Електоральні настрої

українців Результати соціологічного дослідження

[ Жовтень 2014 ]

м. Львів, вул. Сахарова, 42, оф. 406 тел.: (032) 247 - 29 - 12 e-mail: fama.soc.agency@gmail.com www.famalviv.com.ua

2

Методологія дослідження..…3

Резюме…..4

Методика «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій»…..6

Парламентські вибори 2014: Україна…..7

Деталізована структура рейтингу партій на виборах до Верховної ради України…..9

Моделювання електорального вибору в момент опитування…..21

Соціально-демографічні характеристики респондентів…..22

Зміст

3

Методологія дослідження

Контроль роботи інтерв’юерів

Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2,2% для показників близьких до 50% не перевищує 1,9% для показників близьких до 25% або 75% не перевищує 1,3% для показників близьких до 10% або 90% не перевищує 1% для показників близьких до 5% або 95% не перевищує 0,4% для показників близьких до 1% або 99%

Похибка репрезентативності вибірки по регіонах з довірчою ймовірністю 0,954

не перевищує 4,9% для показників близьких до 50%, не перевищує 4,2% для показників близьких до 25% або 75%, не перевищує 2,9% для показників близьких до 10% або 90%, не перевищує 2,1% для показників близьких до 5% або 95%,

не перевищує 1% для показників близьких до 1% або 99%

Дослідження проводилося методом «face to face» інтерв’ю у жовтні 2014 року

соціологічною агенцією «Фама». Загалом було опитано 2000 громадян України, віком від

18 років.

Застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на

останньому щаблі. Україна була поділеною на 22 області (Донецька та Луганська області

були виключеними із дослідження через загрозу безпеці інтерв’юерів), у кожній з яких

методом випадкового відбору (використовуючи генератор випадкових чисел) обиралися

міста, села та вулиці у них. Відтак, кожен інтерв’юер отримував початкову точку маршруту,

у якій було вказано місто/село та вулицю. Після відвідин першої квартири з маршруту

інтерв’юер рухався з кроком 10 квартир у зоні щільної забудови та кроком 3 будинки у зоні

індивідуальної забудови.

Квотами в соціологічному дослідженні виступали дві соціально-демографічні

характеристики: стать, вік. Інтерв’юери не мали права опитувати: громадян інших країн,

гостей, знайомих, родичів, що завітали до господарів.

Висока якість виконання робіт забезпечується багатоступеневою системою контролю:

100%

Перевірка інтерв’юером

власної роботи

100%

Логічна перевірка заповненості анкет

супервайзером

100%

Контроль репрезентативності

вибірки

30%

Телефонний контроль

20%

«Маршрутний»

контроль

30%

Перевірка роботи операторів із

введення даних

100%

Перевірка бази даних на логічні

помилки

4

Явка виборців. Взяти участь у виборах мають намір 74,1% опитаних громадян України, ще 18,8% не мають такого наміру, решті важко відповісти. На Сході (28,0%) та Півдні (31,2%) України не мають наміру брати участь у виборах майже третина виборців, найменша частка таких на Півночі (7,7%) та Заході (12,0%) країни.

Визначеність виборців. Визначилися щодо того, за кого проголосувати на виборах до Верховної ради України 38,3% опитаних, схиляються до вибору однієї партії 20,4%, вагаються між декількома партіями 15,5% і взагалі не знають за кого голосувати 25,8% респондентів. Найбільша частка тих, які остаточно визначилися за кого голосувати у Східній (42,9%) та Центральній (46,2%) частинах України. Також на Сході найменше (9,8%) тих, які вагаються між декількома партіями, а на Півдні найбільше (36,8%) тих, які взагалі не знають за кого голосувати.

