Канадська двомовність?

© Євген Лакінський (Eugène Lakinsky), 2016 http://quebec-ua.livejournal.com/

“I expected to find a contest between a government and a people: I found two nations warring in the bosom of a single state”

Lord Durham, 1838, зі звіту про Повстання Патріотів

État des lieux

Канадська двомовність

Іноземці часто уявяють собі ідеально двомовну країну: від океану до океану, люди вільно говорять і французькою і англійською.

Туристи, які володіють англійською краще від французької, підтверджують цю тезу

« В этой двуязычной стране давно решен языковой вопрос. Оттава находится в англоязычной провинции Онтарио прямо на границе с франкоязычным Квебеком, и все надписи в столице дублируются на двух языках, даже красный знак Стоп. […] Молодежь понимает оба языка » Любомир Остапів, журнал Кореспондент, № 4, 1 лютого 2013

Теорія

Канадська двомовність

Реальність

68 % (2/3) канадців говорять англійською, але НЕ знають французької

12,6 % канадців говорять французькою, але НЕ знають англійської

Тільки 17,5 % канадців кажуть, що можуть говорити і англійською і французькою

Source : Statistique Canada. Recensement de 2011

< 1 % вважають рідними і англійську і французьку

< 1 % говорять вдома і англійською і французькою

75 % (3/4) канадців - англомовні

23,2% канадців - франкомовні

Source: Treasury Board of Canada, 2014

VS.

Мовна ситуація

Майже все населення розуміє як українську, так і російську

Більшість населення не розуміє французької

Майже все населення може дивитися як україномовні, так і російськомовні

фільми/телепередачі

Більшість населення не зрозуміє фільму чи телепередачі французькою.

Багатьом франкомовним важко зрозуміти фільми англійською.

Більшість населення здатна зрозуміти службовий документ, інструкцію чи газетну

статтю як українською, так і російською

Більшість населення не зрозуміє службовий документ, інструкцію чи газетну статтю, якщо

вони французькою

Більшість населення здатно підтримати розмову як українською, так і російською

(але не завжди хоче)

Менш ніж 18 % канадців вміють підтримати розмову як англійською, так і французькою

(на практиці - не завжди можуть)

Оттава – двомовна чи ні? Залежить, якою мовою Ви говорите

Що Ви бачите і чуєте , коли говорите…

англійською французькою

Двомовні вивіски Двомовні оголошення у транспорті На вулицях часто чути французьку

Оттава – двомовна!

Sorry, I don’t speak French!

Абсолютна більшість вивісок - лише англійською Більшість таксистів, продавців, офіціантів, лікарів, медсестер, поліцейських не розуміють французької

Оттава – англомовна…

Québec

Acadie

245 000 акадійців

6 232 000 франко-квебекуа

7 298 000 франкомовних мешканців Канади

0,5 млн франко-онтарійців

Франкомовна Канада

Нова франція (1604-1763)

Фактично ж, франкомовне населення жило у 3 регіонах: • Канада (сучасний Квебек) • Акаді (Новий Брансвік і Нова Шотландія) • Луїзіана

Формально, Нова Франція включала у себе колосальні території.

Сполучення між колоніями було погане. З Акаді, легше було дістатися до Франції, ніж до Канади. Квебекуа і акадійці формувалися як дв

дві різні спільноти.

Сьогодні, луїзіанці фактично асимілювалися.

Квебекуа і акадійці зберегли свою

ідентичність і вважають себе двома різними народами.

У 1713 році Акаді було передано Англії. Колонію перейменувалу у Нову Шотландію. У 1755 році акадійців було депортовано. На їхньому місці оселилися англо-американські колоністи.

У 1759 році англійці захопили місто Квебек. У 1763 році король Франції відмовився від Канади.

Акадійцям дозволили повернутися лише після падіння Нової Франції, але їхні землі вже були зайняті. Вони мали право селитися лише маленькими групами.

« Шкода цього бідного роду людського, що вбиває себе на нашому континенті через кілька арпанів льоду у Канаді »

« On plaint ce pauvre genre humain qui s'égorge dans notre continent à propos de quelques arpents de glace en Canada. » (Voltaire)

Але для десятків тисяч людей ці «кілька арпанів льоду» були Батьківщиною. У 1763 році (франко)канадці вже мали свою ідентичність, менталітет і звичаї. Багато хто почувався у «окупованій країні».

