НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Виконала:Петрищева Юлія,ФЕтаУ, 5 курс, ЕПК-506, (науковий керівник: Востряков О.В., к.е.н., доцент)

Метою роботи є дослідження й

обґрунтування теоретико-методичних засад

забезпечення ефективності діяльності

підприємства та розроблення практичних

рекомендацій щодо підвищення ефективності

його діяльності в сучасних умовах

господарювання.

Актуальність:Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні вимагає від

вітчизняних підприємств активних дій з підвищення ефективності їхфункціонування. Лише висока ефективність може забезпечитиконкурентоспроможність підприємства, а внаслідок цього – йогоблагополуччя та комерційний успіх. У зв'язку з кризою стан економікизначно погіршився, що актуалізує необхідність вирішення проблем,пов'язаних з підвищенням ефективності діяльності підприємств.Економічна ситуація, що склалась сьогодні, диктує необхідність пошукунових шляхів підвищення ефективності діяльності підприємств, аналізупричин і факторів, що стримують їх розвиток.

Ефект – категорія, яка відображає перевищення результатівдіяльності над витратами, пов'язаними з її здійсненням, упевному періоді часу.

Категорія "ефективність" на рівні підприємствахарактеризує зв'язок між величиною отриманого результату(ефекту) його діяльності й кількістю інвестованих абовитрачених у виробництві ресурсів.

Економічна ефективність відображає відповідність витрат ірезультатів діяльності підприємства цілям та інтересам йогоучасників у грошовій формі.

Ефективність діяльності підприємства – комплексна оцінка кінцевихрезультатів використання основних та оборотних засобів, трудових іфінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу; цекатегорія, яка виражає відповідність результатів і витрат підприємства цілямдіяльності та інтересам власників.

Загальна методологія визначення ефективності може бути формалізованатаким співвідношенням:

де F – ефективність; Е – ефект (результати);

P – витрати (ресурси).

,P

EF

Методичні підходи до оцінки

ефективності діяльності підприємства

Традиційний підхід Базується на класич- ній моделі Дюпона "Рентабельність капі- талу", передбачає оцінку ефективності на основі двох груп показників:узагальнюючих – показників першого рівня та показників другого рівня, які оцінюють ефективність викорис тання окремих видів ресурсів під-ства.

Математичний підхід Визначено методами: нелінійної динаміки, узагальнених функцій, складні функції і ергодична теорія.

Економетричний

підхід

Складається з парамет-

ричних і непараметрич-

них методів, які носять

рівноправний характер.

На основі концепції "Performance Management"

Використання збалансо- ваної системи індикато- рів, яка включає різні фінансові й нефінансові показники.

Багаточинниковий

підхід Пропонується в науко вій економічній літературі, проте рідко застосовується на практиці. Передба- чає використання агрегованих індексів ефективності, що є складними і важкими для інтерпретації, а тому і не стали загальновизнаними.

Витратний та

ресурсний підходи

Їх застосування

базується на

підрахунку витрат і

вартості ресурсів

відповідно.

Загальні принципи раціонального вибору

системи показників

Система показників ефективності має: відображати витрати всіх видів ресурсів, що

споживаються на підприємстві;

створювати передумови для виявлення резервів

підвищення ефективності діяльності;

стимулювати використання всіх резервів,

наявних на підприємстві;

забезпечувати інформацією стосовно

ефективності діяльності всі ланки

управлінської ієрархії;

виконувати критеріальну функцію. Тобто для

кожного з показників мають бути визначені

правила інтерпретації їх значень.

Показники ефективності

використання ресурсів

Узагальнюючі показники

ефективності виробництва

Система показників оцінки ефективності

діяльності промислового підприємства (на основі традиційного підходу)

показники ефективності використання праці (персоналу)

показники ефективності використання основних виробничих фондів

показники ефективності використання матеріальних ресурсів

показники ефективності використання фінансових коштів

показники якості

продукції

- рівень задоволення

потреб ринку;

- виробництво продукції

на одиницю витрат

ресурсів;

- витрати на одиницю

товарної продукції;

- прибуток на одиницю

загальних витрат;

- рентабельність

виробництва;

- господарський ефект від

використання одиниці

продукції;

- норма прибутковості;

- коефіцієнт ефективності

застосування ресурсів.

Напрямки підвищення ефективності

діяльності підприємства

Ресурсний напрямок

Напрямки: підвищення ефективності

використання основних засобів: - інтенсивні: механізація та автома тизація виробництва; технічне пере- озброєння та модернізація; удоско- налення технологічних процесів; скорочення тривалості операційного циклу виробництва; - екстенсивні: скорочення простоїв обладнання; збільшення кількості машино-змін роботи обладнання та скорочення кількості устаткування, що не працює; введення додаткового обладнання;

підвищення ефективності використання оборотних коштів: обґрунтоване встановлення норм і нормативів праці; встановлення прямих постійних взаємозв'язків з постачальниками; використання відходів у вироб-тві; уніфікація тех- нології вироб-тва продукції; інтенси- фікація виробничих процесів та ін.;

підвищення ефективності роботи персоналу: формування оптималь- ного складу персоналу; заміна дію- чих технічних засобів на прогресив- ніші; модернізація устаткування (впровадження корпоративних систем управління, тобто програм- ного забезпечення для електронного документообігу, CRM і ERP-систем, корпоративних веб-порталів); удосконалення управління та органі- зації вироб-тва і праці; поглиблення спеціалізації вироб-тва; збільшення реального фонду робочого часу; моральне заохочення працівників; удосконалення систем оплати праці.

- прискорення впро- вадження результа- тів науково-техніч- ного та організацій- ного прогресу в практику діяльності підприємства; - удосконалення організаційної та виробничої систем управління, форм і методів організації діяльності, її планування і мотивації; - підвищення якості і конкурентоспромож- ності продукції; - зовнішньоекономіч- на діяльність; - удосконалення і постійне коригування всіх видів діяльності для забезпечення їх вимогам сучасності.

- технологія; - устаткування; - матеріали; - енергія; - вироби; - організація і системи управління (застосування системи менеджменту якості (СМЯ), бережливого виробництва, теорії обмежених систем (ТОС), TPS і 6 сигм та таких технологій, як реінжиніринг, аутсорсинг); - працівники; - методи роботи; - стиль управління; - державна і соціальна політика; - інституційні механізми; - інфраструктура; - структурні зміни в суспільстві та економіці.

Технологічний напрямок

Організаційний напрямок

Висновки:Проблема визначення ефективності діяльності підприємства та пошуку

шляхів її підвищення є складною і такою, що важко формалізується. Адже будь-яке підприємство – це складна система, яку важко спростити, не втративши прицьому її суттєвих характеристик.

Насправді ця проблема комплексна, а тому для її вирішення слідзастосовувати комплексний, системний підхід, ретельно досліджуючи всіпідрозділи, служби підприємства та ті процеси, які в них відбуваються.

Комплексний підхід до оцінки ефективності діяльності підприємства всучасних умовах господарювання дає змогу розробити напрямки підвищенняефективності його діяльності.

Кожен із зазначених напрямків на ефективність діяльності підприємствавпливає різною мірою. На кожному етапі діяльності підприємства менеджеримають звертатися до найбільш актуальних і суттєвих за результативністю з них.Проте стратегічний план розвитку підприємства повинен передбачатизастосування всіх можливих напрямків підвищення ефективності.

Дякую за увагу!