Проект Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року

НаціоНальНа траНспортНа стратегія УкраїНи На період до 2030 рокУ

3

Сьогодні я маю за честь презентувати від імені Міністерства інфраструктури України Національну транспортну стратегію до 2030 року.

Цей документ відображає бачення Міністерства інфраструктури України щодо подальшого розвитку системи транспортної інфраструктури України та визна-чає цілі наступного десятиліття. Він встановлює багато складних завдань: імпле-ментація директив ЄС в рамках Угоди про асоціацію, впровадження принципів корпоративного управління та прозорості прийняття рішень, розвиток конкурен-ції та лібералізація ринків, забезпечення належного фінансування модернізації транспортної інфраструктури, мінімізація впливу на навколишнє середовище, запровадження нових стандартів безпеки руху, підвищення рівня транспортних сервісів.

Інфраструктура — рушійна сила української економіки, яка дозволяє Україні ре-алізувати свої економічні можливості. Швидке, вчасне, надійне і безпечне пере-везення вантажів та пасажирів має життєво важливе значення для економічного зростання країни. Ефективна система мультимодальних перевезень дасть мож-ливість знизити витрати, вдосконалити ефективність транспортних послуг від-повідно до європейських стандартів, впровадити інноваційні підходи — усе це стане фундаментом для зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Національна транспортна стратегія визначає цілі, до роботи над якими мають до-лучитися усі зацікавлені сторони. Усі проблеми можна подолати, залучивши між-народну експертизу та об’єднавши зусилля влади на національному, регіональ-ному і місцевому рівнях, а також користувачів транспортних послуг і операторів.

Міністр інфраструктури УкраїниВолодимир Омелян

передМоВа

5


сектроральНий аНаліЗ

1 РОЛЬ ТРАНСПОРТУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

2 ПОПИТ НА ПОСЛУГИ. КОРИСТУВАЧІ ТРАНСПОРТУ

3 АДМІНІСТРАТИВНА ТА ІНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМИ ТА БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ

4 ТРАНСПОРТНІ МЕРЕЖІ ТА РУХОМИЙ СКЛАД

5 ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТУ

6 ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

7 ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

8 БЕЗПЕКА НА ТРАНСПОРТІ ТА ОХОРОНА

9 ТРАНСПОРТ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

10 ТРАНСПОРТ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

11 ДОСЛІДЖЕННЯ У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТУ, РОЗВИТОК ГАЛУЗІ ТА НАВЧАННЯ

12 ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ

13 SWOT0-АНАЛІЗ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

14 ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ГАЛУЗІ

15 ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

6

34

34

38

60

64

80

88

102

108

114

118

122

128

132

138

144

ЗМістНаціоНальНої траНспортНої стратегії УкраїНи На період до 2030 рокУ

6 7

Загальна частина

Транспортна галузь України має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мере-жу автомобільних шляхів, морські порти та річкові термінали, аеропорти та ши-року мережу авіаційних сполучень, мережу маршрутів громадського пасажирсь-кого транспорту, автобусних станцій та вантажних митних терміналів. Це створює необхідні передумови для задоволення потреб населення у наданні транспортних послуг та розвитку бізнесу.

Так, у Чорноморському та Азовському басейнах, а також дельті Дунаю працюють 13 морських портів, сукупна потужність вантажообробки яких становить близько 230 млн тонн на рік. Територією України простягається 1 562,6 тис. км судноплав-них водних шляхів. Функціонує розвинута мережа паромного сполучення, морсь-ких контейнерних ліній, що з’єднують Україну з країнами-партнерами в Чорномор-ському регіоні. Національна мережа автомобільних доріг загального користування становить 169 643 км. Залізнична мережа України є однією з найбільших у Європі та сягає близько 19 790 км, з яких 9 354,8 км (47,3%) електрифіковані. Наявна ди-ференціойована мережа авіаційних сполучень.

Галузь транспорту є важливою частиною економіки, що забезпечує обслуговуван-ня як внутрішніх, так і експортних/імпортних та транзитних перевезень вантажів і пасажирів. Транспорт є невід’ємною складовою загальної державної економічної політики та забезпечення обороноздатності країни.

Пріоритетним завданням для України є реалізація її транспортного потенціалу та створення транзитного транспортного мосту, що поєднуватиме країни Європи, Азії та Сходу.

У 2016 році на транспорт, складське господарство, поштову та кур’єрську діяль-ність припадало близько 6,7% ВВП і 6% загальної кількості зайнятого населення. Найбільш залежними від транспорту галузями є сільське господарство, металур-гійне виробництво, вугільна промисловість, видобуток нафти і газу, роздрібна тор-гівля, зв’язок і поштові послуги та оборона.

Останніми роками обсяг транспортних послуг відповідав тенденції розвитку україн-ської економіки. Зростання ВВП у 2016 році й оптимістичний сценарій та прогноз економічного розвитку найближчими роками вимагатиме подальшої фінансової підтримки транспортної галузі відповідно до зростання ВВП.

Сучасна інфраструктура, добросовісна ринкова конкуренція, розвиток і координа-ція між різними видами транспорту, разом із впровадженням ефективної системи управління, забезпечать основу для розвитку та функціонального зростання націо-нальної транспортної системи України.

Покращення якості та рівня надання транспортних послуг стимулюватиме україн-ський експорт і сприятиме розвитку внутрішньої торгівлі. За оцінкою експертів, потенційна вигода (пряма та непряма) від інвестицій у галузь транспорту для еко-номіки України становить близько 8-10 млрд доларів на рік.

Національна транспортна стратегія України до 2030 року (далі – Стратегія) визначає напрями покращення якості надання транспортних послуг, передбачає наближення рівня їх надання та рівня інфраструктури до європейських стандартів, підвищення рівня безпеки транспортних перевезень, антикорупційної політики, враховує не-обхідність децентралізації завдань та функцій центральних органів виконавчої вла-ди, запровадження принципів корпоративного управління у державному секторі економіки.

Під час розробки Стратегії використано збалансований підхід, що реагує на май-бутнє зростання і зміну попиту на транспортні послуги, сприяючи економічному ро-звитку, підвищенню якості життя населення і ефективному використанню ресурсів. Стратегія відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сто-рони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами - з іншої сторони, а також Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 №5/201, та Середньостроковому плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року. Зменшення кількості загиблих та травмованих внаслідок аварійних подій на транспорті.

Мета стратегії та основні напрями її реалізації

Стратегія забезпечує комплексне бачення глобальних пріоритетів трансмодаль-ної політики і визначає напрями розвитку галузі на період до 2030 року.

Загальна мета стратегії полягає у визначенні концептуальних засад форму-вання та реалізації державної політики в галузі транспорту, спрямованих на ство-рення інтегрованого до світової транспортної мережі ефективного транспортного комплексу України, підвищення інвестиційної привабливості транспортної галузі, задоволення потреб населення у перевезеннях та покращення умов ведення біз-несу задля стійкого економічного та соціального розвитку країни.


8 9

Для досягнення цієї мети будуть реалізовані стратегічні цілі за такими пріоритет-ними напрямами:

пріоритетний напрям 1. Впровадження ефективного державного управління в транспортній галузі.

пріоритетний напрям 2. Забезпечення надання якісних транспортних послуг та інтеграція транспортного комплексу України до міжнародної транспортної ме-режі.

пріоритетний напрям 3. Забезпечення сталого фінансування транспортного комплексу.

пріоритетний напрям 4. Підвищення рівня безпеки на транспорті.

пріоритетний напрям 5. Досягнення міської мобільності та регіональної інте-грації в Україні.

пріоритетний напрям 1. Впровадження ефективного державного управління в транспортній галузі.Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європей-ським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми держа-вами-членами, з іншої сторони, необхідне впровадження нових принципів фор-мування та координації державної політики в галузі транспорту, створення умов задля забезпечення контролю за якістю виконання функцій відповідних органів виконавчої влади.

Посилення взаємодії державного та приватного секторів, органів державної вла-ди та органів місцевого самоврядування, запровадження децентралізації, особ-ливо шляхом скоординованих ініціатив державної політики, може забезпечити міцну основу сталого розвитку транспортної галузі України і створення вільного та конкурентного ринку транспортних послуг.

Загальні проблеми, що потребують розв’язання:

- недосконалість нормативно-правового регулювання в транспортній галузі;

- нечітке розмежування функцій регулювання, управління та операційної діяль-ності між органами виконавчої влади та підприємствами;

- недосконала система управління розвитком транспортної інфраструктури;

- суміщення окремими суб’єктами господарювання у сферах залізничного та мор-ського транспорту функцій державного управління та господарської діяльності;

- недосконала кадрова політика;

- відсутність систем контролю за ефективністю прийняття управлінських рішень;

- недостатня прозорість у діяльності органів державної влади та суб’єктів госпо-дарювання державного сектору економіки у сфері транспорту;

- недосконала тарифна політика у сфері надання транспортних послуг;

- невідповідність європейським вимогам доступу до ринку транспортних послуг.

розв’язання проблем буде досягнуто в рамках реалізації таких цілей:

1.1 Удосконалення нормативно-правового регулювання з питань фор-мування системи ефективного управління.

Продовження гармонізації законодавства України до норм правової системи ЄС в галузі транспорту відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторо-ни, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зокрема, шляхом:

- зміцнення інституціональної спроможності органів державної влади, що прямо або опосередковано здійснюють регулювання ринку транспортних послуг та ви-конують заходи державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті:

- впровадження нового підходу до ліцензування перевізників з передбаченням, зокрема, вимог щодо доброї репутації, фінансової спроможності, професійної компетентності персоналу;

- створення нової організаційно-правової та економічної моделі управлін-ня залізничною сферою, зокрема утворення центрального органу виконавчої влади, який виконуватиме функції регуляторного органу у сфері залізничного транспорту;

- створення центрального органу виконавчої влади, який виконуватиме функції Морської адміністрації України;

- позбавлення невластивих функцій державного управління Адміністрації морсь-ких портів;

- завершення трансформації ПАТ «Укрзалізниця» шляхом запровадження вертикально інтегрованої системи управління з належним плануванням ре-сурсів у короткостроковій перспективі, при цьому забезпечивши при цьому відокремлення оператора інфраструктури, вантажних та пасажирських пе-ревізників;

- удосконалення державної системи управління безпекою судноплавства від-повідно до міжнародних стандартів;

- реформи дорожнього господарства, яка має бути впроваджена шляхом децен-тралізації державного управління дорожнім господарством, структури ефектив-ного управління та розподілу повноважень і відповідальності у сфері дорожнього господарства;

10 11

- гарантування операторам рівноправного, відкритого та прозорого доступу до транспортної інфраструктури.

1.2. реалізація програм зміцнення потенціалу органів державної влади шляхом підвищення професійного потенціалу та продуктивності праці (система підготовки та розвитку персоналу).

1.3. Забезпечення прозорості під час прийняття управлінських рішень.

Підвищення відповідальності та прозорості під час прийняття управлінських рі-шень, зокрема, шляхом:

- впровадження структур корпоративного управління (наглядові ради та інші) на підприємствах державного сектору економіки, систем управління ресурсами під-приємств, публічного моніторингу діяльності;

- забезпечення прозорості публічних закупівель;

- впровадження системи відкритих даних, електронних сервісів та інших заходів із запобігання та протидії корупції в транспортній галузі;

- впровадження електронного врядування з метою зниження навантаження і спрощення адміністративних процедур для бізнесу;

- розвиток сервісів доступу до публічної інформації;

- посилення діалогу між споживачами послуг та органами державної влади, орга-нами місцевого самоврядування, громадянським суспільством.

1.4. Удосконалення тарифного регулювання ринку транспортних по-слуг.

Впровадження прозорих і ефективних тарифних моделей, перехід до ринко-вої практики встановлення тарифів на перевезення вантажів здійснюється шляхом:

- розроблення та затвердження методики нарахування портових зборів, пере-гляду їх розміру, що забезпечить відшкодування витрат на утримання та сталий розвиток стратегічних об’єктів портової інфраструктури;

- перегляд політики формування річкових тарифів та зборів з метою стимулюван-ня розвитку внутрішніх водних шляхів;

- проведення реформи тарифного регулювання у сфері надання послуг залізнич-ного транспорту відповідно до європейського права;

- формування гнучкої системи тарифоутворення, яка давала б змогу вчасно реа-гувати на зміну ситуації на ринку транспортних послуг.

пріоритетний напрям 2. Забезпечення надання якісних транспортних послуг та інтеграція транспортного комплексу України до міжнародної транспортної мережі.

Транспортна галузь України задовольняє основні потреби економіки і населення в перевезеннях. Водночас рівень якості надання послуг пасажирських і вантажних перевезень, обсяг споживання енергії та вплив на навколишнє природне середо-вище не відповідають сучасним вимогам.

Низький рівень транспортно-логістичних технологій і мультимодальних перевезень зни-жує конкурентоспроможність транспортного середовища, про що свідчать такі дані: за 11 місяців 2016 року обсяг транзитних вантажів, перевезених залізничним транспортом, становив 15,5 млн тонн, що на 30,8% менше за показники аналогічного періоду 2015 року. Перевалка транзитних вантажів морськими портами України у 2016 році становила 10,3 млн тонн, що на 35,1%, або 5,6 млн тонн, менше порівняно з 2015 роком.

Для максимального використання географічного положення України як транзит-ної країни необхідно терміново вжити заходів, зокрема, в частині забезпечення організації вантажних перевезень між країнами Європи, Азії та Сходу.

Покращення якості послуг дасть змогу отримати синергетичний ефект від ефек-тивного поєднання потенційних можливостей усіх видів транспорту на основі пар-тнерсько-конкурентних засад під час здійснення перевезень.

З огляду на швидкий розвиток міжрегіональної транспортної, торговельної та інформаційної інфраструктури набуває великого значення використання науко-во-технічного потенціалу України. Сучасний розвиток транспортного комплексу країни повинен враховувати не тільки необхідність адаптації до європейських стандартів технічних умов, принципів управління тощо, а й те, що інновації та втілення високих технологій мають вирішальне значення під час формування но-вої моделі управління розвитком транспортно-дорожнього комплексу України.

12 13


- низький рівень надання транспортних послуг;

- відсутність системного підходу до розвитку всіх видів транспорту;

- недостатній рівень конкуренції на ринку надання транспортних послуг;

- неефективне впровадження систем управління якістю та моніторингу їх до-тримання;

- високий рівень зношеності основних фондів;

- недостатня кількість рухомого складу;

- втрата традиційних транзитних вантажопотоків;

- відсутність комплексного підходу до розвитку мультимодальних перевезень, низький рівень контейнеризації;

- недостатній рівень впровадження інтегрованих інформаційних систем для паса-жирів та вантажовласників;

- недостатній рівень координації та планування видів транспорту;

- низький рівень впровадження сучасних технологій та реалізації інноваційної політики в галузі транспорту;

- низький рівень впровадження енергозберігаючих технологій;

- тенденція до зниження ефективності використання пропускної спроможності залізничної інфраструктури;

- відсутність ефективної системи габаритно-вагового контролю та належного рів-ня відповідальності за порушення вимог щодо габаритно-вагового контролю;

- недостатній рівень та невідповідність глибин в окремих морських портах та на окремих ділянках внутрішніх водних шляхів паспортним характеристикам;

- низька економічна привабливість використання судновласниками українсько-го прапора;

- неоптимальна структура парку автобусів та вантажних автомобілів;

- транспортні засоби є переважно застарілими за конструкцією, неефективни-ми, екологічно небезпечними;

- недостовірна статистика автомобільних перевезень.


2.1. розвиток ефективної транспортної логістики.

Підвищення ефективності функціонування транспортної мережі та логістики пе-ревезень, відновлення транзитного потенціалу України та її участі у глобальних транзитних маршрутах, збільшення обсягів транспортних послуг, які надають українські транспортні підприємства на міжнародному ринку транспортних по-слуг, здійснюватиметься шляхом:

- створення на системному рівні взаємозв’язку між усіма видами перевезень з урахуванням розвитку галузі економіки та регіональних ринків споживання;

- усунення адміністративних і технічних бар’єрів, впровадження комплексного підходу до розвитку всіх галузей транспорту, зокрема, з урахуванням розвитку мережі автомобільних доріг і залізничних колій пропорційно до розвитку морсь-ких портів і оновлення стратегічних об’єктів портової інфраструктури;

- модернізації системи планування перевезень усіма видами транспорту з ураху-ванням прогнозування потенційних вантажних і пасажирських потоків;

- удосконалення умов організації мультимодальних перевезень, зокрема, шляхом формування мультимодальних транспортно-логістичних систем та впровадження прогресивних схем транзитних перевезень;

- поступового збільшення частки контейнерних перевезень;

- створення сучасних терміналів та пунктів обробки/передачі вантажів;

- скорочення часу доставки вантажів;

- спрощення адміністративних процедур і формальностей під час перетину кор-дону і митного оформлення відповідно до європейських стандартів;

- покращення взаємозв’язку та інтеграції видів транспорту з логістичними центрами;

- стимулювання впровадження інноваційних технологій (смарт-інфраструктури та смарт-мобільності) та інтелектуальних транспортних систем;

- підтримки та практичного впровадження досліджень у галузі транспорту, у тому числі шляхом міжнародного науково-технічного співробітництва;

- стимулювання конкуренції на транспорті, прийняття нормативно-правових актів щодо недискримінаційної відкритої конкуренції на залізничному, автомобільному, авіаційному, річковому та морському транспортних ринках відповідно до вимог ЄС;

- збільшення транзитних потоків у середньо- і довгостроковій перспективі, на-самперед підвищивши ефективність внутрішньої логістики, що з’єднують морські порти з європейськими транспортними коридорами;

14 15

- поліпшення логістики перевезень, зокрема, зернових вантажів;

- розроблення Національної транспортної моделі;

- впровадження новітніх технологій та інформаційного супроводу перевезень.

2.2. розвиток залізничного транспорту

Забезпечення розвитку залізничного транспорту здійснюватиметься шляхом:

- лібералізації ринку залізничних перевезень на основі рівноправного досту-пу до залізничної інфраструктури та справедливої конкуренції між перевіз-никами;

- забезпечення інтероперабельності;

- поступового оновлення тягового та іншого рухомого складу залізничного транспорту, продовження поетапної модернізації і подальшого розвитку заліз-ничної мережі, забезпечення сумісності з TEN-T і регіональними залізничними мережами ЄС.

2.3. розвиток авіаційного транспорту

Забезпечення розвитку авіаційного транспорту здійснюватиметься шляхом:

- лібералізації ринку авіаційних перевезень відповідно до очікуваної Угоди з ЄС про Спільний авіаційний простір (САП) з одночасною лібералізацією ринку авіа-ційних перевезень з державами СНД, Близького Сходу, Азії та Африки;

- гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС відповідно до положень Угоди про САП, спрощення процедури впровадження актів законодав-ства ЄС в національне законодавство України у галузі цивільної авіації;

- забезпечення членства України в Раді IКAO;

- технічного удосконалення аеронавігаційної системи України, підвищення ефек-тивності пропускної спроможності повітряного простору України;

- розбудови термінальних пасажирських та вантажних комплексів із забезпечен-ням міжнародних стандартів якості обслуговування пасажирів, у тому числі осіб з обмеженою рухливістю або осіб з інвалідністю;

- підвищення конкуренції на ринку авіаційних перевезень та наземного обслуго-вування;

- залучення нових, у тому числі «бюджетних», та стимулювання наявних авіапе-ревізників з метою посилення конкуренції на ринку авіаперевезень та, як наслі-док, зменшення вартості авіаперевезень.

2.4. розвиток дорожнього господарства

Покращення стану автомобільних доріг забезпечується шляхом:

- збільшення обсягів дорожньо-будівельних робіт;

- забезпеченння коротко-, середньо- та довгострокового планування виконання дорожньо-будівельних робіт;

- створення конкурентного середовища для виконавців дорожньо-будівельних і ремонтних робіт;

- реструктуризації державних компаній з метою комерціалізації і відкритої конку-ренції, підвищення прозорості та ефективності управління;

- посилення відповідальності учасників дорожніх перевезень за порушення габа-ритно-вагових параметрів транспортних засобів;

- впровадження системи незалежного контролю якості дорожніх робіт;

- впровадження сучасних дорожніх будівельних технологій;

- підвищення пропускної спроможності дорожньої мережі шляхом впровадження інтелектуальних транспортних систем;

- визначення ключових показників ефективності управління дорожнім господар-ством та системи моніторингу їх виконання;

- стимулювання переходу вантажних перевезень від автомобільного на залізнич-ний та водний транспорт через введення плати з вантажних транспортних засобів відповідно до Директиви ЄС 1999/62;

- розбудови мережі пунктів дорожнього сервісу для забезпечення дотримання вимог режимів праці та відпочинку водіїв відповідно до Європейської угоди про працю та відпочинок екіпажів колісних транспортних засобів та регламентів.

2.5. розвиток автомобільного транспорту та вдосконалення авто-мобільних перевезень

Розвиток автомобільних перевезень забезпечується шляхом:

- поступової лібералізації міжнародних автомобільних вантажних перевезень;

- забезпечення процедури доступу до ринку автомобільних перевезень відповід-но до Регламенту ЄС 1071/2009;

- запровадження системи підтвердження професійної компетентності водіїв та персоналу автомобільного транспорту відповідно до Директиви ЄС 2003/59 та Регламенту ЄС 1071/2009.

16 17

2.6. розвиток морського транспорту

Держава має покращити портову інфраструктуру, сприяти збільшенню заван-таженості нинішніх термінальних потужностей українських портів і введенню в експлуатацію нових перевантажувальних терміналів. Розвиток морського транс-порту забезпечуватиметься шляхом:

- системного підходу до аналізу та забезпечення виконання Україною своїх обов’язків за міжнародними договорами у сфері торговельного мореплавства;

- оновлення морського торговельного флоту, днопоглиблювального та буксирно-го флоту, стимулювання конкуренції на ринку спеціалізованого флоту;

- поступового виходу держави із сегменту стивідорної діяльності в морських пор-тах і передачі в установленому порядку такої діяльності до приватного сектору;

- формування планів розвитку морських портів, зокрема, шляхом гармонічного управління земельними ресурсами для їх розвитку із залученням органів місце-вого самоврядування та органів державної влади;

- забезпечення підготовки та проходження аудитів Міжнародної морської органі-зації (ІМО) шляхом прийняття стратегії виконання Україною своїх обов’язків та зобов’язань як держави прапора, порту та прибережної держави;

- спрощення процедур реєстрації суден під Державним прапором України;

- спрощення і підвищення ефективності системи дипломування українських мо-ряків, забезпечення дотримання міжнародних стандартів підготовки та оцінки кваліфікації;

- розбудова інфраструктури глибоководних морських портів;

- будівництво спеціалізованих перевантажувальних комплексів;

- стимулювання розвитку пасажирських перевезень морським і річковим транс-портом;

- гармонізація розвитку портової інфраструктури з розвитком залізничної та до-рожньої інфраструктури.

2.7. розвиток внутрішніх водних шляхів

Забезпечення розвитку внутрішнього водного транспорту здійснюватиметься шляхом:

- модернізації річкової інфраструктури;

- скорочення річкових транспортних витрат;

- інтеграції внутрішніх водних шляхів у загальну логістичну мережу, зокрема діля-нок річки Дніпро та річки Дунай у мережу ЄС TEN-T;

- розвитку європейського водного коридору E-40, який має з’єднати Чорне море з Балтійським морем у довгостроковій перспективі;

- спрощення процедури доступу до судноплавства внутрішніми водними шляхами суден під іноземним прапором.

пріоритетний напрям 3. Забезпечення сталого фінансування транспорту.Відсутність останніми десятиліттями сталого фінансування транспорту призвело до масштабного зносу основних фондів транспортної інфраструктури.

Станом на 01.01.2017 обсяги фінансування транспортного сектору та дорожньо-го господарства за загальним та спеціальним фондами державного бюджету ста-новлять 17,57 млрд грн, або 2,57% до фактичних видатків зведеного бюджету України.

Державне фінансування оновлення і технічного обслуговування автомобільних доріг загального користування є недостатнім (лише 16,5% загальної потреби) порівняно з поточними потребами дорожнього господарства. Станом на 2017 рік, за оцінкою Укравтодору, потреби дорожнього господарства становлять 40 млрд грн на рік.

Державний дорожній фонд України, утворений Законом України в листопаді 2016 року, почне повноцінно функціонувати з 1 січня 2018 року.

У 2016 році доходи ПАТ «Укрзалізниця» становили 78 млрд грн, прибуток – 320 млн грн. При цьому 75% чистого прибутку було спрямовано до державного бюд-жету. Решту чистого прибутку спрямовано до фонду розвитку товариства. У ціло-му державний бюджет отримав від ПАТ «Укрзалізниця»

18 19

6,8 млрд грн податків і обов’язкових платежів, ще 8,4 млрд грн було перерахова-но до інших цільових фондів і місцевих бюджетів.

Неотримання в повному обсязі компенсації за пільгові перевезення залізничним транспортом спричиняє збитковість пасажирських залізничних перевезень.

Загальна потреба коштів на оновлення рухомого складу

ПАТ «Укрзалізниця» становить 108,3 млрд грн, потреба коштів на інфраструктуру залізничного транспорту - 196,7 млрд грн.

У 2015 році чистий прибуток державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП «АМПУ») становив 3,847 млрд грн, 75% було сплачено до державного бюджету. У 2016 році чистий прибуток ДП «АМПУ» становив 3,854 млрд грн, а чистий дохід від реалізації – 7,298 млрд грн. Інвестиції в інфраструкту-ру досягли 650 млн грн (на 55% більше, ніж у 2015 році).

На реалізацію інвестиційних проектів у морській галузі планується залучити по-над 1,2 млрд дол. США. Водночас ДП «АМПУ» розпочало та реалізує ряд інфра-структурних проектів із модернізації та створення стратегічних об’єктів портової інфраструктури на загальну суму 16 млрд грн.

Міжнародні фінансові інституції відіграють вирішальну роль у розвитку транс-портної інфраструктури. Протягом 1994-2016 рр. реалізовано

8 проектів з фінансуванням від ЄБРР, ЄІБ, МБРР загальною вартістю

1 368,1 млн євро, з яких обсяг кредитних коштів становив 1 024,37 млн євро.

Нині на стадії реалізації перебуває 5 спільних проектів з ЄБРР, ЄІБ, МБРР, за-гальний обсяг кредитних коштів яких становить 2 479,08 млн євро, власні кошти – 94,86 млн євро, кошти державного бюджету - 250 млн євро.

Транспортна інфраструктура в Україні потребує понад 30 млрд євро інвестицій для забезпечення ефективності безпеки й обслуговування зростаючого попиту на транспортні послуги. Більша частина коштів для поліпшення інфраструктури очікується від зовнішніх ресурсів, головним чином, від міжнародних фінансових інститутів, приватних інвесторів і проектів державно-приватного партнерства.


- брак фінансування транспортного сектору державної форми власності;

- недосконала фіскальна політика, яка призводить до відтоку коштів з підприємств транспортної галузі, зокрема державної форми власності, та не сприяє розвитку галузі;

- недостатній рівень приватних інвестицій у транспортний сектор, обмеженість інструментів для приватного інвестування в об’єкти інфраструктури, низький рівень інвестиційної привабливості транспортних підприємств;

- неефективне нормативно-правове регулювання з питань державно-приватного партнерства;

- значне фінансове навантаження на транспортні підприємства, що пов’язані зі здійсненням соціальних пасажирських перевезень;

- невизначеність порядку залучення приватного капіталу для будівництва та ре-конструкції доріг;

- відсутність механізму контролю ефективності використання коштів, передбаче-них на ремонт, реконструкцію та будівництво дорожньої інфраструктури;

- відсутність ефективного податкового механізму стимулювання оновлення флоту;

- відсутність механізмів компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти портової ін-фраструктури.


- впровадження довгострокового фінансового планування відповідно до страте-гічних пріоритетів, термінів реалізації та життєвого циклу об’єктів, з пріоритеза-цією проектів, що пов’язані з мережею TEN-T;

- забезпечення публічності інформації про фінансове планування і використання коштів;

- забезпечення ефективного та цільового використання коштів відповідно до прозорого механізму визначення пріоритетів, зафіксованої економічної вигоди, аналізу витрат і доходів і прозорих правил публічних закупівель;

- забезпечення ефективного нормативно-правового регулювання з питань реалі-зації проектів державно-приватного партнерства в галузі транспорту;

- залучення приватних інвестицій у розвиток транспортної галузі, у тому числі за проектами державно-приватного партнерства, та коштів міжнародних фінансо-вих організацій (інституцій);

- розроблення і коригування інноваційних фінансових інструментів і механізмів для залучення приватних інвестицій у транспортну галузь (зелених інвестицій, проміжного фінансування, проектного фінансування, включаючи облігації й ос-новні інструменти розподілу ризиків і приросту вартості) з державною підтрим-кою або підтримкою міжнародних фінансових інститутів;

- забезпечення цільового фінансування транспортної галузі;

- створення економічних механізмів, що сприятимуть оновленню рухомого складу;

- забезпечення стабільного фінансування утримання доріг місцевого значення за рахунок коштів місцевих бюджетів та з частковим фінансуванням з Державного дорожнього фонду;

20 21

- запровадження дієвого податкового механізму стимулювання оновлення флоту;

- залучення приватного капіталу в розвиток внутрішнього водного транспорту, зокрема підтримки довгострокових інвестицій в оновлення та будівництво річко-вих суден;

- визначення стабільних джерел фінансування для обслуговування та експлуата-ції судноплавних шлюзів.

пріоритетний напрям 4. підвищення безпеки на транспортіПротягом останніх десятиліть у світі спостерігається стрімке збільшення кіль-кості транспортних засобів та підвищення інтенсивності руху, що призводить до збільшення кількості транспортних випадків та їх негативних наслідків.

У період 2011-2016 років у дорожньо-транспортних пригодах загинуло близько 26,5 тисяч осіб, у 43% випадків, жертвами ставали пішоходи та велосипедисти. За оцінкою Світового банку, щорічні втрати в результаті дорожньо-транспортних пригод в Україні становлять близько 4-5 млрд доларів.

Підвищення безпеки на транспорті передбачає скорочення рівня смертності на 50% та зменшення в 4 рази кількості постраждалих унаслідок дорожньо-транс-портних пригод до 2030 року.

За даними Світової організації охорони здоров’я, Україна посідає перше місце у світі за рівнем смертності на душу населення, спричиненої забрудненням атмос-ферного повітря: 120 людей на 100 тис. мешканців за рік.

Причому 90-95% викидів забруднюючих речовин у повітря міст, у місцях скупчен-ня людей припадає на автомобільний транспорт.


- недосконалість правових механізмів та нормативно-правового регулювання у сфері безпеки;

- недосконалість державного нагляду (контролю) на транспорті;

- недосконалість систем управління безпекою на транспорті;

- недостатньо чіткий розподіл функцій та повноважень, а також низький рівень координації дій та інституційної спроможності органів державної влади щодо пла-нування і проведення дій у сфері безпеки дорожнього руху;

- високий рівень смертності та травматизму в результаті дорожньо-транспортних пригод;

- відсутність систем моніторингу дорожньо-транспортних пригод, їх статистики та управління ризиками;

- відсутність єдиного координаційного державного органу управління безпекою дорожнього руху, що має наслідком відсутність цілісної системи державного управління безпекою дорожнього руху;

- незадовільний стан домедичної допомоги в першу годину дорожньо-транспорт-ної пригоди;

- велике антропогенне навантаження, високі рівні забруднення атмосферного повітря і шуму від автомобілів у місцях життєдіяльності людей;

- невирішеність проблем утилізації зношених шин, відпрацьованих олив та самих транспортних засобів;

- значний вплив автомобільного транспорту на глобальну зміну клімату, врахову-ючи, зокрема, результати аналізу причин дорожньо-транспортних пригод з тяж-кими наслідками.


4.1. Безпека на транспорті забезпечуватиметься шляхом:

- імплементації у національне законодавство України європейських норм та стан-дартів у сфері безпеки на транспорті та технічного регулювання;

- запровадження дієвого механізму державного нагляду і контролю на транспорті;

- забезпечення розподілу функцій з розслідування, ліцензування, сертифікації та контролю на транспорті;

- запровадження систем збору статистичної інформації про аварійні транспортні події, їх аналіз;

22 23

- запровадження дієвих систем управління безпекою на транспорті;

- забезпечення впровадження європейських вимог у сфері перевезення небез-печних вантажів, у тому числі з урахуванням принципів мультимодальності.

4.2. Безпека дорожнього руху забезпечуватиметься шляхом:

- затвердження та реалізації Державної програми підвищення рівня безпеки до-рожнього руху;

- утворення міжвідомчого органу з координації у сфері безпеки дорожнього руху;

- інтеграції модулів з безпеки дорожнього руху до системи освіти;

- утворення місцевими державними адміністраціями консультативно- дорадчих органів у сфері безпеки дорожнього руху;

- використання інноваційних технологій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- реалізації програм та заходів, спрямованих на істотне підвищення рівня безпеки руху найуразливіших учасників дорожнього руху;

- покращення пішохідної інфраструктури, паркувальних зон, обмеження швид-кості руху транспортних засобів та розвитку велосипедної інфраструктури;

- визначення інфраструктурних факторів у місцях концентрації дорожньо-транс-портних пригод, проведення оцінки безпеки наявної дорожньої інфраструктури та запровадження інженерних дій щодо покращення показників безпеки, проек-тування доріг з урахуванням швидкісних режимів;

- запровадження проведення аудиту безпеки доріг згідно з Директивою 2008/96/ЄС та перевірки показників безпеки усіх інфраструктурних проектів згідно з кри-теріями Додатка 2 до Директиви 2008/96/ЄС;

- запровадження перевірки технічного стану транспортних засобів під час їх експлу-атації на дорозі з метою контролю якості проведення регулярних технічних оглядів та виявлення транспортних засобів з незадовільним технічним станом, у тому числі тимчасово ввезених на територію України, згідно з Директивою ЄС 2014/45;

- запровадження технічної придорожньої перевірки придатності до експлуатації комерційних транспортних засобів згідно з Директивою ЄС 2014/47;

- проведення національної кампанії з метою створення корпоративної соціальної відповідальності компаній-перевізників шляхом запровадження програм трену-вання - водіння взимку, захищене водіння, транспортування небезпечних ван-тажів, домедична допомога тощо;

- посилення відповідальності автомобільних перевізників і водіїв за порушення вимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху.

4.3. Безпека польотів, судноплавства, залізничних перевезень.

Безпека у сфері авіаційних та залізничних перевезень, судноплавства забезпечу-ватиметься шляхом:

- впровадження новітніх технологій авіаційної безпеки, зокрема сканерів, детек-торів нових вибухових речовин, інтелектуальних чипів;

- реформування системи державного нагляду (контролю) за безпекою судноплав-ства маломірних/малих суден;

- створення національного сегменту системи обміну інформацією щодо руху су-ден та діяльності суб’єктів господарювання у сфері морського судноплавства;

- перегляду повноважень, завдань та функцій капітанів морських портів;

- визначення суб’єктів, відповідальних за здійснення аварійно-рятувальних за-ходів, заходів з ліквідації розливів нафтопродуктів та інших наслідків забруднюю-чих речовин у зоні відповідальності України.

4.4. екологічна безпека

екологічна безпека на транспорті забезпечуватиметься шляхом:

- прийняття Плану заходів зі зниження впливу транспорту на довкілля, що пози-тивно корелюється із впровадженням енергозберігаючих технологій, застосуван-ням альтернативних моторних палив, відновленням та розширенням можливо-стей використання електротранспорту;

- стимулювання використання екологічно більш чистих видів транспорту, зокрема електромобілів;

- реалізації комплексу регуляторних і фіскальних заходів, зокрема, запровадження міжнародних екологічних норм для транспортних засобів, удосконалення механіз-му використання альтернативних моторних палив, диференціація оподаткування транспортних засобів залежно від енергоефективності та екологічної безпечності;

- створення на базі нотифікованої ООН технічної служби України науково-дослід-ного випробувального центру перспективних технологій безпечного, екологічно сприятливого та енергоефективного транспорту.

пріоритетний напрям 5. підвищення міської мобільності та регіональна інтеграціяНа сьогодні управління розвитком регіонального транспортного сполучення є ма-лоефективним.

Безпрецедентна для країн СНД та світу кількість пільгових пасажирів (14 млн осіб) спричинила значну деградацію громадського пасажирського транспорту. У багатьох містах зупиняється трамвайний та тролейбусний рух.

24 25

Саме тому необхідним є підвищення мобільності населення, що передбачає по-кращення сільського, регіонального і столичного сполучення, зокрема, для осіб з інвалідністю або осіб з обмеженою рухливістю.

Державні зобов’язання щодо пасажирських перевезень мають спрямовуватися на впровадження високих стандартів обслуговування.

Низька якість перевезень призводить до збільшення трафіка приватного авто-мобільного транспорту порівняно з транспортом загального користування через.


- низька якість пасажирських перевезень;

- зменшення провізної спроможності транспорту загального користування;

- зниження рівня життя 23% мешканців сільських районів через відсутність ре-гулярного забезпечення їх транспортними послугами;

- низький рівень доступності транспорту та транспортної інфраструктури для осіб з інвалідністю та осіб з обмеженою рухливістю;

- домінування у міських та регіональних перевезеннях видів транспорту з висо-ким рівнем викидів вуглецю та сірки;

- збитковість приміських пасажирських перевезень залізничним транспортом та їх субсидування за рахунок вантажних;

- відсутність системи замовлення суспільно важливих послуг з перевезення па-сажирів;

- велика кількість пільгових категорій пасажирів;

- відсутність законодавчого регулювання ринку таксомоторних перевезень;

- обмежене бюджетне фінансування витрат, пов’язаних з наданням громадських пасажирських послуг, недосконалість процедури проведення конкурсів та укла-дання договорів щодо їх надання;

- відсутність державних соціальних нормативів транспортного забезпечення на-селення і критеріїв оцінки рівня якості послуг пасажирського автотранспорту, що не дає змоги здійснювати об’єктивну оцінку послуг, що надаються;

- відсутність системного контролю з боку організаторів перевезень за виконан-ням перевізниками умов договору про надання послуг на автобусних маршрутах загального користування, що не гарантує надання пасажирам якісних і безпечних послуг;

- незадовільний рівень статистичної звітності про обсяги перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом;

- недостатня мотивація перевізників щодо інвестування для здійснення заходів з підвищення рівня якості та комфортності перевезень на автобусних маршрутах загального користування;

- неефективна і неконтрольована система збору плати за проїзд з пасажирів на автомобільному транспорті;

- наявність недобросовісної конкуренції (нелегальні перевезення), що стримує інвестування перевізників у заходи з підвищення якості послуг пасажирського автотранспорту;

- формування мережі автобусних маршрутів переважно без попереднього оціню-вання пасажиропотоків, що призводить до нераціональних витрат;

- нелегальні пасажирські автомобільні перевезення, тіньовий ринок праці та обігу готівки як результат значущості «сірої» економіки;

- нерозвинена мережа внутрішніх авіаційних перевезень;

- висока тривалість надання послуг з перевезень пасажирів.

розв’язання зазначених проблем буде досягнуто в рамках реалізації такої цілі:

5.1. Мобільність і сучасний пасажирський транспорт

Забезпечення мобільності та функціонування сучасного пасажирського транс-порту забезпечуватиметься шляхом:

26 27

- лібералізації та дерегуляції ринку пасажирських автомобільних перевезень;

- забезпечення доступності транспортних послуг для всіх громадян, у тому числі для осіб з інвалідністю та інших малорухливих груп населення, шляхом створен-ня для них доступного середовища для вільного пересування і безперешкодної комунікації;

- збільшення частки використання громадського транспорту з метою підтримки вразливих груп населення;

- запровадження механізму організації надання суспільно важливих послуг з пе-ревезення пасажирів відповідно до Регламенту ЄС 1370/2007;

- створення ефективних економічно обґрунтованих моделей для надання послуг громадського транспорту між регіонами і в сільській місцевості;

- запровадження стратегічного транспортного планування в містах, приміських і міських районах як складової частини їх стратегічного планування;

- використання нових технологій та інтелектуальних транспортних систем для по-кращення якості надання транспортних послуг, систем інформування про надані послуги, впровадження електронної та інтегрованої автоматичної системи збору плати за проїзд;

- оновлення рухомого складу громадського транспорту і заміни видів транспорту з вуглецевими викидами, просування зелених видів транспорту, заміни концепції міні-автобуса на більш гнучкі й екологічно чисті системи, обладнані для переве-зення осіб з інвалідністю;

- запровадження дієвого контролю за наданням статистичної звітності на ав-томобільному та залізничному транспорті всіма суб’єктами господарювання та підвищення їх відповідальності за ненадання звітності;

- розвитку мережі прискорених та високошвидкісних пасажирських залізничних перевезень;

- забезпечення доступності внутрішніх пасажирських перевезень авіаційним та водним транспортом.

організаційне забезпечення та моніторинг реалізації стратегії

Реалізація Стратегії здійснюється в межах повноважень Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, інших центральних та місцевих органів влади, за участю громадських організацій та об’єднань підприємців, міжнародних організацій.

З метою реалізації Стратегії буде розроблено Програму (План заходів) реалізації Стратегії, утворено Моніторинговий комітет, до складу якого буде включено пред-ставників заінтересованих органів влади, громадських організацій, представників бізнесу, засобів масової інформації.

У рамках здійснення моніторингу передбачається підготовка та оприлюднення щорічного звіту про стан виконання Програми (Плану заходів) реалізації Стратегії.

Забезпечення ефективної реалізації Програми (Плану заходів) реалізації Стратегії здійснюватиметься з використанням відповідних інструментів моніторингу клю-чових показників ефективності та посилення інституційної спроможності Міні-стерства інфраструктури України, інших центральних органів влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України.

очікувані результати

очікуваними результатами реалізації стратегії є:

у пріоритетному напрямі 1 «Впровадження ефективного державного управління в транспортній галузі»:

- гармонізація національного законодавства з актами Європейського Союзу;

- впровадження ERP-систем та планування ресурсів підприємств, використання найкращих світових практик управління у Міністерстві інфраструктури України та на державних підприємствах, що належать до сфери його управління;

- розмежування діяльності з управління інфраструктурою, вантажними, пасажир-ськими перевезеннями;

- впровадження у короткостроковій перспективі перехідної структури Міністерства ін-фраструктури України та надалі нової структури Міністерства інфраструктури України, розроблених на основі функціонального обстеження, проведеного фахівцями ЄС;

- створення ефективної моделі управління залізничним транспортом, утворення та функціонування органу з питань управління залізничним транспортом;

- створення вертикально інтегрованої (за видами бізнесу) системи управління ПАТ «Укрзалізниця»;

- розроблення та затвердження нових методик розрахунку складових тарифів на транспортні послуги;

- запровадження електронного урядування;

- впровадження сервісу електронного надання адміністративних послуг;

у пріоритетному напрямі 2 «Забезпечення надання якісних транспорт-них послуг та інтеграція транспортного комплексу України до міжна-родної транспортної мережі»:

- збільшення обсягів перевезень вантажів територією України, зокрема, шляхом створення конкурентного середовища;

28 29

- функціонування Національної транспортної моделі;

- отримання синергетичного ефекту від ефективного поєднання потенційних мож-ливостей транспортної галузі України під час здійснення транзитних перевезень усіма видами транспорту;

- розвиток підприємств транспорту на основі партнерсько-конкурентних засад під час здійснення міжнародних перевезень територією України, забезпечення збалансованої взаємодії всіх учасників перевезень та суб’єктів господарювання;

- розвиток інноваційних процесів з урахуванням ринкових вимог сучасного транс-портного сектору економіки;

- забезпечення сталого діалогу та проведення регулярних консультацій між на-уково-дослідницькими організаціями, фінансовими установами, підприємствами галузі транспорту та органами виконавчої влади;

- розроблення та реалізація спільних програм навчальних закладів, бізнес-секто-ру та органів державного управління з питань розвитку діяльності транспортного комплексу України;

- зняття обмежень на паритетних засадах щодо кількості призначених авіапід-приємств, пунктів та частоти виконання польотів між Україною та державами ЄС, з одночасною лібералізацією ринку авіаційних перевезень з державами СНД, Близького Сходу, Азії;

- підписання Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС;

- упорядкування організації та фінансування соціально важливих пасажирських перевезень;

- приведення аеропортової інфраструктури у відповідність із міжнародними вимо-гами шляхом її модернізації зі збереженням у державній власності аеродромів та аеродромних об’єктів, а також впровадженням системи ефективного управління державним майном;

- перехід до моделі управління морськими портами з максимальним усуненням держави від здійснення операцій з обробки вантажів у морських портах – стиві-дорної діяльності;

- впровадження спрощених умов реєстрації суден під Державним прапором України;

- впровадження інноваційних рішень та кращих світових практик здійснення мит-них та інших контрольних процедур під час здійснення перевезень;

- висока якість виконання будівельних та будівельно-ремонтних робіт у галузі транспорту;

- поступове відновлення експлуатаційних характеристик дорожньої мережі;

- створення умов для лібералізації ринку автомобільних перевезень;

- утворення допоміжного органу при Кабінеті Міністрів України з питань з логі-стики;

- впровадження Хартії якості міжнародних автомобільних вантажних перевезень у системі багатосторонньої квоти ЕКМТ;

- прийняття Стратегії виконання Україною своїх обов’язків та зобов’язань як дер-жави прапора, порту та прибережної держави;

- забезпечення виконання документів ІМО;

- прийняття Морської доктрини до 2038 року;

- часткова переорієнтація вантажних перевезень на внутрішній водний транспорт:

- відкриття внутрішніх водних шляхів для суден під прапором третіх країн;

у пріоритетному напрямі 3 «Забезпечення сталого фінансування транс-порту»:

- створення уніфікованої системи координації, планування, залучення та моніто-рингу міжнародної допомоги для ефективного розподілу інвестицій за пріоритет-ними напрямами транспортної галузі;

- залучення інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури, рухомого складу, підвищення якості надання послуг;

- економія державних коштів шляхом запровадження прозорої системи держав-них закупівель;

- запровадження системи оприлюднення фінансової та операційної інформації державних підприємств;

- розроблення нової системи державного регулювання діяльності ринку залізнич-них перевезень, розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань доступу на ринок залізничних перевезень нових учасників ринку;

- забезпечення прозорості фінансових потоків ПАТ «Укрзалізниця»;

- перехід від «залишкового принципу» фінансування дорожнього господарства до планового фінансування з чітким розумінням стану дорожньої мережі у серед-ньо- та довгостроковій перспективі;

- відновлення роботи судноремонтних та суднобудівельних підприємств;

30 31

- забезпечення функціонування Державного дорожнього фонду та цільового ви-користання коштів;

у пріоритетному напрямі 4 «підвищення безпеки та надійності транс-порту»:

- впровадження систем електронного моніторингу за трафіком, управління ризи-ками на транспорті, геоінформаційних систем;

- зменшення на 50% рівня смертності внаслідок дорожньо-транспортних пригод;

- приведення нормативно-правових актів у сфері безпеки у відповідність із стан-дартами, нормативами та директивами ЄС;

- належний рівень безпеки під час перевезення небезпечних вантажів;

- вжиття заходів для забезпечення безпеки судноплавства, проведення необхід-них днопоглиблювальних робіт;

- створення умов, які забезпечать дотримання учасниками дорожніх перевезень габаритно-вагових параметрів транспортних засобів;

- децентралізація та передача відповідальності за стан доріг місцевого значення до місцевих органів виконавчої влади;

- збільшення у короткостроковій перспективі кількості вагових комплексів з 34 наявних до 112 одиниць, впровадження електронного контролю ваги;

- гарантування прохідної осадки для суден на р. Дніпро на рівні 3,65 м;

- створення українського сегменту SafeSeaNet;

- узгодження технічних вимог українських річкових інформаційних систем із ви-могами європейських стандартів;

- безпечне функціонування гідротехнічних споруд на внутрішньому водному транспорті;

- збільшення частки використання електротранспорту та електромобілів;

- зменшення викидів парникових газів відповідно до Паризької Угоди 2015 року в рамках Конвенції ООН про захист клімату;

у пріоритетному напрямі 5 «досягнення міської мобільності та регіо-нальна інтеграція»:

- задоволення потреб національної економіки і населення у перевезеннях, надан-ня населенню високоякісних та доступних транспортних послуг незалежно від місця проживання;

- упорядкування організації та фінансування соціально важливих пасажирських перевезень;

- розвиток мережі регіональних маршрутів;

- вихід із «тіні» ринку послуг громадського пасажирського транспорту;

- запровадження електронних систем оплати проїзду у громадському транспорті.

32 33

роль траНспортУ В екоНоМіці УкраїНи

секторальНийаНаліЗ

34 35

Оптимістичний сценарій:

У 2017 і 2018 роках темпи зростання промисловості, за прогнозами, досягнуть 3,9% і 4,6% до попереднього року відповідно. Зростання сільськогосподарського виробництва очікується на 1,2% і 2,8% до попереднього року відповідно3.

У 2017 і 2018 роках темпи зростання промисловості, за прогнозами, досягнуть 3,9 і 4,6% до попереднього року відповідно. Зростання сільськогосподарського виробництва очікується на 1,2% і 2,8% до попереднього року відповідно .

Інерційний сценарій передбачає, що до 2030 року внесок чистого експорту у ВВП залишиться незмінним.

Інтеграційний сценарій ЄС є найоптимістичнішим і передбачає, що українська зовнішня торгівля з ЄС значно прискориться (до 60% і 26% у структурі загаль-ного експорту і імпорту, відповідно), відображаючи кращу економічну інтеграцію між Україною та ЄС.

Відповідно до сценарію стагнації очікується, що частка ЄС в загальному обсязі зовнішньої торгівлі України буде меншою (28% і 17% від загального обсягу екс-порту та імпорту, відповідно).

У 2017 році4, експорт товарів і послуг, за оцінками, збільшиться на 8% (оптимі-стичний сценарій) або 3,3% (песимістичний сценарій), імпорт – на 9,7% / 3,5% до попереднього року.

3 Україна: Перспективи розвитку. Консенсус-прогноз. – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Серпень 2016, с. 26, 28.

4 Forecast of Economic and Social Development of Ukraine for 2017 and Major Macro Indicators of Economic and Social Development of Ukraine for 2018 and 2019, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 399 of 1 July 2016.

Ключові індикатори

Оптимістичний сценарій

Песимістичний сценарій

2017 2018* 2019* 2017 2018* 2019*

Реальне зростання ВВП, % до попереднього року

3.0 4.0 4.0 1.5 2.0 2.0

Індекс цін виробників (промислового виробництва), % до попереднього року

108.5 105.9 104.7 111.1 106.7 105.3

Індекс споживчих цін, % до попереднього року

112.7 106.7 105.6 113.6 109.2 107.0

Експорт (товарів та послуг)

млн дол. США

47 226

51 911

57 517

45 152

46 871

48 883

% до м.р. 8.0 9.9 10.8 3.3 3.8 4.3

Імпорт (товарів та послуг)

млн дол. США

49 901

55 390

61 151

47 095

49 167

51 380

% до м.р. 9.7 11.0 10.4 3.5 4.4 4.5

Джерело: Постанова Кабінету Міністрів України № 399 від 1 липня 2016 р., * прогноз

інтеграційний сценарій Єс передбачає зростання частки українського експорту до Єс до 60%

експорт українських товарів та послуг збільшиться на 8% в 2017 р. і 9,9% в 2018 р.

Галузь транспорту України включає п’ять видів транспорту: автомобільний, заліз-ничний, морський, внутрішні водні шляхи та авіаційний.

Галузь задовольняє тільки основні потреби економіки і населення. Рівень безпе-ки, якості надання послуг пасажирських і вантажних перевезень, а також обсяг споживання енергії та вплив на навколишнє природне середовище не відповіда-ють сучасним вимогам.

Низький рівень розвитку транспортної інфраструктури, транспортно-логістичних технологій і мультимодальних перевезень робить транспортне середовище не-конкурентоспроможним.

Відповідно до даних Державної служби статистики України, галузь транспорту вносить значний вклад в економіку України. Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність сумарно забезпечують 6,6% ВВП (2016 р.) і зай-нятість близько 1 млн. осіб (приблизно 6% працездатного населення).

Крім того, українські транспортні компанії у 2015 році сплатили до бюджету 15,76 млрд. грн. у вигляді податків та інших обов’язкових платежів (3,1% податкових доходів державного бюджету) і 2,15 млрд. грн. виручки / дивідендів (3% неподат-кових доходів державного бюджету).

Загальні надходження цих підприємств у 2015 р. оцінюються у 293.96 млрд. грн. (5,1% від загального обороту підприємств України). У 2015 році близько 182,2 млрд грн доданої вартості (або 8,2% валової доданої вартості (ВДВ) України) було ви-роблено в сфері транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності. У ІІІ кварталі 2016 року в транспорті було вироблено 7% доданої вар-тості України.

У 2016 році в 28 країнах-членах ЄС на транспорт і складське господарство (включаючи поштову та кур’єрську діяльність) припадало близько 5,1% загального обсягу ВВП1.

Найбільш залежними від транспорту галузями є сільське господарство (27,3%), металургійне виробництво (10,7%), вугільна промисловість (6,8%), видобуток нафти і газу (10,7%, 6,8% і 5%), роздрібна торгівля (12,4%), зв’язок і поштові по-слуги (6,3%), державне управління та оборона (7%).

Прогноз економічного розвитку на 2017-2019 рр.:

Відповідно до прогнозу економічного і соціального розвитку України2, очікується, що у 2017-2019 рр. економіка України демонструватиме помірні темпи зростання. Наведено оптимістичний і песимістичний сценарії:

1 За оцінками частка транспорту за вирахуванням поштової та кур’єрської діяльності стано-вить 4,5% загального обсягу ВВП.

2 Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2017 рік та основні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2018 і 2019 роки, схвалені постановою Кабінету Міністрів України № 399 від 1 липня 2016 р.

роль траНспортУ В екоНоМіці УкраїНи

У 2016 році на транспортний сектор припадає близько 6,6% ВВп країни і 6% загальної кількості зайнятого населення

На транспорт припадає 12,1% вартості експорту і 5,3% вартості імпорту

оптимістичний сценарій передбачає зростання ВВп на 4% у 2019 році

36 37

Прогнозовані темпи зростання українського експорту у 2017 році:

• Зростання виробництва сільськогосподарської продукції та зерна прогно-зується на 3-10% до попереднього року;

• Зростання металургійного виробництва прогнозується на 6-7% до попе-реднього року;

• Зростання видобутку руди прогнозується на 5-7% до попереднього року;

• Зростання машинобудування прогнозується на 7% до попереднього року;

• Зростання виробництва хімічних речовин прогнозується на 3-4% до попе-реднього року.

У 2018 році очікується, що експорт збільшиться на 9,9% / 3,8%, а у 2019 році на 10,8% / 4,3% до попереднього року, імпорт зросте в 2018 році на 11% / 4,4% до попереднього року, а в 2019 р. – на 10,4% / 4,5% до попереднього року. Зовнішня торгівля у ЄС в подальшому буде посилюватись5.

Висновки і прогнози для НТС 2030:

• Галузь транспорту є важливою частиною економіки, що забезпечує обслу-говування внутрішніх, експортних / імпортних і транзитних перевезень товарів і пасажирів.

• В останні роки обсяг транспортних послуг відповідав тенденції спаду україн-ської економіки, проте зростання ВВП у 2016 році і оптимістичний сценарій та прогноз економічного розвитку в наступному десятилітті вимагатиме подаль-шої підтримки транспорту відповідно до зростання ВВП.

• План заходів з реалізації НТС має бути розроблений на підставі глибокого аналізу і прогнозовування транспортних потоків.

• Вдосконалення транспортних послуг може стимулювати український екс-порт і сприяти розвитку внутрішньої торгівлі. Потенційна вигода від інвестицій у галузь транспорту для економіки України оцінюється експертами у розмірі близько 8-10 млрд доларів на рік.

5 Міністерство економіки і торгівлі України

попит На послУги. користУВаЧі траНспортУ

38 39

попит На послУги. користУВаЧі траНспортУ

A. сценарії економічного розвиткуУ 2016 році українська економіка демонструє ознаки подальшого відновлення, хоча і з низької бази. Найвищий попит на транспортні послуги був зафіксований у кількох секторах економіки України, зокрема, у сільському господарстві, оброб-ній промисловості та видобутку корисних копалин.

Оскільки ВВП, зокрема транспортна галузь, показує аналогічні тенденції зростання, попит на транспортні послуги можна оцінити на основі прогнозованого зростання ВВП6.

Огляд ВВП України за галузями економіки з високою доданою вартістю і експор-тно / імпортними галузями, що потребують транспортні послуги:

У 2015 році ВВП склав 1988 млрд грн. У 2016 році ВВП України склав 2383 млрд

грн. У реальному вираженні ВВП зафіксовано зростання в річному обчисленні на 2,3%, що сигналізує про незначне відновлення та економічну стабілізацію.

У 2016 році:• індекс цін виробників промислової продукції зріс на 35.7% до попередньо-го року;

• індекс споживчих цін виріс на 12,4% до попереднього року;

• індекс промислового виробництва збільшився на 2,4%;

• індекс сільськогосподарського виробництва знизився на 6,1%;

• обсяг вантажних перевезень збільшився на 2,4% до попереднього року, обсяг пасажирських перевезень збільшився на 5,4%;

• на залізничному транспорті зафіксовано незначне зниження обсягу пе-ревезень на 1,7%, обсяги перевезень автомобільним і водним транспортом зросли на 12,7% і 3,5% до попереднього року відповідно.

6 www.trb.org/Publications/Роль вантажного транспорту в економічній конкуренції

Українська економіка демонструє ознаки відновлення у 2016 році на 2,3%

2010 201620152014201320122011

7,45%

8,20%

7,82%

8,79%

10,15%

12,06%11,70%

Частка сільського господарства у ВВп України (млн дол. сШа)

Джерело: www.tradinweconomics.com/

Державна служба статистики України

• на експорт спрямовувались зерно, чорні метали, масла і напівфабрикати, машини (близько 75% від загального обсягу експорту);

• в структурі імпорту переважали мінеральна сировина, продукція машинобу-дування, хімікати і пластмаси (близько 67% від загального обсягу імпорту).

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Україну:Прямі іноземні інвестиції, ключовий пріоритет для України – за прогнозами зро-стуть з 3,2 млрд дол. США у 2015 році до 9 млрд дол. США у 2017 році. У 2016 році більша частина інвестицій спрямовувалась на фінансові послуги, виробни-цтво, торгівлю і ремонт, телекомунікації, науку і техніку.

Частка видобувної промисловості у ВВп України (млн дол. сШа )

Джерело: www.tradinweconomics.com/ Державна служба статистики України

Найвищий попит на транспортні послуги був зафіксований у сільському господарстві, обробній промисловості та видобутку корисних копалин

2010 201620152014201320122011

17,5

19,1

18,43

18,19

16,81

17,21

16,69

2010 201620152014201320122011

7,69%

7,94%

7,04%

7,13%

6,36%

6,79%

6,60%

Частка транспорту і складського господарства у ВВп України (млн доларів сШа):


Зростання вантажних перевезень на 2,4% і пасажирських перевезень на 5,4% у 2016 році

40 41

Прогноз економічного розвитку України на 2015-2030 рр.:Проект Стратегії сталого розвитку України до 2030 року (версія 3.2 від 5 грудня 2016 р.) містить цілі і показники розвитку України до 2030 року.

Експорт товарів і послуг з високою доданою вартістю зросте на 40%, а сільсь-когосподарської продукції на 15% до 2030 року.

промисловість

Україна змінює структуру свого виробництва: протягом останніх 10 років змен-шуються обсяги металургійного виробництва, а експорт зернових і сільського-сподарської продукції щорічно зростає більш ніж на 10%.

У 2016 році найвищі темпи зростання демонструвало виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 15,1%). Українське промислове ви-робництво зросло на 2,4% порівняно з 2015 р. Найбільше зростання відбулося у переробній промисловості (+ 3,5%), у той час як у вугільній промисловості відбувся спад на 0,3%.

Географічна структура торгівлі України змінює напрямок від Росії до ЄС. У 2016 році (11 місяців) ЄС був основним торгівельним партнером, акумулюючи 37,3%

1571

Січень 2014 Січень 2015 Січень 2016

1225

-589

-319

762

556

352

902 891816

1372

759

прямі іноземні інвестиції в Україну в 2014-2016 рр. (млн дол.сШа):

Джерело: Державна служба статистики України

1%сільське. лісове тарибне господарство

5%телекомунікації

29%промисловість

2%будівництво

13%торгівля та ремонт

4%інші

5%наукова та технічна

діяльність

9%нерухоме майно

30%фінансові послуги

2%транспорт

прямі іноземні інвестиції в Україну за секторами в 2016 р., %


українського експорту і 43,7% імпорту. Частка Росії в експорті скоротилася з 23,8% у 2013 до 9,8% у 2016 році, а в імпорті – з 30,2% у 2013 р. до 13,2% у 2016 р.

Україна займає провідні позиції в експорті соняшнику, кукурудзи, пшениці та соєвих бобів. У 2016 році експорт сільськогосподарської продукції виріс на

прогнозне зростання сільськогос-подарського виробництва 1.2-2.8% у 2017-2018 роках

піі в транспорт України склали 2% у 2016 р.

проект стратегії сталого розвитку України на період до 2030 року; ключові показники ефективності

Вектор Цілі Показники КПЕ за рік

Економічний розвиток

Забезпечення щорічного зростання ВВП

Рівень зростання ВВП, %

2015 – 90,12016-2020 – 104,02021-2025 – 106,02026-2030 – 107,0

Структура експорту

Сприяння зростанню в структурі експорту частки товарів і послуг з високою доданою вартістю

Частка високотехно-логічної продукції і послуг в структурі експорту,%

2015 – 5,52020 – 9,02025 – 12,02030 – 15,0

Частка продуктів харчування і сільськогосподарської продукції в структурі експорту,%

2015 – 322020 – 342025 – 372030 – 40

42 43

проект стратегії сталого розвитку України на період до 2030 року; ключові показники ефективності

Транспортна інфраструктура

Розробка якісної, безпечної, збалансованої і життєздатної інфраструктури

Ступінь зносу основних засобів у господарській діяльності Транспорт, складське господарство",%

2015 – 982020 – 802025 – 652030 – 50

Частка доріг з твердим покриттям, які відповідають нормативним вимогам

2020 – 20%2025 – 30%2030 – 70%

Безпека на дорогах

Зниження на чверть кількості загиблих і травмованих у результаті нещасних випадків

Кількість загиблих у результаті дорожньо-транспортних пригод на 100 000 чоловік.

2015 – 12,62020 – 11,62025 – 10,62030 – 9-10

Сільське господарство

Двократне підвищення продуктивності сільського господарства і доходів дрібних виробників сільськогоспо-дарської продукції

Продуктивність праці в сільському господарстві, $ на одного працівника в сільському господарстві

2015 – 8,72020 – 10,02025 – 12,52030 – 15,0

Боротьба з корупцією


Індекс сприйняття корупції в державному секторі серед бізнес-спільноти та експертів ("Індекс сприйняття корупції", методологія Trans-parency Interna-tional)

2015 – 272020 – 402025 – 502030 – 60

Джерело: ПРООН Україна / Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

2025 2030

12,5

27

15

40

Високотехнологічні товари та послуги

Продовольча та сільськогосподарська продукція

рівень зростання експорту товарів та послуг, %


Зростання транспортної інфраструктури, %

2025 2030

Знос основних засобів

Асфальтована дорога

65

30

50

70

експорт товарів і послуг з високою доданою вартістю зросте на 40% до 2030 року

4,5%, частка країн Азії в загальному експорті сільськогосподарської продук-ції склала 45,9% (7,1 млрд дол. США), Європейських країн – 27,5% (4.2 млрд дол. США), країн Африки - 15,7% (2.4 млрд дол. США), СНД - 7,7% (1,1 млрд дол. США), США – 0.9% (44,9 млрд дол. США) та інших країн – 2,9% (440,7 млрд дол. США). Експортувалися зернові культури, олія і насіння7.

За даними Міністерства сільського господарства США (USDA) Україна по-сідає наступні лідируючі позиції по всьому світу (2015): 1-й експортер со-няшникової олії (4,3 млн тонн), 3-й експортер кукурудзи (18 млн тонн), 4-й експортер ячменю (2,7 млн тонн), 6-й експортер пшениці (11 млн тонн), 7-й експортер сої (2 млн тонн).

Топ продуктів українського експорту, 2015 р.8:1. Пшениця і кукурудза, зернові – 67,5% зростання за 5-ти річний період, починаючи з 2011 р.

2. Насіння соняшнику – 2,8%.

3. Деревина – до 2,6%.

Відповідно до Міжнародної Ради по зерну9, Україна забезпечує більше 11% екс-порту зерна в світі.

7 Міністерство аграрної політики та продовольства Україниhttp://en.interfax.com.ua/news/economic/401964.html8 http://www.worldstopexports.com/ukraines-top-10-exports9 Grain Market Report, International Grains Council, January 2017.

У 2016 р. частка Єс в експорті становила 37,3%, а в імпорті – 43,7%

структура промисловості України змінилася

44 45

У 2015/2016 маркетинговому році (липень 2015 - червень 2016) Україна екс-портувала 39,5 млн тонн зерна (абсолютний рекорд, 59,8% виробництва зер-на). Експорт у порівнянні з попереднім періодом збільшився на 13,5%. Експорт кукурудзи склав 17,4 млн тонн, пшениці – 17,4 млн тонн, ячменю – 4,4 млн тонн. Головною особливістю експорту зерна у 2016 році було зростання значення азіатського регіону (54,3% від загального обсягу експорту зерна України). Ос-новними ринками були Єгипет (12,4%, або 755 млн доларів США), Китай (7,6%) та Іспанія (7,1%).

Міністерство аграрної політики і продовольства України вважає, що в маркетин-говому році 2016-2017 Україна експортуватиме 41 млн тонн зерна. Міністерство сільського господарства США дає той же прогноз – 40,4 млн. тонн.

2043,1

січень 2016 квітень 2016 липень 2016 жовтень 2016

2678,9

2996,53094,6

2880,6

2929,6

2922,1

3173,6

3155,53238,7

3621,2

Український експорт (млн дол.сШа):

Джерело: www. tradingeconomics.com/Державна служба статистики України

42%сільськогосподарські та харчові продукти

11,5%машини, устаткування, транспортні потужності

5,4%хімічні речовини

2,3%Продукти легкої промисловості

3,8%інші продукти промисловості

4,6%деревина, папір та

продукція з деревини

7,5%мінеральна

продукція

22,9%продукти металургії

структура українського експорту, 11 місяців 2016 р., %


У 2016 р. частка експорту сільського господарства 41.4%, металургії - 23.3%

Зростання експорту пшениці та кукурудзи, зернових культур на 67.5% протягом 5-ти річного періоду починаючи з 2011 р.

До 2030 року очікується збільшення виробництва зерна до 100 млн тонн, значна частина зростаючого виробництва зерна піде на експорт, експорт зерна у 2020 досягне 60 млн тонн.

Українські експортери скаржаться на несправедливе ставлення власників ван-тажних вагонів для перевезення зерна (ПАТ УЗ і приватних компаній). Експортери вбачають недостатню прозорість операційного управління вагонами для переве-зення зерна. На їх думку, кількість наявних вагонів достатня, але вони не нада-ються у необхідній потужності та строки.

У довгостроковій перспективі та з урахуванням зростаючих обсягів виробництва та експорту зерна з України існує необхідність у збільшенні кількості вагонів, що спеціалізуються на перевезенні зерна.

20

40

60

80

100

2000 203020252020201520102005

інші зернові кукурудза ячмінь пшениця

прогноз виробництва зерна в Україні на 2000-2030 рр. *, млн т:

плановий період (2016-2030):Максимальне зростання до +46% усіх зерновихМінімільний ріст врожайності пшениці +17%Найвищий ріст врожайності кукурудзи +63%

22,5

2011 20192018201720162015201420132012 2020

23

27,1

32,434,8

39,5

44,3

49,6

55,6

62,4

прогноз експорту зерна до 2030, млн т:

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства

46 47

У 2021 році близько 15100 одиниць зерновозів необхідно для забезпечення переве-зень при прогнозованому дефіциті у 4 124 одиниць. Згідно даних Укрзалізниці, рухомий склад буде оновлений на 4 200 нових одиниць протягом 2018-2021 (приблизно 1 050 одиниць на рік). Капітальні витрати оцінюються в 3,7 млрд грн (за вирахуванням ПДВ) на закупівлю нових одиниць і 801,8 млн грн на модернізацію зношених.

До 2030 року, вимоги до оновлення зерновозів оцінюються в 13,5 тисяч одиниць, що потребуює приблизно 12 млрд грн капітальних вкладень. Витрати на модерні-зацію оцінюються у 2,6 млрд грн в цілому.

За підрахунками експертів, близько 6 млрд. дол. США слід інвестувати у транс-портну інфраструктуру з метою задоволення потреб зростаючого експорту зер-на. Крім того, необхідно впровадити належне операційне управління залізнич-ними вагонами для підвищення ефективності роботи транспорту та формування конкурентної тарифної системи. Велике значення має покращення сполучення з морськими портами та річковими терміналами, реалізація концепції «єдине вікно».

Галузі промисловості, що є основними споживачами транспортних послуг:

У 2016 році експорт зерна виріс до 13.5%

Неефективна логістика можe спричинити сповільнення темпів росту українського експорту зерна

14008Потреби у робочому складі

Баланс (+ надлишок/-дефіцит)

Рухомий склад Укрзалізниці

Рухомий склад Укрзалізниці + приватний

Рухомий склад приватних вагонів

2016 2017 202020192018 2021

13576

11205

2803

432

13876

13817

11036

2840

59

14230

13563

10667

2896

-667

14522

12629

9675

2954

-1893

15038

11870

8857

3013

-3168

15073

10949

7876

3074

-4124

прогноз вимог для оновлення зернових вагонів в Україні, кількість одиниць

Джерело: Укрзалізниця

Дані експорту та імпорту, а також Стратегія розвитку України до 2030 року визна-чають найбільше зростання в сільському господарстві (40%) і високотехнологіч-них товарів і послуг (15%). Ці галузі разом з металургією, машинобудуванням та видобутком корисних копалин (експорт) і мінеральних продуктів (імпорт) розгля-даються як основні споживачі транспортних послуг до 2030 року Це вимагає від-повідних інвестицій у розвиток галузі транспорту.

Основні торгівельні напрямки (експорт / імпорт)

Напрямки українського експорту у 2015 році10:

• 51,2% загального обсягу експорту України спрямовано до Європи;

• 36,5% українських поставок спрямовано в Азію;

• 10% вартості продукції поставлено в африканські країни;

• 1,7% українського експорту спрямовано до Північної Америки.

У 2016 році 37,1% українського експорту були доставлені в ЄС, в той час як в Росію – менше 10%. Загальний оборот склав 30,6 млрд дол. США (13,5 млрд дол. США на експорт, 17,1 млрд дол.США на імпорт).

Європейський Союз був найбільшим партнером України з торгівлі (більше 40% від загального обсягу торгівлі у 2015 році) і найбільшим інвестором в Україну (€16,4 млрд у 2014 році)11. Станом на 1 липня 2016 року обсяг прямих інвестицій (акціонерний капітал) з країн ЄС в Україну склав 32,9 млрд дол. США (33,7% з Кіпру, 17,6% з Нідерландів, 16,6% з Німеччини).

10 Джерело: Укрзалізниця

11 http://ec.europa.eu/trade/policy/countries-and-regions/countries/ukraine/

Український імпорт зріс на 4,6% у 2016 р.

2,8%деревина, папір та продукція з деревини

4,5%інші продукти промисловості

9,9%сільськогосподарські та харчові продукти

29,1%машини, устаткування, транспортні потужності

21,6%мінеральна

продукція

5,9%продукти

металургії

4,6%продукти легкої

промисловості

21.6%хімічні речовини

структура українського імпорту, 2016 р., %


48 49

З12січня 2016 року ЄС і Україна на тимчасовій основі застосовують угоду про вільну торгівлю13, яка відкриває ринки і збільшує попит на транспортування товарів і надан-ня транспортних послуг. Збалансовані експортні та імпортні потоки є пріоритетом для розвитку національної транспортної системи та її зв’язку з Європейською мере-жею (наприклад, повна завантаженість вагонів в обох напрямках).

Забезпечення ефективності транспортних послуг

Вантажний транспорт України повинен задовольняти зростаючий попит на вну-трішні транспортні послуги між українськими промисловими районами, а також експортний та імпортний попит на послуги залізниці, внутрішніх водних шляхів та морських портів. Ці підгалузі повинні бути добре розвинені, щоб задовольнити потреби і конкурувати на міжнародному ринку.

Вартість транспортування

Витрати на транспорт складають від 0,7% до 12,4% у загальній структурі витрат українських виробників. Транспорт має важливе значення для зовнішньої тор-гівлі, де на транспорт припадає 12,1% експортних і 5,3% імпортних витрат.

Дослідження Групи Світового Банку 201514р. включає рекомендації щодо поліпшення логістики зерна в Україні, зокрема щодо вирішення наступних проблемних питань:

• Непрозорої системи тарифів;

• Непередбачуваності планів перевезень;

• Неефективності логістичних ланцюгів, та лише часткового впровадження Єдиного вікна;

12 Джерело: Comex13 http://ec.europa.eu/trade/policy/countries-and-regions/countries/ukraine/14 WB Group report, Recommendations for improved grain logistics in Ukraine, 2015.

37,1%ЄС- 28

Росія

Єгипет

Польща

Турція

Італія

Індія

9,9%

6,2%

6,1%

5,6%

5,3%

5,2%

основні партнери України з експорту у 2016 році


• Низького рівня використання річкового транспорту;

• Неефективності залізничних перевезень.

На основі Індексу ефективності логістики (LPI) в 2016 р., Україна зайняла 80-те місце се-ред 160 країн світу за рівнем ефективності торгової логістики. Значення LPI для України становило 2,74 в інтервалі 1-5 (1 = найнижчий рівень), що значно нижче, ніж, наприклад, в Індії (3,42), незважаючи на її приналежність до тієї ж групи доходів, що й Україна.

Експорт Торговий оборот 2019

Експорт з України до ЄС до 12.7

залізо, сталь, гірничодобувна продукція,

сільськогосподарська продукція, хімічна продукція

і обладнання

Експорт з ЄС до України Більше 13.9

машини та транспортне обладнання, хімічна

продукція і промислові товари

Логістична вартість транспортування зерна від виробника до морського порту на 40% вища, ніж у Німеччині або у Франції. Витрати на транспорт у логістичному ланцюжку транспортування зерна в Україні оцінюються у такий спосіб:

Автомобільний транспорт - 27 дол/т

Залізничний транспорт - 10 дол/т

Річковий транспорт - 3 дол/т

Основні проблеми України в сфері логістики пов’язані з:

• неефективним митним оформленням та прикордонним контролем;

• зношеною транспортною інфраструктурою;

• відсутністю конкурентного ціноутворення на міжміських та міжнародних авто-мобільних перевезеннях;

• низькою якістю логістичних послуг.

2005 201420132012201120102009200820072006 2015

Імпорт Експорт Баланс

5000

20000

15000

10000

25000

торгівля Єс з Україною в 2005 – 2015 рр., млн €

торговий оборот Єс-Україна та Україна-Єс склав €26,6 млрд в 2016 р.

експорт сільськогосподарської продукції у Єс зріс на 5% у 2016

13

50 51

індекс ефективності логістики у 2016 році визначив Україні 80-е місце серед 160 країн світу за рівнем ефективності торгової логістики

36

40

44

16

23

30

2011 201420132012 2015 2011 201420132012 2015

експорт

Витрати на транспортні послуги повинні задовольняти і підтримувати українських виробників для стабілізації їх конкурентних позицій на європейському та світово-му ринку торгівлі і сприяти розвитку економіки України.15

пасажирський транспорт

Перевезення приватним автомобілем16 складає приблизно 35,5% попиту на автомобільні транспортні послуги, в той час як на дорожній громад-ський транспорт – 57,9% послуг в містах і 42,1% міжміських транспортних перевезеннях.

15 Презентація проекту Групи Світового банку; витрати на логістику включають транспортуван-ня, складське господарство, зберігання, очищення, сушіння, обробку, оброблення документів, обов’язки, упаковку, безпеку, а також будь-які збори, тарифи і мита, пов’язані з експортом зерна.

