-37-45 -mail

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИЗ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Кучма Василь Зіновійович

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, вул. Родини Барвінських, 10, м. Тернопіль

тел./факс (0352) 25-37-45 е-mail [email protected]

www.facebook.com/nmc.ternopil

mailto:[email protected]

Основні заходи цивільного захисту відповідно

до кодексу цивільного захисту України

1. Оповіщення та інформування суб'єктів забезпечення цивільного захисту ст. 30, 31.

2. Укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту ст. 32.

3. Заходи з евакуації ст. 33.

4. Інженерний захист територій ст. 34.

5. Радіаційний та хімічний захист населення і територій ст. 35.

6. Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення ст. 36.

7. Біологічний захист населення, тварин і рослин ст. 37.

8. Психологічний захист населення ст. 38.

Оповіщення та інформування

Система оповіщення Цивільного захисту України -

це комплекс організаційно-технічних заходів,

апаратури оповіщення, засобів та каналів зв'язку,

призначених для своєчасного доведення сигналів та

інформації з питань цивільного захисту до органів

виконавчої влади всіх рівнів, підприємств, установ,

організацій і населення. Оповіщення про загрозу або

виникнення надзвичайних ситуацій полягає у

своєчасному доведенні такої інформації до органів

управління цивільного захисту, сил цивільного

захисту, суб’єктів господарювання та населення

Кодекс цивільного захисту України

Стаття 30. Оповіщення про загрозу або виникнення

надзвичайних ситуацій

1. Оповіщення про загрозу або виникнення

надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні

такої інформації до органів управління цивільного захисту,

сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання та

населення.

2. Оповіщення про загрозу або виникнення

надзвичайних ситуацій забезпечується шляхом: 1) функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих

автоматизованих систем централізованого оповіщення про

загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних,

локальних та об’єктових систем оповіщення;

2) централізованого використання телекомунікаційних мереж

загального користування, у тому числі мобільного (рухомого)

зв’язку, відомчих телекомунікаційних мереж і

телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання в

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також

мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого

радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів

передавання (відображення) інформації;

3) автоматизації процесу передачі сигналів і повідомленьпро загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій;

4) функціонування на об’єктах підвищеної небезпекиавтоматизованих систем раннього виявлення надзвичайнихситуацій та оповіщення;

5) організаційно-технічної інтеграції різних системцентралізованого оповіщення про загрозу або виникненнянадзвичайних ситуацій та автоматизованих системраннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

6) функціонування в населених пунктах, а також місцяхмасового перебування людей сигнально-гучномовнихпристроїв та електронних інформаційних табло дляпередачі інформації з питань цивільного захисту.

Основний засіб оповіщення населення - передача повідомлення

по радіо і телебаченню

Встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання.

Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло визначаються органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання.

Порядок оповіщення:

Керівників та працівників ОПН, ПНО;

Оперативних чергових працівників аварійних служб, відповідних територіальних органів ЦЗ та НС, оперативних чергових МВС по прямих телефонах;

Керівників та інших працівників ПУО (насамперед) дитячих садків, навчальних та медичних закладів, що знаходяться в межах зони можливого ураження.

Укриття населення у захисних спорудах

цивільного захисту та евакуаційні заходи

Захисні споруди – це інженерні споруди,

призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок НС, воєнних дій або терористичних актів.

Захисні споруди

СховищаПротирадіаційні

укриттяШвидко-

споруджувані

Сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного

часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів,

які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, військових дій та

терористичних актів

Основні нормиНорма площі на 1чол. 0,5м2 (двоярусне)

0,4м2 (триярусне)

Об'єм приміщення на 1чол. 1,5м3

Висота приміщення 2,15 – 2,9м (двоярусне)

2,9 і більше (триярусне)

Розмір місць для сидіння 0,45*0,45м

Розмір місць для лежання 0,55*1,8м

Кількість місць для лежання 20%(двоярусне) 30%(триярусне)

Класифікація сховищ за показниками Рф та Косл.

(Рф – величина надлишкового тиску на сховище;

Косл. – коефіцієнт ослаблення проникаючого опромінення)

КЛАСИ Рф

Кгс/см.кв=кПа

Косл.

А І 5 = 500 5000

АІІ 3 = 300 3000

АІІІ 2 = 200 2000

АІV 1 = 100 1000

Протирадіаційне укриття (ПРУ) – негерметична споруда для захисту

людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого

опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості

ПРУ можуть бути стаціонарні так і пристосовані приміщення (підвали,

напівпідвали, цокольні приміщення і перші поверхи будинків)

Переобладнання приміщень під ПРУ (найпростіші укриття)

Метрополітени;

Транспортні та пішохідні тунелі;

Підвали житлових будинків та будівель різного призначення;

Овочесховища;

Природні печери, гірські виробки.

Укриттю підлягають:

1) у сховищах:

а) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;

б) персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);

в) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце;

2) у протирадіаційних укриттях:

а) працівники суб’єктів господарювання, віднесених до першої та другої категорій цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

б) працівники суб’єктів господарювання, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;

в) населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших населених пунктів, а також населення, евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих значних руйнувань;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб’єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров’я, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

3) у швидкоспоруджуваних захисних спорудах

цивільного захисту, найпростіших укриттях та

спорудах подвійного призначення - населення міст,

віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає

евакуації у безпечне місце, а також інших населених

пунктів.

Швидкоспоруджувана захисна споруда ЦЗ – захисна споруда, що зводиться

із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії

засобів ураження в особливий період.

Евакуація – організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження.

Види евакуації:

Обов'язкова

Загальна або часткова

Тимчасова або безповоротна

проводиться у разі виникнення:

аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

катастрофічного затоплення місцевості;

масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).

Обов'язкова евакуація

загальна евакуація проводиться у разі:

можливого радіоактивного та хімічного забруднення;

катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд.

часткова евакуація проводиться:

для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають(обслуговують) таких осіб.

Загальна або часткова евакуація

проводиться:

У невідкладних випадках керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а в разі його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації, може прийняти рішення про проведення екстреної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження.

Екстрена евакуація

Інженерний захист

Інженерний захист населення і територій –це комплекс інженерно-технічних заходів, якийпроводиться завчасно та в оперативномупорядку, направлений на попередження абомаксимальне зниження втрат населення таматеріальних збитків при виникненнінадзвичайних ситуацій техногенного таприродного характеру.


Заходи інженерного захисту населення й територій

1.Урахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування, можливих проявів в окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних катастрофічних явищ.

2. Здійснення контролю за раціональне розміщення ПНО з врахуванням можливих наслідків виникнення НС для безпеки населення і довкілля.

3. Будівництво будинків, інженерних мереж та транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки й надійності.

4.Розроблення і запровадження заходів щодо безаварійного функціонування ОПН.

5. Створення комплексних схем захисту населених пунктів та об’єктів від небезпечних природних процесів шляхоморганізації будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд, спеціального призначення.


Радіаційний та хімічний захист населення і територій.

1. Радіаційний і хімічний захист населення і територій включає:

1) виявлення та оцінку радіаційної і хімічної обстановки;

2) організацію та здійснення дозиметричного і хімічного

контролю;

3) розроблення та впровадження типових режимів радіаційного

захисту;

4) використання засобів колективного захисту;

5) використання засобів індивідуального захисту.

Організація системи спостереження та контроль за довкіллям, продуктами харчування, фуражем і водою

Системи спостереження і контролю за станом навколишнього середовища, харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу і води створюється, як на державному, так і на регіональному рівнях і здійснюється спеціальними підрозділами підприємств, установ і організацій.

Ці підрозділи інформують органи управління ЦЗ про наявний стан навколишнього середовища, та у встановлений термін подають відомості про прогноз на найближчий час, а про загрозливі явища -негайно.

На потенційно-небезпечних об'єктах для своєчасного виявлення надзвичайної ситуації створюються локальні системи контролю. У разі виникнення надзвичайної ситуації мережа спостереження і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил ЦЗ.

Хімічний захист - це комплекс заходів

цивільного захисту щодо захисту населення та територій у разі хімічного забруднення в умовах мирного та воєнного часу.

Заходи хімічного захисту

виявлення та оцінку хімічної обстановки;

організацію та здійснення хімічного контролю;

забезпечення населення та аварійно-рятувальних формувань засобами індивідуального захисту;

проведення дегазації одягу, майна і транспорту, санітарної обробки населення.

Засоби радіаційного і хімічного захисту

засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри (ЗІЗ): (фільтруючі та ізолюючі протигази,

респіратори, захисні костюми Л-1, ЗЗК);

прилади радіаційної і хімічної розвідки.

Респіратори

Протигаз фільтруючий ГП-7

1 – лицева частина

2 – коробка фільтруюча поглинальна

3 – трикотажний чохол

4 – вузол клапана вдиху

5 – устрій переговорів

6 – вузол клапана видиху

7 – обтюратор

8 – наголовник (пластина потилиці)

9 – лобна лямка

10 – скроневі лямки

11 – лицеві лямки

12 – пряжки

13 – сумка

Ріст шлему-маски підбирається за обміром параметрів

голови: вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить

через маківку голови, щоки і підборіддя) і горизонтального

(довжина замкнутої лінії, яка проходить через лоб, скроні і

потилицю). Результати вимірювань закругляються до 0,5 см. По

сумі двох вимірювань визначають типовий розмір (ріст маски і

номеру лямок наголовника з сторони кінців) лицевої частини.

Сума

вимірів, см

Ріст лицевої

частини

Номер упору лямок наголовника

Лобний Скроневий Щіщний

4 8 6

119-121 1 3 7 6

121-123,5 1 3 7 6

124-126 2 3 6 5

126,5-128,5 2 3 6 5

129-131 3 3 5 4

>131,5 3 3 4 3

Захисний костюм Л-1, захисний комплект ЗЗК Додаток №6-б

Легкий захисний

костюм Л-1

забезпечує захист

від хімічних

речовин в рідкому,

аерозольному чи

пароподібному стані.

Маса - 3 кг.

Склад:

- штани з чоботами;

- підшоломник;

- сорочка з

капюшоном;

- двопалі рукавиці;

- сумка для

зберігання костюма.

Загальновійськовий

захисний костюм

ЗЗК забезпечує

захист від хімічних

речовин в рідкому,

аерозольному чи

пароподібному стані.

Склад:

- захисний плащ;

- захисні чоботи;

- захисні рукавички

(літні - п'ятипалі,

зимові - двопалі)

- чохол для зберігання

та перенесення ЗЗК.

Костюм

Л-1

Зріст людини, см Розмір костюма

до 165 1

165-172 2

Більше 172 3

З

З

К

Зріст, см /Розмір

взуття

Розмір

плаща

Розмір

чобіт

до 165 37-40 1 1

165-170 41-42 2 2

170-175 43... 3 3

175-180 4

180... 5

Вимірювання потужності дози гамма та рентгенівського

випромінювання

1. Діапазон вимірювань ПЕД

фотонного іонізуючого випромінення

мкЗв/го

д0,1-9999

2. Час безперервної роботи год. 2000

3. Діапазон робочих температур град. С -20....+50

4. Маса кг. 0,15

5. Габарити мм 120*52*26

6. Діапазон вимірювань ЕД

фотонного іонізуючого випроміненнямкЗв 0,1-9999

7. Час накопичення ЕД хв. 1.....100 год

Особливості:

Наявність п’яти незалежних вимірювальних каналів з почерговим виведенням інформації на один рідкокристалічний індикатор.Вмонтований гамма-, бета-чутливий лічильник Гейгера-Мюллера.Оперативна оцінка гамма-фону протягом 10 секунд.Автоматичне віднімання гамма-фону при вимірюванні бета-забрудненості.Автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань.Звукова сигналізація кожного зареєстрованого гамма-кванта чи бета-частинки з можливістю її відключення.Двотональна звукова сигналізація перевищення запрограмованих порогових рівнів.

Призначення

Вимірювання потужності еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень.Вимірювання еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень.Вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета-випромінення.Вимірювання часу накопичення еквівалента дози.Вимірювання реального часу (годинник).



1. Діапазон вимірювань ПЕД мкЗв/г

од0,1-10Зв/г


3. Діапазон робочих температур град.

С-40....+50

4. Маса кг. 8

5. Габарити мм 490*255*130

6. Діапазон вимірювань ЕД мкЗв 0,1-9999

7. Час накопичення ЕД хв. 1.....100 год

8.Похибка вимірювання ПЕД,

ЕД% ±15


Автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань.

Наявність сигналізації кожних зареєстрованих гамма-кванта

чи бета-частинки.

Підзарядження акумуляторної батареї .

Багаторівнева індикація ознаки розряду елементів живлення.

Можливість роботи в умовах атмосферних опадів, запиленої

атмосфери та при зануренні виносного детектора у воду на

глибину до 0,5 м.

Вимірювання аварійних рівнів ПЕД гамма-випромінення з

розташуванням виносного детектора на відстань до 30 м.

Можливість запису в енергонезалежну пам’ять з передачею у

ПК через інфрачервоний порт до 4096 результатів

вимірювань.

Призначення:

Вимірювання потужності еквівалентної

дози гамма- та рентгенівського

випромінень.

Вимірювання ЕД гамма- та

рентгенівського випромінень.

Вимірювання поверхневої щільності

потоку бета-частинок та альфа випром.

Вимірювання часу накопичення ЕД.

Вимірювання реального часу (годинник).



1. Діапазон вимірювання потужності

індивідуального еквіваленту дози

гама-випромінення

мкЗв/год0,1-1000000

±15%


3. Діапазон робочих температур град. С -10....+50

4. Маса кг. 0,08

5. Габарити мм 86*54*9

6. Діапазон вимірювань

індивідуального еквіваленту дози мкЗв0,001-9999

±15%

7. Час збереження інформації роки не менше 10


Можливість запам’ятовування в енергонезалежній пам’яті

історії накопичення дози з прив'язкою до реального часу.

Можливість передачі в комп’ютер через інфрачервоний порт

історії накопичення дози.

Можливість програмування порогових рівнів ПЕД чи ЕД

гамма-випромінення з комп’ютера та в ручному режимі за

допомогою органів керування.

Світлова та звукова сиглалізації перевищення

запрограмованих порогових рівнів ПЕД чи ЕД гамма-

випромінення.

Періодичне самотестування елементів живлення та

детектора.

Енергоскомпенсований лічильник Гейгера-Мюллера.

Призначення:

Вимірювання потужності індивідуального

еквіваленту дози гама-випромінення

Вимірювання індивідуального

еквіваленту дози гама- випромінення.

Годинник, будильник.

Дозиметр використовується як

електронний прямопоказуючий прилад

для АСІДК-21, а також як автономний

прилад.

Переносний газоаналізатор -газосигналізатор відхідних газів ДОЗОР-С-М

Медичний, біологічний і психологічний

захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

Медичний захист постраждалих за умовнадзвичайних ситуацій – це комплексорганізаційних, планувальних, адміністративно-правових та практичних заходів, спрямованих назапобігання або зменшення ступеня ураження людейвнаслідок надзвичайних ситуацій, своєчасногонадання їм екстреної медичної допомоги тазабезпечення санітарно-епідемічного благополуччя.

Медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення включає:

надання медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, рятувальникам та іншим особам, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

планування і використання сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності;

своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;

контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання;

завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань; утворення в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових

тимчасових мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров’я;

накопичення медичного та спеціального майна і техніки; підготовку та перепідготовку медичних працівників з надання екстреної

медичної допомоги; навчання населення способам надання домедичної допомоги та правилам

дотримання особистої гігієни;

Біологічний захист населення, тварин і рослинвключає:

своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;

прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів;

проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики біологічного зараження населення;

своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту;

запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину;

здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення;

інші заходи біологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.

Психологічний захист населення

Заходи психологічного захисту населення спрямовуються на зменшення та нейтралізацію

негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози та виникнення

надзвичайних ситуацій

Дякую за увагу

Documents

-37-45 -mail