Роль народного мистецтвау формуванні етнічної

ідентичності в сучасних умовах

Беззуб Юрій Віленович, викладач кафедриметодики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту післядипломної педагогічної освітиКиївського університету імені Бориса Грінченка

Роль культурної самоідентифікації в сучасних умовах

Взаємопроникнення різних культур, певна стандартизація способу життя, прогресуюча урбанізація викликають у різних народів прагнення самоствердитися у своїх специфічних культурно-психологічних цінностях

Культурна самоідентифікація найтіснішим чином пов’язана з проявом етнічної самосвідомості народів

Ця специфічна етнічна особливість відбивається, в першу чергу, в духовній культурі, в повсякденному побуті народу, в його життєвих орієнтаціях, у неповторному типі світосприймання

Різні науки намагаються пояснити причини виникнення етнічних особливостей як якоїсь «колективної» психології, що визначає поведінку, емоції й уявлення членів етносу

Вплив культурного середовища на формування етнопсихологічних властивостей народів

Як визначальний чинник формування етнопсихологічних властивостей народів етнографи виділяють вплив культурного середовища

Власне, культура починається з того, що на поведінку індивідів накладаються ті або інші обмеження, тому що цілісність культурного середовища припускає вироблення єдиних правил поведінки, загальної пам'яті, єдиної картини світу в представників конкретного етносу

У процесі історичного розвитку кожен народ створює власну однорідну систему культурних цінностей, які використовуються його членами для вираження свого світовідчування й етнічної самосвідомості.

Прикладом цього може служити народне мистецтво. У своїх різних формах воно сприяє збереженню етнічного духу, традицій, виступаючи одним із дієвих механізмів адаптації етносу до деструктивних впливів зовнішніх історичних сил

Антиподив трактуванні етнічного

духу

Народне мистецтво

Зрозуміле всім епохам і поколінням, не відзначається помітною пишнотою, але проте, на відміну від індивідуалізованого мистецтва, не вироджується й не старіє, відрізняється особливою цільністю та цілісністю сприйняття світу

Це не побут, а буття, воно не просто «виражає» світогляд, а саме є світоглядом, народним переживанням світу, в той час як сприйняття світу в «ученому» мистецтві має сильний відбиток аналітичності, сформованої культурою раціонального мислення

У ньому особливо яскраво проявляються етнічні особливості

Містить загальнолюдські й національні цінності й століттями перевірений досвід виховання

Служить одним із проявів етнокультурної свідомості особистості, чинником, що визначає коло її цінностей

Виступає як «код» культури, що робить залучення людини до своєї або іншої культури більш доступним і захоплюючим

Композиція О. Злобіна«Журналу “Народне мистецтво” – 10 років»

Взаємозв'язок між минулим і сучасним

У суспільстві постійно йде пошук шляхів відтворення культурних традицій у побуті й у народній свідомості

Традиційні форми фольклору варіюються, оновлюються, що надає фольклорним творам другого життя, тому що вони відповідають новим естетичним, етичним і моральним цінностям сучасного суспільства

Сьогодні існують різні точки зору на методи й способи збереження сільської традиції в місті. Індустріалізація й урбанізація всюди створюють нові економічні умови, в які не укладається традиційний фольклор, викликають народження нових видів побутової музики, форм їхнього виконання, соціального середовища їхнього поширення

Тому необхідно глянути на всі форми народної художньої культури як на єдину структуру, в якій усе взаємозалежно, взаємообумовлене

Трактування народного мистецтва на початку ХХ ст.

На початку ХХ ст. у теорію гуманітарної науки увійшло поняття народного мистецтва – як селянського минулого. Нове протиставлялося традиції, як чомусь ворожому

Мистецтвознавством народне мистецтво тільки починало вивчатися, тому застосовувалася методологія етнографії, для якої народне мистецтво – тільки ремесло, позбавлене образного творчого начала

Тієї ж методології дотримувалася фольклористика, що не визнає художній образ у поетичній творчості

Фактично народне мистецтво виводилося з культури сучасної

Така установка увійшла в практику – художню, в освіту, культурну політику, просвітництво, що санкціонувалося ідеологією, і на що була спрямована відомча наука

Титани в музейній справі тадослідженні народного мистецтва початку ХХ ст.

Данило Михайлович Щербаківський(1877-1927)

Микола Федотович Біляшівський(1867-1926)

М. Біляшівський і Д. Щербаківський були одними з перших дослідників, що вбачали в народних українських

декоративних виробах твори національного мистецтва і трактували народну творчість як дійсне, справжнє мистецтво.

