ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 35- спрощення процедур реєстрації та обліку в дозвільній системі (реєстрація

1

Інформаційний бюллетень №35, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.02. – 20.02.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 35

01.02.2017

Шановні панове!

І.

Нещодавно, 20.-21.10.2016, в Університеті ДФС України (м.Ірпінь)

відбувся Міжнародний семінар зі спрощення процедур торгівлі і

Єдиного вікна на тему: «Покрокове створення національного «єдиного

вікна» та гармонізація даних в Україні у відповідності з міжнародними

та європейськими стандартами», організований Європейською

економічною комісією Організації

Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН) та урядом

України у співтоваристві з місією

Євросоюзу щодо допомоги Молдові та

Україні в облаштуванні кордонів;

Єврокомісією та Всесвітньою митною організацією. Представники та

експерти міжнародних організацій, національних інституцій, ділових

кіл, зокрема представник Всесвітньої митної організації Тежо Козума;

представники Європейської Комісії – Жан-Люк Делькур та Захуані

Саадауі; регіональний радник ЄЕК ООН – Маріо Апостолов, спеціаліст

по спрощенню процедур торгівлі, EUBAM, - Володимир Писар; заступник директора

Департаменту податкової, митної політики Міністерства фінансів України Олександр

Петрович Москаленко, заступник директора Департаменту організації митного контролю

ДФС України Олександр Андрійович Центнарук; перший проректор з перспективного

розвитку та інновацій Університету Валерія Юріївна Прокопенко, генеральний директор

ТОВ «ППЛ 33-35» Олександр Олегович Федоров, інші поважні гості та учасники семінару.

Враховуючи, що питання спрощення процедур торгівлі набувають все більшого значення

в умовах інтеграції України в європейські і світові ринки, учасниками заходу обговорені

питання концепції національного «єдиного вікна» та пілотні проекти в Україні, а також

міжнародні стандарти та необхідність поетапного планування «єдиного вікна». На сьогоднішній день у світовій практиці є досить потужний міжнародний інструментарій

вирішення проблем спрощення процедур торгівлі. Одним із таких інструментів є створення

механізму «єдиного вікна», завдяки якому інформацію та/або документи можна представляти

тільки один раз з використанням єдиного пропускного каналу. «Єдине вікно» у цьому

контексті визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних

і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію і документи з

використанням єдиного пропускного каналу в цілях виконання всіх регулюючих вимог, які

стосуються імпорту, експорту і транзиту. Враховуючи, що експлуатація ІСПС зосереджена поки що в процесах інформаційних

відносин переважно в пунктах пропуску (пунктах контролю) для морського та поромного

міжнародного сполучення, що, як наслідок зумовлює коло потенційних користувачів

профільними модулями цієї системи, вважаємо дуже важливим інформувати шановну

спільноту торговельної та транспортної діяльності про реальні професійні зрушення, вагомі

експертні висновки, рекомендації, інші спостереження міжнародних та національних

фахівців і заходи, спрямовані на зміцнення економічного добробуту й засновані на

2


інструментах спрощення застосованих процесів, позбавлених не прозорих, не доцільних, не

ефективних дій і корупційних явищ.

Одним із таких заходів став міжнародний семінар зі спрощення процедур торгівлі і

єдиного вікна (університет ДФС України, м.Ірпінь), що надав можливість обговорити

подальші кроки поетапного розвитку впровадження «єдиного вікна», а також обмінятись

кращими практиками проведення гармонізації даних в ЄС (більш детально з плановим

порядком денним бажаючі мали можливість ознайомитись в додатку 11 до протоколу №23

засідання Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та

логістики в Україні від 19.10.2016, м.Київ, http://singlewindow.org/docs/234?lang=ukr;

http://singlewindow.org/upload/dodatok_11.pdf ).

Враховуючи великий обсяг матеріалів семінару, пропонуємо до уваги тільки де-які

аспекти з презентацій, зокрема Олександра Федорова, Маріо Апостолова, інших поважних

учасників заходу.

http://singlewindow.org/docs/234?lang=ukr

http://singlewindow.org/upload/dodatok_11.pdf

3


В умовах, коли наявність транскордонного бар'єру обумовлена одночасним існуванням і

накладенням одна на одну проблем різного (нормативно-правового, процедурного,

комунікаційного, інформаційного і т.п.) характеру, навіть сам процес створення «єдиного

вікна» представляється ефективним інструментом точної діагностики існуючих проблем.

ІСПС – пілотний проект. По мірі реалізації проекту відкрито та підтримуються декілька

напрямів діяльності, спрямованих не лише на виявлення та діагностику, але й на подолання

існуючих проблем.

Система портового співтовариства як етап пілотного проекту має вагому ефективність в

побудові національного регулятивного єдиного вікна.

Під час презентації матеріалів та обговорень, учасниками семінару, зокрема зазначено, що

впровадження технології «єдине вікно» за різними секторами інформаційних відносин в

сферах приватного та державного права значно спрощує взаємодію між перевізниками та

державними контролюючими органами і скорочує бюрократичні обмеження для

переміщення товарів через кордони, а також прискорює спрощення потоків інформації між

торговими підприємствами і державними органами, що дає відчутний виграш всім учасникам

транскордонної торгівлі.

Наприклад, окремі

показники ІСПС за

сегментом процесів

прибуття суден в пункт

пропуску виявляють

позитивну динаміку

інформаційного обміну

без фізичного контакту

й економію ресурсів

учасників відносин

(прим. ред.).

Функціональні аспекти

4


5


Примітка до слайду «Создание «единого окна» Мастер план»: It is important to bear in mind that the establishment

of a Single Window system is a complex political reform project with several challenges that go beyond technological and

financial issues. The planning phase is a critical one. In terms of sequence of steps, first simplify the processes (and eliminate

steps where possible), and change the legal framework, and then automate the simplified processes, integrate the key agencies

(Customs, OGAs, etc). An automated customs system is often the first step. In practice, this is an iterative process.

Policy makers and managers need a strategic and holistic framework that helps them to systematically address all these

challenges and to effectively manage the project.

UNECE Recommendation No.33 provides useful guidance with regards to the preparatory work and the various policy

documents that may have to be developed The WCO Single Window Compendium also cover the policy and project

management aspects UNECE Recommendation No. 4 and Recommendation No.18 outline the framework for the necessary

trade government collaboration.

A supportive legal framework and reliable institutional platform for inter-agency collaboration and stakeholders

consultation.

Exchange of data amongst the participating parties of a SW requires a legal framework that enables and defines the

conditions of, amongst others, the electronic submission of documents, electronic signatures, user authentication, data sharing

and data archiving. UNECE Recommendation No. 35 and the WCO Single Window Compendium identify relevant legal

issues, such as privacy and data protection issues. The UNCITRAL Model Law Electronic Commerce, the Model Law on

Electronic Signatures, the UN Convention on the Use of Electronic Communications in International Contracts (2005), and a

Guidance Text on the International Use of Authentication & Signature Methods are also key tools. UNNExT has also just

published a Legal Guide for Electronic Single Window and Paperless Trade Data and business interoperability.

6


7


Джерело: матеріали презентацій учасників Міжнародного семінару зі спрощення процедур торгівлі і Єдиного

вікна (20.-21.10.2016, університет ДФС України, м.Ірпінь).

ІІ.

Маємо зазначити, що з розвитком в Україні після 2005 року

законодавства про електронний документообіг, поширення застосування

електронного цифрового підпису в сфері учасників електронного обміну

між державними інституціями та суб’єктами господарювання, окрім

пілотного проекту «Єдине вікно – локальне рішення», термін «єдине вікно» та механізм,

спрямований на впровадження принципу «єдності», заснованого на такому терміні,

реалізовувався та продовжує застосовуватись в різних сферах діяльності та інформаційних

відносин. Наприклад:

- спрощення процедур реєстрації та обліку в дозвільній системі (реєстрація суб’єктів

господарювання, тощо)

- впровадження ДФС (Міндоходів) в експлуатацію програмного забезпечення «Спеціалізоване

клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання

електронної звітності» (інших реєстрів єдиного електронного обліку платників податків, тощо;

- застосування в ЄАІС ДФС спеціального програмного забезпечення «єдиного вікна», яке передбачає

створення єдиної електронної бази даних, що дозволяє різним службам контролю та митницям в

автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України і

про результати його державного контролю та подавати підприємствами документи один раз в одне

місце і мінімізувати контакти з держслужбовцями (впровадження механізму «єдиного вікна» в даному

випадку має на меті пришвидшити оформлення експортно-імпортних операцій шляхом спрощення

проходження процедур при оформлені митних декларацій та автоматизації процесів обміну

інформацією з іншими контролюючими службами;

- впровадження різних сегментів електронного урядування, поширення механізмів електронного

обміну даними в сфері адміністративних послуг тощо;

8


Як відомо, терміни “єдине вікно” та “єдиний офіс” почали використовувати в 2002 – 2004

роках, при започаткуванні принципово нової системи обслуговування місцевою владою

суб'єктів господарювання задля видачі їм дозвільних документів. Тоді у ці поняття

вкладалася ідея об'єднання усіх дозвільних служб в одному приміщенні, що мало вагомо

спрощувати життя підприємцям при проходженні дозвільно-погоджувальних процедур.

З того часу в інформаційному та законодавчому національному просторі терміни “єдине

вікно”, “єдиний офіс”, орієнтуючих на принцип організаційної єдності, використовувались

досить часто. Однак, сама суть цих термінів і різниця між ними, закладених у формі, засобах

та способах практичної реалізації, має вагомі відмінності, які визначають перестороги щодо

коректності їх використання, що особливо важливо в розрізі різних об’єктів та суб’єктів

інформаційних відносин і видів їх діяльності.

Що стосується окремого використання та поступової трансформації термінів «єдиного

офісу» в «єдине вікно», у тому числі в сфері зовнішньоекономічної діяльності та в пунктах

пропуску на державному кордоні України, еволюція різноманітних заходів їх практичного

впровадження має власну, понад десятирічну історію, яку можна спостерігати в багатьох

актах нормативно-правового регулювання взаємовідносин в діяльності урядових державних

інституцій, державних органів і суб’єктів підприємницької спільноти.

Рамки інформаційного бюлетеню не мають властивостей дослідницького формату й

позбавляють можливості детально висвітлювати перебіг чисельних подій міжнародного й

національного значення в сфері розвитку електронних інформаційних відносин за різними

сферами інформаційного обміну державних органів та підприємництва, кожна з яких

відносно застосування принципу організаційної єдності в різних моделях «єдиного вікна» має

власну історію еволюції.

Попри методологічної, фінансової й іншої міжнародної допомоги, закликів і

зусиль на різних рівнях (ДФС, урядових, громадських тощо) заходи поширення

застосування при пропуску через державний кордон, митному оформленні,

електронному декларуванні з використанням електронних митних документів, у тому числі

ДКПТ, що здійснювались з 2005 року відповідно до етапів роботи з розробки принципів

побудови системи "Електронна митниця" та її часткової реалізації впродовж 2009 – 2013

років, - не вирішили питань щодо спрощення та прискорення формальностей різних видів

державного контролю, у тому числі митного, в пунктах пропуску (пунктах контролю) для

морського (річкового) та паромного сполучення із урахуванням процесів портової логістики.

Розрізнені ланки в ланцюгу логістичних процесів обробки вантажів та транспортних

засобів при непрямих комбінованих (змішаних) міжнародних перевезеннях в пунктах

пропуску (пунктах контролю) для морського (річкового) та паромного сполучення, що

передбачають транспортування товарів різними видами транспорту з перевантаженням або

так званою перевалкою вантажів та переважне використання різних транспортних

(перевізних) документів (міжнародних товаротранспортних накладних), товаросупровідних

документів, документів обробки вантажів і транспортних засобів в портах, зокрема,

починаючи від коносаментів (Bill of Lading), вантажних та інших документів ІМО

(Міжнародної морської організації), доручень на відвантаження водним транспортом, заявок

(нарядів) на відвантаження на автотранспорт, МДП, CMR, ТТН, залізничних накладних,

тощо, виявились складними для координації в правовому та непрозорими в організаційно-

адміністративному сенсі, у тому числі за колом об’єктів та суб’єктів транспортно-логістичної

інфраструктури, з різноманіттям застосованих на практиці паперових примірників

документів, програмних забезпечень і потоків інформації.

9


За спектром правових та інформаційних відносин учасників електронного інформаційного

обміну, зумовленого зокрема й специфікою транспортно-логістичної та/або митної

інфраструктури на території пунктів пропуску (пунктів контролю), впродовж цього періоду,

як і раніше відмічалась відсутність системного підходу до реалізації власних потреб в

державному і підприємницькому секторах та неурегульованість питань щодо розвитку

взаємодії і співпраці на засадах вимог законодавства про електронний документообіг.

При цьому на інтенсивність та ефективність впровадження заходів спрямованих на

підвищення рівня інформаційної, технологічної, технічної інтеграції інформаційних

(автоматизованих) та телекомунікаційних систем за колом суб’єктів та об’єктів

інформаційного обміну, окрім зовнішніх та внутрішніх викликів, властивих розвитку

держави, вагомо вплинув стан та джерела фінансової спроможності учасників інформаційних

відносин до забезпечення розвитку інфраструктури, необхідної для застосування спрощень і

прискорення формальностей різних видів державного контролю і транспортної логістики в

сфері міжнародної торгівлі і транспорту, в місцях здійснення процедур в пунктах пропуску

на державному кордоні для переміщення митною територією та/або перетину митного

кордону України. Примітка. В Інформаційних бюлетенях ТОВ «ППЛ 33-35» 2014-2016 років, ми неодноразово зупинялись на

окремих проблемних питаннях нормативно-правового регулювання в сфері мультимодальних, а саме непрямих

змішаних (комбінованих) міжнародних перевезень в пунктах пропуску (пунктах контролю) для морського

(річкового) та паромного сполучення й розвитку транспортної галузі держави у цьому напрямку, у тому числі із

урахуванням імплементації до законодавства ЄС, на приклад: ІБ №14, 2015, http://www.ppl33-

35.com/doc/Bulleten_14.pdf, ІБ №17, 2015, http://www.ppl33-35.com/doc/dodatok_17.pdf, та інших http://www.ppl33-

35.com/uk/isps.

Принагідно нагадаємо, що намагання застосовувати принцип «єдиного вікна»

декларувались в наказі Держмитслужби від 20.04.2005 №314, яким було

затверджено Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів

із застосуванням вантажної митної декларації, що діяв з 13.05.2005 по 31.08.2012.

Пунктом 2.2. цього наказу визначалось бачення, що прискорення та оптимізація

здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД має відбутись

вжиттям заходів шляхом організації роботи підрозділів митного оформлення за принципом "єдиного

вікна" і мінімізації кількості посадових осіб, які беруть участь у здійсненні митного контролю й митного

оформлення, та їх раціонального завантаження.

Цей документ втратив чинність в силу наказу Мінфіну від 30.05.2012 № 631, яким затверджено

чинний Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із

застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

З 01.09.2012 року, застосування надійних засобів ЕЦП з використанням посиленого сертифіката

відкритого ключа, мало отримати розвиток в якості звичайної практики у сфері інформаційних відносин

митних органів та суб’єктів ЗЕД для засвідчення ЕМД та ЕД Декларантом, а також посадовими особами

органів доходів і зборів під час виконання митних формальностей згідно Порядку №631.

Зворотній зв'язок Порядку №631 передбачає, що ЕМД та ЕД передаються за допомогою засобів

інформаційних технологій у складі електронного повідомлення, засвідченого ЕЦП Декларанта, з

електронної адреси, визначеної для передавання таких електронних документів органам доходів і

зборів і отримання зворотної інформації від органів доходів і зборів, на електронну адресу, визначену

органом доходів і зборів для одержання таких повідомлень.

Окрім цього, згідно Порядку №631, у відносинах митних органів та Декларантів

використовуються можливості інформаційного терміналу - програмно-технічного модулю,

за допомогою якого, зокрема, Декларант відповідно до ч.4 ст. 264 Кодексу здійснює

самостійне фіксування в електронній системі митного оформлення факту і часу подачі

органу доходів і зборів митної декларації або документа, який відповідно до законодавства

її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, на паперовому носії.

У разі відсутності інформаційного термінала або виходу його з ладу до моменту усунення

зазначених перешкод паперовий примірник МД, її електронна копія та інші документи

http://www.ppl33-35.com/doc/Bulleten_14.pdf

http://www.ppl33-35.com/doc/Bulleten_14.pdf

http://www.ppl33-35.com/doc/dodatok_17.pdf

http://www.ppl33-35.com/uk/isps

http://www.ppl33-35.com/uk/isps

10


відповідно до п. 2.1 розділу II Порядку №631 подаються посадовій особі ПМО, яка згідно з

функціональними обов'язками здійснює приймання паперових примірників МД.

Посадова особа ПМО для виконання митних формальностей за відповідною МД призначається в

автоматичному режимі АСМО в порядку черговості надходження МД для митного оформлення.

Привертає увагу, що саме згідно ч.4 ст.264 Митного кодексу України, який набув чинності з

01.06.2012 року встановлено, що ненадання органом доходів і зборів такої можливості є

бездіяльністю, яка може бути оскаржена відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Наказом Держмитслужби від 07.02.2012 N83 «Про використання програмно-технічного модуля

"Інформаційний термінал"» керівникам митних органів було зобов’язано організувати (розпочатого з

15.02.2012) використання програмно-технічного модуля "Інформаційний термінал" у підрозділах

митного оформлення, розміщених на вантажних митних комплексах, автопортах, автотерміналах,

митних ліцензійних складах відкритого типу та складах тимчасового зберігання відкритого типу до

15.04.2012.

Для використання Декларантами інформаційних терміналів (так званих Інфотерміналів) їх

наявність та розміщення забезпечувалось підприємствами в зонах митного контролю по

місцю розташування підрозділів митного оформлення митних органів і виконання митних

формальностей із застосуванням МД, не за рахунок коштів ДФС, проте у відповідності до

потреб їх належного функціонування спроможного за конструкцією до обробки

електронних потоків інформації за технічними вимогами до програмно-технічного модуля

«Інформаційний термінал», обумовлених інструкцією, затвердженої наказом Держмитслужби від

30.12.2011 №1103 (публічне повідомлення від 24.04.2013 про Інфотермінал для декларантів

дивитись http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/elektronna-mitnitsya/62606.html,

лист ДМІТС від 06.01.12 N 18/12-04-121-ЕП, яка втратила чинність згідно наказу Держмитслужби від

27.03.2012 N185), що дозволяло його підключення до локальної обчислювальної мережі митного органу

(автоматизованої системи митного оформлення - АСМО) та практичного застосування в рамках роботи

з ПІК «Інспектор – 2006» та інших програмно-інформаційних комплексів ЄАІС Держмитслужби.

Вартість «інформаційного кіоску» у виробників звісно коливалась у різних розмірах, становила на той

час біля 12 000 грн. та більше. Інформацію про підприємства, які здійснюють виробництво подібного

обладнання підприємства могли знайти в митницях та в мережі Інтернет, використовуючи пошукову

систему за ключовими словами «Інформаційний кіоск».

