Т.С. КОТИК, П.Г. БАЛАН

БІОЛОГІЯ.6 КЛАС

Методичні матеріали до уроку

КНИЖКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах

київ«ГЕНЕЗА»

2014

найменування загальноосвітнього навчального закладу

ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО:Заступник директора з НВР ДИРЕКТОР

ПІБ ПІБ

підпис підпис

_________________ 20___ р. «____ » 20___ р.

Календарно-тематичне планування з БІОЛОГІЇ

для загальноосвітніх навчальних закладівкласі

на 20____/ 20___ н.р.Учителя:

Ррзглянуто на засіданні МО (кафедри)

Протокол № _______ від «______»________________ 20Голова МО_______________________________________

ПІБ

Складено до підручника: Л.І. Остапченко та ін. Біологія : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К. : Генеза, 2014 згідно з навчальною програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (наказ МОНмолодьспорту України від 06.06.2012 № 664): Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 -9 класи. Природознавство. Біологія. - К. : Вид. дім «Освіта», 2013.

Орієнтовне календарно-тематичне планування з біології ̂ у 6 класі

№уроку Дата Тема уроку Примітка

ВСТУП (4 години)1 Біологія - наука про живу природу2 Основні властивості живого3 Різноманітність життя на Землі

4 Методи вивчення організмів. Застосування біологічних знань у діяльності людини

ТЕМА 1. КЛІТИНА (10 годин)

5 Клітина - одиниця будови організмів. Історія вивчення клітини

6 Метод світлової мікроскопії. Збільшувальні прилади та їх призначення. Практична робота 1

7 Виготовлення мікропрепаратів. Практична робота 2

8 Знайомство з клітиною. Клітинна мембрана

9 Внутрішнє середовище клітини: цитоплазма та включення

10 Основні органели клітини11 Основні органели клітини (продовження)12 Ядро клітини13 Ріст і розмноження клітини14 Узагальнення з тем «Вступ», «Клітина»

ТЕМА 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСП(8 годин + 1 година резервного часу)

15 Одноклітинні твариноподібні організми - мешканці водойм

16 Одноклітинні твариноподібні організми - збудники хвороб людини

17 Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу: евглена зелена, хламідомонада та хлорела

18 Одноклітинні гриби - дріжджі19 Бактерії: будова та процеси життєдіяльності20 Бактерії: роль у природі та житті людини21 Перехід до багатоклітинності22 Губки - примітивні багатоклітинні тварини

6

Продовження таблиці

№уроку Дата Тема уроку Примітка

23 Узагальнення з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності»

ТЕМА 3. РОСЛИНИ (20 годин)24 Рослина - живий організм >25 Тканини рослин26 Корінь. Будова і функції27 Види коренів та їх видозміна28 Пагін. Будова пагона. Його розвиток з бруньки29 Будова стеблаЗО Видозміни пагона31 Будова та функції листка32 Тривалість життя листків. Видозміни листка

33 Транспорт речовин. Взаємозв’язки між різними частинами рослини

34 Рухи рослин35 Розмноження рослин

36 Квітка як орган статевого розмноження рослини. Будова і різноманітність квіток

37 Суцвіття38 Запилення39 Запліднення у квіткових рослин. Будова насінини >40 Проростання насіння41

■VРізноманітність плодів

42 Ріст і розвиток рослин43 . Узагальнення з теми «Рослини»

ТЕМА 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН (12 годин)44 Поняття про класифікацію рослин45 Водорості46 Мохи47 Плауни, хвощі, папороті48 Голонасінні

49 Покритонасінні, або Квіткові Практична робота 3 р

50 Сільськогосподарські рослини

7

Продовження таблиці

№уроку Дата Тема уроку Примітка

51 Екологічні групи рослин

52 Життєві форми. Рослинні угруповання. Зв’язки рослин з іншими організмами

53 Типи рослинних угруповань

54 Значення рослин для життя на планеті Земля та людини. Практична робота 4

55 Узагальнення з теми «Різноманітність рослин»ТЕМА 5. ГРИБИ (9 годин)

56 Загальна характеристика грибів57 Екологічні групи грибів58 Лишайники - приклад симбіотичних організмів59 Шапинкові гриби

60 їстівні та отруйні шапинкові гриби. Практична робота 5

61 Гриби-паразити62 Значення грибів у природі та житті людини63 Узагальнення з теми «Гриби»64 Узагальнення курсу Біологія, 665 Екскурсія 1. Різноманітність рослин свого краю66 Екскурсія 2. Вивчення рослинних угруповань

67-70 Резервний час

8

ВСТУП (4 години)

Тема уроку: БІОЛОГІЯ - НАУКА ПРО ЖИТТЯМета:'ґ поновити знання учнів про природничі науки; виділити предмет біо­

логії' - науки про живі організми, що населяють Землю; ознайомити учнів з історією розвитку бїології і видатними вченими-біологами; сформувати лоняття про біологічні науки: ботаніка, зоологія; екологія, мікологія, мі­кробіологія, цитологія, вірусологія;

^ формувати в учнів позитивну мотивацію, пізнавальний інтерес до вивчення природи, дбайливе ставлення до природи рідного краю, країни; виховувати почуття гордості й поваги до людей науки; розвивати в учнів біологічну мову та біологічне мислення;

* ознайомити зі структурою підручника і робочим зошитом, правила­ми користування ними, основними видами робіт на уроці і в позаурочний час, навчальною літературою для позакласного читання; правилами поведінки в кабінеті біології, правилами з безпеки на уроці біології.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: живі об’єкти (кімнатні рослини, буке­

ти живих квітів, мешканці куточка живої природи), гербарні зразки рослин, муляжі грибів, опудала тварин, таблиці із зображенням представників різних груп живої природи; портрети учених-біо- логів, карта рослинності, зоологічна карта, книжки біологічного амісту для позакласного читання, зразки робочих зошитів учнів попереднього навчального року, комп’ютер, мультимедійний проек­тор.

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення шлеми і завдань уроку. Світ природи нашої планети надзви­чайно різноманітний. Він дивує багатством форм, барв, вра­жає своєю неповторною красою, приваблює нерозгаданими Ііаємницями. Вивчаючи природознавство, ви вже відкрили для себе багато цікавого в світі, що нас оточує, зробили перші :>сроки в розгадуванні таємниць живої і неживої природи. Біо­логія, яку ви починаєте вивчати, поглибить і розширить ваші знання, збагатить новими, дасть змогу торкнутися таємниці - що таке життя і яка роль живого на нашій планеті. Побажає­мо собі успіху.

Завдання уроку.■ 1. Визначити, що вивчає наука біологія.

2. З’ясувати, які біологічні науки вивчають життя.3. Ознайомитися з історією розвитку біології як науки.II. Вивчення нового матеріалу.1. Різноманітність живих істот нашої планети, поширення

організмів, середовища їх життя: водне, наземно-повітряне, інші істоти тощо - розповідь, бесіда, актуалізація знань з

курсу «Природознавство», демонстрація картин, таблиць ц зображенням представників різних груп організмів, живих' об’ єктів, карти рослинності, зоологічної карти, муляжів, опу­дал, електронних колекцій рослин, тварин, грибів, бактерій, комп’ютер, мультимедійний проектор.

2. Біологія - наука, що вивчає життя живих організмів, —; робота з терміном «біологія», розповідь з елементами бесіди, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків рослин, м у ’ ляжів грибів, опудала тварин, таблиці, картини представни­ків різних груп організмів: бактерії, гриби, рослини, тварини, карта рослинності, зоологічна карта, електоронні. колекції організмів, представників різних груп.

3. Коротка історія розвитку біології - науки про живу при­роду; видатні вчені-біологи, їх внесок у розвиток біологи —і розповідь, демонстрація портретів учених-біологів, робота з мал. 2, 3 підручника (с. 6), комп’ютерні зображення видатних учених світу.

4. Біологічні науки, що вивчають різні групи організмів, взаємозв’язки між науками, - розповідь з елементами бесіда, робота з мал. 1 (с. 5), демонстрація таблиць, картин із зобра­женням організмів - об’ єктів вивчення біологічних наук.

5. Особливості структури підручника, зошита з біології, правила користування ними - розповідь, робота із звернен­ням «Дорогий шестикласник» і рубрикою «Сторінка майбут­нього біолога», демонстрація зошитів учнів попередніх років1 навчання; ознайомлення учнів із списком і деякими взірцями науково-популярної літератури, які є в шкільній бібліотеці і кабінеті біології; знайомство з правилами роботи в кабінеті біології, правилами безпеки.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда зазапитаннями: 1. Що вивчає наука природознавство? 2. Щ о вивчає наука біологія? 3. Що таке наука взагалі? 4. У я к м середовищах Землі мешкають живі істоти? Наведіть прикла­ди організмів цих середовищ. 5. Коли виникла наука біоло­гія? 6. Які науки входять до родини біологічних наук? Щ о вони вивчають? 7. На прикладі ластівки (собаки, лисиці, бе­рези, ялини - на вибір учителя) укажіть, як пов’язані між собою біологічні науки. 8. Які існують взаємозв’язки організ­мів з довкіллям?

IV. Узагальнення і систематизація знань. А. Робота зтестовими завданнями підручника (с. 6). Б. Робота із завдан­ням на встановлення відповідності (с. 7).

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст § 1, підготувати повідомлення на тему «Органічні речо­вини - речовини живої природи».

Примітка: закласти дослід з пророщення квасолі (пшениці, го­роху...) для наступного уроку.

§ Урок 2 Ж---------- і— ...—

Тема уроку: ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЖИВОГОМета:^ продовжувати формувати поняття про живу природу; сформувати

поняття про властивості живого; поглибити поняття про подібність та від­мінність між живою і неживою природою;

^ сприяти формуванню наукового світогляду на основі знань про властивості живого та можливості його вивчення;

'ґ розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес, пізнаваль­ну самостійність, навички працювати з підручником, робочим зошитом, уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні, пошукові.

Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: кімнатні рослини,

тварини куточка живої природи, акваріум з рибками, колекції ко­мах, опудала птахів, картини, таблиці із зображенням одноклітин­них водоростей і багатоклітинних рослин і тварин, способів їх роз­множення; картини, фотографії, малюнки бурульок, сталактитів, піщаних дюн; механічна (заводна) іграшка, пророщене насіння ква­солі (гороху, пшениці).

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми

і завдань уроку. Світ, у якому ми з вами живемо, дуже різно­манітний. Нас оточують різноманітні тіла живої і неживої природи. Удень світить Сонце, уночі - Місяць і зірки, шелес­тять листям дерева і кущі. Яскравими барвами квітнуть кві­ти, над ними гудуть бджоли. Щебечуть за вікном горобці. Стрімко проминають над головою ластівки. Муркоче кошеня, десь у лісі грізно ричить ведмідь. Над полем після дощу сяє райдуга, а ще в цьому прекрасному світі є ми з вами. Що з переліченого належить до живої природи? Постановка проб­леми: Які властивості притаманні живим організмам? Чим

І живе відрізняється від неживого? Вирішення проблеми під і час ознайомлення з новим матеріалом і поглибленням поперед- 1 ніх знань.І Завдання уроку.І 1. Вивчити основні властивості живого.І 2. З’ясувати риси відмінності живого від неживого.І II. Вивчення нового матеріалу.

1. Клітинна будова організмів, одноклітинні і багатоклі­тинні організми, особливості їх організації; відсутність клі- танної будови в неживих тіл - бесіда, демонстрація таблиць, картин, робота з мал. 4 (с. 7).! 2. Подібний хімічний склад організмів, органічні речови-|Яи: білки, вуглеводи, жири, нуклеїнові кислоти (коротка ін- формація про них) і неорганічні речовини: вода і мінеральні солі - доповіді учнів, бесіда; демонстрація мал. 5 (с. 8).1 А. Бесіда з опорою на знання учнів з природознавства за рапитаннями: 1. Пригадайте, на які групи поділяють речови-

>---------

ДатаКлас

11

ни, з яких складаються живі тіла. (Учні можуть називати прості і складні речовини, органічні і неорганічні - увагу зо­середити на останніх.) 2. Які речовини називають органічни­ми? (Складні речовини, молекули яких містять атоми Карбону.) Чому їх так назвали? 3. Наведіть приклади органіч­них речовин. 4. Як ви вважаєте, які речовини переважають у живих тілах?

Б. Складання схеми:Хімічний склад організмів

органічні речовини неорганічні речовини

3. Живлення - поглинання поживних речовин з довкілля, розщеплення складних речовин на прості з вивільненням енергії, засвоєння поживних речовин організмом - розповідь, бесіда.

4. Дихання - процес поглинання кисню і виділення вугле­кислого газу, значення процесу дихання для організмів - бе­сіда за запитаннями: 1. У чому полягає процес дихання?2. Який газ організми вбирають під час дихання? 3. Яке зна­чення дихання в житті організмів?

Формування разом з учнями висновку: Кисень, що потрап­ляє в організм під час дихання, розщеплює складні органічні речовини до простих з виділенням енергії, яка необхідна для життєдіяльності всіх організмів нашої планети.

5. Подразливість - здатність організмів реагувати на чин­ники середовища, закріплення понять «подразливість», «по­дразник»; приклади переходу рослин і тварин із стану спокою в активний стан (рослини: реакція мімози на дотик, ловильні листки комахоїдної рослини-росички; тварини: поведінка риб, птахів інших тварин під час годівлі або якщо їм загро­жує небезпека тощо) робота з мал. 6 -7 (с. 9).

Примітка: на кожну наступну властивість організмів навести приклади з неживої природи з використанням відповідної наочнос­ті, наприклад:

рух - рух механічної іграшки, рух пісків;ріст - бурульки, сталактити;розмноження - комп’ютерний вірус, подрібнення каміння.6. Рухи організмів, особливості рухів рослин і тварин - ро­

бота с підручником за завданням: прочитайте текст на с. 8 (останній абзац) і дайте відповіді на запитання: 1. Пригадайте з природознавства, що таке рух. 2. Як рухаються тварини? Наведіть приклади. 3. Чи рухаються рослини? У чому особ­ливість рухів рослин? 4. Наведіть приклади рухів рослин.5. Які б ви запропонували досліди, щоб довести рухи рослин?6. Як ви вважаєте, чи існує зв’язок між рухами організмів і подразливістю? Наведіть приклади.

7. Поновлення знань учнів про ріст і розвиток організмів - бесіда з використанням малюнка 8 (с. 9), демонстрація про­

12

рощеного насіння квасолі (гороху, пшениці), робота за запитаннями: 1. Пригадайте, що таке ріст організмів. 2. Що таке розвиток організмів? 3. Чим вони відрізняються? 4. По­міркуйте, як пов’язані між собою ріст і розвиток.

8. Поновлення знань учнів про розмноження організмів як властивості відтворення собі подібних, що є необхідною умовою існування життя на нашій планеті - бесіда з використанням відповідної наочності за запитаннями: 1. Що таке розмножен­ня? 2. Яке значення має розмноження?

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні властивості організмів.2. Назвіть риси подібності і відмінності між властивостями організмів - ріст і розвиток. 3. Звідки організми беруть енер­гію для здійснення росту і розвитку? 4. Завдяки якій власти­вості організми здатні реагувати на зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі? Наведіть приклади. Яке значен­ня має ця властивість?

IV. Узагальнення та систематизація знань. Зробіть ви­сновок: 1. Які властивості живого відрізняють його від тіл неживої природи? 2. У чому проявляється подібність і від­мінність між живою і неживою природою? 3. Який є зв’язок між організмами і середовищем, у якому вони мешкають?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання. Опрацювати

текст § 2, відповісти на запитання в кінці параграфа, підготу­вати повідомлення на тему «Дволикі віруси», короткі розпо­віді про цікаві рослини, тварини, гриби.

Примітка: якщо учитель працював з учнями у 5-му класі, знає їхні здібності та сформованість умінь працювати з підручником, його текстом і малюнками, урок можна провести з використанням групової форми навчальної діяльності: учні об’єднуються у групи та отримують завдання:

I група вивчає клітинну будову організмів.II група вивчає хімічний склад організмів, органічні і неорганіч­

ні речовини. Складає схему.III група вивчає живлення і дихання - забезпечення організмів

енергією.IV група вивчає ріст, розвиток і розмноження організмів.V група вивчає подразливість і рухи організмів.

DoqatOicoêuü. uuutiefiicu qo

T

13

/ у Р<ж 3 /

Тема уроку: РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІМета:S актуалізувати і систематизувати знання учнів про різноманітжль

форм організмів на нашій планеті, визначити причини їх різноманітності; сформувати поняття про основні групи організмів нашої планети: баків- , рії, фиби, рослини, тварини; поновити і поглибити знання учнів про за- j гальні особливості будови і процесів життєдіяльності представників різ­них груп; *

s дати уявлення про існування і структуру неклітинних форм життя - віруси;

•S на матеріалі уроку продовжити формувати наукові попищи і пере­конання в пізнаваності органічного світу, єдності всіх організмів - пред­ставників різних груп, значення знань про них для гармонійного існуван­ня природи і людини;

* продовжити формування вмінь і навичок роботи з текстом і малюн­ками з підручника, порівнювати, аналізувати, висловлювати свої думм, робити умовиводи, розвивати в учнів біологічне мислення, розумі ї ї необхідності бережливого ставлення до природи, всіх її компонентів.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептшші, репродуктивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урокНаочність та обладнання: натуральні об’єкти - кімнатні кжітж,

тварини куточка живої природі, картини, карт, таблиці із зобразвт- ням різноманітних організмів - представників різних груп, фонирв фії, слайди представників різних груп органічного світу - н еш в а ц і різних умов існування, опудала птахів, муляжі грибів, кшш*внрі мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвідд | « м .А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні властжвосгі

тіл живої природи. 2. Поясніть, як пов’язані між собою и к - тивості живого: живлення, дихання та виділення. 3. Як пов’язані між собою ріст і розвиток організму? 4. Поміркуй­те, чи пов’язані між собою подразливість організмів і рух.5. Наведіть приклади, як організми відповідають на дію ряди»« подразників. 6. Яке значення має розмноження організмів?7. Яке значення для людини мають знання про властивоеті організмів?

Б. Біологічний диктант - учитель читає почергово два разв запитання І варіанта, а потім II. Учні ставлять на папері (в зошиті) цифри від 1 до 12 і поруч із ними записують відпові­ді. Для учнів із середнім рівнем навчання відповіді написано на дошці або надруковано на папері і роздано на кожен стіс.

І варіант1. Наука, що вивчає життя в усіх його проявах — ц е .

2. Мікроорганізми вивчає наука __. 3. Тварини є об’єктомвивчення науки . 4. Наука мікологія вивчає . 5. Будову іжиття рослин вивчає ___ . 6. Поглинання з навколишньогосередовища поживних речовин та їх засвоєння - це процес .7. Білки, жири, вуглеводи та нуклеїнові кислоти належать ща речовин. 8. Збільшення розмірів і маси тіла організмів — це

. 9. Властивість відтворювати собі подібних - ц е 10. Рістрослини в бік джерела світла - це приклад властивості орга­нізму __ .

II варіантI. Гриби вивчає наука . 2. Зв’язки між організмами і

середовищем вивчає наука __. 3. Тварин вивчає наука __ .4. Усе живе, що населяє Землю, вивчає наука . 5. Воду імінеральні солі відносять д о речовин. 6. Засвоєння організ­мом кисню з повітря - це процес . 7. Основним джереломенергії на нашій планеті є . 8. Якісні зміни з організмами,що відбуваються під час росту - ц е . 9. Чинник, під впли­вом якого організми переходять зі стану спокою в активний стан, називають . 10. Складання листочків мімози соромли­вої при доторканні до них - це властивість .

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Ми знаємо, що Землю населяють організми. Вони є далеко на Півночі і в Антарктиді, у спекот- ній Африці, високо в горах, у глибинах морів і океанів - в умовах, які здаються майже не придатними для життя. Що вже казати про ліси, поля, луки, річки, озера. Якщо погляну­ти навкруги, ми побачимо розмаїття організмів: дерева, кущі, трави, гриби, комахи, звірі... На березі річки або озера можна побачити зелену жабу, у ґрунті - дощового черв’яка, на дере­вах щебечуть птахи, а десь далеко в океані плаває велетень си­ній кит... Вони такі різні: великі і малі, рухливі і майже нерухомі, прикріплені корінням до землі. Вони літають, біга­ють, плавають, риють ходи у ґрунті. Вони живуть на нашій планеті. Людина здавна вивчала їх, бо її життя тісно пов’язано із живими організмами. Щоб легше було вивчати все розмаїт­тя живого, вчені поділили організми на групи. Які то групи? Які організми до них належать? Давайте дізнаємося.

Завдання уроку.1. Визначити основні причини різноманітності життя на

Землі.2. З’ясувати, що таке середовище життя організмів.3. Визначити характерні особливості представників різних

груп живої природи: бактерій, грибів, рослин, тварин.4. Ознайомитися з неклітинною формою життя - вірусами.III. Вивчення нового матеріалу.1. Середовище життя - «рідна домівка» організмів, різно­

манітність середовищ життя організмів, пристосування до них, уточнення поняття «середовище життя», «біорозмаїття», причини різноманітності організмів - бесіда з елементами розповіді, доповіді учнів, робота з підручником, мал. 10 (с. 11), демонстрація таблиць, картин, слайдів, фотографій із зображенням різноманітних організмів і середовищ їх життя. Запитання для бесіди або самостійної роботи з підручником:1. Пригадайте середовища, у яких мешкають організми нашої планети. 2. Роздивіться мал. 11 (с. 12) і скажіть, у яких се­редовищах мешкають зображені на ньому організми. 3. Чому кожен організм живе тільки в певному середовищі? 4. Що середовище дає своїм мешканцям? 5. Спробуйте дати визна­чення поняття «середовище життя». 6. Які, чинники визна­

15

чають умови середовища? 7. Як ви розумієте поняття «біорізноманіття»? 8. Поміркуйте, чому людина здавна ви­вчала не тільки організми, а й середовища їх життя.

2. Групи організмів живої природи - найбільше об’єднання організмів: бактерії, гриби, рослини, тварини; загальна ха­рактеристика різних груп живої природи, особливості жив­лення організмів, здатність зелених рослин до фотосинтезу.

А. Бесіда з елементами розповіді, робота з мал. 11-13 (с. 12-14).

Б. Робота учнів у групах. Учні об’єднуються у групи відпо­відно до чотирьох груп організмів, одержують відповідну на­очність і завдання:

I група «бактерії»: 1) у яких середовищах мешкають бакте­рії? Які особливості їх будови? 2) За допомогою якого приладу вивчають будову бактерій? 3) Що ви знаєте про бактерію — кишкову паличку? Де вона мешкає? 4) У якому середовищі живуть ціанобактерії? Який вигляд вони мають? 5) Пригадай­те, яке значення мають бактерії в природі? Чому лотдиия по­винна їх вивчати?

II група «гриби»: 1) на які групи поділяють гриби за кіль­кістю клітин, з яких складається їхнє тіло? 2) Які ознаки грибів спільні з ознаками рослин? 3) Чим вони відрізняються від рослин? 4) Які ознаки тварин мають гриби? 5) Чим вони від них відрізняються? 6) Яке значення мають гриби у пра­роді? 7) Чому людині необхідні знання про гриби?

ПІ група «рослини»: 1) У яких середовищах живуть рослини? 2) На які групи поділяють рослини за кількістю клітин, з « » ■» складається їхнє тіло? 3) Наведіть приклади одноклітинний і багатоклітинних рослин. 4) Поміркуйте, чи всі властивості живого притаманні зеленим рослинам? 5) Яка головна особли­вість зелених рослин відрізняє їх від представників ід и д » груп? 6) Що таке фотосинтез? 7) Яке значення зелених рпрд— для існування життя на нашій планеті? 8) Як розумні меш­канці нашої планети - люди - повинні ставитися до рослин?

IV група «тварини»: 1) У яких середовищах мешкають п » - рини? Як вони пересуваються в цих середовищах? Наведіхь приклади. 2) На які групи поділяють тварин за кількістю клі­тин, з яких складається їх тіло? Наведіть приклади представ­ників цих груп. 3) Чим тварини відрізняються від рослин і грибів? 4) Як живляться тварини? 5) Яке значення тварин у природі? Чому їх необхідно охороняти?

Примітка: якщо учитель планує проводити урок у формі бесіда з елементами розповіді, то всі питання, запропоновані для поновлек- ня і поглиблення знань про представників різних груп для групової роботи, можуть бути послідовно використані для бесіди.

3. Формування поняття про неклітинні форми життя - ві­руси, вплив вірусів на інші організми, необхідність знань про будову і життєдіяльність вірусів - розповідь, повідомлення учнів, робота з малюнком 15 (с. 14), демонстрація таблиць, картин, слайдів із зображенням вірусів.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Закрі­плення доцільно проводити в міру поновлення і поглиблення знань упродовж роботи на уроці.

16

V. Узагальнення та систематизація, знань. Зробіть ви­сновок: 1. Які причини біорізноманіття організмів на нашій планеті? 2. Що спільного і в чому відмінність представників різних груп організмів: бактерій, грибів, рослин, тварин?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

§ 3 підручника і записи в зошиті, виконати тестові завдання, підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте», підготувати повідомлення, міні-презентації про методи ви­вчення організмів.

НВ 2)оцси(и(0виймшяе{иси <}0 фОКЦ

і

—г-

17

ДатаКлас

( Урок А

Тема уроку: МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ОРГАНІЗМІВ. ЗАСТОСУ­ВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Мета:'ґ поновити і розширити знання учнів про методи, які використовують

для вивчення об’єктів природи; дати характеристику і визначення основ­них методів: спостереження, порівняння, опис, експеримент;

на матеріалі уроку продовжити формувати науковий сапопвщ учнів, показуючи значення різних методів дослідження для розвитку біо­логічних наук, медицини, сільського господарства, промисловості, а рони і поліпшення стану навколишньої природи;

^ продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом і і люнками підручника, знаходити в тексті відповіді на запитання; вихову­вати спостережливість, допитливість, розуміння необхідності берегти та охороняти рідну природу.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: лупа, мікроскоп, кімнатні рослини,

квітучі рослини (айстра, хризантеми), гербарні зразки рослин (ро­машка, пшениця, жито, акація), картини, малюнки збільшувальних приладів; зразки аптечних лікарських трав, ягід, зразки молочних продуктів (кефір, йогурт, сметана), пачка дріжджів, хлібопекарські вироби; електронні засоби навчання.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідої

теми і завдань уроку. Життя людини завжди було і пов’язано з природою. Природа давала людям усе: їж у, тулок, одяг. Вона і захищала людину, і загрожувала їй . Тону людина повинна була вивчати її, спостерігати за тілами яп— м і неживої природи, за всіма змінами, що відбуваються в на­вколишньому світі, щоб передбачати негативні впливи пра­роди, протистояти їм, щоб вижити в цьому загадковому склі. Протягом століть поступово накопичувалися знання про пра­роду. Вчені на базі цих знань і новітніх відкриттів розробка багато методів дослідження природи, які застосовують і в біо­логії - науці, яка має дуже велике значення для життя лндщ- ни, охорони її здоров’я, промисловості, сільського господарства, охорони природи. Деякі методи вивчення пра­роди вам вже відомі з природознавства. Пригадаємо їх і по­знайомимося з іншими методами.

Завдання уроку.1. Визначити основні наукові методи дослідження природи.2. З’ясувати значення кожного методу для вивчення живаі

природи.3. Ознайомитися з особливостями експериментальних ме­

тодів дослідження.4. З’ясувати значення результатів різних методів дослі­

дження для людства.II. Вивчення нового матеріалу.1. Методи, які найчастіше застосовують під час вивчення

живих об’єктів; спостереження - найдавніший і найпошире­ніший метод, його характеристика, обладнання для проведен­

18

ня спостережень, значення методу - бесіда з елементами розповіді, демонстрація простих приладів, які використову­ють для спостереження в природі і в лабораторіях, картин, фотографій із зображенням електронного мікроскопа, мал. 18 (с. 16); рекомендації для проведення власних спостережень у природі та оформлення їх в «Зошиті природи»; повідомлення учнів про народні прикмети, зібрані на основі спостережень.

Запитання для бесіди: 1. Які методи вивчення природи ви 1 знаєте? Який з них найдавніший? 2. Наведіть приклади на­

родних прикмет. На основі якого методу складались ці при­кмети? 3. Яке значення мав цей найдавніший метод для людини?

Учитель пропонує учням ознайомитися з прикладами при­кмет (записані на дошці, моніторі): «Теплий березовий вечір - до теплого дощового літа», «Сухе і жарке літо віщує морозну і малосніжну зиму», «Якщо осінь похмура - буде дощова вес­на», «Суха і холодна весна - до холодного літа», «Грім у ве­ресні провіщає теплу осінь».

2. Порівняння - метод, який дає змогу знаходити подібнос­ті і відмінності під час вивчення подібних організмів, зв’язок методу порівняння з методом спостереження - розповідь з елементами бесіди, демонстрація кімнатних рослин, таблиць, картин, гербарних зразкій, квітів, схожих за зовнішніми ознаками (хризантема - айстра або ромашка, пшениця - жито, біла акація - жовта акація тощо), колекції зображень рослин на моніторі комп’ютера.

3. Описовий - один з найдавніших методів вивчення орга­нізмів переважно за їх зовнішніми ознаками, зв’язок описово­го методу з порівняльним - виявлення під час порівняння своєрідності об’єкта вивчення - розповідь з елементами бесі­ди, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, електронних засобів навчання.

4. Експеримент, характеристика методу, послідовність дій дослідника при застосуванні методу, класифікація методу: польові і лабораторні експерименти, їх особливості, значення результатів експериментів для науки, приклади експеримен­тальних досліджень у біології (на розсуд учителя) - розповідь.

5. Значення знань з біології організмів для людини; проб­леми, що стоять перед людством, шляхи їх вирішення, зв’язок біології з медициною, сільським господарством, різними галу­зями промисловості, справою охорони природи, значення роз­витку біології для гармонійного поєднання інтересів людини і природи, формування поняття «біоніка», значення цієї галузі біології - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 19 (с. 18), демонстрація аптечних лікарських трав, ягід, зразків молочних продуктів, хлібопекарських виробів, дріжджів.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні методи вивчення живого.2. Порівняйте методи дослідження, спостереження та експе­римент. Що між ними спільного, а що відмінного? 3. Як пов’язані між собою описовий і порівняльний методи? 4. Яке значення мають методи дослідження організмів? 5. Яке зна­чення мають лікарські рослини? 6. Як пов’язані між собою

19

І.

біологія і медицина? Біологія і сільське господарство? Про­мисловість? 7. Поміркуйте, чому біологію вважають наукою майбутнього.

IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Заповнення таблиці: «Характеристика методів дослі­

дження природи».

Методи дослідження природи Характеристика методів Ц

<-■

Б. Обговорення запитання: Чому біологію вважають на-] укою майбутнього?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завданнях опрацювати 1

текст § 4, продумати і підготувати відповідь на запитання! рубрики «Поміркуйте»; підготувати доповіді на тему «Історія | вивчення клітини».

вийммйфйи (?0 ч(н>КІ[

20

>

Тема 1. КЛІТИНА (10 годин)ДатаКлас

К Урок 5 /

Тема уроку: КЛІТИНА - ОДИНИЦЯ БУДОВИ ОРГАНІЗ­МІВ. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ

^ сформувати в учнів поняття про клітину як найменшу одиницю бу­дови організмів, поновити первинні знання про загальну характеристику будови клітини, ознайомити з короткою історією вивчення клітини; сфор­мувати в учнів поняття «цитологія», «клітинна теорія»;

^ на матеріалі уроку формувати в учнів світоглядні висновки про пі­знаваність органічного світу і будови організмі, роль учених у вивченні будови і біології організмів і значення цих знань для людства;

^ формувати вміння і навички працювати з малюнками і текстом під­ручника, виконувати роботу в зошиті за завданням, порівнювати, робити висновки, розвивати біологічну мову і біологічне мислення учнів.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний. Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: лупи, мікроскоп, шматочки м’якоті ка­

вуна, яблука, помідора; таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», «Збільшувальні прилади», картини, фотографи із зображенням клітин різних організмів, перших збільшувальних при­ладів, портрети, фотографії вчених, комп’ютерні зображення перших

• збільшувальних приладів, комп’ютер, мультимедійний проектор.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Увесь світ живого на нашій планеті нараховує майже два мільйони видів організмів. Усі вони від­різняються один від одного розмірами і формою тіла, забарв­ленням, способом життя і багатьма іншими ознаками, але в усіх них є спільне. Поміркуйте, що саме. Усі живі організми складаються з маленьких «цеглинок» - клітин. Більшість клітин живого мають надто малі розміри, тому для вивчення їхньої будови використовують збільшувальні прилади, які да­ють змогу отримувати збільшене в багато разів зображення клітин, зазирнути всередину клітини, розгадати багато її та­ємниць. Серед таких приладів найбільш розповсюдженими є лупа і мікроскоп. Саме мікроскоп, який і сам має цікаву іс­торію появи на світ, дозволив вивчати клітини і відповісти на запитання: Що таке клітина?

Завдання уроку.1. З’ясувати, чому клітину вважають одиницею будови ор­

ганізмів.2. Ознайомитися із задачами науки цитології та основними

етапами її розвитку.3. З’ясувати, який внесок у розвиток біологи зробили вчені

світу.4. Ознайомитися з основними положеннями клітинної теорії.

Мета:

ХІД УРОКУ

21

II. Вивчення нового матеріалу. 51. Клітина - найменша частина живого, загальна харак­

теристика будови і життєдіяльності клітини; особливості функціонування клітин одноклітинного і багатоклітинного організму - розповідь, бесіда, робота з мал. 20 (с. 21), демон­страція таблиць, картин, електронних зображень різних клі­тин та організмів; лупи, мікроскопа, розглядання шматочкіж, м ’якоті кавуна, яблука за допомогою лупи.

2. Цитологія - наука, що вивчає клітину; історія і осно: етапи розвитку цитології як науки, внесок учених у відкрит­тя і дослідження клітини - розповідь, доповіді учнів, робота^ з мал. 21, 22 (с. 21) і мал. 23, 24 (с. 22); демонстрація портреті тів учених, картин, таблиць, електронних зображень перших! збільшувальних приладів, портрети їх авторів.

3. Формування поняття про основні положення клітинної теорії, загальне обґрунтування кожного положення з наведен­ням конкретних прикладів - розповідь з елементами бесіди ж використанням таблиць, картин електронних зображень рів­них клітин і організмів, представників різних груп.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Чому клітину вважають одк-|

ницею будови організмів? 2. Чим відрізняються за будовоа одноклітинні і багатоклітинні організми? 3. Що в них спіль-1 ного? 4. Що вивчає наука цитологія? 5. Назвіть імена вчених,] які зробили внесок у вивчення клітини. Яке значення мали їх | роботи для розвитку цитології?

Б. Робота с тестовим завданням на с. 23 підручника.IV. Узагальнення та систематизація знань. Завдання:;

на основі знань, отриманих на уроці, і тексту підручника повніть таблицю «Учені - дослідники клітини».

Учені — дослідники клітини

Датижиття Внесок у вивчення клітина

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи уяяів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст І

§ 5, підготувати відповіді на запитання на с. 23 підручника, під­готувати повідомлення про перші збільшувальні прилади.

^тма^иал уо ч/инкц

22

Я Урок 6 /Тема уроку: МЕТОД СВІТЛОВОЇ МІКРОСКОПІЇ. ЗБІЛЬШУ­

ВАЛЬНІ ПРИЛАДИ ТА ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯМета:^ поглибити знання учнів про методи вивчення організмів, ознайоми-

і ти з методом світлової мікроскопії, збільшувальними приладами: світло- \ вим мікроскопом, ручною лупою, штативною лупою, правилами роботи з і ними;

* продовжити формувати в учнів наукове розуміння необхідності ! оволодіння методами дослідження організмів для вивчення їх будови і процесів життєдіяльності, переконати учні в значущості цих знань для

і людини, створення сприятливих умов для існування організмів, їх життє- Г діяльності, охорони і збереження;' ^ формувати в учнів уміння і навички роботи з мікроскопом, викону-і вати практичну роботу, робити відповідні висновки; виховувати обереж­ність і охайність під час виконання роботи, бережливе ставлення до об-

\ ладнання.Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні,

■ практичні.Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.Наочність та обладнання: лупи, мікроскопи, шматочки м’якоті

І! кавуна, яблука, помідора; водорість, постійні мікропрепарати рос- | жннних клітин; таблиці «Будова рослинної клітини», таблиці із зо- ! враженням клітин і тканин різних організмів, перших збільшуваль- I них приладів і сучасних, фотографії електронного мікроскопа і І клітин, зроблених за його допомогою, електронні засоби зображення

клітин різних організмів, комп’ютер, мультимедійний проектор.ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Рослини, гриби, тварини, бактерії -

! живі організми. Вони живляться, дихають, ростуть розви­ваються. Як відбуваються ці процеси в одноклітинних і багатоклітинних організмах? На це питання ми обов’язково

І знайдемо відповідь, але пізніше. Спочатку треба вивчити їх , мікроскопічну будову і першим кроком до цього буде знайом- і ство з будовою збільшувальних приладів і правилами роботи ! з ними. Саме вони дадуть нам змогу зазирнути всередину клі­

тини і вивчити її будову.Завдання уроку.1. Вивчити будову збільшувальних приладів.2. Ознайомитися з правилами роботи з мікроскопом.3. Навчитися налаштувати шкільний оптичний мікроскоп

І та отримувати чітке зображення мікроскопічного об’єкта.4. Навчитися замальовувати біологічні об’єкти.II. Вивчення нового матеріалу.1. Лупи - найпростіші збільшувальні прилади, знайомство

з будовою ручної і штативної лупи, їх збільшувальні можли­вості і використання в роботі - розповідь з елементами бесіди демонстрація будови ручної і штативної лупи, розглядання м’якоті плодів за допомогою лупи; робота з мал. 25 (с. 24), демонстрація таблиць, картин, електронних засобів навчання

і із зображенням клітин різних організмів; доповіді учнів.

■>---------

ДатаКлас

23

2. Мікроскоп - прилад для глибшого вивчення будови клітин» знайомство з походженням слова «мікроскоп», особ. будови і правила роботи зі світловим мікроскопом - розпо­відь, демонстрація будови шкільного світлового мікроскопа, знайомство з «Правилами роботи зі світловим мікроскопом» (с. 26); виконання учнями під керівництвом учителя практич­ної роботи 1 «Будова світлового мікроскопа та робота з ним»

I. Вступна бесіда - рекомендації щодо виконання (перша робота в 6-му класі);

II. Контроль і допомога під час виконання учнями роботи.III. Рекомендації для формулювання висновків на піді

виконаної роботи; обговорення з учнями варіантів висновків* запис їх у зошиті.

3. Електронний мікроскоп - дослідження дрібних струк клітини, значення, використання в дослідженнях, прі відмінності роботи електронного мікроскопа від світлового розповідь, робота з мал. 28 (с. 31); демонстрація фото: клітин, зроблених за допомогою електронного мікроскопа.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Закріплення вміння працювати з мікроскопом: 1-2

біля стола вчителя розповідають про будову мікроскопа, монструють правила роботи з ним.

Б. Бесіда за запитаннями: 1. Які прості збільшувальні : лади ви знаєте? 2. Що можна роздивитись за допомогою.3. Чому шкільний мікроскоп називають світловим? 4. Щ о: побачили, розглядаючи запропонований вам об’єкт? 5. підрахувати, у скільки разів збільшує світловий мікроскоп?

IV. Узагальнення та систематизація знань. Зр висновок: 1. Яке значення для вивчення організмів маюсь! збільшувальні прилади? 2. Які положення клітинної теорії] підтверджує наука цитологія?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опращоват*

текст і малюнки § 6, підготувати відповіді на тестові завдання ! і запитання на с. 28-29 підручника.

!Ùûqa&Jcû(?uk jumefùauqo qfiûMj

24

Урок 7 ^

Тема уроку: ВИГО ТО ВЛЕНН Я М ІК РО П РЕП А РА ТІВ Мета уроку:^ продовжити знайомити учнів з методами дослідження в біології,

ознайомити з особливостями методу культури клітин, сформувати понят­тя «тимчасовий мікропрепарат», «постійний мікропрепарат», навчити учнів виготовлювати тимчасові мікропрепарати і працювати з ними;

^ формувати в учнів розуміння необхідності володіти практичними навичками для вивчення живих об’єктів, для пізнання будови організмів і розуміння на базі цих знань процесів життєдіяльності, що відбуваються в клітинах організмів;

^ продовжити формування вмінь і навичок виконання практичної ро­боти, роботи з мікроскопом, виготовлення тимчасових мікропрепаратів, робити відповідні висновки;

^ виховувати охайність під час виконання роботи, бережне ставлен­ня до обладнання, виконання правил роботи з мікроскопом.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні, практичні.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: мікроскопи, цибулина цибулі город­

ньої, препарувальний набір, піпетки, фільтрувальний папір, пред­метні та накривні скельця, 2 %-й розчин йодиту калію, таблиці «Будова клітини».

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Які методи ви­

вчення організмів ви знаєте? 2. Які методи вивчення клітини ви знаєте? 3. Яке значення має мікроскоп у біологічних до­слідженнях?

Б. Закріплення вмінь працювати з мікроскопом: учитель запрошує двох учнів до свого столу - один розповідає будову мікроскопа і демонструє правила роботи з ним, інший - ко­ментує його дії; друга пара учнів - один готує тимчасовий мікропрепарат, інший - коментує його дії.

П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен- ия теми і завдань уроку. Мікроскопія - один з основних методів дослідження клітин. Щоб вивчити будову клітини, необхідно підготувати її до дослідження. Для цього викорис­товують спеціальні методи, які дають змогу вивчати клітини як у живому, так і у фіксованому стані. Під час виконання практичної роботи 1 ви ознайомилися з будовою рослинної клітини, використовуючи постійний мікропрепарат. Чому він називається «постійний»? Як його виготовлюють? Якщо є по­стійні мікропрепарати, то, мабуть, є й непостійні, або тимча­сові? На яких мікропрепаратах краще вивчати будову клітин, а на яких - процеси їх життєдіяльності? Як виготовити ці мікропрепарати? Багато цікавих запитань, відповіді на них знайдемо на уроці.

Завдання уроку.1. З’ясувати сутність методу культури тканин, його вико­

ристання і значення.

> -

ДатаКлас

7

25

2. Навчитися виготовляти тимчасові мікропрепарати і пра­цювати з ними за допомогою світлового мікроскопа.

3. Виконувати рисунки біологічних об’єктів.III. Вивчення нового матеріалу.1. Формування знань про метод культури клітин; способи

виготовлення мікропрепаратів клітин живих і фіксованих, особливості використання і значення цих способів для дослі­дження, формування поняття «постійний мікропрепарат», «тимчасовий мікропрепарат» - розповідь, робота з мал. ЗО (с. 31), демонстрація фіксованих постійних мікропрепаратів.

2. Формування вміння самостійного виготовлення мікро- препарату - виконання учнями практичної роботи 2 «Виго­товлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі» за текстом і малюнком підручника або в зошиті для практичних робіт. Робота виконується фронтально разом з учителем (учитель разом з учнями, користуючись мал. ЗО, виготовлює мікро­препарат, контролює роботу учнів з виготовлення мікропрета- рату і користування мікроскопом, робить схему будови клітини на дошці і в кінці, після обговорення, допомагає сформулювати висновок).

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконан­ня практичних робіт.

II. Виконання учнями роботи.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­

сновків на підставі виконаної роботи.Примітка: для класів із середнім рівнем навчання можна запро­

понувати вставити пропущені слова у висновок з роботи. Текст ■■- сновку написано на дошці (на моніторі комп’ютера) (на розсуд учителя).

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями; 1. Назвіть відомі вам методи

дослідження клітини. 2. У якому стані можна досліджувати клітину? 3.,Як виготовляють постійні мікропрепарати? 4- Щ р таке тимчасовий мікропрепарат? 5. Яку будову мають кліп­ни шкірки луски цибулі? (Робота з таблицею або - ї їна дошці.)

Б. Робота с тестовим завданням підручника на с. 32.V. Узагальнення та систематизація знань. Обговореяии

питань: 1. Яке значення для вивчення клітини має » « і » —» виготовляти мікропрепарати? 2. Який це метод вивчення х а - вої природи?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи, учшіт на уроці.

VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання. Опрацювати

текст § 7, виконати тестові завдання (якщо не виконувались на уроці) на с. 32.

26

Урок 8 /•>

Тема уроку: ЗНАЙОМ СТВО З КЛІТИНО Ю . К Л ІТИ Н Н А М ЕМ Б РА Н А

Мета:^ поновити і поглибити знання учнів про будову клітини, сформувати

знання про структуру оболонки клітини, ознайомити з функціями і зна­ченням клітинної мембрани; визначити риси відмінності оболонок клітин рослин і тварин;

^ формувати розуміння взаємозв’язку будови клітинних структур з їх функціями; уявлення про відсутність чіткої межі в будові між рослинами і тваринами на клітинному рівні;

^ сформувати чітке розуміння понять: «клітинна мембрана», «клі- імнна оболонка», «органели»;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнаваність тонких структур клітини і значення цих знань для дослідження процесів їх життєдіяльності, для розвитку науки цитології;

^ продовжити формувати в учнів навички роботи з текстом і малюнка­ми підручника, порівнювати, аналізувати, робити відповідні висновки на основі порівняння, розвивати біологічну мову і біологічне мислення учнів;

'ґ у процесі виконання учнями лабораторного дослідження продо­вжити формування вмінь і навичок працювати з мікроскопом, лаборатор­ним обладнанням, виготовлення тимчасового мікропрепарату, працюва­ти з інструкцією, формувати навички виконання малюнків біологічних об 'єктів; виховувати охайність під час виконання роботи, бережливе ставлення до обладнання.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок.Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,

«Будова тваринної клітини», фотографії, едектронні зображення рослинних і тваринних клітин, комп’ютер, мультимедійний проек­тор; для проведення лабораторного дослідження: мікроскоп, пред­метні і накривні скельця, пінцети, препарувальні голки, фільтру­вальний папір, дистильована вода, 2 %-й розчин йодиту калію, іілочка елодеї.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

яяеми і завдань уроку. Сьогодні ми продовжимо подорож у цікавий світ клітини, а нашим гідом і консультантом у цій подорожі буде наука цитологія. Клітину можна порівняти з Ідеальним містом, у якому ні на хвилину не припиняється життя, усі його процеси відбуваються злагоджено і послідов­но завдяки слухняним мешканцям і невтомним працівникам цього міста. Хто вони, ці невтомні працівники? Як вони за­безпечують життя клітини?

Завдання уроку.1. Ознайомитися з особливостями будови рослинної і тва­

ринної клітини.2. Визначити спільні ознаки і відмінності рослинної і тва­

ринної клітини.3. Визначити функції клітинної мембрани.4. Визначити функції клітинної оболонки рослинної клітини.II. Вивчення нового матеріалу.

ДатаКлас

?27

1. Загальна подібність будови клітин всіх організмів, голо ні компоненти клітини: клітинна мембрана, цитоплазма,3! ядро - розповідь, бесіда з використанням таблиці «Будова] рослинної клітини», малюнка на дошці «Будова клітина! шкірки луски цибулі», мал. 32 підручника (с. 32). Запитання для бесіди: 1. Назвіть основні частини рослинної клітини.2. Які з них ви бачили під час виконання практичної роботи?!3. Покажіть їх на таблиці (малюнку).

2. Формування поняття «органели клітини», «клії мембрана».

3. Формування поняття про функції клітинної мембрани:] а) забезпечення транспорту різних речовин, пояснення меха-1 нізму їх транспорту, значення явища вибіркового проникнен-1 ня речовин через мембрану; б) захисна функція мембрани, Ш значення; в) роль мембрани в забезпеченні міжклітинних] зв’язків - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 33, 34] (с. 33), таблицями, використання електронних зображень юа-| тинної мембрани. Запитання для бесіди: 1. Пригадайте, що і таке дифузія. Який її принцип? 2. Поміркуйте, як на оснош.1 цього принципу клітинна мембрана може пропускати всере-1 дину необхідні їй речовини. 3. Як ви думаєте, які це мають! бути речовини?

4. Продовження вивчення особливостей будови рослинная] клітини - виконання учнями лабораторного дослідження! «Будова клітини листка елодеї» за текстом підручника (с. 34)1 або в зошиті для практичних робіт.

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виковая-! ня лабораторних і практичних робіт.

II. Повторення правил роботи з мікроскопом.III. Виконання учнями лабораторного дослідженняIV. Підбиття підсумків роботи, обговорювання варіантів]

висновків на підставі виконаної роботи.III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Кяяд» ;

запитаннями: 1. Що таке органели? 2. Що собою клітинна оболонка? Які функції вона виконує? 3. функції клітинної мембрани. 4. Яку будову мають листка елодеї? 5. Що спільного в будові клітини листка < і клітини шкірки соковитої луски цибулі? Чим вони відрізня­ються?

IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговоре*-!ня питань: 1. Порівняйте будову рослинної і тваринної к ни, що в них спільного, чим вони відрізняються? 2. Чи є > відмінність між будовою рослинної і тваринної клітини? 3. Яяі положення клітинної теорії підтверджують знання про будову клітин рослин і тварин?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учміл.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст § 8, уважно роздивитися всі малюнки в тексті підручни­ка, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на за­питання на с. 35.

28

яаа#Урок 9 ^

Тема уроку: ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ КЛІТИНИ: ЦИТО­ПЛАЗМА ТА ВКЛЮЧЕННЯ

Мета:* продовжити вивчення будови рослинної клітини, визначити особ­

ливості внутрішнього середовища клітини - цитоплазми, її хімічний і ком­понентний склад; ознайомити із загальною характеристикою і значенням речовин, що входять до складу цитоплазми, дати уявлення про клітинні включення, клітинний скелет, обмін речовин;

* продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання у можливостях пізнаваності тонких структур живого і їх складу для ви- тення процесів їх життєдіяльності;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати навчальні вміння навички роботи з текстом та малюнками підручника, знаходити в тек­сті відповіді на поставлені запитання, аналізувати матеріал, який вивча­ють.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,

«Будова тваринної клітини», фотографії, малюнки, електронні ко- ■векції із зображенням клітин, їх структур, клітинних включень, комп’ютер, мультимедійний проектор.

» ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні части­ни клітини, які можна побачити під світловим мікроскопом.2. Як називають постійні структури клітини? 3. Яку будову має клітинна оболонка? 4. Що таке клітинна мембрана? 5. На­звіть функції клітинної мембрани. 6. Як речовини проника­ють скрізь мембрану?

П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Сьогодні ми продовжимо екскурсію в ідеальне місто. Ми вже ознайомились із системою його укріп­лення - оболонкою та клітинною мембраною - і знаємо, через які отвори в цьому укріпленні ми можемо проникнути в міс- то-клітину, її внутрішнє середовище. Уявіть, що ми перебу­ваємо всередині клітини - найдосконалішому у світі «місті», тому що тут все працює бездоганно. Частина необхідних для життя речовин надходить у клітину з навколишнього середо­вища, решту речовин вона виробляє сама і розподіляє їх між органелами. Клітина не тільки виробляє необхідні їй речови­ни, а ще й запасає їх на «чорний день» у спеціальних комо­рах. Що це за речовини? Що собою становить внутрішнє середовище клітини? Дізнаймося.

Завдання уроку.1. Визначити, що собою становить внутрішній вміст клітини.2. З’ясувати, які речовини входять до складу клітин.3. Визначити призначення і функції клітинних включень.4.' Ознайомитися з властивостями і функціями цитоплазми.5. З’ясувати значення обміну речовин, що відбувається в

клітині, для процесів її життєдіяльності.

■>- -

ДатаКлас

29

III. Вивчення нового матеріалу.1. Формування поняття внутрішнього середовища клітини,

цитоплазма, її склад - розповідь, робота з таблицями «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», колекція-: ми електронних зображень клітини.

2. Поновлення і поглиблення знань учнів про хімічний склад живого; неорганічні речовини клітини: вода і мінераль­ні солі, та органічні: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кис4 лоти, їх значення в житті клітини.

А. Розповідь з елементами бесіди.Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­

ням: прочитайте текст «Який хімічний склад клітин?*, ро»- дивиться мал. 37 (с. 36) і підготуйте відповіді на запитання (запитання написано на дошці або на моніторі комп’ютера —; на розсуд учителя): 1. Які властивості живого характерні для; клітини? 2. Які речовини переважають у живому вмісті клі­тини? 3. Охарактеризуйте їх значення для життя клітини.4. Звідки клітина отримує енергію для процесів життєдіяль­ності?

3. Ознайомлення з особливостями функцій цитоплазми, а і процесами, що відбуваються в ній, їх значенням; з’ясування взаємозв’язків цих процесів з будовою і властивостями клі­тинних мембран, формування поняття «скелет» клітини —" розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 39 (с. 38), таблицями, електронними зображеннями будови клітин.

4. Формування поняття «клітинні включення», їх статус, розташування і значення в житті клітини, види включень — розповідь, робота з мал. 38 (с. 37), демонстрація таблиць, фо-і тографій, електронних зображень різних типів клітинних включень.

5. Клітина - жива одиниця організмів; обмін речовин — то- ловний прояв життєдіяльності, складові обміну речовин, їх значення; зміна і перетворення речовин у процесі обміну, за­пасання речовин - розповідь з елементами бесіди.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що собою становить внутріш­

нє середовище клітини? 2. Назвіть властивості і функції ци­топлазми. 3. Які хімічні речовини входять до складу цитоплазми? 4. Яке значення в житті клітини мають неорга- і нічні речовини? 5. Яка роль органічних речовин: білків, ліпі­дів, вуглеводів? 6. Як ви вважаєте, чому дітей годужиь кашами, приготовленими з насіння пшениці, вівса, рису?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 38 підручника.V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення

питань: 1. Доведіть, що в клітині відбувається обмін речовин.2. Чому клітину можна назвати не тільки ідеальним «містом», а ще й «біохімічною лабораторією»?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 9, підготувати відповідь на запитання: Чим орга- нели відрізняються від включень?, повторити текст § 6, 7.

ЗО

Урок 10

Тема уроку: ОСНОВНІ ОРГАНЕЛИ КЛГГИНИ

>

Мета:

ДатаКлас

'ґ продовжити вивчення будови рослинної клітини, ознайомити з особливостями будови і функцій її основних органел: мітохондрій та пластид, будовою вакуоль, продовжити формування уявлення про взаємозв’язок їх будови і функцій; ознайомити учнів з типами пластид, їх

і перетворенням, значенням у житті клітини;і 'ґ формувати на матеріалі уроку в учнів наукові погляди і переконання | в можливостях пізнання будови дрібних структур живого і їх функції, зна­чення знань про них для розуміння процесів життєдіяльності організмів;

'ґ продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички пра­цювати з малюнками і текстом підручника, знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання, уміння аналізувати матеріал, установлювати взаємозв’язки між будовою і функціями органел клітини.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,

«Будова тваринної клітини», колекції електронних зображень клі­тин рослин і тварин, натуральні об’єкти: коренеплоди моркви, буря­ку, бульби картоплі, цибулина, плоди калини, журавлини, гороби­ни, колекція осіннього листя рослин з різним забарвленням «Барви осені», саморобна таблиця - зразок поступової зміни забарвлення : листків від зеленого кольору до кольорів осені; репродукції картин «Золота осінь», електронні колекції зображень клітин різних типів та їх структур, комп’ютер, мультимедійний проектор.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення шлеми і завдань уроку. Продовжимо екскурсію в уже добре знайоме нам місто - клітину. Ми знаємо, що цитоплазма, наче повітря міста, заповнює весь простір клітини, об’єднує всі органели і забезпечує їхню взаємодію, що в свою чергу забезпечує життєдіяльність клітини. Що потрібно для життє­діяльності клітини, для того щоб місто-клітина, або біохіміч­на лабораторія, працювали ідеально? Насамперед енергія. Ви добре знаєте, що без енергії не може працювати жоден при­лад, жоден живий організм, жодна клітина. Звідки клітина отримує енергію? Які мешканці міста її виробляють, пере­творюють і як використовують? Багато важливих і цікавих запитань. Треба знайти на них відповіді.

Завдання уроку.1. Визначити будову і функції основних органел клітини.2. Ознайомитися з видами пластид рослинної клітини, їх

| характерними особливостями.3. Визначити особливості будови і функцій вакуоль.П. Вивчення нового матеріалу.1. Мітохондрії - «електричні станції» клітини, їх будова,

і кількість у клітинах різного типу, залежність числа мітохон- дрій від активності клітини, функції мітохондрій - розповідь, робота з мал. 40 (с. 44), таблицями, фотографіями, колекція­ми електронних зображень клітин різних типів і мітохондрій.

ХІД УРОКУ

31

2. Пластиди рослинних клітин; хлоропласти, осс їх будови, функції, наявність у хлоропластах зеленого шгмен-Ч ту хлорофілу, його роль у процесі фотосинтезу; характеристи­ка процесів утворення, використання і запасання органічних :Ц речовин; - розповідь, робота з мал. 41 (с. 40), таблицями,; фотографіями, колекціями електронних зображень рослин-] них клітин і хлоропластів.

3. Типи пластид рослинних клітин: хромопласти, лейко-.| пласти, їх забарвлення, склад, функції, особливості пер рення пластид одного типу на іншій, закономірності цьоп»| перетворення - розповідь з елементами бесіди, демонсі колекції «Барви осені», саморобного гербарного аркуша з лекцією листків з поступовою зміною їх забарвлення, буд картоплі, цибулини, яскраво забарвлених плодів, табл фотографій, колекцій електронних зображень листків з різ-] ним осіннім забарвленням; репродукції картин І. Левітан૧В. Полєнова «Золота осінь».

4. Вакуолі рослинних клітин, особливості їх будови і розвит- ) ку - зміна розмірів, функції в клітині, наявність пігментів.

А. Розповідь з елементами бесіди з використанням мал. 43] (с. 41), демонстрація яскраво забарвлених плодів, коренепло-1 дів, таблиць, картин, фотографій, колекцій електронних зо-] бражень рослин з різними типами вакуоль.

Б. Робота з підручником за завданням: прочитайте тексті підручника на с. 41, роздивіться мал. 43 і підготуйте відпо-І віді на запитання: 1. Що таке вакуолі рослинних клітин?]2. Яку вони мають будову? 3. Чим вони запевнені? 4. клітини плодів вишні, пелюстки квіток, коренеплоди, багатьох рослин мають різне забарвлення? 5. Як змінюють** | розміри вакуоль? Чому?

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Яку будову мають мітохон- ]

дрії? 2. Які функції вони виконують? 3. Назвіть типи плас­тид. 4. Які з них беруть участь у фотосинтезі? 5. Яку будову! мають хлоропласти? 6. Що таке хлорофіл? 7. Яка його роль у ] процесі фотосинтезу? 8. Чим лейкопласти і хромопласти від­різняються від хлоропластів? 9. Які перетворення можуть від­буватися з пластидами? 10. Яка будова і функції вакуоль?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 42.IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговорен-|

ня питань: 1. Мітохондрії і хлоропласти відіграють важливу1 роль у постачанні клітини енергією. Чим різняться функції цих органел? 2. Чому зеленіють бульби картоплі, які трива­лий час перебували на світлі?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 10, підготувати відповіді на запитання підручника (с. 43). Повторити з § б «Правила користування мікроскопом», з § 7 - «Правила виготовлення тимчасових мікропрепаратів*.

