Konspekti 3 klas_2_semestr_aristova

РОЗВИТОК МУЗИКИМузика не може думати, але може втілювати думку.

Рихард ВагнерУРОК 17 Тема. Музика як мистецтво, що не існує без розвитку. Розвиток музики як процес

відображення почуттів, настроїв, думок людини в їх динаміці та якісному перетворенні. Пісенний подарунок до зимових свят. Томазо Альбіноні «Адажіо», інструментальне виконання та вокальне (Лара Фабіан або Сара Брайтман) — слухання. Слова Олександра Коваленкова, музика Льва Кніппера «Чому ведмідь узимку спить» — розучування (с. 60-62).

Мета. Ознайомити учнів з поняттям «музика як мистецтво», закріплювати вміння працювати з ритмічним супроводом, розвивати музичні здібності учнів, почуття ритму, уяву, увагу, вміння відтворювати асоціації; виховувати любов до народних традицій, бажання їх переймати та примножувати.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід урокуI. Організаційна частина.Усі сідайте тихо, діти.Домовляймось — не шуміти,Руку гарно підіймати,На уроці не дрімати,А знання мерщій хапати —Щоб не було нам мороки.Всі готові до уроку?Тож гаразд. Часу не гаймо І урок наш починаймо.1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2. Музичне привітання.

II. Розспівування.Співаємо звук «до». Вчитель може відтворити даний звук на музичномуінструменті. Тепер заспіваємо 2 коротких (до-до), один короткий (до), а тепер з’єднаємо (до-до-дГра «Луна».

77

— А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєте за мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось перемовляється чи дражниться з вами.

Гра «Луна».— А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєте за

мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось перемовляється чи дражниться з вами.III.Ритмічні вправи.

IV. Повідомлення теми уроку.1.Робота з підручником, с. 60.2. Пізнавальна бесіда.

3. Музична гра Василя Верховинця «Ой сусіди, сусідоньки» (див. урок № 15).V. Слухання музики.

Томазо Альбіноні «Адажіо», інструментальне виконання та вокальне (Лара Фабіан або Сара Брайгман).

1.Загальні відомості про композитора.Томазо Джованні Альбіноні — італійський композитор епохи бароко. За життя був

відомий здебільшого як автор численних опер, проте в наш час має популярність і регу- | лярно виконується, головним чином, його інструментальна музика.

Народився 8 червня 1671 р. у Венеції в заможній купецькій родині. 1694-го написав свій «Опус 1», який присвятив кардиналу Отгобоні. 1700 року служив у герцога Мантуї Фернандо Карло як скрипаль; йому присвятив свій «Опус 2». 1701-го написав «Опус 3», що став дуже по-пулярним, і присвятив його великому герцогу Тосканському Фердинанду III.

1705 року Альбіноні одружився. На цей час він здобув славу як оперний композитор у багатьох містах Італії, одночасно створюючи у великій кількості інструментальну музику. До 1705-го він писав переважно гріо-сонати і скрипкові концерти, пізніше, до 1719 р., складав соло-сонати та концерти для гобоя.

На відміну від більшості композиторів того часу, наскільки відомо, Альбіноні ніколи не прагнув отримати посаду при дворі або церкві, але мав власні кошти і можливість складати музику незалежно.

1722 року Максиміліан II Емануїл, курфюрст Баварії, якому Альбіноні присвятив цикл із 12 сонат, запросив його керувати своєю оперою.

1742-го збірники скрипкових сонат Альбіноні опублікували у Франції у вигляді посмертного видання, тому дослідники довший час уважали, що до того часу композитор уже не дожив. Пізніше з’ясувалось, однак, що він перебував у Венеції в безвісті, а помер 17 січня 1751 року.

78

Альбіноні є автором близько 50 опер, 28 з яких були поставлені у Венеції між 1723 і 1740 рр., проте сьогодні він відомий переважно завдяки інструментальній музиці, особливо концертам для гобоя. Його інструментальна музика привернула серйозну увагу Йоганна Себастьяна Баха, який написав принаймні дві фуги на теми Альбіноні і постійно використовував його басові партії для вправ своїх учнів у гармонії.

Значна частина спадщини Альбіноні була втрачена під час Другої світової війни при загибелі Дрезденської державної бібліотеки, тому мало що відомо про його життя та музику після середини 1720 рр.

2. Слухання твору.3. Обговорення твору, с. 60 підручника.4. Нотна грамота. Музична абетка, с. 61 підручника.

VI.Фізкультхвилинка.Трава низенька-низенька,Дерева високі-високі.Вітер дерево колише-гойдає,Птахи летять-відлітають,А діти тихенько за парти сідають.Виростем великими,(діти стають на пальці ніг, руки вгору)Яблук нарвемо, (імітують зривання яблук обома руками)В кошики великі (розводять руки в сторони)Ми їх складемо, (присідають, імітуючи складання яблук).VII.Вивчення пісні.

Слова Олександра Коваленкова, музика Льва Кніппера «Чому ведмідь узимку спить» — розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Робота в зошиті.

IX.Підсумок уроку. Релаксація.

79

Треба вчитися слухати музику, зосереджуватись.Адже можна музику слухати, але не чути.

Енциклопедичний словник юного музикантаУРОК 18Тема. Способи розвитку музики: виконавські, динамічні, жанрові, мелодичні, темпові,

темброві. Пульс. Метр. Ритм. Метроритм. Основні музичні метри. Ладовий розвиток. Царство бальних танців. Франц Шуберт «Вальс», «Алегрето» — слухання. Слова і музика Івара Арсєєва «Гра в слова» — розучування (с. 63—65).

Мета. Розширювати знання учнів про традиції українського народу; ознайомити учнів з різновидами тембрів голосів; розвивати уміння визначати тембри голосів, розвивати емоційну сферу учнів; вдосконалювати співацькі навички; засобами музичного мистецтва виховувати любов до природи, народних пісень, заохочувати до участі в дитячих іграх.


Хід урокуІ. Організаційна частина.Сонце встало — запалало І дітей всіх привітало...Доброго ранку, сонечко!Доброго ранку, діточки!Доброго ранку, квіточки!Хай цвіте лужочок І шумить гайочок...Хай блищить ставочок...Хай щебечуть пташечки,Повзають комашечки...Хай сміються діточки!Доброго ранку ВСІМ.На уроці цімТреба дружно працювати,Щоб змогли на всі питання Повні відповіді дати.1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2.Музичне привітання.

80

111. Ритмічні вправи.

IV. Повідомлення теми уроку.1. Робота з підручником, с. 63.2. Пізнавальна бесіда.Тембр - це забарвлення звуку, його індивідуальна окраска. Кожна людина має свій тембр

голосу. За голосом, не бачачи людину, можна впізнати, хто говорить (мама, тато, сестра...).Кожен інструмент також має своє індивідуальне звучання, тобто тембр. По-різному звучать

скрипка, бандура, сопілка...Тембри співочих голосів такі:• Сопрано — високий жіночий (дитячий) голос.•Альт — низький жіночий (дитячий) голос.• Тенор — високий чоловічий (дитячий у хлопчиків) голос.

• Дискант — високий голос хлопчиків і підлітків. У наш час дискантом співає естрадний виконавець Вітас.

• Баритон — середній між тенором і басом чоловічий голос.• Бас — низький чоловічий голос.

• Бас має в певній мірі гудіння. В пісні говориться: «...бас гуде, скрипка плаче».3. Музична гра Василя Верховинця.

Пташка маленькаДійові особи

Маленька пташка (Донька) (Д)Пташка-мати (М).

Реквізит: маски для пташок.

81

Опис гриУ центрі замкненого кола стоїть Маленька пташка. Поза колом бігає її Мати. Долоні

Пташки-матері стулені «дзьобиком» на рівні підборіддя пальцями вперед. Тим «дзьобиком» вона виконує ритмічні рухи, ніби збирає макові зернятка.

Хор співає:Пташко маленька,Де твоя ненька?

На другий склад слова «ненька» коло зупиняється. Діти, роз’єднавши руки, стають обличчям до середини.

—Десь літає,— відповідає Маленька пташка. — О! Вертається! — промовляє вона далі, показуючи рукою на ГІташку-матір, коли та «залетіла» в коло.

Бігаючи кругом Доньки, Пташка-матір продовжує виконувати свої попередні рухи («дзьобання») і співає:

На маківці сиділа,Дрібний мачок дзьобала.

На слово «дзьобала» вона підбігає до Маленької пташки і бере її за руки. Дзьоб-дзьоб, дзьобанець,Ходім, пташко, у танець!

Від слів «дзьоб-дзьоб» дійові особи під спів Пташки-матері починають кружляти доріжкою по колу.

На слова «у танець» всі діти з’єднуються попарно, як Пташки, і готуються до загального танцю (рис. 1).

Коли Пташка-мати закінчить спів, пісню підхоплює дитячий хор:Дзьоб, дзьоб, дзьобанець,Ходім, пташко, у танець!

Цок-цок, цоки-цок,Цоки-цоки, цок-цок-цок.

Разом із вступом хору починається загальний танець: діти парами виконують колисання на місці або кружляють доріжкою по колу і так танцюють до самого кінця пісні.Коли починається загальний танець, пташки змінюють напрямок обертання. Змінюючи напря-мок доріжки, дійові особи повинні починати її з тієї ноги, котра виступала досі на рахунок «і».Якщо діти добре засвоять колисання і доріжку по колу, то від слів «цок-цок» можна за бажанням виконувати такі рухи: взявшись у боки, всі учасники гри на 13-й такт двічі цокають по долівці лівою ногою: на «раз-і» — носком, на «два-і» — п’яткою.

У 14-му такті на «раз» — легко б’ють по долівці лівою ступнею, на «і» — правою, на «два» — знову лівою, а праву відривають від долівки, щоб на «і» затримати її у верхньому положенні.

У 15-му такті діти двічі цокають по долівці правою ногою: на «раз-і» — носком, на «два-і» — п’яткою.

В останньому такті на «раз» — усі легко б’ють по долівці правою ступнею, на «і» — лівою, на «два» — знову правою, але ліву тепер не піднімають.

На «і» — обидві ноги на місці.Після закінчення танцю Пташки обирають замість себе інших, самі стають у коло, і гра

починається знову.Мета гри. Ознайомити дітей з танцювальними рухами.

82

Хор . Пташко маленька,Де твоя ненька?

Пташка.Десь літає.

О! Вертається!Мати.

На маківці сиділа,Дрібний мачок дзьобала.Дзьоб-дзьоб, дзьобанець,

Ходім, пташко, у танецьХор.Дзьоб-дзьоб, дзьобанець, Ходім, пташко, у танець!Цок-цок, цоки-цок,Цоки-цоки, цок-цок-цок.

V. Слухання музики.Франц Шуберт «Вальс», «Алегрёто».1. Загальні відомості про композитора Франца Шуберта (див. урок N9 6).2. Слухання творів.3. Обговорення.VI. Фізкультхвилинка.

Вийшов в поле боровик (виходять з-за парт)Та й узявся в боки, (беруться в боки)

Бо він бачити не звик (розводять руками)Обрії широкі.

Покрутився на нозі, (крутяться на одній нозі)Реготом залився,

Трудівниці бджілочці (нахили вперед)В пояс уклонився.

83

, Довго зайчика ганяв, (біг на місці)Виспавсь на пісочку,

Коли вечір вже настав —Викупавсь в струмочку, (імітують рухи при плаванні)

VII. Вивчення пісні.Слова і музика Івара Арсєєва «Гра в слова» — розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею.3. Робота з підручником, с. 65. «Музика навколо нас».4. Повторення пісні «Чому ведмідь узимку спить».VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Робота в зошиті.IX. Підсумок уроку. Релаксація.

X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).

Музика створена і призначена лише для живих істот,які мають надії, цілі та емоції.

Жак БарзунУРОК 19Тема. Виконавський розвиток. Танцювальна музика. Танець. Танцювальні ритми. Народні

танці. Йоганнес Брамс «Угорський танець» — слухання. Українська народна пісня в обробці Якова Степового «Грицю, Грицю, до роботи» — розучування (с. 66-69).

Мета. Дослідити, які життєві обставини змальовує музика танцю; вчити розпізнавати різні типи музики в одному творі; ознайомити з біографією Йоганнеса Брамса, розвивати логічне мислення, уяву, фантазію, уміння малювати музичні картини; виховувати любов до природи у різних її проявах.

84


Хід урокуІ. Організаційна частина.

Учитель: Урок музики почавсь,Кожен з вас приготувавсь?Учні: Ми готові вже співати,Грати й навіть танцювати.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2. Музичне привітання.

111. Ритмічні вправи.1. «Чобіток».— Скажіть, як цокає молоток у майстра, що ремонтує взуття? (тук-тук). Ми про нього

повторювали пісеньку на попередньому уроці.

85

2. Вправа «Печу, печу хлібчик».

IV. Повідомлення теми уроку.1. Робота з підручником, с. 66.Слово «музика» в перекладі з грецької означає «мистецтво муз». Музика — це вид

мистецтва. У кожного мистецтва є своя мова: живопис говорить з людьми за допомогою фарб, кольорів і ліній, література — за допомогою слова, а музика — за допомогою звуків. У світ мелодій людина занурюється з дитинства. Музика дуже впливає на людину. Зовсім ще маленька дитина може раптом заплакати під сумну мелодію і засміятися під веселу, або весело застрибати, хоча вона ще не знає, що таке танець. Які тільки почуття не висловлює людина за допомогою музики!

Музика тісно пов’язана з різними видами мистецтва: літературою, образотворчим мистецтвом (живописом, скульптурою). Взяти хоча б живопис. Нерідко, розглядаючи різні картини і вдивляючись у них, ми можемо внутрішнім слухом почути ту чи іншу мелодію, що звучить в нашій уяві, де зоровий образ переходить в музичний. У літературі, своєю чергою, багато віршів писалося для того, щоб потім їх поклали на ноти. Письменниками і поетами створено безліч літературних творів, в яких розповідається про музику. На цих простих прикладах ми бачимо, що музика впливає на інші види мистецтва. Музика — частка нашого життя. Вона насамперед розповідає про-людину, про людей в цілому, висловлює їхні почуття і думки, малює їх характер — втілює все те, що пов’язане з індивідом. Житія народжує музику, а вона впливає на нього. Музика може змінити ставлення людини до життя, зміцнити її силу волі, виховати благородство та доброту.

2. Пізнавальна бесіда.3. Словникова робота.3. Музична гра Василя Верховинця «Пташка маленька» (див. урок М 18).

V. Слухання музики.Й. Брамс «Угорський танець».

86

1. Загальні відомості про композитора.Йоганнес Брамс — німецький композитор, піаніст і диригент, один із головних представників епохи романтизму.Брамс писав камерну і симфонічну музику, для фортепіано, а також для голосу і хору. Як піаніст-віртуоз, він часто виконував прем’єри своїх творів; також спіпрацював з провідними музикантами свого часу, зокрема з піаністкою Кларою Шуман і скрипалем Йозефом Йоахімом. Багато з його творів стали ключовими в сучасному концертному репертуарі. Будучи безкомпромісним перфекціоністом, він знищив частину своїх робіт, а деякі залишив неогіублікованими. Був почесним членом Галицького музичного товариства.

Йоганнес Брамс народився 7 травня 1833 року в Гамбурзі у родині музиканта. Його батько, Йоганн Якоб Брамс, грав на контрабасі та ріжку в невеликих ансамблях, а пізніше став контрабасистом Гамбурзького філармонічного оркестру. Він дав синові початкові навички гри на різноманітних струнних і духових інструментах, але Йоганнеса більше цікавило фортепіано. У віці семи років він почав навчатися гри на цьому інструменті в Отто Коссела. Талант Брамса до композиції проявився рано, і 1843 року за сприяння Коссела його прийняли до відомого в той час композитора Едуарда Марксена студентомз фортепіано і композиції. Написана Брамсом 1849 року «Фантазія на тему улюбленого вальсу» вже свідчить про нього як віртуоза-піаніста.У віці 20 років разом з угорським скрипалем Е. Ременьї зробив концертну поїздку, під час якої познайомився з Ференцом Лістом та Йозефом Йоахімом., За рекомендацією Йозефа Йоахіма 1853 року Брамс познайомився із Робертом Шуманом, який був зачарований талантом молодого композитора і на сторінках «Нової музичної газети» висловив своє захоплення.

Після смерті Шумана у 1856 році Брамс ділив свій час між Гамбургом, де він диригував жіночим хором, і Детмольдом, де з 1957 по 1859 рік працював придворним учителем музики і диригентом. 1862 року переїхав до Відня, де успішно виступав як піаніст, пізніше — як хоровий диригент у Співочій капелі й Суспільстві друзів музики.У середині 70-х рр. Брамс цілком присвячує себе творчій діяльності, виступає з виконанням своєї музики як диригент і піаніст, багато подорожує. | 1890 року 57-літній Брамс вирішив припинити свою композиторську кар’єру, однак дотриматися цього рішення не зміг. В наступні роки він створив цілий ряд визнаних шедеврів.

Музична спадщина композитора велика й охоплює багато жанрів (за винятком опери). 4 симфонії маестро, з яких особливо виділяється остання, 4 одне з найвищих досягнень симфонізму 2-ї половини 19 століття. Слідом за Л. ван Бетховеном і Ф. Шубертом Брамс розумів циклічну композицію симфонії як інструментальну драму, частини якої об’єднані певною поетичною ідеєю. За художньою значимістю поруч з симфоніями композитора стоять його інструментальні концерти, трактовані як симфонії із солюючими інструментами. Скрипковий концерт Брамса (1878) належить до числа найпопулярнішш творів цього жанру. Велику популярність має також 2-й фортепіанний концерт (1881). З вокально-оркестрових творів маестро найзначніший «Німецький реквієм» (1868) з його епічним розмахом і проникливою лірикою.

Помер Й. Брамс 3 квітня 1897 р. у Відні.2. Слухання твору.3. Обговорення.4. Робота з підручником, с. 67. Музична абетка.

VI. Фізкультхвилинка.Я малюю зайчика (колові рухи руками над головою)

Для вас — раз.

87

Це у нього, бачите, (руки кладуть на голову)Голова — два.

Це у нього вуха (піднімають руки вгору до вух)Догори — три.

Це стирчить у нього хвостик (повертають тулуб праворуч, ліворуч)Сірий — чотири.

Це очиці весело горять — п’ять, (прикладають руки до очей)Ротик, зубки нехай (імітують жування моркви)

Морквинку їсть — шість.Шубка тепла, хутряна (плещуть в долоні)

На нім — сім.Ніжки довгі, щоб гасав (підскакують на місці)

Він лісом — вісім.Ще довкола посаджу дерева (садять дерево, притоптують ямку)

Я — дев’ять.І хай сонце сяє з піднебесся — десять, (піднімаються на носках)

VII.Вивчення пісніУкраїнська народна пісня в обробці Якова Степового «Грицю, Грицю, до роботи» —

розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею.3. Робота з підручником, с. 68-69.




Грай завжди так, ніби тебе слухає артист.Роберт Шуман

УРОК 20Тема. Варіаційний розвиток. Сюжетний розвиток. Михайло Завадський «Шумка» — слухання.

88

Слова Євгена Левчена, музика Анни Олейникової «Рушничок» — розучування (с. 70—72).Мета. Збагачувати уявлення учнів про варіаційний розвиток музичного твору; вчити їх

емоційно сприймати музику; формувати в учнів інтерес до музичного мистецтва; розвивати музичний слух, творчі здібності, уміння розрізняти народні танці; виховувати всебічно розвинену особистість, яка любить і поважає музику у всіх її проявах.


Хід урокуI.Організаційна частина.

Знову день почався, діти,Ви зібрались на урок.

Тож пора нам поспішати,Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас урок звичайний,Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний,За це подякуєм йому.


Урок музики у нас Запросив усіх у клас.Привітаймось дружно всі,До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!Плесніть діти кілька раз,

До роботи всі гаразд!Привітаймось дружно всі,До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!

II.Розспівування.

IV. Повідомлення теми уроку.1. Робота з підручником, с. 70.2. Музична абетка, с. 70.3. Музична гра Василя Верховинця «Пташка маленька» (див. урок N9 18).

89

V. Слухання музики.Михайло Завадський «Шумка».1. Загальні відомості про композитора.Михайло Адамович Завадський — український композитор, музичний педагог, піаніст

польського походження.Народився 7 серпня 1828 року в селі Михалківцях (нині Ярмолинепького району

Хмельницької області).У 1862—1863 роках навчався в Київському університеті імені Святого Володимира.Працював учителем співу в Києві та Кам’янці-Подільському.Помер 17 березня 1887 року в рідному селі на 59-му році життя.2. Слухання твору.3. Обговорення твору.

VI. Фізкультхвилинка.Ходить білочка по лісі

Ходить білочка по лісі (діти ходять по кімнаті)По високому, густому,

(розводять руки, піднімають руки вгору)По зеленому, рясному.

(відводять руки в сторони, стежать поглядом)В неї стежечок багато:

(відводять руку в загадану сторону)По землі і по деревах (стежать поглядом)

Справа стежечка — до зірки,(простягають руки вправо)Зліва стежечка — до шишки,

(простягають руки вліво, стежать поглядом)Ззаду стежка — до горішка.

(повертаються назад)VII. Вивчення пісні.

Слова Євгена Левченка, музика Анни Олейникової «Рушничок» — розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею.3. Повторення вивчених пісень.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Робота в дошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація.

90

Музика — той різновид мистецтва, котрий якнайкраще реалізовує художній ідеал.Оскар Уайльд

УРОК 21Тема. Жанровий розвиток. Царство бальних танців. Фридерик Шопен «Вальс», } «Полонез» — слухання (с. 73-74).Мета. Удосконалювати знання учнів про танці різних народів, зокрема бальні танці;

розвивати вміння відтворювати ритмічний рисунок твору; вчити відчувати настрій та ритмічний зміст запропонованих творів; засобами музичного мистецтва виховувати любов до народних традицій, музичного мистецтва.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності —фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід урокуI. Організаційна частина.

Починається урок.Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,Що у нашім першім класі Діти— просто молодці!


Урок музики у нас Запросив усіх у клас.Привітаймось дружно всі:До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!

II. Розспівування (за вибором учителя).III. Ритмічні вправи.

91

IV. Повідомлення теми уроку.1. Робота з підручником, с.73.2. Пізнавальна бесіда.Танець — вид мистецтва, в якому засобами створення художнього образу є рухи й

положення тіла танцюристів. Кожен танець має свої особливості — ритмічний малюнок, мелодію, метр, темп, гармонію, рухи. Танці виконуються як окремі концертні твори або як один із номерів балету чи опери. Існують цілі збірки танців, об’єднані в один твір.

Український танець буває народним або сценічним. Народний — це фольклорний танець, який побутує у своєму природному середовищі і має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо. Сценічний танець, поставлений балетмейстером в професійному або самодіяльному колективі для показу на сцені, може бути українським, але вже не є народним.

Перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше — жестів, що відображали певні трудові процеси (наприклад, деякі хороводи). Первісний танець, як і пісня, виконував магічну роль, тому серед календарно-обрядових танців збереглося чи не найбільше архаїчних рис.

Говорячи про українські народні танці, слід зазначити, що часто один і той же танець у різних місцевостях може мати різні назви. Наприклад, широковідомий український танець «Гопак» має ще й такі назви: «Гоцак», «Козак», «Козачок», «Тропак» та інші. Танці отримують назви з різних причин. Наприклад, за якимось словом, що часто вживається в пісні, під яку танцюють.

Кожен народ має свої улюблені танці:• Українці — гопак, козачок.Гопак — український народний танець імпровізаційного характеру. Назва походить від

дієслова «гопати» — стрибати. Виник у Запорізькому війську як чоловічий танок. Тепер гопак виконують разом чоловіки й жінки. Провідна партія — чоловіча. Танцювальні рухи чоловіка — присядки, стрибки, дрібушки; жінки — дрібушки, вихилясики, кружляння. Темп гопака швидкий. Він розкриває такі риси характеру людини, як спритність та відвага.

Аркан — військовий танець, який танцювали опришки перед військовими виступами. Танець мав на меті перевірити на міцність і витривалість чоловіка- воїна: хто не витримував і розривав руки, того проганяли з кола. Вірогідно, «Аркан» був своєрідною психологічною підготовкою до вирішальних дій, на- дихав, давав силу, енергію, піднімав бойовий дух.

Козак — танцює один «козак» або два, а рідше чоловік і жінка. Найголовнішим було дрібнесенько відбивати ногами по землі, щоби вона аж гуділа, витинати голубці, підскакувати щупаком вгору і виробляти при самій землі присядки, при цьому приспівуючи і викрикуючи на все горло. Козаки танцювали не тільки ногами, а й усім тілом: руками, плечима, головою і навіть «оселедцем». Веселощі були помітні і в очах, і в усмішці, і в поруху вуса. Жінки

92

танцювали дрібнесенько на місці, тільки час від часу описували коло.Чеберячка — старий український танець з багатьма фігурами. Всі танцювали в колі, а один

за одним по черзі, чоловіки танцюючи з закладеними за плечі руками, піднімали губами з підлоги чарку горілки, випивали її і перекидали одним махом голови через плече. Всі інші, танцюючи в колі, плескали в долоні, приспівуючи: «Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки! Або її вип’ю, або її виллю! Чеберячки!» Розкладали посередині вогонь і перескакували його по черзі (за описом Антонія Якси-Марцинківського).

• Росіяни — камаринська, тропак.• Білоруси — бульба, крижачок.• Чехи — полька, фуріант.• Угорці — чардаш.Чардаш — угорський парний народний танець імпровізаційного характеру. Складається з

повільної та швидкої частини. З’явившись в Угорщині, чардаш поширювався циганами звідти до Словаччини, Словенії, Хорватії, Моравії. Прикметною ознакою чардаша є значна варіація його темпу. Танець, починаючись з повільного ліричного вступу ходи по колу, закінчується в надзвичайно швидкому, стрімкому ритмі.

• Норвежці — салінг, спрінгданс.• Австрійці та німці — вальс.Вальс — бальний танець у помірному темпі, музичний розмір 3/4, популяризований у XIX

ст. (Й. Штраус-батько і син); види: віденський, англ., франц., америк. (т. зв. бостон); наявний в класичній музиці.

• Поляки — полонез, мазурка.• Французи — менует, гавот.Гавот — старовинний французький народний танець. Характерні риси танцю — помірний

темп і розмір 4/4, 2/2. У XVII ст. гавот став придворним танцем, набув граційності. Жан Батист Ліллі (французький композитор) увів його в балет і в оперу. Пізніше цей танець став постійною складовою частиною інструментальних сюїт.І

Менует — старовинний французький народний танець. Походить від народного хороводного танцю провінції Пуату. В XVII ст. за часів правління ' Людовіка XIV став придворним танцем, для якого характерні плавність і повільність рухів та багато поклонів і реверансів. Менует поступово перетворився в «танець королів» і став «королем танців».

3. Музична гра Василя Верховинця «Котику сіренький» (див. урок № 20).V. Слухання музики. Фридерик Ніопен «Вальс», «Полонез».

1.Загальні відомості про композитора.Фридерик Франсуа Шопен (див. урок № 8).2.Аналіз прослуханого твору.3. Музичний калейдоскоп, с. 73.

VI. Фізкультхвилинка.Ходить білочка по лісіХодить білочка по лісі,

(діти ходять по кімнаті)По високому, густому,

(розводять руки, піднімають руки вгору)По зеленому, рясному.

(відводять руки в сторони, стежать поглядом)В неї стежечок багато:

(відводять руку в загадану сторону)

93

По землі і по деревах (стежать поглядом)Справа стежечка — до зірки,(простягають руки вправо)Зліва стежечка — до шишки,

(простягають руки вліво, стежать поглядом).Ззаду стежка — до горішка.

(повертаються назад)VII. Узагальнення знань.

1. Музичний калейдоскоп, с. 74.Полонез є урочистим танцем-ходою. Виконується в помірному темпі. З’явився в Польщі.Танцювали полонез зазвичай на початку балів, підкреслюючи цим урочистий, піднесений

характер свята.Пари, танцюючи цей танець, переміщаються за встановленими правилами геометричних

фігур. Музичний розмір танцю — 3/4.Полонез виник у Польщі близько 15 століття і називався «ходзоний» (пол. сИос^опу).

Спочатку його вважали тільки весільним танцем. А після, зазнавши деяких змін, він став обов’язковим атрибутом будь-яких народних урочистостей.

У кінці 15 — початку 16 століття «ходзоний» почали танцювати і в середовищі дрібної шляхти. Але в замки магнатів полонез зміг проникнути тільки до кінця 16 століття, де став пишним палацовим танцем.І

Західна Європа ознайомилася з полонезом за часів правління в Польщі Генріха Валуа (згодом став французьким королем Генріхом III).

Французькі балетмейстери трохи видозмінили полонез, пристосувавши його для придворних урочистостей, внаслідок цього при дворі польських королів він став елементом придворного церемоніалу, своєрідним парадом шляхти перед монархом.

У 17 столітті полонез набув популярності в усій Європі і отримав свою нинішню назву.2. Повторення вивчених пісень.VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Робота в зошиті.IX. Підсумок уроку. Релаксація.

94

З усіх мистецтв музика — найбільш людяне й поширене.Жан Поль Ріхтер

УРОК 22Тема. Узагальнення вивчених знань. Інтонаційно-мелодичний розвиток. Царство народних

танців. Слухання народних танців світу. Повторення вивчених пісень.Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з поняттям «балет»; розвивати емоційно-чуттєву

сферу дітей, музично-образне мислення, творчу уяву; розвивати музичний слух, почуття ритму, здатність відчувати характер музики; виховувати художньо-естетичний смак, любов до балету.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності- фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СЭ, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід урокуІ. Організаційна частина.Девіз нашого уроку сьогодні:

Розум і фантазію прояви!Активним і уважним будь!І про кмітливість не забудь.

Все це нам знадобиться на уроці.Тож вперед! Часу не гаймо І урок наш починаймо.


95

II. Розспівування.— Скажіть мені, діти, хто допомагає прибрати майстрові у майстерні після роботи? {Віник,

совок, пилосмок). Заспіваємо про нього.Пилосмок

IV. Повідомлення теми уроку.1.Повторення вивченого матеріалу.2. Цікаві розповіді. Історія мистецтва танцю сягає сивої давнини. На зорі свого існування людство відкрило засоби вираження думок, емоцій, вчинків через рух.

Танець безмовний. У ньому не звучить слово. Але виразність пластики людського тіла, музичних ритмів і мелодій виявляється могутньою силою, тому мова танцю інтернаціональна і зрозуміла всім.

Спочатку людство вкладало в танці свої уявлення і вірування — танець був обрядом. У танку людина просила у невідомих богів щасливого полювання, доброго врожаю, рятунку від хвороб. Обрядові танці і донині побутують у деяких племенах Австралії, Африки, американських індійців, а також в танцях народів Півночі Росії — коряків, остяків, чукчів — і сьогодні продовжують відлунювати риси стародавніх ритуалів предків, які через танцювальні заклинання ловили нерпу, рибу, полювали на диких тварин. Минув час, людство все енергійніше відкривало таємниці світоутворення, і танці втратили своє первинне магічне значення, їх замінили сценічні танці стародавніх греків і римлян, хороводи, бранлі, з’явилися перші балети.

96

Одне з найпочесніших місць у хореографічному мистецтві належить Україні. Широка популярність української народної хореографії пояснюється багатством танцювальних барв, якими володіє український народ. Гумор і щирість, завзяття, життєрадісність, наявність у танці соковитих побутових рис і особливостей — усе це характерно для народної хореографії України. Багато народних танців, що зародились у сиву давнину, пройшли випробування часом і збереглися до наших днів. Серед них можна відзначити хороводи, метелиці, гопаки, козачки, коломийки, а також сюжетні танці.

Одним із найдавніших видів народного танцювального мистецтва є хоровод. Колись виконання їх пов’язувалося з обрядовими діями. Хороводи водили під час зустрічі весни, ними відзначали початок літа, зустрічали Новий рік.

З хороводів найбільшого поширення набули веснянки та гаївки. Сьогодні вони втратили своє значення і міцно увійшли в репертуар танцювальних колективів, особливо дитячих. Нагадаємо такі популярні хороводні пісні, як: «А ми просо сіяли», «Мак», «Перепілка», «Заїнька», «А вже весна» та багато інших.

Від хороводів беруть свій початок численні народні танці.Народна хореографія втілює історичні риси українського характеру, якому притаманні

волелюбність, героїзм, завзяття, винахідливість, дотепність, нестримна веселість тощо.2. Музична гра Василя Верховинця.

Та це ж веснаДійові особиВесна (В)

Ведучи й Гриць (Г)Хор — усі діти (Д).

Реквізит: віночки для дівчаток, стільчик.Опис гри

Діти стоять розірваним колом на відстані витягнутих в сторони рук один від одного. В центрі на стільчику сидить Весна. Вона ще спить, схиливши голівку на спинку стільчика, та дитячі голоси, що почали виспівувати нову пісню, будять її. Відповідними мімічними рухами, підказаними їй власною фантазією, дівчинка може імітувати пробудження весни.

Та це ж весна, бо тане сніг,На 1—2-й такти діти правою ручкою (долонею догори) описують перед собою зліва

направо широке півколо: ось, мовляв, як все змінюється навкруги, коли прокинулася Весна.Дивись, струмок з гори побіг.

Усі (крім Весни, що прокидається) на слово «Дивись» підносять праву ручку праворуч угору, а потім на 3—4-й такти поволі опускають їх ліворуч вниз, немов стежать за рухом струмка.

Шумить вода, ламає все,Весна прокинулась остаточно. З радісною усмішкою вона оглядається навколо, а тут і Гриць

(Ведучий) підбіг до неї, подав руки, щоб допомогти стати на стільчик.Тим часом діти виконують перед собою правою рукою чотири різкі діагональні рухи, а

саме: на слово «шумить» — зверху зліва — направо вниз. На слово «вода» — зверху справа — наліво вниз. Рухи повторюються в тій же послідовності на слова «ламає все».

Отже, на початку кожного слова рука повинна бути у верхньому положенні (ліворуч або праворуч), а наприкінці того ж слова — по діагоналі в нижньому положенні (рис. 1).

Весна іде, тепло несе.Весна стоїть на стільчику, а діти простягають до неї праву руку повільним рухом знизу зліва

— вгору. Разом з усіма показує на Весну обома витягнутими перед собою руками і Гриць, що відступив на крок від стільчика.

97

Шумить, гуде веселий гай І гомонить: «Вставай, вставай».Ось Весна почала хитати піднесеними над головою руками то вліво, то вправо (на другий

склад слова «шумить» — вліво, на другий склад слова «гуде»— вправо і т. д.). Це вона посилає на землю теплий весняний вітер. Одночасно діти показують, як від поривів того вітру колишуться дерева в лісі. Опустивши руки вниз, вони виконують легкі погойдування корпусом (по два в кожному такті): на другий склад слова «шумить» — вліво, на другий склад слова «гуде»— вправо і т. д.

Ведучий міцно тримає стільчик за спинку, аби не хитався від рухів дівчинки, і пильно стежить, щоб вона бува не впала додолу.

Розтане сніг, зима мине,Земля кругом цвісти почне.

На слово «розтане» усі дівчатка надівають на голову віночки, які досі тримали в лівій руці, а Весна поволі опускає перед собою руки і на рівні талії розводить їх в сторони долонями вгору, ніби милується квітами, що розцвіли навколо.

Кожен хлопчик, повернувшись обличчям ліворуч, показує обома витягнутими перед собою руками на заквітчану віночком голівку своєї сусідки.

Ведучий продовжує міцно тримати стільчик за спинку.Дітей малих веселий рій

Помчить із хат на луг мерщій.Тут дівчатка й хлопчики беруться за руки, щоб на другий склад слова «дітей» почати з лівої

ноги рух замкненим колом.Ведучий допомагає Весні зійти із стільчика на підлогу.

Радіє все, співає все,Весна іде, тепло несе.

Дитяче коло продовжує обертатись, а Гриць, тримаючи Весну за руку (долоня дівчинки повинна бути зверху), водить її по колу всім назустріч.

Весна повинна ходити поруч з Грицем або навіть трохи попереду на відстані майже витягнутих рук. Щоб не переганяти дівчинку, Ведучому треба робити менші кроки, адже він перебуває ближче до центра кола, тому має значно коротший шлях (рис. 2).

При повторенні останніх чотирьох тактів пісні коло зупиняється, продовжують іти лише Весна з Грицем. Весна вклоняється усім, а діти, повернувшись обличчям до середини, вітають її прихід радісним співом та легкими помахами правої руки.

Рис 1 рис V. Слухання музики (за вибором учителя).VI. Фізкультхвилинка.

Імітативні руханки Руханка 1

98

Раз, два — дерева, (встати)Три, чотири — вийшли звірі, (ходьба на місці)

Пять, шість — пада лист, (нагнутися)Сім, вісім — птахи в лісі, (помахи руками, як крилами) Дев’ять, десять — це сунички

Підняли червоні личка, (підняти руки і голови догори)VII. Повторення вивчених пісень.VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1.Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.Українські народні танці.Народний танець — фольклорний танець, який побутуює у своєму природному

середовищі і має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо. Фольклорний танець — це стихійний вияв почуттів, настрою, емоцій і виконується передовсім для себе, а потім — для глядача (товариства, гурту, громади).

Характерні особливості загальнослов’янської культури почали формуватися в далекому минулому. Це стосується пісень, танців, одягу і навіть зачісок. Перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше — жестів, що відображали певні трудові процеси (наприклад, деякі хороводи). Первісний танець, як і пісня, виконував магічну роль, тому серед календарно-обрядових танців збереглося чи не найбільше архаїчних рис.

Специфіка життя давніх східнослов’янських племен — древлян, дреговичів, в’ятичів, сіверян, волинян, білих хорватів, бужан та інших — слугувала за основу самобутнього, оригінального, хореографічного мистецтва українського народу. Всі обряди, магічні звертання, заклинання, тощо безпосередньо залежали і були органічно пов’язані із хліборобством та анімалістичним культом.

Танцювальні рухи, характерні для «Гопака», «Козачка», «Метелиці», становлять основу танців Центральної України, визначають головні національні риси української народної хореографії. Якщо переглянути українські хороводи і сюжетні танці, легко помітити, що серед цих творів є однойменні речі. Всі українські народні танці, що збереглися в художньому побуті народу, виконують під музичний супровід. Український народ створив своє самобутнє, оригінальне хореографічне мистецтво, яке посідає одне з провідних місць у світовій духовній культурі.3. Робота в зошиті.IX. Підсумок уроку. Релаксація.


99

Музика — справжня загальна людська мова.Карл Юліус Вебер

УРОК 23Тема. Симфонічний розвиток музики. Поняття про симфонію та симфонічний оркестр. П.

Чайковський «Симфонія № 4» (фінал), В. Сокальський «Симфонія соль мінор» (І частина) — слухання. Слова Дмитра Чередниченка, музика Михайла Катричка «Подарунок мамі» — розучування (с. 75-79).

Мета. Дати поняття «симфонія», «симфонічний оркестр»; продовжувати формувати вміння сприймати музику як виражальне мистецтво; вдосконалювати вокальні навички; розвивати ритмічний слух, увагу; виховувати інтерес до музики.


Хід урокуІ.Організаційна частина.

Всі мерщій сідайте, діти!Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,Руки вчасно підіймати.


100

IV. Повідомлення теми уроку.1.Робота з підручником, с. 75.2. Музична абетка, с. 77.3. Пізнавальна бесіда (з використанням підручника, с. 75—76). Симфонічний оркестр.4. Музична гра Василя Верховинця «Та це ж венсна» (див. урок № 22).V. Слухання музики.

П. Чайковський «Симфонія № 4» (фінал), В. Сокальський «Симфонія соль мінор» (І частина).1. Загальні відомості про композитора.

Петро Ілліч Чайковський (див. урок № 3).2. Слухання творів.3. Обговорення. Аналіз творів.

VI. Фізкультхвилинка.Руханка 2

Ось іде до нас весна,Все навколо ожива: (встати, ходьба на місці) Підсніжники прокидаються, (потягнутися)

Проліски усміхаються, (усміхнутися)Пташки прилітають, (махають руками, як крилами)

Діти вибігають, (біг на місці)На луках стрибають, (стрибки)

VII. Вивчення пісні.Слова Дмитра Чередниченка, музика Михайла Катричка «Подарунок мамі» — розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею, с. 78—79.

VIII.Пізнавальний екскурс в минуле.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Робота в зошиті.


X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя

101

Лише музика є світовою мовою і не потребує перекладу, бо промовляє до душі.

Бертольд АвербахУРОК 24Тема. Обряди зустрічі весни. Народні пісні веснянки. Танцювальний карнавал. Микола

Лисенко, хор «А вже весна» з опери «Зима і весна» — слухання. Михайло Катричко «Подарунок мамі» — повторення (с. 80—81).

Мета. Удосконалювати набуті знання, вміння та навички; продовжувати знайомство з народними календарно-обрядовими піснями; розвивати музичний слух, співацькі навички, творчі здібності, уміння відтворювати ритмічний супровід заданої мелодії; виховувати любов до музичного мистецтва.



Доброго ранку! Доброго дня!Доброго вчора, сьогодні, щодня.

Хай не псується годинник на вежі,Хай буде все на землі, як належить,

Сонце — як сонце, літо — як літо,Дощик — як дощик, діти — як діти.

Миру бажаєм кожній родині,Щастя, здоров’я — кожній дитині.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2. Музичне привітання.,

102

III.Ритмічні вправи.

IV. Повідомлення теми уроку.1. Робота з підручником, с. 80.У давніх слов’ян рік починався весною, березневе літочислення зберігалося до 1409 року

(за цим літочисленням Нестор-літописець розпочав «Повість врем’яних літ»). Новий рік починався з відродженням навколишньої природи і з пробудженням матері-землі від зимового сну, з першою оранкою і сівбою. Весну зустрічали радісно й пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні назвали веснянками.

З усіх видів календарно-звичаєвої обрядовості веснянки позначені найроз- маїтішими музично-поетичними засобами.

Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Існують і паралельні назви: на Поліссі — маївки, магівки, у західних регіонах України веснянки називають гагілками, гаївками, а на Яворівщині — риндзівками, на Волині — рогульками. Мелодії веснянск побудовані на багаторазовому повторенні однієї-

103

двох поспівок у межах невеликого діапазону.У давніх слов’ян був звичай, зустрічаючи весну, виганяти, ховати або топити зиму. Для

цього робили з соломи опудало, одягали його в людську одежу, співали над ним пісні, а потім роздягали, топили, палили або рубали. Після спалення попіл кидали у воду.

Різновидом веснянок є гаївки — твори усної народної словесності, якими супроводжувались обрядові дійства, весняні ігрища та святкування, що відбувались у гаях, лісах чи поблизу водоймищ. С. Килимник заперечує думкуО. Петрицького про те, що термін «гаївка» походить від назви індійського свята весни «гулі» або «голі». Він обстоює думку, висловлену вперше В. Гна- тюком, що «гаївка» походить від «гай» — місця проведення язичницьких оргій та забав, звідси — часті рефрени типу «гай-гай», «ой, гай», «гаю-гаю» та інше.

ВЕСНЯНІ КВІТИХмара дощиком скотилась,

Землю стала напувать.І малятам захотілось В полі квітів назбирать.Сміючись, веселі діти Свій таночок завели,Запашні яскраві квіти У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова,Бавить сонце небокрай.

Пісню слухає діброва І чарує зелен-гай. О. Роговенко

ЧАРІВНА ПОРАЧуєш? Жебонять струмки!Чуєш? Цвірінчать пташки!Глянь! Бруньки он на гіллі,

В синім небі — журавлі..Перші проліски цвітуть,

Перші джмелики гудуть.Це прекрасна й чарівна В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї Голосисті солов’ї,Будуть радо щебетать,

Будуть весноньку вітать.Т. Корольова

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУКрап-крап-крагі! —дрібні краплинки

Дзвінко падають з дахів.Крап-крап-крап! — скляні перлинки

Нам дарують ніжний спів:«Це весна, весна, весна.Радість всім несе вона!Ніжна, добра, чарівна,Свято нам несе весна!»

Я почула спів краплинок —Мелодійний передзвін.Я спитала у перлинок,

«Що за свято прийде в дім?!»«Це весна, весна, весна.

104

Радість всім несе вона!Ніжна, добра, чарівна,Свято нам несе весна!»

Всім жінкам весна даруєСвято квітів і тепла,

Радо всім вона готуєМоре радості й добра.

Т. КорольоваВЕСНА

Я дивлюся у віконце,А мене лоскоче сонце:

«Мамо, глянь, іде сніжок,Де мій теплий кожушок?»«Так, мій любий, не буває,

Сніг у травні не літає,То вишневий білий цвіт Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє,Все довкола зеленіє.

