МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ · 2019-12-03 · fорфологічна та анатомічна будова вегетативних органів

СТРУКТУРА РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“БІОЛОГІЯ”

1. Опис дисципліни “Біологія”

Дисципліна

“Біологія”

Галузь знань,

спеціальність, СВО

Характеристика

навчальної дисципліни

Кількість кредитів – 5 галузь знань:

10 «Природничі науки»

20 «Аграрні науки та

продовольство»

Статус дисципліни обов’язкова

Мова навчання

українська

Кількість залікових

модулів – 4

спеціальність

101 «Екологія»

201 «Агрономія»

Рік підготовки:

Денна – І

Заочна – І

Семестр:

Денна – І

Заочна – ІІІ

Кількість змістових

модулів – 2

Ступінь вищої освіти –

бакалавр

Лекції:

Денна – 30 год.

Заочна – 10/8 год.

Практичні заняття:

Денна – 30

Заочна – 4/2 год.

Загальна кількість

годин – 150

Самостійна робота:

Денна – 82

Заочна – 136/140

Індивідуальна робота :

Індивідуальна робота

(КПІЗ) – 4год.

Тренінг – 4 год.

Тижневих годин – 10,

з них аудиторних – 4

Вид підсумкового

контролю – екзамен

2. Мета і завдання дисципліни «Біологія»

2.1. Мета вивчення дисципліни.

Головна мета курсу ―Біологія‖ – вивчення основних закономірностей і

законів розвитку живих організмів, їх різноманітності, поширення, еволюції та

форм співіснування в екологічних системах. Дисципліна дає знання про

найважливіші життєві процеси організмів і механізми їх регуляції (як окремих

видів так і їх сукупностей на рівні асоціацій, ценозів, екосистем). Ця

дисципліна належить до фундаментальних наук, які формують фаховий

світогляд майбутніх екологів і агрономів.

2.2. Завдання вивчення дисципліни

Завданням дисципліни є з’ясування особливостей різних рівнів

організації живого, формування у студентів цілісного уявлення про біологічне

різноманіття, а також здобуття навичок у вирішенні проблемних ситуацій на

конкретних прикладах (визначення статусу екосистеми за індикаторними

видами; оцінка загального фізіологічного стану біоти та її окремих показників

―цвітіння‖ водойми; тощо).

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

‒ прояви життя на всіх рівнях організації живого (субклітинному,

клітинному, тканинному, окремого органу, організмовому і надорганізмовому,

біосферному);

‒ характерні особливості морфології, фізіології, систематики та екології

основних груп живих організмів;

‒ структурні й генетичні зв’язки організмів, їх взаємовідносини між

собою і з неживими компонентами навколишнього середовища;

‒ центри походження і різноманітності культурних рослин та райони

одомашнення тварин.

вміти:

‒ визначати та оцінювати складові біологічних процесів і систем;

‒ використовувати методи та підходи біологічних досліджень при оцінках

стану навколишнього середовища;

‒ визначати систематичне положення організмів та ін.

2.3. Найменування та опис компетентностей, формування котрих

забезпечує вивчення дисципліни:

‒ здатність до критичного осмислення основних теорій, методів та

принципів природничих наук;

‒ здатність обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи,

спрямовані на збереження ландшафтно-біологічного різноманіття та

формування екологічної мережі;

‒ знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних

концепцій, правил і теорій, пов’язаних із вирощуванням сільськогосподарських

та інших рослин;

‒ здатність розрізняти пристосування організмів до умов середовища

існування;

‒ здатність виявляти порушення розвитку організмів внаслідок мутацій,

спричинених негативною дією факторів навколишнього середовища;

‒ здатність аналізувати зміни в екосистемах за станом живих організмів;

‒ здатність оцінювати та передбачати наслідки людської діяльності на

стан біосистем різних рівнів організації (організм, популяцію, екосистему);

‒ здатність використовувати базові знання основних підрозділів аграрної

науки (рослинництво, землеробство, селекція та насінництво, плодівництво,

овочівництво, захист рослин).

2.4. Передумови для вивчення дисципліни.

Вивчення курсу ―Біологія‖ передбачає наявність систематичних та

ґрунтовних знань із суміжних курсів (Екологія), цілеспрямованої роботи над

вивченням спеціальної літератури, активної роботи на лекціях та практичних

заняттях, самостійної роботи та виконання індивідуальних завдань..

