A Quarter Century of Ukrainian-American Friendship - An Experience Worth Promoting 2016 Lviv / Чверть століття українсько-американської дружби:

8/18/2019 A Quarter Century of Ukrainian-American Friendship - An Experience Worth Promoting 2016 Lviv / Чверть столітт…

1/432

1


2/432

2

A Quarter Centuryof Ukrainian-American Friendship:

an Experience Worth Promoting

Чверть століття

українсько-американської дружби: досвід гідний майбутнього


3/432

3

IVAN FRANKO NATIONAL UNIVERSITY OF LVIVFACULTY OF INTERNATIONAL RELATIONS

CENTER FOR AMERICAN STUDIES

A Quarter Century of Ukrainian-American Friendship:

an Experience Worth Promoting

Collection of the materialsIII Multidisciplinary Conferenceon American Studies

(Support for this publication was providedby the Kennan Institute)

Ivan Franko National University of Lviv,April 12-13, 2016

Lviv

2016


4/432

4

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ЦЕНТР АМЕРИКАНСЬКИХ СТУДІЙ

Чверть століттяукраїнсько-американської дружби:

досвід гідний майбутнього

Збірник матеріалів

ІІI американознавчої мультидисциплінарноїконференції

( видано за підтримки Інституту Кеннана )

Львівський національний університет

імені Івана Франка, 12-13 квітня 2016 р.

Львів

2016


5/432

5

УДК 327 (73+477)ББК Тз(4Укр)6-64я431+Тз(7США)6-64я431 Ч-334

За повного або часткового використання матеріалів

збірника посилання на видання обов’язкове.

Матеріали надруковані методом прямого відтворення тексту, наданого авторами, які несуть відповідальність зайого достовірність, зміст і стилістику, за правильне циту-вання джерел та посилання на них.

Організаційний комітет не несе відповідальності за по-гляди, висловлені авторами матеріалів.

Друкується за рішенням Організаційного коміте - ту відповідно до протоколу № 8 Вченої Ради факуль - тету міжнародних відносин Львівського національ - ного університету імені Івана Франка від 22.02.2016.

Упорядники: Калитчак Р. Г., Зазуляк З. М. Автор обкладинки: Романюк Р. Й.

Ч-334 Чверть століття українсько-американської дружби: до-свід гідний майбутнього: зб. матеріалів ІІІ американознавчої мультидисциплінарної конференції (м. Львів, 12-13.04.2016) /

упоряд. Калитчак Р. Г., Зазуляк З. М. – Львів : 2016. – 432 с.

ISBN 978-617-7065-51-6

У збірнику вміщені матеріали Третьої американознавчоїмультидисциплінарної конференції «Чверть століття україн-сько-американської дружби: досвід гідний майбутнього»,

у яких з мультидисциплінарної перспективи комплексно тавсебічно розглянуто різні аспекти взаємовідносин між Ук-раїною і Сполученими Штатами Америки у політичній, еко-номічній, правовій, безпековій, науково-освітній, медійній і

культурній сферах упродовж останніх двадцяти п'яти років.

УДК 327 (73+477)ББК Тз(4Укр)6-64я431+Тз(7США)6-64я431

Електронна версія:http://international.lnu.edu.ua/us-conference-2016/

ISBN 978-617-7065-51-6 © Центр американських студійфакультету міжнародних

відносин ЛНУ ім. І. Франка, 2016 © Автори статей, 2016


6/432

6

ЗМІСТ

ВСТУПНЕ СЛОВО .................................................................... 13

СЕКЦІЯ 1

Васильченко Ольга (Київський офіс ІнститутуКеннана). Роль України в зовнішньополітичномудискурсі Барака Обами ........................................................... 15

Дубовик Володимир (Одеський національний університет iменi I. I. Мечникова). США та кризанавколо України ....................................................................... 21

Дудко Ірина (ДВНЗ «Київський національний

економічний університет імені Вадима Гетьмана»).Європейська безпека в умовах агресії РФ протиУкраїни: до питання про стратегічні орієнтириСполучених Штатів ................................................................ 23

Комарницький Михайло (Львівський національний університет імені Івана Франка). Українська кризата європейська безпека: наслідки для армії США ................ 31

Купчик Олег (Київський національний університетімені Тараса Шевченка). США у зовнішній політиціУСРР на початку 1920 - х років ................................................ 37

Манчуленко Оксана (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). Активізаціяспівробітництва США з Україною у сфері безпеки таоборони ..................................................................................... 40

Підберезних Інна (Чорноморський державний

університет імені Петра Могили). Україна – США – АСЕАН:політико - економічна перспектива ........................................ 45

Потєхін Олександр ( ДУ «Інститут всесвітньоїісторії НАН України»). Ядерне роззброєння Україниу контексті її відносин зі США та РФ ................................... 55

Романюк Ростислав, Романюк Наталія (Львівськийнаціональний університет імені Івана Франка). Демократичні імперативи США у

міжнародно - політичному розвитку України ........................ 69


7/432

7

Тодоров Ігор (Ужгородський національний університет).Українсько - американські відносини у вимірі концепціїМіжмор’я .................................................................................. 75

СЕКЦІЯ 2

Антонович Мирослава (Національний університет «Києво-Могилянська академія»). Застосуванняміжнародних норм з прав людини в судовійпрактиці США ......................................................................... 80

Давидова Наталія (Університет сучасних знань,м. Київ). Сучасні тенденції розвитку теорії освітнього

права в Україні та США ......................................................... 88

Земан Ігор (Львівський національний університетімені Івана Франка). Внесок Львівського університетуу підготовку фахівців із міжнародного правау США у ХХ ст . ........................................................................ 94

Клименко Вікторія, Лозова Ганна (Національнийавіаційний університет, м. Київ). Досвід США

у протидії та боротьбі з корупцією: урокидля України .............................................................................. 99

Кондра Михайло (Львівський національний університетімені Івана Франка). Деякі аспекти тлумачення суддямиВерховного Суду Сполучених Штатів Америки принципу рівності перед законом: досвід для України ........................ 105

