ISSN 2306-1391

ЗЗ ММ ІІ СС ТТ

© “Техніка і технології АПК”, 2018

ISSN 2306-1391

Міністерство аграрної політики та продовольства України: – В ДПЗКУ стартувала весняна форвардна кампанія;– Україна та Німеччина будуть поглиблювати співпрацю в рамках аграрних проектів;– Рішення Уряду: Держпідтримка АПК буде максимально прогнозованою та цільовою...............................................................................................7

Науковий блокТехніка і обладнання для АПК: дослідження, експертиза, прогноз розвитку

Кравчук В., Цема Т., Афанасьєва С., Оситняжський М., Горбатова І. До питання нормування викидів забруднювальних речовин двигунами сільськогосподарських і лісогосподарських тракторів ..............................8

Ясенецький В. Сучасна техніка для приготування і роздавання кормів на фермах великоїрогатої худоби .........................................................................................11

Інноваційні технології в АПК

Кришталь О. Техніко-технологічне рішення свиноферми на 200 голів ...........................15

Дослідження за актуальними проблемами інженерно-технічногозабезпечення АПК

Думич В., Шкоропад Л. Дослідження ефективності застосування біопрепаратів у технологіях вирощування озимих зернових культур ....................................................19

Строяновський В., Хоміна В. Доцільність вирощування фенхелю звичайного в умовах Західного лісостепу .................................................................................22

Смоляр В. Концептуальні аспекти створення малих відгодівельних ферм ВРХ ..........27

Солоненко С. Сафлор красильний – перспективна олійна культура в умовах Західного лісостепу .................................................................................29

Легкодух І., Легкодух Н. Внесення добрив посівними та ґрунтообробними агрегатами..................33

Методи досліджень і вимірювальні прилади

Іваненко І., Карпенко А. Навісний відбірник зразків ґрунту ............................................................37

Виробничий блок

Мінаєв Б. Обладнання для резервування електрозабезпечення у фермерських господарствах ..........................................................................................42

Пономаренко О., Муха В. Техніка з Європи для аграрія ....................................................................44

2 (101) лютий 2018

Передплатний індекс: 49059Щомісячник, заснований: вересень 2009 р.

Свідоцтво про державну реєстрацію:

серія КВ № 15495-4067Р від 18.08.2009 р.

Видається за інформаційної підтримки

Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національної академіі аграрних наук України і НУБіП України

Засновники:Державна наукова установа “Український науко-

во-дослідний інститут прогно зування та випробу-вання техніки і технологій для сільськогоспо-

дарського виробництва імені Леоніда Погорілого”(УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

Державне підприємство «Український державнийцентр по випробуванню та прогнозуванню техніки

і технологій для сільськогосподарського виробництва» (ДП «УкрЦВТ»)

Міжнародна громадська організація «Українськийміжнародний інститут агропромислового

інжинірінгу» (МГО УкрМІАПІ)Р е д а к ц і й н а р а д а :

Ковальова Олена, канд. екон. наук, заступникМіністра Мінагрополітики України –голова

редакційної радиКравчук Володимир, д-р техн. наук, чл.-кор. НААНУ – головний редактор

Оситняжський Микола, інженерЯловега Степан, інженер

Р е д а к ц і й н а к о л е г і я :Ясенецький Володимир, канд. техн. наук,

заст. гол. редактораБабинець Тетяна, канд. екон. наук

Баранов Георгій, д-р. техн. наук, професорБарвінченко Віктор, д-р. с. -г. наук, професорВетохін Володимир, д-р. техн. наук, професорВойтюк Дмитро, канд. техн. наук, чл.-кор. НААНУ

Войтов Віктор, д-р. техн. наук, професорГринько Павло, інженер

Гусар Віталій, канд. техн. наукЗаришняк Анатолій, д-р с.-г. наук, професор,

академік НААНУ,Камінський Віктор, д-р с.-г. наук,

академік НААНУКрасовський Євген, д-р техн. наук Польщі

Маковецький Олег, д-р с.-г. наукМалярчук Микола, д-р с.-г. наук

Михайлович Ярослав, канд. техн. наук,професор

Надикто Володимир, д-р техн. наук, чл.-кор. НААНУНіколаєнко Станіслав, д-р пед. наук, чл.-кор.

академії пед. наук, професорПавлишин Микола, д-р техн. наук

Погорілий Віктор, інженерРубльов Владислав, д-р техн. наук, професор

Ромащенко Михайло, д-р техн. наук, професор,академік НААНУ,

Ревенко Іван, д-р техн. наук, професорТаргоня Василь, д-р с.-г. наук

Чеботарьов Валерій, д-р техн. наук БілорусіїШебанін В`ячеслав, д-р техн. наук, професор,

академік НААНУ,Шевченко Ігор, д-р с.-г. наук Польщі, д-р техн. наук України, чл.-кор. НААНУ

В и д а в е ц ь : ДП «УкрЦВТ»свідоцтво про державну реєстрацію:серія АД № 075198 від19.12.1995 р.

Адреса видавця, редакції і місця випуску журналу: 08654, Київська обл., Васильківський р-н,

смт Дослідницьке, вул. Інженерна, 5 Тел./факс: (04571) 3H31H51E-mail: tetainform@ukr.net

http://www.ndipvt.com.ua/Затверджено до видання секцією Вченої ради

УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого (протокол № 1 від 25.01.2018 р.)

Підписано до друку 27.02.2018 р.Формат 60х841/8. Друк офс.

Ум. друк. арк. 3,72. Обл.-вид. арк. 2,23.Наклад 2000 прим., номер замовлення 189

Друкарня “Прайм Прінт”, 02099, м. Київ, вул. Бориспільська 9

Свідоцтво про внесення друкарні до державногореєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачіввидавничої продукції серія ДК №5297 від 23.03.2017 р.

Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine:- The spring forward campaign started in the SFGCU;- Ukraine and Germany will deepen cooperation within agrarian projects;- Government's decision: State support for Agro-Industrial Complex will be the most predictable and targeted. ....7

Scientific Frame Machinery and equipment for Agro-Industrial Complex: researches, expert examination, forecast for development

Kravchuk, V., Tsema T., Afanasyeva S., Ositnyazhsky M., Gorbatova I.On the issue of polluting emissions from agricultural and forestry tractors engines limtation.................................8

Yasenetsky V.Modern equipment for preparation and distribution of feed on cattle farms..........................................................11

Innovative technologies of Agro-Industrial Complex

Cryshtal O.Technical and technological decision of the pig farm for 200 heads.....................................................................15

Research on actual problems of engineering for agriculture

Dumich V., Shkoropad L.Investigation of the effectiveness of the biopreparations use in the technologies of winter crop cultivation ............19

Stroyanovsky V., Khomin V.The expediency of fennel ordinary growing in the Western forest-steppe conditions .............................................22

Smolar V.Conceptual aspects of the small fattening cattle farms design.............................................................................27

Solonenko S.False saffron - a promising oilseed crop in the Western forest-steppe conditions ................................................29

Legodukh I., Legkhodukh N.Application of fertilizers by sowing and tillage units.............................................................................................33

Methods of investigation and measuring instruments

Ivanenko I., Karpenko A.Mounted soil specimens collector .....................................................................................................................37

Productive frame

Minaev B.Equipment for backing of electrical supplies from farmers farms ........................................................................42

Ponomarenko O., Mukha V.Machinery from Europe for agrarians ...............................................................................................................44

CC OO NN TT EE NN TT SS

Журнал виходить один раз на місяць. Мова видання – українська.За зміст і достовірність інформації у рекламних публіка -ціях відповідальність несе рекламодавець згідно з зако-ном України “Про рекламу”.Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

Журнал внесений до переліку фаховихвидань в галузях “технічні” та “сільськогос-подарські (агрономія)” науки згідно з нака-зом Міністерства освіти і науки України№ 693 від 10.05.2017 р.

7

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Уряд прийняв зміни до Концепції Державноїцільової програми розвитку аграрного секторуекономіки, згідно яких держпідтримка АПК будемаксимально прогнозованою та ефективною.

Зокрема, внесено уточнення у структуру завдань ізаходів Концепції, їх фінансування та термін їх реаліза-ції - дію продовжено з 2020 до 2021 року.

Відповідне рішення було прийняте 14 лютого, назасіданні Кабінету Міністрів України.

До зазначеного документа включено:- положення щодо забезпечення комплексного

розвитку сільських територій стимулюванням розши-

рення напрямів діяльності аграрного сектора економі-ки;

- заходи, направлені на забезпечення профілакти-ки та ліквідації захворювання на африканську чумусвиней;

- заходи, направлені на підтримку лісової галузі,зокрема, щодо відтворення, охорони і захисту лісів,підвищення їхньої продуктивності, поліпшення якісно-го складу, збереження їхнього біорізноманіття.

Такі зміни дозволять створити організаційно-еко-номічні умови для ефективного, соціально спрямова-ного розвитку аграрного сектора економіки.

У Мінагрополітики були обговорені ключовінапрями німецько-українського співробітництва врамках залучення міжнародної технічної допомоги ваграрний сектор. Зокрема, йшлося про проекти, яківпроваджуються Урядом Федеративної РеспублікиНімеччина через Федеральне міністерство продо-вольства та сільського господарства Німеччини.

Зустріч відбулася за участі заступника Міністра аграр-ної політики та продовольства України Віктора Шеремети,Державного секретаря Мінагрополітики ВладиславаАндронова, радника Посольства ФРН в Україні з питаньсільського господарства Германна Інтеманна, керівникапроекту «Німецько-український агрополітичний діалог»Фолькера Зассе.

«У фокусі Мінагрополітики на 2018 рік - підтримка фер-мерства і кооперації. У цьому питанні для нас важливим єуспішний досвід інших країн, зокрема Німеччини.Реалізація спільних проектів буде сприяти розвитку сіль-ських територій, доступності новітніх технологій длямалих та середніх фермерів, збільшенню виробництваорганічної продукції», - зазначив Віктор Шеремета.

З 2016 року в Україні реалізується проект «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД). Серед його

ключових тем – сільський розвиток, покращення аграрноїосвіти та науки, підвищення стандартів якості та безпеч-ності продукції. Ще 4 проекти знаходяться на різних ста-діях державної реєстрації.

На переконання учасників зустрічі, успішне реформу-вання аграрного сектору неможливе без реформуванняуправлінських органів.

«Наше завдання – перетворити Мінагрополітики наефективний орган управління, який ініціює якісні та своє-часні рішення для реалізації обраних реформ. Сьогодніми вже маємо два нових директорати – безпечності таякості харчової продукції, стратегічного планування таєвроінтеграції. Цього року плануємо створити ще три –сільського розвитку, регулювання аграрних ринків, аграр-ної промисловості», - відмітив Владислав Андронов.

Сторони дійшли висновку, що аграрний сектор наразіє перспективним напрямом співпраці та погодились напродовженні активного діалогу і сприянні реалізації про-ектів.

Довідково: Уряд Федеративної Республіки Німеччиначерез Федеральне міністерство продовольства та сіль-ського господарства Німеччини впроваджує в Україні про-екти в аграрній галузі на суму близько 10 млн євро.

12 лютого Державна продовольчо-зернова кор-порація України розпочала весняну програму заку-півлі озимих та ярих зернових врожаю 2018 року. Зметою підтримки вітчизняних сільгоспвиробників,в рамках весняного форварду планується проаван-сувати їх на суму майже півтора мільярди гривень.

Програма закупівлі розповсюджується на такі куль-тури як пшениця, ячмінь, кукурудза та овес. Збірнеобхідних документів для укладання договорів постав-ки зерна майбутнього врожаю здійснюється через від-повідні регіональні відділення.

Вже традиційно весняна форвардна кампанія 2018року проводитиметься в два етапи. Протягом першого

етапу сільгоспвиробникам потрібно подати до регіо-нальних відділень ДПЗКУ заявки на участь у програмі,сформувати необхідний пакет документів та укластидоговори поставки в центральному офісі корпорації.Після підписання договору на поточний рахунок сіль-госпвиробника перераховується попередня оплата врозмірі 3 000 гривень за 1 тонну. Вартість коштів небуде перевищувати 11% річних.

Другий етап форвардної програми передбачаєпоставку зерна сільгоспвиробниками в кількості та яко-сті згідно з умовами договору на філії держкорпорації, атакож остаточний розрахунок як другий транш.

М і н і с т е р с т в о а г р а р н о ї п о л і т и к и т а п р о д о в о л ь с т в аУ к р а ї н и : – В Д П З К У с т а р т у в а л а в е с н я н а ф о р в а р д н а к а м п а н і я ;– У к р а ї н а т а Н і м е ч ч и н а буд у т ь п о гл и б л ю в а т и с п і в п р а -ц ю в р а м к а х а г р а р н и х п р о е к т і в ;– Р і ш е н н я У р я д у : Д е р ж п і д т р и м к а А П К буд е м а к с и м а л ь -н о п р о г н о з о в а н о ю т а ц і л ь о в о ю .

Прес-служба Мінагрополітики України

8

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Т е х н і к а і о б л а д н а н н я д л я А П К : д о с л і д ж е н н я , е к с п е р т и з а , п р о г н о з р о з в и т к у

До питання нормування викидів забруднювальнихречовин двиг унами сільськогосподарських

та лісогосподарських тракторів

УДК 631.372:504.5

Розглянуто екологічні норми викидів забруднювальних речовин та етапи їх упровадження для двигунів сіль-ськогосподарських та лісогосподарських тракторів. Проаналізовано норми викидів, які діють у країнахЄвропейського Союзу та в Україні. Запропоновано шляхи наближення національних екологічних норм до євро-пейських.

Для визначення законодавчо обумовлених норм викидів двигунів, які установлюються на сільськогоспо-дарські і лісогосподарські трактори в Україні, з поетапним посиленням максимально допустимих норм викидів,доцільно розробити та прийняти відповідний законодавчий чи нормативно-правовий акт.

Ключові слова: трактор, двигун, викиди забруднювальних речовин, екологічні норми, Stage, Правила ЄЕК ООН.

Кравчук В., д-р техн. наук, проф., чл.-кор. НААН України, Цема Т., Афанасьєва С., (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого),Оситняжський М. (ДП «УкрЦВТ»), Горбатова І. (УкрНДНЦ хіммотології і сертифікації ПММ і ТР)

© Кравчук В., Цема Т., Афанасьєва С., Оситняжський М., Горбатова І. 2018

Вступ. У галузі сільськогосподарського та лісогос-подарського виробництва задіяна велика кількістьмашин, обладнаних, як правило, дизельними двигуна-ми, які є одними з найбільших забруднювачів довкілля[1]. Прагнення зменшити навантаження на довкілляспонукає країни ЄС вводити на законодавчому рівніжорсткі норми токсичності і димності викидів від-працьованих газів для автотракторних двигунів.Установлення та дотримання таких норм є дуже важ-ливим питанням і для України.

Викладення основного матеріалу. Перші зако-нодавчі норми Євросоюзу, які обмежують токсичністьвикидів відпрацьованих газів (ВГ) дизельних двигунівпозашляхових мобільних машин були опубліковані 27лютого 1998 р. [2]. Під дію цих норм підпадають і сіль-ськогосподарські та лісогосподарські трактори, алестроки введення в дію екологічних норм для тракторівбули встановлені пізніше Директивою 2000/25/ЕС від22 травня 2000 р. (стаття 4) [3].

Директива 97/68/ЕС (стаття 9) встановлює катего-рії двигунів залежно від їхньої корисної потужності тапередбачає поступове посилення максимально допу-стимих норм викидів відповідно до визначених етапів(Stage) I, II, III і IV. Категорії двигунів та пов’язані з нимиетапи впровадження норм викидів забруднювальнихречовин, а також граничні допустимі значення такихвикидів наведені в таблицях 1 і 2 відповідно.

Тобто, на цей час в ЄС діють вимоги до максималь-но допустимих норм викидів забруднювальних речо-вин відповідно до Stage IIIA, IIIB і IV залежно від катего-рії двигуна, пов’язаного з датою введення відповідно-го етапу Stage (див. таблицю 2). Для нових двигунівпотужністю в межах: 56 кВТ ≤ Р ≤ 560 кВТ, маютьзастосовуватись вимоги до викидів відповідно доStage IV; для 37 кВт ≤ P < 56 кВт – Stage IІІ В; для 19 ≤P < 37 кВт – Stage IІІ А.

Слід зазначити, що в США та Канаді норми токсич-ності викидів ВГ встановлені відповідно до етапів Tier

Таблиця 1 – Категорії дизельних двигунів сільськогос-подарських та лісогосподарських тракторів і дати вве-дення в дію для них екологічних норм згідно з визначе-

ними етапами I, II, III і IV

Категоріядвигуна

Корисна потужність,Р

Дата введення в дію норм викидів,зазначених в табл. 2

У разі надання затвердження типу

(п.2 статті 4Директиви

2000/25/ЄС)

У разі введенняв експлуатацію

двигуна(п.3 статті 4Директиви

2000/25/ЄС)

Stage I

А 130 кВт ≤ P ≤ 560 кВт з 01 жовтня 2000 р.з 01 липня 2001

р.B 75 кВт ≤ P <130 кВтз 01 січня 2001 р.

C 37 кВт ≤ P <75 кВт

Stage IІ

D 18 кВт ≤ P < 37 кВтз 01 січня 2001 р. з 01 січня 2002 р.

E: 130 кВт ≤ P ≤ 560 кВт

F 75 кВт ≤ P < 130 кВт з 01 січня 2002 р. з 01 січня 2003 р.

G 37 кВт ≤ P < 75 кВт з 01 січня 2003 р. з 01 січня 2004 р.

Stage IІІ A

Н 130 кВт ≤ P ≤ 560 кВтз 01 січня 2006 р

з 01 січня 2006 р.

I 75 кВт ≤ P < 130 кВт з 01 січня 2007 р.

J 37 кВт ≤ P < 75 кВт з 01 січня 2007 р з 01 січня 2008 р.

K 19 кВт ≤ P < 37 кВт з 01 січня 2006 р з 01 січня 2007 р.

Stage IІІ В

L 130 кВт ≤ P ≤ 560 кВт з 01січня 2010 р.з 01 січня 2012 р.

M 75 кВт ≤ P < 130 кВтз 01січня 2011 р.

N 56 кВт ≤ P < 75 кВт з 01 січня 2013 р.

P 37 кВт ≤ P < 56 кВт з 01січня 2012 р. з 01 січня 2014 р.

Stage IV

Q 130 кВт ≤ P ≤ 560 кВт з 01січня 2013 р. з 01 січня 2014 р.

R 56кВт ≤ P < 130 кВт з 01січня 2014 р. з 01 жовтня 2014 р.

9

№ 2 (101) лютий 2018 р.

1, 2, 3, 4 (таблиця 3 ) [4].

Законом України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» (стаття 9)визначено, що: «Для кожного типу пересувних джерел,що експлуатуються на території України, встановлю-ються нормативи вмісту забруднювальних речовин увідпрацьованих газах та впливу фізичних факторів цихджерел, які розробляються з урахуванням сучаснихтехнічних рішень щодо зменшення утворення забруд-нювальних речовин, зниження рівнів впливу фізичнихфакторів, очищення відпрацьованих газів та економіч-ної доцільності».

Тобто необхідність регламентування нормативних

значень забруднювальних речовин для двигунів сіль-ськогосподарських та лісогосподарських тракторівпередбачено законодавством України.

Законом України від 6 липня 2005 року № 2739-IV«Про деякі питання ввезення на митну територіюУкраїни та реєстрації транспортних засобів» булозапроваджено європейські екологічні норми не нижчерівня "ЄВРО-2" для транспортних засобів, які ввозять-ся на митну територію України (як нових, так і вжива-них) або виготовлені в Україні. Також цим закономзапроваджено поетапне введення більш жорсткихекологічних норм до транспортних засобів, а саме:

– не нижче рівня "ЄВРО-3" – з 1 січня 2013 року, завинятком транспортних засобів, вироблених в Україніабо ввезених на митну територію України до дати вве-дення екологічних норм не нижче рівня "ЄВРО-3" якобов'язкових;

– не нижче рівня "ЄВРО-4" – з 1 січня 2014 року, завинятком транспортних засобів, вироблених в Україніабо ввезених на митну територію України до дати вве-дення екологічних норм не нижче рівня "ЄВРО-4" якобов'язкових;

– не нижче рівня "ЄВРО-5" – з 1 січня 2016 року, завинятком транспортних засобів, вироблених в Україніабо ввезених на митну територію України до 31 грудня2015 року включно;

– не нижче рівня "ЄВРО-6" – з 1 січня 2020 року, завинятком транспортних засобів, вироблених в Україніабо ввезених на митну територію України до 31 грудня2019 року включно.

Вимоги екологічних норм «Євро» в Україні застосо-вуються для нових і вживаних автомобілів, які впершереєструються на її території.

Але дія цього закону не поширюється на сільсько-господарські та лісогосподарські трактори (за кодом8701 90 УКТЗЕД). Тобто практично норми викидівзабруднювальних речовин двигунами сільськогоспо-дарських та лісогосподарських тракторів на законо-давчому рівні не були врегульовані.

Норми викидів і димність визначались чинними вУкраїні міждержавними стандартами ГОСТ 17.2.2.02-98 «Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методыопределения дымности отработавших газов дизелей,тракторов и самоходных сельскохозяйственныхмашин», ГОСТ 17.2.2.05-97 «Охрана природы.Атмосфера. Нормы и методы определения выбросоввредных веществ с отработавшими газами дизелей,тракторов и самоходных сельскохозяйственныхмашин», але ці стандарти застосовуються в Україні надобровільній основі, оскільки обов’язковість їх засто-сування не встановлена нормативно-правовими акта-ми. Крім того, встановлені в стандартах норми викидівза окремими характеристиками нижчі, ніж нормиStage І.

Вперше в Україні обов’язкові вимоги до викидівзабруднювальних речовин двигунами сільськогоспо-дарських та лісогосподарських тракторів було введе-но Технічним регламентом затвердження типу сіль-ськогосподарських та лісогосподарських тракторів,їхніх причепів і змінних причіпних машин, систем,складових частин та окремих технічних вузлів (далі –Технічний регламент затвердження типу), затвердже-ним постановою КМУ від 28.12.2011 р. № 1367 [5].

Таблиця 2 – Етапи впровадження та гранично допусти-мі значення викидів забруднювальних речовин, залеж-

но від категорії двигуна

КатегоріяКорисна

потужність Р,кВт

Окис вуглецю

СО,г/кВт•год

ВуглеводніНС,

г/кВт•год

ОксидиазотуNOx,г/кВт•год

Твердічастинки

РТ,г/кВт•год

Stage I (4.1.2.1 додатка 1 Директиви 97/68)

А 130 ≤ P ≤ 560 5,0 1,3 9,2 0,54

B 75 ≤P < 130 5,0 1,3 9,2 0,70

C 37 ≤ P < 75 6,5 1,3 9,2 0,85

Stage IІ (4.1.2.3 додатка 1 Директиви 97/68)

D 130 ≤ P ≤ 560 3,5 1,0 6,0 0,2

E: 75 ≤ P < 130 5,0 1,0 6,0 0,3

F 37 ≤ P < 75 5,0 1,3 7,0 0,4

G 18 ≤ P < 37 5,5 1,5 8,0 0,8

Stage IІІ А (4.1.2.4 додатка 1 Директиви 97/68)

Н 130 ≤ P ≤ 560 3,5 4,0* 0,2

I 75 ≤ P < 130 5,0 4,0* 0,3

J 37 ≤ P < 75 5,0 4,7* 0,4

K 19 ≤ P < 37 5,5 7,5* 0,6

Stage III B (4.1.2.5 додатка 1 Директиви 97/68)

L 130 ≤ P ≤ 560 3,5 0,19 2,0 0,025

M 75 ≤ P < 130 5,0 0,19 3,3 0,025

N 56 ≤ P < 75 5,0 0,19 3,3 0,025

P 37 ≤ P < 56 5,0 4,7* 0,025

Stage IV (4.1.2.6 додатка 1 Директиви 97/68)

Q 130 ≤ P ≤ 560 3,5 0,19 0,4 0,025

R 56 ≤ P < 130 5,0 0,19 0,4 0,025

Примітка. * – встановлено сумарну норму НС + NOx.

Таблиця 3 – Відповідність європейських та амери-канських етапів впровадження норм викидів забруд-

нювальних речовин двигунів позашляхових мобільнихмашин

Європейські етапи впровадженнянорм викидів

Американські етапи впровад-ження норм викидів

Stage I Tier 1

Stage II Tier 2

Stage III А Tier 3

Stage III В Tier 4i

Stage IV Tier 4f

10

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Наказом Мінекономрозвитку від 5 лютого 2016року № 188 [6], стосовно норм викидів дизельних дви-гунів, встановлена обов’язковість застосування стан-дарту ДСТУ UN/ECE R 96-00:2002 (п. 5.2) [7], розроб-леного на основі Правил ЄЕК ООН 96-00 (поправкисерії 00). Але з 1 січня 2017 р. цей стандарт втративчинність в Україні.

Враховуючи положення Закону України від 10 люто-го 2000 року № 1448-ІІІ «Про приєднання України доУгоди про прийняття єдиних технічних приписів дляколісних транспортних засобів…», постанови КМУ від14.02.2001 р. № 143 [8], згідно з якими установлено,що перелік застосовних в Україні Правил ЄЕК ООН тасерій їхніх поправок затверджується компетентниморганом Мінінфраструктури (раніше Міністерствомтранспорту та зв’язку), наказом Міністерства транс-порту України від 04.06.2002 № 361 «Про затверд-ження переліку Правил ЄЕК ООН, які запроваджуютьсяв Україні» Мінінфраструктури були прийняті до засто-сування в Україні Правила ЄЕК ООН 96 (R 96) серіїпоправок 00.

Відповідно до Угоди про прийняття єдиних техніч-них приписів для колісних транспортних засобів, пред-метів обладнання та частин, які можуть бути встанов-лені та/або використані на колісних транспортнихзасобах, і про умови взаємного визнання офіційнихзатверджень, виданих на основі цих приписів, підпи-саної 20 березня 1958 року в м. Женеві, з поправками1995 року (далі – Женевська угода 1958 року) на між-народному рівні чинними на цей час є Правила ЄЕКООН 96 серії поправок 03 та 04 [9, 10].

