23 серпня українці відзначають величне свято — День прапора України.

Що означають блакитний і жовтий

кольори на стягу нашої держави, та якою є історія

українського прапора?

Синій здавна символізує чисте, мирне небо, а жовтий — символ праці і достатку — це колір хлібного лану.

Є і інші означення: жовтий і синій кольори є поєднанням головних символів життя — золотого сонця у синьому небі, або — це вогонь і вода, чоловіче та жіноче начала.

Синій та жовтий кольори на українських прапорах почали з’являтися з ХІV століття.

Князь Данило Острозький в битві на Синіх Водах. 1362 рік.

Поєднання жовто-блакитних кольорів зустрічається в згадках щодо битви під Грюнвальдом у 1410 р.:  на синьому полі був зображений золотий лев.

Корогви руських земель у битві під Грюнвальдом 1410 р. Перемишльська земля.

Корогви руських земель у битві під Грюнвальдом 1410 р. Львівська земля.

У 1848 р. Головна Руська Рада у Львові ухвалила жовто-синє сполучення кольорів прапора. Ці колірні сполучення швидко поширились на українські землі, що перебували на той час у складі Австро-Угорщини,а після революції 1905 р. у Росії – і в Наддніпрянській Україні.

Прапор Галицько-Волинського князівства 1848 р.

Таке поєднання кольорів використовували і козаки. З ХVІІІ ст. прапори Війська Запорозького все частіше виготовлялися на блакитному полотнищі, де жовтою фарбою малювалися зорі, хрест, зброя чи постаті святих.

Традиційний полковий прапор Гетьманщини

Корогва Хмельницького з архангелом Михаїлом

На картині Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” ліворуч ми бачимо жовто-блакитний прапор.

Синьо-жовті козацькі знамена також зображені на знаменитому полотні М.Івасюка «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ в 1649 році».

Ці дві фарби зустрічаються в побуті, в одязі козаків

Стародавня козацька ікона з українським прапором на рушнику.

З початком Першої світової війни 1914 – 1918 рр. на західноукраїнських землях найбільше поширюється поєднання жовто-блакитних кольорів.

22 березня 1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила "Закон про державний прапор Української Народної Республіки", який був жовто-блакитним. У 1918 р., у період Гетьманату Павла Скоропадського, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий.

Проте хоча тогочасний український стяг як правило був синьо-жовтий, у пресі його часто довільно називали жовто-блакитним. Теж саме бачимо і на одній з поштівок тієї доби.

Листівка «Згинуть наші воріженьки», 1917 рік, Київ

В статті газети “Свобода” за 1917 рік є два тексти: в одному з них вказано про жовто-блакитний прапор, а в іншому – блакитно-жовтий.Це свідчить про те, що українці не розрізняли жовто-блакитний та синьо-жовтий прапори.Або ж, про те, що обидва сполучення кольорів використовувались в рівній мірі.

Плакат, Київ, 1917 р.

На Наддніпрянщині розташування кольорів українського прапора визначилося на візуально-асоціативному їх сприйнятті: синій символізує небо, а жовтий — достиглий пшеничний лан.

14 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила "Тимчасовий закон про флот Народної Української Республіки", у якому зазначалося: "...2. Прапором Укр. Військового флоту є полотнище о двох - блакитному і жовтому - кольорах. В кряжі блакитного кольору історичний золотий тризубець з білим внутрішнім полем в ньому. "

Український прапор на крейсері «Пам’ять Меркурія» 25.11.1917

Синьо-жовтий прапор ХХ століття був символом українського національного опору.

Під жовто-синім прапором йшли у бій українські юнаки під Крутами.

У Радянській Україні не могло бути й мови про поширення жовто-блакитних кольорів.

Із проголошенням незалежності України віддали належне синьо-жовтому знамену й визначили його національним символом козацтва впродовж багатьох століть.

Офіційно синьо-жовте полотнище стало прапором України 28 січня 1992 року, за рішенням Верховної Ради України.

Починаючи з 2004 року українці, після складного шляху визнання незалежності своєї країни, святкують День державного прапора України на загальнодержавному рівні.

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності.