Оксана Відлацька

Педагогічний коучингяк технологія

професійного розвитку керівника

гуртка

в системі позашкільної освіти

Методичний посібник

2

Управління освіти і науки

Кам’янець-Подільської міської ради

Центр дитячої та юнацької творчості

Оксана Відлацька

ПЕДАГОГІЧНИЙ КОУЧИНГ

ЯК ТЕХНОЛОГІЯ

ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

КЕРІВНИКА ГУРТКА

В СИСТЕМІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Методичний посібник

Кам’янець-Подільський

2018

3

Автор:

Відлацька Оксана Степанівна, методист науково-методичного відділу

Кам’янець-Подільського центру дитячої та юнацької творчості

Рецензенти:

Ніколайчук Н.Є., методист науково-методичного центру управління

освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради

Семенишена В.С., завідувач науково-методичного відділу Кам’янець-

Подільського центру дитячої та юнацької творчості

Відлацька О.(С.) Педагогічний коучинг як технологія професійного

розвитку керівника гуртка в системі позашкільної освіти: методичний посібник /

О.С.Відлацька. – Кам’янець-Подільський: Науково-методичний відділ ЦДЮТ,

2018. – 54 с.

В методичному посібнику подано матеріали про педагогічний коучинг як

технологію професійного розвитку керівника гуртка в системі позашкільної

освіти. Розкрито особливості застосування технології в науково-методичній

роботі центру дитячої та юнацької творчості, її значимість для формування

самоосвітньої компетентності педагогів, спонукання їх до самонавчання та

професійного саморозвитку.

Методичний посібник рекомендований методистам закладів позашкільної

освіти, педагогічним працівникам системи освіти різних рівнів у час

впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.

4

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………5

І. КОУЧИНГ ЯК ІННОВАЦІЙНА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ…..7

1.1. Коучинг: історичний та теоретичний аспекти………………………….7

1.2. Види педагогічного коучингу, мета і завдання впровадження в системі

освіти…………………………………………………………………………………10

1.3. Функційні обов’язки та ролі коуча……………………………………...15

ІІ. НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

КЕРІВНИКА ГУРТКА: КОУЧИНГОВИЙ ПІДХІД………………………………19

2.1. Основні чинники впливу коучингу на створення освітнього процесу в

сучасному закладі позашкільної освіти ……………………………………………19

2.2. Формування коучингової компетенності керівника гуртка…………...22

2.3. Організація та проведення педагогічних коуч-сесій в центрі дитячої та

юнацької творчості…………………………………………………..........................27

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….35

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..37

Додаток 1. Педагогічний коучинг «Самоосвіта – основа професійного

розвитку керівника гуртка»…………………………………………………………38

Додаток 2. Структура програми професійно-особистісного зростання

педагога………………………………………………………………………………49

Додаток 3. Перелік питань для пошуку цілі на коучинг-сесію………….50

Додаток 4. Фотогалерея…………………………………………………….51

5

ВСТУП

Інтеграція України в європейську співдружність, її визнання у світі

вимагає модернізації системи освіти, яка б увібрала все краще як із вітчизняного,

так і зарубіжного досвіду.

В умовах реалізації Концепції Нової української школи одним із основних

напрямів діяльності методичних служб є є не тільки організація науково-

методичної роботи, підвищення кваліфікації, професійного рівня педагогічних

працівників, а й трансформування наукових ідей у практику, супровід та

підтримка інноваційної діяльності, наукові пошуки та експериментальна робота

з керівниками гуртків, допомога педагогам і педагогічним колективам у переході

на новий рівень роботи, який задовольнив би й соціум, й особистість. Закон

України «Про освіту» [4], Концепція Нової української школи наголошують, що

змінюється роль педагога. Він стане не тільки єдиним наставником та джерелом

знань, а й коучем, фасилітатором, тьютором, модератором в індивідуальній

траєкторії дитини [16].

Одним з важливих та інноваційних підходів у формуванні та розвитку

професійної компетентності педагогічних працівників є коучинговий. Він

повністю відповідає сучасним вимогам української освіти, а необхідність

вивчення педагогічного коучингу в освітніх закладах зумовлена наступними

обставинами:

- складністю завдань, які стоять сьогодні перед педагогами й освітніми

установами;

- динамічністю і різноманітністю завдань, які неможливо розв’язати

традиційними шляхами;

- високою конкуренцією на ринку освітніх послуг між різними

організаціями і установами, які потребують створення нових освітніх програм,

зміни контексту навчального матеріалу, підвищення кваліфікації педагогічних

працівників та ін.

Педагогічний коучинг як освітній метод дозволяє максимально розкрити

потенціал людини, виявляти іще нереалізовані її ресурси. Коучинг вивчає

6

закономірності, механізми та способи створення передумов для максимального

саморозкриття потенціалу особистості чи колективу, включно із професійним

самоусвідомленням та лідерством, самовдосконаленням і саморегуляцією. Коуч,

який працює з педагогом або ж з групою не дає готових порад та рекомендацій, а

допомагає віднайти власні способи розв’язання актуальних проблем. Він формує

компетенції безпосередньо у процесі роботи, допомагає людині розвиватися,

творити, пізнати межі своїх здібностей та досягти певної мети.

Коучинг в освіті є темою мало вивченою, однак надзвичайно актуальною, з

огляду на сучасні соціальні та освітні потреби, проблемою навіть за межами

нашої країни. Мета роботи – дослідити феномен «коучингу» як інноваційну

педагогічну технологію в системі позашкільної освіти та необхідність

формування коучингової компетентності керівників гуртків. Завдання нашого

дослідження – проаналізувати особливості застосування технології коучингу в

науково-методичній роботі центру дитячої та юнацької творчості, її значимість

для формування самоосвітньої компетентності керівників гуртків, обґрунтувати

ефективність використання коучингу для активізації пізнавальної мотивації,

спонукання до самонавчання та професійного саморозвитку педагогів.

Методичний посібник про коучинговий підхід у роботі з керівниками

гуртків сучасного закладу позашкільної освіти буде корисним методистам-

позашкільникам, педагогічним працівникам системи освіти різних рівнів у час

впровадження Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи

та нових підходів у роботі з педагогами. Саме коучингові технології створюють

умови, що приносять задоволення і щастя від опанування і вдосконалення

професії педагога.

7

І. КОУЧИНГ ЯК ІННОВАЦІЙНА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

1.1. Коучинг: історичний та теоретичний аспекти

Феномен «коучинг» є принципово новим напрямом, в основу якого

покладено формулювання і максимально швидке досягнення мети шляхом

мобілізації внутрішнього потенціалу, засвоєння провідних стратегій отримання

результату, розвиток і вдосконалення необхідних здібностей і навичок.

Дослівний переклад слова «коучинг» – «тренерство». Коуч – це тренер, здатний

зробити з людини чемпіона, тобто мова йде про виховання переможців (winner-

making).

Слово «коуч» – далеко не нове. Воно має угорське походження і

закріпилося в Англії у XVI столітті. В той час воно означало віз, карету. Термін

«coach» в англійській мові має два значення: 1) тренер, наставник, інструктор,

куратор; 2) вагон, автобус, візок. Тут проглядається одна з глибоких аналогій

терміну – «те, що швидко доставляє до мети і допомагає рухатися». Пізніше, у

другій половині XIX століття, англійскі студенти називали цим терміном

приватних репетиторів.

На початку дев’яностих років XIX століття це слово увійшло в спортивний

лексикон як назва спортивного тренера, який дійсно допомагає використати усі

внутрішні ресурси і піднятися на наступний рівень. Згодом термін «коучинг»

перейшов на означення будь-якої діяльності, пов’язаної з наставництвом,

інструктуванням і консультуванням.

З 80-х років XX століття коучинг офіційно визнаний у бізнесі. На сьогодні

існує приблизно 50 шкіл і біля 500 видів коучингу, починаючи від VIP-коучингу

і закінчуючи соціальною роботою. Як окрема професія коучинг сформувався на

початку 90-х років XX століття. У США професія коуча офіційно визнана у 2001

році завдяки Міжнародній Федерації Коучів. Провідні дослідження у цій галузі

здійснювалися Тімоті Голві, Стівен Р. Кові, Мерилін Аткінсон, Майлз Дауні,

Сьюзан Беттлі, Джон Уітмор і реалізувалися в бізнесі та в галузі неформальної

освіти.

8

Як зазначають С. Торпі Дж. Кліффорд, коучинг є процесом співпраці, який

направлений на сприяння саморозвитку особистості шляхом осмислення власної

діяльності, рефлексивного застосування знань і умінь [15]. Завдання тренера-

коучера – допомогти людині розвиватися і бути готовою до змін. Таким чином,

він стає своєрідним транспортним засобом, що допомагає особистості перейти,

«переїхати» на вищий щабель розвитку. Дещо новий акцент у визначенні

коучингу подають Л. Уітворт, Г. Кімсі-Хаус, Ф. Сендел, стверджуючи, що

коучинг – це свідомо створені партнерські стосунки, направлені на допомогу

людині самореалізуватися, ефективно діяти і навчатися новому впродовж усього

життя [13].

Основні загальноприйняті значення терміна «коучинг» такі:

– індивідуальне консультування (професійно-фахове, технологічне,

психолого-педагогічне, навчально-методичне та ін.) для досягнення вищих

професійних та особистісних досягнень (акме-рівня);

– адаптивний стиль управління персоналом, спрямований на неперервний

професійний розвиток науково-методичного працівника за індивідуальною

освітньою траєкторією, уміння вчитися й самовдосконалюватися протягом

усього життя;

– форма індивідуального і групового консультування для проект-

менеджерів і керівних кадрів середнього і вищого рівнів.

Коучинг (за визначенням Міжнародної Федерації Коучингу ICF) – це

система реалізації спільного соціального, особистісного, творчого потенціалу

учасників процесу неперервного професійного розвитку із метою отримання

максимально можливого результату. Це безперервне співробітництво, яке

допомагає клієнтам досягати реальних результатів у своєму особистому й

професійному житті. За допомогою процесу коучингу клієнти поглиблюють свої

знання, підвищують свій коефіцієнт корисної дії (ККД) і покращують якість

життя [11, с. 13].

Коучинг (Етичний Кодекс Міжнародної Федерації Коучингу ICF) – це

процес, побудований на принципах партнерства, який стимулює мислення і

9

творчість клієнтів і надихає їх на максимальне розкриття свого особистого та

професійного потенціалу [11, с. 13].