Окрім цього, для видів контролю, передбачених ч.1 ст.319 Митного Кодексу України, реалізація

положень ч.4 ст.319 цього Кодексу (якою передбачено, що контроль за переміщенням через митний

кордон України окремих видів товарів, що проводиться іншими державними органами, здійснюється за

принципом "єдиного вікна" відповідно до міжнародної практики та рекомендацій міжнародних

організацій із застосуванням єдиної з органами доходів і зборів інформаційно-телекомунікаційної

системи), зосередилась на виконанні Порядку здійснення попереднього документального контролю в

пунктах пропуску через державний кордон України, визначеному відповідно до ч.6 ст.319 МК України

постановою КМ України від 05.10.2011 №1030 (зі змінами) та переліку товарів, що підлягають

державному контролю (у тому числі у формі ПДК - попереднього документального контролю) у разі

переміщення їх через митний кордон України, затвердженому постановою КМ України від 05.10.2011

№1031 (зі змінами), роботу над якими було розпочато для використання в ЄАІС митниць при здійсненні

ПДК ще з початку 2011 року.

При цьому, посадова особа митного органу за допомогою відповідного функціонального модуля ЄАІС

повинна була визначати види державного контролю та форми їх проведення під час оформлення ДКПТ

(документу контролю за переміщенням товарів) чи інших документів, які використовувались замість МД

(ЕМД).

За приписами Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень,

затвердженого наказом Мінфіну від 09.10.2012 №1066 виконання митних формальностей при

поданні митному органу ДКПТ у формі електронного документа (ЕДКПТ), МДП (МДП-ЕПД), МД (ЕМД),

ПД (ЕПД), ПМД (або Реєстр номерів транспортних засобів та товарно-транспортних документів) подані

в паперовому або електронному вигляді, залізничної накладної ЦІМ (СІМ), або накладної УМВС (СМГС),

або накладної ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС) відповідно до цього Порядку, за винятком положень,

що стосуються паперових примірників ДКПТ, здійснюється з використанням ЄАІС ДФС тільки з

04.01.2013. При цьому, Порядком №1066 обумовлено, що під час переміщення товарів,

транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант,

http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/elektronna-mitnitsya/62606.html

11


уповноважена ним особа або перевізник подає в пункті пропуску посадовій особі митниці відправлення

документи та відомості, передбачені ст.335 Митного кодексу України.

Пунктами 8.1., 8.2. Порядку №1066, починаючи з 04.01.2013, для здійснення контролю за

переміщенням транзитом у межах одного пункту пропуску непідакцизних товарів залежно від виду

транспорту посадовим особам митного органу, декларанту або уповноваженою ним особою, дозволено

як ДКПТ замість митної декларації використовувати авіаційну вантажну накладну (Air Waybill) або

коносамент (Bill of Lading) та відомості в електронному вигляді, джерелом яких є графи паперових

примірників авіаційної вантажної накладної (Air Waybill) або коносамента (Bill of Lading) та

товаросупровідні (товаротранспортні) документи на товари (далі - електронні відомості). Визначено,

що у пункті пропуску для авіаційного або морського сполучення посадовій особі митного органу

декларантом або уповноваженою ним особою подається Air Waybill або коносамент (Bill of Lading),

електронні відомості та (за наявності) рахунок-фактура або інші документи, в яких вказується вартість

товару.

Проте, структура, формат або спеціальне програмне забезпечення для документів дозволених

Порядком №1066 замінювати МД для використання в якості ДКПТ в електронному вигляді відомостей

(Air Waybill) або (Bill of Lading) для практичного використання в пунктах пропуску митними й іншими

державними органами, декларантами, іншими учасниками інформаційних відносин – до тепер не

визначені і в ЄАІС та АСМО ДФС не використовуються.

Учасники інформаційних відносин в пунктах пропуску водного сполучення після чисельних

консультаційних обговорень представниками бізнес спільноти та державних органів в 2011-2013 роках,

для здійснення державного контролю та портової логістики отримали можливість покрокового

використання сканованих копій коносаментів, суднових та інших товаросупровідних документів в

електронному вигляді, в тестовому режимі, на локальному рівні (паралельно з паперовими

примірниками) під час реалізації заходів застосування до суден та вантажів «вільної практики», зокрема

в контейнерах, електронних перепусток на територію пункту пропуску тощо із урахуванням постанов

Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 N1989 (зі змінами, чинної до 01.06.2012, нині постанова

Кабінету Міністрів України від ), від 02.04.2009 N320 (на той час зі змінами у редакції від 29.02.2012

N156), рекомендацій ДП «ОМТП»/Держмитслужби від 22.05.2012 N18-4/338, N11.1/1.2-12.1/5764 «Про

вдосконалення використання інформаційних технологій при здійсненні митних формальностей у

портах» (зі змінами), опрацьовуючи організаційні механізми міжвідомчої координації, технологічного,

технічного, нормативного, фінансового та іншого забезпечення для єдиної інформаційної системи,

спроможної задовольнити потреби необхідного інформаційного обміну у відповідності до вимог

законодавства про електронний документообіг.

У період з 21.08.2013 – 27.09.2013, учасники портового співтовариства в умовах заходів щодо

розвитку портової галузі, скорочення часу та спрощення процедури обробки вантажів спрямованих на

впровадження новітніх інформаційних технологій, передбачених Стратегією розвитку морських портів

України на період до 2038 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від

11.07.2013 N 548-р (Стратегія), отримали реальний правозастосовний організаційний механізм для

реалізації правових відносин учасників інформаційного обміну в пунктах пропуску (пунктах контролю)

водного сполучення при мультимодальних перевезеннях, заснованих відповідно до приписів постанови

Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 N 553 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів

України від 21.05.2012 N451», Правил надання послуг у морських портах України, затверджених

наказом Мінінфраструктури від 05.06.2013 N348, Порядку організації процедури габаритно-вагового

контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у пунктах пропуску морського

та річкового сполучення в частині обміну інформацією, затвердженого спільним наказом

Мінінфраструктури/Міндоходів від 14.08.2013 N606/351, на:

укладенні ДП «АМПУ» угод про інформаційне співробітництво з кожним із державних органів і

суб'єктів господарювання http://uspa.gov.ua/images/about_us/agreement-on-information-

cooperation.pdf;

впровадженні на території пунктів пропуску (пунктів контролю) в морських портах організаційно-

технічної системи - інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС), яка відповідає

законодавству України про електронний документообіг, технологічних схем обробки і оформлення осіб,

транспортних засобів, товарів, у тому числі вантажів та багажу, пасажирів у морських портах з

використанням ІСПС (http://uspa.gov.ua/informatsijna-sistema-portovogo-spivtovaristva/normativna-

informatsiya-right/timchasovij-poryadok);

http://uspa.gov.ua/images/about_us/agreement-on-information-cooperation.pdf

http://uspa.gov.ua/images/about_us/agreement-on-information-cooperation.pdf

http://uspa.gov.ua/informatsijna-sistema-portovogo-spivtovaristva/normativna-informatsiya-right/timchasovij-poryadok


12


визначенні ДП «АМПУ» структури та формату обміну даними в такій інформаційній системі, а в

частині обміну інформацією і документами в електронній формі з державними органами,

уповноваженими здійснювати відповідні види контролю в пунктах пропуску через державний кордон, -

за погодженням з такими державними органами (http://uspa.gov.ua/informatsijna-sistema-portovogo-

spivtovaristva/tekhnichna-informatsiya).

Відповідно, покрокове впровадження ІСПС в постійну експлуатацію, розпочате з 01.01.2014 у

законний спосіб, з дотриманням законодавства про електронний документообіг в умовах реалізації

заходів згідно планів розвитку морських портів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу,

визначених відповідно до Стратегії для кожного із морських портів (детально з планами розвитку

бажаючі можуть ознайомитись на http://uspa.gov.ua/plani-rozvitku-portiv), надало можливість:

оптимізувати процедури та операції координаційної діяльності прикордонних та митних органів у

пунктах пропуску для морського, річкового та поромного сполучення відповідно до законодавства з

прикордонних та митних питань, зокрема ч.3 ст.34, ст.35 Митного кодексу України, з урахуванням

принципу "єдиного вікна" міжнародної практики, рекомендацій міжнародних організацій

(http://singlewindow.org/dnevnik);

покращити умови для раціонального використання сил та засобів, уникнення дублювання заходів,

які вживаються для додержання законності і правопорядку на державному кордоні, а також під час

здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю на засадах взаємодії державних органів

відповідно до Порядку координації діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування з питань додержання режимів на державному кордоні, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 18.01.1999 N48 (зі змінами);

забезпечити перспективу подальшого розвитку в сфері електронного обміну даними при взаємодії

з державними органами, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний,

фітосанітарний, радіологічний та екологічний контроль (контролюючі органи) у зонах митного

контролю відповідно до ч.3 ст.33, ст.319 Митного кодексу України;

створити умови для впровадження механізмів системи аналізу ризиків при обміні попередньою

інформацією з морськими агентами, іншими учасниками портового співтовариства, з дотриманням

вимог Митного кодексу України та інших актів законодавства України;

визначити порядок обміну даними за низкою вантажних та інших документів в електронному

вигляді, завірених електронним цифровим підписом з використанням ІСПС під час виконання митних

формальностей при переміщенні водних транспортних засобів перевізників і товарів, що

переміщуються ними, що з 26.06.2015 є чинним для митних органів України відповідно до Порядку,

затвердженого наказом Мінфіну від 10.03.2015 N308.

Примітка: Принагідно нагадаємо, що в Україні ще у 2003 році прийняті Закони про електронні документи, електронний

документообіг і про електронний цифровий підпис. З 2007 року в Україні використовувалась вантажна митна декларація у вигляді

попереднього повідомлення в електронному вигляді, процедура електронного декларування застосовувалась на визначених

Держмитслужбою умовах, існував порядок визначення підприємств, до товарів яких така процедура може застосовуватися. І

тільки з набуттям чинності з 01.06.2012 Митного кодексу України та з 01.09.2012 року Порядку №631 на законодавчому рівні

було урегульовано питання, що процедура електронного декларування може застосовуватись будь-яким бажаючим декларантом

чи уповноваженою ним особою, із використанням в установленому порядку ЕЦП.

У жовтні-грудні 2009 року з успіхом був реалізований пілотний проект щодо взаємодії Єдиної автоматизованої інформаційної

системи Держмитслужби України (ЄАІС) та Нової комп'ютеризованої транзитної системи Європейської Співдружності (NCTS) під

час митного оформлення товарів у митному режимі транзит між Україною та Литвою із залученням до зазначеного проекту

акціонерного товариства «ПЛАСКЕ» у якості перевізника та декларанта.

З 01 липня 2011 року «Укрзалізниця» також розпочала перехід на електронний документообіг. На першому етапі було

введено обов’язкове оформлення перевізних документів при внутрішніх перевезеннях через Автоматизовану систему перевезень

залізничним транспортом. До системи електронного документообігу «АС Клієнт УЗ» підключилось 8 308 активно працюючих

клієнтів. У цілому відсоток роботи користувачів Укрзалізниці з оформлення інформації через систему «АС Клієнт УЗ» у жовтні

2011 року складав 99,4%.

На засіданні ініціативної групи зі створення Міжвідомчої робочої групи з впровадження технології "Єдине вікно - локальне

рішення" в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області (18.10.2011, м.Київ) під час обговорення питань щодо

електронного декларування, як елементу єдиного вікна та електронного документообігу, заступник начальника головного

комерційного управління Укрзалізниці Мірошніковим А.М. було зауважено: «Можна констатувати, що практично вся інформація

по перевізним документам для перевезень, які здійснюються у внутрішньому сполученні і на експорт, надходить в Укрзалізницю

в електронному вигляді. В Укрзалізниці розроблена і затверджена «Дорожня карта повного переходу на електронний

документообіг вантажних перевезень у взаємодії клієнт – залізниця. Усі заходи передбачається здійснити до кінця 2012 року.».

При цьому, Мірошніков А.М. вже на той час відмічав, що Укрзалізниця повністю готова перейти на 100% оформлення перевізних

документів, але існують стримуючі чинники, які знаходяться поза компетенцією відомства. Зокрема, це неготовність до взаємодії

з залізницею електронними засобами державних контролюючих органів, які вимагають оригінали сертифікатів та інших

дозвільних документів у паперовому вигляді.» (http://www.singlewindow.org/protocols/14).

http://uspa.gov.ua/informatsijna-sistema-portovogo-spivtovaristva/tekhnichna-informatsiya


http://uspa.gov.ua/plani-rozvitku-portiv

http://singlewindow.org/dnevnik

http://www.singlewindow.org/protocols/14

13


Концепція створення багатофункціональної комплексної системи

"Електронна митниця", схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів

України від 17.09.2008 №1236-р (яка спрямована зокрема на зміцнення

митної безпеки України, адаптацію ЄАІС Держмитслужби та нової комп'ютеризованої

транзитної системи ЄС, оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про

наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення

процедур митного контролю та митного оформлення, удосконалення інформаційної

інфраструктури Держмитслужби), інші концептуальні документи стратегічного характеру,

що визначали розвиток митної системи України на довгострокову перспективу і стали

базовими для Концепції інтегрування системоутворюючих компонентів технічних та

спеціальних засобів митного контролю з автоматизованою системою митного оформлення

Держмитслужби України, затвердженої наказом Держмитслужби (нині ДФС) від 28.03.2012

№191 (далі - Концепція інтегрування №191), є загально відомими фахівцям митної справи та

зацікавленим в позитивному розвитку міжнародної торгівлі і транспорту суб’єктам

господарської діяльності.

Концепція інтегрування №191 орієнтована на застосування міжнародних документів, що

використовуються у митній справі і торгівлі, зокрема слідуванню основним положенням

Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 р.

(Кіотської конвенції) у редакції Протоколу від 26.06.1999 р. (Україна приєдналася згідно із

Законом України від 05.10.2006 №227-V), використання попередньої інформації, її передачу

в електронній формі відповідно до Рамкових стандартів безпеки й полегшення світової

торгівлі (прийняті Всесвітньою митною організацією в червні 2005 р.). Привертає увагу, що

стратегія двох «стовпів» Рамкових стандартів полягає в системі угод між митними

адміністраціями різних країн і партнерськими відносинами між митними службами й

підприємницькою спільнотою.

Низку питань, на яких було акцентовано виконання основних завдань та пріоритетних

заходів, означених Концепцією інтегрування №191, поетапну реалізацію якої розраховано на

2012 - 2016 роки, визначено в окремих нормах чинного Митного кодексу України від

13.03.2012 №4495-VI й підзаконних актах, виданих в його розвиток.

Аналізуючи перебіг подій та заходів 2012-2016 років на національному та міжнародному

рівні в сфері міжнародної торгівлі і транспорту щодо розвитку партнерських відносин митної

служби, інших контролюючих державних органів на кордоні і функціонуючих суб’єктів

підприємницької спільноти, маємо зазначити, що будь-які реальні позитивні зрушення в

цьому напрямі, навіть у разі нормативно-правового регулювання, можуть відбутись

виключно за умови наявності практичних дієвих взаємовигідних ініціатив (волі) сторін,

паритетного організаційного, фінансового, технологічного, технічного та іншого ресурсного

забезпечення і готовності партнерів до відкритого та добросовісного співробітництва у

законний спосіб, позбавленого корупційних проявів, фахового, об’єктивного експертного

оцінювання внутрішніх і зовнішніх ризиків причетних сфер діяльності, неупередженого

вирішення питань можливості усунення передумов їх виникнення.

З результатами опрацювання та практичною імплементацію рекомендацій міжнародних

семінарів з питань спрощення процедур торгівлі, які з 2011 року щорічно проводяться в

Україні під егідою ЄЕК ООН (http://www.singlewindow.org/events/?type=2), бажаючі можуть

ознайомитись на послідовній, покроковій роботі в Україні, заснованій (попри стримувань

властивих як правило бюрократичним формальностям) на засадах законодавства України та

загальних Рекомендацій СЕФАКТ ООН № № 33, 34, 35 щодо використання в міжнародній

http://www.singlewindow.org/events/?type=2

14


практиці різними країнами світу організаційної взаємодії і співробітництва із застосуванням

принципу «єдиного вікна», у тому числі на державному кордоні.

Маємо зауважити, що багаторічна робота за Концепцією проекту «Єдине

вікно - локальне рішення», перший етап якого в пілотному проекті

реалізовано в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області в

системі комплексу складних, різносторонніх й різностатусних потоків

інформації портового співтовариства, забезпечило можливість докорінно змінити раніше

існуючу ситуацію тотального впливу людського й бюрократичного чинника при обробці

транспорту і зовнішньоекономічних вантажів в морських портах про що свідчать численні

публікації в засобах масової інформації, різного роду рейтинги і звіти міжнародних

організацій, і врешті решт перейти на дійсно якісно новий рівень обслуговування

вантажопотоків при непрямих комбінованих (змішаних) перевезеннях, позбавити процеси

зайвих навантажень чисельними проміжними ланками в ланцюгу логістичних процесів,

характерних паперовому обміну інформацією, збільшити їх привабливість і підвищити імідж

нашої держави на міжнародній арені.

Стан потоків інформації в портовому співтоваристві без застосування паперових її носіїв

завдяки Концепції проекту і одного з її практичних інструментів реалізації - на тепер ІСПС,

отримав перспективи реально дієвого прогресивного розвитку і покращення якості

обслуговування транспорту та вантажів, оптимізації процедур державного контролю на

кордоні з використанням обміну даними в електронному вигляді та впровадження елементів

електронної логістики при мультимодальних перевезеннях: від локального рівня - впровадження окремих елементів та ланок електронної логістики в системі

інформаційного обміну учасників портового співтовариства портів Одеської області, із урахуванням при цьому

процесів європейської інтеграції України,-

до національного – в системі забезпечення портового співтовариства практичним інструментом

автоматизованого обміну даними в електронному вигляді (ІСПС) в процесах портової логістики із урахуванням

інфраструктури митних та інших державних органів і підприємницької спільноти на кордоні в усіх портах України,

розуміння потреби створення національного органу зі спрощення процедур торгівлі і транспорту на виконання

відповідної Угоди СОТ, інтеграції інформаційних продуктів заснованих в різних сферах діяльності з використанням

принципу «єдиного вікна» для системного розвитку національного «єдиного вікна», комплексного підходу до

засобів, способів та заходів оптимізації вирішення питань гармонізації даних в Україні відповідно до міжнародних

стандартів та норм ЄС і СОТ.

(Додатково, більш детальна інформація на http://www.singlewindow.org/upload/protokol_MRG_23(3).pdf ) .

