ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ WINDOWS

1. Програма Провідник 2. Настройка середовища Windows 3. Стандартні програми прикладного призначення 4. Стандартні програми службового призначения

ПРОГРАМА ПРОВІДНИК Провідник в своєму первинному значенні визначався як програма-оглядач

локальних і мережних ресурсів персонального комп'ютера. Його функції багато в чому схожі на функції програм-оболонок операційної системи MS DOS, таких, як, наприклад, Norton Commander.

Провідник (WindowsExplorer) в середовищі Windows - програма (додаток), за допомогою якої користувач може відшукати будь-який об'єкт файлової системи (теку або файл) і провести з ним необхідні дії.

За допомогою Провідника можна запускати додатки, відкривати документи, переміщати або копіювати файли і теки, форматувати дискети, проглядати Web-сторінки в Інтернет та ін. Інтерфейс Провідника зроблений зрозумілим для користувача. Зовнішній вигляд вікна Провідника може змінюватися, але його функції при цьому практично не міняються.

Рис.12.20. Вікно Провідника, що має вид Web-сторінки Основне робоче поле Провідника (рис 12.20) може бути розділено на дві-

три панелі. Права панель відображає вміст теки, адреса якої вказана в адресному рядку. Кожний значок на правій панелі є текою, клацання по якій відкриє її вміст. Середня панель грає допоміжну роль, створюючи інтерфейс Internet Explorer. В лівій панелі відображається ієрархічна структура підлеглості тек.

У верхній частині будь-якого вікна Провідника знаходяться Управляюче меню і панелі інструментів:

• панель з кнопками, призначеними для швидкого виконання команд, що вживаються;

• адресний рядок, в якому указується ім'я активної (поточної) теки або адреси Інтернет;

• кнопка <Ссылки>, що спрощує доступ до Web-сторінок при роботі в мережі Інтернет.

НАСТРОЙКА СЕРЕДОВИЩА WINDOWS Операційна система Windows надає користувачу ряд інструментів для

настройки свого середовища. Всі вони знаходяться в теці Панель управління. Доступ до цієї теки здійснюється через Головне меню. Після натиснення кнопки "Пуск" в меню слід вибрати пункт Настройка, а потім в підміню - пункт Панель управління. Всі інструменти, що знаходяться в теці Панель управління, можна умовно розділити на два класи:

- клас інструментів для системної настройки. Ці інструменти використовуються для настройки устаткування і установки додатків. До них можна віднести: установку або видалення програм; підключення двох або більш моніторів; установку, тестування і конфігурування устаткування; зміна настройки Інтернет; установку паролів і др.;

- клас інструментів для настройки призначеного для користувача інтерфейсу. Ці інструменти дозволяють змінювати зовнішній вигляд системи. До них можна віднести; установку дати і часу; зміна оформлення Робочого столу (звук, фон, заставку і ін.); підтримку необхідної мови; вибір видів покажчика миші і др.;

На рис. 12.22 представлена тека Панель управління, яка містить значки програм для реалізації певної функції. Клацанням миші по значку викликається відповідна програма, яка в діалоговому режимі пропонує користувачу встановити необхідні параметри настройки.

Рис.12.22. Вікно "Панель управління" СТАНДАРТНІ ДОДАТКИ ПРИКЛАДНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

В комплект поставки операційної системи Windows входять стандартні додатки прикладного призначення:

• графічний редактор Paint; • текстові редактори WordPad і Блокнот; • калькулятор; • програма роботи із зображеннями Imaging; • комплекс програм Зв'язок для зв'язку по телефонній мережі; • комплекс програм мультимедіа Розваги . Доступ до стандартних додатків здійснюється через Головне меню. Після

натиснення кнопки <Пуск> слід вибрати пункт Програми, а потім в підміню - пункт Стандартні. В пропонованому списку стандартних програм слід вибрати ту, що вимагається.

