6 ЗМІСТ ВСТУП ...inmad.vntu.edu.ua/portal/static/2300C696-8998-4956-92C2... · 2015-11-23 · 9.3 Альтернативні відновлювальні та не відновлювальні

6

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………10

РОЗДІЛ1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ

БУДІВНИЦТВА ................................................................................................. 15

1.1 Вихідні проектні дані................................................................................ 15

1.2 Розрахунок кошторисного прибутку до ЗКР........................................... 16

1.3 Розрахунок терміну окупності будівництва ............................................ 18

1.4 Висновки до розділу 1 .............................................................................. 20

РОЗДІЛ 2 МІСТОБУДІВНІ РІШЕННЯ ............................................................ 21

2.1 Функціональні основи проектування рекреаційних комплексів............ 21

Генеральний план та план благоустрою........................................................ 24

Висновки до розділу 2 .................................................................................... 27

РОЗДІЛ 3 АРХІТЕКТКУРНО-БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ................................. 28

3.1 Об’ємно - планувальні рішення ............................................................... 28

3.2 Конструктивні рішення будівель .......................................................... 29

3.2.1 Фундаменти......................................................................................... 30

РОЗДІЛ 4 ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ............................................................ 40

4.1 Визначення назви шарів грунтів .............................................................. 40

4.2 Збір навантаження.................................................................................... 44

4.3 Збір навантаження на основу фундаменту .............................................. 48

4.4 Визначення ширини підошви стрічкового фундаменту ......................... 49

4.4.1 Визнаення ширини підошви фундаменту в першому наближенні

49

4.5 Визначення фундаментів під колони ....................................................... 51

4.5.2 Визначення розрахункового опору грунту........................................ 51

4.6 Розрахунок осадки фундаменту ............................................................... 52

4.6.1 Визначення осадки фундаменту в перерізі 1-1. ................................ 52

4.7 Побудова епюри напружень під центром фундаменту........................... 55

4.8 Конструювання фундаменту ................................................................... 55

4.8.1 Визначення висоти срічкового фундаменту:..................................... 55

7

4.8.2 Розрахунок на продавлювання........................................................... 55

4.8.3 Розрахунок на згин консольного виступу фундаменту .................... 58

4.9 Визначення осадки фундаменту в перерізі 2-2....................................... 60

4.9.1 Визначаємо розміри котловану......................................................... 60

4.10 Побудова епюри напружень під центром фундаменту ..................... 63

4.11 Конструювання фундаменту ................................................................. 63

4.10.1 Визначення висоти плитної частини .............................................. 63

4.10.2 Визначаєм висоту підколінника....................................................... 64

4.11 Розрахунок на продавлювання .............................................................. 64

4.12 Армування підошви фундаменту ........................................................... 67

4.13 Висновки до розділу 4 ............................................................................ 67

РОЗДІЛ 5 ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА....................... 68

5.1 Технологічна карта на улаштування підлог з керамічної плитки .......... 68

5.1.1 Область застосування ......................................................................... 68

5.1.2 Організація і технологія будівельного процесу ................................ 68

5.1.3. Організація і методи праці робітників.............................................. 69

5. 1. 4 Відомість потреби в матеріалах ....................................................... 70

5. 1. 5 Машини, механізми, пристосування................................................ 70

5. 1. 6 Калькуляція трудових витрат........................................................... 71

5. 1. 7 Техніко-економічні показники......................................................... 71

5. 1.8 Контроль якості.................................................................................. 72

5.1.9 Розрахунок транспортних засобів для перевезення бетонної суміші

...................................................................................................................... 72

5.1.11 Охорона праці та техніка безпеки при влаштуванні підлог з

керамічної плитки........................................................................................ 73

5.2. Технологічна карта на оштукатурення фасадів...................................... 73

5.2.1. Область застосування ........................................................................ 73

5.2.2 Організація і технологія будівельного процесу ................................ 74

5.2.3 Вимоги до якості та приймання робіт.............................................. 79

5.2.5 Вимоги безпеки та охорони праці, екологічної і пожежної безпеки

...................................................................................................................... 81

8

5.2.6 Потреба в матеріально-технічних ресурсів ..................................... 84

5.2.6 Техніко-економічні показники......................................................... 87

5.3 Висновки до розділу 5 .............................................................................. 88

РОЗДІЛ 6 КОШТОРИСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ................................................ 89

6.1 Економічна ефективність впровадження теплового насосу та

вітрогенератора ............................................................................................... 89

6.2 Техніко – економічні показники .............................................................. 91

6.3 Висновок по розділу 6 ............................................................................. 91

7.1 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії...................... 92

7.1.1 Повітря робочої зони .......................................................................... 92

7.1.2 Шкідливі речовини які виникають при оздоблюванні поверхонь .... 93

7.1.3 Освітлення........................................................................................... 94

7.1.4 Шум ..................................................................................................... 94

7.1.5 Вібрація ............................................................................................... 95

7.2 Технічні рішення щодо безпеки виконання робіт ................................... 96

7.2.1 Безпека щодо організації робочих місць ........................................... 96

7. 2.2 Безпечність технологічного обладнання та процесів ...................... 97

7.2.3 Електробезпека ................................................................................. 100

7.2.4 Висотні роботи.................................................................................. 101

7.3 Технічні рішення з пожежної безпеки .................................................. 101

7.3.1 Система запобігання пожежі............................................................ 101

7.3.2 Система протипожежного захисту .................................................. 102

7.4 Розрахунок шуму при одночасній роботі двох джерел шуму ............. 103

7.5 Висновки до розділу ............................................................................... 104

РОЗДІЛ 8........................................................................................................... 105

БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ............................................. 105

8.1 Дія радіації на людину............................................................................ 105

8.2 Розрахунок коефіцієнта захисту для приміщень, розташованих в

цокольних поверхах...................................................................................... 106

8.2.1 Початкові дані ...................................................................................... 106

РОЗДІЛ 9 НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ РОЗДІЛ................................................ 111

9

9.1 Принципи формування архітектури енергоефективних будівель........ 111

9.1.1 Проектування зовнішніх огороджувальних конструкцій............... 115

9.1.3 Вибір оптимальної орієнтації будівлі .............................................. 117

9.2 Основні містобудівні та планувальні характеристики комплексів

відпочинку..................................................................................................... 121

9.3 Альтернативні відновлювальні та не відновлювальні джерела енергії які

застосовуються в комплексах відпочинку................................................... 123

9.3.1 Вітрова енергія.................................................................................. 125

9.3.2 Тепло грунту та грунтових вод (Тепловий насос) ......................... 126

9.3.3 Пьезоелектрична підлога.................................................................. 128

9.3.3.1 Плитка від Pavegen Systems........................................................... 129

9.4 Містоудівні та архітектурні особливості формування комплексів

відпочинку на відновлювальних джерелах енергії.................................. 130

9.5 Міжнародна та вітчизняна практика впровадження альтернативних

джерел енергії в комплексах відпочинку та готелях .................................. 135

9.5.1 Вітчизняна практика будівництва.................................................... 135

9.5.2 Міжнародний досвід будівництва.................................................... 137

9.6 Висновки до розділу ............................................................................... 138

ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 139

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 140

ДОДАТКИ ........................................................................................................ 145

10

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. До найважливіших проблем

сучасності відноситься проблема раціонального використання енергетичних

ресурсів, що давно вже набула глобального значення в економічному та

екологічному аспектах. В Україні економія енергетичних ресурсів, зокрема в

архітектурі є нагальною проблемою, що безпосередньо відноситься до

архітектури громадських будинків.

За результатами проведеного аналізу , переважна кількість громадських

будинків міст і сіл України на сьогоднішній день не відповідає вимогам

енергоощадності з причин недосконалості архітектурних рішень,

використання в будівництві неефективних конструктивних матеріалів та

застарілих типів інженерних систем.

Туризм є однією з провідних галузей світової економіки, які найбільш

динамічно розвиваються, зокрема в 2006 р. цей сектор згенерував 10,3 %

світового валового національного продукту, забезпечив 8,2 %

загальносвітової зайнятості. [15] Все більшу популярність набирає сімейний

відпочинок в заміських комплексах, але через високу вартість не набув

широкого поширення в Україні.

Для комплексів відпочинку комунальні платежі є однією з основних

витратних статей. В 2014 році налічується 98 колективних засоби

розміщення розміщення в Вінницькій області та 140261 особи яких вони

прийняли.[16]

На забезпечення кожної з цих будівель електрикою, водою і теплом

доводиться не менше 30-40% всіх експлуатаційних витрат. Причому, ця

частка неухильно збільшується, адже тарифи на комунальні послуги в усіх

регіонах країни ростуть, щонайменше, на 10-20% щорічно. Ситуація

ускладнюється різким падінням попиту в 2008-2009 рр.., Через який

більшість вітчизняних готелів були змушені знижувати ціни на проживання,

в залежності від «зірковості», на 10-30%.

Спільно ці чинники самим негативним чином позначаються на

рентабельності готельного бізнесу і повинні підштовхувати власників

11

відпочинкових комплексів до активного пошуку рішень для економії

ресурсів.

Актуальність теми визначається необхідністю розвитку методів

підвищення енергоефективності заміських комплексів відпочинку, які

використовуються в процесі проектування нових та при реконструкції

існуючих обєктів.

Вітчизняні та більшість закордонних наукових робіт у галузі

архітектурного енергозбереження присвячені переважно проблемам

застосування інженерно-технічних заходів, засобів збільшення тепло

надходжень, підвищення приведеного опору теплопередачі, теплової

надійності огороджувальних конструкцій будівель та торкаються лише

окремих питань енергозаощаджування [17-23]. Для житлових будівель

підвищення енергоефективності досліджувалось на основі оптимізації їх

форми [24], а розвиток архітектурної типології з урахуванням

енергозаощджування грунтовно розглядалися лише на прикладі шкільних

будівель [25]. Аналіз наукових праць [24-28] дає змогу зробити висновок про

відсутність і Україні однозначної методики щодо проектування та

реконструкції заміських комплексів відпочинку з урахуванням

архітектурного енергозаощаджування.

Загальною теоретичною базою даних досліджень є роботи в галузі

оптимізації містобудування та архітектури: Азгальдова Г.Г., Бархіна Б.Г.,

Дьоміна М.М., Єжова В.І., Клюшніченка Є.Є., Ковальського Л.М., Лаврика

Г.І., Макухіна В.Ф., Михайленка В.Є., Мойсеєнко З.В., Панченко Т.Ф.,

Підгорного О.Л., Рєпіна Ю.Г., Рудницького А.М., Сазонова К.О., Слєпцова

О.С., Тімохіна В.О., Уреньова В.П., Фільварова Г.І., Фоміна І.О., Шилова

Е.Й., Штолька В.Г., Яблонського Д.Н., а також Буравченка С.Г., Василенка

Л.В., Григор’єва Е.П., Заіки О.В., Когута П.М., Косенка Ю.А. , Лазарєва О.І.,

Осітнянка А.П., Середюка І.І., Яблонської Г.Д. та інших.

Безпосередньо проблемам енергозбереження присвячені роботи

Айзена М.А., Антонюка Д.I., Бєляєва В.С., Гершковича В.Ф., Сарнацького

Е.В., Селіванова Н.Н., Стронського Л.М., Фердта Р.А., Хавхун Г.Н., Хохлової

12

Л.П., Черних Г.Ф. та інших, питанням теорії архітектури та естетики - Акина

О., Габричевського А.Г., Кравця В.І., Мардера А.П., Саприкіної Н.А. та

інших.

При проведенні досліджень було проаналізовано результати

опублікованих з цієї проблеми робіт іноземних авторів: Бекмана У.,

Волошина М.А., Даніелса К., Зейтуна Ж., Кноуелса Р., Маркуса Т.А.,

Морріса Е.Н., Фаті Н. та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Суттєве скорочення

енерговитрат в архітектурі, зокрема в будівництві відпочинкових комплексів,

передбачається здійснити за рахунок застосування нових методів

енергозбереження, необхідність використання яких документально

закріплена Законом “Про енергозбереження”, затвердженим Постановою

Верховної Ради України від 01.07.94. На цій основі урядовими організаціями

розроблено Національну енергетичну програму України; Комплексну

Державну програму енергозбереження України (КДПЕУ), схвалену

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 1997 р., Додаткові

заходи та уточнені показники виконання КДПЕУ відповідно до указу

Президента України від 10.03.2000р. №457 (ст.1,п.14), Глобальну стратегію

енергозбереження для України в межах програми TACIS, Державну науково-

технічну програму енергозбереження в житловому і цивільному

будівництві, Постанову Кабінету Міністрів України “Про державну

експертизу з енергозбереження” від 15 липня 1998р. №1094, накази

Міносвіти та Держкоменергозбереження “Про першочергові заходи щодо

підвищення громадсько-освітнього рівня у сфері енергозбереження” та “Про

затвердження Програми освіти населення України з енергозбереження”,

Державні стандарти енергозбереження та інші. Тема дипломної роботи

відповідає цим документам та безпосередньо пов'язана з державною

програмою енергозбереження в галузі громадського будівництва в розділі

використання методів проектування енергоефективних будівель.

Провідними організаціями в галузі енергозбереження на Україні є:

Державний комітет України з енергозбереження, Науково-дослідний

13

інститут будівельних конструкцій, Науково-дослідний інститут будівельних

матеріалів та виробів, Київський Зональний науково-дослідницький інститут

експериментального проектування (КиївЗНДІЕП), Інститут

енергозбереження НАН України, Національний технічний університет КПІ,

Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА),

Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури

(ХДТУБА), науково-виробниче підприємство ”Укргеліопром”, Корпорація

“Укрбудматеріали”, акціонерне товариство “Укренергозбереження” та інші.

Метою роботи є виявлення таких містобудівних та архітектурних

параметрів які б забезпечили підвищення енергоефективності заміських

комплексів відпочинку, що зменшить енерговитрати, та да дозволить

використовувати відновлювальні джерела максимально ефективно.

Для досягнення поставленої мети в магістерській кваліфікаційній роботі

розв'язуються задачі:

- визначення зв’язку заходів енергозбереження та формоутворення

архітектурно-будівельного об'єкту, виявлення цільових

характеристик енергоефективних відпочинкових комплексів;

- встановлення кількісної залежності параметрів форми будинку та

його енергоефективності;

- виявити історичні закономірності і сучасні тенденції застосування

енергозаощаджування в архітектурі відпочинкових комплексів;

- розробити рекомендації по проектуванню енергоефективних

комплексів відпочинку.

Об’єкт дослідження – конструктивні та планувальні заходи з

енергозбереження в заміських комплексах відпочинку.

Предмет дослідження - містобудівні та архітектурні особливості

формування заміських комплексів відпочинку на відновлювальних джерелах

енергії.

Методи досліджень

За емпіричним методом вивчено досвід проектування і будівництва

комплексів відпочинку із застосуванням архітектурного

14

енергозаощаджування в вітчизняній та світовій практиці. Теоретичний

метод полягав у аналізі спеціальної вітчизняної та закордонної літератури

з архітектури будівництва рекреаційних закладів. На основі одежинах

результатів запропоновано проект комплексу відпочинку.

Наукова новизна роботи :

вперше окреслене поняття „архітектурного енергозаощаджування”

для закладів відпочинку;

визначено взаємозв’язок між прийомами архітектурно-планувальної,

просторової, типологічної організації, художньо-естетичної

виразності шкільних будівель і споруд та їхньою

енергоефективністю;

обґрунтовані засоби і розроблені заходи архітектурного

енергозаощаджування для впровадження в сучасну практику

проектування комплексів відпочинку.

Практичне значення отриманих результатів роботи полягає у підвищенні

енергоефективності комплексів відпочинку шляхом визначення

раціональних містобудівних та архітектурних особливостей його

формування.

Апробація результатів магістерської кваліфікаційної роботи. Основні

результати роботи оприлюднено на XLIV регіональна науково-технічна

конференція професорсько-викладацького складу, співробітників та

студентів університету з участю працівників науково-дослідних організацій

та інженерно-технічних працівників підприємств м. Вінниці та області.

Структура магістерської кваліфікаційної роботи. Дипломна робота

складається зі вступу, містобудівного, архітектурного, конструктивного,

технологічного розділів та рішень з охорони праці та бепеки в надзвичайних

ситуаціях, висновків, списку використаної літератури, додатків.

15

РОЗДІЛ 1

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ

БУДІВНИЦТВА

1.1 Вихідні проектні дані

В дипломному проекті визначаємо кошторисну вартість будівництва

комплексу відпочинку в селі Шкуринці, Вінницького району, та робимо

обґрунтування доцільності інвестицій даного проекту. Також визначаємо

термін його окупності та просту норму прибутку. Будівельний об’єм об’єкту

складає 8520 м3, загальна корисна площа становить 6420,56 м2.

Підраховуємо капітальні вкладення у будівництво, для чого за

укрупненими показниками складаємо локальний кошторис на загально

будівельні роботи, на внутрішні санітарно-технічні роботи, внутрішні

електромонтажні, на монтаж технологічного устаткування, на придбання

технологічного устаткування, об’єктний і зведений кошторисні розрахунки

(ЗКР) . Результати розрахунків представленні у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Основні показники.

Показники Одиниці вимірювання

Сума

Кошторисна вартість будівництва об’єкта

тис. грн. 7159,74

Нормативна трудомісткість тис. люд./год. 47,80 Кошторисна заробітна плата тис. грн. 1315,88

Показник одиничної вартості 259,53

Кошторисний прибуток тис. грн. 750,22 В результаті проведених розрахунків, капітальні вкладення в

будівництво комплексу відпочинку в цінах на 2015 рік складають –11405,38

тис. грн., які визначені кошторисними документами:

- локальними кошторисами №1-5, (додаток Д, табл. 1.4-1.8);

- об’єктним кошторисом (додаток Д, табл.1.9);

- зведеним кошторисним розрахунком (додаток Д, табл.1.10).

16

1.2 Розрахунок кошторисного прибутку до ЗКР

При складанні зведеного кошторисного розрахунку кошторисний

прибуток прийнято — 3,38 грн/люд-год, ризик учасників інвестиційного

процесу - 3,6 % від суми глав 1-12 ЗКР, витрати, котрі враховують інфляційні

процеси прийнято - 13,6% від суми глав 1-12 ЗКР. Адміністративні витрати

1,06 грн/люд-год.

Кошторисний прибуток залежить від загальної кошторисної

трудомісткості по будівельному об’єкту і визначається:

КП=Тзаг. •К, (1.1)

де Тзаг. – трудомісткість будівельних та монтажних робіт,

Кошторисний прибуток складається з таких трудовитрат:

Нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість в прямих

витратах – Т ПВ (за локальними кошторисами) – 77,257 тис. люд-год, в тому

числі:

- будівельні роботи – (39,106+1,789) + (10,903+0,589) = 52,4 тис. люд-год

(локальні кошториси № 1 та № 2,графа 11);

- монтажні роботи – (20,908+0,575) + (3,238+0,136) = 24,85 тис. люд-год

(локальні кошториси № 3 та № 4, графа 11);

Розрахункова кошторисна трудомісткість в загальновиробничих

витратах (ЗВВ):

ТЗВВ = Т ПВ К, (1.2)

де К – усереднений коефіцієнт переходу від Т ПВ до ТЗВВ, який

залежить від виду БМР:

для загальнобудівельних робіт К=0,12;

для внутрішніх санітарно-технічних робіт К=0,105;

для електромонтажних робіт К = 0,097;

для монтажу обладнання К = 0,079.

В локальних кошторисах вже підраховані ТЗВВ =9,328 тис. люд-год, в

тому числі:

- будівельні роботи – 5,122+1,468 = 6,590 тис. люд-год (локальні

кошториси № 1 та № 2);

17

- монтажні роботи – 2,317+0,421 = 2,738 тис. люд-год (локальні

кошториси № 3 та № 4);

Розрахункова кошторисна трудомісткість в засобах на зведення та

розбирання титульних тимчасових будівель та споруд:

ТТимч= 0,015 Т ПВ, (1.3)

де 0,015- усереднений показник розрахункової трудомісткості робіт на

зведення та розбирання тимчасових будівель.

ТТимч= 0,015 77,257 = 1,247 тис. люд-год, в тому числі:

- будівельні роботи – 1,107 тис. люд-год;

- монтажні роботи – 0,14 тис. люд-год;

Розрахункова кошторисна трудомісткість в додаткових затратах при

виконанні БМР в зимовий період

Тзим.= 0,166 Т ПВ, (1.4)

де 0,166- усереднений показник розрахункової трудомісткості робіт в

зимовий період:

Тзим.= 0,166 77,257 = 13,81 тис. люд-год, в тому числі:

- будівельні роботи – 12,258 тис. люд-год;

- монтажні роботи – 1,551 тис. люд-год.

Всього Т = 77,257 + 9,349 + 1,247 + 13,81 = 101,6 тис. люд-год,

в тому числі:

- будівельні роботи – 52,4+6,590+1,107+12,258 = 71,881 тис. люд-год;

- монтажні роботи – 24,85+3,738+0,14+1,551 = 30,284 тис. люд-год.

Усереднений показник для визначення кошторисного прибутку

дорівнює 3,88 грн./ люд-год.

Кошторисний прибуток П = 7,4 101,6 = 750,22 тис. грн., в тому

числі:

- П для будівельних робіт – 7,4 71,881 = 531,92тис. грн.;

- П для монтажних робіт – 7,4 30,284 = 218,3 тис. грн.

Розрахунок засобів на покриття адміністративних витрат будівельно-

монтажної організації

18

Розмір засобів на покриття адміністративних витрат визначається за

усередненим показником ( для громадських будівель і споруд – 1,06

грн./люд-год)

із розрахунку на 1 люд-год від загальної кошторисної трудомісткості БМР.

Загальна трудомісткість об’єкту – 102,16 тис. люд-год

Розмір засобів на покриття адміністративних витрат:

А = 102,16 1,06 = 108,3 тис.грн.

Отже, в результаті розрахунків загальна трудомісткість становить –

102,16 тис. люд-год, в тому числі будівельних робіт – 71,88 тис. люд-год та

монтажних робіт – 30,28 тис. люд-год, Кошторисний прибуток становить –

750,22 тис. грн.

1.3 Розрахунок терміну окупності будівництва

Даний об'єкт зводиться на замовлення і фінансується приватними

особами. Комплекс відпочинку включае в себе приміщення тимчасового

проживання та приміщення для відпочинку. Приміщення для тимчасового

перебування відвідувачів будуть здаватися в оренду з поденною платою, а

додаткові послуги сплачуватись окремо. Обєкт сезонного використання – з

початку квітня до кінця листопада.

Об'єкт будівництва розташований в с. Шкуринці, Вінницького району.

Транспортна доступність автомобільного виду транспорту та близькість

розташування громадських зупинок ( в межах 500 м), а також близькість

річки Південний Буг та лісосмуги, впливає на вартість перебування в

комплексі відпочинку.

Розглянувши все вище сказане робимо висновок, що об'єкт будівництва

відноситься до групи досить інвестиційно привабливих об'єктів.

Посилаючись на дані маркетингових досліджень для міста Вінниці вартість

оренди номеру І категорії складає 250-350грн/номеру, а люкс – 500-600

грн/номеру за день.

Таблиця 1.2 – Вартість номерів в комплексах відпочинку в м. Вінниця (на

червень 2015 р.) (грн.)

19

№ п/п Місце розташування Вартість номера за добу 1 «Гостевія», смт. Стрижавка,

Вінницька обл. 520 грн

2 «Лани», с. Лани, Вінницький район. 530 грн 3 «Березка», Солдатський пруд,

с. Тютьки, Вінницької обл.. 450 грн

Для розрахунків визначаємо середню вартість оренди номеру першої

категорії та люкс :

5003

520530450...

ІкатномсерВ грн./місця за добу.

Корисна Комплекс розрахований на 50 місць. Одночасно комплекс

заповнений на 75%, тобто на 38 місць. Також, в комплексі здаються площі

під магазин(100 м2), вартість 1м2/місяць – 20 грн, тобто вартість оренди

складає 20000грн на місяць. Розраховуємо прибуток від експлуатації

комплексу (без врахування додаткових полуг) за один рік І = 38 ∙500∙214 =

4066000 грн. Вартість орендних площ: 20000∙7=140000грн. Вартість

додаткових послуг беремо з розрахунку 100 грн на одне місце: 38 ∙200∙214

=1813200 грн.

Розрахунок чистого терміну окупності.

Для розрахунку грошового припливу проекту, який у даному випадку

буде складатись з прибутку й відрахувань, розраховуємо річне значення

чистого прибутку. Розрахунок чистого річного прибутку див табл. 1.3.

Таблиця 1.3 – Розрахунок чистого річного прибутку

Показник Позначення

Од.вим. Порядок визначення

1 2 3 4

Валовий дохід від реалізації площ приміщення під оренду

GI грн. 7829200

Собівартість будівельних робіт Со 12101197.4

Податок на прибуток, відрахування та виплати відсотків по боргам

IT

грн.

IT =25 % від GI =1957300

Чистий прибуток NP грн. NP = GI - IT = 5871900

20

Проста норма прибутку розраховується як відношення чистого прибутку

за рік (NP = 5871900 грн.) до загального обсягу інвестиційних витрат

(капітальних вкладень) (Со= 12101197.4 грн.) [3]

52,012101197.4

5871900

0

C

NPSRR

Середній рівень доходності для об'єктів середньої інвестиційної

привабливості, складає 45%. Проста норма прибутку перевищує середній

рівень доходності, а отже проект є інвестиційно-привабливим. Термін

будівництва комплексу відпочинку не перевищує 1,5 років, тому будемо

вважати, що починаючи з другого року після вкладання інвестицій будівля

почне давати дохід.

Визначаємо термін, протягом якого окупиться будівництво, після здачі

будівлі в експлуатацію:

95,15871900

12101197.40.

NP

CTокуп роки

Через 2 роки, після здачі в експлуатацію, будівництво окупиться.

Отже, розглянувши всі критерії перевірки доцільності інвестицій робимо

висновок, що проект будівництва комплексу відпочинку в селі Шкуринці,

Вінницької області може бути реалізований і вкладання коштів є доцільним.

Проект є інвестиційно-привабливим.

1.4 Висновки до розділу 1

Техніко-економічне обґрунтування доцільності будівництва комплекса

відпочинку у м. Вінниця показало, що в даний об’єкт доцільно вкласти

кошти розміром 12101,2 тис. грн., термін вкладання коштів становить 1,5

рік, термін окупності – 2 роки.

21

РОЗДІЛ 2

МІСТОБУДІВНІ РІШЕННЯ

2.1 Функціональні основи проектування рекреаційних комплексів

Відпочинок залежно від типів вільного часу розрізняють на

повсякденний, короткочасний і тривалий, кожному з них відповідає свій

тип простору.

Просторове середовище повсякденного відпочинку включає

первинне житло, суспільні центри культури, дозвілля й спорту, паркові

й пляжні зони, міські вулиці .

Первинне житло- міська квартира, будинок- створює мікросвіт

домашнього середовища, що забезпечує первинні функції

відпочинку(сон, харчування, гігієна), дозвілля, соціальні контакти, творчу

діяльність, фізичну рекреацію.

Короткочасний щотижневий відпочинок відбувається в природно-

урбанізованому середовищі на«порозі » міста, у приміських й

міжселищних територіях з використанням вторинного й третинного житла.

Вторинне житло, дача, контрастно первинному житлу, тому що

забезпечує відносну автономність проживання і розміщається переважно

в приміських зонах. Відпочинок у вторинному житлі став популярним в

50-х роках XX в. і переріс у дачний бум до70-х років. Дачні селища тісним

кільцем охопили майже всі найбільші міста. Вторинне житло стало

переважним місцем тривалого відпочинку в пенсійний період життя.

Функції буферної зони, що стримує потоки відпочиваючих у приміську

зону, виконує«поріг» міста. Ця зона включає потужні парки відпочинку

виконуючі пізнавальні , розважальні , спортивні , оздоровчі функції.

Основу таких центрів становить третинне житло, що задовольняє

потребу людини в тимчасовому приміщенні для короткочасного й

тривалого відпочинку. Це готелі всіх типів, бази відпочинку для

сімейних, для молоді , школярів і дошкільників, лікувально-профілактичні

установи(санаторії й профілакторії).

22

Центри відпочинку на «порозі » міста в радіусі 50 - 60 км мають певну

спеціалізацію.

Міжселищні центри відпочинку розміщаються в межах 200 - 250 км

від міста й мають поліфункціональний характер. До складу центра

відпочинку на міжселищній території входять третинне житло,

підприємства харчування, торгівлі , побутового обслуговування,

службово-господарські установи, спортивні й водні споруди, видовищні

установи, парки, лісо-, луго- і гідропарки , зовнішній і внутрішній

транспорт, інженерні комунікації, служби благоустрою .

2.2 Загальні відомості про об’єкт будівництва

Проект будівництва комплексу відпочинку у селі Шкуренці

Вінницького району, Вінницької обл. розроблений у відповідності до ДБН

В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» та діючих на території України

будівельних, технологічних, екологічних, санітарних та протипожежних

норм та правил. Всі проектні рішення визначені на основі

функціонального призначення приміщень, особливих вимог до мікроклімату

приміщень, умов освітленості і у відповідності до вимог будівельних норм

та правил.

Комплекс відпочинку складається з адміністративно-побутової будівлі,

окремих будівель для відпочинку різного типу, автостоянки та малих

архітектурних форм. Рівень комфорту готелю визначається за категоріями,

які харктеризуються матеріально- технічною оснащеністю і рівнем послуг,

що надаються. Згідно з вимогами ДСТУ 4269 прийнято проектуемий готель

категорії ***.

Проект комплексу відпочинку розроблений для звичайних умов

будівництва в І кліматичній зоні. Клімат області — помірно

континентальний, середня температура січня: −5°С, середня температура

липня: +20°С; річна кількість опадів: 520–590 мм, з них 80% випадають в

теплий період. Прийнята розрахункова температура повітря (зимова) -

25°С. Орієнтація будівлі – широтна. Клас будівлі –ІIІ. Ступінь довговічності

23

– ІIІ. Ступінь вогнестійкості – IІІ. Розрахункове снігове навантаження –

1,47 кПа. Розрахункове вітрове навантаження – 0,44 кПа. Глибина

промерзання грунту –1м.

Завдяки проекту та новим технологіям територія набуде

гармонійного вигляду поєднанням малих архітектурних форм,

довгоквітучих рослин, хвойних та листяних дерев, кущів, посіву

трав. Нове високоякісне мощення є не лише естетичним засобом

благоустрою території, а й довговічним та надійним матеріалом.

Благоустрій ділянки виконується з урахуванням потреб відвідувачів,

комфортності їхнього пересування та відпочинку.

Удосконалені урни повністю відповідають сучасним вимогам

санітарних норм і є невід'ємною частиною благоустрою.

У проекті також пропонується система освітлювальних ліхтарів, які

освітлюватимуть територію в темну пору доби.

Проектом також запропоновано наступні рішення:

влаштування вібмостки шириною 1 м;

влаштування майданчику для короткочасного відпочинку;

влаштування газонного покриття, дерев та кущів;

влаштування доріжок та площадок з фігурних елементів

мощення (ФЕМ);

влаштування газону з багаторічних трав;

влаштування стоянок для автомобілів;

влаштування навісів, ліхтарів, лавок, урн, баків для сміття.

2.3 Характеристика земельної ділянки та опис організації рельєфу

Комплекс відпочинку проектується на земельній ділянці,

розташованій біля річки Південний Буг, в селі Шкуренці, Вінницького

рацону, Вінницької області. Ділянка, що пропонується для розміщення

комплексу, відповідає вимогам санітарно-епідеміологічних правил і

гігієнічних нормативів щодо рівнів природних та штучних радіонуклідів,

24

вмісту потенційно небезпечних для людини хімічних і біологічних речовин у

повітрі, ґрунті, негативних фізичних факторів (шум, вібрація, інфразвук,

електромагнітні поля тощо) та інших. Земельна ділянка для розміщення

забезпечує можливість облаштування (розміщення ділянки відпочинку,

господарських ділянок і гостьових стоянок автотранспорту) та озеленення .

Ділянки розміщена в пішохідній доступності від зупинки рейсових автобусів

у радіусі 500 м. Планування ділянки вирішено в відповідності з рельєфом та

природними умовами сусідніх ділянок в увязці з існуючими будівлями та

дорогами з твердим покриттям. Рельєф ділянки пересічений, з значними

перепадами по висоті. Для забезпечення технологічного та протипожежного

обслуговування проектується нова дорога шириною 6м, двостороннього

руху, яка забезпечить безперешкодний рух до об’єкту ввідпочиваючим, та

зручний підїзд для пожежного транспорту та технічного. Запроектована

відкрита автостоянка на 20 паркувальних місць, з розрахунку не менше

20% від кількості номерів в комплексі . Кількість місць на автостоянках

готелів для обслуговуючого персоналу розрахована згідно з вимогами

будівельних норм. На автомоільній стоянці передбачені індивідуальні

стоянки для інвалідів, максимально наближені до входу у будинок, пандус,

що забезпечує доступність для маломобільних групнаселення громадських

зон будинків і території готелю. Урни та баки для сміття, призначених для

органічних та неорганічних відходів, розставлені біля основних місць

перебування людей та біля виїзду з автостоянки. Були враховані такі

фактори: організація та орієнтація по сторонах світу, напрямки

панівних вітрів, рельєф місцевості .

Розміри ділянки становлять 282 х 232 м. Орієнтація будинку прийнята

екваторіальна, що в свою чергу поліпшує інсоляцію окремих приміщень.

Є доступ до міських комунікацій таких як електроенергія.

На ділянці розташовані проектуються наступні будови і споруди: котеджі

для відпочинку, адміністративно-побутова будівля, септик, шахтний колодязь.

Генеральний план та план благоустрою

25

Ділянка будівництва від забудови вільна. У горизонтальному і

вертикальному відношенні посадка проектованої будівлі вирішена з

урахуванням існуючої ландшафтної ситуації.

Розташування та орієнтація будівлі на ділянці виконано з дотриманням

вимог [4] до орієнтації та інсоляції приміщень. Головним фасадом будівля

орієнтовано на прилягаючу проектуємо дорогу.

Покриття проїздів і майданчиків прийнято асфальтобетонним, покриття

тротуарів - тротуарна плитка. Проїзди запроектовані шириною 3 - 6 м і мають

двошарове асфальтобетонне покриття дорожнього типу за ГОСТ 9128-97 на

підставі з щебеню ГОСТ 8269.0-97 з глибоким просоченням бітумною

емульсією ГОСТ 18659-81. Як обмежувачі асфальтобетонного покриття

проїздів та автомобільних стоянок застосовується бетонний дорожній

бордюр БР 100.30.15 ГОСТ 6665-91, для обмеження асфальтобетонного

покриття тротуарів встановлюється бетонний бордюр тротуарного типу БР

100.20.8 ГОСТ 6665-91. Запроектовані проїзди та під'їзди до будівлі

забезпечують нормальне транспортне обслуговування проектованого об'єкта,

в т.ч. сміттєвидаляння, а також проїзд пожежних машин відповідно до вимог

СниП 2.07.01-89 * (2000) "Містобудування. Планування і забудова міських і

сільських поселень ".

Вільна від забудови територія максимально озеленюється. Озеленення

території передбачено посадкою листяних і хвойних дерев, а також

пристроєм газонів і чагарників.

З боку головного фасаду підхід до будівлі упорядковується терасою. На

майданчику тераси і пішохідних дорогах влаштовуються лавки для

відпочинку, а так само урни під сміття. Для освітлення в темний час доби

проїздів, тротуарів передбачаються освітлювальні ліхтарі. Відведення

поверхневих вод вирішене по спланованим проїздам в локальну біоочисну

споруду .

26

Інженерні мережі вирішені в підземному варіанті.

Таблиця 1.1 - Техніко-економічні показники до генплану

№ з/п

Показник Один. виміру

Кількість одиниць

Примітка

1 2 3 4 5

1. Площа земельної ділянки га 6,74

2. Площа забудови га 0,20

3. Відсоток забудови % 3 4. Площа доріг та проїздів га 1

5. Площа алей, тротуарів, доріжок, майданчиків

га 0,2

6. Площа паркувального майданчика на 20 маш.-місць

га 0,09

7. Площа озеленення 5,25

8. Кількість дерев га 4 9 Кількість чагарників

в тому числі: га

1

10. Площа газонів га 3 11. Площа квітників м² -

12. Площа водоймищ і водних пристроїв м² 4000

13. Інші території га -

14. К₁=(площа озел./заг. площа)х100 % 78

15. К₂= кільк.дерев/площа озелен. % 75

16. К₃= кільк. чагарн./площа озелен. % 25

17. К₄=(площа квітн./площа озелен.)х100 % -

Підраховуються коефіцієнти забудови та використання території:

К забуд. , % (1.1)

де - площа забудови;

П діл. – площа відведеної земельної ділянки.

К викор.тер. , % (1.2)

де П тв.покр. – площа твердого покриття.

2.5 Функціональне призначення об’єкту будівництва

27

Об’єкт будівництва являє собою комплекс будівель поєднаних

стильовим та архітектурно-конструктивним рішенням для відпочинку та

відновлення людей. Об’єкт складається з головної адміністративно-побутової

будівлі та ряду одно- та двоповерхових будинків, які знаходяться в межах

лісової смуги на березі озера.

До складу адміністративно-побутової будівлі входять такі групи

приміщень і служб: приймально-вестибюльна, житлова, культурно-дозвілева,

підприємств харчування, адміністрації і приміщень обслуговування.

Житлова частина будинків готелів (номерний фонд) функціонально і

планувально відокремлена. Номери розташовуються в зоні мінімального

впливу шуму, що спричиняє транспорт і інженерне обладнання готелю, та

ізольовані від шумів і запахів із кухні. У житлових приміщеннях готелів

витримані гігієнічні нормативи фізичних, хімічних та біологічних факторів,

що створюються джерелами, розміщеними у вбудованих громадських

приміщеннях.

Просторова структура готелів забезпечує чіткий поділ потоків гостей,

обслуговуючого персоналу і відвідувачів блоків громадського призначення,

що працюють на населений пункт, де розміщується готель.

Будівля призначена для прийому відвідувачів на протязі цілого року.

Одно- та двоповерхові будівлі, двомісні та трьохмісні призначені для

тимчасового проживання відпочиваючих. Будівлі сезонного типу які можуть

експлуатуватись з початку квітня до кінця листопада.

Висновки до розділу 2

В данному розділі розглянуто основні функціональні та містобудівні

вимоги до комплексів відпочинку, встановлено загальні відомості про оєкт

удівництва, такі як кліматичні, геологічні та водні умови. Визначено розмір

ділянки під будівництво та основні техніко-економічні показники генплану.

28

РОЗДІЛ 3

АРХІТЕКТКУРНО-БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ

Основним призначенням архітектури завжди було створення

необхідного для існування людини життєвого середовища, характер і

комфортабельність якого визначалися рівнем розвитку суспільства, його

культурою, досягненнями науки і техніки. Це життєве середовище, назване

архітектурою, втілюється в будинках, що мають внутрішній простір,

комплексах будинків і споруд, що організовують зовнішній простір - вулиці,

площі і міста.

3.1 Об’ємно - планувальні рішення

Проектована адміністративна будівля має склудн форму в плані з

розмірами в осях 31 м х 18 м, висотою 11м, будівля 2-х поверхова з

цокольним поверхом, висота поверху становить 3м. За відмітку ±0.000

умовно прийнято підлога першого поверху. Зв'язок між приміщеннями

здійснюється через горизонтальні комунікації – коридори та вертикальні –

сходи , що поєднують поверхи. Усі номери готелю мають природне

освітлення з освітленістю житлових приміщень,не менше нормованого.

Влаштування внутрішніх сходів, а також входів (виходів) забезпечує

внесення (винесення) великих меблів і заміну внутрішнього обладнання у

разі ремонту.

На першому поверсі приймально-вестиюльна група приміщень,

підприємство громадського харчування, приміщення для персоналу, номери

для проживання маломобільних груп населення.

На другому поверсі розташовані одномісні та двомісні номери першої

категорії для проживання відвідувачів. Номери мають в своєму складі

санвузли з площею від 3 м2 . Одномісний номер має площу від 10 м2 .З деяких

номерів є вихід на балкон, який вони мають в своєму складі. Ширина

балкону 1,2 м. Двомісний номер першої категорії має площу від 14 м2 .

Ширина будь-якого номеру перевищує 2,5 м. На другому поверсі, також,

29

розташовується хол з виходом на балкон загального користування.

Відповідно до евакуаційних норм з другого поверху запроектовані додаткові

сходи, до яких можна потрапити через відкриту рекреаційну зону.

В мансардному поверсі розташовані одномісні та двомісні номери першої

категорії. [5]

В цокольному поверсі розташовані господарчі приміщення,

бухгалтерія, кабінет замісника директора та директора комплексу, кабінет

завгоспа, кімна та для відпочинку дітей, кімната для сімейного відпочинку.

Окремі малоповерхові будівлі категорії люкс дво- та трьохмісні

включають в себе приміщення для тимчасового проживання людей,

суміщений санвузол. Площа одно та двомісних номерів будиночків

запроектована у відповідності до [6] і перевищує 30 м2 житлової площі

кожний.

3.2 Конструктивні рішення будівель

Проектом передбачається створення будівлі відповідно до

конструктивних, технологічних, функціональних та експлуатаційних вимог.

Будівництво проводимо використовуючи сучасні будівельні матеріали та

новітні технології будівництва.

В адміністративно-побутовій будівлі та котеджах використані такі

основні конструкції: фундаменти, залізобетонне перекриття і покриття,

сходинкові марші і площадки.

Конструктивна схема будівель запроектована безкаркасна з

зовнішніми поперечними і повздовжніми несучими стінами Стійкість та

просторова жорсткість конструкції забезпечується сумісною роботою стін та

елементів балочного перекриття. Перекриття заходить на стіни і

закріплюється в місці перетину.

30

3.2.1 Фундаменти

Для адміністративної будівлі запроектовано монолітні залізобетонні

фундаменти під зовнішні стіни товщиною 600 мм. Для покращення

теплотехнічних характеристик з зовнішньої сторони фундамент утеплюють

пінополістерольними плитами. Для гідроізоляції виконують обмазочну

вертикальну та горизонтальну гідроізоляцію.

Фундаменти під індивідуальні будинки – монолітні стовпчасті під

двоповерхову забудови. Під одноповерхові будиночки фундаменти відсутні.

3.2.2 Стіни

Стіни виконані з газобетон них блоків марки D500 товщиною 400мм.

Вибір обґрунтований тим, що данний матеріал маэ одні з найкращих

теплозберігаючих властивостей.

Внутрішні перегородки запроектовані з гіпсоволокнистих листів та

гіпсоволокнистих вологостійких листів, між якими додатково розташована

звукоізоляційна плита. Загальна товщина перегородки складає 220 мм.

Також в деяких допоміжних приміщеннях використовують гіпсобетонні

перегородки товщиною 120 мм.

Перегородки першого поверху облицьовують дошкою, в санвузлах та

приміщеннях з підвищеним вологісним режимом керамічною плиткою, в

інших приміщеннях – штукатурним розчином.

При монтажі сантехкомунікацій не допускається пробивання отворів в

простінках (і ділянках під ними) зовнішніх стін.

При виробництві будівельних робіт особливу увагу необхідно

приділяти старанному і якісному виконанню передбачених в проекті

підприємства по забезпеченню як міцності так і звукоізоляції огороджуючи

конструкцій ,зокрема на заробку швів зазорів між панелями перегородок і

перекриттям, між перекриттям і стінами а також між перегородками і

31

стінами. Заробку над дверними прорізами в офісах виконуються по місцю

сухою штукатуркою.

В санвузлах заробка над дверми виконується пресованим картоном або

жорстким оргалітом з просоченням і пофарбованим водостійкими фарбами.

3.2.3 Перекриття ,сходи та пандус

У будинку запроектовані збірні залізобетонні перекриття з

багатопустотних плит товщиною 220 мм .

Анкеровка зі стінами виконується Г-подібними анкерами . Монолітні

ділянки виконані з бетону класу не менше З 12/15 . Отвори в плитах для

прокладання інженерних мереж свердлять по місцю. Анкеровка між

елементами покриття та перекриття виконується зварюванням лінійної

арматури S 240 ø10.

Сходинкова клітина є відповідальною частиною будівлі, так як служить

не тільки засобом сполучення між поверхами, але і є основним засобом

евакуації при пожежі або в іншому аварійному випадку.

Внутрішня сходова клітина №1 влаштована для вертикального зв’язку

першого та другого та інших поверхів. Сходи запроектовані дерев’яні

двомаршеві, з шириною марша 1200 мм. Ширина проступів сходів 0,3 м, а

висота підйому сходинок - 0,15 м. Уклони сходів 1:2.

Відкриті зовнішні сходові марші, які ведуть з будинку влаштовуються також

деревяні шириною 1200 мм. [7]

З другого та третього поверхів через зовнішні металеві маршеві сходи

влаштовано евакуаційний вихід.

Також, з тераси біля кафетерію влаштовані додаткові відкриті дерев’яні

сходи, шириною 1400 мм, які виходять на прибудинкову ділянку. Усі

сходинки в межах маршу мають однакову геометрію і розміри по ширині

проступу і висоті підйому сходинок. Огорожа сходів виконується металева з

дерев’яними поручнями. Висота огорожі 1000 мм. Стійки огорожі кріпляться

до маршів та площадок з кроком 600 мм.

32

Для зручності маломобільних груп населення біля головного входу в

будинок запроектований пандус. Максимальна висота одного підйому

(маршу) пандуса не перевищує 0,8 м при уклоні не більше 8 %. Ширина

пандуса при виключно однобічному русі складає 1,0 м.

3.2.4 Підлога

Підлога представляє собою багатошарову конструкцію, яка сприймає

експлуатаційні впливи. В таблиці 3.1 наведені основні види підлог які

запроектовані на данному об’єкті та приміщення в яких вони розташовані.

Таблиця 3.1 – Експлікація підлоги

№ приміщення по проекту

Тип підлог

и

Схема підлоги або тип підлоги за

серією

Дані елементів підлоги (назва, товщина, основа і т. ін.), мм

Площа, м

1 2 3 4 5

Житлові кімнати номерів

1

1.Ламінат 2.Фанера. 3.Вирівнююче цементно-піщане стягування – 20

4.З/б плита перекриття – 220 5.Підвісна стеля.

350

14, 33,03,11,

12,13,78,85,26-29,32,74,75.

2

1 - Керамічна плитка на клеючому розчині "Cerezit" -15 2. Фанера 15 3.Полиуретановий клей 4. Гідроізоляція 2 шари- 20 5. Дошка - 30 6. Повітряний прошарок -30 7. Шар гідроізоляції - 10 8. Мінераловатні плити «ROCKWOOL» 9. Паробарєр – 10 10. Оздоблення - 10

250

Кафетерій

3

1 – Ламінат - 8 2. Фанера - 15 3.Полиуретановий клей 4. Гідроізоляція 2 шари- 20 5. Дошка - 30 6. Повітряний прошарок -30 7. Шар гідроізоляції - 10 8. Мінераловатні плити «ROCKWOOL» 9. Паробарєр – 10 10. Підшивка з дошок - 20 11. Оздоблення - 10

200

33

Продовження таблиці 3.1

Коридори, холи,фойє

4

1. Ламінат 2. Бітумна мастика. 3. Вирівнююче цементно-піщане стягування – 20 4. З/б плита перекриття – 220 5.Підвісна стеля.

300

26-29,32,74,75,3.

10,3.22-3.24,3.72

5

1 - Керамічна плитка на клеючому розчині "Cerezit" -15 2. Плиточний клей. 3. Цементно-піщане стягування. 4. З/б плита перекриття -220мм. 5. Підшивна стеля.

259

44, 48,52-56,16,07,08,80

-84 6

1.Керамічна плитка на клеючому розчині "Cerezit" 15 2. Самовирівнюючий розчин 15 3.Бетон кл С12/15 армований сіткою 12мм А400С з чарункою 150*150мм -200 4. Гідроізоляція- 5. Бетон кл. С8/10 -50 6. Щебенева підготовка

100

3.2.6 Покриття та покрівля

Покриття адміністративної будівлі розроблене безгорищне , дах

кроквяної системи багатоскатний. В місцях примикання укладаеться єндова.

Основні елементи даху : маурлеат , крокви , лати , стояки , прогони.

Атмосферні опади відводяться через воронки зовнішнього водостоку,

водосток організований.

Покрівля запроектована з кольорового бітумного покриття.

В індивідуальних будівлях покриття безгорищне, дах кроквяної системи

одно- та двоскатний. В двоповерхових будівлях водостік організований, в

одноповерхових будівлях неорганізований.

3.2.7 Вікна та двері

Вікна деревяні з двокамерним склопакетом та оздобленням непрозорою

емаллю віконних елементів. Вікна одностулкові та двостулкові., без

кватиркові. Вікна відкидні.

34

Таблиця 2.2 - Специфікація заповнення дверних та віконних прорізів в

адміністративній будівлі

Розміри короб. Кількість виробів Марка виробу

Схема віконного блоку

Шир. Вис.

Пло

ща

1 ел

емен

та ,

м²

Цок.пов.

1 пов.

ІІ пов. Мансар

дний пов З

агал

ьна

кіль

кіст

ь,

ш

т.

Заг

альн

а п

лощ

а, м

²

ВК-1 Індивідуальне

виготовлення 1500 1500

2.25 - 3 - - 3 6,75


иготовлення

1800 1500

2.85 - 5 14 2 21

59,85


виготовлення

3000 2000

3.15 - 3 - - 3

9,45


виготовлення 900 1500 12.5 - 1 - - 1

12,5


виготовлення 1500 1200 2.9 - - - 2 2

5,814

Д-1 Індивідуальне

виготовлення 900 2100 1.98 23 16 9 7 55

108,9


виготовлення 1800 2100 1.76 1 4 12 7 24

42,24


виготовлення 1500 2100 2.64 - 2 - - 2

5,28


виготовлення 800 2100 1.8 - 2 - - 2

12,96


виготовлення 2700 2400 5.2 - 2 - - 2

12,96


виготовлення 2100 1500 3.1 - 2 - - 2

12,96

35


будиночку для відпочинку першого типу


Схема віконного

блоку Шир. Вис.

Пло

ща

1 ел

емен

та ,

м²

Цок.пов.

1 пов. ІІ

пов. ІІІ

пов Заг

альн

а кі

лькі

сть,

ш

т.

Заг

альн

а п

лощ

а, м

²

ВК-1 Індивідуальне виготовлення 1500 1500

2.25 - 2 2 - 4 9

ВК-8 Індивідуальне виготовлення

2400 1500 3.6 - 2 2 - 4 14,4


1200 1500 1.8 - - 2 - 2 3,6

Д-1 Індивідуальне виготовлення

900 2200 1.98 - 1 2 - 3 5,94


800 2200 1.76 - 1 1 - 2 3,52


будиночку для відпочинку другого типу


Схема віконного блоку

Шир. Вис. Пло

ща

1 ел

емен

та

, м

² Цок.пов.

1 пов. ІІ

пов. ІІІ

пов Заг

альн

а кі

лькі

сть,

ш

т.

Заг

альн

а п

лощ

а,

м²


2400 1500 3.6 - 4 2 - 6 21,6


1500 3000 4.5 - 1 - - 1 4,5


1800 1800 3.24 - - 1 - 1 3,24


900 2200 1.98 - 2 1 - 3 5,94


800 2200 1.76 - 1 1 - 2 3,52

3.2.8 Зовнішне оздоблення

Ретельно обмірковане та правильно підібране оздоблення фасадів надає

архітектурної неповторності будинку, створює важливий містобудівельний

акцент, що привертає увагу глядача.

36

Фасади зовнішніх стін облицьовані декоративною штукатуркою

структурою баранчик.

Цоколь, та пояс над цоколем оштукатурені теранзитовою штукатуркою

на цементі і облицьовані декоративним каменем.

Коробки вікон та декоративні елементи вікон, дверей,металеві

елементи поручнів покриті деревиною пофарбовані масляною фарбою з

дотриманням технології фарбування.

Сходи і площадки пориті деревом. Дерев’яні двері фарбують масляною

фарбою з дотриманням технології.

Металеві стійки також пофарбовані масляною фарбою з дотриманням

технології.

3.2.9 Відомість опорядження приміщень

Таблиця 2.5 - Відомість опорядження приміщень адміністративної будівлі

Вид опорядження елементів інтер’єрів Номер приміщення

Стеля Площа, м 2

Всі інші приміщення - вирівнююча затирка гіпсовим розчином; - фарбування водноемульсійними фарбами за 2 рази.

772,21

44, 48,52-56,16,07,08,80-84.

- вирівнююча затирка цементним розчином; - фарбування водноемульсійними фарбами за 2 рази.

181,45

14, 33,03,11,12,13,78,85, 26-29,32,74,75,3.10,3.22-3.24,3.72

- вирівнююча затирка цементним розчином; - облицювання безшовною потолочною плиткою

80,14

Стіни або перегородки

14, 33,03,11,12,13,78,85,26-29,32,74,75.

- обличкування керамічною плиткою для внутрішніх робіт 300

Всі інші приміщення - обшивка гіпсоволоконними плитами по металевому каркасу; - фарбування акріловими фарбами за 2 рази;

700

37

3.10 Протипожежний захист

Протипожежні заходи виконані у відповідності з вимогами СНиП

01.02-85* "Протипожежні норми будинків і споруд" та СНиП 08.02-89

«Громадські будинки".

На ділянці будівництва передбачено проїзд для пожежних машин з

врахуванням їх підвищеної прохідності. Джерелом внутрішнього

пожежегасіння являються пожежні крани, запроектовані на поверхах. Ззовні

існуючі протипожежні гідранти встановлено в колодязях на кільцевих

міських водопровідних мережах. Висоту поверху при умові конбиціювання

повітря прийнято 4,0 м.

Відчинення дверей із загальних коридорів передбачено по ходу в бік

виходу із будинку.

Вентиляційні канали і огороджуючі конструкції вентиляційних каналів

виконані із негорючих матеріалів.

Усі дерев'яні конструкції оброблено антипіренами.

При утепленні зовнішніх стін фасаду використано фасадну

теплоізоляційну систему з застосуванням мінераловатних плит, яка поєднує в

собі теплоізоляційний і протипожежний захист.

3.11 Теплотехнічний розрахунок покрівлі

Теплотехнічний розрахунок передбачає забезпечення необхідних вимог

щодо зменшення втрат тепла в зимовий період і зайвого надходження його

через покриття в літній період року. Для суміщених дахів такий розрахунок

полягає у визначенні необхідної товщини теплоізоляційного шару в їх складі,

яка визначається за формулою:

)(3

30

b

bnmpR (3.1)

де - потрібна товщина теплоізоляційного шару, м;

38

- розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу

теплоізоляційного шару, Вт/м 2 • 0 С ; приймається за табл. 1 ДБН В.6.-

31:2006;

b - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні покриття, Вт/м 2 -

°С;

приймається за табл. 5 ДБН В.6.-31:2006;

3 - коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої

поверхні

покриття, Вт/м 2 -°С; приймається за табл. 6 ДБН В.6.-31:2006;

nmpR0 - потрібний опір передачі тепла через покриття, м 2 -°С/Вт

приймається за табл. 15 ДБН В.6.-31:2006, приймається 4,95 м 2 -°С/Вт .

Отже, розраховується товщина утеплювача:

мb

b 193.0)0.177.8

0.177.895,4(07.0)95,4(

3

3

Остаточно приймаємо товщину утеплювача t = 200 мм.

3.4 Інженерне обладнання

3.4.1 Опалення та вентиляція

Для підтримання в приміщеннях параметрів повітряного середовища у

відповідності до санітарних норм передбачається влаштування систем

опалення і вентиляції.