32

їй

Урок 11

Тема уроку: ОСНОВНІ ОРГАНЕЛИ КЛІТИНИ (продовження)Мета:^ закріпити знання учнів про основні органели клітини, їх будову і

функції; довести в процесі лабораторного дослідження, що клітина - жива одиниця рослинного організму;

формувати в учнів науковий світогляд, демонструючи на матеріалі уроку доступність пізнання процесів життєдіяльності, що відбуваються в найдрібніших структурах живого навіть на шкільному рівні;

^ продовжити формування вмінь працювати з наочністю, дидактич­ним матеріалом, визначати особливості будови клітини та її органеп, по­рівнювати, робити умовиводи;

^ у разі проведення лабораторного дослідження продовжити форму­вати практичні вміння і навички виконання лабораторних досліджень, працювати з мікроскопом, виготовляти тимчасові мікропрепарати, дослі­джувати їх, правильно виконувати роботу, малюнки рослинної клітини, робити узагальнюючі висновки.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок застосування знань та формування вмінь і

навичок.Наочність та обладнання: таблиця «Будова рослинної клітини»,

«Будова тваринної клітини», фотографії, колекції електронних зо­бражень клітини, її органел, комп’ютер, мультимедійний проектор; у разі проведення лабораторного дослідження - обладнання відпо­відно до інструктивної картки, вміщеної в підручнику.

ХІД УРОКУI. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні

частини клітини. 2. Охарактеризуйте будову і функції: міто- хондрій, хлоропластів. 3. Які види пластид ви знаєте? 4. Які функції в клітині виконують лейкопласти і хромопласти?5. Назвіть функції клітинної стінки і клітинної мембрани.6. Що собою становлять клітинні включення? У якому стані вони бувають у клітині?

Б. Робота з дидактичними картками (німими схемами) з визначення будови клітини.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Ми з вами ознайомились з будовою клітини, її основними органелами і функціями. Всі клітинні органели занурені в цитоплазму, яка об’єднує їх, забезпечує їх взаємодію і тим самим сприяє злагодженій роботі клітини, усім процесам життєдіяльності цієї унікальної біохімічної ла­бораторії - клітини, або, як ми її ще називали, ідеального міста. Як у цьому переконатися? Для цього проведемо ще одне лабораторне дослідження.

Завдання уроку.1. Охарактеризувати особливості будови і функцій органел

клітини.2. Виготовити тимчасовий мікропрепарат живих клітин

листка елодеї.3. З’ясувати, у якому стані перебуває цитоплазма живої

клітини рослини.

33

4. Довести на підставі проведеного дослідження, що кліти­на - жива одиниця рослинного організму.

III. Виконання учнями лабораторного дослідження «Рухцитоплазми в клітинах листа елодеї».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконав- -і ня лабораторних і практичних робіт.

Примітка: звернути увагу учнів на 1 пункт інструктивної карт­ки для проведення дослідження - дія подразників: температура і яскраве освітлення (які активізують рух цитоплазми).

II. Контроль за проведенням учнями дослідження: виготов­ленням тимчасового мікропрепарату, виконанням правил ро­боти з мікроскопом під час роботи з ним.

III. Обговорення результатів досліду і варіантів висновків на підставі виконаної роботи.

Примітка: узагальнюючи результати проведеного дослідження, підвести учнів до розуміння, що рух цитоплазми і подразливість (дія освітлення і температури) є невід’ємними властивостями живого.

IV. Закріплення матеріалу уроку. Бесіда за запитаннями:1. Назвіть основні частини рослинної клітини. 2. Які органе- ли входять до складу клітини? 3. Які типи пластид трапля­ються в рослинній клітині? 4. Яку форму і колір мають хлоропласти? Чому вони забарвлені в зелений колір? У разі проведення лабораторного дослідження - обговорити питан­ня: 1. При якому збільшенні мікроскопа можна спостерігати рух хлоропластів у клітинах листка елодеї. 2. Чим зумовле­ний цей рух?

V. Узагальнення і систематизація знань. Обговоренняположення: «Доведіть, що клітина - одиниця будови рослин­ного організму».

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: повторити ма-

і теріал § 8-10.

і Урок 12

Тема уроку: ЯДРО КЛІТИНИМета:✓ сформувати в учнів знання про ядро як важливий компонент кліти­

ни, ознайомити з його будовою, функціями і роллю в клітині; визначити І будову хромосом, особливості їх стану в різні періоди життя клітини і значення у передачі спадкової інформації від материнської клітини до дочірніх, визначити роль ядерця в житті клітини;

на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, їх переконань у можливостях пізнання будови і функцій наймен­ших структур організму і значення знань про них у вивченні живого;

продовжити формування вмінь і навичок працювати з малюнками підручника, аналізувати матеріал, встановлювати взаємозв'язки між бу­довою структур клітини і їх функціями, застосовувати набуті знання для виконання самостійної роботи, працювати в групах; виховувати взаємо­повагу у спільній діяльності.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,

«Будова тваринної клітини», фотографії, колекції електронних зо­бражень різних типів клітин, ядра, його компонентів, комп’ютер, мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку. Повернімося до ідеального міста і при­гадаймо, що це місто, у якому все працює злагоджено і бездо­ганно. Хто керує цією злагодженою роботою, що є центром управління всіх процесів, які відбуваються в крихітній комір­ці живого? Це ядро клітини. Саме від нього надходять накази до кожної органели, саме тут приймаються всі рішення, пов’язані із життєдіяльністю клітини - цього ідеального міс­та, екскурсію по якому ми завершуємо, познайомившись з особливостями будови, значенням ядра і його компонентів для життєдіяльності клітини.

Завдання уроку.1. Визначити особливості будови і функцій ядра клітини.2. З’ясувати функції складових ядра: ядерної оболонки,

ядерного соку, хромосом.3. Ознайомитися з особливостями будови і складом хромо­

сом.4. Визначити роль хромосом у клітині.II. Вивчення нового матеріалу.1. Ядро - центр керування процесами життєдіяльності клі­

тини; формування поняття про ядерні і без’ядерні клітини, тривалість життя без’ядерних клітин - розповідь, робота з мал. 45 (с. 43), таблицями, картинами, електронними колек­ціями із зображенням будови ядерних і без’ядерних клітин.

2. Будова ядра; особливості будови і функцій його складо­вих: ядерної оболонки, ядерного соку, хромосом, ядерця; фор­мування поняття про утворення хромосом і стану хромосом під час поділу материнської клітини - розповідь, робота з

Дата_Клас

35

мал. 46 (с. 44), демонстрація таблиць, електронних засобів на­вчання.

3. Формування знань про основні функції ядра: 1) зберіган­ня спадкової інформації; 2) ядро - центр керування процеса­ми життєдіяльності клітини; формування поняття про роль нуклеїнових кислот у синтезі білків у клітині; ядерця, їх склад і функції - утворення складових рибосом, роль рибосом в утворенні білків - розповідь, демонстрація таблиць, фото­графій, електронних колекцій зображень клітин і їх структур.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть складові ядра. 2. Яку

будову має ядерна оболонка? 3. Які функції вона виконує?4. Поміркуйте, у чому проявляється взаємозв’язок будова ядерної оболонки та її функцій. 5. Який склад має ядерний сік? 6. Що таке ядерця? Які функції вони виконують? 7. Яка будова і функції хромосом? 8. Назвіть функції ядра.

Б. Робота с тестовими завданнями на с. 44 підручника.IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговорен­

ня питання: Чому в клітин, які не мають ядра, обмежений термін життя?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст § 11, підготувати відповіді на запитання на с. 45, по­вторити текст § 8-10.

36

f Урок 13>

Тема уроку: РІСТ І РОЗМНОЖЕННЯ КЛІТИНМета:

ДатаКлас

^ продовжити формування знань про процеси життєдіяльності клі­тин; ознайомити учнів з процесом поділу клітини як основою її росту, розвитку, розмноження; визначити роль ядра і хромосом у процесі поді­лу, значення властивості живого - здатності до розмноження на основі здатності клітин до поділу;

продовжити формування наукового світогляду учнів, показуючи пізнаваність складних процесів, що відбуваються в клітині, значення знань про них для розуміння процесів росту і розвитку організмів;

^ формувати вміння працювати з малюнками і текстом підручника, знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання, застосовувати за­своєні знання під час виконання самостійної роботи; виховувати вміння уявляти, аналізувати, бажання пізнавати процеси, що відбуваються в ор­ганічному світі.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: «Будова рослинної клітини», «Будова

тваринної клітини», фотографи, колекції електронних зображень клітин різних організмів, їх структур, процесу поділу клітини; діа­фільм «Будова і життя рослинної клітини», комп’ютер, мультиме­дійний проектор.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні властивості живо­го. 2. Пригадайте, які методи застосовують для вивчення ор­ганізмів. 3. Які методи використовують для вивчення клітини?4. Назвіть основні частини клітини. 5. Охарактеризуйте будо­ву і функції оболонки клітини; хлоропластів; клітинної мемб­рани; вакуоль; цитоплазми; клітинних включень; мітохондрій; рибосом. 6. Які речовини запасає клітина? 7. Які органічні речовини -беруть участь у збереженні і передачі спадкової інформації? 8. Які процеси, які ми спостерігали при дослі­дженні клітини, свідчать про те, що клітина має властивості живого?

П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Ми з’ясували, що для клітини ха­рактерні властивості живого, знаємо, як відбувається обмін речовин, як клітина «спілкується» із сусідніми клітинами, як вона живиться, дихає, хто постачає їй енергію. Але це не всі властивості, притаманні живому. Ми знаємо, що організми розмножуються, ростуть, розвиваються. Ці властивості ха­рактерні і для клітини. Як відбуваються ці надзвичайні і такі важливі процеси в клітині?

Завдання уроку.1. Визначити характерні особливості та умови росту клітин.2. З’ясувати етапи й особливості процесу поділу клітини.в . Визначити біологічне значення процесу поділу клітин

для організмів.

ХІД УРОКУ

37

III. Вивчення нового матеріалу.1. Ріст клітини - одна з головних властивостей живого, ;

характеристика процесу росту клітини, «будівельний матері­ал» для збільшення розмірів клітини та її об’єму, термін рос­ту клітин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 47 (с. 45), таблиць, електронних засобів навчання. ■!

2. Поділ клітини, особливості процесу поділу, характерне- і тика змін, що відбуваються з хромосомами, значення щгх змін у передачі спадкової інформації дочірнім клітинам; біо­логічне значення процесу поділу клітин - розповідь, робота з мал. 48 (с. 46), таблицями, фотографіями; демонстрація фрагмента діафільму «Будова і життя рослинної клітини», зо­бражень процесу поділу клітини на електронних засобах на­вчання.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке ріст? 2. За рахунок

чого клітини ростуть? 3. Завдяки чому збільшується кількість клітин? 4. Із чого починається поділ клітини? Чим він завер- ' шується? 5. Яка роль хромосом у поділі клітини?

Б. Робота с тестовими завданнями на с. 47 підручника.V. Узагальнення та систематизація знань.A. Обговорення питань: 1. Чому мільярди клітин одного

багатоклітинного організму мають однакову спадкову інформа­цію? 2. Яке значення має здатність клітин до розмноження?

Б. Робота за завданням: відкрийте підручник на с. 22, зва- йдіть на мал. 24 фотографію вченого Р. Вірхова і пригадайте» який внесок у дослідження клітини зробив цей німецький учений.

B. Прочитайте на с. 23 основні положення клітинної теодш { і на основі отриманих знань обґрунтуйте кожне з них.

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи ущяш. ■VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювап

текст і малюнки § 12, виконати тестові завданню на с. 47 | (якщо не виконувалися на уроці), підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте»; повторити матеріал § 1—11* підготуватися до перевірки знань з тем «Вступ», «Клітина».

Іййма&е[шидо чіюкц

§ Урок 14>

Примітка: за рахунок резервного часу (на розсуд учителя) першу частину уроку - узагальнення, систематизація і корегування знань можна провести на одному уроці, а контроль знань - на другому.

Тема уроку: ВСТУП. КЛІТИНАМета:'ґ узагальнити, систематизувати, відкорегувати та проконтролювати

набуті учнями знання з тем «Вступ», «Клітина»;^ розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння

застосовувати засвоєні знання для виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.

Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення, систематизації і перевірки

знань, умінь і навичок.Наочність та обладнання: мікроскоп, лабораторне обладнання,

необхідне для виготовлення тимчасового мікропрепарату, таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», колекції електронних зображень клітин і схеми мітозу, німі схеми будови рослинних клітин на дошці, моніторі комп’ютера, на дидактичних картках.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальноі діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку. З початку нового навчального року ми почали вивчати новий предмет - біологію, поглибили знання про живу природу, отримані при вивченні природознавства, і ознайомилися з будовою та функціями клітини і деякими її органелами. Сьогодні у вас є можливість продемонструвати свої знання як усно під час повторення матеріалу, так і пись­мово при виконанні контрольних завдань.

Завдання уроку.1. Узагальнити знання з теми.2. Перевірити вміння, набуті при виконанні практичних

робіт.3. Перевірити вміння застосовувати набуті знання з теми

під час роботи з контрольними завданнями.П. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що вивчає біологія? Коли ви- .

никла ця наука? 2. Які біологічні науки ви знаєте? 3. Назвіть основні ознаки живого. 4. Які методи використовують для ви­вчення організмів? 5. Який метод використовують для вивчен­ня клітини? 6. Назвіть основні частини світлового мікроскопа.7. Визначте збільшення мікроскопа, яке можна отримати, якщо об’єктив збільшує у 20 разів, а окуляр - у 15 разів. 8. На­звіть і покажіть на таблиці основні частини клітини. 9. Ука­жіть функції основних органел клітини. 10. Як відбувається ріст і розвиток клітини? 11. Як клітини розмножуються?12. Чому дочірні клітини є точною копією материнської?13. Чим процес росту клітин відрізняється від процесу розмно­ження? 14. Доведіть, що клітина має всі ознаки живого.

Б. Перевірка вмінь і навичок виготовлення мікропрепарату і роботи з мікроскопом - самостійна робота парами: 2 -4 учні

ДатаКлас

39

біля стола учителя - один готує мікропрепарат, іншій - спо­стерігає разом з учнями класу за його роботою, потім комен­тує правильність виготовлення мікропрепарату і роботи з мікроскопом.

III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його усвідомлення (на розсуд учителя - вибір завдань груп А, В або В).

A. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за правильно виконані завдання - 12).

І варіант1. Назвіть органічні речовини, що входять до складу клітинн.2. Намалюйте (роздивіться на дошці, карточці, моніторі

п’ютера - на розсуд учителя) схему будови клітин листка елодеї укажіть, яку вони мають будову.

3. Назвіть функції: клітинної оболонки, ядра, мітохондрій.4. Чим ріст і розвиток клітин відрізняється від процесу розмноження?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож­

не правильно виконане завдання — 1 бал)

1. Представників тваринного світу вивчає наука: а) екологія; б) мікологія; в) ботаніка; г) зоологія.

2. Збільшення маси і розмірів тіла організмів - це процес: а) роз­витку ; б) росту; в) живлення; г) обмін речовин.

3. Здатність організмів переходити зі стану спокою в актнвяжС стан під впливом чинника - це: а) рух; б) подразливість; в) р іп ; г) розвиток.

4. Уперше під мікроскопом власної конструкції побачив кліткпса) Роберт Гук; б) Антоні ван Левенгук; в) Матіас Шлейден; г) 1^- дольф Вірхов.

5. До неклітинних форм життя відносять: а) гриби; б) мікроо|*ш- нізмів; в) віруси; г) неклітинних форм не існує.

6. Хлорофіл входить до складу пластид: а) хлоропластів; б) 'гро- мопластів; в) лейкопластів; г) усіх пластид.

7. Центром керування всіма процесами життєдіяльності югіт т є: а) мітохондрії; б) хлоропласти; в) ядро; г) вакуолі.

8. Основну роль у передачі спадкової інформації під час поділу клітини відіграють: а) мітохондрії; б) хлоропласти; в) хромосоми; г) цитоплазма.

9. Безперервність життя на Землі забезпечує процес: а) ня; б) ріст; в) подразливість; г) розмноження.

B. Комбіновані завдання (загальна сума балів за виконані вдання - 12).

Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правили»виконане коЛсне тестове завдання — 0,5 бала).

1. Життя в усіх його проявах вивчає наука: а) зоологія; б) бота­ніка; в) екологія; г) біологія.

2. Наука мікологія вивчає: а) гриби; б) рослини; в) тварннж; г) бактерії.

3. Постійні мікропрепарати виготовляють для: а) тривалого збе­реження; б) негайного використання.

.4. Клітинна оболонка входить до складу клітин: а) рослин; б) тва­рин; в) усіх організмів.

5. Відтворення собі подібних здійснюється завдяки: а) росту;б) подразливості; в) розмноженню; г) розвитку.

6. Термін «клітина» уперше запропонував: а) Антоні ван Левен­гук, б) Роберт Гук, в) Ян Пуркіньє, г) Роберт Броун.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за правиль­но виконане завдання - 1 бал).

40

1. Клітинну будову мають: а) гриби; б) бактерії; в) віруси; г) рослини.2. Постійними структурами клітини є: а) мітохондрії; б) цито­

плазма; в) клітинні включення; г) клітинна мембрана.3. До органічних речовин клітини відносять: а) мінеральні солі;

б) білки; в) воду; г) вуглеводи.Завдання на встановлення відповідності (за правильно викона­

не завдання -1 ,5 бала)1. Установіть відповідність між властивостями організмів і їх ха­

рактеристикою .1 живлення2 виділення3 ріст4 подразнення

2. Установіть функціями.1 клітинна стінка А зберігає спадкову інформацію2 хлоропласти Б об’єднує всі частини клітини і забезпечує3 цитоплазма їх взаємодію4 ядро В є своєрідними енергетичними «станціями»

клітини Г підтримує форму клітини Д здійснюють процес фотосинтезу

Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане за­вдання - 3 бали)

Завдяки якому механізму відбувається точна передача спадкової інформації від материнської клітини дочірнім?

II варіантА. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за

виконані завдання — 12 балів)1. Назвіть неорганічні речовини, що входять до складу клітини.2. Намалюйте (роздивіться на дошці, на карточці, моніторі

комп’ютера - на розсуд учителя) схему будови клітин шкірки луски цибулі та вкажіть їх будову.

3. Назвіть функції: клітинної мембрани, хлоропластів, клітин­них включень.

4. Як пов’язані між собою процеси розмноження, росту та розвит­ку клітин?

Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож­не правильно виконане завдання - 1 бал)

1. Представників рослинного світу вивчає наука: а) зоологія;б) ботаніка; в) мікологія; г) мікробіологія.

2. Поглинання і засвоєння поживних речовин з навколишнього середовища - це процес: а) дихання; б) живлення; в) ріст; г) розвиток.

3. Відтворення собі подібних - це властивість організмів: а) роз­множення; б) ріст; в) обмін речовин; г) рух.

4. Непостійними структурами клітини є: а) цитоплазма; б) вклю­чення; в) органели; г) ядро.

5. Своєрідними енергетичними станціями клітини є: а) хлоро­пласти; б) мітохондрії; в) вакуолі; г) включення.

6. Основна функція лейкопластів рослинної клітини: а) опорна;б) транспортна; в) здійснення фотосинтезу; г) запасна.

7. Живлення, дихання і виділення складають єдиний процес:а) ріст; б) розвиток; в) обмін речовин; г) подразливість.

А збільшення розмірів і маси організмів Б здатність організмів переходити із стану спо­

кою в активний стан В забезпечення організму поживними речови­

намиГ поглинання кисню з повітря Д видалення з організму продуктів життєдіяль­

ностівідповідність між частинами клітині та їхніми

41

:

8. Спадкова інформація зберігається в: а) цитоплазмі; б)в) вакуолях; г) включеннях.

9. Енергія світла необхідна для здійснення процесу; а) дитжян«;б) розмноження; в) подразнення; г) фотосинтезу.

В. Комбіновані завдання.Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно

виконане тестове завдання - 0,5 бала)1. Рослини вивчає наука: а) мікологія; б) біологія; в) ботанікас

г) екологія.2. Метод культури тканин дає змогу: а) зберігати постійні мікро-

препарати; б) постійно мати для дослідження живі клітини.3. Бактерії вивчає наука: а) біологія; б) мікробіологія; в) зооло­

гія; г) ботаніка.4. Збільшення розмірів тіла - це властивість: а) розвиток; б) роз­

множення; в) живлення; г) ріст.Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за правиль­

но виконане завдання - 1 бал)1. Неорганічними речовинами, що входять до складу кліпаа, ег

а) білки; б) вода; в) нуклеїнові кислоти; г) мінеральні солі.2. Основними складовими частинами клітини є: а) цитоплазм;

б) клітинна мембрана; в) включення; г) ядро.3. Обмін речовин складається з процесів: а) живлення; б) росту,

в) дихання; г) виділення.Завдання на встановлення відповідності (за кожне правильне

виконане завдання -1 ,5 бала):1. Установіть відповідність між властивостями організму та їх

характеристикою.1 дихання А поглинання з навколишнього середовища ав-2 розмноження обхідних речовин, використання їх і видіяеа-3 обмін речовин ня в середовище продуктів життєдіяльності4 рух Б збільшення розмірів та об’єму тіла

В переміщення організмів у просторі Г засвоєння кисню з повітря Д відтворення собі подібних

2. Установіть відповідність між частинами клітини та їх функцш- ми:1 ядро А накопичення запасу поживних речовин2 мітохондрії Б забезпечує транспорт речовин в клітину і за3 клітинні межі її

включення В центр керування процесами життєдіяльності4 клітинна клітини

мембрана Г сприяють забезпеченню клітини енергієюД підтримує форму клітини

Завдання з відкритим питанням (за правильну відповідь - З бали)

Поясніть, які властивості клітини як одиниці живого лежать в основі процесу її росту і росту організму в цілому.

IV. Підбиття підсумків уроку.V. Рефлексія.VI. Повідомлення домашнього завдання: повторити текст

§ 2, 3, підготувати цікаві повідомлення, міні-презентації про одноклітинні тварини, що є мешканцями водойм (за порадою вчителя).

42

Тема 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ(8 годин + 1 година з резервного часу)

/ Урок 15 ^

Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ТВАРИНОПОДІБНІ ОРГА­НІЗМИ - МЕШКАНЦІ ВОДОЙМ

Мета:'ґ розширити уявлення учнів про тваринний світ, розкрити особливос­

ті будови і процесів життєдіяльності одноклітинних представників тва­ринного світу як цілісних організмів, які ведуть самостійний спосіб життя і в яких відбуваються всі процеси життєдіяльності, притаманні багатоклі­тинному організму на прикладі амеби та інфузорії-туфельки, визначити риси пристосування одноклітинних твариноподібних організмів до се­редовища життя, їх значення в природі; сформувати поняття про органе- ли клітин: травна вакуоля, скоротлива вакуоля, циста та поняття «гете­ротрофний тип живлення»;

^ на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, показуючи можливості пізнання найпростіших представників тва­ринного світу, значення знань про них для розуміння єдності організації всіх живих організмів планети;

^ продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок роботи з текстом і малюнками підручника, навичок аналізувати, порівнювати біо­логічні об’єкти, виділяти їх істотні ознаки, проводити лабораторне дослі­дження, описувати біологічні об’єкти, замальовувати їх, робити висновки на основі отриманих знань і проведеного лабораторного дослідження.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: таблиця «Тип Найпростіші», малюнки,

фотографії, колекція комп’ютерних зображень одноклітинних твари­ноподібних організмів, комп’ютер, мультимедійний проектор, діапо­зитиви «Одноклітинні тварини», діафільм «Різноманітність найпро­стіших». Для проведення лабораторного дослідження: культура інфузорії-туфельки, набір піпеток, предметних і накривних скелець, фільтрувальний папір, набір постійних мікропрепаратів одноклітин­них тварин.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­

ня теми і завдань уроку. Ви вже знаєте, що світ організмів на нашій планеті дуже різноманітний. Що є в цьому світі велетні і карлики, одноклітинні та багатоклітинні організми. Одних ми бачимо неозброєним оком, щоб побачити інших, потрібні збільшувальні прилади. Вивчення цих найдрібніших організмів почалося із часів винайдення мікроскопа. Ви пам’ятаєте, що першим застосував мікроскоп для біологіч­них досліджень дослідник природи Антоні Левенгук, тому його ще називають «батьком» науки про одноклітинні орга­нізми. Завдяки роботам багатьох поколінь учених будова і життя одноклітинних добре вивчено. Настав наш час і нам ознайомитися з ними.

> - ........

ДатаКлас

43

Завдання уроку.1. Визначити, у яких середовищах мешкають одноклітинні

твариноподібні організми.2. З’ясувати особливості будови і процесів життєдіяльиості

амеби протея.3. З’ясувати особливості будови і процесів життєдіяльності

інфузорії-туфельки.4. Визначити риси пристосування одноклітинних тва;

подібних до настання несприятливих умов.5. З’ясувати роль прісноводних одноклітинних тварино:

дібних організмів у природі та житті людини.II. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика одноклітинних організмів, особ­

ливості їх будові та біології як цілісного самостійного організ­му; основні риси подібності та відмінності одноклітинних і; багатоклітинних організмів - розповідь з елементами бесіда,! демонстрація таблиць, картин, фотографій, комп’ютерних зо­бражень одноклітинних організмів, фрагментів діафільму «Різноманітність найпростіших», діапозитивів «Одноклітинні тварини».

2. Середовище життя, особливості будови і процесів життє­діяльності амеби протея: пересування, живлення, дихання, виділення, розмноження.

А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді, міні-презента- ції учнів, робота з мал. 50-52 (с. 49, 50), демонстрація таб­лиць, діапозитивів, фрагментів діафільму, комп’ютерних зображень амеби; заповнення таблиці.

Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: про­читайте текст § 15 «Які ознаки характерні для амеби про­тея?», роздивіться мал. 50-52 (с. 49-50) і підготуйте відповіді на запитання: 1. Де мешкає амеба протей? 2. Які особливості будови цього одноклітинного організму? 3. Чому амеба не має постійної форми тіла? 4. Як пересувається амеба? 5. Як в амеби відбуваються процеси живлення, дихання, виділення?6. Яким способом вона розмножується? 7. Доведіть, що в аме­би протея, як і у всіх організмів, відбувається обмін речовин.

3. Середовище життя, особливості зовнішньої і внутріш­ньої будови клітини інфузорії-туфельки, процесів життєді­яльності: живлення, дихання, виділення продуктів обміну речовин, способи розмноження, роль великого і малого ядра в клітині туфельки, пристосування до несприятливих умов, органели руху (запитання до класу: Чому інфузорія-туфелька пересувається швидше, ніж амеба протей? Розповідь з елемен­тами бесіди, робота з мал. 53, 54 (с. 51) підручника, доповіді, міні-презентації учнів, демонстрація таблиць, картин, малюн­ків, фотографій, комп’ютерних зображень інфузорії-туфельки, слайдів, фрагментів діафільму.

4. Виконання учнями лабораторного дослідження «Спосте­реження інфузорій» за інструктивною карткою підручника або зошита для практичних робіт і лабораторних досліджень.

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконан­ня лабораторних і практичних робіт.

II. Виконання учнями лабораторного дослідження.

44

III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­сновків на підставі виконаного дослідження.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які особливості будови тіла одноклітинних організмів? 2. Які ознаки характерні для амеби протея? 3. Які процеси життєдіяльності притаманні амебі протею? 4. Що характерно для будови інфузорії-туфельки? 5. Які процеси життєдіяльності відбуваються в її тілі? 6. Як амеба та інфузо- рія-туфелька пристосувалися до переживання несприятливих умов?

IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Складання учнями таблиці (на розсуд учителя) «Порів­

няльна характеристика одноклітинних тварин».

Ознаки для порівняння Амеба протей Інфузорія-туфелька

Форма тілаОрганели рухуЖивленняДиханняВиділенняКількість ядерРозмноженняПристосування до несприятливих умовЗначення

Б. Виконання учнями тестових завдань і завдання рубрики «Поміркуйте» на с. 52.

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 13, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання (якщо не виконувалися на уроці) на с. 52; підготувати повідомлення про одноклітинних тварин - збуд­ників хвороб людини (за рекомендаціями вчителя), скласти простий або складний план розповіді про одноклітинний орга­нізм (за особистим вибором).

ЪоусиЯковий манф хы qй Ч/гокц

І / Урок 16 /Дата_Клас

Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ТВАРИНОПОДІБНІ ОРГА­НІЗМИ - ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ЛЮДИНИ

Мета:^ розширити знання учнів про різноманітність одноклітинних твари­

ноподібних організмів, ознайомити з характерними особливостями т разитичних одноклітинних, шляхами зараження, впливом на органам людини, засобами попередження захворювань та лікуванням їх; сфор­мувати чітке поняття термінів «організми-паразити», «малярія», «амебо- їдна дизентерія»;

^ продовжити формування наукового світогляду учнів, показую« значення знань про особливості будови, процесів життєдіяльності і роз­витку паразитичних одноклітинних тварин для попередження захворю­вань, зв'язок науки з практикою;

^ формувати загальнонавчальні вміння і навички працювати з тек­стом і малюнками підручника, розпізнавати одноклітинних паразитів на малюнках, таблицях, розвивати вміння порівнювати, встановлювати лрм- чинно-наслідкові зв'язки, складати прості і складні плани тексту, на мате­ріалі уроку формувати в учнів санітарно-гігієнічні навички.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: таблиця «Найпростіші», «Будова рос­

линної клітини», «Будова тваринної клітини», діафільм «Різнома­нітність найпростіших», діапозитиви «Одноклітинні тварини», лас­тівки, фотографії, колекції комп’ютерних зображень одноклітинних паразитичних твариноподібних організмів, комп’ютер, мультиме­дійний проектор (фільмоскоп).

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учтіл

(на розсуд учителя).A. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть відомі вам одноклітин­

ні твариноподібні організми. 2. Які ознаки живого притаманні одноклітинним твариноподібним організмам? 3. Охарактери­зуйте одноклітинні твариноподібні організми з використан­ням наочності за планом: 1. Середовища житґя. 2. Органеяш руху. 3. Форма тіла. 4. Живлення. 5. Дихання. 6. Виділення.7. Розмноження. 8. Пристосування до несприятливих умов.9. Значення в природі. 10. Значення в житті людини.

Б. Перевірка складання учнями простих і складних планів (виконання домашнього завдання) і розповідь учнів про особ­ливості будови та процесів життєдіяльності одноклітинних твариноподібних організмів за складеними ними планами. За­питання до класу: За яким планом, простим чи складним, краще відтворювати навчальний матеріал?

B. Самостійна робота учнів за завданням: із запропонованого переліку ознак вибрати характерні ознаки, позначені цифра­ми: І варіант - для амеби протея, II варіант - для інфузорії- туфельки. (Ознаки надруковано на папірцях і розкладено на кожному столі, написано на дошці або на моніторі комп’ютера.)

Ознаки: 1 - тіло складається з однієї клітини, 2 - форма клітини непостійна, 3 - має постійну форму тіла, 4 - рухається за допомогою

46

численних війок, 5 - рухається за допомогою несправжніх ніжок, 6 - рух забезпечує джгутик, 7 - тіло вкрите лише клітинною мемб­раною, 8 - живиться бактеріями, 9 - живлення за допомогою фото­синтезу, 10 - має два ядра: велике і мале, 11 - має лише одне ядро, 12 - їжа перетравлюється в травній вакуолі, 13 - надлишок води з клітини виводить скоротлива вакуоля, 14 - неперетравлені рештки їжі виводяться назовні через поверхню тіла, 15 - дихає киснем, роз­чиненим у воді, 16 - розмножується поділом клітини навпіл, 17 - за настання несприятливих умов утворює цисту.

Г. Самостійна робота з дидактичними картками - німими схемами будови амеби протея та інфузорії-туфельки (по варі­антах) за завданням: зробіть підписи до схеми будови (запро­понованої тварини) та укажіть функції її органел.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів) повідомлен­ня теми і завдань уроку. Ми ознайомилися з двома представ­никами одноклітинних твариноподібних організмів, які вільно живуть у прісних водоймах у товщі води або на дні, пересува­ються, живляться, дихають, розмножуються - живуть своїм «мирним» життям. Багато з них, як ви знаєте, приносять ко­ристь. Але поруч із мирними мешканцями, трапляються одно­клітинні, які обирають середовищем свого життя інші організми, оселяючись на поверхні їх тіла або всередині і за­вдаючи їм шкоди. Які це організми? Чому про них треба зна­ти? Як захистити себе від одноклітинних «ворогів», які спричиняють захворювання? На цьому уроці ми ознайомимося з деякими з них і дізнаємося, як себе захистити від них.

Завдання уроку.1. З’ясувати, які організми називають паразитами і як

вони впливають на інші організми.2. Ознайомитися з найпоширенішими паразитами людини.3. З’ясувати шляхи проникнення паразитів в організм лю­

дини.4. Ознайомитися з особливостями будови і процесами жит­

тєдіяльності дизентерійної амеби.5. Визначити збудника та особливості перебігу небезпечно­

го захворювання людини - малярії.6. З’ясувати способи уникнення зараження людини пара­

зитами.ПІ. Вивчення нового матеріалу.1. Поновлення понять «паразити», «паразитичні тварини»,

загальна характеристика їх способу життя, приклади пара­зитичних одноклітинних тварин - розповідь з елементами бесі­ди з використанням таблиць, листівок, фотографій, електронних колекцій зображень паразитичних твариноподібних організмів.

2. Амеба дизентерійна, середовище життя, особливості будови її клітини, особливості процесів життєдіяльності, не­гативний вплив на організм людини: утворення осередків за­палення в органах людини - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 56 (с. 53), демонстрація таблиць, електронних засобів навчання із зображенням амеби дизентерійної.

3. Шляхи зараження людини дизентерійною амебою, про­філактика зараження, необхідність дотримання правил осо­бистої гігієни - розповідь, робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Чи безпечна ди-

47

зентерійна амеба?» (с. 53) і дайте відповіді на запитання: 1. Як цисти амеби дизентерійної потрапляють у зовнішнє се­редовище? 2. Як вони потрапляють в організм людини? 3. Що відбувається з ними в організмі людини? 4. Як уникнути ура­ження дизентерійною амебою?

4. Малярія - небезпечне захворювання людини; поширен­ня у світі; збудник і переносник захворювання, знайомство із зовнішнім виглядом малярійного комара, значення санітарно­го контролю в попереджені і поширені захворювання малярі­єю, боротьба з малярією у світі - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 57 (с. 54), демонстрація самки малярійного ко­мара на таблиці, електронних засобах навчання.

5. Збудник малярії - малярійний плазмодій, шляхи потра­пляння плазмодія в організм людини (на прикладі триденної лихоманки), розвиток плазмодія в організмі людини, коротка характеристика захворювання; шляхи уникнення захворю­вання - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 58 (с. 54)» демонстрація таблиці, фрагментів діафільму «Різноманітність найпростіших», колекції комп’ютерних зображень малярій­ного комара, малярійного плазмодія.

IV. Закріплення матеріалу вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Які організми називають па­

разитами? 2. Які паразитичні одноклітинні твариноподібні організми ви знаєте? 3. Яку будову має клітина амеби дилів- терійної? Де мешкає цей паразит? 4. Як ви вважаєте, чому ■ клітинах амеби дизентерійної відсутні мітохондрії? 5. Як від­бувається зараження дизентерійною амебою? 6. Якої пткпдж людині може завдати цей паразит? 7. Які ознаки захворювая- ня на малярію? 8. Який організм є переносником збудника малярії? 9. Як відбувається зараження цією хворобою? 10. Як перебігає триденна лихоманка? 11. Як можна уникнути цього захворювання? 12. Як у світі борються з малярією?

V. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питання: Як ви вважаєте, чи могли бути па­

разитами організми, які першими з’явилися на Землі? Чому?Б. Заповнення таблиці: «Одноклітинні твариноподібні ор­

ганізми - паразити людини».

Представ­ники

Характер дії паразита на організм людини.

Засоби боротьби з паразитом і

профілактика зараження.

В. Робота із завданням «Життєва ситуація» та запитання­ми рубрики «Поміркуйте» (с. 55).

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 14, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на запитання на с. 55; підготувати повідомлення, міні-презентацїї про одноклітинні водорості (за рекомендація­ми вчителя).

48

ґ Урок 17>

Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ, ЗДАТНІ ДО ; Дата ФОТОСИНТЕЗУ: ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА, ХЛАМІДОМОНАДА ; Клас ТА ХЛОРЕЛА

^ актуалізувати і розширити знання учнів про одноклітинні організми; ознайомити з особливостями будови і процесами життєдіяльності одно­клітинних організмів, здатних до фотосинтезу: водоростями хламідо­монадою і хлорелою та одноклітинним твариноподібним організмом - евгленою зеленою, пристосуванням їх до умов середовища, значенням у природі і житті людини;

✓ сформувати поняття про способи живлення одноклітинних організ­мів, здатних до фотосинтезу: автотрофне і змішане живлення та способи розмноження: нестатеве і статеве, уявлення про спори і статеві клітини;

'ґ на матеріалі уроку формувати наукові погляди і переконання учнів у необхідності пізнання органічного світу, його одноклітинних представ­ників групи рослини, значення знань про їх будову і біологію для практич­ної діяльності людини;

^ продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички роботи з малюнками і текстом підручника, встановлювати риси схожості і від­мінності одноклітинних водоростей, робити відповідні умовиводи; корис­туватися додатковими засобами отримання інформації, готувати стислі повідомлення, міні-презентації; розвивати в учнів біологічну мову та біо­логічне мислення, пізнавальний інтерес до світу природи, виховувати естетичне сприйняття природи.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний. Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: склянки з живими водоростями хламі­

домонадою і хлорелою, постійний мікропрепарат евглени зеленої, шматочки деревної кори з шаром водоростей, муляжі одноклітин­них водоростей, таблиці «Водорості», «Одноклітинні водорості», «Одноклітинні тварини», малюнки, картини, колекції електронних зображень одноклітинних водоростей, слайдів, діафільм «Одноклі­тинні тварини», комп’ютер, мультимедійний проектор, інші елек­тронні засоби навчання, мікроскоп.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Серед одноклітинних організмів нашої планети особливе місце належить одноклітинним водоростям. У будь-якій водоймі - від калюжі після дощу чи повені і до простору океану, на вологій землі, на корі дерев, на різних зволожених місцях, навіть на снігу і в льоді можна побачити ці організми. Велика група цих організмів має мікроскопічні розміри. Хто вони, любителі водних середовищ? Які особли­вості їх будови і життя? Чи мають вони щось спільне з одно­клітинними твариноподібними організмами? Яке значення в природі і в житті людини мають ці «пігмеї» рослинного світу? Ознайомимося з ними.

Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою одноклі­

тинних організмів, здатних до фотосинтезу, і їх поширенням у природі.

2. Вивчити особливості будови евглени зеленої, хламідомо­нади та хлорели.

Мета:

ХІД УРОКУ

49

3. З’ясувати особливості їх процесів життєдіяльності: жив­лення, виділення, дихання, способи розмноження.

4. Ознайомитися із задачами науки біотехнологїї.II. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика одноклітинних водоростей, їх

поширення у природі, представники групи одноклітинних во­доростей - розповідь, демонстрація таблиць, картин, електрон­них зображень колекцій одноклітинних і багатоклітинних водоростей, фрагмента фільму «Водорості».

2. Одноклітинний твариноподібний організм - евглена зе­лена, середовище життя, особливості будови, форма клітини, наявність пелікули, її значення, рух, способи живлення на світлі і в темряві; формування поняття «змішане живлення», здатність реагувати на подразнення - зміну освітленості, роль вічка в житті евглени, спосіб розмноження - розповідь, пові­домлення учнів, робота з мал. 59 (с. 56) і 60 (с. 57), таблицями, демонстрація фрагментів діафільму, слайдів, колекцій ком­п’ютерних зображень евглени, постійного мікропрепарату.

3. Хламідомонада - мікроскопічна одноклітинна водорість, середовище життя, особливості будови і біології, форма кліти­ни, спосіб пересування, наявність хлоропластів, особливості їхньої будови, тип живлення хламідомонади, залежність типу живлення від умов освітлення, здійснення газообміну — роз­повідь з елементами бесіди, доповіді і міні-презентації учнів, робота з мал. 61 (с. 57), демонстрація таблиць, картин, колек­цій електронних зображень хламідомонади, фрагмента на­вчального фільму.

4. Розмноження хламідомонади, особливості нестатевого і статевого розмноження, залежність способу розмноження віл факторів середовища, відмінність у будові спор при нестате­вому розмноженні і статевих клітин, утворення заплідненої клітини, її пристосування до умов середовища - розповідь, робота з мал. 62 (с. 58), демонстрація таблиць електронних зображень хламідомонади; складання на дошці схеми послі­довності процесів за нестатевого і статевого розмноження.

А. Послідовність подій при нестатевому розмноженні: 1 - поділ ядра і цитоплазми материнської клітини; 2 - утворення дводжгутикових спор; 3 - вихід спор у воду; 4 - утворення зрілих хламідомонад.

Б. Послідовність подій за статевого розмноження (у разі настання несприятливих умов): 1 - поділ материнської кліти­ни; 2 - утворення статевих клітин; 3 - попарне злиття стате­вих клітин; 4 - утворення заплідненої клітини; 5 - поділ заплідненої клітини за настання сприятливих умов; 6 - утво­рення 4 спор, перетворення їх на зрілі хламідомонади.

5. Характерні особливості будови, процесів життєдіяльнос­ті хлорели, її адаптації до середовища і умов існування, особ­ливості хімічного вмісту корисних речовин її цитоплазми, біологічне і практичне значення.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 63 (с. 59), демонстрація таблиць, картин, електронних колекцій зобра­жень хлорели;

Б. Робота з текстом підручника за завданням: прочитайп текст підручника на с. 58, 59 «Чим характеризується водо­рість хлорела?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Чашу

хлорелу можна назвати «живим фільтром»? 2. На які корисні речовини багата хлорела? 3. Яке значення має наявність в її клітині великої кількості хлорофілу? 4. Як хлорелу викорис­товують у медицині, у практичній діяльності людини? 5. Що таке біотехнологія?

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитанням рубрики підручника «Дайте відпо­

віді на запитання» на с. 60.Б. Робота з тестовими завданнями на с. 60.IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Самостійна робота учнів з наступним обговоренням за

завданням: уважно розгляньте мал. 64 (с. 60) і виконайте за­вдання «Порівняльна характеристика особливостей будови і процесів життєдіяльності евглени зеленої і хламідомонади».

Б. Робота з рубрикою підручника «Сторінка майбутнього біолога». Пошук відповіді на запитання: Що таке біологічний спосіб боротьби зі шкідливими для людини організмами?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 15, підготувати повідомлення і міні-презентації про одноклітинні гриби - дріжджі, використання їх людиною.

щ р 2)оушнковий мсинеійси, 40 ц[іоіаі

</ Урок 18 Ї Ї

ДатаКлас

Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ГРИБИ - ДРІЖДЖІМета:^ ознайомити учнів з особливостями будови, процесів життєдіяль­

ності та умовами існування одноклітинних грибів на прикладі дріжджів, Тх біологією і значенням у природі і житті людини; сформувати поняття «брунькування»;

^ на матеріалі уроку формувати в учнів науковий світогляд, з’ясо­вуючи необхідність знань про біологію одноклітинних грибів у зв’язку з їх значенням у природі і практичній діяльності людини;

^ продовжити формування вмінь і навичок працювати з малюнками і текстом підручника, уміння порівнювати, встановлювати взаємозв’язки між будовою і функціями одноклітинних грибів; виховувати інтерес до ви­вчення біологічних об’єктів, необхідності знань про них у повсякденному житті.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: пакетик з харчовими дріжджами, пре­

парати лікарських дріжджів, культура пекарських дріжджів (роз­пущених на цукрі), таблиці «Одноклітинні водорості», «Гриби», «Цвілеві гриби. Дріжджі», діапозитиви «Гриби», муляжі шапинко­вих грибів, вироби із дріжджового тіста, пакетик сухих або преоо- ваних пекарських дріжджів, лікарські препарати з дріжджів.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду уятв (на розсуд учителя).

A. Бесіда за запитаннями: 1. Де поширені водорості? 2. На­звіть відомі вам одноклітинні водорості. 3. Яку будову мж- евглена зелена? 4. Як вона живиться? 5. Від чого залежить тип живлення хламідомонади? 6. Укажіть особливості будовв хламідомонади. 8. Як живиться хламідомонада? Від чого за­лежить тип її живлення? 9. Як хламідомонада розмножуєть­ся? 10. Як вона переживає несприятливі умови? 11. Укажіть особливості будови хлорели. 12. Як живиться хлорела? 13. Який спосіб розмноження притаманний хлорелі? 14. Як вона пере­живає несприятливі умови? 15. Яке практичне значення має хлорела?

Б. Бесіда: з’ясування особливостей будови і процесів жит­тєдіяльності хламідомонади і хлорели на основі їх порівняння за планом (план написано на дошці, на моніторі комп’ютера):1. Середовище життя хламідомонади і хлорели. 2. Форма клі­тини. 3. Спосіб пересування. 4. Особливості будови клітини.5. Будова хлоропласта і спосіб живлення. 6. Розмноження:а) нестатеве; б) статеве. 7. Пристосування до несприятливих умов. 8. Значення у природі і житті людини. 9. Чим можна пояснити відмінності у будові і процесах життєдіяльності хламідомонади і хлорели?

B. Перевірочна робота за завданням: доповніть речення.І варіантХламідомонада належить до водоростей. Форма її кліти­

ни __ . Вона має оди н чашоподібної форми. У хлоропласті

ХІД УРОКУ

V <-

52

міститься пігмент . Пересувається хламідомонада за допо­могою __ . До світла хламідомонаду орієнтує . Кількістьводи у клітині регулюють вакуолі. Хламідомонаді прита­манний тип живлення. На світлі вона живиться за допо­могою _____. У сприятливих умовах вона розмножується____способом. За настання несприятливих умов - способом.

II варіантХлорела м а є форму тіла. Вона поширена у і ____

водоймах. Клітина хлорели нерухома тому, що вона не має . На відміну від хламідомонади, вона не м ає , яке береучасть у сприйняті світла. Клітину оточує щільна клітинна . Хлоропласт хлорели м ає____ форму. Живиться хлорелаза допомогою лиш е . Розмножується хлорела спосо­бом. Розмноження відбувається за допомогою нерухомих . Вони нерухомі, тому що не мають . Хлорела багатана ___ та необхідні людині хім ічні .

III варіантЕвглена зелена мешкає в ____ водоймах. Форма клітини

евглени підтримується завдяки наявності . Евглена реагуєна зміну освітлення завдяки ___ . Рух евглени забезпечує . Рух евглени в бік світла - це приклад . На світліевглена живиться . Органічні речовини на світлі утворю­ються у процесі . У темряві евглена живиться . Здат­ність евглени живитися автотрофно і гетеротрофно - цеприклад___ живлення. Надлишок води з організму евгленививодить___ вакуоля. Газообмін у евглени відбувається черезповерхню . Розмножується евглена поділом клітини .

Г. Робота з дидактичними картками - німими схемами з визначення будови хлорели, хламідомонади та евглени зеле­ної (за варіантами).

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Серед одноклітинних організмів є й представники грибів. Вам, мабуть, добре відомі шапинкові гриби. Ви бачили їх не тільки на малюнках, а й у житті - у лісі, парках, на полях, на деревах. У багатьох з них є ніжка, забарвлена шапинка. Але таких грибів не так вже й багато. У природі переважають мікроскопічні гриби. Які вони - од­ноклітинні гриби? Які особливості їх будови і процесів жит­тєдіяльності? Яке вони мають значення в житті людини? Знайдемо відповіді на ці та інші запитання, ознайомившись із одноклітинними грибами на прикладі дріжджів.

Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою представ­

ників групи Гриби.2. Вивчити особливості будови і процеси життєдіяльності

одноклітинних грибів дріжджів.3. З’ясувати значення різних видів грибів у природі і жит­

ті людини.ПІ. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика грибів, особливості будови тіла

грибів, формування поняття «грибниця», спосіб живлення, їх різноманітність - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 65. А (с. 61), демонстрація таблиць, картин, діапозити­вів «Гриби», муляжів плодових тіл шапинкових грибів,

53

комп’ютерних зображень різних грибів, доповіді і міні-пре- зентації учнів.

2. Одноклітинні представники групи - дріжджі, середови­ще життя, особливості будови клітини дріжджів, характерис­тика процесів життєдіяльності цукрових, або пекарських, дріжджів - розповідь, робота з мал. 65. Б, демонстрація таб­лиці, слайдів, колекцій комп’ютерних зображень дріжджів.

3. Особливості процесу розмноження дріжджів, формуван­ня понять «брунька», «брунькування», залежність процесу брунькування від умов середовища, тривалість процесу - розповідь, робота за мал. 66 (с. 62), демонстрація таблиць, картин, електронних зображень процесу брунькування пе­карських дріжджів, розпущених у цукровому середовищі.

4. Значення дріжджів у природі і житті людини; викорис­тання пекарських дріжджів для випікання хлібобулочних ви­робів, причини пухкості виробів, застосування дріжджів д и виготовлення харчових добавок, у сільському господарстві, для очищення водойм - розповідь з елементами бесіди, допо­віді учнів, демонстрація хлібопекарських дріжджів, хлібобу­лочних виробів, лікарських дріжджів; робота учнів з підручником за завданням: опрацюйте текст параграфа «Яке значення дріжджів у природі та житті людини» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Чи давно людина використовує цу­крові дріжджі? 2. Завдяки чому дріжджове тісто стає пухким?3. Які умови необхідні для бродіння тіста? 4. Чому пекарські дріжджі мають ще одну назву - цукрові? 5. У яких галузях господарства людина ще використовує дріжджі?

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. На які групи можна поділити

представників грибів за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло? 2. Із чого складається тіло багатоклітинних і одно­клітинних грибів? 3. Чим гриби відрізняються від рослої?4. Яку форму клітини мають дріжджі? 5. Якому середовжщу життя вони віддають перевагу? 6. Чому пекарські дріжджі нн- зивають цукровими? 7. Як розмножуються пекарські дріжджі?8. Чому саме їх використовують у хлібопекарській промисловос­ті? 9. У яких ще галузях промисловості застосовують дріжджі?

Б. Бесіда за завданням: прочитайте на с. 63 текст рубрики «Узагальнимо знання», порівняйте запропоновані положення з вашими відповідями на запитання (під час закріплеиня знань). Чи збігаються вони?

V. Узагальнення та систематизація знань. Обговоренняпитань: 1. Що спільного і відмінного в будові одноклітинних водоростей і одноклітинних грибів дріжджів? 2. Чим різнять­ся їхні процеси життєдіяльності?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 16, підготувати відповіді на запитання на с. 63, виконати тестові завдання на с. 63, підготувати допові­ді, міні-презентації про бактерії (за рекомендаціями вчителя), повторити § 3 (матеріал про бактерії).

54

/ Урок 19

Тема уроку: БАКТЕРІЇ: БУДОВА ТА ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІ­ЯЛЬНОСТІ

Мета:/ розширити та поглибити знання учнів про будову, процеси життєді­

яльності, різноманітність і поширення бактерій і ціанобактерій: підвести учнів до висновку про примітивний рівень організації цих організмів і при цьому про їх велике значення в природі і житті людини; сформувати в учнів поняття «прокаріоти», «еукаріоти»;

'ґ продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи на ма­теріалі теми пізнаваність організації і біології мікроскопічних одноклітин­них організмів, значення знань про них у житті людини та в природі;

^ для продовження формування загальнонавчальних умінь і навичок передбачити на уроці роботу з текстом і малюнками підручника, знахо­дити в тексті підручника певний матеріал, порівнювати, робити відповід­ні узагальнення;

^ формувати санітарно-гігієнічні навички школярів.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: таблиці «Бактерії», «Будова бактеріаль­

ної клітини», «Будова ціанобактерій», моделі різних форм бактерій з пластиліну, діапозитиви «Бактерії», комп’ютерні зображення різ­них видів бактерій, листівки, фотографії, картини, мікропрепарат «Бульбочкові бактерії на коренях конюшини», комп’ютер, мульти­медійний проектор.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку. На цьому уроці ми пригадаємо про існування ще однієї групи одноклітинних організмів. Що ви­вчає наука мікробіологія? Об’єктом вивчення цієї науки є бактерії. Що ви знаєте про бактерії, про їх середовище життя, будову, живлення, вимоги до наявності кисню і високих і низьких температур, розмноження? Чи можуть бактерії пере­суватися? Чи відбувається у них обмін речовин? У якому се­редовищі повинні жити рухомі бактерії? Що ви знаєте про ціанобактерії, яких учені вважають піонерами у заселенні колись безжиттєвої Землі, тому, що їх залишки знайдено в найдавніших відкладеннях? Дещо ми вже знаємо, але є ще дуже багатого цікавого і невідомого нам, тому розпочнемо глибше знайомство з бактеріями.

Завдання уроку.1. Визначити риси відмінності між прокаріотами та еука-

ріотами.2. Ознайомитися з поширенням і середовищем життя бак­

терій.3. Вивчити особливості будови і процесів життєдіяльності

бактерій і ціанобактерій.4. З’ясувати значення різних груп бактерій і ціанобактерій

у природі і житті людини.П. Вивчення нового матеріалу.1. Середовища життя, поширення, особливості будови клі­

тин бактерій, відсутність ядра і багатьох органел, притаман­

55

них клітинам рослин і тварин; формування понять «еукаріоти» та «прокаріоти»; наявність носія спадковості, джгутиків, їх значення в житті бактерій, форма тіла бактерій - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 67 (с. 64), демонстрація таб­лиць, картин, листівок, електронних колекцій зображень різ­них видів бактерій і будови їх клітин, повідомлення і міні-презентації учнів.

, 2. Ціанобактерії, особливості їх поширення, будови, наяв­ність певних пігментів, одноклітинні та багатоклітинні.

А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 69 (с. 65), демонстрація таблиць, картин, фотографій, колекцій електронних зображень різних видів ціанобактерій.

Б. Робота з текстом і малюнками підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Які організми відносять до ціа­нобактерій?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Де в при­роді зустрічаються ціанобактерії? 2. Яке їх забарвлення?3. Які пігменти входять до складу їх клітин? 4. Чим зовні оточена клітина ціанобактерій? 5. Де в клітинах міститься хлорофіл? 6. У яких життєвих формах існують ціанобактерії?

3. Характеристика способів живлення бактерій: 1) фото- синтезуючі; 2) гнильні; 3) бульбочкові - розповідь, повідом­лення учнів, демонстрація таблиць, картин, фотографій, електронних колекцій зображень видів бактерій з різними способами живлення.

4. Способи розмноження бактерій, швидкість розмноження за сприятливих умов; адаптивні властивості бактерій до не­сприятливих умов - утворення спор або цист, їх призначення, стійкість до високих і низьких температур, періодів посухн, реакція бактерій на настання сприятливих умов - розповідь, повідомлення учнів, демонстрація міні-презентацій.

5. Значення бактерій і ціанобактерій у природі та житті лю­дини - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, картин, комп’ютерних зображень різних груп бактерій і ціано­бактерій у природі, мікропрепарату бульбочкових бактерій.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда зазапитаннями: 1. Назвіть середовища життя бактерій. 2. Яку форму клітини можуть мати бактерії? 3. Яка будова клітина бактерії? 4. Чому бактерії відносять до прокаріотів? 5. Яку будову мають ціанобактерії? 6. Які процеси життєдіяльності відбуваються в клітинах бактерій і ціанобактерій? 7. Як бак­терії і ціанобактерії пристосувалися до переживання неспри­ятливих умов?

IV. Узагальнення та систематизація знань.Робота за завданням: роздивіться мал. 67 (с. 64) і 69 (с. 65)

і порівняйте особливості будови клітини бактерії і ціанобак­терії.

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 17, підготувати повідомлення про роль бак­терій у природі та житті людини, міні-проекти «Чому скисає молоко», «Корисний йогурт», повторити текст § 16.

56

/ Урок 20 /

Тема уроку: БАКТЕРІЇ: РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮ­ДИНИ

Мета:^ розширити уявлення учнів про роль у природі різних груп бактерій

і їх практичне значення в житті людини; навчити учнів застосовувати зна­ння про бактерії для обґрунтування профілактики захворювань, збері­гання продуктів харчування; сформувати в учнів поняття: «взаємовигідні відносини», «карантин», «стерилізація», «пастеризація»;

^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів і переко­нання в значущості знань про будову і процеси життєдіяльності бактерій для попередження і лікування інфекційних захворювань, для вирішення продовольчих проблем і проблеми забруднення навколишнього середо­вища;

^ продовжити формувати загапьнонавчапьні вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковою науково-популярною лі­тературою, Інтернет-ресурсами;

^ використовувати матеріал уроку для гігієнічного виховання учнів.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: таблиці «Бактерії», «Будова бактері­

альної клітини», діапозитиви «Бактерії», малюнки, фотографії, ко­лекції електронних зображень бактерій і ціанобактерій, картина «Цвітіння води» у водоймах, харчові продукти, виготовлені за допо­могою бактерій: йогурти, сирки, кефір, сири; пакети фруктових соків, ультрапастеризованого молока; вологий препарат «Бульбочки на коренях конюшини», консервовані овочі, фрукти, портрет Л. Пасте- ра, комп’ютер, мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Бесіда за запитаннями: 1. Як називається наука, що

вивчає бактерії? 2. Чому вивчення бактерій стало можливим тільки після появи збільшувальних приладів? 3. Яку форму мають клітини бактерій? 4. Яку будову має клітина: а) бакте­рії; б) ціанобактерії? 5. За якими ознаками будова бактерій відрізняється від будови ціанобактерій? 6. Як живляться:а) бактерії; б) ціанобактерії? 7. Чим відрізняються способи живлення бактерій і ціанобактерій? 8. Як відбувається роз­множення бактерій? 9. Як бактерії переживають настання несприятливих умов? 10. Як називають організми, клітини яких мають ядро? 11. Бактерії не мають ядра. До якої групи організмів вони належать?

Б. Перевірочна робота за завданням: випишіть номери за­вдання, поруч напишіть літери правильних відповідей.

І варіант1. За будовою бактерії - організми: а) багатоклітинні; б) одно­

клітинні.2. Пігменти синьо-зеленого кольору мають: а) бактерії; б) ціано­

бактерії.3. Спори бактерій забезпечують: а) розмноження; б) переживання

несприятливих умов і розповсюдження.

>---------

ДатаКлас

57

4. Енергію для процесів життєдіяльності бактерії і ціанобактерії отримують за рахунок поглинання: а) кисню; б) вуглекислого газу.

5. Бактерії розмножуються: а) поділом клітини навпіл; б) цистами.6. Спадкова інформація у бактерій і ціанобактерій зберігається в:

а) ядрі; б) ядерній зоні цитоплазми.II варіант1. Колоніальні і багатоклітинні організми є серед: а) бактерій;

б) ціанобактерій.2. Джгутики бувають у клітин: а) ціанобактерій; б) бактерій.3. Циста в бактерій утворюється під час: а) розмноження; б) на­

стання несприятливих умов.4. Енергію для процесів життєдіяльності організми отримують за

рахунок поглинання: а) вуглекислого газу; б) кисню.5. Спадковий матеріал у бактерій і ціанобактерій міститься к

а) окремій ділянці цитоплазми; б) ядрі.6. Кисень в атмосферу внаслідок фотосинтезу виділяють: а) бак­

терії; б) ціанобактерії.В. Робота з дидактичними картками - німими схемами бу­

дови клітини бактерії і ціанобактерії (дидактичні картки від­повідають малюнкам підручника).

I варіантРоздивіться схему будови клітини бактерії та укажіть, які

частини клітини позначено на схемі цифрами 1-5.II варіантРоздивіться схему будови ціанобактерії і укажіть, які час­

тини клітини позначено на схемі цифрами 1-6.II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення темл

і завдань уроку. Ви вже знаєте, що бактерії поширені скрізь, де тільки можливе життя, і що їх дуже багато навколо нас. Лише в 1 г ґрунту можуть існувати мільйони клітин бак­терій, а в 1 л води забруднених водойм налічують їх сотш тисяч, навіть у кишечнику людини - до 1 кг. Зрозуміло, якщо їх так багато і вони є в усіх куточках Землі, то вони неодмш- но впливають на життя нашої планети. Більше того - ж ита на нашій планеті, як стверджують учені, залежить від бак­терій. Вони дійсно мають велике значення і в природі, і в житті людини. Вони і помічники, і шкідники людини, бо ма­ють як позитивне, так і негативне значення: Яке? Дізнаємося на уроці.

Завдання уроку.1. З’ясували роль бактерій і ціанобактерій у природі.2. Визначити, які зв’язки виникають між бактеріями та

іншими організмами.3. З’ясувати можливі шляхи потрапляння бактерій в орга­

нізм людини.4. Ознайомитися зі способами запобігання бактеріальним

захворюванням.5. З’ясувати позитивне й негативне значення бактерій у

житті людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Роль бактерій і ціанобактерій у природі: збагачення ат­

мосфери киснем (ціанобактерії), мінералізація органічних решток (бактерії), їжа дрібним організмам, очищення водойм,

утворення нафти, газу, залізних руд - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів.

2. Взаємозв’язки бактерій з іншими організмами, типи взаємозв’язків, приклади взаємовигідних відносин: бульбоч­кові бактерії і бобові рослини, кишкова паличка і людина, бактерія і шлунок корів, значення цих взаємовідносин для організмів-«партнерів» - розповідь з елементами бесіди, допо­віді учнів, міні-презентації, демонстрація вологого препарату ♦Корінь бобової рослини з бульбочками», робота з мал. 71, 72 (с. 67).

3. Негативний вплив бактерій на організми - паразитичні бактерії, бактерії - збудники хвороб людини, свійських тва­рин, рослин - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація електронних колекцій із зображенням рослин і тварин з ознаками захворювання.

4. Шляхи проникнення хвороботворних бактерій в орга­нізм людини: повітряно-крапельний, водний, укуси кровосис­них комах або кліщів, бліх, вошей; приклади збудників і переносників захворювань; формування понять «карантин», «антибіотики»; гігієнічні засоби попередження захворювань - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 73 (с. 68), колекція електронних зображень переносників хво­роб людини і тварин, кровосисних тварин.

5. Значення бактерій у житті людини, приклади викорис­тання людиною бактерій - розповідь з елементами бесіди, до­повіді учнів, демонстрація харчових продуктів, виготовлених за допомогою бактерій, робота з мал. 74 (с. 69).

6. Негативне значення бактерій у житті людини, вплив бактерій на продукти харчування, здатність бактерій вироб­ляти отруйні речовини (на прикладі палички бутулізму); основні напрями зберігання продуктів харчування, які вико­ристовує людина: зберігання продуктів від псування та пере­робка їх на інші, які меншою мірою піддаються псуванню; формування понять «стерилізація», «пастеризація»; негатив­ний вплив ціанобактерій на мешканців водойм - розповідь, доповіді учнів, міні-презентації, демонстрація малюнків, фо­тографій, електронних колекцій із зображенням «цвітіння води» у водоймах, портрета Л. Пастера, пакетів із фруктови­ми соками, ультрапастеризованим молоком, консервованими овочами, фруктами.

Додаток. Якось французький кухар Франсуа Аппер прочитав книжку про можливість самозародження бактерій. Із цієї книжки він зрозумів, що бульйон з баранини може зберігатися в запаяній пляшці протягом місяців. Він запаяв у жерстяні банки м’ясо, буль­йон, зелений горошок, абрикоси, а потім довго кип’ятив їх. Через місяць зберігання всі продукти були придатні до вживання. Так було винайдено консерви.

IV . Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Яке значення мають бактерії у природі?2. Наведіть приклади різних взаємовідносин бактерій з інши­ми організмами. 3. Як впливають на організми паразитичні бактерії? 4. Якими шляхами хвороботворні бактерії потрап­ляють в організм людини? 5. Які захворювання вони спри­чиняють? 6. Назвіть способи запобігання бактеріальним

59

захворюванням. 7. Як людина використовує бактерії у своєму житті? 8. Як людина вирішує проблему зберігання продуктів харчування?

V. Узагальнення і систематизація знань.А. Зробіть висновок: Чому життя на Землі без бактерій

було б неможливим?Б. Виконання учнями завдання на с. 71 - визначення рис

подібності і відмінності клітини бактерії і рослини.VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст § 18, виконати тестові завдання на с. 70, підготувати повідомлення, міні-презентації про багатоклітинні водорості; повторити текст § 15.

2)оуси(йоЫ!ий мллИе(ііси <]0

/ Урок 21>

Тема уроку: ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІМета:

ДатаКлас

^ розкрити характерні ознаки будови і процесів життєдіяльності бага­токлітинних водоростей, ознайомити учнів з особливостями їх розмно­ження і розвитку, встановити риси подібності і відмінності між ними, звер­нути увагу учнів на ускладнення будови багатоклітинних водоростей порівняно з одноклітинними і на перехід організмів від одноклітинності до багатоклітинності; сформувати поняття «спеціалізація клітин», «ри­зоїди»;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнання процесів ускладнення організації рослин і зна­чення знань про особливості будови і процесів життєдіяльності їх для розуміння розвитку рослин від одноклітинних форм до багатоклітинних;

^ продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом, ма­люнками підручника, додатковими джерелами інформації, впізнавати організми, які вивчають, на малюнках, таблицях, порівнювати, встанов­лювати риси подібності і відмінності між цими організмами, готувати стислі повідомлення, міні-презентації.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: живі або фіксовані водорості, гербарні

зразки багатоклітинних водоростей, постійні мікропрепарати бага­токлітинних водоростей, мікроскоп, таблиці «Одноклітинні водо­рості», «Багатоклітинні водорості», навчальний фільм «Водорості», фотографії, малюнки, колекції електронних зображень одноклітин­них і багатоклітинних водоростей, комп’ютер, мультимедійний про­ектор.

І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку. Ми ознайомилися з одноклітинними організ­мами і переконалися в тому, що одноклітинне тіло - цілісний організм, у якому відбуваються всі процеси, притаманні бага­токлітинному організму. Сьогодні ми піднімемося на сходин­ку вище, перейдемо до знайомства з рослинними організмами, тіло яких складається з великої кількості клітин, тобто з ба­гатоклітинними водоростями. Вчені вважають водорості най­давнішими представниками рослинного світу. Саме вони «свідчать» про те, як розвивались рослини від виникнення одноклітинних водоростей до нинішнього часу. Усе минуле водоростей пов’язано з життям у воді, і це позначилося на їх зовнішній і внутрішній будові. Серед найдавніших представ­ників рослинного світу є організми, тіло яких складається з великої кількості клітин, це багатоклітинні водорості. Вони різні за розмірами, формою тіла, забарвленням, місцем існу­вання у водному середовищі, але всі вони мають багато спіль­ного. Що спільного і в чому відмінності багатоклітинних водоростей? Чим, крім кількості клітин, вони відрізняються від одноклітинних водоростей?

Завдання уроку.1. З’ясувати значення появи багатоклітинних організмів.2. Визначити, у чому полягає сутність явища спеціалізації

клітин. .

ХІД УРОКУ

61

3. Ознайомитися з особливостями будови багатоклітинних водоростей на прикладі вольвоксу та ульви.

II. Вивчення нового матеріалу.1. Евдорина та вольвокс, особливості будови клітин, подіб­

ність до клітин хламідомонади, зв’язки між клітинами, спо­сіб живлення, особливості розмноження; формування поняття «спеціалізація клітин» - розповідь з елементами бесіди, робо­та з малюнком 78 (с. 72), доповіді і міні-презентації учнів, демонстрація картин, електронних зображень і постійного мікропрепарату вольвоксу під мікроскопом.

2. Багатоклітинні зелені водорості, середовище і умови іс­нування, особливості зовнішньої і внутрішньої будови на при­кладі зеленої водорості ульви, формування поняття «ризоїди», двошаровість тіла ульви, будова її клітин, наявність пластин­частого хлоропласту, тип живлення, значення в природі і житті людини - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація таблиць, фрагмента фільму, колекцій електрон­них зображень багатоклітинних водоростей.

3. Основні риси відмінності багатоклітинних водоростей від одноклітинних: спеціалізація клітин, їх взаємодія, виконан­ня життєво важливих функцій організму групами клітин - бесіда, демонстрація таблиць із зображенням одноклітинних і багатоклітинних водоростей.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Чим багатоклітинні організми

відрізняються від одноклітинних? 2. Які особливості будови і життєдіяльності вольвоксу? 3. Чим за своєю будовою воль­вокс відрізняється від ульви?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 73 підручника.IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Заповнення учнями таблиці «Порівняльна характерис­

тика будови і процесів життєдіяльності вольвоксу та ульви», визначення рис подібності і відмінності.

Особливості будови і процесів життєдіяльності Вольвокс Ульва

Будова тілаЖивленняРухРозмноження

Б. Обговорення питання: Що спільного та відмінного в ор­ганізації одноклітинних і багатоклітинних водоростей» (на прикладі хламідомонади, вольвоксу та ульви).

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 19, підготувати повідомлення, міні-пре- зентації про губки. Повторити § 17, 18.

/ Урок 22 /

Тема уроку: ГУБКИ - ПРИМІТИВНІ БАГАТОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ

^ розширити знання учнів про багатоклітинні організми, дати загаль­ну характеристику губкам як примітивним багатоклітинним тваринним організмам, ознайомити з особливостями їх будови і життєдіяльності, з’ясувати їх роль у природі і житті людини; сформувати поняття «організ- ми-фільтратори», «регенерація»;

^ формувати на матеріалі уроку наукові погляди і переконання учнів у необхідності знань п0о організми різних рівнів організації для пізнання процесів розвитку живих організмів на нашій планеті, доказу єдності ор­ганізації всіх живих організмів;

^ продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички пра­цювати з текстом і малюнками підручника, користуватися додатковими джерелами знань; конкретизувати основні поняття теми, пояснювати особливості організації організмів на прикладі примітивних багатоклітин­них тварин; виховувати прагнення пізнавати навколишній світ.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: вологий препарат «Губка», «скелети»

різних видів губок, таблиці «Губки», «Одноклітинні водорості», «Багатоклітинні водорості» картини, фотографи, електронні зобра­ження різних видів губок - мешканців прісних і солоних водойм, відеофільм «Походження багатоклітинності», комп’ютер.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів(на розсуд учителя).

А. Порівняльна характеристика будови і процесів життєді­яльності одноклітинних і багатоклітинних водоростей - бесіда за запитаннями: 1. Де мешкають вольвокс і ульва? 2. Які особливості їх будови? 3. Чим будова вольвоксу відрізняється від ульви? 4. Що в їх будові спільного? 5. Порівняйте процеси живлення вольвоксу і ульви, що спільного в цих процесах?6. Як називають такий спосіб живлення?

Б. Завдання на визначення відповідності між організмами і процесами їх живлення:

А автотрофний 1 хламідомонадаБ гетеротрофний 2 інфузорія-туфелькаВ змішаний 3 евглена зелена

В. Завдання на визначення характеристики ульви (або ін­ших організмів - на розсуд учителя).

Мета:

ХІД УРОКУ

4 вольвокс5 хлорела6 амеба протей

А Кількість Б Належить В Типклітин тіла

1 одноклітинні2 багатоклітинні

до групи1 бактерії2 гриби

живлення1 автотрофний2 гетеротрофний3 змішанийЗ рослини

63

Г. Завдання на встановлення відповідності між організма­ми і їх належністю до певних груп організмів:

А одноклітинні 1 ульваБ багатоклітинні 2 кишкова паличка

3 дріжджі4 хлорела5 вольвокс6 інфузорія-туфелька

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення тема і завдань уроку. Ви звернули увагу на те, що життя примі­тивних багатоклітинних організмів, з якими ми вже ознайо­милися, пов’язане з водним середовищем, яке дає їм місце проживання, їжу і в яке оргінізми видаляють продукти життє­діяльності. Серед таких організмів особливе місце посідає при­мітивна тварина - губка. Її зовнішня будова мало відповідає уявленням про тварину. Довгий час її називали «тварино-рос- лина» і тільки в 1825 р. губки було визнано тваринами. Дійсно, губки є найпримітивнішими з усіх багатоклітинних тварин, але при всій їх примітивності, вони дуже цікаві і за значенням дня науки, і за будовою, і за особливостями процесів життєдіяль­ності, з якими ми сьогодні ознайомимося.

Завдання уроку.1. Ознайомитися із середовищем і способом життя губок.2. Визначити особливості будови їх тіла і процесів життєді­

яльності.3. З’ясувати роль губок у природі та житті людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Середовища життя, ознаки примітивності організації і

біології губок - розповідь, робота з мал. 80 (с. 74), доповіді і міні-презентації учнів, демонстрація таблиці, електронних зо­бражень різних видів губок, картин, фотографій.

2. Губка бодяга - мешканець стоячих і проточних водойм України, залежність зовнішньої будови від місця проживання у водному середовищі, забарвлення губки - розповідь, робот з мал. 80, 1 (с. 74), доповіді і міні-презентації учнів, демон­страція таблиці, картин, фотографій, електронних зображень губок.

3. Будова тіла губки, характеристика клітин зовнішнього і внутрішнього шарів, наявність пор, канальців, внутрішньої порожнини, джгутикові і комірцеві клітини, особливості їх будови і функцій; наявність міжклітинної речовини з різними типами клітин, їх функції - розповідь, робота з мал. 81 (с. 75), демонстрація таблиці, картин, електронних зображень будови тіла губки.

4. Процеси життєдіяльності, особливості живлення, форму­вання поняття «фільтратори», перетравлення їжі і видалення неперетравлених решток, роль джгутикових комірцевих клі­тин у створенні руху води; процес дихання, формування по­няття «регенерація», роль регенерації у відновленні тіла губки - розповідь, робота з таблицею, електронними зобра­женнями будови губки.

5. Способи розмноження губки: нестатеве - брунькування, поділ, фрагментація і статеве - з утворенням статевих клітин,

64

розвиток губок - розповідь, робота з мал. 82 (с. 76), електрон­ними зображеннями способів розмноження губки.

6. З’ясування ролі губок у природі та житті людини - ро­бота з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Яка роль губок у природі і житті людини?» і під­готуйте відповіді на запитання: 1. Яке значення губок у при­роді? 2. Яка роль губок у житті водойм? 3. Які губки є об’єктом промислу? 4. З якою метою губки використовують у медицині і косметиці? 7. Узагальнення: докази єдності орга­нізації всіх живих організмів на основі вивченого матеріалу - робота з текстом основних положень клітинної теорії (с. 26); відповідність отриманих знань про будову і функції одноклі­тинних і багатоклітинних організмів положенням клітинної теорії - бесіда з використанням таблиць, картин електронних зображень.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Де поширені губки? 2. Охарактеризуйте особ­ливості їх зовнішньої будови. 3. Які клітини утворюють тіло губки? Де вони містяться? 4. Як у губки відбувається процес травлення? 5. Що таке регенерація? 6. Яке значення регене­рації в житті губки? 7. Ви вже знаєте, що їжа в тіло губки надходить з водою через пори. Як ви вважаєте, чому губки, які за способом отримання їжі є фільтраторами, переважно оселяються у водоймах із чистою водою?

V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань: Що спільного та відмінного між одноклітинними тва­риноподібними організмами та губками? Поміркуйте, на що вказують риси їх подібності і відмінності.

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 20, виконати тестові завдання на с. 93, під­готуватися до контролю знань з теми: «Одноклітинні організ­ми. Перехід до багатоклітинності».

Примітка: закласти дослід, що демонструє утворення крохмалю в зелених листках на світлі (для уроку з теми «Рослина - живий організм»). ->

ї)оуажклвий м айф йи уо

/ Урок 23 /Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО

БАГАТОКЛІТИННОСТІМета:^ систематизувати, узагальнити, відкорегувати та проконтролювати

знання учнів з теми;^ продовжити формувати вміння систематизувати та узагальнювали

отримані знання, уміння;^ застосовувати набуті знання для виконання завдань, що ґрунтуй

ються на цих знаннях.

Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення, систематизації і перевірки

знань.Наочність та обладнання: таблиці, картини, колекції електро­

нних зображень організмів, що використовувалися під час вивчення матеріалу теми, електронні засоби навчання.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теяа,

і завдань уроку. Протягом восьми уроків ми з вами ознайоми­лися з особливостями будови і процесів життєдіяльності одно­клітинних і багатоклітинних організмів, середовищем їхнього життя, значенням у природі і житті людини. Ми з’ясували, як відбувся поступовий перехід від одноклітинних до багато­клітинних організмів, дізналися багато нового і цікавого. Те­пер настав час перевірити, як ви засвоїли ці знання, як умієте застосовувати їх для розв’язання контрольних завдань. Спо­чатку ще раз попрацюємо з основними питаннями теми.

Завдання уроку.1. Узагальнити і систематизувати знання з теми.2. Перевірити вміння застосовувати набуті знання з теми

під час роботи з контрольними завданнями.II. Узагальнення і систематизація знань. Бесіда за за­

питаннями: 1. На які групи поділяють організми за кількістю клітин, з яких складається їх тіло? 2. Чим відрізняються од­ноклітинні організми від багатоклітинних? 3. Наведіть щ » - клади одноклітинних і багатоклітинних організмів. 4. У яки« середовищах вони мешкають? 5. Які способи живлення ха­рактерні для організмів цих груп? 6. Чим бактерії і тварини відрізняються за способом живлення від зелених водоростей?7. Які способи розмноження притаманні одноклітинним і ба­гатоклітинним організмам? 8. Чому багатоклітинні водорості і губку відносять до примітивних багатоклітинних організ­мів? 9. Які є докази єдності всіх живих організмів на нашій планеті?

III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його усвідомлення.

А. Завдання з відкритими питаннями.І варіант1. Наведіть приклади одноклітинних твариноподібних організмів,

укажіть середовища їх життя і місце їх мешкання в цьому середовищі.

2. Назвіть основні частини і органели зеленої водорості хламідо­монади і укажіть їх функції.

3. Чим різняться способи живлення бактерій і зелених водорос­тей?

4. Укажіть основні етапи нестатевого і статевого розмноження хламідомонади.

5. Яке позитивне і негативне значення бактерій у житті людини? II варіант1. Наведіть приклади одноклітинних зелених водоростей, ука­

жіть середовище їх життя і місце їх мешкання в цьому середовищі.2. Назвіть основні частини і органели одноклітинного тваринопо­

дібного організму інфузорії-туфельки та укажіть їх функції.3. Чим різняться процеси живлення грибів і зелених водоростей?4. Яке позитивне і негативне значення водоростей у природі?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож­

не правильно виконане завдання - 1 бал).I варіант1. До багатоклітинних організмів належить: а) хламідомонада;

б) хлорела; в) губка.2. Органами руху амеби є: а) війки; б) несправжні ніжки; в) джгу­

тики.3. Хлорела розмножується за допомогою спор: а) рухомих; б) не­

рухомих; в) не утворює спор при розмноженні.4. Перетравлення їжі в губок відбувається в клітинах: а) покрив­

них; б) комірцевих; в) амебоїдних.5. До фотосинтезу здатні організми: а) інфузорія-туфелька;

б) хлорела; в) губка бодяга.6. Цукрові дріжджі розмножуються: а) розпаданням клітини на

частини; б) брунькуванням; в) поділом навпіл.7. Виведення зайвої води з тіла евглени зеленої здійснює: а) по­

рошиця; б) травна вакуоля; в) скоротлива вакуоля.8. Взаємовигідні відносини - це взаємовідносини, за яких різні

організми: а) отримують користь; б) один отримує користь за раху­нок іншого; в) не приносять один одному ні користі, ні шкоди.

9. Губки належать до найпримітивніших багатоклітинних орга­нізмів, тому що: а) клітини їх тіла не мають ядра; б) мають комірце­ві та амебоїдні клітини; в) не мають тканин і органів.

10. Хламідомонаді та евглені зеленій притаманний тип живлен­ня: а) тільки автотрофний; б) тільки гетеротрофний; в) змішаний.

II варіант1. До одноклітинних організмів належить: а) ульва; б) хлорела;

в) губка.2. Евглена зелена рухається за допомогою: а) джгутика; б) війок;

в) несправжніх ніжок.3. Непостійну форму тіла має: а) хламідомонада; б) дріжджі;

в) амеба протей.4. Переносником збудника малярії є: а) паличка ботулізму;

б) самка комара; в) воша людська.5. В організмі людини дизентерійна амеба найчастіше паразитує:

а) в кишечнику; б) у крові; в) у шлунку.6. Бактерії розмножуються: а) спорами; б) цистами; в) поділом

клітини.7. Перетравлення їжі в губок відбувається в травних вакуолях

клітин: а) комірцевих; б) поверхневого шару; в) амебоїдних.8. Процес повного знищення мікроорганізмів та їхніх спор нази­

вається: а) пастеризація; б) стерилізація; в) регенерація. ̂ 9. Хвороботворні бактерії вступають у відносини з організмом, людини: а) взаємовигідні; б) паразитичні; в) нейтральні.

67

10. При статевому розмноженні у хламідомонади: а) утворюють­ся 4 спори з двома джгутиками; б) утворюються статеві клітини; в) материнська клітина ділиться на кілька десятків клітин; г) мате­ринська клітина ділиться навпіл.

В. Комбіновані завдання.І варіантЗавдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно

виконане тестове завдання - 0,5 бала)1. Непостійну форму клітини має: а) евглена зелена; б) амеба про­

тей; в) ульва; в) дріжджі.2. Оргавелами руху інфузорії-туфельки є: а) несправжні ніжки;

б) джгутик; в) війки; г) органели руху відсутні.3. До паразитичних одноклітинних організмів належить: а) ма­

лярійний плазмодій; б) амеба протей; в) евглена зелена; г) хлорела.4. Висока здатність до регенерації притаманна: а) хламідомонаді;

б) ульві; в) дріжджам; г) губкам.Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну

правильну відповідь - 1 бал)1. «Цвітіння води» спричиняють організми: а) евглена зелена;

б) хламідомонада; в) хлорела; г) ціанобактерії.2. Статевим способом розмножуються організми: а) ульва;

б) дріжджі; в) хламідомонада; г) губка.3. Взаємовигідні зв’язки притаманні: а) бульбочковим бактеріях;

б) малярійному плазмодію; в) бактеріям лептоспіри; г) кишковій паличці.

Завдання на встановлення відповідності і характеристика організмів (за правильно виконане завдання — 1 бал)

1. Установіть відповідність між організмами і їх належністю до певних груп.

А одноклітинні 1 ульваБ багатоклітинні 2 хламідомонада

З вольвокс2. Установіть відповідність між організмами і їхнім способом

живлення.А ціанобактерія Б губкаВ евглена зелена

1 фільтрують частинки органічних решток, за­вислих у воді

2 на світлі утворюють органічні речовини ж процесі фотосинтезу, у темряві живляться органічними рештками

3 утворює органічні речовини в процесі фото­синтезу

В Тип живлення

1 автотрофний2 гетеротрофний3 змішаний

3. Охарактеризуйте дріжджі.А Кількість Б Належить до

клітин тіла групи організмів1 одноклітинні 1 бактерії2 багатоклітинні 2 гриби

З рослиниЗавдання з відкритими питаннями (за правильно виконане за­

вдання — З бали)Укажіть риси подібності і відмінності в будові бактерії і хламідо­

монади.II варіантЗавдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно

виконане завдання - 0,5 бала)

68

1. Хлорофіл у клітинах водорості міститься у: а) ядрі; б) хлоро­пластах; в) вакуолях; г) мітохондріях.

2. За допомогою вічка на зміну освітленості реагує: а) амеба про­тей; б) хлорела; в) ульва; г) евглена зелена.

3. Бактерії розмножуються: а) цистами; б) спорами; в) поділом клітини навпіл; г) статевими клітинами.

4. їжа в губок перетравлюється в клітинах: а) амебоїдних; б) ко- мірцевих; в) скелетних; г) поверхневого шару.

Завдання з вибором, кількох правильних відповідей (за правиль­но виконане завдання - 1 бал)

1. Паразитичними організмами є: а) амеба протей; б) малярійний плазмодій; в) бульбочкова бактерія; г) дизентерійна амеба.

2. Мале ядро інфузорії-туфельки виконує функції: а) зберігає спадкову інформацію; б) керує процесом живлення; в) контролює процес обміну речовин; г) забезпечує передачу спадкової інформації під час поділу клітини.

3. Здатність утворювати на світлі органічні речовини в процесі фотосинтезу мають: а) вольвокс; б) дріжджі; в) хлорела; г) ульва.

Завдання на встановлення відповідності і характеристики організмів (за правильно виконане завдання - 1 бал)

1. Установіть відповідність між організмами і процесами їх живлення.А ульва 1 змішанеБ інфузорія-туфелька 2 автотрофнеВ евглена зелена 3 гетеротрофне2. Установіть відповідність між частинами клітини одноклітин­

ного організму та їх функціями.А травна вакуоля 1 регулює тиск усередині клітиниБ скоротлива вакуоля 2 зберігає спадкову інформаціюВ ядро 3 перетравлює їжу3. Охарактеризуйте вольвокс.

А Кількість клітин тіла Б Належить до групи В Тип живлення1 одноклітинні 1 бактерії 1 автотрофний2 багатоклітинні 2 тварини 2 гетеротрофний

З рослини 3 змішанийЗавдання з відкритими питаннями (за правильно виконане

завдання - 3 бали)Укажіть риси подібності і відмінності в будові вольвоксу і губки.III. Підбиття підсумків уроку.IV. Рефлексія.V. Повідомлення домашнього завдання: повторити мате­

ріал § 15 і 19, підготувати повідомлення, міні-презентації про походження рослин.

Примітка: закласти досліди з укорінення пагонів кімнатних рос­лин, живців дерев, пророщення насіння квасолі з наступним вилу­ченням верхівки головного кореня, з утворенням додаткових коренів у цибулини.

69

Тема 3. РОСЛИНИ

£

Тема уроку: РОСЛИНА - ЖИВИЙ ОРГАНІЗММета:'ґ активізувати та актуалізувати знання учнів про характерні ознаки

представників групи Рослини, особливості їх будови і життєдіяльності; поглибити знання про особливості живлення рослин, сформувати понят­тя про повітряне дихання рослин, їх вегетативні та репродуктивні органи:

^ на матеріалі уроку формувати в учнів світоглядні висновки і пере­конання в пізнаваності органічного світу, про особливості будови рослин­ного організму, основних процесів їх життєдіяльності, значення цих знань для гармонійного розвитку природи і людини;

'ґ продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички пра- цювати з текстом і малюнками підручника, розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес і пізнавальну самостійність у роботі, уміння аналізувати, порівнювати, робити умовиводи;

^ виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, світ рослин, на­вколишній світ, берегти і шанувати природу.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти - живі кімнатні

рослини, гербарні зразки, колекції насіння і плодів, моделі квіток, муляжі плодів, картини з альбому «Царство Рослини», діафільм «Різноманітність квіткових рослин і місць їх існування», * Незви­чайні рослини», відеофільм «Рослинний світ», таблиці, комп’ютерні зображення видів рослин - представників різних відділів, мульти­медійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку. У різних куточках нашої планети, де б ми не були, скрізь ми натрапляємо на рослини: навесні на лу­ках яскрава зелень трав та барвистий танок квітів, у садах — білосніжна хмара квітучих дерев. Улітку в лісі нас зустрічають стрункі ялийки, білокорі берізки, осика із чутливими до по­диху вітру листками, заметіль тополиного пуху. У затінку під деревами - темно-зелені різні листочки папороті. Біля озера або ставка, річки - царство плакучої верби та красунь лілій, у полі - золотий килим пшениці. У містах - нам добре знайомі клени, каштани, акації, липи, горобини... Так можна перера­ховувати ще довго, бо рослин дуже багато на нашій землі. Чи все ми знаємо про них? Хто вони, наші знайомі незнайомці? Як вони живуть? Як живляться, дихають? Чому наполегливо

, тягнуться до світла? Що приховує в собі квітка, яка приваблює наш погляд своєю красою? Чому навесні бубнявіють бруньки, а восени опадає листя? Чому без зелених рослин неможливе життя на нашій планеті? На ці і ще багато інших запитань ми зможемо відповісти, вивчаючи дивовижне «царство» рослин.

/ Урок 24

Завдання уроку.1. Визначити загальну характеристику рослин.2. Ознайомитися з основними процесами життєдіяльності

рослин: живлення, дихання, випаровування; їх взаємозв’язком і значенням у житті рослини.

3. Поновити знання про основні органи рослин, їх функції.II. Вивчення нового матеріалу.1. Рослина - цілісний організм, характерні ознаки зелених

рослин: актуалізація знань про будову рослинної клітини, на­явність хлорофілу в хлоропластах, процес фотосинтезу, фор­мування поняття «повітряне живлення», «мінеральне живлення» - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 83, 84 (с. 79), демонстрація картин, таблиць, комп’ютерних зо­бражень рослин різних відділів.

2. Фотосинтез - природний процес перетворення неорганіч­них речовин на органічні з використанням енергії Сонця, виді­лення кисню в атмосферу в процесі фотосинтезу, значення процесу для рослин, інших організмів, для життя на нашій планеті - розповідь з елементами бесіди, демонстрація дослідів виділення рослинами кисню на світлі, досліду, що демонструє утворення крохмалю в зелених листках на світлі, та досліду з вапнованою водою, складання на дошці схеми фотосинтезу:

Вода + вуглекислий газ —> органічні речовини (цукри) + кисень3. Дихання рослин, характеристика процесу, значення ди­

хання для вивільнення енергії, використовування енергії рос­линами. А. Бесіда. Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа на с. 80 підручника, починаючи зі слів «Крім фотосинтезу...», і підготуйте відповіді на запитання: 1. Що таке дихання? 2. Які речовини організми вбирають і які виділяють при диханні?3. Що відбувається з органічними речовинами в процесі ди­хання? 4. Яке значення має дихання? 5. Як рослина викорис­товує енергію, що вивільняється під час дихання?

4. Випаровування, характеристика процесу, органи, що бе­руть участь у випаровуванні - розповідь, демонстрація дослі­ду випаровування води, робота з мал. 88. 1, 2 (с. 81).

5. Особливості будови рослин, формування поняття «ор­ган», «вегетативні органи», «генеративні органи»; загальна характеристика будови вегетативних і генеративних органів рослин, їх функцій - розповідь з елементами бесіди, демон­страція таблиць, картин, фрагментів діафільму, відеофільму, електронних зображень рослин різних відділів, колекцій на­сіння, муляжів плодів, моделей квіток, гербарних зразків рослин, мал. 89 (с. 81), 90 (с. 82).

Ш . Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть характерні ознаки рослин, які від­різняють їх від інших груп організмів. 2. Чому рослини на­лежать до автотрофних організмів? 3. Які способи живлення рослин ви знаєте? 4. Які органи рослин забезпечують міне­ральне і повітряне живлення? 5. Яке значення має фотосинтез для самої рослини та інших організмів? 6. Яким дослідом можна довести, що крохмаль утворюється в зелених листках

71

тільки на світлі? 7. У чому полягає процес дихання рослин, яке його значення? 8. Що таке випаровування, яке значення | цього процесу? 9. Пригадайте, які органи мають рослини.10. Які функції виконують ці органи?

IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення запитань: 1. Як довести, що рослина є ціліс­

ним організмом? 2. Як пов’язані між собою основні процеси життєдіяльності рослини: фотосинтез, дихання та випарову­вання? 3. Чому в разі відсутності організмів, здатних до фото- | синтезу, життя на нашій планеті стане неможливим?

Б. Складання схеми.Органи рослини

В. Складання сенкану на тему «Рослини», наприклад:Рослиназелена, квітуча.Росте, дихає, живиться,дарує життя всій Землі.Автотроф.V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

§ 21, підготувати відповіді на запитання на с. 83 і тестові за­вдання на с. 82; проростити насіння гороху, квасолі, пшени­ці, кукурудзи (за вибором учителя і' учнів), рекомендації учням щодо пророщування насіння; скласти сенкан на тему 1 «Клітина»; повторити текст § 9, 10.

Примітка: закласти досліди з пророщування насіння, укорівея- ня живців тополі, верби, з виявлення впливу мінеральних речошш на ріст і розвиток рослин.

Довідка: сенкан - білий вірш, у якому синтезовано інформацію, невеликий слоган з п’яти рядків. Складається за формулою: 1. Тема (іменник). 2. Опис (два прикметники). 3. Дія (три слова). 4. Гтвпіги ня (фраза - чотири слова). 5. Перефразування сутності (одне слово). Складання сенканів можна використовувати під час етапів актуалі­зації знань, перевірки домашнього завдання, усвідомлення, закріж- лення, повторення матеріалу; на уроках контролю знань.

2)o<jajfixoeuÜMaJiiefüau qo iffiûicq

Урок 25

Тема уроку: ТКАНИНИ РОСЛИНМета:'ґ сформувати знання учнів про рослинні тканини, їх різноманітність,

ознайомити з особливостями будови і функціями рослинних тканин: твір­ної, покривної, основної, механічної, провідної;

^ на матеріалі уроку формувати в учнів наукові погляди і переконан­ня в можливостях пізнання мікроскопічної структури рослин, будови тка­нин рослин, значення цих знань для розуміння процесів життєдіяльності рослин, для гармонійного розвитку природи і людства та використання в практичній діяльності людини;

^ продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок, пра­цювати з малюнками і текстом підручника, знаходити в тексті матеріал для виконання завдань, складати схеми, таблиці, встановлювати взаємозв’язки між будовою тканин і їхніми функціями, працювати в гру­пах; виховувати взаємоповагу в спільній діяльності, розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес до пізнання будови рослин і розу­міння необхідності знань про них.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: таблиці «Органи рослини», «Клітинна

будова кореня», «Клітинна будова листка», «Клітинна будова стеб­ла», «Будова квіткової рослини», картини з альбому «Царство Рос­лини», рельєфні таблиці, електронні зображення рослинних тканин і органів, комп’ютер, мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть характерні ознаки

рослин. 2. Яка ознака є найхарактернішою для рослин? 3. Яке значення має фотосинтез для нашої планети? 4. Який тип живлення притаманний рослинам? 5. Я відбувається процес дихання в рослин? 6. Яке його значення? 7. Що таке випаро­вування? 8. Які органи рослини беруть участь у процесі ви­паровування? 9. За допомогою яких дослідів можна довести, що в рослині відбувається процес: а) фотосинтезу; б) дихання;в) випаровування? 10. Що таке орган? 11. Які органи є в рос­лин? 12. Чим вегетативні органи за своїми функціями відріз­няються від генеративних? 13. Доведіть, що рослина цілісний організм.

Б. Робота за завданням: доповніть речення: 1. Рослини до­сліджує є наука __. 2. За способом живлення рослини __ .3. Клітини рослин містять зелений пігмент __. 4. Рослиниздатні засвоювати сонячну __ . 5. За участі сонячної енергіїрослини з неорганічних речовин утворюють . 6. Цей про­цес називається . 7. Під час фотосинтезу в навколишнє се­редовище виділяється __. 8. Процес засвоєння рослинамивуглекислого газу з повітря називають______ . 9. Поглинаннярослиною з ґрунту мінеральних речовин, розчинених у воді,називається . 10. Засвоєння кисню з повітря з виділеннямвуглекислого газу - це процес . 11. У результаті розкла­дання органічних речовин з участю кисню вивільняється .

73

12. Процес виведення з рослини водяної пари називають .13. Частина організму, яка має певну будову і певні функ­ції, - ц е . 14. Рослина утворює органи:___ т а .

В. Перевірка сенканів на тему «Клітина».II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­

ня теми і завдань уроку. Рослина - живий організм, у якому постійно відбуваються всі процеси життєдіяльності. Щоб кра­ще зрозуміти, як відбуваються ці процеси в рослині, зверне­мося до її внутрішньої «архітектури» і познайомимося детальніше з її особливостями. Ми пам’ятаємо, що всі росли­ни складаються з клітин, різняться рослини тільки кількістю клітин їхнього тіла, і ці клітини, хоч і мають однакові голов­ні частини (пригадайте які), різняться своєю будовою, фор­мою, розміром, забарвленням. У багатоклітинних організмів клітини, що подібні за будовою і функціями, утворюють гру­пи, і ці групи мають певну будову і певні дуже важливі функ­ції. Що це за групи клітин, яка їх будова і функції? Чи існує зв’язок між їхньою будовою і функціями, які вони викону­ють? Де і як розташовані ці групи клітин у рослині? Про це все дізнаємося на уроці.

Завдання уроку.1. З’ясувати, як називаються групи клітин рослинного ор­

ганізму, які утворюють її органи.2. Ознайомитися з класифікацією цих груп.3. Виявити особливості будови і функцій кожної групи.III. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика рослинних тканин, особливос­

ті їх клітинного складу, наявність у тканинах міжклітинни­ків їх розташування - розповідь, демонстрація картин, таблиць, електронних зображень рослинних тканин різних типів, складання схеми:

Рослинні тканини

Твірні Основні Покривні ПровідніVМеханічні

2. Особливості будови та основні функції рослинних тканин.А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 91-96

(с. 83-85), демонстрація картин, таблиць, електронних зобра­жень тканин різних типів; заповнення таблиці по ходу ва- вчення матеріалу «Будова і функції рослинних тканин».

Назва тканини Особливості будови Функції

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника з вивчен­ня особливостей будови і функцій рослинних тканин за зав­данням: прочитайте текст підручника на с. 83-85, уважно роздивіться мал. 91-96 і визначте особливості будови і функ­цій кожної рослинної тканини, дані про тканини занесіть у таблицю (дані про 1-2 тканини спочатку обговорюються кла­сом, а потім учні вносять їх у таблицю).

В. Групова робота на уроці: учні розбиваються на 5 груп і кожна група працює з текстом і малюнками підручника, таблицями, картинами; через певний час «презентує» свою тканину: І група - твірну; II - основну; III - покривну; IV - провідну; V - механічну тканину.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що називають тканиною?

2. Назвіть типи рослинних тканин. 3. Упізнайте рослинні тканини: за їхньою будовою: клітини мають тонку оболонку, великі ядра і невеликі розміри; клітини цієї тканини вкриті тонкою прозорою плівкою; тканина складається із живих клітин і є основою всіх органів; тканина може складатися із живих і мертвих клітин з потовщеними стінками; тканина утворена живими чи мертвими трубчастими клітинами; за функціями, які вони виконують: у зелених клітинах тканини відбувається фотосинтез, а в безбарвних відкладаються запас­ні речовини; тканини надають органам рослин міцності та пружності; тканина дає початок усім іншим тканинам рос­лин; тканина здійснює транспорт поживних речовин до всіх органів рослини; тканина відмежовує рослину від навколиш­нього середовища і захищає від несприятливих зовнішніх впливів та ушкоджень.

V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань: 1. Яку тканину можна вважати «піонером» серед рос­линних тканин? 2. На прикладі декількох тканин, за власним вибором, доведіть взаємозв’язок між будовою обраної ткани­ни і функцією, яку вона виконує. 3. Які тканини забезпечу­ють взаємозв’язок між різними органами рослини?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 22, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 86, скласти тестові завдання до теми уроку, підготувати доповіді, міні-презентації про корінь рос­лин «Мешканець підземелля».

Примітка: заготовити живці тополі, верби, смородини для де­монстрації досліду з розвитку пагона з бруньки (§ 25). ->

Воуаійковиймсиїіфіси <?о у/їму

Урок 26 /

Тема уроку: КОРІНЬ. БУДОВА І ФУНКЦІЇМета:^ сформувати в учнів знання про будову вегетативного органа рос­

лини - кореня, ознайомити з особливостями будови і функцій зон коре­ня: поділу, розтягування, всисної і провідної;

'ґ сформувати поняття про центральний циліндр і провідну систему кореня; ознайомити учнів з особливостями мінерального живлення рос­лин з ґрунту, видами і значенням добрив для підтримання родючосгі фунту;

^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів, показуючі можливості пізнання будови і функцій клітинних структур рослини, прак­тичне значення цих знань для управління ростом рослин, одержання ви­соких урожаїв сільськогосподарських культур;

^ продовжити роботу з формування загальнонавчальних умінь і навичок роботи з текстом і малюнками підручника, працювати з мікро­скопом і мікропрепаратами, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати обережність і охайність під час виконання лабораторного дослідження, працювати з додатковими джерелами знань, готувати стислі повідомлення, міні-презентації.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: проростки квасолі, гороху, пшениці,

кукурудзи, укорінені пагони кімнатних рослин: традесканції, пе­ларгонії, живці тополі, верби або інших рослин, цибулина з пророс­лими додатковими коренями, проростки квасолі з вилученою вер­хівкою кореня, гербарні зразки рослин з різними типами кореневих систем, таблиці «Органи квіткової рослини», «Типи кореневих сис­тем», діафільм «Корінь», навчальний фільм «Будова і ріст кореня», комп’ютерні зображення рослин з коренями, комп’ютер, мультиме­дійний проектор, фільмоскоп; колекція мінеральних добрив.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учні*.А. Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Що називають

тканиною? 2. Назвіть типи рослинних тканин. 3. Які функції вони виконують? 4. Назвіть органи рослини. 5. Як тканина забезпечують взаємозв’язок між різними органами рослини?

Б. Встановлення відповідності між назвою тканини та й функцією - усно або письмово (на розсуд учителя) за варіан­тами.

ТканинаА твірна Б основна В покривна Г провідна Д механічна

Функція тканини1 захищає рослину від несприятливих зовніш­

ніх впливів та ушкоджень2 дає початок усім іншим тканинам рослини3 надає органам міцності та пружності4 у клітинах тканини здійснюється фотосинтез5 слугує для транспорту по рослині поживних

речовин, розчинених у воді

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Під час літніх канікул вам, імовір-

76

но, не один раз доводилося бувати в парку, лісі, садку, на луках, гуляти берегом річки, озера - всюди трапляються рос­лини: дерева, кущі, трави, зеленіє і тремтить під поривом ві­тру листя, радують очі різноманітні квіти - краса на землі! Чи замислювалися ви про те, що в цих дерев, кущів, трав під землею? Що підтримує, годує, напуває і дає змогу квітнути цій наземній красі? Так, саме корені. А що в них цікавого - завжди під землею, завжди в темряві? Хіба можна порівняти красу надземної частини рослини з підземною? Поміркуймо і з’ясуймо, чи могла б існувати ця надземна краса без невтом­ної роботи непоказних працівників підземелля. Які вони? Як вони працюють? Чому рослини не можуть без них існувати?

Завдання уроку.1. З’ясувати особливості зовнішньої будови кореня.2. Визначити, з яких ділянок складається корінь.3. Яку будову мають ці ділянки і яку функцію вони вико­

нують?4. З’ясувати особливості мінерального живлення рослин.5. Визначити види добрив і їх значення.III. Вивчення нового матеріалу.1. Корінь - вегетативний підземний орган рослини, виник­

нення коренів у рослин, особливості його росту, основні функ­ції кореня і значення у житті рослини - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з таблицею «Органи квіткової рослини», демонстрація гербарних зразків рослин, натуральних об’єктів, фрагментів діафільму, комп’ютерних колекцій рослин з різноманітними коренями.

2. Зовнішня будова кореня, зони кореня: кореневий чох­лик, зона поділу, розтягування, всисна та провідна, їх будова та функції, формування понять «кореневі волоски», «корене­ва шийка».

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 97-98 (с. 87), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зраз­ків, колекцій комп’ютерних зображень рослин з коренями, фрагментів фільму, складання таблиці (на розсуд учителя) під час вивчення матеріалу.

Зони кореня Особливості будови Функції зони

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова кореня у зв’язку з його функціями».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконан­ня лабораторних і практичних робіт.

II. Повторення правил роботи з мікроскопом.III. Виконання учнями лабораторного дослідження.IV. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­

сновків на підставі виконаних завдань. Обговорення питань для формулювання висновку: 1. Які зони утворюють корінь?2. У якій послідовності вони розташовані? 3. Які функції вони виконують?

3. Внутрішня будова кореня, тканинний склад, особливості розташування тканин у корені, функції тканин, формування

77

понять «центральний циліндр», особливості будови провідної системи кореня, формування понять «висхідний рух», «низ­хідний рух», значення провідної системи кореня для тран­спорту поживних речовин.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 99 (с. 88), демонстрація таблиць картин, комп’ютерних зображень вну­трішньої будови кореня, фрагментів діафільму.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження.4. Мінеральне живлення рослин з ґрунту, сутність процесу

живлення; найважливіші хімічні елементи, необхідні росли­ні, їх значення в живленні рослини; види добрив, їх призна­чення - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 100-102 (с. 89-90), демонстрація колекції мінеральних добрив, колек­цій комп’ютерних зображень рослин, вирощених в умовах дефіциту певних хімічних елементів у ґрунті.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які зони виділяють у кореня? 2. У якій по­слідовності вони розташовані на корені? 3. Що характерно для клітин кореневого чохлика? 4. Яка тканина утворює зону поділу? 5. У якій зоні розташовані кореневі волоски? 6. Які функції вони виконують? 7. У якій зоні розміщені судини і ситоподібні трубки? 8. Які речовини і в яких напрямках транспортуються по рослині? 9. Що таке мінеральне живлеи- ня? 10. Як необхідно підтримувати родючість ґрунту? 11. Що таке добрива? Які добрива вносять у ґрунт?

V. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Які функції виконує корінь?

2. Які зони кореня беруть участь у здійсненні цих важливих функцій? 3. Яке значення для рослини має мінеральне жив­лення?

Б. Складання учнями схеми «Добрива».Добрива

органічні мінеральні

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учжш.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 23, підготувати відповіді на запитання, виконати тестові завдання і підготувати відповідь на запитан­ня рубрики «Поміркуйте», підготувати доповіді на тему «До­ручення не за фахом» (про видозміни кореня), «Лікувальні властивості видозмін кореня».

Примітка: закласти дослід з пророщення бульби картоплі, цибу­лини, кореневища для теми «Видозміни пагона».

78

Тема уроку: ВИДИ КОРЕНІВ ТА ЇХ ВИДОЗМІНА Мета:^ продовжити формування знань учнів про будову кореня, ознайоми­

ти з видами коренів: головним, додатковими і бічним типами кореневих систем рослин: стрижневою і мичкуватою, особливостями їх будови, ознайомити з видозмінами кореня і їх значенням;

'ґ формувати науковий світогляд учнів, показуючи можливості піз­нання будови, процесів утворення й розвитку коренів рослини, практич­не значення цих знань для управління ростом рослин, одержання висо­ких урожаїв сільськогосподарських культур;

^ продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом і ма­люнками підручника, прищеплювати практичні вміння розпізнавати та визначати види коренів і типи кореневих систем, працювати з натураль­ними об’єктами встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виконувати лабораторне дослідження, робити відповідні підсумки, розвивати в учнів біологічну мову і біологічне мислення, розуміння необхідності знань про будову органів рослин для подальшого вивчення біології.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: паростки квасолі, гороху, пшениці,

укорінені пагони кімнатних рослин: традесканції, пеларгонії, живці тополі, верби або інших рослин, цибулина з пророслими додаткови­ми коренями, гербарні зразки рослин з різними типами кореневих систем, натуральні об’єкти: коренеплоди моркви, буряка, редьки, кореневі бульби жоржини, кімнатні рослини (плющ, хлорофітум), таблиці «Органи квіткової рослини», «Типи кореневих систем», діа­фільм «Корінь», навчальний фільм «Будова і ріст кореня», комп’ютерні зображення рослин з різними типами кореневих сис­тем, видозмін кореня, комп’ютер, електронні засоби навчання.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден» за завданням:

уважно послухайте твердження і визначте, з яким з них ви згод­ні, а з яким - ні, поясніть чому «ні»: 1. Корінь забезпечує міне­ральне живлення рослин. 2. Клітини, що утворюють тканини кореня, подібні за своєю будовою. 3. Кореневий чохлик склада­ється з мертвих клітин. 4. Зона поділу кореня утворена клітина­ми основної тканини. 5. Кореневі волоски розташовані у всисній зоні. 6. У зоні кореневих волосків корінь галузиться. 7. Більшу частину кореня становить провідна зона. 8. Судини і ситоподібні трубки - провідні елементи кореня. 9. По судинах транспортують­ся органічні речовини, а по ситоподібних трубках - мінеральні.

Б. Завдання з визначення відповідності між зонами кореня та їхніми характеристиками.

Характеристика зон1 забезпечує поглинання води і мінераль­них речовин з ґрунту2 складається з клітин твірної тканини, які постійно діляться3 забезпечує рух води і поживних речовин4 вкриває верхівку кореня5 клітини ростуть і перетворюються на клітини інших тканин ,

Зони кореняА кореневий чохлик Б зона поділу В зона розтягування Г всисна зона Д провідна зона

> - ........

ДатаКлас

79

ХІД УРОКУII. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення темя

і завдань уроку. Ми вже ознайомилися з будовою кореня. Приховані від сторонніх поглядів, корені - невтомні трудів­ники. Вони виконують свою роботу: вбирають з ґрунту воду і мінеральні речовини, подають їх «наверх» до пагона, забез­печуючи цим життєдіяльність рослини. Ми милуємося дере­вами, кущами, травами, зеленню їх листків, різноманітністю квітів. Хіба можна порівняти красу надземної частини рос­лини з підземною? Але ця надземна краса не може існувати без підземних трудівників, які напувають і годують рослину. Які ж вони? Цікаво, ще і таке: природа дозволила кореням незвичайні «відхилення від норми»: корені рослин можуть виконувати й інші, «громадські» доручення. Для цього, зро­зуміло, потрібні зміни в будові кореня. І вони є, такі різні, такі несподівані і такі важливі для життя рослин. Деякі з т г г вам добре знайомі, а з іншими - невідомими, ознайомимося на уроці.

Завдання уроку.1. Ознайомитися з видами коренів рослин.2. Визначити типи кореневих систем.3. З’ясувати особливості будови різних типів кореневкх

систем.4. Ознайомитися з видозмінами коренів, їх значенням у

житті рослин і господарстві людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Корінь - вегетативний підземний орган рослини, основні

функції кореня; види коренів: головний, додаткові,’ бічні ко­рені, їх місце утворення, функції - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 103 (с. 92), демонстрація паростків горо­ху, квасолі, пшениці, укорінених пагонів живців рослин, ци­булини з пророщеними додатковими коренями, гербарних зразків, фрагментів діафільму, навчального фільму, комп’ю ­терних зображень рослин з різними видами коренів.

2. Типи кореневих систем, їх характеристика, види коре­нів, що їх утворюють, особливості будови стрижневої та мич­куватої кореневої системи; агротехнічні засоби посилення розвитку додаткових коренів, формування поняття «підгор­тання», «пікірування», їх значення в господарській діяльнос­ті людини - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 106 (с. 93), демонстрація проростка квасолі з вилученою верхів­кою головного кореня.

3. Видозміни кореня, різноманітність видозмін, причини їх утворення, характерні особливості, біологічне значення -А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 106, 107 (с. 94), демонстрація натуральних об’єктів, кімнатних рослин, елек­тронних колекцій зображень різних видів видозмін кореня.Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова коренеплоду на прикладі моркви».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконан­ня практичних і лабораторних робіт.

II. Виконання учнями лабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­

сновків на підставі виконаної роботи. Узагальнюючі запитан-

80

ня для формулювання висновку: 1. Які видозміни коренів утворюють рослини? 2. Як називається видозміна кореня моркви? 3. Унаслідок чого вона утворилася? 4. Яке біологічне значення цієї видозміни?

4. Значення видозмін кореня в житті рослин і господарстві людини, формування поняття, що видозміни кореня є при­стосуванням до певних умов зростання, особливості утворення видозмін у дворічних та багаторічних рослин - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів про лікувальні властивості деяких видозмін кореня, демонстрація натуральних об’єктів, таблиць, колекцій електронних зображень різних видозмін кореня.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.A. Бесіда за запитаннями: 1. Які види коренів утворюють

рослини? 2. Що таке коренева система? 3. Які види корене­вих систем утворюють рослини? 4. Що таке видозміна коре­ня? 5. Які ви знаєте видозміни кореня? Наведіть приклади.6. Яке значення мають видозміни кореня для рослини і в гос­подарстві людини?

Б. Робота двох учнів біля дошки за завданням: намалюйте схему будови стрижневої і мичкуватої кореневої системи.

B. Робота 2 -3 учнів за завданням: серед запропонованих гербарних зразків рослин виберіть окремо рослини зі стриж­невою і мичкуватою кореневими системою та обґрунтуйте свій вибір.

Г. Робота 1-2 учнів з визначення видозмін кореня за за­вданням: розгляньте запропоновані вам видозміни кореня різних рослин і визначте їх назву.

Д. Робота з тестовими завданнями на с. 95.V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення

питань: 1. Які причини утворення в рослин видозмін кореня?2. Яке біологічне значення мають видозміни для рослин? 3. У »си х рослин (за тривалістю життя) утворюються видозміни? Поясніть чому.

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 24, повторити текст § 21, 22.

81

<-

ДатаКлас

і Урок 28 /Тема уроку: ПАГІН. БУДОВА ПАГОНА. ЙОГО РОЗВИТОК

З БРУНЬКИМета:^ сформувати поняття про пагін як основний надземний вегетатив­

ний орган рослини; ознайомитися з його складом, зовнішньою будовою, основними функціями, розвитком пагона з бруньки; розкрити особливос­ті будови і функцій бруньок, їх класифікацію і біологічне значення;

^ на основі спостереження за розвитком пагона з бруньки і знань про верхівковий ріст кореня розкрити наукову суть явища росту і розвитку па­гона , значення знань про ці процеси у практичній діяльності людини;

^ продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, виконувати лабораторне досліджен­ня, працювати з натуральними об'єктами, гербарними зразками, робити відповідні висновки на підставі виконаних досліджень;

^ виховувати розуміння необхідності бережного ставлення до рослин.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: живі і гербарні зразки пагонів дер»,

кущів і трав’янистих рослин, пагони з набубнявілими бруньками, гербарні зразки рослин з різними типами стебел, нормальні, вкоро­чені та видовжені пагони живих або гербарних зразків рослин, таб­лиці «Пагін. Будова пагона», «Життєві форми рослин», «Різнома­нітність пагонів», картини альбому «Царство Рослини», комп’ютерні зображення рослин з різними типами пагонів і бруньок, діафільм «Стебло», відеофільм «Ріст і розвиток пагона», комп’ютер, електрон­ні засоби навчання, обладнання для виконання лабораторних до­сліджень.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теял

і завдань уроку. Ми вже переконалися з вами, що світ рослин надзвичайно різноманітний. Навіть корені, усе життя ятпг» проходить в темному «підземеллі», різноманітні за своєю бу­довою. Рослини такі різноманітні, такі не схожі, тому, здава­лося, принаймні дивним було б шукати щось спільне в т д - А воно є! Усі рослини зовнішньо збудовані за єдиною схемою, виданою природою. Майже для всіх рослин обов’язковими є основні органи: корінь і пагін. З коренем ми вже ознайоми­лися. Піднімемося з ґрунту на його поверхню і почнемо зна­йомство з надземними органами рослин - насамперед з пагоном. Пагін розвинувся у рослин першим, він є обов’язковим органом у вищих рослин за будь-яких умов. Хоч би невелич­кий, хоч би незвичайний, змінений, проте пагін. Оскільки першість серед наземних органів належить пагону, то варто ознайомитись з деякими його особливостями: розмірами, ти­пами, зовнішньою будовою, значенням у житті рослин, взаємозв’язком з його підземним «родичем».

Завдання уроку.1. Вивчити особливості будови пагона рослин.2. Ознайомитися з будовою бруньок.3. З’ясувати, які типи бруньок утворюють рослини.4. Визначити, як з бруньки розвивається пагін.

II. Вивчення нового матеріалу.1. Пагін - надземний вегетативний орган, його склад: стеб­

ло, бруньки, листки, основні функції стебла, їх характеристи­ка і значення - розповідь з елементами бесіди, демонстрація пагонів різних рослин, таблиць, картин, гербарних зразків, першого фрагмента діафільму, робота з мал. 108, Б (с. 96), складання схеми:

2. Будова пагона, формування понять «вузол», «міжвузля», «пазуха листка», їх розташування на стеблі.

А. Розповідь, робота з мал. 108. А (с. 96), демонстрація таблиць, картин, натуральних об’єктів, гербарних зразків.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова пагона».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки.II. Виконання учнями лабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­

сновків на підставі проведеного дослідження.3. Брунька - зачатковий пагін, класифікація бруньок за їх

розміщенням на стеблі та зовнішньою будовою: вегетативні, генеративні і змішані бруньки, особливості внутрішньої будо­ви бруньок різних типів, формування поняття «конус нарос­тання», його роль у забезпеченні росту пагона у довжину.

А. Розповідь, робота з мал. 108. Б (с. 96), демонстрація па­гонів з набубнявілими вегетативними і генеративними брунь­ками, картин, колекцій електронних зображень пагонів з різними типами бруньок.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова бруньки».

І. Вступна бесіда з правил безпеки під час роботи з гостри­ми предметами (препарувальна голка, скальпель).

П. Виконання учнями лабораторного дослідження.ПІ. Підбиття підсумків роботи, обговорення з учнями варі­

антів висновків на підставі виконаних досліджень.4. Характеристика процесу розвитку пагона з бруньки,

роль твірної тканини конуса наростання в розвитку нового пагона, особливості розвитку пагонів в однорічних і багато­річних рослин; формування поняття «сплячі бруньки», «до­даткові» бруньки, їх роль у житті рослин; розвиток бічних пагонів на головному стеблі - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 109 (с. 98), демонстрація картин, таблиць, комп’ютерних зображень рослин з різними кронами та різни­ми життєвими формами, фрагментів діафільму, відеофільму.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Робота з термінами і поняттями: «пагін», «стебло»,

«бруньки»: верхівкові, пазушні, додаткові, вегетативні, гене­ративні, змішані, сплячі (з використанням наочності).

Б. Робота с тестовими завданнями на с. 98.IV. Узагальнення та систематизація знань. Робота за

завданням: із запропонованого переліку функцій назвіть окре-

Пагін

листки

83

мо функції кореня і пагона: 1) закріплення рослини в ґрунті; 2) фотосинтез; 3) транспорт поживних речовин; 4) дихання; 5) поглинання води і мінеральних речовин з ґрунту; 6) під­тримання бруньок і листків; 7) запасання поживних речовин; 8) утримання надземних органів у певному положенні; 9) об’єд­нання всіх органів рослини в єдине ціле.

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 25, підготувати відповіді на запитання на с. 99 підручника, повторити § 22, скласти сенкан на тему «Пагін». Виконати в позаурочний час із допомогою дорослих дослідницький практикум «Спостереження за розвитком па­гона з бруньки» за планом:

1. Приготуйте живці тополі, верби, гіркокаштана, бузку за­вдовжки 15-20 см з бруньками і поставте їх у банку з відстояною водою в тепле місце. Позначте у таблиці дату досліду.

2. Через кожні 2-3 дні міняйте воду в посудині і спостерігайте за станом бруньок на живцях.

3. Через деякий час бруньки на живцях набрякнуть і покривні луски бруньок почнуть розкриватися, позначте дату їх розкриття.

4. Продовжуйте спостерігати за станом розкриття бруньок і поя­вою молодого зеленого паростка. Запишіть дату його появи.

5. Спостерігайте за розвитком молодого паростка і, коли з’явиться молоде стебло з листочками, дату його появи занесіть у таблицю.

6. Зробіть висновок на підставі проведеного дослідження.

84

/ Урок 29>

Тема уроку: БУДОВА СТЕБЛАМета:

ДатаКлас

'ґ продовжити розвивати в учнів знання про пагін; сформувати уявлення про стебло як осьову частину пагона, ознайомити з функціями стебла, його розміщенням у просторі та галуженням, значенням цих явищ у житті рослин; ознайомити з особливостями внутрішньої мікро­скопічної будови стебла; сформувати поняття про річні кільця;

^ формувати на матеріалі уроку науковий світогляд учнів, показуючи можливість пізнання мікроскопічних структур рослини, визначення взаємозв’язку їх будови і функцій, значення цих знань для розуміння про­цесів, що відбуваються в рослинному організмі та в практичній діяль­ності людини;

^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюн­ками підручника, знаходити в тексті матеріал для виконання завдання, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити умовиводи.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: кімнатні рослини

з різноманітними стеблами, пагони з набубнявілими й розкритими бруньками, гербарні зразки рослин з різними видами стебел, таб­лиці «Будова бруньок», «Різноманітність пагонів», «Життєві форми рослин», «Рослинні тканини, «Будова гілки липи», діафільм «Стеб­ло», колекції комп’ютерних зображень зовнішньої будови стебла, його різноманітності за напрямком росту й розміщенням у просторі, зображень мікроскопічної внутрішньої будови стебла, спили дерев, комп’ютер, мультимедійний проектор, мікроскоп, постійний мікро- препарат поперечного зрізу стебла.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота за запитаннями на с. 99 підручника.Б. Перевірочна робота за завданням: доповніть речення.I варіант1. Надземний вегетативний орган рослини називають .

2. На верхівці пагона розташована брунька. 3. Місце при­кріплення бруньки до стебла називають . 4. У пазусі листказакладається брунька. 5. Брунька, з якої утворюються новіпагони з листками, - це __ брунька. 6. Усі бруньки зовнівкриті видозміненими листками - ___ . 7. Зачатки квіток ілистків одночасно мають бруньки. 8. Відстань між двомавузлами на стеблі називається ___ . 9. Конус наростаннябруньки утворений тканиною. 10. Бруньки, які після зи­мівлі не розвиваються, називаються . 11. Бічні пагони рос­лини утворюються з ___ бруньок. 12. Осьовою частиноюбруньки є стебло.

II варіант1. Пагін складається з _, і . 2. У пазусі листка

розвивається брунька. 3. Залежно від особливостей будо­ви розрізняють бруньки і . 4. Брунька, з якої розви­вається квітка чи суцвіття, називається ___ . 5. Місцепоєднання стебла і бруньок називають . 6. На будь-якійчастині рослини можуть закладатися ____ бруньки. 7. Кут,

ХІД УРОКУ

85

і

утворений стеблом і листком, називається __ . 8. Змішанібруньки мають зачатки і . 9. На верхівці зачатковогостебла бруньки є конус 10. Зачатком нового пагона є .11. При ушкодженні верхівкової бруньки ріст відновлюється за рахунок бруньки. 12. Ріст пагона в довжину відбува­ється за рахунок поділу клітин тканини.

В. Перевірка сенканів на тему «Пагін».II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку. Ми вже ознайомилися з будовою коре­ня, який напуває рослину живильною водою і годує з ґрунту її надземні органи. І стебло, і листки приймають ці дари і з вели­кою вдячністю їх використовують. Як це робить стебло? Зовні ми бачимо різні стебла в природі: товсті - стебла дерев, тонкі - чагарників, тонесенькі - трав’янистих рослин. Ростуть собі на землі, тягнуться вгору до Сонця, підставляють йому свої зелені листки, красуються перед ним і нами своїми квітками. Живуть своїм життям, ховаючи за зовнішнім покриттям таємницю сво­го буття від тих, хто не хоче його знать. А ми вже знаємо деякі таємниці - основні функції стебла. Як здійснюються ці функ­ції? Яка природна архітектура стебла забезпечує виконання цих важливих функцій? Настав час зазирнути всередину стебла і знайти відповіді на ці запитання.

Завдання уроку.1. З’ясувати основні функції стебла та їх значення для рос­

лини.2. Визначити види стебел за їх розміщенням у просторі та

напрямком росту.3. Ознайомитися з різними типами галуження стебла та їх

значенням.4. З’ясувати особливості внутрішньої будови стебла.5. Виявити причини утворення річних кілець на стеблах

рослин.III. Вивчення нового матеріалу.1. Формування поняття про стебло як осьову частину пагона,

актуалізація знань учнів про функції стебла; постановка пробле­ми: які особливості зовнішньої і внутрішньої будови стебла забез­печують його основні функції? Вирішення проблеми шляхом визначення особливостей зовнішньої і внутрішньої будови стебла.

2. Характеристика видів стебла за напрямком росту й ро®- міщенням у просторі.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 110 (с. 100), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, таб­лиць, фрагментів діафільму.

Б. Самостійна робота учнів з підручником за завданням: прочитайте текст підручника на с. 99 зі слів «За напрямком росту...» і випишіть у зошит види стебел за напрямком росту, а поруч напишіть приклади рослин, яким притаманні такі види стебел. (Можна запропонувати учням заповнити у зо­шиті таблицю «Види стебел за їх напрямком росту й розмі­щенням у просторі».)

Види стебел Приклади рослинПрямостоячі... Береза, бузок, пшениця...

86

3. Розвиток бічних пагонів на стеблі, формування понять «галуження», «крона», особливості галуження стебел у рос­лин з різними життєвими формами (трави, кущі, дерева), осо­бливості галуження у злакових рослин, формування поняття «кущіння», значення галуження та утворення крони в житті рослин; використання знань про закономірності галуження стебел для формування крони плодових та декоративних рос­лин, для підвищення урожайності плодів - розповідь з еле­ментами бесіди, робота з мал. 111 (с. 100), демонстрація гербарних зразків, таблиць, комп’ютерних зображень рослин з різними кронами, фрагментів діафільму.

4. Мікроскопічна будова деревного стебла, будова кори, формування поняття «сочевички», «луб»; тканини шарів кори, функції окремих тканин і кори в цілому - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 112 (с. 101), демонстрація таблиці, фрагмента діафільму, комп’ютерних зображень мі­кроскопічної будови стебла, складання таблиці у міру вивчен­ня анатомії стебла (на розсуд учителя).

Внутрішня будова стебла

Шари стебла Якими тканинами утворені Функції

5. Камбій, місце розташування, функції камбію як бічної твір­ної тканини - потовщення стебла, формування деревини й лубу за рахунок поділу клітин камбію, причини різної товщини шарів деревини й лубу - розповідь, демонстрація таблиць, мал. 112, занесення даних про будову й функції камбію до таблиці.

6. Будова деревини й серцевини, тканини шарів, особливості їх розташування, формування поняття «серцевинні промені», функції деревини: провідна, механічна, серцевини - запасаюча.

А- Розповідь, робота з мал. 112 (с. 101), демонстрація таб­лиць, фрагмента діафільму, комп’ютерного зображення мі­кроскопічної будови стебла, заповнення таблиці по ходу роботи).

Б. Робота учнів з підручником за завданням: прочитайте на с. 102 текст «Деревина. Серцевина» і визначте особливості будови і функцій цих шарів стебла, дані занесіть до таблиці (якщо складається таблиця) або підготуйте відповіді на запи­тання: 1. Яка послідовність розташування шарів деревини серцевини в стеблі? 2. Які тканини утворюють ці шари?3. Чим утворена провідна тканина деревини? 4. Які речовини по ній рухаються? 5. Назвіть функції деревини. 6. Які функ­ції притаманні серцевині? 7. Яку роль у деревині відіграють серцевинні промені? 8. Як вони пов’язані з основною функці­єю серцевини? Під час роботи учнів з текстом підручника можна запропонувати їм почергово роздивитися під мікроско­пом мікропрепарат поперечного зрізу стебла.

7. Особливості будови деревини, що утворилася навесні та влітку, причини появи річних кілець - різна сезонна актив­ність камбію, результати сезонного поділу клітин камбію утворення судин та клітин механічної тканини.

А. Розповідь з елементами бесіди, повідомлення учнів, ро­бота з мал. 113, демонстрація спилів різних дерев.

87

Б. Робота з підручником за завданням: прочитайте текст на с. 102 «Щ о таке річні кільця» і підготуйте відповіді на запи­тання: 1. За рахунок якого шару стебло росте у товщину?2. Як утворюються річні кільця? 3. Чим можна пояснити різ­ну величину річних кілець? 4. Чим зумовлена поява світлих і темних частин річних кілець? 5. Які важливі елементи дере­вини утворюють клітини камбію влітку?

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які функції виконує стебло? 2. Назвіть вида стебел за їх розташуванням у просторі й напрямком росту.3. Наведіть приклади рослин з різними видами стебел (можна запропонувати роботу з гербарними зразками рослин з різни­ми видами стебел). 4. Які види галуження стебел ви знаєте?5. За рахунок чого формується крона у рослин? 6. Назвіть основні шари стебла деревної рослини. 7. Які функції вони виконують? 8. Як утворюються річні кільця? Про що вони можуть «розповісти»?

V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення запитань: 1. Які особливості внутрішньої будови стебла забез­печують транспортну, опорну та запасаючу функції? 2. Дове­діть взаємозв’язок будови ділянок стебла з функціями, які вони виконують. 3. Поміркуйте. Іноді у лісі, а частіше в міс­тах, можна побачити ялинки-потвори. У них не одна верхів­ка, а дві й навіть три. Це наслідок дії варварів, які зрубують красуні-ялинки перед Новим роком. Поясніть, у чому причи­на цієї потвори. Чому й за рахунок чого замість однієї верхів­ки ялинки утворюється кілька?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.

ІVIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 26, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 103, підготувати повідомлення про ви­дозміни пагона (за порадою учителя); принести на урок буль­би картоплі, коренеплоди моркви, буряка, цибулину.

Зкуакіковий ммне[іии<}0 урок/і

Тема уроку: ВИДОЗМ ІНИ П А ГО Н АМета:^ розвити в учнів поняття про різноманітність пагонів, утворення їх

видозмін у зв’язку з адаптаціями до виконання різноманітних функцій; встановити загальні риси в будові надземних і підземних пагонів, їх біо­логічне значення;

^ продовжити формування наукових поглядів і переконань учнів у можливостях пізнання тонких структур будови рослинного організму, значення знань про особливості їх анатомічної будови і видозмін для ро­зуміння процесів життєдіяльності рослин, їх успішного використання у господарській діяльності людини;

^ формувати загальнонавчальні вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, натуральними об’єктами, розрізняти видозміни пагонів на малюнках, таблицях, картинах, натуральних об'єктах, гербар­них зразках, електронних зображеннях, доводити риси їх пристосування до умов середовища і причини їх виникнення, виконувати лабораторне дослідження, робити відповідні висновки.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні й гербарні зразки видозмін

пагонів (надземних і підземних): бульби картоплі, топінамбура, ци­булини лілії, тюльпана, часнику; гербарні зразки пирію, конвалії, купени, суниці, підбілу, терену, глоду, обліпихи; пророщені бульби картоплі, проросла цибулина, кореневище з пророслими бруньками, коренеплід моркви, кольрабі; таблиці «Видозмінені пагони», «Різ­номанітність пагонів»; картини альбому «Царство Рослини»; діа­фільм «Стебло»; колекції комп’ютерних зображень видозмін пагонів різних рослин; обладнання для проведення лабораторного дослі­дження.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден» за завдан­

ням: послухайте уважно твердження і визначте, з якими з них ви згодні, а з якими - ні, і поясніть, чому не згодні:I. Кора стебла утворена сукупністю різних тканин. 2. Кора складається тільки з мертвих клітин. 3. Ситоподібні трубки розташовані в лубі. 4. По ситоподібних трубках здійснюється потік мінеральних речовин, розчинених у воді. 5. Стебло по­товщується за рахунок поділу клітин камбію. 6. Стебло по­товщується тільки за рахунок збільшення шару деревини.7. До складу деревини входить механічна тканина. 8. Соче­вички кори забезпечують газообмін і випаровування води.9. До складу серцевини входить провідна тканина. 10. У клі­тинах серцевини відкладаються запасні поживні речовини.I I . Серцевинні промені забезпечують вертикальний рух по­живних речовин. 12. За спилом дерева можна визначити умо­ви життя рослини. 13. Усі рослини мають прямостояче стебло.14. Крона рослин формується унаслідок галуження стебла.

Б. Робота за завданням: визначте, якими тканинами утво­рено шари стебла (завдання заготовлено на дощці).

§ Урок ЗО ІДатаКлас

89

Шари стебла А кора Б камбій В деревина Г серцевина

Тканини стебла1 основна2 покривна3 провідна4 механічна5 твірна

В. Розв’язання біологічних задач.1. Одним з найстаріших дерев, які живуть у наш час, є сосна

остиста, що росте в горах Каліфорнії. Вік цього дерева - 4900 років. Вивчаючи спили мертвих дерев, учені встановили відносну кількість опадів у різні роки. Як їм вдалося це визначити?

2. Усі дерева йашої географічної зони утворюють річні кільця. Дерева вологих тропіків, на відміну від наших рослин, їх не мають, хоча також, як і в наших рослин, в їх стовбурах є камбій, клітини якого діляться і забезпечують потовщення стовбура. Поясніть, чому у тропічних рослин не утворюються річні кільця.

3. Органічні речовини, що утворилися в листках у літній період, використовуються рослиною не тільки на процеси життєдіяльності, частина їх відкладається про запас у основній тканині серцевини. Як органічні речовини потрапляють до серцевини, якщо відомо, що вони рухаються по ситоподібних трубках кори?

II. Мотивація навчальноі діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Досі ми вивчали загальні особливості будови стебла, притаманні кожній рослині. Але ж безмежний зелений світ пропонує безліч дивного й несподіваного в будові стебел різних рослин. Тисячі прикладів можна навести, коли стебло або частина його змінилися настільки, що для роз­пізнання їх потрібна неабияка кмітливість. «Увімкнемо» нашу кмітливість і спробуємо розпізнати ці іноді несподівані зміна стебла, визначимо причин їх виникнення.

Завдання уроку.1. З’ясувати, що таке видозміна пагона.2. Ознайомитися з надземними видозмінами пагона та при­

кладами рослини із цими видозмінами.3. Встановити, які підземні видозміни пагона утворюють

рослини та особливості їх будови.4. Визначити загальні риси в будові надземних і підземних

видозмін пагона.III. Вивчення нового матеріалу.1. Видозміни надземних пагонів: колючки, вусики, вуса,

стеблові бульби, характерні особливості їх будови, приклади рослин із зазначеними видозмінами - розповідь з елементам* бесіди, робота з мал. 114 (с. 104), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, колекцій ком­п’ютерних зображень видозмін пагона, фрагмента діафільму.

2. Видозмінені підземні пагони, їх особливості: обов’язкова наявність бруньок, вкорочені міжвузля, відсутність хлорофі­лу, наявність запасних поживних речовин; особливості утво­рення підземних видозмін, їх відмінність від кореня.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 115 (с. 104), демонстрація натуральних об’єктів: звичайних і пророщених бульб картоплі, пророслої цибулини, кореневища з пророс­лими бруньками, таблиць, картин, комп’ютерних зображень підземних видозмін пагона.

90

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова цибулини».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконан­ня роботи.

II. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова цибулини».

III. Підбиття підсумків виконання дослідження, обговорен­ня варіантів висновків на підставі виконаних досліджень. Узагальнюючі запитання для формулювання висновків: 1. Які видозміни пагона вам відомі? 2. Назвіть підземні видозміни пагона. 3. Які особливості будови цибулини доводять, що вони є видозмінами пагона? 4. Чим спричинені видозміни па­гонів?

3. Значення видозмін пагона у житті рослин та людини.А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демон­

страція натуральних об’єктів, картин, таблиць, електронних зображень видозмін погона, які широко використовуються людиною.

Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: про­читайте текст «Яке значення видозмін пагона у житті рослин та людини?», визначте значення видозмін і дані запишіть у таблицю «Значення видозмін у природі й житті людини».

Значення видозміну природі у житті людини

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. На які групи поділяють видозміни пагонів?2. Які надземні видозміни пагона ви знаєте? Наведіть при­клади рослин із зазначеними видозмінами. 3. Яке їх значення у житті рослин? 4. Назвіть підземні видозміни пагона. Наве­діть приклади рослин із зазначеними видозмінами. 5. Які є докази, що кореневище, цибулина та бульба картоплі є видо­змінами пагона? 6. Яке значення у природі та житті людини мають видозмінені пагони?

V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань: 1. Чим спричинені видозміни пагона? 2. Які загальні риси мають надземні й підземні пагони? Чим вони відрізня­ються? 3. Порівняйте будову коренеплодів моркви й буряка з підземними видозмінами погона, наприклад бульбою або ко­реневищем. Чим вони відрізняються?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст § 27, запитання та тестові завдання на с. 106, підготува­ти повідомлення про різноманітність листків, про продихи на теми: «Продихи - регулятори газообміну», «Листкова мозаї­ка», повторити § 22-24.

Примітка: закласти досліди з укорінення стеблових (верба, клен, традесканція) та листкових (сенполія, бегонія) живців до теми «Роз­множення рослин» та дослідницького практикуму § 35.

91

Дата_Клас

І Урок 31 /Тема уроку: БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ЛИСТКАМета:^ ознайомити учнів з листком як важливою частиною пагона, його функ­

ціями, вивчити особливості морфологічної та анатомічної будови листка, озна­йомити з їх різноманітністю, сформувати поняття про прості та складні листки, дати поняття про способи їх розміщення на пагоні, значення цих способів;

^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд, підвести учнів до розуміння цілісності та єдності природи на основі знань про клітинну будову всіх організмів, і листків у тому числі, та взаємозв'язків будови та функцій у єдиному цілісному організмі;

^ продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, уміння порів­нювати, виявляти загальні та відмінні ознаки простих і складних листків, способів їх розташування на пагоні, взаємозв’язки будови й функцій; виховувати біологічне мислення і біологічну мову учнів, розуміння не­обхідності пізнавати світ природи, берегти зелені рослини.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, набори різноманітних

листків з різною формою листкових пластинок, з простими й складними листками, гербарні зразки пагонів з різними типами листкорозміщення і жилкування листкової пластинки; таблиці «Прості і складні листки», «Листкорозміщення», «Внутрішня будова листка», «Продихи», рельєф­на таблиця * Внутрішня будова листка», транспарант «Будова листка», картини, колекції електронних зображень морфології і анатойії листка, картини із зображенням різних пейзажів рослинних угруповань: ліс, луки, парк, поле тощо; колекції листків у конвертах на кожний стіл.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Які типи видозмін

пагонів вам відомі? 2. Наведіть приклади надземних видозмін пагона і укажіть їх функції. 3. Наведіть приклади підземних видозмін пагона та укажіть їх функції. 4. Чим спричинені ви­дозміни пагонів? 5. Порівняйте будову бульби та цибулини, кореневища та бульби, що в них спільне? 6. Чим відрізняють­ся видозміни кореня від видозмін пагона? 7. Яке значення ви­дозмін пагона у житті рослин і господарстві людини?

Запитання для повторення матеріалу: 1. Які види коренів ви знаєте? 2. Які типи кореневих систем утворюють ці коре­ні? 3. Назвіть зони кореня і їх функції. 4. Що становить со­бою провідна система кореня?

Б. Складіть відповідні пари між прикладами видозмін па­гона і рослинами, яким притаманні ці видозміни.

Видозміни пагона А колючки Б вусаВ надземна стеблова бульба Г підземна стеблова бульба Д кореневище Є цибулина Ж вусики

Рослини1 калуста-кольрабі2 конвалія3 дика груша4 часник5 виноград6 суниці7 топінамбур

92

В. Із запропонованого переліку рослин випишіть цифри: І варіант - рослин з підземними видозмінами пагона, II варі­ант - з надземними видозмінами пагона: 1 - суниці, 2 - топі­намбур, 3 - нарцис, 4 - картопля, 5 - дика груша, 6 - цибуля городня, 7 - півники, 8 - слива, 9 - глід, 10 - кактус, 11 - часник, 12 - огірок, 13 - тюльпан, 14 - гарбуз, 15 - пирій, 16 - виноград, 17 - тюльпан, 18 - диня, 19 - лілія, 20 - че­мериця.

Г. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Які тканини розрізняють у рослин? 2. Які функції вони виконують? 3. Що таке корінь? 4. Які функції виконує корінь? 5. Назвіть зони кореня. 6. Які види коренів ви знаєте? 7. Які типи кореневих систем утворюють рослини? 8. Які видозміни кореня ви знаєте?

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку.

Дуже важливою частиною пагона є листок. Це не тільки окраса рослини, хоч розмаїття форм і розмірів листків гідні подиву, а й багатство творчої організації великого творця - Природи. Майже всі рослини мають листки. Є вони навіть у крихітної травинки, у невеличких кущиків. Скільки їх у ве­личній кроні дерев - чи можна перерахувати це «зелене зо­лото» природи? Але за такого різноманіття є багато ознак, що об’єднують їх. Із цими ознаками ми сьогодні ознайомимося. А ще зазирнемо у внутрішню «архітектуру» листка, дізнаємо­ся, що є цікаве і дуже важливе в цій «архітектурі». Спробуємо на прикладах ознайомитися з розмаїттям зеленого листка, яке захоплює своєю завершеністю й неповторністю.

Завдання уроку.1. Визначити загальні особливості будови листка.2. Ознайомитися із зовнішньою будовою листка, з прости­

ми й складними листками.3. З’ясувати закономірності розміщення листків на пагоні.4. Встановити особливості внутрішньої будови листка у зв’яз­

ку з його функціями: фотосинтез, газообмін, випаровування.5. З’ясувати роль усіх структур листка у здійсненні основ­

них його функцій.ПІ. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика листка як важливої частини

пагона, його походження, особливості росту, основні функції: фотосинтез, дихання, випаровування - розповідь з елемента­ми бесіди, демонстрація картин, таблиць, пейзажів рослин­них угруповань.

2. Зовнішня будова листка, листкова пластинка та чере­шок, листки черешкові й сидячі, роль черешка, формування поняття «прилистки», їх вигляд і функції, різноманітність форм і країв листкової пластинки - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 116 (с. 107), демонстра­ція кімнатних рослин, гербарних зразків, колекції листків (у конвертах), таблиць, електронних зображень різноманітних за морфологічними ознаками листків.

3. Листки прості й складні, їх листкорозміщення, харак­терні відмінності простих листків від складних, приклади рослин з простими й складними листками - розповідь з еле­

ментами бесіди, робота з мал. 117 (с. 107) і 118 (с. 108), де­монстрація кімнатних рослин, гербарних зразків, картин, таблиць, електронних колекцій із зображенням простих і складних листків та їх розташуванням на пагоні.

4. Внутрішня будова листка, тканини листка: покривна, основна (її різновиди), провідна, механічна, - їх розташу­вання, формування понять «продихи», «міжклітинники*, «судинно-волокнисті пучки», їх роль у житті рослин; взаємо­зв’язки будови тканин різних шарів листка з їх функціями: фотосинтезу, газообміну, випаровування - розповідь з елемен­тами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 120, 121 (с. 109), демонстрація таблиць, картин, електронних зображень анато­мії листка.

5. Жилкування листків, формування поняття «жилкуван­ня», типи жилкування приклади рослин з різними типами жилкування; порядок розташування листків на пагоні, типи

• листкорозміщення, їх характеристика і значення в житті рос­лин, приклади рослин з різними типами листкорозміщення, формування поняття «листкова мозаїка» - розповідь з еле­ментами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 122 (с. 110), демонстрація кімнатних рослин з добре вираженою листко­вою мозаїкою, гербарних зразків, колекцій листків, таблиці, картин, електронних зображень листків з різними типами жилкування та пагонів з різними типами листкорозміщення.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями на с. 111 підручника.Б. Робота з тестовими завданнями на с. 111 підручника.V. Узагальнення та систематизація знань.A. Укажіть, які структури листка забезпечують здійснення

основних його функцій: фотосинтез, газообмін, випаровування.Б. Робота учнів за завданням: роздивиться листки кімнат­

них рослин бегонії, фікуса, клівії, алое (інші рослини за ви­бором учителя або гербарні зразки рослин) та опишіть їх за планом або дані занесіть до таблиці «Різноманітність листків» (на розсуд учителя).

B. Прочитайте рубрику «Узагальнення знань» і скажіть, чи з усіма особливостями будови листка ми сьогодні ознайомили­ся на уроці відповідно до запропонованого узагальнення.

Г. Обговорення питання: тепер вам відомо, що фотосжщ- тез - унікальний процес, який забезпечує життя на пятЩ планеті, а зелений листок - біохімічна лабораторія фотосин­тезу. Як ми повинні ставитися до зелених рослин?

VI. П ід би ття підсумків уроку, оцінювання роботи учні*.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 28, скласти сенкан на тему «Листок», повторити § 25.

Примітка: поставити гілку липи (іншої рослини) у підфарбовану воду для уроку з теми: «Транспорт речовин», § ЗО, закласти дослід до теми «Рухи рослин» за мал. 130 (с. 119).

Тема уроку: ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЛИСТКІВ. ВИДОЗМІНИ ЛИСТКА

Мета:^ поглибити уявлення учнів про пристосування рослин до умов зо­

внішнього середовища, здатності регулювати життєво важливі процеси залежно від стану середовища; розкрити причини і значення листопаду в житті рослин; розширити знання учнів про різноманітність листків і їх функцій, ознайомити з видозмінами листків і їх біологічним значенням; сформувати чітке розуміння понять: листопадні та вічнозелені рослини, листопад, видозміни листка;

^ формувати науковий світогляд учнів, показуючи необхідність ви­вчення впливу факторів середовища на зелені рослини, процеси їх жит­тєдіяльності, адаптацій і реакцій рослин на ці впливи для розуміння біо­логії рослин та регуляції їх росту і розвитку;

^ продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами інформації, уміння встановлювати взаємозв’язки між дією факторів середовища і ре­акцією рослин на їх дію, висловлювати свої думки, робити умовиводи, застосовувати набуті знання для виконання завдань; виховувати любов до природи, розуміння необхідності її берегти та охороняти.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини (бегонія, кактус,

алое, агава, пеларгонія), гербарні зразки рослин з різними видозмі­нами листків; колекція (альбом, тимчасовий стенд) «Барви осені», таблиці «Видозміни листків», «Листопад», репродукції картин із зображенням осіннього пейзажу (І. Левітана, В. Полєнова «Золота осінь»), навчальний фільм «Сонце, життя і хлорофіл», електронні колекції зображень рослин з різними видозмінами листків, зобра­жень осіннього стану рослин різних угруповань, електронні засоби навчання.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Які функції виконує листок?

2. Із чого складається простий листок? 3. Чим простий листок відрізняється від складного? 4. Які способи розташування листків на пагоні ви знаєте? 5. Що таке листкова мозаїка? Яке її значення в житті рослини? 6. З яких структур складаєть­ся листкова пластинка? (Робота з таблицею). 7. Якими тканина­ми утворені ці структури? 8. Які структури листка забезпечують процеси фотосинтезу, газообміну, випаровування?

Б. Робота з натуральними об’єктами - 2 -3 кімнатними рос­линами, гербарними зразками за завданням: уважно розди­віться запропоновані рослини й охарактеризуйте їх листки за планом: будова листкової плас'гинки (листок черешковий чи сидячий), форма листкової пластинки, тип жилкування, лис­ток простий чи складний, листкорозміщення на пагоні.

B. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке па­гін? 2. Які функції він виконує? 3. З яких частин складається пагін? 4. Що таке брунька? Назвіть види бруньок. 5. Що таке конус наростання? 6. Завдяки чому пагін росте_ в довжину?

§ Урок 32 /ДатаКлас

■>--------

95

І

II. Мотивація навчальної діяльності. Для нас, мешкан­ців помірної смуги Північної півкулі Землі, від народження звичайною є зміна пір року. Зі зміною сезонів, зрозуміло, нерозривно пов’язана зміна рослинного вбрання. Більшість відомих нам рослин - дерев і чагарників - щороку навесні вкриваються листям. Ціле літо листки посилено працюють, утворюючи органічну речовину, а восени втрачають зелений колір і забарвлюються в жовтий і червоний різних відтінків. І пору цю, саме один місяць, називають жовтнем. Згодом вмерле листя опадає - місяць листопад. Отже, як бачите, листки дерев наших широт живуть тільки одне літо. Чому відбувається листопад? Цікаво? І ще одне дуже цікаве явище, що відбувається з листками, очікує нас сьогодні. Ми озна­йомлювалися зі звичайними листками рослин, що сумлінно виконують притаманні їм функції. Але в природі серед рос­лин під час уважного спостереження можна побачити й не­звичайні видозмінені листки. Які вони? Під дією яких потреб життя рослина змінила будову своїх листків? Чи це тільки приклад невичерпної творчої фантазії природи? Скільки ціка­вих запитань! Настав час відповісти на них.

Завдання уроку.1. Ознайомитися з тривалістю життя листків однорічних і

багаторічних рослин.2. З’ясувати причини явища листопаду рослин і факторів,

які його спричиняють.3. Встановити, яке значення має листопад у житті рослин.4. Визначити, які видозміни характерні для листків і їх

значення.III. Вивчення нового матеріалу.1. Тривалість життя листків, особливості життя листків

однорічних і багаторічних рослин; формування понять «лис­топадні рослини», «вічнозелені рослини», «листопад», ознака листопаду, значення листопаду в житті рослин.

А. Розповідь, бесіда, робота з мал. 123 (с. 112), демонстра­ція таблиці «Листопад», гербарних зразків, колекцій, тимча­сового стенда «Барви осені», репродукцій картин, електронних зображень осінніх пейзажів; повідомлення учнів, вірші про осінь.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочитайте текст «Яка тривалість життя листків?» на с. 112 і підготуйте відповіді на запитання: 1. Яка тривалість життя листків однорічних і багаторічних рослин? 2. Що таке листопад? 3. Наведіть приклади листопадних рослин. 4. Які рослини називають вічнозеленими? Наведіть приклади. 5. Яке значення має листопад у житті рослин? 6. Чим зумовлене різнобарв’я осені?

2. Характеристика причин листопаду, процес опадання листків, подальша доля опалого листя.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 124 (с. 113).Б. Робота з текстом підручника за завданням: прочитайте

перший абзац тексту «Які чинники зумовлюють листопад?» і випишіть у зошит перелік цих чинників (зменшення надхо­дження води через кореневу систему, зниження температури повітря, зменшення випаровування, зменшення світлового дня).

96

3. Основні видозміни листка, їх характеристика, значення в житті рослин, приклади рослин з різними видозмінами листків.

A. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 125, 126 (с. 114), повідомлення, доповіді учнів, демонстрація кімнат­них рослин, гербарних зразків, таблиць, картин, електронних зображень видозмін листків.

B. Робота в малих групах за завданням: користуючися ма­люнками в підручнику, картинами, таблицями, охарактери­зуйте особливості видозмін листків: колючки, вусики, ловильні листки, м’ясисті листки, брунькові луски. Дані запишіть у таблицю «Характеристика видозмін листка».

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке листопад? 2. На які

групи* ділять рослини за тривалістю життя їх листків? Наведіть приклади. 3. Чим супроводжується осінній листопад? 4. Чим зумовлена зміна забарвлення листя? 5. Які фактори спричиню­ють листопад? 6. Що сприяє опаданню листя під час листопаду?7. Яке значення має листопад у житті рослини? 8. Назвіть ви­дозміни листків і наведіть приклади рослин із цими видозміна­ми. 9. Яке значення видозмін у житті рослин? 10. Яке значення мають вічнозелені рослини для існування життя на Землі?

Б. Робота с тестовими завданнями (підручник, с. 115).B. Повторення матеріалу за завданнями: 1. Що таке пагін?

2. З яких частин він складається? 3. Що таке брунька? 4. Які типи бруньок ви знаєте? 5. Як із бруньки розвивається пагін?

V. Узагальнення та систематизація знань. Розв’язуван­ня біологічних задач.

1. Зі словом «листок» тісно пов’язано слово «зелений». І дійсно, більшість листків мають зелений колір, і лише перед початком лис­топаду вони набувають осінніх барв. Чим це зумовлено? Чому лист­ки змінюють свій колір?

2. Учені стверджують, що якби дерева не скидали листки напере­додні зими, то вони загинули б від спраги. На перший погляд, це здається дивним - узимку і раптом спрага. Але це дійсно так. По­ясніть чому.

3. У природі існують дивовижні рослини - кактуси-«діжки». Вони мають дуже товсті й високі стеблаї й масу в кілька тонн. А от листки в них відсутні. Як відбувається повітряне живлення рослин за відсутності листків? Яке значення має видозміна листків на ко­лючки в кактусів?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VUI. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 29. Повторити § 26, підготувати повідо­млення на тему «Рослини захищаються» (про фітонциди).

Примітка: перевірити готовність матеріалу для демонстрації до­слідів з теми «Транспорт речовин». *

97

Урок 33 УТема уроку: ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ

МІЖ РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ РОСЛИНИ

✓ сформувати в учнів знання про рослину як цілісний організм на основі узагальнення знань про функції її органів; визначити шляхи здій­снення взаємозв’язків між різними частинами рослини, роль біологічно активних речовин в узгодженні роботи органів, сформувати поняття гфо фітогормони та фітонциди;

^ продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізна­ваність складних процесів, властивих рослинному організму, значетя знань про ці процеси для практичного використання та гармонійного іс­нування природи й людини;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати уміння працювати з ма­люнками й текстом підручника, порівнювати, застосовувати засаоєм знання для формування узагальнюючих положень, що ґрунтуються на цих знаннях, робити відповідні висновки; виховувати інтерес і бажання пізнавати особливості процесів життя рослин, розуміння їх значущості для людини, прагнення охороняти й берегти їх.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, проростки гороху

(сої, квасолі), метиленовий синій (інший барвник), гілка липи, цк- буля, часник, окільцьована гілка в посудині з водою; таблиці «Будо­ва квіткової рослини», «Корінь і його зони», «Внутрішня будем стебла», «Клітинна будова листка», «Продихи», комп’ютерні зобра­ження рослин, оброблених фітогормонами, комп’ютер.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учті*.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден»: 1. Рослини

поділяють на листопадні та вічнозелені. 2. У всіх дерев’янистих рослин відбувається листопад. 3. Восени зелений пігмент хло­рофіл руйнується. 4. Листопад зумовлює зміна тривалості світлового дня. 5. Липа та клен належать до вічнозелених рослин. 6. Зменшення процесу випаровування води рослиною восени не впливає на листопад. 7. Скидаючи листки, рослими позбавляється шкідливих продуктів обміну. 8. Опале листя аи допомогою бактерій, грибів, тварин розкладається і мінераль­ні солі, що при цьому утворились, знову використовуються рослинами. 9. У вічнозелених рослин листки не відмирають протягом життя. 10. Листки, окрім основних функцій, можуть виконувати й додаткові.

Б. Складіть відповідні пари між видозмінами листка й рос­линами, яким притаманні ці видозміни.

Видозміни листка РослиниА вусики 1 біла акаціяБ колючки 2 горохВ луски 3 алоеГ прилистки 4 цибуляД м’ясисті листки 5 барбарис

Мета:

ХІД УРОКУ

ХІД УРОКУ

В. Повторення матеріалу - бесіда за запитаннями: 1. Які шари утворюють внутрішню будову деревної рослини? 2. Що таке корок, луб, камбій? 3. Які тканини входять до складу шарів стебла? 4. Які функції виконують складові деревного стебла: кора, камбій, деревина, серцевина? 5. У якому на­прямку рухаються поживні речовини по стеблу?

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку.

Хто скаже, відкриє мені,Яку таємницю у тиші Ховають рослини живі... (С. Єсенін)

І дійсно, яку таємницю ховають у собі рослини? Ростуть собі тихенько, непомітно. Десь глибоко в землі кЬрінь робить свою роботу (яку?) - всмоктує воду з поживними речовинами і подає її нагору. Стебло приймає цей дар і поспішає доставити живильну вологу до листків. У листках на неї чекають з мов­чазним нетерпінням не тільки клітини листка, а й вуглекис­лий газ, щоб поєднатися і утворити (яку речовину?) цукор - цю щедру на енергію речовину. Поспішає в тиші рослини й цукор: скоріше, скоріше, бо на нього чекають і клітини стебла, і клі­тини кореня - треба працювати клітинам. А яка робота без енергії? І так з ранку до вечора злагоджено працює цей диво­вижний організм, що зветься рослиною. Хто регулює і кон­тролює послідовність і правильність здійснення важливих процесів? Як досягається злагоджена робота всіх частин рос­лини? Здійснимо подорож у глибини мовчазної рослини й під­глянемо, як же відбуваються всі ці процеси.

Завдання уроку.1. Визначити, які зв’язки існують між частинами рослин-

ного організму.2. З’ясувати, які тканини та органи рослини забезпечують

ці зв’язки.3. Встановити, як рослини регулюють свої життєві функції.4. Довести, що рослина - цілісний організм.III. Вивчення нового матеріалу.1. Взаємозв’язки між частинами рослини - цілісного орга­

нізму, взаємозумовленість цих зв’язків, вплив порушень ці­лісності будови й функцій рослини на її життєдіяльність, наслідки порушень (зняття кори, обламування гілок); роль провідних тканин в утворенні зв’язків між різними органами, висхідний, низхідний і горизонтальний рухи речовин - розпо­відь, бесіда, робота з мал. 127 (с. 116), демонстрація таблиць, окільцьованої гілки, пагонів із зафарбованою деревиною, електронних зображень будови рослини з транспортними сис­темами. Запитання для бесіди: 1. По якій частині стебла пере­суваються вода й мінеральні речовини? 2. По яких шляхах пересуваються органічні речовини? 3. Які тканини забезпечу­ють цей рух? 4. Як можна довести, що корінь, стебло й листок пов’язані між собою транспортними шляхами?

2. Рушійні сили здійснення транспорту речовин, характе­ристика дії кореневого тиску й присисної сили листків, фор­мування поняття «присисна сила листків», роль процесу

99

випаровування в забезпеченні транспорту речовин - розповідь з елементами бесіди з використанням таблиць.

3. Регуляція функцій рослинного організму, формування поняття «фітогормони», місце їх утворення, шляхи потраплян­ня в органи рослини, особливості їх дії на рослину, приклади дії гормонів, практичне їх використання людиною - розпо­відь, робота з мал. 129 (с. 117), демонстрація комп’ютерних зображень рослин, оброблених фітогормонами.

4. Природна здатність рослин захищатися від хворобо­творних мікроорганізмів, формування поняття «фітонциди», приклади рослин, багатих на фітонциди, їх застосування - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які зв’язки існують між різними частинами рослини? 2. На яких дослідах це можна довести? 3. Які струк­тури рослини забезпечують висхідний і низхідний рух води й поживних речовин? 4 і Яку роль у транспорті речовин відігра­ють кореневий тиск і присисна сила листків? 5. Як рослина регулює свої життєві функції? б. Як рослина захищається від хвороботворних мікроорганізмів?

V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення положення: Доведіть, що рослина - цілісний організм, усі частини якого тісно взаємодіють, виконуючи певні функції.

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § ЗО, підготувати повідомлення про рухи рос­лин, квітковий годинник (на розсуд учителя), повторити § 28.

2)одаіИіа̂ иймаіІ̂ аеи уо ч/мку

/ Урок 34 /

Тема уроку: РУХИ РОСЛИНМета:^ продовжити формувати знання про здатність рослин регулювати

свої життєві функції, узгоджувати діяльність різних органів, реагувати на зміни в навколишньому середовищі; систематизувати знання учнів про рухи рослин як властивості живого, визначити причини рухів; сформува­ти поняття про ритми рослин, їх значення;

^ на матеріалі уроку формувати в учнів наукові погляди й переконан­ня у можливостях пізнання потаємних процесів життєдіяльності рослин, значущість і використання цих знань для регуляції і створення сприятли­вих умов для росту і розвитку рослин;

'ґ продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички робо­ти з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, уміння спостерігати за перебігом і результатами дослідів, встановлювати взаємозв’язки між фактами, робити відповідні умовиводи, висловлювати свої думки; виховувати спостережливість, допитливість, бажання пізна­вати навколишній світ рослин та їх біологію.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, результати закладе­

них дослідів, що демонструють зміну положення листків і стебла під дією світла; натуральні об’єкти: гербарні зразки мімози соромливої, витких (ліани) та чіпких (горох) рослин, таблиці «Органи квіткової рослини», набір листівок «Квітковий годинник», колекції електро­нних зображень прикладів рухів органів рослин та дії фітогормонів на ріст і розвиток.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота учнів за завданням: доповніть речення (усно або

письмово). Завдання для І варіанта - надрукувати на папірцях (на моніторі комп’ютера) у запропонованому порядку, а для П варіанта - змінити їх послідовність, наприклад, спочатку дати речення, позначені парними цифрами, а потім - непар­ними: 1. Жива рослина - це цілісний . 2. Усі органи рослинміж собою т існ о . 3. Пошкодження кореня порушує жив­лення рослин з . 4. У разі пошкодження кори порушуєтьсяр у х . 5. Зв’язок між органами рослини здійснює тканина . 6. Висхідний потік поживних речовин відбувається по . 7. Низхідний потік поживних речовин відбувається по . 8. Горизонтальне переміщення поживних речовин відбу­вається п о променях. 9. Рушійною силою для здійсненнятранспорту речовин є кореневий . 10. На висхідний потікдіє присисна сила . 11. Присисна сила листків пов’язаназ процесом _____. 12. Усі процеси життєдіяльності рослинздійснюються завдяки постійному речовин і перетворен­ню ____ .

Б. Розв’язування біологічних задач.1. У холодні голодні зими зайці живляться корою дерев. Якщо

вони обгризають кору стовбура дерева кільцем, то дерево гине. По­ясніть чому.

2. За одне літо вниз по стовбуру великого дерева може пройти близько 250 кг цукру (5 мішків!). Звідки він береться? Який орган

101

виробляє таку велику кількість органічної речовини? Як рослина «розпоряджається» цим скарбом?

3. Відомо, що на молодих листках багатьох рослин оселяється дуже шкідлива крихітна комаха - попелиця, яка живиться соками рослин. Якщо відірвати попелицю від листка, то можна спостерігати, що сік з «ранки» продовжує витікати ще 24 години. Поясніть чому.

4. Для здійснення процесів життєдіяльності рослині необхідна енергія. Звідки рослина її одержує? Які речовини і процеси беруть участь у забезпеченні рослини енергією?

В. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке лис­ток? 2. Яка його будова? 3. Як листки розміщуються на сте­блі? 4. Які функції виконує листок?

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Рослина - цілісний організм, вона рос­те, розвивається, утворює вегетативні й генеративні органи, живиться, розмножується, і що дуже важливо, сама «коман­дує» всіма цими процесами. Ми вже знаємо, як їй це вдається. І чи тільки вони - регулятори й контролери - впливають на життєві функції рослин? Адже рослина живе в тісному взаємозв’язку із середовищем і реагує на дію його чинників. Ви спостерігали, як під дією вітру тріпотять листки й згина­ються гілки? Це вимушений рух рослини під дією фізичних сил природи. Але є незрівнянно цікавіші довільні рухи листків та інших частин рослин під дією внутрішніх причин. І при­кладів цього явища в рослинному світі безліч. Що це за при­чини? Ось такі цікаві питання нам з вами потрібно вирішити.

Завдання уроку.1. Визначити, які бувають рухи рослин.2. Встановити причини цих рухів.3. З’ясувати, як рослини реагують на зміни погодних умов

упродовж доби та чергування пір року.III. Вивчення нового матеріалу.1. Реакція рослин на дію чинників навколишнього середови­

ща, подразливість рослин - загальна риса всіх живих організ­мів, прояви рослин на дії подразників; ростові рухи рослин, їх біологічне значення в житті рослин; основні причини рухів рос­лин: зв’язок з ростом певних частин рослини (виткі та чіпкі стебла) та з періодичними змінами тиску всередині певних груп клітин (мімоза, росичка) - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 130 і 131 (с. 119), демонстрація досліду зміни положення листків і стебла кімнатних рослин у зв’язку з дією сонячного світла, гербарних зразків рослин, таблиць, картин, колекцій електронних зображень прикладів різних рухів рослин.

2. Реакція рослин на зміни дня і ночі та чергування сезо­нів, формування понять «добові ритми», «сезонні ритми», «сон рослин», чинники добових і сезонних ритмів, адаптації рослин до НИХ.

А. Розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 132 (с. 120), набір листівок «Квітковий годинник», картин, колекції ком­п’ютерних зображень пристосувань рослин до дії сезонних і добових ритмів.

Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: про­читайте на с. 120 текст «Щ о таке добові та сезонні ритми?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Що таке добові ритми?

2. Назвіть чинники добових ритмів, що впливають на росли­ни. 3. Наведіть приклади пристосувань рослин до дії добових чинників. 4. Іїід дією яких чинників рослина пристосовуєть­ся до сезонних ритмів? 5. Які зміни відбуваються з рослинами під дією цих чинників?

В. Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте текст ♦Що таке добові та сезонні ритми?» на с.120, з’ясуйте, що таке добові та сезонні ритми, чим вони зумовлені. Дані запи­шіть у таблицю «Реакція рослин на дію сезонних і добових чинників».

Ритми Чинники, що діють Приклади пристосуваньрослин на рослини рослин до їх ди

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які бувають рухи рослин? 2. Поясніть, чим зумовлені ці рухи. 3. Наведіть приклади різних рухів рослин.4. Як рослини реагують на добові зміни погодних умов? 5. Із чим зв’язані сезонні ритми рослин?

V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питання: «Яке значення в житті рослин має їхня здатність певним чином відповідати на ті чи інші подразники»?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати § 31,

повторити § 21. У позаурочний час виконати дослідницький практикум «Дослідження процесу росту вегетативних органів»:

1. У підготовлені горщечки з ґрунтом посадіть насіння запропо­нованих рослин, полийте відстояною водою і поставте у тепле місце. Зафіксуйте у таблиці дату закладки досліду.

2. Щодня помірно зволожуйте ґрунт відстояною водою.3. Спостерігайте за появою перших ростків у горщечках, запи­

шіть у таблицю дату їх появи.4. Спостерігайте за появою молодого пагона з листочками й збіль­

шення відстані між вузлами на пагоні.5. Кожні 5 днів вимірюйте розміри пагона, спостерігайте за рос­

том пагона й листків на ньому.6. Відмітьте дату утворення всіх вегетативних органів вирощеної

рослини.7. Зробіть висновки на основі проведених досліджень.Примітка: для досліду краще взяти насіння короткого світлово­

го дня - сої, редису.

їїодшКксЯий м о^ф іси 40 іЦиисц

§: Урок 35 /

Тема уроку: РО ЗМ Н О Ж ЕН Н Я РОСЛИНМета:'ґ розширити й систематизувати знання учнів про розмноження рос­

лин як одну з основних особливостей живих організмів, сформувати чіт­ке уявлення про способи розмноження рослин і їх біологічне значення;

^ продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізна­ваність процесів життєдіяльності рослин, пов’язаних з розмноженням, процесом, що забезпечує існування життя на Землі, необхідність знань про розмноження рослин для їх збереження, для гармонійного існування природи й людини;

формувати уміння працювати з малюнками й текстом підручника, класифікувати, узагальнювати матеріал, працювати з натуральними об’єктами, прищеплювати вміння і навички вегетативного розмноження рослин - виконувати дослідницький практикум, робити відповідні висно­вки: виховувати біологічне мислення, уміння робити умовиводи на основі отриманих знань, допитливість, інтерес до вивчення рослин і процесів, що з ними відбуваються.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність, та обладнання: кімнатні рослини: традесканція, пе­

ларгонія, філодендрон, каланхое, хлорофітум, сенполія, гібіскус, укорінені стеблові й листкові живці; таблиці «Вегетативне розмно­ження рослин», «Вегетативне розмноження відводками, живцями й кореневими живцями», картини альбому «Основні відділи рослин», саморобна таблиця про кількість насіння, що утворюється у різних рослин, гербарні зразки полуниці, ранньоквітучих рослин: конвалії, купени, чистяка; електронні колекції зображень способів розмно­ження рослин, кінофільм «Вегетативне розмноження рослин», ко­лекція насіння різних рослин, обладнання для виконання дослід­ницького практикуму.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку.Гроза пройшла... Зітхнули трави,Квітки голівки підняли,І сонце тепле і ласкавеСпинило погляд на землі. (О. Олесь)

Дійсно, якщо спинити погляд на землі, то можна побачи­ти, що світ природи чарівний, різноманітний, чудовий. Кож­на рослина займає певне місце у природі, де вона одержує все необхідне для свого життя. Але зберегти своє існування вона може тільки в тому разі, якщо спроможна швидко утворити велику кількість особин, тобто розмножитися. Нові й нові особини розселяться на нових площах, знайдуть там потрібні умови для життя і таким чином збережуть не тільки своє іс­нування, а й існування свого виду. Отже, розмноження е основною властивістю живих організмів поряд із живленням, диханням, розвитком, подразливістю і є тією умовою, що сприяє існуванню як окремого виду рослини, так і розмаїттю рослин на Землі. Чому рослини, для яких притаманний неру­хомий спосіб життя, широко розповсюджені по земній кулі?

104

Завдання уроку.1. З’ясувати, що таке розмноження.2. Ознайомитися зі способами розмноження рослин.3. Визначити особливості нестатевого розмноження.4. Ознайомитися зі способами вегетативного розмноження

рослин і його біологічним значенням.5. З’ясувати, які способи вегетативного розмноження лю­

дина використовує в рослинництві.II. Вивчення нового матеріалу.1. Розмноження - характерна ознака всіх живих організмів,

біологічне значення розмноження, сутність процесу: здатність організмів відновлювати собі подібних шляхом передачі інфор­мації від батьків наступним поколінням; формування понять ♦розмноження», «батьківський організм», «материнський ор­ганізм», «дочірній організм», способи розмноження рослин: нестатеве і статеве, їх загальна характеристика - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць та саморобної таб­лиці (кількість насіння, що утворюють рослини), колекція на­сіння різних рослин, таблиці «Вегетативне розмноження рослин», картини альбому «Основні відділи рослин».

2. Особливості статевого розмноження, формування понять «спермії або сперматозоїди», «яйцеклітина», «зигота», «за­пліднення», переваги статевого розмноження над іншими^ формами - розповідь з елементами бесіди.

3. Нестатеве розмноження, його особливості, поглиблення поняття «спора», характеристика будови й біології спор ви­щих рослин і одноклітинних водоростей; характеристика осо­бливостей вегетативного розмноження рослин, формування поняття «вегетативне розмноження», способи вегетативного розмноження, приклади рослин, для яких характерний веге­тативний спосіб розмноження, біологічне значення вегетатив­ного розмноження - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 133 (с. 122), демонстрація кімнатних рослин, таблиць, електронних зображень різних способів вегетативного розмно- ження, фрагментів кінофільму.

4. Біологічне значення вегетативного розмноження: 1) утво­рення нових, численних дочірніх особин, 2) подібність дочір­ніх особин до батьківських за спадковими ознаками, 3) швидке зростання чисельності виду та його розселення, 4) розмножен­ня при неможливості здійснення статевого способу.

А. Розповідь з елементами бесіди.Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочи­

тайте текст «Яке біологічне значення вегетативного розмно­ження?» (с. 122), з’ясуйте значення вегетативного розмноження і запишіть у зошит.

5. Застосування способів вегетативного розмноження в рос­линності, формування понять «живець», «живцювання», «стеблові живці», «листкові живці», «кореневі живці», «по­діл кущів», «відводки», характеристика способів розмножен­ня, приклади рослин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 135 (с. 123), демонстрація таблиць, фрагмента фільму.

6. Вегетативне розмноження рослин у садівництві та декора­тивному рослинництві, характеристика способів розмножен­ня: поділ кущів, відводки, щеплення - формування понять

105

«щеплення», «підщепа», «прищепа», біологічне значення цих способів - розповідь, робота з мал. 136, 137 (с. 123), демонстра­ція таблиць, фрагмента кінофільму, комп’ютерних зображень способів вегетативного розмноження рослин у рослинництві.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Запитан­ня для бесіди: 1. Що таке розмноження? 2. Яке його біологіч­не значення? 3. Які є способи розмноження рослин? 4. Чим статеве розмноження відрізняється від нестатевого? 5. Які рослини розмножуються за допомогою спор? 6. Які способи вегетативного розмноження ви знаєте? 7. Які способи вегета­тивного розмноження застосовують у розмноженні кімнатних рослин? 8. Які способи вегетативного розмноження людина застосовує в рослинництві, садівництві?

IV. Узагальнення і систематизація знань.А. Складання схеми «Типи розмноження».

Типи розмноження

статевеІ

спеціалізованими статевими клітинами

Б. Обговорення питань: 1. Яка біологічна роль розмноження організмів? 2. Чому рослини, яким притаманний переважно нерухомий спосіб життя, широко розповсюджені на Землі?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 32, підготувати відповіді на запитання, тестові завдання, підготувати доповіді, вірші, легенди про квіти, по­вторити § 27. Виконати дослідницький практикум «Вегета­тивне розмноження рослин».

Примітка учителю: закласти дослід з визначення оптимальної глибини загортання насіння (дослідницький практикум «Досліджен­ня умов проростання насіння»).

нестатеве

спороутворення вегетативне

2)о^а£ковий мсийе(іки уо Ц^окц

/ Урок 36

Тема уроку: КВІТКА ЯК ОРГАН СТАТЕВОГО РОЗМНО­ЖЕННЯ РОСЛИН. БУДОВА І РІЗНОМАНІТНІСТЬ КВІТОК

Мета:'ґ розвити поняття про квітку як орган статевого розмноження; поно­

вити й поглибити знання учнів про будову й різноманітність квіток, роз­крити біологічне значення головних частин квітки: маточки і тичинок - ознайомити з різними типами квіток, їхніми особливостями будови й особливостями розміщення на рослинах;

^ на підставі встановлення схожості в будові квіток формувати в учнів науковий світогляд щодо спорідненості всіх квіткових рослин, розу­міння значущості квітки в житті рослин як органа розмноження, який за­безпечує існування рослин на Землі;

^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюн­ками підручника, натуральними об’єктами, гербарним матеріалом, вико­нувати лабораторне дослідження, малюнки біологічних об’єктів, робити відповідні висновки, користуватися додатковими джерелами знань; ви­ховувати естетичне сприйняття природи, необхідність шанувати й берег­ти її красу.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, фіксовані

квітки вишні, яблуні, сливи, шипшини, гербарні зразки квітучих рослин, постійні препарати зрізів квіток, препарувальний набір, лупа, мікроскоп, моделі квіток, таблиці «Будова квітки», «Різно­манітність квіток», транспарант «Будова квітки», фотографії, лис­тівки, картини, електронні зображення різних квітів, яскравих пейзажів з квітучими квітами.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Робота з термінами й поняттями: розмноження, статеве

розмноження, нестатеве розмноження, статеві клітини, яйце­клітина, спермії, зигота, запліднення, спора, вегетативне роз­множення, живці, щеплення, прищепа, підщепа.

Б. Бесіда за запитаннями: 1. Скільки особин бере участь у розмноженні? 2. Нащадки схожі на батьківські організми чи ні? 3. Яким організмам притаманне нестатеве розмноження?4. Назвіть способи вегетативного розмноження рослин. 5. Які способи вегетативного розмноження людина використовує в рослинництві? 6. Яке біологічне значення розмноження?

B. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Які бувають видозміни пагона? 2. Наведіть приклади надземних і підземних видозмін пагона. 3. Яке значення видозмін пагона в житті рослин і людини?

П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Серед розмаїття рослин найбільш примітні квіткові рослини, ті, що хоч раз у житті утворюють квіти. Хіба можна байдуже проходити повз яскраве квітуче диво? Чому диво? Тому що рослини вміють те, чого ніхто на Землі не вміє - квітнути: з ґрунту чорного кольору виростають то червоні, то блакитні, то рожеві, то сині, то сліпучо-білі, а то й темно-бордові й навіть золотаві квіти. Квітки - дійсно

Дата_Клас

107

дивовижне створіння природи. Вони приваблюють і захоплю­ють нас своєю красою, формою, ароматом. Вони такі різні: великі й дрібні, яскраві й ледве помітні, поодинокі й зібрані в групи. Що таке квітка? Тільки окраса Землі? Не може тако­го бути. Вона має надзвичайно велике значення у житті рос­лини. Дізнаймося всі її таємниці.

Завдання уроку.1. Визначити, що таке квітка як орган рослини.2. Вивчити будову квітки.3. Визначити, які частини квітки є головними.4. Ознайомитися з різними типами квіток.Постановка пізнавальної задачі: різноманітність будови

кореня, стебла, листків визначається умовами росту рослин - вологою повітря і ґрунту, освітленістю. Якими чинниками визначається будова квітки? Які частини квітки є головними і чому?

III. Вивчення нового матеріалу.1. Квітка - генеративний орган рослини, актуалізація

знань учнів про загальні особливості статевого розмноження, роль квітки як органа статевого розмноження; різноманіт­ність квіток - бесіда, робота з мал. 138 (с. 125), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, електронних зображень рослин з різноманітними квітками та мальовничими пейзажами, доповіді учнів, вірші, легенди про квіти.

2. Характеристика квітки як вкороченого видозміненого пагона з обмеженим ростом; будова квітки: оцвітина, її скла­дові, функції, головні частини квітки: маточка та тичинки, їх будова, формування понять «маточка», «зав’язь», «насінні зачатки», «зародковий мішок», «приймочка», «стовпчик», «тичинкова нитка», «стінка плода», «пиляк», особливості їх будови й роль у статевому розмноженні квіткових рослин.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 139 (с. 125) і 140 (с. 126), демонстрація квітучих кімнатних рослин, моде­лей квіток, транспаранта, таблиць, електронних зображень будови квітки.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова квітки».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконан­ня лабораторних і практичних досліджень.

II. Виконання учнями лабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків виконаного дослідження, обгово­

рення варіантів висновків з використанням запитань: 1. З яких частин складається квітка? 2. Які особливості будови маточ­ки? 3. Яку будову має маточка? 4. З яких частин складається тичинка? 5. Яку будову має пиляк? 6. Яке значення квітки як генеративного органа рослини?

3. Класифікація квіток за типами: двостатеві, тичинкові (чоловічі), маточкові (жіночі), нестатеві квітки, приклади рослин з різними типами квіток; класифікація рослин за осо­бливостями розташування одностатевих квіток: однодомні й дводомні рослини - розповідь, робота з мал. 142 (с. 128), де­монстрація гербарних зразків, моделей квіток, картин, листі­вок, таблиць, колекцій електронних зображень рослин з

різними типами квіток та однодомних і дводомних рослин, складання схем (на розсуд учителя).

Квітки

двостатевівишняпшеницяшипшина

нестатевісоняшникволошкаромашка

тичинкові(чоловічі)

кукурудзаогіркибереза

одностатевіматочкові(жіночі)

Рослини

однодомніогіркикукурудзадуб

ДВОДОМНІ

вербатополяобліпиха

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке квітка? 2. Яку будову має квітка?3. Що таке оцвітина? 4. Які функції вона виконує? 5. Які частини квітки є головними? Чому? 6. Яку будову мають ма­точка й тичинка? 7. Які типи квіток вам відомі? Наведіть при­клади. 8. На які групи поділяють рослини за розміщенням на них одностатевих квіток? 8. Пригадайте, що таке пагін. (По­вторення матеріалу § 29.) 9. Які видозміни пагона ви знаєте? Наведіть приклади. 10. Які функції вони виконують? 11. До­ведіть, що квітка є видозміненим пагоном. 12. Якої шкоди природі завдає масовий збір квітучих дикорослих рослин?

V. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення розв’язку пізнавальної задачі за запитан­

нями: 1. Якими чинниками визначається будова квітки?2. Які частини квітки є головними? Поясніть чому.

Б. Складання сенкану на тему «Квітка», наприклад:

В. Порівняння відповідей учнів про особливості будови квітки з узагальненням теми за завданням: прочитайте рубри­ку «Узагальнимо знання» і скажіть, чи відповідають отрима­ні на уроці знання про будову квітки її положенням.

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.УПІ. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 33, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на запитання на с. 128, повторити текст § 28, 29.

Примітка: закласти досліди з пророщування насіння квасолі, пшениці, інших рослин для демонстрації до теми «Проростання на­сіння» та дослідів для дослідницького практикуму (§ 37, с. 139).

Квіткадухмяна, яскрава.Росте, пахне, радує,забезпечує статеве розмноження,Краса!

109

Дата_Клас

/ Урок 37 /

Тема уроку: СУЦВІТТЯМета:'ґ розвивати знання про будову й різноманітність квіток, ввести нове

поняття «суцвіття», ознайомити учнів з найбільш розповсюдженими суц­віттями, визначити їх біологічне значення в житті рослин;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи тісний зв'язок між будовою квіток, суцвіть та їх адапта­цією до умов життя, запилення з наступним утворенням плодів і насіння, збереження і зростання чисельності видів;

'ґ продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички робота з підручником, гербарним матеріалом, таблицями, картинами, розпізна­вати на них різні типи квіток, рослин з одностатевими квітками, суцвіть і наводити приклади рослин, яким притаманні ці типи, продовжити вихо­вання розуміння необхідності бережливого ставлення до квіткових рос­лин, навколишньої природи.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, гербарні

зразки рослин з різними типами суцвіть, фіксовані суцвіття (черем­хи, вишні, груші, картоплі), таблиці «Будова квітки», «Прості суц­віття», «Складні суцвіття», моделі квіток, листівки, транспарант «Будова квітки», діафільм «Поняття про суцвіття», комп’ютерні зображення рослин з різними типами суцвіть.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів

(за вибором учителя).A. Робота біля дошки за завданням: 1-й учень - намалю­

вати схему будови двостатевої квітки та указати її частини; 2-й учень - намалювати одностатеві квітки й указати особ­ливості їх будови; 3-й учень - із запропонованих гербарних зразків рослин вибрати окремо представників однодомних і дводомних рослин.

Б. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке квітка? 2. Яка її бу­дова? 3. Що називають оцвітиною? 4. Охарактеризуйте її бу­дову й типи. 5. Яку роль виконує оцвітина? 6. Які частини квітки називають головними? Чому? 7. Яку будову має ти­чинка? Маточка? 8. Де розташований насінний зачаток і що з нього розвивається? 9. Які типи квіток вам відомі? Наведіть приклади. 10. Які рослини називають одно- та дводомними? Наведіть приклади. 11. Яке біологічне значення квітки?

B. Перевірочна робота за завданням: вставте пропущені слова.

І варіант1. Квітка - орган рослини. 2. Частина стебла, що несе

на собі квітку, називається . 3. Стеблова розширена части­на пагона, на якій знаходиться квітка, - це _____ . 4. Оцвіти­на у квітки буває ______ і ____ . 5.складається з __

Чашечка квітки6. Найпомітнішою частиною квітки є

7. Основна функція віночка - приваблювання8. Якщо оцвітина не поділена на чашечку й віночок, то іі на-

110

зивають ______. 9. Тичинка складається з ______ і .10. Пилкове зерно містить . 11. Маточка утворена зрос­лими листочками - ______. 12. Після запліднення з насінногозачатка розвивається .

II варіантI. Квітка - вкорочений видозмінений . 2. Якщо квіт­

ка не має квітконіжки, її називають______. 3. Сукупність ви­дозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки,називають . 4. Зовні оцвітину оточує 5. Квітки, якіне мають оцвітини, називають ______. 6. Чашечка виконує________функції. 7. Чашолистики переважно мають______ ко­лір. 8. Головні частини квітки - і . 9. Верхнярозширена частина тичинки - це ’ 10. З вегетативноїклітини пилкового зерна утворюється пилкова 11. Ма­точка складається з і . 12. Жіноча статева кліти­на міститься у _____ мішку.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Як ми з вами переконалися, квітки дуже різноманітні за забарвленням, формою, розмірами, ще й по-різному розташовуються на стеблі. Кожна, навіть не дуже уважна людина бодай кілька разів могла помітити, що в при­роді рослини мають або одну, як-то в тюльпанів, підсніжни- ків, або багато квіток (іноді до тисячі), як у конвалії, черемхи, айстри, соняшника та багатьох інших - демонстрація кімнат­них рослин, гербарних зразків, таблиць, картин, комп’ютер­них зображень рослин з великими й дрібними квітами, що зібрані групами, окремих маленьких квіточок із суцвіттям. Питання до класу: як ви вважаєте, які із цих квіток краще помітні комахам-запилювачам? А якщо маленькі квітки роз­ташовані не поодиноко, а групами? Квітки, зібрані в групи, є доброю принадою для комах, бо вкупі більш помітні. Маленькі квітки вітрозапильних рослин теж утворюють групи на стеблах. Які бувають групи квіток? Чим вони корисні для рослин?

Завдання уроку.1. З’ясувати, що таке суцвіття.2. Ознайомитися з різними типами суцвіть і особливостя­

ми їхньої будови.3. Навчитися розпізнавати прості та складні суцвіття.4. Уміти наводити приклади рослин, яким притаманні

прості та складні суцвіття.5. З’ясувати, яку роль відіграють суцвіття в житті рослин.III. Вивчення нового матеріалу.1. Різноманітність квіток, їхні розміри, особливості розта­

шування на стеблі, формування поняття «суцвіття», класифі­кація суцвіть: прості та складні - розповідь з елементами бесіди, демонстрація кімнатних рослин, гербарних зразків, картин, таблиць, фрагментів діафільму, комп’ютерних зобра­жень рослин з різними типами суцвіть.

2. Прості суцвіття, особливості їх розташування на осі, ознайомлення з різними типами простих суцвіть і приклада­ми рослин, яким притаманні прості суцвіття.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 143 (с. 129), демонстрація кімнатних рослин, фіксованих суцвіть, картин,

111

гербарних зразків, таблиць, листівок, комп’ютерних зображень рослин з простими типами суцвіть, фрагментів діафільму.

Б. Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте дру­гий і третій абзаци тексту підручника на с. 129, уважно роз­дивіться мал. 143 (с. 129). Визначте на малюнку типи простих суцвіть і особливості їх розташування на головній осі. Порів­няйте їх із запропонованими гербарними зразками рослин, картинами, таблицями. Дані запишіть у таблицю «Суцвіття*.

Назвасуцвіття

Схема будови суцвіття

Прикладирослин

3. Складні суцвіття, особливості їхньої будови й розташу­вання на осі, приклади рослин, яким притаманні складні суц­віття, - розповідь з елементами бесіди, продовження роботи з таблицею у ході розповіді або самостійна робота з текстом і малюнками підручника, робота з мал. 144 (с. 130), демонстра­ція натуральних об’ єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, комп’ютерних колекцій складних суцвіть.

4. Значення суцвіть у житті рослини - бесіда, самостійна робота з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 130 текст «Яке значення суцвіть у житті рослини?» і дайте відповідь на це запитання.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що називають суцвіттям?

2. Які бувають типи суцвіть? 3. Як відрізнити прості й склад­ні суцвіття? 4. Наведіть приклади простих і складних суцвіть, знайдіть їх на таблиці (гербарних зразках). 5. У чому полягає біологічна роль суцвіть?

Б. Робота з тестовим завданням на с. 131.B. Робота з кімнатними рослинами, гербарними зразками,

картинами, таблицями, комп’ютерними зображеннями рос­лин з визначення простих і складних суцвіть і їх типів.

Г. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Яку будову має листок? 2. Які функції він виконує? 3. Охарактеризуйте листок за особливостями його зовнішньої будови. 4. Які тка­нини входять до складу листка? 5. Які функції листка пов’я­зані із цими тканинами? 6. Які видозміни листка ви знаєте?

V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питання: у чому полягає біологічна роль суцвіть у житті рос­лин?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 34, підготувати відповіді на запитання на с. 131, та рубрики «Поміркуйте», доповіді й міні-презентації на теми: «Квіти та комахи», «Заручники вітру»; повторити § 29.

Примітка: підготувати демонстраційний матеріал (проростити насіння квасолі, гороху, пшениці) для теми «Проростання насіння».

112

/ Урок 38 /

Тема уроку: ЗАПИЛЕННЯМета:'ґ розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати

поняття «запилення», ознайомити учнів з основними типами запилення, особливостями пристосування квіток до запилення різними способами, виявити загальні й відмінні ознаки самозапилення, перехресного й штуч­ного запилення та їхнє біологічне і практичне значення;

* формувати на матеріалі уроку наукові погляди й переконання учнів у пізнаваності процесів життєдіяльності рослинного організму, необхід­ності цих знань для розуміння особливостей життя рослин і використан­ня їх у практичній діяльності людини;

^ продовжити формування умінь і навичок працювати з текстом під­ручника, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдан­ня, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою квіток та адаптаціями їх до запилення, працювати з додатковими джерелами знань, готувати доповіді й міні-презентації на задану тему;

* виховувати естетичне сприйняття природи й розуміння необхіднос­ті охороняти її та берегти.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, гербарні

зразки рослин з різними типами суцвіть і різними способами запи­лення (вільха, ліщина, береза, жито, пшениця, ячмінь, горіх, карто­пля, біла і жовта акація, горобина, черемха, льон), таблиці «Прості суцвіття», «Складні суцвіття», «Запилення», листівки, картини, електронні зображення рослин, що запилюються різними способа­ми, репродукцій картин, пейзажів квітучих рослин різних угрупо­вань; таблиці з курсу зоології «Ряд Перетинчастокрилі».

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке суцвіття? 2. Які типи

суцвіть ви знаєте? 3. Назвіть прості суцвіття і покажіть їх на таблиці. 4. Охарактеризуйте будову простих суцвіть і наведіть приклади рослин, яким вони притаманні. 5. Назвіть складні суцвіття, знайдіть їх на таблиці. 6. Чим складні суцвіття від­різняються від простих? 7. Наведіть приклади рослин із складними суцвіттями. 8. Поясніть, у чому полягає біологіч­не значення суцвіть.

Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке листо­пад? 2. Які чинники зумовлюють листопад? 3. На які групи поділяють рослини За тривалістю життя їх листків? 4. Які зв’язки існують між різними частинами рослини? 5. По яких структурах стебла і в якому напрямку переміщуються пожив­ні речовини?

Б. Перевірка практичних умінь за завданням: із запропо­нованого набору гербарних зразків виберіть окремо рослини з простими й складними суцвіттями, визначте їхні назви.

B. Перевірочна робота: складіть відповідні пари між на­звами суцвіть і рослинами, яким притаманні ці суцвіття.

113

І варіант II варіантТипи суцвіть Рослини Рослини

А китиця 1 айстра 1 конюшинаБ щиток 2 виноград 2 осокаВ зонтик 3 яблуня 3 кріпГ колос 4 пижмо 4 бузокД кошик 5 жито 5 кукурудзаЕ волоть 6 цибуля 6 грушаЖ головка 7 морква 7 конвалія3 початок 8 подорожник 8 вишняІ складний зонтик 9 конюшина 9 соняшникК складний колос

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Подивіться (демонстрація таблиць, картин, пейзажів квітучих рослин різних угруповань), які різноманітні форми і яку будову мають квітки: яскраві пе­люстки різного кольору й різної форми, деякі непоказні й зовсім не мають пелюсток, пелюстки сидять у віночку окремо і зростаються, тичинки коротенькі й на довгих тичинкових нитках, маточки з довгими й короткими стовпчиками або зовсім без них, з ароматом, який можна вловити здалека, і зовсім без нього, деякі поєднують яскравість своїх пелюсток із сильним ароматом. Задля чого усі ці «старання» рослин? Невже тільки для того, щоб покрасуватися перед нами та пе­ред комахами, які весь час кружляють над ними або перея вітром, що колише їх? Ні, причини зовсім інші. Нам треба сьогодні їх визначити й пізнати ще одну таємницю рослин.

Завдання уроку.1. З’ясувати сутність процесу запилення.2. Визначити типи запилення.3. Ознайомитися з особливостями самозапилення.4. Визначити способи перехресного запилення.5. З’ясувати його особливості й біологічне значення.6. Визначити риси пристосування рослин до різних спосо­

бів перехресного запилення.7. З’ясувати сутність і значення штучного запилення.III. Вивчення нового матеріалу.1. Запилення - одна з необхідних умов запліднення й утво­

рення плодів і насіння, основні типи запилення: самозапилення і перехресне запилення; характерні особливості самозапилен­ня, приклади самозапильних рослин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 145, 1 (с. 131), демонстрація таблиць, картин рослин, яким притаманні різні типи запилення, скла­дання схеми.

Запилення

комахами птахами водою нітрон2. Перехресне запилення, його особливості й біологічне зна­

чення для урізноманітнення спадкової інформації і формування

114

більш стійких нащадків, способи перехресного запилення - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 145, 2 (с .131), демонстрація таблиць, картин, гербарних зразків, електро­нних колекцій перехреснозапильних рослин.

3. Пристосування рослин до перехресного запилення кома­хами та вітром. ,

А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді, міні-презента- ції учнів, демонстрація картин, таблиць, листівок, гербарних зразків, електронних зображень рослин, комах - запилювачів рослин.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочитайте на с. 132 текст «Які ознаки притаманні вітро­запильним та комахозапильним рослинам?», визначте риси пристосування рослин до цих способів запилення, дані запишіть у таблицю «Пристосування рослин до перехресного запилення».

Пристосування до запиленнякомахами вітром

1.2.

4. Штучне запилення, його особливості, застосування, роль у підвищенні врожайності культурних рослин і виведенні но­вих сортів сільськогосподарських культур, приклади рослин, для яких застосовують штучне перехресне запилення - розпо­відь, демонстрація гербарних зразків, картин, таблиць, елек­тронних зображень рослин, для яких застосовують штучне запилення.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке запилення? 2. Назвіть основні типи запилення рослин. 3. Як відбувається самозапилення? 4. Назвіть способи перехресного запилення. 5. Назвіть ознаки, притаманні вітрозапильним і комахозапильним рослинам. 6. Наведіть приклади вітрозапильних і комахозапильних рослин. 7. Що таке штучне запилення? 8. З якою метою його застосовують?

V. Узагальнення і систематизація знань.A. Обговорення питань: 1. У чому полягає біологічне зна­

чення запилення? 2. У чому переваги перехресного запилення над самозапиленням? 3. Як за особливостями будови квітки можна визначити притаманний їй спосіб запилення?

Б. Закріплення практичних умінь за завданням: роздивіть­ся гербарні зразки рослин (листівки, картини, таблиці, елек­тронні зображення квіткових рослин) і визначте за їхнім зовнішнім виглядом, який тип і спосіб запилення їм прита­манний.

B. Виконання завдання за текстом підручника (с. 134).VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 35, підготувати відповіді на тестові завдан­ня і запитання (с. 134), повторити матеріал § 31, 32.

115

■

лшь- ----- - - «М І

/ Урок 39 /

Тема уроку: ЗАПЛІДНЕННЯ У КВІТКОВИХ РОСЛИН. БУДОВА НАСІНИНИ

Мета:^ продовжити формування в учнів знань про квітку як орган розмно­

ження, ознайомити з процесом запліднення квіткових рослин, розкрити його біологічне значення, підвести учнів до висновку, що запліднення - обов’язкова умова утворення насіння і плодів; ознайомити з особливос­тями будови насінини;

^ формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, показуючи взаємозв’язок і взаємозалежність особливостей будови квітки і процесів запилення, запліднення та утворення насіння, можливості пізнання цих процесів людиною і значення їх для існування рослин;

^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюн­ками підручника, схемами, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою квітки й процесами запилення та запліднення;

виховувати почуття гордості й повагу до людей науки.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, квітки яких мають

великі маточки (примула, амариліс), гербарні зразки рослин, на яких є квітки й плоди (дика редька, грицики, суріпка звичайна), колекції насіння різних рослин, набубнявіле насіння квасолі, горо­ху, пшениці, таблиці «Запилення рослин», «Запліднення рослин», «Будова насіння», «Будова квітки», моделі квіток, колекції ком­п’ютерних зображень процесу запліднення квіткових рослин і будова насінини, листівки, картини із зображенням квітів; портрет С.Г. На- вашина, обладнання для проведення лабораторного дослідження.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке запилення? 2. Які

типи запилення ви знаєте? 3. Чи можна за зовнішнім вигля­дом квітки визначити тип її запилення? 4. Які пристосування до запилення мають квітки: а) вітрозапильних рослин? Наве­діть приклади; б) комахозапильних рослин? Наведіть прикла­ди. 5. Що таке штучне запилення? 6. З якою метою його застосовують?

Б. Перевірка практичних умінь визначення типів і способі* запилення квіток за гербарними зразками, листівками, кар­тинами, таблицями.

B. Виконання учнями роботи (усно або письмово) за зав­данням: із запропонованого переліку ознак пристосування квіток до різних способів запилення випишіть окремо ПИфрк ознак вітрозапильних і комахозапильних рослин (якщо пись­мово, то: І варіант - виписати цифри ознак вітрозапильних рослин, а II варіант - комахозапильних): 1) квітки дрібні, непоказні; 2) пилкові зерна з різноманітними виростами;3) квітки не мають запаху; 4) квітнуть напровесні переважно до появи листків; 5) квітки мають яскраву оцвітину; 6) квітки завжди зібрані в суцвіття; 7) пилок квіток сухий, дрібний, легкий; 8) квітки великі, з ароматом; 9) квітки не мають яскраво забарвленої оцвітини; 10) пилкові зерна великі й

клейкі; 11) квітки утворюють багато пилку; 12) квітки дрібні, яскраві, зібрані в суцвіття.

Г. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке роз­множення? 2. Назвіть способи розмноження організмів. 3. Як відбувається нестатеве розмноження? 4. Як відбувається ста­теве розмноження? 5. Як називають чоловічі, жіночі статеві клітини? 6. Де вони формуються? 7. Які рухи рослин ви зна­єте? 8. Які причини викликають рухи рослин?

П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Усе в природі народжується в таємниці, незримо. Розвиваються бруньки, перетворюються на пагони із зеленим соковитим листям. Бубнявіють і розквітають квітки, вражаючи нас красою своїх пелюсток, ароматом, яскравою жов­тизною тичинок. Чатують над ними від зорі до зорі джмелі та бджоли, виконуючи свою таємничу роботу. Потім квітка в’яне, втрачає свою красу, але не вмирає - здійснюється ще одна таєм­ниця природи: квітка перетворюється на плід, що несе нове жит­тя - насіння. Як відбувається ця велика таємниця? Давайте заглянемо до лабораторії природи й розгадаємо цю таємницю.

Завдання уроку.1. З’ясувати, у яких частинах квітки формуються статеві

клітини.2. Визначити особливості процесу запліднення у квіткових

рослин і його значення.3. Ознайомитися з будовою насінини.4. З’ясувати значення насінини в житті рослин.III. Вивчення нового матеріалу.1. Взаємозв’язок будови квітки - генеративного органа рос­

лини - з процесами запилення і запліднення, значення ма­точки й тичинок у цих процесах; статеві клітини, місце їх формування і роль у заплідненні - бесіда з елементами розпові­ді, демонстрація кімнатних рослин, моделей квіток, таблиць, картин. Постановка проблеми: що відбувається у квітці піс­ля запилення?

2. Послідовність процесів запліднення квітки: з моменту потрапляння пилку на приймочку маточки до процесу подвій­ного запліднення, формування поняття «подвійне запліднен­ня*, історія його відкриття, біологічне значення подвійного запліднення - розповідь, робота з мал. 151 (с. 135), демонстра­ція таблиць, складання схеми «Подвійне запліднення квітко­вих рослин», портрет С.Г. Навашина.

яйцеклітина + спермій -» зигота —> зародок центральна клітина + спермій —► ендосперм із запасом

поживних речовин3. Особливості будови насінини й зародка, формування по­

няття «сім ’ядоля», кількість їх у різних рослин; значення ендосперму для розвитку зародка й проростання насінини; будова насінини: зародкові стебло, сім’ядолі, корінець; роль насінної шкірки.

А. Розповідь, робота з мал. 152 (с. 135), демонстрація на­бубнявілого насіння, колекції насіння різних рослин, таб­лиць, картин.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова насінини».

117

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки.II. Виконання учнями лабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, формулювання варіантів

висновків роботи на основі проведеного дослідження. Висно­вок з поставленої проблеми (формулювання висновку разом з учнями). У квітці після запилення відбувається: проростання пилкового зерна, утворення пилкової трубки, яка несе два спермія; подвійне запліднення: злиття одного спермія з яйце­клітиною та утворення зиготи, з якої розвивається зародок; злиття другого спермія з центральною клітиною та утворення зародкової тканини - ендосперму із запасом поживних речо­вин; після запліднення з насінних зачатків формується насі­нина, яка містить зародок і запас поживних речовин, а із стінок маточки - плід.

4. Значення насінини в житті рослини, її адаптації до пере­живання несприятливих умов.

А. Розповідь з елементами бесіди, демонстрація колекції насіння різних рослин, таблиць, картин.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочитайте на с. 136 текст «Яке значення насінини в житті рослин» і дайте відповіді на запитання: 1. У яких міс­цях нашої планети можна зустріти квіткові рослини? 2. Що дає їм змогу широко розселятися по планеті та виживати в несприятливих умовах? 3. Що відбувається з насіниною, коли настають сприятливі умови? 4. За рахунок чого відбувається розвиток насінини у сприятливих умовах?

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Що відбувається з квіткою після запилення?2. Як відбувається запліднення у квіткових рослин? 3. Чому його називають подвійним? 4. Хто відкрив цей процес? 5. Із чого утворюється насінина? 6. Що таке ендосперм і сім’ядолі, яке їх значення? 7. Яке значення мають процеси запилення і запліднення в житті квіткових рослин? 8. Як пов’язані між собою ці процеси?

V. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Яке біологічне значення Подвій­

ного запліднення квіткових рослин? 2. Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші на Землі? 3. Яки­ми транспортними шляхами поживні речовини, необхідні для формуванню статевих клітин і зародкового мішка, а потім — насінини й плода, потрапляють до квітки?

Б. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запліднення квіткових рослин.

А вростання пилкової трубки в зародковий мішокБ утворення зиготи та ендосперму із запасом поживних речовинВ потрапляння пилкових зерен на приймочку маточкиГ злиття сперміїв з яйцеклітиною і центральною клітиноюД утворення пилкової трубкиVI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 36, підготувати відповіді на тестові завдан­ня і запитання на с. 136, 137, повторити § 33.

118

Тема уроку: ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯМета:^ поглибити знання учнів про насінне розмноження рослин, ознайо­

мити з умовами, необхідними для проростання насінини, основними ета­пами її проростання, дати уявлення про типи проростання насіння, озимі та ярі культури, значення своєчасного висівання насіння у ґрунт;

'ґ на матеріалі уроку формувати в учнів наукові погляди й переко­нання в можливостях пізнання складних процесів проростання насіння, пояснити значення цих знань на практиці;

^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюн­ками підручника, уміння висловлювати свої думки, робити умовиводи, встановлювати взаємозв’язки між процесами проростання-насіння і дією факторів середовища, виховувати в учнів спостережливість, допитли­вість, бажання пізнавати процеси, що відбуваються з живими організмами.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: сухе й набубнявіле насіння квасолі,

пшениці (на кожен стіл), пророщене насіння рослин, таблиці «За­пліднення у квіткових рослин», «Будова насіння», «Будова насіння

і квасолі», електронні зображення етапів проростання насіння, комп’ютер, мультимедійний проектор.

ХІД У Р О К У

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Вивчивши будову насіння, ми пере­коналися, що насінина квіткових рослин має запас поживних речовин і ті самі органи, що й доросла рослина (які?): зарод­кові корінець, стебло й бруньки, отже, насінина - це зародок майбутньої рослини, надійно захищений насінною шкіркою. Як з насінини формується рослина? Які процеси, приховані від людського ока, відбуваються під землею? Що потрібно ма­ленькому «зернятку», щоб вирости тендітною травинкою, стрункою горобиною або могутнім дубом-велетнем? Ми вже розгадали багато рослинних таємниць, відкриємо ще одну.

Завдання уроку.1. Визначити, у якому стані перебуває насіння відразу піс­

ля дозрівання.2. Встановити, які умови потрібні для проростання насіння.3. Визначити, як відбувається проростання насіння.4. З’ясувати, чим визначається час висівання та глибина

загортання насіння.II. Вивчення нового матеріалу.1. Особливості зберігання насіння, переживання насінням

періоду спокою, стан насіння у цей період, тривалість і зна­чення періоду спокою в житті рослини, способи виведення насіння зі стану спокою - розповідь, демонстрація колекції насіння різних рослин, таблиці.

2. Розвиток насіння, формування поняття «проростання насінини», сукупність умов, необхідних для виходу насінини із стану спокою і проростання, основні етапи проростання на­сіння, зміни, що відбуваються в насінині під час проростання, характеристика типів проростання насіння: надземний і під­земний, формування поняття «схожість насінну», визначення

/ Урок 40 /ДатаКлас

>--------

119

схожості насіння, значення визначення схожості для перевір­ки посівного матеріалу та отримання високих урожаїв — розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 153 (с. 138), демонстрація пророслого насіння квасолі, пшениці, таблиці, електронні зображення етапів проростання насіння.

3. Висівання насіння, формування поняття «схожість насін­ня», перевірка схожості перед посівом; приклади рослин з різною потребою до температури навколишнього середовища, холодо­стійкі й теплолюбні рослини, визначення часу сівби насіння з урахуванням умов, необхідних для проростання, формування понять «озимі культури», «ярі культури» - розповідь з елемен­тами бесіди, демонстрація таблиць, картин, електронних зобра­жень рослин з різними потребами до умов проростання насіння.

4. Запорука високих урожаїв - оптимальна глибина загортан­ня насіння. Принципи визначення глибини загортання насіння: розміри насіння і тип ґрунту. Наслідки невиконання цих вимог.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 154 (с. 138), демонстрація досліду з визначення глибини загортання на­сіння, таблиці.

Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: про­читайте на с. 139 абзац тексту зі слів «Ще однією умовою...» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Як впливає на пророс­тання насіння надто глибоке загортання? 2. Що треба врахо­вувати для правильного визначення глибини загортання насіння? 3. Як впливає щільність ґрунту на глибину загор­тання насіння?

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які умови необхідні для проростання насін­ня? 2. Які є типи проростання насіння? 3. Як можна визна­чити схожість насіння? 4. Як відбувається проростання насіння? 5. Чому під час висівання насіння необхідно врахо­вувати глибину його загортання? 6. Від чого залежить визна­чення глибини загортання насіння?

IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Які умови необхідні для розви­

тку рослини з насінини? 2. Які знання про особливості про­ростання насіння необхідно мати для одержання високих урожаїв культурних рослин?

Б. Робота за завданням: визначте послідовність подій при проростанні насіння.

А поділ і ріст клітин зародкаБ утворення проросткаВ набубнявіння насіння та активізація його диханняГ проростання зародкового корінцяД перехід запасних поживних речовин у розчинений станЕ витрачання поживних речовин на забезпечення клітини енергієюV. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 40, підготувати відповіді на тестові завдан­ня і запитання на с. 139, принести на урок плоди (яблука, груші, апельсини...), підготувати доповіді про способи поши­рення плодів «Рослини-мандрівники»; повторити § 33, 34, скласти сенкан на тему «Насіння».

120

І Урок 41>

Тема уроку: РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПЛОДІВМета:

ДатаКлас

^ поглибити знання учнів про насінне розмноження рослин, сформу­вати поняття про утворення, особливості будови й різноманітність пло­дів, ознайомити з класифікацією та біологічним значенням плодів у при­роді й житті людини, способами поширення плодів і значенням цих способів у житті рослин;

^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів, показуючи доступність пізнання всіх процесів розмноження рбслин, утворення пло­дів і їх розвитку з квітки, значення адаптацій плодів та насіння для їх по­ширення, біологічне і практичне значення цих знань у житті людини;

^ продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і ма­люнками підручника та іншими джерелами знань, натуральними об'єктами, уміння розпізнавати різні типи плодів, визначати адаптації плодів і насінин до різних способів поширення у природі; працювати з натуральними об’єктами під час виконання лабораторного дослідження, робити відповідні висновки, виховувати розуміння значущості плодів і на­сіння в житті рослин, бережливе ставлення до рослин.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: колекції насіння, сухих і соковитих

плодів, їх муляжів, коренеплоди моркви, буряка, бульб картоплі, вологий препарат плодів картоплі, гербарні зразки рослин з квітка­ми й плодами, картини, таблиці «Запліднення у квіткових рослин», «Плоди і насіння», «Сухі плоди», «Соковиті плоди», комп’ютерні колекції зображень різних типів плодів і адаптацій плодів та насін­ня до розповсюдження в природі, комп’ютер, таблиця «Суцвіття».

І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку. Квіти - невід’ємна частина нашого життя. їх дарують друзям і близьким в урочисті дні, вирощують у садах і парках, демонструють на виставках, ними прикрашають житло. Усі знають вишукані конвалії, білі ромашки, сині во­лошки, гордовиті півонії, духмяні грона білої акації та багато інших. Але краса їх недовга, після запилення і запліднення вона зникає до наступного цвітіння. Квітка, її зав’язь пере­творюється на плід, який «ховає» в собі насіння, що містить зародок нового життя. Все літо вегетативні органи рослини сумлінно працюють, корінь подає воду, листок приймає її і «сполучає» з вуглекислим газом, утворюючи під час фотосин­тезу органічні речовини, частина яких надходить до квітки та сприяє її перетворенню на плід з насінинами. Зародок насі­нини має бути надійно захищений від несприятливих умов. Яке розмаїття квіток, таке саме й розмаїття плодів. Усі вони не тільки захищають насінину, а ще й «дбають» про її май­бутнє, про продовження роду. Плоди з насінням, щоб вижити, мають бути розселені на нові території. Про це подбала сама природа всілякими пристосуваннями для перенесення «діто­чок» від материнської рослини на досить значні відстані - від кількох метрів до кілометра, а нерідко й на сотні, навіть

ХІД УРОКУ

ХІД УРОКУ

121

тисячі кілометрів повітрям, течею річок, морів, тваринами, людиною. Оскільки насіння і плоди поширюються різнома- 4 нітними шляхами й засобами, це й зумовило велике розмаїття в будові плодів. Які вони, ці захисники насіння і невтомні мандрівники?

Завдання уроку.1. З’ясувати, чому квіткові рослини називають покритона­

сінними.2. Визначити, як утворюються плоди.3. Визначити будову плода.4. Ознайомитися з особливостями будови соковитих і су- :

хих плодів.II. Вивчення нового матеріалу.1. Плід - генеративний орган квіткової рослини; послідов- [

ність процесів утворення плодів, прикріплення їх до стебла, формування поняття «стінка плода», «покритонасінні росли­ни» - розповідь з елементами бесіди, демонстрація картин таблиць, гербарних зразків рослин з квітками і плодами, на­туральні об’єкти, муляжі, комп’ютерні зображення рослин з різними типами плодів.

2. Утворення плодів, їх будова, справжні - утворені лише з маточки і зав’язі, несправжні - утворені з інших частин квітки, приклади рослин зі справжніми й несправжніми плодами - розповідь, робота з мал. 155 (с. 140), демонстрація таблиць, гербарних зразків, картин, комп’ютерних зображень справжніх і несправжніх плодів.

3. Типи плодів, їх класифікація за числом насіння, вмістом води в стінці плода, особливістю розкриття, наявністю при­стосувань до поширення; формування понять «простий плід», «складний плід», «збірний плід», «супліддя», приклади рос­лин, яким притаманні ці типи плодів, загальна характеристи­ка плодів за вмістом води в стінці плода: соковиті та сухі плоди - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота і з мал. 156 (с. 141), демонстрація картин, таблиць, електро­нних зображень різних типів плодів.

4. Сухі плоди, їх класифікація: розкривні, нерозкривні, однонасінні, багатонасінні, характеристика особливостей їх будови, ознаки відмінності, приклади рослин - розповідь, ро­бота з мал. 157 (с. 141), демонстрація колекції сухих плодів і насіння, електронні зображення сухих плодів.

5. Соковйті плоди, будова їх стінки плода, класифікація соковитих плодів: багатонасінні й однонасінні, особливості їх структури, приклади соковитих плодів.

А. Розповідь, робота з мал. 158 (с. 142), демонстрація на- і туральних об’єктів, муляжів плодів, картин, таблиць, еле- | ктронних зображень соковитих плодів; виконання учнями лабораторного дослідження «Будова плода».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки при роботі з го- , стрими предметами.

II. Виконання учнями дослідження, рекомендації з оформ­лення результатів дослідження.

III. Підбиття підсумків дослідження, обговорення варіантів висновків на основі проведених досліджень. Узагальнюючі запитання для формулювання висновків: 1. Що таке плід?

122

2. З яких частин складається плід? 3. За якою ознакою поді­ляють плоди на соковиті й сухі, однонасінні й багатонасінні?4. Наведіть приклади сухих та соковитих плодів, однонасін­них і багатонасінних.

6. Способи поширення плодів і насіння, фактори, що спри­яють їх розповсюдженню; характеристика засобів поширення плодів і насіння різних рослин: вітром, водою, тваринами або самостійне розкидання їх, адаптації у плодів і насіння до цих засобів поширення.

A. Розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 159 (с. 143), демонстрація картин, таблиць, гербарних зразків, електро­нних зображень рослин з різними адаптаціями до поширення плодів і насіння.

Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочи­тайте текст «Як поширюються плоди та насіння?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Якими способами поширюють свої плоди й насіння покритонасінні рослини? 2. Які пристосуван­ня мають покритонасінні рослини для поширення плодів за допомогою: а) вітру; б) води; в) тварин? Наведіть приклади.

B. Складання таблиці з наступним обговоренням виконаної роботи за завданням: прочитайте текст «Як поширюються плоди та насіння?», ознайомтеся зі способами поширення плодів і насіння. Дані запишіть у таблицю «Способи поширен­ня плодів і насіння».

Назва плода Пристосування до поширення Приклади рослин

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке плід? 2. Із чого утво­

рюється плід? 3. На які групи і за якими ознаками поділяють плоди покритонасінних рослин? 4. Наведіть приклади пред­ставників кожної групи. 5. Чим сухі плоди відрізняються від соковитих? 6. Чим відрізняється плід від коренеплоду? (де­монстрація поперечного розрізу плода й коренеплоду, бульби картоплі - відсутність у коренеплоду насіння). 7. Що знахо­диться усередині плода? 8. Які частини квітки беруть участь в утворенні насіння та плода? 9. Як ви вважаєте, зібрання кві­ток у суцвіття має значення для утворення плодів і насіння?10. На які групи поділяють суцвіття? 11. Наведіть приклади суцвіть кожної групи. 12. Яке значення мають суцвіття в жит­ті рослин? 13. Яке значення для рослин має поширення плодів і насіння? 14. Які пристосування є в рослин до поширення?

Б. Закріплення практичних умінь за завданням: розглянь­те запропоновані зразки плодів (натуральні об’єкти, гербарні зразки, картини, таблиці, комп’ютерні зображення різних типів плодів), визначте тип плода та охарактеризуйте його за ознаками: сухий чи соковитий; однонасінний чи багатонасін­ний; розкривний чи нерозкривний; спосіб поширення.

IV. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. У чому проявляється взаємо­

зв’язок будови плода з його функціями? 2. Чим відрізняється плід покритонасінних рослин від коренеплодів?

Б. Виконання завдання рубрики «Поміркуйте».В. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке квітка?

2. Яку будову має квітка? 3. Які частини квітки є головними? Чому? 4. Яке значення має квітка в житті рослин?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VП. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст,

і малюнки § 38, підготувати відповіді на тестові завдання та запитання на с. 144, повідомлення про вплив сезонних явищ на ріст і розвиток рослин, про особливості росту й розвитку одно-, дво- і багаторічних рослин (за порадою вчителя); по­вторити § 35; скласти сенкан на тему «Плід», повторити § 22.

?шімаііїе[іісиф іЦинсії

124

Тема уроку: РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИНМета:^ поглибити знання учнів про життєдіяльність рослинного організму,

ознайомити з процесами росту й розвитку квіткових рослин, показати взаємозв’язок цих процесів і залежність їх від умов навколишнього се­редовища;

'ґ формувати в учнів на матеріалі уроку наукові погляди й переконан­ня у пізнаваності органічного світу, наукове розуміння процесів росту й розвитку рослин та їх практичне значення в житті людини;

^ продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника та додатковими джерелами знань, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, встановлювати при- чинно-наслідкові зв’язки між процесами росту й розвитку рослин і дією факторів навколишнього середовища;

^ виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, охороняти й бе­регти рослини.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: морква, буряк,

редька, капуста, гербарні зразки одно-, дво- і багаторічних рослин, таблиці «Рослинні тканини», «Будова пагона», «Корінь і його зони», «Будова гілки липи», «Родина злакових. Пшениця», «Плоди і на­сіння», «Сухі плоди», «Соковиті плоди», колекції плодів і насіння, муляжі, діафільми «Стебло», «Сезонні явища в житті рослин», таб­лиці, картини, репродукції, електронні зображення рослин у різні пори року.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке плід? 2. Яку будову

має плід? 3. Що називають стінкою плода? Яке її значення?4. На які групи поділяють плоди за будовою їхньої стінки?5. Чим сухі плоди відрізняються від соковитих? 6. Назвіть соковиті плоди, покажіть їх на таблиці, муляжах. Яким рос­линам вони належать? 7. Назвіть сухі плоди, визначте їх у колекції, гербарних зразках, таблицях. Яким рослинам вони належать? 8. Якими способами розповсюджуються визначені вами плоди? 9. Які вони мають пристосування до поширення у природі? 10. Яке значення плодів у природі й житті людини?

Б. Робота з гербарними зразками (картинами, таблицями, комп’ютерними зображеннями) плодів з визначення способів їх поширення у природі.

B. Розв’язання біологічних задач.1. «Над кожною горобиною дрозди клопочуть знову», — так на­

писав поет П. Комаров. І дійсно, коли дозрівають плоди горобини, в лісі стоїть пташиний гамір. Чим приваблює птахів горобина? Яке значення для самої горобини та інших ягідних рослин має «спів­дружність» з птахами?

2. Плоди берези, клена, липи можуть мандрувати від материн­ської рослини на велику відстань. Які пристосування є у цих рослин для мандрівок на далекі відстані? Яке значення в житті рослин ма­ють такі далекі мандрівки? ,

§ Урок 42 ^ДатаКлас

>--------

125

3. Рослини в лісі розташовані ярусами - поверхами. Під кронами високих дерев ростуть невисокі: черемха, горобина, терен, дика груша й інші, а під ними чагарники: шипшина, жостір, калина, бузина. Припустіть, якими способами поширюють плоди й насіння представники різних ярусів. А рослини найнижчого ярусу - трави?

Д. Перевірка сенканів на тему «Плід».II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми

і завдань уроку. Ви знаєте, що слово «ріст» походить від ді­єслова «рости» і відображає одну з найважливіших рис жи­вих організмів. Усе живе росте: пташеня спочатку зовсім крихітне, а потім перетворюється на великого дорослого пта­ха. Маленькі сліпі кошенята й цуценята в майбутньому ста­ють дорослими великими тваринами. Людина теж росте. Пам’ятаєте, якими ви були маленькими? Поміркуймо, чим процес росту рослини відрізняється від росту тварин і люди­ни. Тварини і людина ростуть до певного віку. У рослин усе життя ростуть нові корені й пагони, розгортається нове листя на зміну опалому, щороку утворюються нові квітки й плоди.І так усе життя ростуть вони й розвиваються. Одні ростуть повільно, у середньому 0,005 мм за хвилину, інші мають швидкість росту значно вищу: бамбук за сприятливих умов виростає навіть 90 см за добу! Чим забезпечується постійний ріст і розвиток рослин? Під дією яких внутрішніх і зовніш­ніх чинників рослина узгоджує свій ріст і розвиток? Ось на такі важливі питання нам треба знайти відповіді на цьому уроці.

Завдання уроку.1. З’ясувати особливості процесу росту рослин.2. Визначити, які типи росту притаманні рослині.3. Визначити, як сезонні зміни в природі впливають на

ріст рослин.4. Ознайомитися з особливостями процесу розвитку рослин.5. Встановити, які зміни відбуваються з рослинами в різні

періоди розвитку.III. Вивчення нового матеріалу.1. Особливості процесу росту рослин, актуалізація знань

учнів про ріст (що таке ріст організмів?); роль поділу й росту клітин в утворенні тканин і органів - розповідь з елементам* : бесіди, демонстрація таблиць, фрагментів діафільму, резуль­татів дослідницького практикуму «Дослідження умов пророс­тання насіння» (§35, запис у таблицю, якщо вона складалась, результатів спостережень за проростанням насіння), з’ясу­вання питань: 1. У якій банці було створено всі умови для проростання насіння? 2. Який тип росту притаманний корін­цю й пагону пророслого насіння?

2. Сезонна циклічність життя рослин; вплив сезонних чин­ників на ріст рослин; стан спокою, його особливості та зна­чення в житті рослин, вплив чинників довкілля на перехід рослин у стан спокою, приклади реакцій рослин на тривалість дня і ночі - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 160 (с. 145), демонстрація таблиць, репродукцій, картин, електро­нних зображень рослинних угруповань у різні пори року.

126

3. Розвиток рослин - якісні зміни, що відбуваються в їхніх органах і організму в цілому, періоди розвитку рослин, осо­бливості розвитку одно-, дво-, багаторічних рослин; періоди розвитку рослин, характеристика змін, що відбуваються з рослиною в кожний період розвитку, їх термін.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 161 (с. 146), демонстрація натуральних об’єктів (коренеплодів), гербарних зразків одно-, дво- та багаторічних рослин, таблиць, картин.

Б. Складання таблиці під час вивчення матеріалу або само­стійна робота учнів з текстом підручника за завданням: про­читайте текст «Як рослини розвиваються?» (с. 146), визначте особливості розвитку рослин у різні періоди їхнього життя, дані запишіть у таблицю «Характеристика етапів розвитку рослин».

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке ріст? 2. Що назива­

ють розвитком? 3. Чим ріст відрізняється від розвитку? 4. Як сезонні явища впливають на ріст і розвиток рослин? 5. На­звіть періоди розвитку рослин.

Б. Установіть відповідність між етапами розвитку рослин і* їхніми особливостями, складіть відповідні пари.

Етапи розвитку Особливості розвиткуА проросток 1 утворення генеративних органівБ молодість 2 обмеження пристосувальних можливостей

рослин і поступове їх відмирання В зрілість 3 період життя від появи перших зелених

листків до цвітіння Г старіння 4 період від моменту проростання до форму­

вання перших зелених листків

V. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Доведіть, що розвиток рослин

тісно пов’язаний з їхнім ростом. 2. Чим можна пояснити пе­ріодичність росту рослин помірних і прохолодних широт?3. Відомо, що дворічні рослини цвітуть та формують насіння і плоди на другому році життя. Чим це можна пояснити?

Б. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке за­пилення? 2. Які види запилення рослин ви знаєте? 3. Наве­діть приклади пристосування квіток рослин до запилення комахами й вітром.

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 39, тестові завдання і запитання на с. 147, підготуватися до контролю знань з теми «Рослини».

1

ДатаКлас

< \/ Урок 43

Тема уроку: РОСЛИНИ Мета:У систематизувати, узагальнити, відкорегувати та проконтролювати

знання учнів з теми «Рослини»;' ґ розвивати навички узагальнення і систематизації знань, уміння за­

стосовувати засвоєні знання для виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.

Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки

знань, умінь і навичок.Наочність та обладнання: таблиці, картини, гербарні зразки, на­

туральні об’єкти, електронні зображення, що використовувалися ,і під час вивчення теми (за вибором учителя).

І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Ми ознайо­милися з однією з найголовніших для нашої планети і ; найцікавіших за своєю будовою і різноманітністю групою ор- ; ганізмів - рослинами. Багато нового й корисного дізналися, вивчаючи цю тему, поглибили свої знання про органи рослин, про їхню будову й життєдіяльність, про квітку, яка не тільки І чарує своєю красою, а ще є початком нового життя рослин: ) забезпечує запилення, запліднення та утворення плода й на- сінини, яка дає початок новій рослині, і ще багато-багато ці- і кавого. Давайте ще раз пройдемося по вивченому матеріалу,« повторимо деякі важливі питання, а потім перевіримо, як ви ; засвоїли цей матеріал.

Завдання уроку. \1. Узагальнити знання з теми.2. Перевірити уміння й навички застосовувати отримані

знання для виконання контрольних завдань. і

II. Узагальнення, систематизація і корекція знань.А. Запитання для бесіди: 1. Назвіть характерні ознаки |

представників рослин. 2. Які типи рослинних тканин ви зна- єте? 3. Які функції виконують ці тканини? 4. На які дві групи і поділяють органи вищих рослин залежно від їхніх функцій? ;5. Назвіть функції кореня. 6. Які види і типи кореневих сис­тем ви знаєте? 7. Назвіть зони кореня. Які функції вони | виконують? 8. Що таке мінеральне живлення? 9. Чим визна- з чається родючість ґрунту? Як її підтримують? 10. Які видо- зміни кореня ви знаєте? Яке їх значення в житті рослин? і11. Що таке пагін? Які функції він виконує? 12. З яких час- і тин складається пагін? 13. Які шари розрізняють у стеблі деревної рослини? 14. Які тканини утворюють ці шари? 15. По якій частині деревного стебла відбувається висхідний і і низхідний рухи поживних речовин? 16. Назвіть видозміни пагона та їхні функції. 17. Яку будову має листок? Охаракте- ! ризуйте особливості його зовнішньої будови. 18. Які тканини і входять до складу листка? Назвіть їхні функції. 19. Назвіть основні функції листка та охарактеризуйте їх. 20. У чому по- і лягає повітряне живлення рослин? 21. Яке значення в житті

Х ІД У Р О К У

128

рослин мають процеси дихання і випаровування? 22. Як рос­лини регулюють свої життєві функції? 23. Які органи рослин називають генеративними? 24. Якими способами розмножу­ються рослини? 25. Чим статевий спосіб розмноження відріз­няється від нестатевого? 26. Що таке квітка? Які її функції? 27. Які частини квітки вважають головними? Чому? 28. Що таке суцвіття? Яке його біологічне значення? 29. Що таке запилення? Які способи запилення вам відомі? ЗО. Які осо­бливості запліднення у квіткових рослин? 31. Що таке насі­нина? Яку загальну будову має насінина квіткових рослин? 32. Що таке плід? Яка його будова? 33. Що таке ріст? 34. Чим ріст відрізняється від розвитку? 35. Доведіть, що рослина - цілісний організм.

Б. Перевірка практичних умінь і навичок за завданнями:1. У запропонованих гербарних зразках рослин визначте типи їхніх кореневих систем. 2. Розгляньте пагін та укажіть його частини. 3. Розгляньте запропоновану рослину (кімнатну рос­лину, гербарний зразок) та охарактеризуйте її листки. 4. На живій квітці, моделі, гербарному зразку покажіть частини квітки. 5. Розгляньте плоди і встановіть їхні групи.

III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його усвідомлення.

А. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за виконані завдання - 1 2 балів).

І варіант1. Назвіть типи рослинних тканин і їхні основні функції.2. Чим відрізняються вегетативні органи від генеративних?3. Назвіть способи розмноження рослин і укажіть, які органи і

клітини беруть у них участь.4. Як пов’язані між собою процеси фотосинтезу, дихання і випа­

ровування?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож­

не правильно виконане завдання - 1 бал).І варіант1. Генеративні органи рослини - це: а) корінь; б) квітка; в) сте­

бло; г) листок.2. Коренеплоди є видозміною коренів: а) головного; б) бічних;

в) додаткових; г) усіх.3. Кореневі волоски утворюються в зоні кореня: а) провідній;

б) росту; в) розтягування; г) всисній.4. Піднімаються вгору та обплітають опору стебла: а) прямостоя­

чі; б) повзучі; в) виткі; г) чіпкі.5. Стебло потовщується за рахунок поділу клітин: а) кори; б) кам­

бію; в) деревини; г) серцевини.6. Видозміною надземного пагона є: а) цибулина; б) бульба карто­

плі; в) кореневище; г) вусик.7. Найінтенсивніше відбувається фотосинтез у клітинах тканини

листка: а) покривній; б) стовпчастій; в) губчастій; г) провідного пучка.8. Повітряне живлення рослин здійснюється завдяки процесу:

а) випаровування; б) дихання; в) фотосинтезу; г) усім зазначеним процесам.

9. Рослина регулює свої життєві функції за допомогою: а) фітогор- монів; б) фітонцидів; в) мінеральних добрив; г) органічних добрив.

10. Висхідний потік поживних речовин у дерев’янистих рослин здійснюється по: а) ситоподібних трубках; б) судинах; в) серцевин­них променях; г) судинах і ситоподібних трубках.

129

11. Головними частинами квітки є: а) квітколоже і маточка? б) ча­шолистики і пелюстки; в) пелюстки і тичинки; г) тичинки і маточка.

12. Запилення - це процес: а) злиття жіночої і чоловічої статевих клітин; б) утворення пилкової трубки; в) перенесення пилку з тичин­ки на маточку; г) утворення пилкової трубки.

В. Комбіновані завдання.Завдання з вибором одніа правильної відповіді (за правильно

виконане завдання - 0,5 бала).1. Брунька є зачатковим: а) коренем; б) стеблом; в) листком;

г) пагоном.2. Суцвіття китиця має рослина: а) черемха; б) конюшина; в) со­

няшник; г) кукурудза.3. Із зародкового корінця розвивається корінь: а) бічний; б) голов­

ний; в) додатковий; г) мичкуватий.4. Відмежовують усі частини рослини від дії навколишнього се­

редовища тканини: а) твірні; б) провідні; в) покривні; г) основні.5. Процес утворення органічних речовин із неорганічних зелени­

ми рослинами - це: а) дихання; б) фотосинтез; в) випаровування; г) обмін речовин.

6. Кореневищем розмножується: а) тюльпан; б) конвалія; в) ма­лина; г) тополя.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за правиль­но виконане завдання - 1 бал).

1. Генеративними органами рослини є: а) корінь; б) квітка; в) сте­бло; г) насінина.

2. Видозмінами листка є: а) вусики; б) колючки; в) кореневище;г) луски.

3. Рушійною силою для здійснення транспорту речовин у рослині є:а) присисна сила листків; б) поглинання світлової енергії хлорофі­лом; в) розкладання органічних речовин; г) кореневий тиск.

Завдання на встановлення відповідностей і послідовностей(за кожне правильно виконане завдання - 1 бал).

1. Установіть відповідність між органами рослини і їхніми функ­ціями.Орган ФункціїА корінь 1 забезпечує зв’язок між усіма частинами рослиниБ пагін 2 дає початок розвитку нового пагонаВ стебло 3 здійснює ґрунтове живлення рослиниГ брунька 4 здійснює фотосинтез, дихання і випаровуванняД листок 5 дає початок розвитку стебла, брунькам і листкам

2. Складіть відповідні пари між типом плода й рослиною, якій він притаманний.

Рослина1 квасоля2 капуста3 вишня4 смородина5 соняшник

Тип плода А кістянка Б сім’янка В біб Г ягода Д стручок3. Установіть послідовність подій під час фотосинтезу. А утворення цукру під дією світлової енергії Б транспорт води до листків В транспорт цукру до всіх органів рослин Г поглинання води коренем Д надходження вуглекислого газу в листок Е поглинання хлорофілом світлової енергії

130

Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане за­вдання - 3 бали).

Порівняйте особливості статевого й нестатевого розмноження.II варіантA. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за

виконані завдання - 1 2 балів).1. Назвіть основні процеси життєдіяльності рослин.2. Чим відрізняється ґрунтове живлення від повітряного?3. Які видозміни вегетативних органів ви знаєте, яке їх значення

в житті рослин?4. Як пов’язані між собою процеси запилення, запліднення та

утворення плодів і насіння?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож­

не правильно виконане завдання - 1 бал).1. Вегетативним органом рослини є: а) квітка; б) насінина; в) па­

гін; г) плід.2. Початок усім іншим тканинам рослини дає тканина: а) по­

кривна; б) основна; в) твірна; г) провідна коренів.3. Кореневі бульби є видозміною коренів: а) головного; б) бічних;

в) додаткових; г) усіх коренів.4. Зачаткові квітки або суцвіття мають бруньки: а) вегетативні;

б) генеративні; в) змішані; г) додаткові.5. Поживні речовини в стеблах деревних рослин запасаються у:

а) корі; б) камбії; в) деревині; г) серцевині.6. Видозміною підземного пагона є: а) вуса; б) колючки; в) бульби

картоплі; г) вусики.7. Замикаючі клітини листка розташовані в тканині: а) покрив­

ній; б) стовпчастій; в) губчастій; г) основній.8. Енергія, що необхідна для процесів життєдіяльності рослини,

вивільняється під час процесу: а) транспірації; б) дихання; в) фото­синтезу; г) дихання і фотосинтезу.

9. Захищають рослини від хвороботворних організмів: а) фітогор- нони; б) фітонциди; в) органічні добрива; г) мінеральні добрива.

10. Низхідний потік поживних речовин відбувається по: а) серце­винних променях; б) ситоподібних трубках; в) судинах; г) судинах і ситоподібних трубках.

11. Квітка, що має маточки і тичинки: а) одностатева; б) одно­домна; в) двостатева; г) дводомна.

12. Запліднення квіткових рослин - це процес: а) перенесення пилку з тичинок на маточку; б) утворення сперміїв у пиляках;в) утворення яйцеклітини у зародковому мішку; г) злиття статевих клітин.

B. Комбіновані завдання.Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за кожне пра­

вильно виконане тестове завдання - 0,5 бала).1. Поглинання води й поживних речовин з ґрунту забезпечує

зона кореня: а) поділу; б) розтягування; в) провідна; г) кореневих во­лосків.

2. Суцвіття зонтик має рослина: а) айстра; б) вишня; в) подорож­ник; г) горобина.

3. Зачатки квітки або суцвіть має брунька: а) додаткова; б) па­зушна; в) вегетативна; г) генеративна.

4. Міцності та пружності рослинам надають тканини: а) основні;б) механічні; в) покривні; г) провідні.

5. Виведення з рослини водяної пари відбувається під час: а) ви­паровування; б) фотосинтезу; в) дихання; г) обміну речовин.

6. Цибулиною розмножується: а) малина; б) конвалія; в) полу­ниця; г) тюльпан.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожне правильно виконане тестове завдання - 1 бал).

1. Вегетативними органами рослини є: а) пагін; б) корінь; в) квіт­ка; г) плід.

2. До видозмін пагона належать: а) цибулина цибулі; б) бульбо- корені; в) бульби картоплі; г) кореневище пирію.

3. Фотосинтез - це процес: а) вивільнення енергії при розкладан­ні органічних речовин; б) поглинання хлорофілом світлової енергії;в) утворення органічних речовин з неорганічних за рахунок енергії світла; г) повітряного живлення рослин.

Завдання на встановлення відповідностей і послідовності (закожне правильно виконане завдання - 1 бал).

1. Складіть відповідні пари між видозмінами листка й рослина­ми, яким вони притаманні.

Видозміни листка РослиниА м’ясисті листки 1 барбарисБ прилистки 2 цибуляВ луски 3 алоеГ колючки . 4 горохД вусик 5 біла акація2. Установіть відповідність між назвою тканини та її функцією. Тканина А твірна Б основна В покривна Г провідна Д механічна3. Зазначте послідовність подій під час запилення квітки.А злиття сперміїв з яйцеклітиною і центральною клітиною Б утворення насіниниВ потрапляння пилку на приймочку маточки Г потрапляння сперміїв до зародкового мішка Д утворення зиготи Е утворення пилкової трубкиЗавдання з відкритим питанням (за правильно виконане за­

вдання - З бали).Порівняйте процеси фотосинтезу й дихання і укажіть їх значення.IV. Підбиття підсумків уроку.V. Рефлексія.VI. Повідомлення домашнього завдання: повторити текст

§ 21.

вийм айїеіііси цо цігокц

Функції1 забезпечує транспорт поживних речовин2 захищає рослину від несприятливих умов3 надає органам міцності та пружності4 дає початок усім іншим тканинам5 здійснює процес фотосинтезу

132

Тема 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

/ Урок 44 £

Тема уроку: ПОНЯТТЯ ПРО КЛАСИФІКАЦІЮ РОСЛИНМета:^ сформувати в учнів поняття про сучасну класифікацію рослинних

організмів, ознайомити з основними одиницями систематики і правила­ми присвоєння назв організмам, дати поняття про вид як основну най­нижчу одиницю класифікації і принципи складання системи рослин;

' ґ формувати наукові погляди і переконання учнів у пізнаваності всього різноманіття рослинного світу, розуміння необхідності й значу­щості класифікації рослин для розвитку науки, вивчення походження рослин, будови та процесів життєдіяльності різних представників рос­линного світу, для гармонійного існування природи і суспільства;

^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом, малюн­ками і схемами підручника, порівнювати, встановлювати риси подібності і відмінності між рослинами різних систематичних груп, робити відповідні умовиводи;

^ виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, охороняти і бе­регти його.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: гербарні зразки шипшини собачої, різ­

них видів тополі, верби, бука, дуба, таблиці із систематики рослин, картини, альбом «Царство Рослини», комп’ютерні зображення різ­них видів рослин і іх життєвих форм, діафльм «Класифікація рос­лин», саморобна таблиця «Класифікація рослин», портрети учених, комп’ютер, мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку. Уявіть собі таку картину: напередодні навчального року до школи завезли багато нових підручників для всіх класів, припустімо близько 2000 примірників, і ви­вантажили у бібліотеці вперемішку. Як розібратися із цими підручниками й підготувати їх для видачі учням? Звісно, спо­чатку треба розкласти їх по класах, а потім по предметах. Впоралися швидко, бо їх небагато. А як бути з розмаїттям рослин, яких у природі налічують близько 350 тисяч? Вони такі різні, іноді дуже подібні між собою, хоча не мають жод­них родинних зв’язків. Як розібратися в цьому розмаїтті рос­линних організмів? Ви вже здогадалися? їх треба теж поділити на групи за певними ознаками. Саме цим і займаєть­ся одна з найдавніших наук - систематика, з основами якої ми сьогодні ознайомимося.

Завдання уроку.1. З’ясувати, що вивчає наука систематика рослин.2. Встановити, які систематичні одиниці використовують

учені-систематики для класифікації організмів.

133

3. Ознайомитися з прикладами класифікації рослин за всі­ма основними систематичними одиницями.

II. Вивчення нового матеріалу.1. Систематика - одна з найдавніших біологічних наук,

історія її розвитку, характеристика першої системи рослийно- го світу, запропонованої Т. Теофрастом, основні критерії його системи; формування сутності поняття «життєва форма» рос­лин і причини об’єднання різних рослин до однієї життєвої форми; задачі систематики - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, картин, комп’ютерних зображень рос­лин різних життєвих форм і видів рослин, що належать до різних систематичних груп, але до однієї життєвої форми.

2. Народні й наукові назви рослин, їх особливості, істотна різниця між ними; значення єдиних міжнародних наукових латинських назв організмів, зрозумілих дослідникам усього світу; формування поняття про бінарну номенклатуру, її за­сновник, ознайомлення з правилами правильного написання видових назв рослин - розповідь, демонстрація мал. 162, 163 (с. 149), портрета К. Ліннея, гербарних зразків рослин, кар­тин, таблиць.

3. Основи, принципи й критерії сучасної класифікації рос­лин, формування понять основних класифікаційних одиниць: вид, рід, родина, порядок, клас - поняття про вид як основну найменшу систематичну одиницю класифікації, характерис­тика одиниць класифікації, їх підпорядкування іншим оди­ницям - розповідь, робота зі схемою класифікації - мал. 164 (с. 150), демонстрація гербарних зразків рослин різних видів, саморобної таблиці (або її схеми на дошці).

Видова назварослини

тополя срібляста тополя чорна верба біла верба козячадуб звичайний дуб скельний бук городчатий бук східний

Рід

тополя

верба

дуб

бук

Родина

ВербовіВербоквіті

БуковіБукоцвіті

Порядок

Дводольні

Клас

Покрито­насіннірослини

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.Бесіда за запитаннями: 1. Що вивчає наука систематика?

2. Хто з учених запропонував першу систему органічного сві­ту? 3. За якою ознакою він розподіляв рослини на групи?4. Чим наукові назви рослин відрізняються від народних?5. Для чого потрібні латинські назви рослин? 6. Що таке вид? 7. За якими ознаками різні види об’єднують в один рід? 8. На­звіть основні систематичні одиниці.

IV. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення питання: чому існує необхідність класифі­

кації рослин?Б. Складіть схему підпорядкування одиниць класифікації.

Вид -> Рід —> Родина -> Порядок -» Клас -> Відділ

134

В. Робота за завданням (з використанням гербарних зраз­ків рослин): визначте кількість видів і родів у запропоновано­му переліку рослин:

дуб звичайний, береза пухнаста, конюшина біла, паслін чорний, суниця лісова, дуб корковий, редька дика, береза бо­родавчаста, конюшина повзуча, суниця садова, паслін солод- ко-гіркий, редька посівна.

Г. Робота з тестовими завданнями на с. 151.V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 40, підготувати відповіді на запитання на с. 151, повторити текст § 15, підготувати повідомлення про представ­ників різних груп водоростей (на розсуд учителя - наступний урок дуже об’ємний).

Ъоца&ковий майфии цо ц/гокц

/ Урок 45 /Тема уроку: ВОДОРОСТІМета:^ ознайомити учнів із загальною характеристикою водоростей, осо­

бливостями їхньої будови, процесами життєдіяльності, способами роз­множення, поширенням, екологією, значенням у природі і житті людини; сформувати чітке розуміння поняття «вищі рослини»;

^ на матеріалі уроку формувати в учнів науковий світогляд і переко­нання в необхідності знань біології та екології різних груп водоростей - найдавніших і найпоширеніших організмів планети, які впливають на стан атмосфери Землі і відіграють величезну роль у природі і житті людини;

^ продовжити формувати уміння і навички роботи з підручником, його текстом і малюнками, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, працювати з лабораторним обладнанням, викону­вати лабораторне дослідження, малюнки біологічних об’єктів, встанов­лювати риси подібності і відмінності між одноклітинними і багатоклітин­ними водоростями;

'ґ виховувати охайність під час виконання дослідження, бережне ставлення до обладнання.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: живі чи фіксовані водорості, шматоч­

ки кори, вкриті шаром водоростей, живі або фіксовані нитки спіро- гіри, мікроскоп, предметні та накривні скельця, піпетка, фільтру­вальний папір, розчин йодиту калію світло-жовтого кольору, таблиці «Одноклітинні водорості», «Багатоклітинні водорості», таблиці з альбому «Царство Рослини», картини, електронні зображення різ­них груп водоростей і пейзажів місць їх мешкання, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми звикли при згадуванні слова «рос­лина» уявляти собі якесь дерево, чагарник або трав’янисту рослинку, у яких чітко розрізняються корінь, стебло, листок, квітка. Але ви вже знаєте, що все розмаїття рослинного світу не обмежується тільки такими рослинами - у природі досить широко представлені й інші рослини. Сьогодні ми ознайоми­мося з найдавнішою і надзвичайно різноманітною групою рос­лин - водоростями.

Завдання уроку.1. Визначити, які рослини і за якими ознаками належать

до водоростей.2. Ознайомитися із загальною характеристикою водоростей.3. Визначити, які характерні особливості будови й проце­

сів життєдіяльності властиві різним групам водоростей.4. З’ясувати роль водоростей у природі й житті людини.II. Вивчення нового матеріалу.1. Класифікація рослин за їхньою будовою на водорості б

вищі рослини, формування поняття «вищі рослини», особли­вості будови водоростей: відсутність вегетативних органів, тканин - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таб­лиць, картин, живих чи фіксованих водоростей.

2. Загальні ознаки представників різних груп водоростей, поширення, життєві форми, особливості процесів життєдіяль-

136

ності, розмноження, наявність у всіх водоростей спільної ознаки - зеленого пігменту хлорофілу та автотрофного жив­лення й інших пігментів, що забарвлюють водорості в різні кольори - розповідь з елементами бесіди, демонстрація нату­ральних об’єктів, фіксованих водоростей, картин, таблиць, електронних зображень представників різних груп.

3. Характеристика зелених водоростей, особливості будови окремих клітин і самого тіла, процеси життєдіяльності, роз­множення, поширення в природі, характеристика представни­ків зелених багатоклітинних водоростей: улотрикса, спірогіри, хари - розповідь, робота з мал. 165 (с. 152), демонстрація картин, таблиць, електронних зображень багатоклітинних зе­лених водоростей; виконання учнями лабораторного дослі­дження «Будова зелених нитчастих водоростей».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконан­ня лабораторних досліджень.

II. Повторення правил роботи з мікроскопом і виготовлен­ня мікропрепаратів.

III. Виконання учнями лабораторного дослідження.IV. Підбиття підсумків виконання дослідження, обговорен­

ня варіантів формулювання висновків на основі виконаного дослідження з використанням узагальнюючих питань: 1. Яку будову має нитчаста водорість спірогіра? 2. Чому її відносять до багатоклітинних? 3. Яку будову мають окремі клітини спі­рогіри? 4. Назвіть головні частинЬ клітини спірогіри.

4. Загальна характеристика діатомових, бурих і червоних водоростей, особливості їх організації, біології, розмноження, наявність пігментів, залежність забарвлення від переважання пігментів. Значення в природі й житті людини - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з текстом і мал. 166 (с. 153) підручника, складання узагальнюючої таблиці «Ба­гатоклітинні водорості» під час вивчення матеріалу або виконання самостійної роботи учнів з окремими групами во­доростей, демонстрація таблиць, картин, електронних зобра­жень представників діатомових, бурих, червоних водоростей та їх місць мешкання.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які рослини називають водоростями? 2. Яка ознака є спільною для всіх груп водоростей? 3. Де поширені водорості? 4. Яку будову мають багатоклітинні водорості?5. Яке значення водоростей у природі? 6. Наведіть приклади використання водоростей людиною.

IV. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань: 1. Що об’єднує всі водорості в одну групу? 2. Чому водорості не трапляються на глибинах понад 265 м?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 41, підготувати відповіді на тестові завдан­ня і запитання на с. 156, скласти сенкан на тему «Водорості», підготувати доповіді про зелені та білі мохи, доповідь, міні- презентацію на тему «Як утворився торф».

137

< І Урок 46ДатаКлас

Тема уроку: МОХИ Мета:✓ сформувати в учнів знання про мохи: поширення, місцезростання,

процеси житттєдіяльності, особливості розмноження на прикладі зе­лених і сфагнових мохів, звернути увагу учнів на ознаки ускладнення в організації мохів у порівнянні з водоростями; забезпечити формування понять «статеве покоління», «нестатеве покоління», «спорангій»;

* продовжити формувати в учнів наукові погляди й переконання у пізнаваності органічного світу, пояснити значення цих знань для розумін­ня процесу розвитку органічного світу на нашій планеті;

* продовжити формування умінь і навичок працювати з підручником, розпізнавати представників мохів, порівнювати їх між собою та з водо­ростями, обґрунтовувати більш складну організацію мохів у порівнянні з водоростями; виконувати лабораторне дослідження, працювати з лабо­раторним обладнанням, робити відповідні висновки й малюнки, вихову­вати обережність і охайність під час виконання роботи.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: гербарні екземпляри зозулиного льо­

ну, сфагнуму, інших мохів, живі рослини зозулиного льону, зібрані в дернини, занурений у склянку мох сфагнум, постійний мікропре- парат коробочки зозулиного льону, мікроскопи, лупи, пінцети, пре­парувальні голки, предметні та накривні скельця, таблиці «Зелений мох - зозулин льон», «Мох сфагнум», «Багатоклітинні водорості*, таблиці, картини з альбому «Царство Рослини», динамічна модель- аплікація «Розмноження моху», діафільм «Лишайники і мохи», малюнки, комп’ютерні зображення мохів у природних умовах, комп’ютер, мультимедійний проектор.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден» за завдан­

ням: послухайте уважно твердження і визначте, з якими з них ви згодні, а з якими - ні. Поясніть, чому не згодні.

1. Спільна ознака всіх водоростей - наявність у клітинах хлорофілу. 2. Водорості мешкають тільки у солоних водой­мах. 3. Усі водорості ведуть прикріплений спосіб життя. 4. Улотрикс - нитчаста бура водорість. 5. Розмножується уло- трикс статевим і нестатевим способами. 6. Спірогіра - мешка­нець солоних водойм. 7. Хлоропласт спірогіри має вигляд незамкненого кільця. 8. Ламінарія - представник бурих водо­ростей. 9. До поверхонь дна ламінарія кріпиться за допомогою ризоїдів. 10. Діатомові водорості належать до групи багато­клітинних водоростей. 11. До складу клітинних оболонок ді­атомових водоростей входить хімічний елемент Силіцій.12. З решток діатомових водоростей утворилися осадові по­роди діатоміти. 13. Серед бурих водоростей є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. 14. Морська капуста - пред­ставник червоних водоростей. 15. Червоні водорості ростуть на глибині до 250 м.

Б. Перевірка сенканів на тему «Водорості».

ХІД УРОКУ

138

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Ми ознайомилися з водоростями й переконалися в тому, що вони дуже різноманітні, цікаві й надзвичайно важливі для життя на нашій планеті. Зробимо крок на вищу сходинку, де на нас чекають вищі рослини. Пригадаймо, чому їх називають вищими. У вищих рослин є тканини і або всі вегетативні органи, або хоч би один-два. До вищих рослин ботаніки відносять мохи, хвощі, плауни, папо­роті, голонасінні та вже добре вам відомі покритонасінні рос­лини. Такі різноманітні представники! Зрозуміло, що вони, незважаючи на те, що належать до однієї групи - вищих рос­лин, мають низку особливостей, які різнять їх між собою. Які? Дізнаємося вже дуже скоро. І почнемо дізнаватися з най­простіших представників вищих рослин - мохів. Усі ви їх бачили багато разів у своєму житті. Вони трапляються всюди: особливо примітні мохи в темних і вологих ялинових лісах, де утворюють суцільний м’який покрив. Багато їх у тундрі, на болотах, на низинних луках, навіть є водяні мохи, які утворюють плаваючі зарості. Можна сказати, що мохи, як і водорості, є водолюбами, хоча більшість з них живуть на зем­лі, але обов’язково у вологих місцях. Чому? Дізнаємося про це і ще про дуже цікаві особливості будови й життя цих про­сто збудованих вищих рослин.

Завдання уроку.1. Визначити загальні риси мохів.2. Ознайомитися з особливостями будови й життєдіяльності

мохів на прикладі зозулиного льону.3. З’ясувати особливості будови сфагнуму.4. Визначити, як відбувається процес утворення торфу та

його значення в житті людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика мохів, особливості будови веге­

тативного тіла мохів на прикладі зозулиного льону, наявність стебла, листків, ризоїдів, їх функції, способи живлення мо­хів - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 169 (с. 157), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень мохів.

2. Характерні особливості будови особин статевого й не­статевого покоління зозулиного льону, формування генера­тивних органів та статевих клітин, процес запліднення, умови запліднення, утворення зиготи, що перетворюється в особину нестатевого покоління - коробочку зі спорами, особливості будови спорангія; спори їх проростання, утворення зеленої нитки, її ріст, розвиток, утворення чоловічих і жіночих осо­бин статевого покоління; переважання статевого покоління над нестатевим - розповідь, робота з мал. 169. Б (с. 157), де­монстрація картин, таблиць, динамічної моделі-аплікації, ви­конання учнями лабораторного дослідження «Будова моху».

I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час робо­ти з лабораторним обладнанням.

II. Виконання учнями дослідження.Ш. Підбиття підсумків роботи, формлювання висновків за до­

помогою узагальнюючих питань: 1. Яку будову має зозулин льон?2. Яку будову має листок зозулиного льону? 3. Чим різняться за

139

будовою чоловічі й жіночі особини? 4. Яку будову має особина нестатевого покоління? 5. Які покоління чергуються в життєвому циклі зозулиного льону? 6. Яке покоління переважає?

3. Особливості будови й біології моху сфагнуму, відмінності його будови від зозулиного льону, наявність у листках живих і мертвих клітин, їхні функції; бактерицидні властивості сфаг­нуму, роль сфагнуму в утворенні торфу, використання його людиною.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 170 (с. 158), демонстрація сухого й зануреного в склянку з водою сфагну­му, картин, таблиць, фрагментів діафільму.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочитайте текст на с. 158 «Як утворюється торф?» і дайте відповіді на запитання: 1. Як утворюється торф? 2. Чому у болотній воді майже не розвиваються мікроорганізми? 3. Як людина використовує торф? 4. Як використовують торф у хі­мічній промисловості? 5. Завдяки яким особливостям сфагну­му його можна використовувати як перев’язочний матеріал?

IV. Закріплення матеріалу, вивченного на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Чому мохи відносять до вищих рослин?2. Яку будову має мох зозулин льон? 3. Чому його відносять до дводомних рослин? 4. Чим відрізняються чоловічі й жіночі особини моху зозулиного льону? 5. За яких умов можливе запліднення у мохів? 6. Що утворюється після запліднення? 7. Що таке спорангій? 8. Чим мох сфагнум відрізняється від зозулиного льону за своєю будовою? 9. Як утворюється торф?10. Як людина використовує торф?

V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань: 1. Що спільного та відмінного між водоростями та вищими рослинами, які розмножуються спорами? 2. У сухих степах і напівпустелях на поверхні ґрунту мешкають особливі види мохів. У який час і за яких умов можливе їхнє статеве розмноження?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 42, підготувати відповіді на тестові зав­дання і запитання на с. 159, доповіді і міні-презентації на теми «Як утворилося кам’яне вугілля?», «Викопні рослини», скласти сенкан на тему «Мохи».

2)oqatfuca€uii MWHefiUu qo iffwuj

§. Урок 47 ір”>

Тема уроку: ПЛАУНИ, ХВОЩІ, ПАПОРОТІМета:'ґ продовжити вивчення вищих рослин, ознайомити з особливостями

будови й біології представників плаунів, хвощів і папоротей, відмітити ознаки вищої організації їх у порівнянні з мохами, визначити їхню роль у природі й житті людини;

* на прикладі поступового ускладнення в будові плаунів, хвощів і па­поротей формувати науковий світогляд і переконання учнів у необхід­ності знань про них для розуміння розвитку рослинного світу, знань про їх біологію для охорони і практичного використання;

^ продовжити формувати уміння і навички роботи з підручником, за­повнювати таблиці, виконувати лабораторне дослідження, працювати з натуральними об’єктами, мікроскопом, лабораторним обладнанням; уза­гальнювати, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охай­ність під час виконання роботи, виховувати прагнення пізнавати навко­лишній світ, розуміння необхідності бережливого ставлення до нього.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.

Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні й гербарні зразки плаунів,

хвощів, папоротей, нестатевого покоління щитника чоловічого, від­битки відмерлих папоретей, картини, таблиці «Хвощі і плауни», ♦Мохи», «Папороть - щитник чоловічий», картини альбому «Цар­ство Рослини», фотографії, листівки, комп’ютерні зображення, діа­фільм «Папоротеподібні», колекції «Кам’яне вугілля і продукти його переробки», мікроскопи, мікропрепарат спорангіїв, препару­вальні голки, пінцети, лупи.

Х ІД У Р О К У

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Серед вищих рослин, що розмножу­ються спорами, є особливі групи, вивчення яких важливе для розуміння історичного розвитку рослинного світу на нашій планеті. Це дуже своєрідні й цікаві рослини. Колись, у далеку давнину, вони панували на Землі, тягнулися вгору стовбури- велетні, старіючи, падали у водойми, біля яких зростали. На­ступні покоління цих велетнів очікувала така сама доля,1 і не знали вони, яку службу служать людині їхні рештки, утворю­ючи дуже цінну корисну копалину. Ці рослини ростуть і в наш час, але про своє велетенське минуле вони можуть тільки згадувати, бо в наш час і в наших краях мають вигляд скром­них зелених трав’янистих рослин. Хто вони такі? Чому втра­тили свої велетенські розміри й перетворилися на трави? Цікаво? Про деяких представників таких рослин навіть скла­дали легенди. Мабуть, і ви чули старовинну легенду про див­ну лісову рослину, яка цвіте тільки раз у своєму житті в глуху темну ніч. І тому із сміливців, хто не злякається темря­ви й темних сил і знайде квітку цієї рослини, за сміливість і терпіння квітка принесе багатство й силу. Ви вже здогадали­ся, про яку рослину йдеться? Легенда стверджує, що були у народі сміливці, які вирушали на пошуки таємничої квітки. Чи могли вони її знайти? Чому? Що то за цікаві рослини - плауни, хвощі й папороті?

ДатаКлас

141

Завдання уроку.1. Вивчити будову вегетативних і репродуктивних органів

плаунів, хвощів і папоротей.2. Визначити особливості процесів розмноження плаунів,

хвощів і папоротей.3. З’ясувати їх роль у природі та житті людини.II. Вивчення нового матеріалу.1. Особливості будови давніх і сучасних плаунів, їх біоло­

гія, розмноження, розвиток, особливості будови та розвитку заростка плаунів, умови запліднення, чергування поколінь статевого й нестатевого, значення плаунів у природі й житті людини - розповідь з елементами бесіди, робота з малі 171 (с. 159) і 172 (с. 160), демонстрація натуральних об’єктів, гер­барних зразків, таблиць, картин, комп’ютерних зображень різних видів плаунів, доповіді учнів, заповнення таблиці по­слідовно під час вивчення матеріалу про плауни, хвощі та папороті.

Ознаки Плауни Хвощі ПапоротіБудова вегетативних органівМісце утворення спорБудова заросткаЗначення в природі й житті людини

2. Особливості будови надземних і підземних органів хвоща польового, утворення двох видів надземних пагонів - весняно­го зі спороносними колосками і літнього - фотосинтезуючого, розмноження хвоща, утворення спор, розвиток заростків, за­пліднення, утворення зиготи та особин нестатевого поколін­ня - розповідь з елементами бесіди, робота з мал, 173 (с. 160), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, кар­тин, таблиць, комп’ютерних зображень хвощів, доповіді й міні-презентації учнів, заповнення учнями таблиці під час ви­вчення матеріалу.

3. Особливості будови статевого й нестатевого покоління па- поротників на прикладі щитника чоловічого, розмноження папороті: формування й дозрівання спор, розвиток заростка з репродуктивними органами, умови, необхідні для запліднення.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 176 (с. 162), доповіді й міні-презентації учнів, демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень папоротей різних видів, діафільму, колекції кам’я­ного вугілля, заповнення таблиці.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова папоротей».

I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час робо­ти з лабораторним обладнанням.

II. Виконання учнями дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­

сновків на основі проведеного дослідження з використанням узагальнюючих запитань: 1. Які вегетативні органи має па­

142

пороть щитник чоловічий? 2. Яку будову має кореневище і листки папороті? 3. Які утвори розташовані з нижнього боку листкових пластинок? 4. Що міститься в цих утворах? 5. До якого покоління належить спороносна особина щитника чоло­вічого?

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Чому плауни, хвощі та папороті відносять до вищих рослин? 2. Які покоління характерні для представни­ків цих груп? 3. Яку будову має нестатеве покоління плаунів, хвощів, папоротей? 4. Чим представлено статеве покоління представників цих груп? 5. Які умови потрібні для забезпе­чення запліднення вищих рослин, що розмножуються спора­ми? 6. Яке покоління переважає у життєвому циклі цих рослин? 7. Порівняйте особливості будови водоростей і вищих рослин. Чим вони відрізняються? 8. Яку роль у формуванні корисних копалин відіграли вимерлі плауни, хвощі й папороті?

IV. Узагальнення і систематизація знань.A. Виконання в групах завдання за текстом підручника

(с. 164).Б. Розв’язання біологічної задачі.Перші спорові рослини, як вважають учені, з’явилися близько

430 млн років тому. Це були численні види плаунів, хвощів, папо­ротей. Більшість з них вимерло ще 250 млн років до н. е. Вижили три роди плаунів, один рід хвощів, а папоротеподібні представлені 300 родами. Як можна пояснити таку відмінність чисельності трьох відділів вищих спорових? У чому проявляється найбільш досконала пристосованість до життя на суші в папоротей порівняно з плаунами й хвощами?

B. Перевірка сенканів на тему «Мохи».V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.УП. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 43, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 163, 164, підготувати повідомлення про голо­насінні рослини (за порадою вчителя), повторити § 37, склас­ти сенкани на теми: «Плауни», «Хвощі», «Папороті». ->

Воушіасовий мшЯе[иаи цо Ц̂ОКЦ

/ Урок 48 /Тема уроку: ГОЛОНАСІННІМета:^ продовжити формування знання про будову й життєдіяльнсть на­

сінних рослин, ознайомити учнів з поширенням, середовищем життя, бу­довою вегетативних органів і біологією представників голонасінних як фупи рослин, що мають складнішу будову порівняно з вищими рослина­ми, що розмножуються спорами; виявити значення голонасінних у при­роді та житті людини;

^ показуючи ускладнення організації голонасінних порівняно з вищи­ми рослинами, які розмножуються спорами, формувати науковий світо­гляд учнів і переконання у необхідності знань про них для розуміння роз­витку рослинного світу на нашій планеті, для гармонійного існування людини й природи та бережливого й раціонального використання голо­насінних у господарстві;

продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і ма­люнками підручника, проводити лабораторне дослідження, працювати з натуральними об'єктами, мікроскором, лабораторним обладнанням, ро­бити відповідні висновки, виховувати дбайливе ставлення до рослин, бережливе та економне - до паперу, зошитів, підручників;

^ продовжити виховання естетичного сприйняття природи, прагнен­ня берегти й охороняти її.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: живі пагони сосни, ялини, гербарні

зразки представників відділу Голонасінні, колекції шишок, луна, мікроскоп, препарувальний набір, картини з альбому «Царство Росли­ни», таблиці «Сосна звичайна», листівки, картини хвойних рослин, репродукції картин І. Шишкіна або інших художників, комп’ютерні зображення рослинних угруповань, парків, скверів із хвойними рос­линами, діафільм «Живуть такі рослини» (Голонасінні), комп’ютер, мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден» за завдан­

ням: послухайте уважно твердження і визначте, з яким з тпгх ви згодні, а з яким - ні. Поясніть, чому не згодні.

1. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, - меш­канці суші. 2. Спори в них утворюються у спорангіях. 3. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, мають корінь, стебло й листки. 4. Розмножуються вони статевим і нестатевим способами. 5. їхні статеві клітини - це спермії та яйцекліти­ни. 6. Спори плаунів, хвощів і папоротей слугують тільки для розмноження. 7. Запліднення у плаунів і хвощів відбувається за участі води, а в папоротей - за участі вітру. 8. Заросток — це особина нестатевого покоління. 9. Кореневище папороті закріплюється в ґрунті за допомогою ризоїдів. 10. Хвощ по­льовий утворює два види пагонів: весняні й літні. 11. На вер­хівках літніх пагонів хвощів утворюються спороносні колоски.12. У хвощів статеві клітини утворюються на різних зарос­тках. 13. У папоротей із зиготи розвивається нестатеве поко­ління. 14. Папороті мають справжні корені.

Б. Розв’язання біологічних задач.1. На кореневищах хвоща польового утворюються маленькі буль­

бочки. Що в них накопичується? Який пагін накопичує ці речови­ни: весняний чи літній? Завдяки якому процесу? Який пагін і для чого його використовує?

2. Рослини пристосувалися до життя в певних кліматичних умо­вах і на певних ґрунтах. Деякі рослини навіть можуть підказати людині, на яких ґрунтах вони ростуть. Як ви вважаєте, про що свід­чить присутність хвоща польового на луках?

3. Статеве покоління хвощів, як і плаунів та папоротей, пред­ставлене заростком. Що спільного й відмінного у заростків хвоща і папороті, плауна і хвоща?

4. У минулі століття деякі види хвощів, наприклад хвощ зимую­чий, використовували замість наждачного паперу - для полірування меблів і чищення металевого посуду. Які особливості будови хвоща дозволяли застосовувати його із цією метою?

В. Перевірка сенканів.II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми

і завдань уроку. Ми продовжуємо ознайомлення з представ­никами рослинного світу. Робимо крок за кроком і немов під­німаємося невидимими східцями. Від перших представників рослин - водоростей - ми крокували спочатку з водного середовища на суходіл і ознайомилися з першими наземними рослинами - мохами, наступна сходинка - вищі рослини, що розмножуються спорами, які відрізняються складнішою будо­вою порівняно з водоростями й мохами і добре пристосували­ся до життя на суходолі. Сьогодні ми піднімемося ще на одну сходинку вище і почнемо ознайомлення з насінними рослина­ми. Почнемо це ознайомлення з добре відомими вам рослина­ми - соснами, ялинами, модринами й іншими надзвичайно красивими й корисними рослинами. Деякі з них схожі на пальми чи папороті, інші - на «живі копалини», що зберегли­ся на Землі з глибокої давнини, треті, здавалося б, ніякого стосунку не мають до голонасінних, такі вони незвичайні за своїм зовнішнім виглядом, четверті - добре знайомі нам з ди­тинства. Що це за рослини? Чим вони цікаві? Яке їх значення в природі й житті людини?

Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою голонасін­

них рослин.2. Визначити особливості будови та процесів життєдіяль­

ності хвойних рослин.3. Встановити особливості розмноження хвойних рослин.4. З’ясувати значення хвойних у природі та житті людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика голонасінних рослин, наяв­

ність насінини, особливості її будови - відсутність стінки пло­да, розташування насінин - лежать відкрито на лусках, значення насінини - актуалізація знань учнів про будову і значення насінини квіткових рослин; особливості насінини голонасінних і покритонасінних рослин; що дають їм змогу зростати в посушливих місцях; розповсюдження голонасін­них на Землі, життєві форми голонасінних - розповідь з еле­ментами бесіди, доповіді учнів, демонстрація натуральних

145

об’єктів, гербарних зразків, картин, листівок, таблиць, ком­п’ютерних зображень представників відділу, репродукції кар­тин природних угруповань голонасінних, парків, скверів.

2. Особливості будови вегетативних органів голонасінних: кореня, кори, деревини - наявність смоляних ходів, живиці, її значення, здатність кореневої системи голонасінних вступати у взаємовигідне співжиття з грибами - розповідь з елементами бесіди, робота з мал- 178 (с. 164), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних колекцій зображень голонасінних і хвойних рослин.

3. Особливості розмноження хвойних рослин на прикладі сосни звичайної, будова шишок, їх походження, особливості будови чоловічих і жіночих шишок, пилкових зерен, присто­сування пилкових зерен до розповсюдження; характеристика процесу запилення, утворення пилкової трубки, запліднення, утворення зиготи й формування зародка насінини, його склад, наявність сім’ядолей та ендосперму, строки дозрівання насіння.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 179 (с. 165), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків хвой­них рослин, їх шишок, картин, таблиць, фрагментів діафіль­му, комп’ютерних зображень хвойних рослин з вегетативними органами й шишками.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова голонасінних».

I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час робо­ти з препарувальний набором.

II. Виконання учнями ліабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення з учнями варі­

антів висновків з використанням узагальнюючих запитань:1. Які пагони розрізняють на багаторічній гілці сосни? 2. Що на них розташовано? 3. Чим відрізняється розміщення і будо­ва хвоїнок сосни та ялини? 4. Чим різняться чоловічі й жіно­чі шишки сосни? 5. Чим відрізняються шишки сосни та ялини? 6. Яку будову мають хвоїнки? 7. Який вигляд має насінина сосни? 8. Які особливості будови насінини дають їй змогу поширюватися на великі відстані? 9. У чому проявля­ється ускладнення будови голонасінних порівняно з мохами, плаунами та папоротями?

4. Значення голонасінних у природі й житті людини, охоро­на голонасінних - розповідь, бесіда, демонстрація гербарних зразків, картин, таблиць, репродукцій картин, комп’ютерних зображень голонасінних рослин, фрагментів діафільму, пові­домлення і міні-презентації учнів.

А. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочитайте на с. 167 підручника текст «Яке значення голонасінних у природі та житті людини?» і дайте відповіді на запитання: 1. Яке значення мають голонасінні в практич­ній діяльності людини? 2. Що отримують з деревини хвой­них? 3. Як використовують хвою і живицю голонасінних?4. Чому саме у хвойних лісах розташовують санаторії і лі­карні для людей із захворюванням легенів? 5. Яке естетичне значення хвойних? 6. Чому треба турбуватися про охорону голонасінних та дбайливо ставитися до паперу, зошитів і під­ручників?

146

Б. Самостійна робота за завданням: прочитайте текст під­ручника на с. 167, з ’ясуйте значення голонасінних у природі та житті людини, дані запишіть у таблицю «Значення голо­насінних у природі та житті людини».

Значення голонасінниху природі у житті людини

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть представників голонасінних рослин.2. Які особливості будови вегетативних органів мають голо­насінні рослини порівняно зі споровими? 3. Як голонасінні розмножуються? 4. Чим різняться чоловічі й жіночі шишки сосни? 5. Які особливості процесів запилення і зкпліднення у хвойних рослин? 6. Яку будову має насінина хвойних рослин? 7. Які вона має пристосування до розповсюдження?

V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення пи­тань: 1. У чому полягають переваги голонасінних рослин над вищими рослинами, що розмножуються спорами? 2. Які осо­бливості будови вегетативних і репродуктивних органів сосни як представника голонасінних рослин дають їй змогу виживати в суворих умовах, там, де інші деревні рослини рости не мо­жуть? 3. Голонасінні мають велике значення для підтримання газового складу повітря, крім того, їхня деревина є цінною си­ровиною для багатьох галузей промисловості, у тому числі й для виготовлення паперу. Яку роль у збереженні цих рослин можуть відіграти школярі, які користуються паперовими виро­бами: підручниками, зошитами, альбомами, блокнотами тощо?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 44, підготувати відповіді на тестові завдан­ня і запитання на с. 167, відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте», повторити § 33, підготувати повідомлення про значення покритонасінних рослин, скласти сенкани на теми: «Сосна», «Ялина».

Яодаііїіййш май/фіал доуракц

< § Урок 49ДатаКлас

Тема уроку: ПОКРИТОНАСІННІ, АБО КВІТКОВІМета:^ визначити й узагальнити знання учнів про основні особливості бу­

дови, біології і розповсюдження покритонасінних рослин як найбільш ви- сокоорганізованої і панівної групи рослин на Землі; на основі визначення та узагальнення знань про будову, біологію та ускладнення організації покритонасінних рослин порівняти з мохами, плаунами, папоротями та голонасінними рослинами;

^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів і розуміння процесу поступового розвитку рослин на Землі від простих форм до ви- сокоорганізованих і високоадаптованих до життя на суші; значення цих знань для вивчення біології рослин, їх практичного використання, збере­ження та охорони;

^ продовжити формування умінь і навічок учнів працювати з нату­ральними об’єктами, виконувати практичну роботу, порівнювати, вста­новлювати риси подібності й відмінності між групами рослин, робити від­повідні висновки, пояснювати більш високу організацію покритонасінних;

^ виховувати розуміння значущості рослин, прагнення охороняти й берегти їх та естетичне сприйняття природи.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, практичний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: живі, фіксовані або гербарні зразки

різних видів мохів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рос­лин, квітучі кімнатні рослини, моделі квіток, муляжі плодів, таб­лиці «Будова квіткової рослини», «Мохи», «Папороть щитник чоло­вічий», «Сосна звичайна», картини, таблиці, комп’ютерні зображення покритонасінних - представників одно- і дводольних рослин, діафільм «Різноманітність квіткових рослин і місць їхнього зростання», комп’ютер, мультимедійний проектор.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть представників голо­

насінних. 2. Де вони зростають? 3. Охарактеризуйте будову вегетативних органів сосни за планом: а) коренева система;б) стовбур; в) листки. 4. Яку будову мають чоловічі й жіночі шишки сосни? 5. На яких пагонах вони розташовані? 6. Які особливості запилення у сосни? 7. Як відбувається запліднен­ня у сосни? 8. Який термін розвитку насінини сосни? 9. Яку будову має насінина сосни? Із чого вона складається? 10. Як сосна розповсюджує своє насіння? 11. Яке значення мають голонасінні у природі й житті людини? 12. Порівняйте осо­бливості будови і процесів життєдіяльності голонасінних рос­лин і папоротей. 13. Які переваги мають голонасінні над папоротями?

Б. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запилення і запліднення сосни.

А злиття спермія з яйцеклітиноюБ потрапляння пилкового зерна на луски жіночої шишки В дозрівання насінини Г розсування лусок жіночих шишок Д формування зародка із зиготи

Х ІД У Р О К У

148

Е проростання пилкового зерна й утворення пилкової трубки'Ж утворення зиготиВ. Розв’язання біологічних задач.1. Голонасінні рослини, на відміну від мохів і папоротей, серед яких

трапляються і водні мешканці, вважають рослинами суходолу. Які особливості їхньої будови і життєдіяльності підтверджують цю думку?

2. Голонасінні в Україні представлені переважно вічнозеленими рослинами, за винятком модрини, яка восени, як і всі наші листо­падні рослини, скидає свої голки. Корені вічнозелених голонасінних рослин, як і будь-яких інших, не можуть поглинати взимку холодну воду із замерзлого ґрунту. Як голонасінні переживають зимову «за­суху»?

Г. Перевірка сенканів.II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­

ня теми і завдань уроку. Ми вже переконалися, наскільки різноманітний світ рослин. Це і різні водорості, життя яких тісно пов’язане з водою. Вони пристосувалися до життя як біля берега, так і в товщі води, на великих глибинах, куди майже не проникає сонячне світло. Це і непримітні мохи, які м’якою ковдрою вкривають землю або поверхню боліт. Це і яскраво-зелені, трав’янисті нащадки колись велетенських плаунів, хвощів і папоротей, і більш нам відомі голонасінні красені - ялини, сосни, модрини... Але не вони в наш час є володарями «царства» рослин. Панівною групою на нашій планеті стали інші рослини. Які? На це питання ми зможемо відповісти, коли ознайомимося ще з одним відділом рослин. Здогадалися яким?

Завданння уроку.1. Встановити характерні ознаки покритонасінних рослин.2. З’ясувати, на які дві групи поділяють покритонасінні

рослини.3. Визначити характерні ознаки цих груп.III. Вивчення нового матеріалу.1. Різноманітність покритонасінних рослин, розповсю­

дження їх на всіх континентах, земної кулі, в усіх кліматич­них зонах і різноманітних екологічних умовах - розповідь, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, комп’ютерних зображень представників відділу з різних місць зростання, фрагмента діафільму. Постановка проблеми', що дало змогу покритонасінним рослинам стати панівною групою у рослинному світі на Землі?

2. Особливості будови добре розвинених вегетативних орга­нів, удосконалення тканин, що забезпечують пересування по­живних речовин, різноманітність життєвих форм рослин і їх адаптації до різноманітних умов існування, наявність квітки, подвійного запліднення, утворення насіння та плодів, особли­вості будови насінини та плода.

А. Бесіда, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, електронних зображень представників по­критонасінних рослин. Запитання для бесіди: 1. Які вегета­тивні органи мають покритонасінні рослини? 2. Які тканини утворюють ці органи? 3. Які провідні тканини сприяють пере­суванню поживних речовин по рослині? 4. Які життєві форми

149

покритонасінних рослин вам відомі? Наведіть приклади.5. Які генеративні органи утворюють покритонасінні? 6. Що таке квітка? Назвіть її головні частини. 7. Як у покритонасін­них відбуваються процеси запилення? 8. Що утворюється під час подвійного запліднення? 9. Яку будову має плід і насіни­на покритонасінних? 10. Які переваги мають покритонасінні рослини над голонасінними?

Б. Робота з таблицею «Порівняльна характеристика насін­них рослин».

Голонасінні рослини Покритонасінні рослиниНасіння не схрване у зав’язі Насіння сховане у зав’язі

3. Підбиття підсумків розв’язування проблеми, формуван­ня висновків разом з учнями:

- покритонасінні, або квіткові, рослини - одна з груп ви­щих рослин, що розмножуються насінням;

- вегетативні органи покритонасінних досягли найбільшої складності та різноманітності, їм властиві високі адаптації до різних умов існування;

- покритонасінним властиве удосканалення будови тканин;- у покритонасінних вперше з’являється квітка, що забез­

печує статеве розмноження;- насінні зачатки покритонасінних розташовано закрито все­

редині зав’язі квітки, що захищає їх від несприятливих умов;- після запилення і запліднення з квітки утворюється плід

і насіння - пристосування до розповсюдження рослин.4. Класифікація покритонасінних, поділ на Однодольні та

Дводольні рослини, сукупність ознак, за якими відбувається поділ, найголовніша ознака, за якою встановлюють прина­лежність до однодольних чи дводольних рослин - розповідь з елементами бесіди, демонстрація мал. 181 (с. 168), живих об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень представників однодольних і дводольних рослин.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть характерні ознаки

покритонасінних, або квіткових, рослин. 2. За якими озна­ками покритонасінні поділяють на однодольні та дводольні рослини? 3. Чи можна тільки за зовнішними ознаками визна­чити приналежність рослини до тієї чи іншої групи? 4. Яка ознака є найголовнішою при визначенні приналежності квіт­кової рослини до однодольних чи дводольних?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 169 підручника.V. Узагальнення і систематизація знань. Виконання

учнями практичної роботи «Порівняння будови мохів, папо­ротей і покритонасінних (квіткових) рослин». Робота викону­ється за інструктивною карткою підручника.

I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час робо­ти з лабораторним обладнанням.

II. Виконання учнями роботи, заповнення таблиці.III. Підбиття підсумків виконаної практичної роботи, об­

говорення варіантів висновків роботи.VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

150

VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 45, підготувати відповіді на запитання на с. 170, доповіді й міні-презентації про сільськогосподарські рослини (за вибором учителя), повторити § 38.

Примітка. Для вивчення теми «Сільськогосподарські рослини» можна використати групову форму роботи на уроці. Учні об’єд­нуються в групи (на розсуд учителя): І група - зернові культури (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза); II група - бобові (горох, квасо­ля, соя, люпин); III група - овочеві (капуста, морква, картопля, по­мідори); IV група - плодові (яблуня, черешня, слива, абрикос); V група - ягідні (смородина, малина, аґрус, суниці). Кожна група одержує завдання: використовуючи текст підручника і додаткові джерела знань, підготувати короткі повідомлення, мійі-презентації за планом: 1. Загальна характеристика представників групи. 2. Гос­подарське значення окремих представників групи (за вибором самих учнів або за порадою вчителя).

7ий магііе/иал ао икощ

і Урок 50Тема уроку: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОСЛИНИМета:^ ознайомити учнів з основними групами культурних рослин і крите­

ріями, за якими культурні рослини об’єднують у ці групи, поглибити знан­ня про значення покритонасінних культурних рослин у народному госпо­дарстві людини;

' ґ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи значення знань про будову і біологію культурних рослин для одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур і раціо­нального їх використання;

^ продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і ма­люнками підручника, додатковими джерелами знань, використовувати засвоєні знання в новій ситуації, готувати стислі повідомлення на задану тему, уміння спілкуватися під час роботи в групах, виховувати взаємопо­вагу у спільній діяльності, почуття гордості й повагу до людей науки.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий (якщо планується групова форма роботи на уроці).

Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні і фіксовані об’єкти овочевих

і плодових культур, вологий препарат - фіксований корінь бобової рослини з бульбочками, гербарні зразки, муляжі, картини, листівки, таблиці, комп’ютерні зображення різних представників сільсько­господарських культур і їх диких предків, колекції насіння бобових та інших культур, снопики злакових, зразки хлібо-булочних і борош­няних виробів; портрети українських учених, фотографії сільсько­господарських наукових установ України; картини, фотографії агро- ценозів, діафільм «Значення рослин у природі і житті людини», комп’ютер, мультимедійний проектор.

Х ІД У Р О К У

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми та завдань уроку. Одного разу Ходжа Насреддін зайшов до мечеті читати проповідь. «О миряни, - запитав він, - чи знаєте ви, про що я буду розповідати?» «Не знає­мо», - відповіли вони. «Якщо ви не знаєте, то про що ж мені з вами розмовляти?» - сказав Ходжа Насреддін і пішов з ме­четі. Другого дня, коли він прийшов до мечеті і звернувся до мирян з тим самим питанням, вони відповіли: «Знаємо!» «Якщо ви знаєте, то про що ж мені з вами розмовляти?» - відповів Ходжа і пішов. На третій день миряни відповіли: «О шановний, деякі знають, про що ти розповідатимеш, інші - ні». «За таких обставин, - сказав Ходжа, - хай ті, хто знає, розповість тим, які не знають». От і ми з вами вчинимо так само - попрацюємо в групах. Представники груп розка­жуть тим, хто не знає, відомості про обрані культурні рос­лини та їхнє значення в житті людини.

Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою сільсько­

господарських рослин і їх значенням.2. Визначити, за якими ознаками сільськогосподарські

рослини поділяють на групи.3. Встановити біологічні властивості та господарське при­

значення представників кожної групи.

4. Ознайомитися з видатними вченими України та їх внес­ком у розвиток сільськогосподарських наук.

II. Вивчення нового матеріалу.I варіант уроку.1. А. Робота учнів у групах: підготовка до доповідей про

представників групи, їх значення в житті людини з викорис­танням наочності, міні-презентацій.

Б. Доповіді учнів кожної групи.2. Основні сільськогосподарські наукові установи України,

українські вчені-селекціонери, їх внесок у розвиток різних галузей сільського господарства - розповідь, демонстрація портретів учених, фотографій, картин наукових установ Укра­їни, різних агроценозів.

II варіант уроку.1. Загальна характеристика сільськогосподарських рослин,

їхнє значення в забезпеченні продуктами харчування людини і в різних галузях виробництва - розповідь, демонстрація на­туральних і фіксованих об’єктів, муляжів, гербарних зразків, картин, таблиць, листівок, комп’ютерних зображень різних сільськогосподарських культур, фрагментів діафільму «Зна­чення рослин у природі і житті людини».

2. Характерні особливості біології, господарська і харчова цінність сільськогосподарських культур - самостійна робота учнів за завданням: прочитайте текст на с. 170-172 підручни­ка, ознайомтеся з основними групами сільськогосподарських культур, їх представниками і значенням, в житті людини, різних галузях виробництва і медицині, результати занесіть у таблицю «Характеристика сільськогосподарських рослин».

Групи культурних рослин Представники груп Значення в житті

людини

3. Основні сільськогосподарські установи України, україн­ські вчені-селекціонери, їх внесок у розвиток різних галузей сільського господарства - розповідь, демонстрація портретів учених, фотографій картин наукових установ України, різних агроценозів.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні групи сільськогосподарських рослин. 2. За якими принципами поділяють сільськогоспо­дарські рослини на групи? 3. Які культурні рослини відно­сять до групи зернобобових культур? 4. Яка з них є основною зерновою культурою і чому? 5. Які овочеві культури вирощу­ють в овочівництві? 6. Яке їх значення в харчуванні людини?7. Які рослини відносять до плодово-ягідних? 8. Які наукові установи України вивчають питання підвищення якості сіль­ськогосподарських культур?

IV. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань: 1. Чому всі сільськогосподарські рослини належать саме до квіткових рослин? 2. Навіщо в садах, під час цвітіння плодових дерев, установлюють вулики з бджолами? 3. Чому знижується урожай жита в разі вітряної погоди під час його

153

цвітіння? 4. Чому ягоди, зібрані у сонячний день, солодші, ніж зібрані у похмуру погоду? 5. Чому в теплицях під час вирощування деяких овочів тримають джмелів?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 46, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 17, скласти сенкани на тему «Сільсько­господарські культури» за власним вибором; повторити § 41.

/ Урок 51Тема уроку: ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИНМета:^ продовжити розвивати в учнів поняття про рослину як цілісний ор­

ганізм, його взаємозв’язки із середовищем; сформувати поняття про се­редовища життя і чинники середовища; визначити взаємозв’язки рослин з чинниками живої і неживої природи, дією на рослини основних факто­рів середовища - світла, температури, води та адаптації до них рослин;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання у необхідності і значущості знань про взаємозв’язки рослин з чинниками середовища для гармонійного існування природи і людини, охорони та збереження природних багатств; продовжити фор­мування загальнонавчальних умінь і навичок працювати з текстом і ма­люнками підручника, зіставляти факти, встановлювати причинно-наслід- кові зв’язки, робити умовиводи;

'ґ виховувати допитливість, спостережливість, прагнення пізнавати навколишній світ, берегти та охороняти рідну природу.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, акваріумні рослини,

гербарні зразки, картини, таблиці, комп’ютерні зображення рослин різних екологічних груп і природних угруповань, рослин з різними вимогами до світла, температури, вологості; діапозитиви «Основи екології», діафільм «Сезонні явища у житті рослин», таблиця «Вну­трішня будова листка», комп’ютерні колекції рослин з різними ви­могами до чинників середовища, мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Бесіда за запитаннями: 1. Які культурні рослини назива­

ють зерновими? Наведіть приклади. 2. Які зернові культури вирощують в Украйні і в світі на найбільших площах? Чому?3. Назвіть основні овочеві культури, що вирощують в Україні.4. Яке значення мають овочі в харчуванні людей? 5. Які плодо­во-ягідні культури вирощують на наших землях? 6. У чому цінність плодово-ягідних культур для людини? 7. Чи відома вам рослина, що належить до групи олійних культур? 8. Які вам відомі лікарські рослини? 9. Які наукові і селекційні уста­нови вам відомі? 10. Яка робота проводиться в цих установах?

Б. Перевірочна робота: складіть відповідні пари між група­ми культурних рослин і їхніми представниками:І варіант Групи рослин А зернові Б бобові В овочеві Г плодові Д ягідні

Представники1 черешня2 суниці3 жито4 конюшина5 баклажан

II варіант Групи рослинА зернові Б бобові В овочеві Г плодові Д ягідні

Представники1 малина2 перець3 соя4 ячмінь5 слива

П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Уявімо собі на хвилинку, що ми стоїмо на порозі Природи - нашого спільного дому з усіма

■ II .1 (1

155

організмами, що його населяють. Із спільним Сонцем, що нас всіх зігріває, із спільною землею, що нас годує, її спільною водою, що нас напуває і вгамовує спрагу, і спільним пові­трям, яким ми всі дихаємо. Скільки поверхів у цьому домі, за якими законами живуть мешканці цього великого, чудового і багатого дому? Яке місце в цьому домі з його Сонцем, світлом, теплом, повітрям і водою займають рослини? Як вони при­стосувалися до життя на різних поверхах? Учені кажуть, що рослинний світ - дзеркало умов зростання. Ви вже знаєте з природознавства, географії, що розподіл рослин у природі ви­значається насамперед впливом зовнішнього середовища. Як воно впливає на рослини? Як рослини взаємодіють і пристосо­вуються до середовища, в якому живуть? Дізнаємося і про ці рослинні таємниці.

Завдання уроку.1. Установити, які чинники впливають на рослини.2. Ознайомитися із характеристикою цих чинників.3. З’ясувати, як впливають на рослини основні чинники

природи.4. Визначити, які механізми виробили рослини, що дають їм

змогу пристосовуватися до найрізноманітніших місцезростань.III. Вивчення нового матеріалу.1. Зв’язки організмів з навколишнім середовищем; форму­

вання понять «місцезростання», «екологічні чинники», кла­сифікація екологічних чинників, їх характеристика - розповідь з елементами бесіди, демонстрація діапозитивів, складання схеми «Екологічні чинники».

2. Світло - один з важливих екологічних чинників, зна­чення світла для процесу фотосинтезу, вплив дії сили світла і його тривалості на ріст і розвиток рослин, на внутрішню будо­ву листків; розподіл рослин на групи щодо світла: світлолюб­ні, тіньолюбні, тіньовитривалі, приклади рослин кожної групи; формування понять «рослини короткого дня», «рос­лини довгого дня», характеристика вимог рослин кожної гру­пи до світла, приклади рослин; значення знань про потреби рослин до світла при вирощуванні культурних рослин - роз­повідь з елементами бесіди, робота з мал. 186 (с. 174), демон­страція кімнатних рослин, гербарних зразків, картин, таблиць, колекції комп’ютерних зображень рослин з різною потребою до світла.

3. Сонце - основне джерело світла і тепла на Землі; вплив температури на життя рослин, особливості підтримання тем­пературного режиму при вирощуванні рослин в оранжереях і теплицях; характеристика особливостей зростання рослин у помірних широтах, пристосування рослин до річних періодич­них коливань температури, формування понять «морозостійкі

Екологічні чинники

неживої природисвітло, температура, вода, повітря, поживні речовини

запилення, паразитизм, хижацтво, поїдання рослин тваринами

живої природи антропогеннівирубування лісів, осушення боліт, будова греблі, зрошування земель

156

рослини», «холодолюбні рослини», «теплолюбні рослини», приклади рослин кожної групи, адаптації рослин до дії різ­них температур - розповідь з елементами бесіди, демонстрація гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень рослин з різними потребами до температури середовища, фрагментів діафільму.

4. Вода - важливий екологічний чинник, значення води для процесів життєдіяльності рослин, наслідки її нестачі; по­діл рослин на групи по відношенню до води, їх характеристи­ка; адаптації рослин до зростання в місцях з різною кількістю вологи в ґрунті; формування поняття «сукуленти».

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 187 (с. 176) і 202, демонстрація натуральних об’єктів (рослини акваріу­му), гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зо­бражень рослин з різною потребою до води.

Б. Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте на с. 175-177 текст «Як вода впливає на рослини?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Чому вода є важливим екологічним чинником? 2. Які процеси життєдіяльності рослин тісно по­в’язані з водою? 3. Наведіть приклади рослин, для яких вода є середовищем життя. 4. Які рослини зростають в умовах під­вищеної вологості ґрунту? 5. Наведіть приклади рослин пус­тель, посушливих степів, дюн. 6. Які пристосування до життя в цих умовах мають згадані рослини? 7. Які культурні рос­лини є посухостійкими? 8. Які особливості будови вегетатив­них органів мають рослини-сукуленти?

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке місцезростання?

2. Що називають екологічними чинниками? 3. На які групи поділяють чинники середовища? 4. Наведіть приклади зазна­чених чинників. 5. Яке значення в житті рослин має світло? 6. На які групи поділяють рослини по відношенню до світла? Наведіть приклади. 7. Як температура впливає на процеси життєдіяльності рослин? 8. Наведіть приклади рослин з різною потребою до дії температур. 9. На які групи їх поділяють?10. Як рослини помірних широт пристосовуються до сезонних змін температури? 11. На які групи поділяють рослини по відношенню до води? Наведіть приклади. 12. Які пристосу­вання мають рослини до життя в умовах постійної або сезон­ної нестачі води?

Б. Запитання для повторення матеріалу: 1. Які ознаки при­таманні водоростям? 2. Де поширені водорості? 3. Наведіть приклади багатоклітинних водоростей. 4. Якими способами розмножуються водорості? 5. Яка ознака є спільною для пред­ставників різних груп водоростей? 6. Яка роль водоростей у природі?

B. Робота з тестовими завданнями на с. 177.V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення

питань: 1. Для чого людині потрібно знати про вплив еколо­гічних чинників на організми? 2. Відомо, що рослини най­більше залежать від світла, температури, води, поживних речовин, повітря. Як ви вважаєте, для рослин має значення дія кожного окремого чинника природи, чи їхня комплексна дія? Відповідь обґрунтуйте. ,

157

V- <-■

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 48, підготувати відповіді на запитання на с. 177, повторити текст § 42, підготувати доповіді про способи захисту рослин від негативного впливу тварин, про рослини- хижаки, взаємозв’язки рослин з тваринами.

ВоусиОковий мсиіїеіііси, до Ц/МКЦ

158

§ Урок 52Тема уроку: ЖИТТЄВІ ФОРМИ РОСЛИН. РОСЛИННІ УГРУ­

ПОВАННЯ. ЗВ’ЯЗКИ РОСЛИН З ІНШИМИ ОРГАНІЗМАМИМета:^ сформувати чітке поняття про життєві форми рослинних організмів

як результат дії умов навколишнього середовища у процесі їх історично­го розвитку, поглибити знання про властиві їм ознаки; дати уявлення про рослинні угруповання, показати взаємозв’язки організмів в угрупованнях між собою і чинниками середовища;

^ формувати в учнів науковий світогляд і переконання у значущості і необхідності знань про особливості будови рослин різних життєвих форм, їх взаємозв’язків і взаємовідносин між компонентами живої і неживої при­роди для створення оптимальних умов існування рослин у природних і штучних угрупованнях, для гармонійного існування природи і людини;

^ продовжити формувати вміння встановлювати причинно-наслід- кові зв’язки, узагальнювати, застосовувати засвоєні знання, уміння і на­вички працювати з текстом і малюнками підручника;

* виховувати бережливе ставлення до природи, бажання охороняти і примножувати її багатства.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: живі рослини, гербарні зразки рослин

різних екологічних груп і різних життєвих форм, представників лісу, луків, степів, боліт, культурних рослин, картини таблиці, комп’ютерні зображення різних природних угруповань і видів рос­лин цих угруповань, приклади взаємозв’язків між рослинами в угрупованнях, діафільм «Різноманітність рослин і місць їх існуван­ня», діапозитиви «Взаємозв’язок рослин в угрупованнях», таблиця «Яруси лісу» (із серії таблиць «Основи екології»), «Дубрава», елек­тронні засоби навчання.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями на с. 177 підручника.Б. Перевірка умінь розпізнавати рослини за їхнім відношен­

ням до світла за завданням: у запропонованому гербарному матеріалі визначте і відберіть окремо: а) світлолюбні, тіньо­любні і тіньовитривалі рослини; б) вологолюбні та посухостій­кі рослини.

B. Перевірочна робота «Екологічні чинники» за завданням: випишіть літери чинників середовища, а поруч - номери від­повідних прикладів дії екологічних чинників:

А - чинники неживої природи; Б - чинники живої природи;В - антропогенні чинники.І варіант II варіант1 вирубування лісу 1 рельєф місцевості2 вологість ґрунту 2 осушення боліт3 будівля греблі 3 весняна повінь4 запилення рослин комахами 4 гриб трутовик на березі5 світло Місяця 5 розповсюдження плодів6 температура повітря рослин птахами7 пригнічення росту культурних 6 зрошування землі

рослин бур’янами 7 поїдання трави тваринами

159

8 сонячне світло9 видування ґрунту вітром10 знищення гризунів

хижими птахами

8 пересівання піску під впливом вітру

9 поїдання комах птахами10 земне тяжіння

А - __________ , Б - ' , В - _________ .Г. Перевірочна робота за завданням: прочитайте текст і

вставте пропущені слова.І варіант1. Тип місцевості, де поширений данний вид рослин, нази­

вають __ . 2. Температура, світло, вологість - це чинники___природи. 3. Уся діяльність людини, що впливає на природу,називають ___ чинником. 4. За недостатнього освітлення влистках краще розвиваються клітини тканини. 5. Надмір­не світло, що діє на рослини, затримує їх ріст у . 6. Придовжині дня понад 12 годин не цвітуть і не плодоносять рос­лини дня. 7. Жито, ячмінь, овес, картопля належать дорослин ___ дня. 8. Рослини, що зростають за постійної дії

9. По відношенню до во- . 10. За

низьких температур, називаютьлоги в ґрунті кавун, соняшник належать до рослин _ достатнього освітлення і наявності вуглекислого газу в повітріорганічні речовини в листках не утворюються за нестачі .11. Рослини посушливих районів, які запасають воду в лист­ках і стеблах, називають ___ . 12. Хижацтво і взаємовигіднівідносини - це чинники природи.

II варіант1. Чинники навколишнього середовища, які впливають на

організм, називають . 2. Взаємодію живих організмів міжсобою становлять чинники ____ природи. 3. Для здійсненняфотосинтезу за наявності води і вуглекислого газу, необхідно . 4. На відкритих, добре освітлених ділянках зростають види. 5. Рельєф місцевості - це чинник ___ природи.6. Добре ростуть і плодоносять при довжині світлового ДНЯ 12 годин і більше рослини дня. 7. Рис, кукурудза, соняш­ник, соя належать до рослин дня. 8. Рослини, що зрос­тають у місцях, де не відчувається тривала дія низькихтемператур, називають . 9. По відношенню до води елодеяі ряска є рослинами . 10. Культурні рослини соняшник ікукурудза по відношенню до води є рослинами . 11. Рос­лини посушливих районів із соковитими стеблами і листками.в яких вони запасають воду, називають . 12. Пересуванняпоживних речовин по рослині не можливе за нестачі .

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Щоб успішно жити, рости, розви­ватися і розмножуватися у своєму середовищі, кожен організм повинен добре пристосуватися до всіх діючих на нього еколо­гічних чинників - температури, світла чи затінку, рельєфу місцевості, вологості, чи, навпаки, засухи, складу ґрунту, со­лоності моря чи океану і до таких важливих чинників, як сусіди і вороги. Серед пристосувань до середовища життя важливу роль вдіграють й особливості зовнішнього вигляду рослин, які сприяють виживанню у звичайних до них умовах. Як рослини пристосовуються до дії екологічних чинників, до спільного життя в угрупованнях, до своїх сусідів і ворогів, мв дізнаємося на цьому уроці.

160

Завдання уроку.1. З’ясувати, якою є різноманітність рослин нашої планети.2. Визначити, на які групи поділяють рослини залежно від

будови їх надземної частини.3. Ознайомитися з особливостями кожної групи рослин.4. З’ясувати, на які групи поділяють рослини за триваліс­

тю їхнього життя.5. Ознайомитися з рослинними угрупованнями, особливос­

тями взаємозв’язків, які виникають між рослинами в цих угрупованнях.

6. З’ясувати, які зв’язки виникають в угрупованнях між рослинами та іншими організмами

III. Вивчення нового матеріалу.І. Різноманітність рослин нашої планети; життєві форми

рослин, формування поняття про зовнішній вигляд рослин як пристосування, що виробилося у рослин до життя у певних умовах середовища, характеристика життєвих форм рослин, їх представники, тривалість життя представників.

А. Розповідь з елементами бесіди, работа з мал. 189 (с. 178), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, кар­тин, таблиць, колекцій комп’ютерних зображень рослин різ­них життєвих форм, фрагментів діафільму.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочайте текст § 48 «Якою є різноманітність рослин?» на с. 178, визначте характерні особливості життєвих форм рослин та їх представників, дані занесіть у таблицю «Харак­теристика життєвих форм рослин».

Життєві форми рослин

Характерні особливості будови Представники

ДереваЧагарникиЧагарничкиТрави

2. Формування поняття «рослинні угруповання», приклади рослинних угруповань, їх характеристика, видовий склад, чисельність, густота зростання, домінуючі види угруповань - розповідь з елементами бесіди, демонстрація мал. 190 (с. 179), гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень різних угруповань, представників рослин цих угруповань, до­мінуючих видів.

3. Просторове розташування видів в угрупованнях - ярус­ність, види ярусності: надземна і підземна ярусність, прикла­ди різних видів надземної ярусності, значення ярусного розташування рослин; зміни, що відбуваються в угрупован­нях, їх причини - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 191 (с. 180), демонстрація картин, таблиць, комп’ютерних зображень ярусного розташування рослин у різних угрупо­ваннях.

4. Взаємозв’язки між організмами в угрупованнях, харак­теристика зв’язків: симбіоз, паразитизм, конкуренція, зна-

161

чення їх у житті рослин, приклади корисних і шкідливих зв’язків та адаптацій до них рослин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 192 (с. 181) та 193 (с. 182), таблиць, картин, колекцій комп’ютерних зображень різних прикладів взаємозв’язків в угрупованнях, фрагментів діафільму, повідом­лення учнів.

5. Типи зв’язків між рослинами і тваринами в угрупован­нях, значення цих зв’язків у житті рослин, характеристика адаптацій рослин до захисту від негативного впливу тварин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 194 (с. 182) і 195-196 (с. 183), демонстрація картин, таблиць, електронних зображень різних прикладів взаємовідносин між рослинами і тваринами, доповіді учнів. '

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке життєві форми рос­

лин? 2. Наведіть приклади життєвих форм рослин. 3. Як різ­няться між собою процеси життєдіяльності і тривалість життя представників рослин різних життєвих форм? 4. Що таке рос­линне угруповання? 5. Як рослини пристосовуються до суміс­ного життя в угрупованнях? 6. Що таке ярусність? 7. Які види ярусності вам відомі? 8. Яке значення має ярусне роз­ташування рослин в угрупованнях? 9. Які форми взаємозв’язків між організмами бувають в угрупованнях? 10. Охарактери­зуйте види симбіозу. 11. Які зв’язки мають рослини з твари­нами? Наведіть приклади. 12. Які пристосування мають рослини для захисту від негативного впливу тварин?

Б. Запитання для повторення матеріалу: 1. Чому мохи на­лежать до вищих рослин? 2. Яку будову вегетативних органів має мох зозулин льон? 3. Які функції вони виконують? 4. Як відбувається статеве і нестатеве розмноження у зозулиного льону? 5. Чим сфагнум відрізняється від зозулиного льону?6. Яке значення мають мохи у природі і житті людини?

V. Узагальнення та систематизація знань.A. Робота з визначення ярусного розташування рослин

(таблиця «Дубрава», картини, комп’ютерне зображення мі­шаного лісу, степу, болота) за завданнями: 1. Визначте кіль­кість ярусів в угрупованні. 2. Назвіть відомі вам рослини кожного ярусу. 3. Як пристосувалися рослини цього угрупо­вання до сумісного існування? 4. Які зв’язки мають рослини з тваринамиг що мешкають у цьому угрупованні? Наведіть приклади.

B. Робота с тестовими завданнями на с. 183 підручника.VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст § 51, підготувати відповіді на запитання підручника на с. 242, сенкани на тему «Симбіоз», «Паразитизм», «Конку­ренція», доповіді про типи рослинних угруповань (за порадою учителя); повторити матеріал § 46.

162

/ Урок 53 /Тема уроку: ТИПИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬМета:У забезпечити протягом уроку засвоєння знань про рослинні угрупо­

вання, принципи їх формування та існування, ознайомити учнів з різни­ми типами рослинних угруповань, їх утворенням, структурою і видовим складом, значення^ у природі і житті людини; сформувати чітке уявлен­ня про флору і рослинність;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати наукові погляди, еколо­гічне мислення і переконання у пізнаваності певних закономірностей ви­никнення та існування рослинних угруповань, розуміння необхідності знань про структуру й умови існування їх для гармонійного співіснування природи і суспільства;

'ґ продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок ро­боти з малюнками і текстом підручника, вміння застосовувати засвоєні знання у нових ситуаціях, аналізувати матеріал, встановлювати причин- но-наслідкові зв'язки.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: гербарні екземпляри, картини, табли­

ці, колекції комп’ютерних зображень видів рослин - представників різних угруповань: лісу, луків, степів, боліт і зображень цих угрупо­вань, діафільм «Рослинні угруповання», «Різноманітність рослин і місць їх існування», географічні атласи, фізична карта України, карта рослинності, фізична карта півкуль, наочність попереднього уроку.

Х ІД У Р О К У

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Робота з гербарним матеріалом за завданням: у запропо­

нованих гербарних зразках визначте життєві фіорми рослин і дайте їм характеристику (працюють чотири учні, перший учень характеризує дерева, другий - чагарники, третій - чагарнички, четвертий - трави) за планом: 1) особливості бу­дови вегетативних органів; 2) особливості росту і розвитку;3) тривалість життя.

Б. Характеристика запропонованих угруповань (робота з таблицями, картинами, ком’ютерними зображеннями різних угруповань України (місцевого угруповання).

B. Повторений матеріалу за запитаннями: 1. Компонента­ми рослинних угруповань є і плауни, хвощі і папороті. Яке місце вони посідають в угрупованнях? 2. Порівняйте особли­вості будови органів плауна і хвоща. Чим вони відрізняють­ся? 3. Як відбувається розмноження плауна? Хвоща?4. Назвіть особливості будови папоротей. 5. Як розмножуєть­ся папороть?

Г. Розв’язання біологічних задач.1. В Україні трапляються різні види рослинних угруповань. Які

показники характеризують ці угруповання? Чому дубові ліси нази­вають дібровами, а березові - березняками? Відомо, що в цих угру­пованнях, окрім берези або дуба, ростуть й інші рослини. Чому вони мають такі назви?

163

2. До складу угруповань входять рослини різних видів, різних життєвих форм і організми - представники різних груп. Зрозуміло, що між ними під час спільного зростання виникають різні типи зв’язків, які називають симбіозом. Ці взаємозв’язки можуть бути як корисними, так і шкідливими. Наведіть приклади корисних і не­сприятливих для рослин зв’язків.

3. У рослин у процесі фотосинтезу утворюються органічні речови­ни, які містяться в різних органах. Тварини, які живуть в угрупо­ваннях, живляться цими органами рослин. У процесі довгого сумісного життя у рослин виникли різноманітні пристосування для захисту від поїдання тваринами. Наведіть приклади рослин, які ма­ють такі пристосування. А самі рослини можуть живитися тварина­ми? Наведіть приклади.

діяльності учнів, повідомлен-

та з білочками пустувати.Обидві світ живий любили, відтак його боготворили; тож вирішила мудра мати в придание їм дарунки дати. Мрійливій Флорі - світ рослинний, а жвавій Фауні - тваринний, щоб берегли і доглядали, від всього злого захищали. Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

II. Мотивація навчальної ня теми і завдань уроку.Були у матері-Природи донечки такої вроди: хто їх побачив хоть на мить - не зміг забути й розлюбить.Голубооку звали Флора, у неї очі наче зорі.Завжди замріяна, тендітна, ласкава, ніжна та привітна.А Фауна швидка, як вітер, могла за птахами летіти і за оленями стрибати,

Сьогодні ми з вами знову завітаємо в гості до Флори, до її царства, її володінь, які розкинулися по всіх континентах на­шої планети. А Фауна нехай почекає нас до наступного року. З природознавства і географії ви пам’ятаєте, що поверхня на­шої планети є поверхнею кулі, тому сонячні промені потра­пляють на неї в різних точках під різними кутами. Тому богиня Флора розселила на землі саме ті типи рослинності, які добре пристосувалися до існуваня у своїх місцезростан­нях. Не обділила Флора і нашу Україну, вона багата різними рослинними угрупованнями. Це і ліси, і луки, і степи, і боло­та, на яких зростають різноманітні рослини, що становлять красу і багатство нашої рідної природи. Завітаймо в гості до наших українських угруповань і познайомимося з ними.

Завданння уроку.1. З’ясувати, які є типи рослинних угруповань.2. Ознайомитися з ознаками, притаманними цим угрупо­

ванням.3. Визначити, які існують сукупності видів та сукупності

рослинних угруповань.III. Вивчення нового матеріалу.1. Характеристика основних типів рослинних угруповань,

їх видовий склад, домінуючі і супутні види, життєві форми, просторове розташування рослин в угрупованнях, значення в природі і житті людини.

А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, складан­ня таблиці «Характеристика рослинних угруповань».

164

Типугрупо­вання

Характеристикаугруповання

Видовийсклад

Значення в природі і житті

людиниЛісСтепЛукаБолото

Б. Самостійна робота учнів з текстом і малюнками підруч­ника за завданням: опрацюйте текст і малюнки § 49, розди­віться таблиці, картини, гербарні зразки рослин, визначте характерні особливості рослинних угруповань, їх видовий склад, умови існування і значення в природі й житті людини, дані занесіть до таблиці «Характеристика рослинних угрупо­вань» (характеристику угруповання ліс для зразка роботи можна зробити разом з учнями).

В. Робота учнів в групах: учні об’єднуються у 5 груп (на розсуд учителя): 1-ша група - широколисті ліси; 2-га група - хвойні ліси; 3-тя група - луки; 4-та група - степи; 5-та гру­па - болота. Кожна група одержує необхідну наочність і завдання - охарактеризувати запропоновані угруповання за планом: 1) загальна характеристика угруповання; 2) життєві форми представників; 3) видовий склад; 4) панівні види в угрупованнях; 5) умови існування угруповання; 6) значення в природі і житті людини.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть типи* рослинних угруповань. 2. Чим ці угруповання відрізняються між собою? 3. Яке значення мають угруповання в природі і житті людини? 4. Якого став­лення до себе потребують рослинні угруповання з боку людини?

V. Узагальнення та систематизація знань. Робота учнів за завданням на с. 186 підручника.

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 49, підготувати відповіді на запитання на с. 186, доповіді про значення різних груп рослин (за порадою учите­ля або за вибором учнів), повторити матеріал § 44.

165

/ Урок 54 /Тема уроку: ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ДЛЯ ІСНУВАННЯ ЖИТ­

ТЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ ТА ЛЮДИНИМета:^ актуалізувати, систематизувати і поглибити знання учнів про зна­

чення рослин для існування життя на нашій планеті, значення їх в при­роді та їх практичну, моральну, естетичну, медичну і пізнавальну цінність для людини, визначити причини зникнення багатьох видів рослин і рос­линних угруповань на нашій планеті, шляхи їх збереження і заходи із зростання видового різноманіття;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання в необхідності знань про структуру, біологію і взаємозв’язки рослин в угрупованнях для раціонального використання їх людиною, створення оптимальних умов для їх існування та гармонійного розвитку природи і суспільства;

^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюн­ками підручника, застосовувати засвоєні знання, аналізувати, осмислю­вати і узагальнювати іх;

'ґ виховувати моральне, естетичне, пізнавальне сприйняття рослин, переконання в необхідності берегти та охороняти рослинний світ.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.

Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: гербарні зразки, листівки, фотографії,

комп’ютерні колекції рідкісних видів рослин, таблиці, картини, фо­тографії, комп’ютерні зображення культурних ландшафтів, скверів, національних парків України, постійні або тимчасові стенді «Охоро­на рослин», «Рослини Червоної книги», Червона книга України, Конституція України, фізична карта півкуль, фізична карта України.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку. Якщо здійснити уявну подорож від Північного полюса до Південного, ми переконаємося, що рос­лини зростають усюди. І в холодній тундрі, де температура навіть у найтепліші літні місяці становить +10 °С, і в місцях, де протягом кількох років не випадає бодай жодної краплі дощу, - у пустелях, і в безкрайніх степових просторах, де рослини витримують тимчасову нестачу води як у ґрунті, так і в повітрі і тільки навесні мають сприятливі умови для жит­тя. А що казати про багатства помірної зони або тропічної гі- леї! Вони заселили не тільки різні місця на суходолі, а £ населяють усі водойми нашої Землі. Тому зрозуміло, що ці успішні «завойовники» планети впливають на її життя і ма­ють велике значення як в природі, так і в житті людини, яке неможливо переоцінити. Саме тому рослини потребують по­ваги, бережливого ставлення до них і охорони. Бо саме за­вдяки рослинам існує життя на нашій планеті.

Завдання уроку.1. З’ясувати, як розповсюджені рослини на планеті Земля.2. З’ясувати значення рослин у пророді.3. Встановити, як діяльність людини впливає на навко­

лишнє середовище.

4. Визначити, які заходи проводять у нашій країні із за­хисту рослин і рослинних угруповань.

II. Вивчення нового матеріалу.1. Роль рослин у природі, значення процесу фотосинтезу в

утворенні органічних речовин, у яких накопичується сонячна енергія і по ланцюгах живлення передається іншим мешкан­цям Землі, що забезпечує розвиток і підтримання життя на планеті, сталість кисню в атмосфері, який необхідний для дихання живих істот і бере участь в енергетичних процесах життєдіяльності всіх організмів, утворенні озонового екрану; формування поняття «парниковий ефект», роль рослин у по­слабленні дії цього негативного явища; вплив рослин на емо­ційний стан людини.

A. Розповідь з елементами бесіди, демострація картин, таб­лиць, комп’ютерних зображень різних ландшафтів і рослин­них угруповань Землі, фізичної карти півкуль і фізичної карти України, доповіді і міні-презентації учнів.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочитайте текст параграфа «Яке значення рослин у природі?», складіть план до нього і підготуйте доповідь за складеним планом.

B. Прочтитайте текст параграфа і випишіть у зошит основ­ні положення значення рослин у природі, наприклад:

- забезпечують утворення органічних речовин з неорганіч­них у процесі фотосинтезу;

- забезпечують людство продуктами харчування;- підтримують рівень кисню в атмосфері ...2. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище як

антропогенного фактора, приклади негативного і позитивно­го впливу; формування поняття «екологічне мислення», ро­зуміння необхідності берегти, охороняти і сприяти зростанню видового різноманіття рослин, які відіграють важливу роль у природі і житті людини; характеристика різноманітних спо­собів і прийомів для підвищення продуктивності рослин, роль інтродукції культурних рослин та селекції у створенні нових високопродуктивних, стійких до несприятливих чин­ників та хвороб сортів; напрями дій з охорони природи, роль Червоної книги України, Конституції України.

А. Розповідь з елементами бесіди, з використанням гербарних зразків, таблиць, картин, фотографій, листівок, комп’ютерних колекцій рідкісних рослин, рослин Червоної книги, стендів з охорони рослин, фрагментів діафільму «Охорона рослин».

Б. Робота учнів за завданням: опрацюйте текст параграфа «Як діяльність людини впливає на навколишнє середовище», визначте приклади негативного і позитивного впливу людини на рослинний світ, дані занесіть до таблиці «Вплив діяльності людини на навколишнє середовище».

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. У яких середовищах зроста­

ють рослини? 2. У яких речовинах зелених рослин нако­пичується сонячна енергія? 3. Завдяки якому процесу утворюються органічни речовини? 4. Яка ще важлива речови­на утворюється під час фотосинтезу? 5. Яке значення має ки­сень у житті організмів? 6. Як рослини впливають на клімат

Землі? 7. Як рослини впливають на ґрунти? 8. Наведіть при­клади негативного і позитивного впливу людини на рослини.9. Як ви розумієте вираз «екологічне, або біологічне, мислен­ня»? 10. Яких заходів вживають у нашій країні з охорони природи? 11. Які рослини вашої місцевості занесено до Черво­ної книги? 12. Який внесок у справу охорони природи можуть зробити школярі?

Б. Робота з тестовими завданнями с. 190 підручника.IV. Узагальнення та систематизація знань.A. Розв’язування біологічних задач.1. Рослини мають велике значення в житті людини. Людство не

може повністю відмовитися від використання лісових, степових, лучних та інших угідь, не може не вирубувати ліси, не вигіасати худобу, не розвивати різні галузі промисловості, сировиною для яких є рослини. Що робити людині, щоб не завдавати шкоди рос­линному покриву Землі?

2. У кожному куточку нашої країни зростають різноманітні рос­лини. Красиві не тільки культурні види, а й дикорослі на лісових моріжках, на луках, по берегах річок і озер і навіть болотні мешкан­ці. На жаль, люди не правильно оцінюють їх красу: збирають великі букети квітів, серед яких є й рідкісні види, не тільки для прикраси свого житла, а й на продаж. Чому серед видового размаїття найбіль­ше потерпають квітучі рослини? Поясніть, чому збір квітучих рос­лин є найнебезпечнішим для природи. Як запобігти цим нерозумним діям людини?

3. У туриста, що повертався додому з однієї з тропічних країн, робітники митниці вилучили колекцію насіння тропічних рослин. Турист був дуже обурений цими діями і протестував. Уявіть себе працівником митниці. Як би ви пояснили свої дії? Чому є заборона на ввезення насіння рослин з інших країн?

Б. Запитання для повторення матеріалу: 1. Які ознаки ха­рактерні для голонасінних рослин? 2. Яку будову вегетатив­них органів мають хвойні? 3. Як відбувається розмноження сосни? 4. Які особливості запилення і запліднення голонасін­них? 5. Яка роль голонасінних у природі?

B. Виконання практичної роботи «Визначення видів кім­натних рослин».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.

II. Виконання учнями роботи.III. Підбиття підсумків виконання практичної роботи. Уза­

гальнюючі запитання для формулювання висновків: 1. З якою метою вирощують кімнатні рослини? 2. На які групи поділя­ють рослини за відношенням до світла, температури повітря, вологості, складу ґрунту? 3. Як в кімнатних умовах можна врахувати ці вимоги рослин? 4. До чого може призвести недо­тримання згаданих вимог? 5. Які способи розмноження кім­натних рослин ви знаєте? 6. Які кімнатні рослини найбільше зацікавили вас під час виконання практичної роботи?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

§ 50, підготуватися до контролю знань з теми «Різноманіт­ність рослин».

168

І Урок 55 /Тема уроку: РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИНМета:^ систематизувати, узагальнити, відкорегувати та проконтролювати

набуті знання з теми;' ґ розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння

застосовувати засвоєні знання для виконання контрольних завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.

Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки

знань, умінь і навичок.І. Узагальнення і систематизація знань.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть середовища життя

рослин. 2. Яка головна ознака об’єднує рослини в одну групу?3. Назвіть одиниці класифікації рослин. 4. За якими ознака­ми рослини поділяють на групи: водорості та вищі рослини?5. Наведіть приклади зелених водоростей і назвіть їх харак­терні ознаки. 6. Які групи рослин належать до вищих рослин, що розмножуються спорами? 7. Назвіть особливості будови вегетативних органів вищих рослин, що розмножуються спо-

: рами? 8. Які особливості розмноження цих рослин? 9. Порів­няйте особливості процесів запліднення водоростей і мохів.10. Яке значеня мохів у природі і житті людини? 11. Назвіть

; представників і особливості будови і розмноження: а) плау­нів; б) хвощів; в) папоротей. 12. Порівняйте особливості про­цесів запліднення моху і папороті. 13. Яке значення плаунів, хвощів і папоротей у природі і житті людини? 14. Наведіть приклади представників й укажіть особливості будови вегета­тивних органів голонасінних. 15. Як відбуваються процеси запилення, запліднення та утворення насіння у голонасінних рослин? 16. Яка роль голонасінних у природі і житті людини?17. Які ознаки притаманні покритонасінним рослинам?18. Як відбуваються процеси запилення і запліднення у по­критонасінних? 19. Порівняйте процеси запліднення папороті і покритонасінних рослин. 20. Порівняйте процеси запліднен­ня голонасінних і покритонасінних рослин. 21. Яких переваг надає насінина насінним рослинам перед рослинами, що розмножуються спорами? 22. Назвіть ознаки однодольних і дводольних рослин і укажіть, яка ознака є головною для від­несення тієї чи іншої рослини до однодольних або дводоль­них. 23. Назвіть основні групи сільськогосподарських рослин, їх представників і значення їх для людини. 24. На які групи поділяють рослини по відношенню до екологічних чинників:а) світла; б) температури; в) води. 25. За якими особливостя­ми будови виділяють основні життєві форми рослин? 26. Що називають рослинними угрупованнями? Наведіть приклади рослинних угруповань й укажіть їх особливості. 27. Як при­стосовуються рослини до сумісного життя в угрупованнях? 28. Які зв’язки виникають в угрупованнях між рослинами та іншими організмами? 29. Яке значення мають рослини для існування життя на нашій планеті? ЗО. Наведіть приклади позитивного і негативного впливу людини на рослинний світ.

■>---------

ДатаКлас

169

31. Які заходи необхідно проводити для охорони, збереження і зростання видового різноманіття рослин?

Б. Перевірка практичних навичок: 1. Розгляньте гербарні зразки представників вищих рослин, що розмножуються спо­рами, і визначте, які рослини належать до мохів, плаунів, хвощів, папоротей. 2. Розгляньте гербарний зразок моху зо­зулин льон і папороті щитник чоловічий і укажіть, що в їх будові є статевим і що нестатевим поколінням. 3. Розподіліть запропоновані гербарні зразки рослин на групи за їх життєви­ми формами і укажіть, за яким принципом побудовано таку класифікацію життєвих форм. 4. Розподіліть за ярусами за­пропоновані гербарні зразки рослин угруповання широколис­того лісу (або іншого угруповання).

II. Мотивація діяльності учнів, повідомлення завдань уроку. Ми закінчили вивчення різноманітності рослин нашої планети і переконалися, що вони дійсно дуже різноманітні за своєю будовою, місцем зростання, своїм відношенням до факто­рів навколишнього середовища, своїм пристосуванням до дії цих факторів, своїми взаємозв’язками з іншими організмами, що всі вони схожі за основними процесами життєдіяльності, що всі вони без винятку мають велике значення в природі та житті людини і заслуговують на пошану, збереження та охорону. Те­пер настар час довести, що ви добре працювали і вмієте застосо­вувати набуті знання під час виконання контрольних завдань.

Завдання уроку.1. Узагальнити знання з теми «Різноманітність рослин».2. Перевірити вміння і навички, набуті під час виконання

практичних робіт.3. Перевірити вміння застосовувати набуті знання під час

роботи з контрольними завданнями.III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його

засвоєння.А. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за

виконані завдання — 12 балів).І варіант1. Назвіть основні життєві форми рослин, наведіть приклада

представників кожної життєвої форми.2. Які групи рослин і за якими ознаками належать до вищих

рослин, що розмножуються спорами. Наведіть приклади.3. Порівняйте будову вегетативного тіла мохів і папороті.4. Охарактеризуйте процеси запліднення голонасінних і покрито­

насінних рослин.5. Яке значення голонасінних рослин у природі та житті людини?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож­

не правильно виконане завдання — 1 бал).1. Найменшою одиницею класифікації є: а) клас; б) рід; в) вид;

г) родина.2. До бурих водоростей належить: а) улотрикс; б) саргасум; в) спі-

рогіра; г) хлорела.3. Зозулин льон прикріплюється до ґрунту і всмоктує воду з роз­

чинами мінеральних солей за допомогою: а) головного кореня; б) до­даткових коренів; в) ризоїдів; г) водоносних клітин.

4. Серед голонасінних листопадною рослиною є: а) сосна; б) мо­дрина; в) яловець; г) ялина.

170

5. Чинниками живої природи є: а) вітер; б) освітленість; в) тем­пература повітря; г) хижацтво.

6. За рахунок відмерлих решток мохів утворилась корисна копа­лина: а) діатоміт; б) вапно; в) торф; г) кам’яне вугілля.

7. Запліднення вищих спорових рослин можливе тільки за наяв­ності в середовищі: а) світла; б) води; в) високої температури; г) вітру.

8. У світлолюбних рослин краще розвинена тканина: а) покрив­на; б) механічна; в) губчаста; г) стовпчаста.

9. Для однодольних рослин притаманна основна ознака: а) стриж­нева коренева система; б) мичкувата коренева система; в) дві сім’ядолі зародка; г) пірчасте жилкування листків.

10. Вищі рослини порівняно з водоростями мають ознаки: а) здат­ність до фотосинтезу; б) клітинна будова; в) органи спороношення; г) вегетативні органи.

11. Статеве покоління переважає в життєвому циклі: а) мохів; б) плаунів; в) хвощів; г) папоротей.

12. Головною ознакою покритонасінних рослин, яка дала їм змо­гу опанувати суходіл, є: а) розмноження насінням; б) формування плода; в) запилення вітром; г) фотосинтез.

В. Комбіновані завдання.Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно

виконане завдання - 0,5 бала)1. Зазначте групу водоростей, представники якої здатні мешкати

на найбільших глибинах: а) діатомові; б) бурі; в) червоні; г) зелені.2. Сосна та ялина належать до: а) мохів; б) папоротей; в) хвощів;

г) голонасінних.3. Дводомною рослиною є: а) зозулин льон; б) плаун булавоподіб-

ний; в) хвощ польовий; г) щитник чоловічий.4. До антропогенних чинників належить: а) ураган; б) земне тя­

жіння; в) вирубування лісів; г) гроза.5. У світлолюбних рослин краще розвинена тканина: а) стовпчаста;

б) губчаста; в) покривна; г) механічна.6. Статеве покоління переважає в життєвому циклі: а) плаунів;

6) папоротей; в) хвощів; г) мохів.Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну

травильну відповідь - 1 бал)1. Заросток папороті виконує функції: а) утворює спори; б) утво­

рює статеві клітини; в) утворює органічні речовини; г) накопичує в клітинах воду.

2. Сполуки Силіцію накопичуються в клітинах рослин: а) черво­них водоростей; б) діатомових водоростей; в) плаунів; г) хвощів.

3. Голонасінні рослини мають таке значення в природі і житті людини: а) озеленення населених пунктів; б) утворюють отруйні ре­човини; в) джерело деревини; г ) виділяють у повітря велику КІЛЬ­КІСТЬ фітонцидів.

Завдання на встановлення характерних ознак рослин, відпо­відностей, послідовностей (за кожну правильну відповідь - 1 бал)

1. Визначте характерні ознаки дводольних рослин.А Кількість Б Тип кореневої В Жилкування Г Життєва

листківсім долей у зародку

1 одна сім’ядоля

2 дві сім’ядолі

системи

1 стрижнева

2 мичкувата

1 паралельне, дугове

2 сітчасте

форма

1 дерева, чагар­ники трави2 переважно трави

171

2. Встановіть відповідність між групами сільськогосподарських рослин і їхніми представниками.

А зернові Б овочеві В плодові Г ягідні

Групи рослин Представники1 черешня2 малина3 ячмінь4 помідори

3. Визначте послідовність подій під час запліднення сосни зви­чайної.

А проростання пилкового зерна й утворення пилкової трубкиБ розкриття лусок жіночих шишокВ формування зародка насіниниГ злиття спермія з яйцеклітиноюД виділення краплини клейкої рідини насінним зачаткомЕ потрапляння пилкового зерна до насінного зачаткаЗавдання з відкритим питанням (за правильно виконане за­

вдання - 3 бали).Які ознаки дали змогу покритонасінним стати панівною групою

рослин на Землі порівняно з голонасінними.II варіантА. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за

виконані завдання -1 2 балів).1. Назвіть основні екологічні групи рослин і наведіть приклади

кожної групи.2. Які групи рослин і за якими ознаками належать до насінних

рослин?3. Порівняйте будову вегетативного тіла папороті і голонасінних

рослин.4. Охарактеризуйте процеси запліднення голонасінних і покрито­

насінних рослин.5. Яке значення покритонасінних у природі і житті людини?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож­

не правильно виконане завдання - 1 бал).1. Під час класифікації рослин подібні між собою види рослин

об’єднують в один: а) клас; б) відділ; в) порядок; г) рід.2. До багатоклітинних зелених водоростей належить: а) спірогі-

ра; б) ламінарія; в) порфіра; г) хламідомонада.3. Папоротям притаманна ознака: а) не мають коренів, розмножу­

ються спорами; б) мають корені розмножуються насінням; в) мають корені, розмножуються спорами; г) тіло не має вегетативних органів.

4. Запилення голонасінних відбувається за участі: а) води; б) віт­ру; в) комах; г) птахів.

5. Чинниками неживої природи є: а) симбіоз; б) осушення боліт; в) конкуренція; г) вологість ґрунту.

6. На тканини та органи не поділене тіло рослин: а) водо]б) мохів; в) плаунів; г) папоротей.

7. У тіньовитривалих рослин краще розвинена тканина лисх а) стовпчаста; б) губчаста; в) покривна; г) механічна.

8. Дводомною рослиною є: а) щитник чоловічий; б) зозулинв) хвощ польовий; г) плаун булавоподібний.

9. Для дводольних рослин характерна основна ознака: а) пара­лельне або дугове жилкування листків; б) майже відсутній камбій; в) мичкувата коренева система; г) стрижнева коренева система.

10. Купки спорангіїв, які розміщені на нижньому боці листків папороті, виконують функції: а) утворення гамет; б) запліднення;в) спороутворення; г) вегетативне розмноження^

172

11. Статеве поколінн щитника чоловічого предствлене: а) зеле­ного рослиною з листками; б) зеленим надземним заростком; в) коро­бочкою на ніжці; г) безбарвним підземним заростком.

12. Головною ознакою голонасінних, яка дала їм змогу пошири­тися на всіх континентах планети (окрім Антарктиди), є: а) наяв­ність плода; б) запилення вітром; в) фотосинтез; г) розмноження насінням.

В. Комбіновані завдання.Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно

виконане тестове завдання - 0,5 бала)1. До примітивних вищих рослин, що розмножуються спорами,

належать: а) папороті; б) хвощі; в) плауни; г) мохи.2. Листопадною голонасінною рослиною є: а) ялина; б) яловець;

в) модрина; г) кедр.3. Тканини та органи відсутні у: а) мохів; б) водоростей; в) плау­

нів; г) хвощів.4. У тіньовитривалих рослин краще розвинена тканина: а) губ­

часта; б) стовпчаста; в) механічна; г) провідна.5. Чинниками живої природи є: а) виверження вулкана; б) земне

тяжіння; в) паразитизм; г) будівля греблі.6. Спорофітом у вищих спорових рослин називають: а) статеві

клітини; б) заросток; в) статеве покоління; г) нестатеве покоління.Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну

правильну відповідь - 1 бал)1. Заросток папороті виконує функції: а) утворює спори; б) утво­

рює статеві клітини; в) утворює органічні речовини під час фото­синтезу; г) накопичює в клітинах воду.

2. Кам’яне вугілля утворилося з решток викопних рослин: а) па­поротей; б) хвощів; в) плаунів; г) хвойних.

3. У зрілої насінини голонасінних зародок: а) має зародковий ко­рінь; б) зародкове стебло; в) декілька сім’ядолей та ендосперм; г) во-

'крита стінкою плода.Завдання на встановлення характерних ознак рослин, відпо­

відностей, послідовностей (за кожну правильну відповідь — 1 бал)1. Визначте характерні ознаки однодольних рослин.

А Кількість сім’я- Б Тип корене- В Жилкування Г Життєвідолей у зародку вої системи листків форми

1 одна сім’ядоля 1 стрижнева 1 паралельне, 1 дерева, чагар-дугове ники, трави

2 дві сім’ядолі 2 мичкувата 2 пірчасте 2 переважнотрави

2. Установіть відповідність між групами сільськогосподарських рослин і їхніми представниками.

Групи рослин ПредставникиА зернові 1 аґрусБ овочеві 2 кукурудзаВ плодові 3 моркваГ ягідні 4 персик3. Установіть послідовність етапів розвитку папороті щитника

чоловічого.А Утворення зиготи Б Запліднення при участі води В Утворення із спори заростка Г Розвиток особини нестатевого покоління Д Дозрівання спорЕ Дозрівання чоловічих і жіночих статевих клітин ->

173

Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане за­вдання - З бали)

Які ознаки дали змогу голонасінним порівняно з папоротями по­ширитися на всіх континентах Землі (окрім Антарктиди)?

III. Підбиття підсумків уроку.IV. Рефлексія.V. Повідомлення домашнього завдання: повторити § 3 і

§ 16, підготувати повідомлення, міні-презентації про різно­манітність грибів.

Примітка: закласти дослід з отримання грибниці цвілевого гри- ; ба мукора.

/ Урок 56 /Тема уроку: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРИБІВМета:^ визначити рівень уявлень учнів про особливості будови і процесів

життєдіяльності грибів, їх різноманітність, поширення, місце в системі ор­ганічного світу; сформувати поняття «гіфи», «міцелій», «плодове тіло»;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання в необхідності знань про кожний компонент живої природи, у тому числі і про гриби, які посідають особливе місце в при­роді і мають велике значення в біосфері та житті людини;

^ продовжити формування умінь і навичок працювати з текстом, ма­люнками і додатковими джерелами знань, знаходити в тексті необхідний для виконання завдань матеріал, узагальнювати, встановлювати взаємо­зв’язок будови і функцій, робити умовиводи; виховувати пізнавальний інте­рес до вивчення світу природи, взаємоповагу в спільній діяльності, прагнен­ня пізнавати навколишній світ, бережливо ставитися до всіх його мешканців.

Методи та методичні прийми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти - печериці, консер­

вовані гриби - маслюки, опеньки, засушені гриби, моделі шапинко­вих грибів, таблиці «Цвілеві гриби», «Шапинкові гриби», навчаль­ний фільм «Гриби», «Будова, функції і різноманітність грибів», діапозитиви «Гриби, лишайники», картини, малюнки, листівки, фотографії, колекції комп’ютерних зображень різних видів грибів, комп’ютер, електронні засоби навчання.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

шлеми і завдань уроку. У деякому царстві, що таємно і явно розташувалося навколо людини, і навіть у ній самій, живе близько ста тисяч видів мешканців - грибів. Великий росій­ський поет О.С. Пушкін казав, що гриби - «низька природа і вишуканості мало тут». Можна, звісно, не погодитися з ви­датним поетом, бо все, що створила природа, має красу, на­віть вишуканість, і гриби не виняток. Чи не приваблює своєю красою червоний мухомор, охайні, майже білосніжні пече­риці, поважні, переповнені почуттям власної гідності білі гриби? Чи не вишукані напівпрозорі нитки білої цвілі, що оселяється на продуктах харчування? їх так багато, і вони такі різні - таємні діти природи. Гриби відіграють важливу роль у природі і житті людини як позитивну, так і негативну. Але перш ніж розібратися з їх значенням, з’ ясуємо, що ста­новлять собою гриби з біологічної точки зору. Що саме поєд­нує цвіль з клейким тілом маслюка, отруйний і привабливий мухомор з пеніцилом - ворогом бактерій?

Карл Лінней у «Системі природи» в 1735 р. описав 95 видів грибів, але не зумів їх класифікувати і визначив виділену

•>---------

ДатаКлас

175

ним групу як хаос, у якому неможливо знайти ніякої систет ми. Як ви вважаєте, які задачі стоять перед нами сьогодні?

Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою грибів.2. Визначити особливості їхньої будови.3. З’ясувати, як відбуваються процеси життєдіяльності

грибів.II. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика грибів, чисельність видів, різ­

номанітність життєвих форм грибів: одноклітинні, багато­клітинні - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація таблиць, картин, малюнків, листівок, фотогра­фій, колекцій комп’ютерних зображень різних видів грибів, фрагментів фільму, діапозитивів.

2. Загальна характеристика грибів, місць їх існування, особ­ливості будови їх клітин і вегетативного тіла, формування понять «гіфи», «грибниця», або «міцелій»; відсутність тка­нин, поширення, тривалість життя - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 203 і 204 (с. 193), демонстрація картин таблиць, фрагментів фільму, діапозитивів.

3. Спосіб живлення грибів - гетеротрофний, споживання готових органічних речовин, які вбирають з навколишнього середовища, відкладання запасної речовини - глікогену (спіль­на ознака з тваринами), газообмін грибів - розповідь з елемен­тами бесіди, демонстрація таблиць, картин з різними видами грибів, що оселяються на живих організмах та їх рештках.

4. Способи розмноження грибів: нестатеве - спорами, веге­тативне - відокремленням ділянок грибниці та брунькуван­ням - розповідь, робота з мал. 205 і 206 (с. 194), демонстрація картин, таблиць, фрагментів фільму, діапозитивів, комп’ю­терних зображень способів розмноження грибів.

5. Підбиття підсумків. Бесіда за запитанням: 1. Чому гри­би, які протягом століть учені відносили до рослин, не мо­жуть належати ні до рослин, ні до тварин?

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. На які групи поділяють гриби за кількістш» клітин, з яких складається їх тіло? 2. Де поширені гриби?3. Які особливості будови клітин грибів? 4. Яку будову має тіло багатоклітинних грибів? 5. Як живляться гриби? 6. Як гриби створюють необхідні їм для життєдіяльності речовини?7. Чим живлення грибів відрізняється від живлення рослин?8. Назвіть способи розмноження грибів.

IV. Узагальнення і систематизація знань.Обговорення питань: 1. Чи дає змогу наш досвід системати­

зувати гриби за певними ознаками? 2. Що за організми - гри­би? 3. Які риси відрізняють гриби від рослин і тварин?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 51, підготовити відповіді на запитання на с. 195, створити сенкан на тему «Гриби», підготувати повідом­лення і міні-презентації про екологічні групи грибів (сапро- трофи, паразити, симбіонти).

176

/ Урок 57 УТема уроку: ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ ГРИБІВМета:^ розширити і поглибити знання учнів про різноманітність грибів,

ознайомити з екологічними групами грибів, характером їх живлення, зна­ченням, позитивним і негативним впливом грибів на інші організми; сформувати чітке розуміння понять: «мікориза», «сапротрофи»;

■/ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконань щодо пізнаваності органічного світу, значущості знань про біологію грибів, особливості їх впливу на живу і неживу природу для гармонійного існування природи і людини;

^ продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюн­ками підручника, навички роботи з лабораторним обладнанням, викону­вати лабораторне дослідження, робити малюнки біологічних об’єктів, узагальнювати, робити відповідні висновки, формувати санітарно-гігіє­нічні навички учнів;

/ виховувати позитивне ставлення до представників різних груп гри­бів, розуміння необхідності знань про них і збереження в природі.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: біла і зелена цвіль,

грибниця мукора на хлібі або вареній картоплі, пробірки з культу­рою дріжджів у поживному середовищі, гербарні зразки культурних рослин, уражених сажкою, ріжками, іржастими грибами, плоди, уражені борошнисторосяними грибами, плодові тіла шапинкових грибів і грибів-трутовиків, малюнки, картини, листівки, фотографії, колекції комп’ютерних зображень різних видів грибів, таблиці «Шапинкові гриби», «Гриби-паразити», «Цвілеві гриби. Дріжджі»,

, діафільм «Гриби», навчальні кінофільми «Гриби-паразити», «Цвіле­ві гриби», препарувальний набір, піпетки, предметні та накривні скельця, мікроскопи.

Примітка: новий матеріал уроку містить важливі базові понят­тя, тому доцільно актуалізацію знань про будову і особливості про­цесів життєдіяльності грибів проводити під час вивчення нового матеріалу і на етапі узагальнення і систематизації матеріалу (на розсуд учителя).

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку. Ми вже знаємо, що гриби - незвичні організми. Саме тому вчені так довго не могли визначити їх місце в системі органічного світу. Гриби не мають хлорофілу в клітинах свого тіла, тому не можуть самі утворювати орга­нічні речовини, як рослини, не мають органів захоплення і перетравлення їжі, як у тварин. Як вони живуть, звідки отри­мують поживні речовини та енергію, яка необхідна для про­цесів життєдіяльності? Можна було б пожаліти бідні гриби, але на будемо перейматися за них. Вони, як і всі організми нашої планети, давно і дуже добре пристосувалися до життя. Зрозуміло, якщо організм не може сам утворювати органічні речовини, він бере їх з навколишнього середовища. Як це роблять гриби? Хто щедро ділиться з ними поживними речо­винами і як вони відповідають на цю щедрість? Розгадаймо таємницю цих незвичних організмів.

>-------

ДатаКлас

177

ним групу як хаос, у якому неможливо знайти ніякої систе­ми. Як ви вважаєте, які задачі стоять перед нами сьогодні? .

Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою грибів.2. Визначити особливості їхньої будови.3. З’ясувати, як відбуваються процеси життєдіяльності ,

грибів.II. Вивчення нового матеріалу. |1. Загальна характеристика грибів, чисельність видів, різ- І

номанітність життєвих форм грибів: одноклітинні, багато- І клітинні - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, і демонстрація таблиць, картин, малюнків, листівок, фотогра- І фій, колекцій комп’ютерних зображень різних видів грибів, 1 фрагментів фільму, діапозитивів. Я

2. Загальна характеристика грибів, місць їх існування, особ- Я ливості будови їх клітин і вегетативного тіла, формування І понять «гіфи», «грибниця», або «міцелій»; відсутність тка­нин, поширення, тривалість життя - розповідь з елементами , бесіди, робота з мал. 203 і 204 (с. 193), демонстрація картин таблиць, фрагментів фільму, діапозитивів.

3. Спосіб живлення грибів - гетеротрофний, споживання готових органічних речовин, які вбирають з навколишнього середовища, відкладання запасної речовини - глікогену (спіль- { на ознака з тваринами), газообмін грибів - розповідь з елемен­тами бесіди, демонстрація таблиць, картин з різними видами і грибів, що оселяються на живих організмах та їх рештках.

4. Способи розмноження грибів: нестатеве - спорами, веге­тативне - відокремленням ділянок грибниці та брунькуван- і ням - розповідь, робота з мал. 205 і 206 (с. 194), демонстрація картин, таблиць, фрагментів фільму, діапозитивів, комп’ю-j терних зображень способів розмноження грибів.

5. Підбиття підсумків. Бесіда за запитанням: 1. Чому гри­би, які протягом століть учені відносили до рослин, не мо­жуть належати ні до рослин, ні до тварин?

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. На які групи поділяють гриби за кількістю; клітин, з яких складається їх тіло? 2. Де поширені гриби?3. Які особливості будови клітин грибів? 4. Яку будову МЯР тіло багатоклітинних грибів? 5. Як живляться гриби? 6. Як гриби створюють необхідні їм для життєдіяльності речовини?7. Чим живлення грибів відрізняється від живлення рослин?8. Назвіть способи розмноження грибів.

IV. Узагальнення і систематизація знань. 'Обговорення питань: 1. Чи дає змогу наш досвід системати­

зувати гриби за певними ознаками? 2. Що за організми - гри­би? 3. Які риси відрізняють гриби від рослин і тварин?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.-VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацюватш

текст і малюнки § 51, підготовити відповіді на запитання на с. 195, створити сенкан на тему «Гриби», підготувати повідом­лення і міні-презентації про екологічні групи грибів (сапро- трофи, паразити, симбіонти).

176

ж. Урок 57 >

Тема уроку: ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ ГРИБІВМета:

ДатаКлас

■/ розширити і поглибити знання учнів про різноманітність грибів, ознайомити з екологічними групами грибів, характером їх живлення, зна­ченням, позитивним і негативним впливом грибів на інші організми; сформувати чітке розуміння понять: «мікориза», «сапротрофи»;

'ґ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконань щодо пізнаваності органічного світу, значущості знань про біологію грибів, особливості їх впливу на живу і неживу природу для гармонійного існування природи і людини;

продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюн­ками підручника, навички роботи з лабораторним обладнанням, викону­вати лабораторне дослідження, робити малюнки біологічних об’єктів, узагальнювати, робити відповідні висновки, формувати санітарно-гігіє- нічні навички учнів;

/ виховувати позитивне ставлення до представників різних груп гри­бів, розуміння необхідності знань про них і збереження в природі.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний. Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: біла і зелена цвіль,

грибниця мукора на хлібі або вареній картоплі, пробірки з культу­рою дріжджів у поживному середовищі, гербарні зразки культурних рослин, уражених сажкою, ріжками, іржастими грибами, плоди, уражені борошнисторосяними грибами, плодові тіла шапинкових грибів і грибів-трутовиків, малюнки, картини, листівки, фотографії, колекції комп’ютерних зображень різних видів грибів, таблиці «Шапинкові гриби», «Гриби-паразити», «Цвілеві гриби. Дріжджі», діафільм «Гриби», навчальні кінофільми «Гриби-паразити», «Цвіле­ві гриби», препарувальний набір, піпетки, предметні та накривні скельця, мікроскопи.

Примітка: новий матеріал уроку містить важливі базові понят­тя, тому доцільно актуалізацію знань про будову і особливості про­цесів життєдіяльності грибів проводити під час вивчення нового матеріалу і на етапі узагальнення і систематизації матеріалу (на розсуд учителя).

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми вже знаємо, що гриби - незвичні організми. Саме тому вчені так довго не могли визначити їх місце в системі органічного світу. Гриби не мають хлорофілу в клітинах свого тіла, тому не можуть самі утворювати орга­нічні речовини, як рослини, не мають органів захоплення і перетравлення їжі, як у тварин. Як вони живуть, звідки отри­мують поживні речовини та енергію, яка необхідна для про­цесів життєдіяльності? Можна було б пожаліти бідні гриби, але на будемо перейматися за них. Вони, як і всі організми нашої планети, давно і дуже добре пристосувалися до життя. Зрозуміло, якщо організм не може сам утворювати органічні речовини, він бере їх з навколишнього середовища. Як це роблять гриби? Хто щедро ділиться з ними поживними речо­винами і як вони відповідають на цю щедрість? Розгадаймо таємницю цих незвичних організмів.

ХІД УРОКУ

177

Завдання уроку.1. З’ясувати, які способи живлення притаманні грибам.2. Визначити особливості живлення цвілевих грибів і їх

вплив на навколишнє середовище.3. Ознайомитися з будовою цвілевого гриба мукора.4. Визначити особливості живлення шапинкових грибів.5. Ознайомитися із живленням грибів-паразитів і наслід­

ками їх живлення для інших організмів.II. Вивчення нового матеріалу.1. Характеристика екологічних груп грибів за характером

живлення, формування поняття «сапротрофи», особливості живлення грибів-сапротрофів, середовища їх життя, об’єкти живлення, приклади представників групи, значення в при­роді і в житті людини - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 207 (с. 195), демонстрація картин, таблиць, фрагментів діафільму, комп’ютерних зображень різних видів грибів-са­протрофів.

2. Цвілеві гриби - представники групи сапротрофних ор­ганізмів, особливості будови і живлення - вбирання лише розчинених поживних речовин, місце оселення, їх негативне значення в житті людини: псування продуктів харчування, будівельних матеріалів, спричинення небезпечних захворю­вань, заходи запобігання захворюванням; значення цвілевих грибів у природі: мінералізація органічних решток - розпо­відь з елементами бесіди, робота з мал. 208 і 209 (с. 196), де­монстрація таблиць, картин, фрагментів діафільму і фільму, виконання учнями лабораторного дослідження «Будова цвіле­вих грибів».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.

II. Повторення правил роботи з мікроскопом.III. Виконання учнями лабораторного дослідження.IV. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­

сновків на підставі виконаної роботи. Узагальнюючі питання для формулювання висновків: 1. На якому середовищі розви­вається мукор? 2. Яку він має будову? 3. Який вигляд і за­барвлення мають гіфи грибниці? 4. Яку форму і забарвлення мають утвори, у яких формуються спори?

3. Способи живлення симбіотичних шапинкових грибів, актуалізація знань про особливості будови тіла шапинкових грибів і способів їх живлення, формування поняття «мікори­за», значення симбіотичного взаємовигідного зв’язку шапин­кових грибів з рослинами, приклади грибів, що вступають у зв’язок з деревними рослинами - розповідь з елементами бе­сіди, робота з мал. 210 (с. 197), демонстрація плодових тіл грибів-симбіонтів, картин, малюнків, фотографій, листівок, колекцій комп’ютерних зображень грибів-симбіонтів, допові­ді, міні-презентації учнів.

4. Гриби-паразити, особливості їх будови, життєдіяльності, розповсюдження, оселення, пристосування до несприятливих умов, негативний вплив на організм хазяїна - спричинення різних небезпечних захворювань.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 211 (с. 197), демонстрація плодових тіл грибів трутовиків, гербарних зраз­

178

ків культурних рослин, уражених грибами-паразитами, таб­лиць, картин, малюнків, фрагментів фільму, діафільму, доповіді учнів.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочитайте на с. 197 текст про паразитичні види грибів, ознайомтесь з їх представниками, особливостями живлення, пристосуванням до несприятливих умов і впливом на орга­нізм хазяїна, підготуйте відповіді на запитання: 1. Де оселя­ються паразитичні гриби? 2. Чим вони живляться? 3. Як вбирають поживні речовини з організму хазяїна? 4. Як при­стосовані до переживання несприятливих умов середовища?5. Які органи рослин вони вражають? 6. Якої шкоди завдають культурним рослинам?

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Чому гриби об’єднують в

окрему групу? 2. На які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їх тіло? 3. Яку будову має вегета­тивне тіло грибів? 4. На які групи поділяють гриби за спосо­бом живлення? 5. Як розмножуються гриби? 6. Наведіть приклади грибів-сапротрофів. 7. Де вони оселяються і як живляться? 8. Які особливості будови мають цвілеві гриби?9. З якими організмами гриби можуть вступати у взаємови­гідне співжиття? Наведіть приклади. 10. Чому ці відносини є взаємовигідними і для грибів і рослин? 11. Як живляться гриби-паразити? 12. Якої шкоди вони завдають рослинам у природі і сільськогосподарським культурам?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 198.V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення

питання: Відомо, що деякі гриби-сапротрофи здатні перехо­дити до паразитичного способу життя. Чим це можна пояс­нити?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 52, підготувати відповіді на запитання на с. 198, повідомлення і міні-презентації про лишайники.

ш ш ш ш Поцсинкавий Mw^efacu qo чІьокц

/ Урок 58 /Тема уроку: ЛИШАЙНИКИ - ПРИКЛАД СИМБІОТИЧНИХ

ОРГАНІЗМІВМета:•/ розширити уявлення учнів про різноманітність живих організмів,

форми їх взаємозв’язків, ознайомити з особливостями будови і життєді­яльності лишайників як симбіотичним організмом, розповсюдженням у природі, пристосуванням до різноманітних умов існування, та їх значен­ням у природі і житті людини; сформувати в учнів розуміння поняття «екологічна індикація»;

^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання у пізнаваності органічного світу, розуміння необхід­ності знань про будову, біологію і особливості життя всіх організмів у при­роді, для гармонійного існування природи і людини;

'ґ продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюн­ками підручника, природними об’єктами, уміння застосовувати набуті знання в новій ситуації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, ро­бити умовиводи;

^ виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, бережливе став­лення до всіх компонентів живої природи.

Методи та методичні прийми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: колекції лишайників, картини, ма­

люнки, комп’ютерні зображення лишайників у їх природному се­редовищі, таблиці «Шапкові гриби». «Цвілеві гриби», «Гриби-пара- зити», «Лишайники», «Біологія грибів, лишайників», діапозитивів «Гриби. Лишайники», діафільм «Лишайники і мохи».

Х ІД У Р О К У

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть екологічні групи гри­

бів. 2. За якою ознакою гриби поділяють на ці групи? 3. На­ведіть приклади і розкрийте особливості живлення грибів: а) сапротрофів; б) симбіонтів; в) паразитів. 4. Яке значення представників цих груп у природі і житті людини? 5. Чим можна пояснити те, що деякі гриби-сапротрофи здатні пере­ходити до паразитичного способу життя?

Б. Робота учнів за завданням (письмово або усно): прочи­тайте текст і вставте пропущені слова: 1. Гриби виділяють в окрему групу . 2. Серед грибів є одноклітинні і орга­нізми. 3. За способом живлення грибі є ___ . 4. Гриби, щоживляться мертвими органічними рештками, називають . 5. Велика група грибів, що оселяються на живих орга­нізмах, - це гриби- . 6. Серед грибів є такі, що вступаютьу взаємовигідне співжиття з ____ системою різних рослин,утворюючи ______. 7. Явище співіснування двох організмівназивається .

B. Розв’язання біологічних задач.1. Гриби - «дивні діти» нашої планети: і не рослини, і не твари­

ни, хоча мають деякі риси подібності з ними. Які характерні тільки для них ознаки мають гриби?

180

2. Цвілеві гриби, як і всі живі організми планети, жив­ляться, дихають, ростуть розмножуються. Чим і як жив­ляться цвілеві гриби? Як їхні тоненькі нитки-гіфи отримують поживні речовини? До якої групи їх відносять за способом живлення? Поясніть чому.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Послухаємо ще одну казку «Історія гриба і водорості».

Якось Гриб побіг до берега річки, де в товщі води плавала Водо­рість.

- Добридень, як справи? - Привітно гукнув Гриб до знайомої Водорості.

- Нівроку, - обізвалася вона. - Тільки частенько буваю голод­ною. Живу я у воді, а чи багато тут їжі? Її чимало в землі! Тобі, Грибе, пощастило, що ти живеш на суходолі.

- Помиляєшся, дорогенька. У воді багато будь-якої їжі, але ти ще не навчилася її розпізнавати, - відповів Гриб. - Безталаннішого ж за мене немає на білому світі. їжі в землі, дійсно, доста, але на моє нещастя Сонце позбавило мене сили, і їжа не йде мені на користь. І все тому, що я не погодився очищати повітря.

- Що ж нам робити? - спитала Водорість.- Що робити? - загадково усміхнувся Гриб. - А ти подумай.Водорість замислилася.- Треба звернутися до Сонця? - сказала вона. - Ти попроси в

нього пробачення, і воно подарує тобі силу, а я спробую випросити для себе коріння.

- Безнадійна річ! - відповів Гриб. - У мене є краща ідея!- Яка? - поцікавилась Водорість.- Давай дружити, - швидко відповів Гриб. - Ти розумієшся із

Сонцем, а я із землею, і будемо мінятися, я тобі їжу, а ти мені - силу Сонця. Розумієш?

- Як же ми будемо жити разом? - задумливо спитала Водорість. - Ти звик до землі, а я живу у воді. Якщо підемо до води - ти пото­неш, якщо вийдемо на суходіл - я засохну і помру.

- Не занепадай духом, - усміхнувся гриб. - Жити будемо в будь- якому місці, де є волога.

- У такому разі я згодна! - радісно відповіла Водорість.З того часу гриб і водорість живуть разом. Вони так здружилися,

що не можуть існувати один без одного. Допомагаючи водорості, гриб витягає з-під землі воду і мінеральні солі. Водорість, у свою чергу, віддає йому частину сили, яку отримує від Сонця. Гриб і во­дорість, уклавши союз, так потоваришували, що їх навіть стали на­зивати на одне ім’я - Лишайник. Саме із цим незвичайним організмом ми сьогодні і ознайомимося.

Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою різних

груп лишайників, їх поширенням і властивостями.2. Визначити особливості внутрішньої будови лишайників

і процесів їх життєдіяльності.3. З’ясувати, на які групи поділяють лишайники за особ­

ливостями їхньої зовнішньої будови.4. Визначити роль лишайників у природі та житті людини.Ш. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика лишайників, їх поширення,

місця існування, вимоги до місць зростання, приклади різно-

181

манітних видів лишайників, що мешкають у різних середови­щах, особливості їх життя в цих середовищах, відношення до екологічних факторів - розповідь, робота з мал. 212, 213 (с. 199), демонстрація колекції лишайників, картин, малюн­ків, таблиць, комп’ютерних зображень лишайників в їх при­родних місцях існування, фрагмента діафільму.

2. Будова вегетативного тіла лишайнику - особливого симбі­отичного організму, що утворився як результат співжиття пев­них видів грибів і організмів, здатних до фотосинтезу; склад лишайнику, особливості його внутрішньої будови, розміщення грибного, водоростевого чи ціанобактеріального компоненту, живлення лишайників, забарвлення, способи прикріплення до субстрату - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 214 (с. 200), демонстрація таблиці, комп’ютерного зображення вну­трішньої будови тіла лишайнику, фрагмента діафільму.

3. Будова вегетативного тіла лишайнику, поділ на групи за особливостями зовнішньої будови: накипні, листуваті, кущисті, їх характеристика, приклади лишайників кожної групи - розповідь, робота з мал. 212 (с. 199) і 215 (с. 201). Демон­страція колекції лишайників, картин, таблиць, колекцій комп’ютерних зображень різних видів лишайників за зовніш­ньою будовою їх тіла, діапозитивів, фрагмента діафільму, до­повіді учнів.

4. Характеристика способів розмноження лишайників, особ­ливості вегетативного розмноження ділянками тіла за допо­могою спеціальних утворів на поверхні корового шару та мікроскопічних кульок, що формуються в серцевинній части­ні тіла, способи поширення цих утворів; статеве розмноження за допомогою особливих спор, особливості проростання спор, умови утворення тіла лишайнику зі спори; ріст лишайників, термін їх життя - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 216 і 217 (с. 201), демонстрація таблиць, картин, ком­п’ютерних зображень способів розмноження лишайників, діа­позитивів, фрагментів діафільму.

5. Роль лишайників у природі і житті людини; особливості біології лишайників, що дає їм змогу оселятися на непридат­них для інших рослин субстратах і бути піонерними організ­мами, роль лишайників у створенні рослинних угруповань, руйнуванні гірських порід, утворенні ґрунтів; значення в житті тварин, використання лишайників людиною.

A. Розповідь з елементами бесіди, демонстрація мал. 218 (с. 202), картин, таблиць, комп’ютерних колекцій лишайни­ків, фрагментів діафільму, діапозитивів.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочитайте текст «Яка роль лишайників у природі та житті людини?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Як ви думаєте, чому лишайники називають «піонерами» рослиннос­ті? 2. Яку роль відіграють лишайники в утворенні ґрунтів?3. Яке значення мають лишайники в житті тварин? 4. Як людина використовує лишайники у своєму житті?

B. Самостійна робота за завданням: прочитайте текст «Яка роль лишайників у природі та житті людини?», визначте цю роль і дані занесіть до таблиці «Значення лишайників у при­роді і житті людини».

182

Значення лишайниківу природі у житті людини

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що собою становить лишай­

ник як живий організм? 2. Де поширені лишайники? 3. На яких поверхнях вони оселяються? 4. Яку внутрішню будову має вегетативне тіло лишайнику? 5. На які групи поділяють лишайники за їх зовнішньою будовою? 6. Якими способами розмножуються лишайники? 7. Яку роль вони відіграють у природі і житті людини?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 203 підручника.V. Узагальнення та систематизація знань.А. Робота з колекцією лишайників за завданням: 1. Вико­

ристовуючи текст і малюнки підручника, виділіть у запропо­нованій колекції кущисті, накипні і листуваті лишайники. Чим вони відрізняються? 2. Поясніть, чому накипні лишай­ники в колекції знаходяться разом зі шматочком поверхні, на якій росли? 3. Які з визначених вами лишайників трапляють­ся у вашій місцевості?

Б. Обговорення питання: Чому лишайники вважають особ­ливою групою грибів, а не водоростей чи ціанобактерій?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 53, підготувати відповіді на запитання на с. 203, скласти сенкан на тему «Лишайник», підготувати до­повіді про різноманітність, розповсюдження, особливості роз­ростання шапинкових грибів - утворення «відьминих кілець»; повторити § 51.

?

183

# Урок 59 £Тема уроку: ШАПИНКОВІ ГРИБИМета:^ розширити уявлення учнів про особливості будови міцелію і плодо­

вого тіла шапинкових грибів, ознайомити з етапами розвитку плодового тіла і його ростом, поглибити знання про способи живлення грибів; сфор­мувати поняття про шапинкові пластинчасті та трубчасті гриби;

^ продовжити формувати наукові погляди і переконання учнів у необхідності пізнання біології і значення всіх представників органічного світу для гармонійного співіснування природи і суспільства;

^ удосконалювати вміння і навички роботи учнів з текстом і малюнка­ми підручника, зі збільшувальними приладами, лабораторним облад­нанням, натуральними об’єктами, застосовувати набуті знання в новій ситуації, порівнювати, робити умовиводи; виховувати охайність і обереж­ність під час виконання роботи.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти - печериці, консер­

вовані гриби - маслюки, опеньки, сушені гриби, муляжі і колекції плодових тіл грибів, комп’ютерні зображення різних видів шапинкових грибів, таблиці «Лишайники», «Шапинкові гриби», діапозитиви «Гриби», комп’ютер, мультимедійний проектор, лупи, мікроскопи, препарувальний набір, предметні та накривні скельця.

Х ІД У Р О К У

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями: «згоден - не згоден»: 1. Лишай­

ники - симбіотичні комплексні організми. 2. Вони поширені майже по всій планеті. 3. Живуть лишайники тільки на сухо­долі. 4. Лишайники не здатні витримувати низькі температу­ри. 5. Тіло лишайнику складається тільки з водорості і гриба. 6. Забарвлення тілу надають пігменти тільки симбіотичних водоростей. 7. У деяких лишайників від нижнього корового шару відходять окремі гіфи. 8. Ці гіфи слугують для прикріп­лення до поверхонь. 9. За зовнішньою будовою лишайники поділяють на дві групи: листуваті і кущисті. 10. Лишайники розмножуються тільки вегетативно ділянками тіла. 11. Стате­ве розмноження відбувається за допомогою мікроскопічних кульок, що формуються в серцевинній частині лишайнику. 12. Лишайники беруть участь у руйнуванні гірських порід.

Б. Робота за завданням (письмово або усно): прочитайтетекст і вставте пропущені слова. 1. Лишайники - це ____організми. 2. Верхній і нижній корковий шари утворені щіль­но переплетеними гіфами . 3. Усередині тіла лишайни­ку є клітини або . 4. Тіло лишайників забарвлено врізні кольори завдяки . 5. Фотосинтезуючі клітини у про­цесі фотосинтезу утворюють на світлі ___ речовини, а грибпостачає своєму компоненту ______ речовини. 6. Розмножу­ються лишайники ____ і ____ способом. 7. За зовнішньоюбудовою лишайники поділяють на три групи:_____ , _______і

В. Перевірка сенканів на тему «Лишайники».

184

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­ня теми і завдань уроку. Пригадаймо ліс улітку. Коли ви входите до нього, особливо після дощу, відчуваєте запах гри­бів і відразу починаєте дивитися під ноги, шукаючи саме їх. Звідки вони з’являються? Тривалий час правильної відповіді на це запитання не було, і це породжувало різні забобони. Наприклад, вважалось, що раптова поява грибів на одному місці зумовлюється ударом блискавки в землю або рясною росою. Деякі гриби виростають, утворюючи правильне коло, у центрі якого засихає трава. У давнину такі кола грибів нази­вали «відьминими колами». Німці вважали, що в цих місцях танцювали відьми, скандинави - ознакою зачарованих скар­бів, голландці - місцем, де чорти колотили масло. Що відбу­вається насправді? Як росте гриб? Звідки він береться? Щоб дати відповіді на ці запитання, треба ближче ознайомитися з особливостями будови і розвитку шапинкових грибів.

Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою шапинко­

вих грибів, їх поширенням у природі.2. Встановити, яку будову мають шапинкові гриби.3. Ознайомитися з особливостями будови їх шапинки.4. З’ясувати типи живлення шапинкових грибів.5. Визначити способи їхнього розмноження.III. Вивчення нового матеріалу.1. Шапинкові гриби - своєрідна група організмів, особли­

вості їх поширення в природі, фактори, що обмежують розпо­всюдження певних видів грибів, значення взаємозв’язків грибів з деревними рослинами для поширення у природних угрупованнях - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 219 (с. 203), демонстрація натуральних, консервованих, сушених грибів, колекцій і муляжів плодових тіл грибів, комп’ютерних зображень різних видів грибів, діапозитивів; доповіді учнів.

2. Особливості будови вегетативного тіла шапинкових гри­бів, будова ніжки і шапинки; форма розміри, забарвлення шапинки, поділ грибів на групи за особливостями її будови: трубчасті та пластинчасті гриби, приклади грибів кожної гру­пи, функції пластинок і трубочок.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 220 (с. 204), демонстрація таблиці, комп’ютерного зображення будови ша­пинкового гриба, діапозитивів;

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова шапинкових грибів».

І. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.

П. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова шапинкових грибів».

Ш. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­сновків на підставі виконаної роботи.

3. Розвиток плодових тіл грибів, місце розвитку і роль по­кривала; особливості розвитку грибниці у ґрунті, вимоги до розвитку і росту, вплив чинників середовища на ріст і розви­ток грибниці і плодових тіл; особливості розростання гриб-

185

ниці по колу, причини такого росту; характер живлення шапинкових грибів, способи їх розмноження - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 220 (с. 204), 221 і 222 (с. 205), картинами, таблицями, діапозитивами, колекціями комп’ютерних зображень грибів; доповіді і міні-презентації учнів.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Де поширені шапинкові гри­

би? 2. Що обмежує поширення тих чи інших видів грибів?3. Яку будову має вегетативне тіло шапинкового гриба? 4. Яка функція плодового тіла шапинкового гриба? 5. Яку будову має шапинка плодового тіла? 6. На які групи поділяють ша­пинкові гриби за особливостями будови нижньої частини їх шапинки? 7. Яку будову має ніжка гриба? 8. Як відбувається розвиток плодового тіла гриба? 9. На які групи поділяють гриби за способом живлення? 10. Як розмножуються шапин­кові гриби?

Б. Робота с тестовими завданнями на с. 206.V. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Як розростається грибниця біль­

шості шапинкових грибів у ґрунті? 2. Як поширення шапин­кових грибів може залежати від поширення тих чи інших видів рослин?

Б. Розв’язання біологічних задач.1. Для більшості людей поняття «гриб» обмежено згадкою про

шапинкові гриби, які можна побачити в лісі, у полі, на луках, пар­ках. Але насправді те, що ми бачимо на поверхні землі, - не гриб. Що це за утвір? Яку воно має назву і які функції виконує?

2. Велика кількість грибів, особливо шапинкових: підберезники, підосичники, маслюки та інші, вступають у взаємовигідне партнер­ство з деревами і навіть чагарниками. Як називається таке партнер­ство? Чим воно вигідне для обох організмів? Як живляться гриби, що не вступають у партнерство з рослинами? Як називається їх спо­сіб живлення?

3. Народна приказка каже: «Росте, як гриб...». А як росте гриб? Які умови необхідні для того, щоб з маленької мікроскопічної спори виріс красень шапинковий гриб. Поміркуйте, чому саме після дощу треба вирушати по гриби. Чому літний дощик називають «гриб­ним»?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 54, підготувати відповіді на запитання на с. 206, повідомлення про їстівні та отруйні гриби, штучне ви­рощування грибів; повторити § 52.

<-

186

Урок 60 £Тема уроку: ЇСТІВНІ ТА ОТРУЙНІ ШАПИНКОВІ ГРИБИ

'ґ розширити уявлення учнів про різноманітність шапинкових грибів, ознайомити з представниками їстівних і отруйних грибів, основними ознаками їх відмінності, правилами розпізнавання і збирання грибів;

^ на матеріалі уроку продовжити формування наукових поглядів і пе­реконань у необхідності знань про особливості будови, біології і впливу на організм людини отруйних грибів для запобігання захворюванням і збереження життя;

'ґ продовжити вдосконалювати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, навичок вико­нання практичної роботи, порівнювати, аналізувати, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, бережне ставлення до обладнання, санітарно-гігієнічні навички.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, практичний.

Тип уроку: урок формування нових знань, практичних умінь і навичок.

Наочність та обладнання: натуральні об’єкти, консервовані, засушені гриби, моделі плодових тіл грибів, картини, листівки, атласи, колекції шапинкових грибів, комп’ютерні зображення шапинкових грибів різних видів, таблиця «Гриби», діапозитиви «Гриби», фільм «Гриби», комп’ютер, мультимедійний проектор, діапроектор.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Гриби відомі людям давно. їх вживали в їжу ще в далеку давнину, тому що вони містять багато цін­них для людини речовин. За своїм складом вони близькі до овочів та продуктів тваринного походження. Вживають їх і тепер і свіжими, і консервованими, і сушеними. Але не всі гриби придатні до вживання, тому що серед грибів є як їстів­ні, так і отруйні види, що можуть спричинити тяжке отруєн­ня і навіть призвести до смерті. Тому необхідно дуже добре знати особливості будови їстівних і отруйних грибів, знати і вміти їх розпізнавати в природі.

Завдання уроку.1. З’ясувати роль шапинкових грибів у природі і житті лю­

дини.2. Ознайомитися з особливостями штучного вирощування

їстівних грибів.3. Встановити види отруйних грибів і їх вплив на організм

людини.4. Навчитися розпізнавати їстівні та отруйні гриби своєї

місцевості. Ознайомитися з правилами збирання грибів.П. Вивчення нового матеріалу.1. Роль шапинкових грибів у природі: їжа для багатьох

тварин, і в житті людини: цінні харчові продукти - розповідь, робота з мал. 223 (с. 207), демонстрація натуральних об’єктів, сухих або консервованих грибів, моделей плодових тіл грибів, картин, таблиць, діапозитивів, фрагмента фільму.

Мета:

ХІД УРОКУ

187

2. Поживні якості грибів, приклади грибів, що мають най­більшу харчову цінність, способи зберігання грибів; особливості споживання людиною - розповідь з елементами бесіди, демон­страція натуральних об’єктів, консервованих, сушених грибів, муляжів плодових тіл, колекцій, таблиць, діапозитивів.

3. Штучне вирощування грибів - один з видів біотехноло- гії, приклади грибів, характеристика способів і умов їх штуч­ного вирощування, значення - розповідь, робота з мал. 224 (с. 208), демонстрація комп’ютерних зображень грибів, які вирощують промислово, і приміщень, у яких їх вирощують, доповіді і міні-презентації учнів.

4. Характеристика отруйних грибів, приклади грибів, які спричиняють тяжке отруєння людини, симптоми отруєння грибами, способи долікарської допомоги отруєному; правила обробки і вживання умовно-їстівних грибів; знайомство з основними правилами збирання грибів - розповідь з елемен­тами бесіди, робота з мал. 225 (с. 208) і мал. 226 і 227 (с. 209), статтею «Основні правила збирання грибів» на с. 210, демон­страція муляжів плодових тіл грибів, картин, атласу, таблиці, комп’ютерних зображень різних видів отруйних грибів.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Яке значення грибів у при­

роді та житті людини? 2. Які поживні якості мають гриби?3. Які гриби вирощують штучно? 4. На які групи ділять гри­би за їх їстівними властивостями? 5. Які їстівні гриби ви зна­єте? 6. Які гриби належать до умовно-їстівних, чому їх так називають? 7. Назвіть відомі вам отруйні гриби. 8. Яких пра­вил варто дотримуватися під час збирання грибів?

Б. Робота с тестовими завданнями на с. 211.IV. Узагальнення та систематизація знань. Виконання

практичної роботи 5 «Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконан­ня практичної роботи.

II. Виконання учнями практичної роботи.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­

сновків на підставі виконаної роботи. Запитання для форму­лювання висновків: 1. За допомогою яких посібників можна визначити видову назву грибів? 2. На які ознаки ви звертали увагу, визначаючи видову назву гриба? 3. Яку будову плодо­вого тіла має гриб? 4. До яких грибів: трубчастих чи пластин­частих вони належать? 5. Як можна отримати спори із шапинки гриба? 6. Які гриби ви розглядали: їстівні чи отруй­ні? 7. Які отруйні гриби трапляються у вашій місцевості?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 55, зібрати інформацію про їстівні та отруйні гриби поширені у вашій місцевості, підготувати повідомлен­ня, міні-презентації про гриби - паразити рослин, скласти сенкан на тему «Білий гриб», «Мухомор», повторити § 53.

188

/ Урок 61Тема уроку: ГРИБИ-ПАРАЗИТИМета:^ розширити знання учнів про різноманітність грибів, ознайомити із

середовищем їх життя, особливостями будови і біології грибів-паразитів, визначити їх значення в природі і житті людини та засоби боротьби з ними;

^ на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, їх переконань у необхідності і цінності знань про паразитичні гри­би, їх біологію і вплив на організми для визначення засобів захисту від отруєння і боротьби з ними, використання для біологічних способів бо­ротьби зі шкідливими видами;

'ґ продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і ма­люнками підручника, додатковими джерелами знань, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, уміння застосовувати на­буті знання в новій ситуації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою грибів і способом їх життя; виховувати санітарно-гігієнічні навички.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти трутовиків, гербар­

ні зразки рослин, уражених сажкою, ріжками, плоди - борошнис­тою росою, картини, малюнки, листівки, комп’ютерні колекції гри­бів-паразитів, їх хазяїв, таблиці «Гриби-паразити», «Шапинкові гриби», діапозитиви «Гриби», фільм «Гриби», комп’ютер, мульти­медійний проектор.

Х ІД У Р О К У

1. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Самостійна робота за завданнями: 1. Охарактеризуйте

гриби за планом: 1) назва гриба; 2) гриб трубчастий чи плас­тинчастий; 3) спосіб живлення: сапротрофний чи симбіотичний;4) їстівний чи отруйний. І варіант: підосичник; II варіант - мухомор білий.

2. Із запропонованого переліку видів грибів випишіть окре­мо їстівні та отруйні гриби. І варіант: 1) польський гриб, 2) підосичник, 3) дощовик несправжній, 4) опеньок літній,5) рядовка тигриста, 6) печериця, 7) опеньок сірчано-жовтий, 8) сироїжка ароматна, 9) мухомор білий. II варіант: 1) сиро­їжка блювотна, 2) білий гриб, 3) дощовик, 4) бліда поганка, 5) сироїжка світло-жовта, 6) мухомор червоний, 7) лисичка, 8) сатанинський гриб, 9) підберезник.

Б. Перевірка сенканів на теми «Білий гриб», «Мухомор».B. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що собою ста­

новить лишайник як симбіотичний організм? 2. З яких орга­нізмів складається його тіло? 3. На які групи поділяють лишайники за зовнішньою будовою тіла? 4. Як живиться і розмножується лишайник?

П. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку. Послухайте ще одну казку.

Жили в лісі два друга: Білий гриб і Коричневий. Були вони дав­німи друзями, їх гіфи у ґрунті так сильно переплелися, що і не

189

впізнаєш, де чиї. Кожного року їх грибниця утворювала «діток» - плодові тіла. Грибники знаходили ці плодові тіла і дякували грибам за їх щедрість, бо плодових тіл було багато і вони були дуже смач­ними. Усе було добре. Але якось Коричневий гриб сказав Білому, що йому набридло живитися мертвим листям на землі і він хоче пере­братися угору на дерево, ближче до Сонця і жити там.

- Чим ти будеш там живитися? - спитав Білий гриб.- А що, на дереві немає поживних речовин? Листки дерева так

стараються утворювати поживні органічні речовини, я впевнений, що вони поділяться і зі мною.

- Як ти дістанеш ці речовини в дерева, ти зумієш?- Зумію, знайду в корі щілинку, протисну крізь неї свої гіфи і буду

живитися поживними речовинами не мертвого листя, а живими со­ками дерева або його деревиною. Пішли зі мною.

- Ні, - відповів Білий гриб, - я залишуся на землі, тут моє місце.Вранці, коли сонечко освітило ліс, Коричневого гриба поруч уже

не було. Білий гриб подивився на дерево і побачив високо над зем­лею його коричневу шапинку на корі. Ну і нехай собі живе там.

Це, звісно, казка. У природі існує дуже багато грибів, які оселяються на рослинах, живляться ними і завдають великої шкоди диким і культурним рослинам, лісовим і парковим господарствам. Вони є ворогами не тільки рослин, а й тварин і людини, а ворогів треба знати, щоб боротися з ними і пере­магати.

Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою парази­

тичних грибів.2. З’ясувати особливості будови і вплив на рослини грибів

трутовиків.3. Встановити, які гриби вражають культурні рослини.4. Визначити, якої шкоди завдають гриби-паразити твари­

нам і людині.III. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика грибів-паразитів, їх взаємовід­

носини з організмом хазяїна, способи живлення, формування понять «обов’язкові паразити», «необов’язкові паразити» - розповідь з елементами бесіди, демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків рослин, уражених грибами-пара- зитами, картин, малюнків, листівок, таблиці, комп’ютерних зображень грибів-паразитів на рослинах, діапозитивів, фраг­мента фільму, доповіді і міні-презентації учнів.

2. Характеристика грибів трутовиків, їх способів живлен­ня, пояснення походження слова «трутовик»; особливості бу­дови трутовиків, їх біологія, спосіб зараження і живлення організмом хазяїна: перехід від паразитичного способу жив­лення до сапротрофного, шкідливий вплив на організм хазяї­на, способи боротьби - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 229 (с. 212), демонстрація плодових тіл трутовиків різних видів, картин, листівок, таблиці, комп’ютерних зобра­жень грибів трутовиків у їх природних умовах, діапозитивів, доповіді учнів.

3. Борошнисторосяні гриби - паразити плодово-ягідних культур, особливості їх будови, спосіб живлення, негативний вплив на рослини, на урожайність культур, засоби боротьби - розповідь з елементами бесіди, демонстрація мал. 230 (с. 213),

190

картин, листівок, таблиці, комп’ютерних зображень рослин, уражених борошнисторосяними грибами.

4. Гриби-паразити злакових культур, представники, особ­ливості їх будови і біології, способи зараження, ріст і розви­ток на організмі хазяїна, особливості будови спор, тривалість життя, пристосування спор до несприятливих умов, способи боротьби - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 231 (с. 214), демонстрація гербарних зразків, картин, малюнків, листівок, таблиці, комп’ютерних зображень грибів-паразитів злакових культур, доповіді і міні-презентації учнів.

5. Негативний вплив грибів-паразитів на тварин і людину, приклади грибів, що спричиняють захворювання органів, які вражають, шляхи потрапляння спор грибів, способи заражен­ня, симптоми і наслідки захворювання, поради з дотримуван­ня правил особистої гігієни.

А. Розповідь, демонстрація комп’ютерних зображень гри- бів-паразитів тварин і людини.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­ням: прочитайте текст параграфа «Якої шкоди завдають гри­би-паразити тваринам і людині? », визначте негативний вплив грибів-паразитів на організм тварин і людини і дайте відпо­віді на запитання: 1. Які гриби завдають шкоди організму людини і тварин? 2. Які органи вони вражають? 3. Які захво­рювання спричиняють? 4. Назвіть шляхи зараження гриба- ми-паразитами. 5. Які зовнішні прояви зараження стригучим лишаєм? 6. Яких заходів треба дотримуватись, щоб уникнути зараження паразитичними грибами?

6. Застосування паразитичних грибів для боротьби зі шкід­ливими організмами, формування поняття «біологічний ме­тод боротьби», сутність метода і його значення - розповідь, демонстрація комп’ютерних зображень грибів, що використо­вують для біологічних способів боротьби

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1) Які гриби належать до пара­

зитичних? 2. Які гриби паразитують на деревах? 3. Як від­бувається зараження, живлення і розвиток трутовика? 4. Якої шкоди він завдає дереву? 5. Чому трутовик змінює свій спосіб живлення з паразитичного на сапротрофний? 6. Як захистити дерево від ураження трутовиком? 7. Які гриби завдають шко­ди плодово-ягідним культурам? 8. Які гриби паразитують на злакових рослинах? 9. Які захворювання спричиняють гриби- паразити у тварин і людини? 10. Як захистити себе від зара­ження грибами, збудниками захворювань?

Б. Робота с тестовими завданнями на с. 285.V. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питання: Що спільного та відмінного між

взаємовигідним співжиттям двох різних організмів і парази­тизмом?

Б. Розв’язання біологічних задач.1. Відомо, що гриби-паразити оселяються на різних субстратах.

У лісах, парках, садах їх можна побачити на високих деревах. Які це гриби? Як вони там опинилися? Чому дерева стають місцем їх існування? Як впливають гриби-висотники на ріст рослин?

191

2. Багаторічні паразитичні гриби на все життя пов’язані з ураже­ними ними хазяями. Руйнуючи тіло хазяїна, вони часто живуть на ньому і після його смерті, змінюючи спосіб живлення. Як змінюєть­ся спосіб живлення паразита після смерті хазяїна?

3. Часто на корі дерев ми можемо бачити надряпані написи «лю­бителів» природи: «Вася або Коля», «Толя любить Машу» та інші. Як ви вважаєте, чим небезпечні ці пошкодження кори дерев? До чого вони можуть призвести?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати

текст і малюнки § 56 підручника, підготувати відповіді на запитання на с. 215, повідомлення, міні-презентацію на тему: «О. Флемінг - творець пеніциліну», міні-проект «Гриби у біо­сфері та житті людини», повторити § 54 і 55.

ЪоцсиЯковий мшне}йси. до Ц/гощ

/ Урок 62Тема уроку: ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ

ЛЮДИНИМета:^ поглибити знання учнів про різноманітність грибів, їх позитивне і

негативне значення у природі і житті людини, ознайомити з використан­ням грибів людиною в різних галузях промисловості, медицині, господар­стві, як продуктів харчування;

'ґ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, розуміння необхідності знань про поширення, біологію, взаємозв’яз­ки грибів з іншими організмами, значення їх у природі, для використання в житті людини, запобігання захворюванням, для гармонійного розвитку природи і людини;

^ продовжити формувати вміння і навички учнів роботи з текстом підручника, додатковими джерелами знань, застосовувати набуті знан­ня, аналізувати, висловлювати свої думки, робити умовиводи; виховува­ти взаємоповагу у спільній діяльності (під час роботи у групах), бажання пізнавати і бережливо ставитися до всіх компонентів природи.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.

Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти, гербарні зразки,

картини, листівки, таблиці, діапозитиви, комп’ютерні колекції різ­них видів грибів, обладнання попередніх уроків, комп’ютер, елек­тронні засоби навчання.

ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення

теми і завдань уроку. Ось і закінчилося наше знайомство з грибами - цими дивними творіннями природи. Ми знаємо про них майже все - їх будову, розповсюдження, способи живлен­ня, взаємовідносини з іншими організмами і вплив на них, зна­ємо їх різноманітність, хто з них корисний, хто небезпечний, знаємо, як їх розпізнавати в природі, як поводитися з ними, щоб не завдавати шкоди їм і собі. Залишилося ще раз поговори­ти про гриби, щоб визначити їх роль у природі і житті людини.

Завдання уроку.1. Визначити роль грибів у природі.2. З’ясувати, яке значення гриби мають у житті людини.3. Визначити, якої шкоди гриби здатні завдавати людині

та П господарству.П. Вивчення нового матеріалу.

І варіант уроку1. Роль грибів у природі: санітарна функція грибів-сапро-

трофів, поліпшення родючості ґрунту, мінералізація органіч­них залишків, участь у процесах утворення родючого шару, роль у колообігу речовин, співвідношення грибів з іншими організмами, їжа для багатьох тварин; значення лишайників у створенні первісних ґрунтів та як «піонерів» рослинності.

А. Розповідь, бесіда, демонстрація таблиць, картин, діапо­зитивів, комп’ютерних зображень грибів-сапротрофів, допо­віді «Гриби в біосфері».

193

Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочи­тайте текст «Яка роль грибів у природі?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Яку роль у природі виконують гриби-сапро- трофи? 2. Як гриби впливають на родючість ґрунтів? 3. Яка їхня участь у колообігу речовин? 4. Яке значення мають взає­мовигідні відносини грибів та інших організмів? Наведіть при­клади. 5. Яку роль у природі виконують лишайники?

2. Роль грибів у житті людини: гриби - харчові продукти, застосування у харчовій промисловості: дріжджі, цвілеві гри­би; у медицині: пеніцилін - для боротьби з інфекційними за­хворюваннями; чага - при запаленні, виразкових захворюваннях шлунка, як протипухлинний, знеболювальний та стимулюю­чий засіб, для підвищення захисних властивостей організму - розповідь, робота з мал. 232, 233 (с. 217), демонстрація таблиць, картин, комп’ютерних зображень різних видів грибів, що ви­користовуються в різних галузях промисловості та медицині, повідомлення учнів «Гриби в житті людини».

3. Негативне значення грибів у житті людини: вплив на здоров’я людини отруйних і цвілевих грибів, засоби запо­бігання захворюванням; негативний вплив паразитичних грибів на врожай сільськогосподарських культур, деревини будівель - самостійна робота учнів з текстом підручника з використанням картин, таблиць (отруйні, цвілеві гриби, до­мовий гриб ) за завданням: прочитайте текст «Якої шкоди гриби здатні завдавати людині та її господарству?», розди­виться мал. 234 (с. 217) і підготуйте відповіді на запитання:1. Якої шкоди можуть завдавати гриби здоров’ю людини?2. Чому їстівні гриби можуть спричиняти отруєння? 3. Чим небезпечні для людини цвілеві гриби? 4. Як запобігти отруєн­ню цвілевими грибами? 5. Якої шкоди господарству людини можуть завдавати гриби? 6. Чим небезпечний для людини справжній домовий гриб?

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Яку роль відіграють гриби в

природі? 2. Яка роль грибів у колообігу речовим у природі?3. Як гриби впливають на підвищення родючості ґрунтів?4. Яку користь отримує від грибів людина? 5. Які гриби лю­дина використовує в харчовій промисловості? 6. Якої шкоди гриби можуть завдавати здоров’ю людини? 7. Назвіть гриби, які людина використовує в медицині? 8. Яке їхнє значення?9. Якої шкоди гриби здатні завдавати господарству людини?10. Із чим пов’язано те, що багато грибів-сапротрофів можуть переходити до паразитичного способу життя?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 218.II варіант уроку

1. Робота учнів у групах. Учні об’єднуються в групи, кож­на група одержує запитання, на які вони повинні відповісти після роботи, і відповідну наочність.

І група «Роль грибів у природі»: 1. На які групи поділяють гриби за способом живлення? 2. Які гриби виконують сані­тарну функцію на планеті? 3. Які гриби і як впливають на родючість ґрунту? 4. Яку роль виконують гриби в колообі­гу речовин? (Доцільно використати фрагмент міні-проекту

194

«Гриби в біосфері та житті людини».) 5. Яке значення має взаємовигідне співіснування грибів з іншими організмами? Наведіть приклади.

II група «Лишайники»: 1. Де поширені лишайники? 2. На яких поверхнях вони оселяються? 3. Як впливають лишайни­ки на скельні породи? 4. Яке значення лишайників у житті тварин? Наведіть приклади. 5. Яке значення мають лишайни­ки для вищих рослин?

III група «Значення грибів у житті людини»: 1. Які гриби людина використовує в їжу? 2. У чому полягає їх харчова цінність? 3. Які їстівні гриби людина вирощує у промислових масштабах? (Використання фрагмента міні-проекту «Гриби в біосфері та житті людини».) 4. Які види грибів і з якою метою використовують у харчовій промисловості? 5. Яке застосуван­ня мають цвілеві гриби?

IV група «Значення грибів у медицині»: 1. Яка роль грибів у створенні медичних препаратів? 2. Який внесок у лікування інфікованих ран зробив О. Флемінг? (Використання міні-пре- зентації, повідомлень.) 3. Яка лікувальна дія антибіотиків на організм людини? 4. Що собою становить гриб чага? 5. Яка його лікувальна дія на організм людини?

V. Група «Шкідливий вплив грибів на організм людини і народне господарство»: 1. Чим небезпечні для здоров’я людини отруйні гриби? Цвілеві гриби? 2. Чому людина може отруїти­ся їстівними грибами? 3. Чим небезпечні для людини цвілеві гриби? 4. Які гриби-паразити і якої шкоди завдають культур­ним рослинам і будівлям з дерева? Наведіть приклади. 5. Які є засоби запобігання захворюванням організмів отруйними грибами, грибами-паразитами та цвілевими грибами?

IV. Узагальнення та систематизація знань (для уроку з груповою формою роботи). А. Обговорення питання: Чому люди­ні необхідні знання про будову, життєдіяльність, взаємозв’яз­ки грибів з іншими організмами, про позитивний і негативний вплив грибів на природу та організми? Б. Робота за завдан­ням: прочитайте рубрику «Узагальнимо знання» на с. 218 і скажіть, чи збігаються ваші відповіді на запитання, що обго­ворювалися на уроці, з положеннями цієї рубрики?

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст

і малюнки § 57, повторити тему «Гриби», підготуватися до контролю знань з теми.

2)ос/сиЯковий ммиеріал с/о уроку

« б

/ Урок 63 /Тема уроку: ГРИБИМета:^ узагальнити, систематизувати, відкорегувати та проконтролювати

знання учнів з теми «Гриби»;' ґ продовжити розвивати навички узагальнення та систематизації

знань, уміння застосовувати засвоєні знання для виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.

Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуко­вий.

Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки знань, умінь, навичок.

Наочність та обладнання: натуральні об’єкти, муляжі грибів, картини, таблиці, атласи грибів, колекції лишайників тощо.

Х ІД У Р О К У

I. Мотивація навчальної діяльності. Ми закінчили ви­вчати гриби, що таємно і явно мешкають навколо нас. Пам’я­таєте, великий російській поет О.С. Пушкін вважав гриби «низькою природою, у якій мало вишуканості», а Карл Лін- ней вважав групу грибів хаосом, у якому неможливо знайти жодної системи. Тепер, коли ми ознайомилися з грибами, можемо не погодитися з висновками цих великих людей. За­вдяки роботі багатьох учених, які протягом тривалого часу вивчали гриби і визначили особливості їхньої будови, їх жит­тєдіяльність, розмаїття, середовище життя, їх взаємозв’язки з іншими організмами і вплив на них, завдяки і нашій роботі на уроках, коли ми ознайомлювалися з усіма цими особливос­тями біології грибів, ми переконалися в тому, що все таємне із часом стає відомим. Усе є у грибів: і система, і вишуканість, і навіть краса, і всі ознаки, що притаманні живим організ­мам. Ми переконалися в цьому, а тепер настав час визначити, як ми засвоїли знання про ці незвичайні «творіння» природи і довести насамперед собі, що наше знайомство з грибами було успішним.

II. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.А. Бесіда за запитаннями: 1. Чому гриби виділено в окрему

групу? 2. На які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло? 3. Яку будову має вегетативне тіло гриба? 4. Що таке грибниця? 5. Як гриби живляться? 6. До яких організмів належать гриби за способом свого жив­лення? 7. Як гриби розмножуються? 8. Наведіть приклади представників екологічних груп грибів і охарактеризуйте ці групи: а) сапротрофи; б) паразити; в) симбіонти. 9. Яку будо­ву мають шапинкові гриби? 10. На які дві групи їх поділяють за будовою шапинки? 11. Наведіть приклади представників кожної групи. 12. На які групи поділяють шапинкові гриби за їх їстівними якостями? 13. Наведіть приклади представни­ків кожної групи. 14. Яким вимогам повинні відповідати їс­тівні гриби? 15. Чому отруйні гриби мають таку назву? 16. Які існують правила збирання грибів? 17. Які гриби паразитують на рослинах? 18. Чим небезпечні трутовики для деревних

196

рослин, паркових і лісових господарств? 19. Якої шкоди здоров’ю людини завдають паразитичні гриби? 20. Що собою становить лишайник як організм? 21. Яку зовнішню будову має його вегетативне тіло? 22. На які групи за зовнішньою будовою поділяють лишайники? 23. Яку внутрішню будову має тіло лишайнику? 24. Як лишайник живиться? 25. Якими способами лишайник розмножується? 26. Що спільного і від­мінного між взаємовигідним співжиттям двох різних організ­мів і паразитизмом? 27. Чому лишайники вважають особливою групою грибів, а не водоростей чи ціанобактерій? 28. Яке зна­чення в природі і житті людини мають: а) гриби, б) лишайники.

Б. Перевірка практичних навичок: 1. Серед запропонова­них плодових тіл (засушених, моделей, муляжів грибів, лис­тівок) виберіть окремо їстівні й отруйні види грибів. 2. Серед запропонованих грибів виберіть трубчасті й пластинчасті.3. Розпізнайте в колекції накипні, листуваті, кущисті лишай­ники.

III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його засвоєння.

А. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за виконані завдання - 1 2 )

I варіант1. Наведіть приклади їстівних грибів. Які їстівні гриби трапля­

ються у вашій місцевості?2. Яку будову має вегетативне тіло шапинкового гриба?3. Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і симбіонтів.

Наведіть приклади представників кожної групи.4. Яке значення мають гриби в природі?II варіант1. Наведіть приклади отруйних грибів. Які отруйні гриби трапля­

ються у вашій місцевості?2. Яку зовнішню і внутрішню будову має тіло лишайнику?3. Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і паразитів.

Наведіть приклади представників кожної групи.4. Яке позитивне і негативне значення грибів у житті людини.Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож­

не правильно виконане завдання - 1 бал)І варіант1. До одноклітинних грибів належать: а) пеніцил; б) дріжджі;

опеньок; г) лисичка.2. Трубчастим грибом є: а) печериця; б) сироїжка; в) підберезник;

г) мухомор.3. Картоплю і помідори вражає гриб: а) сажка; б) фітофтора;

в) борошниста роса; г) трутовик.4. Гриби, що живляться органічними речовинами живих організ­

мів, належать до: а) сапротрофів; б) паразитів; в) конкурентів; г) фо- тосинтетиків.

5. Оболонка клітини більшості грибів містить: а) глюкозу; б) це­люлозу; в) хітин; в) Силіцій.

6. У клітинах грибів немає: а) мітохондрій; б) пластид; в) ядра;г) цитоплазми.

7. Лишайники кріпляться до поверхні за допомогою: а) коренів;б) присосків; в) ризоїдів; г) гіфів.

8. Лишайник, тіло якого повністю зростається з поверхнею, на­зивають: а) кущистими; б) листуватими; в) накипними; г) дерев-Н И М И . ?

197

9. Білу цвіль на продуктах харчування утворює: а) пеніцил; б) фі­тофтора; в) аспергіл; г) мукор.

10. Спороутворення в підберезника відбувається в особливому шарі: а) на пластинках; б) в трубочках; в) гіфів; г) в коробочці.

11. Гіфи гриба і коренів вищих рослин утворюють форму симбіо­зу: а) мікоризу; б) паразитизм; в) хижацтво; г) конкуренцію.

12. За способом живлення гриби подібні до тварин, оскільки: а) здатні до фотосинтезу; б) є гетеротрофами; в) самі утворюють ор­ганічні речовини; г) мають органи для захоплення їжі.

II варіант1. До пластинчастих грибів належить: а) білий; б) підберезник;

в) мухомор; г) маслюк.2. їстівним грибом є: а) бліда поганка; б) дощовик несправжній;

в) сироїжка блювотна; г) підосичник.3. Деревні рослини вражає гриб: а) трутовик; б) підосичник;

в) підберезник; г) опеньки.4. Клітини грибів не мають: а) мітохондрій; б) ядра; в) хлороплас­

тів; г) цитоплазми.5. Спільною ознакою в будові клітин грибів і рослин є наявність:

а) хлоропластів; б) хромопластів; в) лейкопластів; г) вакуоль з клі­тинними соком.

6. Гриб, що живиться органічними речовинами мертвих організ­мів, належить до: а) паразитів; б) сапротрофів; в) конкурентів;г) симбіонтів.

7. До складу тіла лишайнику входить водорість і: а) бактерія;б) плаун; в) мох; г) гриб.

8. Лишайник, який кріпиться до поверхні своєю звуженою час­тиною, належить до: а) кущистих; б) листуватих; в) накипних; г) де­ревних.

9. Злакові рослини вражає гриб-паразит: а) ріжки; б) борошняна роса; в) фітофора; г) трутовик.

10. Спороутворення в мукора відбувається в особливому шарі утворів: а) трубочок; б) пластинок; в) гіфів; г) коробочки.

11. Мікориза вищих рослин і гриба - приклад взаємовідносин:а) конкуренція; б) хижацтво; в) паразитизм; г) симбіоз.

12. За типом живлення гриби відносять до гетеротрофів, тому що вони: а) ведуть прикріплений спосіб життя; б) здатні до фотосинте­зу; в) живляться готовими органічними речовинами; г) не мають органів захоплення їжі.

В. Комбіновані завдання.І варіантЗавдання з вибором однієї правильної відповіді (за кожне пра­

вильно виконане завдання — 0,5 бала).1. До їстівних грибів відносять: а) бліду поганку; б) печерицю;

в) мукор; г) трутовик.2. Трубчастим грибом є: а) сироїжка; б) мухомор; в) опеньки;

г) маслюк.3. Картоплю і помідори вражає гриб: а) сажка; б) борошниста

роса; в) фітофтора; г) пеніцил.4. До складу тіла лишайнику, окрім водорості, входить: а) мох;

б) плаун; в) бактерія; г) гриб.5. Оболонки більшості грибів містять: а) хітин; б) крохмаль;

в) целюлозу; г) Силіціум.6. Лишайник, тіло якого прикріплюється до поверхні звуженою

частиною, належить до: а) накипних; б) кущистих; в) листуватих;г) деревних.

198

Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну правильну відповідь - 1 бал).

1. Отруйними грибами є: а) мукор; б) мухомор; в) бліда поганка; г) сироїжка.

2. До складу тіла лишайнику входять організми: а) гриб; б) мох;в) водорість; г) ціанобактерії.

3. Сапротрофами є гриби: а) іржасті гриби; б) мукор; в) пеніцил;г) сажка.

Завдання на встановлення відповідності, характеристики ор­ганізмів (за кожне правильно виконане завдання - 1 бал).

1. Визначте ознаки шапинкового гриба підосичника.А Будова шапинки1 трубчаста2 пластинчаста

Б Спосіб живлення1 сапротроф2 паразит3 симбіонт

В їстівний чи отруйний1 їстівний2 отруйний

2. Установіть відповідність між способами живлення і приклада­ми грибів, яким притаманний відповідний спосіб.

Спосіб живлення ПредставникиА сапротроф 1 сажкаБ паразит 2 підосичникВ симбіонт 3 пеніцил3. Установіть відповідність між групами лишайників за особли­

востями їх зовнішньої будови і характеристикою їх представників.Групи лишайників Характеристика представниківА накипні 1 тіло лишайнику кріпиться до поверхні зву-Б листуваті женою частиноюВ кущисті 2 лишайник має прямостійне або звисле роз­

галужене чи нерозгалужене тіло З тіло міцно прикріплюється до поверхні

каменів, кори дерев

4. Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане за­вдання - 3 бали)

Порівняйте способи живлення грибів сапротрофів і паразитів.II варіантЗавдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно

виконане завдання — 0,5 бала)1. До отруйних грибів належить: а) лисичка; б) маслюк; в) мухо­

мор; г) підосичник.2. Пластинчастим шапинковим грибом є: а) опеньок; б) маслюк;

в) білий; г) підберезник.3. Деревні рослини вражає гриб: а) сажка; б) борошниста роса;

в) фітофтора; г) мукор.4. Клітини грибів не мають: а) хлоропластів; б) клітинної стінки;

в) ядра; г) мітохондрій.5. Одноклітинним грибом є: а) дріжджі; б) ага; в) опеньок; г) ли­

сичка.6. Лишайник, тіло якого нагадує розгалужені чи не розгалужені

кущики, називають: а) листуватим; б) кущистим; в) деревним; г) на-» С И П Н И М ,

Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну правильну відповідь - 1 бал).

1. їстівним шапинковим грибом є: а) лисичка; б) бліда поганка; в) маслюк; г) підберезник.

199

2. До складу тіла лишайнику, окрім гриба, можуть входити: а) мох; б) бактерії; в) ціанобактерії; г) водорості.

3. Паразитичний спосіб життя веде гриб: а) губка березова; б) бо­рошниста роса; в) мукор; в) сажка.

Завдання на встановлення відповідності, характеристики ор­ганізмів (за кожне правильне виконане завдання - 1 бал)

1. Визначте ознаки шапинкового гриба мухомора.А Будова шапинки Б Спосіб живлення їстівний чи отруйний1 трубчаста 1 сапротроф 1 їстівний2 пластинчаста 2 паразит 2 отруйний

2. Установіть відповідність між способами живлення і приклада­ми грибів, яким вони притаманні.

Спосіб живлення ПредставникА сапротроф 1 підберезникБ паразит 2 мукорВ симбіонт 3 трутовик3. Установіть відповідність між терміном і його визначенням.

Термін ВизначенняА грибниця 1 симбіоз гіфів гриба і коренів рослиниБ гіфи 2 сукупність гіфів тіла грибаВ мікориза 3 ниткоподібні утвори, з яких складається тіло гриба

Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане за­вдання - 3 бали).

Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і симбіонтів.IV. Підбиття підсумків уроку.V. Рефлексія.VI. Повідомлення домашнього завдання: повторити всі

записи в зошиті, що робилися протягом року, підготуватися до уроку узагальнення знань з курсу біології 6 класу.

2)оцаіЯховиймакіеІши цо Ц/гощ

Л Урок 64■>

Тема уроку: УЗАГАЛЬНЕННЯМета:' ґ узагальнити знання учнів з курсу Біологія: 6 клас про особливості

будови одноклітинних і багатоклітинних організмів, процесів життєдіяль­ності бактерій, грибів і рослин, систематизувати знання про їх біологію, спільні ознаки і відмінності, та ознаки ускладнення їх організації, значен­ня вивчених організмів у природі і житті людини;

^ на матеріалі уроку підвести учнів до наукового розуміння значу­щості знань про будову і біологію організмів для збереження розмаїття мешканців планети, розумного їх використання в практичній діяльності людини, гармонійного розвитку природи і людства.

Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти, муляжі, моделі,

гербарні зразки, картини, таблиці, листівки, електронні зображення представників вивчених груп організмів.

Х ІД У Р О К У

І. Мотивація навчальної діяльності учнів. У вересні ми стояли з вами на порозі ще мало знайомого нам дому Природи за адресою Біологія: 6 клас. Крокуючи сходами цього дому, схо­динка за сходинкою, ми ознайомилися з науками, які вивчають мешканців цього дому Природи: різноманітними одноклітинни­ми організмами, бактеріями, грибами, рослинами. Ще раз про­йдімося поверхами цього щедрого дому, зазирнімо в його різні кімнати і пригадаймо наших вже добрих знайомих. Насамперед зайдімо до кімнати, на дверях якої є табличка «Клітина».

П. Узагальнення знань.1. Клітина - одиниця будови і життєдіяльності організмів. За-

і питання для бесіди: 1. Як ви вважаєте, чому саме з цієї кімнати 1 ми почали нашу подорож, із цього поверху? 2. Пригадайте, з

яких основних частин складається клітина? 3. На які групи по­діляють організми за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло? 4. Чим є клітина для одноклітинних організмів? Назвіть ці організми. 5. Що утворюють клітини багатоклітинних організ­мів? 6. Як ви вважаєте, з яких речовин: органічних чи неорга­нічних складаються всі компоненти клітини? 7. Якщо порівняти рослинну клітину із заводом, то яким її частинам можна дати такі назви і поясніть, чому: а) служба охорони; б) склад готової продукції; в) командний центр; г) фотохімічна лабораторія?

Тепер залишимо цю кімнату і зайдемо до наступної, на две­рях якої написано «Тканини».

2. Рослинні тканини. І в цій кімнаті на нас чекають цікаві питання, відповіді на які ви добре знаєте. Роздивіться таблиці (картини, електронні зображення рослинних тканин і назвіть, які рослинні тканини ви знаєте? Тепер впізнаємо ці тканини за їхніми функціями: 1) клітини цієї тканини дають початок всім іншим тканинам; 2) ця тканина надає органам рослин міцності і пружності; 3) клітини цієї тканини відмежовують рослину від навколишнього середовища і захищають від не­сприятливих зовнішніх впливів; 4) ця тканина складається із живих клітин, вони можуть бути зеленими і, безбарвними,

ДатаКлас

201

і

здійснювати фотосинтез і накопичувати поживні речовини, здійснювати газообмін клітин, запасати воду; 5) клітинами цієї тканини відбувається висхідний і низхідний потік по­живних речовин, розчинених у воді.

Що утворюють тканини в багатоклітинних організмів? Настав час зазирнути до наступної кімнати з написом «Органи рослин».

3. Вегетативні органи рослин. Пригадаймо їх. Послухайте уважно твердження і скажіть, з якими з них ви згодні, а з якими - ні: 1) вегетативними органами рослин є корінь і квіт­ка; 2) корені утворюють два види кореневих систем: стрижне­ву і мичкувату; 3) усі корені утворюються із зародкового корінця насінини; 4) корінь забезпечує ґрунтове живлення рослин; 5) розчинені у воді мінеральні речовини, які вбирає корінь з ґрунту, рослина використовує на утворення органіч­них речовин; 6) воду і розчинені в ній поживні речовини, ко­рінь надає надземній частині рослини; 7) стебло несе на собі тільки листки рослини; 8) брунька - зачатковий пагін; 9) лис­ток рослин здійснює тільки процес фотосинтезу; 10) життя на нашій планеті залежить від зелених рослин.

Ми добре розібралися з вегетативними органами рослин, тепер завітаємо до кімнати з написом: «Генеративні органи».

4. Генеративні органи рослин. Які органи рослин назива­ють генеративними? Закінчіть речення: 1. Генеративний ор­ган рослин, який забезпечує статеве розмноження, - ц е .2. Частина стебла, що несе на собі квітку, - __. 3. Розширеначастина стебла, на якій розташована квітка, - ___ . 4. Зеленілисточки, що оточують маточку і тичинки та захищають їх, - . 5. Частина квітки, що складається із чашолистиків - __.6. Найпомітніша частина квітки, яка утворена пелюстками, - . 7. Головна частина квітки, у якій утворюється пилковізерна, - __ . 8. Ця головна частина квітки складається з при­ймочки, стовпчика і зав’язі - . 9. Генеративний орган рос­лини, який утворюється після запилення і запліднення і несе в собі насіння, - ___ .

Ми згадали вегетативні і генеративні органи рослин і тепер можемо пригадати їх різноманітність. Йдемо далі, де на нас чекає кімната з написом «Різноманітність рослин».

5. Різноманітність рослин. Встановіть відповідність між на­звами груп рослин та їхньою характеристикою.Назва групи рослин ХарактеристикаА водорість 1 вища рослина, яка розмножується спорамиБ мох та утворює два види пагонів: весняні й літніВ плаун 2 перші насінні рослини нашої планети, біль-Г хвощ шість яких є вічнозеленимиД папороть 3 найдавніші і найпростіші за будовою пред-Е голонасінні ставники рослинЖ покритонасінні 4 заросток має вигляд невеличкої серцеподіб­

ної пластинки, на якій утворюються статей клітини

5 розмножується спорами та має зелене по­взуче стебло, яке вілчасто галузиться

6 панівна група рослин на Землі, яка має квітки і насіння вкрите стінкою плода

7 примітивна група вищих рослин, яка склада­ється із стебла і листочків, до ґрунту кріпиться волосиноподібними відростками - ризоїдами

202

Ми впоралися із завданням, залишилося завітати до кімна­ти з написом «Гриби. Лишайники» і пригадати, що це за див­ні створіння.

6. Гриби. Лишайники. Пригадаймо загальну характеристи­ку грибів і лишайників. Для цього уважно послухаємо речен­ня і доповнимо їх: 1. Гриби виділяють в окрему . 2. Середгрибів є одноклітинні і організми. 3. За типом живленнягриби є . 4. Існує група грибів, які живляться органічнимирештками мертвих організмів, їх називають ___ . 5. Великагрупа грибів живиться органічними речовинами живих орга­нізмів, це гриби- . 6. Серед грибів є й такі, що вступають увзаємовигідне співжиття з іншими організмами, їх назива­ють . 7. Розмножуються гриби способами: ____ . 8. Лишай­ники - ц е організми. 9. їх тіло утворено гіфами тафотосинтезуючими організмами: __ або ___ . 10. Розмножу­ються лишайники здебільшого .

Ось і завершилася наша невелика подорож до дому При­роди. Залишилося тільки нагадати, що всі знання, які ми отримали про мешканців природи, мають велике значення для життя на Землі, бо природа - наш спільний дім, у якому ми живемо. На завершення послухаємо вірш видатної україн­ської поетеси Ліни Костенко про нашу рідну природу:

Цей ліс живий. У нього добрі очі,Шумлять вітри у нього в голові.Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис пишуть у траві.Дубовий Нестор дивиться скрізь пальці на білі вальси радісних беріз.І сонний гриб в смарагдовій куфайці Дощу напився і за день підріс.Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.

І ми з вами, побувавши в домі Природи, можемо розмовля­ти з людьми про неї, бо в цьому році пізнали багато її таєм­ниць.

Ш. Підбиття підсумків уроку.IV. Рефлексія.1. Чи сподобалася тобі наша екскурсія по дому Природи?2. Екскурсія до якої кімнати була для тебе найцікавішою? Чому?3. Які питання виявилися для тебе складними?4. Як ти вважаєш, знання, що ти отримав у цьому році, вивчаю­

чи біологію, знадобляться в житті?5. Ти задоволений своїми успіхами?6. Чи є в тебе бажання в подальшому вивчати біологію?V. Повідомлення домашнього завдання: підготуватися до

екскурсії.

203

ЕКСКУРСІЯ 1і

Тема: РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН СВОГО КРАЮМета: узагальнити знання учнів про компоненти живої і неживої при­

роди рідного краю, розширити уявлення про різноманітність рослинного світу, про спільні особливості будови представників групи Рослини, їх взаємозв’язок з іншими організмами; розвити вміння спостерігати та ак­тивно самостійно працювати за запропонованими завданнями, спрямо­вувати і підтримувати роботу учнів у межах запитань і завдань екскурсії; стежити за виконанням правил поведінки на лоні природи; формувати естетичне сприйняття природи учнями, розуміння необхідності дбайли­вого ставлення до природи рідного краю.

Обладнання: зошит (блокнот), олівці, картки-завдання, сантиметр.

Методичні рекомендаціїI. На попередньому уроці учитель повідомляє учням за­

вдання і місце проведення екскурсії, знайомить з правилами поведінки на природі, з основними видами рослин за нату­ральними чи гербарними зразками, таблицями, малюнками, картинами, переліком обладнання, що необхідне для прове­дення екскурсії. Учні об’єднуються у групи (ланки), у зошиті записують пункти плану, за яким буде складатися звіт про екскурсію, знайомляться із зразками карток-завдань, зразка­ми звітів про екскурсію учнів попередніх класів.

Завдання для екскурсії за даною темою можуть бути одна­ковими для всіх груп, що полегшить роботу вчителя і учнів з проведення першої екскурсії та оформлення звітів.

Екскурсія може бути проведена до лісу, парку, саду, на пришкільну ділянку, навколо школи, території мікрорайону.

Враховуючи, що це перша екскурсія у курсі біології, вона повинна бути ретельно спланованою і підготовленою не тіль­ки з метою вивчення біологічних об’єктів природи, але й з метою контролю за неухильним виконанням учнями правил поведінки під час екскурсії, формування розуміння учнями необхідності знань цих правил.

II. План екскурсії:1. Стисла характеристика природного угруповання: ліс,

сад, парк, пришкільна ділянка тощо.2. Особливості рельєфу місцевості і його компонентів.3. Видовий склад рослин ділянки й умови зростання.4. Особливості будови рослин різних життєвих форм: дере­

ва, чагарники, чагарнички, трави.III. Проведення екскурсії.1. Вступна бесіда.2. Самостійна робота учнів, виконання завдань на ділянці.Картка-завдання1) визначте рельєф поверхні своєї ділянки;2) розгляньте вашу ділянку, зверніть увагу на ґрунт, він

щільний чи розпушений;3) встановіть, які рослини: дерева, чагарники, чагарнички,

трави ростуть на вашій ділянці, самостійно чи з допомогою учителя визначте їхні назви і запишіть у зошит (блокнот).

4) виміряйте сантиметром товщину стовбура 2 -3 дерев і 2 -3 чагарників, результати запишіть у зошит (блокнот). Чим дерева відрізняються від чагарників?

204

5) розгляньте рослини, які утворюють трав’янистий по­крив. Чим трави відрізняються від дерев і чагарників?

6) зверніть увагу на зовнішній вигляд рослин на ділянці. Чи всі рослини мають листки? Яке їх забарвлення? Чи є рос­лини, які ще квітнуть? У яких рослин вже є плоди? Дані своїх спостережень запишіть у зошит (блокнот);

7) зробіть висновок, помітивши особливості рельєфу місце­вості, ґрунту, умов зростання рослин, різноманітність рослин даної ділянки, взаємозв’язки живої і неживої природи.

IV. Підбиття підсумків екскурсії, узагальнення результа­тів, спостережень, рекомендації до складання звіту, оцінка поведінки учнів на екскурсії.

ЕКСКУРСІЯ 2

Тема: ВИВЧЕННЯ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬМета:^ ознайомити учнів з певним угрупованням, сформувати уявлення

про його видовий склад, пристосування рослин до спільного життя, вза­ємовплив рослин, рослин і тварин, рослин і чинників середовища;

^ визначити роль людини, що впливає на життя рослин і угруповання 8 цілому;

^ продовжити формування вмінь працювати на геоботанічній ділян­ці; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: зошити (блокноти), олівці, метр або шнур довжиною 10 м, шкільний визначник рослин, картки зав­дання.

Методичні рекомендаціїІ. Підготовка до екскурсії.1. Вибравши місце екскурсії і відвідавши його, учитель ви­

значає, що можуть і повинні побачити учні в цьому конкрет­ному угрупованні: які види рослин і тварин переважають, які с рідкісними і зникаючими та потребують охорони. Склавши спшсок рослин, учитель підбирає наочні посібники - нату­ральні чи гербарні зразки, таблиці, картини, листівки «Рос­л и н Червоної книги України» для ознайомлення учнів із цими видами рослин напередодні екскурсії. Повідомляє тему, завдання і місце проведення екскурсії, перелік необхідного обладнання, нагадує правила поведінки під час екскурсії, зна­йомить з планом екскурсії, який вони записують у зошит.

П. План екскурсії:1. Характеристика угруповання - місця проведення екс­

курсії.2. Визначення рослин, що зростають на певній ділянці, їх

кількісного складу.3. Визначення кількості ярусів, складання списку рослин

за ярусами.4. Спостереження за тваринами, життя яких тісно пов’язано

з рослинами, з’ясування їхнього значення в житті рослин.5. Виявлення рідкісних рослин угруповання - рослин, що

занесені до Червоної книги України.6. Вивчення взаємозв’язків рослин, тварин, мікроорганіз­

мів, грибів, чинників неживої природи в угрупованні.П. Проведення екскурсії. :

205

1. Вступна бесіда про необхідність вивчення природних угруповань, знання їхньої структури і взаємозв’язків між рос­линами, тваринами, мікроорганізмами, грибами і чинниками неживої природи, що склалися історично в процесі їх сумісно­го існування.

2. Самостійна робота учнів на ділянках за карткою-завдан- ням.

Картка-завдання1. На геоботанічній ділянці 10 х 10 м, яку ви виміряли за

допомого метра або шнура, визначте:а) які групи рослин зростають на ділянці, підрахуйте кіль­

кість дерев і чагарників кожного виду, які види трав’янистих рослин трапляються часто, а які - рідко;

б) кількість ярусів рослин на вашій ділянці і видовий склад рослин за ярусами;

в) чи зростають на ділянці види мохів, плаунів, хвощів, папоротей, грибів, лишайників; у яких місцях даного угрупо­вання вони зростають;

г) життя яких тварин пов’язано з ярусністю даного угрупо­вання;

д) установіть, як розподіляються чагарники в даному угру­пованні, не заважаючи при цьому один одному;

е) види рослин, що занесені до Червоної книги України;ж) вплив людини на дане угруповання;з) вплив екологічних чинників на зростання і розвиток рос­

лин та існування угруповання.2. Усі дані спостережень і визначень занесіть у зошит

(блокнот).IV. Підбиття підсумків екскурсії, узагальнення результатів

спостережень, рекомендації до складання звіту, оцінка пове­дінки учнів на екскурсії.

206

Зміст

Передмова......................................................................................................................................................... ЗОрієнтовне календарно-тематичне планування з біології у 6 класі ............................................. 6

В ступ ............................................................................................................................................................. 9Урок 1. Біологія - наука про життя .............................................................. ...................................... 9Урок 2. Основні властивості живого .................................................................................................. 11Урок 3. Різноманітність життя на Землі .......................................................................................... 14Урок 4. Методи вивчення організмів. Застосування біологічних знань

у діяльності людини ....................................................................................................................... 18

Т ем а 1. К літина .................................................................................................................................. 21Урок 5. Клітина - одиниця будови організмів. Історія вивчення клітини ............................. 21Урок 6. Метод світлової мікроскопії. Збільшувальні прилади та їх призначення ................ 23Урок 7. Виготовлення мікропрепаратів ............................................................................................. 25Урок 8. Знайомство з клітиною. Клітинна мембрана .................................................................... 27Урок 9. Внутрішнє середовище клітини: цитоплазма та включення ........................................ 29Урок 10. Основні органели клітини .................................................................................................... 31Урок 11. Основні органели клітини (продовження) .............................................. 33Урок 12. Ядро клітини ........................................................................................................................... 35Урок 13. Ріст і розмноження клітин .................................................................................................. 37Урок 14. Вступ. Клітина ....................................................................................................................... 39

і в п 2. О дноклітинні організм и. П ерехід до багатокл іти н ності ............................... 43Урок 15. Одноклітинні твариноподібні організми - мешканці водойм .................................... 43Урок 16. Одноклітинні твариноподібні організми - збудники хвороб людини .................... 46Урок 17. Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу: евглена зелена,

хламідомонада та хлорела ............................................................................................................... 49Урок 18. Одноклітинні гриби - дріжджі .......................................................................................... 52Урок 19. Бактерії: будова та процеси життєдіяльності................................................................. 55Урок 20. Бактерії: роль у природі та житті людини ........................................................................57Урок 21. Перехід до багатоклітинності ............................................................................................. 61Урок 22. Губки — примітивні багатоклітинні організми ..................... .»....................................... 63Урок 23. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності ...................... 66

Т ем а 3 . Р ослини ........................................................................................................... 70Урок 24. Рослина - живий організм .................................................................................................. 70Урок 25. Тканини рослин ...................................................................................................................... 73Урок 26. Корінь. Будова і ф ункції...................................................................................................... 76Урок 27. Види коренів та їх видозміна ............................................................................................. 79Урок 28. Пагін. Будова пагона. Його розвиток з бруньки ........................................................... 82Урок 29. Будова стебла .........................................................................................."............................... 85Урок ЗО. Видозміни пагона ................................................................................................................... 89Урок 31. Будова та функції листка..................................................................................................... 92Урок 32. Тривалість життя листків. Видозміни листка................................................................ 95Урок 33. Транспорт речовин. Взаємозв’язки між різними частинами рослини .................... 98Урок 34. Рухи рослин ........................................................................................................................... 101Урок 35. Розмноження рослин ........................................................................................................... 104Урок 36. Квітка як орган статевого розмноження рослин. Будова

і різноманітність квіток .................................................................................................................. 107Урок 37. Суцвіття ................................................................................................................................... 110

Урок 38. Запилення ............................................................................................................................... 113Урок 39. Запліднення у квіткових рослин. Будова насінини ...................................................... 116Урок 40. Проростання насіння ............................................................................... 119Урок 41. Різноманітність плодів......................................................................................................... 121Урок 42. Ріст і розвиток рослин ......................................................................................................... 125Урок 43. Рослини ................................................................................................................................... 128

Т ем а 4. Р ізном ан ітн ість росли н ...................................................................................................133Урок 44. Поняття про класифікацію рослин .................................................................................. 133Урок 45. Водорості ' ................................................................................................................................. 136Урок 46. Мохи ......................................................................................................................................... 138Урок 47. Плауни, хвощі, папороті ..................................................................................................... 141Урок 48. Голонасінні ................................. 144Урок 49. Покритонасінні, або Квіткові ............................................................................................ 148Урок 50. Сільськогосподарські рослини .......................................................................................... 152Урок 51. Екологічні групи рослин ..................................................................................................... 155Урок 52. Життєві форми рослин. Рослинні угруповання. Зв’язки рослин

з іншими організмами ...................................................................................................................... 159Урок 53. Типи рослинних угруповань ......................................................................................... 163Урок 54. Значення рослин для існування життя на планеті Земля та людини .................... 166Урок 55. Різноманітність рослин ....................................................................................................... 169

Т ем а 5. Гриби ........................................................................................................................................175Урок 56. Загальна характеристика грибів ...................................................................................... 175Урок 57. Екологічні групи грибів ...................................................................................................... 177Урок 58. Лишайники - приклад симбіотичних організмів ........................................................ 180Урок 59. Шапинкові гриби .................................................................................................................. 184Урок 60. їстівні та отруйні шапинкові гриби .................................................................................. 187Урок 61. Гриби-паразити ...................................................................................................................... 189Урок 62. Значення грибів у природі та житті людини ................................................................ 193Урок 63. Гриби......................................................................................................................................... 196Урок 64. Узагальнення............................................................................................................................201Екскурсія 1. Різноманітність рослин свого краю ............................................................................ 204Екскурсія 2. Вивчення рослинних угруповань ................................................................................205

208