Додатокдо наказу Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України «Про затвердження Загальних методичних рекомендацій щодо змісту та порядку складання звіту з оцінки впливу на довкілля»

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇщодо змісту та порядку складання звіту з оцінки впливу на довкілля

1 Сфера застосування

1.1.1 Метою загальних методичних рекомендацій щодо змісту та порядку складання звіту з оцінки впливу на довкілля (далі – Методичні рекомендації) є нормативно-методичне забезпечення підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля, відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон).

1.1.2 Методичні рекомендації встановлюють найкращу практику підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля, не встановлюють норм права і мають рекомендаційний характер.

1.1.3 Методичні рекомендації можуть застосовуватися до усіх видів планованої діяльності та об’єктів, визначених у частинах другій і третій статті 3 Закону, за винятком тих, до яких розроблені і застосовуються спеціальні (секторальні) методичні рекомендації з підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля.

1.1.4 Методичні рекомендації призначені для використання в роботі суб’єктами господарювання, які забезпечують підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля.

2 Загальні положення

2.1 Рекомендації до здійснення оцінки впливу на довкілля

2.1.1 Згідно із законодавством про охорону навколишнього природного середовища, оцінка впливу на довкілля (далі – ОВД) здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.

2.1.2 ОВД здійснюється з урахуванням передпроєктних (передінвестиційних) робіт і матеріалів або проєктної документації, що розроблена, зокрема, проєктної документації на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, проєктно-кошторисної документації щодо виконання робочого проєкту, землевпорядної документації (схем землеустрою, робочих проєктів землеустрою тощо), проєктів організації та розвитку лісового господарства.

2.1.3 Розглядаючи інвестиційний проєкт або іншу передпроєктну документацію, ідентифікують вид (види) діяльності та об’єкт (об’єкти), що підлягають ОВД.

2

2.1.4 Планована діяльність підлягає ОВД до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Згідно з найкращою практикою ОВД, рекомендується забезпечити здійснення ОВД на початку циклу проєктування діяльності або, принаймні, до затвердження робочої документації з єдино можливою альтернативою провадження діяльності. Здійснення ОВД може бути рекомендовано на етапах розробки інвестиційної пропозиції, «обґрунтувань інвестицій», попереднього техніко-економічного обґрунтування проєкту, якщо при цьому вже є доступними проєктні показники щодо продукції і продуктивності, сировини і матеріалів, попередні схеми планування території (розташування об’єктів), матеріали вишукувань і досліджень.

2.1.5 Перед початком ОВД необхідно встановити відповідність проєкту чинному законодавству та обмеженням, серед них, зокрема: затвердженій містобудівній документації, документації із землеустрою, містобудівним обмеженням, державним та місцевим цільовим програмам.

2.1.6 До початку ОВД здійснюють пошук та аналіз виправданих альтернатив з урахуванням їх економічної доцільності і технічної ефективності, екологічної безпеки та обсягів споживання ресурсів на одиницю продукції.

2.2 Рекомендації до змісту звіту з оцінки впливу на довкілля

2.2.1 Структуру звіту з оцінки впливу на довкілля (далі – Звіт) та загальний зміст його основних розділів визначено Законом і порядком передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

2.2.2 Звіт підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їх кваліфікації.2.2.3 Кваліфікацію авторів (виконавців) Звіту зазначають відповідно до диплома, як

визначено у частині третій статті 7 Закону України «Про вищу освіту»: інформація про здобутий особою ступінь вищої освіти, спеціальність (спеціальності, галузь знань - для міждисциплінарних освітніх програм), спеціалізація та професійна кваліфікація (у разі присвоєння)).

2.2.4 На початку Звіту або на його титульній сторінці наводять наступні відомості: 1) назву Звіту; 2) реєстраційний номер справи з ОВД; 3) відомості про суб’єкта господарювання: найменування, організаційно-правову форму, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, юридичну і поштову адреси, контакти (офіційний веб-сайт в мережі Інтернет, електронну адресу, телефони); 4) відомості про авторів Звіту(розробників, виконавців): юридична особа/ фізична особа, П.І.Б. авторів або виконавців (авторів розділів, виконавців вишукувань та досліджень або технічних (науково-технічних) звітів), із зазначенням їхньої кваліфікації; 5) за потреби, відомості про акредитовані випробувальні лабораторії, залучені до проведення інструментальних вимірювань; 6) рік складання Звіту.

2.2.5 У назві Звіту зазначають: найменування виду планованої діяльності або об’єкта, згідно з Законом, та конкретний зміст планованої діяльності; загальну площу території провадження планованої діяльності, а також адміністративну область і район.

2.2.6 Характеризуючи кількісні і якісні показники, використані для опису поточного стану довкілля або для оцінки забруднення чи інших впливів, зазначають використані методи виконання вимірювань, методики збору та оброблення даних, за потреби, з відповідними посиланнями на джерела інформації.

2.2.7 У додатки до Звіту включають, у тому числі: результати моделювання розсіювання викидів в атмосферному повітрі, скидів забруднюючих речовин зі зворотними

3

водами; копії довідок від суб’єктів державного моніторингу вод, інші вихідні дані, що були використані для оцінки поточного стану чи розрахунків; стислі технічні або науково-технічні звіти про спеціальні вишукування або дослідження; копії чинних дозвільних документів у сфері охорони навколишнього природного середовища і спеціального використання природних ресурсів (дозвіл на спецводокористування, спеціальний дозвіл на користування надрами тощо), копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а для орендарів водних об’єктів, зачеплених планованою діяльністю, – на водні об’єкти.

2.2.8 Якщо для підготовки Звіту здійснювалися спеціальні дослідження (біологічні, гідрологічні, ґрунтові тощо), то до Звіту, за потреби, додають стислий науково-технічний звіт про спеціальні дослідження, у якому містяться: відомості про виконавців, завдання спеціальних досліджень, методологія збору даних та їх оброблення, картографічні матеріали, основні результати, узагальнені у табличному форматі, висновки та рекомендації фахівців до планованої діяльності і до заходів із запобігання, зменшення чи усунення впливу.

2.2.9 Рекомендується додавати до Звіту графічні матеріали, які відображають багаторічну динаміку показників, за даними спостережень за станом довкілля і виробничого контролю на підприємстві (у разі планованої діяльності, що передбачає реконструкцію/ переоснащення/ розширення) або державного моніторингу довкілля.

2.3 Загальна методологічна схема оцінки впливу на окремі фактори довкілля

2.3.1 Методичні рекомендації розроблені з урахуванням чинних нормативних методологій оцінки впливу на окремі фактори довкілля, а також загальноприйнятих у відповідних галузях знань методологій, доступних на момент розробки Методичних рекомендацій.

2.3.2 Фактори довкілля, вплив планованої діяльності на які підлягає оцінці, визначені Законом: це кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), атмосферне повітря, поверхневі і підземні води, землі і ґрунти, здоров’я населення, ландшафт, флора, фауна, біорізноманіття, природні території та об’єкти, матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, соціально-економічні умови та взаємозв’язки між цими факторами.

2.3.3 У методологічному аспекті, ОВД планованої діяльності (об’єкта) передбачає кілька компонентів аналізу: 1) опис планованої діяльності, з ідентифікацією параметрів планованої діяльності (об’єкта), що зумовлюють вплив на довкілля, і джерел впливу; 2) урахування поточного стану довкілля у місцевих умовах, де планується провадити плановану діяльність, разом із екологічними ризиками і прогнозами та перспективами соціально-економічного розвитку регіону; 3) види і потужність впливу на окремі фактори довкілля, у тому числі сукупного впливу (прямого та опосередкованого) у зв’язку з впливом вже наявних об’єктів, а також планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень; 3) дійсний розгляд та обрання виправданих альтернатив з урахуванням їхніх екологічних наслідків. Для усіх компонентів аналізу забезпечують збір та аналіз достовірних даних (інформації), проведення розрахунків і отримання оцінок.

2.3.4 Характеризуючи плановану діяльність, ідентифікують джерела впливу та їхні проєктні кількісні і якісні параметри, з урахуванням: запроєктованих технологій і технологічних регламентів, проєктної потужності і продуктивності, видів сировини,

4

палива, інших матеріалів, хімічних речовин у технологічних циклах, систем і заходів екологічного менеджменту.

2.3.5 Поточний стан довкілля оцінюють за кожним із факторів довкілля, акцентуючи увагу на факторах, їхніх властивостях та об’єктах, які зазнають значного впливу.

2.3.6 Оцінка впливу на окремий фактор довкілля полягає у послідовному встановленні наступного: 1) стану і властивостей фактора довкілля на поточний стан на місцевому рівні, з акцентом на ті об’єкти і властивості, що зазнають впливу, 2) переліку ймовірних змін в об’єктах і властивостях фактора довкілля у зв’язку з провадженням планованої діяльності та 3) моделюванні або оцінці іншим шляхом (якщо методології моделювання за даним фактором, об’єктом, показником на даний час не доступні) величини, інтенсивності, масштабу та інших ознак впливу, через оцінку величини і масштабу ймовірних змін, встановлених згідно з другим пунктом.

2.3.7 Користуючись методологіями моделювання, оцінки ризиків, експертних оцінок або ін., оцінюють потужність (величину, інтенсивність) впливу, його територіальний масштаб (зону впливу), тривалість (включаючи віддалені наслідки).

2.3.8 Враховуючи, що, відповідно до Закону, оцінка можливого впливу на довкілля передбачає, у тому числі, оцінку його складності, прямого і будь-якого опосередкованого, побічного, кумулятивного впливу, а також впливу, зумовленого кумулятивним впливом інших наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, має застосовуватися наступний методологічний підхід: вплив планованої діяльності оцінюють з урахуванням усіх об’єктів - джерел впливу аналогічного характеру (виду), що розташовані а) на одному проммайданчику, б) на сусідніх проммайданчиках одного підприємства або виробничо-технологічного комплексу, якщо відстань між ними менше 500 м за найкоротшою траєкторією, в) у розрахунковій зоні впливу, в межах якої величина впливу (концентрації та рівні шкідливих факторів) перевищує встановлені екологічні/ гігієнічні нормативи чи санітарні норми. У розрахунки та оцінки включаються об’єкти – джерела впливу у власності (користуванні) суб’єкта господарювання, а також ті, інформація про які у встановленому порядку підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, у тому числі об’єкти з Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, щодо яких прийнято позитивне рішення про провадження і які знаходяться у власності (користуванні) цього ж суб’єкта господарювання. Оцінюючи кумулятивний вплив, враховують, у тому числі, будівництво, зміни та експлуатацію відомчих (технологічних) автодоріг і їхніх штучних транспортних споруд, тимчасових (об’їзних, під’їзних) доріг, залізниць, ліній електропередачі, інших елементів інженерної інфраструктури, необхідні для провадження планованої діяльності і розташовані у просторових межах, як зазначено вище. Викиди, скиди забруднюючих речовин зі зворотними (стічними) водами, утворення відходів, забруднення ґрунтів, шум та інші фізичні фактори впливу від шляхів та інженерної інфраструктури включають до відповідних розрахунків і моделювання.

2.3.9 Оцінка кумулятивного впливу здійснюється на предмет: 1) ідентифікації видів кумулятивного впливу і зачеплених ним факторів, територій та об’єктів; 2) ймовірного збільшення площі впливу (наприклад, якщо вплив планованої діяльності оцінювати сукупно з впливами інших об’єктів і супутніх робіт, то може збільшуватися зона впливу викидів на атмосферне повітря населеного пункту чи сельбищної території); 2) збільшення часу впливу (наприклад, може зростати тривалість відновлення якості води до нормативних показників при сукупному

5

впливі кількох випусків зворотних вод); 3) збільшення інтенсивності впливу (наприклад, при сукупному впливі зростають рівні шуму).

2.3.10 Оцінка значимості впливу на фактор або об’єкт довкілля здійснюється за методологією оцінки ризиків, з урахуванням потужності, масштабу і тривалості впливу, глибини очікуваних змін у навколишньому середовищі, значення об’єктів довкілля, на які здійснюється вплив. Надають посилання на джерело інформації про використані методології. Значимість впливу оцінюють з метою обґрунтування вибору альтернативи, інженерних рішень, організаційно-технічних, технологічних та інших природоохоронних заходів.

3 Опис планованої діяльності

3.1 Опис місця провадження планованої діяльності

3.1.1 Під час подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, на онлайн-карті Єдиного Реєстру ОВД вказують місце провадження планованої діяльності.

3.1.2 В описі місця провадження планованої діяльності надають наступні відомості:1) географічну адресу планованої діяльності, а також географічні координати,

визначені у географічній системі координат WGS-84, щодо центральної точки земельної ділянки/ ділянок або кутових (поворотних) точок;

2) кадастровий номер земельної ділянки (ділянок) (за наявності);3) генеральний план підприємства або топографічний план (плани) території

планованої діяльності (в залежності від виду планованої діяльності), з позначеними на ньому майданчиками, на яких безпосередньо провадитиметься планована діяльність (проммайданчиками, якщо вони розташовані на відстані 500 і менше метрів один від одного, корпусами, виробництвами/ цехами, місцями нового будівництва), а також джерелами ймовірного впливу на довкілля (у тому числі, такими, що будуть збудовані) - усіма стаціонарними джерелами викидів, місцями випуску зворотних вод (у тому числі вод, що відкачуються насосними станціями), установками та іншими спорудами (об’єктами) для очищення стічних вод, відкритими майданчиками зберігання сировини і матеріалів (особливо небезпечних хімічних речовин, агрохімікатів, палива), об’єктами розміщення (захоронення) відходів, накопичувачами промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, підземними сховищами сировини/ матеріалів/ відходів, скотомогильниками, накопичувачами промислових забруднених стічних вод та технологічними водоймами, гідротехнічними спорудами, захисними спорудами (протиерозійними, протизсувними, берегоукріплюючими, для захисту від шуму, протифільтраційними завісами), під’їзними дорогами, транспортними спорудами (мостами, тунелями тощо), лініями електропередачі, трубопроводами для транспортування сировини, продукції або води, зовнішніми мережами водовідведення поверхневих стічних вод. Додають експлікацію споруд та об’єктів, масштаб або масштабну лінійку;

4) карту-схему (карти-схеми), на якій позначають територію планованої діяльності, санітарно-захисну зону (у випадках, в яких державними санітарними правилами передбачено її встановлення), зону впливу на якість атмосферного повітря (або на стан земель, масиву поверхневих вод, на режим підземних вод, в залежності від тощо, на який фактор довкілля планована діяльність чинитиме вплив більшої величини і територіального масштабу) у радіусі не менше 2 км від межі території

6

планованої діяльності. На карті-схемі (картах-схемах) позначають усі об’єкти у зоні впливу, що ймовірно зазнають значного впливу, серед них: населені пункти або їхні окремі сельбищні чи ландшафтно-рекреаційні території, поверхневі водні об’єкти, природні об’єкти і території (ліси, зелені і захисні насадження чи інші природні екосистеми, природно-заповідний фонд чи інші охоронювані території), об’єкти культурної спадщини та інші матеріальні об’єкти (згідно з переліком у відповідному розділі, що нижче). Додають експлікацію (легенду) об’єктів і територій, масштаб або масштабну лінійку.

3.1.3 За можливості, до Звіту додають інші картографічні матеріали, зокрема: 1) крупномасштабні карти та ортофотоплани (супутникові знімки), що уточнюють ситуативну обстановку на території планованої діяльності та у радіусі до 2 км на поточний і планований стан; 2) такі, що відображають місця проведених досліджень і вишукувань, місця здійснення моніторингу і контролю за впливом планованої діяльності на довкілля, пункти автоматизованого моніторингу за станом довкілля; 3) тематичні карти, що відображають результати моделювання і прогнозування з використанням геоінформаційних систем.

3.1.4 При додаванні до Звіту в електронному форматі, картографічні матеріали мають зберігати високу роздільну здатність і якість.

3.1.5 За можливості, надають посилання на відкриті дані з картографічними матеріалами або відкриті геопросторові дані про місце провадження планованої діяльності. Набори даних оприлюднюють у форматі згідно з Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

3.2 Цілі планованої діяльності

3.2.1 Зазначають вид діяльності (об’єкта) згідно з Законом, зміст діяльності за кількісними та якісними характеристиками робіт та видом будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення, розширення, ліквідація (демонтаж), інше), період провадження (тривалість експлуатації, років), а також рік початку і ймовірного припинення діяльності (виведення з експлуатації, ліквідації, демонтажу об’єкта), загальну тривалість підготовчих і будівельних робіт (місяців); вид продукції, проєктну потужність виробництва (річний випуск основної номенклатури продукції або обсягу послуг, місткість, пропускна спроможність, тощо) у натуральних показниках (у відповідних одиницях) або обсяг робіт згідно з проєктом. Також узагальнюють цільові показники діяльності за: 1) екологічною складовою - за скороченням викидів, скидів, іншого забруднення, обсягів утворення або захоронення відходів, скороченням непродуктивних втрат води або інших природних ресурсів, за впровадженням у плановану діяльність (якщо передбачено) заходів з екологічного менеджменту, кругової економіки, екологічних інновацій з оцінкою їх очікуваної ефективності (результативності); 2) за соціальною складовою, а саме, за кількістю робочих місць, у тому числі новостворених, іншими соціально-екологічними та соціальними вигодами.

3.2.2 Зазначають, чи є планована діяльність або об’єкт елементом більшого проєкту на спільній, неперервній на значному проміжку території, наприклад, одного підприємства або виробничо-технологічного комплексу, великого проєкту будівництва інфраструктури тощо; якщо так, то у зв’язку з цим стисло характеризують фізичний і технологічний зв'язок планованої діяльності (об’єкта) з іншими елементами більшого проєкту, наприклад, через обмін сировиною,

7

матеріалами, відходами, стічними водами, енергією, спільну експлуатацію споруд та об’єктів.

3.2.3 Зазначають стадію проєктування планованої діяльності (об’єкта) та прийняту на даному етапі проєктну документацію або виконані передпроєктні (передінвестиційні) роботи.

3.2.4 Висвітлюють плани, пов’язані із завершенням експлуатації, виведенням з експлуатації, ліквідацією (демонтажем) об’єкта, припиненням планованої діяльності, акцентуючи увагу на роботах з демонтажу, видаленні відходів і небезпечних хімічних речовин, рекультивації земель, ліквідації чи консервації гірничодобувного об'єкта і приведенні у безпечний стан гірничих виробок і свердловин.

3.2.5 У разі реконструкції/ переоснащення/ розширення діючого об’єкта, цільові показники планованої діяльності, які прямо впливають на обсяги викидів, скидів, іншого забруднення, утворення і захоронення відходів, обсяги використання (вилучення) земель і води, відображають у динаміці: показники згідно з проєктом будівництва, показники на поточний стан і на планований стан.

3.3 Опис характеристик планованої діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок

3.3.1 Зміст підготовчих і будівельних робіт характеризують з урахуванням встановленого порядку виконання підготовчих і будівельних робіт.

3.3.2 Підготовчі і будівельні роботи характеризують на предмет: місця проведення згідно з картами-схемами у Звіті або кадастровим номером земельної ділянки (ділянок); тривалості виконання; змісту, основних засобів і технологій робіт, пов’язаних з видаленням зелених або інших насаджень, зняттям і перенесенням родючого шару ґрунту, з інженерною підготовкою і захистом земель, зміною рельєфу, відведенням поверхневих стічних вод і ґрунтових вод; запроєктованих тимчасових споруд, транспортних та інженерних мереж; потреби у природних ресурсах (вода, землі, інше) для виконання підготовчих і будівельних робіт і джерел цих ресурсів; управління будівельними та іншими твердими відходами, а також рідкими відходами (стічними водами та осадом стічних вод), що утворюються при виконанні підготовчих і будівельних робіт; дотримання нормативних вимог щодо рівня забруднення атмосферного повітря і рівнів шуму по відношенню до найближчої житлової забудови або прирівняних до неї зон, охорони земель від небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів, охорони водних об’єктів і місць централізованого водокористування, режимів водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду та інших природоохоронних територій, пам’яток культурної спадщини, курортних територій, земель оздоровчого та земель рекреаційного призначення, охорони і режиму об’єктів і територій підвищеної небезпеки (промислових об’єктів підвищеної небезпеки, зсувів, урвищ).

3.3.3 Якщо планована діяльність або об’єкт потребує здійснення таких супутніх проєктних робіт, як обладнання шляхів (тимчасових або технологічних) чи інших складових транспортної інфраструктури (мости та інші штучні споруди), наземної або підземної інженерної інфраструктури, то їх включають до оцінки кумулятивного впливу планованої діяльності. Зазначають їх місця розташування, технологічні операції з їх облаштування і їхні проєктні технічні параметри, що є

8

необхідними у подальших розрахунках та оцінках у сукупності з іншими джерелами хімічних і фізичних факторів впливу планованої діяльності. До оцінки кумулятивного впливу включають, зокрема, будівництво, зміни та експлуатацію відомчих (технологічних) автодоріг, тимчасових (об’їзних і під’їзних) доріг і їхніх штучних споруд, залізниць, ліній електропередачі, інших інженерних мереж.

3.3.4 Оцінку викидів при проведенні підготовчих і будівельних робіт здійснюють від сукупності усіх джерел викидів, що одночасно експлуатуються на будівельному майданчику (майданчиках), включаючи пересувні джерела (велику спецтехніку, вантажний автотранспорт, мобільні пристрої та установки, за винятком ручних інструментів).

3.3.5 Оцінку рівнів шуму при проведенні підготовчих і будівельних робіт здійснюють у розрізі одного будівельного майданчика, за сукупністю розташованих на ньому джерел шуму при їх одночасній експлуатації.

3.3.6 У випадку будівельних та інших робіт, пов’язаних із порушенням ґрунтового покриву, характеризують проєктні площі і глибину зняття родючого шару ґрунту, умови його зберігання, напрямки подальшого використання, а також умови рекультивації порушених земель і, за потреби, їх благоустрою. При здійсненні ОВД (до розробки робочих проєктів землеустрою) мають вже бути відомими (визначеними) загальні умови щодо обсягу, напрямків і технологій здійснення рекультивації порушених земель.

3.4 Опис основних характеристик планованої діяльності (виробничих процесів, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів, які планується використовувати)

3.4.1 Плановану діяльність характеризують на предмет: 1) виробничих процесів, що є змістом планованої діяльності; 2) річної потреби у сировині, паливі і пальному, інших матеріалах, у воді (у відповідних одиницях виміру); 3) небезпечних речовин, що можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються; 4) організаційно-технічних і технологічних рішень з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, що прийняті за проєктом і на які передбачені витрати, а також відновлювальних та компенсаційних заходів (якщо передбачено); 5) інших техніко-економічних показників та якісних характеристик, визначених проєктом, що прямо впливають на використання та вилучення природних ресурсів, викиди, скиди, утворення відходів, шум, вібрацію, випромінювання, використання хімічних речовин, а також на деградацію земель, втрати природних екосистем, зелених або захисних насаджень.

3.4.2 У характеристиці виробничих процесів акцентують увагу на технологіях і технологічних процесах, прямо пов’язаних з небезпечними речовинами, викидами, скидами забруднюючих речовин, утворенням відходів і управлінням ними, антропогенними викидами парникових газів, джерелами фізичних (шум, вібрація, інфра- та ультразвук, випромінювання) та біологічних (вірусних, бактеріальних, паразитарних, ГМО, карантинних, чужорідних для природної фауни і флори організмів тощо) факторів впливу, водоспоживанням, управлінням зворотними (стічними) водами, зміною характеристик природних об’єктів (масиву поверхневих вод, ґрунтових вод, земель і ґрунтового покриву, лісів та інших насаджень тощо).

3.4.3 Небезпечні виробничі процеси характеризують з урахуванням переліку робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджених в установленому порядку (постановою Кабінету Міністрів України

9

від 26 жовтня 2011 р. №1107), а також переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам, згідно зі встановленою методикою ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів (затверджено наказом МНС України 23.02.2006 №98, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 286/12160).

3.4.4 В описі основних характеристик планованої діяльності (зокрема, виробничих процесів) дотримуються послідовності виробничих підрозділів (виробничих майданчиків, цехів тощо).

3.4.5 Зазначають технологічне устаткування, яке буде збудоване, реконструйоване, переоснащене чи демонтоване (замінене) у зв’язку з планованою діяльністю, і при цьому є:1) джерелом утворення забруднюючих речовин; 2) джерелом значних фізичних впливів (шуму, інфра- або ультразвуку, які поширюються за межі виробничих корпусів і проммайданчика, значного електромагнітного випромінювання згідно з державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, іонізуючого випромінювання); 3) є накопичувачами забруднюючих речовин, твердих і рідких відходів; 4) належить до об’єктів, що згідно з Законом підлягають ОВД. Вказують найменування устаткування, кількість одиниць, проєктну потужність, питоме споживання палива, сировини чи матеріалів, запроєктовані технічні і технологічні рішення зі скорочення викидів, відходів, очищення від забруднюючих речовин, перероблення відходів, запобігання забрудненню довкілля.

3.4.6 У характеристиці процесу або устаткування зазначають проєктну потужність (за годину або інше), максимальну витрату палива, сировини або інших матеріалів за годину, інші параметри виробничої продуктивності, на підставі яких в подальшому обґрунтовують потужність викидів, обсяг утворення відходів або стічних вод за одиницю часу. За потреби, надають посилання на відповідну нормативно-технічну і технічну літературу.

3.4.7 У разі, коли планована діяльність передбачає реконструкцію/ переоснащення/ розширення об’єктів, екологічні параметри виробничих процесів та пов’язаного устаткування характеризують у динаміці – на поточний стан і на планований, так, щоб відобразити характер і величину змін, приріст в обсягах забруднення або використання природних ресурсів.

3.4.8 Сировину, паливо, інші матеріали характеризують за видами або маркуванням, екологічними перевагами і недоліками застосування, хімічним складом , річним обсягом використання, умовами зберігання на проммайданчику у зв’язку з небезпечністю для довкілля чи здоров’я населення.

3.4.9 Хімічний склад маловідомих і невідомих сировини та матеріалів вказують згідно з сертифікатами (свідоцтвами) / висновками державної санітарно-гігієнічної експертизи / паспортами безпечності хімічної продукції, копії яких додаються до Звіту; хімічний склад відомих сировини і матеріалів може бути вказаний згідно з довідковою літературою. Акцентують увагу на присутності хімічних речовин 1-3-го класів небезпечності і їхній масовій частці або концентрації.

3.4.10 Проєктні обсяги сировини/ палива/ матеріалів та вмісту хімічних речовин у них, з одного боку, і розраховані на цій підставі обсяги викидів та відходів, з іншого, мають узгоджуватися між собою розрахунками згідно з матеріальним балансом (балансовою схемою матеріальних потоків). Рекомендований поріг допустимої похибки (розбіжностей у кількостях вхідних і вихідних потоків, що виникають при перевірці розрахунків) – не більше 10%.

10

3.4.11 Небезпечні речовини, що можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються, а також технологічні процеси, пов'язані з небезпечними речовинами, ідентифікуються і характеризуються з урахуванням чинного законодавства, у т.ч.: 1) законодавства щодо об’єктів підвищеної небезпеки; 2) нормативно-правових актів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки»; 3) Переліку особливо небезпечних хімічних речовин, виробництво яких підлягає ліцензуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1287; 4) Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин (затверджено наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України 22.03.2012 №627, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 р. за №521/20834); 5) Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України 14.07.2020 № 1596, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2020 р. за № 741/35024); 6) Гранично допустимих концентрацій хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України 14 січня 2020 року №52, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 р. за № 156/34439). Будь-які, у тому числі нові і невідомі небезпечні фактори фізичної, хімічної, біологічної природи, присутні у середовищі життєдіяльності людини, підлягають гігієнічній регламентації у встановленому порядку (відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 р. №420).

Санітарно-захисна зона

3.4.12 У зв’язку з викидами від стаціонарних джерел, джерелами шуму, ультразвуку, інфразвуку, вібрації, статичної електрики, електромагнітних та іонізуючих випромінювань та інших шкідливих факторів у складі планованої діяльності, зберіганням і розміщенням відходів, місцями зберігання і підготовки палива, характеризують, відповідно до чинних державних санітарних правил та іншого законодавства, санітарно-захисну зону, зокрема, її нормативний розмір або розмір на поточний стан (для діючого об’єкта), відповідність стану нормативним вимогам до санітарно-захисних зон, потребу у благоустрої чи упорядкуванні санітарно-захисної зони або у компенсаційних заходах (відселення, знесення споруд тощо). Санітарно-захисну зону позначають на картографічних матеріалах при описі місця провадження планованої діяльності.

Використання земель

3.4.13 Землекористування характеризують на предмет: площ відведених або таких, що будуть відведені (вилучені) під плановану діяльність, земельних ділянок (рекомендований перелік – згідно з кадастровими номерами), категорії і цільового призначення на планований та існуючий стани, обмежень у використанні земель на існуючий і планований стан згідно із землевпорядною документацією (у тому числі на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та у водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах, на підходах до портів (каналів), мостових, кабельних і повітряних переходів, водозабірних та інших об'єктів, у полезахисних лісових смугах та в інших випадках, передбачених чинним

11

законодавством), інтенсивності використання на планований стан і для існуючого об’єкта – її динаміку порівняно з існуючим станом; заходів інженерної підготовки і захисту земель (від ерозії, зсувів, селів, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, підтоплення та ін.), з урахуванням державних будівельних норм щодо забудови територій і щодо інженерного захисту територій; строків, обсягів і технологій рекультивації порушених земель (або строків розробки відповідної проєктної документації); управління родючим шаром ґрунту на землях, що будуть порушені (якщо передбачається); управління деградованими або техногенно забрудненими землями (за наявності); благоустрою території.

3.4.14 Земельні ділянки, що будуть тимчасово відведені на період виконання підготовчих і будівельних робіт, характеризують окремо у попередньому підрозділі (щодо опису характеристик планованої діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт).

3.4.15 У разі зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, наводять обґрунтування необхідності вилучення таких земель для несільськогосподарських потреб. Відповідно до законодавства про охорону земель, зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом. Відповідно, допустимість планованої діяльності, що передбачає або включає у себе зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, визначається у висновку з ОВД з урахуванням наведеного обґрунтування доцільності.

Водокористування і водовідведення

3.4.16 Характеристику водокористування і водовідведення складають на планований стан. У випадку, коли планована діяльність передбачає реконструкцію/ переоснащення/ розширення на вже існуючому об’єкті, у характеристиці відображають динаміку показників водокористування та водовідведення на планований стан порівняно з поточним, у зв’язку з початком планованої діяльності, зазначаючи показники, що змінюються, величину змін або приріст.

3.4.17 Характеристику водокористування і водовідведення складають у розрізі планованої діяльності чи об’єкта (а не суб’єкта господарювання в цілому).

3.4.18 Розділ супроводжують картографічними матеріалами, на яких позначають водні об’єкти, задіяні у водокористуванні/ водовідведенні, місця забору води і скидання вод, установки для очищення стічних вод на території планованої діяльності, пункти централізованого користування і рибогосподарські об’єкти у радіусі 500 м від меж планованої діяльності або на відстані 500 м від пунктів її (планованої діяльності) водозабору і водовипусків, межі населених пунктів, розташованих нижче за течією на відстані до 1,5 км від випусків зворотних вод, за наявності - гідротехнічні та інші водогосподарські споруди у користуванні планованої діяльності та на відстані 500 м від її місць водозабору і водовипусків.

3.4.19 Водокористування і забір води характеризують на предмет типу системи водопостачання, типу джерела (джерел), найменування і типу водного об’єкта – джерела постачання, категорії якості води, обсягу забору води за рік у розрізі джерел водопостачання і нерівномірності споживання за місяцями, облаштування засобами вимірювальної техніки водозабірних пристроїв, ліміти використання води (за наявності), розподіл водокористування на потребами (технологічні та інші), за наявності - індивідуальні технологічні нормативи використання води; для

12

експлуатаційних свердловин на воду – додатково затверджені запаси і дебіт свердловин.

3.4.20 Технологічну схему технічного водопостачання характеризують на предмет економного водоспоживання, запроєктованого оборотного, повторного або послідовного водопостачання або планування заходів для впровадження таких систем водопостачання, технологій збору, відведення і очищення стічних вод. За можливості, оцінюють втрати води у технологічних процесах та можливість регулювати ці втрати у планованій діяльності.

3.4.21 Водовідведення характеризують на предмет: джерел стічних та інших зворотних вод; якісного складу стічних та інших зворотних вод за природними фізико-хімічними і хімічними показниками води і за вмістом забруднюючих речовин у зв’язку з основним та допоміжним виробництвом, найменування і тип приймача зворотних (стічних) вод, облаштування засобами вимірювальної техніки на спорудах для очищення і скидання зворотних вод, обсяг скидання (відведення) зворотних (стічних) вод та частка у цьому обсязі неочищених і недостатньо очищених вод; проєктної потужності установок очищення стічних вод, технологій (методів) та ефективності очищення, встановлених або проєктованих гранично допустимих скидів (далі – ГДС), за наявності - галузевих технологічних нормативів утворення речовин, що скидаються у водні об'єкти.

3.4.22 При скиданні стічних вод у централізовані мережі водовідведення, обґрунтовують проєктну якість цих стічних вод перед скиданням, а також характеризують локальні очисні споруди для попереднього очищення стічних вод, якщо такі мають бути у випадках, передбачених державними або місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. Локальні очисні споруди характеризують за проєктною потужністю, технологіями, етапами і ефективністю очищення (за окремими забруднюючими речовинами чи показниками для очищення та етапами).

3.4.23 Ступінь очищення стічних вод для планованої діяльності (проєктованого об’єкта) встановлюють з урахуванням технічно допустимих та економічно доцільних рішень щодо видалення забруднюючих речовин, з урахуванням вимог до типового способу очищення даної категорії зворотних вод, встановлених нормативно-правовими актами щодо розробки та затвердження ГДС.

3.4.24 Очисні споруди виробничої, господарсько-побутової і дощової каналізації характеризують окремо.

3.4.25 Окремо характеризують управління атмосферними стічними водами (дощовими, сніговими, талими) на території планованої діяльності. Зовнішні мережі водовідведення, призначені для цього, характеризують на основі прямих розрахунків обсягу поверхневого стоку та враховуючи: ймовірні джерела його забруднення, якісний стан поверхневих стічних вод за фізико-хімічними, токсикологічними, санітарно-гігієнічними показниками після збору з території планованої діяльності, обсяг, що підлягає очищенню, приймачі стічних вод, систему контролю якості цих вод перед скиданням у довкілля (у водні об’єкти, ґрунт чи у надра), плановані напрямки та обсяг повторного використання стічних вод на виробничі потреби.

3.4.26 Характеризуючи зовнішні мережі та споруди водовідведення (каналізації), аналізують їх на відповідність спеціальним державним будівельним нормам у частині охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

13

3.4.27 За наявності на поточний стан споруд забору води, водопідготовки, установок очищення стічних вод, гідротехнічних споруд, інших споруд та об’єктів, що пов’язані з водообміном між природними ланками води і технологічним циклом і будуть використовуватися у планованій діяльності, оцінюють їх технічний стан на предмет цілісності, старіння, тривалості безперервної експлуатації, безпечної для довкілля.

3.4.28 Характеризують існуючі або проєктовані рибозахисні пристрої водозабірних та інших споруд (у випадках, передбачених водним законодавством).

3.5 Оцінка викидів

3.5.1 При описі джерел викидів, обґрунтуванні якісного складу забруднюючих речовин і потужності викидів керуються чинними інструкціями щодо інвентаризації викидів та обґрунтування гранично допустимих викидів, за винятком тих нормативних вимог (розрахунків, оцінок), які не можливо виконати у зв’язку з відсутністю даних на даному етапі проєктування.

3.5.2 Види забруднюючих речовин, за якими здійснюють оцінку викидів, визначають з урахуванням відповідних переліків, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря та про дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

3.5.3 Оцінку і моделювання викидів за певною забруднюючою речовиною здійснюють за сукупністю усіх джерел викидів даної речовини, розташованих на одному проммайданчику або на кількох проммайданчиках, розташованих на відстані менше 500 м один від одного.

3.5.4 Якщо за результатами моделювання встановлено, що у зоні впливу наднормативних (вище 1 ГДК або у встановлених випадках - вище 0,8 ГДК) концентрацій певної забруднюючої речовини від проєктованих джерел викидів розташовується існуюче стаціонарне джерело (або кілька джерел), у викидах якого міститься дана забруднююча речовина і яке продовжить діяти з початком провадження планованої діяльності, то оцінку і моделювання викидів повторюють з урахуванням усіх джерел викидів даної забруднюючої речовини на планований стан у зоні впливу.

3.5.5 Для діючого об’єкта (підприємства, проммайданчика), викиди і вплив від проєктованих джерел викидів оцінюють у сукупності з існуючими джерелами викидів, які продовжать діяти на проммайданчику з початком планованої діяльності.

3.5.6 У характеристиці викидів зазначають: перелік стаціонарних джерел із зазначенням їх типу, у тому числі стаціонарних майданчиків, на яких регулярно (щодня) експлуатуються пересувні джерела викидів (велика спецтехніка, вантажний автотранспорт, мобільні пристрої та установки, за винятком ручних інструментів), проєктовані параметри джерел викидів, необхідні для розрахунків (моделювання), склад забруднюючих речовин у викидах, максимальну потужність (величину) викиду (т/рік, г/с), методи і джерела даних (літературу), використані для обґрунтування складу і величини викиду.

3.5.7 У випадку, коли на джерелі викиду заплановано встановлення газоочисної установки або інші заходи зі зменшення обсягів викиду, характеризують вид і клас (технологію) установки (заходу), нижчу допустиму ефективність (з урахуванням стандартів для кожного типу або технології), а також максимальну потужність (величину) викиду (т/рік, г/с) без урахування очищення та з урахуванням усіх ступенів очищення. За потреби, надають посилання на нормативно-технічну або технічну літературу з відомостями про установку або технологію.

14

3.5.8 Відомості про існуючі джерела викидів складають на підставі останньої інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві.

3.5.9 Розташування стаціонарних джерел викидів позначають на генеральному плані проммайданчика або топографічному плані місцевості, враховуючи вимоги до визначення координат та координатної сітки, встановлені у законодавстві. Вихідні умови для моделювання впливу викидів (згідно з ОНД-86 чи іншою методологією моделювання) мають узгоджуватися з розташуванням і кількістю джерел викидів на генплані або топоплані.

3.5.10 За бажанням, параметри проєктованого джерела викидів можуть встановлюватися методом аналогій, на основі прямих вимірювань діючого технологічного устаткування та джерела викиду з аналогічними характеристиками. У цьому випадку надають коротку довідку про об’єкт, прийнятий в якості аналога.

3.5.11 У разі, коли планована діяльність передбачає реконструкцію/ переоснащення/ розширення або демонтаж і заміну об’єктів, якісний склад і потужність викидів характеризують в динаміці, на поточний стан і на планований: потужність викиду на поточний стан визначають як максимальне значення за даними прямих вимірювань за останні п’ять років, а на планований – як максимально можливе значення з урахуванням проєктної потужності устаткування.

3.5.12 Потужність викиду (т/рік і г/с) від одного джерела на планований стан визначають розрахунковим методом, виходячи з максимальної проєктної потужності устаткування (максимальної регламентної продуктивності), обсягів використання палива/ сировини/ матеріалів за одиницю часу (годину, зміну, добу чи рік), коефіцієнтів емісії, первинних і вторинних заходів зі зменшення обсягів викидів.

3.5.13 Для оцінки і моделювання викидів використовують прийняту згідно з чинним законодавством методологію, зокрема, ОНД-86; для виконання прямих вимірювань - методики, атестовані у встановленому порядку або державні стандарти, а також повірені засоби вимірювальної техніки; для розрахунків – методи згідно з прийнятими інструкціями та довідкову літературу, рекомендовану до використання міністерством.

3.5.14 Моделювання викидів згідно з ОНД-86 здійснюють на планований стан, приймаючи наступні умови для розрахунків: 1) розрахунки проводять з урахуванням фону (фонових концентрацій) у населеному пункті; 2) для кожного джерела викиду приймається максимально можлива потужність викиду (г/с); 3) місце розташування (координати), параметри джерел викидів і потужність викиду узгоджуються з відомостями про джерела викидів у відповідному розділі Звіту; 3) враховують переважаючі напрямки і швидкість вітру, інші кліматичні характеристики згідно з довідкою, отриманою від метеорологічних організацій у встановленому порядку; 4) одночасне функціонування усіх процесів та устаткування, що є джерелами утворення певної забруднюючої речовини.

3.5.15 До Звіту додають: 1) звіт про результати розрахунку на планований стан із застосуванням програмного забезпечення, у якому містяться умови завдання на розрахунок, перелік джерел, прийнятих у розрахунку, максимальні концентрації і концентрації у розрахункових точках (з урахуванням фону), внесок джерел викидів у забруднення, карти-схеми з нанесеною розою вітрів, санітарно-захисною зоною, розрахунковими точками і приземними концентраціями у долях від ГДК; 2) довідку про фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у населеному пункті; 3) довідку про метеорологічні умови для проведення розрахунків; 4) інші вихідні дані, за бажанням.

15

3.6 Оцінка скидів і забруднення води

3.6.1 В оцінці і характеристиці скидів і забруднення води керуються чинним порядками та інструкціями щодо розроблення ГДС, державного обліку водокористування, іншими порядками, інструкціями, методиками, нормативами, правилами і переліками забруднюючих речовин, встановленими чинним водним законодавством.

3.6.2 Проєктні обсяги скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами обґрунтовують розрахунковим методом, відповідно до порядку розроблення ГДС. Допустимі концентрації та проєктні нормативи ГДС можуть встановлюватися проєктною документацією.

3.6.3 За відсутності на час проведення ОВД вихідних даних для розрахунків за проєктованим технологічним устаткуванням, кількісний і якісний склад забруднюючих речовин, інші параметри для розрахунків визначаються методом аналогій (за об'єктами-аналогами), з перерахунком відповідно до проєктної потужності планованої діяльності (об’єкта). В такому випадку, надають коротку довідку про об’єкт, прийнятий в якості аналога.

3.6.4 Введення в дію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об'ємів забору і скидання води, забороняється згідно з водним законодавством.

3.6.5 Якість зворотних вод, що скидаються у водні об’єкти, регулюється водним законодавством включаючи правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, з урахуванням 1) видів водокористування, встановлених для даного масиву поверхневих вод, 2) наявності охоронюваних водних і водно-болотних екосистем, територій або рибогосподарських об’єктів, а також 3) уразливих зон у масиві поверхневих вод або у внутрішніх морських водах згідно зі встановленими критеріями.

3.6.6 Якість стічних вод, що скидаються у централізовані каналізаційні системи, та вимоги до їх попереднього очищення регулюються державними або місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.

3.6.7 Зворотні (стічні) води характеризують за типами та/ або категоріями, річними обсягами утворення (в одиницях об’єму та маси), показниками якісного і кількісного складу, технологіями очищення (попереднього очищення).

3.6.8 Якісний і кількісний склад зворотних (стічних) вод характеризують за показниками, що нормуються (або контролюються на очисних спорудах), з урахуванням переліку основних забруднюючих речовин, встановлених згідно з порядком ведення державного обліку водокористування, та особливостей технологічного циклу.

3.6.9 Проєктовані скиди забруднюючих речовин зі зворотними (стічними) водами характеризують у розрізі джерел і категорій зворотних (стічних) вод, а також приймачів зворотних вод. У характеристиці скидів зазначають: витрату зворотних вод (куб.м/ год., тис куб.м/рік), показники складу і властивості, що нормуються, допустимі концентрації (мг/л) або інші властивості, проєктовані ГДС (г/год.); для діючого об’єкта – додають фактичні концентрації або властивості зворотних вод за результатами виробничого контролю за останні п’ять років; за потреби, зокрема, щодо токсичних речовин I-II класів небезпеки, важких металів, стійких органічних забруднювачів – додають оціночний річний обсяг скидів (т/рік, з розрахунком на кожний випуск окремо).

16

3.6.10 Для планованої діяльності, що передбачає реконструкцію/ переоснащення/ розширення на діючому об’єкті, зворотні води, скиди забруднюючих речовин, ефективність установок для очищення стічних вод характеризують в динаміці, на планований стан порівняно з поточним; відображають показники, що змінюватимуться, і величину змін (приріст).

3.6.11 Потужність і технологію установок для очищення стічних вод обґрунтовують на підставі розрахованих скидів забруднюючих речовин та порядку скидання зворотних вод (у системи централізованого водовідведення, у технологічну водойму чи у водний об’єкт). Установки для очищення стічних вод характеризують за типами (згідно із загальноприйнятими класифікаціями, а також враховуючи приймачі стічних вод), технологіями очищення, проєктною потужністю, ефективністю очищення, з урахуванням порядку скидання стічних вод. Також у характеристику включають споруди для збирання нафтопродуктів при відведенні поверхневих стічних вод (за наявності).

3.6.12 У разі будівництва, реконструкції чи ліквідації накопичувачів промислових забруднених стічних вод або технологічних водойм, зазначають їхні основні техніко-економічні показники, індивідуальний регламент скидання промислових забруднених стічних вод у водні об’єкти, показники, за якими нормується якість вод, технології (заходи) для знешкодження стічних вод, зниження їх небезпечності для водних об’єктів або утилізації.

3.6.13 До Звіту можуть додаватися: копія останнього або чинного дозволу на спецводокористування; витяги з проєктної документації щодо проєктних показників стічних вод та очисних споруд; інші вихідні дані для оцінки скидання забруднюючих речовин з водами; у разі реконструкції/ переоснащення/ розширення – дані обліку водокористування, документації для затвердження нормативів ГДС.

3.7 Оцінка відходів

3.7.1 Відходи характеризують у розрізі джерел або виробничих процесів, від яких вони утворюються (відходи будівництва, інші відходи, що утворюються при виконанні підготовчих і будівельних робіт, відходи від процесів основного виробництва, допоміжного виробництва, побутові), а також класів небезпеки.

3.7.2 Складаючи перелік відходів, враховують проміжні процеси підготовки/ оброблення/ перероблення сировини і матеріалів, у яких утворюються відходи, а також некондиційну і зіпсовану продукцію і матеріали, залишки механічного, термічного, електрохімічного оброблення матеріалів, використану тару та упаковку, відходи від технічного обслуговування і ремонту технологічного устаткування і транспортних засобів, забруднений нафтопродуктами, хімічними речовинами або небезпечними відходами ґрунт. У разі реконструкції/ переоснащення/ розширення, враховують дані первинного обліку відходів.

3.7.3 Характеризуючи вид відходу, зазначають його найменування або код згідно з державними класифікаторами, річний обсяг утворення (а також, за наявності, питомий показник утворення, прийнятий для виробництва), обсяг розміщення на власних місцях видалення відходів, обсяг утилізації власними силами, обсяг передачі іншим організаціям на утилізацію або розміщення (захоронення). Щодо небезпечних відходів додатково характеризують спеціальні умови (технології) зберігання і транспортування, що гарантують екологічну безпеку, гранично допустимий обсяг накопичення, запроєктовані технології знешкодження (якщо передбачено).

17

3.7.4 Класи небезпеки відходів визначаються виробником відходів на підставі державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

3.7.5 Небезпечні відходи, а також відходи, з яких у планованій діяльності передбачається виготовляти продукцію (в тому числі будівельні матеріали), додатково характеризують за хімічним складом (за потреби, за хімічними елементами), акцентуючи увагу на компонентах, що визначають клас небезпеки відходу або нормативи безпеки продукції.

3.7.6 Промислові відходи (особливо нові і маловідомі) оцінюють на предмет присутності цінних компонентів (вторинної сировини), здатності до розкладання під дією природних факторів, у тому числі до біорозкладання, придатності до роздільного збирання (сортування) і перероблення.

3.7.7 Для об'єктів, що підлягають виведенню з експлуатації або ліквідації, характеризують порядок поводження з накопиченими раніше відходами, а також відходами, що утворюються в процесі виведення з експлуатації/ ліквідації і заходи із запобігання забрудненню довкілля.

3.7.8 До Звіту можуть додаватися копії результатів лабораторних випробувань відходів та інші вихідні дані щодо складу і властивостей відходів.

3.8 Оцінка шуму

3.8.1 За законодавством про охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людини в населених пунктах, рекреаційних і заповідних зонах, а також в місцях масового скупчення і розмноження диких тварин.

3.8.2 Розрахунки рівнів шуму виконують для розрахункових точок на межі санітарно-захисної зони, а також на межі із найближчою зоною житловою забудовою чи зоною відпочинку, згідно з чинними державними стандартами («Настанова з розрахунку та проєктування захисту від шуму сельбищних територій», «Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на територіях»).

3.8.3 Розрахунки проводять для умов одночасної експлуатації усіх передбачених технологічними регламентами джерел виробничого шуму.

3.8.4 Розраховані значення порівнюють зі встановленими державними санітарними нормами щодо допустимих рівнів шуму на території житлової забудови, допустимих рівнів виробничого шуму, ультразвуку і інфразвуку, державними санітарними правилами щодо планування та забудови населених пунктів.

3.8.5 Оцінюють достатність нормативної або чинної санітарно-захисної зони для захисту від шуму.

3.9 Оцінка електромагнітного випромінювання

3.9.1 Оцінку електромагнітного випромінювання проводять у випадках (для джерел), передбачених державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.

3.9.2 Оцінку здійснюють, керуючись: розділом 2 ДСН 239-96; нормативним документом Мінпаливенерго України «СОУ-Н ЕЕ 20.179:2008 Розрахунок електричного і магнітного полів лінії електропередавання. Методика» (Київ, 2008), а також розділом «Захист від електромагнітних випромінювань» і додатками №20-22 до ДСП 173-96.

18

3.9.3 Оцінка впливів від електромагнітного випромінювання на персонал підприємства, згідно з державними санітарними правилами і нормами, у Звіті не вимагається.

3.10 Оцінка іонізуючого випромінювання та радіаційного забруднення

3.10.1 Оцінку впливу джерел іонізуючого випромінювання та радіаційного забруднення здійснюють у випадках, передбачених основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України, та з урахуванням чинних державних гігієнічних нормативів щодо норм радіаційної безпеки (на даний час - НРБУ-97).

3.10.2 Джерела іонізуючого випромінювання характеризують на предмет питомої активності (Бк/кг або Бк/куб.м), а природні джерела і техногенно-підсилені джерела природного походження (корисні копалини, мінеральна будівельна сировина, викопне паливо та відходи від спалювання викопного палива, підземні води та ін.) – також на предмет ефективної питомої активності і вмісту природних радіонуклідів, з якими пов’язана підвищена питома активність.

3.10.3 Щодо мінеральної сировини, якщо така виготовляється (видобувається) у планованій діяльності, оцінюють допустимі напрямки використання у зв’язку зі встановленою ефективною питомою активністю, згідно з нормами радіаційної безпеки.

3.10.4 За необхідності, додають копії результатів лабораторних випробувань або надають посилання на джерела даних про радіоактивність задіяних речовин та об’єктів.

3.10.5 ОВД ядерних установок та об’єктів поводження з радіоактивними відходами здійснюється за спеціальним керівництвом.

3.11 Оцінка теплового забруднення

3.11.1 Теплове забруднення оцінюють у випадках: 1) скидання нагрітих зворотних вод у водні об’єкти; 2) підвищення температури ґрунтових вод (для діючих об’єктів).

3.11.2 Оцінку теплового забруднення вод проводять на основі гідротермічних розрахунків для водойм і водотоків і моделювання гідротермічних процесів, у тому числі галузевих методологій.

3.11.3 Теплове забруднення вод оцінюють на предмет: 1) величини підвищення температури у водному об’єкті порівняно з природною температурою води в літній період (до провадження планованої діяльності) та змін у перебігу метеорологічних явищ у зв’язку цим (відсутність замерзання взимку, падіння розчинного кисню влітку тощо); 2) рівня перевищення температур у літній і зимовий період над встановленими нормативами ГДС (для діючого об’єкта), санітарно-гігієнічними нормативами якості води (у місцях водозаборів), рибогосподарськими нормативами (для рибогосподарських водних об’єктів і поверхневих водних об'єктів комплексного використання) або індивідуальними пороговими значеннями, встановленими для технологічної водойми; 3) розміром зони впливу теплового забруднення (глибина, максимальний радіус і форма зони дії) з урахуванням локальних гідротермічних умов у масиві поверхневих або підземних вод.

3.11.4 Скидання зворотних вод не повинно призводити до підвищення температури води водного об'єкта більш, ніж на 3 градуси за Цельсієм, порівняно з її природною температурою в літній період. Для рибогосподарських водойм і місць нерестовищ температура води у розрахунковому створі нормується згідно зі встановленими нормативами для водойм рибогосподарського призначення. Така температура води не повинна підніматися вище +28°С влітку і +8°С взимку.

4 Опис виправданих альтернатив

19

4.1.1 Описують виправдані альтернативи планованої діяльності (не менше двох включаючи основну, наприклад, альтернативи географічного та/або технологічного характеру), основні причини обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків.

4.1.2 До виправданих альтернатив відносяться технічно і технологічно допустимі (вкл. інноваційні), а також економічно доцільні та ефективні, а тому кожна розглянута альтернатива описується з урахуванням передпроєктної та проєктної документації, у якій міститься аналіз альтернативних варіантів (наприклад, попереднього техніко-економічного обґрунтування або документації, що розроблена на передінвестиційній фазі проєкту).

4.1.3 Альтернативи можуть відрізнятися: різною передпроєктною чи проєктною документацією; місцем розташуванням (територіальні альтернативи); технологіями; проєктною потужністю і продуктивністю; масштабом зайнятої території і розташуванням на ній будівель, споруд і джерел впливу; тривалістю життєвого циклу проєкту (впровадженням проєкту на інвестиційній фазі, тривалістю експлуатаційної фази і часом виведення з експлуатації); особливостями будівництва; умовами експлуатації (наприклад, режимом експлуатації, який впливає на потужність викидів, обсяги забруднюючих речовин тощо); сировиною і матеріалами, що використовуються; дизайном будівель і споруд; еколого-інженерною підготовкою і захистом території; інженерним забезпеченням і транспортним сполученням, що, у тому числі, впливає на екологічний слід проєкту в цілому; іншими показниками.

4.1.4 Виправдані альтернативи розглядають з урахуванням поточної стадії проєктування. Якщо на поточній стадії проєктування допускається зміна місця провадження діяльності, то розглядають територіальні альтернативи, додають, за наявності, ситуаційну карту-схему з нанесеними альтернативними варіантами.

4.1.5 Альтернативи (територіальні і технічні) розглядають у прямому зв’язку з 1) основними факторами екологічної небезпеки планованої діяльності, 2) місцевими природними і соціально-екологічними особливостями та асимілюючою спроможністю навколишнього середовища у місцевих умовах, та з урахуванням громадської думки (у тому числі думки зачеплених територіальних громад), зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту.

4.1.6 Територіальні альтернативи аналізують на предмет різної величини і територіального масштабу впливу на 1) житлову забудову та прирівняні до неї зони, а також чисельність зачепленого населення, 2) природоохоронні території та об’єкти, інші об’єкти і території, що охороняються і ймовірно будуть прямо зачеплені обраним варіантом планованої діяльності, 3) якість атмосферного повітря, стан вод, стан земель і ґрунтів, з урахуванням поточного стану і ризиків в даній локації (на даній території).

4.1.7 Технічні альтернативи аналізують на предмет: 1) різниці в обсягах викидів, скидів, відходів, у рівнях шуму, випромінювання, у ступені небезпечності хімічних речовин, що потрапляють у довкілля; 2) інтенсивності і територіального масштабу впливу викидів, скидів, хімічного забруднення земель, іншого забруднення на якість атмосферного повітря, стан поверхневих і підземних вод, стан і деградацію земель і ґрунтів; 3) різниці в обсягах втрат лісів та інших природних екосистем, інших природних та охоронюваних територій та об’єктів (у тому числі флори і фауни), зелених або захисних насаджень, природних біоресурсів; 4) економного і раціонального використання ресурсів (земель, води, відходів); 5) інших індикаторів,

20

прийнятих у галузі або для даної планованої діяльності. Крім того, рекомендується порівнювати технічні альтернативи на предмет питомих викидів, скидів зворотних вод, питомих показників утворення відходів і використання та втрат сировини у технологічних процесах, розрахованих на одиницю виробничої потужності, виробленої продукції або наданих послуг.

4.1.8 До виправданих технічних альтернатив належать, зокрема: заходи зі скорочення обсягів викидів, технології, що впливають на таке скорочення; заходи з приведення зворотних вод до нормативного стану перед скиданням; заходи зі скорочення обсягів утворення і розміщення відходів, зниження ступеня їх небезпечності; впровадження технологій кругової економіки у виробництво; повторне і оборотне використання води (у тому числі стічних і зворотних вод); встановлення пристроїв для запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів; заміщення небезпечних для довкілля хімічних речовин іншими, безпечнішими або такими, які у навколишньому середовища здатні до безпечної деградації; технології, що зменшують втручання у природний стан земель, водних об’єктів і зменшують ризики їх деградації (наприклад, при видобуванні корисних копалин, виконані будівельних робіт тощо); технології і системи управління, за яких ризик екологічних аварій (розрахункова частота аварій) знижується або є нижче допустимого порогового значення. Розглядають, в тому числі, інноваційні технології або найкращі доступні технології і методи керування, доступні на даний час у галузі.

