НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИІНСТИТУТ ПРИКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ МЕХАНІКИ І МАТЕМАТИКИ

ІМ. Я. С. ПІДСТРИГАЧА

Українське небоСтудії над історією астрономії в Україні

Львів – 2014

ББК В6Г,0 (4Ук)УДК 52(477)(091)(082)

Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні : збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. – Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Під-стригача НАН України, 2014. – 767 с.

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, протокол № 9 від 30 вересня 2014 р.

Ідея, упорядкування, загальна редакція: докт. фіз.-мат. наук Олег ПетрукМовна корекція: Ярина ПетрукМакетування: Марія ДідичДизайн обкладинки: Володимир Якимів

Публікацію збірника уможливила приватна фінансова допомога Сергія та Олени Грубій

Обкладинка: Ангел, що згортає небо (стінопис Кирилівської церкви, Київ, XII ст.)Перша сторінка: дереворит Никодима Зубрицького з видання «Акафисти» (Львів, 1699 р.)Титул I розділу: розпис горщика зі с.Шипинці (Чернівецька обл., середина IV ст. до н.е.)Титул II розділу: ілюстрація з Учительного Євангелія (Київ, 1637 р.)Титул III розділу: Три філософії (фрагмент мідьориту, Олександр Тарасевич, 1675 р.) Титул IV розділу: ілюстрація на титульному аркуші книги Яна з Глогова (Краків, 1511 р.)Титул V розділу: Астрономи на горі Атос (мініатюра в книзі «Подорожі» Дж. Мандевіля, початок ХV ст.)

ISBN 978-966-02-7386-3© збірник, О.Петрук 2014© статті, відповідні автори статей 2014

Збірник містить наукові праці, присвячені різним аспектам історії астрономічних знань та уявлень в Україні від найдавніших часів до кінця XVIII – початку XIX століть, коли були засновані перші в Україні спеціалізовані наукові установи – астрономічні обсерваторіі. У статтях прослідковано роз-виток уявлень про Всесвіт та рух небесних тіл шляхом аналізу археологічних знахідок, предметів образотворчого та ужиткового мистецтва, народних астрономічних уявлень та власних назв, описано календарну тематику та згадки про астрономічні явища в українських літописах, представлено по-чатки використання наукових підходів, поширення в Україні геліоцентричних ідей та долю українсь-ких вчених-астрономів, викладання астрономії у вищих навчальних закладах 17-18 століть, подано бібліографію астрономічних стародруків зі збірок України, описано заснування першої обсерваторії (Львів, 1771 р.). Автори статей – фахівці наукових установ України з Києва, Львова, Івано-Фран-ківська, Галича й Острога. Для наукових працівників, докторантів, аспірантів, студентів та всіх, хто цікавиться розвитком астрономії в Україні.

ЗМІСТ

Передмова .................................................................................................................................... ..5

АРХЕОАСТРОНОМІЯ .....................................................................................................7Найдавніші свідоцтва про астрономічні спостереження на території України ...............8

І.Вавілова, Т.Артеменко

Астрономія в житті первісного суспільства ...........................................................................20 М.Чмихов (передрук)

До історії вивчення проблем зодіаку .......................................................................................31 М.Чмихов (передрук)

Курганні святилища доби ранньої бронзи степової частини України .............................39 С.Пустовалов

Свідчення про найдавніші астрономічні знання на заході Українського Лісостепу .....51 М.Бандрівський

Знак неба/верха – Місяць на мальованій кераміці культури Трипілля – Кукутень......70 Т.Ткачук

УЯВЛЕННЯ ..................................................................................................................... 87

Українська народна астрономія .................................................................................. 88 Н.Федорович

Астрономічні явища в українських літописах і в давній українській літературі .......156 Н.Федорович

Уявлення про світобудову в Україні до XVII ст. ..................................................................186 О.Колтачихіна

Астрологія в господарських порадниках Гетьманщини XVIII ст. ..................................202 К.Диса

Астрономічні мотиви в українському іконописі .................................................................211 М.Федак

Світ астрономії в образах українського мистецтва ...........................................................226 О.Сидор

Cловник власних астрономічних назв української мови .................................................318 І.Процик

ЗНАННЯ ........................................................................................................................337Наше календарне надбання ....................................................................................................338

І.Климишин

Виміряний образ святині: годинник і храм .........................................................................353 Т.Люта

Ідеї Коперника в Україні .........................................................................................................370 Я.Матвіїшин

Астрономія в латиномовних текстах України .....................................................................422 Л.Шевченко-Савчинська, К.Балашов

Астрономія в могилянській академічній традиції XVII-XVIII ст.: від езотерико-синкретичної до раціонально-емпіричної моделі мислення ............................................436

В.Шелухін

Мартин з Журавиці на зорі галицької астрономії ..............................................................455 Я.Матвіїшин

Юрій з Дрогобича......................................................................................................................490 Я.Ісаєвич (передрук)

Прогностик Юрія Дрогобича 1479 року ...............................................................................508 О.Петрук, Н.Царьова, М.Кашуба

Астрономія в натурфілософській спадщині Яна Лятоса ..................................................518 П.Кралюк, М.Якубович

Феофан Прокопович і астрономія .........................................................................................534 Я.Матвіїшин

Науково-педагогічна діяльність Іринея Фальківського в галузі астрономії ................606 Я.Матвіїшин

Заснування першої астрономічної обсерваторії в Україні ................................................655

Б.Новосядлий, С.Апуневич

ДЖЕРЕЛА ..................................................................................................................... 669Покрайні записи XVI – XVIII ст. астрономічного характеру та астрономічні таблиці у кириличних кодексах та стародруках .................................................................670

В.Фрис

Інформація про астрономічні та природні явища в записах читачів на примірниках почаївських стародруків .................................................................................681

Н.Заболотна

Стародруки астрономічної тематики, надруковані латинським шрифтом у XV–XVII ст., у фондах відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського ............................................................................689

Ю.Рудакова

Видання з астрономії у колекції видань гражданського друку XVIII ст. відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського ................................................................................................................722

Г.Андрусенко

Джерела до вивчення життя та діяльності Юрія Дрогобича ...........................................730 М.Вавричин (передрук)

Публікації про Юрія Дрогобича (від 1983 р.) ......................................................................738 Н.Кошик

Числові значення кириличних літер .....................................................................................754 І.Климишин

ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРІВ ...................................................................................... 757

758

Ганна Андрусенко – книгознавець, молодший науковий співробітник (з 2009 р.) Відділу стародруків та рідкісних видань На-ціональної бібліотеки України ім. В. Вернад-ського (НБУВ), м.Київ. 2008 р. закінчила Ки-ївський національний університет культури і мистецтв, з 2011 р. – аспірантка НБУВ. Ос-новний напрям наукової діяльності – дослі-дження видань гражданського друку (видань гражданським шрифтом 1708 – 1830 рр.).

Степан Апуневич – астрофізик, кан-дидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. Івана Франка (ЛНУ). 1995 року закінчив фі-зичний факультет ЛНУ. Тема кандидатської дисертації – «Флюктуації температури ре-ліктового випромінювання та формування великомасштабної структури в інфляційних моделях Всесвіту» (2002 р., спеціальність – астрофізика, радіоастрономія). Наукові за-цікавлення: космологія, історія та філософія науки.

Тетяна Артеменко – астроном, про-відний інженер Головної астрономічної об-серваторії Національної Академії Наук Укра-їни (НАН), м.Київ. Наукові зацікавлення: історія астрономії, включно з вітчизняною. Вивчала роль українських вчених у розвитку астрономічної науки в перших європейських університетах XV-XVIII століть (Юрія Дро-гобича, Феофана Прокоповича, Іринея Фаль-ківського, Яна Латоса), а також вплив динас-тії Струве на астрономічні дослідження в Україні; є співавторкою бази даних «Астро-номи-Україна». Ці дослідження разом із іс-торією астрометрії в Україні покладено в ос-нову кандидатської дисертації, яка готується до захисту.

Костянтин Балашов – випускник На-ціонального медичного університету ім. О.

Богомольця, м.Київ. Адміністратор та спів-засновник проекту досліджень української неолатиністики medievist.org.ua. Автор низ-ки розвідок з неолатиністики, координатор перекладацьких та видавничих проектів, таких як видання перекладу першої моги-лянської риторики «Могилянський Оратор», транскрипція та видання риторики Іларіона Ярошевицького «Arbor Tulliana Jasincsiano» та ін.

Микола Бандрівський – археолог, кандидат історичних наук, старший науко-вий співробітник Інституту українознав-ства ім.Івана Крип’якевича НАН України, м.Львів. 1991 року закінчив історичний фа-культет Львівського державного універси-тету ім. Івана Франка. Тема кандидатської дисертації: «Пам’яткоохоронна діяльність Церкви в контексті національно-культурного відродження в Галичині в ХІХ – поч. ХХ ст.» (2001 р., спеціальність – історія України). Публікується у вітчизняних фахових видан-нях, наукових і науково-популярних збірни-ках, часописах та періодиці. Автор чотирьох монографій та близько 350 статей. Наукові зацікавлення: пізній період епохи бронзи – доба раннього заліза (т. зв. кіммерійці та скіфи). Секретар Археологічної комісії Нау-кового товариства ім. Т. Шевченка.

Ірина Вавилова – астроном, кандидат фізико-математичних наук, завідуюча лабо-раторії астроінформатики Головної астро-номічної обсерваторії НАН України, м.Київ. Член 28 та 41 Комісій Міжнародного астро-номічного союзу та Європейського астроно-мічного товариства. Наукові зацікавлення: позагалактична астрономія, історія астро-номії. Підготувала детальний аналіз історії астрономії в Україні ХХ століття як вклад видатних вчених (С. Брауде, Н. Барабашов, А. Орлов, Е. Федоров, А. Северний, С. Всех-святський та А. Яковкін) у радіоастрономію,

759

фізику Сонця, планетознавство, загальну теорію відносності. Під її керівництвом за-хищено чотири кандидатських дисертації, включно з однією з історії астрономії (М. Ба-лишев, Історико-наукове дослідження жит-тя та творчості Отто Людвіговича Струве. 1897–1963). Автор п’яти монографій та під-ручників. Нагороджена державним Орденом княгині Ольги третього ступеня.

Марія Вавричин – історик, науковий співробітник Львівського відділення Інсти-туту української археографії та джерелознав-ства ім. М. Грушевського НАН України. За-кінчила історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (1958 р.). Працювала завідуючою редакцій-но-видавничого відділу Львівської націо-нальної наукової бібліотеки ім. В. Стефани-ка. Наукові зацікавлення: історія картографії, археографія, бібліографія. Досліджувала картографічну спадщину Г. Л. де Боплана. Член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Померла 2010 р.

Катерина Диса – історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії На-ціонального університету «Києво-Могилян-ська академія». Ступінь PhD отримала 2004 року в Центрально-європейському універси-теті (Будапешт). Авторка фахових статей, мо-нографії «Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII-XVIII ст» (2008) та посібника «Історія повсякденного життя у ранньомодерній Єв-ропі» (2014). Наукові зацікавлення: історія повсякденного життя, історія сексуальності, інтелектуальна історія та історія подорож-ньої літератури.

Наталія Заболотна – мовознавець, книгознавець, кандидат філологічних наук, співробітник Національної бібліотеки Укра-їни ім. В. Вернадського (відділ стародруків

та рідкісних видань), м.Київ. 2000 р. закін-чила Київський Національний університет ім. Т. Шевченка. 2002 та 2006 р. стажувала-ся у Міжнародній школі гуманітарних наук при Осередку досліджень античної традиції (OBTA) Варшавського університету. Тема кандидатської дисертації «Розвиток синоні-мії в українській мові ІІ половини ХVІІ – І половини ХVІІІ століття (на матеріалі ста-роукраїнської поезії, прози та драматургії)» (2005 рік, спеціальність – українська мова). Публікувалася в наукових збірниках, журна-лі «Бібліотечний вісник». Наукові зацікав-лення: історія книги (кириличні стародруки), історія української мови (історико-лінгвіс-тичний аспект дослідження марґіналій).

Ярослав Ісаєвич – історик, доктор історичних наук, академік НАН України, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, м.Львів. Автор численних статей та книг з історії та культу-ри України. Виклади та лекції у Львівському національному університеті ім. Івана Фран-ка, Прикарпатському національному універ-ситеті ім.В.Стефаника, Києво-Могилянській академії, університетах Польщі, США, Ка-нади, Німеччини та інших країн. Іноземний член Польської академії наук. Президент Міжнародної асоціації україністів. Дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Помер 2010 р.

Марія Кашуба – історик філософії, перекладач, доктор філософських наук, про-фесор кафедри теорії та історії культури філософського факультету Львівського на-ціонального університету ім. Івана Франка. Докторську дисертацію захистила 1991 р., тема – «Етика в Києво-Могилянській акаде-мії». Наукові інтереси: історія української філософії XVI–XVII ст. Автор численних статей, кількох монографій, підручників. Пе-реклала з латини твори Г.Сковороди, Г.Ко-

760

ниського та інших викладачів Києво-Моги-лянської академії. Член Наукового товариства ім. Т. Шевченка

Іван Климишин – астроном, доктор фізико-математичних наук (1971 р.), профе-сор Прикарпатського національного універ-ситету ім. Василя Стефаника та Теологічної академії УГКЦ, м.Івано-Франківськ. Наукові зацікавлення: космічна газодинаміка, реля-тивістська астрофізика, історія астрономії. Автор численних публікацій, багатьох нау-кових та науково-популярних книг з астро-номії. Член Міжнародного астрономічного союзу, дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка.

Оксана Колтачихіна – історик науки, кандидат історичних наук, докторант відділу історії науки і техніки Центру досліджень на-уково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. Доброва НАН України, м.Київ. 2004 року закінчила Національний технічний уні-верситет України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «фізик». 2007 року захистила кандидатську дисертацію «Історія досліджень в галузі загальної теорії відносності та космології в Україні» (спе-ціальність – історія науки і техніки). Автор понад 50 наукових публікацій, з яких 11 опу-бліковано закордоном. Наукові зацікавлення: історія космології, астрономії, теоретичної фізики та ракетно-космічної техніки в Украї-ні; історія НАН України.

Наталя Кошик – бібліограф, науковий співробітник відділу наукової бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. 1969 році закінчила гео-логічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Укладач (як співавтор) таких видань бібліотеки: тридця-ти випусків регіонального бібліографічного щорічника «Українські Карпати. Природа.

Економіка. Історія. Народознавство» (1977-2013), біобібліографічних покажчиків укра-їнських вчених: «Михайло Андрійович Го-лубець»: література за 2000-2010 рр. (2010), «Любомир Винар»: література за 1948-2007 рр. (2007), персоналії фотомайстра Василя Пилип’юка (2013).

Петро Кралюк – філософ, письмен-ник, публіцист, доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України (2009), професор, проректор з навчально-ви-ховної роботи Національного університету «Острозька академія». Автор численних нау-кових праць з історії, філософії, релігієзнав-ства, політології, літературознавства, в тому числі монографічних досліджень та худож-ніх творів. Редактор енциклопедії «Острозь-ка академія XVI–XVII ст.» (Острог, 2010). У низці своїх досліджень звертає увагу на аристократичну культуру середньовічної та ранньомодерної України.

Тетяна Люта – історик, кандидат іс-торичних наук, заступник генерального ди-ректора Національного заповідника «Софія Київська» з музейно-фондової та наукової роботи, викладач кафедри історії Національ-ного університету «Києво-Могилянська ака-демія» (з 1993 р.). Тема кандидатської дисер-тації – «Картографування території Києва та інформаційні можливості карт і планів міста ХVII - XІX ст.» (2004 рік, спеціальність – іс-торіографія, джерелознавство, спеціальні іс-торичні дисципліни). Автор багатьох науко-вих публікацій.

Ярослав Матвіїшин – історик мате-матичного природознавства і картографії, кандидат історичних наук, науковий співро-бітник Інституту математики НАН України (м.Київ), професор Міжнародної Академії Сан Маріно. 1963 р. закінчив механіко-ма-тематичний факультет Львівського держав-

761

ного університету ім. І. Франка. Тема канди-датської дисертації – «Історія математики в Україні від найдавніших часів до XVIII ст.» (1969 рік, спеціальність – історія науки і техніки - фізико-математичні науки). Автор близько 100 наукових та науково популярних публікацій різними мовами в Україні та за-кордоном, окремих видань: Юрій з Дрогоби-ча (Київ, 1969), Мартин із Журавиці (Київ, 1969), Невідомий математичний рукопис XVII ст. з Києво-Могилянського колегіуму (Київ, 1981), La cultura e la scienza (con parti-colare riguardo alla matematica) nei rapporti tra Italia e Ucraina (Padova, 1991 та Roma, 1992). Наукові зацікавлення: історія астрономії, ма-тематики, механіки, картоґрафії та філософії в Україні, наукові зв’язки України зі Захід-ною Європою, козацька тематика, есперанто.

Богдан Новосядлий – астрофізик, доктор фізико-математичних наук, директор Астрономічної обсерваторії Львівського на-ціонального університету ім. Івана Франка. Тема докторської дисертації – «Великомасш-табна структура та параметри космологічної моделі спостережуваного Всесвіту» (2007 рік, спеціальність – астрофізика, радіоастро-номія). Наукові інтереси: космологія, реля-тивістська астрофізика, формування вели-комасштабної структури Всесвіту, будова й еволюція галактик і скупчень галактик, при-ховані складові Всесвіту. Опублікував близь-ко 100 наукових статей у вітчизняних і за-кордонних журналах, збірниках праць. Член Наукового товариства імені Т. Шевченка, Єв-ропейського астрономічного товариства та Міжнародного астрономічного союзу.

Олег Петрук – астрофізик, доктор фі-зико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики ім.Я.С.Підстрига-ча НАН України, м.Львів. Тема докторської дисертації – «Прискорення космічних про-

менів в оболонкових залишках наднових зір» (2011 рік, спеціальність – астрофізика, радіо-астрономія). Наукові зацікавлення: астро-фізика високих енергій, космічні промені. Дослідження в італійських та польських нау-кових закладах. Друкується у закордонних та вітчизняних виданнях. Член Наукового това-риства імені Т. Шевченка.

Ірина Процик – мовознавець, юр ист-міжнародник, кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка. 1995 року за-кінчила українське відділення філологічного факультету, а 2007 року факультет міжна-родного бізнесу і права ЛНУ. Тема канди-датської дисертації – «Українська фізична термінологія другої половини ХІХ – першої третини ХХ століття» (1999 р., спеціальність – українська мова). У 2000-2003 рр. – ад’юнкт закладу україністики Інституту слов’ян-ської філології Вроцлавського університету (Польща). Стажувалась у Ягеллонському, Варшавському, Вроцлавському університе-тах. Стипендистка Польсько-американської комісії Фулбрайта (2007-2008 рр.), Фундації на підтримку науки (2009-2010 рр.). Автор монографії «Українська фізична терміно-логія на зламі ХІХ – ХХ століть» (2004 р.), лексикографічних праць «Лінгвокраїнознав-чий словник власних назв української мови. Астрономічні назви» (2006 р., у співавторстві з Галиною Тимошик), «Лінгвокраїнознавчий словник власних назв української мови. Наз-ви природо-заповідних об’єктів» (2014 р., у друці), понад 80 статей в українських та за-кордонних виданнях. Наукові зацікавлення: лексикологія, термінознавство, соціолінгвіс-тика, контрастивні студії слов’янських мов, перекладознавство, переклад, риторика, ери-стика, навчання української мови як чужої, міжнародне та європейське право, філософія права.

762

Сергій Пустовалов – археолог, етно-лог, культуролог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України (м.Київ), доцент Національного університету «Києво-Моги-лянська академія», Київського національно-го університету культури і мистецтв. Закін-чив Ленінградський (Санкт-Петербургський) держуніверситет 1975 р., кандидат історич-них наук з 1987 р. Член наукових товариств індологів, сходознавців та тюркологів. Має понад 250 наукових друкованих праць. Автор 14 лекційних курсів у вузах. Активно співп-рацює з Українським товариством охорони памяток історії та культури.

Юлія Рудакова – історик, кандидат історичних наук, науковий співробітник На-ціональної бібліотеки України ім. В. Вер-надського, м.Київ. 2000 р. закінчила Націо-нальний університет «Києво-Могилянська Академія». 2001–2005 р. навчалася в аспі-рантурі при Університеті Марії Склодов-ської-Кюрі (Люблін, Польща). 2006 р. захи-стила дисертацію (2012 року переатестувала в Україні, спеціальність 07.00.01 – історія України) на тему «Російська політика щодо польської шляхти на Правобережній Україні в 1793–1830 роках». Публікувалася в Україн-ському історичному журналі, наукових збір-никах «Український історичний збірник» (Київ), «Наукові записки НаУКМА» (Київ), «Українська полоністика» (Житомир), «Пів-денний архів» (Херсон), Наукові праці НБУВ (Київ), «Рукописна та книжкова спадщина України» (Київ), польських наукових видан-нях тощо. Наукові зацікавлення: українське книгодрукування латинським шрифтом, іс-торія друкарень на етнічних західно-україн-ських землях, соціально-економічна історія Правобережної України у складі Речі Поспо-литої та Російської імперії наприкінці XVIII – у першій третині ХІХ ст., землеволодіння та соціально-правовий статус населення Право-

бережної України у XVIII – першій третині ХІХ ст., формування європейських націй.

Олег Сидор – мистецтвознавець, кан-дидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України, м.Львів. Тема дисертації – «Твор-чість Йова Кондзелевича і українське маляр-ство кінця ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.» (1994). Наукові зацікавлення: історія українського мистецтва, українське сакраль-не мистецтво. Автор численних публікацій у періодичних виданнях і наукових збірниках та більше десяти книг, серед яких колективні праці (Спадщина віків: Українське малярство ХІV–ХVІІІ ст. (у співавторстві з В.Свєнціць-кою). – Львів, 1990; Художник Яків Струх-манчук – жертва сталінського терору. – Київ, 1997; Юліян Буцманюк: Стінопис Жовків-ської церкви Христа-Чоловіколюбця (у спі-вавторстві з Іриною Гах). – Львів, 2006; Істо-рія українського мистецтва у 5-ти томах: т. 3: Мистецтво ІІ половини ХVІ–ХVІІІ ст. – Київ, 2011), як також книги-альбоми одноосібного авторства (Карел Якубек: Твори з приват-них збірок та музеїв. – Київ, 2006; Колекція Володимира Вітрука. – Львів, 2008; Святий Василій Великий в українському мисте-цтві. – Львів, 2008; Патріарх Йосиф Сліпий і мистец тво. – Київ–Рим. 2012; Собор Святої Софії в Римі. – Київ–Рим, 2012). Член Науко-вого товариства ім.Т.Шевченка.

Тарас Ткачук – археолог, кандидат іс-торичних наук, співробітник Національно-го заповідника «Давній Галич» (м. Галич та с.Крилос Івано-Франківської обл.). 1987 р. закінчив Київський державний університет ім. Т. Шевченка. Тема кандидатської дисер-тації – «Орнаментація мальованого посуду трипільсько-кукутенської спільності як зна-кові системи (етапи BII – CII)» (1996 рік, спеціальність – археологія). Автор статей у наукових збірниках та журналах: Записки

763

наукового товариства ім.Т. Шевченка, Ар-хеологія, Українознавчі студії, Archeologia Polski Środkowowshodniej, Sprawozdania archeologiczne, Materiały archeologiczne, Rocznik Przemyski, Stratumplus, Schriftendes Zentrum fűr Archäologie und Kulturgeshichte des Schwarzmeerraumes. Співавтор моно-графій: Знакові системи Трипільсько-Ку-кутенської культурно-історичної спільності (мальований посуд) (2005 р.); Bilcze Złote. Materials of the Tripolye culture from the Werteba and the Ogrod sites (2013 р.). Науко-ві зацікавлення: археологія неліту-енеоліту Центральної Європи, Південно-Східної Єв-ропи і Балкан, cеміотика, методологія та іс-торія науки.

Марта Федак – молодший науковий співробітник відділу давньоукраїнського мистецтва Національного музею у Львові ім. А. Шептицького. 2005 року закінчила Укра-їнський Католицький Університет (м.Львів). З 2005 до 2008 року навчалась на ліценціаті у Папському богословському відділенні у Вар-шаві. Наукові зацікавлення: сакральне мис-тецтво, український іконопис XIV-XVIII сто-літь. Працює над дослідженням іконографії «Страшного суду». Автор ряду публікацій на цю тематику.

Надія Федорович – етнолог, канди-дат історичних наук, співробітник Інститу-ту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, м.Київ. 1996 pоку закінчила Київський дер-жавний університет ім. Т. Шевченка. Тема кандидатської дисертації – «Українська народна астрономія» (2009 рік, спеціаль-ність – етнологія). Публікувалася у науко-вих збірниках, газеті «Жива вода», журна-лах «Людина і світ», «Народна творчість та етнографія», «Пам’ять століть», «Сварог». Наукові зацікавлення: народна астрономія, космогонія, міфологія, обрядовий фольклор.

Віра Фрис – історик, книгознавець, кандидат історичних наук, працювала хра-нителем фондів відділу Львівської картинної галереї «Музей Івана Федорова», науковим працівником Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника, завідувачем відділу Нау-кової бібліотеки ЛНУ ім.І.Франка, доцент кафедри світової історії нового і новітньо-го часу Українського Католицького Універ-ситету, м.Львів. Кандидатську дисертацію «Кирилична рукописна книга в Україні XVI – перша половина XVII ст.: кодикологія та регіональні особливості» захистила 1994 р. Наукові зацікавлення: українська рукописна та стародрукована книга Х – XVIII ст., укра-їнська культура, церковна історія, архівознав-ство, музеєзнавство. Автор наукових статей, упорядник кількох каталогів стародруків і рукописів та монографії «Історія кириличної рукописної книги в Україні Х – XVIII ст.» (Львів, 2003).

Наталія Царьова – архівознавець, пе-рекладач, завідувачка відділу давніх актів Центрального державного історичного архі-ву України у Львові, доцент кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін історичного факультету Львів-ського національного університету ім. Івана Франка. Наукові зацікавлення: архівознав-ство, зокрема проблеми спеціальних історич-них дисциплін, переклади з латинської та старопольської мов. Стажування в наукових установах Польщі. Автор наукових статей та перекладів, зокрема, об’ємної хроніки Льво-ва: Б.Зиморович, Потрійний Львів (Львів, 2002).

Микола Чмихов – археолог, доктор іс-торичних наук, доцент історичного факуль-тету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, професор, завідуючий кафедри культурології й археології факульте-ту гуманітарних наук Національного універ-

764

ситету «Києво-Могилянська академія». Тема докторської дисертації – «Проблема усві-домлення космосу в суспільствах неоліту – бронзового віку південно-східної Європи» (1992 р.). Наукові зацікавлення: світогляд, хронологія в давніх суспільствах, відобра-ження уявлень в предметах стародавніх культур, космічна символіка в археологічних пам’ятках. Автор близько 100 публікацій, з них біля 10 монографій та підручників. По-мер 1994 р.

Людмила Шевченко-Савчинська – літера турознавець, перекладач, кандидат філологічних наук, доцент Київського ме-дичного університету Асоціації народної ме-дицини, співзасновник сайту medievist.org.ua. Тема кандидатської дисертації – «Ети-кетна латиномовна поезія в українській лі-тературі XVI - XVIII ст.» (2005 р.). Авторка більше сорока наукових публікацій з історії української літератури, неолатиністики, чис-ленних перекладів з латинської мови творів українського письменства (серед яких – Гри-горій Самборитянин, Бартоломей Зиморо-вич, Ян Юзефович та ін.), підручників, книг (зокрема, Латиномовна українська літерату-ра. Загальний огляд. – Київ, 2013). Стипен-діат видавництва «Смолоскип», призер пое-тичного конкурсу «Молоде вино». Поезії, публіцистика, наукові розвідки друкувалися в різний час на сторінках таких вітчизня-них та закордонних видань як «Літературна Україна», «Ренесанс», «Слово і час» та ін.

Володимир Шелухін – аспірант фа-культету соціології Київського національ-ного університету імені Тараса Шевчен-ка. Наукові зацікавлення: соціокультурні трансформації, моделі мислення та знання, ідеологія, культурні практики, теоретична соціологія. Цікавиться проблематикою на перетині соціології, історії та культурології. Окрім фахових видань і наукових збірників, статті та есеї публікувалися газетою «День», інтернет-виданням «Українська правда», на веб-порталі незалежного культурологічно-го часопису «Ї», порталами «Штрих-код», ЛітАкцент та ін.

Михайло Якубович – історик, пере-кладач, сходознавець, кандидат історичних наук (2011 р.), доцент кафедри релігієзнав-ства Національного університету «Остроз-ька академія». Автор першого повного пе-рекладу смислів Корану українською мовою (2013). Опублікував (також і у співавторстві) декілька монографій та понад 70 наукових розвідок в Україні та закордоном (Польща, Велика Британія, Росія, Туреччина, Саудів-ська Аравія, Єгипет, Іран та ін.), переважно ісламознавчої тематики. Учасник багатьох міжнародних конференцій та дослідницьких проектів у Польщі, США, Німеччині, Бель-гії, Італії, Саудівській Аравії, Ірані, Туреччи-ні, Росії, Білорусі та ін. Впродовж декількох років досліджує постать Яна Лятоса та укра-їнську наукову й філософську думку ранньо-модерного періоду.