ounb.sumy.uaounb.sumy.ua/publish/2018/hto.docx · Web viewПам’яті єдиного на Сумщині загиблого Героя Небесної сотні О. Братушки

Пам’яті сумчан,полеглих за Україну 2014 – 2017

Біобібліографічний покажчик

Хто, як не ми? : пам’яті сумчан, полеглих за Україну 2014 – 2017 : біобібліографічний покажчик / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад., О. К. Линник, О. М. Малиш. – Суми, 2018. – 81 с.

Біобібліографічний покажчик «Хто, як не ми?» присвячений пам’яті полеглих у 2014–2017 рр. в зоні проведення антитерористичної операції на сході України уродженців м. Суми і тим, хто похований на Алеї Слави Центрального та інших кладовищах нашого міста.

Цей трагічний список налічує відомості про 44-х наших земляків, які загинули, захищаючи країну, її свободу і незалежність.

Покажчик відкриває вступна стаття «Герої не вмирають» Петра Андрійовича Нестеренка, члена Національної спілки письменників України, автора багатьох книжок з питань національно-патріотичного виховання молоді, лауреата премій ім. М. Теницького, Л. Глібова, Сумської обласної літературно-краєзнавчо-мистецької премії.

Матеріал зібраний на основі Зведеного краєзнавчого каталогу і краєзнавчого фонду Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки, а також електронних ресурсів і містить книги, статті з книг та періодичних видань, розпорядження Президента України і рішення Сумської міськради.

Інформація систематизована за персоналіями по типах видань (законодавчі матеріали, окремі видання, статті з книг, статті з періодики), а в середині – в порядку хронології.

Про кожного із загиблих подані відомості: біографічні, обставини загибелі, нагородження і увічнення пам’яті.

Хронологічні рамки включеної літератури – лютий 2014 –лютий 2018 років.Всі джерела опрацьовано de visu.Покажчик стане у нагоді всім вивчаючим історію краю і слугуватиме

патріотичному вихованню співвітчизників.

2

Герої не вмирають

Розпочну словами Героя України Сергія Табали з моєї книги «І повернувся білим журавлем…», що вийшла друком наприкінці 2017 року у Сумському видавництві «Мрія»: «Якщо не ми, то хто? Якщо не зараз, то коли?.. Я готовий загинути за мою Україну і жалкую лише про те, що можу зробити це тільки один раз».

І загинув. Героєм, Патріотом, Українцем з великої букви, проявивши найвищу сутність людської особистості, що зветься Подвигом. Він був активним учасником Революції Гідності в Києві, російсько-української війни на сході України, яка, на жаль, триває ще й сьогодні. А загинув наймолодший кіборг, боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор» 6 листопада 2014 р., тримаючи оборону із звідусіль обстрілюваної вежі Донецького аеропорту.

Пройшло вже більше чотирьох років, як розпочалася та неоголошена, брудна війна з боку великого і «дружнього» сусіда. І хоча Верховна Рада України визнала Росію агресором й окупантом, та від того мало що змінилося. І сьогодні на сході України проливається кров, гинуть кращі сини і доньки нашого народу. І подвиг, запалений сум’янами, Героями України Олексієм Братушкою в столиці, Сергієм Табалою і Олександром Аніщенком на сході України, продовжують сьогодні їхні бойові побратими, які чесно і мужньо відстоюють незалежність нашої держави. І як ніколи актуально і справедливо звучать нині слова незабутнього Василя Симоненка з його вірша «Лебеді материнства»:

…І якщо впадеш ти на чужому полі,Прийдуть з України верби і тополі,Стануть над тобою, листям затріпочуть,Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Люди, до того ж в основному молоді, коли розпочалися події на Майдані, а потім війна на Донбасі, довго не роздумували, бо ж в Україну прийшли горе і смерть. Вони одностайно повстали за чистоту наших ідеалів, відстоюючи незалежність України, боронячи її від рук найманців російської армії та колаборантів так званих «ДНР» та «ЛНР».

Та найстрашніше знову ж таки те, що в тій безглуздій війні гинуть істинні патріоти України. А їх чекають вдома живими і неушкодженими. Вся Україна, з її синім небом та золотими полями, з її дітьми та дівчатами, з її матерями чекали і чекають, вірили і вірять, дивилися і дивляться з надією, вірою і любов’ю на мужніх захисників країни, сподіваються зустріти їх з квітами і поцілунками. На жаль, це не скрізь так. І сьогодні збільшується кількість полеглих на східній землі, і сьогодні в різні регіони надходять тривожні новини – стільки-то вбито, стільки-то поранено…

Звичайно, війна не обминула і Сумщину. Адже скільки могил з’явилося і в Сумах, і в районах нашого краю. Як засвідчує видання «Героям Слава» (Книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, «Елада», 2017), у першому виданні було вміщено 53 історії про наших полеглих земляків, які

3

загинули, захищаючи нашу рідну землю від ворогів. «Через рік вийшло друге видання, – зазначається у згадуваній книзі «Героям Слава» (випуск третій), – і в ній вже було 117 розповідей про наших загиблих хлопців. 117 історій, за якими заплакані очі батьків, дітей, дружин і вічне горе. Та й у нас, тих, хто писав, перевіряв, верстав ці книги, на очі не раз набігали сльози – надто щемливо та важко все це було відчувати і дуже важко сприймати…»

На великий жаль, війна продовжує забирати людські життя. Війна не хоче відпускати. І про це ще раз стверджує біобібліографічний покажчик «Хто, як не ми?», присвячений пам’яті сум’ян, полеглих за Україну (2014–2017). Підготували це видання до друку працівники комунального закладу Сумської обласної ради «Сумська обласна універсальна наукова бібліотека».

Ретельно знайомлюся з новим біобібліографічним покажчиком, знайомлюся з розділом «Герої України» і низько схиляю голову перед світлою пам’яттю Олексія Братушки, Олександра Аніщенка, Сергія Табали, Максима Савченка, які за незалежність нашої держави віддали своє життя, виявили зразки відданості, мужності, патріотизму і увійшли в історію України як істинні Герої, подвиги яких ніколи не забудуться.

Під час виконання розвідки боєм у поєдинку за місто Лисичанськ Луганської області загинув заступник командира мінометної батареї, інтруктор з парашутно-десантної підготовки 1-го батальйону 95-ї Житомирської окремої високомобільної десантно-штурмової бригади, старший лейтенант Максим Савченко. Трапилося це 19 липня 2014 року. На підступах до м. Лисичанськ розвідка виявила ворожий опорний пункт. Старший лейтенант Савченко отримав наказ силами штурмового підрозділу провести розвідку боєм. Першим у колоні був Максимів БТР, що прийняв основний ворожий вогонь на себе. У тому бою офіцер отримав смертельні поранення. Його поховали 23 липня 2014 року в Сумах. Він удостоєний звань «Народний Герой України» та «Почесний громадянин міста Суми», його ім’я присвоєно сумській школі № 7, де навчався Максим, на ній відкрито меморіальну дошку.

У розділі «Почесні громадяни міста Суми», окрім уже добре відомих імен О. Аніщенка, О. Братушки, С. Табали, М. Савченка, зустрічаємо імена й інших мужніх воїнів, захисників України. Ось один з них – Сергій Абрютін. Уродженець с. Ходине Глухівського району, трудився в колгоспі, відслужив строкову службу, попрацював у Глухівському лісгоспі, а потім виявив бажання піти на службу в міліцію, а пізніше – захищати землі сходу України. Йому довелося захищати Донецький аеропорт. 29 грудня 2014 року розпочався нічний штурм блокпосту, на якому тоді знаходився Сергій. Він встиг надіти каску, але на цей раз не надягнув бронежилет. Кулеметна черга прошила йому спину… Поховали Сергія Абрютіна на Алеї Слави Центрального кладовища в Сумах. Він нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

А сум’янин Андрій Реута – стрілець-санітар 2-го батальйону спецпризначення «Донбас» Нацгвардії України, охоронець комбата загинув від осколкових поранень поблизу м. Вуглегірськ Донецької області 31 січня 2015 року. Супровід і комбат Семенченко їхали в армійському «УАЗику», потужний вибух – позашляховик перекинуло. Таку версію подій почули батьки від прибулих на поховання побратимів їх молодшого сина-героя. За словами комбата Семенченка, який єдиний

4

вижив у тому авто, троє бійців особистого супроводу та водій загинули на місці. Андрій Реута нагороджений кількома орденами і медалями, йому також посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».

Звичайно, лише найщиріших, найтепліших і найвдячніших слів заслуговують й інші Почесні громадяни міста Суми, згадані в біобібліографічному покажчику. Крім уже згаданих, це – Руслан Андра, Роман Атаманюк, Віталій Бей, Ігор Гольченко, Ігор Завальний, Олексій Калюжний, Сергій Куценко, Дмитро Лісовенко, Віталій Маслянка, Микола Ніколаєнко, Микола Осипов, Сергій Пархоменко, Олександр Самосадов, Андрій Степанець, Олександр Ткаченко.

Серед відзначених нагородами у цьому біобібліографічному покажчику зустрічаємо імена Артура Абрамітова, Юрія Вєтрова, Олександра Галушкіна, Олександра Глуходіда, Олександра Горностаєва, Ігоря Косточки, Артема Коханого, Артема Кузякова, Максима Наріжного, Сергія Палешка, Володимира Переяслова, Анатолія Петренка, Віталія Сапегіна, Юрія Татарчука. Згадаймо також імена учасників АТО (про них теж ідеться у біобібліографічному покажчику). Це – Костянтин Береговий, Іван Волков, Сергій Настенко, Олексій Озеров, Ігор Птушкін, Едуард Рощенко, Михайло Скоропис, Дмитро Фоменко, Сергій Ширков.

З огляду матеріалів у біобібліографічному покажчику, про який і йде мова, те, що тут опубліковане і те, що буде писатися в майбутньому, – може стати поштовхом для самовизначення: усе одно вам чи ні, за якими правилами жити, чи потрібні вам свобода і справедливість, і чи дійсно країна, яку ви вважаєте своєю, вартує того, щоб за неї так боротися, віддаючи навіть найдорожче, що є в людини, – своє життя.

На момент написання цих рядків прихована і разом з тим відкрита і безглузда війна триває. Триває з боку колаборантів із сусідної Росії. Усе це добре спланована ще заздалегідь, за багато років до цих сумних подій, тотальна навала (маю на увазі анексію Криму і нинішні події на сході України, як казав Гегель, «перейшли у своє інше» – у затятий спротив).

Але ж гинуть люди… І ми низько схиляємо свої голови перед тими, хто смертю хоробрих загинув у тих праведних боях, відстоюючи і захищаючи рідну землю на сході України, а також під час Революції Гідності на Майдані в столиці. Вічна їм пам’ять і наша шана. А тим, хто й сьогодні зі зброєю в руках відстоює незалежність нашої держави, побажаємо повернутися живими та здоровими. Всі ми віримо в те, що й на нашу багатостраждальну українську землю вже невдовзі прийдуть мир та спокій. І ми завжди будемо згадувати добрим словом тих, хто віддав своє життя за майбутнє України і шанувати тих, які повернулися з того пекла і нині є авторитетом серед своїх ровесників, серед усіх нас. Слава Україні! Героям Слава!

Петро Нестеренко,член Національної спілки письменників

України, автор багатьох книжок з питаньнаціонально-патріотичного виховання молоді.

5

I. Загальні матеріалиБібліографія

Про створення меморіалу «Героям слава» на території міського кладовища по вул. 20 років Перемоги в місті Суми : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 52-ї сесії від 24 червня 2015 року № 4517-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 129 від 24 червня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 127.

Про перейменування топонімів м. Суми : розпорядження міського голови м. Суми від 19 лютого 2016 р. № 43-Р // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 140 від 01 березня 2016 року. – Суми, 2016. – С. 20–21.

Сквер ім. І. Ф. Федька перейменовано на сквер Небесної Сотні.

***

Мартинюк І. Провели в останню путь Героїв // Голос України (Київ). – 2014. – 11 верес. (№ 173). – С. 5.

Прощання та похорони на Сумщині полеглих на Донбасі.Количество жителей Сумщины, погибших в ходе АТО, по состоянию на

8 сентября // Панорама (Сумы). – 2014. – 24 сент.–1 окт. (№ 39). – С. А15.Жмурков В. Присвячено усім героям // Голос України. – 2014. – 16 груд.

(№ 242). – С. 6.Відкриття у м. Суми Меморіалу Слави на честь загиблих у зоні АТО.Дві війни // Панорама. – 2015. – 6–13 мая (№ 19). – С. А8–А9.Статистика загиблих бійців станом на 30 квітня 2015 р. – 69 уродженців та

жителів Сумщини. Є таблиці, карта, фото, списки.Левківська Ю. Пам’ятати поіменно: 39 уродженців Сумської області віддали

своє життя в 2015 р., захищаючи Україну // Панорама. – 2016. – 13–20 янв. (№ 3). – С. А12.

Сикорский А. Боль минувшего года: в первые дни очередного года необъявленной войны на Украине вспомним жителей Сумщины, погибших в 2016 году // Панорама. – 2017. – 18–25 янв. (№ 4). – С. А8–А9 : фот.

Список загиблих в АТО в 2017 році // Панорама. – 2017. – 11–18 окт. (№ 42). – С. А11.

Об’єднатися, щоб вшанувати // Панорама. – 2017. – 22–29 нояб. (№ 48). – С. А9.Громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» закликає долучитися

до проектів вшанування пам’яті всіх Героїв Небесної Сотні.Поляченко А. Героям – слава // Панорама. – 2018. – 31 янв.–7 февр. (№ 5). –

С. А10–А11 : фот.Інформації про 18 жителів та уродженців Сумщини, полеглих у 2017 р. під час

російсько-української війни.

1.1. Артилеристи 9-ї батареї 27-го Сумського реактивного артполку

БібліографіяУ періодиці

Шістьох сумських героїв провели в останню путь // Сумщина (Суми). – 2014. – 4–10 верес. (№ 35). – С. 1.

6

В м. Суми відбулось прощання з артилеристами 9-ї батареї 27-го Сумського реактивного артполку, загиблими під м. Старобільськ Луганської області: Р. Андрою, І. Завальним, В. Беєм, В. Переясловом, С. Куценком, М. Осіповим.

Сумы попрощались с земляками: 9 сентября состоялась гражданская панихида по погибшим в зоне АТО // Ваш шанс (Сумы). – 2014. – 10 сент. (№ 37). – С. 2а.

В м. Суми відбулось прощання з артилеристами 9-ї батареї 27-го Сумського реактивного артполку.

Федорина А. Навіки у строю: Суми попрощалися із загиблими артилеристами // Україна молода (Київ). – 2014. – 10 верес. (№ 132). – С. 3.

Левковская Ю. Так уходят Герои. Город простился с погибшими сумчанами из 9-й батареи / Ю. Левковская, С. Бондаренко // Панорама. – 2014. – 10–17 сент. (№ 37). – С. А1, А6.

Власова И. Сумщина в слезах // Панорама. – 2014. – 17–24 сент. (№ 38). – С. А2.9 вересня в м. Суми відбулось прощання з артилеристами 9-ї батареї 27-го

Сумського реактивного артполку.Левковская Ю. Смерч войны: останки четырех бойцов 9-й батареи Сумского

артполка, погибших 3 сентября, до сих пор не идентифицированы // Панорама. – 2014. – 24 сент.–1 окт. (№ 39). – С. 1, А16.

Голуб Т. Трагедія 9-ої батареї: третього вересня виповнюється рік з часу, коли на найдієздатніший підрозділ 27-го Сумського реактивного артполку (нині бригади) впали російські «смерчі» // Панорама. – 2015. – 26 авг.–2 сент. (№ 35). – С. А1, А11.

Книга Пам’яті 9-ї батареї: біографічні дані загиблих у вогні російських «смерчів» сумських артилеристів // Панорама. – 2015. – 26 авг.–2 сент. (№ 35). – С. А12–А13 : фот.

Голуб Т. Розстріляна батарея: солдатська правда стосовно причин загибелі дев’ятої батареї 27-ї Сумської РЕАБр відрізняється від правди армійського командування // Панорама. – 2015. – 11–18 нояб. (№ 46). – С. А8–А10.

Книга пам’яті полеглих за Україну : 27-й реактивний артилерійський полк : Web-сайт. – Текст. дані та фото. – Режим доступу: http://memorybook.org.ua/units/27rp.htm, вільний (дата звернення 05.04.2018). – Назва з екрана.

Увічнення пам’ятіБаркова Л. Коли охолоне гарячий метал… // Сумщина. – 2015. – 9 верес.

(№ 33). – С. 1, 4.3 вересня у м. Суми відкрито пам’ятний знак на честь бійців 27-ї Сумської

реактивної артилерійської бригади.Гусманова Л. Они отдали самое дорогое – жизнь // Ваш шанс. – 2015. –

9 сент. (№ 36).– С. 8а.В м. Суми відкрито пам’ятний знак загиблим в АТО військовослужбовцям 27-ї

реактивної артбригади.В Сумах установили колокол из осколков-убийц: напротив КПП 27-ой

артиллерийской бригады открыли памятник погибшим артиллеристам // ДС-экспресс (Сумы). – 2015. – 9 сент. (№ 36). – С. 1.

7

http://memorybook.org.ua/units/27rp.htm

Ткач Т. У Сумах відкрили пам’ятник загиблим в АТО артилеристам // Ярмарок (Суми). – 2015. – 10 верес. (№ 37). – С. 1.

Поклонный Крест в честь героев-артиллеристов // Ваш шанс. – 2016. – 18 мая (№ 20). – С. 5а.

Відкриття Поклонного Хреста біля пам’ятного знаку артилеристам, які загинули в зоні АТО.

1.2. Електронні ресурси

Книга пам’яті полеглих за Україну. Сумська область : Web-сайт. – Текст. дані та фото. – Режим доступу: http://memorybook.org.ua/regions/sumska.htm, вільний (дата звер-нення 05.04.2018). – Назва з екрана.

Біографії загиблих в АТО // Український меморіал: пам’яті героїв, що загинули за Україну : Web-сайт. – Текст. дані та фото. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography-list/, вільний (дата звер-нення 05.04.2018). – Назва з екрана.

Почесні громадяни м. Суми // Інформаційний портал Сумської міської ради : Web-сайт. – Текст. дані. – Режим доступу: https://smr.gov.ua/uk/misto/pochesni-gromadyani-mista.html, вільний (дата звернення 05.04.2018). – Назва з екрана.

Інтерактивна «Карта пам’яті», яка створена Українською Хельсинською спілкою по правах людини, – це сучасний ресурс, який зібрав і візуалізував інформацію про біля 10000 загиблих в ході подій на сході України: http://memorialmap.org/map

Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – 144 с. – Див. також: https://issuu.com/vsisumy/docs/mb_3-e_izdanie_0-145page

II. Герої України.Народні Герої України

Аніщенко Олександр Григорович(17.12.1969 – 05.05.2014)

полковник

Український спецпризначенець, полковник (посмертно) Служби безпеки України, заступник начальника відділу Центру спеціальних операцій «Альфа» УСБУ в Сумській області, Герой України, почесний громадянин м. Суми.

Народився в м. Суми. Навчався у Сумській середній школі № 4, з 1987 по 1993 р. – у Сумському державному педагогічному інституті ім. А. С. Макаренка на факультеті фізичного виховання. Під час навчання працював у школі № 4 вчителем фізичної культури, з 1990 по 1992 р. – у воєнізованій пожежній частині № 7 м. Суми.

Військову службу у Службі безпеки України проходив з 1993 р. У 2006 р. охороняв новообраного мера м. Суми Геннадія Мінаєва.

8

https://issuu.com/vsisumy/docs/mb_3-e_izdanie_0-145page

https://issuu.com/vsisumy/docs/mb_3-e_izdanie_0-145page

https://www.google.com.ua/search?q=http://memorialmap.org/map&hl=ru-UA&gbv=2&prmd=ivns&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ved=0ahUKEwjAhZTYqOTZAhVDKpoKHWYCDFUQsAQIIw

https://smr.gov.ua/uk/misto/pochesni-gromadyani-mista.html

https://smr.gov.ua/uk/misto/pochesni-gromadyani-mista.html

https://ukraine-memorial.org/ua/biography-list/

http://memorybook.org.ua/regions/sumska.htm

З 2008 р. обіймав посаду заступника начальника відділу Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України в Сумській області.

На момент загибелі був заступником начальника підрозділу спеціального призначення «Альфа», однак стало відомо, що документи про його призначення начальником сумської «Альфи» були майже готові. За словами рідних, Олександр вважався одним з найкращих снайперів України.