Загалом, неупередженість в підходах та об’єктивність в аналізі розвитку митної

інфраструктури для оптимізації процедур митного контролю та митного

оформлення і впровадження передових інформаційних технологій для спрощення

процедур торгівлі в Україні за загальновідомих обставин різноманітних викликів, на наш

погляд, має низку окремих періодів, навіть якщо брати відлік від Рекомендацій

парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, схвалених

постановою Верховної Ради України від 01.12.2005 №3175-IV, зокрема в сфері розвитку

інформаційної інфраструктури, згідно яких Кабінету Міністрів України було рекомендовано

забезпечити сприятливі умови для: сприяння розвитку підприємницької діяльності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема

формування системи адміністративних, правових і економічних механізмів, які стимулюватимуть попит на

інформаційну продукцію, залучення інвестицій в інформаційно-комунікаційні технології; розвитку конкуренції,

просування вітчизняної продукції на міжнародний ринок; забезпечення оптимізації митного та податкового

законодавства, при цьому розглянувши можливість зміни порядку проведення амортизаційних відрахувань на

програмні, комп'ютерні та телекомунікаційні засоби і спрощення процедури тимчасового ввезення інноваційної

продукції із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій;

http://www.singlewindow.org/upload/protokol_MRG_23(3).pdf

15


виконання зобов'язань щодо міжнародного співробітництва, спрямованого на розвиток інформаційної

інфраструктури та забезпечення розширення участі України у відповідних міжнародних ініціативах;

створення на основі фундаментальних та прикладних досліджень вітчизняними виробниками новітніх

конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій, засобів інформатизації і комп'ютерних

програм, зокрема з відкритими кодами; підтримки діяльності спеціалізованих бізнес-інкубаторів, технопарків,

центрів високих інформаційних технологій та інших інноваційних структур.

Практика показує, що після набуття чинності Митного кодексу України (01.06.2012),

вирішення організаційних та ресурсних питань в сфері електронного інформаційного обміну

між державними органами з використанням принципу «єдиного вікна» та суб’єктами

господарської діяльності (у тому числі суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності) при

здійсненні міжнародних непрямих (мультимодальних) перевезень з використанням водного

та інших видів транспорту, окрім потреби в самостійному збільшенні активності

підприємницької спільноти належного кваліфікаційного рівня, супроводжуються й іншими

факторами, стримуючих впровадження електронного документообігу.

Інтенсивність, ефективність, фінансове забезпечення реалізації заходів поетапного

розвитку інформаційного обміну в електронному вигляді між учасниками інформаційних

відносин різних ланок технологічних процесів зумовлених інфраструктурою морських портів

(пунктів пропуску/пунктів контролю морського, річкового, паромного сполучення), митних,

прикордонних та інших контролюючих органів на державному кордоні, прикордонних

залізничних станцій, суб’єктів підприємницької діяльності, суттєво відрізняються на

законодавчому, організаційно-управлінському й виконавчому рівнях.

Значні зусилля, що тривалий час докладаються учасниками портового співтовариства для

розвитку інформаційної інфраструктури в міжнародних пунктах пропуску водного

сполучення для успішного використання моделей «єдиного вікна» із урахуванням

міжнародної практики, рекомендацій міжнародних організацій в сфері мультимодальних

перевезень товарів ускладняється різними чинниками, зокрема недоліками нормативно-

правового регулювання, такими як:

відсутність чіткої ієрархічної єдності законів, у тому числі з імплементацією до

стандартів та рекомендованих правил за міжнародними договорами України;

велика кількість неузгоджених законів та підзаконних актів або їх неактуалізованих

приписів;

не узгодження понятійного апарату, термінологічні неточності;

наявність нових, переважно автономних правових актів в сфері інформаційних відносин

державних органів та підприємницької спільноти, які часто не узгоджені концептуально з

раніше прийнятими, що призводить до правових колізій, правозастосовної пробільності або

неоднозначності сприйняття, хаотичної регулятивної функціональності;

безсистемність інформованості суспільства державними органами, у тому числі

органами виконавчої влади про власні чинні нормативно-правові, розпорядчі, міжвідомчі

акти, що торкаються сфери їх діяльності, відповідальності або відносин з суб’єктами,

причетними до визначеної сфери регулювання, відсутність стабільності їх актуалізації при

висвітленні на офіційних сайтах мережі Інтернет.

Як наслідок, поза сфери прибуткової діяльності, в умовах недостатнього чи відсутнього

фінансування фахових аналітичних, науково-практичних досліджень, виникає

правозастосовна кволість або бездіяльність державних інституцій, що не сприяє

раціональному зворотному зв’язку з реаліями спроможності і потребами діяльності суб’єктів

підприємництва.

16


В усіх державних органах, уповноважених на здійснення контролю на

державному кордоні фінансування інформаційної сфери із застосування

програмних продуктів тривалий час забезпечується за залишковим принципом

або з фінансовою чи технічною допомогою міжнародних організацій і реальна відсутність

коштів ні в якій мірі не сприяє розробці і використанню нових інформаційно-комунікаційних

технологій та розвитку електронного документообігу в діяльності учасників інформаційних

відносин та їх взаємодії.

Одним із основних нормативних актів, що регулює процес інформатизації в Україні, є

Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.98 №74/98-ВР (зі

змінами), який визначає загальні засади формування, виконання та коригування

Національної програми інформатизації (далі - НПІ).

Фінансове забезпечення виконання НПІ згідно ст.24 цього Закону, зокрема передбачає,

що:

фінансування формування та виконання НПІ здійснюється за рахунок коштів

Держбюджету та інших джерел, не заборонених законодавством України;

внесення до Держбюджету видатків, необхідних для реалізації НПІ, є обов'язковим за

обсягами, що визначаються Законом України про Держбюджет на наступний бюджетний рік;

пріоритетність фінансування окремих завдань (проектів) НПІ щорічно визначається

Кабінетом Міністрів України в межах коштів, затверджених Держбюджетом України, у разі

недостатності фінансування у поточному році строки виконання окремих завдань (проектів)

НПІ переглядаються.

Положенням про формування та виконання Національної програми інформатизації,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 №1352 (у редакції від

01.06.2011 №582) обумовлено, що суб'єктами формування та виконання Національної

програми інформатизації є Генеральний державний замовник Національної програми

інформатизації, її керівник, державні замовники і виконавці завдань (проектів) Національної

програми інформатизації та організації, що проводять експертизу завдань (проектів)

Національної програми інформатизації. Фінансування Національної програми

інформатизації здійснюється відповідно до статті 24 Закону України «Про Національну

програму інформатизації».

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою

«Електронне урядування та Національна програма інформатизації» визначено порядком,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 №236 (зі змінами),

згідно якого головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем

бюджетної програми нині є Державне агентство з питань електронного урядування.

Відповідно до Порядку №236 та Положення про систему електронної взаємодії органів

виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2012

№670 (зі змінами, набула чинності 28.07.2012, далі – Положення №670), одержувачем

бюджетних коштів, які спрямовуються на адміністрування та забезпечення функціонування

системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, є адміністратор зазначеної системи

- державне підприємство «Державний центр інформаційних ресурсів України», що належить

до сфери управління Державного агентства з питань електронного урядування.

За приписами пункту 5 Порядку №236, закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок

бюджетних коштів здійснюється в установленому законом порядку. Попередня оплата таких

товарів, робіт і послуг провадиться з урахуванням положень бюджетного законодавства.

Договір, що укладається за результатами проведення процедури закупівлі (ст.40 Закону

України «Про здійснення державних закупівель») повинен передбачати умови, зокрема про:

17


повне набуття замовником майнових та авторських прав на об'єкти інтелектуальної

власності;

недопущення включення до собівартості робіт і послуг витрат, які безпосередньо не

пов'язані з виконанням таких робіт і наданням послуг, або необґрунтованого збільшення їх

вартості;

забезпечення надання до закінчення календарного року послуг в обсязі, передбаченому

договором; відповідальність виконавця за порушення строків виконання умов договору;

застосування штрафних санкцій за невиконання або несвоєчасне виконання

виконавцем зобов'язань. Невід'ємною частиною такого договору має бути кошторис витрат з

необхідними розрахунками і обґрунтуваннями, затверджений виконавцем.

Локалізація програмних продуктів (програмних засобів) для виконання завдань (проектів)

Національної програми інформатизації, проводиться згідно Порядку локалізації програмних

продуктів (програмних засобів) для виконання Національної програми інформатизації,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.1998 №1815 (зі змінами),

який передбачає , що у рамках цієї Програми, координатором роботи з локалізації є

генеральний державний замовник Програми, який погоджує в межах своєї компетенції

документи з питань такої локалізації, веде облік локалізованих програмних продуктів

(програмних засобів).

За приписами Порядку №1815, закупівля програмних продуктів для виконання завдань

(проектів) Національної програми інформатизації, які фінансуються з Державного бюджету

України чи відповідних місцевих бюджетів здійснюється на конкурсній основі згідно із

законодавством.

Організація, що бажає взяти участь у конкурсі виконавців завдань (проектів) Національної

програми інформатизації, вносить свої пропозиції щодо складу робіт з локалізації

програмних продуктів (програмних засобів) та обсягів фінансування цих робіт. Склад робіт

повинен враховувати наявність локалізованих програмних продуктів (програмних засобів),

облік яких веде генеральний державний замовник.

Організація, що планує витратити власні кошти на локалізацію програмних продуктів

(програмних засобів), у своїх пропозиціях повідомляє лише склад робіт.

Згідно Положення №670, яким визначаються загальні засади створення, впровадження та

забезпечення функціонування системи електронної взаємодії органів виконавчої влади в

Україні, така система призначена для автоматизації процесів створення, відправлення,

передавання, одержання, оброблення, використання, зберігання, знищення електронних

документів та копій паперових документів в електронному вигляді з використанням

електронного цифрового підпису, які не містять інформацію з обмеженим доступом, та

контролю за виконанням актів, протокольних рішень Кабінету Міністрів України та інших

документів.

Положенням №670 також обумовлено, що до складу системи входять програмно-технічні

комплекси (основний та резервний) та інші технічні засоби, технологічне об'єднання

функціонально пов'язаних складових системи, та комплексна система захисту інформації.

Створення і функціонування системи забезпечує Державне агентство з питань електронного

урядування (держатель).

Встановлено, що користувачами системи, окрім відповідальних посадових осіб

Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів

виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої

влади, можуть бути посадові особи інших державних органів, органів місцевого

самоврядування та підприємств, установ і організацій всіх форм власності.

18


Обмін інформацією в системі з використанням Інтернету та/або Національної системи

конфіденційного зв'язку, відповідальністю за повноту та достовірність інформації, внесеної

до системи, покладеної на її користувачів, мав би здійснюватися відповідно до Положення

№670 ще з 2012 року.

Разом з цим, кожний із користувачів системи електронної взаємодії органів виконавчої

влади, зокрема підприємства, установи і організації всіх форм власності за наявності намірів,

можливості та потреби користуватись системою електронної взаємодії органів виконавчої

влади мають самостійно забезпечувати власну ресурсну спроможність, щонайменше

технічну інфраструктуру та наявність Інтернету.

Формування Національної програми інформатизації відповідно до Положення №1352 є

процесом, який включає в себе розроблення, узгодження та затвердження завдань такої

Програми на наступні три роки і завдань (проектів) на бюджетний період, їх державних

замовників з обсягами фінансування на кожний бюджетний рік. Формування таких завдань

організовується Генеральним державним замовником за пропозиціями державних

замовників. При цьому, завдання на три роки погоджуються з Мінекономрозвитку та

Мінфіном і подаються Генеральним державним замовником Кабінетові Міністрів України

для внесення на розгляд Верховної Ради України. Завдання (проекти) на рік погоджуються з

Мінекономрозвитку та Мінфіном і подаються Генеральним державним замовником

Кабінетові Міністрів України для затвердження.

Варто зазначити, що ст.24 Закону України «Про Національну програму інформатизації»

встановлено, що обсяги фінансування Національної програми інформатизації з

Держбюджету визначаються Законом України про Державний бюджет України на наступний

бюджетний рік і встановлюються окремим рядком.

З огляду на чинний правозастосовний механізм процесу формування Національної

програми інформатизації, фінансування закупівлі програмних продуктів для виконання

завдань (проектів) такої Програми, а також закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення

функціонування системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, стає очевидним,

що будь-який державний орган, який позбавлений ініціатив для отримання прозорості та

інших переваг інформаційних відносин, що пропонує законодавство про електронний

документообіг, та на законодавчому рівні не має прямого обов’язку і відповідальності щодо

забезпечення створення, впровадження, функціонування та інтеграції відповідних

інформаційних систем, як наслідок не отримує необхідного фінансування та перспектив

розвитку в рамках цієї Програми.

Міжвідомча взаємодія митниці та інших державних органів, які здійснюють свої

повноваження згідно компетенції на державному кордоні та в системі контролю

зовнішньоекономічної діяльності, регулюється Митним кодексом України, низкою

спеціальних законів України. Порядки та процедури контролю, здійснення митних та інших

формальностей закріплені нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України,

Мінфіну, наказами державних органів виконавчої влади, до функцій яких належить

забезпечення виконання відповідних видів контролю.

Частиною 4 ст.319 Митного кодексу України передбачено, що контроль за переміщенням

через митний кордон України окремих видів товарів, що проводиться іншими державними

органами, здійснюється за принципом "єдиного вікна" відповідно до міжнародної практики

та рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням єдиної з органами доходів і зборів

інформаційно-телекомунікаційної системи.

ЄАІС ДФС використовується для видів контролю, передбачених ч.1 ст.319 Митного

кодексу України згідно Порядку здійснення попереднього документального контролю в

19


пунктах пропуску через державний кордон України, визначеному відповідно до ч.6 ст.319

Митного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1030 (зі

змінами) та переліку товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі

питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон

України» від 05.10.2011 №1031 (зі змінами).

При здійсненні попереднього документального контролю, посадова особа митного органу

під час оформлення ДКПТ (документу контролю за переміщенням товарів) або МД в

передбачених законодавством випадках визначає види державного контролю та форми їх

проведення за допомогою відповідного функціонального модуля ЄАІС.

Однак, міжвідомча взаємодія державних органів, у тому числі з митними, в сенсі

здійснення видів контролю з використанням засобів інформаційних технологій, як це

передбачено ч.5 ст.319, ч.3 ст.33 Митного кодексу України, до тепер не має практичного

правозастосовного механізму в спеціальних правових та розпорядчих актах державних

органів, уповноважених здійснювати санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний,

фітосанітарний, екологічний, радіологічний та інші види державного контролю та/або

публічно висвітлених затверджених кожним відомством планів фінансового чи іншого їх

ресурсного їх забезпечення.

Очевидно, що такий стан справ гальмує практичну реалізацію положень п.7 розділу XXI

Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України, яким встановлено, що з

01.01.2017, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів,

транспортних засобів комерційного призначення документів, подання яких органам доходів

і зборів передбачено цим Кодексом, надаються цим органам іншими органами державної

влади в електронній формі із застосуванням засобів електронного цифрового згідно ч.3 ст.33

Кодексу.

Понад півроку (з 01.08.2016), як відповідно до ч.3 ст.33 Митного кодексу України

митними органами ДФС впроваджено із урахуванням ст.319 цього Кодексу застосування

«єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації в інформаційній

системі ДФС згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

25.05.2016 №364.

Забезпечуючи практичну реалізацію п.44 Порядку №364, наказом Мінфіну від 25.07.2016

№657 (зі змінами згідно наказу від 25.10.2016 №900) затверджено переліки даних, необхідних

для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів.

На виконання п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364, ДФС

запроваджено щомісячний моніторинг результатів застосування Порядку, затвердженого

цією постановою, з розміщенням відповідної статистичної інформації в розрізі кожного

державного органу на власному офіційному веб-сайті http://sfs.gov.ua/diyalnist-

/rezalt/265352.html.

Однак, вимоги п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364 щодо

приведення центральними органами виконавчої влади власних нормативно-правових актів у

відповідність із цією постановою, передбачивши в них положення щодо функціонування

системи проведення аналізу ризиків як підстави для вибіркового здійснення контролю

об'єктів регулювання, не виконуються або виконуються без урахування законодавства про

електронний документообіг, чинних правозастосовних механізмів функціонуючих

інформаційних систем тощо, які вже на теперішній час розширюють можливості

міжвідомчого інформаційного обміну між компетентними державними органами та з

суб’єктами підприємницької, у тому числі зовнішньоекономічної діяльності.

http://sfs.gov.ua/diyalnist-/rezalt/265352.html


20


Примітка. Наказом МОЗ України від 02.09.2016 №930, з посиланням на п.2 постанови Кабінету Міністрів

України від 25.05.2016 №364, визнано таким, що втратив чинність наказ МОЗ від 23.02.2011 №102 «Про

затвердження зразків штампів та форми журналу обліку обстежень вантажів на кордоні та в митниці

призначення». Тобто,

вимоги до зразків

штампів, що засвідчують

здійснення санітарно-

епідеміологічного

контролю вантажів та

транспортних засобів у

пунктах пропуску через

державний кордон,

пунктах контролю та на митній території України, з вересня 2016 року, не чинні. Розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 22.07.2016 №564-р тимчасово, до внесення змін до законодавства, Голову Державної

служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів уповноважено затверджувати та

підписувати передбачені законодавством документи, повноваження щодо затвердження та підписання яких

належить до компетенції головного державного санітарного лікаря України (крім повноважень з реалізації

державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження).

Розпорядженням від 06.04.2016 №260-р погоджено пропозицію Мінагрополітики щодо можливості

забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту

споживачів визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 "Про затвердження

Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів"

функцій і повноважень Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту

прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби (крім функцій з реалізації державної політики

у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), що припиняються, а також функцій із здійснення

метрологічного нагляду, державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення

та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та

курортів; із захисту прав споживачів виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; державного нагляду

(контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва.

З 25.08.2015, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері епідеміологічного нагляду

(спостереження), захисту населення від інфекційних хвороб, серед інших повноважень,

віднесено Положенням про МОЗ України, затвердженого наказом Держмитслужби від 25.03.2015

№267, до компетенції цього центрального органу виконавчої влади, діяльність якого

спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Листом Держпродспоживслужби від 28.04.2016 №15-1-2-6/1623, який є

органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується

Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та

продовольства, підпорядковані головні управління цього органу та ДФС

проінформовано, що для забезпечення з 04.05.2016 безперебійної роботи

Головних управлінь Держпродспоживслужби їм надано для використання

у роботі зразки штампів, що засвідчують здійснення державного санітарно-

епідеміологічного контролю вантажів та транспортних засобів у пунктах

пропуску через державний кордон та на митній території України.

Роз’ясненнями ДФС від 21.04.2016 N14345/7/99-99-24-02-02-17 (зі

змінами) акцентовано увагу, що при застосуванні Порядку №364,

результати державних видів контролю відображаються в модулі "Єдине

вікно" АСМО "Інспектор". У цьому випадку проставлення відбитків

штампів контролюючими органами на товаросупровідних документах не є

обов'язковим.

