АНАЛІТИЧНА ДОВІДКАщодо впливу Національної стратегії у сфері прав людини та

Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року на забезпечення прав людини в Україні за

2019 рік

Київ – 2019

ЗМІСТ

ВСТУПНЕ СЛОВО

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТАНУ ВИКОНАННЯ

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОНАННЯ

ОГЛЯД БЛОКУ 1 «ОСОБИСТІ (ГРОМАДЯНСЬКІ) ПРАВА»

ОГЛЯД БЛОКУ 2 «ПОЛІТИЧНІ ПРАВА»

ОГЛЯД БЛОКУ 3 «СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ІНШІ ПРАВА»

ОГЛЯД БЛОКУ 4 «ПОПЕРЕДЖЕННЯ І ПРОТИДІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ, ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ»

ОГЛЯД БЛОКУ 5 «НОВІ ВИКЛИКИ»

ДОДАТОК

ВСТУПНЕ СЛОВО

Наприкінці листопада 2019 року Уряд відкрив доступ до «Пульсу Угоди» - онлайн-системи моніторингу реалізації Плану заходів виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Для Міністерства юстиції особливий інтерес становить розділ «Юстиція, свобода, безпека, права людини», показник виконання якого становить 81%.

Якісно покращити ситуацію із правами людини за останні роки мало б виконання органами державної влади плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року. Проте, забігаючи наперед, зазначимо, що за рік до завершення чинності план дій виконано менше ніж наполовину.

Цього року вчетверте проведено публічне обговорення річного звіту про виконання плану дій за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій. Однак, на відміну від попередніх років, у Міністерства юстиції з’явилась можливість надати оцінку стану виконання.

У листопаді 2018 року Міністерство юстиції на виконання пункту 26 урядового плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом затвердило своїм наказом методологію та методику проведення моніторингу реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року та плану дій з її реалізації (далі – Методологія та методика), розділ V якої передбачає порядок здійснення оцінки.

Оцінкою, згідно з Методологією та методикою, є здійснюваний Координуючим органом (яким є Міністерство юстиції) аналіз результатів реалізації виконавцями Національної стратегії та плану дій, а також відповідності очікуваному результату та стратегічній меті заходів, передбачених планом дій.

Оцінка здійснюється щороку за результатами підготовки річного звіту про виконання Плану дій з метою:

визначення фактичного впливу Національної стратегії та Плану дій на забезпечення прав людини в Україні;

отримання актуальної та відповідної інформації про ефективність державної політики у сфері прав людини;

ідентифікації актуальних проблем у сфері прав людини; встановлення необхідності внесення змін до поточного Плану дій; стратегічного планування у сфері прав людини.

За результатами оцінки складається аналітична довідка щодо впливу Національної стратегії та плану дій з її реалізації на забезпечення прав людини в Україні за досліджуваний період, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції.

Отож, звіт про виконання плану дій у 2019 році був розміщений на сайті Мін’юсту 1 листопада. Наразі пропонуємо Вашій увазі цю аналітичну довідку, висновки та міркування в якій базуються на лише на аналізі звітів про виконання заходів плану дій, а й на досвіді останніх років, протягом яких

Міністерство юстиції намагалось узгодити з усіма заінтересованими органами та внести на розгляд Уряду проект змін до плану дій, який потребує оновлення з урахуванням вже досягнутих змін.

Проект розпорядження щодо змін до плану дій кілька разів направлявся Мін’юстом до Кабінету Міністрів України, розглядався урядовими комітетами та узгоджувався з міністерствами та відомствами на погоджувальних нарадах. Включений до порядку денного засідання Уряду в січні цього року проект був повернутий на доопрацювання Міністерству юстиції у зв’язку із необхідністю опрацювання зауважень, висловлених Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Після повторного внесення проект не був розглянутий Урядом та повернутий відповідно до регламентних процедур.

Строк чинного плану дій закінчується 31 грудня 2020 року і вже зрозуміло, що наразі головним завданням є максимально можливе його виконання. Проте, оскільки сама Національна стратегія у сфері прав людини є безстроковим документом, ми сподіваємось використати набутий досвід під час розробки документа про її виконання на період після 2020 року.

Команда Міністерства юстиції УкраїниЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТАНУ ВИКОНАННЯ

Згідно з пунктом 1 розділу ІV «Здійснення Моніторингу» Методики та методології, виконавець, зазначений першим у переліку виконавців, подаючи інформацію про виконання ним заходів, передбачених планом дій, надає їй одне зі значень:

«виконано»; «виконано у звітному періоді»; «виконано частково»; «виконання триває»; «не виконано».

Станом на 1 листопада 2019 року, згідно зі звітами відповідальних виконавців, з 592 заходів:

- стан «Виконано» мають 216 заходів;- стан «Виконано частково» - 4 заходи;- стан «Виконано у звітному періоді» - 59 заходів.

Таким чином, показник виконання – 46,5% від загальної кількості заходів у плані. Детальні показники виконання наведені в додатку.

244 заходи (41% від загальної кількості) перебувають у стані «Виконання триває». Однак, стан виконання заходів потребує коментарів та роз’яснень з огляду на:

- застарілість індикаторів;- законодавчі зміни;- реформу системи центральних органів виконавчої влади;- перерозподіл повноважень між виконавцями.

Зокрема, на підсумкові річні показники виконання заходів блоку вплинуло завершення каденції Верховної Ради України VIII скликання, яке відповідно до положень парламентського регламенту потягнуло за собою відкликання законопроектів, не прийнятих у першому читанні. Так само проекти актів Уряду були повернуті головним розробникам у зв’язку зі складанням повноважень Кабінету Міністрів України наприкінці серпня 2019 року.

З огляду на об’єктивні причини, звіти про стан виконання можуть містить додаткові показники, зокрема:

- «Інформацію не надано» у разі, коли відповідальний виконавець не надав жодної інформації про виконання заходу. За підсумками 2019 року таких заходів 39, що становить 6,6% від загальної кількості;

- «Виконання не актуальне» - виконавець вважає, що виконання заходу у вигляді, який зазначено в плані дій, не має сенсу. Таких заходів 10;

- «Виконання неможливе» - щодо 10 заходів має місце зазначена характеристика, яка свідчить про відсутність у виконавця можливості виконати захід саме так, як зазначено в плані дій;

- «Строк виконання не настав» - щодо заходів, строк виконання яких визначено пізніше за звітній період. Таких заходів наразі 4;

- «Відкладено» виконання 1 заходу.

Найбільша кількість заходів закріплена за Міністерством юстиції – 130, з яких абсолютна більшість – 96 – припадає на Блок 1 «Особисті (громадянські) права», оскільки в ньому містяться заходи, пов’язані з дотриманням прав людини в установах виконання покарань. Зокрема заходи блоку спрямовані на протидію катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Мін’юстом виконано 38 заходів, виконано частково – 3, виконано у звітному періоді – 12. Відсоток виконуваності – 38,5%.

Також слід зазначити про те, що виконавцем 5 заходів визначено ліквідовану на сьогодні Державну пенітенціарну службу України. З них 3 заходи виконано, по 1 виконання триває та виконано в звітному періоді.

На другому місці за кількістю заходів перебуває Міністерство соціальної політики, за яким закріплено 118 заходів. Відсоток виконуваності становить 59,3%: виконано 55 заходів, виконано частково – 1, виконано у звітному періоді – 15. Більшість заходів Мінсоцполітики містяться в Блоці 3 «Соціальні, економічні та інші права» (49) та Блоці 4 «Попередження і протидія дискримінації, гендерна рівність» (44). Ще 19 заходів за Мінсоцполітики містяться в Блоці 5 «Нові виклики».

Міністерство охорони здоров’я є відповідальним за виконання 65 заходів, абсолютна більшість з яких – 51, - припадає на Блок 3 «Соціальні, економічні та інші права». Із загальної кількості заходів МОЗом виконано 24, виконано у звітному періоді – 3, відсоток виконання – 41,5%.

У той же час МОЗ є лідером за кількістю заходів, по яких не було надано інформацію про стан виконання – 12, що становить 18,4% від усіх заходів Міністерства охорони здоров’я України.

За Міністерством освіти та науки в плані закріплено 63 заходи, половина з яких (34) у Блоці 3 «Соціальні, економічні та інші права». Ще по 12 заходів МОНу містяться в Блоці 4 «Попередження і протидія дискримінації, гендерна рівність» та Блоці 5 «Нові виклики».

МОН виконало 22 заходи, ще по 6 поінформовано про виконання у звітному періоді.

Міністерство внутрішніх справ відповідає за виконання 59 заходів, з яких виконаними є 24, а ще по 14 заходах поінформовано про виконання у звітному періоді. Таким чином показник виконуваності МВС становить 64,4%.

Більшість заходів Міністерства внутрішніх справ припадає на Блок 1 «Особисті (громадянські) права» (28) та Блок 4 «Попередження і протидія дискримінації, гендерна рівність» (20).

Додатково до МВС ще 26 заходів закріплені безпосередньо за Державною міграційною службою. Усі заходи ДМС містяться в Блоці 5 «Нові виклики», що обумовлено наявністю у вказаному блоці розділу «Забезпечення прав біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні».

Наразі Державна міграційна служба зазначає про виконання 10 заходів, ще стосовно 15 повідомляється про те, що їхнє виконання триває.

Виконавцем ще 4 заходів є Державна служба України з надзвичайних ситуацій. На сьогодні 2 заходи ДСНС зазначаються виконаними, ще по 2 виконання триває.

Складним є виконання заходів, де відповідальним виконавцем визначено безпосередньо Кабінет Міністрів України.

За Урядом закріплено 28 заходів, виконаними з яких є 10. Водночас щодо 5 заходів інформацію не надано. Складність полягає в тому, що Кабінет Міністрів України самостійно не може інформувати Міністерство юстиції про виконання заходів, тому доводиться знаходити відомості про вжиті заході самостійно.

Слід наголосити на значній кількості заходів, показник яких «Виконання триває». Такий індикатор мають 244 заходи, що становить 41% від загальної кількості. Значна частина заходів, виконання яких триває, мають пропущені строки виконання.

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОНАННЯ

Стан виконання заходів потребує коментарів та роз’яснень, оскільки через низку факторів формальна статистика повноцінно не відображає ситуацію з виконанням Національної стратегії та плану дій.

Формальність, застарілість та нечіткість індикаторівЗначна частина заходів плану передбачають індикаторами виконання дій,

які на сьогодні втратили свою актуальність, зокрема внесення змін до конкретного нормативно-правового акту, який вже скасований або замість нього ухвалено новий.

До прикладу, спрощення перетину лінії зіткнення в Донецькій та Луганській області передбачає внесення змін до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Натомість протягом останніх років було ухвалено низку нормативно-правових актів, які змінили порядок перетину. Внесення змін до Тимчасового порядку надалі не вбачається за доцільне.

Складність викликає такий індикатор, як «законопроект внесено на розгляд Кабінету Міністрів України». Як свідчить моніторинг, чимало заходів із подібним індикатором визначаються виконаними у разі реєстрації відповідного законопроекту у парламенті народними депутатами. Проте формальної дії, яка зазначена в плану дій, не вчиняється.

Наприклад, такою є ситуація із проектом закону про ратифікацію Стамбульської конвенції. Планом заходів безпосередньо не передбачається ратифікація, захід вважається виконаним тоді, коли на розгляд Кабінету Міністрів буде внесений відповідний законопроект.

Формальним показником, який об’єктивно не відображає досягнення цілей Національної стратегії, є внесення проекту нормативно-правового акта на розгляд Уряд. Варто зазначити, що внесення проекту не обов’язково дорівнює його прийняттю. У зв’язку з цим захід вважається виконаним з моменту подання проекту, який може тривалий час перебувати на розгляді або взагалі бути відхиленим. Проте дії, визначені в індикаторі, відповідальним виконавцем були виконані.

Частина індикаторів, які не передбачають чітких показників, складно піддаються вимірювання на предмет їхнього досягнення. Як правило такі індикатори містять формулювання «підвищено», «покращено», «збільшено», «визначено» тощо. До прикладу, індикатором одного із заходів є «підвищено рівень обізнаності громадян України щодо культурних надбань національних меншин», вимірюваність якого є доволі сумнівною.

Наслідком нечіткості та формальності індикаторів є широка можливість для відповідального виконавця самостійно визначити чи виконано той чи інший захід. Водночас, може мати місце протилежна ситуація, за якої фактично досягнуто мету, визначену Національною стратегією, без формального виконання заходу згідно з планом дій.

Зміна системи центральних органів виконавчої владиПісля затвердження плану дій в листопаді 2015 року система центральних

органів виконавчої влади зазнала змін, які однак не були відображені в переліку виконавців. Створювались нові міністерства та відомства, до повноважень яких відносились питання, закріплені в плані дій за іншими органами, або реорганізовувались чинні виконавці.

Так, зокрема, було створено Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (МТОТ) шляхом злиття Державного агентства з питань відновлення Донбасу і Державної служби з питань Автономної Республіки Крим та Севастополя.

На основі Державної служби у справах ветеранів (раніше - Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції) було створено Міністерство у справах ветеранів (Мінветеранів).

МТОТ та Мінветеранів були об’єднані в Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Створено та розпочало роботу Державне бюро розслідувань.На базі Міністерства культури, Міністерства інформаційної політики та

Міністерства молоді та спорту було сформовано Міністерство культури, молоді та спорту України.

Державну фіскальну службу було розділено на митну та податкову.Ліквідовано Державну пенітенціарну службу України.Державне агентство з питань електронного урядування було перетворено

на Міністерство цифрової трансформації України.Оскільки в плані дій органи, які є виконавцями, зазначаються під

власними назвами, зміна назви органу тягне за собою проблеми при визначенні в подальшому відповідального виконавця.

Перерозподіл повноважень між виконавцями заходівРеформа системи центральних органів виконавчої влади, окрім зміни назв

міністерств та відомств, спричинила перерозподіл повноважень між ними. Частина питань, які належали до компетенції одних виконавців у 2015 році, на сьогодні передані іншим.

Наприклад, основним виконавцем заходів, пов’язаних із забезпеченням прав внутрішньо переміщених осіб та ветеранів, є Міністерство соціальної політики, тоді як профільне Міністерство відсутнє в переліку виконавців.

Унаслідок цього необхідність виконання пунктів плану дій суперечить положенням Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», зокрема частині першій статті 6, згідно з якою міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах.

Мають місце випадки, коли відповідальні виконавці звітують про неможливість виконання того чи іншого заходу з огляду на позбавлення їх повноважень у відповідній сфері.

Більш детально проблеми будуть розглянути далі у тематичних блоках.

ОГЛЯД БЛОКУ 1 «ОСОБИСТІ (ГРОМАДЯНСЬКІ) ПРАВА»

Блок 1 плану заходів має назву «Особисті (громадянські) права» та присвячений проблемам забезпечення належних гарантій захисту права на життя, наявності правових засобів захисту і механізмів ефективного розслідування порушень права на життя, протидію катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, створенню ефективної системи захисту права на свободу та особисту недоторканність, ефективному розслідуванню злочинів насильницького зникнення, забезпеченню права на незалежний та справедливий суд у розумний строк, створенню доступної та ефективної системи судочинства, що відповідатиме європейським цінностям та стандартам захисту прав людини, забезпеченню встановлених стандартів захисту права на приватність.

Основними виконавцями більшості заходів блоку є Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров’я, Державна пенітенціарна служба тощо.

Блок містить 34 пункти, якими передбачено виконання 154 заходів. На сьогодні 51 захід має статус «Виконано», 13 – «Виконано у звітному періоді», 3 – «Виконано частково», виконання ще 78 заходів триває. Повну статистику виконання наведено в додатку.

Як уже зазначалось, на підсумкові річні показники виконання заходів блоку вплинуло завершення каденції Верховної Ради України VIII скликання, яке відповідно до положень парламентського регламенту потягнуло за собою відкликання законопроектів, не прийнятих у першому читанні. Так само проекти актів Уряду були повернуті головним розробникам у зв’язку зі складанням повноважень Кабінету Міністрів України наприкінці серпня 2019 року.

Наприклад, така ситуація склалася із розробленням законопроекту про створення компенсаційних механізмів для потерпілих осіб щодо відшкодування шкоди за тривале та неефективне розслідування випадків смерті. Станом на сьогодні виконання відповідного заходу триває оскільки розроблений Міністерством юстиції проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення порядку відшкодування шкоди, завданої громадянинові правоохоронними органами або судом відповідно до практики Європейського суду з прав людини» (реєстр. № 9044 від 05.09.2018.) вважається відкликаним.

Заходи, де індикатором виконання є «законопроект внесено на розгляд Кабінету Міністрів України», відповідальні виконавці визначали такими, що виконані, у разі реєстрації законопроекту в парламенті.

Прикладом є захід, яким передбачено розроблення на основі результатів аналізу законопроекту щодо внесення змін до Кримінального кодексу України та, в разі потреби, до інших нормативно-правових актів та подання до Верховної Ради України з метою гармонізації з нормами міжнародного

гуманітарного права (зокрема щодо визначення воєнних злочинів). Зазначений захід на даний момент зазначений як виконаний, адже Міністерством юстиції розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права» та внесено його на розгляд Кабінету Міністрів. 18 грудня 2018 року проект закону був схвалений на засіданні Уряду та внесений на розгляд Верховної Ради України (реєстр. № 9438 від 20 грудня 2018 року). 29 серпня 2019 року проект Закону перереєстровано у Верховній Раді України IX скликання за № 0892. Отже, формально зазначений захід є виконаним.

Ще однією проблемою для ефективного та реального виконання заходів є формальне визначення індикаторів, які насправді не показують реального виконання заходу.

Одним із заходів блоку передбачається встановлення в кожній установі виконання покарань та установі попереднього ув’язнення скриньки для кореспонденції, доступ до якої матиме лише суб’єкт, відповідальний за збирання кореспонденції; унеможливлення доступу до скриньок та кореспонденції, яка міститься в них, адміністрації установ виконання покарань та установ попереднього ув’язнення. Індикатором виконання зазначеного заходу визначено те, що у кожній установі виконання покарань та установі попереднього ув’язнення встановлено спеціальні скриньки для кореспонденції. Саме тому виконавцем зазначеного заходу, Державною пенітенціарною службою, зазначений захід виконано, а саме у кожній установі виконання покарань та слідчому ізоляторі встановлено спеціальні скриньки для кореспонденції.

Деякі заходи на даний момент втратили свою актуальність і подальше їх виконання по суті уже не буде виправданим і навіть можливим, тому статус їх виконання визначається «Виконано частково» або «Виконання неактуальне».

Наприклад, така ситуація склалася із заходами щодо:- розроблення законопроекту про внесення змін до Кримінального

процесуального кодексу України щодо початку досудового розслідування та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі рішення Європейського суду з прав людини, у якому констатовано порушення процесуальних аспектів статей 2 чи 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з проведенням неефективного розслідування випадків смерті чи катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання.