16 В 2014 р. (останні доступні дані), Державна служба статистики України

імпорт

транспортні послуги (% від вартості послуг платіжного балансу):

Витрати на транспортні послуги складають від 0,7% до 12,4% у загальній структурі витрат українських виробників

структура пасажирських перевезень у 2016 році: автомобільний (37,3%), залізничний (39,9%) і авіаційний (16.8%)

Пасажирські перевезення за пільговими тарифамиБлизько 25 категорій пасажирів мають право на отримання пільгового проїзду. Хоча ці витрати на перевезення за пільговими ставками повинні бути відшкодовані з держав-ного або місцевих бюджетів, відшкодування витрат не покриває накопичені збитки.

Мультимодальність і регіональна доступність

Україні бракує розвинутих мультимодальних терміналів, що дозволяють пасажи-рам легко змінювати вид транспорту, роблять міжміські і міжрегіональні переве-зення більш комфортними та ефективними для користувачів.

Існує великий потенціал для подальшого розвитку вітчизняних міжрегіональних перевезнь в Україні.

постачальники

логістична вартість транспортування зерна від виробника до морського порту на 40% вища, ніж у Німеччині або у Франції

0

4

1

2

3

Своєчасність

Відстежування

Логістична компетентність

Міжнародніперевезення

Індекс логістичноїрезультативності

Митниця

Інфраструктура

Джерело: lpi.worldbank.org/

27

10

3

Автом

обіль

ний

тран

спор

т

Залізн

ични

й

тран

спор

т

Річков

ий

тран

спор

т

транспортні витрати зернового виробництва за видами транспорту

транспортних послуг

Автомобільний транспортУ 2013 році в галузі автомобільного транспорту офіційно працювали 78,400 юридичних осіб. Серед транспортних засобів (у власності або оренді), які ви-користовувались у 2013 р, 43,9% скла-дали вантажівки, 9,9% автобуси, 27,3% легкові автомобілі і 18,9% спеціальні та спеціалізовані автомобілі.

У 2015 році вантажообіг склав 1,0 млрд тон вантажів, що на 8,9% більше, ніж у 2005 році, або 53,3 млрд т-км. У 2015 році автомобільним транспортом (ав-тобуси) було перевезено 2,2 млрд па-сажирів, що на 23% менше, ніж в 2014 році і на 40% менше, ніж в 2010 році.

52 53

Од. 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Автомобільний % 48.2 47.3 47.1 47.2 49.9 39.8 37.3

Залізничний % 38.8 37.9 37.5 38.6 33.9 40.8 39.9

Річковий % 0.03 0.03 0.03 0.03 0.02 0.01 0.03

Морський % 0.03 0.03 0.02 0.02 0.02 0.02 -

Авіаційний % 8.5 10.3 10.9 9.6 10.9 13.1 16.8

Метрополітен % 4.5 4.4 4.5 4.6 5.3 6.2 5.8


Тільки 19% транспортних засобів для міжнародних перевезень вантажів від-повідають європейським стандартам Євро-4, Євро-5 і Євро-6, в той час як у Польщі, Литві, Білорусі більше 50%, а в країнах «старої Європи» навіть більше.

провідні компанії

Київпастранс, Київське АТП 2240, Львівське АТП 14631, Львівське АТП 14630, Кийтранс-2005, Автобусний Парк 13527, Краматорське АТП 11410, Північтранс, Вінницьке АТФ 10554, Автосвіт, Маріуполь-Авто

Залізничний транспорт

Базуючись на діючих тарифах, найбільш прибутковими напрямками вантажного бізнесу є транспортування металу, машин, світлих нафтопродуктів, спирту, кислот і оксидів а також нафти і важких нафтопродуктів, будівельних матеріалів, зерна, коксу, деревини і продуктів харчування. Найменш вигідним є транспортування вугілля, мінеральних добрив, цементу, руди, солі, вапняку і цукрових буряків17.

провідні компанії

ПАТ “Укрзалізниця” є державним монополістом на залізничному ринку. Найбільша приватна компанія, що володіє залізничними вагонами – Лемтранс з парком більше 18.000 відкритих залізничних вагонів. Серед невеликих компаній з близько 1000-2000 вагонів – Полтавський ГЗК (виробник залізничної руди), Investment Railcar Company, Інтерлізінвест, ВТБ Лізинг Україна, Азот, Метінвест-Шипінг і Трансгарант Україна18.

Морський транспорт

Україна втратила свої позиції в експорті інших двох основних товарів – чорних металів та залізної руди, що раніше складало більше третини усієї перевалки ван-тажів у портах України.

17 Див. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (2015)18 Див. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (2015)

УЗ володіє близько 60% вагонів, у той час як на приватні компанії припадає близько 40% від загального парку вантажних вагонів

тільки 19% транспортних засобів для міжнародних вантажних перевезень відповідають європейським стандартам Євро-4, Євро-5 і Євро-6

портові сбори в Україні у 2,5 рази перевищують рівень портових зборів у конкурентних портах

Окрім об’єктивних факторів (попит на регіональному ринку), падіння експорту спричинене втратою конкурентоспроможності української продукції на міжна-родних ринках. Ефективна логістика здатна створити конкурентну перевагу для української продукції на міжнарожних ринках. Постає питання щодо ефективності ставок портових сборів України, які є вищими у 2-3 рази від рівня портових зборів конкурентних портів. Істотний вплив на вартість перевезень має розмір гранично допустимої осадки судна, що обмежений глибиною українських портів. Нагальним питанням є проведення днопоглиблювальних робіт у портах України.

Україна має більш високі тарифи, ніж більшість країн, та стягує до 20 різних зборів та платежів. Одеський порт має близько 14 різних зборів та платежів, в той час як середня кількість зборів на інших міжнародних портах – 10, а провідні європейські порти мають близько 5, включаючи сплату боргів за буксири і навігацію.

Кількість різних зборів за обслуговування в міжнародних портах:

- Одеський порт, Україна - 14;

- Порт-Саїд (З), Єгипет - 9;

- Порт-Саїд (С), Єгипет - 9;

- Сохна, Єгипет - 9;

- Олександрія, Єгипет - 9;

- Ізміт, Туреччина - 11;

- Амбарлі, Туреччина - 11;

- Констанца, Румунія - 10.

Джерело: Судноплавна лінія (Всесвітній банк, листопад 2016 р.).

Розміри зборів України більш ніж у 2,5 рази вищі, ніж в середньому у шести інших портах у регіоні.

Сплачені портові збори в Одесі у порівнянні зі зборами у портах Саїд, Олексан-дрія, Констанца, Сукхна, Амбарлі та Ев’яп, (співвідношення розміру зборів в Одесі відносно середнього значення в інших портах):

Корабельний збір – 2.76

Маяковий збір – 0.90

Причальний збір – 2.99

Лоцманський збір – 0.92

Буксирний збір – 3.09

Санітарні збори – 9.79

Разом – 2.55

Сума портових зборів в Одеському порту і в портах регіону:

Одеський морський торговельний порт – 157,215 дол. США;

Констанца, Румунія – 71,109 дол. США;

Порт-Саїд, Єгипет – 54,395 дол. США;

Сохна, Єгипет – 66,968 дол. США;

54 55

Олександрія, Єгипет – 46,579 дол. США;

Ізміт, Туреччина – 75,397 дол. США;

Амбарлі, Туреччина – 66,697 дол. США.

Кількість портових зборів повинна бути зменшена і відкорегована відповідно до та-рифів інших портів для надання Україні конкурентної переваги на міжнародних ринках. Згідно з розрахунками, скорочення портових зборів повинно бути щонайменше ніж на 60%.

провідні компанії• Морський порт «Южний» (Південний) (залізна руда 19,8 млн т, зерно 8,2 млн т,. контейнери – 1,0 млн т). У 2016 році частка ринку в загальному обсязі перевалки вантажів складала 29,8%, а в експортній перевалці – 22,5%;

• Морський порт «Чорноморськ» (зерно 8,0 млн т), 12,1% і 9,8% відповідно у загальному обсязі експорту та перевалки вантажів;

• Морський порт «Одеса» (зерно 8,2 млн т, метали 6,1 млн т, контейнери 6,7 млн т) 19,2% і 14,4% відповідно у загальному обсязі експорту та перевалки вантажів.

Внутрішні водні шляхиУкраїна використовує лише 3% (6,7 млн т) від загального річкового потенціалу, а Румунія – 29% (30 млн т), США – 40% (630 млн т), Нідерланди – 46,6% (359 млн т). Ос-новними перешкодами для транспортування товарів внутрішніми водними шляха-ми є: обмежена навігація по Дніпру та недосконале правове поле.

Оскільки, вартість транспортування товарів внутрішніми водними шляхами водним транспортом потенційно у 3 рази менша, ніж іншими видами транспорту (залізничним), існує нагальна необхідність у розвитку річкового транспорту .

36,6

39,4

35,6

31,4

18,116,7

6,27,9 8

6

Зернові Залізна руда Феросплави Контейнери Вугілля

2015 2016

перевалка вантажів у морських портах України в 2015-2016 рр., млн т:


провідні гравціЧастка ринку компанії «Нібулон» складає 20% від усіх річкових перевезень і 80% від обсягу перевезень зерна. Укррічфлот займає 22% ринку річкових перевезень.

авіаційний транспорт

У 2016 році на ринку пасажирських і вантажних авіаційних перевезень працює 29 вітчизняних авіаліній. Відповідно до статистичних даних за 2016 рік, українські авіалінії здійснили 79,5 тис. комерційних рейсів (у 2015 – 66,3 тис.). Пасажиропо-ток в аеропортах України зріс на 20,9% і становив 12929,9 тис. пасажирів.

Кількість перевезених пасажирів у порівнянні з попереднім роком зросла на 31,3% і становила 8277,9 тис. Обсяги вантажних і поштових перевезень у порівнянні з попереднім роком зросли на 5,2% і склали 74,3 тис., т.

31,2

2012 2016201520142013 2017

27,4

34,8

39.540,3

41,6

перевалка зерна в морських портах України, млн т:

Джерело: Адміністрація морських портів України

Потенційне підписання Угоди про відкрите небо з ЄС та подальша лібералі-зація ринку авіаційних перевезень дасть суттєвий поштовх для росту ринку України.

провідні гравці

95% усього пасажиропотоку транспортують 6 провідних авіакомпаній «Між-народні авіалінії України» (50%), «Роза Вітрів», «YanАir», «Браво» і «Atlasjet Україна».

56 57

Зареєстрована позитивна динаміка у пасажирському сполученні у 2016 році пов’язана з розвитком міжнародної авіаційної галузі.

Протягом 2016 року регулярні рейси між Україною та країнами світу здій-снювали 10 вітчизняних авіаліній до 42 країн і 28 міжнародних авіаліній до 27 країн, у тому числі 2 нові (польська авіакомпанія «SprintAir» та сербська авіакомпанія «AirSerbia»)

Вантажні та поштові перевезення обслуговували 18 вітчизняних авіакомпаній, більшість перевезень здійснювали чартерними рейсами в інші країни світу, як частину миротворчих та гуманітарних програм ЄС, та згідно з контрактами та угодами з іншими пасажирами. Майже 83% від загальної кількості перевезень у 2016 році здійснили ДП «Антонов» та авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», «ZetAvia», «Maksimus Eirlayns», «Urga» and «Europe Air.»

Висновки та прогнози для Нтс 2030

Попит на транспортні послуги поступово зростатиме разом із економікою України (прогнозоване щорічне зростання на 2-4% на період до 2020 року, та на 6-7% на період до 2030). Галузі економіки, які швидко розвиваються та ма-ють найвищу додану вартість – аграрне виробництво, вугільна промисловість, високотехнологічне виробництво – матимуть потребу у забезпеченні транс-портними послугами відповідно до їхнього рівня розвитку. Від транспортних послуг вимагається впровадження передових стандартів якості та конкурен-тоспроможні тарифи. Ці зміни сприятимуть підвищенню конкурентоспромож-ності українських виробників як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку.

Україна використовує лише 3% від загального потенціалу річок

У 2016 році кількість перевезених пасажирів у порівнянні з попереднім роком зросла на 31,3%

29-вітчизняних авіаліній надають послуги на ринку України

ЗагаломУ тому числі міжнародні

2015 2016%,

16/152015 2016

%, 16/15

Діяльність авіакомпаній

Вантажні та поштові перевезення

тис. тонн 70,6 74,3 105,2 70,2 74,1 105,6

Тонни-км (вантажі та пошта)

млн тонн км 218,5 226,4 103,6 218,3 226,2 103,6

Комерційні рейси тис. 66,3 79,5 119,9 56,1 67,9 121,0

Діяльність аеропортів

Літаки тис. 120,7 133,2 110,4 95,0 104,4 109,9

Пасажиропотік тис. пас 10695,1 12929,9 120,9 9421,2 11294,5 119,9

Вантажний і поштовий потоки

тис. тонн 34,4 42,9 124,7 33,7 41,8 124,0

Джерело: Постанова Кабінету Міністрів України № 399 від 1 липня 2016 р.

2016 201920182017 2020

8,6

10,1

11,6

13,4

15,6

прогноз пасажиропотоку аеропорту Борспіль до 2020 року

Джерело: аєропорт Бориспіль

2015 2016 2030

6,38,3

38,8

83,8%

16,2%

Базовий ріст Ефект від лібереалізації

прогноз росту пасажиропотоку України до 2030 року

Джерело: ATKearny

Економіка України у процесі розвитку потребуватиме покращення мобільності громадян на території держави та за її межами.

• Транспортна галузь має забезпечити конкуренту перевагу української про-дукції на світових ринках, це вимагає підвищення ефективності послуг, по-кращення логістики, розвитку логістичних центрів та терміналів для мульти-модальних перевозень, зменшення та перегляд логістичних витрат і тарифів, адміністративних бар’єрів, тощо.

• Основні промислові та сільськогогосподарські виробники вимагають су-часних і конкурентоспроможних транспортних засобів для перевезення своєї продукції в межах країни або на міжнародному рівні (експорт / імпорт).

58 59

• У транспортну галузь необхідні значні інвестиції (за оцінкою експертів більш ніж 30 млрд. долларів США), щоб задовольнити економічні потреби виробників. Пріоритетами мають бути: оптимізація, вдосконалення, модер-нізація та розвиток транспортної інфраструктури і транспортних послуг. Іс-нує ризик, що потенціал та якість транспортної інфраструктури (транспортні мережі та флот, рухомий склад) стане перепоною для розвитку економіки України.

• Уряд України має створити конкурентоспроможне середовище на ринку залізничного транспорту, лібералізувати ринок відповідно до Угоди про асо-ціацію. Конкуренція на ринку залізничних перевезень сприятиме безпеці, якості та доступності транспортних послуг для користувачів.

• Необхідна лібералізація ринку авіаційних перевезень буде встановлена шля-хом імплементації CAAA. Уряд України має здійснити подальші кроки для про-довження діалогу з ЄС, маючи на меті розвиток співпраці в галузі авіаційного транспорту.

• Слід провести портові та річкові сбори до конкурентного рівня і також сти-мулювати державні і приватні інвестиції в інфраструктуру водного транспорту для забезпечення його конкурентоспроможності на міжнародному рівні.

• Уряд України має сприяти скороченню та спрощенню адміністративних бар’єрів і перешкод для транспорту і торгівлі, які вважаються вузькими місця-ми для українського експорту / імпорту, транзитних перевезень та розподілу українських продуктів на світових торговельних ринках.

• Прогнозується зростання обсягів торгівлі з ЄС; пріоритети українського уряду мають спрямовуватися на задоволення транспортних потреб у відповід-ності до розвитку торгівлі між Європейським Союзом та Україною.

тільки 3-4% від населення України використовують авіаційний транспорт

адМіНістратиВНа та іНститУційНа реФорМи. БоротьБа З корУпціЄЮ

60 61

адМіНістратиВНа та іНститУційНа реФорМи. БоротьБа З корУпціЄЮ

Успішне проведення адміністративної реформи та боротьба з корупцією є пріо-ритетами для України.

адміністративні та інституційні реформи

Положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС визначають необхідність про-ведення адміністративних та інституційних реформ, лібералізації ринку в багатьох галузях економіки України, включаючи транспорт. Угода про асоціацію є інструмен-том для здійснення реформ і наближення транспортного сектору до європейських стандартів.

Уряд України затвердив Стратегію реформування державного управління України на 2016-2020 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 474-р). В ході проведення адміністративної реформи очікуються наступні результати:

• Підвищення якості надання адміністративних послуг (послуги будуть надаватися компетентними співробітниками);

• Деполітизована, стабільна і професійна державна служба, зорієнтована на громадян для виконання завдань в інтересах суспільства;

• Залучення талановитих громадян до державної служби;

• Прозора державна служба

За підтримки міжнародних донорів, Урядом забезпечено діяльність Груп підтрим-ки реформ.

У Міністерстві інфраструктури за участю експертів Європейського Союзу про-ведено інституційний огляд, розроблено нову організаціну структуру, котра має бути впроваджена в декілька етапів.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України представило стратегічні принципи для реформування державних підприємств.

Проведення реформи державних підприємств (ДП) складається з наступних частин:

• Покращення продуктивності;

• Прозорість і звітність;

• Конкуретні призначення керівників і ринкові заробітні платні керівництва (Укрзалізниця, Укрпошта, АМПУ та інші);

• Корпоративне управління і власність;

• Оптимізація структури державних підприємств, реструктуризація та приватизація.

Програма з підвищення кваліфікації працівників системи Міністерства інфра-структури та державних підприємств сприятиме ефективному проведенню ре-форми державного управління.

Україна використовує досвід Єс

Україна займає 131 місце серед 176 країн світу у рейтингу корумпованості

Після завершення реструктуризації ПАТ «Укрзалізниця» необхідне проведення го-ризонтальної реструктуризації.

Серед пріоритетів Уряду: децентралізація повноважень Укравтодору, реформу-вання ДАК «Автомобільні дороги України». Необхідне впровадження децентралі-зації управління та використання незалежних інжинірінгових компаній для неза-лежного контролю якості виконаних робіт.


Проблема корупції є дуже актуальною для України. За індексом сприйняття ко-рупції 2016 року Україна займає 29 місце, що нижче середньої точки за шкалою від 0 (високий рівень корупції) до 100 (мізерний).

Впровадження чіткої системи відповідальності, запобігання конфліктам інтересів та корупції

реформа корпоративного управління – аМпУ, УЗ, Укравтодор та Укрпошта

Місце Країна 2016

Рахунок2015

Рахунок 2014

Рахунок 2013

Рахунок2012

Рахунок

1 Данія 90 91 92 91 90

131 Росія 29 29 27 28 28

131 Україна 29 27 26 25 26

136 Гватемала 28 28 32 29 33

176 Сомалі 10 8 8 8 8

Висновки:

• Україна потребує фундаментальної, систематичної і структурної перебудо-ви системи управління транспортною інфраструктурою. Реалізація Угоди про асоціацію з ЄС є початком необхідних змін.

• Пріоритетом для Уряду є забезпечення ефективного розподілу функцій між різними державними органами, скорочення надлишкових контролюючих функцій; запровадження електронного урядування та електронного докумен-тообігу, а також забезпечення відповідної фінансової компенсації державним службовцям.

• Заходи адміністративної реформи мають забезпечувати випередження та запобігання конфлікту інтересів діяльності стратегічних суб’єктів господарю-вання державного сектору економіки. Імплементація принципів корпоратив-ного управління сприятиме впровадженню ефективних механізмів контролю та усуненню потенційних конфліктів інтересів.

• Реалізація програми з підвищення кваліфікації працівників Міністерства ін-фраструктури та державних підприємств та агенцій сприятиме проведенню реформи державного управління.

• Імплементація Угоди про асоціацію з ЄС і проведення адміністративних та інституційних реформ мають стати ключовими рушійними силами розвитку транспортного сектору України.

Джерело: Індекс сприяння корупціі (CPI) Transparancy international 2016

62 63

Процес реформування повинен враховувати:

- дерегуляцію і лібералізацію ринків, відкриту і прозору конкуренцію;

- спрощення процесу прийняття рішень;

- прозорість і відкриту звітність всього процесу прийняття рішень;

- прийняття програм із запобігання корупції у транпортній галузі.

Доцільно запровадити конкретні заходи боротьби з корупцією:

- продовження корпоратизації Укрзалізниці, Укрпошти та інших державних підприємств;

- впровадження ефективних процедур закупівель;

- реструктуризацію Укравтодору;

- забезпечення контролю якості;

- розвиток ініціатив відкритих даних;

- впровадження електронного урядування.

перебудова законодавства, боротьба з корупцією і прозорість є основними приорітетами Уряду України

траНспортНі МереЖі та рУХоМий склад

64 65

траНспортНі МереЖі та рУХоМий склад

Міжнародні транспортні коридори, які проходять через територію України Транспортні мережі України є одними з найбільших в Європі. Україна має назем-не сполученнями з Республікою Білорусь, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою та Російською Федерацією, водне сполучення з країнами Чорноморського регіону.

Завдяки вигідному географічному положенню країни, 5 міжнародних транспорт-них коридорів проходять через територію України, загальна протяжність яких становить понад 5 тис.км.

Загальна протяжність транспортних коридорів, що проходять через територію України, становить понад 5 тис. км.

90% державнихавтомобільних доріг не ремонтувалисьбільше 30 років

КиївДонецьк

Одеса

Ковель

РигаКлайпеда

Гельсінкі

Бухарест

Франкфурт

Актау

ТуркменбашіБаку

Єреван

ТбілісіСтамбул

Александруполі

Москва

Варшава

Гданськ

Міжнародні транспортні коридори, що проходять через територію України

Київ

Одеса

РигаКлайпеда

Бухарест

Актау


Тбілісі

Стамбул

Славков

ГданськМінськ

Вільнюс

Таллін

Львів

СофіяСамсун

Поті

Батумі

пріоритетна транспортна мережа України

Джерело: Міністерство Інфраструктури України

експлуатаційна довжина транспортної мережі, 2013-2015, км

За

ліз

ни

чн

ий

тр

ан

сп

ор

т за

гал

ьно

го

кор

ист

ува

нн

я

- в

кл

юч

аю

чи

ел

ек

три

фік

ов

ан

і ко

лії

Де

рж

ав

ні с

удн

оп

ла

вн

і р

ічко

ві ш

ля

хи

Де

рж

ав

ні а

вто

мо

біл

ьні

до

ро

ги

з я

ки

х, з

тв

ер

ди

м

по

кр

итт

ям

Тро

ле

йб

усн

і шл

яхи

(о

дн

ош

ля

хов

і)

Де

рж

ав

ні т

ра

мв

ай

ні

шл

яхи

(о

дн

око

лій

ні

зал

ізн

иц

і)

Мет

ро

(д

во

кол

ійн

і за

ліз

ни

ці)

2013 21604.9 10237.5 2120.7 169648.5 166084.9 4379.0 1914.6 112.3

2014* 20948.1 9975.5 1613.1 163027.6 159463.2 3567.9 1803.0 112.3

2015* 20954.2 9974.5 1562.6 163024.2 159447.1 3350.8 1584.1 112.3

*Виключаючи тимчасово окуповані території Донбасу, АР Криму і міста Севастополь.


Київ

Росія

БІлорусь

Польща

Румунія

Молдова

Угор

щин

а

Сло

вачч

ина

Мережа автомобільних доріг

Станом на 01.01.2017 року мережа доріг загального користування становить: до-роги державного значення – 49,2 тис км, у тому числі міжнародні – 8,7 тис. км, національні – 4,87 тис. км, регіональні – 10,17 тис. км, територіальні – 25,67 тис. км, місцевого значення – 120,47 тис. км, у тому числі обласних – 51,6 тис. км, районних – 68,8 тис. км.

За даними Міністерства інфраструктури України 90% автомобільних доріг не ре-монтувалися більше 30 років. У результаті 39% автомобільних доріг не відповіда-ють критерію міцності покриття і 51% – критерію надійності покриття.

Починаючи з січня 2018 року, мережа місцевих автомобільних доріг (близько 120 000 км) буде передана в управління місцевих органів.

66 67

Державне агентство автомобільних доріг збереже за собою відповідальність за національну мережу автомобільних доріг протяжністю 49 000 км. Фінансування для підтримки та розвитку місцевих і державних доріг буде виділено з Державно-го дорожнього фонду України що планується до створення у 2018 році.

У 2016 році близько 1,0 тис. км доріг було відремонтовано. У 2017 році близько 2,0-2,5 тис. км доріг планується до ремонту. Україна посіла 134 місце серед 138 країн у рейтингу якості автомобільних доріг, складеному Всесвітнім економічним фору-мом19. Тільки дороги в Мавританії, Парагваї, Конго і Мадагаскарі гірші, ніж в Україні.

19 Звіт про глобальну конкурентоспроможність 2016-2017 рр. – Всесвітній економічний форум, 2016, с. 351

Довжина доріг загального користування становить 169, 6 тис км і включає:Дороги державного значення - 49.2 тис кмДороги місцевого значення - 120.47 тис км

80 % доріг не ремонтувались понад 30 років;не відповідаюсть сучсним вимогам - 39,2% відносно міцності - 51,1% відносно стану

67,9%Районні дороги місцевого значення

8,6%Дороги міжнародногодержавного значення

4,8%Національнідорогидержавногозначення

50%Регіональні дороги місцевого значення

28,3%Територіальнідороги державного значення

10%Регіональні дороги державного значення

особливості мережі автомобільних доріг:

Джерело: Укравтодор

17

1980 2017201620152014201320122011201020052000199519901985

22,7

25,4

17,3

11,6

6,3

0,51,9 1,6

0,6 0,1 0,31,7

2,2

кількість км проведених ремонтних робіт, 1980-2017 рр.

Джерело: Державне агентство автомобільних доріг України

У 2017 році Укравтодор планує збільшити обсяг ремонтних робіт на дорогах країни в 2,2 рази, порівняно з 2016 роком – до 2,2 тис. км, у зв’язку із збільшенням бюджетно-го фінансування галузі автомобільних доріг в наступному році до 35 млрд. грн. В той же час, запланована децентралізація може змінити джерело фінансування.

Тим не менше, щільність мережі автомобільних доріг України вважається низькою порівняно з європейськими показниками (в 4,6 рази нижче – в Україні 0,28 км на кв. км, в ЄС – 1,3 км на кв. км).

Експлуатація та технічне обслуговування доріг може проводитися приватними партнерами.

Реформа системи технічного обслуговування і системи контролю якості включає в себе аутсорсинг функцій контролю якості незалежній контроль якості, впровадження контрактів на основі кінцевих результатів на утримання доріг (OPRC), довгострокових (5-10 років) контрактів на будівництво та технічне обслуговування доріг, запровадження стандартів Міжнародної федерації інже-нерів-консультантів і системи управління затратами для контролю всього дорож-ньо-будівельного процесу.

Стан дорожнього покриття відкриває можливості до запроваждення інновацій-них технологій для будування автомобільних шляхів в Україні.

Мережа залізничного транспорту

Мережа залізниць України становить близько 20 954.2 км, з яких 9 974.5 км (47.6%) електрифіковані. Це одна з найбільших залізничних мереж в Європі піс-ля Німеччини (41.2 тис. км), Польщі (36.7 тис. км), Великобританії (31.7 тис. км), Франції (29.3 тис. км) .

Україна посіла 134-е місце із 138 країн заякістю автомобільнихдоріг

Україна має найбільшу залізничну мережу у Європі (після росії)

Київ

Росія

БІлорусь

Польща

Румунія

Молдова

Угор

щин

а

Сло

вачч

ина

Ук

ра

їна

По

льщ

а

Фр

ан

ція

Загальна площа,тис кв. км

604 312 544

Чисельність населення, млн

45,6 38 58

Загальна протяжність, тис км

169,6 360 900

Щільність доріг, км/1 кв. км місцевості

0,28 1,15 1,65

проходить процес децентралізації управління регіональними автомобільними шляхами

68 69

Рухомий склад не спроможний досягати експлуатаційної швидкості понад 160 км за годину. Обсяг вантажних залізничних перевезень продовжує щорічно збільшуватися, внаслідок їх важливої ролі в транспортній галузі і загальної тенденції зростання сільськогосподарського і промислового ви-робництва.

Дві третини українських залізничних шляхів мають щільний транспортний потік, обладнані сучасними засобами контролю.

Залізничний парк

Станом на кінець 2015 року, ПАТ УЗ володіло 5 291 пасажирським вагоном, 116 063 вантажними вагонами, 1 768 електричними локомотивами, а також 2 281 дизельними локомотивами.

транспортні ресурси: пат Українська залізниця, 2015 р.

Вантажний транспорт

Пасажирський транспорт

Електричні локомотиви 1 270 498

Дизельні локомотиви (без маневрових локомотивів)

693 71

Вантажні вагони 116 063 -

Пасажирські вагони - 5 291

Швидкісні міжрегіональні поїзди

- 14 поїздів

Рівень зношеності вантажних і пасажирських залізничних вагонів перевищує 80% (89.7% і 86%, відповідно). Середній вік локомотивів і 56% пасажирських вагонів перевищує 40 років.

Загалом, приватні компанії володіють близько 37,7% від загальної кількості вантажного вагонного парку (близько 70% сегменту залізничних цистерн, 50% для напіввагонів, і 5-10% хоперів, платформ і критих вагонів). Приватним опе-раторам належить близько 63 224 вагонів (в основному вагонів-платформ).

Капітальні витрати Укрзалізниці у 2017 році збільшаться порівняно з 2016 роком внаслідок модернізації основних фондів і електрифікації ліній20.

У період 2017-2021рр. Укрзалізниця планує придбати і відремонтувати 34 692 залізничних вагони і 262 вантажних локомотиви, 440 пасажирських вагонів і 20 електричних та 24 дизельних пасажирських поїздів.

20 https://www.uz.gov.ua/files/file/about/investors/Investor%20presentation_December%202016.pdf

У 2016 році Україна і Європейський інвестиційний банк підписали Угоду про фінансування в розмірі 300 млн. євро (позикове фінансування) для побудови дру-гої лінії, а також електрифікації і модернізації сигральної і коммунікаційної інфра-структури залізничної ділянки Долинська-Миколаїв-Колосівка.

Внутрішні водні шляхи

Україною простягається 1 562.6 тис. км судноплавних водних шляхів.

Головні внутрішні водні артерії України включають річку Дніпро (Київську та Канівську секції для каботажних перевезень і секцію Запоріжжя/Дніпро-Херсон для річково-морських перевезень), річку Південний Буг (секція Миколаїв-Нова Одеса) та річку Дунай.

Потенційно річка Дніпро могла б сполучити Херсон (Україна) з Гданськом (Польща) в рамках транспортної артерії (Е40).

Річка Дніпро є судноплавною на всій території України. У 2016 році були про-ведені днопоглиблювальні роботи на річці Південний Буг, які дали в результаті 134 км судноплавних водних шляхів. Спроможність водних шляхів обмежена ємністю судноплавних вод вздовж основних річкових артерій. Для річки Дніпро контрольний індикатор глибини варіюється від 1,9 м до 3,6 м, а для річки Пів-денний Буг – до 2,2 м. Україна використовує лише 3% загального річкового по-тенціалу21.

21 Міністерство інфраструктури, Водні шляхи України, Березень 2016

19%Модернізація, модифікація основних засобів

46%Придбання основних засобів

33%Капітальне будівництво

2%Інші

1%Інвестори

33%Запозичення

66%Власні фонди

Використання капітальнихінвестицій

Залізничний рухомий склад зношено на (80%)

джерело фінансування

В 2017 році планується збільшити капітальні витрати УЗ до 27 млрд. грн.

70 71

Існуюча інфраструктура на річці Дніпро потенційно здатна забезпечити транспор-тування і переробку до 50 млн. тонн вантажів на рік. Її довжина від Києва до гирла річки становить 867 км.

Річкові порти на Дніпрі розташовані в Черкасах, Дніпрі, Каховці, Кременчуці, Києві, Нікополі та Запоріжжі.

Існує нагальна потреба залучення інвестицій у ремонт і модернізацію шлюзів, комплексний менеджмент технічного обслуговування і експлуатації. У 2016 році загальна вартість інвестицій була оцінена в 30 млн дол.22

Згідно з оцінкою американських експертів усі шлюзи на річці Дніпро знаходяться у аварійно-небезечному стані, що унеможливлює розвиток річкового транспорту.

Флот, що використовується на внутрішніх водних шляхах

Станом на кінець 2016 року під українським прапором функціонувало 1 321 судно23. Середній термін експлуатації річкових суден становить 21-25 років.

Для розвитку українського внутрішнього водного транспорту необхідні інвестиції у ро-звиток річкової інфраструктури, за експертною оцінкою, біля 2 млрд. долларів США інвестицій мають піти у розвиток річкових терміналів та пов’язаної інфраструктури.

Лібералізація ринку є важливим кроком у розвитку внутрішнього водного транспорту

22 Оцінка водних шляхів річки Дніпро, Інженерний корпус армії США (USACE), 201623 Державна служба статистики України

Київ

ЧеркасиКременчуг

ДніпропетровськДніпродзержинськ

ЗапоріжжяНікополь

Нова КаховкаХерсон

Миколаїв500-1000

1000-2000

2000-3000

>3000

Вантажообіг по річці дніпро 2015 року

Джерело: Звіт Східного партнерства ТРАСЕКА 2015 року

В зоні потенційного ризику

В зоні ризику напоточному рівніпотужностей

В зоні ризику повної відмовироботи2017 20252019 2021 2023201520132011200920072005

5

40

35

30

25

20

15

10

прогноз вантажоперевезень річкою дніпро (млн. т) в залежності від її технічних можливостей:

Джерело: Оцінка внутрішніх водних шляхів річки Дніпро, US ACE, 2016

Киів - 1029

Канів - 408

Запоріжжя - 2928

Н.Каховка - 3159

Кам’янське - 2254

Кременчук - 701

1029кількість шлюзуваньсуден у 2015 році

оцінкашлюзу

оцінка умовсудноплавства

Повністю придатний, низький ризик відмови шлюзу/безперешкодне судноплавство

Окремі компоненти/системи представляють середнійризик відмови шлюзу/оптимальний рух

Високийризик відмови шлюзу/річка не судноплавна

технічна оцінка шлюзів по річці дніпро

Джерело: Оцінка внутрішніх водних шляхів річки Дніпро, US ACE, 2016

гарантовані судноплавні глибини регулярно не обслуговуються

Мінімальний розмір потенційних інвестицій у річкову інфраструктуру складає біля 50 млн дол. сШа

На річці дніпро працює 16 діючих річкових терміналів

як результат, обсяги річкових перевезень в Україні низькі

72 73

технічні характеристики українських річкових терміналів:

Річкові термінали:

Технічні характеристики

Розрахункова потужність, млн. тонн

Довжина причалів, м

Глибина біля причалу, м

Чернігів 6.7 дані відсутні дані відсутні

Київ 37.9 1479 5.0

Черкаси 4.6 519 3.6

Кременчук 13.0 608 4.0

Кам’янське 5.4 340 3.3

Дніпро 26.3 1345 3.0-4.0

Запоріжжя 31.4 2786 3.5-4.0

Нова Каховка 2.9 1200 3.4-3.8

Херсон 12.7 950 4.5-7.8

Миколаїв 10.4 дані відсутні дані відсутні

Джерело: Річкова інформаційна служба України

Морські портиУкраїна оперує морськими портами на Чорному й Азовському морях із загаль-ною потужністю переробки у 132 млн. тонн. Потужність з перевалки зерна в 2015 році складала 40 млн. тонн, необхідна потужність до 2020 року має скла-дати 60 млн. тонн24. За розрахунками Міністерства інфраструктури розширен-ня інфраструктури до таких обсягів вимагає інвестування в розмірі 3-4 млрд дол. США в інфраструктурні споруди, днопоглиблення, залізничні колії, дороги і розвиток терміналів. Зношення устаткування державних стивідорних компаній сягає 80%.

У 2016 році швидкими темпами продовжували знижуватися сумарні обсяги пе-ревалки вантажів в українських портах – був зафіксований найбільший спад за останні 4 роки, який становив -8.6% порівняно з 2015 роком. Зниження обсягів перевалки вантажів було частково компенсоване за рахунок збільшення експор-ту зерна і перевалки вантажів в контейнерах. Зниження відбулося за всіма на-прямами, але найбільше впали обсяги транзиту – до -35.1%. У 2014 році падіння обсягів перевалки відбулося за рахунок зниження транзитних перевезень, але в останні два роки (2015-2016 рр.) причиною виявилось зниження експорту. І це незважаючи на те, що обсяги експорту зерна продовжують зростати.

Це означає, що Україна втрачає свої позиції в експорті двох основних товарів – чорних металів і залізної руди, які нараховують більше третини всієї перевалки в портах України.

24 Міністерство інфраструктури України, серпень 2015 р.

39,3 млн тЮжний морський порт

25,3 млн тОдеський морський порт

22,4 млн тМиколаївський морський порт

21,2 млн тІнші

7,6 млн тМаріупольський

морський порт

15,9 млн тЧорноморськийморський порт

обсяг перевалки вантажів в українських морських портах у 2016 році (млн. т.):

Джерело: АМПУ

Українські порти не розраховані для прийому суден великого тоннажу. Існує об-меження глибин біля причалів і підхідних каналів, які не відповідають сучасним стандартам. Світові оператори експлуатують судна типу «Кейпсайз» – із вантажо-підйомністю понад 100 тис. тонн і осадкою понад 15 метрів. Тільки порт Южний найглибший в Чорному морі і має глибину в 19 м.

Контейнеровози місткістю в 4-5.5 тисяч TEU можуть оброблятись морськими порта-ми Одеса і Чорноморськ. Українські порти не призначені для контейнерів місткістю від 10 до 12 тисяч TEU, що на даний момент широко використовуються у всьому світі.

Зерно Залізна руда Феросплави Контейнер Вулілля

39,4

36,6

31,4

35,6

16,718,1

7,96,2 6

8

2016 2015


головні українські морські порти розраховані на прийняття суден з осадкою до 14,5 м.

динаміка перевалки за видами вантажів у морських портах України (млн т)

74 75

Найбільші стивідорні компанії в Україні у 2016, млн т:

КомпаніяОборот,

млн т

Динаміка до 2015

року

Частина перевалки

Топ-5 державних стивідорних компаній

1ДП «Морський торговельний порт «Южний»

12,3 -18,2% 9,3%

2ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

6,6 -44,8% 5,0%

3ДП «Маріупольський морський торговельний порт»

7,0 -18,5% 5,3%

4ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»

5,4 17,5% 4,1%

5ДП «Бердянський морський торговельний порт»

3,5 -19,2% 2,6%

Топ-5 приватних стивідорних компаній

1 ТІС 21,5 -20,9 15,6

2 ТОВ «Бруклін-Київ Порт» 7,5 15,7 5,7

3ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»

4,2 -6,7 3,2

4 ТОВ «Трансбалктермінал» 3,7 41,3 5,8

5 ТОВ «Ніка-Тера» 4,0 -4,4 3,0

Джерело: АМПУ - uspa.gov.ua

Інтеграція морських портів з автомобільною та залізничною мережею теж вима-гає додаткових інвестицій.

Розвиток морського транспорту полягає в усуненні адміністративних бар’єрів і підтримці бізнесу, який сприятиме суттєвому вдосконаленню інвестиційного клі-мату. Концепція «єдиного вікна» має бути впроваджена у всіх портах, оскільки нині вона функціонує тільки у трьох портах і лише на обслуговуванні імпорту.

КонцесіяНа підставі рішення Міністерства інфраструктури25, державне підприємство «Чор-номорський морський торговельний порт» розпочав підготовку свого терміналу № 5 (залізнично-поромного комплексу) для передачі в концесію. Це буде пілот-ний проект державно-приватного партнерства в управлінні морськими портами в Україні. У 2017 році дві державні стівідорні компанії, Ольвія і ДП «Херсонський морський торговельний порт», планується передати в концесію. Концесія є шля-хом для подальшого розвитку морської галузі.

25 Наказ Міністерства інфраструктури № 31 від 2 лютого 2017 р.

аеропорти

В Україні нараховується 23 діючих аеропортів, включаючи 4 аеропорти в Криму і в зоні проведення антитеррористичної операції. В Україні 3 аеропорти належать державі. Крім того, існує 11 аеродромів, і окремо 35 злітно-посадкових смуг.

Міжнародний аеропорт Бориспіль є одним з найбільших аеропортів, через який здійснюється близько 70% міжнародних рейсів.

Необхідні інвестиції у розвиток аеропортів оцінюються у 8,7 млрд. грн, що обу-мовлено прогнозом зростання загального річного пасажиропотоку до 24,3 млн осіб до 2023 року і необхідністю подвоєння пропускної спроможності аеропортів.

Інвестиції в реконструкцію одеської злітно-посадкової смуги необхідні для забез-печення виконання технічних та експлуатаційних норм.

Одеса

Батумі

Стамбул

Самсун

УКРАЇНА РОСІЯ

БОЛГАРІЯ

ТУРЕЧЧИНА

РУМУНІЯ

ГРУЗІЯ

Чорноморськ

ЮжнийМиколаїв

БердянськМаріуполь

Варна

Константа

Бургас

ЗонгудакТрабзон

Джерело: АМПУ - uspa.gov.ua

Нафтовий танкер Сухогруз Збірний вантажІнші

100

200

300

400

500

600

700

800

2011 2012 2013 2014 2015

Український морський парк у 2011-2015 (вантажопідйомність тис. тонн):

Джерело: статистичні дані ЮНКТАД

Морські торговельні порти України

76 77

аеропорт Бориспіль в м. києві здійснює близько 70% міжнародних рейсів

Близько 98% загального обсягу пасажирських та вантажних перевезень зосе-реджені у 7 великих аеропортах – Борисполі, Києві (Жулянах), Одесі, Львові, Хар-кові, Дніпропетровську і Запоріжжі.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух»

ДП «Украерорух» протягом 2016 року забезпечило обслуговування 214.3 тис. рейсів (234.9 тис. рейсів у 2015 році). Кількість здійснених рейсів літаками і вертольотами україн-ських авіакомпаній зросла на 17,6%, іноземних авіакомпаній – знизилась на 19,9 %.

авіаційний парк

В Україні всього зареєстровано 196 літаків і вертольотів26. В цілому, авіаційний парк України має середній вік 18,46 років27.

Українське авіаційне пасажирське перевезення відстає у порівнянні з країнами ЄС.

26 Державна служба статистики Україні.27 https://www.business.ua/marketing/aviarynok_ukrainy_analitika_i_kommentarii-354476/.

Київ

Харків

Дніпро

ЗапоріжжяКривий Ріг

Одеса Херсон

Миколаїв

Вінниця

ЖитомирРівне

ЛьвівТернопіль

Чернівці

Івано-франківськУжгород

Джерело: http://www.ukraine-kiev-tour.com/

Авіакомпанія Міжнароді авіалінії України (МАУ) займає 50% ринку перевезення пасажирів в Україні. Значні адміністративні бар’єри і відсутність підписаних ключових документів з лібералізації авіаційної промисловості з ЄС та іншими країнами, призвели до фактично монополії однієї компанії.

У той же час, МАУ посідає третє місце у рейтингу найгірших авіакомпаній28 для польотів в економічному класі, маючи застрілий флот у порівнянні з конкурентами і невідповідний рівень послуг.

Уряд України продовжує впроваджувати політику лібералізації ринку. Угода зі США про відкрите небо була підписана у 2015 році, аналогічна Угода з ЄС у про-цессі підписання.

логістичні та мультимодальні термінали

Розвиток мережі мультимодальних вантажних транспортних терміналів в Україні дозволить використовувати більш ефективний спосіб перевалки то-варів у ключових логістичних коридорах, поєднуючи морські порти з промис-ловими і агропромисловими центрами. Загальні потреби в інвестиціях у ро-звиток логістичних центрів була оцінена експертами приблизно у 2 млрд. дол. США.

Аналіз логістики експорту зернових в Україні демонструє можливість зменшення транспортних витрат і часу на перевезення, а також підвищення ефективності використання транспортної інфраструктури.

Висновки• Існує нагальна потреба в інвестиціях для розвитку транспортної ін-

фраструктури. Державна підтримка програми модернізації інфра-структурних об’єктів дозволить запобігти ризику зниження надійності та безпеки надання транспортних послуг. Необхідна приорітизація транспортних коридорів національного значення на основі прогнозо-ваних транспортних потоків, включаючи експорт/імпорт та транзит.

• Існує нагальна потреба в реконструкції доріг, близько 90% яких пере-буває у технічно неприйнятному стані.

• Існує нагальна потреба у реконструкції шлюзів та злітно-посадової смуги в аеропорту Одеси.

• Обслуговування існуючої мережі автомобільних доріг повинно бути пріоритетом.

• Реформи, необхідні для підтримки і контролю якості розвитку інфра-структури дорожнього господарства, можуть бути забезпечені шля-хом передачі функції контролю якості незалежним компаніям (це пе-редбачено Міжнародною федерацією інженерів-консультантів).

• Необхідне повне оновлення рухомого складу, що потребує біля 30 млрд. дол США інвестицій до 2030 року.

28 www.businessinsider.com.

78 79

ФіНаНсУВаННя галУЗі траНспортУ

80 81

ФіНаНсУВаННя галУЗі траНспортУ

Станом на 2016 рік загальне фінансування транспортного сектору склало 29,2 млрд грн і становило 3,23% видатків зведеного бюджету, що об’єднує націо-нальний і місцевий рівні. Близько 52% від цієї суми фінансується з державного бюджету України, а решта 13,9 млрд грн представлена видатками місцевих бюджетів.

Більша частина коштів державного бюджету на транспорт (98,33%) виділена на підтримку дорожнього господарства. На місцевому рівні на автомобільний транс-порт припадає приблизно 72,36% від загального обсягу фінансування галузі транспорту, пов’язаного з експлуатацією та технічним обслуговуванням доріг.

дорожнє господарство

Державне фінансування оновлення і технічного обслуговування автомобільних доріг загального користування є недостатнім (лише 16,5% від загальної потреби) у порівнянні з поточними потребами дорожнього господарства. Станом на 2017 рік потреби дорожнього господарства були оцінені Укравтодором у 40 млрд грн на рік.

Основне фінансування відбудови дорожнього сектора забезпечується за рахунок бюджетних коштів.

Структура фінансування потреб Укравтодору в останні 5 років показує, що 60% всіх отриманих коштів було витрачено на виплати позик, отриманими під держав-ні гарантії, за винятком 2015 року, коли на ці цілі було витрачено 83%. Завдання фінансування доріг останні 14 років вирішувались переважно за допомогою між-народних кредитних коштів. Це призвело до збільшення міжнародних запозичень в іноземній валюті і пов’язаних витрат на обслуговування боргу.

Державний дорожній фонд України був утворений Законом у листо-паді 2016 року і почне повноцінно функціонувати з 1 січня 2018 року.

Кошти нового Державного дорожнього фонду України будуть розподілені наступ-ним чином:

- 60% – на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та технічного обслуговування автомобільних доріг загального користування національ-ного значення;

- 35% – на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та технічного обслуговування автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

- 5% – для забезпечення фінансування безпеки дорожнього руху відповід-но до державних програм.

Загальний річний бюджет Державного дорожнього фонду України становитиме близько 35-40 млрд грн. що дозволить забезпечити маштабну програму рекон-струкції автомобільної мережі.

2013 2017201620152014 2018

39229,4

28973,71

32207,64

34233,56

39403,6639986,2

потреби дорожнього господарства в 2013-2018 рр., млн. грн.:

Джерело: Державне дорожнє агентство України

2013 2017201620152014

5млн

10млн

15млн

20млн

25млн

Адміністрація Укравтодору Реалізація державного довгу для розвитку дорожньої мережі загального користування Розвиток та утримання доріг

структура державного фінансування Укравтодору в 2013-2017 рр., млн грн.:

Джерело: Міністерство фінансів України

34%Кредити МФО

66%Бюджетні кошти

прогроз структури фінансування Укравтодору на 2017 рік (без децентралізації)

98% державного фінансування транспорту виділяється на дороги, 50% цих коштів іде на погашення довгострокових боргів, взятих під державні гарантії

Фінансування доріг покриває всього 16,5% від загального обсягу потреб

82 83

Залізничний транспортПАТ “Укрзалізниця’’ у 2015 році отримало збиток у розмірі 16,78 млрд грн.

Існує 2 механізми для потенційного залучення необхідних коштів: використання кредитів МФО та перегляд принципів тарифної політики, поступовий перехід до системи тарифоутворення, що базується на витратах.

У 2016 році доходи УЗ склали 62 млрд грн, прибуток склав 303 млн. грн. 75% при-бутку було спрямовано до державного бюджету. Інша частина чистого прибутку спрямована у фонд розвитку компанії. В цілому, державний бюджет отримав 6,8 млрд. грн. податків і обов’язкових платежів від УЗ, ще 8.2 млрд. грн. було перера-ховано в інші цільові фонди і місцеві бюджети.

Пільги на послуги пасажирського транспорту ПАТ УЗ спричиняють збитковість пасажирських перевезень у розмірі близько 15% .

Фінансування розвитку ПАТ УЗ:

У 2017 році ПАТ УЗ планує збільшити інвестиції у ремонт вагонів і локомотивів і відновити свій потенціал єдиного найбільшого перевізника в Україні. План інве-стицій29 становить понад 26 мільярдів гривень і дозволить побудувати 3000 ва-гонів на базах УЗ, закупити 3600 вагонів з використанням кредитної лінії ЄБРР і відремонтувати 34000 вагонів. Капітальні вкладення ПАТ УЗ на 2017 рік: капіталь-не будівництво – 33%, закупівлі рухомого складу - 46%, ремонт рухомого складу – 19%, інші – 2%.

29 https://www.stockworld.com.ua/en/news/ukrzaliznytsia-to-invest-in-itself

структура доходів УЗ 2015 рік

ОпераціїОбсяг зовнішніх

продажів, млрд грнОбсяг внутрішніх

продажів, млрд грн

Вантажний транспорт 49.37 -

Міжміські пасажирські перевезення

5.43 -

Приміські пасажирські перевезення

0.59 -

Допоміжні операції 5.27 3.25

Інші сегменти 0.35 0.63

Вирахування - (3.87)

Корегування (0.88) -

РАЗОМ 60.13 -

Джерело: ПАТ “Укрзалізниця”

У 2018 році УЗ планує модернізацію 200 пасажирських вагонів, закупівлю шести рейкових автобусів та ремонт 360 локомотивів і закупівлю 15 додаткових локомо-тивів з використанням кредитної лінії від банку KfW.

Морський транспорт

ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ)30 відповідає за забезпе-чення належного функціонування, планування і фінансування стратегічних об’єктів портової інфраструктури.

У 2015 році чистий прибуток АМПУ склав 2,99 млрд грн, > 60% було передано до державного бюджету.

У 2016 році чистий прибуток АМПУ збільшився на 30% до 3.854 млрд грн, а її дохід на 5% до 7.297 млрд грн. Інвестиції в інфраструктуру досягли 650 млн грн – на 63% більше, ніж у 2015 році, проте менше запланованої суми 1.924 млрд грн.

Інвестиції у транспорт

Міжнародні фінансові інститути відіграють вирішальну роль у розвитку транс-портної інфраструктури. Протягом 1994-2015 рр. було реалізовано 7 проектів фінансованих ЄБРР і ЄІБ, загальною вартістю 909.55 млн. євро, з яких кредит-ні кошти складали 659,23 млн. євро.

Існує 8 діючих проектів з фінансуванням ЄБРР, ЄІБ, МБРР, KfW та польсько-го уряду, загальна вартість кредитних коштів яких складає 2,444 млн євро, з вкладом власних коштів – 95 млн євро, коштів державного бюджету – 459 млн євро.

У 2016 році ПІІ в галузь транспорту України (транспорт, складське господар-ство, поштову та кур’єрську діяльність) склали близько 1,076.1 млн дол. США, що дорівнює 2% від загального обсягу ПІІ в Україну.

Заплановані проекти з МФО до 2020 року- Відновлення українських доріг;

- Безпека доріг України, сума фінансування 1.6 млн. євро;

- Модернізація залізничної інфраструктури в Україні, сума фінансування 300 млн. євро;

- Відновлення рухомого складу, сума фінансування 120 млн. євро;

- Завершення будівництва метро в м. Дніпро,

- Розширення мережі метро в м. Харків, сума фінансування 60 млн. євро;

- Проект оновлення авійаційної навігації в Україні;

30 http://www.uspa.gov.ua/en/press-center/news/uspa-news

для забезпечення сталого фінансування реконструкції дорожньої мережі у 2018 році запрацює державний дорожній фонд України

прибуток пат «Укрзалізниця» не покриває потреб у маштабному оновленні основних фондів

84 85

- Місцевий транспортного загального користування в Україні, сума фінан-сування – 400 млн. євро;

- Проект безпецки міських доріг в Україні, сума фінансування 150 млн. євро;

- Проект з використання внутрішніх вод Дніпра, сума фінансування 50 млн. євро.

ВисновкиВідсутність сталого фінансування транспорту в останні десятиліття призвело до маштабного зносу основних фондів транспортної інфраструктури.

Необхідне запровадження механізмів цільового використання коштів та забез-печення доступу приватних інвестицій.

Транспортна інфраструктура в Україні потребує більш ніж 30 млрд. євро31 ін-вестицій для забезпечення ефективності і безпеки та обслуговування зроста-ючого попиту на транспортні послуги. Більша частина коштів для поліпшення

31 Експертна оцінка на основі даних стратегій розвитку окремих підгалузей.

проекти за участю міжнародних фінансових організацій в 2016 р.:

ПроектиЗагальнавартість,

млн

Кредит, млн

Власне фінансування,

млн

Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції та розвитку

Ремонт рухомого складу на залізницях України (ЄБРР)

147 (дол. США)


(ЄБРР)

22 (дол. США) (УЗ)

Впровадження високошвидкісних пасажирських поїздів на залізницях України (ЄБРР) і Будівництво Бескидського залізничного тунелю (ЄІБ)



(ЄБРР)55 (дол.

США) (ЄІБ)

80 (дол. США) (УЗ)

Поліпшення транспорту та робочого стану доріг на підходах до міста Київ

1,150 (євро)

450 (євро) (ЄБРР)

450 (євро) (ЄІБ)

250 (євро) Державний

бюджет

Завершення будівництва метро в Дніпропетровську

-

152 (євро) (ЄБРР)

152 (євро) (ЄІБ)

19.3 (євро) Державний

бюджет

проекти за участю міжнародних фінансових організацій в 2016 р.:

ПроектиЗагальнавартість,

млн

Кредит, млн

Власне фінансування,

млн

Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Другий проект з поліпшення доріг і безпеки



90 (дол. США) Державний

бюджет

Проект розвитку дорожнього сектору



100 (дол. США) Державний

бюджет

KfW

Відновлення транспортної інфраструктури в Східній Україні

60 (євро)9 (євро)

Державний бюджет

Уряд Республіки ПольщаПроект будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг західного регіону для подальшого якісного з'єднання їх з дорогами Польщі

100 (євро)1.7 (євро)

Державний бюджет

Джерело: Міністерство фінансів України; Міністерство інфраструктури України

як і інші галузі, морський транспорт недофінансований через те, що 75% нерозподіленого прибутку відраховується до державного бюджета

існує 8 поточних проектів з фінансованих МФо, загальна вартість кредитних коштів яких складає 2,444 млн євро, з вкладом власних коштів – 95 млн євро і коштів державного бюджету – 459 млн євро.

7574,2Наземний та трубопровідний транспорт

127,9Водний транспорт

495,3Повітряний транспорт

6200,7Складування та допоміжні транспортні послуги

капітальні вкладення в галузь транспорту в січні-вересні 2016 р., млн грн:


86 87

інфраструктури очікується від зовнішніх ресурсів, головним чином, від між-народних фінансових інститутів і проектів державно-приватного партнерства.

• Необхідно залучати приватний сектор для розвитку транспорту та створювати умови для реалізації схем державно-приватного партнер-ства у транспортній галузі.

• Велика частина державних коштів, виділених на залізницю і авто-мобільні дороги, спрямована на обслуговування боргів попередніх періодів.

• Для забезпечення необхідного обсягу та своєчасного фінансування розвитку транспорту, неохідно визначити джерела доходу для кон-кретних потреб розвитку галузі.

Загальна вартість фінансування транспортної інфраструктури МФо до 2020 року складе більше 1 млрд. грн

ВаНтаЖНі переВеЗеННя

88 89

ВаНтаЖНі переВеЗеННя

В Україні перевезення автомобільним транспортом переважає у порівнянні з іншими видами транспорту. Загальні обсяги вантажних перевезень знизилися у 2015 році на 9.6%. 74,1% вантажу (1 021 млн тонн) було перевезено авто-мобільним транспортом (включаючи комерційне перевезення вантажів індиві-дуальними підприємцями і транспортування для власних потреб). У 2015 році залізничні перевезення склали 25,4% (350 млн тонн) відповідно до даних Дер-жавної служби статистики.32 33 34

32 Дані за 2014-2015 роки за виключенням тимчасово окупованих територій АРК КРим та Донасу33 Дані щодо автодорожньгого транспорту включають в себе комерційні поставки вантажів від

приватних підприємців і транспорту для власних потреб34 Дані включають залізничний, автомобільний, морський, річковий транспорт і авіацію.

2005 201420132012201120102009200820072006 2015

1592

1523

171117251732

1612

1470

17851794

1669

1377

обсяг вантажних перевезень у 2005 – 2015, млн т35 36 37


2005 201420132012201120102009200820072006 2015

275,5271,8

288

300,9

308,9

281,4

253,8

328,1328,1

300,1

254

Вантажний товарообіг в 2005 – 2015, млрд ткм


У структурі вантажних перевезень (т/км) у 2015 році, автомобільний транспорт займає 21% і залізничний транспорт – 76.8%, водний транспорт займає 2.2% ван-тажного перевезення, авіаційний транспорт – лише 0,08%.

Згідно з даними Державної служби статистики за 2016 рік, обсяги вантажних перевезень збільшилися на 2,8% і дорівнювали 517.8 млн тонн. Обсяг пере-везенних вантажів зменшився на 2,3% з 234.4 млрд. ткм в 2015 році до 229.1 млрд. ткм в 2016.

У 2016 році частка видів транспорту на вантажних перевезеннях (окрім трубо-провідного транспорту) склала: 35 36

35 Окрім тимчасово окупованих територій Донбассу і АР Крим.36 Окрім комерційних перевезень товарів фізичною особою-підприємцем і перевезення для

власних потреб.

Загальні обсяги вантажних перевезень, 201638:

Вантажообіг Вантажі перевезені морем

млн т-км% від

загальних перевезень

млн т% від

загальних перевезень

Загальні перевезення з яких:

229 095 100 518 100

залізничні 187 215 82 344 66

автомобільним транспорт39 37 655 16 167 32

водним транспортом 9 2 7 1

авіаційним транспортом

225 0.10 0.07 0.01


1_2016 11109765432 1_20178 12

95,9

102,5101,8101,5101,5103103,2103,9105,7104,3

123,7

101,5 102,6

Вантажообіг транспортних підприємств(% щодо звітного року, кумулятиво)

Джерело: Звіт Східного партнерства ТРАСЕКА 2015 року

90 91

розподіл вантажних перевезень за видами транспорту в Єс у 2014, автомобільний та залізничний транспорт, % від загальної кількості вантажних перевезень у межах країни (т-км):

Залізничний Автомобільний

ЄС (28 країн) 18 75.4

Чеська Республіка 21.2 78.7

Німеччина 23.4 64.4

Франція 15.6 80.1

Латвія 58.7 41.3

Литва 33.8 66.2

Угорщина 20.5 75.8

Австрія 43.6 51.7

Польща 16.6 83.3

Джерело: Євростат.

автомобільний транспорт

В Україні на внутрішніх вантажних перевезеннях переважає залізничний транспорт (у тому числі комерційні перевезення товарів фізичними особами-підприємцями і перевезення для власних потреб).

У 2015 році, 74.1% вантажів (1 021 млн тонн) було перевезено автомобільним транспортом.

У 2016 році автомобільним транспортом перевезено вантажів загальним обсягом 1 166,9 млн тонн, що на 12.7% більше, ніж у 2015 році. Загальний товарообіг авто-мобільних підприємств дорівнював 37,7 млрд ткм і збільшився на 9.1% у порівнянні з 2015 роком. У січні 2017 року зберігається позитивна динаміка.

У структурі товарів, перевезених автотранспортними підприємствами, 40.4% ста-новлять залізні руди, торфи, уранові руди і інші гірничо-добувні товари, 9.7% – зернові товари.

Збільшення обсягу перевезень дорожнім транспортом негативно впливає на якість дорожнього полотна. Згідно з даними експертів, рух вантажного ранспорту з масою більше 40 тонн призводить до скорочення терміну служби дорожнього полотна з 12-18 років до 6-10 років. На додачу, скорочується термін служби мостів зі 100 років до 3-40 років. Беручи до уваги ризики руйнування, впровадження ефективних систем контро-лю ваги і відповідальності за надмірне навантаження є нагальною потребою. Системи контролю ваги повинні бути встановлені на дорогах до ключових портів і терміналів.

Залізничний транспортУ 2016 році залізницею в межах України було перевезено 344.1 млн тонн вантажів (98.3% від 2015 року). Товарообіг зменшився на 4% до 187.2 млрд ткм у порівнян-ні з 2015 роком. У січні 2017 року відбулося зростання вантажного товарообігу на 22.2% у порівнянні з січнем 2016 року. Залізничний транспорт здебільшого використовують для перевезення сипучих вантажів.

Водний транспорт

Згідно з офіційними даними, у 2016 частка внутрішніх морських перевезень склала 37.9% (1 130.1 тис. тонн) і 62.7% – міжнародних морських перевезень (1 902.4 тис. тонн).

Вантажообіг у 2015 році в морських портах України складає 11.7% внутрішніх перевезень (453.7 млн т-км) і 88.3% міжнародних перевезень (3 408.4 млн. т-км). 90% зернового експорту перевозиться через морські порти37.

37 Міністерство інфраструктури України, воднішляхи в Україні, березень 2016

структура перевезення товарів залізницею за січень-липень 2016

Загалом, млн тоннЩорічні темпи зростання, %

загальна кількість вантажоперевезень

162.2 98.8

з яких, перевозяться, у тому числі:

136.7 100.1

вугілля 27.1 100.6

кокс 3.6 115.7

нафта і нафтопродукти 1.3 109.6

залізо і марганцева руда 35.0 95.6

чорні метали 12.3 112.5

відходи чорних металів 1.3 75.1

лісоматеріали 2.4 92.2

хімічні та мінеральні добрива

2.2 102.9

зернові та мелені продукти

12.8 109.6

цемент 2.7 75.1

будівельні матеріали 14.8 80.3

інші товари 21.2 119.1

Джерело: Євростат.

Близько 75% вантажних перевезень в Єс здійснюється автомобільними шляхами

92 93

Річкові вантажні перевезення становлять близько 3% внутрішніх перевезень (6,8 млн тонн).

Усі види комерційних суден, що курсують внутрішніми водними шляхами Украї-ни та проходять шлюзами, обкладаються зборами. Розмір плати за проход-ження суден шлюзами визначений Урядом України ( Постанова КМУ №553 від 16/10/2014).38

У 2016 році, частка Морського порту Южний у вантажній перевалці дорівнюва-ла 29.8%, Одеського морського порту – 19.2%, Миколаївського морського порту – 17%, Чорноморського морського порту – 12.1%, Маріупольського морського порту – 5.8% та інших портів – 16.1%.

Згідно з даними АМПУ, зернові вантажі становили 29.9% вантажної перевалки в пор-тах України. Контейнерна перевалка у 2016 році становила 579.5 тис. TEU, що на 22.2% більше, ніж у 2015 році.

У січні 2017 року відбулося збільшення вантажної перевалки. Наприклад, Стиві-дорна компанія «Ольвія» збільшила перевалку вантажів на 86.6% у порівнянні з січнем 2016 року.

Розвиток річкового транспорту є нагальною потребою в Україні. Уряд повинен підтримувати експортерів, впроваджуючи політику, яка мотивує розвиток річко-вих перевезень.

38 Окрім тимчасово окупованих територій Донбасу, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

плата за проходження суден шлюзами дніпровського каскаду (гривень за судно)

Модуль судна, куб. метрів

до 2000 2001-40004001-10000

більше 10000

Київський, Канівський, Кременчуцький і Кам’янський шлюзи:

Для суден у закордонному плаванні

806 1241 1614 1981

Для суден у каботажному плаванні

251 372 497 557

Запорізький шлюз:


3344 4958 6569 8183


618 991 1241 1614

плата за проходження суден шлюзами дніпровського каскаду (гривень за судно)

Модуль судна, куб. метрів

до 2000 2001-40004001-10000

більше 10000

Каховський шлюз:


2169 3223 4337 5457


497 618 869 1112

Джерело: Укрводшлях.

Вантажні перевезення через морські та річкові порти України за січень-листопад 201540

Разом

в т.ч.:

експорт імпорт транзиткаботаж (малий

каботаж)

Перевезені вантажі, ‘млн тонн

136.7 95.0 17.4 15.7 8.7

Морські порти, млн тонн 131.9 92.6 17.0 15.6 6.6

% у порівнянні з попереднім роком

102.6 100.4 112.4 83.5 261.8

Річкові порти, млн тонн 4.8 2.3 0.4 0.008 2.1

% у порівнянні з попереднім роком

98.5 113.3 121.2 59.8 84.0


Найбільші стивідорні компанії в Україні у 2016, млн т


млн т


року


Топ-5 державних стивідорних компаній

1ДП «Морський торговельний порт «Южний»

12,3 -18,2% 9,3%

2ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

6,6 -44,8% 5,0%

3ДП «Маріупольський морський торговельний порт»

7,0 -18,5% 5,3%

4ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»

5,4 17,5% 4,1%

94 95

Найбільші стивідорні компанії в Україні у 2016, млн т


млн т


року


5ДП «Бердянський морський торговельний порт»

3,5 -19,2% 2,6%

Топ-5 приватних стивідорних компаній

1 ТІС 21,5 -20,9 15,6

2 ТОВ «Бруклін-Київ Порт» 7,5 15,7 5,7

3ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»

4,2 -6,7 3,2

4 ТОВ «Трансбалктермінал» 3,7 41,3 5,8

5 ТОВ «Ніка-Тера» 4,0 -4,4 3,0


2,4%хімічна продукція

29,9%зерно

3,1%будівельні матеріали

1,6%добрива

12,7%матеріали з додатками заліза

5,7%нафта та

нафтопродукти

15,2%інші вантажі

4,6%вугілля

24,8%залізна руда

об’єм транзитних вантажів у морських портах України в 2016:


авіаційний транспортУ 2016 році вантажообіг авіаперевезень сягнув 226 млн т-км, що на 3.6% більше ніж у 2015 році. Авіатранспортом було перевезено 0.07 млн тонн вантажів, що на 5.2% більше, ніж у 2015 році.

транзит

Транзитні потоки вантажних перевезень складають близько 13% від міжнародних вантажних перевезень усіма видами транспорту у 2014 році (останні дані надані ДСС) у порівнянні до даних 2004 року, коли транзитні перевезення становили 50% трафіку (40 млн тонн транзиту у 2004 році).

Найбільшим падінням транзиту є залізна руда і сталь, нафта і нафтопродукти, хімічні продукти і добрива, вугілля.

Найбільше падіння транзиту в морських портах повязане з транзитними вантажами з Російської Федерації і Білорусі. Це падіння зачепило майже всі групи товарів.

Китай є дуже перспективним партнером для України у сфері транзиту. Загальний обсяг транзиту в Китай через територію України збільшився на 13% в 2015 році.

За оцінкою Світового Банку якість інфраструктури морських портів України у 2015 році становить 3.15 за шкалою 1-7 (1 – вкрай нерозвинені, 7 – добре розвинені та ефективні).

Усть-Дунайськ

Скадовськ

Рені

Херсон

Бердянськ

Ізмаїл

Ольвія

Маріуполь

Чорноморськ

Миколаїв

Одеса

Южний

25,422,5

39297,57 48582,07

32,937,9

462,93 715,7

3712,23 4133,89

3800,7 4450,8

5682,624825,2

6538,53 6911,11

7603,5 8984,04

15942 17298,39

22424,31 22232,61

25250,85 25585,85

2015 2016

обсяг перевалки вантажів в морських портах у 2016 році, тис. т:


Імпорт Експорт Транзит Внутрішніперевезення

17958,75 15976,45

103983,44100202,46

15904,2410328,85

6840,56 5238,15

2015 2016

обсяги вантажної перевалки в портах у 2015/2016 рокахз, тис. тонн:

96 97

Нещодавно анонсовано інтерес Польщі і Литви в розвитку інтермодальних переве-зень через Україну, з’єднуючи морські порти на Чорному і Балтійському морях як частину транзитного сполучення між Європою і Азією. Роль залізничних компаній зацікавлених країн має вирішальне значення для подальшого розвитку цієї ідеї.

За 2010-2014 роки Україна втратила значну частку транзитних перевезень (35%). Це відбулося під впливом політичної та економічної нестабільності в Україні, а та-кож внаслідок неконкурентних тарифів, адміністративного тягаря і часу обробки вантажів у морських портах України, а також сильної конкуренції збоку альтерна-тивних транзитних маршрутів.

Портові збори

Портові збори в Україні у 1,7 разів вищі, ніж у Німеччині або Франції, і в 2,3 рази вищі, ніж в США39.

СУМорський порт «Одеса» – 157,215 USD, Констанца – 71,109 USD, Порт Саїд (Єгипет) 49,919 USD, Сокха (Єгипет) – 66,968 USD, Єль Дехейла (Єгипет) – 46,579 USD, Евіап (Турція) – 75,397 USD, Амбарлі Кумпорт (Турція) – 66,697 USD40.

Висновки- Покращення логістики та зменшення транспортних витрат вимагають по-кращення і включення внутрішніх водних шляхів у логістичний ланцюжок. Під’їзні шляхи до морських портів і річкових терміналів необхідно відре-монтувати та модернізувати.

- Для підвищення ефективності існуючої транспортної інфраструктури не-обхідно розвивати логістику, включаючи розбудову логістичних центрів і

39 Група Світового банку: логістика українського зерна40 WB Group: Ukrainian Port Tariff Methodology, 2016.

авіаперевезення вантажів у 2016

ЗагаломУ тому числі міжнародні

2015 2016%,

16/152015 2016


Вантажі та поштатис

тонн70,6 74,3 105,2 70,2 74,1

Тонни-км (вантажі та пошта)

млн т-км

218,5 226,4 103,6 218,3 226,2

Комерційні польоти тис 66,3 79,5 119,9 56,1 67,9

Діяльність аеропортів

Вантажні та поштові потокитис

тонн34,4 42,9 124,7 33,7 41,8

Джерело: Міністерство інфраструктури України.

структура вантажного транзиту за видами транспорту у 2010 -2014, млн тонн

2010 2011 2012 2013 2014

Автомобільний 4.6 5.0 4.9 5.6 5.9

Залізничний 44.5 48.7 40.9 33.0 29.4

Річковий - - 0.008 0.002 -

Морський 3.7 3.9 1.6 1.5 0.8

Авіаційний 0.002 0.003 0.003 0.0008 0.001

Трубопровідний 99.4 93.1 77.0 79.2 65.8

Інші 0.09 0.5 0.5 0.8 0.1

Загалом 152.4 151.2 124.9 120.1 102.0


19,70%Імпорт

13,80%Транзит

66,50%Експорт

структура міжнародних вантажних перевезень у 2014:


інтермодальних терміналів, спрощення адміністративних процедур, тощо. Пріоритет має бути наданий національним транспортним коридорам, з урахуванням прогнозу експорту / імпорту і транзиту через українську те-риторію.

- Необхідний перегляд транспортних і логістичних витрат. Слід переглянути тарифну політику і механізм встановлення тарифів. Дерегуляція контроль-

Вантажний транзит на території України скоротився на 35% у 2016 році

81.2% транзиту перевозиться залізницею

98 99

39,52%залізна руда

20,97%вугілля

23%інше

16,51%нафта та

нафтопродукти

графік 3. Залізничний транзит, 8 місяців 2016 року

Київ

Клайпеда

Мінськ

Одеса

Актау


Тбілісі

Стамбул

ПотіБатумі

КАЗАХСТАН

КИТАЙТУРЕЧЧИНА

ПОЛЬЩА

Новий транзитний коридор через територію України – Новий Шовковий Шлях

них процедур, розробка концепції Єдиного вікна, диверсифікаця шляхів і транпортних коридорів, визначення перспективного вантажу (залізна руда / вугілля з Південної Африки, США, Австралії, контейнерні вантажі з Китаю/ЄС), тарифна стимуляція транзиту, розробка мультимодальних технологій і інтеллектуальних транпортних систем – важливі кроки для підвищення рівня транзиту.

КАЗАХСТАН


ПОЛЬЩА

РОСІЯ

транзитні конкуруючі маршрути в напрямку Європа - азія:

Джерело: ТРАСЕКА

Клайпеда

Одеса

Актау


Тбілісі

Стамбул

ПотіБатумі

КАЗАХСТАН


ПОЛЬЩА

Таллін

Славков

транспортні коридори між Чорним і Балтійськими морями: проекти «Вікінг» і «Зубр»

роль залізничних компаній має вирішальне значення для подальшого розвитку транзитного сполучення між Європою і азією

Країна /морські порти

Сухогрузи/танкери з

дедвейтом15000-35000

тонн

Panamax 73000 DW


дедвейтом35000-

60000 тонн

Minibulk 10400 DW

Seago-ing 5300

DW

БолгаріяБургас - - - 14 987 10 954

Варна - 73 994 32 809 14 987 9 230

порівняльний аналіз розміру портових зборів, які стягуються в морських портах Чорноморського регіону, дол.сШа

100 101

пасаЖирськіпереВеЗеННя

Країна /морські порти


дедвейтом15000-35000

тонн

Panamax 73000 DW


дедвейтом35000-

60000 тонн

Minibulk 10400 DW

Seago-ing 5300

DW

ГрузіяПоті - - - 19 500 10 490

Батумі - - - 14 000 8 570

Румунія Констанца 116 412 65 800 27 500 15 170 8 223

Росія Новоросійськ - 58 768 25 813 8 172 5 962

Туреччинапорти Мармурового моря

- 79 850 25 954 11 972 7 351

Україна

Чорноморськ - 130 477 56 000 21 620 12 647

Одеса - - 63 500 22 900 13 334

Южний 430 858 230 500 94 630 36 307 17 860

порівняльний аналіз розміру портових зборів, які стягуються в морських портах Чорноморського регіону, дол.сШа

102 103

пасаЖирські переВеЗеННя

Пасажирські перевезення здійснюються усіма видами транспорту. Автомобіль-ний транспорт має найбільшу питому вагу у пасажирських перевезеннях за вида-ми транспорту в Україні (до 46%).

Пасажирський залізничний транспорт представлений державною монополією ПАТ УЗ.

Пріоритети пасажирських перевезень повинні включати:

- доступність транспортних послуг для всіх громадян; забезпечення по-стійних регулярних транспортних послуг у сільських і важкодоступних рай-онах;

- покращення міжрегіонального сполучення та міської мобільності;

- підвищення безпеки;

- покращення інформаційного забезпечення;

- визначення зобов’язань щодо надання транспортних послуг на авто-мобільному і залізничному транспорті;

- забезпечення транспортної доступності для соціально незахищених верств населення та людей з обмеженими можливостями.4142

41 У тому числі перевезення пасажирів суб’єктами малого підприємництва (юридичними і фізич-ними особами).

42 За винятком тимчасово окупованих територій АР Крим, м. Севастополь і частини зони анти-терористичної операції

динаміка пасажирських перевезень за видами транспорту в 2013-2015 рр., млн пасажирів44 45

2013 2014 2015

залізничний 425.2 389.3 389.8

морський 6.6 0.029 0.026

річковий 0.63 0.56 0.55

автомобільний (автобуси) 3 343.7 2 913.3 2 243.7

авіаційний 8.1 6.5 6.3

трамвайний 757.4 769.9 738.6

тролейбусний 1 306.2 1 096.9 1 080.8

метрополітенівський (метро)

774.8 725.8 700.4

Разом 6622,63 5902,29 5160,18


2013 2014 2015 2016

6622

5902

5160

4854

динаміка пасажирських перевезень у 2013-2016рр., млн пасажирів:


Автобуси залишаються найбільш популярним видом громадського транспорту. Автобусний транспорт є єдиним громадським транспортом у 412 з 460 міст що охоплює більше 96% транспортних послуг в сільських населених пунктах.

Інвестування в рухомий склад припинилось на початку 1990х. Для підтримки сталого розвитку міського транспорту потрібно 13,5 млрд євро для здійснення необхідних поліпшень (наприклад, відновлення трамвайних колій, тролейбусних ліній, модернізації / або закупівлі нових трамваїв, тролейбусів і автобусів, заходів з безпеки дорожнього руху, планування мобільності і т.д.) 43. ЄБРР і ЄІБ залуча-ються до фінансування розвитку міського транспорту.

43 Міська мобільність в Україні, Проект сталого міського транспорту - Огляд політики – №. 1, GIZ GmbH 2014

8%залізничний транспорт

42%автотранспорт

0%водний транспорт

0%авіа транспорт

14%підземний транспорт

21%тролейбус

15%трамвай

пасажирооборот за видами транспорту у 2016 році за перевезеними пасажирами, %:


автомобільний транспорт перевозить 46% обсягу пасажирів, в той час як найдальші пасажирські перевезення забезпечуються як залізничним, так і автомобільним транспортом

автобуси залишаються найбільш популярним видом громадського транспорту (42% перевезених пасажирів)

104 105

Характерні особливості міського транспорту України:

- Міська транспортна інфраструктура потребує маштабного оновлення.

- Затори, аварії, відсутність місць для стоянки автомобілів, забруднення повітря, переповнені автобуси і поїзди негативно впливають на якість жит-тя користувачів.

- Пішоходи і велосипедисти часто потрапляють в дорожньо-транспортні пригоди і складають надзвичайно високу частку (понад 40%) від загальної кількості смертей на дорозі.

- Інвестиції в систему міської мобільності ускладнені застарілими стандартами і нормами, а також недостатньо укомплектованим персоналом та установами.

Високошвидкісні поїзди ПАТ УЗ

Найпопулярнішим маршрутом швидкісних поїздів серед пасажирів був маршрут Київ-Харків з коефіцієнтом завантаження 89% і загальною кількістю перевезених пасажирів 1,154 млн44.

Внутрішні і міжнародні рейси:

Зареєстрована позитивна динаміка пасажирських перевезень у 2016 році, пов’яза-на в першу чергу з розвитком міжнародного сектора авіаційного транспорту. Зро-стання українського пасажиропотоку у січні - листопаді 2016 року склало 31%. У 2016 році аеропорт Бориспіль отримав прибуток в розмірі близько 1,2 млрд грн.

Висновки• Угода про відкрите небо Україна-ЄС є ключовою ініціативою для ро-

звитку авіаційного сполучення між ЄС і Україною з одночасною імпле-ментацією стандартів якості і безпеки;

44 http://en.cfts.org.ua/news.

Вдосконалення системитрамвайних шляхів

Вдосконалення системитролейбусних шляхів

Вдосконалення системиавтобусних шляхів

Немоторизований транспорт -

велотранспорт

Немоторизований транспорт -безпека на дорогах

Стратегічне плануваннята управління транспортом

6400

2600

3600

400

200

300

Необхідність інвестування у міський транспортв Україні (млн євро):

Джерело: GIZ: Міська мобільність в Україні

Київ

Львів Полтава Харків

Дніпро

Одеса

Донецьк

лінії швидкісних залізничних перевезень :

пасажирські перевезення авіаційним транспортом в 2016р.:

Разом Включаючи міжнародні

2015 2016%,

16/152015 2016

%, 16/15


Пасажирообороттис пас

6304.3 8277.9 131.3 5679.6 7475,4 131,6

Пасажиро-кммлрд пас-км

11,4 15,5 136,0 11,1 15,2 136,9

Джерело: Міністерство інфраструктури України.

• Лібералізація пасажирського транспорту покращить його якість і безпе-ку. Необхідно забезпечити виконання зобов’язань з обслуговування населення (PSO) для автомобільних і залізничних пасажирських пере-везень і заключення договору на надання послуг (PSC) на засадах про-зорості та конкуренції.

• Необхідно переглянути систему пільг на проїзд.

• Міська транспортна інфраструктура потребує оновлення. Необхідний обсяг інвестицій для забезпечення сталого розвитку міського транс-порту оцінено в 13,5 млрд євро. Інвестиції в міську мобільність усклад-нені застарілими стандартами і нормами, що потребують перегляду.

• Транспортні тарифи та вартість проїзду порівняно низькі. Місцеві ор-гани влади повинні інвестувати у комбінацію тарифів на всі види гро-мадського транспорту та у впровадження ІТ-рішень на громадському транспорті.

Морський і авіаційний пасажирський транспорт призначений для поїздок за кордон, в той час як річковий – для місцевих поїздок

106 107

БеЗпека На траНспорті

108 109

БеЗпека На траНспорті

Безпека на дорозіБезпека на дорозі залишається одним з гострих питань для України. У 2005-2016 роках кількість осіб, що загинули в наслідок дорожньо-транспортних пригод, зни-зилась з 7 229 до 3 410, або на 47.2%45.

У період 2011-2016 років близько 26.5 тисяч осіб загинуло на дорозі. У 2016, у більш ніж 43% випадках, жертвами ставали пішоходи та велосипедисти.

Кількість смертей/100 тисяч осіб з населення, внаслідок автомобільних аварій, практично у два рази вище, ніж у країнах ЄС: ЄС всередньому – 5.1; Швеція і Вели-кобританія – менш ніж 3, Нідерланди і Данія – 3-4 , Україна – 7.5.

За оцінкою Світового Банку, щорічні втрати в результаті дорожньо-транспортних пригод в Україні становлять близько 4-5 млрд доларів46.4748

45 За виключенням тимчасово окупованих територій Донбасу, Автономної Республіки Крим і міста Севастополь.

46 Інформація Міністерства інфраструктури ґрунтується на оцінках проекту з беспеки Світового Банку і ТРАСЕКАз використанням методології оцінки Світового Банку.

47 Кількість дорожньо-транспортних пригод з постраждалими.48 За виключенням тимчасово окупованих територій Донбасу, Автономної Республіки Крим і

містаСевастополь.

Україна 2014 - 104

ЄС 2010 - 63

ЄС 2014 - 51

20

40

60

80

100

120

MT ELLUBEHUCZEEPTSKFRITCYSIATIEDEFIESDKSEUKNL

дорожньо-транспортні пригоди зі смертельними наслідками на 1 млн населення:Єс 2010 (63), Єс 2014 (51)і Україна 2014 (104):

Джерело: Міністерство інфраструктури України

дорожньо-транспортні пригоди, 2010 - 201650 51

Загальна кількість

дорожньо-транспортних

пригод

Кількість випадків з

летальними наслідками

Жертви ДТП, кількість осіб

з яких

загинули постраждали

2010 31 914 4 223 43 850 4 875 38 975

2011 31 281 4 344 43 086 4 908 38 178

дорожньо-транспортні пригоди, 2010 - 201650 51

Загальна кількість

дорожньо-транспортних

пригод

Кількість випадків з

летальними наслідками

Жертви ДТП, кількість осіб

з яких

загинули постраждали

2012 30 699 4 507 42 650 5 131 37 519

2013 30 681 4 301 42 354 4 833 37 521

20142 25 854 … 36 448 4 439 32 009

20152 25 493 3 558 35 603 4 003 31 600

2016 26 782 … 37 023 3 410 33 613

Джерело: Міністерство інфраструктури України

Метою України є скорочення рівня смертності на 50% та зменшення в 4 рази кіль-кості постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод до 2030.

Для зменшення аварій і дорожньо-транспортних пригод з смертельними наслідка-ми слід впровадити систему управління безпекою, також розробити та імплементу-вати державну програму і плану дій Уряду для безпеки на транспорті у середній та довготривалій перспективі.

Безпека на залізниці

Система безпеки пересування залізницею – це сукупність огранізаційних і техніч-них правил з безпеки експлуатації та технічного обслуговування залізничних спо-руд, рейок, поїздів, рухомого складу, а також широкий спектр машин і устаткуван-ня, яке використовується компанією.

Згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, Україна впроваджуватиме си-стему управління безпекою на залізничному транспорті для задоволення вимог транспортного законодавства ЄС, а саме системи управління безпекою згідно з Директивою 2004/49/ЄС про безпеку залізниць.

Проблема безпеки залізниць є однією з найважливіших в галузі залізничного транс-порту, основною цінністю для клієнтів залізниці.

Безпека на морському та річковому транспорті

Міністерство інфраструктури прийняло галузеву програму забезпечення безпеки судноплавства на 2014-2018 роки і План заходів для підвищення ефективності си-стеми державної безпеки на морському та річковому транспорті.

Морська безпека є невід’ємною частиною судноплавства і комерційного морського транспорту. Вона включає: створення та забезпечення технічних норм і стандартів, проведення навчання і сертифікації моряків, керуючих органів портів, аварійно-ря-тувальних та пошукових операцій на морі, роботу сертифікаційних і страхових

цілі Уряду це зниження кількості рівня смертності на 50% та зменшення у 4 рази кількості постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод до 2030.

поліпшення безпеки на дорозі залишається одним з гострих питань транспортної галузі України.

дані дорожньо-транспортних пригод в Україні не є 100% достовірні

110 111

компаній, імплементацію міжнародних правових норм. Українське законодавство в галузі морського транспорту має відповідати стандартам безпеки транспортного законодавства ЄС, а також конвенції Міжнародної морської організації (ІМО). Не-обхідно створити національний сегмент системи SafeSeaNet (Європейська система для моніторингу руху суден).

В останні роки гарантована глибина внутрішніх водних шляхів не відповідає вимо-гам безпеки судноплавства.

Безпека авіації

Безпека авіаці відповідає загальним міжнародним нормам авіаційної галузі. Міжна-родне співробітництво має важливе значення для забезпечення безпеки авіаційної мережі і дотримання міжнародних стандартів. Правила безпеки для авіакомпаній регулюються Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO).

Для підтримки України у впровадженні транспортного законодавства ЄС в галузі авіації, у 2016 був запущений новий європейський двосторонній проект з безпеки цивільної авіації, який сприятиме безпеці цивільної авіації України та пришвидшить інтеграцію у транспортну систему ЄС49.

Навчальний центр ІКАО Європейської цивільної авіації був створений у Національ-ному авіаційному університеті в грудні 1996 року для забезпечення навчальних за-ходів в галузі безпеки авіації ІCАО. ЄС прийняв стандарти безпеки, розроблені в ІКАО (безпека авіації).

Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами (НБРЦА)50 у січні 2017 року у своєму звіті про порушення по-рядку рекомендувало розглянути наступні питання:

49 https://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/search/site/aviation%20urkaine_en.50 http://nbaai.gov.ua/uploads/pdf/PPVPP_2013-2016.pdf

кількість авіаційних подій та інцидентів за участі Українських повітряних суден, 2015-2016:

20161 20171

Загиблі Поранені

2016 2017 2016 2017

Загальна кількість авіаційних подій та інцидентів за участі Українських цивільних повітряних суден

1 Катастрофи

2 Події 4 1

3Маштабні інциденти

4 2

4 Інциденти 22 30

5 Загалом 30 33

1 – станом на 01.01.2017.

- Перегляд відповідальності реалізації ефективної системи незалежного розслідування;

- Гармонізація авіаційного законодавства України з Конвенцією міжнарод-ної цивільної авіації та законодавством ЄС;

- Створення в Україні системи обміну повідомленнями про авіаційні подій та інциденти згідно з рекомендаціями ІКАО та законодавством ЄС.

Висновки• Необхідно утворити координаційний орган з питань безпеки транс-

порту України з пріоритетом впровадження національної програми з безпеки на дорозі.

• Необхідно забезпечити імплементацію транспортного законодавства ЄС, стандартів з безпеки ІМО та ІCАО до законодавства України, що сприятиме підвищенню безпеки на морському транспорті та цивільної авіації.

• УЗ має забезпечити безпеку бортових та інфраструктурних систем, розробку рішень щодо управління і захисту залізничного руху, захи-сту майна залізниці відповідно до європейських стандартів і регла-менту.

• Необхідні заходи, спрямовані на реалізацію елементів безпеки при проектуванні доріг відповідно до директиви ЄС з управління безпекою дорожньої інфраструктури, стандартів будівництва і обслуговування та експлуатації.

У 2016 трапилось 33 інциденти за участі цивільних повітряних суден Україні, без постраждалих та загиблих

112 113

траНспорт та еНерго-еФектиВНість

114 115

траНспорт та еНергоеФектиВНість

Транспортна галузь України має значний потенціал для впровадження програм енергозбереження.

Збереження енергії в галузі транспорту є невід’ємною частиною енергетичної та транспортної політики. Скорочення споживання енергії зменшить транспортні ви-трати та підвищить конкурентоспроможність українського транспорту в умовах міжнародного транзиту та конкурентоспроможність українських продуктів на між-народних ринках.

Енергозбереження у транспортній галузі також сприятиме зниженню негативного впливу транспорту на навколишнє природне середовище, головним чином змен-шуючи обсяги викидів вуглецю.

Наразі в Україні зростає кількість електричних автомобілів, згідно з інформацією Укравтопром, продажі електричних автомобілів збільшились у 2,5 рази. У 1 поло-вині 2016 року було продано 192 електромобілі, порівняно з 72 електромобілями у першій половині 2015 року. Обсяги не дуже вражаючі, але все ж вище, ніж в Польщі і Росії, де було продано 33 автомобілі51.

Наступні фактори сприяють збільшенню попиту на електричні автомобілі:

- зменшення податків для імпорту електричних автомобілів;

- підвищення ціни на пальне;

- розвиток інфраструктури та наявність АЗС для електричного транспорту.

Програма запровадження зменшення податків на імпорт електричного транспорту почала впроваджуватись з початку 2016 року. Імпортерам скорочено сплату ім-портного мита у розмірі 8% та скасовано сплату акцизних сборів.

У 2016 році сегмент електричних автомобілів становив 0,7% від продажу нових автомобіілів в Україні. У порівнянні з данними ЄС, цифри достатньо високі. Згідно данних АСЕА, частка електричних автомобілів у продажі нових автомобілів у ЄС була всього 0,4%.

Висновки• Розвиток транспортної галузі повинен залежати від низки елементів,

включаючи покращення показників енергоефективності транспортних засобів усіх видів, розробки та впровадження використання стійких видів палива та моторних систем, оптимізації функціонування мульти-модальних логістичних ланцюгів, ефективного використання інфра-структури службою регулювання транспортним рухом, більш еколо-гічно чистого палива та економних транспортних засобів.

• Інвестиції у немоторизований транспорт, що не шкодить навколиш-ньому природному середовищу та є стійкою альтернативою авто-транспорту. Врахування питання енергозбереження під час оновлен-

51 http://ecotechnica.com.ua/transport/1582-prodazhi-elektromobilej-rastut-ukraina-voshla-v-top-10-liderov-evropy.html.

ня транспортного парку або рухомого складу, а також заохочення використання малосіркового палива, впровадження технологій для зниження рівня забруднення повітря та води, а також рівня шуму від транспорту.

116 117

траНспорт та оХороНа НаВколиШНього природНогосередоВиЩа

118 119

траНспорт та оХороНа НаВколиШНього природНого середоВиЩа

На галузь транспорту припадає приблизно 23% світових викидів парникових газів від спалювання палива. Це найбільш швидко зростаюча галузь серед усіх джерел викидів.

За розрахунками Міжнародного енергетичного агентства наземний транспорт є одним з основних постачальників викидів вуглецю, при цьому викиди подвояться до 2050 року52.

В Україні у 2015 53 році викиди забруднюючих речовин у атмосферу склали 4 521,3 тисяч тонн, при цьому викиди автомобільного транспорту склали 1 475,2 тисяч тонн, а викиди авіаційного, залізничного, водного транспорту і виробничої техніки склали 188,7 тисяч тонн. Зокрема, викиди діоксиду вуглецю склали 162 млн тонн, із яких 16,9 млн тонн припадають на автомобільний транспорт і 6,2 млн тонн – викиди авіаційного, залізничного, водного транспорту і виробничої техніки.

Викиди діоксиду вуглецю автомобільним транспортом склали 73,2% викидів від транспортних засобів.

Викиди забруднюючих речовин автомобільним транспортом становлять 91 відсо-ток забруднюючих речовин, що викидаються пересувними джерелами забруднен-ня54. Це результат низьких темпів впровадження передових технологій і значного збільшення кількості транспортних засобів; зокрема тих, термін служби яких закін-чився. 55 56

52 Міжнародне енергетичне агентство. «Транспорт, енергія та CO2»53 Державна служба статистики України; без урахування тимчасово окупованої території Донба-

су, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Дані можуть бути уточнені.54 Стратегія національної екологічної політики України на період до 2020 року55 Дані щодо пересувних джерел включають авіаційний, залізничний, водний транспорт і вироб-

ничу техніку56 Дані за 2014 та 2015 роки наведено без урахування тимчасово окупованої території Донбасу,

Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

тенденція викидів забруднюючих речовин в 2010-2015 58 59

Обсяги викидівВикиди діоксиду вуглецю (не включені до

загального обсягу)

всього,тис. тонн

включаючи всього,тис. тонн

включаючи

нерухомі джерела

пересувні джерела

нерухомі джерела

пересувні джерела

2010 6 678,0 4 131,6 2 546,4 198,2 165,0 33,2

2011 6 877,3 4 374,6 2 502,7 236,0 202,2 33,8

2012 6 821,1 4 335,3 2 485,8 232,0 198,2 33,8

2013 6 719,8 4 295,1 2 424,7 230,7 197,6 33,1

2014 5 346,2 3 350,0 1 996,2 194,7 166,9 27,8

2015 4 521,3 2 857,4 1 663,9 162,0 138,9 23,1


2010 20152014201320122011 2010 20152014201320122011

2546,4

2502,7

2485,82424,7

1996,2

1663,9

33,233,8 33,8

33,1

27,8

23,1

обсяг викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел забруднення у 2015, тис. тонн


Викиди діоксиду вуглецю від пересувних джерел забруднення у 2015, млн тонн

Підвищений рівень шуму

Залізничний, автомобільний і авіаційний види транспорту є основними джерелами шумового забруднення. Люди живуть поруч із залізничним й автомобільним ко-ридорами та аеропортами так само, як і в містах. Шумові забруднення впливають на якість життя людей, флору і фауну поблизу залізничних і автомобільних шляхів аеропортів та у містах.

Окремі проекти в галузі транспортної інфраструктури мають бути оцінені з точки зору їхнього впливу на навколишнє природне середовище (ОВНПС) до прийняття рішення щодо будівництва та для вжиття спеціальних природоохоронних заходів, котрі затверджуються у процесі будівництва обслуговуючої інфраструктури (зо-крема проектом «Відновлення автомобільної дороги Київ–Чоп», що фінансується ЄБРР, передбачає такі заходи).

Європейське агентство з охорони навколишнього природного середовища (EAA) представило заходи для зменшення рівня шуму у висхідних джерелах і можна та-кож розглянути використання цих заходів в Україні:

- Покращення аеродинамічних характеристик і компонентів транспортних засобів та літальних апаратів, у тому числі малошумних шин, колес поїздів, гальмівних блоків і шасі;

- Покращення інфраструктури за допомогою малошумного дорожнього покриття та залізничних шляхів;

- Планування міст, що обмежує заселення поруч із завантаженими доро-гами, залізницями та аеропортами, а також встановлює правила розташу-вання, планування та акустичних характеристик будівель;

- Методи керування транспортними потоками, такі як обмеження швид-

Викиди вуглецю від автомобільного транспорту склали 73,2% усіх транспортних викидів

120 121

кості руху, контроль за швидкістю дорожніх транспортних засобів, мало-шумні методики експлуатації авіаційних суден;

- Обмеження в’їзду для найгучніших транспортних засобів та авіаційних суден;

- Установлення шумових бар’єрів та покращення звукоізоляції будинків.

Висновки• Створити економічні умови для розвитку інфраструктури екологіч-

но чистих видів транспорту, зокрема, державних, збільшуючи до 2020 року частку громадського транспорту в загальній інфраструк-турі до 25%;

• Встановити шумозахисні конструкції/екрани (у місцях, де населенні пункти розташовані поблизу автомагістралей) у населених пунктах із чисельністю щонайменше 500 000 жителів, а до 2020 року – у населе-них пунктах із чисельністю щонайменше 250 000 жителів;

• Лише 19% транспортних засобів для здійснення міжнародних ванта-жоперевезень відповідають європейським стандартам Євро-4, Євро-5 та Євро-6, необхідно здійснити заходи для збільшення кількості еко-логічно чистих транспортних засобів для внутрішніх та міжнародних перевезень.

• Необхідна переорієнтація транспорту на внутрішні водні шляхи з авто-мобільного транспорту, впровадження екологічних технологій у будів-ництві та обслуговуванні транспортної інфраструктури.

дослідЖеННя У галУЗі траНспортУ, роЗВиток галУЗі та НаВЧаННя

122 123

дослідЖеННя У галУЗі траНспортУ, роЗВиток галУЗі та НаВЧаННя

Науково-дослідні роботиСтворення ефективної системи досліджень, що забезпечить основними знаннями для розробки політики і прийняття рішень у галузі транспорту, є однією з найваж-ливіших передумов для покращення та розвитку національної транспортної систе-ми України.

Співвідношення валових витрат на науково-дослідні роботи до загального ВВП України має тенденцію до зниження. Відповідно до даних Державної служби стати-стики України, за п’ять років цей показник впав до 0,62% ВВП зі значення 0,83%.

Для порівняння, середня частка витрат ВВП 28-ми країн ЄС на науково-дослідні роботи складали 2,03% у 2014 році: у Фінляндії та Швеції – 3,2%, Данії – 3,1%, Ав-стрії – 3%, Німеччині – 2,9%, Словенії - 2,4%, Франції – 2,3%; у Чорногорії, Румунії, Кіпру, Латвії та Сербії цей показник був менший за середнє значення (0,36-0,77%).

Державне фінансування головним чином розподіляється серед академій наук, що функціонують під егідою держави, державних компаній та університетів. Держава намагалася залучити до дослідницьких проектів приватний сектор, проте досягла тільки незначного успіху.

2010 20152014201320122011

Видатки на науково-дослідні роботи ДО ВВП

За коштидержавного бюджету

0,83

0,74

0,75 0,74

0,650,62

0,34

0,3

0,34 0,32

0,250,21

Витрати на науково-дослідні роботи, % ВВп, 2010-2015


Фінансування наукової сфери в галузі транспорту у 2005-2015, млн грн:

Рік/Фінансування 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015

Всього коштів 119 ,0 152 ,2 137 ,7 181 ,8 152 ,8 143 ,6 159 ,1

Бюджетні кошти, з них 9 ,7 14 ,7 17 ,3 23 ,3 19 ,3 19 ,7 22 ,9

Державний бюджет 9 ,5 14 ,4 17 ,2 23 ,0 18 ,7 19 ,4 22 ,6

Збори 19 ,7 17 ,6 9 ,7 14 ,5 14 ,0 6 ,2 28 ,3


Фінансування наукової сфери в галузі транспорту у 2005-2015, млн грн:

Рік/Фінансування 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015

Вітчизняні розробники 78 ,9 87 ,8 72 ,6 75 ,7 85 ,0 93 ,1 72 ,3

Іноземні розробники 7 ,1 24 ,1 28 ,7 25 ,6 20 ,7 11 ,9 7 ,9

Інші кошти 3 ,6 7 ,9 9 ,3 42 ,7 13 ,8 12 ,6 27 ,7

Дослідження у сфері транспортної галузі здійснюються навчальними закладами, дослідницькими установами та іншими установами.

У 2015 році під керівництвом Міністерства інфраструктури 17 науково-дослідних інститутів разом працювали над дослідженням транспортної галузі.

Між дослідженнями і економічним розвитком відсутня координація, що призводить до прогалин між потребами політики та дослідженнями, що проводять установи.

Існує значний розрив між цілями інноваційної політики та фактичною імплемента-цією; здатність впроваджувати інновації недостатня.

Необхідно оновити програму інновацій у галузі транспорту в Україні за період 2012-2016 рр.

Українські науково-дослідні організації можуть брати участь у рамковій програмі ЄС «Горизонт 2020» для інтеллектуальних, екологічних та інтегрованих транспорт-них викликів, зосереджуючись на чотирьох основних завданнях:

2010 20152014201320122011

36

24

2005

20 20

21

17 17

кількість науково-дослідних установ галузі транспорту у 2005-2015


кількість науково-дослідних установ галузі транспорту скоротилася з 36 до 17

Валові витрати на науково-дослідні роботи у 2015 році склали 0,62% ВВп

124 125

- Ресурсоефективний транспорт, що не шкодить навколишньому природ-ному середовищу;

- Краща мобільність, менше заторів, вища безпека та надійність;

- Соціально-економічні дослідження, дослідження поведінки та прогресив-ні заходи для прийняття політичних рішень.

Декілька українських університетів уже беруть участь у програмі транспортних до-сліджень «Горизонт 2020 - FP7» (наприклад, Національний аерокосмічний універ-ситет «ХАІ», Національний авіаційний університет, Донецький інститут залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту, Одеська на-ціональна морська академія).

Вища освіта і практичні навички

Україна посідає місце у топ-10 країн за найбільшою часткою витрат на вищу освіту у ВВП. Проте навіть з такими позитивними індикаторами, транспортні компанії звіту-ють і дані ЄБРР і ВБ підтвержують відсутність відповідних знань і вмінь випускників.

Українські університети, які надають освіту у транспортній галузі:

- Національний авіаційний університет;

- Державний економіко-технологічний університет транспорту;

- Національний університет транспорту;

- Український державний університет залізничного транспорту;

- Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Ко-нашевича-Сагайдачного;

- Одеський національний морський університет;

- Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту.

Інші освітні установи, які спеціалізуються на транспортних питаннях:

- Інститут післядипломної освіти морського і річкового транспорту України;

- Київський транспортно-економічний коледж національного транспортно-го університету;

Але незважаючи на це, існує дуже великий розрив між кваліфікацією випускників і дослідників і вимогами транспортної галузі і бізнесу.

Висновкки

Необхідна підтримка наукової та дослідницької сфери для забезпечення модер-нізації транспортного сектору України. Це повинно включати нові технології і під-тримку розбудови нової інфраструктури на додачу до нових технологій в управлінні транспортними перевезеннями:

• Процеси прийняття рішень і боротьбу з корупцією;

• Розвиток високошвидкісних ліній і послуг, впровадження нових техно-логій в управлінні, побудові і електрификації, сигнальних технологіях;

• Модернізацію рухомого складу і більш досконалі технології ремонту, розвиток нових технологій в авіабудуванні і суднобудуванні;

• Цифрові технології у транспортному секторі, впровадження інформа-ційних технологій в управління рухом і встановлення навігаційних си-стем нового покоління;

• Наступний етап розвитку міжнародних транспортних коридорів і по-кращення інфраструктури – широке застосування нових технологій в управлінні і контролі інфраструктурними проектами і плануванні ро-звитку;

Професійна освіта і система постійного навчання повинна бути доступна для про-фесійних учасників транспортної галузі.

Інституційна організація національної транспортної галузі України є широкою та всеосяжною.

Немає єдиного органу для координації науково-дослідної діяльності в галузі транспорту

126 127

іНститУційНі Засади

128 129

іНститУційНі Засади

Міністерство інфраструктури України відповідає за формування та здійснення нагляду за реалізацією загальної політики транспортної галузі в Україні.

У сфері автомобільного транспорту України функціонують три спеціалізовані дер-жавні установи:

Укртрансбезпека є єдиним органом, відповідальним за здійснення нагля-ду у сфері безпеки (на автомобільному комерційному, залізничному, морському, річковому та міському електричному транспорті), здійснення ліцензування, здійс-нення контролю за осьовим навантаженням та стягнення плати з великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів57.

Укравтодор виконує функції регулятора дорожньої інфраструктури;

Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут займається дослідженням, питаннями сертифікації колісних транспортних засобів, стандартизації та метрології, перевіркою транспортних засобів тощо.

У всіх установах необхідно провести повну реструктуризацію з метою уникнен-ня конфлікту інтересів між політичними, регуляторними функціями та функціями перевірки, а також розробити спеціальні заходи для запобігання корупції під час прийняття рішень.

Основними суб’єктами у сфері залізничного транспорту України є:

ПАТ «Українська залізниця» (Укрзалізниця) єдиний державний оператор вантажних та пасажирських перевезень, залізничної інфраструктури та промисло-вих підприємств. До складу Укрзалізниці входять 6 регіональних філій, 24 заліз-ничні та інші підприємства, 5 державних науково-дослідних інститутів залізничного транспорту, 3 наукові організації. У компанії працюють понад 300 000 осіб.

Органи із сертифікації для здійснення контролю на залізничному транспорті: «Дніпровський орган із сертифікації залізничного транспорту» та «Орган з сер-тифікації автоматизованих та автоматичних систем управління та умов процесу пе-ревезень на залізничному транспорті», обидва органи є незалежними державними підприємствами, підпорядкованими Мінінфраструктури.

Серед основних суб’єктів у сфері морського транспорту України є:

Адміністрація морських портів України (АМПУ) є державним під-приємством, що забезпечує безпеку мореплавства. Крім того, підприємство відповідальне за утримання, раціональне використання та розвиток відве-дених йому об’єктів державної форми власності; АМПУ складається з цен-трального апарату (м. Київ), головного представництва (м. Одеса), 13 філій у морських портах України. Необхідно провести повну реструктуризацію АМПУ з метою уникнення конфлікту інтересів та розробити спеціальні заходи для запобігання корупції.

Морська пошуково-рятувальна служба є державним підприємством. Відповідальне за організацію, діяльність та утримання відповідної ефективної по-

57 Джерело: http://dsbt.gov.ua/en/storinka/activity

шуково-рятувальної служби; координацію пошуку і рятування та забезпечення у повному обсязі заходів з морського пошуку і рятування в пошуково-рятувальному районі України58.

Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України є державним підприємством у галузі морського та річкового транспорту. Регістр судноплавства України затвердив і продовжує удосконалювати власну норма-тивно-технічну базу, має широко розвинену мережу регіональних представництв, висококваліфікований персонал сюрвейєрів, розвиває співробітництво з усіма класифікаційними товариствами та іншими організаціями України і міжнародного морського співтовариства щодо забезпечення безпеки судноплавства59.

Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків є установою, відповідальною за підготовку та дипломування моряків.

Основними державними органами, що функціонують у сфері річкового транспорту є:

ДП Адміністрація річкових портів – державне комерційне підприємство, відповідальне за ефективне використання внутрішніх водних шляхів, у тому чис-лі використання пасажирського флоту та іншого державного майна. Також від-повідальне за здійснення контролю за будівництвом, експлуатацією, ремонтом та модернізацією державних портових споруд.

Державне підприємство водних шляхів «Укрводшлях» – державне комерційне підприємство, відповідальне за здійснення транспортної, технічної та екологічної політики при експлуатації внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів, а також грунтові роботи, з метою стіорення безпечних умов на внутрішніх водних шляхах та судноплавних шлюзах.

Основними державними установами у секторі авіаційного транспорту є:

Державна авіаційна служба України (Державіаслужба) – орган виконавчої влади, що здійснює контроль та нагляд за безпекою цивільної авіації та аеронавігації;

Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України відповідає за розслідування авіаційних подій, що сталися на території України з цивільними повітряними суднами;

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідальне за організацію повітряного руху, організацію та управління повітряного простору, радіо- та електротехнічну підтримку повітряних послуг та виконання польотів.

58 Джерело: http://www.sar.gov.ua/en/home59 Джерело: http://en.shipregister.ua/about/index.html

пріорітети Уряду: перегляд фунцій, реструктуризація та впровадження принципів корпоративного управління

130 131

SWOT-аНаліЗ траНспортНої галУЗі та іНдиВідУальНиХ ВидіВ траНспортУ

132 133

SWOT-аНаліЗ траНспортНої галУЗі та іНдиВідУальНиХ ВидіВ траНспортУ

Риси економіки України, особливо її промислова концентрація і загальнонаціо-нальне планування, кардинально впливають на транспортну галузь.

По-перше, регіони України відрізняються кількістю населення і структурою про-мисловості. Це впливає на можливості залучення і розвитку транспорту. Як ре-зультат, кожна територія вимагає спеціально розробленого підходу для забезпе-ченя поточних потреб транспортної галузі.

По-друге, всі території України (області, райони, селищні і міські утворення) ма-ють різні потенціали для фінансування транспорту станом на 1 червня 2016 року, місцеві бюджети профінансували 21.7% і 13.5% консолідованих бюджетних до-ходів і витрат, відповідно. Крім того, сума міжбюджетних трансфертів становила 27.2% консолідованих бюджетних витрат, що відображає необхідність доцільного визначення доходів місцевих бюджетів.

Зважаючи на це, оновлена Національна транспортна стратегія повинна брати до уваги існуючі переваги, недоліки, можливоті і загрози.

Підхід, заснований на глобальному SWOT-аналізі повинен стимулювати Уряд Украї-ни переосмислити пріоритети транспортного сектору для створення умов соціаль-но-економічного розвитку України

Висновки

Великий вплив на економіку

Транспорт складає 6-7% ВВП України і 6% зайнятості населення. Приблизно 4% українських підприємств функціонують у транспонтній галузі. Більше ніж 95% українських транспортних підприємств належать до групи малих і середніх підприємств.

Застарілий рухомий склад

До 62% пасажирських вагонів використовуються за граничним терміном їх експклуатації, парк вантажних вагонів зношений на 90%. Більшість комерційних і пасажирських суден мають вік більше 15 років.

Низький рівень обслуговування, управління і оновлення рухомого складу

Лише 30% дорожньої інфраструктури отримує вчасне обслуговування, що призводить до значного зниження рівня безпеки на дорогах. Більшість річкових шлюзів вимагають термінового капітального ремонту. Окремі аеропорти потребують оновлення злітних смуг.

Відсутність приватних інвестицій у транспорт

У 2015 році, реальний рівень дорожнього будівництва і обслуговування був профінансований на 80% від запланованих сум.

Висновки

Перспективний розвиток екологічного транспорту

ЄС має на меті збільшити частку екологічного транспорту, який органічно включить мультимодальні рішення в систему внутрішнього і міжнародного транспорту на далекі відстані.

Попит на транспортПопит на транспорт буде зростати пропорційно зростанню ВВП України. Транспортна галузь повинна задовольняти зростаючі потреби у перевезеннях.

Висока конкуренція на конкурентних маршрутах ЄС-Азія

Транспортна система України інтегрована в міжнародні транспортні коридори, які конкурують одне з одним, та має привабити в Україну міжнарождний трафік.

134 135

• Політична воля до змін; • Угода про асоціацію і зону вільної

торгівлі з ЄС;• Адміністративна і

інституціональна реформа і наближення законодавства у процесі виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС;

• Приваблива географічна позиція в регіоні для інтеграції національного транпорту з TEN-T;

• Сильна промислова база і прогнозоване збільшення рівня міжнародної торгівлі;

• Підтримка розвитку екологічного транспорту;

• Підтримка розвитку цифрових технологій;

• Щільність залізничних шляхів і відносно задовільна довжина судоплавних річок;

• Можливість високошвидкісних залізничних сполучень (120 км/г);

• Низький вплив на екологію і низький рівень залізничної і річкової аварійності;

• Процес перетворень в ПАТ «УЗ»;• Висока ставка (приблизно 50%)

пасажирських перевезень міським транспортом (трамвай, тролейбуси, метро) у містах;

• Цифрові технології в міському транспорті;

• Зростання міжнародних перевезень авійаційним транспортом.

• Недостатність сталого фінансування транспортного сектору;

• Застарілість основних фондів галузі;

• Конфлікти в державному правлінні (відокремлення функцій і повноважень);

• Відсутність прозорості функціонування державних підприємств;

• Лібералізація транспортного ринку на початковому етапі, низький обсяг міжнародної конкуренції;

• Монополія у залізничному секторі;• Низький рівень обслуговування і

розвитку інфраструктури в останнє десятиліття у зв’язку з недостатнім фінансуванням;

• Відсутність досвіду в плануванні пасажирських перевезень;

• Відсутність інновацій;• Залізнична колія відрізняється від

європейської; • Неконкурентні ставки заходу в

порти і загальна вартість логістики;• Недостатній рівень досліджень і

розвитку;• Недостатній рівень практичного

досвіду у вищій освіті;• Недостатній рівень безпеки на

транпорті;• Недостатній рівень розвитку систем

управління перевезеннями;• Недостатній рівень вимірювання

негативного впливу транспорту на екологію;

• Високий рівень дорожніх інцидентів;• Відсутність досвіду сталого

планування міського транспорту;• Високий рівень (23%) неміських

жителів страждають від відсутності регулярного транспорту;

• Відсутність мультимодальних пасажирських терміналів у ключових транспортних вузлах;

• Відсутність інтегрованої інформаційної системи управління пасажиропотоками;

• У міському і регіональному транспорті переважають види

Можливості Загрози

• Політична та економічна нестабільність

• Втрата потенційних інвесторів через високий рівень корупції

• Низький рівень інвестицій в Україну, зокрема в транспорт

• Зменшення транспортних потужностей через недостатнє фінансування обслуговування та розвитку інфраструктури

• Не використання географічної переваги через неефективність сервісу та адміністративні бар’єри

• Втрата коштів через недостатню спроможність проектного планування

• Висока кількість пільгових верств населення, які користуються транспортними субсидіями

• Форс мажори

• Транспортна галузь є драйвером економічного зростання і розвитку торгівлі;

• Зменшення витрат і покращення входу на ринок на основі впровадження Угоди про Ассоціацію;

• Покращення управління державними дорогами через впровадження реформ і децентралізацію управління дорогами загального користування;

• Реформа ПАТ «УЗ»;• Покращення якості залізничних

пасажирських перевезень шляхом лібералізації ринку;

• Зростання національної промисловості запит на ефективні і швидкі транспортні послуги;

• Перспективне збільшення транспортної ефективності і безпеки через впровадження ІТ рішень;

• Зменшення забруднення повітря і збереження енергії через запровадження екологічного транспорту у міську інфраструктуру;

• Покращення транспортної безпеки через впровадження системи управління безпекою;

• Впровадження цільового функціонування дорожнії робіт;

• Зменшення впливу на екологію через підтримку екологічних видів транспорту;

• Збільшення ефективності інвестицій через прозорість публічних закупівель;

• Впровадження системи контролю якісті робіт у дорожньому будуванні на основі правил системи FIDIC.

SWOT-аналіз транспортного сектору

Переваги Недоліки

транспорту з великими викидами шкідливих речовин;

• Застарілий транспортний парк, включаючи міський транспорт;

• Втрата кваліфікованого персоналу через низьку заробітну платню і мотивацію;

• Низький рівень приватних інвестицій у транспорт;

• Відсутність запобігання корупції.

136 137

ВиЗНаЧеННя пріоритетНиХ НапряМкіВ роЗВиткУ галУЗі

138 139

ВиЗНаЧеННя пріоритетНиХ НапряМкіВ роЗВиткУ галУЗі

Транспортна галузь України володіє потенціалом, необхідним для покращення якості та ефективності надаваних послуг, а також підвищення безпеки та захище-ності транспортних послуг.

пріоритетні напрями різних сфер транспорту

Мережа автомобільних доріг і перевезення- Збільшити кількість доріг І категорії в межах пріоритетних транспортних коридорів;

- Створити сервісну інфраструктуру в межах пріоритетних транспортних коридорів;

- Модернізувати сполучення національних мереж автомобільних доріг із міжнародними мережами доріг основних коридорів, включаючи європей-ську мережу коридорів TEN-T та відповідні пункти перетину кордону;

- Створити можливості для інвестицій приватного сектору в експлуатацію та обслуговування автомобільних доріг;

- Зміцнити контроль за ринком та покращити процес регулювання та ви-дачі ліцензій із метою запобігання незаконним операціям та забезпечення якісних автотранспортних послуг;

- Підготувати нормативно-законодавчу базу для державно-приватного партнерства у сфері автомобільного транспорту;

- Зробити прозорим процес державних закупівель для будівництва та ре-алізації інфраструктурних проектів;

- Впровадити правила Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC) щодо підписання контрактів на будівництво та інфраструктурні про-екти;

- Оптимізувати використання активів, що знаходяться у державній влас-ності;

- Підвищити обсяг та ефективність інвестицій;

- Запровадити проектний цикл у плануванні інвестицій;

- Запровадити довгострокове планування інвестицій;

- Прийняти рекомендовану практику в ЕіО та розповсюдити контракти для ЕіО, орієнтовані на результат;

- Розширити можливості місцевої влади, щоб забезпечити ЕіО автодоріг місцевого значення;

- Розпочати роботу Державного автодорожнього фонду з 2018 року;

- Затвердити ефективний механізм електронного контролю ваги транс-портних засобів та цінову політику для перевантажених транспортних за-собів;

- Об’єднати геометричні параметри проектування дороги з міжнародними стандартами безпечного дорожнього руху;

- Зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод, проводити регуляр-ні перевірки стану безпеки дорожнього руху;

- Підтримувати мультимодальні транспортні рішення і створити логістичні мережі;

- Скоротити дефіцит логістичних центрів та мультимодальних терміналів;

- Забезпечити доступ автодорожнього транспорту до морських портів України.

Залізничний транспорт- Продовжити реформи і лібералізацію залізничного ринку; сприяти розвит-ку конкуренції залізничного транспорту відповідно до Угоди про асоціацію;

- Змінити непрозорі та нечіткі залізничні тарифи на прозору ситему, що грунтується на фактичній структурі витрат;

- Зменшити соціальне навантаження на ПАТ «Українська залізниця»;

- Ліквідувати субсидіювання пасажирських залізничних перевезень ван-тажним сегментом;

- Оновити залізничний рухомий склад;

- Модернізувати залізничні колії національної мережі залізниць;

- Забезпечити підключення національної мережі залізниць до міжнарод-них залізничних мереж основних коридорів, а також сполучення та взає-модію з європейською залізничною мережею коридорів TEN-T;

- Скоротити дефіцит залізничних вагонів (наприклад, вагонів-хоперів) та ліквідувати затримки їхніх поїздок;

- Знизити обмеження швидкості та інші обмеження залізничної мережі;

- Оптимізувати послуги залізничного транспорту, реорганізувати процес експлуатації;

- Скоротити дефіцит логістичних центрів;

- Зробити прозорими процеси державних закупівель для ЕіО, оптимізації виробничого процесу та підписання договорів про НГП;

- Зробити прозорим процес державних закупівель для будівництва та ре-алізації інфраструктурних проектів;

- Затвердити правила Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC) щодо підписання контрактів на будівництво та реалізації інфра-структурних проектів;

- Оптимізувати активи, що знаходяться у державній власності;

- Зробити інвестиції рентабельними та ефективними;


- Запровадити довгострокове планування інвестицій;

140 141

- Покращити безпеку та захищеність залізничних перевезень;

- Стимулювати використання мультимодальних рішень у транспортній га-лузі та створення логістичних мереж;

- Забезпечити доступ залізничного транспорту до морських портів України.

Морський транспорт- Запропонувати нову методологію портових зборів;

- Підготувати нормативно-законодавчу базу для державно-приватного пар-тнерства у сфері морського транспорту;

- Збільшити потужність морських портів для обслуговування суден високої валової місткості;

- Скоротити час обробки вантажів у морських портах;

- Підтримати обмін електронними даними з портами та іншими органами (система NCTS);

- Підтримати Україну у виконанні плану дій для дотримання вимог безпеки на морі;

- Зробити прозорими процеси державних закупівель для ЕіО;

- Зробити прозорим процес державних закупівель для будівництва та ін-фраструктурних проектів;

- Оптимізувати активи, що знаходяться у державній власності;

- Зробити інвестиції рентабельними та ефективними;


- Запровадити довгострокове планування інвестицій.

Річковий транспорт та ВВШ- Забезпечити належний стан шлюзів;

- Сприяти лібералізації ринку річкового транспорту;

- Покращити безпеку судноплавства;

- Забезпечити належну якість навігації річкою Дніпро, усунути низьку осад-ку, особливо на окремих ділянках ВВШ;

- Скоротити кількість та розміри річкових зборів;


- Забезпечити залучення інвестицій у річкову інфраструктуру.

Авіаційний транспорт- Продовжити проведення сертифікації на відповідність вимогам безпеки в аеропортах України;

- Стимулювати лібералізацію у рамках ініціативи «Єдине небо Європи»;

- Підтримати гармонізацію національного законодавства з ЄС;

- Вирішити питання нестачі фінансування, необхідного для підтримки розвитку інфраструктури, наприклад, оновлення злітно-посадкової смуги, побудови/реконструкції терміналів, оновлення аеронавігаційних засобів;

- Забезпечити відповідність процедури сертифікації аеропортів та перевірки на льотну придатність положенням директив ЄС;

Міський/регіональний транспорт- Забезпечити інтеграцію планів розвитку транспорту до планів стратегічно-го планування, як на міському, так і регіональному рівнях;

- Впровадити паркувальні місця, велосипедні маршрути, пішохідні зони, мультимодальні термінали громадського транспорту, заходи безпеки та пріоритетні лінії міського транспорту у рамках транспортного та стратегіч-ного планування;

- Надати зразки для планів розвитку транспортної інфраструктури;

- Заохочувати застосування немоторизованих та екологічно чистих видів транспортних засобів у міському та регіональному транспорті, що перева-жатимуть над вуглецевмісними транспортними засобами;

- Створення спеціальних смуг для громадського транспорту та надання пріоритету громадському транспорту під час регулювання дорожнього руху;

- Оновити застарілий рухомий склад (автобуси, електротранспорт), закупи-ти багатовмісні транспортні засоби загального користування, яких наразі недостатньо;

- Забезпечити облаштування місць для паркування у містах та здійснювати контроль за дотриманням правил паркування;

- Надати підтримку місцевим органам влади щодо децентралізації управлін-ня інфраструктури місцевого транспорту;

- Підготувати нормативно-правову основу для державно-приватного партнер-ства у сфері міського транспорту;

пріоритет 1:

еФектиВНе дерЖаВНе УпраВліННя У

траНспортНій галУЗі - чіткий розподіл функцій між встановленням стандартів, регуляцією рин-ку, комерційною та експлуатаційною діяльністю;

- у державних компаніх необхідно запровадити принципи корпоративного управління;

- затвердити інструменти для подолання корупції;

142 143

- зняти непотрібні адміністративні тягарі з бізнесу перевезень;

- створити ліберальний та конкурентний ринок перевезень у відповідності до законодавства ЄС; надати однакові та недискримінаційні права доступу до транспортної інфраструктури;

- процеси планування та інвестицій повинні чітко дотримуватися прозоро-го механізму пріоритизації;

- забезпечити прозорі державні закупівлі та інвестиції, орієнтовані на ре-зультат;

- необхідне оновлення знань та покращення навичок професіоналів галузі;

- гармонізація положень УА (транспозиція/ впровадження/ дотримання).


НадаННя якісНиХ та еФектиВНиХ

траНспортНиХ послУг- здійснювати інтегроване планування перевезень;

- заохочувати застосування нових технологічних рішень у галузі;

- запровадити управління циклами експлуатації транспортних ресурсів;

- ліквідувати існуючі бар’єри на мультимодальному транспорті;

- підвищити енергоефективність; застосовувати інтегровані рішення для захисту навколишнього природного середовища у транспортній галузі.


ЗаБеЗпеЧити стале ФіНаНсУВаННя траНспортУ - застосування принципу «сплачує користувач» та запровадження механіз-му цільового фінансування;

- залучення приватного капіталу з наочним співвідношенням «ціна- якість»;

- продовження діалогу з МФО щодо надання підтримки розвитку галузі транспорту;

- розподілення державних коштів за правилами прозорої пріоритизації, га-рантування ефективності витрат та прозорих правил державних закупівель;

- запровадження відкритості спілкування та оприлюднення інформації про планування та витрати транспортного бюджету.


покраЩеННя БеЗпеки та ЗаХиЩеНості

траНспортУ- підвищити безпеку дорожнього руху;

- покращити навігацію внутрішніми водними шляхами, систему семафорної сигналізації (залізничні перевезення) та систему управління рухом (залізнич-ний, дорожній, міський громадський транспорт);

- застосовувати міжнародні стандарти під час проектування інфраструкту-ри та обслуговування (доріг);


покраЩеННя Міської МоБільНості та

регіоНальНої іНтеграції В УкраїНі- покращити транспортне сполучення між регіонами України

- підвищити мобільність міського населення.

144 145

перелік скороЧеНь

УА Угода про асоціацію

УАР Управління авіаційним рухом

АВВ Аналіз витрат і вигод

CEF Засіб єднання Європи

Кабмін Кабінет Міністрів України

ПВЗВТ Поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС

EASA Європейське агентство з безпеки польотів

ЄБРР Європейський банк реконструкції та розвитку

EFI Європейська фінансова установа

ЄКЦА Європейська конференція цивільної авіації

ОВНПС Оцінка впливу на навколишнє природне середовище

ЄІБ Європейський інвестиційний банк

ERA Європейська залізнична агенція

ERMTS Європейська система управління процесом перевезення на залізниці

ЄСБЗ Європейська система бухгалтерської звітності

ЄТФ Європейський транспортний форум

ЄС Європейський Союз

ЄВРОКОНТРОЛЬ Європейська організація з безпеки аеронавігаці

ПІІ Прямі іноземні інвестиції

РП Рамкова програма

ВВП Валовий внутріншій продукт

ІКАО Міжнародна організація цивільної авіації

ІКТ Інформаційно-комунікаційні технології

МФІ Міжнародна фінансова інституція

IMO Міжнародна морська організація

АТ Акціонерне товариство

ІТР Інформаційно-технологічне рішення

ІФС Інвестиційний фонд сусідства

МСБЗ Міжнародні стандарти бухгалтерської звітності

МСФЗ Міжнародні стандарти фінансової звітності

ІР Інформаційне рішення

ВВШ Внутрішні водні шляхи

ОПД Основні показники діяльності

МАРПОЛ Міжнародна конвенція запобігання забруднення із суден

КМ Комітет із моніторингу

Мінінфраструктури Міністерство інфраструктури

NAIADES Програма дій із розвитку внутрішніх водних шляхів в Європі

НБРЦА Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України

НТМ Національна транспортна модель

НГПРТ Національний генеральний план розвитку транспорту

НТС Національна транспортна стратегія

ЕО Експлуатація та обслуговування

Договір про НГП Договір про надання громадських послуг

ПАТ Публічне акціонерне товариство

ЗОН Зобов’язання щодо обслуговування населення

RIS Річкова інформаційна служба

SafeSeaNet Європейська система моніторингу руху суден

СПД Стратегічний план дій

ЦСР Цілі для сталого розвитку

СОНПС Стратегічна оцінка навколишнього природного середовища

САП Спільний авіаційний простір

ДОПР САП Дослідження організації повітряного руху Спільного авіаційного простору

SIGMA Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (спільна ініціатива ОЕСР та ЄС)

SUMP План підтримки міської мобільності

SWOT-аналіз Аналіз сильних і слабких сторін, можливостей та загроз

TEN-T Транс’європейська транспортна мережа

ТІ Транспортна інфраструктура

TEU Двадцятифутовий еквівалент/стандартний контейнер

ТРАСЕКА Транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія

ООН Організація Об’єднаних Націй

Укрзалізниця ПАТ «Українська залізниця»

ІСУТР Інформаційна система управління транспортним рухом

Government & Nonprofit

Проект Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року