Upload
alex-voronkin
View
338
Download
12
Embed Size (px)
Citation preview
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ
СТУДЕНТІВ ВИШІВ УКРАЇНИ
О.С. Воронкін
26-27 листопада 2015 р.м. Київ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
[email protected]://www.tdo.at.ua https://www.facebook.com/alexey.voronkin
Інтернет - основне джерело пошуку відомостей у ХХІ ст.
Ряд дослідників пропонують досліджувати тенденції та перспективи розвитку того чи іншого процесу за допомогою аналітичних веб-інструментів.
Розглянимо динаміку уживаності термінів у російськомовних і англомовних виданнях у 1950-2008 рр.
На 1950-ті роки приходяться максимуми уживаності термінів з навчальної кінематографії та навчального кіно
На 1960-ті роки приходяться максимуми уживаності термінів з програмованого навчання, навчаючих машин, технічних засобів навчання і автоматизації навчання
На 1970-ті роки - максимуми уживаності термінів, що стосуються ЕОМ і автоматизованих класів
На 1980-ті роки - максимуми уживаності термінів з комп’ютеризації навчання, комп’ютерного навчання.
У 1990-ті роки починають широко використовуватися терміни „інформатизація освіти”, „дистанційне навчання”
у 2000-ні роки виникають і набувають широкого використання терміни „веб 2.0” і „електронне навчання”, спостерігається стійкий інтерес до дистанційного навчання і програмних систем управління навчанням.
частота пошуку терміну по відношенню до загального обсягу пошукових запитів
•стійкий інтерес до запитів, присвячених дистанційній освіті, електронному та мобільному навчанню; •збільшення уваги до системи Moodle, МООСs, навчальної аналітики та хмарних обчислень
обсяг світового ринку мобільної продукції і послуг навчання
інтенсивність використання LMS у розвинених країнах (США, Великобританія) буде зменшуватися, однак світовий ринок LMS/LCMS у цілому зростатиме
Markets and Markets (Індія) Ambient Insight
Перспективні параметри у розвитку ІКТН
Аналіз публікацій свідчить про те, що дослідники, розглядаючи перспективи розвитку ІКТН,
окреслюють їх в різних контекстах (психолого-педагогічний, програмно-апаратний,
методологічний, організаційний).
З метою окреслення перспектив розвитку ІКТН студентів вишів в період з 24 березня по 9 квітня 2015 року нами було проведено експертне опитування на основі розробленої анкети.
Пропонувалося оцінити за 5-ти бальною шкалою перспективність розвитку запропонованих параметрів.
http://tdo.at.ua/news/perspektivy/2015-03-25-121
68 параметрів, об’єднаних в 13 груп
1) форма навчання; 2) тип навчання; 3) терміни реалізації програм дистанційного навчання; 4) психолого-педагогічна концепція; 5) технології організації та систематизації контенту; 6) технології доставки контенту; 7) технології штучного інтелекту; 8) програмна підтримка навчання; 9) технічні засоби підтримки навчання; 10) технології, основані на нових фізичних методах; 11) підходи; 12) методи навчання; 13) орієнтація
Опитування проводилося за допомогою форми GoogleDocs, посилання на яку розміщувалося:
• в тематичних групах Facebook- Професіонали дистанційного навчання
(https://www.facebook.com/groups/profiEL), - Куратор контенту
https://www.facebook.com/groups/672522096143712)
• на сайті асоціації E-learning PRO (http://www.elearningpro.ru)
• а також розсилалося через список розсилки [email protected]
• та електронною поштою експертам, чия професійна діяльність пов’язана з ІКТ в освіті.
136 учасників опитування із України, Білорусії, Казахстану, Російської Федерації, Німеччини
та США
1 – науково-педагогічні працівники; 2 – керівники структурних підрозділів навчальних закладів; 3 – аспіранти; 4 – інші
Ступінь узгодженості думок учасників опитування виявилася значущою (для р=0,01).
https://docs.google.com/forms/d/1vJkO2H_NymP9KC5QfklZyxD6EXlRC1q6OBbI55wnwVs/viewanalytics
Оцінювані параметри у порядку убування середньої арифметичної
ВисновкиОрганізаційна складова ІКТН характеризуватиметься:
• домінуванням змішаного навчання. Співвідношення використання традиційних форм і дистанційного навчання буде залежати від ряду факторів (вік студентів; ІКТ компетентність учасників навчально-виховного процесу; предметна галузь);
• збільшенням частки неформального навчання (врахування особистісно орієнтованих потреб конкретного студента; зміна характеру навчальної діяльності студента – від рутинної до більш творчої; навчальні завдання характеризуватимуться високою варіативністю);
• попитом на короткострокові програми дистанційного навчання (дистанційні курси), сертифікаційні програми (можливість спробувати найрізноманітніші методики навчання; отримання необхідних знань у короткий і зручний для їх учасників проміжок часу; підвищення кваліфікації для осіб, що вже мають місце роботи; обмін досвідом).
Психолого-педагогічна складова ІКТН характеризуватиметься:
домінуванням конструктивістської психолого-педагогічної концепції
• гнучкість процесу навчання; • самоосвітня діяльність; • домінуюча роль студента як шукача інформації; • конструювання індивідуальних освітніх траєкторій; • формування критичного та творчого мислення особистості
(оригінальність мислення); • оцінювання не тільки результатів навчання, а й „самого
процесу”.
Програмно-апаратна складова ІКТН характеризуватиметься:
• орієнтацією на портативні обчислювальні засоби, засоби зв’язку і навчальне обладнання (розширення функціональних можливостей; забезпечення гнучкості, доступності та персоналізованості навчання);
• націленістю на розробку й використання нових типів людино-машинного інтерфейсу, наприклад, динамічних, інтелектуальних, безкомандних рішень (збільшення швидкості обміну інформацією; адаптація під потреб студента; розширення спектру освітніх ІКТ ініціатив для осіб з особливими потребами);
• орієнтацією на інтелектуалізацію програмних засобів ІКТ – інтеграція лінгвістичних систем у пошукові системи, реалізація універсальних алгоритмів семантичного пошуку в мережі інтернет (підвищення якості обробки запитів; забезпечення більш високого рівня персоналізації навчання, у тому числі проведення пошуку за аудіо запитом, надання інформації в аудіо форматі; контроль та управління навчальним контентом за ключовими словами);
• домінуванням вебінар орієнтованих рішень на тлі використання LMS/LCMS систем, віртуальних лабораторій та інших програмних засобів;
• формуванням навчального середовища на базі найновіших NBIC-технологій (конвергенція нано-, біо-, інформаційних і когнітивних технологій).
Методологічна складова ІКТН характеризуватиметься:
• домінуванням особистісно орієнтованого підходу і дослідницького методу навчання (спрямованість ІКТН на конкретного студента, врахування його індивідуальних здібностей, особливостей сприйняття, інтересів і потреб; формування творчої особистості з креативним мисленням);
• націленістю на використання вільного та відкритого програмного забезпечення;
• реалізацією хмаро орієнтованих технологій навчання (організація мережної спільної роботи студентів і викладачів; формування персонального навчального середовища; відтворення моделі горизонтально-орієнтованої педагогіки);
• орієнтацією на комплексну, багатопрофільну і міждисциплінарну підготовку викладачів.
Рейт
инг
• дипломи про вищу освіту почнуть витіснятися паспортами компетенцій?
• запропоновано „Атлас нових професій”. Серед нових професій: розробник освітніх траєкторій, організатор проектного навчання, координатор навчальної онлайн платформи, тьютор
http://www.asi.ru/upload/iblock/d69/Atlas.pdf
Дякую за увагу!
Виконане дослідження не вичерпує всіх потенційно можливих аспектів, що характеризують подальший розвиток ІКТН, проте визначає найбільш перспективні з них.
Київ-2015