2СУБОТА27 липня2019 року№ 30 (1736)ПУСТОМИТІВЩИНА: ВИБОРИ - 2019

Партія % ЗА Голосів ЗА

Політична Партія "ГОЛОС" 29,76 27 584

Політична партія "Європейська Солідарність" 26,98 25 007

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СЛУГА НАРОДУ" 15,39 14 263

політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" 5,65 5 238

політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода" 4,80 4 453

Політична партія "Об’єднання "САМОПОМІЧ" 3,36 3 111

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СИЛА І ЧЕСТЬ" 3,27 3 028

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "УКРАЇНСЬКА СТРАТЕГІЯ ГРОЙСМАНА" 2,67 2 473

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА" 2,66 2 465

політична партія "Громадянська позиція" 1,89 1 756

Політична партія "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ" 1,29 1 197

Політична партія "Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі" 0,69 638

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ПАРТІЯ ШАРІЯ" 0,51 471

Політична партія "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК" 0,29 268

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ПАРТІЯ ЗЕЛЕНИХ УКРАЇНИ" 0,29 265

Аграрна партія України 0,11 102

Політична Партія "ПАТРІОТ" 0,09 85

Політична партія "Сила Людей" 0,08 75

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ" 0,06 58

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "НЕЗАЛЕЖНІСТЬ" 0,06 58

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СИЛА ПРАВА" 0,06 53

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ "ФАКЕЛ" 0,04 36

Відомості про підрахунокголосів на позачергових

виборах народних депутатівУкраїни 21 липня 2019р.Виборчий округ №118

Відомості про підрахунок голосів виборців позагальнодержавному виборчому округу

Відомості про підрахунок голосів виборців наодномандатному виборчому окрузі

Кандидат % ЗА Голосів ЗА

Васильченко Галина Іванівна, Політична Партія "ГОЛОС" 3 1,61 28 543

Дубневич Богдан Васильович , самовисування 2 9,81 26 924

Федецький Артем Андрійович, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СЛУГА НАРОДУ"

1 2,42 11 219

Кльофа Тарас Григорович, Політична парт ія "Об’єднання "САМОПОМІЧ"

9 ,21 8 321

Мельничук Лю бомир Анатолійович, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода"

7 ,02 6 346

Дорош Уляна Миколаївна, політична партія "Громадянська позиція"

4 ,09 3 701

Жиравецький Андрій Михайлович , ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СИЛА І ЧЕСТЬ"

2 ,96 2 674

Павлів Андрій Петрович, самовисування 1 ,12 1 020

Юськевич Ірина Ігорівна, самовисування 0 ,92 833

Косик Орест Володимирович, самовисування 0 ,45 415

Вуй Ю рій Ярославович, Аграрна 0 ,32 294

Результати голосування по Пустомитівському районі

СУБОТА27 липня2019 року№ 30 (1736)3 ПУСТОМИТІВЩИНА: ВИБОРИ - 2019

4СУБОТА27 липня2019 року№ 30 (1736)В НОМЕР

Цікаво і захоплюючепройшов один з ос-танніх недільних днів уселі Раковець нашої гро-мади. Ми радо зустріча-ли на територіїЛьвівщини, на теренах

нашого рідного краю го-стей з села Раковець –назва, якого співзвучназ селом нашої громади,але сусідньої – Івано-Франківської областіГороденківського райо-ну.

Зустрічали гостей біляадмінбудівлі Раковецькогостаростинського округу за-пашним короваєм на виши-тому рушникові як симво-лом гостинності, поваги ідостатку. Адже, як говорятьв народі, що ближні сусіди— найкращі родичі. Тому йпідтримують із ними хорошістосунки. То ж як не запро-сити сусідів на запашнийхліб, на щире слово, на муд-ру бесіду, на щиру українсь-ку пісню.

Для гостей була прове-дена екскурсія о.ОлегомФедоренком (настоятельВідпустового центру отців-салезіян у Новосілці і Раківці)до УГКЦ Покрови ПресвятоїБогородиці с.Раковець, УГКЦПоложення Ризи ПресвятоїБогородиці с.Новосілка тацілющого джерела.

Солонківська громадаприймала гостей з

ФранківщиниТакож на раківчан чека-

ла зустріч з громадою «Мед-в’яна Роса», де гості малиможливість ознайомитись збджолиною продукцією, про-дегустувати мед та медовінапої.

Опісля на території відпо-чинкового комплексу «Гос-тинна поляна» села Рако-вець гості громади подару-вали нам багату концертнупрограму «Славиться пісня-ми, мій рідний край», до якоїувійшли пісні, танці, гра намузичних інструментах, гу-морески. Їхня відвертість,їхня щедрість та емоції, ба-жання показати себе скори-ли і підкорили глядачів, за щовони віддячили артистамбурхливими оплесками.Пісні у їх виконанні неслипозитивні емоції та дарува-ли гарний настрій присутнім.А особливого колориту ви-ступам аматорів додали яс-краві національні костюми.

Івано-Франківщина буланеперевершеною. До нас

приїхали дуже гарні колекти-ви. Артисти несли ту ста-ровинну пісню і співали її так,що не зможуть навіть про-фесіонали з вищою музич-ною освітою.

Слова вдячності за чудо-вий концерт, який пройшовв душевній обстановці, об’є-днавши наші громади, зву-

чали від сільського головиСолонківської ОТГ ВіталіяТкачука, старости Рако-вецького старостинськогоокругу Віктора Солиги, на-чальниці відділу освіти,культури, туризму, молоді

та спорту Солонківськоїсільської ради ОТГ ВіталіїСереди та заступника на-чальниці відділу Надії Цим-балістої.

Заключним акордом не-дільного заходу стала нашасимволічна «українськахвиля», яка мандрує відсела до села нашої об’єдна-ної територіальної громади,разом на території «Поляни»розгорнули п’ятдесятимет-ровий Прапор України назнак цілісності та неподіль-ності нашого краю, нашоїдержави, об’єднавши двіобласті - Львівську і Івано-Франківську.

Наша громада щиро вдяч-на гостям з Франківщини, щоподарували нам приємніхвилини радості, збагатили

наші душі приємним спілку-ванням з прекрасним, і ба-жаємо, аби українська куль-тура жила вічно.

Гості поїхали, а святко-вий настрій залишився!

Христина МУДРА

Богдан Данилко взявучасть у Чемпіонатісвіту з кікбоксингу середчоловіків, який нещодав-но проходив у італійсь-кому містечку Флоренція.Виступав у ваговій ка-тегорії до 63 кг. У першо-му бою Богдан впевненопереміг хорвата, відпра-вивши його у нокаут. Удругому поєдинку здо-лав поляка і пройшов уфінал,де зустрівся з ба-гаторазовим чемпіономсвіту - Фабіо Лоізі. Урівному, впертому про-тистоянні судді надалиперевагу французу з ра-хунком 2:1. ВихованецьДЮСШ “Надія” ДанилкоБогдан посів друге місце.Ставши срібним призе-ром Чемпіонату світу,він виконав нормативта отримав звання май-стра спорту України зкікбоксингу у розділі К-1.

- Скажи, будь ласка, зякого віку ти почав займа-тися кікбоксингом?

- Почав тренуватися з 15років, провів більше 90 боїв.У професійних боях мав 4

поєдинки, в усіх здобув пе-ремогу.

- Хто привів тебе натренування?

- Ніхто не приводив. Меніпросто захотілося прийти взал і довести всім, що я тежможу перемагати. Мій стар-ший брат Степан займавсяв Пустомитах, брав участьу різних змаганнях, багатоперемагав, після чого всійого вітали, хвалили. Менібуло приємно за цим спос-терігати, тоді промайнуладумка, якщо все це так клас-но, чому б і мені не спробу-вати.

- Пам’ятаєш своє пер-ше тренування?

- Дуже мало. Забулося,бо чимало часу минуло. Па-м’ятаю як прийшов у зал,розпочалося тренування,все було так цікаво: ринг,рукавиці, старші хлопці, всітакі сильні. Ще мій брат ка-зав мені, що коли перемо-жеш одного суперника, тобудеш сильним. І тоді я ста-вив собі мету перемагатикожного і я так цим захопив-ся, що зараз не уявляю со-

бі,чи зміг би жити без цього.- Займатися цим видом

спорту твій власнийвибір?