Народження Англійської Канади

Після британського завоювання, (франко-канадці) складали більшість населення, але адміністрація була британською. Англійська мова стала державною і головною.

Після здобуття незалежності Сполученими Штатами, тисячі лоялістів переселилися до Канади. Вони не інтегрувалися до франкомовного суспільства, але й не могли його асимілювати. Отже, у Канаді виникло два «паралельних» суспільства, кожне зі своєю мовою, культурою, менталітетом, цінностями і церквами.

Колишню «провінцію Квебек» поділили на Верхню Канаду (сучасне Онтаріо), англомовну, і Нижню Канаду (сучасний Квебек), переважно франкомовну, але з потужною англомовною елітою.

У Нижній Канаді, англійська мова домінувала у економіці і державній адміністрації, але франко-канадці складали більшість і мали свою еліту і свої окремі політичні партії (Parti canadien, Parti patriote).

Повстання Патріотів і його наслідки

Парламенти Нижньої і Верхньої Канад практично не мали реальної влади. Усе вирішувала британська адміністрація. Це викликало незадоволення. Крім того, у Нижній Канаді мала місце національна дискримінація, адже більшість чиновників були британцями.

У 1837-1838 у кожній з двох Канад відбулося повстання за незалежність. У Верхній Канаді його швидко придушили. У Нижній Канаді вони прийняло характер національно-визвольної боротьби. Воно увійшло до історії, як Повстання Патріотів. Його наслідки визначили політичний устрій сучасної Канади.

У 1838, Повстання Патріотів зазнало поразки. Розслідуванням його причин зайнялся британський лорд Дархем.

“I expected to find a contest between a government and a people: I found two nations warring in the bosom of a

single state” Report on the Affairs of British North America, 1838

Lord Durham

Рекомендації: - Сприяти асиміляції франко-канадців - Об'єднати Верхню і Нижню Канади, але залишити однакову кількість депутатів від кожної з них (навіть якщо у Верхній менше населення). - Надати реальну владу канадському Парламенту - Заохотити британську імміграцію для прискорення англіцизації країни.

Деякі цитати з Рапорту Лорда Дархема:

“The English language is gaining ground, as the language of the rich and of the employers of labour”

“About ten times the number of French children in Quebec learning English, as compared with the English children who learn French.”

“Any plan, which may be adopted for the future management of Lower Canada, the first object ought to be that of making it an English Province.”

“Lower Canada must be governed now, as it must be hereafter, by an English population.”

Реальний результат: - Онтаріо об'єднали з Квебеком, але кожна провінція залишила певну автономію. - Це створило базу для майбутньої Канадської Конфедерації - Парламент отримав реальну владу - Довго не могли обрати столицю через конслікт між двома народами. У Монреалі навіть спалили парламент. Зрештою, столицею обрали містечко Байтаун на квебексько-англоканадському етнічному кордоні. Його перейменували у Оттаву.

P.S.

Bytown (future Ottawa)

23 травня 2016, коли англійська Канада святкуватиме День королеви Вікторії, Квебек відзначатиме Національний День Патріотів (Journée nationale des patriotes). Квебекські націоналісти вважають Повстання

Патріотів одним з найважливіших етапів становлення своєї нації.

Прапор Патріотів 1837-1838 років

Канадська Конфедерація і мовне питання

1867 рік: Онтаріо, Квебек, Новий Брансвік і Нова Шотландія утворили Конфедерацію. - Квебекці розуміли її як рівноправний альянс між англо- і франко-канадцями (у атлантичних провінціях жили численні акадійці). - Англо-канадці розуміли її як створення англомовної (про)британської країни, де франкомовні - лише національна меншина.

Ці розбіжності тривають до цього часу.

Ще під час переговорів з'ясувалося, що всі франкомовні депутати знають англійську, але чимало англомовних депутатів не знає французької. Отже, робочою мовою стала англійська.

Manitoba

Як Манітоба не стала франкомовною провінцією

У преріях на заході жило багато франкомовних метисів-католиків. Вони намагалися захищати свої мовні, релігійні і економічні права.

1869: метис Луї Ріель, юрист за освітою, створює тимчасовий уряд Манітоби. Манітоба долучається до Канади на правах провінції. Оттава відправляє війська і Ріель має емігрувати.

Louis Riel

1885: Ріель очолює повстання метисів та індіанців Саскачевану. Його заарештовано і страчено. У Квебеку страта Ріеля сприймається як наступ англійських націоналістів («оранжистів») на всіх франко-канадців. У Монреалі співають Marseillaise rielliste («Ріелістську Марсельєзу»).

До 1890, Манітоба офіційно двомовна. У 1890, заборонено вживати французьку у суді, у публічних школах і у парламенті.

Католицька церква, «реванш колисок» та іммігранти

Франкомовні були католиками, більшість англомовних - протестантами. Тому католицька церква опиралася асиміляції і сприяла захисту франко-канадської ідентичності.

Церква контролювала школи, лікарні, профспілки, мала величезний вплив на квебекську політику.

Після Повстання Патріотів, церква виробила певний сімбіоз з британською владою: вона тримала франко-канадців у покорі, але водночас мала величезну владу у Квебеку і запобігала асиміляції.

Священики вимагали від франко-канадців мати по 10-15 дітей (навіть коли це загрожувало здоров'ю жінки). Попри масову англомовну імміграцію, франко-канадці продовжували коло 1/3 населення Канади.

Був жарт: « Франко-канадці роблять дітей, а алгло-канадці роблять іммігрантів »

У 1890ті роки, до Канади почалася імміграція з Підвенної та Центральної Європи: українці, італійці, євреї, поляки, греки, угорці тощо. Майже всіх їх було англіцизовано.

Навіть у 1950ті роки, у Англійській Канаді могли зробити на вулиці зауваження тим, хто говорив не англійською.

“But all too typically, the ownership is

English, the workers French”

(Mordecai Richler in April 1971)

Мовна ситуація у першій половині ХХ століття

- Франко-канадці - коло 1/3 населення Канади - Квебек офіційно двомовний, решта Канади офіційно англомовна - Поза Квебеком, франкомовні школи або заборонені, або істотно обмежені - Армія і федеральна держслужба - англомовні. Майже все вище керівництво - англо-канадці чи британці - Майже всі іммігранти стають англомовними

У Квебеку - Франко-канадці - 4/5 населення - Більшість англо-канадців та іммігрантів не знає французької - Англійська - мова бізнесу, реклами, технічної документації - Більшість робітників - франко-канадці, майже всі менеджери - англомовні - Робоча мова на фабриках та у великих компаніях - виключно англійська

Мова обслуговування у Квебеку - Багато вивісок - лише англійською - Чимало продавців, офіціантів, таксистів тощо не розуміли французької - Найпрестижніші магазини, готелі та ресторани обслуговували виключно англійською - У деяких магазинах та кафе персоналу ЗАБОРОНЯЛИ говорити з клієнтами французькою

« Тиха революція » і боротьба за мовні права

« Тиха революція »: У 1960ті роки, квебекське суспільство докорінно змінюється. Проводяться реформи, відкриваються нові університети і коледжі, церква стрімко втрачає вплив. Аналогічні зміни - у Акаді (Новий Брансвік)

Повоєнне покоління квебекуа не хотіло жити «по-старому». Їм набридло бути бідними, «слухняними» і почуватися «громадянами другого сорту» у власній країні.

Франкомовна молодь почувається дискримінованою - економічно, соціально, мовно і етнічно. Більшість крупних підприємств - «англійські», кар'єрні перспективи франкофонів обмежені. Починається боротьба за мовні і національні права.

Рух за незалежність

На рівні еліт, ідея незалежності Квебеку існувала, як мінімум, з 1920х. Але у 1960ті вонастала масовою. Якщо неможливо добитися рівноправ'я у Канаді, то може варто створити свою державу?

Більшість сувереністів борються за незалежність мирним шляхом

Паралельно, виникає невеличка підпільна організація - Фронт Визволення Квебеку, яка починає підкладати бомби

Квебекуа усвідомлюють себе не просто франко-канадцями, а окремою нацією. У 1962 Клод Ґотьє співав « Je suis de nationalité canadienne-française », але зqа кілька років змінив слова на « nationalité québécoise française ».

Протести у Квебеку та Акаді набирають силу. За цих умов, федеральний уряд створює Комісію з Білінгвізму і Бікультуралізму (Commission Laurendeau-Danton). Комісія підтверджує: федеральна держслужба - англомовна, у вищому керівництві майже нема франко-канадців, французька зазнає численних утисків навіть у Квебеку.

Федеральна двомовність

1969 : Канада приймає Закон про офіційні мови Закон стосується лише федеральної сфери впливу. Кожна провінція має власну мовну політику. Закон не торкається приватних установ. Головні ідеї: - Французька і англійська мають рівні права - Федеральна служба має надавали послуги двома мовами - Федеральні чиновники у так званих «двомовних регіонах» можуть працювати тою з офіційних мов, якою захочуть. - Федеральний уряд підтримує «мовні меншини»: англомовні у Квебеку і франкомовні - у решті Канади

Мета Закону - не зробити канадців двомовними, а надати однаковий рівень державної підтримки носіям кожної з офіційних мов

Англо-канадці вважали закон «дискримінаційним»: відтепер, на деяких федеральних посадах вимагали знання французької

Попри федеральний Закон про офіційні мови, англіцизація Квебеку тривала: - Більшість не-франкофонів все одно не знало французької (і не поспішала вчити) - Більшість великих компаній продовжували працювати виключно англійською - Багато магазинів і кафе не надавали послуги французькою, вивіски були лише англійською - Багато лікарів не знали французької - Більшість іммігрантів вчили англійську, але не знали французької - Практично всі діти іммігрантів йшли до англомовних шкіл, де французьку вчили ледве-ледве

У 1973 вийшла квебекська комедія «J'ai mon voyage !» : франкомовна сім'я перетинає на машині «двомовну» Канаду, не знаючи англійської. Оскілько ніхто їх не розуміє, вони потрапляють у безліч смішних ситуацій.

« В нашому кварталі були люди різних національностей, але "французів" було мало. У школі ми трошки вчили французьку, але потім я усе забула »

(Зі спогадів англо-монреалки українського походження)

Оскільки імміграція зростала, квебекуа боялися, що за за кілька десятиліть їхня мова відійде у маргіналіс

Повернувшись до Монреалю, вони питають дорогу французькою; але навіть тут їх не розуміють і

говорять англійською.

Остання фраза героїні: « І навіть тут!...»

Підтекст зрозумілий: треба захистити свою мову хочаб у Квебеку

Вимоги Хартії: - Усі бізнеси та установи Квебеку мають надавати послуги французькою, якщо того хоче клієнт

- Усі вивіски і оголошення мають бути французькою. Англійські вивіски можна додати за бажанням

- Усі лікарі зобов'язані володіти французькою

- Робочою мовою компаній від 50 співробітників і більше має бути французька

- Англійські школи - лише для тих, в кого бодай один з батьків сам ходив до англійської школи у Канаді

Хартію відразу ж назвали «расистською»

Для англомовних Квебеку вона була

колосальною травмою

Тисячі англомовних покинули Квебек

Головні офіси великих компаній та банків переїхали до Торонто.

1977: Парламент Квебеку приймає "Закон 101" - Хартію французької мови

Водночас, почалася системна інтеграція іммігрантів до франкомовного суспільства

Поза Квебеком: - Більшість канадців вчать французьку у школах, але мало хто її розуміє, говорить чи пише нею - Абсолютна більшість іммігрантів знають/вчать англійську, але не знають французької. - Навіть ті, хто добре знає французьку, рідко її вживають. - Працювати без знання англійської, з одною лише французькою, практично неможливо - Франко-канадці мають французькі школи, газети, радіо, інколи й телеканали. Але практично усюди вони – абсолютна меншина.

Сучасна ситуація

У Квебеку: - У більшості випадків можна отримати послуги французькою, але у деяких магазинах і кафе інколи не розуміють французьку і не можуть відповісти нею - 94 % населення знають французьку, 42 % - знають і французьку і англійську - Більшість іммігрантів вчить французьку, але частина іммігрантів вчить/знає лише англійську. - Діють 3 англомовні університети, 5 англомовних коледжів, численні англійські школи - У багатьох фірмах робоча мова de facto англійська -У Монреалі реально жити і працювати, знаючи лише англійську

"Діти закону 101" - діти іммігрантів, що закінчили французькі школи і стали частиною франкомовного суспільства.

Федеральна держслужба: У більшості міністерств, реальною робочою мовою є англійська. Значна частина функціонерів і менеджерів не знає французької, або не володіє нею вільно.

Рекомендована література:

Рекомендовані фільми:

Fraser, Graham. (2006). Sorry, I don't speak French: confronting the Canadian crisis that won't go away. Toronto: McClelland & Stewart.

“Bon Cop, Bad Cop” Canadian Comedy. 2006. 116 minutes. Language: English/French

Будь-які квебекські художні фільми (це дасть уяву про менталітет і культуру Квебеку)