Чуєш, пташечки співають І веснянку викликають».Ой який чудовий ранок!Вийду з мамою на ганок,

У струмочку біля хати Буду човники пускати.О. Роговенко

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...Все навколо зеленіє,

Річка ллється і шумить.Тихо, тихо вітер віє І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,Коли все живе, цвіте,

Скрізь дзвенять пташки крилаті, Сяє сонце золоте...«Швидше, мамо, черевички! Глянь, як весело в саду!

Ти не бійся — до кринички Я і сам не підійду». О. Олесь

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНАЗнов починається весна!..Знов починаються дива...

То серед двору із-під снігу Раптово визирне трава,То раптом лагідні веснянки Засіють щоки та носи,

Чи розщебечуться —Ще зранку! —

Птахи на різні голоси!А вчора...Вчора...

Що й казати!Всі веселилися До сліз:

105

Славко —Дражнило й задирака —

Наталці проліски приніс!..І зовсім це не дивина:

Так починається весна! А. Костецький

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИДзвенить на вулицях сріблінь,

Неначе дзвоники: тінь-тінь.Спинись, прислухайся на мить —

На річці крига аж дзвенить., Бурульки краплями дзвенять

І, мов проміння, мерехтять.І дзвінко десь виводить птах,

І дзвонить вітер у гілках.Весна-красна до нас ідеІ за собою дзвін веде.А березень спиняється

І з усіма .вітається.Біжать до нього діти

І просять ще дзвонити.М. Сингаївський

КОНВАЛІЇІз зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх — угадай.Це конвалії у гаї

На галявині цвітуть.І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть.В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.Хай ростуть, не буду рвати —

Шкода їхньої краси!М. ПознанськаВЕСНЯНІ КВІТИ

Весна-чарівниця,Неначе цариця,

Наказ свій послала,Щоб краса вставала.І проліски, і травка,Й зелена муравка,І кульбаба рясна,

Й фіалочка ясна —Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

106

З-під листя виходятьОд сну зимовогоДо сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,Мов дітки маленькі,

Розбіглись у гаю,Я їх позбираю

В пучечок докупки —Для мами-голубки!

О. Пчілка * * *

— Ой, ти весно, весно,Ту чого до нас прийшла?

— Я прийшла до вас з теплом,Із зеленим житечком!

* * *Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко!Дітки гуляють,

Тебе виглядають! * * *

Прийди, весно, прийди,Прийди, прийди, красна,

Принеси нам збіжжя,Принеси нам красок!

* * *Стук-стук, молоток,

На тім боці холодок,А на нашім сонечко Торкає віконечко.

Вийди, вийди, сонечко,На дідове полечко,На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко! * * *

Ой весна, весна днем красна,Та й що ти нам, весно, принесла?

—Принесла вам літечко,Зеленеє житечко

Та хрещатий барвінок,Та запашненький васильок.

* * *Дівчаточка-гороб’яточка,

РадьмосяТа виходьмо на травицю, Граймося!

Та виходьмо на травицю,В добрий час.

Нема таких співаночок,

107

Як у нас. * * *

Ішла весна-красна У синій хустинці.Несла весна-красна У скрині гостинці.

Ягнятам — травицю,Гусятам — водицю,Каченятам — ряску,А малятам — ласку.

Т. Коломієць * * *

Вітер свище,Хуга злиться,

Та сміється з них синиця І виспівує ще з ранку У саду свою веснянку.В. Заєць

* * *Весна-красна надходить,

Свої крила підводить,Над полями та гаями,

Над вишневими садами,Над левадами студеними Віє крилами зеленими.

Каже: «Земле, пробудися,Квітом чистим одягнися!»

ВЕСНЯНКАА вже краснеє сонечко Припекло, припекло,

Яснощире золото Розлило, розлило.На вулиці струмені

Воркотять, воркотять.Журавлі курликають Т

а летять, та летять.Засиніли проліски У ліску, у ліску...

Швидко буде земленька Вся в вінку, вся в вінку.

Ой сонечку-батечку,Догоди, догоди,

А ти, земле-матінко,Уроди, уроди.

О.Олесь

108

Вийди, вийди, сонечко,Та й умийсь,

Рушничком-хмаринкоюТа й утрись.

На ясну галявину Подивись,Пролісок блакитненький

Вже розкривсьСонечко:

А я того проліскаВіднайду,

У таночок проліскаПоведу

Потанцюй нам, проліску,Не журись,

Вже медунка й сон-трава Розцвілись!2.Музична абетка, с. 81.3.Музична гра.

А вже веснаДійові особиВесна (В)

Дівчина (Д)Козак (К).Реквізит:

віночок для Весни, хустина для Дівчини,

шапка для Козака, рушниця (автомат) для Козака.

Опис гриПід спів цієї веснянки діти, побравшись за руки, ходять вільно і ритмічно „ ланцюжком по

колу, чи по якійсь іншій кривій лінії, туди, куди поведе їх перша дитина — Весна (рис. 1).

109

Наприкінці пісні Весна веде дітей так, щоби знов утворилося коло. Тоді вона бере за руку останню дитину — і коло замикається.

Ця веснянка може бути прелюдією до кожної з наступних весняних ігор, проте з неї неважко теж утворити гру.Ось яку інсценізацію придумали самі вихованці в одній із дитячих установ. Діти утворюють замкнене коло. На середину виходять Дівчина і Козак. Під спів пісні-веснянки коло починає обертатися в якомусь із напрямків. З кож- ним новим куплетом Весна буде змінювати напрямок руху на протилежний.

А вже весна, а вже красна,Із стріх вода капле. (Тричі) ___

У першому куплеті дійові особи (Дівчина в хустині, Козак у шапці) вільно ходять по колу, начебто гуляють,(рис. 2).

Молодому козаковіМандрівочка пахне. (Тричі)

У другому куплеті Козак скидає лівою рукою з голови шапку, праву подає Дівчині для прощання, а коли востаннє прозвучить слово «мандрівочка», низько їй вклоняється.

Помандрував козаченькоУ чистеє поле. (Тричі)

Під спів наступного куплету Козак іде, не оглядаючись, по колу і в цей час надіває рушницю, яку подає йому вихователька.

За бажанням виконавців, Козак може покинути коло через утворені для цього «ворота», тоді, маршируючи за його межами, він бере рушницю на заздалегідь умовленому місці. Дівчина ж стоїть і сумно дивиться йому вслід.

За ним іде дівчинонька:«Вернися, соколе». (Тричі)

Тепер рушає зі свого місця Дівчина і, співаючи соло: «Вернися, соколе» (хор підхоплює ці слова за третім разом), рукою запрошує Козака повернутися назад.

Не вернуся, дівчинонько,Треба воювати (Тричі)

110

І людові трудовому Волю здобувати. (Тричі)Козак обертається, махає рукою Дівчині — іди, мовляв, додому, а сам, проспівавши

початок п’ятого куплету, продовжує марширувати.За третім разом на слова «Треба воювати» веснянку підхоплює увесь хор і співає її до кінця.

Дівчина вже не гілаче. Вона поволі знімає з голови хустину, махає нею Козакові вслід, бажаючи йому щасливої дороги.

Після закінчення веснянки Дівчина пов’язує свою хустину на голову нової Дівчини. Козак, поклавши рушницю на місце, надіває свою шапку на іншого Козака, і гра починається знову.V. Слухання музики.

Микола Лисенко, хор «А вже весна» з опери «Зима і весна».1. Загальні відомості про композитора.Микола Віталійович Лисенко (див. урок № 12).

VI. Фізкульгхвилинка.Руханка З

Трава — низенька-низенька, (присісти)Дерева — високі-високі. (потягнутися)

Вітер дерева колише, гойдає, (нахили тулуба)То вправо, то вліво хитає, (нахили тулуба)

То вперед, то назад, (нахили тулуба)То вниз пригинає, (нахили тулуба)

Птахи летять, відлітають,(помахати руками, як крилами)

А учні тихенько за парти сідають (сісти за парти)І (назва предмета) вивчають.

VII. Повторення пісні.Михайло Кагричко «Подарунок мамі».VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Робота в зошиті.IX. Підсумок уроку. Релаксація.

111

Музика має викрешувати вогонь з людських сердець.Людвіг ван Бетховен

УРОК 25Тема. Країна загадкових ритмів. Танець плюс пісня. Симфонічна казка. Сергій Прокоф’єв

«Тема Петрика», «Тема Качки», «Тема Пташки» із симфонічної казки «Петрик і Вовк» — слухання. Слова Л. Кроткевич, музика В. Верховинця «Сива шапка» — пісня-гра — розучування (с. 82—84).

Мета. Продовжувати знайомство зі світом балету; ознайомити з поняттям «симфонічна казка», повторити поняття «пісня», «танець» і «марш»; збагачувати знання учнів щодо художніх образів в образотворчому та музичному мистецтвах; розвивати здатність їх аналізувати та порівнювати; засобами художніх образів виховувати інтерес до образотворчого та музичного мистецтва.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності - фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.


Доброго ранку, ліси і поля,Доброго ранку, плането Земля!

Щастя, здоров’я всім людям бажаєм,З радістю в школу до знань поспішаєм.


112

IV. Повідомлення теми уроку.1. Робота з підручником, с. 82.2. Пізнавальна бесіда (з використанням підручника, с. 82).Оркестр — великий колектив музикантів, які грають разом на різних інструментах. Від того,

які інструменти входять до складу оркестру, залежить його вигляд.

Слово «орхестра» означало в Стародавній Греції нівкруглу площадку перед сценою театру, де розташовувався хор — неодмінний учасник драматичних творів в епоху Есхіла та Софокла.

Оркестри бувають духові, струнні, національних народних інструментів, естрадні, джаз-оркестри... Оркестром також називають певний набір багатьох інструментів.

Більше ста різноголосих інструментів об’єднує найбагатший і різноманітний за тембрами симфонічний оркестр.

Симфонічна музика — одна з основних, найважливіших областей музичної творчості. Вона пов’язана перш за все з виконавським складом, для якого вона призначена — симфонічним оркестром. Він об’єднує інструменти різних груп і дає композитору найбагатшу палітру звукових фарб, виразних засобів для втілення своїх задумів.

Поняття «симфонічний оркестр» з’явилося в епоху класицизму, коли жили і творили Глюк, Гайдн, Моцарт. Воно виникло уже після того, як композитори почали точно вказувати в нотах назву інструмента, що грав той чи інший голос.

Симфонічний оркестр — великий колектив музикантів, які об’єднуються для спільного виконання музичних творів. До складу його входять дерев’яні духові інструменти: флейта, гобої, кларнети, фаготи; мідні духові — валторни, труби, тромбони, туба. Є і розкотисті литаври, тріскучі барабани, тарілки, багато інших ударно-шумових інструментів, від півтораметрового (в попереку) тамтама до маленьких кастаньєт; щипкові — арфа, клавішні — рояль. І душа оркестру — група струнно-смичкових: скрипки, альти, віолончелі, контрабаси.

3.Музична гра Василя Верховинця «А вже весна» (див. урок № 24).

113

V. Слухання музики.Сергій Прокоф’єв «Тема Петрика», «Тема Качки», «Тема Пташки» із симфонічної казки

«Петрик і Вовк».1. Загальні відомості про композитора.Сергій Сергійович Прокофьев (див. урок № 9).2.Обговорення. Аналіз почутого.Щоб ознайомити дітей зі звучанням симфонічного оркестру, С. Прокоф’єв 1936 року

написав музичну казку «Петрик і Вовк».Твір виконується оповідачем та оркестром.Склад оркестру: флейта, гобой, кларнет, фагот, три валторни, труба, тромбон, литаври,

трикутник, бубон, кастаньєти, малий барабан, тарілки, великий барабан, перші скрипки, другі скрипки, альти, віолончелі, контрабаси.

Композитор послідовно представляє кожну групу оркестру. Спочатку звучить струнна група, яка виконує тему головного героя казки Петрика.

Далі представлені дерев’яні духові інструменти в тій послідовності, як вони записані в партитурі.

Музика Пташки та Качки так яскраво зображувальна, що ми уявляємо собі їхні рухи та голоси. Легка, ажурна тема флейти дотепно зображає пташиний щебет, а хвилеподібний рух шістнадцятих нот — пурхання пташки.

У тембрі гобоя, який звучить дещо гугняво, так і вчуваємо пташине «кря- кря». Нерівний ритмічний малюнок теми, «запинки» зображають незграбну Качку, що перевалюється з боку на бік. А от Качка плюхнулася в калюжу. Її рухи стали швидкими — і відразу ж прискорився темп, і тема набула рухливості.

З’являється Кішка. Кларнет зображає її обережну ходу.Дідусь стурбований тим, що Петрик вийшов за ворота. А якщо з лісу прибіжить Вовк? Фагот,

який виконує тему Дідуся, звучить по-старечому — буркотливо і хрипло.Та Петрик сказав, що не боїться вовків. Саме в цій частині ми ознайоми- 1 лися зі струнними

і дерев’яними духовими інструментами.Побоювання Дідуся виявились не марними. З лісу прибіг Вовк. Його тема звучить грізно —

страшним завиванням трьох валторн. Метушня спійманого 1 вовка, його лють зображаються тембрами виконуючих соло тромбонів. їх по- 1 ява після валторн підсилює жорсткість звучання мідних духових інструментів.

І ось казка закінчується. З’являються браві мисливці, що йдуть слідами І Вовка. Постріли звіроловів ефектно зображені громом литавр і барабанів. «Бо- : йовому маршу» мисливців акомпанують малий барабан, тарілки і бубон. Так ми ознайомлюємося з тембрами інструментів ударної групи.

114

Руханка 4Ягіл, ягіл, ягілочка,

Ягілова дочка..(прискорена ходьба на півпальцях)

Устала ранесенько,Вмивалася білесенько.

(імітація вмивання)Голівоньку чесала,Сережки надівала,

(масаж голови від чола до потилиці)Квіточки позбирала,Віночок заплітала.

(присідання і вставання, руки на поясі)На вулицю вийшла,Як зіронька зійшла.

(перекочування ніг з пальців на п 'яти)Взялася попід боки,

Показала скоки.(стрибки на місці)

VI. Вивчення пісні.Слова Л. Кроткевич, музика В. Верховинця «Сива шапка» — пісня-гра - розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею.а) Портрет композитора.б) Тактування.в) Робота в групах за с. 84-85 підручника.г)Музична абетка, с. 83.

VII. Пізнавальний екскурс в минуле.

115

1. Аналіз почутого.2.Цікаві розповіді.

Струнні народні музичні інструменти в УкраїніБандура — український багатострунний щипковий музичний інструмент. Починаючи з XVI

ст., літературні та іконописні джерела згадують про існування на території України струнних музичних інструментів, що звалися кобзами, мали різну форму і конструкцію, вимагали відмінних прийомів гри. Серед цих інструментів з’являлись і такі, що мали поруч з ладовим грифом струни на корпусі. У них і втілили ідею майбутнього акомпануючого інструмента, на якому не перебирають струни, а тільки видобувають щипком сріблясті звуки. Гак, звільнившись згодом від ладів та замінивши їх на грифи, цей інструмент став оригінальним витвором українського народного мистецтва, грою на якому супроводжували свої пісні та думи легендарні кобзарі. Нині бандура служить емблемою українських народних музичних інструментів.

