Творчий звіт“Свіча, запалена від серця”

Вчитель української мови та літературиДібрівської ЗОШ І-ІІ ступенів:Савчук Т.Д.Учасники звіту: учні 7-9 класів.

Мета:Мета:

Узагальнення вивченого про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, поетичну і малярську спадщину великого митця; усвідомлення учнями багатовимірності Шевченкового генія та його духовної величі; удосконалення вмінь і навичок виразного читання художніх текстів; виховання глибокої поваги і любові до мистецької спадщини

Т. Шевченка.

Обладнання: Обладнання:

- автопортрет Т. Шевченка зі свічкою (1845 р.);- фотоплакат із зображенням краси української

природи, «Кобзар»;- виставка творів про Т. Шевченка; - збірки репродукцій картин митця;- музичний супровід.

Епіграф:

У рухах пензля і пера нескорена душа

палахкотіла.

(В. Яцюк)

План:

1. "...Сирота на світі, в чужому краю..."2. "Світе тихий, краю милий, моя Україно!.."3. Нехай душі козацькії в Украйні витають..."4. "Серце мліло, не хотіло співать на чужині."5. "Минули літа молодії..."6. Свіча як символ пам'яті про великого Кобзаря.

Виступ групи літературознавців:

Ти свічку засвітив... Світи!Кинь світла свого в сутінки,

у темінь кинь.Хай звідусюд злітаються сюди

Безсонні думи, як світань

провісники.

Виступ групи акторів:

Всіх імператорів би сталоЗ дітьми і внуками, втопитьВ сльозах... Слава! Слава!Хортам, і гончим, і псарям,І нашим батюшкам-царям

Слава!

Виступ групи мистецтвознавців:

А за віщо, Боже милий!За що світом нудить?

Що зробила вона людям,Чого хотять люди?

Щоб плакала!.. Серце моє!

Демонстрування картин Т.Г.Шевченка

“Кара щпіцрутенами”

“У в'язниці”

“Косарал взимку”

Крутий берег Аральського моря”

У ту хвилину, коли ви запалюєте свої крихітні свічечки від символічної

Шевченкової, маємо всі разом подумати про її місце у нашому сьогоденні, у

житті народу і кожного з нас. Вона – це дух поета, помисли і заповіти. Нині вони

не повинні бути самотніми, як у жорстоку миколаївську епоху. Їх полум'я

горітиме ясніше, а темряви довкола буде менше, коли ми відчуємо у них потребу. Не даймо ж їм погаснути.

Ти свічку засвітив... Світи!Кинь світла свого в сутінки,

у темінь кинь.Хай звідусюд злітаються сюди

Безсонні думи, як світань провісники.Нехай вогнисто спалахнуть отут

неспокоєм, словами правди зримими,

та не погаснуть і не відійдутьв безсонну ніч з обпаленими

крилами.

Ми тебе не забудемо Кобзарю!

Ти нам залишив прагнення високі,

Шляхи священні, по яких ітиТвого сумління й мужності

урокиМи бережем і будем берегти.

Дякуємо за увагу!!!