504.062 ФОРМУВАННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ …masters.donntu.org/2012/igg/levitskaya/library/migregion.pdf · ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ,

ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14

102

УДК 504.062

О.О. Скрипник, С.М. Сметана,І.М. Кузик*

ФОРМУВАННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇСИСТЕМИ ЕКОКОРИДОРІВДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ТА ДОНЕЦЬКОЇОБЛАСТЕЙ З ВИКОРИСТАННЯМТЕХНОГЕННИХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХЕЛЕМЕНТІВ#

Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпропетровськ,* Донецький національний технічний університет, Донецьк

Розглянуті основні принципи формування міжрегіональної системи екокоридорівдля індустріальних областей. Наведено просторовий аналіз зон концентрації техноген-них ландшафтів та можливостей їх використання для перекриття розривів екокоридо-рів мережі Дніпропетровської та Донецької областей.

Рассмотрены основные принципы формирования межрегиональной системы экоко-ридоров для индустриальных областей. Приведен пространственный анализ зон кон-центрации техногенных ландшафтов и возможностей их использования для перекры-тия разрывов экокоридоров сети Днепропетровской и Донецкой областей.

Постановка проблемиПорушені гірничими роботами землі за-

ймають в Дніпропетровській області площупонад 60 тис. га [1]. Вони є джерелом по-стійного негативного впливу на стан навко-лишнього середовища (забруднення пилом,важкими металами, токсичними розчинамита газами). Дніпропетровська та Донецькаобласті є лідерами з кількості порушенихгірничими роботами територій через висо-кий рівень розвитку гірничодобувної про-мисловості. Внаслідок такого розвиткуприродні ландшафти областей – фрагмен-товані та знаходяться під значним техно-генним та антропогенним тиском.

Донецька область є найбільшою за чисе-льністю населення, а також вона має в своє-му складі найбільшу кількість порідних від-валів (териконів) гірничодобувних підпри-ємств в країні: їх близько 600 і займаютьвони площу майже 4000 га. Територіальноці техногенні об’єкти розташувалися у ви-гляді химерної стрічки, що протягнулася іззаходу на схід.

Станом на 01.01.2009 року в Донецькійобласті зафіксовано 84882 га природно-заповідних територій, що складає 3,2 % від

загальної площі області. В той же час, фор-мування екологічної мережі в Донецькійобласті призупинено через відсутність ви-конавців [2].

В Дніпропетровській області ситуація зістаном природно-заповідного фонду некраща. Станом на 01.01.2010 року в Дніп-ропетровській області зафіксовано49731,81 га природно-заповідних територій,що складає 1,5 % від загальної площі обла-сті. Формування екологічної мережі областітакож знаходиться у зародковому стані [3].

За критеріями сталого розвитку Євро-пейського союзу площа природно-заповідного фонду для ефективного функ-ціонування екологічної мережі має склада-ти принаймні 10% для кожної географічноїзони [4] Досягти таких показників без залу-чення посттехногенних територій в індуст-ріальних областях видобутку корисних ко-палин – неможливо [5]. Неможливо такожстворити дієву систему екологічної мережів індустріальних регіонах без залученнягеохімічно та морфологічно трансформова-них ландшафтів внаслідок гірничої діяль-ності.

© Скрипник О.О., Сметана С.М.,Кузик І.М., 2011

# – робота виконана під керівництвомчл.-кор. НАН України А.Г. Шапара


103

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Фахівцями Інституту проблем природо-користування та екології НАН України роз-роблені та впроваджені науково-практичніоснови використання порушених гірничимироботами земель для формування відновлю-вальних елементів екомережі [5-9]. Такіландшафти, на початковому етапі свого роз-витку здатні виконувати буферні та сполучніфункції, а в подальшому і роль ядрових еле-ментів. Дані розробки знайшли своє відо-браження у формуванні обласних програм вДніпропетровській області з формуванняекологічної мережі на порушених гірничимироботами землях Криворізького залізоруд-ного та Нікопольського марганцеворудногобасейнів на 2006-2009 рр. та 2010-2014 рр. ВДонецькі області проводились дослідженнящодо можливості формування екологічноїмережі області [10].

Екомережа – єдина територіальна систе-ма, яка утворюється з метою поліпшенняумов для формування та відновлення до-вкілля, підвищення природно-ресурсногопотенціалу території України, збереженняландшафтного та біорізноманіття, місць осе-лення та зростання цінних видів тваринногоі рослинного світу, генетичного фонду, шля-

хів міграції тварин через поєднання терито-рій та об’єктів природно-заповідного фонду,а також, інших територій, які мають особли-ву цінність для охорони навколишнього при-родного середовища і відповідно до законівта міжнародних зобов’язань [11]. Незважаю-чи на значну кількість законів, державних тарегіональних програм [12-14], формуванняекомережі залишається у зародковому стані,оскільки далі ніж залучення вже існуючихоб’єктів природно-заповідного фонду тастворення нових ядрових елементів справане просунулась.

