ISBN 978–966–08–2129–3 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2010scf74126fb41c2f05.jimcontent.com/download/version/1389297883/module/... · 3 Соціально-побутові

©В.В.Паращич,2007ISBN978–966–08–2129–3 ©ТОВВидавництво«Ранок»,2010

2

ББК 74.268.3(4Укр) П66

Серія«Майстер-клас»

ВиданозаліцензієюТОВВидавництво«Ранок»

ПаращичВ.В.П66 Українськалітература.7клас:Плани-конспектиуроків.—

Х.:Веста,2010.—272с.— (Майстер-клас)—(Майстер-клас)

ISBN978–966–08–2129–3.Видання містить розробки уроків для 7 класу за програмою «Україн-

ськалітература»для12-річноїшколизукраїнськоюмовоюнавчання.Систе-ма уроків відтворює розроблену й успішно апробовану автором систему роз-витку читацьких здібностей школярів, їх літературно-творчих схильностей.

Призначено для вчителів української літературишкіл з українськоюмо-воюнавчання.

ББК74.268.3(4Укр)

На в ч а л ь н о - м е т о д и ч н е в и д а н н я

Серія«Майстер-клас»

ПАРАЩИЧ Валентина В’ячеславівна

УКраїнсьКалітератУра7клас

Плани-конспектиуроків(дляшкілзукраїнськоюмовоюнавчання)

РедакторГ. В. Доніна, технічнийредакторО. Б. Черкасова, коректорЛ. О. Кратенко

КодФ3705У.Підписанододруку07.10.2009.Формат60×84/16.Папірдрукарський.ГарнітураШкільна.Друкофсетний.Ум.друк.арк.15,86.

ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 3323 від 26.11.2008. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8а.

Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а. Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.

Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: [email protected]

З питань реалізації звертатися за тел.: у Харкові — (057) 712-91-44, 712-90-87; Києві — (044) 599-14-53, 417-20-80; Донецьку — (062) 345-98-24;

Житомирі — (0412) 41-27-95, 41-83-29; Дніпропетровську — (056) 785-01-74; Львові — (032) 244-14-36, (067) 340-36-60; Сімферополі — (0652) 22-87-01, 22-95-30;

Тернополі — (0352) 49-58-36, (067) 395-33-05; Миколаєві — (0512) 35-40-39; Рівному — (0362) 3-78-64, (067) 689-19-05; Сумах — (0542) 21-07-35;

Черкасах — (0472) 64-41-07, 36-72-14. E-mail: [email protected]

www.ranok.com.ua

3

Передмова

Шановніколеги!Данийпосібникскладенозановоюпрограмоюзукраїнськоїлітера-

туридлядванадцятирічноїзагальноосвітньоїшколи(зазагальноюредак-цієюР.В.Мовчан).Пропонуютьсяяккласичніприйомитаметоди,такіновітніінтерактивнітехнологіїнавчання,методикирозвиткукритич-ногомислення,соціалізаціїтаадаптаціїшколярствавсучасномусвіті.

Ці плани-конспекти зовсім не обмежать Вашу творчу ініціативу,а, сподіваємось, допоможуть заощадити час, обрати те,що найбільшепідходитьдляВашихучнів,дляїхньогорівняпідготовленостітазаці-кавленості.

Додатковіматеріалидоуроків,якіподаються,можутьдобреприслу-житисятам,девчителітаучнівідчуваютьдефіцитдовідковоїтаіншоїлітератури.Допрограми7-гокласуввійшлидеякідоситьскладніхудож-ні творифілософського спрямування.Наше зВами завдання—донес-тиїхудоступнійформідошколярів,показатиестетичнупривабливість,красухудожньогослова;навчитивисловлюватисязприводупрочитано-го,даватийомувласнуоцінку,проводитипаралелізреальнимжиттям.Іякщодітипочнутьсприйматиукраїнськулітературунелишеякнав-чальнийпредмет,аякпорадника,вихователяпочуттів,цебудеознача-ти,щомипрацюємонедаремно!

УспіхівВам,шановніколеги!Автор

4

Календарне Планування

70 годин на рік, 2 уроки на тиждень

Номеруроку

Тема Дата

1 Художнійтвірякявищемистецтва,новийір-реальнийсвіт,створенийписьменником.Йогоособливістьізначення.Функціїмистецтва

2 Соціально-побутовіпісні,їхвиди.Народнапісня«Ойнагорітайженціжнуть»

3 Соціально-побутовіпісні«Стоїтьявірнадво-дою»,«Гомін,гомінподіброві»,«Ойустепукриниченька»

4 Виразнечитаннянароднихпісеньнапам’ять

5 Коломийки«Дозвіллямолоді»,«Жартівливіколомийки»

6 Бесідазпозакласногочитаннязанароднимипіснямитаколомийками

7 І.Франко—митецьігромадськийдіяч.Істо-ричнаповість«ЗахарБеркут»

8 І.Франко.«ЗахарБеркут».Сюжет.Змалю-ваннягероїчноїборотьбирусичівпротимонго-ло-татарськихнападників

9 І.Франко.«ЗахарБеркут».Провіднімотивиповісті

10 І.Франко.«ЗахарБеркут».Образигероївтвору

11 І.Франко.«ЗахарБеркут».Проблемавиборулюдиниувирішальнійситуації.Особливостімовиповісті

12 Тематичне оцінювання.«Вступ»,«Зпісеннихскарбів»,«Продалекіминулічаси»

5


Тема Дата

13 Т.Г.Шевченко—видатнийукраїнськийпоет.Вірш«Менітринадцятийминало»

14 Т.Г.Шевченко.«Тополя»,«Заповіт»

15 Т.Г.Шевченко.«Заповіт».Виразнечитаннянапам’ять

16 А.Чайковський.«Засестрою»

17 А.Чайковський.«Засестрою».Сюжет

18 А.Чайковський.«Засестрою».Благородство,відповідальність,мужність,вірність,жит-тєлюбствозапорозькихкозаків

19 А.Чайковський.«Засестрою».Художніособ-ливостіповісті

20 М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять»

21 М.Стельмах.Повість«Гуси-лебеділетять».Єдністьсвітуприродиісвітудитячоїдуші

22 М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».Звичаї,традиціїукраїнців

23 М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».Образиповісті

24 М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».Символобразугусей-лебедів

25 Тематичне оцінювання.«Т.Шевченко.А.Чайковський.М.Стельмах»

26 ГригірТютюнник.«Климко»

6


Тема Дата

27 ГригірТютюнник.«Климко».Сюжет

28 ГригірТютюнник.«Климко».Художнядеталь

29 ГригірТютюнник.«Климко».Воєннедитин-ствовповісті.Ідеясамопожертви

30 ГригірТютюнник.«Климко».Морально-етич-ніуроки,художніособливостітвору

31 Позакласнечитання.ГригірТютюнник.«Вог-никдалековстепу»

32 ОлексаСтороженко.«Скарб».Сюжеттвору

33 ОлексаСтороженко.«Скарб».Морально-етич-ніпроблемиоповідання.Засобигумористично-гозображення

34 Б.Лепкий.«Цвітщастя»

35 Б.Лепкий.«Мишка(казкадлядітей:дляма-лихівеликих)»

36 Тематичне оцінювання.«ГригірТютюнник.ОлексаСтороженко.БогданЛепкий»

37 ЛінаКостенко.«Чайканакрижині»,«Крила»

38 ПоезіїЛіниКостенко.Утвердженняідеїпроте,щодуховнебагатство—найбільшийскарбужитті

39 Б.Харчук.«Планетник»

40 Б.Харчук.«Планетник»

7


Тема Дата

41 Б.Харчук.«Планетник».Образитвору,сим-волічнезначенняквітки

42 Є.Гуцало.«Сім’ядикоїкачки»

43 Є.Гуцало.«Сім’ядикоїкачки».Людинаісвіткрізьпризмуморальнихпроблем

44 ЛюбовПономаренко.«Герпереможений»

45 Позакласнечитання.М.Чабанівський.Опові-дання«Вірний»

46 Тематичне оцінювання.«Л.Костенко.Б.Харчук.Є.Гуцало.Л.Пономаренко»

47 В.Симоненко.«Лебедіматеринства»

48 В.Симоненко.«Тизнаєш,щоти—людина?»

49 В.Симоненко.«Гей,новіКолумбийМагел-лани»

50 В.Симоненко.«Перехожий»

51 А.Малишко.«Пісняпрорушник»

52 А.Малишко.«Стежина»

53 А.Малишко.«Вогник»,«Приходятьпредки»

54 А.Дімаров.«Блакитнадитина»

55 А.Дімаров.«Блакитнадитина».Сюжеттвору


Тема Дата

56 А.Дімаров.«Блакитнадитина».Продовженняознайомленнязповістю

57 А.Дімаров.«Блакитнадитина».Гуманістич-нийпафоствору,майстерністьоповіді,вико-ристаннягумору

58 Тематичне оцінювання.«В.Симоненко.А.Малишко.А.Дімаров»

59 В.Голобородько.«Нашамова».Вільнийвірш

60 В.Голобородько.«Мийдемо»

61 В.Голобородько.«Здитинства:Дощ»

62 В.Голобородько.«Лелека»

63 Л.Кисельов.«Статибхочнаментилі-чені...»,«Землятакагаряча»

64 Л.Кисельов.«Додому».«Катерина»

65,66 Позакласнечитання.В.Малик.«Таємнийпо-сол»

67,68 Літературарідногокраю

69 Тематичне оцінювання.«ВіршіВ.Голобо-родька,Л.Кисельова.Самостійнопрочитанітвори.Літературарідногокраю.Узагальненняматеріалузарік»

70 Шляхамилітературнихгероїв

8

9

встуП

уроК № 1

тема. Художнійтвірякявищемистецтва,новийірреаль-нийсвіт,створенийписьменником.Йогоособливістьізначення.Функціїмистецтва.

мета: допомогтиучнямзрозумітийзапам’ятатифункціїлітературиякмистецтваслова;вчитивисловлюва-тиміркуваннязприводуфункціймистецтва,йогомісцявжиттілюдини;виховуватиусвідомленийпо-тягдомистецтва,прекрасного,прагненнядосамо-освітитасамовдосконалення.

обладнання: зразки(зображення)різнихвидівмистецтва;ляль-ковийперсонаж—МарійкаДопитлива.

теорія літератури: мистецтво,йоговидитафункції.

Хід уроку

I. Повідомлення теми й мети уроКу організаційний момент.

(Післяоголошеннятемийметиурокувчительпропонуєучнямзавестизошити,виділившипершідвісторінкидлялітературознав-чогословничка.)

II. мотивація навчальної діяльності шКолярів Слово вчителя.

Світнавколобагатийірізноманітний,сповненийтаємницьіне-сподіванок.Коженізнаснамагаєтьсязрозумітийого,визначитисвоїрольімісцевжитті.Звичайнійлюдинівсезбагнути,вирішитивсіпроблеми,прожити всі ситуації простонеможливо.Але є особливіталановитілюди,генії—митці,якізадопомогоюрозуму,таланту,багатоїуявийдосвідутворятьновуірреальнудійсність,якавіддзер-калює навколишній світ, думки, почуття, поривання багатьох лю-дей,примушуєїхзамислюватися,навчає,виховує,підказуєрішен-ня,здавалосяб,найскладнішихпроблем.

10

Художнялітература,живопис,музика, скульптура, театр—церізнівидимистецтва,якіпокликаніпоказатилюдиніпрекраснейпо-творневжитті,збагатитиїїзнаннями,досвідом,високоюдуховністю.(Демонстраціяілюстрацій,зразківрізнихвидівмистецтва.)

Художня література, яку ми вивчатимемо,— один із найпоши-реніших,найдоступнішихвидівмистецтва іразомзтимчиненай-складніший. За висловом видатного письменника Івана Франка,«книги—морськаглибина»,алехтодоторкнетьсядушеюдо«красно-гописьменства»,тойзможевинести«дивніперли»—радістьпізнан-ня,здатністьдоспівпереживання,прагненнястатикращим.

Інколибувалонавітьтак,щодеякіписьменникиставалипро-видцями, передбачали реальні події, винаходи, тенденції в роз-виткусуспільства.Більшедвохсотфантастичнихвигадокфранцу-зькогописьменникаЖуляВернасталининідійсністю, І.Франкопередбачив організовані страйки, каси взаємодопомоги і т. ін.,Т. Шевченко—нове, вільне, демократичне суспільство в ріднійУкраїні.

Тожприлучимосяймидоскарбівхудожньоїлітературинашо-гонароду.

III. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Бесіда.

Учительпропонуєучнямрозповістипропрочитанівліткукниж-ки,їхнітеми,героїв,проблемитате,чимвонизацікавили.

2. Літературна вікторина.(Затворами,вивченимиу6-мукласі.)Кожнаправильнавідповідь—1бал;неповнавідповідь—0,5бала;

виконуєтьсяписьмово;перевіряєтьсяметодомроботивпарах,взає-моперевіркиабоучнями-асистентамипідкерівництвомучителя.

1)ХтоєзасновникомпершоїбібліотекивКиївськійРусі?(Яро-славМудрий.)

2)Назвіть три види календарно-обрядових пісень українців.(Колядки,щедрівки,веснянки,жниварські,купальські,ру-сальнііт.ін.)

3)Якназиваєтьсянаціональнийгімннашоїдержавиіхтоєйогоавторами? («Ще не вмерла України...» П. Чубинського таМ.Вербицького.)

4)Уякійпоеміговоритьсяпрохлопчика,котрийзгадавбать-ківщинузадопомогоюполину,хтоєйогоавтором?(«Євшан-зілля»М.Вороного.)

11

5)Хтоєавторомтворів«Думка»(«Течеводавсинєморе...»),«ІванПідкова»,«Тарасованіч»?(Т.Шевченко.)

6)Якесправжнєім’я,побатьковітапрізвищевидатноїпись-менниціЛесіУкраїнки?(ЛарисаПетрівнаКосач.)(Абонав-паки:ХтотакаЛ.П.Косач?)

7) Уякійповістіпротиставляєтьсярозбишакуватий,алечесний,справедливийдобромуітихому,скромному,напершийпогляд,однакпідлому?(«Федько-халамидник»В.Винниченка.)

8)У якого героя С. Черкасенка за потворною зовнішністюховається гаряче і добре серце, що прагне справедливостіусвіті?(УПавликазоповідання«Маленькийгорбань».)

9)ХтоусвоємутворіоспівавукраїнськурічкуДесну?(О.Дов-женко«ЗачарованаДесна».)

10) Кому й чому позаздрив кінорежисер Альтов з оповіданняЄ.Гуцала«ОленьАвгуст»?(ФантазіїхлопчикаЖені.)

11) Хторивметропідсвинарником,бивсязкоровоюіпостійнозавдавав своїм батькам клопоту? (Ява іПавлуша з повістіВ.Нестайка«ТореадоризВасюківки».)

12) Назвіть відомих українських байкарів-гумористів (не мен-шедвох).(Л.Глібов,С.Руданський,С.Олійник,П.Глазо-вий.)

3. робота з таблицею.З а в д а н н я:заповнитиправуколонкутаблицітермінамизтео-

ріїлітератури,щовивчалисяу5—6-мукласах.Назвитермінівпо-винніпочинатисялітерою,записаноювлівійколонці.

Л

І

Т

Е

Р

А

Т

У

Р

А

(С л о в а д л я д о в і д к и: Легенда, літопис, лірика; ідея, ін-версія; тропи; епітет, експозиція; рефрен; анафора, алегорія;тема;уособлення;рима,ритм;акровірш)

12

4. інтерактивна гра «Мікрофон». З а в д а н н я: продовжити речення: «Книга (література) для

мене—це...».

5. Завдання для ерудитів.—Наведітьприкладивидівмистецтва.

Література______________________________________________

Музика ________________________________________________

Живопис_______________________________________________

Скульптура_____________________________________________

Хореографія____________________________________________

Театр__________________________________________________

Кіно___________________________________________________

Архітектура____________________________________________

6. Знайомство з ляльковим персонажем Марійкою допитливою.Абопродовженнязнайомствадлятих,хтоїївжезнаєзуроків

у5—6-мукласах.

7. Проблемні питання від Марійки допитливої.—Чипотрібнелюдинімистецтво,якщоунеїєдахнадголовою,

їжа,родинаівсенеобхіднедляжиттєдіяльності?—Чикожнакнижка,якаунасвипускається,цікавайкорисна?—Усі знають,що в далекій подорожі, коли доводиться нести

речівруках,кожензайвийграмвантажуздаєтьсяважким.Чивзявбитиізсобоюкнижку?Якщотак,тоякуічому?

IV. Підбиття ПідсумКів уроКу

V. домашнє завданняНаписати твір-мініатюру «Літературний герой, якого хочеться

наслідувати»(«Мійулюбленийлітературнийгерой»).

13

із Пісенних сКарбів

уроК № 2

тема. Соціально-побутові пісні, їх види. Народна пісня«Ойнагорітайженціжнуть».

мета: ознайомитиучнівзнароднимисоціально-побутови-мипіснями,їхнімжанрово-тематичнимрозмаїттямта ідейно-художнім багатством; розвивати навич-кивиразногочитанняпісень,аналізуїхньогозміс-ту,образів,настроютапафосу;виховуватибажан-ня відроджувати і вивчати оригінальну творчість,бачитивнійпрекрасне.

обладнання: збірникинароднихпісень,аудіозаписи,ілюстраціїдопісень.

теорія літератури: народнапісня;соціально-побутовіпісні,їхвиди;па-фоствору.

Хід уроку

I. Повідомлення теми й мети уроКу

II. аКтуалізація оПорних знань1. Перевірка домашнього завдання учнів.

Зачитуванняучнямитворів-мініатюр(іззахистомабовзаєморе-цензуванням).

2. Завдання учням.—Пригадайте, що таке народна пісня (ліричний віршований

твір,щоспівається);яківидипісеньвивчені (календарно-обрядові,колискові,стрілецькі,літературногопоходження).

III. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Слово вчителя (або підготовленого учня).

«Українськапісня!Хтонебув зачарованийнею,хтоне згадуєїї,яксвоєчисте,прозоредитинство,своюгордуюність,своєбажан-нябутикрасивимініжним,сильниміхоробрим?

14

Виринають із сивини століть і проходять гордою ходою переднашимивоїнамиславніпрадіди—БайдаВишневецький,Дорошен-ко,Нечай,Богун,БогданіславнийМорозенко,козакиШвачкаіГо-лота—всівоникличутьдобоюзабатьківщину.

Якийтрудівник—ойулузітащейприберезі,чиуполінароз-доллі,чисередстепуширокого,чинаморіглибокому,чиушахтіпідземлею,чиназаводізаверстатом—непочувавлегкостіібадьо-ростівідїїгеніальногоритму?

Якаматине співалацихлегких,яксон,пісеньнадколискоюдорогихдітейсвоїх?

Якадівочавеснанеприносилакоханнянаїхніхкрилах?Українськапісня—цегеніальнапоетичнабіографіяукраїнсько-

гонароду.Цеісторіяукраїнськогонароду,народу-трудівника,наро-ду-воїна,народу,щостоліттямибився,яклев,засвоюсвободу,щостоліттямивитрачавусюсвоюсилу,своюкров,своєжиття,якка-заввеликийШевченко,«беззолота,безкаменю,безхитроїмови»,навиковуваннявборотьбісвободи,праванаповноціннежиття,навиявленнявжиттівсіхсвоїхздібностей!»—такписавпроукраїн-ськупіснюгеніальнийукраїнськийписьменник,кінорежисерОлек-сандрДовженко.

«Зусіхвидівукраїнськоїкультурипіснязавоюваланайбільшупопулярність у народів світу і є найвагомішим внеском нашої на-ціїуміжнароднудуховнускарбницю,щоодностайноствердилаза-рубіжнагромадськість...

...Провисокиймистецькийрівеньукраїнськоїпісні,їїглибокупоетичністьікрасувпершезаговорилинесаміукраїнціінезбира-чі чидослідникивітчизняногофольклору.Народ був далекийвідтого,щобхвалитисябагатствомсвоєїмистецькоїдіяльності...На-родне мистецтво було рідним, природним, звичайним, ніхто і незадумувався над тим, яке місце посідає чарівна українська пісняу великому багатомовному світі. Тільки тоді, коли в Україні бу-вали сусіди—гості, мандрівники, друзі чи недруги, які з поди-вомвслуховувалисяукрасуіпоетичністьпісенноїмелодії,почалоз’ясовуватись,щоунійсхованібезціннінароднінадбання.Запри-мітилиїхнашісусідиіпершівисловилипроцесвійщирийподивізахоплення...»—пишевідомийдослідникукраїнськогофолькло-руГ.Нудьга.

Можна навестище багато інших висловлювань відомих людейпробагатство,красу,поетичністьукраїнськихнароднихпісень,якічи не найповніше характеризують нашу ментальність, показуютьдушународу.

15

Народніпіснінерозривнопов’язанізнепростоюісторієюУкраї-ни,томучастомаютьтрагічнийтагероїчнийпафос.

Пафос—емоційнепіднесення,якенадаєемоційноїзабарвленос-тітворуівизначаєавторськупозицію.

(Записдолітературознавчогословничка.)Пафос надає творові динамізму, художньої переконливості та

єпередумовоюемоційноговпливуначитача.Пісні,уякихпередаютьсяпочуття,переживаннязприводусо-

ціальнихпобутовихявищіподій,називаютьсясоціально-побутовими.Соціально-побутовіпіснідужерізноманітнізажанрамитатема-

тикою.Цеікозацькі,ічумацькі,ікріпацькі,ісолдатські,ібурла-цькі,ізаробітчанськійіншіпісні.

Незважаючинасвоєскладне,частотрагічнестановище,україн-ці,окрімтого,склалибагатожартівливихпісень.

2. Виразне читання, прослуховування аудіозапису пісні «ой на горі та й женці жнуть».

3. обмін враженнями про пісню.

4. Аналіз поетичного твору за питаннями.—Доякоїтематичноїгрупиможнавіднестицюпісню?(Доко-

зацькихпісень.)—Проякічасийдеться?(ЧасиЗапорозькоїСічі.)—Які звичаї запорожців оспівуються? (Мати занайбільшеба-

гатствоконя,тютюнталюльку.)—Якірисикозацькогохарактерувимальовуютьсязпісні?(Перева-

гагромадськогонадособистим,військовадоблесть,почуттягумору.)—Назвітьхарактерніознакинародноїпісні.(Повтори,вигуки,

анафора,зменшено-пестливіслова,окличніречення,діалог.)—Знайдітьупіснірими(жнуть — йдуть, горою — зеленою — до

линою — широкою).—Яка головна думка твору? (Уславити хоробрих козаків, для

якихвійськовачесть,захистсвоєїбатьківщини,мирнихженців—першзавсе.)

IV. заКріПлення знань, умінь та навичоК Вікторина від Марійки допитливої.

МарійкаДопитливапропонуєпитаннянауважність (книгиза-крити).

1) Яківійськовізванняназваніупісні?(Козаки,панхорунжий.)2) Назвітьпрізвищаполководців,щоєвпісні.(Дорошенко,Са-

гайдачний.)

16

3) Якіпредметикозацькогопобутутаспорядженнязгадують-ся?(Кінь,люлька,тютюн.)

4) Проякіелементиландшафтуйдетьсявпісні? (Гора,доли-на,дорога,ліс.)

5) Якийзамастюкіньупанахорунжого?(Вороненький.)6) Яким епітетом характеризується Сагайдачний? («Необач-

ний».)7) Який вираз свідчить про оптимістичний настрій козаків?

(«Нежурися!»)8) Додайтеепітетизпісні.

Гора—(зелена);долина—(широка);кониченько—(сильне-дужий).9) Що й нащо проміняв Сагайдачний? (Жінку на тютюн та

люльку.)10) Якірядкисвідчатьпротовариськістькозаків?

(Гей,хтовлісі,отзовися!Тавикрешемогню,Тапотягнемлюльки,Нежурися!)

11) ЯкДорошенковедесвоєвійсько?(«Хорошенько».)12) Прощосвідчитьрядокзпісні«менізжінкоюневозиться»?

(ЩонаЗапорожжінеповиннобулобутижінок.)

V. Підбиття ПідсумКів уроКу

VI. домашнє завданняПідібративислови,прислів’япронароднупісню;навчитисяви-

разночитатипісню«Ойнагорітайженціжнуть»,записативражен-нясвоїхріднихвіднеї;висловитисвоїміркуваннязприводутого,чомуцяпісняйдосіспіваєтьсянасучаснихнароднихзастіллях.

17

уроК № 3

тема. Соціально-побутові пісні «Стоїть явір над водою»,«Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу крини-ченька».

мета: ознайомитиучнівізкращимизразкамикозацькихтачумацькихпісень,навчитианалізуватиїхзміст,образи,настрої, з’ясовуватихудожні засоби, спе-цифічніознакитапафос;розвиватинавичкивдум-ливоготавиразногочитанняпісень,їхкоментуван-ня;виховуватиестетичнийсмак,любов іпошанудоокрасикожноїнації—їїпісенноїспадщини.

обладнання: збіркинароднихпісень,ілюстраціїдоних,доісто-ричнихперіодів,прояківнихідеться.

теорія літератури: народнапісня,їївиди,специфічніособливості,па-фос;аналізліричноготвору.

Хід уроку


II. мотивація навчальної діяльності шКолярів

III. аКтуалізація оПорних знань учнів1. Перевірка домашнього завдання.

1) Виразнечитанняпісні«Ойнагорітайженціжнуть»,ви-словленнясвоїхвраженьвіднеїтавраженьбатьків,рідних,знайомих.

2) Заслуховування усного твору «Чому пісня “Ой на горі тайженціжнуть”ідосієпопулярноюнасучаснихнароднихзастіллях».

3) Зачитуванняпідібранихучнямивисловів,прислів’ївпрона-роднупісню.

(Д о д а т к о в и й м а т е р і а л: прислів’я про пісні: «З піснеюдружити—ніколинетужити»,«Піснянівдобру,нівзлугодинунепокидаєлюдину»,«Хтоспіває,тойжурбупроганяє»,«Якзаспі-вають,мовтебенакрилахпіднімають».)

2. Завдання учням.—Пригадайте,якіщенародніпіснічастозвучатьінині,помір-

куйтечому.

18

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Слово вчителя.

Нелегкоюбуладолянашихдалекихпращурів.Постійнінападиворогівзмушувалиїхвесьчастримативрукахнелишерало,косу,ай зброю.Великоючестюйпочеснимобов’язкомкожногоюнака,чоловіка в тойчас вважалося статикозаком,ходитивпоходи.Недбавкозак-запорожецьпробагатство,лишепроте,щоббувсправ-ний«кіньвороненький»та«зброяясненька».Вінрозумів,щоможескластисвоюбуйнуголівонькуначужині.Томумріявісподівався,щотоваришінасиплють,зазвичаєм,шапкамивисокумогилуйпо-садятьчервонукалину,наякуприлітатимутьпташкитаприноси-тимутьвістізбатьківщини.

Процескладенобезлічкозацькихпісень.Окрема сторінка української історії—чумацтво.Наші відваж-

ніпредкизбиралисявгромади,запрягаливолівівалкамивируша-ливКримпосіль.Цебулацікава,алейдуженебезпечнаподорож.Адже чумаків підстерігали в дорозі й вороги, і хвороби, і негода,йпадіжхудоби.Інколигосподаревітакінедоводилосяповернути-сядодому.Найогообійстяприводилилишеволів ізчорноюстріч-коюнарогах.

Орієнтувалисячумакипозірках,такзваномуМолочномуШляху,якийіназванийбувпотімЧумацькимШляхом.Дорогадовга,волийдутьповільно,тількипісняйзігріваладушумандрівників.Чума-кичастобулипершопрохідцями,своєрідною«газетою»,їхзналана-вітьтодішнясередньовічнаЄвропа.

Отже, серед пісенних скарбів нашого народу чимало й чума-цькихпісень.

2. робота в групах.(Учніоб’єднуютьсяв3групи(можназарядами).)

З а в д а н н я: навчитися виразно читати одну з пісень, зробитиїїаналіззапланом:

1) тема;2) історичнаоснова;3) жанр;4) образи;5) художнізасоби;6) пафос;настрій;7) ідея;8) власнівраження;почуттяйдумки,якінавіюєтвір.

19

О ч і к у в а н і в і д п о в і д і1-ш а г р у п а.Пісня«Стоїтьявірнадводою»Цепісняпросумнудолюкозака,котрийпоїхавнавійнуйза-

гинувначужині.Упіснінезгадуєтьсяякаськонкретнаісторичнаподія,томуми

можемовисловитилишеприпущення.Козакивоювалиіпротиросій-ськогоцаря,івскладійоговійськапротиіноземнихзагарбниківчи,навпаки,бралиучастьузавойовницькихпоходахсамодержця.Убудь-якомувипадкуце—трагедія,болюдиназмушеназамістьмирноїпра-цівоювати,замістьпобудови—руйнуватийгинутиначужині.

«Стоїть явір над водою»—народна соціально-побутова козаць-капісня.

У творі виведений образ молодого козака, який, очевидно, незвласноїволізмушенийїхатиначужину.Процесвідчатьтаківира-зи:«накозаканезгодонька»,«серденькониє».Якіличитькозакові,унього«оріховесіделечко»і«кіньвороненький».Проглибокулюбовіпошанународудосвоїхзахисниківговорятьпестливо-зменшувальніслова,щочастовживаютьсяупісні:«незгодонька»,«явороньку»,«зеле-ненький»,«козаченьку»,«молоденький»,«калиноньку»,«родоньку».

Поряд з образом козака, як паралель, вимальовуються образиприроди—явора,калини,пташокзрідногокраю.

Художні засоби різноманітні: від паралелізму (паралельне зоб-раження образів людей з явищами природи)—козак — явір, вода корінь миє — серденько ниє, калиноньку їсти — приносити од родоньку вісти—доепітетів:милу (Україну),молоденький (козак), зелененький (явороньку),пестливо-зменшувальнихназв:серденько, вороненький, козаченьку.

Широковживаютьсяокличніречення,безсполучниковіскладніреченнязпротиставленням,поясненням.

Настрій у пісні сумний, журливий, пронизаний патріотичнимпафосом.

Головнадумка (ідея)—уславленнявірностікозакасвоємувій-ськовому обов’язку, його патріотизму, засудження війни як анти-людського,антигуманногоявища.

Цяпіснявикликаєпочуттявеликоїпошанидонашихславнихпредків—козаків.

2-г а г р у п а.Пісня«Гомін,гомінподіброві»Цяпісняпрозрадукозакайставленняйогородинидоцього.Історичноюосновоюцьогопісенноготворумоглостатипоодино-

кеявищезради,якезасуджувалосянелишесуспільством,громадою,алейблизькимиродичамизрадника.

20

Жанр—народнасоціально-побутовакозацькапісня.Центральнийобразтвору—образкозака-зрадника.Слово«зра-

да»невживаєтьсяупісні,алерозкриваєтьсяописово,черездіало-ги,коликозакзапевняє,щойомунестрашнінітурки,ніорда,якійогонаділяютькіньми,сріблом,золотом.

Матинеможе змиритися зі зрадою синайпроганяєйого.Не-гативноставлятьсядокозакайдвістаршісестри.Тількимолодша,не розуміючище, любитькозакаяк брата.Самкозакрозуміє,щовороттяйомунемає,томувідповідаємолодшійсестричці,щоповер-неться,якпісокзійде(проросте)накамені.Таквінвідповідаєйма-тері,уякоїпрокинувсяжальтародинніпочуття.

Порядзобразамилюдей—образиприроди:діброва,туман,поле.Гомінподіброві—цеякрозбурханіпочуття,туман—якнеприєм-не,огиднеявищезради.

Художнізасоби—різноманітні.Метафори(«мене змиють дощі, ...розчешуть терни»);епітети—густі (терни), буйні (вітри);пест-ливіслова—зіроньками, слізоньками, додомоньку, головоньку.Пое-тичнийпаралелізм(паралельнезображенняявищприродитаявищлюдськогожиття),діалоги,окличнітапитальніречення,звертання,розгорнутіпорівняння(відповідьсестрі).

Пісняпронизанасумнимнастроєм,жалем.Головнадумкатвору—засудженнязради,колилюдинапромі-

нялабатьківщину,любовіповагуріднихнабагатствотарозкіш.Піснявикликаєжальчереззмарнованудолюкозака,захоплення

силоюматеринськихпочуттів,поетичністюобразнихкартин,особли-вовідповідейбратасестрійматеріщодосвогоповернення.

3-т я г р у п а.Пісня«Ойустепукриниченька»Цепісняпротрагічнудолючумака,якийнеповернувсядодо-

муздалекоїмандрівки.Історична основа твору—явище чумацтва в Україні. Поїздки

вКримпосільбуливажкимийнебезпечними.Навітьназва«чума-ки»пов’язаназістрашноюхворобою—чумою,якувонимоглипід-хопитивтеплихкраяхіперенестидалі.

Зажанромценароднасоціально-побутовачумацькапісня.Головний образ—образ чумака, який збирається в далеку до-

рогуйнезнає,яквоназакінчиться.Навітьволитривожаться,від-чуваючимандрівку.Несталочумакачивідхвороби,чивідтяжкоївтоми.Поховалийоговчужійстороні.Ітількидумкиріднихпри-линулидоньоговобразі«сивоїзозуленьки»,щобпокликатидодо-му,алеценеможливо.

21

Упісні використовуютьсяпаралелізми («у степу криниченька, знеї вода протікає — ...чумак сиві воли пасе Та зкриниці напуває»);постійні епітети: сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);пестливо-зменшувальніслова(криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька);вживаютьсядіалоги,окличнісло-ва,вигуки,звуконаслідування,звертання,повтори.

Твірпронизанийсумнимнастроєм.Головнадумкапісні—висловленняспівчуттядоважкої,часто

трагічноїдолічумаків.Піснявикликаєжальіразомзтимзахопленнявміннямнароду

створитинезабутнюпоетичнукартину.

3. Повідомлення про результати роботи в групах.1) Виразнезачитуваннятворукількомаучнями.2) Аналізтвору(можнадоручитиповідомленняпоякомусьіз

пунктівкожномучленугрупи).3) Відповідінапитанняучнівзіншихгруп.4) Коментаручителя.

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК1. Слово Марійки допитливої.

Ятакбагатопочулацікавого,боюся,щовсьогойнезапам’ятаю.Добребулобцеякосьузагальнити.

2. Складання таблиці.«Спільнетавідмінневкозацькихтачумацькихпіснях».

Спільне

Трагічнадолялюдей;історичнаоснова;сумнийнастрій;прийомипара-лелізму;постійніепітети;зменшувально-пестливіслова;окличніречен-ня;діалоги

Відмінне

Козацькіпісні Чумацькіпісні

Патріотичнийпафос,засудженнязрадництва,захопленнягероїзмомімужністюкозаків

Тіснішийзв’язокізприродою,дум-ки,тривогаріднихзачумаківвоб-разі«сивоїзозулі»

VI. Підбиття ПідсумКів уроКу

VII. домашнє завданняНавчитися виразно читатипісні, аналізувати їх, вивчити одну

напам’ять,обґрунтувавшисвійвибір;зробитиілюстрації.

22

уроК № 4

тема. Виразнечитаннянароднихпісеньнапам’ять.мета: закріпитизнанняпропоняття«народнісоціально-

побутовіпісні»;розвиватинавичкивиразногочитан-нянароднихпісеньнапам’ять,висловленнявласноїдумки,враженьпроних;розвиватиакторськіздіб-ності;виховуватиестетичніпочуття,тактовність.

обладнання: таблиця,планшетзтеоріївиразногочитання.теорія літератури: пауза, інтонація, логічнийнаголос, темп, виразне

читання.

Хід уроку



III. заКріПлення знань, умінь та навичоК1. Малювання «асоціативного куща» до слова «пісня».

пісня

побутова

лірична

народна

жартівлива

обрядова колисковасумна

трагічна

лагідна

естрадна

ніжна

літературна

гімн

2. Повторення відомостей про виразне читання.1) «Мозковаатака»«Якиммаєбутивиразнечитання».О р і є н т о в н и й п е р е л і кВдумливим,розбірливим,емоційним,звираженнямпочуттів,із

відповідноюмімікоютажестами,зпаузами,правильнимилогічни-минаголосами,відповіднимиінтонацією,темпом.

23

2) Опрацюваннявідомостейізпланшетів,таблиць(абозаписа-нихнадошці,условнику).

Темп читання—цешвидкістьчитання.Буваєповільний,серед-ній,пришвидшенийташвидкий.Найчастішетворичитаютьсяусе-редньомутемпі.

Інтонаціявідповіднодометивисловлюваннябуваєрозповідною,питальною,спонукальною,окличною,здивування,захоплення,заду-шевності,протиставлення,зіставлення,поясненняіт.ін.Задопомо-гоюінтонаціївиражаютьсяпочуття,емоції.

Пауза—це коротка зупинка голосу. Коротка пауза викорис-товується найчастіше, коли в реченні стоїть кома, середня—придвокрапці, довга—при тире, крапці, трикрапці, у кінці віршово-горядка.

Логічний наголос—цевиділенняголосомслова,особливоваж-ливогодлярозуміннязмістувисловлювання.

Коженжанр усної народної творчості має свої особливості чи-тання. Народні пісні, зокрема, читаються відповідно до змісту:жартівливі—весело,бадьоро,бойові—бадьоро,зчіткиммаршовимритмом;сумні,трагічні—протяжно,ізсумом.

3. Виразне читання.Учнівиразночитаютькозацькітачумацькіпісні,обґрунтував-

шисвійвибір.(Можнапровестиувиглядіконкурсуізжурі.)

4. коментарі вчителя.

5. Головоломка від Марійки допитливої.—Розгадавшицю головоломку, ви прочитаєте вислів відомого

дослідникаукраїнськихнароднихпісеньОлександраДея.

ри ра куль ська но род ду пі йо ність ра до ча

ук ту їн ї на хов на го сен са — ок ро

ні го тру тич во по на бан ду не в’я го

ге я но до е го ня ро над не цін ну

24

В і д п о в і д ь(читативідвиділеногоскладузалінією):«Україн-ська народна пісенність—дорогоцінне надбання поетичного геніятрудовогонароду,нев’янучаокрасайогодуховноїкультури».


V. домашнє завдання(Виконуєтьсядлявідповідічерезурок)Записатиулюбленіпіснісвоєїродини(скластиальбомабозроби-

тиаудіозаписи);підготуватиуснурозповідьпроситуації,коливонивиконуються,прородиннітрадиції,пов’язанізпіснями.

уроК № 5

тема. Коломийки«Дозвіллямолоді»,«Жартівливіколо-мийки».

мета: ознайомити учнів із жанром і специфікою коло-мийок, їх побудовою та пафосом; розвивати на-вичкивиразногочитання,аналізуколомийок;до-помогти осмислити значення пісенної спадщиниукраїнців, спонукати до бажання відроджуватиівивчатиоригінальнутворчість;виховуватиесте-тичнийсмак,любов іпошанудохудожньоїтвор-чостісвогонароду.

обладнання: збіркизколомийками,краєвидиКарпат, ілюстра-ціїзетнографіїгуцулів,лемків,бойків.

теорія літератури: коломийки,ритм,пафос.

Хід уроку



III. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Слово вчителя.

Наша Україна велика за територією, дуже різноманітна заприродою. Є тут і безмежні степи, і густі ліси, і повноводі ріки,і величні гори.Це наклало свій відбиток і на людські характери.

25

Степовики—більшспокійні,розважливі;жителігір—швидкі,га-рячі,запальні.Такіжіїхніпісні.Алеєіспільне—працьовитість,сміливість,почуттягумору,відданістьріднійземлі.

УКарпатахнаЗахіднійУкраїніпроживаютьтакінародності,якгуцули,лемки,бойки.Вонимаютьсвоїособливізвичаї,традиції,щоскладалисяпротягомвіків.

Саметамвиникликоломийки.Коломийки—короткі пісеньки,що складаються з двох чотир-

надцятискладовихрядків.(Записдолітературознавчогословничка.)Вониможуть виступатиякприспівки до танцюабо існуватинеза-лежновіднього.

Коломийки мають двопланову будову: образ природи першогорядка за аналогією або контрастом підсилює смислове й емоційнезначеннядумки,висловленоїудругомурядку.

Частоколомийкиоб’єднуютьсяу в’язанки,якінемають,про-те,сталогозмісту,азалежатьвідуподобаньспівакатаобставинви-конання.

Визначититематикуколомийокдужеважко,томущо,яксказавІ.Франко,вони«перекочуютьсяімерехтять,начеперлирозсипано-гонамиста»,ітільки«зведенідокупивсистему,вонискладаютьсянаширокийобразнашогосучасногонародногожиття,безмірноба-гатийдеталямийкольорами,дебачимосльозийрадощі,іспочив-ки, турботи і забави, серйознімислі, ...його традиції й вірування,йогогромадськійетичніідеали».

2. Виразне читання коломийок «дозвілля молоді».

3. обмін враженнями про коломийки, пояснення незнайомих та мало-знайомих слів.

4. Пошуково-дослідницька робота.З а в д а н н я:відшукатийпрочитатиколомийку,вякій:1) говоритьсяпрозначенняпісні-коломийки,щосупроводжує

людинуівгорі,іврадості,примушуєзамислитися

(«Якястануколомийкиспівати,співати,Засмієшся,ізатужиш,істанешгадати».

«Зробиодну,зробиоднутазробищейдругу.Однабудепровеселість,адругапротугу».);

2) говориться,щоколомийки«лікують»,піднімаютьнастрій

(«Черезтижденьбулахвора,бороботабула,Авнеділюподужчала,бомузикувчула».);

26

3) схвалюютьсякращілюдськіякості,зокремапрацьовитість(«Ойдрібучаколомийка,дрібуча,дрібуча,Отоменісподобаласьдівчинаробуча».);

4) використовуютьсязасобигумору(«Ойпішовятанцювати,тазмиливногами,Більшеясятайпідпиравносоміруками».

«Якятотуколомийкузачую,зачую,Киселицювисьорбаю,вгоршкупотанцюю».);

5) говориться,щоспіванок-коломийокбезліч(«Тахочбивсізорівпалийписарямистали,Щебинашихспіваночокнепереписали».);

6) вживаютьсяметафори(«Звідкимоїспіваночки?—питаютьсялюди—Вполонинах,буковинахростутьвонивсюди».);

7) говориться,щоколомийкизнаютьщезколиски(«Коломийка,коломийка,веселаспіванка,Неразїїнадколискоюзаспіваламамка».);

8) стверджується,щоколомийка—чарівниця(«Колисобізаспіваю,тожуращезає,Ботонашаколомийкатакічаримає».);

9) говоритьсяпрокохання(«Таяміхомобертаю,таяміхомкручу,Деньбитебе,дівко,побив,яксязтобоюмучу!»).

5. Виразне читання «Жартівливих коломийок».

6. обмін враженнями щодо прочитаного.—Яказколомийокнайбільшесподобалася;чомусаме?

7. колективна робота.З а в д а н н я:скластиколективнийпортретдівчини,жінки,яку

коломийкависміює,скориставшисьцитатами.«Ойщототозадівчина,щосянезасміє?»,«Захлопцямизаглядаєш,незаметешхати»,«Аневмієшдосорочкирукавапришити»,«Бонаменіпудерику[пудри]допівторакіла»,«Подивисянаполицю—горшкисорокаті»,«Небулабижінкабита,якбинеязичок»,«Докизваритьдещоїсти,тоужеполудне»,«Стараматиблюдамиє,бодочканехоче»,«Коровицінедоїла—хвостасябояла».

27

IV. заКріПлення знань, умінь та навичоК Завдання від Марійки допитливої.

МарійкаДопитливаображена.Коломийкивсенаддівчатамина-сміхаються.Аякжехлопці?ДопоможітьМарійціскластизажар-тівливими коломийками колективний портрет хлопця-леґіня, чо-ловіка.


VI. домашнє завданняЗважаючинатезуколомийки—«перлирозсипаногонамиста»,

скластивласнийразокнамистазколомийок,якінайбільшесподоба-лися,запам’яталися(до10);записатиїхінавчитисявиразночита-ти,обґрунтовуватисвійвибір;підготуватиінсценівкизанароднимипіснями, коломийками. Принести альбоми «Улюблені пісні нашоїродини».

уроК № 6

тема. Бесідазпозакласногочитаннязанароднимипісня-митаколомийками.

мета: розширитипоняттяпронароднупісеннутворчість,показатиїїжиттєвість,зв’язокізсучасністю;роз-виватинавичкиінсценізаціїтворів,творчууяву,ак-торськіздібності;виховуватиестетичнийсмак,оп-тимізм,почуттягумору.

обладнання: ілюстраціїдотворів, збіркинароднихпісень, еле-ментикостюмівтадекораційдоінсценівок,аудіо-записи.

теорія літератури: інсценізація;виконавськезавдання;гумор.

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів1. Презентація альбомів (аудіозаписів) «улюблені пісні моєї родини».

28

2. Міні-диспут. З а в д а н н я:порівнятисловаймузикудавніхпісеньіпісеньсу-

часних.Висловитисяпроперевагитавадипісеньнашогочасуйна-родних.

3. демонстрація власних разків намиста з коломийок.

4. Показ інсценівок.Підготованіучнірозігруютьінсценівкизажартівливимипісня-

ми(«Ойтам,натовчку,набазарі»,«Дакудиїдеш,Явтуше?»,«ОдКиєвадоЛубен»,«Тидомененеходи»,«Ойпідвишнею»таін.)

І н с т р у к т ажЩоб інсценізувати фольклорний твір, треба виділити в ньому

дійових осіб, продумати оформлення сцени, форму одягу персона-жів,намітитивисловлюваннядійовихосібіззауваженнямидоних(ремарками)стосовноінтонації,жестів,якимивонисупроводяться,тобтоскластисценарій.

Наприклад,вінсценівціпісні«Ойтам,натовчку,набазарі»бу-дутьтакідійовіособи:жінка,чоловік,покупці.Сцена(клас)—іміта-ція базару. Дія може виконуватися у супроводі аудіозапису, співувокальногоансамблю.Покупціможутьозвучуватидодатковіжартів-ливірепліки,якихнемаєупісні.

(Цейетапурокуможнапровестиіякімпровізовануроботувгру-пахзанаявностікостюмів,аудіозаписіваборозмноженихтекстів.)

5. інтерактивна вправа «Мікрофон»За в д ання:продовжитифразу«Цейурокменізапам’ятавсятим...»


V. домашнє завданняЗавестичитацькийщоденник (абопродовжитиведення),підго-

туватизаписостанньоїпрочитаноїкниги.

Д о д а т о к д о у р о к у 6

таоравмужиккрайдороги

Таоравмужиккрайдороги.(2)Гей,цоб!Цабе,рябий,тпру!Крайдороги!

Таволивйогокруторогі.(2)Гей,цоб!Цабе,рябий,тпру!Круторогі!

29

Апогоничічорноброві.(2)Гей,цоб!Цабе,рябий,тпру!Чорноброві!

Тапоклавторбупридорозі.(2)Гей,цоб!Цабе,рябий,тпру!Придорозі!

Таішлидівкихусткипрати.(2)Гей,цоб!Цабе,рябий,тпру!Хусткипрати!

Тавонивйоготорбувкрали.(2)Гей,цоб!Цабе,рябий,тпру!Торбувкрали!

Непорожнюжбо—зпирогами.(2)Гей,цоб!Цабе,рябий,тпру!Пирогами!

Танезпростимипирогами.(2)Гей,цоб!Цабе,рябий,тпру!Пирогами!

Таначиненігоробцями.(2)Гей,цоб!Цабе,рябий,тпру!Горобцями!

Ойпідвишнею

Ойпідвишнею,ПідчерешнеюСтоявстарийЗмолодою,Якізягодою.

2

Іпросилася,Імолилася:—Пустимене,старийдіду,Навулицюпогулять!

2

—Ойісамнепіду,Ітебенепущу,Ботимене,старенького,Тайпокинешнабіду.

2

Куплютобіхатку,Іщесіножатку,Іставок,імлинок,Івишневенькийсадок!

2

30

—Ойнехочухатки,Анісіножатки,Ніставка,німлинка,Нівишневогосадка!

2

Ойти,старийдідуга,Ізогнувся,якдуга,Ая,молоденька,Гулятираденька!..

2

Заспіваймопіснювеселеньку

ЗаспіваймопіснювеселенькуПросусідкумолоденьку,Просусідкузаспіваймо,Серценашезвеселяймо!

Ойсусідко,сусідко,сусідко,Позичменірешітко,решітко:Ясимукипотрясу,потрясу,Завтравранціпринесу,принесу!

2

ЗаспіваймопіснювеселенькуПровенгеркумолоденьку,Провенгеркузаспіваймо,Серценашезвеселяймо!

Ойвенгерко,венгерко,венгерко,Позичменілюстерко,люстерко:Ясивусапідкручу,підкручу,Завтравранцідоручу,доручу.

2

ЗаспіваймопіснювеселенькуПрожіночкумолоденьку,Прожіночкузаспіваймо,Серценашезвеселяймо!

Маюжінкумолоду,молоду,Непущуїїповоду,поводу:Моглабисявтопити,втопити,Мусівбисяженити,женити.

2

ЗаспіваймопіснювеселенькуПрожіночкумолоденьку,Прожіночкузаспіваймо,Серценашезвеселяймо!

Ой,дівчино,невірми,невірми,Бояхлопецьмандрівний,мандрівний:Ямандруютутітам,тутітам,Подобаюсьдівчатам,дівчатам.

2

31

Ойтам,натовчку,набазарі

Ойтам,натовчку,набазарі,Жінкичоловіківпродавали,Якприйдетьсядоладу,Тоясвогоповедутайпродам.

2

Ізликмотузокізсукала,ВзяласвогомилогозалигалаТайповеланабазар,Дотерниціприв’язала.

2

Якнаїхалоторгувальниць,Якнаїхалокупувальниць,Сталидуматьігадать,Щозацьогомужадать.

2

Азацьогомужатребадати,Азацьогомужатребадати:СорокконейворонихЩейсторублівзолотих.

2

Ойсталая,подумала:Зкіньмитребавозиться,Азгрошиматребаноситься,Аміймилий,чорнобривий,Дороботинелінивий,Віндляменезнадобиться.

2

Віннасіє,наореНідлякого,длямене,Тиміймилий,серденько,Пожаліюятебе.

2

Дакудиїдеш,Явтуше?

Д і в ч и н а: —Дакудиїдеш,Явтуше,Дакудиїдеш,мійдруже?

Я в т у х: —Нескажу!

Д і в ч и н а: —Даколижтвоятадобраяласка,тойскажеш!

Я в т у х: —Набазар!

Д і в ч и н а: —Підвезижмене,Явтуше,Підвезижмене,мійдруже!

Я в т у х: —Нехочу!

Д і в ч и н а: —Даколижтвоятадобраяласка,тойсхочеш!

Я в т у х: —Сідай,таскраєчку!

32

Д і в ч и н а: —Ойщовезеш,Явтуше,Ойщовезеш,мійдруже?

Я в т у х: —Нескажу!

Д і в ч и н а: —Даколижтвоятадобраяласка,тойскажеш!

Я в т у х: —Груші!

Д і в ч и н а: —Ойдаймені,Явтуше,Ойдаймені,мійдруже!

Я в т у х: —Недам!

Д і в ч и н а: —Даколижтвоятадобраяласка,тойдаси!

Я в т у х: —Візьми,тагниленьку!

Д і в ч и н а: —Обнімужтебе,Явтуше,Обнімужтебе,мійдруже!



Я в т у х: —Обніми,танезадуши!

Д і в ч и н а: Поцілуютебе,Явтуше,Поцілуютебе,мійдруже!



Я в т у х: —Поцілуй,таневкуси!

тидомененеходи

—Тидомене,тидомененеходи,куций,коротенький,Бодомене,бодоменеходитьхлопецьвисокий,тоненький.—Понадсад-виноград,аусаду—грушки,Вийди,вийди,вийди,вийдитидомене,моящебетушка.

2

—Тидомене,тидомененеходи,немісиболота,Язатебе,язатебенепіду,хочбисьбувзізлота.—Чити,мила,такагарна,чименіздається?Черезтебе,черезтебе,моямила,спаннянебереться.

2

33

—Тидомене,тидомененеходи,непсуйсобіночі,Язатебе,язатебенепіду,бомисянехоче.—Понадсад-виноград,аусаду—сливка,Вийди,вийди,вийди,вийдитидомене,моячорнобривка!

2

—Тидомене,тидомененеходи,непсуйсобіночі,Язатебе,язатебенепіду,боматинехоче.—Перестань,перестаньдоменеходити:Єумене,єуменегарнийхлопець,буденялюбити.

2

ОдКиєвадолубен

ОдКиєвадоЛубенНасіялаконопель.

П р и с п і в:Дамлихазакаблукам,Закаблукамлихадам,Достанетьсяйпередам.

ОдНіжинадоПрилуки—Тапобилазакаблуки.

П р и с п і в.

ОдПолтавидоХорола—Черевичкипопорола.


Амійбатькочоботар,Черевичкиполатав.


ЗапряжуякозуввізТапоїдупорогіз.


ЗапряжуяпівнявсаниТапоїдудоОксани.


Запряжуябарана—Кудилюди,тудийя.


34

Про далеКі минулі часи

уроК № 7

тема. І.Франко—митецьігромадськийдіяч.Історичнаповість«ЗахарБеркут».

мета: ознайомити учнів з багатогранною особистістюІ.Франка,йоготворчістю;розкритиісторичнуос-нову його повісті; розвивати навички сприйняттятексту на слух, відбору головного та його відтво-ренняйаналізу;виховуватикращілюдськіякостінаприкладіжиттявеликогомитця.

обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його життяітворчості,виставкакнижокІ.Франка.

теорія літератури: історичнаповість.

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів Перевірка читацьких щоденників.

Учительперевіряєчитацькіщоденникиучнів,визначаєнайкра-щогочитача (закількістюпрочитанихкнижок, їхнімобсягом,різ-номанітністю).

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Бесіда з учнями.

—ХтотакийІ.Я.Франко,щовипроньоговжезнаєте?—ЗякимтворомФранкавиознайомилисяуп’ятомукласі,що

можетесказатипрохарактеравтора?—Франконародивсяукраїколомийок.Розкажіть,щовипро

цейкрайзнаєте.

35

2. Слово вчителя.Якщоуявити собі освіту ІванаФранка у вигляді сходинок, то

цебуде

ЗахистуВіднідок-торськоїдисертації,отриман-нязваннядокторафілософ-ськихнаук

Львів-ськийуні-верситет,філософ-ськийфа-культет

Дрогоби-цькагім-назія

Монас-тирськашколавДрого-бичі

Початко-вашколавЯсениціСільній

Самоосві-тавбать-ківськійкузнітапісніма-тері

АосьвіхигромадськогожиттяІ.Франка:— щевгімназіїдрукуєтьсявстудентськомужурналі«Друг»,

збираєвеликубібліотеку;— за просвітницьку, громадську та видавничу роботу, за со-

ціалістичніпереконаннязазнаєтрьохарештів,кожногоразувідсиджуєув’язниціпокількамісяців;

— видає разом з друзямижурнал «Громадський друг», післяйогозакриття—альманахи«Дзвін»,«Молот»,згодомрево-люційно-демократичнийжурнал«Житєіслово»;

— балотуєтьсявдепутатиАвстрійськогопарламенту,алехтождопуститьсинамужикадовлади;

— працюєжурналістомугазетах.Нарешті,літературнатворчість.Лише частина спадщини великого українського письменника

опублікованау50-титомах.Зажанрамице:

Казки «Колищезвіріговорили»,«ФарбованийЛис»таін.

Вірші Збірки«Звершинінизин»,«Зів’ялелистя»,«МійІзмарагд»таін.

Поеми «Мойсей»,«ІванВишенський»таін.

Історичніповісті «ЗахарБеркут»

Повістіпросучас-неавторовіжиття

«Бориславсміється»,«Перехресністежки»таін.

П’єса «Украденещастя»

36

ІванФранкоразоміздружиноювиростивчотирьохпрекраснихдітей.

Ось як інший видатний письменник Михайло КоцюбинськийописувавФранка:

«Невеликий,хочсильниймужчина.Високечоло,сірі,трохихо-лодні очі, влініяхбородищось енергійне,уперте.Рудуватеволос-сянепокірливопнеться,вусистирчать.Скромноодягнений,вінти-хий і непомітний, поки мовчить. А заговорить—і вас здивує, якцяневисокафігураростейростепередвами,мовуказці.Вамста-нетеплоіясноодсвітлайогоочей,айогомоваздаєтьсянесловом,асталлю,щоб’єобкремінь і сипле іскри.Сильна,упертанатура,якацілоювийшлазжитейськогобою!»

Аосьдевіз,життєвекредосамогоІФранка:«Як син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом,

япочуваю себе до обов’язку віддатипрацюсвогожиття томупро-стомународові».

3. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».СтворенняузагальненогопортретаФранказарозповіддюучите-

ля,творамиписьменника,зазнаннямизпопередніхкласів.

І.Я.Франко

Діяльна,активналюдина

Маєбагатуфантазію,поетичнийталант

Надзвичайнопрацьовитий

ОсвіченийЛюбитьсвійнарод,

свійкрай

Громадянин,борець

Гарнийсім’янин

Творча,обдарована,різнобічнанатура

Віритьулюдину,вїїсвітлемайбутнє

37

4. Слово вчителя.І.Франкозавждицікавивсясучасністю,бувактивнимучасни-

комгромадськогожиття,багатописавпроцеівпубліцистичних,і в художніх творах.Алецікавилайого й історія свого народу,особливотіїїмоменти,коливиявляласяволелюбністьукраїнців,стійкість, мужність і винахідливість у боротьбі з ворогами. Од-нак найбільше письменникові припало до вподоби досліджува-ти незбагненну, загадкову людську натуру,що здатна, з одногобоку, до самопожертви ради загального добра, а з іншого—донайпідлішоїзради.Франкатакожзавждидужецікавилапробле-ма пробудження людських почуттів в осіб, які здаються зовсімпропащими.

Все це є в історичній повісті «ЗахарБеркут» про часи нападумонголівнаКарпатськуРусьу1241році.

Згадаймо,щоповість—епічнийтвірсередньогорозміру,вяко-музмальованожиттяодногоабокількохгероївпротягомтривалогоабоважливогозаподіямичасу.

Історичнаповістьприсвяченареальнимісторичнимподіям,алевнійпоряд іздійснимиісторичнимиособамиможутьдіяти іство-реніуявоюавторанаосновіісторичнихреалій(ті,якихнебуло,алевонимоглибути).Длярозкриттяголовноїдумкиписьменникможенавітьзміститиякісьісторичніепізодивчасічидомислитиїх,іценесуперечитимехудожнійправді.

5. Виразне читання.УчнівиразночитаютьпочатковірозділиповістіІ.Франка«Захар

Беркут»устисломувиглядітапочатковіепізодиVIрозділу.

6. обмін враженнями щодо прочитаного, пояснення незнайомих слів.

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК1. Гра від Марійки допитливої.

—Хтоостаннійназвегероївповісті«ЗахарБеркут»?—Хтоостаннійназведіалектизми—слова,характернідляпев-

ноїмісцевості,яківживаютьсяуповісті?—Хтоскаже,якоїрелігіїдотримувалисятухольці?—Хтовизначить,якийсуспільнийладбувуселіТухля;щоза

найвищийкерівнийоргантамбув?

2. Головоломка від Марійки допитливої.З а в д а н н я:заходомшаховогоконяпрочитатиафоризмІ.Фран-

ка,якийєйогожиттєвимдевізом.

38

и о ь

т з б

ч н р ж ь

ш и

а и о с

л т и

т

ь

В і д п о в і д ь:«Лишборотись—значитьжить».


VII. домашнє завданняНавчитисярозповідатипроІ.Франка.Записатиназвиосновних

прочитанихепізодівповісті.Виписатиізповісті3—5прикладівху-дожніхзасобів.

уроК № 8

тема. І.Франко.«ЗахарБеркут».Сюжет.Змалюванняге-роїчноїборотьбирусичівпротимонголо-татарськихнападників.

мета: допомогтиучням зрозумітий засвоїти сюжет тво-ру, його провідні думки; розкрити красу худож-ньогослова;розвиватинавичкивиразногочитання,переказування,коментуванняпрочитаного;вчитиви-словлюватисвоєставленнядозображуваного;вихо-вуватипочуттяпатріотизму,людськоїгідності.

обладнання: ілюстраціїдотвору,аудіозаписхудожньогочитан-няповісті.

теорія літератури: історичнаповість;сюжет,тема,провіднімотиви.

39

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів Перевірка домашнього завдання.

1) Уснарозповідь-роздум«Чому,намійпогляд,І.Франкамож-наназвативеликимукраїнцем?».

2) Читанняосновнихепізодів.3) Читання, переказування епізоду, який запам’ятався най-

більше.4) Читанняприкладівхудожніхзасобів,з’ясуванняїхньоїролі

длярозкриттятеми,головноїдумки.

IV. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Виразне читання.

УчнівиразночитаютьрозділVIдокінця.

2. обмін враженнями щодо прочитаного, виділення головних епізодів.

3. Словникова робота.Сюжет—послідовність і зв’язок описуподій у твораххудож-

ньоїлітератури.Складовічастинисюжету:експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.Увеликихтворахможебутикіль-касюжетів(сюжетнихліній);умалихтворахбуваютьвідсутнідеякічастинисюжету.

4. інтерактивна вправа «додай нове».Учнямпропонуєтьсяназвати:— новихгероїв;— нові риси характеру Захара, Максима,Мирослави, Тугара

Вовка;— новіобставини,події.

5. Вікторина. З а в д а н н я:вказати,комузгероївналежатьслова,іпрокомен-

туватиїх(кожнаправильнавідповідь—1бал;якщопровестиробо-туписьмово,коженможеотриматиоцінкуметодомвзаємоперевір-кипідкерівництвомучителя).

1) «Разумиратикождому,алеславновмирати—сенекождо-мулучається.Несумуватименізаним,алерадуватисяйого

40

долею».(Захарщодозвісткипроймовірнузагибельсинаприоборонісела.)

2) «Тількопонашихтрупахувійдутьворогивтухольськудо-лину!»(Молодьназібраннігромади,обговорюючипланобо-ронивідмонгольськихнападників.)

3) «Невідбити,алерозбитиїх—сеповиннабутинашамета!»(Захарнагромадськомувіче.)

4) «Силоюіпідступомузялийого,закуваливзалізніпута.Хочбезрани,авесьоблитийбувкров’юворогів.Ні,батьку,твійсиннеподавім’ятвоєвнеславу».(МирославаЗахаровіпропоневоленнясина.)

5) «Вінрадивтухольськійгромадінеспинятимонголівпередтісниною,алевпуститиїхукітловину.Тутможнаїхобсту-питиівирубатидоостаннього,аколині,товиморитиголо-дом».(МирославапропорадуМаксиматухольцям.)

6) «Подвійний зраднику,— се твоя вина! Ти запровадив насусесюзападню,відкимивийтинеможемо!»(Бурунда-бега-дирдоТугараВовка,руськогобоярина.)

7) «Дурний хлопче,... таким, як ти, треба жити...Життя—дорогаріч, і заніякі скарбийогонекупиш». (ТугарВовкМаксимові,умовляючитогозрадитисвійнарод.)

8) «Ну,тоБогудякувати!Надіюсь,щойневийдетевже.Ту-хольціціпкийнарод:когоразуруки зловлять, то вженелюблятьпустити».(МаксимТугаруВовкові.)

9) «—Нехвали...дняпередвечором!Нащотутвеликоїсили,десамаприродасвоїмистінамийскаламиспиняєвас?»(Мак-симТугаруВовкові.)

10) «Нетратьнадії.Язадлятогойшласюди,вворожийтабір,через усякі небезпеки, щоб сказати тобі: не трать надії!»(МирославаМаксимовіушатрібатькавмонгольськомута-борі.)