За визначенням Дж. Роджерс, мета коучингу полягає у «пробудженні» та

використанні внутрішнього потенціалу особистості, який базується на бажанні і

добрій волі підопічного [11]. Відповідно, неодмінною умовою ефективного

партнерства є взаємоповага і довіра, а важливими вміннями педагога-коучера –

вміння слухати, ставити запитання та забезпечувати зворотний зв’язок.

У літературних джерелах поняття коучинг трактується як особливий вид

діалогу, в якому спеціаліст (коуч) допомагає клієнту самостійно визначити,

сформулювати свої життєві, професійні або ділові цілі і завдання, сфокусувати

увагу на задачах розвитку, шукати як внутрішні так і зовнішні ресурси;

професійна допомога людині у визначенні її особистісних і професійних цілей.

Коучинг – це «Хочу! – Можу! – Вірю! – Роблю! – Маю результат!» [10, c. 85].

В Україні дослідження технології коучингу в професійній освіті здійснила

С. М. Романова, зазначивши, що коучинг – це взаємостосунки між викладачем і

студентами, коли викладач ефективно організовує процесс пошуку студентами

кращих відповідей на питання, що їх цікавлять, допомагає студентам

розвиватися, закріплювати нові навички і досягати високих результатів у своїй

майбутній професії [10, c. 83].

Провідна ідея коучингу – це бачення в учнях, співробітниках, перш за все,

людей з їхніми цінностями, прагненнями, особистими цілями. Методологія

коучинга виходить з того, що людина від природи безмежно талановита та

володіє великим потенціалом, який не реалізується нею в повній мірі.

Виділимо деякі ознаки цього феномену: гнучкість в організації; взаємодія

при взаємному інтересі і ціннісній мотивації обох суб’єктів; поглиблення

компетентності і творчого розвитку на будь-якому етапі професійної діяльності;

спрямованість на підвищення якості професіоналізму, а не на зміну особистості;

ефективність професійного навчання з системою зворотного зв’язку.

Перераховані вище ознаки підтверджують унікальність цього методу

професійного становлення, його суб’єктно-центристську спрямованість.

10

Принципи коучингу:

1. Відсутність жорсткої експертної оцінки. При такому стилі керівник не

дає готового рішення, він надає співробітнику компетентну і психологічну

допомогу в пошуках свого власного рішення.

2. Коуч-керівник, тобто наставник, ніколи не оцінює формулювання

завдання, не пропонує як пріоритетних своїх варіантів рішення, не дає

безапеляційних порад.

Отже, коучинг – це процес допомоги суб’єктові в покращенні кількісних

або якісних характеристик його діяльності; це серія засобів, які допомагають

людині у процесі праці наблизитися до своїх потенційних можливостей,

зрозуміти свою роль, задачу. У коучингу кожен сам вирішує, що йому потрібно.

Задача керівника – створити умови для прийняття рішення. Коучинг – це така

технологія керівництва, при якій домінує розвиток існуючих здібностей для

досягнення нових цілей.

1.2. Види педагогічного коучингу, мета і завдання впровадження в

системі освіти

Впродовж минулих років у педагогічній літературі все частіше

зустрічаємо термін коучинг, який впевнено перекочував з комерційних

тренінгових програм в освітній простір. Це зумовлено насамперед необхідністю

адаптації освіти до потреб її споживачів, намаганням зробити її привабливою,

гнучкою та доступною, забезпечуючи комфортні умови для професійного

становлення і розвитку кожної особистості. Однак феномен коучингу полягає не

лише у його навчальних можливостях, а також у формуванні соціальної

культури саморозвитку та самовдосконалення.

Ефективним методом науково-методичного супроводу є педагогічний

коучинг (від англ. сoaching – наставляти, надихати, тренувати для спеціальних

цілей, підготовляти до вирішення певних завдань) як система андрагогічних,

акме-синергетичних принципів і прийомів, які сприяють розвитку потенціалу

особистості та групи спільно працюючих людей (команди, організації), а також

забезпечують максимальне розкриття та ефективну реалізацію цього потенціалу

11

[9, c. 6]. Педагогічний коучинг передбачає системність, вертикальну і

горизонтальну цілісність неперервного освітнього процесу; інтеграцію

формальної, неформальної та інформальної освіти [4], навчальної, практичної і

самоосвітньої діяльності; урахування змісту навчальних потреб педагога на

різних стадіях життєвого циклу; єдність професійної, загальної та гуманітарної

освіти тощо.

В основі педагогічного коучингу покладено ідею про те, що кожна

особистість неповторна, відрізняється власними потребами, цілями, інтересами,

мотивами, задоволення яких передбачає індивідуальні способи, форми, підходи

до підвищення професійного та особистісного рівня. Тобто кожен педагогічний

працівник виступає осердям навчального процесу в системі освіти, цілісним

суб’єктом професійної діяльності, активним, вільним і відповідальним у

проектуванні, здійсненні та творчому реформуванні власного професійного

розвитку. Майлз Дауні свого часу зазначив: «Коучинг – це мистецтво сприяти

підвищенню результативності, навчанню і розвитку іншої людини» [3].

Метою впровадження технології педагогічного коучингу є підвищення

якості освітніх послуг і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності

педагогічних працівників відповідно до європейських стандартів і найкращих

вітчизняних традицій.

Основні завдання педагогічного коучингу:

- створити єдиний диференційований акмеологічний освітній простір для

неперервного розвитку педагогічної майстерності за індивідуальними освітніми

траєкторіями для забезпечення мобільності, конкурентоздатності педагогічних

працівників, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного

ринків праці;

- забезпечити інноваційний науково-методичний, психолого-педагогічний,

інформаційно-комунікаційний супровід, висококваліфіковані індивідуальні

тренування педагогічних працівників для неперервного розвитку їх педагогічної

майстерності в системі освіти, мобілізації потенційних внутрішніх ресурсів,

суб’єктної творчої активності, вироблення педагогічної дії нової якості,

12

професійно-продуктивного стилю спілкування із суб’єктами навчально-

виховного процесу, що дозволяє досягти акме-періоду у професійному та

особистісному зростанні;

- стимулювати учасників навчального процесу з метою досягнення

високої якості неперервної педагогічної освіти, формування сталої акмеологічної

позиції, здатності до виконання нових професійних ролей і функцій,

упровадження освітніх інновацій у навчально-виховний процес;

- готувати конкурентоспроможного на ринку освітніх послуг педагога-

майстра, акмепрофесіонала, здатного до професійно-педагогічної дії нової

якості, успішного вирішення завдань освітньої галузі, акме-орієнтованого

саморозвитку, самовдосконалення і самореалізації, підвищення рівня

педагогічної майстерності протягом усього життя;

- унормувати порядок надання можливості педагогічним працівникам

отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці, сформувати і

вдосконалити професійно значущі компетентності.

Виділяють різні види педагогічного коучингу. Розглянемо їх детальніше.

Коучинг адміністративний – вид коучингу, що використовується в

організаціях. Передбачає різноманітні способи допомоги науково-педагогічним

працівникам у підвищенні ефективності їх професійно-педагогічної діяльності;

включає в себе коучинг проектів, а також ситуативний і транзитивний коучинг.

Коучинг життєвий – вид коучингу, що передбачає допомогу науково-

методичним працівникам у досягненні особистих цілей, які можуть бути

незалежні від професійних чи колективних; сприяє ефективному вирішенню

різних проблем, з якими стикаються при переході від одного життєвого етапу на

інший.

Коучинг індивідуальний – це метод планування власного життя,

управління його змінами й розвитком. Метою є створення самого себе як

особистості з необхідними, бажаними якостями і характеристиками в

соціальному, особистісному, міжособистісному, духовному аспектах.

13

Коучинг проектів – вид коучингу, що передбачає стратегічне управління

колективом для найбільш ефективного досягнення результату (акме-результату).

Коучинг ситуативний – вид коучингу, зосереджений на вдосконаленні

науково-методичного працівника в певному контексті, зокрема його здатності до

педагогічної імпровізації, умінні творчо розв’язувати професійні ситуації тощо.

Коучинг транзитивний – вид коучингу, що передбачає допомогу

науково-методичним працівникам у стресовій ситуації, перехід від одного виду

професійно-педагогічної діяльності або ролі до іншої [9].

Перенесений у навчальне середовище, коучинг забезпечує набір методик

для формування важливих самоосвітніх умінь особистості, а саме:

виокремлення, аналізу, подолання труднощів і проблем, які виникатимуть у

процесі навчання; ефективного спілкування та навчання в колективі, групі,

соціальних мережах; організаторських і управлінських умінь; умінь самоаналізу

та самомотивації тощо. Усі ці уміння становлять основу самоосвітньої

компетенції майбутнього спеціаліста, яка є одним із проявів і показників

соціальної та професійної зрілості особистості.

За C. М. Романовою, навчальна діяльність сучасного педагога повинна

бути спрямованою на створення таких педагогічних умов, за яких його підопічні

б сприймали знання активно, формуючи тим самим в собі навички самоосвіти і

самоаналізу, необхідні конкурентоспроможному кваліфікованому спеціалісту

сьогодення, здатному до саморозвитку і самонавчання [10].

У структурі самоосвітньої компетентності виокремлюють мотиваційно-

ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний і рефлексивний компоненти.

Мотиваційно-ціннісна складова полягає у формуванні свідомого прагнення до

особистісного і професійного вдосконалення, готовності до неперервного

навчання впродовж життя, розвиток емоційно-вольових механізмів щодо

подолання труднощів під час самоосвітньої діяльності. Когнітивний компонент

полягає в оволодінні знаннями про самоосвіту, формуванні умінь самостійного

пізнавального пошуку. Діяльнісна складова передбачає засвоєння умінь

організовувати і регулювати самоосвітню діяльність, а рефлексивна – у

14

формуванні умінь самоаналізу та самокорекції, розвитку умінь самооцінки і

самоконтролю своєї пізнавальної діяльності .

Застосування технології коучингу дозволяє інтегрувати більшість

перелічених вище компонентів, особистість стає мотивованою, усвідомлює

важливість поставлених завдань для досягнення особистих цілей; самостійно

обирає методи і засоби вирішення завдань, які максимально підходять для

виконання поставленої задачі; усвідомлено бере на себе відповідальність за

кінцевий результат. В основі коуч-підходу в освіті є уміння наставника-коуча

формулювати важливі потужні запитання, які сприятимуть визначенню потреб і

сподівань слухачів, стимулюють мислення, змушують мобілізувати попередні

знання і досвід, розкрити потенціал. Створений на перетині психології,

менеджменту, філософії і логіки, коучинг є універсальним інструментом для

розкриття внутрішнього потенціалу людини.

Опишемо детальніше методи педагогічного коучингу.

Метод конкретних ситуацій. Він заснований на ствердженні, що шлях

до вдосконалення власних знань можливо прокласти лише через розгляд,

вивчення та обговорення конкретних проблемних ситуацій.

Метод емоційного стимулювання. В основі цього методу навчання

лежить принцип формування пізнавального інтересу шляхом створення

позитивних емоцій до запропонованого виду діяльності, підвищення

зацікавленості та мотивації до навчального процесу.

Метод створення ситуації пізнавальної дискусії. Є дієвим методом

активізації навчання, адже в дискусії народжується істина, а пошук істини

завжди викликає посилену зацікавленість темою.

«Мозаїка» – метод розподілу обов’язків у групі, коли розподіл здійснюють

самі педагогічні працівники. Такий вид діяльності змушує педагогів самостійно,

без допомоги викладача-коуча розподіляти обов’язки в групі та нести за даний

розподіл відповідальність.

Метод проектів є методом, що виводить діяльність педагогічних

працівників на новий, навчально-науковий рівень. На цьому рівні кожен із

15

педагогів здійснює великий обсяг самостійної роботи та навчається

самоконтролю, що сприяє їх самоосвіті. Навчити педагогічних працівників

самостійно отримувати і застосовувати знання на практиці є чи не

найголовнішою та найскладнішою метою сучасної освіти [11, с. 32].

Серед напрямів використання коучингу в системі освіти – підтримка

управлінської діяльності та організаційних змін у освітніх закладах всіх типів.

Такі зміни останнім часом стають неперервними, тому використання коучингу

дозволяє вибудувати їх як цілеспрямовано організований процес.

1.3. Функційні обов’язки та ролі коуча

Наставник, або коуч-керівник – це людина, яка має певний досвід і

знання, високий рівень комунікативності, намагається допомогти колективу і

конкретній людині придбати досвід, необхідний і достатній при оволодінні

професією. Задача коуча-керівника полягає у тому, щоб прояснити ситуацію

співробітнику, компетентно і тактовно допомогти виокремити та сформулювати

проблему, визначити цілі, шляхи та засоби їх досягнення, не намагаючись

змінити людину, а розкриваючи її природній потенціал. Коуч-керівник не дає

готових порад та рекомендацій, а лише допомагає співробітнику знайти власні

рішення актуальних проблем.

Томас Леонард зазначив: «Коуч – це той, хто допомагає Вам взяти на себе

відповідальність за своє життя, переконатися, що Ви дійсно реалізуєте свій

життєвий потенціал» [11, с.40]. Китайський філософ Лао Цзи переконує:

«Хороший лідер є найкращим, коли люди не помічають, що він їх веде.

Хороший лідер говорить мало, а коли робота зроблена, мета досягнута, люди

кажуть: «Ми це зробили самі».

Професійний коуч у системі педагогічної освіти виконує багато ролей і

функцій:

– Партнер у досягненні професійних та особистих цілей.

– Спеціаліст, який пройшов відповідне спеціальне навчання.

– Однодумець у процесі змін на краще.

– Тренер комунікаційних, професійних і життєвих навичок.

16

– «Дзеркало» у процесі прийняття рішення.

– Мотиватор, коли необхідні рішучі дії.

– Помічник, коли клієнт отримав прямий удар.

– Наставник у професійно-особистому розвитку педагога.

– Партнер у створенні проекту професійного розвитку педагогічного

працівника.

– Маяк під час шторму.

– Будильник «ззовні», якщо клієнт не чує свій власний [11, c.40].

Коуч виявляє сильні і слабкі сторони своїх клієнтів, допомагає кожному

працівнику чітко висвітлити проблему та самостійно дійти до розв’язання в

процесі інтерактивної розвивальної взаємодії, сформулювати бажаний результат;

визначити акмеологічні бар’єри, які заважають досягти визначеної професійної

мети; «намалювати» для себе оптимальний шлях досягнення; знайти потенційні

ресурси для досягнення результату; вибудувати систему підтримки професійних

ініціатив.

Коуч створює особливий диференційований акмеологічний простір,

креативну атмосферу взаємної довіри та ініціативної амбітної готовності (з боку

клієнта) прийняти виклик для перемоги над собою та успіху в досягненні своєї

мети, спеціальні умови, спрямовані на розкриття особистісного потенціалу

кожного педагога для досягнення ним професійно значущих цілей в оптимальні

терміни, для пошуку альтернативи, здійснення змін у професійно-педагогічній

діяльності. Це досягається за допомогою технологій ефективного слухання,

фокусування уваги, цілеспрямованого альянсу тощо.

Коуч розвиває вміння аналізувати факти власної педагогічної діяльності та

надавати оцінку кожній професійно-значущій якості своєї особистості. На цьому

етапі коуч використовує всі види спостереження, діагностичні питання,

опитувальники і тестові методики. Пропонує конкретний та структурований

зворотній зв'язок, формуючи відповідальність та компетентність педагогів,

допомагаючи прояснити їхні позиції та налаштуватися на реальні зміни, не

втрачаючи із ними контакту та робочих відносин.

17

Коуч сприяє тому, щоб педагогічний працівник чи команда працювали

більш ефективно для досягнення поставлених цілей. Він допомагає клієнту чітко

структурувати алгоритми цілепокладання, прийняття рішень, планування чи

мотивації за допомогою методик і технологій моделювання. Допомагає

розкритися творчому потенціалу педагога для доступу до ідей, що відкривають

інноваційні можливості, змоделювати стратегію виходу в «простір рішення», що

буде працювати на всіх рівнях його життя, унікальний та індивідуальний

(спрямований на роботу виключно з даним клієнтом) інструмент

самоактуалізаційних трансформацій. Він супроводжує якісну підготовку пакета

матеріалів до атестації, професійного конкурсу, публікації в ЗМІ, опису й

узагальнення передового педагогічного досвіду, дослідницької роботи.

Настав час формування в освіті нової професії «педагог-коуч». Їі метою є

формування активної і творчої особистості, гармонійний розвиток якої

вимірювався б не кількістю засвоєних нових понять або загальним обсягом

навчальної інформації, а швидким і раціональним відбором і умінням гнучко

використовувати її в майбутніх професійних ситуаціях.

Необхідними і характерними якостями педагога-коуча є:

ти

зміст свого існування, свої цінності, своє призначення у житті. Розуміння цього

дозволяє виключно високо мотивувати педагогічного працівника, а йому –

робити крок назустріч закладу у цьому процесі, так як він буде чітко розуміти,

навіщо йому це потрібно;

усіх, зберігаючи при цьому індивідуальність кожного;

навчального закладу. Знання, як досягти результатів справи в

системі освітньої установи;

нукає до розвитку інших;

18

мають потребу.

Оскільки коучинг – це не просто набір готових інструментальних

технологій, коуч має вміти тут і зараз «створити» ту чи іншу коуч-технологію

безпосередньо «під клієнта». Отже, надання випереджувальних і

диференційованих послуг, що відповідають професійним запитам, потребам

науково-методичних працівників, дозволить структурним підрозділам системи

освіти стати сучасним центром професійного саморозвитку й самореалізації,

дієвою, гнучкою службою науково-методичного забезпечення інноваційних

освітніх процесів.

19

ІІ. НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФЕСІЙНОГО

РОЗВИТКУ КЕРІВНИКА ГУРТКА: КОУЧИНГОВИЙ ПІДХІД

2.1. Основні чинники впливу коучингу на створення освітнього

процесу в сучасному закладі позашкільної освіти

Останнім часом все більш очевидним стає той факт, що майбутнє будь-

якої організації, і закладу позашкільної освіти в тому числі, безпосередньо

залежить від продуктивності праці її співробітників. З іншого боку, майбутнє

будь-якого співробітника залежить від його цінності для організації, цінності

його знань, умінь і навичок.

Звичайно, коучинг просто необхідний у процесі здійснення будь-яких змін

у сучасному закладі позашкільної освіти. Саме змін – не перестановок.

Атестація педагогічних кадрів, присвоєння кваліфікованої категорії є сферою

для використання прийомів коучинга. Педагог, який отримав консультацію

фахівця, може самостійно вирішувати більшість професійних проблем, вносити

посильний внесок у роботу закладу, прагнути освоїти нові професійні області.

Досвід свідчить, що атестація належить до тих ефективних інструментів, які

сприяють розширенню кола творчо працюючих педагогів, розробці та реалізації

педагогічних технологій та диференціювання змісту освіти, а також механізмом

реалізації кадрової політики.

Можна визначити п’ять стрижневих позицій, які важливі для закладу

позашкільної освіти, який виявив бажання застосовувати коучинг.

1. Закладу позашкільної освіти потрібно утримувати своїх хороших

педагогів.

Плинність кадрів стає реальним викликом для сучасного закладу

позашкільної освіти. Важко знайти по-справжньому обдарованого молодого

педагога. І дуже важко його зберегти для закладу. А ще важче виплекати з нього

досвідченого педагога-професіонала. І ось командний коучинг – це те, що

об‘єднує людей. Робота на свій заклад стає їх особистою справою. Їх особистою

кар'єрою. Коучинг допомагає співробітникам сформулювати власні наміри,

20

створити власне бачення тієї діяльності, в якій вони зайняті. І це спонукає їх

залишатися на своїй роботі, реалізовувати тут свої плани і стратегії.

2. Заклад позашкільної освіти повинен стимулювати саморозвиток

керівника гуртка.

Люди дуже мобільні. Не всі бажають все життя займатися однією справою.

Вони хочуть більш цікавої роботи, іншої, прагнуть навчатися. Їм цікавий

саморозвиток. Чим більше можливостей для саморозвитку дасть навчальний

заклад, в якому вони працюють, тим більше у них буде бажання і готовності

залишатися в ньому і рости разом з ним. І коучинг – дуже важлива складова

цього процесу. Оскільки коучингова культура передбачає, що люди беруть на

себе відповідальність за виконання плану власного розвитку, ставлять свій

авторський знак на те, чому і як вони навчаються.