Під час київського Євромайдану у лютому 2014 р. був серед силовиків, що отримали наказ стріляти у мітингувальників. О. Аніщенко відмовився брати участь у спецоперації та написав рапорт, який, фактично, означав його звільнення з силових структур. Втім, після втечі В. Ф. Януковича до РФ, прийнято рішення залишити Олександра Аніщенка та інших бійців-«саботажників» сумської «Альфи» на службі.

5 травня 2014 р. Олександр Аніщенко загинув під Слов’янськом в бою з представниками терористичної організації «ДНР» та російськими найманцями. В с. Семенівка під час проведення спеціального заходу моторизована група потрапила у засідку. У ході бою, тривалістю більше години, під вогнем, маючи численні поранення, Аніщенко продовжував вести вогонь. Він намагався захистити поранених товаришів, прикривши їх від пострілу з гранатомета, внаслідок чого Олександр загинув.

7 травня 2014 р. офіцера поховали на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища Сум.

У березні 2017 р. Апеляційним судом Сумської області встановлено юридичний факт загибелі Аніщенка Олександра Григоровича, який пов’язаний з виконанням обов’язку військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

БібліографіяНагородження

Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 20 червня 2014 № 543/2014 // Офіційний вісник Президента України. – 2014. – № 28 (04.07.2014). – Ст. 1421.

За виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу нагородити орденом Богдана Хмельницького III ступеня Аніщенка Олександра Григоровича (посмертно) – полковника.

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Аніщенку О. Г. : рішення сесії Сумської міської ради 6-го скликання позачергової сесії від 02 вересня 2014 року № 3511-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 116 від 22 вересня 2014 року. – Суми, 2014. – С. 61.

Про присвоєння О. Аніщенку звання Герой України : указ Президента України від 02 січня 2015 № 1/2015 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 2 (20.01.2015). – Ст. 150.

За виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі

9

присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Аніщенку Олександру Григоровичу – полковнику (посмертно).

***

Сумского героя наградили орденом посмертно // Данкор (Сумы). – 2014. – 25 июня (№ 26). – С. А3 ; ДС-экспресс. – 2014. – 25 июня (№ 26). – С. 2.

О. Аніщенко посмертно нагороджений орденом Б. Хмельницького III ступеня.Баркова Л. Олександру Аніщенку присвоїли звання «Почесний громадянин

міста Суми» // Сумщина. – 2014. – 4 верес. (№ 35). – С. 4.Аніщенко – почесний громадянин Сум // Ярмарок. – 2014. – 4 верес. (№ 36). –

С. 1.В Сумах прибавилось почетных граждан // Данкор. – 2014. – 10 сент. (№ 37). –

С. А2.Олександр Аніщенко – Герой України // Сумщина. – 2015. – 7 січ. (№ 1–2). –

С. 1 : фот.Сумчанину Александру Анищенко присвоено посмертно звание Героя

Украины // Ваш шанс. – 2015. – 5 янв. (№ 1). – С. 4а.Звання Героя посмертно // Ярмарок. – 2015. – 8 січ. (№ 2). – С. 1.

Про ньогоУ книгах

Гончаров О. Честь і хвала захисникам Вітчизни // Ми цій пам’яті вірні… : спогади, нариси, статті, документи / авт.-упоряд. О. Гончаров. – Суми : Мрія, 2015. – С. 304 : фот.

Олександр Григорович Аніщенко // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2015. – С. 130–133 : фот.

Олександр Аніщенко: загинув, рятуючи друга // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 7 : фот.

Осташевський М. Л. Спортивній кузні Сумщини – 35. – Суми : Університетська книга, 2015. – С. 216, 217.

О. Г. Аніщенко – випускник Сумського навчально-наукового інституту фізичної культури СДПУ ім. А. С. Мака-ренка 1993 року, заступник начальника підрозділу «Альфа» управління СБУ в Сумській області, полковник (посмертно), Герой України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Олександр Аніщенко: загинув, рятуючи товаришів // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 9 : фот.

Олександр Григорович Аніщенко // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 144–147 : фот.

Олександр Аніщенко: загинув, рятуючи товаришів // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 10 : фот.

10

У періодиціБаркова Л. Під Слов’янськом загинув офіцер сумської «Альфи» // Сумщина. –

2014. – 7 трав. (№ 17). – С. 1.Баркова Л. «Хочу, щоб ви пам’ятали не мої справи, а мою душу!» // Сумщина. –

2014. – 14 трав. (№ 18). – С. 1, 3.Серебрянская Е. «Положить жизнь за други своя» : 7 мая сумчане

попрощались с подполковником СБУ Александром Анищенко / Е. Серебрянская, В. Старосельский // Ваш шанс. – 2014. – 14 мая (№ 20). – С. 3а.

Боянова К. Герої не вмирають // Панорама. – 2014. – 14–21 мая (№ 20). – С. А1, А18.

Вертіль О. «Я хочу, щоб ви пам’ятали не мої справи, а мою душу» // Урядовий кур’єр (Київ). – 2014. – 25 черв. (№ 113). – С. 6.

Вертікова І. «Зараз мій біль сильніший, ніж у той день, коли я дізнався про загибель Саші» // Сумщина. – 2014. – 9 лип. (№ 26). – С. 5 : фот.

Рідні О. Аніщенка намагаються зробити все можливе, аби подвиг їхнього сина був гідно пошанований на державному рівні.

Киричевская Э. Герои не умирают // Панорама. – 2016. – 4–11 мая (№ 19). – С. 1, А6–8 : фот.

Чернов В. Фотофакт // Голос України. – 2016. – 22 груд. (№ 244). – С. 9.На фото: голова Сумського управління СБУ Юрій Гончаров дякує батькові

Героя України О. Аніщенка за виховання сина.

Увічнення пам’ятіПро присвоєння Комунальній установі Сумська загальноосвітня школа

I-III ступенів № 4, м. Суми, Сумської області імені Героя України Олександра Аніщенка, зміну її найменування та внесення змін до Статуту навчального закладу : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 51-ї сесії від 27 травня 2015 року № 4398-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 128 від 05 червня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 116–117.

Про перейменування топонімів м. Суми : розпорядження міського голови м. Суми від 19 лютого 2016 року № 43-Р // Офіційний вісник Сумської міської ради. № 140 від 01 березня 2016 року. – Суми, 2016. – С. 20–21.

Вулицю Антонова перейменовано на вулицю Олександра Аніщенка.

***

Романенко О. Меморіальна дошка Олександру Аніщенку // Сумщина. – 2014. – 11–17 верес. (№ 36). – С. 2 : фот.

15 вересня ц. р. відбулося відкриття меморіальної дошки Почесному громадянину м. Суми О. Аніщенку на новому корпусі будівлі школи № 4 (арх. С. Чернадчук).

Левковская Ю. Чтобы помнили: в Сумах увековечили мемориальной доской память о почетном гражданине Александре Анищенко // Панорама. – 2014. – 17–24 сент. (№ 38). – С. А2 : фот.

11

Левковская Ю. Гра, присвячена Героєві // Іменем закону (Київ). – 2015. – 9 квіт. (№ 14). – С. 28.

В м. Суми відбулися баскетбольні змагання, присвячені пам’яті Героя України О. Аніщенка.

Герою Украины Александру Анищенко установили памятник // ДС-экспресс. – 2015. – 13 мая (№ 19). – С. 2.

В школі № 4 м. Суми відкрили музей на честь О. Аніщенка під назвою «Історію школи пишуть її випускники».

Вертіль О. Сумським школам – імена героїв // Урядовий кур’єр. – 2015. – 30 трав. (№ 96). – С. 16.

Депутати Сумської міськради своїм рішенням присвоїли четвертій загальноосвітній школі ім’я Героя України Почесного громадянина м. Суми О. Аніщенка.

Белая С. Герои не умирают // Панорама. – 2015. – 15–22 июля (№ 29). – С. А2 : фот.

У м. Краматорськ встановлено хрест в пам’ять загиблих Героїв, куди занесено ім’я сумчанина О. Аніщенка.

Біля Сергіївського храму м. Суми закладено сквер імені Героя України Олександра Аніщенка // Православна Сумщина (Суми). – 2016. – № 4 (квіт.). – С. 6.

Крячко І. Пам’ять про Героя буде жити вічно // Сумщина. – 2016. – 13 квіт. (№ 15). – С. 3 ; Ваш шанс. – 2016. – 11–18 мая (№ 19). – С. 5а.

На честь Героя України О. Аніщенка поблизу церкви Сергія Радонезького заклали сквер.

Чернов В. [У Сумах урочисто відкрили перейменовану вулицю, яка раніше носила ім’я Антонова, тепер – Олександра Аніщенка] // Голос України. – 2016. – 7 трав. (№ 83). – С. 1.

В Сумах почтили память Героя Украины // ДС-экспресс. – 2016. – 11 мая (№ 19). – С. 4.

Пройшли заходи пам’яті О. Аніщенка, серед них – відкриття меморіальної дошки в СДПУ ім. А. С. Макаренка.

На Сумщині презентовано написану школярами книгу про Героя України // Сільські горизонти (Конотоп). – 2017. – 7 квіт. (№ 27). – С. 2.

В обласному управлінні СБУ пройшла презентація написаної сумськими школярами книги про Героя України О. Аніщенка «Олександр – заступник Сумський».

Братушка Олексій Сергійович(10.04.1975 – 20.02.2014)

Громадський діяч, учасник Євромайдану, герой «Небесної Сотні», Герой України, почесний громадянин м. Суми.

Народився у м. Суми. Закінчив сумську середню загальноосвітню школу № 11 (1992). З 1992 р. працював столяром Сумського машинобудівного науково-виробничого об’єднання.

Закінчив Сумський державний університет. Займався приватною підприємницькою діяльністю, був перевізником.

12

https://uk.wikipedia.org/wiki/1992

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD

Брав активну участь у Помаранчевій революції 2004 р.На Майдан поїхав 18 лютого 2014 р., а 20 лютого рідним зателефонували з

його телефону та повідомили про загибель. Під час стрілянини в Києві беззбройний Олексій захищав своїх побратимів. Загинув на вулиці Інститутській від кулі снайпера, яка пробила металевий щит і бронежилет.

Похований 24 лютого на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.


Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Братушці О. С. : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 41-ї сесії від 18 червня 2014 р. № 3308-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 113 від 27 червня 2014 року. – Суми, 2014. – С. 81–82.

За активну громадянську позицію, небайдуже ставлення до майбутнього м. Суми та України, активну участь у мирних акціях протесту в Україні впродовж листопада 2013 р. – лютого 2014 р.

Про присвоєння звання Герой України : указ Президента України від 21 листопада 2014 № 890/2014 // Офіційний вісник Президента України. – 2014. – № 44 (22.11.2014). – Ст. 1979.

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) Братушці Олексію Сергійовичу.

Олексій Братушка // Небесна сотня. Майдан, лютий 2014 : Сайт. – Режим доступу: http://nebesna.pravda.com.ua/oleks%D1%96j-bratushka.html, вільний (дата звернення 06.04.18). – Назва з екрана.

У книгахМайдан Гідності : пам’яті «Небесної сотні» / упоряд. С. Козак. – Київ :

Літературна Україна, 2014. – 204 с. – (Б-ка газети «Літературна Україна»).Згадується О. Братушка – с. 4.Олексій Сергійович Братушка // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні

громадяни міста Суми. – 3-те вид., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2015. – С. 126–129 : фот.

Олексій Братушка: сумський воїн Небесної сотні // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 12 : фот.

Бриченко О. Олексію Братушко, Герою Небесної Сотні : вірш // Бриченко О. Батуринський хрест. Україна в огні : роздуми про долю України : зб. віршів. – Суми, 2015. – С. 36–37.

Олексій Братушка: сумський воїн Небесної сотні // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 20 : фот.

13

http://nebesna.pravda.com.ua/oleks%D1%96j-bratushka.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)

https://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE

Олексій Сергійович Братушка // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 140–143 : фот.

Олексій Братушка: сумський воїн Небесної сотні // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 22 : фот.

Ромен Л. Слава Героям! : [вірш] : сумчанину, Герою Небесної сотні Олексію Братушці присвячується // Ромен Л. Місто моєї долі : поезія, пісні. – Суми : Мрія, 2017. – С. 26–29.

У періодиціРепина Т. Герой «Небесной сотни» // Панорама. – 2014. – 26 февр.–5 марта

(№ 9). – С. А11.Ісіпчук Н. А Сотня вже на небесах // Сумщина. – 2014. – 26 лют. (№ 7). –

С. 2–3.Поховання О. Братушки в м. Суми.Ольшанская Д. Сумы простились с героем / Д. Ольшанская, В. Ивченко

// Данкор. – 2014. – 26 февр. (№ 9). – С. А1, А4.Герої не вмирають // Літературна Україна (Київ). – 2014. – 27 лют. (№ 9). – С. 1 :

фот.Герой Майдана стал почетным гражданином Сум: посмертно // Данкор. –

2014. – 25 июня (№ 26). – С. А3.Присвоєння О. Братушці звання «Почесний громадянин міста Суми».Семья Алексея Братушки получила удостоверение и колар «Почетный

гражданин города Сумы» // Данкор. – 2014. – 2 июля (№ 27). – С. А2.Олексію Братушці присвоєно звання Героя України // Сумщина. – 2014. –

26 листоп. (№ 47). – С. 1, 2 : фот.Сумчанин стал Героем Украины // Данкор. – 2014. – 26 нояб. (№ 48). – С. А3.Ісіпчук Н. Один із Небесної Сотні // Сумщина. – 2016. – 24 лют. (№ 8). – С. 1,

2 : фот.Вулицями нашого міста // Круглий двір (Тростянець). – 2016. – 17 берез.

(№ 11). – С. 4 : фот.Про останні дні Героя Небесної сотні О. Братушки, на честь якого у Тростянці

названо вулицю.Вічна пам’ять та слава Героям! : 14 жовтня – День захисника України //

Панорама. – 2016. – 12–19 окт. (№ 42). – С. А10–12.Фото Героя України О. Братушки.Сумський воїн Небесної сотні // Панорама. – 2017. – 22–29 нояб. (№ 48). –

С. А9 : фот.Пам’яті єдиного на Сумщині загиблого Героя Небесної сотні О. Братушки.


I-III ступенів № 11, м. Суми Сумської області імені Олексія Братушки, зміну її найменування та внесення змін до Статуту навчального закладу : рішення Сумської

14

міської ради 6-го скликання 44-ї сесії від 05 листопада 2014 року № 3707-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – 2014. – № 118. – С. 173.

Про перейменування вулиць Куйбишева, Крупської та Федька у м. Суми : розпорядження міського голови м. Суми від 18 лютого 2016 р. № 41-Р // Офіційний вісник Сумської міськради. – 2016. – № 140. – С. 19.

Вул. Куйбишева – на вул. О. Братушки.Про перейменування топонімів м. Суми : розпорядження міського голови

м. Суми від 19 лютого 2016 р. № 43-Р // Офіційний вісник Сумської міської ради. № 140 від 01 березня 2016 року. – Суми, 2016. – С. 20–21.

Сквер «Комсомольський» перейменовано на сквер Олексія Братушки.

***Жмурков В. Ім’я героя носитиме школа // Голос України. – 2014. – 7 листоп.

(№ 215). – С. 6.Ім’я героя Небесної сотні О. Братушки присвоїли сумській школі № 11,

випускником якої він був.Голуб Т. Имя Героя: сумской общеобразовательной школе № 11 присвоено

имя Алексея Братушки // Панорама. – 2014. – 12–19 нояб. (№ 46). – С. А2.Баркова Л. Школа з ім’ям героя // Сумщина. – 2014. – 19 листоп. (№ 46). –

С. 12 : фот.Відкриття меморіальної дошки герою Майдана О. Братушці у Сумській ЗОШ

I–III ст. № 11.

Савченко Максим Сергійович(03.03.1989 –19.07.2014)

капітан

Заступник командира мінометної батареї 1-го аеромобільно-десантного батальону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, капітан (посмертно), Народний Герой України, почесний громадянин м. Суми.

Народився в м. Магдебург (Німеччина). З 1992 р. проживав в м. Суми. У 2006 р. закінчив сумську загальноосвітню школу № 7.

З 2006 р. відслужив в Збройних Силах України. У 2010 р. закінчив факультет аеромобільних військ та розвідки Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів».

З 2010 р. служив в 95-й окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А0281, м. Житомир).

З весни 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.19 липня 2014 р. сили антитерористичної операції проводили наступ на

позиції терористів в районі м. Лисичанськ Луганської області. В ході бою Максим Савченко отримав декілька кульових поранень, не сумісних із життям.

23 липня 2014 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.

15

https://ukraine-memorial.org/ua/military-unit/95-ta-okrema-desantno-shturmova-brigada/


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 // Офіційний вісник Президента України. – 2014. – № 46 (03.12.2014). – Ст. 1983.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом Богдана Хмельницького III ступеня Савченка Максима Сергійовича (посмертно) – капітана.

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Савченко М. С. : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 65-ї сесії від 29 вересня 2015 року № 4828-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 133 від 30 вересня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 149.

В Харькове наградили 18 военных и волонтеров орденом «Народный герой Украины» // Объектив : медиа група : сайт. – Текст. дані. – Режим доступу: http://archive.objectiv.tv/240715/116650.html, вільний (дата звернен-ня 10.04.18). – Назва з екрана.

Нагородити орденом «Народний герой України» Максима Савченка. Посмертно.

У книгахМаксим Савченко: він завжди знав, що буде військовим // Вічна пам’ять

Героям! / авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 38 : фот.

Максим Савченко: він завжди знав, що буде офіцером // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 88 : фот.

Максим Сергійович Савченко // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 157–159 : фот.

Максим Савченко: він завжди знав, що буде офіцером // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 102 : фот.

У періодиціСумщина попрощалася з Максимом Савченком // Сумщина. – 2014. – 30 лип.

(№ 29). – С. 2 : фот.Сумы попрощались с погибшим в зоне АТО офицером // Данкор. – 2014. –

30 июля (№ 31). – С. А3.Баркова Л. Десантником мріяв стати з дитинства // Сумщина. – 2015. – 21 січ.

(№ 3). – С. 3.Награжден посмертно // Ваш шанс. – 2015. – 21 січ. (№ 3). – С. 12а.

16

http://archive.objectiv.tv/240715/116650.html

Нагородження М. Савченка орденом Богдана Хмельницького III ступеня.Баркова Л. «Пап, не переживай, прорвемся» // Сумщина. – 2015. – 18 лют.

(№ 7). – С. 2.Сумчанин посмертно стал «Народным героем» // Ваш шанс. – 2015. – 29 июля

(№ 30). – С. 14а.Нагородження М. Савченка недержавним орденом «Народний герой України».Герои не умирают // Панорама. – 2015. – 5–12 авг. (№ 32). – С. А4.М. Савченко удостоєний посмертно недержавного ордена «Народний Герой

України».В Сумах стало двумя почетными гражданами больше // ДС-экспресс. – 2015. –

30 сент. (№ 39). – С. 3.Присвоєння М. Савченку звання «Почесний громадянин міста Суми». Його

ім’ям названо НВК № 7, де він навчався.Белая С. Корректировка временем // Панорама. – 2015. – 7–14 окт. (№ 41). –

С. А2 : фот.

Увічнення пам’ятіПро присвоєння Комунальній установі Сумська спеціалізована школа

I-III ступенів № 7, м. Суми Сумської області імені Максима Савченка, зміну її найменування та внесення змін до Статуту навчального закладу : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 65-ї сесії від 29 вересня 2015 року № 4830-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. № 133 від 30 вересня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 150.

***

Вертіль О. Школи Сумщини пам’ятають вихованців-героїв // Урядовий кур’єр. – 2015. – 17 лют. (№ 29). – С. 12.

У Сумській загальноосвітній школі № 7 пройшов мітинг-реквієм з нагоди відкриття меморіальної дошки на честь колишнього випускника М. Савченка.

Вертіль О. Батьки побачили сина живим // Урядовий кур’єр. – 2015. – 8 серп. (№ 144). – С. 12.

У м. Суми відбувся прем’єрний показ короткометражної стрічки «Я – не герой», присвяченої уславленому екіпажу 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади, у складі якої був сумчанин Максим Савченко.

Табала Сергій Олександрович(16.12.1995 – 06.11.2014)

Український військовик, доброволець, боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор», Герой України, Народний Герой України, почесний громадянин м. Суми, псевдо «Сєвєр».

Народився в м. Лебедин Сумської області. У 2011 р. закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 9 м. Суми. Навчався в Сумському хіміко-техноло-гічному центрі професійно-технічної освіти, за професією «Кухар-кондитер».

