(6.08 – Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї)

Черкаський РОМЦ бібліотечної та краєзнавчої роботи

Черкаси - 2015

«Ядерна зброя: за і проти»

Ядерна зброя — зброя масового ураження вибухової дії, побудована на використанні ядерної енергії що вивільняється при ланцюговій ядерній реакції розщеплення важких ядер або термоядерній реакції синтезу легких ядер.

Потужність ядерних вибухів вимірюють у т. зв. тротиловому еквіваленті — вага тринітротолуолу (ТНТ), вибух якого призводить до вивільнення еквівалентної енергії. Навіть найменші ядерні заряди мають потужність вибуху близько 1 кілотонни (тобто тисячу тонн тротилу). Створення такого заряду зі звичайної вибухівки практично неможливо.

До ядерних боєприпасів належать оснащені ядерними зарядами бойові частини ракет, авіаційні бомби, артилерійські снаряди, ядерні фугаси. Пристрої, які використовуються для здійснення вибухового процесу і звільнення ядерної енергії, називаються ядерними зарядами.

1889 рік ознаменувався в світі науки відкриттям подружньої пари Кюрі: в урані вони виявили нову речовину, яка виділяла велику кількість енергії. У наступних роках Е. Резерфорд вивчив основні властивості атома, Е. Уолтон і його колега Д. Кокрофт першими у світі розщепили атомне ядро. Так, в 1934 році вчений Лео Силард зареєстрував патент на атомну бомбу, поклавши початок хвилі масових руйнувань у всьому світі. Причина створення атомної зброї проста: панування у світі, залякування і знищення ворогів. Під час Другої світової війни розробки і наукові дослідження велися в Німеччині, Радянському Союзі та Сполучених Штатах: три найбільші і могутні країни, що брали участь у війні, прагнули добитися перемоги будь-якою ціною. І якщо під час Другої світової війни ця зброя не стало ключовим фактором перемоги, надалі його ще не раз використовували в інших війнах.

Історія

США здійснили перший в історії ядерний вибух потужністю 20 кілотонн 16 липня 1945 року. 6 й 9 серпня 1945 року ядерні бомби були скинуті, відповідно, на японські міста Хіросіма й Нагасакі. Перше в історії випробування термоядерного пристрою було проведено 31 жовтня 1951 року на атолі Бікіні. СРСР випробував свій перший ядерний пристрій потужністю 22 кілотонни 29 серпня 1949 року на Семипалатинському полігоні. Випробування першої у світі термоядерної бомби — там само 12 серпня 1953 року. Росія стала єдиним міжнародно-визнаним спадкоємцем ядерного арсеналу Радянського Союзу. Великобританія зробила перший надводний ядерний вибух потужністю близько 25 кілотонн 3 жовтня 1952 року в районі островів Монте-Белло (західніше Австралії). Термоядерне випробування — 15 травня 1957 року на острові Різдва в Полінезії. Франція провела наземні випробування ядерного заряду потужністю 20 кілотонн 13 лютого 1960 року в оазисі Регган в Алжирі. Термоядерне випробування — 24 серпня 1968 року на атолі Муруроа. Китай підірвав ядерну бомбу потужністю 20 кілотонн 16 жовтня 1964 року в районі озера Лобнор. Там же ж була випробувана термоядерна бомба 17 червня 1967 року. Індія зробила перше випробування ядерного заряду потужністю 20 кілотонн 18 травня 1974 року на полігоні Покхаран у штаті Раджастхан, але офіційно не визнала себе власником ядерної зброї. Це було зроблено лише після підземних випробувань п'яти ядерних вибухових пристроїв, включаючи 32-кілотонну термоядерну бомбу, які пройшли на полігоні Покхаран 11-13 травня 1998 року. Пакистан провів підземні випробування шести ядерних зарядів 28 й 30 травня 1998 року на полігоні Чагай-Хиллз у провінції Белуджистан як симетрична відповідь на індійські ядерні випробування 1974 й 1998 років. КНДР заявила про створення ядерної зброї в середині 2005 року й провела перше підземне випробування ядерної бомби можливою потужністю близько 1 кілотонни 9 жовтня 2006 року (очевидно, вибух з неповним енерговиділенням) і друге - потужністю приблизно 12 кілотонн 25 травня 2009 року. 12 лютого 2013 року була випробувана бомба потужністю 6-7 кілотонн. Ізраїль не коментує інформацію про наявність у нього ядерної зброї, однак, по одностайній думці всіх експертів, володіє ядерними боєзарядами власної розробки з кінця 1960-х — початку 1970-х рр. Невеликий ядерний арсенал був в ПАР, але всі шість зібраних ядерних зарядів були добровільно знищені при демонтажі режиму апартеїду на початку 1990-х років. Вважається, що ПАР проводила власні або разом з Ізраїлем ядерні випробування у районі острова Буве в 1979 році. ПАР — єдина країна, що самостійно розробила ядерну зброю й при цьому добровільно від нього відмовилася. Україна, Білорусь й Казахстан, на території яких перебувала частина ядерного озброєння СРСР, після підписання в 1992 році Лісабонського протоколу були оголошені країнами, що не мають ядерної зброї, і в 1994- 1996 роках передали всі ядерні боєприпаси Російській Федерації. 1991 року після розпаду Радянського Союзу Україна була третьою країною у світі за ядерним арсеналом. Україна відмовилась від свого арсеналу, який розташовувався на її території з часів Радянського Союзу, за умов надання їй відповідних гарантій провідними ядерними державами світу. З вересня 1993 р. під час переговорів двох Президентів України і Росії була досягнута домовленість про ліквідацію всієї ядерної зброї, що розташовувалася в Україні.

6 серпня, відзначається Всесвітній день боротьби за заборону

ядерної зброї Цього дня 1945 р. американська авіація піддала атомному бомбардуванню японське місто Хіросіму. Підготовку до бойового застосування атомної бомби американці почалася влітку 1944 року. 25 липня 1945 року президент США Гаррі Трумен схвалив наказ бомбити одну з наступних цілей: Хіросіму, Кокуру, Ніїгату або Нагасакі.За годину до бомбардування 6 серпня 1945 року мережа японських радарів раннього попередження зафіксувала наближення кількох літаків, але через їх нечисленність повітряна тривога, оголошена в Хіросімі, незабаром була скасована. О 8 годині 15 хвилин з висоти 10 тисяч метрів на Хіросіму була скинута атомна бомба Little Boy (“Малюк”) з урановим зарядом, тротиловий еквівалент якого складав близько 20 тисяч тонн. Бомба вибухнула на висоті 600 метрів. Внаслідок чого миттєво загинули близько 80 тисяч осіб, пропали безвісти понад 12 тисяч осіб.У радіусі чотирьох кілометрів від епіцентра вибуху протягом багатьох годин тривали пожежі. На площі 12 квадратних кілометрів будови були повністю зруйновані, з 90 тисяч будинків знищені 62 тисячі. Наступна бомба була скинута 9 серпня. Об 11 год. 01 хв. екіпаж літака-носія скинув Fat Man (“Товстун”) з плутонієвим зарядом (тротиловий еквівалент 20 тисяч тонн) на Нагасакі. Миттєво загинули і пропали безвісти понад 73 тисячі осіб, пізніше від опромінення і поранень померли ще 35 тисяч осіб. Понад 50% постраждалих були вражені опіками, до 30% отримали ушкодження від ударної хвилі, 20% піддалися дії проникаючої радіації. Пожежі знищили велику частину будівель. Внаслідок двох бомбардувань постраждали близько 300 тисяч осіб. 6 серпня 1955 року в Хіросімі відбулася перша міжнародна конференція за заборону атомної і водневої зброї. Відтоді місто, постраждале від атомного бомбардування, стало символом боротьби проти зброї масового знищення, а День Хіросіми став відзначатися міжнародним співтовариством як Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї. У самому місті цього дня щорічно проходить церемонія пам’яті. Тут встановлений пам’ятник жертвам Хіросіми у вигляді сірого бетонного шатра. Усередині пам’ятника – вапняна плита, під нею – скринька з іменами загиблих. Щороку до цього списку додається приблизно 100 нових імен. На братській могилі накреслені слова: “Спіть спокійно, помилка не повториться”. Недалеко від пам’ятника знаходиться Меморіальний музей миру, поблизу якого висить дзвін. Напис на ньому свідчить: “Нехай кожен, хто проходить повз ударить у дзвін, щоб той завжди нагадував нам про загрозу атомної війни”.

Група країн, що володіють на сьогоднішній день ядерною зброєю, умовно називаються членами «ядерного клубу». Ось список учасників клубу: Сполучені Штати Америки; Росія; Франція; Великобританія; Індія; Китай; Північна Корея; Пакистан. Офіційно Ізраїль не є власником ядерної зброї, проте всесвітнє суспільство схиляється до думки, що в Ізраїлі є зброя власної розробки. Але, цей список не повний. Багато країн світу мали ядерні програми, відмовившись від них згодом або працюють над ними в даний час. В деякі країни таку зброю постачають інші держави, наприклад, США. Точна кількість зброї в світі не враховано, приблизно по всьому світу розосереджено 20500 ядерних боєголовок. У 1968 році був підписаний Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, а в 1986 - договір про заборону ядерних випробувань. Але не всіма країнами ці документи підписані і ратифіковані (юридично узаконені). Так що загроза миру існує. Як не дивно це звучить, але сьогодні ядерна зброя - це запорука миру, стримуючий фактор, який захищає від нападу, тому його так прагнуть отримати багато країн.

«Ядерний клуб»

У грудні 1994 р. Україна приєдналась до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як неядерна держава, а остання боєголовка була вивезена в Росію у серпні 1996 року. У рамках трьохсторонньої угоди США і Росія дали гарантії щодо територіальної цілісності і незалежності України, а також відмовитися від використання проти неї сили «у відповідності з принципами Заключного акту ОБСЄ». Добровільна відмова України від ядерної зброї трактувалася, як перша подібна акція у світовій практиці на фоні бажання інших держав отримати контроль над військовим атомом. Єдиною державою, яка відмовилась від розробок у ядерній галузі, була Південно-Африканська Республіка, яка фактично виміняла таке рішення в обмін на позиції лідерства на Африканському континенті. Але рішення ПАР не йде у порівняння з рішенням України. Тому що у ПАР ядерної зброї не було.

Україна і ядерна зброя

Наслідки ядерних вибухів, як для окремої країни, так і для всієї планети катастрофічні. Адже навіть на сьогоднішній день можливості захисту від них надто обмежені, а тих, хто опиниться в епіцентрі вибуху взагалі неможливо врятувати. Радіація завдасть непоправної шкоди, як природі, так і життєдіяльності і здоров'ю людей. Все це може призвести до пожеж і епідемій, голоду і мародерства... Підвищені дози радіації призводять до зростання ракових захворювань у людей, патологій у новонароджених, генетичних мутацій. А в результаті великомасштабної ядерної війни відбудеться кліматична катастрофа, і складно навіть уявити, що-де на Землі вціліє хоч якесь людське співтовариство. Заборону ядерної зброї підтримують 159 країн, але ядерні країни їхньої думки не поділяють. Австрія закликала заборонити ядерну зброю, оскільки її застосування тягне за собою катастрофічні гуманітарні наслідки. Про це заявив глава МЗС Австрії Себастьян Курц під час виступу на конференції Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), зазначивши, що цю ініціативу підтримують 159 держав. «Єдиний спосіб гарантувати, що ядерна зброя ніколи не буде використовуватися знову - це її повна ліквідація. Всі держави несуть відповідальність за запобігання використання ядерної зброї», - сказав він у зверненні до 191-ї країни-учасниці Договору. Тим часом, хоча ініціативу підтримують дипломати 159 держав-членів ДНЯЗ, вона практично не має підтримки серед ядерних держав і членів Радбезу, які мають право вето, - США, Британії, Франції, Росії та Китаю.Держави, які, ймовірно, мають ядерну зброю - Ізраїль, Пакистан, Індія і КНДР - також не входять до числа прихильників ініціативи.

Наслідки ядерних вибухів