- Я дуже хотів займати-ся кікбоксингом. Буваличаси, коли тренування закі-нчувалося, а мені було мало,але тренер казав, що на сьо-годні достатньо. І я з нетер-пінням чекав наступногодня, щоб знову піти в зал ітренуватися. Бувало на-впаки, змушували не трену-ватися, було безліч про-колів, часто говорили, щонічого не вийде, все це да-ремна трата часу, що кращезайнятися чимось іншим.Кі-кбоксинг - це мій власний ви-бір.Батьки підтримуютьмене, і радіють, що в нихтакий син.

- Як звати твого трене-ра і які його досягнення?

- Мій перший і нинішнійтренер Ігор ВолодимировичФединяк, його досягненняКМС з рукопашного бою, вминулому працював пол-іцейським.

- У 2017 р. ти ставсрібним призером Чемпі-онату світу з кікбоксингу,як довго ти готувався до

цього?- Це місяці наполегли-

вості: спортивний режим,дієта, схуднення, багатотренувань. За мою кар’єруце були перші серйозні зма-гання, хотілося виправдатиту працю, яка була вкладе-на. На мою думку, зробиввсе, що було можна, навітьі більше!

- Чи були хвилини,коли тобі хотілося всекинути, перестати трену-ватися?

- Звичайно, в кожної лю-дини буває такий момент.Найголовніше в цю секундузрозуміти заради чого тивсе це починав. Найлегшездатися, знайти відмазку, адовести це до кінця можутьодиниці. Багато людей про-сто шукають причини, щобвсе кинути, але це нікому небуло цікаво,і ніколи не буде!

- Чи заважає кікбоксингособистому життю?

-Якщо розібратися, товзагалі не заважає. Я своюроботу зробив вдень івільний. Деколи через тре-нування немає часу кудись

піти, поїхати, але мені такпідходить, подобається. Вмене є тренер, який завждипідтримує, батьки, сестра,моя дівчина. Я дуже радий,що біля мене знаходятьсясамі такі люди, вони длямене як зарядка, без якої те-лефон не працюватиме.

-Ти бачиш себе тількибоксером чи в майбутнь-ому хочеш освоїти щеякусь професію?

- Сьогодні бачу себетільки спортсменом, заразвчуся в Лісотехнічному уні-верситеті, після нього пла-ную вступати в Універси-тет фізичної культури, хочузакінчити два вищих закла-ди, а там побачимо. Звичай-но, хотілося б досягти всьо-го можливого в спорті, апотім час покаже, не буде-мо забігати наперед.

- Де і з ким відбудетьсятвій наступний поєдинок?

- В першій половині ве-ресня готуюся до кубкуЄвропи в Чехії, а в жовтнівідбудеться поєдинок зFarkas Laszlo в Будапешті.Це буде матч-реванш,в пер-шому бою я отримав пере-могу.

- Як кікбоксинг вплинувна твоє життя?

- Ну багато на що впли-ває. Я не такий як більшістьлюдей в теперішній час. По-дивитися на сучасне покол-іння,які закидають себе нар-котиками,алкоголем. А ястараюся бути для когосьвзірцем, щоб люди мали зкого брати приклад.

- Дякую за інтерв’ю.Ба-жаю в подальшому досяг-ти найкращих результатів.

-І вам дякую! Ще хочусказати одну цитату, яка вмайбутньому може приго-дитися кожному з вас «Вашмозок може все, абсолютновсе. Головне, переконатисебе в цьому. Руки не зна-ють, що вони вміють відтис-катися, ноги не знають, щовони слабкі, це знає ваш мо-зок. Переконавши себе втому, що ви можете все, визможете дійсно все!».

Крізь терни до перемоги

Марта КАСІЯНЧУК,студентка факультету

журналістики ЛНУім.І.Франка

НАША ГОРДІСТЬМОСТИ ДРУЖБИ

СУБОТА27 липня2019 року№ 30 (1736)5 СУСПІЛЬСТВО

Ніхто з точністю нескаже скільки сьогоднілемків в світі, протеусім відомо як багатовидатних світу особис-тостей налічує ця етні-чна група українськоїнації. Віддані продовжу-

вачі лемківського роду,яких доля розкидала по-всюди, проживають йна Пустомитівщині. Вцьому розумінні нашкрай насамперед асоці-юється із людиною,котра є гордим пред-ставником згаданогокоріння і в усі роки рев-ним уболівальникомвизнання депортованихна державному рівні таініціативним у районігромадським діячем. По-при це, особа, про котруйтиме мова, далі но-сить і цілком відповідаєсвоєму величному імені,яким називався не тількирівноапостольний вели-кий князь, початківецьхристиянства уКиївській Русі Володи-мир, іменинами котрогоознаменована неділя, щоприйде, а й ціла плеядазнаних українців, бо єтаким же багатогран-ним, далекоглядним і ав-торитетним Володими-ром з Пустомит. Тожмаю приємність пред-ставити чергового го-стя рубрики про нашихзнаних і достойних кра-ян Володимира Васильо-вича Шуркала, головурайонного об’єднання«Лемківщина».

Усе свідоме життя Воло-димир Васильович працюєна благо нашого міста тарайону, разом із цим завж-ди вірний своєму життєво-му креду – відроджувати,плекати і популяризуватилемківську українську куль-туру, ніколи не змінюючиінтересам стосовно най-меншого блага для побра-тимів. Цікавим є факт того,що уже 27 років усі разом удень св. безсрібників Космиі Дем’яна вони святкують

лемківський храмовий праз-ник Кермиш, дотримуючисьусіх прадавніх звичаїв і об-рядів. Коронною стравоюякого обов’язково є надзви-чайно смачна кисилиця.Розповів, що за щасливимвипадком обставин і завдя-

ки старшій сестричці, ставВолодимиром, котра дужехотіла, щоб називався так,як і їхній сусід Володя. Самевона і запропонувала ріднимцю гарну ідею і назавжди по-єднала його із таким міцнимта надійним ангелом охо-ронцем. «Це, справді так,що ім’я має велике значен-ня для людини і, в певніймірі, впливає на хід її життє-вих подій. Неодноразововідчував заступництво відсвого ангела-охоронця, -зізнається пан Володимир.- І повсякчас якась невиди-ма сила манила й до ство-рення чогось богонатхнен-ного, неперехідного , вічно-го. Прикладом чого є спо-рудження у 2007 році у Пус-томитах каплиці Косми іДем’яна і дзвону св. Воло-димира, спеціально виго-товленого на моє замов-лення в Перемишлі, автен-тичних до тих, які були уцеркві в селі Радоцині, звідкипоходять мої батьки, депор-товані 18 травня 1945 рокув Кіровоградську область,які мандруючи у пошукахкращої долі, волею Божоюопинилися і поселилися уПустомитах, де й я прийшову світ».

Варто відзначити, щоокрім числа зініційованих ду-ховних оберегів: пам’ятнихзнаків, фігур тощо, Володи-мир Шуркало є одним із чине найперших та найуспіш-ніших будівничим наших те-рен. Здобувши будівельнийфах у Львівській політехніці,Володимир Васильовичрозпочав свою діяльність умісцевій будівельній фірмі.Досить швидко пройшов усіщаблі кар’єрного росту: відпрораба до головного інже-

нера підприємства, а згодомначальника управління. Зачас його трудової діяльностіна Пустомитівщині збудова-но десятки великих об’єктів.Мало кому відомо, що самевін був дотичним до спо-рудження перших: сільськоїради в районі, котра з’яви-лася у Зимній Воді, дитячо-го садочка у Щирці, 16-тиквартирного будинку у Ям-полі та інших вагомих почи-нань. Не один рік досвідче-ний фанат своєї справидбав й за стабілізацію робо-ти по будівництву загалом,будучи з 2006 по 2010 рікдепутатом обласного рівня,займався розробкою гене-ральних планів сіл, залучен-ням інвестицій і переєрест-рацією підприємств на те-риторію району для сплатиподатків в місцевий бюджет.Словом, чимало значнихсправ на його рахунку. По-єднуючи основну роботу ворганах державної служби –у Пустомитівській районнійадміністрації, де пропрацю-вав 6-ть років із невтомнимвідстоюванням усіх прав тасвобод переселенців, за часдепутатства у Львівськійобласній раді головував ко-місією по зв’язках з україн-цями з-за кордоном. Єдинийз району, хто брав участь узасіданні Ради Європи уСтрасбурзі, домагався виз-нання депортованих на дер-жавному рівні, відкривавмеморіальну дошку першо-му Президенту України М.Грушевському в Холмі.