Система опалення запроектована двотрубною тупиковою з нижнім

розведенням. В якості нагрівальних пристроїв прийняті радіатори нового

покоління із метало пластика. Вентиляція будівель запроектована

припливно-витяжною з природним збудженням. В приміщеннях санвузлів

витяжка здійснюється через електричні вентилятори. Приплив в приміщення

свіжого повітря неорганізований, через відкриті сусідні приміщення і

фрамуги вікон, що відкриваються.

39

3.4.2 Внутрішня та зовнішня каналізація та водостік

Відвід води здійснюється системою із чавунних і пластмасових труб

діаметром 50-100 мм., які відводяться через каналізаційну мережу в септики.

Відведення дощових вод з покрівлі будинку здійснюється системою

зовнішніх водоводів із стальних і пластмасових труб діаметром 100 мм.,

передбачено в зливну каналізацію.

Стічні води від будівлі відводяться дворовою мережею із керамічних труб

діаметром 150 мм., в локальні біоочисні споруди.

3.4.3 Електромеханічна частина

В проекті вирішенні питання електрозабезпечення громадської будівлі.

По ступеню надійності електрозабезпечення, електроприймачі будівлі

відносяться до ІІ категорії.Постачаючи і розподільчі силові мережі

прокладають переважно заховано в каналах, порожнинах будівельних

конструкцій труб, в борознах, штрабах. В проектованих приміщеннях

учбового корпуса прийнята в своїй більшості система загального освітлення.

Проектом передбачається наступні види освітлення: робоче, чергове.

Для аварійного освітлення передбачені світильники з автоматичним

живленням.

Управління освітленням передбачено вимикачами по місцю.

Норми освітлення прийняті по [8]. За джерело світла прийняті

люмінесцентні лампи та лампи розжарювання у допоміжних приміщеннях.


Проектом передбачено розробка двохповерхової адміністративної

будівлі з напівкаркасною системою. Зовнішні стіни розроблено з газобетону,

колони монолітні, перекриття збірне залізобетонне з монолітним участками.

Фундаменти закладаються під зовнішні стіни стрічкові і під колони –

стовпчасті.

40

РОЗДІЛ 4

ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ

4.1 Визначення назви шарів грунтів

Таблиця 4.1 - Фізико - механічні властивості ґрунтів

Пи

том

а ва

га

Вол

огіс

ть

Пи

том

а ва

га

час

тин

ок ґ

рун

ту

Коу

фіц

іэн

т П

уасо

на

Вол

огіс

ть

на

меж

і те

куч

ості

Вол

огіс

ть

на

меж

і п

ласт

ич

нос

ті

Пи

том

е зч

епле

нн

я

Кут

вн

утрі

шн

ього

те

ртя

Мод

уль

деф

орм

ації

№ ІГЕ

Найменування ґрунтів

Пот

ужн

ість

шар

у, м

, кН/м3

w s, kH/м3

wL wP c. кПа

, град.

Е, МПа

0 Рослинний шар

0,6-0.9 16,2 Для природної основи фундаментів не рекомендується

1 Пісок середньої крупності, маловологий

3,9-4,5 17,8 0,11 26,5 0,28 - - 1 35 30

Пісок пилуватий

6,7-7,2 16,8 0,18 26,4 0,29 - - 3 26 14

3 Глина четвертинна

12,0-14,0

19,7 0,25 27,4 0,44 0,20 54 19 24

№1

Так як WL=WP=0, то ґрунти цього шару – піски.

Піски за щільністю будови підрозділяються на види в залежності від: а)значення коефіцієнта пористості, що визначається за формулою

(4.1)

е = 26,5/17,5 (1 + 0,11) - 1 =0,68.

б) ступеня вологості Sr, що визначається за формулою

Sr = Ws/e w, (4.2)

де w = 10 кН/м3 - питома вага води.

Sr = 0,11*26,5/0,68*10=0,43

Так як 0 < Sr 0,5 , то піски маловологі, а 0,55 e 0,7 - середньої

41

щільності.

Основні показники механічних властивостей ґрунтів такі: питоме

зчеплення, с, кут внутрішнього тертя, , та модуль загальної деформації, Е.

с – 1кПа;

- 35°

Розрахунковий опір грунту R0=400 кПа

Модуль деформації E = 30 МПа

Назва грунту (№1) – піски середньої крупності, маловологі середньої

щільності.

№2

Так як WL=WP=0, то ґрунти цього шару – піски.

Піски за щільністю будови підрозділяються на види в залежності від: а)значення коефіцієнта пористості, що визначається за формулою

(4.1)

е = 26,4/16,8 (1 + 0,18) - 1 =0,85.

б) ступеня вологості Sr, що визначається за формулою

Sr = Ws/e w, (4.2)

де w = 10 кН/м3 - питома вага води.

Sr = 0,18*26,4/0,85*10=0,56

Так як 0,5 < Sr 0,8, то піски вологі, а e > 0,75 - крихкотілі.



с – 3 кПа;

- 26°


Для ґрунтів, які випробувались штампом, модуль загальної деформації на прямолінійному відрізку визначається за формулою:

, (4.3)

42

де d - діаметр штампа, м; d = ; А - площа стандартного штампа (А = 0,5 м2); р - питомий тиск на штамп, кПа; - коефіцієнт бокового розширення (коефіцієнт Пуассона) ґрунту; S - осідання штампа, м. Таблиця 4.2 - Дані випробувань та розрахункові значення модуля

деформації Дані випробувань Розрахункові данні

р, кПА S, м E, МПА 100 0,004 14 200 0,008 14 300 0,012 14 400 0,020 11 Для розрахунків берем значення E = 14МПА.

Назва грунту (№2) – піски пилуваті, вологі крихкотілі.

№3

Глинисті ґрунти поділяються в залежності від: а) числа пластичності, Ір,

IP = wL - wP, (4.4)

Ір = 0,44-0,2=0,24.

Глина - (Ір > 0,17). В залежності від показника текучості, що є відношенням різниці

вологостей в природному стані і на межі пластичності до числа пластичності,

(4.5)

глинисті ґрунти одержують додаткову якісну характеристику.

ІL = 0.25-0.2 / 0.24 = 0.21

0 IL 0,25 – напівтверді.

в)значення коефіцієнта пористості, що визначається за формулою

(4.1)

е = 27,4/19,7 (1 + 0,25) - 1 =0,74.


43


с – 54кПа; - 19°


Модуль деформації E = 24 МПа

Назва грунту (№3) – глина четвертинна напівтверда.

Рисунок 4.1 - Геологічний розріз

Таблиця 4.3 – Найменування шарів

№ шару

Назва грунту

1 піски середньої крупності, маловологі середньої щільності

2 піски пилуваті, вологі крихкотілі

3 глина четвертина напівтверда

44

4.2 Збір навантаження

Таблиця 4.4 – Збір навантаженя на 1 м2 покриття

Навантаження при

коефіцієнті надійності по

навантаженню, кПа

Вид навантаження Підрахун

ок

навантаж

ень γf = 1 γf γf > 1

Постійні:

- мяка бітумна черепиця ( γ= 0.08

кН/м2 ) 0.038*0.0

05 0.00022

8 1.3 0.0002964

- підкладочний килим ( γ= 0.038

кН/м2 ) 0.06*0.00

9 0.0006 1.1 0.00066

- деревяний настил ОSB-3 ( γ=

0.06 кН/м2 ) - 9мм 6*0.005 0.036 1.3 0.0468

- обрешітка з соснових дошок ( γ=

6,0 кН/м3 ) - 5 мм 2*0.1 0.4 1.3 0.52

- утеплювач ( γ= 2,0 кН/м3 ) – 100

мм 0.08*0.16

*0.6 0.00089

6 1.3 0.0011648

- кроква перерізом 8х16см, з

кроком 1м, з сосни 0.08*0.00

5 0.00048 1.3 0.000624

Всього: g = 0.44 - 0.57

Снігове :

S0 = 0,49 кПа 0.49 1.14 0.56

Разом : q* = g + S0 = 0.83 - 1.13

Експлуатаційне навантаження на 1 м2 покриття

qn = q*(n)x γn= 0,83 х 0,975 = 0,81 кПа.

Граничне навантаження на 1 м2 покриття

q = q*x γn= 1,13 х 1,1 = 1,24 кПа,

45

де γn = коефіцієнт надійності за класом відповідальності будівлі II (ДБН

В.1.2-2: 2006 «Навантаження і впливи»).

Таблиця 4.5 - Збір навантаження на 1 м2 перекриття другого поверху





ок

навантаж


Постійні:

- водо-ізоляційний килим 0.1 1.3 0.13 - цементна стяжка ( δ = 20 мм, γ = 22 кН/м3 )

0.02*22 0.44 1.3 0.572

- утеплювач ( γ= 2,0 кН/м3 ) – 100 мм

2*0.1 0.2 1.3 0.26

- пароізоляція - 10мм 0.01*6 0.06 1.3 0.078 - багатопустотна плита перекриття

3 1.1 3.3

- утеплювач ( γ= 1.25 кН/м3 ) – 100 мм

1.25*0.1 0.125 1.3 0.1625

- металевий профіль ( γ= 0.01 кН/м3 )

0.01*0.001

0.00001 1.3 0.000013

- гіпсокартонні листи ( γ= 0,05 кН/м2 ) – 6,5мм

0.05*0.00005

0.0000025

1.3 0.0000032

5 Всього: g = 3.93 - 4.5

Тимчасове (корисне): v = 2 кПа,

7,01 n 1.4 1.3 1.82

Разом : q* = g + S0 = 5.33 - 6.32

Понижуючий коефіцієнт:

7,03

4,014,0

4,04,0 1

1

n

An

де n = 3 – кількість поверхів.

Експлуатаційне навантаження на 1 м2 перекриття :

qn = q*(n)x γn= 5,33 х 0,975 = 5,2 кПа.

Граничне навантаження на 1 м2 перекриття :

46

q = q*x γn= 5,76 х 1,1 = 6,95 кПа,



Талиця 4.6 - Збір навантаження на 1 м2 перекриття першого поверху





ок

навантаж


Постійні: 0.08*0.005

0.00048 1.3 0.000624

- лінолеум на бітумній мастиці ( δ = 5 мм, γ = 18 кН/м3 ) 0.005*18 0.09 1.3 0.117 - цементна стяжка ( δ = 20 мм, γ = 22 кН/м3 ) 0.02*22 0.44 1.3 0.572 - багатопустотна плита перекриття ( γ= 25 кН/м2 ) – 120 мм 25*0.12 3 1.1 3.3 - утеплювач ( γ= 1.25 кН/м3 ) – 100 мм 1.25*0.1 0.125 1.3 0.1625 - металевий профіль ( γ= 0.01 кН/м3 )

0.01*0.001 0.00001 1.3 0.000013

- гіпсокартонні листи ( γ= 0,05 кН/м2 ) – 6,5мм

0.05*0.0065

0.000325 1.3 0.0004225

Всього: g = 3.66 - 4.15


7,01 n

1.4 1.3 1.82 Разом : q* = g + S0 =

5.06 5.97

Понижуючий коефіцієнт:

7,03

4,014,0

4,04,0 1

1

n

An



qn = q*(n)x γn= 5,06 х 0,975 = 4,93 кПа.


47

q = q*x γn= 5,97 х 1,1 = 6,57 кПа,



Таблиця 4.7 - Збір навантаження на 1 м2 перекриття над цокольним

поверхом


коефіцієнті надійності

по навантаженню, кПа

Вид навантаження Підрахунок

навантажень

γf = 1 γf γf > 1

Постійні: 0.08*0.005 0.00048 1.3

0.000624

- лінолеум на бітумній мастиці ( δ = 5 мм, γ = 18 кН/м3 ) 0.005*18 0.09 1.3 0.117 - цементна стяжка ( δ = 20 мм, γ = 22 кН/м3 ) 0.02*22 0.44 1.3 0.572 - багатопустотна плита перекриття ( γ= 25 кН/м2 ) – 120 мм 25*0.12 3 1.1 3.3 - утеплювач ( γ= 1.25 кН/м3 ) – 100 мм 1.25*0.1 0.125 1.3 0.1625 - металевий профіль ( γ= 0.01 кН/м3 ) 0.01*0.001 0.00001 1.3

0.000013

- гіпсокартонні листи ( γ= 0,05 кН/м2 ) – 6,5мм 0.05*0.0065

0.000325 1.3

0.0004225

Всього: g = 3.66 - 4.15


7,01 n

1.4 1.3 1.82 Разом : q* = g + S0 =

5.06 5.97 Понижуючий коефіцієнт:

7,03

4,014,0

4,04,0 1

1

n

An



qn = q*(n)x γn= 5,06 х 0,975 = 4,93 кПа.


48

q = q*x γn= 5,97 х 1,1 = 6,57 кПа,



4.3 Збір навантаження на основу фундаменту

По розрізу 1-1.

а) від покриття :

- експлуатаційне: N2n = qn × A1 = 0,81кН/м2×3 м2 = 2,43 кН;

- граничне: N2 = q× A1 = 1,24 кН/м2×3 м2 = 3,73 кН;

б) від перекриття над ІІ поверхом :

- експлуатаційне: N3n = qn×A1 = 5,2 кН/м2×3 м2= 15,59 кН;

- граничне: N3 = q×A1 = 6,95 кН/м2×3 м2=20,85 кН;

в) від перекриття над І та цокольними поверхами :

- експлуатаційне: N3n = qn×A1×2 = 4,93 кН/м2×3 м2×2= 29,6 кН;

- граничне: N3 = q×A1×2 = 6,57 кН/м2×3 м2×2=39,4 кН;

г) від цегляних стін та вікон:

29,03,3

5,1

3,10

465,1

поверху

вікон

буд

вікон

h

h

l

lk

- експлуатаційне: N5n = 1 м ×hбуд×(1-к)×bст×18 кН/м3 =1 м×10,3

м×(1-0,29)×0,53 м×18кН/м3 =69,76 кН;

- граничне: N5 = N5n × γfn = 69,76 кН×1,1 = 76,74 кН;

Сумарне навантаження:

- експлуатаційне навантаження на основу:

N = ΣNin = N1n+N2n + N3n + N4n +N5n = 2,43+ 15,59 + 29,6 + 69,76 = 116,14 кН

- граничне навантаження на основу

N = ΣNi = N1 + N2 + N3 + N4 +N5 = 3,73+ 20,85 + 39,4 + 76,74 =151,34 кН.

4.3.1 По розрізу 2-2

а) від покриття :

- експлуатаційне: N2n = qn × A1 = 0,81кН/м2×36 м2 = 29,13 кН;

49

- граничне: N2 = q× A1 = 1,24 кН/м2×36 м2 = 44,78 кН;

б) від перекриття над ІІ поверхом :

- експлуатаційне: N3n = qn×A1 = 5,2 кН/м2×36 м2= 187,08 кН;

- граничне: N3 = q×A1 = 6,95 кН/м2×36 м2=250,72 кН;

в) від перекриття над І та цокольними поверхами :

- експлуатаційне: N3n = qn×A1×2 = 4,93 кН/м2×36 м2×2= 322 кН;

- граничне: N3 = q×A1×2 = 6,57 кН/м2×36 м2×2=370 кН;

г) від колон:

- експлуатаційне: N6n =qn=0,3 м×0,3 м×10,3 м×25 кН/м3 =23,17 кН;

- граничне: N6 = q = 23,17 кН × 1,1 = 25,49 кН;

Сумарне навантаження

- експлуатаційне навантаження на основу

N = ΣNin = N1n + N2n + N3n + N4n = 29,13 + 187,08 + 322 + 23,17 = 580 кН.

- граничне навантаження на основу

N = ΣNi = N1 + N2 + N3 = 44,78 + 250,72 + 370 + 25,49 = 754,87 кН.

4.4 Визначення ширини підошви стрічкового фундаменту

Як було визначено, закладання фундаменту повинно бути нижче

глибини планувальної відмітки на 1 м. Попадаємо в 2 шар грунту,

розрахунковий опір якого рівний 400 кПа. Фундамент монолітний з висотою

підошви 0,3м.

При підрахунку навантажень на фундамент дана споруда

класифікується як споруда із жорсткою конструктивною схемою, тому

вертикальна сила передається фундаменту без ексцентриситету.

4.4.1 Визнаення ширини підошви фундаменту в першому наближенні

По перерізу 1 – 1:

2 шар грунту:

50

4,04,220400

14.116

0

dR

NA

m м2

м

Визначення розрахункового опору ґрунту

IIcIIBqIIqIIz

cccMdMdMbkM

kR

11

21

, (4.1)

де b1 =0,4 м ; - ширина підошви фундаментів у відповідних перерізах;

kz = 1 ( при b < 10 м).

k = 1,1 - коефіцієнт, приймаємо, фізико-механічні характеристики

прийняті згідно ДБН В.2.1- 10-2009 «Основи і фундаменти будівель та

споруд».

В якості грунту основи під фундаменти приймаємо шар " 1 " – піски

середні.

γc1 = 1,4 ; γc2 = 1,2 - коефіцієнти умов роботи за табл. Е.7 ДБН при

L / Н = 31/10,3 = 3,1 > 1,50,

γII = 17,8 кН/м3 - оcереднене розрахункове значення питомої ваги

грунтів, залягаючих нище підошви фундаментів.

γ`II = 16,2 кН/м3 - оcереднене розрахункове значення питомої ваги

грунтів , залягаючих вище підошви фундаментів.

db = 1 м - глибина цокольного поверху від планувальної відмітки;

d1(1) = 1,24 м : - глибини закладання фундаментів .

сII = 1 кПа;

φII = 35° ;

Мγ = 1,68 ; Мq = 7,71; Мс = 9,58

5,435158,92,161)171,7(2,1624,171,78,174,0168,11,1

2,14,1

R кПа

Уточнене значення ширини підошви фундаменту:

4.04,2205,435

14.116

0

dR

NA

m м2 6.04.01 b м

0,4 1

1 1 м

A b

51

Необхідна ширина підошви 0,6 м. Приймаємо ширину 0,6 м

монолітний фундамент.

Визначаємо середній тиск під підошвою фундаменту

p = кПа2414,2*201*6,0

14,116

Оскільки тиск під підошвою фундаменту менше розрахункового

(241кПа ≤ 435,5кПа), можна зробити висновок що розмір фундаменту

підібрано вірно.

4.5 Визначення фундаментів під колони

Мінімальна висота фундаменту під колони 0,85 м. Глибина закладання

1,24 м. Попадаємо в 2 шар грунту, розрахунковий опір якого рівний 400 кПа.

4.5.1 Визначення параметрів фундаменту в першому наближенні.

По розрізу 2-2.

2 шар грунту

55,124,120400

580

0

dR

NA

m м2

Приймаємо глибину закладання фундаменту 1,24 м.

Підошву фундаменту приймаємо 1,3 х 1,3 м (А = 1,69 м2)

4.5.2 Визначення розрахункового опору грунту

IIcIIBqIIqIIz

cccMdMdMbkM

kR

11

21

, (4.1)

По розрізу 2-2

52

5,476158,92,161)171,7(2,1624,171,78,173,1168,11,1

2,14,1

R кПа

Уточнене значення ширини підошви фундаменту:

28,13,1205,476

580

0

dR

NA

m м2

Підошву фундаменту приймаємо 1,2х1,2 м (А =1,44 м2)

Визначаємо середній тиск під підошвою фундаменту

p = кПа4034,2*202,1*2,1

580

Оскільки тиск під підошвою фундаменту менше розрахункового

(403кПа ≤ 476,5кПа), можна зробити висновок що розмір фундаменту

підібрано вірно.

4.6 Розрахунок осадки фундаменту

4.6.1 Визначення осадки фундаменту в перерізі 1-1.

Визначаємо розміри котловану

- Lк x Bк = 33,62х19,77 м

- Нк = 2,335 м

Розрахункова схема – лінійний деформований на півпростір з умовним

обмеженням стиснутої товщі. Розрахунок осадки визначається методом

пошарового сумування за формулою :

s =

n

i ie

iizn

i i

iizzp,i

E

h

E

h

1 ,

,

1

, σβ

)σσ(β

, (4.2)

де β - безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;

σzp,i - середнє значення вертикального нормального напруження від

зовнішнього навантаження в i-му шарі ґрунту на вертикалі, що

проходить через центр підошви фундаменту ;

hi - товщина i-го шару ґрунту, приймають не більше 0,4 ширини

фундаменту;

n - кількість шарів, на які розділена товща основи, що стискається;

53

σzγ,i - середнє значення вертикального напруження від власної ваги грунту,

вийнятого з котловану, в i-му шарі грунту на вертикалі, що проходить

через центр підошви, на глибині z від підошви фундаменту;

Еi - модуль деформації i-го шару грунту за гілкою первинного

навантаження;

Ее,і - модуль деформації і-го шару грунту за гілкою вторинного

навантаження (модуль пружності);

Еi і Ее,i визначаються в межах діючих навантажень від власної ваги грунту і

будівлі.

Визначення середнього тиску під підошвою фундаменту:

Р = Рсер = 241 кПа.

Визначаємо – тиск від власної ваги ґрунту в природному рельєфі:

σzg0 = h1γ1 + h2γ2 = 0,6·16,2 + 1,635·17,8 = 38,82 кПа

Товщина розрахункового шару (елементу):

hел = 0,4b = 0,4·0,6 = 0,24м

Для зручності приймаєм 0,4м.

Напруження в ґрунті від додаткового тиску Рсер:

σzрi = αiР, де αі = f ( ; ξ =2z/b )

Визначаємо α:

σzγi = αкi· , де αкi = f( ; ξ =2z/Bк)

Нижня границя стиснутої товщі визначається з умови: bф < 5м → 0,2σzg > σzp

Загальне осідання фундаменту визначається сумуванням осідань кожного

шару:

s =

n

i ie

iizn

i i

iizzp,i

E

h

E

h

1 ,

,

1

, σβ

)σσ(β

= γ1d1 + γ2d2 ;

Результати розрахунків заносимо до табл.3.

54

Табл. 4.8 - Розрахунок осадки Найм-ня шар

у грун

ту

Від

носн

а гл

иб

ин

а z,

м Абсол

ют. глибина d, м

Товщина

шару hел, м

Відношення

глибини до

ширини ф-ту, ξ=2z/b

Коеф. зм.

напружень з

глибиною, α

Напруж. від власн. ваги

грунту σzg0, кПа

0,2σzg0

, кПа Напруж. від

додатк. тиску, σzр0, кПа


глубини до

ширини к-ну, ξ=2z/В

Коеф. зм.

напружень з глубиною,

αк

Напруж. від

вийнят. грунту котл. σzγ, кПа

Модуль

деформації

Е, кПа

Осадка

шару S, мм

Осадка

фун-ту S0, мм

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

0.00 2.235 0.00 0.00 1 38.82 7.76 241.00 0 1 38.82 30000 0.00 0.00

0.40 2.635 0.40 1.33 0.818 45.94 9.19 197.14 0.04 0.998 38.74 30000 2.10 2.10

0.80 3.035 0.40 2.67 0.45 53.06 10.61 108.45 0.08 0.995 38.63 30000 1.16 3.26

1.20 3.435 0.40 4.00 0.297 60.18 12.04 71.58 0.12 0.993 38.55 30000 0.76 4.02

1.60 3.835 0.40 5.33 0.206 67.30 13.46 49.65 0.16 0.991 38.47 30000 0.53 4.55

2.00 4.235 0.40 6.67 0.1485 74.42 14.88 35.79 0.20 0.989 38.39 30000 0.38 4.93

Піс

ок

серед

ньо

ї кр

уп

ност

і

2.365 4.600 0.365 7.88 0.1156 80.92 16.18 27.86 0.24 0.986 38.28 30000 0.27 5.21

2.765 5.000 0.40 9.22 0.095 84.68 16.94 22.90 0.28 0.984 38.20 14000 0.52 5.73

3.165 5.400 0.40 10.55 0.062 88.44 17.69 14.94 0.32 0.982 38.12 14000 0.34 6.07

Псо

к м

ілки

й

3.565 5.800 0.40 11.88 0.043 92.20 18.44 10.36 0.36 0.979 38.00 14000 0.24 6.31

Нижня границя стиснутої товщі розташована на глибині 5,80 м від поверхні землі. σzp = 10,36 кПа < 0,2σzg = 18,44 кПа.

Загальна осадка фундаменту складає: S0 = 6,31 мм = 0,63 см, що менше допустимого значення для будівлі зі збірним

каркасом. S0 = 0,63 см < SU = 10,0 см.

55

4.7 Побудова епюри напружень під центром фундаменту

4.8 Конструювання фундаменту

4.8.1 Визначення висоти срічкового фундаменту:

,)(

0R

bbPh

cmncp

Де R – розрахунковий опір бетону на розтяг, R=0,75 МПа.

h0 = .13,0750

)4,06,0(241см

Приймаєм h0 з урахуванням висоти захисного шару 35мм – 265мм.

Загальна висота стрічкового фундаменту: 265+35=300 мм.

4.8.2 Розрахунок на продавлювання

56

Розміри підошви фундаменту визначені у п. 4.5.1, конструктивне

рішення показане на рисунку 4.4. Розрахунок тіла фундаменту за міцністю

відноситься до розрахунків за першою групою граничних станів, тому

значення навантажень приймаємо розрахунковими граничними: Nm =

151,34кН.

Бетон класу C12/15 [9]: усі=0,9; fсd = 8,5 МПа; fctd=0,77 МПа;

Ecm= 23000 МПа.

Арматура класу А400С [ІI]: fyd =363 МПа; А240С: fyd = 225 МПа;

Es= 2*1O5 МПа.

Висота фундаменту Hf= 0,3 м. Розмір підошви фундаменту 0,6 м.

Захисний шар бетону при наявності бетонної підготовки 35 мм.

Рисунок 4.4. Конструктивне рішення стрічкового фундаменту

Перевірка міцності на продавлювання стіною

Тиск під підошвою фундаменту від дії розрахункових граничних

навантажень

pg = 151,34/0,6 = 252 (кПа).

По периметру площі навантаження максимальні напруження зрізу при

продавлюванні не повинні перевищувати максимально допустиме значення

поперечної сили, що може витримати переріз.

max,, RdEd VV (4.5)

Поперечне армування на зріз не вимагається, якщо

cRdEd VV ,, (4.6)

де EdV - прикладена поперечна сила;

d - робоча висота перерізу на периметрі площі завантаження;

cRdV , - максимально допустиме значення поперечної сили, що може

витримати переріз.

cdRd vfV 5.0max, (4.7)

v – коефіцієнт зниження міцності бетону із тріщиною при зсуві;

25016,0 ckf

, (4.8)

де ckf - характеристика міцності, яка дорівнює 11 МПа;

57

;574,0250

1116,0

9,08500574,05,0max, RdV = 2195,5(кПа);

Прикладена поперечна сила по грані стіни

EdV = pg (b-bcn)/2 = 252(0,6-0,3)/2 = 37,8 (кН).

udVV EdEd /, (4.9)

147)265,00,1/(8,37, EdV (кПа)

Умова (4.5) кПаVкПаV RdEd 5,2195147 max,, виконується. Перевіримо

виконання умови (4.6) по контрольних перерізах 1 та 2 (рис.4.4)

15,96)265,044,0(8,3734,151, EdEdredEd VVV (кН)

363)265,00,1/(15,96/,, udVV redEdEd (кПа)

Розрахункова величина опору на зріз при продавлюванні фундаментних

плит без поперечного армування.

(4.7)

dk

2001 (4.8)

75,1265

2001 k <2.

i - відсоток армування робочої арматури, який не перевищує, 0,02.

db

A

n

ni

007,05,26100

19

i < 0.02

268,01175,1035,0035,0 2/12/32/12/3min ckfkV (МПа).

Відстань від контуру стіни до контрольной' периметру, що родился дасться а = 0,265 м;

a

dfkCV ckicRdcRd

2)1000( |3/1

,,

265,0

265,02)11007,01000(75,1138,0 3/1

,cRdV ≥2,025 (МПа)

536,02268,02

min a

dV (МПа)

58

Перевіряємо умову міцності на зріз при продавлюванні при відсутності

поперечного армування

кПаVкПаV cRdEd 2025363 ,,

Для контрольного перерізу 2

Продавлююча сила

1,56)2265,044,0(8,3734,151, EdEdredEd VVV (кН)

63,211)265,00,1/(1,56/,, udVV redEdEd (кПа)

Відстань від контуру колони до контрольн4го периметру, що розглядається а

= 0,265*2=0,53 (м).

Розрахункова величина опору на зріз при продавлюванні фундаментних

плит без поперечного армування

53,0

265,02)11007,01000(75,1138,0 3/1

,cRdV ≥1,012 (МПа)

268,02

min a

dV (МПа)


поперечного армування :

кПаVкПаV cRdEd 101263,211 ,,

Отже, міцність на продавлювання забезпечена.

Перевірка міцності на дію поперечної сипи

Оскільки для стрічкового фундаменту зріз при продавлюванні і зріз від дії

поперечної сили відбуваються по одному перерізу, то міцність на дію

поперечної сили також забезпечена.

4.8.3 Розрахунок на згин консольного виступу фундаменту

Розраховуємо фундамент на згин консольного виступу з метою

визначення потрібної кількості поперечної арматури підошви.

Згинальний момент у перерізі по грані стіни для консольного виступу

довжиною (b-bі)/2

59

M3 = pg (b-bcn )2/8 = 217,2(0,6 - 0,3)2/8 =2,44 (кН/м);

У якості робочих стержнів приймаємо арматуру класу А400С з

розрахунковим опором fya =363 МПа [10].

Визначимо потрібну площу перерізу арматури на 1 м довжини фундаменту

як для елементу, що згинається, з поодинокою арматурою.

Значення відносних граничних деформацій в бетоні C12/15

ооо

cdcu /33,3,3

, ооо

cdc /52,0,3

Знайдемо параметр

cdсu

cdсcdсu

,3

,3,3

= (3,33-0,52)/3,33 = 0,82. Максимально можлива стиснута зона.

socdcu

cdcuslu zхх

,3

,31

174,0729,133,3

33,3265,01

luхх (м)

Es

f yd

so

001729,0101,2/363 5 so

Визначаєморозрахункове значення величини стиснутої зони X1

21

21

2

2

2

21

2

4

AA

MAAAzAzx ss

)1(3

)1(11

A

;456,0)82,01(3

)82,01(82,011

A

);/(1096,6)82,01(0,19,0105,82

1)1(

2

1 332 мкНbfA cd

0013,06960465,02

44,26960456,046960265,06960265,0 22

1

x (м)

Перевіряємо умову:

luхх 1

мхмх lu 174,00013,01 .

Умова виконана. Отже, робоче армування розміщене лише в нижній зоні. Знаходимо площу армування

60

)(8,9)(00098,0103632

)82,01(0013,00,19,0105,8

2

)1( 22

3

3

2 сммf

bfA

уd

cd

.

Площа розподільчої арматури у межах однієї частини фундаменту, що

згинається, Asp= 0,1x9,8 = 0,98 (см2). Оскільки у стрічковому фундаменті на

згин працюють сумісно дві консольних частини, то потрібну кількість

розподільчої арматури на ї м ширини стрічки необхідно збільшити вдвічі,

тобто Asp= 1,96 см2.

Приймаємо 3 стержня ø10 А400 з A1=2,36см2 , з кроком 200мм. Приймаємо

конструктивно 3 стержня D6 A250 з A1=0,85см2 з кроком 350мм.

4.9 Визначення осадки фундаменту в перерізі 2-2. 4.9.1 Визначаємо розміри котловану

- Lк x Bк = 33,62х19,77 м

- Нк = 1,335 м

Розрахункова схема – лінійний деформований на півпростір з умовним

обмеженням стиснутої товщі. Розрахунок осадки визначається методом

пошарового сумування за формулою :

s =

n

i ie

iizn

i i

iizzp,i

E

h

E

h

1 ,

,

1

, σβ

)σσ(β

, (4.2)

де β - безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;

σzp,i - середнє значення вертикального нормального напруження від

зовнішнього навантаження в i-му шарі ґрунту на вертикалі, що

проходить через центр підошви фундаменту;

hi - товщина i-го шару ґрунту, приймають не більше 0,4 ширини

фундаменту;

n - кількість шарів, на які розділена товща основи, що стискається;

61

σzγ,i - середнє значення вертикального напруження від власної ваги грунту,

вийнятого з котловану, в i-му шарі грунту на вертикалі, що проходить

через центр підошви, на глибині z від підошви фундаменту;

Еi - модуль деформації i-го шару грунту за гілкою первинного

навантаження;

Ее,і - модуль деформації і-го шару грунту за гілкою вторинного

навантаження (модуль пружності);

Еi і Ее,i визначаються в межах діючих навантажень від власної ваги грунту і

будівлі.

Визначення середнього тиску під підошвою фундаменту:

Р = Рсер = 403 кПа.

Визначаємо – тиск від власної ваги ґрунту в природному рельєфі

σzg0 = h1γ1 + h2γ2 = 1,235·17,8 = 22 кПа

ІІІ.3.2.3 Товщина розрахункового шару (елементу):

hел = 0,4b = 0,4·1,3 = 0,52м

Для зручності приймаєм 0,5м.

Напруження в ґрунті від додаткового тиску Рсер:

σzрi = αiР, де αі = f ( ; ξ =2z/b )

Визначаємо α:

σzγi = αкi· , де αкi = f( ; ξ =2z/Bк)

Нижня границя стиснутої товщі визначається з умови: bф < 5м → 0,2σzg > σzp

Загальне осідання фундаменту визначається сумуванням осідань кожного

шару:

s =

n

i ie

iizn

i i

iizzp,i

E

h

E

h

1 ,

,

1

, σβ

)σσ(β

= γ1d1 + γ2d2 ;

Результати розрахунків заносимо до табл.4.9.

62

Табл. 4.9 - Розрахунок осадки Найм-ня шар

у грунту

Від

носн

а гл

иб

ин

а z,

м Абсол

ют. глибина d,

м

Товщина

шару hел, м


глибини до

ширини ф-ту, ξ=2z/b

Коеф. зм.

напружень з

глибиною, α

Напруж. від власн. ваги

грунту σzg0, кПа

0,2σzg0

, кПа Напруж. від

додатк. тиску, σzр0, кПа


глубини до

ширини к-ну, ξ=2z/В

Коеф. зм.

напружень з глубиною,

αк

Напруж. від

вийнят. грунту котл.

σzγ, кПа

Модуль

деформації

Е, кПа

Осадка шару S, мм

Осадка

фун-ту S0, мм

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 0.00 2.235 0.00 0.00 1.000 22.00 4.40 403.00 0 1 38.82 30000 0.00 0.00

0.50 2.735 0.50 0.77 0.812 30.90 6.18 327.24 0.05 0.997 38.70 30000 4.36 4.36

1.00 3.235 0.50 1.54 0.472 39.80 7.96 190.22 0.10 0.994 38.59 30000 2.54 6.90

1.50 3.735 0.50 2.31 0.251 48.70 9.74 101.15 0.15 0.991 38.47 30000 1.35 8.25

2.00 4.235 0.50 3.08 0.172 57.60 11.52 69.32 0.20 0.989 38.39 30000 0.92 9.17

2.365 4.60 0.365 3.64 0.129 64.10 12.82 51.99 0.24 0.986 38.28 30000 0.51 9.68

Піс

ок

серед

ньо

ї кр

уп

ност

і

2.865 5.10 0.50 4.41 0.091 68.80 13.76 36.67 0.29 0.983 38.16 14000 1.05 10.73

3.365 5.60 0.50 5.18 0.068 73.50 14.70 27.40 0.34 0.981 38.08 14000 0.78 11.51

3.865 6.10 0.50 5.95 0.052 78.20 15.64 20.96 0.39 0.978 37.97 14000 0.60 12.11

Псо

к м

ілк

ий

4.365 6.60 0.50 6.72 0.039 82.90 16.58 15.72 0.44 0.974 37.81 14000 0.45 12.56

Нижня границя стиснутої товщі розташована на глибині 6,60 м від поверхні землі. σzp = 15,25 кПа < 0,2σzg = 16,58 кПа

Загальна осадка фундаменту складає: S0 = 12,56 мм = 1,25 см, що менше допустимого значення для будівлі зі збірним

каркасом.

S0 = 1,25 см < SU = 10,0 см.

63

4.10 Побудова епюри напружень під центром фундаменту

4.11 Конструювання фундаменту

4.10.1 Визначення висоти плитної частини

Висота плитної частини визначається з умови:

Н0 = 0,5bк - 1

де α = 403

750= 1,92;

Rbt = 0,75 МПа (розрахунковий опір бетону розтягу – бетон класу В15);

Рср = 403кПа (середній тиск підошви фундаменту);

bк, lк – розміри колони;

b, l – розміри фундаменту;

64

Н0 = 0,5·0,3 026,013,0)492,13(

)3,02,1()3,02,1(3,12(41

2

2

м = 2,6мм.

Приймаємо hпл = 450мм з урахуванням захисного шару (а=35мм).

Враховуючибетонну підготовку під підошвою фундаменту.

4.10.2 Визначаєм висоту підколінника

Глибина залягання фундаменту від підлоги підвалу складає 1235мм. Дляя

фундаментів монолітних колон підколінник починається на відмітці 0.05м від рівня

підлоги. Тому повна висота фундаменту складає:

Hф = 1235 – 50 = 1185мм Висота плитної частина 450мм, тому висота підколонника становить: 1185-450=735мм.

4.11 Розрахунок на продавлювання

Розрахунок тіла фундаменту за міцністю відноситься до розрахунків за першою

групою граничних станів, тому значення навантажень приймаємо розрахунковими

граничними: N =754,87 кН.

Бетон класу C12/15 [9]: усі=0,9; fсd = 8,5 МПа; fctd=0,77 МПа; fCk = 11 МПа;

Ecm= 23000 МПа, ооо

cdcu /33,3,3

, ооо

cdc /52,0,3

,

Арматура класу А400С [ІI]: fyd =363 МПа; fywd = 285 МПа; ;025,0du

А240С: fyd = 228 МПа;

Es= 210*1O3 МПа.

Розміри бази колони в плані hc х bc= 300x300 мм.

Висота фундаменту Hf= 1,185 м.

Розміри підошви фундаменту 1,2x1,2 м.

Розміри підколонника в плані cfcf bl 700x700 мм.

Висота підколонника cfh 735 мм, висота плитної частини H=450 мм.

Захисний шар бетону при наявності бетонної підготовки 35 мм.

При навантаженні повинна виконуватись умова

65

max,, RdEd VV (4.5)

Поперечне армування на зріз не вимагається, якщо

cRdEd VV ,, (4.6)

де EdV - прикладена поперечна сила;

d - робоча висота перерізу на периметрі площі завантаження;

cRdV , - максимально допустиме значення поперечної сили, що може витримати

переріз.

cdRd vfV 5.0max, (4.7)

v – коефіцієнт зниження міцності бетону із тріщиною при зсуві;

25016,0 ckf

, (4.8)

де ckf - характеристика міцності, яка дорівнює 11 МПа;

;574,0250

1116,0

9,08500574,05,0max, RdV = 2195,5(кПа);

udVV EdEd /, (4.9)

11,1343)415,02,1/(87,754, EdV (кПа)

Умова (4.5) кПаVкПаV RdEd 5,219511,1341 max,, виконується.

Опір продавлюванню фундамету підколонником повинен перевірятись на

контрольному периметрі в межах 2d від контуру підколонику [п.4.8.4.2,

ДСТУ Б В.2.6-156:2010], де d — робоча висота перерізу на периметрі площі

завантаження.

Оскільки консольний виліт фундаменту 250 мм менше, ніж 2d=2(450-35)=8З0 мм,

то перевіримо опір продавлюванню на контрольному периметрі на відстані 250 мм

від контуру колони .

501)25,022,1(2,1

87,66887,668 2

2, EdEdredEd VVV (кН)

151415,001,8/501/,, udVV redEdEd (кПа)

66

деu - довжина основного контрольного периметра;

01,8415,047,04422 21 dccu (м);

c1 та с2 - розміри підколоника;

Розрахункова величина опору на зріз при продавлюванні фундаментних плит

без поперечного армування.

a

dV

a

dfkCV ckicRdcRd

22)1000( min

|3/1,, , (4.6)

(4.7)

dk

2001 (4.8)

69,1415

2001 k <2.

i - відсоток армування робочої арматури, який не перевищує, 0,02.

db

A

w

sli (4.9)

00148,05,26120

2,193,3

i < 0.02

263,01169,1035,0035,0 2/12/32/12/3min ckfkV (МПа).

Відстань від колони до контрольного периметру а = 0,25 м;

a

dfkCV ckicRdcRd

2)1000( |3/1

,,

25,0

415,02)1100148,01000(69,1138,0 3/1

,cRdV 1,788 (МПа)

873,025,0

415,02263,0

2min

a

dV (МПа)

МПаa

dVМПаV cRd 873,0

2788,1 min, .

Умова виконана.


поперечного армування:

кПаVкПаV cRdEd 1788151 ,,

67

Умова виконується.

Отже, міцність на продавлювання забезпечена.

4.12 Армування підошви фундаменту

При визначенні зусиль в конструкції фундаменту (по підошві) в заданому перерізі,

за розрахункову схему приймається консольна балка з жорстким защемленням в

заданому перерізі – тілі фундаменту, на яке діє навантаження. Розрахунок

виконуємо по характерним перерізам І-І якими є грань підколонника та ступені.

Необхідну площу робочої арматури визначаємо з умови: Мкр < Муд.

Муд = АS·RS·h0

Мкр – вигинний момент в перерізі. Визначається з розрахункової схеми.

АS = 0Rsh

М кр

Переріз І-І

aba

РсрМ kкр

8

)( 2

;

Рср = 754,87*1,1/1,2*1,2= 576кН

кНМ кр 8,752,18

)3,02,1(576

2

h0 = 450-35 = 415мм.

АS = .2,4415,010435

108,75 2

3

3

см

Приймаємо робочу арматуру 6 стержнів Ø10 А400С (сітку 200х200 мм) з

площею перерізу арматури АS = 4,71 см2 > АS= 4,2 см2.


Проведено розрахунок осідань та деформацій стрічкового та стовпчастого

фундаменту. Розроблено конструювання монолітного фундаменту під колону та

під зовнішнью несучу стіну. За результатами розрахунків, ширина стрічкового

фундаменту склала 0,6 м, а розміри стовпчастого прямокутного фундаменту

1,2 м х 1,2м.

68

РОЗДІЛ 5

ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

5.1 Технологічна карта на улаштування підлог з керамічної плитки

5.1.1 Область застосування

Технологічна карта розроблена для комплексу відпочинку в селі Шкуренці,

Вінницького району.

Технологічна карта розроблена на улаштування підлог з керамічної плитки.

Роботи ведуться в літній час в 1 зміну.

До складу технологічної карти входять наступні роботи:

ущільнення грунту щебенем;

улаштування бетонної підготовки;

улаштування цементно-піщаної стяжки;

укладання керамічної плитки;

облаштування плінтуса.

5.1.2 Організація і технологія будівельного процесу

До початку облаштування підлог з керамічної плитки в санвузлах повинно

бути закінчено облицювання стін, а у всіх інших приміщеннях стіни

оштукатурені.

Всі необхідні матеріали, інструменти, пристосування повинні бути завезені

на об'єкт за 2 дні до початку робіт і складені на закритих складах.

Роботи веде комплексна бригада.

Підрахунокобсягів робіт наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Підрахунок обсягів робіт

№ п.п.

Найменування робіт Формули,

ескізи Одиниці

вимірювання Кількість

1 Ущільнення грунту щебенем 100м 2 0,96

2 Улаштування бетонної підготовки

див. експлікацію

підлог м3 4,8

69


3 Улаштування цементно-піщаної стяжки

100м2 0,96

4 Укладання керамічної плитки 100м2 0,96 5 Облаштування плінтуса

100м 1,75 5.1.3. Організація і методи праці робітників

Таблиця 5.2 - Організація і методи праці робітників

№ п.п

Найменування операцій

Виконавці, розряди

Характеристика прийомів праці

1 Ущільнення грунту ще б

ньому

З1 - 2р. З2 - 4р.

Землекоп З1 насипає щебінь. Землекоп З2 йде за ним з електротрамбувальним механізмом. Після трамбування І шару, вионують втрамбування ІІ шару.

2 Улаштування

бетонного підготування

Б1 - 4р. Б2 - 2р

Бетонщик Б 1, підтримуючи лівою рукою шланг знизу, правою тримає його у вихідного отвору і наносить на основу розчин паралельними смугами шириною 1,5м. Бетонщик Б2 переносить шланги.

3

Улаштування цементно-піщаного

стягування

О1 - 2 р. О2 - 4 р.

Лицювальник О1, тримаючи кінець шланга насосу з розчином на відстані 20-30 см від підлоги, укладає цементно-піщаний розчин на основу. Облицювальник О2 полутерком ретельно розтирає розчин по рівню підлоги.

4 Укладання керамічної

плитки

П 1 - 3 р. П 2 - 3 р. П 3 - 4 р.

П 4 - 5 р.

Плиточники П 1 -П 4 кладуть ряди основного фону на прошарок, плитку злегка осаджують, б'ючи по ній рукояткою лопатки. Коли плитки укладенні по всій довжині захватки, до ребра плиток прикладають правило і, б'ючи по ньому молотком, остаточно вирівнюють весь укладений ряд. На плитку укладають дошку довжиною 50-70 см і осаджують їх молотком до рівня позначки чистої підлоги.

5 Облаштування

плінтуса О1 - 2 р. О2 - 4 р.

Облицювальники О1 і О2 шпателями очищають стіну в місцях поклейки плінтусів від набілу і напливів розчинів. Після цього лицювальник О1 наносить суцільний шар розчину на очищені смуги стіни. Уклавши плінтус на стіл тильною стороною вгору, облицювальник О1 пензлем наносить на його поверхню тонкий шар розчину.

70

5. 1. 4 Відомість потреби в матеріалах

Таблиця 5.3 - Відомість потреби в матеріалах

№ Найменування

матеріалів Характеристика матеріалів

Од.вимірювання

Кількість

1 Щебінь Із природного каменю для будівельних робіт М400, фракції 40-70мм

м3 11,78

2 Вода Технічна м3 11,76

3 Бетон Важкий з крупністю заповнювача 20- 40 мм В12,5 М150

м3 10,63

4 Перок природний для будівельних робіт м3 8,87

5 Дошки необрізані хвойних порід завдовжки 2-3,75м, товщиною 32,40мм IV сорту

м3 0,01

6 Розчин будівельний кладочний важкий цементний М150

м3 4,71

7 Плитка керамічна

«Грес» м2 254, 94

8 Суха суміш Для робіт кладок ВАТ «Забудова»

т 1,22

5. 1. 5 Машини, механізми, пристосування

Таблиця 5.4 - Машини, механізми, пристосування

№ Найменування Марка Од. вим.

Кіль-кість

Технічна характер і стіки машин

1 Компресор пересувний Со-45А шт 1 двигун внутрішнього сгорания тиском до 686 КПа (7АТ) 5 м 3/хв

2 Вібротрамбовка ІЕ-4 504

шт 1 Площа насадки 320 ×200 мм

3 Дрилі електричні шт 2 4 Киянка гумова шт 4 5 Ківш-лопата шт 2 6 Молоток шт 1 7 Кельма шт 4 8 Шланг гумовий шт 2

9 Інвентарний столик 1500 × 700 × 800мм

шт 2

10 Мітли для очищення поверхні

шт 2

71


11 Рівень будівельний шт 1 12 Рулетка сталева шт 1

13 Рейка дерев'яна 50 × 50 × 1400мм

шт 1

14 Лійка для води шт 1

5. 1. 6 Калькуляція трудових витрат

Таблиця 5.5 - Калькуляція трудових витрат

Норма часу Трудомісткість

№ Обгрунтування

(ЕНіР та ін. норми)

Найменування робіт

Од. вим. Обсяг робіт

робітників, люд.-год

машиніста, люд.-

год (робота машин,

маш.-год)


машиніста,

люд.-год

(робота машин, маш.-год)

1 § Е 11-1-2 Ущільнення грунту щебнем

100м 2

0,96 10,76 17,41 10,32 16,71

2 § Е 11-2-9 Улаштування бетонної підготовки

м 3 4,8 5,78 9,11 27,74 43,73

3 § Е 11-11-1

Улаштування цементно-піщаної стяжки

100м 2

0,96 56,25 90,23 54 86,62

4 § Е 11-47-3 Укладання керамічної плитки

100м 2

0,96 157 277,89 150,72 266,77

5 § Е 11-49-1 Улаштування плінтуса

100м 1,75 36,4 68,43 63,7 119,75

Сума: 533,58

5. 1. 7 Техніко-економічні показники

Техніко-економічні показники складають: - Витрати праці, люд.-год .......................................... ............306,48 - Витрати машинного часу, маш.-год ................................. 533,58 - Тривалість робіт, днів…. ................................................... 36

72

5. 1.8 Контроль якості

Таблиця 5.6 - Поопераційний контроль якості

Операції, що контролються

Склад контролю Спосіб контролю

Хто перевіряє терміни

Приймання, контроль якості і складування плитки

Вибракування, розсортування плиток за розмірами, кольорами, відтінками і їх складують

Візуально. Розміри – рулеткою.

Майстер при вхідному контролі

Підготовка основи під підлоги

Очищення поверхні від бруду, пилу і напливів розчину

Візуально

Майстер по влаштуванню вирівнюючого стягування

Улаштування вирівнюючого стягування, підготовки підлоги під покриття

Якість поверхні, горизонтальність або задані ухили відповідно до проекту

Візуально. Рівність і ухили 2-х метрової рейкою з рівнем.

Майстер в процесі виробництва робіт

Улаштування покриття

Дотримання прямолінійності і заданної товщини швів, ухили і якість поверхонь

2-х метровою рейкою, метром і рівнем

Майстер в процесі виконання робіт

Приймання виконання робіт

Зовнішній вигляд

Візуально та простукуванням. Горизонтальність - 2-х метровою рейкою і метром.

Майстер після закінчення робіт. Прораб – вибірково.

5.1.9 Розрахунок транспортних засобів для перевезення бетонної суміші

Вихідні дані:

L = 22 км; V cp = 60 км / год; Т = 1,57 днів; t п = 18 хв; t р = 15 хв; t м = 5

хв; кількість бет про на - 4,8 м 3

Розв'язання:

1. Визначаємо кількість рейсів на добу:

73

n= 93,360)60/222(51518

608

t

60

n

mпутиp

cт

ttt

t.

Приймаємо 4 рейси.

2. Визначаємо продуктивність транспортного засобу:

П = q гр · n · k тр = 28 · 4 · 0,8 = 89,6.

де q гр = 28 т - вантажопідйомність, т; k тр = 0,8 - коефіцієнт використання

транспорту.

3. Визначаємо кількість транспортних засобів

m= .075,016,8957,1

56,10

КПТ

Q

де Q = 2,2 · 4,8 = 10,56 т - вантажопотік; К = 1 - кількість змін.

Висновок:

на підставі розрахунку можна зробити висновок, що бетонну суміш можна

перевезти 1 машиною за 1 рейс.

5.1.11 Охорона праці та техніка безпеки при влаштуванні підлог з керамічної

плитки

Робітники, керівники, фахівці і службовці повинні бути забезпечені

спецодягом та іншими ЗІЗ.

Ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не м е

неї 0,6 м, а висота проходів у світлі - не менше 1,8 м.

Всі інструменти і пристосування потрібно використовувати в відповідності до

їх призначенням, стежити за їх справністю.

До роботи з вібротрамбовками може бути допущений тільки кваліфікований

працівник ознайомлений з інструкцією по ТБ.

5.2. Технологічна карта на оштукатурення фасадів

5.2.1. Область застосування

74

Технологічна карта розроблена на оштукатурення фасадів із застосуванням

декоративної штукатурки при будівництві комплексу відпочинку в селі

Шкуренці, Вінницького району.

Роботи ведуться в літній час в І зміну.

Декоративні штукатурки виконують із попередньо забарвлених розчинів із

заповнювачами різної крупності або з використанням кольорових цементів.

Розчини забарвлюють введенням у них сухих будівельних фарб. Вони не

повинні руйнувати в'яжучих речовин або знижувати їх міцність. Заповнювачами

таких розчинів можуть служити великі піски, мармурова або гранітна крихта,

крихта червоної цегли.

При оштукатурюванні фасадів декоративними розчинами велику роль відіграє

правильне улаштування лісів і розташування місць їх кріплення. Ліси треба кріпити

в таких місцях, які після закінчення робіт можна було б акуратно закласти.

5.2.2 Організація і технологія будівельного процесу

До початку робіт по влаштуванню штукатурних покриттів фасадів повинні бути:

- Виконані зовнішня гідроізоляція і покрівля з деталями і примиканнями;

- Влаштовані підлоги на балконах;

- Встановлені закріплені всі металеві обрамлення архітектурних деталей на

фасадах будівель;

- Встановлені кріпильні пристрої для водостічних труб;

- Ретельно очищені фасади будівель від пилу, бруду, жирових і бітумних плям, а

також від виступаючих солей;

- Проведена (при необхідності) на бетонних поверхнях, що підлягають

оштукатурення, нарізка і насічка, огрунтовка семіпроцентим розчином

полівінілацетатної емульсії, промивка десятивідсотковим розчином технічної

соляної кислоти.

У суху погоду при температурі повітря +23 ° С і вище підлягають оштукатурення

ділянки стін з дрібноштучних стінових матеріалів (цегла, блоки і т.д.) необхідно

зволожувати.

75

Поверхні, що підлягають оштукатурення, перевіряються провішуванням у

вертикальній і горизонтальній площинах з установкою інвентарних знімних марок.

Поверхні, що підлягають оштукатурення, не повинні мати відхилень, що

перевищують такі значення:

- Відхилення поверхні і кутів кладки від вертикалі на один поверх цегляних стін

більше 10 мм;

- Те ж, на всю висоту будівлі .................................... не більше 30 мм;

- Нерівності на вертикальних поверхнях кладки, виявлені при накладенні рейки

довжиною 2 м до 10 мм;

- Відхилення рядів кладки від горизонталі на 10 м довжини стіни до 15 мм.

Перед нанесенням штукатурного складу на поверхню фасадів необхідно:

- Перевірити якість підготовки поверхні, що підлягає оштукатурення, відповідно

до вказівки справжньою карти;

- Встановити і випробувати всі засоби механізації зі складанням акту;

- Підготувати інструмент і технологічне оснащення.

Для штукатурення фасадів повинні застосовуватися вапняні, вапняно-цементні і

цементно-піщані розчини, що володіють різною міцністю, пористістю і

всмоктуючою здатністю. Рекомендовані розчини та в'яжучі залежно від

конструктиву і умов експлуатації наведені в таблиці 5.7

Таблиця 5.7 - Рекомендовані штукатурні розчини

Умови експлуатації Рекомендовані

розчини Рекомендовані в'яжучі

Зовнішні стіни, цоколі, карнизи і т.п., що піддаються систематичному зволоженню

Цементні і цементно-вапняні

Пуцолановий портландцемент, шлакопортландцемент, портландцемент марок 300 – 400

Зовнішні кам'яні і бетонні стіни, що не піддаються систематичному зволоженню

Вапняні і цементно-вапняні

Вапно, вапняно-шлакові і т.п., місцеві в'яжучі, портландцемент марки 300

Для відновлення оштукатурених поверхонь неприпустимо застосування

розчинів, що мають велику міцність, ніж основна штукатурка або використання

цементно-піщаних розчинів, для ремонту вапняних або вапняно-цементних

76

штукатурок, тому що під дією зовнішніх факторів відбудеться відшарування

відремонтованих ділянок. Для закладення тріщин шириною більше 1 мм після їх

розшивки застосовують полімерцементний розчин. Для поновлення декоративних

штукатурних поверхонь застосовується рідкий теразитовий розчин.

В залежно від способу нанесення і призначення розчин повинен мати рухливість,

яка визначається зануренням стандартного конуса, показники якого при

застосуванні розчинів для обризга, грунту і накривки дані в таблиці 5.8.

Таблиця 5.8 – нормативні показники занурення стандартного конусу

Занурення стандартного конуса, см Найменування

розчину для механізованого способу нанесення

для ручного способу нанесення

Розчин для обризга 9 – 14 8 – 12 Розчин для грунту 7 – 8 7 – 8 Розчин для накривки: - Містить гіпс 9 – 12 9 – 12 - Без гіпсу 7 - 8 7 – 8

Протягом терміну, необхідного для перекачування розчину і нанесення на

поверхню фасаду, розчин не повинен розшаровуватися, а що міститься в ньому

пісок не повинен виділятися у вигляді осаду.

Розчин, що надходить у проміжний бункер штукатурної установки,

проціджується через механічне сито з осередками 3 3 мм для обризга і ґрунту і

через сито з осередками 1,5 1,5 мм для накривочного шару.

Оштукатурювання поверхні зовнішніх стін фасадів складається з наступних

послідовних технологічних операцій, які включають:

- Підготовку поверхні до оштукатурювання;

- Прийом і транспортування штукатурних розчинів на робоче місце;

- Нанесення штукатурних розчинів механізованим способом;

- Розрівнювання шарів намета;

- Оброблення лузг, усілків, рустів, кутів, укосів і т.д .;

- Нанесення накривочного шару механізованим способом;

- Затирку накривочного шару машиною СО-86А .

77

Транспортування штукатурних розчинів і нанесення їх на оштукатурювану

поверхню проводиться за допомогою штукатурних агрегатів, що складаються з

штукатурних установок і розчинонасосів, а для приготування, проціджування і

транспортування розчинів застосовується штукатурний агрегат СО-57Б, технічні

характеристики яких представлені в таблицях 5.9 і 5.10.

Таблиця 5.9 - Технічні характеристики установок для транспортування розчинів

Марки установок Показники

СО-48В СО-49В СО-50А Марка розчинонасосів СО-29 СО-30 СО-10 Подача, м 3 / год 2 4 6 Дальність подачі розчину, м по горизонталі 100 160 250 по вертикалі 20 35 50 Вибросито: продуктивність, м 3 / год 4 4 6 місткість бункера, м 3 0,16 0,16 0,3 розмір комірки сітки, мм 5 5 5 6 5 5 Внутрішній діаметр растворопровод, мм

38 50 63

Загальна маса комплекту, кг 470 560 508

Таблиця 5.10 - Технічна характеристика штукатурного агрегату СО-57Б

Найменування Од. вим. Показники Продуктивність агрегату м3/год 2

Розчинозмішувач Обсяг готового замісу л 65 Місткість барабана змішувача по завантаженню л 80 Частота обертання валу барабана змішувача с -1 0,53 Електродвигун: потужність кВт 1,5 напруга В 220/380

Розчинонасос Подача м3/год 2 Тиск МПа 1,5 Найбільша в'язкість розчину по конусу СтройЦНІІ

см 7

Дальність подачі розчину: по горизонталі м 100 по вертикалі м 20 Електродвигун:

78


потужність кВт 2,2 напруга В 220/380

Вібросито Електродвигун: потужність кВт 0,75 напруга В 220/38 0 Маса агрегату кг 750

Оштукатурювання поверхні фасадів виконується шляхом обризга, нанесення

шару грунту, одного - двох накривочних шарів з подальшим розрівнюванням та

затиранням або нанесенням декоративного шару з наступним його офактурювання.

Покращена і високоякісна штукатурка виконується по маяках. При цьому

товщина маяків повинна бути дорівнює товщині штукатурного накриття без

накривочного шару.

При улаштуванні одношарових покриттів їх поверхню розрівнюється відразу

після нанесення розчину, а у разі застосування затирочних машин - після його

схоплювання.

Таблиця 5.11 - Технічні характеристики штукатурно-затирочних машин

Марки машин Показники

СО-86А СО-112А Продуктивність, м 3 / год 50 50 Діаметр затирочного диска, мм 200 200 Частота обертання диска, з -1 12 12 Електродвигун

тип Трифазний асинхронний

Трифазний асинхронний

Потужність, кВт 0,2 0,2 напруга, В 36 36 частота обертання, з -1 193 193 частота, Гц 200 200 Габарити, мм 280 270 210 280 270 230 Маса (без рукавів, кабелю і затирочних дисків), кг

2,5 2,2

79

Штукатурні роботи виконуються відповідно до рекомендованими в справжньої

карті схемою організації робочого місця,і необхідними засобами механізації та

інструментів, викладеними в данному розділі.

Роботи виконує бригада штукатурів в наступному складі:

- Штукатури 4 розряду (1 чоловік) і 3 розряду (1 людина) виконують підготовку

поверхні фасаду під штукатурку і провешивают поверхню з установкою маяків;

- Штукатури 4 розряду (2 особи), 3 розряду (2 людини) і 2 розряду (1 людина)

виробляють нанесення обризга;

- Штукатури 4 розряду (2 людини) наносять перший і другий шар грунту;

- Штукатур 5 розряду (1 людина) виробляє розрівнювання шару грунту, завдає

накривочний шар і виробляє його затірку.

При виробництві робіт, при висоті понад 6 м використовуються інвентарні

металеві трубчасті ліси або люльки.

5.2.3 Вимоги до якості та приймання робіт

Контроль якості штукатурних робіт має здійснюватися спеціальними службами

будівельних організацій, а також виробниками робіт, майстрами і бригадирами.

Виробничий контроль якості штукатурних робіт повинен включати вхідний

контроль робочої документації, матеріалів і устаткування, операційний контроль

виробництва штукатурних робіт і приймальний контроль оштукатуреній поверхні.

При вхідному контролі робочої документації проводиться перевірка її

комплектності і достатності міститься в ній технічної інформації для виконання

робіт.

При вхідному контролі якості підлягає оштукатурення поверхні фасаду

вибірково технічним оглядом перевіряється якість поверхні і точність

геометричних параметрів.

Рухливість розчину повинна становити 5 - 12 см занурення сталевого конуса.

При операційному контролі перевіряється дотримання технології виконання

штукатурних робіт, відповідність виконуваних робіт будівельним нормам і

правилам.

80

При приймальному контролі проводиться перевірка якості готової

оштукатуреній поверхні. На готовій поверхні мають бути відсутнім тріщини, сліди

від затирочного інструменту, напливи розчину, плями, висоли, раковини і т.п.

При приймальному контролі перевіряється:

- Міцність зчеплення штукатурки з основою оштукатуривался стін;

- Відхилення оштукатуреній поверхні від вертикалі і горизонталі;

- Нерівності поверхні плавного обриси;

- Відхилення укосів прорізів, пілястр, стовпів від вертикалі і горизонталі;

- Відхилення радіуса криволінійної поверхні;

- Відхилення ширини укосів від проектної.

Розміри відхилень оштукатуреній поверхні представлені в таблиці 5.12.

Таблиця 5.12 - Допустимі відхилення оштукатуреної поверхні

№ п / п

Найменування Допустимі

відхилення, мм

1 2 3 1 Відхилення оштукатуреній поверхні від вертикалі

(мм / 1 м) 1

2 Нерівності поверхні плавного обриси (на 4 м 2) не більше 2 мм, глибиною до 2 мм

3 Відхилення поверхні по горизонталі (мм / 1 м) 1 4 Відхилення віконних і дверних укосів, пілястр,

стовпів, лузг від вертикалі і горизонталі (мм / 1 м) 1 мм (до 3 мм на весь елемент)

5 Відхилення радіуса криволінійних поверхонь, що перевіряються лекалом, від проектної величини (на весь елемент) не повинен перевищувати

5

6 Відхилення ширини укосу від проектної не повинен перевищувати

2

7 Відхилення тяг від прямої лінії в межах між кутами перетину тяг і розкріпачити не повинен перевищувати

2

8 Допускається товщина одношарової штукатурки до 20 мм Допускається товщина кожного шару при пристрої багатошарових штукатурок без полімерних добавок обризга до 5 мм грунту з цементних розчинів до 5 мм грунту з вапняних розчинів до 7 мм накривочного шару штукатурного покриття до 2 мм

9

накривочного шару декоративної обробки до 7 мм

81

5.2.4 Склад і зміст виробничого контролю представлений в таблиці 5.13. Таблиця 5.13 - Склад і зміст виробничого контролю

Хто контролює

Виробник робіт (майстер)

Вид контролю

Вхідний Операційний Приймальний

Склад контролю

Пер

евір

ка т

ехдо

кум

ента

ції

Пер

евір

ка

якос

ті

пов

ерхн

і,

що

під

ляга

є ош

тука

туре

нн

я

Які

сть

над

ійш

ли р

озч

ин

ів

Ная

вніс

ть м

арку

ван

ня

Які

сть

під

гото

вки

під

став

и

Вол

огіс

ть п

овер

хні

Міц

ніс

ть

з'єд

нан

ня

нан

оси

мой

ш

тука

турк

и

з ош

тука

туре

ній

пов

ерхн

ею

Тов

щи

на

шар

у,

що

нан

оси

ться

В

ідсу

тніс

ть

слід

ів

від

за

тиро

чн

ого

інст

рум

енту

, н

апли

вів

розч

ин

у,

пля

м,

висо

лів,

тр

іщи

н,

рако

вин

,

Від

хиле

нн

я ош

тука

туре

ній

п

овер

хні

від

вер

тика

лі

Нер

івн

ості

п

овер

хон

ь п

лавн

ого

обри

си

Від

хил

енн

я ош

тука

туре

ній

п

овер

хні

по

гори

зон

талі

В

ідхи

лен

ня

раді

уса

кри

волі

ній

ни

х п

овер

хон

ь ві

д п

роек

тної

вел

ич

ин

и

Від

хиле

нн

я ш

ири

ни

ук

осів

ві

д п

роек

тної

Від

хиле

нн

я ві

кон

ни

х і

две

рни

х ук

осів

від

вер

тика

лі

Доп

уска

єтьс

я то

вщи

на

шту

кату

рки

Метод контролю

Реє

стра

ція

Тех

ніч

ни

й о

гляд

Ви

мір

юва

льн

ий

, п

еріо

ди

чн

о 3

- 4

раз

и н

а зм

іну

Т

ехн

ічн

ий

огл

яд

Інст

рум

ента

льн

ий

ви

бір

кови

й,

візу

альн

ий

суц

ільн

ий

Ін

стру

мен

таль

ни

й

Інст

рум

ента

льн

ий

, віз

уаль

ни

й

Віз

уаль

ни

й с

уціл

ьни

й

Ви

мір

юва

льн

ий

, н

е м

енш

5

вим

ірів

ко

нтр

ольн

ою

дво

мет

рово

ю р

ейко

ю н

а 50

-

70

м 2

пов

ерхн

і аб

о н

а ок

рем

ій д

ілян

ці

мен

шої

пло

щі

в м

ісц

ях,

вияв

лен

их

візу

альн

им

огл

ядом

Ви

мір

юва

льн

ий

, 3

вим

ірю

ван

ня

на

оди

н е

лем

ент

Ви

мір

юва

льн

ий

, н

е м

енш

5

вим

ірів

н

а 70

-

100

Час контролю

До початку штукатурних робіт

В процесі

роботи Після виконання штукатурення

Хто залучається

до контролю

Лабораторія Лабораторія

5.2.5 Вимоги безпеки та охорони праці, екологічної і пожежної безпеки

До робіт з оздоблення фасадів на висоті з використанням засобів підмощування

допускаються особи не молодше 18 років, які мають професійні навички, що

пройшли медичний огляд і визнані придатними, що отримали знання з безпечних

методів і прийомів праці згідно ГОСТ 12.0.004-90 "ССБТ. Організація навчання

безпеки праці. Загальні положення », здали іспити кваліфікаційній комісії в

установленому порядку та отримали відповідні посвідчення.

82

У процесі експлуатації лісів повинно проводитися систематичне спостереження

за станом всіх з'єднань, кріплень до стіни, настилів та огорож.

Ліси повинні бути обладнані драбинами або трапами для підйому і спуску

людей.

Робочий настил у зовнішнього ряду стійок лісів повинен мати огорожу.

Ліси повинні бути обладнані грозозахисними пристроями і обов'язково

заземлені.

Зазор між стіною існуючої будівлі і робочим настилом встановлених лісів не

повинен перевищувати 150 мм.

На лісах повинні бути вивішені плакати зі схемами розміщення навантажень і їх

допустимої величиною.

До роботи з пневматичним інструментом допускаються особи не молодше 18

років, які пройшли спеціальне навчання і отримали посвідчення на право робіт з

цим інструментом, а також атестовані по першій групі техніки безпеки і не мають

медичних протипоказань по даному виду робіт.

Кожен працівник, який користується пневматичним інструментом, повинен

знати інструкцію і правила технічної експлуатації інструменту.

Працівники, зайняті виробництвом штукатурних робіт, повинні бути забезпечені

індивідуальними і колективними засобами захисту.

Перед початком робіт машини і механізми перевіряються на холостому

ходу. Корпуси всіх механізмів повинні бути заземлені, струмопровідні дроти

надійно ізольовані, а пускові рубильники закриті.

До управління механізмами допускаються особи, які пройшли спеціальне

навчання і здали іспити з безпеки і охорони праці.

Розбирання, ремонт та чищення форсунок машин, використовуваних при

оштукатурюванні, дозволяється лише після зняття тиску і відключення машин від

мережі.

Робоче місце штукатура-оператора (сопловщіка) необхідно забезпечити

звуковою сигналізацією для зв'язку з робочим місцем машиніста штукатурних

машин.

83

При механізованої затірці поверхонь штукатурам необхідно працювати в

захисних окулярах.

Забороняється робота розчинонасосів, компресорів при тиску, перевищує

вказаний у їхніх паспортах.

Матеріальні і повітряні шланги розчинонасоса необхідно періодично

випробовувати на подвоєне робочий тиск. Розчинонасоси повинні експлуатуватися

в суворій відповідності з їх технічними можливостями, зазначеними в паспорті.

При роботі розчинонасоса забороняється перегинати подають шланги. Продувку

шлангів чистим повітрям для усунення пробок дозволяється проводити тільки

після видалення з приміщення людей.Після закінчення робіт забороняється знімати

повітряний клапан і перехідною патрубок, не переконавшись в тому, що тиск впав

до нуля.

Переносні струмоприймачі, інструменти, машини, світильники тощо., Що

застосовуються при виконанні штукатурних робіт, повинні мати напругу не більше

42 В.

Лебідки, встановлювані на землі і призначені для підіймання колисок,

завантажуються баластом, маса якого повинна бути не менше подвійної маси

люльки з повною розрахунковим навантаженням.

Для виконання робіт з підйомників повинна бути підготовлена площадка, до якої

висуваються такі вимоги:

- Наявність під'їзного шляху;

- Ухил не повинен перевищувати 3°;

- Свіжонасипаний грунт повинен бути ущільнений;

- Розміри майданчика повинні забезпечити установку підйомника на повністю

висунуті всі опори.

Лебідки з електричним приводом повинні мати колодкового гальма, автоматично

діючий при відключенні двигуна, з коефіцієнтом запасу не менше двох.

При експлуатації підйомників необхідно вжити заходів, що запобігають їх

перекидання або мимовільні переміщення.

84

Знаходяться в роботі підйомники повинні бути споряджені табличкою або

написом з позначенням реєстраційного номера, вантажопідйомності та дати

наступного випробування.

5.2.6 Потреба в матеріально-технічних ресурсів

Потреба в машинах, устаткуванні, механізми та інструменти визначається з

урахуванням виконуваних робіт і технічних характеристик згідно з

таблицею 5.14. Потреба визначена для бригади штукатурів в кількості 17 чоловік.

Таблиця 5.14 - Відомість потреби машин, механізмів, устаткування та

пристосувань

№ п / п

Найменування Тип,

марка, ГОСТ

Тех. характеристика

Призначення Кіл. на

1 ланка

1 2 3 4 5 6 1 Штукатурна станція СО-

114А Для прийому і

транспортування розчину до робочого місця

1

2 Штукатурний агрегат СО-57Б Довжина, мм 2 710, Маса, кг 750

Для механізованого штукатурення поверхні

1

3 Розчинонасос в комплекті з вібросито і розчинопровід

СО-50А Продуктивність, м 3 / год

Для транспортування штукатурних розчинів і нанесення їх на поверхню за допомогою сопла (форсунки)

1

4 Безкомпрессорна форсунка

Для роботи на вапняних і складних розчинах з осадкою конуса 7 - 8 см і вище

2

5 Машина штукатурно-затиральна

СО-86А Для затирки накривочного шару

6

6 Перетворювач струму ІЕ-+3401

Для перетворення частоти струму

2

КШ 7

Кельма штукатурна ГОСТ 9533-81

Для нанесення і розрівнювання розчину

17

КМ 8

Кисть махова ГОСТ 10597-87

Для змочування і промивання поверхні водою

10

85


КМА

9 Кисть-макловиця

ГОСТ 10597-87

Для змочування поверхні водою

8

10 Терка поролонова ГОСТ

25782-90 Для затірки � еразитів� ого

шару при високоякісній штукатурці

8

11 Гладилка для � еразитів штукатурки

Для загладжування поверхні � еразитів� ого шару

9

12 Напівтерток дерев’яний

ГОСТ 25782-90

Довжина 350 і 800 мм

Для розрівнювання шару розчину, нанесеного механізованим способом

9

13 Правило окуте ГОСТ 25782-90

Для розрівнювання штукатурного розчину, нанесеного механізованим способом і перевірки горизонтальності і вертикальності оштукатуреній поверхні

4

14 Маяк дисковий Для провешивания стін 36 15 Шаблон для пристрою

укосів Для штукатурення віконних

і дверних укосів 4

16 Рейкотриматель універсальний

Для кріплення маякових дерев’яних рейок до оштукатуриваемой поверхні і направляючих правил при оштукатурюванні укосів і колон

9

17 Скребок Для очищення поверхні від бруду і напливів розчину

5

18 Бучарда штукатурна Для насічки бетонної поверхні

3

МШТ 19 Молоток штукатурний ГОСТ 11042-90

Для виконання різних операцій

9

20 Розшивання для � еразитів штукатурки

Для оброблення увігнутих швів

9

21 Лінійка для розшивки швів при обробці � еразитів штукатурки

Для напряму руху розшивки при обробці швів

9

22 Гострогубці (кусачки) Для перекушування дроту 3 23 Пила-ножівка

поперечна по дереву ПІ-3 Для розпилювання

деревини 5

24 Швидкозйомне з’єднання

Для з’єднання матеріальних шлангів

4

86


УС5-200 Довжина, мм

300 25 Рівень будівельний

ГОСТ 9416-83

Маса, кг 0,24

Для перевірки горизонтальності і вертикальності поверхні

4

Р20Н2 26

Рулетки вимірювальні металеві ГОСТ

7502-98

Для лінійних вимірювань 4

27 Шнур розмічальний Для провішування

поверхонь, розмітки і перевірки прямих ліній

9

28 Косинець спеціальний МСМ-82 Для визначення кутів 4 29 Косинець дерев'яний

90 ° ГОСТ 3749-77

Для розмітки і перевірки прямих кутів

4

30 Метр складний металевий

ТУ 12-156-76

Для лінійних вимірювань 9

31 Рейка з схилом Для провешивания вертикальних площин

2

32 Поповерхова ємність Місткість 0,35 м 3

Для прийому та зберігання розчину

2

ЗП-2 33 Окуляри захисні ГОСТ 12.4.011-89

Для оберігання очей робітника при виробництві штукатурних робіт механізованим способом

4

34 Відро Для підносків і зберігання

води 9

Потреба в засобах індивідуального захисту, що забезпечують найбільшу

продуктивність ланки при найбільш сприятливих і безпечних умовах виробництва

робіт при влаштуванні штукатурних покриттів фасадів, наведена в таблиці 5.15.

Таблиця 5.15 - Перелік засобів індивідуального захисту

№ п / п

Найменування Тип, марка, ГОСТ, ТУ, підприємство-

виготовлювач Од. вим.

Кількість на ланка

Примітка

1 Пояс запобіжний ГОСТ 12.4.011-89 шт. 2 Для безпечної роботи будівельників

2 Каска будівельна ГОСТ 12.4.087-84 шт. 4 -

3 Окуляри захисні ГОСТ 12.4.011-89 шт. 4 Для оберігання очей робочого

4 Рукавиці Тип Г ГОСТ 12.4.010-75 *

шт. 4 -

87

5.2.6 Техніко-економічні показники

Калькуляція витрат праці складена на процес високоякісного штукатурення

стін, що включає в себе операції по провешивании поверхні, що підлягає

оштукатурення, нанесенню обризга, нанесенню грунту з розрівнюванням, затірки

поверхні, встановлення та зняття правил (при обробленні вузлів), підбору відскоків

розчину з накидкою його на поверхню вручну, перестановці рукавів по ходу робіт,

нанесенню накривочного шару, установці інвентарних маяків або пристрою їх з

розчину, нанесення другого шару грунту з розрівнюванням та зняттям інвентарних

маяків або вирубки маяків з розчину.

Трудомісткість виконання робіт по влаштуванню штукатурних покриттів

фасадів, що характеризує використання матеріально-технічних і трудових ресурсів,

визначена в калькуляції витрат праці та машинного часу представлена в

таблиці 5.16.

В якості одиниці вимірювання для складання калькуляції витрат праці та

машинного часу та побудови календарного плану виконання робіт прийнято

виконання високоякісної штукатурки на 100 м поверхні фасаду.

Тривалість робіт на пристрій штукатурних покриттів фасадів визначається

календарним планом робіт, представленим у таблиці 5.17.

Техніко-економічні показники складають:

- Витрати праці, люд.-змін .......................................... ....618

- Витрати машинного часу, маш.-год ............................. 93

- Директивна тривалість робіт, днів…. ..........................55

- Фактична тривалість робіт, днів……………………....50

- Питома трудомісткість, люд.-змін/1м2……………….0,08

- Питома собівартість грн./1м2………………………….40

- Коефіцієнт скорочення будівництва………………….1,1

- Коефіцієнт нерівномірності руху робітників………...1,46

- Продуктивність праці………………………………….107%

88

Таблиця 5.16 - Калькуляція витрат праці на виробництво робіт по влаштуванню

високоякісної штукатурки фасадів

Норма часу Трудомісткість № п / п

Обгрунтування (ЕНіР та ін.

норми)

Найменування технологічних

процесів Од. вим.

Обсяг робіт


машиніста, люд.-год (робота машин,

маш.-год)


Машиніста, люд.-год (робота машин,

маш.-год) Е 8-1-1

1 табл. 2, N.1а Підготовка поверхні під оштукатурювання

100 м 2 9,3 16 - 149 -

Е 8-1-2

2 табл. 3, N.1а Провішування поверхонь з установкою маяків

100 м 2 9,3 12 - 112 -

Е 8-1-2 3,3 31 3 табл. 5б, N.2а

Нанесення обризга розчинонасосом

100 м 2 9,3 5,5 (3,3) 51 (31)

Е 8-1-2 3,3 31

4 табл. 5б, N.4а

Нанесення шарів грунту розчинонасосом з розрівнюванням

100 м 2 9,3 18,5 (3,3) 172 (31)

Е 8-1-2 3,3 31

5 табл. 5б, N.6а

Нанесення накривочного шару розчинонасосом

100 м 2 9,3 3,4 (3,3) 32 (31)

Е 8-1-2 6 табл. 3, N.8а

Затирка поверхні з обробленням кутів

100 м 2 9,3 11 - 102 -

93 Разом: 618

(93)


Розроблено технологічну карут на виконання робіт по оштукатуренню фасадів

декоративною штукатуркою. На внутрішні роботи – розроблено технологічну

карут на влаштування керамічної плитки в приміщеннях з підвищеним вологісним

режимом. В графічній частині подані схеми проесу виконання робіт та

календарний графік .

89

РОЗДІЛ 6

КОШТОРИСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

6.1 Економічна ефективність впровадження теплового насосу та

вітрогенератора Виконаємо порівняння вартості електропостачання комплексу відпочинку від

мережі живлення та від теплового насосу та вітрогенератору. В першому випадку

вартість електроенергії складає 148,56коп./кВт*год. [11]

В другому випадку джерелом електропостачання є вітрогенератор.

Для порівняння взято укомплектовану вітрогенераторну установку «Простор»

20кВт, в яку входить :

- вітрогенератор Winder W10 (20кВт) ;

- джерело езперебфйного живлення Luxeon UPS-20000L3;

- акумуляторна батарея Bossman 12-150. [12]

Комплекс відпочинку сезонного типу з часом роботи з початку квітня до кінця

жовтня. Сумарний час роботи: 214діб. Мінімальна швидкість вітру для ефективної

роботи – 3м/с.Розрахунок витрат електроенергії на добу (талиця 6.1).

Таблиця 6.1 – Споживачі електроенергії

№ п/п

Споживачі електроенергії Кіль-сть

Час роботи

Витрати електроенергії/добу, кВт*год

1. В номерах: - лампи енергозберігаючі світлодіодні (12W)

75 шт.

9 год

81

2. В коридорах: - лампи енергозберігаючі світлодіодні (12W) - кондиціонери (2 кВт)*

40 шт. 8 шт.

12год 6год

58 96

3. Кафе: - лампи енергозберігаючі світлодіодні (12W) - кондиціонери (2 кВт) *

30 шт. 8шт

6 год 3 год

25 48

4. Службові приміщення: - лампи енергозберігаючі світлодіодні (12W) - кондиціонери (2 кВт)

95шт. 5 шт.

9 год 6 год

105 60

Всього 473

* Кондиціонери із розрахунку один кондиціонер на 30 м2 площі.

90

Розрахуємо номінальну кількість електроенергії яку виробляє вітрогенераторна

установка за добу:

Ес = 20*24= 480 (кВт*год/добу)

Так, як сумарна кількість виробляємої вітрогенераторною установкою

електроенергії більша ніж спожита, робимо висновок що установка підібрана вірно.

Пікова кількість відвідувачів приходиться на літній період з середини травня до

середини вересня – 122доби, в решту часу наповненість готеля не більше 50%,тому

і споживання електроенергії розраховується відповідно 50% від пікового, а саме

236кВт*год/добу. Неспожиту електроенергію підприємство продаватиме за

«зеленим тарифом», вартість 122,77 коп/кВт*год [13].

Визначаємо сумарну кількість електроенергії споживаємої за рік:

473*(214-122)+(122*236) = 72308 кВт*год

Розраховуємо вартість електроенергії за 1 рік, при умові купівлі в «Віненерго»:

рік

грн10742056,14872308

Кількість неспожитої електроенергії, яку можна продати за зеленим тарифом:

рік

годкВт29768122)236480(

Вартість неспожитої електроенергії за «зеленим тарифом» станом на 2015рік:

рік

грн3654377,12229768

Загальна економія в рік складає:

107420 + 36543 = 143964 грн/рік.

Вартість обладнання складає 1126461 грн.

Таким чином строк окупності складає:

років8143964

1126461

91

6.2 Техніко – економічні показники

Основні техніко-економічні показники наведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 Техніко-економічні показники проекту

Показник Одиниця

виміру

Значення

1 2 3

Об’єм будівлі м3 8520

Загальна площа м2 827,18

Корисна площа м2 496,31

Житлова площа м2 280

Відношення житлової площі до корисної 0,56

Економічний ефект грн. 143964

Розрахункова вартість вітрогенераторної установки та обладнання

грн. 1126461

6.3 Висновок по розділу 6

Для вибору економічно доцільного варіанту влаштування систем

електропостачання було проведено техніко-економічні розрахунки для варіантів :

- система електропостачання при купівлі у «Віненерго»;

- система електропостачання від вітрогенераторної установки.

В результаті відповідних розрахунків було визначено, що варіант влаштування

систем електропостачання від вітрогенераторної установки, є економічно

доцільнішим. Економічний ефект за весь термін експлуатації систем ТН = 20 років)

склав ЕЕКОН = 2879280 грн. Система окупиться за 7 років.

Локальні кошториси по проекту представлені в додатку Б.