2.5. Результати навчання.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

‒ виявляти фактори, що визначають формування ландшафтно-

біологічного різноманіття,

‒ розуміти основні екологічні закони, правила та принципи охорони

довкілля та природокористування,

‒ розуміти основні концепції, теоретичні та практичні проблеми в галузі

природничих наук, що необхідні для аналізу і прийняття рішень в сфері

екології, охорони довкілля та оптимального природокористування;

‒ демонструвати навички впровадження природоохоронних заходів та

проектів;

‒ володіти статистичними методами опрацювання даних в агрономії.

3. Програма навчальної дисципліни:

Змістовий модуль 1. Анатомія і морфологія рослин. Систематика.

Тема 1. Система біологічних наук

Зв'язок біологічних наук з іншими науками. Завдання сучасної біології.

Методи біологічних досліджень. Рівні організації живої природи. Значення

досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства

Література: 1, 4, 5, 20.

Тема 2. Анатомія рослин як складова частина біології Зміст, завдання та методи дослідження анатомії рослин. Методи вивчення рослинного

організму. Мікроскопічні методи дослідження внутрішньої будови рослинного організму

Література: 2, 4, 6, 13, 14, 17, 25.

Тема 3. Морфологічна та анатомічна будова вегетативних органів

рослин

Пагін. Визначення пагона. Загальна морфологія пагона, точка росту,

вузли і міжвузля. Листові рубці та брунькові кільця. Розвиток частин пагона в

точці росту. Поняття про бруньку. Корінь, його функції та анатомічна будова.

Визначення кореня, його основні функції. Симбіоз з грибами та

азотфіксуючими бактеріями, типи мікоризи. Описова класифікація кореневих

систем трив’янистих рослин. Диференціація коренів у кореневій системі

деревних рослин. Класифікація кореневих систем за морфологічною природою

коренів, які її складають, за ступенем насиченості об’єму грунту коренями, за

розподілом коренів по його горизонтах. Кореневі паростки. Спеціалізація та

метаморфози вегетативних органів. Мультифункціональність органів як основа

для виникнення їх різноманітних спеціалізацій. Метаморфози надземних

пагонів та їх частин: прутоподібні пагони, кладодії і філокладії, пагони

сукулентних рослин, надземні столони (вуса), колючки і вусики, їх

морфологічна природа, надземні бульбоподібні пагони, філодії, листки

комахоїдних рослин. Метаморфози підземних пагонів: кореневища, бульби,

цибулини, бульбоцибулини, їх морфологічні типи та способи наростання,

підземні столони. Метаморфози кореня: корені-причіпки і корені-присоски,

контрактильні, опорні, повітряні, дихальні корені, кореневі шишки.

Морфологічна природа коренеплодів та їх господарське значення

Література: 2, 4, 6, 13, 14, 17, 25.

Тема 4. Морфологічна та анатомічна будова генеративних органів

рослин

Розмноження і відтворення та їх співвідношення в житті рослин.

Уявлення про цикли відтворення, класифікація циклів відтворення за місцем

редукційного поділу. Гаметофіт і спорофіт. Чергування поколінь та його типи.

Природне і штучне вегетативне розмноження , їх способи. Поняття про клон.

Безстатеве розмноження спорами. Статеве розмноження і відтворення. Цикл

розмноження у голонасінних. Запилення. Запліднення. Розвиток зародка.

Будова насінини. Біологічна суть і значення насінневого розмноження.

Генеративні органи і цикл відтворення покритонасінних. Розміщення

квіток на рослині. Суцвіття, їх типи і біологічне значення. Частини квітки, їх

розташування на квітколожі і морфологічне різноманіття. Визначення плода.

Розвиток плода; оплодень, типи його будови; сучасні принципи класифікації

плодів. Способи поширення плодів і насіння.

Література: 2, 4, 6, 13, 14, 17, 25.

Тема 5. Систематика рослин

Історія формування сучасної систематики рослин. Класифікаційні

одиниці у систематиці рослин. Бінарна номенклатура. Систематика нижчих

рослин. Систематика вищих рослин. Голонасінні та Покритонасінні рослини.

Література: 2, 4, 6, 13, 14, 17, 23, 25.

Тема 6. Основи генетики та селекції рослин

Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень. Закони Г.

Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. Хромосомна теорія

спадковості. Зчеплене успадкування. Взаємодія генів. Комбінативна мінливість.

Мутаційна мінливість. Види мутацій. Мутагени. Модифікаційна мінливість.

Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Химерні та трансгенні

організми. Генетичні основи селекції організмів. Основні напрямки сучасної

біотехнології.

Література: 5, 8, 9, 10, 11, 12, 22.

Змістовий модуль 2. Біоекологія

Тема 7. Популяція. Екосистема.

Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції.

Фактори, які впливають на чисельність популяції. Екологічні чинники.

Середовище існування, пристосування організмів до середовища існування.

Біологічні адаптивні ритми організмів. Угрупування та екосистеми. Склад і

структура угрупувань. Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.

Взаємодії організмів в екосистемах. Колообіг речовин і потік енергії в

екосистемах. Продуктивність екосистем. Особливості агроекосистем. Рівні

організації агроекосистем. Загальні поняття про стійкість та динаміку

агроекосистеми. Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистем.

Шляхи підвищення стійкості агроекосистеми.

Література: 3, 15, 16, 18, 19, 21, 24.

Тема 8. Біосфера.

Загальна характеристика біосфери. Вчення В.І.Вернадського про

біосферу. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса. Вплив діяльності людини

на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери.

Література: 3, 15, 16, 18, 19, 21, 24.

Тема 9. Основи біогеографії.

Біогеографія як наука про поширення живих організмів і їхніх

угрупувань. Методи флористичних і фауністичних досліджень. Поняття

―ендемізм‖, центри систематичної розмаїтості. Система флористичного і

фауністичного районування суші. Стисла характеристика флористичних царств,

областей, і фауністичних областей і підобластей. М.І. Вавілов про центри

походження культурних рослин. Характеристика основних центрів. Сучасні

ареали найважливіших культурних рослин: пшениці, кукурудзи, рису, картоплі,

винограду; поширення кормових, волокнистих, декоративних, лікарських

рослин. Центри походження домашніх тварин: коня, корови, вівці, курки й ін.

Література: 3, 15, 16, 18, 19, 21, 24.

4. Структура залікового кредиту з дисципліни “Біологія”

(денна форма навчання)

Кількість годин

Лекції Прак-

тичні

заняття

Самостій-

на робота

Індиві-

дуальна

робота

Контрольні

заходи


Тема 1. Система біологічних наук 1 1 9 Тести

Тема 2. Анатомія рослин як

складова частина біології

1 1 9 Тести

Тема 3. Морфологічна та анатомічна

будова вегетативних органів рослин

4 4 10 Тести

Поточне

опитування Тема 4. Морфологічна та анатомічна

будова генеративних органів рослин

2 2 9 2 Тести

Поточне

опитування Тема 5. Систематика рослин 6 6 11 Тести

Тема 6. Основи генетики та селекції

рослин

4 4 9 Тести

Модульне

опитування

та

тестування


Тема 7. Популяція. Екосистема 6 6 11 2 Тестування

та

опитування Тема 8. Біосфера 2 2 9 КПІЗ

Тема 9. Основи біогеографії 4 4 9 Ректорська

контрольна

робота Разом 30 30 86 4

(заочна форма навчання)

Кількість годин

Лекції Прак-

тичні

заняття

Самостій-

на робота

Індиві-

дуальна

робота

Контрольні

заходи


Тема 1. Система біологічних наук 1/1 -/- 15/15 Тести

Тема 2. Анатомія рослин як

складова частина біології

-/1 -/- 15/15 Тести


будова вегетативних органів рослин

1/1 1 15/15 Тести


будова генеративних органів рослин

1/1 1 15/15 Тести

Тема 5. Систематика рослин 1/1 -/- 17/16 Тести

Тема 6. Основи генетики та селекції

рослин

1/2 -/- 15/15 Тести


Тема 7. Популяція. Екосистема 1/1 -/1 17/15 Тести

Тема 8. Біосфера 1/1 -/- 15/15 Тести

Тема 9. Основи біогеографії 1/1 -/1 16/15 Тести

Разом 8/10 2/4 140/136

5. Тематика практичних (семінарських або лабораторних) занять


Практичне заняття №1

Тема: Анатомія рослин як складова частина біології.

Мета: узагальнити знання студентів про біологічні науки й показати

зв’язок між ними. Ознайомити студентів із завданнями сучасної біології. Дати

сучасне визначення поняттю «життя», визначити принципи функціонування й

структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого.

Питання для обговорення:

1. Зв'язок біологічних наук з іншими науками. Завдання сучасної біології.

Методи біологічних досліджень.

2. Рівні організації живої природи.

3. Зміст, завдання та методи дослідження анатомії рослин.

4. Методи вивчення рослинного організму. Мікроскопічні методи

дослідження внутрішньої будови рослинного організму

Література: 1, 2, 4, 5, 6, 13, 14, 17, 20, 25.

Практичне заняття №2-3

Тема: Морфологічна та анатомічна будова вегетативних органів

рослин Мета: з'ясувати особливості будови пагона та кореня як вегетативних

органів рослин; ознайомити студентів з їх видозмінами; удосконалювати

навички роботи з гербарієм рослин; формувати вміння визначати кореневі

системи за їх зовнішньою будовою.


1. Пагін. Визначення пагона. Загальна морфологія пагона, точка росту,

вузли і міжвузля.

2. Поняття про бруньку. Листок

3. Корінь, його функції та анатомічна будова.

4. Спеціалізація та метаморфози вегетативних органів.

Мультифункціональність органів як основа для виникнення їх різноманітних

спеціалізацій.

5. Метаморфози надземних пагонів та їх частин: прутоподібні пагони,

кладодії і філокладії, пагони сукулентних рослин, надземні столони (вуса),

колючки і вусики, їх морфологічна природа, надземні бульбоподібні пагони,

філодії, листки комахоїдних рослин.

6. Метаморфози підземних пагонів: кореневища, бульби, цибулини,

бульбоцибулини, їх морфологічні типи та способи наростання, підземні

столони.

7. Метаморфози кореня: корені-причіпки і корені-присоски,

контрактильні, опорні, повітряні, дихальні корені, кореневі шишки.

8. Морфологічна природа коренеплодів та їх господарське значення

Література: 2, 4, 6, 13, 14, 17, 25.


Тема: Морфологічна та анатомічна будова генеративних органів

рослин Мета: повторити, закріпити, узагальнити й систематизувати знання, про

генеративні органи, які забезпечують розмноження квіткових рослин.


1. Розмноження і відтворення та їх співвідношення в житті рослин.

2. Безстатеве розмноження спорами.

3. Статеве розмноження і відтворення.

4. Цикл розмноження у голонасінних.

5. Будова насінини. Біологічна суть і значення насінневого розмноження.

6. Генеративні органи і цикл відтворення покритонасінних.

7. Розміщення квіток на рослині. Суцвіття, їх типи і біологічне значення.

8. Визначення плода. Розвиток плода; оплодень, типи його будови;

сучасні принципи класифікації плодів. Способи поширення плодів і насіння.

Література: 2, 4, 6, 13, 14, 17, 25.


Тема: Систематика рослин Мета: з'ясувати особливості систематики вищих та нижчих рослин.


1. Історія формування сучасної систематики рослин.

2. Класифікаційні одиниці у систематиці рослин.

3. Бінарна номенклатура.

4. Систематика нижчих рослин.

5. Систематика вищих рослин.

Література: 2, 4, 6, 13, 14, 17, 23, 25.


Тема: Основи генетики та селекції рослин Мета: повторити, закріпити, узагальнити й систематизувати знання, про

особливості спадковості та мінливості у рослин, визначити генетичні основи

селекції рослин.


1. Основні поняття генетики.

2. Методи генетичних досліджень.

3. Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.

4. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Взаємодія

генів.

5. Комбінативна мінливість.

6. Мутаційна мінливість. Види мутацій. Мутагени.

7. Модифікаційна мінливість. Роль генотипу і середовища у формуванні

фенотипу. Химерні та трансгенні організми.

8. Генетичні основи селекції організмів.

9. Основні напрямки сучасної біотехнології.

Література: 5, 8, 9, 10, 11, 12, 22.



Тема: Популяція. Екосистема

Мета: повторити, закріпити, узагальнити й систематизувати знання, про

особливості формування популяцій рослинних та тваринних організмів,

екологічні фактори, продуктивність екосистем.


1. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції.

Фактори, які впливають на чисельність популяції.

2. Екологічні чинники.

3. Середовище існування, пристосування організмів до середовища

існування.

4. Біологічні адаптивні ритми організмів.

5. Угрупування та екосистеми. Склад і структура угрупувань.

6. Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.

7. Взаємодії організмів в екосистемах. Колообіг речовин і потік енергії в

екосистемах. Продуктивність екосистем.

Література: 3, 15, 16, 18, 19, 21, 24.


Тема: Біосфера Мета: закріпити уявлення про біосферу як оболонку Землі; ознайомити

студентів з науковою діяльністю В.І.Вернадського; сформувати уявлення про

ноосферу як екологічно стабільне суспільство і необхідну умову розвитку

людства


1. Загальна характеристика біосфери.

2. Вчення В.І.Вернадського про біосферу.

3. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса.

4. Вплив діяльності людини на стан біосфери.

5. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери.

Література: 3, 15, 16, 18, 19, 21, 24.


Тема: Основи біогеографії Мета: закріпити уявлення про біосферу як оболонку Землі; ознайомити

студентів з науковою діяльністю В.І.Вернадського; сформувати уявлення про

ноосферу як екологічно стабільне суспільство і необхідну умову розвитку

людства


1. Біогеографія як наука про поширення живих організмів і їхніх

угрупувань.

2. Методи флористичних і фауністичних досліджень.

3. Поняття ―ендемізм‖, центри систематичної розмаїтості. Система

флористичного і фауністичного районування суші.

4. Стисла характеристика флористичних царств, областей, і фауністичних

областей і підобластей.

5. М.І. Вавілов про центри походження культурних рослин.

Характеристика основних центрів.

6. Сучасні ареали найважливіших культурних рослин: пшениці,

кукурудзи, рису, картоплі, винограду; поширення кормових, волокнистих,

декоративних, лікарських рослин.

7. Центри походження домашніх тварин: коня, корови, вівці, курки й ін.

Література: 3, 15, 16, 18, 19, 21, 24.

6. Комплексне практичне індивідуальне завдання

Індивідуальні завдання з дисципліни ―Біологія‖ виконуються самостійно

кожним студентом на основі вільного вибору теми завдання. КПІЗ охоплює усі

основні теми дисципліни. Метою виконання КПІЗ є поглиблення знань

студентів у тих темах курсу, що найменш розглядаються у лекційних і

практичних заняттях. При виконанні та оформленні КПІЗ студент може

використати комп’ютерну техніку, інформацію з Інтернету, статистичний,

довідковий та інші необхідні матеріали. Виконання КПІЗ вимагає від студентів

навичок опрацювання статистичних показників, вміння робити еколого-

біологічні розрахунки, аналізувати і систематизувати використану інформацію,

робити висновки та рекомендації щодо вирішення поставлених екологічних

проблем. КПІЗ оцінюється за 100 – бальною шкалою з наступним її

переведенням у середньозважену величину в залежності від питомої ваги

відповідної складової залікового кредиту.

Варіанти КПІЗ з дисципліни «Біологія»

1. Зміна біорізноманіття та домінування видів рослинного і тваринного

світу у зв’язку з трансформацією природного середовища.

2. Адаптація біо-, екосистем до токсичних хімічних факторів середовища.

3. Проблема продуктивності і стійкості екосистем в умовах порушення

біогеохімічних циклів.

4. Особливості вегетативного розмноження деревних та квітково-

декоративних рослин за дії стимуляторів росту.

5. Дослідження основних чинників, які впливають на «цвітіння» води

певного населеного пункту.

6. Моніторинг екологічного стану водойм за допомогою водоростей –

індикаторів забруднення.

7. Дослідження шляхів боротьби із заростанням акваріумів

мікроводоростями.

8. Вплив рекреаційного навантаження на стан водної рослинності міських

водойм.

9. Аналіз систематичної структури флори Тернопільської області (району,

населеного пункту).

10. Характеристика видового складу отруйних грибів Тернопільської

області.

11. Характеристика ендемічних та реліктових видів рослин Західного

Поділля.

12. Характеристика рослинності природного заповідника «Медобори»

(Тернопільська область).

13. Фізіолого-біологічні особливості деяких реліктових рослин, як

показники адаптації

14. Ботанічна характеристика деяких природничо-заповідних територій

Вашого району.

15. Водорості. Загальні ознаки, різноманітність та особливості

поширення.

16. Різноманітність та продуктивність культурних рослин.

17. Морфо-анатомічні та екологічні особливості рослин (будь-якої групи)

Вашого району.

18. Еколого-біологічна характеристика ботанічних чи зоологічних

об'єктів Вашого району (класів, рядів, родин, родів).

19. Технології використання рослинних організмів для утилізації СО2

20. Енергія біомаси.

21. Біологічна та еволюційна роль розмноження живих організмів.