Міністерством юстиції надано достатню аргументацію того, що не дивлячись на розроблення Мін’юстом відповідного законопроекту, захід втратив свою актуальність. Наразі відсутня необхідність законодавчого регулювання цього питання, оскільки це несе додаткове навантаження на законодавство і є таким, що фактично виконується органами досудового розслідування.

- розроблення законопроекту щодо скасування всіх мораторіїв на реалізацію державного майна. Відповідальним виконавцем, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, зазначається, що такі мораторії чи заборони було введено законодавством України для недопущення руйнування державних підприємств, запобігання зловживанням під час відчуження та захисту інтересів держави і тому виконання зазначеного заходу є неактуальним, тим більше, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення державної політики у вугільній галузі» 19 січня 2019 року передбачено внесення зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» щодо продовження дії мораторію до 01 січня 2022 року.

Складніша ситуація із заходами, в яких змінився статус відповідальних за їх виконання виконавців, зокрема, якщо відповідального виконавця ліквідовано або реорганізовано і через цю формальну підставу актуальна інформація по виконанню зазначеного заходу не надходить. У стані виконання зазначається «Виконання триває» та остання отримана інформація від органу, який ліквідовано або реорганізовано.

Зокрема, така ситуація відбулася із частиною заходів, відповідальним виконавцем яких визначено Державну пенітенціарну службу, яка, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції», була ліквідована.

Наприклад, у заході щодо розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув’язнення» та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо закріплення гарантій надання засудженим та особам, взятим під варту, можливості безоплатно та конфіденційно телефонувати до органів державної влади та державних установ у графі «Стан виконання» досі є інформація щодо того, що Державною пенітенціарною службою України розроблено та надіслано на розгляд Міністерства юстиції України проект Закону України «Про внесення змін до статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо забезпечення права засуджених на безоплатне та конфіденційне здійснення телефонних дзвінків до органів державної влади, а також збільшення кількості побачень)» та після погодження проект Закону відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України буде подано на розгляд Уряду.

Варто звернути увагу на те, що по причині ліквідації або реорганізації відповідних органів державної влади деякі заходи у наведеному в плані формулюванні неможливо виконати.

У блоці є захід, яким передбачено створення окремого розділу на офіційному веб-сайті Державної пенітенціарної служби з наданням вільного доступу до всієї інформації (документів, у яких вона міститься) щодо виконання рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання

катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню та рішень Європейського суду з прав людини, зокрема подань Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, а також відповідей щодо вжитих ДПтС України та її установами заходів до створення спеціального ресурсу Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Відповідальним виконавцем заходу визначено Державну пенітенціарну службу. Проте, як уже зазначалось, відповідний орган було ліквідовано і на даний момент захід не виконується.

Формальною причиною невиконання заходів виконавцями також є закінчення строку їх виконання у 2016-2017 роках, що є «підставою» для відповідальних виконавців не оновлювати інформацію про стан виконання заходу навіть по тих заходах, які є фактично невиконаними.

Наприклад, така ситуація склалась із заходом щодо розроблення і затвердження стратегії та плану дій щодо поступової демілітаризації Державної кримінально-виконавчої служби, її безпосереднього підпорядкування Мін’юсту та впровадження методів динамічної безпеки в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань, які гарантуватимуть недопущення подальшого зниження існуючого рівня привабливості та престижності роботи в Державній кримінально-виконавчій службі та сприятиме їх підвищенню, строк виконання якого був у III кварталі 2017 року. На сьогоднішній день захід перебуває у статусі «Виконання триває», проте інформація по ньому не оновлюється.

Частина заходів належним чином не виконуються через неналежне визначення відповідального виконавця. У заході, яким передбачено розроблення програми навчання щодо міжнародних стандартів ефективності розслідувань неналежного поводження в місцях несвободи для створюваного Державного бюро розслідувань, а також проведення навчання усіх слідчих Державного бюро розслідувань, які займатимуться розслідуванням фактів неналежного поводження відповідно до програми, відповідальними виконавцями визначені Міністерство юстиції, Міністерство освіти і науки та Міністерство внутрішніх справ. Проте, відповідно до положень пунктів 7, 12 частини першої статті 6 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», розробка і затвердження методик розслідування окремих видів злочинів, а також забезпечення роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Державного бюро розслідувань, віднесено до повноважень безпосередньо Державного бюро розслідування, а отже виконання відповідного заходу має здійснюватися ДБР. Однак Державне бюро розслідування не включене до переліку виконавців у плані дій, тому на даний момент зазначений захід не може бути виконаним.

Схожа ситуація із заходом стосовно розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо посилення інституційної спроможності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з

питань реагування на порушення прав людини, виявлені Європейським судом з прав людини у справах з усталеною негативною практикою, де відповідальними виконавцями визначені Верховний суд України (за згодою), Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (за згодою), Вищий адміністративний суд (за згодою), Мін’юст, Мінфін, Держказначейство, хоча зазначений захід знаходиться поза межами компетенції Державної казначейської служби України. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 157 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено питання посилення інституційної спроможності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з питань реагування на порушення прав людини, виявлені Європейським судом з прав людини у справах з усталеною негативною практикою.

ОГЛЯД БЛОКУ 2 «ПОЛІТИЧНІ ПРАВА»

Другий блок плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року присвячений дотриманню політичних прав людини в Україні.

Блок (пункти 35-48) містить 14 пунктів, якими передбачено виконання 36 заходів. На сьогодні 8 заходів мають статус «Виконано», виконання ще 15 заходів триває. Повну статистику виконання наведено в додатку.

Перший підблок стосується забезпечення свободи думки і слова, вираження поглядів і переконань, доступу до інформації та вільного розвитку особистості. У підблоці згруповано заходи, головними виконавцями яких є Міністерство інформаційної політики України та Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Зазначені вище органи державної влади у своїх звітах повідомляють, що визначені за ними заходи є помилковими та не належать до кола їх компетенції. Наприклад, стосовно заходу із розроблення законопроектів щодо скасування дозвільного порядку (державної реєстрації) створення друкованих засобів масової інформації Держкомтелерадіо зазначає про те, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику з питань державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності, є Міністерство юстиції. У зв’язку з цим Держкомтелерадіо звернувся до Міністерства юстиції з пропозицією визначити головним виконавцем цього заходу саме Мін’юст.

Важливим питанням є здійснення заходів щодо забезпечення надання інформації особам з інвалідністю у максимально доступній для них формі, на виконання чого 03 лютого 2017 року у Верховні Раді України був зареєстрований проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушенням слуху» (реєстр. № 6031), розроблений Держкомтелерадіо та внесений до парламенту Урядом. Проте 30 серпня 2017 року законопроект № 6031 було відкликано і тому ряд заходів змінив стан виконання з «Виконано» на «Виконання триває».

Щодо ратифікації Марракеського договору, передбаченої заходами блоку, зазначається, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення доступу сліпих, осі з порушенням зору та осіб з

дислексією до творів, виданих у спеціальному форматі» від 25 жовтня 2015 року №927-VIII були внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про авторське право і суміжні права», які передбачають основні випадки вільного використання творів особами з порушенням зору, відображені в Марракеському договорі.

Оскільки ці зміни не повністю імплементували положення Марракеського договору, до розробленого Мінекономрозвитку проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав», (зареєстрований 01 лютого 2018 року у Верховній Раді України під № 7539), включено положення щодо внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права», спрямованих на повну імплементацію Марракеського договору.

Проте 07 лютого 2019 року законопроект №7539 повернуто на доопрацювання ініціатору внесення.

Чи не найпроблемнішим питанням блоку є свобода мирних зібрань. У Верховній Раді України були зареєстровані проект Закону України «Про гарантії свободи мирних зібрань» (реєстр. № 3587 від 07 грудня 2015 року) та проект Закону України «Про гарантії свободи мирних зібрань в Україні» (реєстр. № 3587-1 від 11 грудня 2015 року), якими пропонується визначити права та обов’язки організаторів та учасників мирних зібрань, повноваження та обов’язки державних органів та органів місцевого самоврядування у правовідносинах, пов'язаних з організацією та проведенням мирних зібрань, встановити чіткі і виключні підстави та способи для обмеження свободи мирних зібрань, а також врегулювати процедури моніторингу та медіації під час проведення мирних зібрань.

Законопроекти були внесено народними депутатами Верховної Ради України VIII скликання. Міністерство юстиції України здійснювало супровід зазначених проектів законів України у комітетах та на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

Зазначені проекти законів України вважаються відкликаними як такі, що внесені та не прийняті до закінчення строку повноважень Верховної ради України відповідного скликання в першому читанні.

Міністерство юстиції України є головним виконавцем відповідного заходу із розроблення законопроекту про свободу мирних зібрань. Проте звертаємо увагу на те, що вказані вище депутатські законопроекти № 3587 та № 3587-1 були подані та зареєстровані 07 та 11 грудня відповідно. Регламент Верховної Ради України передбачає, що альтернативний законопроект може бути внесений не пізніш як у 14-денний строк після дня надання народним депутатам першого законопроекту з відповідного питання. Отже, строки подання альтернативного проекту Закону були пропущені і Мін’юст наразі здійснює лише супровід зареєстрованих проектів.

Важливим моментом у виконанні заходів із удосконалення виборчого законодавства стало ухвалення парламентом Виборчого кодексу влітку 2019 року.

Однак, окрім проекту Виборчого кодексу у Верховній Раді України були зареєстровані 10 законопроектів щодо удосконалення виборчого законодавства, що вважаються відкликаними як такі, що внесені та не прийняті до закінчення строку повноважень Верховної ради України відповідного скликання в першому читанні.

Мін’юст супроводжував проекти Законів з питань удосконалення виборчого законодавства під час роботи парламенту VIII скликання.

19 грудня 2019 року Виборчий кодекс прийнято повторно з пропозиціями Президента України.

Щодо вироблення ефективного механізму взаємодії громадськості з органами державної влади та органами місцевого самоврядування Міністерством юстиції України розроблено проект Закону України «Про публічні консультації» та внесено у встановленому порядку на розгляд Уряду. 20 грудня 2017 року проект Закону було схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України. 27 грудня 2017 року проект Закону України зареєстровано у Верховній Раді України (реєстр. № 7453). Однак 18 вересня 2018 року вищезазначений проект закону повернуто на доопрацювання ініціатору внесення.

Окремо слід наголосити на тому, що ряд заходів при формуванні проекту плану дій було визначено за нерелевантним головним виконавцем, а саме Кабінетом Міністрів України. Наприклад:

- проведення тренінгів для осіб, що виконують функції медіації з організаторами та учасниками мирних зібрань;

- розроблення законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо включення до видатків державного та місцевих бюджетів фінансової підтримки громадських об’єднань та благодійних організацій;

- розроблення законопроекту про внесення змін до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо надання благодійним організаціям права на отримання підтримки за рахунок бюджетних коштів.

Про виконання таких заходів безпосередньо Уряд не надавав жодної інформації.

ОГЛЯД БЛОКУ 3 «СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ІНШІ ПРАВА»

Основною метою завдань даного блоку є забезпечення рівної можливості кожної людини задовольняти її потреби в економічній та соціальній сферах життєдіяльності.

Основними виконавцями більшості заходів блоку є Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки, Міністерство юстиції України та інші.

Блок містить 39 пунктів, які в загальному налічують 183 підпункти для виконання, з яких:

- 75 підпунктів виконано;- 21 підпункт виконано у звітному періоді;- у 64 підпунктах виконання триває;- 1 підпункт не виконано;- 18 підпунктів зі статусом « інформацію не надано»; - 2 підпункти – строк виконання не настав;- 2 підпункти – виконання не актуальне.Загалом можемо стверджувати про те, що даний блок було реалізовано на

52% (враховано співвідношення підпунктів зі статусами «Виконано» та «Виконано у звітному періоді» до загальної кількості підпунктів). Такий рівень виконання, в першу чергу, пов'язаний із застарілістю індикаторів, законодавчими змінами, реформою системи центральних органів виконавчої влади та перерозподілу повноважень між виконавцями.

Блок за своєю структурою складається із підблоків, кожен з яких спрямований на забезпечення та реалізацію прав і свобод у соціально-економічній сфері.

Підблок 1 (пункти 49–54) «Забезпечення права на працю та соціальний захист». Основним завдання даного підрозділу є створення можливостей для забезпечення достатнього життєвого рівня та належного соціального захисту громадян. Основне навантаження з виконання заходів підблоку було покладено на Міністерство соціальної політики.

Було успішно реалізовано наступні завдання:

- забезпечення розвитку, підвищення стандартів та належного інформування населення щодо надання соціальних послуг, зменшено кількість фактів порушень роботодавцями трудових прав працівників;

- створено умови для здійснення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства, що дасть змогу забезпечити права громадян у сфері праці.

Вирішено декілька питань, пов’язаних із виплатою пенсій, зокрема скасовано оподаткування пенсій, розширюється перелік країн, де можлива виплата пенсій особам, що переїхали туди на постійне місце проживання, перерахунок пенсій.

У той же час залишилось відкритим питання стосовно ратифікації Розділу III Конвенцій Міжнародної організації праці №83, № 173, № 181.

Підблок 2 (пункти 55-57) «Створення умов для свободи підприємницької діяльності», яким передбачається проведення конференцій, семінарів, круглих столів тощо про права і свободи людини. Основне навантаження було покладено на Державну регуляторну службу.

Даний розділ передбачає 3 заходи, 2 з яких було виконано, 1 залишився зі статусом «Виконання не актуальне».

Було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» було визначено як «неактуальне» у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», яким були запроваджені системні зміни у сфері ліцензування.

Заходи із забезпечення права на охорону здоров’я передбачені пунктами 58-65, головним виконавцем яких є Міністерство охорони здоров’я України. Основним завдання даного підблоку є забезпечення рівного доступу до високоякісної медичної допомоги, профілактика, раннє виявлення та ефективне лікування захворювань. Основне навантаження було покладено на Міністерство охорони здоров’я.

Реалізованим заходом є забезпечення належного рівня доступності первинної медичної допомоги, особливо в сільській місцевості, сприяння переоснащенню закладів охорони здоров’я.

У зв’язку зі складністю та масштабністю, а також специфікою заходів які передбачають постійне вдосконалення та перегляд, деякі підпункти залишаються зі статусом «Виконання триває, зокрема проведення організаційно-структурної перебудови наявної мережі закладів охорони здоров’я з урахуванням реальних потреб населення; затвердження переліку послуг, що надаються на рівні первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Також триває реалізація заходів, пов’язаних із вирішенням проблеми забезпечення захисту прав пацієнтів, та підвищенням рівня забезпечення доступу до одержання медичної допомоги вразливих верств населення

У процесі виконання перебуває захід щодо забезпечення рівного доступу до високоякісної медико-соціальної допомоги наркозалежним особам, людям, які живуть з ВІЛ, особам, хворим на туберкульоз та інші соціально небезпечні захворювання.

Невиконаним залишається захід, який передбачає запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування населення. Відповідно до пояснення Міністерства охорони здоров’я, МОЗ вважає, що питання запровадження обов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні не є актуальним до повного завершення побудови нової системи охорони здоров’я.

Щодо заходів із забезпечення права на добровільне медичне обстеження та лікування від наркоманії, в тому числі неповнолітніх осіб до 16 років, головним виконавцем інформації не надано.

Підпунктами 66-80 передбачені заходи із забезпечення прав дитини. Головними виконавцями є Міністерство освіти і науки, Міністерство соціальної політики, Міністерство юстиції України та інші міністерства.

Основним завдання даного підрозділу є створення сприятливого середовища для виховання, навчання, розвитку дитини та ефективної системи забезпечення реалізації її прав; удосконалення державного механізму забезпечення прав дитини. Варто зазначити про те, що більшість заходів у даному підблоці виконані успішно або перебувають в процесі безпосередньої реалізації.

Зокрема, виконаними зазначені завдання із:- проведення аналізу та оптимізації законодавства у сфері ефективної

охорони дитинства;- здійснення низки заходів щодо забезпечення запобігання соціальному

сирітству та інституціалізації дітей;- поліпшення умов для розвитку і виховання дітей у вразливих сім’ях

або в умовах, максимально наближених до сімейних;- упровадження послуг, що базуються на дружньому підході до дитини,

насамперед медичних, соціальних, юридичних;- здійснення заходів щодо забезпечення всім дітям рівного доступу до

необхідних їм послуг незалежно від стану здоров’я; - часткового упровадження ефективної системи правосуддя щодо

неповнолітніх з урахуванням міжнародних стандартів.У процесі виконання залишається захід щодо встановлення мінімальних

стандартів безпеки та благополуччя дитини, а також щодо подолання дитячої бездоглядності, безпритульності, бродяжництва.

Причина тривалого виконання окремих заходів зокрема пов’язана із масштабним та довгостроковим формулюванням цілі, котра потребує

постійного вдосконалення. Тому фактично дані заходи у своїй більшості завжди будуть оцінюватися критерієм «виконання триває».

Підблок «Забезпечення права на освіту» (підпункти 81–83), основним завдання якого є забезпечення гарантованого доступу до якісної і конкурентної освіти, створення ефективної системи забезпечення всебічного розвитку людини відповідно до її індивідуальних здібностей та потреб. Головним виконавцем заходів визначено Міністерство освіти і науки.

Більшість заходів полягають у масштабному та довгостроковому формулюванні цілей, які потребують постійного вдосконалення, а тому перебувають у процесі реалізації. Зокрема:

- забезпечення відповідності мережі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів потребам територіальних громад;

- забезпечення рівності у реалізації права на освіту без будь-яких привілеїв чи обмежень за ознаками етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками;

- упровадження інклюзивного навчання для можливості реалізації людьми з інвалідністю права на освіту.

Підвищення рівня обізнаності у сфері прав людини передбачене підпунктами 84-87, метою яких є забезпечення кожному можливості доступу до інформації та одержання знань про права, свободи та обов’язки людини і громадянина, механізм реалізації та захисту таких прав і свобод. Основне навантаження було покладено на Міністерство освіти і науки та Міністерство юстиції України.

Передбачається розроблення у співпраці з міжнародними організаціями, в тому числі неурядовими, та затвердження загальнодержавної програми з освіти у сфері прав людини, що містить чітку систему моніторингу та оцінки її виконання. Також декілька підпунктів перебувають на стадії виконання.

Активно відбувається включення до навчальних програм загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів теми з міжнародних стандартів у сфері прав людини. Зокрема Міністерством юстиції України разом із іншими центральними органами виконавчої влади було запроваджено регулярне та системне проведення інформаційно-просвітницької роботи в суспільстві, у тому числі з використанням альтернативних засобів спілкування та спрощеної мови, для поширення знань про права і свободи людини.

ОГЛЯД БЛОКУ 4 «ПОПЕРЕДЖЕННЯ І ПРОТИДІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ, ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ»

Блок присвячений проблематиці подолання дискримінаційних практик стосовно представників низки вразливих груп, зокрема осіб з інвалідністю, сексуальних менших, ВІЛ-інфікованих, національних меншин тощо, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також протидії гендерному насильству та торгівлі людьми.

Основним виконавцями більшості заходів блоку є Міністерство соціальної політики, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я та Міністерство культури.

Блок містить 29 пунктів, якими передбачено виконання 118 заходів. На сьогодні 37 із них мають статус «Виконано», виконання ще 47 триває.

Варто відмітити, зокрема, переведення у статус виконаних заходів, пов’язаних зі створенням Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті, а також затвердженням типових положень про денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, та спеціалізовану службу первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Крім того, внаслідок затвердження вказаних типових положень втратив актуальність захід, яким передбачається проведення аналізу можливостей виділення приміщень реформованих закладів охорони здоров’я для утворення центрів надання допомоги постраждалим від гендерного насильства, у тому числі домашнього насильства та торгівлі людьми.

На підсумкові річні показники виконання заходів блоку вплинуло завершення каденції Верховної Ради України VIII скликання, яке потягнуло за собою відкликання низки законопроектів, зокрема:

- «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобіганню насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими

явищами («Стамбульська конвенція») (реєстр. № 0119 від 14.11.2016), розроблення якого передбачено підпунктом 2 пункту 96 плану дій;

- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткових гарантій, пов’язаних із поєднанням сімейних і трудових обов’язків» (реєстр. № 9045 від 05.09.2018), розроблення якого передбачено підпунктом 1 пункту 99 плану дій;

- «Про внесення змін до деяких законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів» (реєстр. № 5547 від 16.12.2016), розроблення якого передбачено підпунктом 1 пункту 107 плану дій;

- «Про статус кримськотатарського народу» (реєстр. № 6315 від 07.04.2017), розроблення якого передбачено підпунктом 10 пункту 112.

Значною проблемою є закріплення відповідальності за виконання заходів, передбачених планом дій, за Кабінетом Міністрів України, який фактично не може виступати виконавцем. Так із 118 заходів виконання 7 має здійснюватися безпосередньо Урядом, зокрема створення центрів соціально-психологічної допомоги в усіх регіонах України, а також розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про легалізацію зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих та одностатевих пар з урахуванням майнових і немайнових прав, зокрема володіння та наслідування майна, утримання одного партнера іншим в разі непрацездатності, конституційного права не свідчити проти свого партнера.

Однією з перешкод для ефективного виконання заходів є визначення відповідальними виконавцями статусу виконання без взяття до уваги відповідних індикаторів, встановлених планом дій та Національною стратегією. Наприклад:

- індикатор «кількість жінок, підготовлених у школах лідерства» щодо заходу з організації роботи шкіл лідерства для жінок, шкіл підготовки кандидатів у депутати місцевих рад, проведення просвітницької роботи;

- індикатор «сума коштів державного бюджету / сума коштів місцевих бюджетів / кількість організацій, залучених до надання послуг, у розрізі регіонів / кількість інформаціно-роз’яснювальних заходів щодо застосування механізму державного соціального замовлення послуг неурядових організацій» щодо заходу з відпрацювання та застосовування механізму державного соціального замовлення послуг неурядових організацій, які працюють у сфері протидії домашньому насильству (надають послуги потерпілим від домашнього насильства, проводять корекційну роботу з особами, які вчиняють домашнє насильство);

- індикатор «кількість новопризначених фахівців, що проходять навчання / кількість фахівців, які підвищили кваліфікацію / включено

навчальний курс з протидії домашньому насильству до обов’язкової частини навчальних планів навчальних закладів / включено навчальний курс з протидії домашньому насильству до програм первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації / кількість осіб, які проходять навчання з питань протидії домашньому насильству поза межами навчальних закладів» щодо заходу із проведення систематичного навчання фахівців уповноважених органів (суб’єктів міжвідомчої взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії домашньому насильству) з питань запобігання та протидії домашньому насильству;

- індикатор «кількість осіб, які пройшли відповідне навчання» щодо заходу із проведення навчання працівників підрозділів боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, збереження професійного ядра служби.

Деякі із визначених планом дій індикаторів виконання не можуть продемонструвати реальний стан виконання відповідного заходу. Наприклад, індикатор «підвищено рівень правової обізнаності населення щодо гендерної рівності, інформування про вимоги гендерного законодавства, подолання гендерних стереотипів» щодо заходу із включення компонента, спрямованого на поширення гендерних знань та подолання гендерних стереотипів, у систему освіти.

ОГЛЯД БЛОКУ 5 «НОВІ ВИКЛИКИ»

Блок 5 плану дій має назву «Нові виклики» та присвячений проблемам, з якими Україна стикнулась останніми роками внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації частини території, внутрішнього переміщення населення та масової міграції в регіоні.

Основними виконавцями більшості заходів блоку є Міністерство соціальної політики, Міністерство внутрішніх справ та Державна міграційна служба, Міністерство юстиції, Міністерство освіти і науки України, Служба безпеки України та Антитерористичний центр при СБУ, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (нині – Міністерство розвитку громад та територій) тощо.

Блок містить 19 пунктів, якими передбачено виконання 101 заходу. На сьогодні 45 заходів мають статус «Виконано», виконання ще 40 заходів триває. Повну статистику виконання наведено в додатку.

Попри те, що індикаторами досягнення деяких заходів є подання проекту закону на розгляд Уряду, відповідальні виконавці визначали захід таким, що виконаний, або виконання якого триває, у разі реєстрації законопроекту в парламенті, в тому числі й народними депутатами.

Наприклад, така ситуація склалась із заходом щодо розробки законопроекту про альтернативну (невійськову) службу. Виконання заходу триває оскільки у Верховній Раді народним депутатом було зареєстровано проект нової редакції Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», який на сьогодні вже є знятим з розгляду.

Так само мають місце проблеми із виконанням заходів щодо визначення статусу осіб без громадянства. Зареєстрований народними депутатами проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» на сьогодні знятий з розгляду. Саме

посиланням на цей законопроект обґрунтовувалось виконання відповідних заходів.

Складніше із заходами, відповідальним виконавцем яких визначено орган, не наділений відповідними повноваженнями та компетенцією. Зокрема це стосується розробки законопроекту про статус цивільних полонених осіб, здійснити яку має Міністерство оборони України. Вказане міністерство регулярно інформує про те, що виконання заходу неможливо з огляду на відсутність в законодавстві терміну «цивільні полонені», а також те, що питання захисту прав вказаної категорії осіб не належить до повноважень Міноборони. Натомість, іншими центральним органами виконавчої влади та народними депутатами було розроблено кілька законопроектів з цього питання, зокрема проект Закону України «Про правовий статус і соціальний захист осіб, незаконно позбавлених волі Російською Федерацією, окупаційною адміністрацією Російської Федерації або збройними формуваннями Російської Федерації» авторства Міністерства соціальної політики України.

Варто зазначити, що вказаний захід системно пов’язаний із розробленням критеріїв визнання громадян України незаконно ув’язненими на території Російської Федерації, відповідальним за який є Міністерство закордонних справ. Напрацьовані проекти законів можуть комплексно вирішити питання щодо статусу всіх громадян України, незаконно позбавлених волі на тимчасово окупованих територіях та в Російській Федерації.

Значною проблемою для виконання заходів блоку, які зокрема стосуються дотримання прав ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованої території, є відсутність серед відповідальних виконавців профільного Міністерства з питань у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, створення якого було передбачено підпунктом 1 пункту 120 плану дій. Виконано захід було ще в квітні 2016 року шляхом створення Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі – МТОТ).

Положенням про МТОТ на вказане міністерство були покладені, серед іншого, завдання із участі у формуванні і реалізації державної політики щодо захисту прав і свобод осіб, які порушено внаслідок тимчасової окупації частини території України або втрати контролю над її частиною, а також сприяння реалізації прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України. З огляду на зазначене доцільним вбачалось визначити МТОТ відповідальним виконавцем заходів плану дій, які належать до його компетенції. Зокрема це пропонувалось у проекті розпорядження Уряду про внесення змін до плану дій, який був розроблений Міністерством юстиції України та кілька разів надсилався до Кабінету Міністрів України.

Значна частина заходів блоку стосуються спрощення перетину лінії зіткнення шляхом внесення змін до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської

областей (далі – Тимчасовий порядок). Виконання таких заходів покладено на Службу безпеки України або Антитерористичний центр при ній. Однак після ухвалення Урядом плану дій було прийнято Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», згідно з частиною 3 статті 12 якого порядок в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Урядом в липні 2019 року, у зв’язку з чим виконання заходів в частині внесення змін до Тимчасового порядку втратили актуальність.

Традиційно складним є виконання заходів, відповідальним виконавцем яких визначено безпосередньо Кабінет Міністрів України. Так, наприклад, відсутня інформація про розробку Тимчасового порядку реєстрації фактів настання нещасних випадків з важким або смертельним наслідком, що сталися в населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а також запровадження реєстру таких фактів.

Заходи щодо компенсації майнової шкоди, завданої внаслідок бойових дій, потребують актуалізації. На сьогодні у плані окремо передбачені заходи щодо створення робочої групи при Мінрегіоні, проведення аналізу світового досвіду та напрацювання проекту нормативно-правового акту про порядок компенсації.

Формально два із трьох перелічених заходів виконані – робоча група, утворена в Мінрегіоні ще в 2016 році, здійснила опрацювання досвіду. Однак надалі це питання перейшло до компетенції МТОТ і до сьогодні опрацьовується у цьому міністерстві. Крім того, протягом роботи Верховної Ради України VIII скликання народними депутатами було зареєстровано кілька законопроектів про механізм компенсації шкоди, завданої майну внаслідок бойових дій на території Донецької та Луганської областей.

Так само формально виконаним вважається захід із розроблення комплексної державної програми щодо підтримки внутрішньо переміщених осіб. У грудні 2015 року Урядом було затверджено Комплексну державну програму щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року. Станом на сьогодні строк дії комплексної програми закінчено.

Окремо слід зупинитися на стані виконання трьох болючих питань: механізму здійснення пенсійних та соціальних виплат на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, забезпеченні виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та скасуванні Закону України «Про створення

вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Міністерство соціальної політики визначає, що захід з розробки механізму здійснення пенсійних та соціальних виплат мешканцям тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, буде остаточно виконаний у IV кварталі 2019 року. Однак порівняння змісту заходу та обґрунтування його виконання не співпадають.

Зокрема, заходом передбачається створення процедури, за якої мешканці тимчасово окупованих територій можуть отримувати належні виплати без необхідності отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Водночас в обґрунтуванні виконання стверджується про спрощення процедури переведення виплат особам, які переїхали із Донецької та Луганської областей в інші регіони України. Таким чином спрощення стосується лише внутрішньо переміщених осіб та не зачіпає громадян, які постійно проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Фактично індикатор виконання заходу – «розроблено механізм забезпечення пенсійних та інших соціальних виплат мешканцям територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» - не досягнуто.

Щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб на місцевих виборах в приймаючих громадах, то індикатором виконання завдання є подання відповідного законопроекту на розгляд Кабінету Міністрів України. Однак на сьогодні це питання вирішується в межах опрацювання пропозицій Президента України до проекту Виборчого кодексу України, який був заветований Главою держави, серед іншого, через недосконалість процедури дотримання виборчих прав внутрішньо переміщених осіб.

19 грудня 2019 року Виборчий кодекс прийнято повторно з пропозиціями Президента України, зокрема щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб.

Необхідність скасування Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» обумовлюється наявністю в ньому норм про визнання мешканців Кримського півострову нерезидентами, що обмежує їхні економічні права. Проте до сьогодні як не скасовано закон в цілому, так і не внесені зміни в частині врегулювання нерезиденства.

Слід відзначити цьогорічне законодавче закріплення функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів війни у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». По суті це відповідає закладеному в план заходу зі створення реєстру ветеранів антитерористичної операції. Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України наразі здійснює заходи щодо створення реєстру ветеранів війни.

Прикладом заходу, виконання якого потребує уточнення, є внесення змін до Положення про інформаційно-виробничу систему інформаційного та документарного забезпечення установ та громадян України в галузі освіти (ІВС «ОСВІТА») та Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти про запровадження механізму внесення даних про дітей – шукачів притулку, які не мають документів. У той же час індикатором виконання є те, що діти біженців та мігрантів безперешкодно вступають до шкіл.

У той же час зазначені в заході акти законодавства не стосуються визначення механізму внесення даних про дітей - шукачів притулку, які не мають документів, що посвідчують особу, та можливість внесення даних довідки про звернення за захистом в Україні, про що зазначається Міністерством освіти та науки.

Значна частина заходів, які стосуються дотримання прав біженців та шукачів притулку, та відповідальним виконавцем яких є Державна міграційна служба, містять коментарі щодо неактуальності їхнього виконання або певних особливостей. Наприклад, внесення змін до законодавства щодо права особи подати заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, незалежно від мети її прибуття в Україну та легальності її перебування на території України, не вбачається ДМС доцільним оскільки Закон України «Про статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» не містить обмежень щодо подання відповідної заяви.

ДОДАТОК