Мальський Маркіян (юридична компанія Arzinger).Взаємність у визнанні іноземних судових рішень у СШАта Україні .............................................................................. 110

Некіт Катерина (Національний університет «Одеськаюридична академія»). Траст в Україні та країнахангло - американського права: проблеми адаптації ............ 117

Петрицин Наталія (Львівська комерційна академія).Порівняльно - правовий аналіз індивідуального характеруцивільної відповідальності в Україні та США .................... 123


8/432

8

Ткачук Альона (Одеський національний економічний університет). Американська асоціація юристівяк гарант високих стандартів юридичної освітив США: досвід для України ..................................................... 128

Шаблін Євген (Київський національний університетімені Тараса Шевченка). Гарантії незалежностіпрокурора у США: досвід для впровадження в Україні ....... 135

СЕКЦІЯ 3

Антонюк Ганна, Панюра Ярослав (Львівськийнаціональний аграрний університет). Застосування

досвіду США з використання кластерного підходудля розвитку молокопереробної галузі Львівськоїобласті .................................................................................. 139

Бабанін Олександр (незалежний експерт).Українсько - американські економічні відносинив 2012 - 2015 роках .................................................................. 148

Балджи Марина, Ноженко Сергій (Одеський

національний економічний університет). Американськийдосвід використання положень ризик - менеджментуна українських підприємствах ............................................. 152

Василиця Оксана (Львівська комерційна академія).Інвестиції зі США: можливості для України ....................... 158

Давидова Ірина (Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківськийавіаційний інститут»). Методологія поведінковоїекономіки в українсько - американському співробітництві на ринку праці ........................................... 163

Клиновий Дмитро, Петровська Ірина (ДУ «Інститутекономіки природокористування та сталого розвиткуНаціональної академії наук України», ВНЗ «Київський університет ринкових відносин»). Зіставна оцінкаприродного багатства США і України щодо перспектив розвитку світової економіки ................................................ 168


9/432

9

Лихолат Світлана (Львівський державний університет внутрішніх справ). Вплив світовоїекономічної кризи на малий бізнес: імплементаціядосвіду США у подоланні наслідків в Україні ...................... 174

Онегіна Вікторія (Харківський національний технічний університет сільського господарстваімені Петра Василенка). Порівняння продуктивностіпраці в сільському господарстві США та України :методичні аспекти ............................................................... 180

Поліщук Євгенія (ДВНЗ «Київський національнийекономічний університет імені Вадима Гетьмана»).

Роль USAID у розвитку фінансового сектору України ....... 186

Сватюк Оксана (Львівський державний університетвнутрішніх справ). Вплив моделі W (the widely-heldcorporation model ) на управління корпораціями України ... 191

Ситницький Максим (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Стратегічнагнучкість лідерів американських компаній: досвід

для України . ........................................................................... 202

Чеботарьова Наталія (ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Старобільськ).Зовнішньоекономічна діяльність між Україною таСША: стан , проблеми та перспективи розвитку ............. 207

Черкас Наталія (Львівська комерційна академія).Вплив експорту природних ресурсів на показникимакроекономічної рівноваги та бідності в Україніта США .................................................................................. 213

СЕКЦІЯ 4

Воронов Олександр (Національна академія державного управління при Президентові України). «Мозкові центри» США як інструмент формуванняуправлінських рішень ............................................................ 218


10/432

10

Гулай Василь (Національний університет «Львівськаполітехніка»). Візит віце - президента США Джо Байдена 7 - 8 грудня 2015 р. та перспективиборотьби з корупцією й модернізації України:

реалії та імітації наступних 100 днів ................................ 224

Камінський Ігор (Національний університет «Одеськаюридична академія»). «М’яка сила» у політиці США таУкраїни: порівняльний аспект ............................................. 230

Мацієвський Юрій (Національний університет «Острозька академія»). Як Україні вислизнутиз пастки гібридності і почати рух уперед .......................... 235

Михальчук Світлана (Східноєвропейськийнаціональний університет імені Лесі Українки).Електронний менеджмент виборчого процесув США: висновки для України ............................................... 245

Орлова Тетяна (Київський національний університетімені Тараса Шевченка). Історичні уроки СполученихШтатів Америки для України ............................................. 256

Півнева Любов (Харківський національнийпедагогічний університет імені Г. С. Сковороди). Демократичні цінності в контексті демократичногоідеалу (Україна – США) .......................................................... 265

Степаненко Віктор (Інститут соціології НАН України,м. Київ) Громадянське суспільство в Україні: інсти - туціональні особливості розвитку і американськівпливи ..................................................................................... 272

Чебатарьов Єгор (ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Старобільськ).Українсько - американські витоки та майбутнєволонтерського руху на Донбасі .......................................... 278

Шеренговський Дмитро (Український католицький університет, м. Львів). Виклики пост - конфліктноговідновлення: Реконструкція 1865 - 1877 рр. в США

та її досвід для України ......................................................... 283


11/432

11

СЕКЦІЯ 5

Воронова Світлана (Одеський обласний інститут удосконалення вчителів). Волонтерська діяльність

у школах США: приклад для України .................................. 295

Донченко Вікторія (Сумський державнийпедагогічний університет імені А. С. Макаренка).Підвищення рівня інтернаціоналізації в Україні : можливостівикористання позитивного досвіду США ............................ 301

Драч Оксана (Київський університет імені БорисаГрінченка). Практика гендерних студій у США:

рецепція досвіду українськими дослідниками ..................... 306

Калитчак Роман (Львівський національний університет імені Івана Франка). Університетськіамериканознавчі програми в Україні: виклики таперспективи .......................................................................... 317

Купчик Яна (Київський національний університетімені Тараса Шевченка). Зв’язки КДУ ім. Т. Г. Шевченка

з науковими установами й вузами США (середина1950- х – середина 1970 - х років) ............................................ 322

Лучак Микола (Чернівецький національний університетімені Юрія Федьковича). Американські студіїу Чернівецькому національному університеті іменіЮрія Федьковича ................................................................... 326

Чаграк Наталія, Угринюк Василь (ДВНЗ «Прикарпатський національний університет іменіВасиля Стефаника»). Освіта людей третього вікуу США: досвід для України .................................................... 333

C ЕКЦІЯ 6

Бук Соломія (Львівський національний університетімені Івана Франка). Американське мовознавство вукраїнських університетах: постаті, концепції,перспективи .......................................................................... 348


12/432

12

Висоцька Наталія (Київський національний лінгвістичний університет). Чверть століттяамериканської літератури в Україні: провіднівектори та орієнтири ......................................................352

Вороновська Дарина (Національний університет «Києво-Могилянська академія»). Українсько - американськадружба крізь призму життя і творчості Олега Лишеги .. 357

Галета Олена (Львівський національний університетімені Івана Франка). Література inside/out: вигнаннячи транснаціоналізм ? ......................................................362

Ліхоманова Наталія (Київський університет імені Бориса Грінченка). Постколоніальні студіїЕдварда В. Саїда як метод інтерпретації тексту .......... 366

Просалова Віра (Донецький національний університет,м. Вінниця). Покоління Другої світової війнив літературі української діаспори США ............................. 369

СЕКЦІЯ 7

Гарматій Ольга (Національний університет «Львівська політехніка»). «Голос Америки» у сучасному медіапросторі України .................................... 380

Дьоміна Олена (Харківський національний університетімені В. Н. Каразіна). Захоплений Голлівудом: українськімолодіжні горори Любомира Левицького ............................. 389

Єрьомін Микола (Донецький національний університет,

м. Вінниця). Важливість культури у міжнароднійполітичній комунікації: універсальний кодкінематографа в американсько - українському діалозі ...... 400

Левченко Лариса (Державний архів Миколаївськоїобласті; Чорноморський державний університет іменіПетра Могили). Досвід запровадження інститутівгромадянського суспільства в архівній галузі СШАяк шлях до вирішення проблем українських архівів ........... 403


13/432

13

Миколаєнко Алла (Київський національний університет культури і мистецтв). Американськийдосвід українського видавництва «Смолоскип»(1967 –1992) як запорука його успішного розвитку ............ 414

Митко Антоніна (Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки). Генеза сучаснихнаукових течій у США у сфері комунікативістикита інформаційної демократії: перспективний досвіддля України ............................................................................ 418


14/432

14

ВСТУПНЕ СЛОВО

Чверть століття – це багато чи мало? Для відносин між державами це лише час пропедевтики, період первинноїконсолідації розрізнених способів узгодження збіжних інте-ресів. Зі суспільних перспектив – це етап, який спонукає допереосмислення набутого досвіду, інспірує до пошуку догід -них паттернів багатоукладних взаємодій, звернених на спільне

майбутнє прийдешніх поколінь. Дружба не терпить лу-кавства! Критична рецепція узвичаєних практик сприяє ре-концептуалізації форматів і принципів успішної розбудови двосторонніх взаємин. Гідні взірці належать майбутньому!

Чутливим індикатором (пере)осмислення динаміки сус-пільства у її внутрішній та зовнішній проекціях завжди булаакадемічна спільнота. Це, зокрема, підтверджує істотне за-цікавлення тематикою нашої конференції, яке продемонст -рували українські науковці. До участі в роботі конференції

зголосилися представники з усієї України, що дало змогу не лише запропонувати добротний матеріал для комплексноїрефлексії над першою чвертю неоднозначного досвіду ук-раїнсько-американських взаємин, але й засвідчило актуаль-ність колегіальних академічних дискусій. Їхню цінність важко переоцінити з погляду подальшої консолідації американ-ських студій в Україні. Водночас вони слугуватимуть зміц -ненню позицій академічної спільноти у розбудові україн-сько-американських відносин.

Завдяки старанням Львівського національного універ-ситету імені Івана Франка, зокрема Центру американськихстудій факультету міжнародних відносин, уже втретє пос-піль маємо змогу зібратися добірним науковим товариством для обговорення релевантних аспектів американознавчої проб- лематики. Цьогорічні співорганізатори – Інститут Кеннана зВашингтона та його київський офіс – активно підтримали ізабезпечили розширену репрезентативність академічногосередовища, надаючи науковій дискусії більш інклюзивного

характеру. Важливим доповненням з погляду міжнародної


15/432

15

практики стало залучення до проведення конференції екс-пертів з Української асоціації зовнішньої політики. Доброю традицією стала постійна підтримка американознавчихініціатив, зокрема цього заходу, з боку Програми імені Фул-

брайта в Україні. Від імені організаційного комітету висловлюємо подя-

ку усім, хто долучився до успішного проведення Третьої аме-риканознавчої мультидисциплінарної конференції «Чверть століття українсько-американської дружби: досвід гідниймайбутнього». Зичимо плідної дискусії і сподіваємося на їїпродовження у майбутньому в рамках цього та інших ака- демічних майданчиків.

Роман Калитчак ,кандидат політичних наук ,

доцент кафедри міжнародних відносині дипломатичної служби ,

директор Центру американських студій факультету міжнародних відносин

Львівського національного університету імені Івана Франка ,випускник дослідницької програми Фулбрайта - Кеннана ,

член Українського Фулбрайтівського кола


16/432

16

СЕКЦІЯ 1

РОЛЬ УКРАЇНИВ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

БАРАКА ОБАМИ

ОЛЬГА ВАСИЛЬЧЕНКО програмний асистент Київського офісу

Інституту Кеннана

Анотація . На основі аналізу основних політичних заяв пре - зидента США , починаючи з лютого 2014 до 2016 р., у дослідженнівизначено та охарактеризовано роль України в зовнішньополітич -

ному дискурсі Барака Обами. Наративний підхід було також за - стосовано, серед іншого, із метою висвітлення процесу впрова - дження зовнішньополітичного курсу.

Ключові слова: Україна, США, Барак Обама, дискурс, зов - нішня політика, заява.

Починаючи з 1991 р., до вивчення українсько-амери-канських відносин застосовувався широкий ряд прийомів.Однак вибір методу, який допоможе окреслити адекватну тачітку картину стану справ, що сприятиме прийняттю обомасторонами найефективнішого рішення в контексті по- дальшої міждержавної взаємодії, на сьогодні є особливо виз-начальним. Перш за все, через вплив на згадані відносиниросійсько- українського міждержавного конфлікту.

Саме тому наразі необхідно визначити та охарактери-зувати роль України в зовнішньополітичному дискурсі пре-зидента Сполучених Штатів Америки Барака Обами впро- довж 2014-2016 рр.

Постановка саме такого завдання дослідження обу-мовлюється такими чинниками. Насамперед , так як міжна-родні відносини за своєю суттю є відносинами соціальними, у їхній основі міститься саме інформаційно-комунікативна детермінанта, як це випливає з теорії комунікації М. Деф- лера, Г. Лассуелла та К. Шеннона. Тобто люди шляхом реалі-зації власної потреби в соціалізації, разом із когнітивнимиінструментами використовують й акти мовлення для озна-

чення, вивчення, освоєння та використання об’єктів нав-колишнього світу. Таким чином, можемо погодитися із


17/432

17

представниками постструктуралізму на чолі з Ж. Дерріда, які припускають, що всі процеси та явища в світі (наприк- лад, історія, політика, культура, економіка тощо) можутьрозглядатися як текст.

А відтак, використовуючи наративний підхід до дослі- дження міжнародних відносин, згідно з яким, серед іншого, «акти мовлення» відіграють вирішальне значення у форму-ванні сприйняття і відповідної індивідуальної та колектив-ної поведінки, звернімося до основних офіційних повідом- лень 44-го американського президента стосовно України.

Справді, починаючи з розгортання військово-політич-них подій у Криму, Україна зайняла помітне місце увиступах Барака Обами. Так, показовим є те, що впродовж

лютого-березня на постійній основі було зроблено низку заяв президента США щодо України. Їхньою метою булооперативне сповіщення громадян Америки й міжнародноїспільноти щодо бачення Білим домом відповідних подій, а також окреслення поточної та майбутньої відповіді наних США. Відтак у своїй заяві від 28 лютого 2014 р. БаракОбама заявив: «Український народ заслуговує можливостівизначати своє майбутнє. Разом із нашими європейськимисоюзниками, ми [США – прим. авт.] закликали покластикрай насильству, а українців – продовжувати курс, за якимвони здійснюють стабілізацію своєї країни…». Ба більше,він одразу підкреслив, що «Сполучені Штати разом із між-народною спільнотою будуть неухильним в своєму спротивібудь- якому військовому втручанню в Україну» [1].

Таким чином, соціальні та військово-політичні події вУкраїні додатково актуалізували ключові засади американ-ської зовнішньої політики – захист чинного міжнародногопорядку, заснованого на дотриманні норм міжнародногоправа, прав людини та розвитку демократії, а також тіснуспівпрацю зі світовим товариством.

Для підтвердження вищенаведеного, згадаємо, що вмежах виступу Барака Обами щодо України від 17 березня2014 р. було вказано, що Сполучені Штати керуються всвоїх діях «фундаментальним принципом: народ Україниповинен визначати її майбутнє. А це означає, що необхідноповажати суверенітет та територіальну цілісність України,а також дотримуватися норм міжнародного права» [2].У цьому ж виступі було також сказано, що Сполучені Штати


18/432

18

«мобілізували міжнародну спільноту задля підтримки Украї-ни та ізоляції Росії через її дії, а також для запевненнясвоїх союзників та партнерів» [2]. Що, зі свого боку, можесвідчити про те, що США саме через таку риторику в зов-

нішньополітичному дискурсі підкреслюють свій вплив насвітове співтовариство, так як, відповідно, можуть вико-ристовувати його в якості ресурсу для створення тих чи ін-ших умов у процесі досягнення своїх цілей. При цьому, тойже виступ американського президента від 17 березня на- дав ще один вагомий меседж, а саме: «Ми [США – прим.авт.] чітко даємо зрозуміти, що за діями неодмінно слі- дують наслідки» [2].

А говорячи про взаємодію США з міжнародною спіль-

нотою, у контексті розгляду ролі України в зовнішньополі- тичній риториці Барака Обами особливо варто звернути увагу на функцію в ньому Європи. Наприклад, у своїйзаяві від 16 березня 2014 р. американський президент заз-начив: «У співпраці з нашими європейськими партнерамими [США – прим. авт.] готові створити для Росії додатковівитрати за її дії [в Україні – прим. авт.] [3].

Наголос на постійній координації дій із Європою єнаскрізним у більшості заяв Барака Обами щодо України[4; 5; 6]. Ба більше, через заяви щодо України Білий дімпостійно надає меседжі дотримання обіцянок стосовнобезпеки своїм союзникам у НАТО [4; 10].

Наразі ж для характеристики ролі в нинішньому зов-нішньополітичному дискурсі 44-го президента США, звер-німося до останньої промови «Про стан держави» до Конг -ресу, яку Барак Обама виголосив 13 січня 2016 р. Цей вис- туп є підсумковим оглядом становища, у якому перебуваютьСША як на національній, так і на міжнародній аренах.І найбільш показовим для нашого дослідження є те, що врамках цього виступу Україну було згадано двічі, до того ж, у доволі різних контекстах. У першому випадку було заз-начено, що «не зважаючи на погіршення стану економіки,Росія спрямовує ресурси на підтримку України та Сирії – залежних від неї держав, що просто на очах виходять із їїорбіти» [7]. Найбільше критики тут викликало, зокрема,вживання слова «підтримка» з боку РФ, ба більше – засто-сування вислову "client-states" для означення української тасирійської сторін. Відтак Стівен Пайфер, колишній посол


19/432

19

США в Україні, на своїй сторінці у Twitter зазначив, що такеформулювання було «дивним», оскільки Москва, як він далізазначає у своєму записі, «намагається дестабілізуватиУкраїну» [8]. Представники і прихильники республіканської

партії, зі свого боку, використали ці слова як привід для того, щоб заявити: Бараку Обамі бракує «розуміння геополі- тичних реалій», а президентська адміністрація «на жаль, давно перестала приділяти увагу Україні» [8].

Українська сторона, при цьому, була більш поміркова-на в своєму ставленні до такого використання слів. Так, на думку Світлани Заліщук, члена Комітету Верховної РадиУкраїни у закордонних справах, «необхідно робити правиль-ні наголоси в тлумаченні цієї заяви». Парламентар також

зазначила, що цю «обмовку» не варто розуміти як позиціюамериканського президента стосовно України [8].

Однак офіційний коментар речника Білого дому зго- дом продемонстрував, що «президент мав на увазі минулу тривалу підтримку Росією режиму екс-президента ВіктораЯнуковича як перешкоду подальшій українській євроінте-грації, а також нинішню окупацію нею Криму та підтримкузбройних угруповань на Сході України…» [9]. Таким чином,за словами посадовця, промова «Про стан держави» ще раззасвідчує рішучі наміри Сполучених Штатів допомогти ук-раїнцям у «розбудові мирної, процвітаючої країни, вільноїсамостійно вирішувати власну долю» [9].

У другій частині своєї останньої промови до КонгресуБарак Обама водночас надає інше бачення України. Оскіль-ки, за його словами, коли США «допомагають Україні захис- тити власну демократію… це посилює міжнародний порядок,від якого ми [США – прим. авт.] залежимо» [7]. Виходячи зцього, можемо зрозуміти, що в зовнішньополітичному дис-курсі Барака Обами 2016 р. Україна продовжує посідатипровідне місце як елемент, який сприяє укріпленню ціка-вого для Сполучених Штатів світового порядку. Саме томуактивна підтримка Києва допомагає Білому дому вигіднобалансувати на міжнародній політичній арені, зокрема у відносинах із РФ. Оскільки, говорячи про несприятливийстан справ та негативний вплив економічних санкцій наРФ, Барак Обама водночас наголошує на тому, що «так бутине повинно», адже існує альтернативний шлях розв’язання


20/432

20

проблеми. Однак його, за словами американського прези- дента, має обрати російське керівництво самотужки [7].

Усе вищенаведене спонукає до такого висновку: у зов-нішньополітичному дискурсі Барака Обами фактор України

може, серед іншого, розглядатися як засіб посилення осно-воположних засад політики США на світовій арені, укріп- лення та координації відносин із європейськими партнера-ми та, зокрема, союзниками у НАТО, а також інструментманеврування або представлення можливих варіантів роз-витку американсько-російських відносин. Це актуалізуєнеобхідність подальших досліджень у цьому напрямку задляотримання масштабніших результатів.

Список використаних джерел

1. Statement by the President on Ukraine/ [Electronic resource] The White House. – February 28, 2014. – Access mode: https://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/02/28/statement-president-ukraine

2. Statement by the President on Ukraine/ [Electronic resource] The White House. – March 17, 2014. – Access mode: https://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/17/ statement- president-ukraine

3. Readout of the President’ s Call with President Putin/[Electronic resource] The White House. – March 16, 2014. – Accessmode: https://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/16/ readout-president-s-call-president-putin

4. Statement by the President on Ukraine/ [Electronic resource] The White House. – March 20, 2014. – Access mode: https:// www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/ 03 / 20 /statement-president-ukraine

5. Statement by the President on Ukraine/ [Electronic resource] The White House. – July 29, 2014. – Access mode: https:// www.

whitehouse.gov/the-press-office/2014/ 07 / 29 /statement-president-ukraine

6. Martin P. Obama’ s Speech on Ukraine: Propaganda and Lies/Patrick Martin // [Electronic resource] World Socialists Web Site. – March 27, 2014. – Access mode: https://www.wsws.org/en/ articles/2014/03/27/obam-m27.html

7. Remarks of President Barack Obama – State of the UnionAddress As Delivered / [Electronic resource] The White House. –

January 13, 2016. – Access mode: https://www.whitehouse.gov/the-press-office/2016/01/12/remarks-president-barack-obama-%E2%80%

93-prepared-delivery-state-union-address

https://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/02/28/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/02/28/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/02/28/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/17/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/17/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/17/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/20/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/20/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/20/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/07/29/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/07/29/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/07/29/statement-president-ukrainehttps://www.wsws.org/en/articles/2014/03/27/obam-m27.htmlhttps://www.wsws.org/en/articles/2014/03/27/obam-m27.htmlhttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2016/01/12/remarks-president-barack-obama-%E2%80%93-prepared-delivery-state-union-addresshttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2016/01/12/remarks-president-barack-obama-%E2%80%93-prepared-delivery-state-union-addresshttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2016/01/12/remarks-president-barack-obama-%E2%80%93-prepared-delivery-state-union-addresshttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2016/01/12/remarks-president-barack-obama-%E2%80%93-prepared-delivery-state-union-addresshttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2016/01/12/remarks-president-barack-obama-%E2%80%93-prepared-delivery-state-union-addresshttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2016/01/12/remarks-president-barack-obama-%E2%80%93-prepared-delivery-state-union-addresshttps://www.wsws.org/en/articles/2014/03/27/obam-m27.htmlhttps://www.wsws.org/en/articles/2014/03/27/obam-m27.htmlhttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/07/29/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/07/29/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/07/29/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/20/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/20/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/20/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/17/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/17/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/03/17/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/02/28/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/02/28/statement-president-ukrainehttps://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/02/28/statement-president-ukraine


21/432

21

8. Coalson R., Iakubovych T. Many Puzzled by Obama’ sReference to Ukraine as Russian ’ Client State’ / Robert Coalson and

Tetiana Iakubovych // [Electronic resource] Radio Free Europe/ RadioLiberty. – January 13, 2016. – Access mode: http://www.rferl.

org/content / ukraine-obama-state-of-union-reference-puzzles-many/27486026.html9. Wiser D. Obama: Ukraine a Russian ’ Client State’ / Daniel

Wiser // [Electronic resource] The Washington Free Beacon. – January 13, 2016. – Access mode: http://freebeacon.com/national-security/ obama-ukraine-a-russian-client-state

Olga Vasylchenko

ROLE OF UKRAINE IN BARAK OBAMA’SFOREIGN POLICY DISCOURSE

Summary . By defining and clarifying the main political state- ments made by the US President concerning political developments inUkraine since February 2014 up to 2016, the role of Ukraine in the foreign policy discourse by Barack Obama was characterized in the pa- per. Narrative approach was implemented, inter alia, herein in order tohighlight the process of foreign policy line implementation.

Keywords: Ukraine, USA, Barack Obama, discourse, foreign policy, statement.

http://www.rferl.org/content/ukraine-obama-state-of-union-reference-puzzles-many/27486026.htmlhttp://www.rferl.org/content/ukraine-obama-state-of-union-reference-puzzles-many/27486026.htmlhttp://www.rferl.org/content/ukraine-obama-state-of-union-reference-puzzles-many/27486026.htmlhttp://freebeacon.com/national-security/obama-ukraine-a-russian-client-statehttp://freebeacon.com/national-security/obama-ukraine-a-russian-client-statehttp://freebeacon.com/national-security/obama-ukraine-a-russian-client-statehttp://freebeacon.com/national-security/obama-ukraine-a-russian-client-statehttp://www.rferl.org/content/ukraine-obama-state-of-union-reference-puzzles-many/27486026.htmlhttp://www.rferl.org/content/ukraine-obama-state-of-union-reference-puzzles-many/27486026.htmlhttp://www.rferl.org/content/ukraine-obama-state-of-union-reference-puzzles-many/27486026.html


22/432

22

США ТА КРИЗА НАВКОЛО УКРАЇНИ

ВОЛОДИМИР ДУБОВИК кандидат полiтичних наук,

доцент кафедри мiжнародних відносин Одеського національного університету

ім. І. І. Мечникова

Анотація . Від початку Євромайдану США демонструвализацікавленість у розв’язанні української політичної кризи. Ступінь

задіяності Вашингтона в українських справах помітно зріс від по - чатку агресії Росії проти України. США надали Україні допомогу – від дипломатичної до фінансової та військової (нелетального ха -

рактеру). При цьому політику США можна назвати обережною.Формування політики супроводжувалось дискусіями в адмініст -

рації та серед американських експертів .

Ключові слова : Україна, США, політика.

В умовах початку нового Майдану 2013 р. позиція

Сполучених Штатів була суттєво реактивною, формувалася за принципом "ad hoc", тобто в унісон із подіями в Україні. Пріоритет було надано спробам запобігання найгіршого сце-нарію. Раптом виникла інша ситуація, що містила в собінадзвичайні дії парламенту, створення тимчасового уряду,призначення виборів нового президента тощо. На цьомуетапі підтримка Сполучених Штатів була важливою.

Вашингтон невідкладно та категорично засудив анек-сію Криму. Уже на початку березня 2014-го року було заяв- лено про окрему програму фінансової допомоги з боку США.Почала надходити допомога з боку США задля впроваджен-ня економічних реформ. Сполучені Штати взяли участь упершій зустрічі щодо врегулювання «української кризи», яка відбулась у Женеві 17-го квітня 2014-го року. На жаль, післяцього Вашингтон відійшов від участі у подальших спробахпошуку багатостороннього формату розв’язання «україн-ської кризи», делегувавши ці повноваження двом своїмєвропейським союзникам.


23/432

23

Президент Б. Обама відомий як прихильник дуже обе-режного підходу до зовнішньої політики. Він не любить дра-матичних дій та надзвичайно довго обмірковує кожне своєрішення. «Український напрямок» політики президента сут -

тєво підвищує цю обережність. У Білому домі розуміють зна-чення цього напрямку і відповідальність за можливі на-слідки. Кожний крок тут має наслідки для України, відносинУкраїни із США, американсько-російських відносин, інтере-сів США у Євразії тощо. Дебати тривають і в межах вико-навчої гілки влади. Наразі домінує підхід, якого дотриму-ються безпосередньо президент Б. Обама та певне коло йогорадників, у тому числі в Раді національної безпеки. Цей під -хід декларує підтримку України у стратегічному плані, але

переважно підтримку політичного, економічного та дипло-матичного характеру.

Наразі Б. Обама продовжує заявляти, що санкції про- ти Росії є дієвими, хоча вони не призвели до помітних змін уповедінці Москви. Введення нових санкцій здається мало-ймовірним. Можна з певною мірою впевненості вважати, щокардинальних змін у підході Білого дому очікувати не слід .

Насамкінець, не можна не констатувати активну рольамериканського законодавчого органу влади в обговоренні та здійсненні політики США щодо України, адже вона по-мітно зросла від початку «української кризи», тим паче, відпочатку російського вторгнення.

Volodymyr Dubovyk

USA AND THE CRISIS OVER UKRAINE

Summary . The US have shown interest in resolution of the

Ukrainian political crisis since the start of the Euromaidan. The degreeof American involvement in Ukrainian affairs has grown markedly since

the beginning of the Russian aggression against Ukraine. The US hadgiven assistance to Ukraine – ranging from diplomatic to financial tomilitary (of non-lethal types). That being said one might call US policya cautious one. The elaboration of policy had seen discussions withinthe administration and among American scholars.

Keywords : Ukraine, USA, policy.


24/432

24

ЄВРОПЕЙСЬКА БЕЗПЕКАВ УМОВАХ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ:

ДО ПИТАННЯ ПРО СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИСПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ

ІРИНА ДУДКО доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичної історії

ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»

Анотація. Стаття орієнтована на розгляд специфіки без - пекової політики США на європейському континенті за умов агре - сії РФ проти України. В основі розгляду – виокремлення напрямівполітичного курсу США щодо України та країн - союзників у НАТО,виявлення проблематичності здійснюваного курсу, а також перс - пектив його реалізації відповідно до потреб та інтересів сторін.

Ключові слова: США, безпекова політика, Європа, Україна,РФ .

Відповідно до документів стратегічного рівня – Стра- тегій національної безпеки США (2010, 2015 рр.), Військо-вих стратегій (2011, 2012, 2015 рр.) – європейський вимірбезпекової політики був і залишається серед найбільш ваго-мих напрямів зовнішньої політики США протягом двох ка- денцій демократичної адміністрації Б. Обами [1-5]. По суті,акцент на діяльності на міжнародній арені з опорою на со-юзників і партнерів США в Європі і водночас відповідаль-ності за безпеку союзників США (колективні дії з пріорите- том дипломатії над силовими діями) став показовим елемен- том ліберальних підходів чинного американського політи-куму до зовнішньої політики, порівняно з консервативними(неоглобалістськими) тенденціями республіканської адмі-ністрації Дж. Буша-молодшого, в основі яких – односторон-ність дій і перевага силових над іншими можливими засо-бами реалізації зовнішньої політики [6]. У колі зовнішньопо- літичних пріоритетів США, принаймні від початку першоїкаденції президента Б. Обами, є спроби «перезавантаження»відносин із Росією як можливим союзником у розв’язанні


25/432

25

проблем світ -системи й стабільності європейського кон- тиненту [7].

Утім, аналізуючи сприйняття американською адмініст -рацією проблем європейської безпеки за президентства

Б. Обами, слід визнати не тільки її традиційність (як під - тримку союзницьких відносин із країнами Європи), а й ево- люційність підходів до реалізації політики у визначеномунапрямі після початку агресії РФ проти України як готов-ність протистояти імперській політиці Росії. Йдеться про усвідомлення на рівні вищого політичного керівництвазагрози, яку становить на сьогодні зовнішня політика Росії – як у вимірі норм міжнародного права (порушення терито-ріальної цілісності України як незалежної держави), так і у

вимірі спроб РФ змінити (через придушення демократичних тенденцій в Україні) розподіл політичних сил у Європі на ко-ристь власних імперських зазіхань.

Так, щодо лінії на підтримку Сполученими ШтатамиУкраїни як напряму сучасної безпекової політики США вЄвропі, то вона від подій Революції гідності й надалі – анек-сії Криму та агресії Росії на сході України – знайшла прояв у декількох вагомих орієнтирах. Це:

● активна дипломатична підтримка України на рівнівищого політичного керівництва США;

● запровадження санкцій проти Росії; ● фінансова, військово- технічна допомога Україні.Показовим етапом щодо визначення перспектив під -

тримки України з боку США став «Акт на підтримку свободив Україні», прийнятий сенатом і палатою представниківКонгресу США. Законопроект сенату, зокрема, визнавав Ук-раїну військовим союзником США поза межами НАТО,окреслював перспективи зменшення залежності України відросійського газу і надання допомоги українській армії табіженцям. Крім того, законопроектом передбачалося вве- дення нових санкцій проти РФ, визнавалася можливістьнадання летальної зброї Україні [8].

Документ із певними корективами був підписаний Пре-зидентом США 19 грудня 2014 р., ставши суттєвим крокомщодо визначення перспектив залучення Сполучених Штатів до українського напряму в європейському театрі подій.

На спеціальну увагу в аспекті зазначеного заслуговує й такий документ, як Стратегія національної безпеки США


26/432

26

(лютий 2015 р.), де Україна згадується кілька разів у розді- лах: «Безпека»; «Процвітання» (підрозділ «Просування нашоїенергетичної безпеки»); «Цінності»; «Міжнародний порядок».

Серед вагомих моментів СНБ:

● готовність стримувати Росію; визнання російськоїагресії викликом міжнародній безпеці;

● наміри поглиблювати стратегічну взаємодію із виз-наними партнерами: «Ми будемо підтримувати партнерів, таких як Грузія, Молдова, Україна, які зможуть працюватипліч-о-пліч зі США і НАТО, а також забезпечувати власнийзахист», – йдеться у документі [2].

Вагомість Стратегії національної безпеки (2015) як до-кумента полягає і в окресленні проблем взаємодії США із

союзниками у НАТО як напряму безпекової політики наєвропейському континенті. Так, «зміцнення нашого довго- тривалого залучення до вільної і мирної Європи шляхом про- тидії агресії та модернізації альянсу НАТО задля відповідізростаючим загрозам» визначено провідним завданням увимірі підтримки міжнародного порядку, що забезпечуємир, безпеку та можливість протистояти глобальним викли-кам [2].

Схожі підходи окреслені також у Національній військо-вій стратегії Сполучених Штатів Америки (червень 2015 р.), що подається її упорядниками як розгорнута частина СНБСША у її військовому вимірі. Так, «у Європі ми зберігаємостійкість щодо наших зобов’язань перед союзниками у НАТО, – зазначено в НВС Сполучених Штатів. – НАТО за-безпечує дієві гарантії колективної безпеки та є стратегічноважливим (союзом) для стримування конфлікту, особливо на фоні чинної агресії Росії на периферії. Операція США «Ат - лантична рішучість» (ATLANTIC RESOLVE), наша Європей-ська ініціатива перестраховки (European Reassurance Ini-tiative), План дій НАТО щодо забезпечення готовності (NATO’ sReadiness Action Plan), а також багато дій, навчань тапов’язаних з цим інвестицій визначають нашу відданістьсолідарності альянсу, єдності та безпеці. Ми також будемопідтримувати наших партнерів у НАТО щодо посилення їх-ньої взаємодії із силами США та забезпечення їх власноїбезпеки» [5].

Конкретизований підхід щодо зазначеного напрямуєвропейської безпекової політики США знайшов відобра-


27/432

27

ження і в такому документі стратегічного рівня як, оновле-на Військова стратегія європейського командування Зброй-них сил США в Європі, оприлюднена в січні 2016 р.

Серед пріоритетних завдань документа – стримування

російської агресії (як загрози Європі з півночі й сходу).У цьому аспекті – оновлення концепції передового базуван-ня США у бік посилення американської присутності в Євро-пі [9]. На підтвердження – наміри розгорнути в Європі угру-повання винищувачів F-22 для підтримки союзників у НАТО [10].

Водночас, із погляду аналітиків, може йтися не тількипро кількісні, а й про якісні показники військової стратегіїСША в Європі – як об’єднання європейських союзників ущільну шеренгу задля протидії можливій масштабній агресії.Якщо досі спільних сил НАТО в Європі не було (кожна краї-на самостійно займалася військовим будівництвом), сьогод -ні перед ЗС США в Європі стоїть завдання стати ядромоб’єднаних сил НАТО. Йдеться, з одного боку, про об’єднання сил загального призначення, ядерних сил, засобів ПВО. З ін-шого – про оперативне розгортання необхідної військової ін-фраструктури (у тому числі розвідувальної), а також інфра-структури, що забезпечує більш якісне управління об’єдна-ними силами [9].

Вищезазначені прояви європейської безпекової полі- тики США за умов агресії Росії проти України засвідчує не тільки усвідомлення вищим керівництвом США загрози, якустановить імперська політика РФ – як щодо територіальноїцілісності України, так і інших країн Європи, а й реалізаціюпосилених заходів з боку політичного й військового керів-ництва Сполучених Штатів у стримуванні агресії Росії та

запобіганні процесу виходу чинного збройного конфлікту наСході України поза межі його теперішніх масштабів. Утім,аналізуючи сучасну безпекову політику США на європейсь-кому континенті, слід визнати не тільки її показові аспекти у вигляді, наприклад, потужного силового компоненту дляможливого стримування агресора, а й проблематичні виміриз погляду національних інтересів України.

Так, відповідно до останніх стратегічних документів,показовим для США є вибудовування потужної лінії оборо-

ни, спрямованої проти Росії, однак не в межах, а поза кор-


28/432

28

донами України. Отже, Україна, як про це заявляв польсь-кий політик і економіст Л. Бальцерович, була і залишається «першою лінією оборони для Заходу» [11], що вимушенавзяти на себе захист не тільки свого цивілізаційного вибору,

а й цивілізаційних цінностей усієї Європи. Зазначене нав-ряд чи може передбачати безпосереднє залучення США, ін-ших країн Європи до захисту незалежності України. Утім,існування лінії на підтримку України і лінії на зміцненнябезпекової складової країн-членів НАТО скоріше як двох па-ралельних, а не перехрещених напрямів зовнішньої політи-ки США щодо Європи обмежує можливості перетвореннякласичної оборонної позиції на активну оборонну позиціюУкраїни як таку, що реально здатна прискорити відновлен-ня територіальної цілісності держави.

Серед проблемних аспектів – і надання оборонної ле- тальної зброї Україні як питання, що впродовж двох роківвоєнних дій продовжує перебувати у сфері дипломатичногообговорення зі США. В якості традиційних міркувань, щовикористовуються в цьому контексті для пояснення позиціїСполучених Штатів:

● пересторога адміністрації Б. Обами щодо можливостіескалації конфлікту в Україні, повномасштабної війни; не-обхідність продовження дипломатії;

● шантаж з боку Росії західної спільноти з приводуможливості застосування ядерної зброї;

● можливість потрапляння високотехнічної зброї дорук бойовиків…

Кожна з цих позицій має підґрунтя, хоча на увагуможе заслуговувати й те міркування, що затримка у наданні летальної оборонної зброї Україні є наслідком не стільки

об’єктивної оцінки ситуації, скільки особистої позиціїБ. Обами як лауреата Нобелівської премії миру, що опіку-ється наприкінці своєї каденції іміджем президента-миро- творця. Так, на противагу позиції щодо можливої ескалаціїконфлікту на Сході України, вагомою є та думка, що надан-ня летальної зброї Україні збалансувало б сили сторін кон-флікту, стримуючи при цьому можливості наступальних дійагресора. Як вважає у цьому аспекті конгресмен від штатуПенсильванія Дж. Піттс, надання летальної оборонної зброї

Україні не змінило б хід війни, але принципово змінило б


29/432

29

здатність української армії не допустити того, щоб у неїзабрали ще якусь частину її території [12].

Саме у зазначеному вимірі могло б розглядатися пи- тання щодо міжнародного миротворчого чи міжнародного

поліцейського контингенту задля звуження (приборкання)військового конфлікту на Сході Україні як такого, що про- довжує перебувати лише у сфері теоретичного осмислення;або питання поглиблення санкцій щодо Росії з боку США, яке узгоджується на кожному етапі реалізації з позицієюЄвросоюзу.

Отже, ресурсний потенціал, як і перспективи залучен-ня Сполучених Штатів до підтримки України в її протисто- янні з Росією, не можуть вважатися вичерпаними. Зазна-чене стосується й загальної безпекової політики США наєвропейському континенті, що (базуючись на декількох на-прямах) вимагає більш узгодженої лінії реалізації.

Безумовно, захист незалежності України – це місія са-мої України, серед завдань якої – стримування ворога; подо- лання внутрішньої нестабільності, корупції, безкарності зло-чинців попереднього режиму як тенденції, що роз’їдає сус-пільство зсередини, знижує авторитет уряду і довіру донього суспільства, так і західних партнерів.

Насамкінець: одна із серйозних передумов можливогозниження зацікавленості західних партнерів (США) щодоУкраїни, прагнення не стільки допомогти Україні у досяг -ненні перемоги, європейської інтеграції, скільки стриматирозгортання чинного в Україні конфлікту поза кордонами НАТО, перевести конфлікт у заморожений стан.

Зазначене набуває особливої вагомості, причому не тільки у формальному вимірі щодо перспект�

Documents

A Quarter Century of Ukrainian-American Friendship - An Experience Worth Promoting 2016 Lviv / Чверть століття українсько-американської дружби: