30 МАРТА

СВЯТО ТЕПЛОГО ОЛЕКСІЯ

Інформаційна віртуальна виставка із циклу «Українське свято. Традиції і обряди України.»

НБ СНУ ім. В.Даля

«Алексей-водотёк - ручьем дорогу пересек, вода с гор пошла, а зима на нет сошла»»

Відомий знавець традиційно-культурної спадщини Олекса Воропай писав: «Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнають народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому… Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю…». Упродовж багатьох століть український народ безупинно творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами. Отож, пропонуємо вам дізнатися більше про народні звичаї, традиції та свята свого народу.

Особливо його відзначали колись бджолярі, рибалки та мисливці, бо вважалося, що з теплого Олекси вже починається справжнє тепло.

У народному календарі 30 березня - день Олексія Водопола, Олексія Теплого. Яка погода буває на теплого Олекси, то така і на Великдень буде.

За слов'янським календарем – це свято весни і тепла, ладоденння. Цього дня природа повинна, нарешті, прокинутися від зимівлі. Ладодение наші предки відмічали на честь богині слов'янського пантеону Лади (покровительки любові і браку). У цей весняний день прийнято оспівувати матінку-природу, і нібито, це допоможе весні швидше вступити у свої права.

Це свято традиційно супроводжувалося особливими обрядами. Усі повинні оспівувати природу, що пробуджується. В давнину дівчата і молоді люди влаштовували хороводи на честь Богині Лади. Жінки піднімалися на дахи будинків, гірки, возносили руки до неба і закликали весну. Також цього дня прийнято пекти журавлів - такі журавлики-обереги треба класти у будинку на високе місце (над дверима, вікном).

Святого Олексія називають чоловіком Божим, бо був жебраком. Він жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але в Олексія було інше покликання – присвятити життя Богові. Покинувши дружину, подався до міста Едесси у Сирії. Там 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим. Коли став відомим, таємно покинув Сирію. Вирішив попрямувати до Азії. Однак корабель, на якому він плив, потрапив у шторм. За кілька місяців судно пристало до берегів Італії, неподалік Риму. У місті Олексій пішов до батька. Той прийняв бідняка, проте не впізнав сина.

Так Олекса прожив ще 17 років. Перед смертю він описав своє життя й таємниці, які були відомі лише його батькам і дружині. Того ж дня в міському соборі почувся голос, який просив шукати Божого чоловіка в домі Евфіміана. Тіло святого родичі поставили в труні в центрі міста. Багато людей позбавилися недуг, торкнувшись його. Мощі захоронили 17 березня 411 року. У перекладі з грецької ім`я Олексій означає "захисник".

За народною уявою та й за кліматичними спостереженнями до дня Олексія приходить справжнє тепло, тому народ дав ще одну назву цьому дню - Теплого Олекси. В наш час 30 березня відзначається, як День захисту Землі. Але за народним календарем це день Преподобного Олексія - чоловіка Божого. На Олексія прагнуть затримати журавлів, оскільки гніздо цього птаха приносить у хату щастя. Діти вибігають на вулицю і, побачивши журавлиний ключ, кричать йому вслід: "Журавлі, журавлі, я вам дорогу перейду!”.

День теплого Олекси вважався третім важливим днем березня після Явдохи і Сорока Святих, за яким визначали погоду. Тепла сонячна погода віщувала врожай хліба та багаті рої. Великі струмки снігу, що розтанув, передвіщали мокре літо. У минулі часи казали: «Олексій, чоловік Божий, зиму нанівець зводить», «Зверху пече — знизу тече».

Зазвичай використовувати сани припиняли ще до Олексія, при більш ранній відлизі, але на Олексія Теплого з цим видом транспорту остаточно прощалися до наступної зими: вивертали голоблі, прибирали сани на повітку і споряджали воза.

Це був день берези.

У цей день збирали березові бруньки. За столом всією родиною пили березовий

сік, або спеціально приготовлений медово-березовий узвар, або збитень .

Щука викидає ікру саме на Теплого Олексу. Рибалки йшли вранці на річку спостерігати за тим, як щука хвостом лід розіб’є, однак не ловили її, бо це вважалося великим гріхом. Рибалки святкують цей день, сподіваючися «на добрі лови», бо «хто не почитає святого Олексія, чоловіка Божого, тому риба на руку не піде».

Мисливці розповідають, що в день Теплого Олекси ведмеді покидають своє лігво і йдуть шукати поживи, а лисиці переселяються зі старих нір у нові, і що в перші три дні свого переселення вони сліпі й глухі

Кропили їх освяченою на Стрітення водою, промовляючи: "Теплий Олекса випускає бджіл на весну”. Потім молилися перед іконою святого Олексія, щоб Господь послав гарне літо і багато меду, охороняв бджіл від бід. Пасічник об ходив вулики, постукував по них паличкою і промовляв: «Нуте ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть, не лінуйтесь, приносьте густі меди і рівні воски, і часті рої Господу Богу на офіру, а господареві на пожиток».

Хоч особливих релігійних урочистостей і не відзначалось, більшість селян все ж остерігались працювати, «аби не розгнівити весну». Виняток був лише для пасічників. Вони керувались давнім прислів'ям: «На Теплого Олексу діставай вулики».

Цього дня, хоч іноді й на Явдохи, і на Сорок святих, а то й напередодні Благовіщення, жінки, дівчата й діти ішли закликати весну. Селянки брали полотно, виходили в поле, вклонялися на всі боки і, повернувшись до сходу сонця, промовляли: «Ось тобі, весна-мати, нова обновка!» Після цього розстеляли полотно, клали на нього пиріг і йшли з надією, що льон і коноплі добре вродять.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ: Які струмки на Олексія, такі будуть і заплави, а значить і хороша косовиця. Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір. Якщо цього дня буде тепло, то і квітень, і травень теж будуть теплими. Якщо, повернувшись з церкви, відібрати зерно для посіву, то овес народить добре. Якщо ранок ясний, рої будуть виходити ранками, а як вечір ясний, рої будуть виходити

вечорами.

Великі струмки снігу, що розтанув, передвіщають мокре літо.

На честь Теплого Олексія, чоловіка Божого, що мандрував по світах і спізнав нелегкого життя,— у народі складали перекази й пісні. В. Доманицький свого часу записав у ровенському повіті оригінальний текст іменної співанки:

Ой в Бога великая сила, Та оженила мати по неволі сина. Син не хотів по неволі жити, Пішов у пущі сім літ блудити. Ходив же він сім літ, не пивши, не ївши, А прийшов додому, як земля зчорнівши. Мати з батьком сина не познали, Свого сина старцем назвали: — Ой синочку ж мій, сину, гуркій на світі, Як ружові квіти...

РЕСУРСИ INTERNET НА ОЛЕКСИ КИДАЙ САНИ, БЕРИ ВОЗА

ТЕПЛИЙ ОЛЕКСА. ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ, ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНІ СВЯТА. 30 БЕРЕЗНЯ -"ТЕПЛИЙ ОЛЕКСА" НАРОДНІ ТА ХРИСТИЯНСЬКІ СВЯТА. ТЕПЛИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСА ВОРОПАЙ. ЗВИЧАЇ НАШОГО НАРОДУ. ВЕСНА

З добрим святоом весни! Вітаємо усіх Олексіїв, а також пасічників з їхнім святом!

БІБЛІОГРАФІЯ: 1. Воропай О.Звичаї нашого народу: Етнограф.нарис. – Харків : Фоліо, 2004 2. Шкода М.Н.Люба моя Україна. Свята,традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір’я українського народу. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008 3. Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. 4. Українське народознавство : Навч. посібник за ред. С. П. Павлюка та ін. – Львів : Фенікс,1994