Report on public opinion surveys kiis 2002-2012_final

1

РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ДАНИХ ОПИТУВАНЬ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ, ПРОВЕДЕНИХ КМІС У 2002-2012 РР.

1. ВСТУП

Впродовж останнього десятиріччя різні дослідницькі центри проводили низку

опитувань громадської думки стосовно векторів інтеграції України. Найбільш публічно

поширеними були дані, отримані Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС),

ГО «Демократичні ініціативи» та Центром ім. Розумкова.

Оскільки запитання, які ставили респондентам різні дослідники, також різнилися

за формулюванням, для даного звіту ми брали тільки масиви опитувань, проведених

КМІС у 2002-2012 рр.. – з метою простежування динаміки можливих змін у ставленні

населення України до різних векторів інтеграції, а саме проєвропейського та

проросійського. Загалом було проаналізовані дані 43 опитувань. Усі вони містили ті чи

інші запитання щодо вектору інтеграції України – про підтримку вступу до ЄС чи до

союзу Росії та Білорусі/ЄЕП. На основі запитань про підтримку інтеграційних проектів

було виділено різні групи респондентів, які потім порівнювалися за низкою характеристик

– від соціо-демографічних (стать, вік, регіон проживання, розмір домогосподарства, рівень

освіти, тощо) до відповідей на запитання про цінності, політичні вподобання, тощо. Дані

всіх опитувань репрезентативні для населення України за статтю і віком.

2

2. СТИСЛІ ВИСНОВКИ

У 2012 році для жителів України важливішими за вступ до ЄС / приєднання до ЄЕП були

такі питання як відновлення промисловості і сільського господарства (75%), побудова

правової держави (57%), моральне оздоровлення суспільства (34%) та розвиток освіти і

науки (28%). Тобто, ці задачі / цілі можна проговорювати, включати у комунікацію з

підтримки євроінтеграції – пояснювати, яким чином вступ до ЄС або принаймні

виконання Угоди про асоціацію може сприяти досягненню цих цілей.

У комунікаційній кампанії для збільшення підтримки євроінтеграційного вектору варто

включити як одну зі складових інформаційну компоненту – для того, щоб українці могли

більш усвідомлено вибирати напрям розвитку України, а також для спростування

можливих чуток або дезінформації. Оскільки на 2010 р. тільки 18% українців зазначили,

що мають дійсний закордонний паспорт, побачити країни ЄС на власні очі більшості

жителів нашої країни може бути вкрай проблематично. Отже, рішенням може бути

виявлення і вплив через «лідерів думки» у локальних спільнотах, поширення через них

інформації про ЄС, про виклики і вигоди євроінтеграції для України – для формування

позитивного образу ЄС та сприятливого ставлення до євроінтеграції.

Додатковим акцентом у повідомленнях, покликаних збільшити підтримку євроінтеграції

серед українців, можуть бути реальні приклади користі, виграшів, здобутків, які

отримують прості українці від економічної співпраці з країнами ЄС або які отримали

країни, які недавно приєдналися до ЄС.

Цільові групи

Кампанію з підвищення рівня підтримки євроінтеграції зосередити на двох групах:

тих, хто зараз обрав два вектори (таких було 15% у лютому та 17% у вересні 2012

року) – щоб схилити їх до євроінтеграції;

тих, хто не визначився щодо євроінтеграції, але точно не підтримує вступ до союзу

Росії та Білорусі (таких у 2012 році було 10% у лютому та 8% у вересні 2012 року).

В обох групах більше молоді 18-29 років; серед тих, хто підтримує обидва вектори, також

висока частка людей 30-39 років та 50-59 років, серед «невизначених» - осіб старшого

віку. Серед прихильників обох векторів більше осіб з неповною і повною вищою освітою,

ніж загалом по вибірці, серед «невизначених» - значно більше осіб з повною середньою

освітою. В обох групах третину складають жителі Центрального регіону, на якому варто

зосередити основні зусилля кампанії; у групі тих, хто підтримує обидва вектори інтеграції,

також дещо більше представлені, ніж загалом по вибірці, жителі Східного регіону, а серед

«невизначених» - жителі Південного регіону. В обох групах значно більше сімей

(домогосподарств) з двох осіб. Серед тих, хто обрав два вектори, більше осіб із середнім

рівнем доходу.

Прихильники обох векторів інтеграції є досить активними глядачами бізнес ТБ-каналів,

особливо 24 каналу та Першого ділового каналу. Вони також активні користувачі

Інтернету, причому як вдома, так і поза домом. Найбільше вони користуються такими

сервісами, як соціальні медіа (Facebook, VKontakte, LiveJournal, тощо), читають новини,

спілкуються з друзями чи родичами по Skype / ICQ. ел.пошта). «Невизначені» - також

активні користувачі соціальних медіа, крім того вони більш схильні

скачувати/переглядати відео та слухати Інтернет-радіо, ніж по вибірці загалом. Тому

Інтернет може стати дієвим каналом комунікації з цією групою (наприклад, для передачі

візуальних, аудіо чи текстових повідомлень щодо переваг євроінтеграції).

3

3. СТАВЛЕННЯ ДО РІЗНИХ НАПРЯМІВ ІНТЕГРАЦІЇ У ДИНАМІЦІ

Динаміку ставлення українців до різних напрямів інтеграції з використанням даних

опитувань КМІС можна простежити за допомоги запитань, які містили обидва варіанти

відповіді (проєвропейський vs. проросійський вектори інтеграції), з яких респонденти

могли вибрати один, і які ставилися респондентам у двох і більше хвилях

загальнонаціональних опитувань чи омнібусів.

У проведених КМІС опитуваннях це були такі запитання:

1) «Як повинна розвиватися Україна?» (у трьох опитуваннях 2002 року) з варіантами

відповідей

- «орієнтуватися на Захід, із перспективою вступу до Євросоюзу»,

- «відновити тісну дружбу з Росією і Білорусією, із перспективою вступу до союзу

слов'янських держав»,

- «разом з Росією інтегруватися в Європу»

- «збереження повної незалежності і розвитку своїм особливим шляхом, що відрізняється

від тих, що вже існують у світі»

2) «Вступ до Європейського Союзу вимагає впровадження віз для поїздок у країни, що не є

членами цього Союзу. А що б Ви зволіли?» (у двох опитуваннях 2003-2004 років) з

варіантами відповідей

- «щоб Україна стала членом Європейського Союзу і мала з Росією закриті границі - з

візами і митницями»

- «щоб Україна мала з Росією відкриті границі – без віз і митниць - і не ставала членом

Європейського Союзу»

3) «Якщо б зараз проходив референдум з питання, чи треба Україні намагатися

вступити до Європейського Союзу, чи до союзу Росії і Білорусії, чи не вступати до

жодного з них, то за який варіант Ви б проголосували?» (чотири опитування у 2006 р. та

2008 р.), та

4) «У якому союзі держав було б краще жити народу України – у Європейському Союзі

або в союзі з Росією й Білорусією?» (три опитування у 2009 р. та 2012 р.)

Як показує порівняння відповідей на ці запитання, частка прихильників євроінтеграції

коливалася у межах 16-18% у 2002 р. і зросла до 25% у 2004 р., до 27% у 2006 р.. та 30% у

2008 році.. Подальша динаміка демонструє деяке зниження підтримки вступу України до

ЄС (порівняно з підтримкою вступу до союзу Росії та Білорусі) – до рівня 24-25%

впродовж 2009 р., але зі зростанням до 29% у лютому 2012 року.

Використання у відповідях обох альтернатив - «вступ до ЄС» АБО «вступ до союзу Росії

та Білорусі» - дозволяє оцінити «чисту» частку прихильників євроінтеграції серед

населення України. Інша можливість запитувати респондентів про їхню прихильність до

того чи іншого вектора інтеграції – це ставити два окремі запитання. Однак, у такому

випадку можемо отримати певну частку відповідей про одночасну підтримку обох

напрямів. Для виділення впевнених і визначених прихильників євроінтеграції такий

варіант є менш зручним, хоча він дозволяє разом із виділенням груп «прибічників ЄС» і

«прибічників Росії» виявити третю групу – т.зв. «змішану» з тих, хто декларує підтримку

обох векторів. Детальніше характеристики цих трьох груп наведені у Розділі 5 нижче.

4

Як повинна розвиватися Україна (Яку точку зору Ви

вважаєте більш правильною, ніж інші?)

2002.01. 2002.02. 2002.11.

N=2264 N=2199 N=2022 Україна повинна у своєму розвитку орієнтуватися на Захід, із

перспективою вступу до Євросоюзу 18,0 15,9 16,5 Україна повинна, в першу чергу, відновити тісну дружбу з Росією і

Білорусією, із перспективою вступу до союзу слов'янських держав 45,9 47,5 42,5 Україна повинна разом з Росією інтегруватися в Європу 11,4 9,0 15,5 Майбутнє України - у збереженні повної незалежності і розвитку своїм

особливим шляхом, що відрізняється від тих, що вже існують у світі 15,7 18,6 18,1 Важко сказати/Не знаю 8,9 8,9 7,4 Загалом 100,0 100,0 100,0

Як відомо, вступ до Європейського Союзу вимагає

впровадження віз для поїздок у країни, що не є членами цього

Союзу. А що б Ви зволіли?

2003.09. 2004.04-05.

N=2018 N=2024 щоб Україна стала членом Європейського Союзу і мала з

Росією закриті границі - з візами і митницями, 23,8 25,3 щоб Україна мала з Росією відкриті границі – без віз і митниць - і

не ставала членом Європейського Союзу 49,0 51,6 ВС/НЗ 27,2 23,1 Загалом 100,0 100,0

Якщо б зараз проходив референдум з питання, чи

треба Україні намагатися вступити до

Європейського Союзу, чи до союзу Росії і Білорусії,

чи не вступати до жодного з них, то за який варіант

Ви б проголосували?

2006.02. 2006.03. 2008.02. 2008.09.

N=2016 N=1996 N=2043 N=2069 намагатися вступити до Європейського Союзу 26,8 22,1 30,2 29,0 намагатися вступити до союзу Росії і Білорусії 51,4 47,2 43,1 38,7 не вступати до жодного з них 11,9 24,1 21,6 25,4

Не знаю, важко сказати 8,7 5,6 4,5 6,2 НВ 1,1 1,1 0,6 0,7 Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0

На Ваш погляд, у якому союзі держав було б краще жити

народу України – у Європейському Союзі або в союзі з

Росією й Білорусією?

2009.04. 2009.10. 2012.02.

N=1977 N=1996 N=2026 безумовно в Європейському союзі 14,6 12,1 14,5 скоріше в Європейському союзі 10,8 12,3 14,6 важко сказати напевно, мабуть, однаково 17,4 18,0 20,0 скоріше в союзі з Росією й Білорусією 22,7 29,7 22,9 безумовно в союзі з Росією й Білорусією 31,4 25,1 21,2

ВС/НЗ 3,1 2,7 6,8 Загалом 100,0 100,0 100,0

5

Відносини з Європейським Союзом

Для детальнішого аналізу підтримки євроінтеграційного напряму жителями України з усіх

масивів опитувань було вибрано відповіді на низку запитань, що стосувалися ставлення

до ЄС та підтримки вступу України до ЄС у разі проведення референдуму (без вибору між

двома векторами інтеграції).

Згідно з результатами, якщо не давати респондентам вибору між двома векторами

інтеграції України, натомість запитувати тільки про підтримку вступу до ЄС (або союзу

Росії та Білорусі, про що йдеться нижче), то євроінтеграційний напрямок наче б то

підтримує більша частка населення. Наприклад, при необхідності вибрати між двох

векторів, вступ до ЄС набирає до 30% підтримки, але якщо запитати респондентів тільки

про ставлення до ЄС – 61% жителів України ставляться до ЄС дуже добре або

здебільшого добре. Крім того, згідно даних опитувань за 2010-2012 рр. за вступ до ЄС на

можливому референдумі проголосували б 40-45% громадян України. Але треба зважати

на те, що ті, хто задекларував підтримку євроінтеграційного вектору, можуть, за наявності

окремих запитань про приєднання до ЄС та приєднання до союзу Росії і Білорусі,

підтримати обидва напрями інтеграції. Таким чином, деякі респонденти дають т.зв.

«соціально схвальні» відповіді, вибравши варіант, що дозволяє уникнути вибору.

Як Ви загалом зараз ставитеся до ЄС? 2011.02. 2011.11.

N=2035 N=2037 дуже добре 24,9 21,2 здебільшого добре 44,1 39,8 здебільшого погано 8,5 14,6 дуже погано 3,5 7,1 ВАЖКО СКАЗАТИ 19,1 17,3 Загалом 100,0 100,0

Уявіть, будь ласка, що зараз відбувається референдум з питання, чи вступати Україні

до Європейського Союзу. Ви можете проголосувати за вступ, проти вступу або

утриматися - не брати участі у голосуванні. Який Ваш вибір?

2005.12. 2007.10 2009.06. 2010.02. 2012.02. 2012.09.

N=2013 N=1934 N=2012 N=2032 N=2028 N=1988 За вступ 33,6 57,7 65,0 43,5 39,7 44,8 Проти вступу 39,1 24,8 17,7 26,2 33,2 30,1 Не брати участi у голосуваннi 8,3 5,6 5,5 6,7 6,8 6,6 НВ 19,0 11,9 11,8 23,6 20,3 18,4 Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Скажiть, будь ласка, якщо б референдум про приєднання України до

Європейського Союзу вiдбувався наступної недiлi, ви б проголосували

за приєднання чи проти приєднання України до ЄС?

2002.04.

N=577 За приєднання. 67,2 Проти приєднання. 13,3 Не знаю. 18,9 Вiдмова 0,7 Загалом 100,0

6

На Вашу думку, яке з наступних трьох тверджень найкраще описує те,

якими мають бути відносини України з ЄС?

2004.08-09.

N=2005 Україні варто уникати співпраці з ЄС 8,6 Україні варто намагатися співпрацювати з ЄС, але не вступати до цієї організації 37,0 Україні варто спробувати вступити до ЄС 36,3 ВАЖКО СКАЗАТИ 17,9 ВІДМОВА 0,3 Загалом 100,0

Різні люди мають різні погляди на те, якими мають бути стосунки між Україною

і Європою. Використовуючи цю картку, будь ласка, скажіть, як, на Вашу думку,

мають розвиватися відносини між Україною і Європою?

2006.03.

N=1034 Україна має стати членом Європейського Союзу 26,0 Україна має посилити зв'язки з Європою, але не входити до ЄС 41,2 Вiдносини мають лишатися такими, якими вони є наразi 16,2 Україна має послабити свої зв'язки з Європою 4,0 Україна та Європа мають рухатися в кардинально протилежних напрямках 2,7 ВС/НВ 9,9 Загалом 100,0

Якщо додавати до запитання і альтернатив відповіді про ставлення українців до вступу в

ЄС ставлення до відносин із Росією, то можна побачити, що якщо змусили респондентів

вибрати між вступом до ЄС та однаковими відносинами України з ЄС і Росією, тільки

близько 18% у квітні 2006 року готові були підтримати перший варіант, натомість 62%

висловили підтримку політиці однакових відносин. У жовтні 2009 року це співвідношення

становило 10% та 38%, відповідно, але це можна пояснити наявністю в запитанні анкети

альтернативи «зближення з Росією».

Якщо б зараз проходив референдум з питання, чи проводити Україні політику

однакових відносин з Європейським Союзом і з Росією, чи Україні треба

намагатися вступити до Європейського Союзу, то за який варіант Ви б

проголосували?

2006.04.

N=2033

проводити політику однакових відносин з Європейським Союзом і з Росією 61,9

намагатися вступити до Європейського Союзу 17,6

ВС/НЗ 17,7

НВ 2,7 Загалом 100,0

Що, на Вашу думку, краще: щоб керiвництво України орiєнтувалося в першу

чергу на зближення?

2009.10.

N=1997 виключно з Росiєю 24,7 скорiше з Росiєю, чим iз Заходом 23,6 в рiвнiй мiрi i з Росiєю, i iз Заходом 37,7 скорiше iз Заходом, чим з Росiєю 7,4 виключно iз Заходом 2,9 нi з Росiєю, нi iз Заходом 1,8 ВС/НЗ 2,0 Загалом 100,0

7

Загалом, якщо порівняти погляди українців на пріоритет різних кроків для відродження і

процвітання України, то як вступ до ЄС, так і приєднання до ЄЕП в листопаді 2012 р. не

набирають багато голосів – 12% та 7%, відповідно. Значно важливішим для жителів

України є відновлення промисловості і сільського господарства (75%), побудова правової

держави (57%), моральне оздоровлення суспільства (34%) та розвиток освіти і науки

(28%). Відповідно, саме ці задачі / цілі можна проговорювати, включати у

комунікацію з підтримки євроінтеграції – пояснювати, ЯК САМЕ вступ до ЄС (або

принаймні виконання Угоди про асоціацію) може відповідати цим завданням,

сприяти досягненню цих цілей.

Знання про ЄС

Як доводить В.Є.Хмелько у публікації «Ставлення громадян України до її вступу

до Євросоюзу і НАТО та їхні оцінки своєї обізнаності стосовно цих організацій»1,

підтримка того чи іншого вектора інтеграції значущо залежить від суб'єктивної оцінки

респондентами своєї поінформованості про ЄС. Тому нижче подано відповіді на низку

запитань з опитувань КМІС, як демонструють що українці знають про ЄС і як оцінюють

свою поінформованість. Отже, у грудні 2005 р. 38% респондентів оцінили свої знання про

ЄС як достатні для того, щоб вирішити чи варто Україні приєднуватися до нього, близько

47% вважають, що знають стосовно цього недостатньо, і майже 15% не можуть назвати

свої знання щодо цього ані достатніми, ані недостатніми, тобто, по суті, теж не вважають,

що знають для цього достатньо. Тобто, понад 60% населення України не вважають себе

достатньо обізнаними стосовно Євросоюзу, щоб вирішити чи потрібно нашій країні

вступати до ЄС.

Наступні дані опитувань, проведених КМІС, демонструють наскільки небагато

українців мають принаймні якусь інформацію про ЄС. Наприклад, про те, що до ЄС

входить 27 країн, у 2010 році знали тільки 10% респондентів. Тобто, у комунікаційній

1 Хмелько В.Є. Ставлення громадян України до її вступу до Євросоюзу і НАТО та їхні оцінки своєї

обізнаності стосовно цих організацій // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2006, № 1, стор.71-87.

8

кампанії для збільшення підтримки євроінтеграційного вектору можна включити як

одну зі складових інформаційну компоненту – для того, щоб українці могли більш

усвідомлено вибирати напрям розвитку України, а також для спростування

можливих чуток або дезінформації.

Якщо говорити про можливості українців побачити країни ЄС на власні очі, то

тільки 18% у 2010 р. мали дійсний закордонний паспорт. Тобто, вкрай проблематично

очікувати, що широкі маси людей зможуть на основі власний подорожей сформувати

уявлення про життя в ЄС. Відповідно, думки і відгуки родичів та друзів, які подорожують,

можуть стати ключовими у формуванні образу ЄС серед широких верств населення

України. Можливо, є сенс скористатися таким каналом комунікації – виявити «лідерів

думки» серед локальних мереж і зробити їх «агентами» поширення інформації про

ЄС, про виклики і вигоди євроінтеграції для України, для формування позитивного

образу ЄС та сприятливого ставлення до євроінтеграції.

Як Ви вважаєте, чи достатньо Ви знаєте про Європейський Союз, щоб вирішити,

чи потрібно Україні вступити до цього Союзу?

2005.12.

N=2016

Так, достатньо 37,7

Нi, не достатньо 47,4

Не знаю, важко сказати 10,8


Наскiльки Вам вiдомо, євро це?

2010.02.

N=2029 Єдина валюта всіх країн Євросоюзу 31,1 Валюта, яка в усіх країнах ЄС використовується разом з національною валютою 26,9 Валюта більшості (але не всіх) країн Європейського Союзу

22,5 НЕ ЗНАЮ, ВАЖКО СКАЗАТИ 19,6 Загалом 100,0

Хто, на Вашу думку, обирає депутатiв Європейського парламенту?

2010.02.

N=2027 Парламенти країн-членів Європейського Союзу 23,1 Безпосередньо всі громадяни країн Європейського Союзу на виборах до

Європейського парламенту 17,0

Уряди країн-членів Європейського Союзу 8,5 Політичні партії країн-членів Європейського Союзу

5,4 НЕ ЗНАЮ, ВАЖКО СКАЗАТИ 46,0 Загалом 100,0

Скажiть, будь ласка, скiльки країн зараз є членами Європейського Союзу?

2010.02.

N=2031 10-15 16,6 16-25 22,1 26-30 9,5 Більше, ніж 30 3,3 НЕ ЗНАЮ, ВАЖКО СКАЗАТИ 48,4 Загалом 100,0

9

Чи маєте Ви дійсний закордонний паспорт?

2010.02.

N=2021

Так 18,4 Ні 81,1 НЕ ЗНАЮ, ВАЖКО СКАЗАТИ 0,5 Загалом 100,0

Відносини з Росією

Рівень підтримки вступу України до союзу Росії та Білорусі, який становив 55% у 2005

р.,значно знизився після «газового конфлікту» і становив 42% у червні 2009 року. але

станом на лютий 2010 року зріс до 67,5%. У вересні 2012 року частка тих, хто би

проголосував за вступ України до союзу Росії та Білорусі при проведенні референдуму,

складала 55%.

З 2002 року до 2012 року значно знизилася частка тих, хто вважає, що Україна і Росія

мають об'єднатися в одну державу (з 33% до 14%, відповідно), натомість зросла частка

тих, хто вважає, що «Україна та Росія мають бути незалежними, але дружніми державами

– з відкритими кордонами, без віз та митниць» - з 54% до 72%. У 2006 році 37% українців

вважали, що Україна має проводити політику однакових відносин з Європейським

Союзом і з Росією (а 46% підтримували вступ до союзу Росії та Білорусі); також у 2006

році 31% українців вважали, що відносини України з Росією погіршуються.

Жителі України демонструють загалом добре ставлення до мешканців Росії (96%

ставилися добре/дуже добре у травні 2009 р.) та скептичніше сприймають керівництво

Росії (добре або дуже добре ставлення 75% опитаних у травні 2009 р.). У березні 2010 р.

22% українців вважали Росію більш демократичною, ніж Україна.

Уявіть, будь ласка, що зараз відбувається референдум з питання, чи вступати Україні до

союзу Росії та Білорусі. Ви можете проголосувати за вступ до цього союзу, проти вступу

або утриматися - не брати участі у голосуванні. Який Ваш вибір?

2005.12. 2007.10. 2009.06. 2010.02. 2012.02. 2012.09.

N=2015 N=2034 N=2011 N=2031 N=2028 N=2041

За вступ 55,0 47,2 41,9 67,5 55,4 54,8 Проти вступу 23,3 28,1 28,3 16,6 26,7 26,8 Не брати участi у голосуваннi 7,3 6,3 9,7 4,3 5,2 6,0 НВ 14,4 18,3 20,1 11,6 12,7 12,4 Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Як Ви вважаєте, чи достатньо Ви знаєте про союз Росії та Білорусії, щоб

вирішити, чи потрібно Україні вступити до цього союзу?

2005.12.

N=2016

Так, достатньо 51,2

Нi, не достатньо 35,2

Не знаю, важко сказати 10,0


10

11

Якими Ви б хотіли бачити взаємовідносини

України з Росією?

2002.0

3.

2002.1

1.

2003.0

9.

2005.0

4.

2005.1

2.

2006.0

3.

2006.0

6.

2006.1

0.

2007.0

4.

2007.1

0.

2008.0

2.

2008.0

4.

2008.0

8.

2008.0

9

2009.0

2.

2009.0

3.

2009.0

5.

2009.0

6.

2009.1

0.

2010.0

1.

2010.0

3.

2010.0

6.

2010.1

0.

2011.0

2.

2011.0

6.

2011.1

1.

2012.0

2.

2012.0

4.

2012.0

9.

N=

22

14

N=

20

17

N=

20

21

N=

20

41

N=

20

17

N=

20

01

N=

20

13

N=

19

80

N=

20

09

N=

20

30

N=

20

43

N=

20

36

N=

20

10

N=

20

65

N=

20

32

N=

19

99

N=

19

09

N=

20

08

N=

19

95

N=

20

33

N=

12

26

N=

20

26

N=

20

36

N=

20

35

N=

20

29

N=

20

35

N=

20

12

N=

20

21

N=

20

33

Вони мають бути такими ж, як з іншими державами -

із закритими кордонами, візами, митницями 10,4

13,5

13,9

13,5

17,7

10,9

11,9

11,0

12,6

11,5

9,5

10,7

13,0

16,4

7,8

7,7

9,7

8,0

11,0

7,9

11,0

11,8

10,3

11,6

12,6

12,9

13,2

10,2

10,9

Україна та Росія мають бути незалежними, але

дружніми державами - з відкритими кордонами, без

віз та митниць 53,9

63,5

57,9

63,0

56,3

63,5

56,7

61,8

63,0

62,6

72,9

67,0

58,7

66,6

67,6

62,9

65,3

60,5

67,4

66,4

66,6

70,4

67,4

66,6

62,4

69,6

68,9

68,8

72,2

Україна та Росія повинні об’єднатися в одну державу

33,0

20,0

23,0

21,3

22,4

21,8

26,9

22,9

20,2

23,2

16,0

19,6

24,9

15,4

23,1

25,7

23,0

27,3

19,0

22,0

19,2

15,8

20,1

19,1

22,1

16,1

15,6

18,3

14,2

Важко сказати/Не знаю

2,6

2,9

5,2

2,3

3,6

3,8

4,5

4,4

4,3

2,7

1,5

2,6

3,4

1,6

1,4

3,7

2,0

4,2

2,6

3,7

3,2

2,0

2,2

2,8

3,0

1,4

2,3

2,7

2,6

Загалом

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

100

,0

12

Як Ви загалом

зараз ставитеся

до Росії?

20

08

.04

.

20

08

.09

.

20

09

.02

.

20

09

.03

.

20

09

.05

.

20

09

.06

.

20

09

.10

.

20

10

.01

.

20

10

.03

.

20

10

.06

.

20

10

.10

.

20

11

.02

.

20

11

.11

.

20

12

.02

.

20

12

.04

.

20

12

.09

.

N=

20

35

N=

20

70

N=

20

36

N=

20

00

N=

20

07

N=

20

11

N=

19

93

N=

20

38

N=

12

26

N=

20

27

N=

20

37

N=

20

35

N=

20

35

N=

20

26

N=

20

32

N=

20

43

дуже добре 46,3 42,4 48,3 43,5 48,0 50,2 46,8 49,0 49,1 50,3 48,4 47,5 35,8 31,6 35,7 34,4 здебільшого добре 41,4 45,0 42,7 46,3 45,1 40,4 44,7 44,2 40,8 41,4 44,2 41,1 44,0 53,7 51,6 48,9 здебільшого погано 4,9 6,9 3,9 4,8 3,3 4,3 4,3 3,5 5,1 4,3 3,3 5,5 9,1 6,9 6,1 8,1 дуже погано 2,4 2,1 1,4 1,2 0,8 2,1 1,3 0,7 1,4 1,3 1,1 1,7 4,0 2,4 1,7 2,7 ВАЖКО СКАЗАТИ 5,1 3,5 3,8 4,1 2,8 2,9 2,8 2,7 3,6 2,8 3,0 4,2 7,1 5,5 4,9 5,9 Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

13

Яка з проблем, що стоять сьогодні перед

Україною, Вас турбує найбільше? Якщо важко

вибрати тiльки одну проблему, назвіть 2 чи 3.

Якщо на цій картці нема проблеми, яка турбує

Вас більше інших, назвіть її.

2004.12. 2008.04. 2008.08. 2010.10.

N=2044 N=2037 N=2032 N=2038

Рівень життя людей 83,4 75,9 76,7 78,8

Екологічні (Чорнобильська та інші) 12,7 36,3 24,5 26,9

Злочинність 20,8 32,6 20,3 26,3

Безпека України 26,3 21,8 20,0 17,0

Відносини з Росією 15,6 29,9 26,4 14,9

Відродження української нації 7,1 11,7 4,5 8,3

Статус російської мови в Україні 4,8 11,9 7,6 6,5

Проблеми Криму, Чорноморського флоту - 9,1 - 5,9

Загроза розколу України 33,4 - 9,9 -

Стан української мови в Україні 1,7 - 2,4 -

Відносини між представниками різних

національностей - 3,7 - 3,9

Названо інше 2,7 2,9 3,8 4,8

ВАЖКО СКАЗАТИ 0,9 1,3 1,5 2,0

Як Ви вважаєте, чи вступати Україні в Єдиний Економічний

Простір з Росією, Білорусією і Казахстаном

2003.09. 2004.04-05.

N=2021 N=2026 ні, не вступати ні на яких умовах, 13,1 11,3 вступати на таких умовах, що не перешкодять пізніше вступити до

Європейського Союзу, 49,9 43,9 чи вступати навіть на таких умовах, що перешкодять вступити до

Європейського Союзу? 18,8 27,6 ВС/НЗ 18,3 17,2 Загалом 100,0 100,0

Різні люди мають різні погляди на те, якими мають бути стосунки між

Україною та Росією. Використовуючи цю картку, будь ласка, скажіть,

як, на Вашу думку, мають розвиватися відносини між Україною та

Росією?

2006.03.

N=1035 Україна i Росiя мають об'єднатися в одну державу 21,2 Україна та Росiя мають посилити зв'язки, але не об'єднуватись

54,7 Вiдносини мають лишатися такими, якими вони є наразi 9,6 Україна має послабити свої зв'язки з Росiєю 2,5 Україна i Росiя мають розвиватися незалежно i по-рiзному 8,9 ВС/НВ 3,0 Загалом 100,0

А якщо б зараз проходив референдум з питання, чи проводити Україні політику

однакових відносин з Росією і з Європейським Союзом, чи Україні треба

намагатися вступити до союзу Росії і Білорусії, то за який варіант Ви б

2006.04.

N=2035

14

проголосували?

проводити політику однакових відносин з Європейським Союзом і з Росією 36,7

намагатися вступити до союзу Росії і Білорусії 46,4

ВС/НЗ 13,9


На вашу думку, чи стосунки України із наступними країнами

покращуються, погіршуються, чи залишаються приблизно

такими ж?

2006.09. 2006.09.

N=1003 N=1003

ЄС Росія Покращуються 36,6 34,8 Погіршуються 6,2 31,1 Залишаються приблизно такими самими 42,0 28,2 НЗ/НВ 15,2 5,9 Загалом 100,0 100,0

Як Ви вважаєте, яка з країн є бiльш демократичною: Росiя чи Україна? 2010.03.

N=1224 Росiя 21,7 Україна 32,4 Обидвi в рiвнiй мiрi недемократичнi 23,7 ВАЖКО ВIДПОВIСТИ 22,2 Загалом 100,0

15

4. ОЧІКУВАННЯ ВІД ВСТУПУ ДО ЄС, ПОБОЮВАННЯ ПОВЯЗАНІ ЗІ ВСТУПОМ ДО ЄС

У 2004 р. третина жителів України вважала, що розширення ЄС на Схід (фактично, вступ

України до ЄС або певне наближення до вступу) покращить економічну ситуацію в нашій

країні. Разом із тим, 25% не могли визначитися як тим, як саме може вплинути на

економічну ситуацію в країні її приєднання до ЄС. Під час опитування, проведеного у

жовтні 2006 р., ставилося запитання щодо згоди/незгоди з низкою тверджень, серед яких

були досить конраверсійні «Україна може вижити тільки з допомогою Росії» та «Ми

можемо вижити тiльки з економiчною допомогою Заходу». У результаті, тільки 14%

респондентів погодилися з другим твердженням щодо важливості економічної допомоги

Заходу (~ЄС), у той час як з першим були згодні та радше згодні 39% опитаних. З роками

ситуація дещо змінилася: у квітні 2009 р., якраз після «газового конфлікту», з першим

твердженням (про важливість економічної допомоги від Росії) були згодні і радше згодні

47% українців, із другим – 18%; далі, у червні 2011 р. розподіл був таким – 40%

підтримали перше твердження і майже 19% погодилися і радше погодилися із другим.

Тож, можемо зробити висновок про те, що хоча українці схильні більше очікувати

економічної допомоги від Росії, ніж від «Заходу» (~ЄС), але це співвідношення

змінюється, тобто громадяни чутливі до різноманітних подій у сфері економічної

співпраці між країнами. Тобто, можливим акцентом у повідомленням, спрямованих на

збільшення підтримки євроінтеграції серед українців, можуть бути реальні приклади

користі / виграшів / здобутків, які отримують прості українці від економічної

співпраці з країнами ЄС.

Деякі з країн-сусідів України, включаючи Польщу, Угорщину та

Словаччину, були нещодавно запрошені до вступу до

Європейського Союзу. Як Ви вважаєте, розширення ЄС на Схід

покращить чи погіршить економічну ситуацію в нашій країні? Або

чи вважаєте Ви, що розширення ЄС на Схід справить малий вплив

або жодного впливу на економічну ситуацію в нашій країні?

2004.08-09.

N=2004 Розширення ЄС покращить економічну ситуацію в країні 36,3 Розширення ЄС погіршить економічну ситуацію в країні

16,3 Розширення ЄС мало вплине або жодним чином не вплине на економічну

ситуацію в країні 22,0 ВАЖКО СКАЗАТИ 24,9 ВІДМОВА 0,5 Загалом 100,0

Якою мірою Ви погоджуєтеся

чи не погоджуєтеся із

судженням:

по

вн

iстю

не

зго

ден

рад

ше

не

зго

ден

, ан

iж

зго

ден

i зг

од

ен,

i н

е

зго

ден

рад

ше

зго

ден

, ан

iж

не

зго

ден

по

вн

iстю

зго

ден

ВА

ЖК

О

СК

АЗ

АТ

И

За

га

лом

2002.11.

Україна може вижити тільки

з допомогою Росії N=2019 27,5 17,4 21,2 15,6 15,2 3,1 100,0

2006.10.



16

Ми можемо вижити тiльки з

економiчною допомогою Заходу N=1990 31,2 21,0 21,9 8,9 5,4 11,7 100,0

2009.04.




з допомогою Заходу N=1973 34,4 16,9 19,9 9,6 8,4 10,8 100,0

2011.06.




з допомогою Заходу N=2034 25,7 21,3 24,4 10,9 7,0 10,8 100,0

Чи є Ваша думка вельми позитивною, радше позитивною, радше негативною або вельми

негативною, якщо йдеться про…

2007.03

Вельми

позитивна Радше

позитивна Радше

негативна Вельми

негативна ВС Великобританiю N=2009 26,7% 51,5% 6,8% 1,7% 13,3% 100%

Голландiю

(Нiдерланди) N=2007 25,0% 51,0% 4,6% 1,7% 17,7% 100% Нiмеччину N=2008 25,8% 53,9% 8,1% 2,7% 9,4% 100% Польщу N=2006 24,3% 53,4% 9,5% 3,8% 8,9% 100% Росiю N=2011 56,7% 32,8% 5,1% 2,2% 3,1% 100% США N=2010 17,8% 38,8% 19,0% 15,1% 9,3% 100% Францiю N=2010 25,0% 56,5% 4,9% 2,4% 11,2% 100%

Наскільки Ви вірите у те, що наступні країни можуть діяти

відповідально на світовій арені?

2006.09. 2006.09.

N=1003 N=1003

ЄС Росія Взагалі ні 1,9 3,7 Не дуже 7,4 13,8 Деякою мірою 41,4 46,4 Значною мірою 32,8 23,1 НЗ/НВ 16,5 12,9 Загалом 100,0 100,0

17

5. «ПОТРЕТИ» ПРИХИЛЬНИКІВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ, ПРИХИЛЬНИКІВ ІНТЕГРАЦІЇ З РОСІЄЮ ТА ПРИХИЛЬНИКІВ ОБОХ ВЕКТОРІВ ІНТЕГРАЦІЇ ТА «НЕВИЗНАЧЕНИХ»

Загалом, частка прихильників євроінтеграції збільшилася з 40% до 45%, загальна частка

прихильників вступу до союзу Росії та Білорусі залишилася стабільною – на рівні близько

55%.

Темно-сірий колір у таблицях позначає групу «невизначених» - тих, хто би проголосував

на референдумі, якщо такий буде, і за вступ до ЄС, і за вступ до союзу Росії та Білорусі.

Частка таких у 2012 р. дещо збільшилася – з майже 15% у лютому до близько 17% у

вересні. Разом із тим, за цей період зменшилася частка тих, хто підтримує вступ до союзу

Росії та Білорусі, але проти вступу до ЄС (з 28% до 25%). Натомість, частка тих, хто є

прихильником євроінтеграції, але противником інтеграції до союзу Росії і Білорусі майже

не зросла (коливається у межах 20-21%). Групи «ексклюзивних прихильників» вступу до

ЄС та до союзу Росії та Білорусі позначені світло-сірим кольором.

Уявiть, будь ласка, що зараз вiдбувається

референдум з питання, чи вступати Українi

до Європейського Союзу/ до союзу Росії та

Білорусі.

Ви можете проголосувати за вступ до цього

союзу, проти вступу або утриматися - не

брати участi у голосуваннi. Який Ваш вибiр?

Лютий, 2012 р., N=2027

За вступ

до союзу

Росії і

Білорусі

Проти

вступу

до союзу

Росії і

Білорусі

Не

брати

участi у

голосув

аннi

ВС/

НВ ЗА

ГА

ЛО

М.

%

За вступ ДО ЄС 14,7% 20,3% 1,3% 3,4% 39,7%

Проти вступу ДО ЄС 27,9% 4,2% 0,3% 0,8% 33,3%

Не брати участi у голосуваннi 2,8% 0,2% 3,5% 0,2% 6,8%

ВС/НВ 10,2% 1,9% 0,0% 8,1% 20,3%

ЗАГАЛОМ, % 55,5% 26,7% 5,2% 12,6% 100,0%

Уявiть, будь ласка, що зараз вiдбувається

референдум з питання, чи вступати Українi

до Європейського Союзу/ до союзу Росії та

Білорусі.

Ви можете проголосувати за вступ до цього

союзу, проти вступу або утриматися - не

брати участi у голосуваннi. Який Ваш вибiр?

Вересень, 2012 р., N=1988

За вступ

до союзу

Росії і

Білорусі

Проти

вступу

до союзу

Росії і

Білорусі

Не

брати

участi у

голосув

аннi

ВС/

НВ ЗА

ГА

ЛО

М. %

За вступ ДО ЄС 16,6% 21,4% 1,9% 4,9% 44,9%

Проти вступу ДО ЄС 25,1% 3,5% 0,7% 0,9% 30,1%

Не брати участi у голосуваннi 2,9% 0,4% 2,9% 0,5% 6,6%

ВС/НВ 9,8% 2,1% 0,5% 6,0% 18,4%

ЗАГАЛОМ, % 54,4% 27,3% 6,0% 12,3% 100,0%

18

ПРИХИЛЬНИКИ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС І ПРОТИВНИКИ ІНТЕГРАЦІЇ ДО СОЮЗУ РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ У 2012 Р.

Прихильників інтеграції до ЄС суттєво більше серед чоловіків та жителів України віком

до 39 років, вони проживають переважно у Західному та Центральному регіонах.

Вони схильні були виявляти більшу незадоволеність економічною ситуацією в Україні

(81% з них оцінюють економічну ситуацію як погану або дуже погану – порівняно з 73%

загалом по вибірці). Серед них значно більша частка, ніж загалом по вибірці, скептично

ставиться до задекларованого владою курсу на проведення соціальних та економічних

реформ (70% не згодні або скоріше не згодні з тим, що влад проводить такі реформи – по

вибірці таких респондентів 55%). Вони також не очікують суттєвого покращення у

найближчому майбутньому: те, що життя стане дещо гіршим, очікують 33% у цій групі –

порівняно з 25% по вибірці загалом. Так само, серед них більша частка, ніж загалом по

вибірці, очікує погіршення життя своєї сім'ї (19% - порівняно з 16% загалом по вибірці).

Серед респондентів у цій групі дещо більше осіб, які не змогли визначитися, чи вони

щасливі, чи ні (31% - порівняно з 28% по вибірці загалом). Хоча серед них суттєво

більшою є частка тих, хто оцінив своє здоров'я як хороше (41% - порівняно з 33% загалом

по вибірці). Очевидно, більш молодий вік респондентів у цій групі також зумовлює те, що

вони оцінюють стан свого здоров'я краще, ніж інші.

ПРИХИЛЬНИКИ ІНТЕГРАЦІЇ ДО СОЮЗУ РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ І ПРОТИВНИКИ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС У 2012 Р.

Прихильників інтеграції до союзу Росії та Білорусі більше серед жінок, серед осіб віком

60 років і старше, а також серед тих, хто проживає у Південному і Центральному регіонах.

Серед респондентів у цій групі дещо більше оптимістів – 16% зазначили, що у

найближчому майбутньому життя в Україні покращиться (загалом по вибірці таких було

13%).

У респондентів цієї групи немає суттєвих відмінностей з іншими чи з вибіркою загалом у

контексті очікування змін чи у почуванні себе щасливими. Натомість, серед них значно

більше тих, хто оцінює своє здоров'я як посереднє (47% - порівняно з 43% загалом по

вибірці) або погане (21% - порівняно з 16% загалом по вибірці). Очевидно, таку оцінку

може зумовлювати і те, що серед цієї групи значно більше людей старшого віку.

ПРИХИЛЬНИКИ ОБОХ ВЕКТОРІВ ІНТЕГРАЦІЇ ТА «НЕВИЗНАЧЕНІ»

В обох групах більше молоді 18-29 років (по 27%); серед тих, хто підтримує обидва

вектори, також висока частка людей 30-39 років (20%) та 50-59 років (17%), серед

«невизначених» - осіб старшого віку (17%). Серед прихильників обох векторів більше осіб

з неповною і повною вищою освітою, ніж загалом по вибірці (36% у групі та 32% по

вибірці), серед «невизначених» - значно більше осіб з повною середньою освітою (30% у

групі та 21% у вибірці). В обох групах значно більше жителів Центрального регіону (35-

36%); жителі Східного регіону також дещо більше, ніж загалом по вибірці, представлені у

групі тих, хто підтримує обидва вектори інтеграції (24% у групі та 22% у вибірці), а серед

«невизначених» більше, ніж по вибірці, жителів Півдня (29% у групі та 26% у вибірці). В

обох групах значно більше сімей з двох осіб (29% серед тих, хто підтримує обидва

вектори, та 31% серед «невизначених»). У першій групі тих, хто обрав два вектори, більше

осіб із середнім рівнем доходу (42% зазначили, що їм «вистачає на їжу, одяг, дещо

відкладають» - таких по вибірці значно менше, 36%).

19

Серед них більша частка, ніж загалом по вибірці, оцінює економічну ситуацію в Україні

як задовільну, і вони схильні бути більшими оптимістами щодо майбутнього України:

майже 20% очікують, що через рік жити буде краще, 48% не очікують змін – порівняно з

13% та 40% загалом по вибірці. Також суттєво більша частка респондентів у цій групі

очікує позитивних змін у житті своєї сім'ї (22% - порівняно з 17% загалом по вибірці), або

не очікує ніяких змін у благополуччі своєї родини (52% обрали відповідь «так само як

зараз» - порівняно з 42% загалом по вибірці).

Стать

Прихильники

вступу до ЄС


Росії


обох векторів

Ті, хто не

визначився Загалом

чоловiк 53,5 38,8 46,2 43,4 45,0

жiнка 46,5 61,2 53,8 56,6 55,0

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Вік Прихильники



Росії



Ті, хто не


18-29 25,7 14,2 26,6 26,6 22,2

30-39 20,5 12,7 19,6 16,5 17,4

40-49 18,2 20,4 20,8 17,5 19,2

50-59 13,9 15,5 16,7 11,3 13,9

60-69 12,9 18,9 8,7 17,2 14,6

70 + 8,8 18,4 7,6 10,9 12,7

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Рівень освіти


вступу до ЄС Прихильники

Росії Прихильники


Ті, хто не


Неповна середня 6,5 11,5 7,1 12,4 9,0

Повна середня 15,5 21,9 19,1 30,1 20,9

Середня спеціальна 39,7 39,9 38,0 28,6 38,3

Неповна/повна вища 38,4 26,6 35,8 28,9 31,8

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Кількість осіб у

домогосподарстві


вступу до ЄС Прихильники

Росії Прихильники


Ті, хто не


1 особа 11,1 19,0 8,8 11,9 13,4

2 особи 22,2 29,6 30,8 29,4 27,3

3 особи 23,4 25,7 28,0 23,1 26,2

4 особи 24,5 15,4 20,7 18,3 18,9

5 і більше осіб 18,9 10,3 11,7 17,3 14,1

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

20

Фiнансове становище сім'ї




Росії



Ті, хто не


Нам не вистачає грошей навiть на

їжу 6,3 18,4 8,8 13,6 12,8 Нам вистачає грошей на їжу, але

купувати одяг вже важко 49,3 43,4 43,6 45,2 45,6 Нам вистачає грошей на їжу, одяг i

ми можемо дещо вiдкладати 36,8 34,7 42,4 37,1 36,5 Ми можемо дозволити собi

купувати деякi коштовнi речi (такi 7,6 3,4 5,1 4,1 5,0 Ми можемо дозволити собi купити

все, що захочемо 0,0 0,2 0,0 0,0 0,1

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Макрорегіони




Росії



Ті, хто не


Західний 54,7 6,7 17,4 14,8 22,8 Центральний 33,1 20,4 35,7 34,8 29,2 Південний 5,5 38,3 23,1 29,1 26,1 Східний 6,7 34,6 23,9 21,3 21,8

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100

Як би Ви оцiнили економiчний стан України?




Росії



Ті, хто не


Дуже хороший 0 0,2 0 0,4 0,1

Хороший 3,8 1,9 1,7 2,2 2,2

Задовiльний 13,1 25,7 30,3 20,5 22,7

Поганий 56,8 52,9 51,0 50,3 52,6

Дуже поганий 24,4 18,2 16,7 21,8 20,6

ВС/НВ 2,0 1,2 0,3 4,7 1,8

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Представники влади кажуть, що в Українi почали здiйснюватися соцiальнi та

економiчнi реформи. Чи згоднi Ви з цим?




Росії



Ті, хто не


Повнiстю згодний 4,8 2,9 5,8 0,9 3,5

Скорiше згодний 17,5 31,4 31,0 19,6 24,8

Скорiше не згодний 32,4 26,2 28,6 24,4 28,2

Повнiстю не згодний 37,5 22,5 19,7 27,4 26,6

ВАЖКО СКАЗАТИ,

НЕ ЗНАЮ 7,8 17,1 15,0 27,7 16,9

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

21

Якщо говорити про Україну в цiлому, як Ви вважаєте, через рiк життя в Українi стане

краще чи гiрше, нiж зараз?




Росії



Ті, хто не


Набагато краще 1,5 1,4 0,7 0,5 1,0

Дещо краще 8,3 16,4 17,7 11,7 13,2

Так само, як зараз 39,4 36,3 48,0 33,8 39,8

Дещо гiрше 32,6 24,5 18,7 24,1 25,4

Набагато гiрше 6,3 9,6 6,1 7,4 7,8

ВС/НВ 11,9 11,8 8,8 22,5 12,9

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Як Ви вважаєте, через рiк Ваша сiм'я буде жити краще чи гiрше, нiж зараз?




Росії



Ті, хто не


Набагато краще 3,5 2,2 1,7 0,4 2,1

Дещо краще 15,1 17,6 22,4 19,0 17,0

Так само, як зараз 39,4 39,9 52,0 35,6 42,2

Дещо гiрше 18,6 16,9 11,9 13,7 16,2

Набагато гiрше 3,0 6,4 2,7 5,2 4,5

ВС/НВ 20,4 17,1 9,2 26,2 18,0

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?




Росії



Ті, хто не


Так 20,9 17,1 21,8 15,1 19,0

Скорiше так, нiж нi 31,7 34,1 32,7 32,2 32,1

I так, i нi 30,7 27,5 27,2 31,5 28,1

Скорiше нi, нiж так 7,8 13,0 12,6 10,7 12,0

Нi 4,5 5,4 4,4 2,2 5,0

ВС/НВ 4,5 2,9 1,4 8,2 3,7

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Як би Ви оцiнили своє здоров'я?




Росії



Ті, хто не


Дуже хороше 4,5 1,4 6,5 4,7 3,7 Хороше 40,9 26,0 36,0 36,7 33,5 Посереднє (анi хороше,

анi погане) 39,4 46,8 43,2 38,7 42,9 Погане 12,2 20,9 13,4 15,6 16,4 Дуже погане 0,8 4,4 1,0 2,1 2,5 ВС 2,3 0,5 0,0 2,2 0,9

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

22

ЗМІ ТА КОРИСТУВАННЯ ІНТЕРНЕТОМ

Серед прихильників інтеграції до ЄС, які проти вступу до союзу Росії та Білорусі, значно

більше тих, хто загалом знає різні бізнес-канали – по всіх телеканалах (YBR, UBC, ПДК,

24канал, News One) знання вище, ніж по вибірці загалом. Вони також більш схильні, ніж

респонденти по вибірці загалом, дивитися різні бізнес телеканали: найбільш суттєво (на

9%) різниться частка ТБ-перегляду для 24 каналу, для решти телеканалів вона коливається

у межах 4-5%. При цьому, стосовно телеканалів UBR, Перший діловий канал та 24 канал

респонденти у цій групі зазначають по корисність інформації.

Прихильники вступу до союзу Росії та Білорусі, які проти вступу до ЄС, загалом є менш

обізнаними щодо наявних в Україні бізнес телеканалів (68% не знало жоден із зазначених

телеканалів – порівняно з 56% по вибірці загалом). Вони також менш схильні асоціювати

ці канали з корисною інформацією.

Прихильники обох векторів інтеграції краще знають Перший діловий канал та News One

(27% та 19% у групі, відповідно), та більше дивилися News One, ніж респонденти по

вибірці загалом (19% проти 14%). Щодо перегляду телеканалів бізнес-тематики,

відмінностей між цією групою респондентів та вибіркою загалом не виявлено: 48%

дивляться 24 канал (51% по вибірці загалом), 30% - Перший Діловий Канал (31% по

вибірці загалом). Із корисністю інформації у цієї групи більше асоціюються News One та

24 канал.

Серед «невизначених» 62% респондентів відповіли, що не знають жодного бізнес ТБ-

каналу – це більше, ніж загалом по вибірці (56%). З тих, хто знає бізнес ТБ-канали, 53%

дивляться 24 канал (51% по вибірці загалом); крім того, більшою є частка глядачів каналів

UBR та UBC (20% та 12% у групі – порівняно з 12% та 75 по вибірці загалом) .

Щодо користування Інтернетом, то вдома ним користується значно більше прихильників

вступу до ЄС, що проти вступу до союзу Росії і Білорусі, ніж загалом по вибірці (43% та

36%, відповідно). У користуванні Інтернетом поза домом різниця трохи менша (26% та

23%, відповідно). Серед причин користування Інтернетом в цій групі респондентів

більше, ніж загалом по вибірці, покупок через Інтернет (17% у групі – та 15% загалом по

вибірці) та оплати рахунків (8% та 5%, відповідно).

Серед прихильників вступу до союзу Росії і Білорусі, які проти вступу до ЄС,

користування Інтернетом як вдома, так і поза домом, значно менш поширене, ніж загалом

по вибірці: 69% не користуються Інтернетом вдома (порівняно з 60% загалом) та 84% не

користуються Інтернетом за межами свого помешкання (порівняно з 76% загалом). Ті, хто

все ж таки користується, схильні більше до скачування/перегляду фотографій або

картинок

У групі прихильників обох векторів інтеграції значно більше користувачів Інтернету,

ніж по вибірці загалом – причому як вдома (47% у групі порівняно з 36% загалом по

вибірці), так і поза домом (29% проти 23%). Респонденти у цій групі значно активніші

користувачі Інтернету з різних причин – вони більш схильні, ніж респонденти в інших

групах чи по вибірці загалом, спілкуватися на сайтах соціальних мереж або через Skype чи

ICQ, листуватися по електронній пошті, читати новини та Інтернет-видання,

прослуховувати аудіо-файли, спілкуватися на блогах і навіть поповнювати рахунок

мобільного телефону. Отже, саме Інтернет може стати дієвим каналом комунікації з

цією групою – наприклад, для передачі візуальних, аудіо чи текстових повідомлень

щодо переваг євроінтеграції.

23

Якi з бiзнес каналiв Ви знаєте? (зі списку на картці)




Росії


обох векторів Загалом

Український Бiзнес Ресурс (UBR) 17,6 6,4 11,9 10,7

Канал Бiзнес (Український Бiзнес

Канал,UBC) 14,1 4,4 9,6 8,3

Перший дiловий канал 34,7 16,2 27,3 22,7

24 канал 47,2 23,6 32,1 30,4

News One 21,4 8,4 19,5 13,4

Жоден 39,9 67,6 49,8 55,5

ВС/НЗ 3,5 2,2 2,7 4,3

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0

Якi з них Ви дивилися хоча б один раз протягом останнього місяця?




Росії





Канал,UBC) 12,0 4,5 5,1 7,3


24 канал 60,4 49,4 47,8 51,0

News One 18,2 10,7 18,8 13,8

Жоден 12,9 27,0 23,2 22,6

ВС/НЗ 0,4 0,0. 0,7 0,4

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0

Який з цих каналiв у Вас асоцiюється з формулюванням 'Корисна iнформацiя'?




Росії





Канал,UBC) 3,3 2,7 4,1 3,3


24 канал 25,3 12,5 21,6 16,7

News One 6,1 2,2 8,6 4,2

Жоден 25,1 44,7 32,2 36,6

ВС/НЗ 15,7 19,6 15,1 19,9

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0

Чи користуєтеся Ви Iнтернетом у себе вдома?




Росії



Так 42,7 26,5 46,9 36,0

Нi 53,8 68,8 50,0 59,4

Не знаю, що це таке 3,5 4,7 3,1 4,6

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0

24

Чи користуєтеся Ви Iнтернетом за межами свого помешкання (в iнших мiсцях)?




Росії



Так 25,9 16,4 29,2 22,5

Нi 74,1 83,6 70,8 77,5

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0

З якою метою Ви вiдвiдували Iнтернет протягом останнього часу?




Росії



Читати новини на порталах новин 61,1 55,6 63,7 60,3

Скачувати/прослуховувати аудiо 27,4 32,6 38,4 34,9

Скачувати/переглядати вiдео 40,0 46,1 41,1 45,1

Скачувати/переглядати фотографiї або

картинки 31,4 36,5 32,9 33,6

Скачувати або обновлювати програмне

забезпечення 20,6 17,4 21,9 19,4

Спiлкуватися на сайтах соцiальних мереж

(Вконтакте, Live Journal, Facebook,

Однокласники тощо) 62,9 70,2 71,9 68,6

Спiлкуватися з друзями або родичами за

допомогою ICQ (АйСиКью), Skype (Скайп)

тощо 43,4 45,5 57,5 49,4

Спiлкуватися на форумах, блогах, у чатах 16,6 12,4 21,2 17,0

Грати у он-лайн iгри 16,6 13,5 17,1 15,7

Купувати товари через Iнтернет 17,1 13,5 15,1 14,6

Оплачувати рахунку (комунальнi послуги,

послуги провайдерiв Iнтернету) 8,0 5,6 5,5 5,0

Поповнювати рахунок мобiльного телефону 5,1 5,1 8,9 6,5

Оплачувати товари або послуги

електронними грошима 2,9 3,4 3,4 3,1

Управляти банкiвським рахунком (

Iнтернет-Банкiнг) 2,9 2,2 4,8 3,2

Вести переписку по електроннiй поштi 32,0 26,4 39,0 33,0

Слухати Iнтернет радiо 11,4 9,0 13,0 12,1

Дивитися Iнтернет ТВ 22,9 24,2 21,9 21,7

Читати Iнтернет видання 22,3 23,0 28,1 22,9

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0

Documents

Report on public opinion surveys kiis 2002-2012_final