Михайло Михайлович Коцюбинський

Любов і краса – це ті діаманти, які він вишліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури.

Володимир Гнатюк

Факт народження був закарбований у метричній книзі Вінницького Преображенського собору за 1864 рік у такій формі: “Сентябрь, 5. Народився “Михаил”

Сім'я

• Батько - губернський секретар Михайло Матвійович Коцюбинський

• Мати - Гликерія Максимівна

• Брат - Хома Коцюбинський

• Одружився у 1896 році з Вірою Устимівною Дешею

Будинок реального училища у Вінниці

Освіта

Початкову освіту дістав удома. З 1875 навчався в третьому класі Барської початкової школи. Згодом впродовж 5 років – у Шаргородському духовному училищі. Тут познайомився з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, захопився лірикою Генріха Гейне.

Будинок початкової школи в місті Барі

Працював

• 1882 – 1892 був репетитором сім׳ях чиновників міста Вінниці та села Лопатинці Ямпільського повіту

• З 1892 працює у філоксерній партії, яка вела боротьбу з виноградними шкідниками у молдавських селах

• Працював рік у житомирській газеті “Волинь”• З 1898 – у земській управі міста Чернігова• 1900-1911 – у статичному бюро губернського

земства

Політичне життя

• Після подорожі 1905 року до країн західної Європи бере участь у страйку працівників статичного бюро, відвідує збори організовані соціал-демократами

• Наприкінці 1906 року обраний головою Чернігівської просвіти

Лікування:

У 1909 році поїхав на лікування до Італії, де познайомився з Горьким. Також лікувався на острові Капрі. Після цього двічі відвідав Гуцульщину. Зиму 1911-1912 провів в Італії, за порадою лікарів

Після третього відвідування Гуцульщини з сином Юрком письменник повернувся зовсім немічним і кілька місяців лікувався в університетській клініці професора Образова, але медицина вже була безсилою.

Лікарня В.П. Образова в Києві

Смерть

25 квітня 1913 року

Поховано в Чернігові на Болдиній горі в гаю Троїцького монастиря

Творчість

Перші спроби

• Перше оповідання – “Андрій Соловійко або Вченіє світ, а невченіє тьма” 1884 року гостро розкритиковано і не видано

• Інші твори: “21-го грудня, на Введеніє” (1885); “Дядько та тітка” (1886);

• Віршовані твори – звичайні альбомні вірші “Новорічне побажання”, “Марусі М.”, “Шановній пані Н.Г.”

• Дітям молодшого віку адресовані прозові казочки “Чого ж вони зраділи?”, “Дві кізочки” видані в 1919 році

Дитячі оповідання

Перші дитячі оповідання:

• “Харитя”;

• “Ялинка”(1891);

• “Маленький грішник”(1893)

Доля селянина

Першим кроком було оповідання “На віру”(1891);

Далі “П'ятизлотник”(1892), “Ціповяз”(1893), де викриває зажерливість глитаїв та несправедливість тодішньої влади

Розвінчування старих і шукання нових ідеалів

Надзвичайно цікавою для розуміння ідейно-творчих шукань Коцюбинського є казка “Хо”(1894), що присвячена В.Боровикові, керівникові “Братства тарасівців”. Казка стала своєрідною художньо – публіцистичною інтерпретацією маніфесту тарасівців 1893 року. В якій Коцюбинський закликав до національно – культурного відродження України

Назустріч бурі

Єдиний твір про минуле - оповідання “Дорогою ціною”(1901).

Центральна тема твору – героїка народної боротьби. Коцюбинський йшов назустріч революції.

В теперішніх часах, коли література переповнена словами, часто не природною декламацією, - писала Коцюбинському 26 квітня 1902 року Наталя Кобринська,- Ваша Соломія – то джерело під час спеки

Шляхами соціально – психологічного реалізму

Етюд “Лялечка” розкриває процес духовного переродження земської вчительки. Так розвінчування нікчемності, мізерності культурництва поєднується з викриттям згубного впливу, духовного дурману на людину, з осудженням тієї рабської покори, яка освячувалася церквою, з показом лицемірної діяльності святенників

• Новела з татарського життя “На камені”(1902)

• Етюд “Цвіт яблуні”(1902) – вражає майстерністю психологічного аналізу та щирою ліричною схвильованістю

• 1904 – оповідання “У грішний світ” і “Під мінаретами” викривають лицемірство і брехню

На теми, висунуті революцією

• Перший відгук на події пов'язані з революцією – оповідання “Сміх”(1906);

• “Він іде!”(1906);

• Оповідання “Persona grata”(1907);

• Етюд “Невідомий”(1907);

• Оповідання “В дорозі”(1907);

• Цикл ліричних мініатюр “З глибини”(1903-1904);

• Нарис “Як ми їздили до Криниці”(1908);

• Новела “Intermezzo”(1908)

Повість “Fata morgana”

Змалювання селянства не як однорідної темної маси, а у виразно диференційованому, класовому розрізі, показ політично організованої, свідомої боротьби трудящих верств села за своє соціальне визволення, усвідомлення керівної ролі робітничого класу в революційних виступах, викриття сільських багатіїв – саме в цьому виявилися нові риси творчого методу Коцюбинського

Творчість останніх років

• Повість “Тіні забутих предків”(1911), що прозвучала величним гімном краси життя, світлих почуттів людини;

• Оповідання “Подарунок на іменини”(1912) – викриття царських опричників, душителів визвольної боротьби народу;

• Оповідання “Коні не винні”(1912);• Новела “Сон”(1911);

З думою про життя

Творчий шлях Коцюбинського завершується нарисом “Хвала життю”(1912) і своєрідним циклом мініатюр, об'єднаних спільною назвою “На острові”;

Останній етюд

Глибоко символічним є останній етюд, присвячений дивній таємниці агави, яка “цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти”

Літературно - меморіальний музей М.Коцюбинського у ВінниціЛітературно - меморіальний музей М.Коцюбинського у Вінниці

Будинок М.Коцюбинського у Чернігові (нині будинок - музей

М.Коцюбинського)

Місце письменника в історії літератури

Письменник широкої соціальної проблематики, майстер психологічного аналізу, талановитий художник – новатор, що віртуозно володів словом і виробив свій яскравий самобутній стиль,- таким увійшов в українську літературу Михайло Коцюбинський

Хронологічна таблиця

• 1864, 17 (5ст.ст.) вересня – у сім'ї дрібного урядовця у місті Вінниці народився М.Коцюбинський

• 1873 – 1876 – пробує складати українські пісні на взірець народних, пише велику повість з фінського життя (російською мовою)

• 1875 – 1876 – вступає в третій клас народного училища в місті Барі

• 1876 – 1880 – Навчається в Шаргородському духовному училищі. Знайомиться з творами українських, російських та зарубіжних класиків. Читає філософські твори Феєрбаха и Фур'є.

• 1881 – 1882 – живе у Кам'янці – Подільському, де зближується з групою молодих семінаристів, ентузіастів - народників

• 1883 – повертається до Вінниці. Дає приватні уроки. Засновує нелегальний гурток молоді, учасники якого читають заборонені твори Чернишевського, Добролюбова, Салтикова – Щедріна, Некрасова. Поліція робить обшук на квартирі Коцюбинського і заносить його ім'я у списки “неблагонадійних”

• 1884 – написав оповідання “Андрій Соловійко або Вченіє світ, а невченіє тьма”

• 1885 – поліція робить другий обшук на квартирі Коцюбинського. Знайдено два примірники забороненого “Каталога книг для систематичного чтения и саморазвития”.

• 1886 – працює приватним учителем в родині попа. Помирає батько Коцюбинського

• 1887 – пише вірші та перекладає з польської

• 1888 – 1889 – обирається гласним до Вінницької міської думи на чотири роки

• 1890 – вперше в львівському журналі “Дзвінок” друкується його вірш “Наша хатка”. Побував у Львові, де познайомився з Франком. Перекладає на українську мову твори Достоєвського, Міцкевича, Ожешко. Написав статтю “Життя українців по малих містах. З українського Поділля”.

• 1891 – складає іспит при Вінницькому реальному училищі і одержує посвідчення про присудження йому звання народного вчителя. Вчителює в селі Лопатинцях на Вінниччині. Здійснює подорож на могилу Т.Г.Шевченка

• 1892 – 1895 – працює в Молдавії у комісії по боротьбі з філоксерою.

• 1895 – 1896 – переїжджає на роботу в кримську філоксерну комісію. Одружується з Вірою Устимівною Дешею

• 1897 – працює в Житомирі в газеті “Волынь”, редагує розділ “Хроника”, друкує ряд статей під рубрикою “Свет и тени русской жизни”

• 1898 – переїжджає на постійне проживання у Чернігів, одержує посаду діловода в Чернігівській земській управі, листується з Панасом Мирним

• 1899 – львівське видавництво “Українсько – руської видавничої спілки” надрукувало збірку оповідань Коцюбинського “В путах шайтана”

• 1900 – переходить на посаду статистика в Чернігівському земстві. Зближується з соціал – демократами. Виходить збірка оповідань “По-людському”

• 1901 – розсилає кореспондентам статбюро економічну та суспільно – політичну літературу

• 1902 – стає членом Чернігівської архівної комісії

• 1903 – написав оповідання “Fata morgana”. На відкритті пам'ятника Котляревському у Полтаві знайомиться з Панасом Мирним, Короленком, Лесею Українкою, Стефаником. Виходить збірка оповідань “Поєдинок”

• 1904 – виходить з членів Чернігівської архівної комісії. Відпочиває в Алупці, Алушті

• 1905 – на зборах Чернігівської громадської бібліотеки виступає з промовою проти утисків цензури. Виїжджає за кордон на лікування. Відвідує Німеччину, Італію, Австрію, Швейцарію

• 1906 – обирається головою чернігівського товариства “Просвіта”

• 1907 – на запрошення Коцюбинського з концертом у Чернігів приїжджає Лисенко

• 1908 – відпочиває у селі Кононівці

• 1909 – лікується на острові Капрі і здружується з Горьким

• 1910 – вдруге виїжджає лікуватися на острів Капрі. З ініціативи Горького видавництво “Знание” друкує російською мовою “Рассказов” Коцюбинського

• 1911 – організовує літературні “суботи”. Виїжджає на Буковину в село Криворівню, де збирає матеріал для повісті “Тіні забутих предків”. Залишає роботу в земстві. Втретє виїжджає на острів Капрі. У Львові виходить четвертий том творів письменника – збірка “Дебют”

• 1912 – у березні повертається на Україну. Лягає в клініку професора Образова в Києві

• 1913 – у січні повертається з лікарні до Чернігова.

• 25 квітня 1913 року Михайло Михайлович Коцюбинський помирає. Похований письменник у Чернігові на Болдиній горі, над Десною