22. Залежність проявлення генів від умов зовнішнього середовища

(фенотипічна мінливість) на прикладі конкретного виду рослин.

23. Селекція мікроорганізмів.

24. Досягнення та основні напрями сучасної селекції рослин.

25. Вегетативне розмноження рослин, його значення у природі та

господарстві людини.

7. Самостійна робота

№

п/п Тематика

К-сть

годин

1. Методи досліджень у ботаніці, роль ботанічних знань

у підготовці фахівців із агрономії і екології 3

2. Практичне використання рослинного світу та

господарсько важливі групи рослин

6

3. Принципи бінарної номенклатури 3

4. Систематика нижчих рослин 6

5. Цикл розмноження у голонасінних. 3

6. Клонування рослинних організмів 3

7. Симбіоз коренів вищих із мікроорганізмами ґрунту 3

8. Штучне вегетативне розмноження культурних

рослин

4

9. Морфологія стебла 3

10. Морфологія кореня 3

11. Морфологія листка 3

12. Формула квітки, типи суцвіть. Формування плодів 3

13. Пристосування плодів і насіння до поширення 3

14. Класифікація життєвих форм рослин 3

15. Вікові стани рослин 3

16. Генетичні процеси у популяціях 6

17. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості М.І.

Вавілова

3

18. Селекція мікроорганізмів: бактерії та водорості. 6

19. Роль різних абіотичних факторів у житті рослин 3

20. Структура агрофітоценозів 3

21. Еволюція фітоценозів 3

22. Вчення про ноосферу та техносферу 3

23. Заходи з охорони рослинного світу України 3

Разом: 82

8. Тренінг з дисципліни

Тематика: Формування морфологічного гербарію вегетативних

органів рослини (на прикладі рослин свого населеного пункту)

1. Сформувати гербарій, оформити опис зразків.

2. На карті виділити ареали поширення найчисельніших видів рослин, що

представлені у гербарії.

3. Розробити мультимедійну презентацію гербарних зразків.

9. Засоби оцінювання та методи демонстрування результатів

навчання

У процесі вивчення дисципліни ―Біологія‖ використовуються наступні

засоби оцінювання та методи демонстрування результатів навчання:

- стандартизовані тести;

- поточне опитування;

- залікове модульне тестування та опитування;

- презентації результатів виконаних завдань та досліджень;

- оцінювання результатів КПІЗ;

- студентські презентації та виступи на наукових заходах;

- ректорська контрольна робота;

- екзамен;

- інші види індивідуальних та групових завдань.

10. Критерії, форми поточного та підсумкового контролю Підсумковий бал (за 100-бальною шкалою) з дисципліни ―Біологія‖

визначається як середньозважена величина, залежно від питомої ваги кожної

складової залікового кредиту:

Для екзамену Заліковий

модуль 1

Заліковий модуль 2

(ректорська

контрольна робота)

Заліковий модуль 3

(підсумкова оцінка за

КПІЗ, враховуючи

поточне опитування)

Заліковий

модуль 4

( екзамен)

20% 20% 20% 40%

8 тиждень 15 тиждень 16 тиждень

Шкала оцінювання:

За шкалою

ТНЕУ

За

національною

шкалою

За шкалою ECTS

90–100 відмінно А (відмінно)

85–89 добре В (дуже добре)

75-84 С (добре)

65-74 задовільно D (задовільно)

60-64 E (достатньо)

35-59 незадовільно FX (незадовільно з можливістю

повторного складання)

1-34 F (незадовільно з обов’язковим

повторним курсом)

11. Інструменти, обладнання та програмне забезпечення,

використання яких передбачає навчальна дисципліна

№ Найменування Номер теми 1 Електронний варіант лекцій 1–9

2 Тестові завдання (електронний варіант) 1–9

3 Ректорські контрольні роботи (у т.ч. електронний

варіант)

1–9

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

1. Барна І. Загальна біологія: Збірник задач. – Тернопіль: Підручники і

посібники, 2012. – 736с.

2. Барна М. М. Ботаніка. Практикум з анатомії та морфології рослин / М. М.

Барна. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — 304 с.: іл.

3. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. Ю. Основи екології:

Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 408 с.

4. Біологія [Текст] : посіб. для вступників до вищ. навч. закл. /

М.Є.Кучеренко, П.Г.Балан, Ю.Г.Верес та ін. - 4-те вид., переробл. і допов.

– К. : Фітосоціоцентр, 2001. – 372 с.

