Newsletter 15 11-2016(60-21)

Безпековий огляд ЦДАКР № 21 (60)

15 листопада 2016

ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2016

2

Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії,

конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється

аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки

оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові

фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому

середовищі України.

Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»

є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та

громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки

України.

Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні),

та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною

позицією української влади.

@2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння

У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР

Редакційна колегія:Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКРКопчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-промислових проектів ЦДАКРСамусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань

Члени Редакційної колегії:Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.)Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense ExpressКабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпекиКонопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпекиЛитвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review»Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпекиПоляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.)Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense ExpressЩербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)


3

ЗМІСТ

Загальні оцінки

У дзеркалі експертноі

думки

Аналітичні розробки

Основні виклики та ризики для України у першій половині листопада 2016 року

Современное состояние военно-морского флота России

ОБСЄ на кордоні. Місія - нездійсненна

Майбутнє газопроводу OPAL: Гібридна капітуляція під виглядом «ринкового посилення»?

«Создание совместных оборонно-промышленных производств в Азербайджане – перспективное направление отношений Киева и Баку»

Заполнить вакуум в системе безопасности или добровольческий феномен Украины


4

Протягом першої половини лис-топада відбулась радикальна перео-рієнтація основних тенденцій роз-витку ситуації довкола України через перемогу на виборах в США Дональ-да Трампа. Невизначеність та непро-гнозованість зовнішньополітичної платформи нової адміністрації Спо-лучених Штатів є головним чинни-ком, який буде впливати на світову політику протягом, принаймні, на-ступного року. Особливо нестабіль-ним може бути період до інавгурації Д.Трампа (20.01.2017 року), коли всі провідні світові та регіональні гравці будуть намагатися «взяти своє» до початку нового періоду переформа-тування світового порядку.

Для України цей період буде не-безпечним через максимальне на-пруження Росії на зовнішньополі-тичному напрямку для захоплення стратегічної ініціативи і отриман-ня можливості диктувати свої умо-ви новій адміністрації США у клю-

чових зонах інтересів (насамперед, це стосується України, Сирії, а та-кож всього пострадянського про-стору (зокрема, Молдови та Дале-кого Сходу, враховуючи окреме фокусування Д.Трампа на Тихооке-анському регіоні).

Так зване «вікно можливостей», яке відкрилося для Кремля з почат-ком активної фази передвиборчої кампанії в США (тобто, з серпня ц.р.), суттєво розширилося, однак, змінило часові, просторові та ці-льові параметри. При базовому сценарії (тобто, перемозі Х.Клін-тон), Росія розраховувала на збере-ження основних параметрів полі-тики Обами з більш жорсткою акцентуацією на окремих напрям-ках (у тому числі, російсько-укра-їнському конфлікті). Це створюва-ло достатньо комфортні умови для Росії, коли Кремль міг без особли-вих змін продовжувати теперішню політику «гойдалок» (шантажуючи

Загальні оцінки

Основні виклики та ризики для України у першій половині листопада 2016 року

Для України цей період буде небез-печним через максимальне напру-ження Росії на зовнішньополітич-

ному напрямку для захоплення стратегічної ініціативи і отри-

мання можливості диктувати свої умови новій адміністрації США у

ключових зонах інтересів

5

та провокуючи Захід та Україну то підвищенням військової загрози, то зміщуючи акценти в економічну, інформаційну, демографічну чи енергетичну сфери), намагаючись добитися розколу Євроатлантич-ної солідарності, руйнування НАТО, ЄС, Української Держави та створити умови для визнання Росії «світовим полюсом сили». Перемо-га Д.Трампа не залишає для РФ можливості зберігати незмінною свою нинішню стратегію. Д.Трамп буде діяти непрогнозовано, емо-ційно, з постійною зміною акцен-тів, цілей, союзників та противни-ків. Це вимагає від Путіна рішучих кроків, щоб захопити стратегічну ініціативу та забезпечити реаліза-цію своїх планів (щодо виходу на провідні позиції в новій системі міжнародних відносин).

Експерти ЦДАКР переконані, що у зв’язку з цим, до інавгурації Д.Трампа (20.01.2017 року) Путін буде намагатися діяти максималь-но швидко з метою отримання пе-реваг, які йому будуть потрібні з початком нової фази розвитку сві-тової політики з вступом Д.Трампа на посаду. Тобто, коли нова адміні-страція США почне визначати свої позиції як у внутрішній, так і зо-внішній політиці, Росія зможе дик-тувати власні умови як новому президенту США, так й іншим основним світовим гравцям.

ЦДАКР вважає, що в цей період Росія буде інтенсивно тиснути на

Україну, а також інші країни Нор-мандського формату з метою їх примушення погодитися на росій-ський алгоритм реалізації Мін-ських домовленостей. У зв’язку з цим, Москва може вдатися до заго-стрення відносин з Україною, по-чергово використовуючи військо-вий фактор (тобто, активізації бойових дій на Донбасі) та вну-трішній фактор (розхитування внутрішньополітичної ситуації в Україні) з паралельним відпрацю-ванням тиску, шантажу та прово-кацій проти ФРН та Франції. В ре-зультаті, Москва прагнула б отримати згоду України на «замо-роження» конфлікту на умовах РФ і продемонструвати США, що Росія одноосібно контролює вирішення «українського питання».

При цьому, експерти ЦДАКР не виключають, що за певних умов (якщо Україна не піде на поступки, а внутрішню ситуацію не вийде до-статньо розхитати, щоб забезпечи-ти проведення позачергових парла-ментських виборів), Росія може вдатися до реалізації суто військо-вого сценарію (тобто, широко-масштабного наступу на кількох напрямках) з метою досягнення стратегічно важливих цілей до 20.01.2017 р. Конкретні завдання військового сценарію можуть зале-жати від здатності України проти-стояти діям російських військ і ва-ріюватися: від створення сухопутного коридору у Крим до

В цей період Росія буде інтенсивно тиснути на Україну, а також інші країни Нормандського формату з

метою їх примушення погодитися на російський алгоритм реалізації

Мінських домовленостей

Саме період до інавгурації Д.Трампа є максимально вигідним для Кремля, щоб досягти бажаного результату

Протягом наступних трьох місяців настає черговий період максималь-

ного рівня загроз та викликів для України

6

нанесення стратегічної поразки угрупованню українських військ в районі проведення АТО, а також нанесення ударів на київському та одеському напрямках.

В результаті, Росія отримає контроль не лише над Україною, а й всім пострадянським простором, показавши новому президенту США новий стиль ведення світової політики.

При цьому, саме період до інав-гурації Д.Трампа є максимально вигідним для Кремля, щоб досягти бажаного результату. Після вступу на посаду, адміністрація Трампа може спробувати протидіяти Росії, але навряд чи ці спроби будуть успішними через втрачений час (новий президент зможе реально включитися у розв’язання зовніш-ньополітичних проблем лише у другій половині 2017 року) та від-сутність на цей час реальних ін-струментів впливу на РФ з боку США.

ЦДАКР вважає, що протягом наступних трьох місяців настає черговий період максимального рівня загроз та викликів для Украї-ни. Внутрішня дестабілізація буде чергуватися з інтенсивними вій-ськовими атаками. Останні заяви СБУ про початок реалізації Росією у другій половині листопада плану з дестабілізації ситуації в Україні підтверджують висновки ЦДАКР.

При цьому, окремою загрозою, яка може посилити ефект дій Мо-

скви, є прагнення значної частини українського політикуму викорис-тати період дестабілізації через зо-внішні впливи у власних інтересах. Позачергові парламентські вибори вже в найближчий час можуть при-нести радикальне посилення пози-цій цілому ряду партій – від реван-шистів з колишніх регіоналів до «Батьківщини» та нової партії М.Саакашвілі, про створення якої останній заявив відразу після від-ставки.

Це створює небезпечну суміш зовнішніх та внутрішніх загроз, які будуть визначати розвиток ситуа-ції в Україні протягом наступних тижнів.

Головні ризики військового характеру

Перемога Д.Трампа на виборах в США і радикальна зміна глобально-го контексту розвитку ситуації, примушує Кремль діяти швидко та рішуче. ЦДАКР вважає, що до інав-гурації Д.Трампа (20.01.2017 р.) Ро-сія спробує вирішити «українське питання», використовуючи вже звичні «гібридні гойдалки» - від за-гострення ситуації у зоні збройного конфлікту на Донбасі та арештів чергових «українських диверсантів» в Криму до енергетичних, інформа-ційних важелів (симптоматичним у цьому плані є «повторення» Путі-ним «кризової ситуації з газом для Генічеська») та організації масових протестів в регіонах України.

Рівень воєнної загрози буде стрімко підвищуватися, досягаючи та

навіть перевищуючи рівень, який відзначався у серпні-вересні ц.р.

7

Виходячи з вищенаведених тен-денцій розвитку ситуації довкола України, рівень воєнної загрози буде стрімко підвищуватися, дося-гаючи та навіть перевищуючи рі-вень, який відзначався у серпні-ве-ресні ц.р. У найближчі тижні може відбутися радикальне загострення ситуації у зоні бойових дій на Дон-басі. Російські війська можуть вда-тися до активних провокацій, в тому числі, з використанням авіа-ції всією довжиною російсько-українського кордону та кораблів ЧФ РФ у безпосередній близькості до територіальних вод України.

За оцінкою ЦДАКР, Росія збері-гає біля кордонів України угрупо-вання військ загальною чисельніс-тю до 120 тисяч військовослужбовців, повністю готове до проведення ши-рокомасштабної операції з метою вирішення завдань різного рівня (від формування сухопутного кори-дору до Криму до нанесення страте-гічної поразки угрупованню ЗС України з виходом на Київ). Осо-бливої уваги заслуговує те, що в но-вих міжнародних умовах, Росію за-раз нічого не утримує від застосування всього наявного арсе-налу ЗС РФ, включаючи авіацію та ракетні системи (як оперативно-тактичні комплекси, так і крилаті ракети).

Протягом першої половини листопада, ситуація у зоні росій-сько-українського конфлікту (на-самперед, на окупованих територі-

ях Донецької та Луганської областей) залишалась напруженою та нестабільною. При цьому, відра-зу після оголошення про перемогу Д.Трампа, російські війська поси-лили обстріли та провокації в зоні бойових дій. Практично кожного дня, внаслідок обстрілів російської артилерії гинуть українські вій-ськовослужбовці.

На Луганському напрямку заго-стрилася ситуація в Попаснянсько-му районі. Крім цього, ворожі об-стріли постійно здійснюються в Станиці Луганській та околицях. На Донецькому напрямку най-більш активно російські війська відкривали вогонь, в тому числі, з використанням важкого озброєн-ня, - на Світлодарській дузі та в Ав-діївці. Найбільш інтенсивними були обстріли на Маріупольському напрямку. При цьому, повідомля-ється про масове переміщення вій-ськової техніки та озброєння в Рос-товській області РФ у напрямку Маріуполя. Це свідчить про мож-ливий початок підготовки ЗС РФ операції з пробиття сухопутного коридору на Крим.

Також, противник активно за-стосовував безпілотні авіаційні системи. Зокрема, 06.11.2016 року у районі населеного пункту Мелекіне Першотравневого р-ну Донецької обл. силами антитерористичної операції був знешкоджений БПЛА ЗС РФ типу «Орлан-10» (бортовий №10332). Аналіз інформації, не ви-

Росію зараз нічого не утримує від застосування всього наявного

арсеналу ЗС РФ

8

даленої оператором БПЛА на флеш-накопичувачі свідчить, що в період із 20.08.2016 по 06.11.2016 р. цей БПЛА не менш ніж чотири рази залучали до виконання за-вдань з ведення аеророзвідки пози-цій Збройних сил України на Марі-упольському напрямку. Запуск БПЛА здійснювався зі стартової позиції на території РФ, 17 км на захід від населеного пункту Єйськ (Ростовська обл.), що вкотре під-тверджує участь ЗС РФ у бойових діях проти України.

Виклики для України на міжнародній арені

Перемога Д.Трампа на прези-дентських виборах в США створи-ла нові та несподівані для більшос-ті провідних країн світу фактори, які будуть впливати на подальший розвиток ситуації в світі. Більшість світових лідерів заявили про споді-вання на конструктивні відносини з новим президентом США. Однак, в той же час, експерти та диплома-ти вказують на непрогнозованість політики нової американської ад-міністрації. Саме непрогнозова-ність є ключовим моментом, що визначатиме період до інавгурації Д.Трампа, а також перші кроки його адміністрації. І саме цей ас-пект стане головним викликом на міжнародній арені для України.

В наступні кілька тижнів можна очікувати активізацію деструктив-ної діяльності Росії на фоні повної

невизначеності у відносинах між США та їх найближчих партнерів у Європі. Кремль сподівається, що Д.Трамп завершить те, що намага-лась зробити Росія протягом остан-ніх років – зруйнує Євроатлантич-ну солідарність і спровокує внутрішній конфлікт в НАТО та ЄС.

Про це відверто говорить голо-ва Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, який вважає, що «…обрання Трам-па становить загрозу для міжкон-тинентальних відносин - їх основи і структури». «Нам потрібно на-вчити обраного президента, що таке Європа і як вона працює», - зо-крема, підкреслив він. Юнкер та-кож попередив про руйнівні на-слідки, які можуть мати висловлювання Д.Трампа про полі-тику в сфері безпеки.

В західній пресі також повідо-мили, що запланований на початок 2017 р. саміт НАТО перенесли на середину року. Керівництво Альян-су вирішило дати новообраному президенту США більше часу, щоб сформулювати свою політику сто-совно блоку. Німецьке видання Der Spiegel повідомляє, що обрання Д.Трампа, який під час кампанії на-зивав НАТО «непотрібною органі-зацією», викликало серйозне зане-покоєння в Альянсі. При цьому, у штаб-квартирі НАТО вже підготу-вали кілька можливих сценаріїв подальшої політики Вашингтона. Зокрема, розглядається можли-

В наступні кілька тижнів можна очікувати активізацію

деструктивної діяльності Росії на фоні повної невизначеності у

відносинах між США та їх найближ-чими партнерами в Європі

9

вість того, що Д.Трамп може від-кликати згоду на ротацію амери-канських солдатів у Східній Європі. Другий варіант - скорочення аме-риканського контингенту в Старо-му світі. Третій - найбільш вірогід-ний - передбачає, що президент Трамп лише суворо вимагатиме від європейців, щоб вони збільшили витрати на свою безпеку.

Вже після обрання президентом Д.Трамп розкрив свої підходи до вирішення сирійської кризи, які та-кож суттєво відрізняються від по-літики нинішньої адміністрації. В інтерв’ю виданню The Wall Street Journal він заявив, що США варто «…загострити увагу на боротьбі з «Ісламською державою», а не на ви-тісненні сирійського президента Башара аль-Асада». «Моє ставлен-ня було таким: ви воюєте з Сирією, Сирія бореться з ІДІЛ, і ви маєте позбавитися ІДІЛ. Дії РФ в даний час повністю збігаються з діями Сирії. Тепер є Іран, який стає по-тужним через нас, який єднається з Сирією... Ми підтримуємо по-встанців проти Сирії та не маємо ані найменшого поняття, хто ці люди», - заявив Д.Трамп. Він додав, що якщо США нападає на Асада, «у кінцевому підсумку ми боремося з РФ, боремося з Сирією».

На цьому тлі, ситуація в сусід-ніх з Україною країнах лише до-дасть напруження. Президентські вибори в Молдові та Болгарії, де перемогу отримали проросійські

кандидати, запускають нові сцена-рії розвитку ситуації в цих країнах, що буде максимально використано РФ для посилення свого впливу у Південно-Східній Європі.

Так само в Польщі продовжу-ється розпалювання антиукраїн-ських настроїв, про що свідчить випадок, коли під час Маршу неза-лежності 11 листопада невідомі в масках спалили національний пра-пор України, вигукуючи антиукра-їнські гасла. Ця подія повністю вкладається у прогнози експертів ЦДАКР про високу ймовірність використання РФ антиукраїнсько-го фактору в Польщі для реалізації конфліктного сценарію, який пе-редбачає поступове розкручування антиукраїнської спіралі аж до ви-никнення масових насильницьких акцій як в Польщі проти українців, так і у відповідь – в Україні проти поляків. Мета цього плану очевид-на – спровокувати конфлікт між Україною та Польщею та не допус-тити їх об’єднання у боротьбі про-ти російської агресивної політики в Європі.

За оцінкою ЦДАКР, у найближчі дні слід очікувати перші після об-рання президентом заяви Д.Трам-па стосовно України та конфлікту з Росією. Їх тональність продемон-струє чи змінив новий американ-ський президент свою риторику стосовно України та Росії після вступу на пост. Однак, у будь-якому разі, вважають в ЦДАКР, на-

Мета цього плану очевидна – спро-вокувати конфлікт між Україною та Польщею та не допустити їх

об’єднання у боротьбі проти росій-ської агресивної політики в Європі

10

ступні тижні на міжнародній арені будуть визначатися не поглядами Трампа, а намаганнями Росії роз-хитати існуючий світовий порядок, що й визначить негативний напря-мок розвитку обстановки у світі.

Виклики у площині економікиНезважаючи на цілковито нега-

тивні оцінки економічної ситуації, які панують в українському інфор-маційному просторі, існують певні позитивні сигнали, які свідчать, що економіка України виходить в зрос-таючий тренд.

