Підручник з KileПiдручник з Kile Jonathan Pechta Federico Zenith Holger Danielsson Thomas Braun Michel Ludwig Felix Mauch Переклад українською:

Пiдручник з Kile

Jonathan PechtaFederico Zenith

Holger DanielssonThomas BraunMichel LudwigFelix Mauch

Переклад українською: Юрiй Чорноiван


2

Змiст

1 Передмова 9

1.1 Вимоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91.2 Коло призначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

2 Вступ 10

2.1 Основнi факти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

2.1.1 Про Kile . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

2.1.2 Kile i компонент редактора Kate . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

2.1.3 Що таке LATEX? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

2.1.4 Як вимовляється це слово? Чому його пишуть у такий дивний спосiб? . 10

2.2 LATEX 101 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112.3 Основнi можливостi Kile . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

2.3.1 Майстер швидкого запуску . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

2.3.2 Наперед визначенi шаблони . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

2.3.3 Пiдсвiчування синтаксису . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

2.3.4 Автозавершення середовищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

2.3.5 Перехiд до структури елемента . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

2.3.6 Зворотний пошук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

2.3.7 Прямий пошук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

2.4 Панель iнструментiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

3 Швидкий запуск 17

3.1 Створення документа LATEX за допомогою Kile для початкiвцiв . . . . . . . . 17

3.2 Середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

3.3 Користування Kile . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

3.4 Файли DVI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193.4.1 Перегляд DVI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

3.4.2 Друк DVI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

3.4.3 Перетворення файлiв DVI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

3.5 Прямий пошук мiж Kile i Okular . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

3.6 Зворотний пошук мiж Kile i Okular . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

3.7 Усування помилок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20


4 Створення нового документа 214.1 Шаблони . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

4.1.1 Створення нового шаблону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224.1.2 Налаштування автоматичних замiн . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224.1.3 Створення шаблону за допомогою Майстра . . . . . . . . . . . . . . . . . 224.1.4 Створення шаблону на основi довiльного файла . . . . . . . . . . . . . . 224.1.5 Як вилучити шаблон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

5 Як редагувати документи LATEX 24

5.1 Довiдник з LATEX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 245.2 Пересування курсора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 245.3 Дужки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 255.4 Пiдсвiчування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 255.5 Позначки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 255.6 Вибрати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

5.6.1 Позначення команд LATEX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 265.7 Вилучити . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275.8 Середовище . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285.9 Група TEX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285.10 Подвiйнi лапки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 295.11 Кмiтливий новий рядок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 295.12 Кмiтлива табуляцiя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

6 Автозавершення коду 316.1 Автоматичне завершення середовищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

6.2 Команди LATEX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 316.3 Середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 336.4 Абревiатури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

6.4.1 Абревiатури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 346.5 Режими автозавершення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

6.5.1 Команди LATEX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 346.5.2 Слова документа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

6.6 Створення власних файлiв автозавершення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

7 Майстри i дiалоговi вiкна 367.1 Майстер швидкого запуску . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 367.2 Включення графiки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 367.3 Масиви i таблицi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 387.4 Додавання плаваючих об’єктiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 397.5 Додавання математичних середовищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

7.6 Засоби PostScript® . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 407.7 Засоби роботи з PDF . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

7.7.1 Перевпорядкування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 457.7.2 Властивостi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 487.7.3 Права доступу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

7.8 Статистика документа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

4


8 Особливi теґи у LATEX 51

8.1 Користування бiблiотекою теґiв LATEX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

8.2 Використання елементiв бiблiографiї (bibitems) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

9 Меню, яке може визначити користувач 55

9.1 Налаштування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

9.2 Майстер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

9.3 Заповнювачi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 599.3.1 Вставлення тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

9.3.2 Вставлення вмiсту файла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

9.3.3 Виконання програми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

9.4 Параметр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

9.5 Файли визначення меню . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

10 Iнструменти для збирання 64

10.1 Компiляцiя, перетворення i перегляд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

10.1.1 BibTEX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6410.1.2 MetaPost i Asymptote . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

10.1.3 PDFLATEX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

10.1.4 Перетворення LATEX на вебсторiнку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

10.1.5 Як передати параметри командного рядка . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

10.2 Швидкий попереднiй перегляд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

10.2.1 Режим вибору . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

10.2.2 Режим середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

10.2.3 Режим пiддокумента . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

10.2.4 Режим математичної групи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

10.2.5 Швидкий перегляд на нижнiй панелi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

10.3 Формати графiчних файлiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

10.3.1 LATEX i PDFLATEX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6710.3.2 Перетворення графiчної iнформацiї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

10.3.3 Використовуємо правильний формат для зображень . . . . . . . . . . . 68

10.4 EPS-графiка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68

10.4.1 LATEX i EPS-графiка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68

10.4.2 Робота з PostScript® у Kile . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69

10.4.3 Робота з PostScript® i растрова графiка . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69

10.4.4 PDFLATEX i EPS-графiка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70

10.5 Головний документ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

10.6 Робота над помилками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7110.7 Режим нагляду за файлами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72

5


11 Навiгацiя кодом LATEX 7311.1 Користування переглядом структури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

11.1.1 Користування контекстним меню . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

11.1.2 Оновлення перегляду структури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75

11.2 Закладки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75

12 Проекти 76

12.1 Робота з проектами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76

12.2 Як створити проект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76

12.3 Перегляд файла i проекту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

12.4 Додавання i вилучення файлiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78

12.4.1 Архiвування вашого проекту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

12.5 Параметри проектiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

12.6 Як закрити проект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

13 Кодування документа 80

13.1 Пакунок ucs . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

13.2 XeLaTeX . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8113.3 Пiдтримка CJK . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

13.3.1 Настанови з усування проблем з CJK . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

13.3.2 Як менi ввести iєроглiфи у Unicode? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

14 Написання скриптiв 84

14.1 Написання скриптiв для Kile . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84

14.2 Виконання скрипту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

14.3 Довiдка з програмного iнтерфейсу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

14.3.1 Загальнi функцiї (Global Functions) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

14.3.2 Прототип Cursor (курсор) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

14.3.3 Прототип Range (дiапазон) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

14.3.4 Програмний iнтерфейс View . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90

14.3.5 Програмний iнтерфейс (API) Document . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

14.3.6 Програмний iнтерфейс Kile . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

14.3.6.1 Попередження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

14.3.6.2 Введення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10414.3.6.3 Майстер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105

14.3.6.4 Скрипт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105

14.3.6.5 Файл . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10614.4 Приклади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

14.4.1 Приклад 1: замiна назви середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

14.4.2 Приклад 2: замiна команди визначення шрифту LATEX . . . . . . . . . 107

14.4.3 Приклад 3: створення обгортки позначеного фрагмента тексту . . . . . 108

6


15 Довiдка 110

15.1 Довiдковi документи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110

15.2 Контекстна довiдка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11015.3 Пошук за ключовими словами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

15.4 Довiдка, визначена користувачем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112

16 Подяки i лiцензiя 115

7

Анотацiя

Kile — це оболонка i редактор для файлiв вихiдних текстiв TEX i LATEX.


Роздiл 1

Передмова

1.1 Вимоги

Щоб можна було користуватися Kile, вам слiд встановити наступнi компоненти у вашу си-стему:

• K Desktop environment (KDE): KDE — це популярне стiльничне середовище з вiдкритимкодом.

• Qt: Qt™ — це написана на C++ бiблiотека для створення графiчного iнтерфейсу i програмдля роботи у мережi, потрiбна для збирання Kile.

• LATEX: високоякiсна програма для верстання документiв. Швидше за все, вам потрiбенпакунок TeX Live (або teTEX на застарiлих системах), якщо ви працюєте у UNIX®-подiбнiйсистемi.

Бiльшiсть з цих елементiв уже наявнi у вашому дистрибутивi Linux; будь ласка, звернiтьсядо документацiї вашого дистрибутива, або пошукайте на вашому компакт-диску або DVDдля встановлення пакунки для встановлення цих програм на вашому комп’ютерi.

Можливо, Kile вже зiбрано у бiнарний пакунок для вашого дистрибутива Linux®. Будьласка, скористайтеся програмою керування пакунками у вашому дистрибутивi для пошукувiдповiдного пакунка.

1.2 Коло призначення

Цей пiдручник написано для всiх, незалежно вiд їх досвiду у LATEX, KDE, Kile або Linux.

Досвiдченi користувачi навряд чи читатимуть цей пiдручник, але буде розглянуто всi пропо-зицiї щодо покращення документацiї. Якщо ви бажаєте зробити внесок до проекту або цiєїдокументацiї, будь ласка, звернiть по настанови до вебсторiнки Kile.

Потрiбнi вiдповiдi щодо Kile? Маєте труднощi зi збиранням програми? Вам потрiбна дода-ткова функцiя у програмi? Найкращим способом поставити технiчне питання або розпочатиобговорення, є використання нашого списку листування: [email protected].

9

http://www.kde.org/

http://www.qtsoftware.com/products/

http://www.ctan.org/

http://kile.sourceforge.net/

mailto:[email protected]


Роздiл 2

Вступ

2.1 Основнi факти

2.1.1 Про Kile

Kile є комплексним середовищем роботи з LATEX, призначеним для стiльницi KDE. За допо-могою Kile ви зможете скористатися всiма функцiональними можливостями LATEX за посе-редництва графiчного iнтерфейсу. Програма надасть вам простий, безпосереднiй i придатнийдо налаштування доступ до всiх програм комплексу LATEX. Передбачено автоматичне за-вершення коду, компiляцiю, остаточну обробку, усування вад, iнструменти перетворення iперегляду результатiв, а також дуже зручнi допомiжнi додатки-майстри, доступ до довiдкиз LATEX та потужнi iнструменти керування проектами.

2.1.2 Kile i компонент редактора Kate

Kile засновано на компонентi редактора Kate, отже значна частина можливостей з редагува-ння запозичена з Kate, Kile розширює можливостi редагування цiєї програми на документиLATEX. Щоб дiзнатися бiльше про програму Kate i її можливостi, звернiться до сторiнкиKate у iнтернетi.

2.1.3 Що таке LATEX?

LATEX — це система обробки текстiв, створена на основi TEX, програми, першу версiю якоїбуло розроблено Дональдом Кнутом (Donald Knuth) у 1977 роцi для професiйного компонува-ння робiт. Ця програма виконувала завдання, подiбнi до завдань набiрника, тобто робiтника,який компонує документ вiдповiдно до специфiкацiй типу документа. LATEX було створеноЛеслi Лемпортом (Leslie Lamport) як iнструмент, який надав авторам текстiв можливiстьавтоматичного набору, особливо, якщо йдеться про вартiсний i важкий набiр математичнихформул i виразiв, якi у LATEX завжди мають перебувати мiж знаками долара. Сьогоднiпрограми-процесори текстiв надають змогу будь-якому користувачевi бути набiрником. Але,насправдi, часто єдиною вашою метою є створення документа, який би було приємно читати,а не витрачання годин працi на те, щоб зробити його вигляд чудовим. LATEX бере на себезавдання з покращення вигляду тексту i надає вам змогу зосередитися на вмiстi, а не накомпонуваннi. А результат має виглядати чудово!

2.1.4 Як вимовляється це слово? Чому його пишуть у такий дивнийспосiб?

Iснує весела традицiя: назви пакункiв, пов’язаних з TEX, мають дивну вимову або написа-ння. Автор склав назву з мiркувань того, що TEX — це грецьке τεχ, записане латинськими

10

http://kate-editor.org



лiтерами tech. Iснує багато пояснень цього факту, але найiмовiрнiшою причиною такої назвиє те, що вiд початку TEX було призначено для технiчної лiтератури, його найголовнiшимпризначенням було створення середовища для правильного i простого друку математичнихформул, яке тодi було дорогою, тривалою i непростою справою.

Вимовляти цю назву слiд так: Т, вiдповiдно до звуку, який позначає ця лiтера, Е, як у словiмед i Х, подiбно до звуку нiмецької, який на письмi позначається лiтерами ch (пом’якшенийварiант українського «х»). IPA-символом, що вiдповiдає цьому звуку є /c/. Вiдомо, що багатохто вимовляє цей звук як ach (IPA-символ /x/), але автор особисто запитував у людей, дляяких грецька мова є рiдною, i вони пiдтвердили перший варiант вимови. Майте на увазi, щобагато хто вимовляє назву неправильно: /teks/ (текс) або /tek/ (тек).

Нарештi, у словi LATEX комбiнацiя лiтер LA вимовляється як лей: iдея, яка лежить в основiцiєї назви, полягала у тому, що, якщо звичайний TEX є досить важким, макросами LATEXможе користуватися навiть layman (дилетант). Простiшою, але реалiстичнiшою виглядаєверсiя про те, що вiдповiднi лiтери просто взято з прiзвища Леслi Лемпорта (Leslie Lamport),автора LATEX. Отже, тепер ви все знаєте про назви!

2.2 LATEX 101

Система набору тексту у LATEX подiбна до iнших мов розмiтки, зокрема XML, якi викори-стовуються у багатьох типах документiв (зокрема у тому документi, який ви зараз читаєте),або мови HTML, яка використовується для створення вебсторiнок. Загальною iдеєю є вико-ристання спецiально оформлених ключових слiв, якi називаються теґами, якi повiдомляютьпрограмi (текстовому процесору, переглядачевi сторiнок iнтернету або компiлятору LATEX)про спосiб представлення тексту. У Kile передбачено додавання значної кiлькостi цих теґiвза допомогою меню LaTeX.

Хоча ми i надамо вам загальнi вiдомостi щодо LATEX, звичайно ж, цей пiдручник не є вичер-пним довiдником з LATEX. Якщо ви бажаєте досконало оволодiти LATEX, вам варто взятипiдручник з вiдповiдного питання у вашiй бiблiотецi. Ви можете скористатися росiйсько-мовним пiдручником С.М. Львовського «Набор и вёрстка в системе LATEX», який є доситьповним описом потрiбних вiдомостей.

Як i у iнших мовах розмiтки, документ LATEX мiстить преамбулу, у якiй встановлюються за-гальнi команди, зокрема розмiр паперу, спосiб нумерування сторiнок, вимiри блоку тексту насторiнцi, та тiла документа, де мiститься текст документа. У преамбулi має мiститися при-наймнi команда \documentclass, преамбула має передувати тiлу, яке починається командою\begin{document} i завершується, очевидно, наступною командою \end{document}.

2.3 Основнi можливостi Kile

2.3.1 Майстер швидкого запуску

Вбудований до Kile майстер швидкого запуску корисний, якщо вам потрiбно швидко створи-ти документ за допомогою Kile. Якщо ви скористаєтеся пунктом майстра у меню програми,ви зможете вибрати один з багатьох варiантiв створення вашого документа. Крiм того, визможете вказати декiлька параметрiв, пов’язаних з типом документа, який ви оберете.

Параметри класу:

• Клас документа: тут ви можете вибрати тип документа, який ви бажаєте створити:article, book, letter, report, scrartcl, scrreprt, scrbook, prosper, beamer або iнший вказанийвами тип.

• Розмiр шрифту: повiдомте Kile, шрифт якого розмiру (у пт) ви бажаєте використовуватиу документi.

• Розмiр паперу: виберiть розмiр або формат аркушiв.

11


• Кодування: загалом, найкраще використати стандартне кодування вашої системи. У су-часних системах як стандартне все ширше використовується кодування UTF-8. Якщо мо-жете, використовуйте utf8 або utf8x (саме так це кодування позначається у документахLATEX).

• Iншi параметри: тут ви можете вказати iншi параметри, що стосуються друку, чернетоктощо.

ПакункиЗа допомогою цього пункту можна переглянути список найпопулярнiших додаткових пакун-кiв, якi використовуються у LATEX. Позначте вiдповiднi пункти, щоб додати пакунки.Властивостi документа

• Автор: тут введiть своє iм’я.

• Заголовок: сюди введiть заголовок документа.

• Дата: вкажiть дату.

2.3.2 Наперед визначенi шаблони

Попередньо визначеними шаблонами у Kile є:

• Порожнiй документ: справжнi джедаї починають з порожнього листа!

• Article: встановлює формат статтi, для документiв, якi достатньо короткi, щоб їх можнабуло не розбивати на глави.

• Report: встановлює формат звiту, для документiв середнього розмiру, з нумерацiєю сторi-нок, наприклад, з зовнiшньої сторони сторiнки.

• Book: формат книги, повноцiнної монографiї, достатньо потужний для написання багатьохунiверситетських пiдручникiв.

• Letter: встановлює формат листа.

• Beamer, HA-Prosper: призначений для створення чудових презентацiй у PDF, цi презентацiївиглядають просто чудово: у них сконцентровано всю потужнiсть LATEX.

• Powerdot: Powerdot — це спадкоємець пакункiв seminar i HA-Prosper. у ньому передбаченоменше параметрiв налаштування, нiж у Beamer, але ним просто користуватися, вiн створюєчудовi презентацiї у форматi PDF.

• Scrartcl, Scrbook, Scrreprt, Scrlttr2: класи документiв KOMA-Script, спецiально адаптованiдо нiмецьких типографських стандартiв. Скористайтеся ними, якщо ви готуєте текстинiмецькою.

• Xelatex: змiнений шаблон Article для використання з XeLaTeX.

Пам’ятайте, що ви можете розпочати створення власного шаблону з будь-якого з вищезга-даних шаблонiв.Не дуже досвiдченим користувачам не варто хвилюватися, у цьому списку подано лише коро-ткий список можливостей, пiзнiше ми звернемо бiльше уваги на те, як виконати цi завдання,i докладно все опишемо у роздiлi роздiл 3.

2.3.3 Пiдсвiчування синтаксису

Kile подiбний до програм, якi працюють з вихiдними кодами i редагуванням: програма зда-тна автоматично пiдсвiчувати команди, параметри i елементи, якi було використано (та тих,якi було використано неправильно). У Kile можна легко вiзуально визначити проблемнi фра-гменти тексту: наприклад, якщо фрагмент тексту показано зеленим кольором, ви забулизакрити середовище математичної формули. Про проблеми можна дiзнатися i за неправиль-ним виглядом остаточного файла, але пiдсвiчування збереже вам час i дозволить уникнутиважких пошукiв причин помилки.

12


2.3.4 Автозавершення середовищ

Автоматичне завершення середовищ означає, що якщо ви починаєте створення середо-вища командою \begin{середовище}, Kile автоматично вставить вiдповiдну команду \end{середовище} разом з порожнiм рядком мiж цими командами, у якому ви може-те розпочати введення тексту середовища. Звичайно ж, ви можете вимкнути цю фун-кцiональну можливiсть за допомогою сторiнки Параметри→ Налаштувати Kile...→LaTeX+Середовища.

2.3.5 Перехiд до структури елемента

Всi документи, зазвичай, мають структурну iєрархiю певного типу. У LATEX ви можетерозбити документ на такi структурнi одиницi (частина (part) є найвищою одиницею iєрархiї,а пiдпараграф (subparagraph) — найнижчою):

• \part

• \chapter

• \section

• \subsection

• \subsubsection

• \paragraph

• \subparagraph

Пiд час перегляду структури документа у областi перегляду Структура ви можете вiдкри-вати рiзнi елементи структури у редакторi натисканням пункту елемента, вмiст якого вибажаєте переглянути.

2.3.6 Зворотний пошук

Якщо ви створюєте власнi файли LATEX, зворотнiй пошук буде дуже корисним. Пiсля ство-рення файла DVI (DeVice Independent File або файла, незалежного вiд пристрою) або файлаPDF, ви можете навести вказiвник мишi на цiкаве мiсце у програмi-переглядачi, натиснутиклавiшу Shift i клацнути лiвою кнопкою мишi, i Kile вiдкриє у вiкнi редактора фрагмент звiдповiдним рядком вихiдних кодiв LATEX.

У файлах типу DVI мiститься опис форматованого документа, а також iншi данi, зокремаданi шрифту символiв. Файли цього типу, разом з PDF, звичайним результатом обробки ком-пiляторами TEX або LATEX. Iснує багато програм, призначених для перегляду, перетворенняi друку файлiв DVI у рiзноманiтних системах i на рiзноманiтних пристроях.

2.3.7 Прямий пошук

Кожному елементу у файлi DVI або PDF вiдповiдають певнi рядки у редакторi вихiднихкодiв, отже, якщо ви скористаєтеся зворотнiм пошуком i натиснете у певному мiсцi областiпоказу файла DVI або PDF, у редакторi коду LATEX буде показано вiдповiдний фрагменткоду. Прямий пошук є функцiональною можливiстю, протилежною до цiєї можливостi. Завикористання прямого пошуку ви можете клацнути кнопкою мишi у певному мiсцi вихiднихкодiв LATEX, а програма має вiдкрити вiдповiдне мiсце у вiкнi програми перегляду.

13


2.4 Панель iнструментiв

• Створити: започатковує редагування нового документа.

• Вiдкрити: вiдкрити новий документ.

• Закрити: закрити ваш документ.

• Зробити поточний документ головним: цим пунктом можна скористатися пiд час ро-боти з документами, що складаються з декiлькох файлiв. Позначення головного документаспростить вам роботу з iншими файлами .tex, включеними до вашого документа. Якщови користуєтеся для керування документами проектами, ви можете встановити головнийдокумент проекту за допомогою пункту менюПроект->→Параметри проекту.

• Quickbuild: призначено для компiляцiї ваших вихiдних кодiв LATEX i автоматичногопоказу результатiв, якщо збирання кодiв завершилося без помилок.

• Режим нагляду за файлами: у цьому режимi програма «наглядатиме» за змiнами уфайлах DVI i не запускатиме новий сеанс Okular пiсля виконання команди Quickbuild.

• Перегляд файла журналу: вiдкриває перегляд файла .log, за допомогою якого визможете виявити помилки.

• Попередня помилка: перейти до попереднього запису у файлi .log i позначити помилкуу файлi джерела.

• Наступна помилка: перейти до наступного запису у файлi .log i позначити помилку уфайлi джерела.

• Зупинити: зупиняє поточний iнструмент.

• LaTeX: запускає LATEX для активного документа.

• ViewDVI: запускає iнструмент перегляду файла DVI.

• DVItoPS: перетворює файл DVI на файл PostScript® (PS).

• ViewPS: запускає iнструмент перегляду файла PostScript® (PS).

• PDFLaTeX: запускає компiлятор PDFLATEX для поточного документа.

• ViewPDF: запускає iнструмент перегляду файла PDF.

• DVItoPDF: перетворює файл DVI на файл PDF.

• PStoPDF: перетворює PS на PDF.

• ViewHTML: вiдкриває переглядач створеного HTML.

• ForwardDVI: вiдкриває сторiнку файла DVI, яка вiдповiдає поточному рядку у кодi,показаному у вiкнi редактора.

• ForwardPDF: вiдкриває сторiнку файла PDF, яка вiдповiдає поточному рядку у кодi,показаному у вiкнi редактора.

Якщо ви поглянете на панель iнструментiв Змiни ви побачите три великих спадних списки.Цi спаднi меню було створено для спрощення додавання певних типових елементiв до вашогодокумента. Першим зi спадних спискiв можна скористатися для швидкого розбиття вашогодокумента на частини, глави, роздiли тощо. Серед можливих структурних частин вашоговихiдного коду LATEX:

• part: найбiльше структурна частина документа.

• chapter: починає нову главу.

• section: починає новий роздiл.

• subsection: починає новий пiдроздiл.

14


• subsubsection: пiдроздiл другого рiвня, розташованого мiж пiдроздiлом i параграфом.

• paragraph: починає новий параграф.

• subparagraph: починає новий пiдпараграф.

Спадним списком з назвою Iнше можна скористатися для вставки елементiв на зразок еле-ментiв покажчика, зносок i посилань до вашого документа. Серед можливих команд у цьомусписку:

• label: команда, яка створює мiтку для глави, рисунка або iншого елемента.

• index: створює новий запис у покажчику.

• footnote: створює пiдрядкову примiтку у вашому документi.

• ref : використовується для посилання на ранiше створену командою label мiтку, цю мiткуви можете вибрати зi спадного списку.

• pageref : подiбна до ref, але посилання здiйснюється на сторiнку, а не на сам елементструктури документа.

• cite: створює посилання на данi з бiблiографiї.

Спадне меню Iнше

15


Вибiр мiтки для посилання

За використання команди cite програма має показати вам спадний список всiх елементiвбiблiографiї, але, якщо ви користуєтеся BibTEX, ця можливiсть працюватиме, лише якщофайл належить до проекту. Для редагування файлiв BibTEX ми рекомендуємо вам скориста-тися спецiалiзованим редактором. Автор цього пiдручника вважає найкращими редакторомKBibTEX. Звичайно ж, ви можете створити файли BibTEX i вручну за допомогою Kile.

Останнiй зi спадних спискiв з мiткою Розмiр використовується для визначення розмiрушрифту тексту. Ви можете вказати розмiр основного тексту, тексту зносок тощо. Середможливих варiантiв:

• крихiтний: найменший.

• розмiр iндексу: дуже малий.

• розмiр виноски: менший.

• малий: малий.

• звичайний розмiр: звичайний.

• великий: великий.

• Великий: бiльший.

• ВЕЛИКИЙ: ще бiльший.

• величезний: навiть бiльше.

• Величезний: найбiльший.

16


Роздiл 3

Швидкий запуск

3.1 Створення документа LATEX за допомогою Kile дляпочаткiвцiв

Користувачi Kile можуть скористатися одним з двох способiв створення документа: скори-статися Майстром створення документiв, вибрати тип документа, який слiд створити, тавизначити його параметри, зокрема розмiр шрифту, розмiр паперу тощо; або просто вписативiдповiдний код вручну.

\documentclass [12pt]{ article}\usepackage[T2A]{ fontenc }\ usepackage[utf8]{ inputenc}\begin {document}

Якийсь текст з кодами \LaTeX.\end{document}

Всi документи у LATEX починаються з команди \documentclass[додатковi параметри]{клас}, де «клас» визначає тип документа.Введення прикладу коду, наведеного вище, у поле для введення тексту дасть вам такийрезультат:

Скомпiльований у DVI текстУ квадратних дужках пiсля команди \documentclass мiстяться параметри команди. Пара-метр [12pt] встановлює розмiр шрифту вашої статтi; якщо на початку документа розмiршрифту не буде вказано, ви зможете встановити цей розмiр у текстi документа.Пiсля того, як ви завершите введення коду прикладу з блоку, наведеного вище, вам потрiбнобуде скомпiлювати вашi вихiднi коди LATEX. Найпростiшим способом компiляцiї LATEX євикористання меню Збирання або натискання кнопки Quickbuild.Alt-2 — це клавiатурне скорочення для компiляцiї вашого початкового коду.Вам слiд зберегти файл з текстом перед його компiляцiєю; Kile виконає це завдання за васу автоматичному режимi.Якщо програмi не вдається зiбрати ваш документ, погляньте на журнал помилок. Якщо длязбирання ви натискали кнопку Quickbuild, програма автоматично запустить переглядачOkular, якщо цього не сталося, знову ж таки, погляньте на те, що написано у журналi.

17


3.2 Середовища

Середовище — це фрагмент тексту, який має власнi параметри, вiдмiннi вiд решти текстудокумента. Нехай ви створили звiт з розмiром шрифту 12 пунктiв, але бажаєте змiнитицей розмiр для декiлькох речень. Послiдовнiсть команд \begin{середовище}, \huge i \end{середовище} надасть вам змогу змiнити розмiр шрифту тексту мiж командами середовищана величезний (huge).Змiни параметрiв тексту стосуватиметься лише фрагменту мiж командами \begin{середовище} i \end{середовище}. Кiлькiсть змiн, яку ви можете вносити до параметрiвтексту середовища, є необмеженою.Iснує багато елементiв оформлення, якi можуть зробити ваш документ приємнiшим для чита-ння та зрозумiлiшим. Ви можете використовувати особливу гарнiтуру шрифту, напiвжирнийшрифт, пiдкреслювання тощо. Дiя вiдповiдних команд завершуватиметься пiсля команди\end або пiсля завершення вашого середовища.

• \begin{emph}: за допомогою цiєї команди можна позначити фрагмент тексту курсивом,змiна вигляду шрифту дiятиме до команди \end{emph} або початку нового середовища.Щоб написати курсивом одне слово речення, скористайтеся конструкцiєю на зразок: це\emph{моє} речення.

• \textbf{Текст всерединi фiгурних дужок буде напiвжирним}: за допомогою цiєї коман-ди можна зробити фрагмент тексту напiвжирним.

• \quote: призначено для додавання поля цитування у ваш документ, цитату слiд почати зоголошення \begin{quote} i завершити оголошенням \end{quote}.

• \center: вирiвнює текст по центру.

• \verse: створює середовище для текстiв вiршiв.

• \itemize: створює ненумерований список.

3.3 Користування Kile

Тепер, коли ви вже маєте певне уявлення щодо того, як писати код з використанням мовирозмiтки LATEX, ми наведемо для вас покрокову процедуру створення документа за допо-могою Kile.

1. Запуск Kile.

2. Скористайтеся пунктом меню Майстер→Швидкий запуск, потiм оберiть формат iвкажiть потрiбнi вам параметри за допомогою майстра.

3. Пiсля завершення роботи майстра виконайте певнi налаштування, щоб зробити текстпридатнiшим для читання, додайте принаймнi одну цитату, текст напiвжирним шри-фтом, курсив та якийсь вiрш, щоб побачити вiдмiнностi у текстовому оформленнi, якiможна створити вiдповiдними командами.

4. Збережiть ваш файл, надавши йому назву, скажiмо, intro.tex.

5. Зберiть ваш документ за допомогою натискання комбiнацiї клавiш Alt-2 або натиска-ння кнопки з мiткою LaTeX.

6. Натиснiть кнопку ViewDVI.

7. Перегляньте створений текст.

8. Коли ви надивитеся на ваш документ, натиснiть кнопку Вiкно редактора або ком-бiнацiю клавiш Ctrl-E, щоб повернутися до вiкна редактора, якщо ви користувалисявбудованим переглядачем, або закрийте вiкно програми перегляду, якщо ви користува-лися окремим вiкно перегляду.

Ось i все! Ви тiльки-но створили ваш перший документ LATEX!Пiсля створення вашого DVI файла ви зможете надрукувати ваш документ або перетворитийого на файл PostScript® або PDF. Спробуйте, це цiкаво!

18


3.4 Файли DVI

DVI є файлом DeVice Independent (незалежним вiд пристрою). Такi файли створюються задопомогою TEX або LATEX для читання певним драйвером на вашому комп’ютерi. Iснуєбагато iнших пристроїв виводу даних, на якi можна надiслати файл .dvi, зокрема принтер,iнструмент перетворення на файли PostScript® або PDF або просто екран вашого комп’ю-тера.

3.4.1 Перегляд DVI

Ви вже ознайомилися з тим, як можна переглянути файл DVI за допомогою натисканнякнопки ViewDVI на панелi iнструментiв.

3.4.2 Друк DVI

Для друку DVI ви можете скористатися процедурою, подiбною до тiєї, яку ви ранiше ви-конували для створення документа (див. Роздiл 3.3). На кроцi 7, пiсля натискання кно-пки ViewDVI, скористайтеся пунктом меню Файл→Друкувати переглядача, i, якщо вашпринтер належно налаштовано, ви зможете надрукувати ваш файл DVI.

3.4.3 Перетворення файлiв DVI

За допомогою панелi iнструментiв ви зможете перетворити файл DVI на файл у iнших фор-матах. Пiсля створення файла DVI з ваших вихiдних кодiв LATEX його можна експортуватидо вказаного вами формату за допомогою натискання кнопок панелi iнструментiв.

3.5 Прямий пошук мiж Kile i Okular

За допомогою функцiональних можливостей прямого пошуку, ви зможете переходити з ва-шого редактора безпосередньо до вiдповiдного мiсця у файлi DVI або PDF.

У Kile передбачено можливiсть налаштування всiх файлiв програм LATEX з вiд-повiдним параметром. Вiдкрийте сторiнку Параметри→ Налаштувати Kile...→Iнструменти+Збирання i оберiть Сучаснi налаштування.

Щоб виконати прямий пошук, розташуйте курсор у потрiбному рядку коду документа, апотiм натиснiть кнопку Прямий пошук, щоб перейти до вiдповiдного мiсця у вiкнi пере-глядача DVI або PDF.

3.6 Зворотний пошук мiж Kile i Okular

Зворотнiй пошук стане у пригодi, якщо ви створюєте документ LATEX власноруч. Якщо всеналаштовано належним чином, ви зможете натиснути клавiшу Shift i клацнути у вiкнi Okularлiвою кнопкою мишi. Пiсля цього Kile завантажить вiдповiдний файл кодiв LATEX i вiдкриєу ньому вiдповiдний абзац тексту. Щоб мати змогу користуватися зворотнiм пошуком, вамслiд зiбрати ваш файл LATEX з використанням Сучасних налаштувань.

Зворотнiй пошук не працюватиме, якщо ви не виконаєте таких умов:

• Файл початкових кодiв має бути успiшно зiбрано.

• Okular вiдомi данi щодо редактора, який ви бажаєте використовувати.

19


За використання цiєї можливостi Okular натискання клавiшi Shift з наступним клацаннямлiвою кнопкою мишi у документi DVI призведе до вiдкриття вiдповiдного документа LATEXу Kile з наступною спробою перейти до вiдповiдного рядка у кодi. Не забудьте повiдомитиOkular про те, що слiд використовувати Kile як текстовий редактор, це можна зробити задопомогою пункту меню Okular Параметри→Налаштувати Okular... (на сторiнцi Ре-дактор).

Налаштування Okular

3.7 Усування помилок

Якщо ви використовуєте можливiсть quickbuild, а програма-переглядач DVI не вiдкриваєтьсяу вiдповiдь на натискання кнопки, ймовiрно, зiбрати документ не вдалося через помилку.Якщо сталася помилка, повiдомлення про неї можна буде побачити у областi переглядуфайла журналу i повiдомлень, там же буде наведено резюме помилки.

У файлi журналу ви зможете знайти посилання на джерело помилки у вашому кодi. У вiкнiредактора ви можете скористатися кнопками панелi iнструментiв з мiтками Попередня по-милка у LaTeX i Наступна помилка у LaTeX для переходу мiж рядками коду, у якихмiстяться помилки. У файлi журналу завжди зазначатиметься номер рядка коду, обробкаякого призвела до помилки. Щоб переглянути рядок, у якому було знайдено помилку, нати-снiть повiдомлення про помилку на панелi перегляду журналу, — програма перегорне тексту редакторi так, щоб ви побачили рядок з помилкою.

20


Роздiл 4

Створення нового документа

Пiсля натискання кнопки панелi iнструментiв, призначеної для створення документа, про-грама вiдкриє дiалогове вiкно, у якому запитає вас про тип шаблону, яким ви бажаєте ско-ристатися для написання вашого документа. Серед типових варiантiв:

• Порожнiй документ

• Стаття

• Beamer

• Книга

• HA-Prosper

• Powerdot

• Лист

• Звiт

• Scrartcl (з пакунка KOMA-Script)

• Scrbook (з пакунка KOMA-Script)

• Scrlttr2 (з пакунка KOMA-Script)

• Scrreprt (з пакунка KOMA-Script)

• PDF

• XeLaTeX

Якщо ви оберете варiант Порожнiй документ, ви зможете або розпочати введення до-кумента з порожнього мiсця, або скористатися майстром, призначеним для пришвидшеннястворення документа (див. Роздiл 2.3.1).

4.1 Шаблони

Тi, хто користується LATEX постiйно, зазвичай, використовують однакову преамбулу май-же у всiх документах, якi створюють. Для полегшення роботи з подiбними типовими до-кументами у Kile передбачено можливiсть створення, збереження i завантаження шаблонiвдокументiв, якi роблять створення нових документiв простiшим.

21


4.1.1 Створення нового шаблону

Для того, щоб створити новий шаблон, вам спочатку слiд або вiдкрити якийсь файл TEX /LATEX, або створити такий файл власноруч. У Kile передбачено можливiсть створення ша-блону на основi iснуючого документа: вам слiд вiдкрити цей документ, а потiм скористатисяпунктом меню Файл→Створити шаблон з документа.

4.1.2 Налаштування автоматичних замiн

Пiд час створення нового документа за допомогою вибору шаблону з пiдменю Файл→ Створити певнi комбiнацiї символiв у шаблонi буде замiнено на данi, зокрема що-до вашого iменi або кодування символiв, яке буде використано у документi. Значен-ня цих змiнних можна налаштувати на сторiнцi Параметри→ Налаштувати Kile...→Параметри+Загальне.

Якщо ви маєте намiр розробити власний шаблон, вам буде корисно знати про те, яка комбi-нацiя символiв вiдповiдає за кожну зi змiнних шаблону:

• $$AUTHOR$$: цей рядок буде замiнено на значення змiнної «автор».

• $$DOCUMENTCLASSOPTIONS$$: цей рядок буде замiнено змiнною параметрiв класу документа.Типове використання:: \documentclass[$$DOCUMENTCLASSOPTIONS$$]{article}.

• $$INPUTENCODING$$: якщо змiнну вхiдного кодування (inputencoding) встановлено, скажi-мо, у значення utf8 цей рядок буде замiнено на \input[utf8]{inputenc}.

4.1.3 Створення шаблону за допомогою Майстра

Найпростiшим способом створення шаблону є запуск майстра з наступним додаванням ко-манд у редакторi. Пiсля налаштування вашого документа у бажаний спосiб виконайте такiдiї:

1. Збережiть ваш файл;

2. Вiдкрийте меню Файл;

3. Скористайтеся пунктом меню Створити шаблон з документа;

4. Внесiть потрiбнi змiни до шаблону.

5. Введiть назву вашого нового шаблону;

6. Натиснiть кнопку Гаразд, щоб додати ваш шаблон до меню.

Наступного разу, коли ви створюватимете новий документ, ви зможете вибрати налаштова-ний вами шаблон замiсть типових шаблонiв.

4.1.4 Створення шаблону на основi довiльного файла

Ви можете створити шаблон на основi будь-якого файла LATEX. Якщо ви бажаєте спроститипроцедуру створення шаблону, ви можете просто скопiювати приклад з мережi Iнтернет, апотiм виконати кроки описанi у роздiлi Роздiл 4.1.3.

Наприклад, ви вирiшили створити повноцiнний плакат A0. Такi плакати, зазвичай викори-стовуються на наукових конференцiях. LATEX допоможе вам у створеннi красивого i зрозумi-лого плаката. Шаблон для плакатiв A0 можна отримати з домашньої сторiнки ДжонатанаМарчiнi, там же можна знайти i багато iнших шаблонiв. Не забудьте, що вам знадобитьсяпакунок a0poster, який може бути не включено до стандартного дистрибутива tex, яким використуєтеся. Отримайте цей пакунок за вiдповiдною адресою i розпакуйте його до теки, дезберiгатиметься ваш файл кодiв LATEX.

22

http://www.stats.ox.ac.uk/~marchini/a0poster.html

http://www.stats.ox.ac.uk/~marchini/a0poster.html

http://www.ctan.org/tex-archive/macros/latex/contrib/a0poster/


4.1.5 Як вилучити шаблон

Для того, щоб вилучити шаблон з Kile, виконайте такi дiї:

1. Скористайтеся пунктом меню Файл→Вилучити шаблон...;

2. Програма вiдкриє дiалогове вiкно зi списком всiх шаблонiв: оберiть шаблон;

3. Натиснiть кнопку Гаразд, — позначений вами шаблон буде вилучено.

Шаблони, позначенi зiрочкою (*), не можна вилучати без отримання належних прав доступу.

23


Роздiл 5

Як редагувати документи LATEX

Вбудованим редактором, який використовує Kile, є Kate. Kate — це текстовий редактор,створений для програмiстiв, у ньому передбачено можливiсть читання i пiдсвiчування файлiву рiзноманiтних текстових форматах, серед яких LATEX i BibTEX. Ви можете отриматидоступ до багатьох параметрiв Kate безпосередньо з меню Iнструменти Kile.

Щоб дiзнатися бiльше про програму Kate i її можливостi, прочитайте пiдручник з Kate.Користувачi Kile можуть розпочати читання з глави «Робота у редакторi Kate».

5.1 Довiдник з LATEX

У Kile передбачено дуже корисний довiдник з теґiв LATEX, ви можете вiдкрити його задопомогою пункту меню Довiдка→ Довiдка LaTeX. У цiй довiдцi мiститься загальнийопис майже всiх команд, якими ви можете скористатися у LATEX та синтаксису цих команд.

5.2 Пересування курсора

Ви можете позначити фрагмент тексту у один з таких способiв:

• Натиснiть i утримуйте лiву кнопку мишi, а потiм перетягнiть вказiвник мишi для позна-чення тексту.

• Наведiть вказiвник мишi на певне слово i клацнiть лiвою кнопкою мишi, щоб пересунутикурсор на нове мiсце.

• Наведiть вказiвник мишi на певне слово i двiчi клацнiть лiвою кнопкою мишi, щоб позна-чити це слово.

• Наведiть вказiвник мишi на слово, двiчi клацнiть лiвою кнопкою мишi i натиснiть клавiшуCtrl, щоб вибрати цiле слово TeX. Таким чином, якщо клацання було виконано на словi\par з групи \par\bigskip, буде позначено лише слово \par.

• Клацнiть лiвою кнопкою мишi три рази поспiль, щоб позначити цiле речення.

Утримування натиснутою лiвої кнопки мишi з перетягуванням вказiвника мишi над фра-гментом тексту, який ви бажаєте вибрати, призведе до автоматичного копiювання тексту добуфера обмiну даними.

Утримування натиснутою клавiшi Shift з наступним натисканням клавiш зi стрiлочкаминадасть вам змогу обирати дiлянки коду у вiкнi редактора.

24

help:kate


5.3 Дужки

Iнструмент автоматичного закриття дужок використовується редактором для позначеннявiдповiдностi мiж лiвими i правими дужками у текстi. Якщо ви вiдкриєте будь-який файл.tex, а потiм наведете курсор на будь-яку дужку, зокрема на одну з дужок пар круглихдужок (), квадратних дужок [] або фiгурних дужок {}, редактор автоматично пiдсвiтитьдужку i парну до неї дужку жовтим кольором (цей типовий колiр можна змiнити). Отже,наприклад, якщо ви наведете курсор на фiгурнi дужки у виразi \section{Вступ}, ви у \section{Вступ} дужки пiдсвiченi жовтим кольором, отже зможете визначити розташуванняпочаткової i кiнцевої дужки.

5.4 Пiдсвiчування

У Kile передбачено можливiсть пошуку i пiдсвiчування елементiв коду рiзного типу. Напри-клад, команди LATEX вiдрiзнятимуться вiд звичайного тексту, математичнi формули такожпiдсвiчуватимуться певним кольором.

5.5 Позначки

У багатьох майстрах передбачено вставку позначок, особливого рiзновиду закладок у текстi.За допомогою пунктiв меню Змiни→Позначки або вiдповiдних клавiатурних скороченьви зможете перевести курсор до наступної або попередньої позначки. Крiм того, програмапозначить цю позначку, отже позначку буде автоматично вилучено одразу пiсля введеннявами першої лiтери тексту.

Наступний маркер (Ctrl+Alt+Стрiлка праворуч)Перейти до наступної позначки у текстi, якщо така є.

Попередня позначка (Ctrl+Alt+Стрiлка лiворуч)Перейти до попередньої позначки у текстi, якщо така є.

5.6 Вибрати

Редагування, звичайно ж, одним з основних елементiв роботи програм, подiбних до Kile.Хоча програма Kate вже є досить потужною, у Kile до її потужностей долучаються додатковiможливостi, особливо цiннi пiд час створення текстiв LATEX. У LATEX ви завжди матиметесправу з багатьма середовищами i групами, отже у Kile передбачено пiдтримку окремихкоманд для вибору цих елементiв тексту. У пiдменю Змiни→ Вибрати ви знайдете такiкоманди, призначенi для вибору тексту:

25


Середовище (всерединi) (Ctrl+Alt+S,E)Позначити вмiст середовища без обмежувальних теґiв. Якщо ви скористаєтеся цимпунктом меню, коли вже буде позначено вмiст середовища, Kile розширить областьпозначення до середовища, що мiстить позначене середовище.

Середовище (ззовнi) (Ctrl+Alt+S,F)Позначити середовище разом з обмежувальними теґами. Подiбне позначення такожможна розширити повторним використанням пункту меню.

Група TeX (всерединi) (Ctrl+Alt+S,T)Вибрати групу TEX мiж зовнiшнiми фiгурними дужками.

Група TeX (ззовнi) (Ctrl+Alt+S,U)Вибрати групу TEX разом з зовнiшнiми фiгурними дужками.

Математична група (Ctrl+Alt+S,M)Вибрати поточну математичну групу разом з математичними командами.

Абзац (Ctrl+Alt+S,P)Вибрати весь абзац, тобто групу рядкiв тексту, вiдокремлених з обох бокiв порожнiмирядками. Абзацом у даному випадку вважається не лише неперервна послiдовнiстьрядкiв тексту, подiбна до абзацiв iнших текстових редакторiв. У Kile до абзацу, окрiмтексту, додаються команди LATEX i iншi рядки коду. Єдиним обмеженням на рядки,якi може бути включено до єдиного абзацу, є те, що у Kile абзац має починатися iзавершуватися порожнiми рядками.

Рядок (Ctrl+Alt+S,L)Вибрати рядок тексту, у якому зараз перебуває курсор.

Слово TeX (Ctrl+Alt+S,W)Вибрати слово, у якому зараз перебуває курсор. Цей варiант вибору має i розширенезначення, оскiльки за його допомогою можна обирати команди LATEX, якi починаю-ться з символу зворотної риски i можуть завершуватися символом зiрочки.

5.6.1 Позначення команд LATEX

У Kile передбачено додатковi можливостi позначення команд LATEX. Якщо ви, наприклад,введете

текст \bfseries\itshape ще якийсь текст

потiм наведете вказiвник мишi на одну з команд LATEX i двiчi клацнете лiвою кнопкоюмишi, буде позначено обидвi команди. Якщо ж ви бажаєте позначити лише одну з двох абодекiлькох команд, натиснiть пiд час клацання клавiшу Ctrl. У разi натискання клавiшi Ctrlпiсля подвiйного клацання буде позначено лише одну бажану вами команду.

26


5.7 Вилучити

Щоб вилучити певний фрагмент документа, ви можете, звичайно ж, позначити його, а потiмнатиснути клавiшу Delete. Крiм того, у Kate передбачено комбiнацiю клавiш Ctrl-K, задопомогою якої можна вилучити цiлий рядок. Але у Kile передбачено i власнi команди ви-лучення. У меню Змiни→Вилучити ви знайдете такi команди, призначенi для вилученняфрагментiв тексту:

Середовище (всерединi) (Ctrl+Alt+T,E)Вилучити середовище без зовнiшнiх мiток.

Середовище (ззовнi) (Ctrl+Alt+T,F)Вилучити середовище разом з зовнiшнiми мiтками.

Група TeX (всерединi) (Ctrl+Alt+T,T)Вилучити групу TEX мiж зовнiшнiми фiгурними дужками.

Група TeX (ззовнi) (Ctrl+Alt+T,U)Вилучити групу TEX разом з зовнiшнiми фiгурними дужками.

Математична група (Ctrl+Alt+T,M)Вилучити поточну математичну групу разом з математичними командами.

Абзац (Ctrl+Alt+T,P)Вилучити цiлий абзац. Щоб дiзнатися про те, яким чином визначається абзац у Kile,звернiться до пояснення, викладеного для пункту меню Вибрати→Абзац.

До кiнця рядка (Ctrl+Alt+T,I)Вилучити фрагмент тексту вiд поточної позицiї курсора до кiнця рядка.

Слово TeX (Ctrl+Alt+TW,)

Вилучити слово або команду LATEX, де зараз перебуває курсор.

27


5.8 Середовище

Як ми вже згадували, середовища є базовими елементами LATEX. Тому у Kile передбаченоп’ять додаткових команд, якi гранично спрощують роботу з LATEX. Цим командам вiдпо-вiдають пункти меню Змiни→Середовище.

Перейти до початку (Ctrl+Alt+E,B)За допомогою цiєї команди можна перевести курсор на початок поточного середовища,яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосере-дньо перед початковим теґом середовища.

Перейти в кiнець (Ctrl+Alt+E,E)За допомогою цiєї команди можна перевести курсор у кiнець поточного середовища,яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосере-дньо за завершальним теґом середовища.

Перейти до вiдповiдника (Ctrl+Alt+E,M)Якщо курсор розташовано перед або над теґом \begin{середовище}, його буде пересу-нуто у кiнець цього середовища, i навпаки.

Закрити (Ctrl+Alt+E,C)Якщо ви працюєте з текстом, у якому складна структура вкладеностi середовищ, виможете заплутатися. За допомогою цiєї команди можна завершити останнє з вiдкритихсередовищ, отже iєрархiчну структуру не буде порушено.

Закрити всi (Ctrl+Alt+E,A)За допомогою цього пункту можна здiйснити спробу завершити всi середовища, не лишеостаннє з вiдкритих.

5.9 Група TEX

Крiм того, у Kile передбачено певнi особливi команди для груп LATEX, тобто фрагментiвтексту мiж фiгурними дужками, {...}. У пiдменю Змiни→ Група TeX ви знайдете де-кiлька важливих команд, якi схожi на пункти пiдменю Змiни→Середовище.

Перейти до початку (Ctrl+Alt+G,B)За допомогою цiєї команди можна перевести курсор на початок поточної групи, якимби не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньоперед початковою фiгурною дужкою.

28


Перейти в кiнець (Ctrl+Alt+G,E)За допомогою цiєї команди можна перевести курсор у кiнець поточної групи, яким бине було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо зазавершальною фiгурною дужкою.

Перейти до вiдповiдника (Ctrl+Alt+G,M)Якщо курсор розташовано перед або за початковою фiгурною дужкою групи TEX, йогобуде пересунуто у кiнець цiєї групи, i навпаки.

Закрити (Ctrl+Alt+G,C)Якщо ви працюєте з текстом, у якому складна структура вкладеностi груп, ви можетезаплутатися. За допомогою цiєї команди можна завершити останню вiдкриту групутак, щоб не порушити iєрархiчну структуру груп TEX.

5.10 Подвiйнi лапки

Для позначення подвiйних лапок у LATEX використовують двi одинарнi лапки. Щоб по-легшити вам введення лапок у Kile передбачено можливiсть замiни символу ˝, набраного зклавiатури, на двi початковi одинарнi лапки. Крiм того, якщо ви бажаєте закрити лапки,ви теж можете натиснути клавiшу ˝. Kile достатньо кмiтливий, щоб розiбратися у ситуацiї iвставити у текст двi завершальнi одинарнi лапки, якi передбачено стандартом LATEX.Щоб отримати лiтературнi подвiйнi лапки з iншого боку, натиснiть клавiшу ˝ двiчi.Ви можете увiмкнути або вимкнути автоматичне додавання початкових i кiнцевих подвiйнихлапок у роздiлi Параметри→Налаштувати Kile...→ LaTeX.

Крiм того, ви можете включити параметри, характернi для певної мови, зокрема ngerman абоfrench, ви можете скористатися i подвiйним лапками, якi використовуються у типографськiйсправi у Нiмеччинi або Францiї. У програмi передбачено варiанти для багатьох мов.

5.11 Кмiтливий новий рядок

Якщо ви натиснете комбiнацiю клавiш Ctrl-Enter, Kile вставить до тексту кмiтливий новийрядок. Якщо курсор розташовано всерединi середовища списку, зокрема enumerate або i

29


temize, Kile не лише вставить символ розриву рядка, але i автоматично додасть команду\item.Якщо ви вводите текст у табличному середовищi, Kile завершуватиме поточний рядок сим-волами \\ i додаватиме пiсля них символ розриву рядка.

Якщо ви вводите текст у закоментованому рядку, пiсля введення символу розриву рядкаKile розпочне новий рядок з символу %.

I навiть бiльше, Kile достатньо кмiтливий для того, щоб пiдтримувати попередньо визначе-нi середовища LATEX та визначенi користувачем середовища, якi можна додати у роздiлiПараметри→Налаштувати Kile...→ LaTeX.

5.12 Кмiтлива табуляцiя

Декому з користувачiв подобається впорядковувати стовпчики у середовищах таблиць так,щоб всi символи амперсандiв, &, знаходилися у однакових позицiях рядкiв таблицi. У Kileпередбачено пiдтримку такого форматування. Якщо ви натиснете комбiнацiю клавiш Alt-Shift-&, Kile спробує знайти наступну табуляцiю у попередньому рядку таблицi. Хоча цятабуляцiя може i не вiдповiдати розташуванню елемента таблицi, Kile додасть декiлька про-бiлiв, щоб у кодi вiзуально вмiст стовпчикiв знаходився на однакових позицiях у рядках.

30


Роздiл 6

Автозавершення коду

Хоча у Kate вже передбачено досить непоганий режим автоматичного доповнення, у Kile цейрежим доповнено пiдтримкою деяких спецiальних методiв, характерних для LATEX. Програ-ма використовує п’ять рiзних режимiв доповнення. Три з цих режимiв може викликати самкористувач, iншi ж два є режимами автоматичного доповнення. Параметри кожного з режи-мiв можна налаштувати окремо за допомогою пункту меню Параметри→НалаштуватиKile....

6.1 Автоматичне завершення середовищ

Коли ви починаєте створення нового середовища i вводите щось на зразок \begin{середовище}, Kile автоматично додасть команду \end{середовище}, а також рядок для введення вмiстусередовища.

Автоматичне доповнення можна вимкнути у роздiлi «LATEX» на сторiнцi Параметри→Налаштувати Kile...→ LaTeX+Середовища.

Завершення середовища рiвняння (equation)

6.2 Команди LATEX

Пiд час введення тексту ви можете задiяти цей режим доповнення для команд LATEX i зви-чайних слiв за допомогою пункту меню Змiни→ Завершити→ Завершення команди(La)TeX або клавiатурного скорочення Ctrl-Shift-Пробiл. Kile почне читати лiтери лiво-руч вiд поточної позицi курсора i зупиниться на першому ж небуквеному символi або символiзворотної рики. Якщо отриманий таким чином рядок починатиметься зi зворотної риски, Ki-le увiйде у режим завершення команди TEX або LATEX. Якщо ж зворотної риски не будезнайдено, програма увiйде у звичайний словниковий режим, у якому команди LATEX зовсiмне братимуться до уваги. Залежно вiд вказаного режиму, буде вiдкрито вiдповiдну панельдоповнення. У списку цiєї панелi ви побачите всi команди або слова, початок яких збiгаєтьсяз введеними вами лiтерами. Ви можете пересувати позначку у цьому списку за допомогоюклавiш зi стрiлочками, а потiм вставити бажаний варiант за допомогою натискання клавi-шi Enter або наведення вказiвника мишi на запис цього варiанта з наступним подвiйнимклацанням лiвою кнопкою мишi.

31


Якщо ви натиснете клавiшу Backspace, останню лiтеру з вашого шаблону буде вилучено,отже список варiантiв доповнення може зрости. З iншого боку, якщо ви введете наступнулiтеру, шаблон розшириться, а отже список видимих варiантiв може зменшитися.

Якщо жоден з варiантiв не буде для вас прийнятним, ви можете закрити це дiалогове вiкнонатисканням клавiшi Esc.Всi команди буде показано з коротким описом параметрiв. Цi описи, звичайно ж, буде ви-лучено пiсля вставки команди. За бажання, ви можете надати Kile змогу вставити на мiсцепараметрiв позначки, призначенi для полегшення пересування мiж позицiями параметрiвза допомогою пункту меню Змiни→Позначки→Наступна позначка: так вам простiшебуде вставити бажане значення параметра.

Вiдкрийте сторiнку налаштувань Параметри→ Налаштувати Kile...→Kile+Завершення, там ви зможете налаштувати один або декiлька з цих спискiв.Ви зможете вибрати окремi списки слiв для команд TEX i LATEX та списком режимусловника звичайних слiв.Якщо ви позначите пункту Показати команди Latex, Kile покаже вмiст спискiв командLATEX всiх вказаних файлiв cwl у окремому списку бiчної панелi Kile. Отже у вас передочима буде список всiх команд та параметрiв, якi можна їм передати. Ви можете простонавести вказiвник мишi на один з пунктiв списку i клацнути лiвою кнопкою мишi, щобвставити вiдповiдну команду до документа. Всi назви параметрiв та значення буде при цьомувилучено.

32


Оскiльки кожен з вказаних спискiв слiв буде показано окремо, спискiв може виявитися за-багато для показу у вiкнi Kile. Оскiльки велика кiлькiсть спискiв захаращує вiкно, у Kileцю кiлькiсть обмежено максимальним значенням 10. Якщо це значення буде завеликим длярозмiрiв екрана вашого комп’ютера, ви можете його зменшити.

6.3 Середовища

Режим команд непридатний для завершення середовищ. Пiсля введення вами декiлькох лi-тер команди \begin i виклику режиму завершення ви отримаєте величезний список теґiвсередовищ. Оскiльки середовища використовуються досить часто, у Kile передбачено осо-бливий режим для завершення середовищ. Не вводьте початкового теґу — спробуйте ввести,наприклад, eq.

Пiсля виклику режиму доповнення за допомогою пункту меню Змiни→ Завершити→Середовище або клавiатурного скорочення Alt-Shift-Пробiл програмою буде автомати-чно додано вiдповiдний теґ, отже ви побачите у текстi рядок \begin{eq}. Пiсля подiбноїзамiни список доповнення значно скоротиться.

Тепер оберiть бажане середовище, а програма подбає про його автоматичне завершення.Навiть бiльше, якщо Kile визначить, що введено середовище списку, програма додасть усередовище перший теґ \item.

Перейдiть на сторiнку, що вiдкривається послiдовнiстю переходiв Параметри→Налаштувати Kile...→ Kile+Завершення, щоб налаштувати один або декiлька з цихспискiв. У цьому режимi буде використано тi самi списки, що i у режимi завершення командTEX i LATEX.

33


6.4 Абревiатури

У Kile передбачено можливiсть створення користувачем спискiв абревiатур, якi буде завимогою замiнено на довшi текстовi рядки. На сторiнцi налаштувань Параметри→Налаштувати Kile...→ Kile+Завершення ви зможете налаштувати один або декiлькаспискiв абревiатур. У наведеному у цьому пiдручнику прикладi, слiд вибрати список абревi-атур example.cwl. У цьому файлi, наприклад, ви знайдете запис L=\LaTeX.

Для прикладу, введiть одну лiтеру L. Пiсля цього увiмкнiть режим завершення слiв за абре-вiатурами за допомогою пункту меню Змiни→Завершити→Абревiатура або скористай-теся клавiатурним скороченням Ctrl-Alt-Пробiл, — програма автоматично замiнить лiтеруL на рядок \LaTeX.

Крiм того, у доповнення скорочень передбачено пiдтримку символу розриву рядка, %n iпозначення позицiї розташування курсора, %C. Отже, якщо у вашому файлi автоматичногодоповнення є запис

en1=\begin{enumerate }%n\item %C%n\end{enumerate }%n

пiсля використання доповнення скорочення текст набуде вигляду, наведеного нижче, де сим-волом x позначено остаточну позицiю курсора.

\begin{enumerate}\item x

\end{enumerate}

6.4.1 Абревiатури

Якщо ви позначите пунктПоказати скорочення, програма покаже всi можливi скороченняу особливому списку на бiчнiй панелi. Отже у вас перед очима буде список всiх можливихскорочень.

6.5 Режими автозавершення

6.5.1 Команди LATEX

Крiм того, ви можете увiмкнути режим автоматичного завершення команд LATEX. Пiслявведення порогової кiлькостi лiтер команди (типово, трьох лiтер) програма вiдкриє контекс-тну панель зi списком всiх подiбних команд LATEX. Ви зможете вибрати одну з команд усписку або продовжити введення команди. Пункти у списку змiнюватимуться вiдповiдно довведених вами перших лiтер команди.

Вiдкрийте сторiнку налаштувань Параметри→ Налаштувати Kile...→Kile+Завершення, щоб увiмкнути або вимкнути цей режим чи змiнити пороговезначення.

34


6.5.2 Слова документа

Великi словники непридатнi для використання у режимi автоматичного доповнення. Але,очевидно, значна кiлькiсть слiв у документах вживаються декiлька разiв. Отже, у Kile пе-редбачено доповнення всiх слiв з документа, якi вже було введено користувачем ранiше. Увi-мкнути автоматичне доповнення вручну можна за допомогою натискання комбiнацiї клавiшCtrl-Пробiл. Зауважте, що цей режим вiдрiзняється вiд режиму автоматичного доповненнякоманд LATEX.Якщо ви бажаєте увiмкнути або вимкнути цей режим, скористайтеся сторiнкою налаштуваньПараметри→ Налаштувати Kile...→ Редактор→ Редагування+Автозавершення.За допомогою цiєї сторiнки налаштування ви можете вказати програмi, чи слiд використо-вувати режим автоматичного завершення слiв. Крiм того, передбачено додатковий режимавтоматичного завершення, за використання якого програма вiдкриватиме панель автома-тичного завершення за умови введення певної порогової кiлькостi лiтер.

6.6 Створення власних файлiв автозавершення

Специфiкацiю формату файла завершення можна знайти у файлi специфiкацiї форматуCWL.Файли завершення можна встановити у домашньому каталозi користувача у пiдкаталозi~/.kde/share/apps/kile/complete/<режим>/ , де <режим> може приймати одне зi значень:abbreviation, dictionary або tex.

35

http://projects.kde.org/projects/extragear/office/kile/repository/revisions/master/raw/README.cwl

http://projects.kde.org/projects/extragear/office/kile/repository/revisions/master/raw/README.cwl


Роздiл 7

Майстри i дiалоговi вiкна

7.1 Майстер швидкого запуску

Цей майстер вже було описано у роздiлi Роздiл 2.3.1.

7.2 Включення графiки

Дiалогове вiкно Середовище рисунка гранично спрощує додавання графiчних об’єктiву текст. Вiдкрити це дiалогове вiкно можна за допомогою пункту LaTeX→ Додаваннякартинки меню програми. Будь ласка, прочитайте роздiли Роздiл 10.3 i Роздiл 10.4, щобознайомитися з основними фактами, що стосуються форматiв графiчних даних.

1. Оберiть файл з графiчними даними. Ви можете скористатися файлом у форматi JPEG,PNG, PDF, EPS або навiть у форматi даних EPS стиснутих за допомогою zip або gzip.Якщо вами було встановлено програму ImageMagick, а також налаштовано Kile на ви-користання цiєї програми (це можна зробити за допомогою пункту меню Параметри

36

http://www.imagemagick.org/


→Налаштувати Kile...→ LaTeX+Графiка), програма автоматично визначить ши-рину i висоту зображення. Якщо програмi ImageMagick вдасться визначити роздiльнуздатнiсть зображення, його розмiри буде показано також i у сантиметрах.

2. Вкажiть, чи слiд розташовувати ваше зображення по центру сторiнки.

3. Визначтеся з тим, чи слiд використовувати позначення \graphicspath для вашого фай-ла графiки.Типово, графiчнi файли мають зберiгатися у тiй самiй тецi, що i файл головного доку-мента. Але для того, щоб зробити структуру зберiгання даних стрункiшою, ви можетезберiгати цi файли у окремiй тецi. Якщо ви не використовуватимете команди \graphicspath, Kile обиратиме для пошуку рисункiв саме теку поточного головного документа.Але, якщо ви скористаєтеся командою \graphicspath у преамбулi документа ось так:

\graphicspath {{/шлях/до/моїх/рисункiв}{iнший/шлях/до/iнших/рисункiв ←↩}}

i позначите вiдповiдний пункт, Kile використовуватиме лише базову назву графiчногофайла.Ще один приклад: якщо ви використали таку команду \graphicspath:

\graphicspath {{./}{ camera /}{ images /}}

LATEX виконає пошук графiчних файлiв спочатку у поточнiй тецi, потiм у тецi camera,i нарештi у тецi images.

4. Якщо ви вкажете один з параметрiв, висоту або ширину, масштаб рисунка буде пропор-цiйно змiнено. Якщо ви вкажете одразу i ширину, i висоту, змiниться i ширина, i висотарисунка. Результати такої змiни можуть бути зовсiм не такими як вам хочеться. Дляпорiвняння ви можете скористатися даними наведеними у верхнiй частинi дiалоговоговiкна для початкових розмiрiв зображення.

5. Ви можете вказати кут, на який слiд повернути рисунок за годинниковою стрiлкою.

6. Данi щодо обмежувальної рамки автоматично визначатимуться пiсля вибору вами гра-фiчного файла. Цi данi знадобляться, лише якщо ви працюєте з традицiйною графiкоюLATEX та растровою графiкою. Докладнiше про це можна дiзнатися з роздiлу щодографiки у форматi EPS.Якщо для додавання зображення LATEX потрiбна обмежувальна рамка, а ви не ба-жаєте створювати окремий файл bb, ви можете скористатися Kile. За допомогою вiд-повiдного пункту можна увiмкнути або вимкнути використання обмежувальної рамки.Якщо ви позначите пункт для додавання зображення у форматi png або jpg PDFLATEXпокаже попередження.

7. За допомогою параметра коефiцiєнта масштабування ви можете вказати бажаний мас-штаб, наприклад 0,5 для зменшення розмiрiв зображення удвiчi або 2 для подвоєнняцих розмiрiв. Якщо ви скористаєтеся цим параметром, вам не потрiбно буде вказуватиширину або висоту зображення.

8. За допомогою вкладки Обрiзати зображення ви можете вказати параметри обрiзан-ня зображення у всiх чотирьох напрямках.

9. Нарештi, ви можете вказати, чи слiд вбудовувати зображення до середовища figure.Якщо текст має обтiкати рисунок, вам слiд скористатися середовищем wrapfigure.

ПримiткаЯкщо вами було вибрано середовище wrapfigure, вам слiд додати до преамбули доку-мента команду використання пакунка wrapfig.

Яким би варiантом ви не скористалися, ви зможете вказати пiдпис i мiтку рисунка.Варто додавати окремi префiкси для мiток рiзних об’єктiв. Типовим для зображень євикористання префiкса рис..

37


10. Якщо ви виберете середовище figure, ви зможете вказати бажане розташування рисункапiд час збирання документа LATEX.

11. У середовищi wrapfigre ви можете

(a) Вибрати правило розташування рисунка i визначити, чи можна пересувати йоговiдносно тексту. Якщо передбачається друк документа на обох боках паперу, виможете вказати, де слiд розташовувати рисунок: на зовнiшнiй чи на внутрiшнiйсторонi.

(b) Визначити кiлькiсть рядкiв тексту, якi буде використано для обтiкання. Якщо вине вкажете нiякого значення, LATEX спробує визначити потрiбну кiлькiсть рядкiвавтоматично.

(c) Визначити виступ на вказаному боцi зображення. Цей параметр буде корисним,якщо текст на сторiнцi зiбрано у стовпцi, i рисунок має бути розташовано у де-кiлькох стовпцях або мiж двома стовпцями, якi його обтiкатимуть.

(d) Вибрати ширину рисунка. Це значення має бути трошки бiльшим за справжнюширину рисунка, щоб мiж рисунком i текстом залишився певний iнтервал.

7.3 Масиви i таблицi

Одним з найнуднiших завдань, якi доводиться виконувати у LATEX є введення матрицi абосередовища таблицi. Вам доводиться стежити за всiма елементами таблицi, правильнiстюформатування середовища та правильнiстю розташування всiх елементiв, якi формують та-блицю. Правильне використання вiдступiв може допомогти, але iснує i простiший спосiб:використання пунктiв меню Майстер→Масив або Майстер→ Таблиця. Пiсля виборувiдповiдного пункту у меню програма вiдкриє вiкно з формою у виглядi матрицi, яку вилегко зможете заповнити потрiбними вам записами. У дiалоговому вiкнi ви зможете такожвибрати певнi параметри, пов’язанi з верстанням вмiсту таблицi.

За допомогою панелi iнструментiв, розташованої у верхнiй частинi дiалогового вiкна, виможете встановити вирiвнювання тексту у комiрцi, визначити гарнiтуру шрифту, об’єднатиабо роздiлити комiрки, вибрати рамку та вказати кольори тла i тексту. Поблизу правогокраю вiкна ви побачите кнопку Вставити. За допомогою цiєї кнопки ви можете вставити удiалогове вiкно таблицю з буфера обмiну даними. Цю можливiсть призначено, наприклад,для копiювання та вставляння таблиць з програм для роботи з електронними таблицями.

38


За допомогою нижньої частини дiалогового вiкна ви зможете вибрати кiлькiсть рядкiв iстовпчикiв та змiнити iншi параметри вашого масиву або таблицi:

• За допомогою пункту Назва ви зможете вибрати середовище, яке має бути використанодля вашого масиву або таблицi.

• Ви можете вказати вертикальне вирiвнювання у комiрцi за допомогою пункту Параметр.Цим пунктом можна буде скористатися лише для середовищ, у яких передбачено пiдтрим-ку змiни вирiвнювання.

• Якщо у вибраному вами середовищi можна скористатися такою можливiстю, ви можетепозначити пункт Використовувати версiю з зiрочкою. Якщо вами буде позначено цейпункт, вам також доведеться вказати Ширину таблицi.

• Iнодi покращити вигляд таблиць можна за допомогою позначення пункту Використову-вати пакунок booktabs.

• Звичайно ж, ви також можете наказати розташувати По центру весь ваш масив.

• Пункт Додавати позначки пунктiв допоможе вам у заповненнi вiдповiдних пунктiвтаблицi чи масиву у редакторi. Якщо цей пункт буде позначено, Kile додасть позначкикружечком для кожного з елементiв вашого масиву.

За використання пункту меню Майстер→Розмiщення у таблицi програма вiдкриє про-стiше дiалогове вiкно для налаштування середовища tabbing. Для таких середовищ ви змо-жете вибрати кiлькiсть рядкiв i стовпчикiв, а також iншi специфiчнi параметри.

7.4 Додавання плаваючих об’єктiв

Kile може допомогти вам у додаваннi до документа плаваючих об’єктiв (таблиць чи рисун-кiв). За допомогою пункту меню Майстер→Плаваючi об’єкти вам буде зовсiм нескладнододати до документу нове середовище рисунка чи таблицi.

Щоб додати новий плаваючий об’єкт, виконайте такi дiї:

1. Виберiть рiзновид об’єкта, який ви бажаєте додати: рисунок чи таблицю.

39


2. Вкажiть бажанi правила розташування.

3. Вкажiть пiдпис до плаваючого об’єкта.

4. Вкажiть мiтку нового плаваючого об’єкта. Kile автоматично запропонує вiдповiднийпрефiкс: ˝fig:˝ для рисункiв i ˝tab:˝ для таблиць.

7.5 Додавання математичних середовищ

Запам’ятати всi середовища, якi використовуються для створення математичних формул,доволi складно. Звичайно ж, Kile допоможе вам згадати потрiбнi команди за допомогоюпункту меню Майстер→Математика.

Параметри:

• Назва: виберiть тип математичного об’єкта, який слiд створити.

• За допомогою пункту Без нумерацiї можна вимкнути нумерацiю для об’єктiв формул.

• Команда для роздiлення груп: у середовищах, яких передбачено пiдтримку декiлькохгруп, зокрема alignat, ви можете визначити роздiльник. У полi цього пункту можна вка-зати будь-яку команду додавання iнтервалу, якою можна скористатися у математичномурежимi, наприклад \quad.

• Стандартний табулятор: тут ви можете вказати табулятор, який буде використано уформулi. Kile може визначити належний табулятор автоматично.

• Режим формули: для середовищ матриць та масивiв ви можете вибрати математичнесередовище для формули.

• Використовувати позначки: якщо цей пункт буде позначено, Kile додасть позначкикружечком для кожного з елементiв вашої формули.

7.6 Засоби PostScript®

Файли PS не набули такої популярностi, як файли PDF, але цi файли є чудовою основоюдля обробки i перевпорядкування сторiнок документiв. Якщо вам потрiбно вивести данi уформатi PDF, ви можете перевпорядкувати сторiнки за допомогою однiєї з програм, що

40


працюють з форматом PostScript®, а потiм перетворити файл на файл PDF за допомогоюкоманди ps2pdf.

У Майстрi PostScript (пункт меню Майстер→ Iнструменти Postscript) ви побачите най-поширенiшi варiанти перевпорядкування, але зможете вказати i вашi власнi параметри.Основну роботу з обробки файлiв виконують програми pstops i psselect, якi у бiльшостiдистрибутивiв можна знайти у пакунку psutils. Якщо однiєї з цих програм немає у вашомудистрибутивi, вiдповiднi пункти не буде показано.

Спочатку вам слiд вибрати вхiдний файл. Якщо Kile знайде файл PS, який вiдповiдає вашомупоточному головному документу, вiдповiдне поле вже буде заповнено, але ви можете вибратиi будь-який iнший файл. Пiсля цього оберiть файл для виводу даних та завдання, яке слiдвиконати. Нарештi, визначiться: бажаєте ви, щоб програма виконала лише перетворення, числiд також запустити Okular для перегляду результатiв.

1 A5 Сторiнка + Порожня сторiнка → DIN A4Розташувати одну сторiнку A5 разом з однiєю порожньою сторiнкою на однiй сторiнцiA4. Пiд час розташування сторiнки A5 буде повернуто на 90 градусiв i розмiщено насторiнцi A4 у альбомному режимi.

1 сторiнка A5 + дублiкат → A4Розташування одної сторiнки A5 разом з її дублiкатом на однiй сторiнцi A4.

41


2 сторiнки A5 → A4Розташування двох послiдовних сторiнок A5 на однiй сторiнцi A4.

2 сторiнки A5L → A4Розташування двох послiдовних сторiнок A5 у альбомному режимi разом на сторiнцiA4.

4 сторiнки A5 → A4Зiбрати чотири послiдовних сторiнки A5 на однiй сторiнцi A4. Для того, щоб сторiнкиA5 вмiстилися, їх розмiри потрiбно зменшити з коефiцiєнтом 0,7.

1 сторiнка A4 + порожня сторiнка → A4Розташувати одну сторiнку A4 разом з однiєю порожньою сторiнкою на однiй сторiнцiA4. Пiд час розташування розмiр сторiнок A4 буде зменшено з коефiцiєнтом 0,7 (при-близно рiвним кореню з 2 подiленому навпiл) i розмiщено на сторiнцi A4 у альбомномурежимi.

42


1 сторiнка A4 + дублiкат → A4Розташування одної сторiнки A4 разом з її дублiкатом на однiй сторiнцi A4.

2 сторiнки A4 → A4Розташування двох послiдовних сторiнок A4 на однiй сторiнцi A4.

2 сторiнки A4L → A4Розташування двох послiдовних сторiнок A4 у альбомному режимi разом на сторiнцiA4.

вибрати парнi сторiнкиВибрати всi парнi сторiнки у документi.

Вибрати непарнi сторiнкиВибрати всi непарнi сторiнки у документi.

Вибрати парнi сторiнки (у зворотньому порядку)Вибрати всi парнi сторiнки у документi у зворотному порядку.

43


Вибрати непарнi сторiнки (у зворотньому порядку)Вибрати всi парнi сторiнки у документi у зворотному порядку.

Всi сторiнки у зворотному порядкуВсi сторiнки поточного документа у зворотному порядку.

Копiювати всi сторiнки (сортованими)Копiювати всi сторiнки документа. Ви можете вибрати кiлькiсть впорядкованих копiй.

Копiювати всi сторiнки (несортованими)Копiювати всi сторiнки документа. Ви можете вибрати кiлькiсть невпорядкованих ко-пiй.

pstops: Виберiть параметр

У програмах PostScript® pstops i psselect передбачено використання величезної кiль-костi параметрiв. Якщо вам потрiбнi якiсь спецiальнi параметри, ви можете запуститиpstops з вказаним вами параметром. Перелiк можливих параметрiв можна знайти насторiнцi довiдки (man) вiдповiдної програми.

psselect: Виберiть параметрВи можете наказати виконати psselect з вказаними вами параметрами. Будь ласка,прочитайте довiдник з програми, щоб дiзнатися про всi можливi параметри.

7.7 Засоби роботи з PDF

Багато хто вважає файли PDF непридатними до внесення змiн, але це не так: для внесеннязмiн у цi файли створено доволi ефективнi програми, якi можуть виконувати такi дiї:

• додавати, вилучати i перевпорядковувати сторiнки;

• читати i оновлювати данi щодо документа;

• читати, встановлювати i вносити змiни до прав доступу до даних;

для вже створеного документа PDF.

У Майстрi PDF Kile, який можна викликати за допомогою пункту меню Майстер→Iнструменти PDF, передбачено два iнструменти керування i впорядкування вмiсту до-кументiв PDF:

• Пакунок LATEX pdfpages, який є частиною дистрибутивiв LATEX. pdfpages не можепрацювати з зашифрованими сторiнками.

44


• pdftk — чудовий iнструмент, керований за допомогою командного рядка, для виконаннятипових дiй над документами PDF (див. The PDF Toolkit).

Якщо у вашiй системi не встановлено однiєї з цих допомiжних програм, pdfpages або pdftk,ви не побачите вiдповiдних пунктiв у вiкнах майстра. Крiм того, вам слiд пам’ятати, що iззашифрованими документами може працювати лише pdftk.

7.7.1 Перевпорядкування

Першою вкладкою у вiкнi майстра PDF Kile пiсля запуску є вкладка Перевпорядкування.

Спочатку вам слiд вибрати вхiдний файл. Якщо Kile знайде файл PDF, який вiдповiдає ва-шому поточному головному документу, вiдповiдне поле вже буде заповнено, але ви можетевибрати i будь-який iнший файл. Пiсля цього вкажiть файл для виводу даних та завдання,яке слiд виконати. Нарештi, визначiться: бажаєте ви, щоб програма виконала лише перетво-рення, чи слiд також запустити Okular для перегляду результатiв.

З зашифрованими документами PDF може працювати лише pdftk. Для виконання обробкизашифрованого файла вам доведеться вказати пароль.

1 сторiнка + порожня сторiнка → A4Розташувати одну сторiнку разом з однiєю порожньою сторiнкою на однiй сторiнцiA4. Пiд час розташування сторiнки A5 буде повернуто на 90 градусiв i розмiщено насторiнцi A4 у альбомному режимi.

45

http://www.pdflabs.com/tools/pdftk-the-pdf-toolkit


Пiд час розташування сторiнки A4 буде повернуто на 90 градусiв, зменшено i розмiщенона сторiнцi A4 у альбомному режимi.

1 сторiнка + дублiкат → A4Розташування одної сторiнки разом з її дублiкатом на однiй сторiнцi A4.

Якщо сторiнка, яку слiд здублювати, має формат A4, її розмiри буде пiдiбрано так,щоб вона вмiстилася на аркушi.

2 сторiнки → A4Розташувати двi послiдовнi сторiнки на однiй сторiнцi A4. Пiд час розташування сторiн-ки A5 буде повернуто на 90 градусiв i розмiщено на сторiнцi A4 у альбомному режимi.

46


Пiд час розташування сторiнки A4 буде повернуто на 90 градусiв, зменшено i розмiщенона сторiнцi A4 у альбомному режимi.

2 сторiнки (альбомна) → A4Розташування двох послiдовних сторiнок у альбомному режимi на сторiнцi A4.

4 сторiнки → A4Зiбрати чотири послiдовних сторiнки на однiй сторiнцi A4. Для того, щоб сторiнкивмiстилися, їх розмiри потрiбно змiнити.

4 сторiнки (альбомна) → A4Зiбрати чотири послiдовних сторiнки у альбомному розташуваннi на однiй сторiнцi A4.Для того, щоб сторiнки вмiстилися, їх розмiри потрiбно змiнити.

вибрати парнi сторiнкиВибрати всi парнi сторiнки у документi.

47


Вибрати непарнi сторiнкиВибрати всi непарнi сторiнки у документi.

Вибрати парнi сторiнки (у зворотньому порядку)Вибрати всi парнi сторiнки у документi у зворотному порядку.

Вибрати непарнi сторiнки (у зворотньому порядку)Вибрати всi парнi сторiнки у документi у зворотному порядку.

Всi сторiнки у зворотному порядкуВсi сторiнки поточного документа у зворотному порядку.

розшифрувати файлЯкщо данi файла PDF зашифровано, ви можете їх розшифрувати.

вибiр сторiнокДодайте список сторiнок або дiапазонiв сторiнок, вiдокремлених комами, наприклад,1,4-7,9. У остаточний файл PDF буде включено лише вказанi вами сторiнки.

вилучити сторiнкиДодайте список сторiнок або дiапазонiв сторiнок, вiдокремлених комами, якi слiд ви-лучити з вказаного файла PDF.

додати фоновий малюнокДодає зображення тла PDF з окремого файла вхiдних даних PDF. Майстер використо-вує лише першу сторiнку з цього файла PDF i додає зображення на кожну зi сторiноквиведеного PDF. Сторiнку зображення буде масштабовано i повернуто, якщо це потрi-бно для того, щоб вмiстити її до сторiнки виведеного файла.

додати кольорове тлоЗастосовує колiр тла до всiх сторiнок поточного документа. Додавати колiр тла можналише один раз, оскiльки наступний шар кольору тла буде розташовано пiд першим,отже його не буде видно.

додати позначку на переднiй планДодає позначку переднього плану у верхнiй частинi сторiнок вхiдного документа PDF.Майстер використовує лише першу сторiнку з файла позначки PDF i додає вiдповiднезображення на кожну зi сторiнок документа PDF. Якщо це потрiбно, зображення будемасштабовано та повернуто так, щоб вмiстити його на сторiнцi вхiдного документа.Найкращих результатiв можна досягти, якщо тло на сторiнцi позначки є прозорим.

pdftk: виберiть параметрВи можете наказати виконати pdftk з вказаними вами параметрами. Будь ласка, про-читайте довiдник з програми, щоб дiзнатися про всi можливi параметри.

pdfpages: виберiть параметрВи можете наказати виконати pdfpages з вказаними вами параметрами. Будь ласка,прочитайте довiдник з програми, щоб дiзнатися про всi можливi параметри.

7.7.2 Властивостi

Встановлення, внесення змiн та вилучення властивостей документа можливе, лише якщовстановлено pdftk, а Kile зiбрано з пiдтримкою бiблiотеки libpoppler.

48


До традицiйних метаданих PDF належать назва документа, автор, тема, ключовi слова,назва програми для створення, дати створення i останнього внесення змiн до файла.

7.7.3 Права доступу

Крiм того, якщо встановлено pdftk, ви зможете встановити, внести змiни або вилучити правадоступу до документа.

Для встановлення або внесення змiн до прав доступу до таких документiв вам потрiбно будевказати пароль. Крiм того, може бути виконано шифрування даних PDF з метою запобiга-

49


ння несанкцiонованим дiями з даними або накладання автором обмежень на дiї з вмiстомдокумента. Отже, автор може дозволити або заборонити такi дiї:

• друк сторiнок;

• внесення змiн до сторiнок;

• копiювання тексту та зображень зi сторiнок;

• змiну або додавання анотацiй;

• заповнення полiв форми даними.

Змiну прав доступу завжди пов’язано з примусовим 128-бiтовим шифруванням методамиAcrobat версiї 5 або 6 з визначенням пароля.

Вам слiд пам’ятати: шифрування i встановлення пароля не є надiйними способами захистуданих PDF. Данi буде зашифровано, але ключ залишиться загальнодоступним. Цi спосо-би захисту слiд вважати ввiчливим нагадуванням з боку автора щодо потреби у виконаннiзаконодавства щодо авторських прав.

7.8 Статистика документа

За допомогою дiалогового вiкна, яке вiдкривається пунктом меню Файл→Статистика виможете ознайомитися зi статистичними даними щодо позначеного фрагмента тексту, доку-мента або всього проекту. Тут зокрема буде наведено данi щодо кiлькостi слiв, команд абосередовищ LATEX, а також кiлькiсть символiв для кожного з типiв даних.

Отриманi статистичнi данi можна скопiювати у текстовому форматi або у форматi таблицiLATEX до буфера обмiну даними.

Якщо ви позначите фрагмент тексту i вiдкриєте дiалогове вiкно статистичних даних, про-грама покаже данi щодо позначеного фрагмента. Якщо не позначено жодного фрагмента, удiалоговому вiкнi буде показано статистичнi данi всiх вiдкритих файлiв. Якщо ви бажаєтепоглянути на статистику всього проекту, скористайтеся пунктом меню Файл→ Вiдкритивсi файли проекту, щоб швидко i просто вiдкрити всi текстовi файли вашого проекту.

Слiд зробити зауваження щодо точностi наведених даних. Ось приклад обчислень, якi бу-де виконано програмою: у рядку «K\˝uhler» буде знайдено одне слово (шiсть лiтер) i однукоманду (двi лiтери). Iснують i iншi комбiнацiї, у яких частини команд буде пораховано якслова i навпаки. Крiм того, алгоритм було створено i перевiрено для мов на зразок англiй-ської або нiмецької. Отже вважати показанi цифри абсолютно точними не можна. Якщо вампотрiбнi точнi данi щодо кiлькостi слiв i символiв, вам слiд виконати декiлька перевiрок, щобоцiнити точнiсть даних Kile для вашої мови.

50


Роздiл 8

Особливi теґи у LATEX

8.1 Користування бiблiотекою теґiв LATEX

У LATEX передбачено тисячi теґiв для лiтер i спецiальних символiв. Найпростiшим способомвставки цих теґiв є використання меню бiчної панелi, панелi, яку розташовано лiворуч вiдвiкна редактора.

Меню бiчної панелiВи можете скористатися одним з таких типiв:

• Тi, що найчастiше використовуються

• Вiдношення

• Оператори

• Стрiлки

• Iншi математичнi символи

51


• Рiзноманiтний текст• Роздiлювачi

• Грецька

• Спецiальнi символи

• Символи кирилицi

• Визначений користувачем

На панельках пiдказок до пiктограм буде показано вiдповiднi команди LATEX i назви пакун-кiв, якi слiд включити для коректної роботи цих команд.Якщо натиснути клавiшу Shift, навести вказiвник мишi на символ i клацнути лiвою кнопкоюмишi, до тексту буде вставлено рядок $\команда_символу$. Якщо натиснути клавiшу Ctrl,команду буде додано у фiгурних дужках.Якщо ви вставляєте команду, для роботи якої потрiбно включити пакунок, який не буловключено до вашого документа LATEX, ви побачите повiдомлення з попередженням у вiкнiперегляду журналу.У першому списку символiв мiстяться символи, що частiше використовуються. Введе-нi вами символи додаватимуться до цього списку, щоб прискорити та полегшити додаванняваших улюблених символiв. Порядок символiв пiсля додавання нового символу не змiнюва-тиметься, програма лише збiльшуватиме лiчильник для символу. Якщо кiлькiсть пунктiв усписку перевищить 30, пункт з найменшим значенням лiчильника буде вилучено зi списку.У списку Визначених користувачем символiв мiститимуться вашi власнi символи. Длястворення власного символу вам знадобиться програма gesymb i файл definitions.tex з пакун-ка вихiдних кодiв Kile. Крiм того вам потрiбен буде компiлятор LATEX (сюрприз!) i програмаdvipng (версiї 1.7 або новiшої). Процедура створення символу полягає у тому, що ви ство-рюєте файл LATEX з \input{визначення}, що робить можливим використання наведенихнижче команд, i надаєте змогу командi gesymb mysymbols.tex user (яка викликає LATEXi dvipng) створити пiктограми. Пiсля копiювання пiктограм до теки $HOME/.kde/share/apps/kile/mathsymbols/user/ i перезапуску Kile ви зможете скористатися вашими власнимисимволами.У файлi definitions.tex визначено такi команди:

• \command[\optarg]{\symbol}: включити символ \symbol до списку символiв, додатковийпараметр \optarg визначає команду, яку Kile має вставити до тексту. Якщо додатковогопараметра не буде вказано, використовуватиметься команда з обов’язкового параметра.

• \mathcommand[\optarg]{\symbol}: те саме, що i попередня команда, але команду у обо-в’язковому параметрiв буде вставлено у математичному режимi.

• \pkgs[arg]{pkg}: оголосити, що команда, вказана у цьому рядку, потребує використанняпакунка LATEX з назвою pkg та необов’язковим параметром arg. Цю команду слiд вказува-ти до команди \command, вона перевизначає всi специфiкацiї пакункiв, заданi середовищемneededpkgs.

• \begin{neededpkgs}[pkgs-args]{pkgs} ... \end{neededpkgs}: виконує ту саму роль, щоi попередня команда, але для всiх включених у середовище команд.

Нижче, для повноти, наведено приклад:

\documentclass[a4paper ,10pt]{ article}\usepackage{amssymb}\input{definitions}%\begin{document}\pagestyle{empty}%\begin{neededpkgs }{ amssymb}\mathcommand {\surd}

52

http://www.dvipng.sourceforge.net


\pkgs{amsmath }\ mathcommand [\ ddddot {}]{\ ddddot{a}}\mathcommand {\angle}\end{neededpkgs}\command {\"A}\mathcommand {\ exists}\mathcommand [\ stackrel {}{}]{\ stackrel{abc }{=}}

%\begin{neededpkgs }[ukrainian ,utf8 ,T2A ,]{babel ,inputenc ,fontenc ,mathtext ←↩}

%% \end{neededpkgs}% this would need to include the packages% \usepackage{mathtext}% \usepackage[T2A]{ fontenc}% \usepackage[ukrainian ]{ babel}% \usepackage[utf8]{ inputenc}% just to explain the format\end{document}

8.2 Використання елементiв бiблiографiї (bibitems)

\bibitem — це команда, що використовується для вставки використаного джерела у сере-довищi thebibliography вашого документа. Синтаксична конструкцiя \bibitem є такою:\bibitem[мiтка]{ключ}.Необов’язковий параметр [мiтка] призначено для того, щоб ви могли додати власну системумiток для запису бiблiографiї. Якщо цей параметр не буде встановлено, посилання на записибiблiографiї виглядатиме як [1], [2], [3] тощо.

Параметр {ключ} використовується для пов’язування команд пункту бiблiографiї i посилан-ня на цей пункт, \bibitem i \cite. Команда \cite має мiстити мiтку, пов’язану з вiдповiднимпунктом з бiблiографiчними даними \bibitem, розташованим у середовищi thebibliography. Обидвi команди, \bibitem i \cite, повиннi мати спiльний параметр {ключ}. Найпростiшимспособом визначення ключiв є використання прiзвищ авторiв. У других фiгурних дужках ви-значення середовища thebibliography слiд вказати найбiльшу довжину мiтки бiблiографiї увашому документi. Отже, якщо ви, наприклад, вказали {foo}, всi мiтки мають бути коротши-ми або рiвними за довжиною до мiтки foo. Якщо цей параметр буде вказано неправильно,вам не вдасться створити красивi вiдступи у бiблiографiї вашого документа.

Бiблiографiя — це роздiл вашого документа, вiдмiнний вiд основного тексту. Приклад кодубiблiографiї може виглядати так:

\begin{thebibliography }{50}\bibitem{Simpson} Homer J. Simpson. \textsl{Mmmmm ... donuts }. ←↩

Evergreen Terrace Printing Co.,Springfield , SomewhereUSA , 1998

\end{thebibliography}

Пiсля зазначення подiбного пункту, ви можете додати посилання на вiдповiдний пункт \bibitem за допомогою команди \cite. Код посилання може виглядати так:

Моя доповiдь щодо фiлософiї Сiмпсонiв\copyright ґрунтується на моїй улюб ←↩ленiй книзi \cite{Simpson }.

Оскiльки часто важко запам’ятати точний ключ цитування, якщо посилань доволi багато,у Kile передбачено простий спосiб додавання посилань. За допомогою пункту меню LaTeX→Посилання→Cite ви можете вiдкрити список з усiма ключами цитування. Виберiть по-трiбний вам ключ, i програма додасть вiдповiдне посилання у ваш документ. Щоб оновити

53


список ключiв, збережiть файл, скористайтеся пунктом меню Змiни→Оновити структу-ру або просто натиснiть клавiшу F12. Якщо буде увiмкнено автоматичне доповнення коду,Kile показуватиме список всiх мiток bibitem одразу пiсля введення команди \cite.

Остаточний вигляд пункту у бiблiографiї вашого документа буде таким:

[1] Homer J. Simpson. Mmmmm...donuts. Evergreen Terrace Printing Co., Springfield, SomewhereUSA, 1998.

Крiм того, Kile може працювати з редакторами BibTEX, зокрема KBibTEX з метою полег-шення додавання посилань на лiтературу. Якщо до проекту буде додано файл BibTEX, Kileувiмкне можливiсть з автоматичного доповнення команд посилань, яку описано вище.

54


Роздiл 9

Меню, яке може визначитикористувач

9.1 Налаштування

У Kile передбачено пiдтримку меню, визначених користувачем. Цi меню буде показано середосновних пунктiв меню Kile. Налаштувати такi меню можна за допомогою дiалогового вiкнаналаштовування Kile: Параметри→Налаштувати Kile→Меню користувача.

Передбачено два варiанти розташування меню:

• пункт меню Меню користувача основного меню програми мiж пунктами LaTeX i Май-стер та пункт майстра налаштування Змiнити меню користувача у меню Майстер;

55


• розташувати обидва пункти у нижнiй частинi меню LaTeX.

Ранiше створенi користувачем мiтки зi старих версiй Kile буде автоматично перетворено нанове придатне до налаштовування користувачем меню. Мiтки буде збережено до файла зназвою usertags.xml. Як i всi iншi файли визначення меню, цей файл зберiгатиметься улокальному каталозi меню користувача Kile: KILE_APP_DIR/usermenu/ , наприклад /home/user/.kde/share/apps/kile/usermenu/ .

Ви можете використовувати рiзнi файли визначення меню для виконання рiзних завдань.Для встановлення або внесення змiн до файла визначення меню скористайтеся майстромменю: Майстер→ Змiнити меню користувача або LaTeX→ Змiнити меню користу-вача.

9.2 Майстер

Ви можете створювати меню або вносити змiни до вже створених меню за допомогою зру-чного майстра налаштовування меню користувача, доступ до якого можна отримати за до-помогою пункту меню LaTeX→ Змiнити меню користувача.

56


У лiвiй частинi вiкна майстра ви побачите поточну iєрархiю меню. Подiбно до звичайногоменю, передбачено три рiзновиди пунктiв меню:

• звичайнi пункти меню, з якими пов’язано певнi дiї;

• пiдменю, якi мiстять iншi пункти меню;

• роздiльники, якi надають структурованостi спискам пунктiв меню.

Щоб внести змiни до меню, скористайтеся шiстьма кнопками, розташованими лiворуч. До-ступ до додаткових дiй можна отримати за допомогою контекстного меню вже створенихпунктiв меню.

57


З кожним звичайним пунктом меню пов’язується дiя одного з трьох типiв. Кожен з типiвмає власнi атрибути, якi можна встановити:

• Текст: у Kile передбачено можливiсть створення власних мiток. Мiтка подiбна до кнопки,натискання на яку призводить до виконання певної команди або вписування якогось по-ширеного фрагмента тексту. Таким фрагментом, наприклад, може бути речення Доброгодня, долучаю до цього листа.... Цю мiтку буде вставлено у поточну позицiю курсора пi-сля виклику вiдповiдного пункту (див. вище). Можна використовувати метасимволи (див.Роздiл 9.3).

• Вставити вмiст файла: вставити повнiстю вмiст вказаного файла.

• Виконати зовнiшню програму: данi, виведенi програмою може бути вставлено до вiд-критого документа. У командному рядку програми можна використати метасимвол %Mзамiсть позначеного фрагмента тексту, який буде збережено до тимчасового файла. %Mпозначає назву цього тимчасового файла.

Якщо майстровi не вистачатиме якихось важливих даних, вiдповiднi пункти меню буде по-значено червоним кольором. Таке позначення може означати, що файл не знайдено:

58


або що не знайдено заголовка пункту меню, замiсть нього буде показано знаки питання, ???.

Якщо ви вiдкриєте контекстне меню такого «червоного» пункту меню, ви побачите додатко-вий пункт меню з даними щодо помилки, пов’язаної з пунктом.

Додаткову iнформацiю можна отримати за допомогою кнопки Що це?, пiдказки для якоїпередбачено для бiльшостi вiджетiв.

9.3 Заповнювачi

9.3.1 Вставлення тексту

Передбачено декiлька замiнникiв, якими ви можете скористатися у ваших мiтках: %C, %B, %M,%E, %R and %T.

• %C: це позицiя, куди буде пересунуто курсор пiсля вставки визначеного користувачем теґу.

59


• %B: буде замiнено позначкою-кружечком (див. Роздiл 5.5).

• %M: буде замiнено позначеним фрагментом тексту.

• %E: позначає ширину вiдступу тексту у середовищi.

60


• %R: вiдкриває дiалогове вiкно посилання, за допомогою якого ви зможете вибрати вже ви-значену мiтку. За допомогою цього замiнника можна створити посилання на вже визначенумiтку, яку ви можете вибрати зi спадного списку (див. також LaTeX→Посилання→ refабо LaTeX→Посилання→ pageref).

• %T: вiдкриває дiалогове вiкно посилань списку лiтератури для вибору вже визначеногопункту списку. Подiбно до використання пункту меню LaTeX→Посилання→ cite будепоказано контекстне меню всiх визначених пунктiв списку лiтератури.

61


Розгляньмо iнший приклад з макросом, подiбним до \frac{%M}{%C}. Спочатку ми позна-чаємо у нашому текстi число, наприклад 42. Пiсля цього викликаємо макрос i отримуємо\frac{42}{}, причому курсор буде розташовано всерединi другої пари дужок.

9.3.2 Вставлення вмiсту файла

Якщо вам потрiбно вставити вмiст якогось текстового файла, ви можете скористатися тимисамими заповнювачами-замiнниками.

9.3.3 Виконання програми

Якщо вам потрiбно виконати зовнiшню програму, у командному рядку розпiзнаватиметьсялише замiнник %M, який вiдповiдає позначеному фрагменту тексту. Цей фрагмент буде збе-режено до тимчасового файла, а замiнник %M замiнено на назву цього файла.

Ще одним замiнником є %S. Цей замiнник буде замiнено на повну назву поточного документабез шляху до нього. Ця назва складатиметься з усiх назви файла аж до, але не включаючи,останнiй символ «.».

9.4 Параметр

Для бiльшостi пунктiв меню передбачено додатковi параметри, призначення яких зрозумiлоз назви. Якщо якимись з параметрiв не можна скористатися для дiї певного типу, вiдповiднiпункти параметрiв буде вимкнено.

Ось один з прикладiв для виконання зовнiшньої програми:

62


Як можна бачити, викликається скрипт мовою perl. Цей скрипт оброблятиме поточний по-значений фрагмент тексту.Щоб уникнути помилок, позначено пунктПотребує позначенняфрагмента тексту. Виведенi цим скриптом данi буде вставлено у текст (Вставити данi,виведенi вибраною програмою). Вставленими даними буде замiнено поточний позначе-ний фрагмент (Замiнити позначений фрагмент тексту). Пiсля вставляння фрагменттексту позначено не буде.

9.5 Файли визначення меню

Пiд час роботи програми ви можете встановлювати рiзнi меню для виконання рiзних зав-дань. У вiдповiдь на виклик майстра меню користувача буде завантажено поточний файлвизначення меню. Якщо ви внесете до нього змiни i закриєте дiалогове вiкно за допомогоюкнопки Гаразд, внесенi вами змiни буде збережено i встановлено як нове меню користувача.Закриття дiалогового вiкна за допомогою кнопки Скасувати призведе до вiдкидання всiхвнесених змiн.

Крiм того, ви можете зберегти змiнений файл до каталогу меню користувача або заванта-жити iнший файл визначення меню i встановити його. Всi файли визначення меню маютьзберiгатися у локальному каталозi меню користувача Kile: KILE_APP_DIR/usermenu/ .

Ознайомтеся з файлом прикладу визначення меню, example.xml, щоб дiзнатися бiльше пропункти меню та параметри цих пунктiв.

63


Роздiл 10

Iнструменти для збирання

10.1 Компiляцiя, перетворення i перегляд

Щоб переглянути результати вашої роботи, вам потрiбно скомпiлювати вихiднi коди. Всiпункти iнструментiв збирання згруповано у меню Збирання→Компiлювати, Збирання→Перетворити i Збирання→Переглянути.Щоб скомпiлювати ваш код для перегляду у Okular або подальшого перетворення, ви мо-жете скористатися клавiатурним скороченням Alt-2. Пiсля цього ви можете переглянутиотриманий файл DVI за допомогою типового переглядача за допомогою натискання комбi-нацiї клавiш Alt-3, перетворити файл DVI на файл PS за допомогою натискання комбiнацiїклавiш Alt-4 i переглянути файл PS за допомогою натискання комбiнацiї клавiш Alt-5.

10.1.1 BibTEX

Якщо для роботи з бiблiографiчними записами ви користуєтеся BibTEX, вам, зазвичай, до-ведеться компiлювати документ за особливою схемою. Це означає, що спочатку слiд викли-кати LATEX, потiм BibTEX, а потiм ще двiчi LATEX. На щастя, Kile достатньо кмiтли-вий, щоб виявити потребу у виклику додаткових iнструментiв, зокрема BibTEX, makeidx iAsymptote. Подiбну поведiнку програми типово увiмкнено, змiнити цю поведiнку можна навкладцi Загальне налаштування iнструментiв LATEX i PDFLATEX на сторiнцiПараметри→Налаштувати Kile...→ Iнструменти+Збирання.

10.1.2 MetaPost i Asymptote

Якщо ви бажаєте зiбрати ваш документ за допомогою програма малювання зображеньMetaPost або Asymptote, ви можете зробити це за допомогою пунктiв меню Збирання→Компiлювати→Metapost або Збирання→Компiлювати→Asymptote.

10.1.3 PDFLATEX

Iснує i iнший спосiб компiляцiї вашого документа, якщо вам потрiбен файл PDF: ви можетезапустити PDFLATEX, який збере ваш вихiдний код безпосередньо у файл PDF за допомо-гою натискання комбiнацiї клавiш Alt-6. Переглянути зiбраний файл можна натисканнямкомбiнацiї клавiш Alt-7.Iншим шляхом є перетворення файла PS на файл PDF за допомогою натискання комбiнацiїклавiш Alt-8, або пряме перетворення файла DVI на файл PDF за допомогою натисканнякомбiнацiї клавiш Alt-9.

Причиною використання PDFLATEX замiсть LATEX може бути простота або звичка, але упевних випадках поведiнка цих двох програм може вiдрiзнятися.

64

http://www.ecst.csuchico.edu/~jacobsd/bib/formats/bibtex.html


10.1.4 Перетворення LATEX на вебсторiнку

Нарештi, у вас може виникнути потреба у публiкацiї вашої роботи у iнтернетi, а не простона паперi. Ви можете просто скористатися програмою latex2html, яку можна викликати задопомогою пункту меню Kile Збирання→Перетворити→LaTeX to Web. Результат будезбережено у пiдтеку у пiдтецi робочої теки, ви зможете переглянути результат перетворенняза допомогою пункту меню Збирання→Переглянути→ViewHTML.

10.1.5 Як передати параметри командного рядка

Якщо ви бажаєте передати певнi особливi параметри командного рядка для збирання доку-мента, перетворення або перегляду, ви можете вказати цi параметри на сторiнцi Параметри→Налаштувати Kile...→ Iнструменти+Збирання.

10.2 Швидкий попереднiй перегляд

Пiд час роботи з LATEX вам завжди буде потрiбен певний час для перегляду результату.Спочатку LATEX має скомпiлювати вихiдний код документа, а потiм запустити iнструментперегляду. Це може внести певнi незручностi, якщо ви просто змiнили декiлька лiтер ускладному рiвняннi. У Kile передбачено режим Швидкого перегляду, у якому ви можетескомпiлювати лише частину документа i зекономити час. У цьому режимi iснує чотири рiзнихпiдрежими, якi можна скомбiнувати у сiм варiантiв збирання.

Всi налаштування слiд виконувати за допомогою сторiнки Параметри→ НалаштуватиKile...→ Iнструменти+Переглянути.

65


10.2.1 Режим вибору

Користувач має обрати частину документа. За допомогою пункту меню Збирання→Швидкий перегляд→Вибране або клавiатурного скорочення Ctrl+Alt+P,S можна будезапустити вказану програму. Kile вiзьме преамбулу з початкового тексту, отже буде включе-но всi потрiбнi пакунки i визначенi користувачем команди. Користувач може обрати один звосьми наперед визначених наборiв налаштувань:

• LaTeX+DVI (вбудований переглядач)

• LaTeX+DVI (Okular)

• LaTeX+PS (вбудований переглядач)

• LaTeX+PS (Okular)

• PDFLaTeX+PDF (вбудований переглядач)

• PDFLaTeX+PDF (Okular)

• XeLaTeX+PS (вбудований переглядач)

• XeLaTeX+PDF (Okular)

Цього здебiльшого має бути достатньо у випадках, коли вам знадобиться швидкий перегляд.

10.2.2 Режим середовища

Дуже часто у вас виникатиме потреба у переглядi поточного середовища, особливо матема-тичних середовищ, якi iнодi досить важко записати належним чином. У Kile передбаченодуже швидкий спосiб досягти потрiбного результату. Вибирати нiчого не потрiбно, достатньолише скористатися пунктом меню Збирання→Швидкий перегляд→Середовище абоклавiатурним скороченням Ctrl+Alt+P,E, — програма виконає збирання, а потiм i покажевам результат.

10.2.3 Режим пiддокумента

Якщо ви створили великий проект, що складається з багатьох документiв, не варто компi-лювати одразу весь проект, якщо змiни було внесено лише у окремий документ. ПрограмаKile здатна скомпiлювати i показати попереднiй перегляд поточного пiддокумента. Преам-булу буде взято з головного документа, зiбрано буде лише поточну частину: достатньо лишескористатися пунктом меню Збирання→Швидкий перегляд→Пiддокумент або кла-вiатурним скороченням Ctrl+Alt+P,D.

10.2.4 Режим математичної групи

За допомогою попереднього перегляду математичної групи ви зможете побачити результатзбирання математичної групи, яку ви зараз редагуєте. Kile вiзьме преамбулу з головногодокумента i збере лише математичну групу, у якiй зараз перебуває курсор, — достатньо лишескористатися пунктом меню Збирання→Швидкий перегляд→Математична групаабо клавiатурним скороченням Ctrl+Alt+P,M.

10.2.5 Швидкий перегляд на нижнiй панелi

Ви можете налаштувати Kile так, щоб програма використовувала для показу попередньогоперегляду не нове вiкно, а нижню панель вiкна програми. Ви можете задiяти цю можливiстьза допомогою панелi налаштування швидкого перегляду.

66


10.3 Формати графiчних файлiв

10.3.1 LATEX i PDFLATEX

PDFLATEX, за використання пакунка graphics або graphicx, може коректно збирати файлиDVI або PDF з графiкою у форматах PNG i JPG, але не може працювати з файлами EPS.I навпаки, якщо ви вирiшите зiбрати за допомогою програми LATEX файл DVI, а потiмперетворити його на файл PS i зрештою на файл PDF, ви зможете скористатися графiкоюу форматi EPS, але не зможете додавати графiку у форматах PNG i JPG.Значна кiлькiсть користувачiв бажають створювати документи PDF, але також бажаютьскористатися чудовим пакунком Pstricks для створення графiки PostScript®, або бажаютьскористатися даними виведеними у форматi PostScript® математичними або науковими про-грамами, зокрема Mathematica, Maple або MuPAD. Цим користувачам LATEX слiд спочаткузiбрати файл PostScript®, навiть, якщо вони бажають зрештою створити документи PDF,оскiльки цi програми створюють код PostScript®, яким не може скористатися PDFLATEX.Але це не настiльки складно, як може здатися, оскiльки вам допоможе Kile.

10.3.2 Перетворення графiчної iнформацiї

Щоб розiрвати це коло, у випадку, якщо ви бажаєте включити одразу i код PostScript® iфайли PNG або JPG, ви можете скористатися одним з обхiдних маневрiв:

• Якщо вам потрiбен файл у форматi PS, а у вас є лише файли у форматах JPG або PNG,ви можете просто спочатку обробити код PDFLATEX з виводом до DVI, а потiм виконатиdvips, щоб отримати файл PS. Як бачите, PDFLATEX є чудовим вибором, якщо у вашихпочаткових файлах зовсiм немає коду PostScript®.

• Ви можете перетворити файли EPS у файли PNG або файли у iнших форматах за допо-могою програми Gimp або ImageMagick, а потiм скористатися PDFLATEX.

• Найкращим шляхом перетворення графiки у форматi EPS на графiку у форматi PDF євикористання програми epstopdf, яку включено до всiх дистрибутивiв TEX, з наступнимвикористанням PDFLATEX. У результатi буде створено високоякiснi зображення, ви жотримаєте змогу керувати отриманим результатом за допомогою таких параметрiв:

-dAutoFilterColorImages=false-dAutoFilterGrayImages=false-sColorImageFilter=FlateEncode-sGrayImageFilter=FlateEncode-dPDFSETTINGS =/ prepress-dUseFlateCompression=true

Навiть бiльше: якщо ваша система надає змогу використовувати shell-escape, перетво-рення можна виконати на льоту. Все, що вам слiд зробити, це включити пакунок epstopdf,який є частиною дистрибутивiв TEX за допомогою команди \usepackage{epstopdf}. При-пустiмо, що код включення рисунка є таким:

\includegraphics[width=5cm]{test.eps}

Тодi, якщо ви викликатимете PDFLATEX з параметром --shell-escape, рисунок test.eps буде автоматично перетворено на test.pdf.Подiбне перетворення буде виконуватися кожного разу, коли ви викликатиметеPDFLATEX. Якщо команду включення рисунка вказано неявно:

\includegraphics[width=5cm]{test}

epstopdf перевiрятиме, чи iснує файл test.pdf, отже крок перетворення можна пропусти-ти.

67

http://www.gimp.org/



• Перетворення можна виконати i iншим способом: скористатися LATEX i перетвореннямPS-PDF. Користуватися цим способом не варто, оскiльки iнкапсуляцiя у EPS зображеньJPG i PNG може призвести до створення бiльших файлiв, що призведе до занадто вели-ких документiв. Цей розмiр сильно залежить вiд використаної програми, оскiльки у EPSможна iнкапсулювати iншi графiчнi данi, але не всi програми пiдтримують це перетворе-ння належним чином. Деякi з цих програм намагаються скомбiнувати ваше зображенняJPG з векторною графiкою i рiзноманiтними скриптами, що може призвести до створен-ня величезних файлiв. Перетворення даних у всiх графiчних форматах на данi у форматiEPS можна виконати за допомогою ImageMagick. Iншою простою програмою, яка виконуєперетворення належним чином є jpg2ps.

• Крiм того, ви можете скористатися автоматичним перетворенням. Всi графiчнi файли нальоту буде перетворено на файли EPS, а потiм вставлено до документа PS. Цей спосiб ком-фортнiший, але потребує належного налаштування вашої системи. Цей спосiб обговореноу роздiлi EPS-графiка.

10.3.3 Використовуємо правильний формат для зображень

• EPS є рiзновидом скриптової мови, призначеної для створення векторної графiки, у нiйописуються всi лiнiї i точки, з яких складається рисунок. Зображення, описанi такою мо-вою, виглядають добре, навiть за значного збiльшення масштабу зображення. Ця мовадобре пасує до дiаграм i векторних графiкiв, якi було створено за допомогою EPS, такiграфiки виглядають чiтко i мають незначнi розмiри у байтах.

• PNG (або застарiлий формат GIF) є форматом зберiгання графiчних даних без втратиякостi, файли у цьому форматi мають незначнi розмiри i є достатньо якiсними. Цей фор-мат достатньо добре пасує для дiаграм, сканованих графiкiв та iнших зображень у якихважливе зберiгання без втрати рiзкостi. Цi формати не завжди варто використовувати,якщо ви маєте справу з фотографiями.

• JPG є форматом зберiгання даних з втратою якостi, за використання якого файли маютьменший розмiр за файли у форматi PNG цiною певною втрати деталiзацiї зображення.Зазвичай, зберiгання у цьому форматi фотографiй не призводить до видимої втрати якостi,але погiршує якiсть дiаграм, креслень i може призвести до зникнення з зображення тонкихлiнiй, у останнiх випадках слiд використовувати EPS або PNG.

Але завжди пам’ятайте: якщо на початку був мотлох, вийде мотлох! Нiяке перетворення незробить погане зображення кращим.

10.4 EPS-графiка

Графiчнi файли у форматi EPS є традицiйним способом додавання графiчних файлiв додокументiв LATEX. Оскiльки списки листування переповнено питаннями щодо графiки уформатi EPS, ми обговоримо деякi важливi аспекти i продемонструємо спосiб, у який Kileпiдтримує цi файли.

10.4.1 LATEX i EPS-графiка

Якщо ви вирiшили скористатися традицiйним LATEX для створення файлiв у форматi PS абоPDF, ймовiрно, у вас можуть виникнути проблеми з графiчними файлами. Вам доведетьсявикористовувати EPS-графiку (Encapsulated PostScript®), а не файли JPEG або PNG. Цене повинно призвести до проблем, оскiльки iснує багато iнструментiв перетворення, зокремапрограма convert з чудового пакунка ImageMagick. Але подiбне перетворення може триватидеякий час.

Файли EPS використовуються як LATEX, так i iнструментом перетворення DVI-PS:

• LATEX шукає у файлi EPS рядок обмежувальної рамки, який повiдомляє LATEX про те,скiльки простору сторiнки слiд зарезервувати для рисунка.

68


http://www.tex.uniyar.ac.ru/win32/tools/jpg2ps/



• Пiсля цього iнструмент перетворення DVI-PS прочитає файл EPS i вставить рисунок дофайла PS.

Ось вам декiлька пiдказок:

• LATEX нiколи не читає файл EPS, якщо параметри обмежуючої рамки не було вказано укомандi вставки рисунка.

• Оскiльки програма LATEX не здатна читати файли не у форматi ASCII, ця програма незможе прочитати данi щодо обмежуючої рамки зi стиснутих графiчних файлiв або файлiву форматах вiдмiнних вiд EPS.

• Рисунки у форматi EPS не включаються до файла DVI. Оскiльки файли EPS потрiбнi дляперетворення файла DVI у формат PS, цi файли EPS слiд зберiгати разом з файлами DVI.

Тепер можна викликати LATEX, а потiм iнструмент перетворення DVI-PS, наприклад dvips,для створення вашого документа PostScript®. Якщо вашою метою є створення документаPDF, вам слiд виконувати команду dvips з параметром -Ppdf, а потiм викликати командуps2pdf. Подiбну схему обробки ви знайдете у бiльшостi документiв з цього питання.

10.4.2 Робота з PostScript® у Kile

Kile допоможе вам отримати данi щодо обмежуваної рамки. Якщо ви встановили пакунокImageMagick, Kile зможе видобути цi вiдомостi з файла EPS i вставити потрiбнi параметри.Подiбне видобування вiдбувається автоматично пiсля вибору графiчних файлiв. У подiбнiйпроцедурi iснує двi переваги:

• Отриманi данi буде показано у дiалоговому вiкнi, LATEX не потрiбно буде пiзнiше видобу-вати цi данi.

• Важливiшим є те, що ширину i висоту зображення може бути обчислено, якщо вiдомайого роздiльна здатнiсть. Цi данi буде показано у верхнiй частинi дiалогового вiкна i можеслугувати пiдказкою, якщо ви забажаєте змiнити масштаб рисунка.

• Kile також пiдтримує файли EPS, стиснутi zip або gzip, якi мають набагато менший розмiр,нiж нестиснутi файли EPS. Але цiєю функцiональною можливiстю можна буде скористати-ся за спецiального налаштування системи i змiни ваших локальних налаштувань графiки,на зразок тих, якi описано у роздiлi Растрова графiка.

10.4.3 Робота з PostScript® i растрова графiка

Якщо у вашiй системi уможливлено shell-escape, Kile пiдтримуватиме простий спосiб вклю-чення растрової графiки, якщо ви належно налаштували вашу систему TEX. Потреби у пе-ретвореннi графiки у форматах JPEG або PNG не буде, її буде виконано автоматично пiдчас перетворення файла DVI на файл PS.

LATEX потрiбнi данi щодо суфiксiв файлiв. Пакунок graphicx шукає файл graphics.cfg,який має зберiгатися за шляхом пошуку ваших документiв LATEX. Знайдiть такi рядки:

\DeclareGraphicsRule {.pz}{eps }{.bb}{}%\DeclareGraphicsRule {.eps.Z}{eps }{. eps.bb}{}%\DeclareGraphicsRule {.ps.Z}{eps }{.ps.bb}{}%\DeclareGraphicsRule {.ps.gz}{eps }{.ps.bb}{}%\DeclareGraphicsRule {.eps.gz}{eps }{. eps.bb}{}%

i замiнити цi рядки на рядки:

69



\DeclareGraphicsRule {.pz}{eps }{.bb}{}%\DeclareGraphicsRule {.eps.Z}{eps }{. eps.bb}{}%\DeclareGraphicsRule {.ps.Z}{eps }{.ps.bb}{}%\DeclareGraphicsRule {.ps.gz}{eps }{.ps.bb}{}%% changed or new graphic rules\DeclareGraphicsRule {.eps.zip}{eps }{.eps.bb}{‘unzip -p #1}% zipped ←↩

EPS\DeclareGraphicsRule {.eps.gz}{eps }{. eps.bb}{‘gunzip -c #1}% gzipped ←↩

EPS\DeclareGraphicsRule {.jpg}{eps}{}{‘ convert #1 eps:-}% JPEG\DeclareGraphicsRule {.gif}{eps }{.bb}{‘convert #1 eps:-}% GIF\DeclareGraphicsRule {.png}{eps }{.bb}{‘convert #1 eps:-}% PNG\DeclareGraphicsRule {.tif}{eps }{.bb}{‘convert #1 eps:-}% TIFF\DeclareGraphicsRule {.pdf}{eps }{.bb}{‘convert #1 eps:-}% PDF - ←↩

graphics

У Debian ви знайдете цей файл за адресою /etc/texmf/latex/graphics.cfg. Найкращимспособом змiнити цi параметри є скопiювати цей файл до вашого локального шляху tex, апотiм внести змiни. Ознайомтеся з пiдручником з TEX вашого дистрибутива, щоб дiзнатисяяк отримати список ваших тек TEX.

За допомогою цього файла налаштувань ви зможете вставляти растровi рисунки i стиснутizip або gzip файли EPS у LATEX. Команда для перетворення передається dvips. Якщо виподивитеся на команду перетворення ви побачите, що вона не створює нiяких додатковихфайлiв. Результат процесу перетворення буде безпосередньо передано до файла PS. Єдинимнабором даних, який потрiбно знати LATEX, є розмiри рисунка, тому нам потрiбна обмежу-юча рамка, яку створить Kile.

Дехто може зауважити, що цей спосiб не є безпечним. Вам доведеться вирiшити, чи вико-ристовуватимете ви цей спосiб. У будь-якому разi, вам не потрiбнi данi щодо обмежуючоїрамки: Kile автоматично визначить потрiбнi розмiри з графiчних файлiв будь-якого типу.

10.4.4 PDFLATEX i EPS-графiка

Як ми вже зауважили, PDFLATEX не здатен працювати з графiчними файлами у форматiEPS, але тут вам можуть допомогти iнструменти перетворення, зокрема epstopdf. Найкра-щим вирiшенням проблеми є додавання рядка включення пакунка epstopdf одразу пiслярядка включення graphicx.

\usepackage[pdftex ]{ graphicx}\usepackage{epstopdf}

Тепер можна включати рисунки у форматi EPS, якщо ви запускатимете pdflatex з пара-метром --shell-escape, але все можна зробити ще краще, принагiдно увiмкнувши обробкуфайлiв EPS, стиснутих zip або gzip. Знову ж таки доведеться змiнити файл налаштуванняграфiки graphics.cfg у спосiб, описаний ранiше. Цього разу вам слiд знайти рядки:

% pdfTeX is running in pdf mode\ExecuteOptions{pdftex }%

i просто додати туди такi рядки:

% pdfTeX is running in pdf mode\ExecuteOptions{pdftex }%\AtEndOfPackage {%

\g@addto@macro\Gin@extensions {.eps.gz ,.eps.zip}%\@namedef{Gin@[email protected] }#1{{ pdf }{.pdf}{‘gunzip -c #1 | epstopdf ←↩

-f>\[email protected]}}%

70


\@namedef{Gin@[email protected] }#1{{ pdf}{.pdf}{‘unzip -p #1 | epstopdf ←↩-f

>\[email protected]}}%}%

Пiсля додавання цих рядкiв PDFLATEX зможе працювати з файлами EPS, це, сподiваємося,розв’яже вашi проблеми з графiкою.

10.5 Головний документ

Визначення документа як головного надасть вам змогу працювати з окремими файлами:основним (або головним документ) i дочiрнiми документами, з яких складатиметься самаробота. Пiсля визначення головного документа за допомогою вiдповiдного пункту з менюПараметри всi команди з меню Iнструменти стосуватимуться головного документа, на-вiть якщо ви працюєте з одним з дочiрнiх документiв. Це стосується навiть випадкiв, колиголовний документ не вiдкрито.

10.6 Робота над помилками

Пiсля виконання спроби збирання документа Kile намагається знайти у створеному журналiповiдомлення про помилки. Якщо подiбнi повiдомлення про помилки або попередження будезнайдено, програма покаже цi повiдомлення у вiкнi Журнал i повiдомлення. Ви може-те проаналiзувати цi повiдомлення за допомогою пункту меню Збирання→Переглянутифайл журналу або клавiатурного скорочення Alt-0. Пiсля використання однiєї з цих дiйстворений файл журналу буде показано у вiкнi Журнал i повiдомлення, рядки з помил-ками та рядки, про якi система збирання вас попередила, буде пiдсвiчено.

Перегляд журналу

Перейти вiд одного повiдомлення у файлi журналу до iншого дуже просто: скористайте-ся пунктами менюЗбирання→Наступна/Попередня помилка/попередження LaTeXабо вiдповiдними кнопками панелi iнструментiв.

71


Щоб перейти до рядка текстових кодiв LATEX, у якому сталася помилка або було створенопопередження, натиснiть вiдповiдний рядок у вiкнi Журнал i повiдомлення. Kile автома-тично виконає гортання коду до потрiбного рядка.

10.7 Режим нагляду за файлами

Пiсля запуску команди Quickbuild i збирання документа буде запущено певний iнструментперегляду. Якщо ви не користуєтеся вбудованим переглядачем, програма кожен раз вiдкри-ватиме нове вiкно переглядача.

Якщо ви коригуєте зовнiшнiй вигляд вашого документа, у вас досить часто виникатиме по-треба у запуску Quickbuild, а отже програма вiдкриє дуже багато вiкон переглядача. Дляуникнення подiбної ситуацiї вам слiд задiяти режим Нагляду за файлами, який запобiга-тиме повторному запуску переглядача пiсля виконання команди Quickbuild.

Цей режим, звичайно ж, не має сенсу для вбудованих переглядачiв, оскiльки їх все однодоведеться закрити, щоб повернутися до редагування документа i перекомпiлювання.

72


Роздiл 11

Навiгацiя кодом LATEX

11.1 Користування переглядом структури

У переглядi Структура буде показано iєрархiчну структуру документа, який ви створюєтеза допомогою Kile. Ви зможете швидко пересувати перегляд документом та переглядатийого структурнi частини. Щоб пересунути область перегляду у редакторi, вам достатньонатиснути вiдповiдну позначку мiтки, глави, роздiлу, пiдроздiлу тощо, — програма пересунеобласть перегляду на початок вiдповiдного фрагмента тексту.

Якщо ви включили до документа окремий файл кодiв LATEX за допомогою теґiв \inputабо \include, вiдповiдний файл буде показано у переглядi Структури, наведення вказiвни-ка мишi на позначку цього файла з наступним подвiйним клацанням лiвою кнопкою мишiвiдкриє включений файл у вiкнi редактора Kile.

Крiм того, у iєрархiчному деревi є окрема гiлка для мiток, якi було використано у текстi.

11.1.1 Користування контекстним меню

Контекстнi меню бiльшостi записiв структури документа мають багато пунктiв. Вiдкритиконтекстне меню можна наведенням вказiвника мишi на вiдповiдний запис з наступним кла-цанням правою кнопкою мишi. Отже, погляньте на панель структури, зображену на наведе-ному нижче знiмку.

73


На панелi структури ви побачите декiлька мiток, декiлька записiв роздiлiв, два середовищарисунка i три середовища графiки. Пiсля наведення вказiвника мишi на пункти роздiлiв iклацання правою кнопкою мишi програма вiдкриє меню з корисними пунктами дiй. Пунктикоманд Вибрати, Вилучити або Закоментувати стосуватимуться всiх рядкiв, якi нале-жать до вiдповiдного роздiлу.

Клацання на пунктi рисунка або таблицi надасть вам доступ до дiй, що стосуються посиланьна цi об’єкти, а клацання правою кнопкою на елементах графiки — доступ до вiдкриттяпрограм перегляду або редагування даних зображень.

74


11.1.2 Оновлення перегляду структури

Оновити данi перегляду структури можна за допомогою пункту меню Змiни→ Оновитиструктуру або натисканням клавiшi F12. Крiм того, ви можете просто зберегти ваш доку-мент, пiсля чого Kile оновить данi у переглядi Структура.

11.2 Закладки

Закладки — це вашi посилання на фрагменти тексту або рядок у середовищi Kile. Щобвстановити закладку, оберiть певний рядок у вашому документi, до якого ви бажаєте згодомповернутися, а потiм натиснiть комбiнацiю клавiш Ctrl-B, — Kile створить закладку навiдповiдному рядку. Iншим способом створення закладки є видiлення рядка з наступнимвикористанням пункту меню Закладка→Встановити закладку.

Щоб вилучити всi закладки одразу, скористайтеся пунктом меню Закладки→Очиститивсi закладки.

75


Роздiл 12

Проекти

12.1 Робота з проектами

У Kile ви можете створювати i працювати з проектами. Проект — це група файлiв LATEX,графiчних файлiв, файлiв BibTEX або iнших файлiв, якi мiстять данi, потрiбнi для зби-рання вашого документа. Типовим проектом є документ, що складається з декiлькох глав,збережених у рiзних файлах .tex. Всi цi глави можна включити до проекту, щоб полегшитикерування документом. Специфiкацiя проекту зберiгається у окремому файлi, назва якогозавершується суфiксом .kilepr.

За допомогою проектiв ви отримаєте доступ до таких функцiональних можливостей:

• Вам не потрiбно буде вказувати головний документ, Kile визначить його автоматично.

• Файли проекту дуже просто архiвувати всi одразу за допомогою пункту меню Проект→Архiвувати

• У переглядi Файли i проект буде показано файли, якi включено до проекту.

• Пiсля вiдкриття проекту всi файли, якi ви ранiше вiдкривали, вiдкриватимуться у вста-новленому ранiше кодуваннi з визначеним вами пiдсвiчуванням кодiв.

• Автоматичне доповнення кодiв працюватиме у всiх файлах проекту.

• Автоматичне доповнення посилань працюватиме у всiх файлах проекту.

• Автоматичне доповнення посилань на бiблiографiю працюватиме у всiх файлах проекту.

• Можна буде виконувати пошук одразу у всiх файлах проекту.

• Можна буде визначити нетипову команду швидкого збирання i команду makeidx.

Всi пункти дiй, пов’язанi з проектами, зiбрано у меню Проект. За допомогою цього меню виможете вiдкривати, закривати проекти та виконувати дiї з керування вашими проектами.

12.2 Як створити проект

Щоб створити проект, скористайтеся пунктом меню Проект→Новий проект....

76


Для створення проекту програмi будуть потрiбнi такi данi:

• Назва вашого проекту (поле Назва проекту).Назву проекту буде використано для створення файла проекту перетворенням її лiтер намалi i додаванням суфiкса назви .kilepr.

• Тека, у якiй слiд зберегти файл проекту (поле Тека проекту).

• Якщо ви хочете створити новий основний файл проекту, позначте пунктСтворити новийфайл i додати його до цього проекту.

• Пiд час заповнення поля Назва файла вам слiд вказати вiдносний шлях з теки, у якiйзберiгається файл проекту .kilepr до вашого файла (див. пункт Тека проекту).

• Тип створеного файла, Порожнiй файл, Стаття, Книга, Лист, Звiт тощо, можна ви-значити за допомогою вiзуального списку у нижнiй частинi панелi Файл.

• Суфiкси назв типових файлiв у проектi можна вибзати за допомогою панелi Суфiксиназв. Ваш вибiр буде використано для визначення списку файлiв, якi буде вiдкрито увiдповiдь на вибiр пункту меню Проект→Вiдкрити всi файли проекту та у майстрахKile. Окремi записи суфiксiв у текстовому полi слiд вiдокремлювати пробiлами.

12.3 Перегляд файла i проекту

Вiкно перегляду Файл i проект можна вiдкрити за допомогою кнопки меню бiчної панелi.У цьому вiкнi ви зможете переглянути структуру вашого проекту, файли, що мiстяться упроектi та назву файла .kilepr, у якому зберiгається iнформацiя щодо проекту. За допомо-гою вiкна перегляду Файли та проекти виконуються дiї з додавання, вилучення файлiв тазмiни параметрiв вашого проекту.

77


Перегляд файла i проекту

12.4 Додавання i вилучення файлiв

Щоб додати файл до вашого проекту, вiдкрийте будь-який файл TEX, наведiть вказiвникмишi на позначку його назви у вiкнi перегляду Файли i проекти, клацнiть правою кнопкоюмишi i скористайтеся пунктом Додати до проекту. Якщо у редакторi вiдкрито декiлькапроектiв, програма вiдкриє дiалогове вiкно за допомогою якого ви зможете вказати проект,до якого слiд додати файл.

Крiм того, ви можете навести вказiвник мишi на пункт назви проекту у вiкнi переглядуФайли та проекти, клацнути правою кнопкою мишi i обрати пункт Додати файли...,щоб вiдкрити дiалогове вiкно вибору файлiв.

Додавання файла до проекту

Щоб вилучити файл з проекту, наведiть на його позначку вказiвник мишi, клацнiть правоюкнопкою i оберiть у контекстному меню пунктВилучити файл. Вилучення файла з проектуне призведе до вилучення вiдповiдного файла з диска (i не закриє вiкна його редагування),— ця дiя лише вилучить файл зi списку файлiв, назви яких зберiгаються у файлi з суфiксом.kilepr.

78


12.4.1 Архiвування вашого проекту

У Kile передбачено можливiсть простого створення резервної копiї вашого проекту шляхомархiвування всiх його файлiв у окремому архiвi. Щоб виконати архiвування вашого проектунаведiть вказiвник мишi на позначку його назви у вiкнi Файли i проект i клацнiть правоюкнопкою мишi або скористайтеся пунктом меню Збирання→Проект→Архiвувати.

Типово, до архiву включаються всi файли проекту. Якщо ви не бажаєте включати певнийфайл до архiву, наведiть вказiвник мишi на його позначку у переглядi Файли i проект,клацнiть правою кнопкою мишi i знiмiть позначку з пункту Додати в архiв.

Дiю з архiвування у поточнiй версiї реалiзовано за допомогою виконання команди tar у тецiпроекту (тецi, у якiй розташовано файл .kilepr).

12.5 Параметри проектiв

У Kile передбачено декiлька параметрiв вашого проекту, якi ви можете встановити. Щобзмiнити цi параметри, наведiть вказiвник мишi на позначку назви вашого проекту, клацнiтьправою кнопкою мишi i оберiть у контекстному меню пункт Параметри проекту. Ви отри-маєте доступ до змiни таких параметрiв проекту:

• Назву вашого проекту.

• Типовi суфiкси назв файлiв.

• Головний документ.

• Команду швидкого збирання.

• Параметри makeidx.

12.6 Як закрити проект

Щоб закрити проект, вiдкрийте вiкно Файли та проекти на бiчнiй панелi, наведiть вка-зiвник мишi на позначку з назвою проекту, клацнiть правою кнопкою мишi i оберiть у кон-текстному меню пункт Закрити. Програма закриє ваш проект, всi пов’язанi з ним файли,а також додасть назву проекту, який ви щойно закрили, до списку пiдменю Вiдкрити не-давнiй проект... меню Проект.

79


Роздiл 13

Кодування документа

За допомогою редактора Kile ви можете читати файли у рiзних кодуваннях, перетворюва-ти кодування i встановлювати його. Таким чином, ви можете скористатися нестандартнимилiтерами i символами. Ви, наприклад, зможете використовувати акцентованi лiтери iталiй-ської та французької, кирилицю тощо. Вибрати кодування вашого документа можна у дваспособи:

• Першим способом встановлення кодування документа є використання пункту меню Пара-метри→Налаштувати Kile...→Редактор. На вiдповiднiй сторiнцi ви можете вказатитипове кодування символiв для всiх файлiв, з якими ви працюєте.

• Другим способом встановлення кодування є вибiр бажаного кодування пiд час створеннядокумента за допомогою майстра.

Сам LATEX розумiє лише ASCII, дуже обмежений набiр символiв, отже використовуватиакцентованi та спецiальнi символи напряму неможливо. Щоб ввести акцентовану лiтеру,слiд скористатися особливою синтаксичною конструкцiєю: такою, як, наприклад, \˝e дляотримання лiтери e. Iснує пакунок, який допоможе вам вирiшити цю проблему. Цей пакунокназивається inputenc, його слiд включити до преамбули за допомогою команди \usepackage[utf8]{inputenc}, необов’язковим параметром якої є назва кодування, яким ви бажаєтескористатися (зараз здебiльшого користуються кодуванням utf8). Таким чином ви повiдо-мите LATEX про те, що слiд перетворити всi введенi вами e на \˝e перед збиранням до-кумента. Будь ласка, ознайомтеся з документацiєю пакунка inputenc, щоб дiзнатися бiльшепро inputenc. Ну i, нарештi, не забудьте переконатися, що ваш файл справдi має те самекодування, про яке ви повiдомили за допомогою рядка inputenc!

Iснування рiзних таблиць кодування створює проблеми: наприклад, ви, звичайно ж, не змо-жете писати одночасно українською i французькою без втрати спецiальних символiв однiєї

80


з мов. Всi погоджуються з тим, що рано чи пiзно вiдбудеться перехiд на Unicode. Iснуєбагато реалiзацiй Unicode: UTF-8 найширше використовується у Linux; у Windows(R) вико-ристовується складнiший i менш гнучкий варiант UCS-2. У бiльшостi дистрибутивiв типовимкодуванням вже є UTF-8, тому бажано використовувати параметр utf8 пiд час включенняпакунка inputenc.

13.1 Пакунок ucs

Якщо у вашiй системi ще не встановлено пакунок ucs, ви можете його встановити, виконавшитаку послiдовнiсть дiй:

• Отримати пакунок ucs можна за допомогою CTAN.

• Щоб встановити потрiбнi файли, розпакуйте отриманий архiв до каталогу, який згадуєтьсяу вашiй змiннiй середовища $TEXINPUTS. Вказати значення цiєї змiнної можна напряму зkile.

\usepackage{ucs}\usepackage[utf8]{ inputenc}

13.2 XeLaTeX

Якщо ви користуєтеся XeLaTeX, вам достатньо завантажити пакунок xltxtra. За допомогоюцього пакунка буде додатково завантажено всi iншi потрiбнi пакунки.

\usepackage{xltxtra}

13.3 Пiдтримка CJK

Додавання пiдтримки iдеографiчних мов є досить складною справою. Але пiсля того, як вивиконаєте потрiбнi дiї, все працюватиме як треба. Окрiм встановлення вiдповiдних пакункiв,доведеться виконати i певну роботу з налаштування системи.

ПiдказкаУ вашому дистрибутивi Linux, можливо, вже встановлено пакунок CJK (Chinese, Japanese,Korean), отже вам не доведеться нiчого встановлювати вручну. Перевiрте, чи встановленоцей пакунок, перш нiж виконувати будь-якi з наведених нижче настанов!

Для створення коротких фрагментiв iєроглiфiчних текстiв ви можете скористатися пакун-ком ucs, але цей варiант має серйознi обмеження, оскiльки за його використання є неможли-вим розрив рядкiв. Ми розповiмо як встановити повноцiнний пакунок CJK-LATEX, якийпрацюватиме у LATEX i PDFLATEX. Бiльшiсть порад запозичено зi сторiнки Pai H. Chou,присвяченої налаштуванню PDFLATEX.

1. Отримайте пакунок CJK. Скопiюйте розпакованi файли до вiдповiдної пiдтеки $TEXMF,подiбно до копiювання файлiв пакунка ucs, про яке ми розповiдали ранiше (див. Роздiл13.1). Файли буде розпаковано до теки CJK/X_Y.Z, їх не обов’язково звiдти виймати,зробiть все так, щоб вам зручнiше було пiдтримувати вiдповiдний пакунок у належномустанi.

81

http://www.unicode.org

http://www.ctan.org/tex-archive/macros/latex/contrib/unicode/

http://www.ece.uci.edu/~chou/

http://www.ece.uci.edu/~chou/unicode-tex.html

http://www.ctan.org/tex-archive/help/Catalogue/entries/cjk.html


2. Тепер вам слiд отримати шрифт, у якому передбачено пiдтримку всiх потрiбних вамсимволiв CJK. Ви можете скористатися будь-яким файлом *.ttf, у якому є вiдповiднiсимволи, але у нашому прикладi ми скористаємося шрифтом Cyberbit. Розпакуйте архiвi перейменуйте файл Cyberbit.ttf на cyberbit.ttf, оскiльки використання верхньогорегiстру може спричинити проблеми пiд час роботи.Скопiюйте cyberbit.ttf до певної теки разом з файлом Unicode.sfd, а потiм створiтьфайли *.tfm i *.enc за допомогою команди $ ttf2tfm cyberbit.ttf -w cyberbit@Unicode@. З певних причин iнодi виконання цiєї команди не створює, як це має бути,сотень файлiв. Якщо так сталося, ви можете отримати вiдповiднi файли *.tfm i *.enc.Скопiюйте файли *.tfm до вiдповiдної теки, наприклад $TEXMF /fonts/tfm/bitstream/cyberbit/ ; файли *.enc слiд встановити до теки $TEXMF /pdftex/enc/cyberbit/.

3. Тепер нам потрiбен файл карти (map), щоб пов’язати файли *.enc з шрифтом. Отри-майте файл cyberbit.map, а потiм скопiюйте його до теки $TEXMF /pdftex/config/ .

4. Отримайте ще один файл, c70cyberbit.fd, i скопiюйте його до вiдповiдної теки. Ви,наприклад, можете вибрати теку $TEXMF /tex/misc/ .

5. Останнiм з файлiв, якi нам слiд створити є файл шрифту Type 1 PostScript®, потрiбнийдля читання файлiв DVI, створених за допомогою LATEX. Виконайте команду $ ttf2pfb cyberbit.ttf -o cyberbit.pfb i скопiюйте отриманий файл cyberbit.pfb до текина зразок $TEXMF /fonts/type1/cyberbit/ .

6. Тепер давайте розташуємо cyberbit.ttf серед шрифтiв так, щоб LATEX мiг його зна-йти. Ви, наприклад, можете скопiювати цей файл до теки з назвою $TEXMF /fonts/truetype/ .

7. Вiдкрийте файл налаштування, який ви знайдете за адресою $TEXMF /web2c/texmf.cnf, i переконайтеся, що рядок зi словом TTFONTS не закоментовано i що у цьому рядкузаписано теку, куди ви скопiювали cyberbit.ttf.

8. Щоб уможливити використання PDFLATEX ваших шрифтiв CJK, потрiбно додати вiд-повiдний рядок до файла налаштувань $TEXMF /pdftex/config/pdftex.cfg. Допишiтьу цей файл map +cyberbit.map, щоб завершити налаштування для PDFLATEX.

9. Щоб налаштувати LATEX так, щоб вiн мiг створювати файли DVI з символами CJK,вам слiд додати певний рядок до файла ttfonts.map. Цей файл має зберiгатися у тецiз назвою $TEXMF /ttf2pk/ , але, якщо його там немає, ви можете пошукати деiнде.Додайте рядок cyberbit@Unicode@ cyberbit.ttf у цей файл.

10. Тепер вам достатньо виконати команду texhash — i система готова до роботи.

Щоб перевiрити чи правильно налаштовано систему, спробуйте скомпiлювати цей тестовийфайл.

13.3.1 Настанови з усування проблем з CJK

Iснує багато причин, з яких встановлення пiдтримки CJK вручну може не спрацювати. Якщощось не працює, спробуйте перевiрити систему за такими критерiями за наведеним нижчесписком.

• Очевидно, оскiльки ви запускаєте LATEX вiд iменi користувача, а не адмiнiстратора (root),вам слiд дозволити звичайним користувачам доступ до нових файлiв. Забезпечте досту-пнiсть всiх тек i файлiв за допомогою команди chmod.

• Якщо LATEX створює DVI без проблем, але переглянути файл ви не можете, ймовiрно,причиною цього є певнi проблеми зi створенням файлiв шрифтiв *.pk. Цi файли має бу-ти створено на льоту пiд час спроби перегляду файла DVI, але спроба створення можезазнати невдачi з декiлькох причин: ретельно перевiрте, чи наявний доданий вами рядоку ttfonts.map. Але, може так статися, що вашу програму ttf2pk, яку, зазвичай, викли-кає iнструмент перегляду DVI, було зiбрано без пiдтримки бiблiотек kpathsea. Якщо цетак, у виводi команди ttf2pk --version не буде згадок про kpathsea. Оскiльки пiдтримкавiдповiдних бiблiотек є необхiдною, вам доведеться знайти новий пакунок або перезiбратиFreeType 1 власноруч.

82

ftp://ftp.wu-wien.ac.at/pub/www/Netscape/communicator/extras/fonts/windows/Cyberbit.ZIP

http://delloye.free.fr/Unicode.sfd

http://www.ece.uci.edu/~chou/unicode/cyberbit-tfm.tgz

http://www.ece.uci.edu/~chou/unicode/cyberbit-enc.tgz

http://delloye.free.fr/cyberbit.map

http://delloye.free.fr/c70cyberbit.fd

http://www.math.nus.edu.sg/aslaksen/cs/sample-utf8.tex

http://www.math.nus.edu.sg/aslaksen/cs/sample-utf8.tex


13.3.2 Як менi ввести iєроглiфи у Unicode?

Iснує багато рiзних рушiїв вводу, вибiр рушiя є справою смаку. Автор цього пiдручника ко-ристується Skim, портом рушiя Scim для KDE. Звернiться до документацiї з вашого дистри-бутива, щоб дiзнатися бiльше про те, як встановити цi програми. Налаштування программоже бути також непростою справою. У випадку Skim вам доведеться визначити змiннусередовища XMODIFIERS=˝@im=SCIM˝ до запуску сервера X.

83

http://www.scim-im.org/projects/skim

http://www.scim-im.org


Роздiл 14

Написання скриптiв

14.1 Написання скриптiв для Kile

Можливостi з роботи зi скриптами у Kile надають змогу виконувати код мовою ECMAScript,широко вiдомою пiд назвою JavaScript. Знайти пiдручники щодо об’єктiв (змiнних), функцiйта властивостей, якi пiдтримуються JavaScript доволi просто.

Пiдтримку роботи зi скриптами можна увiмкнути за допомогою дiалогового вiкна налашту-вання Kile: Параметри→Налаштувати Kile...→Kile+Запис скриптiв.

Якщо увiмкнено роботу зi скриптами, на бiчнiй панелi буде показано панель скриптiв, задопомогою якої можна керувати скриптами:

84

http://uk.wikipedia.org/wiki/ECMAScript


На цьому вiджетi буде розмiщено шiсть пiктограм, за допомогою яких можна виконуватирiзнi завдання:

• Запустити вказаний скрипт.

• Створити новий скрипт.

• Вiдкрити позначений скрипт у редакторi.

• Налаштувати клавiатурне скорочення для позначеного скрипту.

• Вилучити призначене клавiатурне скорочення.

• Оновити список доступних скриптiв на основi даних з каталогу $KDEDIR /share/apps/kile/scripts/ .

14.2 Виконання скрипту

Виконати скрипт можна у три рiзних способи:

1. Вибрати потрiбний скрипт i натиснути кнопку Виконати, розташовану у лiвiй частинiвiджета керування скриптами.

2. Скористатися клавiатурним скороченням.

85


Ви можете пов’язати зi скриптом певне клавiатурне скорочення за допомогою кнопкиНалаштувати панелi керування скриптами.

3. Використовувати послiдовнiсть символiв у редакторi. Скрипт буде виконано, якщо ва-ми буде введено вiдповiдну послiдовнiсть символiв у вiкнi редактора.

Цей метод можна розширити для реалiзацiї додаткових можливостей доповнення коду.Припустiмо, ви написали скрипт, який просто додає команду LATEX \textbf{} допоточного документа.

document.insertText ("\\ textbf {%C}");

Тепер, якщо ви введете призначену послiдовнiсть символiв, bfx у ваш текстовий доку-мент, цю послiдовнiсть символiв буде вилучено, а скрипт буде виконано. Скрипт вста-вить до тексту \textbf{} i розташує курсор мiж дужками.

86


Зручний i потужний спосiб доповнення коду.

14.3 Довiдка з програмного iнтерфейсу

Доступ до програмного iнтерфейсу роботи зi скриптами (API), описаний у цьому роздiлi,можна отримати з будь-якого скрипту. До завантаження вмiсту скрипту Kile додає декiлькапрототипiв та функцiй до контексту роботи зi скриптами. Цей зручний програмний iнтер-фейс мiстить деякi прототипи, зокрема текстовi курсори та визначення дiапазонiв тексту.Вiдповiдiн файли розташовано у тецi KILE_APP_DIR/script-plugins/ .Скрипти Kile трохи вiдрiзняються вiд скриптiв Kate. Останнi мають iншу побудову, оскiлькиїх можна запускати з командного рядка. Але ви можете отримати доступ до всiх функцiй про-грамного iнтерфейсу Kate з програмного iнтерфейсу Kile, отже портування коду JavaScriptз Kate до Kile має бути доволi простим. Оскiльки Kile має дуже широкi можливостi з ре-дагування LATEX, його власний програмний iнтерфейс надає доступ до набагато ширшихможливостей, нiж iнтерфейс Kate.Зауваження: опис викликiв програмного iнтерфейсу, якi також доступнi у Kate було запо-зичено з документацiї до Kate.

14.3.1 Загальнi функцiї (Global Functions)

У цьому роздiлi наведено загальнi функцiї.

void debug(String текст);Виводить текст до stdout у консоль, з якої запущено програму. Виведений текст маєiнше розфарбування, щоб його було простiше вiдрiзнити вiд дiагностичних повiдомлень.

14.3.2 Прототип Cursor (курсор)

Оскiльки Kile є текстовим редактором, весь програмний iнтерфейс засновано на роботi зкурсором i дiапазонами. Тип Cursor є простим кортежем (line, column) (рядок, позицiя),який вiдповiдає певнiй позицiї у текстi документа.

Cursor();Конструктор. Повертає об’єкт Cursor (курсор) у позицiї (0, 0).Приклад: var cursor = new Cursor();

Cursor(int рядок, int стовпчик);

Конструктор Повертає об’єкт Cursor (курсор) у позицiї (рядок, стовпчик).Приклад: var cursor = new Cursor(3,42);

87



Cursor(Cursor iнший);Конструктор копiювання Повертає копiю курсора iнший .Приклад: var copy = new Cursor(other);

Cursor Cursor.clone();Повертає клон курсора.Приклад: var clone = cursor.clone();

bool Cursor.isValid();Перевiряє, чи є курсор коректним. Курсор вважається некоректним, якщо значенняйого позицiй у рядку i/або стовпчику дорiвнюють -1.Приклад: var valid = cursor.isValid();

Cursor Cursor.invalid();Повертає новий некоректний курсор, розташований у позицiї (-1,-1).Приклад: var invalidCursor = cursor.invalid();

int Cursor.compareTo(Cursor iнший);

Порiвнює поточний курсор з курсором iнший . Повертає

• -1, якщо поточний курсор розташовано перед курсором iнший ,• 0, якщо курсори у однакових позицiях i• +1, якщо поточний курсор розташовано пiсля курсора iнший .

bool Cursor.equals(Cursor iнший);

Повертає true, якщо цей курсор i курсор iнший є однаковими. Якщо це не так, повертаєfalse.

String Cursor.toString();

Повертає об’єкт курсора як рядок у формi Cursor(line, column).

14.3.3 Прототип Range (дiапазон)

Оскiльки Kate є текстовим редактором, весь програмний iнтерфейс (API) за можливостiзасновано на курсорах та дiапазонах тексту Об’єкт Cursor (курсор) є простим кортежем (line, column) (рядок, стовпчик), що визначає позицiю у текстi документа. Об’єкт Range(дiапазон) це фрагмент тексту вiд початкової позицiї курсора до кiнцевої позицiї курсора.

Range();

Конструктор: виклик new Range() повертає Range (дiапазон) у (0, 0) - (0, 0).

88


Range(Cursor початок, Cursor кiнець);

Конструктор Виклик функцiї new Range(початок, кiнець) повертає Range (дiапа-зон)(початок , кiнець ).

Range(int початковийРядок, int початковийСтовпчик, int кiнцевийРядок, intкiнцевийСтовпчик);

Конструктор Виклик функцiї new Range(початковийРядок, початковийСтовпчик,кiнцевийРядок, кiнцевийСтовпчик) повертає Range (дiапазон) вiд позицiї(початковийРядок , початковийСтовпчик ) до позицiї (кiнцевийРядок , кiнцевийСтовпчик ).

Range(Range iнший);

Конструктор копiювання. Повертає копiю Range iнший.

Range Range.clone();

Повертає клон дiапазону.Приклад: var clone = range.clone();

bool Range.isValid();

Повертає true, якщо початкова i кiнцева позицiї курсора є коректними. Якщо це нетак, повертає false.Приклад: var valid = range.isValid();

bool Range.invalid();

Повертає Range (дiапазон) вiд (-1,-1) до (-1,-1).

bool Range.contains(Cursor курсор);

Повертає true, якщо позицiя курсора мiститься у дiапазонi, у iншому випадку повертаєfalse.

bool Range.contains(Range iнший);

Повертає true, якщо поточний дiапазон мiстить дiапазон iнший . Якщо це не так, по-вертає false.

bool Range.containsColumn(int стовпчик);

Повертає true, якщо стовпчик належить напiввiдкритому iнтервалу [start.column,end.column). Якщо це не так, повертає false.

bool Range.containsLine(int рядок);

Повертає true, якщо рядок належить до напiввiдкритого iнтервалу [start.line, end.line). Якщо це не так, повертає false.

89


bool Range.overlaps(Range iнший);Повертає true, якщо поточний дiапазон i дiапазон iнший мають ненульовий перетин.Якщо це не так, повертає false.

bool Range.overlapsLine(int рядок);

Повертає true, якщо рядок належить до iнтервалу [start.line, end.line]. Якщо цене так, повертає false.

bool Range.overlapsColumn(int стовпчик);

Повертає true, якщо стовпчик належить iнтервалу [start.column, end.column]. Якщоце не так, повертає false.

bool Range.equals(Range iнший);Повертає true, якщо поточний дiапазон i дiапазон iнший тотожнi. Якщо це не так,повертає false.

String Range.toString();

Повертає дiапазон у форматi Range(Cursor(line, column), Cursor(line, column)).

14.3.4 Програмний iнтерфейс View

Пiд час виконання кожного скрипту використовується загальний об’єкт (змiнна) view, якавiдповiдає поточнiй активнiй панелi редактора. Всi функцiї view працюють з розташуван-нями курсора або позначеним фрагментом тексту. Нижче наведено список всiх доступнихфункцiй view.

void view.backspace();

Програмний еквiвалент натискання клавiшi Backspace.

Cursor view.cursorPosition();Повертає поточну позицiю курсора у областi перегляду.

void view.setCursorPosition(int рядок, int стовпчик); voidview.setCursorPosition(Cursor курсор);

Встановлює для поточного курсора позицiю, вказану напряму (рядок , стовпчик ), абопозицiю вказаного курсора .

void view.cursorLeft();Пересуває курсор на одну позицiю назад текстом.

void view.cursorRight();Пересуває курсор на одну позицiю вперед текстом.

90


void view.cursorUp();

Пересуває курсор у документi на один рядок вгору.

void view.cursorDown();Пересуває курсор у документi на один рядок вниз.

int view.cursorLine();Повертає номер рядка, у якому зараз перебуває курсор.

int view.cursorColumn();Повертає номер позицiї у рядку, у якiй зараз перебуває курсор.

void view.setCursorLine(int рядок);Переводить курсор у вказаний рядок .

void view.setCursorColumn(int стовпчик);Переводить курсор у вказану позицiю у рядку стовпчик .

Cursor view.virtualCursorPosition();Отримати поточну вiртуальну позицiю курсора. Вiртуальна означає, що символи та-буляцiї вважаються декiлькома символами, вiдповiдно до налаштувань, визначених ко-ристувачем (наприклад, один символ табуляцiї може вiдповiдати 8 пробiлам). За допо-могою вiртуальної позицiї курсора можна отримати доступ до видимих користувачевiзначень поточного розташування курсора.

bool view.hasSelection();Повертає true, якщо у областi перегляду позначено фрагмент тексту, iнакше повертаєfalse.

String view.selectedText();

Повертає позначений фрагмент тексту. Якщо жодного фрагменту не позначено, повер-тає порожнiй рядок.

Range view.selectionRange();

Повертає дiапазон позначеного фрагменту тексту. Якщо жодного фрагменту не позна-чено, буде повернуто некоректний дiапазон.

void view.setSelection(Range дiапазон);Встановлює позначення тексту за вказаним дiапазоном .

91


void view.selectAll();Позначає весь текст у документi.

void view.clearSelection();Знiмає позначення фрагменту тексту, не вилучаючи сам текст.

void view.removeSelectedText();Вилучає позначений текст. Якщо у областi перегляду не було позначено жодного тексту,нiяких дiй виконано не буде.

void view.selectLine();Позначає текст у поточному рядку.

void view.selectLine(int рядок);Позначає текст у вказаному рядку .

void view.selectLines(int з, int до);Позначає весь текст з рядка з до рядка до .

void view.selectWord();Позначає поточне слово. Якщо у поточнiй позицiї курсора немає нiяких слiв, нiчого непозначається.

void view.selectLatexCommand();

Позначає поточну команду LATEX. Якщо у позицiї курсора немає нiяких команд, нiчогоне позначається.

void view.selectEnvironment(bool всерединi = false);

Позначає весь текст у поточному середовищi LATEX. Якщо параметр всерединi маєзначення false, буде позначено текст середовища разом з зовнiшнiми командами ви-значення LATEX, \begin{...}...\end{...}. Якщо ж це не так, буде позначено текстбез команд визначення. Якщо функцiї не буде передано параметра, вважатиметься, щозначенням параметра всерединi є false.

void view.selectTexgroup(bool всерединi = true);

Позначає поточну групу LATEX. Якщо параметр всерединi має значення true, будепозначено групу TeX без зовнiшнiх дужок. Якщо не буде вказано нiякого значенняпараметравсерединi , вважатиметься, що параметр має значення true.

void view.selectMathgroup();Позначає текст поточної формульної групи.

void view.selectParagraph(bool всiРядки = true);

Позначає весь текст у поточному абзацi LATEX. Якщо параметр всiРядки має значенняtrue, до позначення буде включено перший i останнiй рядки абзацу повнiстю (разомз символом кiнця рядка). Якщо для параметра буде визначено значення false, допозначеного фрагмента буде включено лише непробiльнi символи.

92


14.3.5 Програмний iнтерфейс (API) Document

Пiд час виконання кожного скрипту використовується загальний об’єкт (змiнна) document, що вiдповiдає поточному активному документу. Нижче наведено список всiх доступнихфункцiй document.

void document.insertText(String текст);Вставляє текст у поточну позицiю курсора.

void document.insertText(int рядок, int стовпчик, String текст); voiddocument.insertText(Cursor курсор, String текст);

Вставляє текст у вказану позицiю курсора.

bool document.removeText(int зРядка, int зiСтовпчика, int доРядка, int доСтовпчика);bool document.removeText(Cursor з, Cursor до); bool document.removeText(Rangeдiапазон);

Вилучає текст у вказаному дiапазонi. Повертає true у разi успiху або false, якщодокумент вiдкрито у режимi лише для читання.

bool document.replaceText(Range дiапазон, String текст);Замiнити текст у вказаному дiапазонi вказаним текстом.

int document.lines();Повертає кiлькiсть рядкiв у документi.

int document.length();Повертає кiлькiсть символiв у документi.

Range document.documentRange();Повертає дiапазон всього документа.

Cursor document.documentEnd();Повертає поточну позицiю кiнця документа.

String document.text();

Повертає увесь вмiст документа у формi єдиного рядка тексту. Розриви рядкiв будепозначено символом розриву рядка, \n.

String document.text(int зРядка, int зiСтовпчика, int доРядка, int доСтовпчика);String document.text(Cursor з, Cursor до); String document.text(Range дiапазон);

Повертає фрагмент тексту у вказаному дiапазонi. Для того, щоб код було легше читати,ми рекомендуємо вам використовувати засновану на об’єктах Cursor i Range версiюфункцiї.

93


bool document.setText(String текст);Замiнює весь вмiст документа на текст .

bool document.clear();Вилучає з документа весь текст.

String document.line();

Повертає поточний рядок у форматi String.

String document.line(int рядок);Повертає рядок за його номером у текстi. Якщо вказаний номер не належатиме додiапазону номерiв рядкiв документа, буде повернуто порожнiй рядок.

int document.lineLength();Повертає довжину поточного рядка.

int document.lineLength(int рядок);Повертає довжину рядка з номером рядок .

bool document.insertLine(String рядок);Вставляє поточний фрагмент тексту до рядка з вказаним номером. Повертає true уразi успiху або false, якщо документ вiдкрито у режимi лише для читання або рядказ вказаним номером у документi немає.

bool document.insertLine(int рядок, String текст);Вставляє вказаний фрагмент тексту до рядка з вказаним номером. Повертає true уразi успiху або false, якщо документ вiдкрито у режимi лише для читання або рядказ вказаним номером у документi немає.

bool document.removeLine();Вилучає текст поточного рядка. Повертає true у разi успiху або false, якщо документвiдкрито у режимi лише для читання.

bool document.removeLine(int рядок);Вилучає рядок з вказаним номером. Повертає true у разi успiху або false, якщо доку-мент вiдкрито у режимi лише для читання або рядка з вказаним номером у документiнемає.

bool document.replaceLine(String текст);Замiнити текст поточного рядка вказаним текстом.

94


bool document.replaceLine(int рядок, String текст);

Замiнити текст у вказаному рядку вказаним текстом.

bool document.truncateLine();Обрiзає поточний рядок на вказаному стовпчику або позицiї курсора. Повертає true уразi успiху або false, якщо рядка з вказаним номером у документi немає.

bool document.truncate(int рядок, int стовпчик); bool document.truncate(Cursorкурсор);

Обрiзає рядок з вказаним номером на вказаному стовпчику або позицiї курсора. Повер-тає true у разi успiху або false, якщо рядка з вказаним номером у документi немає.

String document.word();

Повертає слово у поточнiй позицiї курсора. Якщо у поточнiй позицiї немає слiв, повер-нутий рядок буде порожнiм.

String document.wordAt(int рядок, int стовпчик); String document.wordAt(Cursorкурсор);

Повертає слово у вказанiй позицiї курсора. Якщо у поточнiй позицiї немає слiв, повер-нутий рядок буде порожнiм.

Range document.wordRange();

Повертає дiапазон слова у поточнiй позицiї курсора. Якщо у поточнiй позицiї курсо-ра немає жодних слiв, буде повернуто значення Range.invalid(). Перевiрку на коре-ктнiсть можна виконати за допомогою функцiї Range.isValid().

String document.latexCommand();

Повертає команду LATEX у поточнiй позицiї курсора. Якщо у поточнiй позицiї немаєкоманд, повернутий рядок буде порожнiм.

String document.latexCommandAt(int рядок, int стовпчик); Stringdocument.latexCommandAt(Cursor курсор);

Повертає команду LATEX у вказанiй позицiї курсора. Якщо у поточнiй позицiї немаєкоманд, повернутий рядок буде порожнiм.

Range document.latexCommandRange();

Повертає дiапазон команди LATEX у поточнiй позицiї курсора. Якщо у поточнiй пози-цiї курсора немає жодних команд LATEX, буде повернуто значення Range.invalid().Перевiрку на коректнiсть можна виконати за допомогою функцiї Range.isValid().

95


String document.charAt(int рядок, int стовпчик); String document.charAt(Cursorкурсор);

Повертає символ за вказаною позицiєю курсора.

String document.firstChar(int рядок);

Повертає перший символ вказаного рядка рядок , який не є пробiлом. Першим символомрядка вважається символ у стовпчику 0. Якщо рядок є порожнiм або складається лишез пробiлiв, функцiя повертає порожнiй рядок.

String document.lastChar(int рядок);

Повертає останнiй символ вказаного рядка рядок , який не є пробiлом. Якщо рядок єпорожнiм або складається лише з пробiлiв, функцiя повертає порожнiй рядок.

bool document.isSpace(int рядок, int стовпчик); bool document.isSpace(Cursorкурсор);

Повертає true, якщо символ у вказанiй позицiї курсора є пробiлом. Якщо це не так,повертає false.

void document.insertBullet();Вставити позначку Kile. Мiж такими позначками доволi просто пересуватися. Крiмтого, позначку буде позначено, отже її буде автоматично вилучено, щойно користувачвведе першу лiтеру замiнника цiєї позначки у документi.

void document.nextBullet();Перейти до наступної позначки у текстi, якщо така є.

void document.previousBullet();

Перейти до попередньої позначки у текстi, якщо така є.

bool document.hasEnvironment();

Повертає true, якщо було знайдено зовнiшнє середовище LATEX. Якщо середовища небуло знайдено, повертає false.

String document.environment(bool всерединi = false);

Повертає весь текст зовнiшнього середовища LATEX. Якщо для параметра всерединiвстановлено значення false, до тексту середовища буде включено зовнiшнi командивизначення LATEX, \begin{...}...\end{...}. У протилежному випадку буде повер-нуто текст без команд визначення. Якщо нiякого значення параметру не буде передано,вважатиметься, що всерединi має значення false. Якщо середовища не буде знайдено,повернутий рядок буде порожнiм.

96


Range document.environmentRange(bool всерединi = false);

Повертає весь текст зовнiшнього середовища LATEX. Якщо для параметра всерединiвстановлено значення false, до тексту середовища буде включено зовнiшнi командивизначення LATEX, \begin{...}...\end{...}. У протилежному випадку буде повер-нуто текст без команд визначення. Якщо нiякого значення параметру не буде передано,вважатиметься, що всерединi має значення false. Якщо середовища не буде знайдено,буде повернуто Range.invalid(). Перевiрити це можна за допомогою функцiї Range.isValid().

String document.environmentName();

Повертає назву зовнiшнього середовища LATEX або порожнiй рядок.

void document.removeEnvironment(bool всерединi = false);

Вилучає текст у зовнiшньому середовищi LATEX. Якщо параметр всерединi має значе-ння true, буде вилучено текст середовища разом з зовнiшнiми командами визначенняLATEX, \begin{...}...\end{...}. Якщо ж це не так, буде вилучено текст без командвизначення. Якщо функцiї не буде передано параметра, вважатиметься, що значеннямпараметра всерединi є false.

void document.closeEnvironment();Вставити команду завершення середовища, якщо у поточнiй позицiї курсора було ви-явлено незавершене середовище LATEX.

void document.closeAllEnvironments();

Вставити команди завершення всiх незавершених середовищ LATEX, якi буде виявленоу поточнiй позицiї курсора.

bool document.hasTexgroup();

Повертає true, якщо у поточнiй позицiї курсора було виявлено зовнiшню групу LATEX.Якщо такої групи не було виявлено, повертає false.

String document.texgroup(bool всерединi = true);

Повертає весь текст зовнiшньої групи LATEX. Якщо для параметра всерединi вста-новлено значення false, до тексту середовища буде включено зовнiшнi дужки, {...}.У протилежному випадку буде повернуто текст без команд визначення. Якщо нiяко-го значення параметру не буде передано, вважатиметься, що всерединi має значенняfalse. Якщо групи LATEX не буде знайдено, повернутий рядок буде порожнiм.

Range document.texgroupRange(bool всерединi = true);

Повертає весь текст зовнiшньої групи LATEX Якщо для параметра всерединi встанов-лено значення false, до тексту середовища буде включено зовнiшнi дужки, {...} Упротилежному випадку буде повернуто текст без дужок. Якщо нiякого значення пара-метру не буде передано, вважатиметься, що всерединi має значення false. Якщо групине буде знайдено, буде повернуто Range.invalid(). Перевiрити це можна за допомогоюфункцiї Range.isValid().

97


void document.removeTexgroup(bool всерединi = true);

Вилучає текст у зовнiшнiй групi LATEX Якщо параметр всерединi має значення true,буде вилучено текст групи LATEX з зовнiшнiми дужками, {...}. Якщо ж це не так,буде вилучено текст без дужок. Якщо функцiї не буде передано параметра, вважати-меться, що значенням параметра всерединi є false.

bool document.hasMathgroup();

Повертає true, якщо у поточнiй позицiї курсора було виявлено зовнiшню формульнугрупу LATEX. Якщо такої групи не було виявлено, повертає false.

String document.mathgroup();

Повертає текст зовнiшньої формульної групи LATEX. Повернутий рядок буде поро-жнiм, якщо у поточнiй позицiї курсора не вдасться виявити зовнiшньої формульноїгрупи LATEX.

Range document.mathgroupRange();

Повертає дiапазон зовнiшньої формульної групи LATEX у поточнiй позицiї курсора.Якщо у поточнiй позицiї курсора немає формульних груп, буде повернуто значенняRange.invalid(). Перевiрку на коректнiсть можна виконати за допомогою функцiї Range.isValid().

void document.removeMathgroup();

Вилучити текст зовнiшньої формульної групи LATEX.

String document.paragraph();

Повернути текст поточного абзацу LATEX.

Range document.paragraphRange();

Повернути дiапазон зовнiшнього параграфа LATEX.

void document.removeParagraph();

Вилучити текст поточного параграфа LATEX.

bool document.matchesAt(int рядок, int стовпчик, String текст); booldocument.matchesAt(Cursor курсор, String текст);

Повертає true, якщо вказаний текст розташовано за вiдповiдною позицiєю курсора.Якщо це не так, повертає false.

bool document.startsWith(int рядок, String шаблон, bool пропускатиПробiли = true);Повертає true, якщо рядок починається з шаблону шаблон , iнакше повертає false.За допомогою аргументу пропускатиПробiли можна керувати тим, чи буде пропущенопочатковi пробiли.

98


bool document.endsWith(int рядок, String шаблон, bool пропускатиПробiли = true);Повертає true, якщо рядок з вказаним номером завершується фрагментом текстушаблон . Якщо це не так, повертає false. За допомогою параметра пропускатиПробiлиможна вказати програмi, чи слiд iгнорувати пробiли.

int document.firstColumn(int рядок);Повертає перший вiдмiнний вiд пробiлу стовпчик у вказаному за допомогою параметраномера, >рядок , рядку. Якщо у рядку будуть лише пробiли, функцiя поверне значення-1.

int document.lastColumn(int рядок);Повертає останнiй вiдмiнний вiд пробiлу стовпчик у вказаному за допомогою параметраномера, рядок , рядку. Якщо у рядку будуть лише пробiли, функцiя поверне значення-1.

int document.prevNonSpaceColumn(int рядок, int стовпчик); intdocument.prevNonSpaceColumn(Cursor курсор);

Повертає номер стовпчика з символом, вiдмiнним вiд пробiлу. Пошук буде виконано унапрямку початку документа, починаючи з вказаної позицiї курсора.

int document.nextNonSpaceColumn(int рядок, int стовпчик); intdocument.nextNonSpaceColumn(Cursor курсор);

Повертає номер стовпчика з символом, вiдмiнним вiд пробiлу. Пошук буде виконано унапрямку кiнця документа, починаючи з вказаної позицiї курсора.

int document.prevNonEmptyLine(int рядок);

Повертає наступний непорожнiй рядок, що мiстить символи, вiдмiннi вiд пробiлiв. По-шук вiдбуватиметься у напрямку початку документа.

int document.nextNonEmptyLine(int рядок);

Повертає наступний непорожнiй рядок, що мiстить символи, вiдмiннi вiд пробiлiв. По-шук вiдбуватиметься у напрямку кiнця документа.

void document.gotoBeginEnv();

Перейти до початку зовнiшнього середовища LATEX.

void document.gotoEndEnv();

Перейти до кiнця зовнiшнього середовища LATEX.

void document.gotoBeginTexgroup();

Перейти до початку зовнiшньої групи LATEX.

99


void document.gotoEndTexgroup();

Перейти до кiнця зовнiшньої групи LATEX.

void document.gotoNextParagraph();

Перейти до наступного параграфа LATEX.

void document.gotoPrevParagraph();

Перейти до попереднього параграфа LATEX.

void document.gotoNextSectioning();

Перейти до наступного роздiлу LATEX.

void document.gotoPrevSectioning();

Перейти до попереднього роздiлу LATEX.

void document.gotoLine(int рядок);Перейти до вказаного рядка.

void document.insertChapter();

Вставити команду \chapter (див. також document.insertSection()).

void document.insertSection();Вставити команду \section. Подiбно до ситуацiї, коли вибрано пункт меню LaTeX→Роздiли→ section, буде вiдкрито дiалогове вiкно, за допомогою якого ви зможетевибрати заголовок та мiтку для команди початку роздiлу.

100


void document.insertSubsection();Вставити команду \subsection (див. також document.insertSection()).

void document.insertSubsubsection();Вставити команду \subsubsection (див. також document.insertSection()).

void document.insertParagraph();

Вставити команду \paragraph (див. також document.insertSection()).

void document.insertSubparagraph();

Вставити команду \subparagraph (див. також document.insertSection()).

void document.insertLabel();Вставити команду \label.

void document.insertReference();

Вставити команду \ref. Подiбно до ситуацiї, коли вибрано пункт меню LATEX→Роздiли→ ref, буде вiдкрито дiалогове вiкно, за допомогою якого ви зможете вибратиу спадному списку одну з вже встановлених мiток.

void document.insertPageref();

Вставити команду \pageref (див. також document.insertReference()).

void document.insertCitation();Вставити команду \cite.

101


void document.insertIndex();Вставити команду \index.

void document.insertFootnote();Вставити команду \footnote.

void document.comment();Вставити позначку коментування. Позначений фрагмент тексту або поточний рядокбуде закоментовано.

void document.uncomment();Зняти позначку коментаря з позначеного фрагмента тексту або поточного рядка.

void document.uppercase();

Переводить вибраний текст або лiтеру, розташовану одразу за курсором у верхнiй ре-гiстр.

void document.lowercase();Переводить вибраний текст або лiтеру, розташовану одразу за курсором у нижнiй ре-гiстр.

void document.capitalize();

Переводить першу лiтеру позначеного фрагмента тексту або поточного слова у верхнiйрегiстр.

void document.joinLines();

Об’єднує рядки поточного позначеного фрагмента тексту. Послiдовнi рядки тексту зав-жди вiдокремлюються одинарним пробiлом.

void document.insertIntelligentNewline();

Вставити кмiтливий новий рядок (див. Роздiл 5.11).

void document.insertIntelligentTabulator();

Вставити кмiтливу табуляцiю (див. Роздiл 5.12).

void document.editBegin();

Започатковує групу редагування для впорядкування операцiй зi скасування або по-вторення дiй. Не забувайте, що викликати editEnd() слiд саме стiльки разiв, скiлькиразiв було викликано editBegin(). Виклики editBegin() використовують вбудованийлiчильник, отже їх може бути вкладено один у оден.

102


void document.editEnd();Завершує групу редагування. Останнiй виклик editEnd() (тобто вiдповiдник першоговиклику editBegin()) завершує крок з редагування.

StringList document.labelList();

Повертає всi визначенi мiтки у форматi StringList, який у JavaScript можна викори-стовувати як масив з рядкiв.

StringList document.bibitemList();

Повертає всi визначенi пункти списку лiтератури у форматi StringList, який уJavaScript можна використовувати як масив з рядкiв.

void document.refreshStructure();Оновити данi панелi структури (див. роздiл 11).

14.3.6 Програмний iнтерфейс Kile

Для обробки високорiвневої взаємодiї зi стороннiми чинниками, зокрема вхiдними повiдомле-ннями i дiалоговими iнтерфейсами, використовується загальний об’єкт (змiнна) kile. Вiдпо-вiднi виклики програмного iнтерфейсу подiлено на пiдоб’єкти для структуризацiї цiєї частинипрограмного iнтерфейсу роботи зi скриптами. З точки зору концепцiї, kile чимось подiбнийдо об’єкта window у програмному iнтерфейсi переглядачiв сторiнок iнтернету.

• kile.alert: панелi повiдомлень

• kile.input: отримати введенi користувачем данi

• kile.wizard: викликати один з майстрiв Kile

• kile.script: отримати данi щодо запущеного скрипту

• kile.file: виконати дiї над файлами, зокрема читання або запис.

14.3.6.1 Попередження

void kile.alert.information(String текст, String пiдпис);Показати дiалогове вiкно Iнформацiя. текст — рядок повiдомлення, а пiдпис — заголо-вок вiкна повiдомлення. Типовим заголовком є назва скрипту.

void kile.alert.sorry(String текст, String пiдпис);

Показати дiалогове вiкно Вибачте. текст — рядок повiдомлення, а пiдпис — заголовоквiкна повiдомлення. Типовим заголовком є назва скрипту.

void kile.alert.error(String текст, String пiдпис);Показати дiалогове вiкно Помилка. текст — рядок повiдомлення, а пiдпис — заголовоквiкна повiдомлення. Типовим заголовком є назва скрипту.

103


String kile.alert.question(String текст, String пiдпис);Показати дiалогове вiкно Питання. текст — рядок повiдомлення, а пiдпис — заголовоквiкна повiдомлення. Типовим заголовком є назва скрипту. Повернутий рядок мiститимеyes (так) або no (нi).

String kile.alert.warning(String текст, String пiдпис);Показати просте дiалогове вiкно Попередження. текст — рядок повiдомлення, а пiдпис— заголовок вiкна повiдомлення. Типовим заголовком є назва скрипту. Повернутийрядок мiститиме continue (продовжити) або cancel (скасувати).

14.3.6.2 Введення

String kile.input.getListboxItem(String пiдпис, String мiтка, StringList список);Функцiя, за допомогою якої користувач може вибрати якийсь пункт зi списку у форматiпанелi списку варiантiв. пiдпис — текст, який буде показано у заголовку, мiтка — текст,який буде показано як пояснювальний до списку, а list — список рядкiв, якi будевставлено до списку.

String kile.input.getComboboxItem(String пiдпис, String мiтка, StringList список);Функцiя, за допомогою якої користувач може вибрати якийсь пункт зi спадного списку.пiдпис — текст, який буде показано у заголовку, мiтка — текст, який буде показано якпояснювальний до списку, а list — список рядкiв, якi буде вставлено до списку.

String kile.input.getText(String пiдпис, String мiтка);Функцiя, призначена для отримання рядка вiд користувача. пiдпис — текст, який будепоказано на смужцi заголовка вiкна, а мiтка — пояснювальний текст до рядка длявведення тексту.

String kile.input.getLatexCommand(String пiдпис, String мiтка);

Функцiя, призначена для отримання команди LATEX вiд користувача. Це означає, щоприйматимуться лише латинськi лiтери верхнього i нижнього регiстрiв. пiдпис — текст,який буде показано на смужцi заголовка вiкна, а мiтка — пояснювальний текст до рядкадля введення тексту.

int kile.input.getInteger(String пiдпис, String мiтка, int мiнiмум = INT_MIN, intмаксимум = INT_MAX);

Функцiя, призначена для отримання цiлого числа вiд користувача. пiдпис — текст, якийбуде показано на смужцi заголовка вiкна, а мiтка — пояснювальний текст до рядка длявведення тексту. мiнiмум i максимум є найменшим i найбiльшим значеннями, якi можеввести користувач. Типовими значеннями є INT_MIN i INT_MAX.

int kile.input.getPosInteger(String пiдпис, String мiтка, int мiнiмум = 1, intмаксимум = INT_MAX);

Функцiя, призначена для отримання додатного цiлого числа вiд користувача. пiдпис —текст, який буде показано на смужцi заголовка вiкна, а мiтка — пояснювальний текст дорядка для введення тексту. мiнiмум i максимум є найменшим i найбiльшим значеннями,якi може ввести користувач. Типовими значеннями є 1 i INT_MAX.

104


14.3.6.3 Майстер

void kile.wizard.tabular();Викликає Майстер створення таблиць, який допомагає у створеннi середовищ tabular(див. Роздiл 7.3).

void kile.wizard.array();

Викликає Майстер створення масивiв, який допомагає у створеннi середовищ типуarray (див. Роздiл 7.3).

void kile.wizard.tabbing();

Викликає Майстер створення табуляцiй, який допомагає у створеннi середовищ типуtabbing (див. Роздiл 7.3).

void kile.wizard.floatEnvironment();Викликає Майстер створення плаваючих об’єктiв, який допомагає у створеннi рухо-мих елементiв набору документа (див. Роздiл 7.4).

void kile.wizard.mathEnvironment();Викликає Майстер створення формул, який полегшує створення середовищ формул(див. Роздiл 7.5).

void kile.wizard.postscript();

Викликає Майстер iнструментiв Postscript, який обробку та перевпорядковуваннядокументiв Postscript (див. Роздiл 7.6).

14.3.6.4 Скрипт

String kile.script.name();

Повертає основу назви запущеного скрипту (без шляху та суфiкса назви).

String kile.script.caption();

Повертає рядок, яким можна скористатися для створення заголовкiв вiкон попере-джень. Виглядає це так: Script: scriptname.js.

105


14.3.6.5 Файл

Object kile.file.read(String назва_файла);

Читати вмiст текстового файла. Використовується так:Приклад: var res = kile.file.read(˝шлях/до/файл.txt˝);Повертає значення res як об’єкт (краще сказати, карту) з трьома властивостями:

• status: дає код стану дiї. Можливi значення: 0 (без помилок), 1 (помилка доступу)або 2 (доступ заборонено). Отже, якщо не сталося помилок, значенням res.statusабо res[˝status˝] буде 0.

• result: мiстить текст вiдповiдного файла.• message: мiстить повiдомлення про помилку, якщо така сталася.

Object kile.file.read();

Подiбний до read(назва_файла), але назву файла вказувати непотрiбно. Замiсть цього,буде вiдкрито дiалогове вiкно для вибору файла, данi якого слiд прочитати.

Object kile.file.write(String назва файла, String текст);

Записати вказаний текст до файла. Має використовуватися так:Приклад: var res = kile.file.write(˝шлях/до/file.txt˝,˝Якийсь фрагменттексту...˝);Повернутим значенням res є об’єкт (або, краще сказати, карта) з двома властивостями:status i message (докладнiше про властивостi див. read()).

Object kile.file.write(String текст);

Подiбний до write(назва_файла,текст), але назва файла не передається. Замiсть цьоговiдкривається дiалогове вiкно для вибору назви файла.

String kile.file.getOpenFileName(String початковийКаталог, String фiльтр);

Створює модальний дiалог вибору файла i повертає вибрану назву файла або порожнiйрядок, якщо назву файла не було вибрано. Зауважте, що у разi використання цьогометоду користувач має вибрати назву вже створеного файла.Параметри:

• початковийКаталог: початковий каталог дiалогового вiкна вiдкриття.• фiльтр: загальний шаблон оболонки або фiльтр за типом MIME, який визначає, якiфайли слiд показувати. Данi щодо цього параметра можна знайти у документацiї зKFileDialog.

Обидва параметри є необов’язковими. Якщо не буде вказано параметр фiльтр, будепоказано всi файли. Якщо, крiм того, не буде вказано параметр початковийКаталог,початковим каталогом у дiалоговому вiкнi буде каталог поточного документа.

String kile.file.getSaveFileName(String початковийКаталог, String фiльтр);

Створює модальний дiалог вибору файла i повертає вибрану назву файла або порожнiйрядок, якщо назву файла не було вибрано. Зауважте, що у разi використання цьогометоду користувач не повинен обов’язково вибирати назву вже створеного файла. Описпараметрiв можна знайти у поясненнях щодо getOpenFileName().

106


14.4 Приклади

Наведенi нижче приклади можуть допомогти вам у ознайомленнi зi способами використанняпрограмного iнтерфейсу роботи зi скриптами. Цi приклади, а також iншi кориснi данi мо-жна знайти у каталозi даних Kile: KILE_APP_DIR/scripts/ . У кожному скриптi мiститьсякороткий опис його призначення.

14.4.1 Приклад 1: замiна назви середовища

Замiнимо зовнiшнє середовище LATEX якимось iншим, зберiгаючи розташування курсора.За допомогою нашого скрипту, наприклад, можна буде замiнити \begin{abc}...\end{abc}на \begin{xyz}...\end{xyz}.

var range = document.environmentRange(false);if ( range.isValid () ) {

var envname = kile.input.getLatexCommand ("Введiть назву середови ←↩ща","Нова назва середовища:");

if ( envname != ’’ ) {replaceEnvCommand(envname ,range);

}}else {

kile.alert.sorry("Не виявлено зовнiшнього середовища LaTeX .");}

function replaceEnvCommand(newEnv ,r){

var c = view.cursorPosition ();

var envname = document.environmentName ();

if ( envname != "" ) {var beginRange = new Range(r.start ,new Cursor(r.start. ←↩

line ,r.start.column +8+ envname.length));var endRange = new Range(new Cursor(r.end.line ,r.end. ←↩

column -6-envname.length),r.end);

document.editBegin ();document.replaceText(endRange ,"\\ end {"+ newEnv +"}");document.replaceText(beginRange ,"\\ begin {"+ newEnv +"}");document.editEnd ();

}}

14.4.2 Приклад 2: замiна команди визначення шрифту LATEX

Замiнимо зовнiшню команду визначення шрифту LATEX якоюсь iншою командою визначе-ння шрифту (курсор має бути розташовано у якiйсь групi TeX), зберiгаючи розташуваннякурсора. За допомогою нашого скрипту, наприклад, можна буде замiнити \textbf{abc} на\textit{abc}.

var fontCommands = new Array ("\\ textbf ","\\ textit ","\\ textsl ","\\ texttt ←↩",

"\\ textsc ","\\ textrm ","\\ textsf ","\\ emph");

var range = document.texgroupRange(false);

107


if ( range.isValid () ) {replaceFontCommand(range);

}else {

kile.alert.sorry("Не виявлено зовнiшньої групи TeX .");}

function replaceFontCommand(r){


document.editBegin ();view.setCursorPosition(r.start);var cmd = document.latexCommand ();var index = fontCommands.indexOf(cmd);if ( index

>= 0 ) {var cmdRange = document.latexCommandRange ();if ( cmdRange.isValid () ) {

var newcommand = kile.input.getListboxItem ("Вибi ←↩р",

"Виберiть команду шр ←↩ифту:", ←↩buildCmdList(cmd ←↩));

if ( newcommand != "" ) {document.replaceText(cmdRange ,newcommand ←↩

);c.column = c.column - (cmd.length - ←↩

newcommand.length);}

}/ view.setCursorPosition(c);

}else {

kile.alert.sorry("Не виявлено зовнiшньої команди визначе ←↩ння шрифту.");

}document.editEnd ();

}

function buildCmdList(current){

var result = new Array ();for ( i=0; i<fontCommands.length; ++i ) {

if ( fontCommands[i] != current ) {result.push(fontCommands[i]);

}}return result;

}

14.4.3 Приклад 3: створення обгортки позначеного фрагмента текс-ту

Вмiстити позначений фрагмент тексту у параметр команди TeX без змiни розташуваннякурсора. abc, наприклад, буде замiнено на \texcommand{abc}.

108


var range = view.selectionRange ();

if ( range.isValid () ) {var cmd = kile.input.getLatexCommand ("Вибiр","Виберiть зовнiшню ←↩

команду LaTeX :");if ( cmd != "" ) {

surroundTexCommand ("\\"+cmd ,range);}

}else {

kile.alert.sorry("Нiчого не позначено.");}

function surroundTexCommand(cmd ,r){


document.editBegin ();view.clearSelection ();document.insertText(r.end ,"}");document.insertText(r.start ,cmd +"{");

c.column = c.column + cmd.length + 2;view.setCursorPosition(c);document.editEnd ();

}

109


Роздiл 15

Довiдка

15.1 Довiдковi документи

LATEX є досить складною системою, у якiй базовi функцiї можна розширювати за допомо-гою величезної кiлькостi додаткових пакункiв. У Kile передбачено цiлий спектр довiдковихматерiалiв, призначених для пiдтримки користувачiв.

Довiдка LaTeX

Впорядкований за абеткою список найуживанiший команд LATEX.

Документацiя з TeXteTEX/TeX Live постачається з дуже розгорнутою документацiєю. Серед цiєї докумен-тацiї документацiя щодо всiх пакункiв i додатковi довiдники з LATEX.

LaTeXПовний довiдник з TEX i супутнiх програм. Це не лише опис всiх програм, у ньомузгадуються також i деякi важливi пакунки. До нього також включено повну iнстру-кцiю з команд LATEX — iдеальне джерело для пошуку команд форматування пiд часстворення документа. Оскiльки цей документ досить великий, у Kile його подiлено натри частини, закладки яких i показано у меню програми.

Команда LaTeX

Ще один впорядкований за абеткою список найуживанiший команд LATEX.

Тема у LaTeX

Опис важливих тем у LATEX.

Середовище LaTeX

Впорядкований за абеткою список найуживанiших середовищ LATEX.

15.2 Контекстна довiдка

Крiм того, у Kile передбачено контекстну довiдку, яку можна викликати за допомогоюкомбiнацiї клавiш Ctrl+Alt+H,K. На сторiнцi Параметри→ Налаштувати Kile...→Kile+Довiдка ви можете вказати програмi: бажаєте ви використовувати довiдку з LATEXKile чи довiдкову систему teTEX/TeX Live, яка є типовою довiдковою системою.

110


15.3 Пошук за ключовими словами

Iнодi, знайти потрiбний документ не просто, оскiльки разом з teTEX/TeX Live постачаєтьсявеличезна кiлькiсть документiв. У такому випадку вам може допомогти невеличка програмаtexdoctk, яка постачається разом з teTEX/TeX Live. До складу цiєї програми входить базаданих всiх документiв, яку Kile використовує для показу списку документiв.

Всi документи зiбрано у категорiї, основною перевагою є можливiсть пошуку за назвамипакункiв або ключовими словами. Kile показуватиме лише результати пошуку.

111


Подвiйне клацання лiвою кнопкою мишi або натискання клавiшi Пробiл вiдкриє вiкно пе-реглядача документа. Цим документом може бути довiльний документ, не лише документDVI, PS, PDF або HTML. Kile використає параметри KDE для визначення назви програми-переглядача, яку слiд запустити.

15.4 Довiдка, визначена користувачем

Окрiм статичної документацiї з teTEX/TeX Live, у Kile передбачено i пiдтримку iнших до-кументiв довiдки. У меню Довiдка Kile є спецiальний пункт Довiдка користувача, задопомогою якого користувач сам зможе додавати власнi довiдковi документи. Цими докумен-тами можуть бути найважливiшi частини документацiї teTEX/TeX Live або навiть власноручнаписанi документи. Ви навiть можете просто вказати адреси URL сторiнок у iнтернетi.

Вiдкрийте сторiнкуПараметри→Налаштувати Kile...→Kile+Довiдка i натиснiть кно-пку Налаштувати, щоб налаштувати пункт меню Довiдка користувача. Ви зможете до-давати, вилучати або здiйснювати навiгацiю пунктами меню, а також додавати роздiльникидля покращення його структури.

112


Натискання кнопки Додати вiдкриє дiалогове вiкно, у якому ви зможете вказати назвупункту меню i обрати вiдповiдний файл або адресу URL у iнтернетi. Якщо ви оберете адресуURL, програма запустить Konqueror, звiдки ви зможете скопiювати остаточну адресу URL.

Пiсля завершення налаштування пункти всiх позначених записiв мають з’явитися у менюДовiдка Kile у спецiальному пiдменю Довiдка користувача.

113


114


Роздiл 16

Подяки i лiцензiя

Kile — дружнiй до користувача редактор текстiв LATEX / TEX з вiдкритим кодом. Нимможна користуватися у всiх системах, де встановлено стiльничне середовище KDE. KDEможна використовувати на комп’ютерах з рiзною апаратною платформою, де встановленоLinux або iншу Unix-подiбну систему.

Велика подяка всiм, хто доклав зусилля для розвитку проекту Kile, та учасникам розробки,якi витрачали свiй час годинами, щоб створити iнструменти розробки, якими ми можемокористуватися за умов дотримання лiцензiї GNU. Поточнi данi щодо учасникiв розробкиможна знайти у дiалоговому вiкнi Про Kile, це дiалогове вiкно вiдкривається вiдповiднимпунктом з меню Довiдка.

Велика подяка всiм, хто брав участь!

Переклад українською: Юрiй Чорноiван [email protected]

Цей документ поширюється за умов дотримання GNU Free Documentation License.

Ця програма поширюється за умов дотримання GNU General Public License.

115

mailto:[email protected]

common/fdl-license.html

common/gpl-translated.html

Documents

Підручник з KileПiдручник з Kile Jonathan Pechta Federico Zenith Holger Danielsson Thomas Braun Michel Ludwig Felix Mauch Переклад українською: