Інфекційні

хвороби

Інфекційні хвороби –

це розлади здоров’я людей.

Спричиняються

• Живими збудниками (вірусами,

бактеріями, найпростішими,

грибками, гельмінтами,

кліщами)

• Продуктами

життєдіяльності збудників

(токсинами)

• Патогенними білками (пріонами)

Передаються від заражених людей здоровим і супроводжуються

масовим поширенням.

ВІРУСИ

Носії доклітинної форми життя,

розмножуються лише тоді, коли

проникають у клітини чужого

організму й живуть за їхній рахунок

Викликають захворювання:

грип

паротит

герпес

віспу

сказ

кір

СНІД

Різноманітність вірусів

під мікроскопом

Вірус віспи Вірус сказу

Вірус поліомієліту

Вірус паротиту

Вірус гепатиту Вірус грипу

Вірусні хвороби людей

Кір

Поліомієліт

Гепатит

Аденовірусна інфекція

Паротит

Герпес

БАКТЕРІЇ Це клітинні доядерні організми різної форми.

В організмі людини їх налічується приблизно

100000 млрд.

Розрізняють

безпечні (корисні для травлення)

небезпечні – хвороботворні

(виділяють токсини)

Викликають захворювання:

ангіну , туберкульоз, холеру, чуму,

кашлюк, ботулізм, сальмонельоз,

черевний тиф, пневмонію

НАЙПРОСТІШІ Це мікроскопічні одноклітинні

тварини, які можуть викликати

небезпечні хвороби людини:

амебіаз (дизентерійна амеба),

балантідіоз (інфузорія балантідія),

малярію (малярійний плазмодій).

Щороку від 1,5-3 млн. людей

вмирає від малярії, це в 15 разів

більше ніж від СНІДу.

ГРИБКИ

Спори епідермофітії

Деякі види грибів (грибки) можуть

рости на тілі людини й викликати

інфекційні захворювання.

Епідермофітія – захворювання,

яке викликається грибком, що

росте між пальцями ніг, місце

зараження басейн, сауна, лазня.

Для лікування необхідно тримати

уражені місця в сухості й

використовувати протигрибкові

засоби.

ГЕЛЬМІНТИ Гельмінтози – це захворювання, які

викликаються паразитичними червами

та їх личинками.

Гельмінти здійснюють патогенний

вплив на організм людини, який

виявляється в алергічній, токсичній,

механічній дії й поглинанні харчових

речовин.

УМОВИ РОЗВИТКУ

ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ

• Джерело інфекції

• Механізм передачі інфекції

• Сприйнятливість до інфекційного

захворювання

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

Групи захворювань Найменування

захворювань

Шляхи передачі

інфекції

Інфекції дихальних

шляхів

Грип, ГРЗ, дифтерія, кір,

кашлюк, туберкульоз,

ангіна, натуральна віспа

Повітряно-крапельний

Кишкові інфекції Дизентерія, черевний

тиф, холера, інфекційний

гепатит, поліомієліт,

сальмонельоз, лямбліоз,

токсоплазмоз

Через продукти

споживання, воду, ґрунт,

брудні руки, предмети

побуту, мух

Кров'яні інфекції

(трансмісівні)

Малярія, сипний тиф,

кліщовий енцефаліт,

чума, туляремія,

лейшманіоз

Через укуси кровосисних

перенощиків – комарів,

кліщів, блох, вошей,

москітів

Інфекції зовнішніх

покривів

Правець, короста,

сибірська виразка, сказ,

герпес

Переважно контактний

Переносники інфекції

СТАДІЇ РОЗВИТКУ ІНФЕКЦІЙНОГО

ЗАХВОРЮВАННЯ

Інкубацій-ний період

• час з моменту зараження до початку клінічних прояв хвороби

Продромаль-ний період

• прояв перших клінічних симптомів: слабкості, швидкої втомлюваності, відсутності апетиту та інших

Період гострих проявів

захворювання

• підвищення температури, висипання, ураження

Період одужання

• зникнення типових симптомів

МАСШТАБИ ПОШИРЕННЯ

ІНФЕКЦІЙНИХ

ЗАХВОРОВАНЬ

ЕПІДЕМІЯ – масове поширення якої-

небудь інфекційної хвороби.

ПАНДЕМІЯ – найвищій ступінь розвитку

епідемії, що поширилася на більшість

населення однієї чи кількох країн.

НАСЛІДКИ ПОШИРЕННЯ

ЕПІДЕМІЙ

БУБОННА ЧУМА

1347-1350 рр.

Європа, загинуло 25 млн. людей.

1896-1907 рр.

Індія, вмерло

3 млн. людей.

1899 р. Загинуло 10 млн. людей.

ГРИП

1918-1919 рр.

від “іспанки” померло 50 млн. людей або

2,7 % населення Землі.

1957 р. “азіатський” грип 2 млн. людей.

2003 р.

“пташиний” грип (А/H5N1)

262 людини.

2009 р.

“свинячий” грип

(А/H1N1)

4999 людей.

ХОЛЕРА

1817-1926 рр. померло

2 млн. людей.

2010 р.

на Гаїті померло

1523 чоловіки.

В Україні в 1993 році

зареєстрована епідемія

туберкульозу.

Згідно даним Інституту

економіки Національної

Академії Наук, зараз кількість

хворих на туберкульоз складає

1,4 % населення України.

ТУБЕРКУЛЬОЗ – НЕБЕЗПЕЧНЕ

ЗАХВОРОВАННЯ

Збудник – мікобактерія туберкульозу (паличка Коха).

Симптоми туберкульозу: • Кашель більше двох тижнів;

• Домішки крові в мокротинні;

• Підвищена температура тіла;

• Біль в грудний клітині;

• Зниження апетиту й ваги;

• Загальна слабкість;

• Втомлюваність;

• Підвищена пітливість, особливо вночі.

ЕПІДЕМІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

у світі

Епідемія туберкульозу

В Україні

Захворюваність в місті Бердянську на активний

туберкульоз серед різних вікових груп

(на 100 тис. населення)

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

Дорослі

Підлітки

Діти

•Вакцінація

•Уникнення

шкідливих звичок

•Загартовування

•Збалансоване

харчування

•Санітарно –

просвітня робота

•Введення в меню

вітамінів

•Здоровий спосіб

життя

•Дотримання

санітарно-

гігієничних умов

•Дотримання

режиму дня

•Загальне

мед.обслуговування

•Обстеження

населення

•Диспансерне

обстеження

•Підвищення

імунітету

•Озеленення міст

•Хіміопрофілактика

•Відокремлення

хворих та здорових

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ

ЗАХВОРЮВАНЬ

• Виявлення та ізоляція хворих;

• Знищення джерела інфекції;

• Профілактичне обстеження населення;

• Щеплення;

• Дотримання правил особистої гігієни;

• Санітарно-просвітницька робота;

• Відмова від шкідливих звичок, загартовування;

• Раціональне харчування;

• Вживання вітамінів, мінералів;

• Покращення житлово-побутових умов.