Їхні погляди і праці прокладали нові стежки в українській науці, що лише згодом набули загального визнання

Проблеми трактування народного мистецтва

Історичні, політичні й культурні зміни в Україні, здавалося б, повинні були повернути розуміння народного мистецтва в його істинному смислі й значенні – як духовної культури народів і народностей, що населяють нашу країну. Однак усе в цій сфері почало відбуватися й продовжує відбуватися інакше

Поняття «народне мистецтво» у культурній політиці та управлінні не тільки не затвердилося, але остаточно зникло. Незважаючи на те, що народні художні промисли, звільнені від планової валової економіки, і такі, що ще не потрапили в тенета ринку, дали небувале, яскраве, дивне піднесення мистецтва

Водночас до понять «аматорська» і «народна творчість» додалося ще більш широке поняття – «масова культура», і знову в помилковому значенні народного, як підміна понять «народне мистецтво», «народна культура»

Впровадженню поняття «масова культура» у сферу народної культури, в освіту сприяло своєрідне розуміння культурології в новоспечених «університетах», «факультетах», «відділеннях» Насаджувані у вітчизняну освіту культурологічні напрямки філософсько-суспільствознавчого типу, що швидко застарівають на Заході, входять у глибокі протиріччя з вітчизняною педагогікою, де головною завжди була культура моральності

Підмінюючи поняттями «самодіяльна творчість», «масова культура» глибинний зміст поняття «народне мистецтво», як світогляд, сучасна псевдокультурологія ігнорує не тільки історію, а й життєві реалії сучасної України.

«Образчик» «масової культури»

Новий етап в історії народного мистецтва

Новий етап в історії народного мистецтва ознаменований його затребуваністю як духовної культури. Його головна функція – духовна. Відповідне й місце в сучасній культурі

Важливо розуміти й інше: носій традиції тепер не тільки селянин, мешканець села, а й художник або майстер, переважно – городянин, що вносить виправлення в теорію, яке не дозволяє народне мистецтво ототожнювати винятково тільки із селянською творчістю

Однак, це аж ніяк не означає, що народне мистецтво втратило колективне начало у творчості, розсипалося на різноманіття індивідуальностей, необмежене у сваволі кожного

Завдяки школам традиції, народне мистецтво функціонує як цілісна система, розвивається за своїми законами, відтворює свій образ світу. І це – нове, що визначилося зі змінами в житті країни, дозволило народному мистецтву стати самим собою

Індивідуальне начало, завжди важливе в динаміці розвитку, тепер набуло своєї авторської значущості та визначеності. Але саме при цьому на новий рівень актуальності висунулося й значення шкіл традицій у їхньому високому духовно-моральному потенціалі

Їх відтворює народне мистецтво в силу живої еко-етнорелігійної самосвідомості народу в цілісності художніх систем, унікальних технологій і технік

Народне мистецтво і сучасність

Народне мистецтво, ціннісно-орієнтоване енергією культурної пам’яті, з духовно-моральною силою й високою естетичною якістю, професіоналізмом здатне протистояти апофеозу ерзацу, імітації, торжеству вульгарності й посередності, видовищній порожнечі усе більше захоплюючого простору, відтискуючи все людське і духовне на ниві культури

Народне мистецтво здатне протистояти відчуженню людини від своєї історико-культурної цілісності, від рідної землі, небезпеки переродження психології творця творіння в психологію розкрадача й руйнівника. Споживання стимулює голу комерцію, а вона, у свою чергу, – споживацтво, пристрасть до помпезності, надмірностей.

Невідомий художник. Козак-бандурист. Початок XIX ст. Національний художній музей України

Народне мистецтво і сучасність

Проблема цілісності в нових умовах актуалізується в глобальному світовому контексті національних культур і загальнолюдської культури

У культурній політиці важливо виходити з розуміння народного мистецтва, як особливого типу творчості традиційної культури; творчості, що зберігає у своєму розвитку цілісність шкіл традиції й при цьому плідно взаємодіє з іншим типом творчості – індивідуальним

Таке поняття народного мистецтва має свою методологічну установку, проте залишає кожному своє, не підмінюючи, не примушуючи бути чимсь, що не відповідає природі народної творчості, не змушуючи штучно підтягувати народне мистецтво до сучасності. Залишаючись самим собою, воно, як жива традиція, не перестає бути сучасним і потрібним

Народне мистецтво і сучасність

У поняття народне мистецтво входить музично-поетична творчість і зображувально-орнаментальна, пластична творчість. Усе разом становить джерело цінностей, ідей, образів, що зрощують духовність, формують любов до рідної землі, знання її історії

Завдяки живим школам традицій народне мистецтво відтворює в культурі ті цінності, які з’єднують Людину з Богом, із суспільством

Мистецтво, будучи сутнісною характеристикою людини, формує й одухотворяє її, через мистецтво людина вносить людське в світ, воно надає їй можливість цілісного духовного самоствердження

Кожен твір мистецтва – це особлива модель світу, але не просто світу, а його людського розуміння

Через мистецтво людина пізнається й проявляється в цілісності свого буття, в органічному зв’язку зі світом й у втіленості загального в одиничному, соціального в індивідуальному, загальнолюдського в особистісному

Значення символів на писанках

Символи сонця на писанках

Сонце. Життя давніх людей було дуже складним. Важко було пережити холодну зиму, дочекатись нового врожаю. Прихід довгожданої весни сприймався як народження нового сонця, визволення небесного світила від сил темряви. Тому із символом сонця пов'язано все найкраще, що є в людському житті. Серед язичницьких богів Дажбог - сонячний бог - був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог - це світло.

Писанка з хрестом

Хрест . Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу. У християнстві хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує.

Писанка зі сваргою

Різновиди сварги та свастики на писанках

Свастика, сварга або ламаний хрест. Знак святого вогню, сонця і вічного руху. Один із найстаріших знаків узагалі. Найперші його зображення знаходять на виробах первісних мисливців, а це близько тридцяти тисяч років тому! За народними уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.

Писанка із зіркою

Різновид зірки

Ружа, рожа, розета, зірка. Символізує сонце і вранішню зорю. Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В народній символіці - незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.

Народне мистецтво і сучасність

Специфіка прояву етнічної ідентичності в сучасній культурі в значній мірі визначається характером співвідношення цінностей етнічної культури й сучасної цивілізації

Розрив традиційної й інноваційної складових сучасної культури нівелює її системоутворюючу й інтегруючу функції стосовно людської особистості. Така ситуація вимагає синтезу етнічних і сучасних інформаційних цінностей, що є найважливішою умовою цілісності, самоідентифікації людини в часі й просторі

Етнічне мистецтво, у свою чергу, має потребу в збереженні й розвитку як модель неповторності буття, що творчо представляє чуттєво-раціональне збагнення світу

Народне мистецтво і сучасність Етнічна культура вбирає в себе багато значущих істин і

змістів, що служать меті самозбереження людини й забезпечують цілісність її особистості

Однак, оскільки традиційний спосіб життя не застосується у всій повноті й первозданному вигляді щодо реальності сучасної культури, то відновлення етнічної культури повинно бути спрямоване на забезпечення, насамперед, ціннісної основи для людської ідентичності

Етнічне мистецтво й етнічна ідентичність – два взаємозалежних явища, що відбивають взаємовплив внутрішнього й зовнішнього, об’єктивного й суб’єктивного

Одним із негативних об’єктивних наслідків культурної глобалізації є тверде придушення й вихолощування національних культур, етнічного мистецтва, заміна їх на безликі вестернізовані зразки

Подібне становище може призвести до встановлення одномірного уніфікованого світу, що веде до збідніння світової цивілізації

У суб’єктивному плані ці процеси знаходять висвітлення у втраті національної самобутності, маргіналізації й деморалізації значних мас населення, позбавлення цінностей національної й культурно-релігійної ідентичності

Шляхи розвитку народної художньої культури Наукове дослідження і науково-популярне висвітлення ролі

народного мистецтва у формуванні етнонаціонального простору й етнічної ідентичності в сучасній Україні

Популяризація й підтримка самобутніх традицій Збереження промислів, фольклору, народної музики Включення етнокультурного компонента в систему освіти на всіх

її рівнях Розроблення програм збереження й розвитку народної

художньої культури, включення установ культури й освіти в реалізацію таких програм

Розширення структури установ культури й освіти, що займаються проблемами спадкоємності фольклору на рівні навчальних закладів середньої й вищої ланки

Відкриття відділень, кафедр теорії й історії народної художньої культури

Вирішення проблем, пов'язаних з відновленням наступності, зайвою модернізацією народної творчості в різних її обробках і стилізаціях, що призводять до втрати національної своєрідності

Вирішення проблеми етнохудожньої освіти й проблеми національно-етнічного відродження культури й народу

Використані джерела:1. Князєва Т.М. Роль народного мистецтва у втіленні й формуванні етнічної ідентичності в умовах глобалізації // http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdakk/2012_4/21.pdf2. Українське народне мистецтво. Автор-упорядник П. Г. Юрченко // http://ukr.sovfarfor.com/dekorativno-prikladne-mistectvo/100-ukranske-narodne-mistectvo.html3. Бариш-Тищенко І.А. Народне мистецтво як частина української національної культури // http://culturalstudies.in.ua/knigi_10_30.php4. Народне мистецтво та основні центри художніх промислів // http://alta.ucoz.ua/publ/narodne_mistectvo_ta_osnovni_centri_khudozhnikh_promisliv/1-1-0-255. Українські традиції // http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/obriadova-symvolika/315-ornament-pysanky