Міністерство освіти і науки України

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

Навчально-науковий інститут історії, політології та права

«Затверджено»

Ректор МНУ імені В. О. Сухомлинського

________________ В. Д. Будак

«____» ___________ 2015 р.

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 8.03010401 – ПОЛІТОЛОГІЯ

ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0301 – СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАУКИ

Миколаїв – 2015

Програма фахового вступного випробування для абітурієнтів, що вступають

на кафедру політології за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст"

напряму підготовки/спеціальності (8.03010401 – ПОЛІТОЛОГІЯ ) на денну

та/або заочну форму навчання на основі освітньо-кваліфікаційного рівня

«0301 - СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАУКИ»

РОЗРОБНИКИ

Ніколаєнко Н. О. – доктор політичних наук,

професор, завідувач кафедри політології

Миколаївського національного університету

імені В.О.Сухомлинського; ________________

Шкуренко К. О. – кандидат політичних наук,

доцент кафедри політології Миколаївського

національного університету імені В.О.Сухомлинського._____________

Василевич Ю. В. – кандидат історичних наук,

доцент кафедри політології Миколаївського

національного університету імені В.О.Сухомлинського.________________

Лісовський В.М. – кандидат політичних наук,

доцент кафедри політології Миколаївського

національного університету імені В.О.Сухомлинського._______________

Затверджено на засіданні кафедри (назва кафедри)

Протокол № 4 від " 15" грудня 2015 року

Затверджено на засіданні Вченої ради навчально-наукового інституту історії,

політології та права

Протокол № __ від "__" ________________2015 року

Голова фахової атестаційної комісії ________________ Лісовський В.М.

3

1.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Фахове вступне випробування для абітурієнтів, що вступають на

факультет/інститут за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" напряму

підготовки/спеціальності (8.03010401 –Політологія) на денну та/або заочну

форму навчання на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «0301 – Соціально

– політичні науки» проводиться у формі тестування.

Програмою передбачено проведення вступного випробування з дисциплін:

1. Філософія

2. Історія України

3. Соціально – політичні студії

2.ОСНОВНА ІНФОРМАЦІЯ

Вимоги до проведення комплексного вступного іспиту

Вступне фахове випробування проводиться у формі тестування.

Кількість тестових завдань – 20 .

Кількість балів за правильну відповідь на одне тестове завдання – 5 балів

(кількість тестів - 20)

Максимальна кількість балів – 100

Час проходження тестування – 2 астрономічні години.

3.КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

При складанні вступних іспитів за відповіді на кожне питання тесту

виставляється окремо бал.

Критерії оцінювання визначаються наступним чином:

Високий рівень. «Відмінно» ставиться, якщо при відповіді на основні

питання тестів і вирішення практичного завдання, студент виявив усебічні,

систематизовані, глибокі знання програмного матеріалу, вміння вільно

виконувати завдання, передбачені програмою на рівні творчого

використання.

Достатній рівень. «Добре» ставиться, якщо при відповіді на питання

тестів і вирішення практичного завдання, студент виявив повне знання

4

програмного матеріалу, успішне виконання завдань і засвоєння основної

літератури, передбаченої програмою на рівні аналогічного відтворення.

Середній рівень. «Задовільно» ставиться, якщо при відповіді на

основні питання тестів вирішення практичного завдання, студент виявив

знання основного програмного матеріалу в обсязі, що необхідний для

подальшого навчання і роботи, здатність упоратися з виконанням завдань,

передбачених програмою на рівні репродуктивного відтворення.

Низький рівень. «Незадовільно» ставиться, якщо при відповіді на

основні питання тестів і вирішення практичного завдання, студент виявив

серйозні пробіли в знаннях основного матеріалу, допустив принципові

помилки при виконанні завдання на рівні нижче репродуктивного

відтворення.

Установлюється порядок перерахунку досягнень до нормованої 100-

бальної університетської шкали оцінювання в національну шкалу

(«відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та європейську шкалу

ЄКТС (А, В, C, D, E, FX, F).

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів Оцінка

ЄКТС Оцінка за національною шкалою

90 – 100 А

5 (відмінно) – відповідь викладена на

високому рівні, можуть бути допущені

окремі несуттєві неточності

65 – 89 В,С 4 (добре) – відповідь вище середнього, але

допущені окремі помилки

55 – 64 D 3 (задовільно) – належна відповідь, але

були допущені суттєві помилки

50 – 54 Е 3 (задовільно) – відповідь відповідає

встановленим мінімальним критеріям

35 – 49 FX 2 (незадовільно) – відповідь не відповідає

5

встановленим критеріям. Студент володіє

навчальним матеріалом поверхово й

фрагментарно

Методичне забезпечення комплексного вступного іспиту

Методичні матеріали розробляються кафедрою політології.

Засоби контролю. Подаються типові приклади комплексних

кваліфікаційних завдань.

Рекомендації до виконання та приклади вирішення. Наводяться

рекомендації до виконання типових кваліфікаційних завдань та приклади їх

вирішення.

4. ПРОГРАМА ТЕСТУВАННЯ З ДИСЦИПЛІН

1. Філософія

Навчальна дисципліна «Філософія» є нормативною і входить до гуманітарного циклу дисциплін вузу. Філософські знання сприяють підвищенню загальноосвітньої підготовки студентів, творчій орієнтації в виборі духовних цінностей і визначенню місця в соціальному і професійному житті.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: дати студентам цілісне уявлення про специфіку філософського знання,

особливості вирішення філософією проблем, які хвилювали і продовжують

хвилювати людство, розкрити творчу роль філософії в сучасній культурі,

обгрунтувати необхідність засвоєння філософського знання.

Завдання:

1.допомогти студентам скласти чітке уявлення про філософію і її мову,

засоби і методи, поняття і категорії, про історію філософської думки та її

сучасні проблеми, що дозволить їм самим орієнтуватися у всьому цьому

багатоманітні;.

6

2. освоєння студентами філософської україністики, аналіз національно-

специфічної світо- глядної культури України в контексті світового

філософського процесу. В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: знати основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх

тем програми; визначення фундаментальних філософських категорій зі сфер

онтології, антропології,персоналізму,гносеології та епістемології, аксіології,

філософії культури, орієнтуватися в першоджерелах, основній сучасній

філософській літературі і філософській україністиці. вміти: поєднувати

набуті знання в цілісний образ світу, застосовувати їх для аналізу сучасних

проблем і виформування власної позиції.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студент оволодіває

такими компетентностями:

І. Загальнопредметні, що передбачають набуття і розвиток здатності:

– оцінювати і прогнозувати політичні і соціальні події, явища з

використанням наявних засобів інформації;

– самостійно працювати з різними джерелами інформації при виконанні

науково-дослідних завдань;

– ефективно вирішувати практичні завдання, спираючись на досягнення

сучасної політичної науки;

– аналізувати і творчо осмислювати політичну інформацію, логічно

міркувати, творчо мислити;

– постійно підвищувати рівень особистої культури та фахової майстерності;

ІІ. Фахові, що включають:

знання основних зарубіжних соціально-політичних вчень, концепцй і

теорій, розуміння принципів, концептуальних ідей, закладених у тій або

іншій політичній теорії, концепції або доктрині;

вміння виділяти теоретичні і прикладні, аксіологічні і інструментальні

компоненти політологічного знання, які потрібні для підготовки і

обґрунтування політичних рішень та участі у громадсько-політичному

житті;

вміння здійснювати науково-дослідну роботу, аналіз наукового внеску

зарубіжних шкіл і напрямків у світову політичну теорію, застосовувати

знання політичних наук у професійній діяльності;

здатність здійснювати оцінку, аналіз, порівняння та узагальнення основних

зарубіжних соціально-політичних вчень, концепцй, теорій і доктрин у

контексті вирішення політичних проблем сучасності.

здатність брати участь в якості експертів у політичних дискусіях,

передвиборчих кампаніях, науково-практичних конференціях, а також

орієгтуватися в тенденціях розвитку сучасної зарубіжної політичної думки;

вміння самостійно працювати з сучасними носіями інформації (електронні

підручники, хрестоматії, першоджерела, інформаційно-бібліографічні

центри, наукові тексти тощо). У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

7

- основні історико-філософські концепції; - духовно-практичні засоби вирішення світоглядних та методологічних

проблем в історії людства; - основні філософські проблеми людського буття;

вміти: - критерії оцінки змісту людського існування; - свідомо орієнтуватись в цінностях сучасного людства;

- грамотно оцінювати і аналізувати ціннісні аспекти розвитку культури сучасної цивілізації.

Програма навчальної дисципліни «Філософія»

Тема 1. Філософія, її предмет, проблематика і структура Поняття

світогляду.

Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини і спосіб духовного

освоєння світу. Раціональні і нераціональні елементи світогляду.

Категоріальна структура світогляду. Почуття і ідеали. Надія як єдність

знання і віри. Віра і переконання. Природа любові. Загальні функції

світогляду. Типологія світогляду. Повсякденний і теоретично осмислений

світогляд. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, наука. Прояв

історично сформованих типів світогляду в світогляді сучасної людини.

Національне та загальнолюдське в світогляді. Поняття ментальності. Риси

української ментальності та їх відображення в світогляді. Філософія в

системі національного світогляду. Виникнення філософії: Індія, Китай,

Греція. Особливості формування та основні етапи розвитку української

філософії. Історія української філософії у працях Д.Чижевського. Предмет

філософії. Зміна предмету філософії в ході її історичного розвитку.

Специфіка філософського знання. Етапи розвитку філософії: класична,

некласична (модерна), постмодерна філософія. Функції філософії. Філософія

і правознавчі науки. Філософія права.

Тема 2 . Реальність і буття. Метафізика - загальна теорія дійсності.

Основні терміни онтології. Поняття буття. Буття як буття. Роль

екзистенціальних суджень в обгрунтуванні буття як буття. Буття і небуття.

Буття і річ. Речевість як змістова характеристика буття. Основні різновиди

онтологій: монізм, дуалізм, плюралізм. Спірітуалістичний (ідеалістичний)

монізм. Погляди Платона. Поміркований реалізм Арістотеля. Монадологія

Ляйбніца. Суб'єктивізм Берклі і Юма. Феноменалізм І.Канта. Фіхте і

Шеллінг. Абсолютний ідеалізм Геґеля. Матеріалістичний монізм. Погляди

Демокріта. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.ст. Антропологічний

матеріалізм, діалектичний і історичний матеріалізм К.Маркса. Марксизм.

Дуалізм начал в китайській і індійській філософії. Дуалізм Декарта.

