ЗВІТaph.org.ua/wp-content/uploads/2016/07/Dnipro-27-02-2018...Звіт містить інформацію про основні тенденції індикаторів впливу

ЗВІТ«ОЦІНКА ОБЛАСНОЇ ЦІЛЬОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ПРОТИДІЇ ВІЛ-інфекції/СНІДу» (період аналізу 2009-2016 роки)

У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2018КИЇВ

Херсон

Дніпро

DRAFT

2018



КИЇВ

2 Оцінка обласної цільової соціальної програми з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу (період аналізу 2009-2016 роки)

DRAFTАвторський колектив:

І. Чухалова – головний лікар комунального закладу «Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом», головний позаштатний спеціаліст з питань ВІЛ/СНІДу департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації

М. Гудова – заступник головного лікаря з медичної частини комунального закладу «Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом»

І. Козіна – завідувачка відділу організаційно-методичної, профілактичної роботи та епідеміологічного моніторингу комунального закладу «Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом»

Ю. Новак – національний координатор з оцінки, старший фахівець з досліджень та регіонального аналізу, МБФ «Альянс громадського здоров’я»

Оцінка обласної цільової соціальної програми з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу (період аналізу 2009-2016 роки) у Дніпропетровській області. Звіт – Чухалова І., Гудова М., Козіна І., Новак Ю. – К.: МБФ «Альянс громадського здоров’я», ТОВ «Агентство» Україна» 2018. – 64 с.

У Звіті представлено результати проведеної оцінки Обласної цільової соціальної програми з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу (період аналізу 2009-2016 роки) в Дніпропетровській області.

Звіт містить інформацію про основні тенденції індикаторів впливу на епідемію ВІЛ-інфекції за період 2009-2016 років, основні сильні та слабкі сторони відповіді регіону на епідемію в Дніпропетровській області у рамках виконання заходів Обласної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2009-2016 роки, а також описує пропозиції щодо шляхів вирішення виявлених проблем.

Інформація буде корисною для фахівців Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, закладів охорони здоров’я області, неурядових організацій, що працюють у сфері ВІЛ-інфекції/СНІДу, членів обласної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Використання, передрук та цитування матеріалів даної публікації можливе за умови відповідного посилання.

Підготовка цього звіту стала можливою за підтримки Проекту «Залучення місцевих організацій до розвитку моніторингу та оцінки у сфері ВІЛ/СНІДу в Україні» (МЕТІДА), що впроваджується МБФ «Альянс громадського здоров’я» за фінансування Центрів США з контролю та профілактики захворювань (CDC), в рамках Надзвичайного плану Президента США для надання допомоги у зв’язку зі СНІДом (PEPFAR).

Ця публікація підтримана Угодою про співробітництво № U2GGH000840 з Центрами США з контролю та профілактики захво-рювань (CDC). Відповідальність за зміст публікації лежить винятково на її авторах і не обов’язково відображає офіційну позицію Центрів США з контролю та профілактики захворювань.

© МБФ «Альянс громадського здоров’я», 2018

УДК 614.441:[616.98:578.828ВІЛ](477.63)](047.32)

УДК 614.441:[616.98:578.828ВІЛ](477.63)](047.32)

ISBN 978-966-137-099-8

ISBN 978-966-137-099-8

О-93

О-93

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ 3

DRAFTЗМІСТ

1. ВИКОНАВЧЕ РЕЗЮМЕ 4

2. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 6

3. ВСТУП 8

4. МЕТОДОЛОГІЯ 9

5. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ 12

5.1. Аналіз епідемічної ситуації з ВІЛ у Дніпропетровській області 12

5.2. Крос-секційний каскад послуг для ЛЖВ станом на 01 01 2017 року 15

5.3. Аналіз заходів програми у відповідності з п’ятьма напрямами ВООЗ 17

5.3.1. Аналіз заходів консультування і тестування на ВІЛ . . . . . . . . . . . . . . . .17

5.3.2. Аналіз впровадження АРТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .21

5.3.3. Аналіз профілактичних віл-сервісів для людей, які вживають ін’єкційні наркотики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26

5.3.4. Аналіз профілак тичних віл-сервісів для чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30

5.3.5. Аналіз профілактичних ВІЛ-сервісів для працівників комерційного сексу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33

6. ВИСНОВКИ 36

7. РЕКОМЕНДАЦІЇ 39

8. ПЛАН ЗАХОДІВ 43

ДОДАТОК 1 45

Таблиця виконання індикаторів у Дніпропетровській області 45


DRAFT1. ВИКОНАВЧЕ

РЕЗЮМЕ

Передумови

Незважаючи на широкомасштабні зусилля та сучасні засоби протидії епідемії ВІЛ-інфек-ції, регіональні програми часто потребують удосконалення, зміни пріоритетів, інформу-вання суспільства в міру зміни тенденцій епідемії в області. Оцінка існуючої регіональної програми необхідна для ефективного планування обсягу заходів з протидії епідемії ВІЛ/СНІД і є важливим кроком у підготовці розробки обласної програми на 2020–2024 роки, яка повинна відповідати стратегії ЮНЕЙДС щодо прискорення заходів у відповідь на ВІЛ/СНІД (Fast Track), та забезпечить виконання цільових показників «90-90-90». Раніше оцінка впливу програми на епідемію на регіональному рівні жодного разу не проводилась.

Методи

Для оцінки регіональної програми було проведено аналіз індикаторів впливу та плану МіО, здійснено каскадний аналіз, а також застосовано підхід ВООЗ до оцінки програм з про-тидії ВІЛ/СНІДу за ключовими компонентами, зокрема АРТ, КіТ, ЛВІН, ЧСЧ, ПКС.

Результати

Під час проведення Оцінки виявлено значні прогалини, які не дозволили покращити епі-демічну ситуацію в області. Зокрема, поширеність ВІЛ серед ЛВІН, за даними біоповедінко-вих досліджень, залишається надзвичайно високою (39,7% – у 2015р.), зростає поширеність ВІЛ серед ЧСЧ та смертність від хвороб, зумовлених ВІЛ (30,6 на 100 тис. нас. у 2009 р. та 30,9 – у 2016 р.). Поширеність ВІЛ серед вагітних перевищує національні показники (1,4% – у 2013 р. та 1,31% – у 2016 р.). Проте спостерігаються й певні успіхи. Так, рівень передачі ВІЛ від матері до дитини знижується (з 7,2% – у 2009 р. до 3,54% – у 2014 р.), зменшується поши-реність ВІЛ серед ПКС. У віковій структурі захворілих на ВІЛ (за даними РЕН) питома вага осіб у віці 18–24 роки зменшилася з 8,4% у 2009 р. до 3,4% у 2016 р.

За результатами каскадного аналізу 23,9% (8046 осіб) ЛЖВ від оціночної кількості в об-ласті не знають про свій ВІЛ-статус. Не охоплені послугами АРТ 58,3% (17 668) ЛЖВ і лише 19,4% (5303 осіб) мають невизначуваний рівень вірусного навантаженя.

У 2016 році в структурі фінансування заходів Програми частка коштів місцевого бюджету становила 1,3% (2232,9 тис. грн.), державного – 28,9% (49 396,1 тис. грн.), донорів – 69,7% (119 168,7 тис. грн.).


DRAFTВисновки

Місцева влада не була готова фінансувати заходи з протидії ВІЛ/СНІДу за кошти місцевих бюджетів, окрім придбання тест-систем для ІФА, ПЛР та лікування опортуністичних інфекцій. Інші завдання та заходи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу були реалізовані в межах Загальнодер-жавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки та за кошти міжнародних донорів.

Для покращення епідемічної ситуації та зменшення прогалин каскаду лікувавання необ-хідна низка заходів, зокрема:

• скорочення термінів постановки на медичний облік шляхом широкого запровадження діагностики на основі двох швидких тестів;

• покращення якості надання медичної допомоги та зростання прихильності до лікування шляхом збільшення кількості інтегрованих сайтів, які надаватимуть послуги (АРТ/ТБ/ЗПТ/ОІ);

• виявлення ВІЛ на ранніх стадіях та збільшення охоплення АРТ шляхом передачі цих функцій сімейним лікарям;

• створення мотивації для роботи медичного персоналу шляхом оновлення підходу до системи підготовки медичних кадрів;

• інші заходи, інформацію про які надано у цьому звіті.


DRAFT2. СПИСОК

СКОРОЧЕНЬ

АРТ антиретровірусна терапія

ВІЛ вірус імунодефіциту людини

ВН вірусне навантаження

ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я

ДОЗ департамент охорони здоров’я

ЗОЗ заклад охорони здоров’я

ЗПВС Загальнодержавна цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

ЗПТ замісна підтримувальна терапія

ІФА імуноферментний аналіз

КГН ключові групи населення

КіТ консультування і тестування на ВІЛ

КЗ комунальний заклад

ЛВІН людина, яка вживає ін’єкційні наркотики

ЦМЛ Центральна міська лікарня

ЦРЛ Центральна районна лікарня

ЛЖВ люди, які живуть з ВІЛ


DRAFTМБФ Міжнародний благодійний фонд

МіО моніторинг і оцінка

МОЗ України Міністерство охорони здоров’я України

НУО неурядові організації

ОКЗ обласний комунальний заклад

ПМД передача ВІЛ від матері до дитини

PEPFAR Надзвичайний план Президента США з боротьби зі СНІДом

ППМД профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини

РЕН рутинний епідеміологічний нагляд

ПКС працівники комерційного сексу

СDC Центр США з контролю та профілактики захворювань

СД4 показник кількості СД4 лімфоцитів

СНІД синдром набутого імунодефіциту

СЕМ сероепідеміологічний нагляд

ТБ/ВІЛ ко-інфекція Туберкульоз/ВІЛ

ЧСЧ чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками

ЦСССДМ Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

ЦПМСД центр первинної медико-санітарної допомоги

ШТ швидкі тести

ІБД інтегровані біоповедінкові дослідження

ЮНЕЙДС Об’єднана програма Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ/СНІДу


DRAFT3. ВСТУП

У Дніпропетровській області розроблена та затверджена єдина комплексна програма «Здоров’я населення Дніпропетровщини на період 2015–2019 рр.», яка передбачає заходи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Існуюча Програма не є типовою для інших територій: компоненти освітніх, профілактич-них та соціальних заходів серед загального населення і ключових груп майже не були вклю-чені до розділу протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу комплексної програми. Програма передбачає лише вирішення деяких медичних заходів, зокрема:

1. Забезпечення вільного доступу до безоплатного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію груп ризику.

2. Проведення ранньої діагностики ВІЛ за допомогою ПЛР та призначення АРТ ВІЛ-інфікованим дітям.

3. Лікування опортуністичних інфекцій.

Фінансування Програми забезпечується на 100%.

Протягом березня – вересня 2017 р. було здійснено оцінку регіональних заходів (як за-планованих Програмою, так і взагалі всіх заходів протидії ВІЛ на рівні області) з метою оцінки відповіді області на епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу та надання рекомендацій щодо формування регіональної програми на 2020–2024 рр.

Результатом проведеної оцінки можуть бути зміни політики, фінансування, заходів з ліку-вання, розгортання профілактичних програм чи застосування комплексного підходу до цих заходів.


DRAFT4. МЕТОДОЛОГІЯ

Загальний підхід

Перед командою з Оцінки було поставлено наступні завдання:

1. Проаналізувати тенденції індикаторів впливу на епідемію, досягнення індикаторів регіональної програми, індикаторів плану моніторингу та оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки (Плану МіО), цільових показників «90-90-90».

2. Проаналізувати реалізацію регіональної програми за ключовими напрямами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

3. Проаналізувати реалізацію регіональної програми, розглянувши ті заходи, які пов’язані з найбільш складними для виконання індикаторами та питаннями, що потребують найбільшої уваги.

4. Розробити рекомендації для формування регіональної програми на 2018–2023 рр. або внесення змін до комплексної програми для забезпечення ефективної реалізації стратегії ЮНЕЙДС на обласному рівні.

Підхід регіональної оцінки поєднував рекомендації ВООЗ, аналіз індикаторів впливу, каскад-ний аналіз (кабінетне дослідження) та проведення регіональних експертних зустрічей.

Кабінетне дослідження

Для оцінки впливу на епідемію ВІЛ/СНІДу обрано ключові індикатори впливу (захворю-ваність, смертність, поширеність, див. Додаток 1). Наступним кроком було виконання оцін-ки індикаторів Плану МіО, досягнення каскадних індикаторів.

Також в рамках кабінетного дослідження здійснено аналіз каскаду лікування.

ВООЗ виділяє 15 основних напрямів для проведення оцінки. Для кабінетного досліджен-ня було обрано п’ять напрямів програмних заходів регіональної Програми, які мають най-більший вклад у каскад лікування:


DRAFT • Антиретровірусна терапія (АРТ) (включно з АРТ для ключових

груп населення та профілактикою вертикальної трансмісії ВІЛ)

• Консультування і тестування на ВІЛ (КіТ) (включно з КіТ серед КГН)

• Профілактичні ВІЛ-сервіси для людей, які вживають ін›єкційні наркотики (ЛВІН)

• Профілактичні ВІЛ-сервіси для чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками (ЧСЧ)

• Профілактичні ВІЛ-сервіси для працівників комерційного сексу (ПКС)

Кожен з цих напрямів буде оцінено за п’ятьма запитаннями, які пропонує ВООЗ:

1. Чи приводять здійснювані заходи до змін?

2. Чи охоплені потрібні люди?

3. Чи здійснюються ці заходи у достатньому обсязі (масштабі)?

4. Чи здійснюються ці заходи правильно?

5. Чи є здійснювані заходи правильними/релевантними?

На деякі запитання не знайдено відповідей з огляду на наявні дані, тому було сформовано блок підпитань. Для отримання відповідей на них проведено регіональні експертні зустрічі та консультації.

20 березня та 18 серпня 2017 р. відбулися робочі зустрічі представників обласної коорди-наційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, членів міжсекторальної робочої групи, обласного центру МіО, представників зацікавлених сторін у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, представників ЦСССДМ, мережі ЛЖВ та МБФ «Альянс громадського здо-ров›я» з метою обговорення запропонованих рекомендацій.

Під час проведення кабінетного дослідження спільно з координатором проекту прово-дилися скайп-конференції, обмін інформацією через мережу Інтернет, консультації за теле-фоном.

Експертні зустрічі

20 березня 2017 р. відбулася перша робоча зустріч представників обласної координацій-ної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, членів міжсекторальної робо-чої групи, обласного центру МіО, представників зацікавлених сторін у сфері протидії ВІЛ-ін-фекції/СНІДу, представників ЦСССДМ, мережі ЛЖВ з метою інформування всіх учасників про проведення Оцінки.

Під час другої робочої зустрічі, яка відбулася 18 серпня 2017 р., зацікавлені сторони за-слухали попередні результати оцінки обласної програми за індикаторами впливу та ключо-вими напрямами ВООЗ, визначили її досягнення, сильні сторони, недоліки та виклики, сфор-мували відповіді на які не було знайдено відповіді під час кабінетного дослідження.

В результаті було проведено синтез та аналіз даних, який надав відповідь на запитання щодо факторів впливу на результативність Програми.


DRAFTІнструменти

Для аналізу впливу та виконання індикаторів плану МіО було використовано Таблицю індика-торів (Додаток №1).

Для каскадного аналізу побудовано каскад лікування станом на 01.01.2017 р.

Для аналізу за п’ятьма напрямами ВООЗ було розроблено та використано матрицю за п’ятьма напрямами: АРТ, КіТ, ЛВІН, ЧСЧ, ПКС із заповненням індикаторів, які допомагли дати відповідь на запитання, відповіді на які викладено у розділі Результати цього звіту.

Джерела даних:

• сероепідмоніторинг;

• рутинний епіднагляд;

• дані моніторингу поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед ключових груп за результатами інтегрованих біоповедінкових досліджень;

• дані програмного моніторингу МБФ «Альянс громадського здоров›я» (електронна база даних SYREX);

• дані прогнозування епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в програмі SPECTRUM;

• дані спеціальних досліджень;

• інші


DRAFT5. ОСНОВНІ

РЕЗУЛЬТАТИ

5.1. Аналіз епідемічної ситуації з ВІЛ у Дніпропетровській області

Дніпропетровська область входить в трійку найбільш уражених епідемією ВІЛ-інфекції регіонів країни. Епідемія переважно сконцентрована серед ключових груп населення (КГН), у т. ч. серед людей, які вживають ін›єкційні наркотики (ЛВІН), працівників комерційного сексу (ПКС) та їхніх партнерів, а також чоловіків, які практикують секс з чоловіками (ЧСЧ).

Проблема подолання епідемії ВІЛ/СНІДу є актуальною і пріоритетною для органів влади в умовах реформування системи охорони громадського здоров’я.

На той час основним шляхом передачі ВІЛ-інфекції був гетеросексуальний. Погіршення епідемічної ситуації розпочалося з 1996 р. серед осіб, які вживали ін’єкційні наркотики, і з часом набуло епідемічного характеру. У 1996 році зареєстровано 592 нових випадки ВІЛ-ін-фекції, серед яких частка ЛВІН становила 92%.

Проникнення ВІЛ в середовище ЛВІН започаткувало новий етап розвитку епідемії в об-ласті, подібний до вибуху: у 1998 р. кількість нових випадків ВІЛ-інфекції зросла до 2248. Питома вага ЛВІН серед усіх випадків становила 85%.

З 2011 року домінуючим шляхом передачі ВІЛ-інфекції стає статевий шлях інфікування. Частка осіб, які інфікувалися статевим шляхом, у 2009 р. досягла 39,1%, у 2016 р. – 59,5%.

562

792 844

1132

14191318

1555 15961804 1763

1605

1836

9981188 1206 1316

15471380

1317 12591083

879757 838

0200400600800

100012001400160018002000

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

статевий парентеральний

Рис. 1. Шляхи передачі ВІЛ-інфекції у Дніпропетровській області (абс. числа).


DRAFTНа сьогодні збільшення випадків передачі ВІЛ статевим шляхом пов’язано з небезпечною

сексуальною поведінкою ЛВІН та їхніх статевих партнерів, що підтверджується результата-ми обстеження осіб, які мали гетеросексуальні контакти з ВІЛ-інфікованими (код СЕМ 101.1). Можна констатувати, що рівень поширеності ВІЛ за даними СЕМ найвищий серед усіх інших причин обстеження в області і в 2016 р. склав 12,5%, за даними біоповедінкових досліджень 2015 р. – 21,8% що потребує створення цільових профілактичних програм для статевих пар-тнерів представників КГН.

Щодо обстеження представників ЧСЧ від їхнього оціночного числа (17 600 осіб), то в ціло-му по області, за даними СЕМ, у 2016 р. обстежено 0,21%, виявлено 0,01% ВІЛ-позитивних осіб, в той час як за даними біоповедінкових досліджень поширеність ВІЛ серед ЧСЧ зростає: в 2009 р. – 1,6%, в 2015 р. – 8,9%.

За даними СЕМ, у 2016 р. обстежено 46,4% ПКС від їх оціночної кількості (6400 осіб), виявлено лише один позитивний результат тестування. За даними біоповедінкових дослід-жень поширеність ВІЛ серед ПКС зменшилася: 2009 р. – 14,0%; 2015 р. – 2,2%.

Серед осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі (код 112), у 2009 р. виявлено 533 ВІЛ-позитивні особи, рівень поширеності ВІЛ за цим кодом був доволі високим і становив 27,7%; у 2016 р. виявлено 170 ВІЛ-позитивних осіб, рівень поширеності ВІЛ – 29,8%.

У цілому в області протягом останніх років спостерігається зниження показника захворю-ваності на ВІЛ-інфекцію як за даними СЕМ (2009 р. – 202,6 на 100 тис.нас.; 2016 р. – 108,3 на 100 тис. нас.), так і за даними РЕН (2009 р. – 107,7 на 100 тис.нас.; 2016 р. – 94,8 на 100 тис.нас). Найбільша частка випадків ВІЛ-інфекції реєструється серед міського населення, але при цьому частка мешканців сільських місцевостей поступово збільшується: 2009 р. – 9,51%; 2016 р. – 12,9%, що є прогностичною ознакою подальшого розвитку епідемії ВІЛ-інфекції.

У віковій структурі ВІЛ-інфікованих осіб переважає вікова категорія 25–49 років: 2009 р. – 68,2%; 2016 р. – 67,7% із зменшенням частки випадків ВІЛ-інфекції у категорії 15–24 роки з 8,8% у 2009 р. до 3,6% у 2016 р.

Останніми роками реєструється поступове зменшення частки випадків ВІЛ-інфекції серед жінок від загальної кількості нових зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції.

Загальна кількість ВІЛ-інфікованих осіб, які перебувають під медичним наглядом у ЗОЗ служби СНІДу, на 01.01.2017 р. (за винятком дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, з невизначеним статусом) становила 25 614 осіб, а з урахуванням дітей, народжених ВІЛ-інфіко-ваними жінками, з невизначеним статусом – 26 338 осіб. Показник поширеності ВІЛ-інфекції – 806,4 на 100 тис. нас.

Як і раніше, незважаючи на зниження, рівень інфікованості ВІЛ серед разових донорів крові залишається доволі високим. Так, у 2009 р. зареєстровано 249 випадків ВІЛ-інфекції серед разових донорів крові і рівень поширеності ВІЛ серед них становив 0,42%, у 2016 р. – 109 випадків і, відповідно, 0,29%. На жаль, продовжують реєструватися випадки ВІЛ-інфекції серед постійних (кадрових) донорів крові: у 2009 р. – 9, у 2016 р. – 4 випадки серед постійних донорів крові.

На сьогодні область належить до регіонів з високим рівнем поширеності ВІЛ-інфекції серед вагітних, хоча цей показник має тенденцію до зниження і в 2009 р. становив 2,2%, в 2016 р. – 1,31%. Тобто вдалося досягнути цільового показника, який у 2015 р. склав 1,4%.

Як наслідок, частота передачі ВІЛ від матері до дитини зменшується і становила у 2009 р. – 7,2%; 2014 р. – 3,54%. Зниженню цього показника також сприяло застосування комплексу за-ходів: консультування, трьохетапна хіміопрофілактика, лікування інфекційних захворювань родових шляхів та скасування грудного вигодовування. Проте значення цільового показни-ка не було досягнуто, який у 2016 р. складав 2, 5%.


DRAFTЧастка осіб у ІІІ–IV стадіях ВІЛ-інфекції від кількості осіб з уперше в житті встановленим

діагнозом ВІЛ-інфекції тримається на доволі високому рівні і не досягає цільового значення: 2013 р. – 58,0%, 2016 р. – 57,5% (цільове значеня у 2016 р. – 40%). Порівняно з 2009 ро-ком показник захворюваності на СНІД збільшився у 2,1 разу. Це є підтвердженням того, що значна кількість людей, які живуть з ВІЛ, не знають про свій ВІЛ-позитивний статус, що також вказує на необхідність підвищення рівня охоплення послугами з тестування і кон-сультування ключових груп населення, як наслідок, зниження смертності від захворювань, зумовлених ВІЛ.

Можна констатувати, що в області поряд з поширенням епідемії ВІЛ-інфекції реєструється повномасштабна епідемія СНІДу (Рис. 2).

778 10

50

715

782 92

8 1116

1784 19

03 2071

2120

2047

1982

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

випадки ВІЛ-інфекції в І-ІІІ стадії випадки СНІДу

Рис. 2. Нові випадки ВІЛ-інфекції в І–ІІІ стадії та випадки СНІДу в області (абс. числа).

Незважаючи на подальше розширення доступу до АРТ, епідемія ВІЛ-інфекції у 2016 р. забрала життя 1007 хворих на СНІД (показник смертності від захворювань, зумовлених СНІДом, – 30,9 на 100 тис. нас.). Показник смертності втричі перевищив цільовий (11,5 на 100 тис. нас. у 2013 р.).

Підсумовуючи, можна визначити такі тенденції, які характерні для епідемії ВІЛ/СНІДу в області:

• Рівень захворюваності на ВІЛ в цілому знижується, проте серед мешканців сільської місцевості поступово зростає – з 10,8% у 2013 р. до 12,9% у 2016 р., серед вікової групи 25 років і старше – з 79,6% у 2013 р. до 83,0% у 2016 р.

• Поширеність ВІЛ серед загального населення (донори, вагітні), а також серед ПКС знижується.

• Показник смертності ЛЖВ тримається на стабільно високому рівні.

• Залишається високим показник пізнього виявлення ВІЛ-інфекції.


DRAFT5.2. Крос-секційний каскад послуг для

ЛЖВ станом на 01.01.2017 року

Каскад є інструментом для оцінки досягнення області цілей Стратегії ЮНЕЙДС «90-90-90». Тобто 90% ЛЖВ знають про свій ВІЛ-статус; 90% ЛЖВ, які знають про свій статус, отримують АРТ і 90% ЛЖВ, які отримують АРТ, мають невизначуване ВН.

37400

25614

12626

5303

8046

17668

21962

90%

90%90%

0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

35000

40000

Оціночна кількість ЛЖВ Знають про свій позитивний ВІЛ-статус

(знаходяться під медичним наглядом)

Отримують АРТ Мають невизначене вірусне навантаження

Залучені до континууму Потребують послуг

Рис. 3. Крос-секційний каскад лікування станом на 01.01.2017 р.

На підставі даних каскадного методу аналізу щодо досягнення цілей «90-90-90» на облас-ному рівні встановлено:

76,0% (25 614 осіб) від оціночної кількості ЛЖВ знають про свій ВІЛ-статус і перебувають під МН.

Тобто 23,9% ЛЖВ області (8046 осіб) не знають про свій ВІЛ-статус, залишаються джерелом ВІЛ-інфекції та не охоплені ВІЛ-послугами.

Для покращення ситуації доцільним є:

1. Широке впровадження тестування на ВІЛ за допомогою двох ШТ або ІФА вузькими спеціалістами та сімейними лікарями ЦПМСД;


DRAFT2. Покращення системи відстеження пацієнтів

(ваучери, купони або запрошення).

Забезпечення якісного тестування на ВІЛ через удосконалення алгоритмів тестування на ВІЛ: 41,6% ЛЖВ (12 626 осіб) перебувають на АРТ. Не охоплені послугами АРТ 58,3% ЛЖВ (17 668 осіб).

Для усунення прогалини необхідно:

1. Впровадити підписання інформованої згоди на соціальний

2. супровід під час підписання згоди на тестування на ВІЛ.

3. Скеровувати ЛЖВ, які були виявлені під час госпіталізації, на

4. диспансерний облік до виписки зі стаціонару.

5. Забезпечити щомісячне виконання плану набору пацієнтів на

6. АРТ у співпраці з НУО відповідно до плану розширення.

7. Забезпечити проведення оцінки прихильності при кожному

8. візиті пацієнта.

9. Запровадити видачу АРТ сімейними лікарями ЦПМСД.

19,4% ЛЖВ (5303) мають невизначуваний рівень ВН.

Для покращення ситуації доцільно:

а) Запровадити постійний моніторинг за розрахунками, заявками, постачанням, використанням тест-систем для визначення ВН;

б) Посилити компонент соціального супроводу ЛЖВ.

Досягнення цілей Стратегії ЮНЕЙДС «90–90–90» до 2020 р. залишається для Дніпропетровської області головним завданням з подолання епідемії ВІЛ-інфекції.


DRAFT5.3. Аналіз заходів програми

у відповідності з п’ятьма напрямами ВООЗ

5.3.1. Аналіз заходів консультування і тестування на ВІЛ

Чи приводять здійснювані заходи до змін?

Дані офіційної статистики свідчать, що на 01.01.2010 р. на диспансерному обліку в ЗОЗ об-ласті перебувало 15 795 осіб, які живуть з ВІЛ, у віці 15 років і старше станом на 01.01.2017 р. вже 25 108 ЛЖВ. З іншого боку, за оціночними даними SPECTRUM, реальна кількість ВІЛ-інфіко-ваних суттєво перевищує офіційні дані й складає 37 400 осіб. Це означає, що фактично кожна друга особа, яка живе з ВІЛ, не пройшла відповідне тестування і не знає про свій ВІЛ-статус.

Зростання питомої ваги ВІЛ-позитивних осіб у віці 15 років і старше, яких було взято під МН у III та IV клінічних стадіях (з 16,9% у 2009 р. до 57,5% у 2016 р.) свідчить про те, що кон-сультування і тестування не сприяють ранньому виявленню ВІЛ-інфекції та своєчасному за-лученню до ВІЛ-послуг ЛЖВ.

Існуючі статистичні форми звітності не дозволяють отримати інформацію про ЛВІН, ПКС, ЧСЧ щодо своєчасності залучення до ВІЛ-послуг. Для цього необхідно провести додаткове дослідження.

З кожним роком скорочується питома вага ВІЛ-позитивних ЛВІН, які перебувають під МН на кінець звітного року, і в 2009 р. становила 54,6%, в 2016 р. – 32,6%, що вказує на вплив профілактичних програм як з боку загальноосвітніх закладів, так і НУО.

Висновки

1. Заходи з КіТ, які проводяться в ЗОЗ області, не привели до суттєвих змін.

2. Своєчасний доступ до КіТ для багатьох представників КГН відсутній.

3. Раннє виявлення ВІЛ-позитивних осіб не є пріоритетом ЗОЗ області, в першу чергу ЦПМСД;

4. Серед причин пізнього тестування може бути низька поінформованість населення про послуги КіТ, а також нерівномірне і недостатнє забезпечення цими послугами в межах регіону.

Чи охоплені потрібні люди?

За даними біоповедінкових досліджень, частка респондентів, які пройшли тестування на ВІЛ за останні 12 міс. та отримали його результат, зросла серед ПКС з 49,9% у 2011 р. до 63,1% у 2015 р.; серед ЧСЧ – з 21,0% у 2009 р. до 71,0% у 2015 р.; серед ЛВІН тримається на одному рівні і стано-вила 37,7% у 2009 р. та 32,5% у 2015 р.


DRAFTЦе стало можливим завдяки реалізації профілактичних програм з використанням швидких

тестів НУО, що сприяло посиленню потенціалу ЗОЗ з досягнення спільних завдань.

Питома вага обстеження на ВІЛ хворих на туберкульоз (ТБ) тримається на високому рівні: 143,0% у 2013 р. та 142,0% у 2016 р. Перевищення показника 100% обумовлено обстеженням на ВІЛ пацієнтів з підозрою на ТБ, яким у подальшому цей діагноз не підтверджено, але обра-хування обстежених в протитуберкульозних закладах проводиться на осіб, яким остаточно встановлено діагноз ТБ. Даний показник потребує змін в обрахуванні (вилучення пацієнітв з не підтвердженими діагнозами).

Частка представників КГН з позитивним результатом тестування на ВІЛ, за даними СЕМ, є невисокою. Зокрема, частка ЛВІН має тендецію до зниження і становила 16,8% в 2009 р. та 10,9% в 2016 р. (код сероепідмоніторингу – 102), ПКС (код 105.2) та ЧСЧ (код – 103) – в межах 1%, тому можна припустити, що представники КГН мають суттєві обмеження доступу до КіТ в ЗОЗ області.

В структурі осіб з позитивним результатом тестування на ВІЛ на долю засуджених припада-ло від 27,7% у 2009 р. до 29,8% у 2016 р.

Висновки

Отже, причинами недостатнього охоплення необхідних людей є:

1. Відсутність стратегії розширення доступу до високоякісних послуг КіТ для КГН.

2. Недосконалість нормативно-правової бази щодо охоплення КГН.

3. Відсутність мотивації у медичного персоналу щодо охоплення КіТ КГН.

4. Відсутність у пацієнтів мотивації до збереження власного здоров’я.

Чи здійснюються ці заходи у достатньому обсязі (масштабі)?

В області 249 ЗОЗ надають послуги з консультування і тестування на ВІЛ із забезпеченням територіальної доступності. Послуги з КіТ можливо отримати на базі 53 ЦПМСД, 167 ЦМЛ/ЦРЛ, 29 ЗОЗ третинного рівня.

В області працює 16 НУО, які надають послуги з КіТ, у т. ч. на базі трьох мобільних клінік. З них дев’ять НУО надають послуги КіТ для ЛВІН, п’ять – для ПКС та два – для ЧСЧ. Незважаючи на розвинуті мережу ЗОЗ та систему КіТ на ВІЛ-інфекцію як одного із компонентів профілактики, статистична звітність не передбачає звітування закладів первинного рівня, а це не дозволяє оцінити роль ЦПМСД у заходах з реалізації КіТ та визначити фактори ризику серед інших кате-горій населення.

Спеціалізована медична допомога для КГН з питань КіТ на ВІЛ надається на базі трьох нар-кологічних, шести протитуберкульозних та двох дерматовенерологічних диспансерів.

Аналіз структури передтестового консультування щодо закладів різних служб свідчить про те, що у 2016 р. в області найбільшу кількість передтестових консультувань проведено у закладах акушерсько-гінекологічної служби – 27,2%, інших ЗОЗ – 22,6%, у межах діяльності служби переливання крові – 17,7% та служби СНІДу – 15,2%.

Це свідчить, що консультування проводиться найчастіше серед вагітних та донорів крові, тобто серед загального населення.


DRAFTНезважаючи на розвинену мережу ЗОЗ, які надавали послуги КіТ у період 2009–2016 рр.,

не вдалося досягти цільового показника охоплення тестуванням 90% для КГН. Наприклад, у 2016 р. цей показник за даними КіТ для ЛВІН – 79,2%, ЧСЧ – 31,1%.

За результатами моніторингу впровадження в області програм профілактики ВІЛ-інфек-ції у КГН, найбільшого охоплення тестуванням на наявність антитіл до ВІЛ у порівнянні з оціночною чисельністю групи було досягнуто у групі ЛВІН (2013 р. – 82,0%; 2016 р. – 95,4%). Охоплення тестуванням представників групи ПКС залишилося на попередньому рівні (42,6% у 2013 р. та 42,7% у 2016 р.). Охоплення ЧСЧ за останні роки поступово зростає: 9,3% у 2013 р., 15,3% у 2015 р. та 19,4% у 2016 р. від їх оціночної кількості.

В області зберігається високий рівень стигматизації та дискримінаційного ставлення у зв’язку з ВІЛ/СНІДом з боку медичних працівників системи ЗОЗ.

Висновки

1. Обсяг послуг з КіТ є недостатнім через недостатню увагу до цього питання спеціалізованих служб та закладів наркологічної, дерматовенерологічної служб, ДКВСУ, НУО.

2. Послуги КіТ між КГН розподілені неадекватно.

3. Недостатнім є використання ресурсів і лідерства приватного сектору,

4. НУО у програмах КіТ.

Чи здійснюються ці заходи правильно?

До 2013 року в якості скринінгу та підтвердження ВІЛ в ЗОЗ області використовувався метод ІФА. З 2013 року розпочато поступове впровадження використання ШТ. Простота використан-ня, можливість швидкого отримання результату зробили ці тести перспективними як в ургент-них умовах, так і в практиці сімейного лікаря, що дозволило вплинути на своєчасність взяття під МН: у 2013 р. – 69,6%, у 2016 р. – 77,6%. Проте обсяги тестувань з використанням ШТ поступово зростають – з 9,9% у 2013 р. до 18,3% у 2016 р. Але під час впровадження ШТ на базі ЦПМСД були допущені помилки – закуповувалися лише тести одного виробника, що вплинуло на ре-зультати. Така тактика не дозволяла у разі отримання позитивного результату за першим тестом видавати довідку про діагноз. У такому випадку пацієнт скеровувався до маніпуляційного кабі-нету, де забиралася кров для дослідження методом ІФА, що призводило до необґрунтованих фінансових витрат та збільшення часу на отримання остаточного результату пацієнтом.

В області поступово відбуваються зміни щодо зростання фінансових витрат з обласної програми на закупівлю тест-систем для діагностики ВІЛ. У 2009 році на придбання тест-систем для проведення скринінгових досліджень витрачено 89,0 тис.грн. (10 920 дол.), у 2016 р. – 686,2 тис. грн. (25 415 дол.), що уможливило обстеження 37 069 КГН, проте не дозволило досягнути цільового показника 90,0% та становило 81,2% від розрахункової чисельності ЛВІН, ЧСЧ, ПКС.

Висновки

1. Заходи КіТ на ВІЛ розширилися, що дало змогу більшій кількості осіб із КГН дізнатися про свій ВІЛ-статус, що стало можливим за рахунок використання ШТ НУО, надходження ШТ до ЗОЗ області як гуманітарної допомоги та часткової закупівлі ШТ ЦПМСД.


DRAFT2. Заходи здійснюються правильно, послуги з КіТ є інтегрованими

стосовно КГН для оцінки та підтвердження правильності їх виконання.

Чи є здійснювані заходи правильними/релевантними?

Упродовж досліджуваного періоду в області мали місце значні перебої з постачанням під-тверджувальних тест-систем для діагностики ВІЛ – від трьох місяців у 2009 р. до 11 місяців у 2016 р., що пов’язано з недосконалим менеджментом на рівні МОЗ України та відсутністю електронного реєстру ВІЛ-позитивних осіб, які після позитивного результату в скринінгу пере-направляються на підтверджувальні дослідження, а це призводить до нераціонального вико-ристання тест-систем. Відповідно до законодавства, пацієнт з позитивним ВІЛ-статусом може обстежуватися на ВІЛ повторно необмежену кількість разів. Наявність електронного реєстру ВІЛ-позитивних осіб, які вже мають остаточно встановлений ВІЛ-статус і перебувають під МН, дозволило після отримання позитивного результату у скринінгу не проводити підтверджу-вальних досліджень.

Згідно з діючою нормативно-правовою базою, ВІЛ-статус пацієнта неможливо розкрити без його письмової згоди. З одного боку, це забезпечує конфіденційність, а з іншого – не дає мож-ливості своєчасно поінформувати сімейних лікарів для залучення таких пацієнтів до медично-го спостереження, своєчасного обстеження, виявлення опортуністичних інфекцій, призначен-ня профілактичного та специфічного лікування.

Враховуючи такі прогалини, за сприяння міжнародних організацій в Дніпропетровській області у 2014–2015 рр. було прийнято рішення провести підготовку 1152 сімейних лікарів з питань ефективного консультування і тестування на ВІЛ та 252 лікарів з питань практичного використання ШТ. У 2016 році підготовлено ще 110 лікарів з питань діагностики ВІЛ з вико-ристанням ШТ. Враховуючи широке запровадження в діяльності ЗОЗ швидких тестів, значну плинність кадрів, створення нових ЦПМСД (у зв’язку з формуванням громад), існує необхід-ність подальшої підготовки кадрів.

В області розроблено та затверджено маршрути ВІЛ-позитивного пацієнта між різними ЗОЗ з метою уникнення втрат пацієнтів на етапах перенаправлення та взяття під диспансерний нагляд. Маршрути пацієнтів розроблено для таких ЗОЗ: ЦПМСД, заклади наркологічної, про-титуберкульозної, дерматовенерологічної служб. Маршрути для спеціалізованих ЗОЗ діють не повноцінно, що пов’язано з невиконанням додаткових функцій медичними працівниками, які фінансово нічим не підкріплюються (згідно Наказу МОЗ України від 29.02.2002 р. № 117 «Довідник класифікаційних характеристик професій працівників» в кваліфікаційних вимогах не визначено такі дії, необхідно вносити зміни до посадових інструкцій фахівців). Існуюча нор-мативно-правова база не передбачає надання соціальних послуг ВІЛ-позитивним громадянам. Працівники центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді не мають навичок роботи з КГН. Соціальний супровід ВІЛ-позитивних громадян надають лише соціальні працівники недержав-ного сектора.

Висновки

1. За результатами дослідження можна припустити, що здійснювані заходи не завжди є релевантними, що не дозволяє досягти бажаних результатів.

2. Діюча система забезпечення підтверджувальними тестами та витратними матеріалами не дозволяє своєчасно взяти пацієнтів під МН і розпочати лікування.

3. Відсутня нормативно-правова база щодо письмової згоди про розкриття ВІЛ-статусу пацієнта.


DRAFT4. Процедура КіТ є тривалою та неефективною, що пов’язано з рівнем розвитку

людського потенціалу, який не сприяє повноцінному виконанню заходів програми КіТ, менеджментом тестування і консультування на ВІЛ.

5. Механізм переадресації потребує впровадження електронної системи та розробки нових методик з обміну інформацією між ЗОЗ.

6. Застаріла система ведення ВІЛ-позитивних пацієнтів ускладнює їх залучення до спеціалізованих послуг з лікування у центрах СНІДу.

7. Через недосконалість нормативно-правової бази з питань надання послуг особам, які мають ВІЛ, соціальні послуги надаються лише НУО та в поодиноких випадках соціальними працівниками служби СНІДу.

5.3.2. Аналіз впровадження АРТ


Забезпечення АРТ для ВІЛ-інфікованих пацієнтів є одним із ключових факторів, які змен-шують смертність, пов’язану з ВІЛ-інфекцією.

У Дніпропетровській області показник зняття з медичного обліку внаслідок смерті про-тягом 2009–2016 рр. залишався високим (у межах 32,7–43,6 на 100 тис.нас.), так само як і індикатор смертності від захворювань, безпосередньо пов`язаних з ВІЛ-інфекцією, який пе-ревищував цільове значення: у 2013 р. – 37,0 на 100 тис.нас., у 2016 р. – 30,9 на 100 тис. нас.

Кількість пацієнтів на АРТ в області стрімко зросла – більш як у шість разів у 2016 р. у порівнянні з 2009 р. Разом з тим, за даними статистичної форми звітності № 56, залишається значною частка осіб (6% – у 2016 р.), які потребували, але не отримували АРТ з різних причин.

Проте серед осіб, які померли внаслідок хвороб, не пов’язаних з ВІЛ-ін-фекцією, різниця між потребою в АРТ та фактичним її отриманням була суттєвою: у 2016 р. 41,3% з померлих отримували АРТ, а 67,7% її потребували. Отже, обмежений доступ до АРТ є однією з причин стабільно високої смертності в регіоні.

Щороку близько половини з числа померлих ВІЛ-інфікованих становили особи, які інфіку-валися ВІЛ внаслідок ін’єкційного споживання наркотиків (50,0% у 2013 р. та 47,6% у 2016 р.). Додатковий аналіз доступності АРТ в розрізі групи ЛВІН показує, що частка ЛВІН, які отриму-ють АРТ, є недостатньою (22,2% у 2013 р.та 43,5% у 2016 р.). Серед померлих ЛВІН частка тих, хто отримував АРТ, не перевищувала половини (26,6% у 2013 р.та 46,1% у 2016 р.).

Серед інших чинників, які не дозволяють вчасно отримувати лікування, є виявлення та взяття під МН хворих у пізніх стадіях ВІЛ-інфекції. Так, відсоток ВІЛ-інфікованих, яких було взято під МН у ІІІ та ІV клінічних стадіях ВІЛ-інфекції, серед загального числа осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції у 2013–2016 рр. залишався доволі високим – від-повідно 58% та 57,5%.

Туберкульоз залишається основною з причин смертності серед ВІЛ-інфікованих. Зокрема, у 61,7% із 930 летальних випадків у 2013 р. та 46,9% із 1007 випадків у 2016 р. було діагностовано ко-інфекцію ВІЛ/ТБ. Показники охоплення АРТ серед таких хворих є недостатніми: 2013 р. – 78,7%; 2016 р. – 72,9%. Кількість смертей від туберкульозу серед хворих з ко-інфекцією


DRAFTВІЛ/ТБ у 2013 р. становила 16,7%, у 2016 р. – 14,1%. Однією з причин утримання даного показника на високому рівні є звернення хворих за медичною допомогою в термінальній стадії, що надає пацієнту статус паліативної допомоги, відповідно не призначається про-титуберкульозна та АРВ-терапія.

Висновки

Підсумовуючи, можна констатувати, що впровадження АРТ в регіоні не приводить до бажаних змін, тобто смертність від хвороб, зумовлених ВІЛ, залишається на високому рівні. Це зумовлено:

1. Надто пізнім виявленням та зверненям ВІЛ-інфікованих за медичною допомогою.

2. ЗОЗ області не орієнтовані на виявлення ВІЛ на ранніх стадіях захворювання.

3. Високим рівнем поширеності ВІЛ серед ЛВІН внаслідок тривалої епідемії.

4. Поширеністю туберкульозу серед ЛВІН, у т.ч. внаслідок особливостей соціального статусу та притаманної цій групі концентрації людей.

5. Недостатньо налагодженою взаємодією між СНІД та ПТД службами.


Питома вага осіб, які знаходилися на МН та отримували АРВ-терапію, у період з 2013 по 2016 рік зростала, але ніколи не наближалася до цільового показника 90%, що не дозволяє вплинути на епідемію належним чином.

Незважаючи на те, що частка ВІЛ-інфікованих ЛВІН з опіоїдною залежністю, які отримують інтегроване лікування АРТ/ЗПТ, стрімко зростала протягом 2009–2016 рр., частка таких хворих серед загальної кількості пацієнтів залишається незначною.

Для багатьох ЛЖВ програми формування прихильності до АРТ та програми догляду і підтрим-ки у 2016 р. ще залишалися недоступними (у 2016 р. клієнтами таких програм стали 60,1% ЛЖВ, які перебували під диспансерним наглядом).

Висновки

Серед причин, які заважають досягнути необхідного охоплення АРВ терапією, є:

1. Асоціальна поведінка, поновлення вживання наркотиків, алкоголь, недбайливе ставленння до свого здоров’я.

2. Відсутність підтримки з боку близького оточення щодо необхідності прийому АРВ-препаратів.

3. Недостатній рівень соціально-психологічного супроводу з боку НУО.

4. Недосконалість нормативно-правової бази з питань надання послуг особам з ВІЛ (соціальні послуги надаються лише НУО).

5. Слабка мотивація та поінформованість КГН щодо можливості отримання послуг, зокрема АРВ-терапії.


DRAFT6. Недостатня підготовка сімейних лікарів для роботи з КГН та стигматизація.

7. Система переадресації пацієнтів між ЦПМСД та ЗОЗ вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги залишається недосконалою і не дозволяє вчасно охопити потрібних пацієнтів.

8. Значна частина пацієнтів з високими показниками CD4 відмовляються розпочинати АРТ.


Для забезпечення виконання заходів із залучення до АРВ-терапії відповідних людей почина-ючи з 2009 р. в області розпочато децентралізацію послуг для ЛЖВ. На базі ЗОЗ відкривалися ка-бінети «Довіра» та сайти АРТ. На той час таких установ було дев’ять, у 2016 р. їх стало вже 40, від-повідно питома вага цих установ серед ЗОЗ області коливалася в межах від 2,8% до 16,0%. Сайти АРВ-терапії розміщені на базі ЗОЗ третинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги.

Діяльність медичних установ регулюється наказами МОЗ України № 122 від 12.03.2000 р. «Про внесення змін до Наказу МОЗ України від 23.02.2000 № 33» та № 509 від 21.07.2014 р., що передба-чає відкриття кабінету «Довіра» на базі ЦМЛ/ЦРЛ незалежно від чисельності ЛЖВ (де на обліку є 10 пацієнтів та де є 500–600). Тому обсяг послуг на різних адміністративних територіях не є адек-ватними і дуже різняться між собою. Рівень поширеності ВІЛ у різних містах та районах області різний. Деякі установи занадто перевантажені, їм бракує персоналу, в той час як інші працюють не на повну потужність.

Так, у Кривому Розі диспансерна група станом на 01.01.2017 р. становила 9758 осіб, у т.ч. ак-тивна диспансерна група – 7247 осіб. У місті функціонує центр СНІДу, чотири кабінети «Довіра» та два сайти АРТ на базі протитуберкульозного та психоневрологічного диспансерів. Криворізький центр СНІДу обслуговує 7528 пацієнтів, там же отримують АРВ-терапію 2964 хворих на ВІЛ/СНІД, працює два лікаря-інфекціоніста. Навантаження на лікарів становить 60–80 пацієнтів у день, в той час як у кабінетах «Довіра» та сайтах АРТ – 10–15 пацієнтів. У деяких містах і районах області навантаження на лікаря-інфекціоніста складає 3–5 пацієнтів.

Підводячи підсумки, можна зазначити, що діяльність установ, які надають медичні послуги, регулюється низкою процедур, обов’язкових для всіх установ подібного типу. При цьому не враховується те, що рівень поширеності ВІЛ на різних адміністративних територіях є різним. Отже, деякі установи перевантажені, їм бракує персоналу, в той час як інші працюють не на повну потужність.

Більше того, вимоги щодо кадрового складу, інфраструктури та обладнання передбачають необхідність виділення значних коштів на утримання, що часто є неможливим з огляду на обме-женість коштів у місцевих бюджетах.

На тлі розширення мережі ЗОЗ, які надають послуги ЛЖВ, зростає і чисельність медичних та немедичних установ, що надають послуги з догляду та підтримки – з 9,2% у 2009 р. до 20,8% у 2016 р., проте охоплення цими послугами залишається недостатнім.

В області повільно розвивається мережа медичних та немедичних установ, які надають інте-гровану допомогу за напрямом ВІЛ/ТБ, ВІЛ/ТБ/ЗПТ – з 16,8% у 2013 р. до 18,4% у 2016 р.

Висновки

На фоні зростання доступності програми АРВ-лікування для ВІЛ-інфікованих здійснювані заходи не дозволяють забезпечити достатній обсяг доступу ЛЖВ до АРВ-терапії через:


DRAFT1. Кадровий дефіцит.

2. Незручний час видачі АРВ-препаратів у ЗОЗ.

3. Незручне територіальне розташування ЗОЗ, який видає АРВ-препарати.

4. Доступ до програми ЗПТ суттєво відрізняється в різних ЗОЗ області, що також ставить перепони щодо залучення д о АРВ-терапії представників групи ЛВІН.

5. Небажання лікарів сайтів АРТ збільшувати своє робоче навантаження, а отже, Д-групу сайту.

6. Нерівномірне навантаження на лікарів кабінетів «Довіра» та у центрах СНІДу (м. Дніпро та м. Кривий Ріг).

7. Існуюча система переадресації може бути однією з причин низького охоплення АРТ, а віддаленість проживання, вартість проїзду є одними з причин вибуття пацієнтів з поля зору медичних працівників.

Чи виконуються ці заходи правильно?

Рівень утримання на АРТ за останні три роки не покращився. Утримання на АРТ протягом 12 міс. від початку лікування для осіб, які розпочали терапію протягом 2015 р. та приймали її в 2016 р., склало 83,7% (у 2013 р. цей показник становив 90,7%). Цільового показника не було до-сягнуто на 7 %. Ключовими причинами недостатнього утримання на АРТ є:

• низька продуктивність НУО та ЗОЗ щодо утримання пацієнтів на АРТ- терапії та несвоєчасне отримання АРВ-препаратів;

• послуги є слабо інтегрованими та не спрямовані на потреби пацієнтів; стандартний підхід, що використовується в ЗОЗ, не дозволяє враховувати всю складність проблем, з якими стикаються ЛЖВ;

• нестача даних та, як наслідок, недостатнє розуміння ситуації щодо утримання ключових груп на АРТ;

• несвоєчасне надходження препаратів, що призводить до розбалансування схем АРВ-терапії, необгрунтованих змін схем та несвоєчасного призначення лікування;

• КГН (ЛВІН, ПКС, ЧСЧ) залишаються поза програмами лікування у віддалених районах, невеликих містах та селах (м. Вільногірськ, Марганець та Апостолівський, Верхньодніпровський, Магдалинівський, Межівський, Петропавлівський райони).

Послуги з догляду та підтримки в області реалізуються виключно НУО за рахунок донорів.

Серед державних організацій основними надавачами соціальних послуг в області є соціальні служби для сім’ї, дітей та молоді. Проте в їхній роботі практично відсутні специфічні послуги, пов’язані з ВІЛ.

Так, під час робочої зустрічі, яка відбулася 18 серпня 2017 р., визначено, що служба для сім’ї, дітей та молоді зазнала значних змін та скорочення. Нові соціальні працівники готові працювати з КГН, але не мають відповідної підготовки.



1. Необхідною є підготовка кадрів соціальних служб для роботи з КГН.

2. На державному рівні змінити критерії оцінки роботи соціальних працівників для визначення якості профілактичної роботи.


В області діє комплексний план щодо розширення АРВ-терапії, який відповідає міжна-родним стандартам та затверджений Наказом ДОЗ ДОДА, і є обов’язковим для виконання ЗОЗ області. Діяльність у даному напрямку здійснюється ЗОЗ у тісній співпраці з громадсь-кими організаціями.

У досліджуваному періоді критерії призначення АРТ зазнали значних змін за наявності по-казника СД4 від 200, 350 та 500 клітин. На теперішній час призначення АРТ відповідає міжнарод-ним вимогам і призначається під час взяття під МН за відсутності обтяжувальних захворювань.

Незважаючи на значний приріст кількості пацієнтів, які отримують АРТ (з 1987 осіб у 2009 р. до 121 79 осіб у 2016 р.), темпи розширення програми АРТ відстають від темпів збільшення кількості осіб, які потребують лікування.

Серед осіб, які отримують АРТ, дорослі (18 років і старше) станом на 01.01.2017 р. складають 95,3% (11 618), з них 5703 – чоловіки (49,0%) та 5915 – жінки (50,9%), що свідчить про рівний доступ до АРВ-терапії. Частка дітей складає 4,6% (561 дитина) серед дітей, які отримують АРТ.

Перебої з постачанням АРВ-препаратів мали місце протягом останніх років, що не дозво-ляло своєчасно призначати терапію та впливати на показники смертності.

Несвоєчасне надходження витратних матеріалів для охоплення тестуванням на визначен-ня ВН призвело до неконтрольованого лікарем стану прийому препаратів пацієнтами: пи-тома вага ЛЖВ, які знаходилися під МН у зв’язку з ВІЛ-інфекцією, отримували АРТ, мали дані щодо невизначуваного ВН, станом на кінець 2016 р. склала 65,3%.

На національному та обласному рівнях існує система відстеження прогресу в сфері на-дання послуг з АРВ-терапії: статистична форма звітності № 56 «Звіт про надання АРВ-терапії хворим на ВІЛ» та форма № 57 «Звіт про дорослих та дітей, які розпочали АРТ у когорті та ліку-ються 6,12, 24, 36, 60 міс.». Збір інформації проводиться щомісячно. Але існуюча система не дозволяє ефективно аналізувати ці дані і потребує значного удосконалення (особливо щодо КГН) та переходу в формат електронної бази даних.

У Дніпропетровській області, як і в цілому по Україні, починаючи з 2009 р. фахівцями цен-тру МіО обласного центру СНІДу проводяться дослідження з оцінки витрат на протидію епі-демії ВІЛ/СНІДу за різними джерелами фінансування. Обсяги фактичних витрат на лікування в 2013 р. становили 46799629,72 тис.грн. (5813618,59 тис. дол.); 2015 р. – 85802774,0 тис.грн. (3882478,46 тис.дол.), що свідчить про зниження обсягів фінансування.

Висновки

Незважаючи на наявність нормативно-правової бази з розширення АРТ, заходи, які впро-ваджуються для надання АРВ-терапії, не завжди виконуються правильно, що пов’язано з повільними темпами розширення обсягів охоплення АРТ, часто не контрольованим лікарем прийомом препаратів пацієнтами (через нестачу тестів на ВН та АРВ-препаратів), недостат-ньо актуальною системою моніторингу лікування.


DRAFT5.3.3. Аналіз профілактичних ВІЛ-сервісів для людей, які вживають ін’єкційні наркотики


ЛВІН все ще залишаються групою, яка має найвищий рівень поширеності ВІЛ-інфекції, що підтверджується як даними офіційної статистики, так і даними досліджень. Послуги ЛВІН на-даються як закладами системи охорони здоров’я, так і НУО.

У період 2009–2016 рр. в області офіційно зареєстровано 26 360 випадків ВІЛ-інфекції, серед них ЛВІН становили 9060 осіб, тобто 34,3%. Випадки СНІДу були зареєстровані у 11 969 хворих, у тому числі в 6990 ЛВІН, що становить 58,4%.

З кожним роком в області зростає кумулятивна чисельність ЛВІН, які перебувають під МН – з 9358 випадків у 2009 р. до 11492 випадків у 2016 р.

Відсоток ЛВІН з позитивним результатом тестування на ВІЛ (за даними СЕМ) від оціночної кількості має тенденцію до зниження – з 5,7% у 2009 р. до 1,1% у 2016 р.

Такі зміни стали можливими за рахунок реалізації в області програм профілактики, які впроваджувалися МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», що вплинуло на стабілі-зацію епідемії серед загального населення.

За даними програмного моніторингу (база даних Syrex), показник інфікованості ЛВІН спа-дає – з 19,7% у 2009 р. до 3,3% у 2016 р.

Показник поширеності ВІЛ серед ЛВІН, за даними біоповедінкових досліджень, має тен-денцію до зростання – з 22,4% у 2009 р. до 39,7% у 2015 р.

За даними статистичної форми звітності № 2 ВІЛ/СНІД (річна), табл.3002, в структурі по-мерлих від усіх хвороб питома вага ЛВІН у 2013 р.складала 50% (703), у 2016 р. – 47,5% (676).

Висновки

Можна констатувати, що здійснювані в області заходи приводять до позитивних змін:

• зниження захворюваності на ВІЛ серед ЛВІН;

• зменшення внеску парентерального шляху інфікування

Проте показник поширеності ВІЛ серед ЛВІН залишається доволі високим.


Профілактичні програми для ЛВІН реалізуються в області лише за рахунок гранту Гло-бального фонду для боротьби зі СНІДом, малярією та туберкульозом через організації-суб-грантери основних реципієнтів ГФ (МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»).

Завдяки реалізації грантів у 2013 р. 28 756 ЛВІН в області мали доступ до профілактичних програм, таких як обмін шприців, розповсюдження інформаційних матеріалів та презерва-тивів, експрес-тестування на ВІЛ-інфекцію та інфекції, що передаються статевим шляхом, консультування. У 2016 році кількість охоплених ЛВІН досягла 38 736 осіб, що перевищує цільове значення 2013 р. на 34,7%, але становить 82,0% від рекомендованої оціночної кіль-


DRAFTкості (47 300 ЛВІН) та 110,5% (35 050) від оціночної чисельності, затвердженої на засіданні координаційної ради області.

Останніми роками досягнув цільового значення показник використання стерильного ін’єкційного інструментарію під час останньої ін’єкції – 88,5% у 2009 р., 93,4% у 2015 р.

Рівень використання презервативу під час останнього статевого акту серед ЛВІН зріс з 24,2% у 2009 р. до 39,7% у 2015 р., проте не досяг цільового значення – це обумовлено тим, що не всі ЛВІН є клієнтами НУО, та недостатнім є вплив профілактичних програм на зміну ризикованої поведінки.

Висновки

Щоб виправити ситуацію, необхідним є:

1. Розширення соціально-психологічного супроводу НУО.

2. Підвищення якості роботи медичного персоналу ЗОЗ з ЛВІН за рахунок підвищення професійної підготовки за напрямом зниження стигми та дискримінації, тренінгів, семінарів, робочих зустрічей.


Завдяки діяльності МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» до профілактичних програм вдалося залучити 82,0% ЛВІН у 2013 р. та 70,7% у 2016 р. від оціночної кількості.

З метою зменшення споживання ін’єкційних наркотиків серед ЛВІН в області впровадже-но ЗПТ. Участь ЛВІН у програмі ЗПТ для ВІЛ-інфікованих дозволяє суттєво підвищити їх при-хильність до АРТ і вплинути на рівень показника смертності в цій групі. Послуги програми ЗПТ надаються на базі 23-х ЗОЗ. Сайти ЗПТ працюють на базі психоневрологічних та нарко-логічних диспансерів, центрів СНІДу, протитуберкульозних диспансерів, інфекційних ліка-рень, міських і районних лікарень, центрів ПМСД. У програмі ЗПТ беруть участь 874 особи з діагнозом ВІЛ-інфекції (59,0% від тих, хто отримує ЗПТ), з них 619 осіб знаходяться на АРТ. Більша частина ЛВІН, які отримують ЗПТ, є ВІЛ-інфікованими, але частка з них, які отримують АРТ, не досягла цільового показника і становила 20,9% у 2009 р. та 70,8% у 2016 р. Попри те, що показник охоплення послугами ЗПТ зріс утричі (581 та 1479 осіб відповідно), лише 4,2% від оціночної кількості ЛВІН, які вживають опіоїди, мають доступ до ЗПТ. За даними нарколо-гічної служби, відсоток осіб з опіоїдною залежністю, які отримують ЗПТ, у 2015 р. становив 22,2%, у 2016 р. – 31,76% від кількості осіб, які перебувають під МН у наркологічній службі.

Кількість розданих шприців залишається приблизно на одному рівні: 102 шт. на одного ЛВІН у 2013 р. та 103 у 2016 р.

Висновки

На тлі розширення масштабів здійснюваних серед ЛВІН профілактичних та лікувальних за-ходів не вдається досягнути відповідних масштабів, що пов’язано із:

1. Обмеженістю послуг профілактичних програм для ЛВІН в невеликих містах та районах області.

2. Діючі сайти ЗПТ у великих містах не завжди працюють на повну потужність, що пов’язано з кадровим дефіцитом.


DRAFTЧи здійснюються ці заходи правильно?

На базі ЗОЗ області, де функціонують сайти АРТ, створено мудьтидисциплінарні команди, до складу яких входять лікар, медична сестра та соціальний працівник НУО. Такий підхід до-зволив підвищити якість надання послуг хворим на ВІЛ/СНІД, в першу чергу із соціального супроводу та індивідуального підхіду до лікування. Участь соціального працівника в цій мо-делі співпраці має важливу ланку в ланцюжку взаємодії, що сприяє підвищенню прихиль-ності пацієнта до лікування.

Профілактичні послуги з обміну шприців, консультування та доступу до презервативів для ЛВІН добре представлені у межах міст Дніпро та Кривий Ріг, однак інші райони області забезпечені такими послугами лише частково або зовсім не забезпечені. Існуючі мережі соціальних і медичних закладів також частково беруть участь у наданні послуг, особливо поза межами міст Дніпро, Кривий Ріг, Павлоград, Новомосковськ, Тернівка, Першотравен-ськ. Проте існує потенційна можливість залучення ЦПМСД, НУО, ЦСССДМ в якості активних постачальників послуг.

В умовах розширення доступу до АРТ, що суттєво подовжує тривалість життя ЛЖВ, захво-рювання печінки вийшло на одне із провідних місць серед причин смертності ВІЛ-інфікова-них від хвороб, не пов’язаних з ВІЛ. Проте за даними офіційної статистики (форма № 2 ВІЛ/СНІД – річна) інфікованість ВГС спадає (54,9% у 2013 р., 23,0% у 2016 р.), смертність від хво-роб, пов’язаних з ВГС/ВГВ та цирозами печінки вірусної етіології, зменшилася з 18,9% у 2013 р. до 14,4% у 2016 р.

Така тенденція може бути пов’язана з розширенням програми МБФ «Альянс громадсь-кого здоров’я» щодо діагностики та лікування вірусного гепатиту С для КГН, за умови залу-чення до лікування 50% ЛВІН. Для встановлення діагнозу ВГС людина має пройти повний комплекс діагностики, визначений лікарем у кожному окремому випадку. Завдяки співпраці з партнерськими організаціями Альянсу пацієнти, які відповідали критеріям відбору до про-грами, мали можливість отримати знижку на проходження діагностики.

Висновки

1. У 2015 році проліковано 28 хворих з поєднаною патологією ВІЛ/ВГС, у 2016 р. – 52 особи.

2. Робота з ЛВІН, які відбувають покарання в установах пенітенціарної служби, в рамках проектної діяльності здійснюється соціальними працівниками НУО «Дорога життя» за напрямами профілактики, догляду, підтримки та супроводу АРТ.


За даними біоповедінкового дослідження серед ЛВІН 2015 р., з усіх ВІЛ-позитивних ЛВІН, які потрапили у дослідження в м. Дніпро, 16,2% приймають АРТ. Це свідчить про великі втра-ти пацієнтів на всіх етапах, включаючи профілактику, КіТ, постановку на облік та початок АРТ.

В області наявні кадрові та матеріальні ресурси для забезпечення надання послуг з про-філактики ВІЛ серед ЛВІН за рахунок розгалуженої мережі наркологічної, психоневрологічної, протитуберкульозної служб, ЦПМСД, на базі яких реалізуються заходи замісної підтримуваль-ної терапії. Але роботу між службами налагоджено недостатньо, зокрема, обласний та пере-важна більшість міських центрів СНІДу не мають сайту ЗПТ, лікарів-фтизіатрів, що знижує їхній потенціал щодо ефективної роботи з метою вирішення основних проблем цієї ключової групи.


DRAFTДержавна кримінально-виконавча служба області відокремлена від служби СНІДу, по-

слуги обох служб не є інтегрованими. Якість надання послуг з психо-соціального супроводу ЛЖВ оцінюється лише представниками медичного відділу ДКВС України в Дніпропетровсь-кій області, і результати оцінки невідомі. Звіт про роботу до Координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції при ОДА не надавався.

В області розроблена та затверджена в ДОЗ ДОДА Дорожня карта з поліпшення якості «Покращення континууму ВІЛ-послуг в Дніпропетровській області для людей, які живуть з ВІЛ», у якій першочергове місце відведено ЛВІН.

У Дорожній карті прописано прогалини та обсяги прогалин за такими напрямами:

• виявлення та постановка на диспансерний облік ЛВІН;

• залучення та утримання у системі медичних послуг;

• залучення до лікування АРТ;

• ефективність лікування.

Дані офіційної статистики надають недостатньо інформації про послуги для ЛВІН. Крім того, критерії включення до групи ЛВІН відрізняються у дослідженнях та офіційній статисти-ці. Для біоповедінкових досліджень ЛВІН (активні ЛВІН) – це особа віком 14 років і старше, яка мала досвід вживання наркотиків ін’єкційним шляхом за останні 30 днів. У межах рутин-ного епідеміологічного нагляду до категорії активних ЛВІН відносяться особи, які: (С3) – не заперечують епізодичного вживання психоактивних речовин ін’єкційним шляхом; (С4) – не заперечують систематичного вживання психоактивних речовин ін’єкційним шляхом; (С5) – перебувають у програмі замісної підтримувальної терапії.

Висновки

Існують проблеми із налагодженням правильного виконання профілактичних заходів та медичних послуг для ЛВІН, зокрема:

• незважаючи на розгалужену систему служб різного профілю (наркологічна, фтизіатрична, психоневрологічна та ін.), надання послуг є часто несинергічним між різними службами та відомствами;

• обмежений доступ до отримання інтегрованих послуг ЛВІН під час звернення в ЗОЗ за місцем проживання;

• низький рівень взаємодії служби СНІДу з пенітенціарною службою не дозволяє забезпечити безперервний нагляд за ВІЛ-інфікованими особами, які звільняються з установ виконання покарань, та їх залучення до програм профілактики ВІЛ-інфекції;

• незважаючи на існування Дорожньої карти з покращення якості надання послуг та увагу, яка приділяється в ній групі ЛВІН, у цьому документі не вдалося обрахувати та оцінити, чи виконуються заплановані заходи за відсутності достовірних статистичних даних. Іншими словами, Дорожня карта не має практичного застосування, принаймні для групи ЛВІН;

• відсутні місцеві органи, на які було б покладено відповідальність за впровадження профілактичних програм серед ЛВІН.


DRAFT5.3.4. Аналіз профілактичних ВІЛ-сервісів для чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками


Епідеміологічний нагляд за ВІЛ-інфекцією серед ЧСЧ включає щомісячну звітність про кількість нових випадків інфікування та захворювання, але не відображає реальних масшта-бів через низку медичних і немедичних особливостей захворювання та специфіки групи. Для отримання більш реальної картини використовується система епіднагляду другого по-коління (біоповедінкові дослідження – далі БПД), яка поєднує епіднагляд за ВІЛ, епіднагляд за ІПСШ та моніторинг поведінки ЧСЧ. За даними БПД, рівень поширеності ВІЛ серед ЧСЧ зростає: з 2,0% у 2009 р. до 8,9% у 2015 р.

За даними СЕМ, у досліджуваному періоді 2009–2016 рр. виявлено 37 ВІЛ-позитивних ЧСЧ. За даними РЕН. гомосексуальний контакт як шлях інфікування ВІЛ було визначено у 62-х пацієнтів. Така розбіжність у статистиці свідчить, що під час первинного звернення до ЗОЗ пацієнти не розкривають свою сексуальну орієнтацію і визначаються за різними кодами.

Дуже повільно, але з кожним роком зростає чисельність осіб під МН у ЗОЗ області, які інфікувалися ВІЛ гомосексуальним шляхом. Якщо у 2009 р. під МН перебувало 38 осіб, то у 2016 р. – вже 92 особи.

З огляду на те, що результати біоповедінкових досліджень не збігаються з офіційними да-ними, можна припустити, що сьогодні існує суттєве недоврахування випадків інфікування ВІЛ, пов’язаних із сексуальними стосунками серед чоловіків. Тому епідемічна ситуація в групі ЧСЧ потребує більш ретельного та регулярного моніторингу.

Висновки

Отже, можна припустити, що здійснювані заходи не приводять до позитивних змін через:

1. Складнощі з визначенням приналежності до групи ЧСЧ під час надання послуг тестування на ВІЛ та АРТ внаслідок високої стигматизації групи.

2. В ЗОЗ області відсутня політика щодо залучення до програм профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ЧСЧ.

3. Низький рівень співпраці ЧСЧ-сервісних організацій із ЗОЗ.


За останні роки впровадження профілактичних програм для ЧСЧ вдалося досягнути істотного покращення показника їх охоплення тестуванням на ВІЛ (Рис. 4).


DRAFT

4,80% 7,80% 8,90%

2127

55

20

41

59

0%

1%

2%

3%

4%

5%

6%

7%

8%

9%

10%

0

10

20

30

40

50

60

70

510231021102

%

поширеність ВІЛ, %використання презервативу під час останнього контакту з чоловіком, %робили тест на ВІЛ , отримали результат, %

Рис. 4. Поширеність ВІЛ та поведінкові практики серед ЧСЧ за даними біоповедінкових досліджень, 2011–2015 рр.

За даними БПД, у 2009 р. лише 12,0% ЧСЧ проходили тестування на ВІЛ протягом останніх 12 міс. і знали результат тесту, в 2015 р. – 59,1%.

Відсоток ЧСЧ, які повідомили про використання презервативу, в 2015 р. складав 55,0% проти 21% у 2011 р. Його значення, за даними досліджень, зросло удвічі, що свідчить про підвищення рівня безпечної сексуальної поведінки у цій групі населення.

Рівень знань ЧСЧ про ВІЛ-інфекцію та ризиковану поведінку щодо інфікування ВІЛ, тобто правильно визначали шляхи передачі ВІЛ-інфекції, становив 56,0 % у 2013 р. та 62,0% у 2015 р.

За даними програмного моніторингу, охоплення ЧСЧ пакетом профілактичних послуг зростає, але досить повільно – з 1423 у 2011 р. до 3719 у 2016 р. Такого рівня охоплення, як ми бачимо на Рис. 4, недостатньо: поведінкові практики покращуються, проте інфікованість ВІЛ зростає. Тобто поширення епідемії йде швидшими темпами, ніж розширення охоплення профілактичними програмами.

Висновки

Отже, причини, які перешкоджають досягнути охоплення потрібних людей, можна визначити як:

1. Недостатня поінформованість ЧСЧ про отримання послуг з діагностики, лікування та супроводу.

2. Низький рівень підготовки медичних працівників ЗОЗ з надання медичних послуг для ЧСЧ.

3. Система переадресації ЧСЧ на рівні ЗОЗ не відпрацьована належним чином.

4. В ЗОЗ відсутня політика щодо залучення до програм профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ЧСЧ.


DRAFTЧи здійснюються ці заходи у достатньому обсязі (масштабі)?

За даними програмного моніторингу, останніми роками кількість охоплених ЧСЧ заходами програмного моніторингу зросла – з 13,2% у 2009 р. до 20,6% у 2016 р.

Кількість ЧСЧ, охоплених профілактичними програмами, в 2016 р. становила 3731 осіб, що перевищує цільове значення показника 2013 р. на 127,7% (1638 осіб). Незважаючи на певні успіхи, за результатами БПД 2015 р. клієнтами НУО, яка надає профілактичні послуги, були лише 23% ЧСЧ від оціночної кількості, стільки ж проходили медичні огляди та здавали аналі-зи – цього замало для досягнення цільового показника.

Вагомим фактором використання презервативів є їхня доступність. В області існує лише два пункти роздачі презервативів для ЧСЧ. Кількість розданих презервативів у 2013 р. складала 1638 шт. (14% від оціночної кількості), у 2015 р. – 2692 шт. (23,0% від оціночної кількості).

Висновки

Заходи, які реалізуються в області, не дозволяють розвернутися в повному обсязі з на-ступних причин:

1. Програми для ЧСЧ є невеликими і здійснюються у недостатніх масштабах.

2. Брак ресурсів повномасштабної реалізації профілактичних заходів: ресурси для підтримки та надання послуг для ЧСЧ не фінансуються місцевою владою.

Чи здійснюються ці заходи правильно?

В обласній програмі «Здоров’я населення Дніпропетровщини на 2015–2019 роки» та міс-цевих програмах заходи профілактики ВІЛ/СНІДу серед ЧСЧ не передбачено, а профілактич-ні програми, що фінансуються міжнародними донорськими організаціями, протягом остан-ніх років було скорочено.

Як наслідок, представники ЧСЧ можуть отримати пакет послуг практично лише в двох великих містах області – Дніпрі та Кривому Розі.

Представники ЧСЧ користуються послугами КіТ на ВІЛ як за програмами НУО, так і в ме-режі ЗОЗ (в кабінетах «Довіра»).

Висновки

Кадрові та матеріальні ресурси для забезпечення послугами профілактики ВІЛ серед ЧСЧ в області розвинуті недостатньо, надаються переважно на базі дерматовенерологічної та служби СНІДу. Питання переадресації ЧСЧ, тестування, лікування, догляду і підтримки ро-зроблені та відпрацьовані лише між цими двома службами. Інші партнери не залучені до надання ВІЛ-сервісних послуг для цієї групи населення.


Програмні документи, маршрутні листи або інші керівництва щодо профілактики ВІЛ-ін-фекції серед ЧСЧ як на національному, так і на обласному рівнях не розроблено. Як наслідок, фінансові ресурси для забезпечення профілактики ВІЛ за кошти обласного бюджету є не-


DRAFTдоступними. Забезпечення профілактичними матеріалами (презервативами, лубрикантами, ШТ на ВІЛ та ІПСШ, інформаційними матеріалами) можливі лише за рахунок проектів міжна-родних донорів.

Зважаючи на розрахункову чисельність ЧСЧ, можна констатувати, що наявні людські ре-сурси ЗОЗ області (дерматовенерологічна та служба СНІДу) могли бути достатніми для надан-ня послуг профілактики ВІЛ серед ЧСЧ. Проте, враховуючи, що дана група є важкодоступною для проведення профілактичних втручань, існуючі людські ресурси потребують посилення для надання якісних послуг.

Висновки

Незважаючи на відсутність фінансової підтримки профілактичних заходів для ЧСЧ місце-вою владою, заходи, які підтримуються донорськими організаціями, є релевантними.

5.3.5. Аналіз профілактичних ВІЛ-сервісів для працівників комерційного сексу


Послуги ПКС надаються як ЗОЗ, так і мережею НУО, які реалізують свою діяльність в області.

Результати епіднагляду другого покоління, який здійснюється упродовж останніх років, свідчать, що поширеність ВІЛ у групі ПКС скоротилася в сім разів (з 14,0% у 2009 р. до 2,2% у 2015 р.).

Можна припустити, що це сталося завдяки ефективній роботі профілактичних програм, а також у зв’язку з оновленням групи ПКС.

За даними програмного моніторингу, відсоток ПКС з позитивним результатом тестування на ВІЛ від протестованих у НУО також незначний і становив 4,5% у 2013 р. та 0,9% у 2016 р.

Висновки

Враховуючи викладене вище, можна констатувати, що, за даними досліджень та програм-ного моніторингу НУО, епідемічна ситуація серед цієї групи стає більш сприятливою.


Результати біоповедінкових досліджень, які проводяться протягом останніх років, дають підстави відзначити деякі позитивні тенденції щодо зміни поведінки ПКС на більш безпечну. Так, 34,7% у 2009 р. та 74,4% у 2013 р. ПКС правильно відповіли на запитання про шляхи за-побігання статевій передачі ВІЛ-інфекції.

Також спостерігається позитивна динаміка щодо безпечної сексуальної поведінки ПКС, а саме використання презервативу під час статевого контакту з останнім клієнтом: 77,7% у 2009 р., 98,2% у 2015 р.


DRAFTЗа даними біоповедінкових досліджень відсоток осіб, які надають сексуальні послуги за

винагороду та пройшли тестування на ВІЛ протягом 12 міс. і знають свої результати, зріс, але все ще залишався низьким (у 2013 р. – 27,6%, у 2015 р. такий сервіс був доступний для 63,1% ПКС).

Висновки

Фактори, які заважають охопити потрібних людей:

1. Низька активність медичних працівників ЗОЗ та НУО з питань розширення доступу до КіТ для ПКС.

2. Відсутність мотивації медичних працівників щодо надання послуг для ПКС.

3. Високий рівень стигматизації з боку медичних працівників щодо ПКС.

4. Заходи профілактики для ПКС не передбачені обласною програмою, фінансування відсутнє.


Профілактичні програми для ПКС, впроваджувані в області, характеризуються постійним нарощуванням кількості охоплених клієнтів, однак наблизитися до рекомендованого обсягу охоплення цієї групи (60%) не вдалося ні у 2013 р. (42,5% від оціночної кількості ПКС), ні у 2016 р. (44,8%). При цьому варто мати на увазі, що цільове значення даного показника посту-пово зростає і в 2013 р. становило 2724 особи, в 2016 р. – 3476 осіб.

В області лише п’ять НУО здійснюють роздачу презервативів та надають послуги з про-філактики ВІЛ серед ПКС.

Висновки

На фоні розширення маштабів профілактичних програм не вдається забезпечити достатній обсяг послуг з наступних причин:

1. Незручне розташування НУО – послуги для ПКС доступні лише на рівні міст Дніпро та Кривий Ріг.

2. Профілактичні програми для ПКС в області реалізуються лише за кошти зовнішніх донорів.

Чи здійснються ці заходи правильно?

В області на базі НУО реалізують свою діяльність дві мобільні клініки, які надають про-філактичні послуги ПКС з метою наближення до цільової групи та орієнтовані саме на цю групу, але обсяг послуг з кожним роком зменшується, що підтверджується скороченням кількості розданих презервативів для ПКС – з 409 шт. на рік у 2009 р. до 154 шт. у 2016 р.

Фінансові ресурси для забезпечення надання послуг профілактики ВІЛ серед ПКС за кошти інших бюджетів (за винятком міжнародних та обласного) є недоступними.



Перешкоди для правильного виконання заходів:

1. Послуги для ПКС слабо інтегровані в систему ЗОЗ; обмеженою є кількість НУО, які працюють з цією групою.

2. Програми для розвитку кадрового потенціалу медичних працівників для роботи з представниками ПКС не впроваджуються на рівні ЦПМСД.

3. Відсутність соціального замовлення для ПКС за кошти місцевого бюджету.

4. Якість консультування ПКС представниками НУО потребує удосконалення.

5. Профілактична робота НУО часто обмежується пасивним обслуговуванням «точок» роботи ПКС (роздача презервативів, тестування на ВІЛ тощо), недостатньо відстежується зв’язок клієнта з НУО (аналіз взаємодії ПКС з НУО, причини припинення зв’язку з НУО тощо).


Медичні послуги для ПКС в області надаються ЗОЗ служби СНІДу та дерматовенерологіч-ними диспансерами. Інші ЗОЗ надто фрагментарно задіяні в наданні медичних послуг ПКС, що створює бар’єри та ускладнює мобілізацію всього потенціалу сектору охорони здоров’я для надання всесторонніх послуг пацієнтам, які ризикують інфікуватися чи живуть з ВІЛ.

В області розроблена та узгоджена з департаментом охорони здоров’я Дорожня карта із забезпечення універсального доступу, яка сформувала загальне розуміння чітко визна-чених, необхідних послуг для ПКС. Разом з тим, плани та цілі, включені до Дорожньої карти, залишаються декларативними, тому що вона не інтегрована до обласної програми.

В області відсутня стратегія щодо майбутніх потреб у зв’язку з епідемією та вирішення питання розширення лікування, догляду та підтримки в найближчі роки. Хоча це питання неодноразово виносилося на розгляд колегії департаменту охорони здоров’я.

ЗОЗ служби СНІДу щороку здійснюється оцінка чисельності кадрів, залучених до плану-вання та реалізації програм з ВІЛ/СНІДу і надання послуг, проте на рівні області така оцінка не проводилася жодного разу. Проведення такої оцінки могло б бути корисним для посилен-ня потенціалу персоналу, який працює з ПКС та іншими КГН.

Основним фінансовим джерелом для проведення тренінгів з метою навчання «на ро-бочих місцях» клінічного, немедичного та управлінського персоналу в сфері ВІЛ/СНІДу є Глобальний Фонд. Підговка соціальних працівників НУО здійснюється також за рахунок Глобального Фонду.

Висновки

Заходи,здійснювані в області, є релевантними, проте вони стануть неможливими у разі відсутності фінансування програм зовнішніми донорами.


DRAFT6. ВИСНОВКИ

1. Незважаючи на загальне збільшення обласного бюджету фінансових ресурсів, спрямованих на заходи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, частка фінансування обласної програми у 2016 р. становила лише 1,3% (2232,90 тис. грн.) від коштів, які надходять до області з різних джерел фінансування (всього надійшло 170797,7 тис. грн.). Міські та районні адміністрації не готові фінансувати заходи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу за кошти місцевих бюджетів, за винятком придбання тест-систем для ІФА, ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція ДНК ВІЛ для дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, у ранньому віці) та лікування опортуністичних інфекцій. Відсутня стратегія залучення коштів приватного сектору щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Політична та економічна нестабільність, часті зміни ключових осіб, які приймають рішення, підривають безперервність процесів та лідерство у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на обласному та місцевих рівнях.

2. Заходи з профілактики, догляду та підтримки для КГН фінансуються за рахунок зовнішніх джерел – в першу чергу Глобального Фонду через НУО. Скорочення зовнішнього фінансування, яке очікується, може мати негативні наслідки, передусім щодо заходів для КГН, та, як наслідок, може мати негативний вплив на епідемію в регіоні.

3. Профілактичні програми серед ЛВІН та ПКС, що впроваджуються в області, доводять свою ефективність щодо протидії ВІЛ-інфекції та мають вплив на епідемію. Зростання поширеності ВІЛ-інфекції серед ЛВІН, скоріше за все, пов’язано з активним виявленням і поступовим зменшенням смертності серед цієї групи населення з 50% (703) у 2013 р. до 47,5% (676) у 2016 р. Сформовано мережу громадських ВІЛ-сервісних організацій, на базі сайтів АРТ працюють мультидисциплінарні команди, використовуються мобільні клініки. В той же час охоплення послугами профілактичних програм КГН є нерівномірним і охоплює переважно міста та наближені до міст сільські райони, що не дозволяє повною мірою наблизити допомогу до цих груп у невеликих селищах та селах.

4. Епідемічна ситуація для групи ЧСЧ є досить невизначеною через недостатню кількість наявних даних. За даними біоповедінкових досліджень, поширеність серед ЧСЧ зростає. Дані СЕМ та РЕН не є надійними для аналізу ситуації для цієї групи.

5. Рівень смертності від ВІЛ-інфекції залишається високим. Неефективна взаємодія медичних працівників ЗОЗ (не орієнтовані на раннє виявлення) з соціальними службами та НУО призводить до втрат пацієнтів на етапах виявлення ВІЛ, направлення до центру СНІДу та взяття на медичний облік. Як наслідок, реєстрація випадків ВІЛ на пізніх стадіях є серйозною проблемою, яка має негативний вплив на ефективність лікування та


DRAFTсмертність. Іншим фактором високої смертності у Дніпропетровській області є незадовільний рівень прихильності до лікування. Робота медичного персоналу щодо покращення прихильності до АРТ ведеться недостатньо ефективно.

6. Ефективна комплексна програма профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини дозволила досягнути зниження рівня інфікованості дітей до 3,54% у 2014 р.

7. Існуюча модель надання профілактичних послуг не відповідає стратегії Fast Track «90-90-90». Відсутність стратегії з розширення доступу до високоякісних послуг КіТ для КГН, недосконалість нормативно-правової бази щодо охоплення КГН, низька мотивація серед медичного персоналу, неадекватний розподіл сайтів з надання КіТ різних адміністративних районів та інші фактори в комплексі знижують ефективність даних послуг, які залишаються на рівні, недостатньому для забезпечення раннього виявлення осіб з позитивним ВІЛ-статусом. Хоча поступове розширення доступності ШТ сприяє скороченню термінів постановки на диспансерний облік та зменшує втрати пацієнтів на етапі між скринінгом та залученням до медичних послуг, обсяги використання ШТ поки що є недостатніми. Для досягнення цілей «90-90-90» необхідним є залучення усієї системи охорони здоров’я області, в першу чергу первинної ланки, з подальшим призначенням АРВ-терапії сімейним лікарем.

8. В області є певні успіхи щодо розширення мережі ЗОЗ, які надають медичні послуги КГН з АРВ-терапії та ЗПТ на базі деяких спеціалізованих установ (протитуберкульозних, дерматовенерологічних, наркологічних диспансерів, центру СНІДу, ЦПМСД, інших ЗОЗ), що сприяє інтеграції медичних послуг для ЛЖВ. Проте система переадресації пацієнтів між ЦПМСД та ЗОЗ вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги залишається недосконалою і не дозволяє вчасно охопити потрібних пацієнтів лікуванням. На національному рівні не врегульовано порядок взаємодії щодо реєстрації хворих з поєднаною патологією ВІЛ/ТБ під час лікування туберкульозу між службами СНІДу та ПТД; туберкульоз залишається серйозним викликом для ЛЖВ, особливо для групи ЛВІН.

9. Існуючий фармацевтичний менеджмент не дозволяє покращити доступ до медичних послуг на різних рівнях каскаду. Не збалансовано постачання тест-систем, витратних матеріалів, лікарських засобів, АРВ-препаратів, що має негативний вплив на доступ пацієнтів до медичних послуг.

10. Стигматизація тестування на ВІЛ у суспільстві продовжує перешкоджати своєчасному виявленню ВІЛ-позитивних пацієнтів. Дискримінація ЧСЧ є одним із факторів, який заважає своєчасному залученню представників цієї групи до медичних сервісів, а також ускладнює процес збору та аналізу статистичних даних щодо даної групи.

11. Є успіхи у виконанні певних регіональних цільових показників, зокрема:

• відсоток зареєстрованих ВІЛ-інфікованих пацієнтів з ТБ, які отримували АРТ під час лікування ТБ, зріс з 63,6% у 2015 р. до 72,9% у 2016 р.; кількість смертей від ТБ серед хворих з ко-інфекцією ВІЛ/ТБ зменшилася з 16,7 на 100 тис. нас. у 2013 р. до 14,1 на 100 тис. нас. у 2016 р.;

• відсоток ПКС, охоплених тестуванням на наявність антитіл до ВІЛ, зростає з 27,6% у 2013 р. до 63,1% у 2016 р.; серед ЧСЧ – з 41,0% до 59,1% відповідно;


DRAFT • відсоток ПКС, які живуть з ВІЛ, зменшується з 6,7% у 2013 р. до 2,2% у 2015 р.;

• відсоток людей, які живуть з ВІЛ, охоплених послугами догляду та підтримки, зростає з 46,5% у 2013 р. до 60,1% у 2016 р.

12. Проблемними показниками, яких не вдається досягнути, є:

• відсоток ВІЛ-інфікованих осіб, яких було взято під МН у ІІІ та ІV клінічних стадіях ВІЛ-інфекції, серед загального числа осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції коливається у межах 58,0%–57,5%;

• показник охоплення АРТ від активної диспансерної групи становить лише 60%;

• відсоток ВІЛ-інфікованих осіб, які пройшли медичний нагляд протягом року, серед загального числа ВІЛ-інфікованих осіб, які перебувають на обліку, в 2016 р. становив 58,6%;

• відсоток споживачів ін’єкційних наркотиків, охоплених тестуванням на наявність антитіл до ВІЛ, становив 32,5% у 2015 р.


DRAFT7. РЕКОМЕНДАЦІЇ

За н

апря

мом

КіТ

Проблеми(в сфері протидії

ВІЛ, що наявні в регіоні та були виявлені за результатами оцінки Програми)

Рекомендації для вирішення проблеми на національному рівні

Рекомендації для вирішення

проблеми на регіональному рівні

1.Існуюча нормативно-правова база та алгоритм КіТ не дозволяють розширити доступ до високоякісних послуг для КГН.2. Зростання кількості вперше виявлених пацієнтів з ВІЛ в ІІІ–ІV стадіях захворювання.3.Обмеження доступу до КіТ представників КГН – мешканців районів та сіл

Внести зміни до наказів МОЗ України від 19.08.2005 № 415 «Про удосконалення добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію» та від 21.12.2010 № 1141 «Про затвердження Порядку проведення тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень, форм первинної облікової документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію, інструкцій щодо їх заповнення», а саме: спростити процедуру тестування на ВІЛ з широким залученням медичних працівників ЦПМСД, АЗПСМ, ФАП до КіТ, особливо серед КГН, з обов’язковим заохоченням цієї діяльності; скоротити обсяг звітно-облікових форм

1. Широке впровадження тестування на ВІЛ за допомогою 2-х ШТ вузькими спеціалістами та сімейними лікарями ЦПМСД, АЗПСМ, ФП

Прогалини у постачанні підтверджувальних тестів на ВІЛ

1. Розробити та впровадити прогнозовану схему постійного постачання тест-систем з урахуванням внеску міжнародних донорів та коштів місцевих бюджетів.2. Надати можливість в екстрених випадках закуповувати підтверджувальні тест-системи за кошти місцевих бюджетів, а не лише державного бюджету, як це передбачено Законом України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки» від 20 жовтня 2014 року № 1708-VII, Р.1, п. 20

За потреби закуповувати підтверджувальні тест-системи за кошти обласного бюджету

Нераціональний менеджмент використання тест-систем спричинює повторне тестування тих самих пацієнтів

Впровадити в роботу в усіх клініко-діагностичних лабораторіях області (далі – КДЛ), які здійснюють діагностику ВІЛ, електронну програму МіС (наразі заплановано лише в трьох КДЛ із 12)


DRAFTВідсутність мотивації медичного персоналу щодо якості та охоплення КіТ КГН

Ініціювати внесення змін до системи охорони здоров’я щодо критеріїв заробітної плати медичним працівникам, виходячи з кількості наданих медичних послуг. Розробка та широке впровадження механізмів делегування обов’язків у сфері надання послуг з ВІЛ з виключенням дублювання функцій; розробка якісних та кількісних індикаторів оцінки ефективності роботи медичного персоналу; впровадження практики підготовки кадрів упродовж трудової діяльності (короткотривалі курси, тренінги, самопідготовка, МДК тощо); проведення досліджень щодо кадрового потенціалу та електронної системи прорахунку потреби медичного персоналу з відповідною підготовкою

Впровадження в роботу ЗОЗ критеріїв сплати винагороди медичному персоналу (на підставі затверджених МОЗ критеріїв заробітної плати, робоча група ЗОЗ за результатами діяльності медичного працівника проводить розрахунки надбавок та надсилає повідомлення на смартфон про результати оцінювання)

За н

апря

мом

АРТ


ВІЛ, що наявні в регіоні та

були виявлені за результатами

оцінки Програми)

Рекомендації для вирішення проблеми на

національному рівні

Рекомендації для вирішення проблеми

на регіональному рівні

Перебої з постачанням АРВ-препаратів, розбалансування схем, видача препаратів на один місяць, що впливає на зниження прихильності до лікування

Вдосконалити процедури закупівель та внести зміни до Наказу МОЗ від 10.12.2009 № 936 «Про затвердження Методики розрахунку потреби в антиретровірусних препаратах у відповідності до вимог ВООЗ з метою виключення дефіциту препаратів»

Відкрити сайти інтегрованих послуг на базі ЦПМСД (АРТ, ЗПТ, протитуберкульозних препаратів), Для підготовки заявки на закупівлю АРВ-препаратів, тест-систем використовувати базу даних МІС

Кадровий дефіцит в службі СНІДу для охоплення 90% пацієнтів АРТ, згідно із стратегією Fast Trac.

Інтегрувати послуги щодо ВІЛ/СНІДу у загальну систему охорони здоров’я.В умовах реформування розглянути питання делегування повноважень з початку видачі, а подалі призначення АРТ сімейними лікарями з метою наближення до міста проживання

Впровадити видачу АРТ сімейними лікарями ЦПМСД.Охопити навчанням лікарів, медсестер, соціальних працівників, підготувати для них різні навчальні програми відповідно до їхньої ролі та завдань

Низька ефективність у напрямку розвитку прихильності до АРТ серед ЛВІН

До клінічного протоколу з АРВ-терапії впровадити:Тести для визначення типу відношення пацієнта до хвороби та визначення рівня прихильностіЗниження частоти прийому ліків (ін’єкційні один раз на місяць)

Підвищити доступність програм ЗПТ для ЛВІН, у т. ч. для формування прихильності до АРВ-терапії за рахунок відкриття сайтів ЗПТ на базі первинної ланки системи охорони здоров’я


DRAFTЗа н

апря

мом

ЧСЧ





Рекомендації для вирішення проблеми

на національному рівні

Рекомендації для вирішення проблеми на

регіональному рівні

Високий рівень стигматизації з боку медичних працівників ЦПМСД до ЧСЧ

Розробити стандарти щодо підготовки медичних працівників з питань стигматизації до ЧСЧ

Підготувати наказ ДОЗ щодо проведення тренінгів для лікарів ЗОЗ з питань попередження стигми та дискримінації КГН, у т.ч. серед ЧСЧ. Проводити моніторинг та оцінку якості надання соціальних послуг.Розробити та затвердити окреме фінансування програм на рівні міст та районів області

Недостатня поінформованість ЧСЧ про отримання послуг з діагностики, лікування та супроводу

Розробити та впровадити механізми інформування на рівні спільноти ЧСЧ

Програми для ЧСЧ є невеликі та короткотривалі

Передбачити кошти у місцевих та районних бюджетах на розвиток програм для ЧСЧ. Посилити адвокаційну діяльність для розширення програм для ЧСЧ

За н

апря

мом

ПКС






Рекомендації для вирішення

проблеми на регіональному рівні

Відсутнє цільове фінансування заходів у сфері ВІЛ для ПКС

Ініціювати включення до місцевих та районних програм заходів щодо охоплення ПКС профілактичними послугами з відповідним фінансуванням

Відсутня національна та регіональна стратегії надання профілактичних та лікувальних послуг ПКС. Недосконала система оптимізації витрат, пов’язаних з реалізацією профілактичних послуг для ПКС (однакові послуги надаються різними грантонадавачами)

Розробити національну стратегію надання профілактичних та лікувальних послуг ПКС

Провести оцінку можливостей залучення додаткових джерел фінансування з боку місцевого бізнесу для ПКС.Розробити та впровадити стратегію надання профілактичних та медичних послуг


DRAFTНедосконала система оцінки впливу та вимірювання ефективності програм профілактики ВІЛ серед ПКС

Налагодити систему реєстрації нових випадків ВІЛ за шляхами передачі, яка б відповідала реальній ситуації. Для цього запропонувати алгоритм визначення істинного шляху передачі та затвердити наказом МОЗ. Забезпечити навчання медичних фахівців новому алгоритму

Високий рівень стигматизації з боку медичних працівників ЦПМСД до ПКС

Розробити стандарти щодо підготовки медичних працівників з питань стигматизації до ПКС

Впровадити підготовку медичних працівників з питань усунення дискримінації та стигматизації до ПКС

За н

апря

мом

ЛВІН


ВІЛ, що наявні в регіоні та були виявлені за результатами оцінки Програми)


Рекомендації для вирішення проблеми на регіональному рівні

З місцевого бюджету передбачено фінансування заходів з профілактики ВІЛ серед ЛВІН лише на закупівлю тест-систем для скринінгу ВІЛ. Інтенсивність профілактичних втручань залишається недостатньою для зупинення поширення ВІЛ серед ЛВІН

Збільшити видатки на профілактичні програми для ЛВІН.

На засіданні координаційної ради розглянути питання фінансування профілактичних заходів для ЛВІН за кошти місцевих бюджетів. Забезпечити надання комплексних профілактичних послуг для КГН за кошти місцевих бюджетів.Впровадити послуги профі-лактичних програм для ЛВІН в невеликих містах та районах області за місцеві кошти

Показник охоплення ЗПТ від оціночної кількості ЛВІН, які вживають опіоїди, 4,2%

Відкрити 10 сайтів інтегрованих послуг на базі ЦПМСД (видача АРТ, ЗПТ, протитуберкульозних препаратів)

Відсутні дані щодо охоплення профілактичними послугами партнерів ЛВІН

Визначити партнерів ЛВІН як ключову групу населення. Провести розрахунки оціночної чисельності партнерів ЛВІН та визначити цільові показники охоплення

Стигматизація до представників ЛВІН з боку медичного персоналу

Розробити тренінгові модулі щодо підготовки медичного персоналу ЗОЗ з метою зниження стигми та дискримінації до ЛВІН

Проведення тренінгів, семінарів, робочих зустрічей для медичного персоналу ЗОЗ за напрямом зниження стигми та дискримінації до групи ЛВІН

За ін

шим

и на

прям

ами Проблеми

(в сфері протидії ВІЛ,

що наявні в регіоні та були виявлені за результатами оцінки Програми)

Рекомендації для вирішення проблем на національному рівні

Рекомендації для вирішення проблем

на регіональному рівні

Не працює механізм соціального замовлення для КГН

Підготувати нормативно-правові акти, які забезпечать умови для здійснення соціального замовлення для КГН

Передбачити фінансування на соціальне замовлення для КГН


DRAFT8. ПЛАН ЗАХОДІВ

З протидії ВІЛ-Інфекції/СНІДу у Дніпропетровській області за результатами проведеної оцінки програми

№ з/п Назва заходу Термін

виконання Виконавець Очікувані результати

1

Підвищення рівня управлінської компетенції осіб, відповідальних за виконання Програми, шляхом організації їх навчання, обміну досвідом на міському та районному рівнях.Проведення навчань для відповідальних за підготовку та виконання місцевих програм

2018–2020 рр.

Департамент охорони здоров’я,члени МРГ при координаційній раді ОДА

Проведено чотири тренінги для членів координаційних рад

2Запровадити видатки з обласного та місцевих бюджетів до основних послуг з профілактики серед КГН

2019–2020 рр. Голови ОДА, МДА, РДА

Досягнення цільових показників профілактики на 90%, зокрема:- охоплення супроводом осіб, виявлених під час тестування на ВІЛ;- базові пакети послуг для ЛВІН, ПКС, ЧСЧ;- охоплення ЛВІН програмою ЗПТ через сімейних лікарів;- доступ ЛВІН до програм ресоціалізації та реабілітації

3

Розроблення та затвердження моніторингових візитів для надання допомоги на міському, районному рівнях та контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері протидії ВІЛ-інфекції.Розробити та затвердити розпорядження голови ОДА «Про здійснення моніторингових візитів до регіонів області з метою оцінки виконання заходів місцевих програм»

2018–2020 рр.

Члени МРГ при координаційній раді

Проведено 20 моніторингових візитів

4Запровадження соціального замовлення соціальних послуг, що надаються ЛЖВ, НУО

2019–2020 рр. Голови ОДА, МДА, РДА

НУО залучені до соціальних послуг за кошти місцевих бюджетів


DRAFT№ з/п Назва заходу Термін

виконання Виконавець Очікувані результати

5Розроблення стратегічної програми підготовки кадрів за напрямом протидії епідемії ВІЛ/СНІДу

2018 р.Департамент охорони здоров’я, ОЦС

Затверджено програму підготовки кадрів з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.Підготовлено 90% сі мейних лікарів з питань діагностики ВІЛ та використання ШТ

6Інформування громадськості про результати проведення заходів із протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

2018–2020 рр.Департамент охорони здоров’я

Звіт про оцінку виконання програми розміщено на сайті ОДА, ДОЗ ОДА, центру СНІДу

7

Встановлення взаємодії СНІД-служби з ДКВСУ в Дніпропетровській області для забезпечення безперервного нагляду за ВІЛ-інфікованими особами, які звільняються з установ виконання покарань, та їх залучення до програм профілактики ВІЛ-інфекції і лікування

2018–2019 рр.Департамент охорони здоров’я, ОЦС

Впроваджено програму МІС «ВІЛ-інфекція в Україні» в ДКВСУ, проводиться обмін даними між ДКВСУ та ОЦС

8

Забезпечення ЗОЗ усіх рівнів надання медичної допомоги ШТ з діагностики ВІЛ-інфекції.Розроблено план заходів з розбудови спроможності лабораторій діагностики ВІЛ II та III рівнів надання медичної допомоги

2018–2019рр. ДОЗ, ЗОЗПоказник взяття під МН пацієнтів з ВІЛ становить 90% від виявлених протягом року

9

Підвищити мотивацію до самопідготовки та звітування сімейних лікарів з проблем ВІЛ/СНІДу під час кваліфікаційної атестації.Ініціювати участь у засіданні атестаційної комісії медичних працівників ЦПМСД при ДОЗ ОДА позаштатного фахівця з питань ВІЛ/СНІДу ДОЗ ОДА.Створення наказу ДОЗ ОДА про включення до складу членів атестаційної комісії позаштатного фахівця з ВІЛ/СНІДу ДОЗ ДОДА

2018 р.

Директор ДОЗ ОДА,Позаштатний фахівець з ВІЛ/СНІД ОДА

Зниження показника виявлення в III-IV клінічних стадіях з 57,5% до 30%.

10Відкриття сайтів АРТ на базі ЦПМСДСтворити наказ ДОЗ ДОДА про відкриття 5 сайтів АРТ на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги

2018–2020 рр.

Директор ДОЗ ОДА,Головні лікарі ЦПМСД

Сімейні лікарі видають та призначають АРВ-терапію

11Відкриття сайтів ЗПТ на базі первинної ланки системи охорони здоров’я з метою підвищення прихильності до АРТ серед ЛВІН

2018 р. НУО, Головний лікар ОЦС

Зростання загального показника утримання на АРВ-терапії до 90–95%

12

Ініціювати централізоване постачання АРВ-препаратів безпосередньо до обласного та Криворізького СНІД-центрівПідготувати листи до МОЗ, ЦГЗ, Укрмедпостачі «Про централізоване постачання АРВ-препаратів до Криворізького та обласного центру СНІДу

2018 р. ДОЗ ОДА, ОЦС

Скорочено в часі процедури отримання препаратів (з 1-2-х місяців до одного тижня) та відсутність логістичних витрат (з Кривого Рогу до Дніпра і в зворотному напрямку)


DRAFTД

ОД

АТО

К 1

Табл

иця

вико

нанн

я ін

дика

торі

в у

Дні

проп

етро

вськ

ій о

блас

ті

№

з/п

Інди

като

р20

0920

1020

1120

1220

1320

1420

1520

1620

1720

18

1Ча

стот

а пе

реда

чі В

ІЛ в

ід м

атер

і до

дит

ини,

200

9-20

14 р

р.

(Пок

азни

к №

9 п

лану

МіО

)7,2

7,17

4,16

5,97

5,89

3,54

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть діт

ей із

вс

танов

лени

м діа

гноз

ом ВІ

Л-інф

екції

, на

родж

ених

ВІЛ-

інфіко

вани

ми ж

інкам

и пр

отяг

ом од

ного

звітн

ого р

оку (

Кого

рта

дітей

звітн

ого п

озам

инул

ого р

оку)

4435

2133

2816

Знам

енни

к – кі

лькіс

ть

дітей

із вс

танов

лени

м

діагн

озом

ВІЛ-

інфек

ції

та діт

ей з

ВІЛ-

нега

тивн

им ст

атусо

м,

наро

джен

их ВІ

Л-інф

ікова

ними

жі

нкам

и про

тягом

одно

го

звітн

ого р

оку (

Кого

рта д

ітей

звітн

ого п

озам

инул

ого р

оку)

609

488

504

552

475

452

ціль

ове

знач

ення

2%2,

5%1%


DRAFT

№

з/п

Інди

като

р20

0920

1020

1120

1220

1320

1420

1520

1620

1720

18

2См

ертн

ість

насе

ленн

я ві

д хв

ороб

и, зу

мовл

еної

ВІЛ

, 20

09-2

016

рр.,

на 1

00 ти

с. на

с. (П

оказ

ник

№ 4

пла

ну М

іО)

30,6

34,9

35,1

36,2

37,0

32,0

31,8

30,9

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть

поме

рлих

від х

воро

би,

зумов

лено

ї ВІЛ

1031

1168

1171

1201

1222

1052

1040

1007

Дані

у Дер

-жс

таті

відсут

ні(та

бл. 3

002,

форм

а № 2)

Знам

енни

к – ві

дпов

ідна

сере

дньо

річна

чисе

льніс

ть

насе

ленн

я рег

іону у

звіт

ному

році

3364

854

3345

992

3328

401

3314

047

3300

113

3284

534

3265

760

3251

575

ціль

ове

знач

ення

13,6

на

100

тис.

нас.

11,5

на

100

тис.

нас.

9,9

на 1

00ти

с. на

с.

3

Кіль

кіст

ь см

ерте

й ві

д ту

берк

у-ль

озу с

еред

хво

рих з

ко-

інфе

к-ці

єю В

ІЛ/Т

Б, 2

009-

2016

рр.

, на

100

тис.

нас.

(Пок

азни

к №

26

план

у МіО

)

16,3

19,1

17,6

17,8

16,7

12,6

13,6

14,1

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть по

мерл

их ос

іб з

ко-ін

фекц

ією ТБ

/ВІЛ

у зв

ітном

у роц

і.54

864

158

859

055

241

544

745

9

Знам

енни

к – се

редн

ьоріч

на

чисе

льніс

ть на

селе

ння у

звітн

ому р

оці

3364

854

3345

992

3328

401

3314

047

3300

113

3284

534

3265

760

3251

575

ціль

ове

знач

ення

4,5

на 1

00ти

с. на

с.3,0

на 1

00ти

с. на

с.


DRAFT№

з/

пІн

дика

тор

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

4

Пош

ирен

ість

ВІЛ

сере

д мо

лоди

х лю

дей

віко

м

15–2

4 ро

ки, %

(П

оказ

ник

№ 3

пла

ну М

іО)

відсут

ні да

нівід

сутні

дані

відсут

ні да

нівід

сутні

дані

0,48%

0,53%

0,57%

0,45%

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ва

гітни

х за

кодо

м 10

9.1.1

та 10

9.1.2,

у як

их

вияв

лено

серо

логіч

ні ма

ркер

и ВІЛ

при п

рове

денн

і підт

верд

жува

льни

х до

слідж

ень м

етода

ми се

роло

гічно

ї діа

гнос

тики

відсут

ні да

нівід

сутні

дані

відсут

ні да

нівід

сутні

дані

8181

7552

Знам

енни

к – кі

лькіс

ть ва

гітни

х за к

о-до

м 10

9.1.1

та 10

9.1.2,

які б

ули о

бсте-

жені

при с

крин

інгов

их до

слідж

ення

х на

ВІЛ-

інфек

цію м

етода

ми

серо

логіч

ної д

іагно

стики

відсут

ні да

нівід

сутні

дані

відсут

ні да

нівід

сутні

дані

1679

915

250

1308

311

405

ціль

ове

знач

ення

0,30

%0,

27%

5По

шир

еніст

ь ВІ

Л се

ред

вагіт

них,

200

9-20

16 р

р., %

(П

оказ

ник

№ 5

пла

ну М

іО)

2,2%

1,8%

2,0%

1,8%

1,4%

1,3%

1,4%

1,31

%

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ва

гітни

х, як

і ма

ють

ВІЛ-

пози

тивн

ий ст

атус

906

723

808

833

602

522

510

436

Знам

енни

к – за

галь

на кі

лькіс

ть ва

гітни

х у зв

ітном

у роц

і 39

801

3865

940

783

4458

141

196

3976

736

427

3330

3

ціль

ове

знач

ення

0,62

%0,

49%


DRAFT

№

з/п

Інди

като

р20

0920

1020

1120

1220

1320

1420

1520

1620

1720

18

6

Відс

оток

спож

ивач

ів ін

’єкці

й-ни

х нар

коти

ків,

які

жив

уть

з ВІ

Л, се

ред

віко

вої г

рупи

15

–24

роки

, 200

9-20

16 р

р.

(Пок

азни

к №

6 п

лану

МіО

)

7

Відс

оток

жін

ок к

омер

ційн

ого

секс

у, я

кі ж

ивут

ь з В

ІЛ,

сере

д ві

ково

ї гру

пи

15–2

4 ро

ки, 2

009-

2016

рр.

(П

оказ

ник

№ 7

пла

ну М

іО)

8

Відс

оток

чол

овік

ів, я

кі м

ають

се

кс з

чоло

віка

ми, я

кі ж

ивут

ь

з ВІЛ

, сер

ед в

іков

ої гр

упи

15

–24

роки

, 200

9-20

16 р

р.

(Пок

азни

к №

8 п

лану

МіО

)

Інди

като

ри в

плив

у

9За

хвор

юва

ніст

ь на

ВІ

Л-ін

фекц

ію за

рез

ульт

атам

и СЕ

М, н

а 10

0 ти

с. на

с.,

2009

-201

6 рр

.20

2,6

147,

215

9,0

127,

312

7,8

111,

411

3,1

108,

3

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ос

іб, як

і от

рима

ли по

зити

вний

резул

ьтат

підтве

рджу

валь

ного

тесту

ванн

я на

ВІЛ с

еред

(крім

кодів

тесту

ванн

я:

110 т

а 114

)

6819

4926

5294

4220

4218

3660

3695

3540

Знам

енни

к – ві

дпов

ідна

сере

дньо

річна

чисе

льніс

ть на

явно

го

насе

ленн

я рег

іону в

звітн

ому р

оці

3364

854

3345

992

3328

401

3314

047

3300

113

3284

534

3265

760

3251

575


DRAFT№

з/

пІн

дика

тор

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

10За

хвор

юва

ніст

ь на

ВІ

Л-ін

фекц

ію за

дан

ими

РЕН,

на

100

тис.

нас.,

200

9-20

16 р

р.10

7,797

,310

3,510

3,410

4,596

,988

,294

,8

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ос

іб,

яких

було

взято

під М

Н пр

отяг

ом

звітн

ого р

оку

3626

3258

3447

3429

3450

3184

2881

3085

Знам

енни

к – ві

дпов

ідна

сере

дньо

річна

чисе

льніс

ть на

явно

го

насе

ленн

я рег

іону в

звітн

ому р

оці

3364

854

3345

992

3328

401

3314

047

3300

113

3284

534

3265

760

3251

575

11

Захв

орю

вані

сть

на

ВІ

Л-ін

фекц

ію за

оці

ночн

ими

дани

ми С

ПЕКТ

РУМ

се

ред

осіб

вік

ом 1

5+,

на 1

00 ти

с.нас

., 20

09-2

016

рр.

12См

ертн

ість

сере

д ЛЖ

В

за п

оказ

нико

м зн

яття

з о

блік

у вн

аслі

док

смер

ті,

на 1

00 ти

с.нас

., 20

09-2

016

рр.

38,2

40,0

32,7

41,2

42,6

43,8

41,5

43,6

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ос

іб,

яких

було

знято

з об

ліку

внас

лідок

смер

ті (н

езал

ежно

від п

ричи

ни см

ерті)

1288

1339

1240

1366

1406

1439

1356

1418

Знам

енни

к – ві

дпов

ідна

сере

дньо

річна

чисе

льніс

ть

наяв

ного

насе

ленн

я рег

іону

в звіт

ному

році

3364

854

3345

992

3328

401

3314

047

3300

113

3284

534

3265

760

3251

575


DRAFT

№

з/п

Інди

като

р20

0920

1020

1120

1220

1320

1420

1520

1620

1720

18

13

Смер

тніст

ь се

ред

ЛЖВ

за

пок

азни

ком

знят

тя

з обл

іку

внас

лідо

к см

ерті

че

рез х

воро

би, б

езпо

сере

дньо

по

в`яз

ані з

ВІЛ

-інфе

кцією

, на

100

тис.н

ас.,

2009

-201

6 рр

.

30,1

30,5

29,9

32,5

чисе

льни

к 99

410

0397

710

57

знам

енни

к 33

6485

433

4599

233

2840

133

1404

733

0011

332

8453

432

6576

032

5157

5

14См

ертн

ість

сере

д ЛЖ

В за

оц

іноч

ними

дан

ими

СПЕК

ТРУМ

се

ред

осіб

вік

ом 1

5+, н

а 10

0 ти

с.нас

., 20

09-2

016

рр.

15По

шир

еніст

ь

ВІЛ-

інфе

кції

за д

аним

и РЕ

Н,

на 1

00 ти

с. на

с., 2

009-

2016

рр.

511,

055

2,0

604,

065

0,8

695,

773

4,5

771,

081

0,1

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ЛЖ

В,

які п

ереб

уваю

ть під

МН

на кі

нець

зв

ітног

о рок

у з ді

агно

зом

ВІ

Л-інф

екція

(нез

алеж

но

від ст

адії з

ахво

рюва

ння)

1719

618

470

2010

521

571

2296

224

125

2518

126

338

Знам

енни

к – ві

дпов

ідна

чисе

льніс

ть на

явно

го

насе

ленн

я рег

іону

на

кінец

ь звіт

ного

року

3364

854

3345

992

3328

401

3314

047

3300

113

3284

534

3265

760

3251

575


DRAFT№

з/

пІн

дика

тор

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

16

Пош

ирен

ість

ВІЛ-

інфе

кції

за

оці

ночн

ими

дани

ми

СПЕК

ТРУМ

сере

д ос

іб

віко

м 15

+, н

а 10

0 ти

с.нас

.,

2009

-201

6 рр

.

17Ві

дсот

ок сп

ожив

ачів

ін

’єкці

йних

нар

коти

ків,

ві

ком

15+,

які

жив

уть

з В

ІЛ, 2

009-

2016

рр.

22,4

%по

казн

ик

не зб

и-ра

вся

33,4

%по

казн

ик

не зб

и-ра

вся

34,7

%по

казн

ик

не зб

и-ра

вся

39,7

%по

казн

ик

не зб

и-ра

вся

ціль

ове

знач

ення

18,2

%

18Від

сото

к жіно

к ко

мерц

ійног

о сек

су,

які ж

ивут

ь з ВІ

Л, ві

ком

15+,

20

09-20

16 рр

.

14,0%

Анал

ітич.

звіт

«Мо-

нітор

инг

пове

дінки

та

поши

р. ВІЛ

сер

ед РК

С, 20

15 р.

»

Досл

іджен

ня

не пр

овод

и-ли

ся

9,6%

Анал

ітич.

звіт

«Мо-

нітор

инг

пове

дінки

та

поши

р. ВІЛ

се

ред Р

КС,

2011

р.»

Досл

іджен

ня

не пр

овод

и-ли

ся

6,7%

Анал

ітич.

звіт

«Мо-

нітор

инг

пове

дінки

та

поши

р. ВІЛ

се

ред Р

КС

2013

» Таб

л. 6.2

.3

Досл

іджен

ня

не пр

овод

и-ли

сь

2,2%

Анал

ітич.

звіт

«Мо-

нітор

инг

пове

дінки

та

поши

р. ВІЛ

се

ред Р

КС

2015

» Пок

аз-

ник 3

Досл

іджен

ня

не пр

овод

и-ли

ся

ціль

ове

знач

ення

6,6%

19Від

сото

к чол

овікі

в,

які м

ають

секс

із ч

олов

іками

, як

і жив

уть з

ВІЛ

, віко

м 15

+,

2009

-201

6 рр.

2,4%

Анал

ітич.

зв

іт «М

о-ніт

орин

г по

ведін

ки

та по

шир.

ВІЛ

сере

д ЧС

Ч, за

20

09 р.

» Та

бл. 6

.3.2.

Досл

іджен

-ня

не пр

о-во

дили

сь

5,0%

Анал

ітич.

зв

іт «М

о-ніт

орин

г по

ведін

ки

та по

шир.

ВІ

Л се

ред

ЧСЧ

за

2011

р.»

Табл

. 65.

та

за 20

13 р.

Та

бл. 6

,1

Досл

іджен

-ня

не пр

о-во

дили

ся

8,0%

Анал

ітич.

зв

іт «М

о-ніт

орин

г по

ведін

ки

та по

шир.

ВІЛ

сере

д ЧС

Ч за

2013

р.»

Табл

. 6.1

Досл

іджен

-ня

не пр

о-во

дили

ся

9,0%

Анал

ітич.

зв

іт «М

о-ніт

орин

г по

ведін

ки

та по

шир.

ВІЛ

сере

д ЧС

Ч за

2015

р.»

Табл

. 6.

Досл

іджен

-ня

не пр

о-во

дили

ся

ціль

ове

знач

ення

7,9%


DRAFT

№

з/п

Інди

като

р20

0920

1020

1120

1220

1320

1420

1520

1620

1720

18

20

Відс

оток

мол

одих

люд

ей

віко

м 15

–24 р

оки,

які

прав

ильн

о ви

знач

ають

шля

хи за

побі

ганн

я ст

атев

ій п

еред

ачі В

ІЛ-ін

фекц

ії та

знаю

ть, я

к вон

а не п

еред

аєть

-ся

, 201

3-20

16 р

р.

(Пок

азни

к № 18

пла

ну М

іО)

Досл

і-дж

ення

на

рег

іо-

наль

ному

рі

вні н

е пр

овод

и-ли

ся

Досл

і-дж

ення

на

рег

іо-

наль

ному

рі

вні н

е пр

овод

и-ли

ся

Досл

і-дж

ення

на

рег

іо-

наль

ному

рі

вні н

е пр

овод

и-ли

ся

Досл

і-дж

ення

на

рег

іо-

наль

ному

рі

вні н

е пр

овод

и-ли

ся

ціль

ове

знач

ення

70%

21

Відс

оток

ВІЛ

-інфі

кова

них

ос

іб, я

ких

було

взя

то п

ід

МН

у ІІІ

та ІV

клі

нічн

их

стад

іях

ВІЛ-

інфе

кції,

сере

д

зага

льно

го ч

исла

осіб

з

упер

ше

в ж

итті

вста

новл

еним

ді

агно

зом

ВІЛ-

інфе

кції,

20

13-2

016

рр.

(Пок

азни

к №

19

план

у М

іО)

58,0

%58

,8%

60,1

%57

,5%

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть

ВІЛ-

інфіко

вани

х осіб

, як

их бу

ло вз

ято пі

д МН

у ІІІ

та ІV

кліні

чних

стад

іях

ВІЛ у

звітн

ому р

оці.

1704

1577

1442

1551

Знам

енни

к – за

галь

на кі

лькіс

ть

упер

ше в

житті

взяти

х під

МН

ВІ

Л-інф

ікова

них о

сіб у

звітн

ому р

оці

2936

2679

2397

2695

ціль

ове

знач

ення

40,0

%37

,0%


DRAFT№

з/

пІн

дика

тор

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

22

Відс

оток

ВІЛ

-інфі

кова

них о

сіб,

які п

ройш

ли М

Н пр

отяг

ом р

оку,

се

ред

зага

льно

го ч

исла

ВІЛ

-інфі

-ко

вани

х осіб

, які

пере

бува

ють

на

обл

іку, 2

013-

2016

рр.

(Пок

аз-

ник

№ 20

пла

ну М

іО)

70,9

%76

,4%

74,8

%58

,3

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ос

іб,

у яки

х ная

вні р

езул

ьтати

о бо

в’язк

ових

лабо

рато

рних

об

стеже

нь, п

еред

баче

них П

оряд

ком,

зд

ійсне

них п

ротяг

ом зв

ітног

о рок

у

1628

218

436

1819

814

943

Знам

енни

к – кі

лькіс

ть па

цієнт

ів,

які з

нахо

дили

ся пі

д МН

на

кінец

ь звіт

ного

року

2296

224

125

2431

325

614

ціль

ове

знач

ення

80,0

%85

,0%

23

Відс

оток

осіб

з

ВІЛ-

інфе

кціє

ю/С

НІДо

м, я

кі

отри

мую

ть А

РТ ч

ерез

12

міс.

пі

сля

її по

чатк

у, 2

013-

2015

рр.

(П

оказ

ник

№ 2

4 пл

ану

МіО

)

86,4

%89

,2%

83,7

%

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть до

росл

их та

діт

ей з

ВІЛ-

інфек

цією

у звіт

ній рі

чній

кого

рті, я

кі пр

одов

жуют

ь отр

имув

ати

АРТ ч

ерез

12 м

іс. пі

сля й

ого п

очат

ку.

1795

1811

1412

Знам

енни

к – за

галь

на кі

лькіс

ть до

росл

их і д

ітей,

які у

війшл

и у рі

чну

кого

рту р

оку,

який

пере

дує з

вітно

му20

7720

3016

87

ціль

ове

знач

ення

85,0

%86

,0%


DRAFT

№

з/п

Інди

като

р20

0920

1020

1120

1220

1320

1420

1520

1620

1720

18

24Рі

вень

дис

крим

інац

ії ос

іб,

які ж

ивут

ь з В

ІЛ, 2

013-

2016

рр.

(П

оказ

ник

№ 2

8 пл

ану

МіО

)

Досл

і-дж

ення

на

регіо

наль

-но

му р

івні

не

про

во-

дили

ся

Досл

і -дж

ення

на

регіо

наль

-но

му р

івні

не

про

во-

дили

ся

Досл

і -дж

ення

на

регіо

наль

-но

му р

івні

не

про

во-

дили

ся

Досл

і -дж

ення

на

регіо

наль

-но

му р

івні

не

про

во-

дили

ся

25

Кіль

кіст

ь сп

ожив

ачів

ін

’єкці

йних

нар

коти

ків,

ох

опле

них

проф

ілак

тичн

ими

прог

рама

ми, 2

013-

2016

рр.

(П

оказ

ник

№14

пла

ну М

іО)

1880

019

887

2000

526

000

2875

629

660

2471

224

792

26

Кіль

кіст

ь пр

аців

никі

в ко

мерц

ійно

го се

ксу,

охо

плен

их

проф

ілак

тичн

ими

прог

рама

ми,

2013

-201

6 рр

. (По

казн

ик №

15

план

у М

іО)

1934

1983

2527

2314

2724

2419

2835

2872

27

Кіль

кість

чол

овікі

в, я

кі ма

ють

секс

з чо

ловік

ами,

охо

плен

их

проф

ілак

тичн

ими

прог

рама

ми,

2013

-201

6 рр.

(Пок

азни

к № 16

пл

ану М

іО)

924

1379

1423

1177

1638

1949

2749

3638

28

Відс

оток

люд

ей, я

кі ж

ивут

ь

з ВІЛ

, охо

плен

их п

ослу

гами

до

гляд

у та

підт

римк

и,

2013

-201

6 рр

. (П

оказ

ник

№ 2

1 пл

ану М

іО)

15,8

%30

,8%

28,5

%33

,8%

46,5

%

Пока

зник

за

пос

и-ла

нням

не

знай

-де

но

60,1

%

чисе

льни

к 27

2056

9753

3668

1810

684

Пока

зник

не

збир

ався

1508

1


DRAFT№

з/

пІн

дика

тор

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

знам

енни

к 22

962

Пока

зник

не

збир

ався

2561

4

ціль

ове

знач

ення

Доро

слі

– 80%

Діти

– 90%

Доро

слі –

100%

Діти

– 100

%

29

Відс

оток

спож

ивач

ів

ін’єк

ційн

их н

арко

тикі

в,

охоп

лени

х те

стув

ання

м

на н

аявн

ість

анти

тіл д

о

ВІЛ,

201

3-20

16 р

р.

(Пок

азни

к №

10 п

лану

МіО

)

34,7

%32

,5%

ціль

ове

знач

ення

45,0

%55

,0%

30

Відс

оток

пра

цівн

иків

ко

мерц

ійно

го се

ксу,

охо

плен

их

тест

уван

ням

на н

аявн

ість

анти

тіл д

о ВІ

Л, 2

013-

2016

рр.

(П

оказ

ник

№ 1

1 пл

ану

МіО

)

27,6

%63

,1%

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ре

спон

дент

ів (п

раців

ників

коме

рційн

ого с

ексу)

, як

і про

йшли

тесту

ванн

я на

ВІЛ-

інфек

цію за

остан

ні

12 м

іс. та

отри

мали

його

резул

ьтат.

2724

2630

Знам

енни

к – кі

лькіс

ть усі

х рес

понд

ентів

(п

раців

ників

коме

рційн

ого с

ексу)

, як

і увій

шли д

о виб

ірки

ціль

ове

знач

ення

65,0

%70

,0%


DRAFT

№

з/п

Інди

като

р20

0920

1020

1120

1220

1320

1420

1520

1620

1720

18

31

Відс

оток

чол

овік

ів,

які м

ають

секс

з чо

лові

ками

, ох

опле

них

тест

уван

ням

на

ная

вніст

ь ан

титіл

до

ВІ

Л, 2

013-

2016

рр.

(П

оказ

ник

№ 1

2 пл

ану

МіО

)

41,0

%59

,1%

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ре

спон

дент

ів (ч

олов

іків,

які м

ають

секс

з чо

ловік

ами)

, які

прой

шли т

естув

ання

на

ВІЛ з

а оста

нні 1

2 міс.

та от

рима

ли

його

резул

ьтат.

1638

2694

Знам

енни

к – кі

лькіс

ть усі

х ре

спон

дент

ів (ч

олов

іків,

які м

ають

секс

з ч

олов

іками

), як

і увій

шли д

о виб

ірки

ціль

ове

знач

ення

45,0

%55

,0%

32

Пош

ирен

ість

ВІЛ

сере

д за

су-

джен

их, о

хопл

ених

тест

уван

-ня

м на

ная

вніст

ь ан

титіл

до

ВІЛ

, 201

3-20

16 р

р.

(Пок

азни

к №

13

план

у М

іО)

12,3

%8,

3%22

,9%

6,3%

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть (за

судже

них),

як

і про

йшли

тесту

ванн

я на В

ІЛ за

остан

ні 12

міс.

та от

рима

ли ВІ

Л (+)

резул

ьтат.

606

250

217

173

Знам

енни

к – кі

лькіс

ть (за

судже

них),

як

і про

йшли

тесту

ванн

я на В

ІЛ за

остан

ні 12

міс.

та от

рима

ли йо

го ре

зульта

т.49

0929

9694

427

39

ціль

ове

знач

ення

40,0

%60

,0%


DRAFT№

з/

пІн

дика

тор

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

33

Кіль

кіст

ь ос

іб з

ВІЛ-

інфе

кцією

, як

і по

треб

ують

АРТ

і як

і на

тепе

ріш

ній

час й

ого

от

риму

ють,

2013

-201

6 рр.

(П

оказ

ник

№ 2

2 пл

ану

МіО

)

8000

9590

1060

712

970

34

Відс

оток

заре

єстр

ован

их

ВІЛ-

інфі

кова

них

паці

єнтів

з ТБ

, як

і отр

имув

али

АР п

ід ч

ас

ліку

ванн

я ТБ

, 201

3-20

16 р

р.

(Пок

азни

к №

25

план

у М

іО)

25,7

%40

,0%

78,7

5%83

,8%

86,7

%72

,9%

Чисе

льни

к 69

383

795

210

81

Знам

енни

к88

099

810

9714

82

ціль

ове

знач

ення

55,0

%70

,0%

35

Відс

оток

діте

й, я

кі о

трим

ують

АР

Т, з ч

исла

ВІЛ

-інфі

кова

них

діте

й, 2

013-

2016

рр.

(П

оказ

ник

№ 2

3 пл

ану

МіО

)

83,3

87,5

89,1

90,3

%

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть діт

ей,

які о

трим

ують

АРТ

452

452

459

457

Знам

енни

к – за

галь

на кі

лькіс

ть

ВІЛ-

інфіко

вани

х діте

й,

які з

нахо

дятьс

я під

МН

542

516

515

506

ціль

ове

знач

ення

99,0

%10

0,0%


DRAFT

№

з/п

Інди

като

р20

0920

1020

1120

1220

1320

1420

1520

1620

1720

18

36

Відс

оток

осіб

з оп

іоїд

ною

за

леж

ніст

ю, я

кі о

трим

ують

за

місн

у пі

дтри

мува

льну

те

рапі

ю, 2

013-

2016

рр.

(П

оказ

ник

№ 2

7 пл

ану

МіО

)

3,12

%оц

іноч

ні

3,9%

розр

ахун

-ко

ві22

,2%

«Д»

облі

к

31,7

%«Д

» об

лік

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть ос

іб,

які о

трим

ують

замі

сну

підтр

имув

альн

у тер

апію

на

кіне

ць зв

ітног

о пер

іоду

1134

1317

1423

1479

Знам

енни

к 1 –

кіль

кість

осіб

з о

піоїдн

ою за

лежн

істю,

як

і пер

ебув

ають

під М

Н

у нар

коло

гічни

х дис

панс

ерах

.

6412

4662

Знам

енни

к 2 –

оц

іночн

а чис

ельн

ість С

ІН36

300

4060

0

ціль

ове

знач

ення

20,0

%35

,0%

37

Обся

г фін

ансо

вих в

итра

т на

про

тиді

ю еп

ідем

ії ВІЛ

-інфе

кції

в обл

асті,

2013

-201

6 рр.

(П

оказ

ник №

1 пл

ану М

іО)

3900

4518

,942

2012

76,5

6901

0567

,472

5825

72,2

1415

0615

217

0797

,7


DRAFT№

з/

пІн

дика

тор

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

38

Відс

оток

фак

тичн

ого

фіна

нсув

ання

обл

асно

ї Пр

огра

ми в

ід за

план

ован

ого,

20

13-2

016 р

р.

(Пок

азни

к №

2 пл

ану М

іО)

38,4

%55

,8%

59,3

%28

9,6%

Чисе

льни

к – ф

акти

чне ф

інанс

уван

ня

обла

сної

Прог

рами

467,4

тис.г

рн.

678,5

тис.г

рн.

450,4

тис.

грн.

2232

,90 ти

с. гр

н.

Знам

енни

к – за

план

ован

е фі

нанс

уван

ня об

ласн

ої Пр

огра

ми12

14,64

тис.

грн.

1214

,64ти

с.грн

.76

4,71 т

ис.

грн.

771,0

тис.г

рн.

ціль

ове

знач

ення

100,

0%10

0,0%

39

Відс

оток

заг

альн

оосв

ітніх

на

вчал

ьних

зак

ладі

в,

які м

ають

під

гото

влен

их

вчит

елів

і пр

отяг

ом о

стан

ньог

о на

вчал

ьног

о ро

ку з

абез

печи

ли

навч

ання

учн

ів з

а пр

огра

мам

и ро

звит

ку ж

иттє

вих

нави

чок

щод

о фо

рмув

ання

здо

рово

го

спос

обу

жит

тя і

проф

ілак

тики

ВІ

Л, 2

013-

2016

рр.

(П

оказ

ник

№ 1

7 пл

ану

МіО

)

ціль

ове

знач

ення

90%

100%


DRAFT

№

з/п

Інди

като

р20

0920

1020

1120

1220

1320

1420

1520

1620

1720

18

40Ох

опле

ння

АРТ

від

ак

тивн

ої д

испа

нсер

ної

груп

и, 2

013-

2016

рр.

43,5

%47

,651

,060

,2

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть па

цієнт

ів,

які н

а кіне

ць зв

ітног

о рок

у вхо

дили

до

акти

вної

дисп

ансе

рної

груп

и та

отри

мува

ли АР

Т

7090

8745

9940

1217

9

Знам

енни

к – кі

лькіс

ть па

цієнт

ів,

які н

а кіне

ць зв

ітног

о рок

у вхо

дили

до

акти

вної

дисп

ансе

рної

груп

и16

282

1843

619

489

2020

2

41Ох

опле

ння

проф

ілак

тичн

им

ліку

ванн

ям із

оніа

зидо

м

від

акти

вної

дис

панс

ерно

ї гр

упи,

201

3-20

16 р

р.

обчи

с-ле

ння

по-

казн

ика

не п

рово

-ди

лося

обчи

с-ле

ння

по-

казн

ика

не п

рово

-ди

лося

21,5

%19

,3%

Чисе

льни

к – кі

лькіс

ть па

цієнт

ів,

які н

а кіне

ць зв

ітног

о рок

у вхо

дили

до

акти

вної

дисп

ансе

рної

груп

и, по

треб

увал

и та о

трим

увал

и пр

офіла

ктичн

е ліку

ванн

я ізо

ніази

дом

Обчи

слен

ня

пока

зник

а не

пров

оди-

лося

Обчи

слен

ня

пока

зник

а не

пров

оди-

лося

3584

3321

Знам

енни

к – кі

лькіс

ть па

цієнт

ів,

які н

а кіне

ць зв

ітног

о рок

у вхо

дили

до

акти

вної

дисп

ансе

рної

груп

и та

потр

ебув

али п

рофі

лакти

чног

о лік

уван

ня із

оніаз

идом

Пока

зник

не

збир

ався

Пока

зник

не

збир

ався

1665

617

122


DRAFT№

з/

пІн

дика

тор

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

42

Кіль

кіст

ь ЛЖ

В ві

ком

0+,

які з

нахо

дять

ся п

ід М

Н

у зв

’язк

у з В

ІЛ-ін

фекц

ією

та о

трим

ують

АРТ

ст

аном

на

01.0

1.20

17 р

.

1217

9

43

Кіль

кіст

ь ЛЖ

В ві

ком

0+,

які з

нахо

дять

ся п

ід М

Н

у зв

’язк

у з В

ІЛ-ін

фекц

ією,

отри

мую

ть А

РТ

та м

ають

дан

і щод

о рі

вня

ВН,

стан

ом н

а 01

.01.

2017

р.

9057

44

Кіль

кіст

ь ЛЖ

В ві

ком

0+,

які з

нахо

дять

ся п

ід М

Н

у зв

’язк

у з В

ІЛ-ін

фекц

ією,

отри

мую

ть А

РТ, м

ають

да

ні щ

одо

неви

знач

уван

ого

ВН,

стан

ом н

а 01

.01.

2017

р.

7956


DRAFT


DRAFT


DRAFTОцінка обласної цільової соціальної програми

з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу (період аналізу 2009-2016 роки) у Дніпропетровській області

ЗВІТ

Автори звіту:І. Чухалова, М. ГудоваІ. Козіна

Ю. Новак

Верстка:І. Сухомлинова

Літературна редакція:В. Божок

МБФ «Альянс громадського здоров’я»вул. Ділова 5, корпус 10А, 9-й поверх, 03150, Київ, Україна

Тел.: (044) 490-5485, Факс: (044) 490-5489E-mail: [email protected]

www.aph.org.uawww.facebook.com/AlliancePublicHealth

Розповсюджується безкоштовно.

Формат 60х90/8Ум. друк. арк. 7,44

Тираж 50 прим. Замовл. № 35/2

Надруковано у друкарні ТОВ «Агентство» Україна»01054, м. Київ, вул. Гончара, 55

(Свідоцтво про реєстрацію серії ДК №265 от 30.11.2000 р.)



2018КИЇВ

Херсон

Дніпро

Documents

ЗВІТaph.org.ua/wp-content/uploads/2016/07/Dnipro-27-02-2018...Звіт містить інформацію про основні тенденції індикаторів впливу