Слід зазначити, що в Україні можливість викори-стання Правил ЄЕК ООН для встановлення вимог дотракторів визначена наказом Мінекономрозвитку від5.02.2016 р. № 188, в примітці до якого установлено,що «інші вимоги, визначені Технічним регламентомзатвердження типу сільськогосподарських та лісогос-подарських тракторів, їхніх причепів і змінних причіп-них машин, систем, складових частин та окремих тех-нічних вузлів, але не охоплені стандартами, включени-ми в цей Перелік, регламентуються чинними норма-тивно-правовими актами, якими встановлено вимогидо транспортних засобів».

Правила ЄЕК ООН 96-00 установлюють нормивикидів, відповідні нормам Stage I (таблиця 4 ).

Отже, в Україні практично тільки з 1 січня 2016 р.Технічним регламентом затвердження типу було вве-дено обов’язковість застосування екологічних норм дозабруднювальних викидів двигунів сільськогоспо-дарських та лісогосподарських тракторів. І ці нормивідповідають європейським Stage I, які були запро-ваджені в Європі ще в 2000 р. На цей час в ЄС, як було

сказано вище, уже діють екологічні норми Stage IV. Очевидно, назріло питання про поступове запро-

вадження і в Україні жорсткіших екологічних норм додвигунів сільськогосподарських та лісогосподарськихтракторів на законодавчому рівні або на рівні норма-тивно-правового акта.

Враховуючи практику встановлення двигунів на віт-чизняних тракторах і необхідність посилення допусти-мих норм викидів, орієнтуючись на європейські норми,на цей час в Україні поки що доцільно використовуватинорми, відповідні Stage IІ, установлені чиннимиПравилами ЄЕК ООН 96 із серіями поправок 03 та 04(таблиця 5) для двигунів категорії Е, F, G, D.

Висновок. На цей час в Україні, із запровадженнямТехнічного регламенту затвердження типу, впершевведені екологічні вимоги до викидів забруднюваль-них речовин двигунами сільськогосподарських талісогосподарських тракторів, які регламентуютьсяПравилами ЄЕК ООН 96-00 і відповідають європей-ським нормам Stage I. Це питання не врегульовано назаконодавчому рівні. Тому для визначення законодав-чо обумовлених норм викидів двигунів, які установлю-ються на сільськогосподарські та лісогосподарськітрактори в Україні, з поетапним посиленням макси-мально допустимих норм викидів доцільно розробитита прийняти відповідний законодавчий чи норматив-но-правовий акт. Зокрема, на першому етапі доцільновнести відповідні зміни до чинного Технічного регла-менту затвердження типу, установивши нормативи нарівні Stage IІ з подальшим поетапним наближенням їхдо сучасних європейських норм.

Список літератури

1. В. Кравчук, І. Демчак, В. Завалевська та ін.Методичні положення та норми продуктивності і вит-рат палива на обробітку ґрунту. Наукове видання –Київ 2014 – 583 с.

2. Директива 97/68/ЄС Європейського парламентута Ради від 16 грудня 1997 року про наближення зако-нів Держав-членів щодо заходів проти викидів газопо-дібних та пилових забруднюючих речовин з двигуніввнутрішнього згоряння, які будуть встановлені напозашляхових мобільних машинах.

3. Директива 2000/25/ЄС ЄвропейськогоПарламенту та Ради від 22 травня 2000 року про дії, якінеобхідно вжити проти викидів газоподібних та пило-вих забруднюючих речовин з двигунів, які встановленіна сільськогосподарських та лісогосподарських трак-торах .

Таблиця 4 – Максимально допустимі норми вики-дів забруднювальних речовин за Правилами ЄЕКООН 96-00 (п.5.2), які застосовуються в Україні з

1 січня 2016 року

Корисна потужність,

(Р), кВт

Окис вуглецю(СО),

г/кВт٠год

Вуглеводи(НС),

г/кВт٠год

Окиси азоту(NOх)г/кВт٠год

Твердічастки (РС),

г/кВт٠год

P ≥ 130 5,0 1,3 9,2 0,54

75 ≤ P < 130 5,0 1,3 9,2 0,70

37 ≤ P < 75 6,5 1,3 9,2 0,85

Таблиця 5 – Максимально допустимі норми вики-дів забруднювальних речовин за Правилами ЄЕК

ООН 96-03 (п. 5.2.1), які застосовуються в ЄС

Корисна потужність,

(Р), кВт

Окис вуглецю(СО),

г/кВт٠год

Вуглеводи(НС),

г/кВт٠год

Окиси азоту(NOх )

г/кВт٠год

Тверді частки(РС),

г/кВт٠год

130 ≤ P < 560 3,5 1,0 6,0 0,2

75 ≤ P < 130 5,0 1,0 6,0 0,3

37 ≤ P < 75 5,0 1,3 7,0 0,4

18 ≤ P < 37 5,5 1,5 8,0 0,8

11

№ 2 (101) лютий 2018 р.

4. О.А. Бешун / Екологічні стандарти Stage і Tier длядизелів сільсько- та лісогосподарських тракторів ісамохідних машин / Електронний ресурс.

5. Кравчук В.І., Афанасьєва С.Є., Цема Т.В. та ін. Допитання затвердження типу сільськогосподарських талісогосподарських тракторів, причепів, причіпнихмашин. Збірник наукових праць УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого (випуск 21(35) «Техніко-технологічні аспек-ти розвитку та випробування нової техніки і технологійдля сільського господарства України».

6. Наказ Мінекономрозвитку від 5.02.2016 № 188Про затвердження Переліку національних стандартів,які в разі їх застосування є доказом відповідності сіль-ськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їхпричепів і змінних причіпних машин, систем, складо-вих частин та окремих технічних вузлів вимогамТехнічного регламенту затвердження типу сільсько-господарських та лісогосподарських тракторів, їх при-чепів і змінних причіпних машин, систем, складовихчастин та окремих технічних вузлів.

7. ДСТУ UN/ECE R 96-00:2002 «Єдині технічні при-писи щодо офіційного затвердження двигунів із запа-люванням від стиснення для установлення на сільсько-господарських і лісових тракторах і позашляховій тех-ніці стосовно викиду забруднювальних речовин цимидвигунами».

8. Постанова КМУ від 14.02.2001 р. № 143 Пропорядок визначення переліку єдиних технічних припи-сів для колісних транспортних засобів, предметівобладнання та частин, які можуть бути встановленіта/або використані на колісних транспортних засобах.

9. Правила № 96-03 Единообразные предписания,касающиеся официального утверждения двигателей своспламенением от сжатия для установки на сельско-хозяйственных и лесных тракторах и внедорожнойподвижной технике в отношении выброса загрязняю-щих веществ этими двигателями, 5.10.2012.

10. Правила № 96-04 Единообразные предписа-ния, касающиеся официального утверждения двига-телей с воспламенением от сжатия для установки насельскохозяйственных и лесных тракторах и внед-орожной подвижной технике в отношении выбросазагрязняющих веществ этими двигателями,11.03.2014.

Аннотация. В статье рассмотрены экологическиенормы выбросов загрязняющих веществ и этапы ихприменения для двигателей сельскохозяйственных илесохозяйственных тракторов. Проанализированынормы выбросов, которые действуют в странахЕвропейского Союза и в Украине. Предложены путиприближения национальных экологических норм кевропейским.

Для определения законодательно обусловленныхнорм выбросов двигателей, устанавливаемых насельскохозяйственные и лесохозяйственные тракто-ры в Украине, с поэтапным усилением максимальнодопустимых норм выбросов целесообразно разраба-тывать и принять соответствующий законодательныйили нормативно-правовой акт.

Summary. In the article ecological norms of emis-sions of polluting substances and stages of their applica-tion for engines of agricultural and forestry tractors areconsidered. The emission standards that are operating inthe countries of the European Union and Ukraine are ana-lyzed. Ways of approximation of national ecological normsto the European ones are offered.

In order to determine the legal norms for emissions ofengines installed on agricultural and forestry tractors inUkraine, it is expedient to develop and adopt an appropri-ate legislative or regulatory act with a phased increase inthe maximum allowable emission standards.

Стаття надійшла до редакції 5 лютого 2018 р.

Сучасна техніка для приготування і роздаваннякормів на фермах великої рогатої худоби

УДК 636.085/.087:631.363

Стаття містить інформацію про техніку для навантаження, подрібнення, дозування, змішування, транспорту-вання і роздавання кормів на фермах великої рогатої худоби, тобто про так звані фермські комбайни. Наведенотехнічні дані, параметри та опис технологічного процесу самохідних і причіпних фермських комбайнів фірми«Seko» (Італія), яка є лідером з виробництв таких машин у Європі. Вона виробляє фермські комбайни з гори-зонтальними робочими органами - Samurai та з вертикальними робочими органами - Tiger.

Ключові слова: корми, велика рогата худоба, фермські комбайни, навантаження, подрібнення, дозування,змішування, транспортування, роздавання, фірма «Seko» (Італія).

Ясенецький В., канд. техн. наук, (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

© Ясенецький В., 2018

Вступ. Раніше на молочних фермах України кормготували в стаціонарних кормоцехах типу Коркс-15,КЦК-5, КЦ-11. У приймальні бункери кормоцехівкорми доставляли з наземних сховищ тракторнимипричепами, які навантажувалися універсальниминавантажувачами типу «Карпатець». А вже мобільні

кормороздавачі КТУ-10 і РММ-5 розподіляли пригото-вані кормосуміші у корівнику. Така енерго- і трудоміст-ка технологія не забезпечує якісного і своєчасногогодування корів. Нині в більшості господарств кормо-цехи не використовуються, а роздавання кормів про-водиться роздільно мобільними кормороздавачами

12

№ 2 (101) лютий 2018 р.

[1]. На зміну їм приходять фермські комбайни, які при-значені для навантаження, подрібнення, дозування,змішування, транспортування і роздавання кормосу-мішей тваринам. За таких умов одна людина, залежновід об’єму бункера фермерського комбайна, можеобслужити цілу ферму [2-3].

За даними УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого, застосу-вання фермських комбайнів порівняно з традиційноютехнологією дозволяє в 3-5 разів зменшити витратипраці, в 1,5-2 рази зменшити питому метало- та енер-гомісткість 1т приготовленої та розданої на фермі кор-мосуміші.

На фермах великої рогатої худоби за рубежемшироко використовуються ці універсальні машини, такзвані фермські комбайни. Іноді їх називають міксера-ми – кормороздавачами, подрібнювачами, змішувача-ми – роздавачами та іншими назвами. Їх виробляютьбільше ста фірм, зокрема «Seko», «Rotomix», «Konella»,«Faresin», «Storti», «Marmix», «Sgm», «Mutti Adolfo»,«Skariboldi» (Італія), «Unifer Mayer» (Німеччина),«DeLaval» (Швеція), «Junkari» (Фінляндія), «Trioliet»(Нідерланди), «Pronar», «Sipma» (Польща), «Metal-Fach» (Чехія), ПАТ «Уманьфермаш» (Україна),«Strautmann» (Австрія), «Lucas», «Kuhn» (Франція),«Бел-Мікс» (Білорусь), «Roto-mix» (США) та інші.

Біля 80% світового виробництва складають ферм-ські комбайни з вертикальними конічними шнеками.

Безумовним лідером з виробництва фермськихкомбайнів є італійська фірма «Seko». За результатамиопитування, яке провів автор на виставці «Агрітехніка2017» (Ганновер,Німеччина), фірма «Seko» виробляєбіля 1000 фермських комбайнів на рік. Найближча дофірми Seko за обсягами виробництва фермських ком-байнів є фірма «Faresin» (Італія), яка виробляє біля 500фермських комбайнів на рік.

Практично на всіх фермах світу промислового рівняз широким застосуванням сучасних технологійобов’язково використовуються фермські комбайни.

Компанія «Seko» має 35-річний досвід виробництвафермських комбайнів і сьогодні пропонує найбільшиймодельний ряд таких машин. В Україні працює прак-тично весь модельний ряд: самохідні фермські ком-байни з вертикальними і горизонтальними шнеками,причіпні – з горизонтальними або вертикальнимишнеками та з самонавантажувачем або без нього, ста-ціонарні – з приводом від дизельного або електрично-го двигуна. Усі ці машини відзначаються особливоюміцністю та надійністю конструкцією, великим ресур-сом роботи, удвічі коротшим часом приготуваннясуміші. Габарити мобільних машин пристосовані підрозміри проїздів стандартних тваринницьких ферм.

Згідно з висновками економічного моніторингуроботи кормороздавачів в умовах України, машиниповністю окупаються після 8-12 місяців експлуатації.

Нижче наводиться опис обладнання для приготу-вання і роздавання кормів на фермах великої рогатоїхудоби фірми «Seko» (Італія).

Основна частина. Звичний порядок роботи ферм-ських комбайнів такий: комбайн під’їжджає до місцьзберігання силосу, сінажу, комбікорму, завантажую-чись окремими компонентами відповідно до раціону,подрібнює корми, дозує, змішує компоненти і видаєкормосуміш у годівниці. Для завантаження волокни-

стих компонентів фермський комбайн з піднятою фре-зою під’їздить до бурта, відокремлює тонкий шарсилосу або сінажу (рис. 1), подрібнює і завантажуєйого у бункер.

Кількість завантаженого корму контролюється зашкалою вагового пристрою. Концентровані корми,білково-вітамінно-мінеральні добавки завантажують-ся у бункери фермських комбайнів зі спеціальних бун-керів-накопичувачів типу вітчизняних БСК-10.

Конструкція фермських комбайнів дозволяє заван-тажити в бункер агрегата і цілі рулони сіна (рис. 2).Можна фрезою подрібнювати рулони корму.

Керують самохідним фермським комбайном ізкабіни самохідного шасі, а причіпним – з кабіни трак-тора. На замовлення споживача ряд фірм постачаютьваговий дозувальний пристрій, здатний програмуватиі контролювати приготування кормосуміші за 9-16рецептами практично з необмеженої кількості компо-нентів.

Фірма «Seko» випускає мобільні і стаціонарні, при-чіпні і самохідні, з горизонтальними і вертикальнимиробочими органами, місткістю від 3 до 45 м3, із заван-тажувальними фрезами і грейферами фермські ком-байни, призначені для навантаження, доподрібнення,транспортування і роздавання кормів на фермах вели-кої рогатої худоби. Вона активно експонує їх на провід-них міжнародних виставках сільськогосподарськоїтехніки.

Рис. 1 – Відокремлення порції силосу з бурта фрезою комбайнаSamurai 5

Рис. 2 – Завантаження рулонів сіна у фермський комбайн TigerVM Self 165 фірми «Seko» (Італія)

13

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Фермські комбайни як з вертикальними, так і згоризонтальними робочими органами є самохідні,причіпні та стаціонарні.

Зазвичай фермський комбайн складається з двигу-на, ходової частини, вагового пристрою, механізмупривода, гідравлічної автономної станції агрегата,бункера, робочих органів, вивантажувального вікна згідрофікованою заслінкою та вивантажувальногострічкового транспортера.

Фермські комбайн з вертикальними робочимиорганами.

Фермські комбайни з вертикальними робочимиорганами Tiger виготовляються з трьома, двома абоодним вертикальним конічним шнеком.

Фірма «Seko» виробляє самохідні і причіпні з верти-кальними робочими органами з однобічним і двобіч-ним роздаванням фермські комбайни Tiger VM місткі-стю бункера від 9 до 30 м3.

Самохідні фермські комбайни Tiger VM Self можутьпересуватися по дорогах загального призначення зішвидкістю до 40 км/год.

Усі моделі фермських комбайнів цієї серії облад-нуються сильними, надійними, щадними стосовнодовкілля моторами фірми Perkinss «Stage 2» потужні-стю 175 к. с. та місткістю бака 220 л.

Вертикальні конічністальні шнеки, які облад-нані спеціальними ножа-ми шабельного профілю,піднімають корм знизудогори, доподрібнюютьйого і перемішують ком-поненти. По діагоналі вбункері розміщуютьсяантирізальні ножі (рис. 3).Така система дозволяєподрібнювати цілі рулонисінажу, сіна і соломи.

Моделі Tiger з трьомавертикальними конічни-ми шнеками.

Самохідний ферм-ський комбайн Tiger VMFSelf (рис. 4) з трьома вер-тикальними шнеками, обладнаний фрезою, призначе-ний для приготування кормосумішей і роздаваннявеликій рогатій худобі на великих молочнотоварнихфермах. Його місткість складає 33 м3, ширина захватуфрези – 2200 мм, висота завантажувального вікна надрівнем підлоги – 650 мм, саме вікно розташованезліва. На агрегаті установлений дизельний моторфірми Perkins Stage 3. Його робоча швидкість – 25км/год. Фермський комбайн обладнується автоматич-ною системою змащування та ваговим пристроємSekotronik L150 на 15 програм. Опирається Tiger VMFSelf на 8 коліс.

Самохідний фермський комбайн з трьома верти-кальними шнеками Tiger VMF Self виготовляється і безфрези (рис. 5). Його конструкція аналогічна агрегату зтрьома вертикальними шнеками, обладнаному фре-зою.

Причіпний фермський комбайн VMS/VML (рис. 6),обладнаний трьома вертикальними шнеками, склада-

ється з рами, ходової частини, механізму приводу,вагового пристрою. Він опирається на 6 коліс, тривіс-ний та виробляється місткістю 33, 41 і 45 м3. Висотавивантаження складає 650 мм.

Рис. 3 – Подрібнювально-змі-шувальна система фермського

комбайна Tiger VM Self

Рис. 4 – Самохідний фермський комбайн з трьома вертикаль-ними шнеками Tiger VMF Self

Рис. 5 – Самохідний фермський комбайн з трьома вертикальними шнеками без фрези

Рис. 6 – Причіпні фермські комбайни Tiger серії VMS/VML іVMF/VMD

14

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Фірма «Seko» постачає на ринок Європи самохід-ний фермський комбайн Tiger VMF Self (рис. 7), якийобладнується двома вертикальними шнеками та фре-зою. Він виготовляється місткістю 12, 14, 16, 20 і 24 м3,опирається на 6 опорних коліс, обладнується ваговимпристроєм L150 на 15 програм. Наявна модель TigerVMF Self і без фрези.

Фермський комбайн Tiger VMF Self виробляється здвома вертикальними шнеками, місткістю кузова 12,14, 16, 20 і 24 м3, фрезою завширшки – 1800 мм. Вінфрезерує бурт заввишки до 4,8 м, ширина агрегатаскладає 2360-2480 мм, потужність приводного двигу-на – 129/175кВт/к. с. Комбайн обладнаний металоде-тектором.

Причіпні фермські комбайни Tiger VMS і VML,обладнані двома вертикальними шнеками (рис. 8),виробляються шістьма моделями місткістю 12, 14, 16,20, 24 і 30 м3, без фрези. На них встановлено ваговийпристрій на 15 програм. Одновісні варіанти маютьмісткість 12,14 і 16 м3, а з підвіскою типу тандем - 20,24 і 30 м3. Відрізняються вивантажувальними конве-єрами.

Модель Tiger VMS 130 (рис. 9) – самохідна, облад-нана двома конічними вертикальними шнеками.

Причіпний фермський комбайн Tiger VML 160 (рис. 10) має теж два вертикальні шнеки і може вида-вати корм на обидва боки.

Самохідна модель Tiger VMF Self 165 (рис. 11) при-значена для використання на великих підприємствах.Вона виробляється п’ятьма моделями з місткістю бун-кера 12, 14, 16, 20 і 24 м3, обладнана двома вертикаль-ними шнеками. Продуктивність фрезерного робочогооргана на завантаженні бункера кормом складає 2т/хв. Компактне розташування приводного двигунадозволяє заїздити в приміщення з вузьким кормовим

проїздом. Високопродуктивна завантажувальнафреза є головним елементом цієї моделі.

Причіпний фермський комбайн Tiger VMF Self 200(рис. 12) обладнаний двома вертикальними шнеками,має бункер місткістю 12, 14, 16 , 20, 24 і 30 м3, одно-вісні моделі виробляються місткістю 12, 14 і 16 м3, а зпідвіскою тандем - 20, 24 і 30 м3. Для привода комбай-на необхідний трактор потужністю 80 -200 к. с. Висотавивантажувального транспортера – 650 мм.

Продовження статті в наступних номерах...

Рис. 7 – Фермський комбайн з двома вертикальними шнекамиTiger серії VMF Self

Рис. 8 – Причіпні фермські комбайни Tiger VMS і VML з двомавертикальними шнеками

Рис. 10 – Фермський комбайнTiger VML 160

Рис. 11 – Самохідна модель Tiger VMF Self 165 фірми «Seko»

Рис. 12 – Причіпний фермський комбайн Tiger VMF Self 200

Рис. 9 – Фермський комбайнTiger VMS 130

15

№ 2 (101) лютий 2018 р.

І н н о в а ц і й н і т е х н о л о г і ї в А П К

Техніко-технологічне рішення свиноферми на 200 голів

УДК 636.4:624.074.336

У статті наведено результати розроблення техніко-технологічного рішення сімейної свиноферми на 200голів, адаптованої до вимог Європейського Союзу, яка пропонується до застосування в Україні. Розробленняпроведено на основі вивчення досвіду функціонування аналогічних ферм у європейських країнах та застосуван-ня вітчизняних відомчих норм технологічного проектування. Встановлене на фермі обладнання забезпечуєвиконання технологічних операцій утримання, годівлі і напування тварин, видалення та утилізації гною, а такожстворення мікроклімату. Представлене проектно-технологічне рішення сімейної ферми, прийнятне для різнихгосподарств на всій території України.

Ключові слова: поголів’я свиней, продукція тваринництва, свині, сімейні ферми, тваринницькі будівлі.

Кришталь О., завідувач лабораторії (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

© Кришталь О., 2018

Суть проблеми. Розвиток свинарства передбачаєстворення високоефективної галузі з виробництвомсвинини на рівні, який забезпечує продовольчу безпе-ку держави та створення експортного потенціалу наоснові концентрації ресурсів і коштів на пріоритетнихнапрямах розвитку галузі, формування ефективноїцінової, фінансово-кредитної та бюджетної політики.Водночас слід забезпечити рентабельне веденнягалузі свинарства не нижче +20 %.

У вирішенні питань раціонального і повноцінногохарчування населення та забезпечення переробноїпромисловості сировиною особливе місце належитьпродукції тваринництва. Відповідно до державних про-грам, в Україні одним з напрямків нарощування вироб-ництва конкурентоспроможної тваринницької продук-ції для забезпечення продовольчої безпеки є підви-щення обсягів та ефективності виробництва свининичерез створення малих ферм.

Зараз в Україні налічується понад 7 млн. свиней.Протягом останніх десятиріч у структурі поголів’япереважає індивідуальний сектор. Якщо у 1990-хроках з поголів’ям 22 млн 72% припадало на сільгосп-підприємства, а 28% – на одноосібні господарства, тонині 56% припадає на індивідуальний сектор, а 44% –на агроформування. Подальше створення сімейнихферм дозволить суттєво наростити обсяги продукціїсвинарства.

Метою досліджень є підвищення ефективності таобсягів виробництва свинини через створення сучас-них сімейних ферм, адаптованих до вимог ЄС.

Результати досліджень. Досвід європейськихфермерів свідчить про можливість ефективного виро-щування свиней на невеликих за розмірами фермах.Метою створення такого типу господарства є вироб-ництво, яке спроможне виробляти більшу кількістьпродукції за мінімальних затрат.

Будівництво тваринницьких комплексів та фермпотребує значних капіталовкладень та тривалих термі-нів упровадження. Альтернативою промисловим ком-плексам є селянські свиноферми, які вже на початко-вому етапі будівництва (мінімальна забудова та утри-мання стартового поголів’я) забезпечують швидке

повернення вкладених коштів та отриманням прибут-ків від реалізації свинини.

Найбільш відпрацьованими за рубежем є проектималих ферм, таких фірм як «Wolf System» (Німеччина)та «Arntjen» (Німеччина), які найбільше впроваджуютьсвої проекти в господарствах країн Західної Європи таСНД. Основними перевагами цих проектів є моно-блочні приміщення із системами життєзабезпеченнятварин: утримання, годівлі, напування, видаленнягною та створення мікроклімату у приміщенні.

Сімейну свиноферму розробляли, вивчивши досвідфункціонування аналогічних ферм у європейськихкраїнах і взявши до уваги вимоги директивЄвропейського Союзу та вітчизняних відомчих нормтехнологічного проектування. Крім того, на свинофер-мі необхідно вживати заходів щодо попередженняпроникнення на ферму та розповсюдження вірусниххвороб і особливо смертельної для свиней хворобиафриканської чуми. Виникнення хвороби у маломугосподарстві дозволить швидко з невеликими втрата-ми її локалізувати і не допустити поширення в інші гос-подарства.

З початку 2017 року в Україні виявлено 47 випадківАЧС. Державна служба з питань безпечності харчовихпродуктів і захисту споживачів вилучила та знищилапонад три тисячі тварин.

З огляду на це, розроблення типових пректно-тех-нологічних рішень сімейних ферм для утримання тавідгодівлі свиней потужністю 50, 100 та 200 голів єактуальним для майбутніх господарств.

Вимоги до малих ферм з виробництва свинини.Вибираючи територію для свиноферми, слід урахо-

вувати наявність населених пунктів та виробничих під-приємств у цій зоні, а також розроблені та затвердже-ні в установленому порядку документи, які регламен-тують економічний розвиток регіону та його забудову.

Свиноферма має бути забезпечена кормами,водою, електроенергією та зручними під’їзними шля-хами для підвезення кормів, вивезення готової про-дукції та гною.

Під час проектування свиноферми слід передбача-ти необхідні площі сільськогосподарських угідь з роз-

16

№ 2 (101) лютий 2018 р.

рахунку річного накопичення і внесення в ґрунт відхо-дів тваринництва як добрив. Необхідно дотримуватисьвідповідних ветеринарно-санітарних та екологічнихвимог під час їх внесення.

Територія свиноферми повинна бути обладнананахилами та лотками для відведення поверхневих вод.Проїзди та виробничі майданчики повинні мати належ-не покриття. Ферму розміщують з підвітряної сторонивідносно житлової зони, її слід оточити зелениминасадженнями.

Свиноферма повинна мати огорожу та відділятисявід найближчої житлової забудови санітарно-захис-ною зоною, розміри якої визначають відповідно довимог «Державних санітарних правил планування тазабудови населених пунктів».

Проектуючи свиноферму, слід передбачати поділ їїтериторії на функціональні зони та доцільне поєднаннябудівель основного виробничого та обслуговувально-го призначення. Взаємне розміщення будівель дляутримання тварин визначається відповідно до техно-логічних процесів.