Зокрема, міжнародне рейтинго-ве агентство Fitch підвищило дов-гостроковий рейтинг дефолту емі-тента України в іноземній і національній валютах з рівня «ССС» до «В-». Попередній пере-гляд українського рейтингу стався в травні 2016 року. Тоді Fitch під-твердило його на рівні «CCC», як повідомлялося, через відсутність прогресу за програмою реформ. У серпні агентство погіршило свій прогноз розвитку економіки Украї-ни в 2016 році, підкресливши, що ВВП в цьому році збільшиться лише на 1% замість прогнозованих раніше 2%.

Міністр фінансів України Олек-сандр Данилюк, коментуючи цю новину, заявив, що підвищення Fitch-рейтингу відкриває для Укра-їни можливості щодо залучення фінансування на більш вигідних умовах і, відповідно, швидше роз-

виватися. «...Це означає, що міжна-родне співтовариство бачить і ви-знає покращення фінансової ситуації в Україні, яке відбувається в результаті наших реформ… Те-пер ми зможемо залучати фінансу-вання на більш вигідних умовах на глобальних ринках і швидше роз-виватися. Це стосується як держа-ви, так і бізнесу», - підкреслив Да-нилюк.

Між тим, ЦДАКР вважає, що українська економіка залишається у стані крихкої рівноваги, що відкри-ває перед Росією широкі можливос-ті для використання соціально-еко-номічного фактору з метою внутрішньої дестабілізації України.

Симптоматичним у цьому плані є черговий постановочний сюжет (в жанрі «дежавю») в інформацій-ному просторі за участі особисто Путіна та «глави Криму» Сергія Аксьонова на тему «поставок газу в Генічеськ». У російських ЗМІ було організовано потужну інформа-ційну кампанію, в ході якої Аксьо-нов повідомив Путіну, що жителі Генічеська мерзнуть і просять Ро-сію про допомогу з поставками газу, «незважаючи на існування боргів на 18 млн. російських ру-блів». Путін віддав команду «допо-могти Генічеську», на що Аксьонов незабаром доповів, що поставки російського газу в Генічеськ поча-лися.

Українська сторона була виму-шена відповідати на цей художній

Українська економіка залишається у стані крихкої рівноваги, що відкри-

ває перед Росією широкі можливості для використання соціально-еконо-

мічного фактору з метою внутріш-ньої дестабілізації України

11

сюжет російських ЗМІ: глава Гені-чеської райдержадміністрації Олександр Воробйов заявив, що в місто не надходить газ з анексова-ного Криму. Потім Нафтогаз під-твердив, що в Генічеську з газом все в порядку і з Криму нічого не надходить. Однак, в результаті було створено черговий інформаційний привід для розкручування невдо-волення українців «недолугою вла-дою» та формування протестних настроїв для створення умов для позачергових парламентських ви-борів.

ЦДАКР прогнозує постійне на-рощування кількості та інтенсив-ності таких соціально-економічних акцій в інформаційному просторі Росії з проекцією на Україну у на-ступні тижні.

Основні виклики всередині держави

ЦДАКР вважає, що у найближчі тижні внутрішня ситуація в Украї-ні буде розвиватися за сценарієм постійної дестабілізації та напру-ження під впливом широкомасш-табних та багатопланових заходів, спланованих РФ для розхитування України зсередини і створення умов для реваншу проросійських сил. Успіхи Москви в Молдові та Болгарії свідчать про серйозну за-грозу фокусування ще більш по-тужних інструментів та ресурсів на українському напрямку. До активі-зації деструктивних зусиль щодо

України спонукає Кремль і перемо-га Д.Трампа на президентських ви-борах в США.

За даними ЦДАКР в найближ-чий час можна прогнозувати ак-тивне та масове проведення про-тестних заходів у провідних містах України під гаслами невдоволення тарифами на комунальні платежі (так званий «тарифний майдан»), нездатністю влади вирішити соці-альні проблеми населення, неспро-можністю влади забезпечити по-ставки тепла, усунути наслідки великих снігопадів у різних регіо-нах України, тощо.

При цьому, експерти ЦДАКР відзначають, що, насправді, над-звичайно важко визначити, де іс-нують реальні проблеми і прагнен-ня громадянського суспільства добитися від влади виконання сво-їх обов’язків, а де здійснюється штучне розгойдування ситуації. Більшість українського політику-му, в тому числі, на фоні скандалів довкола е-декларацій прагнуть від-вести увагу суспільства від їх ко-рупційних статків і спровокувати чергові парламентські перегони, розігрівши інформаційний простір «чорним» компроматом один на одного і звівши нанівець прогре-сивний ефект електронної системи контролю за статками українських політиків та чиновників.

Очевидно, що можливі позачер-гові парламентські вибори можуть принести потужне посилення по-

12

зицій цілому ряду партій – в першу чергу, популістського напрямку – колишніх регіоналів, «Батьківщи-ни», Радикальної партії. Новим гравцем на цьому полі може стати М.Саакашвілі, який повідомив про створення власної партії після від-ставки з посади глави адміністрації Одеської області.

Зокрема, 11 листопада ц.р. М.Саакашвілі заявив, що «…ми буде-мо створювати нову широку полі-тичну силу». Він підкреслив, що метою створення нової партії є змі-на політичної еліти в Україні, а та-кож дострокові парламентські ви-бори в Україні.

Експерти вважають, що Україна вступає в черговий період критичної небезпеки внутрішньої руйнації. Для уникнення запуску механізму позачергових виборів влада, най-більш ймовірно, спробує «загасити пожежу», продемонструвати успіхи на шляху реформування соціально-економічної сфери (підвищення мі-німальної зарплати, пенсій, соціаль-них платежів, компенсацій і т.п.). Якщо паралельно не будуть проведе-ні глибинні економічні реформи (у тому числі, покращення інвестицій-ного клімату), соціальні ініціативи уряду можуть призвести до неконтр-ольованого погіршення фінансово-економічної ситуації, в тому числі,

стрибка інфляції та падіння націо-нальної валюти. Це означатиме по-вний провал післяреволюційної вла-ди і відкриє шлях до реваншу проросійських сил, чого всіма сила-ми добивається Кремль.

Враховуючи це, експерти ЦДАКР вказують на критичну важливість чіткого виконання урядом програ-ми реалізації реформ, а також про-ведення глибинних та структурних змін в ключових сферах – як еконо-мічного, так і безпекового напрям-ків. У зв’язку з цим, ЦДАКР нагадує про відсутність прогресу у створен-ні ефективної системи управління оборонно-промисловою сферою. Ситуація в українській «оборонці» регулюється в ручному режимі, що не відповідає потребам воєнного часу, завдає прямої шкоди оборо-ноздатності ЗСУ та іншим силовим відомствам, а також створює спри-ятливі умови для реалізації коруп-ційних схем, що не лише завдає еко-номічної шкоди Україні та «виїдає» оборонний бюджет, але й надзви-чайно негативно впливає на мо-рально-психологічний стан серед військовослужбовців та сприяє дес-табілізації обстановки в державі. На цей час, це прямо відповідає інтере-сам агресора і його спроможностям реалізувати деструктивні плани проти України.

Експерти ЦДАКР вказують на кри-тичну важливість чіткого виконан-

ня урядом програми реалізації ре-форм, а також проведення

глибинних та структурних змін в ключових сферах – як економічного,

так і безпекового напрямків


13

Нещодавня ставка на озброєну місію ОБСЄ на неконтрольованій ді-лянці українсько-російського кордо-ну окреслила чергову трансформа-цію Мінська-2. Формально процес запущено, однак наразі зрозуміло, що виконати ці наміри буде складно, а то й взагалі неможливо. Через су-купність причин.

Справа не в тому, що несподівана перемога Д.Трампа відсунула з по-рядку денного великої геополітики «українське питання» чи розв’язало руки Кремлю на українському фрон-ті до формування нової адміністрації в Білому Домі. Просто тема «озброє-ної місії ОБСЄ не російсько-україн-ському кордоні» є мертвонародже-ною чи хибною вже на рівні ідеї.

Щоб це зрозуміти необхідно спробувати дати відповідь на 2 ключових запитання, що форму-люються досить просто:1. Чи готова і, головне, здатна ОБСЄ

в принципі зорганізувати озбро-єну місію заради контролю кор-дону і, якщо так, – у які терміни?

2. У разі все ж таки створення – що збираються контролювати «вій-ська ОБСЄ» на неконтрольова-ній (де-факто контрольованій Росією) ділянці українсько-ро-сійського кордону?

Ані сил, ані бажанняСтосовно першого запитання,

то тут величезні сумніви, насампе-ред, «інституціонального» характе-

ОБСЄ на кордоні. Місія – нездійсненна

У дзеркалі експертноі

думки

Володимир Копчак,заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

У разі все ж таки створення – що збираються контролювати «вій-ська ОБСЄ» на неконтрольованій

(де-факто контрольованій Росією) ділянці українсько-російського кор-

дону

14

ру, які полягають у спроможності досягнення консенсусного рішення 57-ма членами ОБСЄ стосовно:• кількісного складу місії на кор-

доні та її національного напо-внення;

• рівня оснащеності технікою та озброєнням, плюс відповідного фінансування досить чисельно-го міжнародного воєнізованого контингенту (якби його у під-сумку не назвали – «міліцей-ським», «поліцейським» чи ще якось);

• мандату на застосування зброї (хоча б у відповідь).Пунктів ще багато, але для де-

монстрації утопічності ідеї буде до-статньо і цих трьох.

За наявним досвідом діяльності ОБСЄ історично не здатна контро-лювати будь-що, це не її профіль. Їх функції – це спостереження і фік-сація, що само по собі не мало, од-нак зараз мова йде дещо про інше. Треба зрозуміти, що із останньою ініціативою на Донбасі ОБСЄ влас-не для себе створює абсолютно но-вий прецедент.

…У мирний час нині непід-контрольну Україні ділянку кордо-ну у 400 з лишком кілометрів контролювали 1500-2000 прикор-донників, що були структуровані у відповідні загони та застави, озбро-єні штатним озброєнням, нехай і виключно легким. Логічно, що в умовах триваючої війни контин-гент під будь-чиєю егідою має бути

не менш чисельним і не гірше осна-щеним.

Нагадаємо, що нині на Донбасі спостережна моніторингова місія (СММ) нараховує 500-600 осіб. До ефективності роботи СММ можна ставитись по-різному, однак у на-ших реаліях це краще, ніж взагалі нічого. Приміром, ОБСЄ - окрема подяка за спроби організувати гу-манітарні коридори і низку інших ініціатив. В той же час всі кроки щодо припинення вогню чи розве-дення сторін мали в кращому ви-падку ситуативний короткочасний ефект. Наочний приклад - останнє рамкове рішення про початок роз-ведення сил і засобів на Донбасі на трьох ділянках (від 21 вересня 2016 року). Так, ситуативне припинення вогню було досягнуте, переважно на Луганщині. Однак, коли стало потрібно Кремлю, бойовики інтен-сифікували вогонь фактично всією лінією розмежування. До речі, це сталося саме після останнього засі-дання у нормандському форматі, де власне й було досягнуто усну до-мовленість про місією ОБСЄ на ро-сійсько-українському кордоні. З 19 жовтня інтенсивність обстрілів системно посилюється. Це є при-кладом реальної ваги ініціатив ОБСЄ в умовах, коли на Москву де-факто не має реальних важелів впливу.

В розрізі теми контролю кордо-ну виникає запитання – чому ОБСЄ не виступило досі із ініціа-

15

тивою, щоб спостерігачі СММ ці-лодобово перебували на позиціях, причому з обох боків? Адже, скла-дається стійке враження, що свої обстріли проросійські бойовики чітко синхронізують із графіком роботи СММ… Звичайно, крити-кувати «курортний режим» роботи місії і вимагати від людей лізти під обстріли, сидячи у теплому офісі в Києві, є певним цинізмом, одначе ми обговорюємо перспективу орга-нізації контролю над кордоном – завдання зі значно більшим обся-гом навантаження і потенційної небезпеки. Звісно, якщо ОБСЄ збирається реально щось контро-лювати.

Затягування процесу як вихідНе зовсім плавно переходимо,

до другого – більш важливого за-питання. Уявімо, що ОБСЄ все ж таки виявила готовність взяти під контроль ділянку українсько-ро-сійського кордону. І що на цей мо-мент контролюватиметься? Безпе-рервність поставок для 1 і 2 армійських корпусів армій ДНР і ЛНР боєприпасів і паливно-мас-тильних матеріалів? Чи матимуть бійці місії доступ до білих КАМА-Зів сумнозвісних «гуманітарних» конвоїв або до вантажів у залізнич-них потягах, прямуючих з Росії до Дебальцевого чи Іловайська? Якою буде реакція на порушення – знову лише фіксація і констатація? Пи-тання виглядають риторичними.

Надмірна акцентуація на контр-олі ОБСЄ ділянки кордону, на наш погляд, лише відсуває на задній план іншу – значно більш ключову для Києва умову виконання Мін-ська-2. Йдеться про виведення «іноземних» військ з території ОРДЛО та роззброєння незакон-них збройних формувань на цих територіях (читай 1,2 АК, створе-них Росією за стандартами власних збройних сил; всі види забезпечен-ня здійснюються із Росії та кадро-вими військовослужбовцями РФ). Просте запитання – ця умова має бути реалізована до чи після пере-дачі під контроль ОБСЄ ділянки контролю? Київ, є сподівання, сис-темно наполягатиме, що спочатку виведіть війська, заберіть всю тех-ніку (не говорячи вже про «припи-ни стріляти»), поверніть чи хоча б демілітаризуйте Дебальцеве, яке відповідно до Мінська-2 має бути на неокупованій території, – і лише після цього можна вести розмову про місцеві вибори і передачу ОБСЄ контролю над кордоном. Саме правильна послідовність дій має стати постулатом будь-яких «дорожніх карт». ОБСЄ, приміром, могла б виступити із ініціативою створення баз зберігання для більш як семисот танків, скупчених нині на території «ДНР»/«ЛНР», - вони ж «нічиї». Бази ці можуть бути створені – обов’язково під контро-лем ОБСЄ – десь під Києвом чи взагалі на території однієї з При-

Свої обстріли проросійські бойовики чітко синхронізують із графіком

роботи СММ

Надмірна акцентуація на контролі ОБСЄ ділянки кордону, на наш по-

гляд, лише відсуває на задній план іншу – значно більш ключову для

Києва умову виконання Мінська-2

16

балтійських країн. Або їх взагалі, до речі, можна подарувати ОБСЄ для подальших «озброєних місій». Останні пропозиції – на випадок, якщо нам пропонуватимуть вибо-ри/контроль ОБСЄ над кордоном до виведення російських військ з тимчасово окупованих територій. Тролінг має бути обопільним.

Уявімо собі, що Кремль дає ко-манду на роззброєння армій «ДЛНР» і виведення військ. Скіль-ки після цього днів (тижнів) про-тримаються ці «державні утворен-ня»? Викажемо крамолу – якщо Москва б пішла на це реально, Киє-ву абсолютно не принципово, хто тимчасово контролюватиме ділян-ку кордону з РФ. Адже, це буде маркером незворотних процесів не в ОРДЛО, а власне у самому Крем-лі. Інша річ – у найближчій пер-спективі жодних важелів впливу на Кремль для такого рішення не про-глядається. Черговий «глухий кут Мінська-2», як не крути.

Тому про питання «ОБСЄ на кордоні» поступово можна забува-ти, що наразі і відбувається. Повер-

нутись до нього можна легко і в будь-якій момент під час обгово-рень в Нормандському чи якомусь іншому форматі. В нинішніх умо-вах слід спокійно ставитись до заяв Києва на кшталт «Мінську немає альтернативи» як до обов’язкової дипломатичної програми. Готува-тись треба до планового затягуван-ня процесу, розуміючи, що Кремль в принципі не збирається викону-вати «Мінськ» не на власних, смер-тельних для Києва умовах.

У найближчі 3 місяці Росія інтен-сивно тиснутиме як на Київ, так і на інші країни Нормандського формату з метою їх примушення до російсько-го алгоритму реалізації Мінська-2. (Про це докладно у головному мате-ріалі бюлетеня «Основні виклики та ризики для України у першій полови-ні листопада 2016 року»).

Апокаліптичні сценарії (части-ною яких, приміром, стане переда-ча кордону ОБСЄ і проведення ви-борів без виведення російських військ з українських територій) не розглядаємо. Вони потужно розпи-сані останнім часом і без нас.

Готуватись треба до планового затягування процесу, розуміючи, що

Кремль в принципі не збирається виконувати «Мінськ» не на власних,

смертельних для Києва умовах


17

Мутне повідомлення28 жовтня на сайті Європей-

ської Комісії з’явилося довгоочіку-ване повідомлення прес-служби щодо майбутнього газопроводу OPAL, який фактично є сухопутнім продовженням газопроводу Nord Stream-1. Станом на 13 листопада, власне рішення ще не оприлюдне-не, тому поки що можна аналізува-ти лише згадане повідомлення прес-служби ЄК.

Для початку потрібно поясни-ти, що ще у 2009 році 50% потуж-ностей газопроводу OPAL (тобто 18,25 млрд. куб. м) було вилучено з-під дії правил т. зв. ІІІ енергетич-ного пакету і фактично зарезерво-вано для сировини, яку Газпром качає газопроводом Nord Stream-1.

Тоді винятковий статус для Газпро-му ЄК надала чітко після ІІ газової війни Росії проти України, що пря-мо вказувало на ефективність жор-стких дій та шантажу Кремля у від-стоюванні своїх інтересів.

У повідомленні з 28 жовтня ц.р. мова йде про те, що Газпрому га-рантується ще щонайменше 30% потужностей OPAL. Також росій-ський монополіст може розрахову-вати і на значніші преференції, якщо буде дотримуватися ринко-вих правил і продаватиме сирови-ну на основі короткострокових контрактів на аукціонах за базовою ціною. Також оператор OPAL має отримати сертифікат регулятора Німеччини та ЄК, що власне не ста-новитиме жодної проблеми. Фак-

Майбутнє газопроводу OPAL: Гібридна капітуляція під виглядом «ринкового посилення»?

Павло Кост,координатор проектів Демократичного співтовариства Схід (Варшава),

член Експертної Ради ЦДАКР

Винятковий статус для Газпрому ЄК надала чітко після ІІ газової війни

Росії проти України, що прямо вказу-вало на ефективність жорстких дій та шантажу Кремля у відстоюванні

своїх інтересів

18

тично мова йде про те, що Газпром отримує можливість транспорту-вати без необхідності дотримання правил ІІІ енергопакету додатко-вих 10,2 млрд. куб. газу з газопро-воду Nord Stream-1. Тобто, потен-ційно Україна втрачає ще 10 млрд. куб. транзиту блакитного палива власною територію.

Експерти вже звертають увагу на нехарактерну в цьому випадку рису процесу прийняття рішень ЄК. Йдеться про неоприлюднення змісту власне рішення та досить обтічне повідомлення, яке не від-повідає на низку запитань. ЄК, яка переважно регулює «все що треба і не треба», цього разу не уточнює чи розрізнятиме «транзитний» газ від призначеного для споживачів на ринку Німеччини або не уточ-нює критеріїв, які будуть застосо-вуватися за надання доступу до надлишкових 20% потужностей га-зопроводу.

Слід згадати, що через специфі-ку ринків газу в Центральній Євро-пі, такий хід ЄК сильно б’є по ін-тересах країн Вишеградської четвірки, в першу чергу, Польщі. Тому реакція Варшави на повідо-млення не забарилася. Голова прав-ління PGNiG Пьотр Возьняк вже заявив, що, якщо повідомлення підтвердиться появою відповідних рішень, Варшава буде відстоювати свої інтереси в судах. Над Віслою звертають увагу на те, що окрім удару по газовому ринку Польщі,

зростає ризик поблажливого трак-тування щодо позицій Газпрому в триваючому багато років антимо-нопольному розслідуванні щодо дій російського гіганта в Централь-ній Європі. Якщо додати до цього, що ЄК назвала своє повідомлення «посиленням ринкових умов шля-хом ревізії рішення про винятко-вий статус газопроводу OPAL», - це звучить, як знущання і чіткий сиг-нал країнам Вишеграду про їхню «другосортність».

«Запрошення до шантажу»Очевидним наслідком, що ви-

пливає з такого розвитку подій, є економічні втрати від транзиту ро-сійського газу територією України. Проте, складається враження, що не економічні втрати є найгірши-ми, а загальна політична і геополі-тична обстановка, на фоні якої це все відбувається.

По-перше, послаблення газових ринків країн Центральної Європи буде скорочувати потенціал дивер-сифікації України завдяки інтегра-ції з цими ринками. Варто нагадати нещодавню заяву польських чи-новників високого рангу, в якій йшлося про пріоритет українсько-го напрямку в експорті сировини з терміналу LNG та Baltic Pipe. Рі-шення ЄК б’є по цих планах Поль-щі, що ускладнюватиме поставки газу в Україну.

По-друге (і це мабуть, ключо-вий наслідок), основний ризик по-

Газпром отримує можливість тран-спортувати без необхідності до-

тримання правил ІІІ енергопакету додаткових 10,2 млрд. куб. газу з

газопроводу Nord Stream-1. Тобто, потенційно Україна втрачає ще 10

млрд. куб. транзиту блакитного палива власною територію

Такий хід ЄК сильно б’є по інтересах країн Вишеградської четвірки, в

першу чергу, Польщі

19

лягає у фактичному запрошенні Кремля до продовження своєї по-літики з допомогою саме жорстких інструментів. Такий подарунок Москві набирає особливих барв на фоні ширшого контексту подій: анексія Криму, військова агресія на Донбасі, санкції Заходу, продо-вження гібридних методів проти України та Європи, обстріли Алеп-по та регулярні порушення прав людини в окупованому Криму та власне в РФ. І вкінці цього списку «подвигів» Росії на неї чекає при-ємна несподіванка у вигляді підви-щення виняткового статусу Газп-рому. Така поведінка ЄК Росією читатиметься, як прояв слабкості та високої вразливості Брюсселя на тиск. І врешті-решт підтвердження правильності російського курсу на ведення гібридних методів агресії та готовність Заходу домовлятися з Москвою за принципами business as usual. Польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольскі назвав це «за-прошенням до шантажу». Все це - гарантія агресивних дій Кремля в майбутньому.

Також, схоже, що Берлін і Брюс-сель не розуміють ризиків для єв-ропейської солідарності. Польщі фактично вказали місце в ієрархії, де їй відводиться роль країни дру-гої категорії. А, якщо підтвердяться чутки про те, що незабаром ЄК за-вершить великим пшиком кілька-річне антимонопольне розсліду-вання щодо політики Газпрому в

Центральній Європі, розчарування в регіоні буде дуже великим. Це серйозно порушить єдність ЄС, про що власне мріють в Кремлі… Після цього грати на внутрішніх європейських розбіжностях стане ще легше, що відкриватиме нові го-ризонти перед Росією.

По-третє, серед наслідків слід не виключати потенційне похован-ня проекту Nord Stream-2. Марош Шевчовіч, заступник голови ЄК з питань Енергетичної Спільноти сказав, що для російського газу Nord Stream-1 та додаткові потуж-ності OPAL є достатніми. Тому дру-га нитка непотрібна. Навіть, якщо існує неформальна домовленість з Газпромом з цього приводу, вона фактично нічого не варта. І власне Газпром почувається настільки са-мовпевнено, що не соромиться про це говорити вголос. Представники компанії вже заявили, що після ро-зірвання відповідної угоди акціо-нерів, добудують газопровід влас-ними силами. Також варто звернути увагу на заяву, яку зробив Олек-сандр Медведєв - заступник голови правління Газпрому. Попри явний успіх Росії, яким є рішення ЄК, Медведєв чітко підкреслив, що компанія не задоволена «односто-роннім прийняттям рішення Євро-комісією» і уважно вивчає його на-слідки. А це - явна спроба підготовки підґрунтя до подаль-ших торгів, тиску і досягнення сво-їх цілей з боку Газпрому.

Такий подарунок Москві набирає особливих барв на фоні ширшого контексту подій: анексія Криму,

військова агресія на Донбасі, санкції Заходу, продовження гібридних

методів проти України та Європи, обстріли Алеппо та регулярні

порушення прав людини в окупова-ному Криму та власне в РФ

20

Реакція Києва. Заяви і дії…Наразі реакція Києва була до-

сить різкою. В той же час, попри те що повідомлення зацікавило Президента, МЗС та керівництво Нафтогазу, які оприлюднили від-повідні заяви, із них не можна зрозуміти, що і як саме Київ зби-рається робити далі. Натомість здається, що алгоритм дій (власне дій, а не заяв) має охоплювати рі-шучі кроки, які досить легко, при-наймні для початку, окреслити. В основному вони стосуються зобов’язань Брюсселя перед Укра-їною, що випливають зі статті 274 Угоди про асоціацію між Украї-ною та ЄС. Також потрібно нага-дати Брюсселю, що коли з одного боку вимагають продовжити не-прості реформи газового сектору в Україні в частині unbundling, а з

іншого – ЄК сприяє зниженню потенціалу, – то це суперечить одне одному.

Необхідним кроком має бути інтенсифікація зусиль з партнера-ми з країн Вишеградської четвірки, в першу чергу, Польщею, яка най-більш зацікавлена в припиненні га-небних рішень ЄК. Безумовно, обом столицям потрібно проявити чималу активність в німецькому інформаційному просторі. Цей фактор набирає особливої ваги з урахуванням серйозних розбіж-ностей в німецькому політикумі, який фактично розділився на дві частини щодо бачення проблеми енергетичної співпраці з Росією та країнами Центральної Європи. Саме з частиною еліт Німеччини потрібно активно продовжувати діалог і координувати дії…

Необхідним кроком має бути інтен-сифікація зусиль з партнерами з країн Вишеградської четвірки, в

першу чергу, Польщею, яка найбільш зацікавлена в припиненні ганебних

рішень ЄК


21

В последние месяцы некоторые эксперты заговорили об охлажде-нии отношений Баку и Запада. По-водом к этому во многом послужи-ла критика со стороны Венецианской комиссии Совета Европы, ряда пра-возащитных организаций и даже некоторых конгрессменов США вы-несенных на референдум поправок в конституцию Азербайджана.

Стоит отметить, что необходи-мость конституционной реформы продиктована желанием руковод-ства страны минимизировать мно-гочисленные вызовы и угрозы реги-онального и глобального характера. Поэтому состоявшийся 26 с.г. сен-тября референдум не стоит рассма-тривать в контексте интересов

каких-то лиц во власти. Это поверх-ностный взгляд на серьезные вещи. Тем более, если мы на самом деле стремимся к взаимопониманию, не-обходимо толерантно и терпимо от-носиться к подобным изменениям. А если и давать советы, то делать это в менее навязчивой форме.

Впрочем, при более присталь-ном рассмотрении, все суждения о том, что американо-азербайджан-ские отношения имеют тенденцию к ухудшению, окажутся поверх-ностными. Не секрет, что экономи-ка Азербайджана ориентирована на Европу и США, а западные ин-вестиции исчисляются 80 млрд долларов. Таким образом, Штаты остаются одними из важнейших

«Создание совместных оборонно- промышленных производств в Азербайджане – перспективное направление отношений Киева и Баку»

Рауф Раджабов,политический аналитик, руководитель исследовательского центра 3rd View,

Баку, Азербайджан

Необходимость конституционной реформы продиктована желанием руководства страны минимизиро-

вать многочисленные вызовы и угрозы регионального и глобального

характера

22

внешнеэкономических партнеров Азербайджана. Более того, США активно инвестировали в строи-тельство нефтепровода из Баку в турецкий порт Джейхан, благода-ря которому Азербайджан вывел свои энергоносители в Европу. В геополитической плоскости Ва-шингтон всегда поддерживает азербайджанские инициативы в отношении ГУАМа.

С приходом новой администра-ции в Белый Дом, даже не смотря на изоляционистскую повестку дня победителя президентской гонки, переговорный процесс относитель-но Нагорного Карабаха получит новый импульс, ведь США остают-ся сопредседателями Минской группы ОБСЕ. Азербайджан, в свою очередь, готов к конструктив-ному диалогу.

В середине октября новостные агентства мира облетело заявление президента Азербайджана Ильха-ма Алиева, что Баку готов предо-ставить Карабаху статус автоном-ной республики. При этом многие упустили из виду тот факт, что по-добный прецедент уже давно суще-ствует - в конституции Азербайд-жана закреплен статус Нахичеванской Автономной Ре-спублики как автономного образо-вания в составе Азербайджанской Республики. Аналогичный статус азербайджанская сторона готова предоставить и Карабаху. Таким образом, речь идет не о «реставра-

ции» Нагорно-Карабахской авто-номной области (НКАО), которая входила в состав Азербайджанской ССР, но о повышении статуса На-горного Карабаха как администра-тивной единицы и, соответствен-но, расширении полномочий местных властей.

Энерготранспортный потенциал Азербайджана определяет систему координат страны

В то же время, выстраивая тор-гово-экономические связи, Баку традиционно придерживается принципа многовекторности. Так, внешнеторговый оборот Азер-байджана и России ныне составля-ет приблизительно 2-2,5 млрд. дол-ларов. Поэтому важно чтобы проект международного транс-портного коридора «Север-Юг» ре-ализовывался в полной мере имен-но сегодня, когда санкции в отношении Ирана смягчились. В недавнем интервью президент Алиев сказал, что страна может подумать о Евразийском союзе, но это соглашение должно отвечать национальным интересам Азер-байджанской Республики.

Баку обречен на выстраивание нормальных, взаимовыгодных от-ношений с Россией на севере и с Ираном на юге. Лед тронулся и в отношениях с Туркменистаном. Хотя некоторые проблемы далеки от окончательного разрешения (особенно в вопросе нефтегазовых

Выстраивая торгово-экономиче-ские связи, Баку традиционно

придерживается принципа много-векторности

23

месторождений), обе стороны, за-сучив рукава, ищут точки сопри-косновения, обговаривают обою-довыгодные проекты.

В энерготранспортной сфере важнейшим для Баку остается га-зопровод ТАNAP, который предус-матривает транспортировку голу-бого топлива с азербайджанского месторождения «Шах Дениз» от грузино-турецкой границы до по-требителей Евросоюза. Азербайд-жанский газ в объеме 20 млрд ку-бометров уже законтрактован, причем 10 млрд кубометров будут поставляться Турции и такой же объем в страны ЕС. Соответствен-но, не существует никаких проти-воречий между Турецким потоком и Трансанатолийским газопрово-дом (TANAP). Тем более что у по-следнего есть продолжение - TAP (Трансадриатическим газопровод - из Турции в Италию). Таким обра-зом, в вопросе энергопоставок по-зиции Азербайджана прочны, ведь строительство TANAP реализуется в контексте Южного газового ко-ридора, а это приоритетный про-ект Евросоюза. Попутно стоит от-метить, что у Турецкого потока европейских гарантий нет.

Взвешенная политика безопасности как залог стабильности региона

Внешняя политика Азербайд-жана выстаивается на принципах внеблоковости, неприсоединения к

той или иной военно-политиче-ской структуре - будь то НАТО или ОДКБ. Что касается ОДКБ, то нет пока даже гипотетической возмож-ности вхождения Азербайджана в эту военную структуру.

С другой стороны, осуществив пуск крылатых ракет по целям в Сирии с кораблей Каспийской фло-тилии, Россия «де-юре» вовлекла Каспийский регион в Ближнево-сточный конфликт. И как в этой ситуации поступать азербайджан-ской стороне? Оставаться отстра-ненным наблюдателем или прини-мать превентивные меры в политической, экономической и социальной сферах?

В первом случае ключи от на-шей безопасности могут оказаться в чужих руках. Поэтому ответ оче-виден – Азербайджан должен быть готовым к локализации угроз в за-родыше, исходить из позиций дол-госрочной стабильности, дабы не допустить воспламенения всего Черноморско-Кавказско-Каспий-ского региона.

Поэтому Азербайджан старает-ся выстаивать взаимовыгодные от-ношения с основными геополити-ческими актерами. Реализуя эту стратегию, Баку обеспечивал раз-личные виды транзитных перевоз-ок из Афганистана в рамках Пар-тнерства с НАТО. Помимо этого, Баку реформирует свои вооружен-ные силы по стандартам НАТО. Уже многое сделано в этом направ-

Осуществив пуск крылатых ракет по целям в Сирии с кораблей Каспий-

ской флотилии, Россия «де-юре» вовлекла Каспийский регион в Ближневосточный конфликт

24

лении, пройдена большая часть пути реформирования. С 31 октя-бря по 4 ноября азербайджанские военные совместно с командами из 32 стран-членов и стран-партнеров НАТО приняли участие в учениях «Черногория-2016» , направленных на подготовку к устранению воз-можных последствий стихийных бедствий и применения химиче-ского оружия.

Кстати, с января 2017 года функция координатора деятельно-сти НАТО с Азербайджаном пере-ходит от посольства Румынии к по-сольству Венгрии, - таким образом, сотрудничество с Альянсом будет продолжено.

Что же касается экспорта воо-ружений, то будет преувеличением сказать, что Россия является глав-ным бенефициаром на азербайд-жанском рынке оружия. Израиль тоже поставляет много видов воо-ружений – к примеру, новейшие образцы систем ПВО «Железный купол». В ближайшее время будут осуществлены поставки оружия и военно-транспортной техники из Израиля, Южной Кореи, Пакиста-на и Украины. Создание произ-водств оборонно-промышленного комплекса в Азербайджане – это весьма перспективное направле-ние украино-азербайджанских от-ношений. Украина всегда слави-лась рядом крупных предприятий ОПК и серьезными научно-техни-ческими разработками. Официаль-

ный Баку сделал совершенно пра-вильный шаг, договорившись о строительстве и обеспечении дея-тельности на территории Азер-байджана предприятия по сборке украинских самолетов АН-178. Строительство нового завода это дополнительные финансы для страны и развитие «ненефтяного» сектора экономики. Украина, в свою очередь, сегодня нуждается в диверсификации поставок продук-ции своего ОПК.

Изменения во внешней политике Узбекистана при новом

президентеМноголетняя внешнеполитиче-

ская доктрина Ислама Каримова заключалась в многовекторном подходе равноудаленности в отно-шениях с соседними странами. По-ложение усугублялось давлением шлейфа межличностных конфлик-тов бывшего президента Узбеки-стана с руководством Таджикиста-на и Киргизстана.

Но наиболее вероятный прием-ник Каримова Шавкат Мирзиёев не бил горшки с Эмомали Рахмоном, не говоря уже об Алмазбеке Атам-баеве, который пребывает на пре-зидентском посту первый срок.

В целом, нынешняя региональ-ная политика в Центральной Азии обязывает Ташкент решать про-блему водных ресурсов. В Узбеки-стане есть газ, но нет воды, а оро-шение полей происходит за счет

Официальный Баку сделал совер-шенно правильный шаг, договорив-шись о строительстве и обеспече-нии деятельности на территории

Азербайджана предприятия по сборке украинских самолетов

АН-178

25

водных ресурсов соседних стран. Существует также проблема спор-ных территорий и необходимости демаркации границ с теми же Кир-гизией и Таджикистаном.

Что касается России и Китая, то руководство Узбекистана вряд ли станет делать выбор между двумя основными экономически-ми партнерами страны и попыта-ется сохранить паритет. В данной плоскости лежит предметный ин-терес Ташкента, поскольку в Узбе-кистане заинтересованы как в но-вых рабочих местах внутри страны, так и в нормальных усло-виях труда узбекских гастарбайте-ров. Но для этого нужно обеспе-чить их правовой статус. Тем временем Москва и Пекин ждут завершения президентской изби-рательной кампании в Узбекиста-не, и новые экономические проек-ты будут инициированы уже после инаугурации президента.

Вполне вероятно, что Мирзиёев сохранит элемент внеблоковости и нейтральности, который лежал в основе внешнеполитической док-трины Каримова. С другой сторо-ны, можно предположить, что Уз-бекистан присоединится к Совету сотрудничества тюркоязычных го-сударств (Тюркский совет) куда входят Турция, Азербайджан, Ка-захстан и Киргизская республика. Что же касается Таможенного Со-юза, (именно Таможенного, а не Ев-разийского) то вполне возможно,

что Узбекистан присоединится к этой организации, поскольку важ-ные торгово-экономические пар-тнеры - Казахстан и Киргизия, уже интегрировались в это объедине-ние.

Что касается соседнего Афгани-стана, то Узбекистан, несомненно, будет внимательно отслеживать ситуацию на севере неспокойного соседа, в особенности в гранича-щей провинции Балх, где в послед-нее время активизировался Тали-бан.

Значение общенационального диалога для стабильного развития

АфганистанаНынешние военно-политиче-

ские элиты Афганистана не сумели объединить страну. Как и в 1990-е годы прошлого века, они законсер-вированы в пределах своих этно-конфессиональных границ. К со-жалению, власть в лице бывшего президента Хамида Карзая и дей-ствующего лидера страны Ашрафа Гани не обеспечила должным обра-зом внутриафганский диалог, и прежние линии противостояния продолжают разделять общество.

Все попытки местных элит про-демонстрировать некий консенсус и консолидацию – не более чем фа-сад, за которым нет здания ста-бильного и процветающего Афга-нистана. Подписание в конце сентября мирного соглашения между главой Хизб-е-Ислами (Ис-

Что касается России и Китая, то руководство Узбекистана вряд ли

станет делать выбор между дву-мя основными экономическими

партнерами страны и попытается сохранить паритет

26

ламской партии Афганистана) Гульбеддином Хекматияром и пра-вительством, создает лишь выгод-ную для обеих сторон пропаган-дистскую картинку. В действительности, Хекматияр уже не имеет достаточно авторитета, чтобы говорить от имени всего своего племени – пуштунов. Соот-ветственно, на практике эта дого-воренность окажет крайне малое влияние на динамику развития си-туации в Афганистане.

Все меньше рычагов влияния остается и у Запада. На сегодняш-ний день около 10 тыс. солдат и офицеров Международных сил со-действия безопасности находятся в Афганистане. Ранее там действова-ло от 100 до 140 тыс. военных США и НАТО, что даже превышает чис-ленность советского ограниченно-го контингента 1979-1989 годов. Но и эти силы за 15 лет не победи-ли Талибан, как в свое время Мо-скве не удалось сломить сопротив-ление моджахедов. Сегодня мы видим, что посевы опийного мака увеличились в разы, а в ряде райо-нов страны «окопался» ИГИЛ. Та-либы сегодня активно действуют даже на севере страны, в заселен-ных таджиками провинциях, про-сачиваются в западные провинции с фарсоговорящим населением, где сильны позиции шиитского Ирана.

При этом нужно понимать, что Талибан может быть вполне дого-вороспособным. Просто необходи-

мо найти общие интересы. С Тали-баном нужно договариваться, чтобы именно это движение вело боевые действия с ИГИЛ на терри-тории Афганистана. Тактика осла-бления Талибана ведет к усилению ИГИЛ. Поэтому чем сильнее будет Талибан, тем меньших «успехов» добьются в Афганистане те, кто присягнул так называемому хали-фу Абу Бакру аль-Багдади.

Серьезным препятствием на пути к урегулированию граждан-ской войны в Афганистане остает-ся и то, что в международный пе-реговорный процесс до сих пор не включены все страны, которые мо-гут привнести позитив в этот про-цесс. В первую очередь, речь идет об Иране. В Тегеране не менее дру-гих заинтересованы в том, чтобы Афганистан стал спокойной, тихой страной, не несущей угрозу безо-пасности региона. Тем более что продолжается обсуждение проекта Трансафганского газопровода (TAPI), есть проект газопровода «Мир» из Ирана в Пакистан и Ин-дию. Безусловно, Иран заинтересо-ван в работе по всем этим направ-лениям.

Но для достижения прогресса также важно определить роль Па-кистана. Исламабад сегодня зани-мает деструктивную позицию от-носительно Талибана, лоббируя такую конфигурацию этого движе-ния, которая выгодна ему в каче-стве противовеса интересам Ин-

Тактика ослабления Талибана ве-дет к усилению ИГИЛ. Поэтому чем

сильнее будет Талибан, тем мень-ших «успехов» добьются в Афганис-

тане те, кто присягнул так называемому халифу Абу Бакру

аль-Багдади

27

дии. Последняя, в свою очередь, желает не допустить расширения влияния Исламабада на Кабул. Но Пакистан не желает отпускать от себя Афганистан, во всяком случае, ту часть страны, которая входит в территорию великого Пуштуни-стана. Соответственно, Индия, бо-лее прагматично, нежели Паки-стан, выстраивает отношения с Афганистаном, так как ставит эко-номические интересы выше геопо-литических амбиций.

Впрочем, глобальные и регио-нальные центры влияния не долж-ны и, как показала история, не мо-гут определять будущее Афганистана. Единственный спо-соб решить большинство противо-

речий – создать платформу для об-щенационального диалога. Для Афганистана не существует аль-тернативы традиционному форма-ту «Лойя-джирга» (нерегулярный всеафганский совет старейшин, крайний раз созывавшийся в 2002-2004 гг. для утверждения новой аф-ганской конституции). На проведе-нии нового общенационального форума настаивает нынешний премьер министр Абдулла, но пре-зидент Гани не идет на подобный шаг. При этом внешние игроки не выдвигают подобные требования к властям. Видимо, никто вне Афга-нистана не желает исполнять реше-ния, которые могут быть приняты на Лойя-джирге.

Глобальные и региональные центры влияния не должны и, как показала

история, не могут определять будущее Афганистана


28

Бегство из страны Верховного главнокомандующего, оккупация Россией Крыма и начало боевых действий на Донбассе наглядно продемонстрировали неспособ-ность государственных силовых структур Украины образца 2014 г. эффективно противостоять реаль-ных угрозам. Причин этого было много - от общего низкого профес-сионального уровня, уровня осна-щенности, качества вооружения, обусловленных маргинальным по-ложением Вооруженных Сил Укра-ины и их финансированием по остаточному принципу, - до обще-го уровня деморализации силови-ков после смены власти в Киеве и начала российской интервенции.

Именно деморализация силови-ков играла доминирующую роль весной 2014 г., когда Россия пыта-лась скрыть свое участие в развя-зывании и эскалации конфликта на Донбассе, находясь за спиной укра-инских пророссийских радикалов и российских боевиков.

В условиях очаговых боевых дей-ствий при общей малочисленности противостоящих группировок отно-сительно небольшие, но мотивиро-ванные группы могли оказать суще-ственное влияние на ход боевых действий. Такими группами стали раз-личные добровольческие структуры.

Украинское добровольческое движение можно разделить на не-сколько компонентов.

Заполнить вакуум в системе безопасности или добровольческий феномен Украины

Вячеслав Целуйко,член Экспертного совета ЦИАКР,

доцент кафедры политологии ХНУ им. В.Н. Каразина, специалист по современным вооруженным конфликтам

В условиях очаговых боевых дей-ствий при общей малочисленности

противостоящих группировок отно-сительно небольшие, но

мотивированные группы могли оказать существенное влияние на

ход боевых действий. Такими группа-ми стали различные добровольчес-

кие структуры

29

Во-первых, это добровольцы и их группы, вошедшие в существо-вавшие на тот момент части и под-разделения силовых структур Украины. Эта категория добро-вольцев изначально видела себя частью Вооруженных Сил, Нацио-нальной Гвардии и т.д. Потому их интеграция в государственные си-ловые структуры произошла авто-матически при зачислении на дей-ствительную службу.

Во-вторых, добровольцы, кото-рые вошли в состав новых батальо-нов и рот МВД Украины. Эти под-разделения в 2014 г. фактически стали основной формой легализа-ции добровольцев в составе сило-вых структур Украины. Данные формирования имели различную численность, структуру, вооруже-ние и наиболее походили на ирре-гулярные. Среди наиболее извест-ных формирований данного типа стоит отметить батальоны «Днепр-1» и «Азов», в дальнейшем переформированные в полки. В тоже время пестрый социальный характер подразделений этой кате-гории привел к тому, что некото-рые из них вошли в состав других силовых структур (как «Азов», во-шедший в состав Национальной Гвардии), были объединены или даже расформированы. В послед-нем случае речь могла идти и о рас-формировании за выявленные массовые преступления. Причем некоторым подразделениям уда-

лось пройти процедуру расформи-рование дважды. Так, после реше-ния о расформировании батальона «Шахтерск» за многочисленные преступления его сотрудников из оставшихся был сформирован ба-тальон «Торнадо». В дальнейшем и он был расформирован за преступ-ную деятельность.

К настоящему времени значи-тельная часть добровольческих формирований МВД прошла реор-ганизацию в той или иной форме. Это также было связано с измене-нием характера боевых действий на Донбассе - с полицейской опера-ции по борьбе с незаконными воо-руженными формированиями на общевойсковые действия. Такие изменения вызвали потребность в росте огневой мощи добровольче-ских формирований. В рамках спецбатальонов МВД это было за-труднено, потому тот же батальон «Азов» перешел в состав Нацио-нальной Гвардии, где не только был развернут до полка, но и получил значительной количество тяжелого вооружения, включая танки, гау-бицы и тяжелые минометы.

Третьей категорией стали до-бровольческие батальоны террито-риальной обороны (ТрО). Такие батальоны начали формировать весной 2014 г. как на добровольной основе, так и путем мобилизации военнообязанных. Соответствен-но по своему составу батальоны ТРО были неоднородны. Среди до-

После включения батальонов ТрО в состав Сухопутных Войск в каче-

стве мотопехотных батальонов произошла и полная интеграция этой категории добровольцев в

состав ВСУ

30

бровольческих стоит отметить оба батальона «Киевская Русь» (11-й и 25-й), 34-й батальон «Батьківщина», 40-й батальон «Кривбасс». После включения батальонов ТрО в со-став Сухопутных Войск в качестве мотопехотных батальонов произо-шла и полная интеграция этой ка-тегории добровольцев в состав ВСУ. Процесс усилился после вклю-чения мотопехотных батальонов в довоенные бригады ВСУ или в соз-данные мотопехотные бригады. Исключением стал только 40-й ба-тальон, расформированный в 2015 г. Этот батальон участвовал в обо-роне Дебальцевской дуги, где понес значительные потери, в том числе, пленными. Батальон был обвинен в сдаче Дебальцево, что и стало, ви-димо, причиной его расформиро-вания. Ранее, по итогу Иловайских событий, также был расформиро-ван 5-й батальон ТрО «Прикарпа-тье», который, однако, не был до-бровольческим формированием.

К этой же группе можно отне-сти добровольческие резервные ба-тальоны Национальной Гвардии. 1-й батальон начал формироваться еще в начале весны 2014 г. и прини-мал участие в освобождении Сла-вянска. На смену ему на фронт пришел 2-й резервный батальон. Позднее из обоих батальонов был сформирован батальон оператив-ного назначения Национальной Гвардии имени генерала Сергея Кульчицкого, погибшего под Сла-

вянском. Еще одним добровольче-ским резервным (впоследствии оперативным) батальоном Нацио-нальной Гвардии стал 4-й батальон «Ворон» («Крук»). Эти доброволь-ческие формирования НГ, как и территориальные батальоны ВСУ, изначально создавались в составе официальных силовых структур, потому их интеграция произошла автоматически.

К четвертой группе можно от-нести добровольческие формиро-вания, которые изначально дей-ствовали как негосударственные вооруженные формирования, а в дальнейшем были интегрированы в те или иные государственные си-ловые структуры. Среди таких формирований стоит выделить ба-тальоны «Донбасс» и «Айдар». Пер-вый позиционировал себя как ба-тальон Территориальной обороны, но в число таких батальонов вклю-чен не был. В дальнейшем батальон интегрировался в состав Нацио-нальной Гвардии в качестве резерв-ного.

После тяжелых потерь в Ило-вайском котле и внутренних про-тиворечий батальон «Донбасс» разделился на две части. Одна оста-лась в составе Национальной Гвар-дии как 2-й батальон специального назначения с прежним названием, вторая стала 46-м отдельным бата-льоном специального назначения «Донбасс-Украина» в составе ВСУ. В дальнейшем 46-й батальон вошел

Добровольческие формирования НГ, как и территориальные батальоны

ВСУ, изначально создавались в со-ставе официальных силовых струк-

тур, потому их интеграция про-изошла автоматически

31

в состав новой 10-й горно-штурмо-вой бригады вместе с батальоном «Айдар».

Изначально «Айдар» позицио-нировал себя как территориаль-ный батальон Луганской области и даже имел порядковый номер 24, но на начальном этапе связь «Ай-дара» с государством носила ско-рее номинальный характер. Одна-ко в дальнейшем, после чисток среди командования и личного со-става батальона от лиц, связанных с противоправной деятельностью батальон был плотно интегриро-ван в составе ВСУ как 24-й отдель-ный штурмовой батальон «Айдар», вошедший в состав 10-й бригады. На этом интеграцию данных фор-мирований в состав силовых струк-тур Украины можно считать завер-шенным.

Еще одним добровольческим формированием данного типа был батальон ОУН. Батальон принимал участие в боевых действиях под Донецком, как негосударственное вооруженное формирование. В дальнейшем часть батальона была интегрирована в состав 93-й меха-низированной бригады ВСУ.

К пятой группе можно отнести формирования, отвергающие ин-теграцию в состав государствен-ных силовых структур в предлагае-мом руководством Украины формате. Речь идет о «Доброволь-ческом украинском корпусе Право-го Сектора» (ДУК ПС) и его наслед-

нике «Украинской добровольческой армии» (УДА). Эти формирования создавались как негосударствен-ная партийная милиция и до на-стоящего времени остаются тако-вой. По своей структуре ДУК ПС состоял из боевых и запасных под-разделений. К первым относились 5-й, 7-й и 9-й батальоны, 8-я рота (в дальнейшем батальон). Ко вто-рым совокупность запасных бата-льонов в ряде областей Украины, включая восточные. Стоит отме-тить, что эти «батальоны» часто не превышали по численности роты, а некоторые и взвода. После раскола Правого Сектора большая часть боевых структур ушла вместе с Д.Ярошем в состав УДА, сохранив свои номера. Несмотря на сохране-ние негосударственного статуса своих формирований, командова-ние УДА со своим политическим крылом партией «ДІЯ» ищут воз-можности легализации. Избран-ной ими формой легализации ста-ло продвижение собственного законопроекта по Территориаль-ной обороне, написанного под УДА. Однако вероятность его при-нятия украинским парламентом представляется довольно низкой. Соответственно подразделения УДА остаются в статусе НВФ и перспективы их интеграции в со-став государственных силовых структур остаются туманными.

Отдельно стоит сказать о до-бровольцах, по тем или иным при-

32

чинам, не попавшим в зону АТО. Речь идет о тех, кто по состоянию здоровья, семейному положению или иным причинам не влился го-сударственные и негосударствен-ные структуры на фронте. На дан-ный момент эта категория добровольцев интегрируется в формирования территориальной обороны при районных и город-ских военных комиссариатах Ми-нистерства обороны. К формиро-ваниям ТрО относятся стрелковые батальоны, роты охраны военко-матов и отряды обороны (что-то среднее между ротой и батальо-ном).

В данных формированиях до-бровольцы преимущественно со-ставляют так называемые «органи-зационные ядра», призванные при введении военного положения и объявлении мобилизации стать ос-новой, разворачиваемых рот и от-рядов. Вокруг этого ядра должны формироваться подразделения ТрО из приписанного личного со-става. Для эффективного развер-тывания своих подразделений и дальнейшего командования ими добровольцы организационных ядер проходят соответствующую подготовку. Однако ее качество во многом зависят как от самих до-бровольцев, так и тех военных ко-миссариатов, к которым они при-писаны.

Что касается социального пор-трета добровольцев ТрО, то значи-

тельная их часть представлена людьми ограниченно годными или негодными к строевой службе («бе-лобилетчики») по состоянию здо-ровья, несмотря на требование ГШ комплектовать формирования ТрО только годными к строевой. Это связано с тем, что большинство годных к строевой военнообязан-ных, которых удалось разыскать военным комиссариатам, были от-правлены в те или иные силовые структуры в ходе шести волн мо-билизации. Потому ресурса для комплектования многочисленных формирований ТРО военнообя-занными, не имеющими ограниче-ний по здоровью, просто нет.

Кроме того, у многих еще не ох-ваченных мобилизацией годных к строевой военнообязанных значи-тельные проблемы с мотивацией для службы в рядах ВСУ или НГУ. Также существует высокий уро-вень недоверия к военным комис-сариатам среди военнообязанных, опасающихся, что их мобилизуют в очередную волну мобилизации. А у ограниченно годных к строевой добровольцев выше мотивация, которая усиливается тем фактом, что на действительную службу их могут призвать только при объяв-лении военного положения, а не при очередной волне мобилиза-ции. Совокупность этих факторов и привела к тому, что в ряды орга-низационных ядер формирований ТрО идут преимущественно имен-

Ресурса для комплектования многочисленных формирований

ТРО военнообязанными, не имею-щими ограничений по здоровью,

просто нет

33

но такие военнообязанные. Так в одном из отрядов приграничной с Россией области Украины более 80% личного состава имеет ограни-чения к службе по здоровью и в шутку носит шеврон Рота «Белые билеты».

Интеграция добровольцев с ограничениями к службе по здоро-вью в формирования ТрО Мини-стерства обороны является, безус-ловно, правильным решением. В противном случае, если придержи-ваться буквы приказа, этот моти-вированный контингент мог бы оказаться в рядах негосударствен-ных вооруженных формирований.

Таким образом, порожденные неадекватностью государственных структур новым угрозам добро-

вольческие формирования в Укра-ине были довольно разнообразны по своей природе, структуре, ве-домственному подчинению. В ходе своего развития ряд из них под-вергся трансформациям: развер-тыванию в более крупные форми-рования или наоборот слиянию с другими, смене ведомственного подчинения, изменению структу-ры и даже расформированию. В ос-новной массе добровольческие подразделения были интегрирова-ны в те или иные государственные силовые структуры. Исключение составляет только Украинская до-бровольческая армия (УДА), сохра-няющая свой негосударственный статус, но ищущая форму легали-зации.

Интеграция добровольцев с ограни-чениями к службе по здоровью в

формирования ТрО Министерства обороны является, безусловно,

правильным решением


34

Военно-морской флот (ВМФ) России является видом её воору-жённых сил (ВС). Он предназначен для вооруженной защиты интере-сов РФ, ведения боевых действий на морских и океанских ТВД. ВМФ способен наносить ядерные удары по наземным объектам противни-ка, уничтожать группировки его флота в море и базах, нарушать его океанские и морские коммуника-ции и защищать свои морские пе-ревозки, содействовать сухопут-ным войскам (СВ) в операциях на континентальных ТВД, высажи-вать морские десанты, участвовать в отражении десантов противника и выполнять другие задачи.

В настоящее время на ВМФ воз-ложены следующие задачи:

• сдерживание от применения во-енной силы или угрозы ее при-менения в отношении РФ;

• защита военными методами су-веренитета РФ, распространяю-щегося за пределы ее сухопут-ной территории на внутренние морские воды и территориаль-ное море, суверенных прав в ис-ключительной экономической зоне и на континентальном шельфе, а также свободы откры-того моря;

• создание и поддержание усло-вий для обеспечения безопасно-сти морехозяйственной деятель-ности РФ в Мировом океане;

• обеспечение военно-морского присутствия РФ в Мировом оке-ане, демонстрация флага и воен-

Аналітичні розробки

Современное состояние военно-морского флота России

Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР

35

ной силы, визиты кораблей и су-дов ВМФ;

• обеспечение участия в осущест-вляемых мировым сообществом военных, миротворческих и гу-манитарных акциях, отвечаю-щих интересам РФ.В военное время ВМФ должен

решать следующие задачи:• поражение наземных объектов

противника на удаленных тер-риториях;

• обеспечение боевой устойчиво-сти ракетных подводных лодок стратегического назначения;

• нанесение поражения ударным, противолодочным и другим группировкам противника, а также береговым объектам;

• поддержание благоприятного оперативного режима;

• поддержка с моря войск фронта при ведении ими обороны или наступления на приморских на-правлениях;

• оборона морского побережья.Административная структура

ВМФ России включает надводные силы и подводные силы, морскую авиацию и береговые войска, а так-же корабли и суда, части специаль-ного назначения и тыла. Гидрогра-фическая служба ВМФ относится к управлению навигации и океано-графии министерства обороны (МО) РФ.

Надводные силы являются ос-новными для обеспечения выхода и развертывания подводных лодок

в районы боевых действий и воз-вращения в базы, перевозки и при-крытия десантов. Им отводится главная роль в постановке минных заграждений, в борьбе с минной опасностью и защите своих комму-никаций.

Подводные силы – род сил ВМФ, включающий атомные ра-кетные подлодки стратегического назначения, атомные и дизель-электрические многоцелевые под-лодки. Основными задачами под-водных сил являются: поражение важных наземных объектов про-тивника; поиск и уничтожение подводных лодок, авианосцев и др. надводных кораблей противника, его десантных отрядов, конвоев и одиночных судов в море; разведка, обеспечение наведения своих удар-ных сил и выдачи им целеуказания; уничтожение морских нефтегазо-вых комплексов, высадка групп спецназа на побережье противни-ка; постановка мин и другие.

Морская авиация – род сил ВМФ, предназначенный для поиска и уничтожения боевых сил флота противника, десантных отрядов, конвоев и одиночных кораблей (су-дов) в море и базах; прикрытия группировок кораблей и объектов флота от ударов противника с воз-духа; уничтожения самолётов, вер-толётов и крылатых ракет; ведения разведки; наведения на корабель-ные силы противника своих удар-ных сил и выдачи им целеуказания.

Административная структура ВМФ России включает надводные силы и подводные силы, морскую

авиацию и береговые войска, а также корабли и суда, части специ-

ального назначения и тыла. Гидро-графическая служба ВМФ относит-

ся к управлению навигации и океанографии министерства

обороны (МО) РФ

36

Привлекается также к минным по-становкам, противоминным дей-ствиям, РЭБ, воздушным перевоз-кам и десантированию, поисково-спасательным работам на море. Основу морской авиации составляют самолёты и вертолёты разного назначения. Функциональ-но морская авиация подразделяет-ся на рода: морскую ракетоносную; противолодочную; истребитель-ную; разведывательного и вспомо-гательного назначения (ДРЛО и на-ведения, РЭБ, противоминную, обеспечения управления и связи, заправки топливом в воздухе, по-исково-спасательную, транспорт-ную, санитарную). Морская авиа-ция базируется на аэродромах и авианесущих кораблях и подразде-ляется на авиацию берегового ба-зирования и палубную.

Береговые войска – род сил ВМФ, предназначенный для при-крытия сил флотов, войск, населе-ния и объектов на морском побере-жье от воздействия надводных кораблей противника; обороны во-енно-морских баз и других важных объектов флотов с суши, в том чис-ле от морских и воздушных десан-тов; высадки и действий в морских и воздушно-морских десантах; со-действия СВ в противодесантной обороне десантоопасных районов морского побережья; уничтожения надводных кораблей, катеров и де-сантно-транспортных средств в зоне досягаемости оружия. Берего-

вые войска включают 2 рода войск: береговые ракетно-артиллерий-ские войска и морскую пехоту. Бе-реговые ракетно-артиллерийские войска имеют ракетные части, ос-нащённые наземными стационар-ными и подвижными ракетными комплексами, а также подразделе-ния береговой артиллерии. Пред-назначены для уничтожения над-водных кораблей, десантных отрядов и конвоев противника, прикрытия пунктов базирования, береговых объектов флота, при-брежных морских коммуникаций и группировок войск, действую-щих на приморских направлениях. Морская пехота предназначена и специально подготовлена для веде-ния боевых действий в морских де-сантах, а также для обороны воен-но-морских баз, важных участков побережья и береговых объектов. Морская пехота в десантных опе-рациях может действовать само-стоятельно с целью захвата пун-ктов базирования ВМС, портов, островов, участков побережья про-тивника. В случаях, когда основу десанта составляют части СВ, мор-ская пехота высаживается в пере-довых отрядах для захвата пунктов и участков на побережье и обеспе-чения высадки на них главных сил десанта.

Оперативная структура ВМФ включает 4 оперативно-стратеги-ческих объединения: Северный флот (СФ, штаб Североморск, вхо-

37

дит в Объединённое стратегиче-ское командование (ОСК) «Се-вер»), Балтийский флот (БФ, штаб Калининград, входит в Западный ВО), Черноморский флот (ЧФ, штаб Севастополь, входит в Юж-ный ВО), Тихоокеанский флот (ТФ,

штаб Владивосток, входит в Вос-точный ВО), а также оперативное объединение – Каспийскую флоти-лию (Кф, штаб Астрахань, входит в Южный ВО).

Северный флот (корабельный состав) приведен в табл. 1.

Таблица 1Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда43-я дивизия ракетных кораблей, 20475 Мурманская обл., Североморск 1 тяжёлый авианесущий крейсер (ТАВКР) пр.

11435 «Адмирал Кузнецов», 2 тяж. атомных ракетных крейсера (ТАРКР) пр.11442 («Петр Великий» и «Адмирал Нахимов»), 1 ракетный крейсер (РКР) пр.1164 «Маршал Устинов», 1 эсминец (ЭМ) пр. 956 «Адмирал Ушаков»

14-я бригада противолодочных кораблей, 20546

Мурманская обл., Североморск 1 большой противолодочный корабль (БПК) пр. 11551 «Адмирал Чабаненко», 4 БПК пр.1155 («Адмирал Левченко», «Адмирал Харламов», «Североморск», «Вице-адмирал Кулаков»).

432-й отряд судов обеспечения Мурманская обл., Североморск 1 малое кабельное судно и 1 килекторное судно, 1 морской водоналивной транспорт, 7 морских танкеров и 1 морской транспорт, 1 сухогрузное судно и 1 госпитальное судно, 6 морских и 9 рейдовых буксиров

43-й отдельный дивизион кораблей охраны водного района

Архангельская обл., Северодвинск 2 малых противолодочных корабля (МПК) пр. 1124М, (МПК-7 «Онега» и МПК-130 «Нарьян-Мар»), 1 морской тральщик (МТ) пр. 1332 МТ-434, 3 рейдовых тральщика (РТ) пр. 1258, (РТ 259, РТ 236, РТ 236), 1 морской транспорт

16-я бригада, 20458 Архангельская обл., Северодвинск строящихся и ремонтируемых кораблей 339-я отд. бригада, строящихся и ремонтируе-мых подлодок, 95420

Архангельская обл., Северодвинск 1 опытовая подлодка (ПЛ) пр. 20120 Б-90 «Саров», 1 АПЛ с баллистическими ракетами (БР) пр. 941У ТК-208 «Дмитрий Донской», испытывает БРПЛ «Булава»

44-я группа судов обеспечения Архангельская обл., Северодвинск 2 малых морских танкера, 3 морских буксира и 1 пожарный корабль, 1 судно размагничива-ния, 1 судно контроля физических полей, 1 спасательно-буксирное судно, 1 ледокол пр. 21180 Илья Муромец

38

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда41-й район гидрографической службы Архангельская обл., Северодвинск 2 малых гидрографических судна пр. 871 ГС

192 и пр. 872 ГС 39283-я группа гидрографических судов Архангельская обл., Северодвинск 2 малых гидрографических судна пр. 872, 2

больших гидрографических катера пр. 1896 (БГК 192 и БГК 310)

Кольская флотилия, 36070 Мурманская обл., Полярный разнородных сил 121-я бригада десантных кораблей, 36045 Мурманская обл, Полярный 4 больших десантных корабля (БДК) пр. 775

(БДК-45 «Георгий Победоносец», БДК-55 «Александр Отраковский», БДК-91 «Олене-горский горняк», БДК-182 «Кондопога») 3 десантных катера (ДКА) пр. 1176 (Д 148, Д 464, Д 182); 1 ДКА Д-163 Иван Рубцов

161-я бригада подлодок, 36021 Мурманская обл,Полярный 4 ПЛ пр. 877 (Б-177 «Липецк», Б-402 «Волог-да», Б-459 «Владикавказ», Б-471 «Магнито-горск») 1 ПЛ пр. 877ЛПМБ Б-800 «Калуга» 1 ПЛ пр. 877Э Б-808 «Ярославль» 1 ПЛ пр. 677 Б-585 «Санкт-Петербург»

7-я бригада, 90829 Мурманская обл, Полярный кораблей охраны водного района 141-я тактическая группа Мурманская обл., губа Оленья 4 МПК пр. 1124М (МПК–14 «Мончегорск»,

МПК–59 «Снежногорск», МПК–194 «Брест», МПК–203 «Юнга»)

142-я тактическая группа Мурманская обл, Полярный 1 малый ракетный корабль (МРК) пр.1234 «Айсберг», 1 МРК пр. 12341»Рассвет»

143-я тактическая группа Мурманская обл, Полярный 6 базовых тральщиков (БТ) пр. 12650 (БТ-50 «Ельня», БТ-97 «Полярный», БТ-111 «Аван-гард», БТ-152 «Котельнич», БТ-211 «Вятчик», БТ-226 «Коломна»).

144-я тактическая группа Мурманская обл, Полярный 1 МТ пр. 12660 «Владимир Гуманенко», 2 МТ пр. 266М («Комендор» и «Машинист»)

152-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 13106 Мурманская обл, Полярный 60 человек601-й отдельный дивизион гидрографических судов

Мурманская обл., Полярный 10 гидрографических судов, 5 больших гидрографических катеров, 1 малый гидрогра-фический катер пр. 1403 МГК 657

86-й аварийно-спасательный отряд Мурманская обл., Полярный 3 килекторных судна и 3 рейдовых катера пр. 1415, 5 пожарных кораблей и 2 пожарных катера, 2 спасательных судна и 1 спасательный буксир, 7 водолазных судов и 5 морских буксиров, 1 катер-торпедолов пр. 1388 КРХ-536

39

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и судаОтряд судов обеспечения Мурманская обл, Росляково 5 судов размагничивания, 1 малый морской

танкер пр. 1844 ВТН 35, 1 рейдовый буксир проекта 737 РБ 243

8-я группа судов обеспечения Мурманская обл, Росляково 3 судна контроля физических полей пр. 1806, 1 судно контроля физических полей пр. 130 СР 548

518-й дивизион разведывательных кораблей, 20524

Мурманская обл., г. Полярный 1 большой разведывательный корабль пр. 1826, 3 средних разведывательных корабля, 1 морской буксир пр. 745 ГС-31 Чусовой

Подводные силы Мурманск-1507-я дивизия подлодок Мурманская обл, Видяево 1 атомная подлодка (АПЛ) пр.945 Б-276

«Кострома». 2 АПЛ пр. 945А (Б-336 «Псков» и Б-534 «Нижний Новгород»), 2 АПЛ пр. 671РТМК (Б-414 «Даниил Московский» и Б-448 «Тамбов»)

140-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 69068 Мурманская обл, Видево 60 человек11-я дивизия подлодок Мурманск-150 3 АПЛ с крылатыми ракетами (КР) пр. 949А

(К-119 «Воронеж», К-266 «Орел», К-410 «Смоленск»), 1 АПЛ пр. 671РТМК Б-138 «Обнинск», 1 АПЛ пр. 885 К-560 «Северод-винск»

160-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 09619 Мурманская обл, Мурманск-150 60 человек 31-я дивизия подлодок Мурманская обл, Гаджиево 6 АПЛ с БР пр. 667БДРМ (К-18 «Карелия»,

К-51 «Верхотурье», К-84 «Екатеринбург», К-114 «Тула», К-117 «Брянск», К-407 «Новомо-сковск»), 1 АПЛ с БР пр. 955 К-535 «Юрий Долгорукий»

58-я отдельная рота охраны, 10672 Мурманская обл, посёлок Гаджиево269-й отряд СпН по борьбе с ПДСС 30853 Мурманская обл, посёлок Гаджиево 60 человек24-я дивизия подлодок Ягельная Губа 6 АПЛ пр. 971 (К-154 «Тигр», К-157 «Вепрь»,

К-317 «Пантера», К-328 «Леопард», К-335 «Гепард», К-461 «Волк»)

29-я отд. бригада подлодок особого назначе-ния, 13090

Мурманская обл, Гаджиево, Оленья Губа 2 атомные глубоководные станции, (пр. 1910. АГС-33 и пр. 10831 АГС-12), 2 АПЛ СпН пр. 1851 (АС-21и АС-35), 1 АПЛ СпН пр. 09786 КС-129 «Оренбург», 1 АПЛ СпН пр. 09787 БС-64 «Подмосковье», 1 рейдовый буксир пр. 16609 Дельфин. 1 океанографическое судно «Янтарь»

40

Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение279-й окиап 26808 Мурманская обл. Северо-

морск-32 иэ 12 Су-33, 5 Су-25УТГ

100-й окиап Ейск, затем Североморск 2 иэ 20 МиГ-29К, 4 МиГ-29КУБ403-й осап 49324 Мурманская обл. Северо-

морск-18 Ил-38, 34 Ка-27, 1 Ил-22, 2 Ил-20РТ, 2 Ан-12, 4 Ан-26, 2 Ми-8, 6 «БЛА Форпост», «Орлан-10»

2-я аг 49324-2 Вологодская обл. п. Федотово

11 Ту-142МК, 6 Ту-142МР

3-я аг 49324-3 Москва, п. Остафьево 1 Ан-12, 7 Ан-26, 8 Ан-72, 1 Ан-140

Таблица 2 – Морская авиация ОСК «Север»

Таблица 3 – Береговые войска ОСК «Север»

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружение200-я отдельная мотострелковая бригада (ОМСбр), 08275

Мурманская обл., пгт Печенга

9 отд. б-нов (3 мотострелковых, танковый, инженерно-сапёрный, разведывательный, управления, ремонтно-восстановительный, материального обеспечения), 6 отд. д-нов (2 самоходных гаубичных, реактивный, противотанковый, зенитный ракетный, зенитный ракетно-артиллерийский), 6 рот (снайперов, РЭБ, БПЛА, РХБЗ, комендантская, медицинская), батарея управления и артиллерий-ской разведки начальника артиллерии, взвод управления и РЛС разведки начальника ПВО, взвод управления начальника разведки. Имеет 40 Т-72Б3, 1 Т-72БК, 159 МТ-ЛБ, 11 БТР-80, 4 БРДМ-2, 18 122-мм РСЗО БМ-21 “Град”, 18 152-мм СГ 2С19 “Мста-С”, 18 152-мм СГ 2С3 “Акация”, 18 120-мм миномётов 2С12 “Сани”, 12 100-мм пушек МТ-12 “Рапира”, 12 самоходных ПТРК 9П149 “Штурм-С”, 12 БМ ЗРК 9А33БМ2(3) “Оса”, 6 БМ ЗРК 9А34(35) “Стрела-10”, 6 ЗПРК 2С6М “Тунгуска”, двухзвенные гусеничные снегоболотоходы ГАЗ-3351 «Лось» и ДТ-10П “Витязь”.

80-я отд. арктиче-ская МСбр, 34667

п. Алакуртти, Мурманская обл

8 б-нов (3 мотострелковых, инженерно-сапёрный, разведывательный, управления, ремонтно-вос-становительный, материального обеспечения), 2 д-на (самоходный гаубичный, и зенитный ракет-ный), 6 рот (снайперов, РЭБ, БПЛА, РХБЗ, комендантская, медицинская). Имеет 159 МТ-ЛБ, 18 152-мм СГ 2С1 “Гвоздика”, 18 120-мм миномётов 2С12 “Сани”, двухзвенные гусеничные снегоболотоходы ГАЗ-3351 «Лось» и ДТ-10П “Витязь”.

Отд. арктическая МСбр

Ямало-Ненецкий АО

Формируется в 2016 г.

тактическая группа Архангельская обл., архипелаг Новая Земля, п.Рогачево

авиационная комендатура 45-й армии ВВС и ПВО (аэродром Амдерма-2), пункт наведения авиа-ции, радиолокационная рота, зрп на ЗРК С-300ПМ (1-й дивизии ПВО, 45-й армии ВВС и ПВО).

41

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружениетактическая группа архипелаг Земля

Франца-Иосифа, о-в Земля Алек-сандры

авиационная комендатура 45-й армии ВВС и ПВО (аэродром Нагурское), пункт наведения авиа-ции, радиолокационная рота, зенитный ракетно-артиллеристский д-н.

тактическая группа архипелаг Северная Земля, о-в Средний

авиационная комендатура 45-й армии ВВС и ПВО (аэродром Средний), пункт наведения авиации, радиолокационная рота.

99-я тактическая группа, 74777

Новосибирские о-ва, о. Котель-ный

пост РЛС, батарея БПРК 4К51 “Рубеж” (2 самоходные ПУ 3С51М, 2 ТЗМ), Батарея ЗРПК (батарей-ный пункт управления и 3 БМ 96К6 “Панцирь-С1”

61-я бригада мор-ской пехоты (брМП), 38643

Мурманская обл., пос. Спутник

4 отд. б-на (2 морской пехоты, десантно-штурмовой, материального обеспечения), 3 отд. д-на (2 самоходных артиллерийских на 2С1 и 2С23, зенитный ракетно-артиллерийский), 2 батареи (реак-тивная и ПТРК), 6 рот (разведывательно-десантная, связи, инженерно-десантная, огнеметная, ремонтная, десантно-высадочных средств), 3 взвода (РХБЗ, управления начальника артиллерии, комендантский). Имеет 59 БТР-80/82А, 80 МТ-ЛБВ, 12 СГ 2С1 “Гвоздика”, 22 САО 2С23 “Нона-СВК”, 6 РСЗО “Град”, 6 ЗРК “Стрела-10”, “, 6 ЗПРК “Тунгуска”

153-й отряд СпН по борьбе с ПДСС

Мурманская обл, Гремиха

60 человек

420-й морской разведывательный пункт (МРп), 40145

Мурманская обл., п. Зверосовхоз

4 роты (2 СпН, подводного минирования, связи), 2 взвода (технического и материального обеспе-чения)

536-я отд. береговая ракетно-артилле-рийская бригада (ОБРАбр), 10544

Мурманская обл., пос. Губа Оленья

2 д-на (БПРК и технический), 2 роты (ремонтная и обеспечения), 4 взвода (зенитно-ракетный, инженерно-позиционный, комендантский, РХБЗ), ракетно-техн. база. Имеет 2 комплекта БПРК К300П “Бастион-П” (8 самоходных ПУ К-340П, 2 береговых комплекса разведки обстановки “Монолит-Б”, 2 машины боевого управления К380П, 2 машины обеспечения боевого дежурства, 8 ТЗМ К342П).

186-й отд. центр РЭБ, 60134

Мурманская обл.,Североморск

комплекс РЭБ “Мурманск-БН”

Подвижный узел связи

Полярный

516-й узел связи, 40630

Североморск

180-й отд. морской инженерный (ОМИ) б-н, 36085

Североморск

3805-я комплексная база МТО, 96143

42

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда128-я бригада надводных кораблей Балтийская ВМБ Балтийск 2 ЭМ пр. 956А (“Беспокойный”, “Настойчи-

вый”), 2 сторожевых корабля (СКР) пр.11540 (“Неустрашимый”, “Ярослав Мудрый”), 4 корвета пр.20380 (“Стерегущий”, “Бойкий”, “Сообразительный”, “Стойкий”)

71-я бригада десантных кораблей Балтийская ВМБ Балтийск 3 БДК пр. 775 (БДК-43 “Минск”, БДК-58 “Калининград”, БДК-100 “Александр Шаба-лин”), 1 БДК пр. 775М БДК-61 “Королев”

2 МДКВП пр. 12322 (“Евгений Кочешков”, “Мордовия”), 3 ДКА пр. 21820 (“Денис Давыдов”, “Лейтенант Римский-Корсаков”, “Мичман Лермонтов”), 3 ДКА пр. 11770 (Д-67, Д 1441, Д 1442), 2 ДКА пр. 1176 (Д-325, Д-465), 3 катера-торпедолова пр. 1388 64-я бригада Балтийская ВМБ Балтийск кораблей охраны водного района 146-я такт. группа противолодочных кора-блей, 20447

6 МПК пр. 1331M (МПК-304 “Уренгой”, МПК-308 “Зеленодольск”, МПК-218 “Алексин”, МПК-311 “Казанец”, МПК-243 “Кабардино-Балкария “, МПК-232 “Калмыкия”)

323-й дивизион тральщиков 2 БТ пр. 12650 (“Алексей Лебедев”, БТ-213 “Сергей Колбасьев”, БТ-230), 1 БТ пр. 12650Э БТ-212, 2 РТ пр. 13000 (РТ 344, РТ-276), 4 РТ пр. 10750 (РТ-252, РТ 273, РТ 231, РТ 249)

313-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 10742 Балтийск 60 чел., 3 противодиверсионные катера (ПДКА) (П 386, П 410, П 419)

36-я бригада, 20963 Балтийск ракетных катеров (РКА),1-й дивизион ракетных катеров 1 РКА пр. 12411М Р-2 «Чувашия», 6 РКА пр.

12411 (Р-47, Р-129 “Кузнецк”, Р-187 “Зареч-ный”, Р-257, Р-291 “Димитровград”, Р-293 “Моршанск”)

106-й д-н МРК 4 МРК пр. 12341 (“Гейзер”, “Зыбь”, “Ливень”, “Пассат”)

143-я бригада Калининград строящихся и ремонтируемых кораблей342-й аварийно-спасательный отряд Калининградская обл, Балтийск 7 пожарных кораблей и 1 спасательное судно

3 спасательных буксира и 1 катер СН 128 72-й дивизион разведывательных кораблей Балтийск 2 средних разведывательных кораблей пр. 864,

(В.Татищев, Федор Головин), 2 малых разве-дывательных корабля пр. 503М

Таблица 4 – Балтийский флот (корабельный состав)

43

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда603-й отдельный дивизион гидрографических судов

Балтийск 1 гидрографическое судно пр. 861 Андромеда, 3 больших гидрографических катера (БГК 613, БГК 717, БГК 1529) 4 малых гидрографических катера

51-й район гидрографической службы Балтийск 6 больших гидрографических катеров (БГК 1511, БГК 186, БГК 214, БГК 312, БГК 767, БГК 887)

Группа судов обеспечения Балтийск 1 судно комплексного портового обслужива-ния пр. 03180 ВТН-74 и 1 танкер Селенга, 1 малый морской танкер ВТН 24, 4 морских буксира и 4 рейдовых буксира

1694-я база ремонта и хранения гидрографическо-штур-манского вооружения и имущества

105-я бригада кораблей охраны водного района, 22830

ЛенинградскаяВМБ, Санкт-Петербург, Кронштадт

147-я тактическая группа 3 МПК пр. 1331M (МПК-99 “Зеленодольск”, МПК-192 “Уренгой”, МПК-205 “Казанец”)

145-я тактическая группа 1 БТ пр. 12650 БТ 115, 2 РТ пр. 1300 (РТ 61 и РТ 702), 2 РТ пр. 10750 (РТ 57 и РТ 248), 2 ПДКА пр. 1415

258-й дивизион учебных кораблей 3 учебных корабля (УК-162, УК-115, УК-712)473-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 39080 Кронштадт 60 чел. 1 ПДКА П-104 Нахимовец123-я бригада подлодок, 09632 Санкт-Петербург, Кронштадт 1 ПЛ пр. 877 Б-227 “Выборг”, 1 ПЛ пр.

877ЭКМ Б-806 “Дмитров”, 1 плавучая мастер-ская пр. 304 ПМ 30

501-й аварийно-спасательный отряд 20862 Санкт-Петербург, Кронштадт 1 санитарный катер пр. СК620 СН 401, 1 пожарный корабль проекта 1893 ПЖС-282, 6 рейдовых катеров и 2 рейдовых буксира, 2 многофункциональных модульных катера

431-й отряд, 56058 Санкт-Петербург судов обеспечения1-я группа судов обеспечения 2 малых морских танкера пр. 1844 (ВТН 45, ВТН

34), 1 морской транспорт воор. пр.1823/1824 ВТР-77, 1 пожарный катер проекта 364 ПЖК 53, 2 морских и 3 рейдовых буксира, 2 портовых ледокола пр. 97 (Пурга и Буран), 3 судна размаг-ничивания, 2 судна контроля физических полей пр. 1806 1 килекторное судно пр. 419 КИЛ-1, 1 кабельное судно пр. 1112 Непрядва, 1 поиско-вый катер пр. СК620 ПСК 1562

44

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда2-я группа судов обеспечения 1 морской буксир пр. 745 Виктор Конецкий, 1

рейдовый буксир проекта 498 РБ 98, 2 буксир-ных катера и 3 баржи

3-я группа судов обеспечения 2 рейдовых буксира, 1 плавучий кран проекта ПК-13035 ПК-13035

94-й дивизион Санкт-Петербург, Кронштадт строящихся и ремонтируемых кораблей115-й отд. д-н Калининград строящихся и ремонтируемых кораблей42-й район гидрографической службы Санкт-Петербург, Выборг 2 больших гидрографических катера, 1

гидрографический катер РК 229, 7 малых гидрографических катеров

335-й отдельный дивизион гидрографических судов

Ломоносов 2 океанографических судна, 6 гидрографиче-ских судов, 1 малое гидрографическое судно Вайгач, 2 больших гидрографических катера

Таблица 5 – Морская авиация и ПВО Балтийского флота

Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение72-я АБ МА Калининградская обл.

Чкаловскиэ вэ 3 Су-27, 6 Су-27П, 13

Су-27СМ3, 3 Су-27УБП, 2 Су-27УБ, 8 Су-30М2, 12 Ми-24, 8 Ми-8

шаэ Калининградская обл. Черняховск

шаэ 12 Су-24М, 4 Су-24МР, 2 БЛА «Форпост»

окплвэ Калининградская обл. Донское

окплвэ Бе-12, 14 Ка-27

отаэ Калининградская обл. Храброво

отаэ Ан-2, 3 Ан-26, 2 Ан-140

44-я Д ПВО, Калининград183-й зрп 95043 Калининградская обл.

Гвардейск3 д-на 9 ПУ С-300ПС, 16 С-400

1545-й зрп 64807 Калининградская обл. Знаменск

3 д-на 12 ПУ-1 С-300В, 6 ПЗУ-1, 24 ПУ-2, 12 ПЗУ-2

81-й ртп 49289 Переяславское

45

Таблица 6 – Береговые войска Балтийского флота

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружение336-я ОбрМП, 06017 Калининградская обл, Балтийск 4 отд. б-на (2 морской пехоты, десантно-штур-

мовой, материального обеспечения), 2 отд. д-на (самоходный артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерийский), 2 батареи (реактив-ная и ПТРК), 6 рот (разведывательно-десант-ная, связи, инженерно-десантная, огнеметная, ремонтная, десантно-высадочных средств), 3 взвода (РХБЗ, управления начальника артил-лерии, комендантский). Имеет 134 БТР-80/82А, 18 СГ «Гвоздика», 12 САО 2С9 «Нона-С», 6 РСЗО «Град», 59 МТ-ЛБ, 37 ПТРК 9П148 «Конкурс-М», 6 ЗРК «Стре-ла-10», 6 ЗСУ-23-4 «Шилка».

561-й МРп, 10617 п. Парусное р-н Балтийска 4 роты (2 СпН, подводного минирования, связи), 2 взвода (технического и материально-го обеспечения).

25-й отд. береговой ракетный полк (ОБРп), 39108

Калининградская обл, Донское 2 батареи. Имеет 6 самоходных ПУ СПУ-35Б (СПУ-35В) БПРК 4К44Б «Редут».

69-й ОМИ полк, 51061 Калининградская обл, Гвардейск 2 б-на (инженерно-саперный, понтонно-мо-стовой).

254-й отд. радио б-н ОсН, 21790 Калининградская обл, Гвардейск13328-й отд. б-н РЭБ, 03051 Ленинградская обл., Кронштадт комплекс РЭБ «Мурманск-БН».134-й отд. б-н связи Калининград135-й отд. б-н связи Калининград2574-я база вооружения и боеприпасов (бВиБ), 13068

Калининградская обл., Гурьевский р-н, пос. Рябиновка

2676-я бВиБ Калининградская обл., п.Черепаново773-я комплексная база МТО, 77167 Санкт-Петербург148-й отд. ремонтно-восстановительный б-н Калининград299-й учебный центр «Сатурн», 87082 Калининградская обл, БалтийскШкола младших специалистов ВМФ Санкт-Петербург11-й армейский корпус Калининград

46

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружение7-я отд. мотострелковый полк (ОМСп), 06414 Калининград 2 мотострелковых б-на, 2 д-на (самоходный

гаубичный и зенитный ракетно-артиллерий-ский), 5 рот (разведывательная, инженерно-са-перная рота, связи, материального и техниче-ского обеспечения), 3 взвода (снайперов, РХБЗ, комендантский). Имеет 85 БМП-2, 18 СГ «Акация», 12 120-мм орудий 2Б16 «Нона-К», 9 ЗПРК «Тунгуска», 18 ПЗРК «Игла».

79-я ОМСбр, 90151 Гусев 9 отд. б-нов (3 мотострелковых, танковый, инженерно-сапёрный, разведывательный, управления, ремонтно-восстановительный, материального обеспечения), 6 отд. д-нов (2 самоходных гаубичных, реактивный, противо-танковый, зенитный ракетный, зенитный ракетно-артиллерийский), 6 рот (снайперов, РЭБ, БПЛА, РХБЗ, комендантская, медицин-ская), батарея управления и артиллерийской разведки начальника артиллерии, взвод управления и РЛС разведки начальника ПВО, взвод управления начальника разведки. Имеет 40 Т-72Б, 1 Т-72БК, 159 МТ-ЛБ, 11 БТР-80, 4 БРДМ-2, 18 БМ-21 «Град», 36 СГ «Акация», 18 миномётов «Сани», 12 пушек «Рапира», 12 ПТРК «Штурм-С» и 27 9К115 «Метис», 6 ЗРК «Стрела-10», 6 ЗПРК «Тунгу-ска», 27 ПЗРК «Игла».

244-я артиллерийская бригада (Абр), 41603 Калининград 3 д-на (пушечный, реактивный и разведыва-тельный), батарея управления, 2 роты (матери-ального и технического обеспечения), 2 взвода (инженерно-саперный и РХБЗ). Имеет 18 152-мм пушек 2А36 «Гиацинт-Б», 18 РСЗО «Град»

152-я ракетная бригада (Рбр), 54229 Черняховск, Калининград 3 ракетных д-на, в каждом 2 батареи по 2 СПУ ТРК «Точка-У» и 2 ТЗМ. Всего: 12 СПУ 9П129М-1, 12 ТЗМ 9Т218-1, 12 транспортных машин 9Т238/9Т222, автоматизированные контрольно-испытательные машины 9В819-1, машины технического обслуживания 9В844М, комплект арсенального оборудования 9Ф370-1, 9 Р-145БМ.

22-й зенитно-ракетный полк (ЗРп), 54129 Калининград 4 зенитно-ракетные батареи по 4 БМ 9А330 ЗРК 9К330 «Тор», и батарейному КП

47

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда30-я дивизия надводных кораблей Севастополь 1 РКР пр. 1164 «Москва»

2 СКРпр.11356 («Адмирал Григорович», «Адмирал Эссен»)1 СКР пр. 01090 «Сметливый»1 СКР пр.1135М «Пытливый», 1 пр.1135 «Ладный» 5 рейдовых катеров и 1 рейдовый баркас РБК-1299

Крымская ВМБ197-я бригада десантных кораблей Крымская ВМБ, Севасто-

поль3 БДК пр. 1171 («Николай Фильченков»БДК-65 «Саратов», БДК-69 «Орск»)4 БДК пр. 775 (БДК-46 «Новочеркасск», БДК-54 «Азов», БДК-64 «Цезарь Куников», БДК-67 «Ямал»)

68-я бригада Севастополь кораблей охраны водного района149-я тактическая группа 1 МПК пр.1124М МПК-118»Суздалец»

1 МПК пр.1124 МПК-49 «Александровец»150-я тактическая группа 4 МТ пр. 266М («Иван Голубец»,

»Вице-адмирал Жуков», «Турбинист», «Ковровец»)102-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 27203 Севастополь 60 чел, РСЗО ДП-62 «Дамба»,

8 ПДКА 41-я бригада Севастополь ракетных катеров166-й дивизион малых ракетных кораблей Севастополь 2 МРК на возд. подушке (МРКВП) пр.1239 («Бора», «Самум»)

2 МРК пр. 12341 («Мираж», «Штиль»)2 МРК пр. 21631 («Серпухов», «Зеленый Дол»)

295-й дивизион ракетных катеров 3 РКА пр. 12411 (Р-60 «Буря», Р-109, Р-239 «Гроза»)1 РКА пр. 12411М Р-334 «Ивановец»1 РКА пр. 12417 Р-71 «Шуя»

Новороссийская ВМБ184-я бригада Новороссийск охраны водного района181-й дивизион противолодочных кораблей 4 МПК пр. 1124М («Поворино», «Ейск», «Касимов»,»Муромец»)170-й дивизион тральщиков 1 МТ пр. 12660 «Железняков»

1 МТ пр. 266МЭ «Валентин Пикуль»1 МТ пр. 02668 «Вице-адмирал Захарьин» 2 БТ пр. 12650 («Минеральные Воды» и «Лейтенант Ильин»)1 РТ пр. 1258 РТ-46 и 1 РТ пр. 12592 РТ-2783 ДКА (Д 144, Д 106, Д-199)

136-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 75976 Новороссийск 60 чел. , 7 ПДКА (П-191, П-349, П-350, П-274, П-275, П-276, П-356)

Таблица 7 – Черноморский флот (корабельный состав)

48

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда4-я отдельная бригада подлодок Краснодарский край,

Новороссийск1 ПЛ пр. 877В Б-871 «Алроса»3 ПЛ пр. 636.3 (Б-237 «Ростов-на-Дону»,Б-261 «Новороссийск», Б-262 «Старый Оскол»),1 (Б-265 «Краснодар») в составе ВМФ2 катера-торпедолова и 1 водолазное морское судно

145-й аварийно- спасательный отряд Севастополь 1 спасательное судно пр. 527М «ЭПРОН»1 рейдовый катер комплексного аварийно-спасательного обеспече-ния РВК-11121 спасательный многофункциональный катер

1-я группа спасательных судов Севастополь 1 спасательное судно «Коммуна» 1 спасательный буксир пр. 712 «Шахтер»3 морских буксира

2-я группа спасательных судов Севастополь 1 санитарный катер СН 1263 водолазных судна и 2 водолазных катера 1 пожарный корабль и 2 катера

172-я группа спасательных судов Новороссийск 1 пожарный катер ПЖК 58 и 4 водолазных судна 1 спасательное буксирное судно пр. 228701 морской буксир пр. 733 (СБ 4 и Орион) 4 рейдовых катера пр. 23040

519-й отд. д--н разведывательных кораблей Севастополь, Украина 1 средний разведывательный корабль пр. 8643 малых разведывательный корабля пр. 861М («Экватор», «Кильдин», «Лиман»)

97-й отд. дивизион надводных кораблей Краснодарский край, Темрюк

1 судно хранилище пр. 08142 СХЗ-181 опытовое судно пр. 11982 Селигер1 рейдовый буксир пр. 90600 РБ 45 1 водолазный катер пр. 376 РК-249

176-й дивизион гидрографических судов Севастополь 1 гидрографическое судно пр. 861 «Челекен»2 гидрографических судна пр. 862 1 малый гидрографический катер пр.16830 МГК 476

47-й гидрографический район Севастополь, Украина 1 малое гидрографическое судно пр. 872 ГС-86 2 больших гидрографических катера 4 малых гидрографических катеров пр. 1403

80-й район гидрографической службы Краснодарский край, Новороссийск

1 большой гидрографический катер пр. 1896 БГК 244

55-й отдельный дивизион гидрографических судов 80-го района гидрографической службы

Новороссийск 1 малое гидрографическое судно пр. 870 ГС-103 1 малое гидрографическое судно пр. 872 ГС-402 1 малый гидрографический катер пр. 1403 МГК-5002 малых гидрографических катер пр. 16830 (МГК-614 и МГК-1792) 1 малый гидрографический катер МГК-1914

49

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда17-й гидрограф участок Ростовская обл, Таганрог115-я комендатура охраны и обслуживания Севастополь 1рейдовый катер проекта 1415 РК 1529

1 санитарный катер СН 726 2 катера связи (КСВ-1404 и КСВ-1754)

758-й Центр МТО205-й отряд судов обеспечения Севастополь1-я группа Севастополь 4 морских и 7 рейдовых буксира

2 плавучие мастерские пр. 304 (ПМ 56 и ПМ 138) 1 морской самоходный плавкран пр. 1505 ПК-32050 2 плавучих крана 1 госпитальное судно пр. 320.. Енисей

2-я группа Севастополь, 1 килекторное судно пр. 141 КИЛ-1582 морских танкера, 2 морских транспорта вооружения 4 судна размагничивания 1 судно контроля физических полей пр. 18061.. 1 судно экологического контроля пр. 872Э... 1 кабельное судно пр. 1112 Сетунь

3-я группа Севастополь 5 малых морских танкеров 1 базовое наливное судно проекта 445Р БНС-16500 1 рейдовая несамоходная наливная баржа 3 судна-нефтемусоросборщика

4-я группа Севастополь 4 военных транспорта 2 буксирных катера пр. 05Т (БУК-49 и БУК-533) 4 рейдовых катера и 1 пассажирский катер

58-я группа судов обеспечения Феодосия 1 килекторное судно проекта 419 КИЛ-251 средний морской танкер проекта 577 Койда 1 морской буксир проекта 745 МБ 31 2 рейдовых буксира пр. 737Л/К (РБ 44 и РБ 237) 1 водолазное морское судно проекта 535 ВМ 9112 водолазных катера проекта 376 (РК-253 и РК-267) 2 судна размагничивания и 2 опытовых судна 2 катера-торпедолова пр. 1388 (ТЛ 278 и ТЛ 1133) 1 большой гидрографический катер пр.18961 малый гидрографический катер пр 16380 МГК 6201 рейдовая плавучая мастерская пр. 889А ПМР-71 1 рейдовая несамоходная наливная баржа пр. 435Р... 1 судно-нефтемусоросборщик пр. 1515 МУС-4911 рейдовый катер проекта 371У РК-1677-

50

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда61-я группа судов обеспечения Новороссийск 2 малых морских танкера пр. 1844Д

1 плавучий склад проекта 08142 СХЗ-20 8 рейдовых буксиров 2 рейдовый катер проекта 371У (РК-1745 и РК-955) 1 пассажирский катер проекта СК620 ПСК-1321 1 катер связи проекта 1388Н КСВ-671 судно-нефтемусоросборщик пр. 1515 МУС-7601 большой корабельный щит БКЩ-28

280-я щитовая станция, 4 судна-мишени Севастополь 1 рейдовый катер и 1 рейдовый баркас 1 морской рефрижераторный транспорт СМ-69 1 судно-мишень проекта 1784Б СМ-377

130-я щитовая станция Феодосия 2 судна-мишени проекта 1784Б (СМ-178 и СМ-294)720-й пункт МТО Тартус, Сирия3824-я комплексная база МТО, 96144 Краснодарский край,

Крымск17-й арсенал, 13189 Севастополь, Сухарная

балка133-я отд. бригада МТО, 73998 Крым, Бахчисарайский

р-н

Таблица 8 – Морская авиация Черноморского флота

Таблица 9 – Береговые войска Черноморского флота

Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение43-й мшап 76410 Крым, Саки сэ, иэ 3 Су-24М, 6 Су-24МР, 8

Су-30СМ 1 Ту-134318-й сап 49311 Севастополь, Кача 5 Бе-12, 14 Ка-27, 8 Ан-26,

4 Ми-8

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружение126-я отд. бригада береговой обороны (ОбрБО), 12676

Крым, Перевальное 7 б-нов (мотострелковый, мотострелковый (горный), морской пехоты (Феодосия), танковый, инженерный, управления, матери-ального обеспечения), 3 д-на (гаубичный, реактивный, зенитно-ракетный), 7 рот (снайперов, разведывательная, РЭБ, РХБЗ, ремонтная, комендантская, медицинская). Имеет 41 Т-72Б, 40 БТР-80, 18 гаубиц Д-30, 18 «Град», 8 ЗУ-23

51

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружение810-я ОбрМП, 13140 Севастополь, бухта Казачья 4 отд. б-на (382-й морской пехоты (в/ ч 45765,

Краснодарский край, Темрюк), 557-й морской пехоты, 542-й десантно-штурмовой, матери-ального обеспечения), 2 д-на (самоходный гаубичный, зенитный ракетно-артиллерий-ский), 2 батареи (реактивная и ПТРК), 7 рот (снайперов, разведывательно-десантная, связи, инженерно-десантная, огнеметная, ремонтная, десантно-высадочных средств), 3 взвода (РХБЗ, управления начальника артиллерии, комендантский). Имеет 40 БТР-82А, 80 БМП-2, 2 БРМ-1К, 28 МТ-ЛБТ, 18 СГ «Гвоздика», 12 САО «Нона-С», 6 РСЗО «Град», 6 ЗРК «Стрела-10», 6 ЗСУ «Шилка»

388-й МРп, 43071 Севастополь 4 роты (2 СпН, подводного минирования, связи), 2 взвода (технического и материально-го обеспечения)

127-я отд. разведывательная бригада (ОРбр), 67606

Крым, с. Парголово разведывательный б-н (2 роты СпН, разведы-вательно-десантная рота, рота технических средств разведки, взводы связи и обеспече-ния), б-н радиоэлектронной разведки (рота радиоэлектронной разведки, рота РЭБ, взводы связи и обеспечения), батальон управления, 4 роты (БПЛА, материального обеспечения, технического обеспечения, комендантская), отряд психологических операций, инженерный взвод, группа радио-химической разведки, медпункт

11-я ОБРАбр, 00916 Краснодарский край, Анапа, пос. Уташ 3 д-на (2 БПРК и технический), артиллерий-ская батарея, 2 роты (ремонтная и обеспече-ния), 4 взвода (зенитно-ракетный, инженер-но-позиционный, комендантский, РХБЗ), ракетно-техническая база. Имеет 1 комплект БПРК 3К60 «Бал» (2 самоход-ных КП управления и связи и 4 самоходных ПУ), 2 комплекта БПРК К300П «Бастион-П» (8 самоходных ПУ К-340П, 2 машины боевого управления К380П, 2 береговых комплекса разведки обстановки «Монолит-Б», 2 машины обеспечения боевого дежурства, 8 ТЗМ К342П), 6 130-мм береговых самоходных артиллерий-ских комплексов А-222 «Берег»

52

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружение15-я ОБРАбр Севастополь 2 д-на (БПРК и технический), 2 роты (ре-

монтная и обеспечения), 4 взвода (зенитно-ракетный, инженерно-позиционный, комен-дантский, РХБЗ), ракетно-техническая база. На вооружении: 1 комплект БПРК К300П «Бастион-П» (4 самоходных ПУ К-340П, 1 машина боевого управления К380П, 2 берего-вых комплекса разведки обстановки «Монолит-Б», 1 машина обеспечения боевого дежурства, 4 ТЗМ К342П), 1 комплект БПРК 3К60 «Бал» (2 самоходных КП управления и связи и 4 самоходных ПУ)

8-й отд. артполк (ОАп), 87714 Симферополь и Перевальное 3 д-на (самоходный гаубичный, реактивный, противотанковый), 2 батареи (артиллерий-ской разведки и управления), 2 роты (матери-ального обеспечения и ремонтная), 2 взвода (инженерно-саперный и РХБЗ). Имеет 12 РСЗО БМ-21 и 2Б26 «Град», 4 220-мм 9П140 «Ураган», 18 СГ «Мста-С», 6 пушек «Рапира», 12 самоходных ПТРК 9К123 «Хризантема-С»

1096-й ЗРп Севастополь 2 зенитных ракетных д-на, техническая батарея, 2 роты (материального и техническо-го обеспечения). Имеет 12 БМ ЗРК «Оса».

68-й ОМИ полк, 86863 Евпатория47-й ОМИ б-н, 83382 Крымск Новороссийской ВМБ4-й отд. полк РХБЗ, 86862 Севастополь 3 БМ-1 и 6 ТЗМ-Т (ТОС-1А «Солнцепёк»), 9

БМО-Т224-й отд. б-н управления, 83526 Севастополь529-й узел связи, 40136 Севастополь 475-й отд. центр РЭБ, 60135 Отрадное, Севастополь 3 комплекса РЭБ («Мурманск-БН», РБ-531Б

«Инфауна» и 1РЛ257 «Красуха-4»), 2 станции помех (Р-330Ж «Житель» и Р-934 БМВ), 8 комплексов РЭБ РБ-431В «Леер-3»

Центр радиоэлектронной разведки Севастополь17-я школа младших специалистов ВМФ Севастополь

53

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда106-я бригада Каспийск кораблей охраны водного района250-й дивизион надводных кораблей Каспийск 2 рак. корабля (РК) пр.11661К (“Татарстан” и

“Дагестан”)3 МРК пр.21631 (“Великий Устюг”, “Град Свияжск”, “Углич”)1 РКА пр. 12411Т Р-101”Ступинец”3 РКА пр. 206МР (“Будённовск”, “Карачаево-Черкесия”, ”Боровск”) 1 артиллерийский катер (АКА) пр. 12411Т МАК-1601 БТ пр. 12650 БТ-116 “Магомед Гаджиев”1 БТ пр. 1265 БТ-244 “Герман Угрюмов”1 РТ пр. 10750 РТ 233

242-й дивизион десантных кораблей Каспийск 1 ДКА пр. 21820 ”Атаман Платов” 1 ДКА пр. 1176 Д-1854 ДКА пр. 11770 (Д-131, Д-156, Д-56, Д-172)

137-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 72969 Дагестан, Махачкала 60 чел. ПДКА пр. 21980 П-351 73-я бригада Золотой Затон кораблей охраны водного района327-й дивизион ракетных катеров Золотой Затон 3 малых артилл. корабля (МАК) пр. 21630

(“Астрахань”, “Волгодонск”, “Махачкала”)1 МАК пр 12411 МАК 1605 АКА пр. 1204 (АКА 201, АКА 209, АКА 223, АКА 224, АКА 248)

198-й дивизион тральщиков Николо-Комаровка 1 РТ пр. 10750 РТ 234 2 РТ пр. 697ТБ (РТ-59, РТ-181)

293-й аварийно-спасательный отряд 15119 Астрахань 1 водолазное судно проекта 522 ВМ 88 4 рейдовых водолазных катера 1 пожарный корабль и 1 пожарный катер 1 спасательный буксир пр. 22870 СБ-7381 пассажирский катер пр. СК620 ПСК 1520

Группа гидрографических судов Астрахань 4 малых гидрографическое судов 1 большой гидрографический катер пр. 1896 1 малый гидрографический катер пр. 21960М 2 рейдовых водолазных катера 1 пассажирский катер пр. 722У ПСК-687

43-й район гидрографической службы Дагестан, Махачкала 1 большой гидрографический катер пр. 1896 БГК 8861 рейдовый буксир РБ 26

Таблица 10 – Каспийская флотилия (корабельный состав)

54

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и судаЦентр МТО Астраханская обл, Трудфронт 3 малых морских танкера пр. 1844

1 малый десантный корабль пр. 106К БСС-7052001 водный транспорт пр. 21270 Альбатрос2 морских и 5 рейдовых буксиров 1 судно размагничивания пр. 10 СР 9331 судно контроля физических полей пр.1806 СФП 951 крановое судно ВТР-79 1 судно нефте-мусоросборщик пр. 1515 МУС-8961 большой гидрографический катер пр. 19920

Группа судов обеспечения Махачкала 1 водолазное судно пр. 522 ВМ 652 пожарных катера пр. 364 (ПЖК 86 и ПЖК 68) 3 рейдовых буксира 1 судно нефте-мусоросборщик пр. 14630 МУС-172

Комплексная база МТО , 96146 Астрахань

Таблица 11 – Береговые войска Каспийской флотилии

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружение414-й отд. б-н морской пехоты, 95152 Каспийск 5 рот (2 морской пехоты, десантно-штурмо-

вая, разведывательная, материально-техниче-ского обеспечения), самоходно-артиллерий-ская батарея, 3 взвода (связи, гранатометный, противотанковый). До 600 чел., имеет 30 МТ-ЛБ, 6 САО «Нона-С».