Структура буття. Вчення про субстанцію. Просторово-часові характеристики

буття. Субстанційна і реляційна, суб'єктивістська і культурологічна концепції

8

простору і часу. Філософське поняття руху. Рух і розвиток. Еволюція і

революція. Прогрес і регрес. Культурні виміри прогресу. Буття духовного.

Ідеальне. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування. Структура

свідомості. Самосвідомість. Свідомість і мова. Л.Вітгенштайн. Філософія

мови О.Потебні. Людина в світі мови. Право мови і мова права.

Тема 3. Проблема людини у філософії Людина як предмет філософського

аналізу.

Природа людини. Раціональний і нераціональні погляди на природу людини

в історії філософії. Г.Сковорода про самопізнання людини та Преображення

її "серця". М.Гоголь. "Філософія серця" П.Юркевича. Критика Юркевичем

антропологічного матеріалізму. Наукові погляди на природу людини.

Антропологічні, соціологічні,психологічні теорії(Дарвін, Т.де Шарден, вебер,

Маркс, Фройд, юнг, фромм). Обмеженість науки у вивченні людини.

Проблема сутності людини і її існування. Класична, некласична (модерна) і

постмодерна філософія про сутність і існування людини. Марксизм.

Філософська антропологія. Екзистенціалізм. Постструктуралізм.

Екзистенціальні і історичні дихотомії людини. Іманентність і

трансцендентність людини. Фізична іманентність. Тілесність людини як

фрагмент космосу. Біологічна іманентність. Екологія людського існування.

Вчення В.Вернадського про ноосферу. Фізіологічна іманентність. Культурні

виміри людських інстинктів. Суб'єктивність людини, "Я" як основа її

трансцендентності. Горизонтальна і вертикальна трансцендентність. Часова

трасцендентність. Воля і свобода як джерела трансценденції. Предметність

трансцендентності. Аксіологічна трансцендентність. Самоцінність людського

життя. Скінченість людського буття як онтологічна основа визначення його

сенсу. Сенс життя. Індивідуальний і суспільний сенс життя. Критерії сенсу

життя. Проблема втрати сенсу життя. М.Шлемкевич про "загубленість"

української людини. Пошук і творення сенсу життя. Збагачення сенсу життя.

Реалізація сенсу життя.

Тема 4. Особа і суспільство. Людина в суспільстві. Поняття особи і

особистості.

Особа у філософських концепціях сучасності. Персоналізація суспільного

буття. М.Шеллер. Етичний персоналізм І.Франка. Екзистенціалістська

мужність бути: Л.Українка. Прикмети особи. Здатність до пізнання.

Наявність волі. Здатність до любові. Суб'єктність щодо права. Гідність.

Повнота. Екзистенція особи, час, свобода: В.Шинкарук. Свобода - сутність,

прагнення і право особи. Свобода вибору. Свобода автономії. Право на

свободу.

Тема 5.Філософія суспільства Суспільство як об'єкт філософського

аналізу.

9

Соціоцентризм. К.Маркс і Е.Дюркгайм. Суспільство як продукт взаємодії

індивидів. М.Вебер і К.Поппер. Соціум як даність, як "тепер" і "тут" буття.

Суб'єкти суспільного розвитку. Природні основи суспільства. Значення

території. "Хутірська філософія" П.Куліша як образ духовного центру

земного буття. Економічні основи суспільства. Концепції індустріального і

постіндустріального, технотронного та інформаційного суспільства. Р.Арон.

Д.Белл. З.Бжезінський. Д.Гелбрайт. Економічний вибір України. Духовні

основи суспільства. Духовне життя і його структура. Статус, суб'єкт і

функціональні можливості свідомості суспільства. Структура свідомості.

Соціальна пам'ять. Конструктивно-творча роль свідомості. Роль ідей в

суспільстві. Українська націонольна ідея: етапи розвитку і функції.

Націєтворча і державотворча функції національної ідеї. Т.Шевченко і

І.Франко. Структура суспільства. Поняття соціальної групи. Проблема

типології соціальних груп. Історичні типи спільнот. Родина, її форми та

функції. Рід, плем'я. Родовід і національна еліта. Х.Ортега-І-Гассет.

Проблема провідної верстви в творчості Д.Донцова. Етнос і нація. Сучасний

етнічний ренесанс. Теорії нації. Прикмети національної ідентичності: Е.Сміт.

Етнонаціональний розвиток України. Соціальна стратифікація сучасного

суспільства. Умови посилення його мобільності. Регуляція суспільних

відносин. Табу і традиції. Мораль і релігія. Право і політика. Держава і її

функції. Державоцентричні і індивідоцентричні суспільства та їх сучасні

вияви. Ідея української держави. П.Орлик. Кирило-Мефодіївці.

М.Драгоманов. В.Липинський.

Тема6.Філософія історії Людина і історія. Історія суспільства як предмет

філософського пізнання.

Стадійні моделі історії. Гегель і Маркс. Ю.Габермас. Філософія життя:

історія як розуміння і переживання. В.ДІльтей. Історіософія М.Гайдеггера.

Ідея полілінійності в розвитку людства. Д.Стюард. Методологія історії в

школі "Анналів". Цивілізаційна унікальність розвитку людства. О.Шпенглер.

Д.Тойнбі. Історіософія М.Грушевського. Сенс історії: неотомізм, К.Ясперс.

Ф.Фукуяма: "кінець історії". Людина і людство. Европа як філософське

поняття. Україна і Європа. Грецький дух. Християнська традиція. Революції і

тоталітаризм. Традиції емпіризму. Значення постмодернізму. Людство як

взаємодія і взаємозбагачення національних культур.

Тема 7. Філософський аналіз пізнання. Онтологія і гносеологія. Предмет

гносеології і її методи.

Суб'єкт і об'єкт пізнання. Стихійне пізнання і його особливості. Здоровий

глузд як основа теорії пізнання. Складники здорового глузду. Проблема

предмету пізнання: реалізм і пізнавальний ідеалізм. Наївний реалізм.

Критичний реалізм. Суб'єктивний ідеалізм. Декарт, Берклі, Юм. Загроза

соліпсизму. Феноменалізм. Об'єктивний ідеалізм. Марбурська школа:

Г.Коген, П.Наторп, Е.Кассірер. Проблема походження або джерела пізнання:

10

раціоналізм і сенсуалізм. Метафізичний раціоналізм Платона і Демокріта.

Математичний раціоналізм Декарта, Гоббса, Спінози. Сенсуалізм Локка,

Юма. Спроби подолання крайнощів раціоналізму і сенсуалізму: Ляйбніц.

Позиція І.Канта. Буття, охоплене людським пізнанням. Стихійне пізнання як

онтологічне означення суб'єкта, атрибут його реального життя. Поняття

досвіду. Визначальні характеристики досвіду. Ствердження існування

предмета як знаково неопосередкований, вихідний акт пізнання. Зовнішнє і

внутрішнє сприйняття. Зовнішнє сприйняття як презентація предмету у

відчуттях. Внутрішнє сприйняття як презентація власного тіла.

Інструментальна роль тіла у досвідові. Уявлення як репрезентація предмета в

пізнанні. Пригадування і пам'ять. Пізнання в поняттях. Пізнання а

судженнях. Судження як носій логічної істинності. Умовивід як форма

опосередкованого пізнання. Роль інтуіції в пізнанні. Інтелект і інтуїція:

А.Бергсон. Поняття пізнання. Види знання. Повсякденне знання і його

особливості. Повсякденне знання і повсякденна мова. Повсякденне знання у

відношенні до наукового і філософського знання. Вихідні принципи

раціональності людського пізнання. Принцип тотожності. Принцип

несуперечності. Принцип рації буття. Принцип причиновості. Принцип

доцільності. Проблема істини а філософії. Поняття істини і фальші. Класична

і некласичні теорії істини. Догматизм і скептицизм. Суб'єктивізм і

релятивізм. Теорія кореспонденції істини. Теорія когеренції істини. Істина в

прагматизмі. Критерії істини.

Тема 8. Наукове пізнання. Гносеологія і епістемологія. Філософська

рефлексія над наукою.

Наука як спеціалізована форма пізнання. Прикмети наукової раціональності.

Види наукової раціональності. Наука і позанаукове пізнання. Наука і

філософія. Наука і релігія. Філософія науки. А.Уайтхед і Б.Расел. Р.Карнап і

Тарський. Г.Башляр. У.Квайн, І.Лакатош, С.Тулмін, К.Поппер. Київська

школа філософії науки: П.Копнін, М.Попович, Б.Кримський. Роль парадигм в

науці. Н'ютоно-картезіанська парадигма. Парадигма некласичної науки.

Т.Кун. Формування постнекласичної парадигми. П.Фейерабенд. Рівні

наукового пізнання і критерії їх розрізнення. Мета емпіричного і

теоретичного рівнів пізнання, їх взаємозумовленість. Поняття методу

пізнання. Методологія як теорія методу Багаторівневість методологічного

знання. Загальна методологія наукового мислення. Наука і логіка. Загальні

методи пізнання. Феноменологічний метод. Семіотичний і аксіоматичний

методи. Індуктивний метод. Історичний метод. Методи пізнання в

правознавчих науках, в теорії перекладу. Засади наукового пізнання. Ідеали і

норми досліджень. Філософські і загальнонаукові принципи. Поняття

"картини світу". Форми наукового пізнання. Факт. Теоретична

заанґажованість наукових фактів. Проблема. Гіпотеза Теорія і її прикмети.

Види і структура наукових теорій. Ідея як форма синтезу знання. Соціологія

науки. Наука як сфера суспільної діяльності. Наукові школи. Етос науки.

11

Відповідальність вчених. Українська наука в контексті європейської науки.

Правознавчі науки і їх роль в житті суспільства.

Тема 9. Філософське вчення про вартощі. Онтологія і аксіологія. Виникнення проблематики вартостей: Протагор. Об'єктивний характер

вартостей. Платон і Арістотель. Вартість і людська особа: християнство.

Теорія вартостей Брентано. Сучасні теорії вартостей. М.Шеллер.

З.Віндельбанд. Г.Ріккерт. Н.Гартман. Постмодерн і вартощі. Визначення

вартостей. Вартість і оцінка. Структура вартостей. Вартості тілесні і духовні.

Абсолютні і відносні вартості. Вартості позитивні і негативні. Свобода як

умова буття вартостей. Проблема єрархії вартостей. Вартість права. Праця як

вартість. Отологічні і аксіологічні функції праці. Теорія "сродної праці" як

самоствердження особи: Г.Сковорода. Службова роль праці стосовно інших

вартостей. Єдність гносеологічних і аксіологічних функцій істини. Істина як

форма самосвідомості людини. Роль істини в мотивації діяльності людини.

Істина як підстава інших вартостей. Автономність істини. Ставлення до

істини як критерій ставлення до людини. Форми і способи приховування

істини. Добро як утвердження людського в людині. Проблема єрархії добра.

Місце добра в структурі людських вартостей. Краса як вартість.

Об'єктивістські і суб'єктивістські концепції краси. Едність істини, добра і

краси як передумова вільного самовизначення особи. Любов як діяльне

прагнення вартостей.

Тема 10. Філософія культури. Культура як здійснення вартостей.

Натуралістичне розуміння культури. Просвітництво. Ґердер. Культура

як духовна субстанція світу. Кант. Романтики. Геґель. Етнолого-історичні

теорії культури. Тайлор. Фрезер. Етнолого-історичні теорії української

культури. Куліш. Чубинський. Антонович. Т.Рильський. Огієнко.

Аксіологічні теорії культури. Віндельбанд. Ріккерт. Структурно-

функціональний аналіз культури. Б.Малиновський. Ігровий аналіз культури.

Й.Гайзінга. Ортега-І-Гассет. Культура як знакова система. К.Леві-Стросс.

М.Фуко. Ж.Лакан. Діалогічна концепція культури. М.Бахтін. Постмодерн.

Р.Барт. У.Еко. Ж.Дерріда. Ж.Дельоз. Проблема типології культури.

Шпенглер. Тойнбі. Порівняльна типологія культури. Культура і нація.

Проблема малоросійства в культурі: Є.Маланюк. Українська культура в

контексті світової культури. Типологія української культури у відношенні до

Заходу і Сходу. Негативні стереотипи сприйняття української культури і

шляхи їх подолання. Структура культури. Горизонтальна і вертикальна

структури. Масова культура. Субкультура. Повнота культури. Повнота

української культури. Правова культура. Культура і цивілізація. І.Мірчук про

критерії розрізнення і культури і цивілізації. Футурологічні концепції

"суспільства культури". Ч.Рейч. О.Тоффлер.

12

Програма навчальної дисципліни «Історія України»

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета вивчення курсу передбачає: формування в молодого покоління

суспільної свідомості, політичної культури, моралі, самостійного творчого

мислення, вироблення політичної орієнтації; формування історичної

свідомості, яка відповідає потребам демократичного суспільства, набуває

особливого значення й тому, що вона є водночас основою політичної

культури; виховання студентів в патріотичному дусі, любові до своєї країни

та свого народу.

Завдання вивчення дисципліни наступні:

привести в належну систему знання, одержані студентами з історії

України, доповнити їх матеріалом про новітні досягнення вітчизняної

історичної науки;

підкреслити тісний зв'язок історії України із всесвітньою історією,

висвітлюючи конкретні події в рідній країні на фоні загальноісторичного

світового процесу;

виробити у студентів підхід до суспільних явищ з позицій історизму,

діалектичного розуміння багатогранності й суперечливості вітчизняної

історії;

розвивати вміння всебічно, критично аналізувати інформацію з

різноманітних історичних та сучасних джерел, самостійно, творчо

усвідомлювати проблеми суспільного розвитку у минулому та сьогоденні;

розвивати інтерес і повагу до історії свого народу, своєї країни, її

культури, побуту та звичаїв.

Після освоєння дисципліни студенти повинні знати і вміти:

основні проблемно-теоретичні питання курсу в їх історичній перспективі;

вільно оперувати набутими історичними фактами для підтвердження

основних теоретичних узагальнень;

вміти вести наукову дискусію, відстоювати й аргументувати свою точку

зору, знати погляди вітчизняних та зарубіжних істориків на ту чи іншу

проблему;

розглядати окремо взяте історичне явище в його розвитку, розуміти

значення історичної події для долі українського народу, дати їй власну

оцінку;

вільно оперувати основними історичними поняттями та категоріями,

орієнтуватися в часі, знати хронологію, видатних історичних діячів;

оцінювати сучасні явища соціально-економічного та політичного життя

України з точки зору їх дальшої перспективи;

знати історичну та політичну карти України, вільно орієнтуватися в них.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

оволодіти такими компетентностями:

1. Загальнопредметні:

13

орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та

оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного

високотехнологічного суспільства;

застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-

перетворювальній діяльності;

продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати

різні ролі та функції у колективі;

використовувати у майбутній практичній діяльності нові наукові та

практичні здобутки або інформацію;

виявити здатність до співпраці, ясно, логічно висловлювати свою думку з

проблемних питань дисципліни;

оцінювати сучасні явища соціально-економічного та політичного життя

України з точки зору їх дальшої перспективи; самостійно, творчо

усвідомлювати проблеми суспільного розвитку у минулому та сьогоденні.

2. Фахові:

оцінювати і прогнозувати політичні і соціальні події в істориному

минулому України;

формувати власні оцінки, позиції щодо ставлення до минулого, сучасного

і майбутнього України;

використовувати принципи історичного підходу при інтерпретації різних

подій суспільного життя як минулого, так і теперішнього;

критично оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, культурні,

правові та інші події і явища на підставі відповідного обсягу знань.

Програма навчальної дисципліни

Тема 1. Давня історія України. Київська Русь і Галицько-

Волинське князівство.

Періодизація історії України. Поява людини на території сучасної

України. Палеоліт і мезоліт. Неолітична революція. Енеоліт. Трипільська

культура. Територія й населення. Етнічне обличчя трипільців. Доба бронзи.

Господарський прогрес. Етнічні процеси. Розклад первіснообщинного ладу.

Ранній залізний вік (кінець ІІ тис. до н. е. – перші століття н. е.). Прискорення

суспільного розвитку. Кіммерійці. Скіфія. Праслов’яни скіфської доби. Мала

Скіфія. Сармати. Античні міста-держави Північного Причорномор’я і Криму.

Початок великого переселення народів. Слов’янський етногенез.

Праслов’яни. Венеди. Анти. Велике розселення слов’ян. Розселення і побут

східних слов’ян. Релігійні вірування.

Додержавні утворення у східних слов’ян. Передумови виникнення

державності. Племінні князівства. Утворення Київської Русі. Об’єднання

Києва і Новгорода. Сперечання норманістів і антинорманістів. Соціально-

економічний та державний лад Київської Русі. Соціально-економічний

розвиток. Етапи політичної історії. Реформи Святослава і Володимира.

Хрещення Русі. Династичні зв’язки. «Руська правда». Початок феодального

14

дроблення. Історичне значення Київської Русі. Феодальна розробленість Русі.

Розпад Київської держави. Монголо-татарська навала. Галицька і Волинська

земля до поч. ХІІ ст. Роман Мстиславич. Данило Галицький. Галицько-

Волинське князівство за наступників Данила Галицького. Криза Галицько-

Волинської держави. Її розпад.

Тема 2. Українські землі у часи польсько-литовської експансії.

Козацька доба.

Експансія Литви, Польщі й Угорщини. Литовсько-Руська держава.

Територія. Адміністративно-територіальний устрій українських земель

наприкінці ХІV ст. Суспільно-політичний лад. Польсько-Литовська унія.

Кревська унія. Боротьба Литви й Москви за давньоруську спадщину.

Галичина під владою Польщі. Зміни в соціально-політичному устрої

Галичини. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у

складі Великого князівства Литовського і королівства Польського. Річ

Посполита. Люблінська унія. Захоплення українських земель Польщею.

Адміністративно-територіальний устрій у складі Речі Посполитої. Соціальна

структура суспільства. Шляхта. Магдебурзьке право. Фільварки і кріпосне

право. Україна і Крим. Відсіч турецько-татарській агресії.

Виникнення українського козацтва. Передумови виникнення козацтва.

Запорозька Січ. Реєстрове козацтво. Громадський устрій козацтва. Посилення

козацтва наприкінці ХVІ – у першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання.

Петро Сагайдачний. Хотинська війна. Селянсько-козацькі повстання 20 – 30-

х рр. Козацтво і православ’я. Петро Могила. Боротьба козацтва проти

турецько-татарської агресії. Морські походи козаків. Етнічна консолідація і

національно-духовне піднесення українського народу у ХV – першій

половині ХVII ст. Розселення українців. Братства. Національний склад.

Брестська церковна унія.

Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу (1648 –

1676 рр.).

Причини, характер, рушійні сили. Основні концепції періодизації

Визвольної війни. Богдан Хмельницький. Зборівський договір. Формування

державних структур. Соціальна політика гетьманського уряду.

Переяславський договір 1654 р. Березневі статті 1654 р. Війна з Польщею у

1654 – 1656 рр. Загострення українсько-московських відносин у 1656 – 1657

рр. Становище Гетьманщини після смерті Б.Хмельницького. Історичне

значення Визвольної війни українського народу. Визвольна війна як

незавершена буржуазна революція.

Загальна характеристика земель у даний період.

Тема 4. Україна в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Втрата автономії.

15

Характерні особливості розпаду української державності та загальний

занепад. Руїна. Поділ України на дві частини по лінії Дніпра – Лівобережну і

Правобережну. Боротьба старшинських груп. Іван Виговський. Гадяцька

угода. Юрій Хмельницький. Слободищенський трактат. Іван Брюховецький.

Петро Дорошенко. Дем’ян Многогрішний. Втручання у справи України

сусідніх держав: Польщі, Московської держави, Османської імперії,

Кримського ханства.

Ідея української державності в політиці лівобережних та правобережних

гетьманів. Стабілізація політичного життя в Україні в кінці XVIII століття.

Наступ царизму на автономію України. Іван Мазепа. Україна і Північна

війна. Конституція П.Орлика 1711 року. Обмеження влади лівобережних

гетьманів. Діяльність Малоросійської колегії. Правління Гетьманського

уряду (1735 – 1750). Гетьман К.Розумовський. Запорожжя у 1709 – 1775 рр.

Зруйнування Запорозької Січі у 1775 р. Еволюція соціальної структури

України у ХVIII ст. Взаємовідносини української та російської культур.

Історичне значення існування Української Гетьманської держави другої

половини XVII – XVIIІ століття.

Становище українських земель під владою Речі Посполитої в кінці

XVII – XVIIІ століттях. Визвольні повстання 1702 – 1704 рр. С.Палій.

Гайдамацькі рухи 1730 – 1760-х рр. Коліївщина. Рух опришків. Олекса

Довбуш. Занепад та поділи Речі Посполитої. Нове політичне розчленування

України Російською та Австрійською імперіями.

Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій

(ХІХ – поч. ХХ ст.).

Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі

іноземних держав. Чисельність земель та його етнічний склад.

Криза кріпосництва і розвиток капіталістичних відносин. Початок

промислового перевороту. Місце України в зовнішній торгівлі російської

імперії.

Загострення соціально-економічних протиріч в Україні. Селянські

повстання. У.Кармелюк.

Характер політики австрійського уряду щодо українців. Продовження

реформ Марії терези Йосифом ІІ, їх роль у розвитку національно-

культурного життя Галичини та Буковини. Буржуазна революція 1848 року.

Скасування кріпосного права. Головна Руська Рада.

Криза феодальних відносин. Аграрна реформа 1861 р. та її результати в

українському селі. Буржуазні реформи 60 – 70-х рр., їх значення для

подальшого розвитку України.

Суспільно-політичні рухи в Україні (масонство, декабристський,

народницький та громадівський рухи). Виникнення українських політичних

партій. Україна в революції 1905 – 1907 рр. Столипінська аграрна реформа.

Україна в роки Першої світової війни.

Тема 6. Боротьба за відродження України (1917 – 1920 рр.).

16

Становище в Україні після Лютневої революції. М.Грушевський.

Утворення Центральної Ради. Проголошення автономії України. І та ІІ

Універсали Центральної Ради. Жовтневе збройне повстання у Петрограді й

Україна. ІІІ Універсал Центральної Ради і проголошення УНР. Прорахунки

Центральної Ради. Війна Радянської Росії з УНР. Проголошення

незалежності УНР. Проголошення Радянської влади в Україні. Ультиматум

Раднаркому. Проголошення самостійності України. ІV Універсал. Брестський

договір. УНР за австро-німецької окупації. Конституція УНР. Українська

держава. Павло Скоропадський. Гетьманський переворот. Програма гетьмана

Скоропадського. Внутрішня політика гетьманського уряду. Падіння

гетьманату. Директорія УНР. Виникнення Директорії. В.Винниченко.

Становлення й реформи Директорії. Міжнародне становище УНР.

С.Петлюра. Радянська влада в Україні у 1919 р. Відновлення Радянської

влади в Україні. Запровадження «воєнного комунізму». Україна під

білогвардійською диктатурою. Відновлення радянської влади в Україні.

Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях. Листопадове

повстання. Державне будівництво ЗУНР. С. Петрушевич. Злука УНР і ЗУНР.

Україно-польська війна. Радянсько-польська війна. Ризький договір.

Причини поразки та уроки Української революції 1917 – 1920 рр. Досягнення

революції. Історичні умови революції.

Тема 7. Україна в 20-30-х рр. ХХ ст.

Причини переходу від «воєнного комунізму» до нової економічної

політики, її зміст. Спроба створити ринкову економіку з елементами

державного регулювання. Політична дискусія щодо національного питання.

Пошуки оптимальної форми об’єднання республік і створення СРСР.

Політична оцінка входження України до його складу. Політика «коренізації»:

форма, зміст і результати. Прискорена індустріалізація й суцільна

колективізація та їх наслідки. Голодомор 1932 – 1933 рр. Встановлення

тоталітарного режиму, формування культу особи Сталіна. Наслідки Першої

світової війни для України. Перехід частини західноукраїнських земель до

складу Польщі, Румунії й Чехословаччини. Загострення національного

питання на окупованих землях. Український визвольний рух.

Західноукраїнське питання в європейській політиці. Боротьба різних

політичних сил за вплив на Західну Україну.

Тема 8. Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн

(1939- 1945 рр.).

Українське суспільство у 1939 – 1941 рр. Радянсько-німецький пакт про

ненапад 23 серпня 1939 року і міжнародні передумови вступу Червоної армії

в Західну Україну і Західну Білорусію. Возз’єднання західноукраїнських

земель з УРСР. Радянізація західних областей України. Масові депортації

населення. Встановлення німецької окупації влади на Лемківщині, Підляшші

17

та Холмщині. Діяльність ОУН в 1939 – 1940 рр. Розкол ОУН.

Вступ радянських військ на територію Західної України та її

возз’єднання з УРСР. Радянізація Західної України. Воєнні дії на території

України у 1941-1942 рр. Окупація України німецько-фашистськими,

угорськими військами та румунськими військами. «Новий порядок».

Наслідки окупації. Рух Опору на території України. Підпільно-партизанський

рух. Польсько-українські відносини в роки війни.

Україна в 1943 році. Перемога Червоної армії під Сталінградом і початок

вигнання окупантів з України. Курська битва. Боротьба з ворогом в тилу.

Діяльність радянських партизанських загонів і підпілля. Політична еволюція

ОУН-УПА.

Україна на завершальному етапі війни (1944 – 1945 рр.). Визволення

України і відновлення Радянської влади. Втрати України в роки війни.

Тема 9. Україна в повоєнне десятиліття та в умовах десталінізації

(1945 – 1964 рр.).

Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – 1949 рр. УРСР –

співзасновниця Організації Об’єднаних Націй. Прискорення відбудови. IV

п’ятирічка. Голод 1946 – 1947 рр. та його наслідки. Повоєнні репресії.

Західна Україна після війни. Соціально-економічний розвиток. Боротьба

УПА проти радянської тоталітарної системи. Операція «Вісла». Стан в галузі

культури. Освіта, наука, література і мистецтво. «Відлига». Загальні риси.

Початок лібералізації. Нова література. Реформування економіки.

Раднаргоспи. Зміни в аграрному секторі. Екстенсивні шляхи розвитку

сільського господарства. Піднесення соціального статусу селянства.

Тема 10. УРСР в другій половині 60-х – 80-х рр. ХХ ст. Перебудова

та розпад СРСР.

Зародження дисидентського руху. Соціально-економічний та

політичний розвиток. Неосталінізм. Промисловість, сільське господарство та

соціальне життя. Розвиток культури. Освіта, наука, література і мистецтво.

Посилення дисидентського руху. Загроза кризи радянської системи (1965 –

1985 рр.). Розпад Радянського Союзу.

Тема 11. Розбудова Україною незалежності.

Зростання громадсько-політичної активності суспільства. «Гласність» і

повернення народові правди про минуле України. Початок формування

багатопартійності в Україні.

Вибори до Верховної Ради УРСР 1990 р. Декларація про державний

суверенітет України 16 липня 1990 р. Спроба державного перевороту в СРСР

на події в Україні. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991

р. Референдум 1 грудня 1991 р.

Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 р.

Формування багатопартійності.

Політична ситуація в Україні на початку 2000-х рр. Вибори до Верховної

18

Ради 2002 р. розстановка політичних сил напередодні президентських

виборів 2004 р. Помаранчева революція. Досягнення і прорахунки

державотворчого процесу. Основні напрямки зовнішньої політики сучасної

України.

Інтегрування України в європейське та світове співтовариство.

Соціально-економічне та культурне життя. «Газові» та «торгівельні війни» з

Російською Федерацією. «Революція Гідності». Агресія Росії проти України.

Анексія Криму. Президентські вибори 2014 р. Антитерористична операція.

Угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).

Програма навчальної дисципліни «Соціально – політичні

студії»

Соціально – політичні студії як наука та навчальна дисципліна існує досить

давно. Це один з найважливіших здобутків людського розуму, без якого

неможливе існування суспільства. У сучасному розумінні – це науковий

орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується

політичне життя держави і суспільства. Політологія зайняла чільне місце в

системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх сфер

суспільного життя. Основними принципами викладання та вивчення

політології є фундаментальність, системність, єдність логічного та

історичного, національного й загальнолюдського, суспільного та

особистісного, теорії й практики, навчання і виховання. Пропонована робоча

програма відображає досягнення світового та вітчизняного гуманітарного

знання в усьому його багатстві і різноманітності наукових спрямувань,

охоплює основну проблематику сучасної політичної науки, зокрема предмет і

метод політології, розвиток політики як суспільного явища, історію

політичної думки, проблеми функціонування політичного життя,

утвердження громадянського суспільства і демократії, функціонування

політичної системи та її інститутів, питання політичної свідомості і

політичної культури, проблеми світового політичного процесу і міжнародних

відносин, напрямки і способи політичного прогнозування.

Метою вивчення курсу " Соціально – політичні студії ‖ є озброєння

студентів знаннями і уміннями орієнтуватися в основних світових і

вітчизняних політологічних школах і напрямках, навчитися вирізняти

теоретичні, духовні, прикладні, інструментальні компоненти політичного

життя, дача уявлень про політичні явища та процеси у світі, геополітику,

геополітичний статус України, сформувати у студентства навички

політичного аналізу, вміння застосовувати політичні знання у своїй

професійній, громадській та політичній діяльності.

Завдання курсу – під час лекційних та семінарських занять навчити

студентів основам володіння ведення дискусій, ставлення проблем,

аргументації та контраргументації з політичних проблем. Головне навчити

критично аналізувати різноманітну політичну інформацію, самостійно

19

мислити і формувати власні політичні переконання, критично аналізувати

різноманітні доктрини, теорії. Сприяти формуванню політичної культури

громадянина.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студент оволодіває

такими компетентностями:

І. Загальнопредметні, що передбачають набуття і розвиток здатності:

– оцінювати і прогнозувати політичні і соціальні події, явища з

використанням наявних засобів інформації;

– самостійно працювати з різними джерелами інформації при виконанні

науково-дослідних завдань;

– ефективно вирішувати практичні завдання, спираючись на досягнення

сучасної політичної науки;

– аналізувати і творчо осмислювати політичну інформацію, логічно

міркувати, творчо мислити;

– постійно підвищувати рівень особистої культури та фахової майстерності;

ІІ. Фахові, що включають:

знання основних зарубіжних соціально-політичних вчень, концепцй і

теорій, розуміння принципів, концептуальних ідей, закладених у тій або

іншій політичній теорії, концепції або доктрині;

вміння виділяти теоретичні і прикладні, аксіологічні і інструментальні

компоненти політологічного знання, які потрібні для підготовки і

обґрунтування політичних рішень та участі у громадсько-політичному

житті;

вміння здійснювати науково-дослідну роботу, аналіз наукового внеску

зарубіжних шкіл і напрямків у світову політичну теорію, застосовувати

знання політичних наук у професійній діяльності;

здатність здійснювати оцінку, аналіз, порівняння та узагальнення основних

зарубіжних соціально-політичних вчень, концепцй, теорій і доктрин у

контексті вирішення політичних проблем сучасності.

здатність брати участь в якості експертів у політичних дискусіях,

передвиборчих кампаніях, науково-практичних конференціях, а також

орієгтуватися в тенденціях розвитку сучасної зарубіжної політичної думки;

вміння самостійно працювати з сучасними носіями інформації (електронні

підручники, хрестоматії, першоджерела, інформаційно-бібліографічні

центри, наукові тексти тощо).

Після завершення курсу ―Соціально – політичні студії‖ студенти

повинні знати:

- об’єкт, предмет і методи політичної науки взагалі і чітко оперувати і

володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

- історичні уявлення про політику в історії людства та основні ідеї

вітчизняної політичної думки;

- теорію влади та механізм її функціонування;

20

- основні політичні системи та політичні ідеології в сучасному світі;

- засоби та методи політичної діяльності і їх співвідношення;

- основні типи виборчих систем, їх переваги та недоліки;

- основні ідейно-політичні течії сучасності

- процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку,

місце, роль і статус України у сучасному політичному світі;

Студенти повинні вміти:

- об'єктивно, на наукових засадах, визначати місце політології в системі

суспільних наук, вміти застосовувати отримані знання в майбутній

практичній діяльності.

- застосувати політичні знання для підготовки та прийняття

управлінських рішень.

- використовувати методологічну функцію політичної науки при

вивченні гуманітарних та спеціальних дисциплін.

- констатувати власні інтереси та інтереси своєї соціальної групи і

володіти політичним механізмом їх реалізації.

- самостійно аналізувати процеси і явища політичного життя

українського суспільства, розрізняти види і форми владних відносин,

прояви прямої і представницької демократії;

- формувати і відстоювати власну політичну позицію, чітко

усвідомлювати свої громадянські права, свободи і обов’язки,

аргументовано відстоювати принципи демократії, правової держави,

громадянського суспільства.

- вміти науково осмислювати сутність сучасної політичної боротьби

різноманітного спектру партій, рухів та об'єднань, бути здатним

визначити своє місце в суспільстві.

- творчо і об'єктивно оцінювати програми політичних партій та

політичних лідерів, їх приналежність до тих чи інших політичних

доктрин.

- вміти відстоювати власну політичну позицію.

- вміти застосовувати спеціальні політологічні терміни.

- аналізувати конкретні суспільно-політичні ситуації та приймати

зважені, обґрунтовані рішення.

Програма навчальної дисципліни

Тема 1. Місце й роль політології як науки в житті суспільства

Предмет, методи, принципи, функції політології. Сутність, форми,

закономірності розвитку і функціонування політології, її місця й ролі в житті

суспільства. Предмет політології. Специфіка та роль політології в системі

гуманітарних наук, їх взаємозв’язок та взаємозалежність. Основні етапи

формування науки про політику. Особливості розвитку української

21

політології. Взаємозв’язок політики з іншими суспільними науками.

Структура політології. Поняття політики. Об’єкти та суб’єкти політики.

Місце і роль політики у системі суспільних відносин. Політика як форма

діяльності з реалізації інтересів і потреб соціальних груп. Загальна структура,

форми та методи політичної діяльності. Політика як теоретичне знання.

Теорії походження політики.Методи політології. Основні підходи до

визначення загального методу політології. Міждисциплінарні методи:

діалектико-історичний, науково-теоретичний, системний, емпірико-

аналітичний, порівняльний, біохевіористичний тощо. Принципи і функції

політології. Закони і закономірності розвитку політичної науки: основні,

специфічні та одиничні.

Тема 2 Розвиток політичної думки у світовому контексті

Політична думка Стародавнього Сходу. Загальна характеристика

східних політичних доктрин (брахманізм, закони Ману, Лао Цзи, Конфуцій).

Політичні доктрини античності. Загальна характеристика політичних

поглядів Платона і Аристотеля. Основні напрямки політико-правової думки у

Стародавньому Римі. Погляди Цицерона на державу, владу. Розвиток

політико-правових поглядів у діяльності римських юристів.

Політична думка Середньовіччя. Загальна характеристика праці

Августина Блаженного ―Про Божу державу‖. Бог як вище благо і об’єкт

любові громадян держави. Головні напрямки розвитку політичної думки в

Середньовіччі. Ф.Аквінський про державу, право, закони.

Політична думка від доби Відродження до Нового часу. Відродження:

загальна характеристика основних політичних доктрин про взаємозв’язок

устрою держави і природи людини, її психології, пристрастей. Н.Макіавеллі

про політику держави, влади, спосіб її реалізації та закономірності

політичного життя і норм християнської моралі. Політико-правові аспекти

свободи і справедливості у політичних доктринах Т.Гоббса та Д.Локка.

Просвітництво: суть та причини виникнення. Політико-правова доктрина

Ш.Монтеск’є. Ж.-Ж.Руссо і його концепція про ―суспільний договір‖.

Утопічно-комуністичні доктрини. Політичні вчення США в період

утвердження незалежності. ―Декларація прав людини і громадянина‖.

Політична думка Новітнього часу (ХІХ – початок ХХ ст.): раціоналізм

як основа соціально-політичного мислення. Особливості політичних доктрин

німецьких просвітників. Ідея ―правової держави‖ І.Канта. Доктрина

громадянського суспільства Ф.Гегеля. Органічна теорія Г.Спенсера. Теорія

еліт Г.Моски і В.Парето. Марксистські вчення про політику. К.Маркс,

Ф.Енгельс, В.Ленін про співвідношення політики і економіки, класовий зміст

політики.

Історичні умови та етапи становлення політології як самостійної науки в

кінці ХІХ – першій половині ХХ століття. Політична думка в першій

половині ХХ ст. Утвердження політології як науки після другої світової

війни. Сучасна американська політологія: праці Д.Істона і Т.Парсонса,

А.Хайєка, X.Арендт, Р.Арона, Р.Даля. Політологічні школи Європи.

Постбіхевіористський етап та його особливості.

22

Тема 3 Політична система суспільства

Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери. Поняття

―політична система‖. Необхідність системного аналізу політики. Політична

система як механізм формування і функціонування влади в суспільстві,

чинник стабілізації та розвитку політичного життя. Структура і

організованість політичної системи: взаємодоповнюваність,

взаємозалежність і впорядкованість її компонентів. Теорії політичної системи

Д.Істона і Г.Алмонда. Влада як засіб існування політичної системи. Функції

політичної системи. Типологія політичних систем: тоталітарні, авторитарні і

демократичні. Проблема порівняльного аналізу функціонування політичних

систем. Типологія політичних систем за Г.Алмондом. Основні елементи

політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна і

нормативно-регулятивна підсистеми. Місце і роль у політичній системі

держави, політичних партій, ЗМІ, політичних асоціацій і об’єднань, різних

політичних суб’єктів та їхні взаємовідносини. Функції політичної системи:

визначення цілей, завдань, програми діяльності суспільства, мобілізація

ресурсів на досягнення поставлених цілей, інтеграція всіх елементів

суспільства. Особливості політичної системи України у історичній

ретроспективі. Політична система сучасної України у світлі Конституції

України.

Тема 4. Держава як основний інститут політичної системи

Поняття ―держава‖ і теорії його походження. Виникнення та еволюція

держави. Держава як головний інститут політичної системи. Походження і

сутність держави. Держава як політико-територіальна організація верховної

влади. Основні компоненти держави: територія, населення і влада. Ознаки та

сутність держави. Суверенітет як верховенство державної влади.

Економічний, правовий, військовий, гуманітарний, інформаційний,

дипломатичний, територіальний, національний, партійний, конфесійний

суверенітет держави. Основні функції держави. Історичний розвиток

української держави. Форми державного устрою: унітарна, федеративна,

конфедеративна.

Державні інститути та органи. Класифікація органів державної влади.

Проблема етатизації та деетатизації суспільного життя. Процеси

державотворення в Україні в умовах посткомунізму. Конституція України

про основні засади державності.

Правова держава, визначення, суть, основні ознаки. Поділ влади:

сутність, принципи і механізми взаємодії. Побудова правової, демократичної,

суверенної держави – стрижень національного відродження України.

Поняття громадянського суспільства.

Тема 5 Політичні партії. Партійні системи. Громадсько-політичні

рухи

23

Поняття політичної партії як інституції. Проблема визначення

політичної партії. Основні етапи становлення політичних партій. Сприйняття

партій як організаційних, ідеологічних, соціальних, класових, електоральних,

об’єднавчих історичних груп. Характерні ознаки політичних партій:

наявність організаційної структури, політичної платформи, певна тривалість

існування в часі, прагнення влади, ідеологічність, певна соціальна база,

добровільність об’єднання. Політичні партії та громадсько-політичні

об’єднання. Визначення понять ―партія‖, ―політична організація‖, ―партійна

система‖, ―громадська організація‖. Типи партійних систем. Становлення

багатопартійності в умовах незалежної України. Дисидентський рух і його

роль у національно-визвольній боротьбі. Типологія сучасних політичних

партій, об’єднань і рухів за ідейним спрямуванням – національно-

демократичні, ліберально-демократичні, соціалістичні;за типами політичної

діяльності – праві, ліві, центристські; їхня роль у розбудові української

державності.

Тема 6. Політична влада як основний атрибут політичної системи

Влада як суспільне явище. Силове, вольове, теологічне,

інструменталістське, конфліктне, структуралістське трактування влади.

Основні теорії влади: реляціоністські, системні, біхевіористські. Народ як

джерело влади. Єдність відносин панування і підкорення. Соціальне

призначення влади. Основні види влади: політична, економічна,

адміністративно-примусова, духовно-інформаційна. Відкрита, латентна і

потенційна влада. Властивості політичної влади, її структура. Суб’єкти

політичної влади: соціальні, інституціональні і функціональні. ―Видима‖ і

―тіньова‖ влада, групи тиску, лоббізм. Типологія ресурсів. Функції

політичної влади.

Влада як інституційна форма суспільної могутності. Властивості політичної

влади. М. Вебер про три типи влади. Проблема забезпечення легітимності

влади. Легітимність і легальність політичної влади. Джерела легітимності

влади. Типологія легітимності М. Вебера.

Тема 7. Виборчий процес, виборчі системи

Функція виборів у демократичному суспільстві. Вибори і суспільна

стабільність. Організація та проведення виборів. Перевиборча кампанія.

Принцип загального та однакового виборчого права.

Основні виборчі системи. Мажоритарна система абсолютної та

відносної більшості. Конкретно-історичні особливості мажоритарної

системи. Пропорційна система. Вплив виборчої системи на партійну систему

суспільства.

Референдум як пряме, безпосереднє звертання до виборців.

Виборча інженерія як засіб політичної боротьби.

24

Тема 8 Політичні еліти

Еліта – опора суспільства, нації і держави. Еліти в політиці: поняття та

еволюція теорії. Теоретичне обґрунтування елітаризму. Ніцше про роль

еліти. Теорія циркуляції еліт В.Парето. Г.Моска про еліту як владарюючий

клас, умову існування цивілізації. Р.Міхельс про формування демократією

еліти для самозбереження. Мангейм про перехід від еліти „крові‖ і

„багатства‖ до еліти „здібностей‖. Теорії еліти Д.Донцова та В.Липинського.

В.Липинський про класократичний, демократичний та охлократичний

способи формування політичних еліт. Підходи до обґрунтування

необхідності існування еліти. Історичні етапи формування політичних еліт:

аристократія крові, багатства, знання (аристократія – плутократія –

мерітократія). Типологія політичних еліт. Залежність типології політичних

еліт від джерел та способів їх формування. Відкриті і закриті еліти.

Державна, парламентарна, адміністративно-управлінська, партійна,

регіональна, бізнесова, військова, наукова, культурна еліти. Залежність

політичних еліт від змісту, функцій та цілей їх діяльності.

Тема 9 Політичне лідерство

Поняття лідерства. Ідеї лідерства в історії. Об’єктивні й суб’єктивні боки

лідерства. Основні концепції політичного лідерства: теорія рис, ситуаційна

теорія синтетична, психологічна концепція. Соціальна сутність та історичний

генезис наукових поглядів українських мислителів на політичне лідерство.

Риси політичних лідерів. Поняття стилю лідерства. Стилі лідерства в

залежності від ставлення політика до своїх обов’язків. Стилі лідерства в

залежності від домінування психологічних рис особистості. Типи лідерства в

залежності від характеру взаємодії політика з оточенням. Типи лідерства в

залежності від методів і цілей керування. Фактори, що впливають на

формування стилю лідерства. Культ особи. Сучасні тенденції розвитку

лідерства. Особливості лідерства в Україні.

Тема 10 Політична культура і свідомість. Політична ідеологія

Сутність, структура і функції політичної культури. Місце і роль

політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті

суспільства. Типи політичних культур. Політична культура і політичний

простір. Характерні ознаки політичної культури сучасного політичного

суспільства та проблеми його формування. Проблеми формування політичної

культури сучасного українського суспільства. Становлення та розвиток

культури політичного мислення, змісту політичної діяльності в українському

суспільстві; виховання національно-патріотичної позиції українського

народу. Конституція України як характеристика рівня політичної культури

суспільства.

Політична свідомість як відображення ідейного життя суспільства.

Визначення та структура політичної свідомості. Буденна і теоретична

25

політична свідомість. Складові елементи теоретичної політичної свідомості,

функції політичної свідомості. Політична свідомість як фактор політичної

поведінки. Деформація політичної свідомості на ґрунті тоталітаризму.

Протиріччя формування політичної свідомості у сучасних умовах. Поняття

політичної ідеології. Сутність і функції політичної ідеології. Основні ідейно-

політичні течії у сучасному світі (лібералізм, консерватизм, соціал-

демократія, комунізм, фашизм, анархізм).

5. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ АБІТУРІЄНТІВ ДО

ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

І. Назва дисципліни «Філософія»

1. Світогляд і філософія як форми людського самовизначення в світі.

2. Філософія, релігія та мистецтво як форми людського освоєння світу.

3. Соціальна функція філософії.

4. Україна та українська культура в контексті проблеми співвідношення

західного та східного типу цивілізацій.

5. Сучасна оцінка вихідних філософських ідей буддизму.

6. Сучасна оцінка основних ідей конфуціанства.

7. Феномен античної філософії в європейській історії.

8. Значення ідей античної натурфілософії для сучасної філософії та науки.

9. Впливи античної філософії на розвиток української філософської думки та

культури.

10. Сучасне значення провідних ідей християнської патристики.

11. Загальні особливості схоластичної філософії та її представники.

12. Ідеї містицизму у європейській середньовічній філософії.

13. Загальні особливості європейській середньовічній філософії.

14. Вплив ідей Візантійської патристики на культуру Київської Русі.

15. Вплив ідей італійського гуманізму на духовні процеси в Україні.

16. Сутність та причини утвердження механістичного світогляду в Європі

Нового часу.

17. Мислення ―здорового глузду‖ та його філософська оцінка.

18. Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх сучасне значення.

19. І.Кант – засновник німецької класичної філософії: вихідні ідеї.

20. Г.Гегель: провідні ідеї.

21. Філософія Л.Фейєрбаха.

22. Вплив ідей німецької класичної філософії на розвиток української

філософії.

23. Песимістична етика А.Шопенгауера та її сучасна оцінка.

26

24. Ідеї філософії С.Кіркегора; С.Кіркегор як попередник екзистенціалізму.

25. Філософія марксизму про предмет та завдання ―наукової філософії‖.

26. Філософські ідеї Ф.Ніцше та їх суперечливий вплив на громадську думку.

Ф.Ніцше та ніцшеанці.

27. Місце філософії ХХ ст. у історії європейської філософії; особливості

філософії ХХ ст.

28. Представники та ідеї екзистенціалізму.

29. Сцієнтистська філософія ХХ ст.

30. Ідеї фрейдизму та неофрейдизму у філософії ХХ ст.

31. Культурологія у філософії ХХ ст.: ідеї та представники.

32. Провідні напрями релігійної філософії ХХ ст.

33. Філософський постмодерн: вихідні ідеї та їх оцінка.

34. Філософія та соціальні процеси в сучасному українському суспільстві.

35. Провідні особливості української філософії та їх оцінка.

36. Етичні ідеї в українському просвітництві.

37. Сучасна оцінка основних здобутків філософії Г.Сковороди.

38. Класичне та некласичне розуміння буття.

39. Сучасна космологія та квантова механіка про світобудову.

40. Проблема виникнення людини в її сучасному окресленні.

41. Поняття особи та особистості. Роль особи в історії.

42. Поняття та різновиди свободи. Свобода як цінність.

43. Проблема людського безсмертя: різні виявлення та аспекти.

44. Людина в пошуках сенсу буття та власного життя.

45. Проблеми і складнощі наукового вивчення свідомості.

46. Людська свідомість, діяльність і творчість.

47. Свідомість і мова.

48. Взаємні впливи наукового, мистецького та життєво-досвідного пізнання.

49. Істина та життєва правда.

50. Якісні відмінності суспільної історії від природних процесів.

51. Предмет та проблеми філософії історії. Філософія історії про засади

історичних процесів.

52. Чи існує прогрес в культурі?

53. Поняття цивілізації.

54. Основні аспекти співвідношення культури та цивілізації.

ІІ. Назва дисципліни «Історія України»

1. Предмет, завдання і значення курсу «Історія України».

2. Джерела вивчення та історіографія історії України.

3. Україна у найдавніші часи. Кам’яна доба та доба металів.

27

4. Трипільська культура.

5. Кочові племена на території України.

6. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

7. Слов’янські племінні об’єднання на українських землях.

8. Дохристиянські вірування східних слов’ян.

9. Причини запровадження християнства як державної релігії.

10. Походження термінів «Русь», «Руська земля», «Україна».

11. Теорії походження Київської Русі. Діяльність перших київських князів.

12. Соціально-економічний та політичний устрій Київської Русі.

13. Етапи політичної історії Київської Русі.

14. Міжнародні відносини Київської держави.

15. Розпад Київської Русі та його причини.

16. Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.

17. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.

18. Монголо-татарська навала.

19. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

20. Українські землі у складі Великого князівства Литовського (ІІ пол. ХІV

– ХVІ ст.).

21. Поділ українських земель між сусідніми державами у ХІV – XVI ст.

22. Соціально-економічний розвиток українських земель у ХІV – ХVІ ст.

23. Суспільно-політичний розвиток України в др. пол. ХІV – пер. пол. ХVІ

ст.

24. Основні етапи входження українських земель до складу Великого

князівства Литовського та Речі Посполитої.

25. Українська культура в ХІV – XVI ст.

26. Братський рух на українських землях у ХV – ХVІІ ст.

27. Кримське ханство та його відносини з Україною

28. Виникнення та початкова історія українського козацтва. Реєстрове

козацтво.

29. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.

30. Військові походи, звичаї, побут, воєнне мистецтво запорозьких козаків.

31. Люблінська унія та її соціально-політичні та економічні наслідки.

32. Брестська церковна унія та її наслідки.

33. Причини і характер Визвольної війни українського народу середини

ХVІІ ст. Б. Хмельницький.

34. Утворення Української гетьманської держави в ході Визвольної війни

сер. ХVІІ ст.

35. Роль і значення Переяславської ради та Березневих статей 1654 р.

36. Боротьба старшинських угруповань за владу після смерті

Б.Хмельницького. І.Виговський.

37. Гетьмани Ю. Хмельницький, І. Брюховецький, Д. Многогрішний.

38. Гетьман Д. Дорошенко. Наростання Руїни. І. Самойлович.

39. Гетьманство Івана Мазепи. Наступ царизму на автономію України.

40. Політична діяльність та Конституція П. Орлика 1710 р.

41. Ліквідація царизмом Запорозької Січі та Гетьманату.

42. Правобережна і Західна Україна в ХVІІІ ст. Гайдамацький рух.

28

43. Приєднання Північного Причорномор’я та Криму до Росії. Колонізація

Південної України.

44. Соціально-економічний розвиток українських земель у ХVІІІ ст.

45. Декабристський рух в Україні. Південне товариство.

46. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій

половині ХІХ ст. Гурток «Руська трійця».

47. Вплив революції 1848 – 1849 рр. на суспільно-політичне життя

українських земель.

48. Сутність українського національного відродження, його передумови та

періодизація.

49. Відродження української національної свідомості в першій половині

ХІХ ст. Кирило-Мефодіївське товариство.

50. Соціально-економічний розвиток українських земель в І пол. ХІХ ст.

51. Проведення реформи 1861 р., її особливості та наслідки для України.

52. Громадівський рух у 60 – 80-ті роки ХІХ ст.

53. Народницький рух у 60 – 80-ті роки ХІХ ст.

54. Посилення національного руху в західноукраїнських землях в ІІ пол.

ХІХ ст.

55. Активізація національно-визвольного руху в Україні на початку ХХ ст.

56. Революція 1905 – 1907 рр. на Україні.

57. Столипінська аграрна реформа та її наслідки.

58. Україна в роки Першої світової війни.

59. Утворення та діяльність Української Центральної Ради.

60. Універсали Центральної Ради – визначальні віхи її діяльності.

61. Гетьманський уряд П.Скоропадського, його внутрішня і зовнішня

політика.

62. Утворення та діяльність ЗУНР.

63. Уряд Директорії та його діяльність. Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня

1919 р.

64. Причини поразки української національної революції 1917 – 1920

років.

65. Політика «воєнного комунізму».

66. Впровадження нової економічної політики в Україні та причини її

ліквідації.

67. Україна та утворення Союзу РСР.

68. Проведення індустріалізації в Радянській Україні. Будови перших

п’ятирічок.

69. Досягнення і складнощі політики українізації.