Разом з цим, листом ДФС від 14.07.2016 N23931/7/99-99-18-03-01-17

«Про питання контролю харчових продуктів при ввезенні на митну

територію України», у зв’язку з роз'ясненнями Держпродспоживслужби,

митниці зокрема:

проінформовано про особливості виконання митних формальностей при митному оформленні харчових

продуктів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1031 (зі змінами), додатково надано переліки харчових продуктів, щодо яких враховувати визначені особливості,

ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА

СЛУЖБА УКРАЇНИ Санітарно-епідеміологічний

контроль здійснено

N _____"___"_______ 20 року

_________ (назва закладу державної

санітарно-епідеміологічної служби

України)


ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА

УКРАЇНИ Підлягає санітарно-

епідеміологічному контролю в

митниці призначення N _____"___"_______20 року

__________ (назва закладу державної

санітарно-епідеміологічної служби України)


ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА

СЛУЖБА УКРАЇНИ Ввезення на митну територію

України заборонено

N _____"___"_______20 року

______________ (назва закладу

державної санітарно-епідеміологічної

служби України)

21


акцентовано увагу на зразках штампів, наведених у листі Держпродспоживслужби від 28.04.2016 №15-1-2-

6/1623, що засвідчують здійснення санітарно-епідеміологічного контролю, надісланого митницям листом ДФС

від 06.05.2016 р. № 15916/7/99-99-18-03-01-17, Митне оформлення харчових продуктів, які згідно з постановою від 05.10.2011 №1031 підлягають тільки

санітарно-епідеміологічному контролю (додаток 3), завершується за наявності на товаросупровідних документах

штампа "Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено" (зазначається в графі 44 МД за кодом 5501). З цього приводу привертає увагу наступне.

Згідно ч.6 ст.319 Митного кодексу України, затверджені Кабінетом Міністрів України переліки товарів

(з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі

попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, - мають бути

вичерпні. Пропозиції щодо внесення змін до зазначених переліків подаються Кабінету Міністрів України

державними органами, уповноваженими здійснювати відповідний контроль. Цей перелік має також визначати

товари, щодо яких діє заборона на пропуск через кордон без дозволу, і товари, щодо яких діють обмеження при

поміщенні в митний режим.

Відповідно до наказу Держпродспоживслужби від 03.08.2016 №230, типовою інформаційною карткою

адміністративної послуги з видачі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи визначено, що у

разі надання адміністративної послуги через центр надання адміністративних послуг територіальні органи

Держпродспоживслужби, що є правонаступниками територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної

служби України у якості суб'єкта надання адміністративної послуги мають режим роботи: понеділок - четвер з 900

до 1800; п'ятниця з 900 до 1645, що звісно викликає певний дисбаланс з цілодобовим функціонуванням міжнародних

пунктів пропуску. Строк надання такої адмінпослуги – 10 робочих днів, послуга оплатна, вартість – 200 грн.

Нагадаємо, що згідно форми встановленої Тимчасовим порядком проведення державної санітарно-гігієнічної

експертизи, затвердженого наказом МОЗ від 09.10.2000 р. №247 (зі змінами, додаток 6) даний Висновок містить,

зокрема показники безпеки, які підлягають контролю на кордоні та показники безпеки, які підлягають контролю

при митному оформленні. (З іншими інформаційними і технологічними картками адміністративних послуг

компетенції цього державного органу та умовами їх отримання бажаючі можуть ознайомитись за приписами

наказу Держпродспоживслужби від 06.06.2016 №130 (зі змінами).).

Основні завдання та порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні визначені

Положенням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 №1109 (у редакції постанови

від 19.08.2002 №1217, далі – Постанова №1217). Згідно наказу Держсанепідслужби України від 28.01.2013 №10,

Примірний регламент взаємодії територіальних органів Держсанепідслужби та установ, що належать до сфери її

управління передбачає, поряд з іншим, здійснення санітарних заходів щодо охорони території від занесення та

розповсюдження особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб та

здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду і контролю у пунктах пропуску через державний

кордон. Відповідно до п.4.2. Примірного регламенту, до заходів забезпечення проведення соціально-гігієнічного

моніторингу, оцінку ризику впливу шкідливих і небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини на

здоров'я населення, що здійснюються установами, які належать до сфери управління Держсанепідслужби, поряд

з іншим, віднесено розробку, впровадження і вдосконалення єдиних технологій прийому та передачі даних

інформаційними каналами зв'язку. Згідно п.9 цього регламенту, політику у сфері застосування інформаційних

технологій, впровадження програмно-технічних засобів тощо, необхідних для виконання функцій

Держсанепідслужби визначає територіальний орган. Установа, що належить до сфери управління

Держсанепідслужби, забезпечує супровід локальної мережі, функціонування серверів, комп'ютерів, баз даних

тощо.

Таким чином, окрім територіальних органів Держпродспоживслужби, які реалізують свої повноваження згідно

Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (зі змінами) та

правонаступництвом територіальних органів Державної санепідемслужби України, підрозділами територіальних

органів Державної санепідемслужби України здійснюються передбачені Постановою №1217: санітарно-

карантинний контроль у пунктах пропуску через державний кордон; забезпечення охорони території України від

занесення і поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб;

здійснення санітарно-епідеміологічного контролю і нагляду в пунктах пропуску через державний кордон.

Відсутність чіткого, збалансованого правозастосовного механізму двох державних органів, наділених

широкими адміністративними повноваженнями, вочевидь впливає на процеси та процедури в логістиці

міжнародних перевезень, технологій контролю на державному кордоні, оптимізацію розвитку електронного

декларування товарів, використання діючих інформаційних систем й потребує щонайшвидшої міжвідомчої

правової імплементації із урахуванням переваг інформаційного обміну з підприємствами, декларантами, іншими

суб’єктами інформаційних відносин відповідно до законодавства про електронний документообіг, та зокрема

постанов Кабінету Міністрів України:

22


від 25.05.2016 №364 «Деякі питання реалізації принципу "єдиного вікна" під час здійснення митного,

санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших

видів державного контролю»;

від 21.05.2012 №451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та

повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними»;

від 05.10.2011 №1031 «Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через

митний кордон України» (зі змінами);

від 05.10.2011 №1030 «Деякі питання здійснення попереднього документального контролю в пунктах

пропуску через державний кордон України» (зі змінами).

В контексті викладеного, маємо зазначити, що вибірковість митного контролю за приписами

ч.3 ст.320 Митного кодексу України, передбачає, що ДФС має здійснювати координацію

діяльності державних органів, що здійснюють контроль за переміщенням через митний кордон

окремих видів товарів. Якщо за результатами застосування системи управління ризиками не визначено

необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне

оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів за рішенням митниці (митного посту) можуть бути

здійснені без пред'явлення зазначених товарів, транспортних засобів митниці (митного посту) або з

пред'явленням, але без проведення їх митного огляду.

Відповідно, не приведення центральними органами виконавчої влади власних нормативно-правових актів у

відповідність із постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364, з визначенням в них положень щодо

функціонування системи проведення аналізу ризиків як підстави для вибіркового здійснення контролю об'єктів

регулювання, поряд з іншими недоліками, обтяжуючих бізнес-процеси, гальмує:

процес оптимізації операцій міжнародної торгівлі, транспортної логістики та застосування спрощень

вибірковості здійснення митного контролю при пропуску через державний кордон України транспортних засобів

і вантажів;

розвиток ефективного здійснення митницями державної митної справи відповідно до основних завдань,

визначених ч.2 ст.544 Митного кодексу України, зокрема:

створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та

пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо

удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного

контролю та митного оформлення;

здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів

комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі

електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю.

Пунктами 40-43 Порядку №364 передбачено внесення контролюючими

органами з використанням спеціального програмного забезпечення до

інформаційної системи ДФС документів, необхідних для здійснення митного

контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

зокрема:

у форматі, узгодженому з ДФС (п.40);

застосування органами доходів і зборів (одразу після оновлення бази даних

інформаційної системи) відомостей про видані відповідно до законів документи, які

підтверджують дотримання обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон

України, без їх дублювання у паперовій формі (п.40);

формування інформаційною системою відомостей під час здійснення митного

контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів про використання

документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, з можливістю перегляду таких відомостей

уповноваженими посадовими особами (п.42).

Керівними роз’ясненнями ДФС від 30.12.2016 №41596/7/99-99-18-03-01-18 щодо

реалізації ч.3 ст.33 Митного кодексу України, митниці України поінформовано, що

процедура, передбачена п.40 Порядку №364, згідно з п.43 цього Порядку

застосовуватиметься з моменту впровадження спеціального програмного забезпечення.

23


Разом з цим акцентовано увагу, що зазначене програмне забезпечення станом на поточний

час не запроваджено, про його запровадження буде повідомлено додатково.

За даними моніторингу ДФС щодо стану здійснення процедур з використанням

електронних засобів передачі інформації відповідно до Порядку №364 у розрізі

контролюючих органів, кількість заяв підприємств для за період з 01.08.2016 000 по 01.09.2016

000 складала - 873 заяви. Зусиллями ДФС, роз’яснювальною та консультаційною роботою

фахівцями митниць серед суб’єктів ЗЕД, декларантів, перевізників, обсяги подання заяв на

електронне декларування товарів підприємствами з використанням Порядку №364 поступово

зросли. При цьому, у співвідношенні до загальної кількості МД, кількість таких заяв по

кожній із митниць та здійснення визначених видів контролю – різна.

Джерело: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/rezalt/265352.html

І хоча інформація на сайті ДФС про результати щомісячного моніторингу за січень 2017

року на даний час відсутня, ілюстрація статистичних даних щодо застосування Порядку

№364 виявляє необхідність деталізованого аналізу причетними контролюючими органами

чинників, що впливають на застосовані процеси з метою визначення їх раціональності,

доцільності та ефективності для державних органів і підприємницької спільноти.

На разі, пропонуємо ознайомитись з аналізом стану організації міжвідомчої взаємодії

митниці та інших державних органів при здійсненні митних процедур, проведеного

громадською організацією Інституту Податкових Реформ:

Код

митниці Назва митниціКількість

МД

Cанітарно-

епідеміологічни

й

Ветеринарно-

санітарнийФітосанітарний Екологічний Радіологічний Всього

10000 Київська міська митниця

ДФС

23 661 317 18 68 149 199 751

10100 Житомирська митниця

ДФС

5 433 101 2 723 75 666 1 567

10200 Чернігівська митниця

ДФС

2 558 156 61 266 116 794 1 393

11000 Дніпропетровська

митниця ДФС

10 724 115 23 1 413 39 1 153 2 743

11200 Запорізька митниця ДФС 4 035 63 2 522 121 902 1 610

12500 Київська митниця ДФС 21 219 861 45 1 814 316 1 389 4 425

20400 Рівненська митниця ДФС 6 426 105 45 239 90 1 014 1 493

20500 Волинська митниця ДФС 5 943 239 23 321 56 1 271 1 910

20600 Івано-Франківська

митниця ДФС

3 905 287 3 683 35 601 1 609

20900 Львівська митниця ДФС 12 711 166 20 921 83 1 211 2 401

30500 Закарпатська митниця

ДФС

4 812 2 229 483 714

40000 Хмельницька митниця

ДФС

2 313 24 43 65 132

40100 Вінницька митниця ДФС 3 147 12 8 138 19 231 408

40300 Тернопільська митниця

ДФС

1 535 65 87 196 33 440 821

40800 Чернівецька митниця

ДФС

1 652 31 55 446 36 660 1 228

50000 Одеська митниця ДФС 9 065 86 241 128 505 960

50400 Миколаївська митниця

ДФС

1 507 73 91 9 180 353

50800 Херсонська митниця ДФС 963 76 297 19 141 533

70000 Донецька митниця ДФС 1 809 1 20 649 102 542 1 314

70200 Луганська митниця ДФС 949 29 11 107 225 145 517

80500 Сумська митниця ДФС 2 668 72 17 124 311 524

80600 Полтавська митниця

ДФС

2 238 28 60 159 247

80700 Харківська митниця ДФС 7 624 111 6 453 171 626 1 367

90100 Кіровоградська митниця

ДФС

1 137 2 42 1 120 165

90200 Черкаська митниця ДФС 1 873 84 427 32 741 1 284

Всього 3 106 429 10 406 1 979 14 549 30 469

Статистична інформація про результати застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів

іншими ддержавними органами та підприємствами за принципом "єдино вікна" у грудні 2016 р.


24


1.Аналіз проблеми та іі причин: • прояви проблеми

За даними Рейтингу Всесвітнього банку DoingBusiness та «Архиву Єдиного Вікна» Європейської Комісії з економіки при ООН

(United Nations Economic Comission for Europe), середня тривалість розмитнення з урахуванням термінів проходження інших

видів державного контролю в Україні на сьогодні складає 96 годин, у той час як в країнах Європи 1-2 години (Німеччина – 1 година, Фінляндія

та Швеція – 2 години). Середні витрати на розмитнення з урахуванням витрат на здійснення інших видів державного контролю складають в

Україні 292$. У країнах Європи: Німеччина 45$, Швеція 55$, Фінляндія 70$. Для порівняння, у провідних транзитних азійських мегаполісах

Сінгапурі та Гонконгу, терміни проходження процедур складають відповідно 10 хвилин та 1 годину, витрати бізнесу – 37$ та 52$.

• проблема, іі масштаб і вплив

Передбачені нормами Митного кодексу України, низкою спеціальних законів та підзаконних нормативно-правових актів види та форми

контролю товарів, які переміщуються через митний кордон України юридичними і фізичними особами, створили на сьогоднішній день занадто

складні, непрозорі для суспільства процедури проходження цих видів контролю. Крім того, має місце неузгодженість між діями та вимогами

різних органів, дублювання функцій контролю.

Окремою проблемою є невідповідність деяких норм законодавству ЄС і необхідність імплементації норм ЄС до українського законодавства.

Складність процедур вимагає від підприємців відволікання часу на отримання глибоких спеціальних знань нормативних документів щодо

видів контролю та особливостей їх проходження (а також витрат часу та матеріальних ресурсів для забезпечення виконання всіх вимог) або

збільшення матеріальних витрат для отримання послуг досвідчених посередників.

Непрозорість та передбачені процедурами можливості уповільнювати контроль у часі (наприклад, надання додаткових документів або

проведення додаткових досліджень) несе певні корупційні ризики.

Така ситуація не тільки не сприяє прискоренню товарообігу і розвитку економіки, а й негативно впливає на ставлення суспільства до держави

та псує імідж України в міжнародних економічних відносинах.

• причини виникнення проблеми

Основними причинами, які створюють проблему, є:

– неузгодженість як нормотворчої діяльності, так і практичних дій з реалізації контрольних функцій з боку державних органів та установ, які

відповідають за той чи інший напрямок контролю (на кшталт лебедя, рака та щуки з відомої басні);

– розмиття відповідальності між відомствами перед державою, бізнесом та громадянами за негативні наслідки існування системи контрою

як такої і в конкретних випадках завдання реальних збитків;

– небажання керівників та посадових осіб контролюючих органів звужувати або втрачати свої повноваження та важелі впливу на систему

контролю, пов`язане у тому числі і з корупційною складовою;

– низький рівень розвитку у напрямку використання ІТ в більшості контролюючих органів;

– відсутність фінансування для побудови сучасних інформаційних систем, які дозволили б значно скоротити у часі та спростити по формі

міжвідомчу взаємодію при здійсненні контрольних функцій.

• зацікавлені сторони, хто має переваги і хто страждає від проблеми

Зацікавленими сторонами є український бізнес, який займається зовнішньою торгівлею; громадяни України; митна служба та інші державні

органи, які здійснюють свої повноваження згідно компетенції в системі контролю зовнішньоекономічної діяльності; підприємці, які надають

послуги у сфері ЗЕД, насамперед перевізники та митні брокери. Існуюча система взаємовідносин не збалансована і надає переваги

контролюючим органам та створює передумови існуванню корупційних схем для роботи тіньового бізнесу. Основними сторонами, які

страждають, є легальний бізнес та громадяни, причому не тільки під час здійснення митних процедур, а і на внутрішньому ринку. Легальний

бізнес стикається з недоброчесною конкуренцією, а громадяни – з недоброякісною продукцією.

• наслідки, якщо проблему не буде вирішено

Проблема є однією з ключових на шляху до оголошеної урядом України програми лібералізації ведення бізнесу, подолання негативних явищ

в економіці та покращення інвестиційного клімату. Якщо її вирішенню не приділяти увагу, складно розраховувати на спрощення ведення

бізнесу, суттєве пожвавлення зовнішньої торгівлі, усунення недоброчесної конкуренції та якості товарів на внутрішньому ринку. Як слідство –

посилюватиметься негативне ставлення бізнес-середовища до державних інституцій. В міжнародних економічних відносинах наявність цієї

проблеми заважатиме Україні посісти своє місце у міжнародному розподілі праці.

2. Оцінка чинної політики щодо проблеми: • яким чином регулюється проблема?

Міжвідомча взаємодія митниці та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження згідно компетенції в системі контролю

зовнішньоекономічної діяльності, регулюється Митним кодексом України, низкою спеціальних законів України про встановлення обмежень

та заборон при переміщенні через митний кордон України та здійснення певних видів контролю. Порядки та процедури контролю закріплені

нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та наказами органів виконавчої влади, до функцій яких належить забезпечення

виконання відповідних видів контролю.

• хто (які органи) за це відповідають?

За забезпечення взаємодії митниці та інших державних органів виконавчої влади відповідає Кабінет Міністрів України.

• чи були спроби вирішити проблему, які результати, чому?

У 2011 році з метою впорядкування взаємодії контролюючих органів в пунктах пропуску через державний кордон України було видано 2

постанови Кабінету міністрів, якими було запроваджено здійснення митними органами у пунктах пропуску через державний кордон України

інших видів контролю у формі попереднього документального контролю. На митників на кордоні було покладено контроль поданих

документів для здійснення відповідного виду контролю та визначення на підставі поданих документів необхідності залучення відповідних

фахівців уповноважених органів безпосередньо на кордоні. В інших випадках контроль здійснюють уповноважені органи у митниці

призначення. Впровадження такої системи контролю дозволило скоротити час простою транспорту на кордоні, зменшити завантаженість

фахівців уповноважених органів та зробити процедуру більш прозорою для бізнесу. Ця спроба вирішила проблему лише частково, оскільки

стосувалась тільки однієї площини взаємодії, крім того, процедури взаємодії побудовані на використанні паперових носіїв інформації.

Можливість використання інформаційних технологій при митному оформленні була закріплена на законодавчому рівні з прийняттям у 2012

році діючого Митного кодексу. За даними офіційних джерел ДФС, 95% митних декларацій оформлюються зараз в електронному вигляді.

Згідно Митного кодексу України, з 01.01.2017 року документи, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, мають

надаватись іншими органами державної влади в електронній формі із застосуванням ЕЦП. Однак, фактично, далеко не всі державні органи

готові співпрацювати з митницею виключно в електронному вигляді.

• в чому полягають помилки/перешкоди попередніх спроб вирішити проблему?

Вирішенню проблеми як у площині подальшої уніфікації процедур взаємодії, так і у напрямку розширення використання існуючої

автоматизованої системи митного оформлення, заважала ціла низка суб`єктивних та об`єктивних причин, насамперед – відсутність належного

25


матеріально-технічного забезпечення, міжвідомче розмежування, різний рівень розвитку інформаційних технологій серед державних органів,

відсутність політичної волі на більш високих рівнях влади.

• хто виграє/програє від зміни наявної політики?