До сьогодні ВолодимирШуркало успішно провадитьдіяльність, пов’язану із буд-івництвом й на приватномупідприємстві «Весна» у Пу-стомитах. До нових звер-шень його постійно надихаєвиняткова, притаманналише лемкам єдність і згур-тованість, яка особливопроявляється під часпроведення неповторноготрадиційного дійства - фес-тивалю Лемківської Ватри.Нещодавно повернувся ізВсесвітнього святкуванняватри у Ждині, що в Польщі.А вже зараз поринув у підго-товку до проведення регіо-нальної Лемківської Ватри,що уже п’ятий рік поспільпроходитиме 31 серпня -1вересня у с. Зимна Вода. ЇЇособливість у тому, що цьо-горіч у другу неділю верес-ня відзначатиметься 75-річчя депортації.

Гордістю для могоспіврозмовника, беззапе-речно, є й те, що він батькотрьох синів. До речі, сере-дущого із них теж звати Во-лодимиром. Він, як і тато,пішов по його слідах, такожобравши будівельну галузь.Тож обом їм залишаєтьсяпобажати хай добрий ангелбереже повік, вогонь душі,що долею зоветься, подаль-ше життя, неначе вишитийрушник, щасливо й довгопростягнеться!

Снага у імені моїм

Тетяна АВДОНІНА

Саме під такою на-звою у Пустомитахвідбувся літній табірдля дітей організова-ний УГКЦ Успіння Пресвя-тої Богородиці.

На міському стадіоні дляучасників поставили на-дувні атракціони. Малечамала змогу не лише розва-жатись, займатись рухли-вими іграми, а й поглиблю-вати свої знання в релігії.

Табір тривав п’ять днів,

кожен з яких був насиченийна події. Зокрема, у Народ-ному домі семінаристи про-вели катехизацію на темуГоловних християнськихчеснот Віри, Надії та Любові,а також малеча перегляну-ла фільм-притчу про "добро-

го самарянина".Кожен день розпочинав-

ся з молитви та Гімну Ук-

раїни. За час таборуваннядіти відвідали музей-садибуУстияновичів у Вовкові, му-зей пам'яті жертв Сталінсь-ких репресій у смт. Щирець.Відвідали і Центральну рай-онну бібліотеку, де для нихпровели екскурсію та прой-шли цікавий квест.

В останній день таборудіти мали нагоду перегляну-ти мультфільм про Мойсея,опісля відбулося його обго-ворення. Згодом учасники

рушили до храму УспінняПресвятої Богородиці, де назавершення помолились.Було відправлено Молебеньдо Христа Чоловіколюбця.

- Успішність маленькоїлюдини багато в чому будевизначатися умінням швид-

ко адаптуватися до будь-яких умов і будувати соц-іальні зв’язки, - розповідав

настоятель храму о.ЮрійЧудяк. - Велику увагу, вплані духовного розвитку,ми приділяємо прищеплен-ню юним відпочивальни-кам таких чеснот як любовдо ближнього, самопожер-тва, дружба, повага добатьків і старших, а такожоднолітків, розповідаємовідповідні історії. Молитва ірозваги, духовні бесіди іспортивні ігри - канікули, якіможна провести цікаво і з

користю для духовногозростання. Такий напрямокцерковного служіння єособливо важливим тапріорітетним саме в умо-вах сьогодення. Ці діти і цейтабір свідчить, що нашаЦерква і наша Держава ма-ють майбутнє. Хочу щироподякувати жертводав-цям, зокрема Оксані Бицьта Анатолію Гарайді. А та-кож аніматорам, котрі про-тягом цих днів були разоміз дітьми: Соломії Космині,бр. Юрію Буцю, бр. Яросла-ву Оріховському, Юлії Гри-ник, Вірі Шелепило, СоломіїЗаболотовській та усім,хто був причетний до йогопроведення.

- Завжди радо долуча-юсь до життя церковноїгромади і намагаюсь всіля-ко допомагати у її розвиткута житті, - говорив Ана-толій Гарайда. - Дитячі та-бори на канікули —відмінний спосіб проявитисамостійність, розвинутипочуття відповідальності,знайти справжніх друзів.Діти – це наше майбутнє івід нас самих залежить,яке воно буде. Коли дити-на змалку має почуттявіри, розвиває у собі ду-ховні цінності, живе з Бо-гом у серці, тоді і в дорос-лому житті поступатимезавжди як справжній хрис-тиянин.

«Веселі канікули зБогом»

ЛІТНІЙ ТАБІР

Ігор САЛАБАЙ

НАШІ КРАЯНИ

6СУБОТА27 липня2019 року№ 30 (1736)УКРАЇНСЬКІ РЕЛІКВІЇ

Над пошуком найкра-щих рішень для поря-тунку сакральної пам’-ятки XVII століття пра-цюють українські таамериканські фахівці.

Дерев’яна церква в Ку-гаєві – дорога гостя з ми-нулого. Кожен санти-метр, кожен вузлик,тріщина – тут усе маєсвою історію. У цихстінах пройшло сотнівінчань і не менше хрес-тин. Тут шепотіли мо-литви за рідних і близь-ких діди-прадіди. Тут, яккажуть місцеві меш-канці, кожна дощечка на-молена. Але сьогодніхрам закритий. Хто можеврятувати сакральнупам’ятку в Кугаєві та чимунікальна святиня XVIIстоліття, я спробуваладізнатися під час своєїмандрівки у затишнесело під Львовом.

Між народнийдосвід для крихітної

пам’яткиПокидаю гамірний Львів із не-

стримним потоком автомобілів ілюдей, які поспішають на роботу.Позаду переповнені маршрутки. Іпотрапляю у інший світ – в ма-леньке село Кугаїв. По обидвабоки вузької дороги – поля. Тихо.Людей не видно, хоч на годинни-ку близько 10 ранку. Здається, нібитут зупинився час.

Церква Богоявлення Господ-нього XVII століття. Переконую-ся в цьому ще раз, коли дістаюсямісця призначення – старенькоїЦеркви Богоявлення ГосподньогоXVII століття. І одразу розумію –усі мої спроби її уявити, спираю-чись на фото в мережі, були мізер-ними. Бо важко нафантазуватисобі церкву площею 75 квадратів.

«Вона така маленька, що їїхочеться просто обійняти. Вонадуже цінна і надзвичайно цікава.Але в катастрофічному стані», -до мене назустріч виходить АндрійСалюк, голова Львівської облас-ної організації Українського това-риства охорони пам’яток історії такультури. Саме він є одним із тихнатхненників, котрі свого часувзялися за порятунок цієї дерев’-яної пам’ятки архітектури.

На подвір’ї храму людно. Сьо-годні тут проводять міжнароднумайстерню-воркшоп для студентів«Львівської політехніки» за участіреставраторів зі США. Незважаю-чи на ранню годину, юні дослідни-ки вже працюють. Одні досліджу-ють ікони під ультрафолетом, абизрозуміти, скільки разів вони булиперемальовані. Інші – канцелярсь-кими ножиками працюють на стінахцерквиці, досліджуючи, якими вонибули з самого початку.

Тут ми маємо маленьку цер-ковцю, яка в катастрофічномустані. Влада центральна чи місце-ва апелює до того, що, в першучергу, фінансуються церкви, якіпід охороною ЮНЕСКО. І до та-ких об’єктів, як храм в Кугаєві,фінансування просто не дохо-дить. Тому для майстерні обралисаме цей об’єкт. Щоб максималь-но привернути увагу, аби був шансврятувати цю пам’ятку», - розпо-відає Андрій Салюк.

Намет реставраторам позичи-ли у військово-патріотичному виш-колі «Патріот». Одразу розумієш,що тут теж ведеться своя бороть-ба – за культурну спадщину. Та-кож військові надали термоси наводу», - бачить моє зацікавленняАндрій Салюк і продовжує: «Знає-те, мене нещодавно журналістизапитували, чи я вже не займаю-ся охоронною роботою, бо, мов-ляв, багато працюю для допомогифронту. То я пояснюю, що якразтак ми і займаємось охоронноюдіяльністю. Бо оберігати пам’яткитреба і від нищення часом, і відворога. Тому ці дві діяльності дужетісно переплетені».