11) «Що мої мізерні машини проти такої ворожої сили? Твійбатьконетакусилувиведепротиних,атаку,протикотроїніякевійськоневстоїть».(МирославаМаксимові.)

12) «Атозначить—самсобівирвизрукостаннюпорукувдачі.Тухольці полонянина візьмуть, амене проженуть!Ні, сьо-гонебуде!Яйдусамібезйогослова».(ТугарВовкМиро-славі.)

6. інтерактивна вправа «Хай герої займуть своє місце». Учнізаповнюютьтаблицю,обґрунтовуючисвійвибір.

41

Позитивні (Захар,Максим,Мирослава)

Ті,уякихпозитивнеборетьсязне-гативним

(ТугарВовк)

Негативні (Бурунда-бегадир,монголи)


VI. домашнє завданняНавчитися виразно читати, переказувати VI частину, скласти

план, підібравши заголовки до основних епізодів (або скласти сю-жетнийланцюжок),виділитиелементисюжету.Визначити,яківидиописівзустрічаютьсяуVIрозділі,з’ясуватиїхнюрольутворі.Зро-битиілюстрації.

уроК № 9

тема. І.Франко.«ЗахарБеркут».Провіднімотивиповісті.мета: допомогтиучням глибше засвоїти змістповісті, її

провіднімотиви,головнудумку;розвиватинавич-ки виразного читання, переказу, аналізу епічноготвору,висловленнявласнихдумокзприводипрочи-таного;виховуватипочуттяпатріотизму,людськоїгідності,колективізму.

обладнання: ілюстраціїдотвору,краєвидиКарпат.теорія літератури: історичнаповість;сюжет.

Хід уроку




1) Читання,переказуванняепізодівзрозділу,якізапам’яталисянайбільше.

42

2) Читанняплану або сюжетного ланцюжка; визначення еле-ментусюжетуданогорозділу.

3) ХарактеризуваннявидівописівVIрозділу,зачитуваннязраз-ків(портретиМирослави,монголів,Бурунди-бегадира;описпожежітаін.),визначенняїхньоїролівтексті.

IV. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Виразне читання VII розділу.

2. обмін враженнями, пояснення незнайомих та малознайомих слів.

3. Евристична бесіда.1) ЩозапропонувавтухольцямТугарВовк?2) Доякогорішеннясхилялисястарійшини?3) ЯкпоставилисядовідмовиЗахараБеркутаТугарВовк,Ми-

рослава,громада?Аякпоставилисябви?4) ПрощопросилабатькаМирославаічомутойвідмовивїй?

Яквидоцьогоставитеся?5) Якийсюжетнийзв’язокміжпочаткомVIрозділутаVIIроз-

ділом?6) ПрощоговоритьзверненняЗахараБеркутадоСонця?7) Якіелементисюжетувиможетевизначитивцьомурозділі?

4. Творча робота.—Висловітьдумкупроте,якіасоціації,міркуваннявикликають

увасданірядки.Чивиниклоувасвідчуттякрасислова,йоготоч-ності?(Можнавлаштуватизмаганняораторів:оцінити,чиєвислов-люваннябуденайдовшим,закінченим,безвідступіввідтеми.)

«Заклекотіла вода. Порушилася в усім своїм ложищі—і ста-ла,зачудована,спокійнанавид,алезгнівомуїїкришталевійгли-бині».

—Якіхудожнізасобидопомагаютьвідтворитиобразводи(епі-тети—зачудована, спокійна, кришталевій; метафори—сталазгнівом;єпротиставлення,інверсія).

—Підберітьзпрочитанихрядки,якіувасвикликаютьзахоп-леннякрасоюслова,прокоментуйтеїх.


VI. домашнє завданняНавчитисявиразночитатиVIIIрозділ,переказуватийого,аналі-

зувати;зробитиілюстрації.

43

уроК № 10

тема. І.Франко.«ЗахарБеркут».Образигероївтвору.мета: допомогтиучнямз’ясуватизмісттвору,місцеіроль

головнихтадругоряднихобразівутворі;розвиватинавичкисамостійноїроботизтекстом,характерис-тикиперсонажів,обґрунтованоговизначеннясвоїхуподобань; виховувати патріотизм,щирість у сто-сункахзблизькими,здатністьдоспівчуття.

обладнання: ілюстраціїдотвору,краєвидиКарпатськихгір.теорія літератури: сюжет;образи;головнітадругоряднігерої.

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів Літературний диктант.

МарійкаДопитливахочез’ясувати,якучнямвдалосясамостійноопрацюватиVIIIрозділповісті«ЗахарБеркут»,іпропонуєнаписатилітературнийдиктант,уякомуслідпогодитисяізтвердженнямабозаперечитийого.Відповідатислідлише«так»чи«ні».Кожнапра-вильнавідповідь—1бал.

(Виконуєтьсяписьмово,перевіряєтьсяметодомвзаємоперевіркиабоперевіряєтьсяучнями-асистентами.)

1) Умонгольськомутаборібуликрикіпаніка,хочводадохо-диланападникамледведокісточок.(Так.)

2) Бурундалагідноумовлявсвоїхвоїнівнелякатися,зачекатищетрохи,покизнайдетьсявихід.(Ні.)

3) ЗахарБеркутстоявбілянайбільшоїметальноїмашинийке-рувавбоєм.(Ні.)

4) ТугарВовк,побачившивдолиніводу,подумав,щоцезви-чайнавгорахповінь.(Так.)

5) Бурундавидавнаказзбиратикупикаміння,щобрятувати-сянанихвідводи.(Так.)

6) Монголипочалистрілятиотруєнимистрілами,щобвідігна-титухольціввідновоїметавки.(Так.)

7) Бегадирпокликавсвоїхтуркоманів,івонивидерлисянакру-тийуступ,звідкипрогналитухольцівотруєнимистрілами.(Ні.)

44

8) Незважаючинавеличезніхвиліповені,монголидотримува-лисявійськовогопорядку,весьчасвідстрілювалися.(Ні.)

9) Тімонголи,щостоялинависокійкупікаміння,допомага-литим,щоуводі,рятувалиїх.(Ні.)

10) Тухольціраділи,бачачи,яктонутьтисячіворогів-нападни-ків,яквонинищатьодинодного.(Ні.)

11) Тількикупатуркоманівзалишиласябоєздатною,івонара-зомізБурундоювесьчасвідстрілювалася.(Ні.)

12) Цейрозділвикликаєпочуттясуму,жалюзприводутого,щолюдибуваютьтакиминерозумними,жорстокими.(Так.)

IV. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Висловлювання передбачень щодо закінчення твору, долі героїв.

2. Виразне читання іХ розділу.

3. обмін враженнями щодо прочитаного. Співставлення передбачень з ав-торським закінченням.

4. колективне характеризування героїв із обґрунтуванням.

розумний,розсудливийсамовідданий,готовийдопожертвизаради

громадидобрий,чутливий

Захар Беркут

мужній патріот чесний,справедливий

сміливий,мужній,від-даний

Максим патріот

розумний,розсудливийздатнийдоглибокихпочуттів,досправж-

ньогокохання

нездатнийдозради,вірнийобов’язку

розумна,розсудливащира,здатнадоглибо-кихпочуттів,любові

патріотка

Мирослава

кмітливасмілива,мужня,само-

відданачутлива

45

пихатийсправедливийвоцінці

оточуючих

розумієсвоївади,здатнийпіддатисяпо-

чуттямТугар Вовк здатнийдозради

любитьбагатство,вла-ду,славу

розумний,кмітливий


VI. домашнє завданняПисьмовосхарактеризуватиулюбленогогерояповістіІ.Франка

«ЗахарБеркут»,підкріпивширисихарактеруцитатамиізтворутазробившивисновки.Окремимучнямпідготуватиповідомленняпроісторичнуподію—нападмонголівнаКарпатськуРусьуХІІІст.зіс-торичноїточкизору.

уроК № 11

тема. І.Франко. «ЗахарБеркут».Проблема вибору лю-дини у вирішальній ситуації. Особливості мовиповісті.

мета: допомогтиучнямвиявитиглибиннізв’язкиісторіїзсучасністю,засвоїтиурокиісторії,літератури;роз-виватинавичкианалізуепічноготвору,проведенняпаралелейізвласнимжиттєвимдосвідом;виховува-типатріотичніпочуття,почуттяповагидобатьків,вірності у дружбійкоханніяк загальнолюдськихморально-етичнихцінностей.

обладнання: ілюстраціїдотвору,портретІ.Франка.теорія літератури: історичнаповість,сюжет,героїтвору,художніза-

соби,діалектизми.

46

Хід уроку




Характеризування улюбленого героя повісті з обґрунтуванням,наведеннямцитат.

2. Міні-диспут «Проблема вибору людини у вирішальній ситуації».1) Визначити,хтозгероївповістіміжчимвибиравіщовибрав.

Захар Максим ТугарВовк

загибельсина

безпекарідногокраю

зрадаіжиття

загибель зрада,влада,

багатство

повагагромадян,любовдочки

2) Дативідповідьназапитання«Начиємувибоціщодовибо-руічомусаме?».

3) Згадатиреальнужиттєвуситуацію(абозхудожньоїлітера-тури),колилюдинідоводилосябутивситуаціївибору.

3. Заслуховування повідомлення учням.УченьзачитуєповідомленняпронападмонголівнаКарпатську

Русьзісторичноїточкизору.

IV. заКріПлення і застосування знань, умінь та навичоК1. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

З а в д а н н я:визначититемутапровіднімотивитвору.Тема—показволелюбнихтухольцівначолізїхнімватажкомЗа-

харомБеркутом,яківідстоялисвоюсвободу,врятувалижиттяйіншимгромадамзавдякисвоїймужності,згуртованостійсамовідданості.

Провіднімотиви:патріотизм,дружба,перевагагромадськихін-тересівнадособистими,кохання,пошанадобатьківістарших.

2. Слово вчителя.Щобкращерозкрититемутвору,донестидочитачаголовнудум-

ку,авторвживаєбагаторізноманітниххудожніхзасобів.Уповістічималоописіврізнихвидів—портретівгероїв,пейзажів,описисвя-щенного для тухольців каменя Сторожа, пожежі. З метою надати

47

повістіісторичногоколоритуписьменниквдаєтьсядоархаїзмів(за-старілихслів),історизмів(слів,щоназиваютьісторичніреалії),на-приклад,ратище(спис),смерди,хлопи(селяни),лучник(стрілецьізлука),хоругов(прапор)таін.

Сюжеттворунапружений,знесподіванимиповоротами.Навітьуспокійнихописахвідчуваєтьсявнутрішнянапруга.Численнідіа-логинадаютьповістідинамічності,весьчастримаютьчитачауна-прузі.Іцевказуєнавеликумайстерністьавтора.

3. Пошуково-дослідницька робота.З а в д а н н я: знайти в поданих реченнях незнайомі або мало-

знайомі слова, спробувати пояснити їх за контекстом, за здогадомчизасловником.

...Всягромадазібранадовколакаменяпривходітухольськоїтіс-нини:дівчатазвінками,молодцізмузикою,всівпразничнихчис-тихстроях.

Так потішав себе старийЗахар, але серце його скиміло глибо-ко:надтосильно,всеюсилоюсвоєїдушівінлюбивсвогонаймолод-шогосина.

Так,отже,надіюсь,щотискажешменітеслово,яктрафитидосерцятвоїхгромадянітвогобатька,щобпристалинанашепред-ложення.

Згорийогообкручуванолинвамиішнурами,здолупідкопуванойогонасадуівшпару,щопоказаласянедалекопідземлею,вкладе-носкосомялиці,щомалислужитизапідоймидляобаленнякамен-няпоперектіснини.

С л о в н и ч о кСтрої—одяг;скиміло—щеміло;трафити—потрапити;наса

ду—основу;шпару—щілину;обалення—повалення.

4. коментар учителя.Ці слова—діалектизми, вони є зрозумілимидляжителівпев-

ноїмісцевості,уданомувипадку—длямешканцівЗахідноїУкраї-ни.Письменникспеціальноїхвживаєухудожньомутворі,щобна-датийомумісцевогоколориту.

Діалектизмибуваютьлексичні(якесьпоняттямаєіншу,ніжулі-тературніймові,назву),фонетичні(трохипо-іншомувимовляються),морфологічні(маютьзакінчення,відмінневіднормативного),синтак-сичні(незвичнопобудованіречення).

Усі ці види діалектизмів наявні у творі І.Франка, але він незловживаєними,інакшецеутруднювалоброзумінняслівіреченьширокомуколучитачів.

48

5. Турнір кмітливих і допитливих від Марійки допитливої.(Повнівідповідіна3питання—12балів.)1) ЗахарБеркутзвернувсядогромадизпрощальнимсловом—

говорив про значення згуртованості, дружби, злагоди міжлюдьми.

Хтощеусвітовійлітературітежвиступивзісловомпрозначен-нятовариства?(ТарасБульбазоднойменноїповістіМ.Гоголя.)

2) Якпов’язаніпроблемиповістіІ.Франка«ЗахарБеркут»ізнашоюсучасністю?(Нинітежпостаєпроблемазгуртованос-тінароду,йогоодностайності,вихованняпочуттяпатріотиз-му,людськоїгідності.)

3) ЧомуІ.ФранканазиваютьВеликимКаменярем?(Бовінхотівсвоїми творами допомогти народові знайти власний шляхужитті,якКаменяр,вимощувавйомудорогу.)


VI. домашнє завданняПідготуватисядотематичногооцінювання.

Д о д а т о к д о у р о к у 1 1

татариЗвідкиузялисятатариізвідкивониприйшли?Якусікочовничі

орди,такі,якпередтимбулипеченіги,половці,туркийінші,такітатариприйшлизАзії,зісходу,шукаючидлясвоїхвеликихстадсвіжоїпаші,адлясебедоброїнаживи.

Першийразз’явилисятатаринадграницямиУкраїнитомусім-сот літ, в році 1223. Вони напали на половців,що вже тоді булиослабленіісиділитиховстепах.

Половці вислали своїх послів до українських князів і перека-зали:

—Поможітьнамвідбитиновогострашногопротивниказісходу,бояквіннасзнищить,тодірушитьінавас!

Нашікнязізараззібралисяіврадилипітиполовцямнапоміч,босправдітатариготовірозбитиполовцівірушитинаУкраїну.Вонизібраливелике військо і рушили спільнона схід, у степи.ПрибувзвійськомікнязьДанилоажзХолмщини,бовжетодібувтамкня-зем(Даниломавтоді20літ).ТакдійшливониажнадрічкуКалку,яка впадає до Озівського моря, і там зійшлися з головними сила-ми татар.Почалася страшна, кривава битва, ащо татар було вде-сятеробільше,товонизовсімрозбиливійськонашихкнязів;лише

49

ДанилотайкнязьМстиславУдатний,щотодікнязювавуГаличі,вспіливрятуватисявтечею.Іншихкнязівзловилиіповбивали.Од-наченепішлидалінаУкраїну,алезавернулиназадубезмежністе-пиіпропаливАзії.

Тав16літпізніше,вроці1239-му,татаризновуз’явилисянаУкраїні. Вони за той час вспіли вже були підбити під свою владуМосковщину,ітодіїхнійханБатийрушивнаполуднє,наУкраїну.Літописецьописує,якішлататарськаорда.Ішлавона,якчорнахма-ра.Напередіїхалататарськакіннота,щопалилавсіселаіграбувалавсемайно.Закіннотоюсунулаголовнаордазвозами,стадамихудо-бийверблюдів,зтабунамиконей,зосвоїмижінкамийдітьми.Кудийшлаорда,тамусегоріло—лишодначорназемлятаруїни-згари-щаосталися.Подорозівалялисятрупи,ботатаризабираливнево-лю(вясир)жінокідівчаттайчасоммалихдітей,астарцівімуж-чинубивали.Вбивалиідітей-немовлят.Плачістогінстеливсятимидорогами,кудипереходилататарськаорда.

Полоненихв’язалитатаридокупиігналинапередсебе,якота-ру—інемалидлянихмилосердя.

Отакприйшлитатарив1239роцінасхіднуУкраїну.Князівід-бивалисявідних,алекожнийодинцем,томутатарилегкоїхпоби-вали.Аспільностатинаворогакнязінехотіли,бойсаміміжсо-боютодібилися.КолиБатийбувуЧернігові,тонапередсебевиславсвогополководцяМенгу,іцейпідійшовзтатарамиажпідКиїв.Вінставнагорбкуі,побачившигарнемісто,шкодувавйогоруйнувати.ТомувиславдоКиєвасвоїхпослів і завізвавкиян,щобдобровіль-нопіддалися.

Тоді вКиєві управлявДанилів воєвода,Дмитро, бо київськийкнязьМихайловтікужедавнішенаУгорщину,яктількизачувпротатар. Старий воєводаДмитро і кияни врадилине піддаватися та-тарам,алеборонитися.Вониповбивалитатарськихпослів—і тодіМенгу відступив відКиєва.Та на другий рік (1240 р.) прибувпідКиївсамханБатийізаодинденьузявКиїв.Татаристрашеннолю-тувалийрізалилюдей.ПорубалисильноівоєводуДмитра,алещеживоговзялиіпривелипередБатия,авіндарувавхоробромувоє-водіжиттязайоговідвагу.Містоспалилиіцерквипоруйнували,ботамховалисялюди,аленадцеркваминезнущалисяінеграбувалийненищилиіконтак,якмоскалі,ботатарималиоднудобруприк-мету:шануваликожнучужувіру.

ЗКиєвапустилисятатаридаліназахід,наВолиньінаГали-чину.Нищилиіпалиливсеподорозі.ЗнищилийГалич,боДани-ломусіврятуватисявтечеюнаУгорщинуінебулокомуборонити

50

краю.ПотімрушилитатаринаПольщуіспалилитодішнюстоли-цюПольщіКраків, а відтакпішлинаУгорщину і зайшлиажнаБалкан.Всеподорозінищилиогнемімечемізновраптомвроці1242-музавернулинасхіддоАзії.Батийутворивсобітамвеличез-нудержаву,аМосковщинуівсіукраїнськіземліуважавтакожзасвої.Правда,віннемішавсядовнутрішніхпорядків,алекожнийкнязь,щохотівкнязюватинасвоїмуділі,мусівнасампередпоїха-тидохана,поклонитисяйомуідістатидозвіл(грамоту)наволодін-ня.Зацечастокнязіпосилалихановівеликісумигрошей,сріблайзолотатаіншідорогідарунки.Тактатаривзяливсіхкнязівпідсвоюрукуіпильностежили,щобвонинезбираливійськаіневи-билисяз-підтатарськоївлади.КолитатариподалисяназадвАзію,ДаниловернувсязУгорщинивГаличину іпочавпомалувідбудо-вуватизруйнованімістатазасновуватинові(ЛьвівіХолм).Ащоббути безпечним від татарів, він поїхав до хана, поклонився йомуідістав«ярлик»,цебтограмотунакнязювання.Данилодумаввід-будуватикрай,апотімзібративійськоівибитисяз-підвладиорди.Алецейомунепощастило.Татаридізналисьпройогонаміри,іта-тарськийвоєвода,Бурундай,приказавйомувроці1260-мупоруй-нувати всі твердині, вали й укріплення. Данило мусів послухатинаказу,бощенечувсявсилахвиступитипротитатар.Тацейоготакприбилойзажурило,щовчотирирокипотім(1264)вінпомерусвоїмулюбленімХолмі.

«ІзжурбиохлялирукиІпониклаголова...НаспочинйогоприйнялаВХолміцерковцясвята...»

Протічаси,яктатаринапалинанашуземлю,маємодужегарнуісторичнуповістьІванаФранка«ЗахарБеркут».Втійповістіописа-но,яквідтатароборонялосяселоТухлявКарпатах.

(За виданням: «Історія України. Для дітей шкільного віку».— Львів, 1934., С. 81)

51

уроК № 12

тема. Тематичне оцінювання за темами «Вступ», «З пі-сеннихскарбів»,«Продалекіминулічаси»�.

мета: виявитирівеньзнань,уміньтанавичокзметоюїх-ньоїкорекції;розвиватилогічнетаобразнемислен-ня,пам’ять,уміннявиділятиголовне,висловлюватисвоєсудженнязприводупрочитаного,пов’язуватийогоізвласнимжиттєвимдосвідом;виховуватинаосновіідейвивченихтворівкращілюдськіякості,естетичнісмаки.

обладнання: тестийтестовізавдання,виставкаучнівськихілюс-траційдовивченихтворів.

теорія літератури: мистецтво,йоговидиіфункції;соціально-побутовіпісні,їхвиди;коломийки;пафоствору;історичнаповість;сюжет.

Хід уроку



III. основний зміст роботи1. інструктаж щодо виконання тестових завдань.

2. Виконання контрольної роботи.

іваріант

І— І І р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)

1. Укажіть,яказпісеньєчумацькою:а) «Ойустепукриниченька»; б) «Ойнагорітайженціжнуть»; в) «Стоїтьявірнадводою».

2. Продовжітьречення.Сюжет—це...

� Тут і далі див. також видання:В.В.Паращич.Українська література.7клас:Комплекснийзошитдляконтролюзнань(дляшкілзукраїнськоюмовоюнавчання).—Х.:Вид-во«Ранок»,2009.

52

3. Укажіть,якіізцихфункційнехарактернідлямистецтва:тренувальна виховна пізнавальна накопичувальна естетична механічналікувальна

І І І р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)

1. СхарактеризуйтеголовногогерояповістіІ.Франка«ЗахарБер-кут»,висловившисвоєставленнядонього.

2. Визначітьідейно-художнійзмістжартівливихколомийок.(Щоза-суджують,схвалюютьізадопомогоюякиххудожніхзасобів.)

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)Напишіть твір-мініатюру «Чого навчає нас історична повість

І.Франка“ЗахарБерут”».

ііваріант


1. Укажіть,якийізтворівєкозацькоюпіснею: а) «Дозвіллямолоді»;б) «Стоїтьявірнадводою»; в) «Ойустепукриниченька».

2. Продовжітьречення.Коломийки—це...

3. Укажіть,якізцихпонятьнеєвидамимистецтва: живопис хореографіяфігурнекатання музика театр шахийога


1. СхарактеризуйтегерояповістіІ.Франка«ЗахарБеркут»ТугараВовка,висловившисвоєставленнядонього.

2. Зробітькороткийаналізвивченоїнапам’ятьнародноїсоціально-побутовоїпісні.

53

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)Напишітьтвір-мініатюру«Якісторичнаповість“ЗахарБеркут”

І.Франкапов’язаназнашимчасом».

IV. домашнє завданняПовторититвориТ.Шевченка,вивченівпопередніхкласах.

уроК № 13

тема. Т.Г.Шевченко—видатнийукраїнськийпоет.Вірш«Менітринадцятийминало».

мета: відновити в пам’яті учнів матеріал прожиттєписпоета, розкрити значення його творчості для ук-раїнськогонароду,ознайомитизпоезією-роздумомпросирітськедитинство«Менітринадцятиймина-ло»; розвивати навички вдумливого та виразногочитання,спостереженнянадхудожнімтекстом;ви-ховуватипочуттягуманізмутаоптимізмуякголо-внихрушійнихсилужитті.

обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його життяйтворчості,виставкакнижокТ.Г.Шевченка.

теорія літератури: мотивухудожньомутворі;прийомконтрасту;ідея.

Хід уроку


II. мотивація навчальної діяльності шКолярів Аналіз контрольних робіт.

III. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Слово вчителя (з елементами бесіди).

Ім’яТарасаГригоровичаШевченкаможназустрітиуназвахмісті селищ, вулиць, культурних та освітніх закладів, кораблів. ВоновідоменелишевУкраїні, айу всьому світі,пам’ятникиВелико-муКобзаревієвдалекомуйблизькомузарубіжжі.ЧернечагорапідКаневом, де похований видатний письменник, стала національноюсвятинею.

54

—Згадайте,якім’яТ.Шевченкаувічненесамевнашіймісцевості.—ЩовизнаєтепрожиттяТ.Шевченказпопередніхкласів?—Прочитайтенапам’ятьвіршіКобзаря,яківчилираніше.—Щоможнасказатипроавторапрочитанихвамирядків?Пригадаймовіхийогобіографіїіподивуймося!Осьцифри.Прожив47років, зних24—уневолі, вкріпацтві, немаючи

засобівдоосвіти,розвиткуталанту,потімдесятьроківзасланняіззабороноюписатиймалювати.Між тимйому вдалося стати вели-ким письменником та художником, академіком-гравером, знанимуЄвропі.

ПрактичновсесвоєсвідомежиттяШевченкопроживзамежамиУкраїни(15-річногосиротупанзабравізсобоюдоВільно,апотімдоПетербурга),алеТараснезабувмови,невтративгарячоїлюбовідорідногокраю,рідногонароду,ставнайогозахист.Шевченкарадоза-прошуваливгості,напроживаннявеликіпани,йоголюбилакняж-на,авінзалишивсябідним,алевільнимсамітником.

Ітаких«див»таконтрастівможназнайтивбіографіїТ.Г.Шев-ченкаще багато. Одне безперечне—його книга «Кобзар» заявиласвітові,щоєтакийнарод—українці,щовонихочіпоневолені,алегорді,волелюбні,маютьоригінальнутворчість,своїзвичаї,традиціїйбагатовіковуісторію.

І сучасні українціможуть знайти у творахКобзаря безлічмо-тивів,темтапроблем,якіїмблизькі,отриматипідказку,якусвіті«поправдіжити».

2. Виразне читання вірша Т. Г. Шевченка «Мені тринадцятий минало».

3. Пояснення незнайомих та малознайомих слів.До паю —наобід;приязно —добре;рай —тут:благодатне,гарнемісце;помарніло —потемніло,поблідло,захмарилося,затуманилося;плоскінь —рослина(коноплі),зякоїпотімробилипрядиво,нит-

кийткалиполотнонаодягтаіншігосподарськіпотреби.

4. обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Бесіда.—Зякимперіодомжиттяавторапов’язанийцейвірш?—Твір,пов’язанийзбіографієюавтора,називаєтьсяавтобіогра-

фічним.ВіршТ.Шевченкасаметакиміє.Чомужмийдосіізза-цікавленнямчитаємоте,щостосуєтьсяоднієїлюдини,чомуця іс-торіязнаходитьвідгукунашомусерці?

55

(Можливавідповідь.Авторнаприкладівласногожиттяпоказує,якнеобхіднавчаснапідтримкайдобре словонезахищенійдитячійдушіувеликомуіскладномусвіті.)

6. робота над аналізом твору.(Учніповторночитаютьвіршмовчки.)—Наякічастиниможнаподілититвір?Складітьзанимилан-

цюжокзміндушевногостанумаленькогопастушка.(Спокій,лагідність,приязнь→розчарування,образа,відчай→

утіха,радість,добро.)—Підвіршем«Менітринадцятийминало»стоїтьдата—друга

половина1847року,Орськафортеця.Наякідумкинаводитьцядата,щоновогододаєдлярозуміннятвору?

(Якимбиважкимнебулодитинство,алевсежкращежитинабатьківщині,ніжначужині;поетзберігсвітліспогадипросвійрід-нийкрай,продобрихтасердечнихлюдей,щонерідкоітраплялисянайогожиттєвомушляху;ціспогадидавалипоетовісиливижити.)

—Длязмалюваннязміниемоційногостануголовногогерояпо-езіїавторвикористовуєприйомконтрасту.Знайдітьвирази,дезга-дуютьсякольори,ізробітьвисновок.(«Сонцепочервоніло»,«селопо-чорніло»,«небоголубеєітепомарніло».)

—Прийомконтраступередбачаєтакожуживанняантонімів.Від-шукайте антоніми у вірші. (Рай — почорніле село, помарніле небо, чужі ягнята.)

—Створюєтьсяконтраст ічерезпротиставлення.Знайдітьпро-тиставлення.(«Поглянув я на ягнята — не мої ягнята; обернувся я на хати — нема вмене хати».)

Р о б о т а в п а р а х.Парипершогорядузнаходятьувіршіепітети,порівняння,ви-

писуютьїх,пояснюютьрольутворі.Паридругогорядузнаходятьувіршіметафори,синоніми,випи-

суютьїх,пояснюютьзначення.Пари третього ряду визначають тему, головну думку, мотиви

вірша.

О ч і к у в а н і в і д п о в і д іЕ п і т е т и: «приязно молилось»—щиро вірилось, з великою

надією;«Господнє небо ісело»—довколавсенапрочудгарнейлюбесерцю.

П о р і в н я н н я:«Мені так любо, любо стало, неначе вБога»—хлопчиковісталонадзвичайнорадісно,теплонадуші,затишно.

56

М е т а ф о р и:«рай запалило»—зниклиспокій,радість,щастя;«село погоріло»— стало похмурим, непривітним для сироти; «небо голубеє іте помарніло»—втратилояскравібарви.

С и н о н і м и: гріло, пекло. Гріло—ніжно, лагідно зігрівало;пекло—неприємнообпалювало,булонестерпним.

Тема вірша—зображення душевного стану і думок підлітка-сироти, який розчарувався у всьому, але вчасно отримав підтрим-кудрузів.

Ідея—утвердженнядобрайдружньоїпідтримкиякважливихчинниківдляоптимістичногосвітоглядулюдини.

Мотиви—мотиввсеперемагаючогожиттєлюбства,доброти,лю-бові,дружби.

(Учні повідомляють про результати роботи в парах і в групах(учнірядудоповнюютьпару,щовідповідає,учні іншихгрупзада-ютьпитаннязтеми,якарозглядається).)

7. розгляд репродукції картини.УчнірозглядаютьрепродукціюкартиниІ.Їжакевича«Тарас-пас-

тух»іпорівнюютьїїізсюжетомвірша«Менітринадцятийминало».

IV. заКріПлення знань, умінь та навичоК1. розгадування кросворда.

—ВідгадавшикросвордвідМарійкиДопитливої,увиділеномувертикальномурядкувипрочитаєтеназвупершоїпоетичноїзбіркиТ.Г.Шевченка,якапринеслайомусвітовуславу.

1

2

3

4

5

6

1) Щовибираладівчинапридорозі?(Плоскінь.)2) Якспочаткумолилосяхлопчикові-пастушку?(Приязно.)3) Докогозвертавсяусвоїхмолитвахсирота?(Бог.)4) Щовтерладівчина,прийшовшивтішитихлопчика?(Сльози.)5) Якназиваєпоетмісце,делюдинідобре?(Рай.)6) Якийхудожнійзасібужитийувиразі«райзапалило»?(Ме

тафора.)В і д п о в і д ь:Кобзар.

57

2. Завдання учням.—Пояснітьнаписанняслів«Кобзар»,Кобзар,кобзар.


VI. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,аналізувативірш,зробитиілюстра-

ції;скластиуснийтвір«Колиікомуостаннійразяпростягнуврукудопомоги».

Підготуватиповідомленняпротополювнароднійміфології(ок-ремимучням).

уроК № 14

тема. Т.Г.Шевченко.«Тополя»,«Заповіт».мета: ознайомитиучнівізбаладоютавіршемТ.Г.Шев-

ченка,датипоняттяпробаладу,метаморфозу;до-помогти усвідомити ідейно-художній зміст творівписьменника; розвивати навички вдумливого, ви-разного читання поетичних творів, їхнього аналі-зу,висловленнясвоїхсудженьпропрочитане;ви-ховуватиусвідомленнявеликогозначенняпочуттявірності(ідеї,батьківщині,любові,принципам)дляформуванняособистості.

обладнання: портретписьменника, ілюстраціїдожиття ітвор-чості,виставкатворівТ.Шевченкатакнижокпронього.

теорія літератури: балада;романтичнийпейзаж;метаморфоза;ідея.

Хід уроку




1) ВиразнечитаннявіршаТ.Г.Шевченка«Менітринадцятийминало»,висловленнясвоїхвраженьвіднього.

58

2) Прослуховування усного твору «Коли й кому останній разяпростягнуврукудопомоги».

3) Огляділюстрацій.


Т. Г.Шевченко—письменник багатогранний. Він писав і по-езії,іпоеми,йпрозовітвори,йтворидраматичні.Апочинавсвоютворчістьзбалад.

Балада—невеликийзарозміромліро-епічнийтвірфольклорно-гопоходженняналегендарнучиісторичнутему.Убаладі,якправи-ло,йдетьсяпрощосьнезвичайне,виняткове,героїчне;реальнечас-топоєднуєтьсяізфантастичним.

(Записдолітературознавчогословничка.)Нічогодивногонемаєвтому,щоШевченкопочавписатисамеба-

лади.АджевйогоспогадахчарівноюквіткоюцвілаУкраїназїїпре-красноюприродою,оповідямипротаємничихістоттаперетворення,зчудовими,частодраматичнимипіснями,злегендамитаказками.

2. Виразне читання балади Т. Г. Шевченка «Тополя».

3. Пояснення незнайомих та малознайомих слів.Чабан—пастух;билина—травина;білим світомнудить—сумує,незнає,десебеподіти;нищечком—таємно;старий жде зі старостами—прийшовсвататися;чини—роби;зіллячко—ліки,отрута,трава;каламар—чорнильниця.


5. Заслуховування повідомлення учнів.Учнірозповідаютьпросимволічнезначеннятополівукраїнській

міфології.

6. Слово вчителя.Якбачимо,Шевченковикориставу своємутворіуснународну

творчість—народнісимволи(тополя),міфологічніметаморфози(пе-ретвореннядівчининатополю),народніворожіння.Подібнеперетво-ренняжінкинатополюзлоюсвекрухоюмибачимоівнароднійба-ладі«Ойчиєжтожито,чиїжтопокоси».

59

7. інтерактивна вправа «Мозковий штурм». З а в д а н н я:визначититемутаідеюбалади«Тополя».О ч і к у в а н і в і д п о в і д іТема—розповідьпроглибокіпереживаннядівчини,розлученої

зкоханим, її зверненнядо ворожки, розмова з тополею і перетво-реннянатополюпідвпливомчудотворногозілля.

Ідея—утвердженняневмирущостісправжньогокохання,красивірності,незнищенностісвітлихіблагороднихлюдськихпочуттів.

8. Бесіда.—Зверніть увагу на початок і кінець балади. Який художній

опистутвикористовується?(Пейзаж.)—Так,пейзаж, алене звичайний, а романтичний, тобто з не-

звичайнимиобставинами(середстепуоднатополя),сильнимипри-роднимиявищами(вітер,буря,щогнетополюдосамогодолу).

9. Словникова робота.Романтичний пейзаж—цекартинигрізнихбур,морськихка-

тастроф, густих лісів під час грози, таємничих ночей, безмежнихстепівіт.п.(Записдолітературознавчогословничка.)

10. опрацювання теми «“Заповіт” Т. Г. Шевченка».1) Прослуховуванняаудіозаписупіснінасловавірша«Заповіт»

абойогохудожнєчитання.Читаннявіршавчителемчипід-готовленимучнем.

2) Розповідьучителяабо самостійнароботаучнів зпідручни-ком(можливеповідомленняучнів)провіршТ.Г.Шевчен-ка«Заповіт».

ПіслязакінченняПетербурзькоїакадеміїхудожествТ.Г.Шев-ченко вирушає до Києва для роботи в археологічній комісії. Йогозавданням було замальовувати історичні пам’ятки України, томудоводилося багато їздити. Повертаючись пізньої осені 1845 рокузвідрядженняводнеізсілПереяславщини,ТарасГригоровичпот-рапивунегодуйсильнозастудився,захворівназапаленнялегенів,якевтойчаспрактичнонелікувалося.

Важкобулонадушіупоета.Думав,щотребавжейпрощати-сязісвітом.Аякхотілосябагатозробитидлясвогонароду!Щовінможе залишити по собі? Матеріальних цінностей не надбав... Такз’явився духовний заповіт, вірш, у якомуШевченко вилив гарячумріюпросвітлемайбутнєсвогонароду.Поетатакпригнічувалопід-невільнестановищеУкраїни,щовінладенбувсперечатисяізсамимБогом,ладенкликатидоповстання,допролиттякровіненависних

60

гнобителів. І тутможнайого зрозуміти, адже24рокивін самбувкріпаком, а його родичі—сестри, брати, племінники, мільйониукраїнців—йдо того часу залишалися вневолі.Нащастя,ТарасГригоровичпереміг хворобу, продовжив творитий далі, а твірпо-любивсявнароді,навітьставпіснею.

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК Завдання від Марійки допитливої.

—Поєднайтепоняттяподібровівітер яктеморегнетополю яксиротаначужиністан чорнобривалист якворогсмієтьсякругомполе нищечкомєдналаодна,одна широкийдівчина високийбезмилогосонцесвітить виє,гуляєзастарого,багатого досамогодолу


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,аналізуватибаладу«Тополя»;вивчи-

тинапам’ятьвірш«Заповіт».

Д о д а т о к д о у р о к у 1 4Тополі на видноколі.Високі пірамідальні дерева обіч доріг. Їх

верхитемноюзеленнюудалиніздалекаманилиподорожніхлітньо-госпекотногодня,якщосьзакличнеіобнадійливе,таке,щоісерцезвеселяє,ісилдодає.Дійтиблишень!Підтополямивідпочити,атамвжекоротшапутьдометизалишиться,ідолатиїїстанелегше.

Але,міжтим,полегкість,якумивідчуваємопідтополями,невипадкова. Річ в тому,що дерева містять і виділяють фітонциди,очищаютьповітрявідбактерій,пилуівідходіввиробництва.Підто-полеючистезапахущеповітря,тутлегкодихати.Недаремножщедревнівисаджувалицедеревобілясвоїхжител,атам,девідбували-сянароднізібрання,такожрослитополі.Біляпридорожніхтопольздавназупинялисянавідпочинокмандрівники,вїхзатінкуставилиуспекусвоїволиічумаки,щоїздиливдальнікраїпосіль.

Щось осяйне і оберігаюче є в цьому дереві. Як дивна з’ява,що повстала над геологічними структурами нашого краю, щоб

61

витримуватинапруженіпоєдинкизвітровіями,зістихією,щобийвгрузнимивступати,щобстоятинасторожінашихпоселеньілюд-ськихдоль.Цевжеяксимволрідноїземлі,батьківщини.

ТополіповоліСтоятьсобі,мовсторожа,Розмовляютьзполем.Івсетоте,всякраїна,Повитакрасою,Зеленіє-вмиваєтьсяДрібноюросою,Споконвікувмивається,Сонцезустрічає...

Тополієнайістотнішоюприкметоютієїсільськоїкартини-ідилії,щоїїнамалювавТарасШевченкоівпоемі«Княжна»:

Село!Ісерцеодпочине,СелонанашійУкраїні—Неначеписанкасело,Зеленимгаємпоросло.Цвітутьсади;біліютьхати,Анагорістоятьпалати,Неначедиво.АкругомШироколистіїтополі...

СвоїмиформамидеревоцеманиломузуВеликогоКобзаря.Вріз-них творах поета зустрічаємо образ тополі,що має і різноманітнусимволіку.

НетополювисокуюВітернагинає,ДівчинонькаодинокаДолюзневажає;

Іпохилилась,мовтополяодвітрухилитьсявяру;

Утумані,намогилі,Яктополя,похилиласьМолодицямолодая.

Народно-баладнімотивиутворі«Кологаю,вчистімполі...»:Кологаю,вчистімполі,Насаміймогилі,ДвітополівисокіїОднаоднухилить.Ібезвітругойдаються,Мовборютьсявполі.Отосестри-чарівниці—Отіїтополі.

62

ДвісестризакохалисяводногоІвана,отруїлийого,апотіміса-михсебе:

АБоглюдямнанаукуПоставивїхвполіНамогилітополями.ІтіїтополіНадІваномнамогилі,Колотогогаю,Ібезвітругойдаються,Івітергойдає.

ВідлуннянародногофольклоруєівШевченковомутворі«Топо-ля».Покохаладівчинакозака,авін«пішовтайзагинув».Опинив-шисьвдраматичнійситуації,зрозпукизвертаєтьсявонадоворож-ки,авідворожчиногозілляперекидаєтьсянатополю:

ТакупіснючорнобриваВстепузаспівала.Зіллядиванаробило—Тополеюстала.Невернуласядодому,Недіждалапари;Тонка-тонкатависока,Досамоїхмари.Подібровівітервиє,Гуляєпополю,КрайдорогигнетополюДосамогодолу.

Мотив перевтілення дівчини в тополю дуже поширений в ук-раїнському фольклорі. Ось легенда, різні варіанти якої ми чуємоівпіснях.

Покохала дівчинакозака, але волоцюгу, без хати і роду.Колизаснемати,тойпоспішаєвонаопівночідопарубканадрікупідвер-бу.Імилуютьсявлюбощах,ажпокинезазоріє.Таосьпоїхавкозакупохід, залишившидівчинузтугоютажалощамивсерці.Щоднябігалавонанапагорб,щозаселом,ставаланаузвишшяіроздивля-ласянавколо,визирала,чимилийнеїде.Таякнебулокозака,такінема,адівчинакаріочівидивляє,сльозиллє.Аматисваритьсянанеї,щонеберетьсядороботи.Одногоразупідвечірдівчина,якзви-чайно,пішланапагорб.Мати,щовернуласязроботистомлена,незаставшидочкивдома,узлостізаклялаїїсловами:«Щобисьужеіневернулабільше»—ідівчина,якстояла,виросланагорбітополею.

В одній закарпатській баладі частини дерева співставляютьсязчастинамитіладівчини:

63

ІшовсинокмолоденькийТополюрубати,АізтоїтополиціСталакровцялляти...Аякрубавудругийраз,Вонаодпросилась:«Ойнерубай,необрубуйТотугалузочку,Бонезнаєш,щорубаєшМоюголовочку...Ойнерубай,необрубуйТотібілісучки,Бонезнаєш,щорубаєшМоїбіліручки...»

Утополюперевтілюєтьсядівчинаівнаслідокродиннихконфлікт-нихситуацій,прикладомтомународнапісня«Ожениламатинево-леюсина».

Ожениламатиневолеюсина,Дайвзяланевісткудайнедолюбови.Давзяланевісткудайнедолюбови,Небілеєличко,нечорніїброви.Ойпослаласинаупуть,удорогу,Молодуневісткувполебратильону,Ойякпосилала,дащейприказала:«Невиберешльону,тонейдидодому!»Невибралальону,непішладодому—Учистомуполідайзаночувала,Добілогосвітатополеюстала.Якприїхавсинжезпуті,іздороги,Вклонивсяматусінизенькоуноги:«Матижмоя,мати,щосьмаюказати:Ойвиїздив,мати,усюУкраїну,Небачивтополі,якнасвоїмполі:Тонкатависокаталистомширока,Безвітронькумає,безсонечкасяє».«Ойвигостри,сину,гоструюсокируДапоїдьуполе,ізрубайтополю,Тонкутависокуталистомшироку».Якприїхавсинжедотіїтополі,Якцюкнувжевінраз—воназашаталась,Якцюкнувудруге—вонапохилилась,Якцюкнувутретє—тазаговорила:«Ойнерубаймене,боятвоямила...Сежтвояматусянамтакпоробила:Щотебепослалаупуть,удорогу,

64

Аменепослалавполебратильону.Ойякпосилала,дащейприказала:«Невиберешльону,тонейдидодому».Невибралальону,непішладодому:Учистомуполійзаночувала,Добілогосвітатополеюстала...»

Схожатрагічна ситуація і в баладі«Ойчиєжтожито,чиїжтопокоси»:

Ойчиєжтожито,чиїжтопокоси,Чиятодівчинарозпустилакоси?Косирозпустила,гулятьнеходила,Молодогохлопцянавікполюбила.Проводжаламатисинайусолдати,Молодуневістку—вполежитожати.Жалавона,жала,жала—недожалаІдосходусонцятополеюстала...Прийшовсиндохати:—Здрастуй,ріднамати!Дежмоядружина,щонейдестрічати?—Непитайся,сину,просвоюдружину,Беритопірвруки—рубайтополину,—Якудариввперше—вонайпохилилась.Якудариввдруге—вонайпопросилась:—Нерубай,коханий,боя—твоямила,Намоємулистіспитьтвоядитина...Ойчиєжтожито,чиїжтопокоси?Неспішіть,дівчата,розпускатикоси.

Тополя—поширений образ українських балад. Згадайте «Ойулісіпритополістоїтькузнянадводою»,«Наширокімполювисокатополя».Тутнаперешкодізакоханнюмолодих—материнаволя:

Наширокімполювисокатополя,Ходилодівчаткодомилогодвора,Аяксятоматимилогодізнала,Вонасвогосиназамуруватьдала.

Образвірноїкоханоїасоціюєтьсязтополеювбаладі«Гейуполідвітополі»:

Гейуполідвітополі.Сидитькозакуневолі;Сидить,сидить,тяжкодишеТайдотаталистокпише.

Танібатько,німати,нібрат,ніріднасестранехочутьзапла-тити за невольника великий викуп. І тількимила згоджується натакийвикуп:

65

Гейуполідвітополі,Сидитькозакуневолі,Сидить,сидить,тяжкодише,Домилоїлистокпише:«Іди,мила,викупати,Недайменітутзагибати!»—«Щожбизатя,любку,дати,Бинедатипропадати?»—«Небагатотребадати,Лишстотелицьтайтільнятих!»—«Оймаюявідкидати,Тайнедамтизагибати».

Тополя—міфологічнийобраздавніхслов’ян.Зтихпірунашо-мународізбереглосянадовгічасисвятотополі.Воновідзначалосянаприкінцівесни.Обиралинайстрункішудівчину,якійпідв’язувалиугорунадголовоюрукидопалиці.Напіднятівгорурукинавішува-лихустки,стрічки,намисто.Прибранутакимчиномдівчинуводи-лиселом,полем,лугом,співаючи:

СтоялатополяКрайчистогополя.

П р и с п і в:Стій,тополенько,Стій,нерозвивайсь,БуйномувітронькуНепіддавайсь.

НатійтополіЧотирисокілки,Первасокілка—Горпинка-дівка,Другасокілка—Галочка-дівка,Третясокілка—Вірочка-дівка,Четвертасокілка—Катричка-дівка.

Приспів«нерозвивайсь»тутмавутримуватидівчинувідтради-ційногоперевтіленняїївтополю.

УсуботупередЗеленимисвятамигілкитополіразомзгілкамиіншихдереввтикалиуворота,щобвідігнативідьом.

Оспіванедеревоівкупальськихпіснях:ОйстоялатополяКрайполя.Хтожтебе,тополе,

66

Обполе?Хтожтебе,дівчино,Пригорне?

ОбізвавсятайхлопецьМолоденький:

—Яжтебе,тополю,Обполю.

Яжтебе,дівчино,Пригорну.

НаКупалатакожводилитополю.Авкотрійхатідівчинкана-родилася,тонавидномумісцібіляобійстямаленькетополенясади-ли.Існувалойповір’я.Якщодитинауродитьсягорбата,требастатипідтополю,міцнообнятиїї,івонамає«забратигорб».

Справді, серед рослинного світу тополя—найбільш виразнийівражаючийжіночийсимвол.ТакадумказвучитьйувіршіІванаДрача«Тополі,тополі...»:

НадсвітомвисокітополіНесутьсвоєгордекрило...Належимжіночіймидолі,Кудибнасжиттяневело.

Порівнюючиз гінкимдеревомвроду і ставністьдівчини,уна-родікажуть:«Пряма,яктополя»,«Стоїтьпосереддвору,яктопо-ля»,«Гнучка,яктополя»,«Дівка,яктополя»,«Дівчинаструнка,яктополя»,«Одинока,яктополя»,«Тонка,яктополя».

А ось який цікавий образ намалював Іван Нечуй-Левицький:«Тількиде-не-де з тогокучерявого зеленогоморявитикались висо-ковгорутонкітополі,неначеставникиззеленоговоску,неначето-ненькі турецькі зелені мінарети». «Да кохав мене батько, як білутополю».Атоіще:

Тонкая,високаятополя,—Чорняваядівчина—томоя.Тонкую,високуюврубаю,Чорнявуюдівчинукохаю.

Чарівнудівчину-тополюмалюєувірші«Пісня»поет-романтикВікторЗабіла:

Русява,круглолиця,Очицічорненькі,Моторная,якнадиво,Ротичокмаленький;

Якквіточкахорошая,Яктополькастатна,

67

Іяклебідьбілесенька,Зовсімусязнатна.

Зтополеюпов’язувалисвітліпочуттязакохання:ОдполядополяВирослатополя,

Ойскажи,козаче,Колибудутвоя;

Ойуполідвітополі,Їднадругутайвихитує.Укозакадвікоханки,їднадругутайвипитує;

Ойуполінатополірозвивсялисточок,Вчораменіпоклонивсягарнийпарубочок.

Здеревомрадилисяужалощахігорі,довірялийомуісвійпо-чуттєвийсвіт,душевністаниінастрої:

Нехились,тополе,Бойтакменігоре.

Упісні«Розлилисяводи»дочка,жаліючисьнаважкунаймит-ськудолю,звертаєтьсядоматері:

Ненькомоя,зоре,Зеленатополе,ПородиланасвітбілийНавеликегоре!

Інколирубаннятополіпорівнюєтьсяіззаміжжям:Табулобнерубатибілоїтополі;Булобнедаватидотяжкоїневолі.

Іувесільнихобрядах,колидовінцяідуть,тоспівають:Рубайтетополю,встеляйтедорогуМолодійймолодомудосамогодомуДогоригілочками...

Щоправда,інколиздеревомпов’язанаікозацьканедоля:Сидитьсокілнатополі,Пієпіснюпоневолі;Аямолодзажурився:Звіку-родунеженився.

Авпісні«Ойуполі,ойуполістоїтьтритополі»лунаєівідго-мінминувшини,ікозацьканеволя:

Ойуполі,ойуполістоїтьтритополі,Ойтамсидитьтрикозакиуневолі.

68

Вісторичнійпісні«Стоялатополякрайсиньогоморя,гей,гей»матитужитьзасином:

Стоялатополякрайсиньогоморя,гей,гей,Тонкатависока,верхомкучерява,гей,гей,Матінкастояла,плакала-ридала,гей,гей:—Іди,іди,синку,ідинебарися,гей,гей,Зачотирирокидодомувернися,гей,гей.

Дерево-тополяросте інамогилікозака,щопоїхавнавійнонь-кутайзагинув:

ГенсередполягнетьсятополяТанакозацькумогилу.

Відгомін минувшини лунає у чудовій поезії в прозі ДніпровоїЧайки«Тополі».Глибокозворушуєоповідьпроте,якчетверополо-нянокзневолітікали.Пронихлиштополінагадують:

«Високі,стрункі,мовстрілки,здіймаютьсявчистенебочотиритополізелені:балакаютьзвітром,вітаютьсязсонцем,безвітружшепочутьсяпоміжсобою,атемноїтихоїночіспівучеєморегукаєдонихприязненько».

Образ тополі раз у раз зринає в різних поетичних контекстаху багатій творчій уяві Павла Тичини, особливо у віршах ранньо-гоперіоду.Цеі«Тополіарфигнуть»,і«Втемрявіночітополітрі-почуть», і «Здаля сміялась струнка тополя». Інколи дерево постаєу протиборстві рвучкого вітру, як символромантичного оновленнясвіту,щойогодушажадає:

Тамтополіуполінаволі(хтосьназаходіжертвуприніс)Збуйнимвітром,свавольнимідиким,Стрункорвутьсякудисьвдалечінь...

Або:Мобілізуютьсятополіпідхмарнимвітромнагорі...Ужедавноминапорі,Давновсіхкличемо:доволі!

Іще:Детополяросте,Середполястою.Ішумить,іспіваЖитодумкусвою;

ВсталаТалавбілійльолі:—Ну,приходьже,ждувночі.—Завікномшумлятьтополі,Журавлиніключі.

69

У Максима Рильського є вірш «Тополя», присвячений Мико-ліЗерову:

Самотна,тистоїшвчужійвисочиніІ,дочужинноївесьвікбайдужамови,Мовчиш,рахуючисвоїостаннідні.

Зворушливий образ тополі є й у вірші Олександра Олеся «Начужині»:

Ойчоготи,тополенько,Нецвітеш,ЧомпожовклуголовонькуХилиш-гнеш?

Чомзвітрами-парубкамиНешумиш?

Азасмучена-засмучена,Мовзнелюбомзаручена,Всемовчиш?

Тількичасомдохмаронькискажешти:«Ойхмаронько,ойчаронько,Немети.

Зірвизменелистячко,Целистячко-намистечкоБезкраси.

Уріднуюродиноньку,НамилуюВкраїнонькуВіднеси».

Яксимволрідноїземлі,батьківщинитополязакарбованаувідо-михрядкахВасиляСимоненка:

Іколивпадештиначужомуполі,ПрийдутьзУкраїнивербиітополі.

ГригірТютюнникусвоїй«Степовійказці»ніжноописуєтополеня:«АтополенямаленаверхуКуреневомусолодкідухмянціустеп

завітромпосилає:топахнейогобростьтополинимипарфумами.Ско-ростанетабростьшовковимилисточками.Азаразнанійсонцема-линовікрапліпорозвішувало—впалароса,вечірзаходить».

ЛюдинаУкраїнііменемдереваназвалитакіпоселення:Тополі,Тополівка,Тополя,Тополеве.Аміжтимдеревоце«народне»вбук-вальномурозумінніслова.«Популюс»,тобто«народна»,—такеім’ядавтополіКарлЛінней.

(За А. Кондратюком)

70

уроК № 15

тема. Т.Г.Шевченко.«Заповіт».Виразнечитаннянапа-м’ять.

мета: допомогтиучнямглибшеусвідомитиідейно-художнюцінністьтворівТ.Г.Шевченказадопомогоюзасобіввиразногочитання;розвиватипам’ять,навичкиви-разногочитання,постановкивиконавськогозавдан-ня,акторськіздібності;виховуватиестетичнийсмак,усвідомленнятого,щоздатністьмріяти—невід’ємнарисахарактерурозвиненоїлюдини.

обладнання: портретписьменника, збіркийого творів, виданнявірша«Заповіт» різнимимовами, аудіозаписпісніабовірша;планшетизтеорієювиразногочитання.

теорія літератури: виразнечитання,темп;пауза,логічнийнаголос,ін-тонація;ідея.

Хід уроку



III. основний зміст роботи1. Повторення відомостей про виразне читання.

(Учитель нагадує учням поняття «пауза», «логічний наголос»,«темп»,«інтонація».

2. Постановка виконавського завдання.Складанняпартитуривірша«Заповіт».

Віршзпаузамиталогічниминаголосами

Темп Інтонація

Якумру,||топоховайте||Мененамогилі,|||Середстепуширокого,|||НаВкраїнімилій,|||Щобланиширокополі,|||ІДніпро,||ікручі||Буловидно,||булочути|||Якреверевучий.|||ЯкпонесезУкраїни||Усинєєморе||

уповільнений↓

середній↓

сумнарозповідна

іззамилуванням,замріянням

суворо

71

Кровворожу...|||отойдія||Ілани,||ігори—|||Всепокину|іполину||ДосамогоБога||Молитися...|||адотого||ЯнезнаюБога.|||Поховайтетавставайте,|||Кайданипорвіте||Івражоюзлоюкров’ю||Волюокропіте.|||Іменевсім’ївеликій,|||Всім’ївольній,|||новій,|||Незабудьтепом’янути||Незлимтихимсловом.|||

пришвидшений↓

середній↓

зполегшенням

грізно

піднесенопіднесено,радісно

сумовито

В и к о н а в с ь к е з а в д а н н я:передатигарячумріюавторапроте,щобудутьзнищенівсіпоневолювачі,амешканціУкраїнизажи-вутьновим,вільнимжиттямудружбі,злагодіймирііщойоготежзгадаютьяклюдину,котрабороласязацесвітлемайбутнє,поклаланавівтарвітчизнисвоєжиття.

3. розповідь напам’ять вірша «Заповіт».(Можнапровестиконкурсізжурі.)

4. робота в групах.«Психологи» складають психологічний портрет автора творів

«Менітринадцятийминало»,«Тополя»,«Заповіт».«Літературознавці»визначають,якіхудожнізасобивикористав

автор«Заповіту»длярозкриттяголовноїдумки.«Політики»визначають,наскількиздійсниласямріяпоетаунаш

час.О ч і к у в а н і в і д п о в і д і«П с и х о л о г и»Т.Шевченко—людиназтонкоюдушевноюорганізацією,розум-

на,спостережлива,чутливатащира;здатнадоспівпереживання;фан-тазер,мрійник;реальнооцінюєявищасуспільногожиття.

«Л і т е р а т у р о з н а в ц і»Епітети (широкого, милій, широкополі, ворожу, великій, новій,

незлим, тихим);повтори(як, було, поховайте);інверсія(Вкраїні милій, кров ворожу);тавтологія(реве ревучий);метафори (сім’я вольна, нова — нове суспільство; волю окро

піте — завоюйте).

72

«П о л і т и к и»Україназдобуланезалежність,подолалазовнішніхворогів,але

ще є багатопроблем і, насамперед,немає єдності внутрішньої, не-маєдружної,єдиноїсім’ї,іцевеликапроблема.

5. Виконання клоуз-тестів.З а в д а н н я:закінчитиречення.1) Т.Г.Шевченко—2) ГоловнакнигаШевченка—3)До24роківШевченкобув...4) «Тополя»зажанром—...5)У«Тополі»використано...6)Прийомметаморфози—це...7)Пейзажу«Тополі»має...спрямування.8)АвтобіографічнийтвірШевченка—9)У виразі «Кругом поле, як те мореШироке, синіє» вико-

ристанийхудожнійзасіб...10) У виразі «Плавай, плавай, лебеденько,По синьомуморю»

єтакіхудожнізасоби...11) Убаладі«Тополя»дівчинапротестуєпроти...12) Ідеявірша«Заповіт»—


V. домашнє завданняСкластиуснийтвір«МоямріяякгромадянинаУкраїни»або«Що

яхотівбидлясвоєїкраїни(краю)вмайбутньому?».

уроК № 16

тема. А.Чайковський.«Засестрою».мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюписьмен-

ника, історичною основою його повісті «За сест-рою»;розвиватинавичкироботизкнигою,вираз-ного, вдумливого читання, переказування тексту,виділенняголовнихепізодівтвору;виховуватипо-чуттяпатріотизму,віривперемогудобра.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдойогожиттяітвор-чості,доісторичноїепохи,зображеноївповісті.

теорія літератури: героїко-романтичнаповість;історичнаосноватвору.

73

Хід уроку




Заслуховуванняуснихтворів«ЩояхотівбидляУкраїнивмай-бутньому».


Багато відомих письменників, прагнучи вплинути на своїх су-часників,зверталисядосторінокісторії,показувалияскравіприкла-димужності,відваги,волелюбності,патріотизмунашихпредків.Се-редтакихмитцівіАндрійЯковичЧайковський(1857—1935),якийнародивсявмістіСамборі,щонаЛьвівщині,вродинідрібногоуря-довця. Він рано залишився сиротою, але зумів знайти свою стеж-кувжитті,статиосвіченоюінавітьвидатноюлюдиною.ВідбабусіАндрійнаслухавсяказок,легенд,переказівпроминулесвогокраю.УгімназіїзацікавивсяісторієютакультуроюУкраїни,очоливтаєм-ниймолодіжнийгурток.Тодіжпочавписатийхудожнітвори.Піс-ля закінчення Львівського університету працював адвокатом, зай-мавсяпросвітницькоюдіяльністю.Бувдоброю,гуманноюлюдиною.Підтвердженнямтомуєтойфакт,щоЧайковськийзахищавусудівбогихлюдей,вдів,сирітвідїхкривдників.Процежписавуповіс-тяхтаоповіданнях«Образгонору»,«Ізсудовогозалу»,«Непіддай-сябіді»,«Олюнька»,«Вчужомугнізді».

ЯкікоженжительСамбора,Чайковськийпишавсятим,щобувземлякомславногогетьманаВійськаЗапорозькогоПетраКонашеви-ча-Сагайдачного.Процьоготалановитогополководця,високоосвіче-нулюдинувінбагаточув,читав,добрейогособіуявляв,томувзяв-сязароман«Сагайдачний»івидавтрийогокниги.

Цей твір, а також низка інших, зокрема «В чужому гнізді»,«Олюнька»,«Засестрою»,«Козацькапомста»,«Богданко»,«Сонцезаходить»,сталивідомиминелишевУкраїні,айуСША,Канаді,Польщі,Чехословаччині,Австрії.

ОдиніздослідниківтворчостіА.ЧайковськогоВ.Яременкопи-сав:«Йогоісторичнапрозабудила(йбудитимедалі!)любовдокниж-ки, до історії свого народу та його козацької слави, до завзяття

74

івідваги,побратимства,безоглядноїсамопожертви,алесамопожерт-вирозумної,виваженоїлюбов’юдосвоєїземлійнароду».

Повість «За сестрою» (1907) створена письменником на основідовготривалоговивченняісторичнихматеріалівпрочаситатарськихнападівнаукраїнськіземлі.Звичайно,письменникхудожньообро-бивісторичніфакти,створивзадопомогоютворчоїуявипереконли-вийобразромантичногогероя,наповнивтвірцікавимитанезвичай-нимипригодамийобставинами.

Уцентріповісті—захоплююча,неймовірнаісторіяПавлусязко-зацького роду Судаків, який урятував із татарського полону своюсеструГаннусю.

2. Виразне читання першого розділу повісті.

3. Пояснення незнайомих та малознайомих слів і виразів.Миля—одиницядовжини,щованглійськійсистемімірдорів-

нює1,609км;хороми—палати,пишнібудинки;поганської—нехристиянської;частокіл—парканіззагостренихпаль,палиць;до тої хвилі—дотогочасу;товар—худоба;штуки—козацькіприйоми;строї—одяг;сарана—шкідливікомахи,якіз’їдаютьусюзелень;акафіст—церковнечитання;лилик—летючамиша;мізерія—хатнємайно;увихались—бігали,снувалитуди-сюди.


5. Бесіда.—ПроякічасийдетьсяуповістіА.Чайковського«Засестрою»?—Зякимигероямивипознайомилися,щоможетепронихска-

зати?—Проякікозацькізвичаї,традиціїговоритьсяуцьомурозділі?

(Усі чоловіки їхалинаСіч, багатополяглов боях заріднийкрай;хлопчиківзмалкунавчаликозацькоїсправидідусі—бувалікозаки;діти знали,як їздитинаконі, орієнтуватисяв степу,ховатисявідворогаіт.ін.)

—ЯкдружилиПавлусьіГанна?—Якірисихарактеруголовногогероявиможетевідзначитивже

зпершихсторінок?

75

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК розгадування кросворда.

—РозгадавшикросвордвідМарійкиДопитливої,увиділеномувертикальномурядкувипрочитаєтеназвусела,уякомувідбували-сяописуваніавторомподії.

1

2

3

4

5

6

7

8

1) Якзвалибатькаголовногогерояповісті?(Степан.)2) Якзвалиголовногогерояповісті?(Павлусь.)3) Хтонапавнасело?(Татари.)4) Щовлучиловголовногогероя,колитойтікавстепом?(Стріла.)5) Хтопередчувавнебезпекунайпершим?(Дід.)6) Колинапаливорогинасело?(Вночі.)7) Тварина,завдякиякійголовномугероювдалосявтективід

нападників.(Кінь.)8) Якзвалисеструголовногогероя?(Ганя.)В і д п о в і д ь:Спасівка


VII. домашнє завданняПрочитати ІІ—ІІІ розділи повісті, скласти план або сюжетний

ланцюжок,вмітипереказуватитавідповідатинапитання; зробитиілюстрації;підготуватиповідомленняпростосункиукраїнцівзтата-рамиуXVIIст.(окремимучням).