5. Біологія. Задачі та розв'язки [Текст] : навч. посіб. : У 2 ч. / І.В. Барна;

М.М.Барна. – Т. : Мандрівець. Ч. 2. – 2001. – 160 с

6. Ботаніка. Підручник. / Б.Є. Якубенко, І.М. Алейніков, С.І. Шабарова, С.П.

Машковська. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2018. – 436 с.

7. Важливі ботанічні території України / за ред. В.А. Онищенка. – Київ:

Альтерпрес, 2017. – 376 с.

8. Генетика з основами селекції: Лабораторний практикум / укладачі О.Т.

Лагутенко, Н.П. Чепурна. – К. : Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова,

2017. – 160 с.

9. Генетика культурних рослин [Текст] : тест. завдання / Ю. О. Тинкевич, Р.

А. Волков ; М-во освіти і науки , молоді та спорту України, Чернів. нац.

ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці : Чернів. нац. ун-т, 2012. – 48 с.

10. Генетика статі людини, тварин та рослин : навч. посібник / Т.О. Шевчук,

Е.О. Жигульова ; М-во освіти і науки України; Кам'янець-Поділ. держ.

ун-т . – Кам'янець-Подільський : Медобори, 2003. – 100 с.

11. Генетика [Текст] : підручник біол. спец. ун-тів / А. В. Сиволоб, С. Р.

Рушковський, С. С. Кир'яченко [та ін] ; ред. А. В. Сиволоб ; Київський

нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2008.

– 320 с.

12. Генетичні основи селекції рослин і тварин [Текст] : навч. посіб. для студ.

біологічних спец. вищ. навч. закл. / Л. І. Воробйова, О. В. Тагліна . – Х. :

Ранок, 2007. – 224 с.

13. Григора І.М. Ботаніка : навч. посіб. для аграрних університетів / І.М.

Григора, С. І. Шабарова, І. М. Алейніков – К. : Фітосоціоцентр, 2012. –

504 с.

14. Дячук П.В. Перфільєва Л.П. Ботаніка: підручник / П.В. Дячук, Л.П.

Перфільєва. – Умань, – ФОП Жовтий О. О. – 2015. – 206 с.

15. Горун М. В. Пиріг Г. І., Файфура В. В., Федірко М. М. Екологія:

навчальний посібник. – Тернопіль, 2019. – 156 с.

16. Запольський А. К. Основи екології : підручник / А. К. Запольський, А. І.

Салюк ; за ред. К. М. Ситника. – 3-тє вид., стер. – К. : Вища школа, 2005.

– 382 с. : іл.

17. Красільнікова Л.О., Садовниченко Ю.О. Анатомія рослин. Рослинна

клітина, тканина, вегетативні органи: Навч. посіб.: 2-гевид. – Х.: Колорит,

2007.- 245 с.

18. Кузьмішина І. І. Географія рослин : курс лекцій / І. І. Кузьмішина ;

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,

біологічний факультет, кафедра ботаніки. – Луцьк : Вежа-Друк, 2017. – 96

с.

19. Кучерявий В. П. Екологія : підручник. / В. П. Кучерявий – Львів : Світ,

2000. – 500 с. : іл.

20. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. Вінниця:

Нова книга, 2017. – 608 с.; іл..

21. Мягченко О. П. Основи екології. Підручник. – К. : Центр учбової

літератури, 2010. – 312 с.

22. Селекція та генетика окремих культур [Текст] : навч. посіб. / М. М.

Чекалін, В. М. Тищенко, М. Є. Баташова. – Полтава : [б. в.], 2008. – 368 с.

23. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум [Текст] : Посібник

/ В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник. – Київ :

Фітосоціоцентр, 2001. – 456 с.

24. Царик Т.Є., Файфура В.В. ―Основи екології‖: Навч. посібник, –

Тернопіль, 2003.

25. Якубенко Б.Є. Польовий практикум з ботаніки / Б.Є. Якубенко. – 3 - є

видання, перероблене та доповнене. – К. : Фітосоціоцентр, 2012. – 400 с.

Інформаційні ресурси

1. Український біологічний сайт / [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://www.biology.org.ua/

2. Законодавство України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.rada.kiev.ua/

3. Державний комітет статистики України / [Електронний ресурс]. –

режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Національна бібліотека ім. В.І. Вернадського / [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

Documents

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ · 2019-12-03 · fорфологічна та анатомічна будова вегетативних органів