Програмаold.mon.gov.ua/images/files/doshkilna-cerednya/serednya/... · Web viewЗ метою оптимізації засвоєння знань та вмінь з орфографії

УКРАЇНСЬКА МОВА

5–9 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

із навчанням польською мовою

1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Суспільство України – багатонаціональне, тому об'єднавчим, державотворчим чинником є українська мова.

Статус української мови як державної зумовлює її пріоритетне використання у всіх сферах суспільного життя. Володіння нею має особливе значення для соціалізації громадян України різних національностей, успішної інтеграції в культуру українського народу, формування спільної відповідальності за розвиток держави, яка є рідною не тільки для корінного етносу, а й для представників інших національних спільнот. Саме як державну, українську мову вивчають у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням польською мовою. Це зумовлює її важливість як навчального предмета. Знання української мови має бути достатнім для того, щоб випускник школи міг успішно і якнайповніше реалізуватися в житті, встановлювати міжособистісні контакти, розвиватися як конкурентоспроможна, креативна, всебічно розвинена та повноцінна особистість, яка уміє адаптуватися до сучасного життя.

Саме на розв'язання цих завдань спрямована нова, вперше розроблена програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою, укладена відповідно до вимог нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. До сьогодні процес викладання у цих навчальних закладах спирався на програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою. Тому укладення такої програми продиктоване вимогами часу та освітньою потребою.

Програму розроблено на основі таких дидактичних та лінгводидактичних принципів:

1) наступності між початковою й основною ланками, між класами основної школи, між основною та старшою ланками школи;

2) практичної спрямованості та комунікативної орієнтації навчання;3) доступності й системності навчального матеріалу, а також

врахування специфіки оволодіння українською мовою;4) здоров'язбережувальної технології;5) використання міжпредметних зв'язків;6) демократизації та гуманізації навчання. Мета вивчення української мови у загальноосвітніх закладах із

навчанням польською мовою полягає у створенні оптимальних умов для формування духовно багатої особистості, яка володіє уміннями та навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися виражальними засобами мови в усіх видах мовленнєвої діяльності, розширювати культурно-пізнавальні інтереси, самонавчатись та самовдосконалюватись, орієнтуватися в інформаційному потоці.

Відповідно до визначеної мети головними завданнями навчання української мови є:

2

виховання стійкої мотивації до вивчення української мови; вироблення компетенцій комунікативно виправдано користуватися

засобами мови в різних життєвих ситуаціях; формування мовних умінь і навичок через засвоєння норм української

літературної мови, її виражальних засобів; збагачення словникового запасу; вироблення умінь сприймати мову як витвір духу народу, як естетичну

цінність; формування гуманістичного світогляду, громадянської позиції, духовного

світу учнів на основі засвоєння через мову українських національних та загальнолюдських цінностей.

Наявність у змісті програми теоретичних відомостей про мову та мовлення сприяє виконанню зазначених завдань.

Учасники навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням польською мовою свою діяльність будують у контексті українсько-польської двомовності. Одним із чинників цього явища є мовне оточення, оскільки учні поза межами школи перебувають в українськомовному середовищі. Це не лише сприяє підвищенню мотивації до вивчення української мови, а й служить своєрідним показником мовної та комунікативної компетентності, полегшує процес засвоєння та оволодіння державною мовою. Українська та польська – споріднені мови, однак під час визначення змісту курсу державної мови для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою потрібно спиратися на систему і норми української мови, тобто мови, яка є предметом вивчення, враховуючи специфіку її засвоєння учнями польської національності.

Згідно з концептуальними засадами, метою і завданнями курсу, в програмі визначено зміст навчання української мови для 5, 6, 7, 8 та 9 класів разом із вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зазначених класів, який структуровано за чотирма взаємопов'язаними лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною.

Відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, мовленнєва лінія забезпечує вироблення й удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі); мовна – засвоєння системних знань про мову; соціокультурна – засвоєння українських та загальнолюдських цінностей, які сприяють культурному розвиткові учнів; діяльнісна (стратегічна) – формування загальнонавчальних умінь та навичок, які визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів і спрямовані на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем. Зазначені лінії в комплексі охоплюють усі головні й предметні компетентності.

Дві змістові лінії (мовленнєва і мовна) є основними, вони визначають без-посередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, кількістю годин, що виділяються на їхнє засвоєння, а дві інші (соціокультурна й діяльнісна) є засобом досягнення основної освітньої мети. Вимоги до соціокультурної та діяльнісної змістових

3

ліній мають загальний характер, що підпорядковується освітнім завданням перших двох змістових ліній, тому їхню реалізацію здійснюють опосередковано, через вимоги до засвоєння мовленнєвого та мовного компонентів змісту програми.

Основне призначення мовленнєвої змістової лінії полягає у визначенні змісту роботи щодо формування в учнів комунікативної компетенції, суть якої розкривається у формулюванні мети курсу. Комунікативний блок програми репрезентує функціональний підхід до мовлення в єдності чотирьох його складових – аудіювання, читання, говоріння, письма. Роботу над мовною теорією, формування знань та вмінь з мови підпорядковують інтересам розвитку мовлення. Тому зміст програмового матеріалу в кожному класі розпочинається мовленнєвою змістовою лінією. У цю змістову лінію включено також відомості про мовлення та перелік основних робіт з кожного виду мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письма). Зміст мовленнєвої лінії викладено за принципом структурної систематичності, який передбачає поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих понять, формування умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності. Реалізація змісту мовленнєвої лінії здійснюється не лише на спеціальних уроках розвитку мовлення, але й на інших уроках, тому зміст і результати навчання аудіювання, читання, говоріння і письма подано окремо . Слід зазначити, що серед вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів переважають ті, які стосуються застосування знань на практиці. Більшу увагу приділено вдосконаленню змісту, структури та мовного оформлення усних і письмових висловлювань учнів. Визначено обсяг знань про ділові папери, зміст навчального матеріалу для перекладу.

Переклад є активною та розвивальною формою порівняння мовних явищ, ефективним прийомом засвоєння української мови, вдосконалює всі види компетенцій. Його використання є закономірним саме в умовах двомовності. Тому у змісті мовленнєвої лінії передбачено усний і письмовий переклад з польської на українську мову.

Зміст мовної лінії подано за лінійним принципом з використанням функціонального підходу, що реалізується у процесі засвоєння учнями системних знань про мову і формування на їх основі мовної компетенції. Мовна змістова лінія включає актуальні питання функціонування української мови, теоретичні відомості про її систему, рівні й аспекти, основні поняття фонетики і орфографії, лексикології і фразеології, будови слова і словотвору, морфології, синтаксису і пунктуації. Навчальний матеріал мовної змістової лінії подано так, щоб протягом навчання від 5 до 9 класу учні засвоїли весь курс української мови. Обсяг теоретичних відомостей наближається до курсу української мови як рідної. Такий підхід зумовлений насамперед вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, спільністю предмета вивчення (українська мова) та врахування специфіки засвоєння української мови учнями польського походження. З метою оптимізації засвоєння знань та вмінь з орфографії у 5 класі запропоновано вивчення будови слова та словотвору, а вивчення лексикології та фразеології заплановано у 6 класі. Посилено увагу до

4

стилістичних можливостей мовних одиниць різних рівнів. У кожному розділі лінгвістичного блоку програми виділено курсивом питання, що стосуються культури мовлення і визначено зміст роботи над нормами української літературної мови, зокрема тими, які викликають труднощі для учнів з огляду на вплив рідної (польської) мови. У програмі передбачено, щоб учитель звертав увагу учнів на ті явища і факти української мови, які мають суттєві розбіжності з подібними в рідній, а також на специфічні, властиві тільки виучуваній мові питання культури мовлення, які не пов'язані з впливом польської мови. Тому особливе місце займають завдання з культури мовлення, перекладу, словникова робота. Рекомендовано також використовувати міжпредметні зв'язки курсу мови з літературою, історією, образотворчим мистецтвом. Опора на вже відомі учням поняття дасть змогу глибше усвідомити матеріал, що засвоюється.

Соціокультурна змістова лінія втілює один з основних концептуальних підходів до мовної освіти. Змістове наповнення цієї лінії здійснюється на основі вимог Державного стандарту та відповідно до основних сфер використання мови: особистісної, суспільної, освітньо-професійної, а також реалізується у відповідному розділі програми у вигляді проблематики. Ця змістова лінія ґрунтується на суспільній та культуроносній функціях мови і містить матеріали з історії, географії, екології, які розкривають національно-культурну специфіку українського народу, місце і роль України у світі. Адже важливим напрямом роботи над соціокультурною лінією є стимулювання зацікавленості культурою народу, мову якого вивчають учні, уміння оцінити її багатство, виховання толерантного ставлення до людей іншої національності, свідомого бажання вивчати державну мову. У змісті соціокультурної лінії передбачено висвітлення питань, що стосуються приватного і суспільного життя людини, морально-етичних уявлень, естетичних уподобань, цінності та унікальності людського життя, захисту природи. Проблематика змісту соціокультурної лінії поширена з урахуванням запитів сучасних учнів: відмінності за статтю, походженням, екологія людини, зокрема збереження здоров'я, роль спорту та вплив технічних винаходів. Соціокультурну лінію реалізовано на основі текстів відповідної тематики, що використовуються як дидактичний матеріал мовленнєвої та мовної змістових ліній. Години на реалізацію цієї змістової лінії окремо не виділено.

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія становить багатомірну систему найважливіших інтелектуальних умінь і навичок, необхідних для формування загальної культури учнів, їх готовності до пізнавальної та творчої діяльності, самовдосконалення. Становлення цих умінь відбувається на уроках рідної мови. З огляду на це, перелік загальнонавчальних умінь та навичок подано в кінці змістової частини кожного класу. Актуальним залишається, однак, оволодіння стратегією успішної мовленнєвої діяльності.

У програмі подано орієнтовний розподіл навчального часу на засвоєння матеріалу мовленнєвої та мовної змістових ліній. Резервні години учитель може використовувати на свій розсуд.

5

5 клас(122,5 год, 3,5 год на тиждень, резервний час – 4,5 год)

МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ(38 год)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Відомості про мовлення Загальне уявлення про мову та мовлення; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); форми мовлення; ознайомлення з вимогами до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).Ситуація спілкування (тема та основна думка висловлювання), основні правила спілкування (практично).

ТЕКСТОзнаки тексту: тема й основна думка, зв'язок речень за змістом, завершеність, поділ на абзаци. План готового тексту (простий) (повторення).Ознайомлення з мовними засобами зв'язку речень у тексті. Помилки у змісті (практично).

СТИЛІ МОВЛЕННЯЗагальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання розмовного, наукового, художнього стилів. Поняття про стилістичну помилку (практично).