Безумовними союзниками у реалізації проекту буде український бізнес, що займається зовнішньоекономічною діяльністю, як його окремі

представники, так і бізнес-асоціації, галузеві організації, бізнес-омбудсмен. Також підтримають реалізацію основні надавачі послуг у сфері ЗЕД

– перевізники та митні брокери.

Потенційно в реалізації проекту можуть бути не зацікавлені окремі посадові особи державних органів, яких влаштовує існуюча система

взаємодії тим, що:

– розмиває їх персональну відповідальність за дії та/або бездіяльність, які спричиняють негативні наслідки для бізнесу;

– забезпечує повноваженнями та важелями впливу на систему контролю, пов`язаними у тому числі і з корупційною складовою.

3. Варіанти рішення проблеми та рекомендації (щодо наибільш ефективного варіанту).

Найбільш перспективним варіантом вирішення проблеми вбачається запровадження принципу Єдиного вікна, який має позитивні результати

реалізації в багатьох країнах світу. До розв`язання проблеми, яку роками не можуть самостійно вирішити між собою органи влади із

збереженням інтересів бізнесу та суспільства, пропонується залучити поряд з посадовцями також галузеві асоціації, громадські організації,

експертів, фахівців з інформаційних технологій. Під час побудови нової моделі взаємовідносин треба не тільки почути проблемні питання

взаємодії з боку бізнес-середовища, а й звернутись до міжнародного досвіду впровадження принципу Єдиного вікна при організації взаємодії

контролюючих органів під час здійснення митних процедур. З метою прискорення впровадження, пропонується спиратись на існуючий стан

автоматизації митного оформлення в митниці та йти шляхом його приведення до моделі за принципом Єдиного вікна. Паралельно розробити

пакет нормативно-правового забезпечення нових процедур взаємодії, які задовольняють меті, та забезпечити супровід їх прийняття. З

урахуванням наявності ризиків негативного суб`єктивного впливу з боку незацікавлених сторін, забезпечити силами залучених до розробки

галузевих асоціацій та експертів моніторинг впровадження нових процедур взаємодії.

4. Розрахунки впливу найбільш ефективного варіанту на цільові групи: влада, підприємці, суспільство, іноземні партнери

(іноземний бізнес).

За результатами вирішення проблеми буде створено принципово інші механізми взаємодії митниці з бізнес-середовищем та контролюючими

органами, які здійснюють свої повноваження при переміщенні фізичними та юридичними особами товарів через митний кордон України.

Ці механізми забезпечать ризикоорієнтований підхід до вибору об`єктів та суб`єктів контролю, використання сучасних інформаційних

технологій, що підвищить ефективність здійснення всіх видів контролю за рахунок поліпшення координації дій відповідних органів.

Буде суттєво скорочено час на здійснення митних процедур, витрати легального бізнесу та громадян на здійснення інших видів державного

контролю, зменшено корупційні ризики.

Як наслідок – покращення зручності проходження митних процедур, бізнес-клімату як у сфері ЗЕД, так і на внутрішньому ринку.

Вирішення проблеми сприятиме Програмі дій уряду по лібералізації ведення бізнесу та покращенню інвестиційного клімату і збільшенню

довіри до влади з боку суспільства.

Джерело: http://ngoipr.org.ua/zakonodavchi-iniciat/dorozhnya-karta-mytnoyi-reformy/, 05.11.2016.

Керуючись практичним досвідом впровадження в пунктах пропуску для водного

сполучення використання ІСПС в рамках пілотного проекту «Єдине вікно-локальне рішення»

(http://singlewindow.org/about), заснованого на засадах міжнародних рекомендацій, маємо

зазначити, що викладені в цьому дискусійному аналізі ІПР тези підтверджують не тільки на

наявність суспільного попиту та низки проблем в створені принципово нового механізму

інформаційної взаємодії між державними органами (у тому числі міжвідомчого) та

підприємницькою спільнотою, але й прямо вказують на існуючі перешкоди у площині

подальшої уніфікації автоматизації процедур взаємодії та необхідність дієвих кроків для їх

подолання в різних сферах і рівнях регулятивної, управлінської, виконавчої, підприємницької

діяльності.

В контексті п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364

щодо приведення центральними органами виконавчої влади власних

правових та розпорядчих актів, окрім дисбалансу їх приписів, що по даний

час не містять конкретних узгоджених умов для реалізації переваг

електронного документообігу суб’єктами інформаційного обміну в сфері

зовнішньоекономічних операцій та міжнародних перевезень товарів різними видами

транспортного сполучення, виникають питання щодо відсутності фахових, конструктивних

пропозицій з боку окремих центральних державних контролюючих органів раціонально й

ефективно реалізовувати можливості розвитку наявних інформаційних систем, практично

функціонуючих в пунктах пропуску на державному кордоні, зокрема спеціальних

програмних забезпечень ЄАІС ДФС, профільних модулів ІСПС, перспективних напрацювань

Мінфіну та ДФС, запропонованих переліком документів, які необхідно подати відповідному

контролюючому органові для завершення відповідного виду державного контролю,

http://ngoipr.org.ua/zakonodavchi-iniciat/dorozhnya-karta-mytnoyi-reformy/

http://singlewindow.org/about

26


затвердженого наказом Мінфіну від 25.07.2016 №657 (зі змінами), виданого відповідно до п.

44 Порядку №364.

За переконанням фахівців ДФС, в Державній фіскальній службі Україні створена та

успішно функціонує Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС), яка об'єднує в собі

всі програмно-технічні складові, необхідні для автоматизації процесів митного оформлення

та контролю. Діюча в її складі автоматизована система митного оформлення «Інспектор»

(АСМО) охоплює всі процеси митного контролю як всередині країни, так і на митних

кордонах.

«Це дозволяє володіти всією повнотою інформації про види контролю, які здійснювались

від першого перетину кордону до випуску у вільний обіг будь-якого товару. Дана система

являє собою функціональний аналог таких передових європейських систем митного

оформлення, як німецька «АТЛАС» та польська «ЦЕЛІНА», які є взірцем та прикладом для

наслідування при розвитку будь-яких митних ІТ-систем», - зазначає керівництво

департаменту інформаційних технологій ДФС.

Одним з основних модулів АСМО стала інтегрована в неї Автоматизована система

аналізу та управління ризиками (АСАУР), яка дозволяє створювати профілі ризику довільної

складності з використанням таких інноваційних підходів як алгоритми нечіткої логіки (fuzzy

logic) та врахування позитивної і негативної історії попередніх митних оформлень. (Джерело:

http://zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-249074.html) Примітка. Статтею 197 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених

законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний

кордон України, пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення

здійснюються органами доходів і зборів на підставі документів, які підтверджують дотримання

зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення

відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання

таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України. В силу цієї статті Кодексу, переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний

кордон України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436, митними органами

контролюються документи, які підтверджують дотримання обмежень щодо переміщення окремих видів товарів

через митний кордон України та видаються державними органами або іншими юридичними особами,

уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів митним органам передбачено законами України.

Цією постановою також визначено перелік документів, що видаються державними органами або іншими

юридичними особами, уповноваженими на видачу цих документів. Керуючись положеннями п.3 ст.335 Митного

кодексу України, у митній декларації зазначаються відомості про ці документи.

Класифікатор документів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 "Про

затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у

процесі оформлення митних декларацій" (із змінами), призначений для кодування документів та не встановлює

вимог щодо необхідності подання митним органам конкретних документів під час здійснення декларування

товарів, однак дає достатньо підстав для опрацювання контролюючими органами механізму систематизації,

уніфікації та електронної кодифікації документів, необхідних відповідному контролюючому органові для

завершення відповідного виду державного контролю, із урахуванням переліку документів, затвердженого

наказом Мінфіну від 25.07.2016 №657 та інформаційної взаємодії в електронній формі, що використовується за

допомогою ІСПС відповідно до структури та формату, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів

України від 21.05.2012 №451 (зі змінами) в технологічних процесах на державному кордоні, виконанні митних

формальностей згідно Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 10.03.2015 №308 при переміщенні водних

транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, логістичних процесах при здійсненні

обробки вантажів, з дотриманням правил, затверджених наказом Мінінфраструктури від 05.06.2013 №348 (зі

змінами).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», його дія не

поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності (крім відносин щодо видачі

документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду

господарської діяльності), охорони державного кордону, державної митної справи, державного експортного

контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження

діяльності, пов'язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції, а також на дозвільну систему,

http://zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-249074.html

27


що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами,

сильнодіючими отруйними речовинами, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії, дозвільну

діяльність у сфері цивільної авіації. Статтею 3 передбачено, що видача, анулювання, поновлення дозволів на

реекспорт товарів, що походять з інших країн, карантинних дозволів (на імпорт або транзит), міжнародних

ветеринарних сертифікатів (для країн СНД - ветеринарних свідоцтв форми N 1, N 2, N 3) - при переміщенні за

межі України, ветеринарних свідоцтв (для України - форми N 1, N 2) - при переміщенні за межі території

Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів

тваринного походження для споживання людиною), карантинних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів,

фітосанітарних сертифікатів на реекспорт здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей,

визначених Митним кодексом України, Законом України "Про ветеринарну медицину" та Законом України "Про

карантин рослин".

Разом з цим встановлено, що видача, переоформлення рішень про призначення органу з сертифікації в

державній системі сертифікації, розширення сфери призначення, анулювання зазначених рішень здійснюються

відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Декретом Кабінету Міністрів України від

10.05.1993 №46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", та без застосування принципу організаційної єдності.

Відповідно до ч.5 ст.2 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» на відносини,

пов'язані із здійсненням сертифікації продукції в державній системі сертифікації поширюються положення

розділів III - V цього Закону, які застосовуються з урахуванням особливостей, визначених вказаним Декретом.

Зокрема, ч.2 ст.9 цього Закону встановлено, що технічні регламенти розробляються, приймаються та

застосовуються на основі принципів, установлених Угодою Світової організації торгівлі про технічні бар'єри у

торгівлі, що є додатком до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року. Сфери діяльності 16 центральних органів виконавчої влади, які здійснюють функції технічного регулювання

(об'єкти технічних регламентів) визначено переліком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 16.12.2015 №1057.

Нині, відповідно до Порядку митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та

підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

14.05.2008 №446 (зі змінами), випуск для вільного обігу на митній території України контрольованих товарів

здійснюється за наявності в ЄАІС органів ДФС інформації про те, що назва, тип, вид, марка та виробник товарів

(незалежно від їх власника або одержувача) включені до Реєстру державної системи сертифікації. При цьому

сертифікати відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) подаються митниці у разі, коли це прямо

визначено законом. Відповідно до даного Порядку, Мінекономрозвитку забезпечує: ведення Реєстру державної

системи сертифікації в режимі реального часу; розміщення з урахуванням вимог Закону України "Про захист

персональних даних" інформації з Реєстру державної системи сертифікації на власному офіційному веб-сайті

для відкритого доступу користувачами; подання в електронній формі ДФС на постійній безоплатній основі

інформації з Реєстру державної системи сертифікації.

Процедуру ведення Реєстру державної системи сертифікації, що має здійснюватися Мінекономрозвитку,

надання інформації з нього, визначено Порядком, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 20.07.2016

№1195. Відповідно до цього Порядку, такий реєстр - електронна база даних, що містить відомості про:

1) органи із сертифікації, які призначені в державній системі сертифікації на виконання робіт із сертифікації

продукції (далі - ОС);

2) органи із сертифікації, які призначені в державній системі сертифікації на виконання робіт із сертифікації

продукції за схемою (моделлю) з сертифікацією або оцінкою систем управління (далі - ОССУ);

3) прийняті ОС та ОССУ рішення щодо видачі, відмови у видачі, анулювання, призупинення дії сертифікатів

відповідності на продукцію, сертифікатів на системи управління, свідоцтв про визнання відповідності та

атестатів виробництв (далі - прийняті ОС та ОССУ рішення).

Водночас, понад півроку, як діє постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364 та перелік

документів необхідних відповідному контролюючому органові для завершення відповідного виду

державного контролю, затвердженого наказом Мінфіну від 25.07.2016 №657, однак останні зміни

внесені, на приклад постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 N829 до: Порядку проведення огляду,

обстеження, аналізу, знезараження та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного

сертифікатів) об'єктів регулювання; переліку об'єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням

територією України; переліку об'єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту – затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 N 705 «Про деякі питання реалізації Закону України "Про

карантин рослин"», не містять жодних положень для забезпечення застосування електронних документів, ЕЦП,

процедури аналізу ризиків, механізму електронного інформаційного обміну із заявниками на отримання

карантинних сертифікатів чи застосування інформаційної системи, зокрема відповідно до Порядку №364 або

здійснення аналізу та обміну інформацією з використанням інформаційних систем:

28


при формуванні «результатів огляду, інспектування, здійснення контролю за знезараженням оформлюються

державним фітосанітарним інспектором у вигляді акта (додаток 1) у двох примірниках: перший примірник

видається представнику власника об'єкта (об'єктів) регулювання, другий - залишається в органі

Держпродспоживслужби, що його видав»;

для міжвідомчої взаємодії з митницею та обміну інформацією з підприємцями у випадках, коли «Об'єкти

регулювання у сфері карантину рослин для цілей контролю за переміщенням територією України та об'єкти

регулювання у сфері карантину рослин для цілей імпорту, експорту та реекспорту підлягають огляду державним

фітосанітарним інспектором.». Аналогічний стан справ спостерігається за змістом Правил, затверджених наказом Мінагрополітики від

01.08.2014 №288, які встановлюють форми бланків ветеринарних документів, правила заповнення ветеринарних

документів, правила зберігання та списання ветеринарних документів, вимоги до обліку ветеринарних

документів, чи для видачі ветеринарних документів, що здійснюється державними інспекторами ветеринарної

медицини та уповноваженими лікарями ветеринарної медицини відповідно до порядку, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 №857 (зі змінами, згідно постанови від 05.10.2016

№694).

Поряд з цим, за обставин відсутності створення реального механізму використання інформаційних систем з

дотриманням законодавства про електронний документообіг для забезпечення інформаційного обміну між

суб’єктами інформаційних відносин, викликає питання якість правозастосовного механізму положень,

наприклад, порядку видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту м'яса птиці в країни ЄС від

17.12.2009 №535 зі змінами внесеними наказом Мінагрополітики від 01.08.2014 № 288, яким декларується, що:

«Обов'язковою умовою експорту м'яса птиці до країн ЄС є запровадження на потужностях (об'єктах) систем

аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points -

HACCP) або аналогічних систем забезпечення безпечності та якості продукції.» (п.5 Порядку);

« Обов'язковою умовою для видачі Сертифіката є здійснення на потужностях (об'єктах) офіційними лікарями

ветеринарної медицини державного ветеринарно-санітарного контролю за дотриманням необхідних

ветеринарно-санітарних, санітарних (гігієнічних) вимог щодо забезпечення безпеки м'яса птиці, дотримання

нормативних документів ЄС та технічних регламентів.» (п.6 Порядку).

На разі, інформуємо, згідно плану дій щодо імплементації кращих практик якісного та

ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу

"Ведення бізнесу", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від

16.12.2015 №1406-р (зі змінами згідно розпорядження від 23.11.2016 №926-р), в сфері

міжнародної торгівлі підлягають виконанню наступні завдання та заходи:

Зміст завдання Найменування заходу Строк

виконання

Відповідальні за

виконання

Міжнародна торгівля

40. Внесення змін до законодавства щодо передачі повноважень із

здійснення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у

пунктах пропуску через державний кордон від органів Державної

екологічної інспекції до Держприкордонслужби.

Внесення змін до законодавства у частині щодо здійснення

радіологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон

щодо товарів та транспортних засобів, що ввозяться на митну територію

України, у тому числі з метою транзиту.

Внесення змін до законодавства щодо передачі від органів Державної

екологічної інспекції до органів доходів та зборів повноважень із

здійснення контролю у пунктах пропуску через державний кордон за

наявністю дозвільних документів під час перевезення небезпечних

відходів, пестицидів та агрохімікатів, небезпечних вантажів, а також

об'єктів рослинного та тваринного світу, які є об'єктами регулювання

Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що

перебувають під загрозою зникнення.

Виключення норм щодо здійснення екологічного контролю з переліку

видів державного контролю, якому можуть підлягати товари та

транспортні засоби, що переміщуються через державний кордон.

розроблення та внесення

на розгляд Кабінету

Міністрів України

законодавчих актів щодо

реформування системи

екологічного та

радіологічного контролю

товарів та транспортних

засобів під час їх

переміщення через митний

кордон України

I квартал

2017 р.

Мінфін

ДФС

Мінприроди

Мін'юст

41. Внесення змін до Законів України "Про карантин рослин", "Про

ветеринарну медицину", "Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення" та інших законодавчих актів щодо встановлення

розроблення та внесення

на розгляд Кабінету

Міністрів України

законопроекту щодо

I квартал

2017 р.

Мінекономрозвитку

Мінфін

ДФС

29


на законодавчому рівні здійснення державних видів контролю за

принципом "єдиного вікна"

здійснення державних

видів контролю за

принципом "єдиного вікна"

під час транскордонного

переміщення товарів

На даний час, наприклад, ст.23 Закону України «Про ветеринарну медицину», з питань

проведення аналізу ризику, передбачає, що аналіз ризику, який проводиться спеціалістами

державної служби ветеринарної медицини, визначеними Департаментом, у зв'язку з

можливим імпортом товарів, складається винятково у письмовій формі. Цей документ має

бути доступним для усіх заінтересованих осіб, у письмовій та/або електронній формі.

Будь-які інші питання, урегульовані цим Законом не враховують переваги

законодавства про електронний документообіг та не визначають механізм

впровадження, забезпечення функціонування інформаційних систем, у тому

числі для інформаційної взаємодії з іншими державними органами та/або

власниками вантажів чи з їх уповноваженими особами (підприємцями) щодо

об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, видачі

відповідних ветеринарних документів тощо. Примітка. Відповідно до наказу Держпродспоживслужби від 06.06.2016 №130 (зі змінами), типовою

інформаційною карткою адміністративної послуги з видачі ветеринарних документів: (1) міжнародних

ветеринарних сертифікатів (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за

межі України; (2) ветеринарних свідоцтв (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території

Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів

тваринного та рослинного походження для споживання людиною), - визначено, що:

режим роботи суб’єкта надання цієї адмінпослуги – «відповідно до правил внутрішнього трудового

розпорядку», без будь-якої деталізації чи зазначення контактного джерела для отримання необхідної

конкретної інформації у разі потреби отримання цієї адміністративної послуги;

інформація про суб’єкта надання адмінпослуги: реквізити розміщені на веб-сторінці Держветфітослужби в

розділі "Служба" за адресою - http://www.consumer.gov.ua;

строк надання такої адмінпослуги – не пізніше ніж через місяць з дати надходження документів на розгляд;

в електронній формі допускається, поряд з письмовою, усною формою, тільки подання заяви на отримання

адміністративної послуги;

послуга оплатна, вартість складає: за видачу ветеринарного свідоцтва (для України - за формами N1 та 2 -

18,09 грн.; за видачу міжнародного ветеринарного сертифіката (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва за

формами N 1, 2 та 3) - при переміщенні за межі України -14,85 грн. (плата зараховується до відповідного бюджету

на рахунки, відкриті в органах Казначейства).

Якщо порівнювати вартості платних адмінпослуг за видачу ветеринарного свідоцтва та інших документів

адмінпослуг сфери Держпродспоживслужби, спостерігається очевидна різниця, наприклад:

за видачу висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи - 200 грн. без ПДВ (зараховується до

державного або відповідного місцевого бюджету);

фітосанітарного сертифікату партії вантажу або сертифікату на реекспорт партії вантажу - 45,3 грн., кожний

(одержувач- р/р територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та

захисту споживачів);

карантинного сертифіката партії вантажу - 38,8 грн. (р/р територіальних органів Державної служби України з

питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).

При платності зазначених адмінпослуг, запропонованих наказом Держпродспоживслужби від 06.06.2016

№130 (зі змінами від 03.08.2016 N230), попри розвитку сучасного законодавства про електронний

документообіг, застосування ЕЦП, інформаційних систем та технологій згідно правових актів з питань державної

митної справи в Україні, цифрових технологій інформаційного обміну, - суб’єкти підприємницької діяльності по

даний час позбавлені можливості отримувати згадані документи у формі електронних документів, сканованих

копій засвідчених ЕЦП, однакової юридичної сили з їх паперовими примірниками, та застосовувати їх у разі

потреби в інформаційних взаємовідносинах з іншими державними органами або контрагентами.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №615-р, план заходів

щодо дерегуляції господарської діяльності передбачає низку завдань, заходів, строки та

http://www.consumer.gov.ua/

30


відповідальних за їх виконання, актуальних для підприємницької спільноти, у тому числі в

сферах «спрощення адміністративних процедур регулювання господарської діяльності»,

«спрощення процедур митного, податкового регулювання господарської діяльності та

подання звітності». За приписами п.2, міністерства, центральні органи виконавчої влади за

участю інших державних органів зобов’язані забезпечити виконання плану заходів,

затвердженого цим розпорядженням, подавати Держрегуляторній службі щомісяця до 10

числа інформацію про стан виконання плану заходів для її узагальнення і подання до 20 числа

Кабінетові Міністрів України, зокрема з питань:

Найменування завдання Найменування заходу Строк Відповідальні

за виконання

Спрощення адміністративних процедур регулювання господарської діяльності

7. Удосконалення дозвільних

процедур у сфері господарської

діяльності шляхом запровадження

процедури видачі документів

дозвільного характеру за допомогою

засобів телекомунікацій (в

електронному вигляді) та скорочення

переліку документів, які суб'єкт

господарювання повинен подати для

одержання документа дозвільного

характеру

розроблення та внесення на розгляд Кабінету

Міністрів України проекту Закону України "Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України,

які регулюють відносини, пов'язані з одержанням

документів дозвільного характеру, щодо їх

приведення у відповідність із Законами України "Про

адміністративні послуги" та "Про дозвільну систему у

сфері господарської діяльності"

I квартал

2017 р.

Мінеконом

розвитку

ДРС

інші центральні

органи виконавчої

влади

18. Скасування необхідності

одержання дозволів на

впровадження митної брокерської

діяльності



внесення змін до Митного кодексу України" щодо

дерегуляції певних видів господарської діяльності,

контроль за провадженням яких здійснюється

органами доходів і зборів"

I квартал

2017 р.

Мінфін

ДФС

Мінеконом

розвитку

ДРС

Удосконалення процедури державного нагляду (контролю) за регулюванням господарської діяльності

49. Актуалізація списку заборон на імпорт в Україну

об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та

нагляду

перегляд діючих заборон на імпорт в Україну об'єктів ветеринарно-

санітарного контролю та нагляду

IV квартал

2016 р.

Мінагрополітики

Держпродспожив

служба

52. Розмежування прав і обов'язків

посадових осіб органів державного

нагляду (контролю)


Міністрів України проектів нормативно-правових

актів щодо розмежування прав і обов'язків посадових

осіб органів державного нагляду (контролю)

IV квартал

2017 р.

Мінеконом

розвитку

Спрощення процедур митного, податкового регулювання господарської діяльності та подання звітності

70.Забезпечення надання суб'єктами

господарювання та органами

державного нагляду (контролю) до

інформаційної системи портового

співтовариства в електронному

вигляді інформації за формою,

затвердженою відповідно до

законодавства, яка використовується

під час оброблення вантажів у

морських портах, замість документів у

паперовій формі



внесення змін до Закону України "Про морські порти

України" щодо функціонування інформаційної

системи портового співтовариства"

IV квартал

2016 р.

Мінінфраструктури


МОЗ


ДФС


служба

Держекоінспекція

71. Забезпечення подання в

електронній формі підрозділами

Держпродспоживслужби та

Держекоінспекції органам доходів і

зборів відомостей про результати

здійснення ветеринарного, санітарно-

епідеміологічного, фітосанітарного,

екологічного контролю, необхідного

для митного контролю і митного

оформлення підконтрольних товарів

укладення міжвідомчих угод про інформаційне

співробітництво

IV квартал

2016 р.



ДФС


служба

Держекоінспекція

31


77.Надання права ввезення продуктів

тваринного походження під час

транзитної закупівлі через треті країни

за умови, що продукція виходить з

логістичних складів (холодильників),

які мають дозвіл на право експорту

продукції в країни ЄС,

супроводжуються оригіналами

ветеринарних сертифікатів країни

відправника, в яких обов'язково

зазначається країна походження

продуктів

внесення змін до наказів Державного департаменту

ветеринарної медицини Міністерства аграрної

політики від 14.06.2004 N 71 "Про затвердження

Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів

державного ветеринарно-санітарного контролю та

нагляду", зареєстрованого в Мін'юсті 23.06.2004 р. за

N 768/9367, та від 20.04.2004 N 49 "Про затвердження

Правил ветеринарно-санітарної експертизи молока і

молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації",

зареєстрованого в Мін'юсті 07.05.2004 р. за N

579/9178

IV квартал

2016 р.



служба

ДРС

79.Спрощення контролю за

міжнародними передачами товарів

подвійного використання


Міністрів України проекту постанови Кабінету

Міністрів України "Про внесення змін до постанови

Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. N 86 щодо

спрощення зовнішньоторговельної діяльності"

I квартал

2017 р.

Мінеконом

розвитку

80.Скасування звітності щодо декларування

валютних цінностей

розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту

Указу Президента України "Про визнання таким, що втратив чинність,

Указу Президента України від 18.06.1994 р. N 319/94"

IV квартал

2016 р.

Мінфін

Мін'юст

Національний

банк (за згодою)

83.Удосконалення

регулювання зовнішньоекономічної діяльності


Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо

удосконалення зовнішньоекономічної діяльності"

III квартал

2017 р.

Мінеконом

розвитку

Спрощення умов провадження підприємницької діяльності у сферах інформаційних технологій та телекомунікацій

85.Удосконалення правового регулювання прав

інтелектуальної власності у сфері програмного

забезпечення

супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України "Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття,

розпорядження та охорони авторського права і суміжних прав"

(реєстраційний номер 4579)

до

прийняття

Закону

Мінеконом

розвитку

ДСІВ

86.Запровадження процедури опублікування

відомостей про заявки на промисловий зразок з

метою надання можливості подання заперечення

третіми особами на підставі невідповідності

заявленого об'єкта умовам патентоспроможності,

а також встановлення вільного доступу до реєстрів

заявок на знаки для товарів та послуг


Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону

прав на промислові зразки", а також до деяких законодавчих актів з

питань охорони прав на знаки для товарів та послуг

IV квартал

2016 р.

Мінеконом

розвитку

ДСІВ

87.Удосконалення нормативно-

правового регулювання електронного

документообігу з метою наближення

умов його застосування до

документообігу на паперових носіях

супроводження у Верховній Раді України проекту

Закону України "Про електронні довірчі послуги"

(реєстраційний номер 4685)

до

прийняття

Закону

Мін'юст

Мінрегіон

Адміністрація

Держспецзв'язку

Держагентство з питань електронного

урядування

89. Спрощення електронної взаємодії

суб'єктів владних повноважень із

суб'єктами господарювання в частині

перегляду умов підключення органів

державної влади до глобальних

мереж передачі даних


Міністрів України проекту постанови Кабінету

Міністрів України "Про внесення змін до постанови

Кабінету Міністрів України від 12.04. 2002 р. N 522"

IV квартал

2016 р.

Адміністрація

Держспецзв'язку

Мінрегіон

Держагентство з

питань електронного

урядування ДФС

Слід зазначити, що поетапний розвиток поступового впровадження елементів

регулятивних інформаційних систем в різних сферах діяльності державних

органів виконавчої влади, зокрема в податковій сфері, електронного

інформаційного обміну із суб’єктами господарської діяльності, використання ЕЦП,

сформували нові виклики перед підприємницькою спільнотою в потребі ресурсного

забезпечення і фінансових витрат, особливо відчутних в загальновідомих обставинах

економічної напруженості, інфляційних і кризових явищ, зокрема використання у власній

діяльності спеціальних програмних продуктів (комплексів) в режимі їх актуалізації згідно

структури і формату, визначених відповідно до законодавства, застосування яких

зумовлюють потребу дотримання необхідного рівня захисту інформації, постійного

технічного супроводження та обслуговування тощо.

32


Примітка. Наприклад, тарифи на Інтернет складають: для категорії «малого та середнього» бізнесу - від 129 грн.

на місяць, для «корпоративного» – від 479 грн., Wi-Fi для так званої «промислової» зони – від 160 грн. на місяць,

у разі потреби в сервері типу сервер-хостинг 100 Мбит/с, оренда такого засобу - 810 грн. на місяць (орієнтовно,

компанія «TENET», покриття м.Одеса, м.Чорноморськ тощо, більш детально - в мережі інтернет). Звісно при

річній передплаті застосовується система скидок біля 10-15%, проте в будь-якому разі використання Інтернету

передбачає певні фінансові витрати для підприємців будь-яких видів комерційної діяльності.

Як відомо, суб’єкти господарської діяльності для формування і подання електронної

звітності в державні фіскальні органи, пенсійний фонд України нині обирають для

користування різні спеціалізовані програмні забезпечення, наприклад:

наданих ДФС, типу «Електронний кабінет платників податків», «Єдине вікно надання

електронної звітності» (безкоштовні), розроблених в межах вимог до стандартних форм

звітності, базовий сервіс яких необхідно-мінімальний, з певними обмеженнями щодо вибору

АЦСК для отримання електронних сертифікатів,

або комерційні, типу «МЕDoc IS», «С-Звіт», «iFin» (платні), базові основи яких схожі за

вимогами до стандартних уніфікованих форм звітності, але відмінних за сервісом

функціоналу, супроводженням технічної підтримки, інших компонентів, розрахованих на

потенційних користувачів різної ресурсної спроможності, їх потреб у формуванні

статистичних та поточних даних в електронному вигляді, у тому числі відповідно до

законодавства в сфері електронного документообігу.

Підприємницька спільнота має певне бачення переваг або недоліків автоматизації процесу

формування електронної податкової звітності, безпеки використання у власній

інформаційній діяльності мережі Інтернет, актуальності та достовірності електронних даних

єдиних державних веб-реєстрів, комерційних сайтів тощо.

Разом з цим, серед діючих суб’єктів комерційної діяльності, бажаючих мати міцний

потенціал для реалізації перспектив успішного економічного розвитку і отримання прибутку,

одні - намагаються зменшити власні ресурсні витрати та навантаження для досягнення

виключно своїх інтересів, інші - збільшують ресурси та зиски шляхом раціоналізації та

автоматизації застосованих процесів, використання безпечних інформаційних продуктів,

впровадження і застосування електронного обміну інформацією та документами з

державними органами та контрагентами, маючи на меті не тільки задоволення власних

інтересів, але й покращення соціального та бізнес-середовища країни.

Розвиток АСМО й інших елементів ЄАІС ДФС (Держмитслужби) відповідно до проектів

інформатизації, реалізація яких передбачалась як складові частини Національної програми

інформатизації та забезпечення побудови безпаперового електронного середовища «суб'єкт

ЗЕД - митниця», з обов'язковим впровадженням системи електронного декларування,

здійснювалась, як відомо, відповідно до Концепції створення багатофункціональної

комплексної системи «Електронна митниця», також мала визначені рамки спроможності

фінансового забезпечення, залежних від адміністративно-регуляторного механізму

формування кошторису бюджетних структур.

Попри фактично існуючого нормативно-правового, технічного та іншого ресурсного

дисбалансу в діяльності різних суб’єктів електронного документообігу (державних та

недержавних), застосування електронного декларування при здійсненні митних

формальностей, обмін інформацією з зовнішніми користувачами ЄАІС ДФС на підставі

наказів, двосторонніх угод про інформаційну взаємодію або інших нормативно-правових

актів (що зокрема передбачено й Положенням, затвердженого наказом Держмитслужби від

04.11.2010 №1341, зі змінами), та відповідно й реалізація нових положень Митного кодексу

України у період після 01.06.2012 року, виявили нові шляхи в діяльності ділових кіл,

спрямованих на перспективи ефективного розвитку, у тому числі для забезпечення у

33


законний спосіб внутрішньої ресурсної спроможності до е-документообігу та

інформаційного обміну із будь-якими зовнішніми респондентами.

При цьому, практика показує, що оптимізація, актуалізація, поширення використання

інформаційних систем підприємствами, зокрема в сфері державної митної справи відповідно

до Постанови №364, транспортної логістики в сфері непрямих змішаних (комбінованих)

міжнародних перевезень із застосуванням елементів електронного документообігу

відповідно до Постанови №451, є ефективним при фінансовій участі українського бізнесу,

який займається зовнішньою торгівлею та зацікавлений в розвитку міжнародної торгівлі і

транспортних перевезень, позбавлених корупційних ознак, за умови, якщо причетні до цієї

сфери діяльності установи державних органів забезпечують належну інформаційну

взаємодію для електронного документообігу та обміну даними, у тому числі міжвідомчу.

Від початку впровадження з 01.08.2016 «єдиного вікна» на митниці згідно Порядку №364,

очевидним є вкрай нагальна необхідність в активній міжвідомчої координації дій і розвитку

взаємодії митних та інших державних органів за видами контролю, передбачених ст.319

Митного кодексу України, законодавчими актами з питань оформлення (видачі) документів

(у тому числі дозвільних), переважна більшість яких наведена в переліку документів (які

34


необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення санітарно-

епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та

радіологічного контролю), затвердженого наказом Мінфіну від 25.07.2016 №657 (зі змінами),

що використовуються у процесі оформлення паперових або електронних МД, ДКПТ тощо з

використанням кодів, визначених Класифікатором документів, затвердженого наказом

Мінфіну від 20.09.2012 №1011 (зі змінами).

Невиконання жодним контролюючим органом п.2 постанови Кабінету Міністрів України

від 25.05.2016 №364 та й інших урядових актів, що ще від дати їх офіційного опублікування

звертають на себе увагу відсутністю встановлених термінів виконання, бездіяльність в сфері

компетенції цих державних установ в напрямі чіткого нормативно-правового механізму

застосування інформаційних систем, прийнятних для використання при здійсненні митних

процедур та формальностей митницями і підприємцями, у тому числі за індикаторами

автоматизованої системи управління ризиками, наявної в ЄАІС ДФС, на наш погляд, поряд з

іншим, є однією із основних причин, що «гальмують» ефективність подальшого розвитку

механізму «єдиного вікна», впровадженого:

з 01.01.2014 - в процесах та операціях логістики міжнародних пунктів пропуску для

водного сполучення при використанні профільних модулів ІСПС;

з 01.08.2016 - в процесах та операціях здійснення митних процедур та визначених видів

державного контролю при використанні інформаційної системи зі спеціальним програмно-

інформаційним комплексом ДФС.

Поділяючи погляд експертів за дослідженням громадської організації ІПР, що

«державний апарат не вміє працювати без встановлення контрольних термінів виконання»

(більш детально, «Погляд у «єдине вікно» через півроку від початку його впровадження»,

Г.Омельченко, 07.02.2017, http://ngoipr.org.ua/blog/poglyad-u-yedyne-vikno-cherez-pivroku-

vid-pochatku-jogo-vprovadzhennya/) та враховуючи досвід робіт з організаційно-технічного

розвитку модулів ІСПС, функціонуючої із урахуванням напрацювань та рекомендацій

міжнародних організацій, маємо зауважити, шо підприємницька спільнота вправі

розраховувати на більш ініціативну та активну діяльність центральних державних органів

виконавчої влади при виконанні їх завдань та функцій, спрямовану на створення сприятливих

умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та

пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митницями України та

відповідними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску

товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного

оформлення.

Фактично, кожний із державних органів в сфері санітарно-

епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та

радіологічного контролю є в певному сенсі домінуючими як спеціально

уповноважений на виконання державних видів контролю щодо підконтрольних об’єктів

регулювання, проведення відповідних експертиз, видання дозвільних та інших документів,

виконання інших функцій та заходів для забезпечення відповідно до компетенції безпеки

суспільства, захисту інтересів України.

Спеціальні законодавчі акти зобов’язують юридичних та фізичних осіб, діяльність яких

пов'язана з підконтрольними об’єктами компетенції цих органів, сприяти у виконанні

завдань, покладених державою на відповідні органи виконавчої влади.

Водночас, наприклад, департамент, який виконує процедури перевірки та вимоги

ветеринарно-санітарних заходів, відповідно до ст.30 Закону України «Про ветеринарну

медицину» має забезпечувати:

http://ngoipr.org.ua/blog/poglyad-u-yedyne-vikno-cherez-pivroku-vid-pochatku-jogo-vprovadzhennya/

http://ngoipr.org.ua/blog/poglyad-u-yedyne-vikno-cherez-pivroku-vid-pochatku-jogo-vprovadzhennya/

35


«1) відповідність таких процедур стандартам, рекомендаціям та інструкціям відповідних міжнародних

організацій;

«2) виконання таких процедур швидко, без невиправданої затримки і в порядку, не менш сприятливому для

імпортованих товарів, ніж для аналогічних вітчизняних товарів;

«3) обмеження вимог щодо відбору зразків для процедур контролю, інспектування та ухвалення обсягами, що є

необхідними та обґрунтованими;».

Вимогами ст.15 Закону України «Про карантин рослин» обумовлено, що центральний

орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері карантину

рослин, визначає належний рівень фітосанітарного захисту, зокрема на підставі: «міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій;

мінімізації негативного впливу фітосанітарних заходів на міжнародну та внутрішню торгівлю;».

МОЗ, Держпродспоживслужба, під час виконання покладених на неї завдань має

взаємодіяти в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними

органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними,

дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України,

органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, профспілками та

організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних

організацій, а також з підприємствами, установами та організаціями.

Згідно п.п.25 п.4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба, відповідно до покладених на неї завдань має:

«організовувати науково-технічну, інформаційну діяльність, пропагування досягнень і

передового досвіду, сприяти створенню і впровадженню сучасних технологій у сферах,

віднесених до компетенції Держпродспоживслужби».