Свої сподівання висловлює іініціатор та організатор воркшопу,завідувач кафедри архітектури і

реставрації НУ «Львівська пол-ітехніка» Микола Бевз: «Така ма-ленька майстерня зі студентамиміжнародного рівня була задума-на, в першу чергу, для привернен-ня уваги до проблеми дерев’янихцерков. Коли такий захід прово-диться на міжнародному рівні,приїжджають викладачі з-за кор-дону, це показує важливість про-блематики».

За словами Миколи Бевза, затиждень, а саме стільки часувідведено для майстерні, зробитицілісне дослідження неможливо.Але можна навчити дітей розумітипроцеси, дати їм той багаж знаньта практичних навичок, з яким вониу майбутньому зможуть рятуватитакі пам’ятки та фахово на нихпрацювати.

«Тут, у Кугаєві, ми працюємо вкількох напрямках. Перший напря-мок – встановити технічний станоб’єкту. Остання документація, якау нас є, за 2010 рік. Наш аналізвже показує, наскільки церква дег-радувала. Наскільки більшими єпросідання, де відбулися транс-формації. Також тут ми вчимосяфіксувати ураження деревини ко-махами. Ведуться і ідентифікаційнідослідження. Для прикладу, написна вході. В довідниках вказано, щодата цієї церкви є вирізьбленою.Ми бачимо напис «1693». Коли вінз’явився – можна дискутувати.Можна аналізувати архітектурушрифта. Варто взяти фарбу нааналіз, щоб точніше встановити,коли саме могло відбутися це на-несення. Якщо візьмемо пробу де-ревини – по дендрологічному ана-лізу зможемо провести її датуван-ня. Зіставляючи усі ці елементи,можна буде сказати, може, навітьнову інформацію про датування»,- розповідає завідувач кафедри ар-хітектури і реставрації НУ«Львівська політехніка». Від додає,що у цій церкві є дуже багато зага-док і запитань, які можуть показа-ти пам’ятку в іншому світлі. Якщоїї цілісно і фахово дослідити.

Дірки в даху іголодні комахи

Церкву вже двічі на-кривали плівкою-гідробар-’єром, аби захистити віддощів та снігу.А поки щодослідження однозначновказують на одне – храму Кугаєві потребує негай-ного укріплення конст-рукції та оновленняпокрівлі. Спільними зусил-лями та за фінансовоїпідтримки громади, у 2013році вдалося накрити дахплівкою – гідробар’єром.Якби цього не зробили,сьогодні, можливо, уже йне було б що рятувати –гонт на покрівлі прогнив таструхлявів від частихдощів і примх погоди.Якщо спробувати подиви-тися на дах знизу – можнапобачити небо. Він увесьв дірках. Голова товари-ства охорони пам’ятокісторії та культури АндрійСалюк знімає з даху шма-ток гонту – і той розси-пається у руках.

«Цей гідробар’єр – це поряту-нок, бо від дощів, які протікаливсередину, ми могли втратити ав-тентичний іконостас. Плівка доб-ра тим, що дозволяє покрівлі ди-хати, але не пропускає ані дощ,ані сніг. Говорити про поліетилен вцьому випадку не можна було, бопід ним пам’ятка просто зігнила б»,- пояснює Андрій Салюк.

На жаль, події 2014 року недозволили волонтерам продовжи-ти почату справу. І церква зали-шилась знову на самоті. Аж до2017 року. Тоді ентузіасти спільноз мешканцями села ще раз поно-вили плівку, яка вже встигла по-рватися, та почали збір коштів нановий гонт. Сьогодні матеріал длянового перекриття вже є. Він аку-ратно поскладаний у дзвіниці по-ряд і чекає свого часу, коли йоговикористають за призначенням.

Дзвіниця з оновленою по-крівлею.«Хоч село і невеличке,але люди вболівають за своюцерковцю. Приходили перекрива-ти плівкою і старші люди, і мо-лоді. Гроші теж збирали усім се-лом. Хто скільки міг», - відзначаєАндрій Салюк.

Щоб частина церкви не зава-лилася, її довелося підперти бал-ками. І одна з найболючіших про-блем – похилена баня. Якщо по-дивитися зсередини, видно цілко-вите перегнивання покрівлі і час-тини стіни. Відтак, конструкція єдуже «крихкою» і для подальшоїроботи з нею потрібно дуже фа-хово вирішити саме цей момент.

Ще одна проблема – просідан-ня. Незважаючи на те, що ініціа-тива «Врятувати церкву в Кугаєві»свого часу організувала плану-вання території та убезпечилацеркву від підтоплення, роботи цізробили таки запізно. «Ми спізни-лися на років десь так 70. Підва-лини зігнили. Зараз стоїть питан-ня про підважування. Тобто церк-ву піднімають, нижні підвалиниміняють. Судячи із різниці між ниж-німи і верхніми вінцями, колисьтут таке підважування вже роби-ли. Зараз теж потрібно було бтаке робити. Але церква в такомуплачевному стані, що є небезпе-ка, що вона не витримає.

Якби не плівка, крізь дірявупокрівлю можна було б побачитинебо. Про плачевний стан пам’-ятки говорить і реставратор зі СШАЮрій Янчишин. За його словами,храм дуже потребує втручанняфахівців, аби можна було зберег-ти його для наступних поколінь.

«Перша і головна проблема –церква є нестабільна. Найнижчібруси є знищені часом. Їх по-трібно замінити. Дах пропускаєводу і це є причиною того, щопідтримуючі бруси уражені. Алепроблеми є не тільки ззовні. Всяцерква є пошкоджена комахами.Є багато цвілі», - розповідає аме-риканський фахівець із консер-

вації та реставрації дерев’янихтворів мистецтва Юрій Янчишин.

Студенти досліджують церк-ву зсередини. За його словами,було б дуже добре, якби про такіпам’ятки більше дбали на держав-ному рівні: «Я бачив багато дере-в’яних церков, які теж у незадов-ільному стані. Я би дуже просив,щоби ваша держава більше гро-шей виділяла для збереженнявашої культурної спадщини. Яминулого року промовляв приВерховній Раді і бажав, аби дер-жава більше уваги приділяла цьо-му питанню і більше цікавилисяним. В Америці на цю справу ви-діляють великі гроші, бо розумі-ють, що збереження культури іідентичність є тісно пов’язаними.Тут, в Україні потрібно, щоби дер-жава робила поступові позитивнікроки в цьому напрямку. І підтри-

мувала ініціативи. Бо у вас є пре-красні приклади громадськоїініціативи. В багатьох випадках цяініціатива рятує українську спад-щину».

Церква із багатьманевідомими

Юрій Янщишин щиро захоп-лений унікальністю Церкви Бого-явлення Господнього в Кугаєві.Каже, що хоч вона і маленька,проте є справжньою перлиною ук-раїнської культури, яку потрібнозберегти. Але для цього необхід-но ретельно її дослідити. Йдеморазом всередину, і реставраторпоказує, які саме роботи ведуть-ся сьогодні. Розповідає про техн-іки, що використовують студен-ти.

Ікона Богородиці Одигітрії«Ба-чите цю ікону? Вона особлива.Бо є унікальним прикладом тоїтехніки, якою користувалися вУкраїні у 16-18 століттях. Части-на є посрібленою, але із нане-сенням спеціального шафроново-го лаку, який творить ілюзію позо-лоти. Також є багато мікротріщин,які свідчать про старовинність

цієї ікони. Бо тріщини з’являють-ся тільки через 100 років», - роз-повідає Юрій Янчишин.

Тим часом студенти на дра-бинах міліметр за міліметром зчи-щають верхнє покриття стін. Ре-ставратор пояснює – шукаютьперше покриття, щоб дізнатися,якою церква була у час її зведен-ня.

Студенти досліджують церк-ву зсередини«Також ми викорис-товуємо і вивчаємо технікумікроскопічного бадання дереви-ни. Така техніка не викладаєтьсяв Україні. Але саме вона дока-зує, з якої деревини виготовленімистецькі твори. І це теж важли-во», - додає фахівець.

Він звертає увагу на ікони, за-певняючи, що більшість з них збе-реглися і є «у своєму оригінально-му деградованому стані». Проте

багато переживали реставрації,мають нову позолоту. Хто і коли церобив – потрібно дослідити.

Те ж стосується і унікальногоіконостасу. Він є цілковито автен-тичним, але викликає чимало за-питань у фахівців. Про це гово-рить і ініціатор воркшопу МиколаБевз.

Унікальний автентичний іконо-стас, сьогодні ставить перед фа-хівцями безліч запитань «Іконос-тас є багато разів перероблений.Його архітектурні осі є збиті. Вер-хня частина має свою компози-цію, нижня абсолютно свою. Ниж-ня частина не має логіки з верх-ньою. Чому? Коли це сталося? –розповідає завідувач кафедри ар-хітектури і реставрації НУ«Львівська політехніка». - По-трібно дослідити, якою була пер-вісна концепція.

Музей чи другапарафія?

Роман Батіг – опікун церкви, вякого сьогодні зберігаються ключі.Якою ж буде доля церкви, коли їїтаки врятують та реставрують?Сьогодні це обговорюють як

фахівці, так і місцеві меш-канці. За словами РоманаБатога, архітектора за ос-вітою, а нині – опікуна цер-кви та «хранителя» ключів,люди зараз ходять до нової,мурованої церкви. Її збу-дували тут у перші роки не-залежності. Там гарно іпросторо. «Політика туттака – пильнуйте нову цер-кву, бо дві церкви село непотягне. Неправильно це.Бо тут кожна деревина на-молена. Тут все святе», -каже Роман Батіг, торкаю-чись стін дерев’яного хра-му, ніби погладжуючи їх.

Він розповідає, що ко-лись церковицю уже малистерти з лиця землі. «Відбатька чув, що за радянсь-ких часів до неї підігналитехніку і мали відсунути,щоб вона взагалі не зава-жала. Бо ж відомо, що ре-лігія була опіумом для на-роду. Але хтось зі села до-думався підвести до охо-ронної таблиці, що церкваохороняється законом, що

це пам’ятка. І вони поїхали. Потімту таблицю вкрали. Люди замови-ли другу. Так церква стояла і до-жила до наших часів. І виживаєзараз», - розповідає чоловік.

Нова діюча церква уселі Кугаїв

Роман Батіг каже, що людистараються допомагати у порятун-ку храму, але мало що можутьзробити. «Нову церкву зараз пе-рекривають і грошей не вистачає.То де візьмуться ще на стару?Але по-трошки все одно дають.Коли накривали плівкою, теж до-лучалися, - каже опікун пам’ятки.- Ми чекаємо, що тут щосьвідкриється. З іншого боку, якщоцю церкву таки відкриють, то якбуде – дві церкви? А може будемузей. Навіть якщо так, тут по-трібно хоч час від часу відправ-ляти Службу Божу. Бо та дереви-

Дерев’яна церква в Кугаєві: на межі існування

Наталя БАЛУЩАК

на хоче, щоб хтось трошки про-співав, помолився».

Роман Батіг самостійно зробивскриньку для пожертв і пропонуєдолучитися до порятунку святиніусім туристам та гостям церкви,які сюди приїжджають. Каже, людитут бувають часто. Тому хоче зро-бити таблицю зі своїм контактнимномером, аби кожен, хто сюдиприходить, мав змогу потрапитивсередину церкви і оцінити її уні-кальність.

Разом із Романом Батогом йде-мо до старожила села – ІванаМаковського. Цього року йомумине уже 88. Донедавна ключі відцеркви зберігалися саме в нього.Також Іван Маковський накривавцеркву у 1985 році різаним гон-том. «Робили то вночі, бо тоді недуже можна було», - розповідаєдорогою пан Роман.

Івана Маковського зустрічаємона ганку. Каже, що погано почу-вається сьогодні. Напевне, погодавпливає. Розповідає, що в тій цер-квиці його хрестили. Там він же-нився. Свого часу перекривав храмгонтом, без дозволу брав дереви-ну, працюючи тоді в лісгоспі. Таксамо будував і нову, муровануцеркву, яка сьогодні є діючою. Ди-вується, що сьогодні молоді рвуть-ся до старої церкви брати шлюб тахрестити дітей: «Мій внук там же-нився. Я йому казав, що он є новагарна церква. А він вперся, мов-ляв, ні, хочу у тій».

До моєї пропозиції сфотогра-фуватися Іван Маковський ста-виться скептично. «Нащо вам та-кий старий як я на фотографії», -каже. Але в об’єктив дивитьсяповажно. Покидаємо його на тімже ганку. Але вже у товариствітовариша – Романа Батога. Обго-ворюють, що знайшли амери-канські науковці та коли нарештінакриють церкву новим закупле-ним гонтом.

А ми повертаємось до храмупам’ятки, де нас уже чекає АндрійСалюк. Він пояснює, що якщо за-думи волонтерів, ентузіастів тамешканців Кугаєва вдасться втіли-ти в життя, в історії Церкви Бого-явлення Господнього XVII століттяможе відкритися нова сторінка.Вона може стати філіалом музеюім. Корнила Устияновича, що у су-сідньому Вовкові. «Якщо ми бу-демо говорити про цей храм, ту-ристів тут стане ще більше. Мож-на було б думати у майбутньомупро дуже гарний так званий шляхдерев’яної сакральної архітекту-ри. Як є тури замками Львівщини,так і тут в одному місці є кількацерков, всі вони дуже різні іцікаві», - ділиться ідеями головаТовариства, проводжаючи нас доавтомобіля.

Ми їдемо. А він повертаєтьсяназад – до реставраторів, викла-дачів та студентів, які разом зініціативою «Врятувати церкву вКугаєві» крок за кроком роблятьвсе, аби наблизити омріяні планидо реальності.

«Тут, у Кугаєві, ми працюємо в кількох напрямках.Перший напрямок – встановити технічний стан об-’єкту. Остання документація, яка у нас є, за 2010 рік.Наш аналіз вже показує, наскільки церква деграду-вала. Наскільки більшими є просідання, де відбулисятрансформації. Також тут ми вчимося фіксуватиураження деревини комахами. Ведуться і ідентифі-каційні дослідження. Для прикладу, напис на вході. Вдовідниках вказано, що дата цієї церкви є вирізьб-леною. Ми бачимо напис «1693». Коли він з’явився –можна дискутувати. Можна аналізувати архітек-туру шрифта. Варто взяти фарбу на аналіз, щобточніше встановити, коли саме могло відбутися ценанесення. Якщо візьмемо пробу деревини – по денд-рологічному аналізу зможемо провести її датуван-ня. Зіставляючи усі ці елементи, можна буде сказа-ти, може, навіть нову інформацію про датування»,- розповідає завідувач кафедри архітектури і рес-таврації НУ «Львівська політехніка». Від додає, щоу цій церкві є дуже багато загадок і запитань, якіможуть показати пам’ятку в іншому світлі. Якщо їїцілісно і фахово дослідити.

СУБОТА27 липня2019 року№ 30 (1736)7 ОГОЛОШЕННЯ ПАТ «МИКОЛАЇВЦЕМЕНТ»

У Компанії «Контінен-тал Фармерз Груп» три-вають жнива. Вони особ-ливі не лише тим, щовперше відбуваютьсяпід новим брендом післязавершення процесу об-’єднання CFG та «МріяАгрохолдинг», а й суттє-вим оновленням техніч-ного парку та залученняму роботу команди новихтехнологічних інстру-ментів.

Про це заявив Генераль-ний директор Компанії «Кон-тінентал» Георг фон Нолкен.

«Жнива — найважливі-ший час у році. Кожний фер-мер чекає на цю пору, щобподивитися на отриманийрезультат. Ця збиральна кам-панія для нас теж надзвичай-но важлива, адже вона —перша, відколи ми почалипрацювати, як один великийоб’єднаний бізнес. Окрім цьо-го, завдяки надійному міжна-родному інвесторові SALICUK нам вдалося закупитисучасну, техніку. Раді презен-тувати її на полях кластеру“Карпати”», — підкресливГеорг фон Нолкен.

Так, напередодні жнивКомпанія «Контінентал Фар-мерз Груп» закупила 26 но-вих комбайнів CLAASLEXION 770 на напівгусенич-ному ходу TERRA TRAC. Сума

угоди сягнула 12,2 млн до-ларів. Загалом же у 2019 роціна своє технічне переосна-щення Компанія запланува-ла 51 млн доларів інвестицій.

У придбаних комбайнів —безліч переваг. Вони високо-якісні, надзвичайно продук-тивні. Важливо і те, що, якзазначалося, машини облад-нані гусеницями. За слова-ми Георга фон Нолкена, цеодин із ключових критеріїв, боКомпанія планує використо-вувати землі довгостроково,тож їй важливо тримати їх ухорошому стані, не трамбу-вати, щоб не ущільнюватиґрунт.

Те, що комбайн CLAASLEXION 770 — повністю ав-томатизований та виріз-няється небувалою продук-тивністю підтвердив і пред-ставник компанії «CLAAS»Сергій Бутов. А керівниквідділу продажів ТОВ «КЛА-АС Україна» Вадим Постри-гань зазначив, що кожен ком-байн оснащений інтелекту-альними та інженернимирішеннями з автоматизаціїналаштувань, передовою

Під час жнив Компанія «Конті-нентал» презентувала інноваційні

комбайни та безпілотникисистемою очистки зерна,телеметрією з дистанційноюсервісною підтримкою танайсучаснішою системоюCEMOS AUTO THRESHING.Вона дозволяє оптимальноналаштувати молотарку зурахуванням ключових па-раметрів: якість зерна,якість обмолоту, чистотазерна і якість соломи.

Унікальність машин, якзазначили представники«CLAAS» та його офіційногодилера в Україні ТОВ «Ком-панії ЛАН», і завдяки вико-ристанню жаток нової кон-струкції CONVIO FLEX. «Кон-тінентал Фармерз Груп» —перша в Україні компанія,яка вже їх використовує.

Унікальність моделі ком-байнів підтверджує і опера-ційний директор Східного ди-візіону Компанії «Контінен-тал» Віктор Мельник. Він за-уважив, що операції, котрівиконує комбайнер, заскладністю можна порівня-ти з грою на піаніно. Так от,ця складність практичнонівелюється технічнимиможливостями придбаногокомбайна. Майже все маши-на виконує самостійно.

«Важливий фактор, щовплинув на придбання самецих комбайнів, — крок доточного землеробства. Си-стема TELEMATICS дозво-

ляє віддалено за допомогоюсучасного мобільного теле-фону спостерігати, з якоюпродуктивністю й основни-ми параметрами комбайн уцей час працює у полі. І всеце — не виходячи з офісу,— заявив Віктор Мельник. —При цьому продуктивнішіпараметри у такий спосібможна налаштувати і наінших машинах».

Справді, Компанія актив-но впроваджує у роботі тех-нології точного землероб-ства. І не тільки завдяки су-часним комбайнам. Під часпрестуру на поля представ-ники команди «Контінентал»продемонстрували іще однуновинку — один із чотирьохпридбаних безпілотнихлітаків Trinity F9. Їх закупів-ля обійшлася Компанії у 80тис. доларів. Безпілотникивже почали використовува-ти для моніторингу полів.

Про характеристики без-пілотних літаків розповівпредставник компанії«Hummingbird» в Україні Ро-ман Михалевич. Вони —німецького виробництва,

оснащені двома камерамивисокої роздільної здатності.Безпілотники дуже зручнідля агромоніторингу. Роз-мах крил одного апаратусягає двох метрів. Зліт і по-садка вертикальні, що уне-можливлює пошкодженняпри посадці.

«Інформацію, отримануза допомогою безпілотноголітака, протягом доби об-робляє платформаHummingbird. Відтак агрови-робники отримують резуль-тати. Серед іншого, це мо-жуть бути як дані щодо за-гального стану посівів,підрахунок кількості сходів,так і визначення бур’янів уміжряддях, створення картзабур’яненості. Так, наприк-лад, на підставі останніхформуються інші карти — надиференційне внесення гер-біцидів. Також платформадопомагає і з диференцій-ним внесенням азотнихдобрив, — пояснив РоманМихалевич.

Відтак, за словами Рома-на Михалевича, використан-ня безпілотників, надає Ком-панії багато переваг. Йдеть-ся зокрема про економіюкоштів на добривах та за-собах захисту рослин, еко-логічність, уникнення стре-су для рослин, збільшенняврожайності та інші.

Що ж до жнив, які сягну-ли зеніту, то команда Ком-панії зараз перебуває в аг-рономічних термінах зби-рання всіх культур.

«Контінентал ФармерзГруп» завершує збиранняозимого ячменю. Очікуємона врожай приблизно 6,5тонн. Сподівання були ви-щими, проте рік видався ненайкращий для цієї культу-ри, не сприяли погодні умо-ви, — заявив заступник ди-ректора з виробництва За-хідного дивізіону Компанії“Контінентал” Орест Крав-чук. — Інтенсивно Компаніяввійшла і в жнива по ріпаку,зібрано майже 30 відсотківцієї культури. Загалом очі-куємо отримати 3,5 тоннріпаку і, вважаю, досягнемоцього».

На черзі, за словамиОреста Кравчука, жнивапшеничні та збирання ярогоячменю. Тож робота у полях«Контінентал ФармерзГруп» кипить. Працівникикористають зі сприятливоїпогоди та сонячних днів.

Марія ТАРАСЕНКО

НОВИНИ КОМПАНІЇ

Монетизація пільг на оплатужитлово-комунальних послугстартує з 1 жовтня 2019р.

Відповідно до ухваленогорішення паралельно функціонува-тимуть дві системи надання пільгу грошовій формі : готівкова і без-готівкова.

Пільги у безготівковій форміпризначатимуться усім пільгови-кам в автоматичному режимі заприкладом безготівкового надан-ня субсидій через Ощадбанк.

Для цього АТ « Ощадбанк»вестиме у відповідних автомати-зованих системах обліку банкуперсоніфікований облік пільго-виків та коштів, які надходитимуть

Монетизація пільг : готівковата безготівкова форми

на рахунок для виплати пільг, длякожного пільговика індивідуально.

Після того Ощадбанк здійсню-ватиме переказ коштів на рахункиуправителів, об’єднань, вико-навців комунальних послуг напідставі договорів, що укладають-ся між ними та АТ «Ощадбанк».

Пільги у готівковій формі при-значатимуться усім бажаючимпільговикам на підставі заяв, по-даних ними особисто до органівсоціального захисту населення, якіформуватимуть щомісяця до 25числа реєстри пільговиків для вип-лати пільг у готівковій формі і пе-редаватимуть їх Мінсоцполітики.Міністерство, опрацювавши отри-

мані реєстри,надсилатиме їх доАТ « Ощадбанк» та переказува-тиме зазначеному банкові коштидля виплати монетизованих пільг.

Таким чином, кошти надхо-дитимуть на особисті рахункипільговиків, які зможуть зняти їхз власного рахунку в будь-якийчас.

Просимо терміново пільго-виків подати інформацію про но-мер мобільного телефону за ад-ресою: м. Пустомити, вул. Гру-шевського, 11 , каб.№6, тел.0(230)41921

Управління соціально-го захисту населення

Пустомитівської РДА

УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ІНФОРМУЄ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Озеро», 81105, Львівська область, Пустомитівський район, с. Наварія

2.Місце розташування майданчиків (трас) будівництва (варіанти)

с. Наварія Пустомитівського району Львівської області, за межами житлової забудови села, на території ТзОВ «Озеро»,

3.Характеристика діяльності (об'єкта)

реконструкція існуючих очисних споруд. Відповідно до вимог переліку, затвердженого постановою КМУ за №808 від 28 серпня 2013р., даний об’єкт відноситься до видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Транскордонного впливу немає

Технічні і технологічні дані реконструкція очисних споруд на потужність 80м3/добу, за проектом стічні води піддаються механічній та біологічній очистці, передбачається механічне зневоднення осаду; передбачається реконструкція ГКНС, КНС

4.Соціально-економічна необхідність планованої діяльності

для організованого і контрольованого скиду стоків, сприяння поліпшенню санітарно-епідемічного стану довкілля шляхом реконструкції природоохоронного об’єкту

5.Потреба в ресурсах при будівництві і експлуатації: земельних

1,6087га, землі приватної власності

енергетичних (паливо, електроенергія, тепло)

потреби в паливі – немає; електроенергія – від існуючої мережі замовника, без збільшення потужності; тепло – від існуючої теплогенераторної

водних водопостачання – від існуючого джерела замовника, без збільшення потужності

трудових немає 6.Транспортне забезпечення (при будівництві й експлуатації)

при будівництві та експлуатації – силами інвестора-замовника

7.Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за варіантами

не планується

8.Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за варіантами

згідно з проектними рішеннями та відповідно до вимог чинного законодавства

9.Можливі впливи планованої діяльності (при будівництві й експлуатації) на навколишнє середовище: клімат і мікроклімат

негативних впливів при реконструкції та експлуатації не передбачається

повітряне викиди забруднюючих речовин, кількісний і якісний склад яких визначається проектом

водне показники очищених стічних вод – згідно з вимогами норм ґрунт руйнування підґрунтя під час будівництва в межах

території будівництва з подальшим благоустроєм рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти немає

навколишнє соціальне середовище (населення) покращує

10.Відходи виробництва і можливість їх повторного використання, утилізації, знешкодження або безпечного захоронення

зневоднений осад утилізують шляхом вивезення на сміттєзвалище, відповідно до угоди з комунальними службами

11.Обсяг виконання ОВНС в обсязі, згідно з вимогами ДБН А.2.2-1-2003 зі змінами 12.Участь громадськості вимагається. З питаннями та пропозиціями звертатись

протягом 30 календарних днів від дати публікації заяви про наміри в ЗМІ, в органи місцевого самоврядування за адресою: 81100 Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського, 60, Пустомитівська міська рада, тел.: (+3803230) 4-11-60

Заява про наміри Нафтобаза «Львів» То-вариства з обмеженоювідповідальністю «ГРАН-ДТЕРМІНАЛ» розташованав промисловій зоні на вул.Героїв України, 13 в с.Горішній Пустомитівсько-го р-ну Львівської обл., імає намір отриматиДозвіл на викиди забруд-нюючих речовин в атмос-ферне повітря.

Підприємство, на дано-му промисловому май-данчику, займаєтьсяприйманням, зберіганнямта розподілом пального:бензину та дизельногопалива.

Від діяльності підприє-мства в атмосферне по-вітря викидаються на-ступні забруднюючі речо-вини, які підлягають нор-муванню:

Бензин – 22,975 т/рік,Вуглеводні нафти – 0,017т/рік, Сірководень – 0,001т/рік, Бензол – 0,003 т/рік,Ксилол – 0,004 т/рік, Толу-ол – 0,008 т/рік, Фенол –0,001 т/рік.

Адреса для подачі зау-важень та пропозиційтерміном 30 днів з момен-ту опублікування в пресі:

Пустомитівська рай-онна державна адмініст-рація: 81100, Львівськаобл., м. Пустомити, вул.Грушевського, 46. тел.:(03230) 4-16-09, e-mail:rda.pustomyty@pustomyty.gov.uaабо: Департамент екологіїта природних ресурсівЛьвівської облдержадмін-істрації: 79026, м.Львів,вул. Стрийська, 98.

тел./факс: (032) 238-73-83; e-mail:envir@mail.lviv.ua.

Пустомитівська міська рада інформує про початок громадського обговорення щодо проекту внесеннязмін до детального плану території між вулицею Промисловою та річкою Ставчанкою в м. ПустомитиПустомитівського району Львівської області.

Містобудівна документація розроблена на підставі рішення Пустомитівської міської ради від 12.09.2017р. №701.Розробником детального плану території є КП «Архітектурно-планувальне бюро»Мета і завдання містобудівної документації: уточнення у більш крупному масштабі положень Генераль-

ного плану м. Пустомитти, обґрунтування нових земельних ділянок, визначення всіх планувальних обме-жень використання території згідно з державними будівельними нормами.

Ознайомитися з містобудівною документацією та подати пропозиції і зауваження можливо у місячнийтермін з дня виходу оголошення за адресою: м. Пустомити, вул. Грушевського,60 у приміщенні Пустомиті-вської міської ради.

Пустомитівська міська рада інформує про початок громадського обговорення щодо врахування гро-мадських інтересів у містобудівній документації - детального плану території між вулицями Грушевського таСпортивною у місті пустомити, Львівсської області.

Містобудівна документація розроблена на підставі рішення Пустомитівської міської ради від 03.05.2019р. № 1631.Розробником детального плану території є ФОП Юзькевич Х.І.Мета і завдання містобудівної документації: аналіз існуючої забудови та розробка варіантів планувальної

структури з уточненням та встановленням меж земельних ділянокОзнайомитися з містобудівною документацією та подати пропозиції і зауваження можливо у місячний

термін з дня виходу оголошення за адресою: м. Пустомити, вул. Грушевського,42 у приміщенні Пустомиігі-вської міської ради.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінетуміністрів України «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадськихінтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» від 25 травня 2011 р.№555 та з метою забезпечення врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівноїдокументації, Звенигородська СР повідомляє про початок громадських слухань «Детального плану території зметою впорядкування території та визначення необхідної площі земельних ділянок згідно згідно кадастровихномерів, а саме: 4623683100:16:000:0166 та 4623683100:04:002:0161 для будівництва та обслуговування жит-лового будинку у с. Гринів Пустомитівського району Львівської області»

Замовник: Звенигородська сільська рада, Розробник: ФОП М. Лопушанський. Проект доступний для ознай-омлення в приміщенні сільської ради з 26 липня 2019 року по 26 серпня 2019 року пн-пт з 10-00 по 17-00. Строкподання пропозицій – 30 днів з дня опублікування цього повідомлення.

Пропозиції та зауваження громадськості мають бути обґрунтовані, а також містити посилання на положеннявідповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил.

Оброшинська сільска рада згідно з рішенням №294 від 21.10.2015 р. інформує про прове-дення громадського обговорення щодо розроблення детального плану території для розмі-щення кварталу забудови масиву «Біля теплиць» в с.Оброшине Пустомитівського районуЛьвівської області. З пропозиціями звертатися у сільську раду.

8СУБОТА27 липня2019 року№ 30 (1736)

Газету віддрукованоу друкарні«Видавничого Дому«Високий Замок». Індекс 61390.Тираж 2070.

За достовірністьрекламних оголошеньвідповідальність несерекламодавець.За доставку газетипередплатникамвідповідальністьнесе ЛД ПАТ«Укрпошта»тел.: 0 22 36 75 87

Редакція не завжди под-іляє позицію авторів. Заточність викладених фактіввідповідає автор. Редакціязберігає за собою правовиправляти мову і скорочу-вати матеріали.

Реєстраційне свідоцтво:ЛВ № 1321/575р. від19.02.2019р.Тел./факс: 2-02-79редактора і бухгалтерії: 4-13-48.

E - mail:golosnarodu@ukr.net

Матеріали з позначкоюпублікуються на правахреклами

РедакторРоман СКОЧИЛЯС

Відповідальний завипуск:Ігор САЛАБАЙ

Наша адреса:81100, м. Пустомити,вул. Грушевського, 11 “ГОЛОС НАРОДУ“.Видавець: ТзОВ«Редакція районноїгазети «Голос народу»

Продається хата у Щирцітел.: 067 374 85 70

ПРОДАЮТЬСЯ КОТЕДЖІУ прильвівських селах Басівка, Липники та Наварія

(мальовниче місце, вигляд на озеро).

Загальною площею 130м.кв. із мансардою 70кв.м. Триізольовані кімнати, 2 санвузли, кухня та вітальня в одно-му просторі. Передбачено камін. До кожного котеджуокрема земельна ділянка 3 сотих. Вигідні умовикупівлі. Тел 096-428-78-78. Без посередників

Втрачене свідоцтво на право власності на житловийбудинок за адресою село Лани, вул.Шевченка, 282 на прізви-ще Костів Наталія Григорівна, вважати недійсним.

Шановні мешканці Пустомитівського району!Сьогодні нашої допомоги потребує молода мати, жи-

телька Щирця – 28-річна Галабурда Ольга Олексіївна. Вжовтні 2018 року їй поставили діагноз Гостра Б-лімфобла-стна лейкемія. Перший ранній рецидив, планується тера-пія ІІ лінії з аллогенною трансплантацією кісткового мозку.Ольга пройшла 5 блоків хіміотерапії і хвороба відступила,але ненадовго.

За 2 місяці хвороба повернулася з новою силою. Сьо-годні єдиний порятунок для Ольги – пересадка кістковогомозку, від родинного/неродинного донора. В Україні такоїоперації не роблять. Вартість пересадки в різних країнахінша: Білорусія ~ 130 тис дол; Ізраїль,Туреччина ~ 150 тисдол; Німеччина ~ 200 тис євро, це не рахуючи аналізів таобстежень. Вдома на здорову маму чекає її 5-річний син.

Часу обмаль, тому не будьмо байдужі до чужого горя!!!Просимо Вашої допомоги в боротьбі із хворобою, тому щоподолати її наодинці не вийде.

КАРТКА ПРИВАТБАНКУ в грн: 5168 7573 9911 5031КАРТКА ОЩАДБАНКУ в грн: 5167 4901 8205 2580КАРТКА ПРИВАТБАНКУ у дол.: 4149 4991 2513 3833КАРТКА ПРИВАТБАНКУ в євро: 4149 4991 2513 3866Всюди отримувач - Галабурда Володимир Ана-

толійович. Тел. 097 15 95 232 - Володимир

Колеги, друзі від усієї душі вітають з Днем ангела та Днемнародження президента ТзОВ «Барком» Володимира Афа-насовича БАРАНА й від щирого серця бажають, аби кожнамить була повна надії і хай пощастить здійснити всі мрії...

Хай нових днів ще буде безлічВ коловороті радості й пісеньПрийміть вітання найщирішіУ ваш чудовий день.Щоби в житті усе складалосьНіколи не було печалі,Удача, щоб вела завждиВверх по вертикалі...

Виконком Солонківської сільської ради ОТГ, який очо-лює Віталій Васильович ТКАЧУК, щиро вітає парафіян хра-му Рівноапостольного князя Володимира Великого УПЦ с.Зубра з Храмовим Празником й зичить усім щасливихчасів, що несе ця святкова днина, довголіття – батькам,дітям – радісних днів, мирних буднів, здоров’я родинам.

Хай буде достаток у кожному домі,Цей Божий мир, що голубом сизим зліта,Господнього усім благословенняНа многії і благії літаЗа столом хай зберуться родиниУ цей гарний і святковий день,Хай сміх веселий розіллється,А з ним і спів українських пісень…

Виконком Звенигородської сільської ради, який очолюєНаталія Андріївна Толопко, зі щирістю вітає парафіян селаШоломинь УГКЦ Св. Пророка Іллі з Храмовим Празником ібажає хай живуть родини в радості й любові, єднаютьсялюди у вірі Христовій

Виконком Семенівської сільської ради, який очолює Ро-ман Михайлович Максисько, щиросердечно вітає парафіянхраму Святого пророка Іллі із Храмовим Празником й дужехоче, аби цей день став торжеством віри у Бога. Хай Гос-подь оберігає усіх вас від зла

Хай Бог милосердний з високого небаДарує усе вам, чого тільки треба,А Матінка Божа –Цариця СвятаДарує кожному щасливі, многії літа..За столом хай зберуться родиниУ цей гарний і святковий день,Хай сміх веселий розіллється,А з ним і спів українських пісень...

Виконком Зимноводівської сільської ради, депутатсь-кий корпус, колеги, друзі з приязню та щирістю вітають зДнем ангела сільського голову Володимира Степанови-ча ГУТНИКА! Стільки в житті уже зроблено й різних дорігпереходжено, хай це буде утричі продовжено і удвічі усеперемножено!..

Нехай в буденному життіУ вас завжди буде свято,З днем іменин вітають ті,Кого стрічаєте завзято.Хай друзів вірнеє плечеВ скрутну підтримає хвилинуРіка Удачі хай течеУ вашу життєву долину...

Виконком Давидівської сільської ради (ОТГ), депутатсь-кий корпус, колеги по роботі, друзі з повагою поздоровля-ють з Днем Ангела сільського голову Володимира Ми-хайловича КЕРНИЦЬКОГО, промовляючи такі слова поба-жань: Життю радійте довго-довго, нехай удача приходитьв гості і справдить безліч сподівань, нехай дзвенять пре-красні тости й чимало гарних побажань

Нехай здобутків маленькі потічкиЗливаються в русло мудрості ріки,Джерелом здоров’я щоби прибувало,А добра ніколи не було замало...Хай візьме вас в обійми іменинне свято,Заіскриться в бокалах вино,Щирі друзі прийдуть привітати,Хто шанує і любить давно...

Колеги, друзі з приємністю та щирістю поздоровляють згарним ювілеєм 70-ти річчям від дня народження Оре-ста Івановича ГОРОДНЬОГО й бажають ювіляру хай зоря-ми радість завжди обсипає, природа наділить здоров’ямміцним, всього найкращого бажаєм, хай щира любов обері-гає ваш дім.

День ювілейний щиро посміхнувсяіз теплим затишком життя,До долі ніжно пригорнулись роки,Що названі буттям...Нехай щомиті сприяє удача,Майте успіх, достаток, добро,Серце, радість, добро зігріває,Рідні й друзі дарують тепло...

Колектив ТзОВ «Водоканал Зимна Вода», який очолюєЛюбомир Станіславович Нагурський, від щирого серця вітаєз Днем Ангела голову Зимноводівської ОТГ ВолодимираСтепановича ГУТНИКА, й зичать йому:

Хай усмішкою, радістю, любов’юСерце ваше повниться завжди,Бажаємо сили, енергії, здоров’яТа щастя на довгі прекрасні роки...Хай серце тріпоче від радості,Радіє душевним тепломЙ все прекрасне під назвою доляЗавжди повертає добром...

Виконком Підберізцівської сільської ради ОТГ, яку очо-лює Василь Михайлович Коваль, депутатський корпус відусієї душі вітають з днем народження Зеновія Михайло-вича КІЦАКА. Здоров’ячка вам, безліч усмішок, щастя, хайдоля подальша легкою удасться, цінуйте кожну мить і живітьу достатку, а кожен день про себе залишає добру згадку

Хай вдаються всі задумки, радість завжди буде, те,Що бажаєте у мріях, нехай збудеться усе.Щоби у вас було усе,Чого би ви не побажалиВсе те, що щастя принесе,Щоб серце і душа співали...

Дружина Ніна, дочки Ольга та Андріана зчоловіком Володимиром, онуки Денис, Олек-сандр, Мілана, свати Ліля та Ярослав, мамаІванка з любов’ю та щирістю поздоровляютьіз подвійним святом 55-тирічям та імени-

нами дорогого їм Володимира Іванови-ча БАРТКА . Хай щастя світлі візерункиосяють серце в гарний час, завжди до васпосміхається доля

Несуть тільки радість з собою роки,Хай здоров’я не зрадить ніколи,Та збудуться мрії, бажання, думки …Й усе, що в житті завжди треба,Сьогодні, а також в майбутні часиДарує сповна чисте небо,Життя роками стелиться іСтрімко час летитьСерце ваше молодіє і піснею дзвенить!Квітучого щастя, злетів найвищихШляхів до мети легких і найближчих.

Колеги, друзі, футбольні уболівальники сумують зприводу смерті багаторічного судді з футболу

Романа Гавриловича Чайки з Лісневичі висловлюють співчуття рідним та близьким покійно-

го. Земля йому пухом та Вічне небесне царство!

Моїй дочці Герман Анні-Марії 6 років, з народженнянезряча, проживає у с. Піски. Щоб навчитися читати іписати їй потрібна друкарська машинка шрифтом Брай-ля. Та для цього потрібно багато грошей, що не під силунашій сім’ї. За допомогою звернулись до голови Щирець-кої селищної ради ОТГ Василишина О. П. та соцпрацівни-ка І. І.Панчишин. Ці люди вислухали і допомогли – з бюд-жету виділили 19 000 гривень. Для нас це велика втіха,адже ми придбали для дочки таку необхідну машинку. Цедопомогло їй навчитися писати, рахувати, читати. Щировдячна меценатам за сприяння та допомогу.

З повагою, Наталія БРАЖНИК, Піски

ПОДЯКА

Храмовий Празник – уже на порозі,День немеркнучої надії та чудес,Хай зникнуть всі тривоги і скорботи,А молитви полинуть до самих небес!..Хочеться, аби в святковий цей деньБули завжди поряд – любов і теплоТа щоб зоряно щастя в кожнім домі

цвіло!..

Продається короваТел.097 73 16 685 Іван (с.Семенівка).

Втрачене Свідоцтво про право власності на житловийбудинок за адресою м.Пустомити, вул.Кандиби 6-А, нале-жить по 1/3 частині на прізвища Сідорський Володимир Бо-рисович, Масляк Олена Володимирівна, Сідорська Ольга Гри-горівна, вважти недійсним.