Взаємодія системи освіти та

ринку праці

Сокол Ірини

Сучасний розвиток економіки України, як і багатьох постсоціалістичних країн, що здійснили трансформаційний перехід до нової моделі соціально-економічної системи, відзначається небувалою швидкістю змін. Ринкові перетворення та структурні трансформації економіки цілком закономірно викликають переорієнтацію економічних запитів суб’єктів господарювання і змінюють структуру попиту на працю.

Та ідеальна модель, до якої прагнули реформатори, передбачала трансформацію університетів у освітні організації принципово нового типу, які були б зорієнтовані на глобальний ринок освіти і технологічних інновацій та вибудовували навчальний процес на основі синергії, інтеграції науково-дослідної та навчальної діяльності як викладача-науковця, так і студента.

Реформування української економіки виявило гостру проблему невідповідності структури та рівня підготовки кадрів новим вимогам сучасного виробництва, яке намагається рухатися за траєкторією новоствореної вартості, технологічної модернізації замість тиражування старих процесів і продукції.

зниженням соціально-економічної ефективності професійної підготовки кадрів

скороченням частки випускників, які працюють за отриманою спеціальністю

збільшенням частки молодих фахівців, що займають не відповідні їх професійно-кваліфікаційному рівню посади

якість послуг із загальноосвітньої та професійної освіти

Сьогодні Україна, нажаль, за цими показниками посідає у світі досить низькі місця. Так, за питомою вагою високотехнологічної продукції у загальному обсязі експорту Україна посідає 22-е місце серед 29 можливих місць; малих і середніх інноваційних підприємств – відповідно 26 із наявних 27; робочої сили з вищою освітою – п’яте із 37; видатків на дослідження та розвиток, що фінансуються бізнесом, від загального обсягу фінансування – 27 із 33; видатків на дослідження та розвиток ВВП – 20 із 42; заявок на видачу патентів до Європейського патентного відомства на 1 млн. населення – 35 із 35 можливих тощо

Зв’язок між ринком праці та ринком освітніх послуг є складовою частиною системи взаємодії зайнятості й підготовки кадрів. Адже процес переходу до стійкого інноваційного розвитку поки що незабезпечений достатньою мірою кваліфікованими спеціальностями. За сучасних умов ринок праці залежить не лише від стану сфери освіти, а й від пріоритетного її розвитку.

Сьогодні вітчизняні ВНЗ з метою залучення абітурієнтів на навчання за контрактом вимушені самі створювати попит на економічні спеціальності і, одночасно, цей попит задовольняти

Отже, в умовах розбалансованості ринків праці та освіти необхідні радикальні реформи, які при збереженні європейських орієнтирів розвитку полягають у синхронізації змін, що відбуваються у реальній економіці і системі підготовки кадрів, приведенні у відповідність кількості ВНЗ до потреб ринків праці, переорієнтації вищої школи на багаторівневу систему підготовки кадрів за рахунок виявлення реальних складових попиту потенційних споживачів-роботодавців щодо підготовки конкурентоспроможних спеціалістів, підвищення їх мобільності у світовому просторі.

Література:1. Аналітична записка. Конкурентоспроможність України: оцінки Всесвітнього економічного форуму (За Звітом про глобальну конкурентоспроможність 2010-2011 рр.: Електронний режим доступу: www.bank.gov.ua].2. Анішина Н.В. Сучасний стан та перспективи взаємозв`язку створення робочих місць з робочою силою в Україні / Н.В. Анішина, Т.П. Плішка // Формування ринкової економіки. – 2005. – Спец. вип. – Т. 3. – С. 14-19.3. Бандур С.І. Система пріоритетів державної політики зайнятості в парадигмі формування інноваційної моделі розвитку економіки України / С.І. Бандур // Ринок праці та зайнятість населення. – 2008. – № 1. – С. 10-15.4. Колесникова Г.А. Природа попиту на освітні послуги / Г.А. Колесникова // Проблеми сучасної економіки. – 2008. – № 2 (26). – С. 182-185.5. Закон України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» від 20.11.2012 р. № 5499-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5499-17.6. Український ринок праці: особливості розвитку та ефективність функціонування / [І.Л. Петрова, В.В. Близнюк, Г.Т. Куліков та ін.;] під ред. І.Л. Петрової НАН України; Ін-текон. та прогнозув. – К., 2009. – 368 с.

Вплив системи освіти на

економічний розвиток

суспільства

Сокол Ірини

"домінування в структурі ВВП високотехнологічних галузей (інформаційно-комунікаційних і комп'ютерних технологій, біотехнологій, безвідходних та екологічно чистих технологій у базових галузях промисловості тощо), а також сфери високоінтелектуальних послуг, яка вимагає інтенсивного використання знань"

Постійне посилення конкуренції, яке відбувається на ринку високих технологій та новітніх розробок, надає "знаннєвому" фактору виключного значення щодо забезпечення сталого економічного розвитку країн світу та рівня їх конкурентоспроможності у глобальному середовищі

"сьогодні тільки через знання можна створити і розвивати економіку, здатну бути конкурентоспроможною і забезпечувати сучасний рівень життя населення… При цьому боротьба відбувається, насамперед, за подальше нагромадження знань, забезпечення їх безперервного трансферу в суспільстві і матеріалізації в техніці й технологіях"

Просування України у напрямі створення високотехнологічної економіки неможливе без відповідного розвитку людини як носія загальних і спеціальних знань та навичок, а отже, особливого значення набуває діяльність щодо створення сучасної системи середньої, професійної й вищої освіти, перекваліфікації та підвищення кваліфікації, розвитку науки як бази для інноваційного, технологічного, інформаційного, знаннємісткого розвитку суспільства.

У Доповіді ООН про розвиток людини за 2014 рік підкреслюється, що "вся державна політика, особливо макроекономічна, має розглядатися як засіб, а не як самоціль. Розробники політики зобов'язані поставити собі ряд ключових запитань, зокрема: чи сприяє економічне зростання поліпшенню насправді важливих сторін життя людей, починаючи від здоров'я, освіти і доходу, і закінчуючи базовою безпекою людей і особистими свободами?"

Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року серед інших ставиться задача "створення системи освіти нового покоління, що забезпечуватиме випереджальний загальноцивілізаційний розвиток людини, її інтелекту; поліпшення ефективності навчання випускників усіх рівнів системи освіти; …підвищення якості вітчизняної освіти, її інноваційний розвиток відповідно до світових стандартів, що сприятиме істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства і особистості"

Зазначимо, що для України традиційними є високі стандарти освіти та високий суспільний попит на її отримання. Згідно з Національними рахунками освіти в Україні обсяг загальних витрат на освіту та їхня частка у ВВП досить високі й мають тенденцію до зростання (табл. 1).

Отже, для забезпечення сталого економічного зростання питання ефективності та економічної результативності державної політики освіти набуває особливого значення. У цьому контексті важливо оцінити економічну результативність витрат, які держава через бюджет спрямовує на розвиток освіти. Вирішення цього завдання з використанням економіко-математичних методів дозволить визначити рівень (у кількісному виразі) макроекономічної ефективності бюджетних витрат на освіту, або, іншими словами, оцінити їх "економічну віддачу". (Зазначимо, що видатки на освіту інтерпретуються як видатки у майбутній розвиток і класифікуються як видатки розвитку бюджету, які, за теорією, мають позитивно впливати на макроекономічну динаміку).

Список використаних джерел1. Україна у вимірі економіки знань / за ред. акад. НАН України В.М.

Гейця. – К. : "Основа", 2006. – 592 с.

2. Теория постиндустриального общества [Електронний ресурс]. – Доступний з : http://www.grandars.ru/college/sociologiya/postindustrializm.html

3. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура / М. Кастельс [Елек-тронний ресурс]. – Доступний з : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/kastel/

4. Економіка знань: виклики глобалізації та Україна / за заг. ред. А.П.Гальчинського, С.В.Льо- вочкіна, С.П.Семиноженка. – К. : Національний інститут стратегічних досліджень, 2004.- 261 с.

5. Human development report 2014 [Електронний ресурс] / сайт ООН. – Доступний з : http://hdr.undp.org/en/2014-report/download

6. Указ Президента України "Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року" від 25 червня 2013 року №344/2013 [Електронний ресурс] / сайт Верховної Ради України. – Доступний з : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013

7. Національні рахунки освіти в Україні у 2012 р. [Електронний ресурс] / сайт Державної служби статистики України. – Доступний з : http://www.ukrstat.gov.ua/

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!