ТИПИ МОВЛЕННЯРозповідь, опис, роздум (практично). Особливості побудови розповіді на основі власного досвіду, опису окремих предметів і тварин, елементарного роздуму (вдосконалення умінь).

АУДІЮВАННЯАудіювання текстів вивчених стилів і типів

Учень/ ученицярозрізняє мову і мовлення, види і форми мовлення, обґрунтовує їхню специфіку;дотримується основних вимог до мовлення;узгоджує власну мовленнєву поведінку із ситуацією і правилами спілкування;

з'ясовує змістові та формальні ознаки тексту;аналізує текст: визначає його тему й основну думку, послідовність речень, добирає заголовок, ділить текст на смислові частини, складає простий план;визначає засоби зв'язку речень у тексті;знаходить недоліки в змісті тексту і виправляє їх;створює тексти відповідно до визначених вимог;

розрізняє вивчені стилі мовлення ;розпізнає та виправляє стилістичні помилки у тексті;використовує знання про стилі мовлення у побудові та вдосконаленні власних висловлювань;

розрізняє і виділяє у тексті вивчені типи мовлення;використовує знання про типи мовлення у побудові та вдосконаленні власних висловлювань;

концентрує увагу під час слухання;

6

мовлення.Усунення мовних труднощів розуміння тексту.З'ясування змісту, причиново-наслідкових зв'язків, основної думки аудіотексту.Добір заголовка до прослуханого тексту.Поділ аудіотексту на смислові частини.Розуміння фактичного змісту прослуханого тексту (вибір правильного варіанта відповіді на запитання з кількох даних).

ЧИТАННЯФормування читацького інтересу і потреби читати книжки.Читання вголос і мовчки з використанням вивчального та ознайомлювального видів читання.З'ясування значень та нормативного акцентування незнайомих слів. Розширення словникового запасу.Користування словниками різних видів(тлумачний, перекладний).З'ясування змісту, причиново-наслідкових зв'язків та основної думки тексту. Відповіді на запитання за змістом тексту.Виділення смислових опор у тексті.Поділ тексту на смислові частини.Перефразування прочитаних речень.Прогнозування змісту на основі заголовка, частини тексту. Оцінка прочитаного.Складання простого плану. Розуміння фактичного змісту тексту (вибір правильного варіанта відповіді на запитання з кількох даних).Застосування правил читання, додержання гігієни читання. Розвиток техніки читання.

ГОВОРІННЯДіалогічне мовлення.Відновлення деформованого діалогу. Самостійне розширення реплік діалогу.Складання діалогу за опорними словами, за поданим початком.Конструювання реплік діалогу.Розігрування готового діалогу з опорою на текст.Складання діалогу відповідно до запропонованої ситуації спілкування.Монологічне мовлення.Відповіді на запитання за змістом тексту.

слухає і розуміє зміст тексту;самостійно або з допомогою вчителя з’ясовує значення незнайомих слів; дає оцінку прослуханому;добирає заголовок,вибирає правильний варіант відповіді на запитання;

дотримується правил та гігієни читання;удосконалює техніку читання текстів різних стилів, типів мовлення;прогресує в техніці читання вголос та мовчки;

практично опановує вивчальний та ознайомлювальний види читання;визначає стиль і тип тексту;знаходить у тексті незнайомі слова, з'ясовує їхнє значення, нормативне наголошування, користується тлумачним, перекладним словниками, систематично поповнює словниковий запас;розуміє зміст, основну думку тексту;виділяє смислові частини, ключові слова тексту;перефразовує речення, вчиться прогнозувати зміст тексту, давати оцінку прочитаному;

відтворює готовий діалог;складає діалог за зразком, конструює репліки діалогу;складає власний діалог;досягає комунікативної мети, веде діалог, дотримуючись мовленнєвого етикету і правил спілкування;уміє вести діалог;відповідає на запитання за змістом тексту;складає простий план і докладно переказує текст за планом;складає підготовлені усні висловлювання з

7

Докладний переказ текстів вивчених стилів мовлення з елементами опису (предметів, тварин) і роздуму за планом.Монологічного висловлювання за планом, опорними словами, за картиною.Наведення власних доказів на підтвердження даної тези.Усна розповідь на основі власного досвіду.Усний опис окремих предметів, тварин.Усний роздум на тему, пов'язану з життєвим досвідом учнів.

ПИСЬМОНаписання докладних переказів художніх текстів розповідного характеру з елементами опису (предметів, тварин) і роздуму.Написання творів (за готовим планом і без нього).Твір-розповідь на основі власного досвіду.Твір-оповідання про випадок із життя.Твір-опис (предметів, тварин, за картиною).Твір-роздум на тему, пов'язану з життєвим досвідом учнів.

Лист. Адреса.Електронне повідомлення, електронний лист.

ПерекладПереклад з польської мови на українську слів, словосполучень, речень, текстів вивчених стилів і типів мовлення.

урахуванням умов спілкування, мети й адресата мовлення, підпорядковує висловлювання темі та основній думці, користується вивченими типами і стилями мовлення;

практично користується графічною системою та орфографією української мови;відтворює текст з урахуванням виду переказу, враховує комунікативне завдання, розкриває тему й основну думку, доцільно вживає мовні засоби, дотримується стилістичної єдності тексту;удосконалює написане, користується орфографічним, перекладним словниками;складає твори зазначених видів, будує їх з урахуванням особливостей кожного; складає твори за картиною, використовуючи знання з інших предметів (зокрема з образотворчого мистецтва);удосконалює зміст, структуру і мовне оформлення тексту;

пише приватні листи з урахуванням комунікативного завдання, правильно надписує конверт;правильно пише короткі електронні повідомлення, електронний лист;

перекладає з польської мови на українську окремі слова, словосполучення, речення, тексти, користуючись вивченим мовним матеріалом і перекладними словниками.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: художній твір і його частини, тема та ідейний зміст художнього твору, розповідь і опис у вивчених творах, роздуми про вчинки героїв художніх творів.Образотворче мистецтво: усний опис змісту і художніх засобів у творах живопису, що зображують предмети, тварин, усна розповідь за змістом жанрової картини, спостереження за предметами під час малювання з натури.

8

МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ(80 год.)


ВСТУП(1 год)

Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова в Україні.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

(5 год)Частини мови, правопис.

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

(13 год)

Словосполучення. Будова словосполучення.Синоніміка словосполучень різної будови. Практичне засвоєння словосполучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова (зокрема словосполучень, що різняться в українській та польській мовах).Граматична помилка та її умовне позначення (практично).

Речення.Види речень (за метою висловлювання, інтонацією, наявністю другорядних членів, кількістю граматичних основ). Розділові знаки в кінці речень (повторення). Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).Інтонування речень різних видів. Використання речень різних видів у вивчених стилях мовлення.Синонімічність простих речень різних видів.

Головні члени речення: підмет і присудок (повторення).

Учень/учениця

розуміє значення мови у житті суспільства;обґрунтовує роль української мови як державної в Україні;

розпізнає і класифікує за ознаками вивчені в початкових класах частини мови, використовує їх в усному та писемному мовленні;знаходить вивчені орфограми, пояснює їх за допомогою правил;

розрізняє словосполучення і речення;виділяє словосполучення в реченні;робить синтаксичний розбір словосполучень;складає словосполучення за заданими схемами;добирає різні за будовою словосполучення для вираження того самого смислу;складає зі словосполучень речення;знаходить і виправляє граматичні помилки на вивчені правила;правильно і доречно вживає у мовленні засвоєні словосполучення;

розрізняє види речень (за метою висловлювання, інтонацією, наявністю другорядних членів, кількістю граматичних основ); наводить приклади;правильно ставить розділові знаки у кінці речень;правильно інтонує речення, різні за видами;будує речення вивчених видів;складає речення різних видів для вираження того самого смислу;правильно і доречно використовує у мовленні речення вивчених видів;

виділяє в реченні головні члени, визначає, якими частинами мови вони виражені;

9

Тире між підметом і присудком.

Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

Порядок слів у реченні.

Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками і, а, але).Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Розділові знаки у реченні з однорідними членами.Дотримання правильної інтонації у реченнях з однорідними членами.

Речення із звертанням. Розділові знаки при звертанні (повторення).Речення із вставними словами. Ознайомлення з найуживанішими вставними словами (практично). Розділові знаки при вставних словах.Дотримання правильної інтонації у реченнях із звертаннями та вставними словами. Використання звертань та вставних слів для передачі ставлення до адресата, у різних стилях мовлення.

інтонаційно правильно відтворює речення з пропущеною зв'язкою;знаходить вивчені пунктограми і пояснює їх за допомогою правила;будує речення за заданими схемами;правильно вживає у мовленні речення, узгоджуючи підмет з присудком;

розрізняє поширені та непоширені речення;знаходить в реченні другорядні члени, визначає, якими частинами мови вони виражені;поширює речення другорядними членами;конструює речення за заданою схемою;робить синтаксичний розбір простого речення;правильно вживає поширені речення;редагує текст, увиразнюючи його шляхом поширення другорядними членами;

обґрунтовує порядок слів у реченні з урахуванням основних позицій головних і другорядних членів;змінює порядок слів відповідно до нового смислу речень;дотримується правильного порядку слів як одного із засобів організації речення і висловлювання;

знаходить у реченні однорідні члени, узагальнювальні слова;інтонаційно правильно відтворює, будує, вживає речення з однорідними членами та узагальнювальними словами при них;обґрунтовує вживання розділових знаків за допомогою вивчених правил;редагує текст, усуваючи недоречні повтори речень з однорідними членами;

знаходить у реченні звертання та вставні слова;оформляє пунктограмами інтонаційні особливості речень із звертаннями і вставними словами;знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;будує речення із звертаннями і вставними словами з урахуванням ставлення до адресата мовлення;використовує вставні слова як засіб зв'язку речень у тексті;

10

Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим зв'язком. Розділові знаки у складному реченні перед сполучниками і, а, але, щоб, тому що, коли, який (практично).Дотримання інтонації складних речень.

Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.Дотримання правильної інтонації у реченнях з прямою мовою. Синонімічність речень із прямою і непрямою мовою.

Діалог. Розділові знаки при діалозі.Дотримання правильної інтонації в діалогах.

розрізняє просте і складне речення;визначає межі частин складного речення;знаходить вивчені пунктограми і пояснює їх за допомогою правил;будує складні речення вивчених видів;правильно ставить розділові знаки у складному реченні (в межах вивченого матеріалу);доцільно вживає у мовленні складні речення, а також складні та прості речення для вираження однакового змісту;

пунктуаційно правильно оформляє речення з прямою мовою;дотримується інтонації при прямій мові;замінює пряму мову непрямою;знаходить і виправляє помилки у побудові речень з прямою мовою;правильно вживає речення з прямою мовою;

виділяє в діалозі репліки і слова автора;інтонаційно правильно відтворює і будує діалог;оформляє діалог відповідно до правил пунктуації;дотримується основних правил спілкування під час ведення діалогу;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: звертання, вставні слова, діалоги в художніх творах.

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

(25 год)Звуки мовлення.Голосні та приголосні звуки.

Приголосні тверді та м'які. Позначення м'якості приголосних на письмі. Правила вживання м'якого знака.Орфоепічна помилка (практично). Ознайомлення з орфоепічним словником.

Учень /учениця

розрізняє звуки і букви; характеризує звуки;визначає звукове значення букв у слові, кількість звуків і букв;розрізняє тверді та м'які приголосні, правильно вимовляє їх;користується правилами вживання м'якого знака у написанні слів; вимовляє слова відповідно до орфоепічних норм, правильно відтворює текст під час читання;помічає та виправляє орфоепічні помилки;користується орфоепічним словником;

11

Позначення звуків мовлення на письмі.Алфавіт (повторення). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї.

Правила вживання апострофа.

Орфограма, її умовне позначення (практично).Ознайомлення з орфографічним словником.

Буквосполучення йо, ьо.

Подвоєні букви на позначення збігу та подовження однакових приголосних звуків.

Склад. Основні правила переносу слів. Наголос. Ознайомлення із словником наголосів.Правильне наголошування слів, зокрема тих, що відрізняються місцем наголосу від аналогічних у польській мові.

Голосні звуки, їх вимова і позначення на письмі. Написання слів з ненаголошеними голосними, що перевіряються і не перевіряються наголосом. Правильна вимова наголошених і ненаголошених голосних.

Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі.

знає напам'ять алфавіт та застосовує його у практичній діяльності;співвідносить назви букв і вимову звуків, які вони позначають;

правильно вимовляє і пише слова з апострофом, обґрунтовує вживання апострофа; розпізнає вивчені орфограми, пояснює їх за допомогою правил, наводить приклади;знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила;користується орфографічним словником;

правильно вимовляє і пише слова із буквосполученнями йо, ьо;

правильно вимовляє звуки у словах із подвоєнням букв;розпізнає орфограми і пояснює їх за допомогою правил, наводить приклади;правильно вживає слова з подвоєнням букв;

визначає кількість складів у слові, характеризує їх;ділить слова на склади для переносу;обґрунтовує перенос частин слова за допомогою вивчених правил, наводить приклади;дотримується правил переносу слів;правильно наголошує відомі слова;знаходить і виправляє орфоепічні помилки, пов'язані з неправильним наголошуванням слів;користується словником наголосів;

розрізняє в словах наголошені та ненаголошені голосні;правильно вимовляє та пише слова з ненаголошеними голосними, добираючи перевірні слова;розпізнає орфограми, обґрунтовує їх за допомогою правил;правильно пише найуживаніші слова із ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом; правильно використовує їх у мовленні;

правильно вимовляє і позначає на письмі приголосні звуки;

12

Уподібнення приголосних.

Спрощення в групах приголосних.

Основні випадки чергування у – в, і – й, з – зі - із -зо.Виявлення та усунення порушень милозвучності мови.

Написання та вимова слів іншомовного походження.

знаходить та виправляє орфоепічні та орфографічні помилки на вивчені правила;правильно вимовляє і записує слова із спрощенням у групах приголосних; розпізнає орфограми та обґрунтовує їх за допомогою правил;правильно пише слова, в яких спрощення не відбувається;

знаходить і пояснює доцільність уживання прийменників у – в, з – зі – із - зо,сполучників і – й, наводить приклади;вибирає правильний варіант відповідно до контексту;виявляє та усуває порушення милозвучності мови;

правильно пише і вимовляє запозичені слова відповідно до вивчених правил;знаходить і виправляє помилки у словах іншомовного походження;користується орфографічним та орфоепічним словниками; правильно і доцільно використовує у мовленні слова іншомовного походження;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: звукопис, рима у віршах. Скоромовки.

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ(16 год)

Спільнокореневі слова і форми слова.Змінні та незмінні слова. Основа слова і закінчення змінних слів.Використання спільнокореневих слів як засобу зв'язку речень у тексті. Запобігання помилкам, пов'язаним із невиправданим уживанням спільнокореневих слів.

Корінь, суфікс, префікс, закінчення – значущі частини слова.Особливості будови вивчених частин мови.Використання слів із суфіксами і


розрізняє змінні та незмінні слова, форми слова і спільнокореневі слова, наводить приклади;відділяє закінчення змінних слів від основи;утворює форми слова;добирає спільнокореневі слова;правильно вживає форми слова і спільнокореневі слова;використовує спільнокореневі слова як засіб зв'язку речень у тексті; знаходить і виправляє помилки в утворенні форм слова, а також помилки, пов'язані з невиправданим уживанням спільнокореневих слів;

визначає значущі частини слова, розрізняє значення морфем, наводить приклади;робить розбір слова за будовою;

13

префіксами, що надають емоційного забарвлення і виразності тексту. Ознайомлення з морфемним словником.

Вимова і написання префіксів з-, с-, роз-, без-.

Вимова і правопис префіксів пре-, при-, прі-.

СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ(16 год)

Похідні та непохідні слова. Словотвірна основа та словотворчий засіб. Основні способи словотворення в українській мові. Ознайомлення зі словотвірним словником.

Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків у коренях слів.

Чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні.

Зміни приголосних при творенні слів.

користується морфемним словником;уживає слова з різними значущими частинами з урахуванням їхніх смислових і стилістичних особливостей;пояснює значення слова за допомогою аналізу його будови;

розпізнає в словах орфограми і пояснює їх за допомогою правил, наводить приклади;правильно пише слова з орфограмами в префіксах; знаходить і виправляє орфографічні помилки;

з'ясовує значення, якого надають словам префікси пре-, при-;знаходить вивчені орфограми, обґрунтовує їх за допомогою правил, наводить приклади;правильно вживає слова з префіксами пре-, при-, прі;

розрізняє похідні та непохідні слова;визначає словотвірну основу і словотворчий засіб;визначає спосіб творення відомих слів, наводить аналогічні приклади;утворює нові слова за допомогою різних способів словотворення;робить словотвірний розбір слів;збагачує словниковий запас новими словами;редагує тексти із використанням засобів словотвору;користується словотвірним словником;

утворює спільнокореневі слова та форми слова із чергуванням;перевіряє правильність написання слів із чергуванням за словником;правильно вживає слова з вивченими орфограмами;правильно вимовляє слова, при творенні яких чергуються приголосні; знаходить орфограми і пояснює їх за допомогою правил, наводить приклади;утворює нові слова, при творенні яких відбуваються зміни приголосних;

14

Творення і правопис складних слів.Сполучні голосні у складних словах.Дефіс у складних словах.

Написання слів з пів-.

Творення і правопис складноскорочених слів.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В КІНЦІ РОКУ

(4 год)Фонетика. Орфоепія. Будова слова. Словотвір. Орфографія.

правильно використовує слова з вивченими орфограмами;

правильно пише і вимовляє складні слова;обґрунтовує написання складних слів за допомогою вивчених правил;перевіряє правильність написання слів за словником;правильно пише слова з пів – разом, через дефіс, з апострофом ;утворює і правильно пише складноскорочені слова;доцільно вживає у мовленні складноскорочені слова.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: слова зі зменшено-пестливими суфіксами та суфіксами згрубілості у художніх творах.

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Проблематика Учень /учениця

Україна – європейська держава. Державна мова України. Національна символіка.Географічне розташування України.

Київ – столиця України. Міста України.

Героїчне минуле України. Київська Русь. Запорозька Січ.

Матеріальна і духовна культура українців. Прислів’я, приказки, казки.

Природи. Різноманітність рослинного і тваринного світу. Цікаве про природу. Охорона природи.

Біографія звичних речей. Цікавий світ довкола.

Сім'я. Родинні свята. Домашні обов'язки.

встановлює нетривалі соціальні контакти, використовуючи правила спілкування;вчиться ефективно спілкуватись у межах визначеної соціокультурної тематики, використовуючи вивчені мовні засоби, різні мнемонічні прийоми, мовний етикет;сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості, використовує їх для досягнення певної комунікативної мети й особистісного розвитку.

15

Школа. Класний колектив. Бібліотека. Цікаві книги.

Дозвілля. Спорт. Здоров'я.

ДІЯЛЬНІСНА (СТРАТЕГІЧНА) ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Учень /ученицядотримується правил гігієни навчальної праці;сприймає, осмислює, засвоює навчальну інформацію, діє відповідно до визначеного завдання;з допомогою вчителя визначає стратегію власної пізнавальної діяльності;виконує мисленнєві операції – аналіз, синтез, порівняння, узагальнює і систематизує навчальний матеріал;освоює різні види контролю, порівнює досягнуті результати з визначеною метою, оцінює якість роботи відповідно до вимог;вчиться працювати самостійно, в групі;ознайомлюється з роботою бібліотеки, з правилами користування нею, з правами та обов'язками читача; вміє працювати з книгою (навчальною, довідковою, художньою);вчиться працювати з ТЗН з метою ефективного засвоєння навчального матеріалу.

16

6 клас(122,5 год., 3,5 год. на тиждень, резервний час – 4,5 год.)

МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ(31 год.)


Відомості про мовленняМовлення і спілкування (повторення). Відомості про ситуацію спілкування(поглиблення).Засоби спілкування (мовленнєві та немовленнєві).Умови успішного спілкування.Текст(повторення).Структура тексту. Складний план готового тексту.Дане і нове у реченнях тексту.Основні прийоми поширення тексту (практично).Трансформація особового, часового і модального планів тексту (практично).

Основні джерела, прийоми добору матеріалу для твору і його систематизація.Простий план власного висловлювання (практично).

Відомості про стилі мовлення (повторення).Поняття про офіційно-діловий стиль.

Типи мовлення (повторення).Жанри мовлення ( оповідання, допис у газету).Особливості побудови опису приміщення і природи.Поєднання в тексті різних типів мовлення (розповіді й опису, розповіді з елементами роздуму).

Учень /ученицяаналізує умови спілкування;розпізнає мовленнєві та немовленнєві засоби спілкування, вчиться використовувати їх для досягнення комунікативної мети;опановує прийоми успішного спілкування;

аналізує структуру тексту;будує складний план тексту;знаходить дане і нове у реченнях тексту;опановує прийоми поширення тексту вивченими частинами мови, прийоми трансформації особового, часового і модального планів тексту;будує текст з урахуванням знань про його структуру, смислові та мовні засоби зв'язку, дане і нове;знаходить недоліки в тексті, вчиться удосконалювати текст з погляду його змісту і структури;

самостійно добирає матеріал для висловлювань на основі різних джерел, систематизує його;складає простий план власного висловлювання;

розпізнає офіційно-діловий стиль серед інших відомих стилів мовлення, знаходить мовні засоби, характерні для цього стилю;використовує вивчене про стилі мовлення під час побудови і вдосконалення власних висловлювань;

розпізнає в тексті різні вивчені типи і жанри мовлення;використовує знання про типи, жанри мовлення під час побудови і вдосконалення власних висловлювань;

17

АУДІЮВАННЯАудіювання розповідей, пояснень вчителя, відповідей учнів, текстів вивчених стилів і типів мовлення, мовлення співрозмовника за запланованою соціокультурною тематикою, радіо- і телепередач, аудіозапису.Усунення мовних труднощів аудіотексту.Вибіркове аудіювання окремих фрагментів (речень) тексту із завданням.З'ясування основної думки, причиново-наслідкових зв'язків у змісті тексту.Вичленування смислової інформації, перефразування.

ЧИТАННЯ Формування читацького інтересу і потреби читати книжки.Читання текстів вивчених стилів, типів і жанрів мовлення.Удосконалення умінь читати вголос і мовчки, користуватись вивчальним та ознайомлювальним видами читання.Вибіркове читання.З'ясування значень незнайомих слів і виразів. Розширення словникового запасу.Користування словниками.Розуміння змісту, провідної думки тексту.Виділення смислових опор у тексті.Поділ тексту на смислові частини, перефразування, трансформація тексту.Складання складного плану прочитаного. Поширення та прогнозування змісту тексту.Розвиток умінь оцінювати прочитане.Розвиток техніки читання.

ГОВОРІННЯДіалогічне мовлення. Відтворення озвученого діалогу.Поширення діалогу.Розігрування діалогу з опорою на текст.Конструювання діалогу на основі тексту.Розігрування діалогу на основі ілюстрації.Складання діалогу відповідно до запропонованої ситуації спілкування.

Телефонна розмова, розмова за допомогою скайпа

Монологічне мовлення.Докладний переказ тексту.Прогнозування змісту.Докладний і вибірковий переказ ( за простим і складним планом) художніх текстів

уважно слухає, сприймає на слух тексти різних стилів, типів мовлення ;осмислює і при потребі запам'ятовує почуте;з'ясовує значення незнайомих слів;розуміє основну думку, причинно-наслідкові зв'язки у змісті тексту;вчиться вичленовувати смислову інформацію;оцінює почуте;виправляє орфоепічні помилки;сприймає зміст українськомовних радіо- і телепередач, аудіозапису, використовує здобуту інформацію;

читає тексти вивчених стилів, типів мовлення відповідно до засвоєних норм української літературної мови та чинних вимог;прогресує в техніці читання;удосконалює читання вголос і мовчки, навички вивчального, ознайомлювального, вибіркового читання;з'ясовує значення незнайомих слів за допомогою тлумачного, перекладного словників;аналізує структуру тексту, виділяє ключові слова, речення у тексті;сприймає зміст прочитаного, пов'язує зміст ставлення до прочитаного;прогнозує зміст тексту;будує складний план прочитаного;

відтворює озвучений діалог;складає діалог певного обсягу відповідно до запропонованої ситуації в межах визначеної соціокультурної тематики;спілкується у повсякденних ситуаціях, доцільно використовуючи вивчені мовні засоби;

опановує етику телефонної розмови, розмови за допомогою скайпа; дотримується правил спілкування;помічає помилки і вчиться контролювати власне мовлення з метою їх уникнення;докладно переказує текст;переказує зміст прочитаного художнього

18

розповідного характеру з елементами опису приміщення, природи та роздуму.Створення монологічного висловлювання (розповіді, опису, роздуму) за поданим і самостійно складеним планом, за опорними словами, за картиною.Усне оповідання на основі побаченого і за жанровою картиною.Усний опис (за простим планом) приміщення, природи.Усний роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень.

ПИСЬМОНаписання переказів (за простим і складним планом).Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення, природи та роздуму.Вибірковий переказ наукового тексту.Написання творів.Твір-оповідання на основі побаченого.Твір-опис приміщення, природи на основі особистих вражень або за картиною.Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень.Допис у газету інформаційного характеру (зі шкільного життя).

Правила поведінки в школі і в громадських місцях. Оголошення.

ПерекладПереклад з польської мови речень із вивченими частинами мови, діалогів, текстів з елементами опису приміщення, природи та роздумів.

тексту з елементами опису приміщення, природи;складає усні висловлювання вивчених стилів, типів мовлення;дотримується норм української літературної мови;

відтворює текст з урахуванням виду переказу і комунікативного завдання за самостійно складеним простим і складним планом;удосконалює написане;

добирає матеріал для висловлювання з різних джерел відповідно до задуму, стилю і типу мовлення;

пише допис у газету із дотриманням вимог до жанру мовлення;

складає правила поведінки за зразком, оголошення;добирає мовні засоби відповідно до стилю і жанру мовлення;

перекладає з польської мови речення з вивченими частинами мови, діалоги, тексти з елементами опису приміщення, природи та роздумів, користуючись перекладними словниками.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: інтер'єр і пейзаж у літературному творі. Усна характеристика літературного героя.

19

МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ


ВСТУП(1 год.)

Краса і багатство української мови.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

(4 год.)Словосполучення і речення. Синтаксичний розбір речення. Орфограми в коренях, префіксах, суфіксах.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ(18 год.)

Лексичне значення слова.Пряме і переносне значення слова.Однозначні та багатозначні слова. Ознайомлення з тлумачним словником.

Словниковий склад української мови.Групи слів за значенням: омоніми, синоніми, антоніми (повторення).Ознайомлення із словниками синонімів, антонімів.Лексична помилка (практично). Вживання слів відповідно до їх значення. Доцільне використання слів у переносному значенні.


знає і пояснює, у чому краса і багатство української мови;

застосовує здобуті у 5 класі знання, сформовані уміння і навички;

пояснює значення термінів лексикологія і лексика;розрізняє лексичне і граматичне значення слова, визначає лексичне значення слова;користується тлумачним словником;вживає слова відповідно до їх значення;пояснює лексичне значення слова за зразком;уточнює лексичне значення слова за контекстом;розрізняє пряме і переносне значення слів, наводить приклади;пояснює на основі контексту переносне значення слова;використовує слова в прямому і переносному значеннях для точного й образного відтворення дійсності;розпізнає однозначні та багатозначні слова, наводить приклади;пояснює значення багатозначного слова, використаного у контексті;вживає у мовленні однозначні та багатозначні слова відповідно до їх лексичного значення, мети, умов і завдань спілкування;

розрізняє омоніми і багатозначні слова, значення омонімів залежно від контексту, наводить приклади;добирає до слів синоніми, антоніми, користується словниками синонімів, антонімів;вживає синоніми як засіб зв'язку речень у тексті та уникнення невиправданих повторів;

20

Використання синонімів для уникнення невиправданих повторень слів. Відмінності у лексичному значенні слів, подібних за формою і різних за значенням в українській та польській мовах.

Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовні) слова.Ознайомлення зі словником іншомовних слів. Етимологія слова. Ознайомлення з етимологічним словником.Доцільне вживання запозичених слів.

Групи слів за використанням: загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова; діалектні, професійні слова і терміни, просторічні слова. Офіційно-ділова лексика. Застарілі слова і нові слова.Доцільне вживання вивчених пластів лексики.

Фразеологізми. Лексичне значення фразеологізмів. Різновиди фразеологізмів і вживання їх у мовленні. Ознайомлення із фразеологічним словником.

розпізнає лексичну помилку, усуває її;дотримується норм лексичної сполучуваності слів під час створення висловлювань;з'ясовує відмінності в лексичному значенні слів, подібних за формою, але різних за значенням в українській і польській мовах;

розрізняє власне українські й запозичені слова, наводить приклади;з'ясовує значення запозичених слів за словником;добирає до слів іншомовного походження власне українські синоніми;вживає власне українські й запозичені слова відповідно до їх значення, мети, умов і завдань спілкування; користується етимологічним словником;

розрізняє і розпізнає слова за сферою їхнього використання; з'ясовує значення діалектних, професійних слів і термінів, застарілих і нових слів за словником і за допомогою загальновживаних слів;уникає в мовленні діалектизмів; вживає слова вивчених пластів відповідно до їх лексичного значення, мети, умов і завдань спілкування;

розпізнає фразеологізми;з'ясовує і пояснює значення фразеологізмів за словником (фразеологічним, тлумачним), наводить приклади;добирає до фразеологізмів синоніми й антоніми; вживає фразеологізми відповідно до їхнього значення, мети, умов і завдань спілкування;

Міжпредметні зв'язкиІсторія: застарілі слова.Література: авторські неологізми, діалектні слова, синоніми, омоніми, антоніми, оксиморон, епітети, порівняння.

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ.САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

Іменник(20 год.)

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.


розпізнає іменник серед інших частин мови, визначає його ознаки, синтаксичну роль;

21

Іменники – назви істот і неістот (повторення), конкретні й абстрактні, власні та загальні назви. Правопис власних назв іменників.

Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду.Запобігання помилкам у визначенні роду іменників, у тому числі тих, які в українській та польській мовах належать до різних родів, а також незмінних іменників. Узгодження з іменниками спільного роду прикметників, займенників та дієслів минулого часу.

Число іменників (повторення). Іменники, що вживаються тільки в однині або тільки в множині.

Відмінки іменників.

Поділ іменників на відміни і групи. Відмінювання іменників. Граматична помилка (практично).Особливості відмінювання іменників. Правильне вживання відмінкових закінчень іменників. Значення відмінків незмінних іменників. Синонімічність деяких відмінкових конструкцій.

Основні способи творення іменників (практично). Букви е, и, і в суфіксах іменників.

Написання не з іменниками.

Написання і відмінювання прізвищ, імен, імена по батькові.

розрізняє іменники – назви істот і неістот, конкретні й абстрактні, власні та загальні назви;правильно пише власні назви;

визначає рід іменників;узгоджує з іменниками спільного роду прикметники, займенники та дієслова минулого часу;

визначає форму числа іменників;утворює числові форми іменника, узгоджує з прикметниками;визначає відмінок, відміну, групу іменників, утворює форми відмінків;правильно вживає відмінкові форми іменників; знаходить і виправляє граматичні помилки та стилістичні недоліки у вживанні іменників;користується орфографічним словником;

утворює іменники різними способами;

правильно пише не з іменниками;

правильно відмінює і пише прізвища, імена, імена по батькові;створює тексти на визначену соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості іменника(в межах вивченого матеріалу).

Міжпредметні зв'язкиЛітература: слова із суфіксами зменшувально-пестливого значення та суфіксами на означення згрубілості в художніх творах.

Прикметник

(14 год.)Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.


розпізнає прикметники, визначає їх граматичні ознаки;

22

Використання прикметників у мовленні для увиразнення змісту та уникнення невиправданих повторів. Вживання словосполучень із прикметником перед означуваним словом.

Групи прикметників за значенням.Перехід прикметників з однієї групи в іншу.

Ступені порівняння якісних прикметників.Синонімічність простої та складеної форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Запобігання помилкам у використанні форм вищого і найвищого ступенів.

Повні і короткі форми прикметників.Відмінювання прикметників твердої та м'якої груп.

Способи творення прикметників. Перехід прикметників в іменники. Правопис суфіксів прикметників. Порівняння прикметників з відповідними прикметниками польської мови.

Написання не з прикметниками.Букви н і нн у прикметниках.Написання складних прикметників.Написання прізвищ прикметникової форми.

добирає синонімічні та антонімічні ряди прикметників;

правильно вживає словосполучення, в яких прикметник стоїть перед словом, що його окреслює;

розрізняє якісні, відносні та присвійні прикметники, використовує прикметники у переносному значенні;

утворює ступені порівняння прикметників, правильно вживає їх у мовленні;

відмінює прикметники, складає з ними речення, правильно вживає у мовленні відмінкові форми прикметників;

утворює прикметники за допомогою відомих способів словотвору;

знаходить орфограми, обґрунтовує їх, наводить приклади;правильно пише прикметники з вивченими орфограмами; знаходить і виправляє помилки у написанні прикметників;

створює висловлювання, використовуючи виражальні можливості прикметника (в межах вивченого матеріалу).

Міжпредметні зв'язки

Література: епітети, метафора; форми прикметників у поетичних творах; художні описи.

Числівник(16 год.)

Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Види числівників. Числівники кількісні і порядкові.Числівники прості, складні і складені.Правильне вживання відмінкових форм іменників при числівниках.


розпізнає числівники, визначає їхні граматичні ознаки, розрізняє числівники та інші частини мови із числовим значенням;

утворює відмінкові форми числівників та сполучення числівників з іменниками;

знаходить вивчені орфограми і пояснює їх за 23

Типи відмінювання числівників.Відмінювання кількісних числівників.Правильне вживання форм непрямих відмінків кількісних числівників.Відмінювання порядкових числівників.

Правопис числівників.Написання разом порядкових числівників з -сотий, -тисячний, -мільйонний,-мільярдний.

Правильне вживання числівників для позначення дат, часу.

допомогою правил;правильно використовує у мовленні числівники; помічає і виправляє помилки у вживанні числівників;правильно вживає числівники на позначення дат, часу.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: правильне використання форм числівників.

Займенник(10 год.)

Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Розряди займенників.Особові та зворотний займенники, їх відмінювання.Буква н в особових займенниках 3-ї особи після прийменників.Правильне вживання особових займенників для зв'язку речень у тексті.Вживання займенника Ви у ввічливій форму і при звертанні до однієї особи. Написання цього займенника з великої букви.

Питальні і відносні займенники, їх відмінювання.

Заперечні і неозначені займенники, їх творення і відмінювання.Ні в заперечних займенниках.Правопис неозначених займенників.

Присвійні, вказівні, означальні займенники, їх відмінювання.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В КІНЦІ РОКУ

(4 год.)Лексикологія. Фразеологія.Морфологія. Орфографія.


розпізнає займенники, розрізняє розряди, визначає граматичні ознаки;правильно відмінює займенники;замінює у мовленні іменники, прикметники і числівники відповідними займенниками;використовує займенники як засіб зв'язку речень і частин тексту;знаходить вивчені орфограми і пояснює їх за допомогою правил, правильно вживає займенники;

24


Проблематика Учень /учениця Україна – держава в центрі Європи. Сусідні держави України.

Історія рідного міста (села).

Видатні українці.

Державні та народні свята.Обрядові звичаї українців. Українська народна пісня. Інтер'єр народного житла.

Охорона природи і довкілля. Природні явища.

Подорожі Україною, Польщею, світом. Відкриття нового.

Взаємини і традиції в українській родині. Культура поведінки, спілкування, етикет. Генеалогічне дерево.

Класний кабінет. Суспільно корисна праця. Стосунки між учителем та учнями.

Екологія людини. Загартування. Режим дня.

встановлює нетривалі соціальні контакти, використовуючи мовний етикет;вчиться ефективно спілкуватися в межах визначеної соціокультурної проблематики, використовуючи вивчені мовні засоби та різні мнемонічні прийоми;вчиться реалізовувати основні мовленнєві функції, висловлювати власні погляди і ставлення за допомогою вивчених мовних засобів; сприймає, аналізує, оцінює соціокультурні відомості, добирає і використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети.



дотримується правил гігієни навчальної праці;самостійно встановлює режим навчальної роботи з урахуванням ступеня складності предметів, діє відповідно до визначеного завдання;вчиться планувати власну пізнавальну діяльність, використовує найраціональніші способи, які пропонує вчитель;виконує основні мисленнєві операції – аналіз, синтез, порівняння, проводить аналогії, наводить аргументи, оцінює якість виконаної роботи відповідно до вимог;дотримується заданого темпу роботи, надає необхідну допомогу однокласникам;орієнтується в змісті підручника, користується схемами, таблицями, алгоритмами, додатками;уміє користуватися бібліотекою, читальним залом, бібліотечним каталогом;вчиться працювати з комп'ютером та іншими ТЗН з метою пошуку та засвоєння інформації;

25

7 клас(87,5 год., 2,5 год. на тиждень, резервний час – 3,5 год. )



Відомості про мовлення

Текст, стилі, типи, жанри мовлення (повторення).Публіцистичний стиль мовлення.Види і засоби міжфразного зв'язку.Складний план власного висловлювання (практично). Повторення вивченого про типи, жанри мовлення. Особливості побудови опису зовнішності людини і процесів праці, роздуму дискусійного характеру.

АУДІЮВАННЯАудіювання природного українського мовлення, мовлення вчителя, однокласників, аудіозапису. Розвиток аудіативних умінь, пам'яті, уваги, уяви.Вибіркове та цільове аудіювання фрагментів тексту.Вичленування смислової інформації, окремих фраз за певною ознакою, прогнозування змісту.Запис почутої розповіді. Встановлення граматичних відмінностей між записаним і прослуханим реченнями. Стисле відтворення прослуханого тексту.

ЧИТАННЯЧитання текстів вивчених стилів, типів і жанрів мовлення.Формування читацького інтересу і культури читання.Удосконалення вмінь читати вголос і мовчки, користуватися вивчальним, ознайомлювальним та вибірковим видами читання. Формування початкових умінь пошукового читання.


визначає види і засоби міжфразного зв'язку в тексті;розпізнає публіцистичний стиль серед інших відомих стилів мовлення, знаходить мовні засоби, характерні для цього стилю; визначає особливості текстів за їхньою належністю до певного стилю, типу та жанру мовлення;

використовує знання про текст, види і засоби міжфразового зв'язку, стилі, типи, жанри мовлення для побудови і вдосконалення власних висловлювань;

уважно слухає, розуміє і вербально реагує на чуже мовлення в межах вікових можливостей і засвоєного мовного матеріалу в умовах навчального і побутового спілкування;аудіює тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення;вичленовує смислову інформацію, прогнозує зміст тексту;утримує в пам'яті необхідну інформацію;аналізує вживання мовних засобів;встановлює граматичні відмінності між записаним і прослуханим реченнями;використовує здобуту інформацію при підготовці власних висловлювань;

читає тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення згідно з вимогами;

прогресує в техніці читання, користується засвоєними видами читання, опановує пошукове читання;

систематично збагачує словниковий запас;

26

Збагачення і розширення словникового запасу.Визначення структурно-смислових компонентів тексту, лексико-тематичної основи, засобів зв'язності, об'єднання окремих фактів у смислове ціле.Складання простого і складного плану прочитаного.Формування вмінь використовувати здобуту інформацію.Складання ситуацій до тексту.Перефразування, інтерпретація, оцінка прочитаного.Розвиток техніки читання.

ГОВОРІННЯДіалогічне мовлення. Розігрування готового діалогу без опори на текст.Самостійне розширення реплік діалогу відповідно до контексту, комунікативного завдання, за аналогією.Складання діалогів на одну тему, але для різних ситуацій спілкування. Монологічне мовлення.Переказ (докладний, стислий і вибірковий) розповідних текстів з елементами опису зовнішності людини, процесу праці та роздуму, а також з доповненням.Докладний усний переказ текстів публіцистичного стилю. Стислий виклад змісту теленовин, переглянутого кінофільму.Усне повідомлення про якусь подію.Завершення висловлювання за поданим початком.Опис жанрової картини.Дискусія.Самостійне створення монологічних висловлювань вивчених стилів, типів і жанрів мовлення.

ПИСЬМОНаписання переказів (за простим або складним планом).Докладний і стислий перекази розповідних текстів з елементами опису зовнішності людини, процесу праці і роздуму.Написання творів (за простим або складним планом).Твір-опис зовнішності людини, процесу праці (за власними спостереженнями і за картиною).Твір-оповідання за поданим сюжетом.

виділяє структурно-смислові компоненти прочитаного, складає простий і складний план тексту;аналізує мовне оформлення тексту, визначає засоби зв'язку;

інтерпретує й оцінює прочитане;

використовує здобуту з тексту інформацію при підготовці власних висловлювань;

складає діалог відповідно до контексту, ситуації спілкування, за аналогією;коректно й ефективно веде діалог за визначеною соціокультурною темою, ініціює і підтримує розмову;виражає ставлення до ситуації спілкування;

переказує зміст прочитаного (прослуханого) тексту;

складає підготовлені усні висловлювання вивчених стилів, типів і жанрів мовлення, дотримуючись вимог до усного мовлення;

бере участь у дискусіях на знайому тему, висловлює й аргументує власну думку, спростовує помилкові твердження, дотримуючись правил ведення дискусії;

переказує тексти за самостійно складеним планом, дотримуючись вимог до писемного мовлення;

пише твори відповідно до заданого стилю, типу, жанру мовлення;добирає відповідні мовні засоби, вдосконалює написане, користується словниками;знаходить орфографічні помилки і виправляє їх;

27

Твір-роздум дискусійного характеру.Допис у газету дискусійного характеру.

Розписка. Доручення.Інструкція.

ПерекладПереклад з польської мови на українську текстів, які містять описи зовнішності людини, процесів праці, роздуми.Переказ-переклад (письмовий). Знаходження лексико-граматичних розбіжностей між вихідним текстом і варіантами його перекладу.

складає розписку, доручення;читає, розуміє, складає текст інструкції;

перекладає з польської мови на українську тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення;здійснює переказ-переклад;знаходить лексико-граматичні розбіжності між вихідним текстом і варіантами його перекладу.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: письмова характеристика літературного героя, портрет, опис трудових процесів у художньому творі.Образотворче мистецтво: портретний живопис.




Українська мова в сім'ї слов'янських мов.


(3 год.)Найскладніші орфограми. Лексичне та фразеологічне багатство мови. Розділові знаки в синтаксичних конструкціях.

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯДієслово(17 год.)

Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Неозначена форма дієслова та особові форми.Вживання неозначеної форми та дієслівних форм у розмовному та художньому стилях мовлення. Написання не з дієсловами. Використання дієслів-синонімів.


визначає місце української мови серед інших слов'янських мов;

застосовує здобуті знання, сформовані уміння і навички;

розпізнає дієслова, визначає їхні граматичні ознаки;

правильно вживає форми дієслова;

правильно пише і наголошує дієслова у різних формах, користується відповідними довідниками;

28

Види дієслів: доконаний і недоконаний.Сполучуваність дієслів (практично). Запобігання помилкам у формі залежного слова дієслівних словосполучень, що різняться в українській та польській мовах.

Часи дієслова.Зміна дієслів у минулому часі.Наголос у формах дієслів минулого часу, що відрізняється в українській та польській мовах.Зміна дієслів у теперішньому часі. Дієслова І та ІІ дієвідмін.Практичне засвоєння особових форм дієслів з чергуванням звуків.Вживання особових форм дієслів у реченнях з одним головним членом у художньому та діловому мовленні. Відмінювання дієслів майбутнього часу.Правильне вживання складеної форми майбутнього часу.

Способи дієслів(дійсний, умовний, наказовий) (повторення).Творення дієслів умовного способу.Творення дієслів наказового способу. Синонімічність способів дієслова.

Безособові дієслова.Способи творення дієслів (практично).

розрізняє та утворює форми виду, способу та часу дієслів;робить розбір дієслова як частини мови; конструює речення з дієсловами в усіх формах;знаходить і виправляє помилки у вживанні дієслівних словосполучень;

використовує дієслова-синоніми, редагує тексти щодо заміни повторюваних дієслів, уживання дієслів одного способу замість іншого; складає висловлювання на певну соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості дієслова.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: метафора, уособлення.

Дієприкметник(12 год.)

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Відмінювання дієприкметників.

Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки у реченні з дієприкметниковим зворотом.Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами.Творення активних і пасивних


розпізнає дієприкметник, відрізняє його від прикметника, визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль;утворює від дієслів дієприкметники;правильно відмінює, перекладає і пише дієприкметники з вивченими орфограмами;

правильно будує, інтонує, пише речення з дієприкметниковими зворотами;використовує дієприкметники у власних висловлюваннях;

29

дієприкметників. Правопис суфіксів дієприкметників.Правильне вживання конструкцій з пасивними дієприкметниками, зокрема при перекладі з польської мови.

Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження.

Не з дієприкметниками.

Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: використання дієприкметників як одного із засобів створення образності.

Дієприслівник(5 год.)

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Не з дієприслівниками.

Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки у реченні з дієприслівниковим зворотом і одиничним дієприслівником.Правильна побудова речень з дієприслівниковим зворотом.

Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду.Правильне використання дієприслівників у побудові речень.


розпізнає дієприслівники, визначає їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль;утворює дієприслівники від дієслів;знаходить вивчені орфограми і пояснює їх за допомогою правил, наводить приклади;правильно будує й інтонує речення з дієприслівниковими зворотами, дотримується пунктуаційних правил;складає висловлювання, правильно використовуючи дієприслівники;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: використання дієприслівників у наукових текстах.

Прислівник(12 год.)

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Ступені порівняння прислівників.

Способи творення прислівників.Правильний наголос у прислівниках.Використання прислівників як засобу зв'язку речень у тексті, а також для увиразнення мовлення.


розпізнає прислівники, їх значення, визначає синтаксичну роль;

утворює і правильно вживає прислівники у вищому і найвищому ступенях порівняння;

утворює за допомогою відомих способів словотвору і правильно наголошує прислівники;добирає до прислівників синоніми, антоніми і вживає їх у мовленні;

30

Написання не і ні з прислівниками. Правопис прислівників разом, окремо, через дефіс .

правильно пише прислівники, знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;використовує прислівники як засіб зв'язку речень у тексті, для увиразнення мовлення, вираження оцінки.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: використання прислівників як засобу створення образності.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИПрийменник

(4 год.)Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв'язку слів у словосполученні (повторення).

Непохідні й похідні прийменники.Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.Особливості вживання прийменникових конструкцій в українській мові у зіставленні з польською. Використання у мовленні прийменників-синонімів.

Сполучник(4 год.)

Сполучник як службова частина мови, його роль у реченні.Види сполучників сурядності і підрядності.

Написання сполучників разом і окремо .Використання сполучників для зв'язку речень у тексті. Синонімічність сполучників.

Частка(4 год.)

Частка як службова частина мови.Розряди часток за значенням.Написання часток.Написання частки не з різними частинами мови (узагальнення).Використання часток як засобу увиразнення мовлення.

Вигук(1 год.)

Вигук як особлива частина мови. Написання вигуків. Розділові знаки при вигуках.Інтонація речень із вигуками.


розрізняє самостійні та службові частини мови;розпізнає прийменники, визначає їх граматичні ознаки;розрізняє похідні й непохідні прийменники;визначає відмінок, з яким ужито прийменник;правильно вживає прийменники, зокрема прийменники-синоніми;знаходить вивчені орфограми і пояснює їх за допомогою правил;

розрізняє сполучники, визначає їх граматичні ознаки;правильно пише сполучники, пояснює орфограми;будує речення зі сполучниками, використовує сполучники для зв'язку речень у тексті;використовує сполучники-синоніми у різних стилях мовлення;

розпізнає частки, розрізняє їх за значенням і роллю в реченні;робить розбір частки як частини мови;правильно пише частки і обґрунтовує їхнє написання за допомогою правил;правильно використовує частки у мовленні;

розпізнає і правильно виділяє вигуки за допомогою інтонації;правильно вживає вигуки, знаходить і обґрунтовує вивчені орфограми; правильно вживає вигуки у мовленні.

31

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З

МОРФОЛОГІЇ ТА ОРФОГРАФІЇ(2 год.)

Частини мови: види, значення та граматичні ознаки.Найскладніші орфограми.

Міжпредметні зв'язкиПольська мова: прийменникові конструкції.Література: використання часток та вигуків як засобу виразності в художніх творах.


Проблематика Учень /учениця

Україна серед слов'янських народів.Слов'янські просвітителі. Життєпис українського народу. Походження назви "Україна".

Загальнолюдські моральні цінності. Прагнення до самовдосконалення.

Матеріальна культура суспільства. Естетика побуту українців. Український народний костюм. Символіка вишивки.

Людини і природа. Планета Земля. Загадки природи. Роль людини в освоєнні космосу.

Народна медицина і сучасні медичні відкриття.

Гармонія в житті людини. З історії Олімпійських ігор. Олімпійські чемпіони України.

Людина в світі речей. Побутова техніка у сучасному житті.

Однокласники, стосунки між ними. Дружба.

Обов'язки членів сім'ї. Сімейне дозвілля.

встановлює і підтримує соціальні контакти в особистісній, публічній, освітній сферах;реалізує основні мовленнєві функції та реагує на них, використовує засвоєний мовний матеріал та паралінгвістичні засоби;зважає на найважливіші відмінності між звичаями, традиціями, правилами етикету, характерними для українців і поляків, та враховує їх у своїй поведінці;сприймає, аналізує, оцінює соціокультурні відомості про Україну та світ, використовує їх для досягнення певної комунікативної мети.

32

ДІЯЛЬНІСНА (СТРАТЕГІЧНА) ЗМІСТОВА ЛІНІЯУчень /учениця

визначає стратегію власної мовленнєвої діяльності, її структуру;виконує основні розумові операції – аналіз, синтез, порівняння, конкретизацію; експериментує, проводить аналогії і робить висновки;систематизує та узагальнює навчальний матеріал із використанням графічної наочності;контролює і оцінює якість виконаної роботи;працює індивідуально, співпрацює в парі, у групі;систематично користується довідковими джерелами, у тому числі інтернет-ресурсами, вчиться знаходити і вибирати потрібну інформацію;виявляє здатність сприймати новий досвід, нові способи поведінки;розпочинає планомірну і систематичну роботу з самоосвіти.

33

8 клас(70 год., 2 год. на тиждень, резервний час – 2 год.)



Відомості про мовленняПоглиблення знань про мовлення (усне і писемне), спілкування, текст, стилі, типи, жанри мовлення.Смислові зв'язки в тексті. Основна й уточнювальна інформація. Синтаксичні засоби міжфразного зв'язку.Особливості побудови опису місцевості, пам'яток історії і культури, роздумів дискусійного характеру.Оповідання на основі почутого.

АУДІЮВАННЯАудіювання природного українського мовлення, аудіотекстів різних стилів, типів і жанрів мовлення. Аудіювання тексту з його наступним продовженням.Вичленування різних категорій смислової інформації. Трансформація аудіотексту.Критичне осмислення прослуханого. Складання ситуацій до аудіотексту.Цільове аудіювання з метою здобуття, відбору і використання інформації для побудови висловлювань за проблематикою прослуханого тексту.Тематичні виписки як засіб засвоєння почутого.Вибіркове аудіювання фрагментів тексту із завданням.Аналіз ужитих в аудіотексті мовних засобів.

ЧИТАННЯВиразне читання текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення відповідно до норм української літературної мови.Вдосконалення вмінь читати вголос і мовчки, користуватись вивчальним, ознайомлювальним, вибірковим і пошуковим видами читання.Формування початкових вмінь переглядового читання.Спостереження за зміною семантики речення відповідно до зміни логічного наголосу під час читання.

Учень /ученицявикористовує здобуті знання для побудови і вдосконалення власних висловлювань;

уважно слухає, осмислює почуте;

вичленовує різні категорії смислової інтонації;

прогнозує зміст аудіотексту;робить записи, тематичні виписки з метою кращого засвоєння почутого;використовує прослухану інформацію для побудови висловлювань;узагальнює, робить висновки, висловлює думку з приводу почутого;

аналізує мовні засоби прослуханого тексту;

користується вивчальним, ознайомлювальним, вибірковим і пошуковим видами читання;виразно читає тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення, виражаючи за допомогою інтонації їх особливості;визначає логіку і структуру тексту;сприймає і творчо осмислює зміст прочитаного, розрізняє основну та уточнювальну інформацію;порівнює зміст тексту з життєвим досвідом, реальними ситуаціями спілкування;

34

Знаходження в тексті основної й уточнювальної інформації.Опрацювання тексту для відбору потрібних фактів і доказів, відповідей на питання, описів різних аспектів однієї теми, порівняння викладених поглядів.Вибіркове коментування прочитаного, прогнозування змісту.Перегляд матеріалів періодики, коментування змісту найцікавіших із них.Аналіз мовних засобів, синтаксичної структури тексту (в межах вивченого мовного матеріалу).Розвиток техніки читання.

ГОВОРІННЯДіалогічне мовлення. Розігрування готового діалогу без опори на текст.Складання діалогів на основі наданої інформації з урахуванням ситуації і завдань спілкування, до серії пропонованих обставин.Монологізація діалогічного висловлювання.Монологічне мовлення.Докладний, стислий і вибірковий перекази розповідних текстів, зокрема з елементами опису місцевості, пам'яток історії та культури.Стислий переказ текстів наукового і публіцистичного стилів.Оповідання на основі почутого з обрамленням.Розгортання поданого сюжету в розповідь.Оповідання за поданим закінченням.Складання висловлювання за аналогією з прочитаним.Монологічне висловлювання на вільну тему. ПИСЬМОНаписання переказів (за складним планом).Докладний, стислий і вибірковий перекази розповідних текстів з елементами опису місцевості, пам'яток історії і культури.

Написання творів (за складним планом).Твір-опис місцевості (вулиці, села, міста), пам'яток історії і культури на основі особистих спостережень і вражень.Твір-роздум на морально-етичні та суспільні теми (в публіцистичному стилі).Твір-оповідання на основі почутого з обрамленням.

читає, за необхідності користуючись довідниками, і передає зміст статті з періодики;узагальнює викладені факти, робить висновки, дає оцінку прочитаному;визначає засоби зв'язку в тексті, аналізує мовні засоби;

розігрує готовий діалог без опори на текст;будує діалоги на основі наданої інформації;веде діалог за змістом прочитаного;вживає формули мовленнєвого етикету, дотримується норм літературної мови та правил спілкування;перетворює діалогічне висловлювання в монологічне;переказує прослухані або прочитані тексти, зокрема наукового і публіцистичного стилів;

створює монологічні висловлювання відповідно до ситуації, стилю мовлення, використовує різні типи і жанри мовлення;

робить короткі записи (план, тематичні виписки) почутого і прочитаного;створює докладний, стислий і вибірковий перекази розповідних текстів з елементами опису;складає письмові твори вказаних видів, складає до них складний план, правильно вживає цитати;вдосконалює написане;

35

Тематичні виписки як спосіб засвоєння почутого і прочитаного.

Ділові папери.План роботи. Протокол. Витяг з протоколу.

Переклад.Переклад з польської мови на українську текстів, що містять елементи опису місцевості, пам'яток історії та культури.Переклад текстів наукового та публіцистичного стилів.Порівняння оригіналу тексту і кількох варіантів його перекладу з метою вибору найточнішого варіанта.

складає план роботи, протокол, витяг з протоколу;добирає мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення;

перекладає з польської мови на українську тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення;використовує вивчені мовні засоби;вдосконалює текст перекладу.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: роздуми з елементами аналізу художнього твору.Історія: пам'ятки історії та культури, походження назви села, міста, вулиці.




Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.


(2 год.)Частини мови, їхнє значення та граматичні ознаки.Найскладніші орфограми.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення(3 год.)

Будова і види словосполучень.Практичне засвоєння словосполучень, у яких трапляються помилки у формі залежного слова, зокрема словосполучень, що різняться в українській та польській мовах.Використання синонімічних словосполучень.

Просте двоскладне речення

(10 год.)Види речень (повторення), речення повні і


обґрунтовує функцію мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу, наводить приклади;

застосовує здобуті знання, сформовані вміння і навички на складнішому мовному матеріалі;

пояснює семантику, будову словосполучення, визначає вид;

правильно будує словосполучення;

використовує синонімічні словосполучення;

визначає види речень;

36

неповні, двоскладні й односкладні.Розділові знаки в кінці речень. Порядок слів у реченні. Логічний наголос.Риторичні запитання, виклад за допомогою запитань і відповідей як засіб увиразнення мовлення.

Головні члени речення.Підмет. Способи вираження підмета.Присудок. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Тире між підметом і присудком.Узгодження підмета з присудком.Дотримання правильної інтонації у реченнях без зв'язки.

Другорядні члени речення:означення, додаток, обставина (повторення).Види додатків, означень, обставин.

Прикладка як різновид означення, написання непоширених прикладок через дефіс;прикладки, що беруться в лапки.

Порівняльний зворот, розділові знаки у реченні з порівняльним зворотом.

складає речення вивчених видів;змінює порядок слів відповідно до нового смислу речень;виразно читає речення з урахуванням логічних наголосів;

визначає структуру простого двоскладного речення;узгоджує підмет з присудком;правильно інтонує і пише речення з пропущеною зв'язкою;

редагує текст з метою вдосконалення й увиразнення його змісту шляхом поширення речень другорядними членами;визначає види і способи вираження другорядних членів;обґрунтовує вживання розділових знаків за допомогою правил, правильно ставить розділові знаки, знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: градація, паралелізм, анафора, епіфора, інверсія у художньому творі.

Односкладне речення(6 год.)

Односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні).Синонімічність двоскладних та односкладних речень.Правильне вживання безособових речень, зокрема для відтворення стану природи.Вживання називних речень для позначення часу і місця в описах.

Неповне речення(1 год.)

Роль неповного речення у мовленні.Тире в неповних речень.Уживання неповних речень у діалозі, а


розрізняє види односкладних речень, правильно будує їх;замінює означено-особові речення безособовими;використовує прості речення різних типів як синтаксичні синоніми;вживає односкладні речення з певною комунікативною метою;

розпізнає неповні речення, правильно будує, інтонує їх;проводить взаємозаміну повних і неповних

37

також у структурі складних речень для уникнення повторень. Дотримання інтонації неповних речень.

речень у діалозі;обґрунтовує вживання тире у неповних реченнях;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: односкладні речення як виражальний засіб у художніх творах.

Просте ускладнене реченняСпособи ускладнення простого речення.

Речення з однорідними членами(5 год.)

Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком) як засіб деталізації і конкретизації. Речення з кількома рядами однорідних членів. Узагальнюючи слова при однорідних членах. Розділові знаки у реченні з однорідними членами.Синонімічність рядів однорідних членів з різними типами зв'язку між ними.

Учень /ученицярозпізнає способи ускладнення простого речення;

знаходить однорідні члени речення, ряди однорідних членів в одному реченні, узагальнюючи слова при однорідних членах;обґрунтовує вживання розділових знаків при однорідних членах за допомогою правил;правильно будує та інтонує речення з однорідними членами з урахуванням їх синонімічності і родо-видових відношень між ними, використовує їх у мовленні;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: ряди різних слів у ролі однорідних членів як засіб художньої виразності.

Речення із звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями

(6 год.)

Звертання поширені та непоширені.Розділові знаки при звертанні (повторення).Використання форми звертань з різною стилістичною метою.

Вставні слова, словосполучення і речення, розділові знаки при них.Інтонація речень із звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями. Використання звертань і вставних слів для передачі ставлення до адресата.Синонімічність вставних слів і речень.Використання вставних слів як засобу зв'язку речень у тексті.


знаходить звертання, вставні слова, словосполучення, речення;вживає звертання відповідно до адресата мовлення, ситуації спілкування та етикету;правильно будує, інтонує речення із звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями, правильно ставить розділові знаки при них;використовує у мовленні синонімічні вставні слова, словосполучення, речення;вживає вставні конструкції для зв'язку речень і частин тексту;знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

Міжпредметні зв'язки38

Література: звертання як засіб характеристики літературного героя, авторські звертання, парафраз.

Речення з відокремленими членами(10 год.)

Поняття про відокремлення.Відокремлені другорядні члени речення, у тому числі й уточнювальні.Розділові знаки при відокремлених членах речення.Інтонація речень із відокремленими та уточнювальними членами.Правильна побудова речень із відокремленими означеннями та обставинами, зокрема і при перекладі з польської мови.Синонімічність простих речень з відокремленими членами і складних речень.


знаходить відокремлені й уточнювальні члени речення, називає їх;правильно будує, інтонує і використовує речення з відокремленими та уточнювальними членами та їх синтаксичні синоніми;правильно ставить розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення, знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: відокремлення як різновид метафори.

Пряма і непряма мова. Діалог(6 год.)

Пряма і непряма мова як спосіб передачі чужого мовлення. Розділові знаки у реченні з прямою і непрямою мовою.Цитата як спосіб передачі чужого мовлення. Розділові знаки при цитаті.Діалог і полілог. Розділові знаки при діалозі та полілозі.Синонімічність різних способів передачі прямої мови.Інтонація речень з прямою мовою, діалогом.

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ(2 год.)

Синтаксичний розбір простого речення.Розділові знаки в простому реченні.


правильно ставить розділові знаки, інтонує речення з прямою мовою, репліками діалогу, полілогу;уміє по-різному, відповідно до правил, передати та оформити чуже мовлення;правильно використовує у мовленні пряму мову, цитату, діалог;додержується культури міжособистісного спілкування;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: мова персонажів у художньому творі.

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ39

Проблематика Учень /ученицяУкраїна в минулому і сьогоденні.Історичні віхи життя українського народу.

Національні скарби України. Україна туристична. Міста-музеї.

Український національний характер. Внесок українців у світову культуру.

Шляхи самопізнання і життєтворчості. Зовнішня і внутрішня краса людини.

Екологічний стан сучасної України. Запобігання екологічним катастрофам і відповідальність людини перед природою.

Історія відкриттів, їх значення для людства. Нові технології і світ майбутнього.

Молодіжні організації в Україні. Зацікавлення молоді. Сучасна школа.

Зв’язок поколінь у сім’ї, родині. Взаєморозуміння між старшими і молодшими. Сімейні цінності. Професії батьків.

Українські доброчинці. Служіння людям.

встановлює і підтримує формальні й неформальні стосунки з носіями мови відповідно до ситуації та особистості співрозмовника у різних сферах життєдіяльності; реалізує основні мовленнєві функції, вживаючи засвоєний мовний матеріал та паралінгвістичні засоби;розпізнає широкий спектр ідіоматичних виразів, усвідомлює найважливіші відмінності між звичаями, правилами етикету, цінностями, притаманними українцям і полякам, враховує їх у міжособистісному спілкуванні;дотримується найважливіших соціальних правил поведінки;сприймає, аналізує, оцінює прочитані та почуті відомості про Україну і світ, добирає та використовує їх для досягнення комунікативної мети;


Учень /ученицявизначає стратегію власної пізнавальної діяльності, її структуру;планує і використовує найраціональніші способи досягнення мети;виконує основні розумові операції: систематизує, узагальнює, наводить докази, аргументує, моделює, вносить корективи, робить висновки;встановлює міжпредметні зв'язки на основі знань з різних предметів;оцінює якість роботи;планує роботу з самоосвіти; користується різноплановою довідковою літературою;вчиться працювати з публіцистичною та суспільно-політичною літературою, використовує такі елементи книжки, як коментар, додатки, алфавітний покажчик;удосконалює уміння послуговуватися пошуковою інтернет-мережею для отримання потрібної інформації;вчиться вибирати головне з-поміж другорядного.

40

9 КЛАС(70 год., 2 год. на тиждень, резервний час – 2 год.)



Відомості про мовленняПовторення вивченого про мовлення і спілкування, про текст, типи, жанри мовлення.Поняття про тези, реферат, доповідь.

АудіюванняАудіювання глобальне, детальне, критичне.Вдосконалення умінь приймати на слух і розуміти автентичне мовлення в типових ситуаціях спілкування.Вибіркове цільове аудіювання текстів.Вичленування різних категорій смислової інформації.Розвиток аудіативної пам'яті, уваги, уяви, логічного мислення.Аналіз уживання мовних засобів.

ЧитанняМотивація до читання.Читання автентичних текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення з використанням основних видів читання.Розвиток умінь пошукового читання.Поділ тексту на смислові частини.Розуміння фактичного змісту прочитаного.Удосконалення вмінь інтерпретувати прочитане.Визначення пізнавальної цінності прочитаного, коментування частини тексту.Розвиток умінь висловлювати оцінні судження про прочитане.Оволодіння структурно-композиційними особливостями текстів різних функціональних стилів.Добір матеріалів певної проблематики з кількох джерел.Розвиток техніки читання.

ГоворінняДіалогічне мовлення.Ведення діалогу в офіційній та неофіційній ситуації спілкування в особистісній, публічній та освітніх сферах.

Учень /ученицязастосовує здобуті знання, сформовані уміння і навички;

розуміє мету складання тез, реферату, доповіді;

уважно слухає, сприймає і розуміє аудіо-та відеотексти різних стилів, типів і жанрів мовлення у різних ситуаціях спілкування;володіє різними стратегіями аудіювання;засвоює і використовує інформацію з аудіотекстів із комунікативною метою;аналізує мовні засоби;критично оцінює прослухане;складає тези, план почутого, дає відповіді на запитання;

виразно читає і розуміє автентичні тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення;

передає під час читання авторський задум;пристосовує читання до особливостей слухацької аудиторії;використовує основні види читання;інтерпретує, коментує, оцінює прочитане;знаходить необхідну інформацію в прочитаному;робить висновки з прочитаного;складає тези прочитаного;складає реферат, доповідь на основі кількох джерел;

ефективно і коректно веде діалог;бере активну участь у дискусії, висловлює свою думку;

41

Формування вмінь вести дискусії з дотриманням основних характеристик діалогу, норм української літературної мови, мовленнєвого етикету, правил спілкування.Монологічне мовлення.Вибірковий переказ тексту з висвітленням однієї думки чи ряду взаємозв'язаних думок.Розгортання поданої тези у зв'язне висловлювання з доведенням правильності своєї позиції.Підготовка монологічного висловлювання за тезами.Самостійне створення монологічного висловлювання.Дискусія на морально-етичну тему.

ПисьмоНаписання переказів за складним планом.Стислий і вибірковий переказ текстів різних стилів.Конспектування як різновид стислого переказу науково-навчального матеріалу.

Написання творів за складним планом.Твір у публіцистичному стилі на морально-етичні та суспільні теми.Оповідання на самостійно вибрану тему.Тези статей на морально-етичні та суспільні теми. Доповідь (реферат) на основі кількох джерел на морально-етичні та суспільні теми. Добір і систематизація матеріалу для реферату (доповіді).

Ділові папери.Заява. Автобіографія. Резюме. Сі – ві (CV).

Переклад.Переклад з польської мови на українську текстів різних стилів і жанрів мовлення.

вільно спілкується у різних ситуаціях з дотриманням норм української мови;ініціює, підтримує розмову, реагує на репліки співрозмовника, аргументовано доводить свою думку;розгортає тезу у зв'язне висловлювання;створює монологічні висловлювання відповідно до комунікативної мети із використанням вивчених мовних засобів;

складає перекази і твори, осмислюючи і розвиваючи тему відповідно до мети;уміє писати конспект науково-навчального тексту;добирає і систематизує матеріал із кількох джерел;складає оповідання, самостійно вибираючи тему, стиль, тип мовлення, висловлюючи свої враження і почуття;складає доповіді (реферати) відповідно до вимог;вдосконалює висловлювання згідно з вимогами до писемного мовлення;

складає заяву, автобіографію, резюме, сі – ві (CV);дотримується вимог до відповідного жанру;

перекладає тексти різних стилів і жанрів мовлення, дотримуючись вимог до цього виду мовленнєвої діяльності; удосконалює перекладацькі вміння;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: виступ проблемного характеру, тези літературно-критичних статей, конспект окремих розділів підручника.

42




Мова – суспільне явище.


(2 год.)Просте речення, розділові знаки в ньому.Найскладніші орфограми.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Складносурядне речення(6 год.)

Складносурядне речення, його будова, засоби зв'язку у ньому. Смислові зв'язки між компонентами складносурядного речення. Розділові знаки у складносурядному реченні.Інтонація складносурядного речення.

Складнопідрядне речення(14 год.)

Складнопідрядне речення: будова, засоби зв'язку між його частинами.

Основні види підрядних речень: означальні, з'ясувальні, обставинні (способу дії, ступеня, порівняльні, місця, часу, причини, мети, умови, допустові, наслідкові).Розділові знаки у складнопідрядному реченні.

Складнопідрядне речення з кількома підрядними.Інтонація складнопідрядного речення.Синонімічність складних сполучникових речень, складнопідрядних і простих з відокремленими членами.

Складне безсполучникове речення(6 год.)

Смислові відношення між компонентами складного безсполучникового речення.Розділові знаки між частинами складного


обґрунтовує виникнення, розвиток і функціонування мови як суспільного явища;розуміє роль державної української мови як чинника консолідації суспільства;

застосовує здобуті знання, сформовані вміння і навички на складнішому мовному матеріалі;

розрізняє складні речення, визначає їхні види, робить синтаксичний розбір;визначає компоненти складносурядного речення, засоби зв'язку між ними;правильно будує складносурядне речення, пояснює вживання розділових знаків;використовує складносурядні речення у мовленні;

розпізнає складнопідрядні речення, визначає вид підрядного речення, ставить розділові знаки;правильно будує складнопідрядне речення, використовуючи синонімічні сполучники і сполучні слова;вживає складнопідрядне речення, замінює його синонімічним простим із відокремленими членами;

розпізнає безсполучникові речення;визначає і передає за допомогою інтонації смислові відношення між компонентами

43

безсполучникового речення.Інтонація складного безсполучникового речення.Синонімічність складних речень із сполучниковим, безсполучниковим зв'язками і простих речень.

Складне речення з різними видами зв'язку(6 год.)

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку.Розділові знаки в ньому.Синонімічність складних і простих синтаксичних конструкцій.

Текст(3 год.)

Ознаки тексту, його зміст і будова. Види інформації в тексті: відоме і нове. Види і засоби зв'язку речень у тексті. Абзац.

складного безсполучникового речення;правильно будує і вживає безсполучникові та синонімічні їм речення із сполучниковим зв'язком і прості речення;правильно ставить розділові знаки у безсполучниковому реченні і обґрунтовує їхнє вживання за допомогою пунктуаційних правил;знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

розпізнає складні речення з різними видами зв'язку;правильно будує і використовує їх;вживає складні і прості синтаксичні конструкції як синоніми;обґрунтовує вживання розділових знаків у цих реченнях;

визначає ознаки тексту;ділить його на мікротеми, знаходить відоме і нове;аналізує будову тексту, види і засоби зв'язку;використовує знання про текст для побудови висловлювань.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: використання складних синтаксичних конструкцій у художніх творах.

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО В 5 – 9 КЛАСАХ

(10 год.)Фонетика. Орфоепія. Графіка.

ОрфографіяОсновні правила української вимови. Найскладніші орфограми.

Лексикологія. ФразеологіяГрупи слів за значенням. Фразеологізми.

Будова слова. Словотвір. ОрфографіяЗначущі частини слова. Основні способи словотвору. Орфограми в префіксах і суфіксах. Написання складних слів.

Морфологія. ОрфографіяМорфологічний розбір частин мови, їх правопис.

оперує вивченими поняттями;застосовує здобуті знання, сформовані вміння і навички;знаходить і виправляє орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, пунктуаційні помилки, обґрунтовує написання за допомогою вивчених правил;користується словниками різних видів.

44

Синтаксис. ПунктуаціяРозділові знаки у простому і складному реченнях.Способи передачі чужого мовлення.


Проблематика Учень /ученицяСучасна Україна. Інтеграція України в міжнародний простір. Роль мови у формуванні української нації та єднанні громадян в самобутню культурну спільноту.

Національні спільноти України. Збагачення української культури духовними скарбами інших народів.

Природне багатство різних регіонів України.

Проблеми сучасного міста, села. Засоби масової комунікації. Людина в інформаційному просторі.Загальнолюдські моральні пріоритети. Покликання людини у житті.

Вибір професії. Ринок праці. Роль знань і досвіду в житті людини. Захоплення жінок і чоловіків.Самовдосконалення і здоровий спосіб життя – основа формування гармонійної особистості.

Симпатія, любов як основа взаємостосунків між людьми. Що означає любити? Світ підлітка.

встановлює і підтримує соціальні контакти з носіями мовлення;виступає посередником у міжособистісних стосунках, публічній та освітній сферах;реалізовує основні мовленнєві функції та адекватно реагує на них;ефективно користується мовою із соціальною метою;усвідомлює відмінності між ментальністю, традиціями, цінностями, притаманними українцям і полякам, узгоджує з ними свою мовленнєву та соціальну поведінку;сприймає, аналізує, оцінює соціокультурні відомості про Україну та світ, використовує їх для досягнення комунікативної мети.

ДІЯЛЬНІСНА (СТРАТЕГІЧНА) ЗМІСТОВА ЛІНІЯУчень /учениця

самостійно визначає мету і структуру власної пізнавальної діяльності;планує та реалізує навчальну і самоосвітню діяльність з урахуванням рекомендацій учителів, оцінює результати, вносить корективи;опановує різні способи розв'язання пошукових завдань;поєднує різні види діяльності у процесі пізнання;користується різними джерелами інформації, збирає її, обробляє, аналізує, критично оцінює, подає у формі проекту, презентації з використанням технічних засобів;передає зміст навчального матеріалу в різних формах;ефективно користується мовою з метою вирішення проблем у специфічних навчальних ситуаціях;переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;вдосконалює методи роботи з довідковою літературою, технічними засобами навчання.

45

Укладачі:Пилип Мар'яна Богданівна, Василько Зоряна Степанівна, Дуткевич Наталія Вікторівна, Приставська Олександра Ігорівна, Бойцун Ольга Михайлівна, Кошкіна Жанна Олексіївна.

46

Documents

Програмаold.mon.gov.ua/images/files/doshkilna-cerednya/serednya/... · Web viewЗ метою оптимізації засвоєння знань та вмінь з орфографії