B Донецькій області кількість організа-цій, що займаються вивченням і охороноюбіорізноманітності регіону, невелика.Ботанічний аспект проблеми вивчення біорі-зноманітності на південному сході Україниуспішно і на високому науковому рівні ви-рішує Донецький ботанічний сад HAH Укра-їни [15-24].

Ha сучасному етапі розвитку промисловоїботаніки науковці ведуть пошук нових шля-хів збереження фіторізноманіття, прогнозу-вання його подальшого розвитку в умовахзначної фрагментації рослинного покриву[19, 22, 25, 26].

Постановка завдання

Функціональна структура екомережіскладається з двох основних підсистем збе-реження (ключові та буферні елементи) таєднання (сполучні та відновлювані). Двигу-ном функціонування екомережі виступаютьсполучні елементи (екокоридори), які поєд-нують між собою ключові території, забез-печують міграцію тварин, обмін генетично-го матеріалу та відновлювані елементи, щозабезпечують формування просторової цілі-сності екомережі. Останні є найбільш актив-ними елементами, формування яких є одноюз першочергових задач в процесі створеннясистеми.

Відновлювальні об’єкти формуються зпорушених земель та сприяють відновленнюбіорізноманіття. Порушені землі, особливоті, що виникають в результаті гірничодобув-ної діяльності, є джерелом вторинноголандшафтного різноманіття. На них вини-кають унікальні для рівнин ландшафти з пе-репадом висот, часто, понад 200 м. На по-рушених землях на поверхню Землі виходе

все стратиграфічне різноманіття порід, щовідрізняються за віком, хімічним, мінерало-гічним, гранулометричним складом. Техно-логія розкривання часто передбачає утво-рення технічних сумішей, що також урізно-манітнює їх склад. Всі вони слугують длярізноманітного ґрунтоутворення. Отже, вто-ринне ландшафтне різноманіття значно пе-реважає природне. Ландшафтне різноманіт-тя є основою для формування вторинногобіотичного різноманіття, як видового так іекосистемного.

Екологічна мережа в процесі свого функ-ціонування створює умови відродження еко-систем своїх елементів, її формування мож-на розглядати як технологію відродженняпорушених земель з мінімальним втручан-ням в хід процесів самовідновлення, якіпритаманні біологічним системам. З іншоїсторони залучення порушених гірничимироботами земель до складу екомережі уріз-номанітнить її структуру, забезпечить буфер-ність та сполучність екологічних коридорів.


104

Визначаючи надзвичайну роль екологіч-них коридорів у функціонуванні екомережі,метою даної роботи було проведення прос-торового аналізу можливостей поєднаннятехногенних відновлювальних елементів уєдину міжрегіональну систему екокоридорівна прикладі Дніпропетровської та Донецькоїобластей.

Для цього необхідно визначити просто-рове розташування техногенних відновлю-вальних елементів екомрежі областей, про-аналізувати основні типи техногенних еле-ментів, визначити дієвість екокоридорів об-ластей за критеріями функціонування спо-лучних елементів з врахуванням природноїта техногенної складових.

Основна частинаПерелік відновлюваних територій екоме-

режі включає території, що є порушенимиземлями, деградованими і малопродуктив-ними землями і такими, що знаходяться підвпливом негативних процесів та стихійнихявищ, іншими територіями, важливими зпогляду формування просторової цілісностіекомережі. Відповідно, слід визначити тери-торії відновлення природного середовищашляхом зміни цільового призначення части-ни земель, що знаходяться під техногеннимвпливом.

Серед багатьох завдань, пов’язаних з рі-шенням даної проблеми, необхідно відзна-чити і такі, як складання кадастру відходів,проведення паспортизації і розробку їх кла-сифікації. Наявність названих матеріалівзабезпечить найбільш об’єктивний підхід довстановлення черговості залучення відходівдо вибору напрямів їх використання.

При формуванні міжрегіональної еколо-гічної мережі Донецької та Дніпропетровсь-кої областей необхідно створити сприятливенавколишнє середовище для населення, а цеозначає максимально врахувати всі природнітериторії для збереження ландшафтної і біо-логічної різноманітності, а також передба-чити використання техногенних об’єктів якструктурних елементів мережі. Адже багатодесятиліть на даній території людина, не за-мислюючись, змінювала ландшафт, ство-рюючи в степу насипи з вийнятої на поверх-ню породи. Ці штучні споруди надалі впли-нули на перерозподіл повітряних потоків.Порідні відвали займають значні площі ро-дючих земель, виключаючи їх із землекори-стування, а також впливають на мінераліза-цію вод і ґрунтів, приводячи до перевищен-ня ГДК шкідливих речовин в гідромережі,що погіршує існування біоти.

Територія Дніпропетровської та Донець-кої адміністративних областей розташованав центральній та південно-східній частиніУкраїни. Вони займають площу більше ніж

58,4 тис км2 (більше 9,6 %). На даній терито-рії проживає 7,9 млн чоловік. На територіїобох областей розташований басейн річкиСамари з її притоками. Окрім того, черезобидві області проходить Степовий націона-льний широтний коридор, що дозволяє го-ворити про можливість поєднання екологіч-ної мережі цих областей у єдину систему.Для обох областей спільними та характер-ними є проблеми, що пов’язані з гірничоюрозробкою родовищ корисних копалин. Від-повідно, на території обох адміністративнихобластей закладені основи для використаннятехногенних ландшафтів для формуваннявідновлювальних та буферних територійміжрегіональної екологічної мережі. Охара-ктеризуємо природні та техногенні особли-вості обох областей.

Геологічна будова визначила основнінапрямки формування річкової мережі До-нецької області, а відповідно і екологічнихкоридорів. Геологічна будова на територіїДонецької області доволі складна [10]. Опи-сано декілька геоструктурних районів: До-нецька складчаста споруда (Донецькийкряж) з висотами 160-360 м н.р.м., Приазов-ський блок Українського кристалічного щи-та, південно-східна окраїна Дніпровсько-Донецької западини, Причорноморська запа-дина. Складний і своєрідний рельєф форму-вався впродовж довгого часу, у тісномузв’язку з геологічною будовою. Він зумовле-ний нерівномірним заляганням кристалічногофундаменту, горотворними процесами тавпливом господарської діяльності людини.Це зумовило на території Донецької областівиключну різноманітність типів рельєфу: де-нудаційного, ерозійного, акумулятивного,еолового і антропогенного. Саме це різнома-ніття форм рельєфу можна використовуватидля формування відновлювальних елементівекомережі та долати, таким чином, розривиекологічних коридорів, обумовлені власнетехногенною та антропогенною діяльністю.


105

Крім сучасних природних геоморфологі-них процесів відбуваються і штучні, що зу-мовлені господарською діяльністю людини.Найбільш розповсюджені форми штучногорельєфу у Донецькій області – терикони (від-вали породи кам’яновугільних шахт з асиме-тричним конусом висотою 30-60 м, площею воснові 2-6 га, об’ємом 0,3-1,0 млн м3). Кож-ного року шахти Донбасу видають близько10 млн т породи. Ці породи токсичні, маютьгрубий механічний склад і різну ступіньпридатності до поселення на них рослин.Крім того, на території області є багато від-критих розробок крейди, мергелів, вогне-тривких глин, вапняків, формувального піс-ку, доломітів; золовідвали теплових елект-ростанцій, шлаковідвали металургійних за-водів тощо [10]. Незважаючи на тимчасовутоксичність та грубий механічний склад по-рід, техногенні ландшафти рано чи пізнозаростають рослинністю та стають приста-нищем для специфічних екосистем.

Провідну роль в розподілі річковогостоку на території області відіграє Донець-кий кряж. Ha його північних схилах берутьпочаток притоки Сіверського Дінця (басейнДону): Казенний Торець, Сухий Торець,Кривий Торець, Бахмутка – середні ріки до-вжиною до 50 км. Акумулятор цих рік – Сі-верський Дінець – велика ріка довжиноюбільше 100 км, яка належить до типу рів-нинних, переважно атмосферного живлення.її середня ширина 60-110 м. 3 західних від-рогів Донецького кряжу стікають ріки ба-сейну Дніпра: Вовча, Мокрі Яли, Самара,Солона, Кашлагач. 3 південних схилів До-нецького кряжу беруть свій початок ріки, щобезпосередньо впадають у Азовське море, –Міус, Кальміус, Кринка, Мокрий Єланчик,Грузький Єланчик, Нагольна, Мокра Волно-ваха. Для деяких річок області характернеобезводнення, а в посушливий період року –пересихання. Значна частина вод, якими жи-вляться ріки Донеччини, високомінералізо-вана, недостатньо очищена, забруднена. Ба-гато річок обміліли, виснажилися, забрудни-лися, русла їх замулилися [10]. З наведенихданих та власного просторового аналізу роз-ташування екологічних коридорів Донецькоїобласті випливає, що в її центральній частиніспостерігаються численні розриви екологіч-ної мережі. Вони обумовлені водорозділами,ускладненими техногенною діяльністю.

Таким чином, на території Донецькоїобласті не спостерігається ефективних спо-лучних механізмів для поєднання Дніпров-ського меридіонального національного ко-

ридору, Сіверськодонецького меридіональ-ного національного коридору, Степовогоширотного національного коридору та При-морсько-степового національного широтно-го коридору.

Сучасний стан рослинного покриву зу-мовлений антропогенними факторами у не-меншому ступені, ніж природними. Природ-ний рослинний покрив зберігся лише на 10%території регіону. Він дуже фрагментований.Це добре простежується на схемі розташу-вання природно-заповідних територій (ри-сунок 1). Фрагментація призводить до ускла-днення обміну генетичною інформацією таінших зв’язків між окремими його складо-вими унаслідок значних відстаней між ними.B Донецькій області ліси та лісові наса-дження займають всього 7,6% її території.Ерозії зазнає більш ніж 70%> земельногофонду [10].

Промислові і техногенні ландшафти уДонбасі займають 13% всієї території, на їхформування особливо впливають гірничови-добувна, металургійна і хімічна промисло-вість. Ландшафти кар’єрно-відвального типує переважно в районах видобування корис-них копалин відкритим і підземним засобом,їх загальна площа у Донбасі близько 30 км2.У Донбасі 85% териконів поки що не маютьрослинності [24]. Едафічні умови, забруд-нення повітря і води промисловими відхо-дами не мають, як правило, природних ана-логів. Екологічні умови техногенних екото-пів в Донецькій області відрізняються вели-кою різноманітністю і специфічністю, особ-ливо широкий діапазон коливань аероедафі-чних умов: від фітопридатних до фітотокси-чних, непридатних для зростання рослин[10]. Рослинний покрив техногенних еко-топів знищується повністю, і мова йде непро трансформацію, а про формування но-вої флори, нових екосистем та новихландшафтів.

За даними фахівців Донецького ботаніч-ного саду НАН України у техногенних еко-топах відмічено більше ніж 320 видів су-динних рослин, більшість з яких – бур’яни,але у формуванні флори техногенних екото-пів приймають участь, хоч і у меншому сту-пені, типові степові, петрофільні, узлісно-лісові та лучні види [10]. Природне зарос-тання техногенних земель визначається ві-ком, складом ґрунтосумішей, характеромоточуючого рослинного покриву тощо.


106

Рисунок 1 – Схема основних природно-заповідних територій Донецької області [10]

Особливістю ландшафтів Донецької об-ласті є наявність значних за площею, різнихза ступенем антропогенної трансформаціїперетворених територій, що повертаютьсядо природного становища. Це повторні при-родні ядра біорізноманіття, що відтворилисяна місці антропогенно порушених територій.За умовах їх детального флористичного ви-вчення ці перетворені території мають статискладовими елементами регіональної екоме-режі. Прикладом є відпрацьована частинакар’єру по видобутку глини у м. Часів ЯрАртемівського району [28].

Особливістю Дніпропетровської області євисоке різноманіття техногенних ландшаф-

тів. В західній частині області домінуютьландшафти відкритого та підземного видо-бутку залізних руд, на півдні – відкритоїрозробки марганцевих родовищ, на сході –підземного видобутку кам’яного вугілля,вздовж річок по всій області – залишки гра-нітних кар’єрів. Таке різноманіття надаломожливість обґрунтування необхідностіохорони вторинних екосистем, ландшафтно-го та біотичного різноманіття та дозволилонадати правовий статус ландшафтних заказ-ників місцевого значення територіям „Візір-ка” на землях Інгулецького гірничозбагачу-вального комбінату (рішення Дніпропетров-ської обласної Ради від 28 грудня 2001 року


107

№ 502-19/ХХIII, 121 га), „Вершина” на зем-лях Просянського ГЗК (рішення обласноїРади №70-3/XXIII від 16.10.1998, 48 га)ландшафтного заказника загальнодержавно-го значення „Богданівський” на землях Ор-джонікідзенського ГЗК (Указ ПрезидентаУкраїни №1341/98 від 09.12.98, 1387 га). Наоб’єктах, що отримали правовий статус за-казника здійснюється проектування, щовключає землеустрій, організацію системиекологічного моніторингу, зонування, пла-нування благоустрою і озеленення, обґрун-

тування комплексу заходів з активізації від-новлення екосистем порушених земель. Встадії затвердження знаходяться ще 3 ланд-шафтні заказники („Кільцевий”, „Інгулець-кий”, „Грушівка”) загальною площею понад3 800 га. Водночас, на різних рівнях владизатверджуються програми формування еко-логічної мережі на запроектованих природ-но-заповідних об'єктах різного рівня (рису-нок 2). Нажаль, більшість об'єктів природно-заповідного фонду залишаються лише напапері.

Рисунок 2 – Схема основних існуючих та запроектованих природно-заповіднихтериторій Дніпропетровської області [29]

Запроектовану екологічну мережу двохобластей можна представити у вигляді схе-ми екологічних коридорів (рисунок 3). Засхемою добре простежуються розриви еко-логічної мережі в центральній частині Доне-цької області, що не дозволяє говорити проефективність функціонування міжрегіональ-ної екомережі. Незважаючи на візуальнесполучення екологічних коридорів в Дніп-ропетровській області за рахунок гідрогра-фічної мережі, розриви добре простежують-ся на схемі запроектованих елементів при-родно-заповідного фонду (рисунок 3).