17

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81

З початком Революції Гідності Сергій перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був її активним учасником. 29 листопада 2013 р. вступає до громадського руху «Правий сектор» та згодом стає командиром одного із загонів. У січні 2014 р. брав участь у зіткненнях з «Беркутом» на вулиці Грушевського, 18 лютого 2014 р. – у зіткненнях з міліцією на вулиці Інститутській, а у ніч з 18-го на 19-е лютого 2014 р. його загін захищав барикади на вулиці Хрещатик м. Київ.

У липні 2014 р. Сергій Табала поїхав до тренувального табору громадського руху «Правий сектор». З літа 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.

28 серпня 2014 р., під час чергового штурму російськими бойовиками позицій українських військових в Міжнародному аеропорту «Донецьк», Сергій Табала отримав осколкові поранення в груди та руки. Після чого відмовлявся залишати побратимів та бойові позиції, та продовжував виконувати бойові завдання. Але через певний час, за наказом командира, відправився на лікування. Після лікування Сергій повернувся до зони проведення антитерористичної операції, де воював у складі свого підрозділу при обороні аеропорту «Донецьк».

6 листопада 2014 р. Сергій Табала загинув від артилерійського снаряду під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі Донецького аеропорту.

10 листопада 2014 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.


Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Табалі С. О. : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 44-ї сесії від 17 грудня 2014 року № 3816-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 120 від 30 грудня 2014 року. – Суми, 2014. – С. 54.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу присвоїти звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно) Табалі Сергію Олександровичу.

Про присвоєння С. Табалі звання Герой України : указ Президента України від 21 листопада 2016 року № 516/2016 // Офіційний вісник Президента України. – 2016. – № 34 (02.12.2016). – Ст. 763.

За особисту мужність, героїчне відстоювання прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності та у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Табалі Сергію Олександровичу (посмертно).

У Тернополі нагородять Народних Героїв України : список // ТЕРЕН : Тернопільські експрес новини : веб-сайт. – Текст. дані. – 2016. – 3 січ. – Режим доступу: http://teren.in.ua/2016/01/03/u_ternopoli_nahorodyat_narodnykh_heroyiv_ukrayiny_spysok/, вільний (дата звернення 06.04.18). – Назва з екрана.

18

http://teren.in.ua/2016/01/03/u_ternopoli_nahorodyat_narodnykh_heroyiv_ukrayiny_spysok/

http://teren.in.ua/2016/01/03/u_ternopoli_nahorodyat_narodnykh_heroyiv_ukrayiny_spysok/

Ім’я С. Табали у списку на отримання ордена «Народний Герой України» на дванадцятій церемонії нагородження, що відбудеться 15 січня 2016 року в приміщення Тернопільського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

У книгахНестеренко П. І повернувся білим журавлем… : худ.-докум. повість. – Суми :

Мрія, 2017. – 158 с.Повість присвячена Герою України С. Табалі.Сергій Табала («Сєвєр»): «Я мрію про шляхетну і горду країну…» // Вічна

пам’ять Героям! / авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 45 : фот.

Бриченко О. Сергію Табалі : вірш // Бриченко О. Батуринський хрест. Україна в огні : роздуми про долю України : зб. віршів. – Суми, 2015. – С. 142.

Бриченко О. Вічна пам’ять герою України!!! // Бриченко О. Батуринський хрест. Україна в огні : роздуми про долю України : зб. віршів. – Суми, 2015. – С. 181–183.

Сергій Олександрович Табала // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. 3-тє вид., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2015. – С. 134–135 : фот.

Сергій Табала: «Я мрію про шляхетну і горду країну…» // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 98 : фот.

Сергій Олександрович Табала // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 148–149 : фот.

Білозерська О. Кіборг Джміль, або «По чім халва на Пришибі»? / О. Білозерська, М. Ключова // Героям слава! : розповіді для дітей про героїв фронту і тилу. – Київ : Мамине сонечко, 2016. – С. 34–37.

Сергій Табала: «Я мрію про шляхетну і горду країну…» // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 113 : фот.

Луценко О. З дитинства грався в козаків // Сумщина в боротьбі : біографії, історії, спогади / Р. Коваль, В. Моренець, Ю. Юзич. – Київ : Історичний клуб «Холодний Яр» ; «Орієнтир», 2017. – С. 470–471 : фот. – (Сер. «Видатні українці» ; Кн. 9).

У періодиціБаркова Л. Прощай, «Сєвєр»! // Сумщина. – 2014. – 12 листоп. (№ 45). – С. 1, 2.Пам’яті 18-річного сумчанина, захисника України С. Табали.Голуб Т. «Кіборг» Небесної Сотні : 10 листопада Суми прощались із

безстрашним «Сєвєром», легендарним захисником Донецького аеропорту Сергієм Табалою // Панорама. – 2014. – 12–19 нояб. (№ 46). – С. А2, А8.

19

Суми всім містом прощалися із загиблим 18-річним «кіборгом» і всіяли площу квітами // Українське слово (Київ). – 2014. – 12–18 листоп. (№ 46). – С. 5.

В Сумах похоронили 18-летнего защитника Донецкого аэропорта // Данкор. – 2014. – 12 нояб. (№ 46). – С. А3 : фот.

Вертіль О. Прощавай, кіборгу «Сєвєр»! // Урядовий кур’єр. – 2014. – 21 листоп. (№ 217). – С. 9.

Сумчани провели в останню путь земляка – наймолодшого захисника Донецького аеропорту 18-річного С. Табалу.

«Сєвєр» – почесний громадянин Сум // Україна молода. – 2014. – 24 груд. (№ 192). – С. 3.

«Север» стал Почетным гражданином города // Ваш шанс. – 2014. – 24 дек. (№ 52). – С. 19а.

Тисячник М. Сергій Табала отримав нагороду // Сумщина. – 2016. – 20 січ. (№ 3). – С. 2.

Загиблого бійця 5-го окремого батальйону добровольчого українського корпусу «Правий сектор» С. Табалу було нагороджено орденом «Народний Герой України» (посмертно).

Тисячник М. У Сумах пропонують назвати вулицю іменем Сергія Табали // Сумщина. – 2016. – 27 січ. (№ 4). – С. 14.

Чернов В. Ми нарешті перемогли // Голос України. – 2016. – 27 січ. (№ 14). – С. 6.

Недоліки правового трактування стали перепоною сім’ї загиблого бійця «Правого сектору» С. Табали при отриманні встановлених виплат.

Чернов В. Наймолодший кіборг став Героєм України // Голос України. – 2016. – 23 листоп. (№ 223). – С. 4.

Попова М. «Я мрію про шляхетну й горду країну…» // Сумщина. – 2016. – 24 листоп. (№ 47). – С. 8.

Зірка Героя України – рідним Сергія Табали («Сєвєра») // Сумщина. – 2016. – 8 груд. (№ 49). – С. 1.

Відбулось офіційне вручення «Золотої зірки» Героя України рідним загиблого воїна-добровольця С. Табали.

Чернов В. [Сумська СШ № 9, де навчався Герой України Сергій Табала, одержала в подарунок прапор, який загиблий 18-річний захисник Донецького аеропорту носив на собі під бронежилетом] // Голос України. – 2016. – 27 груд. (№ 248). – С. 1.

Попова М. Рідній школі – прапор Героя // Сумщина. – 2017. – 5 січ. (№ 1). – С. 2.

Сумській ЗОШ № 9 передали синьо-жовтий прапор Героя України, «кіборга» С. Табали.

Україна вшановує «кіборгів» // Сумщина. – 2018. – 18 січ. (№ 3). – С. 1 : фот.16 січня – неофіційна пам’ятна дата оборони Донецького аеропорту, серед

захисників якого був С. Табала.

Увічнення пам’яті

20

Про перейменування топонімів м. Суми : розпорядження міського голови м. Суми від 19 лютого 2016 р. № 43-Р // Офіційний вісник Сумської міської ради. № 140 від 01 березня 2016 року. – Суми, 2016. – С. 20–21.

Вулицю Паризької Комуни перейменовано на вулицю Сергія Табали (Сєвера).

***

Вертіль О. У Сумах вшанували наймолодшого «кіборга» // Урядовий кур’єр. – 2015. – 3 лют. (№ 19). – С. 16.

На приміщенні Сумської ЗОШ № 9 відкрито меморіальну дошку на честь її колишнього учня С. Табали.

Федорина А. Орієнтація – «Сєвєр» : пам’ять про земляка-«кіборга» увічнить молодіжний табір його імені // Україна молода. – 2015. – 9 лип. – С. 3.

Ісіпчук Н. «Не плачте! Хлопці цього не хотіли б!» // Сумщина. – 2015. – 23 груд. (№ 48). – С. 5.

В музеї Сумського хіміко-технологічного центру ПТО відкрили експозиційний стенд «Слава солдату-герою», присвячений загиблим в зоні АТО С. Табалі та Р. Андрі.

Сикорский А. Один из «киборгов» // Панорама. – 2015. – 23–30 дек. (№ 52). – С. А5.

У м. Суми пройшов захід пам’яті захисника України С. Табали.Под Киевом установили памятник сумскому «киборгу» // ДС-экспресс. –

2016. – 31 авг. (№ 35). – С. 2.В с. Святопетрівське Київської області встановили пам’ятник добровольчим

батальонам, прообразом став сумчанин С. Табала.Чернов В. Сергію дісталося стільки слави, що вистачило б на десятьох /

В. Чернов // Голос України. – 2017. – 18 листоп. (№ 215). – C. 9.Про сумчанина Сергія Табалу на псевдо «Сєвєр» – наймолодшого захисника

Донецького аеропорту, котрий загинув у цій твердині 18-річним. На фото: П. Порошенко вручає бабусі Людмилі Шепотько посмертну нагороду онука «Золоту Зірку» Героя України. Є незвичайне фото С. Табали.

III. Почесні громадяни м. Суми

Абрютін Сергій Миколайович(08.04.1983 – 29.12.2014)

солдат

Уродженець с. Ходине Глухівського району.Закінчив середню школу у м. Глухів, вивчився на тракториста. В армії служив

зв’язківцем. Після розформування частини працював у Глухівському лісгоспі, в 2005 р. пішов працювати у міліцію.

21

4 роки був у патрульно-постовій службі сумської міліції, нагороджений іменним годинником за відмінну службу. 2009 р. Сергій змушено покинув ряди міліції. Працював охоронцем у Сумах, їздив на заробітки до Москви, повернувшись, влаштувався вантажником.

З квітня 2014 р. – в складі батальйону патрульної служби «Суми», снайпер 1-ї штурмової роти.

Під час війни – заступник командира бойової машини, навідник-оператор 93-ї окремої механізованої бригади.

З жовтня 2014 р. – на фронті. Ніс службу на блокпостах, змінював побратимів у терміналі Донецького аеропорту. Загинув 29 грудня 2014 р. в бою з російськими збройними формуваннями, що напали на позиції українських вояків в районі селища Піски (Ясинуватський район) під м. Донецьк.

Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 04 червня 2015 року № 311/2015 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 15 (03.07.2015). – Ст. 991.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Абрютіна Сергія Миколайовича (посмертно) – солдата.

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Абрютіну С. М. : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 21-ї сесії від 22 лютого 2017 р. № 1757-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 158 від 03 квітня 2017 року, ч. 2. – Суми, 2017. – С. 274.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу.

У книгахСергій Абрютін: «кіборг» із Пісків // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту

Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 4 : фот.Сергій Абрютін: «кіборг» із Пісків // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО.

Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левків-ська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 5 : фот.

Сергій Абрютін: «кіборг» із Пісків // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 6 : фот.

У періодиціУ Сумах поховали бійця // Ярмарок. – 2015. – 8 січ. (№ 2). – С. 2.Муковоз Т. Прощання з Героєм // Глухівщина (Глухів). – 2015. – 10 січ. (№ 2). –

С. 1: фот.

22

Сумчане проводили в последний путь героя-земляка // ДС-экспресс. – 2015. – 14 янв. (№ 2). – С. 2.

В Сумах пять семей героев, погибших в зоне АТО, получили ордена // ДС-экспресс. – 2015. – 2 сент. (№ 35). – С. 1.

Орденом «За мужність» III ступеня нагороджені С. Абрютін , М. Ніколаєнко, І. Завальний, О. Калюжний, Ю. Вєтров.

Сикорский А. В первый класс без папы // Панорама. – 2016. – 7–14 сент. (№ 37). – С. А11.

Присвячено родинам загиблих бійців С. Куценка та С. Абрютіна .Почесне звання – посмертно // Глухівщина. – 2017. – 28 лют. (№ 15). – С. 1.В Сумах стало на одного почетного гражданина больше // ДС-экспресс. –

2017. – 1 марта (№ 9). – С. 2 : фот.

Увічнення пам’ятіМуковоз Т. У пам’ять про патріота України Сергія Абрютіна // Глухівщина. –

2015. – 11 квіт. (№ ). – С. 1.В с. Ходине Глухівського району відбулося відкриття меморіальної дошки на

честь загиблого у зоні АТО земляка С. М. Абрютіна.

Андра Руслан Романович(08.04.1994 – 03.09.2014)

сержант

Народився у м. Суми. Закінчив сумську ЗОШ № 24, потім – Сумський хіміко-технологічний ліцей. 2011 р. призваний до лав Збройних сил України, служив у м. Київ зв’язківцем, водієм, демобілізувався сержантом. Працював слюсарем на ПАТ «Сумихімпром» у цеху гранульованого суперфосфату, вступив на заочне навчання до Сумського державного університету на відділення «інженерна механіка».

Мобілізований у березні 2014 р., служив водієм автомобіля зв’язку 27-го реактивного артилерійського полку.

В липні автомобіль Руслана потрапив у засідку; в ході бою двох терористів було полонено, з розстріляної ними легкової автівки врятовано двох маленьких дівчаток.

3 вересня 2014 р. загинув під час нічного обстрілу з території РФ із реактивної системи залпового вогню «Смерч» базового табору 27-го полку під м. Старобільськ.

16 вересня 2014 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.

Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

Бібліографіядив. також розділ «1.1. Артилеристи 9-ї батареї

27-го Сумського реактивного артполку»

Нагородження

23

Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 14 (18.06.2015). – Ст. 939.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Андру Руслана Романовича (посмертно) – сержанта.

Про присвоєння звань «Почесний громадянин міста Суми» Лісовенку Д. І., Андрі Р. Р. та Куценку С. В. : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 2-ї сесії від 02 грудня 2015 року № 15-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. –№ 136 від 23 грудня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 63.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу присвоїти звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).

У книгахРуслан Андра: вірний обов’язку // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту Є.

Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 6 : фот.Руслан Андра: вірний обов’язку // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО.

Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 7 : фот.

Руслан Романович Андра // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 160–162 : фот.

Руслан Андра: вірний обов’язку // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 8 : фот.

У періодиціПрезидент наградил военнослужащих Сумского артполка (посмертно) // ДС-

экспресс. – 2015. – 10 июня (№ 23). – С. 1.Р. Андру – орденом «За мужність» III ступеня.В Сумах стало на три почетных гражданина больше // ДС-экспресс. – 2015. –

9 дек. (№ 49). – С. 2.Власова И. Навеки молодые // Панорама. – 2015. – 16–23 дек. (№ 51). – С. А2 :

фот.Звання «Почесний громадянин м. Суми» (посмертно) присвоєно загиблому в

АТО сумчанину Руслану Романовичу Андрі.Ісіпчук Н. «Не плачте! Хлопці цього не хотіли б!» // Сумщина. – 2015. –

23 груд. (№ 48). – С. 5.В музеї Сумського хіміко-технологічного центру ПТО відкрили

експозиційний стенд «Слава солдату-герою», присвячений загиблим в зоні АТО С. Табалі та Р. Андрі.

Заради життя // Панорама. – 2017. – 11–18 окт. (№ 42). – С. А1, А7: фот.

24

Аніщенко Олександр Григоровичдив. розд. «I. Герої України.

Народні Герої України»

Атаманюк Роман Олександрович(15.02.1990 – 28.05.2015)

солдат

Народився у м. Суми.Навчався в математичному класі Олександрівської гімназії (нині класична

гімназія) м. Суми, яку закінчив у 2007 р. Вступив до Сумського державного університету на факультет економіки та менеджменту, кафедра фінансів. У 2012 р. захистив дипломну роботу на ступінь «магістр» англійською мовою. Був студентським активістом: організовував та брав участь в наукових, спортивних та громадських заходах.

Після завершення навчання в університеті переїхав до Києва, де працював за своєю спеціальністю – фінансовим аналітиком у службі фінансового планування та контролінгу фінансового департаменту корпорації «Артеріум».

Активіст українського націоналістичного руху, член Студентського братства Сумщини та почесний член (посмертно) Молодіжного націоналістичного конгресу. Був вихованцем патріотичного наметового табору «Січ», потім – одним із головних організаторів та відповідальних за проведення на Сумщині дитячого наметово-патріотичного табору Молодіжного націоналістичного конгресу «Коловрат», на якому в 2012 і 2014 роках виконував роль «бунчужного».

Учасник Революції Гідності. Був затриманий при зачистці 10 грудня силами міліції барикади на Грушевського, проте невдовзі був звільнений.

Входив до складу 14-ї сотні Самооборони Майдану «Вільні Люди».Наприкінці серпня 2014 р. Роман став добровольцем батальйону «Айдар». За

його словами, близько двох місяців перебував у м. Щастя, чекаючи на бойові дії.Прийнявши рішення змінити батальйон, опинився в «Донбасі» і пройшов

навчання під м. Дніпро. Саме там він познайомився зі своїми майбутніми бойовими побратимами, з якими разом перейшов у 93-ю бригаду ЗСУ, служив в 6-й роті на посаді стрільця. Після бою під Донецьким аеропортом, його роту передислокували у с. Водяне.

28 травня 2015 р. поблизу Донецького аеропорту, у с. Опитне, почався мінний обстріл. І хоч Роман не повинен був перебувати на позиції, він пішов замість хлопця, який не міг їхати на вогневі. В окоп потрапила міна, від якої Роман загинув.

Похований на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.

Нагородження

25

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%C2%AB%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%C2%BB_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%84'%D1%94%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/93-%D1%82%D1%8F_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0_(%D0%97%D0%A1%D0%A3)

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%B0%D1%81_(%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80_(%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%83%D0%BC

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82

Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 13 серпня 2015 року № 473 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 20 (03.09.2015). –Ст. 1181.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Атаманюка Романа Олександровича (посмертно) – солдата.

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Атаманюку Р. О. : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 53-ї сесії від 13 серпня 2015 року № 4672-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 131 від 20 серпня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 150–151.


У книгахРоман Атаманюк // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста

Суми. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2015. – С. 139–140 : фот.

Роман Атаманюк: йому завжди боліло за країну // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 10 : фот.

Роман Олександрович Атаманюк // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-е вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 153 : фот.

Роман Атаманюк: йому завжди боліло за країну // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 11 : фот.

У періодиціГолуб Т. З когорти Лицарів Духу // Панорама. – 2015. – 3–10 июня (№ 23). –

С. А2.Пам’яті сум’янина Р. Атаманюка.Федорина А. Чи просто прищеплювати патріотизм? : нарікаючи на підсумки

мобілізації, держава забуває відзвітувати, чи все робить для своїх захисників // Україна молода. – 2015. – 10 черв. – С. 6.

Про сумчан – учасників АТО та волонтерів, зокрема, про Р. Атаманюка – добровольця «Айдару».

Акіменко А. «Еталон моральних якостей і твердості характеру»: 25-річний Роман Атаманюк ціною власного життя врятував товариша… // День (Київ). – 2015. – 14 лип. (№ 122). – С. 10.

Роман Атаманюк награжден орденом посмертно // ДС-экспресс. – 2015. – 19 авг. (№ 33). – С. 5.

Нагородження орденом «За мужність» III ступеня.

26

Увічнення пам’ятіПро перейменування топонімів м. Суми : розпоряд-ження міського голови м.

Суми від 19 лютого 2016 р. № 43-Р // Офіційний вісник Сумської міської ради. № 140 від 01 березня 2016 року. – 2016. – С. 20–21.

Вулицю 40 років Жовтня перейменовано на вулицю Романа Атаманюка.

Бей Віталій Миколайович(04.12.1983 – 03.09.2014)

старший лейтенант

Командир взводу 9-ї реактивної артилерійської батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних сил України.

Народився в м. Сєверодвінськ Архангельської області (нині – Російська Федерація). У 2000 р. закінчив загальноосвіт-ню школу № 17 м. Суми.

З 2000 р. – у Збройних Силах України. В 2004 р. закінчив з відзнакою Військовий двічі Червонопрапорний інститут ракетних військ і артилерії ім. Богдана Хмельницького Сумського державного університету (м. Суми) за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів Сухопутних військ».

З 2004 по 2005 р. служив на посаді командира мінометного взводу мінометної батареї 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А0281, м. Житомир). Через деякий час залишив військову службу і був звільнений у запас.

У 2007 р. закінчив Сумський державний університет за напрямом підготовки «Енергетика» та здобув кваліфікацію бакалавра за фаховим спрямуванням «Енергетичний менеджмент».

Певний час працював у банку, потім – в Акціонерному товаристві «Технологія» м. Суми.

В березні 2014 р. мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив в 9-й реактивній артилерійській батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1476, м. Суми).

З літа 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.3 вересня 2014 р. біля с. Побєда Новоайдарського району Луганської області з

території Російської Федерації був обстріляний з реактивної системи залпового вогню «Смерч» базовий табір 27-го реактивного артилерійського полку. В результаті обстрілу загинуло 15 військовослужбовців, серед них і Віталій Бей.


Бібліографія див. також розділ «1.1. Артилеристи 9-ї батареї 27-го

Сумського реактивного артполку»

27

НагородженняПро відзначення державними нагородами України : указ Президента України

від 23 травня 2015 року № 282/2015 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 14 (18.06.2015). – Ст. 939.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом Богдана Хмельницького III ступеня Бея Віталія Миколайовича (посмертно) – старшого лейтенанта.

Про присвоєння звань «Почесний громадянин міста Суми» : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 9-ї сесії від 30 березня 2016 року № 487-МР // Інформаційний портал Сумської міської ради: веб-сайт. – Суми, 2016. – 31 берез. – Режим доступу: https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2016-mr.html, вільний (дата звернення 10.04.18). – Назва з екрана.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу присвоїти звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно) Бею Віталію Миколайовичу.

У книгахВіталій Бей: жив заради інших // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту

Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 8 : фот.Віталій Бей: він жив заради інших // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО.

Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 12 : фот.

Віталій Миколайович Бей // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-е вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 168–170 : фот.

Віталій Бей: він жив заради інших // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 14 : фот.


экспресс. – 2015. – 10 июня (№ 23). – С. 1.В. Бея нагороджено орденом Б. Хмельницького III ступеня.Сумы почтили своих героев-артиллеристов: по ходатайству командования 27-ой

Сумской реактивной артиллерийской бригады // ДС-экспресс. – 2016. – 6 апр. (№ 14). – С. 5 : фот.

Про присвоєння В. Бею звання «Почесний громадянин міста Суми» і нагородження орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Увічнення пам’ятіВідкриття меморіальної дошки // Комунальна установа Сумська

спеціалізована школа І-ІІІ ступеня № 17, м. Суми, Сумська область : сайт. – Текст. дані та фот. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/cch17sumy/vihovna-

28

https://sites.google.com/site/cch17sumy/vihovna-dialnist/vidkritta-memorialnoie-doski

https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2016-mr.html


dialnist/vidkritta-memorialnoie-doski, вільний (дата звернення 10.04.18). – Назва з екрана.

19 травня 2016 р. в м. Суми на фасаді будівлі загально-освітньої школи № 17 (проспект Михайла Лушпи, 18), де навчався Віталій Бей, було відкрито меморіальну дошку.

Братушка Олексій Сергійовичдив. розд. «I. Герої України.


Гольченко Ігор Іванович(16.10.1996 –14.02.2015)

солдат

Український військовий, солдат окремого загону спецпризначення «Азов». Позивний «Ернесто».

Народився в м. Суми. З 2003 р. навчався в Сумській загальноосвітній школіІ-ІІІ ступенів № 22. Базову загальну середню освіту отримав у 2012 р.

По закінченні 9-го класу вступив до Сумського будівельного коледжу. Провчившись там 2 роки, повернувся до навчання в школу (ССШ № 7). Незабаром переїхав до Автономної Республіки Крим, де навчався в Сімферопольській школі. Проте, після анексії Криму, у березні 2014 р., Ігор Гольченко повертається до м. Суми й продовжує навчання в 11 класі ЗОШ № 22. Випускник 2014 р.

З настанням повноліття Ігор Гольченко був зарахований добровольцем до полку «Азов». Після проходження тренувань 19 грудня 2014 р. відправлений в зону АТО.

18-річний боєць полку особливого призначення «Азов» із позивним «Ернесто» загинув 14 лютого 2015 р. біля селища Широкине Донецької області. Під час обстрілу, вже будучи пораненим кількома кулями, накрив собою бойового побратима і врятував його ціною власного життя.

Похований на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми. У вересні 2015 р. нагороджений почесним знаком «Маріуполь. Відстояли-

перемогли» (посмертно).Бібліографія

НагородженняПро відзначення державними нагородами України військовослужбовців

Національної гвардії України : указ Президента України від 25 березня 2015 року № 176 // Офіцій-ний вісник Президента України. – 2015. – № 10 (20.04.2015). – Ст. 588.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагородити орденом «За мужність» III ступеня Гольченка Ігоря Івановича (посмертно) – солдата.

29

https://sites.google.com/site/cch17sumy/vihovna-dialnist/vidkritta-memorialnoie-doski

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Гольченку І. І. : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 54-ї сесії від 29 вересня 2015 року № 4829-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 133 від 30 вересня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 149.

За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу.

У книгахІгор Гольченко: «Час не «вболівати», а воювати…» // Героям слава : книга

пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 33 : фот.

Ігор Іванович Гольченко // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-е вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 155–156 : фот.

Ігор Гольченко: «Час не «вболівати», а воювати…» // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 35 : фот.

У періодиціВ Донбассе погибли двое сумчан // ДС-экспресс. – 2015. – 18 февр. (№ 7). – С. 2.В боях під Дебальцевим загинули І. Гольченко і Д. Лісо-венко.Голуб Т. Три чорні звістки // Панорама. – 2015. – 18–25 февр. (№ 8). – С. А2 :

фот.За минулий тиждень на Східному фронті загинули сумчани Д. Лісовенко,

І. Гольченко та глухівчанин О. Комаров.В Сумах попрощались с 18-летним героем АТО // ДС-экспресс. – 2015. –

25 февр. (№ 8). – С. 2.В Сумах стало двумя почетными гражданами больше // ДС-экспресс. – 2015. –

30 сент. (№ 39). – С. 3.Звання «Почесний громадянин міста Суми» присвоєно 18-річному бійцю АТО

І. Гольченку, який воював у добровольчому полку «Азов» і загинув біля с. Широкине Донецької області.

Белая С. Корректировка временем // Панорама. – 2015. – 7–14 окт. (№ 41). – С. А2 : фот.

За рішенням Сумської міськради звання «Почесний громадянин міста Суми» присвоєно Ігорю Гольченку.

Овчаренко Е. Невигадані історії про війну: 19 правдивих історій про тих, кого війна змусила захищати свою родину, відстоювати себе та боротися за самостійність нашої держави, представлені на виставці «Історії війни», що наразі

30

працює у Національному музеї історії України // Слово Просвіти (Київ). – 2016. – 28 січ.–3 лют. (№ 4). – С. 9.

Є відомості про І. Гольченка.


I-III ступенів № 22, м. Суми, Сумської області імені Ігоря Гольченка, зміну її найменування та внесення змін до Статуту навчального закладу : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 30-ї сесії від 27 вересня 2017 р. № 2573-МР // Інформаційний портал Сумської міської ради : веб-сайт. – Режим доступу: https://docs.google.com/viewer?url=http://smr.gov.ua/images/documents/Rishennia/Sesii/2017/27-09-17/2573/Pro_prisvoenna_KU_ZOS_No22_imeni_Golcenka.doc&embedded=true, вільний (дата звернення 10.04.18). – Назва з екрана.

***[Пам’ять об Эрнесте] // Панорама. – 2015. – 21–28 окт. (№ 43). – С. А3 : фот.На фасаді школи № 22 встановлено меморіальну дошку сумчанину

І. Гольченку.Сумской школе № 22 присвоили имя Игоря Гольченко // ДС-экспресс. – 2017. –

4 окт. (№ 40). – С. 5.

Завальний Ігор Юрійович(03.06.1992 – 03.09.2014)

старший солдат

Народився у с. Симонівка Сумського району. Закінчив «дев’ятирічку» у с. Великі Вільми та Терешківську загальноосвітню школу.

У селі роботу важко знайти, тож Ігор разом з дружиною переїхали до м. Суми. Працював зварювальником-котельником на ПАТ «Сумське НВО».

24 березня 2014 р. Ігоря Завального, котрий свою строкову службу відслужив солдатом внутрішніх військ у Кіровограді (нині Кропивницький), мобілізували до 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Спочатку 9 батарея була в «учебці» під Ромнами, згодом – на місці дислокації на Чернігівщині, а 9 липня 2014 р. сумчани-артилеристи вирушили у зону проведення АТО.

Величезний базовий табір 27-го артилерійського полку та інших військових формувань тривало стояв поблизу с. Побєда Новоайдарського району Луганської області, на незначній відстані від кордону з РФ. Тому й став бажаною мішенню для ворога. 3 вересня 2014 р., як переповідають хлопці, які вижили, позиції артилеристів – бліндажі й ангари із технікою накрив смертельний вогонь російських «смерчів». Ігор Завальний був саме у тому бліндажі, в який влучив заряд. Усі, хто був в укритті, в секунду загинули від спопеляючої температури.

Поховали Героя на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.

Бібліографія див. також розділ

31

https://docs.google.com/viewer?url=http://smr.gov.ua/images/documents/Rishennia/Sesii/2017/27-09-17/2573/Pro_prisvoenna_KU_ZOS_No22_imeni_Golcenka.doc&embedded=true



«1.1. Артилеристи 9-ї батареї 27-го Сумського реактивного артполку»



За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіалної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Завального Ігоря Юрійовича (посмертно) – старшого солдата.

Про присвоєння звань «Почесний громадянин міста Суми» : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 9-ї сесії від 30 березня 2016 року № 487-МР // Інформаційний портал Сумської міської ради : веб-сайт. – Суми, 2016. – 31 берез. – Режим доступу: https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2016-mr.html, вільний (дата звернення 10.04.18). – Назва з екрана.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу присвоїти звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно) Завальному Ігорю Юрійовичу.

У книгахІгор Завальний: у снах він посміхається дружині // Вічна пам’ять Героям! /

авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 20 : фот.Ігор Завальний: у снах він посміхається дружині // Героям слава : книга


Ігор Юрійович Завальний // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-е вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 173–174 : фот.

Ігор Завальний: у снах він посміхається дружині // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 48 : фот.

У періодиціКіріченко Д. Герої не вмирають! // Фрунзенець (Суми). – 2014. – 17 верес.

(№ 36). – 17 верес. (№ 36). – С. 1.Найкращих забирають небеса // Вперед (Суми). – 2015. – 29 трав. (№ 19). –

С. 3.Життєвий і бойовий шлях молодшого сержанта І. Ю. Завального.Ігоря Завального, який загинув, боронячи рідну землю, Президент України

нагородив орденом «За мужність» III ступеня посмертно // Фрунзенець. – 2015. – 10 черв. (№ 22). – С. 1.

32


В Сумах пять семей героев, погибших в зоне АТО, получили ордена // ДС-экспресс. – 2015. – 2 сент. (№ 35). – С. 1.

Орденом «За мужність» III ступеня нагороджені С. Абрютін, М. Ніколаєнко, І. Завальний , О. Калюжний, Ю. Вєтров.

Сумы почтили своих героев-артиллеристов: по ходатайству командования 27-й Сумской реактивной артиллерийской бригады // ДС-экспресс. – 2016. – 6 апр. (№ 14). – С. 5 : фот.

Присвоєння молодшому сержанту І. Завальному звання «Почесний громадянин міста Суми» та нагородження орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Почесний посмертно // Вперед. – 2016. – 8 квіт (№ 14). – С. 3: фот.І. Завальному присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».Дрозд О. Війна не дозволила насолодитися батьківством // Сумський

машинобудівник (Суми). – 2016. – 23 серп. (№ 30). – С. 1.

Увічнення пам’ятіУвіковічили імена полеглих героїв-земляків // Вперед. – 2015. – 5 верес. (№

31). – С. 2 : фот.В с. Великі Вільми Сумського району на фасаді будівлі загальноосвітньої

школи, де навчався Ігор Завальний, встановлено меморіальну дошку.В Сумах открыли «мемориальную аллею» в честь погибших бойцов АТО //

ДС-экспресс. – 2016. – 11 мая (№ 19). – С. 4.На базі ДПТНЗ «Сумський центр професійно-технічної освіти» відбулося

відкриття меморіальних дошок захисникам України: С. Палешку, І. Завальному , А. Кузякову, М. Нікола-єнку, Д. Лісовенку.

Кіріченко Д. Аби пам’ять жила… : СЦПТО відкрили меморіальний комплекс бійцям АТО // Сумський машинобудівник. – 2016. – 18 трав. (№ 17). – С. 2.

Відкриття меморіального комплексу бійцям АТО – випускникам Сумського центру професійно-технічної освіти: С. Палешку, І. Завальному, А. Кузякову, М. Ніколаєнку, Д. Лісовенку.

Калюжний Олексій Володимирович(09.10.1989 – 03.09.2014)

молодший сержант

Народився в м. Суми. Закінчив Сумську спеціалізовану школу № 25, потім – Сумський професійний ліцей харчових технологій та торгівлі. Відбув строкову службу в армії.

У березні 2014 р. був мобілізований. Молодший сержант Олексій Калюжний потрапив у зону проведення АТО у 2014 р. – за списком перших мобілізованих. Якнайскоріше хотів повернутися додому, адже восени планував одружитися. Та не судилося. Життя бійця обірвалося 3 вересня 2014 р. під час обстрілу з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч» базового табору 27-го Сумського реактивного артилерійського полку, розташованого поблизу с. Побєда Новоайдарського району Луганської області.

Поховали солдата на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.

33


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 // Офі-ційний вісник Президента України. – 2015. – № 17 (05.08.2015). – Ст. 1101.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Калюжного Олексія Володимировича (посмертно) – молодшого сержанта.

Про присвоєння звань «Почесний громадянин міста Суми» : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 9-ї сесії від 30 березня 2016 року № 487-МР // Інформаційний портал Сумської міської ради : веб-сайт. – Текст. дані. – Суми, 2016. – 31 берез. – Режим доступу: https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2016-mr.html, вільний (дата звернення 10.04.18). – Назва з екрана.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу присвоїти звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно) Калюжному Олексію Володимировичу.

У книгахОлексій Калюжний: виконав обов’язок до кінця // Героям слава : книга


Олексій Володимирович Калюжний // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 175–176 : фот.

Олексій Калюжний: виконав обов’язок до кінця // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 49 : фот.

У періодиціВ Сумах проводили в последний путь бойца, погибшего на Луганщине

полгода назад // ДС-экспресс. – 2015. – 1 апр. (№ 13). – С. 2 : фот.Белая С. Навеки 20-летние // Панорама. – 2015. – 1–8 апр. (№ 14). – С. А2.Пам’яті О. Калюжного та М. Сусла.В Сумах пять семей героев, погибших в зоне АТО, получили ордена // ДС-

экспресс. – 2015. – 2 сент. (№ 35). – С. 1.О. Калюжного нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.Сумы почтили своих героев-артиллеристов: по ходатайству командования

27-ой Сумской реактивной артиллерийской бригады // ДС-экспресс. – 2016. – 6 апр. (№ 14). – С. 5 : фот.

34


Присвоєння О. Калюжному звання «Почесний громадя-нин міста Суми» та нагородження орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Увічнення пам’ятіІсіпчук Н. Школа сумує за своїми Героями // Сумщина. – 2015. – 16 верес.

(№ 34). – С. 3.О. Калюжному відкрито меморіальну дошку у сумській спеціалізованій школі

№ 25.Власова И. Чтобы помнили // Панорама. – 2015. – 16–23 сент. (№ 38). – С. А2.Встановлення О. Калюжному меморіальної дошки на фасаді сумської школи

№ 25.

Куценко Сергій Вікторович(04.12.1981–03.09.2014)

солдат

Народився в м. Суми.Пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України. Закінчив Сумське

училище професійної підготовки працівників міліції.З жовтня 2010 р. працював електрогазозварником в об’єднаному цеху

двоокису титану на ПАТ «Сумихімпром».В березні 2014 р. мобілізований як механік-водій-кранівник 9-ї реактивної

батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку. З літа 2014 р. перебував у складі підрозділу в зоні бойових дій.

3 вересня 2014 р. загинув під час обстрілу з території РФ із РСЗВ «Смерч» базового табору 27-го полку під Старобільськом – згорів зі своїм «Ураганом» в ангарі.

Похований на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.Бібліографія

див. також розділ «1.1. Артилеристи 9-ї батареї

27-го Сумського реактивного артполку»



За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Куценка Сергія Вікторовича (посмертно) – солдата.

Про присвоєння звань «Почесний громадянин міста Суми» Лісовенку Д. І., Андрі Р. Р. та Куценку С. В. : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 2-ї сесії

35

від 02 грудня 2015 року № 15-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 136 від 23 грудня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 63.


У книгахСергій Куценко: солдат, якого досі чекають вдома // Вічна пам’ять Героям! /

авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 26 : фот.Сергій Куценко: солдат, якого досі чекають вдома // Героям слава : книга


Сергій Вікторович Куценко // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 163–164 : фот.

Сергій Куценко: солдат, якого досі чекають вдома // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 67 : фот.


экспресс. – 2015. – 10 июня (№ 23). – С. 1.С. Куценка – орденом «За мужність» III ступеня.В Сумах стало на три почетных гражданина больше // ДС-экспресс. – 2015. –

9 дек. (№ 49). – С. 2.Присвоєння С. Куценку звання «Почесний громадянин міста Суми».Власова И. Навеки молодые // Панорама. – 2015. – 16–23 дек. (№ 51). – С. А2 :

фот.Присвоєння С. Куценку звання «Почесний громадянин міста Суми»

(посмертно).Сикорский А. В первый класс без папы // Панорама. – 2016. – 7–14 сент.

(№ 37). – С. А11.Присвячено родинам загиблих бійців С. Куценка та С. Абрютіна.

Лісовенко Дмитро Іванович(25.12.1982 –12.02.2015)

солдат

Лісовенко Дмитро Іванович – командир відділення – командир бойової машини піхоти 1-ї роти 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої гвардійської танкової Криворізької орденів Червоного Прапора і Суворова бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.

Народився в м. Суми. У 2000 р. закінчив сумську загаль-ноосвітню школу-гімназію № 7 (нині – спеціалізована школа № 7 імені Максима Савченка), у 2001 р. –

36

https://ukraine-memorial.org/ua/biography/savchenko-maksim-sergiyovich/

професійно-технічне училище № 2 імені Героя Радянського Союзу О. О. Ройченка (нині – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Сумський центр професійно-технічної освіти»).

У 2001–2003 рр. проходив строкову військову службу в 30-й гвардійській танковій Новоград-Волинській Рівненській орденів Червоного Прапора і Суворова дивізії 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України (місто Новоград-Волинський Житомирської області).

З 8 липня 2003 р. по 22 вересня 2008 р. працював слюсарем-ремонтником, з 22 вересня 2008 р. по 19 листопада 2012 р. – майстром дільниці 1-ї групи, з 19 листопада 2012 р. – старшим майстром дільниці 1-ї групи цеху № 22 Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання».

У 2010 р. заочно закінчив Сумський державний університет за спеціальністю «Економіка підприємства».

22 серпня 2014 р. мобілізований до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив на посаді водія-механіка 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» Дніпропетровської області (з листопада 2014 р. – 40-й окремий мотопіхотний батальйон 17-ї окремої гвардійської танкової Криворізької бригади Сухопутних військ).

З осені 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.Через деякий час призначений на посаду командира відділення – командира

бойової машини піхоти 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої гвардійської танкової Криворізької орденів Червоного Прапора і Суворова бригади Сухопутних військ Збройних сил України.

12 лютого 2015 р. солдат Лісовенко загинув у результаті мінометного обстрілу російсько-терористичними угрупуваннями позиції українських військових поблизу с. Новогригорівка Артемівського (нині Бахмутського) району Донецької області в ході боїв за м. Дебальцеве Донецької області.

Похований 6 березня 2015 р. на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України».


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 04 червня 2015 року № 311 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 15 (03.07.2015). – Ст. 991.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Лісовенка Дмитра Івановича (посмертно) – солдата.

Про присвоєння звань «Почесний громадянин міста Суми» Лісовенку Д. І. , Андрі Р. Р. та Куценку С. В. : рішення Сумської міської ради VII скликання II сесії від 02 грудня 2015 року № 15-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 136 від 23 грудня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 63.


37

У книгахДмитро Лісовенко: він завжди й у всьому був першим // Героям слава : книга


Дмитро Іванович Лісовенко // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 165–167 : фот.

Дмитро Лісовенко: він завжди й у всьому був першим // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 71 : фот.

У періодиціВ Донбассе погибли двое сумчан // ДС-экспресс. – 2015. – 18 февр. (№ 7). – С. 2.В боях під Дебальцевим загинули І. Гольченко і Д. Лісовенко .Голуб Т. Три чорні звістки // Панорама. – 2015. – 18–25 февр. (№ 8). – С. А2 :

фот.За минулий тиждень на Східному фронті загинули сумчани Д. Лісовенко ,

І. Гольченко та глухівчанин О. Комаров.Кіріченко Д. «Дмитро так любив життя…»: колектив фрунзенців втратив ще

одного свого Героя // Фрунзенець. – 2015. – 25 лют. (№ 7). – С. 1, 2.Сумы попрощались с погибшим в АТО героем // ДС-экспресс. – 2015. –

11 марта (№ 10). – С. 2.В Сумах стало на три почетных гражданина больше // ДС-экспресс. – 2015. –

9 дек. (№ 49). – С. 2.2 грудня на засіданні сесії Сумської міськради прийнято рішення про

присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» загиблому в зоні АТО сумчанину Д. Лісовенку.

Власова И. Навеки молодые // Панорама. – 2015. – 16–23 дек. (№ 51). – С. А2 : фот.

Звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно) присвоєно загиблому в АТО сумчанину Дмитру Лісовенку.

Дрозд О. Золоті руки майстра, що рятували життя // Сумський машинобудівник. – 2016. – 23 серп. (№ 30). – С. 2 : фот.

Вшанування пам’ятіКіріченко Д. «Бувай, татку…» : у цеху № 22 встановили меморіальну дошку на

честь загиблого Героя Дмитра Лісовенка // Фрунзенець. – 2015. – 22 лип. (№ 28). – С. 1.ПАТ «СМНВО».Вертіль О. Героїв увічнили в меморіальних дошках // Урядовий кур’єр. –

2015. – 30 лип. (№ 137). – С. 12.Відкриття меморіальної дошки Д. Лісовенку.

38

В Сумах открыли «мемориальную аллею» в честь погибших бойцов АТО // ДС-экспресс. – 2016. – 11 мая (№ 19). – С. 4.

На базі ДПТНЗ «Сумський центр професійно-технічної освіти» відбулося відкриття меморіальних дошок захисникам України: С. Палешку, І. Завальному, А. Кузякову, М. Ніколаєнку, Д. Лісовенку.

Кіріченко Д. Аби пам’ять жила… : СЦПТО відкрили меморіальний комплекс бійцям АТО // Сумський машинобудів-ник. – 2016. – 18 трав. (№ 17). – С. 2.

Відкриття меморіального комплексу бійцям АТО – випускникам Сумського центру професійно-технічної освіти, в т. ч. Д. Лісовенку.

Маслянка Віталій Іванович(23.02.1972 – 31.07.2016)

сержант

Народився в с. Піщане (Сумська міська рада) (за ін. даними – м. Кокчетав Казахської РСР) в сім’ї робітників. У 1981 р. сім’я переїхала до м. Суми, де Віталій пішов навчатися до Сумської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. № 19, яку закінчив у 1987 р. Цього ж року вступив до Сумського професійно-технічного училища № 24, після закінчення отримав спеціальність «Кравець чоловічого верхнього одягу».

24 листопада 1990 р. був призваний до армії. Частину служби проходив на Кавказі у складі військової частини 3642 (мотострілецький загін особового призначення), а після проголошення Незалежності України був направлений до м. Київ, де і закінчував строкову службу в лавах Збройних Сил України.

З 1992 по 1996 рр. жив та працював у м. Київ, згодом переїхав до Автономної Республіки Крим, де до 2014 р. працював на хімічному заводі. Після окупації півострова повернувся до Сумської області. Весною 2014 р. добровольцем пішов до лав Збройних Сил України і в складі 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» брав активну участь в антитерористичній операції на сході України.

В квітні 2015 р. демобілізувався, а в липні 2015 р. знову пішов на фронт у складі 128-ї гірсько-піхотної окремої механізованої бригади. Загинув боєць 31 липня 2016 р. в районі Донецького аеропорту під час обстрілу опорного пункту від вибухової хвилі.

3 серпня 2016 р. похований на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 29 вересня 2016 року № 421/2016 // Офіційний вісник Президента України. – 2016. – № 28 (15.10.2016). – Ст. 663.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій

39

присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Маслянку Віталія Івановича (посмертно) – сержанта.

Про присвоєння звань «Почесний громадянин міста Суми» Маслянці В. І., Пархоменку С. Л. та Самосадову О. С. : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 15-ї сесії від 26 жовтня 2016 року № 1258-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 150 від 11 листопада 2016 року. – Суми, 2016. – С. 31.


У книгахВіталій Маслянка: прийняв удар на себе // Героям слава : книга пам’яті героїв

АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 75.

Запсенко О. Віталій Іванович Маслянка // Сумщина в боротьбі: біографії, історії, спогади / Р. Коваль, В. Моренець, Ю. Юзич. – Київ : Історичний клуб «Холодний Яр»; «Орієнтир», 2017. – С. 473 : фот. – (Сер. «Видатні українці» ; Кн. 9).

У періодиціСвітла пам’ять // Сумщина. – 2016. – 4 серп. (№ 31). – С. 10.У Піщаному попрощалися із захисником // Вперед. – 2016. – 5 серп. (№ 31). –

С. 1.В Сумах похоронили добровольца АТО // ДС-экспресс. – 2016. – 10 авг.

(№ 32). – С. 2.Власова И. Почетные посмертно // Панорама. – 2016. – 2–9 нояб. (№ 45). –

С. А2.Присвоєння В. Маслянці звання «Почесний громадянин міста Суми». Звання почесних громадян – загиблим АТОвцям // Сумщина. – 2016. –

3 листоп. (№ 44). – С. 2.Петренко М. Є така професія – Вітчизну захищати… // Сумщина. – 2016. –

8 груд. (№ 49). – С. 4.З нагоди Дня Збройних сил України батькам загиблого воїна В. Маслянки

вручено синів орден «За мужність» III ступеня.Сикорский А. Боль минувшего года: в первые дни очередного года

необъявленной войны на Украине вспомним жителей Сумщины, погибших в 2016 году // Панорама. – 2017. – 18–25 янв. (№ 4). – С. А8–А9 : фот.

Тарковська Н. Прийняв удар на себе, захищаючи побратимів // Панорама. – 2017. – 24–31 мая (№ 22). – С. А9 : фот.

Ніколаєнко Микола Михайлович(21.12.1993 –15. 01.2015)


40

Командир відділення механізованої роти 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, молодший сержант.

Народився в м. Суми. У 2010 р. закінчив спеціалізовану школу № 29 м. Суми, у 2012 р. – Сумський центр професійно-технічної освіти та здобув професію «Електрогазозварник. Слюсар із складання металевих конструкцій». З 2011 р. навчався на заочній формі навчання на юридичному факультеті Сумського державного університету.

З листопада 2012 по листопад 2013 р. проходив строкову військову службу в 179-му об’єднаному навчально-тренувальному центрі військ зв’язку Збройних Сил України (військова частина А3990, м. Полтава).

У 2014 р. мобілізований Сумським об’єднаним міським військовим комісаріатом до лав Збройних Сил України. Служив в 93-й окремій гвардійській механізованій Харківській двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1302, селище міського типу Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області).

З жовтня 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України. З 15 жовтня 2014 р. – учасник оборони нового терміналу Міжнародний аеропорт «Донецьк» та селища Піски Ясинуватського району Донецької області.

15 січня 2015 р. в ході бою з російсько-терористичними угрупуваннями поблизу селища Піски Ясинуватського району молодший сержант Ніколаєнко отримав осколкові поранення, від яких помер в цей же день в лікарні м. Артемівськ (нині Бахмут) Донецької області.

18 січня 2015 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.

У м. Суми 6 травня 2016 р. в холі Державного професійно-технічного навчального закладу «Сумський центр професійно-технічної освіти» (вулиця Олександра Шапаренка, 7) та 2 вересня 2016 р. на фасаді будівлі спеціалізованої школи № 29 (вулиця Заливна, 25), де навчався Микола Ніколаєнко, йому відкрито меморіальні дошки.



За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіалної цілості України, вірність військковій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Ніколаєнка Миколу Михайловича (посмертно) – молодшого сержанта.

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Ніколаєнку Н. М. : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 13-ї сесії від 28 вересня 2016 року № 1088-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 148 від 05 жовтня 2016 року. – Суми, 2016. – С. 53.

41

https://ukraine-memorial.org/ua/military-unit/93-tya-okrema-mehanizovana-harkivska-brigada-suhoputnih-viysk-zbroynih-sil-ukrayini-viyskova-chastina-a1302-selische-miskogo-tipu-cherkaske-novomoskovskogo-rayonu-dnipropetrovskoyi-oblasti/

https://ukraine-memorial.org/ua/military-unit/93-tya-okrema-mehanizovana-harkivska-brigada-suhoputnih-viysk-zbroynih-sil-ukrayini-viyskova-chastina-a1302-selische-miskogo-tipu-cherkaske-novomoskovskogo-rayonu-dnipropetrovskoyi-oblasti/


У книгахМикола Ніколаєнко: «кіборг» із аеропорту // Вічна пам’ять Героям! / авт.

проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 29 : фот.Микола Ніколаєнко: «кіборг» із аеропорту // Героям слава : книга пам’яті

героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 73 : фот.

Микола Ніколаєнко: «кіборг» із аеропорту // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 82 : фот.

У періодиціБондаренко С. Всем миром: Сумы попрощались с погибшим бойцом

Николаем Николаенко // Панорама. – 2015. – 21–28 янв. (№ 4). – С. А2.Марш мира в Сумах стал прощанием с погибшим в АТО 21-летним

сумчанином // ДС-экспресс. – 2015. – 21 янв. (№ 3). – С. 1.Попрощались с погибшим бойцом АТО // Ваш шанс. – 2015. – 21 янв. (№ 3). –

С. 12а.В Сумах пять семей героев, погибших в зоне АТО, получили ордена // ДС-

экспресс. – 2015. – 2 сент. (№ 35). – С. 1.Нагородження М. Ніколаєнка орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).Почетным гражданином Сум стал герой АТО // ДС-экспресс. – 2016. – 5 окт.

(№ 40). – С. 2 : фот.Україна вшановує «кіборгів» // Сумщина. – 2018. – 18 січ. (№ 3). – С. 1 : фот.16 січня – неофіційна пам’ятна дата оборони Донецького аеропорту, серед

захисників якого був М. Ніколаєнко.

Увічнення пам’ятіВ Сумах открыли «мемориальную аллею» в честь погибших бойцов

АТО // ДС-экспресс. – 2016. – 11 мая (№ 19). – С. 4.На базі ДПТНЗ «Сумський центр професійно-технічної освіти» відбулося

відкриття меморіальних дошок захисникам України: С. Палешку, І. Завальному, А. Кузякову, М. Ніколаєнку, Д. Лісовенку.

Кіріченко Д. Аби пам’ять жила… : СЦПТО відкрили меморіальний комплекс бійцям АТО // Сумський машино-будівник. – 2016. – 18 трав. (№ 17). – С. 2.

Відкриття меморіального комплексу бійцям АТО – випускникам Сумського центру професійно-технічної освіти: С. Палешку, І. Завальному, А. Кузякову, М. Ніколаєнку , Д. Лісовенку.

Оси[і]пов Микола Іванович(04.08.1968 – 03.09.2014)

42


Народився в с. Воскресенка Буринського району Сумської області.З 1975 по 1983 р. навчався в Сумській середній школі № 1, в класі зі

спортивним ухилом. З юнацьких років бажав стати десантником, однак мав незначні проблеми із зором. Два роки займався спеціальними вправами та зумів досягти стовідсоткового зору. В десятому класі вперше стрибнув із парашутом, займався рукопашним боєм, бігом. Закінчив Сумське вище артилерійське командне двічі Червонопрапорне училище ім. М. В. Фрунзе, за розподілом потрапив на службу до Німецької Демократичної Республіки. Після повернення звільнився з лав Збройних Сил.

Працював слюсарем на ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш». Мобілізований влітку 2014 р., командир взводу 27-го реактивного

артилерійського полку.Уночі з 3 на 4 вересня 2014 р. загинув під час обстрілу з території РФ із РСЗВ

«Смерч» базового табору артилерійського полку в с. Побєда Новоайдарського району Луганської області. Після першого вибуху намагався вибратися із бліндажу, що завалився, однак наздогнала хвиля від другого артудару. Не дожив трьох днів до відпустки.


Бібліографіядив. також розділ

«1.1. Артилеристи 9-ї батареї 27-го Сумського реактивного артполку»



За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом Богдана Хмельницького III ступеня Осипова Миколу Івановича (посмертно) – старшого лейтенанта.

Про присвоєння звань «Почесний громадянин міста Суми» : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 9-ї сесії від 30 березня 2016 року № 487-МР // Інформаційний портал Сумської міської ради: веб-сайт. – Суми, 2016. – 31 берез. – Режим доступу: https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2016-mr.html, вільний (дата звернення 10.04.18). – Назва з екрана.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу присвоїти звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно) Осіпову Миколі Івановичу.

У книгах

43



Микола Осіпов: з Україною в серці // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 31 : фот.

Микола Осипов: з Україною в серці // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 75 : фот.

Микола Іванович Осипов // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 171–172 : фот.

Микола Осипов: з Україною в серці // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 85 : фот.

У періодиціРепина Т. Герои живут в памяти // Панорама. – 2014. – 24 сент.–1 окт. (№ 39). –

С. А15.Президент наградил военнослужащих Сумского артполка (посмертно) // ДС-

экспресс. – 2015. – 10 июня (№ 23). – С. 1.М. Осіпова нагороджено орденом Б. Хмельницького III ступеня.Сумы почтили своих героев-артиллеристов: по ходатайству командования 27-ой

Сумской реактивной артиллерийской бригады // ДС-экспресс. – 2016. – 6 апр. (№ 14). – С. 5: фот.

Присвоєння М. Осипову звання «Почесний громадянин міста Суми» та нагородження орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Увічнення пам’ятіВшанували загиблого бійця // Сумщина. – 2016. – 24 листоп. (№ 47). – С. 2.У сумський спеціалізованій школі № 1 відбулося відкриття меморіальної

дошки Почесному громадянину м. Суми М. Осипову.

Пархоменко Сергій Леонідович(11.08.1975 – 05.09.2014)

солдат

Народився в м. Суми. З 1982 по 1992 р. навчався в Сумській спеціалізованій школі № 2. Після закінчення середньої школи навчався на вечірніх курсах бухгалтерського обліку при курсовому навчальному центрі м. Суми та отримав кваліфікацію бухгалтера.

Працював учнем токаря на заводі «Електрон», а після закінчення терміну стажування отримав ІІІ розряд токаря. В 1993 р. вступив до Сумського сільськогосподарського інституту на факультет «Бухгалтерський облік» (заочне відділення). З 1996 р. працював бухгалтером в об’єднанні «Сумитопливо». В 2000 р. – бухгалтер об’єднання «Сумириба», в 2004 р. – головний бухгалтер будівельної фірми ТОВ «Коланд-С».

44

З 2013 р. брав активну участь в організації блок-постів в м. Суми та Сумському районі (с. Сироватка, с. Стецьківка), охороні та патрулюванні на блок-постах Народної Самооборони.

Навесні 2014 р. добровольцем пішов до лав Збройних Сил України і в складі 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» приймав активну участь у проведенні антитеро-ристичної операції на сході України. У червні 2014 р. перевівся до батальйону «Айдар», де був гранатометником 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти охорони 24-го окремого батальйону Збройних Сил України.

Солдат Пархоменко Сергій Леонідович брав активну участь в боях під с. Металіст, с. Весела Гора, с. Стукалова Балка, м. Щастя Луганської області.

В ніч з 4 на 5 вересня 2014 р., виконуючи бойове завдання, група «Термінатор» батальйону «Айдар», в яку входив Сергій, потрапила в засідку ворога та була розстріляна з вогнеметів біля м. Щастя під Луганськом поблизу с. Весела Гора (Слов’яносербський район).

5 вересня 2014 р. С. Л. Пархоменко разом з колегами загинули. Спочатку Сергій був похований із військовими почестями як тимчасово

невстановлений захисник України. Упізнаний за тестом ДНК у травні 2015 р., перевезений до м. Суми та похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста.


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 04 лютого 2016 року № 37/2016 // Офіційний вісник Президента України. – 2016. – № 6 (19.02.2016). – Ст. 126.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Пархоменка Сергія Леонідовича (посмертно) – солдата.



У книгахСергій Пархоменко: патріот у посмертному полоні безладу, байдужості та

бюрократії // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 78 : фот.

Сергій Пархоменко: патріот у посмертному полоні безладу, байдужості та бюрократії // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 89 : фот.

У періодиці

45

Голуб Т. К небесному воинству // Панорама. – 2015. – 10–17 июня (№ 24). – С. А2.

Перепоховання сумчанина С. Пархоменка.Сумского «Рейнджера» перезахоронили в родной земле // ДС-экспресс. –

2015. – 17 июня (№ 24). – С. 2.Сумчане попрощались с Сергеем Пархоменко // Ваш шанс. – 2015. – 17–24

июня (№ 24). – С. 12а : фот.Власова И. Почетные посмертно // Панорама. – 2016. – 2–9 нояб. (№ 45). –

С. А2.Присвоєння С. Пархоменку звання «Почесний громадянин міста Суми».Звання почесних громадян – загиблим АТОвцям // Сумщина. – 2016. –

3 листоп. (№ 44). – С. 2.

Реута Андрій Олександрович(03.01.1983 – 31.01.2015)

солдат резерву

Стрілець-санітар 5-го відділення 2-го взводу 1-ї роти спеціального призначення 2-го батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, солдат резерву.

Народився в м. Суми. Закінчив загальноосвітню школу № 11 (нині – ім. Олексія Братушки) м. Суми, у 2002 р. – машино-будівний коледж Сумського державного університету (м. Суми).

У 2002–2007 рр. працював майстром дільниці у Публічному акціонерному товаристві «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання імені Фрунзе» (нині ПАТ «Сумське НВО»).

У 2011 р. закінчив Сумський державний університет.У квітні 2014 р. добровольцем вступив до лав батальйону спеціального

призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об’єднання Національ-ної гвардії України (військова частина 3027).

З літа 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Медок». Учасник боїв за м. Попасна Луганської області та м. Іловайськ Харцизької міської ради Донецької області.

31 січня 2015 р. солдат резерву Реута загинув під час бойового завдання, коли автомобіль, в якому він перебував, підірвався на фугасі поблизу м. Вуглегірськ Донецької області.

5 лютого 2015 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.

Нагороджений козацьким орденом – «Віра», медалями «За відвагу» (добровольчого батальйону «Донбас»), «За жертовність і любов до України».


46


За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Реуту Андрія Олександровича (посмертно) – солдата резерву.

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Реуті А. О. : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 53-ї сесії від 13 серпня 2015 р. № 4673-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 131 від 20 серпня 2015 року. – Суми, 2015. – С. 151.


У книгахАндрій Олександрович Реута // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні

громадяни міста Суми. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2015. – С. 138 : фот.

Андрій Реута («Медок»): сильний духом // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 36 : фот.

Бриченко О. Спасибі, батьку, за героя сина... [вірш] // Бриченко О. Батуринський хрест. Україна в огні. – Суми, 2015. – С. 160–161.

Андрій Реута: сильний духом // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 85 : фот.

Андрій Олександрович Реута // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 152 : фот.

Андрій Реута: сильний духом // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 99 : фот.

У періодиціГинуть Сумщини сини… // Ярмарок. – 2015. – 5 февр. (№ 6). – С. 7.Поблизу Вуглегірська Донецької області загинув сумчанин А. Реута.Белая С. Настоящий герой: в зоне АТО погиб доброволец из Сум // Панорама.

– 2015. – 4–11 февр. (№ 6). – С. А3.Під Вуглегірськом загинув сумчанин А. О. Реута.Баркова Л. «Він своє життя за тебе покладе, а ти – за нього» // Сумщина. –

2015. – 11 лют. (№ 6). – С. 3.Пам’яті наших земляків, які загинули на сході України, в т. ч. А. Реути.Дрозд О. Захиснику Вітчизни – вічна пам’ять // Фрунзенець. – 2015. – 11 лют.

(№ 5). – С. 1.Пам’яті А. Реути.

47

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

Сумчане попрощались с Андреем Реутой // ДС-экспресс. – 2015. – 11 февр. (№ 6). – С. 2 : фот.

Власова И. Медок и Твердый // Панорама. – 2015. – 11–18 февр. (№ 7). – С. А2.

Пам’яті А. Реути і С. Мякотіна.Акіменко А. «Він завжди був Людиною…» // День. – 2015. – 3 берез. (№ 36).

– С. 10.Поляченко А. Награждены посмертно // Панорама. – 2015. – 1–8 июня (№ 27). –

С. А4.А. Реуту та О. Глуходіда нагороджено орденом «За мужність» III ступеня

(посмертно).Дрозд О. Нездійсненні мрії сильного духом бійця // Сумський

машинобудівник. – 2016. – 23 серп. (№ 30). – С. 2 : фот.

Увічнення пам’ятіПро перейменування вулиць Куйбишева, Крупської та Федька у м. Суми :

розпорядження міського голови від 18 лютого 2016 р. № 41-Р // Офіційний вісник Сумської міськради. № 140 від 01 березня 2016 року. – Суми, 2016. – С. 19.

Вулицю Крупської перейменовано на вулицю А. Реути.

***Ісіпчук Н. Пам’ять про героя з позивним «Медок» // Сумщина. – 2016. –

3 лют. (№ 5). – С. 5.В сумській ЗОШ № 11 встановлено меморіальну дошку на честь А. Реути.[Открыта мемориальная доска героя] // Панорама. – 2016. – 3–10 февр. (№ 6). –

С. А3.В сумській ЗОШ № 11 А. Реуті відкрито меморіальну дошку.Вертіль О. Вшанували земляків-героїв // Урядовий кур’єр. – 2016. – 18 лют.

(№ 32). – С. 16.На будівлі Сумської загальноосвітньої школи № 11 відкрито меморіальну

дошку на честь випускника навчального закладу А. Реути.Алея на честь героя // Сумщина. – 2016. – 6 квіт. (№ 14). – С. 5.На честь А. Реути у м. Суми закладено ялівцеву алею.

Савченко Максим Сергійовичдив. розд. «I. Герої України.


Самосадов Олександр Сергійович(05.04.1989 – 29.08.2014)

солдат

Народився в м. Сомбатхей (Угорщина) в сім’ї військовослужбовця.З 1996 по 2001 р. навчався в кримській школі. В 2001 р. сім’я переїхала до

м. Суми, де Олександр пішов до 7-го класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 8.

48

Після закінчення школи в 2005 р. Олександр вступив до коледжу Сумського національного аграрного університету (селище Веретенівка).

В 2014 р. добровольцем (без проходження військової служби за станом здоров’я) вступив до лав Збройних Сил України у складі 39-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпро-2» (39 ОМПБ), який брав активну участь у проведенні антитерористичної операції на сході України.

Солдат Олександр Самосадов загинув під час виконання військового обов’язку, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України під селом Красносельським Старобешевського району Донецької області 29 серпня 2014 р. від руки снайпера.

Похований на Алеї Слави на Центральному кладовищі м. Суми.



За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Самосадова Олександра Сергійовича (посмертно) – солдата.



У книгахОлександр Самосадов: зі стягом до останнього // Вічна пам’ять Героям! / авт.

проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 40 : фот.Олександр Самосадов: зі стягом до останнього // Героям слава : книга пам’яті


Олександр Самосадов: зі стягом до останнього // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 104 : фот.

У періодиціБаркова Л. Саша говорив: «от закінчимо там, на Донбасі, й разом дружно

підемо відвойовувати Крим» // Сумщина. – 2014. – 11–17 верес. (№ 36). – С. 3.Власова И. Сумщина в слезах // Панорама (Сумы). – 2014. – 17–24 сент.

(№ 38). – С. А2.

49

11 вересня в м. Суми відбулось прощання з О. Самосадовим з 39-го батальйону територіальної оборони «Дніпро-2».

Левковская Ю. Уходят лучшие // Панорама. – 2014. – 24 сент.–1 окт. (№ 39). – С. А15 : фот.

В Сумах годовщину гибели героя почтили митингом-реквиемом на Аллее Славы // ДС-экспресс. – 2015. – 2 сент. (№ 35). – С. 2.

Голуб Т. Артиллерист батальона «Днепр-2» // Панорама. – 2015. – 2–9 сент. (№ 36). – С. А2.

У річницю загибелі О. С. Самосадова його рідним вручено орден «За мужність» III ступеня.

Власова И. Почетные посмертно // Панорама. – 2016. – 2–9 нояб. (№ 45). – С. А2.

Звання «Почесний громадянин міста Суми» присвоєно воїну АТО, солдату 39-го батальону територіальної оборони «Дніпро-2» О. Самосадову.

Звання почесних громадян – загиблим АТОвцям // Сумщина. – 2016. – 3 листоп. (№ 44). – С. 2.

Степанець Андрій Миколайович(05.06.1974 –24.11.2014)

солдат

Народився в м. Суми. З 1982 по 1993 р. навчався в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 4. Після закінчення школи в 1994 р. вступив до Сумського артилерійського училища, навчання в якому полишив на 3-му курсі. Закінчив Сумський машинобудівний технікум, отримавши спеціальність «Програмування станків з ЧПУ». Згодом здібного студента запросили до Сумського політехнічного університету на факультет технології машинобудування. Після закінчення навчання працював на Сумському науково-виробничому об’єднанні ім. Фрунзе (нині ПАТ «Сумське НВО»), де виріс до посади заступника начальника відділу неруйнівного контролю. Працював головним метрологом, начальником відділу метрології та стандартизації на Сумському заводі обважених бурильних й ведучих труб.

Мобілізований до лав Збройних Сил України в кінці серпня 2014 р. у складі 79-ї окремої аеромобільної бригади (командир гармати гаубичної самохідно-артилерійської батареї, солдат). З 23 вересня 2014 р. артилерійська батарея розташовувалася під с. Орловка Ясинуватського району Донецької області. Згодом десантників дислокували до с. Тоненьке, недалеко від Донецького аеропорту.

Вночі з 23 на 24 листопада 2014 р. позиції поблизу донецького летовища зазнали жорстокого артобстрілу. У результаті – пряме попадання в бліндаж, в якому знаходився Андрій та ще четверо бійців. Їх було доправлено до лікарні в с. Селідово, де за життя Андрія три години боролася фронтова бригада хірургів-львів’ян. Не приходячи до тями, боєць пішов з життя.

50

Похований 27 листопада 2014 р. на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 15 вересня 2015 року № 546/2015 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 22 (05.10.2015). – Ст. 1282.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Степанця Андрія Миколайовича (посмертно) – солдата.

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Степанцю А. М. : рішення Сумської міської ради 7-го скликання 15-ї сесії від 26 жовтня 2016 року № 1259-МР // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 150 від 11 листопада 2016 року. – Суми, 2016. – С. 32.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності країни, вірність військовій присязі та незламність духу.

У книгахАндрій Степанець: «Я від мобілізації ховатися не буду!» // Вічна пам’ять


Андрій Степанець: «Я від мобілізації ховатися не буду!» // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 95 : фот.

Андрій Степанець: «Я від мобілізації ховатися не буду!» // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 110 : фот.

У періодиціКіріченко Д. Загинув ще один Герой // Фрунзенець. – 2014. – 3 груд. (№ 47). –

С. 1.Голуб Т. Воїни Андрій та Михаїл // Панорама. – 2014. – 3–10 дек. (№ 49). –

С. А2 : фот.27 листопада Суми попрощалися із двома артилеристами, загиблими на Сході –

старшим лейтенантом М. В. Скорописом та рядовим А. М. Степанцем .В Сумах попрощались с двумя военными, погибшими в АТО // Данкор. –

2014. – 3 дек. (№ 49). – С. А3.Сумчане попрощалися із А. М. Степанцем та М. В. Ско-рописом.

51

Дрозд О. Любив жити на повну! // Сумський машинобудівник. – 2016. – 23 серп. (№ 30). – С. 2.

Власова И. Почетные посмертно // Панорама. – 2016. – 2–9 нояб. (№ 45). – С. А2.

Присвоєння А. Степанцю звання «Почесний громадянин міста Суми». Андрій Степанець – Почесний громадянин Сум… посмертно // Сумський

машинобудівник. – 2016. – 2 листоп. (№ 40). – С. 1.Указом Президента України А. Степанець нагороджений орденом «За

мужність» III ступеня.Звання почесних громадян – загиблим АТОвцям // Сумщина. – 2016. –

3 листоп. (№ 44). – С. 2.

Увічнення пам’ятіДрозд О. Пам’ять, що застигла на граніті… : на ДП «Завод ОБІВТ»

встановили меморіальну дошку воїну АТО Андрію Степанцю, який загинув за Україну // Сумський машинобудівник. – 2016. – 30 листоп. (№ 44). – С. 3.

Табала Сергій Олександровичдив. розд. «I. Герої України.


Ткаченко Олександр Григорович(06.11.1970 –11.07.2014)

капітан міліції

Народився в м. Глухів. У 1991 р. закінчив Сумський державний університет за спеціальністю інженер-механік. Службу в міліції розпочав у 2004 р. міліціонером окремого батальйону патрульно-постової служби Сумського міськвідділу міліції. Потім працював на оперативних посадах у підрозділах карного розшуку, боротьби з незаконним обігом наркотиків, спецпідрозділі УМВС області.

Від травня 2011 по лютий 2013 р. – інспектор групи документування роти міліції особливого призначення «Беркут», до початку війни з Росією – інспектор чергової частини спеціальної роти міліції УМВС України в Сумській області.

За час війни з Росією врятував сотні людських життів. Знайшов десятки мін, встановлених терористами. На початку липня зумів звільнити в Миколаївці 150 заручників терористів.

11 липня 2014 р. автомобіль із О. Ткаченком підірвався на фугасі при «зачищенні» території звільненого від терористів Сіверська. Власне, своєю смертю врятував щонайменше 30 своїх колег, які їхали позаду нього.



52

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)

Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 26 липня 2014 року № 619/2014 // Офіційний вісник Президента України. – 2014. – № 33 (04.08.2014). – Ст. 1504.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагородити орденом «За мужність» I ступеня Ткаченка Олександра Григоровича (посмертно) – капітана міліції.

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Суми» Ткаченку О. Г. [Електронний ресурс] : рішення Сумської міської ради 6-го скликання 48-ї сесії № 4021-МР від 25 лютого 2015 року. – Текст. дані. – Режим доступу:https://docs.google.com/viewer?url=http://meria.sumy.ua/engine/download.php?id=21207&embedded=truehttps, вільний (дата звернен-ня 12.06.18). – Назва з екрана

У книгахОлександр Григорович Ткаченко // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні

громадяни міста Суми. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2015. – С. 136–137 : фот.Олександр Ткаченко: не заради слави // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту

Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 46 : фот.Олександр Ткаченко: не заради слави // Героям слава : книга пам’яті героїв

АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 99 : фот.

Олександр Григорович Ткаченко // Близнюк А. М., Подоляка Н. С. Почесні громадяни міста Суми. – 4-те вид., змін., перероб. і доп. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2016. – С. 150–151 : фот.

Олександр Ткаченко: не заради слави // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 115 : фот.

Майор Олександр Ткаченко // Сумщина в боротьбі: біографії, історії, спогади / Р. Коваль, В. Моренець, Ю. Юзич. – Київ : Історичний клуб «Холодний Яр»; «Орієнтир», 2017. – С. 470. – (Сер. «Видатні українці» ; Кн. 9).

У періодиціБіганова Е. Звання майора отримав посмертно // Іменем закону. – 2014. –

№ 30 (лип.). – С. 8.Сумська міліція провела в останню путь свого колегу О. Ткаченка. Баркова Л. «Я не можу дозволити, щоб діти воювали, а я ховався за їхніми

спинами» // Сумщина. – 2014. – 16 лип. (№ 27). – С. 1, 3 : фот.11 липня 2014 р. під час проведення антитерористичної операції в Донецькій

області (м. Сіверськ) загинув майор міліції з м. Суми О. Ткаченко.Жмурков В. Сумщина попрощалася з Героєм // Голос України. – 2014. –

16 лип. (№ 133). – С. 9.Майор О. Ткаченко, взявши вогонь на себе, врятував три десятки життів

підлеглих, підірвавшись на міні на Донеччині.Сумы попрощались с милиционером, подорвавшимся на мине в зоне АТО //

Данкор. – 2014. – 16 июля (№ 29). – С. А3 : фот.

53

https://docs.google.com/viewer?url=http://meria.sumy.ua/engine/download.php?id=21207&embedded=truehttps

https://docs.google.com/viewer?url=http://meria.sumy.ua/engine/download.php?id=21207&embedded=truehttps

Власова И. Прощание с Героем: 44-летний майор Александр Ткаченко стал вторым сумским офицером, погибшим в зоне антитеррористической операции // Панорама. – 2014. – 16–23 июля (№ 29). – С. А4.

Старосельский В. Сумы попрощались с погибшим майором // Ваш шанс. – 2014. – 16–23 июля (№ 29). – С. 3а : фот.

Акіменко А. Завжди «ніс із собою позитив» // День. – 2014. – 22 лип. (№ 132). – С. 10.

Ордена удостоєний посмертно // Сумщина. – 2014. – 30 лип. (№ 29). – С. 2.О. Ткаченка нагороджено орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).Сумского милиционера наградили орденом. Посмертно // Данкор. – 2014. –

30 июля (№ 31). – С. А3.Орден «За мужність» – посмертно // Глухівщина. – 2014. – 30 лип. (№ 53). – С. 1.Вертіль О. Він ніколи не думав про подвиг: капітан міліції із Сум Олександр

Ткаченко ціною власного життя врятував 30 побратимів та сотні мирних жителів Донбасу // Урядовий кур’єр. – 2014. – 7 серп. (№ 142). – С. 7.

Сумские правоохранители помянули погибшего в зоне АТО товарища // Данкор. – 2014. – 12 нояб. (№ 46). – С. А3.

В Сумах стало одним почетным гражданином больше // ДС-экспресс. – 2015. – 4 марта (№ 9). – С. 1.

Вертіль О. Герой АТО – почесний громадянин Сум // Урядовий кур’єр. – 2015. – 19 берез. (№ 50). – С. 8.

Загинули за Україну. Вічна пам’ять героям!: жертви // Віче (Київ). – 2015. – квіт. – С. 28.

У переліку імен – ім’я капітана міліції із м. Суми О. Г. Ткаченка.Увічнення пам’яті

Памяти героя // Панорама. – 2015. – 15–22 июля (№ 29). – С. А4 : фот.Відкриття на честь О. Ткаченка меморіальної дошки.Вертіль О. У Сумах встановили чергову пам’ятну дошку // Урядовий кур’єр. –

2015. – 17 лип. (№ 128). – С. 12.На будинку спецпідрозділу особливого призначення УМВС в Сумській

області відкрито меморіальну дошку на честь майора міліції О. Ткаченка.На Донбассе открыли мемориал Александра Ткаченко // ДС-экспресс. – 2015. –

18 нояб. (№ 46). – С. 2 : фот.В м. Сіверськ на місці загибелі майора міліції О. Ткаченка встановлено

меморіал.

IV. Інші нагородження

Абрамітов Артур Юрійович(15.07.1992 – 26.02.2017)

солдат

Гранатометник 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.

54

Народився в м. Суми. У 2009 р. закінчив загальноосвітню школу № 18 м. Суми, у 2014 р. – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка.

З 30 березня 2016 р. проходив військову службу за контрактом в лавах Збройних Сил України. Служив у 15-му окремому мотопіхотному батальйоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина польова пошта В2260, м. Конотоп Сумської області).

З 2016 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.26 лютого 2017 р. солдат Абрамітов загинув від осколкових поранень у голову

та груди, отриманих під час мінометного обстрілу російсько-терористичними угрупованнями позицій українських військових в районі промислової зони м. Авдіївка Донецької області.

1 березня 2017 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.



За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку нагородити орденом «За мужність» III ступеня Абрамітова Артура Юрійовича (посмертно) – солдата.

У книгахАртур Абрамітов: залишиться навіки в серцях // Героям слава : книга пам’яті

героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 5 : фот.

Осока Я. Артур Юрійович Абрамітов // Сумщина в боротьбі : біографії, історії, спогади / Р. Коваль, В. Моренець, Ю. Юзич. – Київ : Історичний клуб «Холодний Яр» ; «Орієнтир», 2017. – С. 474 : фот. – (Сер. «Видатні українці» ; Кн. 9).

У періодиціСамолюк Н. Скорбная неделя // Панорама. – 2017. – 8–15 марта (№ 11). – С. 2.В Сумах попрощались с героем // ДС-экспресс. – 2017. – 8 марта (№ 10). –

С. 2.Лях В. Артур, хрещений Андрієм // Панорама. – 2017. – 24–31 мая (№ 22). –

С. А8 : фот.Артур Абрамітов // Панорама. – 2018. – 31 янв.–7 февр. (№ 5). – С. А10 : фот.

Вєтров Юрій Олександрович (28.11.1975 – 15.11. 2014)

старший сержант

55

Вєтров Юрій Олександрович – старший сержант, командир відділення 1-го батальйону територіальної оборони «Волинь» Збройних Сил України.

Закінчив сумську загальноосвітню школу № 19 (нині – імені М. С. Нестеровського).

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.5 вересня 2014 р. мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов курс

військової підготовки в 169-му навчальному гвардійському Звенигородському орденів Червоного Прапора і Суворова центрі Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0665, смт Десна Козелецького району Чернігівської області). З 27 вересня 2014 р. проходив військову службу в 1-му батальйоні територіальної оборони «Волинь» Збройних Сил України (військова частина польова пошта В0116, Волинська область).

З осені 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.15 листопада 2014 р. під час артилерійського обстрілу російсько-

терористичними угрупованнями блокпосту українських військових поблизу смт Ольховатка Єнакієвської міської ради (нині – Бахмутського району) Донецької області, один із снарядів влучив у бліндаж, в якому знаходився старший сержант Ю. Вєтров. У результаті вибуху військовослужбовець отримав поранення стегна та був евакуйований машиною швидкої допомоги. По дорозі до медичного закладу старший сержант Ю. Вєтров помер від значної втрати крові.




За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Вєтрова Юрія Олександровича (посмертно) – старшого сержанта.

У книгахЮрій Вєтров: його можна було б врятувати // Вічна пам’ять Героям! / авт.

проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 15 : фот.Юрій Вєтров: його можна було б врятувати // Героям слава : книга пам’яті


Юрій Вєтров: його можна було б врятувати // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 29 : фот.

56

У періодиціСумчане снова прощались… // Данкор. – 2014. – 26 нояб. (№ 48). – С. А3.Голуб Т. «Він стік кров’ю…» // Панорама. – 2014. – 26нояб.–3 дек. (№ 48). –

С. А2.В Сумах пять семей героев, погибших в зоне АТО, получили ордена // ДС-

экспресс. – 2015. – 2 сент. (№ 35). – С. 1.Орденом «За мужність» III ступеня нагороджені С. Абрютін, М. Ніколаєнко,

І. Завальний, О. Калюжний, Ю. Вєтров .Увічнення пам’яті

Про перейменування топонімів м. Суми : розпорядження міського голови м. Суми від 19 лютого 2016 р. № 43-Р // Офіційний вісник Сумської міської ради. – № 140 від 01 березня 2016 року. – Суми, 2016. – С. 20–21.

Вулицю Воровського перейменовано на вулиця Юрія Вєтрова.В Сумах відкрили ще одну меморіальну дошку загиблому воїну АТО : пам’ять

Юрія Вєтрова увічнили в його рідній школі [Електронний ресурс] // Depo Сумы : веб-сайт. – Текст. дані та фот. – 2016. – 11 мая. – Режим доступу: https://sumy.depo.ua/rus/sumy/v-sumah-vidkrili-shche-odnu-memorialnu-doshku-zagiblomu-voyinu-11052016143500, вільний (дата звернення: 03.05.2018). – Назва з екрана.

Галушкін Олександр Миколайович(07.03.1976 – 03.11.2014)

солдат

Старший навідник 17-ої окремої танкової бригади.Народився в м. Суми. Закінчив сумську ЗОШ № 7.1993 р. вступив до Сумського артилерійського училища, однак не закінчив

навчання, зневірившись у армії тих часів.Від липня 2014 р. ходив до військкомату добровольцем. Мобілізований у

серпні, старший навідник самохідної зброї 2С1 «Гвоздика», 17-та окрема гвардійська танкова бригада. Через 2 місяці перебування на фронті бригада відбувала на ротацію, Олександр пропустив свою чергу – заради побратимів із сім’ями.

Помер від серцевої недостатності під час виконання бойового завдання в районі с. Семигір’я Артемівського району Донецької області.

Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 14 (18.06.2015). – Ст. 939.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Галушкіна Олександра Миколайовича (посмертно) – солдата.

57

https://sumy.depo.ua/rus/sumy/v-sumah-vidkrili-shche-odnu-memorialnu-doshku-zagiblomu-voyinu-11052016143500

https://sumy.depo.ua/rus/sumy/v-sumah-vidkrili-shche-odnu-memorialnu-doshku-zagiblomu-voyinu-11052016143500

У книгахОлександр Галушкін: хоробре серце // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту

Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 16 : фот.Олександр Галушкін: хоробре серце // Героям слава : книга пам’яті героїв


Олександр Галушкін: хоробре серце // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 32 : фот.

У періодиці[Храброе сердце] // Панорама. – 2014. – 12–19 нояб. (№ 46). – С. А3 : фот.7 листопада на пл. Незалежності м. Суми відбулася громадянська панахида по

солдату О. Галушкіну.В Сумах попрощались еще с одним бойцом АТО // Данкор. – 2014. – 12 нояб.

(№ 46). – С. А3 : фот.Загурський І. У списках героїв навічно // Голос України. – 2015. – 5 серп.

(№ 140). – С. 10.Військовослужбовець 17-ї танкової бригади сумчанин Олександр Галушкін

посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Глуходід Олександр Вікторович(10.01. 1986 – 30.08. 2014)


Стрілець 2-го відділення 1-го взводу 2-ї роти спеціального призначення 2-го батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, солдат резерву.

Народився в м. Суми. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 13 (нині – імені А. С. Мачуленка) м. Суми, у 2005 р. – Сумський технікум (нині – коледж) харчової промисловості Національного університету харчових технологій за спеціальністю «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж».

У червні 2014 р. добровольцем вступив до лав батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об’єднання Національ-ної гвардії України (військова частина 3027).

З літа 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Гор».

29 серпня 2014 р. вранці під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла Олександр їхав в кузові «Газелі» зі складу автоколони батальйону «Донбас». По дорозі між селами Многопілля та Червоносільське колону обстріляли з кулеметів російські військовики. Глуходід забезпечував відхід підрозділу, зазнав важкого

58


https://uk.wikipedia.org/wiki/30_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F


https://uk.wikipedia.org/wiki/10_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F

поранення, випав з машини. Дещо пізніше його підібрали побратими та перенесли до с. Червоносільське.

30 серпня помер від поранень. Тіло Олексія російські солдати кинули на полі неподалік від населеного пункту Кутейникове, де ночували полонені бійці батальйону «Донбас».

2 вересня тіло «Гора» привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі м. Запоріжжя як невпізнаний захисник України.

Упізнаний за тестами ДНК, перепохований 19 березня 2015 р. на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.



За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Глуходіда Олександра Вікторовича (посмертно) – солдата резерву.

У книгахОлександр Глуходід : не вийшов з оточення під Іловайском // Героям слава :

книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 32 : фот.

Олександр Глуходід : не вийшов з оточення під Іловайском // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 34 : фот.

У періодиціСикорский А. Трагическое возвращение // Панорама. – 2015. – 25 марта–1

апр. (№ 13). – С. А11 : фот.Бійця батальйону «Донбас» сумчанина О. Глуходіда 19 березня 2015 р.

перезахоронили на малій батьківщині.Александр Глуходид больше не «неизвестный солдат»: в Сумах

перезахоронили земляка // ДС-экспресс. – 2015. – 25 марта–1 апр. (№ 12). – С. 2.Поляченко А. Награждены посмертно // Панорама. – 2015. – 1–8 июня (№ 27). –

С. А4.А. Реуту та О. Глуходіда нагороджено орденом «За мужність» III ступеня

(посмертно).

Горностаєв Олександр Леонідович(07.09.1963 – 20.06.2016)

солдат

59



Народився в м. Суми. Навчався у сумській школі № 8. Після служби в армії закінчив Харківський політехнічний інститут.

До лав Збройних Сил України Олександр Горностаєв був покликаний по мобілізації в 2014 р. У 2015 р. він повернувся додому, а вже у 2016 р. продовжив нести службу за контрактом.

20 червня 2016 р. Олександр Горностаєв загинув в бою в селищі Верхньоторецьке Донецької області.

«Бійці відбивали атаку диверсійно-розвідувальної групи. Коли відкрили вогонь по групі, у відповідь у них справили три постріли з міномета «НОНА». Один розірвався у шести метрах від них. Два бійці отримали важкі поранення, Олександр Леонідович загинув на місці. Осколок потрапив йому у шийну артерію, не змогли врятувати. Боєць пройшов службу в 92-й бригаді, потрапив у 15-й окремий батальйон на посаду мінометника. Але хотів служити зі своїм товаришем, тому відмовився і відправився служити на передову. Розважливий, адекватна людина, яка вміла тримати зброю в руках, приймати рішення. Гинуть найкращі», – повідомив комбат 15-го батальйону Павло Герасимов.




За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагородити орденом «За мужність» III ступеня Горностаєва Олександра Леонідовича (посмертно) – солдата.

У книгахОлександр Горностаєв: війна не відпустила солдата // Героям слава : книга

пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 39 : фот.

У періодиціВ Сумах попрощались с воином АТО // ДС-экспресс. – 2016. – 29 июня

(№ 26). – С. 2.Сикорский А. Боль минувшего года: в первые дни очередного года


Війна не відпустила солдата // Панорама. – 2017. – 11–18 окт. (№ 42). – С. А10 : фот.

Ко[і]сточка Ігор Васильович(07.01.1975 – 07.12.2014)

солдат

60

Солдат, зв’язковий 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої Чугуєво-Ропшинської бригади ЗСУ.

Народився в м. Суми.10 років працював шліфувальником у ВАТ «Selmi» і 13 років – у ПАТ

«Сумське НВО».До військкомату Ігоря викликали через відділ кадрів.Служив у 15 окремому мотопіхотному батальйоні (92-й окремій механізованій

бригаді). Знаходився в зоні бойових дій у Луганській області під Марківкою.Приїхав у відпустку, коли служити залишалось 5 місяців. І саме тут, у рідному

місті загинув за дуже загадкових обставин від отриманої закритої черепно-мозкової травми.

Посмертно нагороджений орденом «За оборону рідної держави».Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.

Бібліографія У книгах

Ігор Кісточка: смерть біля власного дому // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 48.

Ігор Косточка: війна забирає і з відпустки // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 52 : фот.

Ігор Косточка: війна забирає і з відпустки // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 57 : фот.

У періодиціСумчане попрощались с погибшим в Сумах бойцом АТО // ДС-экспресс. –

2014. – 17 дек. (№ 51). – С. 2 ; Данкор. – 2014. – 17 дек. (№ 51). – С. А3.Кіріченко Д. Важка, болісна, підступна втрата… // Фрунзенець. – 2014. –

17 груд. (№ 49). – С. 1, 3.Дрозд О. Був шліфувальником від Бога // Сумський машинобудівник. – 2016. –

23 серп. (№ 30). – С. 2 : фот.

Коханий Артем Миколайович(08.01.1983 – 14.11.2014)

майор прикордонних військ

Народився у м. Суми. Закінчив сумську ЗОШ № 25.З 2000 р. у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України.

Закінчив з відзнакою Харківський військовий інститут внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (нині – Національна академія Національної гвардії України).

Після закінчення навчання був направлений для подальшого проходження служби до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби

61

України. Служив на різних посадах у Львівському (військова частина 2144, м. Львів), Чернівецькому (військова частина 2195, м. Чернівці) та Чопському (військова частина 1493, м. Чоп Закарпатської області) прикордонних загонах. Остання посада – заступник коменданта з матеріально-технічного забезпечення Мукачівської оперативної бойової комендатури Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142, м. Мукачево Закарпатської області).

З квітня 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.Загинув 14 листопада 2014 р. в місті Курахове (Донецька область) під час

виконання службового завдання.Похований на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.15 квітня 2016 р. у м. Суми біля Центрального кладовища заклали сквер на

згадку про нашого земляка – сумчанина Артема Коханого.За сумлінне виконання службових обов’язків, високі показники в зміцненні

законності та правопорядку, відданість Військовій присязі та українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, виявлену особисту мужність і героїзм у складних умовах загрози життю та здоров’ю майор Коханий Артем Миколайович нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).


В Ужгороді вручили відзнаки родичам загиблих героїв АТО: президентські відзнаки до Дня захисника України голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль та військовий комісар області полковник Богдан Череміський вручили рідним загиблих в АТО героїв [Електронний ресурс] // Закарпаття онлайн : веб-сайт. – Текст. дані. – Ужгород, 2017. – 17 жовт. – Режим доступу: http://zakarpattya.net.ua/News/175174-V-Uzhhorodi-vruchyly-vidznaky-rodycham-zahyblykh-heroiv-ATO, вільний (дата звернення 10.04.18). – Назва з екрана.

Відзнакою Президента України «За участь в антитеро-ристичній операції» (посмертно) нагороджено Артема Коханого.

У книгахАртем Коханий: він любив життя // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту

Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 24 : фот.Артем Коханий: він так любив життя // Героям слава : книга пам’яті героїв


Артем Коханий: він так любив життя // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 60 : фот.

У періодиціБаркова Л. «Там і бронежилет не допоміг би…» // Сумщина. – 2014. –

19 листоп. (№ 46). – С. 3 : фот.

62

http://zakarpattya.net.ua/News/175174-V-Uzhhorodi-vruchyly-vidznaky-rodycham-zahyblykh-heroiv-ATO

http://zakarpattya.net.ua/News/175174-V-Uzhhorodi-vruchyly-vidznaky-rodycham-zahyblykh-heroiv-ATO

Вечная слава: в Сумах похоронили бойца, погибшего в зоне АТО // Данкор. – 2014. – 19 нояб. (№ 47). – С. А3 : фот.

Вшанували пам’ять офіцера-прикордонника // Ярмарок. – 2015. – 19 листоп. (№ 47). – С. 3.

Заходи до річниці з дня загибелі майора А. Коханого.

Увічнення пам’ятіІсіпчук Н. Школа сумує за своїми Героями // Сумщина. – 2015. – 16 верес.

(№ 34). – С. 3.Відкриття А. Коханому меморіальної дошки у сумській спеціалізованій школі

№ 25.Власова И. Чтобы помнили // Панорама. – 2015. – 16–23 сент. (№ 38). – С. А2.А. Коханому встановлено меморіальну дошку на фасаді сумської школи № 25.

Кузяков Артем Володимирович(24.07. 1980 – 20.08. 2014)


Розвідник-санітар 5-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення 2-го батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, солдат резерву.

Народився в м. Суми. У 1996 р. закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 23 м. Суми, у 1998 р. – сумське професійно-технічне училище № 2 ім. Героя Радянського Союзу О. О. Ройченка (нині – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Сумський центр професійно-технічної освіти»).

Навесні 2014 р. добровольцем вступив до лав батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об’єднання Національ-ної гвардії України (військова частина 3027).

З літа 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Арт».

20 серпня 2014 р. під час евакуації поранених з м. Іловайськ Донецької області мікроавтобус «Тойота», в середині якого знаходився А. Кузяков, потрапив у засідку поблизу с. Грабське Амвросіївського району Донецької області. В перші ж хвилини бою Артем Кузяков загинув.

23 серпня 2014 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.



За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом

63




https://uk.wikipedia.org/wiki/20_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F


https://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F

«За мужність» III ступеня Кузякова Артема Володимировича (посмертно) – солдата резерву.

У книгахАртем Кузяков: доброволець із «Донбасу» // Вічна пам’ять Героям! / авт.

проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 49.Артем Кузяков: не мав права стояти осторонь // Героям слава : книга пам’яті


Артем Кузяков: не мав права стояти осторонь // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 64 : фот.

У періодиціСумщина в скорботі // Сумщина. – 2014. – 27 серп. (№ 33). – С. 2.В зоне АТО погиб сумчанин // ДС-экспресс. – 2014. – 27 авг. (№ 35). – С. 2 ;

Данкор. – 2014. – 27 авг. (№ 35). – С. А3.Бондаренко С. Жизнь за Украину // Панорама. – 2014. – 27 авг.–3 сент.

(№ 35). – С. А3.


АТО // ДС-экспресс. – 2016. – 11 мая (№ 19). – С. 4.В холі ДПТНЗ «Сумський центр професійно-технічної освіти» (вулиця

Олександра Шапаренка, 7), де навчався Артем Кузяков, йому відкрито меморіальну дошку.


Наріжний Максим Сергійович(28.12.1995 – 27.03. 2017)

солдат

Санітар-стрілок штурмового відділення штурмового взводу 1-ї штурмової роти 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» 54-ї окремої механізованої бригади Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.

Народився в м. Суми. У 2012 р. закінчив Сумську загальноосвітню школу № 22 та вступив до Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. У 2015 р. перевівся на заочну форму навчання.

З 2015 р. проходив військову службу за контрактом в лавах Збройних Сил України. Служив у 46-му окремому батальйоні спеціального призначення «Донбас-Україна» 54-ї окремої механізованої бригади Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина польова пошта В2612, м. Лозова Харківської області).

64

З 2015 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.27 березня 2017 р. солдат Наріжний загинув внаслідок підриву на невідомому

вибуховому пристрої під час виконання бойового завдання біля с. Новолуганське Бахмутського району Донецької області.

30 березня 2017 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року // Офіційний вісник Президента України. – 2018. – № 7 (16.03.2018). – Ст. 107.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку нагородити орденом «За мужність» III ступеня Наріжного Максима Сергійовича (посмертно) – солдата.

У книгахМаксим Наріжний: в момент його загибелі вдома зупинився

годинник // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 80 : фот.

У газетах Сумчане проводили в последний путь бойца, погибшего в зоне АТО // ДС-

экспресс. – 2017. – 5 апр. (№ 14). – С. 2.У момент його загибелі вдома зупинився годинник // Панорама. – 2017. – 11–

18 окт. (№ 42). – С. А10 : фот.Максим Наріжний // Панорама. – 2018. – 31 янв.–7 февр. (№ 5). – С. А11 : фот.

Палешко Сергій В’ячеславович(28.04.1986 – 10.10.2014)


Номер обслуги реактивного артилерійського взводу 8-ї реактивної артилерійської батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України, молодший сержант.

Народився в м. Суми. У 2001 р. закінчив загальноосвітню школу, у 2004 р. – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Сумський центр професійно-технічної освіти».

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.Працював газоелектрозварником в цеху № 24 Публічного акціонерного

товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання».

65

https://ukraine-memorial.org/ua/military-unit/27-ma-sumska-reaktivna-artileriyska-brigada-suhoputnih-viysk-zbroynih-sil-ukrayini-viyskova-chastina-a1476-misto-sumi/


24 березня 2014 р. мобілізований до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив в 27-му реактивному артилерійському полку Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1476, м. Суми).

З літа 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.10 жовтня 2014 р. поблизу с. Підгородне Артемівського (нині – Бахмутського)

району Донецької області на території базового табору 27-го реактивного артилерійського полку між молодшим сержантом Палешко та старшим лейтенантом Олександром Зиковим виник конфлікт. В ході конфлікту заступник командира 8-ї реактивної артилерійської батареї старший лейтенант Зиков зробив один постріл з пістолета в землю, а інший в напрямку свого підлеглого. В результаті чого молодший сержант С. Палешко отримав вогнепальне поранення живота, несумісне із життям.

15 жовтня 2014 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.



За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Палешка Володимира Володимировича (посмертно) – молодшого сержанта.

У книгахСергій Палешко: «Я лежу із хлопчиками під Дебальцевим…» // Вічна пам’ять


Сергій Палешко: тепер у снах приходить до дружини // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 76 : фот.

Сергій Палешко: тепер у снах приходить до дружини // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 87 : фот.

У періодиціКіріченко Д. Ще одна болісна втрата… // Фрунзенець. – 2014. – 22 жовт.

(№ 41). – С. 1.Бондаренко С. Кровавый змий: убийство солдата. Что на самом деле

произошло в августе прошлого года в 27-м Сумском артполку // Панорама. – 2015. – 23–30 сент. (№ 39). – С. А11.

Вертікова І. Смерть військовослужбовця: крапки над «і» ще не поставлено // Сумщина. – 2015. – 24–30 верес. (№ 36). – С. 14.

66

Дрозд О. Людина із загостреним відчуттям справедливості // Сумський машинобудівник. – 2016. – 23 серп. (№ 30). – С. 1–2 : фот.


АТО // ДС-экспресс. – 2016. – 11 мая (№ 19). – С. 4.6 травня 2016 р. в холі ДПТНЗ «Сумський центр професійно-технічної

освіти» (вулиця Олександра Шапаренка, 7), де навчався Сергій Палешко, йому відкрито меморіальну дошку.


Переяслов Володимир Євгенович(23.08.1983 – 03.09. 2014)

старший солдат

Старший механік-водій 9-ї реактивної батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України, старший солдат.

Народився в с. Стецьківка Сумського району, там же закінчив загальноосвітню школу.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.Займався вантажними перевезеннями.В березні 2014 р. мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив в 9-й

реактивній батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України (з 2015 р. – 27-ма реактивна артилерійська бригада, військова частина А1476, м. Суми).

З літа 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України.3 вересня 2014 р. біля с. Побєда Новоайдарського району Луганської області з

території Російської Федерації був обстріляний з реактивних систем залпового вогню «Смерч» базовий табір 27-го реактивного артилерійського полку. В результаті обстрілу загинуло 15 військовослужбовців, серед них і Володимир Переяслов.


Бібліографіядив. також розділ

«1.1. Артилеристи 9-ї батареї27-го Сумського реактивного артполку»

НагородженняПро відзначення державними нагородами України: указ Президента України

від 23 травня 2015 року № 282/2015 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 14 (18.06.2015) – Ст. 939.

67


За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородити орденом «За мужність» III ступеня Переяслова Володимира Євгеновича (посмертно) – старшого солдата.

У книгахВолодимир Переяслов: жив і загинув заради людей // Вічна пам’ять Героям! /

авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 33 : фот.Володимир Переяслов: жив і загинув заради людей // Героям слава : книга


Володимир Переяслов: жив і загинув заради людей // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 90 : фот.

Увічнення пам’ятіУвіковічили імена полеглих героїв-земляків // Вперед. – 2015. – 5 верес.

(№ 31). – С. 2 : фот.В с. Стецьківка Сумського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи

(вулиця Шкільна, 5), де навчався Володимир Переяслов, йому встановлено меморіальну дошку.

68

Петренко Анатолій Сергійович(18.06.1987 – 12(13).08.2016)

майор

Командир батальйону 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку Центрального оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, майор.

Народився в м. Суми. У 2004 р. закінчив Сумську спеціалізовану школу № 29.З 2004 р. – у Державній прикордонній службі України. У 2008 р. закінчив

Національну академію Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельниць-кого (м. Хмельницький).

З 2008 р. проходив військову службу у Навчальному центрі внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (військова частина 3007, м. Золочів Львівської області). Згодом перевівся до 21-ї окремої бригади внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (з 2014 р. – 21-ша окрема бригада охорони громадського порядку Національної гвардії України; військова частина 3011, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області).

Брав участь в антитерористичній операції на сході України.12 серпня 2016 р. майор А. Петренко помер внаслідок серцевого нападу, який

стався під час охорони блокпосту поблизу м. Курахове Мар’їнського району Донецької області.

15 серпня 2016 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.

30 січня 2017 р. в м. Суми на фасаді будівлі спеціалізова-ної школи № 29 (вулиця Заливна, 25), де навчався А. Петренко, йому відкрито меморіальну дошку.


Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України : указ Президента України від 25 березня 2016 № 112/2016 // Офіційний вісник Президента України. – 2016. – № 10 (05.04.2016). – Ст. 210.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку нагородити медаллю «За військову службу Україні» Петренка Анатолія Сергійовича – майора.

У книгахАнатолій Петренко: «Я розумію, за що ми воюємо» // Героям слава : книга

пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 91 : фот.

У періодиціВ Сумах попрощались с воином, погибшим в АТО // ДС-экспресс. – 2016. –

17 авг. (№ 33). – С. 2 : фот.Прощалися з бійцем Нацгвардії // Сумщина. – 2016. – 18 серп. (№ 33). – С. 2.

69

Сикорский А. Боль минувшего года: в первые дни очередного года необъявленной войны на Украине вспомним жителей Сумщины, погибших в 2016 году // Панорама. – 2017. – 18–25 янв. (№ 4). – С. А8–А9 : фот.

Панченко О. Завжди був на передньому плані // Панорама. – 2017. – 24–31 мая (№ 22). – С. А8 : фот.

Сапєгін Віталій Іванович (13.07.1977–24.07.2015)

сержант Уродженець с. Лідине Білопільського району.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов

строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в м. Суми.

У березні 2015 р. прийшла повістка, мобілізації уникнути не намагався. Служив водієм 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 24 липня 2015 р. поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні.

Похований на Алеї Почесних громадян центрального кладовища м. Суми.


Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 // Офіційний вісник Президента України. – 2017. – № 24 (02.11.2017). – Ст. 464.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку нагородити медаллю «Захиснику Вітчизни» Сапєгіна Віталія Івановича (посмертно) – сержанта.

У книгахВіталій Сапегін: одне кохання на все життя // Героям слава : книга пам’яті


Віталій Сапегін: одне кохання на все життя // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 105 : фот.

У періодиціБелая С. Не забудем! // Панорама. – 2015. – 29 июля–5 авг. (№ 31). – С. А2.У Сумах в останню путь провели нашого земляка Віталія Сапєгіна, який

загинув у АТО // Білопільщина. – 2015. – 1 серп. (№ 91–93). – С. 1–2.Сумы провели земляка в последний путь // Ваш шанс. – 2015. – 5 авг. (№ 31). –

С. 7а.Сумы попрощались с погибшим в АТО Виталием Сапегиным // ДС-экспресс. –

2015. – 5 авг. (№ 31). – С. 2.

70


https://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F


Сіденко К. «Я повернуся… Тільки ти чекай на мене, мамо!» : монолог-сповідь // Білопільщина (Білопілля). – 2018. – 20 січ. (№ 7–9). – С. 3.

Пам’яті В. І. Сапєгіна.

Увічнення пам’ятіМеморіальна дошка у Тучненській школі нагадуватиме про

героя // Білопільщина. – 2016. – 24 верес. (№ 123–125). – С. 1 : фот.20 вересня 2016 р. в Тучненській ЗОШ відкрито пам’ятну дошку на честь її

випускника Віталія Сапєгіна.

Татарчук Юрій Володимирович(03.07.1974 – 29.06.2016)


Народився в м. Суми, закінчив школу № 10, здобув спеціальність військового фельдшера у Сумському медичному училищі, багато років віддав роботі у медичній галузі, лікував, повертав здоров’я людям, а потім став на захист їхнього життя.

Заступник командира бойової машини, навідник-оператор військової частини 2970 в Луганській області, молодший сержант Ю. Татарчук загинув під час мінометного обстрілу у бою під Логвино Луганської області.



Про відзначення державними нагородами України : указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 // Офіційний вісник Президента України. – 2017. – № 24 (02.11.2017). – Ст. 464.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку нагородити орденом «За мужність» III ступеня Татарчука Юрія Володимировича (посмертно) – молодшого сержанта.

У книгахЮрій Татарчук: загинув, рятуючи товаришів // Героям слава : книга пам’яті

героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 114 : фот.

У газетахВ Сумах попрощались с героем АТО // ДС-экспресс. – 2016. – 31 авг. (№ 35). –

С. 2.В АТО загинув ще один сумчанин // Сумщина. – 2016. – 1 верес. (№ 35). – С. 2.Сикорский А. Боль минувшего года: в первые дни очередного года


71

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

Загинув, рятуючи товаришів // Панорама. – 2017. – 11–18 окт. (№ 42). – С. А11 : фот.

Увічнення пам’ятіВерхова А. Герої України не вмирають! // Медицина і здоров’я. – 2017. –

23 берез. (№ 11–12). – С. 8 : фот.16 березня 2017 р. у Сумському медичному коледжі відбувся мітинг з нагоди

вшанування пам’яті та відкриття пам’ятної дошки Юрію Татарчуку.

V. Інші учасники АТО

Береговий Костянтин Едуардович(30.06.1962 –19.11.2015)

прапорщик

Військовослужбовець 81-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, прапорщик.

Народився в м. Суми. Закінчив середню школу № 14. Після закінчення школи Костянтин вступив до Сумського вищого артилерійського командного училища, де провчився два роки. Закінчив школу прапорщиків. Проходив строкову військову службу, після якої залишився служити понадстроково. У 1992 р. присягнув Україні і продовжував службу, але уже у внутрішніх військах. 26 квітня 1995 р. звільнений у запас.

30 січня 2015 р. після початку четвертої хвилі мобілізації був призваний міським військовим комісаріатом до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу в зоні проведення антитерористичної операції у 81-й окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина польова пошта В4745, м. Дружківка Донецької області).

19 листопада 2015 р. прапорщик К. Береговий помер в м. Дружківка Донецької області.


БібліографіяУ книгах

Костянтин Береговий: народжений для армії // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 14 : фот.

Костянтин Береговий: народжений для армії // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 16 : фот.

У періодиціСумы попрощались с Константином Береговым // ДС-экспресс. – 2015. –

25 нояб. (№ 47). – С. 2 : фот.

72

Волков Іван Володимирович(11.07.1973 – 01.03.2015)

капітан міліції

Командир взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Суми» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, капітан міліції.

Народився в м. Суми. Закінчив сумську середню школу № 2. Шістнадцять років служив у пожежній охороні. Був капітаном Сумської команди з пожежно-прикладного спорту, неодноразово був переможцем на чемпіонатах України. Іван Волков був капітаном збірної Сумщини з пожежно-прикладного спорту.

З травня 2014 р. служив у органах внутрішніх справ. Був командиром 3-го взводу батальйону (потім – роти) патрульної служби міліції особливого призначення «Суми» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області. Протягом 2014–2015 рр. тричі виїжджав у відрядження в зону антитерористичної операції на схід України.

З лютого 2015 р. четвертий раз ніс службу в зоні антитерористичної операції на сході України.

У ніч з 28 лютого на 1 березня 2015 р. на блок-пості у районі м. Слов’янськ Донецької області під час конфлікту з бійцем батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миколаїв» капітан міліції І. Волков отримав два вогнепальні поранення у живіт. Пораненого офіцера доправили до лікарні м. Слов’янськ. Лікарі боролися за життя Івана Волкова, проте їх зусилля виявилися марними. 1 березня 2015 р., після чотиригодинної операції, офіцер помер від отриманих поранень.

4 березня 2015 р. похований на Засумському кладовищі м. Суми.


Іван Волков: людина з великим серцем // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 28 : фот.

Іван Волков: людина з великим серцем // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 30 : фот.

У періодиціВ зоне АТО погиб сумской милиционер // ДС-экспресс. – 2015. – 4 марта (№

9). – С. 2.Погибший в АТО сумской милиционер Иван Волков стал первым, кого

похоронили не на Аллее славы // ДС-экспресс. – 2015. – 11 марта (№ 10). – С. 2.Новиков М. Пьяное ЧП или смерть на посту? : родные погибшего в зоне АТО

бойца утверждают, что в полиции намеренно не приняли к сведению показания свидетелей // Ваш шанс. – 2017. – 9–16 авг. (№ 32). – С. 11а.

73

Шевченко Е. Где правда, генерал? : мать убитого сослуживцем сумского милиционера обвиняет в гибели сына и затягивании суда руководство полиции Сумской области // Панорама. – 2017. – 1–8 нояб. (№ 45). – С. 1, А10 : фот.

Настасенко Сергій Олександрович(11.10.1981 – 26(25).07.2016)

солдат

Народився в м. Суми. Навчався в Сумській загальноосвітній школі № 12, згодом – у школі № 10. Перше місце роботи – учень котельника-зварювальника у цеху № 8 ПАТ «Сумське НВО». У 1999 р. в Навчальному центрі Сумського обласного центру зайнятості отримав професію столяра. Працював столяром червонодеревником. У цій професії знайшов своє покликання.

30 червня 2016 р. пішов на військову службу за контрактом. Служив солдатом-контрактником, кулеметником 2-ї роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Пробув у війську менш аніж місяць. Загинув 26 липня 2016 р. в районі смт Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області.

На прохання матері похований на Баранівському цвинтарі м. Суми, поряд із могилою раніш спочилого батька.


Сергій Настасенко: пішов із життя, відбувши у війську менше місяця // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 129.

У періодиціВ Сумах попрощались с бойцом АТО // ДС-экспресс. – 2016. – 3 авг. (№ 31). –

С. 2.Сикорский А. Боль минувшего года: в первые дни очередного года


Озеров Олексій Олегович(15.03.1987 – 10.09.2017)

старший сержант

Старший сержант, військовослужбовець 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.

Народився в м. Суми, але незабаром родина переїхала в с. Мазівка Путивльського району, тож все його життя до військової служби пройшло там. Коли почалася війна на Донбасі, він підписав контракт.

Служив у 95-й Житомирській повітрянодесантній бригаді, в київському підрозділі «Беркут». Чотири рази був у зоні АТО, пройшов бої за Дебальцеве. З

74

липня 2016 до квітня 2017 р. проходив службу в 11-му батальйоні НГУ, в/ч 3051, виконував завдання в районі м. Торецьк Донецької області.

Загинув від кульового поранення під час тренувань на території однієї з військових частин неподалік залізничної станції Канатове, що поблизу м. Кропивницький Кіровоградської області. За повідомленням Військової прокуратури, один із солдатів здійснив дві короткі черги у напрямку двох військовослужбовців цієї ж частини, які виконували тренувальні вправи. Внаслідок отриманих вогнепальних поранень старший сержант О. Озеров та інший солдат загинули на місці події. Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство).



Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 84 : фот.

У газетахБелая С. Роковой выстрел // Панорама. – 2017. – 20–27 сент. (№ 39). – С. А2.В Сумах похоронили участника АТО, застреленного на учениях // ДС-

экспресс. – 2017. – 20 сент. (№ 38). – С. 1.Олексій Озеров // Панорама. – 2018. – 31 янв.–7 февр. (№ 5). – С. А11 : фот.

Птушкін Ігор Ігоревич(14.10.1992 – 19.10.2015)військовий контрактник

Десантник 25-ої окремої Дніпропетровської аеромо-більної бригади Збройних

Сил України.Народився у м. Суми.У свій час він відслужив строкову службу в армії, а потім добровільно пішов в

АТО. Ігор Птушкін служив на Дніпропетровщині. Наприкінці жовтня 2015 р.

хлопець мав піти у відпустку. Та живим додому не повернувся. Батьки відправили його захищати Батьківщину, а зустріли 23-річного сина у домовині. Батькам про смерть ніхто не повідомив. Дізналися, що сина вже немає, аж на третій день, коли самі поїхали в частину у м. Дніпропетровськ. Побачили понівечене тіло та порізані вени. Висновок судмедекспертів – суїцид. У версію суїциду родичі не вірять. Кажуть, що Ігоря вбили за його гостру критику. Батьки звернулися до сумських правоохоронців із проханням провести повторну експертизу, бо не можуть навіть поховати сина як годиться – зі священиком. Правозахисники кажуть, що дніпропетровські експерти не мали права писати у висновку про суїцид, адже слідство триває. Сумські судмедексперти видали нову, більш правдиву довідку: хлопець помер за нез’ясованих обставин.

Що ж насправді сталося у частині – має з’ясувати військова прокуратура. На жаль, слідство просувається дуже повільно. Експертизу нормально також ніяк не

75

можуть провести: постійно відправляють на доопрацювання. Та опускати руки сім’я не збирається. Батьки сподіваються: розслідування доведе, що їхній син загинув за свободу і за правду.

Його поховали, як і належить герою, на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.


Ігор Птушкін: борець за свободу і справедливість // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 83 : фот.

Ігор Птушкін: борець за свободу і справедливість // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 96 : фот.

У періодиціГолуб Т. Смертельное перемирие // Панорама. – 2015. – 4–11нояб. (№ 45). –

С. А2.31 жовтня Суми попрощались з 23-річним Ігорем Птушкіним.

Рощенко Едуард Олександрович(18.02.1963 – 08.12.2015)

капітан

Заступник начальника служби ракетно-артилерійського озброєння 54-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, капітан.

Народився в м. Суми. У 1980 р. закінчив сумську середню школу № 4.З 1980 р. – в Збройних Силах СРСР. У 1985 р. закінчив Пензенське вище

артилерійське інженерне ордена Червоної Зірки училище імені Головного маршала артилерії Н. Н. Воро-нова (нині – Пензенський артилерійський інженерний інститут імені Головного маршала артилерії Н. Н. Воронова, м. Пенза Російської Федерації). Проходив військову службу на різних посадах в Збройних Силах. Звільнений у запас.

У 2014–2015 рр. проходив військову службу по мобілізації в лавах Збройних Сил України.

З 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України. Влітку 2015 р. отримав поранення.

У 2015 р., через деякий час після демобілізації, повернувся на військову службу до лав Збройних Сил України. Служив в 54-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина польова пошта В2970, м. Артемівськ (нині – Бахмут) Донецької області).

8 грудня 2015 р. капітан Рощенко помер від зупинки серця в районі міста Артемівськ (нині – Бахмут) Донецької області.

76

14 грудня 2015 р. похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми.


Едуард Рощенко: не міг знаходитись осторонь // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 86 : фот.

Едуард Рощенко: не міг знаходитись осторонь // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 100 : фот.

У періодиціГолуб Т. Смерть в АТО: в Сумах попрощались с земляком – офицером

Эдуардом Рощенко // Панорама. – 2015. – 16–23 дек. (№ 51). – С. А2 : фот.В Сумах попрощались с героем АТО // ДС-экспресс. – 2015. – 16 дек. (№ 50). –

С. 2 : фот.

Скоропис Михайло Васильович(11.01.1970 – 25.11.2014)


Командир взводу матеріально-технічного забезпечення реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку (бригади) ЗСУ, старший лейтенант.

Народився у с. Панасівка Липоводолинського району.Помер від серцевого нападу 25 листопада 2014 р. під час несення служби в

зоні АТО у смт Велика Новосілка (Донецька область).Похований на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми.Нагороджений медаллю «За єдність України» (посмертно).


Михайло Скоропис: «На чоловікові завжди – найтяжча робота…» // Вічна пам’ять Героям! / авт. проекту Є. Положій. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа, 2015. – С. 42. : фот.

Михайло Скоропис: «На чоловікові завжди – найтяжча робота…» // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область / над проект. працюв.: Є. Положій, Ю. Левківська, О. Кущенко та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада S, 2016. – С. 93 : фот.

Михайло Скоропис: «На чоловікові завжди – найтяжча робота…» // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 108 : фот.

77

У періодиціГолуб Т. Воїни Андрій та Михаїл // Панорама. – 2014. – 3–10 дек. (№ 49). –

С. А2 : фот.27 листопада Суми попрощалися із двома артилеристами, загиблими на Сході, –

старшим лейтенантом М. В. Скорописом та рядовим А. М. Степанцем.В Сумах попрощались с двумя военными, погибшими в АТО // Данкор. –

2014. – 3 дек. (№ 49). – С. А3.Сумчане попрощалися із А. М. Степанцем та М. В. Скорописом .

Фоменко Дмитро Анатолійович(27.10.1977 – 04.06.2016)

старшина

Військовослужбовець розвідроти 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка).

Народився в м. Коростень Житомирської області (за ін. даними – м. Дубно Рівненської області).

У 1993 р. переїхав разом з батьками до м. Суми. Здобув спеціальність автослюсаря.

У 2015 р., незважаючи на проблеми зі здоров’ям, пішов добровольцем на фронт. Службу ніс в розвідроті 92-ї окремої механізованої бригади в м. Щастя Луганської області.

За тиждень до демобілізації Дмитро Фоменко помер в госпіталі м. Харків, куди потрапив із захворюванням легенів.



Дмитро Фоменко: завжди вірив у перемогу // Героям слава : книга пам’яті героїв АТО. Сумська область. 2014–2017. Вип. 3 / над проект. працюв.: Є. Положій, А. Поляченко, Ю. Левківська та ін. – Суми : Всі Суми Панорама-Медіа ; Еллада, 2017. – С. 130 : фот.

У періодиціБелая С. Снова утрата // Панорама. – 2016. – 8–15 июня (№ 24). – С. А2.В Сумах попрощались с погибшим участником АТО Дмитрием Фоменко //

ДС-экспресс. – 2016. – 15 июня (№ 24). – С. 2.Сикорский А. Боль минувшего года: в первые дни очередного года


78

Ширков Сергій Іванович(22.07.1976 – 24.12.2017)

підполковник

Народився в м. Сєвєродонецьк, але виріс у с. Хухра Охтирського району. Жив у м. Суми.

Закінчив Сумський педагогічний університет ім. А. С. Макаренка (1999). Строкову службу проходив у морській піхоті (Севастополь, 1999–2001). З 2007 р. проходив службу в СБУ.

Учасник бойових дій в зоні АТО, виїжджав на передову у спецвідрядження. Тривалий час служив в окремому загоні спеціального призначення НГУ «Азов» (за повідомленням 5 каналу). Виконував завдання з контррозвідувального забезпечення підрозділів ЗСУ.

Передчасно пішов з життя внаслідок серцевого нападу.Похований Сергій Ширков на Алеї Слави у м. Суми.

БібліографіяСергій Ширков // Панорама. – 2018. – 31 янв.–7 февр. (№ 5). – С. А11.Кого забрала війна у грудні 2017-го. Список загиблих у зоні АТО

[Електронний ресурс] // Главком : новини. – Текст. дані і табл. – Режим доступу: https://glavcom.ua/pub/pdf/49/4935/2_vtraty_12_2017.pdf, вільний (дата звернення 14.05.18). – Назва з екрана.

79

https://glavcom.ua/pub/pdf/49/4935/2_vtraty_12_2017.pdf

Зміст

I. Загальні матеріали……………………………………... 61.1. Артилеристи 9-ї батареї 27-го Сумського реактивного артполку 61.2. Електронні ресурси……………………………………………….. 8

II. Герої України. Народні Герої України…………………………………… 8Аніщенко Олександр Григорович…………………………………….. 8Братушка Олексій Сергійович………………….................................... 12Савченко Максим Сергійович………………….................................... 15

Табала Сергій Олександрович…………………..................................... 17

III. Почесні громадяни м. Суми ……………………………………………… 21Абрютін Сергій Миколайович…………………..................................... 21Андра Руслан Романович………………………..................................... 23Аніщенко Олександр Григорович……………………………………… 24Атаманюк Роман Олександрович……………………………………… 25Бей Віталій Миколайович……………………………………………… 27Братушка Олексій Сергійович…………………………………………. 29Гольченко Ігор Іванович……………………………………………….. 29Завальний Ігор Юрійович………………………..................................... 31Калюжний Олексій Володимирович…………………………………… 33Куценко Сергій Вікторович …………………………………………… 35Лісовенко Дмитро Іванович……………………………………………. 36

Маслянка Віталій Іванович…………………………………………….. 39Ніколаєнко Микола Михайлович……………………………………… 40Осипов Микола Іванович………………………..................................... 42

Пархоменко Сергій Леонідович……………………………………….. 44

Реута Андрій Олександрович…………………………………………... 45Савченко Максим Сергійович…………………..................................... 48

Самосадов Олександр Сергійович…………………………………….. 48Степанець Андрій Миколайович……………………………………… 50

Табала Сергій Олександрович…………………..................................... 51Ткаченко Олександр Григорович……………………………………… 52

IV. Інші нагородження ……………………………………………………………………………………….

Абрамітов Артур Юрійович……………………....................................5454

Вєтров Юрій Олександрович …………………………………………. 55Галушкін Олександр Миколайович…………………………………… 56Глуходід Олександр Вікторович………………..................................... 58

80

Горностаєв Олександр Леонідович……………………………………. 59Косточка Ігор Васильович……………………………………………… 60Коханий Артем Миколайович…………………………………………. 61Кузяков Артем Володимирович……………………………………….. 62Наріжний Максим Сергійович ………………………………………… 64Палешко Сергій В’ячеславович………………………………………… 65Переяслов Володимир Євгенович……………………………………… 66Петренко Анатолій Сергійович………………………………………… 68Сапегін Віталій Іванович……………………………………………….. 69Татарчук Юрій Володимирович……………………………………….. 70

V. Інші учасники АТО ……………………………………………………………………………………….. 71Береговий Костянтин Едуардович…………………………………….. 71Волков Іван Володимирович…………………………………………… 72Настасенко Сергій Олександрович…………………………………….. 73Озеров Олексій Олегович………………………………………………. 73Птушкін Ігор Ігоревич …………………………………………………. 74Рощенко Едуард Олександрович………………………………………. 75Скоропис Михайло Васильович……………………………………….. 76Фоменко Дмитро Анатолійович……………………………………….. 77Ширков Сергій Іванович……………………………………………….. 78

81

82

Documents

ounb.sumy.uaounb.sumy.ua/publish/2018/hto.docx · Web viewПам’яті єдиного на Сумщині загиблого Героя Небесної сотні О. Братушки