МОЗ, відповідно до покладених завдань згідно п.п.12 п.4 Положення, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267, у сфері санітарного та

епідемічного благополуччя населення, має:

«здійснювати міжвідомчу координацію і забезпечувати взаємодію з іншими центральними та місцевими

органами виконавчої влади у сфері захисту населення від інфекційних хвороб та неінфекційних захворювань;

визначати вимоги щодо комплексу заходів санітарної охорони державного кордону України, координувати

діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з цих питань;

координувати діяльність органів виконавчої влади з питань безпечності та якості харчових продуктів;».

Кожен із контролюючих органів, як державний орган, посадові особи яких беруть в

установлених законодавством випадках участь в процесах контролю на державному кордоні

чи на митній території України в митницях призначення, наділені важелями

адміністративного впливу на підприємців та інших осіб, у разі не дотримання ними правових

актів (правил, порядків тощо) в сфері санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного,

фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю.

Однак, нормативно-правові акти та розпорядчі документи, які регламентують діяльність

таких державних органів, по даний час не містять обов’язку ведення кожним із них

міжвідомчої автоматизованої бази даних (електронної інформаційної системи,

спеціалізованого програмного забезпечення тощо) із урахуванням вимог ч.ч.1,3 ст.33, ч.ч.1,2

ст.197, ст.319 Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів, виданих в їх

розвиток.

Відсутність нормативно-правового регулювання в сфері санітарно-епідеміологічного,

ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю,

контролю за переміщенням культурних цінностей, необхідного для реалізації постанови

Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364, бездіяльність в сенсі використання

уповноваженими на ці види контролю законодавства з питань електронного документообігу,

застосування ЕЦП, інформаційних систем, технологій тощо для забезпечення

36


інформаційного обміну, орієнтованого на позбавлення впливу суб’єктивних та інших проявів

людського фактору, навряд чи сприяє розвитку міжнародній торгівлі або конкуренції.

Безпосередні користувачі інформаційних систем (за інтерфейсами ЄАІС ДФС, ІСПС,

тощо) реалізовуючи власну діяльність в пунктах пропуску (пунктах контролю) та за їх

межами, мають можливість повсякденно оцінювати чинники, пов’язані з недоліками

нормативно-правового регулювання в сфері електронної взаємодії з державними органами, у

тому числі при здійсненні процедур, які виконуються у формі попереднього документального

контролю в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за видами контролю,

обумовлених ст.319, ч.2 ст.561 Митного кодексу України.

Після впровадження з 01.08.2016 «єдиного вікна» контролюючих органів на митниці,

питання застосування електронних засобів передачі інформації, практичного

функціонування інформаційної системи ДФС, удосконалення технічного супроводження,

перебуває під постійною увагою розробників програмних забезпечень, що закуповуються

митними брокерами, іншими декларантами та підприємцями сфери зовнішньоекономічної

діяльності для здійснення декларування за форматами, встановленим вимогами органу

доходів та зборів до паперових або електронних МД, ДКПТ тощо.

Зокрема, 04.02.2017, ТОВ "НВО «Поверхность МД» (м.Київ) відбувся круглий

стіл/семінар MD Office на тему «Проблемні питання впровадження технології «Єдиного

вікна». Вдосконалення нормативного врегулювання» з пропозиціями консультації фахівців,

мастер-класу роботи з програмним забезпеченням, матеріалів за тематикою, обговоренням

проблемних питань та пропозицій (вартість 1475 грн. без ПДВ, більш детально джерело

http://pda.mdoffice.com.ua/ru/pda.NewsText?p_id=575148&p_date=21.01.2017).

Організатори (ТОВ «НВО «Поверхность МД», ФО-П Андреєв, м. Київ, ТОВ «ТЕП» м.

Івано-Франківськ) практичного семінару на тему «Стратегія реформування митниці.

Імплементація законодавчих актів до норм ЄС. Походження товару. Валютний контроль» (03

– 06.03.2017, м.Яремче), запрошуючи суб’єктів ЗЕД, декларантів, митних брокерів власників

МЛС, СТЗ, ВМК, інших фахівців (вартість 3180 грн. без ПДВ - 7773 грн. без ПДВ, джерело:

http://www.mdoffice.com.ua/ua/aMDOSeminars.html?id=4286), поряд з іншим, пропонують

учасникам питання: - Другої фази застосування АС "Єдине вікно" (автоматизована система митних послуг "Єдине вікно", зміни в порядку взаємодії митних та

контрольних органів із суб'єктами ЗЕД; спрощення процедури прийняття рішення контрольними органами, скорочення часу на проведення

процедур; єдина електронна база даних (обмін інформацією про вантаж, який проходить через кордон України); адміністрування процесів

на митниці в електронному форматі та модернізація ІТ-системи);

- «Інтеграції у міжнародну систему транзиту NCTS, системи аналізу та управління ризиками CTS (модернізація ІТ-архітектури, забезпечення

інтеграції митних і податкових баз даних (ефективна система контролю за рухом товарів по всьому ланцюгу поставок - від митного

оформлення до реалізації споживачу); обмін інформацією між митними адміністраціями країн, оцінка ризиків ще до перетину кордону та

попередження митних правопорушень; виключення будь-яких зловживань щодо визначення митної вартості та маніпулювання вартістю в

ручному режимі з боку митних органів.

Практика показує, що чим більше Уряд, Мінфін, ДФС, підприємницька спільнота,

докладають зусиль для удосконалення інформаційного обміну реалізовуючи конкретні

заходи, зорієнтовані на розширення інструментів з використанням електронного

документообігу для полегшення міжнародної торгівлі, транспортної логістики, збільшення

товарообігу, тим чіткіше виявляються слабкі місця, що стримують розвиток

зовнішньоекономічної діяльності.

На відміну від регуляторної бездіяльності причетних до функціонування на

державному кордоні, центральних органів виконавчої влади (міністерств та

служб), План діяльності Мінфіну з підготовки проектів регуляторних актів

на 2017 рік, затвердженого на виконання п.7 Закону України "Про засади державної

http://pda.mdoffice.com.ua/ru/pda.NewsText?p_id=575148&p_date=21.01.2017

http://www.mdoffice.com.ua/ua/aMDOSeminars.html?id=4286

37


регуляторної політики у сфері господарської діяльності" наказом Мінфіну від 16.12.2016

№1099 (зі змінами згідно наказу від 16.01.2017 №6), (додається), передбачає значний,

конкретний обсяг спільних з ДФС робіт для покращення правозастосовного механізму в

сфері державної митної справи, з питань актуальних для підприємців і транспортної

логістики, у тому числі для: повноцінної реалізації принципу "єдиного вікна" під час

здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного,

фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю;

наповнення інформацією системи управління ризиками при здійсненні митних

формальностей; здійснення митних формальностей; тощо:

N пор

Мета прийняття регуляторного акта (нормативно-правового

акта)

Вид і назва проекту (ЗУ, акта Президента України, акта КМ України, наказу

Міністерства та ін.)

Строк виконання

Відповідальні

Очікуваний результат

6. Вдосконалення порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю

Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. N 364"

1-ше півріччя

Мінфін / Департамент податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку;

ДФС/ Департамент організації митного контролю

Повноцінна реалізація принципу "єдиного вікна" під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю

14. Актуалізація нормативно-правового акта у зв'язку з проведенням адміністративної реформи

Проект спільного наказу Мінфіну/ Мінінфраструктури "Про затвердження Порядків взаємодії посадових осіб митниць, які здійснюють митні формальності в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України"

2-ге півріччя

Регламентування митних формальностей в міжнародному залізничному сполученні


Проект наказу Мінфіну "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті"


Регламентування митних формальностей на повітряному транспорті


Проект спільного наказу Мінфіну і Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку подання Державною авіаційною службою України Державній фіскальній службі України та Адміністрації прикордонної служби України інформації про виліт повітряного судна з аеропорту України та приліт його в аеропорт України"


Забезпечення наповнення інформацією системи управління ризиками при здійсненні митних формальностей


Проект наказу Мінфіну "Про внесення змін до Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті"


Регламентація митних формальностей на морському та річковому транспорті

18. Приведення нормативно-правового акта у відповідність із законодавством

Проект наказу Мінфіну "Про затвердження Порядку здійснення посадовими особами органів доходів і зборів документального контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень"

1-ше півріччя

Регламентація митних формальностей у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення

38


19. Приведення нормативно-правового акту у відповідність із законодавством

Проект наказу Мінфіну "Про затвердження Порядку та умов здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях"


Визначення порядку та умов здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях

20. Приведення нормативно-правових актів у відповідність із положеннями чинного законодавства з метою уникнення їх дублювання

Проект наказу Мінфіну, Мінінфраструктури "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів"


Приведення нормативно-правових актів у відповідність із положеннями чинного законодавства

21. Приведення нормативно-правового акта у відповідність із законодавством

Проект наказу Мінфіну "Про затвердження Порядку та умов здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях"


Приведення нормативно-правового акта у відповідність до вимог статей 233, 237 Митного кодексу України, а також дотримання вимог статей 257, 264 Митного кодексу України щодо застосування митної декларації

За повідомленням ДФС, Генеральний Секретар Всесвітньої митної

організації Куніо Мікурія під час візиту до України розповідаючи про

особливості співпраці, відмітив налагодження плідної взаємодії.

За його словами: «З одного боку, Регіональний кінологічний

навчальний центр Всесвітньої митної організації діє в Україні. Це

внесок України в діяльність нашої організації. З другого боку, ВМО

надає допомогу в сфері підвищення кваліфікації співробітників української митниці,

організовуючи різноманітні навчальні заходи.»

Також Генеральний секретар зазначив, що Всесвітня митна організація працює над

удосконаленням принципів роботи «Єдиного вікна» і буде враховувати досвід України зі

створення та використання цієї автоматизованої системи. Він підкреслив, що запровадження

«Єдиного вікна» - хороший приклад налагодження співпраці з бізнесом та іншими

державними органами.

У свою чергу ВМО сприяє впровадженню на українських митницях Системи збору,

зберігання та обміну інформацією про вантажі для отримання попередньої інформацію від

бізнесу і митниць. «Це те, що ми пропонуємо Україні і, сподіваюся, протягом декількох днів

або кількох тижнів система буде введена в дію», - повідомив Куніо Мікурія.

«Мета співпраці України і Всесвітньої митної організації - зрозуміти один одного, наші

потреби і пріоритети. Це дозволить нам надавати більше допомоги Україні», – підсумував

Генеральний секретар Куніо Мікурія. (Джерело: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/276045.html, 29.11.2016, прес-служба ДФС).

ІІІ.

Попри різноманітних чинників, «гальмуючих» розробку,

створення, впровадження інформаційних систем і розвиток

електронної взаємодії державних органів виконавчої влади,

заходи з організаційно-прикладної роботи щодо реалізації

пілотного проекту «Єдине вікно-локальне рішення» в Україні,

39


направленого на спрощення, гармонізацію та уніфікацію торгових процедур і логістики,

розпочаті практично з червня 2011 року й триваючі по теперішній час, дозволили провести

тестову апробацію та ввести в постійну експлуатацію профільні модулі єдиної інформаційної

системи (ІСПС, створеної на засадах самоокупності) і забезпечити їх функціонування із

урахуванням потреб різних учасників портового співтовариства, діючих на території пунктів

пропуску (пунктів контролю) для морського (річкового) та паромного сполучення та за їх

межами в умовах роботи 13 морських портів України.

Маємо зазначити, що фактична реалізація таких заходів впродовж семирічного періоду

супроводжуються складними, комплексними процесами, що розпочинались та тривають по

теперішній час без залучення коштів з Держбюджету до реалізації проекту та/або

забезпечення функціонування ІСПС.

Політична воля Уряду і ВР України, активна робота фахівців окремих державних органів,

підприємств комерційної діяльності, міжнародних організацій та інституцій, фахових

експертів у багаторічних заходах з питань спрощення, стандартизації і гармонізації процедур

міжнародної торгівлі і логістики транспорту, результати роботи МРГ під час реалізації в

Україні проекту «Єдине вікно-локальне рішення», ефективність якої дозволила

використовувати в процесах транспортної логістики і державного контролю переваги

електронного обміну даними із застосуванням електронного цифрового підпису, практичні

приклади експлуатації ІСПС з 01.01.2014, інформаційної системи ДФС з 01.08.2016, створили

реальні передумови зрушити з бюрократичної точки зволікань розвиток електронного

інформаційного обміну між усіма учасниками інформаційних відносин в пунктах пропуску

на державному кордоні України.

Обставини поетапного впровадження ІСПС (прикладного інструменту

пілотного проекту «Єдине вікно-локальне рішення») в промислову

експлуатацію з 2014 року, підтвердили, що належне забезпечення

можливості для усіх учасників інформаційних відносин при непрямих

комбінованих перевезеннях зовнішньоекономічних товарів (вантажів) водним, залізничним

та іншими видами транспорту одночасно надавати в стандартній формі інформацію із

застосуванням принципу «єдиного вікна», передбаченого загальними Рекомендаціями

СЕФАКТ ООН №33, потребувало й вимагає в подальшому:

використання господарського, цивільного, транспортного, митного та податкового

законодавства України, законодавства з питань дотримання санітарних, ветеринарних,

екологічних правил, діяльності органів охорону державного кордону, Служби безпеки

України, електронного документообігу та захисту інформації, електронного цифрового

підпису, захисту об’єктів інтелектуальної власності та авторського права в Україні;

надійного та постійного ресурсного забезпечення бізнес-спільнотою з джерел не

заборонених законодавством, заснованого на договірних засадах, вільних комерційних

відносинах, позбавлених обмежуючих адміністративних чинників властивих бюджетному

фінансуванню на його організацію та розвиток;

фахового застосування державними і комерційними структурами рекомендацій,

довідників, керівництва та правил Економічної комісії ООН, Центру ООН щодо спрощення

процедур торгівлі та електронним діловим операціями (СЕФАКТ ООН), Мережі експертів

ООН на підтримку без паперової торгівлі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (UNNExT),

Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Всесвітньої митної організації

(ВТАМО), Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД);

опрацювання та впровадження практичних інструментів для реалізації заходів

імплементації Рекомендацій ЄЕК ООН №№4, 33, 34, 35 в умовах фактичної актуалізації

40


загальних та спеціальних актів національного законодавства і міжнародних договорів, у тому

числі в процесах інтеграції до ЄС і СОТ.

В умовах загальновідомих негативних об’єктивних та суб’єктивних чинників,

корупційних явищ, супроводжуючих паперовий документообіг в інформаційних відносинах

державних органів та підприємництва, практичне поширення інформаційного обміну в

електронному вигляді із застосуванням ЕЦП, розвиток процесів та процедур електронного

декларування при пропуску та здійсненні митних формальностей згідно мети та митних

режимів переміщення товарів через митний кордон України поступово долає стримуючі

бар’єри.

Фаховий аналіз практики різних країн світу щодо використання механізму «єдиного

вікна» та застосування елементів е-логістики в ланцюгах міжнародної торгівлі і поставок

товарів різними видами транспорту при впровадженні ІСПС наблизило учасників портового

співтовариства до вирішення чисельних ускладнень і зменшення ризиків, властивих портовій

логістиці при мультимодальних перевезеннях вантажів з використанням автомобільного,

залізничного та морського видів транспорту, комбінації яких найбільш активно

використовуються в Україні.

Поряд із спеціальними програмними забезпеченнями ДФС регулятивного або відомчого

характеру, ІСПС, маючи всі необхідні базові компоненти, загальні для будь-яких систем,

охоплює логістичні ланки бізнес-процесів дотичні до відповідних процесів державного

контролю.

Будь-яка електронна інформаційна система спроможна функціонувати за умови наявності

належного забезпечення, зокрема: організаційного, фінансового, фахового технічного,

математичного, програмного, інформаційного, правового.

ІСПС передбачає поетапний розвиток трьох інформаційних моделей: двосторонню

інформаційну модель (BIM - Bilateral Information Model); централізовану інформаційну

модель (CIM - Centralised Information Model); децентралізовану інформаційна модель (DIM -

Decentralised Information Model).

Загалом, ця інформаційна система, окрім

стандартного забезпечення обміну даними в

електронному вигляді, має властивості нейтральної і

відкритої для портового співтовариства, що дозволяє

здійснювати інтелектуальний і безпечний обмін

інформацією між будь-якими державними і

приватними учасниками процесів, супроводжуючих

міжнародні торгові операції, транспортну логістику,

оптимізуючи їх шляхом автоматизації, спрощення та

прискорення здійснення процедур і операцій, що як

наслідок сприяє зростанню конкурентоспроможності

користувачів портів.

Використання функціональних модулів ІСПС державними органами та іншими

учасниками портового співтовариства здійснюється на договірних засадах, з дотриманням

господарського, цивільного, митного законодавства України, підзаконних актів, що

регламентують діяльність, зокрема кожного із таких органів, а також міжнародними актами

і договорами (угодами, конвенціями тощо), до яких приєдналась Україна.

Учасниками портового співтовариства є не тільки перевізники та експедитори, портові

оператори, агентські організації (морські агенти), ДП «АМПУ», залізничні станції, інші

суб’єкти господарювання, що провадять у морських портах та за їх межами діяльність з

41


транспортування або обробки товарів, контейнерів, пасажирів, багажу і транспортних

засобів, яка спрямована на забезпечення виконання технологічних процесів, що

здійснюються на території зазначених об'єктів, будь-яких взаємопов'язаних процесів обміну

інформацією і документами щодо пропуску через державний кордон осіб, автомобільних,

водних, залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, у тому числі вантажів,

багажу, що переміщуються ними через державний кордон.

До кола учасників портового співтовариства при виконанні технологічних процесів та

будь-яких інших взаємопов'язаних процесів обміну інформацією і документами входять

також державні органи, уповноважені здійснювати відповідні види контролю в пунктах

пропуску через державний кордон, правоохоронні органи (прикордонні, СБУ, митні,

спеціальні підрозділи МВС) тощо. Кожен із таких учасників портового співтовариства,

користуються профільними модулями ІСПС за статусом «державного органу» в категорії

інституцій уповноважених на державні функції, для реалізації своїх завдань та повноважень

у законний спосіб на підставі відповідних договорів, угод, які укладаються ними окремо з

Адміністрацією морських портів, та окремо з ТОВ «ППЛ 33-35», яке забезпечує

адміністрування та інформаційну безпеку системи відповідності з вимогами національного

загального та спеціального законодавства.

Підприємницькою спільнотою (експедиторами,

морськими агентами, портовими операторами,

власниками ВМК, іншими суб’єктами), на власний

вибір використовуються всі варіанти дій з обробки

даних, що випливають з умов публічної Угоди про

інформаційне співробітництво (№51-П-АМПУ-13 від

29.11.2013р. текст з додатками розміщений на сайті ДП

«АМПУ» www.uspa.gov.ua) з використанням ІСПС, або

інших договорів, що укладаються між суб’єктами

комерційної діяльності поза умов цієї Угоди.