Просторовий аналіз розташування тех-ногенних ландшафтів регіону дозволяєзробити висновок про причетність техно-генної діяльності до розривів екологічноїмережі в районах найбільшої концентраціїтехногенних ландшафтів. До таких слідвіднести Кривбас (р. Саксагань тар. Інгулець), Нікопольський марганцево-рудний басейн (р. Дніпро), Присамар’япоблизу Павлограда, центральну частинуДонецької області, де ситуація ускладню-ється значною кількістю водорозділів (ри-сунки3, 4).


108

Рисунок 3 – Схема запроектованих екологічних коридорів Дніпропетровської таДонецької областей, що базуються на річкових мережах

Рисунок 4 – Зони розташування гірничодобувних ландшафтівДніпропетровської та Донецької областей

Історично склалося так, що Донецьк якмісто сформувався з поселень навколо гірсь-ких копалень. В процесі розвитку промисло-ва і соціальна структури злилися. Тому ве-лика частина порідних відвалів знаходитьсяв центральній частині міста. Задіяти їх векомережі можливо, якщо вони знаходятьсяв парковій зоні, як наприклад сьогоднішня

територія навколо Донбас Арени і що оточуєїї в радіусі 3-5 км гряди не діючих поріднихвідвалів. Біля третини відвалів гірничих під-приємств міста (таблиця 1) знаходяться намежах з Макіївкою, Селідово, Курахово, Мо-спіно, Вугледаром. Такі зони відвалів можнавикористовувати в побудові екомережі.


109

Таблиця 1 – Розподіл породних відвалів за умовними районами у Донецькій області

№ п/п Умовні райониКількістьпороднихвідвалів

Площа, гаКількість по-родних відва-лів, що горять

Відношення загаль-ної кількості до кі-лькості активних

териконів1 Макіївка 121 622,58 43 2,812 Горлівка 49 305,43 13 3,773 Дзержинськ 13 98,51 8 1,634 Добропілля 15 175,97 3 55 Донецьк 131 1034,21 50 2,626 Кировське 50 123,38 14 3,577 Червоноармійськ 14 242,18 1 148 Єнакієве 55 196,39 8 6,889 Селідове 18 171,40 6 3

10 Торез 60 364,46 10 611 Сніжне 28 108,12 2 1412 Шахтерськ 44 237,18 4 11

Всього 598 3679,81 162 3,69

На схемі (рисунок 4) показані 12 районівДонецької області, в яких виросли штучнігори – відвали (терикони) гірничо-руднихпідприємств. У кожному з них кількість іякість відвалів різняться залежно від геоло-гічних і технологічних умов залягання і здо-бичі. Найбільш цінним для нас є те, що вонивідрізняються за кількістю териконів наодиницю площі (питомою вагою).

В той же час техногенні ландшафти, щостали причинами розривів мережі екологіч-них коридорів мають значний потенціал їхсполучення. Території з найбільшою конце-нтрацією техногенних ландшафтів стаютьперспективними зонами сполучення екоко-ридорів за рахунок відновлювальних елеме-нтів (рисунок 5).

Рисунок 5 – Перспективні зони сполучення міжрегіональної екомережіДніпропетровської та Донецької областей при залученні гірничих ландшафтів


110

Залучення порушених гірничими робота-ми земель до складу міжрегіональної еколо-гічної мережі дозволить забезпечити функ-ціонування Степового національного широ-тного екологічного коридору на територіїДніпропетровської області поблизу населе-них пунктів: Васильківка – Просяна (заказ-ник Вершина) – Іванівка – Новопавлівка, натериторії Донецької області поблизу: межи-річчя р. Солона та р. Вовча – Селідово –Українськ – Гірняк – р. Вовча – Карлівськевдсх. – північні пригороди Макіївки – Авдії-вка – Ясинувата – Жданівка – Стожковське –Розсипне – Пелагіївка – Андріївка. Окрімтого, використання порушених гірничимироботами земель дозволить поєднати міжре-гіональні екологічні коридори, що розташо-вані по річках Самара – Вовча – КазеннийТорець – Сіверський Донець, Вовча – СухіЯли – Берестова – Кальміус.

Особливо важливою стає проблема роз-міщення породи на земельних відводах, ви-ділених на етапі розвитку гірничих робіт, аце для деяких шахт більше 30-60 років тому.У ряді випадків земельні ділянки не відпові-дають об’ємам розміщуваної породи і фак-тично відсутні можливості їх збільшення,оскільки в зоні впливу відвала розміщені

будівлі, споруди, дороги, водоймища, насе-лені пункти. Виникає необхідність обґрунту-вання зміни площі земельного відводу і йоговиділення, що в більшості випадків немож-ливо, або переміщення великих об’ємів поро-ди на інші майданчики. В цьому випадку зобороту земель виключаються не тількиплощі під порідним відвалом, але і нові діля-нки. Збиток, нанесений землі, як природномуресурсу, оцінюється не тільки в матеріально-му виразі, але має і соціальні наслідки.

На сьогодні не існує точних меж міст ірайцентрів області, тому були проведені по-передні розрахунки площ, які зайняті порід-ними відвалами гірських підприємств (таб-лиця 1, рисунок 4). Виявилось, що лідирує порівню зайнятості техногенними об’єктамиМакіївський регіон (ПО «Макіїввугілля»), вякому майже чверть території відведена підкомплекси «породний відвал плюс санітарно– захисна зона» навколо них. Наприклад, вселищі Холодна Балка виросла гряда з 14 те-риконів (рисунок 6). Ці та інші об’єкти і ви-вели місто на перше місце по запиленій пові-тря в області. На відстані приблизно 19 км напівнічний захід від цієї гряди знаходитьсяботанічний сад, що є каркасним ядром в кру-пному урбанокомплексі регіону.

Рисунок 6 – Схема розташування породних відвалів (териконів)шахти Холодна Балка (Донецька область)


111

У центральних районах Донецької облас-ті представлені головним чином крупні лісо-ві масиви штучного походження (лісопосад-ки міського типа), і тому називати їх приро-дними ядрами біорізноманіття можна лишеумовно. Проте, враховуючи їх зв’язуючуроль всієї екомережі регіону, значення цихядер не слід зменшувати, тим більше що во-ни мають в своєму складі досить великі заплощею лісові масиви і деякі крупні об’єктиПЗФ. Таким чином, вони виконують важли-ву роль в підтримці достатнього рівня еко-логічної безпеки регіону, а також рекреацій-ну функцію.

Особливу увагу слід приділити такимструктурним елементам екомережі як відно-влені території. Як таких рекомендуєтьсявикористовувати недіючі порідні відвали,що не горять, яких на території міста Доне-цька близько 48. На даний момент ці об’єктихарактеризуються різними станами: 6%(3) -озеленені; 4%(2) – частково озеленені;4%(2) - вивозяться; 21%(10) - під забудовою;64 %(31) – ніяк не задіяні.

Процеси перепрофілювання конічних по-родних відвалів достатньо трудомісткі, небез-печні і розподілені в часі. Особливе місце від-водиться порідним відвалам, що в цьому ви-падку горять, а їх за статистикою близько 30%від загального числа. Відповідно до правилпородні відвали, що горять, необхідно згасити,а вже тільки потім можливо почати їх розби-рання. Гасіння породних відвалів, що горять,включає визначення вогнищ пожеж (темпера-турна зйомка), їх оконтурювання, безпосеред-ньо гасіння до тих пір, поки температурна

зйомка не дозволить оцінити стан порідноговідвала як такого, що не горить [30-35].

В той же час слід пам'ятати, що природнігеосистеми здатні здійснювати процеси са-мовідновлення, самовідтворення та саморе-гуляції. Без втручання людини в геосисте-мах автоматично зберігаються та відновлю-ються всі компоненти, які можуть слугуватизбереженню природних ресурсів. Єдине об-меження, яке слід долати – час відновлення.Навколишнє середовище сьогодні пошко-джено в багатьох компонентах. Потрібноздійснювати спеціальні заходи для подолан-ня руйнівного антропогенного впливу. Осо-бливо це необхідно в гірничопромисловихрайонах, де ступінь деградації найбільша.

Відвали необхідне рекультивувати, тобтопереформувати, засипати землею відповід-ної якості і властивостей, і засадити багато-річними рослинами. При найбільш сприят-ливому результаті рекультивації, ці терито-рії повинні репрезентувати ландшафти і біо-різноманіття даної зони, з метою подальшо-го їх використання як природних ядер.

Таким чином, ми не тільки забезпечимоповноцінність структури міжрегіональної,але і вирішимо одну з основних проблемобласті: проблему породних відвалів шахт,які займають величезні площі земельних ре-сурсів і завдають шкоди навколишньомусередовищу і здоров’ю населення. Їх пере-творення і включення в екомережу – це однез основних завдань при формуванні міжрегі-ональної екомережі Дніпропетровської таДонецької областей.

Висновки1. Формування ефективної системи еко-

коридорів в індустріальних регіонах без за-лучення відновлювальних елементів є не-можливим.

2. Значна частина розривів екокоридорівв індустріальних областях (Дніпропетровсь-ка та Донецька) обумовлена антропогенною(техногенною) діяльністю. Використаннятехногенних (гірничих) ландшафтів як від-новлювальних елементів екомережі дозво-лить ефективно долати такі бар’єри для міг-рації біоти.