92

РОЗДІЛ 7

ОХОРОНА ПРАЦІ

В данному розділі розглядаються основні шкідливі та небезпечні фактори які

виникають при спорудженні будівель в передмісті Вінниці. Так як в розділі

технологія будівельного виробництва розглядаються роботи по оштукатурюванню

фасадів декоративною штукатуркою, то в даній роботі розглядається небезпечні і

шкідливі фактори в при облицювальних роботах.

Робоче місце облицювальника є непостійним. Роботи виконуються на

відкритому просторі, тому визначаються сприятливість кліматичних умов, рівень

шуму та вібрації на будівельному майданчику, а також шкідливі хімічні речовини

які супроводжують процес оштукатурення зовнішніх стін декоративною фасадною

штукатуркою з структурою баранчик.

7.1 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії

7.1.1 Повітря робочої зони

Метеорологічні умови характеризується такими показниками :

1) температурою повітря;

2) відносною вологістю повітря;

3) швидкістю руху повітря;

4) інтенсивністю теплового опромінення.

В таблицях наведено характеристика категорії IIб (роботи середньої важкості),

допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в

робочій. Робоче місце непостійне. Роботи виконуються в теплий період року.

Таблиця 7.1 - Категорії робіт за ступенем важкості

Характер роботи

Категорія роботи

Загальні енерговитрати

організму, Вт (ккал/год)

Характеристика робіт

Середньої важкості

IIб 233-290

(201-250)

Робота, що виконується стоячи, пов’язана з ходінням, переміщенням невеликих (до 10кг) вантажів, та супроводжується помірним фізичним напруженням

93

Таблиця 7.2 - Допустимі величини температури , відносної вологості та швидкості руху повітря робочої зони виробничих приміщень

Температура, 0С Верхня межа Нижня межа

Період року

Категорія робіт

на по- стійних робочих місцях

на непо-стійних робочих місцях

на по- стійних робочих місцях

на непо-стійних робочих місцях

Відносна вологість, % на робочих

місцях –постійних і

непо – стійних

Швидкість руху, м/с на робочих

місцях –постійних і

непо – стійних

Теплий Середньої

важкості IIб 27 29 15 15 70 –при 250 С 0,5-0,2

Отже, в теплий період року найвища температура повітря робочої зони має

становити не більше 23 0С при відносній вологості 75 %, та швидкості руху

повітря 0,2-0,4 м/с.

7.1.2 Шкідливі речовини які виникають при оздоблюванні поверхонь

Шкідливі речовини при контакті з організмом людини, у випадки порушення

вимог безпеки можуть викликати виробничі травми, професійні захворювання або

відхилення у стані здоров'я. Гострі та хронічні отруєння призводять до тимчасової

або постійної втрати працездатності, а іноді і до смерті. Шкідливі речовини

можуть проникати в організм людини через дихальні шляхи, а також шкіру

обличчя та рук.

Джерелом шкідливих речовин в робочій зоні є сухі суміші для оштукатурення

фасадів.

Таблиця 7.3 - Шкідливі речовини, суміші, пил і їх гранично допустимі

концентрації у повітрі робочої зони при виконанні оздоблювальних робіт

Найменування речовини ГДК,мг/м3

Пил нетоксичний 0,15

Пил мінерального походження 0,1

На підприємствах будівництва повинна бути розроблена нормативно-

технічна документація із безпеки праці при застосуванні і збереженні

94

шкідливих речовин, а також виконані комплекси організаційно-технічних,

санітарно-гігієнічних і медико-біологічних заходів.

7.1.3 Освітлення

Тривалість світлового дня коливається від 8 до 16,5 годин. Робоче місце

облицювальника непостійне. Робити при недостатньому освітленні забороняються.

Найменший об’єкт розрізнення – нерівності поверхні глибиною або товщиною до

3 мм. На малюнку 1.1 показана структура нанесеного шару декоративної

штукатурки. За цим параметром визначаємо що це V розряд зорових робіт - роботи

малої точності.

Таблиця 7.4 – Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях

за ДБН В.2.5-28-2006

Штучне освітлення

Природне освітлення

Освітленість, лк

КПО IIIHe ,

%

Характеристика зорової роботи

Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об'єкта розріз-нення з фоном

Характеристика фону Комбі

новане

Загальне

Верхнє або комбіноване

Бокове

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Малої точності

Від 1 до 5 V б Малий Середній

Середній Темний

200 150 3 1

Отже, роботи мають проводитись в продовж світлового дня з 8 години ранку

до 18 години вечора, в вечірній час штучне комбіноване освітлення має бути не

менше 200лк.

7.1.4 Шум

При виконанні штукатурних робіт постійним джерелом шуму є штукатурна

станція PFT RITMO plus M, еквівалентний рівень шуму якої 77 дБА та затирочна

машина СО-86А, еквівалентний рівень шуму якої.

95

Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні

звуку на робочих місцях наведені у таблиці 3.5 . В таблиці 3.6 наведені фактичні

значення рівня шуму.

Таблиця 7.5 - Допустимі рівні звукового тиску

Вид трудової діяльності, робоче мiсце Рiвнi звуку та еквiвалентнi рiвнi звуку в Б (А)

1 2

Висококвалiфiкованi роботи, якi вимагають зосередженості, аміністративно-керівна дiяльнiсть, роботи з вимірювачами, аналiтичнi роботи в лабораторiї, робочi мiсця в примiщеннях цехового керiвного апарату, в робочих кiмнатах конторських примiщень, лабораторiях.

60

Таблиця 7.6 – Фактичні рівні звукового тиску

Джерело шуму Рiвнi звуку та еквiвалентнi рiвнi звуку в Б (А)

Штукатурна станція PFT RITMO plus M 70

Затирочна машина СО-86А 58

Відповідно до даного нормативу еквівалентний рівень звукового тиску

штукатурної станції – 70 дБ(А) перевищує допустиме значення, тому для

зменшення негативного впливу на робітників передбачаються організаційні засоби

захисту від шуму, а саме: дотримання правил технічної експлуатації, проведення

планово-попереджувальних оглядів та ремонтів, також в силу того що одночасно

на майданчику працює ланка з чотирьох людей, надаються індивідуальні засоби

захисту від шуму, а саме шумузменшуючі навушники.

7.1.5 Вібрація

Джерелами вібрації при виконанні облицювальних робіт є штукатурна станція та

затир очна машина, тому розглядаються допустимі рівні локальної вібрації.

96

Середньогеометрична частота штукатурної станції – 50 Гц, сумарна

віброшвидкість по всіх трьох осях складає 105 дБ . Дуже небезпечним є коливання

ручних механізмів з частотою, резонансною частоті коливань деяких органів та

частин організму. Так, весь організм і більшість внутрішніх органів резонують при

частоті 6 - 9 Гц, голова - 17 - 25 Гц, для людини в положенні "стоячи" є два

резонансні піки - 5-12 Гц і 17 - 25 Гц, а для положення "сидячи" - 4 - 6 Гц.

Таблиця 1.6 - Граничнодопустимі рівні локальної вібрації

Граничнодопустимі рівні по осях Xл, Yл, Zл

віброшвидкість віброприскорення Середньогеометричні частоти

октавних смуг, Гц м/с . 10-2 дБ м/с2 дБ

31,5 1,4 109 2,7 79 63 1,4 109 5,4 85

Таблиця 1.7 – Фактичні рівні локальної вібрації

Граничнодопустимі рівні по осях Xл, Yл, Zл

Джерело вібрації Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц

Віброшвидкість, дБ

Віброприскорення, дБ

Штукатурна станція PFT RITMO plus M

50 105 75

Затирочна машина СО-86А

200 102 65

Методом інтерполяції визначаємо що при 50 Гц граничнодопустимий рівень

віброшвидкості – 109 дБ, тому рівень віброшвидкості від штукатурної станції –

105 дБ,або затир очної машини – 102дБ не перевищує граничнодопустимого.

7.2 Технічні рішення щодо безпеки виконання робіт 7.2.1 Безпека щодо організації робочих місць

Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують

так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент,

який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою

рукою,— зліва. Столик встановлюють так, щоб з місця його встановлення можна

було виконати якнайбільший обсяг робіт.

97

На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які

заважатимуть пересуванню робітника. Під час роботи слід користуватись лише

справними інструментами та механізмами і якісними матеріалами.

Для виконання робітна висоті потрібно встановити на робочому місці потрібні

пристрої, а на них у зручних для роботи місцях — ящики для розчину або тару для

малярних сумішей.

Під час виконання робіт обов'язково слід додержуватись усіх правил техніки

безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише на справних

пристроях.

Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати в

шафу інструменти, перевірити і вимкнути струм, підведений до

електроустаткування, і закрити пускові пристрої на замок.

Рисунок 7.2 - Штукатурення механізованим способом

7. 2.2 Безпечність технологічного обладнання та процесів

При оштукатурюванні зовнішніх стін висотою понад 4 м використовуються

інвентарні підмостки. У суху погоду при температурі повітря +23 ° С і вище

підлягають оштукатурення ділянки стін з дрібноштучних стінових матеріалів

(цегла, блоки) необхідно зволожувати.

98

Вологість стін, що підлягають оштукатурення, не повинна перевищувати 8%.

Оштукатурювання поверхні виконується шляхом нанесення штукатурних складів в

наступній послідовності:

- прийом і транспортування штукатурних розчинів для обризга і грунту на

робоче місце;

- нанесення обризга, товщина шару не повинна перевищувати 5 мм;

- нанесення шару грунту. через 1-2 години після того, як обризг почне

тверднути, наноситься грунт товщиною не більше 5 мм;

- розрівнювання і затирка нанесеного грунту;

- оброблення кутів, стельових рустів, укосів і заглушини.

Транспортування штукатурних розчинів і нанесення їх на оштукатуриваемую

поверхню проводиться за допомогою штукатурних агрегатів, що складаються з

штукатурних установок і розчинонасосів, а для приготування, проціджування і

транспортування розчинів застосовується штукатурна станція. Подача розчину

розчинонасосами складається з наступних технологічних процесів:

- проціджування розчину самопливом при прийманні;

- подача розчину в бункер на поверхи;

Рисунок 7.3 - Електрична штукатурно-затиральна машина СО-86А:1 — електрокабель; 2 — редуктор; 3 — електровимикач; 4 — електродвигун; 5 — рукоятка; 6 — зовнішній затиральний диск; 7 — внутрішній затиральний диск

Рисунок 7.4 - Механізоване затирання накривного шару штукатурки

99

- установка і перенесення рукава по ходу роботи.

Поверхні, що підлягають оштукатурення, повинні бути ретельно очищені від

криги, снігу та інею. Підготувавши поверхні стін, попередньо влаштовують лузги.

Для цього по кутах стін наносять розчинні марки на товщину майбутньої

штукатурки. До маркам приставляють правило і накидають розчин в простір між

ним і стіною. Влаштувавши марку з одного боку стіни у самого кута, приступають

до пристрою другий марки цього ж кута. Таким чином, дві марки утворюють

точний лузг. Це проробляють по всіх кутках стін.

Оштукатурювання виконують у наступній послідовності. На одній стороні

стіни наносять смугу розчину шириною 1 м, звану відмазкою. Обризг і грунт

відмазки розрівнюють правилом. Таку ж відмазку роблять на протилежній стороні

стіни. Надалі ці відмазки гратимуть роль маяків. На частину стіни між відмазками

наносять обризг, на нього грунт, який розрівнюють довгим напівтерком або

правилом. Ці інструменти кінцями рухаються по відмазку, зрізуючи розчин на рівні

цих відмазок, після чого проводиться затирка шару штукатурки .

Розчин ґрунту частіше намазують з сокола, розрівнюють соколом або

полутерком. Для більшої точності розчин ґрунту додатково зрізують правилом

завдовжки 2 м. Шар обризга повинен суцільно покривати оштукатуриваемую

поверхню, мати з нею міцне зчеплення, заповнювати всі нерівності. Товщина

обризга - 5 мм. Обризг виконує роль сполучної ланки між поверхнею, що підлягає

оштукатурення, і іншими шарами (грунт і накривочний шар) штукатурного намету,

тому поверхня обризга повинна бути шорсткою і не слід її згладжувати і

розрівнювати.Після обризга наносять шар ґрунту (залежно від якості поверхні один

або декілька). Товщина кожного шару грунту не повинна перевищувати 7 мм.

Кожен наступний шар штукатурного намету наносять тільки після вирівнювання і

схоплювання попереднього.

Останній шар грунту вирівнюють так, щоб накривочний шар на всій площині

мав однакову товщину. Накривочний шар наносять кельмами, вирівнюють Малков

і затирають терками, періодично змочуючи поверхню водою.Вертикальність і

горизонтальність поверхні штукатурки перевіряють за допомогою схилу, кутника і

100

рівня. Потім знімають напрямні рейки, вирівнюють кути перетину укосів,

обробляють лузги і усенки.

7.2.3 Електробезпека

В данні роботі розглядається електробезпека при живленні від трифазної

чотирьохпровідної електромережі з глухозаземленим нульовим проводом, з

напругою в мережі 380х280 В. Категорія умов із небезпеки електротравматизму –

підвищена небезпека, так як в робочій зоні робітника може знаходитись

струмопровідний пил, струмопровідна підлога або може бути підвищена вологість

робочої зони. Електробзпека розглядається при роботі з штукатурною станцією або

затирочною машиною.

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при

нормальному режимі роботи електроустановок включають:

- ізоляцію струмовідних частин;

- недоступність струмовідних частин;

- засоби орієнтації в електроустановках (маркування частин електрообладнання,

проводів і струмопроводів , бирки на проводах, кольорові рішення неізольованих

струмовідних частин, ізоляції, внутрішніх поверхонь електричних шаф і щитів

керування, попереджувальні сигнали, написи, таблички, комутаційні схеми, знаки

високої електричної напруги, знаки постійно попереджувальні тощо);

- захисне вимкнення електроустаткування;

- захисне занулення.

Опір ізоляції – 0,5 МОм, опір занулення – 0,93 Ом, час захисного вимкнення – 0,1с.

Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції

електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних

нормативів.

Прийняте в проекті електротехнічне устаткування по своїх номінальних

параметрах задовольняє умовам роботи як при нормальних режимах, так і при

коротких замиканнях, перенапругах, перевантаженнях.

101

7.2.4 Висотні роботи

Для оштукатурення поверхонь вище 4м від рівня землі використовуються

металеві риштування.

До робіт з оздоблення фасадів на висоті з використанням засобів підмощування

допускаються особи не молодше 18 років, які мають професійні навички, що

пройшли медичний огляд і визнані придатними, що отримали знання з безпечних

методів і прийомів праці згідно ГОСТ 12.0.004-90 «ССБТ. Організація навчання

безпеки праці. Загальні положення», здали іспити кваліфікаційній комісії в

установленому порядку та отримали відповідні посвідчення.

У процесі експлуатації лісів повинно проводитися систематичне спостереження

за станом всіх з'єднань, кріплень до стіни, настилів та огорож.

Ліси повинні бути обладнані драбинами або трапами для підйому і спуску

людей.Робочий настил у зовнішнього ряду стійок лісів повинен мати огорожу.

Ліси повинні бути обладнані грозозахисними пристроями і обов'язково

заземлені.Зазор між стіною існуючої будівлі і робочим настилом встановлених

лісів не повинен перевищувати 150 мм.На лісах повинні бути вивішені плакати зі

схемами розміщення навантажень і їх допустимої величиною.

7.3 Технічні рішення з пожежної безпеки

7.3.1 Система запобігання пожежі

В данній дипломній роботі розглядаються засоби та методи пожежної

безпеки для будівель ІІІ категорії вогнестійкості. В таблиці 1.8 наведені

конструктивні характеристики будівлі ІІІ категорії вогнестійкості.

Таблиця 1.8 - Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня

вогнестійкості

Ступінь вогнестійкості Конструктивні характеристики

ІІІ

Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних камяних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється застосовувати деревяні конструкції, які захищені штукатуркою або мають вогнезахисну обробку.

102

Пожежна безпека на будівельному майданчику забезпечується відповідно до

вимог Закону України «Про пожежну безпеку», НАПБ А.01.001, НАПБ Б.07.005,

ДБН В.1.1-7 та інших нормативних документів. На кожному об’єкті роботодавець

створює і несе відповідальність за функціонування системи пожежної безпеки.

Роботодавець зобов’язаний призначити особу, яка повинна забезпечувати

виконання правил пожежної безпеки на будівельному майданчику. На кожному

об’єкті мають бути загально об’єктові інструкції про заходи пожежної безпеки та

інструкції для всіх або вибухопожежонебезпечних та пожеже небезпечних

приміщень (дільниць, цехів, складів тощо). Для всіх технологічних матеріалів і

речовин (рідин, розчинів, порошків, гранул тощо), що застосовуються на

будівельному майданчику, мають бути визначені показники пожежної небезпеки

відповідно до ГОСТ 12.1.044. Працівники можуть бути допущені до роботи тільки

після проходження протипожежного інструктажу (згідно з НАПБ Б.02.005), а при

зміні специфіки роботи — після проходження відповідного навчання.

7.3.2 Система протипожежного захисту

Залежно від особливостей виробництва, будівельного майданчика, розмірів і

умов експлуатації приміщень, наявного обладнання і кількості робочих місць, а

також максимально можливої чисельності присутніх людей необхідно передбачити

належну кількість первинних засобів пожежегасіння.На будівельному

генеральному плані повинна бути визначена схема транспортних шляхів, місце

знаходження вододжерел, засобів пожежегасіння та зв’язку.

До всіх будівель і споруд будівельного майданчика, у тому числі – об’єктів

прилеглої забудови, майданчиків складування матеріалів тощо має бути вільний

доступ, а протипожежні розриви між ними повинні відповідати вимогам

будівельних норм.На робочих місцях, де застосовуються, виготовлюються клеї,

мастики, фарби та інші матеріали, що виділяють вибухонебезпечні чи шкідливі

речовини, не допускаються дії з використанням вогню або такі, що сприяють

іскровиникненню.

103

Причинами пожежі можуть бути: несвоєчасне прибирання з робочого місця

відходів легкоспалимих матеріалів (стружка, обрізки шпалер, ганчір'я тощо);

неправильне зберігання легкозаймистих матеріалів (бензин, оліфа, мастика, смола

тощо); необережне поводження з вогнем у вогненебезпечних місцях, несправність

електропроводки та електрообладнання тощо.

Для того, щоб матеріал загорівся, його треба нагріти до певної температури

займання, яка для кожного матеріалу різна. Такі матеріали, наприклад, як бензин,

ацетон, оліфа, займаються при більш низьких температурах, ніж деревина і вугілля.

Температура займання залежить від природи матеріалу, вмісту кисню у

навколишньому просторі, атмосферного тиску, вологості повітря і матеріалу та

інших причин.

Вогненебезпечність будівельного матеріалу залежить від його температури

займання і умов, за яких він зберігається. Тому на будівництві матеріали потрібно

зберігати так, щоб не спричинити до підвищення температури матеріалу і його

займання.

Крім займання, пари летких речовин (бензин, ацетон тощо) у певній суміші з

повітрям викликають вибух, який може статися внаслідок іскри від вогню, тертя,

удару та з інших причин.

За ступенем вогнестійкісті всі матеріали і будівельні конструкції поділяють на

горючі, важкогорючі і негорючі.

Для забезпечення безпечної евакуації людей мають бути передбачені заходи,

спрямовані на:

— створення умов для своєчасної та безпосередньої евакуації людей у разі

виникнення пожежі або інших небезпек;

— захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів.

7.4 Розрахунок шуму при одночасній роботі двох джерел шуму При виконанні робіт на будівельному майданчику є штукатурна станція PFT

RITMO plus M, екваівалентний рівень шуму якого 70 дБА, та затирочна машина

СО-86А – 58 дБА, з еквівалентним рівнем шуму . При роботі з данним механізмом

шкідливими факторами є шум та вібрація.

104

Як вже було розглянуто в попередніх розділах, шум шкідливо впливає на

фізичний стан людини. На робочому місці еквівалентний рівень шуму складає 60

дБА.

Визначимо рівні звукового тиску при одночасній роботі двох джерел шуму.

Сумарний звуковий тиск, який утворюють джерела при одночасній роботі,

знаходиться за формулою:

п

і

LLLLp

пL1

05,005,005,005,0 121 10lg20)10...1010lg(20 (7.1)

Розраховуємо сумарні рівні звукового тиску:

дБАLp 9,71)1010lg(20 5805,07005,0 .

Lе=71,9 > 60дБ(А). Отже, при виконанні робіт з використанням затир очної

машини та бетононасоса рівні звукового тиску не відповідають нормі, тому

потрібно вживати додаткових заходів для захисту робітників які працюють з

данним бладнанням .

7.5 Висновки до розділу

Отже, в даній роботі було розглянуто основні технічні рішення з гігієни праці

та виробничої санітарії при оштукатуренні фасадів, а саме метерологічні умови,

освітленість, шум та вібрацію, шкідливі речовини. Буо встановлено категорію

важкості робіт – ІІб та допустиму температуру для роботи робітника в теплий

період року , допустимий рівень еквівалентного рівня шуму на робочому місці 60

дБА, шкідливі речовини які знаходяться в повітрі робочої зони - нетоксичний пил

та пил мінерального походження. Для захисту від шкідливих речовин передбачені

індивідуальні засоби захисту, такі як респіратори і захисні окуляри. Після

розрахунку рівня звукового тиску, що створюються підчас роботи двох джерел

шуму було визначено що рівень звукового тиску перевищує нормоване значення

(71,9 дБ(А) > 60дБ(А)), а тому передбачаються організаційно-технічні засоби

захисту від шуму, а саме: дотримання правил технічної експлуатації, проведення

планово-попереджувальних оглядів та ремонтів, а також потрібно надати

індивідуальні засоби захисту працівникам які безпосередньо працюють з даним

обладнанням, такі як захисні навушники.

105

РОЗДІЛ 8

БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

8.1 Дія радіації на людину

Організм людини, рослинний і тваринний світ постійно зазнають дії

іонізуючого випромінювання, яке складається з природної (космічне

випромінювання, випромінювання радіоактивних газів з верхніх шарів земної

кори) і штучної (рентгенівські апарати, телевізійні прилади, радіоізотопи,

атомоходи, атомні електростанції, ядерні випробування) радіоактивності.

Усі джерела радіоактивного випромінювання становлять так званий

природний радіаційний фон, під яким розуміють дозу іонізуючого

випромінювання, що складається з космічного випромінювання, випромінювання

природних радіонуклідів, які знаходяться у верхніх шарах Землі, приземній

атмосфері, продуктах харчування, воді та організмі людини.

Радіоактивні речовини потрапляють у повітря, грунти, ріки, озера, моря,

океани, а звідти поглинаються рослинами, рибами, тваринами і молюсками. Через

листя і коріння радіоактивні речовини потрапляють у рослини, а потім в організм

тварин і з продуктами рослинного та тваринного походження, з водою - в організм

людини.

Основним джерелом опромінювання людини є радіоактивні речовини, які

потрапляють з їжею. Ступінь небезпеки забруднення радіонуклідами залежить від

частоти вживання забруднених радіоактивними речовинами продуктів, а також від

швидкості виведення їх з організму. Якщо радіонукліди, які потрапили в організм,

однотипні з елементами, що споживає людина з їжею (натрій, калій, хлор, кальцій,

залізо, марганець, йод та ін.), то вони швидко виводяться з організму разом з ними.

Деякі речовини харчових продуктів (пектинові, барвники) утворюють

нерозчинні сполуки зі стронцієм, кобальтом, свинцем, кальцієм та іншими

важкими металами, які не перетравлюються і виводяться з організму. Отже, ці

речовини виконують радіозахисну функцію. Тому пектин, а також пектиномісткі

продукти (чорна смородина, аґрус, полуниці та ін.), використовують у

спеціальному харчуванні для виведення радіоактивних елементів з організму.

106

Первинним процесом дії радіоактивних речовин в організмі людини є

іонізація. Збуджена при цьому енергія іонізуючого опромінювання передається на

різні речовини організму людини. У разі дії на прості речовини (гази, метали та ін.)

будь-яких змін фізико-хімічної природи у них не спостерігається. При дії на

складні речовини, молекули яких складаються з багатьох різних атомів, вони

розпадаються (дисоціація). Це так звана пряма дія на прості або складні

іонізуючого випромінювання, під яким треба розуміти радіаційно-хімічні зміни у

певній розчинній речовині, зумовлені продуктами радіолізу (розпаду) води.

У деяких випадках дуже великі дози опромінення - десь близько 100 Гр (Грей)

викликають настільки серйозні ураження центральної нервової системи (ЦНС), що

загибель, як правило, наступає протягом кількох годин або днів. При дозах

опромінення від 10 до 50 Гр, коли під дією радіації перебуває вся ЦНС, ураження

може бути не настільки серйозним, щоб людина відразу померла, вона найвіро-

гідніше помре через 1-2 тижні від крововиливу у шлунково-кишковий тракт. При

ще менших дозах може не бути серйозних ушкоджень” шлунково-кишкового

тракту, бо організм з ними справляється, але смерть може настати через 1-2 місяці

після опромінення і головним чином через руйнування клітин червоного кісткового

мозку – головного компонента кровотворної системи організму.

8.2 Розрахунок коефіцієнта захисту для приміщень, розташованих в

цокольних поверхах

8.2.1 Початкові дані

Будинок: адміністративний корпус комплексу відпочинку, стіни з газобетону,

перекриття залізобетонні плити перекриття, покрівля з мякої бітумної черепиці.

Коефіцієнт протирадіаційного захисту приміщення, в якому

переховуватимуться люди розраховуватимемо за формулою:

мпстІІІ

пст

ККККК

КККК

)1(1)1(

77,0

0

13

(8.1)

1. Зовнішні стіни будинку із газобетону товщиною 40см, маса 1м2 стіни 500 кг.

2. Перегородки гіпсобетонні товщиною 10 см.

107

Маса 1 м2 гіпсобетонних перегородок – 120 кг.

3. Самонесучі стіни монолітні з бетону 30 см.

Маса 1 м2 монолітної стіни – 1024кг.

4. Міжповерхові перекриття з плит, маса – 800 кг/м2.

5. Площа вікон:

- по осі А- 1,8 м2 .

Площа дверних прорізів:

- по осі 3-5,67 м2;

Площа підлоги для розрахунку приміщення – 67,5 м2, відстань від підлоги

до світлових прорізів – 1,4 м.

Висота віконних прорізів – 1,2 м.

6. Висота приміщення – 3м.

7. Ширина зараженої дільниці біля будинку – 40 м.

8. Плоскі кути:

Кут α1=106º . Проти кута α 1 розташовані:

- залізобетонні стінки площею 30м2 з прорізом площею 6 м2;

- гіпсобетонні перегородки площею 30 м2 з прорізами площею 4 м2;

- гіпсобетонні перегородки площею 30 м2 з прорізами площею 8 м2;;

- зовнішня стіна з газобетону площею 30 м2 з прорізами площею 8 м2;

Кут α2=74º.

-гіпсобетонні перегородки площею 81 м2 з прорізами площею 8 м2;

-гіпсобетонні перегородки площею 81 м2 з прорізами площею 6 м2;

- 3 гіпсобетонні перегородки площею 18 м2 з прорізами площею 2 м2;

- 3 гіпсобетонні перегородки площею 18 м2 з прорізами площею 4 м2;

- зовнішня стіна з газобетону площею 81 м2 з 6 прорізами площею 12 м2;

Кут α3 = 106°. Проти кута розташовані:

- гіпсобетонна перегородка площею 24 м2 без прорізів.

- гіпсобетонна перегородка площею 24 м2 з прорізом площею 2 м2;

- гіпсобетонна перегородка площею 39 м2 з 2 прорізами площею 4 м2;

- зовнішня стіна з газобетону площею 39 м2 з 5 прорізами площею 10 м2;

Кут α4 = 74°. Проти кута α 4 розташована:

108

- зовнішня стіна з газобетону площею 21 м2 з прорізом площею 2 м2;.

Рисунок 8.1 - Схема розташування сховища

8.2.2 Розрахунок коефіцієнта захисту

Визначаємо приведену масу стін і перегородок, розташованих проти плоских кутів.

Кут α1 . Приведена маса монолітної стіни:

αст 1 6/30=0,2,

Gпр1 1024(1 0,2) 819,2 кг / м2

Приведена маса перегородки:

αст 1 4/30=0,13,

Gпр1 120(1 0,13) 104 кг / м2

αст 2 8/30=0,27,

Gпр2 120(1 0,27) 88кг / м2

Приведена маса 1 м2 зовнішньої стіни:

αст 1 8/30=0,27,

Gпр1 500(1 0,27) 366,67 кг / м2

Сумарна маса 1 м2 стіни і перегородки проти плоского кута α1:

G1 819,2+104+88+366,67 1378 кг

Кут α2.


αст 1 8/81=0,1,

Gпр1 120(1 0,1) 108,15 кг / м2

αст 2 6/81=0,07

Gпр2 120(1 0,07) 111 кг / м2

109

αст 3 2/18=0,11

Gпр3 120(1 0,11) 106 кг / м2

αст 3 4/18=0,22

Gпр3 120(1 0,22) 93 кг / м2

Маса 1 м2 зовнішньої стіни:

αст 7 12/18= 0,15,

Gпр7 500(1 0,15) 426 кг / м2


G1 108+111+106+93+426 845 кг

Кут α3.


Gпр1 120 кг / м2

αст2 2/24=0,08,

Gпр2 120(1 0,08) 110 кг / м2

αст 3 4/39=0,10,

Gпр3 120(1 0,10) 107 кг / м2

αст 4 2/39=0,05,

Gпр4 120(1 0,05) 114 кг / м2

Приведена маса 1 м2 зовнішньої стіни:

αст 5 10/39=0,26,

Gпр5 500(1 0,26) 371 кг / м2


G1 110+107+114+371+120 823 кг

Кут α 4 . Приведена маса зовнішньої стіни:

αст 1 1,8/21=0,09,

Gпр1 500(1 0,09) 457 кг / м2

Сумарна маса 1 м2 стіни проти плоского кута α4: G1 457 кг

Сумарна маса стін і перегородок проти першого, другого і третього внутрішніх

кутів приміщення менше 1000 кг/м , тому коефіцієнт Кі, що враховує долю радіації

після послаблення зовнішніми і внутрішніми стінами складе:

110

(8.2)

К1= 360/(36+80) = 3,1

За мінімальною сумарною масою стін Gcep= 457 кг/м визначаємо [ 14] коефіцієнт Кст=22.

За шириною будівлі визначаємо коефіцієнт, який враховує долю розсіювання

випромінювання Кш=0,27 (висота приміщення складає 3 м) [14 ].

Коефіцієнт Ко, що враховує зниження поглинальної здатності зовнішніх стін за рахунок

наявності в них віконних і дверних прорізів та проникнення в приміщення вторинного

випромінювання, з врахуванням висоти від підлоги до вікон 1,4 м розрахуємо:

Ко = 0,15·α = 0,15·0,027=0,00405,

α =Sо/Sп=1,8/67,5=0,027.

По ширині зараженої дільниці (40 м) визначаємо Км = 0,8.

Так,як до ваги 1м2 перекриття над цокольним поверхом

житлових і адміністративних будинків, розташованих в зоні дії ударної

хвилі, потрібно додатково включити вагу 75 кг/м2 від внутрішніх

перегородок і несучих стін, то рахує що над сховищем знаходиться 1м2 вінутрішніх

перегородок, тоді вага перекриття складає:

800+75=875 (кг)

Кп - кратність послаблення перекриттям підвалу вторинного випромінювання, розсіяного

в приміщенні першого поверху, при массі перекриття 875 кг/м2,

Кп = 3875;

Тоді,

87,89

8,0)13875(12200405,0)27,01(

3875221,377,03

К


Проведені для приміщення підвалу розрахунки показали, що коефіцієнт

протирадіаційного захисту цього приміщення складає 89,87, тому дане приміщення

можна використати як протирадіаційне укриття для чого необхідно забезпечити

можливість герметизації приміщення та встановити фільтровентиляційну систему.

111

РОЗДІЛ 9

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ РОЗДІЛ

9.1 Принципи формування архітектури енергоефективних будівель

Проектування енергоефективної будівлі спрямовано на побудову об’єкта, що

ефективно використовує тепло, є колектором та акумулятором теплової енергії. Всі

елементи будинку повинні бути узгоджені з головним принципом, сприяти та

регулювати надходження сонячного тепла до будинку. Задача проектування

енергоефективних будівель – можливість отримання в результаті проектування

будови, в якій досягнуто мінімального впливу зовнішнього середовища на

будинок; будови, що характеризується компактністю забудови, захищеної від

несприятливих природних

явищ зі сприятливою орієнтацією. Задачею проектування окремого об’єкта є

створення будинку, що характеризується максимальним накопиченням тепла

всередині, компактністю форми, оптимальною орієнтацією за сторонами світу,

диференціацією скління, пасивним та активним використанням сонячної енергії,

можливістю сезонної трансформації енергонакопичувальних елементів будинку,

температурним зонуванням будинку. Основними факторами впливу на

енергоефективність будівлі є сонячна радіація,

температура і вологість повітря, використання поновлювальних джерел енергії.

Безпосередньо впливають на енергоефективність будинків нормативні та

технологічні вимоги до інсоляції, природного освітлення, акустики,

шумозахисту,аерації тощо. Енергетичні можливості зовнішнього клімату

для теплопостачання будівлі Зовнішній клімат, тепло землі, водні ресурси, біомаса

і т.д. є джерелами енергії, тому слід передбачити можливість їх використання за

допомогою теплових насосів, сонячних колекторів, вітрогенераторів.

112

Рис. 9.1 Вплив зовнішнього клімату на будівлю

Методичною основою для дослідження енергетичної здатності зовнішнього

клімату (тепла землі, водних ресурсів і т.д.) є статистична обробка результатів

метеорологічних спостережень. При побудові математичної моделі сукупності

зовнішнього клімату, можна використовувати детермінований або ймовірнісний

підходи. Детермінований підхід заснований на використанні реального поєднання

сукупності показників зовнішнього клімату кожного географічного пункту за

багаторічний період, щогодинні і нагальні показники клімату для даного

географічного пункту, зібраного в архівах метеостанцій за багато років. У разі

ймовірнісного підходу до побудови математичної моделі сукупності показників

зовнішнього клімату зміна цих показників є випадковим процесом, причому

нестаціонарним і багатовимірним. За експериментальними даними можна

побудувати як одновимірні функції розподілу показників зовнішнього клімату, так

і

двовимірні: температура – швидкість вітру, температура – сонячна радіація,

температура – відносна вологість, ентальпія зовнішнього повітря –

сонячна радіація.

Під час проектування енергоефективної будівлі дотримуються декількох

основоположних архітектурних і будівельних принципів підвищення

енергоефективності:

− оптимізація архітектурних форм будівлі з урахуванням можливого впливу вітру;

− оптимальне розташування будівлі відносно сонця, що забезпечує можливість

максимального використання сонячної радіації;

113

− збільшення термічного опору огороджувальних конструкцій будівлі (зовнішніх

стін, покриттів, перекриттів над неопалюваними підвалами)

до технічно можливого максимального рівня;

− зведення до мінімуму кількості теплової провідності, наявних в конструкції

теплових мостів;

− забезпечення необхідної повітряної щільності конструкції будівлі щодо

припливу зовнішнього повітря;

− підвищення до максимального технічно можливого рівня термічного опору

світлопрозорих огороджувальних конструкцій;

− створення системи вентиляції для подачі свіжого повітря, видалення

відпрацьованого повітря, розподілу тепла в приміщенні і організація

регенерації тепла вентиляційного повітря.

В роботі [29] методологія проектування енергоефективних будівель заснована

на системному аналізі будівлі як єдиної енергетичної і призводить до втрати

енергетичної ефективності проекту. Проектування енергоефективної будівлі згідно

з принципами системного аналізу включає в себе три етапи:

− побудову математичної моделі тепломасообмінних процесів в будівлі;

− вибір цільової функції, тобто граничних умов і формулювання

оптимізаційної задачі залежно від цілі оптимізації;

− розв’язання поставленої оптимізаційної задачі.

Схема взаємодії елементів будинку, як енергетичної системи, наведена на рис.

9.2.

Рис. 9.2 Взаємодія основних підсистем будинку з точки зору

енергоефективності

114

Основний вплив на формування теплового режиму і відповідно енергетичного

статусу будинку (енергетичних витрат на забезпечення необхідного теплового

режиму) здійснює його теплоізоляційна оболонка. Від властивостей цієї

енергетичної підсистеми залежить вибір параметрів підсистеми .

Поєднання вищенаведених рішень забезпечує мінімальне енергоспоживання

будівлі, при цьому визначальними факторами підвищення енергоефективності

будівлі є збільшення термічного опору його конструктивних елементів і

скорочення кількості теплових мостів.

Архітектурні енергозаощаджувальні рішення повинні найкращим чином

враховувати позитивний вплив зовнішнього клімату і мають максимально

нейтралізувати його негативний вплив, зі урахуванням орієнтації і форми будівлі,

яка пов'язана природним чином зі склінням, тепло-, сонцезахистом

огороджувальних конструкцій [30; 31 – 34]. Відповідно до методології системного

аналізу математичну модель теплового режиму будівлі як єдиної

теплоенергетичної системи доцільно представити у вигляді трьох взаємопов'язаних

моделей, більш зручних для вивчення

Рис.9.3 Модель теплового режиму будівлі

У випадку, коли реалізація оптимального рішення неможлива з тих чи інших

причин, в [ 30; 31] запропоновано ввести показник h, що характеризує ступінь

відмінності реалізованого рішення від оптимального і є показником

теплоенергетичної ефективності проектного рішення. В інших випадках цей же

показник може служити критерієм оцінки мистецтва проектувальника. За

визначенням:

h = РЕФ / Qnp, (9.1)

де PЕФ – витрата енергії на створення мікроклімату в приміщеннях

енергоефективної будівлі;

115

Qnp – витрата енергії на створення мікроклімату в приміщеннях будівлі,

прийнятого до проектування.

З урахуванням прийнятого поділу математичної моделі теплового режиму будинку

як єдиної теплоенергетичної системи на три взаємозалежних підмоделі можна

записати:

h = p1 • p2 • p3,

де p1 – показник теплоенергетичної ефективності оптимального обліку впливу

зовнішнього клімату на будівлю;

p2 – показник теплоенергетичної ефективності оптимального вибору тепло- і

сонцезахисних характеристик зовнішніх огороджувальних конструкцій;

p3 – показник теплоенергетичної ефективності оптимального вибору систем

забезпечення мікроклімату.

9.1.1 Проектування зовнішніх огороджувальних конструкцій

Зовнішні огороджувальні конструкції діляться на світлонепроникні (стіни,

покриття, перекриття) і світлопрозорі (заповнення світлових отворів) з

сонцезахисними пристроями.

Задача визначення оптимальних теплотехнічних показників

світлонепроникних огороджувальних конструкцій формулюється в залежності від

сукупності вимог, які до них висуваються.

Отже, показниками енергоефективності будинків є:

− питомі тепловитрати на опалення будинку за опалювальний період QE , кВт·

год/м2 [кВт· год/м3] ;

− загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку

Кбуд, Вт/(м2· К);

− зведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку kΣпр,

Вт/(м2· К);

− умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку

kінф,Вт/(м2· К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції;

− середня кратність повітрообміну за опалювальний період nоб, рік;

− коефіцієнт скління фасадів будинку fск;

116

− показник компактності будинку Λк.

В основу принципу альтернативного проектування теплоізоляційної оболонки

прийнято забезпечення інтегральної енергетичної характеристики системи

(будинку в цілому) – питомі максимально допустимі тепловтрати на

опалення. Визначення цього показника здійснюється на підставі моделювання

теплового режиму.

Завдання оптимізації рівня теплоізоляції за рахунок вибору раціональної

орієнтації та розмірів будинку виконується завдяки максимальному

використанню сонячної радіації в зимовий період та конструктивного захисту від

сонячного опромінювання приміщень в літній період року, а також вибору такої

геометрії, коли за інших однакових умов на одиницю корисної площі або об’єму

витрачається мінімум теплової енергії на опалення та охолодження. Цільова

функція, яку слід мінімізувати, являє витрати енергії й її пошук визначається

[33;35]:

,)()(

)(min,

4

3

2

1

00

dzQQSdzQQSSE

constVVconstFFSE

л

z

z

ЛE

z

z

EQ

Q

(9.2)

)( EQS , )( ЛQS - вартість одиниці тепла та холоду;

(z1-z2),(z3-z4) –тривалість періодів опалення та охолодження будівлі.

9.1.2 Проектування огороджувальних конструкцій за показниками теплової

комфортності

Показники теплової комфортності або санітарно-гігієнічні теплові вимоги

визначаються таким чином :

∆ tпр ≤ ∆ tcг , (9.3)

де ∆tпр, ∆tcг – фактичний (або розрахунковий) та допустимий за санітарно-

гігієнічними вимогами температурний перепад між температурою внутрішнього

повітря і зведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної

конструкції, 0С.

Основною методологічною особливістю умови (3) є забезпечення теплових

комфортних параметрів приміщень, що є обов’язковою умовою

117

енергоефективності будинку. В той же час слід враховувати, що тепловий комфорт

не є точним технічним терміном і в жодному нормативному

документі немає чіткого його визначення.

Основною перевагою регламентного підходу проектування теплоізоляційної

оболонки за економічними тепловими показниками є чітка визначеність вимог до

кожного елементу оболонки. Основною енергетичною характеристикою будівлі є

витрати теплоти на забезпечення

необхідних за санітарно-гігієнічними вимогами теплових параметрів приміщень.

Для порівняльного аналізу будівель, що експлуатуються в різних

умовах, слід користуватися питомими показниками тепловитрат. Для цього

введений параметр питомих тепловтрат на опалення будинку, а фізичний зміст

цього параметру полягає у визначенні кількості енергії (Дж), що витрачається на

забезпечення оптимальних теплових умов мікроклімату

приміщень та відноситься до 1 м2 опалювальної площі або 1 м3 опалювального

об’єму за опалювальний період року, який характеризується

кількістю градусо/діб. Значення цього показника визначається теплотехнічними

показниками ізоляційної оболонки будинків, інтенсивністю фільтраційних процесів

та параметрів вентиляційної підсистеми будинку,

формою будинку або його компактністю, орієнтуванням фасаду відносно сторін

світу. Від цих характеристик залежить властивість будівельного

об’єкта споживати більшу чи меншу кількість енергії для забезпечення заданих

теплових параметрів приміщень, тобто енергетична ефективність об’єкта.

Нормативні характеристики питомих тепловтрат на опалення є результатом

оптимізаційних розрахунків і не слід на сучасному

етапі, як показано в роботі [30], досягати значення цього показника нижче за 40

кВт·год/м2.

9.1.3 Вибір оптимальної орієнтації будівлі

Розглянемо можливість оптимізації теплоенергетичного впливу зовнішнього

клімату на тепловий баланс будівлі шляхом зміни його форми та орієнтації, а також

врахування кліматичних особливостей місцевості на прикладі Києва.

118

Вибір оптимальної орієнтації будівлі, що враховує одночасно напрямки

пануючих вітрів і перешкоджає значним тепловтратам і небажаному

впливу сонячної радіації, тобто скорочення теплонадходжень влітку і тепловтрат

взимку (рис. 4).

Рис. 9.4. Роза вітрів у Вінниці

З урахуванням проаналізованих даних зроблено висновок, що кращою є

широтна орієнтація будівлі. Можна зазначити ряд переваг широтної орієнтації

над меридіональною:

− у зимовий період найбільша кількість тепла від прямої сонячної радіації

надходить на стіни;

− у літній період найбільша кількість тепла від розсіяної сонячної радіації

надходить за добу на стіни східної і західної орієнтації [30].

Приміщення з вікнами, орієнтованими на південь мають сприятливу інсоляцію

влітку, а взимку в них потрапляють низькі, глибоко

проникаючі у приміщення сонячні промені [35];

З урахуванням переважання в опалювальний період вітрів західного і східного

напрямку широтна орієнтація є оптимальною.Клімат в Вінниці - помірно-

континентальний. Ізотерма січня -5,90С і липня +220С. Взимку панують південно-

східні та східні вітри, влітку –північно-західні і західні. Швидкість вітру досягає

20-30 м/с [37], (табл. 9.1)

119

Таблиця 9.1 - Середні метеорологічні показники в місті Вінниця,

за даними NASA RETScreen

Форма, розмір і орієнтація будівлі повинні вибиратись таким чином, що б

було забезпечено максимальне використання позитивного і

нейтралізовано негативний вплив зовнішнього клімату на тепловий баланс будівлі.

Подамо в табличній формі (табл. 9.2) зведення розрахункових формул для

визначення оптимальних розмірів будівель різної форми з точки зору

мінімізації тепловтрат. Позначення в таблиці такі:

qa , qa , qc , qd , q fl , qroof , qvert – характерні теплові потоки, що проходять в

плані відповідно з розмірами a, b, c, d ; через перекриття першого поверху,

покриття і вертикальні огороджувальні конструкції, Вт/м2;

F0 – загальна корисна площа будівлі, м2;

H – висота поверху будівлі, м;

a b c d, , , – розміри будинку в плані, м;

Z – кількість поверхів.

120

Таблиця 9.2 – Залежність між формою будівлі та мінімальними тепловтратами

Показник ефективності проектного рішення розраховується за формулою:

,3

0

23 2

0

abca

B

b

AHF

ABCHF

(9.4)

де

,)1(

,)1(

,)1(

66,55,55,

,,4,2

,,3,1

PqPqPqC

PqPqB

PqPqA

wwEnc

iiwiiEncі

iiwiiEncі

iwq , - питомі теплові потоки через зовнішні огороджувальні конструкції, Вт/м2, при цьому

і = 1, 2, 3, 4 відносяться до стін, і = 5 до покриття, і = 6 – до перекриття;

jwq , - питомі теплові потоки через заповнення світлових отворів, Вт/м2;

iP - коефіцієнт засклення зовнішнього огородження і-оріентації; Н – висота поверху,

м.

У процесі вибору форми будинку важливим завданням архітектора є

максимальне скорочення площі поверхні зовнішніх огороджувальних

конструкцій з метою мінімізації тепловтрат в холодний час і теплонадходжень у

теплу пору року. Найбільш ефективною з точки зору мінімізації тепловтрат є

121

кругла форма. Вона має найменший периметр, і, отже, будівлі круглої в плані

форми будуть мати найменшу площу зовнішніх

огороджувальних конструкцій. Також ця форма є сприятливою з точки зору впливу

вітрових потоків. Питання оптимізації форми тіл зводиться, як

правило, до визначення найбільш раціональної форми серед наперед заданого

класу тіл.

9.2 Основні містобудівні та планувальні характеристики комплексів відпочинку

На планувальну організацію відпочинкових комплексів впливає наявність

природних та архітектурних ландшафтів, що володіють естетичної та рекреаційної

цінністю. Закруту річок, береги морів і озер, вершини пагорбів, перепади рельєфу з

крутими схилами і водоспадами, острови і лісові масиви - стабільний природний

каркас, що визначає вид рекреації та планувальну організацію комплексу

відпочинку. Призначення комплексу відпочинку - забезпечити повсякденний,

короткочасний і тривалий масовий відпочинок населення великих міст і

промислових районів.

Відповідно до тривалістю відпочинку комплекси відпочинку розрізняють за

містом: міські (для повсякденного відпочинку), приміські (для короткочасного

відпочинку), міжміські (для тривалого відпочинку).

Зона приміського відпочинку (короткочасного і тривалого) розташовується в

межах півтора-двогодинний доступності від міста. Поєднання двох форм

відпочинку - короткочасного і тривалого - вимагає об'єднання різних типів

рекреаційних установ у багатопрофільний комплекс. Призначення такого

комплексу полягає в забезпеченні короткочасного щотижневого відпочинку будь-

якого контингенту відпочиваючих і тривалого відпочинку дітей, молоді, дорослих

та сімей.

Основним рекреаційним закладом, що забезпечує короткочасний щотижневий

відпочинок, є база відпочинку. За режимом функціонування цей тип установи є

найбільш гнучким, так як змінюється контингент відпочиваючих: влітку переважає

сімейний відпочинок (до 70%), взимку - для дорослих без дітей (90%).

122

Рівень комфорту диференціюється залежно від тривалості відпочинку:

тривалий - 12-24 дня, короткочасний - 1 - 2 дні; сезони - літній, зимовий; від

контингенту відпочиваючих. Бази відпочинку складаються в основному з літніх

будівель, капітальні будівлі становлять 25-40% загальної місткості бази

відпочинку. Місткість сучасних баз відпочинку - від 100 до 1000 місць.

Планувальна організація комплексу бази відпочинку може бути павільйонної

або блочно-павільйонної, що залежить від малоповерхової забудови з великою

кількістю літніх будівель, споруд, майданчиків та малих форм. Центром композиції

бази відпочинку є капітальні будівлі з ядром цілорічної дії, поєднані з центром

обслуговування через перехід або блокової композицією. Центром обслуговування

може бути окрема будівля централізованої або блокової композиції. У центр

обслуговування включають різні функціональні групи приміщень: культурно-

масова з кіноконцертним залом, залом-аудиторією, бібліотекою; спортивно-

оздоровча з басейном, спортивним залом і медпунктом; група живлення з кафе або

рестораном.

Композиційним ядром центру обслуговування повинна бути площа

універсального призначення - для проведення масових заходів, організації танців

чи виставок. Крім того, в планувальних рішеннях баз відпочинку передбачають

загальні майданчики: спортивну з футбольним полем; дитячу зі спорудами для

активних ігор, розваг і видовищних заходів; паркову; пляжну; господарську. Річна

житлова група будинків являє собою архітектурно закінчену композицію, що

включає житлові будиночки, приміщення і майданчики з вогнищами, де можна

приготувати рибу, шашлики, обробити зібрані ягоди і гриби; майданчики для

перегляду телепередач та ігор; майданчики для ігор дітей дошкільного та

шкільного віку; майданчики для гімнастики, легкої атлетики, волейболу,

баскетболу, тенісні корти; басейн для дітей, при наявності водойм обладнають

пляж, човнову станцію.

Малоповерхова забудова комплексів баз відпочинку забезпечує зв'язок з

ландшафтними особливостями ділянки.

123

Для сезонного обслуговуючого персоналу необхідні гуртожитку, що

розміщуються при комплексі закладів відпочинку для дорослих. Такі цілорічні

гуртожитку можуть функціонувати як пансіонати.

Необхідність збільшення місткості закладів відпочинку в літній період вимагає

впровадження змінного режиму функціонування: в літній час наявність

гарантованого проживання та харчування є достатнім, оскільки різноманітний

набір літніх рекреаційних занять; в зимовий період брак рекреаційних занять

повинен компенсуватися набором послуг в установі відпочинку (дозвілля, медико-

профілактичне обслуговування, фізична культура, розвага і т.п.)

Збільшення місткості цілорічних закладів відпочинку досягається додатковим

функціонуванням літніх будиночків і корпусів, трансформацією спальних місць

(кімнати типу «дубль» з додатковим спальним місцем).

Сучасний рівень вимог до відпочинку пов'язаний з організацією ландшафту,

відновленням природи місцевості, в якій організовується відпочинок.

Вимоги зручності огляду ландшафту іноді впливають на об'ємно-планувальну

структуру будівлі. Чітке функціональне зонування території, а також виділені зони

громадсько-житлового цілорічного корпусу, літніх корпусів, спортивної та пляжної

- основні вимоги до планувального вирішення приміської зони відпочинку. [38]

9.3 Альтернативні відновлювальні та не відновлювальні джерела енергії які

застосовуються в комплексах відпочинку

Ні для кого не секрет, що на сьогоднішній день альтернатива енергетика є

досить привабливим вибором, на фоні здорожчання традиційних паливно-

енергетичних ресурсів. Особливо актуально питання енергоресурсів для

енергоємних комплексів відпочинку. Найбільш енергозатратними є: опалення і

гаряче водопостачання, освітлення, вентиляція, кондиціонування, охолодження.

В таблиці 9.3 представлений енергетичний потенціал нетрадиційних джерел

енергії Вінницької області.

Таблиця 9.3 - Енергетичний потенціал відновлюваних та нетрадиційних джерел

енергії Вінницької області [39]

124

Потенціал сонячної енергії МВтгод/рік

№ п/п

Вид енергії

Загальний потенціал (109)

Технічний потенціал (107)

Дорцільно-економічний потенціал (105)

1 Сонячна енергія 30,8 14,8 2,3 2 Гідроенергетичний

потенціал малих рік 360 238 108

Кількість гною, млн. т/рік

Вихід біогазу, млн. м3/рік.

Заміщення орг. палива, т у.п./рік

3 річний потенціал тваринницької сільськогосподарської біомаси 17,9 891 713

Біомаса зерно-бобових культур, тис. МВт год/рік

Біомаса соняшника, тис. МВт год/рік

Рослинні відходи кукурудзи, тис. МВт год/рік

Рослиння відходи овочів відкритого і закритого грунту, тис. МВт год/рік

4 Потенціал рослинної сільськогосподарської біомаси

2400 1197 2780 440 Осереднений об’єм відходів для використання у вигляді палива, тис. м3/рік

Енергозбереження відходів для використання у вигляді палива, тис. т у.п./рік

5 Енергетичний потенціал відходів лісу

36,4 7,1 Загальний потенціал МВтгод/рік

Технічний потенціал МВтгод/рік

Доцільно-економічний потенціал МВтгод

6 Енергії надлишкового тиску природного газу

156 тис 73 тис 39 тис

7 Торф 136,4 млн. 34,6 млн. - 8 Низькопотенціальна

теплова енергія стічних вод

1170 тис. 636 тис. 239 тис.

9 Теплота грунту та ґрунтових вод

4731 тис. 3379 тис. 513 тис.

З вище перерахованих, в проекті застосовується:

а)відновлювані джерела енергії:

вітрова енергія;

125

теплота грунту та грунтових вод;

б)не відновлювальні джерела:

пьезоелектрична підлога.

9.3.1 Вітрова енергія

Вітрогенератор (вітрова турбіна) — це пристрій для перетворення кінетичної

енергії вітру на електричну.

Основний напрям використання енергії вітру - це виробництво електроенергії.

Мається на увазі вертикальне, чи горизонтальне положення вісі генератора по

відношенню до площини землі.

В таблиці 9.2 представлено основні типи турбін.

Таблиці 9.4 – Основні види вітрогенераторів

вертикальні - з вертикальною віссю

обертання;

горизонтальні - з горизонтальною

віссю обертання.

Рис. 9.1 – Вертикальні

вітрогенератори

Рис. 9.2 – Горизонтальні

вітрогенератори

Обертання ротора генератора відбувається під дією підйомної сили, що

виникає при обтіканні вітром лопатей. При цьому генератор виробляє змінний

нестабільний струм, який випрямляється в контролері. Постійний струм

контролера призначений для заряду акумуляторів. Одночасно до акумуляторів

приєднано інший пристрій - інвертор, що перетворює постійну напругу

акумуляторів у змінну однофазну напругу 220 В 50 Гц або трифазну - 380/220 В,

використовуване споживачем для живлення навантаження.

126

Вітрогенератор зазвичай працює разом з контролером і інвертором, але при цьому

можливі різні варіанти його використання:

Автономна робота вітрогенератора з акумуляторами;

Автономна робота вітрогенератора з акумуляторами і сонячними батареями

(гібридна система - найефективніша автономна система для Вінницького регіону);

Автономна робота вітрогенератора з акумуляторами і резервним дизельним

(газовим або бензиновим) генератором;

Вітрогенератор, що працює паралельно з мережею.

Вітрогенератор добре в технічному сенсі поєднується з іншими джерелами

енергії і може працювати в парі з дизельними генераторами, сонячними батареями

або іншими джерелами енергії, створюючи єдиний замкнутий цикл. [40]

9.3.2 Тепло грунту та грунтових вод (Тепловий насос)

В таблиці 9.5 представлно підвиди теплових насосів та їх основні

характеристики.