4.1.9 Кожну виправдану альтернативу, у тому числі обраний варіант планованої діяльності, характеризують за показниками, якими вони відрізняються, очікуваними екологічними та соціально-екологічними результатами, а також за техніко-економічними, соціально-економічними і екологічними перевагами та обмеженнями, що впливають на вибір.

4.1.10 Обрана альтернатива має бути екологічно виправданою, тобто, забезпечувати виконання комплексу норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, а також державних санітарних норм та правил.

5 Опис поточного стану довкілля

5.1.1 Поточний стан довкілля характеризують за особливостями клімату (середньорічними показниками метеорологічних величин), якістю атмосферного повітря за вмістом забруднюючих речовин, природно-територіальними комплексами (ландшафтами) і мірою їх перетвореності людською діяльністю, особливостями рельєфу, розподілом земель і їхнім ґрунтовим покривом, станом водних об’єктів, рослинним і тваринним світом, природними екосистемами та іншими природними комплексами, природоохоронними територіями та об’єктами. Додають відомості про стан здоров’я населення, інші соціально-економічні умови, забезпеченість водними та іншими природними ресурсами, за наявності – про пам’ятки культурної спадщини та інші матеріальні об’єкти.

5.1.2 Рівень деталізації інформації про поточний стан довкілля визначений нижче у розділах, що містять рекомендації до оцінки впливу на окремі фактори довкілля.

5.1.3 До опису поточного стану довкілля можуть додаватися інші відомості, якщо, за експертною оцінкою, це необхідно для оцінки поточного стану довкілля та ідентифікації особливо вразливих об’єктів.

21

5.1.4 Територіальний масштаб опису і досліджень поточного стану довкілля обмежується місцем провадження планованої діяльності і зоною впливу її шкідливих хімічних, фізичних або біологічних факторів, враховуючи, за потреби, зону поширення усіх ймовірних кумулятивних впливів. Джерела вихідних даних про стан довкілля (наприклад, пункти метеорологічних або гідрологічних спостережень) можуть розташовуватися і за межами місця провадження планованої діяльності чи її зони впливу; в таких випадках, обирають або найближче розташовані, або найбільш прийнятні, на думку фахівців з відповідною кваліфікацією, джерела даних (пункти спостережень).

5.1.5 До опису поточного стану довкілля включають, у тому числі, наступні об’єкти і території, у разі їх розташування на території планованої діяльності або у зоні її впливу: зони відпочинку (у тому числі зелені і ландшафтно-рекреаційні зони), курортні зони, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, верхів’я (витоки) річок, заплавні землі, зони санітарної охорони родовищ мінеральних вод і лікувальних сапропелів, зони санітарної охорони водних об'єктів, які використовуються для господарсько-питного водопостачання, зони санітарної охорони в місцях водозабору, захисні ліси, рекреаційно-оздоровчі ліси та ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (згідно з поділом лісів на категорії, передбаченим лісовим законодавством), території та об’єкти природно-заповідного фонду, інші природоохоронні території, а також їхні охоронні зони (у разі встановлення) , водно-болотні угіддя, природні середовища існування об’єктів Червоної книги України, рекультивовані об'єкти захоронення відходів, а також техногенно забруднені і деградовані землі, визначені у встановленому порядку.

5.1.6 Джерелами інформації про поточний стан довкілля є: офіційні джерела – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні друковані видання і відкриті джерела даних, у тому числі дані, отримані від суб’єктів державної системи моніторингу довкілля та соціально-гігієнічного моніторингу, а також підпорядкованих їм організацій, відомості з державних кадастрів природних ресурсів, передбачених законодавством, картографічні та аерокосмічні матеріали; літературні дані; неопубліковані дані, авторське та інтелектуальне право на які належить фізичним або юридичним особам; спеціальні вишукування і дослідження, забезпечені силами суб’єкта господарювання.

5.1.7 До літературних даних відносяться: матеріали, опубліковані органами державної влади або органами місцевого самоврядування; дані опублікованих наукових книг (наукових монографій або наукових звітів); дані дистанційного зондування Землі, в тому числі аерофотознімків; опубліковані картографічні матеріали. Дані з наукових книг (наукових монографій або наукових звітів) мають використовуватися з належною пересторогою: звертають увагу на репрезентативність даних по відношенню до території планованої діяльності і місцевих умов, роки, сезони, тривалість і супутні умови відбору проб та інших досліджень, якість статистичного оброблення даних. Дані з експериментальних наукових статтей не рекомендується використовувати, за винятком випадків, коли у статті опубліковано результати спеціальних вишукувань і досліджень, організованих спеціально для ОВД планованої діяльності.

5.1.8 Неопубліковані дані науково-дослідних установ чи інших підприємств, установ та організацій, відомчих баз даних розглядаються як інтелектуальна власність і мають супроводжуватися у додатках до Звіту довідками від відповідних підприємств,

22

установ та організацій на право використання таких даних, засвідченими в установленому порядку.

5.1.9 Середні кліматичні або метеорологічні дані отримують: від гідрометеорологічних організацій ДСНС України, Українського гідрометеорологічного центру або Центральної геофізичної обсерваторії України імені Бориса Срезневського; із подекадних агрометеорологічних бюлетенів, помісячних і порічних метеорологічних довідників; від метеорологічних станцій суб’єкта господарювання або інших суб’єктів (в тому числі автоматизованих постів збору таких даних), якщо період спостережень складає не менше 5 років. Зазначають місце розташування станції (поста), що є джерелом даних, тип обладнання і типи сенсорів, перелік метеовеличин, за якими ведуться спостереження, частота фіксації результатів вимірів, тривалість спостережень.

5.1.10 Відомості про якість атмосферного повітря, а також метеорологічні характеристики і коефіцієнти для розрахунків розсіювання викидів від стаціонарних джерел, збирають відповідно до встановленого порядку (щодо визначення фонових концентрацій, а також щодо отримання дозволу на викиди). За відсутності достовірно виміряних фактичних фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, допускається використовувати дані, встановлені за безперервними спостереженнями на стаціонарних постах згідно з державними стандартами щодо правил контролю якості повітря населених пунктів, а також іншими доступними керівництвами з контролю за забрудненням атмосфери.

5.1.11 Відомості про рельєф отримують з крупномасштабних топографічних карт або з цифрових даних рельєфу, за даними дистанційного зондування Землі і наявних в мережі Інтернет на сайтах провідних космічних агентств світу.

5.1.12 Відомості про ландшафти отримують з довідників з фізико-географічного районування України і карт ландшафтів.

5.1.13 Відомості про ґрунти і землі отримують із наступних джерел: карти крупномасштабних ґрунтових обстежень, виконані експедиціями Держкомзему (за часів Радянського Союзу), що зберігаються у районних земельних відділах (при органах місцевого самоврядування); довідок від Держгеокадастру в області, зокрема, щодо еродованості ґрунтів, щодо співвідношення різних типів земельних угідь у районі; обласних гідрометеорологічних довідників; щодо земель с/г призначення (дані агрохімічної паспортизації ґрунтів земель сільськогосподарського призначення, рівні забруднення ґрунтів земель сільськогосподарського призначення радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, відомості про малопродуктивні землі) – від державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» та її обласних філіалів, інших центрів охорони ґрунтів уповноваженого органу з питань агропромислового комплексу; щодо забруднення ґрунтів у населених пунктах – від обласних лабораторних центрів Міністерства охорони здоров’я та обласних гідрометеорологічних центрів ДСНС; про селі та лавини – від банку даних Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського ДСНС; про пилові бурі можна отримати у підрозділів Українського гідрометеорологічного центру (Центральна геофізична обсерваторія та обласні центри з гідрометеорології); щодо меліорованих земель – від ґрунтово-меліоративних станцій Держводагентства; дані земельного обліку на рівні районів і областей, проєкти внутрішнього господарського землеустрою (як джерела інформації про використання земель); карти радіоактивного забруднення території України, опубліковані матеріали спостережень Гідрометеослужби; база даних «Властивості ґрунтів України» і публікації Інституту ґрунтознавства і агрохімії

23

імені А.Н.Соколовського (у тому числі щодо фонового вмісту важких металів та інших хімічних речовин у ґрунтах по регіонах України).

5.1.14 Відомості про води і водні об’єкти отримують від суб’єктів державного моніторингу вод, зокрема: від Державного агентства водних ресурсів та його регіональних підрозділів - дані по водних об’єктах, водогосподарських системах, про землі водного фонду включаючи осушувальні системи та річкові заплави, по водокористувачах, обсягах водокористування, організованих скидах, зрошуваних та осушених землях, паспорти малих річок; від басейнових управлінь водних ресурсів річок (де вони створені): річні звіти за річковими басейнами; від гідрометеорологічних служб ДСНС - дані про гідроморфологічні показники і гідрологічний режим, дані по гідрологічних та гідрохімічних постах і створах, включаючи дані щодо морських вод; від Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського - гідрологічні щорічники і довідники багаторічних даних (зберігаються у Галузевому державному архіві гідрометслужби України), дані щодо паводків; від центрального органу, що реалізує державну політику у галузі охорони навколишнього природного середовища - щодо морських і прибережних вод, включаючи гідроморфологічні показники, відомості про водно-болотні угіддя, що мають особливе природоохоронне значення; від відповідних підрозділів місцевих( обласних) держадміністрацій - відомості про водно-болотні угіддя в області, що мають особливе природоохоронне значення; від Держпродспоживслужби - санітарно-епідеміологічні показники якості води у джерелах питної води та у місцях відпочинку; від Держгеонадр - дані щодо підземних вод; від Державного агентства України з управління зоною відчуження: щодо вод у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

5.1.15 Відповідно до законодавства, суб’єкти державного моніторингу вод також: а) володіють даними, отриманими в ході виконання контролю Державною екологічною інспекцією (дані передаються щомісячно); б) мають надавати довідки щодо екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод (у разі визначення екологічного та хімічного стану у встановленому порядку).

5.1.16 Відомості про водні об’єкти можуть також міститися у проєктах землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг або в проєктах встановлення меж та впорядкування водоохоронних зон.

5.1.17 Дані про глибину ґрунтових вод за роками експлуатації можуть бути отримані в місцевих експедиціях Держкомгеології України та в гідрогеолого-меліоративних експедиціях Держкомводгоспу України.

5.1.18 Основні гідрографічні показники водних об'єктів містяться у довідниках "Ресурсы поверхностных вод СССР" (серія "Гидрологическая изученность", томи 5-7) та "Ресурсы поверхностных вод СССР" (том 6, вип. 1-4).

5.1.19 Джерелами даних про фауну, флору, біорізноманіття є: офіційні документи про охоронювані об’єкти - Червона книга України, Зелена книга України, Бернська Конвенція з додатками до неї, а також Резолюція № 6 (1998) Постійного комітету Бернської Конвенції «Про перелік видів, щодо потребують спеціальних заходів на їх збереження» і Резолюція № 4 (1996) Постійного комітету Бернської Конвенції «Про зникаючі природні середовища (оселища), що потребують спеціальних заходів для їх збереження»; державний кадастр природно-заповідного фонду та його матеріали, які зберігаються щодо територій та об’єктів загальнодержавного значення – у міністерстві, щодо територій та об’єктів місцевого значення – у

24

відповідних підрозділах місцевих (обласних) держадміністрацій; опубліковані наукові книги; щорічні літописи природи територій природно-заповідного фонду, на яких діють спеціальні адміністрації (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки; звертатися до адміністрацій територій ПЗФ); про рибогосподарські водні об’єкти та їхні водні біоресурси – Державне агентство рибного господарства України; спеціальні дослідження.

5.1.20 Опублікована інформація про рослинний і тваринний світ району чи області, до її використання у Звіті, має бути перевірена експертами з відповідною кваліфікацією на відповідність місцевим умовам.

5.1.21 Джерела інформації про фауну, флору, біорізноманіття, корисні для ідентифікації об’єктів і визначення методології досліджень, наведені у додатку 3.

5.1.22 Дані про джерела кумулятивного впливу - інші об’єкти, що чинять разом з планованою діяльністю сукупний вплив на довкілля, такі, як об’єкти-забруднювачі атмосферного повітря, найбільші водокористувачі, що скидають зворотні води, підприємства – джерела забруднення ґрунтів і деградації земель (сільськогосподарські, промислові, об’єкти поводження з відходами) збирають від місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, зі статистичної звітності (статистичних щорічників), переліку дозволів, виданих облдержадміністраціями або Держводагентством, інших офіційних джерел. Запроєктовані види планованої діяльності та об’єкти встановлюють за єдиним Реєстром ОВД, методом пошуку за областю або за КОАТУУ.

5.1.23 У разі відсутності даних, наводять причини. Висвітлюють труднощі, що перешкоджали повноті опису поточного стану довкілля (відсутність офіційних даних, технічних знань або методів, засобів, інше), а також виявлені неточності та прогалини у даних, отриманих зі сторонніх джерел.

6 Оцінка впливу на якість атмосферного повітря

6.1 Опис поточного стану

6.1.1 Оцінку впливу на атмосферне повітря здійснюють з урахуванням його поточного стану (фонової якості).

6.1.2 Поточний стан (фонову якість) атмосферного повітря характеризують на предмет: 1) фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території у зоні впливу об'єкта (планованої діяльності) та їх порівняння зі встановленими гігієнічними нормативами якості атмосферного повітря (ГДК, ОБРД); 2) за наявності відповідних спостережень, середньорічних концентрацій та максимальної з разових концентрацій забруднюючих речовин за останній рік; 3) за наявності, даних зі стаціонарних постів спостережень та підфакельних вимірювань. Враховують вимоги до переліків забруднюючих речовин, встановлені згідно з порядком отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

6.1.3 Опис поточного стану атмосферного повітря (у розділі 3 Звіту) складають на основі а) даних державного моніторингу атмосферного повітря у найближчих пунктах спостережень у зоні впливу (за наявності таких даних у суб’єктів державного моніторингу атмосферного повітря), б) величин фонових концентрацій забруднювальних речовин, визначених у встановленому порядку.

6.2 Опис і оцінка можливого впливу

25

6.2.1 Оцінку впливу на атмосферне повітря проводять на предмет: 1) змін у складі і властивостях атмосферного повітря у зв’язку з провадженням планованої діяльності, з урахуванням її стаціонарних і пересувних джерел викидів; 2) ймовірності і величини перевищення встановлених нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (гігієнічних нормативів) за межами санітарно-захисної зони, у тому числі у житловій забудові та прирівняних до неї зонах.

6.2.2 Оцінку впливу на атмосферне повітря здійснюють на основі оцінки викидів і моделювання забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами.

6.2.3 Оцінку викидів за певною забруднюючою речовиною проводять, як вище зазначалося, з урахуванням усіх джерел викидів даної речовини у зоні впливу запроєктованих джерел викидів. Для цілей ОВД, в межах зони впливу згідно з її тлумаченням за ОНД-86, оцінюють розміри і акцентують увагу на двох категоріях територій: 1) територія навколо джерела викидів, в межах якої розрахункові приземні концентрації забруднюючої речовини складають 1 ГДК і вище або у встановлених випадках – 0,8 ГДК і вище (інакше – територія наднормативних концентрацій); 2) територія навколо джерела викидів, в межах якої приземні концентрації складають 0,25…1 ГДК. Зазначають населені пункти, розміри сельбищної території, зони житлової забудови чи зон відпочинку, природоохоронні території та об’єкти, об’єкти культурної спадщини, інші вразливі об’єкти, які потрапляють у кожну із двох категорій зони впливу.

6.2.4 У разі відсутності даних про усі стаціонарні джерела викидів, розташовані у зоні впливу, оцінку впливу здійснюють з урахуванням, у першу чергу, джерел викидів у віданні суб’єкта господарювання.

6.2.5 Результати моделювання викидів від стаціонарних джерел узагальнюють у доступній формі в такому порядку: найменування забруднюючої речовини (починаючи з пріоритетних - пилу, оксидів азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, а також інших), встановлені нормативи (ГДК, ОБРД), фонові концентрації забруднюючих речовин; приземні концентрації забруднюючих речовин (у першу чергу, пилу, оксидів азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, а також ін.) у розрахункових точках з урахуванням фону, та їх відносна оцінка (у частках від ГДК); внесок (у відсотках) планованої діяльності у забруднення атмосферного повітря за кожною із пріоритетних забруднюючих речовин (пил, оксиди азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю) та, за потреби, за іншими забруднюючими речовинами на локальному рівні (у зоні житлової забудови або в зоні відпочинку); розрахована зона впливу джерел викидів за кожною із пріоритетних забруднюючих речовин та, за потреби, за іншими забруднюючими речовинами.

6.2.6 Результати моделювання викидів і приземних концентрацій забруднюючих речовин на зовнішній межі санітарно-захисної зони, з урахуванням фонового забруднення (фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі), порівнюють зі встановленими гігієнічними нормативами (ГДК та ОБРД в атмосферному повітрі населених місць) і вимогами державних санітарних правил щодо концентрацій шкідливих речовин на меж житлової забудови та (за наявності) курортно-рекреаційної зони. в обох випадках. До приземних концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони за межами населених пунктів застосовуються аналогічні вимоги.

6.2.7 Інтенсивність впливу на атмосферне повітря оцінюють за внеском планованої діяльності у збільшення концентрацій за однією або більше забруднюючими речовинами в атмосферному повітрі. В якості орієнтовного порогового значення приймається внесок 0,25 ГДК і вище. Рекомендується, щоб внесок планованої

26

діяльності у забруднення атмосферного повітря, з урахуванням передбачених заходів зі охорони атмосферного повітря, не досягав порогового значення.

6.2.8 В оцінці внеску планованої діяльності у забруднення атмосферного повітря враховують передбачені заходи зі зменшення обсягів забруднення повітря і з дотримання нормативів допустимих викидів (ГДВ або технологічних нормативів).

6.2.9 Територіальний масштаб впливу на атмосферне повітря оцінюють за зоною впливу планованої діяльності на якість атмосферного повітря за пріоритетними (пил, оксиди азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю) або, за потреби, за іншими забруднюючими речовинами.

7 Оцінка впливу на поверхневі води

7.1 Загальні настанови

7.1.1 Оцінка впливу на поверхневі води включає рекомендації до визначення поточного стану поверхневих вод, ймовірних джерел і рівнів впливу на води від планованої діяльності у зв’язку з водокористуванням, водовідведенням, хімічним забрудненням, фізичними та біологічними впливами на води.

7.1.2 Згідно з умовами розміщення, проєктування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, встановленими водним законодавством, забороняється здійснення проєктів господарської та іншої діяльності без оцінки їх впливу на стан вод.

7.1.3 Якість води водних об'єктів на поточний і планований стани оцінюють на предмет відповідності гігієнічним нормативам якості води, екологічним нормативам якості для визначення хімічного стану масиву поверхневих вод, нормативам екологічної безпеки водних об’єктів, що використовуються для потреб рибного господарства, нормативам якості води у водних об'єктах місцевого значення, у разі їх встановлення органами місцевого самоврядування.

7.2 Опис поточного стану

7.2.1 Оцінку впливу на поверхневі води здійснюють з урахуванням поточного стану зачепленого масиву (масивів) поверхневих вод на місцевому рівні.

7.2.2 Для опису поточного стану зачепленого масиву (масивів) поверхневих вод визначають необхідну територію досліджень. Необхідна територія досліджень визначається з урахуванням порядку розробки та затвердження гранично допустимих скидів речовин у водні об'єкти зі зворотними водами (далі – порядок розробки ГДС) та іншого водного законодавства і має включати: 1) у разі організованого скидання зворотних (стічних) вод - масив поверхневих вод або його частину у місці (місцях) випуску зворотних вод і на проміжку не менше 1,5 км вниз за течією у водотоках, у водоймах - на акваторії не менше 1,5 км навколо місця скидання, а також у фоновому створі, обраному відповідно до порядку розробки ГДС; 2) у разі організованого забору води – масив поверхневих вод або його частину у місці (місцях) забору; 3) у разі зміни гідроморфологічних показників водного об’єкта, у тому числі появи перешкод у руслі, зміни характеристик водного режиму, морфології русла, берегів чи заплави, - частину масиву поверхневих вод, яка зазнає прямого і непрямого впливу (наслідків) таких змін згідно з гідрологічними розрахунками; 4) у разі здійснення планованої діяльності в межах визначеної проєктом водоохоронної зони, на заплаві, у прибережній захисній смузі, а також у разі прямого примикання території планованої діяльності до прибережної

27

захисної смуги - на проміжку не менше 1,5 км вниз за течією від межі території планованої діяльності (приведеної до берегової лінії) у водотоках, а у водоймах - на акваторії не менше 1,5 км навколо межі території планованої діяльності, а також у створі, обраному в якості фонового.

7.2.3 В межах необхідної території досліджень збирають і надають відомості про водотік або водойму, місця забору води для централізованого водопостачання, місця централізованого водокористування для рекреаційних і оздоровчих потреб (рекреаційні пункти, пляжні зони), рибогосподарські об’єкти, зони (території) водних об’єктів, що охороняються, діючі, недіючі і запроєктовані гідротехнічні споруди та меліоративні системи, водовипуски інших водокористувачів, із позначенням об’єктів і територій на картосхемі (картосхемах).

7.2.4 До відомостей про водотік включають: його найменування або найменування відповідної водогосподарської ділянки, площу його водозбірного басейну (або відповідної ділянки басейну), характеристику у місцевих умовах морфологічних параметрів та умов русла, стану прибережної захисної смуги, особливостей заплави та островів (за наявності в межах території планованої діяльності та на акваторії на відстані до 1,5 км навколо), основних даних про водний режим (витрата води та інші розрахункові гідрологічні показники на підставі даних спостережень у контрольних створах або на відповідних гідрологічних постах) та регулювання стоку; наявність правил експлуатації та режиму роботи водного об’єкта; екологічну обстановку у місцевих умовах або на водогосподарській ділянці і напрямки (потреби) спеціального водокористування.

7.2.5 Поточний стан зачепленого планованою діяльністю масиву (масивів) поверхневих вод оцінюється за показниками, наведеними у додатку 1. Поточний стан порівнюють із референційними умовами, якщо такі було встановлено для даного типу масиву поверхневих вод державним моніторингом вод.

7.2.6 За наявності водозаборів для централізованого водопостачання населення, лікувальних та оздоровчих потреб, у чиїх зонах санітарної охорони здійснюватиметься планована діяльність, надають картографічні матеріали, кількісну і якісну характеристику водозаборів, а також перелік робіт і заходів планованої діяльності у межах поясів зон санітарної охорони.

7.2.7 У разі проєктування нового водозабору, від відповідних органів влади збираються дані щодо сумарної частки забору поверхневих вод по відношенню до прибуткової частини водогосподарського балансу для даної водогосподарської ділянки або даного водотоку/ водойми. Спеціальна увага приділяється тим водогосподарським ділянкам або водним об’єктам, в межах яких на поточний стан (без планованої діяльності) об’єм води, що забирається для користування, становить понад 25% поверхневого стоку в замикаючих розрахункових створах цих ділянок в умовах середньої водності та понад 30% стоку – в маловодні роки. За таких водогосподарських умов подальше збільшення забору води з безповоротним водоспоживанням для цілей планованої діяльності оцінюють на предмет впливу на водність річок та водойм, з урахуванням прогнозу водності та, за необхідності, з визначенням заходів зі збереження водності.

7.2.8 У разі планованої діяльності, що передбачає пряме втручання у гідроморфологічні умови середньої або малої річки і регулювання її водного стоку, від відповідних органів влади збираються дані про рівень зарегульованості річки (співвідношення загального об’єму водосховищ і ставків у басейні річки до обсягу стоку річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років) і

28

порівнюються на предмет відповідності положенням водного законодавства (Водного кодексу) щодо регулювання стоку річок і створення штучних водойм.

7.2.9 За наявності затвердженого плану управління річковим басейном, до якого належить зачеплений планованою діяльністю водний об’єкт (об’єкти), зазначають визначені планом екологічні цілі, характеризують відповідність планованої діяльності екологічним цілям.

7.2.10 Якщо планованою діяльністю передбачається скидати зі зворотними водами такі забруднюючі речовини, за якими не здійснюється державний моніторинг вод (на державному, регіональному чи місцевому рівнях), то необхідно забезпечити встановлення вмісту таких речовин у водному об’єкті у зоні змішування та контрольному створі на поточний стан, на підставі репрезентативних за кількістю і часом проб і вимірювань.

7.2.11 Джерелом відомостей про поверхневі водні об’єкти є: відомості від суб’єктів державного моніторингу вод, визначених в установленому порядку, відкриті дані державного водного кадастру (геопортал Держводагенства тощо), а також щодо гідрографічних параметрів –джерела, передбачені інструкцією щодо розроблення ГДС, наукові книги, гідрографічні довідники. Особливості водних об’єктів на місцевому рівні і відомості, які відсутні, встановлюють за спеціальними еколого-гідрологічними вишукуваннями і дослідженнями.

7.2.12 Еколого-гідрологічні вишукування і спеціальні дослідження, вимірювання і відбір проб організовують відповідно до керівних нормативних документів щодо метрологічного забезпечення у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів (методик визначення показників складу та властивостей природних та стічних вод), затверджених Міністерством, методик, прийнятих у державній системі моніторингу вод, державних стандартів.

7.2.13 Місце (місця) здійснення вимірювань, спостережень, відбору проб встановлюють згідно з інструкцією щодо порядку розроблення ГДС (у разі скидання зворотних вод) або визначають з урахуванням думок експертів в межах території обсягу досліджень, визначеної у попередніх пунктах.

7.3 Опис і оцінка можливого впливу

7.3.1 Оцінку ймовірного впливу на поверхневі води проводять на предмет: 1) впливу на водність водотоку або водойми; 2) фізичних впливів на гідроморфологічні умови водного об’єкта, 3) впливу на якість води у водному об’єкті, на перспективи дотримання нормативів якості води у лімітуючих створах (на ближніх рибогосподарських об’єктах, водозаборах централізованого водокористування, у зонах (територіях), що охороняються, уразливих зонах (визначених згідно з Критеріями визначення уразливих та менш уразливих зон)); 4) впливу на засмічення і замулення водного об’єкта; 5) фізичних (гідроморфологічних) впливів, що активізують шкідливу дію вод (руйнування берегів, затоплення, підтоплення та ін.) і пов’язані небезпечні геологічні процеси. Ймовірні впливи на водні екосистеми розглядають у складі оцінки впливу на фауну, флору і біорізноманіття.

7.3.2 В оцінці ймовірного впливу на поверхневі води користуються методологією, прийнятою для розроблення гранично допустимих скидів (далі – ГДС), а також іншими методологіями, прийнятими у гідрологічних дослідженнях та/ або еколого-гідрологічних вишукуваннях.

7.3.3 Якщо планована діяльність призводить до додаткового скаламучування води (наприклад, при підводних земляних роботах, у разі скидання зворотних вод з

29

високим вмістом завислих речовин, що значно змінює якість води у контрольному створі), то в оцінці ймовірного впливу на якість води забезпечують моделювання та оцінку шлейфу (плями) додаткової каламутності згідно з гідравлічними розрахунками, визначають частину акваторії з ймовірними наднормативними концентраціями завислих речовин (вище нормативів екологічної безпеки або вище природного вмісту у воді водного об’єкта).

7.3.4 Оцінка рівня забруднення донних відкладів водних об'єктів здійснюється за потреби, зокрема, у разі передбаченої Законом діяльності щодо установок для очищення стічних вод, морських і річкових портів, спеціалізованих морських і річкових терміналів. Оцінку проводять на предмет забруднення нафтопродуктами і бенз(а)піреном, залізом загальним, важкими металами.

8 Оцінка впливу на підземні води

8.1 Загальні настанови

8.1.1 Характеристику показників хімічного складу підземних вод на поточний стан, а також оцінку впливу на такі показники здійснюють у випадках, коли а) хімічний склад вод у цьому водоносному горизонті з високою ймовірністю зазнає впливу планованої діяльності; б) ґрунтові води залягають на такій глибині від поверхні (звичайно не глибше 10 метрів), що, з урахуванням фільтраційних властивостей вище розташованих перекриваючих порід і рівня небезпеки наземних або підземних об’єктів, зумовлює високу ймовірність хімічного забруднення.

8.1.2 Необхідність скидання зворотних, стічних, супутньо-пластових вод у підземні водоносні горизонти обґрунтовують виходячи з міркувань екологічної виправданості і техніко-економічної доцільності. До обґрунтування додають, за потреби, результати спеціальних досліджень та розрахунків.

8.2 Опис поточного стану

8.2.1 До обсягу досліджень підземних вод на поточний стан належать: 1) підземні води (водоносний горизонт), з яких здійснюється забір води; 2) підземні водоносні горизонти, до яких повертаються супутньо-пластові води нафтогазових родовищ або скидаються зворотні води (у тому числі шахтні, кар'єрні і рудникові) чи захоронюються стічні води; 3) ґрунтові чи інші підземні води, що зазнають прямого впливу від об’єктів, передбачених планованою діяльністю, наприклад, від зрошувальних і обводнювальних систем, інших меліоративних систем, водосховищ і каналів, гідротехнічних споруд, 4) ґрунтові води на території планованої діяльності, не перекриті водотривким геологічним шаром, у випадках експлуатації накопичувачів промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів; 5) ґрунтові води, чиї потоки будуть перекриті або змінені (перенаправлені або понижені через дренаж) спеціальними інженерними заходами безпосередньо під час планованої діяльності.

8.2.2 Поточний стан підземних вод характеризують на предмет: найменування водоносного горизонту (горизонтів) за водомісткими породами або ін., глибини залягання підземних вод, літологічного складу і потужності перекриваючих і підстилаючих водотривких відкладів та оцінки у зв’язку з цим природної захищеності підземних вод від забруднення; фільтраційних властивостей водоносних горизонтів (які ймовірно зазнають впливу планованої діяльності); встановленого гідравлічного зв'язку водоносних горизонтів між собою та/ або з

30

поверхневими водами, оцінки ймовірності зв’язку підземних вод з наявними водно-болотними угіддями; показників кількісного стану (потужність водоносного горизонту, статичні рівні вод і режим динамічних рівнів вод); за потреби – показників хімічного стану (фізико-хімічні і хімічні показники якості води) фонові (у свердловинах з даного водоносного горизонту у регіоні, але за межами території планованої діяльності та інших джерел забруднення) і на території планованої діяльності, згідно зі встановленими санітарними нормами чи гігієнічними вимогами та нормативами екологічної безпеки водокористування або галузевими нормативами (в залежності від напрямку використання вод).

8.2.3 Джерелами даних про стан підземних вод є дані державного моніторингу підземних вод (від суб’єктів державного моніторингу довкілля), матеріали інженерно-геологічних вишукувань, у тому числі таких, що проводилися для отримання дозволу на спеціальне водокористування, дані інженерно-геологічного моніторингу на спостережних свердловинах (за наявності на діючих об’єктах), спеціальні дослідження.

8.3 Опис і оцінка можливого впливу

8.3.1 Оцінку впливу на підземні води здійснюють на предмет ймовірності і величини змін режиму і властивостей підземних вод у зв’язку із: 1) забором води та/ або скиданням до них зворотних або супутньо-пластових вод; 2) ймовірним поширенням хімічного або теплового забруднення від розташованих наземних чи підземних об’єктів (будівель, споруд, об’єктів поводження з відходами, складів сировини або продукції); 3) осушувальними, зрошувальними роботами, видобуванням корисних копалин, розкриттям водоносних горизонтів, роботами з рекультивації земель, будівництвом водосховищ, дамб, гребель, інших гідротехнічних споруд, каналів та пов’язаним з цим відведенням дренажних вод або втратами води (на інфільтрацію, випаровування).

8.3.2 В оцінці впливу на підземні води застосовують спеціальні гідрогеологічні та інженерно-гідрогеологічні методології, моделювання з використанням ГІС-технологій, а в оцінці ймовірності забруднення – методологію оцінки ризиків, враховуючи інженерний захист від забруднення (протифільтраційні заходи або ін.).

8.3.3 У випадках, коли передбачається відведення дренажних вод і/ або втрати води на інфільтрацію, розраховують проєктні обсяги дренажних вод / втрат води, і результати враховують у прогнозуванні змін рівневого режиму підземних вод.

9 Оцінка впливу на надра

9.1 Загальні настанови

9.1.1 Оцінку впливу на надра здійснюють у випадках планованої діяльності, пов’язаної з усіма видами користування надрами, передбаченими законодавством, а також із прямим втручанням у надра.

9.1.2 У характеристиці планованої діяльності, пов’язаної з видами користування надрами, зазначають плановані обсяги видобування корисних копалин або інших видів користування надрами, якісну характеристику надр (корисних копалин), систему розробки, способи (технології) видобування і розкриву згідно з проєктом, послідовність (черговість) відпрацювання ділянок, пластів, покладів (якщо цього потребують гірничо-технічні умови), відомості про можливість селективної виїмки супутніх корисних копалин, засоби механізації та автоматизації, якщо передбачено

31

- схеми збагачення і переробки мінеральної сировини, проєктні рішення з раціонального використання розкривних та інших порід і відходів виробництва, роздільного складування супутніх корисних копалин та відходів виробництва, що можуть бути в майбутньому використані, додають умови, встановлені державною експертизою та оцінкою запасів корисних копалин.

9.2 Опис поточного стану

9.2.1 Надра на поточний стан характеризують за тими геологічними (інженерно-геологічними) горизонтами, що зазнають прямого впливу планованої діяльності. У характеристиці зазначають геологічну будову (порядок нашарування відкладень, їхні типи, потужність, за потреби – інженерно-геологічні, фізичні, фізико-хімічні властивості порід (горизонтів), що будуть розкриті), рівні підземних вод (за наявності) і водоносні горизонти, що будуть розкриті, місцеві умови, що сприяють небезпечним геологічним процесам (ерозія, абразія, затоплення, підтоплення, зсуви, обвали, карст, селеві потоки та ін.), особливо з початком провадження планованої діяльності.

9.3 Опис і оцінка можливого впливу

9.3.1 Оцінку впливу на надра здійснюють на предмет: 1) прямих наслідків використання надр, таких, як обсяги вилучення надр і переміщення розкривних та інших порід, розміри кар’єрної виїмки і відвалів, що виникнуть, обсяги надр, зайнятих захороненням шкідливих речовин, відходів, стічних вод тощо; 2) непрямих наслідків, зокрема, для водоносних горизонтів, що будуть розкриті, або земель і надр, що ймовірно зазнають активізації небезпечних геологічних (інженерно-геологічних) процесів, для ландшафту, що зазнає у довготривалій перспективі змін у рельєфі внаслідок осідання і ущільнення над відпрацьованим простором шахт, для інших експлуатованих і законсервованих гірничих виробок та свердловин; 3) ймовірних умов, що встановляться на території по завершенню планованої діяльності, та оцінка у зв’язку з цим потреби, строків, обсягів і технологій рекультивації. Наводять розрахункові значення площ і локалізації порушених земель чи надр, величини зрушень і деформацій на підроблюваних територіях.

10 Оцінка впливу на землі і ґрунти

10.1 Опис поточного стану

10.1.1 Територія досліджень для опису поточного стану земель визначається з урахуванням території планованої діяльності (вкл. ділянки підготовчих і будівельних робіт та ділянки, що будуть тимчасово використовуватися), її санітарно-захисної хони (за наявності), інших ділянок, що зазнають порушень (вкл. від підготовчих і будівельних робіт), суміжних (прилягаючих) земельних ділянок, на яких через забруднення або інші порушення ймовірними є погіршення чи втрата корисних властивостей і функцій земель ( у тому числі екологічних або соціальних функцій, які виконують землі водного фонду, лісового фонду, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення), зміни у продуктивності земель, ефективності їх використання за призначенням і дохідності з одиниці площ (тобто, зміна економічної та грошової оцінки земель).

10.1.2 Відомості про землі і ґрунти збирають від суб’єктів державного моніторингу земель, а також державного моніторингу у частині проявів ерозійних, інших

32

екзогенних та ендогенних геологічних процесів, зрошуваних і осушених земель, берегових ліній водних об’єктів, геохімічного стану ландшафтів, з Державного земельного кадастру, даних кадастрової оцінки земель, документації із землеустрою (землевпорядної документації), карт крупномасштабних ґрунтових обстежень, виконаних експедиціями Держкомзему (за часів Радянського Союзу), що зберігаються у районних земельних відділах (при органах місцевого самоврядування). Відомості про фоновий вміст хімічних речовин, за якими встановлено нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів, можуть також збиратися від профільних наукових установ Національної академії наук України. За потреби, організовують еколого-геохімічну зйомку, інші спеціальні ґрунтові вишукування і дослідження.

10.1.3 Поточний стан земель характеризують на предмет: категорії і цільового призначення земель та їхніх власників/ землекористувачів; належності до особливо цінних земель або особливо цінних груп ґрунтів; корисних властивостей і функцій земель, пов’язаної з цим продуктивності, дохідності, інших аспектів економічної та грошової оцінки земельних ділянок; обмежень у використанні суміжних до території планованої діяльності (прилягаючих щонайменше за однією зі сторін) земельних ділянок (якщо на таких діють певні обмеження – природоохоронні, містобудівні, інші); основних природних властивостей земель - їх рельєфу (висоти, тип, форми та елементи, інтенсивність сучасних геоморфологічних процесів), ландшафтів, ґрунтового покриву і ґрунтотвірних порід; фактів деградації земель внаслідок антропогенного впливу та негативних природних явищ, наявності ерозійно небезпечних, зсувонебезпечних, деградованих, техногенно забруднених земель та оцінки їх екологічного та еколого-інженерного стану; спеціальних об’єктів і споруд, що будуть передані разом із земельною ділянкою у власність/ користування, таких, як геодезичні знаки, протиерозійні та гідротехнічні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем, охоронювані об’єкти (природно-заповідний фонд, об’єкти культурної спадщини), інші техногенні споруди (трубопроводи та інші інженерні мережі, мережі зв’язку, шахти, колодязі, будівлі або ін.); для об’єктів підвищеної небезпеки – місцеву або регіональну структурно-тектонічну обстановку.

10.1.4 У разі будівництва будівель і споруд, в описі земель на поточний стан також характеризують загальні інженерно-геологічні та геологічні умови, у тому числі несприятливі (просідання або просідаючі ґрунти, підроблювані території, сейсміка, близьке залягання ґрунтових вод, агресивні ґрунтові води та ін.). Вищий рівень деталізації інформації про місцеві інженерно-геологічні та геологічні умови забезпечують при ОВД планованої діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, ідентифікованих у встановленому порядку.

10.1.5 На картографічних матеріалах, що стосуються поточного стану земель, відображають у великому масштабі топографію місцевості, категорії суміжних земель та/ або види угідь, місцеві водотоки і водойми (у тому числі малі та пересихаючі), яри і балки, водно-болотні угіддя, лісові землі, захисні лінійні насадження, інші зелені насадження, за наявності - ерозійно небезпечні, зсувонебезпечні, техногенно забруднені і деградовані землі.

10.1.6 Рівень забруднення ґрунтів або верхніх шарів, що замінюють ґрунти, на поточний стан оцінюють методом порівняння фактичних значень зі встановленими нормативами гранично допустимого забруднення ґрунтів і з фоновим вмістом (фоновими концентраціями) хімічних речовин у ґрунтах району (якщо фоновий вміст встановлено суб’єктами державної системи моніторингу довкілля або

33

науковими установами Національної академії наук України). Оцінку забруднення ґрунтів на поточний стан, прогнози щодо міграції забруднюючих речовин на сусідні землі чи у підземні води проводять з урахуванням 1) різновиду ґрунтів та їхніх буферних властивостей, 2) рухливих форм забруднюючих речовин (якщо встановлено норматив за рухливою формою) і 3) кратності перевищення фактичних значень над фоновим вмістом та/ або нормативами.

10.1.7 Прямі спеціальні ґрунтові обстеження і відбір ґрунтових проб організовують на пробних ділянках. Кількість і розташування пробних ділянок організовують з урахуванням переважаючих вітрів і рельєфу, результатів моделювання розсіювання викидів від стаціонарних джерел планованої діяльності та, за наявності, існуючого об’єкта (у разі планованої діяльності, пов’язаної з реконструкцією, переоснащенням чи розширенням), і закладають уздовж переважаючого напрямку (напрямків) а) розсіювання викидів від стаціонарних джерел планованої діяльності, особливо пилу; б) ймовірного поширення хімічного забруднення від планованої діяльності з поверхневим водним стоком.

10.1.8 Опис ґрунту, відбір ґрунтових проб, підготовку та аналіз проб здійснюють згідно з державними стандартами, а для земель сільськогосподарського призначення і в разі зміни їх цільового призначення – згідно з методологією агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

10.2 Опис і оцінка можливого впливу

10.2.1 Згідно із законодавством про охорону земель, розміщення об'єктів, які справляють негативний вплив на екологічний стан і якість земельних ресурсів, проводиться з урахуванням результатів інтегральної оцінки цього впливу і розробки відповідних заходів щодо запобігання небезпечним екологічним і санітарно-гігієнічним наслідкам та раціонального використання і охорони земель лише після здійснення оцінки впливу на довкілля в порядку, визначеному законом.

10.2.2 Оцінку ймовірного впливу на землі і ґрунти проводять на предмет: 1) впливу на корисні властивості і функції земель з урахуванням їх поточного і планованого цільового призначення і на пов’язану з цим продуктивність земель, ефективність їх використання за призначенням, дохідність, економічну і грошову оцінку земель; 2) впливу на показники, за якими чинним законодавством встановлено нормативи в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів.

10.2.3 Корисні властивості земель і пов’язані з цим ефективність їх використання, дохідність, економічна і грошова оцінка земель, повнота екологічних функцій певних категорій земель встановлюються по відношенню до їх поточного і планованого цільового призначення.

10.2.4 Якщо планована діяльність передбачає джерела забруднення ґрунтів і земель, зокрема, стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря, джерела утворення небезпечних відходів чи об’єкти поводження з відходами, сировину або продукцію, що містять речовини, які (з урахуванням специфіки технологічного процесу) можуть забруднювати ґрунти, то здійснюють оцінку впливу на землі і ґрунти за нормативами гранично допустимого забруднення ґрунтів або, за відсутності перших, - за гігієнічними регламентами допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті, з урахуванням хімічних речовин, які містяться у викидах, відходах, сировині чи продукції.

10.2.5 Оцінку забруднення земель і ґрунтів здійснюють за такими хімічними речовинами: 1) що потраплять у ґрунти від викидів, відходів, стічних вод, аварійних ситуацій у планованій діяльності, 2) що походять від господарської діяльності або екологічних

34

аварій у минулому. Акцентують увагу на речовинах I-II класів небезпечності, а також більш стійких до розкладання/ знешкодження.

10.2.6 Якщо планована діяльність передбачає порушення земель, зміну рельєфу або може прямо чи непрямо впливати на ерозію, зсуви, руйнування берегів, підтоплення, засолення, інші небезпечні геологічні процеси, то здійснюють оцінку впливу на землі і ґрунти за нормативами показників деградації земель і ґрунтів та/ або оцінюють ймовірність розвитку небезпечних геологічних процесів, їхні територіальні масштаби та інтенсивність. В оцінці враховують специфіку рельєфу і сучасні геоморфологічні процеси у місцевих умовах, схильність місцевого геологічного середовища до небезпечних геологічних процесів.

10.2.7 Якщо планована діяльність передбачається на землях зі збереженим родючим шаром ґрунту (з його подальшим зняттям або без зняття), то оцінку впливу здійснюють з урахуванням нормативів якісного стану ґрунтів.

10.2.8 Якщо планована діяльність передбачає зняття родючого шару ґрунту, то характеризують основні проєктні показники зняття, технологію збереження і напрямок використання.

10.2.9 В оцінці застосовують методологію агрохімічної паспортизації земель, інші методи, прийняті у державному моніторингу земель, економічні методи оцінки земель, державні стандарти, прийняті для будівництва і проєктування а також інші доступні науково достовірні методології.

10.2.10 В оцінці впливу на землі (а також надра) можуть враховуватися дані з матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, регіональних гідрогеологічних і геологічних зйомок четвертинних відкладень території в масштабі 1:200000 або більше великих масштабів, державного інформаційного геологічного фонду.

11 Оцінка впливу на фауну, флору, біорізноманіття

11.1 Загальні настанови

11.1.1 Відповідно до чинного законодавства, під час здійснення оцінки впливу на довкілля, проєктів будівництва і реконструкції (розширення, технічного переоснащення) підприємств, споруд та інших об'єктів, впровадження нової техніки, технології обов'язково повинен враховуватися їх вплив на а) стан рослинного світу та умови його місцезростання, а також б) стан тваринного світу, середовище існування, шляхи міграції та умови розмноження тварин.

11.1.2 Об’єктами оцінки впливу є: 1) території та об’єкти природно-заповідного фонду, інші природоохоронні території згідно з додатком 2, як в цілому, так і їх функціональні зони, природні комплекси (екосистеми) та об’єкти, що охороняються в їхніх межах; 2) охоронювані види фауни і флори згідно з додатком 2, їхні зареєстровані популяції та природні середовища їх існування (місця розмноження, міграцій, зимівлі, токування, линяння, гніздових колоній, нерестовищ, нори, постійних чи тимчасових скупчень тварин, хатки, лігва та інше житло і споруди тварин, природні оселища, зайняті популяціями рослин); 3) збережені природні і напівприродні комплекси, згідно з додатком 2.

11.1.3 Біологічні показники встановлюють за спеціальними дослідженнями на місцевому рівні. Ідентифікацію видів тварин, рослин, грибів здійснюють із залученням фахівців з відповідною кваліфікацією.

11.1.4 Оцінка впливу лісогосподарської діяльності (суцільних і поступових рубок, інше) на фауну, флору і біорізноманіття здійснюється згідно зі спеціальним керівництвом.

35

11.2 Опис поточного стану

11.2.1 Якщо у зону впливу планованої діяльності потрапляють території та об’єкти природно-заповідного фонду або інші природоохоронні території, збережені природні і напівприродні комплекси, то обсяг досліджень і рівень деталізації інформації визначають за оптимальним сценарієм. Якщо територія і зона впливу планованої діяльності включають лише перетворені ландшафти і техногенні екосистеми, а охоронювані території та об’єкти достовірно відсутні, то обсяг досліджень та рівень деталізації інформації планують за мінімальним сценарієм.

11.2.2 Джерелами даних про фауну, флору і біорізноманіття є відомості про природно-заповідний фонд, проєкти організації територій природно-заповідного фонду, положення про території та об’єкти природного-заповідного фонду, плани управління територіями Смарагдової мережі. Дані можна отримати у міністерстві (щодо територій та об’єктів загальнодержавного значення) в обласних держадміністраціях (структурні підрозділи з питань екології – щодо територій та об’єктів місцевого значення), в органах місцевого самоврядування, у спеціальних адміністраціях територій природно-заповідного фонду (біосферних або природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків), у територіальних органах лісового і мисливського господарства (матеріали лісовпорядкування). За відсутності даних на місцевому рівні, необхідно організувати спеціальні дослідження.

11.2.3 Ідентифікація видів тварин, рослин, грибів, природних оселищ, ступінь природності структури та функцій екосистем оцінюється експертами з відповідною кваліфікацією. Зазначають повну українську та латинську назви видів тварин, рослин чи грибів, за потреби – посилання на довідники номенклатури видів.

11.2.4 До опису на поточний стан за мінімальним сценарієм включають: характеристику зелених та захисних насаджень за кількісними характеристиками (площі, лінійні розміри), віком, зімкненістю крон, будовою ярусів або рядів, у разі будівництва з видаленням насаджень - подеревну зйомку і таксацію насаджень; склад насаджень або інших виявлених оселищ за характерними і домінуючими рослинами; за фауною - характерні і фонові види тварин, за наявності – рідкісні і такі, що потребують заходів з охорони; виявлені середовища існування тварин із зазначенням відповідного виду тварин (гнізда, лігва, хатки, у водних екосистемах – нерестовища, зимувальні ями, місця нагулу молоді тощо).

11.2.5 Зміст оптимального сценарію досліджень включає: детально-маршрутні польові дослідження природоохоронних територій і природних комплексів зі складанням великомасштабної карти-схеми; відомості про охоронювані території та об’єкти, їхні природні комплекси, фауну і флору.

11.2.6 У відомостях про території та об’єкти природно-заповідного фонду та інші природоохоронні території зазначають: їхню категорію і назву; найкоротшу відстань від меж санітарно-захисної зони планованої діяльності до межі території або об’єкта, просторове розташування по відношенню до території планованої діяльності (вище по схилу, нижче по схилу, вгору чи вниз за течією тощо) у зв’язку з ймовірною міграцією забруднення з водними потоками; природоохоронну, наукову, екологічну цінність, включаючи вразливі компоненти біорізноманіття, а також обмеження у землекористуванні або господарській діяльності, встановлені законодавством України щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду, іншим чинним законодавством, що встановлює природоохоронні обмеження, проєктами організації території або положеннями про об’єкти природно-

36

заповідного фонду, планами управління територіями; характеризують типові та охоронювані природні комплекси (екосистеми, типи оселищ), характерні та охоронювані види рослин і тварин; додають карту-схему з розташуванням територій та об’єктів.

11.2.7 Природоохоронні режими та обмеження, спеціальні заходи з охорони, встановлення охоронних зон визначають з урахуванням існуючих проєктів організації територій природно-заповідного фонду, положень про території та об’єкти природного-заповідного фонду, планів управління територіями Смарагдової мережі, планів заходів спеціальних адміністрацій територій природно-заповідного фонду. Відомості можна перевірити в органах місцевого самоврядування, в обласних держадміністраціях (у структурних підрозділах з питань екології), в адміністраціях територій природно-заповідного фонду, у науково-дослідних та академічних установах, які проводять дослідження на зазначених територіях.

11.2.8 Типи природних комплексів (природних оселищ (біотопів) та екосистем) ідентифікують на основі міжнародної класифікації типів природних оселищ (біотопів). Використовують «Національний каталог біотопів України» (2018) або визначники типів оселищ на офіційному веб-сайті Європейського Агентства з охорони навколишнього середовища https://www.eea.europa.eu/ за пошуком “Ecosystem types of Europe”.

11.2.9 У визначенні актуальних площ природних комплексів (екосистем або природних оселищ (біотопів) рекомендується використовувати онлайн-додатки із супутниковими картами (Google-карти, Google Планета Земля) або інші геоінформаційні технології.

11.2.10 Збираючи інформацію про рослинний світ, забезпечують 1) ідентифікацію не менше 60% видового багатства вищих рослин, серед них - усі дерева і кущі, а з трав'янистих – ресурсні рослини, рослини-індикатори стану довкілля, небезпечні карантинні та інвазійні рослини, та 2) повне обстеження на предмет рідкісних і зникаючих рослин і грибів. Перелік видів рослин складають у розрізі типів природних комплексів (екосистем або оселищ).

11.2.11 Збираючи інформацію про тваринний світ в оптимальному сценарії, забезпечують ідентифікацію не менше 50% видового багатства хребетних тварин в цілому, серед них - мисливська фауна, великі ссавці, фонові види птахів, плазуни та земноводні, для водних екосистем – фонові види риб та водні біоресурси - об’єкти промислу, та ідентифікацію фонових видів з основних систематичних груп безхребетних тварин, а також повне обстеження на предмет рідкісних і зникаючих хребетних і безхребетних тварин, за потреби - тварини-вселенці (інвазійні види тварин).

11.2.12 З відомостями про рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України поводяться у відповідності до вимог Закону України «Про Червону книгу України». До відомостей про місця перебування тварин Червоної книги, що є об’єктами незаконного полювання або торгівлі, та про місця зростання рослин Червоної книги України, що є об’єктами незаконного вилучення з природи для комерційних чи інших утилітарних цілей, застосовуються положення частини восьмої статті 4 Закону «Про оцінку впливу на довкілля» та пунктів 9 і 18 Порядку №1026.

11.2.13 Методологію польових досліджень (сезон і строки, мережа маршрутів, обсяг і методики збору даних) визначають у консультаціях із фахівцями, що спеціалізуються на відповідній групі рослин, тварин та природних екосистем. Опис методології включають до наукового звіту.

37

11.2.14 Зміст додатків до опису поточного стану: витяг з наукового звіту з досліджень фауни, флори і біорізноманіття, що містить: технічне завдання, відомості про авторів звіту і виконавців робіт, повний опис наукової методології (організація польових досліджень і збору даних, за наявності – методи статистичного оброблення і аналізу даних), зведені результати, експертні висновки з отриманих результатів та експертні рекомендації до заходів зі збереження біорізноманіття.

11.3 Опис і оцінка можливого впливу

11.3.1 Оцінку впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду, інші природоохоронні території, збережені природні комплекси здійснюють на предмет: 1) внеску планованої діяльності у збереження або деградацію природних комплексів, у тому числі особливо важливих для збереження (охоронюваних або таких, що є місцем існування охоронюваних видів тварин і рослин чи цінних біоресурсів); 2) характеру та кількісної оцінки найбільш ймовірних наслідків впливу, таких, як знищення або порушення; 2) ймовірності забруднення природоохоронних територій або природних комплексів від планованої діяльності, враховуючи відстані і рельєф, бар’єри і буферні зони між обома територіями, обсяги викидів, скидів, відходів, ймовірність міграції забруднюючих речовин з атмосферним повітрям і водними потоками; для водних територій має значення напрямок і швидкість течії, водообмін і обмін річковими наносами; 3) перспектив (спроможності) відновлення природних комплексів (екосистем та оселищ), в тому числі за рахунок зусиль і ресурсів суб’єкта господарювання.

11.3.2 Деградацію природних комплексів визначають як їх пряме знищення, поділ на фрагменти, забруднення або порушення природного середовища та оцінюють, наприклад, за площами природних комплексів, які буде знищено, площами, які потрапляють у зону інтенсивного впливу викидів, скидів, забруднення земель, у зону активізації небезпечних геологічних процесів та інших форм деградації земель, у зону фізичних впливів на гідроморфологічні параметри масиву поверхневих вод (внаслідок будівництва, реконструкції та експлуатації гідротехнічних споруд, управління руслом річки, регулювання стоку у річках тощо),

11.3.3 У складі найбільш ймовірних наслідків впливу розглядають: пряме знищення; прямі порушення; поділ цілісної природної території на фрагменти внаслідок прокладання доріг, просік, інженерних мереж, влаштування штучних бар’єрів; порушення зв’язків природної території з іншими природними територіями внаслідок руйнування екологічних коридорів; непрямі порушення внаслідок міграції і поширення забруднення з викидами, з водою, шумового або світлового забруднення, інше.

11.3.4 Вплив на тваринний світ розглядають з урахуванням положень Закону України «Про тваринний світ».

11.3.5 Для оцінки перспектив (спроможності) природних комплексів до відновлення, може використовуватися відносна шкала: 1 – природний комплекс легко відновлюється або перспективи відновлення хороші; 2 - відновлення можливе, але із задовільним результатом, 3 – відновлення дуже складне або мало ймовірне.

11.3.6 Виходячи з оцінки внеску планованої діяльності у збереження чи деградацію природних комплексів, у тому числі охоронюваних чи важливих для збереження, та оцінки перспектив відновлення природних комплексів, проєктують заходи із попередження, зменшення і компенсації негативного впливу. Оцінку впливу на біорізноманіття проводять на основі характеристик і розрахунків, наведених у розділі 4, і користуючись шкалою:

38

11.3.7 Втрата цілого комплексу охоронюваних об’єктів (видів, оселищ, екосистем) або погіршення виконання природоохоронними територіями чи їхніми функціональними зонами своїх природоохоронних, наукових, екологічних, рекреаційних та інших функцій внаслідок провадження планованої діяльності не допускається, необхідно розглядати інші виправдані альтернативи.

11.3.8 Оцінку впливу на зелені насадження здійснюють на предмет: дотримання встановлених правил утримання зелених насаджень; порівняння показників рівня озеленення під час провадження планованої діяльності з нормативними, згідно з правилами утримання зелених насаджень.

11.3.9 Знищення або пряме порушення зелених та захисних насаджень підлягають компенсації.

12 Оцінка впливу на клімат

12.1 Опис поточного стану

12.1.1 Опис поточного стану довкілля за кліматичними показниками складають на основі довідок, отриманих від суб’єктів державної системи моніторингу довкілля і підпорядкованих їм метеорологічних організацій.

12.1.2 Вищий рівень деталізації інформації про кліматичні показники на поточний стан забезпечують у разі планованої діяльності (об’єктів), які: 1) включені до переліку видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації; 2) передбачають: 2.1) будівництво або розширення полігонів (місць видалення і захоронення) побутових чи інших відходів обсягом 100 тон на добу або більше; 2.2) будівництво гребель, водосховищ та інших об’єктів для утримання води, визначених у Законі; 2.3) суцільні та поступові рубки, сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивацію та меліорацію земель, насадження лісу в обсягах і тлумаченні, визначених Законом; 2.4) проведення робіт зі зміни русел річок; 2.5) міжбасейновий перерозподіл стоку річок.

12.1.3 Кліматичні і метеорологічні умови на поточний стан характеризують на предмет: середніх температур повітря (середніх за рік, за літній і зимовий періоди, найнижчих взимку, найвищих влітку, за потреби – середньомісячних); середньорічної кількості опадів, за потреби – середньомісячних кількостей та максимальної інтенсивності опадів за теплий період (у міліметрах на хвилину або годину); розподілу і частоти вітрів за румбами; кліматичних характеристик і коефіцієнтів, необхідних для моделювання розсіювання викидів згідно з ОНД-86; джерел даних і періоду метеорологічних спостережень. Якщо дозволяє тривалість неперервних гідрометеорологічних спостережень, то оцінюють прояви зміни клімату у регіональних умовах (зростання середніх температур, збільшення тривалості жарких і бездощових періодів, збільшення частоти температурних інверсій, суховіїв, пилових бур, повеней і паводків за останні десятиліття).

12.1.4 Якщо планована діяльність ймовірно чинитиме значний вплив на розташовані поряд поверхневі водні об’єкти, то характеризують метеорологічні особливості льодоставу, повеней і паводків цих об’єктів на поточний стан.

12.1.5 У випадках вище переліченої планованої діяльності (об’єктів), що чинить ймовірно більш значний вплив на клімат, а також якщо планована діяльність (об’єкт) належить до значних забруднювачів атмосферного повітря, при характеристиці мікроклімату місцевості зазначають фактори, що впливають на циркуляцію повітря

39

і тепла у найближчому оточенні території планованої діяльності, а саме: 1) форми мезорельєфу з висотами 10 і більше метрів (горби, яри, балки, долини, штучні форми), 2) водойми; 3) характер земної поверхні (переважно тверді штучні поверхні, інше).

12.1.6 Опис клімату на поточний стан може доповнюватися, за потреби.

12.2 Опис і оцінка можливого впливу

12.2.1 Оцінка впливу на клімат здійснюється на предмет: 1) обсягів і приросту антропогенних викидів парникових газів (далі – ПГ) з початком провадження планованої діяльності та у зв’язку з цим - внеску планованої діяльності в боротьбу зі зміною клімату; 2) змін у мікро- або мезокліматі місцевості у зв’язку з планованою діяльністю, наприклад, у температурному режимі, вологості повітря, замерзанні ґрунту чи води, настанні туманів або ймовірності штучного туманоутворення над житловою зоною (наприклад, у зв’язку з будівництвом великих водойм-охолоджувачів для великих енергетичних об'єктів) та ін., якщо такі зміни є ймовірними виходячи з наукових знань і якщо доступні методології для їх оцінок чи моделювання.

12.2.2 Викиди ПГ розраховують відповідно до методики, передбаченої порядком здійснення моніторингу та звітності щодо викидів ПГ. За бажанням і в доповнення до зазначеної методики, для повнішої інвентаризації антропогенних викидів ПГ при здійсненні ОВД, може використовуватися методологія Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, викладена у «Переглянутих керівних принципах національних інвентаризацій парникових газів МГЕЗК» (2006, доступ через офіційний веб-сайт Intergovernmental Panel on Climate Change). Для цілей ОВД, оцінюють лише прямі антропогенні викиди ПГ, від джерел у власності суб’єкта господарювання або під його контролем.

12.2.3 Додатково рекомендується оцінити вразливість планованої діяльності в цілому або її окремих технологічних процесів чи об’єктів до несприятливих наслідків зміни клімату, таких як зростання середніх температур, збільшення нерівномірності водного стоку рік і падіння їх водності тощо.

13 Оцінка впливу відходів на довкілля

13.1.1 Оцінку впливу відходів на довкілля здійснюють на предмет: 1) ймовірності забруднення небезпечними відходами земель, підземних вод, поверхневих вод, атмосферного повітря при аваріях, надзвичайних ситуаціях, через недоліки управління, а також прогнозу масштабів забруднення у таких випадках; 2) обсягів відходів від планованої діяльності (вкл. підготовчі і будівельні роботи), що будуть незворотно розміщені на полігонах або захоронені, особливо таких, що не розкладаються або дуже повільно розкладаються під дією природних факторів; розкривні породи при видобуванні корисних копалин у цьому пункті не враховують; 3) обсягів відходів, що завдяки планованій діяльності будуть повторно використані перероблені у продукцію або утилізовані, у тому числі у циклах кругової економіки.

13.1.2 В оцінці ймовірності забруднення довкілля небезпечними відходами застосовують методологію оцінки ризиків, враховуючи властивості відходів, проєктні інженерні рішення щодо організації зберігання, транспортування, видалення, знешкодження відходів, системи екологічного менеджменту, що будуть впроваджені.

40

14 Оцінка впливу на об’єкти культурної спадщини та інші матеріальні об’єкти

14.1.1 Історико-культурна цінність території визначається за наявністю на досліджуваній території пам'яток культурної, у тому числі археологічної спадщини. Визначення об’єктів культурної спадщини здійснюють відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» та іншого чинних нормативно-правових актів у сфері охорони культурної, у тому числі археологічної, спадщини.

14.1.2 Межі території пам’ятки (об’єкта культурної спадщини) визначаються згідно зі встановленим порядком обліку об’єктів культурної спадщини.

14.1.3 Відомості про об’єкти культурної спадщини, а також про межі їх територій (території пам’яток), які визначаються відповідно до порядку обліку об’єктів культурної спадщини, отримують від спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, визначених законодавством, із Державного реєстру нерухомих пам'яток України, за наявності - з історичних (історико-архітектурних) довідок на об’єкт культурної спадщини або на історичну місцевість у складі передпроєктної та проєктної документації, як передбачено методичними рекомендаціями щодо розроблення історичних (історико-архітектурних) довідок.

14.1.4 Проведення досліджень об’єктів культурної спадщини на поточний стан здійснюють із залученням наукових установ та експертів, визначених порядком обліку об’єктів культурної спадщини, а також із фотофіксацією стану об'єкта культурної спадщини, як визначено у встановленому порядку при проведенні інвентаризації об’єктів культурної спадщини.

14.1.5 Оцінка впливу на об’єкти культурної спадщини здійснюється на предмет: 1) встановлення об’єктів культурної, у тому числі археологічної, спадщини та їх територій, на які здійснюватиметься вплив під час підготовчих/ будівельних робіт і в процесі провадження планованої діяльності; 2) оцінки ризику (ризиків) зміни, переміщення (перенесення), пошкодження або знищення зазначених об’єктів, включаючи їх території, у зв’язку з вилученням (викупом) земельних ділянок та іншими роботами; 3) спроможності власника або користувача створити необхідні умови для збереження пам’ятки, утримувати пам’ятку в належному стані (вкл. її ремонт, захист, інші охоронні зобов’язання), забезпечити режим використання пам’ятки, встановлений органами охорони культурної спадщини, забезпечувати інші заходи щодо охорони пам’яток, виявлення, обліку та вивчення об’єктів згідно з чинним законодавством.

14.1.6 Діяльність, яка створює загрозу пам'яткам (об’єктам культурної спадщини), забороняється у порядку, встановленому Законом «Про охорону культурної спадщини». Проведення будь-яких земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, здійснюються за дозволом, як визначено згаданим законом. Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

14.1.7 До інших матеріальних об’єктів, що можуть бути зачеплені планованою діяльністю, відносяться житлові будинки, будівлі громадського користування (дитячі, навчальні заклади, установи охорони здоров’я та лікувально-профілактичні, соціального забезпечення, відпочинку, спортивні споруди та ін.), території для масового

41

відпочинку та оздоровлення (ділянки зелених зон і зелених насаджень загального користування у населених пунктах, пляжі тощо), туристичні стежки і траси, туристичні і спортивно-оздоровчі табори, садівницькі товариства та дачні кооперативи. Крім того, до аналізу залучаються підприємства харчової, медичної, легкої та інших видів промисловості, на продукцію яких і умови праці робітників можуть негативно впливати викиди високого класу шкідливості від планованої діяльності, а також інші техногенні об’єкти, які ймовірно будуть пошкоджені у зв’язку з провадженням планованої діяльності (наприклад, інженерні мережі чи транспортні споруди).

14.1.8 Оцінюючи ймовірний вплив на матеріальні об’єкти, аналізують відповідність планованої діяльності нормативним вимогам до розташування та організації виробничої території по відношенню до таких матеріальних об’єктів, встановленим державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів.

15 Оцінка впливу на соціально-економічні умови

15.1.1 В оцінці впливу на соціально-економічні умови аналізують на поточний стан та визначають ймовірність впливу на такі фактори, як: 1) здоров'я населення; 2) демографічна ситуація і рівень життя населення, у тому числі доступ до природних ресурсів і чистого довкілля.

15.1.2 Глибину оцінки визначають з урахуванням: 1) розташування планованої діяльності по відношенню до населених пунктів, сельбищної території і зон відпочинку; 2) підвищеної небезпеки, що представляє планована діяльність або об’єкт; 3) місцевого стану довкілля, техногенного тиску на здоров’я і умови життя населення і доступу населення до природних ресурсів.

15.1.3 Джерелами даних є офіційні відомості від місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, офіційні доповіді про стан довкілля і здоров’я населення, відкриті статистичні дані і довідники, інші офіційні джерела.

15.1.4 В оцінці застосовують методологію оцінки ризику для здоров’я населення (від неканцерогенних і канцерогенних факторів), економічні методи, експертні оцінки.

16 Опис і оцінка можливого впливу на довкілля, зумовленого технологією і речовинами, що використовуються

16.1.1 Оцінюють плановану діяльність на предмет: 1) потенційно небезпечних об'єктів, згідно із законодавством щодо об’єктів підвищеної небезпеки, їх ідентифікації та обліку, з урахуванням нормативів порогових мас небезпечних речовин та інших критеріїв; 2) видів робіт підвищеної небезпеки, а також машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки згідно зі встановленим переліком; 2) видів небезпеки і ймовірного рівня ризику для довкілля і здоров’я населення за обраного режиму експлуатації об’єкта (регламентів провадження планованої діяльності). Оцінку ризику проводять за такими показниками, як ймовірність ризику, а також, у разі ймовірного виникнення аварій, - величина і територіальне поширення ймовірних надзвичайних ситуацій (шкоди), інші показники, що використовуються для встановлення рівня можливих надзвичайних ситуацій.

16.1.2 В оцінці ризику для довкілля, зумовленого технологією і речовинами, що використовуються, застосовують методологію оцінки ризику, методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затверджену у встановленому

42

порядку, інші методологічні підходи, що застосовуються для оцінки ризиків щодо потенційно небезпечних об’єктів.

17 Опис методів прогнозування і використовувані дані про довкілля

17.1.1 В описі методів прогнозування перераховують усі використані методології моделювання і прогнозування, у тому числі нормативні методології, прийняті у сфері охорони навколишнього природного середовища, методологію оцінки ризиків, методології, рекомендовані міжнародними організаціями (фінансовими установами, експертними організаціями або ін.), з посиланням на джерела інформації. За потреби, зазначають використане програмне забезпечення

17.1.2 У підрозділі «Використовувані дані про стан довкілля» перелічують фактори довкілля, їхні об’єкти і властивості і зазначають джерела інформації про них або методи збору даних, рік (роки) збору даних або періоди, використані для осереднення даних.

17.1.3 Якщо здійснювалися спеціальні дослідження і вишукування, то характеризують методи і методики, використані для збору та оброблення даних, виконання вимірювань і спостережень, відбору проб, оброблення даних, перелік показників і властивостей, що вимірювалися, час аб о період збору даних, за потреби – технічні засоби.

18 Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів

18.1.1 На основі здійснених оцінок і прогнозів та з урахуванням проєктних рішень, представляють необхідні організаційні (заходи екологічного управління) та інженерні (технічні і технологічні) заходи. Заходи конкретизують настільки, наскільки це можливо на даному етапі проєктування: характеризують зміст заходу, метод, технологію або інші технічну умови реалізації, цільові показники (індикатори), на досягнення яких спрямований захід або за якими буде оцінений ефект від заходу, у тому числі показники ефективності, передбачені технічною або проєктною документацією на очисне устаткування.

18.1.2 У проєктуванні плану заходів враховують наступні принципи:1) Пріоритетність превентивних заходів: першочерговими є заходи із запобігання

будь-яким негативним впливам на довкілля включаючи аварійні ситуації. Заходи зі зменшення чи усунення впливів, а також компенсаційні заходи не можуть компенсувати відсутність або недотримання превентивних заходів.

2) «Забрудник платить». У випадках, коли самого лише дотримання технологічних схем не достатньо, щоб повністю попередити негативний вплив, плануються заходи, спрямовані на зменшення або усунення впливу.

3) До залишкових негативних впливів, які не вдається усунути жодним з попередніх заходів, застосовуються компенсаційні заходи.

4) Адаптивність плану заходів. Це означає, що: 1) реалізація заходів та їхні результати підлягають моніторингу; 2) результати/ наслідки заходів оцінюють на ефективність та відповідність природоохоронним цілям та екологічним нормативам; 3) план заходів підлягає коригуванню і внесенню змін за результатами здійснених заходів.

43

18.1.3 У категоризації (класифікації) та визначенні різноманітності заходів користуються, в тому числі, нормами і стандартами, чинними у сфері дозвільної документації щодо викидів від стаціонарних джерел, ГДС, відходів та ін., а також правилами техногенної безпеки, затвердженими в установленому порядку.

18.1.4 Якщо планована діяльність передбачає реконструкцію/ переоснащення/ розширення, то у плані заходів враховують заходи, що були затверджені в установленому порядку (порядках) при отриманні дозвільної документації на поточний стан.

18.1.5 Заходи зі зменшення або усунення негативних впливів та прогноз їх ефективності обґрунтовують спеціальними дослідженнями та експертними висновками.

18.1.6 З вищим рівнем деталізації описують заходи, пов’язані з впровадженням нових або інноваційних технологій, обробленням, вторинним використанням та утилізацією відходів, компенсаційні заходи.

18.1.7 До спеціальних заходів з охорони атмосферного повітря належать заходи щодо скорочення викидів згідно з переліком, прийнятим у порядку щодо отримання дозволу на викиди, заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва, інші заходи згідно з законодавством про охорону атмосферного повітря.

18.1.8 До спеціальних заходів з охорони поверхневих вод належать заходи з досягнення ГДС речовин згідно з порядком розробки та затвердження ГДС, водоохоронні заходи, передбачені водним законодавством, зокрема, щодо впровадження систем оборотного або повторно-послідовного водопостачання, повторного використання очищених зворотних (стічних) вод, впровадження повного обліку водокористування та водовідведення, охорони водних об’єктів та прибережних захисних смуг від порушень їхніх режимів, від забруднення і засмічення вод, запобігання шкідливій дії вод, заходи з поліпшення екологічного стану водних об’єктів; заходи щодо збереження водності річок; заходи, визначені з урахуванням затвердженого плану управління річковим басейном (за наявності).

18.1.9 До спеціальних заходів з охорони земель та ґрунтів належать такі, що передбачені законодавством про охорону земель, землевпорядною документацією, державними будівельними нормами розміщення та будівництва об'єктів у частині природоохоронних вимог, інженерної підготовки і захисту земель.

18.1.10 До спеціальних заходів з охорони надр належать: заходи з рекультивації порушених земель; із запобігання забрудненню та зниженню якості запасів корисних копалин, що не використовуються; попередження та зменшення проявів небезпечних геологічних процесів, рішення, що дозволяють ефективно використовувати вироблений простір гірничих виробок, супутні надра, що не були використані, відходи виробництва, складовані у надрах.

18.1.11 До спеціальних заходів з охорони та збереження фауни, флори і біорізноманіття належать такі, що передбачені законодавством про рослинний і тваринний світ, про природно-заповідний фонд, про Червону книгу України, про екологічну мережу України, про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, про мисливське господарство та полювання, заходи, передбачені правилами і нормами озеленення населених пунктів

18.1.12 Спеціальні заходи з управління відходами передбачають комплекс заходів згідно з законодавством про відходи та про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі заходи для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення, впровадження заходів і технологій кругової економіки, інноваційних технологій, що дозволяють роздільне збирання і

44

сортування, оброблення (перероблення) відходів, їх повторне використання або утилізацію.

18.1.13 Спеціальні заходи з відвернення і зниження шуму проєктуються з урахуванням державних санітарних правил і державних будівельних стандартів.

18.1.14 Спеціальні заходи із запобігання і зменшення впливу на об’єкти культурної спадщини планують з урахуванням законодавства про охорону культурної спадщини.

18.1.15 До компенсаційних заходів належать: заходи з рекультивації і ремедіації порушених/ забруднених земель; заходи з відновлення об’єктів, територій, в тому числі на інших територіях; грошові компенсації втрат (земель, інших природних ресурсів, матеріальних об’єктів тощо); переселення.

18.1.16 Компенсаційні заходи, що передбачають грошову компенсацію втрат, можуть проєктуватися виключно у випадках та в порядку згідно з чинним законодавством: якщо встановлений порядок застосовується у разі порушення природоохоронного законодавства, то він не може бути застосований при оцінці збитків (втрат) внаслідок будівництва, реконструкції та розширення підприємств, споруд та інших об'єктів і проведення робіт, передбачених проєктом.

18.1.17 Компенсаційні заходи з охорони і відновлення рослинного і тваринного світу, такі як пересаджування рослин з територій, відведених під забудову населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, будівництво доріг, трубопроводів, ліній електропередачі і зв'язку, а також з тих земель, що підлягають затопленню, інтродукція та акліматизація рослин, переселення диких тварин, будівництво споруд для міграцій тварин, здійснюються відповідно до встановлених законодавством порядків та обґрунтовуються з урахуванням висновків та рекомендацій експертів з відповідною кваліфікацією.

19 Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проєкту до ризиків надзвичайних ситуацій

19.1.1 У розділі розглядають ступінь ризику екологічних аварій і ймовірний вплив діяльності на довкілля у разі аварій та надзвичайних ситуацій.

19.1.2 Ступінь ризику екологічних аварій розглядають з урахуванням внутрішніх і зовнішніх чинників небезпеки, зокрема: об'єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих у встановленому порядку, технологічних циклів, у яких застосовуються небезпечні хімічні речовини або потенційно небезпечні технології, складних місцевих природних умов. Ступінь ризику оцінюють за ймовірністю настання певної події, обсягом, тяжкістю і територіальними масштабами екологічних та соціально-екологічних наслідків.

19.1.3 Як інструменти для оцінки застосовують: 1) затверджену в установленому порядку Методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, 2) методологію оцінки ризику, 3) оцінку ймовірності (частоти реалізації) аварій та збитків від них при визначенні еколого-економічної ефективності проєкту (планованої діяльності), 4) метод аналогій; 5) моделювання «проблемних зон» математичними методами, 6) інші методи. Аналіз еколого-економічної ефективності проводять за критерієм чистої приведеної вартості для декількох сценаріїв здійснення планованої діяльності, що характеризуються різним ступенем ризику надзвичайних ситуацій чи ймовірності настання аварій.

45

19.1.4 В оцінці ризиків збирають достатню кількість технічних даних про об'єкт, ідентифікують небезпечні процеси та об’єкти, об’єкти підвищеної небезпеки, розглядають аварії, причини та наслідки на об'єктах-аналогах, показники екологічного збитку від аварій і реалізовані заходи щодо їх ліквідації, оцінюють гіпотетичний ризик планованої діяльності з урахуванням її проєктних рішень і систем екологічного менеджменту, обґрунтовують необхідні умови і заходи здійснення планованої діяльності у безпечному режимі, у тому числі у разі зовнішніх надзвичайних ситуацій, консервації або ліквідації об’єкта.

19.1.5 Розглядають вразливість планованої діяльності (об’єкта) до надзвичайних кліматичних явищ, сейсмічних факторів та інших небезпечних геологічних процесів, шкідливої дії вод, до надзвичайних ситуацій, зумовлених внутрішніми чинниками, інших надзвичайних ситуацій.

19.1.6 Характеризуючи ймовірну аварію або надзвичайну ситуацію, визначають її вихідний стан або подію, сценарії розвитку і кінцевий стан, складають кількісні прогнози забруднення, оцінюють ймовірність виникнення підстав для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації згідно із законодавством.

20 Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, планів післяпроєктного моніторингу

20.1.1 В оцінці необхідності Програми моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля (далі – Програми моніторингу) та у її плануванні враховують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища щодо моніторингу навколишнього природного середовища, щодо доступу до первинної інформації (даних спостережень) згідно з порядком здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, оперативності доведення екологічної інформації до зацікавлених сторін згідно з порядком здійснення державного моніторингу довкілля.

20.1.2 Моніторинг впливу – це система регулярних спостережень, що здійснюється за встановленою програмою і включає 1) періодичні або регулярні вимірювання фактичних рівнів впливу на фактори та об’єкти довкілля з використанням прямих (інструментальних) вимірювань і спостережень, 2) визначення прогностичних рівнів, 3) оцінку наслідків виходячи з фактичних і прогностичних рівнів, а також 4) виявлення незареєстрованих впливів (які не були оцінені під час здійснення ОВД).

20.1.3 Контроль впливу – це перевірка відповідності впливу виробничих процесів на довкілля встановленим нормативам, стандартам і нормативним вимогам.

20.1.4 У Програму моніторингу включають:1) моніторинг і виробничий контроль усіх впливів, оцінених під час здійснення

ОВД як значні (за величиною та інтенсивністю), середньо- і довготривалі (тривалістю три і більше років), які з високою ймовірністю поширюються за межі санітарно-захисної зони, а також впливів, щодо яких виникли труднощі в їх оцінці;

2) моніторинг ефективності і контроль реалізації заходів із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження або компенсації значних впливів на довкілля;

3) інші необхідні завдання.

46

20.1.5 Рекомендується розробляти Програму моніторингу у консультаціях з тими самими експертами, що були залучені до досліджень поточного стану довкілля.

20.1.6 Тривалість Програми визначають з урахуванням періоду провадження планованої діяльності і швидкості згасання або усунення негативних впливів на довкілля за рахунок передбачених заходів та по завершенню планованої діяльності.

20.1.7 Періодичність здійснення вимірювань і спостережень у ході виконання Програми моніторингу визначають з урахуванням а) природи фактора довкілля, б) специфіки планованої діяльності (об’єкта), в) специфіки місцевих природних і соціально-економічних умов у зоні впливу планованої діяльності, г) загальноприйнятої у відповідному законодавстві або у відповідній галузі знань методології здійснення моніторингу атмосферного повітря, поверхневих чи підземних вод, ґрунтів, стану земель і небезпечних геологічних процесів, біорізноманіття.

20.1.8 У Програмі моніторингу визначають: спеціальні завдання (цілі), об’єкти моніторингу і виробничого контролю, показники і властивості для здійснення періодичних вимірювань і спостережень (показники-індикатори), технічні умови (такі, як контрольні точки, пости, створи або стаціонарні ділянки для здійснення вимірювань і спостережень, період або сезон, частота здійснення вимірювань і спостережень, необхідні технічні засоби, методи (збору даних, виконання вимірювань, оброблення даних). У Програмі рекомендується також визначити: порядок консультацій з експертами, уповноваженим органом і громадськістю, порядок вжиття, якщо за результатами моніторингу випливає така необхідність, додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

20.1.9 За законодавством про охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

20.1.10 До виробничого контролю включають: контроль якості сировини, палива чи матеріалів, які використовуються, якщо вони є джерелом забруднюючих речовин у викидах, зворотних водах, небезпечних відходах; контроль стану устаткування для очищення відхідних газів у викидах, для очищення стічних вод, іншого очисного обладнання; контроль якісного і кількісного складу зворотних (стічних) вод перед скиданням у приймачі; контроль складу і потужності викидів, на предмет дотримання ГДВ та інших умов дозволу на викиди; контроль стану об’єктів поводження з небезпечними відходами і місць видалення відходів у складі планованої діяльності та у власності суб’єкта; облік забору води із водних об’єктів та скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин засобами вимірювальної техніки. Періодичність здійснення вимірювань і спостережень визначають згідно із законодавством, державними і галузевими стандартами, планами заходів, затвердженими відповідною дозвільною документацією.

20.1.11 За законодавством про охорону навколишнього природного середовища, спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється, у т.ч., підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.

47

20.1.12 До змісту спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення (моніторингу) включають:

1) За наявності у планованій діяльності стаціонарних джерел викидів і зони житлової забудови чи зон відпочинку в межах зони впливу джерел викидів - моніторинг якості атмосферного повітря у контрольних точках, зокрема, на межі санітарно-захисної зони, у найближчій зоні житлової забудови та зонах відпочинку; обсяг показників і частота вимірювань встановлюються в кожному випадку окремо, з урахуванням засобів вимірювання (автоматизовані, пасивні, вручну) та інших вище зазначених факторів для визначення періодичності здійснення вимірювань і спостережень;

2) За наявності у планованій діяльності джерел скидання зворотних вод у водні об’єкти, джерел забруднення поверхневих чи підземних вод у водоохоронній зоні, прибережній захисній смузі чи зоні санітарної охорони водних об’єктів, інших значних джерел забруднення поверхневих чи підземних вод (таких, як накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод, накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів) - моніторинг вод у контрольному створі (створах) та / або спостережних свердловинах. Визначення обсягу показників і частоти вимірювань – як у попередньому пункті;

3) За наявності у планованій діяльності фізичних впливів на гідроморфологічні умови водотоку чи водойми, - моніторинг вод, зміст якого визначено в індивідуальному порядку;

4) За наявності у планованій діяльності а) значних джерел забруднення ґрунтів, таких, як накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, місця видалення відходів, накопичувачі промислових забруднених стічних вод, відкриті склади палива та іншої сировини/ матеріалів з вмістом небезпечних хімічних речовин, а також б) за наявності значних джерел викидів твердих суспендованих частинок з вмістом небезпечних хімічних речовин (важкі метали, радіонукліди, полі циклічні ароматичні вуглеводні з канцерогенним ефектом) - моніторинг забруднення ґрунтів у санітарно-захисній зоні, а також у контрольних точках за її межею з урахуванням а) напрямків міграції забруднюючих речовин у ґрунтах та б) переважаючих напрямків розсіювання і осідання викидів твердих суспендованих частинок, відповідно;

20.1.13 За наявності у планованій діяльності фізичних впливів на стан земель і надра, що можуть призвести до активізації небезпечних геологічних процесів, - моніторинг небезпечних геологічних процесів і деградації земель у санітарно-захисній зоні і за її межами у контрольних точках, визначених з урахуванням місцевих умов та аналізу ризиків. Рекомендована частота спостережень – двічі на рік, у весняний та пізньоосінній періоди, при цьому весняний період після сходження талих вод і спаду повені є пріоритетним.

20.1.14 За наявності у зоні впливу планованої діяльності важливих для збереження компонентів біорізноманіття (територій та об’єктів в обсязі, визначеному для оцінки впливу на фауну, флору і біорізноманіття даною Інструкцією), якщо під час здійснення ОВД встановлено ймовірний значний вплив планованої діяльності на зазначені території та об’єкти, - моніторинг стану збереження фауни, флори, біорізноманіття. Поняття «стан збереження біорізноманіття» розглядають у тлумаченні методології інвентаризації і моніторингу територій Смарагдової мережі, доступної за веб-пошуком Emerald Network Reference Portal. Зміст моніторингу

48

визначають у консультаціях з експертами з відповідною кваліфікацією, при цьому рекомендована частота здійснення спостережень коливається в межах один раз в 1-5 років, в залежності від об’єкта, притаманної йому динаміки змін і сили впливу планованої діяльності.

20.1.15 Якщо планована діяльність належить до переліку видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, - моніторинг викидів парникових газів у встановленому порядку.

20.1.16 Програму моніторингу, а також зміни до неї оприлюднюють у порядку, передбаченому законодавством.

20.1.17 Звіт про результати моніторингу і контролю щодо впливу на довкілля має містити: цілі, об’єкти і показники згідно з Програмою моніторингу, дані про місця і строки здійснення вимірювань і спостережень, використані методи і технічні засоби, результати (отримані значення показників і властивостей), для порівняння – цільові (нормативні) показники або показники на базовий стан (до початку планованої діяльності), прогнози (з урахуванням отриманих результатів) і визначення потреби у вжитті додаткових заходів. До звіту додають копії результатів прямих інструментальних випробувань (вимірювань), виконаних акредитованими випробувальними лабораторіями відповідно до Програми.

20.1.18 Аналітичні матеріали спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення (звіт про результати моніторингу і контролю щодо впливу на довкілля) передаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у друкованому вигляді та у форматі pdf-файлів.

20.1.19 З метою забезпечення інформування громадськості, суб’єкт забезпечує доступ до аналітичних матеріалів спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення (зокрема, до звіту про результати моніторингу і контролю щодо впливу на довкілля) для органів місцевого самоврядування і громадськості, зокрема, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті суб’єкта господарювання у відповідному для цього розділі сайту, або іншими способами, передбаченими законодавством. Дані, отримані за Програмою моніторингу, рекомендується розміщувати на офіційному веб-сайті суб’єкта господарювання у форматі електронних таблиць або надавати посилання на електронні сховища даних.

20.1.20 Результати прямих вимірювань, виконані а) випробувальними лабораторіями або б) засобами автоматизованого моніторингу, в рамках Програми моніторингу, встановленої і затвердженої уповноваженим органом, оприлюднюють на веб-сайті суб’єкта господарювання або іншими способами, передбаченими законодавством, не пізніше ніж через п’ять робочих днів після отримання оригіналів результатів.

20.1.21 Післяпроєктний моніторинг (далі - ППМ), або «моніторинг реалізації планованої діяльності» здійснюється для виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки та вимоги до здійснення ППМ визначаються уповноваженим органом у висновку з ОВД, і лише у разі, якщо з оцінки впливу на довкілля випливає така необхідність.

20.1.22 В умовах здійснення ППМ уповноважений орган звичайно визначає: об’єкт (об’єкти) і предмет ППМ, показники, за якими здійснюються вимірювання і спостереження, місце і строки, періодичність здійснення вимірювань і спостережень, порядок звітування.

49

20.1.23 До загальних критеріїв, за якими рекомендується (призначається) ППМ, належать наступні (перелік не є вичерпним):

1) обсяг вихідних даних виявився недостатнім для достовірної оцінки негативного впливу на певний фактор (об’єкт) довкілля під час здійснення ОВД;

2) згідно з моделюванням/ прогнозуванням під час здійснення ОВД, вплив планованої діяльності на довкілля за одним із факторів ймовірно сягатиме величини (розрахункових значень) на межі встановлених нормативів (екологічних, санітарно-гігієнічних) або, їх перевищуватиме, однак, достовірність прогнозів потребує перевірки польовими методами;

3) територія планованої діяльності або зона її найбільш інтенсивного впливу перетинаються із територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, іншими природоохоронними територіями, визначеними при оцінці впливу на фауну, флору і біорізноманіття.

Додаток 1. Показники для оцінки впливу на поверхневі води

1. Оцінка поточного стану масиву поверхневих вод на місцевому рівні, а також ймовірного впливу на поверхневі води здійснюється за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками, а також загальним рівнем засміченості і замулення на місцевому рівні.

2. До біологічних (гідробіологічних) показників належать: склад та середні кількісні показники фітобентосу, рослин-макрофітів, фітопланктону; склад та середні кількісні показники донних безхребетних; склад, середні кількісні показники та вікова структура риб. Звертають увагу на 1) найбільш чисельні, фонові види у пробах, 2) індикатори якості води, 3) охоронювані види.

3. До гідроморфологічних показників належать: площа водозбірного басейну (водозбірна площа) водного об'єкта (для малих водотоків і водойм) або його ділянки (для середніх і великих водотоків і водойм); джерела живлення водного стоку; дані багаторічних спостережень з найближчих гідрологічних постів щодо середньої багаторічної витрати води (куб.м/с), середнього багаторічного об’єму стоку (куб.км/рік), динаміки витрати води за сезонами (для водойм - динаміка наповнення водойми) – у повінь, у літню і зимову межінь, для незарегульованих водотоків - середньодобова витрата води року 95%-ної забезпеченості, для водотоків з зарегульованим стоком – встановлена гарантована витрата нижче греблі або санітарний попуск, для малопроточних водойм - найменш сприятливий режим водозабезпечення; ширина і глибина водотоку, діаметр і глибина водойми (середнє значення у місцевих умовах і в місцях розташування створів), для водойм - площа водної поверхні, об’єм води, тип водообміну; характер русла (природне, спрямлене, штучне, днопоглиблення); структура і субстрат річкового ложа/ озерного ложа; структура прибережної зони або озерних берегів (якщо планована діяльність передбачає зміну берегів). Гідроморфологічні умови характеризують з вищим рівнем деталізації, якщо планована діяльність передбачає, в тому числі, берегоукріплення, регулювання русла чи руслових процесів, реконструкцію гідротехнічних споруд та споруд гідрозахисту, встановлення нових водовипусків.

4. До фізико-хімічних і хімічних показників (показників якості води у водному об’єкті) належать: температура води (бажано – середньомісячна або середня у зимовий і літній періоди), водневий показник рН, біохімічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, завислі речовини, загальна мінералізація (вміст

50

розчинних солей), сульфати, хлориди, біогенні речовини - азот амонійний, нітрати, нітрити, мінеральний фосфор (у складі фосфатів), специфічні забруднюючі речовини, такі як нафтопродукти, інші хімічні речовини (з урахуванням переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об’єкти нормується, а також переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод), колі-індекс. Характеризуючи показники якості води, зазначають число вимірювань та проб на рік, на підставі яких встановлено фактичні значення (1-3 проби на рік – низький рівень надійності даних, 4-12 – від середнього до високого рівня надійності).

5. Якщо планована діяльність передбачає фізичні впливи на гідроморфологічні умови водних об’єктів, порушення земель і ґрунтового покриву у прибережній захисній смузі або скидання вод, що привносять додаткову каламутність у водний об’єкт, то оцінюють загальне замулення у місцевих умовах.

6. Забрудненість масиву поверхневих вод побутовим та іншим сміттям (побутові відходи, сміття будівельне та інше від людської діяльності; сюди не відносяться дерева, що впали у воду, інша органічна речовина природного походження, що потрапляє у зв’язку з відпадом дерев, кущів, трав, життєдіяльністю диких тварин).

Додаток 2. Об’єкти оцінки впливу на фауну, флору, біорізноманіття

1. Охоронювані види фауни і флори: об’єкти Червоної книги України, інші рідкісні і зникаючі види фауни і флори, що підлягають охороні відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Україною (Бернська Конвенція, Рамсарська Конвенція, ін.).

2. Території та об’єкти природно-заповідного фонду, інші природоохоронні території:2.1. Території та об’єкти природно-заповідного фонду України, включаючи: а) існуючі,

б) такі, що резервуються з метою наступного заповідання, в) такі, щодо яких підготовлені або схвалені клопотання про створення чи оголошення території або об’єкта природно-заповідного фонду

2.2. Території Смарагдової мережі2.3. Території, що охороняються згідно з Рамсарською Конвенцією (Рамсарські водно-

болотні угіддя)2.4. Біосферні резервати ЮНЕСКО в Україні, створені відповідно до програми

ЮНЕСКО «Людина і біосфера»2.5. Території екомережі, якщо були розроблені регіональні або місцеві схеми

екомережі3. Збережені природні і напівприродні комплекси:

3.1. Рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України3.2. Типи природних оселищ (біотопів), що підлягають охороні згідно з Резолюцією 4

(1996) до Бернської Конвенції3.3. Водно-болотні угіддя3.4. Наземні природні екосистеми, що характеризуються добре збереженою природною

або близькою до природної структурою, збереженими екологічними функціями і займають площу 1 га та більше. До них відносяться: ліси, природні кормові угіддя (пасовища, сіножаті), ділянки степової рослинності, луки, кам’яні розсипи, піски, солончаки. Також враховують фрагменти природних оселищ (біотопів) в оточуючому ландшафті, що служать екологічними коридорами для міграцій тварин та обміну генофондом біорізноманіття

51

3.5. Водні екосистеми в межах масивів поверхневих вод, що входять в обсяг досліджень поточного стану поверхневих вод

4. Зелені насадження населених пунктів і захисні насадження переважно штучного походження:

4.1. Зелені насадження4.2. Полезахисні лісосмуги4.3. Інші захисні насадження, у тому числі лісові ділянки та залужені землі у

прибережних захисних смугах.5. Біоресурси: мисливські тварини, водні біоресурси - об’єкти промислу, рослинні

ресурси загальнодержавного значення.

Додаток 3. Джерела інформації про фауну, флору, біорізноманіття, корисні для ідентифікації об’єктів і визначення методології досліджень

1. Національний каталог біотопів України. / За ред. А.А. Куземко, Я.П. Дідуха, В.А. Онищенка, Я.Шеффера, Київ, 2018, 442 с. У додатках міститься методологія збору та обробки даних у польових дослідженнях.

2. Тлумачний посібник оселищ Резолюції №4 Бернської Конвенції, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів охорони. / А.Куземко, С.Садогурська, О.Василюк, Київ, 2017, 124 с.

3. Voluntary Guidelines on biodiversity-inclusive Environmental Impact Assessment (EIA) adopted by the 8th Conference of the Parties to the Convention on Biological Diversity, Decision VIII/28. Доступ: https://www.cbd.int/

Нижче перераховані джерела інформації про методологію інвентаризації та моніторингу біорізноманіття на територіях Смарагдової мережі і визначення відповідних понять і термінів. Дана методологія відповідає вимогам до опису поточного стану і оцінки впливу на охоронюване і вразливе біорізноманіття:

4. The Emerald Network: A Network of Areas of Special Conservation Interest for Europe Explanatory document and compilation of relevant texts. / T-PVS/PA (2016) 4. Доступ: Emerald Network Reference documents - https://www.coe.int/en/web/bern-convention/documents1.

5. Explanatory Notes and Guidelines for the period 2013-2018 - Part 1: the report format field-by-field guidance / T-PVS/PA (2017) 17. Convention On The Conservation Of European Wildlife And Natural Habitats. Доступ: Emerald Network Reference Portal for the Reporting under Resolution No. 8 (2012) https://www.coe.int/en/web/bern-convention/reporting-res.-8-2012- .

6. Explanatory Notes and Guidelines for the period 2013-2018 - Part 2: Definitions and Methods / T-PVS/PA (2018) 10. Доступ: Emerald Network Reference Portal for the Reporting under Resolution No. 8 (2012) https://www.coe.int/en/web/bern-convention/reporting-res.-8-2012-.