В інформаційних відносинах за статусом

«замовника» чи «заявника» при потребі

обробки даних у відповідних профільних

модулях ІСПС можуть брати участь у законний

спосіб, з дотриманням законодавства про

електронний документообіг і захист інформації,

будь-які суб'єкти господарювання, що

провадять у морських портах та за їх межами

діяльність з транспортування або обробки

товарів, контейнерів, пасажирів, багажу, транспортних засобів, і пов’язаних з цим

технологічних й інших процесів на державному кордоні. Зокрема це перевізники, портові

оператори, морські (транспортні) агенти тощо.

Фактично, є суб`єкти господарювання, які бажають здійснювати свою діяльність

відповідно до публічної Угоди тільки за категорією «заявника» (при відсутності або за

наявності Договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС,

укладеного з ТОВ «ППЛ 33-35»). З числа суб`єктів господарювання, які уклали такий Договір

про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, є такі суб’єкти

підприємницької діяльності, що користуються у своїй роботі як категорією «заявника», так і

«замовника» одночасно.

Публічну Угоду про інформаційне

співробітництво (№51-П-АМПУ-13 від

29.11.2013р.) з ДП «АМПУ» уклали:

Кількість,

станом на

01.02.2017

Автомобільні перевізники 13

Портові оператори 7

Експедитори

"замовники" 786 801

"заявники" 15

Державні контролюючі органи, які

здійснюють свої повноваження у

пунктах пропуску

23

Правоохоронні органи 4

Морські агенти 198

Всього 1046

Договорів про надання доступу до ІСПС та

договорів про надання послуг з технічної

підтримки та обслуговування, з ТОВ «ППЛ 33-

35» уклали:

Кількість,

станом на

01.02.2017

Автомобільні перевізники 14

Експедитори 751

Портові оператори 7

Морські агенти 196

Державні контролюючі органи, які здійснюють

свої повноваження у пунктах пропуску 22

Правоохоронні органи 3

Всього: 993

http://www.uspa.gov.ua./

42


ІСПС відповідає необхідному рівню національних стандартів, у якій інформаційний обмін

здійснюється за окремими функціональними модулями профільного характеру з необхідним

загальним рівнем захисту інформації, що підтверджено відповідним документом державного

зразка, який відповідає вимогам Законів України "Про захист інформації в інформаційно-

телекомунікаційних системах", "Про електронний цифровий підпис". Про це будь який

учасник інформаційних відносин, який вважає себе учасником портового співтовариства

може ознайомитись на офіційному сайті ТОВ «ППЛ 33-35» (http://ppl33-

35.com/doc/atestat.jpg).Така діяльність ТОВ «ППЛ 33-35» забезпечує здійснення робіт у

якості центра обробки даних та відповідає вимогам ч.1 ст.31, ст.35 Митного кодексу України,

яким зокрема встановлено, що:

відповідність національним стандартам інформаційних, телекомунікаційних та

інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення підтверджується

відповідно до законодавства;

захист електронної інформації в інформаційних системах органів доходів і зборів та

суб'єктів, що беруть участь в інформаційних відносинах, здійснюється в порядку,

визначеному законодавством;

контроль за здійсненням захисту електронної інформації в інформаційних системах

органів доходів і зборів, а також за дотриманням правил користування засобами захисту

інформації здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та

реалізує державну податкову і митну політику, та інші уповноважені державні органи.

ТОВ «ППЛ 33-35» в межах своєї компетенції розробляє інструктивні матеріали, що

стосуються експлуатації ІСПС (інструкції, умови доступу, інші умови відповідно до

законодавства про електронний документообіг, захист інформації тощо). Такі матеріали є

обов’язковою частиною змісту відповідних господарських договорів, що укладаються між

ТОВ «ППЛ 33-35» як власником системи та іншими суб’єктами відносин, пов'язаних із

захистом інформації в інформаційних (автоматизованих) системах.

Інструкції та інші інструктивні матеріали для користувачів ІСПС (у тому числі суб’єктів

господарської діяльності), розробляються відповідно до функціоналу і потреб профільних

модулів системи і залежно від робочого місця та ролі користувачів в процесі, який

визначається відповідними технологічними схемами пропуску, обробки і оформлення осіб,

транспортних засобів, товарів, у тому числі вантажів та багажу, пасажирів у морських портах

з використанням ІСПС.

Органи доходів і зборів та суб'єкти зовнішньоекономічної

діяльності відповідно до закону можуть обмінюватися будь-якою

інформацією, обмін якою прямо не передбачений законодавством

України з питань державної митної справи, зокрема, з метою

налагодження співробітництва з питань ідентифікації та протидії ризикам.

Такий обмін може відбуватися на основі письмової угоди та передбачати доступ органів

доходів і зборів до електронних інформаційних систем суб'єкта господарювання. Будь-яка

інформація, що надається сторонами у ході співробітництва, є конфіденційною, якщо

сторони не домовилися про інше. Це прямо передбачено положеннями ч.3 ст.34 Митного

кодексу України, що узгоджується і з Рамковими стандартами безпеки і полегшення світової

торгівлі, ухвалених Всесвітньою митною організацією у червні 2005 року, з положеннями

підпункту h) п.1 ст.76 гл.5 Угоди з ЄС, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-

VII, якою обумовлено митні питання та сприяння торгівлі.

З метою надання органам доходів і зборів можливості оцінити ризики при ввезенні

товарів на митну територію України морськими (річковими) суднами перевізник може

43


надавати органу доходів і зборів відомості щодо цих товарів в електронному вигляді у

форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією, що також прямо

передбачено ч.5 ст.210 МК України.

Згідно п.30 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних

транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску

через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від

21.05.2012 №451 (зі змінами), визначеної у відповідності з Митним кодексом України для

здійснення посадовцями митних органів митного контролю водних транспортних засобів

перевізників і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України у пунктах

пропуску для морського, річкового та поромного сполучення через державний кордон, під

час здійснення митного контролю транспортних засобів і товарів, що завантажуються на

судна закордонного плавання (вивантажуються із суден), митні органи мають право

використовувати документи, передбачені правилами роботи портів.

Пунктом 1.1. Порядку, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 16.11.2012 №690,

обов’язкового для застосування всіма суб'єктами електронного документообігу, що

взаємодіють у технологічних процесах, визначено перелік електронних документів

пов'язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом.

Частиною 2 п.3 Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому

транспорті, затвердженого наказом Мінфіну від 10.03.2015 №308 урегульовано, що у разі

впровадження в морських (річкових) портах ІСПС, контролюючі органи, експедитори,

морські агенти, інші учасники процесу оформлення товарів і транспортних засобів

використовують її відповідно до типової технологічної схеми пропуску, затвердженої

постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 (зі змінами).

Згідно п.15 типової технології пропуску, затвердженої постановою Кабінету Міністрів

України від 21.05.2012 №451, інформація про вивезення вантажів з території морського порту

надається підрозділу охорони державного кордону, а у разі наявності ІСПС - через таку

систему. Разом з цим встановлено, що пропуск осіб, транспортних засобів і товарів через

державний кордон здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони

державного кордону за наявності відміток про перетинання державного кордону та відміток

посадових осіб митного органу, інших контролюючих органів (у разі проведення державного

контролю посадовими особами зазначених органів) про позитивні результати передбачених

законодавством видів контролю. У морських портах підрозділ охорони морського порту дає

дозвіл на вивезення вантажів з території за наявності дозвільних відміток митного органу.

Із урахуванням правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення

морським транспортом, затверджених наказом Мінінфраструктури від 13.12.2004 №1098 (зі

змінами), Обов’язкових постанов по портам, затверджених в установленому порядку для

кожного порту зокрема, Правил, затверджених наказом Мінінфраструктури від 05.06.2013

№348, профільні модулі ІСПС в процесах логістики пунктів пропуску для водного

сполучення впроваджуються поетапно, (http://uspa.gov.ua/informatsijna-sistema-portovogo-

spivtovaristva/normativna-informatsiya-right/timchasovij-poryadok) за структурою та

форматами, визначених ДП «АМПУ» (http://uspa.gov.ua/informatsijna-sistema-portovogo-

spivtovaristva/tekhnichna-informatsiya).

У разі запровадження процедур, передбачених пунктами 36 - 42 Порядку №364,

забезпечення всіх етапів міжвідомчої інформаційної взаємодії митниці з іншими

контролюючими органами, підприємствами з використанням електронних засобів передачі

інформації згідно ч.3 ст.33 Митного кодексу України та механізму застосування «єдиного

вікна» на митниці, обумовленого цим Порядком, приєднання фахівці контролюючих органів,





44


задіяних в контролі на державному кордоні, до відповідних ПІК ЄАІС ДФС, підприємницька

спільнота, задіяна в процесах і використанням ІСПС, значно швидше отримає очікувані

результати від спрощення митних процедур та інших формальностей, притаманних сфері

зовнішньоекономічної діяльності і транспортній логістиці.

ІV.

08.12.2016 (м.Тернопіль), в рамках регіонального форуму

підприємств малого та середнього бізнесу в контексті підписання

Україною Угоди про Асоціацію з ЄС, поряд з іншими заходами

відбувся тематичний семінар «Діалог заради сприяння торгівлі та

розвитку бізнесу» (модератор – фахівці Інституту

економічних досліджень та політичних консультацій. В цій

частині форуму орієнтованої на експортерів та імпортерів,

учасники розглянули механізми «єдиного вікна» в Україні, банківські

інструменти фінансового сприяння

зовнішньоекономічній діяльності. Як зазначив модератор

форуму І.Бураковський проект "Діалог зі сприяння торгівлі" уже провів серію

семінарів в містах Тернопільщини, який зібрав 360 учасників - представників

бізнесу, бізнес-асоціацій, об’єднаних територіальних громад та державних

службовців. Відповідно до програми семінару, спікерами

та учасниками розглянуто питання стану, проблем та

перспективи реалізації «єдиного вікна», технічної допомоги у сфері

сприяння торгівлі: можливості для бізнесу. За представництвом

МРГ (м.Київ), експерт Л.Баязітов ознайомив присутніх із

заходами в сфері спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні, моделлю

міжнародного ланцюга поставок СЕФАКТ ООН, принциповими різновидами «єдиного

вікна», окремих результатів впровадження та функціонування ІСПС в пунктах пропуску

водного сполучення.

45


(Джерело: http://www.ier.com.ua/ua/public_events?e=190 та матеріали презентацій).

http://www.ier.com.ua/ua/public_events?e=190

46


Принагідно інформуємо, що 03.01.2017 набрав чинності Закон

України від 03.11.2016 №1724-VIII "Про внесення змін до деяких

законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для

експорту послуг". Зокрема, цим Законом передбачено, що у разі

експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір

(контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або

шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом

виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському

обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний

документообіг.

З приводу цього Закону та інших нормативних-правових актів в сфері

зовнішньоекономічних договорів, контролю за експортними, імпортними операціями,

Національний банк України видав роз’яснення від 07.02.2017 №40-0005/9793 щодо контролю

за строками розрахунків за експорт робіт та послуг, згідно яких, зокрема акцентував увагу,

що банки, починаючи із 03.01.2017 не здійснюють контроль за дотриманням резидентами

установлених законодавством строків розрахунків за операціями з експорту послуг (крім

транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав

(включаючи випадки не завершення розрахунків за вказаними експортними операціями), а

раніше взяті банком такі операції на контроль підлягають зняттю з контролю. Підставою для

такого зняття з контролю є відповідні зміни у законодавстві.

26.01.2017 (м.Київ) відбулось чергове, 24 засідання Міжвідомчої робочої групи зі

спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні (МРГ).

Захід супроводжувався онлайн-трансляцією на сайті журналу "Транспорт" .

В рамках цього засідання за порядком денним розглянуто вагомі для України та

підприємницької спільноти питання:

http://transport-journal.com/

47


Угода СОТ про спрощення процедур торгівлі та система «єдиного вікна» як один із

важливих заходів спрощення процедур торгівлі.

Інформаційна система портового співтовариства як електронна платформа для

підвищення ефективності та конкурентоздатності морської галузі України.

План роботи МРГ на І півріччя 2017 року.

Засідання вів заступник Голови МРГ, Президент Українського

національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine),

Щелкунов В.І. У заході взяли участь біля 50 представників міністерств,

державних виконавчих органів, установ, міжнародних організацій, бізнес-асоціацій,

підприємницької спільноти, зокрема: Радник Прем'єр-міністра України Пятницький В.Т.;

заступник Голови – керівник Секретаріату МРГ,

Президент Асоціації «Укрзовніштранс», Голова делегації

України при СЕФАКТ ООН, член колегії

Мінекономрозвитку Платонов О.І.; регіональний радник з

питань торгівлі ЄЕК ООН Маріо Апостолов; директор

Департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ

Мінекономрозвитку Цимбал В.А.; заступник директора

Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку –

начальник управління митної політики Мінфіну Москаленко О.П.; начальник управління

заходів нетарифного регулювання ЗЕД Департаменту організації митного контролю ДФС

Муромцев Л.М.; - інші учасники (більш детально у додатку №1 до протоколу засідання 24

МРГ від 26.01.2017 за посиланням http://singlewindow.org/upload/dodatok_1.pdf ).

За

підсумками

розгляду

порушених

на засіданні питань, зокрема, прийнято наступні протокольні рішення:

Схвалити та поширити між учасниками МРГ рекомендації міжнародного семінару

«Створення національного «єдиного вікна» та гармонізація даних» від 20-21.10.2016 (м.

Ірпінь).

Секретаріату МРГ поширити між учасниками рекомендації практичного семінару

«Можливості реалізації правозахисної функції держави через інформаційні технології» від

09.12.2016 (м. Київ).

Протокольне рішення 2.3 щодо розгляду звернення Асоціації міжнародних експедиторів

України 23 засідання МРГ (http://singlewindow.org/protocols/234) зняти з контролю.

Підготувати лист до ДФС з проханням ініціювати проведення аналізу виміру часу для

випуску товарів.

Учасникам МРГ проаналізувати поправки до Конвенції про полегшення міжнародного

морського судноплавства та надати пропозиції до переліку нормативно-правових актів, які

потребуватимуть внесення змін у зв'язку з цими поправками.

Запропонувати учасникам МРГ взяти участь в узгоджувальних нарадах стосовно

вирішення окремих питань, які були підняті в рамках засідання щодо взаємодії між ЦОВВ,

контролюючими органами та іншими відомствами, а також додати ці заходи до Плану роботи

МРГ.

Учасникам МРГ проаналізувати стан виконання окремих протокольних рішень МРГ та

надати обґрунтовані пропозиції щодо зняття їх з контролю; надати пропозиції щодо переліку

http://singlewindow.org/upload/dodatok_1.pdf

48


актуальних питань, які доцільно винести на обговорення в ході панельних дискусій.

Секретаріату МРГ підготувати та направити запрошення Прем'єр-міністру України В.Б.

Гройсману взяти участь у відкритті Міжнародного семінару ЕЄК ООН та Транспортного тижня

2017, а також інших заходах, передбачених програмою.

Більш детально з презентаціями учасників 24 засідання МРГ від 26.01.2017, записом

відео-трансляції, іншими матеріалами, бажаючі можуть ознайомитись на офіційному сайті

http://singlewindow.org/protocols/252, та у додатках до протоколу МРГ №24 від 26.01.2017

(копія додається).

10.02.2017, на базі Дніпропетровської

торгово-промислової палати (м. Дніпро), в

рамках проекту «Діалог зі сприяння торгівлі»,

що реалізується за підтримки ЄС,

відбувся черговий круглий стіл «Спрощення

процедур торгівлі та сприяння експорту».

Основні теми засідання: алгоритм виходу української продукції у європейські торговельні

мережі, а також механізми «єдиного вікна», перспективи та шляхи вдосконалення, стан

впровадження «єдиного вікна» на митниці, проблеми, розвиток.

Під час цієї зустрічі відбувся обмін думками стосовно існуючих проблем, перешкод

розвитку бізнесу, а також обговорення шляхів покращення взаємодії бізнесу з

представниками фіскальних органів.

Доповідач А.Бутін, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та

політичних консультацій, представив учасникам заходу проект «Діалог зі сприяння торгівлі».

Про поточний стан практики функціонування механізму "єдиного вікна" на митниці,

проблеми, шляхи їх вирішення висвітлено доповідачами ГУ ДФС України у

Дніпропетровській області.

Питання механізму «єдиного вікна», перспектив його розвитку на митниці в сенсі

спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики розглянуто учасниками заходами за

представництва МРГ (м.Київ), експерт Л.Баязітов (презентація додається). Джерело: більш детально - повідомлення на офіційних сайтах Дніпровської ОДА, ТПП, та інтернет

виданнях за посиланням http://shevrada.dp.ua/provedeno-zasidannya-kruglogo-stolu-na-temu-sproshhennya-

protsedur-torgivli-ta-spriyannya-eksportu/ .

14-16.02.2017, у Женеві відбулась 145-а сесія Робочої групи з

митних питань, пов’язаних з транспортом, Комітету з

внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії

(ЄЕК) ООН.

Учасниками сесії розглянуто сучасний статус

різноманітних міжнародних юридичних інструментів у галузі

транспорту та міжнародної торгівлі, у тому числі Конвенція МДП

1975, Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на

кордонах від 1982 року, Міжнародної конвенції про полегшення умов залізничного

http://singlewindow.org/protocols/252

http://shevrada.dp.ua/provedeno-zasidannya-kruglogo-stolu-na-temu-sproshhennya-protsedur-torgivli-ta-spriyannya-eksportu/

http://shevrada.dp.ua/provedeno-zasidannya-kruglogo-stolu-na-temu-sproshhennya-protsedur-torgivli-ta-spriyannya-eksportu/

49


перевезення пасажирів та багажу через кордони від 1952 року, а також пропозиції щодо

внесення поправок до них. Від України у заході взяли участь експерти Секретаріату

Верховної Ради України, Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України,

представники Постпредства України у Женеві. Заступником Голови Робочої групи

на 2017 рік обрано представника від України О. Федорова.

Джерело:http://geneva.mfa.gov.ua/ua/press-center/news/54714-u-zhenevi-prohodity-145-a-sesija-robochoji-grupi-z-mitnih-pitany-povjazanih-z-

transportom-komitetu-z-vnutrishnyogo-transportu-jevropejsykoji-jekonomichnoji-komisiji14-16-lyutogo-2017-roku-u-zhenevi-prohodity-145-a-sesija-

robochoji-grupi-z-mitnih-pitany-po

З найкращими побажаннями,

заступник генерального директора ТОВ «ППЛ 33-35» О.В.Орлов

ОМ.

http://geneva.mfa.gov.ua/ua/press-center/news/54714-u-zhenevi-prohodity-145-a-sesija-robochoji-grupi-z-mitnih-pitany-povjazanih-z-transportom-komitetu-z-vnutrishnyogo-transportu-jevropejsykoji-jekonomichnoji-komisiji14-16-lyutogo-2017-roku-u-zhenevi-prohodity-145-a-sesija-robochoji-grupi-z-mitnih-pitany-po



Documents

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 35- спрощення процедур реєстрації та обліку в дозвільній системі (реєстрація