Основним типом є павільйонна забудова з можли-вим об’єднанням окремих виробничих будівель і спо-руд з’єднувальними галереями залежно від ступенявогнестійкості будівель. Приміщення допоміжногопризначення повинні бути ізольовані від приміщеньосновного виробничого призначення протипожежни-ми стінами (перегородками) та мати вихід безпосе-редньо назовні.

Склад концентрованих кормів, сховище корене-бульбоплодів, силосу та інших кормів слід розміщува-ти поблизу приміщення свиноферми або в блоці.

Споруди для зберігання та обробки гною розмі-щують нижче за рельєфом, з підвітряної сторони від-носно будівель та споруд свиноферми.

Орієнтація будівель для утримання свиней запавільйонної забудови, як правило, повинна бутимеридіональною (поздовжньою віссю з півночі на пів-день), залежно від місцевих умов (панівного напрямкувітрів, рельєфу місцевості) можливе відхилення відрекомендованої орієнтації до 450.

Вимоги до планування приміщеня свиноферми.У приміщеннях виробничого призначення (секціях)

поголів’я свиней розміщують у станках, розміри тамісткість яких встановлюють залежно від статево-віко-вих груп тварин. Планування секцій може передбачатияк поздовжнє, так і поперечне розміщення станків зевакуаційними, кормовими, кормо-гнойовими таслужбовими проходами. Доступ до кожної секції пови-нен бути в обхід інших секцій.

Основний принцип проектування свиноферми –забезпечити оптимальні умови утримання свиней замінімальних витрат. Також будівля повинна забезпечу-вати тривалий термін експлуатації і відповідати всімзагальноприйнятим вимогам до тваринницьких ком-плексів.

Внутрішні опори конструкцій не повинні виступатиз рівня огорожі в станках більше ніж на 15 см, розмі-щення опор всередині не допускається. У приміщен-нях, які реконструюються, допускається наявністьоднієї опори у зоні станка за умови, що вона не зава-жатиме доступу тварин до годівниць, евакуації свинейіз станка та не призводитиме до заклинювання тварин

між опорою та огорожею.Технологічні вимоги до основних елементів буді-

вель.Будівлі для утримання свиней повинні бути еконо-

мічними, як правило, одноповерховими, а за розміра-ми відповідати вимогам до виконання технологічногопроцесу. Підлога в приміщеннях для утримання сви-ней повинна бути твердою, неслизькою, неабразив-ною, малотеплопровідною, стійкою проти дій стічноїрідини і дезінфекційних речовин. Потік теплоти відтварин, які лежать на підлозі не повинен перевищува-ти нормативних показників: для свиней на відгодівлі –200 Вт/м 2(170 ккал/м2 год); для інших технологічнихгруп 170 Вт/м2 (145 ккал/м2 год).

Підлогу в проходах піднімають над рівнем плану-вальної позначки землі на 0,15-0,20 м, а над рівнемпідлоги станків (лігва або зони дефекації тварин) неменше як на 0,05 м. Нахил підлоги в групових станкаху бік гнойового каналу повинен становити 5 %. Під роз-міщення годівниць перпендикулярно до гнойовихканалів допускається зменшення нахилу до 1,5 %.

Внутрішня висота основних приміщень для утри-мання свиней від рівня підлоги повинна становити неменше 2,4 м до низу конструкцій накриття та 2,0 м додеталей підвісного технологічного обладнання.

Виробничі приміщення повинні мати природне таштучне освітлення.

Згідно з нормами технологічного проектування длявідгодівлі молодняка до 120 кг передбачають станковуплощу 0,8 м2/гол. Під час відгодівлі свиней до більшоїживої маси норма станкової площі збільшується на0,05 м2/гол. на кожні 10 кг приросту свиней.

Висота огорожі станків повинна становити неменше: для кнурів-плідників – 1,4 м; для відлученогомолодняка – 0,8 м; для інших технологічних груп сви-ней – 1,0 м.

Основні вимоги директиви Європейського Союзу91/630 відносно мінімальних стандартів для захистусвиней:

1. Площа станка у розрахунку на одну тваринуповинна бути як мінімум:

- 0,15 м2 для свині середньою живою масою до 10кг;

- 0,2 м2 для свині середньою живою масою від 10 кгдо 20 кг;

- 0,3 м2 для свині середньою живою масою від 20 кгдо 30 кг;

- 0,4 м2 для свині середньою живою масою від 30 кгдо 50 кг;

- 0,55 м2 для свині середньою живою масою від 50кг до 85 кг;

- 0,65 м2 для свині середньою живою масою від 85до 110 кг;

- 1,0 м2 для свині середньою живою масою більше110 кг.

2. Кількість свиней у групі повинна бути не менше 6голів.

Матеріали, які використовуються для виготовленняобладнання для утримання свиней, не повинні бутишкідливими для тварин, добре очищатись і дезінфіку-ватись.

Годують свиней як мінімум один раз в день відпо-відно до раціону залежно від їхнього віку, живої маси і

17

№ 2 (101) лютий 2018 р.

фізіологічного стану з дотриманням графіка. Свиніповинні мати вільний доступ до корму.

Свині віком старші двох тижнів повинні мати доступдо питної води у достатній кількості.

Для опоросу свиноматок та збереження новона-роджених поросят слід створити зручні умови.Поросята, яких утримують біля свиноматок, повиннізабезпечуватися комфортною зоною з підігрівом тамати зручний доступ до свиноматки під час годівлі.Поросят відлучають від свиноматки не раніше, ніж затри тижні від народження. Після відлучення їх потрібнорозмістити в групах. Необхідно підтримувати постій-ність груп свиней протягом періоду вирощування.

Важливим етапом проектування та подальшогофункціонування свиноферми є високий рівень біоло-гічного захисту від різних захворювань і насампередвід африканської чуми свиней, яка останнім часом маєпрояви як у великих, так і малих господарствах.

Рівень біобезпеки господарства характеризуєтьсятакими критеріями:

– закритий режим роботи і відсутність за останні 12місяців порушень вимог до нього;

– за останні 12 місяців не завозилися свині і гене-тичний матеріал з господарств, які не відповідаютьвисокому рівню біобезпеки, і не підтримувались тех-нологічні зв’язки з ними;

– знезараження кормів і кормових добавок длягодівлі свиней, що підтверджується фактично абодокументально;

– облік усіх кормів, які містять кормові добавки тва-ринного походження;

– облік усіх ветеринарно-санітарних і лікувальнихзаходів як виконання програми щоквартального моні-торингу, яка підтверджує благополуччя щодо АЧС;

– відсутність контакту працівників господарств здомашніми та дикими свинями;

– відсутній вигул свиней;– відсутність об’єктів у радіусі 500 м, які впливають

на рівень біобезпеки господарства;– використання виключно внутрішньогосподарсь-

кого транспорту для доставки кормів;– відсутність випадків АЧС за три попередні роки.Визначення техніко-технологічних рішень проектів

свиноферм.У процесі створення малих свиноферм та рекон-

струкції наявних приміщень важливо визначитись зрозмірами тваринницьких будівель. За інформаційни-ми даними, доцільно застосовувати такі розміри при-міщень для малих свиноферм із закінченим цикломвиробництва продукції на 50, 100 та 200 свиней:ширина – від 7 м до 18 м; висота – від 5 м до 6 м;довжина – від 18 м до 30 м.

Міні-ферма повинна відповідати сучасним вимогамщодо утримання та догляду свиней за європейськимзразком. Будівля ферми займає невелику площу. Їїможна розмістити на території особистого селянсько-го господарства, під’єднавшись до побутових енерго-носіів. Для цього не потрібні численні дозволи таузгодження, тому збудувати ферму можна доситьшвидко. Для забезпечення її безперебійної роботидостатньо однієї людини або родини, оскільки зайня-тість упродовж дня становитиме не більше, ніж тригодини. Якщо виробництво добре відлагоджено,

достатньо лише періодичних консультацій фахівців –технологів, ветеринарів, інженерів. Таке виробництвоне потребує значних обігових коштів. Місячна потребафінансових ресурсів для покриття поточних витрат –30-34 тис. грн. До того ж, починаючи з 6-го місяцяроботи, ферма отримуватиме постійні надходженнякоштів від реалізації продукції, що дасть змогу покри-вати затрати й забезпечити поступове поверненнякапіталовкладень. Такі ферми можуть зацікавити гос-подарників різних категорій, які мають помірні фінан-сові можливості.

Науково обґрунтованими є ферми з повним вироб-ничим циклом на 10 основних свиноматок та річнимобсягом вирощування 200 голів товарних свиней.Ферма являє собою систему вирощування свиней наодному майданчику з двотижневим технологічнимциклом. Така технологія вирощування свиней перед-бачає проведення всіх основних технологічних опера-цій один раз на два тижні (15-16 днів), включаючизапліднення й опорос.

Сучасна ферма на 200 голів свиней – це модульнаспоруда, укомплектована обладнанням і яка має такіосновні виробничі секції: відтворення (утриманнякнура, холостих та порісних свиноматок), опоросу,дорощування та відгодівлі молодняка свиней. Усівиробничі дільниці об’єднані галереєю, по якій здій-снюють переміщення тварин із секцій.

Ферму обладнано автоматичною системою конт-ролю і забезпечення мікроклімату, напування тасистемою видалення стоків. Кормами свинофермузабезпечують, закуповуючи повнораціонні комбікормиз тижневим запасом.

Управління фермою ґрунтується на принципахфермерського господарства. Окупність інвестиційнихвкладень малої ферми є тривалою і не поступаєтьсястроку повернення коштів (7–8 років), вкладених убудівництво великих свинокомплексів. Однак міні-ферми є більш керованими, мобільними та меншезалежать від впливу зовнішніх факторів дестабілізації.До того ж, вони мають соціальне значення, оскількивирішують проблему зайнятості у сільській місцевості ісприяють зростанню доходів сільських родин.

Такі принципи обладнання ферми та розміщенняпоголів’я всіх вікових груп свиней прийняті для про-ектування свиноферми на 200 голів свиней з повним

1 – станок для утримання свиней на відгодівлі; 2 – станок дляутримання поросят на дорощуванні; 3 – станки для опоросу; 4 –індивідуальні станки для свиноматок 5 – станок для груповогоутримання свиноматок; 6 – станок для утримання ремонтних

свинок; 7 – станок для утримання кнура; 8 – резервний станок;9 – склад кормів; 10 – побутове приміщення

Рис. 1 – Техніко-технологічне рішення свиноферми на 200 голів

18

№ 2 (101) лютий 2018 р.

циклом відтворення стада (рис. 2).

Висновки. Проектно-технологічне рішення свино-ферми має такі характеристики:

Розмір тваринницької будівлі: ширина – 12,0 м,довжина – 29 м, висота – 5 м. Секція для утриманняматочного поголів’я, опоросу та утримання молоднякана дорощуванні і відгодівлі має обладнання, яке ство-рює комфортні умови утримання свиней.

Ширина технологічних проходів – 1,5 м (централь-ного) і 1,0 м всіх інших.

Станки для утримання свиноматки з приплодом у

зонах розміщення поросят-сисунів та для відлученогомолодняка віком від 1 до 2 місяців повинні матикомфортну зону з підігріванням підлоги до тем-ператури 30 °С.

Корм роздають з бункера для зберігання кон-центрованих кормів транспортерами з викори-станням дозаторів корму для маточного пого-лів’я.

Напувають тварин з індивідуальних напува-лок, вода до яких надходить водопровідноюмережею зі свердловини.

Електроприводи машин та механізмів фермиживляться від електромережі змінного струму знапругою 380/220 В.

Для функціонування свиноферми річна потре-ба в кормах становить 1834,65 ц.

Для створення свиноферми на 200 голів капі-таловкладення становлять 1060000 грн.

Термін окупності затрат на створення свино-ферми, за рівня рентабельності виробництвапродукції 46 %, - 7,3 року.

Література

1. ВНТП-АПК-02.05 «Свинарські підприємства(комплекси, ферми, малі ферми)».

2. Директива Європейського Союзу 91/630«Мінімальні стандарти для захисту свиней».

3. Омельченко, О. Методична допомога в проекту-ванні та будівництві фермерських господарств / О.Омельченко, О. Смірнов, Ю. Кошиць // Пропозиція. –2001. – № 5. – С. 29-30.

4. Зоотехнічний словник / За ред. Д. Я. Василенка.– К.: Гол. ред. Укр. Рад. Енциклоп., 1977. – 578 с.

5. Котова, Н. Селянське (фермерське) господарст-во «Котової Н.М.» / Н. Котова // Тваринництво для всіх.– 2004. – № 6. – С. 16.

Аннотация. В статье приведены результаты раз-работки технико-технологического решения семей-ной свинофермы на 200 голов, адаптированной к тре-бованиям Европейского Союза, которая предлагает-ся к применению в Украине. Разработку проведено наоснове изучения опыта функционирования аналогич-ных ферм в европейских странах и применения отече-ственных ведомственных норм технологического про-ектирования. Установленное на ферме оборудованиеобеспечивает выполнение технологических операцийсодержания, кормления и поения животных, удаленияи утилизации навоза, а также создания микроклима-та. Представленное проектно-технологическое реше-ние семейной фермы приемлемое для различныххозяйств на всей территории Украины.

Summary. The article presents the results of thedevelopment of a technical and technological solution ofa family pig farm for 200 heads, adapted to the require-ments of the European Union, which is proposed for usein Ukraine. The development is based on the study of theexperience of functioning of similar farms in Europeancountries and the application of domestic departmentalstandards for technological design. The equipmentinstalled on the farm ensures the technological opera-

Рис. 2 – Об’ємно-планувальне рішення свиноферми на 200 голів

Рис. 3 – Поперечний переріз приміщення свиноферми на 200 голів

Таблиця 1 – Економічна ефективність свиноферми на200 голів свиней із замкнутим циклом виробництва

продукції

Показник Значення показника

Капіталовкладення – всього, тис. грн.,у т. ч. будівництво ферми машини та обладнання закупівля поголів’я

1060,0 530,0 490,0 40,0

Вартість 1 умовного місця, тис. грн 5,3

Валове виробництво основної продукції, ц 271,8 (свинина)

Собівартість виробництва 1 ц продукції, грн 1160

Рівень рентабельності, % 46

Термін окупності затрат на створенняферми, років 7,3

19

№ 2 (101) лютий 2018 р.

tions of keeping, feeding and drinking animals, removingand utilizing manure, as well as creating a microclimate.The presented technological solution of the family farm is

acceptable for various farms throughout the territory ofUkraine.

Стаття надійшла до редакції 18 серпня 2018 р.

Д о с л і д ж е н н я з а а к т у а л ь н и м и п р о б л е м а м и А П К

Дослід ження ефективності застосування біопрепаратів у технологіях вирощування

озимих зернових к ультур

Наведено результати досліджень і визначено ефективність застосування біопрепаратів та органо-мінераль-них добрив у технологіях вирощування озимого тритикале та озимої пшениці на ділянках з мульчувальноюсистемою обробітку ґрунту в умовах Західного регіону України.

За результатами досліджень встановлено, що застосування біопрепаратів та органо-мінерального добриваХелпРост на посівах озимих зернових культур забезпечило підвищення ефективності їх вирощування, прирістурожаю та покращення якості насіння (збільшення ваги насінин).

Ключові слова: дослідження, біопрепарати, органо-мінеральні добрива, озиме тритикале, озима пшениця,ефективність.

Думич В., завідувач лабораторії, Шкоропад Л., молодш. наук. співроб. (Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

© Думич В., Шкоропад Л. 2018

Постановка проблеми. Сучасні технології виро-щування сільськогосподарських культур передба-чають широке використання мінеральних добрив. Цедає можливість збільшити врожайність і поліпшититоварний вигляд продукції рослинництва. Внаслідокзастосування добрив підвищується стійкість рослинпроти хвороб, вони швидше дозрівають, краще вико-ристовують вологу тощо [1]. Однак інтенсивне засто-сування мінеральних добрив у виробництві сільсько-господарської продукції може призводити до накопи-чення небажаних елементів, таких як нітрати тощо, якінегативно впливають на здорове функціонуванняорганізму людини.

Тому зараз наукові розроблення ведуться унапрямку оздоровлення рослин та підвищення їхньоїпродуктивності і хворобостійкості за допомогою біо-логічних препаратів. Адже біологічні препарати, поси-люючи імунітет рослин, сприяють реалізації закладе-них у сортах рослин потенційних можливостей, зокре-ма необхідних імунних реакцій і життєвої енерґії [2].

Проте сьогодні в українських аграрних господарст-вах біологічні препарати та органо-мінеральні добриване набули широкого застосування, вони мало відомідля багатьох сільгоспвиробників, а питання ефектив-ності їхнього застосування в технологіях рослинництвау різних грунтово-кліматичних зонах країни недо-статньо вивчені науковцями.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.Дослідження ефективності застосування різних біо-препаратів у технологіях рослинництва проводилися вбагатьох наукових установах [3-8].

За даними досліджень [3] встановлено, що внесен-ня препарату в рядки під час сівби ярого ячменю йодне обприскування рослин у стадії вегетації сприялопідвищенню врожайності на 4,6 га/ц порівняно з конт-

ролем. Застосування біологічного стимулятора ростузабезпечило прирости врожайності в межах від 0,38т/га до 0,63 т/га або від 18,5% до 30,7% порівняно зконтролем [4].

За результатами досліджень вітчизняних науковціввстановлено, що застосування біопрепаратів на поляхз традиційною системою обробітку грунту дозволяєотримати приріст урожайності зернових культур умежах від 0,27 до 1,24 т/га, ріпака – від 0,25 до 0,35ц/га, льону олійного – від 0,1 до 0,21 т/га [5-8].

Виробники засобів і препаратів для живлення сіль-госпкультур пропонують органо-мінеральні добрива,які здатні позитивно впливати на ріст і розвиток коре-невої системи та вегетативної маси рослин, підвищу-вати їхню стійкість до хвороб і несприятливих умовсередовища та сприяти підвищенню врожайностікультур [9].

Постановка завдання. Метою роботи є визначен-ня ефективності застосування органо-мінеральнихдобрив і біопрепаратів у технологіях вирощуванняозимих зернових культур.

Виклад основного матеріалу. У 2016 році надослідних полях Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого проводились дослідження з визначенняефективності застосування біопрепаратів у техноло-гіях вирощування озимої пшениці та озимого тритика-ле.

На дослідному полі переважають дернові глибокікарбонатні крупнопилувато-легкосуглинкові ґрунти зглибиною гумусового шару 52 см вмістом елементівживлення: азоту 121,5 мг, фосфору 181,39 мг та калію114,93 мг на кілограм ґрунту.

Середньодобова температура за період від обро-бітку ґрунту до збирання озимих зернових культур ста-новила +8,1°С. Середньодобова температура в осінній

УДК 631.8:001.8

20

№ 2 (101) лютий 2018 р.

період протягом жовтня-листопада була на рівні+9,4°С, у зимові місяці - +1,2°С. Перехід середньодо-бових температур через відмітку +5°С восени відбувсяв ІІІ декаді жовтня, а навесні в ІІІ декаді березня.Середньодобова температура повітря за вегетаційнийперіод склала +15°С.

Сумарна кількість опадів за період становила 699 мм. З початку жовтня попереднього року допочатку жнив у середині липня випало 560 мм вологи.В осінній період з вересня до листопада кількість опа-дів склала 148 мм, у зимово-ранньовесняний – 163мм, у період вегетації - 261 мм.

На дослідних полях для вирощування озимої пше-ниці й озимого тритикале застосовано мульчувальнусистему обробітку грунту, яка включала лущення післязбирання попередника і дискування ґрунту дисковоюбороною БДВП-3,6 на глибину 12 см, культивацію звикористанням культиватора КПСП-4 та передпосів-ний обробіток агрегатом ЛК-4.

Для знищення пророслого насіння і кореневищбур’янів та падалиці на всіх ділянках через два тижніпісля дискування у другій декаді вересня внесено гер-біцид суцільної дії Раундап у дозі 4 л/га.

Насіння висівали сівалкою СЗ-3,6 АСТРА.Одночасно із сівбою проводилось локальне внесеннянітроамофоски в дозі 2 ц/га. Догляд за посівами вклю-чав такі технологічні операції: коткування ґрунту післясівби, прикореневе внесення мінеральних добрив,захист посівів від бур'янів і хвороб.

Навесні провели прикореневе підживлення аміач-ною селітрою в дозі 100 кг/га сівалкою СЗ-3,6 АСТРАта дві обробки хімпрепаратами від бур’янів: перша -гербіцидом Аксіал (1л/га); друга – гербіцидом Пріма(0,6 л/га). Озиму пшеницю висівали після гороху. Длявизначення ефективності застосування біопрепаратівна полі було відзначено облікові ділянки з різними схе-мами внесення препаратів: дослід І – контроль; дослідІІ - одноразове внесення робочого розчину карбаміду(10 кг/га) і препарату Азотофіт-р (0,1 л/га); дослід ІІІ –дворазове внесення робочого розчину карбаміду (10кг/га) і Біокомплексу-БТУ для зернових (0,5 л/га);дослід IV – одноразове внесення робочого розчинукарбаміду (10 кг/га) + препарати Азотофіт-р (0,1 л/га)+ ХелпРост (3 л/га) + ФітоХелп (0,5 л/га); дослід V–дворазове внесення робочого розчину карбаміду (10кг/га) і Біокомплексу-БТУ для зернових (0,5л/га)+ХелпРост (3 л/га) + ФітоХелп (0,5 л/га).

Внесення робочих розчинів препаратів здійснюва-лось: за дослідами ІІ і IV – у фазі прапорцевого листка;за дослідами ІІІ і V - у фазах весняного кущіння і почат-ку колосіння. На всіх ділянках було внесено біоде-структор стерні. На контролі (дослід І) одночасно зпершим внесення гербіцидів було проведено позако-реневе підживлення карбамідом (10 кг/га).

На період збирання маса 1000 зерен озимої пше-ниці становила 36,4-39,8 г. Густота стеблостою рос-лин озимої пшениці – 427-437 шт/м2, висота рослин –від 116 до 129 см, кількість насінин у колосі – 30,1-33,5шт (табл 1).

Вищі показники висоти рослин озимої пшеницісформувалися на ділянках із дворазовим внесеннямБіокомплексу-БТУ та органо-мінерального добриваХелпРост (3 л/га) і біофунгіциду ФітоХелп (0,5 л/га)

(дослід V). На цій ділянці одержано також і найвищіпоказники густоти стеблостою, кількості і якості зерен.Такі результати росту і розвитку рослин зумовленіпокращенням системи живлення внаслідок внесеннямакро- і мікродобрив та засобів захисту від хвороб.

На ділянці з одноразовим внесенням Азотофіту таоргано-мінерального добрива ХелпРост (3 л/га) і біо-фунгіциду ФітоХелп (0,5 л/га) одержано дещо нижчіпоказники росту і розвитку рослин, порівняно з дослі-дом V, однак маса 1000 насінин була достатньо висо-кою і становила 39,7 г (дослід ІV), що забезпечилодосить високу врожайність культури.

На ділянках без внесення органо-мінеральних доб-рив і біофунгіциду параметри рослин поступалися зазначеннями, одержаними на ділянках ІV і V. Вищі пара-метри рослин відзначено на ділянці ІІІ, де проводилосьдворазове внесення Біокомплексу-БТУ для зернових.

Урожайність озимої пшениці на ділянках з різнимисхемами внесення біопрепаратів коливалася в межахвід 46,8 до 58,3 ц/га (рис. 1). Найбільший урожайзерна одержано на ділянці V. Збільшення маси врожаюна цій ділянці становило 11,5 ц/га, тобто приріст уро-жаю склав 24,6%, порівняно з контролем. Збільшенняврожайності на ділянці ІV сягало 8,4 ц/га (17,9 %), наділянці ІІІ – 7,8 ц/га (16,7%), на ділянці ІІ – 6,5 ц/га (13,9 %). Збільшення збору зерна дозволило одержа-ти приріст доходу від вирощування озимої пшениці на2275-4025 грн/га (за реалізаційної ціни зерна 350грн/ц).

Ефект від збільшення врожайності тримається вмежах 2230-2751 грн/га. На ділянці V вартість приро-сту врожайності склала 4025 грн/га і була на 1085-1750 грн/га вищою порівняно з іншими варіантамидослідів. Однак, внаслідок затрат на біопрепарати на

Таблиця 1 – Параметри рослин озимої пшениці зарізних варіантів використання біопрепаратів та ОМД

Показник

Значення показника

Дослід І(контроль)

ДослідІІ

ДослідІІІ

ДослідIV

ДослідV

Висота рослин, см 116 118 122 127 129

Густота продуктивногостеблостою, шт/мІ 427 432 435 432 437

Довжина колоса, см 10,2 10,6 10,8 10,8 10,9

Кількість зерен у колосі,шт./рослина 30,1 32,9 33,2 32,2 33,5

Вага 1000 зерен, г 36,4 37,5 37,8 39,7 39,8

Рис. 1 – Показники ефективності внесення препаратів на посі-вах озимої пшениці

21

№ 2 (101) лютий 2018 р.

цій ділянці одержано збільшення приросту, порівняноз іншими ділянками, на 322-521 грн/га.

На ділянці, де проводилось дворазове внесенняБіокомплексу-БТУ + ФітоХелп + ХелпРост одержанозбільшення приросту, порівняно з іншими ділянками,на 322-521 грн/га.

Озиме тритикале вирощували на полі після вівса.Для визначення ефективності застосування біопрепа-ратів на полі було відзначено чотири загінки з різнимисхемами внесення біопрепаратів: дослід І – контроль;дослід ІІ – одноразове внесення робочого розчинукарбаміду (10 кг/га) + Азотофіт-р (0,1 л/га); дослід ІІІ –дворазове внесення робочого розчину Біокомплекс-БТУ для зернових (0,8 л/га) + карбамід в дозі 10 кг/га;дослід IV – одноразове внесення робочого розчинукарбаміду (10 кг/га) + Азотофіт-р (0,1 л/га) + ХелпРост(3 л/га) + ФітоХелп (0,5 л/га).

У період повної стиглості маса 1000 зерен озимоготритикале становила 33,1-36,4 г, густота стеблостоюсформувалась на рівні 408-416 шт./м2. Кількість насі-нин у колосі – від 36,5 до 39,3 шт (табл. 2).