70. Сталінська колективізація на Україні та її наслідки. Голодомор 1932–

1933 рр.

71. Встановлення сталінського тоталітарного режиму і політичні репресії в

Україні.

72. Соціально-економічне становище західноукраїнських земель у

міжвоєнний період (1920–1930-ті рр.).

73. Національно-визвольний рух в Західній Україні у 20–30-х рр. ХХ ст.

74. Похід Червоної Армії на Західну Україну в 1939 р. Радянізація

29

західноукраїнських земель.

75. Україна напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова –

Ріббентропа.

76. Окупація України німецько-фашистськими військами та встановлення

окупаційного режиму.

77. Розгортання партизанського руху та підпільної боротьби на території

України в роки фашистської окупації.

78. Звільнення України від фашистської окупації. Наслідки Другої світової

війни для України.

79. Особливості соціально-економічної і політичної ситуації на

західноукраїнських землях у 1944–1950 рр.

80. Україна в період повоєнної відбудови (1946–1953 рр.).

81. «Відлига» та національний рух 50–60-х рр. ХХ ст. в Україні.

82. Правозахисний рух в Україні протягом 60–80 рр. ХХ ст.

83. Україна в добу кризи авторитарної системи (70-ті – перша половина 80-х

рр. ХХ ст.).

84. Україна в роки «перебудови» та демократичної революції (1985–1991

рр.).

85. Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 р.

86. Незалежна Україна у 90-ті роки ХХ ст. – на початку ХХІ ст.: соціально-

економічний розвиток.

87. Політичний розвиток України в 90-х роках ХХ – на початку ХХІ ст.

Сучасні політичні партії України.

88. Конституція України 1996 р.: розробка та прийняття.

89. Міжнародне становище України наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Україна та Європа. Українсько-російські відносини.

90. Основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики в Україні в кінці

ХХ – на початку ХХІ ст.

ІІІ. Назва дисципліни «Соціально – політичні студії»

Перелік питань комплексного вступного іспиту

1. Політичні ідеї Платона та Аристотеля.

2. Вчення Цицерона про ідеального громадянина.

3. Теократичні теорії політики: А. Августин, Ф. Аквінський.

4. Доктрина політичного реалізму Н. Макіавеллі.

5. Ш.-Л. Монтеск’є про форми політичного правління.

6. Теорія державного суверенітету Ж. Бодена (Франція).

7. Концепція держави в німецькій класичній філософії (І. Кант, Г. Гегель).

8. Політичне вчення Дж. Локка. Основні засади лібералізму.

9. Ж.-Ж. Руссо як виразник радикальних тенденцій у політичній думці

Франції XVIII ст.

10. Політична концепція М. Вебера.

30

11. Елітиська теорія політики В. Парето і Г. Моска.

12. Органічна теорія держави Г. Спенсера.

13. Критерії громадянського суспільства у політичних теоріях Нового часу.

14. Політичне вчення марксизму (ХІХ ст.).

15. І. Бентам про форми держави і представницьку демократію.

16. Концепції «богоугодного володаря» та «князівського одновладдя».

17. Станіслав Оріховський про державу і право.

18. Політичні питання в полемічній релігійній літературі.

19. Суспільно-політичні погляди Григорія Сковороди.

20. Ліберальні та демократичні ідеї в програмних документах Кирило-

Мефодіївського братства і творах його представників.

21. Політична концепція Михайла Драгоманова.

22. Політичні погляди Михайла Грушевського.

23. Суспільно-політичні ідеї Івана Франка.

24. Доктрина українського консерватизму та політична практика гетьманату

П. Скоропадського.

25. Самовизначення нації в етнічних кордонах у формі національно-

демократичної держави як базовий принцип національно-державницької

ідеології.

26. Національно-самостійницька концепція Миколи Міхновського.

27. Український інтегральний (чинний) націоналізм Дмитра Донцова.

28. Причини виникнення і характерні особливості розвитку течії націонал-

комунізму на українському ґрунті.

29. Політологічні ідеї і концепції Володимира Винниченка.

30. Суспільно-політичні погляди українських дисидентів.

31. Політична теорія як форма наукового знання про владу і суспільство.

32. Методологія загальної теорії політики.

33. Критична теорія як напрямок загальної теорії політики.

34. Політика як предмет теорії політичного пізнання.

35. Структура теоретичного знання.

36. Політична теорія та політична концепція.

37. Теорія раціонального вибору.

38. Інституціоналізм і теорія раціонального вибору.

39. Політичні цінності утилітаризму.

40. Теорія політичної демократії.

41. Політична теорія: структуралізм і постструктуралізм.

42. Модернізм та постмодернізм в західній політології.

43. Процес аналізу державної політики.

44. Основні моделі державної політики.

45. Політичне життя як предмет політико-теоретичного аналізу.

46. Партологія як наука та навчальна дисципліна.

47. Політична думка про генезу політичних партій.

48. Суспільно-політична думка про легітимізацію та інституціоналізацію

політичних партій.

49. Виникнення політичних партій, їх ознаки та функції.

50. Організаційна структура політичних партій.

31

51. Класифікація політичних партій: визначення підходів.

52. Політична ідеологія в діяльності політичних партій.

53. Суспільні моделі взаємодії і захисту групових інтересів.

54. Політичні партії та їх взаємодія з інститутами політичної системи.

55. Електоральна діяльність політичних партій.

56. Парламентська діяльність політичних партій.

57. Тенденції розвитку політичних партій у посткомуністичних країнах.

58. Типологія партійних систем. Партійна система України.

59. Багатопартійність в Україні: основні тенденції розвитку.

60. Політична культура: типи та функції.

61. Політична етика та її основні проблеми.

62. Методологія політичного пізнання.

63. Типологія політичної культури.

64. Політична свідомість як елемент політичної культури.

65. Політична соціалізація, її етапи та механізми.

66. Політична ідеологія: суть, структура, функції.

67. Політична поведінка як вираз політичної культури.

68. Політична культура виборчих кампаній.

69. Взаємозв’язок політичних цінностей та політичних ідеалів.

70. Мораль і політика: вияв у рівнях політичної культури.

71. Політична онтологія та її проблеми.

72. Теорія раціонального вибору в політичній науці.

73. Етика гегемонізму та партнерства в політиці.

74. Людський вимір політики.

75. Поняття та сумірність цілей та засобів в політиці.

6. ЛІТЕРАТУРА

І. Назва дисципліни «Філософія»

Базова

1. Філософія: Навч. посібник / Бичко І.В. та ін. – К., 1994.

2. Філософія: Підручник / Надольний І.Ф. та ін. – К., 1999.

3. Петрушенко В.Л. Філософія: Підручник. 4-те вид. – Львів, 2006.

4. Философия: Учебник / Под ред. В.Д.Губина. – М., 1997.

5. История философии в кратком изложении. – М., 1991.

6. Багалій Дм. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. – К.,

1992.

7. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII-XVIII ст. – К., 2000.

8. Горський В.С. Історія української філософії. – К., 2001.

9. Зарубіжна філософія XX століття: Читанка з історії філософії у 6 кн. -

Кн.6.- К., 1993.

32

10. Антология мировой философии.- Т.1-4. – М., 1969-1972.

11. Головко Б.А. Філософська антропологія: Навч. посібник. — К., 1997.

12. Кондзьолка В.В. Нариси історії античної філософії. – Львів, 1993.

13. Кунуман П., Буркард Ф.-П., Відман Ф. Філософія. – К., 2000.

14. Людина в есенційних та екзистенційних вимірах.- К., 2004.

15. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії. Онтологія людини. – К., 1995.

16. Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. –

К., 1999.

17. Петрушенко В.Л. Епістемологія як філософська теорія знання. – Львів,

2000.

18. Петрушенко В. Філософія: Підручник. – Львів, 2007.

19. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття.- К., 1997

20. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. — Т.2. — К.: Основи,

1994.

21. Причепій Е.М., Чорній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія:

Навч. посібник. – К., 2000.

22. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

23. Расел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

24. Роменец В.А. Жизнь и смерть в научном и религиозном истолковании.- К.,

1989.

25. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії. – К., 1998.

26. Современная западная философия: Словарь.— М., 1991.

27. Табачковський В.Г. Людина.-Екзистенція.-Історія.- К., 1996.

28. Табачковський В.Г, Булатов М.О., Хамітов Н.В. та ін. Філософія. Світ

людини. Курс лекцій.- К., 2003.

29. Татаркевич Вл. Історія філософії. – Т.1-3. – Львів, 1998-1999.

30. Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. – М., 1989.

31. Хамитов Н. Философия. Бытие. Человек. Мир: Курс лекций.- К., 2006.

32. Хюбшер А. Мыслители нашего времени: Справочник по философии

Запада XX века.— М., 1994.

33. Філософський словник/За ред. В.І.Шинкарука. — Вид 2-ге. — К., 1986.

34. Чижевський Дм. Нариси історії філософії на Україні. – К., 1991.

35. Это человек: Антология. – М., 1993.

ІІ. Назва дисципліни «Історія України»

Базова

1. Баран В. К. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-ті рр.) / В. К.

33

Баран, В. М. Даниленко. – К. : Альтернативи, 2000. – 304 с.

2. Білоцерківський В. Я. Історія України : навч. посіб. / В. Я.

Білоцерківський. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 536 c.

3. Бокань В. А. Історія культури України : навч. посібник / В. А. Бокань,

Л. П. Польовий. – 3-тє вид., стереотипне. – К. : МАУП, 2002. – 256 с.

4. Васюта І. К. Політична історія Західної України (1918–1939 рр.) / І.К.

Васюта. – Л. : Каменяр, 2006. – 314 с.

5. Велика війна 1914–1918 рр. і Україна / упоряд. О. Реєнт. – К. : Вид-во

КЛІО, 2013. – 784 с.

6. Гай-Нижник П. УНР та ЗУНР: становлення органів влади і національне

державотворення / П. Гай-Нижник. – К. : ЩеК, 2010. – 304 с.

7. Горобець В. «Чорна рада» 1663 року. Передумови, результати, наслідки /

В. Горобець. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. – 2006.

8. Горобець В. М. Україна: Люблінська унія та народження нової вітчизни

/ В. М. Горобець. – К. : Кріон, 2009. – 203 с.

9. Горюнова К. І. Євроінтеграція : навч. посіб. / К. І. Горюнова. – К. :

Академвидав, 2013. – 221 с.

10. Гусєв В. І. Історія України : навч. посіб / В. І. Гусєв, О. Ю. Калінцев,

С. В. Кульчицький. – К. : Вища школа, 2003.

11. Колганова Л. М. Історія України : навч. посіб. для студ. ВНЗ / Л. М.

Колганова. – Донецьк : ДонНТУ, 2007.

12. Історія України: Новітня доба : навч. посіб. / В. М. Литвин, В. Ф.

Колесник, А. Г. Слюсаренко та ін. ; за ред. В. М. Литвина. – К. :

Академвидав, 2012. – 480 с.

13. Історія України : навчальний посібник / уклад. І. І. Лаврова ; М-во освіти

і науки України. – Маріуполь : ПДТУ, 2014. – 142 с.

14. Історія України : навчально-методичний посібник / Н. О. Рижева, О. С.

Козирев, М. Е. Козирева, Ю. В. Василевич. – Миколаїв : Іліон, 2014. –

534 с.

15. Кульчицький С. Сталінський «сокрушительный удар» 1932–1933 / C.

Кульчицький. – К. : Темпора, 2013. – 316 с.

16. Наймарк Н. М. Геноциди Сталіна / пер. з англ. В. Старка / Н. М.

Наймарк. – К. : Києво-Могилянська академія, 2011. – 135 с.

17. Нариси історії Української революції 1917–1921 років / гол. редкол. В.

А. Смолій ; кер. авт. кол. В. Ф. Верстюк. – К. : Наук. думка, 2012. – Кн.

2. – 464 с.

18. Мирончук В. Д. Історія України : навч. посіб. / В. Д. Мирончук, Г. С.

Ігошкін. – К., 2002.

19. Мицик Ю. А. Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII

століття : посібник / Ю. А. Мицик, В. С. Власов. – К. : КМ Акалемія,

2001.

20. Патриляк І.К. Україна в роки Другої світової війни. Спроба нового

конституційного погляду / І. К. Патриляк, М. А. Боровик. – К. :

Меланіка, 2010. – 590 с.

21. Політична енциклопедія / гол. ред. Ю. Левенець. – К. : Парлам. вид-во,

2011. – 808 с.

34

22. Політична історія України : посібник / за ред. д. іст. н., проф. В. І.

Танцюри. – К. : Академія, 2001. – 488 с.

23. Політична історія України. XX ст. : у 6 т. / редкол.: І. Ф. Курас (голова)

та ін. – К. : Генеза, 2002−2003.

Т. 1 : На зламі століть (кінець XIX ст. – 1917 р.) / Ю. А. Левенець (кер.),

Л. П. Нагорна, М. С. Кармазіна. – 2002. – 424 с.

Т. 2 : Революція в Україні: політико-державні моделі та реалії (1917-

1920) / В. Ф. Солдатенко (кер.), В. Ф. Верстюк. – 2003. – 488 с.

Т. 3 : Утвердження радянського ладу в Україні (1921–1938) / С. В.

Кульчицький (кер.), Ю. І. Шаповал, В. А. Греченко та ін. – 2003. – 448 с.

Т. 4 : Україна у Другій світовій війні, 1939–1945 / кер.: В. І. Кучер. – К.,

2003. – 584 с.

Т. 5 : Українці за межами УРСР (1918–1940) / кер. : В. П. Трощинський.

– 2003. – 720 с.

Т. 6 : Від тоталітаризму до демократії (1945–2002) / О. М. Майборода,

Ю. І. Шаповал, О. В. Гарань та ін. – 2003. – 696 с.

24. Савченко Н. М. Історія України: модульний курс : навч. посібник / Н. М.

Савченко, М. К. Подольська. – К. : ІНКОС, «Центр навчальної

літератури, 2006.

25. Світлична В. В. Історія України / В. В. Світлична. – 4-е вид. – К., 2006.

26. Смолій В. А. Петро Дорошенко. Політичний портрет / В. А. Смолій, В.

С. Степанков. – К. : Темпора, 2011. – 631 с.

27. Смолій В. А. Українська державна ідея XVII–XVIII століть. Проблеми

формування еволюції, реалізації / В. А. Смолій, В. В. Степанков – К. :

Альтернатива, 1997. – 367 с.

28. Смолій В. А. Українська національна революція XVII століття (1648–

1676) / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – К. : Києво-Могилянська

академія, 2009. – 447 с.

29. Солдатенко В. Проект «Україна» 1917–1920 рр. Постаті / В. Солдатенко.

– Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 511 с.

30. Танцюра В. І. Історія України : навчальний посібник / В. І. Танцюра, С.

М. Куліш, О. О. Пересада. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014.

31. Тимченко В. В. Відносини Української Народної Республіки й

Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1919 – квітень 1920

рр.) / В. В. Тимченко. – К. : Ін-т історії України НАН України, 2013. –

347 с.

32. Україна: політична історія ХХ – початок ХХІ ст. / ред. рада : В.М.

Литвин (голова) та ін. ; редкол. : В. А. Смолій, Ю. А. Левенець

(співголови) та ін. – К. : Парламентське видавництво, 2007. – 1028 с.

33. Українська революція 1917–1921 років: погляд із сьогодення / гол.

редкол. В. М. Литвин. – К. : Укр. ін.-т нац. пам’яті, 2013. – 656 с.

34. Чухліб Т. Іван Мазепа / Т. Чухліб. – К. : Арій, 2013. – 224 с.

35. Шаповал В. М. Історія Основного Закону: конституційний процес в

Україні у 1990–1996 рр. / В. М. Шаповал, А. В. Корнєєв. – Х. : Фоліо,

2011. – 111 с.

36. Шитюк М. М. Голодомор 1932–1933 років в Україні в сучасній

35

історіографії (1986–2009 роки) / М. М. Шитюк, К. В. Назарова. –

Миколаїв, 2012. – 228 с.

37. Яремчук В. Д. Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної

України: компоративний аналіз (1899–1918 рр.) / В. Д. Яремчук. – К. :

Ін-т історії України НАН України, 2012. – 504 с.

ІІ. Назва дисципліни «Соціально – політичні студії»

Базова

1.Амелин В. Н. Анохин М. Г. Технологии в политике и управлении

/ В. Н.Амелин, М. Г.Анохин. – М., 2000. – 301 с.

2.Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг:

Навч.-метод. посіб. / В. Бебик // Міжрегіональна Академія управління

персоналом (МАУП). – К. : МАУП, 2001. – 214 с. – Бiблiогр.: с. 212–213.

3.Бортніков В.І. Політична участь і демократія: українські реалії

/ В.І. Бортніков [монографія] – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім.

Лесі Українки, 2007. – 524 с.

4.Бузин А. Административные избирательные технологии и борьба с ними

/ А. Бузин – М.: Центр «Панорама», 2007. – 271 с.

5.Виборчий процес – 2006 в Україні: політико–правові аспекти та регіональні

особливості / [Укл. Романюк А., Скочиляс Л] – Львів: ЦПД ЛНУ ім. І.

Франка, 2006. – 202 с.

6.Дунаєва Л.М. Влада і самоврядування: еволюція діалогу: [монографія]

/ Л. М. Дунаєва / Одеський нац. університет ім. І.І. Мечникова. – Одеса:

Поліграф, 2009. – 356 с.

7.Журавський В.С. Становлення і розвиток українського парламентаризму:

[монографія] / В.С. Журавський. – 2011. – 344 с.

8.Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів

вищ. навч. закл. з грифом МОНУ (Лист № 1/11-9317) / За заг. ред. Н. М.

Хоми [В. М. Денисенко, Л. Я. Угрин, Г. В. Шипунов та ін.]. – Львів: Новий

Світ-2000, 2014. – 770 с.

9.Кочубей Л. Виборчі технології: політологічний аналіз (на прикладі виборів

до парламенту сучасної України): [монографія] – К.: Вид-во «Юридична

думка», 2006. — 280 с.

36

10.Кузьмин П.В. Политическая деятельность: теория и практика в

современной Украине: [монография] / П. В. Кузьмін– Симферополь:

«Оригинал – М», 2007. – 456 с.

11.Місцеві вибори — 2010. Пульс країни / Відп. редактори Когут А., Сідаш

К. – К.: Лабораторія законодавчих ініціатив, 2011. – 228 c.

12.Ніколаєнко Н. Адміністративний ресурс: політико-правові проблеми

протидії в сучасній політичній практиці: [монографія] / Н. Ніколаєнко –

Миколаїв, МНУ, 2011 – 392с.

13.Ніколаєнко Н.О., Сухорукова А.Л. Зарубіжна політична думка в

персоналіях : [навчальний посібник з грифом МОНУ] (Лист 1/11-12181від

20.07.2013 р.) – Львів : Укр. акад. друкарства, 2013. – 143 с.

14.Ніколаєнко Н.О., Орловський В.К., Шкуренко К.О. Навчально-

методичний посібник з курсу «Партологія» для студентів спеціальності

«Політологія».- Херсон: Грінь Д.С., 2014. – 334 с.

15.Ніколаєнко Н.О., Навчально-методичний посібник з курсу «Практична

політологія» для студентів спеціальності «Політологія».- Херсон: Грінь Д.С.,

2014. – 322 с.

16.Новакова О.В. Політична модернізація та розвиток демократичних

процесів в сучасній Україні: [монографія] / О. В. Новакова. – Луганськ: Вид-

во СНУ ім. В. Даля, 2006. – 216 с.

17.Політична історія України. ХХ століття: У 6 т. [Редкол. І. Ф. Курас

(голова) та ін.] – К.: Генеза, 2002 – 2003. – 298 с.

18.Радченко О. Влада і вибори: інституційна взаємодія в демократичному

суспільстві: [монографія] / О. Радченко. – Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ

«Магістр», 2006. – 243 с.

19.Примуш М.В. Політичні партії: історія та теорія [монографія]

/ М.В. Примуш. – К.: Професіонал, 2008. – 416 с.

1. Політологія: [навч. посіб.] /За заг. ред. д-ра іст. наук, проф. М.П.

Гетьманчука. – К.: Знання, 2011. – 415 с.

20.Політологія: навчальний енциклопедичний словник довідник для

37

студентів ВНЗ I-IV рівнів акредитації / За наук. ред. д-ра політ.н.

Н.М.Хоми [ В.М.Денисенка,О.М.Сорба, Л.Я.Угрин]. Львів: Новий Світ-

2000, 2014. – 779 с.

21.Політична наука в Україні: стан і перспективи: матеріали всеукраїнської

наукової конференції (Львів, 10-11 травня 2007 року) / Укл. Поліщук М.,

Скочиляс Л., Угрин Л. – Львів, ЦПД, 2008. – 308 с.

22.Цвєтков В., Горбатенко В. Демократія – управління – бюрократія: в

контексті модернізації українського суспільства: [монографія] / В. Цвєтков,

В. Горбатенко – К.: Ін - т держави і права ім. В. Корецького НАН України,

2001. – 248 с.