3. Заклад позашкільної освіти дає шанс стати лідером кожному

педагогу.

Люди поступово стають набагато більш внутрішньо референтними, тобто

вони значно більше налаштовані на те, щоб самим встановлювати для себе

траєкторію розвитку і зростання. Це означає, що вони готові набагато більше

вкладати в роботу, віддавати, проявляти більше ініціативи, більше творчої

віддачі і набагато більше проявів лідерства. Але як керувати такими людьми? Як

організовувати командну взаємодію цих більш самостійних педагогів-

менеджерів? Тут без коучинг-підходу не обійтися.

4. Заклад позашкільної освіти сприяє мобільності (внутрішній та

зовнішній)

Обсяг інформації у світі подвоюється щорічно. Ми живемо в

інформаційному світі. Люди постійно керують кризовими ситуаціями,

пов'язаними з швидкими змінами застосовуваних технологій. Нам доводиться

думати більше, робити більше, вчитися більше. Коучинг дає можливість

утримувати свої орієнтири в цій безперервній стресовій ситуації, продовжувати

досягати поставлених цілей, приймати ефективні рішення. Коучинг допомагає

людині швидко «переналаштуватися» і діяти ефективно в новій ситуації.

21

5. Заклад позашкільної освіти залишає нас оптимістами.

Люди як і раніше хочуть відчувати радість життя. Вони хочуть відчувати,

що їхнє життя має якийсь сенс і значиме для інших людей. Що в їх житті є

справжня місія. Що у них є можливості і здатність зробити щось, що можна буде

залишити як спадщину. І це стає особливо очевидним, коли люди починають

входити в зрілий вік. А у позашкілллі таких керівників гуртків переважна

більшість. Вони хочуть, щоб їхня робота значила щось ще й за її межами. І

знову-таки тут у величезній мірі допомагає коучинг.

Отже, після стількох «плюсів» більшість закладів позашкільної освіти

захочуть впровадити коучинг. Які ж повинні бути кроки в цьому напрямку? Що

ж слід робити?

1. Створювати атмосферу безпеки і довіри, надавати підтримку.

Це можливо, якщо для закладу в цілому притаманний демократичний

стиль управління і настрій на співпрацю. Адже для початку потрібно, щоб

співробітник захотів відкрито спілкуватися з керівником, заступником

директора, завідувачем відділу, методистом без страху наслідків.

2. Створювати максимально високу мотивацію за рахунок

"зшивання" цілей.

Що це означає? Є цілі навчального закладу, є цілі науково-методичного

відділу (завідувача відділу, методиста) як у руслі цілей ПНЗ, так і те, що він хоче

від цього конкретного керівника гуртка в цьому конкретному випадку, є особисті

цілі педагога. Знаходження їх «зони» конкурентності-збігу, перетину,

взаємодоповнення – забезпечує усвідомлення співробітником, для чого особисто

йому важливо і необхідно вирішувати цю задачу. На цій основі й виникає

мотивація, що змушує людину бути по-справжньому активною, на всі свої 100%.

3. Створювати креативне середовище, атмосферу для творчості.

Науково-методичний відділ організовує і стимулює пошук нових ідей.

Підтримуються і приймаються до обговорення всі запропоновані педагогом

рішення. За допомогою питань і підтримки активізуються розумові процеси,

22

розширюється "зона бачення" у керівника гуртка. Можуть бути введені елементи

змагання (з самим собою - "а не слабо ?!").

4. Створювати систему стимулювання, яка спирається на значимі

мотиви керівників гуртків.

Саме на значимі мотиви цієї конкретної людини, на її особливості

характеру, на її життєві цінності. І це далеко не завжди матеріальні стимули. У

цій схемі немає нічого нового. Все це так чи інакше робиться у закладі

позашкільної освіти. Питання полягає в тому, як робиться? Як працівникам

науково-методичного відділу відмовитися від просування власного бачення,

відмовитися від позиції "моя правда - найбільша правда в світі"? Від позиції "я -

фахівець у цій галузі, в цьому предметі і знаю - як".

Тому коучинг не для тих завдань, де відомо рішення, і воно досить добре

для цієї ситуації працює, закриває її. Тут завдання полягає в тому, як грамотно

передати завдання, шляхи його вирішення, організувати моніторинг і

підсумковий контроль і як в процесі цього створити мотивацію. Коучинг

можливий з того моменту, коли залишається хоч якесь поле для творчості, для

особистих і неоднозначних рішень.

Чому саме коучинг, спитаєте ви? Ну, провели мозковий штурм і зібрали

багато ідей. Але недостатньо мати список ідей, потрібно вибрати справді

найкращі, провести якісний аналіз, втілити їх в життя. І все це бажано робити

швидко. Тобто необхідна активність і творча енергія педагогів на всіх етапах

роботи. А діяльність закладу позашкільної освіти заснована на творчості. Ось з

цим-то завданням чудово справляється коучинг. Для оволодіння коучингом, як і

будь-яким іншим новим навиком або стилем, потрібні цілеспрямованість,

практика і час. Тільки тоді процес коучинга в навчальному закладі буде

проходити природно і давати найкращі результати.

2.2. Формування коучингової компетенності керівника гуртка

Інноваційною технологією неперервного професійно-особистісного

розвитку керівника гуртка сучасного закладу позашкільної освіт виступає

науково-методичний супровід, що дозволяє подолати відірваність курсового і

23

міжкурсового періодів, забезпечує фасилітативну підтримку духовного,

професійно-фахового, інтелектуального зростання педагога, його творчої

ініціативи на всіх етапах міжатестаційного періоду, максимально індивідуалізує

навчання, допомагає професійно вдосконалюватись протягом життя. Розбудова

цілісної системи науково-методичного супроводу має ґрунтуватися на засадах

науковості, прогностичності, гнучкості, мобільності, випереджувального

характеру науково-методичного обслуговування, неперервності, принципах

андрагогіки і гуманізму, акмеології і синергетики, менеджменту і маркетингу.

За врахування зазначених принципів процес розвитку педагогічної майстерності

стає взаємодією рівноправних партнерів, творчою лабораторією спільних

творчих пошуків.

Одним з важливих та інноваційних підходів у формуванні та розвитку

професійної компетентності керівників гуртків є коучинговий, відповідає

сучасним вимогам Концепції нової української школи.

Коучингова компетентність – це складова професійної компетенстності

педагога, яка сприяє його активній та усвідомленої особістісно-орієнтовній

позиції у коучинговій взаємодії з суб’єктами освітнього процесу.

Звичайно, немає і не може бути остаточно правильних рішень, як і

універсальних ліків від помилок на всі випадки життя. Але знання основ

педагогічного коучингу допоможе уникнути непорозумінь у спілкуванні та

взаємодії суб’єктів освітнього процесу у сучасних умовах.

В процесі оновлення змісту освіти пріоритет буде віддаватися таким

формам організації методичної роботи з керівниками гуртків, які б дозволяли

кожному педагогу вибирати власну траєкторію розвитку, визначити форми та

варіанти професійного зростання, а також враховували їх освітні потреби та

запити, рівень професіоналізму, мотиви професійного розвитку, орієнтовані на

співпрацю та наставництво на основі сучасних модернізованих форм взаємодії,

таких, як освітній коучінг. Адже саме коучінг створює умови для формування

суб’єкту діяльності, здатного до реалізації своїх потенціальних можливостей,

24

самостійного прийняття відповідальних рішень в різних ситуаціях життєвого

вибору.

В контексті роботи науково-методичної відділу з керівниками гуртків

коучинг – це взаємостосунки між досвідченим наставником, методистом та

колегами. Завданням сучасного науково-методичного відділу стає не контроль та

нав’язування шаблонів, а ефективна організація процесу професійного

становлення педагогів, пошуку ними кращих відповідей на фахові питання.

Коучинг має значний потенціал для професійної підготовки керівників

гуртків. Пояснюється цей факт складністю переходу від формування

репродуктивних умінь до пошукових. Тому, якщо від педагога очікується

використання всього арсеналу педагогічних технологій у його гуртку,

вимагається пряме консультування спеціалістом-методистом. Саме тому

практикується такий компонент навчання – «коучинг».

Отже, освітній коучинг в процесі управління професійним розвитком

керівників гуртків в закладі позашкільної освіти передбачає спрямування

науково-методичної роботи на два важливих напрями:

– навчання та професійне становлення: партнерське комунікативне

співробітництво, яке допомагає добиватися вагомих результатів в професійній

сфері, стимулює безперервний процес розвитку, вдосконалення, розкриття

потенціалу особистості керівника гуртка, дозволяє йому переміститися із зони

фахової проблеми в зону її ефективного вирішення;

– соціальна активність та ініціатива: системний методичний супровід

педагогів, спрямований на ефективне досягнення важливих для них фахових та

соціальних цілей в конкретні терміни, сприяння пошуку керівниками гуртків

власних рішень в будь-якій складній для них професійній, міжособистісній або

соціальній ситуації.

В нашому випадку поняття «коучинг» розглядається як процес взаємодії

керівника гуртка і спеціаліста-інструктора (коуча-методиста), який допомагає

педагогу перенести придбані уміння в реальну ситуацію навчання на заняттях

гуртка. Коучинг характеризується циклами спостереження за заняттями

25

керівника гуртка і оперативним зворотнім зв’язком щодо досягнутих

результатів. Найбільш розповсюджена форма коучингу – співбесіда або дискусія

щодо аналізу заняття, адекватності використання уміння і оцінювання

результативності навчально-виховного процесу з точки зору оптимального

використання технології навчання. Коуч (методист) допомагає інтегрувати

уміння в єдину освітню діяльність з урахуванням індивідуальних особливостей

керівника гуртка, вихованців, цілей і змісту заняття.

Крім того, коучинг є основною формою організації вдосконалення

готовності керівників гуртків до роботи з обдарованими вихованцями. Оскільки

забезпечує прийняття ефективних, відповідальних, усвідомлених педагогічних

рішень, що дозволяють сприяти розвитку обдарованості школярів закладів

позашкільної освіти.

На основі аналізу та узагальнення теоретичних досліджень і практичного

досвіду використання коучинг-технологій в освіті ми виокремили переваги

коучингу в процесі вдосконалення готовності керівників гуртків до роботи з

обдарованими вихованцями, які полягають у нижченаведених характеристиках.

1. Технологія коучингу забезпечує удосконалення готовності педагога до

роботи з обдарованими школярами та надає в розпорядження керівника гуртка

методи і навички, використання яких дозволить в конкретній ситуації самостійно

знаходити потрібні, раціональні рішення, обирати оптимальні для обдарованої

дитини педагогічні технології.

2. Технологія коучингу забезпечує високий рівень готовності, оскільки

надійно адаптує особистість керівника гуртка до особливостей роботи з

обдарованими вихованцями.

3. Коучинг – технологія формування не лише поточного рівня готовності

педагогів до роботи з обдарованими вихованцями, а й «перспективної

готовності», оскільки вона спрямована на мобілізацію внутрішніх ресурсів

керівника гуртка, розвиває його навички роботи з різними видами обдарувань,

сприяє освоєнню інноваційних технологій навчання і виховання обдарованих

26

школярів, отримання результату через високу мотивацію до роботи, вивільнення

креативних ресурсів та підвищення відповідальності за результат.

4. Особливістю коучингу як технології формування готовності керівників

гуртків до роботи з обдарованими вихованцями є можливість

використання педагогом елементів коучингу в якості педагогічної технології

навчання і виховання обдарованих гуртківців.

5. Впровадження технології коучингу може бути використане як

універсальний інструмент удосконалення професійної кваліфікації педагога.

Методи, які використовуються у педагогічному коучингу є активними. Це

дискусія і проектування; організація рефлексивної діяльності; створення

сприятливої психологічної атмосфери; діагностування особистісних якостей,

самостійна творча робота. Вони дозволяють ефективно організувати процес

обговорення того чи іншого теоретичного аспекту в рамках теми і створюють

умови для розвитку індивідуальних знань, умінь і навичок педагогів. А також

вкрай необхідні у формуванні професійної компетентності, зокрема:

– самоорганізація; самоменеджмент; аналіз та оцінювання власної

навчальної та практичної діяльності, збору та аналізу інформації; отримання

нового знання;

– уміння і навички роботи в команді; організації діяльності команди,

співпраця, конструктивна участь у роботі команди і прийняття командного

рішення;

– уміння і навички спілкування, сприйняття інформації, постановка

питань, аргументація; усна і письмова презентація результатів роботи.

Коучинг розглядається як неперервний процес партнерської взаємодії,

який дозволяє керівникам гуртків досягати реальних результатів у своєму

особистому і професійному житті. У контексті нашого дослідження коучинг – це

технологія партнерської взаємодії і професійної підтримки, спрямована на

створення умов для формування керівника гуртка як суб’єкта

діяльності, здатного до реалізації своїх потенційних можливостей у

напрацюванні і здійсненні ефективних стратегій роботи з вихованцями.

27

2.3 Організація та проведення педагогічних коуч-сесій в центрі

дитячої та юнацької творчості

У межах нашого дослідження коучинг передбачає всебічну взаємодію

коуча (методиста, керівника гуртка-методиста, який має досвід роботи) із

творчими педагогами або групами педагогів (по 8-10 осіб) упродовж навчального

року на щомісячних групових та індивідуальних консультаціях (коуч-сесіях), під

час відвідування й обговорення занять.

«Коучинг-сесія» або «коуч-сесія» - інтерактивне спілкування, розвиваюче

консультування, дискусія (питання - відповідь). Принцип «Зроби за мене»

практично не діє, тут педагог не отримує порад і рекомендацій, а тільки

відповідає на питання, які йому задає коуч, і сам знаходить і шляхи для

вирішення проблем. Конфуцій говорив: «Давай настанови тільки тому, хто

шукає знань. Надавати допомогу тільки тому, хто не вміє виразно висловлювати

свої заповітні думи. Навчай тільки того, хто здатний, довідавшись про один кут

квадрата, уявити собі інші три».

Реалізація коуч-технології у роботі з керівниками гуртків центру дитячої та

юнацької творчості проходить впродовж навчального року у супроводі

методистів (коучів) в індивідуальній чи груповій формі. Вирішуються проблеми

у професійній діяльності педагогів з різних питань, пов’язаних як з роботою з

обдарованими вихованцями, так і з сучасними проблемами позашкільної

освіти загалом, зокрема: «Підготовка методичного кейсу для атестації»,

«Навчаємося разом при освоєнні можливостей Google-мережі», «Правила

підготовки навчальних презентацій», «Підготовка методичного посібника»,

«Створюємо авторську навчальну програму», «Самоосвіта – основа

професійного розвитку керівника гуртка» (додаток 1), «Роль сім’ї у

виявленні і розвитку обдарованості», «Педагогічні технології у роботі з

обдарованими учнями», «Професійний саморозвиток керівника гуртка,

якийпрацює з обдарованими учнями» та інших. Керівники гуртків, які

зацікавлені у даних темах, об’єднуються у групи з 5-6 осіб. Консультування

педагогів здійснює досвідчений методист-коуч. На індивідуальних коуч-сесіях

28

педагоги обговорюють та разом з методистом знаходять вирішення проблемних

питань, пов’язаних з навчально-виховною роботою.

Після завершення кожного етапу повного циклу коучингу нами

здійснюється моніторинг. Моніторинг процесу коучингу необхідний для

контролю процесу і вимірювання результату, зокрема, ступеня впливу коуч-

технологій на рівень сформованості готовності керівників гуртків центру дитячої

та юнацької творчості до роботи з обдарованими школярами. Моніторинг

здійснюється методом анкетування керівників гуртків, які брали участь у

групових та індивідуальних коуч-сесіях із використанням спеціально

розроблених авторських анкет. Після кожної коуч-сесії керівники гуртків дають

відповіді на запитання: «Що корисного отримали?», «Якого результату

досягли?», «Що ще необхідно покращити?» та інші.

Як показують дані анкетування, використання методики повного циклу

коучингу у підготовці керівників гуртків до роботи з обдарованими учнями

сприяє усвідомленню педагогами своїх професійних і особистих переваг,

сильних сторін; визначенню індивідуальних мотивуючих факторів для

підвищення ефективності роботи з обдарованими школярами; підвищенню

персональної задоволеності навчально-виховною, розвивальною, дослідницькою

та інноваційною роботою; виробленню більш ефективних рішень у роботі з

обдарованими гуртківцями; пошуку і ефективному використанню нових і

незадіяних ресурсів; поліпшенню виконання освітянами своїх професійних

обов’язків.

У даному процесі здійснюється індивідуальна підтримка педагогів, які

ставлять перед собою завдання професійного та особистісного зростання,

підвищення персональної ефективності. Наприклад: «Робота з педагогом, який

атестується». Основні характеристики такої коуч-сесії:

- періодичність (1-2 рази на тиждень), тривалість коуч-сесії в середньому

від 30 до 90 хвилин, тривалість самого коучингу в середньому від 2 місяців до 1

року, буває і довше (залежно від цілей і завдань керівника гуртка ( далі Клієнта);

- самостійна робота керівника гуртка між сесіями (домашнє завдання);

29

- структурованість (є певний план бесіди, контрольований методистом

(далі Коучем), якщо Клієнт відходить від теми, Коуч поверне бесіду в потрібне

русло, адже ви зустрілися не для того, щоб поговорити);

- після кожної коуч-сесії підводиться підсумок, складається план дій на

період між цією сесією і наступною.

Коуч не просто задає питання. Він допомагає Клієнту знайти відповіді на

такі питання, яких той ще не задавав чи не хотів собі поставити, а також

допомагає підійти до раніше досліджуваної проблеми з іншого боку. Мистецтво

Коуча – це сприяти розвитку творчого потенціалу Клієнта.

Умовно роботу Коуча з Клієнтом можна розділити на наступні етапи:

1. Постановка завдань і цілей, розстановка пріоритетів на цю коуч-

сесію; разом з Клієнтом уточнює і деталізує завдання на коуч-сесію. Клієнт

визначає тему кожної коуч-сесії, формулює своє завдання на цю сесію і

очікувані результати. Можливі питання Коуча:

- Що Ви хочете досягти?

- Що для Вас ідеальний результат?

- Для чого Вам потрібно досягнення цієї мети?

2. Аналіз реальності (поточної ситуації): існуючі ресурси, обмеження,

можливості; вивчення внутрішніх і зовнішніх перешкод шляхом задавання

питань і активного слухання. Коуч намагається зрозуміти ситуацію, що

склалася. Потім йде зворотний зв'язок, щоб переконатися, чи правильно зрозумів

Коуч.

Описуючи вголос сформовану ситуацію і звертаючи увагу на якісь

моменти, уточнюються Коучем (для розуміння всієї ситуації). Клієнт аналізує

також і своє ставлення до ситуації, що склалася, внутрішні і зовнішні перешкоди

:

- Як виглядає ситуація на даний момент?

- У чому полягає поточна ситуація, якщо її представити більш детально?

- Хто знає про ваше бажання щось зробити в досліджуваному напрямку?

- Хто ще крім вас може вплинути на ситуацію, що склалася?

30

- Якою мірою ви особисто контролюєте результат?

- Хто ще контролює результат і в якій мірі?

- Які дії ви зробили в даному напрямку на даному етапі?

- Що не дозволило вам зробити більше?

- Які можливості є для досягнення мети?

- Які ресурси у вас вже є (знання, майстерність, час, ентузіазм, гроші,

підтримка і т.ін.)?

- Які ще ресурси можуть вам знадобитися? Які їх джерела?

- Які перешкоди потрібно подолати в досягненні мети?

- Які (якщо вони є) внутрішні перешкоди або приватний опір мають місце

у зв'язку з наміченими діями?

3. Пошук рішення: розгляд варіантів, вибір варіанта досягнення

завдання та цілі:

- Що Ви можете зробити, щоб досягти мети?

- Якими способами Ви можете досягти мети?

- Що ще можна було б зробити?

- Що ви могли б зробити, якби мали більший бюджет, більше часу або

більше повноважень?

- Яка з можливостей дасть кращий результат?

- Яке з розглянутих рішень Вам найбільше подобається? Принесе Вам

найбільше задоволення?

- Яку можливість або можливості Ви обираєте для реалізації?

Більше запитань з даного етапу коуч-сесії (додаток 3).

4. Складання покрокового плану досягнення мети:

- Яким буде ваш перший крок для досягнення мети?

- Що ви збираєтесь робити?

- З чого б ви хотіли почати?

- Які будуть наступні кроки?

- Якою мірою обрані варіанти забезпечать досягнення поставлених цілей?

- Які ваші критерії та способи вимірювання успіху?

31

- Коли точно ви маєте намір починати і закінчувати кожну дію?

5. Супровід та підтримка під час руху до мети. Коуч активно слухає,

уточнює про зроблені кроки, обговорює, чи правильно було поставлено завдання

коуч-сесії, можливо її потрібно розбити на дві або навпаки об'єднати. Ставлять

далі завдання для досягнення головної мети, вивчають ситуацію і складають

новий план дій на наступний період. Клієнт описує, що було зроблено за період

між сесіями, що вийшло, а з чим були труднощі, яких інструментів йому не

вистачило.

- Що було зроблено після нашої останньої коуч-сесії? Чи все встигли?

- Що не встигли? І чому?

- Які результати?

- З якими труднощами зіткнулися? Як Ви думаєте, чому це було трудністю

для Вас?

- Що можна зробити, щоб всі труднощі зникли?

У роботі з керівниками гуртків, зазвичай, всі ці етапи присутні на кожній

коуч-сесії, адже на кожну зустріч Клієнт приходить із завданням, яке необхідно

вирішити для досягнення головної мети, а значить є ситуація, що склалася, є

ресурси і можна скласти план, щоб змінити на краще те, що є. Для цього є

Програма професійно-особистісного зростання педагога (додаток 2), підготовка

якої дає можливість керівникам гуртків самостійно розробити основні кроки для

вирішення поставленої мети і завдань.

Так, під час коуч-консультування з керівником астрономічного гуртка

«Правила підготовки навчальних презентацій» використовувався комплекс

запитань, які допомагали проаналізувати тему всебічно, розвивали інтерес до

вивчення, обґрунтування власної позиції.

- Для чого це Вам потрібно?

- Якими знаннями і вміннями Ви володієте на даному етапі?

- Де отримали ці знання/вміння?

- Що Вам заважає у процесі освоєння теми?

- Чим би Ви хотіли оволодіти у процесі коуч-сесії?

32

- Що для Вас означає «краще володіти»? Як і за якими критеріями можна

оцінити «краще володіти»?

- Як це Вам згодиться у роботі з вихованцями гуртка та в особистому

житті?

- Чи зможете поділитися знаннями та вміннями з колегами?

- Чи приносить Вам задоволення робота зі створення презентацій

PowerPoint?

- Чи Ви знаєте когось, хто вже володіє схожими знаннями і уміннями?

- Як виконують свою роботу? Що з цього хотіли би Ви робити краще, так

само?

- Яким чином використаєте набуті знання і вміння?

Парадигма коучингу в центрі дитячої та юнацької творчості базується на

наступних судженнях: «Люди здатні змінюватися лише в тих випадках, коли

самі захочуть цього і готові до цього», «Наші переконання щодо власних

можливостей, напряму пов’язані з нашими досягненнями», «Те, як ми

визначаємо успіх, здійснює прямий вплив на наші досягнення», «Люди

вчаться лише тоді, коли дійсно залучені в процесс», «Ми можемо вчитися за

допомогою всього, що ми робимо, проте навчання відбувається лише тоді, коли

ми мислимо і будуємо плани на майбутнє», «Для того, щоб допомагати іншим,

ми повинні безперервно прогресувати самі» .

Отже, коучинг у науково-методичній роботі центру дитячої та юнацької

творчості розглядається як фактор, що сприяє реалізації творчого потенціалу

керівників гуртків, як технологія розв’язання завдання вдосконалення

особистості на різних етапах професіоналізації, як система, що забезпечує

успішність професійної діяльності педагогів. У процесі вдосконалення

готовності керівників гуртків до роботи з обдарованими вихованцями коучинг

створює комфортне оточення і сприятливі умови, які стимулюють і мотивують

педагогів до розкриття потенціалу і мобілізації внутрішніх ресурсів у

професійній діяльності.

33

ВИСНОВКИ

Використання педагогічного коучингу є не лише необхідною

гуманітарною складовою формування, а й важливою дією подальшого розвитку

професійної компетентності майбутнього керівника гуртка. Це дозволяє йому

розвивати уявлення про себе як суб’єкта професійної діяльності, формувати

потребу у професійному самовдосконаленні упродовж життя.

Коучинг запускає процеси, які дозволяють педагогам глибоко усвідомити

свої життєві цілі та використовувати навчальний заклад як засіб для їхнього

досягнення. Це створює високу мотивацію, наповнюючи життя і працю змістом і

енергією.

За східною мудрістю ”Вчитель приходить, коли учень готовий”. Коучинг

потрібен тому, хто іде вперед, хто вже багато досяг і бажає досягнути більшого в

житті, професії, бізнесі. Процес коучингу ніколи не закінчується – чергове

досягнення стає платформою до подальшого випробування. Освітній коучинг

зорієнтований на дію та має в основі принцип навчання через дію. Його завдання

побудовані на конструктивному досвіді, які через зворотній зв’язок

представляють адекватні зміни.

Таким чином, освітній тип коучингу спрямований на постійний

професійний розвиток суб’єктів навчально-виховного процесу через навчання та

тренінги. Кінцевою метою освітнього коучингу є професійний саморозвиток

керівника гуртка. Використання механізму спрямованого саморозвитку, на

якому ґрунтується освітній коучинг, забезпечить природовідповідний розвиток

людини і надасть можливість більш ефективно використовувати свої природні

ресурси.

Здійснене дослідження дозволяє стверджувати, що технологія коучингу в

закладі позашкільної освіти, яку зазвичай розглядають лише як педагогічний

супровід або створення оптимальних умов для розкриття потенціалу

особистості, має неабияке значення і для формування професійної

компетентності керівника гуртка, а також призначена допомогти молодим

34

колегам реалізуватися у професії, в соціумі, розкрити свій потенціал та

навчитися крок за кроком, поступово долати труднощі і в професії, і в житті.

Коучинг – це технологія, яка потребує великого досвіду і серйозного

підходу з боку методиста-наставника, це ціла система підтримки керівників

гуртків, і, хоча її професійне масштабне застосування вимагає попереднього

навчання і підготовки коуча, окремі елементи ми можемо застосовувати успішно

в різних сферах науково-методичної роботи центру дитячої та юнацької

творчості.

35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аткинсон Мэрилин. Наука и искусство коучинга: Внутренняя динамика /

Мэрилин Аткинсон, Чоис Т. Рае. – [пер. с англ.]. – К. : Companion Group, – 2009.

– 208 с.

2. Дауни М. Эффективный коучинг: Уроки коуча для коучей / М. Дауни –

[пер. с англ.]. – М.: Издательство «Добрая книга», – 2008. – 288 с.

3. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 (№ 2145-VІІІ).

4. Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 (№ 1841 — ІІІ).

5. Ківшик А. І. Розвиток професійної компетентності педагогічних

працівників професійно-технічного навчального закладу: коучинговий підхід:

метод. рекомендації / А. І. Ківшик, Т. Ю. Чернова. – Хмельницький: ФОП Бідюк,

2015. – 254 с.

6. Кларин М. В. Профессиональный стандарт «Коуч»: развитие коучинга как

профессии / М. В. Кларин // Организационная психология. – 2014. – №1. – С. 6 –

12.

7. Никитина Т.А Основы коучинга: уч. пособ. / Тетьяна Анатольевна

Никитина, Мария Александровна Шаталина. – Самара: Самар. гос. пед. ун-т,

2007. – 184 c.

8. Педагогічний коучинг: навч.-метод. посіб./ Т. Ю. Чернова, І. С. Голіяд, О.

А. Тіщук // [за заг.редакцією Д.Е. Кільдерова] – Київ: 2016. – 166 с.

9. Романова С. М. Коучинг як нова технологія в професійній освіті / С.

М. Романова // Вісник Нац. авіац. ун-ту. Серія: Педагогіка. Психологія. – 2010. –

Вип. 3. – С. 83–86.

10. Сидоренко В.В. Положення «Про педагогічний коучинг в системі

післядипломної освіти» / Вікторія Вікторівна Сидоренко. – Донецьк: Витоки,

2014. – 63 с.

11. Thomas Leonard. Profiles in Coaching with Thomas Leonard. – Fitness

Information Technology; 2 edition. – 2010. – 410 р.

36

12. Уитмор Дж. Коучинг высокой эффективности / Дж. Уитмор. – [пер. с

англ.]. – М.: Международная академия корпоративного управления и бизнеса, –

2005. – С. 168.

13. Уитворд Л., Кимси-Хауз Г., Сандал Ф. Коактивный коучинг: Учебник /

Пер. с англ. – М.: Издательство Центра поддержки корпоративного управления и

бизнеса, 2004. – 360 с.

Електронні ресурси

14. Вікіпедія – вільна енциклопедія [Електронний ресурс] / Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%

BD%D0%B3

15. Горук Н. Коучинг як ефективна технологія формування самоосвітньої

компетентності студентів [Електронний ресурс] / Режим доступу:

http://library.udpu.org.ua/library_files/probl_sych_vchutela/2015/11_1/15.pdf

16. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс] / Режим

доступу:

http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202

016/12/05/konczepcziya.pdf

17. Cайт Міжнародної академії коучингу [Електронний ресурс] / Режим

доступу: http://www.coacha.ru/

18. Упровадження коучинга як засобу вдосконалення шкільної корпоративної

культури [Електронний ресурс] / Режим доступу:

(http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/22468)

37

ДОДАТКИ

38

Додаток 1

Педагогічний коучинг «Самоосвіта – основа професійного розвитку

керівника гуртка»

Мета:

- сприяти активізації творчого потенціалу керівників гуртків;

- стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень;

- сприяти формуванню комунікативних умінь і навичок через

спілкування і виконання задань під час групової роботи.

Завдання:

- формувати вміння командної взаємодії;

- допомогти в організації професійного самовдосконалення й самоосвіти.

Цільова аудиторія: керівники гуртків центру дитячої та юнацької творчості (10-

12 чол).

Хід заняття:

Методист (далі КОУЧ): Доброго дня! Я вітаю всіх присутніх. Сьогодні

наша група зібралася, щоб попрацювати в новій для нас формі - у формі

коучингу. Для початку розберемося, що таке коучинг. Коучинг (англ. Coaching -

навчання, тренування) – метод консультування та тренінгу, відрізняється від

класичного тренінгу і класичного консультування тим, що коуч не дає порад і

жорстких рекомендацій, а шукає вирішення спільно з клієнтом. Від

психологічного консультування коучинг відрізняється спрямованістю мотивації.

Робота з коучем передбачає досягнення певної мети, нових позитивно

сформульованих результатів в житті і роботі.

Під час заняття ми будемо досліджувати, експериментувати, давати

відповіді питання і створювати продукт нашого дослідження за темою

«Самоосвіта як складова інформальної освіти». Дуже важливо, щоб ви мали

бажання висловлювати свою точку зору, можливість ділитися власними

напрацюваннями з колегами. Саме з цією метою ми розпочинаємо наш коучинг.

39

У цьому аспекті слід звернути увагу на використаня нами принципів коуч-

підходу: 1) все, що говориться важливо; 2) кожен відповідає за свої слова; 3)

заохочуйте питання і відповіді; 4) шукайте цінне у кожного учасника; 5) повагу

виховуйте прикладом; 6) коуч-позиція як простір для всіх ідей; 7) активне

слухання; 8) використання метафор; 9) потенціальна пауза; уважна тиша.

Класичними на заходах є запитання:

- Що Ви хочете?

- Чому це важливо?

- Як Ви зможете?

- Як Ви зрозумієте, що Ви досягли?

Теоретичний блок

КОУЧ. Хочеться згадати слова німецького філософа Дістервега: "Ти лише

до тих пір здатний сприяти освіті інших, поки продовжуєш працювати над

власною освітою...".

Прийнятий Закон України «Про освіту» запроваджує багато нових

термінів, які не завжди зрозумілі не тільки громадськості, але і багатьом

освітянам. Серед ключових новацій є поняття неформальної та інформальної

освіти.

ФОРМАЛЬНА

ОСВІТАНЕФОРМАЛЬНА

ОСВІТА

ІНФОРМАЛЬНА

ОСВІТА

Регламентує-

ться з боку

держави

Пов’язана

зі сферою

захоплень,

творчістю

Освіта

в процесі

спілкування,

читання,

осмислення

досвіду тощо

Ми маємо три форми здобуття освіти: формальну – офіційне підвищення

рівня освіти, неформальну – підвищення рівня поза офіційною системою

підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси, інформальну – самоосвіта.

40

На сучасному етапі розвитку суспільства всі розуміють, що кожному

громадянину необхідні універсальні знання, здатність розв’язувати свої життєві

та професійні проблеми. Ідею універсальної освіти розглядають нині як головну

умову розвитку особистості й суспільства загалом. В основі цієї ідеї лежить

здатність людини до безперервної освіти.

На дитячі та юнацькі роки випадає тривалий процес освіти, і багато

молодих людей із полегшенням зітхають, коли йдуть працювати після вищого

навчального закладу, але навіть невелика перерва в освіті відкидає їх назад, бо

диплом про вищу освіту — це тільки початок безперервної освіти. Здатність до

самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на

людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. «Вчити самого себе», — девіз

кожної особистості, але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок

їхньої наближеності до молодого покоління здійснюють безпосередній вплив на

розвиток особистості дитини. В. Сухомлинський уважав, що джерелом і

рушійною силою самоосвітньої діяльності педагога є потреба в знаннях: «Знати

більше, ніж я знаю сьогодні».

Всі ми колись, а може і тепер складали пазли і отримували завершену

картинку. Саме тому,

використовуючи форму роботи

«складання пазлів», спробуємо

зібрати композицію, яка

символізуватиме складові

самоосвіти керівника гуртка.

1.Вправа «Знайомство»

КОУЧ: Щоб ближче познайомитись, я пропоную скласти «Вірші про

себе» і заповнити порожні рядки. Вони не обов’язково мають римуватися.

Будьте відвертими. Це – завдання-експеримент, в ньому ви даєте відповіді на

багато запитань, які і є найважливішим елементом коучингу (5 хв.).

Я______________________________________________________

41

(дві характерні для тебе риси)

Я хотів би знати_________________________________________

(те, що тебе цікавить)

Я хочу_________________________________________________

(реальне бажання)

Я уявляю собі___________________________________________

(те, що ти собі уявляєш)

Я відчуваю_____________________________________________

(що ти відчуваєш стосовно своїх уявних дій)

Я турбуюся про_________________________________________

(те, що дійсно турбує)

Я знаю_________________________________________________

(істина, в якій ти впевнений)

Я стверджую____________________________________________

(те, у що ти віриш)

Я мрію_________________________________________________

(те, про що ти мрієш)

Я намагаюся____________________________________________

(те, що ти намагаєшся робити)

Я сподіваюсь___________________________________________

(те, на що ти дійсно сподіваєшся

Я______________________________________________________

(повтор першого рядка вірша)

(Присутні озвучують «Вірші про себе»).

КОУЧ: Приємно познайомитись з кожним з вас.

Отже, підводячи підсумки, дайте відповідь на питання:

- Як ми називаємо перший процес у самоосвітній роботі?

(самопізнання)

- Знайдіть серед пазлів назву цього процесу і почепіть на дошку.

42

Перед нами з’явився перший елемент нашої композиції. В. Сухомлинський

був переконаний, що самоосвітню діяльність педагога слід починати із

самопізнання. Педагог мусить вивчити себе як особистість, порівняти себе з

іншими, поспостерігати за собою, ніби збоку. Виховання почуттів,

дисциплінування думки й волі, вироблення й урівноваження характеру — усе це

людина має робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою.

2. Вправа «Добери питання»

КОУЧ: Продовжуємо дослідження. Робота для груп (2 групи – 5-6 чол.)

Перед вами на аркушах 5 пунктів, які мають пряме відношення до самоосвіти.

Ви маєте сформулювати до кожного пункту питання і записати поряд.

Наприклад:

1. Інтерес (Чого хочу?)

- Визначення професійних потреб (Чому хочу навчитися, що дізнатися?)

- Формулювання теми, постановка мети (Чого хочу досягти?)

2. План (Як досягну?)

- Відбір дій (Що треба зробити?)

- Установка їх послідовності (В якій послідовності?)

- Визначення термінів (Коли?)

3.Робота(Що роблю?)

- Навчання і виховання

- Оснащення навчальних занять та виховних заходів (За допомогою чого?)

- Збір інформації для аналізу (Як виходить?)

4. Аналіз (Що вийшло? Що не вийшло і чому?)

- Підбір методик аналізу

- Проведення аналізу

- Висновки

5. Майбутнє (Що далі робити?)

- Завдання на майбутнє.

КОУЧ: Ці 5 пунктів є не що інше як етапи самоосвіти (наступний пазл).

(Представники групи вивішують пазл на дошці).

43

4. Вправа «Що спонукає?»

(Кожній з підгруп роздані картки, на яких розписані складові потреби

самоосвіти, те, що спонукає педагогів до самоосвіти).

КОУЧ. Виберіть ті, які на вашу думку є найактуальнішими і обов’язково

обґрунтуйте свій вибір.

Мотиви, які спонукають до самоосвіти:

бажання творчості;

зміни, що відбуваються в житті суспільства;

конкуренція;

громадська думка;

матеріальне стимулювання;

інтерес;

ваш варіант.

КОУЧ. Дайте відповіді на питання:

- Які мотиви вас спонукають до самоосвіти?

- Чому саме вони?

- Чого ви бажаєте досягти?

- Яким чином ви будете це робити?

- Для чого вам це потрібно? Яку ціль ви переслідуєте?

КОУЧ. Отже, наступним елементом самоосвіти є – мотиви, які

спонукають до самоосвіти ( пазл вивішують на дошку).

4. Вправа-батл «Звідки?» (змагання у кількості запропонованих

варіантів)

КОУЧ. У чому полягає суть процесу самоосвіти? Педагог самостійно

видобуває знання і використовує їх в професійній діяльності, розвитку

особистості і власної життєдіяльності. Де шукати ці знання? Дайте відповідь. Ця

вправа-батл має змагальний характер. Головне у батлі – швидкість, кількість та

не повторюватись у висловлюваннях. Яка група підбере більше відповідей – та

44

перемогла і має право почепити наступний пазл нашої картинки. Звідки ви,

працюючи керівниками гуртків, черпаєте інформацію, поповнюєте свої знання?

(Можливі відповіді учасників: телебачення, газети, журнали, література

(методична, науково-популярна, публіцистична, художня та ін.), Інтернет, відео,

аудіо інформація на різних носіях, платні курси, семінари та конференції,

майстер-класи, заходи з обміну досвідом, екскурсії, театри, виставки, музеї,

концерти, курси підвищення кваліфікації, подорожі).

КОУЧ. То звідки ми отримуємо інформацію? Наступний пазл – джерела

самоосвіти. Отже, всі джерела діляться на джерела знань, що сприяють

особистісному зростанню, і джерела, що сприяють професійному зростанню.

Однак вони можуть сприяти і тому й іншому одночасно.

5. Вправа «Відкритий мікрофон»

КОУЧ. Поділіться досвідом, які умови сприяють продуктивній самоосвіті

керівників гуртків?

(Можливі відповіді учасників: Самоосвіта педагога буде продуктивною за

наступних умов: у процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у

власному розвитку; керівник гуртка вміє визначити свої сильні та слабкі

сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін;

володіє розвинутою здатністю до рефлексії (діяльності особистості, що

спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та

формулювання висновків); програма професійного саморозвитку, самоосвіти

містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності; педагог

є готовим до творчості; існує зв’язок особистісного та професійного розвитку і

саморозвитку).

КОУЧ. Отже останній пазл – умови самоосвіти.

Перед нами утворилася ваза, яка уособлює самоосвіту педагога та її

основні складові. Таких пазлів може бути набагато більше. Тому що у процесі

самоосвіти важливими є і напрямки, в яких педагог повинен удосконалюватись, і

форми самоосвіти – індивідуальна, групова, шляхи реалізації самоосвіти, про

45

яких ми не згадуємо, але погляньте на картинку, скажіть, чого не вистачає цій

вазі? Так, квітів.

6. Вправа «Наповнюємо вазу»

КОУЧ. Кожна діяльність безглузда, якщо не створюється продукт, чи

немає будь-яких досягнень. І в особистому плані самоосвіти педагога

обов'язково повинен бути список продуктів діяльності, які мають бути досягнуті

за певний термін. Тож цими продуктами, результатом самоосвіти керівника

гуртка, ми зараз «наповнимо» нашу вазу. У вас на столах є картинки весняних

квітів. Запишіть на звороті один із продуктів, який «народжуються» в результаті

самоосвіти керівника гуртка, озвучте і «наповніть» нашу вазу весняними

квітами.

(І група підбирає результати самоосвіти серед традиційних форм, ІІ

група - інноваційних та науково-методичних).

Можливі відповіді учасників:

1 група - традиційні форми: доповідь; виступ на семінарі; виступ на

педагогічній раді; виступ на засіданні методичного об’єднання; комплект

дидактичного матеріалу з гуртка; збірники практичних; розробка комплекту

роздаткового матеріалу тощо. 2 група - інноваційні: проект; розробка

електронних занять, посібників тощо; розробка пакету тестового матеріалу в

електронних оболонках; створення особистої методичної чи предметної web-

сторінки тощо; науково-методичні: методичний посібник; навчальний

посібник; стаття до фахового видання; науково-методична розробка; методичний

чи діагностичний кейс; створення термінологічного словника; творчий звіт

тощо.

46

КОУЧ. Споглядаючи

результати дослідження, напевно

кожен отримує задоволення від

створеного продукту, прекрасної вази,

в якій буяють різноманітні весняні

квіти. Сьогодні – це складові

самоосвіти. Ми навчаємось усе

життя і навчаємо інших,

самовдосконалюємось, нам легко та

цікаво працювати з батьками та

вихованцями.

А на завершення нашої

плідної роботи пропонуємо тест на

релаксацію «Прогулянка лісом». Скористайтесь чистими аркушами паперу.

Інструкція. Уявіть, що ви подумки здійсните прогулянку лісом, де з вами

може статися все, що завгодно. Уважно слухайте, і все, що уявили, запишіть.

Нумеруйте.

1. Отже, ви йдете лісом. Який це ліс: світлий чи темний, рідкий

чи просторий, частий чи густий? Ідете ви стежкою чи самі прокладаєте

шлях? Запишіть.

2. Ось ви бачите перед собою чашку. Уявіть її і опишіть: брудна

чи чиста; колір; матеріал, з якого її зроблено; міцна чи ламка. Запишіть.

3. Ви зустрічаєте перешкоду у вигляді заростей чагарнику. Що

робитимете? Запишіть.

4. У лісі ви натрапили на хатинку. Розгляньте й опишіть, який

вигляд вона має. Увійдіть до хатинки. Що ви там побачили? Що ви

робитимете в хатинці?

5. У лісі вам зустрівся вовк. Опишіть свої дії під час зустрічі зі

страшним вовком.

47

6. А тепер ви вийшли до озера. Що ви робитимете біля водойми?

Запишіть.

КОУЧ. Скористайтесь пам’яткою «Обробка персональних даних»

Обробка отриманих даних

1. Ліс, як відомо, — це суспільство, соціальне середовище, у якому живе

людина. Характеристика лісу — це сприйняття і ставлення людини до цього

середовища. Якщо страху немає перед майбутнім і перед суспільством, то ліс

світлий і просторий. Впевненість і відсутність тривожності виявиться у

наявності стежки чи дороги. Якщо людина не впевнена в собі, то ліс для неї

темний, а стежки вона не бачить. Може бути й таке, що ліс темний, а людина

сама прокладає шлях. Це свідчить про невпевненість і острах, але

наполегливість і спробу подолати свої страхи.

2. Опис чашки психологи пов'язують зі сприйняттям людиною самої

себе, із самооцінкою, ставленням до себе. Тож чиста чашка — це сприйняття

себе як позитивної людини, брудна — критичне ставлення до себе. Колір чашки

також дає певну інформацію. Світлий колір чашки (рожева, біла, блакитна тощо)

пов'язаний з високою моральністю, червона — з активністю, зелена — із

прагненням до лідерства, синя — із замкнутістю, фіолетова — з емоційністю і

схильністю до мистецтва. Ламкий матеріал, з якого зроблена чашка, говорить

про невпевненість людини. Дорога антикварна чашка свідчить про високу

самооцінку.

3. Подолання заростей чагарників говорить про вміння переборювати

труднощі в реальному житті. Якщо людина йде напролом, то вона сама долає

труднощі. Якщо обходить їх — не вміє переборювати, або полюбляє створювати

їх собі сама.

4. Опис хатинки характеризує сприйняття людиною своєї сім'ї. Міцна

хата – це гарна сім'я, у якій людині затишно, там вона захищена. Іноді описують

багатоповерховий дім. Це свідчить про те, що людині замало уваги, яку

приділяють їй у сім'ї. Яка хатинка всередині і як поводиться людина, говорить

48

про стосунки в сім'ї. Якщо затишно і світло, то в сім'ї все добре. Темні кімнати,

бруд свідчать про неблагополуччя, самотність і незахищеність людини.

5. Зустріч із вовком і поведінка в цій ситуації говорить про вміння

людини переборювати свої страхи. Якщо тікає, то шукає захисту в інших. Якщо

намагається вмовити вовка, то заганяє страх всередину себе, тому зростає

тривожність. Використання зброї та спробаперемогти вовка демонструє агресію

і злість людини.

6. За поведінкою біля озера можна сказати про ставлення людини ло

життя. Якщо в озеро спробували ввійти, замочили ноги або скупалися — активне

ставлення до життя; якщо до води підійшли, але не торкнулися її або не

підійшли взагалі, це свідчить про певні ознаки депресії.

КОУЧ. Я дякую вам за плідну роботу, за можливість спілкування, обмін

досвідом, за ваші думки, щирість і відкритість. Наше засідання підходить до

завершення. Коучинг потрібен тому, хто йде вперед, хто вже багато досяг і

бажає досягнути більшого в житті та професії. Сподіваємось, що в процесі нашої

роботи ви поставили певні професійні і життєві цілі і визначили шляхи їх

досягнення. Саме це і було метою нашої роботи.

Отож, шукаймо, експериментуймо, не погоджуймося, але не залишаймося

на узбіччі дороги пізнання! І завжди пам’ятайте слова Джимі Рона — всесвітньо

відомого філософа бізнесу, який розробляв стратегії діяльності Соса-Соlа, був

особистим бізнес-тренером Білла Гейтса: «Формальна освіта допоможе вам

вижити, а самоосвіта приведе вас до успіху».

Дякую за увагу!

49

Додаток 2

Структура Програми професійно-особистісного зростання педагога

Використовуючи наведені нижче коуч-компоненти, відповідаючи на

поставлені запитання, розробіть свою індивідуальну програму професійно-

собистісного зростання.

1. Цілі (місія). Напишіть мінімум три цілі.

2. Обмеження (перешкоди, проблеми, недоліки), що стосуються

готовності/неготовності до реалізації мети (місії). Що заважає досягненню мети

(здійсненню місії)?

3. Методи (способи), місце і час досягнення намічених цілей і вирішення

виділених завдань. Як Ви будете вирішувати поставлені завдання? Коли? Де? З

ким?

4. Ресурси, необхідні для вирішення поставлених завдань (наявні і

додаткові). Які здібності Вам знадобляться для здійснення наміченого? Які вже

є? Які потрібно розвивати?

5. Результати (показники) досягнення цілей. Як Ви дізнаєтеся, що мета

досягнута? Де «знаходитесь» зараз?

6. Можливості, що відкриваються в разі досягнення поставлених цілей.

Які нові результати будуть отримані Вами, якщо Ви здійсните намічене?

7. Перший крок. Що важливо зробите прямо зараз для здійснення

поставлених цілей? Яку дію і коли Ви здійсните в першу чергу?

50

Додаток 3

Перелік питань для пошуку цілі на коучинг-сесію:

• Чим я можу бути корисна Вам сьогодні?

• На чому Ви сфокусуєтесь сьогодні?

• Чого Ви очікуєте від цієї коуч - сесії?

• Що буде найкращим результатом нашого спілкування?

• Який вимірний результат Ви б хотіли отримати?

• Як Ви дізнаєтеся / зрозумієте, що отримали / домоглися / досягли?

• Де зараз (за шкалою від 1 до 10) Ви перебуваєте по відношенню до досягнення

цієї мети?• Навіщо Вам досягати цю мету?

• Що це дасть особисто Вам?

• У чому конкретно Ви хотіли б просунутися?

• Що це означає?

• Як я можу бути корисна в цьому?

• Що ще актуально для Вас крім цієї мети?

• Чого Ви хочете насправді?

• Яке це має відношення до більшої мети?

• Чому саме ця мета?

• Чому для Вас це важливо?

• Чого б Ви хотіли, якби не було обмежень?

• Наскільки Ви впливаєте на досягнення мети?

• Наскільки досягнення мети залежить від Вас?

• Від кого ще залежить досягнення мети?

• Коли Ви хочете цього досягти?

• Що буде, якщо це станеться – Ви досягнете мети?

• Що буде, якщо цього не станеться?

• Як зміниться Ваше життя?

• Як вплине досягнення мети на оточуючих?

51

Додаток 4

Фотогалерея

Індивідуальні коуч-сесії з керівниками гуртків з питання підготовки до

атестації, проведення заняття гуртка, написання

авторських програм та посібників

Коучинг-сесія методиста Відлацької О.С. з керівниками гуртків художньо-естетичного відділу

Гулько О.В., Махинею Н.В.

Коучинг-сесія методиста Майструк Г.І. з керівником гуртка образотворчого мистецтва

Лисаком О.М.

52

Коучинг-сесія методиста Відлацької О.С. з керівником гуртка стендових моделей копій

кораблів Суржком С.П.

Коучинг-сесія методиста Майструк Г.І. з керівником гуртка вокального співу

Ділайчук О.В.

53

Коуч-сесія завідувача науково-методичного відділу Семенишеної В.С. з керівником гуртка

юних поетів і прозаїків «Паросток» Горгулько Т.В.

Коучинг-сесія методиста Майструк Г.І. з керівником гуртка « Основи WEB-дизайну»

Резнічком К.В.

54

Групова коуч-сесія методистів Відлацької О.С та Майструк Г.І. щодо самоосвітньої діяльності

й підвищення професійної компетентності керівників гуртків.