Моделювання електорального вибору в момент опитування. Серед респондентів, які братимуть участь у виборах, або ще вагаються, та визначилися чи обирають між декількома політичними силами, за «Блок Петра Порошенка» планують проголосувати 33,4%, за «Народний фронт» - 12,2%, за «Громадянську позицію» – 9,9%, за ВО «Батьківщина» - 9,3%, за Радикальну партію Олега Ляшка – 8,4%, за Об'єднання «Самопоміч» – 8,1%, за партію «Сильна Україна» та ВО «Свобода» по 4,5%, за Опозиційний Блок – 3,7%, за Комуністичну партію України – 2,7%, за «Правий сектор» - 2,1%, за партію «Сила людей» – 0,8%.

При моделюванні електорального вибору на момент опитування у регіонах України послідовність політичних сил виглядає наступним чином:

- Захід: «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», ВО «Батьківщина», Об'єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція», Радикальна партія Олега Ляшка, ВО «Свобода».

- Північ: «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Громадянська позиція», Об'єднання «Самопоміч», ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, ВО «Свобода».

- Схід: «Блок Петра Порошенка», Радикальна партія Олега Ляшка, ВО «Батьківщина», «Народний фронт», Опозиційний Блок, «Громадянська позиція», партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна», Комуністична партія України.

- Південь: «Блок Петра Порошенка», «Громадянська позиція», партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна», Опозиційний Блок, Комуністична партія України, Радикальна партія Олега Ляшка, «Народний фронт», ВО «Батьківщина».

- Центр: «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, «Громадянська позиція», Об'єднання «Самопоміч».

Резюме

5

«Потенційний рейтинг». Найбільший потенціал до зростання мають «Блок Петра Порошенка» (до 47,4%), «Народний фронт» (до 17,4%), «Громадянська позиція» (до 14,0%), ВО «Батьківщина» (до 13,2%), Радикальна партія Олега Ляшка (до 11,9%), Об’єднання «Самопоміч» (до 11,5%). Зростання рейтингу ВО «Свобода» є можливим до 6,5%, Партії «Сильна Україна» до 6,4%, Опозиційного блоку до 5,2%, Комуністичної партії України до 3,8%, «Правого сектору» до 3,0%, партії «Сила людей» до 1,1%. Найвищий потенційний рейтинг у «Блоку Петра Порошенка» є на Заході та на Півночі України, «Народного фронту» - на Півночі та у центральній частині України, у Радикальної партії Олега Ляшка - на Сході та Півночі України, у Об'єднання «Самопоміч» - на Півночі та у центральній частині України, у «Громадянської позиції» - на Півночі та Півдні, у ВО «Батьківщина» - на Півночі, Заході та у центральній частині України, у ВО «Свобода» - на Півночі та Заході України, у «Правого сектору» - на Півночі, Півдні та Заході України, у Опозиційного блоку – на Півдні та Сході України, у партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна» - на Півдні та Сході України, у Комуністичної партії України – на Півдні України.

«Ядро рейтингу» (мається на увазі частка тих виборців, які цілком визначені у своєму виборі і не розглядають альтернатив) «Блоку Петра Порошенка» становить 17,9%, Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» – 3,3%, Радикальної партії Олега Ляшка - 3,0%, «Громадянської позиції» – 2,9%, Об’єднання «Самопоміч» - 2,5%, «Народного фронту» - 2,1%, Опозиційного блоку – 1,8%, Партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна» – 1,7%, Всеукраїнського об'єднання «Свобода» – 1,3%, Комуністичної партії України – 0,9%, «Правого сектору» – 0,5%.

Найбільше «Ядро рейтингу» (наведено у послідовності спадання) на Заході України у «Блоку Петра Порошенка», «Громадянської позиції» та Об'єднання «Самопоміч», на Півночі - у «Блоку Петра Порошенка», Об'єднання «Самопоміч», «Народного фронту» та «Громадянської позиції», на Сході - у «Блоку Петра Порошенка», Радикальної партії Олега Ляшка, ВО «Батьківщина», на Півдні – у «Блоку Петра Порошенка», партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна», Опозиційного Блоку, у Центрі - у «Блоку Петра Порошенка», ВО «Батьківщина», Радикальної партії Олега Ляшка, «Громадянської позиції».

Дані, наведені вище, засвідчують, що хоча до виборів залишилося лише два тижні, велика частка виборців не є однозначною у своєму виборі та обирає між декількома альтернативами. Саме від того, який вибір зробить ця категорія виборців, залежатиме рейтинговий розподіл політичних сил: чи зможуть вони розвинути свій потенціал рейтингу чи знизяться до «ядра рейтингу».

6

Методика «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій» надає можливість комплексного вимірювання рейтингів та аналізу структур рейтингів політичних суб’єктів.

Суть розробленої методики полягає у тому, що рейтинг як результат дослідження, презентується не у формі одного показника, а як структура динамічних елементів:

«Ядро рейтингу» - мінімальний розмір рейтингу партії чи кандидата, тобто частка виборців, які цілком визначені у своєму виборі і не розглядають альтернатив та голосуватимуть за вказану політичну силу чи кандидата. При відсутності будь-яких сильних негативних факторів щодо іміджу політичного суб’єкта, частка електорату на виборах не повинна бути значно меншою за розмір «ядра рейтингу».

«Резерв рейтингу» - рейтинг партії чи кандидата, який формується із різного рівня визначеності респондентів, які не розглядаючи альтернатив, обирають ту, чи іншу політичну силу чи кандидата.

«Потенціал рейтингу» - максимальний розмір рейтингу партії чи кандидата, тобто частка виборців, які гіпотетично готові голосувати за вказану політичну силу чи кандидата. При залученні позитивних факторів щодо іміджу політичного суб’єкта, частка електорату на виборах може сягнути розміру «потенціалу рейтингу».

Показник моделювання електорального вибору в момент опитування демонструє те, якими були б результати виборів, якщо б вони відбулися у час проведення дослідження і враховує думки лише тих респондентів, які з різним рівнем визначеності можуть обрати політичні сили чи кандидатів.

Методика «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій» розроблена командою соціологічної агенції «Фама». Першу версію методики було апробовано під час виборчої кампанії у 2012 році і до цього часу методика підлягала тестуванню та доопрацюванню.

Детальніше про методику «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій»: http://famalviv.com.ua/.

Методика

«Диференційованого

вимірювання

електоральних

преференцій»

7

74,1%

18,8%

7,1%

Намір брати участь у виборах до ВРУ

Так Ні Важко відповісти

38,3%

20,4%

15,5%

25,8%

Остаточно визначились

Схиляються до вибору однієї партії

Вагаються між декількома партіями

Взагалі не знають за кого голосувати

Визначеність щодо того, за яку партію голосуватимуть на виборах до ВРУ (лише серед тих, які мають намір йти на вибори або вагаються)

Парламентські вибори

2014: Україна

8

23,4%

5,0%

4,3%

4,1%

3,6%

3,2%

2,6%

2,5%

1,7%

1,7%

0,9%

0,1%

0,4%

9,9%

36,5%

«Блок Петра Порошенка»

Радикальна партія Олега Ляшка

Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»

Об'єднання «Самопоміч»

«Громадянська позиція»

«Народний фронт»

Опозиційний Блок

Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна»

Всеукраїнське об'єднання «Свобода»

Комуністична партія України

«Правий сектор»

«Сила людей»

Інша партія

Не визначились, важко відповісти

Вагаються з вибором між декількома партіями

Рейтинг партій на виборах до Верховної ради України (лише серед тих, які мають намір йти на вибори або вагаються)

9

Деталізована структура рейтингу партій

на виборах до Верховної ради України Ядро рейтингу Резерв рейтингу Потенціал рейтингу Резерв зростання

«Блок Петра Порошенка» 17,9% 23,4% 47,4% 24,0%

Радикальна партія Олега Ляшка 3,0% 5,0% 11,9% 6,8%

Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» 3,3% 4,3% 13,2% 8,9%

Об'єднання«Самопоміч» 2,5% 4,1% 11,5% 7,5%

«Громадянська позиція» 2,9% 3,6% 14,0% 10,4%

«Народний фронт» 2,1% 3,2% 17,4% 14,1%

Опозиційний Блок 1,8% 2,6% 5,2% 2,6%

Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна» 1,7% 2,5% 6,4% 3,9%

Всеукраїнське об'єднання «Свобода» 1,3% 1,7% 6,5% 4,7%

Комуністична партія України 0,9% 1,7% 3,8% 2,1%

«Правий сектор» 0,5% 0,9% 3,0% 2,1%

«Сила людей» 0,1% 0,1% 1,1% 1,0%

Інша партія

0,4%

Не визначились, важко відповісти

9,9%

Вагаються з вибором між декількома партіями

36,5%

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Структура рейтингів політичних партій

21

33,4%

12,2%

9,9%

9,3%

8,4%

8,1%

4,5%

4,5%

3,7%

2,7%

2,1%

0,8%

0,5%

«Блок Петра Порошенка»

«Народний фронт»

«Громадянська позиція»

Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»

Радикальна партія Олега Ляшка

Об'єднання «Самопоміч»

Всеукраїнське об'єднання «Свобода»

Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна»

Опозиційний Блок

Комуністична партія України

«Правий сектор»

«Сила людей»

Інша партія

Моделювання

електорального вибору в

момент опитування

22

44,8%

55,2%

Статевий розподіл

Чоловіки Жінки

23,9%

25,9%

25,9%

24,3%

18-30 років

31-45 років

46-60 років

61 рік і старше

Вік респондентів

4,9%

20,8%

37,0%

5,4%

31,5%

0,4%

Неповна середня освіта Повна середня освіта Середня спеціальна освіта Неповна вища освіта Вища освіта Кандидат, доктор наук

Освітній рівень респондентів

Соціально-демографічні

характеристики

респондентів

23

19,9%

3,8%

11,0%

5,9%

4,9%

0,6%

29,7%

12,1%

7,8%

4,3%

Робітник (наприклад, слюсар, столяр, продавець)

Державний службовець (працівник органів державної влади)

Спеціаліст з вищою освітою (наприклад, вчитель, викладач,

лікар)

Службовець без вищої освіти (наприклад, медсестра, пекар)

Підприємець

Військовослужбовець

Пенсіонер

Тимчасово непрацюючий

Домогосподиня / господар

Студент

Рід занять респондентів

15,7%

29,9%

33,8%

16,5%

3,6%

0,5%

Змушені заощаджувати на харчуванні

Вистачає на харчування. Для купівлі одягу, взуття потрібно накопичувати або позичати

Вистачає на харчування й необхідний одяг, взуття. Для таких покупок як гарний костюм,

мобільний телефон, порохотяг потрібно накопичувати або позичати

Вистачає на харчування й необхідний одяг, взуття, інші покупки. Але для купівлі дорогих

речей (таких як телевізор, холодильник) потрібно накопичувати або позичати

Вистачає на харчування й необхідний одяг, взуття, дорогі покупки. Для таких покупок як

машина, квартира потрібно накопичувати або позичати

Будь-які необхідні покупки можу зробити в будь-який час

Оцінка респондентами матеріального стану власної сім'ї

56,8% частина сімейного доходу, яку респонденти щомісяця витрачають на

харчування

24

*Області, відмічені сірим, не були включені до вибіркової сукупності **Відсоткові значення, вказані поруч з кожним з регіонів, позначають частку цього регіону у вибірковій сукупності ***В кругових діаграмах наведено співвідношення міського (білий сектор) та сільського (сірий сектор) населення в

окремих регіонах