Вищі показники висоти рослин тритікале сформу-валися на ділянці з одноразовим внесенням робочогорозчину карбаміду (10 кг/га) + Азотофіт-р (0,1 л/га) +ХелпРост (3 л/га) + ФітоХелп (0,5 л/га) (дослід IV). Націй ділянці одержано також і найвищі показники густо-ти стеблостою, кількості і якості зерен. Такі результатиросту і розвитку рослин зумовлені покращеннямсистеми живлення та захисту від хвороб вналідок вне-сення біофунгіциду та органо-мінерального добрива,яке містить вітаміни і макро- та мікроелементи жив-лення.

Врожайність озимого тритикале сформувалась нарівні 49,3-59,5 ц/га. Найбільшу врожайність зернаодержано на ділянці, де проводилось внесення біо-активатора, біофунгіциду та ОМД (дослід IV).Врожайність на цій ділянці становила 59,5 ц/га і булабільшою на 10,2 ц/га або на 21% порівняно з контро-лем.

На ділянці з дворазовим внесенням робочого роз-чину карбаміду і Біокомплексу-БТУ (дослід ІІІ) врожай-ність збільшилась на 8,8 ц/га (на 17,8 %). На ділянці ізваріантом досліду ІІ приріст урожайності становив 6,7ц/га (13,6 %) (рис. 2).

Внаслідок приросту врожайності одержано збіль-шення доходу від реалізації зерна на 2,31-3,57 тис.грн./га, оскільки біопрепарати вносили одночасно зобприскуванням робочими розчинами засобами захи-сту і це не вимагало додаткових витрат на виконаннятехнологічної операції. Затрати на біопрепарати ста-

новили 45-511 грн/га.

Економічний ефект (збільшення прибутку) наділянці IV (за ціни реалізації 350 грн /ц) становив 3059грн/га. На ділянці з варіантом досліду ІІ збільшенняприбутку рівнялося 2265 грн /га.

Висновки. За результатами досліджень можназробити висновок, що застосування біопрепаратів утехнологіях вирощування озимих зернових культур(озима пшениця, озиме тритикале) на дерново-карбо-натних крупнопилуватих легкосуглинкових ґрунтахЗахідного Полісся забезпечили вищу біологічну уро-жайність насіння та масу 1000 насінин порівняно зконтролем.

Внесення біопрепаратів та органо-мінеральногодобрива на посівах озимої пшениці дозволило одер-жати приріст урожайності в межах від 6,5 до 11,5 ц/гаабо на 13,9% - 24,6 %. Економічний ефект від приростуврожайності за реалізаційної ціни озимої пшениці 350грн/га склав від 2,23 до 2,75 тис. грн/га.

Застосування біопрепаратів та органо-мінерально-го добрива ХелпРост на посівах озимого тритикалезабезпечило приріст урожаю на 6,7 -10,2 ц/га або на13,6 %-21%. Економічний ефект від внесення препа-рату склав 1,4-2,4 тис. грн /га. Внаслідок приростуврожайності одержано збільшення доходу від реаліза-ції зерна на 2,31-3,57 тис. грн /га.

Список літератури

1. Органно-мінеральні добрива: переваги та спосо-би виробництва. [Електронний ресурс]. Режим досту-пу: http://www.essuir.sumdu.edu.ua.

2. Біологічні активні речовини в рослинництві/ З. М.Грищенко, С. П. Пономаренко, В.П. Карпенко, І. Б.Леонтюк// К., ЗАТ «НІЧЛАВА», 2008 – 352 с.

3. Волошина Н. М. Применение ЭМ-технологий длязащиты растений от вредителей и болезней./Надеждапланеты, №5, 2007. С. 8-10.

4. Біостимулятори на озимій пшениці.[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/.../1000-biostymuliatory-na-ozy...

5. Шевніков Д. М. Вплив умов зовнішнього середо-вища Лівобережного Лісостепу України на ріст і розви-ток пшениці твердої ярої /Д. М. Шевніков // ВісникХарківського національного аграрного університетуім. В. В. Докучаєва. Серія : Рослинництво, селекція інасінництво, плодоовочівництво. - 2013. - № 9. - С. 61-64.

Таблиця 2 – Параметри рослин озимого тритикале зарізних варіантів використання біопрепаратів та ОМД

ПоказникЗначення показника

Дослід ІКонтроль Дослід ІІ Дослід ІІІ Дослід IV

Висота рослин, см 124 132 136 137

Густотапродуктивного

стеблостою, шт./мІ408 415 416 416

Довжина колоса, см 9,8 10,8 12,4 12,6

Кількість зерен уколосі, шт./рослина 36,5 38,2 38,9 39,3

Вага 1000 зерен, г 33,1 35,3 35,9 36,4

Рис. 2 – Показники ефективності внесення біопрепаратів напосівах озимого тритикале

22

№ 2 (101) лютий 2018 р.

6. Мікробний препарат Діазофіт у технології виро-щування зернових культур. [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.google.com.ua/search.

7. Ефективність азотофіксуючого бактеріальногопрепарату Діазофіт у технології вирощування ріпакуозимого - http: www. irbis-nbuv.gov.ua.

8. Кожушко М. Ефективність застосування біопре-паратів у технологіях вирощування сільгоспкультур вЗахідному регіоні України. / Кожушко М., Сало Я.,Думич В., Куліш О., Шмерко О., // Техніка і технологіїАПК : науково - виробничий журнал. - 2016. - № 5. - С.37-42. - Бібліогр.: с. 42.

9. Мікродобриво HELPROST (ХЕЛПРОСТ Зернові)хелатоване амінокислотами. [Електронний ресурс].Режим доступу: https://ekostaratel.com.ua/p261380018-mkrodobrivo-helprost-helprost.html.

Аннотация. Приведены результаты исследованийпо определению эффективности применения биопре-паратов и органо-минеральных удобрений в техноло-гиях выращивания озимого тритикале и озимой пше-ницы. Исследование эффективности биопрепаратовв технологиях выращивания исследуемых культур

проводилось на участках с мульчирующей системойобработки почвы.

По результатам исследований установлено, чтоприменение биопрепаратов и органо-минеральногоудобрения ХелпРост на посевах озимых зерновыхкультур обеспечило прирост урожая, повышениеэффективности их выращивания, улучшение качествасемян (увеличение веса семян).

Summary. The results of studies to determine theeffectiveness of the use of biologics and organo-mineralfertilizers in the technologies of growing winter triticaleand winter wheat are presented. A study of the efficacy ofbiologics in growing technologies of the studied cropswas carried out in areas with a mulching soil treatmentsystem.

According to the results of the research, it has beenestablished that the use of biological preparations andorgano-mineral fertilizer HelpRost on the winter graincrops ensured the increase in yield, increase in theirgrowing efficiency, and the improvement of the seedsquality (increase of the seeds weight).

Стаття надійшла до редакції 26 серпня 2017 р.

Доцільність вирощування фенхелю звичайного в умовах Західного лісостепу

УДК 635.757:631.5(292.485)(477)

У статті наведено результати досліджень впливу комплексу агротехнічних заходів на біометричні показникита урожайність фенхелю звичайного в умовах Західного лісостепу. Дослідженнями встановлено, що зі зміноюширини міжрядь і норми висіву насіння, а також залежно від строку сівби, змінюються біометричні показникирослин фенхелю звичайного: висота рослин, кількість пагонів 1-го порядку, маса насіння з рослини. Найбільшпродуктивні рослини – з масою насіння 1,75 грам сформувались на варіантах з шириною міжрядь 45 см, нор-мою висіву насіння 1 млн.сх.н./га з терміном сівби в першій декаді квітня місяця. На цьому ж варіанті отримананайвища врожайність насіння фенхелю – 1,45 т/га.

Ключові слова: фенхель звичайний, строк сівби, норма висіву, ширина міжрядь, біометричні показники,урожайність.

Строяновський В., канд. с.-г. наук, Хоміна В., д-р с.-г. наук (Подільський державний аграрно-технічний універси-тет)

© Строяновський В., Хоміна В. 2018

Вступ. У світі фенхель звичайний завдяки застосу-ванню в офіційній і народній медицині, ветеринарії,кулінарії, парфумерно-косметичній, лакофарбовійгалузях вже впродовж десятиріччя є популярною ізатребуваною рослиною. Загалом фенхель звичайний– це рослина універсальна, оскільки використовують-ся всі частини рослини: листки, стебла, суцвіття,насіння, корені [1–3]. У плодах фенхелю звичайногоміститься ефірна олія, основу якої становить анетол(до 60%), який застосовується для лікування серцевихзахворювань [4]. Плоди фенхелю традиційно викори-стовуються для лікування нирково-кам’яної хвороби,хронічного холециститу, у разі шлунково-кишковихспазм, метеоризму, диспепсії, для покращення трав-лення [5]. Крім цього, плоди фенхелю входять до скла-ду вітрогінного та грудного зборів. Фенхелевий гра-нульований чай є незамінним профілактичним та ліку-вальним засобом для усунення колітів та дискомфортув кишечнику у немовлят.

Препарати фенхелю звичайного також використо-вують у лікуванні бронхіту, кашлюку, гіпогалактії, аль-гоменореї та статевого інфантилізму [6].

Постановка проблеми. Фенхель звичайний нале-жить до перспективних, але маловивчених культур.Інформація щодо біології, фенології, технології виро-щування культури досить обмежена. Проте науковці[7] стверджують, що за урожайності 10 ц/га рівеньрентабельності становить 239%. Різносторонністьвикористання культури та економічна доцільністьдають підстави для детального вивчення особливо-стей фенології фенхелю звичайного та впливу ком-плексу технологічних заходів на врожайність та якістьлікарської сировини в умовах Західного лісостепу.

Питаннями технології вирощування фенхелю зви-чайного займались ряд науковців у різних зонах йоговирощування. Строна С.В., наприклад, стверджує, щов умовах Полісся фенхель звичайний необхідно сіятиширокорядним способом з міжряддям 60 см, урожай-

23

№ 2 (101) лютий 2018 р.

ність насіння за таких умов становить 0,82 т/га.За результатами досліджень Макухи О.В. в умовах

Південного Степу максимальну насіннєву продуктив-ність фенхелю звичайного забезпечило проведеннясівби в ранній строк широкорядним способом з між-ряддям 45 см на фоні N60 та N90 – 1,35 та 1,38 т/га,відповідно [8].

В умовах Західного лісостепу досліджень в напрям-ку вивчення питань технології вирощування фенхелюзвичайного не було, або вони нам невідомі, тому опти-мізація елементів технології вирощування культури вумовах цієї зони є актуальним питанням, що потребуєдетального вивчення.

Завдання досліджень. Серед поставлених пла-ном досліджень завдань було: визначити тривалістьміжфазних і вегетаційного періодів фенхелю звичай-ного, провести біометричний аналіз рослин, визначи-ти урожайність та якість насіння залежно від строкусівби, ширини міжрядь, норми висіву насіння.

Матеріал і методика досліджень. Дослідженнявиконуються у виробничих умовах ФОП Прудивус С.М.Хмельницької області Кам’янець-Подільського району(рис. 1). Науково-досліднаробота виконується із сор-том Мерцишор. Дослідвключає такі фактори: А –строк сівби (І декада квітня,за РТР ґрунту 6–80С), (ІІдекада квітня, за РТР ґрунту10–120С); В – ширина між-рядь: 15, 30, 45 і 60 санти-метрів; С – норма висіву: 1,1,5 та 2 мільйони схожихнасінин на гектар. Площаоблікової ділянки 50 м2.Повторність чотириразова.Спостереження, обліки тааналізи виконували відповідно до загальноприйнятихметодик.

Після збирання попередника проводили лущеннястерні і глибоку зяблеву оранку – на 27 см. Восени підкультуру вносили повне мінеральне добриво з розра-хунку N45Р60К60 під зяблеву оранку, а під час сівби – Р10.

У період утворення стебел проводили вегетаційні під-живлення (N30Р30). Органічні добрива під культуру не

вносили, щоб не знижувати врожайність насіння зарахунок розростання надземної маси.

Польові дослідження супроводжувались спостере-женнями, обліками, лабораторними аналізами, яківиконувались за загальноприйнятими методиками.

Результати досліджень. ЗабезпеченістьЗахідного лісостепу тепловими ресурсами дозволяєгарантовано одержувати насіння фенхелю звичайногопротягом одного вегетаційного року. Сума активнихтемператур вище 100С для формування насіння фен-хелю звичайного становила в середньому 26650С,ефективних – 21740С.

Загалом, вегетаційний період тривав 117–137 діб.Найменш тривалим він був за сівби у другій декадіквітня суцільним рядковим способом (ширина міжрядь15 см) нормою висіву 1 мільйон схожих насінин на гек-тар. Найбільш тривалим – 137 діб був вегетаційний

період рослин фенхелю за сівби у перший строк зшириною міжрядь 60 см нормою висіву 2 мільйонисхожих насінин на гектар.

Тривалість кожної фази та міжфазного періодузалежить переважно від температурного режиму.Тому, розглядаючи тривалість проходження періодівросту і розвитку рослинами фенхелю звичайногозалежно від строку сівби спостерігаємо закономірнізміни у скороченні міжфазних періодів та вегетаційно-го періоду загалом за проведення більш пізньої сівби.

На схожість досліджувані фактори практично невпливали, за виключенням варіанта з міжряддямизавширшки 60 см і нормою висіву 2 мільйони схожихнасінин на гектар, тобто за сівби з густотою висівунасіння 125 штук на погонний метр рядка. Щодо вижи-вання рослин, то найменшим – 83,6 %, воно було наваріантах другого строку сівби з міжряддямизавширшки 60 см і нормою висіву 2 мільйони схожихнасінин на гектар, тобто за заданої густоти рослин 125штук на погонний метр рядка, що і спричинило конку-ренцію рослин за вологу, освітлення та елементи жив-лення. На цьому варіанті відсоток загиблих рослинстановив 4,4.

Зі збільшенням ширини міжрядь та норми висівунасіння за сівби фенхелю звичайного спостерігаласьтенденція до збільшення відсотка загиблих рослин,показник першого строку сівби коливався в межах2,3–3,9, другого – 2,6–4,4. Тобто, за більш пізньогостроку сівби склалися гірші умови для проходженняфаз росту і розвитку рослин. Слід відмітити, що восновному рослини гинули в початкові періоди росту –від сходів до початку стеблування рослин, на що ціл-ком могли впливати фактори навколишнього середо-вища.

Біометричний аналіз фенхелю звичайного показав,що за показником висоти рослин варіанти нашихдосліджень істотно різнились. Висота рослин фенхе-лю коливалась від 89 до 150 см. За першого строкусівби рослини формувалися високоросліші, порівняноз другим строком різниця становила 3–12 см (за варі-антами) (табл. 1).

Важливим біометричним показником є кількістьпагонів 1-го порядку, від якого значною мірою зале-жить продуктивність рослин. Істотна різниця за цимпоказником була залежно від строку сівби. Ось, за

Рис. 1 – Строяновський В.С.на дослідних посівах фенхе-

лю звичайного в періодвегетації рослин

Норма висівунасіння, млн.сх.н./га (С)

Ширина міжрядь, см (В)

15 30 45 60

Рік досліджень

2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017

І-й строк сівби (А)

1 118 114 147 135 150 147 120 118

1,5 122 120 145 143 137 134 119(К) 115

2 121 117 139 135 118 114 98 98

ІІ-й строк сівби (А)

1 114 110 136 132 139 137 116 114

1,5 116 115 134 129 129 125 117 112

2 117 113 129 125 115 113 89 90

Таблиця 1 – Висота рослин фенхелю звичайногозалежно від строку сівби, ширини міжрядь та норми

висіву насіння, см

24

№ 2 (101) лютий 2018 р.

першого строку сівби кількість пагонів була в межах5,3–12,1 шт., за другого – 4,6–11,3 шт., проте, тенден-ція була аналогічна за обох строків. Максимальну кіль-кість пагонів 1-го порядку 12,1 шт. на рослині фенхелюсформували варіанти з міжряддями завширшки 45 смнормою висіву насіння 1 мільйон на гектар за першогостроку сівби (табл. 2).

Дисперсійний аналіз даних показав, що найбільшвпливовим був фактор С (норма висіву насіння), част-ка впливу цього фактора на формування пагонів пер-шого порядку становила в умовах 2016 року – 43 %, вумовах 2017 року – 41% (рис.2).

Сила впливу фактора В (ширина міжрядь) станови-ла 29 % та 27% відповідно до років досліджень.Найменш впливовим був строк сівби, частка впливуякого становила 5 % і 6%.

Маса насіння з рослини коливалася в досить широ-кому діапазоні – від 0,46 до 1,81 г. Спостерігалась тен-денція до збільшення продуктивності рослин за умовбільшої площі живлення. За сівби суцільним рядковимспособом (на 15 см) навіть з незначним загущеннямрослин на кінець вегетації відмічено найменш продук-тивні рослини з масою насіння 0,48–0,75 г., тоді як засівби з міжряддями завширшки 30 і 45 см нормоювисіву 1 мільйон схожих насінин на гектар маса насін-ня коливалася в межах 1,13–1,81 грам з рослини.Найбільш продуктивні рослини з масою насіння 1,81грам сформувались на варіантах сівби у першій декадіквітня з міжряддями завширшки 45 см і нормою висівунасіння 1 мільйон на гектар (табл.3).

На рисунку 3 показано силу впливу факторів намасу насіння з рослини фенхелю звичайного. Нормависіву насіння (фактор С) впливала на 55% за даними2016 року і на 53% – за даними 2017 року. Частка впли-ву фактора В (ширина міжрядь) складала відповіднодо років досліджень 19 і 23%, і лише на 1% впливавстрок сівби.

Основним результатним показником, який визна-чає успіх тих технологічних факторів, які вивчаються, єурожайність. Оскільки основною сировиною фенхелюзвичайного є насіння (плоди), то всі агрозаходи булиспрямовані саме на урожайність насіння з одиниціплощі посіву, тому урожайність залежала не лише відіндивідуальної продуктивності рослин фенхелю, а йзначною мірою від кількості рослин на одиниці площі.Облік урожайності показав, що вона варіювала вдосить широких межах – від 0,55 до 1,45 т/га (табл. 4).

Оптимальний варіант у наших дослідженнях – сівбау І-й строк (за РТР 6–80С), що в наших умовах відпові-дає першій декаді квітня, з міжряддями завширшки 45см нормою висіву насіння 1 мільйон схожих насінин нагектар. Урожайність насіння ІІ-го строку сівби буланижчою на 0,02–0,12 т/га, порівняно з І-м строком.Дисперсійний аналіз показав, що різниця між варіан-

Таблиця 2 – Кількість пагонів 1-го порядку у рослинфенхелю звичайного залежно від строку сівби, шири-

ни міжрядь та норми висіву насіння, штук

Нормависіву

насіння,млн.

сх.н./га (С)

Ширина міжрядь, см (В)15 30 45 60

Рік досліджень2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017

І-й строк сівби (А)1 8,0 5,3 11,7 7,8 12,1 8,0 11,2 7,8

1,5 8,3 5,5 10,0 6,6 9,7 6,4 9,1 6,32 8,5 5,6 8,7 5,8 8,2 5,4 7,2 5,3

ІІ-й строк сівби (А)1 7,0 4,6 10,9 7,2 11,3 7,5 10,7 7,4

1,5 7,2 4,8 9,1 6,0 9,0 6,0 8,4 6,02 7,3 4,8 7,9 5,2 8,0 5,3 6,9 5,0

НІР05 2016 р: А – 0,07, В – 0,09, С – 0,08, АВ – 0,13, АС – 0,12, ВС –0,16, АВС – 0,23

2017 р: А – 0,13, В – 0,19, С – 0,16, АВ – 0,26, АС – 0,23, ВС –0,32, АВС – 0,45

Рис. 2 – Дисперсійний аналіз сили впливу факторів на кількістьпагонів 1-го порядку

Таблиця 3 – Маса насіння з рослини фенхелю звичай-ного залежно від строку сівби, ширини міжрядь та

норми висіву насіння, грам

Нормависіву

насіння,млн.

сх.н./га (С)

Ширина міжрядь, см (В)

15 30 45 60

Рік досліджень

2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017

І-й строк сівби (А)

1 0,73 0,52 1,74 1,16 1,81 1,20 1,70 1,18

1,5 0,75 0,50 1,18 0,78 1,10 0,73 0,93 0,69

2 0,79 0,48 0,80 0,53 0,75 0,50 0,61 0,49

ІІ-й строк сівби (А)

1 0,71 0,50 1,70 1,13 1,75 1,16 1,65 1,14

1,5 0,73 0,48 1,16 0,77 1,01 0,67 0,90 0,68

2 0,75 0,47 0,76 0,50 0,69 0,46 0,57 0,46

НІР05 2016 р: А – 0,03, В – 0,04, С – 0,04, АВ – 0,06, АС – 0,05, ВС– 0,07, АВС – 0,10

2017 р: А – 0,03, В – 0,04, С – 0,04, АВ – 0,06, АС – 0,05,ВС – 0,08, АВС – 0,11

25

№ 2 (101) лютий 2018 р.

тами була достовірною, про що свідчать значенняНІР05.

Щодо погодно-кліматичних умов, то більш спри-ятливі вони були в 2016 році. 2017 рік характеризував-ся пізніми травневими заморозками, а також періо-дичними дощами у вересні, що спричинило затримкузі збиранням урожаю майже на 2-тижневий термін.

Науковці стверджують, що до кінця ХХІ століття очі-

кується подальше підвищення температури повітря,зміна режиму зволоження, збільшення частоти таінтенсивності екстремальних явищ погоди. Змінятьсямежі ґрунтово-кліматичних зон і, як наслідок, умовивирощування сільськогосподарських культур та їхняурожайність. Внаслідок потепління збільшиться трива-лість вегетаційного періоду, зростуть суми темпера-тур за вегетаційний період, надходження ФАР та сума-рне випаровування, зросте нестача води для задово-лення потреб рослин [9]. Отже, вплив погодних умовна сільське господарство до кінця ХХІ ст. буде посилю-ватись, що вимагає розроблення заходів з адаптації тапом’якшенню негативних впливів і використання новихпотенційних можливостей, які відкриваються. Як пока-зують результати досліджень, фенхель звичайний вумовах Західного лісостепу здатний давати непоганіврожаї навіть за умов впливу таких несприятливихприродних чинників як нетривалі заморозки, надмірнакількість опадів наприкінці вегетації тощо.

Фенхель звичайний належить до високорентабель-них культур завдяки відносно низьким, порівняно звартістю виробленої продукції, виробничим витратам.Величина умовно чистого прибутку та рівень рента-бельності, одержані з гектару посівів фенхелю, напорядок вищі, ніж за вирощування традиційних сіль-ськогосподарських культур, що дозволяє більш ефек-тивно використовувати виробничі площі, істотно під-вищити віддачу вкладених грошових і матеріальнихресурсів.

Технологія вирощування фенхелю звичайного, аотже, і виробничі витрати можуть зазнавати певнихзмін, але в будь-якому разі виробництво насіннязавдяки високим цінам на реалізацію залишаєтьсяприбутковим. Фенхель доцільно вирощувати нанезначних площах – у приватних чи фермерських гос-подарствах, які прагнуть покращити показники своєївиробничої діяльності.

Головним резервом підвищення економічної ефек-тивності виробництва насіння фенхелю є, насампе-ред, регулювання продуктивності посівів оптимізацієюкомплексу технологічних заходів, а також розроблен-ням сучасної маркетингової стратегії реалізації про-дукції.

Ринок фенхелю звичайного в Україні перебуває наетапі становлення. Завдяки стрімкому розвитку віт-чизняної промисловості (лікарських препаратів, кос-метичних засобів, приправ, спецій, чаїв та ін.) на насін-ня фенхелю сьогодні стабільно високий попит. Крімцього, існує можливість залучення додаткових каналівзбуту експортом продукції до країн Європи та Азії.

У наших дослідженнях ця культура показала знач-ний потенціал прибутковості. Проведені розрахункипідтверджують високу економічну ефективність виро-щування фенхелю в умовах Західного лісостепу.Виробничі витрати на виконання всіх технологічнихоперацій становить 12750–13100 грн./га залежно відваріантів досліду, різниця між якими полягає у ваговихнормах висіяного насіння і проведенні додатковоїпередпосівної культивації за більш пізньої сівби куль-тури. Проте виробничі витрати повністю компенсують-ся виручкою від реалізації продукції, розмір якої у роз-різі варіантів коливався в межах 19500-36000 грн./га,а умовну-чистий прибуток склав 6550-23250 грн./га (табл. 5).

Рис. 3 – Сила впливу факторів на масу насіння

Таблиця 4 – Урожайність насіння фенхелю звичайно-го залежно від строку сівби, ширини міжрядь та

норми висіву насіння, т/га

Ширинаміжрядь,

см (В)

Норма висі-ву насіння,

млн.сх.н./га(С)

Строк сівби (А)І-й (РТР ґрунту

6–80С)ІІ-й (РТР ґрунту

10–120С)2016 р. 2017 р. 2016 р. 2017 р.

15

1 0,58 0,77 0,56 0,74

1,5 0,9 0,61 0,86 0,57

2 1,16 0,38 1,11 0,37

30

1 1,4 0,93 1,33 0,88

1,5 1,42 0,94 1,36 0,92

2 1,28 0,85 1,15 0,76

45

1 1,45 0,96 1,36 0,90

1,5 1,31 0,87 1,17 0,78

2 1,17 0,78 1,05 0,70

60

1 1,32 0,88 1,27 0,84

1,5 1,09 (К) 0,72 1,02 0,68

2 0,91 0,60 0,83 0,55

НіР05 2016 р: А – 0,05, В – 0,06, С – 0,06, АВ – 0,09, АС – 0,08, ВС– 0,11 АВС – 0,16

2017 р: А – 0,04, В – 0,05, С – 0,05, АВ – 0,07, АС – 0,06, ВС– 0,09 АВС – 0,13

26

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Умовно чистий прибуток максимальним (23250 грн/га) був на варіанті проведення сівби у ран-ній строк (за РТР ґрунту 6–80С) з міжряддямизавширшки 45 см нормою висіву насіння 1 мільйонсхожих насінин на гектар, рівень рентабельності нацьому варіанті 182 %, дещо менше – 176 % становиврівень рентабельності раннього строку сівби з міжряд-дями завширшки 30 см нормою висіву насіння 1,5мільйони схожих насінин на гектар.

Висновки: Дослідженнями встановлено, що фен-хель звичайний в умовах Західного лісостепу Українирозвивається як однорічна рослина, тривалість веге-таційного періоду становить 117–137 діб.

Результати досліджень свідчать, що зі збільшеннямширини міжрядь та норми висіву насіння спостеріга-лась тенденція до подовження періодів росту і розвит-ку рослин фенхелю звичайного. Найбільш тривалим(137 діб) був вегетаційний період рослин фенхелю засівби у перший строк (І декада квітня) з міжряддямизавширшки 60 см нормою висіву 2 мільйони схожихнасінин на гектар.

Дослідженнями встановлено, що зі зміною густотистояння рослин (ширини міжрядь і норм висіву насін-ня), а також залежно від строків сівби, змінюються біо-метричні показники рослин фенхелю звичайного:висота рослин, кількість пагонів 1-го порядку, масанасіння з рослини. Найбільш продуктивні рослини змасою насіння 1,81 грам сформувались на варіантах з

міжряддями завширшки 45 см, нормою висіву насіння1 млн. сх. н. /га за сівби у першій декаді квітня.

Урожайність фенхелю звичайного коливалась вмежах 0,55–1,45 т/га. Максимальний показник отри-мано за сівби у І-й строк (за РТР 6–80С) з міжряддямизавширшки 45 см нормою висіву насіння 1млн. сх. н. /га.

Розрахунки економічної ефективності проказали,що умовно чистий прибуток максимальним був наваріанті проведення сівби у ранній строк (за РТР ґрун-ту 6–80С) з міжряддями завширшки 45 см нормоювисіву насіння 1 мільйон схожих насінин на гектар,рівень рентабельності на цьому варіанті становив 182 %.

Список літератури

1. Vasyl Stroyanovsky / Optimization of technologicalmeasumres in growing of fennel in the terms of foreststeppes of Ukraine / V. Stroyanovsky // Scientific achieve-ments in agricultural engineering, agronomy and veteri-nary medicine. Sctentific monograph. Voll II, Krakov,2017, pp. 122–136.

2. Veronica Chomina / Formation crop production ofcoriander seeds depending on the technological factors /V. Chomina // Scientific achievements in agricultural engi-neering, agronomy and veterinary medicine. Sctentificmonograph. Voll II, Krakov, 2017, pp. 137–148.

3. Горбунова Е.В. Технологические особенностикомплексной переработки целых растений фенхеляобыкновенного / Е.В. Горбунова // Техника и техноло-гия пищевых производств. 2013. №3. – С.9.

4. Хоміна В.Я. Обґрунтування елементів технологіївирощування коріандру посівного (Coriandrumsativum) в умовах Лісостепу Західного / В.Я. Хоміна //Науково-виробничий журнал «Техніка і технології АПК»– Біла Церква, 2014. – №3 (54). – С. 16–19.

5. Эфиромасличные культуры / Под ред.Смолянова А.М., Ксенза А.Т. – М.: Колос, 1976. –с.334.

6. Стоцька С.В. Формування урожайності насінняфенхелю звичайного залежно від способів сівби / С.В.Стоцька // Зб.наук.-практ. конф. «Теоретичні та прак-тичні аспекти наукових досліджень у сфері агротехно-логій та землеустрою». – Житомир: Вид-во«Житомирський національний агроекологічний універ-ситет», 2011. – С.92– 95.

7. Федорчук М.І. Економічна оцінка технології виро-щування фенхелю звичайного при інтродукції в умовахпівденного Степу України / М.Федорчук, О. Макуха //Збірник наукових праць. Зрошуване землеробство. –Херсон, 2013. – Вип.59. – С.194–196.

8. Федорчук М.І. Біологічні особливості росту тарозвитку фенхелю звичайного в посушливих умовахХерсонської області / М.І. Федорчук, О.В. Макуха //Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2012. –Вип.80. – С.138–142.

9. Оцінка впливу кліматичних змін на галузі еконо-міки України / С. М. Степаненко, А. М. Польовий, Є. П.Школьний [та ін.]; за ред. С. М. Степаненко, А. М.Польовий. – Одеса : Екологія, 2011. – 696с.

Аннотация. В статье приведены результаты

Таблиця 5 – Економічна ефективність вирощуванняфенхелю звичайного залежно від досліджуваних фак-

торів (середнє за 2016–2017 рр.)

Ширинаміжрядь,

см (В)

Нормависівунасін-

ня,млн.сх.

н./га(С)

Урожай-ність,т/га

Вартістьваловоїпродук-

ції,грн./га

Витратина виро-

щу-вання

урожаю,грн./га

Умовно-чистий

при-буток,грн./га

Рівеньрента-

бельнос-ті, %

І-й (РТР ґрунту 6–80С)

151 0,67 20100 12750 7350 57

1,5 0,75 22500 12825 9675 752 0,77 23100 12900 10200 79

301 1,16 34800 12750 22050 172

1,5 1,18 35400 12825 22575 1762 1,06 31800 12900 18900 146

451 1,20 36000 12750 23250 182

1,5 1,09 32700 12825 19875 1542 0,97 29100 12900 16200 125

601 1,1 33000 12750 20250 158

1,5 0,9 27000 12825 14175 1102 0,75 22500 12900 9600 74

ІІ-й (РТР ґрунту 10–120С)

151 0,65 19500 12950 6550 50

1,5 0,71 21300 13025 8200 622 0,74 22200 13100 9100 69

301 1,1 33000 12950 20050 154

1,5 1,13 33900 13025 20875 1602 0,95 28500 13100 15400 117

451 1,13 33900 12950 20950 161

1,5 0,97 29100 13025 16075 1232 0,87 26100 13100 13000 99

601 1,05 31500 12950 18550 143

1,5 0,85 25500 13025 12475 952 0,69 20700 13100 7600 58

27

№ 2 (101) лютий 2018 р.

исследований влияния комплекса агротехническихприемов на биометрические показатели и урожай-ность фенхеля обыкновенного в условиях Западнойлесостепи. Исследованиями установлено, что с изме-нением ширины междурядий и норм высева семян, атакже в зависимости от сроков сева меняются био-метрические показатели растений фенхеля обыкно-венного: высота растений, количество побегов 1-гопорядка, масса семян с растения. Наиболее продук-тивные растения – с массой семян 1,75 грамм сфор-мировались на вариантах с шириной междурядий 45см, нормой высева семян 1 млн.всх.с./га при высеве впервой декаде апреля месяца. На этом же вариантеполучена наиболее высокая урожайность семян фен-хеля – 1,45 т/га.

Summary. In the article it is highlighted the researchresults of complex farming practices influence on bio-metric indicators and yield of fennel in terms of Westernforest-steppes. Research has established that a changeof row spacing and seeding rate and terms of sowingcause change in biometric indicators of fennel plants:plant height, number of shoots of 1st order, the weight ofthe seed plants. The most productive plants – with seedsweighing 1,75 grams formed on variants with a widthbetween rows 45 cm, seeding rate of 1 million/ha for sow-ing in the first week of April. The highest yield of fennelseeds – 1,45 t / ha was obtained on the same variant.

Стаття надійшла до редакції 9 січня 2018 р.

Концептуальні аспекти створення малих відгодівельних ферм ВРХ

УДК 636.2:631.22

У статті наведено детальну інформацію щодо формування концептуальних аспектів створення малих відгоді-вельних ферм великої рогатої худоби (ВРХ), яке здійснюється за такими напрямками: вихідні критерії щодооб’ємно-планувальних рішень тваринницьких будівель; вихідні критерії щодо технологічних рішень функціону-вання тваринницьких ферм; вихідні критерії щодо технічного забезпечення виконання технологічних процесів нафермі. Створення малих відгодівельних ферм ВРХ ґрунтується на таких складових: відносній дешевизні тварин-ницьких будівель і об’єктів інфраструктури ферм; відповідності технологічних і технічних характеристик тварин-ницьких об’єктів сучасним вимогам; ефективності виробництва продукції.

Ключові слова: бички на відгодівлі, велика рогата худоба, виробництво яловичини, відгодівельні ферми,тваринницькі будівлі, яловичина.

Смоляр В., канд. с.-г. наук (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

© Смоляр В., 2018

Суть проблематики. Протягом останніх років спо-стерігається тенденція до зниження поголів’я м’яснихпорід у господарствах України. Станом на початок2017 року поголів’я худоби м’ясного напрямку стано-вило 55,1 тис. гол., що на 5,3 % нижче порівняно з 2016роком [1]. У багатьох країнах світу виробництво яло-вичини вважається прибутковим видом аграрного біз-несу, а в Україні впродовж останніх 20 років це доситьзбиткове виробництво. Сьогодні виробництво яло-вичини і телятини у структурі м’ясного балансу країнизаймає менше 20 % проти 45 %, як це було у недале-кому минулому [2]. Розвиток скотарства повинен бутиспрямований на забезпечення населення України хар-човими продуктами, зокрема яловичиною, нарощуючирозвиток галузі м’ясного скотарства та ефективністьвиробництва продукції. В основі подальшого розвиткулежить інноваційний підхід до відновлення галузі черезвирішення таких ключових завдань: нарощування інве-стиційного потенціалу м’ясного скотарства, будів-ництво і реконструкція тваринницьких будівель з відго-дівлі великої рогатої худоби (ВРХ), упровадженняресурсоощадних технологій виробництва яловичинитощо. У цьому контексті, важливо зазначити, що у 2017році вагома кількість, а саме 25 % інвестиційних вкла-день в аграрному секторі (будівництво та реконструк-ція тваринницьких будівель), надходили на розвитокскотарства [3], спрямування державної підтримки на

розвиток м’ясного скотарства для стимулювання зро-стання виробництва яловичини на основі модернізаціїгалузі, розвиток крупно- і дрібнотоварного виробницт-ва, розроблення стандартів на тваринницьку продук-цію, яка відповідає вимогам ЄС, гармонізацію законо-давства у галузі ветеринарної медицини з міжнарод-ними нормами і правилами тощо. Одним із важливихнапрямків успішного розвитку м’ясного скотарства євикористання можливостей малих форм господарю-вання – особистих селянських господарств (ОСГ),невеликих фермерських господарств, сімейних ферм.За таких умов важливо нарощувати поголів’я великоїрогатої худоби, збільшувати частку відгодівельноїхудоби спеціалізованих м’ясних порід. В УкрНДІПВТім. Л. Погорілого накопичені певні напрацювання зрозроблення технічних та технологічних рішень фермродинного типу з відгодівлі ВРХ [4, 5, 6]. Оскількистворення ефективних малих відгодівельних ферм,адаптованих до вимог ЄС, є актуальним, то для роз-витку м’ясного скотарства в Україні передбачено нелише нарощування крупнотоварного виробництваяловичини, а й інтенсифікацію малих форм господа-рювання, тобто ОСГ, дрібного фермерства, сімейнихферм, включаючи кооперацію з потужними виробни-ками продукції.

Метою досліджень є нарощування обсягів вироб-ництва яловичини через створення високоефективних

28

№ 2 (101) лютий 2018 р.

малих відгодівельних ферм ВРХ.Результати досліджень. Формування концепту-

альних аспектів створення малих відгодівельних фермВРХ здійснювалось за такими напрямками: вихіднікритерії щодо об’ємно-планувальних рішень тварин-ницьких будівель; вихідні критерії щодо технологічнихрішень функціонування тваринницьких ферм; вихіднікритерії щодо технічного забезпечення виконання тех-нологічних процесів на фермі.

Створення малих відгодівельних ферм ВРХ ґрунту-ється на таких складових: відносна дешевизна тварин-ницьких будівель і об’єктів інфраструктури ферм; від-повідність технологічних і технічних характеристиктваринницьких об’єктів сучасним вимогам; ефектив-ність виробництва продукції.

Вихідні критерії щодо об’ємно-планувальнихрішень тваринницьких будівель.

На шляху створення ефективних малих відгодівель-них ферм ВРХ, адаптованих до вимог ЄС, доцільноскористатись розробленим німецькою фірмою«Rundbogen Hallen» сучасним будівельним рішеннямферми для відгодівлі худоби (рис. 1) [7].

Розміщення всіх вікових груп відгодівельного пого-лів’я здійснюють в одній будівлі, спроектованій з таки-ми розмірами: ширина – 12 м, висота – 6 м, довжиназалежить від кількості тварин на відгодівлі.

Каркас будівлі, який у поперечному розрізі маєаркову форму, виготовляють з опорних залізобетон-них блоків завширшки 600 мм, заввишки 900 мм,металевих труб (діаметром 76 мм з товщиною стінки4,5 мм) і дерев’яних конструкцій. Вертикальні стінизаввишки 3 м, торці і дах будівлі покривають профна-стилом. Із боку розміщення тварин стіну заввишки 3 мдодатково укріплюють зсередини з дерев’янимпокриттям. На цій стіні передбачені двері з кожної сек-ції для переміщення тварин на вигульні майданчики. Уверхній частині даху симетрично з обох боків черезкожні 2 м розміщують отвори, закриті прозорим покрі-вельним полікарбонатом для освітлення приміщенняв денний час доби. Розміри отворів: висота – 1,5 м,довжина – 0,5 м. Підлогу в приміщенні вистилаютьшаром бетону завтовшки 15 – 25 см, огородженнясекцій виготовляють з металевих труб, ворота – типуролети.

Система вентиляції повітря в приміщенні функціо-нує завдяки вентиляційним клапанам-жалюзі, які роз-

міщені вздовж гребеня будівлі.У приміщенні встановлюється штучне освітлення,

оскільки за вимогами ЄС не допускається утриманняхудоби постійно в темряві.

Вихідні критерії щодо технологічних рішень функ-ціонування тваринницьких ферм.

Спосіб утримання худоби на відгодівлі – без-прив’язний. Для розміщення відгодівельного поголів’яу тваринницькій будівлі передбачено три секції (поодній або по дві клітки в кожній залежно від кількостітварин на відгодівлі): перша секція призначена дляутримання бичків віком від 0,5 місяця до 6 місяців;друга – від 6 до 12 місяців; третя – від 12 до 18 місяців.Для забезпечення комфортних умов утримання усіхвікових груп відгодівельного поголів’я великої рогатоїхудоби обґрунтовані розміри технологічних площ: длябичків віком від 0,5 місяця до 6 місяців – 3 м2 /гол., від6 до 12 місяців – 5 м2 /гол., від 12 до 18 місяців – 6 м2

/гол. Секції розділені на дві зони: для годівлі тварин(завширшки 3,0 м) і для відпочинку (завширшки 6,0 м).Згідно з вимогами ЄС раціональна ширина зони відпо-чинку для відгодівельного поголів’я ВРХ становить від4 м до 6 м [8], ширина галереї з кормовим столом – 3,0м. Для підстилки використовують подрібнену солому зрозрахунку 1,0 кг/гол. на добу.

Для формування стада відгодівельного молоднякаВРХ необхідна закупка бичків віком від 15 до 30 днів.Для наповнення тваринами технологічних груп заку-півлю здійснюють з інтервалом у 6 місяців.Продуктивність відгодівельного стада становить неменше 400 кг живої маси тварин у 18-місячному віці засередньодобових приростів – 800-1000 г. Збереженняпоголів’я сягає 98 %. Норми випоювання замінниківнезбираного молока для телят віком до 6 місяців скла-дають 250 кг. На виробництво 1 ц приросту живої масипотрібно 7,8 ц к. од. кормів (сіно, солома, силос, сінаж,концентровані корми).

Проведений розрахунок руху відгодівельного пого-лів’я за роками засвідчив, що на кінець 2 року післявведення малої ферми в експлуатацію вона набуваєзапланованої потужності щодо виробництва продукції.

Вихідні критерії щодо технічного забезпеченнявиконання технологічних процесів на фермі.

Корм роздають з використанням енергетичногозасобу (міні-трактора), агрегатованого відповіднимизнаряддями (причіпний кормороздавач типу РММ-6,напівпричіп тракторний типу НТ-2-02 тощо).

Для випоювання телят замінниками незбираногомолока використовують молочний шатл фірми «Urban»(Німеччина), а також відра для випоювання відгоді-вельного молодняка.

Напування тварин здійснюють з групових напува-лок, з можливістю підігрівання води, по дві в кожнійсекції.

Гній з тваринницької будівлі прибирають міні-трак-тором, агрегатованим відповідними знаряддями.

На малій відгодівельній фермі передбачено відпо-відну інфраструктуру, тобто додаткові споруди дляфункціонування тваринницького об’єкта, зокрематраншею для силосу чи сінажу, майданчик з навісомдля сіна та соломи, гноєзбиральний майданчик, під-собне приміщення, свердловину тощо.

Висновки. Сформовані концептуальні аспекти

Рис. 1 – Приміщення відгодівельної ферми фірми «Rundbogen Hallen»

29

№ 2 (101) лютий 2018 р.

щодо створення малих відгодівельних ферм ВРХпередбачають вихідні критерії щодо об’ємно-плану-вальних рішень тваринницьких будівель, технологічнихрішень функціонування тваринницьких ферм, техніч-ного забезпечення виконання технологічних процесівна фермі. Створення таких ферм ґрунтується на від-носній дешевизні тваринницьких будівель і об’єктівінфраструктури, відповідності технологічних і техніч-них характеристик тваринницьких об’єктів сучаснимвимогам, ефективності виробництва продукції.

Список літератури

1. Тваринництво України: стан, проблеми, шляхирозвитку (1991-2017-2030 рр.) / За ред. акад. НААНУкраїни М.І. Бащенка. – К.: Аграр. наука, 2017. – 160 с.

2. Кернасюк Ю. В. Ринок м’яса ВРХ в Україні: про-блеми і перспективи / Ю. В. Кернасюк // Агробізнессьогодні. – 2016. – № 8. – С. 14-16.

3. Найбільше інвестицій в аграрному секторі надхо-дить на розвиток скотарства. – Прес-службаМінагрополітики України. – 20.10.2017 р.

4. Кравчук В. Обґрунтування технологічних пара-метрів родинної ферми з відгодівлі великої рогатоїхудоби / В. Кравчук, М. Луценко, В. Смоляр // Техніка ітехнології АПК. – 2012. – № 5. – С. 15-17.

5. Засоби малої механізації в тваринництві: посіб-ник / В.І. Кравчук, М.М. Луценко, В.В. Погорілий, С.С.Постельга, В.І. Смоляр та ін. / За ред. В.І. Кравчука,М.В. Присяжнюка; УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. –Дослідницьке, 2012. – 168 с.

6. Смоляр В. Техніко-технологічні рішення відго-дівельної ферми на 100 голів великої рогатої худоби /В. Смоляр / Зб. наукових праць УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого. – 2014. – Книга 2. – С. 284-290.

7. Einfach, schnell, universell Rundbogenhallen. –Deutschland. – Rundbogen Hallen. – 2010. – 23 S.

8. Фрайбергер, Ф. Постройки для мясного ското-

водства / Франц Фрайбергер, Иоганнес Цанер, ЙохенСимон // Аграрна техніка та обладнання. – 2013. – №3. – С. 68-70.

Аннотация. В статье представлена подробнаяинформация о формировании концептуальных аспек-тов создания малых откормочных ферм крупногорогатого скота (КРС), которое осуществляется по сле-дующим направлениям: исходные критерии относи-тельно объемно-планировочных решений животно-водческих зданий; исходные критерии относительнотехнологического обеспечения функционированияживотноводческих ферм; исходные критерии относи-тельно технического обеспечения выполнения техно-логических процессов на ферме. Создание малыхоткормочных ферм КРС основывается на следующихсоставляющих: относительной дешевизне животно-водческих зданий и объектов инфраструктуры ферм,соответствии технологических и технических характе-ристик животноводческих объектов современнымтребованиям, эффективности производства продук-ции.

Summary. The article provides detailed informationon the formation of conceptual aspects of the creation ofsmall fattening farms of cattle, which is carried out in thefollowing areas: the initial criteria for the volume-planningsolutions of livestock buildings; initial criteria for the tech-nological support of the functioning of livestock farms; ini-tial criteria for technical support for the implementation oftechnological processes on the farm. Creation of smallfeeding farms of cattle is based on the following compo-nents: relative low-cost of cattle-breeding buildings andinfrastructure of farms, compliance of technological andtechnical characteristics of cattle-breeding facilities withmodern requirements, production efficiency.

Стаття надійшла до редакції 5 лютого 2018 р.

Сафлор красильний – перспективна олійна к ультура в умовах Західного лісостепу

УДК 633.85:631.5(292.485)(1-15)

Наведено результати досліджень залежності урожайності різних сортів сафлору красильного від способівсівби та застосування регулятора росту Регоплант в умовах Західного лісостепу. Дослідженнями встановлено,що кращий спосіб сівби досліджуваних сортів сафлору красильного – за типом Тwin row (19х38х19см), з пере-вищенням урожайності контрольного варіанта (ширина міжрядь 45 см) на 1,1–3,0 ц/га. Застосування регулято-ра росту Регоплант у фазі стеблування рослин забезпечило перевищення урожайності сафлору сорту Сонячний– на 0,8–2,5, Лагідний – на 0,7 –2,3 ц/га.

Ключові слова: сафлор красильний, спосіб сівби, регулятор росту, урожайність.

Солоненко С., аспірант (Подільський державний аграрно-технічний університет)

© Солоненко С. 2018

Постановка проблеми. Сафлор красильний –цінна олійна і лікарська культура (рис. 1). В Україні восновному сафлор вирощують як олійну культуру.Його насіння містить 25–37 % (у ядрі 46–60 %) напів-висихаючої жирної олії (йодне число – 115–155) і до 12% білка. Олія, добута з ядер насіння сафлору, не

поступається за смаковими якостями соняшниковій, їївикористовують для харчових потреб, зокрема длявиготовлення маргарину високої якості. Олія, одержа-на з цілого насіння, має гіркуватий присмак, її зазви-чай використовують як технічну [1]. Сафлорова олія –прекрасне джерело магнію, вітамінів (В1, В2, РР, Е, В-

30

№ 2 (101) лютий 2018 р.

токоферол), в ній також містяться каротиноїди, ліноле-ва кислота (до 90 %) (клас Омега-6), а вона є незамін-ною для людського організму [2]. Лінолева кислотанадає еластичності кровоносним судинам, регулюєважливі процеси життєдіяльності організму, має зво-ложувальний ефект, високу проникну здатність.Активні речовини використовуються офіційною меди-циною як проносний, сечогінний та жовчогінний засо-би [3]. Квітки сафлору є хорошим компонентом чаїв. Укулінарії застосовують квітки, пелюстки та олію знасіння цієї унікальної рослини. Сафлорова олія іде-ально підходить для заправки салатів і приготуванняхолодних закусок. Видова назва сафлору красильного(Cаrthamus tinctоrius) пов’язана із наявністю барвника– картамін, який раніше широко використовували дляфарбування килимів. Це далеко не всі позитивні сто-рони застосування сафлору у галузях народного гос-подарства. Проте площі сафлору красильного вУкраїні становлять лише близько 5000 га. Мабуть, при-чина у біологічних особливостях, недосконалих техно-логіях вирощування культури і, насамперед, відсутно-сті технологій переробки продукції.

В Україні сафлор красильний розпочали вирощува-ти в другій половині XVIII ст. У довоєнні роки на неве-ликих площах його вирощували переважно в півден-них посушливих районах. У XIX ст. досліди з сафлоромдля введення його в культуру як олійної рослини булизакладені на Полонянській дослідній станції,Одеському та Мар’їнському дослідних полях.Результати цих досліджень виявились позитивними. Ісьогодні сафлор вважається південною культурою, щопов’язано з його біологічними особливостями (жаро-стійкістю та посухостійкістю).

До середини ХХІ століття за збалансованого роз-витку суспільства в Україні можна очікувати подальшусуттєву зміну термічного режиму на всій території краї-ни відносно сучасного кліматичного періоду. Більш ніжна два тижні зросте кількість літніх днів у теплийперіод, коли середня за добу температура повітряперевищуватиме 150С. Найбільші зміни очікуються назаході країни [4]. Перерозподіл опадів та тепловогорежиму спонукає нас до перегляду побудови сівозмінчерез упровадження нових нетрадиційних культур вумовах різних грунтово-кліматичних зон, зокрема іЗахідного лісостепу [5, 6].

Отже, зі зміною погодно-кліматичних умов з’яви-

лась можливість розширення площ під посівами саф-лору красильного як нової перспективної олійної ілікарської культури в умовах Лісостепу України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.Сафлор красильний – унікальна культура, насампередчерез те, що найбільші врожаї вона дає у справдіпосушливих умовах. Вирощування сафлору в зоні, де вперіод його цвітіння бувають дощі (кінець червня-липень), є недоцільне, оскільки велика кількість воло-ги у цей період не дозволить рослинам зав’язатидостатню кількість насіння. А ось коли посуха зведенанівець урожай більшості культур, тоді сафлор пока-же найкращу врожайність. Наукова спільнота сьогодніцікавиться цією культурою. Приміром, за даними Ф.Ф.Адаменя, І.О. Прошиної, максимальну урожайністьсафлору 1,17 т/га забезпечує застосування у фазі сте-блування добрива Acselerator – Zn. Підживленнязабезпечує найбільший енергетичний коефіцієнт 1,91та найменшу енергоємність 10,79 Дж/га [7]. Іншимдосліджуваним фактором у незрошуваних умовахПівдня України під час вирощування сафлору булозастосування гербіцидів. Науковці стверджують, щонайвищу врожайність сафлору красильного отриманона варіантах із застосуванням гербіцидів Гоал 2Е – 1,5т/га, Стомп 330 – 1,48 т/га, та Гезагард 500 – 1,46 т/га[8]. М.І. Федорчук, І.М. Рябуха, Є.Г. Філіпов доводятьефективність використання оранки на глибину 20–22см для вирощування сафлору з міжряддям 30 см заумов раннього строку сівби та внесення мінеральнихдобрив дозою N60P60.[9, 10]. О.В. Єськова та С.В.

Єськов вивчали питання норм висіву сафлору кра-сильного в умовах передгірського Криму. Науковцямивстановлено, що зі збільшенням кількості висіянихнасінин польова схожість знижувалась. Ось, у варіантіз висівом 150 тис шт/га схожість становила 52,9 %,тоді як у варіанті з висівом 300 тис. шт/га схожість ста-новила 46,6 % [11]. В умовах Західного лісостепу вив-чався вплив ширини міжрядь та норми висіву на погон-ний метр рядка на урожайність сафлору красильногосорту Сонячний. Кращою виявилась сівба сафлорукрасильного з шириною міжрядь 45 см з нормою висі-ву 10 штук на метр погонного рядка, в середньому зароки досліджень урожайність становила 2,11 т/га [12].

Сафлор красильний недостатньо вивчений в умо-вах Західного лісостепу, тому дослідження сортовоїагротехніки вирощування цієї культури є актуальними.Крім того, з’являється нова техніка, препарати, якіуспішно зі значною віддачею можна використовуватидля вирощування різних с.-г. культур, включаючи ісафлор красильний.

Мета досліджень. Встановити вплив способусівби та регулятора росту Регоплант у вирощуваннірізних сортів сафлору красильного на урожайність іякість насіння в умовах Західного лісостепу.

Матеріал і методика проведення досліджень.Дослідження виконувались упродовж 2016–2017 роківпрацівниками філії кафедри рослинництва, селекції танасінництва Подільського ДАТУ на базі СФГ «Оберіг»(рис. 2). Закладка дослідів проводилась із дотриман-ням вимог наукової агрономії, викладених Б.А.Доспєховим, В.Ф. Мойсейченко та В.О. Єщенко.Облікова площа дослідної ділянки – 50 м2. Розміщенняділянок – послідовне, повторність – чотириразова.

Рис. 1 – Сафлор красильний у фазі цвітіння рослин

31

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Дослідженнями передбачено виконання двох дослідів: дослід 1 включає вивчення факторів: А – сорт

(Сонячний, Лагідний), В – спосіб сівби (суцільний ряд-ковий (19 см); широкорядний (45 см (контроль)), затипом Тwin row (19 х 38 х 19 см);

дослід 2 включає вивчення факторів: А – сорт(Сонячний, Лагідний), В – спосіб застосування регуля-тора росту Вегоплант (без регулятора – (контроль),обробка насіння+протруйник, обприскування рослин уфазі стеблування).

Сівбу контрольного варіанта проводили сівалкоюСЗ-3,6, варіантів суцільної сівби та за типом Тwin row –сівалкою СЗМ-3,6. Передпосівний обробіток проводи-ли на глибину загортання насіння до 4 см, дослідивисівалися за температури ґрунту 3,8-40С, мінеральнідобрива вносились одночасно з висівом нормоюN16P16K16 (100 кг фізичної ваги). Облік насіння сафлору

красильного з дослідних ділянок проводили у фазіповної стиглості прямим комбайнуванням комбайномClaas Dominator 85.

Результати досліджень. Сафлор красильний –культура ранньої сівби. Насіння починає проростативже за температури 2-30С, оптимальна температурадля отримання сходів – 6-80С. Біологічним вимогамкультури відповідає поступове підвищення температу-ри, тому за ранніх строків сівби рослини отримуютьстартовий потенціал, який реалізується впродовжвегетаційного періоду і, як наслідок, – високопродук-тивні посіви. Сходи сафлору красильного з’являютьсяяк два сім’ядольні листочки. Період від сходів допочатку утворення розетки листків у наших досліджен-нях в середньому за 2016-2017 роки тривав 13-14 діб.На початку росту рослини формують 10-12 справжніхлисточків, цей період у наших дослідженнях тривав 9діб. Після утворення розетки листків розпочинаєтьсяшвидке формування та видовження стебла і галуженнярослини. Міжфазний період стеблування-галуженняза суцільного рядкового способу сівби тривав 21 добу,за широкорядного і двострічкового – 22-23, тобто іззакладкою більшої кількості гілок цей період дещоподовжується.

Бокові пагони сафлору продовжують галуження,утворюючи пагони другого порядку, на яких фор-муються кошики. Міжфазний період галуження-бутоні-зація за сівби на 19 см складав 15 діб, а за сівби на 45і (19 х 38 х 19 см) – 16-17 діб. Тривалість міжфазного

періоду бутонізація-цвітіння залежно від кількості рос-лин на одиниці площі коливалась в межах 19-21 добу.Період цвітіння-дозрівання тривав 33-37 діб.

Сафлор красильний має кошики закритого типу,тому рослини можна збирати після повного пожовтін-ня всієї рослини.

Із застосуванням регулятора росту рослин відміче-но деяке скорочення тривалості окремих фаз і періодіврозвитку рослин і, як наслідок, вегетаційний періодтривав на 2-4 доби менше, ніж на контрольних варіан-тах.

Облік урожайності показав, що різниця встановле-на насамперед у розрізі сортів. Приміром, урожай-ність сафлору красильного сорту Лагідний становила8,23-13,6 ц/га залежно від року досліджень та способусівби, а сорту Сонячний – 11,7-15,4 ц/га (табл.1).

Щодо способів сівби, при вирощуванні обох сортівспостерігалась аналогічна тенденція формування уро-жайності, тобто оптимальною була сівба за типом Тwinrow (19 х 38 х 19 см).

Двострічковий спосіб сівби сівалками Тwin ужеуспішно використовується на інших культурах. Відомо,що прибавку урожаю соняшника від 17,5 до 42,8 %, законтрольної врожайності 18,5 ц/га, отримано вБобринецькому районі Кіровоградської області, при-бавку сої від 28,6 до 39,0 %, за контрольної урожайно-сті 16,5 ц/га, отримано в Олександрівському районіцієї ж області. Такий результат, очевидно, є наслідкомоптимального розміщення рослин на полі, зниженняконкуренції за поживні джерела, через що збільшу-ється ефективність використання ресурсів росту –світла, води, поживних речовин як ґрунтовою части-ною рослини – коренями, так і її наземною частиною.

Дослід 2 показав, що регулятор росту Регоплантсприяв підвищенню врожайності насіння сафлору кра-сильного обох сортів як за обробки насіння, так і заобприскування рослин у фазі стеблування.Максимальний показник урожайності 14,7 ц/га сортуСонячний отримано на варіанті з обприскуваннямпосівів препаратом Регоплант, перевищення контро-лю на цьому варіанті складало 0,8 ц/га (табл.2).

Рис. 2 – Двострічковий посів (за типом Тwin row ( 19 х 38 х 19 см) (дослід Солоненка С.В.)

Спосіб сівби (В)

Сорт (А)Лагідний Сонячний

рік2016 2017 2016 2017

Широкорядний (45 см) –контроль 8,23 12,5 11,7 13,9Суцільний рядковий (19 см) 10,4 13,0 14,0 14,4

Тwin row (19 х 38 х 19 см) 11,3 13,6 14,3 15,4

НІР05: 2016 - А – 0,13; В – 0,162017 - А – 0,21; В – 0,26

Таблиця 1 – Урожайність сортів сафлору красильногозалежно від способів сівби, ц/га (2016-2017 рр.)

Таблиця 2 – Урожайність сафлору красильногозалежно від застосування регулятора росту

Регоплант, ц/га (2016-2017 рр.)

Варіант (В)Сорт Лагідний (А) Сорт Сонячний (А)

2016 2017 2016 2017Без регулятора (контроль) 8,23 12,5 11,7 13,9

Обробка насіння 9,30 13,0 13,1 14,5Обприскування посівів 10,6 13,2 14,2 14,7

НІР05: 2016 – А – 0,13; В – 0,16;2017 – А – 0, 16; В – 0,18

32

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Досліджувані сорти відносяться до різних типівсафлору, вони сильно різняться за морфологічнимиознаками (висотою, наявністю (сорт Сонячний) чи від-сутністю (сорт Лагідний) колючок на листках і обгорт-ках кошиків, кількістю кошиків, розмірами листків і т.ін.) і, як встановлено нашими дослідженнями, – за уро-жайністю насіння і технологічними показниками якості.

Маса 1000 насінин – це один із найважливіших тех-нологічних показників, які у більшості культур прямопропорційно пов’язані з продуктивністю рослини.Проте в порівнянні із рослинами сафлору красильно-го, вирощеними у зоні Степу, рослини нашої зонихарактеризуються низькою масою 1000 насінин, алебільшою озерненістю, що в кінцевому результаті вбільшості випадків вирівнює урожайність сафлору кра-сильного, отриману у різних зонах вирощування.

Отже, у сорту Лагідний маса 1000 насінин колива-лась в межах 28,0–28,2 г, а у сорту Сонячний – від 31,4до 35,4 г. (табл.3).

Найбільш ваговите насіння сформувалось на посі-вах за типом Twin row (19 х 38 х 19 см), у сортуСонячний показник становив 35,4 грам, тобто з пере-вищенням контролю на 1,4, а у сорту Лагідний – 28,2,що на 0,2 грама перевищує контрольний варіант.

У досліді із застосуванням регулятора росту різни-цю за масою 1000 насінин встановлено, насамперед, урозрізі сортів: сорт Сонячний вирізнявся більш ваго-витим насінням, за масою 1000 насінин він перевищу-вав сорт Лагідний (табл.4).

Щодо впливу препарату Регоплант, то більш ефек-тивним він виявився за обприскування посівів, пере-вищення контролю у сорту Лагідний склало 4,1, а усорту Сонячний 5,4 грам, що є досить істотним.

Варіаційний аналіз показав, що за показникоммаса 1000 насінин встановлено певну мінливість поваріантах, коефіцієнт варіації (V=15,7 %).

Сафлор красильний характеризується доситьвисокою лушпинністю, що становить проблеми дляпроцесу вичавлювання олії з насіння. За різними літе-ратурними джерелами, вміст лушпиння у насінні саф-лору становить 50–68 %.

З рисунку 3 видно, що вміст лушпиння у насіннісафлору сорту Сонячний був дещо вищим, порівняноіз сортом Лагідний, різниця коливалась в межах 1,2-1,9 %. Позитивним є те, що із застосуванням регуля-тора росту лушпинність насіння обох сортів зменшува-лась, що свідчить про більшу виповненість насіння.Найменший показник 51,8 % отримано у сорту сафло-ру Лагідний на варіанті із обприскуванням посівів пре-паратом Регоплант.

Висновок. Результати дворічних досліджень пока-зали значну перевагу за урожайністю та технологічни-ми показниками якості способу сівби сафлору затипом Twin row (19 х 38 х 19 см) порівняно із суцільнимрядковим способом (19 см) та широкорядним (45 см).Істотному підвищенню урожайності сприяв регуляторросту Регоплант, коли застосовувався для обприску-вання рослин у фазі стеблування.

Список літератури

1. Шотт П.Р. Сафлор красильный - ценная маслич-ная и лекарственная культура / П.Р. Шотт // Пища.Экология. Качество. – Новосибирск, 2002. –С.299–300.

2. Олійні культури в Україні : навч. посіб. / За ред.В.Н. Салатенка – 2-е вид., переробл. і допов. – К.:Основа, 2008. – 420 с.

3. Ahmed M. Effectiveness of Carthamus tinctorius L.in the Restitution of Lipid Composition in Irradiated / A. M.Zahran, M. F. Omran, S. Z. Mansour, N. K. Ibrahim // Rats.Egypt. J. Rad. Sci. Applic. – 2007. – No 20(1). – Р 75–94.

4. Балабух В.О. Особливості термічного режиму2013 року в Україні/ В.О. Балабух О.М, Лавриненко,Л.В. Малицька // Український гідрометеорологічнийжурнал: Науковий журнал. – Одеса: Вид-во ПП «ТЕС»,2014. – № 14. – С.30–46.

5. Хоміна В.Я. Оптимізація елементів технологіївирощування сафлору красильного в умовахЛісостепу Західного / В.Я. Хоміна, В.А. Тарасюк //Вісник Сумського національного аграрного універси-

Таблиця 3 – Маса 1000 насінин сафлору красильногозалежно від способів сівби, г (середнє за 2016–2017 рр.)

Спосіб сівби(В)

Сорт Лагідний (А) Сорт Сонячний (А)

фактично ± до контролю фактично ± до контролю

Широкорядний (45 см)(контроль)

28,0 - 34,0 -

Суцільнийрядковий

(19 см)26,1 - 1,9 31,4 - 2,6

Twin row(19х38х19 см) 28,2 0,2 35,4 1,4

V, % 13,6

Таблиця 4 – Маса 1000 насінин сафлору красильногозалежно від застосування регулятора росту

Регоплант, г (середнє за 2016–2017 рр.)

ВаріантСорт Лагідний Сорт Сонячний

фактично ± до контролю фактично ± до контролю

Без регуля-тора (конт-

роль)24,8 - 30,4 -

Обробканасіння 28,0 3,2 33,0 2,6

Обприскування посівів 28,9 4,1 35,8 5,4

V, % 15,7

Рис. 3 – Лушпинність різних сортів сафлору красильного залеж-но від способів застосування регулятора росту Регоплант, %

33

№ 2 (101) лютий 2018 р.

тету, – Вип.9 (30), 2015. – С. 162– 166.6. Veronica Chomina / Formation crop production of

coriander seeds depending on the technological factors /V. Chomina // Scientific achievements in agricultural engi-neering, agronomy and veterinary medicine. Sctentificmonograph. Voll II, Krakov, 2017, pp. 137–148.

7. Адамень Ф.Ф. Застосування мікродобрива якзахід ресурсозбереження в технології вирощуваннясафлору красильного на півдні України / Ф.Ф.Адамень, І.О. Прошина // Матеріали Міжнародної нау-ково-практичної конференції, присвяченої 140-річчюстворення ДВНЗ «Херсонський державний агранийуніверситет» (22 травня 2014 року), – Херсон, 2014. –С.289–293.

8. Адамень Ф.Ф. Вплив застосування гербіцидів наріст, розвиток та врожайність сафлору красильного внезрошуваних умовах Півдня України / Ф. Адамень, І.Прошина // Таврійський науковий вісник. – Херсон:Грінь Д.С., 2013. – Вип. 83. – С. 19–23.

9. Федорчук І.М. Фотосинтетична діяльність посівівсафлору красильного в умовах зрошення півдняУкраїни / І.М. Федорчук, І.М. Рябуха, Є.Г. Філіпов //Вісник Сумського національного аграрного універси-тету. – Вип. 3(27). – 2014. – С.134–136.

10. Федорчук М.І. Вплив строків сівби на продук-тивність рослин сафлору красильного в умовах зро-шення Півдня України / М.І. Федорчук, Є.Г. Філіпов //Таврійський науковий вісник. – Херсон: Грінь Д.С.,2013. – Вип. 83. – С.137–141.

11. Еськова О.В. Влияние нормы высева на поле-вую всхожесть семян сафлора красильного в условияхпредгорного Крыма / О.В. Еськова, С.В. Еськов //Наукові праці південного філіалу Національного уні-верситету біоресурсів і природокористування України

«Кримський агротехнологічний університет» – Вип.154. – Сімферополь, 2013. – С.87–90.

12. Хоміна В.Я. Агротехнічні аспекти вирощуваннясафлору красильного (Carthamus tinctorius L.) в умовахПівденної частини Лісостепу Західного / В.Я. Хоміна //Науково-виробничий журнал «Техніка і технології АПК»– Дослідницьке, 2013. – №10 (49). – С. 30–32.

Аннотация. Приведены результаты исследованийзависимости урожайности различных сортов сафлоракрасильного от способов сева и применения регуля-тора роста Регоплант в условиях западной Лесостепи.Исследованиями установлено, что лучший способсева исследуемых сортов сафлора красильного – потипу Тwin row (19 х 38 х 19 см), с превышением уро-жайности контрольного варианта (ширина междуря-дий 45 см) на 1,1–3,0 ц/га. Применение регуляторароста Регоплант в фазе стеблевания растений обес-печило превышение урожайности сортов сафлора:Солнечный – на 0,8-2,5, Лагидный – на 0,7-2,3 ц/га.

Summary. It is shown the results of the research pro-ductivity dependence of different safflower varieties onmethods of sowing and growth regulator application -Regoplant in the terms of Western Forest-steppes.Research has found that the best way of sowing of stud-ied safflower varieties is the type of twin row (19 х 38 х 19сm), exceeding the yield control variant (45 cm row spac-ing) on 1,0- 3,0 q/ha. The use of growth regulatorRegoplant in phase of stemming has provided excessyield of safflower varieties: Soniachny – by 0,8-2,5,Lagidnyi – 0,7-2,3 q/ha.

Стаття надійшла до редакції 16 січня 2018 р.

Внесення добрив посівними та ґрунтообробними машинами

УДК 681.816.3:631.82

За інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур передбачається внесення добрив удекілька строків згідно з біологічними потребами рослин. У статті описані технології та способи внесення міне-ральних добрив посівними та ґрунтообробними машинами, сучасні машини для внесення мінеральних та рідкихдобрив під час сівби та підживлення зернових і технічних культур і тенденції їх розвитку.

Ключові слова: технологія, мінеральні добрива, посівні машини, ґрунтообробні машини, конструкція, робо-чі органи, випробування.

Легкодух І., завідувач лабораторії; Легкодух Н., старш. наук. співроб. (Південно-Українська філія УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого)

© Легкодух І., Легкодух Н. 2018

Постановка проблеми. За останні 30-50 роківвміст гумусу в ґрунтах сільськогосподарського при-значення за оптимістичними прогнозами скоротивсяна 30%.

Найбільш характерною зміною спеціалізації госпо-дарств є різке скорочення поголів'я худоби (особливовеликої рогатої худоби), а значить, і виробництвагною. Це призвело до того, що в землі сільськогоспо-дарського призначення почали менше вносити орга-

нічних добрив. Тому актуальним постає питання вне-сення та ефективного використання мінеральних доб-рив для підвищення врожайності та якості продукціїсільськогосподарського виробництва. Комплекснемінеральне добриво на неугноєних полях діє, як пра-вило, сильніше, ніж на угноєних.

Вирощуючи зернові та технічні культури, добривавносять у декілька строків згідно з біологічними потре-бами рослин.

34

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Мінеральні добрива можна вносити під основнийобробіток восени, давати в рядки під час сівби і під-живлювати ними посіви в період вегетації. Повнунорму фосфорних і калійних добрив необхідно вноси-ти під основний обробіток. Перенесення цих добривдля осіннього чи весняного підживлення набагато зни-жує їхню ефективність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Способи внесення добрив бувають різними, алеосновним способом внесення мінеральних добрив підсільськогосподарські культури вважається внесенняврозкид під оранку на зяб. Однак у цьому випадку доб-рива розміщуються в ґрунті занадто глибоко, змі-шуються з великим об'ємом ґрунту і утворюють значнукількість важкодоступних сполук. Все це знижуєдоступність поживних речовин рослинам, особливо впочаткові періоди зростання.

Через низку причин досить поширеним є внесеннядобрив навесні під час передпосівної культивації.Проте ефективність такого прийому досить низька,оскільки основна маса добрив розміщується в поверх-невому, часто пересохлому шарі ґрунту, поза зоноюдіяльності кореневої системи рослин.

Одним з найбільш перспективних напрямків щодоподальшого підвищення ефективності використаннядобрив є локалізація їх у зоні активної діяльності коре-невої системи. Крім того, локальне внесення туківістотно знижує перехід поживних речовин добрив уґрунті в недоступну для рослин зону.

Багаторічними дослідженнями доведено, щолокально-стрічковий спосіб внесення туків під сіль-ськогосподарські культури одночасно з висівом засвоєю ефективністю не тільки не поступається основ-ному – під оранку на зяб, а й перевершує його.Локально-стрічковий спосіб внесення забезпечуєвищий приріст врожаю, ніж внесення добрив восенипід оранку на зяб. За локально-стрічкового способувнесення стрічки добрив завглибшки 10-12 см тяг-нуться на відстані 6-10 см по обидві сторони рядка.Таке застосування добрив дає високий ефект і виклю-чає можливість гноблення молодих рослин завдякивисокій місцевій концентрації солей у ґрунтовому роз-чині. Локально добрива можна вносити і однієї стріч-кою, але приріст врожаю буде нижчим.

Для внесення можна використовувати сухі, рідкі,прості або комплексні туки, обов'язково регулюючи вних співвідношення N:Р (1:1,5). Вища ефективністьцього способу внесення обумовлена наближеннямдобрив до коріння молодих рослин у період доситьактивної здатності засвоєння поживних речовин.

Оптимізація доз добрив і співвідношення поживнихречовин у них грає першорядну роль у підвищенніефективності їх застосування. Найбільш прогресив-ним методом застосування добрив має стати внесен-ня їх у дозах, які забезпечують отримання максималь-ної величини запрограмованого врожаю відповідно доґрунтово-кліматичних умов зони обробітку і правиль-ного дотримання всіх вимог технології.

Ефективність дії добрив істотно зростає зі збіль-шенням зволоження ґрунту, тому необхідно поєднува-ти застосування добрив з прийомами накопиченнявологи.

Мета досліджень. Визначити основні технології та

способи внесення мінеральних добрив під час сівби таміжрядного обробітку у вирощуванні зернових та тех-нічних культур сучасними посівними та ґрунтооброб-ними машинами.

Виклад основного матеріалу. Для успішногоросту і розвитку культурні рослини потребуютьдостатнього забезпечення поживними речовинамипротягом усього періоду вегетації. При цьому вихідно-го вмісту поживних речовин у ґрунті зазвичай недо-статньо, тож вносити підживлювальні елементи можнау різні строки і різними способами. Основною метоюпід час вибору строків та прийомів внесення добрив єзабезпечення найкращих умов живлення рослин про-тягом усього періоду вегетації і отримання найкращо-го ефекту використання поживних речовин у наступно-му врожаю. Початок і норми внесення мінеральнихдобрив встановлюють у господарстві згідно з агротех-нічними строками проведення робіт; норма внесеннявизначається для кожного поля з урахуванням виро-щуваної культури і наявності в ґрунті поживних речо-вин. В рамках агрономічних заходів існують чотириспособи внесення добрив: основне, передпосівне, підчас сівби і як підживлення.

Рідкі мінеральні та органічні добрива вносять як підчас основного та передпосівного обробітку ґрунту, такі в період догляду за посівами сільськогосподарськихкультур. Водний розчин аміаку вноситься тільки спеці-альними машинами та пристроями на глибину 18 смза оранки 8-12 см – під час культивації.

Основним з них зазвичай називають передпосівневнесення. Під час сівби добрива можуть вноситися урядки, гряди чи міжряддя, а також існує можливістьпроводити підживлення рослин протягом усієї подаль-шої вегетації.

Внесення добрив під час сівбиНа полях Півдня України працюють сівалки вітчиз-

няного виробництва для сівби зернових культур: Оріон9,6, Алькор 7,5, Тавричанка 6, СЗ-5,4, і зарубіжноговиробництва – John Deere 750, John Deere 1895, JohnDeere 1820, Challenger 9230, Great Plains, 3S-4000HDF,Horsch АТD 18.35.

Пряма сівба просапних зернових та технічних куль-тур проводиться сівалками точного висіву Вега-8,Вега-12, Вега-16, УПС-8 виробництва ПАТ «Ельворті»,розробленою сівалкою СП-8 (Весна-8) ТОВ НВП«Херсонський машинобудівний завод» і сівалкамизарубіжного виробництва John Deere 7000, Challenger8186 HFF, Romina 8та іншими.

У результаті проведених досліджень були отриманіпоказники роботи та технічні характеристики зерновихсівалок СЗ-5,4-06, Оріон 9,6, Challenger 9230, HorschАТД 18.35, John Deere 1820, John Deere 1895 та сіва-лок точного висіву УПС-8, Вега-8, Весна-8, СР-8, JohnDeere 1720, Romina 8 в умовах експлуатації, дані якихнаведені в таблицях 1 і 2.

Аналізуючи результати досліджень, можна зробитивисновок, що практично всі сівалки можуть вноситимінеральні добрива одночасно з висівом.

Внесення добрив під час висіву має найбільше зна-чення для забезпечення рослин поживними речовина-ми саме на початку росту та розвитку і через це щеносить назву стартове.

35

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Проводиться таке підживлення додаванням неве-ликої дози добрива одночасно з висівом до рядків.

Внесення добрив під час сівби має бути розрахова-не так, щоб його вистачало рослині лише на 1-2 тижніпісля проростання, після чого рослина повинна була бдалі розвивати кореневу систему і проростати у глиб-ші шари ґрунту у пошуку поживних речовин.

Зі свого боку відкладання насіння у рядку разом здобривами пов’язане з іншою небезпекою. Добрива угранулах мають високу концентрацію, через що паро-сток рослини може отримати хімічні опіки. Отже, бажа-но укладати добрива і насінням не разом, а поряд,трохи відокремлено.

Провідні виробники сільськогосподарської технікивирішують цю проблему кількома способами.

Посівні комплекси комплектуються двосекційнимиабо трисекційними бункерами.

На посівних комплексах з наральниковими сошни-ками, крім безпосереднього внесення стартової дозидобрив у засіяний рядок можливе внесення добрив підсмуги посіву. Для цього компанія «Horsch» розробиласошник Duett, який одночасно зі смуговою сівбою вно-сить рідкі або гранульовані добрива на 4-5 см нижчегоризонту висіву.

На посівних комплексах з шириною міжрядь понад20 см як з дисковими, так і наральниковими сошника-ми можливе застосування дискового сошника для

Рис. 1 – Сівба з внесенням стартової дози добрив зернотукови-ми сівалками та посівними комплексами

Рис. 2 – Сівба з внесенням стартової дози добрив просапнихкультур сівалками точного висіву

Таблиця 1 – Технічні характеристики зернотукових сівалок

Показник

Марка сівалки

СЗ-5,4-06

Оріон-9,6

Challenger 9230

HorschАТД18.35

JohnDeere1820

JohnDeere1895

Робочаширина

захвату, м5,4 9,14 9,14 9,14 8,0 9,1

Ширина міжрядь, см 15,0 20,0 19,0 35,0 25,0 25,0

Тип сошника дводис-

ковий(анкер-

ний)

дводис-ковий

дводис-ковий

сошник«Duett»

стрілчаталапа

дводис-ковий

Тип сошникадля внесеннямінеральних

добрив

дводис-ковий

(анкер-ний)

дводис-ковий

дводис-ковий

сошник«Duett»

одно-диско-

вий

одно-диско-

вий

Норма висівунасіння, кг/га 5,0-350 0,5-400 2,5-400 2,0-350 2,0-400 2,0-400

Норма висівутуків, кг/га 25-100 25-200 25-200 25-250 20-250 20-250

Місткістьнасіннєвих

бункерів, м31,02 5,82 5,27 6,30 4,90 4,90

Місткістьтукових бун-

керів, м30,447 4,42 3,46 4,20 3,20 3,20

Кількість секцій

бункера, шт2 2 2 2 3 3

Місце вне-сення добрив у рядок у рядок у рядок

нижчегоризон-ту висівуна 4 см

у рядокта між-ряддя

у рядокта між-ряддя

Таблиця 2 – Технічні характеристики сівалок точного висіву

Показник

Марка сівалки

УПС-8 Вега-8 Весна-8 СР-8John

Deere1720

Romina 8

Робочаширина

захвату, м5,6 5,6 5,6 5,6 5,6 5,6

Ширинаміжрядь, см 70,0 70,0 70,0 70,0 70,0 70,0

Тип сошни-ка

полозо-подібний

дводис-ковий

дводис-ковий

полозо-подібний

дводис-ковий

дводис-ковий

Тип сошни-ка для вне-сення міне-

ральнихдобрив

анкерний дисковий дисковий анкерний дисковий дисковий

Місце вне-сення доб-

ривв між-ряддя

в між-ряддя

в між-ряддя

в між-ряддя

в між-ряддя

в між-ряддя

Норма висі-ву туків,

кг/га20-200 25-250 25-250 25-250 20-250 20-250

Місткістьнасіннєвих

бункерів, м30,412 0,412 0,512 0,48 0,50 0,480

Місткістьтукових

бункерів, м30,64 0,68 1,32 0,72 0,84 1,20

Кількістьбункерів

для внесен-ня добрив,

шт

4 4 2 4 4 2

36

№ 2 (101) лютий 2018 р.

міжрядного внесення добрив. Дискові сошники мон-туються на передніх рядах рами під кутом 5 град. Такерозміщення забезпечує якісне закривання рядка ґрун-том.

Дискові сошникиз а с т о с о в у ю т ь с ятакож на сівалкахточного висіву про-сапних культур, яківикористовуютьсядля сівби за нуль-овою та мінімаль-ною технологієюобробітку ґрунту.

Дискові сошникидля внесення доб-рив виготовляєфірма «John Deere»,а вітчизнянимвиробником такихсошників є ПАТ«Ельворті» (м.Кропивницький).

На просапнихсівалках з традицій-ним обробіткомґрунту застосо-вуються наральни-кові сошники.

Внесення добрив як підживленняПідживлення рослин протягом вегетації проводять

як доповнення до основного та одночасного з висівомудобрення задля покращення живлення рослин занесприятливих погодних умов або під час найбільшоїпотреби у відповідних поживних речовинах.

П і д ж и в л е н н якукурудзи та соняш-ника проводятьк у л ь т и в а т о р а м и -рослинопідживлю-вачами.

Для догляду запосівами застосо-вують суху і рідкупідгодівлю.

На полях Півдня України працюють культиватори

вітчизняного виробництва: ПАТ «Ельворті» типу КРНВта ТОВ «Велес – Агро Лтд» типу КМ.

За результатами проведених досліджень булиотримані показники роботи та технічні характеристикикультиваторів для міжрядного обробітку ґрунту КРНВ-8,4, КРНВ-5,6, КМ-5,6, які наведені в таблиці 3.

Найефективнішераннє підживлення(перше), відразупісля формуваннягустоти сходів, тобтоперед початкомінтенсивного погли-нання рослинамиазоту. Запізнення зпідживленням зни-жує його ефектив-ність, особливо врайонах нестійкогота недостатнього зволо-ження. Добрива вносятьу міжряддя на відстані до5 см від рослини на гли-бину до 12 см, забезпе-чуючи їхній рівномірнийрозподіл.

Зараз на ринку доб-рив з'явилося новесуперефективне добривоКАС. Воно використову-ється як для поверхнево-го, так і рядкового під-живлення, культивато-рами КРН.

Виробники культи-ваторів сприйняли цеяк поштовх до удоско-налення своєї продук-ції, для пристосуванняїї до вимог ринку.Завдяки укомплекту-ванню КРН навісними

Таблиця 3 – Технічні характеристики культиваторів-рослинопідживлювачів

ПоказникМарка культиватора

КРНВ-8,4 КРНВ-5,6 КМ-5,6

Робоча шириназахвату, м 8,4 5,6 5,6

Ширина між-рядь, см 70,0 70,0 70,0

Тип сошникадля внесеннямінеральних

добривнаральниковий дводисковий,

наральниковий наральниковий

Місце внесеннядобрив у міжряддя у міжряддя у міжряддя

Спосіб внесеннядобрив стрічковий стрічковий стрічковий

Норма внесен-ня добрив,кг/га (л/га)

25-250 20-300 25-250

Об’єм туковихбункерів, (бака)

м30,576 0,80 0,416

Кількість бунке-рів для внесен-ня добрив, шт

12 1 8

Рис.7 – Наральникові сошники длявнесення мінеральних добрив

у міжряддя під час підживлення

Рис. 8 – Диски-розпушувачідля внесення мінеральних доб-рив у міжряддя під час піджив-

лення та перемішування їх зґрунтом

Рис.6 – Підживлення соняшника куль-тиватором-рослинопідживлювачем

КРНВ-8,4 гранульованими мінераль-ними добривами

Рис. 5 – Наральниковий сошник длявнесення мінеральних добрив у між-

ряддя під час сівби

Рис. 4 – Дисковий сошник для вне-сення мінеральних добрив у міжряддя

Рис. 3 – Сошник Duett

Рис. 9 – Культиватор-рослинопід-живлювач КРН-5,6 з пристроєм

для внесення рідких добрив

37

№ 2 (101) лютий 2018 р.

підживлювачами з'явилася можливість прикореневогопідживлення карбомідно-аміачною сумішшю. У ком-плект пристрою для внесення рідких добрив входитьбак на 800 л, виготовлений з хімічно стійкого поліети-лену, насос для створення тиску в системі та комплектстійких до з'єднань аміаку трубопроводів і підживлю-вач на переобладнання КРН для внесення рідких міне-ральних добрив, а також ґрунтових пестицидів.

Висновки. Внесення добрив посівними та ґрунто-обробними машинами суттєво підвищує врожайність іякість вирощуваної сільськогосподарської продукції тазнижує затрати праці на одиницю продукції, оскількиоперація внесення добрив поєднується з сівбою чиміжрядним обробітком. Виробники сільськогоспо-дарської техніки удосконалюють способи внесеннядобрив, максимально пристосовуючи машину доособливостей вирощуваної культури, застосовуючиробочі органи та технології внесення, які б сприялинайкращому засвоєнню рослинами поживних речо-вин.

Література

1. Погорілий В. Локальне припосівне внесення ташляхи технічного забезпечення стартових доз міне-ральних добрив/ Погорілий В., Шустік Л., Іваненко Л./Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробуван-ня нової техніки і технологій для сільського госпо-дарства./ (Збірник наукових праць.) 2014 Випуск 13(27) – с 211-222.

2. Харапьяк Д. Лучшие способы внесения удобре-ний под озимую пшеницу / Д. Харапьяк // Агроном. –К., 2010. – № 1. – с. 34-35.

3. Сидоренко В. Техніка для поверхневого внесен-ня мінеральних добрив – можливості та реалії / В.Сидоренко, В. Мележик, І. Макаренко, О. Кузло/Техніка і технології АПК. – 2014 -№5 с.26-29.

4. Протоколи державних випробувань Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого №03-05-13-4; №03-012-13-3; №03-02-13-3; №03-04-13-3;№03-013-13-1; № 1394/0309-03-2011; №03-016С-13;№ 1566/0309-03-13; № 1739/0307-03-14; №1394/0309-03-2011; №833/235-03-08; №1035/251-03-08; №03-01-15-5, № 2117-0304-03-2017.

Аннотация. При интенсивных технологиях выра-щивания сельскохозяйственных культур предусмат-ривается внесение удобрений в несколько сроковсогласно биологическим потребностям растений. Встатье описаны технологии и способы внесенияминеральных удобрений посевными и почвообраба-тывающими машинами, современные машины длявнесения минеральных и жидких удобрений при посе-ве и при подкормке зерновых и технических культур итенденции их развития.

Summary. Top-dressing in a few terms according tothe biological necessities of plants is envisaged whilegrowing crops with intensive technologies. In the articlethe technologies and methods of applying of mineral fer-tilizers by soil cultivating machines sowing, modernmachines for applying mineral and liquid fertilizers duringsowing and dozing of grain and technical crops and theirtrends progress are described.

Стаття надійшла до редакції 10 серпня 2017 р.

М е т о д и д о с л і д ж е н ь і в и м і р ю в а л ь н і п р и л а д и

Навісний відбірник зразків ґрунту

УДК 629.114.2.001.4:631.7

Проведено аналіз конструкцій і компонувальних схем технічних засобів відбору ґрунтових зразків для моні-торингу стану ґрунтів. Створений технічний засіб забезпечує відбір зразків ґрунту з глибини до 100 см та пере-несення індивідуальної проби в контейнер для формування змішаної проби.

Він складається з рами, бака, гідророзподільника, гідропривода, забірника зразків ґрунтів, сидіння, ящикадля зберігання зразків ґрунту, покажчика глибини відбору проби. Відбірник зразків ґрунту навішується на трак-тор МТЗ-80 і приводиться від вала відбору потужності трактора.

Ключові слова: моніторинг стану ґрунту, технічні засоби відбору проб, бур, змішана проба ґрунту, енерго-засіб.

Іваненко І., завідувач відділу, Карпенко А., інженер (УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого)

© Іваненко І., Карпенко А. 2018

Вступ. Одним із шляхів зниження навантаження нанавколишнє середовище є практичне застосуваннядобрив у розрізі оптимізації живлення рослин відпо-відно до запасів поживних речовин у ґрунті.Використання сучасних технічних засобів дає новіможливості для забезпечення рослин необхіднимиелементами живлення. Розроблені технології внесен-ня добрив передбачають наявність трактора, оснаще-ного комп'ютером, сенсором орієнтації за глобальноюсистемою місцеположення і високоточного багатока-

нального агрегата для розсівання добрив [1].Розподіляють добрива по полю на основі електроннихкарт вмісту елементів живлення та умов зволоження.Кожен контур, який відрізняється від сусідніх занаявністю елементів живлення і рельєфу, одержує своїдози добрив.

Постановка проблеми. Великою проблемою впитаннях практичного застосування добрив є строка-тість родючості ґрунту, обумовлена природним ста-ном ландшафту і загострена нерівномірним внесен-

38

№ 2 (101) лютий 2018 р.

ням добрив. Особливої актуальності з огляду на ценабуває швидке та дешеве визначення стану ґрунту вконкретних ділянках поля, що неможливе без наявно-сті високопродуктивного технічного засобу для взяттязразків ґрунту та реєстрації точок відбору ґрунту .

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Ведення господарства відповідно до потенціалу кож-ної окремої ділянки вимагає наявності точних базовихданих про реальний стан ґрунту: запаси поживнихречовин, кислотність, вміст гумусу та інших показників[2,3]. Основним методом встановлення реальногостану ділянки є агрохімічний аналіз.

Проте важливу роль у встановленні потенціалуділянки грає не лише якість проведення аналізу, а йякість відбору ґрунтових зразків, оперативність тазатрати, пов’язані з їх відбором.

Наявні технології відбору ґрунтових зразків розра-ховані на широке застосування ручної праці, томумають низьку продуктивність та високі затрати праці.Для підвищення продуктивності операції останнімчасом низкою фірм розроблено та виготовлено гамумобільних пробовідбирачів на базі різноманітнихенергозасобів. Загальними рисами цих агрегатів єавтономна енергетична система, гідравлічна системаприводу робочого органу, набір змінних робочих орга-нів для різних глибин відбору зразків. Для визначеннятенденцій розвитку конструкцій нижче надаютьсяхарактеристики найбільш характерних представниківтаких машин.

Автоматизований пробовідбірник WINTEX 1000 [4](рис. 1) розрахований на відбір однорідних проб ґрун-ту. Глибина може регулюватися від 10 см до 30 cм.

Проби відбираються за допомогою спеціальноспроектованого бура, який поєднує поступальний рухуглиб ґрунту та обертальний рух по спіралі, зменшую-чи тим самим навантаження на механізм і забезпечую-чи високу швидкість відбору проб.

Об’єм бура дозволяє за 10-14 відборів формуватизмішаний зразок необхідної для лабораторного аналі-зу кількості ґрунту (близько 500 г). Зразки ґрунту авто-матично поміщаються в контейнер, який потім від-правляється в лабораторію.

Всіма операціями можна керувати з водійськогосидіння (у випадку, коли він вмонтовується на ATV типуHonda TRX 450 FE Foreman). WINTEX 1000 може такожвстановлюватися і на інші автомобілі, зокрема широкорозповсюджені в Україні типу «Нива» та «УАЗ». У цьомувипадку необхідно після 10 відборів виходити з маши-ни, змінювати контейнер з ґрунтом.

Робочі органи приводяться в дію гідравлічноюсистемою. Продуктивність гідравлічного насоса - 7.5л/хв. за тиску 75 – 100 барів. Насос приводиться вроботу електродвигуном, який живиться від бортовоїмережі автомобіля 12 В, сила струму – 14 ампер,потужність 250 Ватів.

Механізованийпробовідбірник BIGBEAR (рис. 2) на базіе н е р г о з а с о б уYAMAHA обладна-ний додатковимгенератором з при-водом від двигунавнутрішнього зго-ряння, ґрунтовимбуром та піднімаль-ним пристроєм зелектроприводом. З додатко-вого обладнання він комплек-тується холодильником та кон-тейнерами для проб, ручнимбуром для відбору проб з гли-бини до 90 см.

Гідромеханічний бур вироб-ництва Janssen SoiltestMessung Bodenproben Technik[5] (рис. 3) розрахований длявідбору ґрунтових зразків зглибини до 60 см. Він обладна-ний тростинним буром і приво-диться в дію гідроциліндром.Індивідуальна гідросистемаобладнана гідронасосом, якийприводиться в дію електродви-гуном.

Гідромеханічний пробовідбірник ССС 2000 (рис 4, 5) призначений для відбору ґрунтових зразків зглибини до 30 см. Обладнаний спіральним буром, кон-тейнером для збору вилученого ґрунту, підіймальниммеханізмом та пристроєм для пакування проб. Приводробочих органів здійснюється від індивідуальної гідро-системи та додаткового двигуна внутрішнього згорян-ня.

Пробовідбірник NITRAT-RUNNER (рис. 5) комплек-

Рис. 1 – Автоматизований пробовідбірник Wintex 1000

Рис. 2 – Механізований пробовідбір-ник BIG BEAR

Рис. 3 – Гідромеханічнийбур Janssen Soiltest

Messung BodenprobenTechnik

а) б)

Рис. 4 – Гідромеханічний пробовідбірник ССС 2000: а) початоквідбору проби; б) вивантажування проби ґрунту.

39

№ 2 (101) лютий 2018 р.

тується буром для відборупроб на глибину до 90 см.Технологічний процес вико-нується гідроциліндром,який забезпечує рух бура увертикальній площині, та гід-ромотором, який забезпечуєобертальний рух бура без-посередньо перед витягу-ванням, і витягує його прак-тично з будь-якого ґрунту.Бур може монтуватись і наінших транспортних засобах.Обслуговується пробовідби-рач одним спеціалістом.

Пробовідбірник BORG-900 (рис. 6) застосовуєтьсядля відбору ґрунтових зразківз глибини до 120 см.Технологічно він виконанийза схемою приводу робочогооргану від гідросистемиенергозасобу. Обертаннябура здійснюється від мотораз гідроударним механізмом,що дозволяє без утрудненьпроводити відбір зразків наущільнених та кам’янистих ґрун-тах. Піднімається та вилучаєтьсябур з ґрунту силовим гідроци-ліндром.

Електромеханічний пробовід-бірник виробництва FRITZMEIER[6] (рис. 7) дозволяє відбиратизразки ґрунту з глибини до 100см. Механізм бура приводиться врух електроударним молотком зчастотою ударів щонайменше2000 ударів/хв.

Гідравлічний пробовідбірникS-191285 (рис. 8) складається згідроциліндра двосторонньої дії,приєднаного до гідросистемитрактора, і є найпростішим зак о н с т р у к ц і є ю .Керують пробовід-бирачем з місцяоператора.

Гідромеханічнийп р о б о в і д б и р а чHOPEG (рис. 9) при-водиться в дію відгідросистеми трак-тора. Керують тех-нічним засобомелектроклапанами змісця тракториста.Його розміщення з правого боку енергозасобу в зонівидимості тракториста дає можливість візуально конт-ролювати технологічний процес. Пробовідбірникобладнаний гвинтовим буром завдовжки 90 см ізсистемою очищення.

Пробовідбірник CONCORD-2000 (рис. 10) може

застосовуватись набудь-якому ґрунті,може монтуватисьна інших транс-портних засобах.Керування вико-нанням усіх функційздійснюється зробочого місцяс п е ц і а л і с т а .Гідравліка пробо-відбірника повні-стю приводитьсявід власного неза-лежного бензинового двигуна потужністю 6,5 к. с.

Гідромеханічнийпробовідбірник BPEG60 «Profi» (рис. 11) маєіндивідуальну гідроси-стему з приводом відВВП енергозасобу,гвинтовий бур довжи-ною 60 см, системуочищення бура тамагазин на 6 проб.

Гідромеханічнийп р о б о в і д б і р н и кG E O C O R - 9 0 0 (рис. 12) розрахова-ний на відбір проб зглибини до 100 см.Має індивідуальнеенергозабезпеченнята гідравлічний привідробочого органу.

Відома також авто-матизована системавідбору ґрунтовихзразків POWER PROBE9630 виробництвафірми «American Falls» [7] (рис. 13), що виготовлена набазі легкового автомобіля. Пробовідбірник може вавтоматичному режимі відібрати до 25 проб на глиби-ну до 61 см, при цьому затрачувати до 10-12 секунд наодин відбір.

В Україні промислових аналогів немає. ВУкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого раніше розробленомакетний зразок пробовідбірника на базі 4-колісного

Рис. 5 – Гідравлічний про-бовідбірник N-RUNNER

Рис. 6 – Гідравлічний про-бовідбірник BORG-900

Рис. 7 – Електроме-ханічний пробовідбір-

ник виробництваFritzmeier

Рис. 8 – Гідравлічний пробовідбирач S-191285

Рис. 9 – Гідромеханічний пробовідби-рач HOPEG

Рис. 10 – Гідромеханічний пробовідбірник CONCORD-2000

Рис. 11 – Гідромеханічний пробовід-бірник BPEG 60 «Profi»

Рис. 12 – Гідромеханічний пробо-відбірник GEOCOR-900

40

№ 2 (101) лютий 2018 р.

мотоцикла ММТ-350 (рис. 14). Бур може брати пробибудь-якого ґрунту на глибину до 40 см. Пробовідбирачобладнаний знаряддям для транспортування проб,оснащений навігаційним обладнанням для визначеннякоординат точок відбору проб і картографування сіль-ськогосподарських угідь. Як показали випробування,він має суттєві недоліки, а саме: незручність для опе-ратора під час переїзду до наступної точки вимірів,низьку прохідність на зораних полях, неможливістьвідбору проб з більшої глибини.

Отже, проведенийаналіз зразків механі-зованих пробовідби-рачів дає змогу виді-лити характерні особ-ливості їхньої будови.

Як правило, кожентехнічний засіб єавтономним і викори-стовує енергозасіблише як базу длявиконання транс-портних функцій.Більшість пробовід-бірників обладнанііндивідуальним двигуном внутрішнього згоряння дляобслуговування гідравлічної чи електричної системи.

Досить розповсюджена схема пробовідбірників, якімають індивідуальну гідравлічну систему з приводомвід ВВП енергозасобу. Як правило, такі схеми агрега-туються з тракторами різних класів.

У процесі огляду не встановлено переваг електрич-ної схеми приводу робочих органів пробовідбірників.Така схема приводу характерна для технічних засобіввідбору ґрунтових зразків з глибин до 30 см.Вилучення ґрунтової проби з більшої глибини вимагаєзначних енергетичних затрат, особливо на важких замеханічним складом ґрунтах. Такі пробовідбірникиобладнуються гвинтовим буром та мають системупримусового заглиблення.

Більшість технічних засобів обладнані гідравлічноюсистемою приводу робочих органів. Такі системимають силові гідроциліндри, які виконують процесопускання робочого органу та піднімання з вилучен-ням відібраного зразка. Для роботи на глибинах біль-ше 30 см пробовідбірник обладнується гідромоторомдля обертання робочого органу. Така схема обумовле-на наявністю на більшості ґрунтів так званої «підплуж-

ної підошви» – шару ущільненого ґрунту, розміщеногона глибині приблизно 40 см, та необхідністю зниженнязатрат енергії під час вилучення зразка зі значної гли-бини.

Такі пробовідбірники комплектуються, як правило,циліндричним буром, зрідка гвинтовим.

Одним з різновидів такої схеми є обертанняробочого органу гідромотором, а рух «вгору-вниз» –гвинтовим механізмом подачі, який теж приводитьсягідромотором. Така схема є найбільш оптимальною зточки зору технології, але найбільш складною та нена-дійною.

Особливу увагу слід приділити робочим органамдля відбору зразків. Найбільш поширеними є гвинтовібури. Для них характерні певні параметри різальногокраю та спіралі, які дозволяють надійно утримуватиґрунт. Такі бури дозволяють працювати на кам’янистихґрунтах. Проте вони неефективні для відбору легких замеханічним складом ґрунтів, зокрема, з високим вмі-стом піску. Як правило для виготовлення таких буріввикористовують спеціальні сплави, які мають високумеханічну стійкість, зокрема високовуглецеві сталі,сплави карбіду, вольфраму та ін., тому вони є надзви-чайно дорогими.

Певна частина пробовідбірників обладнуєтьсяциліндричними бурами, які мають твердосплавнийрізальний край спеціальної форми, що дає можливістьутримувати відібраний ґрунт всередині бура. Такіробочі органи не вимагають обертання для здійсненняпроцесу, тому такий відбірник значно простіший законструкцією.

Мета досліджень. Підвищення продуктивності тазниження трудомісткості відбору зразків ґрунту длямоніторингу стану ґрунтів.

Результати досліджень. Для реалізації вищена-ведених завдань та виходячи з аналізу існуючих зраз-ків механізованих пробовідбірників, спеціалістами від-ділу науково-експериментальних досліджень та ство-рення технічних засобів УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілогорозроблений відбирач зразків ґрунту ВЗГ-1 [8,9], якийскладається з таких основних частин (рис. 15): рами 1,бака 2, гідророзподільника у зборі 3, опори проміжної4, гідропривода 5, забірника зразків ґрунту 6, сидіння7, блока тари 8, ящика для зберігання зразків ґрунту 9,ящика для зберігання записів 10, щитка захисного 11,покажчика глибини відбору проби 12.

Усі вузли відбірника зразків ґрунту змонтовані нарамі, виготовленої з поздовжніх труб, плити, а такожкронштейнів для навішування вищевказаних вузлів.

Відбирач зразків ґрунту навішується на трактортипу МТЗ-80 (МТЗ-82) і приводиться в дію від вала від-бору потужності (ВВП). Обертання ВВП передаєтьсячерез проміжну опору (4) і клинопасову передачу нанасос НШ-32 гідропривода (5), який виробляє потікмасла високого тиску і через рукави високого тискуприводить в рух шток гідроциліндра, на кінці якоговстановлений забірник зразків трубчастої конструкції(6). При цьому масло забирається із бака масляного(7), обладнаного фільтром грубої очистки та покажчи-ком рівня масла.

Керування процесом відбору проби (висовуванняштока гідроциліндра і його втягування) виконуєтьсягідророзподільником (3), до складу якого входить роз-

Рис. 13 – Автоматизована система відбору грунтових зразківPower Probe 9630 виробництва “American Falls”

Рис. 14 – Макетний зразок пробо-відбірника на базі 4-колісного мото-

цикла ММТ-350 виробництваУкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого

41

№ 2 (101) лютий 2018 р.

подільник Р-80, гідроарматура та ручка-важіль.

Весь процес відбору зразків ґрунту виконуєтьсяоператором. Його сидіння (8) обладнане поручнями,повертається на осі та регулюється по висоті.

Відібрані зразки ґрунту оператор складає у ящикдля зберігання зразків (9), а всі записи про відбір зраз-ків можна зберігати у ящику для зберігання записів(10).

Гідроциліндр і рукави високого тиску закриті щит-ком захисним (11). Глибина відбору зразка ґрунтувідслідковується за покажчиком глибини (12), планкаякого ковзає по шкалі вимірювань.

Бак для масла об’ємом 30 л навішується на рамузбоку трактора, має заливну горловину з пробкою тапокажчик рівня масла, обладнаний фільтром грубоїочистки масла та з’єднується з іншими агрегатами гід-росистеми рукавами високого тиску.Гідророзподільник та гідропривід кріпляться до плитирами збоку трактора.

До складу гідропривода входить насос НШ-32,опора гідропривода, яка складається з двох корпусів,вала, шківа і двох підшипників. Гідропривід приводить-ся в рух через клинопасову передачу від шківа проміж-ної опори. Натяг клинового паса регулюється за допо-могою гвинта, який рухає плиту натяжну. Потік маславід гідронасоса НШ-32 надходить через рукав високо-го тиску до гідророзподільника.

Забірник зразків ґрунту(рис. 16) являє собою трубку іззовнішнім діаметром 33 мм,внутрішнім діаметром 29,5 мм,верхній кінець якої різьбоюз’єднаний з шарніром, якийкріпиться до штока гідроци-ліндра і фіксується пальцемдіаметром 10 мм. На нижньомукінці трубки припаяний нако-нечник, його зовнішній діаметр– 35 мм, а внутрішній – 26 мм.За таких умов стінка отвору уґрунті відтискується від стінкитрубки і грунт не налипає на їїповерхню, а сам зразок ґрунтувиходить меншим за внутрі-

шній діаметр трубки і вільно випадає із трубки. Для забору зразка ґрунту трубка відводиться опе-

ратором від щитка захисного, де вона тримається уфіксаторах, і повертається вертикально вниз.Одночасно шарнір замикається на фіксатор і забірникбуде готовим до втискування його в грунт. Після вий-мання забірника з ґрунту за допомогою гідроциліндратрубка відводиться вгору так, щоб висипати зразок утару через верхню частину трубки.

Тара для збору зразків підводиться на важелі підтрубку. Водночас вибирається одне із відерець повер-танням диска у необхідне положення. Положення кож-ного відерця фіксується за допомогою підпружиненоїкульки, яка входить в лунку на осі.

Процес відбору зразківпроходить так (рис. 17):підійшовши до точки відбо-ру та зупинивши трактора,оператор встановлює бур уробоче положення і прово-дить заглиблення бура нанеобхідну глибину та йогопідіймання, маніпулюючивідповідними важелямирозподільника. По завер-шенні робочого ходу опера-тор відкриває замок бура тапереводить його в транс-портне положення, одно-часно підводячи під ньогоконтейнер для проби. Післязавершення пакування віді-браної проби оператор подає сигнал для переїзду донаступної точки відбору. Для управління агрегатом(планування маршрутного ходу та точок відбору зраз-ків) використовується попередньо розроблена борто-ва система управління роботою пробовідбірника (рис.18). Основні технічні параметри відбірника зразківґрунту ВЗГ-1 представлені в таблиці 1.

Випробуваннями на дослідному полі УкрНДІПВТ ім.Л. Погорілого встановлено, що розроблений пробо-відбирач задовільно виконує технологічний процес.Час відбору одного зразка (зупинка, переведеннябура з транспортного в робоче положення, робочий

Рис. 16 – Забірник зраз-ків ґрунту

Рис. 17 – Загальний виглядрозробленого навісного про-бовідбірника під час роботи

(вигляд ззаду трактора)

Таблиця 1 – Основні технічні параметри відбірниказразків ґрунту ВЗГ-1

№п/п Найменування показника Значення показника

1 Спосіб агрегатування Триточкова навіска тракторатипу МТЗ-80 (82)

2 Споживана потужність, кВт 12

3 Номінальні оберти на приводігідронасоса, об/хв. 1200

4 Тип гідронасоса НШ-32

5 Тип гідророзподільника Р-80

6 Робочий об’єм гідробака, л 30

7 Робочий хід забірника зразківґрунту, мм 1000

8 Діаметр зразка ґрунту, мм 26

9Габаритні розміри, мм

- висота- ширина- довжина

254212121225

10 Маса, кг 700

а) б)

Рис. 15 – Загальний вигляд відбірника зразків ґрунту ВЗГ-1: (а) - вигляд ззаду; б) – вигляд спереду

42

№ 2 (101) лютий 2018 р.

хід, видалення зразка ґрунту, переведення в транс-портне положення, початок руху) становить 45-60 с.

Висновки. 1. Значного підвищення в (1,5...3) рази продуктив-

ності праці моніторингу ґрунтів можливо досягти,застосовуючи механізовані та автоматизовані технічнізасоби відбору проб.

2. Побудова карт полів за вмістом основних еле-ментів живлення рослин дозволить підвищити урожай-ність основних культур завдяки збалансуванню вміступоживних речовин в ґрунті, знизити витрати палива тамінеральних добрив.

Література

1. Погорілий Л., Івасюк В., Соломаха О., Ковпак О.Аналіз та агромоніторинг сільськогосподарських угідь// Техніка АПК. – 1999. - №2.-С. 18-20.

2. Погорілий Л., Осіпов М., Пашко А. Інформаційнітехнології систем точного землеробства// ТехнікаАПК. – 2000. - № 10. – С. 21-23.

3. Методика суцільного агрохімічного моніторингусільськогосподарських угідь України // За редакцієюО.О. Созінова та Б.С. Прістера. – Київ, 1994.

4. http://wintexagro.com/products/item/wintex-1000s.

5. http://www.janssen-soiltest.de/.6. http://fritzmeier-umwelttechnik.com/landtechnik/7. http://www.nationaldriller.com/articles/86787-

powerprobe-9630-generation-iii8. Звіт УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого про НДР за

темою "Розробити технічний засіб відбору та реєстра-ції зразків ґрунту в системі керованого землеробствана базі тракторів класу 1,4 та визначити його ефектив-ність". – Дослідницьке, 2006.

9. Іваненко І.М., Шульга С.Ф., Любченко С.Є.Патент на корисну модель “Навісний відбирач зразківґрунту” №32116, опубл. 12.05.2008 р. бюл. №9.

Аннотация. Проведен анализ конструкций и ком-поновочных схем технических средств отбора грунто-вых образцов для мониторинга состояния почв.Созданное техническое средство обеспечиваетотбор образцов почвы с глубины до 100 см и перене-сение индивидуальной пробы в контейнер для фор-мирования смешанной пробы.

Он состоит из рамы, бака, гидрораспределителя,гидропривода, отборщика образцов почвы, сиденья,ящика для хранения образцов почвы, датчика глубиныотбора пробы. Отборщик образцов почвы навешива-ется на трактор МТЗ-80 и приводится от вала отборамощности трактора.

Summary. The analysis of structures and layoutschemes of technical means for selection of soil samplesfor monitoring the soils state was carried out. The devel-oped technical means provides the selection of soil sam-ples from a depth of up to 100 cm and the transfer of anindividual sample into a container to form a mixed sample.

It consists of a frame, a tank, a hydraulic distributor, ahydraulic actuator, a sampler of soil specimens, a seat, adrawer for storing soil samples, a sampler depth indica-tor. The sampler of soil specimens is attached to the trac-tor MTZ-80 and is driven from the tractor's power take-offshaft.

Рис. 18 – Загальний вигляд бортового комплексу управління підчас відбору проб ґрунту

Стаття надійшла до редакції 26 серпня 2017 р.

Обладнання для резервування електрозабезпечення у фермерських

господарствах

УДК 631.37:631.11

У статті наведена інформація про обладнання для резервування електрозабезпечення в сільській місцевостіта електрозабезпечення виконання робіт в польових умовах. Описані дизельні, бензинові і навісні тракторнігенератори фірми «FOGO», які постачаються на ринок України ТОВ «Агроресурси». Генератори конструкціїканадської фірми «FOGO» виробляються в Польщі, у місті Вільковіце.

Ключові слова: резервування електрозабезпечення, електрогенератори, фірма «FOGO», ТОВ«Агроресурси», фермерські господарства.

Мінаєв Б., директор (ТОВ «Агроресурси»)

© Мінаєв Б. 2018

Вступ. Нині часто через негоду фермерські госпо-дарства залишаються без енергопостачання.

Приміром, 23 червня 2017 року негода залишила зне-струмленими 160 населених пунктів Львівської обла-

43

№ 2 (101) лютий 2018 р.

сті. Через 3 дні постраждало електропостачання ще у32 населених пунктах Хмельницької області, 32 – уЧеркаській і 22 – у Вінницькій.

Як наслідок, у тваринництві виникла шокова ситуа-ція, бо все працює на електриці: освітлення, насоси,транспортери, калорифери, холодильники, бойлери,доїльні установки. Аналогічна ситуація і в птахівництві,де найвищий рівень механізації, на току, де технікапрацює на електродвигунах. Припиняється очищення,сортування, сушіння. Якість вологого зерна без венти-ляції псується, йому загрожує самозігрівання, загрозанаростає з кожною годиною. У сховищах зменшуєтьсятермін допустимого зберігання продукції.

З огляду на це, заслуговують на увагу електрогене-ратори FOGO, які пропонує фермерам України ТОВ«Агроресурси». Нижче наводиться опис і технічні пара-метри цього обладнання.

Основна частина. Компанія FOGO розташована вПольщі (м. Вільковіце) і займається виключно вироб-ництвом дизельних, бензинових і тракторних навіснихгенераторів. На генераторах FOGO використовуютьсяякісні комплектувальні.

Особливо ефективні для роботи в сільській місце-вості навісні електрогенератори з приводом від ВВПтрактора:

- на трактори класу 1,4 (МТЗ-80) і вище підійдебудь-який із генераторів: 12 кВт, 14,4 кВт, 17,6 кВт,21,6 кВт, 30,4 кВт;

- на трактори класу 3 (Т-150) підійдуть генератори33,6 кВт, або 52,4 кВт.

Генератори дають напругу 380В та 220В з частотою50 Гц і використовуются для живлення будь-якогоелектрообладнання, зокрема:

- на зернотоку застосовують генератори від 14,4кВт для роботи зернометачів, сепараторів зерна,очисних машин, протруювачів насіння;

- на фермах та свинарниках застосовують генера-тори від 21,6 кВт для живлення доїльних установок,оходжувачів, вакуумних насосів, кормороздавачівтощо;

- на птахофермах та для забезпечення електро-енергією населених пунктів використовують генерато-ри від 30,4 кВт.

Навісні електрогенератори значно дешевші від ста-ціонарних.

Особливо ефективним для фермера є електроге-нератор зі зварним модулем з приводом від ВВП трак-тора (рис. 2) у разі складної поломки рами агрегата впольових умовах, коли виключається можливість

доставки сіль-ськогосподарсь-кого агрегата зполя до майстер-ні.

Для електро-з а б е з п е ч е н н явиконання різнихробіт в польовихумовах ТОВ« А г р о р е с у р с и »пропонує дев’ятьмоделей навіснихгенераторів потужністю від 12 до 52,4 кВт і більшеп’ятдесяти моделей стаціонарних дизельних генера-торів потужністю від 12 до 2000 кВт.

Генератори Агровольт – це високоякісна сертифі-кована європейська техніка. Усі деталі виробляютьсябездоганно на високоточному обладнанні. Агрегатикомплектуються лише деталями від кращих виробни-ків з дотриманням найвищих стандартів якості.Генератори Агровольт створені фірмою «FOGO» спеці-ально для використання в сільському господарстві.Вони сумісні з будь-якими видами тракторів.Електрогенератори навішуються на тракторах потуж-ністю більше 40 к. с.

Електростанції зі зварювальним модулем фірма«FOGO» виробляє трьома модифікаціями: FH 8220 W іFH 8220 WE номінальною потужністю 3,4 кВт, FV 11300WTE – 4,0 кВт.

Висновок. ТОВ «Агроресурси» пропонує ради-кальне рішення для електрозабезпечення фермерсь-ких господарств на випадок відсутності енергії в мере-жі.

Література

1. Мінаєв Б., інженер ТОВ «Агроресурси». Дизельнігенератори та електрогенератори аграріям України відНВП «Агроресурси» // «Техніка і технології АПК», № 9(96) / вересень /, 2017, стор. 28-31.

Аннотация. В статье приведена информация обоборудовании для резервирования электроснабже-ния в сельской местности и электроснабжения выпол-нения работ в полевых условиях. Описаны дизельные,бензиновые и навесные тракторные генераторыфирмы «FOGO», которые поставляются на рынокУкраины ООО «Агроресурсы». Генераторы конструк-ции канадской фирмы «FOGO» производятся вПольше, в городе Вильковице.

Summary. The article provides information on equip-ment for reservation of electrical supply in rural areas andelectrical supply of works in field conditions. diesel, gaso-line and hinged tractor generators of the firm "FOGO",which are supplied to the Ukrainian market by LLC"Agroresursy" are described. Generators of the design ofthe Canadian firm "FOGO" are manufactured in Poland, inthe town of Vilkowice.

Рис. 1 – Електрогенератори фірми FOGO

Рис. 2 – Електрогенератор зі зварниммодулем з приводом від ВВП трактора

Стаття надійшла до редакції 12 люотого 2018 р.

44

№ 2 (101) лютий 2018 р.

Одним із найефективніших постачальників технікидля переробки олійних культур на ринок України єчеська фірма «Farmet» (рис. 1).

Вона пропонує такі технології пресування олійногонасіння [1]:

- холодне пресування;- гаряче пресування;- комбіноване холодно-гаряче пресування;- попереднє форпресування перед екстракцією.Серцем різних технологічних ліній є шнекові преси.

Для забезпечення ефективного пресування фірма«Farmet» проводить попередню підготовку вхідноїсировини, яка включає очищення, температурну стабі-лізацію, сепарацію лушпиння, подрібнення і вальцю-вання.

Для пресуванняолійного насіння фірма«Farmet» виробляєпреси FS 1010 продук-тивністю 1000-4000кг/год та преси FS4015 продуктивністю4000-16000 кг/год.

Для фермерськихгосподарств фірма«Farmet» пропонуєтипорозмірний рядмодульних прес-цехівхолодного пресування«Compact» із шести

моделей продуктивністю від 300 до 700 кг/год і потуж-ністю привода від 43 до 117 кВт (рис. 2).

Модульні прес-цехи «Compact» базуються на вико-ристанні пресів FL-200 продуктивністю від 60 до 1000кг/год.

Ш и р о к о юп о п у л я р н і с т юсеред невеликихфермерських гос-подарств користу-ється комплектп р е с у в а л ь н о г оо б л а д н а н н яFarmet 10/20 (рис. 3). Він скла-дається із пресаFarmet UNO абоDUO, до яких навході під'єднанийбункер для сировини. Внизу розміщені посудини дляседиментації вичавленої олії. Вмонтований насосперекачує олію з посудини для седиментації в пла-стинчастий фільтр, де з олії видаляється осад.Вичавлена олія продавлюється через фільтрувальніпластини, які необхідно періодично очищати. Із фільт-ра масло надходить у посудину для чистої фільтрова-ної олії, звідки олію можна фасувати. Продуктивністьпреса UNO складає 9-12 кг/год, преса DUO18-29кг/год, комплекту Farmet 10 – 9-12 кг/год, комплектуFarmet 20 – 18-24 кг/год олії. Для привода це облад-нання потребує від 1,1 до 3,1 кВт.

Рослинна олія, отримана в результаті вичавлюван-ня чи екстракції, містить різні зайві домішки, які є нату-ральною складовою олійного насіння. Вони викли-кають небажаний колір олії,запах, помутніння чи осад,налипають на гарячі поверхні, що робить неможливимвикористання сирої олії в харчовій промисловості. Цідомішки можна видалити в процесі рафінування олії.

Для рафінування виробленої рослинної олії фірма«Farmet» виробляє спеціалізоване технологічнеобладнання (рис.4).

Процес рафінування складається із чотирьох опе-рацій: дегумінгу (видалення фосфору з сирої рослин-ної олії), відбілювання (адсорбційна рафінація абоосвітлення олії від речовин, які надають їй певногокольору), вінтеризації (видалення воскоподібних речо-

Техніка з Європи для аграрія

УДК 631.3

У статті наведена інформація про обладнання фірм «Farmet» (Чехія), «Pronar» (Польща) і «Bondioli & Pavesi»(Італія), яке постачається на ринок України. Це обладнання для переробки олійних культур від фірми «Farmet»,причепи виробництва фірми Pronar та елементна база, яку випускає фірма «Bondioli & Pavesi».

Для аграріїв України насамперед заслуговує на увагу комплект пресувального обладнання «Farmet» (Чехія);спеціальні причепи для перевезення колод і рулонів моделей Pronar T025КМ, T026 КМ та Т028КМ фірми «Pronar»(Польща) та карданні вали і коробки передач фірми «Bondioli & Pavesi» (Італія).

Ключові слова: «Farmet» (Чехія), «Pronar» (Польща) «Bondioli & Pavesi» (Італія).

Рис. 3 – Комплект пресувального облад-нання Farmet 10/20 фірми “Farmet” (Чехія)

Пономаренко О., провідний інженер, Муха В., провідний інженер (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

Рис. 1 – Обладнання для пресування олійного насіння фірми“Farmet” (Чехія)

Рис. 2 – Модульний прес-цех«Compact» фірми «Farmet» (Чехія)

45

№ 2 (101) лютий 2018 р.

вин із соняшникової олії виморожуванням) і дезодору-вання (фізико-хімічний спосіб видалення певних домі-шок з олії).

Для поліпшення якості корму застосовується екс-трузія насіння сої, яка проводиться за температуривище 1000С. У процесі екструзії здійснюється денату-рація білка, радикальне зниження антипоживних речо-вин і натуральних токсинів. У сої після екструзії знижу-ється показник активності уреази. Як наслідок, збіль-шується засвоєння поживних речовин та енергетичнацінність корму.

Для проведення екструзії фірма «Farmet» виробляєтипорозмірний ряд екструдерів, який складається зп’яти моделей. Їхня продуктивність складає від 80 до5600 кг/год і вони потребують для привода від 15 до370 кВт.

Уже впродовж багатьох років спеціалізовані приче-пи для перевезення зеленої маси виробляє польськакомпанія «Pronar». Причепи з маркою Pronar відміннозарекомендували себе під час перевезення тюківсоломи, сінажу та сіносилосу, а також вони знаходятьшироке застосування у фірмах, які виробляютьсолом’яні брикети (пелети). Їхня універсальність поля-гає в тому, що на них можна перевозити майже все -починаючи з європіддонів і закінчуючи великогабарит-ними і великотоннажними вантажами.

В асортименті фірми доступні моделі причепів:двовісні, тривісні, на підвісці типу тандем та на гусе-ничному ходу.

Компанія «Pronar» виробляє причепи для переве-зення рулонів вантажопідйомністю від 7 (причіп Т022)до 18,5 тонн (Т028КМ), які користуються великоюпопулярністю в багатьох країнах світу. Це двовісні при-чепи (Т022, Т025), тривісні (Т023, Т026) і типу тандем(Т024). Конструктори компанії «Pronar» здійснилимодернізацію причепів для перевезення рулонів ізсерії Т для підвищення безпеки вантажу, який перево-зиться. Удосконалені причепи для перевезення руло-нів відрізняються літерою «М» у назві: Т022М, Т023М,Т025М і Т026М (рис. 5). Причепи мають профільованібічні ранти і нову двоточкову систему кріплення захис-них огороджень, що дозволяє відмовитися від стяжних

ременів (заважають під час завантаження причепа),яка зменшує ризик протирання, пошкодження або зіс-ковзування рулонів, обмотаних плівкою. Також поси-лена плита підлоги (до 4 мм товщини), що значно під-вищило стійкість до деформації.

Крім того, компанія «Pronar» постачає на ринок новімоделі універсальних причепів-платформ, пристосо-ваних для транспортування рулонів і колод (маркують-ся буквами KM): PRONAR T025KM, PRONAR T026KM іТ028КМ (рис. 6). Ці причепи стандартно оснащуютьсяелементами, які дозволяють перевозити рулони, і при-стосованими для монтажу стійками, які дозволяютьперевозити на причепі колоди. Стійки монтуються забажанням замовника. Всі стійки виготовляються іззамкнутого профілю з квадратним перетином і маютьвисоту 1,2 метра від підлоги, що в поєднанні з плат-формою завширшки 2,5 метра дає можливість заван-тажувати значну кількість колод. Ці моделі причепів -універсальний продукт, що дозволяє знизити витратина ведення господарств, які функціонують як у сіль-ськогосподарській, так і лісової галузі.

Ще одним типом причепа Pronar для перевезеннярулонів, які користуються величезним попитом у фер-мерів, є самозавантажувальний причіп ТВ4. Причіпоснащений гідравлічно піднімною вантажною плат-формою з переднім підбирально-завантажувальниммеханізмом, керованим з кабіни трактора. Причіпзабезпечує безперервне і безпроблемне навантажен-ня рулонів без використання додаткового піднімаль-ного устаткування або навантажувачів. Це збільшуєобсяг робіт, які фермер може виконувати власнимисилами. Жорстке, гідравлічно кероване дишло приче-па ТВ4 дозволяє легко, без зайвих маневрів під'їхатидо рулону, що значно знижує час завантаження і вит-рату палива. Розвантаження причепа здійснюєтьсятак: оператор піднімає вантажну платформу до кінцявгору і відкриває задній борт, завдяки чому рулонискочуються з платформи назад. Всі операції, пов'язаніз навантаженням і розвантаженням, виконуються з

Рис. 5 – Удосконалений причіп Т026М фірми “Pronar”

Рис. 4 – Обладнання для рафінування олії фірми “Farmet”(Чехія)

46

№ 2 (101) лютий 2018 р.

кабіни трактора за допомогою гідравлічного розпо-дільника, розміщеного на причепі.

Причепи для перевезення рулонів компанії “Pronar”можуть бути оснащені різними типами гальмівнихсистем: пневматичною одно- або двопровідною, пнев-матичною двопровідною з ALB або гідравлічною.

За динамічних змін погоди, коли луки часто зато-плюються і стають важкодоступними для звичайнихсільгоспзнарядь, не може бути нічого кращого, ніжпричіп PRONAR T024R. Компанія «Pronar» - єдинийпольський виробник, який пропонує спеціалізованийпричіп на гусеничному ходу, пристосований для пере-везення рулонів на підмоклих заплавних луках і боло-тистій місцевості. Причіп для перевезення рулонівPRONAR T024R - це потужний центральноосьовийтранспортний засіб, в якому використовуються інно-ваційні рішення – широкі гусениці замість типовихколіс. Його вантажопідйомність становить 8000 кг,завантажувальна площа – до 17,4 мг. Завдяки аморти-зованим напівосям і напрямним колесам гусеницьпричіп долає нерівності місцевості безпечно і дужестійко.

Італійська компанія «Bondioli & Pavesi» з 1950 рокувиготовляє компоненти для систем передачі потужно-сті. За даними компанії, вона постачає елементну базудо 50 країн світу і є лідером з виробництва карданнихпередач для сільськогосподарських машин і коробокпередач для індустріального та сільськогосподарсько-го машинобудування.

Для забезпечення виробництва якісних компонен-тів завод компанії «Bondioli & Pavesi» має сучасневипробувальне обладнання.

Карданні передачі виробляються широким типо-розмірним рядом для передачі потужності від 13 до272 кВт. Вони обладнуються ефективною системою

змащування.У модернізованих системах інтервали між змащу-

ванням збільшені від одного дня до одного тижня. Усіелементи карданних передач SFT, включаючи кутовішарніри, розраховані для безперервної 50-годинноїроботи без технічного обслуговування. Прес-маслян-ки розташовані так, щоб забезпечити зручний доступдо них. Можливість збільшення інтервалів між змащу-ваннями до 250 год використовується для компонентівспеціального призначення (рис. 7).

Для безпечного використання карданних передачїх обладнують ефективними інтегральними системамизахисту (рис. 8).

Компанія «Bondioli & Pavesi» виробляє широкийспектр різноманітних редукторів. Редуктори є ключо-вим елементом кінематичних систем транспортнихзасобів, сільськогосподарських машин і промислово-го обладнання. Виробляються редуктори з двома ітрьома виходами, з горизонтальним розташуваннямшліцевих валів.

Для машинобудування компанія «Bondioli & Pavesi»виготовляє такожелементи гідравлікита обприскувачів(рис. 9).

Одним із напрям-ків діяльності компа-нії “Bondioli & Pavesi”є виробництвоширокої гами різно-манітних тепло-обмінників (рис.10),які застосовують нарізному технологіч-ному обладнанні, зокрема на:

- сільськогосподарських машинах;- будівельних і землерийних машинах;- дорожніх машинах;- машинах для вторинної переробки;

Рис. 6 – Універсальний причіп-платформа Т028КМ для транс-портування рулонів і колод виробництва “Pronar”

Рис. 7 – Система змащування карданних передач компанії«Bondioli & Pavesi»

Рис. 8 – Захисні кожухи карданних передач компанії «Bondioli & Pavesi»

Рис. 9 – Гідророзподілювачі

47

№ 2 (101) лютий 2018 р.

- компресорах; - вітрових генераторах; - транспортно-навантажувальних машинах; - промислових установках і станках.Теплообмінники фірми «Bondioli & Pavesi» відріз-

няються високимк о е ф і ц і є н т о мкорисної дії. Вонирозробляються івиготовляютьсяна основі специ-фічних вимогзамовників.

К о м п а н і я«Bondioli & Pavesi»пропонує широ-кий асортименталюмінієвих ітрубчастих тепло-обмінників.

К о м п а н і я«Bondioli & Pavesi»випускає системи«FanDrive» (рис.11), які представ-ляють собою інтег-роване рішеннядля теплообмінни-ків з вентилято-ром, який приво-диться в дію гідро-мотором. На осно-ві сигналів темпе-ратури, отриманихвід системи, елек-тронний блокрегулює витратумасла, яке надхо-дить до гідромото-ра. Це дозволяє зробити швидкість обертання неза-лежною від обертів двигуна внутрішнього згорання,що забезпечує оптимальне управління процесом охо-лодження і витратами енергії.

Кожен комплект алюмінієвих теплообмінників з гід-равлічним приводом включає гідромотор, електрон-ний блок управління і датчик температури. Системаможе мати різні конфігурації, які дозволять надатиоптимальне рішення для всіх застосувань.

Для забезпечення системи за будь-якої можливоїконфігурації у випадку відсутності струму управліннямавтоматично задається максимальна швидкість обер-тання вентилятора.

Загалом, теплообмінники компанії «Bondioli &Pavesi» можуть бути ефективно використані вітчизня-ними машинобудівниками.

Висновок. Фірми «Farmet» (Чехія), «Pronar»(Польща) і «Bondioli & Pavesi» (Італія) виробляють якіс-не обладнання, яке користується широким попитом вУкраїні.

Література

1. Ясенецький В. Клочай О, Чорношкур В., Із семі-

нару компанії Farmet (Чехія) // «Техніка і технологіїАПК», № 2 (77) / лютий/2016.

2. Муха В. Причепи для перевезення рулоніввиробництва фірми Pronar // «Техніка і технології АПК»,№ 6 (93) / червень/2017, с. 20-21.

3. Ясенецький В. Сучасні теплообмінники від фірмиBondioli & Pavesi // «Техніка і технології АПК», № 4 (91)/ квітень/2017, с. 15-16.

4. Чорношкур В. Елементна база від компаніїBondioli & Pavesi // «Техніка і технології АПК», № 1 (76)/ 2016, стор. 26-27.

Аннотация. В статье приведена информация обоборудовании фирм «Farmet» (Чехия), «Pronar»(Польша) и «Bondioli & Pavesi» (Италия), поставляемо-го на рынок Украины. Это оборудование для перера-ботки масличных культур от фирмы «Farmet», прицепыпроизводства фирмы «Pronar» и элементная база,которую выпускает фирма «Bondioli & Pavesi».

Для аграриев Украины прежде всего заслуживаетвнимания комплект прессовального оборудования«Farmet» (Чехия), специальные прицепы для перевоз-ки бревен и рулонов моделей Pronar T025КМ, T026 КМи Т028КМ фирмы «Pronar» (Польша) и карданные валыи коробки передач фирмы «Bondioli & Pavesi»(Италия).

Summary. The article provides information on theequipment of firms «Farmet» (Czech Republic), «Pronar»(Poland) and «Bondioli & Pavesi» (Italy), which is suppliedto the Ukrainian market. These are oilseed crop process-ing equipment from the «Farmet» company, «Pronar»brand trailers and «Bondioli & Pavesi» an elemental base.

For agrarians of Ukraine, the equipment "Farmet"(Czech Republic); special trailers for transportation oflogs and rolls of Pronar T025KM, T026KM and T028KM ofPronar (Poland) and cardan shafts and gearboxes ofBondioli & Pavesi (Italy) deserve the foremost attentionand interest.

Стаття надійшла до редакції 8 лютого 2018 р.

Рис. 10 – Великогабаритні теплообмін-ники компанії «Bondioli & Pavesi» (Італія)

Рис. 11 – Система Fan Drive компанії«Bondioli & Pavesi» (Італія)