3. Особливість Дніпропетровської та До-нецької областей – високе різноманіттяландшафтів, форм рельєфу, створених вна-слідок гірничодобувної діяльності. Таке різ-номаніття є основою для підтримки функціо-нування екокоридорів міжрегіональної еко-мережі: Вовчанського, Самарського, Бик то-що. Використання порушених гірничими ро-

ботами земель як відновлювальних елементівдозволить підвищити ефективність функціо-нування Степового національного широтногокоридору, що перетинає обидві області.

4. Створення екомережі – це багатоетап-ний і ресурсоємний процес, проте він дозво-лить вирішити цілий ряд проблем техноген-них областей і забезпечити безпечні умовидля життя і здоров’я громадян. Міжрегіона-льна екомережа Дніпропетровської та Доне-цької областей повинна бути гармонійновписаною в національну і Загальноєвропей-ську мережі, сприяти розвитку найбільшекономічних вигідних форм господарюван-ня, балансу земель різного користування,створенню додаткових робочих місць.Це дуже складний і тривалий процес, щовимагає перегляду багатьох звичних формвідносин з природою та додаткових дослі-джень.


112

Перелік посилань1. Долгова Т.І. Екологічна безпека ґрунтів у гірничодобувних районах / Т.І. Долгова. –

Дніпропетровськ: НГУ, 2009. – 270 с.2. Екологічний паспорт Донецької області. – Державне управління охорони навколишньо-

го природного середовища в Донецькій області, 2009. – 125 с.3. Екологічний паспорт Дніпропетровської області. – Державне управління охорони на-

вколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, 2010. – 131 с.4. Indicators of Sustainable Development: Guidelines and Methodologies – Third edition. Meth-

odology sheets. – UN, 2007. – 393 p.5. Науково-методичні рекомендації щодо поліпшення екологічного стану земель, поруше-

них гірничими роботами (створення техногенних ландшафтних заказників, екологічних кори-дорів, відновлення екосистем) / [Шапар А.Г., Скрипник О.О., Копач П.І. та ін.]; за ред. А.Г.Шапара. – Дніпропетровськ: Моноліт, 2007. – 270 с.

6. Перспективы развития экологической сети техногенных территорий / Шапарь А.Г.,Скрипник О.А., Романенко В.Н. [та ін.] // Зб.наук.праць ІППЕ „Екологія та природокористу-вання”. – 2006. – Випуск 9. – С. 134-144.

7. Примноження рекреаційно-туристичного потенціалу шляхом створення ландшафтнихзаказників на девастованих територіях Кривбасу / Шапар А.Г., Півень В.О., Скрипник О.О. [таін.] // Екологія і природокористування : збірник наукових праць Інституту проблем природоко-ристування та екології НАН України. – 2007. – Випуск 10.– С. 71-82.

8. Створення елементів екомережі на техногенно порушених гірничими роботами терито-ріях Кривбасу / Шапар А.Г., Скрипник О.О., Копач П.І. [та ін.] // Наука та інновації. – 2008. –Т. 4. № 6. – С. 78-86.

9. Шапар А.Г. Екомережа як територіальна основа розвитку екологічного туризму / А.Г. Ша-пар, О.О. Скрипник, С.М. Сметана // Екологія і природокористування : збірник наукових праць Ін-ституту проблем природокористування та екології НАН України. – 2008. – Випуск 11. – С. 18-23.

10. Регіональна екологічна мережа Донецької області: концепція, програма та схема / Підзагальною ред. Остапко B.M. – Донецьк : Видавництвово TOB «ТЕХНОПАК», 2008. – 96 c.

11. Закон України 1864-IV „Про екологiчну мережу України” // Вiдомостi Верховної РадиУкраїни. – 2004. – № 45. – С. 1841-1848.

12. Закон України 1989-Ш «Про загальнодержавну програму формування екологічної ме-режі України на 2001-2015 // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – С. 954 - 976.

13. Розбудова екомережі України. Програма розвитку ООН (UNDP). Проект Екомережі / Заред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К., 1999. – 127 с.

14. Програма формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровськоїобласті на 2006–2015 роки. – Рішення обласної ради від 22.03.2006 №768-33/IV.

15. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры / Р.И. Бурда. – K.: Наукова думка,1991. – 169 с.

16. Бурда Р.И. Бердянский / Бурда Р.И., Остапко B.M. // Заповедная природа Донбасса. –Донецк : Донбас, 1987. – С. 120-123.

17. Бурда Р.И. Ботаническая оценка территорий природно-заповедного фонда / Бурда Р.И.,Остапко B.M. // Каталог разработок Донецкого ботанического сада – Донецк : Б.и.,1994. – С.3-4.

