Upload
meryfelow
View
70
Download
10
Embed Size (px)
Citation preview
«Соціальна невпевненість дітей: шляхи подолання»
Соціально невпевнені діти — це діти, які не вміють гармонійно взаємодіяти самі з собою та з навколишнім
середовищем.
Ознаки соціальної невпевненості на рівні комунікації:
мовлення — тихе, незрозуміле, з довгими паузами, часто з повторами одного і того ж слова або ж навпаки — голосне, швидке, незв'язне;
труднощі у передачі словами свого емоційного стану;
мовчазність, небагатослівність;
небажання називати своє ім'я;
плаксивість;
нездатність встановлювати зоровий контакт зі співрозмовником: не дивиться в очі, відводить погляд;
занижена моторна активність: сидить тихо, намагається не привертати уваги;
міміка обличчя — в'яла: всміхається лише кутиками губ.
На рівні соціальних контактів:
уникає людей;
не приєднується до групи дітей, що граються;
не бажає розлучатися з батьками або іншими рідними;
виявляє небажання вийти з будинку і спілкуватися з друзями;
впадає у паніку в складних ситуаціях.
Подолати соціальну
невпевненість дошкільнят,
запобігти їй — спільне завдання
педагогів, психологів і батьків, які
передусім мають формувати у дітей
впевненість у своїх силах, позитивне
ставлення до себе і навколишнього
світу, оптимістичне світобачення.
Ігри-вправи для підвищення самооцінки і набуття соціальної впевненості
Мій безмовний товариш
Вчимося довіряти
Відгадай, про кого йдеться
Шукаємо скарб
Подарунок
Знайди собі друга
Казкова країна для друзів
Внутрішня позиція вихователя стосовно дитини:
Хотіти чути дитину.
Хотіти бути потрібним малюку, а не змушувати його діяти за вашим бажанням.
Бути готовим приймати почуття і настрій дитини, не оцінюючи і не засуджуючи.
Щиро вірити у здатність малюка самостійно приймати рішення і діяти, а не намагатися робити все за нього.
Не брати на себе відповідальність за вибір і рішення дитини.
Перебувати на відстані 40-50 см від дітей в позиції обличчям до обличчя, на рівні їхніх очей (на занятті).
Слухати малят зацікавлено, емоційно реагувати на їхні висловлювання.
Говорити з дітьми, всміхаючись, використовуючи м'які інтонації, не дуже голосно і не дуже швидко.
Соціальна впевненість чи невпевненість дитини формується у взаємодії з найближчим оточенням
тому головне, що мають пам'ятати дорослі, це те,
що кожна дитина — особистість з власним баченням світу і правом на свою думку та її втілення.