Таблиця 9.5 – Види теплових насосів

1. Геотермальні (використовують тепло землі, наземних або підземних ґрунтових вод)

а) Замкнутого типу

Горизонтальні Вертикальні Водні

Колектор розміщується кільцями або хвилясто у горизонтальних траншеях нижче глибини промерзання ґрунту (зазвичай від 1,20 м і більше). Цей спосіб є найбільш економічно ефективним для приватних будинків, при умові відсутності дефіциту земельної площі під контур.

Колектор розміщується вертикально у свердоловини глибиною до 200 м. Цей спосіб застосовується у випадках, коли площа земельної ділянки не дозволяє розмістити контур горизонтально або є загроза пошкодження ландшафту.

Колектор розміщується хвилясто або кільцями у водоймі (озеро, ставок, річка) нижче глибини промерзання. Це найдешевший варіант, але є вимоги до мінімальної глибини та об'єму води у водоймі для певного регіону.

127

Рис. 9.3 –горизонтальний

колектор

Рис. 9.4 – вертикальний

колектор

Рис. 9.5 –горизонтальний водний

колектор б) відкритого типу Така система використовує в якості теплообмінної рідини воду, що

циркулює безпосередньо через систему геотермального теплового насосу в рамках відкритого циклу, тобто вода після проходження системою повертається у землю.

2. Повітряні (джерелом відбору тепла є повітря) Повітряний тепловий насос встановлювати найбільш легше, а

навколишнє повітря особливо легко використовувати в якості джерела тепла, воно є в необмеженій кількості скрізь. Та даний тип колектора найоптимальніше використовувати у південних регіонах. А у Вінницькій області, як варіант виконання, можна розглядати виконання з суміжним джерелом тепла (газ, електроенергія).

Рис. 9.6 - Повітряний тепловий насос 3. Такі, що використовують вторинне тепло (наприклад, тепло

трубопроводу центрального опалення). Цей варіант є найбільш доцільним для промислових об'єктів, де є джерела паразитного тепла, яке потребує утилізації.

128

На рисунку 9.7 приведено цикл роботи теплового насосу.

Рис. 9.7 – Цикл функціонування теплового насоса

Теплові насоси здатні не тільки опалювати приміщення, але й забезпечувати

гаряче водопостачання, а також здійснювати кондиціювання повітря. Але при

цьому в теплових насосах повинен бути реверсивний клапан, саме він дозволяє

тепловому насосу працювати у зворотньому режимі. [41]

9.3.3 Пьезоелектрична підлога

Попит на нові технології отримання енергії зростає і постійно перебувають

більш екологічні та ефективні рішення. Подібно вітровим генераторам і сонячним

панелям, п'єзоелектрику є одним із способів отримання енергії.

П'єзоелектрика - це отримання електричної енергії під дією механічних напруг,

наприклад, в підлоговому покритті під час ходьби. Коли об'єкт згинається під дією

натискання, негативний заряд створюється на вигнутій стороні і позитивний заряд -

на стислій (увігнутою) стороні. Коли зусилля припиняється, в речовині виникає

електричний струм.

П'єзоелектричні підлоги створюються для того, щоб утилізувати невживану

енергію і ресурси, зберегти або передати їх туди, де вони необхідні. Енергія

генерується тоді, коли людина наступає на плитку, що володіє п'єзоелектричними

властивостями. При цьому кінетична енергія перетворюється в електричну.

129

Кількість енергії, що генерується залежить від ваги людини, максимального вигину

і типу руху (ходьба або біг).

Хоча концепція п'єзоелектричних підлогових покриттів з'явилася відносно

недавно, вона викликала великий інтерес в колах тих, хто займається отриманням

енергії. Вже випускається декілька п'єзоелектричних підлогових покриттів від

різних виробників.

9.3.3.1 Плитка від Pavegen Systems

Плитка Pavegen, як очікується, генерує 4 вата енергії при кожному кроці.

Приблизно 12 плиток Pavegen, встановлені на вході станції West Ham, генерують за

денний час достатньо енергії для того, щоб висвітлювати станцію протягом ночі.

Підлогові покриття від Pavegen встановлені більш ніж в 30 країнах[42].

Рис. 9.8 – Вигляд пьезоелектричної плитки зверху та збоку

Рис. 9.9 – Приклад використання в аеропорту Хитроу, Лондон

П'єзоелектричні підлогові покриття ідеальні для тих місць, де жвавий

пішохідний рух. Вони можуть встановлюватися на популярних екскурсійних

130

маршрутах, торгових центрах, школах, стадіонах, танцмайданчиках. Фактично,

фірма Energy Floors створила продукт під назвою Sustainable Dance Floor

спеціально для клубів. П'єзоелектричні підлогові покриття можуть також

встановлюватися в інших жвавих місцях, таких як станції метро, аеропорти,

університети та гіпермаркети та комплекси відпочинку.

Враховуючи, що технологія використання плитки для вироблення

електроенергії з використанням механічного тиску щодо нова, компанії в цьому

секторі ще шукають венчурних інвесторів. Також було б цікаво подивитися, чи

проявлять автомобільні компанії інтерес до цієї технології для отримання

електрики при русі автомобілів та інших транспортних засобів. [43]

9.4 Містоудівні та архітектурні особливості формування комплексів

відпочинку на відновлювальних джерелах енергії

Для ефективного та економічного використання альтернативних джерел

енергії, при проектуванні комплексів відпочинку потрібно використовувати

основні засади проектування «пасивних будинків» та геліоархітектури.

Геліоархітектура - область сучасної архітектури, яка використовує можливості

Сонця засобами архітектурної композиції. Вона виражається у двох аспектах:

Енергетичний - за допомогою ФЕП і геліоколекторів будівля отримує

теплову та електроенергію.

Об'ємно-просторовий і естетичний. Це найцікавіше. З'являється поняття

геліопросторової архітектури. Її мета - пронизати, наповнити будівлю сонцем.

Зрозуміло, що для будь-якої будівлі важлива інсоляція і вона нормується. Але для

геліопросторової архітектури це є сенсом. Досягається це різними способами:

використанням скла в огороджувальних та покрівельних конструкціях (скляна

архітектура), світловими колодязями і тунелями і т. Д.

Пасивний будинок називається «пасивним» саме тому, що він вже за рахунок

своєї архітектури - тобто не активно (за допомогою інженерного обладнання), а

пасивно (за допомогою планувального рішення) - поглинає, акумулює і зберігає

для своїх мешканців максимальну кількість енергії з навколишнього середовища.

131

Це досягається саме за допомогою архітектурно-планувального рішення, яке

ґрунтується на забезпеченні потрапляння всередину будівлі максимальної кількості

енергії від низького зимового сонця і максимально довгого її збереження за

допомогою якісної теплоізоляції, відповідного просторово-планувального рішення,

а також майже повної відсутності тепловтрат через вентиляцію.

Ландшафтно-планувальні.

Правильна орієнтація будівлі по сторонах світу:

• захист від вітру з північного глухого боку будівлі, закритість цієї сторони: зелені

насадження, ліс, іншу будівлю і т.п .;

• відкритість об'єму будівлі з півдня, відсутність затінення південного фасаду.

Рис. 9.10 - Приклад використання основних ландшафтно-планувальних та деяких

обємно-планувальних принципів

Об'ємно-планувальні:

• максимальна компактність будівлі. Чим менше площа огороджувальних

конструкцій по відношенню до корисної площі будівлі, тим компактніше воно;

• по можливості повна відсутність еркерів, внутрішніх кутів, балконів і т.п.

Ідеальною вважається максимальна наближеність форми будівлі до самої

компактної: півкуля, що стоїть зрізом на землі;

• зонування: поділ на буферні і житлові зони;

• розташування допоміжних приміщень з півночі в якості буферних зон;

• розташування житлової зони на південному сході;

• розташування зимових садів з південної сторони;

132

• наявність зовнішньої річної сонцезахисту у вигляді виступаючих

архітектурних елементів: еркерів, карнизів, балконів, терас, затінюють

світлопрозорі конструкції і не дають потрапляти променям високого літнього сонця

в будівлю. [44]

Рис. 9.11 - Розріз-схема попадання сонячних променів в будівлю

Найсприятливіші умови використання сонячної енергії притаманні

Рис. 9.12 Типологічна класифікація малоповерхових сонячних будинків

активного типу: 1 - геліоколектор; 2 - зимовий сад; 3 - житлова кімната; 4 -

санітарний вузол; 5 - кухня; 6 – лоджія

133

малоповерховим житловим будинкам садибного типу (рис. 2). Велика площа даху

та зовнішніх стін, яка припадає на одиницю загальної площі, дає змогу розмістити

потрібну кількість сонячних колекторів без перешкод для проектування світлових

отворів (система природного освітлення), блокування з зимовим садом (пасивна

сонячна система) тощо. Блокування малоповерхового житла по горизонталі може

відбуватись як у широтному, так і у меридіональному напрямках. Широтне

блокування відрізняється повними превагами у розміщенні колекторів через

відкритість південного фасадного фронту. Меридіональне блокування з

орієнтацією фасадів на схід - захід залишає можливість розташування колекторів

на дахах. Терасне блокування малоповерхових будинків по вертикалі дає змогу

використовувати під забудову ділянки складного рельєфу і щодо схилу передбачає

створення поздовжніх, поперечних, діагональних рядів забудови або коміркових

ґратчастих структур.

У разі використання південних схилів під терасну забудову, коли будинки

своїми поверхами як сходинками спускаються зверху донизу, меридіональне

блокування має переваги перед широтним. Це відбувається тому, що тераси з

південної сторони збільшують площу для сонячних колекторів, а бічні стіни зі

сходу і заходу створюють сприятливі умови для розташування вікон.

У середньо- та багатоповерхових житлових сонячних будинках у міру

збільшення кількості поверхів послідовно зменшується частина площі покрівлі, що

припадає на один поверх. Тому сонячні колектори доцільно розміщувати на

південних стінах.

Під час проектування таких будинків архітектор повинен використовувати

об’ємно-планувальні заходи, які спрямовані на збільшення площі південного

фасаду, що припадає на одиницю площі квартири (рис. 3). У широтних

геліобудинках розміщення світлових прорізів і сонячних колекторів на південному

фасаді приводить до необхідності збільшення його площі за рахунок використання

виступаючих і западаючих площин, які нагадують складки або навіть ордерні

членування.

134

Не менш раціонально питання вертикального членування площини південного

фасаду вирішується в діагональних будинках, розташованих до географічної

широти під кутом близько 30°. Для цього застосовується східчаста побудова плану.

Площу південного фасаду можна збільшити й послідовним зрушенням по

горизонталі відносно один одного окремих поверхів. Звичайно разом зі

збагаченням пластики об’єму, в цьому випадку конструкція будинку

ускладнюється. Певний інтерес все-таки становить сполучення в багатоповерхових

діагональних будинках східчастої побудови плану й розрізу. Ступінь

Рисунок 9.13 Типологічна класифікація середньо- та багатоповерхових сонячних будинків активного типу:

1 — геліоколектор; 2 — житлова кімната; 3 — санітарний вузол;

4 — кухня; 5 — лоджія; 6 — канал-світловод; 7 — тераса

135

теплозабезпечення багатоповерхових геліобудинків досягає 30—50 %.

Завдання природного освітлення геліобудинків пов’язане зі зменшенням до

мінімуму проємності південного фасаду, зашитого сонячними колекторами. Воно

вирішується за допомогою доставки світла у внутрішній простір будинку по

вертикальній шахті — світловоду. Так можна освітити не тільки віддалені від

зовнішніх стін ділянки житлових приміщень, але й об’єми холів, санітарних вузлів.

Сучасна європейська практика будівництва сонячних будинків використовує

пасивно-активні схеми нового покоління, коли будинок сам перетворюється у

сонячно-енергоощадну систему з конструкціями подвійного призначення: дахом-

колектором, стіною-комунікатом і фундаментом- акумулятором [45].

9.5 Міжнародна та вітчизняна практика впровадження альтернативних джерел

енергії в комплексах відпочинку та готелях

9.5.1 Вітчизняна практика будівництва

У готелі використовується спеціальна система

опалення, яка працює в основному з використанням

нетрадиційних джерел енергії: дров та сонячної

енергії. Обігрів та охолодження готелю

здійснюється через спеціальну систему труб,

прокладених в перекриттях будівлі і

теплообмінників.

Використовується холод води, яка подається для

будівлі, в якості охолодження самої будівлі. При цьому вода нагрівається за

рахунок будівлі. Тобто обмінюється - влітку холод йде в будівлю, а тепло з будівлі

йде у воду. Таким чином, охолоджується будівля і нагрівається вода. При цьому

економія на 4000 м² близько 20 кВт потужності на годину.

Рис. 9.14 - Готельний комплекс

«Вишеград» , м.Київ

136

Готель "Ковчег" на висоті 1313

метрів є повністю автономної

енергетичною системою. Електрикою

готель забезпечують 3 вітрогенератора

і шість сонячних панелей загальною

потужністю 6 кВт, гарячою водою - 70

трубок сонячних теплових колекторів.

Система енергоживлення побудована

таким чином, що в разі різкого спаду

виробництва струму (немає вітру,

хмарна погода) в роботу включається

резервний дизель-генератор.У відпочинковому комплексі Ковчег діє система

утилізації відходів на основі ензимних препаратів, а твердопаливний котел

забезпечує функціонування унікальної теплої підлоги. Водозабір чистої гірської

води здійснюється з місцевого джерела.

Вже встановлені на курорті теплові насоси, які отримують тепло з повітря,

використовуються для обігріву будинків, що дозволяє утричі заощадити на

електроенергії. В пілотному проекті, для економії енергії, використали і унікальну

систему контролю температурного режиму в середині будиночків.

На сьогодні одним з найбільш перспективних проектів є використання штучних

озер курорту, які планують використовувати не лише для виробництва снігу, але й

для забезпечення теплом та гарячим водопостачанням об’єктів ТК «Буковель».

Вивчається новітня технологія отримання тепла від фазового переходу води з

рідкого стану в лід. Під час цього, звільняється колосальна кількість енергії, яку

Рис. 9.15 - Гірський еко-готель «Ковчег»,

Чернівецька область, Вижницький район,

село Долішній Шепіт

Рис. 9.16-17 - ТК «Буковель

137

планується використати на потреби курорту.[46]

9.5.2 Міжнародний досвід будівництва

В комплексі відпочинку «Bonsor» Встановлені сонячні колектори для опалення

та гарячого водопостачання. Використовують поновлювану сонячну енергію для

нагрівання як басейнів і систем гарячого водопостачання будівлі.

В комплексі відпочинку в Хаустоні встановлені геотермальні (теплові) насоси,

які дозволяють функціонувати комплексу на відновлювальній енергії цілий рік.

В готелі «Reno» використовують

геотермальні джерела для опалення та гарячого

водопостачання.Вода в температурою 79 °

перекачується з джерела, до 4542 літрів за

хвилину, і в теплообміннику котельні вода з

геотермального джерела нагріває мідні трубки,

заповнені водою з муніципальної системи

водопостачання. Ці два потоки води ніколи не перехрещуються, а тому не

забруднюють одна одну.В резульаті: вже нагріта муніципальні вода перекачується

Рис. 9.18 – Комплекс відпочинку «Bonsor», м. Барнаби, Канада

Рис. 9.19 - Комплекс відпочинку в Хаустоні, м. Хаустон, штат Техас, США

Рис. 9.20 - Готель «Reno» ,

штат Невада, США

138

в будівлю готелю, в той час як геотермальна вода закачується назад у водоносний

горизонт, де природа нагріває її для наступного використання.

9.6 Висновки до розділу

В данному розділі розглянуто основні основні принципи проектування

комплексів відпочинку на відновлювальних джерелах енергії.

Виявлено, що проблемами енергозбереження будівель в сучасній Україні

займається широке коло дослідників, без належної участі у цьому процесі

архітекторів. Узагальнення даних сучасної вітчизняної і зарубіжної літератури та

науково-дослідних робіт показали, що у галузі термомодернізації будівель

домінують інженерно-технічні підходи і практично повністю ігноруються

архітектурні аспекти енергозаощаджування. Відсутнє належне наукове

обґрунтування та нормативна база проектування енергоощадних будинків,

зокрема, шкільних будівель і комплексів. Встановлена невідповідність між

просторово-функціональною організацією шкільних будівель і сучасними

вимогами енергозбереження.

Обґрунтовано застосування заходів архітектурного енергозаощаджування з

позицій комплексного підходу до теплозахисту будівлі, дотримання теплового

комфорту приміщень та економічного мотивування. У результаті проведених

досліджень встановлено, що архітектурні засоби енергозаощаджування можуть

оптимізувати непродуктивні втрати теплової енергії в будь-якій будівлі та

залишаються актуальними при використанні різних видів енергоносіїв. За

розрахунками автора їх впровадження дає змогу зменшити тепловтрати в

шкільних будівлях до 60 %, рівень теплоспоживання до 20 % і забезпечувати

щорічний економічний ефект у розмірі 1,6млрд. гривен (в цінах 2015оку).

Максимальна витрата електроенергії в комплексах відпочинку іде на обігрів та

охолодження, тому при використанні принципів формування комплексів

відпочинку, які будуть ґрунтуватися на рекомендаціях з проектування та

будівництва енергоефективних будинків, можна суттєво скоротити втрати енергії

та зменшити таким чином втрати теплової та електричної енергії.

139

ВИСНОВКИ

У магістерській кваліфікаційній роботі проведено дослідження особливостей

формування заміських комплексів відпочинку на відновлюваних джерелах енергії.

Основні висновки є такими:

1. Цільовими характеристиками енергоефективних комплексів відпочинку є

компактність забудови, використання сучасних енергоефектвних матеріалів і

технологій. Оптимальна орієнтація об’єкту за сторонами світу, з максимальним

попаданням сонячних променів через засклені поверхні в будівлю. Для

досягнення цієї мети рекомендується застосовувати наведені в роботі принципи

проектування геліоархітектури та «пасивних» будинків.

2. Встановлено пряму залежність між формою будинку та його

енергоефективності, так як чим менша площа зовнішніх поверхонь тим

ефективніше система та менше втрат теплової енергії. Найбільш

енергоефективна форма, відповідно до наведених математичних моделей, є

форма циліндра або кола. Завдяки своїй аєродинамічності вона не

переохолоджується, а через мінімальну присутність кутів – немає містків

холоду. На об’єктах з великим похилом рекомендується проектування

терасованих будівель.

3. В архітектурі сучасних комплексів відпочинку просліджується тенденція до

використання активних систем відновлювальної енергії як органічно вписаної

частини самого об’єкту. Найбільшого розповсюдження набуло використання

геліосистем, таких як фотоелектричні панелі та системи обігріву води. В більш

значних проектах, з мнінімальною кількістю місць тимчасового перебування

людей, використовують теплові насоси та вітрові електростанції, в поєднанні з

геліосистамами.

4. Результати магістерської кваліфікаційної роботи можуть бути адаптовані для

використання при розробці проектів інших типологічних груп.

За результатами досліджень було розроблено проект комплексу відпочинку в

селі Шкуринці, Вінницького району. Комплекс відпочинку розроблено за

сучасними нормами .

140

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мiстобудування. Планування i забудова мiських i ciльських поселень:

ДБН 360 – 92**[Чинний від 2002-03-19]. - К., 1992.- 126 с. – (Національні

стандарти України).

2. Пожежна безпека об’єктів будівництва: ДБН В.1.1-7-2002. [Чинний від

2003-05-01]. - К.: Держбуд Укранїи, 2003. – 44 с. – (Національні стандарти

України).

3. Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення:

ДБН В.2.2-9-2009 [Чинний від 2010-10-01]. К : Мінрегіонбуд України, 2010. – 63с. –

(Національні стандарти України).

4. Чернявський В.В. Архітектура будівель і споруд: архітектурні конструкції

малоповерхових цивільних будівель: навчальний посібник / В.В.

Чернявський. –Полтава: ПолтНТУ, 2001. –182 с.

5. Нанасова С.М. Конструкции малоэтажных жилых домов: учебное пособие/

С.М. Нанасова. –М: Издательство АСВ, 2005. – 128 с.

6. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної

документації для будівництва : ДБН А.2.2-3-2004 [Чинний від 2004-07-01]. – К :

Держбуд України, 2004. – 35 с. – (Національні стандарти України).

7. Заклади відпочинку в ландшафтному середовищі: Методичні вказівки до

архітектурного проектування із курсу "Архітектурне проектування" для студентів

базового напряму 1201 "Архітектура" спеціальностей 7.120101, 8.120101, 7.120102

"Архітектура будівель і споруд" / Укл.: Л.С. Грицюк, В.Б. Якубовський. - Львів:

Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007. - 60 с.

8. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні

Положення: ДБН В.2.2-15-2005 [Чинний від 2006-01-01]. – К.:

Укрархбудінформ, 2005. – 36 с. – (Національні стандарти України).

9. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція

Будівель: ДБН В.2.6-31-2006 [Чинний від 2007-04-01]– К.: Мінбуд України,

2006. – 71 с. – (Національні стандарти України).

10. Система забезпечення надійності та безпеки

141

будівельних об’єктів. Навантаження та впливи: ДБН В.1.2-2:2006 [Чинний

від 2007-01-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2006. – 64 с. – (Національні стандарти

України).

11. Вулиці та дороги населених пунктів: ДБН В.2.3.-5-2001 [Чинний від

2001-10-01]. - К.: Держбуд України, 2001. – 52 с. - (Національні стандарти

України).

12. Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів:

ДБН В.2.З.-15-2007 [Чинний від 2007-08-01]. - К.: Мінрегіонбуд України, 2007. –

40 с. - (Національні стандарти України).

13. Будинки і споруди. Готелі: ДБН В.2.2-20:2008 [Чинний від 2009-04-01].

- К.: Мінбуд України, 2008. – 48 с. - (Національні стандарти України).

14. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації:

ДСН 3.3.6.039-99 [Чинний від 1999-12-01]. - К.: 1999 – 48 с. - (Національні

стандарти України).

15. Звіт про туристичну конкурентоспроможність 2007 (The travel & Tourism

Competitiveness Report 2007) // Офіційний сайт Світового Економічного форуму

[Електронний ресурс]/ Режим доступу: www.weforum.org.

16. Головне управління статистики у Вінницькій області [Електронний

ресурс]/ Режим доступу: http://www.vn.ukrstat.gov.ua.

17. Антонюк Д. И. Архитектура детских дошкольных учреждений с

гелиосистемами теплоснабжения (на примере УССР): Дис. …канд. арх. – К., 1989.

– 175 с.

18. Підгорний О. Л. Геометричне моделювання надходження сонячної

радіації на різні поверхні //

Прикладна геометрія та інженерна графіка: Зб. ст. Вип. 54. – К.:КІБІ, 1993. – С.

10– 13.

19. Казаков Г. В. Принципы совершенствования гелиоархитектуры. – Львів:

Світоч, 1990. – 152 с.

20. Хавхун Г. Н. Применение систем использования солнечной энергии в

архитектуре рекреационных зданий (на примере природно-климатических

условий УССР): Дис. … канд. арх. – К., 1987. – 135 с.

142

21. Фаренюк Г. Г. Теплова надійність огороджувальних конструкцій та

енергоефективність

будинків при новому будівництві та реконструкції: Автореф. дис. ... д-ра техн.

наук:05.23.01. –

Полтава: ПНТУ ім. Ю. Кондратюка, 2009. – 36 с.

22. Беляев В. С., Хохлова Л. П. Проектирование энергоэкономичных и

энергоактивных гражданских зданий. – М.: Высш. шк., 1991. – 255 с.

23. Табунщиков Ю. А., Бродач М. М. Математическое моделирование и

оптимизация тепловой ефективности зданий. – М.: АВОК ПРЕСС, 2002. – 194 с.

24. Кащенко Т. О. Підвищення енергоефективності житлових будинків на

основі оптимізації їх форми: Автореф. дис. …канд.арх.: 18.00.02/ КНУБА. – К.,

2001. – 19 с.

25. Шулдан Л. О. Принципи архітектурно-типологічного вдосконалення

шкільних будівель з урахуванням енергозаощаджування: Дис. ...канд. арх.:

18.00.02. –Львів., 2007. – 212 с. 12. Ежов В. И. Архитектура общественных

зданий массового строительства. – М.: Стройиздат, 1983. – 216 с.

26. Проскуряков В. І. Архітектура українського театру. Простір і дія. –

Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2001. – 564 с.

27. Слєпцов О. С. Архітектура цивільних будівель на основі відкритих

збірних конструктивних систем:Автореф. дис. ... д-ра арх.:18.00.02. – К.:

КНУБА, 1999. – 37 с.

28. Черкес Б. С. Національна

ідентичність в архітектурі міста: Монографія. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту

“Львівська політехніка”, 2008. – 268 с.

29. Вороновський Г.К., Денисюк С. П. Енергетика світу і України. Цифри та

факти. – К.:

НАНУ відділ фізико-технічних проблем, 2005. – Т. І. – 346 с.

30. Табунщиков Ю.А. Математическое моделирование и оптимизация

тепловой эффективности зданий /Ю.А. Табунщиков, М.М. Бродач–М.: АВОК-

ПРЕСС, 2002.– 194с.

143

31. Табунщиков Ю.А. Энергоэффективные здания / Ю.А. Табунщиков,

М.М.Бродач, Н.В.Шилкин –М.: АВОК-ПРЕСС, 2003. – 200 с.

32. Богословский В.Н. Строительная теплофизика (теплофизические основы

отопления, вентиляции и кондиционирования воздуха): учеб. для вузов /В.Н.

Богословский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. школа, 1982. – 415 с.

33. Сергейчук. О.В. Геометричне моделювання фізичних процесів при

оптимізації форми енергоефективних будинків: дис. доктора техн. наук: 05.01.01 /

Сергейчук Олег Васильович. –Київ, 2008. – 425 с.

34. Табунщиков Ю.А. Энергоэффективные здания: мировой и отечественный

опыт [Електронний ресурс]/ Режим доступу:

http://escoecosys.narod.ru/2005_9/art01.htm.

35. Бродач М.М. Повышение тепловой эффективности зданий

оптимизационными методами :автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. техн.

наук : спец. 05.23.03 “Теплоснабж., вентиляц., кондиц. воздуха”

/ М. М. Бродач. – М., 1988. – 22 с.

36. Дмитриев А.Н. Управление энергосберегающими инновациями: Учебное

пособие для вузов по строительным специальностям. Рек.МО РФ. – М.:Изд.-во

Ассоциации строительных вузов, 2001. – 320 с.

37. Рымаров А.Г. Прогнозирование параметров воздушного, теплового,

газового и влажностного режимов помещений здания // Журнал Academia.

Архитектура и строительство. – №5, 2009. – С. 362-364.

38. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы, Киев: Вища

шк.,2004.- 346 с, Учебное пособие для студентов высших учебных заведений.

39. Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України. –

К., – 2008. –55 с.

40. Вітрогенератори [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://alt-

energy.vn.ua/vitrogeneratory

41. Теплові насоси [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://alt-

energy.vn.ua/teplovi_nasosy.

42. Pavegen systems [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://pavegen.com.

144

43. Пьезоелектрические напольные покрытия как источник електричества

[Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://altenergiya.ru/novosti/piezoelectric-

flooring.html.

44. Пассивный дом. Понятие и основные принципы проектирования

пассивного дома.[Електронний ресурс]/ Режим доступу:

http://www.journal.esco.co.ua/cities/2014_3/art193.html.

45. УДК: 721.01 Г.В. Казаков, Національний університет “Львівська

політехніка”, кафедра архітектурних конструкцій, Сонячні будинки: типологічна

класифікація.

46. Комплекс відпочинку «Буковель»[Електронний ресурс]/ Режим доступу:

http://bukovel.com/.

145

ДОДАТКИ

Documents

6 ЗМІСТ ВСТУП ...inmad.vntu.edu.ua/portal/static/2300C696-8998-4956-92C2... · 2015-11-23 · 9.3 Альтернативні відновлювальні та не відновлювальні