76

уроК № 17

тема. А.Чайковський.«Засестрою».Сюжет.мета: ознайомити із сюжетом повісті, допомогти учням

усвідомитиїїідейно-художніособливості;розвива-тинавичкисамостійноїроботизхудожнімтекстом,зпідручником;вироблятивміннявиділятиголовніепізоди, цікаво переказувати текст, висловлювативласну думку про прочитане; виховувати почуттяпатріотизму,вольовіякості.

обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних;ілюстраціїдозображуваноїепохи.

теорія літератури: героїко-романтичнаповість,сюжет.

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів1. Літературний диктант.

(Виконуєтьсяписьмово,кожнаправильнавідповідь—1бал,пе-ревіряєтьсявпарахпідкерівництвомучителя.)

1)Дебулозвичайнемісцезустрічікозаківустепу?(БіляСви-ридовоїмогили.)

2)ЩопобачивкозакСеменНепораднийназаході,коливставуранці?(Широкузаграву,пожежу.)

3)Чим зайнявся козак Семен після того, як причепурився?(Ставваритикашу.)

4)Якапригодаперервалароздумикозакабілявогню?(Появахлопчиканататарськомуконі.)

5)Що знайшов Семен у сідлі хлопчикового коня? (Золото,гроші.)

6)ЧомукозакибралиізсобоювісімдесятилітньогодідаПана-са?(Бовінлікувавірозважав.)

7)ЯкдідПанасугамувавкозаків?(Почавспіватидовгусумнудуму.)

8)Ким виявився малий хлопець Павлусь для козака Петра?(Ріднимбратом.)

77

9)Щовирішилизробитикозакиузв’язкузнападомтатарнаСпасівкуізахопленнямнимилюдейуполон?(Зробитироз-відкуйвідбитилюдей.)

10) ЯкСеменНепораднийвпіймавтатарина?(Нааркан.)11) Чомупосварилисядвазагоникозаків?(БоОстапТріскане

виставивсторожі.)12)ЩозапропонувавтатаринПавлусеві? (Побрататисяйпомі-

нятисякінськимисідлами.)

2. Читання, переказування епізодів, що запам’яталися найбільше.

3. Повідомлення учнів.Підготовлені учні розповідаютьпро стосунки українців з тата-

рамиуXVIIстолітті.

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Виразне читання IV розділу.

2. Пояснення незнайомих та малознайомих слів і виразів.Ватага—гурт;буланий—мастьконя;бандура—струнниймузичнийінструмент;кіш—відділення,військоваодиниця;гарба—віз;шатро—похіднежитло,намет;обоз—табір,частинавійськазмайномутилу;хорти—мисливськісобаки;серна—дикакоза;ватра—вогонь;як тільки на світ стало заноситися—почалосвітати,розвид-

нятися.


4. Бесіда з учнями.—Якісценивикликалиувасзахоплення,аякі,можливо,не-

сприйняття,навітьогиду;чомусаме?—Як виявилася у цьому розділі козацька військова майстер-

ність,їхнямужність,побратимство?—ЧизміниласяуПавлусядумкапротатар;прощовінтепер

мріяв,дочогопрагнув?

5. Загадка від Марійки допитливої.МарійкаДопитливасклалатакумальованузагадкузаIVрозді-

ломповісті.Щоце,навашудумку?

78

В і д п о в і д ь:тактикататар,коливонистаютьпівмісяцеміохоп-люютькозаківізфлангів.

Тактика козаків, коли невеликий загін тікає і заманює татарупастку—досхованихпофлангахосновнихсил.


VI. домашнє завданняПрочитатиVіVIрозділиповісті,вмітиїхпереказувати,виділя-

тиосновніепізоди;зробитиілюстрації.

Д о д а т о к д о у р о к у 1 7ПросічЗапорозькутапрозапорожців

Отже,вжезнаємо:звідкийякгуртувалисяукраїнськікозаки-запорожці.Знаємо,щовонинападалинатурківітатаріхороброво-ювализіншимиворогамиУкраїни.Вониборонилинарідіріднуук-раїнськуземлювідворожихпереслідуваньіпрагнулидотого,щобукраїнськийнарідмавсвободуісвоювласнудержаву.Інеодинізнихвіддавсвоєжиттязаріднийкрайінарід.

Мизгадалитакож,щоосідкомзапорожцівбулаЗапорозькаСічнаДніпрі,понижчепорогів,наостровах,середріки.Тамзапорож-ціжилипостійно; там збиралися, вчилися воєнноїштуки і приго-товлялисядовоєннихпоходів.Отже,цікавобудедовідатися:якви-глядалаЗапорозькаСічіякізвичаїбулинаЗапорожжі(наСічі)тавзагалі—якжилизапорожці.

79

Січ—то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці(потімнаБазавлуці іТомаківці).ЗівсіхбоківобливалацейострівглибокаводаДніпра, ащекрім тогона самімострові був викопа-нийглибокийрів,наповненийводою,тайвисокий,гострийчастокіл(паркан)зміцнимибрамами.Набрамах,щонанічзамикалися,сто-ялигарматийкозацькасторожа.Недиво,щокому-будьнеможли-вобулодістатисянаСіч.ІхочнеразпробувализдобуватиСічтур-ки,татарийіншівороги,тоцеїмневдавалося.

Довколаплощібулипобудованіхатки,такзвані«коші»(зпле-тенимистінами),або«курені».Тіхаткибулинакритіочеретомабокінськимишкірами.Втакійхатціживодинкуріньзкуріннимота-маном.Такозакитількиспалитутабопересиджуваливсльотливідні,направляючиодіжабочистячизброю.Впогіднідніперебувалинаплощіабовстепузарікою.Тамвправлялисявїздіверхи,встрі-ляннізрушницьігарматтанаправляличовни.

ПосерединіСічі стояланевеликацерквасв.Покрови, знадворудужескромна,алевнутріповназолотайсрібла,бокозакибулипо-божнійдужедбалипросвоюцеркву,апідчасчитанняЄвангеліятримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак, що готовівкожнійхвилиніборонитисвоєївіри.Частинусвоєївоєнноїдоби-чіпризначувалинацерквуікупувалищоразкращіновіхоругвитаікони.НаСічі,крімхаток-куренів,булийскладизізброєю,згар-матами,зчовнамитахарчами.Колоскладівстоялавночісторожа.

Про звичаї й обичаї козаків-запорожців пишуть очевидці, щобулинаСічі,таке:

«Хто хотів стати козаком, мусить наперед служити три рокив старогокозаказачуру (слугуйпомічника).Вінробивусякуро-ботуйносив закозакомдругурушницюйпотрібніклунки.Щой-нопотім,колививчивсявідтогокозакаорудуватизброєюйнабравсправностівбитвах,стававправдивимкозакомідістававзброю:руш-ницю,шаблю,спис,лукістріли».

Козакивбиралисяпросто:вгрубусорочку,вкирею(довгийплащбезрукавів).Заширокимпоясомносилипістолійлюльку,черезпле-ченосилиторбинкузхарчамиікулями,адопоясанаремінецьпри-силялищейпорошницюзпорохом.

Їлисушенурибуіпеченем’ясотарибячуюшку,борибиврі-кахтавсякогозвіратаптаствавстепубулодужебагато.Пеклису-харізпшеничноїмуки.

ЖінокнаСічінебуло, ініхтонесмівматинаСічіжінки,на-вітьсамотаман.Зацегрозиласмертнакара.Коликозакбувжона-тий,тожінкайдітижилидесьнаселіабонахуторах,потакзваних

80

«зимовиках».Тамживікозак,колинебуловійни.Вінгосподарив,віввеликупасіку,ловивзвірів,азавждичастинузтоговіддававнаСіч. Там звичайно й зимував.А коликошовий отаман оголошуваввоєннийпохід,приміромнатурка,токозацькігінціроз’їздилисяпотиххуторах-зимовиках,щозвичайнобулидобреобгородженійзапер-тіміцнимиворотами,ізакликаликозаків-хуторяннаСіч,навійну.

Вонипід’їздилидоворітікликали:—Пугу!Пугу!Так кликали кілька разів, аж доки козак не вийшов з хати

йпоспитався:—Ахтотам?—КозакзЛугу!—відповідалипосланці.Тодікозаквідчинявворота,бознав,щотосвої,запрошувавїх

ухату,гостивщиро,апотімзбирався,прощавсвоюродинуйвиїз-дивразомзниминаСіч.

Січовевійськоділилосянаполкипо500людей.Полкмавп’ятьсотеньпостолюдей;сотнямаладесятьдесяток(куренів)подесятьлюдей. Полками командували полковники, сотнями—сотники,адесятками—десятники,такзванікурінніотамани.Івласнекож-нийтакийкуріньживвокремійхатці-курені.Канцеляріювів«пи-сар»,щописавусякіписьмайприкладавпечатку,наякійбувна-пис:«ПечатьСлавногоВійськаЗапорозькогоНизового».

ЦілоюСіччюкомандувавкошовий,щойогозвали«батьком-ко-шовим».Йоговибиралинаспільнійраді,намайданісередСічі.

Коговибрали,тогомоглийскинути,колибувнесправедливий,аледокибув«старшим»,тосліпойогослухалиівінмавправока-ратинавітьсмертю,йомудопомочібулисуддійосаули.

Колизбиралисявпохід, тонаСічібуввеликийрух.Одніна-правляличовни,другізброю, іншіпеклийвариливказанаххар-чінадорогу.Січовішевцішиличоботи,кравціодежу,римаріро-били упряж, відливарі відливали з олова кулі. А котрі вже булиготові, обступали січового бандуриста, старого козака,що грав набандурі і співав про славних отаманів і гетьманів, про походи натурківітатар.Частойтанцювалисобідляохотийжартували,за-вждибуливеселі.

Козакивоювалидвомаспособами.Звичайнонападалинаворогакіннотою,апіхотанаступалазбоків.Ніхтонепіддавався,всібили-сядоостанку,кажучи:«Абопобіда,абосмерть!»

Колижнечайнозаскочивїхворогустепу,акозаківбуломало,тодіуставляликоломсвоївозитайщеобкопувалисяваломіоборо-нялисяз-затакоївозовоїкріпости.Ворогнемігздобутитоїтвердині

81

йвідступав.Хібачасом,якненаспілакозакампоміч,тотримавїхоблогою,ажгинулизіспрагиіголоду,алетакинепіддавалися.

Отакжилотеславнекозацьке-запорозькевійсько,щовід1500майжедо1800року—через300літ—оборонялоУкраїнувідусякоїнапасті.ВідвагайхоробрістькозаківбуливідомівцілійЄвропі.

(Із книги «Історія України. Для дітей шкільного віку», Львів, 1934.)

уроК № 18

тема. А.Чайковський.«За сестрою».Благородство, від-повідальність,мужність,вірність,життєлюбствоза-порозькихкозаків.

мета: допомогтиучнямусвідомитиідейно-художнійзмістрозділівповісті,розкритиобразикозаків,їхнізви-чаїтатрадиції;розвиватинавичкисамостійноїро-ботизхудожнімтекстом,характеризуванняобразів,виділення головного; виховувати на прикладі об-разів козаків лицарські чесноти, віру в перемогудобрайсправедливості.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору,доісто-ричногоперіодуборотьбикозацтвазтатарами.

теорія літератури: героїко-романтичнаповість;романтичнийгерой.

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнівМарійкаДопитливахочеперевірити,яквивдомапрацювалита

засвоїлиVіVIрозділи.Підтвердітьабоспростуйтеданідумки(виконуєтьсяписьмово,як

літературнийдиктант,оцінюєтьсяметодомвзаємоперевірки).1) Спасівчани,якихтатаризабралиуполон,сиділинастільки

знеможенійрозгублені,щонезверталиувагинабійсвоїхворогівізкозаками.(Ні.)

82

2) Степан Судак звільнив руки відмотузки й допоміг іншимбранцямрозв’язатися.(Так.)

3) Татари побачили втікачів, але не стали за ними гнатися.(Так.)

4)КозакиНедолінепривітнозустрілиспасівчан,томущовва-жали їх самих винними у нещасті—ті не змогли дружнооборонитися.(Ні.)

5)Козакиназдогналитатарськийкіш, іПавлусьщасливозу-стрівсязсестрою.(Ні.)

6) СтепанСудакіздвомасинамивирішивїхативКримвиру-чатидонькуГанну.(Ні.)

7)Недолясказав,щоколиПавлусьвийдезісвоєїпригодиці-лим,тобудезньогокошовий.(Так.)

8)Павлусьзнав,яквестисебевстепу,якзнаходитиїжу,до-рогу.(Так.)

9)Павлусявзявуполонрозбійник-перевертень.(Так.)10) Харцизвирішивспокутуватисвої гріхийдопомогтихлоп-

чиковіупошукахсестри.(Ні.)11) Козаки, нічого не підозрюючи, прийняли харциза до своєї

ватаги.(Ні.)12) РозбійникКарийотримавзаслуженепокараннявідрукта-

тарина.(Так.)

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Виразне читання VII розділу.

2. Пояснення незнайомих та малознайомих слів і виразів.


4. Бесіда з учнями.—ЧомуПавлусь,розміркувавшитазаспокоївшись,порадів,що

потрапивдотатар-крамарів?—ЯкповівсебеПавлусь,щобзавоюватидовірутатар?Чомуне

ставпроситичумаківвикупитийого?Проякірисихарактерухлоп-чикацесвідчить?(Кмітливість,наполегливістьудосягненнімети.)

—ЧимПавлусьвідрізнявсявідОстапаШвидкогота іншихта-тарськихбранців?(Гордістю,волелюбністю.)

—ЯкПавлусьперехитривтатарина,щойогозупинив?(Приду-мавісторіюіззнахарем.)

—Прощосвідчитьсцена,колиПавлусьготувавсядопривселюд-ногопокараннязавтечу?(Промужність,вірністькозацькимзвича-ям,міцнувіру.)

83

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКМарійкаДопитливазамислиласянадтакимпитанням.Ізголов-

нимгероємПавлусемтрапляєтьсябагатоінещасливих,іщасливихвипадків.Цікавобдізнатися,якцепов’язанозйогохарактером.До-поможітьМарійцізаповнититакусхему.

Нещасливийви-падок

Потрапивдохар-циза,якийпродав

йоготатарам

Бувпереда-нийжорстокомуімстивомуМуста-

фі-ефенді

Бувупійманийта-тариномпривтечі

Щасливийвипадок

Придумавісторіюзізнахарем,уякуповіривтатарин

Потрапивдомул-ли,якийрозшуку-вавсинаДевлет-

Гірея

Павлусь

Недосвідченість

наївністьгордість розумкмітливість

витривалість


VII. домашнє завданняПрочитати,навчитисяпереказуватирозділиVIII—IX,виділяти

головне;зробитиілюстрації.

84

уроК № 19

тема. А.Чайковський.«Засестрою».Художніособливостіповісті.

мета: допомогтиучнямусвідомитиідейно-художніособ-ливості, героїко-романтичний характер повісті,майстерність автораурозкритті теми та ідеї, об-разів героїв; розвивати навички аналізу епічноготвору,характеристикигероїв,визначенняроліху-дожніхзасобівутворі;виховуватипочуттяпатріо-тизму,розуміннятого,щозащастятребаборотися,щонеобхідноготуватисебедожиттєвихвипробу-вань.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору,словниклітературознавчихтермінів.

теорія літератури: героїко-романтичнаповість;романтичнийгерой;сю-жет;композиція;тема;ідея;образ;художнізасоби.

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів Завдання від Марійки допитливої.

—Востанніхрозділахповісті,якви,напевне,помітили,приді-ленобагатоувагинезовнішнімподіям,апочуттямтапереживаннямголовногогероя,змінамйогонастрою.ВідтворітьланцюжокнастроївіпочуттівПавлусяпіслятого,яквінпотрапивуБахчисарай.

(Радів,що уникнув покарання→ дивувався горам і великомумісту→ гідно розмовляв з Мустафою-ага→ щиро дякував Богові→радівнесказанно,побачившисестру→боявся,щосинаМустафивженемаєвживих→згадувавщасливіРіздвянісвятавдома→не-покоївся,дезабарилисягінці→відчувзлістьнататар,відякихза-гинулийогорідніабостількистраждали→готовийдопомстийза-гибелі, самопожертви→ відчувпочуттявдячності доДевлет-Гірея,щоприйнявйого,яксина→прониксяпочуттямпатріотизму,праг-неннямдоволі,доповерненнянабатьківщину→ зберігаєвірністьданомуслову,допомагає землякуОстапу,щосвогочасудопомагавйомуускрутнухвилину.)

85

IV. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Слово вчителя.

Щотакеповість,вивжезнаєте(пригадайтетвір«ЗахарБеркут»І.Франка).Знайомівитакожізжанровимирізновидамиповістей.Наприклад,згаданаповістьІ.Франка—історична.ПовістьА.Чай-ковськоговизначаютьякгероїко-романтичну.

Спробуємовизначитигероїчнітаромантичнірисиуцьомутворі.(Героїчні—боротьбакозаківізтатарами,захиствітчизни,побра-

тимство,вірністьвірітаприсязі,готовністьдоподоланнятруднощів,гордістькозацтва;романтичні—головнийгеройвесьчаспотрапляєувиняткові,незвичайніобставини,переслідуєблагороднуметупоря-тункусестри,виявляючиприцьомунезвичайнукмітливість.)

2. робота в групах (за рядами, варіантами).1-ш а г р у п а:скластипланхарактеристикикозаків-запорожців.2-г а г р у п а:скластипланхарактеристикиПавлуся,наоснові

планудативизначенняпоняття«романтичнийгерой».3-т я г р у п а:визначититему,ідею,фольклорнімотивиповісті,

композицію(засловником).4-т а г р у п а:з’ясувати,якіулюбленіхудожнізасобивикорис-

товуєавтордлярозкриттясвогозадуму.

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і

1-ш а г р у п аП л а н х а р а к т е р и с т и к и к о з а к і в - з а п о р ож ц і в

1.Підготовказмалкудокозацькоїслужби: а) сімейнітрадиції; б) фізичнезагартування; в) оволодіннявійськовиминавиками; г) умінняпристосовуватисядожиттявпольовихумовах.2. Сміливість,мужність,хоробрість тавідвагакозаківу бою,

їхнякмітливістьтавинахідливість.3. Товариськавзаємодопомога,здатністьдосамопожертви.4.Любовдопісні,почуттягумору.5.Деякажорстокість,грубістькозаків.6. Вірністьсвоємуобов’язку—захистурідноїземлівідворогів.7.Повагадостарших.8.Любовдовітчизни,досвогонароду.

2-г а г р у п аП л а н д о х а р а к т е р и с т и к и П а в л у с я

1.Павлусь—козацькийнащадок.2.Прив’язаністьхлопцядосестри,йоголицарськаповедінка.

86

3. Засвоєннякозацькихуміньтанавичок.4. Відвага,сміливістьтакмітливістьголовногогероя.5.Допитливість,здатністьПавлусядонауки,йоготовариський

характер.6. Твердістьувірі.7. Співчуттядоневільників,волелюбність.8. Блискучийпланврятуваннясестри.9.Любовдорідногокраю.10. Вірністьданомуслову.В и с н о в о к. Саме таким, якПавлусь, і є романтичний герой.

Целюдина,щопотрапляєускладніситуації,зазнаєрізнихпригод,алезавдякисвоїмсміливостітарозумузчестювиходитьзіскрути,рятуєінших,поєднуючивсобісилу,сміливістьізніжністю,щироюлюбов’ютатовариськістю.

3-т я г р у п аТемаповістіА.Чайковського«Засестрою»—зображенняпри-

годхлопчикаПавлуся,якийвирушиввизволяти своюсестру з та-тарськогополону.

Головнадумка—уславленняцілеспрямованої,мужньоїлюдини,яка,ризикуючивласнимжиттям,рятуєінших,виявляючиприцьо-мувеликумужністьтакмітливість.

Дуже відчутні у повісті фольклорні мотиви. Зокрема у вико-ристанніхудожніхзасобів.Наприклад,прийомгіперболізаціїузоб-раженнісилийвідвагикозаків,лицарськихчеснотголовногогероя.Використовується багато фразеологізмів, прислів’їв, народно-пісен-нихзворотів(«Моєсерцетакстужилосязанею...»).Головнийгеройпостійнопорівнюєсвоюріднуземлюзіншимикраями,якійомудо-велосявідвідати,згадуєпротрадиціїтасвята.(«Минулогорокутаківеселісвятабули!Вінходивзхлопцямиколядувати,ковзатисянасанках,атеперінезнає,колисвято...»)

Композиція—побудоватвору,особливостірозташуваннячастинутворі.Цеодинзосновниххудожніхзасобів, задопомогоюякогописьменник характеризує дійових осіб і зображує коло життєвихявищ.Композиціямає такі компоненти: певний порядок розміще-нихчастинтвору,розгортанняподій та зображенняобставин, гру-пуванняперсонажів,монологи,діалоги,описи,різнівідступи.Ком-позиціязумовленазмістомтаголовноюдумкоютвору.

(Записдолітературознавчогословничка.)

4-т а г р у п аДлярозкриттясвогозадумуписьменниквикористовуєпослідовне

розташуваннячастинтвору,прийомподорожі,характернийдляроман-

87

тико-героїчних творів.Усі персонажі групуютьсянавколо головногогерояПавлуся,впливаючинахарактерхлопцяабовідтінюючийого.

Павлусь

татари

Дідусь

Батько,брат

традиції

здоровийглузд,

козацькавідвага

прив’язаністьдорід-

них,цілеспрямованість,

рішучість,кмітливість

чесність,

жорстокість

стійкістьувірі,ви-

нахідливість,здатність

пристосовуватисядо

умов,волелюбність

Характер головного героя розкривається також за допомогоюмонологів (наприклад, у ІХ, останньому, розділі роздуми Павлу-ся про помсту та вдячність), напружених діалогів, різних видівопису—портретів, пейзажів, опису бою. Серед художніх засобівчастотрапляютьсяепітети(зруйноване, поросле, круті, найвигіднішітаін.),порівняння(жили, начеб уякій фортеці; червоні, мов буряки, тихо як увусітаін.),фразеологізми,прислів’я(зла година, не викликай чорта зпекла, водою обіллявтаін.).

3. Повідомлення про результати роботи в групах.

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК Вікторина від Марійки допитливої.

—Визнач,чийцепортрет.1) «Воднійспідниці,простоволоса,виглядаластрашно.Очіна-

лилисякров’юзлютостітарозпуки.Врукахдержаласоки-ру».(Палажка,матиПавлуся.)

88

2) «Їхстіжкуватішапкиідогоривовноюоберненікожухина-давалиїмтакогострашноговигляду,що,дивлячисьнаних,кровзамерзалавжилах».(Татари,щонапалинаСпасівку.)

3) «...Бувкремезнийкозакліттридцяти.Одягненийуширо-чезні,якморе,червоніштани,якіпідперізувавширокимшовковимпоясом.Наногахдобрішкаповічоботи.Сороч-кабулаподертаізамащена...Жилавірукизп’ястуками,мов довбеньки. ...Згинав залізніштаби, а коня підіймавпоперед себе,мов барана». (СеменНепорадний, сторожо-вийкозак.)

4) «Йомубуло вісімдесятліт зроду; тахоч було спочити ста-римкостямуякомузимовику,віннедававсястаростііво-лочивсязкозаками,граючинабандурітарозвеселяючиїхгрою і співом. ...Стріляв з рушниці так,щоптиці під часльотунепромахнув.Дотого,вінзнав,яклічитиранизіл-лям...»(СічовийдідПанас.)

5) «Розплющив очі і побачив над собою високого чоловіказлюлькоювзубах.Чоловікбуводягненийуподерту,бруд-нуодежуімавнаголовітатарськушапку.Наногахуньо-гобулипостоли,обв’язанімотузками.Лицечорне,пожовклетарозкуйовдженачорнаборода....Усяйогозброя—довгийніжзапоясом».(Потурнак—харцизКарий.)

6) «Буввеселий,ізацейоговсіполюбили.Девлет-Гірейна-казав видатийому гарну одежу, і тепер годі було впізна-ти того обідраного невільника, кінського пастуха». (Пав-лусь.)


VII. домашнє завданняСкласти усний твір «Що найбільше приваблює мене в Павлу-

севі,героїповістіА.Чайковського“Засестрою”».Розпитатиусвоїхрідних,старших,щовонизнаютьпроМ.Стельмаха,якійоготворивчилиушколісвогочасу,щочиталисамостійно.

89

уроК № 20

тема. М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюписьменни-

ка, сюжетомйогоавтобіографічноготвору;розвива-тинавичкивиразногочитання,переказуваннятексту,виділенняголовнихепізодівтвору;здійснюватиспо-стереженнянадхудожнімтекстом;виховуватилюбовіпошанудобатьківтарідних,естетичніпочуття.

обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його життяітворчості,дотвору,щовивчається.

теорія літератури: автобіографічнийтвір.

Хід уроку




Заслуховуванняуснихтворів.

2. Завдання від Марійки допитливої.—Марійка Допитлива випадково переплутала художні засоби

та їхнє визначення. Допоможіть розібратися, поєднавши ці засобизїхназвами.

добрий(чоловік) порівняння

голоднийяквовк

душавилазить епітет

здимомпустити

спасенна(думка) фразеологізм

замакітрив

почервонів,мовбуряк просторічніслова

90

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Слово вчителя з елементами бесіди.

«Іди,дорогийчитачу,втойсвітіберизньогоусвоєсерце,щотобідовподоби:чидитиннупоетичністьідотеп,чижагупізнання,чинезаплямованепочуттясправедливості,чивродженукультурністьлюдейпраці.

Вдосконалитилюдинувдобромуінаприкладідоброгопізнатидоброту людей,що засвітили в тобі душу, вчилий підіймали тебезбіди,проспіватиїмпіснюхвалийподяки—цеставивсобізаметуіцемайстерноосягнувМихайлоСтельмахунаписанійпрозоюпо-емі “Гуси-лебеді летять”»,—такписавпро видатного українськогописьменникаМихайлаПанасовичаСтельмаха іншийвідомийпись-менникДмитроПавличко.

Отже, сьогодні ми розпочинаємо знайомство з особистістюМ.П.Стельмахатазйоготворами.

—Розкажіть,що ви дізналися від батьків, старших про пись-менника(цебулодомашнєзавдання).

—Пригадайте,чизгадувалосяім’яСтельмахаушостомукласійузв’язкузчим.(КоливчилиповістьйогосинаЯ.Стельмаха«Мить-козаврзЮрківки,абоХимералісовогоозера».)

НародивсяМихайлоПанасовичСтельмах(1912—1983)унеба-гатійселянськійродинінаВінниччині.Закінчивсільськушколу,педагогічнийтехнікумтапедагогічнийінститутуВінниці.Працю-вавучителем,одночаснозаймаючисьлітературноюпрацею.Ціка-вивсяусноюнародноютворчістюізаписувавбезціннінародніпер-лини.

Осьодинізвіршівтогочасу:

Краюмійзелений,вічнаядорога,Табезсмертниквполі,внебесахгроза—Припадуясерцемдотвогопорога,Яктвоякровинка,яктвоясльоза.

Цейтвір,яківсіінші,засвідчуєглибокулюбовавторадорід-ноїземлі,невіддільністьмитцявіднароду,йогочасомнелегкої,алеблагородноїдолі,доліхлібороба-трудівника.

ДругусвітовувійнуМ.Стельмахпройшовсолдатом-артилерис-том,пізнавшибільутратірадістьперемоги.

Найвідоміші романи М. Стельмаха—«Хліб і сіль», «Кровлюдська—не водиця», «Правда і кривда», «Дума про тебе» та«Чотири броди», який відзначений Державною премією Україниім.Т.Г.Шевченка.

91

Користуються популярністю його збірники поезії, п’єси й кі-носценарії, а такожавтобіографічнадилогія—повісті«Гуси-лебеділетять»та«Щедрийвечір».

—Щозначитьавтобіографічнийтвір?Цетвір,написанийнаос-новіжиттєвихфактів,почуттів,переживаньсамогоавтора,якіроз-криваютьйогоіндивідуальністьіразомзтимхарактеризуютьпевнудобу,утверджуютьзагальнолюдськіцінності.

ЗвернімосязновудовисловлюваньД.Павличка:«Дитинство—цеземля,зякоївиростаютьдеревалюдськихта-

лантівіхарактерів.Якимивисокимиіширокимицідереванебулиб,там,удитинстві,схованекоріння,щоживитьітримаєїх.

МихайлоСтельмахутворі“Гуси-лебеділетять”відкриваєпереднамирізнішариземлісвогодитинства.Вінпоказуєпідземніцілю-щіджерела,доякихпробивавсягострийкорінецьйогодитячоїсві-домості, і каміння темноти, яке треба було йому самому пробитижадібністюдожиття,знанняісвітла».

2. Виразне читання першого розділу повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

3. Словникова робота за питаннями учнів.

4. Бесіда, обмін враженнями, пошуково-дослідницькі завдання:—Відіменікоговедетьсярозповідь?—Щомидізналисяпрогерояуцьомурозділі?—Щовразило,запам’яталосянайбільше,чомусаме?—Знайдітьприкметичасу,проякийпишеться.(Відсутністьвзут-

тянелишеудітей,айудорослих,іграшокудітей.)—Знайдітьелементигуморуврозділі.

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК1. Слово вчителя.

Якбачимо, ужитті головного герояМихайликаважливурольвідіграютьмрія,фантазія.

2. Гра від Марійки допитливої.МарійкаДопитливапропонуєзігративінтерактивнугруйпро-

довжитифразу«Колибябув(ла)чарівником(чарівницею),яб...».

3. Завдання учням.—Зробітьвисновокпроте,чимсхожіічимвідрізняютьсямрії

дітейнинішніхтатих,щожилизачасівдитинстваСтельмаха.Ви-словітьсвоюдумкупроте,добрецечипогано.

92


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитатийпереказуватипершийрозділповісті,

зробити ілюстрації; письмово проаналізуватиперший абзацповістізточкизорувикористанняавторомхудожніхзасобів.

уроК № 21

тема. М.Стельмах.Повість«Гуси-лебеділетять».Єдністьсвітуприродиісвітудитячоїдуші.

мета: допомогтиучнямусвідомитиідейно-художнюпри-вабливістьтвору,йоговиховнетаестетичнезначен-ня;розвиватинавичкивиразногочитання,переказу,висловлюваннявласноїдумкизприводупрочитано-го; виховувати доброту, почуттямилосердя, спра-ведливості,прагненнядопізнання,доосвіти.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору.теорія літератури: автобіографічнаповість;характеристикагероя.

Хід уроку




Зачитуванняаналізухудожніхзасобівуривказповісті.

2. Евристична бесіда.—Висловітьдумкищодотого,чимаєраціюписьменникД.Пав-

личко,називаючинаписануупрозіповістьМ.Стельмаха«Гуси-ле-беділетять»поемою.Своїміркуванняобґрунтуйтеконкретнимипри-кладами.

IV. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Виразне читання.

УчнівиразночитаютьрозділдругийповістіМ.Стельмаха«Гуси-лебеділетять».

93


3. обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.—Якевизначеннявидалибтому,щолюдиназиваливМихай-

ликові«слабістю»та«дурістю»?—Чиприносиливамудитинствіщось«відзайчика»?Прощо

цесвідчить?(Простійкістьнароднихтрадицій.)—Розкажіть,яквивпершевзялисязаякусьсправу,щоздава-

ласявам«дорослою».—Прощоговоритьвисловлюваннябатька,коливінрозказував,

яквониізсиномразомупершеорали?(«Хмарийдутьнанас,гро-миобвалюютьсянаднами,блискавкипадаютьпереднамиізанами,амисобіоремотайоремополе».)

(Пропоетичністьселянськоїдуші,проодвічністьтакрасухлібо-робськоїпраці,розумнішезаякущеніхтонепридумав.)

—Щовидумаєтепро голод тажебрацтво,продопомогу голо-дуючим?

—ЯкматийбабусяМихайликаставилисядонасіння,дорос-лин?Чивіритеви,щозавдякипримовляннямнасіннясходитькра-щейдобреросте?

—Чомуматине сварилаМихайлика за взяте без дозволу гар-бузовенасіння?

—Як виявляється єдність світу природи і світу дитячої душіувчинках,поведінці,роздумах,переживанняхгероя?


МарійкаДопитливапропонує знайтиурозділі епізод,якийбияскравопроілюструвавнародніприслів’ятаприказки:

Шилавмішкуневтаїш(або:Правдазавждивипливе).(КолизкишеніМихайликаразомізщавлемвипалодвінасінини.)Працяоблагороджуєдушулюдини(або:Роботящірукигоривер-

нуть).(ЯкМихайликоравразомізбатьком.)Грамотний—видющийінавсетямущий(або:Письменногого-

ловагодує).(ПрагненняМихайликадочитання,дознань.)У нього не розживешся і серед зими льоду (або: Тіло в злоті,

адушавболоті).(КолижадібнийіжорстокийодноселецьМихайликанедавшмат-

кахлібаголоднійжінцітаїїхлопчику.)

94


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,переказуватидругийрозділ;скласти

план(І—ІІрівні);записати,проякізвичаї,традиціїукраїнськогона-родуговоритьсяуповісті(ІІІрівень);розкритизмістфразизповісті:«Аможе,тонежінка,амояглибокоокаселянськадолятодіприхи-лиласядомене?!»(IVрівень).

уроК № 22

тема. М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».Звичаї,тради-ціїукраїнців.

мета: допомогти учням усвідомити значущість проблем,якіпорушуютьсяутворі,їхважливістьдлясього-деннятаідейно-естетичнуцінність;виховуватикра-щілюдськіякості.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору.теорія літератури: автобіографічнаповість;сюжет;композиція.

Хід уроку




IV. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Виразне читання восьмого розділу.

2. Пояснення незнайомих та малознайомих слів за питаннями учнів.

3. обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда, пошуково-дослідницькі завдання.—Якселяниставилисядошколи,чому?—Доведіть,щоавторіголовнийгеройсимпатизуютьучительці

НастіВасилівні(звернітьувагунаїїім’я).

95

—Доведіть,щовродиніМихайликадружатьізгумором.—Чи згодні ви з висловом батька: «Головне—свіжа сорочка

ічистасовість»?Своїдумкиобґрунтуйте.—Чому зі слів,щоназиваютьодяг, для герояповістінайкра-

ще,найдорожчеслово«кирея»?—Спробуйтевизначитипідтекстдідовихслів,якізгадалисяМи-

хайликові:«Будешітимежилюдиівибиватиіскри...»


СьогоднінашаМарійкаДопитливазновубуланеуважнайзагу-билазакінченняречень.Допоможітьїй.

...Дзвоникзадзвонивнапере-рвуйдітвора

тутлітерибулизавбільшкиякгоробенята

Сміхувчителькиприємний,м’який

щобучительцізразусталовидномоєзнання

Такоюсторінкоюменебніхтонездивував:

іажугорупідіймаєтебе

Ячесонувцюсторінку,неспотикаючисьнакрапках

ікомах,горохомпосипаласьізкласу

Колипохолодалоіпершийльодокзатягнувкалюжки,

чимянеабиякпишався

...Потімніхтовселінемігперегнатимене,

ямчавдошколи,начеошпа-рений


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,переказуватирозділ; зробити ілюс-

трації.Підготуватиповідомлення:а)прогусей-лебедівунауковомустилі;б)прогусей-лебедівународнихказках(завданняперевіряти-метьсячерезурок).

96

уроК № 23

тема. М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».Образиповісті.мета: допомогтиучнямглибшезрозумітиобразиповісті,

з’ясувати їхнєзначеннядлярозкриттязадумуав-тора; розвивати навички характеристики героїв,розкриттявзаємозв’язківтавзаємовпливів;уміннявисловлюватитавідстоювативласнудумку; вихо-вуватилюбовдобатьків,досвоєїродини,доприро-ди,почуттяпошанидостарших,оптимістичнесві-тобачення.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору.теорія літератури: образигероїв,головнітадругоряднігерої.

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів Слово вчителя з елементами бесіди.

ЗвертаємосязновудостаттіД.ПавличкапроМ.Стельмаха:«Хтовідчуваєрадістьвідмистецтвасловаяквідзвабливогоруху

мислейіпочуттів,анеяквідтемногоблуканнялабіринтамивигада-нихсюжетів,тойчитатимеповістьМихайлаСтельмахатак,якчи-таютьпоезію,повторюючиізапам’ятовуючиокремімісця».

—Зачитайтевиразнотімісцятвору,якіздалисявамнайбільшпоетичними чи вражаючими, такими,що не залишають байдужи-ми,запам’ятовуються.

—Авторустамисвогогероястверджує,що«вкнижцізлеліянесловомаєбутисправжнімсвятомдушіімислі».Чизгоднівизцим?Відповідьобґрунтуйтеконкретнимиприкладами.

IV. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Виразне читання останнього, дев’ятого, розділу повісті.

2. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

3. Евристична бесіда.—Якістосункиусім’їМихайликазродичами,сусідами?—ЯкЛюбаздогадалася,щоМар’янавиходитьзаміж,молода?

97

—Чому«іхороше,ідивно,ірадісномені,малому,вцімсвіті...»?Читакимужерадіснимбуложиттятодішніхдітей,школярів?

4. «усне словесне малювання».З а в д а н н я: змалювати картини, які автор позначив такими

словами:—«сонцезолотоюпучкоюпостукаловмоєвікно»;—«...напорозі,начевесняночка,стала...Мар’яна»;—«зумівжети,парубче,назорітидівчину».

5. Складання опорного конспекту.З а в д а н н я: скласти опорний конспект «Головні та другоряд-

ні герої повісті М. Стельмаха, їхні взаємостосунки» і зробити ви-сновок.

дружитьдядькоМикола

Мар’яна

Люба

дідусьбатько—мати

вчителькаголодуючажінка

здитиною

Михайликголовнийгерой

люблять,піклую

ться,

дбаютьпроосвіту,про

майбутнє,оберігають

поважає,любить,учить-

сявньоголю

битьонука,від-

криваєйомусвіт,

робитьіграшки

поважаєрозум,

гуморухлопцеві

любить,ш

анує,пере-

живаєчерезсвою

по-

ведінку,непослух

поважають

цікавлятьсяпригощаєнасінням,

засуджуєжадібного

односельця

щировдячназадоброту,

бажаєдобра

приязно

ставляться

В и с н о в о к. Як бачимо, у головного героя з усіма рідними,близькими і навіть незнайомими добрі взаємостосунки, побудованіна засадах любові, поваги, милосердя, товариськості. Єдина люди-на,якуМихайликнеповажає,—жадібнийіжорстокийодноселець,щонедавшматкахлібаголоднійжінцітаїїхлопчику,прогнавсо-баками.Авторнавітьненазиваєйогоімені.

98


МарійкаДопитливапридумалакросворд, розгадавшиякий, випрочитаєтеіменаголовноготадругоряднихгероївповісті«Гуси-ле-беділетять».

1

2

3

4 5

6

7

В і д п о в і д і:1)Батько;2)Вчителька;3)Мар’яна;4)Михайлик;5)Люба;6)Дідусь;7)Мати.


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитатийпереказуватирозділ;придуматиза-

головкидорозділівповісті;намалюватиобкладинкудляповісті;дативідповідьнапитанняпідручника.Підготуватиповідомлення.

уроК № 24

тема. М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».Символобразугусей-лебедів.

мета: допомогтиучнямусвідомитисимволитахудожнюкрасутвору;закріпитинабутізнання;розвиватина-вичкизастосуваннязнань,фантазіютатворчууяву,уміннявизначатитаз’ясовуватипроблемиповісті;виховуватикреативнемислення,естетичніпочуття.

обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, обкла-динкидоповісті,виготовленіучнями,ілюстраціїдонароднихказокпрогусей-лебедів.

теорія літератури: автобіографічнаповість;символ.

99

Хід уроку




1) ПрезентаціяучнямивласнихобкладинокдотворуМ.Стельмаха;2) Заслуховуваннявідповідінацікавіпитаннязпідручника.

2. Літературний диктант.(Виконуєтьсяписьмово,кожнаправильнавідповідь—1бал).1) ЯкедивосталосянаочахуМихайлика,коливінспостері-

гавзалебедями?(Вониповернулисязнову.)2) Чому сміявся дід? (Бо Михайлик злякався, що сонце, як

мама,можезагубитиключі.)3) НачомукатавсяМихайлик і защойомуперепаловідма-

тері?(Наночовках,босимнаснігу.)4) Якедуже сильне захопленнябулоу головного героя? (Чи-

таннякнижок.)5) Якийхлібавторназиваєнайкращимхлібомсвогодитинства?

(Принесенийзполя«відзайця».)6) До яких хитрощів удавався хлопець, щоб довше читати

книжки?(Залазивнапічзкаганцем,коливсіпоснуть.)7) Якісловабуливустахівдушіматерісвятими?(Насіння,земля.)8) Хтомав«святовидуголовуйбороду»,укогополязавжди

добреродили,ітількидуша—дрімала,незродиланіякогодобра?(Чоловік,щопожалівдляголодуючихшматкахліба.)

9) ЩозібравМихайлик,щобстишитигнівматерізавзятебездозволугарбузовенасіння?(Щавельнаборщ.)

10) ЧомуМихайликавшколізаписаливдругугрупу? (Бовінужевмівчитатийрахувати.)

11) ЯкМихайликузимкуходивдошколи,немаючичобіт?(Йогоносивбатьконаруках.)

12) НавіщоМар’яна прийшла доМихайликових батьків? (По-прощатися,бовиходилазаміжівиїжджала.)

IV. заКріПлення знань, умінь та навичоК1. Слово вчителя.

«Картинирідноїприроди,оточуючоїдійсності—цеорганічначас-тинапоетичногосвітудопитливогохлопчика.Михайлик,якіДовженківліричнийгеройізкіноповісті«ЗачарованаДесна»,весьусвітіприро-

100

ди»,—пишедослідниктворчостіМ.СтельмахаІ.Семенчук.Уповісті«Гуси-лебеділетять»багатопейзажнихкартин.Яквизнаєте,пейзажібуваютьрізнізатематикою(сільський,міський,морський,поля,лісуіт.ін.)таспрямованістю(реалістичний,романтичнийтаін.).Коженписьменник відповідно до свого задуму й характеру малює власнийпейзаж,щоєсуголоснимнастроям,переживаннямгероївабослужитьконтрастомдляних.Яквідзначаютьлітературознавці,твориМ.Стель-маха«Гуси-лебеділетять»таО.Довженка«ЗачарованаДесна»багатовчомусхожі.Порівняймопейзажіуцихтворах.

2. Пошуково-дослідницька робота.З а в д а н н я: знайти спільне та відмінне у творахМ. Стельма-

хайО.Довженка.У М.Стельмаха:«Ястаюнібименшим,анавколобільшає,ростеімінитьсяувесь

світ: ізагаченебілимихмараминебо,іодноногіскрипучіжуравлі,що нікуди не полетять, і полатані веселим зелениммохом стріхи,іблакитнавадібровапідселом,ічорнотіла,туманцемпідволохаче-наземля,щопробиласяз-підснігу».

«Івразугорінадмоїмсмуткомобізвалисьбентежнізвукидале-кихдзвонів.МизЛюбоюпідіймаємоголовидонеба,досвятковобі-лиххмарібачимо,якпрямоізнихвилітаютьлебедіінатрушуютьнахати,наземлюівдушусвоюлебединупісню».

В О.Довженка:«Я пливу за водою, і світ пливе наді мною, пливуть хмари

весняні—веселозмагаютьсявнебі,попідхмарамилинеперелітнептаство—качки, чайки, журавлі. Летять чорногузи, як чоловікиусні. Іплавпливе.Пропливаютьлозиверби,в’язи,тополіуводі,зеленіострови».

«Сходило сонце.Картина буланезвичайна, наче сон чиказка.Осяянийсонцем,переднамирозкривсязовсімновийсвіт.Нічогонеможнабуловпізнати.Всебулоінше,всекраще,могутніше,веселі-ше.Вода,хмари,плав—всепливло,всебезупиннонеслосявперед,шуміло,блищалонасонці.Веснакрасна!..»

СпільнеСільськийвеснянийпейзаж,романтичнесприйняттяприроди,метафо-ричність;перелічення

ВідміннеМ.Стельмах О.Довженко

Більшфілософськеспрямування,великіречення,підтекст

Більшреалістичнеспрямування,реченнякоротші,динамічніші;час-товживаєтьсяінверсія

101

3. Слово вчителя. Евристична бесіда.—Яквидумаєте,чомуповістьназивається«Гуси-лебеділетять»,

аджевнійрозповідаєтьсяпробагатоіншихподій?Знайдавнішихчасівлюдськемисленняйшлодопізнаннядій-

сностішляхомпорівняннясхожихявищ.Наприклад,здавнасонцемалювалиувиглядіколеса,аблискавкуувиглядімолота.Такви-никла символіка, характерна для народних пісень. В епічних ска-занняхсокіліорелсимволізуютьлицаря-воїна,азмій—підступноговорога,лев—владуіт. ін.Символизфольклоруперейшлиівлі-тературу,допомагаючихудожниковіохопитиоднимобразомширо-кеколоявищдійсності.Так,образміфологічногоПрометеявиступаєяксимволнескореності,безсмертянароду,йогонезламногопрагнен-нядоволі.

Отже,символ—цеумовнеозначенняякогосьявищаабопонят-тяіншим—наосновіподібності,зметоюстислойяскравопереда-типевнуідею.

(Записдолітературознавчогословничка.)—Аякісимволи,навашудумку,існуютьнаозначеннянашої

України?(Калина,верба,мальви,білахата,вишиванийрушник,со-няшник,Т.Шевченкотаін.)

—ЯкісимволиєвповістіМ.Стельмаха?Дослідимоісторіюцьогопитання.

4. учнівські повідомлення.Учні зачитують повідомлення про гусей, лебедів у науково-

му стилі (з точки зору зоології), про символіку їх у народнихказках—українськихтаросійських.

5. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».—Якесимволічнезначеннямаєобразгусей-лебедів?О ч і к у в а н і в і д п о в і д і—романтичністьдушіМихайлика;—казки,фантазіївжиттідитини;—красарідноїприроди;—неповторністьдитинства;—єднаннялюдинийприроди;—красавзагалі;—гармоніясвіту.

6. Завдання від Марійки допитливої.МатиМихайлика,яктількинагородіз’являвсяпершийпуп’янок

огіркачизацвітавповернутийдосонцясоняшник,браласиназаруку

102

йвелапоказуватицедиво.Відматеріпершоївінпочувіпроцете,дочогойудоросломувіці«тягнувсядумкоюісерцем».

ПрощосамепочувМихайлик,видізнаєтеся,знайшовшиключдопрочитаннякружечків.

т і и н и

с й о л

м в а

к

В і д п о в і д ь(читатизнизувгорусправа,потімзверхувниз):ка-линовийміст.



уроК № 25

тема. Тематичнеоцінювання.«Т.Шевченко.А.Чайковсь-кий.М.Стельмах».

мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнівз даних тем з метою корекції; розвивати логічнейобразнемислення,пам’ять,уміннявисловлювативласнідумкийаргументуватиїх;виховуватикра-щі якості людини на прикладі позитивних героївтворів.

обладнання: тестовізавдання,учнівськіілюстраціїдотворів,щовивчалися.

теорія літератури: балада;романтичнийпейзаж;мотив;прийомикон-трасту; метаморфози; ідея; героїко-романтичнаповість;романтичнийгерой;композиція;автобіогра-фічнийтвір;символ.

103

Хід уроку



III. основний зміст роботи1. інструктаж до виконання тестових завдань.

2. Виконання тестових завдань.

іваріант


1. Укажіть,якийізтворівнеєавтобіографічним: а) «Менітринадцятийминало»Т.Шеченка;б) «Тополя»Т.Шевченка; в) «Гуси-лебеділетять»М.Стельмаха.

2. Допишітьречення.Символ—це...

3. Назвітьодин-дваепізодизповістіА.Чайковського«Засестрою»,деголовнийгеройвиявивнадзвичайнукмітливість.


1. СхарактеризуйтеобразМихайликазповістіМ.Стельмаха«Гуси-лебеділетять».

2. З’ясуйте, про які звичаї та традиції козаків ідеться у повістіА.Чайковського«Засестрою».

I V р і в е н ь(Кожнаповнаобґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)

Напишітьтвірнаоднузтем:

1) «Правила сімейної педагогіки у родині Михайлика з повістіМ.Стельмаха“Гуси-лебеділетять”»;

2) «ПавлусьізповістіА.Чайковського“Засестрою”—романтичнийгерой»;

3) «Єдність природи і світу дитячої душі у повістіМ. Стельмаха“Гуси-лебеділетять”».

104

ііваріант


1. Укажіть,якаідеябаладиТ.Шевченка«Тополя»:а) незнищенністьсправжньогокохання,краси,вірності; б) єднаннязрідноюземлею; в) всеперемагаючежиттєлюбство,доброта,любов.

2. Допишітьречення.Метаморфоза—це...

3. НазвітьепізодизповістіМ.Стельмаха«Гуси-лебеділетять»,щосвідчатьпродобротуйчуйністьМихайлика.


1. Схарактеризуйте образПавлуся з повісті А.Чайковського «Засестрою».

2. З’ясуйте,проякізвичаїтатрадиціїукраїнцівідетьсяуповістіМ.Стельмаха«Гуси-лебеділетять».

I V р і в е н ь(Кожнаповнаобґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)

Напишітьтвірнаоднузтем:1) «Символобразугусей-лебедівуповістіМ.Стельмаха“Гуси-

лебеділетять”»;2) «ТвірА.Чайковського«Засестрою»—героїко-романтична

повість»;3) «“Заповіт”Т.Г.Шевченка—твір,щоєднаєминуле, тепе-

рішнєімайбутнє».

105

уроК № 26

тема. ГригірТютюнник.«Климко».мета: ознайомитиучнівізжиттямітворчістюГригораТю-

тюнника,викликатиінтересдовивченнятворівпись-менника; розвивати навички виділення головного,сприйняттятазасвоєнняматеріалунаслух;виразногочитаннятаспостереженнянадхудожнімтекстом;ви-ховуватипочуттягуманізму,здатністьдоспівчуття.

обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його життяітворчості,виставкакнижокписьменника.

теорія літератури: повість;автобіографічністьісюжеттвору.

Хід уроку


II. мотивація навчальної діяльності шКолярів Аналіз контрольних робіт (тематичного оцінювання)

III. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Слово вчителя.

ГригірТютюнник...Трохинезвичнеім’я...Ацетому,щовук-раїнськійлітературієщеодинписьменник—ГригорійТютюнник,авторвідомогороману«Вир»,старшийбратГригора.Складним,тер-нистимбувжиттєвийшляхГригоравідсамогонародження.

Зматір’юГригоріяубатька,якцечастобуваєвжитті,нескла-лося.Недовгимбулощастяівдругійсім’ї.КолиГригорувиповни-лосяшістьроків,батьканезаконнорепресували.Довгобратижили,незнаючиодинпроодного,апотоваришувалилишетоді,колиГри-горій став відомим письменником, а Григір, служачи моряком наДалекомуСході,тежпочавписатийзвернувсядоньогозапорадоющодосвоєїлітературноїтворчості.

Виховувалихлопцяматийдідусь,потімдядьковДонбасі.КолирозпочаласяДругасвітовавійна,ГригірпішкиповернувсязДонбасудоматерінаПолтавщину.Враженнявідцієїнебезпечноїподорожілягливосновуповісті«Климко».ГригірнавчавсяуЗіньківськомуреальному училищі.Цейперіод свогожиття він описав у зворуш-ливій,неповторнійповісті«Вогникдалековстепу».Спробувавпрацюробітниканабудівництвійназаводі.Чуючивсобіпотягдолітера-тури,вступивнафілологічнийфакультетХарківськогоуніверситету.

106

Післязакінченняпрацювавучителемушколі,наКиївськійкіностудіїім.О.Довженка,увидавництві«Молодь».

Написавнетакбагато,алекоженйоготвір—подіявукраїнськійлітературі. Найвідоміші збірки оповідань і новел—«Зав’язь», «Де-ревій»,«Батьківськіпороги»,«Крайнебо»,«Коріння»,«Ласочка»,«Лі-совасторожка»,«Степоваказка».Затворидлядітейотримавлітера-турнупреміюіменіЛесіУкраїнки,азадвохтомниквибранихтворівДержавнупреміюУкраїниіменіТ.Г.Шевченка(щоправда,посмертно).

Проповість«Климко»таіншітвориГригораТютюнникалітера-турознавецьЛ.Морозписала:«Тукнигуможнабулобвизначитиякісторіюдушійогосучасника,точніше—ровесника,заякою—історіядушіцілогопокоління.Вонораноподорослішало, сприйнявшиди-тячимсерцемтрагедіїдовоєннихтавоєннихроків,підставившисвоїщеслабкіплечіпідтяжкуношувідбудови,якущетяжчимироби-литрагедіїповоєнні...

...Климко рано став дорослим не лише від болю й страху, відстражданьівтрат,айвідпочуттявідповідальності—ізасебе,ізаінших,завдякитовариськійсолідарності,яказаокупаціївиявляєть-сязовсімнетак,якумирнихдитячихзаняттях,аджевінміг,на-приклад,“пересидіти”окупаціюусвоємузакутку(здопомогоюдрузівпристосованому до життя службовому пришахтному приміщенні),кудинімційнезазирали,івідголодуйомуземлякивмертинедалиб. Але могла загинути новонароджена донечка Наталі Миколаїв-ни,бовматеріпропаломолоко,—іКлимконеставдожидати,щохтось—ну,хочабдідЗульфата—врятуєїї.СамерішенняКлимказаради цього пуститися в таку небезпечну дорогу вже є подвигом.Алевінпротакейнедумає.Коженйогокрокпожиттю,включаю-чийостанній,—простийіприродний,якдихання...»

ГероїГригораТютюнника—прості,звичайнідіти,іразомзтимнезвичайні, з багатим внутрішнім світом, природженим благород-ством,чутливійдобрі.ЗгадайтехочабОлесязоповіданняГр.Тю-тюнника«Дивак»,якевичиталиу5класі.

2. Виразне читання першого розділу повісті «климко».


4. обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.—Чизацікавилавасповість,чимсаме?—Читаквисобіуявлялисюжет,героївізтихвідомостей,які

вжеодержалипрописьменникатайоготвір?—ЩовидізналисяпроКлимка,прометуйогоподорожі?

107

IV. заКріПлення знань, умінь та навичоК Завдання від Марійки допитливої.

Марійку Допитливу прочитане наштовхнуло на такі роздумийвисновки:

— навітьнезовсімпривабливий,алеріднийбарак(оселя)можездаватисялюдинікораблем,якийпливещоночіувогнях,якусріблястомуморі;

— набоцінімцівдоводилосявоюватийпоневоленимнародам;— невсіворогиоднакові;— робитипослугиіншим,дорослимнелишескладно,алейпри-

ємно;— цілеспрямованалюдинаможеподолатибудь-якіперешкоди.З’ясуйте, зяких саме епізодівпершогорозділуМарійкамогла

скластитакісудження.Чипогоджуєтесявизїїміркуваннями?


VI. домашнє завданняНавчитисявиразноівдумливочитати,переказувати1-йрозділ

твору;скластипланабо«сюжетнийланцюжок»;зробитиілюстрації;підготуватикороткеповідомленняпроДругусвітовувійнунатери-торіїУкраїни,проїїокупацію.

уроК № 27

тема. ГригірТютюнник.«Климко».Сюжет.мета: допомогтиучнямглибшеусвідомитиідейно-худож-

нійзмістповісті,їїсюжет;розвиватинавичкиви-разногочитання,виділенняголовнихепізодів,пере-казутвору;самостійноїроботизкнигою;виховувативажливігуманніякостілюдини—чуйність,добро-ту,бажанняспілкуватисязближніми.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдоповісті.теорія літератури: сюжет;повість;головнітадругоряднігерої;компо-

зиція.

Хід уроку



108


1) ЗаслуховуванняповідомленняпроДругусвітовувійнувУкраїні.2) Зачитування(переказування)епізоду,якийвразив,запам’я-

тавсянайбільше,зобґрунтуваннямсвоговибору.3) Коментуванняілюстраційдопершогорозділутвору.

IV. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Виразне читання другого розділу повісті.



4. Евристична бесіда.—Якпобудованарозповідьуповісті?(Подіїперемежовуютьсязі

спогадамихлопчика,зякихмидізнаємосяпроминуле,історіюКлимка.)—Як ішов Климко, як харчувався, де ночував?Що можна

узв’язкузцимсказатипройогохарактер?—ЩовиможетесказатипроаптекаряБочонкатайогодружину?—ЯкарольспогадівКлимкаукомпозиціїтвору,длярозкриття

ідеїтвору?(Хлопецьпочинаєцінуватимирнежиття,розуміти,якецещастя,хочранішевінцьогонепомічав;мирнежиттяпротистав-ляєтьсявоєнномулихоліттю.)


—Заповнітьтрикутникиепітетами.

ДідБочонок

Картоплини

КлимкоБочониха Сонцеспівало

пісню

В і д п о в і д ь:ДідБочонок—сивий, кругло-товстий; картопли-ни—чорні, з пригорілоюшкіркою, рожевою та пахучою середин-кою;Бочониха—худа,злюща,скупа;Сонцеспівалопісню—тиху,червону,вечорову;Климко—гордий,витривалий,кмітливий.

109


VII. домашнє завданняСамостійнопрочитатитретійрозділ,вмітипереказуватийогоза

складенимпланомчи«сюжетнимланцюжком».

уроК № 28

тема. ГригірТютюнник.«Климко».Художнядеталь.мета: допомогтиучнямзрозумітипідтексттвору,рольху-

дожніхдеталейдлярозкриттяйоготемитаосновноїдумки; розвивати навички спостереження над ху-дожнімтекстом,розумінняпідтекстузахудожнімидеталями,уміннясамостійнопрацюватизкнигою;виховуватикращілюдськіякостінаосновіприкла-дугероївзпрочитаноготвору.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдойоготвору.теорія літератури: підтекст,художнядеталь.

Хід уроку




2. Літературний диктант.(Однаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал;виконуєтьсяпись-

мово.)1) ДеставжитиКлимко,колирозбомбилибарак?(Ушахтній

ваговій.)2) ХтодопомігКлимковіоблаштуватиприміщеннядляпрожи-

вання?(Зульфатішкільнідрузі.)3) Хтоокупувавселище,вякомуживКлимко?(Італійці.)4) Якийтоварнабазарібувнайдефіцитнішим?(Сіль.)5) Чомунабазарізібравсянатовп,якийпривернувувагухлоп-

ців?(Тамбородатийздорованьміняввізпродуктівнаречі.)

110

6) Чомувчителькаопиниласянабазарі?(Хотілапродатичипо-мінятисвятковусукнюнаїжу.)

7) ЗащоЗульфатпошпуривкаміньудядьканавозі?(Тойоб-разивїхнювчительку.)

8) ЧомуНаталяМиколаївнасталажитиуваговійізКлимком?(Їїквартирусплюндрувалиокупанти.)

9) ЧомусердивсядідусьГарєєв?(БоНаталяМиколаївнагоду-валанемовлязамістьмолокачаєм.)

10) КудизібравсяКлимкойзачим?(УСлов’янськпосіль.)11) ЧомуКлимконевзявізсобоюЗульфата?(Требабулодопо-

магативчительці,ійогобневідпустили.)12) Якарольданогорозділуутворі? (УцьомурозділіКлимко

приймаєважливерішення,якеміняєйогодолю.)

3. Взаємоперевірка диктанту під керівництвом учителя.

IV. Формування і вдосКоналення умінь та навичоК1. Виразне читання четвертого розділу повісті.


3. обмін враженнями, евристична бесіда.—Якіфакти,епізодисвідчатьпроте,щоКлимко—цілеспрямо-

ваний,витривалий,мужньодолаєсвоюслабкість?—З якими ганебними, жорстокими явищами війни зіткнувся

умістіКлимко?—Яку приголомшливу для себе новину дізнався Климко від

шевця?—ЯкКлимкоішвецьурятувалидівчинувідоблави?—Наякіроздуминаводитьостаннійепізодрозділу?

4. Слово вчителя.Четвертийрозділ,яківсяповістьГригораТютюнника«Клим-

ко»,справляєнезабутнєвраження.Ісприяєцьомумайстерністьав-тора,точновиписанідеталітаподробиці,якісамізасебепромовля-ють,містятьглибокийпідтекст.

Щожтакехудожнядеталь?Цеособливозначущийвиділенийелементхудожньогозображенняявищжиття.Задопомогоюхудож-ньої деталі розкривається сутність характерів і подій, досягаєтьсясприйняттязображуваногоякконкретного,живогойнеповторного.

(Записдолітературознавчогословничка.)Наприклад.«Взувачкусвоювінзнявщекрайміста—незручноякосьтуп-

цятивонучах,подумають:старець».

111

Цядетальсвідчитьпрогордістьгерояіпрагненнязберегтилюд-ськугідністьзабудь-якихобставин.

«Скрипнехвіртка,висунетьсязнеїдитячаголівка,стригнеочимаповулиці:оноякийсьвуркайде...Хлоп—зачиниласяхвіртка».

(Лихоліття війни породило недовіру, підозріливість у багатьохлюдей.)

«Климковидлубавзкишеніоднутридцяткуіпоклавбабусіупе-лену,асамшвидкопішовгеть».

(Переживаючибіду,Климковіддаєостаннєіншимінечекаєпо-дяки.)

«Біля крайньої тачки на дерев’яних колесах стояла дівчина,знапускомнаочізап’ятастаренькоючорноюхустиною.Вонатри-малаврукахчепурно,квіткадоквіткискладенийбукетчорнобрив-ців.Наплечахунеїбулащеоднахустка—велика,увеселихчер-вонихтазеленихквітках,атемно-вишневішовковікитиціледьнеторкалисяземлі.

...Дівчина зойкнула (хустка випала з-під поли, розіслалася поземлі)ізвеласянавколішки.

...Дівчинастояланавколішкийонімілодивиласявхустку,щорозіслаласяпоземлі.

(Деталіяскрава хустка,чорнобривці—уособленнянезахищенос-тіюноїдушіпередгрубоюсилою,контрастдопротиприродного,ан-тигуманногостануречей.)

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК Завдання на розвиток образного та логічного мислення від Марійки

допитливої.Поміркуйте,що значать такі деталі з прочитаних розділів по-

вісті:«Тійдіжурці,якказавдядько,було“століт”,інерваласявона

лишетому,щозашкарублавіддавньоїмазути.Небралиїїнідощ,нісніг,анісонце».

«Уцічорніночіпоїздийшличастішейшвидше,ніжраніш,алевіднихуженевіялососновимидошкамичитеплоюпшеницею,мок-рим,щойновийнятимзшахтивугіллямчицегляноюкурявичкоюзвідкритихвагонів.Однихвіялоліками,димомпольовихсолдат-ськихкухонь,гарячиминасонціуламкамилітаківігармат...»

«— Я не голодний,— сказав Климко, одсуваючи миску, і по-хнюпився,щобнедивитисянаборщ».

«Підождавши, докиКлимконацідить води, він забирав у ньо-гозруквідра і заносивдокімнати.“ДзядзькаКилілл-та ігдзе,на

112

рабоце?—питався.— Прівецік яму пірадаси, как вярньоцца. АддзядзькіСімьона,мол...”»

«Авонистоялийстоялизапартами,хочукоридорівжезнявсярадіснийгамір:закінчивсяучбовийрік,сонцянадворіповначаша,аждопіднебесся,—хтожнерадітиме!»


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,переказуватичетвертийрозділ;зро-

бити ілюстрації донього; знайтиуповісті 3—5художніхдеталей,пояснитиїхзмістіроль.

уроК № 29

тема. Григір Тютюнник. «Климко». Воєнне дитинствовповісті.Ідеясамопожертви.

мета: допомогтиучнямусвідомити ідеїтворута їхмай-стерне,художньопереконливевтілення;розвиватинавичкичитання,переказутвору,виділенняклю-човихепізодівтадеталей;умінняформулюватисвоїдумки з приводу прочитаного, оцінюватижиттєвіявища;виховуватипочуттявідповідальності,здат-ністьдоспівчуття,довиявівмилосердя.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору,краєви-диДонбасу.

теорія літератури: моваперсонажів;художнядеталь;тема,ідея.

Хід уроку




Зачитуванняучнямивибранихнимихудожніхдеталейізтворутаїхкоментування.Корекціяйоцінюваннявчителем.

113

2. робота над таблицею.З а в д а н н я: скласти за змістом четвертого розділу таблицю:

«Доброізло».

Добро Зло

—людиневтрачаютьвірувпе-ремогусправедливості;—допомагаютьоднеодному,здатнідоспівчуття,досамопо-жертви;—добрі,привітні;—поріднилисячерезспільнубіду;—чутливідокраси

—війна,розруха;—людизалишилисябездахунадголовою,безодягу,продук-тівхарчування;—їхвідправляютьуневолю;—вонизазнаютьпринижень;—дехтозраджуєбатьківщину,дехтонамагаєтьсянажитисяналюдськомугорі

IV. Формування і вдосКоналення вмінь та навичоК1. Виразне читання п’ятого-шостого розділів повісті «климко».


3. обмін враженнями, евристична бесіда, пошуково-дослідницькі зав-дання.—Пригадайте,скількикілометрівзалишилосяКлимковідійти

досвоєїстанції,колийоговигнализпоїзда,заскількидніввінїхпройшов?(60кмзадвадні.)

Зробітьвисновкипрохарактерхлопчика.—Читакогокінцявиочікували?Чизакономірнимбулоподіб-

неврокивійни?—Як ви думаєте, чи потрібно давати тепер якийсь особливий

статус,пільгилюдямкатегорії«дітивійни»?Яквиставитесядове-теранів,долюдей,дитинствоякихобпалилавійна?

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК Міні-диспут.

МарійкаДопитливавважає,щоКлимковіневартобулотакри-зикувати,йтиутакудалекуйнебезпечнуподорож.Напевно,усіра-зомвонизмоглибпорятуватималенькуОлю,датисобіраду.Запе-речтеМарійціабопідтримайтеїї,аргументуючисвоюдумку.


114

VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитатип’ятий-шостийрозділитвору,перека-

зуватиїхзапланом,виділятиголовніепізоди;зробитиілюстрації.

уроК № 30

тема. ГригірТютюнник.«Климко».Морально-етичніуро-ки,художніособливостітвору.

мета: допомогти учням засвоїти морально-етичні урокиповісті,їїхудожніособливості;розвиватинавичкивиділенняйпереказунайбільшвражаючихепізодівіз твору, висловлювати власні роздуми з приводупрочитаного;розвивативміннявестиспостережен-нянадхудожнімтекстом,виділятихудожнізасобитаз’ясовуватиїхнюроль;виховуватикращілюдсь-кіякості.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору.теорія літератури: повість; ідея; герої твору;художні засоби;худож-

нядеталь.

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів1. Зачитування (або переказ) найбільш вражаючого епізоду.

Учні зачитують або переказують найбільш вражаючий епізодзповісті,аргументуючисвійвибір.

2. огляд учнівських ілюстрацій та ілюстрацій художників.Учнівисловлюютьсвоїдумкищодовідповідності змальованого

змістовітвору.

IV. Формування і вдосКоналення умінь та навичоК1. колективне характеризування головного героя повісті климка.

З а в д а н н я:заповнититаблицю,підібравшицитатидорисха-рактеру(абонавпаки,взалежностівідпідготовкикласу).

115

Риси Цитати

Добрий,турботли-вий,чуйний,аку-ратний,працьови-тий,умілий

«ЦебуланайбільшарадістьКлимкова—покластипереддядькомчепурносписанізошити,асамомузаходитисяпоратися:винестимискуздьогтяноюводою,витертипідлогу,денабризкано,ітихо,по-крадьки,щобдядьконеобернувся,насипатийомуюшки,якоїсамінаварив,—гарячоїтазапашної».

Самостійний,гор-дий

«Доглядатизасобою—зваритиїсти,прибративхаті,випратиодежину—вінумівісам.Давновжевмів...»

Витривалий,терп-лячий

«...Землябулахолодна,віднеїпотерплипідо-швиізробилисяякдерев’яні.Коливонимерзлитак,щоажпекли,інебуловжетерпцюйтидалі,Климкосідавпростосереддорогийодтиравїхру-ками...»«Останнюполовинусухарявініз’ївучоразранкуівідтодінемаванірісочкивроті».

Товариський «...Вінрідкоколизалишавсянаодинціузакіптю-женихстінах,бовньогочастенько,—бувало,щойдоночі,—засиджувалосяшкільнехлоп’ячетова-риство...»

Відповідальний «Що,щовнаскартоплієтрохитасала?Цьогохочбинадвамісяціхватило.Аскорозима.Зараз,покитепло,требайти.Харчівнаміняємоподорозіназад,молока,може...»

Милосердний «Климковидлубавзкишеніоднутридцяткуіпо-клавбабусіупелену,асамшвидкопішовгеть».

Кмітливий,сміли-вий

«Климковипустивплащ-палатку,вчепивсядівчинівдругурукуізакричав:“Цемоясестра!Сестрамоя,пустітьїї!Чуєте?Вонаменізаматір!”»

Совісний,відпові-дальний,стійкий

«—Требажроботуякусьзробититітці,атотількинабалакав:ітезроблю,іте...»«Вдощвіннезупинявся,щобдесьйогопереждати,айшовійшов,напнувшисьнадірваноюплащ-па-латкою,докинеслиноги»іт.ін.

2. робота над усним твором на основі таблиці.Учніпрацюютьнадскладаннямусноготворунатему«Щозахоп-

лює мене в образі Климка» або «Які морально-етичні уроки повісті“Климко”».

116

3. Евристична бесіда, пошуково-дослідницькі завдання.—Чивважаєтеви,щоГригірТютюнникпростоописавсвоєжит-

тя?Доведітьсвоєсудженнянаосновіпорівняннябіографіїписьмен-никатасюжетутвору.

—Усізнають,усіпогоджуютьсязтим,щодобротайчуйність—цегарно,цекраще,ніжробитизло.Тодічомувнашомужиттіщетакбагатозла?Поділітьсясвоїмироздумамипроце.

—Уякихвипадках,навашудумку,доцільнайпотрібнасамо-пожертва?Ічипотрібнавонавзагалі?

4. Спостереження над художнім текстом.Учні заповнюють таблицю, визначаючи художні засоби назва-

них цитат, їхню роль у творі (або навпаки, підбираючи прикладихудожніхзасобів).

Художнізасоби

Приклади

Епітети «Чистий,виголенийіясний»(дядькоКирило)

Метафори «Трояндизтрояндовоїсукнізацвіталивнеїйнащо-ках»

Порівняння «Гойдаласядовго,якмаятник».

Пейзаж «Климкопрокинувсявідхолодноїроси,...іпобачивнадсо-боюскам’яніло-бузковенебо,якимвонобуваєлишевосенинасходісонця,—безжайворіння,безлегкихзпозолотоюхмарокпообрію,безусміхненоїрадостіпробудження».

Портрет «Сивий,вусатийікругло-товстий,яксправж-нійбочонок,аптекарлюбивпоходжатиранкамипобазару—вширокихсмугастихштанцях,удовгій,ледьнедоколін,синійкосоворотці,підперезанийкрученимшовковимпоясомзбілимикитицями».

Інверсія «Забовванівлісок,підіймавсядимок».

Діалогийполілоги

«—Здалекуйдешчитутешній?—спитав.—ЗДонбасуя,—сказавКлимко.—А-а!Землячок...Посіль,кажеш?Климкокивнув.—Ащожутебенасіль?—Торбинкаосьо,—Климкознявзплечаторбу.—Ні,—усміхнувсяшвець».

Вигуки,ок-личніречення

«Облава!..Облава!..»,«Хах!Осьдевонасховалась!»таін.

117

5. Спостереження над мовою персонажів.1) Авторвживає«макаронічну»(перекручену)мовудляпоказу

національної приналежності героїв (білоруса—візника водийприятелядядькаКирила;чехів,італійців-окупантів,німців;представниканародівСередньоїАзіїЗульфатаійогодідуся);

2) використовуютьсяпросторічні,згрубілісловаумовілюдей,щооточуютьКлимкапідчасокупації (шмаркач,новіпри-хвоснітаін.);

3) особливостімовивідповідаютьхарактерамлюдей:уНаталіМиколаївни—лагідна,правильна,скромнамова;ушевця—згумором;уворожки—нахабно-байдужа.

В и с н о в о к: особливостімовиперсонажів служать для індиві-дуальноїхарактеристики їхзавдачею,національноюприналежніс-тю, соціальним статусом, допомагають читачам краще уявити собіописуванихгероїв.


Задопомогою«магічногоквадрата»прочитайтеключові слова,якілежатьвосновіідеїповістіГригораТютюнника«Климко».

о д о б р о т а н а х о р а т а

ш п а ш н а г г у м а н і з м н

б о н ч у й н і с т ь т у з и в

к м и л о с е р д я и н а ч е р

с и м п р а ц ь о в и т і с т ь

л о т у р б о т а п а т а д е р

м а с а м о п о ж е р т в а н а

о с п і в п е р е ж и в а н н я

ю с а м о с т і й н і с т ь г а

в і д п о в і д а л ь н і с т ь

т с м і л и в і с т ь и н в о р

п а р т к м і т л и в і с т ь а

д в и т р и в а л і с т ь о ш к

л е т о в а р и с ь к і с т ь а

м о в г і д н і с т ь а с о л о

к и з а п о ш а н а р о г я т м

118

В і д п о в і д ь(слованаписаніпідряд,замаскованіпопередуівкін-ці іншими,будь-якимилітерами):доброта,гуманізм,чуйність,ми-лосердя,працьовитість,турбота,самопожертва,співпереживання,са-мостійність,відповідальність,сміливість,кмітливість,витривалість,товариськість,гідність,пошана.


VII. домашнє завданняНаписатилистаКлимкові,уявившитойперіод,коливінопинив-

сябездахунадголовоюухолоднійтабруднійваговійшахти.Підготуватисядоурокузпозакласногочитання.

уроК № 31

тема. Позакласне читання. Григір Тютюнник. «Вогникдалековстепу».

мета: ознайомити учнів з іншими творами письменни-ка,допомогтиусвідомитиідейно-художнюцінністьтвору, прочитаного самостійно; викликати інтересдо читання книжок; розвивати навички самостій-ноїроботизкнигою,спостереженнянадхудожнімтекстом,виділенняголовноготависловленнясвоїхдумокзприводупрочитаного;виховуватипочуттялюдяності,гуманізму,здатностідоспівчуття,това-риськості.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору.теорія літератури: повість;героїтвору;тема;ідея;сюжет;композиція;

художніособливості.

Хід уроку




ЗачитуваннялистівдоКлимка.

119


Повість«Вогникдалековстепу»,якувипрочиталисамостійно,твориласязовсімвіншомунастрої.«Неписав,анібипроспівав...»—сказавГригірТютюнникпронеїсвоємутоваришевіПавловіМалєєву.Ілейтмотивомїїбуласвітладумкапродобротулюдську,проїїне-знищенністьінеобхідність.

Письменник наче стомився від безперервних страждань своїхюнихгероїв—разомзними—однадмірутягаря,кинутогоісторич-ноюдолеюнаїхніслабосиліплечі,наїхнінезахищенісерця.Івінзвернувсядотієїсили,якадопомогланародовівитриматинайтяжчівипробування,—силивзаємодопомоги,дружби,милосердя.

Сюжетповісті«Вогникдалековстепу»побудованийінакше,ніжупопередньомутворі.Драматичнанапруженість,пов’язаназтим,щоПавланеодразуприймаютьдоучилища(малий-бо!),змінюєтьсяне-спішноюрозповіддюпронавчальнийпроцес,продозвіллямолоді,проте,якщоднядолаютьдев’ятькілометрівдоучилищайдев’ятьназадчетверодрузів-ремісників.Саменацьомушляхувиникає—цілкомнесподівано—колізія (розвитокдії,дія,подія),якамалонеприз-веладотрагічноїрозв’язки;алерозв’язкитакоїтут,засамимзаду-мом, бутинеповинно.Такакомпозиція допомагає авторові акцен-тувати два моменти—об’єктивні складнощіжиття і певні злі (надорозідітей—випадкові)сили,якідобраволялюдейдорослихіро-зумнихспроможнаусунути.Основнийжезмісттвору—тоживежит-тя, постійний і незворотний процес пізнання, зростання й самоут-вердженнялюдини,—чиміпрекраснаіпривабливанезабутняпораранньоїюності...

(За Л. Мороз)

—Атеперподивимося,яквизнаєтетвірГригораТютюнника,яквизрозумілийогоіщодумаєтепройогогероїв.

2. Літературна гра від Марійки допитливої «Скажи “так” чи “ні”».(Виконуєтьсяписьмово,кожнаправильнавідповідьоцінюється

одним балом; перевіряють учні-асистенти або застосовується методвзаємоперевіркипідкерівництвомучителя.)

1) Післявійнилюдисталижитидобре,заможно,вновенькиххатахізцентральнимопаленням.(Ні.)

2) Директор не захотів брати Павла до училища, тому щотойпогановчився,мавудокументахнезадовільніоцінки.(Ні.)

3) Вучилищібуламайжевійськовадисципліна.(Так.)

120

4) Майстромп’ятоїгрупипризначилихочпораненого,кульга-вого,протебадьорогофронтовика.(Ні.)

5) МайстерФедірДемидович розповідав про слюсарні інстру-ментинуднимголосом,байдужескидаючиїхусвійящичок.(Ні.)

6) Ізгільзучніремісничогоучилищавиготовлялилопати.(Так.)7) П’яту групу за добру роботу нагородили комбінезонами.

(Так.)8) Щодняхлопціпроходилиізселадоучилищаізновудодо-

мупо18кілометрів.(Так.)9) ХлопцівирішилипітидодідаШтокалапопрацюватийза-

робитиабрикос.(Ні.)10) ДідШтокалодужелаявхлопцівіпрогнавїхізсадка.(Ні.)11) КолиПавлосамішовдоучилища,подорозінаньогонапа-

лазграяздичавілихзавійнусобак.(Ні.)12) Павла врятувала жінка та його друзі з училища разом із

майстром.(Так.)

3. Евристична бесіда, обмін враженнями, виконання пошуково-дослідни-цьких завдань.—Чисподобаласявамповість,чимсаме?Чимвонавідрізняєть-

сявідпопередньої?—Чивважаєтевифіналтворудобрим,оптимістичним?—Прочитайтеприкінцевийепізодповісті.Якахудожнядеталь

тутнайвиразніша,звертаєнасебеувагу,зворушує?(Скибкахлібаізвдавленоюдрібкоюсолі.)

—Якіавтобіографічнімоментиєутворі?(Письменниктежучив-сявремісничомуучилищі.)

—Який образ-символ є у повісті, чим він споріднений з обра-зомсосонкизоднойменноготворуОлениПчілки,щовивчавсяу5-мукласі?(Вогник.)

—Якимибуливзаєминихлопців?Чиможнаценазватисправж-ньоюдружбою?

—Звідки,навашудумку,берутьсятакілюди,якФріц?—Чипомітиливиелементигумору,доброїіронії(абосамоіронії)

узмалюваннігероївповісті?—ХтозтоваришівПавлавамбільшесподобався,чому?—Які морально-етичні уроки дає повість Григора Тютюнника

«Вогникдалековстепу»?Якаїїідея?—Чивідкривсявампо-новомуписьменник,чидумкапроньо-

го,йоготворизалишиласянезмінною?

121

4. робота з таблицею.Учнізаповнюютьтаблицю,визначаючи,якіхудожнізасобивжи-

ваєГригірТютюнникдля змалювання своїх героїв, дляповнішогорозкриттятемитаідеї.

Художнізасоби Визначення

Вільшечка,слухняненький,пальчиками,добрінько пестливо-зменшу-вальніслова

Найбідовіший,новий-новісінький,маленький,трем-тячий,блискучий

епітети

Перекидали,якжарину;якпрозорийдимокподзеркалу;чорний,якгалка

порівняння

Абрикоси...горятьжовтогарячимбагаттяміпах-нуть;полоскочезолотоюмишкоюіпригріється

метафори

Вінівході,івруках,ізлицямлявий,ажкис-лий.Івесьякийсьвидовжений:рукидовгі,ногидовгі,обличчядовге,навітьлобнеможнасказати,щобвисокий,арозтягнутийугоруізвужений,депочинаєтьсячуб;бровинадпереніссямдвомаклип-чиками,тежугорупнуться,майжесторчма,інерозбереш,читовіндужездивований,чиось-осьза-плаче

портрет

Сонцевженизько,ховаєтьсязавітрякнадпровал-лям.Кам’янкащетрохитепла,усипанапідгорілимпокарьоженимлистямзкленівнаддорогою—вонолускотитьпідбосиминогами,ламається

пейзаж

—Видно,дивіться!—Ідосівидно!—О,немає,сховався...

діалог,полілог

5. Порівняльна робота.З а в д а н н я:схарактеризуватиобразголовногогерояповістіПав-

латапорівнятийогозобразомКлимка,знайшовшиспільнейвід-мінне.

співчутливий відповідальний

роботящий Павло самостійний

витривалий,стійкий добрий товариський

122

Спільне

Важкевоєннетаповоєннедитинствобезбатьківраноробитьїхдоросли-ми,маютьусікращігуманніякості

Відмінне

Павло Климко

Трохистарший,розсудливийнеполітах,зпочуттямгумору;звели-коюпошаноюставитьсядополег-лихубою,дофронтовиків

Здатнийдосамопожертви,беренасебевідповідальністьзаінших;до-лаєнеймовірнітруднощійпере-шкодидлядосягненнямети

6. Підсумок учителя.«Прожиттяповоєннихремісничат,процихмаленькихтрударів

нашогонародуписалосячимало,алевкнижкахГригораТютюнни-каїмпощастилочиненайбільше,—здається,нідеїхніпереживан-няневідтворенізтакимдушевнимщемом,зтакимпсихологічнимпроникненням»,—зазначаввидатнийукраїнськийписьменникОлесьГончар.Іминеможемо,мабуть,ізнимнепогодитися.

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК Вікторина від Марійки допитливої «Хто це?».

«Казавужеїйраз:ідітьзаміж,аяйсамякось.Плаче....Нічо-го,нарубаюдров,зваримощосьїсти,адалівонопокаже.Неплака-тимежвоназложкоювруках!»(ПавлопротіткуЯлосовету.)

«Вінбувувсьомувійськовому,зпортупеямичерезплече,тіль-ки без погонів: на гімнастерці два ордени, а решта—планочки».(Директоручилища.)

«Слюсар-інструментальщик найвищого розряду. Крім того, вінщеіслюсар-лекальщик,тобтовмієробитизметалувсе:відмолоткадонайдрібнішогогодинниковогомеханізму.Заразпенсіонер».(ФедірДемидович,майстерп’ятоїгрупи.)

«Любитьгеографіюірозповідаєпрокожнукраїнутак,начевінбувтам».(ВасильСилка.)

«Кам’янієпосередсадка—довгий,сухийісивий—ісваритьсянанаспальцями».(ДідШтокало.)

«Яколисьоравуночі,якприцепщикомбув.Ловко—страх.Фарасвітить,скибипопередублищать,трактористпідскиртоюспить,аясам.Стану,прочищуплугиодбур’яну—ідаліпогнав...»(ВасильОбора.)


VII. домашнє завданняЗробитизаписучитацькомущоденнику,підготуватиуснийтвір

«Чимменіподобаються(менезацікавили)твориГригораТютюнника?».

123

«ти знаєш, що ти людина?»

уроК № 32

тема. ОлексаСтороженко.«Скарб».Сюжеттвору.мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюписьмен-

ника,викликати інтересдовивченняйоготворів;допомогтиопрацюватисюжеттвору;розвиватина-вичкисприйняттяматеріалунаслух,виразногочи-тання;вчитиповнойточновідповідатинапитання;розвиватилогічнейобразнемислення;виховуватипрагненнядоповноцінного,сповненогосенсужит-тяназасадахзагальнолюдськихцінностей.

обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його творів,виставкакнижок.

теорія літератури: гумор, засоби гумористичного зображення, опові-дання.

Хід уроку




ЗаслуховуванняуснихтворівпровраженнявідповістейГриго-раТютюнника.


ПроОлексуСтороженкамаловідомосучасномучитачеві,оскіль-кийогоім’яітворчістьдовгийчасзамовчувалися.

Нащадокдавньогокозацькогороду,синвідставногоофіцера,вінсампрослужив26роківувійську,бравучастьуросійсько-турецькійвійні.Здавалосяб,суворавійськоваслужбаізахопленнялітературою,

124

народноютворчістю,українськоюдемонологією—несумісніпоняття.АлеСтороженко,як іМ.Гоголь,зкотримвінбувособистознайо-мий,поєднавусвоїйтворчостіфантастичніелементизреалістичнимзображеннямселянськогопобуту,звичаїв,знароднимгумороміна-родноюмудрістю. Він написав роман і низку оповідань, більшістьякихдрукуваласявжурналі«Основа».І.Франконазвавписьменни-ка«талановитимоповідачем».

2. Виразне читання оповідання олекси Стороженка «Скарб».


4. обмін враженнями, евристична бесіда.—Чисподобалосявамоповідання,чимсаме?—ЯкепрізвиськобулоуПавла,чомутаке?—Азахотілибвитакогощастя,якуПавла?—Яквиставитесядоматериноговиховання,доповедінкима-

теріПавла?—Якізвичаїтаповір’яукраїнськихселянописанівоповіданні?—Відіменікоговедетьсярозповідь?—Щонагадуютьостанніроздумивоповіданні?(Моральубайці.)

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК Запитання від Марійки допитливої.

УМарійкиДопитливої виниклопитання: а навіщоми вивчає-мо такий твір, який він має стосунок до сьогодення? Якийсь ле-жень-нероба,якийсьскарб,дохлийсобака...Всецетакнев’яжетьсязХХІстоліттям...

—Авиякдумаєте?Своєтвердженняобґрунтуйте.


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,переказуватизмістоповідання,від-

повідатинапитанняпідручника;зробитиілюстрації.

125

уроК № 33

тема. ОлексаСтороженко.«Скарб».Морально-етичніпробле-миоповідання.Засобигумористичногозображення.

мета: допомогти учням краще засвоїти ідейно-художнійзмістоповідання,йогоморально-етичніурокитаза-собигумористичногозображенняобразів;розвиватинавичкиспостереженнянадтекстом,йогоаналізу,висловлення власних суджень щодо загальнолюд-ськихморально-етичнихпонять;виховуватипраг-неннядоосмисленого,активного,творчогожиття.

обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, табли-ця«Видигумору.Засобигумористичногозображен-ня».

теорія літератури: види гумору, засоби гумористичного зображення;символ.

Хід уроку




Зачитування(переказування)епізодівоповідання,якізапам’ята-лисянайбільше(зобґрунтуванням).

IV. Формування і вдосКоналення умінь та навичоК1. Слово вчителя.

Спробуємонакреслитиумовнулініюжиттяголовногогерояопові-дання«Скарб»Павла.

немовля хлопчик парубок чоловік

Спитьнаперині,напечіупросі,усадкупідгрушею.

Лініяжиттярівна,безподій,безроботи,безінтересів,бездрузів,безмети.

126

—Чи може таке бути? (Може, але письменником дещо гіпер-болізовано,перебільшено.)

—Щоувасвикликаєсміх,насмішку,осуд?

2. Словникова робота.Пригадаємо відомості про гумор, засоби гумористичного зобра-

ження.(Записдолітературознавчогословничка.)Комічне—категоріяестетики,щохарактеризуєтойаспектос-

воєннясвіту,щосупроводжуєтьсясміхом;поділяєтьсянагумортасатиру,маєпроміжнівідтінки—дотеп,іронія,сарказм.

Гумор—доброзичливийсміх,спрямованийнавикриттяпевнихвадлюдськогохарактеручинедоладностіужиттілюдей,уїхповедін-ці.Вгумористичниххудожніхтворахсмішнезображуєтьсявдобро-душномужартівливомутоні.

Іронія—тонка прихована насмішка, кепкування, глузування.Проявищечиособуговоритьсянібитовпозитивномучизахоплено-мутоні,арозумітитребапротилежне.

Сатира—гостревисміювання(частовперебільшеномувигляді)всьогонечесного,несправедливого.Усатиричнихтворахписьменни-кизасуджуютьусе,щоєнегативнимулюдськомужитті.

Сарказм—зле,в’їдливевисміюваннясерйознихвадухарактеріперсонажа, подіях та явищах громадського або приватного життязтим,щобвикритиїхнюпотворнусутьівикоренити,знищити,бовиправитиїхнеможна.

3. Бесіда з учнями.—Які,навашудумку,видикомічноговикористовуєОлексаСто-

роженко?(Гумор,іронію,сатиру.)Для зображення комічного застосовуються певні засоби. Пере-

лічимоосновнізних івизначимо,якісамевикористовуєписьмен-никвоповіданні.

— Сполученнявреченніслів,щоозначаютьрізнорідніпоняття;— неправильнерозумінняміжмовнихомонімів;— використання або розуміння метафоричних фразеологізмів

упрямомузначенні;— використаннякаламбурів—гризвуківабослів;— вживання пестливих слів, займенників середнього роду

ідієслівутретійособіоднинистосовноособизметоювисмію-вання;

— використаннягіперболи;— іронія—вживанняслівупротилежномузначенні;

127

— парадокс—сполученнянесуміснихпонять,щовиключаютьоднеодного;

— макаронічнамова—змішанняйперекручення слів різнихмов;

— народнаетимологія—перекрученняперсонажемслів,вимо-ваякихдляньоговажка;

— жартівливінародніприслів’ятаприказки;— дитячаетимологія—шепелявість, картавість та інші вади

умовідітей;— урочистийтон івикористаннявідповіднихзасобівпризоб-

раженнібуденнихподій,описізвичайнихпредметів;— використанняполітичнихабонауковихтермінівдлязобра-

женняпобутовоїподіїчищоденноїроботи;— змішаннярізнихстилівлітературноїмови;— характеристичніпрізвища;— пародія;— комічнаситуація,подія,монолог,діалог,герой,деталь.

4. Пошуково-дослідницька робота.(Проводиться самостійно під керівництвом учителя або учнів-

асистентів).З а в д а н н я: відшукати засоби комічного, що їх використовує

ОлексаСтороженковоповіданні«Скарб»,зробитивисновки.Просторічніталайливіслова(телепень, скажена, орав здорово);

комічніпорівняння,фразеологізми(як той пуцьвірінок, буцім зйого чортяка лика дере, як на живіт кричить, як горох змішка);гіпербо-ла(не випускає мати сина надвір цілий рік — то холодно, то жарко, то сиро);вживаннясередньогороду(його вигнало та розперло);

комічнийпортрет(«Лика широка та одутлувата, як утого салогуба, аруки білі та ніжні, як упанночки»);

іронія(«заснув манесенький»);комічніситуації(«...Вийде всадок, ляже під грушею, ачасом,

глянувши угору, трошки й розсердиться: “Бісові груші,— пробубонить,— які спілі, інад самісінькою головою висять, ані одна ж то не впаде урот”»);

прізвиськоЛежень;комічнаподія (скарб захованийудохломухорті,якогохлопці

жартомавкинулиПавловідохати);комічнеприслів’я(«Хвалитьшинкарп’яницю,адочкисвоєїза

йогоневіддасть!»)В и с н о в к и:гумористичне,викривальнезображенняголовного

героя оповідання «Скарб» автор подає, вдаючись до різноманітних

128

засобів,якідопомагаютьвикликативідразудолюдини,котранічо-гоусвоємужиттінезробиладоброго,прожиламарнойбезцільно,користуючисьплодамипраціінших.

5. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».—Щосимволізуєскарб?О ч і к у в а н і в і д п о в і д іСкарб—узагальненийобразщастя.Скарб—добробут,благополуччя.Скарб—любов.Скарб—здоров’я,життя.


МарійкаДопитливазашифрувалаприслів’я.Прочитайтеїхіска-жіть,яквонипов’язанізоповіданням«Скарб».

(У)лнвгпч(до)спнпрстл

Спш,спш,(а)спчтнкл

(Як)спть,(то)(не)(їсть),(а)(як)(їсть)—ндрм

Спть(до)(о)бд,(то)прснтьсвдмдь

Хтгр(не)бчв,тй(і)щст(не)зн

В і д п о в і д ь(додатиуповнозначнісловаголосні).Улінивогопічдоспинипристала.Спиш,спиш,аспочитиніколи.Якспить,тонеїсть,аякїсть—недрімає.Спатьдообід,топриснитьсяведмідь.Хтогорянебачив,тойіщастянезнає.


VII. домашнє завданняСкластиуснийтвір«Якярозуміющастя»або«Чихотівбиямати

такещастя, як Павло з оповідання Олекси Стороженка “Скарб”».

129

уроК № 34

тема. Б.Лепкий.«Цвітщастя».мета: ознайомитиучнів ізжиттямтатворчістюБогдана

Лепкого,викликатидонихінтерес;розвиватина-вичкивиразногочитання,переказу,аналізутвору,виділенняголовноїдумки,морально-етичнихнаста-нов;виховуватикращіморальніякості,розумінняістинноївартостіжиттєвихцінностей.

обладнання: портретписьменника,виставкайоготворів,ілюст-раціїдооповідання.

теорія літератури: геройхудожньоготвору;тема,ідея.

Хід уроку




Заслуховуванняуснихтворів,складенихудома.


«Сьогодні українському письменникові Богданові Лепкому по-вертаєтьсяйого чесне ім’я, а українській літературі—його твори.Повертаютьсяпіслядовгогойнесправедливогозамовчування.Навітьзнана у всіх усюдах, деживуть українці, знаменита пісня “Чуєш,братемій...”,щопосталазйоговірша“Журавлі”,публікуваласябезіменіавтора,якнародна.

ТаБогданЛепкий—неепізодичнеім’явукраїнськійлітературі,цепостатьпершорядноїваги,непересічноготаланту.Поет,прозаїк,пе-рекладач,літературознавець,видавець—вінукожнійізцихгалузейвнісвагомийвкладвісторіюрідноїкультури...»—такпишепроБог-данаСильвестровичаЛепкоголітературознавецьМиколаІльницький.

Вдумайтесьлишеутакийфакт:одинтількиперелікйоготворівзаймає700друкованихсторінок!АщеБогданЛепкий—талановитийхудожникімузикант.

Його батько, сільський священик, сам писав під псевдонімомМаркоМурава;матигарногралайспівала;братЛевкоставвідомимкомпозитором.

130

УчивсяЛепкийуБережанськійгімназіїіажутрьохуніверсите-тах—Віденському,КраківськомутаЛьвівському.Спочаткувчителю-вавуріднійгімназії,уКракові,потімставпрофесоромукраїнськоїлітературиЯгеллонського університету. З 1899 року переїздить доКраковайпостійноживеуПольщі,хочдужесумуєзарідноюук-раїнськоюземлею.

Серед друзів Б.Лепкого—ІванФранко, В. Стефаник і багатоіншихвідомихдіячівкультури.

УтридцятихрокахХХст.Лепкийчастоприїжджав ізКрако-ванаІвано-ФранківщинувселоЧерче.Тамвінлікувавсявмісце-вомусанаторії,наймаючижитло.А1933рокусільськагромадабез-коштовноспорудиладляньогоспеціальнийбудинок,назвавшийого«Богданівкою».Цедужепромовистийфакт.

УрокиДругоїсвітовоївійнистарий,хворийписьменникнелишевтративроботувуніверситеті,айзазнавпереслідувань.

Якікожналюдина,аособливотворча,Б.Лепкийзамислював-сянадтим,щожтакелюдськещастяіякйогознайти.

Ційпроблемівінприсвятивновелу«Цвітщастя»,уякійтонкороз-криввнутрішнійсвітмаленькогохлопчика,щошукаєквіткущастя.

2. Виразне читання новели «Цвіт щастя».


4. обмін враженнями, евристична бесіда, спостереження над художнім текстом.—Якевраженнясправивнаваствір?—Чибагатоподійвідбуваєтьсяуцьомутворі?Чомуписьменник

приділяєбільшеуваги:подіямчидумкам,почуттям?—Якматипояснюєдитині,щотакещастяідоля?Аякбиви

пояснилице?—Яквидумаєте,щобулонасправді,ащобулоуявним?—Знайдітьутворіописиприроди,з’ясуйтеїхнюроль.—Пояснітьприхованийзмістостанньогоабзаца.Чому,наваш

погляд,твірзавершенориторичнимпитанням?—Яківизнаєтенароднілегендипроквіткущастя?


МарійкаДопитливазамислилася.Якщолюдинаризикуєжиттямзблагородноюметою,товона—герой іце—подвиг.Ачиможнаназватигероємцьогохлопчика?

ДопоможітьМарійцірозібратися.

131


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,переказувати,аналізуватитвір«Цвіт

папороті», знаходити такоментувати реальне і уявне у творі; зро-битиілюстрації.

уроК № 35

тема. Б.Лепкий. «Мишка (казка для дітей: для малихівеликих)».

мета: ознайомитизтворомписьменника,допомогтиусві-домитийогоідейно-художнєзначення;розвиватина-вичкивиразного і вдумливогочитанняпритчевоготвору,йогопереказування,виділенняголовноїдум-ки,висловленнявласноїдумкитааргументуванняїї;виховуватистійкіжиттєвіпозиції,щовідповіда-ютьзагальнолюдськимморально-етичнимнормам.

обладнання: портретписьменника,виставкайоготворів,ілюст-раціїдоних.

теорія літератури: головнадумкатвору;притча.

Хід уроку




2. Евристична бесіда, пошуково-дослідницькі завдання.—ЩозахоплюєвасуБ.Лепкомуякособистості?—Як,навашудумку,написанийуминуломустоліттітвір«Цвіт

щастя»пов’язанийізнашимчасом?—Чибудетевишукатисвоюквіткущастяіяксаме?—Знайдіть у тексті і виразно та вдумливо прочитайте фразу,

яка вам здаласянайкрасивішою,художньодовершеною.Визначте,якимихудожнімизасобамицедосягається.

132

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Виразне читання твору Б. Лепкого «Мишка».


3. обмін враженнями, евристична бесіда, спостереження над текстом.—ПроякийчасідетьсяутворіБ.Лепкого?—ЩоміськімишірозповідалипросвоїхгосподарівіщоМиш-

капросвоїх?—ЯкставилисядовійнигосподаріМишки,чому?—ЧомуМишцізробилосясоромнозасвоюгосподиню?—Яка«великаідея»зародиласявмаленькіймишачійголові?—ЧомуМишкавирішила,щоїйіздітьмикращежитивполі,

ніжутакійхаті?—Чомутвір«Мишка»маєпідзаголовок:«Казкадлядітей:для

малихівеликих»?—Якаголовнадумкатвору?

4. Слово вчителя.Твір Б. Лепкого зажанровими ознаками нагадує притчу. Зга-

дайте,мививчалиу6-мукласіподібнийтвірЕ.Андієвської«Каз-капрояян».

Притча—невелике алегоричне оповідання повчального харак-теру(цедавнійжанр,писавсяздебільшогонарелігійнуабопобуто-вутему).

5. Спостереження над текстом.Заповненнятаблиці«Трагічнеікомічнеутворі».

Трагічне Комічне

— війна;

— голод;

— відчайлюдей;

— стражданняголодноїдитини;

— жадібністьгосподинійгоспода-ря,якірадіютьізчужогогоря

— якгосподиняговоритьпросусідів,що«нагрошіласійрідногобатькапродалиб»;

— якМишкахарактеризуєгоспо-диню,щоязикомторохкотілаголоснонавсесело;

— якМишкарадіє,щодітисплятьінечують,яклюдивміютьбрехати;

— якгосподарпобачивпорожнюскриню

133

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКМарійка Допитлива зашифрувала прислів’я, яке, на її думку,

співзвучнезідеєютворуБ.Лепкого«Мишка».Прочитайтейого,до-повнітьіншимиприслів’яминацютему,яківизнаєте.

7ті, 10рий— 1злий 5зазд 4від

9доб 8а

3че 12ра

13дос 6рос 11від 2пла 14ті

В і д п о в і д ь:злийплачевідзаздрості,адобрий—відрадості.


VII. домашнє завданняПідготуватисядотематичногооцінювання.

уроК № 36

тема. Тематичнеоцінювання.«ГригірТютюнник.ОлексаСтороженко.БогданЛепкий».

мета: виявитирівеньзнань,уміньтанавичокучнівзме-тоюкорекції;розвиватилогічнетаобразнемислен-ня,пам’ять,уміннявисловлюватийаргументувативласні думки; виховувати гідність, активну,жит-тєстверджуючупозицію.

обладнання: портретиписьменників,ілюстраціїдотворів,книж-ковавиставка,тестовізавдання.

теорія літератури: художнядеталь,гумор,сатира,засобигумористич-ногозображення.

Хід уроку



134

III. основний зміст роботи1. інструктаж щодо виконання тестів і тестових завдань.

2. Написання контрольної роботи.

іваріант


1. Укажіть,чомуКлимкозоднойменноїповістіГригораТютюнни-кавирушивунебезпечнуподорож:

а) набратисолі; б) купитимолока; в) заробитигрошей.

2. Допишітьречення.Гумор—це....

3. Запишітьасоціативнісловадопоняття«скарб».


1. Схарактеризуйте образ Климка з однойменної повісті ГригораТютюнника.

2. З’ясуйте, що є трагічним і що комічним у казці Б. Лепкого«Мишка».

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)Напишітьневеликийтвірнаоднузтем:1) «ЧихотівбиящастяПавла,герояоповіданняОлексиСто-

роженка“Скарб”?»;2) «Чимзворушила,надчимзмусиламенезамислитисяповість

ГригораТютюнника“Климко”?»

ііваріант


1. укажіть, чому вчителька з повісті Григора Тютюнника «климко» стала жити у шахтній ваговій:

а) вонахотіла,щобхлопцідопомоглиїйняньчитидитину;б) їїквартирупограбувалийпотрощилиокупанти; в) вонапереховуваласявідворогів.

135

2. Допишітьречення.Сатира—це...

3. Запишітьасоціативнісловадопоняття«щастя».І І І р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)

1. СхарактеризуйтеобразМишкизоднойменноїказкиБ.Лепкого.

2. З’ясуйте,якігумористично-сатиричнізасобивикористовуєОлек-саСтороженкодлярозкриттяобразуголовногогерояоповідання«Скарб».

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)Напишітьневеликийтвірнаоднузтем:1) «Що таке квітка щастя за оповіданням Б. Лепкого “Цвіт

щастя”ізавласнимиміркуваннями»;2) «ЩозахоплюєменеуКлимкові,героєвіоднойменноїповісті

ГригораТютюнника».

IV. домашнє завданняСкластитаблицю«Істиннітафальшивіцінностівнашомужит-

ті»(письмово).

уроК № 37

тема. ЛінаКостенко.«Чайканакрижині»,«Крила».мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюписьмен-

ниці, допомогти усвідомити ідейно-художню зна-чимість, неповторність її поезії; розвивати навич-ки виразного читання поетичних творів, аналізу,висловлення власних міркувань та асоціацій; ви-ховуватипрагненнядодуховногобагатства,самов-досконалення.

обладнання: портрет письменниці, виставки її творів, ілюстра-ціїдоних.

теорія літератури: лірика,ліричнийтвір,ліричнийгерой;диптих.

Хід уроку


136



Зачитування складеної таблиціпро справжні тафальшивіцін-ності.

2. Міні-дискусія з приводу порушеного питання.

3. Аналіз контрольної роботи.


ЛінаВасилівнаКостенко,зпостаттюякоїмиознайомимосянасьогоднішньому уроці,— письменниця нашої сучасності, яка ниніпліднопрацює.Народиласявонаум.РжищевінаКиївщині1930ро-кувсім’ївчителів.ПотімродинапереїхаладоКиєва,деЛіназакін-чилашколу.Щешколяркоювонавідчулапотягдолітературноїтвор-чості,почалавідвідуватилітературнустудіюприжурналі«Дніпро».НавчаннявКиївськомупедагогічномуінституті,доякоговступилаЛінаКостенко,незадовольнилоїї,івонавирішилаздобуватиосві-тувМосковськомулітературномуінституті.

КоливийшлитрипершізбіркипоезіїЛіниКостенко:«Промін-ня землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівка серця» (1961), ба-гато кому стало зрозуміло,що вУкраїні з’явився яскравий, непе-ресічний літературний талант, нова зірка. Але це були важкі длядемократіїчасикомандно-адміністративноїсистеми,коливсеробило-сязавказівкоюєдиноїправлячоїпартії.Існувалажорсткацензура,заборонялосявсеживе,демократичне,те,щоневкладалосяврам-киідеологічнихнастанов.Томудвінабранізбіркипоетесибулині-бито«випадково»розсипанійневийшлиздруку.Націлих16роківбулооголошенозаборонунапоетичнесловоЛіниКостенко,вофіцій-нійкритицінестализгадуватинавітьїї ім’я.Увесьцейчаспоете-саписала«вшухляду».Тількив1977роцібуланадрукованазбір-ка«Надберегамивічноїріки»,черездвароки—історичнийроману віршах«МарусяЧурай», а 1980року—збірка«Неповторність».За ці виданняЛінаКостенко одержалаДержавну преміюУкраїниіменіТ.Г.Шевченка.

Ім’я поетеси добре знають за кордоном, адже вона—лауреатіталійської премії Франческо Петрарки, Міжнародної літературно-мистецькоїпреміїіменіОлениТеліги,нагородженамедаллюСвято-гоВолодимира.

137

ВіршіЛіниКостенкопройнятіглибокимфілософськимпідтек-стом, метафоричністю, вони містять несподівані асоціації, пара-лелі,свідчатьпронеповторнесвітобачення,інтелектуалізмавторки.Письменниця часто сперечається із загальноприйнятими думкамийтвердженнями.Їїулюбленийхудожнійприйом—тонкийіроніч-нийвипад.

Утворчостіпоетесивідчутнегострежаданнякраси,досконалості,затишку,людяності,бажанняпропектибайдужусвідомість,достука-тисядорозуму,пробудитилюдськугідність.Однакниніїйхочеть-сянеписативіршіпрополітику,а«малюватиптицьсрібнимолів-цемналляномуполотні»:

Ядерево,ясніг,явсе,щоялюблю.І,може,цеіємоянайвищасутність.

Ми ознайомимося з диптихом Ліни Костенко «Чайка на кри-жині»та«Крила».

Диптих—двамистецькі, літературні твори, об’єднані єдинимавторськимзадумом,сюжетом,дійовимиособамичиобразами.


2. Виразне читання віршів «Чайка на крижині», «крила».


4. обмін враженнями, евристична бесіда.—ЯкезагальневраженняувассклалосявідвіршівЛіниКос-

тенко?Чимвонисхожінаінші,чимрізняться?—Де відбувається дія, про враження від перебування в якій

країніпишепоетеса?(Польща,портовемістоЩецин.)—Якапорарокуописується?(Раннявесна.)—Які часи поєднуються в загальному вигляді міста? (Старі

йнові.)—Якіхудожніприйомивикористовуєпоетесапривтіленніголов-

ноїдумкитвору—уславлення,оспівування«крилатості»?(Прийомпаралелізму—паралельнезображенняявищприродиталюдськогожиття,діалог,підтекст(алегоричність,метафоричність).)

—Чим друга частина (поезія «Крила») не схожа на першу?(Протиставленням «правди пташиної» та «правди людської», пря-мимзначеннямвисловлювань(неметафоричним); іншимвіршовимрозміром.)

—Якілюдськіякості,надумкуавторки,єнайціннішими,най-потрібнішимивжитті?(Правдивість,чесність,довіра,вірність,ко-хання,працьовитість,щедрість,щирість,віра,мрійливість.)

138

—Які види опису є в поезії Ліни Костенко, назвіть їх особ-ливості? (Зимовий, весняний пейзажі; вони персоніфіковані (колипредметам,явищамприродиітваринамнадаютьсявластивостілю-дини).)

—ЯкіавтобіографічнімоментимоглиббутивідображеніуцихтворахЛіниКостенко (крім їївраженьвідвласноїподорожіПоль-щею)?(Образсамотньоїчайки,щопливеокремо,незважаючинавсінебезпеки.)


—Розгадавшикросворд,вивизначите,якірисихарактерупри-таманніпоетесі(їїім’ятут—ключовеслово).

М

Г

І

П

Б

Т

Л

Н

Н

П

К

П

В і д п о в і д ь: мрійливість, гідність, інтелектуальність, патріо-тизм, безкомпромісність, талановитість, людяність, неповторність,нестандартність,принциповість,критичність,прямота.


VII. домашнє завданняНавчитисярозповідатипрописьменницю;вивчитивірш(нави-

бір),вмітийогоаналізувати;зробитиілюстрації;окремимучнямпід-готуватиповідомленняпрочайку.

139

уроК № 38

тема. ПоезіїЛіниКостенко.Утвердженняідеїпроте,щодуховнебагатство—найбільшийскарбужитті.

мета: допомогтиучнямусвідомитиідейно-художнєбагат-ствопоезійЛіниКостенко,їхнеповторність;розви-ватинавичкивиразногочитаннявіршівнапам’ять,їх аналізу, висловлення власної думки з приводупрочитаного;виховуватипрагненнядовиробленняв собі високих моральних якостей, духовного ба-гатства.

обладнання: портрет письменниці, виставка її книжок, ілюст-раціїдотворів,щовивчаються,малюнокчифоточайки.

теорія літератури: виразнечитання,темп,пауза,інтонація,логічнийнаголос;ліричнийгерой;художнізасоби;ідея.

Хід уроку




1) Короткарозповідьпрописьменницю—нашусучасницю.2) Заслуховуванняповідомленьпрочайку. (Підготовлені учні

розповідаютьпрочайкувнауковомустилі,збіологічноїточ-ки зору; в художньо-публіцистичному стилі про птаха яксимвол).

IV. Формування і вдосКоналення умінь та навичоК1. Виразне читання напам’ять віршів Ліни костенко.

Учнівиразночитаютьвіршіпоетеси,обґрунтовуючисвійвибір,уподобання.

2. Самооцінювання та взаємооцінювання.

3. «усне словесне малювання».Розширте,доповніть,пояснітьзимовукартину, змальовануЛі-

ноюКостенко.

140

Вцьомуроцізиманевдягалабілоїсвити.Часомвжейприміряла,тахтосьїїзразукрав.

НевипавснігІнколивипадавсніг,таодразуроз-тавав

Пошукала,поплакала... Інколийшовдощ,ізголихвітка-палисльозидощу

Щожробити?—бідувалавстарійізторішніхзів’ялихтрав.

Зима,зазвичай,унарядній,свят-ковійбілійшубі;безнеї—маєбід-нийвигляд,прикритаземлялишепотемнілоюсухоютравою,бур’яном

4. робота з визначення художніх засобів.—Визначте,якіхудожнізасобивикористаніпоетесоювданих

рядках:

Якколилютувала,стелиларядноожеледиць.

Метафора,персоніфікація

Кригабуйноломиласьувідкритідверіпротоки.

Метафора

І,нарешті,поОдрі—темній,широкій—наостаннійкрижинісамотнячайкапливе.

Епітети

—Дивналюдино! Звертання

—Нащокрилатимґрунтпіднога-ми?

Риторичнепитання

Землінемає,тобуденебо.

Антитеза,антоніми,протиставлен-ня

Акриламає.Акриламає!

Повтор;анафора;окличнеречення

5. Визначте віршовий розмір творів Ліни костенко.

|Кри|га|буй|но|ло|ми|лась||у|від|кри|ті|две|рі|про|то|ки|

Поєднанняхореяізямбом,безрими.

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК інтерактивна вправа «Мікрофон».

МарійкаДопитливапропонуєдоповнитиречення:«МеніпоезіяЛіниКостенкозапам’яталасятим...»або«Крилатість—це...»


141

VII. домашнє завданняПідготуватиуснийтвір-роздум«Чомунеобхіднобутидуховнороз-

виненимібагатим»(абопідготуватисядодиспутузатакоютемою).


Дівчина-чайкаНа Чорному морі є острів суворий, німий; червоная скеля на

буйнімзеленімроздолліоднапіднімаєтьсявгоручервонимшпилем.Некупчатьсябіліїхатипоній,ілисткучерявийїїневкриває,однатількистежказеленазбігаєпоній:тотечійкаводивесняноїпрори-лачервонуюглинуівсяоброслаоксамитом-травою,адалівсемерт-во,всеглухо...Танібиневсе:отамо,насамомурозі,надморем,девічнолютуєсивийбурун,насамімтімрозігоритьпоночахякийсьвогник,уденьжечайкисіреньків’ються,кигичутьнадморем.Щотозаскеляіщотозавогник,ізащотаклюблятьчайкитусуво-руюскелю?

Давноколись,кажуть,наострівтойдикийприбувчоловікзне-відомихкраїв.Десьдолялихаявганялазанимповсімсвіті,щовіннезнайшовнідеіндепритулку.Маленькедитяткотавбогіївжиткивинісзчовна,залізупечеруіставсобіжити.Якжив,чимживив-ся він іспершу—про те невідомо нікому. Згодом дізналися люди,якабулащирадушаутогочоловіка:щоночівогнищевеликевінроз-кладав,щобдалекопалало-значило,щобтікораблітасуденця,щобіглипохвиляхзелених,миналибезпечносуворекаміннятабанки�лихі, потаємні; колижрозбивалося судно, він самнамаленькомучовнісміливокидавсьуморенещаснихпливціврятувати.Івдячніїлюдиохочедавалийомувеликідари—ігроші,йскарби,щовози-линатихкораблях;нічогонебравчужоземець,лиштрошкихарчівнапрожиток,тадрова,тасмолу,щобнимивогнищеживити.Іско-родізналисявсіпродідачудного,прозвалийого«морськимбуслом»,дізналийпройогодитину,котру,моврусалку,хвиліморськіколи-хали-пестили,котруйкамінняніме, іревучаябуряжаліли-втіша-ли.Івиросладивнохорошадочкаустарого:біла,мовпінаморська,яккушир,кучерявіїкосивкривалиїїпоколіна,аочіблакитнісві-тились,якмореуранішнійчас,а зубиблищали,мовперла, з-підвусткоралових.Нічоговонанебоялась:нібурі,нігрому,нігрізноїхвилі,боморебулоїйякрідне.Ісміливодівчинакидаласьзбатькомукупі,якчасомтраплялоськогосьрятувати,ітількидокоготорк-нетьсявона—тогонезаймаєрозлюченеморе.Отраз,накупавшись � Банка—мілкемісце.

142

уволю, дівчина тихо заснула на теплім пісочку (а море тоді щосьмовчало-дрімало); і спить вона,йчує—щось-тошепоче; а томіжкаміннязабралосятроє:птиця-бабичторбоноса, свинкаморськатарибонька—золотіпера.Рибонькакаже:

—Винесуязглибініперлів,коралів,яснихсамоцвітівзате,щовонарятуваламене:лежалая, бідна,на банці—хвилі сердиті за-кинулидужедалеко,пекломенесонце,посмажилозябра,крутивсьнадомноюмартинбілоперийтахижий,ізниммоясмертьнабли-жалась.Сяждобрадитинавзяламеневруки,всміхнуласьпривіт-ноітихопустилауморе,—йязновожила.

—Я її вивчу такплавать, пірнати, водити веселих танків, та-ких їй чудових казок розкажу,—промовила свинкаморська,— зате,щовона,моядобра,годуємене,ділитьсящирозомноюхарча-ми,неразбивжейздохла,якбиневона.

—Аяїй,—озваласьзадуманаптиця-бабич,—яїйскажунови-ну,татаку,якоїніхтощенезнає.Булаязаморемдалекоічула:прибудутьсюдикораблітагалери,натихкорабляхтагалерахлюдичудні:завзяті,чубаті(їхзвутькозаками),нікоговонинебоятьсяімо-ревінавітьстаромударинедарують,якіншікупці-мореплавці,лишвесламичастосічуть-зневажають. Іморесердитепоклалосвійгнівначубатих,ідолялихаприсудилаусіхпотопити,побитиіскарбїхвіддати камінню та банкам, та всім нам—морським челядинцям.Великоїтайниніхтощенезнає,лишїй,милосердній,повиннаявсерозказатизате,щовонаіменезрятувала:злочинецьякийсьперебивменістрілкоюкрила,іяпомираланахвиляхзелених;сяждівчи-намилавпіймаламене,замовилакров,іякогосьтамзілляприкла-ла,тавсегодувала-гляділа,ажпокизагоїлиськрила.Затерозка-жуїйсютайнувелику...

—Мовчи!—зашуміли,прокинувшись,хвилі.—Мовчи,нетвоє-ботоділо:несмієніхтодізнатисьпроволювеликогоморя,несмієніхтосперечатисязгрізним!

Кинулисьхвилідоскелі-каміння, сердитобурчатьпоміжними.Зляканасвинкаірибкапірнулинадно,аптиця-бабичізнялась,полеті-ла.Тапізнопрокинулисьхвилі:дівчинавчула,скочилараптомікличе:

—Вернися,птице-бабичу,вернися,усерозкажидоладу,нетре-баніперлівмені,нікоралів,аніказокчарівних,нітаночків,кра-щеменірозкажидоладу,щобязнала,звідкичубатихотихвигля-дати,якбезталаннихзбідивизволяти.

Аморелютує,аморереве:—Мовчи, не питайся, дурненька дитино! Корись, не змагайся

тизморем,—тяжко-боморекарає!

143

Адівчинадума:«Байдуже!Ревітьсобі,хвилізелені,чорнійтеодзлості,казіться!Аянеоддамнапоталулюдейтихвідважних,явир-вуізпелькиухижогоморясвоїхбезталаннихбратів!Лишбатьковій слова не писну, бо він вже старенький, незмога йому вже боро-тись,абудевеликанегода,ябачу».

Іденьдогорів, і сонцепірнулоуморе.Насталавеликаятиша.Лишвтемрявічути,якдідбубонитьтазбираєтьсявартунічнуод-бувати.Дочкапопрощаласязбатьком,ляглаупечері.Атількиста-рийзаходивсязвогнищем,воназаразвчовникстрибнула,усезго-тувала,назброїлась—бурічекає.

Ще море спокійне, а там щось далеко гуде: то спільничкаморя—хмара грозова—йде, і моргає страшними очима, і темни-микриламивієнадрібніїзорі,ігаснутьтізоріоджаху.Осьвітер,її посланець, налетів, засвистав, хоче вогнище згасити. Та дід до-гадався, підкинув смоли—розгорілось вогнищеще дужче. І вітерназад, засоромившись,полинув, і сталовсетихо...Знову іближчеревнулагрозоваяхмара,іцілаязграяхижихвітрівзакрутилась,за-вила,штовхнулапідбокисонніїхвилі.Хвилібезладнометнулисьдоскелі—скеляшпурнуланаїхкамінцями,—хижовонипроковтнулигостинціікинулисьзновудоскелі.Ахмаранаходить,ігрімгурко-тить,іблискавкахижоморгає,ібуряжене-підганяєнещаснігале-ри:щоглиламає,вітриладере,купаєухвиляхсолоних.Таборють-сязморемвідважнігребці,неподаютьсячубаті!Іосьнадігналоїхморе,осьрозгойдалострашенноікинулопростодоскелі—іскелязавила,якхижазвірюка,побачившиласуюздобич!Іоконевспілозморгнути—вщентвсігалерипобиті!Дівчинастрахунезнає,дівчи-наплава,керуєчовном,вихоплюєсміливовтопниківзморяіжвавонаберегбезпечнийвиносить.Вже їхчималонаберезі стало,—щебільшеїхгинеуморі.Адівчинавтоминезнає,дівчинайслухатьнехоче,щомореїйгрізногукає:

—Гей,одступись,незмагайсязомною!Здобичмоя—неоддамядаремне!Гетьодступись,необачна!Долястрашнапокараєтебе,—одступись-бо!

Байдуже—дівка не слуха! Кинулась хвиля страшенна, утлогочовникаміцно вхопила, кинула геть аж за банку, розбила, неначелушпайку.Дівчинаплаче;плачевонанеодболю,плаченеодстраху,незачовномвонаплаче;жальїйвеликий,щонічимвжеїйрятуватибезщасних.«Ні!Такиспробующераз!»Миттюодежузорвалазсебеікинуласьпростоуморе.Незглянулосьгнівнеєморе:хижокоханкусвоюпоглинуло.Тазглянуласьправеднадоля:смертісобінезнайш-лажалібницявідважна—чайкоюсіроюзморяспурхнулаізгірким

144

плачемполетіланадморем...Адідінезнав,щодочкапоробляє,татікозаки,щовоназрятувала,сказалийому.Згоря,зрозпукидідякрозводиввогнище,таквйогоікинувсяпросто.Згиблиідід,ідочка,тазгиблинезовсім:щоночівогникнаскеліблукає,асірічайкибезлікурозплодилисьнаскелі,літаютьнадморемтаплачуть-кигичуть,лиш тільки зачують хижую бурю; звіщають пливців-мореходців тасвідчатьпродавнюдавнину,прославнуюдівчину-чайку.

(Дніпрова Чайка)

уроК № 39

тема. Б.Харчук.«Планетник».мета: ознайомити учнів із життям та творчістю пись-

менника; допомогти зрозуміти сюжет твору, йогопритчевуоснову;розвиватинавичкивиразногочи-тання,аналізуепічноготвору,виділенняголовнихепізодів,складанняплану,висловлюваннявласнихдумокзприводупрочитаного;виховуватипочуттявідповідальностізасвоюсправуізавласнівчинки.

обладнання: портретписьменника,виставкайогокнижок,ілюст-раціїдотвору.

теорія літератури: повість-притча.

Хід уроку




Заслуховуванняуснихтворів-роздумівабоміні-дискусіяпроне-обхідністьбутидуховнорозвиненимібагатим.

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Слово вчителя (з елементами бесіди).

—Яквидумаєте,хтотакийПланетник?(Чарівник;той,хтопри-боркуєнебесністихії;дивна,незвичайна,«крилата»людина.)

145

УтворахЛіниКостенко,зякимимищойнопознайомилися,йшло-сяпро«крилатість»людини,проїїмріюосягтинавколишнійсвіт,зрозумітийого,житизнимугармонії.Цюжтемупорушуєусвоє-мутворі«Планетник» іписьменникБорисХарчук.«Людинаство-реназдобраізла,томувонаідобра,ізла,всезалежитьвідїївибо-ру»,—стверджуєписьменник.«Крилатість»доступнаневсімлюдям.Інезавждитакілюдизнаходятьрозуміннясередсобіподібних.Алесамезавдякиїхмужності,розуму,бажаннюпізнатисвіт,підкоритинебо,стихії,«крилатості»йвідбуваєтьсяпрогреслюдства.

ПисьменникБорисХарчук(1931—1988)родомізТернопільщини,збідноїселянськоїсім’ї.Змалкутягнувсядокнижки,такужсобіоб-равіпрофесію.Спочаткувчивсявпедінституті,потімнаВищихліте-ратурнихкурсахуМоскві,тривалийчаспрацювавжурналістом.На-писавбагатооповідань,повістей,романівякдлядорослих,такідлядітей.Йогоріднізгадують:«Бувдорослим,авдушізалишавсяди-тиною.Багатовтрачавужитті,танезагубивголовного—здатностідивуватися.Світзалишавсятаємничимінезбагненним.Може,томутаклюбивдітей».

ВоднійзісвоїхстатейБ.Харчукписав:«Щасливий,неперемож-нийнарод,щопороджуєсвоїхзахисниківіоборонців».Самписьмен-никбуводниміззахисниківсвогонароду,йогосвободи,черезцеде-якітвориХарчуканедрукувализарадянськихчасів.

Нинімимаємозмогуознайомитисязусімайоготворами,зусі-мамріямиавторапродобро і справедливістьу світі,пронайвищуйогоцінність—Людину.

2. Виразне читання і частини повісті-притчі «Планетник».(До епізоду, коли Планетник чередникував і вдруге зустрівся

зКапушем.)


4. обмін враженнями, евристична бесіда.—Якпобудованаповість,якийпідзаголовокмає,чому?—Щореальне,ащофантастичневипомітиливпрочитаному?—Якіописитрапляютьсяутворі,якаїхняроль?—Про які часи, на вашу думку, йдеться у вступній частині

(колиоповідачговорить,яквінпрацювавагрономоміквартирувавубабусіОлениБулиги).

—АвякічасиживПланетник?—Пояснітьфрази:«Він,якусіми,прилетівзвиріюказкинасвій

берег»,«Мивсі,мовлистянадереві,—коженлисточокінакший».

146

—Чогонайбільшехотілосямаломухлопцеві,чому?—Якепершедивовінспостерігавужитті?—Яквизрозумілиповедінкуйсловаворожки:«Красабезборон-

наібеззахиснаусвіті,атобіїїутверджувати...Іди...»—Чомудітипроганяливідсебехлопчика,ображалийого?—Якимчередникомбувхлопчик?—ЯквідбуласяпершазустрічПланетниказКапушем,прощо

вонирозмовляли?—ЧомуПланетниксказав,щохочімати,ілюдинерозуміють

його,вінвсеодноїхлюбить?Яквидоцьогоставитесь?


Марійка Допитлива сплутала рядки і тепер не може розібра-тися, який вислів до якого художнього засобу відноситься. Допо-можітьїй.

Стримана,лагідна,мовчазна(душа) Згрубіліслова

Травашелестить,гомонить,пах-не,милує

Епітети

Шелестіла,яксухелистянатомудубі;мовбичорний-пречорний

бугайЛаскаво-пестливіслова

Візокдитинстванекотивсязгори,апідгору...

Окличніречення

Вгорізаклекотіло,загуло.Хмаразворохобилася,заклубувала...

Порівняння

Травиця,хмарки,торбинка,оченята

Метафора

Хмарище Синоніми

—Тудиійди!Посувайсь!


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,переказуватиІчастинуповісті;склас-

тиїїплан,виділившиосновніепізоди;зробитиілюстрації.

147

уроК № 40

тема. Б.Харчук.«Планетник».мета: допомогтиучнямглибшеусвідомитиідейно-худож-

нійзмістповісті,їїпритчевуоснову;розвиватина-вичкивиразногочитання,переказування,виділенняголовнихепізодів;учитивисловлювативласнімір-кування з приводупрочитаного; виховуватипраг-неннядотворенняіпримноженнядобра,краси.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору.теорія літератури: повість-притча.

Хід уроку




1) Виразнезачитування(переказування)епізоду,якийнайбіль-шезапам’ятався,вразив.

2) Зачитуванняскладенихпланів,їхвзаємооцінювання.3) Огляд ілюстрацій або «усне малювання» одного з епізодів

повісті.

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Виразне читання іі частини повісті.


3. обмін враженнями, евристична бесіда.—ЧитакимвиуявлялисобікінецьісторіїПланетника?Якщо

ні,тояким?—Учому,заавторомійогогероями,найвищарадістьлюдини?—ЧивідкривусісекретиПланетникайоговчитель?Якунауку

вінйомузалишав?(Думати.)—ПрощомріявПланетник,дивлячисьнанебо,нахмари?—Чому люди спочатку поважали Планетника, зверталися до

нього задопомогою,вірилийому,апотімкидаливньогокамінняй хотіли спалити?Чи відомі вам подібні випадки з інших творів,зісторії?

148

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКМарійка Допитлива просить розшифрувати малюнок, зробле-

нийнаосновіповісті-притчі«Планетник»,бопідписдоньогозагу-бився.

В і д п о в і д ь.ДідКапушсказавПланетникові:«Шукайпізнанняутрьохкоренях—уземлі,зякоїпіднявся,унебі,доякогопрагнеш,іусамомусобі,усвоїйдуші».