18. Бурда Р.И. Атлас охраняемых растений: виды природной флоры юго-востока Украины, за-несённые в Красную книгу / Бурда Р.И., Остапко B.M., Ларин Д.А. – K.: Наук, думка, 1995. – 124 с.

19. Глухов A.3. Приоритетные направления развития и актуальные проблемы промышлен-ной ботаники на современном этапе / Глухов A.3. // Промислова ботаніка: стан та перспективирозвитку: Матер. міжнар. наук. конф. – Донецьк, 2007. – С. 303-305.

20. Кондратюк E.H. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения / Кондра-тюк E.H., Бурда Р.И., Остапко B.M. – Киев : Наук, думка, 1985. – 272 с.

21. Остапко B.M. Эйдологические, популяционные и ценотические основы фитосозологиина юго-востоке Украины / Остапко B.M. – Донецк : ООО «Лебедь», 2005. – 408 с.

22. Остапко B.M. Пути сохранения природного растительного покрова в городе Донецке /Остапко B.M., Приходько C.A. // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матер.міжнар. наук. конф. – Донецьк, 2007. – С. 318-319.


113

23. Промышленная ботаника / [Кондратюк E.H., Тарабрин В.П. Бакланов В.И. та ін.] – Ки-ев: Наук, думка, 1980. – 260 с.

24. Рева М.Л. Антропогенные ландшафты Донбасса / М.Л. Рева // Географические исследо-вания в Донбассе. – Донецк, 1975. – С.62-69.

25. Глухов A.3. Проблемы сохранения фиторазнообразия в Донецком регионе / Глухов A.3.,Остапко B.M. // Збереження біорізноманітності на південному сході України: Матер.наук.-практ. конф. – Донецьк: TOB «Лебедь», 2004. – С.20-22.

26. Формування регіональних схем екомережі (методичні рекомендації) / За ред. Шеляга-Сосонко Ю.Р. – K.: Фітосоціоцентр, 2004. – 71 с.

27. Формування регіональних схем екомережі // Методичні рекомендації. – К. – 2004. – 60 с.28. Тохтарь B.K. Структура локальных флор техногенных территорий юго-востока Украи-

ны / Тохтарь B.K., Xapxoтa А.И. // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матер.міжнар. наук. конф. – Донецьк, 2003. – С.234-236.

29. Орільський національний парк: феномен, проблеми створення, та перспективи / [Вад. В.Манюк, Вол. В. Манюк, П.Т. Чегорка] – Дніпропетровськ, 2010. – С. 7.

30. Кузык И.Н. Прогнозирование изменения параметров конических породных отвалов приперепрофилировании / И.Н.Кузык // Наукові праці УКРНДІМІ НАН України. – 2010. –Випуск 7. – С.159-165.

31. Кузык И.Н. Формирование критериев экологической опасности породных отвалов шахт/ И.Н.Кузык // Екологія та природокористування. Збірник наукових праць Інституту проблемекології та природокористування НАН України. – 2009. – Вип. 12. – С. 156-160.

32. Кузик І.М. Визначення критеріїв оцінки ступеня екологічної небезпеки породних відва-лів вугільних шахт / І.М. Кузик // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції«Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів». –Дніпропетровськ, 2009. – С.132-134.

33. Кузык И.Н. Оценка влияния породных отвалов шахт центрального Донбасса на окру-жающую среду / И.Н. Кузык, В.Н. Артамонов. // Збірка доповідей міжнародної науково-технічної конференції «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості. – Кривий Ріг,2004. – С. 351-254.

34. Кузык И.Н. Оценка степени экологической опасности горящих породных отвалов ГХК«Донецкуголь» / И.Н. Кузык // Вісті Донецького гірничого інституту. – 2009. – №1 – С.101-105.

35. Основы теории физического моделирования процесса отвалообразования / [Кузык И.Н.и др.] // Проблеми екології. – 2009. –№ 1-2. – С. 28-34.

О.O. Skrypnyk, S.M. Smetana,I.M. Kuzyk*

INTERREGIONAL SYSTEM OFECOCORRIDORS FORMATION OFDNIEPROPETROVSK AND DONETSKREGIONS WITH USE OF IDNUSTRIALREHABILITATION ELEMENTS

Institute for Nature Management Problems and Ecology of National Academyof Sciences of Ukraine, Dnipropetrovsk

* - Donetsk National Technical University, Donetsk

Main principles of interregional system of ecocorridors creation within industrial regionshave been considered. Authors present space analysis of technogenic landscapes concentrationareas and possibilities of their use for ecocorridors breaks overlapping of the Dniepropetrovskand Donetsk regions.

Надійшла до редколегії 18 січня 2011 р.Рекомендовано членом редколегії канд. техн. наук М.А.Ємцем

Documents

504.062 ФОРМУВАННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ …masters.donntu.org/2012/igg/levitskaya/library/migregion.pdf · ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ,