МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

БАЗОВІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

з дисципліни“Філософія“

для студентів ІІ курсу

напрям підготовки: 6.030500 “Мова та література” 6.030500 “Переклад”

6.030500 «Прикладна лінгвістика» 6.040100 «Психологія»

Факультети германської, романської філології, перекладачів та сходознавства

Київ – 2011

1

І. Загальні вимоги до знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни.

Мета курсу: метою вивчення філософії є формування культури світоглядної і громадянської позиції студентів, їх мисленнєвої суверенності, сприйнятливості до нового етосу людини і соціуму, змістом життєдіяльності котрих є смислотворчість і діалог, та здатності до власної самореалізації в такому контексті.

Навчальний курс іманентно утримує також постійну увагу до процесу формування ментальних структур мовленнєвої діяльності, особливостей розвитку національного духу в його соціокультурній історії, проблем національної та культурної ідентичності, соціальних програм в галузі мови та культури.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:- розрізняти в тій чи іншій системі філософського знання його

загальноцивілізаційні, національні та екзистенціальні виміри, застосовувати зазначене розрізнення в справі формування власного відношення до гуманітарної культури людства в цілому;

- уміти орієнтуватись в особливостях різних форм освоєння світу (наукова, філософська, етична, релігійна, художня тощо);

- вміти обґрунтовувати свою світоглядну позицію, ієрархію своїх життєвих цілей та ідеалів з опертям на культурні досягнення людства;

- вміти здійснювати рефлексію над власним життєвим досвідом, професійним та гуманітарним знанням, феноменами духовного життя суспільства;

- вміти в системі суспільної комунікації реалізовувати гуманістичний зміст вироблених людством духовних відношень – моральних, правових, естетичних тощо;

- вміти використовувати інтелектуальний потенціал філософії для розбудови власного духовного світу та професійного становлення;

- вміти толерантно ставитись до інших світоглядних позицій і образів життя.

Викладання навчального курсу з філософії передбачає і певну стратегію щодо освоєння студентами необхідного кола теоретичних знань. Студент мусить знати:

- основні принципи філософського світовідношення, специфіку філософської запитальності, природу полемічності філософських систем між собою, прикметність сучасних типів філософського дискурсу;

- концептуальний характер засадничих способів буттєвості людини (суспільство, практика, комунікація., виробництво тощо);

- історичні типи світовідношення людини та соціокультурні передумови їх принципових трансформацій;

- основні тенденції руху національної свідомості і культури в контексті загальноцивілізаційного поступу;

- ключові стратегії розв’язання основних соціокультурних колізій сучасності;

2

- стратегію формування нового типу суб‘єктивності, природу духовних імперативів життєдіяльності сучасника та характер розгортання сучасної соціальної стратегії.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі підготовки фахівця: базова, передує вивченню логіки, політології, соціології, риторики та філософських проблем мовознавства, слідує після вивчення культурології. Входить до програми підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Вивчається протягом навчального року (всього – 144 год., лекційних – 40, семінарських – 28, самостійна робота – 76 год.). Курс завершується екзаменом.

Позааудиторна самостійна робота студентів з навчальної дисципліни зорієнтована на максимальне залучення таких форм продуктивної роботи студента, які б у своїй взаємопов‘язаності виступали “експериментальним полем” для практичного формування певного кола якостей, а саме: мисленнєвої суверенності, культури запитальності та узагальнення, рефлексивності тощо. З урахуванням такої педагогічної цілі позааудиторна самостійна робота являє собою певну систему пізнавальних зобов‘язань студента, в котрій можлива індивідуальна варіативність виконання завдань згідно з рейтинговим оцінюванням. В цю систему входять такі елементи:- Методична карта індивідуальної підготовки до семінарських занять;- Тематизовані круглі столи;- Завдання до філософських першоджерел (реконструкція тексту, коментар до

нього тощо);- Реферування наукової літератури з теми;- Творчі проекти;- Завдання для самоконтролю.

ІІ. Короткий зміст навчальної дисципліни.

Система змістових модулів:Модуль І. Філософія як атрибут життєдіяльності людини та форма самосвідомості культури. Тема 1-2. Проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення. Специфіка філософського знання. Філософія і світогляд. Світоглядна культура особистості і роль філософії в її формуванні. Тема 3-4. Філософська онтологія: постановка проблеми буття в історії філософії. Альтернатива “буття- небуття” в системі відношень життя індивіда. Класичний і посткласичний онтологічний дискурс. Простір і час як форми присутності людини у бутті. Світ повсякденності, сенс життя, смерть-безсмертя в горизонті онтологічної рефлексії Тема 5. Філософія свідомості. Свідомість як ідеальна реальність. Свідомість і самосвідомість. Феномен несвідомого. Діалектика свідомості і мови. Екзистенціальний та педагогічний виміри проблеми Тема 6. Пізнання та освоєння людиною світу. Філософське вчення про пізнання. Знання і його предмет. Форми та методи наукового пізнання. Теорія істини та проблема критеріїв істини. Істина, омана, брехня. Місце пізнання в багатоманітності форм духовної діяльності.

3

Тема 7. Філософська антропологія: філософський підхід до пізнання людини. Феномен людини та її сутнісних сил як засади “людиномірності” історії та культури. Життєвий світ людини як соціум. Соціалізація, соціальна детермінація та свобода в життєорієнтації людини. Тема 8. Людина у вимірах матеріального та духовного буття. Проблема духовної саморозбудови особистості. Ціннісно-смисловий універсум людини. Персоніфікація як формоутворення людського буття. Особистість в пошуках смислу життя. Тема 9. Проблема сенсу історії та її рушійних сил. Парадокси ідеї прогресу в історичному поступі людства. Революції, їх типологія як фактору соціальних змін. Сучасні соціальні стратегії. Чи існує в історії смисл? Єдність і багатоманітність суспільно-історичного процесу. Тема 10. Сучасні глобалізаційні процеси та формування всесвітнього співтовариства. Україна в контексті сучасних глобалізаційних процесів.

ІІІ. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять.

Види занять, кількість годин

Всього навчальних годин

З них:

Лекції (год.)

Семінарські, практичні заняття (год.)

Позааудиторна самостійна робота студента (год.)

Номер і назва модуля, тематика занять

Тема 1-2. Проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення. Специфіка філософського знання. Філософія і світогляд. Світоглядна культура особистості і роль філософії в її формуванні.

14 4 2 8

Тема 3-4. Філософська онтологія: постановка проблеми буття в історії філософії. Альтернатива “буття- небуття” в системі відношень життя індивіда. Класичний і посткласичний онтологічний дискурс. Простір і час як форми присутності людини у бутті. Світ повсякденності, сенс життя, смерть-безсмертя в горизонті онтологічної

18 4 2 12

4

рефлексіїТема 5. Філософія свідомості. Свідомість як ідеальна реальність. Свідомість і самосвідомість. Феномен несвідомого. Діалектика свідомості і мови. Екзистенціальний та педагогічний виміри проблеми

14 2 2 4

Тема 6. Пізнання та освоєння людиною світу. Філософське вчення про пізнання. Знання і його предмет. Форми та методи наукового пізнання. Теорія істини та проблема критеріїв істини. Істина, омана, брехня. Місце пізнання в багатоманітності форм духовної діяльності.

12 2 2 8

Тема 7. Філософська антропологія: філософський підхід до пізнання людини. Феномен людини та її сутнісних сил як засади “людиномірності” історії та культури. Життєвий світ людини як соціум. Соціалізація, соціальна детермінація та свобода в життєорієнтації людини.

14 2 2 10

Тема 8. Людина у вимірах матеріального та духовного буття. Проблема духовної саморозбудови особистості. Ціннісно-смисловий універсум людини. Персоніфікація як формоутворення людського буття. Особистість в пошуках смислу життя.

12 2 2 8

5

Тема 9. Проблема сенсу історії та її рушійних сил. Парадокси ідеї прогресу в історичному поступі людства. Революції, їх типологія як фактору соціальних змін. Сучасні соціальні стратегії. Чи існує в історії смисл? Єдність і багатоманітність суспільно-історичного процесу.Тема 10. Сучасні глобалізаційні процеси та формування всесвітнього співтовариства. Україна в контексті сучасних глобалізаційних процесів.

2

Підготовка до іспиту 36 36Всього за навчальний рік 108 20 16 72

Модульний контрольВид роботи Кількість балів

1. Модульна контрольна робота (рівнева). 202. Виконання самостійної роботи 10

ІV. Плани семінарських (практичних) занять. Семінар №1Проблемність питання про предмет філософії та її життєве

призначення.Мета: осмислити пізнавальні та екзистенціальні передумови

розуміння філософствування як суттєвого атрибуту життєдіяльності людини.

Провідна ідея: філософія як теоретична серцевина світогляду,як духовне джерело культури. Людиновимірність предмету філософії.

Питання для обговорення:1. Проблемність питання про предмет філософії. Філософія як

вчення про причини і начала. Мудрість як особливий тип знання.2. Специфіка і склад філософського знання. Основні теми

філософських роздумів.3. Філософія як світогляд. Історичні типи світогляду:

міфологічний, релігійний, науковий.4. Роль філософії в формуванні культури мислення і духовного

світу особи.

6

Ключові поняття: філософія, предмет філософії, мудрість, онтологія, гносеологія, феноменологія, логіка, філософська антропологія, філософія історії, соціальна філософія.

Тематика творчих завдань: 1.Філософія в структурі життєдіяльності людини. 2.«Багато знання розуму не навчає» (Геракліт) – аргументуйте або спростуйте тезу. 3.Чому для сфери освіти і виховання найбільш небезпечною є «тиранія розсудку» і з’ясуйте в такому контексті, що означає «нове педагогічне мислення» 4.Охарактеризуйте причини, з якими пов’язана несприйнятливість до філософії. 5.Місце в сучасній культурі феномену «втечі від мислення». 6.Взаємозв’язок філософії і лінгвістики. 7.Значення філософії у вирішенні актуальних проблем людства.

Література:Основна:1. Декарт Р. Сочинения. – М.,Мысль, 1989, с.301-313.2.“Мир философии” – М.,1973, Т.1, стр.12 /Аристотель/, 10-12

/Платон/3. Ортега-и-Гассет Возникновение философии //Х.Ортега-и-Гассет

Что такое философия? – М., 1991, с.325-328//4. Х.Ортега-и-Гассет Идея начала у Лейбница и эволюция

дедуктивной теории //Х.Ортега-и-Гассет Что такое философия. – М., 1991. – с.314-317//

5. Хайдеггер М. Что значит мыслить? // Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. – М., 1991, с.134-138//

6. Кримський С. Філософія – авантюра духу чи літургія смислу? //Запити філософських смислів /Сергій Кримський. – К.: Парапан, 2003. – С.8-21.

Додаткова:1.Данильян О.Г., Тараненко В.М. Философия: учебник. М., ЭКСМО,

2008.2.Жоль К.К. Введение в философию или пропедевтика к философии:

Философия для любознательных. М., ЮНИТИ, 20043.Солдатов А.В. Введение в философию. – М., Лань, 2007.4.Фролов И.Г.Введение в философию. – М., Культурная рефолюция,

2007.

7

Семінар №2Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.Мета: осмислити розмаїття моделей філософствування про буття, їх

висхідні принципи та практичну спрямованість,Провідна ідея: ідея цілісної картини світу, яка визначається єдністю

людини та інших форм існування матеріальних предметів та духовних явищ.

Питання для обговорення :1.Постановка проблеми буття в філософії. Різноманітність стратегій

філософствування про буття. Рівні та форми буття.2.Специфіка класичної онтології: буття як космос; буття як теос;

буття як субстанція.3.Посткласична стратегія філософської онтології (А.Камю, Ж.-

П.Сартр; М.Хайдеггер.)4.Світоглядна значущість філософського розуміння буття:"буття-небуття" в системі відношень життя.5.Простір і час як форми присутності людини у бутті.Ключові поняття: онтологія, буття, небуття, буття як космос, буття як теос, буття як субстанція, простір,рух, час.

Тематика творчих завдань:1. Осмислення проблеми буття античними натурфілософами. Обмеженість

натуралістичної метафізики та класичного ідеалізму щодо розуміння буття2. Інтерпретація буття в середньовічній культурі.3. Буття як екзистенція: екзистенціали «страх»,»абсурд»,»самотність», «турбота», «свобода», «спів-буття та їх роль в осмисленні «ситуації людини».4.Специфіка буття як особливого роду особистісної активності індивіда.5. Буття як природа мислення, або як спосіб покладання цінностей.

6.Мова як «дім буття». Приватні та публічне у визначенні мови та у визначенні людини. 7.Парадокси часу та проблема освоєння часу. 8.Час як межа покладання смислу діяльності людини. Проблема смислу життя, смерті, безсмертя. Життя як «зусилля в часі». 9.Виникнення сучасного індивідуалізму та мужність бути собою. 10.Соціальний простір і соціальний час як форми буття людей у культурі. 11.Онтологія та етика як теорії буття. Проблема буття як трансценденції та екзистенції.

12.Особливості та наслідки постмодерного подолання проблеми буття.

8

ЛІТЕРАТУРА:Основна:

1.Мир философии: в 2-х т. – Т.1. – М., 1991, с.184-187, 193-196, 225-227, 267-269, 271-276. 2.Парменид «Поэма о природе» - Фрагменты ранних греческих философов. – Ч.1. – М., 1989, с.295-298. 3.Зарубіжна філософія ХХст. – К., 1993, с. 131-139,с.139-144. 4.Э.Фромм. Иметь или быть? – М., 1989.

Додаткова:1.А.Н.Чанышев. Трактат о небытии. – ж. «Вопросы философии», 1990. – №10.

– с. 158-1642.М.Хайдеггер Бытие и время. М.: Ad Marginem, 1996, с.160-166.

3.П.П. Гайденко Время и вечность: парадоксы континуума. – Ж., «Вопросы философии» №6, 2000, с.110-136.

4.Бистрицький Є. К. Філософський образ культури та світ національного буття // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. — К.: Фенікс, 1996. – С.62-90; 465-467.

Семінар №3 Свідомість як форма регуляції взаємовідносин людини з дійсністю.Мета: осмислити специфіку дослідження свідомості в філософії, відмінність

філософського погляду на свідомість від спеціальнонаукових досліджень, практичну значущість філософської теорії свідомості.

Провідна ідея: виникаючи із діяльності, свідомість сама постає методом цієї діяльності, регулюючи відношення індивіда з природою, історією, соціумом, самим собою.Питання для обговорення : 1.Постановка проблеми свідомості в філософії. Відмінність філософського тлумачення свідомості від спеціальнонаукового (фізіологія, психологія, кібернетика, лінгвістика та інші.). 2.Ідеальне як всезагальна форма функціонування свідомості. 3.Структура свідомості та її функції. Взаємозв’язок свідомого і несвідомого: проблема індивідуального і колективного несвідомого. 4.Свідомість і мова. Проблема “мовленнєвої свідомості”. Ключові поняття: свідомість, відображення, суспільна практика, ідеальне,несвідоме, підсвідоме, мова, мислення Тематика творчих завдань: 1.Загадка свідомості: полеміка навколо питання про природу свідомості та способи її даності індивіду 2. Стереотипи та парадокси, що необхідно розв’язати на шляху осмислення природи свідомості.

9

3. Свідомість як історія: становлення і розвиток форм суспільної свідомості. Механізм зв’язку індивідуальної і суспільної свідомості. 4. Маркс и Фрейд про несвідоме і свідоме: порівняльний аналіз. 5. Проблема свідомості в сучасній філософії постмодерна. 6. Свідомість як завдання. Що означає бути свідомим? Література: Основна:

1.Мир философии. – Т.1. – М., 1971. – с.452 (Бюхнер), 464-475 (С.Трубецкой, 456-460 (Фрейд).

2.Ильенков Э.В. Философия и культура – М.,1991. – с.270-275 («мислення і мова»), 30-43 («откуда берется ум?»); 229-270 (диалектика идеального)

3.Хрестоматия по философии – М., 1997 – с.257-263 (З.Фрейд, “свідоме і несвідоме”), с.300-303 (К.Юнг, “колективне несвідоме”)

4.М.Мамардашвили. Как я понимаю философию – М., 1992. – с.81-85, 72-86. Додаткова: 1. Кремень В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. - К.: Книга, 2005. 2.Г. М. Причепій, А. М. Черній, Л. А. Чекаль Філософія.Підручник.Київ: Академвидав, 2007.

3.Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; За заг. ред. С. П. Щерби.— К. : МАУП, 2004. — 216 с.— Бібліогр. : 208–213 с.

Семінар 4 Філософське вчення про пізнання Мета: визначити основні проблеми гносеології та способи їх розв’язання в історії філософії, розкрити діалектичну сутність пізнання, довести можливість отримання істинного знання.Провідна ідея: пізнання як творчість, як рух до все більш повного і глибоко істинного знання.

Питання для обговорення: 1.Проблема пізнавальності світу в історії філософії. Об’єкт і суб’єкт пізнання. 2.Чуттєве і раціональне пізнання дійсності. Раціоналізм і ірраціоналізм. 3.Гносеологічні функції мови. 4.Істина як процес. Види істини та її критерій. Ключові поняття: агностицизм, герменевтика, ірраціоналізм, істина, критерій істини,об’єкт пізнання, практика, раціоналізм, розуміння, суб’єкт пізнання, сенсуалізм, скептицизм. Тематика творчих завдань: 1. Пізнавальні здібності людини. 2. Критерії істинності знання в філософії.

10

3. Раціоналізм і ірраціоналізм в сучасній філософії. 4. Співвідношення наукових і поза наукових форм пізнання. 5. Роль практики в процесі пізнання.

6. Герменевтика і проблема розуміння.7. Природа інтуїції.8. Соціальна детермінованість наукової творчості.9. Пізнавальна цінність мови.10.Шляхи і способи пізнавального освоєння світу.Література:Основна:1.Бэкон Ф. Новый органон // Хрестоматия по философии. Учебное пособие.- М., 1997, с.224-227//2.Гегель Г.В.Ф. Истинное и ложное // Хрестоматия по философии.Учебное пособие. – М., 1997, с.247-257//Додаткова:1.Бучило Н.Ф., Чумаков А.Н. Философия, - М.,2001.2.Філософія.Навчальний посібник. / Є.М.Причепій, А.М.Черній, В.Д.Гвоздецький. – К., Академія, 2001/

3.Философия о предмете и суб’екте научного познания. // подред. Э.Ф.Караваева,Д.Н.Разеева. – Спб, 2002// 4.Філософія.Навчальний посібник. / Є.М.Причепій, А.М.Черній, В.Д.Гвоздецький. – К., Академія, 2001/ 5.Солдатов А.В. Введение в философию. – М., Лань, 2007. 6.Фролов И.Г.Введение в философию. – М., Культурная рефолюция, 2007.

Семінар 5Людина як проблема філософії. Значення філософської теорії людини для самопізнання та процесів гуманізації буття.Мета: усвідомити значення філософської теорії людини для процесів гуманізації буття та творення нових форм життєдіяльності, закономірностей формування “людини в людині”; оволодіти філософським підходом дл пізнання людини як істоти розумної, діяльної та біосоціальної.Провідна ідея: пізнання людини- головне завдання філософіїПитання для обговорення: 1.Антропологічний поворот у сучасному філософствуванні і потреба нового світоглядного узагальнення знань про людину. 2.Відмінність класичного і посткласичного філософствування про людину 3.М.Шелер, основні ідеї філософської антропології щодо визначення сутності людини. Протиріччя між сутністю та існуванням людини як неусувна підстава проблемності буття людини.

4. Діяльність як спосіб існування людини.

11

Ключові поняття: філософська антропологія, антропосоціогенез, сутність-існування людини, діяльність, творчість

Тематика творчих завдань:1.Антропологія та її зв’язок з іншими філософськими дисциплінами і

лінгвістикою.2. Роль філософії у комплексному людинознавстві.2.Антропологічне підґрунтя людської житєдіяльності, культури,

соціальності.3.Сучасна наука про витоки людства.4.Філософські засади розуміння людини в добу античності, середньовіччя і

Нового Часу.5.Класичне і некласичне метафізичне уявлення про людину.6.Специфіка тлумачення «природи людини» в різних типах культури.7.Проблема гуманізму в сучасній філософії людини.8.Суперечливысть уявлень про сутність людини в епоху постмодерну

(М.Фуко, Ж.Дерріда, Ж.Дельоз)9. Поєднання раціоцентризму та кордоцентризму – одна з передумов

національного відродження України.10.Філософія самозречення і філософія самовдосконалення.

Література: Основна: 1.О.Больнов. "Філософська антропологія та її методичні принципи" – в кн. "Сучасна зарубіжна філософія" – К., 1996. – с.96-111 2.М.Шелер. – "Положення людини в космосі" – в кн. "Зарубіжна філософія ХХ ст." – К., 1993. – с. 146-152 3.Антологія "Это человек" – М., 1995. – с. 159-165, 221-225, 243-245, 49-53, 87 4.Т. де Шарден. – "Феномен людини"– в кн. "Зарубіжна філософія ХХ ст." – К., 1993. – с. 159-166

Додаткова:1.Агацци Э. Человек как предмет философии // Феномен человека:

антология. – М., Высшая школа, 1993//2.Леви-Стросс К. Структурная антропология. –М., 1985.

3.Петрушенко В. Філософія. – К., “Каравела”, 2001. – с.277-293 4.Диалектика жизни и смерти в духовном опыте человека. – М., 2003.

Семінар 6 Історія як простір людського буття. “Людиномірність” історії та історичність людини.

12

Мета: осмислити ідею історії, механізми і парадокси її самозмінення, еволюцію форм “включення” індивіда в історію.

Провідна ідея: «історія є грунт, що визначає межі наших можливостей, нашу свідомість і нашу ситуацію» (К.Ясперс)

Питання для обговорення : 1.Ідея історії: механізми і парадокси її самозмінення. Проблема цінності історії. 2.Проблема суб‘єкта історії. Поняття “народ”, “маса”, “натовп”. Видатна особи в історії. Еліти, їх роль в історії. 3. Проблема свободи історичного вибору та історичної відповідальності. 4. Про смисл історії: класика і пост класика. Цінності історії та цінності людського існування.Ключові поняття: філософія історії, спрямованість історичного процесу, біфуркації, аттрактори, прогрес, регрес, роль особистості в історії, історична особа.Творчі завдання: 1.Еволюція історичної свідомості: від «філософії історії» - до «критичних теорій суспільства». 2.Обгрунтування ідеї всесвітньої історії. Еволюція філософських уявлень про єдність людства та історичного процесу. 3.»Різомна модель» історичного процесу. Криза прогресистської ідеології. «Нова історична наука» (школа «Анналів») 4.Соціальні рухи як агенти соціальних змін. Типи та динаміка соціальних рухів. 5.Проблема пізнання та інтерпретації історії. Гуманітарність історичного пізнання. 6.Україна в контексті соціокультурних змін та можливостей. Література:Основна:

1.Ясперс К. “Про сенс історії”. – Сучасна зарубіжна філософія”. – К., 1996. – с. 183-1888 2.Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни (Ницше Ф. сочинение в 2-х т., 1990 – Т.1) 3.Поппер К. Злиденність історицизму. – ж. “Філософська і соціологічна думка”, 1990. – №9, 10.

4.Франко І. Що таке поступ? – Твори у 50-т. – К., 1976-1986. – Т.45 Додаткова:

1.Грушин Б. Десять полемических вопросов о свободе. – ж. Вопросы философии», 1988. – №5

2.Нестеренко В. Г. Вступ до онтології людини. – К., 1995. – с. 256-259; 240-251.

13

3.Сучасна соціальна філософія. – в 2-х т. – К., 1993. - т. 2. – с. 52-60; 60-64. 4.ж. “Одиссей”. Человек в истории. – М., 1991. – с.7-25 5.Тойнбі Дж. Дослідження історії. – у 2-х т. – К., «Основи», 1995, 1995. – Т., с.14-24, 55-58. 6.Философия истории. Антология. – М., 1995. – с.3-19. 7.Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. – М.: Ермак, 2005.

Семінар №7 Глобалізація як тенденція сучасного розвитку суспільства.Мета: обґрунтувати процеси наднаціональної координації та інтеграції як

суттєву історичну тенденцію сучасної доби, її самосуперечливість та можливі сценарії розв

Провідна ідея: осмислення людиною особливої ситуації, в якій вона несе відповідальність за збереження «родового життя», культурних досягнень людства.итку.Питання для обговорення : 1. Розуміння глобалізації в сучасних науках. 2. Періодизація глобалізації та теоретичні підходи до її вивчення. 3. Характеристика глобалізації. 4. Наслідки глобалізації.Ключові поняття: глобальні проблеми, стійкій розвиток, глобалізаціяТворчі завдання: 1.Від класичного до посткласичного образу соціальної реальності. Перехід від техногенної цивілізації до антропогенної як умова оновлення соціального поступу. 2.Визначення сучасності та її найважливіші ознаки. Сценарії “моделювання” майбутнього. 3.Поняття глобальної проблеми та методологія дослідження сучасних глобальних процесів. Загрози і небезпеки глобалізації. 4.Зростання ролі індивідуальної відповідальності людини перед історією. Яким мусить бути новий етос сучасного суб‘єкта історичної дії? 5.Суспільний рух антиглобалістів як спосіб протистояти глобалізації 6.Світ сучасних цивілізацій в теоретичних моделях.Література:Основна: 1.Сучасна соціальна філософія. – К., 1993. – Т.2. – с. 286-289; 239-304. 2.Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. – К., 1996. – с. 351-360. 3.Кримський С. Б. – “Метаисторические ресурсы философии истории. – ж. «Вопросы философиии», 2001. – №6, с.32-42 4.П. Штомпка. Социология социальных изменений. – М., 1996. – с. 100-109Додаткова: 1.Абаньяно Н. Мудрость философии. – Спб, 1998. – с. 21-30, 173-180, 294

14

2.Білорус О. Глобалізація. Прийняти виклик часу. //Віче, 2000, №12// 3.Возняк Т. Глобалізація як виклик людству //Глобалізація, Європейський Союз та Україна. Незалежний культурологічний часопис. Число 19 //Ред.. Возняк Т. – Жовква, 2000// 4.Галлер Дітер. Амортизатор на шляху глобалізації Там же. 5.Геде А. Постистория? (“Общество и культура: проблемы множественности культур».) – М., 1998 6.Глобализация: контуры ХХЫ века //Ред. Ю.И.Игрицкий. – М., ИНИОН, 2002 – ч.1, ч.2, ч.3. 7. Горак Г. Філософія. – К., 1997. – с.240-257 8.Горбатенко В.П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть. Монографія. – К., Видавничий центр «Академія», 1999. 9.Грани глобализации. Трудные вопросы современного развития. – М., Горбачев-фонд, 2003. 10.Колодко Г., Жегож В. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн. – К., Основні цінності, 2002.

11.Малюк А. Дискурс глобалізації з точки зору світ-системного аналізу //Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2005, №2// 12.Шаповалов В. Ф. Філософія. – М., 1998. – с. 545-549, 378-383

V. Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів.З метою якісної організації самостійної роботи та контролю за її здійсненням

кафедрою розроблена “Карта самостійної роботи” із системою завдань, що залучають активні форми розгортання пізнавальної діяльності студента (творча інтерпретація тексту, деконструкція його філософських засад, рецензування, складання короткого резюме тощо).

Орієнтовна карта самостійної роботи студентів (20 год.)До теми 1-2 (6 год.) здійснити порівняльний аналіз розсудку і розуму як певних пізнавальних здатностей людини, використавши роботи П.В.Копніна ("Введение в марксистскую гносеологию". К, 1966. Стор.201-206) та М.Хайдеггера ("Разговор на проселочной дороге". – М., 1991, стор. 134-146, 112-134, 146-156);

- спробуйте обгрунтувати відповідь на питання: "чому існує несприйнятливість до філософського способу організації мислення, використавши праці Г.Гегеля "Кто мыслит абстрактно?" та Г.Ріккера "Про поняття філософії" (Гегель — "Работы разных лет". -М, 1972, т.1, стор.387-395; Г.Риккер - "О понятии философии" - зб. "Хрестоматия по философии" – М., 1997, стор.119-134; там же — Ш.Виндельбанд. "Что такое философия?", стор.45-53); запропонуйте власні судження щодо різних позицій у поглядах на життєве призначення філософії. проаналізуйте соціокультурні передумови формування світосприйняття українства, використавши працю О.Кульчицького "Світовідчування українця" ("Українська душа" -К, 1992, стор.3-39). Складіть план-конспект відповіді.До теми 3-4. (4 год.)

15

спробуйте відтворити основні сюжети полеміки навколо проблеми буття між матеріалізмом та ідеалізмом, марксизмом та екзистенціалізмом, екзистенціалізмом та неотомізмом, використавши для цього наступну літературу: Ж.-П.Сартр - "Екзистенціалізм - це гуманізм" (зб."3арубіжна філософія ХХ ст. -К, 1993, стор.131-139); Тейяр де Шарден "Гімн Всесвіту", там же, стор.215-219; Б.Рассел "Чому я не християнин"

Розкрийте світоглядне значення означеної вище полеміки та визначте власну позицію щодо останньої. Спробуйте розкрити логіку взаємозв'язку (і відмінностей) між поняттями: "буття" — "небуття"; "матерія" — "буття";"існування " сутність" та визначити пізнавально-світоглядну функцію "діалектики понять" для процесів предметної дії людини в системі відношень життя.Скориставшись філософським словником ("Современный философский словарь" — М, 1995) випишіть концептуальні характеристики згаданих вище понять.До теми 5. (4 год.)- спробуйте обґрунтувати, в чому полягає відмінність психологічного (лінгвістичного, кібернетичного, фізіологічного) тлумачення свідомості від філософського її осмислення? Яке значення для Вашої професійної діяльності має філософське вчення про свідомість? З цією метою законспектуйте наступні праці:М.Мамардашвили„ Как я понимаю философию. -М, 1991, стор.81-85, 72-86. Э.Ильенков. Соображения об отношении мышления и языка («Философия и культура» "М, 1991, стор.270 та стор. 18-30 («откуда берется ум?») - приготуйте словник до термінів "архетип", "свідоме", "несвідоме", "ментальність" на підставі праць К.Юнга "Архетип колективного несвідомого" ("Зарубіжна філософія ХХ ст." - К, 1993, стор. 167-179) та "О коллективном бессознательном"(Хрестоматия по философии. – М., 1997).До теми 7. (6 год.)- підготувати конспект за працею Е.Фромма "Душа человека" — М, 1992: тор.303-310 ("концепція людини та природи"), стор.310-313 ("еволюція людини"), стор370-374 ("кредо") і на підставі прочитаного з'ясуйте, які ідеї живлять сьогодні сучасну філософію людини;- використавши означені нижче першоджерела, складіть короткий конспект природничонаукового, філософського та теологічного тлумачення природи людини.М.Шелер. Положення людини в космосі ("Зарубіжна філософія ХХ ст."- К., 1993, стор.146-152) А.Еспіноза. "Хто є людина?" (Антология "Это человек" – М., 1995, стор.87-97); спробуйте з'ясувати, що являє собою так звана антропологічна проблематика? В чому полягає антропологічний вимір мови? Ідеалів людини? Культури? Скористуйтеся для цього працею П.С.Гуревича "Філософська антропологія" (М., 1997, стор.36-62, 400-409, 426-435).

Творче проектне завдання для позааудиторної самостійної роботи.Тема: З чого починається філософія?

(опрацювати працю М. Хайдегера “Что это такое – философия?”)

16

Мета: осмислити передумови (пізнавальні, соціокультурні, екзистенціальні) формування здатності до філософії. Вміти відрізняти: формування знань про філософію і формування здатностей до філософії.

План опрацювання теми:І. Прочитайте статтю М.Хайдеггера “Что такое философия?” (ж. “Вопросы философии”, 1993. – №8, с.113-123). Спробуйте відповісти на питання: що має на увазі Хайдеггер, підкреслюючи, що “важливо увійти в філософію, а не

змальовувати її ззовні”; що означає, за Хайдеггером, врахування “ісконно грецької сутності філософії”

для з’ясування питання про філософію; як визначає Арістотель межі філософії в її сутності; як Ви розумієте: наше мислення мусить потрапити у від-повідність грецькому

мисленню. Яким шляхом це можна здійснити; як Ви можете аргументувати тезу Хайдеггера, що здивування є характерним для

філософії? Який зміст вбачає Хайдеггер в цьому феномені?ІІ. Відомо, що буденна свідомість містить всілякі ілюзорні форми знання. З якими “ідолами пізнання”, за Ф.Беконом, це пов’язано? (Мир философии – М., 1971. – Т.1).ІІІ. На підставі статті Гегеля “Кто мыслит абстрактно?” (Гегель. Работы разных лет - М., 1970. – Т.1, с. 389-394) спробуйте виокремити риси абстрактного розмірковування про будь-які явища.ІV. На прикладі діалогів Платона (Платон. Діалоги. – М., 1986. - с. 359-365, 343-352). Відтворіть механізм “сократичної бесіди” (як проявляє себе сходження від абстрактного до конкретного в уявленнях про справедливість, користолюбство? Чи змінюється мисленнєвий досвід співрозмовників в процесі діалогу? Якого б малюнку набула ця тема в ситуації суперечки учасників розмови?)V. На основі семінарів №1,2,3 здійсніть самоспостереження щодо власного мислення: чи ефективно використовується Вами потенціал Вашого мислення? Чи висловлювані Вами судження стають предметом рефлексії? На що Ви звертаєте увагу, коли оцінюєте розмисли своїх співрозмовників?

Література:1. Хайдеггер М. Що таке філософія? (ксерокс або ж. “Вопросы философии”,

1993 – №8, с.113-123)2. Платон. Діалоги.– М., 1986. – с.359-365; 343-3523. Бекон Ф. Про ідоли пізнання. (Мир философии. – М., 1971. – т.1)4. Фейербах Л. Усилие абстракции и мужества мышления – история философии

в 3-х тт.– М., 1974 – Т.1, с. 49-52

VІ. Зразки завдань до модульного контролю та критерії їх оцінювання.Контрольні заходи урізноманітнюються залежно від тематики (див. плани

семінарських занять). Разом з тим, всі вони передбачають використання таких форм контролю, які найбільш вивільняють творче, інноваційне мислення студента. В якості критеріїв оцінювання покладаються:

17

- ступінь розвиненості способу мислення студента. Здатність до використання отриманих знань в індивідуальному досвіді та в нестандартних соціокультурних ситуаціях;

- придатність до пошуку, шляхів розв‘язання проблеми з опертям на загальноцивілізаційний досвід людства, що сконцентрований в системі філософських принципів та ідей.Практична демонстрація означених компетенцій відбивається відповідною шкалою рейтингових балів (див. матеріали до рейтинго-модульного іспиту).

Матеріали модульної контрольної роботи з курсу “Філософія”.

1. Коло теоретичних питань до МКР:2. Предмет філософії та його проблематичність.3. Специфіка та особливості філософського знання. Відмінність філософії від

науки, філософії від релігії та філософії від релігії?4. Поняття культури мислення і роль філософії в її формуванні.5. Яким чином філософія входить у структуру життєдіяльності кожної людини?6. Визначення філософії в якості мудрої науки за Аристотелем. 7. Позначте відмінність між філософією й філософствуванням.8. Якого роду питання складають коло світоглядних питань?9. З чого починається філософія? На якому ґрунті зростає недовіра до філософії?10.Про ставлення до філософії буденної свідомості, зорового глузду.11.Філософія в контексті лінгвістичної компетентності студента.12.Розсудок і розум як способи мисленнєвої діяльності людини.13.Про абстрактне й конкретне в мисленні. Що означає мислити?14.Світогляд, коло світоглядних питань, роль філософії у формуванні

світоглядної культури індивіда.15.Історичні типи формування світоглядних орієнтацій.16.Феномен світоглядної кризи й роль філософії у її здоланні.17.О.Кульчицький. Світовідчуття українства.18.Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.19.Феномен долі в контексті ситуації людини.20.Історичні парадигми осмислення буття: буття як космос, буття як телос, буття

як субстанція.21.Класична і посткласична стратегія філософствування про буття.22.Альтернатива "буття-небуття" у системі відношень життя людини.23.Екзистенціалістська версія буття й тема "відповідальності за буття".24.Простір і час як форми присутності людини у бутті.25.Полемічність питання про свободу. Свобода й свавілля.26.Августин і модуси часу, час як межа покладання смислу життя.27.Буття і проблема самореалізації людини.28.Час як вічність і як минущість. Феномен часу й проблема безсмертя.29.Свідомість як предмет міждисциплінарного аналізу.30.Структура свідомості. Функції свідомості.31.Форми опредметення свідомості. Свідомість і мова.32.Феномен несвідомого. Проблема архетипів колективного несвідомого.

18

33.Ідеальне як форма функціонування свідомості. Механізм "породження" ідеального.

34.Свідомість і самосвідомість. 35.Що означає бути свідомим? 36.Суспільна та індивідуальна свідомість: механізм взаємодії. Форми суспільної свідомості. Утопічне та ідеал. Ідоли та ідеали. 37.Феномен "заляканої свідомості" та соціокультурні передумови її наявності. 38.Що відбивають ідеали? Як нам даються ідеали? Як можна "розпредметити" ідеал? 39.Пізнання як предмет освоєння світу людиною. 40.Методи та форми наукового пізнання. 41.Гносеологічні функції мови. 42.Істина як процес. Види істини та її критерій. 43.Антропологічний поворот у сучасному філософствуванні і потреба нового світоглядного узагальнення знань про людину. 44.Відмінність класичного і посткласичного філософствування про людину.

45.М. Шелер: основні ідеї філософської антропології. 46.Відмінність «сутності» та «існування людини». 47.Діяльність як спосіб існування людини. 48.Індивідуалізм чи колективізм? М. Бубер про розв’язання історичної дилеми. 49.Духовне і матеріальне виробництво: основні тенденції структурних домінант суспільного виробництва. 50.Нові контексти ідентифікації проблеми духовного в сучасній культурі. 51.Ідея історії, механізми і парадокси її самозмінення. 52.Проблема цінності історії, її меж та засадничих структур. 53.Проблема рушійних сил історії. Хто “робить” історію? 54.Ф. Ніцше – “Про користь і шкоду історії для життя”. 55.“Кінець історії” чи метаісторія? 56.Розуміння процесу глобалізації в сучасних науках. Філософське осмислення глобалізації. 57.Періодизація глобалізації та теоретичні підходи до її вивчення. 58.Характеристика глобалізації. Позитивні та негативні наслідки глобалізації. 59.Україна в контексті соціокультурних змін та можливостей.

Критерії оцінювання МКР:Модульна контрольна робота виконується письмово протягом 1,2 год., містить 5 рівневих питань: рівень А - 2 питання (2x2,5 б.), рівень В - 2 питання (2x4 б.), рівень С- 1 питання(1x7 б.).18-20 балів (відм.) – повна, ґрунтовна систематизована відповідь з елементами інновації;15-17 балів (добре) – не завжди систематизована, неповна відповідь, з продуктивними елементами;12-14 балів (задов.) – репродуктивне відтворення навчального матеріалу;менше 12 балів (незадов.) – містить помилки та прогалини у знаннях.

19

VІІ. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни.

VI. СИСТЕМА РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮнавчальних досягнень студентів ІІ курсу денної форми навчання

Дисципліна викладається у IІІ-ІУ семестрах. Загальний обсяг 108 годин (3 кредити), з них 36 годин (1 кредит ) – екзамен. Аудиторна робота – 34 години: 20 годин – лекції, 14 годин – семінари (10 лекцій, 7 семінарів). Самостійна робота – 74 години.

Робоча програма складається з одного навчального модуля.Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів І-V курсів однакова для всіх

дисциплін. До структури кожного модуля з усіх навчальних дисциплін входять такі складові:Аудиторна

роботастудента

Самостійнаробота студента

Підсумковий контрольМодульна

контрольна робота

Екзамен (залік, диф.залік)

Рейтинг модуля обчислюється однаково для всіх навчальних дисциплін. Він складається з суми середніх оцінок за

· аудиторну роботу студента протягом вивчення навчального матеріалу модуля;

· позааудиторну самостійну роботу студента протягом вивчення навчального матеріалу модуля, а також оцінки за

· модульну контрольну роботу.Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента здійснюється в

національній 4-бальній системі (“5”, “4”, “3”, “2”). В кінці вивчення навчального матеріалу модуля (після проведення модульної контрольної роботи) викладач виставляє середню оцінку за аудиторну роботу студента, позааудиторну роботу студента, позааудиторну самостійну роботу студента та оцінку в 4-бальній системі за модульну контрольну роботу. Ці оцінки викладач трансформує в рейтинговий бал таким чином: 1. Аудиторна робота студента:

„5” – 10 балів;„4” – 8 балів;„3” – 6 балів;„2” – 4 бали.

2. Позааудиторна самостійна робота студента:„5” – 10 балів;„4” – 8 балів;„3” – 6 балів;„2” – 4 бали.

3. Рейтинг кожного модуля обчислюється однаково для всіх навчальних дисциплін.

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – “5”, “4”, “3”, “2”.

20

В кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні сесії викладач виставляє одну середню сумарну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента в 6-бальній системі: “5”, “4+”, “4”, “3+” “3”, “2”. Цю оцінку викладач трансформує в семестровий рейтинговий бал таким чином:

„5” – 50 балів;„4+” – 45 балів;„4” – 40 балів;„3+” – 35 балів;„3” – 30 балів;„2” – 20 балів.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання якості знань студентівВиди навчальної діяльності студентів

Ваго-вий бал

Рейтин-говий бал

Критерії оцінки якості знань студентів

1. Участь у різних формах семінарських занять (семінар, семінар-колоквіум, семінар-дискусія)

10 10 Ґрунтовна систематизована, творча, логічно впорядкована відповідь з елементами інновацій

8 Продуктивна (алгоритмічна), але недостатньо вичерпна відповідь

6 Репродуктивна відповідь

4 Фрагментарна, не аргументована відповідь

Заохочувальні бали за активну участь в роботі на лекціях та семінарських заняттях: - здатність студента висувати питання до обговорюваної проблеми (викладачеві, студентам) - 2 бали; - відповіді на додаткові питання (викладача чи студента), що пов'язані з тематикою інших дисциплін - 2 бали; - здатність виокремити значущість обговорюваного матеріалу для професійного та світоглядно-особистісного розвитку - 3 бали; - суттєві доповнення, що розширюють горизонт обговорюваної проблеми -3 бали.2. Виконання завдань позааудиторної самостійної роботи(відповідно до програми дисципліни)

10 10 Виконані за творчим рівнем складності

21

8 Виконані за алгоритмічним (стандартним) рівнем складності

6 Виконані за репродуктивним рівнем складності

4 Завдання не виконані у відповідності з вимогами

0 Завдання не виконані

3. Модульна контрольна робота (письмово, 1,2 год., містить 5 рівневих питань: А - 2 питання (2x2,5 б.) В - 2 питання (2x4 б.) С- 1 питання(1x7 б.))

20 20 (відм.)

Повна, ґрунтовна систематизована відповідь з елементами інновації

16 (добре)

Не завжди систематизована, неповна відповідь, з продуктивними елементами

12 (задов.)

Репродуктивне відтворення навчального матеріалу

8 (незадов.)

Містить помилки та прогалини у знаннях

Екзамен з курсу «Філософія» складається з письмової модульної контрольної роботи і відповідей на 3 питання під час усного екзамену. Модульна контрольна робота виконується в кінці семестру. МКР на кожне питання екзаменаційного білету оцінюється в 4-бальній системі. Отже, студент має чотири оцінки за екзамен. Ці оцінки трансформуються в рейтингові бали таким чином:

МКР«5» - 20 балів«4» - 16 балів«3» - 12 балів«2» - 8 балівКожне питання екзаменаційного білету«5» - 10 балів«4» - 8 балів«3» - 6 балів«2» - 4 балиУсі бали екзамену (МКР та 3 відповіді на питання) сумуються. Ця сума є

екзаменаційним балом. Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється як сума семестрового рейтингового балу та екзаменаційного балу за таблицею:

Семестровий рейтинговий бал

Оцінка за шкалою ECTS

Підсумкова оцінка з дисципліни за національною

шкалою90-100 балів А відмінно

22

82-89 балів В добре75-81 балів С66-74 балів D задовільно60-65 балів Е 50-59 балів FX незадовільно з можливістю повторного складання 49 і менше F незадовільно з обов’язковим повторним курсом

VІІІ. Підсумковий контроль.

Матеріали до рейтинго-модульного іспиту з філософії

Обсяг навчального курсу – 108 годин (лекції – 20, практичні заняття – 14, самостійна робота - 74).Семестр ІІІ, ІVФорма контролю – іспит Призначення іспиту в системі контролю та оцінювання якості підготовки студентів з філософіїМета іспиту: З’ясування ступеню розвиненості способу мислення студентів, їх базової філософської компетентності, здатності до інноваційного використання отриманих знань, що передбачає поєднання різних типів гуманітарної рефлексії в процесі самостійного пошуку відповідей на проблемні питання.Призначення: іспит виступає підсумковим етапом контролю якості засвоєння студентами основного змісту навчального курсу з філософії. Оскільки основною формою поточного і проміжного контролю є принцип рейтинго-модульної діяльності студентів, іспит виступає підсумковою формою рейтингового оцінювання якості знань студентів.Структура та зміст іспиту:

Екзаменаційні питання складають систему завдань, що диференційовані за рівнем складності:

Рівень А – репродуктивний (вимагає відтворення основної навчальної інформації з дисципліни);

Рівень В – алгоритмічний (передбачає здатність застосування знань в стандартній ситуації);

Рівень С – творчий (інноваційний) – передбачає здатність приймати рішення в нестадартній ситуації

У відповідності з означеними рівнями розбудовуються екзаменаційні завдання і відповіді на них оцінюються в балах.

Організаційні засади:Кожен студент отримує екзаменаційний білет , в який включені питання

різного рівня складності.

23

Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом семестру в процесі вивчення модуля, а також матеріал, що передбачався програмою самостійної роботи студентів.

Освоєння навчальної дисципліни з філософії передбачає такі вимоги до знань:

- вміння висвітлити проблемність філософських питань, полемічність, альтернативність їх осмислення в контексті історико-філософського та інтелектуального поступу;

- знання філософських першоджерел з проблематики, що вивчається (усвідомленість, систематичність, розуміння екзистенціальної значущості);

- знання основної проблематики сучасного філософствування, основних етапів її руху;

- знання характеру антиномічності соціального та індивідуального в життєдіяльності людини;

- філософських основ своєї професійної діяльності;- пріоритетні проекти сучасної соціальної стратегії.Вимоги до навичок та умінь студента:- розрізняти в тій чи іншій системі філософського знання його

загальноцивілізаційні, національні та індивідуальні виміри, уміти застосовувати зазначене розрізнення в справі формування власного відношення до гуманітарної культури людства в цілому;

- уміти розрізняти наукову картину світу і філософську;- уміти здійснювати рефлексію над власним життєвим досвідом, професійним

та гуманітарним знанням;- уміти обґрунтовувати свою світоглядну позицію до явищ і процесів

дійсності;- уміти аналізувати різноманітні механізми “включення” людини в суспільство

та історію;Зразок екзаменаційного білета:

Рівень А.1. Які форми духовного виробництва Ви знаєте? Дайте характеритику.Рівень В.2. Історія анонімна чи “персональна”. Хто “робить” історію? Наведіть приклади альтернативного розв‘язання.Рівень С.3. Добре відома теза, що “людина – це проект, а не даність”. Спробуйте обгрунтувати:- чи можемо ми обмежитись наявною картиною людини?- чи можна констатувати “кризу людини” як стан завершення її історії?

Коло теоретичних питань до іспиту: 1. Поняття культури мислення і роль філософії в її формуванні.2. Яким чином філософія входить у структуру життєдіяльності кожної людини?3. Позначте відмінність між філософією й філософствуванням.4. Якого роду питання складають коло світоглядних питань?

24

5. З чого починається філософія? На якому ґрунті зростає недовіра до філософії?6. Про ставлення до філософії буденної свідомості, зорового глузду.7. Філософія в контексті лінгвістичної компетентності студента.8. Розсудок і розум як способи мисленнєвої діяльності людини.9. Про абстрактне й конкретне в мисленні.10.Світогляд, коло світоглядних питань, роль філософії у формуванні світоглядної

культури індивіда.11.Історичні типи формування світоглядних орієнтацій.12.Феномен світоглядної кризи й роль філософії у її здоланні.13.О.Кульчицький. Світовідчуття українства.14.Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.15.Феномен долі в контексті ситуації людини.16.Історичні парадигми осмислення буття: буття як космос, буття як теос, буття

як субстанція.17.Класична і посткласична стратегія філософствування про буття.18.Альтернатива "буття-небуття" у системі відношень життя людини.19.Екзистенціалістська версія буття й тема "відповідальності за буття".20.Простір і час як форми присутності людини у бутті.21.Полемічність питання про свободу. Свобода й свавілля.22.Августин і модуси часу, час як межа покладання смислу життя.23.Буття і проблема самореалізації людини.24.Час як вічність і як минущість. Феномен часу й проблема безсмертя.25.Свідомість як предмет міждисциплінарного аналізу.26.Структура свідомості. Функції свідомості.27.Форми опредметення свідомості. Свідомість і мова.28.Феномен несвідомого. Проблема архетипів колективного несвідомого.29.Ідеальне як форма функціонування свідомості. Механізм "породження"

ідеального.30.Свідомість і самосвідомість.31.Суспільна та індивідуальна свідомість: механізм взаємодії. Форми суспільної

свідомості.32.Утопічне та ідеал. Ідоли та ідеали.33.Феномен "заляканої свідомості" та соціокультурні передумови її наявності.34.Що відбивають ідеали? Як нам даються ідеали? Як можна "розпредметити"

ідеал?35.Пізнання як процес освоєння людиною світу. Структура пізнавального

процесу.36.Форми і методи наукового пізнання.37.Істина – правда – гадка. Основні властивості істини. Проблема критеріїв

істини.38.Антропологічний поворот у сучасному філософствуванні і потреба нового

світоглядного узагальнення знань про людину.39.Відмінність класичного і посткласичного філософствування про людину.40.М. Шелер: основні ідеї філософської антропології.41.Полемічність питання про визначення сутності людини.

25

42.Духовне і матеріальне виробництво: основні тенденції структурних домінант суспільного виробництва.

43.Нові контексти ідентифікації проблеми духовного в сучасній культурі.44.Ідея історії, механізми і парадокси її самозмінення.45.Проблема цінності історії, її меж та засадничих структур.46.Проблема рушійних сил історії. Хто “робить” історію?47.Ф. Ніцше – “Про користь і шкоду історії для життя”.48.“Кінець історії” чи метаісторія?49.Глобалізація як тенденція розвитку сучасного суспільства.50.Характеристика та наслідки глобалізаційних процесів.51.Україна в контексті соціокультурних змін та можливостей.

Критерії оцінювання Екзамен з курсу «Філософія» складається з письмової модульної контрольної

роботи і відповідей на 3 питання під час усного екзамену. Модульна контрольна робота виконується в кінці семестру. МКР на кожне питання екзаменаційного білету оцінюється в 4-бальній системі. Отже, студент має чотири оцінки за екзамен. Ці оцінки трансформуються в рейтингові бали таким чином:

МКР«5» - 20 балів«4» - 16 балів«3» - 12 балів«2» - 8 балівКожне питання екзаменаційного білету«5» - 10 балів«4» - 8 балів«3» - 6 балів«2» - 4 балиУсі бали екзамену (МКР та 3 відповіді на питання) сумуються. Ця сума є

екзаменаційним балом. Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється як сума семестрового рейтингового балу та екзаменаційного балу за таблицею:

Семестровий рейтинговий бал

Оцінка за шкалою ECTS

Підсумкова оцінка з дисципліни за національною

шкалою90-100 балів А відмінно82-89 балів В добре75-81 балів С66-74 балів D задовільно60-65 балів Е 50-59 балів FX незадовільно з можливістю повторного складання 49 і менше F незадовільно з обов’язковим повторним курсом

26

Відповідь на "відмінно" оцінюється коли студент вільно орієнтується в навчальному матеріалі, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, вичерпно відповідає на додаткові запитання викладача, розглядає історію України в контексті світової історії, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни.

На оцінку "добре" студент повинен чітко відповісти на запропоновані питання, вміти робити аналіз і висновки, але на додаткові запитання викладача відповідає з деякими погрішностями.

Оцінка "задовільно" ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення.

"Незадовільно" - це повне незнання програмного матеріалу.

Система підсумкового контролюПідсумковий рейтинговий бал становить суму семестрового рейтингового

балу та рейтингового балу усного іспиту.Підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою та оцінка за шкалою

ECTS виставляються так:Семестровий рейтинговий бал

Оцінка за шкалою ECTS

Підсумкова оцінка

від 90 балів і вище

А відмінно

від 82 балів до 89 балів

В добре

від 75 балів до 81 балів

С

від 66 балів до 74 балів

D задовільно

від 60 балів до 65 балів

Е

від 50 балів до 59 балів

FX незадовільно

49 балів і нижче FЯкщо на екзамені з дисципліни студент отримує позитивний екзаменаційний

бал, але мав семестровий рейтинговий бал менше 50% від максимальної кількості рейтингових балів, йому виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою “задовільно”, а за шкалою ECTS – Е.

Х. Рекомендована навчально-методична література.

27

Частина ІМодуль ІОсновна література:1. Г. Гегель – Работы разных лет в 2т., - М., 1970, т.1, стр. 389-394, 234,

417-424 ("Кто мыслит абстрактно?", "О карточной игре", "О преподавании философии в университетах").

2. Хрестоматия по философии – М.. 1991, стр. 119-134, 45-53 – "Про користь філософії".

3. Хрестоматия "Мир философии" – т.1, М.,1991, стр.10-12 (Платон), 481-483 (Аристотель), 24-27 (Декарт), 15-17 (Монтень), 83-85 (Антонович), 90 (Лавров И.Л.), 68.

4. М. Мамардашвили. Как я понимаю философию – М., 1990, стр.14-18, 27-30.

5. П.В. Копнин – "розсудок – розум" ("Введение в марксистскую гносеологию") – К., 1966, стор.201-216

6. М.Хайдеггер – Что значит мыслить? ("Разговор на проселочной дороге" – М., 1991), стр. 134-146,112-134, 146-152.

7. Українська душа – К., 1993 (О.Кульчинськй, Світовідчування українства)

8. Феномен Сократа (в кн. С чего начинается личность? – М., 1984, стор.101-130)

9. Г. Горак. Філософія. – К., 1997, стор. 10-13 ( світоглядні пошуки індивіда)

10. Хрестоматия по философии. – М., 1997, стр.540-547, 562-567.11. "Зарубіжна філософія ХХ ст." – К., 1993, стр.139-144, 131-139.12. А.Камю "Ессе про абсурд"(Ж-П. Сартр "Екзистенціалізм - це гуманізм")13. "Мир философии" – М., 1991, т.1, стр.184-190 (Аристотель)14. Парменід. Поема про буття ("Фрагменты ранних греческих

философов"—М., 1989, ч.І., стор.295-298)15. Філософія (курс лекцій) – К., 1993, стор.30-31.16. Введение в философию – М., 1989, т.2, стр.14-2817. "Мир философии" – М., 1991, стр.452 (Бюхнер), 456-460 (Фрейд), 464-

475 (Трубецкой)18. М.Мамардашвили. Как я понимаю философию. – М., 1992, стр.81-85, 72-

8619. Хрестоматия по философии – М., 1997 (див. К.Юнг Колективне

несвідоме)20. Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991, стр.30-43 (откуда

берется ум?), 446-448 (лист до Суворова), 270-275 (мислення і мова), 229-270 (диалектика идеального)

21. Філософія (курс лекцій) – К., 1993, стор.431-445 (свідомість як ідеальна реальність).

Основна література:1. Філософія (курс лекцій) – К., 19932. Г. Горак. Філософія. – К., 1997

28

3. В. Канке. Философия. – М., 19964. Философия (ред. Губин В.Д.) – М., 19965. Хрестоматия по философии. Учебное пособие. Алексеев В.В. Панин

А.В. – М., 1997, стр. 134-138, 138-142, 353-357, 410-4136. С.Л. Франк. Духовные основы общества. М., 1992, стр. 15-31, 104-144,

442-446, 394-398, 472-481, 485-4907. Зарубіжна філософія ХХ ст. – К., 1993, кн.6, стор. 38-46, 100-114, 146-

1528. Сучасна зарубіжна соціальна філософія (хрестоматія). – К., 1996, стор.

8-25, 335-362, 362-380

Додаткова література до модулів 1,2 (ч.І, ІІ):1. Ортега-и-Гассет. Почему мы вновь пришли к философии?

("Дегуманизация искусства". – М., 1991, стор. 21-39)2. Т.А. Кузьмина. - "Философия и обыденное сознание" ("Философские и

ценностные формы сознания" – М., 1978, стр. 191-244)3. В.Г. Нестеренко Вступ до філософії. – К., 1995, стор. 7-204. К. Ясперс. Духовна ситуація часу. ("Зарубіжна філософія ХХ ст.") – К.,

1993, стор. 100-1145. О. Кульчицький. Світовідчування українця (зб. "Українська душа") – К.,

1992, стор. 51-556. П. Тиллих Избранное. – М., 1995, стор. 81-109 ("небытие")7. М. Хайдеггер Бытие и время. – М., 1993, стор. 159-1768. Антология "Это человек". – М., 1995, стр. 221-225, 49-539. Э. Ильенков "Мышление и язык" (зб. "Философия и культура") – М.,

1991, с.70-27510. Современный философский словарь. – М., 199611. Современная западная философия (словарь. – М., 1991)

29