У літературі трапляється назва кобза. Корпус кобзи-бандури — овальний, видовбаний з верби, груші, горіха чи іншого дерева. Кількість струн на інструменті коливалася від 7 до 20 і більше. За формою бандура — інструмент лютневого сімейства, а за звуковидобуванням належить до гусельного сімейства.

Бандура звучить як сольний інструмент, але найчастіше використовується в ансамблі. В Україні створена Державна капела бандуристів.

Бас. Басоля. Козобас. У невеличких народних ансамблях і оркестрах в Україні, зокрема у троїстих музиках, трапляється акомпануючий інструмент, що зветься бас, басоля. Його зовнішній вигляд нагадує скрипку або віолончель. У центральних та східних регіонах України трапляється чотириструнна басоля, а в західних — триструнна. Грають на басолі смичком. На Закарпатті є п’ятиструнна басоля. Оригінальним народним інструментом, що увібрав у себе ряд елементів музичного побуту Гуцульщини, став козобас. Під акомпанемент басолі на весіллі водили козу. Пізніше виникла ідея зробити басолю з прикрасою — голівкою кози. Тож не дивно, що його назвали козобасом. Цей інструмент найчастіше вживається у фольклорних ансамблях.

Ліра — струнний щипковий музичний інструмент — з найдавніших часів відомий народам Близького Сходу, Єгипту, Греції, Риму. Виконавець грає на лірі сидячи, корпус інструмента спирається на його коліно. Звуковидобування на лірі здійснюється переборами струн пальцями (або плектром). За конструкцією ліра близька до кіфари. Класична ліра має 7 струн, але з роками їх кількість змінювалася.

В Україні, Білорусі та Росії ліра відома ще з часів середньовіччя (X ст.). У X—XII ст. ліра заявила про себе урочистою музикою в найбільших королівських палацах Європи. Була пора, коли композитори писали для неї твори, музиканти-віртуози давали відкриті концерти в аристократичних салонах. Та був і період, коли ліру брали в руки лише каліки, старці, щоб заробити на хліб. Ліра (існують інші назви: лера, реля, риле, риля) була часто супутником кобзи- бандури. Проте лірники не відігравали в житті народу такої соціальної ролі, як бандуристи. Темброві можливості та обмежені прийоми гри на лірі зумовили переважно сумний, церковний репертуар лірників.119

У наші часи виконання на лірі знову відроджується. Цей інструмент входить до складу оркестру народних музичних інструментів, фольклорних оркестрів та ансамблів.

Скрипка — струнний смичковий інструмент. Класичний вид його вироблявся ще в XV-XVI століттях одночасно у різних країнах (Польщі, Італії, Франції). На півночі Італії виникли цілі школи скрипкових майстрів, особливо в Кремоне, де працювали Андре та Ніколо Аматі, Дж.

116

Гварнері, А. Страдіварі. Саме ці віртуози розробили конструкцію скрипки, яка й у наш час є найкращою. Група скрипкових інструментів заклала основу класичного складу симфонічного оркестру ще в середині XVIII ст. Скрипка інтенсивно розвивається і як сольний інструмент. Нові жанри інструментальної музики XVIІ—XVIII століття — сольна соната і сольний концерт — виникли спочатку саме як жанри скрипкової музики.

Торбан. У середні віки в Європі був відомий лютнеподібний інструмент з двоповерховою головкою грифу. На вищому натягувалися струни, що вільно проходили поруч з грифом. Корпус його був глибокий і овальний.

У XVIII ст. торбан з’явився у Польщі та Україні, потім в Росії. Гриф у цього інструмента був значно ширший. Видобування звуку здійснювалося щипком пальця. До нас дійшли відомості, що торбан за своїм походженням є італійським інструментом, який через Польщу потрапив до України. Інші говорять про те, що він виник унаслідок творчого поєднання конструктивних елементів лютні та бандури.

Торбан мав елегантну вишукану форму, вимагав складних прийомів гри і був доступний лише для аристократичних сімей, козацьких старшин. Називали його «панською бандурою».

Цимбали — струнний ударний музичний інструмент, який має дерев’яний корпус трапецієподібної форми з натягнутими на ньому струнами. Видобування звуку на цимбалах здійснюється завдяки ударам спеціальних паличок.

Цимбали належать до найстаріших музичних інструментів. Перші зображення їх знайшли на давньоассирійських пам’ятках. В оркестрі народних музичних інструментів виконавець бере цимбали на коліна. Вони використовуються як сольний, так і оркестровий інструмент. Цимбали і сьогодні входять до складу народних музичних оркестрів Угорщини, Польщі, Румунії, України та Росії.

3. Робота в зошиті.VIII. Підсумок уроку. Релаксація.

Музика не має вітчизни; батьківщина її — весь усесвіт.Фридерик Шопен

УРОК 26Тема. Театралізоване дійство «У Великодню ніч».Мета. Донести до маленьких дитячих сердець важливість Великодніх свят, оспіваних у піснях,

117

возвеличених у віршах та прозі; поповнити запас знань про традиції та звички рідного краю; виховувати почуття глибокого розуміння і поваги до Господнього Сина; розвивати логічне мислення, вміння декламувати, зв’язне мовлення.

Хід урокуВедуча.

Незабаром, дуже скороБуде зміна в цілім світі.

Гей, природо, все навколоводі... і всі умиті!

Почорніли, заіскрилисьВсі стежинки і доріжки...

Сонечко в калюжці вмилось,Сполоснуло ручки й ніжки.

Навкруги сліпуче свято,Мимоволі мружиш очі...

Витанцьовує завзятоКожна трісочка в струмочку.Шпак-пташина легкокрила

По сухих місцях крокує.Все весна заполонила,Відтепер вона керує.

Ведучий.Весна чарівниця, неначе цариця,

Наказ свій послала,Щоб краса встала.І проліски, і травка,Й зелена муравка,

І кульбаба рясна, й фіалочка ясна —Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,З-під листя виходять,

Голівки підводять.Ведуча.

Іде весна зеленокоса.Ось вже над обрієм в імлі,

Її рожеві ніжки босіЛедь-ледь торкаються землі.

— Що, зимонько? Збирайся! Годі!Іде весна, кричать граки,

Пора прокинутись природі,Розправить плечі залюбки.

Ти чуєш, як кричить синичка?А дні прозорі і ясні,

Біжить, дзюрчить, співа водичка...Скоряйся, зимонько, весні.

Ведучий.Коли ми весну зустрічаєм,

118

Цвітуть сади, цвітуть поля.Коли ми весну зустрічаєм —

Теплом вже дихає земля.Коли ми весну зустрічаєм —

Ясніше сонечко сіяІ весь народ у нашім краї

Радіє, мов одна сім’я.Коли ми весну зустрічаємПісень співаємо дзвінких,Вітання від усіх приймаєм,

Самі вітаємо усіх.Ведуча.

Прилетіла здалекаТа й Весна.

Ой, що ж ти нам, Веснонько,Принесла?

Принесла я, діточки,Вам квітки, ї пташок з пташатами,

І садки.І тепло, і сонечко,

І пісні,Гаївки-весняночки

Голосні.(З'являється дівчина-Весна).

Весна. Як тут гарно. І довго ж я спала. Та думаю, що прийшла вчасно, бо потрапила до вас на свято. Я вже давно царюю, та бабуся-Зима ніяк не хотіла іти далі й поступитися троном.

Ведучий. З чим ти до нас прийшла?Весна. Цікаве запитання. Але влучне. У самий розпал весни всі християни святкують

Пасху — велике свято Воскресіння Христа. Я вам підготувала казкову сцену, яка відбудеться у Великодню ніч, і ще багато цікавого. А чи всіх запросили на свято? Нікого не забули?

У нас здавнаЄ традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,Муку з ярої пшениці.

Руками добрими заміситиІ гостей на свято запросити!

Просимо на хліб, на сіль, на наше свято.Ось тепер усе. Усіх запросила. А зараз можна і заспівати. А ви, діти, допоможете?(У виконанні Весни і дітей звучить веснянка «Повертайся, ластівко!»).

119

Буде він у ластівкина крилі. (2)

Тільки ти, весняночко,не барись (2)

І своєю піснеюозовись. (2)

Не барися, ластівко,прилітай (2)

В прикарпатський сонячнийрідний край. (2)

Ведуча. У нас сьогодні свято. Велике свято. Ми всі з’єднались у велику родину і хочемо приносити одне одному лише радість і веселість.

Уч. 1.Христос Воскрес, моя дитино!

Христос Воскрес, Христос Воскрес!Впадімо вдячно на коліна

І помолімось до небес.Ану ж бо, донечко, молитись,Дивись на хмарки до небес,

Бог милосердний любить діти...Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Уч. 2.Христос Воскрес! — Воістину!

Воістину воскрес!Співаймо пісню радості

Царю землі й небес.Христос Воскрес! О сонечко,

3 високих височинПодай же радість світові:

120

Воскрес Господній син!Христос Воскрес! Повітрячко,

Ти ллєшся із небес,Співай побожно, радісно:

Воістину Воскрес.Уч. 3.

Христос Воскрес! Радійте, діти!Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,Кладіть на Божий хрест вінок.Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,Як на Землі радіють діти Та звеселяють рідний край!

На нас погляне Божа Мати,Радіючи, з святих небес.

Збирайтесь, діточки, співати:— Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Уч. 4.-Христос Воскрес! Христос Воскрес! –

Співає жайворон з небес,I озерце співа тихенько,

І лагідно сміється ненька.І чути голос із небес:

— Христос Воскрес! Христос Воскрес!Ведучий. А зараз ми з вами подивимося цікаве дійство, яке відбулось у Великодню ніч в

одному із будинків.

121

Шинка (до ковбаси). Слухай, хтось співає.Ковбаса. Що ти кажеш, сестрице. Спи. Це тобі щось наснилося.Шинка. Та ні. Вставай, ось послухай.Ковбаса. Ох, аж і справді співають. А я вже думала, що примарилось.

(Прокидаються інші).Хрін. Чого це ви так розшумілися? Не даєте поспати.Писанка 1. Ти що, забув? Розпочинається дуже велике свято.Хрін. Яке ж?Писанка 2. Святом свят, торжеством із торжеств називають Великдень — світлий

празник Воскресіння Христового, символ попрання смерті силою духу, символ духовного воскресіння людства.

Паска. Необхідний складник пасхальних ритуалів — приготування великодніх страв. Випікання паски чи писання писанок було священнодійством, під час якого людина духовно й морально оновлювалась, очищалася від грішних думок і намірів — наче по сходинках піднімалася до світлих врат Великоднього храму.

Писанка 1. Писанки — давній символ життя, весни, сонця, а в християнському своєму доповненні — воскресіння Христа. Дарування писанки слугувало знаком симпатії, любові, єдності, приязні й порятунку.

Сіль. А я ще знаю, що писанка була святинею й оберегом, життям і надією,і, розписуючи її, не можна було говорити про смерть і сумувати. Шкаралупу від писанки берегли як магічний засіб.

122

Писанка 2.Як уродилося, то була біла,

Тепер подивіться, рябенька я ціла.Мені змалювала Оксаночка бочки У жовті, червоні і білі квіточки.

Лежу на столі коло круглої паски,Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,До хрону, до масла, до баби сміюся,

Ану відгадайте, як же я звуся?Писанка 1. Я знаю ще одну легенду, дуже давнє повір’я.

Звідки взялись писанки (легенда)Як Христа вели на муки,Хрест дали йому у руки.

І,зітхаючи о Бозі,Хрест той ніс він по дорозі У скорботі і напрузі...

Десь його поділись друзі,А сторожа навкруги —

Все кати і вороги.Але ось пройшов гостинцемЗ своїм хлопчиком-мізинцем

Чоловік марний, убогий,Та й вступається з дроги.Він узяв яєць в торбинку,Наскладав у кошелинку,Ніс до міста їх продати,

Щоб на сіль і хлібець мати.А хлопчина каже: «Тату,В Бога матимеш заплатуІ доступиш в раю чести,

Як поможеш хрест той нести».І послухав він дитини,

Та й поніс той хрест на спині,Облегшив Христові біль,

А синок поніс кошіль.На Голгофі Хрест лишає

І до міста повертає:Хоче яйця ті продати.

В кошик глянув: «Рідна мати!Замість яєчок біленьких

Сотня писанок пишненьких».Всі радіють — чудо! Диво!

І купують радо й живо.За хвилину розкупили

Й дуже гарно заплатили.А син каже: «Це дав Біг,Бо Христові допоміг».

На весь світ, в селі, і в місті,

123

Люди писанки писали,Боготворця величали.

Масло. А я знаю гарну пісню про писанки і зараз вам її заспіваю.

Хоч не зразу змалювала,Зіпсувала п’ять яєць —Та як шосте закінчила,

Тато мовив: «Молодець!»Я ту писанку для себе,Для зразочка залишу,А для мами і для тата

Дві ще кращих напишу.Сир. А ви знаєте, чим писанки відрізняються від крашанок?Крашанки. Авжеж. Глянь на нас. Хіба ж не помітно, що ми такі різні?Сир. Вибачте, любі сестрички. Це я ще сплю. А вже пора вставати, зараз буде ранок.Крашанка 1. Добре. Ми тобі вибачаєм. І розкажемо легенду.Крашанка 2. Третього дня Христос Воскрес. Воїни, що стерегли гріб Хрис- та,

перелякались і побігли до свого сотника. Вони казали, що невинні. Але сотник їм не повірив. Він саме снідав, і мав їсти варені яйця.

—Як це може бузи!? — кричав він. — Де ж чоловік може воскреснути з мертвих! Як з мертвого може стати живе, а з білого чорне?!

І тут на сотниковому столі замість білих яєць з’явилися червоні.Сотник повірив у диво і подарував воїнам життя.Крашанка 1. І відтоді всі християни кожного Великодня красять крашанки і пишуть

писанки та обдаровують себе взаємно на ту пам’ятку, що так, як ті червоні крашанки врятували воїнів від смерті, так Ісус Христос своїми муками врятував увесь людський рід від пекельної заглади.

Квіти. Ану ж побавмось у гру.

124

Стали діти у кільце —В кожного в руках яйце.Марті випало, на славу,Розпочати цю забаву —

Дуже милу, престаруВеликодню гру.

Ходить дівчина кільцемІ постукує яйцем.

Що не стукне — трісь та трісьЯйця тріскають чиїсь...

Мартине — ціле, тверде, —Марта рада далі йде...

Стук-стук-стук. І раптом — хрусь!Гру продовжує Петрусь.Стукнув всього разів триІ так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,Декілька дівчат за ним...

В Олі писанка ціла,Оля в грі перемогла.А тепер, відомо всім,

Всі за стіл до Олі в дім.їсти яйця, все, що є...

Просить той, що виграє.Писанка 2.

Я писанка-красуня,Вся в рисках і квітках,Красу митців несу я,їх славлячи в віках.

Мене кладуть у святоНа пишному столі,

Щоби моїм убранствомВтішалися малі.

Без мене наше свягоНе буде тим, чим є,Бо писанка багато

їм радості дає.В цій писанці вкраїнська

Душевна глибина,Жива блакить барвінкаЙ хода весни красна.

Квітка 1.В нашім місті на видочку

Стоїть церква на горбочку.Біля неї, наче квіти,

Сидять старші, ходять діти.Ходять хлопці і дівчата —

125

Українські соколята.Квітка 2.

І ми сестро, не зіваймо,Весняночку заспіваймо.

Щоби було її чутиНа всі люди, на всі кути,

Щоби голос той змінився,По Вкраїні постелився.

(У виконанні Квіток звучить «Веснянка» в обробці Ф. Колесси).

Сніги розтопились,Злилися струмками. (2)

Земля молодіє,Укрилась квітками. (2)

З чужої чужини,З далекого раю (2)Пташки прилетіли

До рідного краю. (2)Гаї всі і луки

Піснями озвались, (2)Веселі проміння

З небес засміялись. (2)Хрін.

Котилася писаночкаЗ гори на долину,

Прикотилась простісінькоДо нас на гостину.

А за нею йде Великдень,Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипаєРадощі і ласку.

«Христос Воскрес!» — загомонятьНа дзвіниці дзвони.

«Воїстину!» — пролунаєІз вуст міліонів.

126

Сир.Христос Воскрес! — спаситель світа,

Возвеселись старий і діти,Возвеселись душа кожна,

Тепер журитися не можна.Паска.

Великодній привітНа дзвіниці дзвонять дзвони,

Великодні, голосні —Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.Це Ісус воскрес з могили,І воскресла з ним весна:

Квіти сині, жовті, біліРозсипає скрізь вона.

Любі друзі, добрий ранок!Всім привіт! Христос Воскрес!

Час співати нам веснянок,Щоб із серця смуток щез.

Великодніми піснямиЗвеселяймо Божий світ!

Щоб почули й за морямиПро Вкраїнський славний рід!

(Звучить пісня «Хпистос Воскоес!»)

127

Христос Воскрес! Усе радіє,Сміється сонечко з небес,Прозора річечка леліє —

Христос Воскрес! (2)В траві фіалочки зітхають,І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє —Христос Воскрес! (2)

Пташки співають в полі, в лісі,І дзвонить дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розпливлися —Христос Воскрес! (2)

МаслоВдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,І підіймає волошкові очі

До віщих, до церковних позолот.Душа стає в цю днину молодою,Забувши, що слова бувають злі,

І повниться старанням, добротоюПри вранішньому скромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить,Христос Воскрес! Воїстину воскрес!

Сир«Христос Воскрес!» —

задзвонять гучно дзвони.«Христос Воскрес!» —затьохкають пташки.

Й потягнуться до церкви на поклониЗ усіх кінців живі людські стежки.

Паска.Ідуть діди, бабусі і внучата.

Ідуть батьки. Ідуть старі й малі...Велика служба в церкві розпочата,Велика вість летить по всій землі.

Шинка.«Христос Воскрес!» —

Годинонька весела.Весна в природі, і в душі весна.

Розквітлим садом замаїлись села,Й полинула гаївка голосна.

(Десь далеко чути спів. У виконанні учнів звучить гаївка «Огірочки»).

128

Огірочки (гаївка)Сл. і муз. Народні

Мої милі огірочки, звивайтеся докупочки,Жовтий цвіт, жовтий цвіт.

Повилися огірочки в зеленії попліточки,То ся в’ють, то ся в’ють.

Чи великі, чи маленькі —То ся рвуть, то ся рвуть.

Ведуча. Як же було цікаво і скільки нового ми дізналися! Наші герої чудово впоралися.Ведучий. Звичайно. Я так заслухався, що мені здалося, ніби я там сам побував.Ведуча. Ще хочу додати, що весь Страсний тиждень люди готувалися до Великодня.

Цвітна Божа неділенькаВербою махала,

Що за тиждень вже Великдень,Всім нам нагадала

Тож не мали понеділокЗ вівторком спочинку —

Виганяли і найменшуЗ хати порошинку.

А середа-господиняМала лиш мороку,

Випікала жовту бабу —Паску круглобоку.

Четвер «Страсті» прочитавВ смутку та жалобі.

А п’ятниця сторожилаПри Господнім Гробі.Ледве писанки субота

Встигла посвятити,Вже Великдень нам співає«Христос Воскрес, діти!»

Ведучий.Задзвонив воскресний дзвін

І розкрились квіти —Йде народ з усіх сторін —

Як же не радіти?Що Христос воскрес для нас,

129

Сонце засіяло,Що настав весняний час,

Зла-зими не стало.Розспівалися пташки

Радісно-святково,Вкрила гори і горбкиЗнов трава шовкова.На травичці веснянки

Там виводять в свято, —Не пізнати — чи квітки,

Чи в квітках дівчата.Ведуча. Настав час прощатися. Ми вдячні всім, хто був з нами.Ведучий. Ми з вами прощаємося піснею.Звучить пісня (за вибором учителя).

МУЗИЧНА ФОРМАХто не грає разом з фортепіано, не грає і на ньому.

Роберт ШуманУРОК 27Тема. Музичні твори одночастинної будови. Одночастинна форма як вираження одного

характеру чи настрою. Фридерик Шопен «Мазурка № 5» — слухання. Французька народна «Пісня пастушка» — розучування (с. 86-88).

Мета. Ознайомити учнів з музичними творами одночастинної будови; закріпити поняття «марш»; збагачувати знання учнів з музичного мистецтва; вчити марші; розвивати вміння поєднувати спільне та відмінне в танцях, піснях, маршах; виховувати інтерес до народного та всесвітнього фольклору.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СЭ, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід урокуI. Організаційна частина.

Проспівав дзвінок — починається урок.З ласки, маминої казки,

З щирого старання,Гомінких пісень...

Добрий вам, діти, добрий день!1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2. Музичне привітання.

130

Ой до нори, мишкоДійові особи Котик Мишка.

Реквізит'.маска для Котика, маска для Мишки.

Опис гриЦе досить відома гра в кота-мишки.Діти стоять колом, побравшись за рухи, Мишка — посередині, за межами кола — Кіт.Призначається двоє дітей, що відчинятимуть для Кота «ворота», через які він може вільно

бігати. Для Мишки відчинені всі інші «ворота».Ой до нори, мишко, до нори,

Та до золотої комори!Моторненька мишка утіка,А ледачий котик не спійма.А ледача мишка не втече,

А моторний котик дожене.Під звуки пісні «Ой до нори, мишко» Кіт намагається спіймати Мишку то вбігаючи за нею в

коло, то вибігаючи.Після того, як Кіт спіймає Мишку, обирають нових дійових осіб — і гра продовжується.Коли Кіт довго не може зловити Мишки, то перед ним повинні всюди відчинятися

«ворота», але тоді він має право бігати лише тією дорогою, якою тікає від нього Мишка.Так само грають в «диких гусей» (замість Кота — Шуліка, замість Мишки — Гусочка) або в

«Селезня та Качку», де Селезень прагне догнати Качку, аби разом з нею летіти до качат. Для останньої гри співають пісню «Качка впірнає». Гру можна ускладнити, запропонувавши дітям водити хоровод або зробивши деякі зміни: призначити замість одного двох Котів, але

131

відкрити їм лише одні ворота (Мишка, як і раніше, бігатиме скрізь).Дуже весело проходить гра, коли Мишці до пояса прив’язують шнурочок, що, ніби хвостик,

звисає аж до землі, і Котик мусить ловити Мишку тільки за «хвостик».Примітка. Граючи в кота-мишки, не обов’язково весь час співати. Гру треба починати

піснею, а потім діти можуть вголос реагувати на події: тупотіти, сміятися, жартувати, вигуками підбадьорювати дійових осіб. Пісню варто періодично повторювати, ніби для заохочування Кота й Мишки, коли ті бігають не дуже жваво.

Мета гри. Виховувати у дітей кмітливість і спритність.

V. Слухання музики.Фридерик Шопен «Мазурка № 5».1. Загальні відомості про композитора. Фридерик Франсуа Шопен (див. урок № 8).VI. Фізкультхвилинка.

Австралійський дощХід вправи. Учні стоять. Учитель показує рух, усі повторюють його, поступово приєднуючись

один до одного.Чи знаєте ви, який австралійський дощ?Піднімається вітер, (потираємо руки)Падають перші краплини дощу, (клацаємо пальцями)Почалася злива, (плескаємо долонями по стегнах)Злива перетворилася на бурю, (тупаємо)Ось буря стихає, (плескаємо долонями по грудині)Стихає злива, (плескаємо долонями по стегнах)Закінчується дощ, падають останні краплі, (клацаємо пальцями)Шумить тільки вітер, (потираємо долоні)

Австралійський дощ скінчився. Сонце! (діти піднімають руки вгору)VII.Вивчення пісні.

Французька народна «Пісня пастушка» — розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею.3. Музичний калейдоскоп, с. 88.



132

Ніщо так не нагадує минулого, як музика, вона не тільки нагадує його, але викликає його, і, подібно до тіней тих, хто дорогий нам, воно з’являється, оповите таємничим і меланхолійним

серпанком.Анна де Сталь

УРОК 28Тема. Двочастинна форма музики. Зв’язок зміни частин зі зміною характеру музики, розвитку

почуття, настрою. Едвард Гріг «Пісня Сольвейг» з музичної п’єси «Пер Гюнт» — слухання. Повторення вивчених пісень (с. 89-91).

Мета. Ознайомити учнів з музичними творами двочастинної будови; поглиблювати знання вивчених тем; удосконалювати навички правильного дихання, співу, вміння відтворювати ритмічний малюнок зі слуху, створювати правильний ритмічний малюнок вправ; виховувати любов до музики, її історії.



Проспівав дзвінок — починається урок.З ласки, маминої казки,

З щирого старання,Гомінких пісень...

Добрий вам, діти, добрий день!1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2. Музичне привітання.

133

II. Розспівування.Співаємо звук «до». Вчитель може відтворити даний звук на музичному інструменті. Тепер

заспіваємо 2 коротких (до-до), один короткий (до), а тепер з’єднаємо (до-до-до).Гра «Луна».

—А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєте за мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось перемовляється чи дражниться з вами.III. Ритмічні вправи.

—А тепер спробуймо ритмічно простукати попередні вправи. Спочатку простукує перший ряд, потім другий та третій.

Можна провести невеличкі змагання між рядами або хлопчиками та дівчатками.

IV. Повідомлення теми уроку.1. Робота з підручником, с. 89.Поняття про двочастинну форму музики.2. Музичний калейдоскоп, с. 89.3. Музична гра Василя Верховинця.

Ой вийтеся, огірочкиДійові особи Ведучий — для першого опису гри (В)

Жучки — дві особи для другого опису гри (Ж).Перший опис гри

Діти беруться за руки, стають один за одним і ведуть танок зальотним кроком, ніби в’ється огудина огірочків.

Співаючи, рядочок рухається зигзагами, а потім по кривій лінії, близькій до кола. На заздалегідь умовлених словах пісні остання пара зупиняється, піднімає вгору руки, і під ці «ворота» вслід за ведучим іде увесь рядок (рис. 1).

Передостання дитина теж проходить у «ворота», обернувшись навколо себе (остання ледь тримає її пальці), а тим часом усі діти, рухаючись зигзагами, знову завертають до «воріт».

134

Другий опис гриЦя гра дуже красива, коли її вести в два кола. Вона спокійна, а тому до неї можна залучати і

старших, і молодших дітей. Маленькі роблять менше коло — внутрішнє, а старші — більше, зовнішнє. На середину виходять двоє Жучків (рис. 2).

Одне коло починає обертатися в один бік, друге — в інший.Діти співають:

Ой вийтеся, огірочки,Та в зелені пуп’яночки.

Грай, жучку, грай —Тут тобі край!

Під спів першого куплету Жучки жвавенько бігають один повз одного. Ходить жучок і жучинаПо високій деревині.Грай, жучку, грай —

Тут тобі край!Під спів другого куплету Жучки беруться в боки і поважно ходять та пишаються.

Дайте, хлопці, околота.Повезем жучків в болото.


Під спів третього куплету Жучки хапаються за голівки, пригинаються і швидко, метушливо бігають, немов хочуть утекти.

Сонце світить, мов золото,Жучки плачуть у болоті.


Під спів останнього куплету Жучки сідають на підлогу і вдають, що плачуть, а обидва дитячі кола весело танцюють (скачуть) навколо них.

Мета гри. Створити веселий настрій у дітей. Розвивати артистичні здібності. Вивчити з дітьми певні танцювальні рухи.V. Слухання музики.Едвард Гріґ «Пісня Сольвейг» з музичної п’єси «Пер Гюнт».1. Загальні відомості про композитора.Едвард Гаґеруп Ґріґ (див. урок № 8).2. Слухання твору.3. Обговорення прослуханого твору.VI. Фізкультхвилинка.

135

Шалене курчаХід вправи. Учні стоять, і за командою одночасно трусять по вісім разів — спочатку правою

рукою, потім лівою рукою, потім правою ногою, потім лівою ногою. Не зупиняючись, продовжують разом робити те ж саме, тільки по сім разів, потім по шість разів тощо. Темп рухів поступово підвищується. Вправа закінчується, коли зроблено по одному струшуванню кожною кінцівкою. Учасникам стає зрозуміло, чому вправа має таку назву.VII. Повторення вивчених пісень.VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Робота в зошиті.IX. Підсумок уроку. Релаксація.

Музика, не згадуючи ні про що, може сказати все.Ілля Еренбург

УРОК 29Тема. Тричастинна форма як вираження двох різних станів, настроїв, характерів, їх структура.

Знаки альтерації. Едвард Гріг «Танець Анітри» — слухання. Українська народна пісня «Соловесчку, сватку, сватку» розучування (с. 92-94).

Мета. Ознайомити учнів з музичними творами тричастинної будови; пояснити учням визначення «знаки альтерації»; збагачувати музичні враження від прослуховування українських народних танців; розвивати творчі зді- ! бності, виконавські навички; удосконалювати співацькі навички; виховувати естетичний смак, толерантність, милосердя, любов до рідної зем- ' лі та гордість за неї; засобами української народної творчості виховувати любов до музики, рідного народу.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — , фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.


Доброго ранку! Доброго дня!Хай плещуть долоньки!

136

Хай тупають ніжки! Працюють голівки!Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаю вам я здоров’я й добра!1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2. Музичне привітання.

IV. Повідомлення теми уроку.1. Робота з підручником, с. 92.2. Музичний калейдоскоп, с. 93.3. Музична гра «Ой вийтеся, огірочки» (див. урок № 28).4. Музична абетка, с. 93.V. Слухання музики. Едвард Ґріг «Танець Анітри».1. Загальні відомості про композитора Едвард Гаґеруп Ґріґ (див. урок № 8).2. Слухання музичного твору.3. Обговорення.VI. Фізкультхвилинка.

ЦифриХід вправи. Стоячи, за інструкціями вчителя виконуємо вправу:— Зараз ми будемо писати цифри у незвичний спосіб.Цифру І «пишемо» носом, (кажемо і виконуємо)цифру 2 — підборіддям,цифру 3 — правим плечем,цифру 4 — лівим плечем,цифру 5 — «пишемо» правим ліктем,цифру 6 — лівим ліктем,цифру 7 — правим коліном,цифру 8 — лівим коліном,цифру 9 — правою ногою,а десяточку — «хвостиком».VII. Вивчення пісні.Українська народна пісня «Соловеєчку, сватку, сватку» — розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею.

137

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Робота в зошиті.IX. Підсумок уроку. Релаксація.

X. Вихід з класу нід звучання пісні (за вибором учителя).

Таємниця музики в тому, що вона знаходить | невичерпне джерело там, де мова змовкає.Ернст Гофман

УРОК 30Тема. Тричастинна форма як вираження двох різних станів, настроїв, характерів, їх структура.

Микола Лисенко «Експромт ля мінор» — слухання. Слова В. Клинца та Н. Андрусіч, музика М. Катричка «Писанка» — розучування (с. 95-97).

Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з різновидами знаків альтерації; збагачувати знання учнів з музичного мистецтва; вчити розрізняти знаки альтерації; розвивати вміння поєднувати спільне та відмінне в музичних творах; виховувати інтерес до народного та всесвітнього фольклору.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності - і фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку іІ. Організаційна частина.

Хай дзвенить пташиний співІ біжить-дзюрчить струмок,А шкільний дзвінок скликає

Учнів на новий урок.1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2. Музичне привітання.

138

IV. Повідомлення теми уроку.1. Робота з підручником, с. 95.3. Музична гра Василя Верховинця «Ой вийтеся, огірочки» (див. урок № 28). V. Слухання музики.Микола Лисенко «Експромт ля мінор».

1. Загальні відомості про композитора.Микола Віталійович Лисенко (див. урок № 12).2. Обговорення прослуханого твору.VI. Фізкультхвилинка.

ПодарунокХід вправи. Учні стоять. Починаючи з ведучого, кожний по черзі засобами пантоміми

зображає якийсь предмет чи поняття і «дарує» його сусіду (морозиво, квітку, кішку, сонце, свій настрій тощо). Сусід «приймає подарунок» і робить якийсь інший подарунок наступному учаснику.VII. Вивчення пісні.

Слова В. Клинца та Н. Андрусіч, музика М. Катричка «Писанка» — розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над пісне, с. 96—97.



139

Музика вимиває геть з душі пилюку повсякденного життя.Бертольд Авербах

УРОК 31Тема. Рондо як форма контрастного зіставлення головної незмінної теми (мелодії) з кількома

різними епізодами. Парад маршів. В. А. Моцарт «Турецьке рондо», Богдана Фільц «Весняне рондо» — слухання. По- співки на музику Дмитра Кабалевського «Класне рондо» — розучування (с. 98-101).

Мета. Дати поняття «рондо»; закріпити знання про види маршів; розвивати співацькі навички, творчі здібності; створювати правильний ритмічний рисунок вправ; відтворювати ритмічні вправи; виховувати любов до музики.



Всі мерщій сідайте, діти!Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,Руки вчасно підіймати.


III. Ритмічні вправи.IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 98.2. Пізнавальна бесіда.Історія виникнення побутового жанру «марш» дуже цікава. До нас дійшли лише деякі

факти. Відомо, що типова риса маршу — наявність ритмічного (ударного) інструмента. У старогрецьких трагедіях ритмічний акомпанемент супроводжував вихід акторів на сцену. Наприкінці XVI століття солдати армії імператора Максиміліана марширували під

140

акомпанемент флейти і барабана; цей звичай запозичили й французи. Інша рання форма маршу з’являється в театральних п’єсах і операх XVIII ст., тоді марші супроводжували появу акторів на сцені.

Марш (італ. тагсіа, франц. marche, від marcher — крокувати) у музиці — музичний твір (інструментальний чи вокальний), що мас енергійний, чіткий ритм крокування, ходи. Для маршу характерні чіткий ритм, помірний темп, музичний розмір 2/4 або 4/4.

Марші бувають похідні, урочисті, спортивні, казкові, траурні...Всі організовані ходи великого числа людей — військові, церемоніальні або святкові

процесії — супроводжують марші. Це особливо актуально для армії, тут марш не тільки організовує воїнів, а й вселяє в них бадьорий дух. Для військового маршу характерні фанфари і барабанний дріб.

Парадний марш виконується в разі урочистого проходження військ, похідний звучить на стройових прогулянках і навчаннях, зустрічний марш супроводжує прапор і начальство, траурний виконують, покладаючи вінки на похоронах. Жалобний марш відрізняється від інших повільним темпом, мінорною тональністю і меншою роллю фанфарних оборотів мелодії.

Значення маршів завжди зростало у воєнні роки і під час революцій. Багато великих композиторів зверталося до жанру маршу, вводили його в опери, балети, п’єси та інші геніальні твори. В Україні було написано немало чудових маршів та маршових мелодій, під які крокували запорозькі козаки, легіон Українських січових стрільців та воїни УПА.

Спортсмени теж піднімають свій бойовий дух ритмічними маршами на зборах і великих змаганнях. «Спортивний марш «Трудових резервів» та «Спортивний марш» І. Дунаєвського — яскраві тому приклади.

Не можна не згадати й знаменитий весільний марш Ф. Мендельсона з його п’єси «Сон у літню ніч». У США і Європі виконують «Весільний хор» з опери «Лоенгрін» Р. Вагнера.

3. Вправа «Незакінчена фраза».Учитель починає фразу, а учні повинні її закінчити.

• Музичний твір (інструментальний чи вокальний), що має енергійний, чіткий ритм крокування, ходи, називають... (маршем)

• Марші бувають... (похідні, урочисті, спортивні, казкові, траурні).• Вид мистецтва, в якому засобами створення художнього образу є рухи й положення тіла танцюристів, називають... (танцем).• Основою всіх жанрів (видів) вокальної та інструментальної музики є... (пісня, танець, марш).

• Найголовніший тип музики — це... (пісня).4. Музична гра Василя Верховинця.

Зайчики і БурчикДійові особи Бурчик — собачка Зайчики — до 20 осіб.

Реквізит: маска для Бурчика (за бажанням).Опис гри

Усі кутки кімнати відкреслюють півколом. То — заячі «нори».Посеред хати стоїть Бурчик, а в кожній норі — по чотири-п’ять Зайчиків. Решта дітей будуть

гратись іншим разом, а поки що вони збираються десь гуртом або рівномірно розміщуються попід стінами, щоб не заважати дійовим особам.

Ось Зайці, глузуючи з Бурчика, заводять пісню:Чи сліпий ти, чи кривий,

Бурчику кудлатий.

141

Що не можеш ні одногоЗайчика спіймати?

Ой сіренькі зайченяткаСкачуть так хутенько,Що ніхто їх не спіймає

В гаю зелененькім.Коли пісня закінчується, Зайчики виходять із своїх нірок і за спиною Бур- чика скачуть по

полю, шукаючи їжі.Кожний намагається якнайближче підбігти до Бурчика, а деякі «хоробрі» навіть зачіпають

його «лапкою» за спину.Бурчик кидається то в один бік, то в другий, шоб когось спіймати, а сірі розбігаються по

нірках, хто куди потрапить.Котрий із Зайчиків буде спійманий по дорозі до нори, той і стане новим Бурчиком, а

колишній або стрибає до нори, або підбігає до дитячого гурту, щоб спочити і когось вибрати на місце Зайчика.

Стомлені від біганини Зайчики теж обирають замість себе інших, і гра починається спочатку.

Мета гри. Розвивати у дітей спритність. Розважити вихованців.

V. Слухання музики.В. А .Моцарт «Турецьке рондо», Богдана Фільц «Весняне рондо».

1. Загальні відомості про композиторів.Вольфганг Амадей Моцарт — австрійський композитор, представник віденського класицизму, який вважається одним із найгеніальніших музикантів в історії людства.Творчий доробок Моцарта становить понад 600 творів: більш як 50 симфоній, понад 19 опер, велика кількість інструментальних концертів (зокрема 21 фортепіанних),13 струнних квартетів, 35 сонат для скрипки, Реквієм та багато інших інструментальних і хорових творів. Перебуваючи під великим впливом Гайдна, музика Моцарта стала вершиною класичної епохи за чистотою мелодії та форми.

Народився 27 січня 1756 р. у Зальцбурзі (нині Австрія), що був на той час столицею невеликого незалежного архієпископства у Священній Римській Імперії. Вольфганга охрестили на другий день після народження в соборі Св. Руперта. Повна версія імені Моцарта значно мінялась протягом життя. Композитор у дорослому віці зазвичай іменував себе Вольфгангом Амадеєм Моцартом, але було й багато інших варіантів.

Музичні здібності Вольфганга стали очевидними ще в ранньому дитинстві. Його рідна

142

сестра Наннерл згадувала: «Коли йому виповнилося чотири рочки, батько заради забави почав навчати його декільком менуетам та п’єсам на клавірі. Він міг грати без помилок і з найвищою витонченістю, чітко витримуючи час. У віці п’яти років він уже писав невеличкі п’єси, які грав батькові, а той їх записував на папір».

Моцарт отримав інтенсивне музичне навчання від батька, включно з інструкціями фи на фортепіано і скрипці. Крім того, що Леопольд був дуже відданим учителем для своїх дітей, було очевидно, що Вольфганг робив прогрес навіть поза межами того, чому його вчив батько. Його перша самостійна композиція та його природжена здатність грати на скрипці були великою несподіванкою для Леопольда і викликали у нього сльози захоплення. Батько й син ставали все ближчими.

Кінець кінцем Леопольд кинув писати музику, коли видатний музичний талант його сина став очевидним, адже він був єдиним вчителем Вольфганга в ранні роки: окрім музики, він навчав своїх дітей мов та академічних предметів.

У часи зростання Моцарта його родина здійснила декілька подорожей Європою, під час яких Вольфганг зустрівся з багатьма музикантами та ознайомився з роботами інших композиторів.

Після одного року, проведеного в Зальцбурзі, куди повернулася родина, відбулося три подорожі до Італії. У Болоньї Моцарт познайомився з Дж. Б. Мартіні і був прийнятий у члени відомої Філармонічної академії. Невдовзі Вольфганга удостоїли аудієнції пагіи Климента XIV; вражений талантом 14-річного музиканта, папа нагородив його однією з найвищих католицьких відзнак — Орденом Золотої шпори.

У Мілані Моцарт написав оперу «Mitridate Re di Ponto» (1770), що виконувалася з великим успіхом. Це привело до подальших замовлень опер, і Вольфганг з батьком двічі повертався із Зальцбурга до Мілана для написання, а потім — щоб відвідати прем’єри опер «Ascanio in Alba» (1771) та «Lucio Silla» (1772).

Після остаточного повернення з батьком із Італії Вольфганга найняв на посаду придворного музиканта правитель Зальцбурга принц-архієпископ Ієро- німус Коллоредо. Моцарт був «улюбленим сином» в Зальцбурзі, де мав безліч друзів та прихильників; тут писав музику в багатьох жанрах, включаючи симфонії, сонати, струнні квартети, серенади та інколи опери.

Попри чималі творчі успіхи, Моцарт ставав усе більш незадоволений Зальцбургом і дедалі енергійніше робив спроби знайти роботу десь в іншому місці. Однією з причин цього була низька зарплатня, 150 флоринів на рік. Крім того, Моцарт прагнув писати опери, а в Зальцбурзі рідко траплялася нагода для цього.

23 вересня 1777 року маестро розпочав новий тур у пошуках роботи, цього разу — із своєю матір’ю Анною Марією. Цей візит включав Мюнхен, Ман- гайм та Париж. У Манґаймі він познайомився з музикантами Мангаймського оркестру, найкращого в Європі на той час. Він також закохався в Алоїзію Вебер, одну з чотирьох дочок з музичної родини. Моцарт переїхав до Парижа і спробував там збудувати свою кар’єру, але безуспішно (він отримав роботу органіста у Версалі, але це не було те, чого прагнув). Паризька подорож була особливо нещасливою, тому що мати композитора захворіла і померла там 23 червня 1778 року.

Виникає питання, чому Моцарт, незважаючи на свій талант, не зміг знайти роботу під час цієї подорожі. Існує думка, що проблема була в конфлікті між Вольфгангом та його батьком Леопольдом, який наполягав на тому, щоби син знайшов високооплачувану роботу, котра б дозволила підтримувати всю родину. На думку Вольфганга, було б краще осісти у великому місті, працювати як вільнонайманий мистець і потроху здобути популярність серед аристо-кратії, аби отримати пізніше важливу роботу.

Сварка з Коллоредо підсилювалася тим, що батько Моцарта схилявся на бік архієпископа,

143

надсилаючи безліч гнівних листів синові з вимогою працювати на Коллоредо, у той час як сам Вольфганг наполягав на своєму бажанні розпочати власну кар’єру у Відні наодинці. Дебати скінчилися, коли Моцарт звільнився з роботи, тим самим вивільнившись одночасно від гнітючого роботодавця та від батькових вимог повернутися. Це стало революційним кроком на життєвому шляху композитора і мало важливий вплив на його подальшу долю.

Нова кар’єра моцарта у Відні розпочалася дуже добре. Він часто виступав як піаніст і незабаром показав себе найкращим клавішним музикантом.

Протягом 1782—1783 років Моцарт ознайомився з працями Й. С. Баха та Г. Ф. Генделя. Вивчення цих творів спершу спричинило виникнення багатьох робіт, що імітували стиль бароко, а згодом мало потужний вплив на створення власної музичної мови Моцарта.

Через деякий час по переїзді до Відня Моцарт познайомився з Йозефом Гайдном, і ці двоє композиторів потоваришували. Коли Гайдн приїздив до Відня, вони інколи грали разом в імпровізованому струнному квартеті. Гайдн був у захваті від Моцарта; коли він уперше почув останні три цикли колеги, то сказав, відвідавши Леопольда: «Перед ім’ям Господа і як чесна людина, я кажу вам, що ваш син — найвеличніший композитор для мене, якого я знаю особисто чи на ім’я. Він має смак, більш того, має чудове знання мистецтва композиції».

Протягом 1782—1785 років Моцарт дав цикл концертів, під час яких виступав як соліст.14грудня 1784 року композитор став масоном, уступивши в масонську ложу

«Благодійність».Близько кінця 1785 року Моцарт облишив регулярне написання фортепіанних концертів і

розпочав свою відому оперну співпрацю з лібретистом Лоренцо да Понте. 1786 року у Відні відбулася достатньо успішна прем’єра «Весілля Фігаро», яка пізніше того ж року була навіть ще успішнішою у Празькій постановці. Празький успіх привів до замовлення другої опери Моцарта — Да Понте: «Дон Жуан», прем’єра якої зірвала оплески 1787 року в Празі; її знову поставили з таким самим успіхом у Відні 1788 року.

У грудні 1787-го Моцарт нарешті отримав надійну посаду під аристократичним патронажем. Імператор Йозеф II призначив його своїм «камерним композитором», ця посада звільнилася у попередньому місяці, коли помер Глюк. Однак це не була постійна робота, за неї маестро отримував тільки 800 флоринів на рік, тож був змушений писати танцювальну музику для щорічних балів у Редутензалі.

Ближче до кінця 1780-х pp. кар’єра Моцарта пішла на спад. Приблизно 1786 року він перестав часто з’являтися на публічних концертах, і його достаток помітно зменшився. Це взагалі був важкий час для музикантів у Відні, тому що між 1788 та 1791 роками Австрія воювала (Австрійсько-турецька війна), через це знизились одночасно і загальний рівень заможності, і можливість аристократів підтримувати музику.

У середині 1788 року Моцарт з родиною переїхав із центру Відня у дешевші апартаменти в передмісті. Композитор почав позичати гроші, здебільшого у свого друга-масона Міхаеля Пушберга. У цей час він страждав від депресії, його продуктивність теж знизилася.

Останній рік життя маестро, до того, як хвороба остаточно вразила його, був роком величезної продуктивності иЬсобистого відновлення. У цей період Моцарт написав дуже багато музики, включаючи деякі з його найкращих робіт: опера «Чарівна флейта», фінальний фортепіанний концерт К. 595, концерт для кларнета К. 622, останній з чудової серії струнних квінтетів К. 614, мотет «Ave verum corpus» K. 618 і незавершений «Реквієм» К. 626.

Фінансовий стан маестро, який 1790 року був головним джерелом його неспокою, також почав покращуватися. За деякими джерелами, в Угорщині та Амстердамі знайшлися заможні шанувальники композитора, які зобов’язалися сплачувати йому щорічну ренту в обмін на написання час від часу деяких творів. Моцарт також заробив непогані гроші на продажу

144

танцювальної музики, яку написав, працюючи імператорським камерним композитором. Він перестав позичати великі суми в Пушберга і почав повертати свої борги.

Нарешті композитор зміг відчути задоволення від публічного успіху деяких своїх творів, зокрема «Чарівної флейти» і «Маленької масонської кантати» К. 623, прем’єра якої відбулася 15 листопада 1791 року.

Моцарт захворів, коли перебував у Празі на прем’єрі своєї опери «Милосердя Тіта», написаної на замовлення у 1791 році для коронаційних святкувань імператора. Хвороба посилилася 20 листопада, коли маестро не зміг уже вставати з ліжка, страждаючи від опухлості, болю та блювоти. За ним доглядали дружина Констанція, її молодша сестра та сімейний лікар.

Помер композитор о 1-ій годині ночі 5 грудня 1791 року. Згідно з тогочасною віденською традицією, був похований 7 грудня в загальній могилі на цвинтарі Сент-Маркс за містом.

Богдана Михайлівна Фільц — композитор і музикознавець. Народилася14 жовтня 1932 р. в м. Яворові на Львівщині. Закінчила Львівську консерваторію (1958 p.; клас С. Людкевича), з 1963 р. — співробітник Інституту мистецтвознавства, фолькльору та етнографії АН УРСР. Значне місце в її творчості займають пісні для дитячих хорів («Земле моя», «Любимо землю свою»). У доробку Б. Фільц твори для симфонічного оркестру («Верховинська рапсодія»), концерт для фортепіано з оркестром, п’єси для бандури, скрипки, фортепіано, духовні твори тощо.

2. Обговорення прослуханих творів.VI. Фізкультхвилинка.

Ми берізки і кленці,В нас маленькі стовбурці, (встати)

Ми в стрункі стаєм рядки,Виправляєм гілочки, (руки поставили перед собою)

Ледь зіп’ялись з корінців,Дістаємо промінців, (руки підняти вгору)

Ми стискаєм їх вогонь В зелені своїх долонь, (стискають кулачки)Хилять свіжі вітерці

Вліво-вправо стовбурці, (нахили тулуба)Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед-назад, (вправи для шиї)VII. Вивчення пісні.

Поспівки на музику Дмитра Кабалевського. «Класне Рондо» — розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею за с. 100-101 підручника.



145

Гра на фортепіано — рух пальців; виконання на фортепіано — рух душі. Зазвичай ми чуємо тільки перше.

Лнтон РубінштейнУРОК 32Тема. Варіації. Варіаційна форма як вираження поступового, послідовного розвитку, зміни

одного характеру, настрою. Микола Різоль, варіації на тему української народної пісні «Ой на горі жито» — слухання. Українська народна пісня в обробці Кирила Стеценка «Ой на горі жито» — розучування (с. 102—104).

Мета. Дати поняття «варіації» як форми вираження поступового, послідовного розвитку, зміни одного характеру, настрою; розвивати співацькі навички, творчі здібності; створювати правильний ритмічний рисунок вправ; відтворювати ритмічні вправи, виховувати любов до музики.



Девіз нашого уроку сьогодні:Розум і фантазію прояви!

Активним і уважним будь!І про кмітливість не забудь.

Все це нам знадобиться на уроці.Тож вперед! Часу не гаймо

І урок наш починаймо.1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2. Музичне привітання.

146

IV. Повідомлення теми уроку.1.Робота з підручником, с. 102.2.Музичний калейдоскоп, с. 102—103.3.Музична абетка, с. 103.4.Музична гра Василя Верховинця «Зайчики і Бурчик» (див. урок № 31).

V. Слухання музики.Микола Різоль, варіації на тему української народної пісні «Ой на горі жито».1. Загальні відомості про композитора.Микола Іванович Різоль — український баяніст, педагог, композитор. Народний артист

України (1982). Професор Національної музичної академії України імені Петра Чайков- ського.

Народився 19 грудня 1919 р. в місті Катеринославі в робітничій сім’ї. У складі Червоноармійського ансамблю пісні і танцю пройшов шляхами II Світової війни у 1941 — 1945 роках.

1939 року разом із сестрами Раїсою і Марією Білецьки- ми та Іваном Журомським Різоль заснував квартет баяністів, який проіснував понад 50 років, піднявши ансамблеве народно-інструментальне мистецтво до найвищого професійного, взірцевого рівня.

60 років творчого життя Микола Іванович віддав педагогічній справі, виховавши кілька поколінь музикантів-баяністів, серед яких народні артисти України — Володимир Бесфамільнов та С. Грінченко, композитор і диригент Володимир Рунчак.

Микола Іванович здійснив десятки перекладень класичної та сучасної музики для квартету баяністів, створивши яскравий, самобутній репертуар.

Обробки українських народних пісень, танців, мелодій народів світу стали для баяністів багатьох поколінь та країн улюбленими, їх виконують музиканти всіх рівнів навчання, вони

147

ввійшли до «золотого» фонду народно-інструментального мистецтва. Микола Іванович Різоль — ціла епоха в цьому жанрі. Помер маестро 17 березня 2007 р. в Києві.

Справу Миколи Івановича продовжують його духовні учні — Квартет баяністів імені Миколи Різоля Національної філармонії України.VI. Фізкультхвилинка.

Раз! Два! Час вставати:Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,Кілька раз понахилялись.Зайчик сонячний до нас

Завітав у вільний час.Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.Прудко зайчик утікаєІ промінчиками грає.Сім! Вісім! Час настав

Повернутись нам до справ.VII. Вивчення пісні.

Українська народна пісня в обробці Кирила Стеценка «Ой на горі жито» — розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею, с. 103—104.VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Робота в зошиті.IX. Підсумок уроку. Релаксація.

Музика — це розум, втілений у прекрасних звуках.Іван Тургенев

УРОК 33Тема. Кульмінація в музичному творі. Увертюра. Ісаак Дунаєвський, увертюра до фільму «Діти

капітана Гранта» — слухання. Слова А. Житкевича, музика Л. Стельмащук «Заквітчали зорі

148

обрій» — розучування (с. 105- і07).Мета. Повторити основні поняття і терміни; поглибити знання вивчених тем; удосконалювати

навички правильного дихання, співу, вміння відтворювати гами зі слуху, створювати правильний ритмічний рисунок вправ, відтворювати ритмічні вправи; виховувати любов до музики, її історії.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СЭ, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.


Дзвоник всім нам дав наказ:До роботи, швидше в клас!Біля парти станем чемно,Хай мине час недаремно.


149

2. Узагальнення раніше вивченого матеріалу.У стародавні часи люди думали, що наша планета Земля — це велика кругла тарілка, схожа

на гігантський плоский щит, котрий тримається на трьох китах, які плавають в океані.Саме про цих «трьох китів» ми сьогодні поговоримо, адже вони тісно пов’язані з музичним

мистецтвом. Цей вислів у музиці умовний. Його вживають, коли говорять про три основні жанри музики, три основні типи музики.

Далі вчитель грає марш, учні повинні визначити характер, тип цієї музики, до якої галузі вона належить. Тобто, це — марш. Це перший кит.

Потім звучить полька, вальс, гопак. Що це звучало ? Танці. Танець — це другий кит.І, нарешті, звучить музичний уривок пісенної мелодії без супроводу. Пісня — це третій

кит.В музичному творі можуть бути поєднані різні типи музики (пісня, танець, марш). Пісня,

танець, марш — є основою всіх жанрів (видів) вокальної та інструментальної музики.Звісно, немає на землі, та й ніколи не було людини, яка б не заспівала за своє життя хоча б

однієї пісні, не станцювала хоча б одного танцю, не брала участі хоча б раз у якійсь маршовій процесії. А пригадаймо нас, маленьких. Хіба ми ще задовго до школи не співали якихось простих пісеньок, не танцювали танців чи не крокували під музику маршу?

Отже, зробимо висновок: без «трьох китів» жодна людина — ні доросла, ні маленька — просто не зможе обійтися.

3.Музична гра Василя Верховинця.Ведмедик і лісові звірятаДійові особи Ведмедик (В)

Лісові звірята (Лз)—усі діти.Реквізит:

стільчик для Ведмедя,маски для Лісових звірят (за бажанням).

Опис гриДіти — Лісові звірята — утворюють замкнене коло і умовно поділяють його на два півкола:

перше та друге. Посередині на стільчику (під дубком) спить Ведмедик (рис. 1). Починається пісня:

Хто то спить під дубком,Ще й накрився кожухом?

Цс-с-с!В першому куплеті Лісові звірята обережно ходять у колі зальотним рухом, ніби

підкрадаються до того, хто заснув там під «дубком», а на «Цс-с-с!» присідають до землі.Тихо, тихо, не будіть,

То, напевно, спить ведмідь.Цс-с-с!

В другому куплеті Лісові звірята першого півкола обережно наближаються до центру і на «Цс-с-с!» присідають біля стільчика (рис. 2).

Стережіться, бо той гістьЯк устане, всіх поїсть.

Цс-с-с!В третьому куплеті до першого півкола приєднується й друге, адже Лісовим звірятам дуже

цікаво знати, хто ж то все-таки заснув (рис. 3).

150

Хоч Звірята добре стереглися, проте розбудили Ведмедика, впізнали його та й кричать:Ой рятуйтесь від біди,

Утікайте, хто куди!Лісові звірята кидаються врозтіч. Ведмедик за ними. Кого він спіймає, той сідає замість

нього на стільчику (під дубком), і гра починається спочатку. Мета гри. Розвивати у дітей спритність. Розважити вихованців.

Ведмедик і лісові звірятаСлова і музика В. Верховинця

Повільно

Хто то спить під дубком,Ще й накрився кожухом?

Цс-с-с!Тихо, тихо, не будіть,

То, напевно, спить ведмідь.Цс-с-с!

Стережіться, бо той гість Як устане, всіх поїсть.

Цс-с-с!Ой рятуйтесь від біди,

Утікайте, хто куди!V.Слухання музики.

Ісаак Дунаєвський, увертюра до фільму «Діти капітана Гранта».1. Загальні відомості про композитора.Ісаак Осипович Дунаєвський народився ЗО січня 1900 року в Лохвиці (нині Полтавська

обл.) у сім’ї заможного службов- ця-єврея Цалі Дунаєвського. Закінчив Харківську консерва-торію (1919) по класу скрипки І. Ю. Ахрона; композицією займався в С. С. Богатирьова. Працював як композитор і диригент у харківських драматичних театрах. З 1924 року жив

151

у Москві, де керував музичною частиною Театру сатири.І. Дунаєвський — один із творців радянської оперети, автор 12 творів у цьому жанрі. Не

відкидаючи традицій нео- віденської оперети, композитор прокладав нові шляхи. Маестро увів у свої твори великі ансамблі, розгорнуті фінали, оркестрові епізоди.

Найяскравіше виявився талант Дунаєвського у музиці до фільмів «Веселі хлоп’ята» (1934), «Три товариші» (1935), «Воротар» (1936), «Цирк» (1936 Сталінська премія, 1941), «Діти капітана Гранта» (1936), «Волга-Волга» (1938 Сталінська премія, 1941),«Світлий шлях» (1940), «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1950; Сталінська премія, 1951). Композитор став чільним творцем радянської музичної кінокомедії, зробивши музику одним з головних компонентів драматургії фільму.

Стиль Дунаєвського склався на основі міської пісенної та інструментальної побутової музики, а також тісно пов’язаний з оперетою і джазом.

Помер композитор 25 липня 1955 року в Москві.2. Обговорення прослухованого твору.

VI. Фізкультхвилинка.Хто ж там, хто вже так втомився

І наліво нахилився?Треба дружно всім нам встати — (вийти із-за парт)

Фізкультпаузу почати.Сонце спить, небо спить, (очі закриті долонями)

Навіть вітер не шумить, (присісти)Рано-вранці сонце встало, (відкрити очі, встати, підняти голови,

Всіх промінням привітало, піднятися на носки, руки підвести угору, розвести в сторони, підвести угору, помахати руками)

Хмарка сонечко закрила,Слізки срібнії зронила, (закрити обличчя руками)

Ми ті слізки пошукаємо,У травичці позбираємо, (присідання)

VII. Вивчення пісні.Слова А. Житкевича, музика Л. Стельмащук «Заквітчали зорі обрій» — розучування.1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.2. Робота над піснею.



152

Музика — акустичний склад, шо викликає в нас апетит до життя, як відомі аптечні склади викликають апетит до їжі.

Василь КяючевськийУРОК 34Тема. Перевір свої досягнення. Словник-путівник у Країні Музики (с. 108— 109).Мета. Перевірити знання, уміння й навички учнів за третій рік навчання; збагачувати музичні

враження від гірослуховування запропонованих програмою творів; розвивати музичні здібності учнів, виконавські навички; удосконалювати співацькі навички; виховувати любов до музики, рідного народу.



Доброго дня, вам, любі малята,Хлопчики милі мої і дівчата.

Щирою посмішкою всіх вас я вітаю,Доброго настрою на весь день бажаю.

За руки один одного візьмем —І дружно привітаємось.

Добрий день!1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).2. Музичне привітання.

III. Ритмічні вправи.IV.Узагальнення та систематизація набутих знань.1. Робота з підручником, с. 108.2. Музична гра Василя Верховинця «Ведмедик і лісові звірята» (див. урок № 33).V. Слухання вивчених творів.VI. Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,Землі нашій уклоніться,Всі до сонця потягніться,Вліво, вправо нахиліться,

153

Веретенцем покрутіться.Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.VII. Повторення вивчених пісень.VIII. Пізнавальний екскурс.1. Аналіз почутого.2. Цікаві розповіді.3. Словник-путівник у Країні Музики (с. 109).4. Робота в зошиті.IX. Підсумок уроку. Релаксація.

154

Education

Konspekti 3 klas_2_semestr_aristova