Графічний редактор Paint Графічний редактор Paint (мал. 12.23) призначений для створень,

редагування і проглядання растрових малюнків. Будь-який такий малюнок, поміщений в буфер обміну, копіюється в Paint для подальшої обробки. Малюнок, створений в Paint, можна вставити в інший документ або використати як фоновий малюнок Робочого столу. Paint дозволяє також переглядати і змінювати відскановані фотографії.

За умовчанням створюються файли формату BMP. Як правило, вони вимагають великих об'ємів зовнішньої пам'яті, але в архіві їх розміри помітно менше. Графічний редактор Paint дозволяє також зберігати малюнки в більш економічних форматах JPG і GIF, традиційно що використовуються в Інтернет.

Рис.12.23. Інтерфейс графічного редактора Paint Графічний редактор Paint може виступати тільки в ролі додатку-джерела

при розробці складових документів і підтримує обмін даними між додатками за допомогою буфера обміну.

Текстові редактори Блокнот і WordPad Програма Блокнот (мал. 12.24,а) є найпростішим текстовим редактором.

Він призначений для створення і редагування текстових документів формату ANSI, тобто документів, що не мають форматування, а тільки "голий текст". Такий формат мають багато службових файлів (AutoEXEC.BAT, файли ініціалізації додатків з розширенням INI). В програмі Блокнот реалізований мінімальний набір операцій редагування. Головна гідність цієї програми - висока швидкість запуску і роботи. Файли, створені в цьому середовищі, мають розширення .ТХТ.

Програма Блокнот виступає тільки в ролі додатку-джерела при розробці складових документів і підтримує обмін даними між додатками за допомогою буфера обміну.

а)

б) Рис.12.24. Інтерфейс текстових редакторів: а - Блокнот; б - WordPad Текстовий редактор WordPad - наступник текстового редактора Write з

Windows 3.1. WordPad (рис.12.4,6) надає користувачу достатньо широкі в порівнянні з програмою Блокнот можливості по редагуванню текстового документа. За умовчанням текстовим файлам привласнюється тип DOC, як документам Word 6.0. Крім того, WordPad може працювати з документами і зберігати їх в інших форматах: RTF, текстовому, текстовому у форматі MS DOS, текстовому Unicode. Він може працювати з файлами типу WRI, створеними в редакторі Write середовища Windows 3.1.

Текстовий редактор WordPad може виступати як в ролі додатку-джерела, так і в ролі додатку-приймача при розробці складових документів, і підтримує технологію впровадження і скріплення об'єктів OLE.

Калькулятор Програма Калькулятор призначена для виконання в Стандартному режимі

(мал. 12.25,а) найпростіших арифметичних розрахунків і в інженерному режимі (мал. 12.25 6) складніших статистичних розрахунків. Ця програма надає можливість використовувати основні і зворотні функції алгебри і тригонометричної, гіперболічні функції; проводити обчислення з числами, представленими в двійковій, вісімковій, десяткової, шестнадцятковій системах счислення; виконувати логічні операції.

а)

б) Рис.12.25. Інтерфейс програми Калькулятор в двох режимах: а -

стандартному; б - інженерному Калькулятор має один регістр пам'яті. Про те, що в пам'яті калькулятора

знаходиться число, свідчить індикатор з буквою "М" в лівому верхньому кутку. Програм Калькулятор виступає тільки в ролі додатку-джерела при

розробці складових документів і підтримує обмін даними між додатками за допомогою буфера обміну.

Програма роботи із зображеннями Imaging. Програм Imaging (Проглядання зображень), представлена на рис. 12.26,

призначена для роботи з графічними об'єктами. Вона дозволяє:

• сканувати і зберігати зображення; • переглядати і створювати факсимільні повідомлення з декількома

сторінками зображень для передачі їх у форматі AWD; • перетворювати зображення з безлічі форматів у формати TIF і BMP; • додавати коментарі до змісту малюнків.

Рис.12.26. Інтерфейс програми Imaging Програм Imaging не є графічним редактором, оскільки не володіє

можливістю редагування зображень. Вона виступає тільки в ролі додатку-джерела при розробці складових документів і підтримує обмін даними між додатками за допомогою буфера обміну.

Комплекс програм мультимедіа Розваги Програми, з'єднані в групу Розваги (рис. 12.27), визначають мультимедійні

можливості Windows. Для роботи з програмами групи Розваги необхідно встановити на комп'ютері відповідне устаткування. Ці програми дозволяють:

• озвучувати документи; • відтворювати з цифрових універсальних дисків фільми, ігри, довідники; • програвати музичні компакт-диски; • озвучувати різні дії Windows; • грати в інтерактивні мультимедійні ігри.

Рис.12.27. Мультимедійні додатки Windows Кожний із стандартних мультимедійних додатків системи Windows

забезпечує як відтворення мультимедійного файлу, так і його

використовування, наприклад шляхом редагування і вставки в інший документ за технологією OLE.

Розглянемо призначення програм групи Розваги, що часто використовуються.

Програма Звукозапис призначена для роботи з файлами звукозапису, що мають формат WAV. Її звичайно використовують для створення і редагування звукозаписів, рідше - для відтворення. За допомогою цієї програми записують звуки від будь-яких джерел, наприклад мікрофону, музичного програвача компакт-диска, підключеного до комп'ютера. Вона дозволяє, об'єднувати існуючі файли звукозапису, накладати спеціальні звукові ефекти, змішувати звуки, накладаючи один запис на інший, можна, наприклад, записати голос на фоні музики або накласти шуми й ін.

Програма Універсальний програвач призначена для відтворення мультимедійних об'єктів. Ця програма не має засобів редагування, та зате може вставляти мультимедійні об'єкти в документи, відкриті в інших додатках Windows. Вона виступає в ролі додатку-джерела в технології OLE. Якщо мова йде про вставку відеокліпу, то об'єкт, вставлений в документ, відображається у вигляді малюнка. При вставці звукового файлу об'єкт відображається в документі у вигляді значка.

Програма Регулятор гучності призначена для швидкого регулювання гучності звуку.

Програма Лазерний програвач забезпечує відтворення музичних компакт-дисків. В програмі передбачено створення списку відтворення, в якому указується, які і в якому порядку вимагається відтворювати доріжки компакт-диска.

Програма Елемент управління Active Movie багато в чому дублює можливості програми Універсальний програвач. Вона потрібна для використовування в рамках браузера Internet Explorer. При прогляданні Web-сторінки що містяться в ній мультимедійні вставки можна відтворити прямо в рамках Web-сторінки за допомогою програми Елемент управління Active Movie.

Комплекс програм Зв'язок Призначення програм Зв'язок, що входять в комплект стандартних

додатків операційної системи Windows, - надавати користувачу різноманітні комунікаційні можливості. Так, програма зв'язки HyperTerminal встановлює за допомогою модему зв'язок з видаленим комп'ютером. З її допомогою можна відправити і прийняти файли, підключитися до електронних дощок оголошень і інших інтерактивних служб. Програма Телефон призначена для набору телефонних номерів і зв'язку з викликаним абонентом по телефону за допомогою модему.

Програма Віддалений доступ до мережі підключає комп'ютер до локальної мережі або мережі Інтернет через телефонну лінію. Для забезпечення доступу до загальних ресурсів комп'ютер, до якого проводиться підключення, повинен бути конфігурований як сервер. Підключення здійснюється за допомогою програми-майстра. На комп'ютері можна зробити декілька варіантів підключення до різних серверів.

Програма Пряме кабельне з'єднання забезпечує підключення до іншого комп'ютера без виходу в мережу. Особливо цим слід користуватися при підключенні переносного комп'ютера до настільного комп'ютера. Якщо другий комп'ютер зробив вхід в мережу, пряме з'єднання забезпечує доступ і до мережних ресурсів.

Програма Microsoft NetMeeting дозволяє вести телефонні розмови по цифрових каналах зв'язку, забезпечує спільну роботу користувачів за допомогою загальної дошки і передачі файлів, організовує телеконференції в режимі реального часу.

СТАНДАРТНІ ДОДАТКИ СЛУЖБОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Огляд стандартних додатків службового призначення На рис. 12.28 представлений зразковий склад групи службових програм: • Дефрагментація диска; • Майстер обслуговування; • Призначені завдання; • Очищення диска; • Індикатор ресурсів; • Перетворення диска в FAT 32; • Перевірка диска; • Відомості про систему; • Системний монітор.

Рис.12.28. Меню службових стандартних програм Перелік цих програм на іншому комп'ютері може відрізнятися від

приведеного тут, оскільки залежить від вибору компонентів при установці операційної системи.

Доступ до стандартних додатків службового призначення здійснюється через Головне меню. Після натиснення кнопки <Пуск> в Головному меню, що з'явилося, слід вибрати пункт Програми, а потім в підміню - пункт Стандартні. В пропонованому списку стандартних програм слід перейти до групи Службові, потім вказати конкретну програму.

Один з найважливіших напрямів підвищення надійності і ефективності роботи системи - оптимізація дискового простору, яка полягає у виконанні декількох процедур: видалення старих файлів, перевірки жорсткого диска і файлової структури на цілісність і наявність помилок, дефрагментації диска. Процедури оптимізації диска бажано проводити у вказаній вище послідовності. Вони виконуються декількома службовими програмами: Очищення диска, Перевірка диска, Дефрагментація диска, Майстер обслуговування.

Очищення диска Програма Очищення диска призначена для видалення непотрібних файлів і

тек. Вона може виконувати свої функції без участі людини. Такі програми в середовищі Windows називають програмами-агентами. Використовування програми Очищення диска особливо актуально, коли комп'ютер працює в автоматичному режимі, наприклад, вночі, коли немає поряд людини, а для продовження роботи не вистачає місця на диску.

Після запуску цієї програми і вибору у вікні (рис. 12.29, а) об'єкту очищення, наприклад диска С:, відкривається діалогове вікно настройки параметрів очищення (рис. 12.29, 6).

Без застосування спеціальних настройок пропонується провести очищення наступних системних об'єктів (тек), які вибираються установкою прапорця:

• Temporary Internet Files (тимчасові файли Інтернет) - тека для тимчасового зберігання прийнятих з Інтернет Web-сторінок;

• Downloaded Program Files - тека для тимчасового зберігання елементів ActiveX і додатків Java, автоматично завантажуваних з Інтернет при прогляданні деяких Web-сторінок;

• Корзина - тека для зберігання видалених файлів; • Тимчасові файли - палиця Temp для зберігання тимчасових файлів, які

створюються додатками Windows в процесі роботи. Ці файли звичайно автоматично віддаляються додатками, але можуть залишитися при виникненні помилки в додатку.

Автоматичне очищення диска включається установкою прапорця біля відповідного параметра на вкладці Настройка (див. рис. 12.29, 6) вікна настройки параметрів.

а)

б) Рис.12.29. Інтерфейс програми Очищення диска: а - вікно вибору диска; б - вікно настройки параметрів очищення

Перевірка диска Програма Перевірка диска (ScanDisk) призначена для виявлення логічних і

фізичних дефектів диска. Логічні дефекти викликані пошкодженням файлової структури і системної

області дисків (завантажувального запису і таблиці розміщення файлів). Причинами появи логічних дефектів можуть бути: неправильне завершення роботи Windows, некоректне завершення прикладних програм, раптове відключення живлення комп'ютера, виконання помилкових програм, дії комп'ютерних вірусів і програм типу "троянський кінь". Відзначимо три найпоширеніші різновиди логічних дефектів: перехресні посилання, втрачені кластери і помилки в іменах файлів.

Перехресні посилання - це ситуація, коли в ланцюжках кластерів двох або більш файлів з'являється один і той же кластер, тобто ці файли є пересічними. Файлова система комп'ютера не допускає такої ситуації. Швидше за все один з файлів зіпсований. В цьому випадку можна або видалити такі файли, або спробувати зробити копії цих файлів, а потім розібратися з кожним з них по окремості.

Втрачені кластери - це кластери, не відзначені як вільні, але в той же час не зайняті яким-небудь файлом. Подібний дефект не заважає нормальній роботі комп'ютера. Він призводить лише до того, що частина дискового простору не використовується. Усунути дефект можна або поверненням втрачених кластерів в категорію вільних, або утворенням з цих кластерів файлів.

Помилки в іменах файлів виникають, коли порушені правила утворення імен файлів. Кожний файл в середовищі Windows має два імена. Стандартно в каталог заноситься ім'я MS DOS, а додатково - і довге ім'я файлу. При некоректній роботі додатків можуть порушуватися правила утворення цих імен,

а також зв'язки між довгими і короткими іменами. Дефект такого роду може перешкоджати нормальній роботі з теками і файлами.

Фізичні дефекти викликаються механічним пошкодженням поверхні жорсткого диска, її низькою якістю або старінням. Ці дефекти можуть бути викликані впливом магнітних полів, що призводить до порушення структури запису інформації на диску. При виявленні фізичних дефектів відповідні кластери оголошуються дефектними, і тим самим їх використовування блокується. Найбільш небезпечно поява фізичних дефектів в системній області в початкових секторах жорсткого диска, оскільки це може зробити весь диск недоступним і, як наслідок, призвести до неможливості його подальшого використовування.

Програма Перевірка диска (ScanDisk) (рис. 12.30) – програма обслуговування диска, що найбільш часто використовується. Вона автоматично викликається, якщо попередній сеанс роботи Windows був завершений неправильно: ця операційна система не допускає припинення роботи простим відключенням живлення.

Рис.12.30.Интерфейс програми Перевірка диска (ScanDisk) Режим стандартної перевірки диска забезпечує тільки пошук и усунення

логічних дефектів в області диска, зайнятий теками і файлами. Режим повної перевірки диска на додаток до стандартної перевірки

включає тестування всієї поверхні диска. Для уточнення процедури повної перевірки можна провести додаткову настройку, натискуючи на кнопку <Параметри> і встановивши у вікні, що з'явилося, "Режим перевірки поверхні диска" (мал. 12.31, а) параметри, що визначають області перевірки:

• системної області і області даних, коли перевіряється весь диск повністю; • тільки системної області; • тільки області даних, коли знайдені помилки виправляються

переписуванням даних з дефектних секторів в інші, а дефектні позначаються і надалі не використовуються

• Прапорець <Не проводити перевірку поверхні на запис> дозволяє спростити процедуру перевірки магнітної поверхні і тим самим прискорити роботу програми.

• Прапорець <Не виправляти помилкові сектори в прихованих і системних файлах> бажано не встановлювати.

Для обох режимів роботи (стандартної і повної перевірки) можна уточнити сценарій роботи натискуючи кнопку <Додатково> і задавши у вікні "Додаткові параметри перевірки диска" (рис.12.31,б) потрібні параметри:

• коли виводити звіт з підсумковими результатами перевірки (завжди, ніколи, тільки за наявності помилки);

• як зберігати протокол перевірки у файлі (замінити старий, доповнити вже наявний файл, не вести протокол);

• як поступати з файлами, що мають перехресні посилання (видаляти, робити копії з одночасним розділенням цих файлів, пропускати помилки даного класу);

• що робити з втраченими кластерами (звільняти, тобто перевести їх в розряд вільних, або перетворювати у файли);

• помилки в довгих іменах файлів (правильність імен, помилки в даті і часі створення, чи унікальне ім'я, тобто чи немає імен, що повторюються).

а)

б) Рис.12.31. Вікна настройки програми Перевірка диска: а - режим перевірки поверхні диска; б - додаткові параметри перевірки диска

Дефрагментація диска Програма Дефрагментація диска (Disk Defragmenter) призначена для

оптимізації структури диска шляхом зміни розташування файлів на диску, які можуть бути розкиданий по всій поверхні диска. Пояснимо це.

Поняття дефрагментації пов'язано з процесом запису файлів на диск. Файли на чистий диск пишуться підряд, займаючи кластери, що йдуть один за

одним. Проте вже після декількох операцій видалення файлів з'являються короткі ланцюжки кластерів, оточені зайнятими кластерами. При записі чергового файлу використовуються саме ці кластери, а файл розташовуватиметься в кластерах, розкиданих по поверхні диска. У міру використовування жорсткого диска розподіл дискового простору між файлами стає все більш хаотичним, і в таких випадках говорять, що диск фрагментований.

Дані з фрагментованого диска читаються більш повільно, оскільки для послідовного читання файлу доводиться часто міняти положення магнітних головок. Зміна фрагментованої структури диска дозволяє скоротити час, затрачуваний на пересування магнітних головок, і тим самим прискорити роботу комп'ютера в цілому.

Дефрагментація (тобто поліпшення структури фрагментованого диска) проводиться переміщенням фрагментів файлів в нове місце, де вони можуть йти один за одним підряд, займаючи наступні один за одним кластери. В процесі переміщення фрагментів файлів використовуються вільні кластери. Чим більше на диску вільного простору перед початком фрагментації, тим простіше проводити дефрагментацію. Бажано мати не менше 10% робочого простору.

Для дефрагментації диска можна використовувати різні алгоритми. Найпростіше - добитися, щоб кожний файл мав безперервний ланцюжок кластерів. В цьому випадку кожний конкретний файл читатиметься швидше. Додатковий ефект можна отримати, уточнивши не тільки положення кожного файлу окремо, але і взаємне розташування файлів, що враховує порядок їх використовування. Так, в Windows при дефрагментації можна додатково задати переміщення тек і файлів, що часто використовуються, в початок дискового простору, а рідко що використовуються - в кінець. Це скорочує кількість переміщень магнітних головок через всю поверхню диска.

Програма дефрагментації достатньо проста у використовуванні. При її запуску з'являється діалогове вікно (рис.12.3.2, а), в якому необхідно вказати об'єкт дефрагментації. Після вибору дефрагментованого диска програма починає роботу, і процес дефрагментації відображається у вікні повідомлень (рис.12.32,б).

а)

б) Рис.12.32. Програма дефрагментації диска: а - вікно вибору диска; б - вікно повідомлень

Час перебігу процесу відображається на тимчасовій шкалі Натискуючи

кнопку <Відомості>, можна отримати більш докладну інформацію про стан диска і процес дефрагментації у вигляді карти дискового простору. На цій карті стан кожного кластера наголошується квадратиком із спеціальним малюнком. Позначення і відповідні цим позначенням стани кластерів можна подивитися, натискуючи кнопку <Легенда>.

Майстер обслуговування дисків Програма Майстер обслуговування дисків призначена для складання

розкладу обслуговування диска за допомогою трьох розглянутих вище службових програм по очищенню, перевірці, дефрагментації диска, а також для їх автоматичного виконання. Програма має два режими роботи, які встановлюються кнопкою вибору у вікні (мал. 12.33):

• безпосереднє обслуговування по розкладу; • складання розкладу обслуговування.

Рис.12.33. Вікно Майстра обслуговування В першому режимі Майстер негайно приступає до обслуговування

комп'ютера, викликаючи для цього стандартні програми очищення, перевірки і дефрагментації диска.

В другому режимі здійснюється підготовка розкладу обслуговування по етапах: встановлюється час початку обслуговування, для прискорення завантаження Windows знімаються деякі програми, проводиться настройка програм дефрагментації, перевірки і очищення диска, що автоматично запускаються. Створений розклад надалі використовується операційною системою для автоматичного обслуговування дисків.