727-й отд. б-н морской пехоты, 20264 Астрахань, пгт. Новолесное 5 рот (2 морской пехоты, десантно-штурмо-вая, разведывательная, материально-техниче-ского обеспечения), самоходно-артиллерий-ская батарея, 3 взвода (связи, гранатометный, противотанковый). До 400 чел., имеет 27 БТР-70, 6 САО «Нона-С».

Отряд связи АстраханьОтд. радиотехнический центр Каспийск

55

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и судаПриморская флотилия, 20885 Приморский край, п.

Фокиноразнородных сил

36-я дивизия надводных кораблей

Фокино, Штоково-17 1 РКР пр. 11641”Варяг” 4 ЭМ пр. 956 (“Боевой”, “Бурный”, “Быстрый”, “Безбоязненный”)4 БПК пр. 1155 (“Адмирал Пантелеев”, “Адмирал Трибуц”, “Адмирал Виногра-дов”, “Маршал Шапошников”)

100-я бригада десантных кораблей

Фокино 1 БДК пр. 775М БДК-11 “Пересвет”2 БДК пр. 775 (БДК-98 “Адмирал Невельской”, БДК-101 “Ослябя”)1 БДК пр. 1171 “Николай Вилков” 1 ДКА пр. 21820 Иван Карцов

165-я бригада Большой Улисс надводных кораблей2-й дивизион ракетных катеров 5 РКА пр. 12411 (Р-11, Р-14, Р-261, Р-297, Р-298)

5 РКА пр. 12411М (Р-18, Р-19, Р-20, Р-24, Р-29) 1 РКА пр. 12411Т Р-79

11-й дивизион кораблей охраны водного района

Большой Улисс 4 МПК пр.1124М (МПК-17 “Усть-Илимск”, МПК-64 “Метель”, МПК-221 “Приморский”, МПК-222 “Кореец”)3 БТ пр. 1265 (БТ-114, БТ-232, БТ-100)

38-й дивизион кораблей охраны водного района

Советская Гавань 1 МПК пр. 1124М МПК-125 “Советская Гавань”,1 МПК пр. 1124 МПК-191 “Холмск”3 БТ пр. 12650 (БТ-215, БТ-245, БТ-256)

19-я бригада подводных лодок

Малый Улисс 9 ПЛ пр. 877 (Б–187, Б-190 “Краснокаменск”,Б-260 “Чита”, Б–345 “Могоча”, Б–445 “Св Николай Чудотворец”, Б-394 “Нурлат”Б-464 “Усть-Камчатск”, Б-494 “Усть-Большерецк”)

4-я бригада Владивосток, Улисс строящихся и ремонтируемых подводных лодок 72-я бригада Приморский край, Боль-

шой Каменьстроящихся и ремонтируемых подводных лодок

79-я бригада Хабаровский край, Комсо-мольск

строящихся и ремонтируемых подводных лодок

79-й отряд аварийно-спаса-тельного флота, 20293

Приморский край, Владиво-сток

1 спасательное судно пр. 21300С Игорь Белоусов4 пожарных корабля и 1 пожарный катер 2 морских буксира проекта 714 (СБ 522 и СБ 931) 3 спасательных буксира и 5 рейдовых катеров

Бригада гидрографических судов

Приморский край, Владиво-сток

3 гидрографических судна 4 малых гидрографических судна 2 больших гидрографических катера проекта 1896

Таблица 12 – Тихоокеанский флот (корабельный состав)

56

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и суда515-й отдельный дивизион разведывательных кораблей,, 45663

Владивосток, бухта Золотой Рог

1 большой разведывательный корабль проекта 1826 ССВ-80 “Прибалтика” 2 разведывательных корабля проекта 864.. (ССВ-208 “Курилы” и ССВ-535 “Карелия”)

36-й отдельный дивизион Хабаровский край, Совет-ская гавань

консервации подводных лодок

Дивизион гидрографических судов

Сахалин 3 малых гидрографических судна проекта 872 2 больших гидрографических катера

52-й район гидрографической службы

Хабаровский край, Совет-ская гавань

929-я группа гидрографиче-ских судов

Советская гавань 1 малое гидрографическое судно проекта 870 ГС 211 1 малое гидрографическое судно проекта 872 ГС 404 Николай Бошняк

955-я группа гидрографиче-ской службы

Николаевск 1 малое гидрографическое судно проекта 871 ГС 113

1 малое гидрографическое судно проекта 872 ГС 47Камчатская флотилия Камчатский край, Елизов-

ский р-нразнородных сил

114-я бригада кораблей охраны водного района, 40194

Камчатский край, Елизов-ский р-н, бухта Раковая

1 РТ пр. 1258 РТ 4711 корабль измерительного комплекса пр. 1914Маршал Крылов

117-й д-н кораблей охраны водного района, 60220

Камчатский край, Елизов-ский р-н, бухта Раковая

2 МПК пр. 1124М (МПК-82, МПК-107)2 МТ пр. 266МЭ (МТ-265, МТ-264)

66-й дивизион малых ракетных кораблей, 51267

Петропавловск-Камчат-ский, бухта Озеро Богород-ское

4 МРК пр. 12341 (“Иней”, “Мороз”, “Разлив”, “Смерч”)

Бригада Камчатский край, Вилю-чинск

строящихся и ремонтируемых подлодок

703-й центр МТО Завойко32-й отряд судов обеспечения Петропавловск-Камчат-

ский, бухта Медвежий Ручей

2 килекторных судна (КИЛ-168 и КИЛ-27), 3 танкера 2 наливных транспорта пр.1783А ТНТ 27 и ТНТ 23), 3 транспорта проекта1823 (втр 76, втр 89, втр 90), 1 морской транспорт-ракетовоз пр. 1791 Даугава1 плавбаза перезарядки проекта 2020 ПТБ 6, 1 морской буксир проекта 745..... МБ 61, 2 рейдовых буксира проекта 498 (РБ 260 и РБ 57), 2 больших плавучих дока, 2 плавучих крана (ПК-65100 и ПК-35050), 2 плавучие мастерские пр. 304 (ПМ 156 и ПМ 97), 3 судна размагничивания пр. 1799, 1 судно контроля физических полей проекта 1806, 1 патрульный ледокол проекта 97Р Иван Сусанин, 1 портовой ледокол проекта 97 Садко, 1 судно нефте-мусоросборщик пр. 1515.. МУС-851, 1 водолазное судно проекта 522 ВМ 53, 1 кабельное судно проекта 1175 Бирюса, 1 рейдовый катер РВК-4072

57

Формирование, в/ч Дислокация Корабли и судаОтряд судов обеспечения Владивосток, Улисс 1 средний морской танкер проекта 577 Вишера

3 транспорта проекта 1823 (втр 85 втр 87 втр 91) 2 плавучие мастерские пр. 304 (ПМ 59 и ПМ 52) 1 морской буксир проекта 745 МБ 76 1 судно контроля физических полей пр.1806

1-я группа судов обеспечения 11 морских танкеров 1 киллекторное судно проекта 145 КИЛ-21 1 катер проекта СК620 ПСК 1991

2-я группа судов обеспечения 2 килекторных судна (КИЛ-498 и КИЛ-927) 1 морской буксир проекта 745 МБ 99 и 1 буксир 1 судно размагничивания проекта 1799 СР 111 1 судно контроля физических полей пр.1806 1 кабельное судно проекта 1175 Кемь 1 малое кабельное судно проекта 1122 Тавда 1 госпитальное судно проекта 320 Иртыш.

3-я группа судов обеспечения 7 рейдовых буксиров 1 буксирный катер.. БУК-149 2 плавучих крана (ПК-58100 и ПК-89100) 2 судна нефте-мусоросборщика проекта 1515

4-я группа судов обеспечения 1 пассажирский катер ПСК-1991группа судов обеспечения Фокино 1 танкер проекта 1541 Баргузин

1 морской транспорт проекта 1823 ВТР 75 2 морских и 3 рейдовых буксира 2 судна размагничивания пр. 1799 (СР 180 и СР 233) 2 судна нефте-мусоросборщика проекта 1515 1 катер связи проекта 14670 КСВ-349

30-й объединенный аварийно-спасательный отряд, 25147

Петропавловск-Камчат-ский, губа Авачинская

2 водолазных судна проекта 535 (ВМ 910 и ВМ 919), 4 пожарных корабля и 2 пожарных катера , 4 спасательных судна и 4 морских буксира

104-й дивизион гидрографиче-ских судов

Камчатский край, Елизов-ский р-н

1 малое гидрографическое судно проекта 19910 Виктор Фалеев

Командование подводных сил, 62695

Камчатский край, Елизов-ский р-н, Вилючинск

10-я дивизия подлодок, 60092 Камчатский край, Елизов-ский р-н, бухта Крашенин-никова

5 АПЛ с КР пр. 949А (К-132 “Иркутск”, К-150 “Томск”, , К-186 “Омск”, К-442 “Челябинск”, К-456 “Тверь”), 5 АПЛ пр. 971 (К-295 “Самара”, К-322 “Кашалот”,, К-331 “Магадан”, К-391 “Братск”, К-419 “Кузбасс”)

25-я дивизия подлодок, 36030 Камчатский край, Елизов-ский р-н, бухта Крашенин-никова

3 АПЛ с БР пр. 667БДР (К-44 “Рязань”, К-223 “Подольск”, , К-433 “Святой Георгий Победоносец”), 2 АПЛ с БР пр. 955 (К-550 “Александр Невский”, , К-551 “Владимир Мономах”)

819-я группа судов обеспечения

Камчатский край, бухта Крашенинникова

2 малых гидрографических судна пр. 871 (ГС 199 и ГС 269), 1 малое гидрогра-фическое судно пр. 872 ГС 44

58

Таблица 13 – Морская авиация и ПВО Тихоокеанского флота

Таблица 14 – Береговые войска Тихоокеанского флота

Формирование В/ч Дислокация Состав Вооружение7060-я АБ МА 69262 Петропавловск-

Камчатский, Елизово иэ, плэ, плвэ эбла 12 МиГ-31, 8 Ил-38, 3

Бе-12, 21 Ка-27, 4 Ан-12, 1 Ил-22, 4 Ми-8АМТШ, 3 Ми-8, 2 БЛА Форпост, Орлан-10

7062-я АБ МА 62250 Приморский край, Находка, Николаевка

3 Ил-38, 1 Ил-22, 7 Ка-27, 2 Ми-8

оплаэ 62250-4 Хабаровский край, Монгохто

оплаэ 4 Ту-142М, 9 Ту-142М3, 4 Ту-142МР

отаэ 62250-2 Приморский край, Артём, Кневичи

отаэ 4 Ан-12, 8 Ан-26

53-я Д ПВО Петропавловск- Камчатский, Елизово

1532-й зрп 60027 Петропавловск- Камчатский

3 д-на батр 24 С-400, 6 Панцирь-С1

60-й ртп 52020 Камчатский край, с. Каряки

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружение155-я ОбрМП, 30926 Владивосток 3 отд. б-на (59-й морской пехоты (п. Славянка), 47-й десантно-штурмо-

вой, материального обеспечения), 2 отд. д-на (самоходный артиллерий-ский (п. Славянка) и зенитный ракетно-артиллерийский), 2 батареи (реактивная и ПТРК), 6 рот (разведывательно-десантная, связи, инженерно-десантная, огнеметная, ремонтная, десантно-высадочных средств), 3 взвода (РХБЗ, управления начальника артиллерии, комен-дантский). Имеет 59 БТР-80/82А, 12 СГ «Гвоздика», 6 САО «Нона-С», 6 РСЗО «Град», 6 ЗРК «Стрела-10», 6 ЗПРК «Тунгуска».

40-я ОбрМП, 10103 Петропавловск-Камчатский 3 отд. б-на (морской пехоты, десантно-штурмовой, материального обеспечения), 2 отд. д-на (самоходный артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерийский), 2 батареи (реактивная и ПТРК), 6 рот (разведывательно-десантная, связи, инженерно-десантная, огнеметная, ремонтная, рота десантно-высадочных средств, батарея ПТУР, взвод РХБЗ, взвод управления начальника артиллерии, комендантский взвод. Имеет МТ-ЛБ, 12 152-мм СП 2С5 «Гиацинт-С», 6 САО «Нона-С», 6 РСЗО «Град», 6 ЗРК «Стрела-10», 6 ЗСУ «Шилка».

59

Формирование, в/ч Дислокация Организация и вооружение311-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 59048

Петропавловск 60 чел. 3 ПДКА П-417, П-420, П-417

101-й отряд СпН по борьбе с ПДСС

Петропавловск 60 чел.

159-й отряд СпН по борьбе с ПДСС, 87200

Приморский край, бухта Разбойник 60 чел., ПДКА П-377

42-й МРп, в/ч 59190 о-в Русский, р-н Владивостока 4 роты (2 СпН, подводного минирования, связи), 2 взвода (техническо-го и материального обеспечения).

520-я ОБРАбр 30973 п. Англичанка, Петропавловск-Камчатский 3 д-на (2 БПРК и технический), 2 роты (ремонтная и обеспечения), 4 взвода (зенитно-ракетный, инженерно-позиционный, комендантский, РХБЗ), ракетно-техническая база. Имеет 8 самоходных ПУ СПУ-35Б (СПУ-35В) и 1 комплект БПРК К300П «Бастион-П» (4 самоходных ПУ К-340П, 1 машина боевого управления К380П, 2 береговых комплексов разведки обстановки «Монолит-Б», 1 машина обеспечения боевого дежурства, 4 ТЗМ К342П).

72-й ОБРп, 15118 Смоляниново, р-н Владивостока береговые БПРК 3К60 «Бал» (2 самоходных КП управления и связи и 4 самоходных ПУ).

тактическая группа Чукотский а. о., о-в Врангеля пункт наведения авиации, радиолокационная рота.

тактическая группа Чукотский а. о., п. Мыс Шмидта авиационная комендатура (аэродром Мыс Шмидта), пункт наведения авиации, радиолокационная рота

отряд БПЛА Чукотский а. о., г. Анадырь, аэродром Угольный, 6 БЛА «Орлан-10» и «Форпост». 140-й узел связи, 40128

Владивосток

4-й радио отряд ОсН, 51286


5-й радио отряд ОсН, 30863

Камчатская обл., п. Радигино


Приморский край, пос. Штыково комплекс РЭБ «Мурманск-БН»


Петропавловск-Камчатский

186-й ОМИ б-н, 40159 п. Раздольное164-й ОМИ б-н Совгавань3828-я комплексная база МТО, 96145


60

Формирование В/ч Дислокация Самолёты и вертолёты301-й центральный узел связи 45603 Москва 43-й узел связи ВМФ 49390 Беларусь, Минская обл, Вилейка 989-й отд. центр подводного наблюдения

40162 архипелаг Новая Земля, пос. Белушья Губа и Рогачево

338-й узел связи 45682 Киргизия, Кара-Балта Чуйской обл

Центральный узел связи морской авиации ВМФ

Москва, Домодедово

Учебный центр морской авиации ВМФ

49371-3 Мурманская обл, Североморск

859-й центр боевого применения и переучивания летного состава морской авиации

49371 Краснодарский край, Ейск 1 МиГ-29К, 1 МиГ-29КУБ, Су-25УТГ, Су-33, 2 Су-30СМ, 5 Л-39, 2 Ан-26, 1 Ил-38Н, 1 Ил-20, 1 Ан-140-100, 2 Ка-27ПЛ, 1 Ка-28

576-я береговая база 40636 Нижний НовгородАвиационная эскадрилья поиско-во-спасательного обеспечения ВМФ РФ

Московская обл., Щербинка 3 Ан-12ПС, 3 Ан-26, 6 Ан-72, 3 Ан-140-100

954-я исследовательская база противолодочного вооружения ВМФ

87366 Каракол, Киргизия. полигон “Озеро”

4293-я ЦБ РТВ 87338 Калужская обл., Козельск-511-й арсенал ВМФ 31353 Йошкар-Ола, СурокВоенный учебно-научный центр ВМФ «Военно-морская академия им. адмирала Кузнецова»

Санкт-Петербург

Черноморское высшее военно-морское училище им. Нахимова

Севастополь

561-й аварийно-спасательный центр

00317 Севастополь, мыс Херсонес

907-й объединенный учебный центр

56529 Кронштадт, Санкт-Петербург

центр подготовки морской пехоты

56529-5 пос. Ржевка Ленинградской обл.

центр подготовки экипажей надводных кораблей

56529-6 Санкт-Петербург

Таблица 15 – Части центрального подчинения ВМФ

61

Формирование В/ч Дислокация Самолёты и вертолётыцентр подготовки младших специалистов

56529-2 Санкт-Петербург

центр подготовки младших специалистов

56529-3 Северодвинск

центр подготовки младших специалистов

56529-4 Владивосток

News & Politics

Newsletter 15 11-2016(60-21)