VII. домашнє завданняНавчитисявиразноівдумливочитатиголовніепізодиІІчасти-

ни; скласти план; зробити ілюстрації; окремим учням підготуватиповідомлення.


Хтовинайшовпарашут?Парашут—цевеликапарасолька,якастворюєопірповітрю.За

допомогоюпарашута людинаможе спускатися вниз досить повіль-но і уникнути ударів при падінні на землю. Парашут—це най-старішаідеялітальногопристрою.Йогоописбувупершезробленийу1514роцівідомимхудожникомЛеонардодаВінчі.Першоюлюди-ною,щозістрибнулазпарашутом,бувфранцузГарнері.У1797роцівінуспішнострибнувзвисотипонад600метрів.ПарашутГарнерімав форму парасольки, був зроблений з білого брезенту й досягав7метрівудіаметрі.

(Із книги «Світ навколо нас. Відкриття».)

149

У1783роцібратиМонгольф’є—ЖозефіЕтьєн—винайшлиае-ростат(повітрянукулю),наповненунагрітимповітрям,цьогожрокуфізикЖакШарль—аеростат,наповненийводнем.

Першийполіткулів1783(червень)вм.Аннон,втомужроцінатійжекулівповітрябулипіднятітварини.

Влистопаді1783наповітрянійкуліМонгольф’єздійснилиполітлюди.

(З енциклопедії)

уроК № 41

тема. Б.Харчук.«Планетник».Образитвору,символіч-незначенняквітки.

мета: допомогтиучнямрозкритиобразитвору,їхзначен-няіроль,ідеюповісті-притчітаїїхудожніособли-вості;розвиватинавичкисамостійноїроботизкни-гою, уміння характеризувати героїв, визначатисимволічнезначенняобразів,виділятиіз’ясовуватироль художніх засобів; виховувати цілеспрямо-ваність,силуволі,працьовитість,гуманізмтавмін-няпрощати.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдойоготвору.теорія літератури: повість-притча;ідея;символ;художнізасобивираз-

ності.

Хід уроку




1) Виразнечитання(переказування)уривків,якізапам’яталися,вразили,сподобалися.

2) ЗачитуванняскладенихдоІІчастинипланів,взаємооціню-вання,коментарвчителя.

3) Огляділюстраційабо«словеснемалювання».

150

IV. Формування і вдосКоналення умінь та навичоК1. Проблемне запитання.

—Пригадаймовизначенняповістііпритчі.ЧивідповідаєтвірБ.Харчука«Планетник»даномужанру?Свої

міркуванняобґрунтуйте.

2. колективне складання плану до образу Планетника.

О р і є н т о в н и й п л а н1)ПрихідПланетниканаземлю.2)Мріящосьпосадити;плеканняквітки.3)Любов до природи, нахил до споглядання тамилування її

красою.4) Гнівнанесправедливість,зло.5) Різноманітнівмінняхлопця.6) ЗаздрістьлюдейтаїхжорстокеставленнядоПланетника.7)Найкращийчередник.8)ВпливнаПланетниказустрічейзКапушем.9)Прагненнядопізнаннясвіту.10) Скромністьхлопця,безвідмовність.11) Наполегливістьудосягненнімети.12) Здатністьдовсепрощення.

3. робота над усним твором.ХарактеризуванняобразуПланетниказапланом.

4. Завдання і запитання до учнів.—Пригадайте,щотакесимвол.—Які символи є у повісті, що вони означають? (Квітка нар-

цис,символізуєкрасу,їїнезахищеність,потягдодоброгойлюбля-чогосерця.)

5. Пошуково-дослідницькі завдання (за групами, варіантами, рядами).—Знайдітьпейзажі,портрети,описипроцесівпраці;визначте,

задопомогоюякиххудожніхзасобіввонизмальовані.

6. Проблемне запитання.—Чимоглибвиавторовізробитиякийсьзакидщодохудожності

твору,йогопобудови?Якийсаме?Відповідьобґрунтуйте.

7. робота над таблицею.—Складітьтаблицю«ДоброізловжиттіПланетника;йогосу-

часників;унашчас».

151

Зло Добро

УПланетника

Бідність,нерозуміннялюдей,жорс-токеїхставлення

Красаприроди,хліборобськоїпра-ці,любовусерці

УсучасниківПланетника

Бідність,темнота,неосвіченість,за-здрість,надмірна,тяжкапраця

Красаприроди,хліборобськапра-ця,традиціїісвята,чистееколо-гічнесередовище

Унашчас

Забруднененавколишнєсередови-ще,бідність,недолікицивілізації,заздрість,жорстокість,неробство

Благацивілізації,доступдоінфор-мації,освіти,красаприроди,умовидлясамовдосконалення

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК1. Заслуховування повідомлень учнів.

УчнірозповідаютьпроспорідненістьобразуПланетниказобра-зомМаленькогопринцазоднойменноготворуА.деСент-Екзюпері;пропершіспробилюдинилітати;прозображеннявлітературіподіб-нихчаклунівіт.ін.

2. Завдання від Марійки допитливої.Марійка Допитлива зашифрувала один дуже мудрий вислів

зповісті-притчі«Планетник».Прочитайтейого:

іш

удог

ойіл

исв

ясьтї

атого

нжок

алис

В і д п о в і д ь(читатизнизузправоїсторінкисправаналівовгору):«Силакожноготаїтьсявсилійогодуші».


VII. домашнє завданняРозкритизмістрозшифрованогоафоризму(усно).

152

уроК № 42

тема. Є.Гуцало.«Сім’ядикоїкачки».мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюписьмен-

ника,допомогтизасвоїтизмісттаусвідомитипро-блеми твору, їхнє художнє вирішення; розвиватинавичкивиразногочитання,переказуваннятвору,визначенняйогопроблем;вчитивисловлювативлас-нудумку; виховуватилюбовдоприроди, бережнеставленнядонеї.


теорія літератури: оповідання;сюжет,композиція.

Хід уроку





Ім’яписьменникаЄвгенаГуцалавідомедалекозамежамиУк-раїни,йоготвориперекладенібагатьмамовамисвіту.Він—лауреатпремії імені Ю. Яновського та Державної премії України іменіТ.Г.Шевченка.

Є.ГуцалонародивсянаВінниччинівучительськійродині.Ди-тинавійни.Закінчивпедінститут ібагатороківпрацювавуредак-ціяхгазеттавидавництві«Радянськийписьменник».Переїздидалийомуможливістьознайомитисязновимикраями ілюдьми.Гостреокожурналістапомічалойзакарбовуваловпам’ятіцікавілюдськіха-рактери,житейськіісторії,якіперетворювалисянабагатийматеріалдлямайбутніхкнижок.НевипадковосвоюпершузбіркуЄ.Гуцалоназвав«Людисередлюдей»(1962р.).

ЄвгенПилипович Гуцало подарувавюним читачам такі книж-ки:«ОленьАвгуст»,«Пролетіликоні»,«Згоріхазерня»,«Улелечо-муселі»,«Бережанськіпортрети»,«Звогнювоскреслі»,«Уполібі-лийкінь»,«Заобручем»таін.

153

Письменникдужелюбивприроду,тонкоїївідчував,уболівавзате,щобзберегтикрасудлябагатьохнаступнихпоколінь.Літерату-рознавецьМ.Жулинськийписав:«Світнашнеподільний, світлю-дини,тварини,рослини, світневимовнопрекрасний і гармонійнийу своїй первозданній започаткованості, але як легко порушитицюрівновагу,якпростозруйнуватинезримінитіміжлюдиною іпри-родою!Якбезпечнопрошкуєцимкороткимжиттямлюдинаусвоїйегоїстичнійзакутості,неохоплюючиспівчуттям,милосердям,співпе-реживаннямнавколишнєжиття.ЄвгенГуцало...спонукаєдоспівпе-реживаючоїелегійності,допроясненняпочуттів,доотверезінняна-вальнихпланів-задумівперетворення,підкоренняприроди...»

З одним із таких оповідань Є. Гуцала про людську добротуй жорстокість, бездумність, милосердя та справжню турботу проприроду—«Сім’ядикоїкачки»—мисьогоднійознайомимося.

2. Виразне читання оповідання «Сім’я дикої качки».


4. обмін враженнями, евристична бесіда, спостереження над текстом.—Якевраженнясправилонавасоповідання?—ЧомуТосяходилахвостикомзаЮрком?—ЯкіпочуттябулиуЮркадоТосі?—ЧомуТосянезавадилазабратихлопцевікаченят,чомунезро-

билацепотім,якпобачила,щокаченятанеїдятьінеп’ють?—ЧомумісцевіхлопціпересталитоваришуватизЮрком?—Якепочуття було у хлопця, коли він їхав із села доміста,

чому?


МарійкаДопитливасклалакросворд,ключовеслововякомуна-зиваєодногозперсонажівтвору«Сім’ядикоїкачки».

1)Місце,депровівсвійранокЮрко.(Річка.)2) ЩоспочаткуприваблювалоЮркавТосі,апотімсталона-

бридати?(Увага.)3) Що,яквеликийпромінь,лежалонаплечіуЮрка,коливін

ішовуранцістаримдубовимлісом?(Вудочка.)4) Той, про кого розповідавЮрко Тосі, що він зловив його

вміськомуозерінавудку.(Крокодил.)5) Те, що збирався робитиЮрко з дикими каченятами. (До

глядати.)

154

1

2

3

4

5

В і д п о в і д ь:качка.


VII. домашнє завданняЧитати,переказуватиоповідання,скластиплан;зробитиілюст-

рації;підготуватиповідомлення.

уроК № 43

тема. Є.Гуцало.«Сім’ядикоїкачки».Людинаісвіткрізьпризмуморальнихпроблем.

мета: допомогти учням усвідомити проблематику твору,його сюжет і композицію, ідейно-художні особли-вості; розвиватинавичкивиразногочитання,пере-казування,аналізуваннятвору,визначенняйогосю-жетних елементів, головного; виховувати почуттянеобхідності осмисленого критичного ставлення довласнихвчинків,дій;доброту,благородствоічесність.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдойоготвору.теорія літератури: оповідання;сюжет,композиція;проблема;образи.

Хід уроку




1) Читання(переказування)уривку,якийзапам’ятавсянайбіль-ше,обґрунтуваннясвоговибору.

155

2) Зачитуванняпланів.3) Взаєморецензуванняпланівзкоментарямивчителя.4) Заслуховуванняповідомленняокремихучнівпродикукачку.5) Огляділюстрацій.

IV. Формування і вдосКоналення умінь та навичоК1. робота з таблицею.

—Пригадайте відомості з 5-го класу про сюжет, кульмінацію.Заповнітьтаблицю:

Сюжетоповідання«Сім’ядикоїкачки»

Експозиція Описдубовоголісу,поякомуйшовЮрко,тайогонастрою

Зав’язка ЮркоіТосяповертаютьсязриболовлі,бачатькачкузкаченятами,іхлопецьзабираєпташенят

Розвитокдії Юрконамагаєтьсянагодувати,напоїтидикихка-ченят,алевонивідмовляються;втрачаєінтересікидаєїх,ідедохлопцівгратися.Тосязгадуєпропташенят,забираєїхінеседорічки

Кульмінація Тосявипускаєкаченятнаводу,кличекачку;їйдопомагаютьхлопці

Розв’язка ЗЮркомніхтонехочетоваришувати;вінїдедоміста,ійомудужесоромно

2. Порівняльна робота.—Визначте риси характеру героїв, усно схарактеризуйте їх,

порівняйте.

+ –

Юрко

ЛюбитьмилуватисяприродоюМаєпочуттясоромуБагатознаєЖиттєрадісний

НедумаєпронаслідкисвоїхдійтавчинківЛюбитьхвастатисяНетовариський,грубуватий

Тося

ДобреставитьсядоприродиТовариськаПрагнедоновихзнаньЩираЗасуджуєзло

ДужедовірливаНемаєнаполегливостіпризахистісвоєїправоти

156

3. Спостереження над побудовою твору — композицією.(Описи,розташуванняперсонажів,художніособливості).—Спочаткуавторзмальовуєчудовийописстарогодубовоголісу

вранці,радіснийнастрійхлопчика,якийіденариболовлю.—Відповідно до розвитку подій змінюється й пейзаж.Юрко

засмучений—повертаєтьсязпорожнімируками,щейТосяприче-пилася,будерозказувати,якийвінневдалийрибалка.І«повітряпо-сухішало,блакитьміжстовбурамизблякла».

—ОбразЮрка,безвідповідальногоміськогохлопця,протистав-ляєтьсяТосі, чуйнійдівчині,якапрагнулаврятуватикаченят,не-зважаючинате,щовтратитьприхильністьлюдини,якаїйнебай-дужа.

—Опискаченятвикликаєспівчуття,бажаннязахистити,нена-шкодити.(«Дрібненькимиполохливимиклубочкамикотилисякаче-нята»,«стомленійперелякані».)

—Вражаєхудожнядеталь—«розпачливийматеринкрик»,крикматері-качки,якавтратиладітей.

Усіціелементикомпозиціїпідпорядкованірозкриттюідеїтвору.

4. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».—Визначтеідеютворутайогопроблеми.О ч і к у в а н і в і д п о в і д іІдея твору—засудженнябездумного ставленнядоприроди,до

своїхучинків.Проблеми:—охоронайзбереженнядикоїприроди;—проблемадружби;—активногозахистудобра;—совістійсоромутаін.

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК Проблемне запитання від Марійки допитливої.

УМарійкиДопитливоївиниклопроблемнепитання:чизустрі-чалимиранішетакихгероїв,яквоповіданніЄ.Гуцала«Сім’яди-коїкачки»,щоміжнимиспільнеіщовідмінне?ДопоможітьМарій-ці.(Цехлопчики-підберезникизоповіданняЄ.Гуцала«Лось»,Олесьз оповідання Григора Тютюнника «Дивак», Павлик з оповіданняС. Черкасенка «Маленький горбань», Сашко з кіноповісті О. Дов-женка«ЗачарованаДесна»(5—6класи).Усіцігероїдобрійчуйні,переживають,колихтосьбрутальноставитьсядоприроди,нищить

157

її;стаютьумірусвоїхсиліможливостейнаїїзахист;алевкожно-госвоїобставинийсвояжиттєваісторія.)


VII. домашнє завданняДописати своюверсіюподальшогорозвиткуподійв оповіданні

«Сім’ядикоїкачки»;окремимучнямпідготуватиповідомлення.

Д о д а т о к д о у р о к у 4 3Колимивживаємослово«качка»,тонасправдімаємонаувазі

дужевеликурізноманітністьптахів,відзнайомихмешканцівпташи-ногодворадодикихмандрівниківпонебу.Сімействокачоквключаєлебедів,гусей,качок-рибалоктарізноманітнівидикачок.

Більшістьдикихкачокмешкаєупівнічнихрайонахнашоїпла-нети.Тількизимоювониприлітаютьдопівденнихрайонів.Аленапівднівонизалишаютьсякороткийчас.Яктількипочинаєтанутиліднапівночі,птахиповертаютьсядодому—уводоймища,ріки,болота,наберегиозеріморськеузбережжя,девонилюблятьмешкати.

Качкибезпроблемплаваютьукрижанійводі.Причиноютого,щовониутримуютьсянаплаву,єте,щотілокачкищільнопокритеводонепроникнимпір’ям.Залоза,щознаходитьсябіляхвоста,виділяємаслянистурідину,яказмочуєпір’я.Піднимєтовстийшарпуху.Навітьперетинчастілапикачокзахищаютьїхвідхолодноїзими:ос-кількивнихнемаєнікровоноснихсудин,нінервів,вонипростоневідчуваютьхолоду.

Лапикачокрозташованіпозадутулуба,щодозволяє їмчудовоплавати,анасушідодаєхарактернуходуперевальцем.Качкимо-жутьшвидкопересуватисяуповітрітавкороткихперельотахроз-виваютьшвидкістьдо112кмнагодину!

Більшістькачокбудуєгнізданаземлібіляводи.Вонивиклада-ютьїхніжнимирослинамитаприминаютьсвоїмигрудьми.Самицігріютьсвоїмигрудьмияйцяпривисиджуванні.Качкавідкладаєвід6до14яєцьісамасидитьнаних.

Птахилиняютьпісляшлюбногоперіоду.Доти,докиневідростепір’янакрилах,вонинеможутьлітати.Щобзахиститисебевцейчасвідворогів,вонистаютьдужетихими,роблятьусе,щобнепри-вертатидосебеуваги.

Увсьомусвітііснуєблизько160видівкачок,івонимешкаютьнавсіхконтинентах,крімАнтарктиди.

(Із книги «Світ навколо нас. Тварини»)

158

уроК № 44

тема. ЛюбовПономаренко.«Герпереможений».мета: ознайомитиучнівізтворомписьменниці,допомог-

ти усвідомити ідейно-художні особливості новели;поняттяжанру новели; розвивати навички вираз-ногочитання,переказуванняепічноготвору,визна-ченняголовнихепізодівтаголовноїдумки,проблемтвору;виховуватигуманістичніпочуттяйрозумін-няїхролітазначенняврозвиткулюдства,духов-ностікожноїлюдини.

обладнання: портретписьменниці,виставкаїїкнижок,ілюстра-ціїдоних.

теорія літератури: новела;ідея.

Хід уроку




Заслуховування учнівських версій подальшого розвитку подійвоповіданніЄ.Гуцала«Сім’ядикоїкачки».


Нову книгу повістей та оповідань «Дерево облич» сучаснаукраїнська письменниця Любов Пономаренко писала упродовжп’ятнадцятироків.За їїсловами,чинекожентвіруній—іпе-реплаканий,іпережитий...Драматичнідолігероївтворів—торіз-ніперіодижиттєвихшляхівяксамоїписьменниці,такіблизькихїй людей—друзів, сусідів, знайомих.Майстер прози у цій збір-ці переплела реальне і незвичайне,що й дає право твердити: цекнигапробагатьох із тих,когочитачіразомзавторкоюлюбилиілюблять.

ТвірЛ.Пономаренко«Герпереможений»визначаєтьсязажан-ромякновела.

Новела—різновидоповідання,невеличкийепічнийтвір,харак-терними ознакамиякого є незвичайнажиттєваподія, напружений

159

розвитокдіїйнесподіванарозв’язка;героївнебагато,увагазосеред-женанарозкриттіпереживаньінастроївдійовихосіб;якправило,відсутніописи.Новелавідзначаєтьсякомпозиційноюісюжетноюви-важеністю.


2. Виразне читання новели «Гер переможений».

3. Словникова робота за питаннями учнів.Гер—німецькезвертаннядочоловіка,тесаме,що«пан».


5. Заслуховування повідомлень учнів.Учнірозповідаютьпроперемогунашогонародуувійнізнімець-

ко-фашистськимиокупантами,продолюполоненихнімців.

6. Евристична бесіда.—Заякихчасіввідбуваєтьсядіятвору?(Удвохчасовихплощи-

нах—минуломуітеперішньому.)—Чомуполоненізмінилисвоєставленнядобудівництва?—Чомудітижорстокоставилисядополонених?—Чомуполоненихсталижалітимісцевіжителі?—Щовразилодівчинку,якасиділанавікні?—Які художні деталі вражають, підкреслюють головну думку

твору? (Яскраваквітканагідок іхрест, зв’язанийтравинками;фо-тографіянімецькихдівчатоку білих сукенках і білихчеревичках;за півстоліття у будинкуне тріснулажодна стіна, не струхла і невсохлапідлога.)

—Якрозумітизакінченнятвору?

7. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».—Визначтепровіднідумкиновели.О ч і к у в а н і в і д п о в і д іВійна—відворотне,жахливеявище.Требавбудь-якійситуації

залишатисялюдиною—«івоздастьсязлодіямзазлоє».


МарійкаДопитливазашифруваладваприслів’я,які,наїїдум-ку,перегукуютьсязпровіднимиідеяминовели«Герпереможений».Прочитайте їх іпрокоментуйте, висловіть своєміркування зцьогоприводу.

160

1. є а к е ч і т т и ж в о г о й о щ, є а н з е н о т х і н

2. т и р т е и б н а и т ч а е к н ж а и л т з и, у щ м о о б к н і

В і д п о в і д ь.1.Ніхтонезнає,щойоговжиттічекає(читаєть-сясправаналіво).2.Требатакжити,щобнікомузланечинити(чи-таєтьсязліванаправочерезоднуклітинку,наостаннійтребаповер-нутисяічитатисправаналівочерезклітинку).


VII. домашнє завданняНавчитися читати, переказувати новелу. Подумати над про-

блемним питанням: «Чи можна простити ворогові і в яких ви-падках»;дізнатисяпроцетакождумкубатьків.Підготуватисядобесідизпозакласногочитання;окремимучнямпідготуватипові-домлення.

уроК № 45

тема. Позакласне читання.М.Чабанівський.Оповідан-ня«Вірний».

мета: допомогтиучнямусвідомитиідейно-художнійзмістпрочитаного твору; розвивати навички самостій-ноїроботизкнигою,умінняпроводитиспостере-женнянадхудожнімтекстом,висловлюватисвоюдумкузприводупрочитаного; виховуватидобро-туймилосердя,вірністьудружбі,любовдовсьо-гоживого.

обладнання: портретписьменника,виставкайогокнижок,ілюст-раціїдотвору,фотографіїсобакрізнихпорід.

теорія літератури: оповідання;сюжет;образи;тема,ідея;художніза-соби.

Хід уроку



161


Заслуховування відповідей на проблемне запитання, колектив-нівисновки.

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Повідомлення учня про письменника М. Чабанівського.

МихайлоІвановичЧабанівський(справжнєпрізвищеЦиба)на-родився 18 вересня 1910 року в с.Лигівці наПолтавщині (теперцеХарківськаобласть).Закінчившипедагогічнийтехнікум,вчив-сяна заочномувідділенніЛенінградськогоуніверситету.Потім—працювавназаводі,ушахті,аз1930рокузаймавсяжурналістсь-коюдіяльністю.

ПідчасДругоїсвітовоївійнибувнафронті,спочаткурядовимсолдатом,потімпрацівникомармійськихгазет.Бравучастьувизво-ленніРумуніїтаБолгарії.Нагородженийорденамитамедалями.

Пройшовши вогненними дорогами війни, побачивши на влас-ні очі це лихоліття, повернувся додому і почав писати про добро-туймилосердя,дружбуйпобратимство.Відтодівийшломайжетри-дцятьзбірокписьменника.ДлядітейМ.Чабанівськийнаписавкниги«Зеленачаша»,«Катюша»,«Степовийцвіт».Письменниканесталов1973році.Айогокнигивчатьівчитимуть,якдобромперемогтизло—великеймале.


3. обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.—Як ви оцінюєте перший епізод оповідання «Вірний»? А як

ставитьсядоцьогосамавтор,якідеталінацевказують?(Тимкавінназиває«довгоногиймучитель».)

—ЯкимисловамиписьменникхарактеризуєсхвильованогоІго-ря,прощоцесвідчить?

—Якоюбулареакціяцуценяти,надкотримзнущалися?—ЯкііграшкивіддавІгорзацуценя?Чомувіннехотівграти-

сяізсусідськимхлопчиком?—ЯкІгордоглядавсвогопесика?Якірисихарактеруприцьо-

мувиявив?—Чогонавчивхлопчиксвогочотириногогодруга?Якимстало

колисьнезграбнецуценя?—Розкажітьпроекзамен,якийвлаштувавВірномубатькоІгоря.—ЧизмінивсвоюповедінкуТимко?—ЯкІгоррозлучавсязВірним?Щовінпереживавуцейчас?

162

—Для Вірного Ігор—«найкраща в світі людина». А ВірнийдляІгоря?

4. Вікторина від Марійки допитливої «Хто найуважніший?»(Можнапровестиписьмовоізвзаємоперевіркоютаоцінюванням.)1) ЯкогокольорубуловолоссявТимка?(Руде.)2) Якоїпородибулоцуценясусідськогохлопчика?(Мисливської.)3) Що віддав Ігор власникові цуценяти? (Пістолет, телефон

ім’яч.)4) Хтотакібусли?(Лелеки.)5) ЧомуптахинесталигніздитисянаТимковійхаті? (Бовін

зруйнувавїхнєгніздо.)6) Комуналежатьслова:«Буслирозумніптиці,вонирозбира-

ютьсявлюдях».(Ігореві.)7) ЩонайпершезробивдляпесикаІгор?(Нагодувавйогомо-

локом.)8) Яка деталь у творі свідчить про те,що Ігор не лише доб-

ра людина, а й хороший майстер, працьовитий господар?(Змайструвавцуценятібудку.)

9) Який найхоробріший вчинок Вірного? (Напав на великогособаку.)

10) ЯкзвалисобакуТимка?(Тарзан.)11) ЯкзвалимолодшогобратикаІгоря?(Толик,«рюмса».)12) НаякомуповерсіжилародинаІгорявмісті?(Нап’ятому.)

5. Порівняльна робота.З а в д а н н я:скластипорівняльнухарактеристикугероївопові-

дання«Вірний»ІгорятаТимка,знайшовшиспільнейвідмінне.

СпільнеОдноговіку;цікавлятьсятваринами,птахами;допитливі;прагнутьдоспілкуваннязоднолітками,додружби;майстровиті,вміютьвласноручвиготовлятирізнікорисніречі.

Відмінне

Ігор ТимкоДобрий,милосердний,кмітливий,вразливий,сміливий,терплячий,майстровитий,безкорисливий,ро-зумний,розсудливий,але:Надтовразливий,плаксивий,невмієпереконувати,відстоюватисвоюдумку

Жорстокий,жадібний,бездушний,нетерплячий,безвідповідальний,безжальний,нечесний,боязливий,але:допитливий,прагнедружитизод-нолітками,вміємайструвати,хочезмінитисянакраще;йомубуваєсо-ромнозасвоївчинки

163

6. Завдання від Марійки допитливої.МарійкаДопитливаніякнеможерозібратися зхудожнімиза-

собами оповідання.Допоможіть їй, з’єднавши художні засоби з їхназвами.

Довгоногий,чванькуватий,блідийПросторічні,лайливіслова

Рудийхлопецьтакогожвіку,яківінсам

Метафора

Скиглило,наческаржилосянако-гось

Фразеологізми

Вірний«вихоромполетівздвору» Портрет

Припалодосерця,ласийшмато-чок,губирозквасив,розбиратисявлюдях,нетямлячисебе,переби-

ративдумках

Епітети

Мамка,паршиве,дворняжка,дурнонедам




Д о д а т о к д о у р о к у 4 5Вірний

Те,щотогоранкупобачивІгорусусідньомудворі,дужесхви-лювалойого.Маленькийхлопчиктакогожвіку,яківінсам,стьо-бавпрутикомрябецуценя,тягаючийогопосадузашнурок.Соба-чажалібноскиглило,падало,переверталосянатраві,намагаючисьвстигатизасвоїмдовгоногиммучителем.Алетойнавмиснестрибавчерезкущі,бігавпоміждеревами,ацуценя,впавшиназемлю,ко-тилося,нібиклубочокбілихниток.СерцеІгоряневитримало.Блі-дий,ізстиснутимикулаками,вінмиттюперехопивсячерезпарканіставпередхлопчиком.

164

—Нащомучиш?—крикнуввінхрипкимголосом.—Покинь!Хлопчик,враженоблимаючималенькимиочима,зупинився.Цу-

ценя, скориставшись зцього,підповзлодоніг своголютого госпо-даряілизнулойомулитку.Двахлопчики,одинрудий,мовсонце,якщонаньогодивитисяузакопченескло,другийзчубчикомвна-пуск, блідий і рішучий, стояли одинпроти одного, ладні зчепити-сяубійці.Таосьрудівіїраптомзатремтіли,ворухнулися,очіопус-тилисявниз.

—Ачогойогожаліти,коливінзайвий.Всеоднозавтравтопи-моудіжці.Спитайонумами.

Ігорковтнувслину,щодавилайогозагорло,переступивзногинаногу.Гнівйогоминув,івінвжелагіднішесказав:

—Нащожйоготопити?Кращевіддаймені...—Бери,—погодивсярудийхлопчикіподавІгоревішнурок.—

Щомені,жалко?Унасщекрасивішийє,звеликимивухами...Тарзан.Нетямлячисебевідрадості, Ігорпідхопивнарукищеня,яке

всетремтіло ітихоскиглило,наческаржилосянакогось,кинувсядохвіртки.Тайогораптомзупиниврудий.

—Е,ні,—сказаввінілукавопримруживсвоїмаленькіочі.—Даромнедається,аджевіннепростий,апородистий...

—Щожтихочешзанього?—нетерплячеспитавІгор.Вінуцюхвилинуненавидівоцьогопихатогомучителя.

—Щовтебеє?Ігорзам’явся.Справді,щожуньогоє?Вінлишекількаднів,

якприїхавзмістадотіткиОлі,всійогоіграшкилишилисявдома,лишедещовдалосязахопити,колиспішнозбиралисянадачу.Пере-бираючивдумкахте,щовінзахопивздому,Ігорпроказував:

—Пістолетздвомакурками,червонийнастільнийтелефонзпо-ламаноюмембраною,Толька,мійбратик,поламав,теніснийм’яч...

—Несивсецемені,тодізаберешсобаку, інакшеневіддам,—категоричнозаявиврудийівихопивцуценязІгоревихрук.—Боценепростийдворняжка,апородистий.

—Гаразд, почекай мене, я зараз,— відповів Ігор. Він кинув-сячерезпарканізакількахвилинвжезновуповернувся.Врукахуньогобулиіграшки.

—Бери,язгодний,—сказавІгоріпоклавусепринесененатраву.Схопившицуценя,вінкинувсядодому.Івжетоді,коливінбув

запарканом,зсусідньогодворапочулося:—Яктебезвати?Цепитаврудий.Ігорохочевідповів.—АменеТимком.Будемогратися?

165

—Будемо,— невпевнено мовив Ігор.— Якщо тільки не будешмучититварин...

—Так я ж його вчив бігати!—виправдувався Тимко. Видно,йому було соромно за свій вчинок.—Умене он ластів’яче гніздо,і я не чіпаю яєчок... Хай собі лежать, я тільки подивився кожнеіпоклав.

—Значить, подивився все ж?—строго спитав Ігор.—А тизнаєш,що ластівка може відкинутися від гнізда, якщо там хтосьполазить?Навітьлазитинетреба.Онскількибуслівуселі,анава-шій хаті його чомусь немає. Як ти думаєш, чому? Бусли розумніптиці,вонизнаютьлюдей...

Тимкоприкусивязика.Вінвважав,щооцей«дачник»дурний,мовпень,коливінможевіддатизапаршивещенявсісвоїіграшки,алеви-явилося,щоценезовсімтак.Звідкивіндізнався,щоТимкоминулогорокурозоривлелечегніздоіхитріптиціцьогорокувженеприлетілисюди?Звідкивін,міськийжитель,знаєпроластів’ячіпримхи?

АІгорвжевовтузивсязі своїмцуценям.Першзавсевінвип-росивуматерістаканмолокаінагодувавйого.Потімзібравусідо-щечкиіцурупалки,яківалялисябіляхати,ізробивдляньогохат-ку.Якажхорошатазатишнахаткавийшла!Ігорнавітьвіконечкотамприладнав—якразпідрукупотрапилакватирка,щолежалабезділа,намостивтрави,щобм’якобулоспатийогособаці.—Якйогозвати?Тимкоказав,щовсізвалийогоЗайвим,бовирішилиутопити.Алецяназвайомунеподобалася.Вінчималочувказоквідбатька,щособака—вірнийдруглюдини.Якжевінможебутизайвим?Ні,ценепідходить.Вірний,осьяквінназвецуценя!Вірний,Вірний...Йомутаксподобаласяназвасобаки,щовіннавітьзасміявся.

—Вірний,Вірний,—покликавІгор,алецуценя,пригрітесонеч-ком,дрімало,лишевухасторожкоходили,начедослухалися,чинейдесюдирудийТимко,щобзновупочинатисвоїзнущання...

� � �

Минувтиждень,іВірноговженеможнабуловпізнати.Шерстьйогозаблищала,вирівнялася,ногивитяглися,сталипружнимиірів-ними.Лишевуха,якіраніш,звисалинасаміочі,завдаючиклопо-туцуценяті.Тазгодомправевухопочалопотрохузводитисядогори,колиІгоркричав:«Вірний,взяти!»Вінкидавдалекоурічкум’яч,аВірний,повагавшисьіпереборовшистрах,кидавсяуводуішвидко-швидкоперебиравлапами,ажпокинесхопитьзубамим’ячіневи-несейогонаберег.ТанетількицевмівробитиВірний.Віннавчився

166

робитистойку,бездозволунечіпавїжіінервавпухзкаченят,якцеробилиіншісобаки.ЗранкудопізньоговечораІгорнерозлучав-сязі своїмцуценям,ходивзнимдолісу,вкрамницю,кудиматипосилалазасірникамичисіллю,купатисянарічку,навітьваптеку,якщотребабулощосьпринестидляменшогобратикаТольки.Вір-нийночувавусвоїйзатишнійхатці,алекожногоранку,яктількиІгорвиходивзкімнати,щенязавждизустрічалойогорадіснимпо-махуваннямхвоста,кидалосядонігікачалосяпотраві.

Такминавчас, і Ігорбувщасливий.Оцемаленькецуценятакприпалойомудосерця!КолиодногоразуВірнийзахворівіпереставїсти,Ігорзаобідомсидівжурнийітихий.Мати,зрозумівшипричи-нуцьогосуму,сказала:

—Не подобається все це мені, Ігорю... Невже ти думаєш,щоявізьмутвогоВірноговмісто?Такщовідвикайабовіддайкомусь.

—Мамо,—благальнопромовивІгор.—Вірнийтакийхороший,такийслухняний...Хібатинебачиш?

Матирозсердилася:—Куди тийого візьмеш?Нап’ятийповерх?Щоб у хатімені

псиноютхнулотащобрвавзанавіски?Інедумай...Ігор,сяк-такпоївшиізахопившидляВірногокількаласихшма-

точків,кинувсяудвір і вжедо самоговечораневідходиввідще-няти. ІколиВірнийвидужав і зновувониходилиуліс,дорічки,хлопчиктежповеселівіпочавкращеїсти.Матитількизітхала,ба-чачи,якїїсинзахопивсяцуценям.

БатькоІгоряпрацювавназаводііприїздивнадачулишевнеді-лю.Якосьвін,побачивши,щосинневідходитьвідсобаки,сказав:

—Анузаразперевіримо,щовонозапес.Вірний,на!Вінвисокопідкинувшматочокковбаси,іВірний,зробившистой-

ку,спіймавйогоімиттюпроковтнув.—Молодець,—задоволено промовив батько і посміхнувся.—

Анущераз.Вірний,на!—Вірнийінацейразнепідвів.—Нущож,наченічогособака,зірмаєчудовий,—похваливбатько.—Ачихо-робреуньогосерце?

Ігоражзасяявувесь.—О,вінтаккидаєтьсяуводу,начевсежиттяплававпоморях

іокеанах!Найглибшімісцяйомуніпочім!Батькозасміявся.—Цещеневсе!Осьмийомузаразекзаменвлаштуємо...Повулиціякразбігякийсьчорний,худийсобака.Побачивши

його,батькокрикнув:—Вірний,взяти!

167

Вірний,напружившиноги,весьвитягся,вухайогосталисторч,хвіствипрямився.

—Взяти,Вірний!—щеразкрикнувтато. І тодіцуценякину-лосяпопід дошкамипаркана імужньонапалоначорногоцуцика.Але тут сталося несподіване: чорний цуцик, побачивши, що йогоатакуєякасьмаленька собачка, зупинився,вишкірив зуби і загар-чав.Вірний,враженийспокоємізневагоюдоньогооцьогочорногопса,впавголічереваізалащився.Татосхопивсязабокиіпоточив-сявідреготу.

—Осьякімихоробрі...Однеділохапатим’ясо,зовсіміншейтиубій...

—Алежвінщемалий,—ледвенеплакаввід образи Ігор.—Йомужвсьоготримісяці...Тищейогонезнаєш...

ТатопогладивІгоряпоголовіі,продовжуючисміятися,сказавзаспокійливо:

—Тонічого,щоздавпозиції,алежнапав!Уявисобі,кинувсяубій!Цевжедобре!

Зцьогоднятато,приїжджаючизміста,щоразуцікавивсяВір-нимінишкомкидавйомушматочким’ясачиковбаси.ТількиодинТимко,спостерігаючичерезпарканзаВірним,сердитоштурхавсвогоТарзана,якийчомусьзавждиопускавхвіст,невмівслужитиініякне змігнавчитисяробитихочбудь-яку стойку.Тимко сердивсянасебе,щовіддавнетецуценя,бовиявилося,щоВірнийкудисправ-нішийсобака,ніжйогоТарзан...НеразТимко,побачившиВірно-гонавулицічиналуках,кликавйогодосебе,підманювавсмачноюкісткою,намагаючисьзатягтиудвір,алеВірнийтількипомахувавхвостом,аленавмовляннянепіддавався.

Тимко вже не руйнував гнізд, хоч і кортіло часом, він навітьшпаківнюзмайструвавіздопомогоюІгорявстановивїїнанайвищо-мубересті.Єдине,щойогонепокоїло,—цеВірний.Яквін,Тимко,мігтакпроґавити?Цежтребабутизовсімдурним,щобвіддатита-когочудесногособаку...

� � �Таосьскінчилосялітоінаставчасвиїжджатидодому.Татопри-

їхавзаниминамашині,мамавиносилазхатикаструлі,примус,на-вітьмалийбратикТолькадопомагавбатькамлаштуватисявдорогу.ТількиодинІгорстоявбілямашини,сумнопоглядаючинаВірного.Атойвселащивсябіляйогоніг,начепрохавнекидатийоготут,за-братизсобою.Іколимашинавжебулавщертьнаповненадомашнімскарбом і в багажниквжевкладеноТоликовеліжко, батькоподав

168

командусідати.Всіпосідали,поцілувавшисьзтіткоюОлею,аІгорвсестояв,начевінінезбиравсявиїжджати.

—Ігоре,—покликавбатько,—дорогадалека,сідайшвиденько.Ігормовчав.Тодібатько,висунувшисьзмашини,сказавнаро-

читовеселоібезжурно:—Ічоготигубирозквасив?ТіткаОлябудедобредоглядатитво-

гоВірного,анаступноголітамисюдизновуприїдемо!От,зажурив-сякозак!Дивина!

Ігормовчав.Серцейогостукотіло,душапломенілапекучимвог-нем.ВіндививсянаВірногоінемігвідірвативідньогопогляду.

—Чогожмовчиш?—знову озвався батько.—Чи ти вирішивостатисятут?Дивинаяка,тибач...Ну,віддайцуценяТимкові,віндоглянейого.Бач,визираєонудірку,видно,тежхочевзятисоба-ча...Правда,Тимку?

Тимкоажзахлинається:—Я вже давно говоривйому,щоб віддав.Крім того, він вза-

галімій...Аяйомуіншогоподаруюнатойрік...Чеснеслово,по-дарую...Найкращого!Яйогойпальцемневдарю,небійся,Ігоре,явженетакий...Іластівокнебудучіпати,ібусликів...Чеснепіо-нерське...

—Ні!—раптомсказавІгор.—НізащоневіддамтобіВірного...Хайкращевтьоті.

Вінкинувсядоцуценяти,обнявйогозашию,припавлицемдогла-денькоїшерсті.ТьотяОлязаспокоювалаплемінника,обіцяючидогля-нутиВірного,тавіннічогонечув.Рвучкопідвівся,весьзаплаканий,сівумашину.Загувмотор,курявазастелилашлях,щовівзсела.

І тільки улігся на шляху пил, як через паркан перестрибнувТимко,схопивВірногоіперекинувйогоусвійдвір.ТьотяОлябулавхатіінебачилацього.Тимкоторжествував.Віннадівнацуценяшнурок,повівйогодовишні,щобприв’язати.Ітутсталосяте,чогоажніякнечекавТимко.Вірнийсіпнувзашнурок,гризнувТимказарукуівихоромвикотивсяздвору.Вінщодухумчавповулиці,ню-хаючиземлю,дещезалишилисяслідимашини,якаповезлакудисьІгоря.Вірнийбігшвидко,опустившимордудоземлі,перестрибую-чичерез вибоїни і калюжі.Йому сталожарко, хотілосяпити, алевіннемігзупинитися,щобсьорбнутизкалюжі,вінпоспішав.Ви-сунувшиязика,Вірнийбігстеповоюдорогою,частодихаючиіпиль-ностежачи,щобнезбитисязшляху.

А Ігор, забившись у куток машини, гірко плакав. Він не був«рюмсою», як звали всіменшого братикаТольку, але тепер, коливпершевжиттісталосятакегоре,віннемігвтриматися.Сльозисамі

169

лилисязочей,а з грудейвиривавсястогін.Помітившистансина,татозанепокоївся.

—Оцетакеділо,Ігоре?—перехиливсявіндозадньогосидіння.—Тибаякапричина...Дивина...Щожтутробити?

Вінглянувнаматір,якавсяажміниласявлиці,переживаючизасина,зновусказавякосьсумноігірко:

—Дивина,скажувам...—Якбинеп’ятийповерх,—зітхнуламатиіпогладиласинапо

голові.Ігорвиглянувчереззаднєвіконцеіраптомскрикнув:—Він,він!Дивіться!Пошляху летівВірний. Здіймаючи легку хмаринку пилу, він

мчавуперед,дераптомзупиниласямашина,якувінтакдовгодога-нявіякавезланайкращуусвітілюдину—Ігоря.

(Михайло Чабанівський)

уроК № 46

тема. Тематичне оцінювання. «Л.Костенко. Б.Харчук.Є.Гуцало.Л.Пономаренко».

мета: виявитирівеньзнань,уміньтанавичокучнівзме-тоюкорекції;розвиватилогічнейобразнемислен-ня, пам’ять, уміння висловлювати власну думкузпроблемнихпитань,характеризуватигероїв; ви-ховувативисокіморальніякості,критичнетавід-повідальнеставленнядовласнихдійтавчинків.

обладнання: портретиписьменників,книжковавиставка,ілюст-раціїдотворів,тестовізавдання.

теорія літератури: диптих;повість-притча;новела.

Хід уроку



III. основний зміст роботи 1. інструктаж щодо написання тестових завдань.

170

2. Написання учнями контрольної роботи.

Iваріант


1. Укажіть, що збудував (виготовив) Планетник з однойменноїповісті-притчіБ.Харчука:

а) підводнийчовен; б) неприступнуфортецю; в) повітрянукулю.

2. Допишітьречення.Новела—це...,наприклад,...

3. З’ясуйте, що знайшли через п’ятдесят років у стіні будинку,котрийбудувалиполоненізтворуЛ.Пономаренко«Герперемо-жений».


1. Поясніть рядки про людину з вірша Ліни Костенко «Крила»івизначтесвоєставленнядоцього:

Живеназемлі.Саманелітає.Акриламає.Акриламає!

2. Порівняйте образиЮрка і Тосі з оповіданняЄ. Гуцала «Сім’ядикоїкачки»,знайшовшиспільнетавідмінне.

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)Напишітьневеликийтвірнаосновіпрочитанихтворівнаодну

зтем:1) «Війна—жорстокейнегіднелюдиниявище»;2) «Яке багатство важливіше для людини й потрібніше їй—

духовнечиматеріальне?»

ііваріант


1. Укажіть, якунайпершудиво-квітку виростивПланетник з од-нойменноїповісті-притчіБ.Харчука:

171

а) троянду; б) нарцис; в) лілію.

2. Допишітьречення.Повість-притча—це...

3. З’ясуйте,що садивполоненийФрідріхна грядці біля будинку(зановелоюЛ.Пономаренко«Герпереможений»).


1. Поясніть, з чого, на думкуЛ.Костенко, складаються «крила»людини,івисловітьсвоїпоглядинаце.

2. З’ясуйте,хтозгероїввивченихранішетворівмігбистатидру-гомТосі(оповіданняЄ.Гуцала«Сім’ядикоїкачки»).Відповідьобґрунтуйте.

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)Напишітьневеликийтвірнаосновівивченогонаоднузтем:1) «Чиможназлозупинитидобром»;2) «Мивідповідаємозатих,когоприручили».

172

ми — уКраїнці

уроК № 47

тема. В.Симоненко.«Лебедіматеринства».мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюпоета,до-

помогтиусвідомитиідейно-художнєзначенняйоготвору;розвиватинавичкивиразногочитаннялірич-нихтворів,умінняаналізуватиїх,зіставлятиїхніідеї з реальним сучасним життям, своїми погля-дами; виховувати почуття патріотизму, любові тавдячностіматері.


теорія літератури: ліричнийтвір;провіднімотиви,ідеї,символи;па-фос.

Хід уроку


II. мотивація навчальної діяльності шКолярів Аналіз контрольних робіт

III. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Слово вчителя (з елементами бесіди).

Уявіть собі учня, який читає більше за вчителів, якийщодняйдедошколиза9кілометрів(такийжеізворотнийшлях),прицьо-мунавчаєтьсяна«відмінно» і закінчуєдесятирічку іззолотоюме-даллю.Це—промайбутньоговидатногоукраїнськогопоетаВасиляАндрійовичаСимоненка.

НародивсявіннаПолтавщині.Ізсамогодитинствадолянебулаприхильноюдонього—батько залишив сім’ю,жилибідно,намі-зернуматеринузарплатню.Алехлопецьніколинебувобділенийма-теринськоюлюбов’юталаскою,мудримипорадамийцікавимироз-повідямидідаФедора.

173

МатиВасилязгадує:«Повоєннізимибулилютійсніжні.Апаль-тоуВасі—пошарпане,чоботи—діряві.Тількиніколи,ніразувінне запізнився на урок. Було, питаю його: “Важко тобі, Васю?..”А він весело відказує: “Та чого там важко? Доки дійду до шко-ли, товсі урокиповторю,аякназадвертаюся, товсіпісніпере-співаю”».

ДаліюнаквступивнафакультетжурналістикиКиївськогоуні-верситетуіменіТ.Шевченка,закінчивйогойпочавпрацюватико-респондентомугазетахЧеркащини.Йогозамітки,нариси,репортажі,статтівідзначалисяглибокимзмістомтагостротою,безкомпромісніс-тю,аценезавждиподобалосяначальству.

Перша збірка поезійВ. Симоненка «Тиша і грім» дійсно булагромомсеред застійногоболотабрехні,підлабузництва,кар’єризмутачинопочитання.Іншихсвоїхзбірокпоеттакінедочекався,славатавизнанняприйшлинабагатопізніше,середнихіДержавнапре-міяім.Т.Шевченка.

Незважаючинатакеофіційнеставленнядонього,В.Симонен-коусімсерцемлюбивріднийкрай,виступавназахистукраїнськоїдержавності,мови,культури,людськоїгідностітачесті.Тожневи-падковимєуньоговірш«Лебедіматеринства».Провіднадумкацьо-готвору—найдорожчимдлякожноїлюдиниєБатьківщина,котрунеобирають,якіріднуматір,алюблятьтакою,якє.

—АщощевизнаєтепроВ.Симоненка,зякимийоготворамизнайомізп’ятогокласу?(Казки«ЦарПлаксійіЛоскотон»,«Подо-рожукраїнуНавпаки».)

2. Виразне читання вірша В. Симоненка «Лебеді материнства», прослу-ховування аудіозапису.


4. обмін враженнями.

5. Евристична бесіда.—Якікартинипостаютьнапочаткувірша?(Чарівнийсвітказки.)—Уякійформіпобудованийвірш?(Монологуматері,звернен-

няматерідосина,напутньогословаматерідосина.)—Проякийвибірідетьсявпоезії?(Життєвогошляху;мораль-

нихзасад,якимислідкеруватися.)—З’ясуйте, які образи,на вашудумку, є символами. (Лебеді,

білявахата,верби,тополі,мати-Вітчизна.)—Якіхудожнізасобинагадуютьнароднупісню?(Тихізорі,ле-

беді,якмрії,садизелені,білявахата,диво-наречені.)

174

—Які прикладихудожніх засобів є несподіваними, оригіналь-ними?(Зорісургучеві,казказсивимиочима;затобоюзавшебудутьмандруватиочіматеринськіібілявахата.)

—Якіприголосніповторюються (алітерація),якевраженняцестворює:

Темрявутривожиликрикамипівні,Танцювалилебедівхатінастіні,Лопотіликриламиірожевимпір’ям,Лоскоталимаревозолотимсузір’ям.

(Повторюютьсяр,л,вонидопомагаютьстворитивраженнязачу-дування,таємничості.)

—ЯкимиєпровіднімотивилірикиВ.Симоненка,їїпафос?(Гро-мадянські,патріотичнімотиви;романтичнийпафос.)

IV. заКріПлення знань, умінь та навичоКПрочитавшите,щозашифрувалаМарійкаДопитлива,видізнає-

теся,якназивалиВ.Симоненкавукраїнськійлітературі(требаско-ристатисяпривідгадуванніходомшаховогоофіцера).

Л и а а о

ц н л к

р і у н

б м о і

В і д п о в і д ь:«Лицарнабіломуконі»(починатизЛзаполемподіагоналізліванаправознизувгору).


VI. домашнє завданняВивчити напам’ять вірш В. Симоненка «Лебеді материнства»,

вмітийогоаналізувати.

175

уроК № 48

тема. В.Симоненко.«Тизнаєш,щоти—людина?».мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художнє зна-

чення твору в розкритті загальнолюдських про-блем;розвиватинавичкивиразногочитаннявіршівнапам’ять, їх аналізування, визначення художніхзасобів та з’ясування їхньої ролі у розкритті го-ловноїдумки;розвиватипам’ять,артистичні,ора-торськіздібності;виховуватилюбовдоматері,Бать-ківщини,почуттявласноїгідності.

обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних.

теорія літератури: виразнечитання,ліричнийвірш,образи,художнізасоби.

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів1. Заповнення кросворда «Асоціативний ряд до слова “Батьківщина”».

176

2. Слово вчителя.Осьтакіпоняттяасоціюютьсязісловом«Батьківщина»,інапевне

коженізвасможедодатидонихщебагатосвоїх.Тожочевидно,щойчитативірш,якийвививчилинапам’ять,требадужепроникливо.

3. Виразне читання напам’ять вірша В. Симоненка «Лебеді мате-ринства».

4. Пояснення учнями символічного змісту образу лебедів.


В.Симоненкоживутакудобу,колизовсімнецінуваласялюди-на,людська індивідуальність.Усеробилосянібито«длядержави»,«для світлого майбутнього», і було не важливо, якою ціною. Алеж «держава»—це не якесь міфічне поняття, держава складаєть-сязтисяч,мільйонівлюдей,особистостей,ісамедлянихвонамаєпрацювати, про них дбати і їх цінувати.Під впливом ідеологічноїпропагандийсамілюдипересталисебеповажати,розумітисвоюне-повторністьташвидкоплинністьлюдськогожиття.

В. Симоненко сміливо ламав стереотипи, оспівуючи не полко-водців,керівників,героїв,апростихлюдей,якітворятьщоденнийподвиг,як,наприклад,бабаОнися,щовіддалафронтовівсіхсвоїхсинів,мудрийдід,жінки,які збавлялисобівікубілякурноїпечі,цілоденнодбаючипросвоюродину.

Особливоемоційнонаснаженим, з глибокимфілософськимпід-текстомташирокимузагальненнямєвіршВ.Симоненка«Тизнаєш,щоти—людина?».

2. Виразне читання поезії «Ти знає, що ти — людина?».

3. обмін враженнями про твір.

4. Евристична бесіда.—Яквирозумієтезмістпершоїстрофи?(Немаєнасвітідвохаб-

солютнооднаковихлюдей,навітьсередблизнят.)—Прощоговорятьостаннірядкидругоїстрофи?(Поетнеіде-

алізуєсвіт,людину,реальноставитьсядожиття.)—Розкрийтепідтекстрядків:

Сьогодніуседлятебе—Озера,гаї,степи.

(Щастяне лише вматеріальних благах, достатку; людинамаєрозумітикрасуприроди,прагнутижитив гармонії знавколишнімсвітомтаізсамоюсобою.)

177

—Щозначить«глядижнепроспи!»?(Єлюди,якідумають,щоунихщевсепопереду,непоспішаютьробитидоброіншим,любити.)

—Якінайвиразнішіхудожні засобивипомітили? (Анафора—єдинопочаток,повтори,епіфора—однаковізакінченнярядків,пря-мезвертаннядочитача.)

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКМарійкаДопитлива зашифрувала ім’я та прізвище композито-

ра,якийпоклавпоезіюВ.Симоненка«Лебедіматеринства»наму-зику.Цяпіснясталапопулярною,народноюпідназвою«Виростешти,сину...».Прочитайтеім’ятапрізвищецьогокомпозитора.

Б А С А Н А Т О Л І Й Й О Р О В И Ч М С У В

Р О В Д Л О П С А П А Ш К Е В И Ч А Ж

В і д п о в і д ь:АнатолійПашкевич(виділитизрядулітер).


VII. домашнє завданняВивчитинапам’ятьвіршВ.Симоненка«Тизнаєш,щоти—лю-

дина?»,вмітийогоаналізувати;підготуватиповідомлення.

уроК № 49

тема. В.Симоненко.«Гей,новіКолумбийМагеллани».мета: допомогтиучнямусвідомитиідейно-художнійзміст,

романтичнийпафоспоезії; розвиватинавички ви-разногочитаннявіршівнапам’ять,їхньогоаналізу,висловлюваннявласнихдумокзприводупрочита-ного; виховувати активнужиттєву позицію; праг-неннядосамореалізації.

обладнання: портретписьменника,виставкайогокнижок,ілюст-рації до творів; портрети видатних мореплавців,репродукції,малюнкинатемивеликихгеографіч-нихвідкриттів.

теорія літератури: ліричнийвірш;образи;виразнечитання;художнізасоби.

178

Хід уроку



III. аКтуалізація оПорних знань учнів1. Читання напам’ять поезії «Ти знаєш, що ти — людина?».

(Можнапровестичитанняувиглядіконкурсуізвзаємооцінюван-ням,взаєморецензуванням.)

2. Визначення художніх засобів віршів.З а в д а н н я:поєднатиприкладихудожніхзасобіввіршівВ.Си-

моненказїхнімвизначенням.

Сиплютьночіулиманизорі

(зорі)сургучеві

ойбіжи,біжи,досадо,

Материнськадобра(ласка)

Лебеді,якмрії

Хлопцівчорночубих,

очіматеринські

ПрийдутьзУкраїнивербиітополі

Усмішкатвоя—єдинаМукатвоя—єдина

Іншіходитимутьлюди,Іншікохатимутьлюди.

Епітети

Інверсія

Метафора


Анафора,єдинопочаток

Епіфора—однаковезакінчен-нярядків

Звертання

Символи

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Заслуховування учнівських повідомлень.

УчнірозповідаютьпроКолумба,Магеллана,провеликігеогра-фічнівідкриття,знаменитихпершовідкривачів-романтиків.

179

2. Виразне читання поезії «Гей, нові колумби й Магеллани».

3. Словникова робота.Вітрила—паруси;жага—сильнебажання,пристрасть;нидіє—сумує,незнаходитьсобімісця;тужаві—міцні,чіпкі;каравела—корабель;шкварити—смажити.Учительтакождаєпоясненняіншихнезнайомихслівзапитан-

нямиучнів.

4. Евристична бесіда, пошуково-дослідницькі завдання.—КолумбіМагеллан—цепрізвищаунікальнихісторичнихосо-

бистостей,чомужцісловастоятьумножині?—Пояснітьвислови«бухтуспокоюоблизуєприбій»,«якнампо-

міститиукоритонашісподіваннямолоді?».—Чомупоетназиваєріднийнародокеаном?—Щотаке«духовніострови»?—Пояснітьзмістметафори«нидієнаякорідуша».—Чомупоет,говорячипроУкраїну,залучає«космічні»понят-

тя—Сонце,Землю?—Як,навашудумку,можнавідкривативседавновідоме,від-

крите,наприклад,українцеві—Україну?—Якулюдськурисухарактерупоетзакликаєвипалювативог-

нем,чому?Чивважаєтевицюрисустрашною,небезпечною,дуженегативною?Своюдумкуобґрунтуйте.

—Учомупафосцьоговірша?

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК1. робота в парах.

—Задайтеодинодномупитаннязазмістомвірша«Гей,новіКо-лумби...»абоскладітьлітературнийдиктантна6питань.

2. Завдання від Марійки допитливої.МарійкаДопитлива знайшлапоетичні рядки, які написав друг

В.СимоненкаМиколаСом(потімвонисталипіснею),йзамислиласянадцікавимпитанням:ачиєщосьунихспільнеізСимоненковимвір-шем,щозниммипознайомилисянауроці?ДопоможітьМарійці.

Осьцірядки:Безвітрунеродитьжито,Безвітруводанешумить,

180

Безмріїнеможнажити,Неможнанікоголюбить.

(Думкапрозначеннямрії,романтикивжиттілюдини;художніособливості(анафора,повтори;простотавикладу).)


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,аналізувативіршВ.Симоненка«Гей,

новіКолумби...»;підготуватирозповідьпросвоюромантичнумрію(абопросвоєставленнядоромантикитаромантиків).


ФернанМагеллан«Славапротакогошляхетногокапітананезгладитьсязпам’яті

нашихднів.Середіншихчеснотвінвирізнявсятакоювитривалістювнайтяжчихзлигоднях,якоїніхтоніколинемав.Вінстійкішеін-шихпереносивголод,безпомилково—якніхтоіншийусвіті—уміврозбиратисявнавігаційнихкартах.Щоценасправдітак,очевиднодлявсіх,боніхтоіншийнемавтакогообдарованняітакоївдумли-востіпридослідженнітого,якслідздійснюватинавколосвітнєпла-вання,якевінмайжеізробив».ТакписавпроФернанаМагелланабезпосереднійучасникілітописецьпершоїнавколосвітньоїподорожіАнтоніоПігафетта.

ФернанМагелланнародивсяблизько1480рокувзнатнійпорту-гальськійродині.ЩехлопчикомйоговідправилиуЛісабонслужитипажемприкоролівськомудворі.НапочаткуXVIстоліттяПортугаліязмагаласязІспанієюзасферивпливунаморі.Звісно,протиборстводер-жавзнаходилоширокийвідгомінусуспільстві,запалюючиюнісерцячестолюбнимимріями.Неуникїх,очевидно,імолодийФернан,якийзробиводнозначнийвибірподальшогожиттєвогошляху.В1505роціпростимматросомФернанМагелланупершепіднявсянаборткорабля.ПротягомчисленнихплаваньМагелланутраплялосявиручатизбідитоваришів, а одного разу завдяки йому вдалося запобігти заколоту.В1511роцівінужевранзіофіцеравзявучастьузавоюванніважли-вогодляпортугальськогопануваннянаморіпортуМалакка.Наступ-ного рокуФернанМагеллан досвідченим морським «вовком» повер-нувсяуПортугалію.Таперерванебулатривалою,івліткунаступногорокуМагеллану складі експедиції зновувирушаєвплавання.Йогомета—приборканнямавританськихповстанцівуМарокко.Експедиція

181

длямайбутньогопершопрохідцявиявиласянещасливою:вінбувпора-нений,азгодомйзвинуваченийубезчестіідезертирстві.Аленайгір-шимсталоте,щокорольвідхиливйогоклопотанняпропродовженняслужбинафлоті,безякогоМагеллансебевженеуявляв.

Післякількохроківпоневіряньіпринижень37-літнійМагелланзалишаєПортугалію. Він хоче спробуватищастя в Іспанії, великійморськійдержаві.МагелланукладаєдоговірзкоролемКарломVКас-тильським;згідноізцимдоговороммореплавецьнап’ятьохкораблях,спорядженихІспанськоюкороною,вирушає«дляздійсненнявідкриттівутійчастиніокеану,щовходитьпіднашу(тобтоіспанську.—Прим.ред.)юрисдикцію».Іспанськийкорользісвогобокузобов’язавсяпро-тягом10наступнихроківнепосилатиекспедиціївтомунапрямку,якимзбиравсяпройтиМагеллан,ігарантувавйомучастинудоходів,отриманихуразіуспішногозавершеннясміливогозадуму.

Увересні1519рокуфлотиліяМагелланавідпливлазморсько-гопортуСан-Лукар,щовСевільї,івзялакурснаКанарськіостро-ви.Доескадривходилоп’ятькораблів:«Сантьяго»,«Консепсьйон»,«Сан-Антоніо»«Тринідад»і«Вікторія».Маршрутпролягавудалекіпівденнішироти зметою відшукати, де закінчуєтьсяматерик, по-значенийнаоднихкартах«НовийСвіт»,наінших—«СантаКрус»,«ЗемляПапуг»або«Америка».Слідбулообігнутицейматерикнапівдніійтидалідоостровівпряностейвазіатськіземлі.

Кораблідосяглиберегівамериканськогоконтиненту,повернулинапівденьірозпочалитриваліпошукипротоки,яканібитоз’єднуєАтлантичнийокеанзіншим,щеневідомиміненазваним.Білябере-гівпівденноамериканськогоконтинентумандрівниківзасталазима,імореплавцізмушенібулистатиназимівлю.Підчасстоянкиміжадміраломікапітанамивиникласутичка,алезавдякивитримційрі-шучостіМагелланаконфліктвдаєтьсяпридушитиневеликоюкров’ю:одногозаколотникавбито,щеодногострачено.

Післякількохмісяцівстоянкилегкийкорабель«Сантьяго»,по-сланийурозвідку,зазнаєаварії,інаприкінціліта1520рокувсяфло-тиліявирушаєпродовжуватипошуки.Нарештіажужовтніпрото-ку,якузгодомнаречутьМагеллановою,знайдено.

Шляхчерезпротокубувдовгим інебезпечним.Корабліпросу-валисявузьким,звивистимканалом,зобохбоківзатиснутимстрім-кимискелями.Безлічрукавівускладнювалипошукивірногошляху.Цетривалопротягом38днів.

Команда«Сан-Антоніо»невитрималавипробуваньіповернулана-зад.АМагелланізтрьомакораблями,щозалишилися,28листопада1520рокувийшовізпротокиівзявкурсна«Індії»—черезнеозорі

182

просториневідомогоокеану.Закінчувався15-ймісяцьподорожіпіс-лявідплиттязІспанії.

Завесьчасподорожі,якатриваламайжечотиримісяці,їмзуст-рілосятількидваголих,пустельнихострівці,якіназвалиНещасливи-ми.Танасправдінещасливимибулимандрівники:посередбезмежногоВеликогоокеанурозкиданобезлічархіпелагів,заселенихневідомиминатойчасєвропейцямнародами.Алекурс,обранийМагелланом,про-лігтак,що,пропливаючинеподалікнаселенихостровів,мандрівникинезмоглиїхпомітити,іцекоштувалоучасникамекспедиціїбагатьохжертв.Тількитоді,колимореплавціподолалибільшучастинушляху,6березня1521рокувонидосяглиодногозМаріанськихостровів.Хочапершіконтакти з тубільцямиспричиниликонфлікт, та,принаймні,виснаженакомандазмоглавідпочитиіпідкріпитися.Аджепротягомплаванняморякизазналиважкихвипробувань:пацюкизжерлипри-паси(втім,їхтежпотімз’їли);питнаводапожовтілаіпрогіркла;ба-гатолюдейпостраждаливідцингитаіншиххвороб.

Єдине, в чому поталанило мандрівникам,— погода, яка спри-ялаїмпротягомусьогодовгогопереходу.Заценововідкритийоке-анотримавназву«Тихого».

НаМактані—одномузФіліппінськихостровівМагеллан,азнимійого супутникивплуталисявнебезпечнуавантюру.НамагаючисьзакріпитиостровизаІспанськоюкороноютанавернутиаборигенівдохристиянства,ФернанМагеллан—великиймореплавець,алебезта-ланнийполітик—втрутивсяусуперечкумісцевихвождіві27квіт-ня1521рокузагинуввідрукдикунів.Йогосоратникамневдалосянавітьвизволититілосвогоадмірала,якийзумівдовести,що,відп-лившизЄвропиназахід,можнадосягтисходу.

Післясмертіадміраластосункизтубільцямищебільшускладни-лися.Врешті-рештдовелосязалишитиФіліппінськіостровиіспалити«Консепсьйон»,якимнебулокомукерувати.ШляхдоМолуккськихостровівпродовжилиостаннідвакораблі.Позбавленасвоготаланови-тогокерманича,флотиліядовгокружлялауВеликихЗондськихос-тровахілише8листопада1521рокудосяглаТідора—одногозМо-луккськихостровів.Тамбулоприйняторішення:«Тринідаду»йтидоПівденноїАмерики,а«Вікторії»повертатисявІспанію.

Увересні1522року«Вікторія»,першесудно,якездійснилонав-колосвітню подорож, кинула якір у порту, з якого вирушила трирокитому.З237чоловік,щопіднялисянабортп’ятикораблів,по-долавшивсітруднощіізлигодні,набатьківщинуповернулисятіль-ки18,інебулосереднихФернанаМагеллана...

(Із книги «Великі мандрівники»)

183

ХристофорКолумб3серпня1492рокутриневеликікаравелиполишилигаваньПа-

лосаівзяликурснапівденнийзахід,наКанарськіострови.Азамі-сяць, 6 вересня,маленька ескадрапокинула останнювідомуморе-плавцямнакрайньомузаходіточкуйвирушилаузахідномунапрямі.ТакрозпочаласьепохаВеликихгеографічнихвідкриттів,внаслідокякоїєвропейціпідкорилиневідомийконтинент,апереселенцівНо-вийСвітстворилиновумогутнюдержаву—СполученіШтатиАме-рики. Командував флотилією геніальний мореплавець і фанатичноодержималюдина—адміралХристофорКолумб.

ВідомостіпрожиттяКолумбатуманнійсуперечливі.Народив-сявін1451чи1452рокувГенуї,самостійномуіталійськомумісті-державі.ЩезамолодужиттяКолумбабулотіснопов’язанезморем.Після1476рокувінживуПортугаліїйнаостровіМадейра;частовиходивудальніплавання.

Португальськіморякивжедавно торувалишляхидоказковихбагатствІндії.УКолумбавиникзовсімінший,свійзадум:дістатисясходу,йдучиназахід!Якійогоосвіченісучасники,Колумббувпе-реконанийутому,щоземлямаєформукулі.Вінзнаходивпідтвер-дження здійсненності свого наміру в древній та сучасній йому лі-тературі, у творах грецьких філософів, навіть у Біблії. Підтримкуз бокунаукиКолумботримав в особіприродознавцяПаолоТоска-неллі:«Величнийіблагороднийплантвій:досхіднихостровівплис-тина захід...Цяпутьне тількиможлива, але і ймовірна вельми.Без сумніву, сей почин всілякого поважання достойний, і користьвінпринесевеликутаславуусьомухристиянськомусвіту».ВченийнадавКолумбунавітькартумайбутньоїподорожі.

1484 року Колумб звернувся до португальського короляЖуа-наIIзпроханнямпропідтримку,необхіднудляорганізаціїпошуківішляхучерезАтлантикув Індію.Відмова спонукалайого зверну-тисядоіспанськихправителівкоролевиІзабеллитакороляФерди-нанда.ЧергованевдачанеостудилаКолумба,іпротягомнаступнихдвохроківвінзавзятоборовсязаздійсненнясвогозадуму,звертаю-чисьідоанглійськогокороляГенріхаVII,ідосестрифранцузькогокороляКарлаVIII,доки,нарешті,в1492роцінеотримавнеобхід-нудопомогувідіспанськихправителів.

У похід,що вплинув на хід історії, під орудою 40-річного ад-міралавирушило90чоловік.60—65знихбулидосвідченимиморя-ками,решта—королівськіуповноважені,дворяни—шукачіпригодтазолота,солдати,ремісники.Булосередцихмандрівниківідекіль-казлочинців,якіотрималипомилуваннявобміннатяжкуслужбу

184

вкоролівськомуфлоті.Флотиліяскладаласяздвощогловоговітриль-ника«Санта-Марія»такаравел«Пінта»і«Нінья».

ІКолумб,іТосканеллі,звичайно,малирацію:рухаючисьназа-хід,можнадосягтисходу.Таокрімвідстані,якутребабулоподола-ти,нашляхуреалізації заповітноїмріїКолумба—досягти берегівІндії—посталащеоднаперешкода.Цевелетенський,згодомназва-нийАмерикою,материк,щопростягнувсямайжевідсамогоПівніч-ногополюсадоПівденного.

Протедозорець«Пінти»цьогонезнав,коли12жовтняо2годиніночікрикнув:«Земля!».Зійшовшинаступногоднянасушу,КолумбвоздавхвалуГосподу за допомогуй оголосив острів, названийнимСан-Сальвадор(Святийспаситель),володіннямІспанськоїкорони.Ве-ликийадміралбувцілкомвпевнений,щодосягомріяноїІндії,томутубільцівназивавнеінакше,якіндійцями.ДалімореплавціпройшлиБагамські острови і 28 жовтня підійшли до північного узбережжяКуби,якеКолумбсприйнявзапівденно-східнийберегКитаю.

Усебулодотинезнаним,дивовижнимдляєвропейців:індіанці,якіпідносилидогубтліючіфакели(сигари)івидихалидим,оголеніжінки,великакількістьзолотихприкрас.

«Санта-Марія»,флагманськийкорабель,зазнававарії,наштовх-нувшисьнариф,томувзворотнупутьвирушилидвасудна,щоза-лишилися.4березня1493рокупершопрохідцідосяглиЛісабона.ДокоролівськогодворувБарселонуКолумбприбувусупроводіприве-зенихзсобоюіндіанців,разоміззолотом,янтаремтапапугами.Ко-лумбапроголосилиадміраломморя-океану,віце-королем ігуберна-торомІндій.

Удругуекспедицію,якавирушилазКадіса25вересня1493року,спорядили вже справжнюфлотилію із 17 кораблів, на борти якихпіднялось 1000 матросів, солдат, переселенців, шукачів золота тапригод.ЦьогоразубуловідкритоостровиДомініка,Гваделупа,Пу-ерто-Рико,Ямайка.НаранішевідкритомуостровіЕспаньйола(«Іс-панськийострів»)КолумбзаснувавпершеєвропейськемістовНово-муСвіті,якеназвавІзабеллою—начестьіспанськоїкоролеви.Алесправитампішликепсько—європейціжорстокоповелисязмісце-вимнаселенням,надумціунихбулолишезолото.Аоскількийогознайшлимало,товІспаніїпоширилисьчуткипроте,що,мовляв,Колумб відкрив усього-на-всього острів, населений дикунами. Ад-міралморя-океанузмушенийбувповернутисядоІспанії,щобвідно-витиприхильністьможновладців.

1498рокуКолумбвирушивунаступнуекспедицію.Цьогоразумореплавці взяли курс південніше, ніж раніше, і він привів їх до

185

островів з трьома гірськими вершинами, за що Колумб назвав їхТринідад.5серпня1498рокуекспедиціявисадиласянаузбережжісучасноїВенесуели.БагатствоприродитаквразилоКолумба,щовінвирішив:саметутзнаходитьсялегендарнийземнийЕдем.

Полишивши «райську землю», він відплив до Еспаньйоли, девцейчас спалахнув заколотпротийогобратів.Новийгубернатор,якийприбувзІспанії,наказавзакуватиКолумбатайогобратівукай-даниівідправитиїхнабатьківщину.ПісляприбуттядоІспаніїКо-лумбувдалосядобитисязвільнення,протедовірудонього,якдопра-вителяновихземель,королівськапаравтратила.

Протягомчетвертої,останньої,подорожіКолумбабулодослідженоузбережжяМексиканськоїзатоки—там,денинізнаходятьсядержавиГондурас,Нікарагуа,Коста-РикаіПанама.Уходіцієїподорожіман-дрівникидосяглинайвужчоїчастиниПанамськогоперешийку,деїхвідділялавідТихогоокеануменшніж50-кілометровасмугасуші!ТаКолумбнемігцьогознати,томуспробивідшукатипротокудо«Ки-таю»виявилисямарними.Протока,яказ’єднаєАтлантичний іТи-хийокеани—Панамськийканал,—з’явитьсязгодом,ажчерезчоти-ристоліттяпісляплаваннявеликогоадмірала.Такінезнайшовшинеіснуючупротоку,влистопаді1504рокувінповернувсядоІспанії.ТамКолумбзазнавприниження,коликорольФердинандвідмовивсяпідтвердитийогоповноваженнягубернатора.20травня1506року55-літнійХристофорКолумбпомерусвоємудоміуВальядоліді.

ВідкриттяКолумбасталоможливимтількизавдякийоговели-кійпомилці.Адміралаввеловомануприпущення,щовідстаньвідКанарських островів доЯпонії становить 3860 кілометрів, тоді якнасправді вона сягала понад 17 000 кілометрів. Якби не помилкаврозрахунках,безумовно,Колумбніколибневирушивуплавання,аякбине існувало американськогоконтиненту, то експедиція без-сліднобзгинулавнеосяжнихпросторахокеану.

Чомуамерика,анеКолумбія?КолумбвідкривАмерику,аледокінцясвоїхднівтакінезро-

зумівсвоговідкриттяізалишивсяглибокопереконаним,щовідшу-кав«Індії».(ВтойчасцепоняттяохоплюваловсюПівденно-СхіднуАзію—Індію,Китай,Японію та інші країни).Невдовзі після від-криттяновихземельїхсталиназивати«НовийСвіт».АмеригоВес-пуччі(1451—1512)висловивприпущення,щоБразилія,векспедиціїдоберегівякоївінбравучасть, єчастиноюнового,дотогоневідо-могоконтиненту.Назву«Америка»впершезастосувавМ.Вальдзе-мюллер у 1507 році—тільки стосовно материка, який лежить на

186

південьвідекватора,тобтоПівденноїАмерики.Згодом,у1538році,ГерардМеркаторрозширив застосуванняцієї назвина веськонти-нент.Назваприжилася...Відкриття,щопочалосязпомилки,завер-шилосянесправедливістюдопершовідкривача...

ЗачасівКолумбамистецтвонавігаціїбулонеможливимбезхо-рошого знання астрономії. Під час четвертої подорожі, на островіЯмайка,Колумб спритно використав свої знанняастрономії.Виса-дившисьнаостровідляпроведенняастрономічнихспостережень,ман-дрівникизіткнулисязворожимставленнямзбокуаборигенів.Тодіадміралпопередивтубільців,щозабереунихмісячнесяйво,якщовонийнадалітакставитимутьсядоучасниківекспедиції.Тожколи29лютого1509рокупочалосямісячне затемнення,переляканіка-раїбипообіцяливіддатимогутньомубілолицьомувсе,щотойзаба-жає,тількищобвінповернувїмМісяць.Ідійсно,задекількахви-линКолумб«повернув»їмнічнесвітило.

америка—ЄвропіСередрізноманітних, звичнихнамречейєчималотаких,яки-

мимизавдячуємовідкриттюАмерики.Нанововідкритомуконтинен-тівихідцізЄвропивпершепобачиликартоплюйкукурудзу,помі-дорийгарбуз,соняшникікакао,тютюніваніль.Закількастолітьці культури здобули визнання на євразійському континенті, хочайпройшлинелегкийшлях.Примусовенасадженняневідомихдотоголюдямрослинвикликалоподеколисправжніповстання!

Втім,далеконевсе,щопоходитьзамериканськогоконтиненту,добреприслужилосялюдству.Колумбпершийзєвропейцівспостері-гавпаліннятютюну.Індіанців,якіпідносилидогубтліючіфакели(сигари) і видихалидим,мандрівники зустрілинаКубі.ЗакількадесятилітьтютюнпотрапивуЄвропу,івідтоді«рослина,якулюдизапалюють,тримаютьурукахіокурюютьсебе»,осьужемайженапівтисячіроківзахопилачималолюдейунікотиновийполон.

НезнайшовКолумблишетого,чогошукав.Адміралморя-океа-нупрокладавмаршрутдоостровівпрянощів,цінніплодиякихмоглизабезпечитиіспанськуказнуприбутками.Середбезлічідивовижних,дотинебаченихєвропейцямирослинлишеванільтагіркийкаєнсь-кийперецьчиліналежатьдопрянощів.

(Із книги «Великі мандрівники»)

187

уроК № 50

тема. В.Симоненко.«Перехожий».мета: допомогти учням визначити ідейно-художні особ-

ливості поезії, глибше зрозуміти поняття «лірич-нийгерой»;розвиватинавичкивиразногочитання,аналізуванняліричноготвору,висловленнявласноїдумкищодопроблем,порушенихуньому;вихову-ватицілеспрямованість,людськугідність,усвідом-леннявисокогопризначеннялюдининаземлі.


теорія літератури: ліричнийвірш,ліричнийгерой.

Хід уроку




1) Виразнечитаннявірша«Гей,новіКолумбийМагеллани»;2) Аналізуваннявірша,висловленнясвоєїдумкищодоідеїтвору,

проблем,уньомупорушених,художньоїмайстерностіавтора;3) Розповідьпросвоюромантичнумрію,проставленнядоро-

мантикийромантиків.

2. Жартівлива вікторина від Марійки допитливої.(Можназапропонуватиучнямвиконатизавданнявікторинипись-

мово.)1) Хтозагрожуєспокоєві?(Прибій.)2) Уякийпредметдомашньогокористуваннянепоміщаються

сподівання?(Укорито.)3) Якоюводноюодиницеюназванийнарод?(Океаном.)4) Доякоїчастиникорабляможебутиприв’язанадуша? (До

якоря.)5) Якийтипсудназгадуєтьсяувірші?(Каравела.)6) Якікосмічнітілазгадуютьсяутворі?(Сонце,Земля.)7) Проякогоптахайдетьсяувірші?(Півня.)8) Щопоетпропонуєпідшкваритинавогні?(Байдужість.)9) Длячого,заавтором,народженілюди?(Щобвідкриватинове.)

188

10)Щоавторпостійновідкриває?(Україну.)11) До кого, крім нових Колумбів та Магелланів, звертається

поет?(Додрузів.)12)Щослужитьавторовівітриламивжиттєвихпоходах?(Мрії.)

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Слово вчителя (з елементами бесіди).

—Пригадайте,хтотакаЛінаКостенко,якітвориїївивчили,щодляниххарактерно,атакожякірисипритаманнісамійЛініКостен-коякособистості?(«Крилатість»,рухпротиобставиніт.ін.)

Виходячизцього,зовсімнедивнимздається,щоВ.Симоненкоприсвятивсвійвірш«Перехожий»самеЛініКостенко.

2. Виразне читання вірша В. Симоненка «Перехожий».


4. обмін враженнями.

5. Спостереження над текстом.—Порівняйтелексикузвіршауправійталівійколонках,зробіть

висновок.Струменіла ВземлюполускануДалеч ВтюпивсяЗачарований ОчівпилюціНатхненно БездумноволікМудротворив СпівчувалиубогоПланети НевтрималисьдокорятьГрядуть ТребадивитисьотопідногиГімнвулканнийвідкраси ГоловупотерятьРадістю ОбсмакувалиНатхненнотворивходу ЧужубідуВ и с н о в о к.Протиставляєтьсяпіднесена,частовисокалексика

приземленій,просторічній,грубуватій,якпротиставляютьсяіндиві-дуальністьінатовп,талантісірість,«крилатість»іприземленість,духовнеіматеріальне.

—Схарактеризуйтеперехожого.(Гордий,прагнедопізнаннясві-ту,довідкриттів,допраці;небоїтьсяперешкоднасвоємушляху,творчаособистість,красивийусвоїхмріяхтапориваннях;якікож-налюдина,можепомилятися, терпітиневдачі, але виправляється,долаєтруднощі,йдедалі.)

—Чому,навашудумку,перехожийнемаєімені,немаєіндиві-дуальнихрис?(Боцеузагальненийобраз.)

189

—Якарольтакихлюдейусуспільстві?(Завдякиїмвідбуваєть-сяпрогреслюдства.)

—Якінші(«натовп»)ставлятьсядотакихяскравихіндивідуаль-ностей?(Однібайдужі,другізаздрять,третірадіютьйогоневдачам.)

—Начиємувибоці,чому?

6. Слово вчителя.Перехожий—целіричнийгеройвіршаВ.Симоненка.Ліричний герой—влітературознавствіумовнепоняття,щови-

значає носія прагнень, думок та почуттів, виражених у ліричномутворі.Ліричнийгеройнезавждитотожнийавторові,бовтілюєвсобіестетичні ідеалинетількипоета,айпевноїдоби,певноїлюдськоїспільноти.Цей термін вживається стосовнопоезії таліричноїпро-зи(«поезіївпрозі»).

Ліричний герой—особа,думкиіпочуттяякоївиражаютьсявлі-ричнихтворах.Цеможебутисамавторабозмальованийнимперсонаж.

(Записдолітературознавчогословничка.)Слідпам’ятати,щоколивпоезіївживається«Я»абоконкретне

ім’я,ім’яавтора,тоцещенеозначає,щойдетьсясамепрописьмен-ника,щотвіравтобіографічний;уданомувипадкуце—поетичнийприйом.ОтуТ.Г.Шевченкає,наприклад,такийвірш:«Ойодная,одна,якбилинонькавполі».Поеттакмігпроникнутисяпочуттямйпереживаннямисамотньоїдівчини,щостворюєтьсяцілкомреаль-невраження:тадівчинаієавторкоюцихрядків.

7. робота над характеристикою головного героя поезії.З а в д а н н я:з’ясувати,доякихвизначеньнайбільшепідходить

образ перехожого, створений у віршіВ. Симоненка (поєднати рис-камислово«перехожий»звизначеннямийогохарактеру,обґрунту-вативибір).

звичайнийгромадянин геній дивак

хвастовиталюдина фантазер

великийначальник мрійник

винахідник перехожий талановиталюдина

невдаха першовідкривач

диктатор пихаталюдина

знаменитиймандрівник тиран «сірамишка»

190

8. Завдання учням.—Прокоментуйтевисловлюваннявидатнихписьменниківталі-

тературознавцівпрохудожніособливостіпоезійВ.Симоненка.«ВасильСимоненкописавафористично.Віннібиготувавсвоїряд-

кидлябронзовихабогранітнихлітер.Він,здається,вимагаводпоезіїнелишеновихвідкриттівсвіту,айстворенняморальних,політич-них,загальнолюдськихобов’язківіправ,якімаютьумайбутньомусуспільствізаступитиюридичнізакони».(Д. Павличко)

(Поет закликавжити по совісті, по справедливості, за закона-мидобра.)

«НеякимисьформальниминоваціямивразивСимоненконас,неумільськиммереживомслів,атієювнутрішньоюкрасою,істинністюпочуття,інтелектуальноюнаповненістю,щиримюнацькимпоривом,щовластивійогонайкращимпоезіям».(О. Гончар)

(УпоезіїСимоненкамайженевикористовуютьсяхудожнізасо-би;поетнеприкрашаєсвоїхтворів,натомістьвражаєщирістю,про-стотою й правдивістю великих істин, гостротою піднятих актуаль-нихідониніпроблем.)

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКЗавданнявідМарійкиДопитливої.МарійкаДопитливазнайшлауВ.Симоненкавірш,назваякого

складається з однієї букви. Особливо їй запам’ятався рядок, якийспівзвучнийзголовноюдумкоюодноговжевідомоговамвіршапое-та.Розшифруйтеназвупоезії,рядокзнеїіназвутоговіршаВ.Си-моненка, з головною думкою якого він співзвучний. Виконати цезавданняможна, якщо замість цифрпідставити літери (відповіднодотого,вякомупорядкувонирозташованівалфавіті,наприклад,а—1,б—2,в—3іт.д.

3317,11,—27,7,2,7,10,16,12,28,22,23,1,18,6,1,21,23,

18,11,26,33.1,2,7,10,16,12,28,3,22,7,22,3,12,23,12,3,21,12,10,

18,11,2623,11,10,18,1,8,29,30,19,23,11,—16,32,6,11,18,1?В і д п о в і д ь.Вірш«Я»;рядки:«Ми—ценебезлічстандартних

“Я”, а безліч всесвітів різних»; співзвучний із віршем «Ти знаєш,щоти—людина?».


191

VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитати,аналізувативірш«Перехожий»;сха-

рактеризуватиліричногогероябудь-якогозвіршів,вивченихрані-ше;скластиуснийтвір«Романтик.Цедобречипогано?»;підготу-ватиповідомленняпрорушники.

уроК № 51

тема. А.Малишко.«Пісняпрорушник».мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюпоета,до-

помогтиусвідомитиідейно-художніособливостітво-ру,йогозначенняяквізитноїкарткиУкраїни;роз-виватинавичкивиразногочитанняліричноготвору,йогоаналізування,висловленнясвоєїдумкищодопрочитаного;виховуватилюбовдоматері,доБать-ківщини;прищеплюватиповагудотрадиційсвогонароду.

обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних;аудіозаписи;виставкаукраїнськихви-шиванихрушників.

теорія літератури: ліричнийвірш,пісня,художнійобраз,символ,ху-дожнізасоби.

Хід уроку




1) ВиразнечитанняйаналізуваннявіршаВ.Симоненка«Пе-рехожий»(абовисловленнясвоєїдумкипротвір).

2) Характеризуванняліричногогерояпоезії«Перехожий».3) Проведення за складеними вдома творамиміні-дискусії на

тему«Романтик.Цедобречипогано?».

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Повідомлення учнів про рушники.

192

2. огляд виставки вишиваних рушників.

3. Слово вчителя.Осьодинізтакихрушничків,напевно,далавдорогуматийАн-

дрієвіМалишку,коли він вирушавпісля закінчення семирічкидоКиєва,щобнавчатисядалі.Хлібину,сіль,цибулину,щеякийсьне-мудрийселянськийхарчтадобренапутнєслово—щощемогладатиматибагатодітноїродинисвоємусинові?Провеластежиноюзасело,одірвала од серця...Мала надію побачити свою дитину освіченою,самостійною,згарноюпрофесією...

НавікизакарбувавусвоїйдушійАндрійотустежину.Незагу-бивсянажиттєвихдорогахівишиванийрушник—назавждизали-шивсявпісні,якузнають,люблятьуціломусвіті.

4. Прослуховування аудіозапису «Пісні про рушник» (або виразне читан-ня, виконання групою співаків).

5. Слово вчителя.Цяпісняотрималанайвищийстатус—сталанародною,якіба-

гатоінших(«Київськийвальс»,«Мипідем,детравипохилі»,«Вчи-телька»,«Стежина»).Вона—нібивізитнакарткаУкраїни.

Хтожвін,АндрійСамійловичМалишко?Народився1912рокувбіднійсім’їшевця.Змалкудовелосяпрацювати,допомагатибать-кам.ПіслязакінченняшколинавчавсяуКиївськомуінститутінарод-ноїосвіти,потімучителював,служиввармії,працювавуредакціяхгазет наХарківщині. Та основним його покликанням була поезія,щозарониласявдушущезмаминоїколисковоїпісні,зтихнарод-них пісень, які чув він у дитинстві та юності повсякчас. Під часДругоїсвітовоївійниАндрійМалишкобуввійськовимкореспонден-том,провійнузнавнезрозповідей.Найвизначнішійоготворитихчасів—поема«Прометей»,збірка«Україномоя».Узбіркахпісля-воєннихроківпоетпорушуєодвічніморально-етичніпроблеми,на-магаєтьсяосмислитисенсбуття.Процеговорятьназвийогозбірок:«Щозаписаномною»,«Полуденьвіку»,«Дорогапідяворами»,«Сер-пеньдушімоєї»таін.А.Малишкоотримавдвінайвищілітератур-нідержавнінагороди.

ПоезіяМалишка легка і прозора, дуже мелодійна, близька донароднихджерел.ОлесьГончарписавпроце: «Мабуть, відматерітародинногооточенняпередалосяпоетовіглибокевідчуттянародноїпісні,уційсферівінбувтонкийзнавецьіцінитель,самуйоготвор-чістьнеуявитибезфольклорнихджерел.Малишко,якменіздаєть-ся, зумів осягнути самудушународної поезії, внутрішні закони її

193

розвитку,ітомународнопісеннаосновавйоготворчості—нестилі-зація,неорнаментика,тойоговласнепоетичнемислення,органіч-на поетова образність, що зливається з художнім розливом образ-ностінародної».

6. Виразне читання вірша А. Малишка «Пісня про рушник» учителем або учнями.

7. Спостереження над художнім текстом.—Назвітьхудожніобрази,якієувірші,схарактеризуйтеїх.

Образи ХарактеристикаХудожнізасоби

творення

Мати Працьовита,турботлива(«Ріднаматимоя,тиночейнедоспала...»)Майстриня,чутливадокраси(«Іруш-никвишиванийнащастядала»,«Хайнаньомуцвітеросянистадоріжка,ізеленілуги,йсолов’їнігаї»)Красива,вірна,вразлива,добра,ласкава(«Ітвоянезрадливаматеринськаласка-ваусмішка,Ізасмученіочіхорошібла-китнітвої»)

Звертання,епітет«рідна»Епітети,метафора«цвітедоріжка»Епітети

Ліричнийгерой

Люблячий,уважнийсин(«Інатімруш-ничковіоживевсезнайомедоболю:Ідитинство,йрозлука,йтвояматерин-ськалюбов»,«Ріднаматимоя»)Чутливийдокраси,поетичний,вразли-вий(«Явізьмутойрушник,простелю,начедолю,втихімшелестітрав,вщебе-таннідібров»)

Епітети,перераху-вання,багатоспо-лучниковістьПорівняння,мета-фора

Рушник Символдолі,щастя,материнськоїлю-бові;естетичнодовершений(«...наньомуцвітеросянистадоріжка,Ізеленілуги,йсолов’їнігаї»

СимволЕпітетиМетафора

8. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».З а в д а н н я:визначитиідеютвору.О ч і к у в а н і в і д п о в і д і—Утвердженнясилиматеринськоїтасинівськоїлюбові.—Материнськалюбов—оберігужиттєвійдорозідітей.—Вишитийрушник—символмайстерності,любові,працелюб-

ностітаестетичногосмакуукраїнськоїжінки.

194

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКЗаповнітьцеймагічнийквадрат,уякомуМарійкаДопитливаза-

шифрувалаобраз-символтворуА.Малишка,щовивчається.

1) Епітетдослова«мати».(«Рідна».)2) Кудимативодиласина?(«Уполя».)3) Якматиприкрасиларушник?(Вишила.)4) ЯкзажанромвизначаєтьсятвірА.Малишкапрорушник?

(Пісня.)5) Щоувіршімаєчудовийзеленийколір?(Луги.)6) Відчогоматистраждаєнайбільше?((Від)розлук.)В і д п о в і д ь:рушник(ключовесловоподіагоналі).


VII. домашнє завданняВивчитивіршМалишканапам’ять(аборозучитийогоякпісню),

вмітианалізуватийого;зробитиілюстрації;IVрівень—придуматийзаписати(абоінсценізувати)діалогматерійсина,якізустрілисяпіслядовгоїрозлуки.


Чомувишиванірушникиздавнаоселилисявукраїнськійхаті?

Ріднаматимоя,тиночейнедоспалаІводиламенеуполякрайсела,Івдорогудалекутимененазоріпроводжала,Ірушниквишиванийнащастя,надолюдала.

(А. Малишко)

Рушники,яктрадиційнаприкрасажитла,якпредметпобутутаобрядовості,здавнабулидужепоширенівУкраїні.Відсивоїдавнинийдонашихднів,урадостійгорівонибулиієневід’ємноючасти-ноюнашогожиттятапобуту.Історичнідовідки,фольклорніджерела

195

переконливосвідчать,щоткацькеівишивальнемистецтвовважаєть-сянайбільшдавнім,розповсюдженимвидомнародноїтворчості.

Народнірушникималицілийрядобрядовихпризначеньубага-тьохмоментахжиттялюдини:впроводахудалекупуть,призакла-данніновогобудинку,підчасзустрічіпочеснихгостей,нановосіллі.

Звичайподаватихліб-сільнарушникуйдосіпобутуєунас.Здавніхчасіввикористовувалирушникухліборобськихобрядах.

Упершийденьоглядуозиминийшливполегуртом,попередуступавбатькойніснарушникухліб-сіль, аматинеславсякечастуваннявкошику,накритомурушником.Назеленомуполійогорозстеляли,клалиїжу,пригощалися.Такробилиівпершийденьоранки,сівбитажнив.Позавершенніжнивгосподарзустрічавженцівзхлібом-сіллюнарушнику,атінадівалинагосподаряобжинковийвінок.

Авесілля,асватання!Тутрушникактивнийіобов’язковийпред-мет:рушникиготували,подавали,нанихставали.

Весільнірушникимаютьрізніназви:«червоні»,«орласті»,«ро-менські»,«кролевецькі»,«богуславські»,«підперезники»,їхздебіль-шого зберігали як сімейну реліквію, вони переходили від баби доонуки. Весільний рушник дівчина готувала собі сама. Вишиватирушники,сорочкиматинавчаладочокщезмалку.Зокрема,виши-валидівчатанавечорницях,довгимиосіннімитазимовимивечора-ми,вкладаючиусвоєшитвозаповітнімріїпрокоханого,проодру-женняйщасливеподружнєжиття.

УдеякихмісцевостяхУкраїнинарушниккажутьще«утираль-ник», «утирач», «стирач» тощо.Ознакою охайності, працьовитостікожноїжінкиєприбранахата,авній—чистийрушникнапохваті.Прибранарушниками,килимами,гарнимпосудом,мальованимимеб-лямихатавиглядала,мовписанка.Урізнихмісцевостяхпо-своємувиготовляли рушники, оздоблювали їх та прикрашали ними хату.В Україні зафіксовано близько 100 технік вишивання й понад 20технікткання.Ценасампередстосуєтьсярушників.

Надзвичайнебагатстволокальних,характернихособливостейна-родноївишивкизакріпилозарушникаминазви«київські»,«полтав-ські», «подільські». Вони відрізняються за своїми традиційнимиособливостями,малюнком,технікоювиконання,характернимпоєд-наннямкольорів.ДлявишитихрушниківКиївщиниєтиповоюком-позиціяувиглядігілкичиквітки,що«росте»звазона.Колірчерво-нийздоповненнямчорногоабосинього.Закомпозиційнимрішеннямнакиївськірушникисхожіполтавські,щохарактеризуютьсялегкіс-тю, витонченістюмалюнка.Як доповнення до рослинної тематикичасто вводиться одна-дві пари стилізованих пташок.На рушниках

196

Чернігівщини вже зустрічаються геометризовані мотиви, кольоричервонийзчорним,синім.НаменшихзарозміромдвоколірнихабобагатобарвнихрушникахПоділлякомпозиціїукладаютьсягоризон-тальними,вертикальнимиабоскіснимипаралельнимисмугами,за-компонованимизфігурокстилізованогозображенняпташок,тваринабожіночихпостатей.Ульвівськихрушникахпорядзтрадиційнимпоєднаннямчорногозчервоним,жовтогарячимзустрічаєтьсяпоєд-наннячорноїтабілоїгладізсіроюмережкою.Яскравібагатобарвнікомпозиції вишиванихрушниківТернопільщини,Прикарпаттяпе-реважноукладалисяширокимигоризонтальнимисмугами.

(Із книги «Що? Як? Чому? Світ моєї України: популярна дитяча енциклопедія»)

уроК № 52

тема. А.Малишко.«Стежина».мета: ознайомити учнів з ліричним твором поета, допо-

могтиусвідомитийогоідейно-художніякості,сприй-нятиякхудожньо-естетичнуцінність;розвиватина-вичкивиразногочитаннянапам’ять,артистичнітариторичніздібностіучнів,уміннявизначатихудож-нізасоби,підтексттвору,їхнєзначенняурозкрит-тіголовноїдумки,образнупам’ять;виховуватилю-бовдоотчогодому,добатьків,повагудотрадиційсвогонароду,естетичнийсмак.

обладнання: портрет письменника, виставка творів, ілюстраціїдоних;краєвидирідноїприроди;аудіозаписи.

теорія літератури: ліричнийвірш,ліричнийгерой,художнізасоби.

Хід уроку




1) Читаннянапам’ятьвіршаабоспівання«Пісніпрорушник».

197

2) Визначенняголовноїдумки,найяскравішиххудожніхзасобівутворітаз’ясуванняїхньоїролі.

3) Заслуховуваннядіалогів,оглядінсценівок(можнапровестиякроботувпарах).

З р а з о кМ а т и. Синочку,цети?С и н. Так,мамо,так,рідненька,цея.М а т и. Якдовгоятебечекалатавиглядала.Вирісти,синку,

змужнів,зовсімдорослийстав.Важкобуло?С и н. Правдукажучи,нелегко,ойякнелегко!Алежязавжди

пам’ятав,щонемаюправаваспідвести,розчарувати,невиправда-тивашихізбатькомсподівань.

М а т и. Спасибі,любийсину!С и н. Япривізвамподарунки,гостинці.М а т и. Дякую,дякую.Ацещожтакеупакунку?С и н. Цемояособистанайдорожчаріч—ваш,мамо,вишитий

рушник. Пам’ятаєте, ви дали мені його, коли проводжали на на-вчаннядоКиєва?

М а т и. Ой,сину,явжейзабула.Давнотакцебуло!С и н. Аязавждинаньогодивився,якбувалосумно,якнудь-

гував за вами, за домівкою, як терпів образи й несправедливості.Ісправді,допомагало!Такогогарногорушникаянідеінівкогонебачив.Спасибівам,мамо,заньогоізате,щовивменеє!

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Виразне читання.

Учительвиразночитаєвірш«Чому,сказати,йсамнезнаю»абопропонуєучнямпрослухатиаудіозапис.



4. Спостереження над художнім текстом, виконання дослідницько-пошу-кових завдань.—Виднокруг,обрій...Продовжітьсинонімічнийряд.(Горизонт,

крайнебо,виднокрай,овид...)—Символомчогоможебутиобрій?(Далекихнезвіданихкраїв,

жагилюдинидопізнаннянового.)—Якийхудожній засіб використанийпоетомурядках«Живе

усерцістількилітОтастежина»,якайогороль?(Метафора,пока-зуєгарячуприв’язаністьліричногогероядорідногокраю.)

198

—Щоозначаєвислів«Немакінцяїйвтемнімлузі,Тайповоро-тувженема»?(Кінцястежининевидновтемряві,невиднозпорогарідногодому—образнийвислів,людинанезнаєнапевно,якскла-детьсяїїдоля.Іповернути,зупинитичастежнеможливо,зависло-воммудрих—неможнаводнуйтужрікуввійтидвічі.)

—Якрозумітивислів«Хочбілясерцястелецвіт»?(Гріютьлірич-ногогерояспогадипроріднийкрай,продитинство,прорідних.)

—Чомуліричнийгеройговоритьпростежину,щовона—його«ревнийбільіревнийжаль»?Щобвідповістинапитання,з’ясуйтезасловникомлексичнезначенняслова«ревний».(Ревний—багато-значнеслово,щоозначає:

1) дужеретельний,стараннийучому-небудь;2) дужещирий,зворушливий;3) пройнятий гіркотою, сумом, болем; гіркий, сумний, боліс-

ний;4) дужерясний,густий.Отже,можемоприпустити,щобіль іжальщирі,сумні,щоце

душевнийбільгероя,пов’язанийіздовгоюрозлукоюзріднимкраєм,домівкою,батьками.)

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКМарійкаДопитливапропонуєпройтипостежинівіддомуйдо

дому та прочитати прислів’я, співзвучні з основною думкою творуА.Малишка.

уьствюоагїйахмаотпіийкктувєсаянкзаопдтзаішнкгаєсовзоанрчіудкнсоююазревмілюеВ і д п о в і д і:Усвоїйхатійкуткипомагають.Всякапташкасвоєгніздознає.Зарідноюземлеюівраюскучно.


VII. домашнє завданняВивчитинапам’ятьвірш«Стежина»,вмітийогоаналізувати;зро-

битиілюстрації;вмітиробити«словесниймалюнок»;підготуватиус-нийтвір«Моястежина».

199

уроК № 53

тема. А.Малишко.«Вогник»,«Приходятьпредки».мета: ознайомитиучнівізтворамипоета,допомогтиусві-

домитиїхзміст,провіднідумкитахудожніособли-вості;розвиватинавичкивиразногочитанняпоезій,спостереженнянадхудожнімтекстом,висловлюван-ня власних думок з приводу проблем, порушенихутворі;розвиватиобразнемислення;виховуватинаосновізагальнолюдськихморально-етичнихціннос-тей,прищеплюватиестетичнийсмак.


теорія літератури: ліричнийвірш,ліричнийгерой; виразнечитання;художніобразитахудожнізасоби.

Хід уроку




1) Розповідьнапам’ятьвірша«Стежина»(абовиконанняпісні).2) Доведеннясимволічностіобразустежинизоднойменноговір-

шаА.Малишка.3) Розповістипровласнустежину(впрямомучипереносному

значенні).

2. Порівняльна робота.—ПорівняйтеобразистежкиувіршахА.МалишкатаІ.Калин-

ця(збірка«Дивосвіт»,щовивчаласяу6-мукласі).


Теми,мотиви,образивіршів,якімививчили,А.Малишкопро-довжуєівпоезії«Вогник».

2. Виразне читання вірша «Вогник».


200


5. Спостереження над художнім текстом.—Опишітькартину,якапостаєвуявіпісляпрочитанняпершої

строфивіршаА.Малишка«Вогник».(Вечір.Ухатізапалилисвіт-ло.Легенькийвітерецьколишетополю,посаджену,зазвичаєм,начестьнародженнядитини.Синвиріс,вилетівізбатьківськогогніз-да,алесумуєзаним,уявляє,якшумитьдеревопідвікном, і сер-цепочинаєбитисячастіше.Теплонадушійтривожно:яктамста-ренькібатьки?)

—Яквирозумієтеметафору«тамюністьходилауросахдохатиІжеврілацвітомвона»?(Йдеться,мабуть,пропобаченнядоранку,пропершекохання.)

—Чому батько не спить і задумалась мати? (Батьки думаютьпромайбутнюдолюсвоїхдітей.)

—Як називається художній засіб «не зводили з ока»,що вінозначає?(Фразеологізм,означаєпильностежити,турбуватися,піклу-ватися.)

—Чому«журиться вікнаминашахатина»? (Мабуть, тому,щонечутидитячогосміху,дітиповиростали,роз’їхалися,рідкоприїж-джаютьішлютьзвісточки.)

—Чомужтривожитьсяліричнийгерой?(Переживаєзабатьків,якимтакневистачаєсинівськоїтурботийласки.)

6. Проблемні запитання до учнів.Щооб’єднуєцихписьменників?КостянтинаМалицька(«Чом,чом,землемоя»)ОленаПчілка(«Сосонка»)ПавлоТичина(«Небувавтиунашихкраях»)МиколаВінграновський(«Першаколискова»)СтаніславЧернілевський(«Теплотародинногоінтиму»)ОлександрДовженко(«ЗачарованаДесна»)ІринаЖиленко(«Гномубуфеті»)МихайлоСтельмах(«Гуси-лебеділетять»)В.Симоненко(«Лебедіматеринства»)(Темиматері,Батьківщини,провіднідумки.)—Визначте ближчу й віддаленішу спорідненість (зажанрами,

образами,широтоютаконкретністюрозкриття).

7. Слово вчителя.УбагатьохсвоїхтворахА.Малишкоговоритьпронеобхідність

зберегти історичну пам’ять, підтримувати кращі традиції наших

201

предків,їхнюмову,культуру.Отівималюваласявуявіпоетакар-тина,якприходятьпредкиподивитисянасвоїхнащадків,пораду-ватися,що ті не зрадили їх, їхньої віри, переконатися,щожиттяпродовжується.

8. Виразне читання вірша А. Малишка «Приходять предки».

9. Словникова робота.Недовірок,схизмат,прелат,ярижка—лайливіслованаозначен-

нялюдини,яказрадиласвоювіру,народ,традиції,мову.Даліучительпояснюєіншінезнайоміучнямслова.

10. обмін враженнями, евристична бесіда.—Чимвідрізняєтьсяцей віршМалишка відпопередніх за то-

нальністю,настроєм,лексикою,художнімизасобами?(Маєбільшгро-мадянське, публіцистичне звучання; нові слова (розщеплення атома, орбіти)поєднуютьсяіззастарілими(недовірок, схизмат, прелат, ярижка);наукові,книжнізпросторічними,лайливими;зхудожніхзасобівнайпомітніші—інверсія,антитеза,риторичніокличнітапи-тальніречення,звертання.)

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКРозгадавширебус,якийсклалаМарійкаДопитлива,видізнає-

теся,якщеобразноназивалиА.Малишка.

В і д п о в і д ь:солов’їнесерцеУкраїни.


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитативіршіМалишка;скластиуснийтвір

наоднузтем:«Вогникувікнімогодому»,«Лист(звіт)предкам».

202

уроК № 54

тема. А.Дімаров.«Блакитнадитина».мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюписьменни-

ка,допомогтизрозумітипровіднідумкитвору,йогохудожніособливостітастильовуманеруавтора;роз-виватинавичкивиразногочитання,аналізуепічноготвору,виділенняелементів гумору;виховуватиоп-тимістичнесвітобачення,щирість,почуттягумору.


теорія літератури: повість,головнітадругоряднігерої,сюжет,компо-зиція,гумор.

Хід уроку




1) Заслуховуванняуснихтворів«Вогникувікнімогодому»або«Листпредкам».

2) ВисловленнясудженьпровіршіА.Малишка,проте,якийізвивченихнайбільшеприпавдодуші,чому.


Донедавньогочасувдовідникахпрописьменниківзазначалося,щоАнатолійДімаровнародивсявмістіМиргородінаПолтавщині.

Насправдімайбутнійписьменникнародився1922рокунабать-ківськомухуторівзаможнійродиніспоконвічниххліборобів.Бать-коАндроникФедоровичГарасютаімати,яказросталавсім’їсвя-щеника, були добрими, побожними, освіченими; дітей виховувалиупраці,зазаконаминародноїморалі—вчилишанобливоставити-сядостарших,доприроди,дозвичаївітрадицій.

Батьколюбивдаруватидітямсправжнюказку.Так,узимку,насвята,нагрушіпосереддворувиростали...ковбаси!

Прийшларадянська владай змусила всіх записуватися укол-госп.Атих,хтонехотів,жорстокопереслідували:одбиралинадбане

203

власноютяжкоюпрацеюдобро,висилаливСибір,навітьрозстрілю-вали.Матері довелося рятувати синів, виїхати з хутора, помінятипрізвищейім’ятапобатьковідітей.Батькобездокументівзмуше-нийбувпереховуватися,потімйомувдалосявлаштуватисянаробо-тупасічникомулісовомугосподарстві.Такістраждаливсі,живучиокремоодневідодного,безвинивинуваті.

Анатолійбувздібнимхлопцем,щевсередніхкласахвиявивсяйоголітературнийталант.ШколувінзакінчивякразпередДругоюсвітовоювійною.Пройшоввоєннелихоліття,бувпоранений.Післядемобілізаціїпрацювавугазеті,вступивдоЛітературногоінститутувМосквійпочавпублікуватисвоїтвори.

У1949роціА.ДімароваприйнялидоСпілкиписьменниківУк-раїни, коли вийшла його перша книжка «Гості з Волині». Потімз’явилися книги «Дві Марії», «Волинські легенди», «Син капіта-на»,«Док»,«Ідол»,«Зінськещеня»,«Самосуд»таін.БагатотворівАнатолійАндрійовичнаписавідлядітей:«Длячоголюдинісерце»,«Прохлопчика,якийнехотівїсти»,автобіографічніповісті«Черезмісточок», «Блакитна дитина», «На коні й під конем».Його перуналежатьтакожпригодницько-фантастичніповісті«Другапланета»і«Тригранічасу».ПисьменникудостоєнийДержавноїпреміїіменіТарасаШевченка.

А. Дімаров—людина різнобічних захоплень. Він—завзятиймандрівник,побувавнавсіхнайбільшихгірськихмасивахсвіту,маєвеличезнуколекціюрідкіснихмінералів.

Анатолій Андрійович—вроджений оповідач, уміє короткоі яскраво, з тонким гумором відтворити різноманітніжиттєві яви-ща.Дужецікаві його твори для дітей і про дітей, незважаючинате,щодлядітейписативажче.Самписьменник,розкриваючисек-рети власної творчості, говорить: «...З дітьмия завждинамагаюсярозмовлятинаодномузнимирівні,мовбиведубесідузісвоїмиро-весникамийсоратниками...»

2. Виразне читання.(Учительумовноподіляєповістьнатричастини.)Учнівиразночитаютьпершучастинуповісті.(ДорозповідіпросиналісникаВасиляКологойду.)


4. обмін враженнями, евристична бесіда.—Відіменікоговедетьсярозповідьуповісті?—Виділітьголовні,ключовіепізоди.

204

—СхарактеризуйтеТолю,головногогероятвору.(Наполегливий, сміливий, зпочуттямгумору,власної гідності,

гордий,збагатоюуявою,фантазією,розбишакуватий,недисципліно-ваний,можеобманюватибатьків,недужестаранновчиться.)

—Щовамздалосянайсмішнішимуційчастині,чому?

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК Гра від Марійки допитливої.

МарійкаДопитливапропонує грунарозвитокпам’ятій уваж-ності.

1. Хтоостаннійназвеім’ягероївповісті.2. Хтоостаннійназвеприкметичасу,якієутворі.3. Хтоостаннійназвеатрибути(зброя,одяг,елементизовніш-

ності, спорядження)козака-запорожця,якийпоставвуявіголовногогероя.


VII. домашнє завданняНавчитися виразно читати першу частину повісті, переказува-

ти її за складенимпланом; оцінюватидії та вчинки героїв; зроби-тиілюстрації.

уроК № 55

тема. А.Дімаров.«Блакитнадитина».Сюжеттвору.мета: допомогти учням глибше зрозуміти сюжет твору,

йогопроблемитаавторськіхудожніприйоми;роз-вивати навички виразного читання, переказу тво-рузапланом,характеристикигероїв,висловленнявласноїдумкизприводупрочитаного,визначеннярисіндивідуальногостилюписьменника;виховува-тижиттєрадісність,щирість,доброзичливістьіто-вариськість.

обладнання: портретписьменника,книжковавиставка,ілюстра-ціїдотвору.

теорія літератури: повість;сюжет,композиція;героїхудожньоготво-ру;портрет.

205

Хід уроку




1) Зачитування(абопереказування)епізодів,якізапам’яталисянайбільшезобґрунтуваннямсвоговибору.

2) Зачитуванняпланів(ізвзаєморецензуванням).3) Презентаціяілюстрацій(або«уснемалювання»портретівге-

роїв).

2. Міні-вікторина від Марійки допитливої.Чийцепортрет-опис:1) «Обличчя...приходитьурух.Частоскліпуютьповіки,посми-

куютьсящоки,розтуляютьсяйзатуляютьсягуби,посіпуєть-сягостренькепідборіддя,арозвихренийнепокірний«півник»наголовістирчитьнаївнойбеззахисно».(Синоповідача.)

2) «...Пурхає над моєю головою, вимахуючи сніжно-білимикрильцями,сяєрожевимищічкамиідокірливодивитьсяназабіякуповнимивсіхнасвітічеснотголубимиочима».(Бла-китнадитина,«ангелятко».)

3) «...Булинайдовшісередусіхдівчаткоси.Чорні,товсті,вонизвисалидопоясаінадавалигордовитоговиглядусмаглявомуобличчюзвеликимитерновимиочима».(ОляЧровжова.)

4) «...Чорний, мов із пекла... Очі червоні, грива наїжачена,зікластоїпащекивириваєтьсятихегарчання...»(Полкан.)

5) «У малиновому жупані, в широких, як море, штанях, набаскому коні, з мушкетом, шаблюкою й списом. Грізнівуса прикрашають... мужнє обличчя, оселедець в’юнитьсяз-підсмушевоїшапкизшликомтакитицею,щейтурецькасережка—срібний півмісяць—у правому вусі. (Головнийгеройуролізапорожця.)

6) «...Мавнайбільші,злопату,долоніззашкарублоюшкіроюігрубезнийголос...»(ДядькоМатвій.)


Учнівиразночитаютьумовнодругучастинуповісті«Блакитнадитина»(відрозповідіпросиналісникатажабенятдотого,якпо-бралисяВікторМихайловичтаГалинаІванівна).

206


3. обмін враженнями, евристична бесіда, спостереження над текстом.—Як ви ставитеся до витівок Василя Кологойди (з вужем, із

жабами)?—Чому Толик вирішив і собі проекспериментувати зжабеня-

тами?—ЧиподобаютьсявамметодивпливунаучнівПавлаСтепано-

вичаякзавучаіякматематика?—Щоподобалося дітям у своємукласномукерівниковіВікто-

ровіМихайловичу?Чималивониправовтручатисявйогоособистежиття,тащейтакимиметодами?

V. заКріПлення знань, умінь та навичоК Гра «Що б це значило?».

МарійкаДопитливахочевизначитинайуважнішоготанайкміт-ливішогоучня.

Щобцезначило?1,2,3—стреси(ВікторМихайловичзнімавстреси,обливаючись

спочаткуодним,потімдвомататрьомавідрамихолодноїводи.)

В.М.+Г.І.= (ВікторМихайловичіГалинаІванівнаод-ружилися.)

17=1(17яєцькинулихлопцінаодногоФедора.)5-Б<6-А5-Б+1>6-А(п’ятикласниківменше,ніжшестикласників,але

п’ятикласникизкласнимкерівникомотрималиперемогу.)


VII. домашнє завдання

207

уроК № 56

тема. А.Дімаров.«Блакитнадитина».Продовженняозна-йомленнязповістю.

мета: допомогтиучнямрозібратисявпроблемах,поруше-нихутворі,способахїхвирішення;викликатиінте-ресдочитання;розвиватинавичкивиразногочитан-ня,переказуваннятвору,виділеннянайголовнішихепізодів, характеризування героїв; виховувати ро-зуміннянеобхідності гуманістичного ставленнядооточуючих,оптимізм,почуттягумору.


теорія літератури: повість; герої художнього твору; художні засоби,гумор.

Хід уроку




1) Розповідь(переказ)найцікавішогоепізодуіздругоїчастиниповісті.

2) Зачитуванняпланів(ізвзаєморецензуваннямтакоментаря-мивчителя).

2. Міні-вікторина для найуважніших читачів від Марійки допитливої.1) ЯкувиставудивилисяВікторМихайловичтаГалинаІванів-

на?(«Украденещастя»І.Франка.)2) Провчителівякихпредметівговоритьсяуповісті?(Матема-

тики,географії,українськоїмовиталітератури.)3) Когоушколінайбільшебоялисядіти?(ЗавпедаПавлаСте-

пановича.)4) Якийсекретнемогладовговтримати«жінота»5-Б?(Щоїх-

нійкласнийкерівникзакоханийуГалинуІванівну.)5) Хтобув«одинізаристократівнашогосела»ікимвінпра-

цював?(ФедірБурлака,машиністпаровоза.)6) Колихлопцям«терпецьурвався»?(КолиГалинаІванівнапо-

далавчителевіоднуруку,амашиністові—дві.)

208


(Учнівиразночитаютьумовнотретю(останню)частинуповістіА.Дімарова«Блакитнадитина».)


3. обмін враженнями, спостереження над текстом.—Чому,навашудумку,батьки«булискупиминаласку,обе-

режниминапохвалу»?—Якрозумітивисновокоповідача:«Хоча:чоговониварті,оті

зроду-вікунебиті,нелаянідіти?..»?—Якірозвагибулиусільськихдітейнаканікулах?—Якоюподієюіякимичуткамипронеїпишалисядіти?(Повінню

ітим,щонібитовпечізапливалисоми,якінемоглизвідтийвилізти.)—Прочитайтеописріки.Зякимподібнимописомвивжезнайо-

милисяв6-мукласі?(ОписДеснивО.Довженка.)—Як ви думаєте, у річці, де герой із братиком ловив раки,

справдіводилисягадюки?—Прокоментуйтетакийвислівгерояповісті:«Нівідра,ніраків,

одинСергійще...»—Схарактеризуйтеголовногогероязайоговисловлюванням:«Іхоч

нея—братутопиввідро,меніодтогонебулолегше.Мамавсеоднопровинузвалитьнамене,божя—старший,астаршийзавсевод-віті».Чизгоднівизтакоюдумкоюгероя?Своювідповідьобґрунтуйте.

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКМарійкаДопитливапрочиталаавтобіографічнуповістьА.Діма-

рова«Прожитийрозповісти»,зякоїдізналася,щоТоля,головнийгерой цього твору, був дуже неслухняною дитиною (до речі, йогопрототипомпослуживсамписьменник).Матистараласящоразудатинеслухняномухлопчиськовідоброїпрочуханки,затеврівноваженийі добрий батько виховував лише словом, учив робити добро, слу-хатисясвоєїсовісті і серця:«...Татусь,посадившимененаколіна,повівмовупродвохянголів,якісидятьукожногознасзаплечимавіднародженнядо самої смерті.Білийянгол—заправимплечем,ачорний—залівим.Білийпідказуєнамдобрівчинки,чорний—злі.Івідкожногознасзалежить,якогоянголаслухатись».

Якого янгола, на вашу думку, більше слухався герой повісті«Блакитнадитина»?—цікавитьсяМарійка.—Авиособисто?


209

VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитатитретю(умновну)частинуповісті«Бла-

китна дитина», скласти план і переказувати текст за ним; зробитиілюстрації;підготувативеселідіалогизаосновнимиепізодамиповісті.

уроК № 57

тема. А.Дімаров.«Блакитнадитина».Гуманістичнийпафоствору,майстерністьоповіді,використаннягумору.

мета: допомогти учням з’ясувати художню майстерністьавтора та естетичну цінність твору; розвивати на-вичкианалізуепічноготвору,характеризуванняге-роїв, висловлення своїх міркувань з приводу про-блем,порушенихутворі;виховуватипрагненнядодобрайсправедливості,почуттявідповідальностізасвоїдіїтавчинки.

обладнання: портретписьменника,виставкайогокнижок,ілюс-траціїдотвору.

теорія літератури: повість;сюжет,композиція;образи;ідея;художнізасоби,гумор.

Хід уроку




1) Зачитуванняабопереказуваннянайцікавішогоуривказтре-тьої(умовної)частиниповістізобґрунтуванням.

2) Зачитуванняскладенихпланівзкоментуванням.

2. огляд ілюстрацій.

3. інсценізація веселих діалогів за зразком.

З р а з о к д і а л о г і вМ а т и (тикаючипальцем ущоденник з «двійкою»).Цещо?..

Щоцетаке,япитаю?Розказуй,щотитамнакоїв?

210

С и н (похилившиголову).Ми,той...Ну,бігали...Атоді,той...каталися...

М а т и. Начомукаталися?С и н. Начому,начому...СівнаОлеся,авіннавізмене...На

вчительку...М а т и. ОБоже!С и н (швиденько).Вона,мамо,невпала!Тількипобігла...М а т и. Щебнепобігти!Дваотакібельбасиврізалисьуспину!

Чиутебеєщовголові?С и н. Є,є!Тількиглибоко...Ічерезшапкунепробилося...Вибач...

� � �

О л я (лукаво).Якбияхотіласкуштуватиотогояблука!П е р ш и й х л о п е ц ь. То сама й лізь, диви, яка цариця

знайшлася!Д р у г и й х л о п е ц ь (допершого).На,потримай!(Даєкнижки.)П е рши й х л о п е ц ь. Тищо,здурів?!Д р у г и й х л о п е ц ь. Нічого не здурів.Я тудий назад,шви-

денько.П е рши й х л о п е ц ь. АПолкан,дядькоМатвій,забув?(Другийхлопецьбіжить,чутигавкітікрики.)О л я. Нуяпішла,уменевдомаяблукащекращі!

� � �

В а н ь к о. Слухай,ативзявбижабудорота?Т о л и к. Пхі,щебневзяти!Меніцеякразплюнути!В а н ь к о (зітхає).Аянізащоневзявби!Т о л и к. Чому?В а н ь к о. Бовіджаби—бородавки.Отусиплеязикбородавка-

ми—щобудешробити?Т о л и к. Дамполизати собаці. Собакаякполиже—всі до од-

ноїбородавкипощезають!В а н ь к о. Добре,як буделизати...А то візьме тай одкусить!

Хамкнеразок—тількийогойбачили,твогоязика!Т о л и к. Нічого,нічого,побачимо.В а н ь к о (дохлопців).Хлопці,чуєте,аТолькотежможевроті

жабитримати!Х л о п ц і. БрешетвійТолька!В а н ь к о. Отінебреше!Х л о п ц і. Анебреше,тодіхайпокаже!Т о л и к. Сьогоднівменежабинемає...Хайзавтраупіймаюта

йпокажу...

211

Х л о п ц і. Хлопці, гей, хлопці! Только завтра у ротіжаби но-ситиме!

� � �

Д і в ч и н а (дохлопців).Амищосьзнаємо,амищосьзнаємо!Авамнескажемо!

Х л о п е ц ь (додівчат).Що?Що?Нускажіть!Д і в ч и н а. Нескажемо!Отхібащовипообіцяєтенебитися,не

смикатинасзаволосся,не...Х л о п е ц ь. Нудобревже,добре,небудемо!Кажітьскоріше!Д і в ч и н а. НашВікторМихайлович закохався у Галину Іва-

нівну!!!Х л о п е ц ь. Бре...Точно?Д і в ч и н а. Точно,точно!Мидавнопомітили!Усіознаки:ічер-

воніє,якдевкоридорістикнуться,ізішколинейде,покивоназоши-типеревіряє,апотімпроводжає,говорячи,щоїмподорозі—уньо-го нібито там справи.А самже зовсім в іншомукінці селаживе,йзучнівнашогокласуніхтотамнеживе.Авранцінаїїстілтаєм-ноставитьквіточки—миякчергували,бачили!

Х л о п е ц ь. Тиба!аячув,щозанеюнашкрасень,машиністФедірБурлакаупадає!

Д і в ч и н а. Оцетобі!Щожробити?!Требаякосьдопомогтина-шомуВікторуМихайловичу!Тількияк?

Х л о п е ц ь. Ну,цевженашасправа,щосьпридумаємо!іпод.

IV. Формування і вдосКоналення умінь та навичоК1. Визначення елементів сюжету.

Експозиція Матинезадоволенаповедінкоюсина,картаєйогоіста-витьзаприкладбатька;їїпідтримуєбабуся

Зав’язка Батькозгадуєсвоєдитинство,свійрозбишакуватий5-Бклас

Розвитокдії ТоликзарадиОлілізепояблукавчужийсад;Оляхочезберегтисвогоприхильника;Толикзахоплюєтьсякнижкою«ТарасБульба»М.Гоголя;історіязжабами;вкабінетіПавлаСтепановича;якдітидопомагалиВікторуМихайловичувлаштуватиособистежиття;якТоликзбратомловивраків

212

Кульмінаційнімоменти

—ДядькоМатвійкараєкропивою;—з’їденежабеня;—хлопціобкидаютьсуперникаФедораяйцями

Розв’язка Хлопчикусвідомлюєсвоювідповідальність

2. Характеризування сюжету повісті.—Відберітьозначення,якібпідійшлидохарактеристикисюже-

туповістівцілому:повільний,динамічний,інтригуючий,розтягну-тий,фантастичний,гострий,складний,заплутаний,веселий.

3. Спостереження над композицією.—Цікавийприйомспогадівбатькапросвоєдитинство.—Багатоописів(портрет,пейзаж,опистварини).(Зачитати,на-

вестиприклади,вказатинаособливості.)—Єліричнівідступи.Ліричний відступ—цечастинахудожньоготвору,вякійпись-

менниквідступаєвідрозгортаннясюжетуінечерезобрази,картини,апрямовідсебедаєоцінкузображуваному,вступаєупрямурозмо-вузчитачем,висловлюєсвоїроздумийпочуття. (Записдолітера-турознавчогословничка.)

Ліричнівідступибуваютьфілософського,поетичного,жартівли-вогоспрямуваннязалежновідзадумуавтора.

4. робота над характеристикою головного героя твору.

Толик

володієвнутрішньоюгідністю

поважаєлюдей

любитьбатьків,природу

мрійливий,любитькниги

веселий,зпочуттямгумору

кмітливий

відповідальний

добрий

вигадливий

сміливий

розбишакуватий,неслухняний

213

5. Визначення засобів комічного.З а в д а н н я:визначити,якізасобикомічноговикористовуєав-

тор,навестиприклади.(Комічніситуації,діалоги,порівняння,фра-зеологізми,прислів’я,просторічніслова.)


МарійкаДопитлива,прочитавшиповість,замислиласянаддеяки-мипитаннямийхотілабпочутивашудумкузцьогоприводу.

1) Старшідійсновдитинствібуликращимизасьогоднішніхді-тей,чивонилишезвиховноюметоютакевдають?

2) Якставитисядопримхтакихдівчат,якОляЧровжова?3) Випадокізжабенятами,звужем—смішний,трагічний,без-

відповідальнийчищеякий?4) Хібаматематикаабонаукавзагаліможебутицікавою?5) Чипотрібнодопомагатидорослимвирішуватиїхніособисті

справи,тащейтакимиметодами,якувипадкузВікторомМихайловичемтаФедоромБурлакою?

6) Якіметодивихованнябатьківтавчителіввамздаютьсянай-більшефективними?Щовидумаєтепро«нелаяних»і«не-битих»дітей?


VII. домашнє завданняПідготуватисядотематичногооцінювання.

214

уроК № 58

тема. Тематичнеоцінювання.«В.Симоненко.А.Малиш-ко.А.Дімаров».

мета: виявитирівеньзнань,уміньтанавичокучнівзме-тою корекції; розвивати навички аналізування ху-дожніхтворів,пам’ять,образнеталогічнемислення,вміннявисловлюватитадоводитивласнудумкущодопрочитаного,проводитипаралелізжиттям;вихову-ватипочуттяпатріотизму,людської гідності,пова-гидобатьків,гуманізм,оптимістичнесвітобачення.

обладнання: портретиписьменників,книжковавиставка,ілюст-раціїдовивченихтворів;тестовізавдання.

теорія літератури: ліричнийвірш,ліричнийгерой;образи;художніза-соби;ліричнийвідступ.

Хід уроку



III. основний зміст роботи1. інструктаж щодо написання тестових завдань.

2. Виконання контрольної роботи.

іваріант


1. Укажіть,якийізвіршівналежитьВ.Симоненку: а) «Вогник»;б) «Перехожий»; в) «Приходятьпредки».

2. Допишітьречення.Ліричнийгерой—це...

3. З’ясуйте,якаголовнадумкапоезіїА.Малишка«Стежина».


1. Схарактеризуйтеголовногогерояповісті«Блакитнадитина»То-ликаіскажіть,якевідношеннявінмаєдо«блакитноїдитини».

215

2. З’ясуйте,задопомогоюякихобразів-символівпоетА.Малишковиражаєсвоюлюбовдобатьків,дорідногокраю.

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)Висловітьсвоєсудженнящодоодногозтакихпитань:

1) якрозкриваєтьсяпроблемастосунківбатьківідітей,вчителівтаучнівуповістіА.Дімарова«Блакитнадитина»;

2)щоспільноговпоезіїВ.СимоненкатаЛ.Костенко,чомувінприсвятивпоетесісвійвірш.

ііваріант


1. Укажіть,якийізвіршівналежитьА.Малишкові: а) «Перехожий»;б) «Приходятьпредки»; в) «Гей,новіКолумбийМагеллани».

2. Допишітьречення.Ліричнийвідступ—це...

3. З’ясуйте,якаголовнадумкавіршаВ.Симоненка«Тизнаєш,щоти—людина?».


1. З’ясуйте,щоуповістіА.Дімарова«Блакитнадитина»смішне,якимизасобамитвореннякомічногоцедосягається.

2. Поясніть, що, як вважає В. Симоненко, не можна вибиратийчому.Висловітьзцьогоприводусвоюдумку,обґрунтувавшиїї.

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)Висловітьсвоєсудженнящодоодногозтакихпитань:

1) чомубагатовіршівА.Малишка,В.Симоненкасталипісня-ми,адеякізних—навітьнародними;

2) якіметодивихованнядітейбулиубатьківтавчителівголо-вногогерояповістіА.Дімарова«Блакитнадитина»іякядонихставлюся(порівнятиізвласнимдосвідом).

216

уроК № 59

тема. В.Голобородько.«Нашамова».Вільнийвірш.мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюВ.Голобо-

родька,зпоняттям«вільнийвірш»;допомогтиусві-домити своєрідну форму й глибинний зміст даноїпоезії;розвиватинавичкивиразногочитаннявіль-них віршів, їхнього аналізу, висловлювання влас-ної думкищодо прочитаного; виховувати пошанудорідноїмови,свогонароду.


теорія літератури: вільнийвірш,художнізасоби.

Хід уроку


II. мотивація навчальної діяльності шКолярів Аналіз контрольної роботи.

III. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Пояснення вчителя з елементами словарної роботи.

Письменники—люди незвичайні. Часто вони помічають те, нащомизасвоїмиповсякденнимитурботамизовсімнезвертаємоуваги,бачатьпоезіювпрозі(ітворятьїї!)і,навпаки,вкороткомупоетично-мутворівміютьсказатибільше,ніжуціломуромані.Справжніпоетипрагнутьдооригінальності,неповторностіякуформі,таківзмісті,томучастішезвертаютьсядовільнихвіршів.ЗгадайтепоезіїІгоряКа-линцязізбірки«Дивосвіт»,зякимивипознайомилисяу6-мукласі.

Вільний вірш,абоверлібр—цевірш,урядкахякогоможебутидовільна кількість наголошених і ненаголошених складів, частішебезрими.Необов’язковоюєоднаковакількістьнаголосівурядках,відсутніодноманітніповторюваністрофи,алевіршмаєсвійвласнийритм.Такірисинаближаютьйогодопрози.

(Записдолітературознавчогословничка.)ВасильГолобородько(нар.1945р.)—самобутнійпоетвукраїн-

ськійлітературі.Вінз’явивсянасвітнаЛуганщині.Післязакінчен-няшколипрацювавнашахті,потімнавчавсявКиївськомудержавно-мууніверситетітаДонецькомууніверситеті,звідкибуввідрахованийзаслованазахистукраїнськоїмови.Служиввармії,працювавна

217

різнихроботах.Зп’ятнадцятироківмавзахоплення—збиравіви-вчавфольклор.Друкуватисяпочаву19роківіодразупривернувдосебеувагучитачів.Уйогопоезіяхоживсвітнародноїказки,народ-ноїпісні,українськихзвичаївтаобрядів.Івсецевдоситьнезвич-нійформівільноговірша.

Поет-філософнамагаєтьсяосмислитинашенепростежиттячерезпризмувічнихістин,черезфольклорніобразиймотиви.Якцечастоунасбуває,талановитілюдиотримуютьвизнанняспочаткузакор-доном,апотімужейусебенабатьківщині.ЗбіркаВ.Голобородька«Летючевіконце»виданавСША,томущоводномузкиївськихви-давництв,деготуваласядодруку,булазнищенавженабраною,боавторвідмовивсяспівробітничатизрадянськимиспецслужбами.

Потімз-підпераавторавийшлизбірки«Зелендень»,«Ікарнаметеликових крилах», «Соловейків теремок», «Калина об Різдві»,«Словаувишиванихсорочках».

Поетпродовжуєпліднопрацюватиінині.В одній зі статей «Посівальником через усе життя» (1988 р.)

В.Голобородькопише:«Дляменеситуація,вихопленазневпинно-гоплинубуття,набуваєсенсулишетоді,коливонапроектуєтьсянащосьтаке,щонепідлягаєчасові,щоіснуєпозачасомівищечасу:цефольклор,цеісторичніподії,якібули,якіє,аленетакі,щоха-рактеризуютьлишепевнийвідтінокісторичноїлінії».

Напевно,поезіяВасиляІвановичаГолобородьканекожномуможесподобатися,бовонанезвична,не«реалістична».Проте,якпишеві-домий літературознавець ІванДзюба, всі неживі предмети в поетаоживають іповодятьсяякдобріймилі істоти,якцікавійпустот-ливідіти.Іцимигомінливими,балакучими,всюдисущимиідумаю-чимиречами-істотамигустовиповненийпоетичнийсвітВасиляГо-лобородька.

Осьпослухайте:

ДвіяблунькиЛюбояблуньціжитиунашійхаті,тількизтогобокувікна:ядивлюсьнаїїрожевіщічкиувікно,іяблунькадивитьсянамоїрожевіщічкиувікно.

Матинашанаснерозрізняють,менікажуть:«Ганнусю,тиажцвітеш»,нібияяблунька,аяблуньцівдягаютьбіліпанчішки,нібияблунька—тоя.

218

Багатовіршівпоетаурізнийчасперекладалисяіноземнимимо-вами:російською,польською,французькою,німецькою,румунською,хорватською,сербською,іспанською,естонською,литовською,швед-ською.Окремимивиданнямипоезіїз’являлисяпортугальськоювБра-зилії,англійською—вКанаді.У2001роціпоетпереїхавізрідногоАдріанополядоЛуганська,денарештіздобуввищуосвітувмісце-вому педінституті і займається науковою роботою—досліджує ук-раїнськіказки.

ВасильГолобородько—лауреатДержавноїпреміїУкраїниіменіТ.Г.Шевченкатапреміїім.В.Симоненка.

2. Виразне читання вірша В. Голобородька «Наша мова».


4. обмін враженнями щодо прочитаного.—Якізепітетіввибдібралидопоезії«Нашамова»(з’єднайте

рисками).

високоінтелектуальна

«Нашамова»В.Голобородька

незрозуміла

своєрідна

дивна

прекрасна

незвичайна

чарівна

длявибраних

дляспеціалістів

219

5. Спостереження над текстом.З а в д а н н я:заповнититаблицю,зробитивисновки.

Образи Зчимасоціюються,порівнюються

Чому?(Коментар)

Моваслова зпіснею боукраїнськамовамелодійна,по-етична,образна

злітописом вказуєнадавність,давнєкоріннямови;невсіцевизнають(ворогисвоїйчужі),забуваютьісаміук-раїнці,тому«мовчимо»

побратими товариством можливо,натякаєтьсянаЗапо-розькуСіч—гордістьукраїнців

вороги словоумножині—багатонедругів

можливо,інколиворогусамихнас

В и с н о в о к.Віршвикликаєбагатоасоціацій,образний,місткий,збагатоплановимпідтекстом.Немаєбагатьоххудожніхзасобів,ок-рімепітета«пісенними»,алезавдякипідборуслів,алітерації(повто-руприголосних«с»,«н»),тавтологійзвучитьякпісня,Піснязве-ликоїлітери.

6. Визначення головної думки вірша.(Використовуєтьсяінтерактивнийметод«Мозковийштурм».)О ч і к у в а н а в і д п о в і д ь.Мимаємопишатисясвоєюдавньою,

багатоюмовою,освяченоюславнимзапорозькимтовариством.

IV. заКріПлення знань, умінь та навичоКМарійка Допитлива склала кросворд, ключовим словом якого

є віршовий розмір, котрим писав В. Голобородько (його іншомов-наназва).

1) Хто повинен знати, «якими словами на самоті мовчимо»?(Вороги.)

2) ЯкназиваласязбіркаВ.Голобородька,опублікованавСША?(«Летюче віконце».)

3) Щодосліджуєпоетіначомуґрунтуєтьсяйогопоезія?(Фольклор.)

4) Край(область),денародивсяВ.Голобородько.(Луганщина.)5) Те,учомупроспіванекожнесловонашоїмови?(Пісня.)6) Ті,зкиммирозмовляємо«пісеннимисловами»?(Побратими.)

220

7) Загал,уякомумирозмовляємо«пісеннимисловами»?(Товариство.)

1

2

3

4

5

6

7

К лю ч о в е с л о в о—верлібр.


VI. домашнє завданняВивчити відомості про письменника, його вірш «Наша мова»

напам’ять,умітивисловлюватисвоїсудженняпроцейтвіртапробле-ми,вньомупорушені;окремимучнямпідготуватиповідомлення.

уроК № 60

тема. В.Голобородько.«Мийдемо».мета: допомогтиучнямзрозумітиособливостісвітобачен-

няпоетаісвоєрідність,неповторністьйоговиражен-ня;розвиватинавичкивиразногочитаннявільноговірша,йогоаналізу;висловленнявласнихсудженьзприводупрочитаного;виховуватипочуттяпатріо-тизму,оптимізм,естетичнийсмак.


теорія літератури: вільнийвірш.

Хід уроку



221


1) Розповідьпросвоєрідністьжиттєвогоітворчогошляхупись-менника;

2) Виразнечитаннянапам’ятьвірша«Нашамова»,висловлен-нявласнихсудженьпрозмісттахудожнюформутвору.

3) Розповідьпроособливостівільноговірша(верлібра)напри-кладівивченоїпоезії.

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Заслуховування учнівських повідомлень.

УчнірозповідаютьпроУкраїну—географічнеположеннядержа-ви,природніумови;пропоходженняназви«Україна»(легенди,гі-потези),їїісторичнийшлях.

2. Виразне читання вірша В. Голобородька «Ми йдемо».

3. Пояснення незнайомих, малознайомих слів і виразів.Контраргументи—докази на захист думки, поглядів, проти-

лежнихдоіснуючихчивисловлених.Здобуваєте із мертвих джерел—тут:користуєтесьнеправдиви-

ми,тенденційнимивідомостями.

4. Спостереження над текстом, евристична бесіда, виконання пошуково-дослідницьких завдань.—Якийпафосцієїпоезії?(Патріотичний,оптимістичний.)—Яківідчуттяпереповнюютьліричногогерояпоезії«Мийде-

мо»?(Почуттягордостізасвійнарод,щомаєчудовуземлю,давнюіс-торію,гордийісильний,щонеодноразовоперемагавсвоїхворогів.)

—Прокоментуйтеслова:Мичинимоволюнашихпрадідів,цевонинаспослалиупуть,щобмийшлинашоювіковічноюземлею.

(Українціживутьнасвоїйодвічнійземлі,маютьдавнітрадиції,шануютьславнихпредківінічогонікомуневинні;своєпризначен-нявбачаютьурозвиткусуспільства,урухові,вутвердженнісередсвітовоїспільноти.)

—До якої лексичної групи належить слово «тихомрійними»(селами)? Зробіть «усниймалюнок» за цим словом. (Неологізм ав-торський,індивідуальний.)

—Чим,навашудумку,можутьтакпишатисяукраїнці?(Пра-цьовитимилюдьми,мужнімивоїнами-захисниками,винахідниками,письменникамийхудожникамиіт.п.,наприклад...)

222

—Уякомунапрямі,навашудумку,рухаєтьсяУкраїнаякдер-жава?Авякомубмаларухатися?(Довисокорозвиненихкраїн,де-мократії,доєвропейськогоспівтоваристватощо.)

—Пояснітьслова:Марнавашасправа—виставлятипротинашоїходиконтраргументи,щовиїхздобуваєтеізмертвихджерел,намагаючисьзупинитинашуходу,марнавашасправа—мийдемо.

(ДеякілюдиневизнаютьУкраїну,їїсамостійність,праванаса-мовизначення; намагаються фальсифікувати історію, наводячи не-правдиві,тенденційніаргументи,взятіізсумнівнихджерел.)

—Якіасоціаціївикликаютьувасрядки:МийдемопоУкраїні,пов’язанівишиванимидівочимирукамирушниками,ірадістьсяєвнашихочах.

(Юнак,щоотримуєзгодудівчининаодруження,весілля;готов-ністьчоловіківпітинаподвиги,захиститикоханих;винайтищось,щоздивуєйпорадуєїх.)

—Які художні засоби ви помітили, яка їхня роль у творі?(Епітети—багатолюдними, золотоверхими; авторський неологізмтихомрійними;порівняння—як сусіди, як вороги;антитеза—сусідивороги;анафора;метафора—мертві джерела, радість сяє.)

—Якаголовнадумкатвору?(Гордийігіднийнароднікомунеподолати,незупинитийогопоступувперед.)

V. заКріПлення знань, умінь та навичоКЗавданнявідМарійкиДопитливої.МарійкаДопитливазгадала,щозвільнимвіршемнамвжедо-

водилосяматисправув6-мукласі,впоезіїІ.Калинця.Знайдітьспільнетавідміннеуйоговірші ізциклу«Дивосвіт»

«Криничка»івіршіВ.Голобородька«Мийдемо»(або«Нашамова»).

КриничкаСплюглибокоащеглибшематимояпідземнаяїйпрозорірозповідаюавонапрокоріннядубаяїйпрохмаринкуавонастудениммолоком

223

менепоїтьяїйпрометеликаавоназводяногоцарстварусалкуприводитьаоцевеснянакалинанехочезабратизменесвоюподобутількисонцеп’єтап’єкалиновуводучереззолотісоломинки.

(І. Калинець)

(Спільнийбадьорий,життєрадіснийнастрій,глибокийпідтекст,фольклорні джерела, невелика кількість художніх засобів, формавільноговірша;відмінне—уВ.Голобородькавіршбільшгромадян-ського,патріотичногоспрямування,філософськогозвучання,більш«дорослий».ВІ.Калинцявіршдлядітей,збільшконкретнимиоб-разами,простий,доступний.)


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитативірш«Мийдемо»,аналізуватийого;

підготуватиповідомленняпровидатнихукраїнців.


ДезнаходитьсяУкраїна?Наша країна має чи не найбільше право називатися європей-

ською.АджесамевУкраїніпоблизуселаДіловебіляРахова (Уж-городськийрайонЗакарпатської області) знаходиться географічнийцентрЄвропи.

УкраїнарозташовуєтьсянапівденномузаходіСхідно-Європейської(Руської)рівнини,або,якспіваликолиськобзарі,«протисонця,голо-воюдоЧумацькогоВоза(ВеликоїВедмедиці),ногамидосиньогоморя».

ПлощаУкраїни—603700кв.км.Затериторієюсередкраїнпла-нетиУкраїнапосідає39місцевсвіті,покриваючи0,6відсоткаплощісушіта5відсотківплощіЄвропи.НашаБатьківщина—найбільшазєвропейськихкраїн,територіяякоїповністюлежитьвмежаходнієїчастинисвіту.ДругемісцезавеличиноюпосідаєФранція,третє—Іспанія. Площа України вдвічі більша за площу Польщі, у п’ятьразів—заплощуГреціїівдвадцятьразів—заплощуБельгії.

224

Унашоїкраїнибагатосусідів,аїїкордон—одинзнайдовшихкордонівуЄвропі—6500кілометрів(приблизно1/6довжиниземно-гоекватора).Зних1050кілометрів—цеморськікордони.Напів-ночі ісходіУкраїнамежуєзРосією,напівночі—зБілоруссю,назаході—зПольщеюіСловаччиною,напівденномузаході—зУгор-щиною,РумунієютаМолдовою.

Географічний центр самої України розташований у районномуцентріДобровеличківканаКіровоградщині.ОсновначастинатериторіїнашоїкраїнизнаходитьсявбасейніДніпра,якийділитьУкраїнунаЛівобережнуіПравобережну.УсятериторіяУкраїниподіляєтьсяна24області,АвтономнуРеспублікуКримтадвамістареспублікансь-когопідпорядкування—КиївіСевастополь.

ХтомешкаєвУкраїні?Населення України складає 48 млн. 416 тис. чоловік. Украї-

на—багатонаціональнадержава.Вніймешкаютьпредставникипо-над100національностейтанародностей.

Українці—основненаселеннядержави—єоднимзнайчислен-нішихнародівЄвропитадругимзачисельністюслов’янськимнаро-дом.Увласнійдержавіукраїнціскладаютьблизько73відсотківусьо-го населення (понад 37мільйонів чоловік). За останні десятиліттячисельністьукраїнцівукраїнізрослана930тисяч,хочаїхнячаст-ка середусіхмешканцівУкраїнидещо знизилася.Українці рівно-мірнонаселяютьмайжевсютериторіюУкраїни,завиняткомКримутадеякихпромисловихрайонівПівдняіСходу.

Росіяни—найбільша після українців національна група ук-раїнського народу (понад 11мільйонів чоловік).ВонипроживаютьпереважновЛуганській,Донецькій,Харківській,Запорізькійоблас-тяхівКриму.

Білоруси—третя за чисельністю національна група (близько0,5мільйоначоловік).ПереважначастинаїхмешкаєуПоліссі.

ПолякиналічуютьвУкраїніпонад200тисяччоловік.Воснов-номувонимешкаютьнаПравобережжітауСхіднійГаличині.

Молдавани(понад300тисячосіб)розселеніпереважноуЧерні-вецькійтаОдеськійобластях.

Румуни (біля 150 тисяч)—одна з найдавніших національнихгрупнаселенняУкраїни—мешкаютьпоблизукордонузРумунією.

ЧисельністьєвреївнатериторіїУкраїнискладаєблизько0,5міль-йоначоловік,заостаннірокиїхнякількістьзменшиласяврезультатіінтенсивноїеміграціїдоІзраїлю,СШАтакраїнЄвропи.

Болгари(понад200тисяч)проживаютьпереважновселахОде-ської,Запорізької,частковоМиколаївськоїтаКіровоградськоїобластей.

225

Греки(близько100тисяч)—найдавнішаетнічнагрупанатери-торіїУкраїни—мешкаютьпереважновпівденнихрегіонах.

Татари представлені в Україні, в основному, двома етнічнимигрупами—казанські(поволзькі)татари,якихналічуєтьсядо100ти-сяч,ікримськітатари.

Гагаузи—тюркськомовнаетнічнагрупаправославноговіроспові-дання.ПроживаютьвонивІзмаїльському,КилійськомутаБолград-ськомурайонахОдеськоїобласті (їхнячисельністьскладаєблизько30тисяччоловік).

УгорціввУкраїніналічуєтьсяпонад150тисяч.МешкаютьвонипереважноуБерегівському,Виноградівському,МукачівськомутаУж-городськомурайонахЗакарпатськоїобласті.

ЧисельністьциганвУкраїніскладаєблизько50тисяччоловік.Цейетноссформувавсяупівнічно-західнихрайонахІндії,звідкина-прикінціІтисячоліттян.е.циганирозпочалирухназахід.

Серед західноєвропейських колоністів найчисленнішими булинімці.Нині на території України їх нараховується близько 50 ти-сяччоловік.

Колиіяквиниклиназви«Україна»,«українці»?Слово «Україна», як назва території, вживалосяще з давнини.

Так,ужевпершихлітописахзгадуєтьсяцяназва.Впершеслово«Ук-раїна»з’явилося1187рокувКиївськомулітописізаІпатіївськимспис-ком.ОповідаючипросмертьпереяславськогокнязяВолодимираГлібо-вичапідчаспоходунаполовців,літописецьзазначав,що«плакашесяпонемьвсипереяславци»,«онемжеУкрайнамногопостона».Гали-цько-ВолинськийлітописуXII—XIIIст.засвідчувавшвидкеіповсюд-непоширенняцієїназвивземляхКиївськоїРусі.Пізніше—уXIV—XVст.—слово«Україна»почаловживатисядляпозначенняземельдавньоїСіверщиниіПереяславщини.ПотімцяназвапошириласянаНижнюНаддніпрянщину,Поділля,ПоліссятаЗакарпаття.

З XIV ст. термін «Україна» вживався у значенні «країни, за-селеної українцями». Дещо пізніше він співіснував з назвою «Ма-лоросія»,якаутвердиласяпіслявходженняукраїнських земельдоскладуМосковськоїдержави.

Існуєбезлічверсійщодопоходженнясамогослова«Україна».Су-перечкинавколоцьоговедутьсядослідникамивжекількастоліть.

Частина істориків виводила слово«Україна»від словакрай—«кінець»,щоозначає«окраїна»,«погранична»або«межівна»земля.Цяверсіяпідтримуєтьсябагатьмаросійськимиісториками,яківи-ходятьзфактуприєднанняукраїнськихземельдоРосійськоїімпе-рії,відносноякоївонидійснозаймалипериферійне,тобтоокраїнне

226

положення.Алеслово«Україна»з’явилосязадовгодооб’єднанняУк-раїнизРосієюіозначалоназвупевноїсамостійноїтериторії.

Деякіархеологічні,історичні,лінгвістичнітаетнографічнідослід-женнядоводять,щопрадавняУкраїнабулаколискоюіндоєвропейськихнародів.Порядзтимвдалосявстановити,щонашенаціональнеім’я,якісаманазванашоїдержави,дужедавньогопоходженняісягаютьVтисячоліттядон.е.Восновіслів«Україна»,«українці»лежитьназ-вапершоїнанашійземлідержавиТроянь,щоусвоючергупоходитьвід«трояка»,якийварійськівікиставсимволомцієїземлі,авнашчас—гербомУкраїни,котрийназиваєтьсятепертризуб.Нашідалекіпредкиносилиназвууктріяни,щозначить«ученітріяни»(«троячі»),яка протягом тисячоліть зазнала змін і набула форми «українці».

Єйіншагіпотеза,заякоюслово«Україна»нібитопоходитьвіддієслова«украяти»,тобто«відрізати», іозначає«виділити»,«відо-кремити».Таксамо,яквкраянийхлібзвутьокрайком,украяна(тоб-товідокремленавідрешти,виділеназ-поміжінших)земляназивати-метьсяУкраїною(Вкраїною).ТобтоУкраїна—це«земля,виділенаіззагалу»,«відокремленавідрешти»,або«нашавласназемля».

Рештадослідниківвважає,щослово«Україна»походитьвідна-звислов’янськогоплемені«укрів»,котре,задеякимиджерелами,іс-нуваловVIст.поблизунинішньогонімецькогомістаЛюбека.

Частинаісториківдотримуєтьсядумки,щопоняття«Україна»по-ходитьізпраслов’янськоїмовивідсполученняслова«країна»зприй-менниками«у»або«в».

(Із книги «Що? Як? Чому? Популярна дитяча енциклопедія»)

уроК № 61

тема. В.Голобородько.«Здитинства:Дощ».мета: допомогти учням зрозуміти образний зміст поезії

В. Голобородька, її своєрідність, художні особли-вості;розвиватинавичкивиразногочитаннявільнихвіршів, їх аналізу, висловлення власних судженьпроних,порівняннязіншимитворами;виховува-тиоптимістичне,життєстверджуючесвітобачення,естетичнийсмак.

обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних,аудіозаписи.

теорія літератури: вільнийвірш.

227

Хід уроку




1) ВиразнечитаннявіршаВ.Голобородька«Мийдемо».2) Висловлення свого ставлення до головної думки твору, до

формиїївираження.3) Заслуховуванняповідомленьпровидатнихукраїнців.

2. Завдання від Марійки допитливої.Поєднайте слова з віршаВ.Голобородька«Мийдемо» з епіте-

тамидоних:шляхи тихомрійніземля золотоверхіміста мертвісела вишиваніцеркви багатолюдніджерела віковічнарушники прадавні

IV. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Прослуховування аудіозаписів.

Учительдаєучнямпрослухатиаудіозаписипісеньпродитинство;дитячих віршиків, замовлянь, віршівВ. Голобородька, назва якихпочинається«Здитинства:...»(«Здитинства:Замовляннядощику»,«Здитинства:Політнажуравлі»таін.)

2. колективна робота.Учнівисловлюютьміркуванняпророльдитинстваужиттілюди-

ни,профольклорнітанародознавчіджерелапоезійВ.Голобородька.

3. Виразне читання вірша «З дитинства: дощ» («Я вплетений весь до нит-ки...»)

4. обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда, спостере-ження над текстом:—Якакартинауявляєтьсявамзасловами:

Явплетенийвесьдониткиузеленеволоссядощу...

228

(Ллєдощякзвідра,всепромокло,переплелося—земляінебо,вода,віттядерев,трави,людина.)

—Чому«волоссядощу»зелене?(Боліто,зеленонавкруги.)—Якеслово«недомовлене»урядку:«Вплетенахатамоя,щона

горб,якптах»?(Злетіла,всілася.)—Чомупоетговоритьпродерева—«прямокутники»?(Мабуть,

дощ прямовисний і потоки води біля гілок роблять силует деревапрямокутним.)

—Які рядки найбільше вказують на любов автора до рідно-гокраю,отчогодому,батьків?(«Ухату,яканаповненатеплом,якгніздо».)

—«Домалюйте»картину:Хтонапасеться—набігається—нахитається—насидиться—належиться—прийде—

—Схарактеризуйте ліричного героя вірша. (Любить природу,пустотливий,життєрадісний,спостережливий,мрійниктафантазер,патріот,шануєбатьків,батьківськийдім.)

5. інтерактивна вправа «Мозковий штурм». З а в д а н н я:визначитиідеювірша.О ч і к у в а н а в і д п о в і д ьУтверджуєтьсялюбовдожиття;радістьжиттявєднаннізпри-

родою;любовдорідногодому,рідногокраю,батьків.


Поєднайтехудожнізасобизїхвизначенням.

Зеленеволоссядощунебовплетенеіплете порівнянняЯкптах,якстрічка,якгніздо анафораНевеличка(річка),(корови)рудобокі епітетиХтонапасетьсяХтонабігаєтьсяХтонахитається метафориВесьдонитки інверсіяВплетенарічканевеличка фразеологізм

229


VII. домашнє завданняВивчити вірш напам’ять (за бажанням або навчитися виразно

читати), вміти його коментувати, висловлювати власні думки прозміст та художню форму; окремим учням підготувати повідомлен-няпролелек.

уроК № 62

тема. В.Голобородько.«Лелека».мета: ознайомитиучнівізпоемою,допомогтиз’ясуватиїї

зміст тахудожні особливості, символіку; розвива-тинавичкивиразноготавдумливогочитаннявіль-нихвіршів,поясненняпідтексту,визначенняголов-ноїдумкитахудожніхзасобів,щоїхрозкривають;виховуватижиттєвийоптимізм,вірністьтрадиціямнародноїморалійетики;естетичнийсмак.

обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдотеми(фото,малюнкилелечихгнізд,лелек).

теорія літератури: поема,вільнийвірш.

Хід уроку




1) Виразнечитання(аборозповідьнапам’ять)вірша«Здитин-ства:Дощ»В.Голобородька,висловленнявласноїдумкипройогозміст,художніособливості;

2) «Усне словесне малювання» картини, зображеної поетомувірші.

IV. Формування і вдосКоналення умінь та навичоК1. Заслуховування повідомлень про лелек, огляд ілюстрацій.

230

2. Виразне читання фрагментів поеми «Лелека», словникова робота, об-мін враженнями.

3. Слово вчителя.В.Голобородько створивпоему«Лелека»,якаввійшладо збір-

ки «Українські птахи в українському краєвиді». Дослідник йоготворчості І. Андрусяк пише: «Вочевидь, таки не про птахів роз-казує нам Василь Голобородько, а про... глибини, які чаятьсявнашій—людській—мові,унаших—людських—ритуалах...Узяв-шизаоснову“пташині”повір’ята звичаї,Голобородькорозповідаєсвітовіпроукраїнців,надавшисвоїмспостереженнямщейприрод-ноїдлянаспоетичноїформисамовідчуванняйсамоосмислення».Тожуцьомутворімизнайдемочітківідбиткиміфологіїпрадавніхслов’ян.

Так,образлелекиуВ.Голобородькабагатозначний,представле-нийрізнимисимволами.

1) Лелека—птахсвященнийщездобитрипільців.Утойпе-ріод,яквідомо,людинаневідділяласебевідприроди,авід-чувалаповнезлиттязнею.Навітьнайдавнішеставленнялю-дейдопечіякдосвятогомісцяухатіпередаєавтор:Лелеко,білалелеко,...титворишзагадкупророслинузаознакою:...та,щоцвітецвітомізчервонимипелюстками—вогник,бузьківогонь:якулюдейєсвійвогонь,такіутебе,білалелеко,єсвійвогонь,якулюдейєпіч,такіутебеєлука...

2) Лелека—перевтілений дух померлого, який теж відлітаєувирій,уновонародженудитину.Цяідеявідображаєстаро-давнєуявленняпрочас,що,яквважалося,ішовпоколу.

3) Лелека—символпродовженняроду:...батьки,якічекалинародженнядитини,казалипросититебе,білалелеко,щобтипринеслаїмдитину,сестричку:«Лелеко,білалелеко-бузьку,принесинамМариську,тагарненьку,тапухкеньку,некрикливу—спокійненьку!»

4) Лелека—символ плодючості, родючості, успішного земле-робства:якти,білалелеко,якарозпочинаєшжитиунас—унашомуселі,нанашомуподвір’ї,—...виведешлелеченят,вигодуєшїх...щобтакінашазасіянажитомниварозвивалася:відпочатку,відсівби,колити,білалелеко,походилапониві,—...аждокінця,досамихжнив,—щобтакінашазасіянажитомнивадалащедрийурожай.

231

Давніхлібороби спостерігали заповедінкоюлелек іпередбача-ли,якимбудерік—урожайнимчині,аджевідцьогозалежавчас-тонелишедобробут,айсамеїхнєжиття.

5) Лелека—символдівчини,яказбираєтьсязаміж:...тебе,білалелеко,знетерпіннямвиглядаєздалекогокраю—вираюдівчина,яказбираєтьсяцьогорокузаміж—уженапряланарушники,уженапряланахусточку,щобугадатизатвоєю,білалелеко,поведінкою,чивийдевонацьогорокузаміж,чині...

6) Лелека—символвесни,весняногопробудження:...тиздалекогокраю—вираюдонашогоселалетиш,...перелітаєшДеснуіприносишнамкраснувесну.

7) Лелека—символздоров’яіщастя:«Двір,деєгніздолеле-ки,вважаєтьсящасливим...

Не тільки розорити гніздо лелек—великий гріх, а навіть по-лохатиїх...»

...Якщокомусьпощаститьпершимвідусіхпобачититебе,...

...тойпротягомнаступногорокунехворітиме...

...ти,білалелеко,мостишсвоєгніздонахатііприносишутойдвірщастя...

ВУкраїнініколиненазивалиптахівізвірівлюдськимиімена-ми.Однакдлялелекробиливиняток:

«Антоне,Антоне,колитепловстановиться?..»«Грицьку,Грицьку,принесиводи!..»«Іване,Іване,скажи,чищедовгопастичереду?..»8) Лелека—цетакожсимволпраційприв’язаності:...З’явилисяназемлілелечинілапи,незабирайзгрядкисапи.Українцізасвоїмхарактеромніколинемоглитерпітипокину-

тості й сирітства, тому лелека для них—символ прив’язаності дорідногокраю,дорідноїземлі,дорідноїоселі.

Лелеко,білалелеко,та,хтовідлітаєудалекийкрай—вирайвосени,та,хтоприлітаєздалекогокраю—вираюнавесні,...

прикладаючицютвоюознакудокотроїсьлюдини,митворимозагадкупролюдинуікажемо:«Облітав,мовлелека,усіморяіземлі»,—відгадкоютакоїзагадки—порівнянняєнетисамауся,алюдина,щовиїжджалаупошукахщастя

232

удалекийкрай,людина,щоповернулася,незнайшовшищастявдалекомукраю.

«Лелека,щолітаєдалеко»,—відгадкоютакоїзагадки-приказкиєнетисамауся,акотрасьлюдина,якаповодитьсебе,якгульвіса,тобтояктой,хтобуваєдесьпозадомом,чогонедозволяєсобізвичайналюдина,якатримаєтьсясвогодому,своєїсім’ї.

Якбачимо,образлелекиуВ.Голобородькабагатогранний,міст-кий,тіснопов’язанийізфольклорнимобразом,таксамоякізжит-тямукраїнців,їхньоюментальністютатрадиціями.


—Поєднайтерисочкамислово«Лелека»зтимисимволами,якіцейптахуособлюєвукраїнськійкультурі.

Лелека

прив’язаність

радість

народженнядитини

печаль

хліборобськапраця

осінь

щастя

здоров’я

достаток

шлюб

ріднийдім

чужинавирій

багатство весна

233


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитатипоему«Лелека»(уривки),аналізува-

тиїх,розповідатипросимволічнезначеннялелеквукраїнців;зро-битиілюстрації.

уроК № 63

тема. Л.Кисельов.«Статибхочнаментилічені...»,«Зем-лятакагаряча».

мета: ознайомити учнів із життям та творчістю поета,допомогтиусвідомитипровіднідумкийогопоезій,способиїххудожньогорозкриття;розвиватинавич-кивиразноготавдумливогочитанняпоезій,пояс-ненняприхованого,підтекстовогозмістуобразівтахудожніхзасобів,висловленнявласнихдумокщодопрочитаного; виховувати усвідомлене почуття ес-тетичного задоволення від спілкування з високиммистецтвомслова.

обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних(абодотеми).

теорія літератури: ліричнийвірш;ідея;пафос;образи;художнізасоби.

Хід уроку




Виразнечитанняуривківзпоеми«Лелека»В.Голобородька,ко-ментуваннязмісту,обґрунтуваннясвоговибору.

2. Міні-дискусія «Який вірш кращий за формою для сприйняття — тради-ційний чи вільний?»

3. Проблемне запитання до учнів.—Чиможевибір(підбір)символівхарактеризуватинарод,націю?

234


Усього22рокижиттядолявідвеласиновіросійськогописьмен-ника Володимира Кисельова Леоніду. Але наділила непересічнимлітературнимталантом,творамийогопишається іросійська,йук-раїнськалітератури.

ЛеонідКисельов(1946—1968)навчавсянафакультетііноземнихмовКиївськогодержавногоуніверситетуіменіТ.Г.Шевченка.По-чавписативіршіщевдесятомукласі,їхдрукувалиувідомихліте-ратурнихжурналах.Алепісля«скандальноїсенсації»вірша«Царі»,вякомупоетзасудивполітикуцаряПетраІщодоУкраїни,йогопе-ресталидрукувати.

ХочродинаКисельовихбуларосійськомовною,унійдужеша-нували Т. Г.Шевченка, українську культуру й мову. В останнійрікжиттяЛ.Кисельовпочавписатиукраїнськоюмовою,йогопо-езіїз’явилисявгазеті«ЛітературнаУкраїна»,журналах«Дніпро»,«Ранок»,«Вітчизна».Кількадвомовнихзбірокпоетапобачилисвіт,колийоговженестало:«Стихи.Вірші»(1979),«Последняяпесня.Останняпісня»(1979),«Тількидвічіживемо.Вірші,проза,спога-дипропоета»(1991).

Відомий літературознавець І. Дзюба писав про Л. Кисельова:«...Громадянськепочуття,якезавждипульсуваловйогопоезії,те-пернабрало“наступального”токуборотьби,ітоборотьби,позначе-ноїкревноюособистоюпричетністю,вякійвінставивнакартувсьо-госебе,своюдушуйдолю.Ідеалсвободи,завждидорогийЛеонідові,тепер співвіднесенийз історичноюдолеюУкраїни, а томуполітич-нойемоційнонаснажений....ПовнотаприлученнядообразуУкраї-нививелапоезіюЛеонідаКисельованановіобрії,збагатилаїїзмістістилістику...Вонасталаемоційновідкритішоюі,невтрачаючинаінтелектуалізмові, сполучила його з народно-пісенною ментальніс-тю,зфольклорно-міфологічнимтакосмологічнимпідґрунтямнаціо-нальноїпоетики».

2. Виразне читання вірша Л. кисельова «Стати хоч на менти лічені...»(Віршчитаєвчительабопідготовленийучень.)

3. Пояснення незнайомих та малознайомих слів.Менти (просторічне)—моменти,хвилини;характерник—чарівник,ворожбит;най—хайтазапитаннямиучнів.

235

4. обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда, спостере-ження над текстом.—ДлячоголіричнийгеройвіршаЛ.Кисельовабажаєхочнако-

роткийчасстатичарівником?(Щобподаруватищастя,зробитивсіхщасливими,втішититих,хтостраждає.)

—Прощомрієліричнийгерой?(Щоблюдинебулисамотніми,знайшлиріднудушу,розраду.)

—Якімотивиприсутніувірші?(Фольклорні—зказки,леген-ди,пісні.)

—Якимнастроємпройнятийвірш?(Трохисумним,мрійливим.)—Які художні засоби є в цій поезії? (Зменшувально-пестливі

слова,епітети.)—Якаголовнадумкатвору?(Усілюдизаслуговують(маютьпра-

во)нащастя,напідтримкутадопомогу.)

5. Виразне читання вірша Л. кисельова «Земля така гаряча...»

6. Словникова робота.Притне —наблизить,обніме;панцерники —літаки.

7. обмін враженнями, спостереження над текстом, з’ясування проблем-них питань.—Щоозначаєепіграфдовірша?(Мабуть,виражаєтьсябажання

завоюватисвіт,підкоритийогособі,повністюзаволодітиним.)—Прокоментуйтезмістпершихдвохстрофвірша.(Дітидобрі,

співчутливідочужогоболю,незіпсованісвітом,люблятьусеживе,стаютьнайогозахист.)

—З’ясуйтепідтексттретьоїстрофи.(Усвітібагатозла,неспра-ведливості,якііснуютьнелишезчиєїсьвини,айзачиєюсьмовчаз-ноюзгодою(день—без’язикий!);страждаютьнелишелюди,айнав-колишняприрода,якучастобездумнонищать.)

—Кимжевиявляєтьсядляліричногогероятойжуравель?(Са-мимсвітом,якийгеройхочезахистити.)

—Якімотивипереважаютьувірші?(Космічні,вселенські.)—Якебажаннявикликаєпоезія?(Крикнути,сказати,попроси-

тиразомізхлопчиком—«Небийтежуравля!»)


—Відповівшиназапитання,комущохотівбиподаруватилірич-нийгеройвірша«Статибхочнаментилічені...»,поєднайтепоняття.

236

дівчина сопілка

жінка-удова Івасик-Телесик

дід песик

баба-сирота козаченько

зневірений лицар

Визначте,символомчогомігбибутижуравельзапоезієюЛ.Ки-сельова.

Журавель

сум

радість

чарівник

Україна

минувшина

беззахисність

батьківщина

світ

природа

село

родина

дитинапрогрес

весна

237


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитативіршіЛ.Кисельова,аналізувати їх;

вивчитиодинізнихзавибором;зробитиілюстраціїабо«уснийма-люнок».

уроК № 64

тема. Л.Кисельов.«Додому».«Катерина».мета: допомогтиучнямглибшеусвідомитиідейно-худож-

нійзмістпоезійЛ.Кисельова,їхпафостамотиви;розвиватинавичкивиразноготавдумливогочитан-ня ліричних творів, їхнього аналізу, висловленнявласних думокщодо прочитаного, проблем, пору-шених у творах; виховувати патріотизм, небайду-жеставленнядоемоційтапочуттів,любовдови-сокохудожньоїпоезії.


теорія літератури: ліричнийвірш,ліричнийгерой;підтекст;ідея;ху-дожнізасоби.

Хід уроку




1) Виразне читання віршів Л. Кисельова напам’ять (за вибо-ром)зкоментуваннямчиобґрунтуваннямсвоговибору.

2) «Уснесловеснемалювання»заоднимізвіршів(заоднієюізстрофвірша).

IV. Формування і вдосКоналення умінь та навичоК1. Слово вчителя.

ЯквизнаєтезбіографіїЛ.Кисельова,уньогодвідуховнібать-ківщини, і письменник він двомовний. Але вважав, що належить

238

тійземлі,наякійнародився,ісаметамйогоріднадомівка.Якбигарнонебуловіншихкраях,авдомакраще,ілюдинузавждитяг-недодому.Проце—віршпоета«Додому».

2. Виразне читання поезії Л. кисельова «додому».

3. Словникова робота.Шкода—жаль;Арбат—старовиннамосковськавулицяуцентрі,детрадицій-

нозбиралисямитці;пах—запах;бурштинова—янтарна,жовто-коричнева;гербата(зпольської)—чай;марево—міраж;старий тулуб вершника Богдана—пам’ятникБогдануХмель-

ницькомувцентріКиєва;софійські бані—вежіСофійськогособору;тамує—стримує;льоля—сорочка,одяг.

4. Евристична бесіда, спостереження над текстом.—Опишітьпочуттяйпереживанняліричного героя,якийвід-

літаєзМосквидоКиєва.—ЩоприваблюєліричногогероявМоскві,ащовКиєві?—Якідеталіпоезіївказуютьнате,щоліричнийгерой—людина

мистецтва,поетичнанатура?—Якимнастроємпройнятапоезія?—Чимцей твірперегукується зпоемоюВ.Голобородька«Ле-

лека»?

5. Слово вчителя.Яквипам’ятаєте,уродиніКисельовихпанувавкультШевчен-

ка.Леоніддобрезнавйоготворчість,захоплювавсянею.Йоговра-зивШевченківобразКатерини,котрій,якісамійУкраїні,довело-сяпройтичерезсправжнєпекло.Тому,мабуть,івиниквуявіпоетаобразКатериниякукраїнськоїМадонни.

6. Виразне читання вірша Л. кисельова «катерина».

7. Словникова робота.Барвні—барвисті,кольорові;притнутим—притуленим;

239

не квили—нестогни,неспівайжалібно;цнота—чистота,незайманість;кревні—рідні,родичі(покрові).

8. Спостереження над текстом.—Як ви розумієте значення образу Катерини? (Жінка—про-

довжувачкаіхранителькародулюдського;частоїйдоводитьсядужеважко; і, може, саме заради неї були повстання проти насильствайневолі—«виламирозхитувалитрони,руйнуваливсестаредотла»;поетпорівнюєїїзМадонною,БожоюМатір’ю.)

—Якідеталіувіршівказуютьнелишенанаціональне,айнавселюдськезначенняобразуКатерини? (Доляжінокувсіхнародівсхожа:«Тількибивонадонесласинадосвогонароду,долюдей».)

—Якіхудожнізасобиздалисявамнезвичайними?(Мов велике коло, біле небо навздогін летить; біла Катеринаіпод.)

—Якіобрази-символиУкраїнивибвиділилиувірші?(Теплийхліб,барвніснидітей,Катериназнемовлям,калина.)


МарійкаДопитливапропонуєперевірити,якзапам’яталисяуч-нямвіршіЛ.Кисельова.Працюємодвома групами:учні однієї за-читуютьрядкизвіршівпоета,аучнідругої групивизначаютьна-звитворів.


VII. домашнє завданняНавчитисявиразночитативіршіЛ.Кисельова,аналізувати їх;

підготуватисядобесідизпозакласногочитання;окремимучнямпід-готуватиповідомлення.

240

уроКи № 65—66

тема. Позакласне читання.В.Малик.«Таємнийпосол».мета: викликатиінтересдочитанняхудожньоїлітератури,

допомогтиусвідомитизмістсамостійнопрочитано-готвору;розвиватинавичкивизначенняхудожнь-оївартостіобраногодлячитаннятвору,самостійноїроботизкнигою,уміннявисловлювативласнудум-кущодопрочитаного,складативідгукпрокнижку;виховуватилюбовдочитання,допитливість,почут-тя патріотизму, прагнення до добра й справедли-вості.

обладнання: портретписьменника,виставкайоготворів,репро-дукціякартиниІ.Рєпіна«Запорожціпишутьлис-татурецькомусултанові».

теорія літератури: історичнаповість,роман, героїхудожньоготвору,тема,головнадумка,художнізасоби,відгукпролі-тературнийтвір.

Хід уроку



III. сПрийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу1. Повідомлення учня про письменника В. Малика.

2. Повідомлення учня про тетралогію «Таємний посол».Ученьрозповідає,якуавторавиникзадумтвору,якзбиралися

матеріали,пронагородженнятетралогіїлітературноюпремієюіменіЛесіУкраїнки1983р.

3. огляд інших історичних творів В. Малика, ілюстрацій до них.

4. ознайомлення із сюжетом романів«ПосолУрус-шайтана»«Фірмансултана»«Чорнийвершник»«Шовковийшнурок»(Учнікласубулирозділеніначотиригрупийчиталиокреміро-

мани.)

241

—Переказсюжетноїлініїроманів.—Зачитуванняепізодів,якізапам’яталися,вразилинайбільше.—Короткахарактеристикагероїв.

5. Виразне читання уривка з твору В. Малика «Побоїще в Січі».

6. обмін враженнями, евристична бесіда, спостереження над текстом.—Якийепізодзуривкавказуєнаблагородствокозаків,їхчес-

ністьілицарськучесть?(Гаміданевбили,адалиможливістьізшаб-леюзахищатисявчесномупоєдинку,хочвініворог.)

—Когонайбільшезневажаликозаки?(Зрадників.)—ЧимвідзначивсякозакТовкач? (Смертельнопоранений, він

тримавсядоранку,щобназватиім’язрадника.)—Про якого видатного козацького полководця йдеться? (Про

ІванаСірка.)—Яквиставитесядожорстокихсценбитви?—Щовизнаєтепрояничар?ЩодумаєтепроперетворенняСа-

фар-бея,турецькоговоїна,наболгарськогохлопцяНенка?—Хто з героїв творувамнайбільше сподобався, запам’ятався,

чому?—СхарактеризуйтеголовногогероятетралогіїАрсенаЗвенигору.

7. Слово вчителя або підготовленого учня з елементами бесіди.ЛітературознавецьГригорійСергієнкоупередмовідотетралогії

В.Малика«Чорнийпосол»пише:«Читачеві, особливо молодому, імпонують сміливість, винахід-

ливість,гострийрозум,чесністьівисокапорядністьголовногогерояроману—АрсенаЗвенигори,якийзавждистаєнабіксправедливогоділа,назахистприниженихіпокривджених,доякоїбнаціональностівониненалежали.АрсенЗвенигора—людина,відприродинаділенагостримрозумоміблагородствомдуші.Вінгарячелюбитьсвійнарод,своюземлю,беззастереженнякидаєтьсяувирсмертельноїбороть-би ізавдякиосвіті,військовійвиучці,кмітливості,природнійсилівиходитьпереможцемунайскладнішихситуаціях.Ідеальнийгерой?Ні.Він істраждає, ісумнівається, іпроявляє інодінестриманість,гарячковість,властивумолодості.Цезвичайналюдина,алетвердоговійськовогогартуіразомзтимвеликоїдушевноїкраси».

—Чипогоджуєтесявизтакоюдумкою?—Наведітьприклади вчинків, дій, роздумів героїв, які вказу-

ютьнатакіякостіАрсена,як:сміливість,мужність;кмітливість;

242

гострийрозум;чесністьівисокапорядність;гарячковість,нестриманість;патріотизм.

8. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».—ЗавдякичомукнигиВ.Маликацікаві,захоплюючі?О ч і к у в а н і в і д п о в і д і:—автор бере за основу цікавий, незвичайний історичний ма-

теріал;—героїпостійнопотрапляютьурізніпригоди;—сюжетскладний,переплетенідолігероїв,зберігаєтьсяінтри-

га,динамічність;—позитивнігерої—носіїкращихлюдськихякостей;—утворіщасливийкінець.

9. Порівняльна робота.З а в д а н н я:порівнятилітературнийтвірВ.Маликаікартину

І.Рєпіна«Запорожціпишутьлистатурецькомусултанові»,назватиперевагикожноговидумистецтва.

10. Проблемні запитання до учнів.—Які за жанром романи В. Малика, як означити їх го-

ловного героя Арсена Звенигору? (Героїко-романтичні романи,герой—романтичний.)

—Зякимтвором,щовивчавсяраніше,схожатетралогіяВ.Ма-лика?(А.Чайковський.«Засестрою».)11. огляд книжок.

Учнірозглядаютькнижки,рекомендованідлясамостійногочи-танняу7-мукласі.

12. конкурс-огляд читацьких щоденників, бібліотечних формулярів учнів.

13. Запис рекомендованої літератури для самостійного читання влітку та у 8-му класі.(Див.Додаток2доуроків№65—66.)

IV. Підбиття ПідсумКів уроКів

V. домашнє завданняПідготуватисядотематичногооцінюваннязузагальненнямзнань

занавчальнийрік.

243

Д о д а т о к 1 д о у р о к і в 6 5—6 6

ВолодимирМалик

Володимир КириловичМалик (справжнє прізвище—Сиченко)народився21лютого1921рокувс.НовосілкиМакарівськогорайонунаКиївщинівселянськійродині.ФілологічнуосвітуздобувуКиїв-ськомууніверситеті(1950).Потімтривалийчасвикладавушколіук-раїнськумовуілітературу.Першуйогокнижку—віршовануісторич-нуказку«Журавлі-журавлики»(1957)—іззадоволеннямпрочиталидітийдорослі.Згодомпобачилисвітісторичніпоемийлегендимо-лодого автора—«Чарівнийперстень», «Месник із лісу», «Червонатроянда»,«МикитаКожум’яка»,«ВоєводаДмитро».Успішнопрацю-вавписьменниківгалузіпрози.Юнихчитачівполонилицікаві,го-стросюжетніповісті«Чорнийекватор»,«Новачок»,«Двіперемоги»,«Слідведедоморя»,«Двоєнадпрірвою».Письменникставширокопопулярнимсередсвоїхчитачів—дітейтаюнацтва.

Творчим досягненням ВолодимираМалика, безперечно, є йогоісторичніромани«ПосолУрус-шайтана»�(1968),«Фірман��султана»(1969),«Чорнийвершник»(1976),«Шовковийшнурок» (1977),щосклалитетралогію��«Таємнийпосол»,атакожромани«КнязьКий»(1982)та«Черленіщити»(1985).Вонисталинабуткомнашоїліте-ратури, а їхавтор зайняводне зпочеснихмісць середкращихсу-часнихроманістів історичногожанру.Затвори історико-патріотич-ної тематики, зокрема романи «Посол Урус-шайтана», «Шовковийшнурок»та«КнязьКий»,В.МаликудостоєнийлітературноїпреміїіменіЛесіУкраїнки1983року.

Задумтетралогії«Таємнийпосол»виникуВолодимираМаликапідвпливомвідомоїкартинивеликогоросійськогохудожникаІ.Ю.Рєпіна«Запорожціпишутьлистатурецькомусултанові».Спочаткуз’явиласядумка:якихмужніх,відчайдушнихлюдейувічнивгеніальниймитецьнаполотні!..Ащеподумалось:художниксвоїмизасобамивихопивізжиттяцихзахисниківсвоєїземлілишеоднумить,авроманіжмож-наширокопоказати,яквонижили,сіялийзбиралихліб,займалисяремесламийпромислами,кохали,виховувалидітей,воювализісвої- � Урусшайтаном (руськимчортом)туркиназиваликошовогоотаманаЗа-

порозькоїСічіСіркаІванаДмитровича,якийбуводнимзнайвидатнішихукраїнськихполководців.ВінпрославивсяпереможнимипоходамипротикримськогоханстваітурецькихфортецьОчаківтаІсламкермен.

�� Фірман—удеякихмусульманськихкраїнахтакзвавсяуказсултанаабошаха.

�� Тетралогія (від гр. tetras—чотири і logos—слово)—чотири твори,об’єднаніоднимзадумом.

244

миспоконвічнимиворогами—кримськимитатурецькимифеодалами,якімайжещорокувчинялирозбійницькінападинаУкраїну,РосіюйПольщу,яквонигинулинацихвійнах,як,потрапившивполон,страждаливневолі,накаторзі,визволялисяізновуйшливбій,абизахиститиріднийкрайвідспустошеньтапоневолення.

...Історичнийроманвимагавзначноїпідготовчоїроботинаддже-релами (документами, літописами, мемуарами сучасників, дослід-женнямиісториківтощо),ознайомленнязмісцями,девідбувалисяважливі історичні події; потрібно було продумати оригінальні сю-жетнілінії,композицію,визначитигероївтвору.Почалисятривалійклопітніпошуки,роздуми.Особливоважкобулознайтиголовно-го героя.Потрібенбув історичнийперсонаж—молодий, сміливий,розумний і добре освічений козак. А серед запорожців... тодішніх«інтелігентів»булонемало.Письменниковідопомігщасливийвипа-док. В одному з письмових історичних джерел ішлося про те,щонапередодні російсько-турецької війни 1677—1681 років... кошо-вийотаманЗапорозькоїСічі ІванСірковідрядивдоТуреччинико-зака,якийдобрезнавтурецькумовуізвичаїнаселення,зтаємнимзавданням—розвідатинамірисултанаМагометаIVтадізнатисяпройоговійськовіприготування.ЧерездеякийчаскозакповернувсянаСічіпривізважливийдокумент—султанськийфірман(указ),вяко-муговорилосяпронамірПорти�захопитийпоневолитиУкраїнутарозкривалися основні воєнно-стратегічні плани Османської імперіїпротиРосійськоїдержави...

Історичніджереланезбереглиіменірозумногойсміливогоко-зака-розвідника.ВолодимирМаликназвавйогоАрсеномЗвенигороюівивівголовнимгероємтетралогії...

З неослабним інтересом читаються також сторінки про леген-дарнуЗапорозькуСіч,якастоліттямизалишаласягрізноюфортецеюзвитяжців,щогромиливорогів-загарбників.Занаказомтурецькогосултана15-тисячнийзагіняничаріві40-тисячнататарськаордаото-чилиЗапорозькуСіч,щобзнищитиїїневеликийгарнізонізруйну-ватиукріплення��.Цейтрагічнийіводночасгероїчнийепізодяскравозмальовановромані.ЗрадникпровівяничарівуСічідопомігзни-щитиварту.

(Г. Сергієнко. «З висоти сучасності»)

� Порта—вживанавЄвропіназваурядуОсманськоїімперії(такназиваласяТуреччинадо1922року).

�� Уцьомуепізодіроману«оживлено»історичнийфакт,зафіксованийуліто-писуСамійлаВеличкапідроком1675.

245

Побоїщевсічі(Уривок зроману «Фірман султана»)

Упершійчастинітетралогії(«ПосолУрус-шайтана»)розповідаєть-ся,якАрсенЗвенигора,їдучизСічідодомупровідатихворуматір,виявивустеповомувітрякутрьохзв’язанихдівчат.З’ясувалося,щоїхвикравзісвоїмипоплічникамисотникЧорнобайдлятого,щобпро-датитатарам.Арсенхотіввизволитинещасних,алесампотрапивдорукзлочинців.Знамовинайзапеклішогозних—Тхора—Звенигорубулопроданотимжетатарам.УКафі�молодогозапорожцякупивГа-мід-бейізавізуТуреччину.ЧерезякийсьчасАрсенупощастиловтек-ти.Післябагатьохпригодвінприїхавдодому,алетутвиявилося,щозниклайогоменшасестра-красуня.Звенигоразодносельцямизнай-шовїївямінахуторіЧорнобая.Боючисьсправедливоїкари,сотникутікуКрим,аТхора��пославнаЗапорозькуСічубитиАрсена.

ЩевмолодірокиГамідукравуБолгаріїдвохдіток—п’ятиліт-ньогоНенка ітрирічнуЗлатку.Хлопчикапід іменемСафарвіддавушколуяничарів,аЗлаткуперейменувавнаАдікейвиховувавразомзісвоєюдочкою.Дітизабулиоднеодного.ЧерезбагатороківЗлатказдопомогоюАрсенаповернуласядосвоїхбатьків,їїбратутойчасужекомандувавсотнеюяничарів.ЖиттєвішляхиАрсена,Сафар-беятавсіхіншихперсонажівбагаторазівпереплітаються.Восновузоб-раженоїдаліподіїпокладеноісторичнийфакт.

УЛубенськомукуреніспалиневсі.Кількакозаків,асереднихЗвенигора,Воїнов,МетелицяіСікач,накрившисьряднами,схили-лисявнайдальшомукуткубілясвічкиіграливкарти...

ДідаШевчиказниминебуло.Йомущезвечоранепощастило,івін,програвшисьдоцурки,здосадилігспати...

Десьген-гензапівнічдідШевчикраптомпрокинувся.Йомупри-снивсястрашнийсон...Обливаючисьпотом,Шевчиклупнувочима...

Вкуренібулотемно.Тількивкуткублималапідрядномсвіч-ка:картяріщенелягалиспати.Анадворісвітивмісяць.Крізьверх-нінезамерзлішибкипробивалосяголубуватесяйво.

«Мабуть,ужейдоранкунедалеко,—подумавдідШевчик.—Мі-сяцьзаходитьпідсторожовувежу».Іщобпереконатися..,виглянувкрізьвіконценадвір.

� Кафа—містонаберезіЧорногоморя,відомездругоїполовиниVIст.донашоїери;захопленататарамивXIIст.,Кафасталанайбільшимневоль-ничимринком.ТеперцемістоназиваєтьсяФеодосією.

�� Цейзрадник(уроманійогоназваноТхорем)повідомивворогам,щовЗа-порозькуфортецюможнапроникнутичерезєдинухвіртку,якоюкозакиходилидоДніпраповоду.

246

Спершустарийкозакподумав,щовінабоспить,абозбожеволів.Простопередвікном,заякихосьтри-чотирикрокивідкуреня,сто-яласуцільнастінаяничарів.Засвійдовгийвікперебачиввінїхдо-стобіса!

Упершевжиттіпо-справжньомузлякавсякозакШевчик!Пере-хрестившисьіщеразсмикнувшисебезавуса,щобпересвідчитись,щосправдінеспить,старийприпавзновудошибки.Яничари!Сто-ять,прокляті,сумирно,—мабуть,добоюготуються.Щейочиська-милупають.

Шевчикпритьмом скочив з полу, підбіг до картярів—і поту-шивсвічку.

—ЯничаривСічі!—видихнувперелякано.Метелицявіднесподіванкивипустивзруккарти.—Тичасомнезбожеволів,Шевчику?—гримнуввін.—Хай мене грім поб’є і свята Богородиця, коли брешу! По-

гляньтеувікна!Звенигора випнувся до вікна й похолов:Шевчик не збрехав.

УСічібулоповнояничарів.—Друзі,будітьтовариство!Алетихо!..БатькуКорнію,підопріть

двері,щобніякийсобаканевскочив!..Готуйтемушкетийпорох!За хвилину весь курінь був на ногах. Страшні слова: «Янича-

ривСічі!»—вразрозігналисон.Поскількикуріннийночувавуко-шовогопередрадою�,товсімимоволіпочалиприслухатисядослівАрсена.

—Ставтепорохівницііящикизкуляминастоли!—наказуваввін.—Заряджаючі,достолів!Стрільці,довікон!Вогоньвестибезпе-рервно!Нумо,швидше,браття!

Козакисталинасвоїмісця.Однізаряджалимушкети,іншіпе-редавалистрільцям,аті,вженапоготові,чекалинаказустріляти.

—Вогонь!—крикнувЗвенигора.Гримнувзалп.Потім—другий,третій.Куріньзаволоклодимом.

Увідповідьзнадворупролуналострашненелюдськевиття.Яничариподалисяназад,залишившинаснігукількадесятківубитихіпоране-них.Алетікатиїмнікуди.Ззадуколихаласясуцільнаживастіна.

Цілитисякозакамнедоводилося:яничаристоялитакгусто,щооднакуляпронизувалазразудвох,атойтрьох.

� Козацька рада—збір усіх січовиків для розв’язання важливихпитань:походу вКрим чиТуреччину, переобраннякошового отамана тощо.Нараду,проякуйдетьсявромані,наСічприбуливсікозаки,—післяРіздвамалосяпереобратикошового.Утакийчасзаборонялосяпитигорілку.Провсіціобставинитатарськийханнезнавісподівавсяналегкуперемогу.

247

ПісляпершихзалпівусяСічсхопиласянаноги.Коженкуріньощетинився дулами мушкетів. Безперервно гриміли залпи. З вежударилигаківниці�йгармати.Ряснийдощкульіядерливсянасі-човиймайдан, де зібралося найбільше ворогів, і косив їх десятка-мийсотнями.

Збожеволілівіджахуяничаризаметушилися,заметалисяпоСічі,якзвіріуловчійямі.Ті,щобулиближчедоворіт,намагалисявід-чинитиїх.Даремнізусилля!Ніхтознихнезнавпотайнихпідойм,за допомогоюяких відчинялися ворота.Аколи знадбрамної вежіударилигармати,натовпвідхлинувназад.

Вженіхтонеслухавнічиїхнаказів.Кожендумавтількипропо-рятунок.Бачачи,щозвідусільгримлятьпостріли,ошаліліяничариіспагії��згадалипрохвіртку,якоювходилидоСічі.

Туди!Донеї!Втектизцьогопекла,декоженкурінь,старшинсь-кахатаівійськоваскарбниця,банавітьцерква—хочнасправдіторізнокольоровівікнамиготіливнійвідвогню,щовилітавздулмуш-кетів,—сіютьсмерть!

Тисячнийнатовпринувдохвіртки.Алепрохідтамдужевузь-кий.Вньогоможепротиснутисязаразлишеодинутікач.Ікоженнамагаєтьсябутитимщасливцем.Дехтопрокладавсобідорогушаб-лею,стинаючиголовисвоїмєдиновірцям.

Заднінапиралинапередніх.Коженкричав,лаявся,погрожував,проклинав.Хрипивмираючих,стогінпоранених,вигукипоодинокихстаршин,щонамагалисянавестихочякий-небудьлад,безперервнийгулпострілів—усезлилосявдикийнелюдськийрев.

Широкиймайдан,усісічовівуличкийпровулкипоміжкуренямибуливжезаваленітрупамийпораненими.Поміжнимипричаїлося,рятуючисьвідкуль,багатояничарів.Снігпочорніводкрові.

Зненацькавнеймовірнийшуміґвалтввірвавсятривожнийрокіттулумбасів��,апотім—зазивнийкличбойовихкозацькихрогів,щокликалидоатаки.

Звукилунализістаршинськогокуреня.Стрілянинапочалавщухати.ІтодіпочувсясильнийголоскошовогоСірка.—Дошабель,браття-молодці!Дошабель!Припинітьстрілянину!

Виходьтезкуренів!Бийтеклятих!Смертьбусурменам!

� Гаківниця—довга й важка рушниця, якою були озброєні запорозькікозакивXV—XVIIст.;підчасстрілянняприкріплюваласядоземлігаком(звідсиназва),уражалацілінавіддалітристакроків.

�� Спагії—турецькапіхота. �� Тулумбаси—старовиннаназваударногомузичногоінструментатипубубна.

248

Стрілянинавразприпинилася.Крізьрозбитівікна,крізьрозчи-ненінавстіждверізкуренівповалилизапорожцізшаблями,зята-ганами�,зкелепами��вруках.Зкриком,збойовимикличамиринуливонинаворогів,що,ошалілівіджаху,металисявпередсвітанковійморознійімлі.

Колизкуреняударивзалпідесяткияничарівупаливсніг,Са-фар-бей відчув, якщось гаряче бризнулойомуна обличчя і руки.«Поранений!»—промайнуловголові.Інстинктсамозбереженняпри-мусивйогокинутисьдодолу.Розпластавшисьнаснігу іпереконав-шись,щовінцілийінеушкодженийіщокуліперелітаютьповерхнього,ага��оглянувсянавколо.

Сафар-бей зрозумів, що його обличчя й руки заляпані кров’ювірнихохоронців,ізогидоювитерсяшапкою.Трохиприйшовшидотями,почавдумати,щоробитидалі.Тікати?Алекуди?Невстиг-нешпідвестися,яктебепронижутькозацькікулі...

Нідочогонедодумавшись,Сафар-бейвирішивпередусімряту-ватисясамому.Поволівідплазувавшиз-передвікон,рвучкопідвів-сяікинувсявсуточки��міжкуренями.Сюдикулінезалітали.Пе-речекавши деякий час, визирнув з-за рогу. Весь широкий майданперед церквою був усіяний тілами яничарів. Сафар-бей аж застог-наводболюйрозпачу.Всепропало!Військо,Честь,Майбутнє,на-вітьсамеЖиття!..Аллахекбер,чомутидопомагаєшгяурам��?На-віщознищуєшславнихсинівпадишаха,вірнихзахисниківісламу?Врятуйїх,оАллах!..Чи,може,твоявеличітвоямогутність—тотількипуставигадка,нікчемнийобман?..

Сафар-бейшвидко перебіг коротку відстань,що відокремлювалайоговідфортечноїстіни.Тутбулопростороінедзижчаликулі.Вузь-киймертвийпростір,яким,крімнього,скористалосящекількадесятківяничарів,надійнозахищавйоговідсмерті.Оттільки—чинадовго?

Зорієнтувавшись,дехвіртка,Сафар-бейпочавобережнопроби-ратисядонеїпопідстіною.

Раптом стрілянина стихла і з куренів висипали козаки. Вонибули—хтовчому:вкожухах,ужупанах,свитках,абільшість—простовбілихсорочках.Видно,якспали,такікинулисядозброї.

� Ятаган—рубаючо-колючахолодназброя,вякоїлезоклинкаміститьсянайоговвігнутомубоці.

�� Келеп—ударнахолодназброя:довгазалізнаабодерев’янапалицязмета-левимнаконечникомувиглядікулі.

�� Ага—середнійофіцерськийчинутогочаснійтурецькійармії. �� Суточки—вузькіпроміжкиміжпричілковимистінамикуренів.�� Гяур—нечестивий,тобтолюдина,якасповідуєнеіслам,аякусьіншурелігію.

249

Сафар-бейзупинився.Ні,дохвірточкидобігтивінневстигне.Та,здається,тамінепроб’єшсякрізьтисняву.Дотогожмайжевсіко-закиринулитуди,сіючисмертьсередяничарів,якімайженечини-ливжеопору...Розпачохопивагу.Ніколищепереднимтакявно,такзримонестоявпривидсмерті,яктепер.Іякоїбезглуздоїсмер-ті!Посуті,доводитьсягинутиневбою,нелицемдосупротивника,апоказуючийомуспину.Ганьба!

Вінстоявзарогомзовсімодин.Усіяничари,зякимищойнохо-вавсявідкозацькихкуль,десьзникли,розбіглися,можливо,помча-ли,якітисячіінших,дорятівноїхвірточки.

Раптомпереднимпромайнула знайома бекешаГаміда. Зшаб-леюводнійруцііпістолемудругійспахія�прудкоперебігвідодно-гокуренядосусіднього,видно,маючинамірнепоміченимпробрати-сядохвірткиікрізьнеїутектизСічі.Сафар-бей,забувшипросвоєстановище,іронічнопосміхнувся.Цікаво,чидалекозумієвтектиГа-мід?Дужевжепомітнавньогопостать.

ГаміднебачивСафар-бея,хочабуввідньоговсьогозаякихосьпівтора десятка кроків. А Сафар-бей вважав за доцільне не нага-дуватиГамідові про себе, бажаючипрослідкувати,щожробитимеспахія.Невжевінризикневискочитизсвоєїзасідкиіперебігтинаочахусотенькозаківширокиймайдан?Атількитаквінмігдобра-тисядохвірточки.

ОднакГамідявнонепоспішав.Притиснувся до стіни, переки-нувшишаблювлівуруку,апістоль—управу.Накогосьвичіку-вав...Осьвінвесьнапружився,завмер,підвівшивгорудулопісто-ля.Нагадувавсобоювідгодованогочорногокота,якийприготувавсядострибканасвоюжертву.Вкогожцілитьсяспахія?

Зпістоля блиснув вогонь—гримнувпостріл.В тужмитьГа-мідрвонувсянавкісчерезмайдан,перестрибуючичерезубитихіпо-ранених.З-зарогукуренявискочилидвакозакиіщодухупомчализаним.Аслідомвийшлощедвоє.Зупинилися.

—Ах,ти,чортяка!—вигукнувдебелийстарийкозарлюга.—Го-роховеопудало!Цежвінутебемітив,батькукошовий!

—Не сумніваюся,— відповів сивовусий міцний козак.—Куляцьвохнуланадсамимвухом...Напіввершкавбік—інебулобрабаБожого Івана!—І раптом закричав:—Хлопці, візьміть йогожив-цем.Нерубайте!..Оттак!..Ходімо,братеМетелиця!

—Схопили! Ведуть!—вигукнув Метелиця, пориваючись коза-камназустріч.

� Спахія—поміщик,пан,володар.

250

З-зарогувийшлотроє:попереду,похнюпившись,важкочалапавГамід,заним—двазапорожці.Сафар-беймалонескрикнув:одинзних—АрсенЗвенигора!

ГамідзупинивсяпередСірком.Кошовийдовгороздивлявсяйого,потімспитав:

—Тименезнаєш,турчине?Звенигорапереклавзапитання.—Урус-шайтан...Язразувпізнавтебе,—глуховідповівГамід.—Впізнав?Хібатизнавменераніш?—Знав.ЯбувнаСічізпосольством...Ідобрероздививсянатебе.—Гм...Івирішивприкінчити?Гамідмовчав.Зиркавнакозаків,мовзацькованийхортамивовк.—Сікачу,відведийоговхолодну,—сказавСірко.—Ценеаби-

якецабе!Заньогомивиміняємочималонашихлюдей!—Батьку!—кинувсядокошовогоЗвенигора.—Неможнавід-

пускатицьогособакуживого!Колибтизнав,хтовінтакий,тоне-гайносамзітнувбийомубашку!

—Хтожце?—Гамід.Мійколишнійгосподар.Ярозповідавтобіпронього...

Лютабестія!..Дозвольпорахуватисязним!Гамід тільки тепер впізнавЗвенигору.Безвихідь,лють, відчай

забриніли вйого звіриномурикові,що вирвавсяунього з грудей.Вінметнувсядокозакаівп’явсяйомурукамивгорло.АлеЗвени-горарізкимударомвідкинувйогоназад.Гамідупавнасніг.

—Ісправділютий,—промовивСірко.—Алежякосьгидкору-батибеззбройного...

Звенигорапростягнувспахіївідібранууньогошаблю.—Бери—захищайся!—НаБога,Арсене!—вигукнувМетелиця.—Вінможетебепо-

ранити!—Затенескаже,щознимповелисябезчесно!Гаміднерозумів,щовідньогохочуть.Жахскаламутивйомуро-

зум.Врешті,побачившипростягнутудоньогоруків’ямшаблю,прий-шовдотями,схопивїїіскочивнаноги.Воднумитьрозв’язавбашлик,скинувбекешу.Поспішав,нібибоявся,щокозакипередумають.

Блиснулиісхрестилисяшаблі.Заскреготаламіцнахолоднакри-ця.ГамідзразужринувсяунаступітрохипотіснивЗвенигору.Від-чайдодавйомусили.Вінрозумів,щовтрачатинічого,—читакчиінакше—кінець!Тожєдинимйогопомисломбулоприхопитинатойсвітізсобоюісвоголютоговорога—запорожця,якогонебезпідставвважаввинуватцемусіхсвоїхтеперішніхнезгодінещасть.

251

Сірко,МетелицяіСікачстоялизбоку,спокійностежачизапоєдин-ком.Ніхтознихнезнав,щощеодналюдина,дужеблизькопов’язанаі з Гамідом, і з Звенигорою, слідкує не менш пильно, хоч і не такспокійнозацимдвобоєм.Сафар-бейзатаївподих.Вінрозумів,щоГа-мідприречений,алежалюдоньогоневідчував.Скорішенавпаки,бо-явся,щовідчайдушнимударомвіннанесесмертельнурануЗвенигорі,і Златка залишитьсяна чужині вдовою. З якогось часу він звик додумки,щовньогоєсестра,інавітьпочаввідчуватибратерськулюбов.

Двобійпроходивзпереміннимуспіхом.Звенигорабувмолодий,дужий,спритний,тайпройшовдобрийвишкілустарогоМетелиці,затеГаміднакидавсянаньогозлюттюзагнаноговглухийкутітомубувдуженебезпечний.Однакбуловидно,щокозакб’єтьсяневпов-нусилу,аграєтьсязожирілимінеповороткимспахією.

Врешті, Сіркові набридло мерзнути в самій сорочці на морозіівінгукнув:

—Кінчай,Арсене!Звенигорапішовунаступ.Йогошаблязавертіласязблискавич-

ноюшвидкістю.Гамідледвевстигаввідбиватинебезпечнівипадико-зака і відступавуседалійдаліна серединумайдану, захаращено-готрупамияничарів.Цестворювалоновітруднощідляобохбійців.Потрібнобулослідкуватизатим,щобнеперечепитися,бонаймен-шапомилка,сліпавипадковістьмогластатифатальною.

—Гяур!Собака!—цідивГамід,стримуючинавальнийнатисксво-гоколишньогораба.—Рабе!Тизаразстанешвіч-на-вічізАллахом!

—Аможе,ти,Гаміде?—посміхнувсяАрсен,перестрибуючиче-рез трупидвохяничарів,щолежалихрест-навхрест одиннаодно-му.—Утебебільшепідставзустрітисязнимсьогодні!

Вінзробивглибокийвипадівідчув,якшаблятуповвійшлавгру-диспахії.Гамідохнувіпоточивсяназад.Але,видно,ранабуланеглибока,бовінраптомзібравусісвоїсилиісторчма,яксписа,кинувсвоюшаблювЗвенигору.ВякуськороткумитьАрсенпомітивтойнебезпечнийрухворогаівстигтрохивідхилитися.Шабляпросвис-тілапобілявуха,зачепившитількиефесом,ішурхонулавсніг.

Наступнийударзапорожцябувневідворотний:Гамідзакинувна-задголовуіважковпавнастоптанийзакривавленийсніг.

—Ну,браття,гайда!Будемокінчатисупостатів!—СіркозМе-телицеюіСікачемпобіглидосхідноїстіни,дещевирувавбій.

Звенигора витершаблю і заглянувунепорушне обличчя свогомертвоговорога.ЗГамідомбулопокінчено.Вінлежавгорілиць,ве-ликий,важкийізовсімнестрашний,розплющенимиочимадивля-чисьучуженебо,якевінхотівзробитисвоїм.

252

Позадупочувся скрип снігу.Арсеншвидко оглянувся: доньо-гоповолінаближавсятурок.Тіньвідкуренязакривалайогооблич-чя.Арсензновупіднявшаблю,алетурокраптомпростягнувупередобидвірукиітихопромовив:

—Салям,Арсене!Невпізнаєш?—Ненко!—Так,яСафар-бей...НещаснийСафар-бей,якомуАллахпри-

судивпомертисьогоднівідтвоєїруки,якпомерщойноГамід...Ар-сене,убиймене!Бовсамогоруканездіймаєтьсязавдатисобісмер-тельногоудару.

—Ненко,прощотиговориш!Забудьцебридке ім’я—Сафар-бей!Тількичерезцюпотвору,—ЗвенигорапоказавнатрупГаміда,—тиставяничаром...

—Менівідцьогонелегше.Ямушусьогодніпомерти...—Нещасний!Навіщо доля занесла тебе сюди!—вигукнувАр-

сен.—Хіба,може,длятого,щобтипрозрів!..Ходімозімною!—Куди?—Ходімо,яврятуютебе.ВиходузСічізаразнемає.Алеяпо-

саджутебевхолодну, і тибудештамубезпеці.Азавтра—поба-чимо.

Вінсхопивагузарукавіпотягнувзмайдану.РоманВоїновпомітивякісьдвіпідозрілітемніпостаті,що,відо-

кремившисьвідгуртуяничарів,навзгинціперебіглисічовувуличкуівскочилиувідчиненідверіпершогожкуреня.«Хтобцемігбути?Турки?Не схоже.А своїм—чого б тікати іховатися»,—подумаввініповернувслідомзаними.Усінцяхпричаївся,прислухаючисьдоглухогошепоту,щодоносивсязкуреня.

—Осьчийсьжупан—переодягайтесяшвидше!—почувсяпер-шийголос.—Підвиглядомкозаківздеремосянавал,азвідтиплиг-немовниз,натойбік,—ішукайтевітравполі!

—Ні,уменеіншадумка,Тхоре,—відповівдругийголос.—Миповиннівідчинитибраму.ХанзвійськомувірветьсявСічізатопитьїїординцями!Їхтут—сороктисяч!

—Визбожеволіли,панеЧорнобаю!—обуривсяТхір.—Насза-порожцісхоплятьраніше,ніжмивідчинимобраму!Натягайтеглиб-шеналобашапку—ігайданавал!

—На валу нас так само можуть схопити, дурню! Слухай, щоякажу!Звалускотишся—поламаєшногитайбудешякразуру-ках запорожців!.. Ні, єдиний вихід—руками татар знищити Січ!Вонадлянас—якбільмонаоці!..Покияничариобороняються,тре-бавпустититатар!..Ходімо!

253

Романвихопивз-запоясапістоль,звівкурок.Відступиводдве-рей... Так от які птахи залетіли сюди! СамЧорнобай із своїм па-холком!

Двері широко розчинились—і на порозі вималювалась темнапостать.

Прогримівпостріл.Передній—тобувТхір—упавнавзнак,нарукисвогосупутника.Тойкинувсяназадіпроходом,поміждовгимстоломіполом�,побігуглибкуреня.

—Стій!Стій,недолюдку!—прокричавРоманіпобігслідом.Чорнобай скочив на піл, пригнувся і раптомшуснув у вибите

вікно.—Невтечеш,собако!—кинувдончак,перестрибуючичерезпо-

душки, рядна і кожухи, безладно розкидані запорожцями під частривоги.

Віндобігдовікнаіпрожогомвискочивкрізьньогонадвір.Втужмитьпозадухтосьхекнув,нібизабивавдовбешкоюпалю.Свисну-лашабля.Романкумельгом��покотивсяпоснігу.Цейоговрятувало.Чорнобайціливсявголову—ішабля,розітнувшиповітря,досамо-гопруга��ввігналасяулиповулутку.ПокиЧорнобайвисмикнувїї,Романсхопивсянаноги.Їхнішаблікресонулиіскри.

Бійміжнимибувкороткий,алелютий.ПораненнявЧигириніще давалося взнаки, і Роман, відчуваючи, як хитнулася під нога-ми земля, почав поволі відступати назад. Підбадьорений успіхом,Чорнобай ще більше посилив натиск, щоб якнайшвидше покінчи-тизкозаком.

Одного не врахував Чорнобай—Романового вміння битися нашаблях. Знаючи,що довгого напруження він не витримає, Романраптом крутонувся убік і спіднизу пругом міцно ударив пошаблісупротивника.Вона бренькнула і переломилась.ОшелешенийЧор-нобайостовпів.Романмігпронизатийогонаскрізь,алезанадтобулоспокусливоузятитакуптахуживцем.Томуприставивйомудогор-лавістряшаблііповоліпочавтиснутидокуреня,ажпокиЧорно-байневперсяспиноюустіну.

Так і стояв, боячись і на крок відпустити від себе ворога, боколибтойкинувсятікати,наздогнатибнезміг.

—Романе,щотитутробиш?—почувсяпозадуздивованийго-лосЗвенигори.

—Сюди,Арсене,сюди!—гукнувРоман.—Глянь,когояспіймав! � Піл—тут:помістдляспання. �� Кумельгом, кумелем —шкереберть,сторчголовою. �� Пруг—тупийбіклезашаблі.

254

Вінкраємокабачив,якАрсензякимосьтуркомнаблизивсядонього.

Чорнобайнамагавсяопуститиголову,щобналиценепадаломі-сячнесвітло,алеРоманкольнувйогоупідборіддя,примушуючиза-кинутиголовуназад.

—Чорнобай!—вигукнувЗвенигора.—НаСічі!Якимпобитом?Тоймовчав.—Зтуркамийтатарамиприбув,—пояснивРоман.—Хотіворду

впуститивСіч.Щонамзнимробити?Прикінчитипса?Звенигораподумав.—Ні,ні,хайсудитьтовариство!Зачинидоранкувхолодній!—Арсене,тимаєшправосамсудити!Тойсуди!Ятількизара-

дитебезберігйомужиття...—Спасибі,брате.Однакмійсуд—тосамосуд.Ацялюдиназа-

винилапередусімнародом.Тожхайісудитьйоготовариство...Ході-мо,Чорнобаю!Завтрапоговоримозтобою!

ДоранкупобоїщевСічізакінчилось.Лишепівторитисячіяни-чарівіспагіїввислизнулизпастки,вякусамізалізли,іпринеслихановізвісткупрожахливузагибельсвоїхтоваришів.Забувшипровисокийсанітисячіпростихвоїнів,щотемноюмасоюстояликін-нимстроємнавколо,ханпростердонебарукиістрашно,розпачли-возавив,вискалюючипротимісяцягострібілізуби.

—У-у-у!Шайтан!..Горенам!..У-у-у!Вінударивконяпідбокиіпомчавустеп,гетьвідДніпра.Заха-

ном,збиваючимерзлуземлюударамикінськихкопит,двинулаорда.ПосланийСіркомупогонюкіннийзагінзапорожцівнезумівна-

здогнативорога.ПеремахнувшичерезДніпроіпромчавшидосторо-жовоїзастави,загінзупинивсянагорбі.Сходилосонце.Внизуроз-стилавсяголийбезлюднийстеп.ПоньомувнапряміПерекопусірівширокий—націлуверсту—слідвіддесятківтисячкопит.Вдалинікотиласяпобілій сніговійпустелі темнаширокапляма.То тікалазасліпленасмертельнимжахомкримськаорда.

Звенигорапід’їхавдокозацькоїзастави.Дойогослухудолинувізземлянкиледьчутнийстогін.

—Товариство,сюди!Нашихпобили!—гукнувАрсен.Уземлянцітхнулодимомікров’ю.Переступаючичерезтрупи,

Звенигорапройшовдолежанки.ТамсидівнадолівціТовкач.Зйогогрудейвилітавглухийнатужнийстогін.Арсенсхопивтоваришазаголову—заглянувунапівзаплющеніскляніючіочі.

—Брате!Товкачздригнувся,поволірозплющивповіки,довговдивлявся

вобличчя,щосхилилосянадним.

255

—Ти,Арсене?Звенигорапотиснувхолонучірукикозака.—Так,цея.Напружуючивсісили,Товкачпрошепотів:—Як...там...Йоголедвебулочути,алеЗвенигоразрозумів,щовінхочеспи-

тати.—Усегаразд.Яничарівпобили.Ханутік.Нашихзагинулотри-

дцятькозаків,вісімдесятпоранено.—СлаваБогу...теперя...можуспокійно...померти.Вінзаплющивочі.Тазаразстрепенувся,нібиякасьдумкапро-

низалайогозгасаючиймозок.—Арсене...Тхір...Тхір...зрадник...бережіться!ЦязвістканевразилаЗвенигору:вінужезнавпрозрадуТхора.

Йоговразилоінше:цязвісткатрималаТовкачаприжитті,додава-лайомусилидожитидоранку.Віннеміг,немавправапомерти,незастерігшитоваришів.Пронизанийятаганомнаскрізь,вінспере-дузатуливранурукою,аспиноюпритиснувсядолежанки—ітаксидівусюніч,щобнестектикров’ю,щобтоваристводізналосяпроте,хтопровівворогівуСіч.Тепер,звільнившисьвідсвоєїтаємниці,випростався,розкинувважкі,могутніруки—інавікизамовк.

Запорожцізнялишапки.Вониоціниливагукозацькоїсамовід-даності.

Поховавшизпочестямизагиблихтоваришів,запорожцізібрали-сяпередвійськовоюканцелярією,щобсудитиЧорнобая.

Трикозакививелийогозхолодної іпоставилинаґанкупередтовариством.Вінмерзлякуватоховаврукиврукави,втягувавгострепідборіддявкоміркожуха,дививсятьмянимпоглядомуниз.Тіль-киразпозирнувповерхкозацькихголіві,побачившизамерзлі,ско-цюрбленітрупияничарів,щолежалинапочорніломувідкровісні-гу,здригнувсяізатуливобличчяруками.

—Відправди,Чорнобаю,невтечеш інезаховаєшся!—сказавСірко.—Наставчасоглянутисянасвоємерзеннежиттяідативід-повідьпереднародом за все!Народнашдобросердний і частопро-щаєпровинисинівсвоїх,наставляєнапутьістинитих,хтосхибив,оступивсявгорічискруті.Татому,хтопроливкровлюдейнаших,хтозарадижалюгідноїнаживи,зарадиласощівзаморськихісрібла-золотаагарянського�торгувавдітьминашими,завдаючиїхвневолю

� Агарянський (від агарян—стародавнього народу,що проживав у схід-нійПалестині,постійновоювавпротиІзраїлю,відзначавсяпідступністюіжорстокістю)—тут:«срібло-золото»окаянне,кляте,проклятуще,здобутезрадоюіпродажністю.

256

бусурменську,тому,хторазомзтуркамиітатарамихотівзнищитиславнуСічЗапорозьку,якаспоконвікузахищалаземлюукраїнськувіднападівворогівнаших,—томупрощеннянемає!..Автім—хайсудитьтебетовариство!Тизначнийкозак�:батькотвійбувполковни-ком,самтибувсотником,тожхайніхтонескаже,щоосудивтебеодинСірко!Якскажетовариство,так ібуде!..Звенигоро,розкаживсе,щознаєш,процюлюдину!

Звенигорапіднявсянаприступець.Розпочавзісвоєїпершоїзу-стрічізЧорнобаємустаромувітряку,колихотіввизволитидівчат,викраденихдляпродажувтатарськійтурецькігареми.Ічимдалірозповідав,тимнижчехиливголовуЧорнобай.

Дарма,щолютиймороз,наднимстовпомздіймаласяпара,аналобівиступивхолоднийпіт.КолижЗвенигорарозповівпроте,щоЧорнобайзісвоїмпахолкомувівяничаруСічіхотіввідкритиворотататарам,сотникуклякнувнаколіна.Намайданівчинивсягалас.

—Що там довго судити-рядити—забити собаку! Киями досмерті!—закричализапорожці.—Причепитиконевідохвостаіпус-титивстеп!

—Повіситинасухійвербі!—Накілйого!ВінжехотівпосадитиАрсена!—Четвертувати!Іжодногоголосуназахистпідсудного.Натовпклекотіводгніву.

Найбільш гарячі вихопилишаблі, готові на місці розправитися іззрадником.

ТодіСіркопіднявпірнача��.Насталатиша.Кошовийступивкрокнаперед,знявпередтовариствомшапку.

Голосйогопрозвучавсуворо,—кожнесловодзвеніло,мовмідь.—Браття,отамани,молодці,славненизоветовариство!Знамен-

нийсьогодніунасдень:завдякипильностікозакаШевчикаівашіймужностімиздобуливеликувікторіюіврятувалиматірнашу—Січ!Мипоказалиітуркам,ітатарам,щосиланашанездоланна,щовір-нісиниУкраїни—козакизапорозькіінацейраз,якібагаторазівуминулому, нежаліючиживота свого, відстояли вітчизну і честьсвою,анападниківпокаралиіпокрилиодвічноюганьбою!Ікоженз васнеховавсяу запічку в час смертельноїнебезпеки, ахоробробивсязворогаминашими.Честь і славанавікивічнівам,лицарінепоборні!

� Значний козак—той,щоналежитьдостаршинськогокола. �� Пірнач—булава,вякійрядметалевихвиступів(такзваніпера)утворюють

головку,насадженунадержално;пірнач—знакотаманськоїабополков-ницькоївлади.

257

—Честьіславанашомубатьковікошовому!—СлаваСіркові!Хочемоінадалібачитийогокошовим!—Сірка!Сірка!СлаваГаннібаловіукраїнському!Зновудовелосякошовомупіднятивгорупірнач,щобустанови-

тинамайданітишу.—Спасибізачесть,товариство!Алерадастаршинвиборинового

кошовогопризначиланапіслязавтра.Осьтодівиівиберетедостой-ного...Азаразянепротехотівсказати.Яхотівсказати,щоважконамутакийпереможнийщасливийденьусвідомлювати,щотрапля-ютьсясередлюдунашоготаківиродки,якЧорнобай.Нехотілосябцейсвітлийденьзатьмарюватисудомнадним.Однакмусимо.Щободнапаршивавівцявсієїотаринепсувала...Бачу—увсіхувасоднадумка:смертьмерзенномупсові,вічнаганьбазрадникові!

Запорожцізновуневтрималися,закричали:—Смерть!—Ганьба!Декотрі вихопилишаблі, і вони мов блискавки замиготіли на

іскристомуморозномусонці.Сіркопідвищивголос:—Ні, браття, не так! Найкраще придумавШевчик,— ось він

шепчепозаду...Йомумисьогоднізавдячуємочестюіжиттям,тожхайбудетак,яквінскаже!..Ідисюди,Шевчику,героюнаш,—ска-житовариствусвоюдумку!

ДідШевчикставпорядзкошовим.Маленький,влатанійсви-тині івеликій,укритійпамороззюовечійшапці,зі зморщенимоб-личчям,вінвіншийчасздавсябсмішним,тазаразніхтозкозаківінеподумавпосміхнутися.Відкашлявшись,Шевчиксказав:

—Браття,ащоянадумавсвоєюдурноюголовою,—послухай-те!..Миніколинетерпілиінепрощализрадників.Алетакого,якЧорнобай, ще не було на нашій землі! Він продавав бусурменамнашцвітвесняний—доньокнаших!Вінхотівубитинашоголица-ряславного—АрсенаЗвенигору!Атепермавзлийнамірзнищитиразом з туркамий татарамиСічЗапорозьку, тобто всіх нас!.. Тожхайідевпеклоразомздрузямисвоїми,зтими,щолежатьпорізанінаснігу!..МизаразбудемоспускатиїхуДніпропідлід...Хайжеівінпливепопідльодомаждоморя,атам—якзахоче—ідоса-могосултанавгості!Прив’яжімойогодоякого-небудьяничара—тайшубовснімовополонку!

—МолодецьШевчик!Добрепридумав!—Оттакстарий!Оттакголова!Шевчикнезвикзасвоєдовге,аленужденнежиттядопохвали

і,зніяковівши,шмигнувунатовп.

258

Чорнобайлютоблискавочимаз-підрудихбрів.Рукийоготремті-ли,губизакушенідокрові.Вінпоривавсящосьсказати,аленемігрозціпитисудорожностиснутізуби, ікрізьнихвиліталоглухери-чання.Вінповолівідступавназад,ажпокинеударивсяспиноюобстіну,йогосхопилиіпотяглинамайдан.

ЗвенигорапоказавназадубілийтрупГаміда.—Доцьогов’яжіть!Вониодинодноговарті!Чорнобайвирячивочі,уперсяногамившорсткийсніг.Метели-

цяшвиргонувйогододолу,коліномпритисдозадубілоготіласпахії.Козакимиттюскрутилиживогозмертвимміцниммотузком.Моло-дийзапорожецьпідскочивнаконі,запряженомувшлею.Сікачухо-пивбарок,накинувнагакпетлюмотузка—гукнув:

—Вйо!Кіньсмикнув—зтріскомвідірвавпримерзлийдоземлітрупГа-

міда,поволікдоворіт.Чорнобайвипручавз-підмотузкаруку,хапав-сязакострубатийсніг,здираючидокровішкіру,закричавдико:

—А-а-а!Метелицяперехрестився,плюнув:—Собаці—собачасмерть!Минуло три дні. Сходило холодне зимове сонце.Після січової

ради, на якій знову було обрано кошовим Івана Сірка, запорожцідовго,допівночі,веселилися,пили—ітеперспалипокуреняхякубиті. В ранковій тиші лунко скрипнули завіси фортечної брами.Воротавідчинилися—ізнихвиїхалитривершники:Звенигора,Ро-маніНенко.Так,Ненко!..Вінтеперназавждирозпрощавсязім’ямСафар-бейіїхавпочинатиновежиття.Вінпоганоуявляв,якевонобуде,алевжетвердознав,щоповоротудостарогонема,якнемапо-воротувчорашньомудню.

Вершникипоминулисічовуслобідку�,щопочиналакуритисяран-ковимидимами,поминулиширокийслобідськиймайдан,наякомувисочівгарнийпосольськийдім,ікрутимберегомЧортомлику��пос-какаливбезмежнийбілийстеп.

� Січова слобідка —селище,вякомупроживаликупційремісники,щооб-слуговуваликозаків;тутвелисяторги,містилисяприїжджілюди—посли,купцітаінші.

�� Чортомлик(друганазва—Базавлук)—одинзостровівупониззіДніпра;тутнаприкінціXVIст.булозаснованоЗапорозькуСіч.

259

Д о д а т о к 2 д о у р о к і в 6 5—6 6

8 клас

1.Народні думи: «Дума про козака Голоту», «Самарські брати»,«ХмельницькийтаБарабаш»,«ВтечатрьохбратівзгородаАзо-ва»,«СамійлоКішка».

2. Т.Шевченко.«Кобзар».

3.НаталенаКоролева.«Легендистарокиївські».

4. ІринаВільде.«Повнолітнідіти».

5.Л.Старицька-Черняхівська.«Діамантовийперстень».

6. І.Сенченко.«Діамантовийберег»,«Рудівовки»,«Чорнабрама».

7. ОстапВишня.«Мисливськіусмішки».

8.А.Дімаров.«Наконійпідконем».

9.О.Гонар.«Береглюбові»,«Бригантина».

10. І.Чендей.«Сестри».

11. В.Дрозд.«КіньШепталонамолочарні».

12. П.Загребельний.«Роксолана».

13. М.Руденко.«Ковчегвсесвіту».

14. О.Бердник.«Лабіринтимінотавра».

15. В.Малик.«Черленіщити».

16. В.Чемерис.«Ольвія».

17.Ю.Мушкетик.«Селена»,«Літнійптахназимовомуберезі»,«Ди-нозавр».

260

література рідного Краю

уроКи № 67—68

Урокипроводятьсявчителемзаособистимпланом.

уроК № 69

тема. Тематичне оцінювання. «Вірші В. Голобородька,Л. Кисельова. Самостійно прочитані твори. Літе-ратура рідного краю. Узагальнення матеріалу зарік».

мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів,здобутих протягом навчального року, з метоюкорекції; розвивати образне та логічне мислен-ня,пам’ять,умінняаналізуватиліричнітаепічнітвори,характеризуватигероїв,висловлюватисвоїміркуваннящодопрочитаного,здатністьспіввід-носитипроблемилітературноготворуізсучаснимжиттям;виховуватикращілюдськіякості,жит-тєвийоптимізм,любовдочитанняхудожньоїлі-тератури.

обладнання: портретиписьменників,виставкакнижок,ілюстра-ціїдотворів,тестовізавдання.

теорія літератури: коломийки;пафоствору;історичнаповість;сюжет;балада;романтичнийпейзаж;мотивухудожньомутворі;прийомиконтрасту;метаморфоза;ідея;герої-ко-романтичнаповість;романтичнийгерой;компо-зиція;автобіографічнийтвір;символ,художняде-таль; гумор; засоби гумористичного зображення;диптих; повість-притча; новела; ліричний герой;вільнийвірш.

261

Хід уроку



III. основний зміст роботи1. інструктаж щодо написання тестів.

2. Написання тестів і тестових завдань.

іваріант


1. Укажіть,уякомутворіЛ.Кисельоваліричнийгероймрієпере-творитисяначарівника:

а) «Землятакагаряча»;б) «Статибхочнаментилічені...»; в) «Додому».

2. Допишітьречення.В.Голобородькописаввіршовимрозміром—...

3. З’ясуйте,проякі символічні значенняобразулелекийдемоваводнойменнійпоеміВ.Голобородька.


1. Короткосхарактеризуйтеулюбленийтвір(абогероя)літературирідногокраю,обґрунтуйтесвійвибір.

2. ЗробітьаналізвіршаЛ.Кисельова,вивченогонапам’ять.

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідь—5балів.)Складітьузагальнюючутаблицю«Романтичнігероїукраїнської

літератури»(завивченимитворами),висловітьсвоєособистедонихставленнятаз’ясуйтерольувихованнінинішніхшколярів.

ііваріант


1. Укажіть,який із творівВ.Голобородька сповненийпатріотич-ноїгордостіліричногогероязасвійнарод:

а) «Здитинства:Дощ»;б) «Мийдемо»; в) «Лелека».

262

2. Допишітьречення.УвіршіЛ.Кисельова«Землятакагаряча»Журавель—цеме-

тафоричнийобраз...

3. З’ясуйте,хтозпоетівпіднісдообразуукраїнськоїМадоннизне-важенудівчинузнемовлям,зображенуутворіШевченка?


1. Короткосхарактеризуйтеулюбленийтвір(абогероя)злітерату-ри,рекомендованоїдлясамостійногочитання.

2. Зробіть короткий аналіз вірша В. Голобородька, вивченийнапам’ять.

I V р і в е н ь(Повна,обґрунтованавідповідьоцінюєтьсяу5балів.)Складітьузагальнюючутаблицю«Реалістичнігероїукраїнськоїлі-

тератури»(завивченимитворами),висловітьсвоєособистеставленнядоних,доїхніхдійтавчинківіз’ясуйтеїхзв’язокізнашимчасом.

IV. домашнє завданняПовторитиувесьвивченийу7-мукласіматеріал;підготуватися

доігор,інсценівок.

уроК № 70

тема. Шляхамилітературнихгероїв.мета: повторити,узагальнитийсистематизуватизучня-

мививченезарік;викликативнихінтересдочи-тання художніх творів; розвивати навички образ-ноготалогічногомислення,узагальнення,аналізуй синтезу, пам’ять, уміння висловлювати власнідумкизприводупрочитаного,оцінюватидії,вчин-китаповедінкугероїв;виховуватизагальнолюдсь-кіморальніякостінаприкладікращихлітератур-нихперсонажів,розвиватиестетичнийсмак.

обладнання: книжковавиставка,портретнагалерея,«картиннагалерея»учнівськихілюстраційдотворів;елемен-тикостюмівтадекорацій,призи-сувеніри.

теорія літератури: див.попереднійурок.

263

Хід уроку


II. мотивація навчальної діяльності шКолярів Аналіз контрольної роботи, навчальної діяльності семикласників за рік.

III. узагальнення і систематизація знань, умінь та навичоК1. костюмований бал літературних героїв.

—ЗахарБеркут,Максим,Мирослава,ТугарВовк,Бурунда-бе-гадир;

—Хлопчик-пастушок;дівчина-тополя(затворамиТ.Шевченка);—Павлусь(яккозак),сестраГаняутурецькомуодязі;—малийМихайлик (або батько зМихайликом),Люба (за тво-

ромМ.Стельмаха);—Климко;—Павлусь(заоповіданням«Скарб»О.Стороженка);—Мишка(затворомБ.Лепкого);—Планетник;—ТосяіЮрко(затворомЄ.Гуцала«Сім’ядикоїкачки»);—Толик(затворомА.Дімарова«Блакитнадитина»)таін.(Кожен з учнів вигадує елементи костюма, коротку розповідь

просвійперсонаж, іншімаютьздогадатися,хтоце,зякоготвору,назватиавтора.)

2. Вікторина від Марійки допитливої.—Відгадайте,зякоголіричноготворуцірядки,хтоєйогоав-

тором.(Можнавиконатиписьмово.)

1) «АпопередуДорошенкоВедесвоєвійсько,ВедеЗапорізькеХорошенько!»

(Суспільно-побутова козацька пісня «Ой на горі та й женціжнуть».)

2) «ОйночуютьчумаченькиВчистімстепупридолині,РозпустилисіріволипастиПризеленіймуравині».

(«Ойустепукриниченька»,суспільно-побутовачумацькапісня.)

264

3) «Подібровівітервиє,Гуляєпополю,КрайдорогигнетополюДосамогодолу».

(Т.Шевченко.«Тополя»)4) «Іменевсім’ївеликій,

Всім’ївольній,новій,Незабудьтепом’янутиНезлимтихимсловом».

(Т.Шевченко.«Заповіт»)5) «Читотаксонечкосіяло,

Читакменічогобуло?Менітаклюбо,любостало,НеначевБога...»

(Т.Шевченко.«Менітринадцятийминало»)6) «—Тикудижрозігналась?

Чи,бува,недосамогоморя?Чайкидержатьсягурту,ативідпливаєшодна».

(Л.Костенко.«Чайканакрижині»)7) «Вони,тікрила,

незпуху-пір’я,азправди,чесностіідовір’я».

(Л.Костенко.«Крила»)8) «Затобоюзавшебудутьмандрувати

Очіматеринськіібілявахата».

(В.Симоненко.«Лебедіматеринства»)9) «Кораблі!Шикуйтесьдопоходу!

Мрійництво!Жагомоя!Живи!ВокеанірідногонародуВідкривайдуховніострови!»

(В.Симоненко.«Гей,новіКолумбийМагеллани»)10) «Тадебнеходивявдалекійдорозі,

ВчужімчиуріднімкраюЯзгадуювогникутихійтривозіІріднухатинусвою».

(А.Малишко.«Вогник»)11) «Анебовплетенеіплете

Зеленеволоссядощу.

265

Алеусімтепло,Усізнають—дощперестане».

(В.Голобородько.«Здитинства:Дощ».)12) «Додомучас.Доміставсіхкохань,

Детополевівранішнітумани,ДестрийтулубвершникаБогданаНазолотомутлісофійськихбань».

(Л.Кисельов.«Додому».)

3. Завдання від Марійки допитливої.—З’єднайтехудожнізасобизїхнімвизначенням.

Забриніли,якскрипка інверсія

глибокоока,молода(жінка)

повтор

кітнаплакав метафора

дрібонькіхвилігорятьпестливо-зменшувальні

слова

ойбіжи,біжи,досадо фразеологізм

кониченьковороненький епітети

дивилосяйнемоглонасебенадивитисьнебо

порівняння

4. Творчий конкурс.З а в д а н н я:скластижартівливуінструкцію

а) завзятомучитальнику; б) тому,хтонелюбитьчитати.(Заваріантами,групами,забажанням.)Наприклад(допунктуа):1. Нечитайнарічціпідводою,бонамокнутьсторінки.2. Коли тобі пропонують вибрати роботу—полоти город або

прибиративхаті (уквартирі), вибирайперше—на свіжо-муповітрікращечитаєтьсяізкущівменшпомітно

іпод.

266

Наприклад(допунктуб):1. Читаннякнижкинетакийжах,яктобіздається.2. Одна хороша прочитана книжка дорівнює порції вітамінів

длярозумуіпод.

5. інтерактивна вправа «Мікрофон».З а в д а н н я:продовжитиречення:«Урокиукраїнськоїлітературиу7-мукласізапам’яталисямені

тим...»(Можнапровестинатакутемуанкетування.)

6. Гра «дружнє коло».Учніпоколувисловлюютьпобажанняодинодному.

7. Напутнє слово вчителя.

267

література

1. Великімандрівники/Авт.-упоряд.В.Маркова.—Х.:Промінь,2004.—64с.

2. Віщийгомін:УкраїнськапоезіядругоїполовиниХХст./Упор.СорокаМ.О.—К.:Грамота,2003.—328с.

3. Гетьманець М.Ф. Сучасний словник літературознавчих тер-мінів.—Х.:Веста:Видавництво«Ранок»,2003.—160с.

4. Дімаров А.Наконійпідконем.—К.:Веселка,1981.—320с.

5. Дніпрова Чайка.Вибранітвори.—К.:Дніпро,1987.—279с.

6. Закувала зозуленька.Антологіяукраїнськоїнародної творчості/Упоряд.Н.Шумада.—К.:Веселка,1989.—606с.

7. Історія України. Для дітей шкільного віку.— К.: Товариство«Знання»України,1992.—224с.

8. Кондратюк А.Звишневогосаду.—К.:Молодь,1991.—192с.

9. Костенко Л. Мандрівка серця.— К.: Радянський письменник,1961.—112с.

10.Малик В.Таємнийпосол.Роман:У2-хт.—Х.:Прапор,1993.—Т.1—463с.,Т.2—542с.

11.Нелюба А.Словникшколяра:літературознавство.—Х.: Істори-ко-філологічнетовариство,1999.—103с.

12. Нові імена в програмі з української літератури: Посібник длявчителя/Упор.В.Я.Неділько.—К.:Освіта,1993.—351с.

13.Паращич В. В.Українськалітература.7клас:Комплекснийзо-шит дляконтролю знань (дляшкіл з українськоюмовоюнав-чання).—Х.:Вид-во«Ранок»,2009.

14.Пометун О., Пироженко Л.Сучаснийурок.Інтерактивнітехно-логіїнавчання.—К.:ВидавництвоА.С.К.,2004.—192с.

15.Пономаренко Л.Деревооблич.—К.:Українськийписьменник,1999.—170с.

16. Світ навколо нас. Відкриття.— К.: ВКТФ «Кобза», 2002.—314с.

17. Світ навколо нас. Тварини.— К.: ВКТФ «Кобза», 2002.—316с.

268

18.Тютюнник Г.Батьківськіпороги.—К.:Молодь,1972.—176с.

19. Українськалітература:Програмадлязагальноосвітніхнавчаль-нихзакладів.5—12класи.—К.:Перун,2005.—200с.

20. Українськалітература:Підручникдля7класу.—К.:Арт-Осві-та,2004.—352с.

21. Українськалітература:Хрестоматіянововведенихтворів.Утрьохчастинах/Авт.-упоряд.Р.В.Мовчан.Частинадруга(7—8кла-си).—К.:Генеза,2003.—438с.

22. Усіукраїнськіписьменники/Упоряд.Ю.І.Хізова,В.В.Що-голева.—Х.:ТорсінгПлюс,2006.—384с.

23.Фатянова О.Використанняметодикикритичногомисленнянаурокахзарубіжноїлітературитаросійськоїмови//Джерелопе-дагогічноїмайстерності.Зарубіжналітература:Науково-методич-нийбюлетень.Вип.№2(29).—Х.:ХОНМІБО,2002.—116с.

269

зміст

Передмова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

урок № 1Художнійтвірякявищемистецтва,новийірреальнийсвіт,створенийписьменником.Йогоособливістьізначення.Функціїмистецтва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

урок № 2Соціально-побутовіпісні,їхвиди.Народнапісня«Ойнагорітайженціжнуть». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

урок № 3Соціально-побутовіпісні«Стоїтьявірнадводою»,«Гомін,гомінподіброві»,«Ойустепукриниченька». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

урок № 4Виразнечитаннянароднихпісеньнапам’ять. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

урок № 5Коломийки«Дозвіллямолоді»,«Жартівливіколомийки».. . . . . . . . . 24

урок № 6Бесідазпозакласногочитаннязанароднимипіснямитаколомийками. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

урок № 7І.Франко—митецьігромадськийдіяч.Історичнаповість«ЗахарБеркут». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

урок № 8І.Франко.«ЗахарБеркут».Сюжет.Змалюваннягероїчноїборотьбирусичівпротимонголо-татарськихнападників.. . . . . . . . . . 38

урок № 9І.Франко.«ЗахарБеркут».Провіднімотивиповісті. . . . . . . . . . . . . 41

урок № 10І.Франко.«ЗахарБеркут».Образигероївтвору.. . . . . . . . . . . . . . . . 43

урок № 11І.Франко.«ЗахарБеркут».Проблемавиборулюдиниувирішальнійситуації.Особливостімовиповісті.. . . . . . . . . . . . . . . 45

урок № 12Тематичне оцінювання.«Вступ»,«Зпісеннихскарбів»,«Продалекіминулічаси».. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

урок № 13Т.Г.Шевченко—видатнийукраїнськийпоет.Вірш«Менітринадцятийминало».. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

урок № 14Т.Г.Шевченко.«Тополя»,«Заповіт»........................ 57

270

урок № 15Т.Г.Шевченко.«Заповіт».Виразнечитаннянапам’ять.. . . . . . . . . . 70

урок № 16А.Чайковський.«Засестрою». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72

урок № 17А.Чайковський.«Засестрою».Сюжет.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76

урок № 18А.Чайковський.«Засестрою».Благородство,відповідальність,мужність,вірність,життєлюбствозапорозькихкозаків.. . . . . . . . . . . 81

урок № 19А.Чайковський.«Засестрою».Художніособливостіповісті. . . . . . . . 84

урок № 20М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

урок № 21М.Стельмах.Повість«Гуси-лебеділетять».Єдністьсвітуприродиісвітудитячоїдуші.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

урок № 22М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».Звичаї,традиціїукраїнців.. . . . . 94

урок № 23М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».Образиповісті. . . . . . . . . . . . . . . 96

урок № 24М.Стельмах.«Гуси-лебеділетять».Символобразугусей-лебедів. . . . . 98

урок № 25Тематичне оцінювання.«Т.Шевченко.А.Чайковський.М.Стельмах». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .102

урок № 26ГригірТютюнник.«Климко». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .105

урок № 27ГригірТютюнник.«Климко».Сюжет.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107

урок № 28ГригірТютюнник.«Климко».Художнядеталь. . . . . . . . . . . . . . . . .109

урок № 29ГригірТютюнник.«Климко».Воєннедитинствовповісті.Ідеясамопожертви.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .112

урок № 30ГригірТютюнник.«Климко».Морально-етичніуроки,художніособливостітвору.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .114

урок № 31Позакласне читання.ГригірТютюнник.«Вогникдалековстепу». . .118

урок № 32ОлексаСтороженко.«Скарб».Сюжеттвору. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .123

271

урок № 33ОлексаСтороженко.«Скарб».Морально-етичніпроблемиоповідання.Засобигумористичногозображення.. . . . . . . . . . . . . . . .125

урок № 34Б.Лепкий.«Цвітщастя». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .129

урок № 35Б.Лепкий.«Мишка(казкадлядітей:длямалихівеликих)».. . . . . .131

урок № 36Тематичне оцінювання.«ГригірТютюнник.ОлексаСтороженко.БогданЛепкий». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .133

урок № 37ЛінаКостенко.«Чайканакрижині»,«Крила». . . . . . . . . . . . . . . . .135

урок № 38ПоезіїЛіниКостенко.Утвердженняідеїпроте,щодуховнебагатство—найбільшийскарбужитті. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .139

урок № 39Б.Харчук.«Планетник». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .144

урок № 40Б.Харчук.«Планетник». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .147

урок № 41Б.Харчук.«Планетник».Образитвору,символічнезначенняквітки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .149

урок № 42Є.Гуцало.«Сім’ядикоїкачки».. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152

урок № 43Є.Гуцало.«Сім’ядикоїкачки».Людинаісвіткрізьпризмуморальнихпроблем. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .154

урок № 44ЛюбовПономаренко.«Герпереможений».. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .158

урок № 45Позакласне читання.М.Чабанівський.Оповідання«Вірний». . . . . .160

урок № 46Тематичне оцінювання.«Л.Костенко.Б.Харчук.Є.Гуцало.Л.Пономаренко». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .169

урок № 47В.Симоненко.«Лебедіматеринства». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .172

урок № 48В.Симоненко.«Тизнаєш,щоти—людина?». . . . . . . . . . . . . . . . . .175

урок № 49В.Симоненко.«Гей,новіКолумбийМагеллани».. . . . . . . . . . . . . . .177

урок № 50В.Симоненко.«Перехожий».. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .187

урок № 51А.Малишко.«Пісняпрорушник». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .191

урок № 52А.Малишко.«Стежина». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .196

урок № 53А.Малишко.«Вогник»,«Приходятьпредки».. . . . . . . . . . . . . . . . .199

урок № 54А.Дімаров.«Блакитнадитина». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .202

урок № 55А.Дімаров.«Блакитнадитина».Сюжеттвору. . . . . . . . . . . . . . . . . .204

урок № 56А.Дімаров.«Блакитнадитина».Продовженняознайомленнязповістю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .207

урок № 57А.Дімаров.«Блакитнадитина».Гуманістичнийпафоствору,майстерністьоповіді,використаннягумору. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .209

урок № 58Тематичне оцінювання.«В.Симоненко.А.Малишко.А.Дімаров». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .214

урок № 59В.Голобородько.«Нашамова».Вільнийвірш..................216

урок № 60В.Голобородько.«Мийдемо». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .220

урок № 61В.Голобородько.«Здитинства:Дощ». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .226

урок № 62В.Голобородько.«Лелека». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .229

урок № 63Л.Кисельов.«Статибхочнаментилічені...»,«Землятакагаряча». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .233

урок № 64Л.Кисельов.«Додому».«Катерина». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .237

уроки 65—66Позакласне читання.В.Малик.«Таємнийпосол». . . . . . . . . . . . . .240

уроки 67—68Літературарідногокраю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .260

урок № 69Тематичне оцінювання.«ВіршіВ.Голобородька,Л.Кисельова.Самостійнопрочитанітвори.Літературарідногокраю.Узагальненняматеріалузарік». . . . . . . . . . . . . . . . . .260

урок № 70Шляхамилітературнихгероїв. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .262

272

� �

№ урока Тема Дата Теорія літератури Оборудование

1 Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменни-ком. Його особливість і значення. Функції мистецтва

мистецтво, його види та функції

зразки (зображення) різних видів мистецтва; ляльковий персонаж — марійка Допитлива

� Соціально-побутові пісні, їх види. Народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть»

Народна пісня; соціально-побутові пісні, їх види; пафос твору

збірники народних пісень, аудіо-записи, ілюстрації до пісень

� Соціально-побутові пісні «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька»

Народна пісня, її види, специфічні особливості, па-фос; аналіз ліричного твору

збірки народних пісень, ілюстра-ції до них, до історичних періодів, про які в них ідеться

4 Виразне читання народних пісень напам’ять

пауза, інтонація, логіч-ний наголос, темп, виразне читання

таблиця, планшет з теорії вираз-ного читання

5 Коломийки «Дозвілля молоді», «Жартів-ливі коломийки»

Коломийки, ритм, пафос збірки з коломийками, краєвиди Карпат, ілюстрації з етнографії гуцулів, лемків, бойків

6 Бесіда з позакласного читання за народ-ними піснями та коломийками

інсценізація; виконавське завдання; гумор

ілюстрації до творів, збірки народ-них пісень, елементи костюмів та декорацій до інсценівок, аудіоза-писи

7 і. Франко — митець і громадський діяч. історична повість «захар Беркут»

історична повість портрет письменника, ілюстрації до його життя і творчості, вистав-ка книжок і. Франка

8 і. Франко. «захар Беркут». Сюжет. зма-лювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників

історична повість; сюжет, тема, провідні мотиви

ілюстрації до твору, аудіозапис художнього читання повісті

9 і. Франко. «захар Беркут». провідні мо-тиви повісті

історична повість; сюжет ілюстрації до твору, краєвиди Карпат

10 і. Франко. «захар Беркут». Образи героїв твору

Сюжет; образи; головні та другорядні герої

ілюстрації до твору, краєвиди Карпат

КаленДарне планування 70 годин на рік, 2 години на тиждень

4 5

Продовження таблиці


11 і. Франко. «захар Беркут». проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Особливості мови повісті

історична повість, сюжет, герої твору, художні засо-би, діалектизми

ілюстрації до твору, портрет і. Франка

1� Тематичне оцінювання: «Вступ», «з пісенних скарбів», «про далекі минулі часи»

мистецтво, його види і функції; соціально-по-бутові пісні, їх види; коломийки; пафос твору; історична повість; сюжет

тестові завдання, виставка уч-нівських ілюстрацій до вивчених творів

1� т. Г. Шевченко — видатний український поет. Вірш «мені тринадцятий минало»

мотив у художньому творі; прийом контрасту; ідея

портрет письменника, ілюстрації до його життя й творчості, вистав-ка книжок т. Г. Шевченка

14 т. Г. Шевченко. «тополя», «заповіт» Балада; романтичний пей-заж; метаморфоза; ідея

портрет письменника, ілюстрації до життя і творчості, виставка творів т. Шевченка та книжок про нього

15 т. Г. Шевченко. «заповіт». Виразне чи-тання напам’ять

Виразне читання, темп; пауза, логічний наголос, інтонація; ідея

портрет письменника, збірки його творів, видання вірша «заповіт» різними мовами, аудіозапис пісні або вірша; планшети з теорією виразного читання

16 А. Чайковський. «за сестрою» Героїко-романтична повість; історична основа твору

портрет письменника, ілюстрації до його життя і творчості, до істо-ричної епохи, зображеної в повісті

17 А. Чайковський. «за сестрою». Сюжет Героїко-романтична повість, сюжет

портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; ілюст-рації до зображуваної епохи

18 А. Чайковський. «за сестрою». Благород-ство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків

Героїко-романтична повість; романтичний герой

портрет письменника, ілюстрації до твору, до історичного періоду боротьби козацтва з татарами

19 А. Чайковський. «за сестрою». Художні особливості повісті

Героїко-романтична повість; романтичний герой; сюжет; композиція; тема; ідея; образ; художні засоби

портрет письменника, ілюстрації до твору, словник літературознав-чих термінів

�0 м. Стельмах. «Гуси-лебеді летять» Автобіографічний твір портрет письменника, ілюстрації до його життя і творчості, до тво-ру, що вивчається

6 7



�1 м. Стельмах. повість «Гуси-лебеді ле-тять». Єдність світу природи і світу дитя-чої душі

Автобіографічна повість; характеристика героя

портрет письменника, ілюстрації до твору

�� м. Стельмах. «Гуси-лебеді летять». зви-чаї, традиції українців

Автобіографічна повість; сюжет; композиція


�� м. Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Образи повісті

Образи героїв, головні та другорядні герої


�4 м. Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Сим-вол образу гусей-лебедів

Автобіографічна повість; символ

портрет письменника, ілюстрації до твору, обкладинки до повісті, виготовлені учнями, ілюстрації до народних казок про гусей-лебедів

�5 Тематичне оцінювання: «т. Шевченко. А. Чайковський. м. Стельмах»

Балада; романтичний пей-заж; мотив; прийоми кон-трасту; метаморфози; ідея; героїко-романтична повість; романтичний герой; ком-позиція; автобіографічний твір; символ

тестові завдання, учнівські ілюст-рації до творів, що вивчалися

�6 Григір тютюнник. «Климко» повість; автобіографічність і сюжет твору

портрет письменника, ілюстрації до його життя і творчості, вистав-ка книжок письменника

�7 Григір тютюнник. «Климко». Сюжет Сюжет; повість; головні та другорядні герої; компози-ція

портрет письменника, ілюстрації до повісті

�8 Григір тютюнник. «Климко». Художня деталь

підтекст, художня деталь портрет письменника, ілюстрації до його твору

�9 Григір тютюнник. «Климко». Воєнне ди-тинство в повісті. ідея самопожертви

мова персонажів; художня деталь; тема, ідея

портрет письменника, ілюстрації до твору, краєвиди Донбасу

�0 Григір тютюнник. «Климко». морально-етичні уроки, художні особливості твору

повість; ідея; герої твору; художні засоби; художня деталь


8 9



�1 Позакласне читання. Григір тютюнник. «Вогник далеко в степу»

повість; герої твору; тема; ідея; сюжет; композиція; художні особливості


�� Олекса Стороженко. «Скарб». Сюжет тво-ру

Гумор, засоби гумористич-ного зображення, оповідан-ня

портрет письменника, ілюстрації до його творів, виставка книжок

�� Олекса Стороженко. «Скарб». морально-етичні проблеми оповідання. засоби гумо-ристичного зображення

Види гумору, засоби гу-мористичного зображення; символ

портрет письменника, ілюстрації до твору, таблиця «Види гумору. засоби гумористичного зображен-ня»

�4 Б. Лепкий. «Цвіт щастя» Герой художнього твору; тема, ідея

портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до опові-дання

�5 Б. Лепкий. «мишка (казка для дітей: для малих і великих)»

Головна думка твору; притча

портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до них

�6 Тематичне оцінювання: «Григір тютюн-ник. Олекса Стороженко. Богдан Лепкий»

Художня деталь, гумор, сатира, засоби гумористич-ного зображення

портрети письменників, ілюстра-ції до творів, книжкова виставка, тестові завдання

�7 Ліна Костенко. «Чайка на крижині», «Крила»

Лірика, ліричний твір, лі-ричний герой; диптих

портрет письменниці, виставки її творів, ілюстрації до них

�8 поезії Ліни Костенко. Утвердження ідеї про те, що духовне багатство — найбіль-ший скарб у житті

Виразне читання, темп, пауза, інтонація, логічний наголос; ліричний герой; художні засоби; ідея

портрет письменниці, виставка її книжок, ілюстрації до творів, що вивчаються, малюнок чи фото чайки

�9 Б. Харчук. «планетник» повість-притча портрет письменника, виставка його книжок, ілюстрації до твору

40 Б. Харчук. «планетник» повість-притча портрет письменника, ілюстрації до твору

10 11



41 Б. Харчук. «планетник». Образи твору, символічне значення квітки

повість-притча; ідея; сим-вол; художні засоби вираз-ності


4� Є. Гуцало. «Сім’я дикої качки» Оповідання; сюжет, компо-зиція


4� Є. Гуцало. «Сім’я дикої качки». Людина і світ крізь призму моральних проблем

Оповідання; сюжет, компо-зиція; проблема; образи


44 Любов пономаренко. «Гер переможений» Новела; ідея портрет письменниці, виставка її книжок, ілюстрації до них

45 Позакласне читання. м. Чабанівський. Оповідання «Вірний»

Оповідання; сюжет; образи; тема, ідея; художні засоби

портрет письменника, виставка його книжок, ілюстрації до твору, фотографії собак різних порід

46 Тематичне оцінювання: «Л. Костенко. Б. Харчук. Є. Гуцало. Л. пономаренко»

Диптих; повість-притча; новела

портрети письменників, книжко-ва виставка, ілюстрації до творів, тестові завдання

47 В. Симоненко. «Лебеді материнства» Ліричний твір; провід-ні мотиви, ідеї, символи; пафос

портрет письменника, виставка його книжок, ілюстрації до твору

48 В. Симоненко. «ти знаєш, що ти — людина?»

Виразне читання, лірич-ний вірш, образи, художні засоби

портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них

49 В. Симоненко. «Гей, нові Колумби й ма-геллани»

Ліричний вірш; образи; виразне читання; художні засоби

портрет письменника, виставка його книжок, ілюстрації до творів; портрети видатних мореплавців, репродукції, малюнки на теми ве-ликих географічних відкриттів

50 В. Симоненко. «перехожий» Ліричний вірш, ліричний герой


1� 1�



51 А. малишко. «пісня про рушник» Ліричний вірш, пісня, художній образ, символ, художні засоби

портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; аудіоза-писи; виставка українських виши-ваних рушників

5� А. малишко. «Стежина» Ліричний вірш, ліричний герой, художні засоби

портрет письменника, виставка творів, ілюстрації до них; краєви-ди рідної природи; аудіозаписи

5� А. малишко. «Вогник», «приходять пред-ки»

Ліричний вірш, ліричний герой; виразне читання; художні образи та художні засоби


54 А. Дімаров. «Блакитна дитина» повість, головні та друго-рядні герої, сюжет, компо-зиція, гумор


55 А. Дімаров. «Блакитна дитина». Сюжет твору

повість; сюжет, компо-зиція; герої художнього твору; портрет

портрет письменника, книжкова виставка, ілюстрації до твору

56 А. Дімаров. «Блакитна дитина». продов-ження ознайомлення з повістю

повість; герої художньо-го твору; художні засоби, гумор


57 А. Дімаров. «Блакитна дитина». Гуманіс-тичний пафос твору, майстерність оповіді, використання гумору

повість; сюжет, компози-ція; образи; ідея; художні засоби, гумор


58 Тематичне оцінювання: «В. Симоненко. А. малишко. А. Дімаров»

Ліричний вірш, ліричний герой; образи; художні за-соби; ліричний відступ

портрети письменників, книжкова виставка, ілюстрації до вивчених творів; тестові завдання

59 В. Голобородько. «Наша мова». Вільний вірш

Вільний вірш, художні засоби


60 В. Голобородько. «ми йдемо» Вільний вірш портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них

14 15


61 В. Голобородько. «з дитинства: Дощ» Вільний вірш портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, аудіо-записи

6� В. Голобородько. «Лелека» поема, вільний вірш портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до теми (фото, малюнки лелечих гнізд, лелек)

6� Л. Кисельов. «Стати б хоч на менти лі-чені», «земля така гаряча»

Ліричний вірш; ідея; пафос; образи; художні засоби

портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них (або до теми)

64 Л. Кисельов. «Додому». «Катерина» Ліричний вірш, ліричний герой; підтекст; ідея; ху-дожні засоби


65—66 Позакласне читання. В. малик. «таєм-ний посол»

історична повість, роман, герої художнього твору, тема, головна думка, ху-дожні засоби, відгук про літературний твір

портрет письменника, виставка його творів, репродукція картини і. Рєпіна «запорожці пишуть лис-та турецькому султанові»

67—68 Література рідного краю портрети письменників, виставка їх творів

69 Тематичне оцінювання: «Вірші В. Голо-бородька, Л. Кисельова. Самостійно про-читані твори. Література рідного краю. Узагальнення матеріалу за рік»

Коломийки; пафос твору; історична повість; сюжет; балада; романтичний пей-заж; мотив у художньому творі; прийоми контрасту; метаморфоза; ідея; героїко-романтична повість; роман-тичний герой; композиція; автобіографічний твір; символ, худож

портрети письменників, вистав-ка книжок, ілюстрації до творів, тестові завдання

70 Шляхами літературних героїв Див. попередній урок Книжкова виставка, портрет-на галерея, «картинна галерея» учнівських ілюстрацій до творів; елементи костюмів та декорацій, призи-сувеніри

Закінчення таблиці

Видавництво «Ранок» дозволяє вчителям використовувати цей кален-дарний план у навчальному процесі й не розглядає це як порушення автор-ських прав.

Розповсюджується разом із посібником «Українська література. 7 клас» (серія «майстер-клас») як безкоштовний додаток.

© ООО Издательство «Ранок», �010

Литература

1. Українська література. 5—1� класи: програма для загально-освітніх навчальних закладів/ Керівник проекту м. Г. Жулин-ський/ за ред. Р. В. мовчан. — К.: перун, �005.

�. Великі мандрівники / Авт.-упоряд. В. маркова.— Х.: промінь, �004.

�. Віщий гомін: Українська поезія другої половини ХХ ст. / Упор. Сорока м. О.— К.: Грамота, �00�.

4. Гетьманець М. Ф. Сучасний словник літературознавчих тер-мінів.— Х.: Веста: Видавництво «Ранок», �00�.

5. закувала зозуленька. Антологія української народної твор-чості / Упоряд. Н. Шумада.— К.: Веселка, 1989.

6. історія України. Для дітей шкільного віку.— К.: товариство «знання» України, 199�.

7. Нелюба А. Словник школяра: літературознавство.— Х.: істори-ко-філологічне товариство, 1999.

8. Нові імена в програмі з української літератури: посібник для вчителя / Упор. В. Я. Неділько.— К.: Освіта, 199�.

9. Паращич В. В. Українська література. 7 клас: Комплексний зошит для контролю знань (для шкіл з українською мовою навчання). — Х.: Вид-во «Ранок», �009.

10. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. інтерактивні тех-нології навчання.— К.: Видавництво А. С. К., �004.

11. Пономаренко Л. Дерево облич.— К.: Український письменник, 1999.

1�. Українська література: Хрестоматія нововведених творів. У трьох частинах / Авт.-упоряд. Р. В. мовчан. Частина друга (7—8 класи).— К.: Генеза, �00�.

16 1

зАтВеРДЖУюДиректор

м. п. ______________________підпис

КАЛеНДАРНИЙ пЛАН з української літератури

на �0 ___ / �0 ___ навчальний рік

для 7 ________________ класів

учителя _________________________________________________(прізвище, ім’я, по батькові)

Для шкіл з українською мовою навчання

Documents

ISBN 978–966–08–2129–3 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2010scf74126fb41c2f05.jimcontent.com/download/version/1389297883/module/... · 3 Соціально-побутові