Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)

Безпековий огляд ЦДАКР № 19 (82)

16 жовтня 2017

ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 16 жовтня 2017

2

Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії,

конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється

аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки

оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові

фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому

середовищі України.

Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»

є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та

громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки

України.

Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні),

та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною

позицією української влади.

@2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння

У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР

Редакційна колегія:Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКРКопчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКРСамусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань

Члени Редакційної колегії:Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.)Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense ExpressКабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпекиКонопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпекиЛитвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review»Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпекиПоляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.)Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense ExpressЩербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)


3

ЗМІСТ

Загальні оцінки

У дзеркалі експертноі

думки

Аналітичні розробки

Основні виклики та ризики для України у першій половині жовтня 2017 року

Войско польское и проблемы его перевооружения

Щодо шляхів вирішення найбільш актуальних проблем ОПК України, які гальмують активізацію переозброєння ЗСУ та інших військових формувань держави

Що може приватний ОПК: І-й Всеукраїнський форум приватних підприємств оборонної промисловості

Молдова. Осіннє загострення та висновки для України


4

Фахівці Центру досліджень ар-мії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпе-ки і оборони першої половини жовтня 2017 року.

Головні ризики воєнного характеру

Ситуація в зоні російсько-укра-їнського конфлікту в першій полови-ні жовтня характеризувалась як ста-більно напружена. В першій половині зазначеного періоду відзначалось де-яке зниження інтенсивності вогне-вих ударів НЗФ по позиціях україн-ських військ. Разом з тим, противник збільшив, в основному в темний час доби, інтенсивність застосування важкого озброєння (включно із РСЗВ). Також відмічались активне проведення ним розвідки бойових порядків сил АТО із застосуванням БПЛА та робота декількох маневре-них груп РЕР ЗС РФ.

Слід також зазначити, що у цей пе-ріод на тимчасово окупованих тери-торіях під керівництвом командуван-ня 8-ї загальновійськової армії ПдВО ЗС РФ, в т.з. «1 АК ДНР» і «2 АК ЛНР» були проведені багатоступеневі КШН на місцевості, під час яких відпрацьо-вувалися питання ведення наступаль-них дій із форсуванням водних пере-шкод, що свідчить про виключно наступальний характер бойової під-готовки частин і підрозділів зазначе-них т.зв. «армійських корпусів».

В другій половині зазначеного періоду інтенсивність обстрілів сил АТО з боку НЗФ збільшилась. Най-більш інтенсивно противник об-стрілював позиції українських під-розділів в районі н.п. Кримське, Новотошківське, Піски, Авдіївка, шахта «Бутівка», Лебединське, Пав-лопіль, Мар’їнка, Новотроїцьке, Водяне та Широкино.

Традиційно україно-російська війна не обмежується бойовими ді-

Загальні оцінки

Основні виклики та ризики для України у першій половині жовтня 2017 року

5

ями на сході країни. Разом із вій-ськовими провокаціями на Донбасі, Росія продовжує здійснювати поді-бні кроки і на дипломатичному фронті. Не досягнувши мети своїми попередніми «миротворчими» іні-ціативами щодо Донбасу і не пере-конавши світову спільноту у щи-рості своїх намірів, Росія вирішила застосувати свій запасний (насправ-ді основний) механізм досягнення зовнішньополітичних цілей: макси-мальне перешкоджання ухваленню будь-яких рішень, які не відповіда-ють її інтересам. Так, Кремль устами заступника МЗС РФ Григорія Кара-сіна заявив, що «Російська Федера-ція не згідна на розміщення мирот-ворців на всій території окупованого Донбасу і вздовж державного кор-дону адже, це, на його думку, озна-чає перегляд мінських угод». За оцінками ЦДАКР, така заява може свідчити про те, що РФ перемальо-вує назад свою голубу каску в колір хакі, а всі подальші миротворчі іні-ціативи України та її партнерів на-далі будуть зустрічати сильний опір Москви, яка не готова позбутись свого силового контролю над тим-часово окупованими територіями України.

Виклики для України на міжнародній арені

Досить насиченою перша поло-вина жовтня була й у плані викли-ків і загроз для національної безпе-ки України на міжнародній арені.

При чому виходили вони як зі схо-ду, де їх традиційно очікують, так і з заходу, зокрема, від тих, кого Україна вважає своїми партнерами. В таких умовах все більшої акту-альності для нашої держави набу-вають слова англійського диплома-та ХІХ ст. про те, що у Великобританії не має вічних со-юзників чи постійних ворогів, а є вічні і постійні інтереси і що обов’язок держави – захищати ці інтереси.

Все більшої динаміки і форм на-буває протистояння України зі сво-їми сусідами щодо прийнятого в Україні Закону «Про освіту». Най-більш обуреною з приводу при-йняття даного закону залишається Угорщина, яка пообіцяла блокува-ти в Європейському союзі всі євро-інтеграційні ініціативи стосовно України, а також пригрозила санк-ціями ЄС через цей закон і пере-глядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом.

Звинувачуючи Україну в обме-женні прав угорської меншини в Україні і намагаючись надати цьо-му питанню якнайбільшого міжна-родного розголосу, угорська сторо-на, в той же час, не дуже охоче йде на прямий контакт з українською стороною - з тим щоб обговорити дане питання і тим самим зняти на-пруженість у відносинах між дер-жавами. Прикладом такого демар-шу з боку Угорщини є відмова її парламентаріїв від запрошення їх-

РФ перемальовує назад свою голубу каску в колір хакі, а всі подальші

миротворчі ініціативи України та її партнерів надалі будуть

зустрічати сильний опір Москви, яка не готова позбутись свого

силового контролю над тимчасово окупованими територіями України

6

ніх українських колег обговорюва-ти положення закону України «Про освіту».

В той же час провідні угорські політичні сили навпаки роблять все для того, щоб якнайсильніше загострити протистояння у дво-сторонніх відносинах. Так, МЗС Угорщини повідомило українських дипломатів про те, що в Будапешті планується до проведення акція під назвою «Самовизначення для Закарпаття», за організацією якої, до речі, стоять депутати правора-дикальної партії «Йоббік». При цьому слід зазначити, що це вже не перша така акція в контексті т.зв. «мовного питання». Нещодавно у Будапешті біля посольства України вже відбувся мітинг зі смолоскипа-ми на захист угорців Закарпаття. Тоді організатором виступило мо-лодіжне крило правлячої в країні партії (прем’єр-міністра Віктора Орбана) «Фідес».

Окрім вищезазначених кроків Угорщина намагається залучити на свій бій й інші незадоволені україн-ським законом країни і виступити з ними проти України єдиним фронтом. Про це свідчить нещо-давня зустріч МЗС Угорщини Пе-тера Сіярто з румунським колегою Теодором Мелешкану, під час якої була зроблена заява про те, що Угорщина і Румунія об’єднають зу-силля з метою домогтися змін в українському законі про освіту. Першим результатом такого анти-

українського угорсько-румунсько-го союзу можна вважати їхнє нещо-давнє голосування в ПАРЄ, яке відбулось за підсумками терміно-вих дебатів щодо нового україн-ського закону.

За оцінками ЦДАКР такі дії угорської політичної та державної еліти свідчать про те, що Угорщина не зацікавлена йти на конструктив-ний діалог з Україною для пошуку виходу з ситуації, що склалась, а навпаки свідомо нагнітає ситуацію. Що насправді стоїть за такою пове-дінкою Угорщини сказати з упевне-ністю на сьогодні не має можли-вості. Це може бути й намагання отримати максимальні політичні дивіденди в інтересах майбутніх виборів в країні, мобілізація патрі-отично налаштованого населення країни, зокрема, тих, хто вірить в ідеологію т.зв. «64 регіонів» (в ін-тересах тих же таки виборів), вплив Кремля, для якого угорсько-укра-їнське протистояння лише на руку, - найбільші вірогідно, що все разом у комплексі.

В будь-якому випадку, перед українською дипломатією стоїть нелегке і в той же час дуже відпові-дальне завдання – відстояти інтер-еси держави. Важливість успіху в даному питанні важко переоціни-ти, адже, у разі успіху це може бути ще одною передумовою для форму-вання української суб’єктності на міжнародній арені. Також це буде чіткий сигнал своїм сусідам, що в

Провідні угорські політичні сили навпаки роблять все для того, щоб якнайсильніше загострити проти-стояння у двосторонніх відносинах

Першим результатом такого антиукраїнського угорсько-румунсь-

кого союзу можна вважати їхнє нещодавнє голосування в ПАРЄ, яке

відбулось за підсумками термінових дебатів щодо нового українського

закону

7

яких би умовах не знаходилась Україна, вона готова відстоювати свої національні інтереси.

В той же час ЦДАКР звертає ува-гу на те, що в контексті «мовного протистояння» велика відповідаль-ність на сьогодні покладається й на українські правоохоронні органи та спецслужби, адже, з підвищенням напруженості міждержавних угор-сько-українських відносин, зростає й загроза провокацій на території Закарпатської області, зокрема, в місцях компактного проживання угорської меншини.

Підливає масла у вогонь «мов-ного протистояння» й позиція Парламентської асамблеї Ради Єв-ропи, яка 12 жовтня ухвалила рі-шення, в якому доволі жорстко за-судила те, що Закон «Про освіту», зокрема, його «мовна стаття», була прийнята без консультацій з пред-ставниками національних меншин. Також Асамблея звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеці-анської комісії, а також внести від-повідні зміни до закону про освіту.

Більш того, на думку ЦДАКР, події, які сьогодні відбуваються в одному з двох головних статутних органів Раді Європи, не можуть не викликати певного занепокоєння в української сторони. Поряд з, м’яко кажучи, не зовсім об’єктивним розглядом українського закону «Про освіту», в ній допускаються й відверті антиукраїнські провокації,

які при цьому не отримують жод-ного засудження з боку її членів.

Так, президент Чеської респу-бліки Мілош Земан, виступаючи перед делегацією ПАРЄ, знову за-пропонував змиритися з росій-ською анексією Криму, зазначив-ши, що необхідно «запобігти європейській війні», яка нібито по-чнеться, якщо Україна не припи-нить спроби відновити свою тери-торіальну цілісність. Після такої заяви, слово мали депутати з Фран-ції, Вірменії, Великої Британії та Сербії, але жоден з них не порушив цю тему, обираючи інші питання для чеського президента. Більш того, кілька виступаючих у своїх зверненнях згадали про «мудрість» Земана. Так само з компліментами на його адресу виступив головую-чий у ПАРЄ Роджер Гейл, який за-кривав засідання.

Досить цікавим є й те, що ПАРЄ переважною більшістю голосів за-твердила рішення, яке має на меті зняття політичних санкцій з Росії і повернення її до даного органу. Примітно, що дану норму підтри-мала переважна більшість депута-тів ПАРЄ, а всі запропоновані Україною поправки провалилися, причому голоси розділилися у про-порції 60 на 30. Причиною такого неоднозначного рішення за слова-ми голови української делегації в ПАРЄ Володимира Ар’єва є те, що, скоріш за все, без російських член-ських внесків, постане питання

Це буде чіткий сигнал своїм сусідам, що в яких би умовах не знаходилась Україна, вона готова відстоювати

свої національні інтереси

Після відмови Москви робити членські внески перед організацією

постали два виходи - зберегти цінності або зберегти власне Раду

Європи

8

щодо власне спроможності діяль-ності Ради Європи як такої. Зокре-ма, він зазначив, що на зустрічі з групою Європейської народної партії Генсек РЄ Турб’єрн Ягланд переконував депутатів зробити кроки для повернення Росії до асамблеї, адже, після відмови Мо-скви робити членські внески перед організацією постали два виходи - зберегти цінності або зберегти власне Раду Європи.

Вищезазначене наводить на певні висновки. По-перше, що сто-сується власне заяви чеського пре-зидента, зокрема, чи була вона його особистою ініціативою, чи це його попросили сказати в Кремлі, - в оцінці даного факту насправді не має вирішального значення. Важ-ливим, насправді, є те, що слова чеського президента досить краси-во і вчасно лягають у загальну кан-ву спроб Кремля легалізувати анек-сію українського півострова. Окрім таких публічних заяв, важливим елементом політики РФ в даному питанні є залучення до торгівель-но-економічної діяльності в анек-сованому Криму іноземних компа-ній, а також організація візитів на півострів іноземців (переважно єв-ропейців) і бажано під виглядом різноманітних делегацій. Що сто-сується останнього, то прикладом цього можна вважати нещодавній візит до Криму 11 норвежців, який російські ЗМІ представили як «ве-лику делегацію норвезьких бізнес-

менів, політиків і громадських дія-чів» (насправді – декілька путінофілів та пенсіонерів).

Така поведінка Кремля може свідчити про те, що на сьогодні в питані легалізації Криму він змі-нив свою тактику. Якщо раніше по-дібні заяви з боку чеського прези-дента лунали не так голосно, а візити іноземців та діяльність іно-земних компаній в Криму проходи-ли, як правило, у напівпідпільному форматі, то сьогодні це все відбува-ється відкрито і з максимальною публічною огласкою. За оцінками ЦДАКР, така політика Кремля в да-ному напрямку найімовірніше буде продовжуватись і тому в Україні має бути вироблений чіткий алго-ритм дій у відповідь, який поляга-тиме у відкритому офіційному за-судженні та протидії будь-яким спробам легалізації Росією анексії Криму та відповідних діях україн-ських правоохоронних органів.

По-друге, і розгляд мовного пи-тання, і ситуація довкола заяви Мі-лоша Земана щодо Криму, і голосу-вання за зняття політичних санкцій проти РФ в ПАРЄ, свідчать, що да-ний орган для України поступово перетворюється на майданчик для дипломатичних боїв і що на сьо-годні нашій державі прийдеться досить запекло відстоювати власні інтереси не лише у протистоянні з країною-агресором, але й зі своїми партнерами. Особливо важкими вони будуть, якщо російський

9

шантаж грошима Ради Європи все-таки вдасться і вона повернеться до ПАРЄ. При цьому тоді це буде удар не лише по Україні, але й по власне Європі, адже, Кремлю та-ким чином вдасться показати, що насправді європейську єдність, єв-ропейські цінності та принципи можна купити за декілька десятків мільйонів євро.

Окрім дипломатичного тиску РФ продовжує вести проти Украї-ни й терористичну діяльність, од-ним з проявів якої є викрадення громадян України для подальшого їх використання у шантажі україн-ської сторони.

Так, ввечері 3 жовтня в Сум-ській обл. неподалік україно-росій-ського кордону, представниками ФСБ РФ були викрадені два укра-їнські прикордонники. Пізніше в РФ їм було пред’явлене звинува-чення за статтею «незаконний пе-ретин кордону», яка передбачає по-збавлення волі на термін до шести років.

По одній з версій викрадення прикордонників може бути відпо-віддю російських спецслужб на за-тримання в Херсонській області двох співробітників ФСБ, які 30 червня проникли в Україну і були затримані прикордонниками Хер-сонського загону спільно із вій-ськовослужбовцями ЗС України.

В будь-якому випадку, даний ін-цидент свідчить, що прикордонни-ки, нажаль, стали черговими жерт-

вами російського тероризму проти України, методи і територія якого, як показує останній випадок, по-стійно розширюються. Регулярне викрадення російськими спец-службами українських громадян свідчить також і про те, що для Кремля це один з найдієвіших спо-собів тиску на Україну. Тому, не ви-ключено, що подібна практика Кремлем буде використовуватись і надалі, а відтак це потребує поси-лення відповідних заходів з боку держави (дуже доречним в даному випадку є введення Президентом в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Концепцію забезпечення контр-розвідувального режиму в Украї-ні»), а також більш відповідального ставлення до питання власної без-пеки з боку українських громадян.

Основні виклики всередині держави

На фоні вищезазначених загроз воєнного та дипломатичного ха-рактеру, вкрай важливим є полі-тична та економічна стабільність всередині держави, а також продо-вження розпочатих глибоких та всеосяжних реформ, від яких сьо-годні, багато в чому залежить й ефективність протидії російській агресії.

Позитивним кроком щодо останнього є, зокрема, підтримка Верховною Радою України у пер-шому читанні законопроекту

10

№7163 «Про особливості держав-ної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими тери-торіями в Донецькій і Луганській областях».

З важливих положень докумен-ту слід виділити те, що:• застосування РФ збройної сили

проти України є злочином як збройна агресія. Тимчасово оку-пованими територіями Доне-цької та Луганської областей ви-значаються сухопутна територія та її внутрішні води, де встано-вили контроль збройні сили РФ та її окупаційна адміністрація. Окупованими визнаються вну-трішні морські води і територі-альне море України, що приля-гає до цієї території, а також повітряний простір над ними;

• метою державної політики є звільнення цих територій, від-новлення конституційного ладу, захист прав українців, які по-страждали від російської агресії;

• безпосереднє керівництво сила-ми та засобами української ар-мії, МВС, Нацполіції тощо із стримування і відсічі російської збройної агресії покладається на Об’єднаний оперативний штаб ЗС України;

• органи військового управління, з’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України можуть залучатися в мирний час, вони мають право застосовувати

і використовувати зброю та бойо-ву техніку для забезпечення суверенітету України.Також слід зазначити, що зако-

нопроект був прийнятий з вилу-ченням частини 1 статті 7, в якій йдеться про мінські домовленості (довкола якої було найбільше су-перечок), а також без позиції щодо Криму, яка має бути узгоджена до другого читання.

За оцінкою ЦДАКР, схвалення даного законопроекту є однознач-но позитивним рішенням в контек-сті державної політики щодо тим-часово-окупованих територій, а також протистояння російській агресії.

По-перше, у випадку його оста-точного схвалення, він буде пер-шим законодавчим актом, в якому ОРДЛО будуть визначені, як тим-часово окуповані території, а Ро-сія – агресором.

По-друге, з прийняттям цього закону Україна на законодавчому рівні закріпляє свою позицію щодо тимчасово окупованих територій, знімає з себе будь-яку відповідаль-ність за діяльність Росії на тимча-сово окупованих територіях та зменшує поле для маніпуляцій до-вкола даного питання.

По-третє, даний законопроект усуває правові протиріччя, зокре-ма дозволяючи скасовувати режим АТО і передаючи управління в при-фронтових районах від СБУ до Об’єднаного оперативного штабу

11

Збройних Сил України. Більш того, відповідно до положень нового за-кону Збройні сили в мирний час мають право застосовувати і вико-ристовувати ОВТ для забезпечення суверенітету України. Зокрема, й того, яке вони можуть отримати в результаті військово-технічної до-помоги з боку США.

Також слід відмітити, що парла-мент проголосував й за законопро-ект №7164 «Про створення необ-хідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей», яким пропонується про-довжити на рік особливий порядок самоврядування на Донбасі. Важ-ливим тут є те, що після обгово-рення в комітеті з нацбезпеки до законопроекту внесли норму про те, що продовження на рік дії зако-ну «Про особливий порядок місце-вого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» набуде чинності тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань із території України.

В той же час, ЦДАКР звертає увагу на те, під час голосування за дані законопроекти, ряд політич-них сил, прикриваючись різними, й, зокрема, патріотичними мотива-ми, намагались всіляко перешко-дити даному процесу і тим самим зірвати прийняття таких важливих для держави рішень. В даному ви-падку до блокувальників прийнят-

тя важливих для держави законо-проектів природнім чином виникають два запитання: з якою метою вони це робили і в чиїх ін-тересах?

До речі, секретар РНБО Украї-ни, який в той день знаходився в сесійній залі, дав власну оцінку діям депутатів (зокрема, Надії Сав-ченко, яка виривала в нього мікро-фон), які блокували президію пар-ламенту під час голосування за законопроекти щодо окупованих територій і визнання Росії агресо-ром: «На превеликий жаль, росій-ська агентура, яка працює в парла-менті, блокуванням президії Верховної Ради зірвала засідання, і Верховна Рада не змогла схвалити закон, який визначав Росію краї-ною-агресором. Блокування трибу-ни було свідомою провокацією. Жодні аргументи не працювали! Немає ніяких виправдань блоку-ванню сьогодні трибуни і зриву го-лосування за визнання Росії агре-сором».

Також важливість схвалення за-конопроектів №7163 та №7164 в контексті протидії російській агре-сії, можна визначити й за реакцією Кремля, а точніше, його «представ-ника» в Україні – Віктора Медвед-чука.

«Проголосувавши за законо-проект № 7163 і визнавши Росію агресором, ВР створює додаткові бар’єри для дипломатичного, полі-тико-правового шляху вирішення

До блокувальників прийняття важливих для держави

законопроектів природнім чином ви-никають два запитання: з якою

метою вони це робили і в чиїх інтересах?

12

конфлікту. Разом з іншими ініціа-тивами влади, розколюючи Украї-ну на частини («закон про декому-нізацію», відмова від позаблокового статусу, запровадження курсу на членство в НАТО, «мовна стаття» закону про освіту, введення торго-вої, економічної, продовольчої бло-кади непідконтрольних територій), цей прийнятий ВР закон віддаляє, якщо не робить неможливим, по-вернення Донбасу в Україну та Україну на Донбас», - зазначив кум російського президента.

Також, за його словами, «голо-сування за «закони про реінтегра-цію» є політичним, проведеним не без тиску «західних партнерів» і має за мету не дати зняти санкції з РФ, а по можливості посилити їх і зробити більш жорсткими. В той же час, нав’язуючи країні силовий шлях вирішення конфлікту, ВР пішла проти волі народу, який вто-мився від кровопролиття, конф-ронтації, насильства і хоче миру і стабільності».

Вищезазначене є, з одного боку, прикладом цілком типової, перепо-вненої давно вже відомими шабло-нами, реакції Кремля, а з іншого – розумінням того що, з прийняттям таких невигідних для нього законо-проектів, гратись у непричетність до того, що відбулось і відбуваєть-ся на сході України ставатиме для нього все важче.

Також протягом першої полови-ни жовтня, особлива увага була

прикута до військового відомства України. Причина цьому – попере-дні висновки за результатами роз-слідування події на артскладах в Калинівці та виявлення факту ко-рупції серед вищих чинів в Мініс-терстві оборони.

Так, експерти військової проку-ратури та комісія Міністерства оборони завершують роботу над з’ясуванням обставин вибуху на 48-му арсеналі в Калинівці. Відпо-відно до попередніх висновків екс-пертів це була наземна диверсія, яка в результаті грубих порушень всіх правил зберігання, незважаю-чи на всі розпорядження декількох перевірок, привела до підриву по-ловини снарядів на арсеналі. Що стосується причини вибуху, то за попередніми даними, нею стала ди-версія на одному з відкритих май-данчиків зберігання реактивних снарядів БМ-21 «Град».

Важливим в даній ситуації є те, що, як з’ясувалося під час засідан-ня Комітету з питань національної безпеки та оборони про причини вибухів у Калинівці та ситуації з безпекою на українських військо-вих складах, роботи з розмежуван-ня боєприпасів виконані на рівні 1%, а виділені державні кошти спрямовані на підвищення безпеки складів, Міністерство оборони не змогло освоїти через бюрократичні процедури.

Тобто, в даному випадку можна говорити про те, що диверсія, яка

13

мала місце в Калинівці, раніше в Балаклеї, а також на інших складах зберігання боєприпасів, була за ве-ликим рахунком наслідком тих системних проблем, які, на жаль, досі існують у військовому відом-стві, особливе місце серед яких за-ймають халатність і безвідпові-дальність (дуже не хочеться вірити в саботаж). Простими словами, тим, хто вчиняв диверсії на арт-складах достатньо було лише «за-палити сірник» - все для «феєрвер-ку» зробили власне військові.

Не встиг ще втихнути резонанс від подій в Калинівці, як українське військове відомство знову опини-лось в центрі підвищеної уваги. Цього разу через корупційний скандал. 11 жовтня 2017 р. Детекти-ви НАБУ під керівництвом САП провели обшуки і затримали за-ступника міністра оборони І.Пав-ловського і директора департамен-ту держзакупівель і постачання матеріальних ресурсів Міністер-ства оборони В.Гулевича за підо-зрою у розтраті 149 млн гривень че-рез схеми із закупівлями пального.

В сучасних умовах обидва ви-падки є вкрай негативними для на-ціональної безпеки України, адже, окрім того, що завдають їй великих матеріальних і фінансових збитків та підривають її обороноздатність, погіршують в такий складний для неї час імідж Української Армії, яка на сьогодні є одним зі стовпів укра-їнської державності, дають черго-

вий привід антиукраїнським силам для розхитування ситуації в дер-жаві, а також ставлять Україну у досить складне становище в кон-тексті переговорів щодо отриман-ня військово-технічної допомоги з боку США.

ЦДАКР вважає, що така ситуа-ція довкола військового відомства воюючої країни є неприпустимою і закликає вище військово-політич-не керівництво України вжити як-найшвидших і всіх необхідних за-ходів щодо ліквідації негативних наслідків зазначених подій та їх по-передження в майбутньому.

Також ЦДАКР вкотре наголо-шує на необхідності вжиття дер-жавним керівництвом необхідних кроків щодо модернізації оборон-ної промисловості країни.

По-перше, необхідно удоско-налити механізм формування і виконання державного оборонно-го замовлення (ДОЗ) і створити в державі конкурентні умови для оборонних підприємств всіх форм власності, а також належний за-хист інвестицій приватних та іно-земних інвесторів. Почати потріб-но з закріплення у відповідній постанові Уряду можливості для підприємств ОПК формувати прибуток у розмірі – 5% на при-дбані комплектуючі та 30% на ви-робництво ОВТ. Також повинна бути вирішена проблема грошо-вих винагород при впровадженні розробок, технологій в серійне

Така ситуація довкола військового відомства воюючої країни є непри-

пустимою і закликає вище військово-політичне керівництво

України вжити якнайшвидших і всіх необхідних заходів щодо ліквідації

негативних наслідків зазначених подій та їх попередження в майбут-

ньому

14

виробництво підприємствам-роз-робникам озброєнь, тобто, зви-чайна для світової практики ви-плата роялті. Крім того, необхідно змінити формат роботи військо-вих представництв, які «концен-труються не на контролі якості озброєнь, а на контролі вартості зразка», а також виключити узго-дження розрахунково-калькуля-ційних матеріалів.

По-друге, необхідно надати оборонним підприємствам всіх форм власності рівні права на сві-товому ринку зброї, оскільки це до-зволить приватним підприємствам не тільки отримувати валюту, але й створювати спільні виробництва та організовувати впуск в країну іноземних технологій.

По-третє, необхідно вдоскона-лити вітчизняну законодавчу базу щодо розробки і виготовлення ОВТ в Україні. Термінових змін по-требує Закон України «Про ДОЗ». Для створення адекватних умов

розвитку ОПК необхідно прийнят-тя ще ряду законів, зокрема, «Про створення та виробництво боєпри-пасів, озброєння, військової і спе-ціальної техніки», «Про військово-технічне співробітництво України з іноземними державами», «Про державно-приватне партнерство» та «Про офсетні угоди».

В іншому випадку, більшість ОВТ, а також іншої продукції вій-ськового та подвійного призначен-ня виробленої в Україні й, зокрема тої, яка була представлена на цьо-горічній виставці «Зброя і Безпе-ка», не дивлячись на численні заяви виробників та обіцянки керівни-цтва українського ОПК, надалі за-лишатиметься в єдиному екземп-лярі, а в кращому випадку – у вигляді пробної партії. Українська ж армія надалі воюватиме фзнятою зі складів, пофарбованою і, в кра-щому випадку, відремонтованою, як сказав президент України, «зброєю 20-го століття».


15

За визначенням групи експертів, що брали участь у декількох засі-даннях Експертної ради, а також експертів і промисловців, які взяли участь у Першому форумі приватної оборонної промисловості України, розв’язання перелічених нижче проблем оборонної промисловості дозволять суттєво покращити пере-озброєння ЗСУ та інших військових формувань держави, пожвавити й покращити показники військово-технічного співробітництва (ВТС) України з іноземними державами, та в цілому позитивно відбивати-муться на іміджі України у світі. (Окрім представників профільних відомств, загалом у обговореннях та дискусіях взяли участь керівники

близько 100 приватних підпри-ємств, наукових і дослідних установ та близько 70 провідних експертів у галузі безпеки і оборони з різних аналітичних та профільних громад-ських організацій).

Перше. Формування і виконання ДОЗ

З метою створення в державі конкурентних умов для оборонних підприємств усіх форм власності, а також належного захисту інвести-цій приватних і іноземних інвесто-рів потребує удосконалення меха-нізм формування і виконання державного оборонного замовлен-ня (далі - ДОЗ). Зокрема, необхідно розв’язати проблему ціноутворен-

Щодо шляхів вирішення найбільш актуальних проблем ОПК України, які гальмують активізацію переозброєння ЗСУ та інших військових формувань держави

У дзеркалі експертноі

думки

Підготовлено Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) за результатами обговорень проблематики Експертною радою (12.09.17)

та у ході проведення Першого Всеукраїнського форуму оборонної промисловості (28-29.09.17)

Групи експертів, що брали участь у декількох засіданнях Експертної

ради, а також експертів і промисловців, які взяли участь у

Першому форумі приватної оборонної промисловості України

Зокрема, необхідно розв’язати про-блему ціноутворення на продукцію

оборонного призначення

16

ня на продукцію оборонного при-значення. А саме, потребує скасу-вання Методичних рекомендацій міністра оборони (2591 / у / 2 від 18.10.2016 було затверджено «Ме-тодичні рекомендації щодо єдиних підходів під час застосування окре-мих положень, визначених поста-новою КМУ №517 від 08.08.2016 р. …»). Для цього необ-хідно внести зміну у Постанову КМУ №464 від 27.04.2011 р., а саме, вилучити слова «до» перед вказу-ванням відсотків – замість «до 5 відсотків», «до 30 відсотків» запи-сати «5 відсотків», «30 відсотків».

Крім того, для забезпечення рів-них прав оборонних підприємств усіх форм власності необхідне за-безпечення державою фінансуван-ня підготовки серійного виробни-цтва оборонної продукції в разі включення її у ДОЗ, врахуванні грошового винагородження при впровадженні розробок, техноло-гій у серійне виробництво (випла-ту роялті) підприємствам-розроб-никам озброєнь і військової техніки (ОВТ).

У частині виконання ДОЗ тер-мінового удосконалення потребує система діяльності військових представництв з концентрацією їх зусиль на контролі якості продук-ції оборонного призначення за-мість зосередженості на контролі вартості ОВТ. Слід вилучити із функцій військової прийомки по-годжування розрахунково-кальку-

ляційних матеріалів (РКМ). Питан-ня підготовки розрахунково-калькуляційних ма-теріалів (РКМ) мають бути відміне-ні (за виключенням підприємств ОПК, які є монополістами в вироб-ництві даної оборонної продукції).

У частині імпорту продукції оборонного та подвійного призна-чення доцільно передати функцію закупівлі безпосередньо замовни-ку, оскільки значні ресурси втрача-ються внаслідок відрахування ко-місійних спеціальному експортеру, уповноваженому для укладання та виконання таких контрактів.

Друге. Удосконалення системи технологічного відбору

та стимулювання розвитку оборонних технологій

З метою досягнення технологіч-ної переваги вітчизняних Зброй-них Сил та максимальної реалізації потенціалу науково-дослідних і академічних університетів (інсти-тутів), конструкторських бюро та приватних дослідницьких і кон-структорських структур доцільно створити у структурі Уряду орган виконавчої влади зі спеціальним статусом (прототип Управління перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони США, DARPA), на який покласти завдання визначення найбільш перспективних розробок у сфері безпеки та оборони держави та за-безпечення науково-аналітичним

Для цього необхідно внести зміну у Постанову КМУ №464 від

27.04.2011 р., а саме, вилучити слова «до» перед вказуванням

відсотків – замість «до 5 відсотків», «до 30 відсотків» записати «5

відсотків», «30 відсотків»

Забезпечення державою фінансування підготовки серійного виробництва оборонної продукції в

разі включення її у ДОЗ

Слід вилучити із функцій військової прийомки погоджування

розрахунково-калькуляційних матеріалів (РКМ)

Доцільно створити у структурі Уряду орган виконавчої влади зі

спеціальним статусом (прототип Управління перспективних

дослідницьких проектів Міністерства оборони США, DARPA),

на який покласти завдання визна-чення найбільш перспективних

розробок у сфері безпеки та оборони держави та забезпечення науково-аналітичним обґрунтуванням усіх

питань ОПК, включно завдань сертифікації, переходу на стандар-

ти НАТО. Переконані, що надзвичай-но важливим стане залучення до

роботи такого органу неурядових експертів з Ліги, НТУУ КПІ та інших

недержавних структур

17

обґрунтуванням усіх питань ОПК, включно завдань сертифікації, пе-реходу на стандарти НАТО. Пере-конані, що надзвичайно важливим стане залучення до роботи такого органу неурядових експертів з Ліги, НТУУ КПІ та інших недержавних структур. Пропонуємо визначити детальний перелік завдань та по-вноважень даного органу, а також механізм утворення спеціальної міжвідомчої комісії із залученням фахівців приватних установ (під-приємств, об’єднань) для прове-дення прозорих конкурсів проек-тів, технологій і розробок.

Третє. Удосконалення шляхів переходу на стандарти НАТО Враховуючи надзвичайну ак-

туальність для України переходу на стандарти НАТО та зміни у зв’язку з цим національних підхо-дів до забезпечення якості обо-ронної продукції вважаємо за до-цільне доручити Кабінету Міністрів України розробити принципи національної системи сертифікації озброєнь і військової техніки за стандартами Північно-атлантичного Альянсу та шляхи утворення мережі лабораторій з випробування озброєнь і військо-вої техніки національного вироб-ництва за стандартами НАТО. Пропонуємо до реалізації означе-ного завдання залучити фахівців приватних установ (підприємств, об’єднань).

Четверте. Забезпечення рівних прав підприємств щодо ВТС З метою створення в державі

конкурентних умов для підпри-ємств усіх форм власності, а також належного захисту інвестицій при-ватних і іноземних інвесторів, Ка-бінету Міністрів України забезпе-чити внесення змін до існуючих постанов і розпоряджень, які за-безпечать рівний доступ суб’єктів господарювання ОПК усіх форм власності до можливості здійснен-ня військово-технічного співробіт-ництва (ВТС), включно реалізацію експортно-імпортних операцій. За нашими підрахунками, в декілька разів збільшить потенціал експор-ту ОВТ на світовому ринку ОВТ. Крім того, нерівний доступ суб’єктів господарювання ОПК усіх форм власності до можливості здійснення ВТС стримує притік іноземних та вітчизняних приват-них інвестицій, оскільки інвестор не має можливості повністю реалі-зувати свої інтереси.

Безпосередній контроль держа-ви має здійснюватися через відпо-відну Комісію з питань ВТС та екс-портного контролю (в структурі РНБОУ) та через Державну службу експортного контролю. При цьому ДК «Укроборонпром» позбавиться невластивим господарській струк-турі регуляторні функціям.

(Для реалізації цього завдання з пункту 6 Положення про порядок надання суб’єктам зовнішньоеко-

Кабінету Міністрів України забезпе-чити внесення змін до існуючих

постанов і розпоряджень, які забез-печать рівний доступ суб’єктів господарювання ОПК усіх форм

власності до можливості здійснення військово-технічного

співробітництва (ВТС), включно реалізацію експортно-імпортних

операцій

18

номічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, ім-порту товарів військового призна-чення та товарів, які містять відо-мості, що становлять державну таємницю, яке затверджене поста-новою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 року № 838 потре-бує вилучення норм щодо отри-мання висновків Мінекономроз-витку і торгівлі та Міноборони та участі Державного концерну «Укробронпром» і Державної ком-панії «Укрспецекспорт» у прове-денні експертиз. (Відповідно до по-ложень статті 11 Закону 549-IV експертами не можуть призначати-ся представники підприємств чи організацій, зацікавлених у висно-вках експертизи. При цьому Поло-женням… передбачено залучення до такої експертизи на різних її ста-діях представників ДК «Укро-бронпром» та ДК «Укрспецек-спорт», структур, що зацікавлені у висновках експертизи, як суб’єкти господарювання та суб’єкти здій-снення міжнародних передач това-рів).)

П’яте. Управління ОПК та утворення комісії за участю

приватних структур ОПК Необхідне створення єдиного

урядового органу управління ОПК (центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом під-порядкованого профільному віце-прем’єр-міністру – враховуючи 12

наявних замовників у особах різ-них міністерств і відомств), покли-каного формувати та реалізовува-ти воєнно-технічну державну політику із функцією розпорядни-ка бюджетних коштів та наділеного законодавчою ініціативою. Цей ор-ган повинен також виконувати функцію формування загальної потреби всіх силових відомств, від-повідати за розв’язання проблем як впровадження нових техноло-гій, створення спільних (з інозем-ними компаніями виробництв), уніфікація та сертифікація ОВТ, включно, зокрема, із створенням мережі лабораторій для випробу-вань ТТХ ОВТ (нині ця проблема унеможливлює сертифікацію з ура-хуванням стандартів НАТО). Крім того, саме цей урядовий орган в межах реалізації воєнно-технічної політики міг би прискорити ре-структуризації та акціонування підприємств ОПК, створення умов для приватизації та утворення спільних виробництв (підпри-ємств) із іноземними компаніями.

З метою удосконалення системи формування і виконання Державно-го оборонного замовлення, забезпе-чення належного трирічного плану-вання потреб і перспектив закупівель на прозорих конкурентних принци-пах, удосконалення механізмів ціно-утворення на продукцію оборонно-го призначення, удосконалення механізмів надання державних га-рантій суб’єктам господарювання

19

ОПК усіх форм власності та розв’язання інших завдань перео-зброєння Збройних Сил і інших збройних формувань держави Кабі-нету Міністрів України створити в Уряді Міжвідомчу комісію з питань переозброєння Збройних Сил і ін-ших збройних формувань, до складу якої ввести представників Міністер-ства економічного розвитку і торгів-лі України, Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Служби зовнішньої розвідки Украї-ни, Головного управління розвідки Міноборони України, Державного комічного агентства України, ДК «Укроборонпром» та ГО «Ліга обо-ронних підприємств України», НТУУ «Київський політехнічний ін-ститут імені Ігоря Сікорського».

Цілі та завдання робочої групи вбачаємо наступними:• удосконалення системи форму-

вання і виконання Державного оборонного замовлення у части-нах, вказаних у п.1 та інших, що потребуватимуть вирішення у майбутньому;

• удосконалення системи при-йняття рішень при наданні дер-жавних гарантій, створення ме-ханізмів конкурентних умов для усіх підприємств ОПК;

• корпоратизація, реструктуриза-ція та підготовка до приватизації державних оборонних підпри-ємств;

• створення українського прото-типу Управління перспективних дослідницьких проектів Мініс-терства оборони США (DARPA);

• розробка принципів національ-ної системи сертифікації озбро-єнь і військової техніки за стан-дартами Північноатлантичного Альянсу та шляхів утворення мережі лабораторій з випробу-вання озброєнь і військової тех-ніки національного виробни-цтва за стандартами НАТО;

• забезпечити внесення змін до іс-нуючих постанов і розпоря-джень, які визначать рівний до-ступ суб’єктів господарювання ОПК усіх форм власності до можливості здійснення військо-во-технічного співробітництва, включно експортно-імпортних операцій;

• робота військових представ-ництв.

Шосте. Удосконалення законодавчої бази у галузі

функціонування ОПК Окрім необхідності модерніза-

ції згаданого Закону України «Про ДОЗ» для створення умов розвитку ОПК потребує прийняття низка за-конів. Зокрема, закони «Про ство-рення та виробництво боєприпа-сів, озброєння, військової та спеціальної техніки», «Про вій-ськово-технічне співробітництво України з іноземними державами», «Про офсетні угоди» (нині офсетні

Кабінету Міністрів України створи-ти в Уряді Міжвідомчу комісію з

питань переозброєння Збройних Сил і інших збройних формувань

20

угоди виключили із умов укладен-ня контрактів до завершення АТО в Україні, однак законодавчого за-безпечення цього питання вимагає і необхідність досягнення відповід-ності до Директиви Європейського Союзу 2009 року; світові обсяги офсетних угод в 2016 р. склали 430 млрд. дол.), «Про державно-при-ватне партнерство» (остання вер-сія проекту Закону - «Про гаранту-вання прав інвесторів та залучення приватних інвестицій на умовах

застосування механізму державно-приватного партнерства в оборон-но-промисловому комплексі»).

Крім того, було доцільним роз-глянути можливість законодавчо-го закріплення обов’язкового для будь-якого міністра оборони 25% бюджету на потреби національної оборони країни витрачати на за-купівлю, модернізацію, ремонт ОВТ та на дослідно-конструктор-ські роботи у сфері створення но-вих ОВТ.


21

28-29 вересня 2017 року у Києві відбулася важлива подія - І-й Всеу-країнський форум приватних під-приємств оборонної промисловості. Організаторами заходу виступили неурядове об’єднання Ліга оборон-них підприємств України та НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Організаційно Форум прохо-див на двох майданчиках, 28 верес-ня – на території заводу ПрАТ «НВО «Практика» (демонстрація зразків ОВТ та інших виробів при-ватних і державних оборонних підприємств) та в головному кор-пусі НТУУ «КПІ імені І.Сікорсько-го (пленарні засідання, дискусії тощо).

В роботі форуму брали пред-ставники Департаменту оборон-них інвестицій Міжнародного се-кретаріату НАТО, Адміністрації Президента України, РНБО Украї-ни, ДК «Укроборонпром», Мініс-терства оборони України, Мініс-терства економічного розвитку і торгівлі України, керівники при-ватних оборонних підприємств та науково-дослідних і академічних установ, експертного середовища, ЗМІ тощо. А відкрив форум осо-бисто Секретар РНБО України Олександр Турчинов

Від імені Президента України учасників заходу привітав заступ-ник голови Адміністрації Прези-дента Валерій Кондратюк. Він за-

Що може приватний ОПК: І-й Всеукраїнський форум приватних підприємств оборонної промисловості

Володимир Заблоцький, експерт інформаційно-консалтингової компанії Defense Express

22

значив, що в умовах триваючої російської агресії забезпечення Збройних сил України та інших військових формувань та правоо-хоронних органів сучасним озбро-єнням, військовою технікою, боє-припасами відбувається не лише державними підприємствами «Укроборонпрому», але й приват-ними.

Секретар РНБО України озна-йомився із зразками продукції 36 підприємств та організацій, які представляли в т.ч. НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» і Лігу приватних оборонних підприємств і дав їм високу оцінку.

Зрозуміло, що представлена в перший день роботи форуму про-дукція українських зброярів – лише частина приватного оборон-ного потенціалу, реалізувати який належить спільними зусиллями. Адже і сама Ліга приватних обо-ронних підприємств фактично іс-нує менше, як 9 місяців. Втім, на-віть аналіз того, що експонувалося в перший день роботи форуму дає підстави для певних висновків і узагальнень.

Перш за усе, можна говорити не просто про впевнене зростання ролі і частки приватного капіталу ву вітчизняній оборонній промис-ловості. Завдяки створеним гори-зонтальним зв’язкам і кооперації, залученню науки і зростанню влас-ного досвіду виробників відзнача-ються якісні зміни в приватному

сегменті оборонки. Вже сьогодні йдеться не про окремі вироби, як раніше, а про виготовлення цілих систем і комплексів ОВТ з високою доданою вартістю. Це переконливо свідчить про правильність обрано-го шляху.

Демонстрація зразків продукції української оборонки відбувалася в одному з виділених для цього ве-ликих приміщень «Практики». На стендах були представлені діючі зразки і макети різних видів ОВТ, БПЛА, тренажери, ІТ-обладнання, електронні прилади, системи спо-стереження, системи наведення ба-лістичних та крилатих ракет, комп-лекси і засоби військового зв’язку, спеціальні прилади, засоби індиві-дуального захисту особового скла-ду тощо. Бронетехника демонстру-валася на прилеглих майданчиках та у виробничих цехах «Практики». Презентували свою продукцію особисто керівники підприємств.

Так, наприклад, голова правлін-ня Ліги і ради директорів ПрАТ «НВО «Практика» Олег Висоцький представляв продукцію цього під-приємства: нові зразки легкої бро-нетехніки сімейства «Козак» (в т.ч. з десантну версію з незалежною підвіскою), а також з модернізовані з урахуванням вимог сучасного поля бою версії БМП-1, БТР-60 та БТР-6.

За словами Олега Висоцького, зараз конструктори «Практики», з урахуванням потреб ЗСУ, НГУ та

Забезпечення Збройних сил України та інших військових формувань та

правоохоронних органів сучасним озброєнням, військовою технікою,

боєприпасами відбувається не лише державними підприємствами «Укро-

боронпрому», але й приватними

Відзначаються якісні зміни в при-ватному сегменті оборонки. Вже

сьогодні йдеться не про окремі вироби, як раніше, а про виготов-

лення цілих систем і комплексів ОВТ з високою доданою вартістю

23

досвіду експлуатації легкої броне-техніки в бойових умовах, разом з партнерами активно працюють над покращенням ТТХ існуючих моде-лей і оснащенням машин новими видами озброєння та технічними засобами.

Передусім, це бойовий дистан-ційно керований і стабілізований в двох площинах модуль БМ-3М«Штурм-М», яким озброєно мо-дернізовану БМП-1 і кілька моде-лей іншої бронетехніки, в т.ч. бронеавтомобіль «Козак». Модуль оснащений 30-мм автоматичною гарматою 3 ТМ-1, 30-мм автома-тичним гранатометом КБА-117, спареним 7,62-мм кулеметом КТ-7,62 та двома пусковими установ-ками комплексу протитанкових ке-рованих ракет «Бар’єр». Останній забезпечує ураження будь-яких броньованих цілей на дистанціях до 5 км і бронепробиття – 800 мм (без динамічного захисту).

Цікавими були також розробки в сфері БПЛА різного призначення від ВАТ «Меридіан» ім..С.П. Коро-льова (БпАК-МП-1), Авіаційних Систам України (тактичний БпАК «Валькірія») та, звичайно ж, від НПП «Атлон-Авіа» (БпАК «Фу-рія») тощо.

ТОВ «Конструкторське Бюро «Логіка» (входить до складу UA.RPA) показало бойову систему управління тактичної ланки та ав-томатизовану систему управління вогнем артилерії «Кропива». Ця

система є інтегральним рішенням для бригадної артилерійської гру-пи. Застосування системи дозволяє зменшити час реакції на зміни в обстановці в 5-7 разів, підвищити ймовірність ураження цілей стан-дартними боєприпасами на 25-30 % та зменшити витрати останніх на 30-40 %. «Кропива» не поступаєть-ся іноземним аналогам, пройшла випробування в бойових умовах і навіть пропонується на експорт.

Безумовно оригінальною роз-робкою, що демонструвалася на форумі, був «Хижак» — україн-ський тактичний кулеметний комплекс, створений ТОВ «Харків-ський завод засобів індивідуально-го захисту» для кулемета ПК/ПКМ. Його особливістю є можливість розміщення усього боєкомплекту стрільця (стрічка на 500 патронів) у наспинному ранці, що вважаєть-ся справжньою знахідкою для ку-леметників. До того ж, забезпечено безперебійну подачу патронів без необхідності перезаряджання, що особливо важливо в бойових умо-вах.

В той же час, фахівці Харків-ського заводу засобів індивідуаль-ного захисту «RAROG» демонстру-вали на форумі свою оригінальну розробку – легку пластикову куле-метну стрічку, завдяки чому став можливий «Хижак»-адже на відмі-ну від стандартних металевих стрі-чок, пластикова має набагато мен-шу масу.

Останній забезпечує ураження будь-яких броньованих цілей на

дистанціях до 5 км і бронепробит-тя – 800 мм

Ця система є інтегральним рішенням для бригадної

артилерійської групи. Застосування системи дозволяє зменшити час

реакції на зміни в обстановці в 5-7 разів, підвищити ймовірність ура-

ження цілей стандартними боєприпасами на 25-30 % та змен-

шити витрати останніх на 30-40 %

До того ж, забезпечено безперебійну подачу патронів без необхідності перезаряджання, що

особливо важливо в бойових умовах

На відміну від стандартних мета-левих стрічок, пластикова має

набагато меншу масу

24

Як повідомив директор заводу Юрій Федоров, шлях до успіху був далеко не простим. Цьому переду-вала велика експериментальна ро-бота і дослідження з майже 200 ви-дами різних пластмас, що вимагало і часу, і витрат. Зазначимо, що ана-логів подібного рішення за кордо-ном не існує.

Окремо слід зупинитися на про-дукції групи компаній «Арта», що демонструвала широку гаму виро-бів військового та подвійного при-значення. Серед них – дистанційно керовані бойові модулі «Лезо» і «Шило», високотехнологічні систе-ми наведення артилерійських сис-тем та розвідки (в т.ч. БПЛА) та екі-піровку для особового складу. Деякі унікальні розробки приват-них зброярів просто вражають.

Зокрема, це геоінформаційна Система (ГІС) «Арта», яка надає високоточну картографічну інфор-мацію для орієнтування на місце-вості і дозволяє швидко і ефектив-но знищувати цілі. Більш того, висока точність артилерійської стрільби (похибка - 2 м) з викорис-танням ГІС «Арта» досягається швидко та без необхідної раніше пристрілки.

Система оперативно враховує десятки параметрів вогневих засо-бів ураження, що стоять на озбро-єнні ЗС України і оперативно вико-ристовує їх в роботі. ГІС «Арта» відрізняють висока ступінь захисту від перешкод, надійність, компак-

тність, висока ефективність і від-носна простота, що дозволяє швид-ко навчити особовий склад користуватися нею.

Виробник створив цю систему лише за 6 місяців, після чого на ко-шти волонтерів виготовив та пере-дав ЗСУ вже 140 комплектів ГІС «Арта» з власним оригінальним програмним продуктом. Все це успішно користується попитом і успішно працює в зоні АТО.

В той же час, з невідомих при-чин, приватний виробник не може зацікавити державу і зокрема Мі-ноборони в фінансуванні своєї вкрай важливої для артилерий-ських і інших бойових підрозділів розробки.

Можливо, на заваді стала існу-юча застаріла і косна система заку-пок МОУ, яка чинить спротив і не сприймає будь-якого оновлення із-зовні? Щоправда, Олександр Тур-чинов під час огляду експозиції за-цікавився «Артою» і пообіцяв прислати своїх представників для більш детального ознайомлення (хоча у 2016 році РНБОУ отримала повний комплект «Арти» для озна-йомлення, оцінки і роботи).

Втім, з незалежних джерел відо-мо про виділення МОУ на 2018 рік до 20 млн бюджетних коштів на від-повідні розробки – можливо саме тут криється причина «дивної» ре-акції старої системи, що звикла до безвідповідальності і не зацікавлена в кінцевому результаті?

Аналогів подібного рішення за кордо-ном не існує

Більш того, висока точність артилерійської стрільби (похибка - 2

м) з використанням ГІС «Арта» досягається швидко та без

необхідної раніше пристрілки

Висока ступінь захисту від пере-шкод, надійність, компактність,

висока ефективність і відносна простота

З невідомих причин, приватний виробник не може зацікавити дер-

жаву і зокрема Міноборони в фінансуванні своєї вкрай важливої

для артилерийських і інших бойових підрозділів розробки

Олександр Турчинов під час огляду експозиції зацікавився «Артою»

25

Якщо це так, це буде нікому не потрібна паралельна розробка того, що вже існує, з марною витра-тою коштів і часу. Тоді як фактично приватний виробник вже має нао-чний результат, що дозволить зао-щадити кошти і час, адже йде війна!

До речі, аналогічна картина спо-стерігалась з безпілотниками НПП «Атлон-Авіа» у грудні 2016 року. Вже створені і апробовані зразки приватного виробника не цікавили наше військове відомство. В той же час, виявилося, що одна з держав-них структур отримала фінансу-вання з бюджету саме на здійснен-ня дослідно-конструкторських робіт зі створення нових БПЛА. Така собі дивна логіка військових воюючої країни...

Наведені приклади свідчать про необхідність докорінної зміни пра-вил гри в цій сфері на користь біль-шої прозорості процесів форму-вання державного оборонного замовлення. В умовах нехай і збіль-шеного, але все одно обмеженого оборонного бюджету це було б ко-рисно і для держави і для держав-ної безпеки.

Олександр Турчинов назвав І-й Всеукраїнський форум приватних підприємств оборонної промисло-вості «…важливим кроком, який зміцнює оборону нашої країни». За його словами, співпраця держави з підприємствами приватної форми власності розпочалася ще з перших днів протистояння агресору. О.Тур-

чинов назвав Україну форпостом Європи, який стримує просування агресора на Захід. Тому сильна укра-їнська армія, сильний український оборонний комплекс - запорука безпеки усієї Європи.

Секретар РНБО підкреслив, що сьогодні, з одного боку, створюєть-ся система кооперації між держав-ними оборонними підприємства-ми і підприємствами оборонного сектору, з іншого - приватні під-приємства самі «дають поштовх до конкуренції». Внаслідок цього по-кращується якість продукції і змен-шується її вартість.

Він також наголосив на важли-вості активної роботи приватних підприємств над розробкою пер-спективних зразків ОВТ і вже зараз вони виконують значну частину держоборонзамовлення.

Олександр Турчинов підкрес-лив, що на сьогодні державні і при-ватні підприємства від модерніза-ції та відновлення техніки переходять до розробки нових пер-спективних зразків нових видів ОВТ. Кооперація і корпоратизація державних і приватних підпри-ємств, за словами секретаря РНБОУ, «дасть нам нову якість, яка можлива тільки завдяки інтеграції науки в оборонну промисловість».

А генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов нагадав, що у квітні 2017 року було створено оборонний хаб, який має на меті поглиблення кооперації

Це буде нікому не потрібна пара-лельна розробка того, що вже існує,

з марною витратою коштів і часу. Тоді як фактично приватний вироб-

ник вже має наочний результат, що дозволить заощадити кошти і час,

адже йде війна!

Аналогічна картина спостерігалась з безпілотниками НПП «Атлон-

Авіа» у грудні 2016 року

Наведені приклади свідчать про необхідність докорінної зміни пра-

вил гри в цій сфері на користь більшої прозорості процесів форму-

вання державного оборонного замовлення. В умовах нехай і

збільшеного, але все одно обмеже-ного оборонного бюджету це було б

корисно і для держави і для державної безпеки

«…важливим кроком, який зміцнює оборону нашої країни»

Сьогодні, з одного боку, створюється система кооперації

між державними оборонними підприємствами і підприємствами

оборонного сектору, з іншого - приватні підприємства самі «да-

ють поштовх до конкуренції»

Олександр Турчинов підкреслив, що на сьогодні державні і приватні

підприємства від модернізації та відновлення техніки переходять до

розробки нових перспективних зразків нових видів ОВТ

26

приватного та державного секторів ОПК. У кількісному вимірі це до-сить потужне з’єднання у складі 583 підприємств, з яких 134 входять до складу ДК«Укроборонпром», 40 — до Ліги оборонних підприємств, а решта (409) залучається концерном до виконання робіт за програмою імпортозаміщення. За його слова-ми, позитивні наслідки дієвої співп-раці «Укроборонпрому» і Ліги лише за півроку ми бачимо вже сьогодні.

Головними темами обговорення під час другого дня роботи форуму 29 вересня стали розробка та при-йняття на озброєння зразків вій-ськової техніки та тенденції екс-порту продукції оборонного призначення.

Виступи і дискусії пройшли в рамках трьох змістовних пленар-них засідань: «ОПК і наука», «Ета-пи розробки (модернізації) та при-йняття на озброєння (постачання) Збройних Сил України зразків озброєння та військової техніки» та «Експорт продукції оборонного призначення».

Ректор НТУУ КПІ Михайло Згуровський розповів про участь Університету, як інноваційного се-редовища, в оборонних розробках, створенні безпілотних апаратів, робототехніки, нових конструк-ційних матеріалів тощо. На його думку, використання підприєм-ствами Ліги і ДК «Укроборонпром» наукового потенціалу КПІ здатне привнести у співробітництво нову

якість і забезпечити проривні рі-шення на головних напрямках.

Дуже змістовною і актуальною була доповідь професора, прорек-тора НТУУ КПІ з наукової роботи Михайла Ільченка про досвід по-точних розробок подвійного вико-ристання. Серед них - українсько-норвезький проект «Розробка системи розпізнавання мін та ви-бухових пристроїв на базі над ши-рокосмугової хвильової техноло-гії». Новий міношукач забезпечує пошук металевих та пластмасових мін і вибухових пристроїв в будь-якому грунті і, за оцінками фахів-ців, має забезпечити справжній прорив світового рівня у сфері роз-мінування.

Іншою цікавою розробкою є створення дальнього мікрохвильо-вого радару для захисту персона-лу – портативний пристрій має на відстані 20 м виявляти в натовпі людей або на тілі окремої особи приховану зброю.

А проект, що розробляє Інсти-тут прикладного системного аналі-зу, передбачає створення інстру-ментарію для обробки великих обсягів неструктурованої інфор-мації , що генерується у ЗМІ та со-цмережах. Це надасть можливість відслідковувати та прогнозувати соціальні процеси, особливо під час соціальних заворушень, сти-хійних лих та терористичних актів.

Професор, декан факультету ін-женерно-фізичного факультету

Позитивні наслідки дієвої співпраці «Укроборонпрому» і Ліги лише за

півроку ми бачимо вже сьогодні

«ОПК і наука», «Етапи розробки (модернізації) та прийняття на

озброєння (постачання) Збройних Сил України зразків озброєння та військової техніки» та «Експорт

продукції оборонного призначення»

Використання підприємствами Ліги і ДК «Укроборонпром» наукового

потенціалу КПІ здатне привнести у співробітництво нову якість і

забезпечити проривні рішення на головних напрямках

Новий міношукач забезпечує пошук металевих та пластмасових мін і вибухових пристроїв в будь-якому грунті і, за оцінками фахівців, має

забезпечити справжній прорив світового рівня у сфері розмінування

Створення дальнього мікрохвильового радару для захисту

персоналу – портативний пристрій має на відстані 20 м виявляти в

натовпі людей або на тілі окремої особи приховану зброю

Це надасть можливість відслідковувати та прогнозувати соціальні процеси, особливо під час соціальних заворушень, стихійних

лих та терористичних актів

27

КПІ Петро Лобода розповів про створення нових класів армованих композитних матеріалів в іннова-ційні технології підприємств ОПК. Зокрема, йшлося про використаня армованої кераміки і метало-кера-мічних композитів в прикладних цілях (керамічна броня, лопатки турбін тощо), що дозволяє суттєво підвищити ТТХ і ресурс газотур-бінних двигунів і, водночас, змен-шити масу виробів.

Нові матеріали дозволяють створити і нові боєприпаси. Один з прикладів-створення потужних 9-мм патронів підвищеної потуж-ності з безвідходною технологією виробництва. Початкова швид-кість кулі такого патрону є на 33% вищою від стандартної.Відповідно, вона має більшу дальність та вра-жаючу силу.

В КПІ розроблено удосконалену технологію виготовлення деталей холодним видавлюванням загото-вок для виробів спеціального при-значення а також технологію гаря-чого штампування заготовок. Обидві широко використовуються в оборонній промисловості (виго-товлення боєприпасів, бронетехні-ки тощо). До цього слід додати роз-робку технології виготовлення ствольних заготовок з полігональ-ним профілем каналу ствола до-вжиною до 300 мм.

У цій сфері ми маємо цілком ре-альні широкі можливості для ство-рення нових конкурентоспромож-

них на світовому ринку зразків ОВТ. Зокрема, в рамках міжнарод-ного проекту «Інфрачервоні прозо-рі керамічні вікна для високошвид-кісних літальних засобів» (ракет) вирішується проблема створення прозорих для електромагнітного та лазерного випромінювання матері-алів для систем самонаведення (зразок покриття демонструвався першого дня роботи форуму).

Актуальною була доповідь про-ректора КПІ, професора Олексія Новікова на тему «Досвід виконан-ня проектів в галузі кібербезпеки», де йшлося про розробку нових ал-горитмів шифрування АЕСС пото-кового трафіку в каналах зв’язку, як складову комплексної системи захисту інформації. Зазначена роз-робка є реальним претендентом на симетричний криптографічний на-ціональний стандарт.

До інших високотехнологічних розробок в цій сфері, зазначених у доповіді проректора КПІ, відно-сяться такі, як: «Програмний комп-лекс виявлення інформаційних операцій в ЗМІ», «Програмний комплекс моніторингу і аналізу ін-формації в соціальних мережах «NetMonitor», «Програмно-апарат-ний комплекс для виявлення шкід-ливого програмного забезпечення» тощо.

Олег Висоцький високо оцінив перші досягнення Ліги і підкреслив ту важливу обставину, що завдяки поєднанню зусиль науки і вироб-

Йшлося про використаня армованої кераміки і метало-керамічних

композитів в прикладних цілях (керамічна броня, лопатки турбін

тощо), що дозволяє суттєво підвищити ТТХ і ресурс

газотурбінних двигунів і, водночас, зменшити масу виробів

Початкова швидкість кулі такого патрону є на 33% вищою від

стандартної.Відповідно, вона має більшу дальність та вражаючу силу

Обидві широко використовуються в оборонній промисловості (виготов-

лення боєприпасів, бронетехніки тощо)

Вирішується проблема створення прозорих для електромагнітного

та лазерного випромінювання матеріалів для систем самонаве-

дення (зразок покриття демон-струвався першого дня роботи

форуму)

Про розробку нових алгоритмів шифрування АЕСС потокового

трафіку в каналах зв’язку, як скла-дову комплексної системи захисту

інформації. Зазначена розробка є реальним претендентом на симе-

тричний криптографічний національний стандарт

«Програмний комплекс виявлення інформаційних операцій в ЗМІ», «Про-

грамний комплекс моніторингу і аналізу інформації в соціальних мере-

жах «NetMonitor», «Програмно-апарат-ний комплекс для виявлення шкідливого

програмного забезпечення» тощо

28

ництва її підприємства сьогодні збільшують випуск «умних» видів продукції, що містять значну част-ку наукової доданої вартості.

Начальник відділу департамен-ту оборонних інвестицій Міжна-родного секретаріату НАТО Тім Веб зазначив, що оборонний сек-тор України поступово, але впевне-но реформується на вимогу часу. Він високо оцінив потенціал укра-їнського ОПК і підкреслив пра-вильність курсу на більш широке залучення до оборонного вироб-ництва українських приватних під-приємств.

В той же час, на його думку, того, що демонструвалося минуло-го дня, замало для такої великої країни. Відтак, вважає представник НАТО, необхідно виробляти біль-ше якісної техніки.

Тім Веб повідомив, що напри-кінці 2017 року в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі запланована пре-зентація української оборонної промисловості. Це можна вважати формою підтримки або промоції нашої оборонки з боку Альянсу. Нагадаємо, що вже сьогодні за про-грамами НАТО в Україні реалізу-ються 37 різних оборонних пректів (в т.ч. 4 – в КПІ).

Заступник Міністра економіч-ного розвитку і торгівлі України Юрій Бровченко відзначив значне, у рази, зростання останніми рока-ми активності приватного сектору в ОПК. Він також наголосив на

особливій ролі свого Міністерства, яке всіляко сприяє цьому процесу. Юрій Бровченко висловив споді-вання, що така тенденція зберіга-тиметься й надалі, що забезпечить зростання реального сектору еко-номіки і українського експорту.

Активну участь в роботі фору-му взяли представники ЗС Украї-ни. З огляду на важливість подаль-шого залучення приватних підприємств до виконання держав-ного оборонного замовлення, дуже змістовним був виступ начальника Управління військово-технічної політики ЦНДІ ОВТ ЗС України полковника Антона Гультяєва на тему: «Підготовка оперативно-так-тичних вимог зразка, розробка спільного рішення щодо відкриття та виконання дослідно-конструк-торської роботи зі створення ОВТ».

На розвиток зазначеного, на-чальник Управління наукових до-сліджень і випробувань ОВТ Дер-жавного науково-випробувального центру ЗС України полковник Ігор Телевний зробив доповідь «Розроб-ка робочої конструкторської доку-ментації. Виготовлення дослідного зразка та проведення попередніх заводських випробувань. Організа-ція проведення державних випро-бувань дослідного зразка».

Начальник Управління стандар-тизації, кодифікації та каталогізації МО України полковник Олександр Кумеда доповів про кодифікацію продукції військового призначення

Завдяки поєднанню зусиль науки і виробництва її підприємства

сьогодні збільшують випуск «ум-них» видів продукції, що містять

значну частку наукової доданої вартості

В той же час, на його думку, того, що демонструвалося минулого дня,

замало для такої великої країни. Відтак, вважає представник НАТО, необхідно виробляти більше якісної

техніки

Наприкінці 2017 року в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі заплано-

вана презентація української оборонної промисловості. Це можна

вважати формою підтримки або промоції нашої оборонки з боку

Альянсу

Юрій Бровченко відзначив значне, у рази, зростання останніми роками активності приватного сектору в

ОПК

29

і, насамкінець, останнім серед вій-ськових виступив заступник на-чальника Управління військових представництв МО України полков-ник Станіслав Дьячук, який доповів про роль військової прийомки.

В свою чергу, виконуючий обов’язки Голови Державної служ-би експортного контролю України Ігор Савула розповів про алгоритм отримання дозвільного документу на експорт продукції військового призначеня від Державної служби експортного контролю України.

Заступник гендиректора із зо-внішньоекономічної діяльності ДК “Укроборонпром” Денис Гурак на-голосив на необхідності певних змін в українській «оборонці», він погодився, зокрема, з необхідністю позбавлення концерну деяких не-властивих для нього в ринкових умовах державних повноважень. Проте, вважає він, реструктурова-ний «Укроборонпром» і надалі ві-діграватиме важливу роль в ОПК.

За його словами, незважаючи на інформаційну війну на фоні агресії РФ, Україна з 2014 року «перестала бути сірим експортером зброї для африканських диктаторів» і впев-нено змінює власний імідж на кра-ще. Від експорту залишків ОВТ ще радянського виробництва Україна впевнено перейшла до експорту нових власних розробок.

Вже оптимізовано регуляторні процедури, пов’язані із спеціальним експортом, поширюється практика

залучення до реалізації спільних про-ектів відомих іноземних компаній. Концерн також змінюється, внаслідок чого сьогодні за кордоном його сприй-мають, як повноцінного легального партнера. З огляду на це, зазначив за-ступник гендиректора: «…ми постій-но шукаємо нові ринки збуту і закли-каємо приватний бізнес до співпраці”.

Денис Гурак також наголосив на необхідності подальшого удоско-налення існуючої нормативно-пра-вової бази. Так, вже запроваджено зміни до Податкового та Митного кодексів України, які спрощують процедуру імпорту для всіх без ви-ключення підприємств ОПК Украї-ни. Втім, чекають розгляду ще 40 нормативно-правових актів.

Передусім, важливо прийняти «Закон України про військово-тех-нічне співробітництво» та внести зміни до Постанови Уряду України №170 від 16.03.2016 року про «Поря-док ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст..287 Митного кодексу України для використання у виробництві про-дукції оборонного призначення» .

У правовому полі потребують вирішення наступні питання: • усунення законодавчих обме-

жень щодо створення підпри-ємств на базі об’єктів держвлас-ності;

• перетворення держпідприємств на публічні акціонерні товари-ства;

З необхідністю позбавлення концер-ну деяких невластивих для нього в

ринкових умовах державних повно-важень

Від експорту залишків ОВТ ще ра-дянського виробництва Україна впевнено перейшла до експорту

нових власних розробок

Денис Гурак також наголосив на необхідності подальшого удоскона-

лення існуючої нормативно-правової бази

30

• отримання інструментарію для реструктуризації пасивів;

• застосування механізмів участі приватного капіталу в акціонер-них товариствах;

• спрощення порядку створення СП з іноземним капіталом.Для повноти картини щодо

міжнародного співробітництва у військово-технічній сфері нага-даємо, що українська оборонка дійсно успішно співпрацює з за-кордонними партнерами. Напри-клад, ДК «Укроборонпром» і польська державна компанія Polska Grupa Zbrojeniowa плідно співпрацюють в таких спільних проектах, як модернізація танків РТ-91М1 та Т-72 до стандартів Т-17 та ПТ-91М2, а також ство-рення оригінальної мобільної 80-мм СРЗВ ZRN-01 “Stokrotka” («Маргаритка»).

Остання здатна ефективно вра-жати як наземні, так і повітряні цілі (БПЛА, вертольоти). Варто відзначити високі темпи створення цієї СРЗВ українськими і польськи-ми фахівцями - лише за рік з широ-ким використанням вже існуючих розробок апробованих технічних рішень. Поряд зі створенням сис-теми тривають роботи з удоскона-лення боєприпасів, в т.ч. шляхом оснащення програмованими дето-наторами.

Зазначені розробки демонстру-валися у вересні п.р. під час прове-дення у м.Кельце 25-ї Міжнародної

оборонної виставки MSPO-2017. При цьому СРЗВ ZRN-01 “Stokrotka” одразу ж після завершення вистав-ки була відправлена для прохо-дження комплексу військових ви-пробувань в Україну. Наступним кроком може бути не менш акту-альна співпраця над створенням більш потужних бойових ракетних систем.

Обмін думками під час роботи форуму, разом з із залученням до процесу наукового потенціалу, без-умовно, дасть новий імпульс для розвитку приватної оборонки. Не можна виключати також появи но-вих напрямків роботи і нових пер-спективних розробок.

Так, з огляду на існуючі виклики і останні події, пов’язані з вибуха-ми на кількох військових арсена-лах, все більш актуальним є питан-ня створення в Україні власної галузі з виробництва боєприпасів за участі в т.ч. приватних виробни-ків. Залучення останніх об’єктивно дозволить забезпечити швидкість і якість робіт, а також, що особливо важливо в умовах війни, виключи-ти або ж суттєво зменшити коруп-ційну складову.

Поряд з цим, незважаючи на певні успіхи, українським вироб-никам варто зосередитись на подо-ланні існуючих проблем, яких все ще чимало. Так, учасники форуму визначили основні перешкоди, що стоять на шляху розвитку та на-прями їх подолання.

Українська оборонка дійсно успішно співпрацює з закордонними партне-

рами

Варто відзначити високі темпи створення цієї СРЗВ українськими і

польськими фахівцями - лише за рік з широким використанням вже існуючих розробок апробованих

технічних рішень

Наступним кроком може бути не менш актуальна співпраця над

створенням більш потужних бойо-вих ракетних систем

31

Зокрема, для вітчизняної науки характерними є вкрай недостатнє бюджетне фінансування, тендерні перепони на шляху автономного розпорядження науковцями заро-блених коштів, втрата інтелекту-ального капіталу через масовий ви-мушений виїзд молодих вчених кадрів за кордон, спрямованість реальної державної політики не підтримку вітчизняних виробни-ків, а на придбання більш дорогих аналогів за кордоном.

Для Ліги приватних оборон-них підприємств – це обмежені можливості залучення до реаліза-ції державного оборонного замов-лення, відсутність у державних структур зацікавленості у при-дбанні відповідної продукції у приватних, а не державих вироб-ників ОВТ, відсутність можливос-ті реальної конкуренції з держав-ними виробниками.

Існуюча застаріла система фор-мування держоборонзамовлення та фінансування відповідних роз-робок по суті все ще залишаються дискримінаційними для приватно-го виробника, оскільки орієнтовані на державні структури, зокрема, ДК «Укроборонпрому». Потрібні зміни на на законодавчому рівні, адже крім іншого, більш широке залучення приватного капіталу не лише може надати поштовх для розвитку економіки, але й створить умови для залучення іноземних ін-вестицій.

Про це учасники форуму від-верто говорили під час обміну дум-ками. Зокрема, Юрій Єхануров, го-лова наглядової ради Ліги та прем’єр-міністр України (2005-2006 рр), наполягає на активізації зусиль приватного бізнесу для ло-біювання власних інтересів у ВР, сприяння посиленню економічно-го потенціалу за рахунок зростан-ня есппорту ОВТ тощо.

До того ж, зазначив голова нагля-дової ради, такий вектор розвитку має не лише підняти вітчизняну про-мисловість, але й завадити спробам певних сил перетворити Україну на залежну, суто аграрну державу, що загрожує занепадом національної промисловості, в т.ч. оборонної з усі-ма поточними наслідками.

Запорукою успіху є реальний експортний потенціал України в оборонній сфері, адже поруч з за-безпеченням ОВТ власного війська вітчизняні оборонніх підприєм-ства усіх форм власності мають ак-тивно працювати на експорт влас-ної продукції, за умов підтримки держави.

Довідково: Україна сьогодні є одним з провідних гравців на сві-товому ринку озброєнь і здійснює поставки різних видів ОВТ та тех-ніки подвійного призначення до 68 країн світу. Ще з 83 країнами про-водяться переговори. А сумарний портфель замовлень станом на 1 липня 2017 року складав 2366 млн доларів США (!).

Існуюча застаріла система форму-вання держоборонзамовлення та

фінансування відповідних розробок по суті все ще залишаються

дискримінаційними для приватного виробника, оскільки орієнтовані на

державні структури

Такий вектор розвитку має не лише підняти вітчизняну промисловість, але й завадити спробам певних сил

перетворити Україну на залежну, суто аграрну державу, що загрожує

занепадом національної промисловості, в т.ч. оборонної з

усіма поточними наслідками

Довідково: Україна сьогодні є одним з провідних гравців на світовому

ринку озброєнь і здійснює поставки різних видів ОВТ та техніки

подвійного призначення до 68 країн світу. Ще з 83 країнами проводять-

ся переговори. А сумарний порт-фель замовлень станом на 1 липня 2017 року складав 2366 млн доларів

США (!)

32

Отже, І-й Всеукраїнський фо-рум приватних оборонних підпри-ємств став унікальним майданчи-ком, де представники науки, війська, промисловості та усіх гілок

влади обговорили важливі питан-ня поточного стану та шляхів подо-лання спільних проблем оборон-них підприємств як державної, так і приватної форм власності.


33

Публічне протистояння проєвро-пейських та проросійських сил в Молдові набирає обертів і, здається, сягає свого апогею. Однак не все так прозаїчно. Під афішованою лобовою «боротьбою» приховується дещо інша, більш заплутана картина.

Молдовські політологи, експер-ти та політики вважають, що в Молдові відбувається заплутана політична гра. Сили, що перебува-ють при владі в країні, не лише умисно розігрують проросійську та проєвропейську карти, розуміючи стан, побажання та характер наяв-ного електорату, а й борються за прихильність з одного боку Заходу, з іншого - Росії. Кожна зі сторін, що мають різні погляди на зовнішній

курс держави, провокує одна одну, тим самим тримаючи політичний градус та виборців в напрузі. Пи-тання лише в тому, коли ситуація може радикально змінитися на чи-юсь користь всередині країни, і хто ззовні скористається внутрішньою нестабільністю. На фоні цього одні експерти та політологи переконані, що процес «відходу від європей-ського вектору в Молдові є невід-воротнім», інші є більш оптиміс-тичними і вважають, що європейський курс країни збере-жеться.

Хто правий, хто ні в оцінці си-туації - покаже час. Поки ж про те - очікувати чи ні в короткостроковій перспективі якихось радикальних

Молдова. Осіннє загострення та висновки для України

Антон Міхненко, редактор журналу Ukrainian Defense Review

Під афішованою лобовою «бороть-бою» приховується дещо інша, більш

заплутана картина

34

подій - яскраво свідчать вересневі мітинги президентської Партії со-ціалістів РМ (ПСРМ).

Вереснева хода Отримавши відмову у проведе-

ні консультативного референдуму, президент РМ І.Додон, який в Україні відомий своїми проросій-ськими заявами, вирішив натисну-ти на владу та продемонструвати свої можливості через власний електорат. За підтримки ПСРМ у день, на який планувалося провес-ти державний плебісцит - 24 верес-ня 2017 року, були проведені «акції протесту», які мали стати «прелю-дією до можливого відсторонення влади». З початку планувалося, щоб дані заходи були достатньо масштабними на всій території країни, однак врешті-решт вони обмежилися трьома містами: Бєль-цями, Новими Анєнами та Кагу-лом – на півночі, в центрі та на пів-дні країни, відповідно.

Як за радянських часів заходи 24 вересня відбулися вчасно, до-статньо пафосно та організовано. ПСРМ з мітингувальниками висло-вили «підтримку народом ініціатив президента щодо проведення ре-ферендуму», на який, як відомо, виносилися питання: скасування закону про порядок повернення вкраденого мільярда євро з банків-ської системи; наділення президен-та додатковими повноваженнями щодо розпуску парламенту і при-

значення дати дострокових парла-ментських виборів; скорочення кількості депутатів з 101 до 71; ви-кладання в навчальних закладах країни предмета «Історія Молдо-ви» замість «Історії румунів». Під час заходів лунали лозунги, які під-хоплювалися демонстрантами: «Референдум», «Хочемо дострокові вибори», «Уряд - у відставку», «Молдова», «За президента», «Пе-ремога», «Владу - народу» тощо.

Лідерами мітингів практично усюди були представниками ПСРМ, які на сьогодні є депутата-ми парламенту країни чи місцевих райрад та примарій. У своїх висту-пах вони оголошували фактично всі тези, які постійно озвучує І.До-дон останні дев’ять місяців своєї каденції: «Влада погрузла в коруп-ції», «Демократична партія узурпу-вала владу», «Узурпація не пройде», «Проєвропейські сили довели краї-ну до зубожіння», «Молдові по-трібно інтегруватися у євразій-ський простір», «Влада умисно загострює відносини з РФ і прово-кує на дії у відповідь» і т.п.

Найбільш масові демонстрації відбулися в Бєльцях, де за приблиз-ними оцінками було кілька тисяч осіб (хоча організатори говорять про більшу цифру) і де була при-сутня голова партії ПСРМ Зінаїда Гречаний. Решта мітингів в Нових Анєнах та Кагулі були менш чи-сельними і в них взяли участь до тисячі осіб в кожному з міст. Де-

35

монстрантів на кожний із заходів організовано звозили до міст, де проводилися мітинги, з навколиш-ніх населених пунктів на півночі, в центрі та на півдні Молдови.

Однак головним меседжем всіх цих демонстрацій стало те, що со-ціалісти оголосили про старт Наці-ональної кампанії зі збору підписів за перехід до президентської фор-ми правління в Республіці Молдо-ва. Для цього ПСРМ розраховує зі-брати підписи як мінімум 70% громадян країни, що мають право голосу.

Фактично, проведені мітинги засвідчили, що партія І.Додона ПСРМ має політичну підтримку серед населення Молдови, однак поки зорієнтована не на «відсторо-нення влади» будь-якими метода-ми, в тому числі, силовими, а нала-штована на політичні баталії. Заклики про дострокові вибори, які лунали під час мітингів, прак-тично нівелюються збором підпи-сів щодо зміни форми державного устрою. Адже, цілком зрозуміло, що дана ініціатива є довготрива-лою і складною, а її результати в кращому випадку будуть або в кін-ці поточного, або на початку на-ступного року.

Те, що головні очікування пре-зидента припадають саме на черго-ві парламентські вибори в листопа-ді 2018 року, свідчить також той факт, що в кінці червня 2017 року Ігор Додон підписав указ про від-

кликання ключового для країни документа - Стратегії національної безпеки, запланувавши його пере-робку. При цьому він запропону-вав, щоб даний документ був доо-працьований і переданий на затвердження парламенту країни не пізніше кінця 2018 року. Прези-дент прекрасно розуміє, що за ка-денції теперішнього парламенту проєвропейська більшість просто не дасть йому реалізувати власне бачення стратегії національної без-пеки, де, безперечно, РФ буде віді-гравати ключову роль. А ось після наступних виборів ситуація може змінитися на його користь. Саме тому визначений термін – кінець 2018 року.

Тоді навіщо всі ці демонстрації?

Кулуарні ігри На думку молдавських політи-

ків, експертів та політологів під де-монстраціями прихована певна гра між Владом Плахотнюком - ліде-ром Демократичної партії, молдов-ським олігархом і особою, яка має дуже потужний вплив на всі події в РМ, та Ігорем Додоном. В публіч-ній площині відбувається нібито протистояння між векторами роз-витку країни, шляхами розбудови системи управління, а в дійсності розігрується «публічне шоу», яке по суті є лише маніпулюванням вузької групи людей думкою мас. І.Додон поки що грає за правила-ми, визначеними, в тому числі,

Головним меседжем всіх цих демонстрацій стало те, що

соціалісти оголосили про старт Національної кампанії зі збору

підписів за перехід до президентської форми правління в

Республіці Молдова

36

Владом Плахотнюком, який заці-кавлений утриматися у владі. Вони вимушені діяти в межах поглядів наявного електорату. Адже, значна частина працездатного населення країни виїжджає з країни (залиша-ються в переважній більшості - мо-лодь, якій не цікава політика, та люди похилого віку, які тяжіють до повернення СРСР). Саме останні переважно й ходять голосувати на виборах. Ось і виходить, що лозун-ги щодо поглиблення відносин з РФ та зміни системи управління в країні на фоні розчарування у про-європейських силах (після крадіж-ки мільярду) стають більш попу-лярними.

Розуміючи складність ситуації, політики її використовують у влас-них інтересах і маніпулюють свої-ми заявами. Так, наприклад, Ігор Додон, незважаючи на те, що сам по суті останні дев’ять місяців роз-гойдує «державний човен» з метою змінити владу, звинувачує у прово-каціях та дестабілізації ситуації своїх опонентів, в першу чергу, де-мократів. Нещодавно він взагалі заявив, що влада робить все мож-ливе, щоб зірвати проведення пар-ламентських виборів, а ідеальний спосіб цього добитися - спровоку-вати президента. «Піддатися на провокацію чи ні? Це зараз основне питання», - наголосив місцевим ЗМІ Ігор Додон. При цьому, він за-значив, що «…кров потрібна не со-ціалістам, тому що за всіма опиту-

ваннями «ми перемагаємо на наступних виборах, і всі це зна-ють», а демократам. «Кров потріб-на їм, тому що їм потрібна дестабі-лізація, щоб відвернути людей від своєї нездатності вирішити про-блеми. Їм не потрібні вибори в на-ступному році, тому що у Демпар-тії більше не буде шансу купити стільки депутатів», - зазначив голо-ва держави. По факту він готує на-селення до протистояння. Однак, якщо зважити і побачити, що ново-му уряду П.Філіпа вдалося зробити на практиці за свою коротку каден-цію в середині РМ, та як змінився стан політичних та економічних відносини з державами сусідами, то ситуація виходить зовсім іншою. Для прикладу, товарообіг тільки між Україною та Молдовою за під-сумками першого півріччя 2017 зріс на 35%.

Деякі місцеві політичні експер-ти вважають, що Влад Плахотнюк зацікавлений утриматися у владі за рахунок І.Додона, а тому й не вчи-няє жодних дій щодо усунення його від влади. Олігарх переслідує мету протримати проросійського президента, обмеженого у своїх владних можливостях, до чергових виборів і використовувати його як особу, що відволікає увагу громад-ськості, політичні сили всередині країни та Захід в цілому від себе особисто (адже, в країні його, м’яко кажучи, не долюблює значна час-тина населення). В подальшому він

37

орієнтується на проведення парла-ментських виборів у 2018 році і входження до законодавчого орга-ну країни двома ключовими полі-тичними силами – ПСРМ та влас-ною Демократичною партією. Тобто, фактично, спробувати зро-бити двопартійну систему в країні, де дві політичні сили протиставля-тимуться одна одній, однак обидві контролюватимуться ним. Зміни у виборче законодавство внесенні в поточному році, в тому числі, за участі ПСРМ І.Додона, які передба-чають змішану систему виборів, частково сприяють реалізації заду-маного. Звичайно, за результатами виборів незначна частина опози-ційних дійсно проєвропейських сил - «Дія та Солідарність» (Майя Санду) та «Платформа «DA» («Гід-ність та правда», Андрій Нестасе), також мають пройти до парламен-ту, однак їхні можливості будуть обмеженими.

Поки подейкують, що ПСРМ у новому парламенті може отримати близько 40-45% голосів, Демпар-тія – 10-15% (або навіть трохи біль-ше), а решту візьмуть інші політич-ні сили. В такому випадку, І.Додон змушений шукати компроміс з по-літичними партіями, адже, не ма-тиме абсолютної більшості. Але в такому політичному розкладі йому це не вдасться. На фоні цього у де-мократичних сил набагато більше шансів, незважаючи на наявні су-перечності, об’єднатися у протидії

соціалістам з проросійськими по-глядами. А це значить, що В.Пла-хотнюк з Демпартією спробує вса-дити за стіл переговорів всі проєвропейські сили та об’єднати їх перед лицем загрози поширення влади І.Додона. Відбуватиметься певний політичний шантаж. Чи буде знайдений компроміс і яким він буде - ось в чому питання... Одні говорять принципово – «ні», інші, навпаки – «цілком можливо, адже, не буде іншого виходу».

Такий розвиток подій є цілком реальним в поточних умовах і з на-явним виборчим законодавством, однак фактор непередбачуваності відкидати не слід. Адже, не можна однозначно говорити, що І.Додон в певний момент не зіграє у власну гру. Контроль В.Плахотнюка над ним не є цілковитим та всеохоплю-ючим.

Поки що учасники внутрішніх політичних баталій діють в межах умовно визначених «червоних пра-порців». Однак ситуація може змі-нитися. Важливою ознакою може стати ініціатива внесення чергових змін до виборчого законодавства, які передбачатимуть проведення другого туру виборів на місцевому рівні. Безумовно, це буде вигідно та логічно для опозиційних і дійсно проєвропейських партій, які не ма-ють значного потенціалу, як ПСРМ та Демпартія. Однак в такому ви-падку Партія соціалістів може сер-йозно втратити можливість пере-

В.Плахотнюк з Демпартією спробує всадити за стіл переговорів всі

проєвропейські сили та об’єднати їх перед лицем загрози поширення

влади І.Додона

38

могти на виборах. Це не вигідно ані І.Додону, ані Кремлю, який на сьо-годні зробив ставку на чергові ви-бори і переконаний у майбутній перемозі проросійських сил в Мол-дові. Якщо ж зміни будуть внесені, то це означає, що визначена «межа» перетнута, а ймовірність дійсної, а не уявної ескалації ситуації в краї-ні, зростає. В такому випадку існує загроза, що такими обставинами можуть скористатися зовнішні сили, зокрема, РФ, яка спробує під-тримати І.Додона всіма наявними ресурсами…

Незалежно від того, як розвива-тимуться події до чергових парла-ментських виборів, вже сьогодні можна говорити, що існує дуже ви-сока ймовірність, що проєвропей-ський курс в країні може бути іс-тотно послаблений і в подальшому остаточно дискредитований та ні-вельований. Фактично, буде розі-груватися ситуація, коли влада спробує одночасно зберегти дію договору про Асоціацію з ЄС з од-ного боку, та створити сприятливі умови для співпраці з РФ з іншого. Всі в країні, в тому числі, І.Додон, прекрасно розуміють, що розірван-ня договору про Асоціацію з ЄС розпочне складні, дуже невигідні та болючі політико-економічні процеси, які лише погіршать ситуа-цію в країні. Росія ж в економічній ситуації, в яку сама себе загнала, навряд чи зможе адекватно допо-могти. Політика – це одне, а еконо-

міка зі своїми особливостями та за-конами – зовсім інше.

Окремо щодо впливу та можли-востей РФ слід додати, що незважа-ючи на проросійську риторику І.До-дона, Москва не може цілковито йому довіряти з огляду на вплив В.Плахотнюка. Кремль після кількох разів, коли Кишинів діяв всупереч бажанням РФ, не хоче припустити-ся чергової помилки. Складності для Москви додає той факт, що у Молдові в дійсності не має жодної іншої політичної фігури, на яку Кремль міг би робити ставку в май-бутньому. В.Плахотнюк позбавився всіх інших можливих опонентів окрім І.Додона. Як розвиватимуться події в подальшому - напряму зале-жить від того, як вдасться зіграти РФ свою гру і змінити ситуацію на власну користь за рахунок викорис-тання власних фінансових ресурсів, а також від бажання США та ЄС втягуватися у протистояння та на-тиснути на владу В.Плахотнюка та інші прозахідні політичні сили.

Не слід забувати також про Київ і Бухарест. Наскільки сильно на Кишинів впливатиме Москва зале-жить в тому числі від ситуації в Україні та Румунії. Якщо Київ ви-стоїть в гібридній війні з РФ, а Бу-харест займе чітку та жорстку по-зицію відносно РМ, то Кишинів залишиться в орбіті західних ін-тересів, якщо ж ні - то російський вплив в Молдові стає ще більш оче-видним.

Існує дуже висока ймовірність, що проєвропейський курс в країні може

бути істотно послаблений і в по-дальшому остаточно дискредито-

ваний та нівельований


39

Часть 1. Организация Войска Польского

Большие батальоны всегда правыНаполеон Бонапарт

ВООРУЖЁННЫЕ СИЛЫ (ВС) Польши (историческое название – Войско Польское) рассматривают-ся руководством государства в ка-честве основного инструмента для решения задач обеспечения безо-пасности, защиты суверенитета и территориальной целостности страны. Кроме того, в доктриналь-ных документах указано, что ВС являются средством, способным оказывать значительное влияние на достижение политических, во-

енно-стратегических и экономиче-ских целей страны. В соответствии со «Стратегией обороны Республи-ки Польша» на Войско Польское возложено решение следующих за-дач:

1. Обеспечение обороны госу-дарства и противодействие внеш-ней агрессии:• охрана и оборона национальной

территории, обеспечение неру-шимости границ Республики Польша;

• проведение антитеррористиче-ских мероприятий на нацио-нальной территории и за ее пре-делами;

• использование при урегулиро-вании локальных или регио-

Аналітичні розробки

Войско польское и проблемы его перевооружения

Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР

40

нальных вооруженных кон-фликтов в зоне ответственности НАТО или за ее пределами;

• участие в операциях за предела-ми национальной территории согласно союзническим обяза-тельствам в соответствии со ст. 5 Вашингтонского договора.2. Участие в стабилизации меж-

дународной обстановки, а также в операциях кризисного реагирова-ния и гуманитарных миссиях, в частности:• в миротворческих миссиях и

операциях кризисного реагиро-вания, проводимых НАТО, ЕС, ООН, и в других мероприятиях на основании международных соглашений;

• в гуманитарных акциях, осу-ществляемых международными, правительственными и другими организациями;

• военное сотрудничество в обла-сти развития и применения средств создания доверия и без-опасности.3. Обеспечение внутренней без-

опасности и помощь населению:• контроль и охрана воздушного

пространства, а также содей-ствие в охране сухопутных гра-ниц и территориальных вод;

• ведение разведывательной и контрразведывательной дея-тельности;

• мониторинг радиоактивной, хи-мической и эпидемиологической обстановки на территории страны;

• проведение поисково-спасатель-ных операций;

• оказание помощи государствен-ным властям, гражданской ад-министрации и населению при устранении последствий аварий и техногенных катастроф [1].После 12 марта 1999 г, когда

Польша вступила в НАТО, в исто-рии её ВС можно отметить следую-щие основные вехи: • С 1999 г польский контингент

был в составе сил KFOR в Косо-во и Метохии, затем входил в миротворческие силы ООН в Южном Ливане; в 2002-2014 го-дах ВС Польши принимали уча-стие в войне в Афганистане, а с весны 2003 г – в войне в Ираке.

• 1 января 2010 г в Польше была отменена всеобщая воинская обязанность, и состоялся пере-ход на контрактные ВС.

• С 1 января 2014 г в системе управления ВС Польши появи-лось два командования вместо семи. За боевую подготовку, по-ставку ВВТ и повседневную дея-тельность стало отвечать глав-ное командование, а руководство операциями за пределами стра-ны и ВС в военное время возло-жено на оперативное командо-вание. Данные командования подчиняются генштабу, который стал главным планирующим ор-ганом ВС.

• 19 сентября 2014 г началось соз-дание объединённой литовско-

41

польско-украинской бригады «LITPOLUKRBRIG» с центром управления в Люблине.

• В октябре 2015 г победу на пар-ламентских выборах в Польше одержала консервативная пар-тия «Право и справедливость». Новое правительство и министр обороны А. Мацеревич отдали приоритеты оборонной полити-ки получению помощи союзни-ков по НАТО и созданию войск территориальной обороны, даже в ущерб перевооружению поль-ских ВС.

• В декабре 2016 г был подписан закон о восстановлении войск территориальной обороны, и на-чалось их формирование.

• В мае 2017 г была обнародована «Концепция обороны Польши», где сказано, что главным источ-ником нестабильности в регионе и угрозой является Россия. Кон-цепция утверждает, что разжи-гание Москвой регионального конфликта с участием стран НАТО является реальной пер-спективой. К главным угрозам и вызовам Концепция причисляет агрессивную политику России, стремящейся укрепить свои по-зиции путем нарушения между-народного права, применения силы и принуждения в отноше-нии других стран, попыток де-стабилизации НАТО и ЕС. Осо-бое беспокойство авторов Концепции вызывают случаи

использования Россией ВС для реализации политических це-лей. В Концепции также упомя-нуты использование Россией ки-бератак и угроз применения ядерного оружия. Согласно до-кументу, РФ остается главным источником нестабильности ря-дом с восточным флангом НАТО, поскольку она пытается установить влияние на страны бывшего СССР – Украину, Мол-дову Беларусь, страны Кавказа. Авторы также упоминают о не-стабильном соседстве южного фланга НАТО – Ближнем Восто-ке и Северной Африке, хотя ос-новным источником угроз в Концепции названа Россия, и её в Польше считают главным ве-роятным противником [2]. ВС (106 тыс. чел. в 2017 г) состо-

ят из пяти видов: сухопутных во-йск (СВ, 57 тыс. чел.), воздушных сил (17,5 тыс. чел.), военно-мор-ских сил (ВМС, 8,5 тыс. чел.), спе-циальных войск (СпВ, 2,5 тыс. чел.) и войск территориальной обороны (6,5 тыс. чел.). Кроме того, в ВС входит военная жандармерия (2 тыс. чел.) и 2 инспектората: обеспе-чения (11 тыс. чел.) и медицинской службы (1 тыс. чел.) [3].

Развитие ВС происходило со-гласно «Программе развития ВС Польши на 2013-2022 годы». Но она уже скорректирована, и по послед-ним планам к 2020 г намечено иметь в ВС 150 тыс. чел. (из них 53

42

тыс. – войска территориальной обороны), а в 2032 г – 200 тыс. чел. При этом военный бюджет по пла-ну должен вырасти с 2,01% ВВП в 2017 г, до 2,2% ВВП в 2020 г и до 2,5% ВВП в 2032 г.

СУХОПУТНЫЕ ВОЙСКА. Ос-новные усилия развития СВ направ-лены на совершенствование системы управления, приведение структуры соединений и частей в соответствие со стандартами НАТО, оснащение войск современными ВВТ. Большая роль отводится подготовке и осна-щению формирований, выделенных для передачи в состав ОВС Альянса.

СВ подчиняются главному и оперативному командованиям и действуют под руководством цен-тра оперативного управления СВ.

СВ включают следующие рода во-йск: бронетанковые и механизиро-ванные; аэромобильные; ракетные и артиллерийские; ПВО; инженерные; химические; разведывательные и РЭБ; связи и информатики; тылового обеспечения.

Оперативная организация СВ приведена ниже.

11-я Любуская бронекавалерий-ская дивизия им. короля Яна III Собеского (бронетанковая, Жа-гань) включает штаб, 3 бригады (10-ю и 34-ю бронекавалерийские, 17-ю механизированную), 2 полка (23-й артиллерийский и 4-й ПВО), а также 11-й б-н управления.

10-я бронекавалерийская бри-гада им. генерала брони Станисла-

ва Мачка (бронетанковая, Свенто-шув) включает 5 б-нов (управления, 2 танковых с Leopard-2A4 (1-й и 24-й уланский), 10-й механизиро-ванный на БМП-1, тылового обе-спечения), 2 д-на (2-й артиллерий-ский с СГ 2С1 и смешанный ПВО с ЗСУ ZSU-23-4MP), 2 роты (развед-ки и сапёрная), группу медицин-ского обеспечения.

Б-н управления включает штаб и 3 роты (управления, механизиро-ванную, тылового обеспечения) и секцию военной жандармерии.

Танковый б-н имеет штаб и 6 рот (управления, 4 танковые и ты-лового обеспечения). В танковой роте (14 танков) есть управление и 3 взвода по 4 танка. В б-не 58 тан-ков и 3 БРМ-1К.

Механизированный б-н по шта-ту имеет штаб, 7 рот (управления, 4 механизированные по 13-14 БМП-1, поддержки, тылового обеспече-ния) и команду медицинского обе-спечения. В механизированной роте есть управление (1-2 БМП-1) и 3 взвода (по 4 БМП-1, 1 миномёту LM-60, 1 гранатомёту Мк-19, 3 пу-лемёта ПКМ и 3 РПГ-7). В роте под-держки 6 миномётов М-120 и 4 ПУ ПТРК Spike-LR. В б-не 53-58 БМП-1, 3 БРДМ-2, 16 миномётов LM-60 и 6 М-120, 16 гранатомётов Мк-19, 4 ПУ ПТРК Spike-LR, 48 РПГ-7 и 48 пулемётов ПКМ.

Самоходный артиллерийский д-н имеет 4 батареи (управления и 3 артиллерийские по 8 самоходных

43

гаубиц (СГ) 2С1), роту тылового обеспечения. В д-не 24 122-мм СГ 2С1 «Гвоздика».

Смешанный д-н ПВО по штату включает 4 батареи (управления, 1 ЗСУ с 6-8 ZSU-23-4MP и 2 ЗУ по 8 ZUR-23-2KG), роту тылового обе-спечения. В д-не 8 ZSU-23-4MP Biala и 16 ZUR-23-2KG Jodek.

Разведывательная рота имеет 9 БРДМ-2, сапёрная – 4 мостоуклад-чика BLG и машины инженерной разведки TRI HORS.

В бригаде 3,35 тыс. чел., 116 тан-ков Leopard-2A4, 58 БМП-1 и 3 БРМ-1К, 12 БРДМ-2, 6 миномётов М-120 и 24 122-мм СГ 2С1, 4 ПУ ПТРК Spike-LR, 8 ZSU-23-4MP Biala и 16 ZUR-23-2KG Jodek [3, 4, 5].

34-я бронекавалерийская бри-гада им. великого коронного гетма-на Яна Замойского (бронетанковая, Жагань) подобна 10-й бронекава-лерийской бригаде.

В бригаде 200 чел., 116 танков (102 Leopard-2A5 и 14 Leopard-2A4), 53 БМП-1 и 3 БРМ-1К, 12 БРДМ-2, 6 миномётов М-120 и 24 СГ 2С1, 4 ПУ ПТРК Spike-LR, 8 ZSU-23-4MP Biala и 16 ZUR-23-2KG Jodek.

17-я Великопольская механизи-рованная бригада им. генерала брони Юзефа Довбор-Мусницкого (Мендзыжечь) включает 6 б-нов (управления, 3 мотопехотных на БМП Rosomak (1-й мотопехотный, 7-й стрелковый и 15-й уланский), 5-й сапёрный и тылового обеспече-

ния), 2 д-на (7-й «конный» артил-лерийский с СГ Dana и смешанный ПВО с ЗСУ Hibneryt), роты развед-ки и группу медицинского обеспе-чения..

В мотопехотном б-не по штату 58 БМП Rosomak, 3 БРДМ-2, 6 ми-номётов М-98 или М-120 + 16 LM-60, 16 гранатомётов Мк-19, 4 ПТРК Spike-LR, 48 РПГ-7 и 48 пулемётов ПКМ.

Смешанный д-н ПВО включает 3 батареи (управления и 2 ЗСУ по 8 Hibneryt и 8 ПЗРК Grom) и роту с 24 ПЗРК Grom. В д-не 16 ЗСУ Hibneryt (ЗУ-23 на автомобиле) и 40 ПЗРК Grom [5, 6].

В бригаде 3,4 тыс. чел., 174 БМП Rosomak, 18 БРДМ-2, 18 миномё-тов М-98, 24 152-мм СГ М-77 Dana, 12 ПУ ПТРК Spike-LR, 16 ЗСУ Hibneryt и 40 ПЗРК Grom.

23-й артполк (Болеславец) име-ет батарею управления, 4 д-на (СГ Dana и 3 РСЗО), инженерную роту и б-н тылового обеспечения. В пол-ку 670 чел., 24 СГ Dana и 72 РСЗО (24 WR-40, 24 RM-70 и 24 БМ-21 «Град») [4].

4-й полк ПВО (Червеньск) име-ет батарею управления, 4 д-на (1 ЗРК «Куб», 2 ЗРК «Оса» и 1 смешан-ный ZUR-23KG и ПЗРК Grom), б-н тылового обеспечения. В полку 16 ПУ ЗРК «Куб», 32 БМ ЗРК «Оса», 18 ZUR-23-2KG и 24 ПЗРК Grom [4].

В дивизии 8,7 тыс. чел., 232 тан-ка (102 Leopard-2A5 и 130 Leopard-2A4), 111 БМП-1, 6 БРМ-1К и 174

44

Rosomak, 42 БРДМ-2, 30 миномётов М-120 и М-98, 48 СГ 2С1 и 48 Dana, 24 РСЗО WR-40, 24 RM-70 и 24 БМ-21 «Град», 20 ПУ ПТРК Spike-LR, 16 ПУ ЗРК «Куб», 32 БМ ЗРК «Оса», 16 ZSU-23-4MP Biala, 16 ЗСУ Hibneryt, 50 ZUR-23-2KG и 64 ПЗРК Grom.

12-я Щецинская механизиро-ванная дивизия им. Болеслава Кри-воустого (Щецин) включает штаб, 3 механизированные бригады (2-ю и 12-ю, 7-ю береговой обороны), 2 полка (5-й артиллерийский и 8-й ПВО), а также 12-й б-н управления.

2-я механизированная бригада им. маршала Юзефа Пилсудского (Злоценец) включает 5 б-нов (управления, танковый с танками РТ-91 и Т-72М, 2 механизирован-ных по БМП-1 и тылового обеспе-чения), 2 д-на (артиллерийский с 2С1 и смешанный ПВО с ZUR-23-2KG и ПЗРК Grom), 2 роты (развед-ки и сапёрная), группу медицин-ского обеспечения.

В бригаде 1,1 тыс. чел., 58 тан-ков (44 РТ-91 и 14 Т-72М1Z), 106 БМП-1 и 3 БРМ-1К, 15 БРДМ-2, 12 миномётов М-120 и 24 СГ 2С1, 8 ПУ ПТРК Spike-LR, 18 ZUR-23-2KG и 24 ПЗРК Grom.

12-я механизированная бригада им. генерала брони Юзефа Халлера (на БМП Rosomak, Щецин) подоб-на 17-й механизированной бригаде 11-й дивизии.

7-я Поморская бригада берего-вой обороны им. генерала бригады Станислава Гжмот-Скотницкого

(Слупск) включает 5 б-нов (управ-ления, 3 механизированных по 53 БМП-1 и тылового обеспечения), 2 д-на (артиллерийский с 2С1 и сме-шанный ПВО с ZUR-23-2KG и ПЗРК Grom), 2 роты (разведки и сапёрная), группу медицинского обеспечения.

В бригаде 1,6 тыс. чел., 159 БМП-1, 18 БРДМ-2, 18 миномётов М-120 и 24 СГ 2С1, 12 ПУ ПТРК Spike-LR, 18 ZUR-23-2KG и 24 ПЗРК Grom.

5-й Любуский артполк (Суле-хув) имеет батарею управления, 4 д-на (2 СГ и 2 РСЗО), инженерную роту и батальон тылового обеспе-чения. В полку 1,5 тыс. чел. чел., 48 СГ 2С1 и 48 РСЗО (24 WR-40 и 24 БМ-21 «Град»).

8-й Кошалинский полк ПВО (Кошалин) подобен 4-му полку ПВО 11-й дивизии [3-6].

В дивизии 7,5 тыс. чел., 58 тан-ков (44 РТ-91 и 14 Т-72М1Z), 265 БМП-1 и 174 БМП Rosomak, 3 БРМ-1К и 51 БРДМ-2, 48 миномётов М-120 или М-98, 96 СГ 2С1 и 24 Dana, 24 РСЗО WR-40 и 24 БМ-21 «Град», 32 ПУ ПТРК Spike-LR, 16 ПУ ЗРК «Куб», 32 БМ ЗРК «Оса», 16 ЗСУ Hibneryt, 54 ZUR-23-2KG и 72 ПЗРК Grom.

16-я механизированная диви-зия им. короля Казимежа Ягеллон-чика (Эльблонг) включает штаб, 4 бригады (15-ю и 20-ю механизиро-ванные, 9-ю бронекавалерийскую), 2 полка (23-й артиллерийский и 4-й ПВО), а также 16-й б-н управления.

45

1-я бронетанковая бригада им. Тадеуша Костюшки (механизиро-ванная, Бранёво) подобна 2-й ме-ханизированной бригаде 12-й ди-визии. Отличия: в бригаде 1,2 тыс. чел. и 58 танков РТ-91.

15-я Гижицкая механизирован-ная бригада (Гижицко) подобна 2-й механизированной бригаде 12-й дивизии. Отличия: в бригаде 3,2 тыс. чел. и 58 танков Т-72М1Z.

20-я Бартошицкая механизиро-ванная бригада (Бартошице) по-добна 15-й механизированной бри-гаде. Отличие: в бригаде 900 чел.

9-я бронекавалерийская бригада (бронетанковая, Бранёво) подобна 10 бронекавалерийской бригаде 11-й дивизии. Отличия: в бригаде 520 чел. и 116 танков РТ-91.

11-й Мазурский артполк (Вен-гожево) имеет батарею управления и 4 д-на (СГ Krab, 2 РСЗО, СПТРК), инженерную роту и б-н тылового обеспечения. Дивизион новых СГ Krab имеет 24 СГ, 3 командно-штабные машины, 8 машин управ-ления огнем, 6 машин снабжения боеприпасами и 1 ремонтную.

В полку 1,6 тыс. чел. чел., 24 СГ Krab, 48 РСЗО (24 WR-40 и 24 БМ-21 «Град»), 18 СПТРК «Конкурс».

15-й Голдапский полк ПВО (Гол-дап) имеет батарею управления и 3 д-на (2 ЗРК «Куб» и 1 смешанный ZUR-23KG и ПЗРК Grom), б-н ты-лового обеспечения. В полку 32 ПУ ЗРК «Куб», 18 ZUR-23KG и 24 ПЗРК Grom [3-5].

В дивизии 7,1 тыс. чел., 280 тан-ков (106 Т-72М1Z и 174 РТ-91), 391 БМП-1, 15 БРМ-1К и 57 БРДМ-2, 42 миномёта М-120 или М-98, 96 СГ 2С1, 24 СГ Krab, 24 РСЗО WR-40 и 24 БМ-21 «Град», 18 СПТРК «Кон-курс» и 28 ПУ ПТРК Spike-LR, 32 ПУ ЗРК «Куб», 12 ZSU-23-4MP Biala, 70 ZUR-23KG и 72 ПЗРК Grom.

Отдельные бригады включают:21-я бригада подгальских стрел-

ков (горно-пехотная, Жешув) включает 7 б-нов (21-й управления, 1-й танковый с Т-72М1Z, 1-й и 5-й подгальских стрелков на БМП-1, 22-й карпатский горно-пехотный на машинах HMMWV, 16-й инже-нерный, 21-й тылового обеспече-ния), 2 д-на (14-й артиллерийский с 2С1 и 21-й смешанный ПВО с ZUR-23-2KG и ПЗРК Grom) [4].

В бригаде 4,6 тыс. чел., 53 Т-72М1Z, 116 БМП-1, 15 БРДМ-2, 6 миномётов М-98 и 12 М-120, 24 СГ 2С1, 12 ПУ ПТРК Spike-LR, 18 ZUR-23-2KG и 24 ПЗРК Grom.

6-я воздушно-десантная брига-да (Краков) включает 5 б-нов (6-й управления, 6-й, 16-й и 18-й воз-душно-десантные на машинах HMMWV, 6-й тылового обеспече-ния) и группу медицинского обе-спечения. В бригаде 3,2 тыс. чел., 18 миномётов М-98 (+ LM-60D), 18 ПУ ПТРК Spike-LR на HMMVW, ПЗРК Grom.

Воздушно-десантный б-н имеет штаб, 6 рот (управления, 3 штурмо-

46

вые, миномётная, тылового обе-спечения) и команда медицинского обеспечения. В б-не 6 миномётов М-98 (+ LM-60D), 6 ПУ ПТРК Spike-LR на HMMVW.

25-я бригада воздушной кавале-рии (аэромобильная, Томашов) включает 4 б-на (25-й управления, 1-й лёгкой кавалерии и 7-й улан-ский, 25-й тылового обеспечения), 1-ю и 7-ю вертолётные эскадрильи, 25-ю группу медицинского обеспе-чения и вертолётный отряд меди-цинской эвакуации. В бригаде 3,4 тыс. чел., 12 миномётов М-98 (+ LM-60D), СПГ-9, ПТРК Spike-LR, ZUR-23-2S, ПЗРК Grom и 48 верто-лётов (36 W-3W, 12 Ми-8).

1-я авиационная бригада (удар-ных вертолётов, Иновроцлав, 1,8 тыс. чел.) включает 49-ю и 56-ю авиабазы ударных вертолётов, д-н воздушной разведки с БЛА, группу воздушного управления. В бригаде 44 вертолёта (20 Mi-2URP, 4 W-3W, 20 Ми-24), БЛА Orbiter [7].

1-я Поморская бригада логисти-ки (тылового обеспечения, Быд-гощ).

10-я Опольская бригада логи-стики (Ополе).

Отдельные полки и другие фор-мирования включают:

2-й Грубешовский разведыва-тельный полк (Грубешов) имеет св. 600 чел. и 8 рот (управления, 3 раз-ведки, 3 дальней разведки и тыло-вого обеспечения). В полку 4 БРМ-1К, машины БРДМ-2 и HMMWV.

9-й Варминьский разведыватель-ный полк (Лидзбарк-Варминьски) имеет 850 чел. и подобен 2-му полку.

18-й Белостокский разведыва-тельный полк (Белосток) имеет 730 чел. и 8 рот (управления, 6 развед-ки и тылового обеспечения). В пол-ку 41 ББМ (30 БМП-1 и 11 БРМ-1К), машины БРДМ-2 и HMMWV.

1-й Бжегский сапёрный полк (Бжег) имеет 900 чел., 20 MT-LB TRI, 1 МТУ.

2-й Мазовецкий сапёрный полк (Казунь Новы) имеет 750 чел., 10 MT-LB TRI.

2-й Иновроцлавский инженер-ный полк (Иновроцлав).

5-й инженерный полк (Щецин) имеет 920 чел., 6 MT-LB TRI, 3 МТУ.

4-й Бродницкий химический полк (Бродница) имеет штаб и 7 рот (управления, разведки заражения, ликвидации заражения, 3 химиче-ские и тылового обеспечения). В полку есть авторазливочные стан-ции IRS-2C(M), машины химиче-ской разведки БРДМ-2РС, установ-ки WUS-3 и генераторы дыма GD-2.

5-й химический полк (Тарнов-ски Горы) подобен 4-му полку.

2-й Пшаснышский центр РЭБ (Пшасныш).

1-й военный полевой госпиталь (Быдгощ).

2-й военный полевой госпиталь (Вроцлав).

Также в СВ имеются части и подразделения управления, обе-спечения, учебные и др.

47

Анализ организации СВ Поль-ши показывает, что их основными боевыми соединениями остаются 3 дивизии (2 механизированные и бронекавалерийская), в каждой 3-4 боевые бригады (механизирован-ные, бронекавалерийские или бе-реговой обороны), артполк и полк ПВО, батальон управления. По-скольку подразделения обеспече-ния дивизий вошли в бригады, в дивизии всего 6-7 объектов управ-ления, чем обеспечена высокая управляемость. Штаб дивизии ко-ординирует действия боевых бри-гад, отвечает за общую огневую поддержку и общую ПВО. Всего в 3-х дивизиях 10 бригад: 7 тяжёлых (3 бронекавалерийские и 4 механи-зированные с танками, БМП-1) и 3 средние (2 механизированные с ББМ Rosomak и береговой оборо-ны с БМП-1).

Кроме того, в СВ есть 4 отдель-ные бригады: смешанная (горно-пехотная), 2 лёгкие (воздушно-де-сантная и воздушной кавалерии), авиационная с Ми-24.

Организационно польские ди-визии и бригады во многом подоб-ны американским и немецким, а бригады с ББМ Rosomak созданы по опыту американских бригад Stryker.

Боевые бригады дивизий имеют по 5 б-нов (1 управления, 3 механи-зированных, танковых, береговой обороны и 1 тылового обеспече-ния), 2 д-на (артиллерийский и

смешанный ПВО), 2 роты (развед-ки и сапёрная), группу медицин-ского обеспечения. Развёрнутые бригады достаточно крупные (за счёт больших б-нов и д-нов) и са-мостоятельные, т.к. в них вошли подразделения обеспечения диви-зий. Но из 13 бригад развёрнуты лишь 7 (по 3,2-3,6 тыс. чел.; 4 в ди-визиях, 10-я, 17-я, 12-я, 15-я и три отдельных – 21-я, 6-я и 25-я). Ещё 4 бригады сокращённого состава (по 0,9-1,6 тыс. чел., 2-я, 7-я, 1-я, 20-я) и 2 кадрированные (по 200-520 чел., 34-я и 9-я).

В механизированной бригаде на БМП-1 2 механизированных и 1 танковый б-ны, в бронекавалерий-ской бригаде – 2 танковых и 1 меха-низированный. В механизирован-ной бригаде на ББМ Rosomak и бригаде береговой обороны по 3 механизированных б-на, а танко-вого б-на нет.

Механизированный б-н имеет 7 рот (управления, 4 механизирован-ные, поддержки, тылового обеспе-чения) и команду медицинского обеспечения. В роте управления 3 взвода (управления, разведки, охра-ны/управления движением). В роте 1-2 БМП-1 или Rosomak, 3 БРДМ-2 (или Rosomak-R ?). В механизиро-ванной роте есть управление (1-2 БМП-1 или Rosomak) и 3 взвода по 4 БМП-1 или Rosomak. В роте 13-14 БМП-1 или БМП Rosomak, 3 мино-мёта LM-60 и 3 гранатомёта Мк-19. В некоторые роты поступает по 2-4

48

ПУ ПТРК Spike-LR (по 2 ПУ в управ-ление роты, или по 1 ПУ во взвод). В роте поддержки 3 взвода (2 мино-мётных и противотанковый). В роте 6 миномётов М-120 или М-98 и 4 ПУ ПТРК Spike-LR. В роте тылового обеспечения 3 взвода (эвакуацион-ная, ремонтная и снабжения). В б-не 53-58 БМП-1 или Rosomak, 3 БРДМ-2 (или Rosomak-R ?), 22 миномёта (16 LM-60 и 6 М-120 или М-98), 16 гранатомётов Мк-19, 4 ПУ ПТРК Spike-LR, 48 РПГ-7 и 48 пулемётов ПКМ. В батальоне может быть до-полнительно 8-12 ПУ ПТРК Spike-LR (всего 12-16)

Танковый б-н имеет штаб и 6 рот (управления, 4 танковые и ты-лового обеспечения). В танковой роте (14 танков) есть управление и 3 взвода по 4 танка. В батальоне 58 танков и 3 БРМ-1К.

Механизированный и танковый б-ны большие, по 4 боевые роты плюс 2 обеспечивающие роты (управления и тылового обеспече-ния), а механизированный б-н ещё имеет роту поддержки с миномёта-ми и ПРТК.

Артдивизион тоже крупный, он имеет 24 122-мм СГ 2С1 (в механи-зированных бригадах на ББМ Rosomak – 152-мм СГ Dana),

Д-н ПВО большой, он имеет ПЗРК Grom и ЗСУ Biala (мод. «Шилка»), или ЗУ-23 и её модерни-зированные варианты.

Все подразделения управления и тылового обеспечения бригад

сведены в 2 б-на (управления и ты-лового обеспечения), кроме того есть 2 роты боевого обеспечения (разведки и сапёрная), а также. группа медицинского обеспечения. Всего в бригаде 8 подразделений (в т.ч. 3 боевых), что близко к опти-мальному числу для эффективного управления (7).

Артполк дивизий имеют бата-рею управления, 4 д-на (СГ Dana, 3 РСЗО (WR-40, RM-70, БМ-21) или 2 СГ 2С1 и 2 РСЗО (WR-40, БМ-21) или 1 СГ Krab, 2 РСЗО (WR-40, БМ-21) и СПТРК «Конкурс»), инженер-ную роту и б-н тылового обеспече-ния.

Полк ПВО дивизий имеют бата-рею управления, 4-3 д-на (1 ЗРК «Куб», 2 ЗРК «Оса» и 1 смешанный, или 2 ЗРК «Куб» и 1 смешанный), б-н тылового обеспечения.

В перспективе бригаду берего-вой обороны и 2 механизирован-ные бригады тоже намечено осна-стить ББМ Rosomak, чтобы они стали средними.

В СВ есть отд. горно-пехотная бригада смешанного состава, име-ющая 4 боевых б-на (тяжёлый тан-ковый, 2 средних мотопехотных, 1 лёгкий пехотный на машинах HMMWV), остальные подразделе-ния – как в механизированной бри-гаде.

Лёгкие бригады две: воздушно-десантная включает 5 б-нов (управ-ления, 3 воздушно-десантных, ты-лового обеспечения) и группу

49

медицинского обеспечения, а бри-гада воздушной кавалерии – 4 (управления, 2 аэромобильных, тылового обеспечения), 2 верто-лётные эскадрильи, группу меди-цинского обеспечения и вертолёт-ный отряд медицинской эвакуации.

Также есть авиационная брига-да, включающая 2 авиабазы удар-ных вертолётов, д-н воздушной разведки с БЛА и группу воздуш-ного управления.

Номенклатура и количество бри-гад ранее считались достаточными для решения задач СВ Польши: • тяжёлые (механизированные и

бронекавалерийские с танками и БМП-1);

• средние (механизированные на ББМ Rosomak и береговой обо-роны на БМП-1);

• лёгкие (воздушно-десантная на джипах и воздушной кавалерии с вертолётами);

• средняя смешанная (горно-пе-хотная с танками, БМП-1 и джи-пами).Для решения стабилизационных

и миротворческих задач привлека-ются средние и лёгкие бригады. Они дополнены формированиями дру-гих видов ВС: отрядами специаль-ных войск и бригадами территори-альной обороны (лёгкой пехоты на автомобилях).

Если сравнить эту номенклатуру соединений с имевшейся в 1989 г, то можно отметить появление новых типов бригад – горно-пехотной, ме-

ханизированных на колёсных ББМ Rosomak, воздушной кавалерии с вертолётами. Дивизия морской пе-хоты была переформирована в бри-гаду береговой обороны.

Анализ изменения соотноше-ния тяжёлых, средних и лёгких сил показывает, что в 1989 г оно было 86%, 7% и 7% (5 танковых и 8 меха-низированных дивизий, по диви-зии морской пехоты и воздушно-десантной). В 2004 г оно стало 78%, 5% и 17% (6 бронекавалерийских и 8 механизированных бригад, по бригаде береговой обороны, гор-но-пехотной, воздушной кавале-рии и воздушно-десантной). В 2008 г оно стало 64%, 22% и 14% (3 бро-некавалерийских, 5 механизиро-ванных и горно-пехотных бригад, 2 механизированные бригады на ББМ Rosomak и по бригаде берего-вой обороны, воздушной кавале-рии и воздушно-десантной). Нако-нец, в 2016 г оно достигло 54%, 31% и 15% (3 бронекавалерийские, 4 ме-ханизированные, горно-пехотная бригада, 2 механизированные бри-гады на ББМ Rosomak и по бригаде береговой обороны, воздушной ка-валерии и воздушно-десантной). Налицо устойчивая тенденция к уменьшению в СВ Польши доли тя-жёлых сил (с 86% до 54%), увеличе-нию средних сил (с 7% до 31%) и лёгких сил (с 7% до 15%).

Также имеется тенденция к уменьшению в СВ количества ди-визий (в 1989 г их было 15, а в 2016

50

г стало 3). Что касается номенкла-туры дивизий, то число танковых (бронекавалерийских) дивизий за этот период уменьшилось с 5 до 1 (в 5 раз), а число механизирован-ных с 8 до 2 (в 4 раза). То есть тан-ковые дивизии сокращались ак-тивнее, чем механизированные.

Перспективные изменения в СВ связаны с перевооружением бое-вых соединений. После выпуска дополнительных 307 БМ Rosomak (в т.ч. БМП и БРМ уже с модулями ZSSW-30) и спецмашин на этом шасси число оснащённых ими ба-тальонов достигнет 8, что позволит заменить оставшиеся там БМП-1 и укомплектовать по штату 12-ю, 17-ю и 21-ю бригады. Эти бригады после полного переоснащения в сумме могут включать 756 БМ Rosomak: 338 с башнями Hitfist-30P (290 БМП, 48 БРМ R-1/2), 200 с бое-выми модулями ZSSW-30 (174 БМП, 26 БРМ R-1/2) и 218 спецма-шин (36 медицинских (БММ) WEM, 9 химической разведки (РХМ) RSK, 12 управления ПВО (МУ ПВО) Lowsza/Rega, 17 БРЭМ WPT, 32 технической диагностики (МТД) WRT, 64 самоходных мино-мёта (СМ) М120К Rak и 32 управ-ления огнём (МУО) AWD, 16 ар-тиллерийской разведки (МАР) AWR).

При этом в 12-й и 17-й бригадах может быть по 280 БМ Rosomak (174 БМП, 26 БРМ R-1/2, 13 БММ WEM, 3 РХМ RSK, 4 МУ ПВО

Lowsza/Rega, 6 БРЭМ WPT, 12 МТД WRT, 24 СМ М120К Rak и 12 МУО AWD, 6 МАР AWR).

В 21-й бригаде может быть 189 БМ Rosomak (116 БМП, 22 БРМ R-1/2, 10 БММ WEM, 3 РХМ RSK, 4 МУ ПВО Lowsza/Rega, 5 БРЭМ WPT, 8 МТД WRT, 16 СМ М120К Rak и 8 МУО AWD, 4 МАР AWR).

В мотопехотном б-не на ББМ Rosomak планируется иметь 84 БМ (58 БМП, 1 БРМ R-1 и 3 R-2, 3 БММ WEM, 1 БРЭМ WPT и 4 МТД WRT, 8 СМ М-120К Rak, 4 МУО AWD и 2 МАР AWR) [10].

Сообщалось о намерении про-должить выпуск ББМ Rosomak и переоснастить ими 7-ю, 15-ю и 20-ю бригады (в сумме может быть 14-17 батальонов на ББМ Rosomak) [4]. Но эти планы могут быть скор-ректированы.

Артдивизионы 12-й, 17-й и 21-й бригад могут быть переоснащены с СГ Dana и 2C1 на новые колёсные СГ Kryl, а в случае, если 7-я, 15-я и 20-я бригады переоснастят на ББМ Rosomak, их артдивизионы тоже получат СГ Kryl. Об этом говорят планы закупить 72-168 СГ Kryl на 3-7 д-нов.

Артполки 11-й и 12-й дивизий по плану получат по 2 д-на СГ Krab (планируется закупить 120 СГ для 5 д-нов), и по д-ну РСЗО/ОТРК Homar (планируется закупить 56 ПУ – 3 д-на по 18 ПУ и 2 учебные ПУ). В артполку дивизий станет 3-4 д-на новых и модернизирован-

51

ных систем (1-2 СГ Krab, 1 РСЗО/ОТРК Homar и 1 РСЗО Langusta).

В полках ПВО дивизий ЗРК «Куб-М1» будут заменены на ЗРК Narew. В этом полку станет 3-4 д-на (1 ЗРК NASAMS II с 3 батареями, 1-2 ЗРК «Оса-Р» по 4 батареи, и 1 смешанный по 5 батарей: 3 с ЗРК Poprad, 2 с установками Pilica).

В СВ появится подразделение с 4 БПаК Zefir по 3 ударных БЛА, 3 подразделения дивизий (всего 12 БпАК Gryf по 4 БЛА), 12 подразде-лений бригад (12 БпАК Orlik по 3-5 БЛА), 15 подразделений батальо-нов (15 БпАК Wizjer по 4-5 мини-БЛА), а в ротных и взводных под-разделениях БпАК – 15 комплексов вертикального взлёта мини-БЛА Wazka и 6 комплексов микро-БЛА.

Дальнейшее развитие СВ связано с планами в 2018 г опять реформиро-вать систему управления и командова-ния ВС. Главное и оперативное коман-дования подлежат расформированию, а их функции возьмут на себя коман-дования видов ВС и новый инспекто-рат обучения и командования. Вместе с инспекторатом обеспечения эти ор-ганы будут подчинены начальнику ГШ. Предполагается, что это упростит систему, более чётко определит иерар-хичность управления ВС и разделение ответственности между ними. ГШ ста-нет составляющей МО, что облегчит гражданский контроль за ВС.

Также МО планирует расфор-мировать 16-ю механизированную дивизию, а место, где размещается

её штаб со всей инфраструктурой, предоставить командованию мно-гонациональной дивизии “Север-Восток”, которое будет координи-ровать деятельность боевых батальонных групп НАТО, разме-щающихся сейчас в Польше и стра-нах Балтии. Тогда как дислокация дивизий СВ Польши и так не отве-чает современным задачам. Боль-шинство дивизий (11-я и 12-я) на-ходится у западной границы, а у Калининградской области РФ сто-ит лишь 16-я дивизия. Поэтому для усиления восточных рубежей из г. Жагань ближе к столице планиру-ется переместить батальон 34-й бронекавалерийской бригады 11 бронекавалерийской дивизии с танками Leopard-2. Он будет пере-дислоцирован в Весола, где разме-щена 1-я танковая бригада с танка-ми РТ-91. Туда же будет передислоцирован и второй бата-льон с танками Leopard-2А5, а в Жагани их заменят старые танки T-72M1, которые были сняты с во-оружения 34-й бригады.

Следует отметить, что полити-ка министра обороны А. Мацере-вича не пользуется широкой под-держкой в военных кругах. За два года его руководства из рядов ВС было уволено 36 генералов и адми-ралов из 67 (22 – по собственному желанию), и 200 офицеров. Многие польские военные эксперты кри-тикуют принятые решения, по-скольку переподготовка военнос-

52

лужащих с одного типа танка на другой займет несколько лет и бу-дет дорого стоить. Да и заявления министра обороны о том, что 1-2 танковых б-на укрепят восточный фланг НАТО и страны вызывают сомнения. Даже сторонники ре-форм ВС, которые поддерживали частичную передислокацию поль-ских частей к восточной границе страны, считают, что министр обо-роны выбрал неверный способ, ко-торый существенно снижает бое-вой потенциал войск и может негативно отразиться на их бое-способности. Кстати, 11-я броне-кавалерийская дивизия, имеющая 4 танковых батальона на Leopard-2А4/5, считается мощнейшим тан-ковым соединением Центральной Европы, но после передислокации 116 танков Leopard-2А5 таким не останется [9].

А известный польский эксперт А. Ягнеза, проанализировав суще-ствующую дислокацию дивизий СВ, и отметив, что Варшаву защи-щает с востока, с брестского и смо-ленского направлений, всего лишь одна механизированная бригада (1-я бронетанковая бригада 16-й дивизии), вообще предлагает раз-вернуть на этом направлении мо-бильную механизированную диви-зию, вооружённую современными ББМ Rosomak, БМТВ Wilk, СМ Rak, СГ Kryl и Krab, РСЗО/ОТРК Homar, ПТРК Spike-LR и многоце-левыми БпАК Warmate [10].

Эксперты отмечают слабые противотанковые возможности механизированных бригад на ББМ Rosomak (всего по 12 ПТРК Spike-LR), и предлагают ввести в каждый механизированный батальон такой бригады роту из 16 БМТВ Wilk (до-бавить или вместо 1 механизиро-ванной роты). Это прибавит в бри-гаду 48 БМТВ Wilk и значительно увеличит её боевые возможности.

Также эксперты предлагают на базе трёх бригад (6-й воздушно-де-сантной, 25-й воздушной кавале-рии и 1-й авиационной) создать аэромобильную дивизию, что должно повысить эффективность действий десантных войск.

Войска стран НАТО в Польше. В ответ на агрессию России против Украины в 2014 г, НАТО решило начать миссию Atlantic Resolve, на-правленную на усиление восточно-го фланга Альянса и обеспечение безопасности восточноевропей-ских стран-членов, Согласно ей, в 2017 г в Польше, Литве, Латвии, Эстонии, Румынии, Болгарии и Венгрии были развёрнуты форми-рования ВС стран НАТО.

В Польше (Жагань) началось постоянное присутствие амери-канской 3-й бронетанковой боевой бригадной группы 4-й механизиро-ванной пехотной дивизии (из Фор-та Карсон, штат Колорадо) на осно-ве 9-месячной ротации. В бригаде 3,5 тыс. военнослужащих, 446 гусе-ничных машин (в т.ч. 87 танков

53

М1А2 Abrams, 144 БМП/БРМ М2А3/М3А3 Bradley и 18 СГ М109А6 Paladin), 907 колёсных ма-шин, в т.ч. 419 БА HMMVW. Под-разделения группы также дислоци-рованы в Свентушове, Сквежине, Болеславце и в Дравско-Поморске.

Для поддержки с воздуха этой группы и других формирований СВ НАТО планируется развернуть в Повидзе американскую вертолёт-ную бригаду, имеющую 400 чел. и до 84 вертолётов (24 AH-64, до 50 UH-60 и до 10 CH-47).

Для огневой поддержки форми-рований СВ НАТО планируется развернуть в Европе 8 американ-ских артдивизионов: 4 РСЗО/ОТРК по 24 ПУ (2 – HIMARS, 2 – MLRS) и 4 – М109А6 Paladin по 18 СГ. Всего это составит 96 ПУ и 72 СГ.

Кроме того, согласно решению стран НАТО, принятому на варшав-ском саммите в 2016 г, в Польше, Литве, Латвии и Эстонии в 2017 г были развёрнуты 4 многонацио-нальных батальонных тактических групп (БТГ) СВ стран Альянса (по 1022-1270 чел., всего св. 4,7 тыс. чел.).

БТГ НАТО в Польше под амери-канским командованием размеще-на на северо-востоке (Ожиш) вбли-зи Сувалки. В БТГ (1270 чел.) входит 2 й эскадрон 2 го кавале-рийского полка СВ США (1000 чел., 67 ББМ Stryker, 155 мм гаубицы M777), 150 британцев (разведыва-тельный эскадрон с БА Jackal-2) и 120 румын (зенитная батарея с 35

мм пушками). В случае начала вой-ны, БТГ может быть придана поль-ской 15-й механизированной бри-гаде. БТГ находится в центре «коридора Сувалки» – особо уязви-мого отрезка польско-литовской границы длиной до 100 км, примы-кающего на юге к Беларуси, а на се-вере – к Калининградской области РФ. Если Россия начнет войну про-тив прибалтийских стран, то мо-жет легко отрезать их от союзни-ков по НАТО, поскольку по коридору Сувалки проходит сухо-путное сообщение Альянса с при-балтийскими государствами [11].

БТГ НАТО в Литве под немец-ким командованием (Рукла) имеет 1022 чел, в т.ч. 450 немцев (мех. б-н, 6 танков Leopard-2А6, 20 БМП Marder, 12 БТР Fuchs и Boxer, СГ PzH-2000), 250 голландцев (мех. рота, БМП CV-90, БТР Boxer, БРМ Fennek), 200 норвежцев (мех. рота, танки Leopard-2А4, БМП CV-90, БТР M113) и 100 бельгийцев (рота обеспечения), 22 люксембуржца (взвод обеспечения).

БТГ НАТО в Латвии под канад-ским командованием (Адажи) име-ет 1138 чел., в т.ч. 450 канадцев (мех. б-н, развед. взвод), 300 испан-цев (мех. рота, танки Leopard-2Е), 160 итальянцев (мех. рота), 160 по-ляков (танковая рота, РТ-91), 50 словенцев (взвод РХБЗ) и 18 ал-банцев (сапёрный отряд).

БТГ НАТО в Эстонии под ан-глийским командованием (Тапа)

54

имеет 1200 чел., в т.ч. 800 англичан (мех. б-н, танки Challenger2, БМП Warrior, СГ AS90), 300 французов (мех. рота, разведчики, сапёры, танки Leclerc), 100 венгров (мех. рота).

Кроме того, на базе штаба 16 й механизированной дивизии СВ Польши в Эльблонге создается центр управления, который, поми-мо «американского» батальона в Ожише и Бемово-Писке, будет ру-ководить тремя аналогичными ББГ НАТО в Литве, Латвии и Эстонии. Каждые 6-9 месяцев будет проис-ходить ротация личного состава. Делается это для того, чтобы не на-рушать Основополагающий акт Россия-НАТО 1997 г, запрещаю-щий значительно усиливать при-сутствие Альянса на востоке на по-стоянной основе.

И наконец, база американской системы ЕвроПРО Aegis Ashore в 2018 г должна встать на боевое де-журство в польском Редзикове. Она расположена в 250 км от Кали-нинградской области, и будет иметь 10 противоракет SM-3 Block IIA, имеющих скорость до 5 км/с, дальность стрельбы до 1000 км и высоту поражения св. 500 км.

Анализ организации войск НАТО в Польше. Передовое разме-щение 4-х БТГ СВ НАТО в Польше и странах Балтии является скорее политическим, чем военным фак-тором обеспечения обороны этих государств. Данные небольшие

подразделения (по 1022-1270 чел.) должны продемонстрировать го-товность НАТО защищать эти страны, предостеречь Россию от попытки агрессии и определить на-чало вторжения её войск. В случае широкомасштабного наступления многократно превосходящих рос-сийских сил (РФ создаёт 5 дивизий и доукомплектовывает ещё 2), эти подразделения НАТО будут раз-громлены, но создадут достаточ-ные основания для контрудара ВС стран Альянса.

3-я бронетанковая бригадная группа США – более сильное фор-мирование (3,5 тыс. чел.), но она базируется на западе Польши и по-этому не способна оперативно вы-полнять возложенные на неё зада-чи. Это доказал марш боевой техники из Германии в Польшу. Американские танки М1А2 (62 т) не смогли проехать через польские мосты, которые были рассчитаны на Т-72М1 (43 т). Туннели польских железных дорог малы не только для американских танков, но и для немецких Leopard-2, а в Польше не хватает железнодорожных плат-форм для их перевозки. В целом вся инфраструктура Польши была сформирована с расчетом обеспе-чения действий техники бывшего СССР и перемещения ее в проти-воположном направлении – на за-пад.

Передовым развёртыванием формирований НАТО у себя и в

Передовым развёртыванием фор-мирований НАТО у себя и в Прибал-тике Польша преследует ещё три

цели. Во-первых, Варшава пытает-ся сформировать из стран Прибал-

тики и Украины, собственный военно-политический блок под

эгидой НАТО, в котором Польша займет позицию официально при-

знанного ими лидера, а также центра политической, а в перспек-тиве и экономической интеграции

55

Прибалтике Польша преследует ещё три цели. Во-первых, Варшава пытается сформировать из стран Прибалтики и Украины, собствен-ный военно-политический блок под эгидой НАТО, в котором Польша займет позицию офици-ально признанного ими лидера, а также центра политической, а в перспективе и экономической ин-теграции. Во-вторых, Польша стремится завоевать статус офи-циального передового рубежа НАТО, обеспечивающего его за-щиту от растущей российской во-енной угрозы. На этом основании Варшава претендует на повыше-ние своей политической значимо-сти в НАТО. В-третьих, создание инфраструктуры базирования иностранных частей на своей тер-ритории предполагает получение значительных инвестиций в поль-скую экономику.

Российским ответом на передо-вое развёртывание сил НАТО ста-ло создание на западных рубежах РФ трёх дивизий (3-й, 144-й и 150-й мотострелковых), доукомплекто-вание до полного штата двух под-московных дивизий (2-й мотострелковой, 4-й танковой) и развертывание в Чечне и на Урале ещё двух дивизий (42-й мотострел-ковой и 90-й танковой). Всего это 7 дивизий (св. 70 тыс. чел. и до 1650 танков), тогда как развёрнутые силы НАТО составляют около 8 тыс. чел. и до 150 танков. Этот

10-кратный ответ явно не соответ-ствует угрозе.

Многонациональная литовско-польско-украинская бригада пред-назначена для выполнения миссий по поддержанию мира по мандату Совбеза ООН. Она должна была до-стигнуть оперативной готовности в декабре 2014 г, но из-за войны на Донбассе её создание задержалось, и готовность была достигнута в ян-варе 2017 г. В бригаду входит штаб, 6 б-нов (управления, 2 механизиро-ванных, аэромобильный, инженер-но-сапёрный, тылового обеспече-ния), 2 д-на (артиллерийский и ПВО), взводы (РХБЗ, военной поли-ции) и др. Подготовка бригады про-водится по стандартам НАТО.

Всего в бригаде должно быть 4,5 тыс. чел. (штаб в Люблине, нацио-нальные подразделения – в пун-ктах их дислокации). В бригаду было намечено включить:• от СВ Польши 3,3 тыс. чел.: 2

б-на (управления и механизиро-ванный); подразделения огневой поддержки, МТО и тылового обеспечения. Все подразделения из состава расформированной 3-й бригады 1-й дивизии СВ Польши;

• от СВ Литвы 650 чел.: 5 штабных офицеров; механизированный б-н (Алитус, 600 чел.), взвод ПВО (30 чел.); группа по работе с на-селением (9 чел.);

• от СВ Украины: 18 штабных офицеров; аэромобильный б-н

56

(Львов, 300 чел., в т.ч. разведыва-тельный взвод из 14 чел.) из 80-й аэромобильной бригады; сапер-ную роту (33 чел.); группу РХБ-защиты (9 чел.); роту обеспече-ния (45 чел.) и ремонтную роту (55 чел.); группу психологиче-ских операций (16 чел.); взвод военной полиции (32 чел.) и ба-тарею 122-мм гаубиц Д-30 (45 чел. 6 орудий).Сейчас в штабе бригады 50 чел.,

в батальоне управления – до 350 чел.) [12].

ВОЗДУШНЫЕ СИЛЫ Польши невелики, но достаточно боеспособ-ны (налёт пилотов 160-200 ч в год). Они предназначены для защиты воз-душного пространства страны и на-земных объектов, проведения воз-душных операций, поддержки других видов ВС с воздуха, ведения воздуш-ной разведки, перебросок войск и во-енной техники. Воздушные силы включают ВВС и войска ПВО.

В ВВС входят авиакрылья в со-ставе тактических (транспортных, учебных) авиабаз, авиационных (транспортных, учебных) эскадри-лий, подразделений технического обслуживания и тылового обеспе-чения. В случае необходимости ВВС Польши готовы направить свой контингент для выполнения задач в составе международных сил НАТО (ЕС) за пределами страны.

ВВС включают: 1-е тактическое авиакрыло

(Свидвин): 2940 чел., 50 боевых са-

молётов (12 Су-22М-4, 6 Су-22УМ-3К, 26 МиГ-29А, 6 МиГ-29УБ). • 21-я тактическая авиабаза

(Свидвин) включает две авиаци-онные эскадрильи (аэ) и 2 груп-пы (техобслуживания и тылово-го обеспечения). На авиабазе 970 чел., 18 истребителей-бомбарди-ровщиков (12 Су-22М-4 и 6 Су-22УМ-3К).

• 22-я тактическая авиабаза (Мальборк) включает одну аэ и 2 группы (см. выше). На авиабазе 870 чел., 16 истребителей (14 МиГ-29А и 2 МиГ-29УБ).

• 23-я тактическая авиабаза (Миньск-Мазовецки) включает одну аэ и 2 группы (см. выше). На авиабазе 760 чел., 16 истреби-телей (12 МиГ-29А, 4 МиГ-29УБ).

• 12-я аэродромная команда (Ми-рославец) 2-е тактическое авиакрыло (По-

знань) 3310 чел., 48 многоцелевых истребителей 36 F-16C/D Block52+ (36 C и 12 D).• 31-я тактическая авиабаза (По-

знань) включает 3-ю и 6-ю аэ, 2 группы (см. выше). На авиабазе 1640 чел., 32 истребителя F-16C/D (24 С и 8 D).

• 32-я тактическая авиабаза (Ласк) включает 10-ю аэ и 2 группы (см. выше). На авиабазе 1120 чел., 16 истребителей F-16C/D (12 С и 4 D).

• 16-й ремонтный батальон (Яро-цин)3-е транспортное авиакрыло

(Повидз): 44 транспортных самолё-

57

та (5 С-130Е, 16 C-295M, 23 М-28 Bryza)• 8-я транспортная авиабаза (Кра-

ков) включает 12-ю и 13-ю аэ, 2 группы (см. выше) и аэродром-ную команду (Вроцлав). На ави-абазе транспортные самолёты (16 C-295M + М-28 Bryza).

• 33-я транспортная авиабаза (По-видз) включает 14-ю и 7-ю аэ, 2 группы (см. выше) и аэродром-ную команду (Быдгощ). На авиа-базе транспортные самолёты (5 С-130Е + М-28 Bryza) и вертолё-ты (8 Ми-17, + W-3 и Ми-2).

• 1-я поисково-спасательная груп-па (Свидвин): 5 вертолётов (1 Ми-2, 3 W-3, 1 W-3W).

• 2-я поисково-спасательная груп-па (Миньск-Мазовецки): 6 вер-толётов (2 Ми-2, 4 W-3).

• 3-я поисково-спасательная груп-па (Краков): 5 вертолётов (Ми-2, 4 Ми-8).4-е крыло авиационного учили-

ща (Демблин): 66 учебных самолёта (28 PZL-130 Orlik, 32 TS-11 Iskra, 6 M-346), 24 учебных вертолёта SW-4 Puszczyk, + Ми-2.• 41-я база авиационного учили-

ща (Демблин) включает две аэ и 2 группы (см. выше). На базе 38 учебных самолётов (32 TS-11, 6 M-346) и 24 учебных вертолёта SW-4 + Ми-2.

• 42-я база авиационного учили-ща (Радом) включает две аэ и 2 группы (см. выше). На базе 28 учебных самолётов PZL-130.

• Учебный авиационно-техниче-ский центр (Демблин)

• Школа прапорщиков ВВС (Дем-блин) [3, 13, 14].Войска ПВО представлены ра-

кетной и радиотехнической брига-дами, а также отрядом РЭБ. Систе-ма ПВО Польши интегрирована в комплексную систему ПВО НАТО (NATINADS) и единую систему контроля воздушного движения ЕС.

3-я Варшавская зенитная ракет-ная бригада (Сохачев) обеспечива-ет зональную ПВО. Бригада вклю-чает:• 32-й стрельбовой д-н (Ольшев-

ница Стара) с 12 ПУ ЗРК С-125SC; • 33-й стрельбовой д-н (Гдыня) с

12 ПУ ЗРК С-125SC;• 34-й стрельбовой д-н (Бытом) с

12 ПУ ЗРК С-125SC;• 35-й стрельбовой д-н (Сквежи-

на) с 12 ПУ ЗРК С-125SC;• 36-й стрельбовой д-н (Мжежи-

но) с 8 ПУ ЗРК С-125SC и 6 С-200С;

• 37-й стрельбовой д-н (Белице) с 12 ПУ ЗРК С-125SC;

• 38-й технический д-н (Сохачев). Бригада включает управление, 6

стрельбовых д-нов (5 с ЗРК С-125SC, 1 – с ЗРК С-200С и С-125SC), а также технический ди-визион. В стрельбовом д-не с С-125SC 6 батарей (управления, 3 стрельбовые по 4 ПУ, техническая, обеспечения). В д-не 12 самоход-ных ПУ С-125SC. В стрельбовом

58

д-не с С-125SC и С-200С 6 батарей (управления, 2 стрельбовые по 4 ПУ С-125SC и 1 стрельбовая с 6 ПУ С-200С, техническая, обеспече-ния). В д-не 8 самоходных ПУ С-125SC и 6 стационарных ПУ С-200С. Всего в бригаде 6 стрель-бовых д-на, включающих 18 стрель-бовых батарей (17 ЗРК С-125SC и 1 ЗРК С-200С), в которых 74 ПУ (68 С-125SC и 6 С-200С). В резерве на-ходится 4 батареи С-125SC и 1 С-200 [4, 12].

3-я радиотехническая бригада (Вроцлав) обеспечивает действия ВВС и войск ПВО. Основными за-дачами бригады являются кон-троль воздушного пространства, отображение в реальном масштабе времени воздушной обстановки, подготовка и передача данных для поражения целей. Для этого в Польше развернута сеть радиоло-кационных постов. Бригада вклю-чает:• 3-й Сандомирский радиотехни-

ческий б-н (Сандомир);• 8-й Сандомирский радиотехни-

ческий б-н (Липовец);• 31-й радиотехнический б-н

(Вроцлав);• 34-й радиотехнический б-н

(Хойнице).В бригаде св. 200 стационарных

и мобильных РЛС, в т.ч. до 30 но-вых трёхкоординатных (16 NUR-12M (TRD-1222), 2 NUR-15 и 12 NUR-15M (TRS-15 Odra)), а также более старые NUR-12 Edita и NUR-

11/11M Beata, дальномеры NUR-31 Justina и NUR-41 Bozena, а также итальянские РЛС RAT-31DL [13].

Части, подразделения и учреж-дения центрального подчинения:• центр воздушных операций (Вар-

шава), в т.ч. мобильный пункт управления ВВС (Познань), 22-й отряд обнаружения и сопрово-ждения воздушных целей (оосвц, Быдгощ), 32 оосвц (г. Краков);

• центр информационного обе-спечения ВВС (Варшава), в т.ч. 4 районных отдела информацион-ного обеспечения (1-й в По-знань, 2-й в Быдгощ,3-й в Краков и 4-й в Варшава), а

также 6-й штабной б-н (Срем);• 1-й отряд РЭБ (Груец);• служба обеспечения воздушного

движения ВВС (Варшава);• 1-я авиационная база транс-

портной авиации (Варшава);• 6-й б-н РХБ-защиты ВВС (Срем).

ВОЕННО-МОРСКИЕ СИЛЫ, по мнению польских аналитиков, должны быть способными решать следующие задачи:• систематически патрулировать в

исключительной экономической зоне и отдаленных районах океа-на в течение продолжительного времени:

• контролировать морскую обста-новку (в том числе завоевывать информационное превосход-ство в операционной зоне);

• проводить морские досмотро-вые операции;

59

• осуществлять переброски войск и грузов по морю;

• решать вопросы борьбы с мина-ми, а также с надводными, под-водными, воздушными и назем-ными целями с помощью ракет и другого оружия;

• обладать способностью быстро-го развертывания сил в удален-ных районах;

• участвовать в операциях по лик-видации последствий стихий-ных бедствий и техногенных ка-тастроф.ВМС включают в себя:

• Центр морских операций (Гды-ня)

• 3-ю флотилия кораблей им. ко-мандора Болеслава Романовско-го (Гдыня):

• дивизион боевых кораблей: 2 фрегата Type Oliver Hazard Perry (Generał Kazimierz Pułaski, Generał Tadeusz Kościuszko), 1 корвет пр.620 Kaszub, 3 ракет-ных катера пр.660 (Orkan, Piorun, Grom);

• дивизион подводных лодок: 4 Type 207 (Sokol, Sep, Bielik, Kondor), 1 пр. 877Э Orzel;

• разведывательная группа: 2 раз-ведывательных корабля пр.863 (Nawigator и Hidrograf);

• 1-й дивизион береговой оборо-ны (Семировице): 6 ПУ ПКРК NSM;

• 9-й дивизион ПВО (Устке): 24 зе-нитные пушки С-60 + ПЗРК Grom;

• 43-й сапёрный батальон (Розев);• 55-я химическая рота;• военно-морская техническая

база; • команда военно-морского порта

Гдыня. • 8-ю флотилия береговой оборо-

ны им. вице-адмирала Казимира Порембского (Свиноуйсьце):

• 2-й д-н транспортнo-минных ко-раблей: 5 кораблей пр.767 (Lublin, Gniezno, Krakow, Poznan, Torun); 3 катера пр.716 (DK-11/12/13);

• 12-й (Свиноуйсьце) и 13-й (Гды-ня) д-ны тральщиков: 21: 1 тральщик-искатель пр.258 Kormoran и 3 пр.206FM (Flaming, Mewa, CzaJka); 1 тральщик пр.207DM Gopło, 12 пр.207Р (Gardno, Bukowo, Dabie, Jamno, Mielno, Wicko, Resko, Sarbsko, Nesko, Naklo, Druzno, Hancza), 4 пр.207M (Mamry, Wigry, Sniardwy, Wdzydze);

• 8-й д-н ПВО (Дзивнове): 24 зе-нитные пушки С-60 + ПЗРК Grom;

• 8-й сапёрный б-н (Дзивнове);• команда военно-морского порта

Свиноуйсьце. • бригада военно-морской авиа-

ции им. командора-поручика Кароля Тшаско-Дурского (Гды-ня):

• 43-я база морской авиации (Гды-ня): 12 вертолётов (4 SH-2G Super Seasprite, 2 Ми-2, 6 спасательных W-3WA/PM Anakonda), 4 транс-портных самолёта M-28TD;

60

• 44-я база морской авиации (Семи-ровице): летная группа с 10 самолё-тами (8 патрульных M-28RM Bryza и 2 контроля среды M-28E Bryza) и лётная группа с 13 вертолётами (7 противолодочных Ми-14ПЛ, 2 спа-сательных Ми-14ПЛ/Р и 2 W-3WA RM Anakonda, 2 Ми-2) [3, 15, 16]. СПЕЦИАЛЬНЫЕ ВОЙСКА

предназначены для осуществления разведывательно-диверсионных действий, а также для проведения антитеррористических и психологи-ческих операций в мирное и военное время как на территории Польша, так и за ее пределами. СпВ подчиня-ются непосредственно генштабу и включают 4 отряда специального на-значения батальонного размера, подразделение управления и обеспе-чения, эскадрилью вертолётов:• отряд «Коммандос» (Любли-

нец) – для наземных операций (глубинная разведка и дивер-сии); включает штаб, 3 боевые группы A, B, C (9 специальных команд и три команды поддерж-ки (сапёров, снайперов, навод-чиков), группу D информацион-ной поддержки, подразделение управления и обеспечения, учеб-ный центр;

• отряд «Гром» (Варшава, Гдыня) – для наиболее сложных спецопе-раций на суше, в воздухе и на море;

• отряд «Агат» (530 чел., Гливице);• отряд «Формоза» (Гдыня) – для

специальных и диверсионных

операций на море (под водой) и на побережье;

• подразделение «Нил» (управле-ние и обеспечение, Краков) включает штаб, 3 команды (управления, информационного и тылового обеспечения), груп-пу медицинского обеспечения;

• 7-я эскадрилья специальных операций (Повидз) включает 8 вертолётов Ми-17 (входит в 3-ю транспортную бригад [17]ВОЙСКА ТЕРРИТОРИАЛЬ-

НОЙ ОБОРОНЫ в случае агрессии против Польши должны будут по-могать регулярным СВ защищать границу, охранять стратегические объекты, обеспечивать безопас-ность переброски войск союзни-ков, проводить информационные кампании среди населения и ре-шать другие задачи.

Идея нового вида ВС в Польше возникла сразу после российской агрессии против Украины, офици-ально он образовался 1 января 2017 г. Войска ТО непосредственно подчиняются министру обороны. В декабре 2016 г был подписан за-кон о восстановлении войск ТО, расформированных к 2010 г. Но те-перь вместо неподготовленных и слабых формирований это должны быть многочисленные доброволь-ческие соединения, организован-ные на базе стрелковых и военно-спортивных клубов (в т.ч. молодёжных), распространённых в Польше. Войска ТО должны иметь

61

хорошую подготовку и оснащение. Уже началась подготовка кадетов в школах. Резервисты-добровольцы получают ежемесячно по 500 зло-тых (125 долл.) и одно воскресенье в месяц участвуют в учениях. Две третьих личного состава будут до-бровольцы, зачисленные в войска ТО после 16 суток подготовки.

В 2017 г уже были частично сформированы три бригады ТО и начато формирование ещё трёх бригад. Характерно, что все они дислоцируются в пяти западных воеводствах страны (Подляшском, Люблинском, Подкарпатском, Вар-минско-Мазурском и Мазовец-ком), на границах с Россией, Бела-русью и Украиной. Отсюда исходит угроза, и её единственный реаль-ный потенциальный источник – Россия. Формируемые бригады ТО приведены ниже. • 1-я Подляшская бригада терри-

ториальной обороны (Белосток, на северо-востоке, у границы с Россией), уже сформированы 5-й и 25-й б-ны ТО в Седичах и Белостоке.

• 2-я Люблинская бригада ТО (Люблин, на востоке, у границы с Беларусью), уже сформирован 23-й б-н ТО в Люблине.

• 3-я Подкарпатская бригада ТО (Жешув, на юго-востоке, у гра-ницы с Украиной), уже сформи-рован 24-й б-н ТО в Жешуве.

• 4-я Варминско-Мазурская бри-гада ТО.

• 5-я Мазовецкая бригада ТО. • 6-я Мазовецкая бригада ТО.

В 2019 г планируется иметь 17 бригад ТО (по одной бригаде в каждом из 15 воеводств и две в сто-личном Мазовецком воеводстве).

Бригады ТО намечено форми-ровать по следующему графику:

Этап 1 (2016 г): 3 бригады ТО, воеводства Подляшское (1-я брига-да ТО, штаб в Белостоке), Люблин-ское (2-я, Люблин) и Подкарпат-ское (3-я, Жешув);

Этап 2 (2017 г): 3 бригады ТО, воеводства Варминско-Мазурское (4-я, Ольштын) и Мазовецкое (5-я, Цеханув и 6-я, Радом);

Этап 3 (2018 г): 5 бригад ТО, во-еводства: Поморское (7-я, Гданьск), Куявско-Поморское (8-я, Быд-гощь), Лодзинское (9-я, Лодзь), Ма-лопольское (10-я, Краков), Свен-токшиское (11-я, Гливице);

Этап 4 (2019 г): 6 бригад ТО, во-еводства: Западно-Поморское (15-я, Щецин), Великопольское (14-я, Познань), Опольское (12-я, Ополе), Силезское, Любушское (17-я, Кель-це) (16-я, Зелена Гура), Нижнеси-лезское воеводства (13-я, Вроцлав).

Формируется учебный центр войск ТО в Седлеце.

Эти 17 бригад ТО должны вклю-чать в себя 9 бригад для поддержки сухопутных войск (6 лёгких пехот-ных, механизированная, горная и обороны побережья) и 8 вспомога-тельных для решения региональ-ных задач.

62

Бригады ТО (по 1,5-2,5 тыс. чел.) имеют управление и штаб, 3-5 батальонов ТО, подразделения поддержки и обеспечения. Бата-льон ТО имеет управление и штаб, 4-5 рот ТО, подразделения под-держки и обеспечения. В роте ТО есть управление, 3 взвода ТО и взвод поддержки. Взвод ТО (до 40 чел.) имеет управление и 3 секции по 12 чел. (командир, заместитель командира, снайпер, разведчик, старший сапёр, младший сапёр, старший медик, младший медик, старший радист, младший радист, стрелок, младший стрелок). На во-оружении секции автоматы, снай-перская винтовка, пулемёт и грана-томёт.

Всего в 17 бригадах ТО намече-но иметь 86 батальонов, а в них – 364 роты. Общая численность во-йск ТО в 2018 г составит 35 тыс. чел., а в 2019 г – 53 тыс. чел. Личное оружие бойцов ТО будет хранить-ся в районных комендатурах поли-ции, а оружие поддержки – на спе-циальных складах [18].

Анализ организации войск ТО Польши. Военные эксперты отме-чают, что опыт применения подоб-ных территориальных формирова-ний в конфликтах в других странах показал их довольно низкую прак-тическую ценность. Не имея соб-ственного тяжелого вооружения, прежде всего, артиллерии и танков, а также являясь моторизованны-ми, а не механизированными, та-

кие формирования способны обе-спечить только несение гарнизонной службы на блокпо-стах, патрулирование прилегаю-щей к ним территории и защиту тыла.

Протяженность польско-рос-сийской границы – 232 км. Числен-ности СВ Польши недостаточно для обеспечения указанной в бое-вых уставах НАТО плотности во-йск необходимой для обороны та-кого участка фронта. К тому же, как потенциально опасную поль-ский Генштаб рассматривает и 398 км польско-белорусской границы на том основании, что Беларусь яв-ляется членом ОДКБ, т.е. военным союзником России. Очевидно, что польская экономика не обеспечи-вает стране возможность постоян-ного содержания дополнительных полноформатных современных формирований СВ. Таким образом, бригады ТО являются недорогим, но малоэффективным замените-лем, позволяющим формально на-растить численность ВС в условиях дефицита военного бюджета.

Для придания войскам ТО боль-шей значимости Польша заявила о планах их привлечения для со-вместных учений с батальонными группами НАТО, с бригадной груп-пой США и с литовско-польско-украинской бригадой. В то же вре-мя, руководство Польши осознает ограниченность военных возмож-ностей своих войск ТО. Поэтому

63

стратегия обороны страны осно-вывается, в большей степени, на вере в гарантии по обеспечению безопасности Польши со стороны остальных членов НАТО, прежде всего США, Германии и Франции.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ. ВС Польши предназначены для обеспечения безопасности страны, защиты её суверенитета и территориальной целостности, а также являются средством для достижение её поли-тических, военных и экономиче-ских целей. На ВС возложено реше-ние следующих задач: обеспечение обороны страны и противодей-ствие внешней агрессии; участие в стабилизации международной об-становки, в операциях кризисного реагирования и гуманитарных миссиях; обеспечение внутренней безопасности и помощь населению.

В 1999 г Польша вступила в НАТО, а в 2010 г перешла на кон-трактные ВС.

С 2014 г в системе управления ВС Польши стало 2 командования вместо 7. За боевую подготовку, по-ставку ВВТ и повседневную дея-тельность стало отвечать главное командование, а руководство опе-рациями за пределами страны и всеми ВС в военное время было возложено на оперативное коман-дование.

ВС Польши (106 тыс. чел. в 2017 г) состоят из 5 видов: СВ (57 тыс. чел.), воздушных сил (17,5 тыс. чел.), ВМС (8,5 тыс. чел.), СпВ (2,5

тыс. чел.) и войск ТО (6,5 тыс. чел.), а также военной жандармерии (2 тыс. чел.), и двух инспекторатов: тылового обеспечения (11 тыс. чел.) и медицинской службы (1 тыс. чел.). К 2020 г намечено иметь в ВС 150 тыс. чел. (из них 53 тыс. – вой-ска ТО), а в 2032 г – 200 тыс. чел. При этом военный бюджет по пла-ну должен вырасти с 2,01% ВВП в 2017 г, до 2,2% ВВП в 2020 г и до 2,5% ВВП в 2032 г.

СВ развиваются в направлении совершенствования системы управления, приведения структу-ры на стандарты НАТО, оснаще-ния современным ВВТ (в первую очередь – войск, выделенных для передачи в ОВС Альянса). Они подчиняются генеральному и опе-ративному командованиям и дей-ствуют под руководством центра оперативного управления. СВ включают следующие рода войск: бронетанковые и механизирован-ные; аэромобильные; ракетные и артиллерийские; ПВО; инженер-ные; химические; разведыватель-ные и РЭБ; связи и информатики; тылового обеспечения.

СВ имеют 3 дивизии (12-я и 16-я механизированные и 11-я бронека-валерийская), 4 отд. бригады (гор-но-пехотная, воздушно-десантная, воздушной кавалерии, авиацион-ная), 9 отд. полков (3 разведыва-тельных, 2 сапёрных, 2 инженер-ных, 2 химических), плюс центр РЭБ, 2 госпиталя и др.

64

В дивизии 3-4 боевые бригады (механизированные, бронекавале-рийские или береговой обороны), артполк и полк ПВО, б-н управле-ния. Организационно польские ди-визии и бригады во многом подоб-ны американским и немецким, а бригады с ББМ Rosomak созданы по опыту американских бригад Stryker. Т.к. подразделения обеспе-чения дивизий вошли в бригады, в дивизии всего 6-7 объектов управ-ления, чем обеспечена высокая управляемость. Штаб дивизии ко-ординирует действия боевых бри-гад, отвечает за общие огневую поддержку и ПВО. Всего в 3-х ди-визиях 10 бригад: 7 тяжёлых с тан-ками и БМП-1 (3 бронекавалерий-ские, 4 механизированные) и 3 средние (2 механизированные с ББМ Rosomak и береговой оборо-ны с БМП-1). В дивизии 58-280 танков, 291-442 ББМ, 42-57 БРДМ, 30-48 миномётов, 96-120 СГ, 48-72 РСЗО, 20-46 ПТРК, 32-48 ЗРК, 12-32 ЗСУ, 50-70 ЗУ, 64-72 ПЗРК.

Боевые бригады дивизий имеют по 5 б-нов (1 управления, 3 механи-зированных/танковых и 1 тылово-го обеспечения), 2 д-на (артилле-рийский и смешанный ПВО), 2 роты (разведки и сапёрная), группу медицинского обеспечения. Брига-ды крупные (за счёт больших б-нов и д-нов) и самостоятельные. Но из 13 бригад развёрнуты лишь 7 (по 3,2-3,6 тыс. чел.; 4 в дивизиях и 3 отдельных). Ещё 4 бригады сокра-

щённого состава (по 0,9-1,6 тыс. чел.) и 2 кадрированные (по 200-520 чел.).

В механизированной бригаде на БМП-1 2 механизированных и 1 танковый б-ны, в бронекавалерий-ской бригаде – 2 танковых и 1 меха-низированный, в механизирован-ной бригаде на ББМ Rosomak и бригаде береговой обороны по 3 механизированных б-на. Семь тя-жёлых бригад и смешанная (горно-пехотная с танками, БМП-1 и джи-пами) предназначены, в основном, для обороны Польши, 3 средние – тоже, но также используются для решения стабилизационных и ми-ротворческих задач, как и лёгкие бригады (воздушно-десантная на джипах и воздушной кавалерии с вертолётами).

В бронекавалерийской бригаде до 3,35 тыс. чел., 116 танков Leopard-2A4/5 или РТ-91, 58 БМП-1 и 3 БРМ-1К, 12 БРДМ-2, 6 мино-мётов М-120 и 24 СГ 2С1, 4 ПТРК Spike-LR, 8 ZSU-23-4MP и 16 ZUR-23-2KG.

В механизированной бригаде на БМП-1 до 3,2 тыс. чел., 58 танков РТ-91 или Т-72М1Z, 106 БМП-1 и 3 БРМ-1К, 15 БРДМ-2, 12 миномётов М-120 и 24 СГ 2С1, 8 ПТРК Spike-LR, 18 ZUR-23-2KG и 24 ПЗРК Grom.

В механизированной бригаде на Rosomak до 3,6 тыс. чел., 174 БМП Rosomak, 18 БРДМ-2, 18 миномё-тов М-98, 24 СГ Dana, 12 ПТРК

65

Spike-LR, 16 ЗСУ Hibneryt и 40 ПЗРК Grom.

Артполк дивизий имеет бата-рею управления, 4 д-на по 24 систе-мы (1 СГ с Dana, 3 РСЗО с WR-40, RM-70 и БМ-21, или 2 СГ с 2С1 и 2 РСЗО с WR-40 и БМ-21, или 1 СГ Krab, 2 РСЗО с WR-40 и БМ-21, 1 с 18 ПУ СПТРК «Конкурс»), инже-нерную роту и б-н тылового обе-спечения.

Полк ПВО дивизий имеют бата-рею управления, 4-3 д-на (1 ЗРК «Куб», 2 ЗРК «Оса» по 16 ПУ и 1 смешанный, или 2 ЗРК «Куб» и 1 смешанный), б-н тылового обеспе-чения.

Горно-пехотная бригада вклю-чает 7 б-нов (управления, танко-вый, 2 горно-пехотных на БМП-1 и 1 на HMMWV, инженерный, тыло-вого обеспечения), 2 д-на (артилле-рийский и смешанный ПВО). В бригаде 4,6 тыс. чел., 53 Т-72М1Z, 116 БМП Rosomak, 15 БРДМ-2, 6 миномётов М-98 и 12 М-120, 24 СГ 2С1, 12 ПУ ПТРК Spike-LR, 18 ZUR-23-2KG и 24 ПЗРК Grom.

Воздушно-десантная бригада включает 5 б-нов (управления, 3 воздушно-десантные на HMMWV, тылового обеспечения) и группу медицинского обеспечения. В бри-гаде 3,2 тыс. чел., 18 миномётов М-98 (+ LM-60D), 18 ПУ ПТРК Spike-LR на HMMVW, ПЗРК Grom.

Бригада воздушной кавалерии имеет 4 б-на (управления, 2 аэро-мобильных, тылового обеспече-

ния), 2 вертолётные эскадрильи, группу медицинского обеспечения и вертолётный отряд медицинской эвакуации. В бригаде 3,4 тыс. чел., 12 миномётов М-98 (+ LM-60D), СПГ-9, ПТРК Spike-LR, ZUR-23-2S, ПЗРК Grom и 48 вертолётов (36 W-3W, 12 Ми-8).

Анализ изменения соотноше-ния тяжёлых, средних и лёгких сил в СВ Польши показывает тенден-цию к уменьшению доли тяжёлых сил (с 86% до 54%), увеличению доли средних сил (с 7% до 31%) и лёгких сил (с 7% до 15%). Также имеется тенденция к уменьшению в СВ количества дивизий (в 1989 г их было 15, а в 2016 г стало 3). Чис-ло бронекавалерийских дивизий за этот период уменьшилось с 5 до 1, а число механизированных с 8 до 2, т.е. бронекавалерийские дивизии сокращались активнее, чем меха-низированные.

Дальнейшее развитие СВ связа-но с планами в 2018 г вновь рефор-мировать систему управления и командования ВС. Главное и опера-тивное командования подлежат расформированию, а их функции возьмут на себя командования ви-дов ВС и новый инспекторат обу-чения и командования, которые будут подчинены начальнику ГШ. Предполагается, что это упростит систему, более чётко определит ие-рархичность управления ВС и раз-деление ответственности между ними. ГШ войдёт в МО, что облег-

66

чит гражданский контроль за ВС. Также МО планирует расформиро-вать 16-ю механизированную ди-визию, а место, где размещается её штаб, предоставить командованию многонациональной дивизии “Се-вер-Восток”, которое будет коорди-нировать деятельность батальон-ных тактических групп НАТО, размещённых в Польше и странах Балтии. Кроме того, для усиления восточных рубежей ближе к столи-це планируется переместить 2 б-на с танками Leopard-2 11-й бронека-валерийской дивизии.

Политика министра обороны А. Мацеревича в этих и других вопро-сах не пользуется поддержкой в ВС. За 2 года его руководства из ВС было уволено 36 генералов и адми-ралов из 67 (22 – по собственному желанию), и 200 офицеров. Поль-ские эксперты также критикуют эти решения, т.к. это займет не-сколько лет, будет дорого стоить, и мало укрепят восточный фланг НАТО и страны. А эксперт А. Ягне-за, отметив, что Варшаву защищает с востока лишь одна механизиро-ванная бригада, предлагает развер-нуть на этом направлении механи-зированную дивизию, вооружённую ББМ Rosomak, БМТВ Wilk, СМ Rak, СГ Kryl и Krab, РСЗО/ОТРК Homar, ПТРК Spike-LR, многоцелевыми БпАК Warmate и др.

Эксперты также предлагают усилить противотанковые возмож-

ности механизированных бригад на ББМ Rosomak введением в их механизированные б-ны по роте из 16 БМТВ Wilk. Также эксперты предлагают на базе трёх бригад (воздушно-десантной, воздушной кавалерии и авиационной) создать аэромобильную дивизию, что должно повысить эффективность десантных войск.

ВОЙСКА НАТО В ПОЛЬШЕ. В ответ на агрессию России против Украины в 2014 г, НАТО усилило восточный фланга Альянса для по-вышения безопасности восточно-европейских стран-членов, путём развёртывание с 2017 г в Польше и других странах формирований ВС стран НАТО, в т.ч.: • в Польше – американской броне-

танковой боевой бригадной группы (3,5 тыс. военнослужа-щих, 87 танков М1А2, 144 БМП/БРМ М2А3/М3А3 и 18 СГ М109А6 и др.), вертолётной бри-гады (400 чел, 24 AH-64, до 50 UH-60 и до 10 CH-47), 8 д-нов (48 РСЗО/ОТРК HIMARS и 48 MLRS, 72 СГ М109А6).

• в Польше, Литве, Латвии и Эсто-нии – 4-х многонациональных батальонных тактических групп СВ стран НАТО (по 1022-1270 чел., всего до. 4,7 тыс. чел.). В БТГ в Польше (1270 чел.) входит 1000 американцев (67 ББМ Stryker и 155 мм гаубицы M777), 150 бри-танцев и 120 румын с 35-мм ЗУ. Анализ организации войск

67

НАТО в Польше. Передовое разме-щение 4-х БТГ СВ НАТО в Польше и странах Балтии – скорее полити-ческий, чем военный фактор обе-спечения их обороны. Данные не-большие подразделения (всего 4700 чел.) должны показать готов-ность НАТО защищать эти страны, предостеречь Россию от попытки агрессии и определить начало втор-жения её войск. В случае широко-масштабного наступления превос-ходящих российских сил (РФ создаёт 5 дивизий и доукомплекто-вывает ещё 2), эти подразделения НАТО будут разгромлены, но соз-дадут основания для контрудара ВС стран Альянса.

3-я бронетанковая бригадная группа США – более сильное фор-мирование (3,5 тыс. чел.), но она базируется на западе Польши и по-этому не способна оперативно вы-полнять возложенные на неё зада-чи. Американские танки М1А2 не смогут проехать через польские мосты и туннели, рассчитанные на Т-72М1. Передовым развёртыва-нием формирований НАТО у себя и в Прибалтике Польша преследует ещё три цели. Во-первых, Варшава пытается сформировать из стран Прибалтики и Украины, собствен-ный военно-политический блок под эгидой НАТО, в котором Поль-ша займет позицию официально признанного ими лидера, а также центра политической и экономиче-ской интеграции. Во-вторых, Поль-

ша стремится завоевать статус официального передового рубежа НАТО, обеспечивающего его за-щиту от растущей российской во-енной угрозы. На этом основании Варшава претендует на повышение своей политической значимости в НАТО. В-третьих, создание инфра-структуры базирования иностран-ных частей на своей территории предполагает получение значи-тельных инвестиций в польскую экономику.

Российским ответом на передо-вое развёртывание сил НАТО ста-ло создание пяти новых дивизий и доукомплектование двух (всего св. 70 тыс. чел. и до 1650 танков), тогда как новые силы НАТО составляют около 8 тыс. чел. и до 150 танков. Этот девяти/десятикратный ответ совсем не соответствует угрозе.

ВОЗДУШНЫЕ СИЛЫ Польши невелики, но достаточно боеспо-собны (налёт пилотов 160-200 ч в год) и динамично развиваются. Они предназначены для защиты воздушного пространства страны и наземных объектов, проведения воздушных операций, обеспечения поддержки других видов ВС с воз-духа, ведения воздушной разведки, осуществления перебросок войск и военной техники. Воздушные силы состоят из ВВС и войск ПВО. ВВС включают: • 1-е тактическое авиакрыло (3

авиабазы, 2940 чел., 50 боевых самолётов (12 Су-22М-4, 6 Су-

68

22УМ-3К, 26 МиГ-29А, 6 МиГ-29УБ).

• 2-е тактическое авиакрыло (2 авиабазы, 3310 чел., 48 многоце-левых истребителей 36 F-16C/D Block52+ (36 C и 12 D).

• 3-е транспортное авиакрыло (2 авиабазы и 3 авиационно-спаса-тельные группы, 44 транспорт-ных самолёта (5 С-130Е, 16 C-295M, 23 М-28 Bryza) и 24+ вертолёта (4+ Ми-2, 7+ W-3, 1 W-3W, 4 Ми-8 и 8 Ми-17)

• 4-е крыло авиационного учили-ща (2 базы, 66 учебных самолёта (28 PZL-130 Orlik, 32 TS-11 Iskra, 6 M-346), 24 учебных вертолёта SW-4 Puszczyk +Ми-2).Войска ПВО представлены ра-

кетной и радиотехнической брига-дами, а также отрядом РЭБ. Систе-ма ПВО Польши интегрирована в комплексную систему ПВО НАТО (NATINADS) и единую систему контроля воздушного движения ЕС. • 3-я зенитная ракетная бригада

включает 6 стрельбовых д-нов (5 по 12 ПУ ЗРК С-125SC, 1 – с 6 ПУ ЗРК С-200С и 8 ПУ С-125SC), а также технический д-н. В брига-де 18 стрельбовых батарей (17 ЗРК С-125SC и 1 С-200С), в кото-рых 74 ПУ ЗРК (68 С-125SC и 6 С-200С).

• 3-я радиотехническая бригада включает 4 радиотехнических б-на, имеющих св. 200 стацио-нарных и мобильных РЛС, в т.ч.

до 30 трёхкоординатных (16 NUR-12M (TRD-1222), 2 NUR-15 и 12 NUR-15M (TRS-15 Odra)), а также более старые NUR-12 Edita и NUR-11/11M Beata, дальноме-ры NUR-31 Justina и NUR-41 Bozena, а также итальянские РЛС RAT-31DL.ВМС предназначены для патру-

лирования в исключительной эко-номической зоне и отдаленных районах океана, контроля морской обстановки, проведения досмотро-вых операций, переброски войск и грузов, борьбы с минами, надво-дными, подводными, воздушными и наземными целями, участия в операциях по ликвидации послед-ствий стихийных бедствий и тех-ногенных катастроф.

ВМС включают в себя центр морских операций, 2 флотилии (кораблей и береговой обороны), бригаду военно-морской авиации. • 3-я флотилия кораблей включа-

ет: д-н боевых кораблей (2 фре-гата Type Perry, 1 корвет пр.620, 3 ракетных катера пр.660); д-н подлодок (4 Type 207; развед-группу (2 разведывательных ко-рабля пр.863); д-н береговой обороны (6 ПУ ПКРК NSM); д-н ПВО (24 ЗП С-60 + ПЗРК Grom); сапёрный б-н; химическую роту и др.

• 8-я флотилия береговой оборо-ны включает: д-н транспортных кораблей (5 кораблей пр.767 и 3 катера пр.716); 2 д-на тральщи-

69

ков (1 пр.258, 3 пр.206FM, 1 пр.207DM, 12 пр.207Р, 4 пр.207M); д-н ПВО (24 ЗП С-60 + ПЗРК Grom); сапёрный б-н и др.

• бригада военно-морской авиа-ции включает 2 базы морской авиации: в одной 12 вертолётов (4 SH-2G, 2 Ми-2, 6 W-3WA/PM) и 4 самолёта M-28TD; в другой 10 самолётов (8 M-28RM, 2 M-28E) и 13 вертолётов (7 Ми-14ПЛ, 2 Ми-14ПЛ/Р и 2 W-3WA RM, 2 Ми-2). СПЕЦИАЛЬНЫЕ ВОЙСКА

предназначены для ведения разве-дывательно-диверсионных дей-ствий, антитеррористических и психологических операций. Они подчиняются генштабу и включают 4 отряда специального назначения, подразделение управления и обе-спечения, эскадрилью вертолётов:

ВОЙСКА ТЕРРИТОРИАЛЬ-НОЙ ОБОРОНЫ в случае агрессии должны будут помогать СВ защи-щать границу, охранять стратеги-ческие объекты, обеспечивать без-опасность переброски войск союзников и решать другие задачи.

Войска ТО подчиняются мини-стру обороны, они должны иметь стрелковое оружие, автомобили и современное оснащение. Резерви-сты-добровольцы получают еже-месячно по 125 долл. и 1 воскресе-нье в месяц участвуют в учениях. Две третьих войска ТО будут до-бровольцы, зачисленные в строй после 16 суток подготовки.

В 2017 г были частично сформи-рованы 3 бригады ТО и начато формирование ещё 3-х. Они дисло-цируются в 5 западных воевод-ствах, на границах с Россией, Бела-русью и Украиной. Отсюда исходит угроза, и её единственный потен-циальный источник – Россия. В 2019 г планируется иметь 17 бригад ТО (по бригаде в каждом из 15 во-еводств и 2 в столичном воевод-стве). Эти 17 бригад ТО должны включать в себя 9 бригад для под-держки СВ (6 лёгких пехотных, ме-ханизированная, горная и обороны побережья) и 8 для решения регио-нальных задач. Бригада ТО (1,5-2,5 тыс. чел.) имеет 3-5 батальонов ТО и подразделения обеспечения. Все-го в 17 бригадах ТО намечено иметь 86 батальонов, а в них – 364 роты. Плановая численность войск ТО в 2019 г – 53 тыс. чел.

Анализ организации войск ТО Польши. Зарубежный опыт приме-нения подобных территориальных формирований в конфликтах пока-зал их низкие боевые возможно-сти. Не имея танков, ББМ и артил-лерии они способны обеспечить только несение службы на блокпо-стах и патрулирование прилегаю-щей территории.

Численности СВ Польши недо-статочно для обеспечения плотно-сти войск, необходимой для оборо-ны польско-российской границы (232 км), а надо учитывать и потен-циальную необходимость обороны

70

398 км польско-белорусской грани-цы. Очевидно, что польская эконо-мика не обеспечивает стране воз-можность постоянного содержания дополнительных полноценных тя-жёлых соединений СВ. Бригады ТО являются недорогим, но малоэф-фективным заменителем, позволя-ющим формально нарастить чис-ленность ВС в условиях дефицита военного бюджета. Руководство Польши осознает ограниченность военных возможностей своих во-йск ТО, поэтому стратегия оборо-ны страны основывается, в боль-шей степени, на вере в гарантии по обеспечению безопасности Поль-ши со стороны остальных членов НАТО.

ЛИТЕРАТУРА1. Мазин С. Вооружённые

силы Республики Польша // Зару-бежное военное обозрение. – 2013. – №6. – С.10-21

2. Россия названа главной угрозой в Концепции обороны Польши // http://www.e u r o i n t e g r a t i o n . c o m . u a / r u s /news/2017/05/23/7066081/

3. The Military Balance 2017 // IISS 2017

4. Польская армия // http://waroffline.org/lofiversion/index.php/t546.html

5. WÓZ WSPARCIA OGNIOWEGO WILK, CZYLI O SYMULACJACH I SZACOWANIU POTENCJAŁU BOJOWEGO //

HTTP://MILITARIUM.NET/WOZ-WSPARCIA-OGNIOWEGO-WILK-C Z Y L I - O - S Y M U L AC JAC H - I -SZACOWANIU-POTENCJALU-BOJOWEGO/

6. POLSKA BRYGADA PIECHOTY ZMOTORYZOWANE – (R)EWOLUCJA // HTTP://M I L I TA R I U M . N E T / P O L S K A-B R Y G A D A - P I E C H O T Y -Z M O T O R Y Z O W A N E J -REWOLUCJA/

7. POLSKIE WOJSKA AEROMOBILNE – POTRZEBY, MOŻLIWOŚCI, PERSPEKTYWY // H T T P : / / M I L I TA R I U M . N E T /P O L S K I E - W O J S K A -A E R OM O B I L N E - P O T R Z E B Y-MOZLIWOSCI-PERSPEKTYWY/

8. Таблица «Росомаков» // http://forum.militaryparitet.com/viewtopic.php?id=17721

9. Астровский Н. Об армии Мацеревича и усилении «восточ-ного фланга» НАТО // http://www.belvpo.com/ru/80981.html

10. Jagnieża A. Polska potrzebuje dodatkowej dywizji // http://www.d e f e n c e 2 4 . p l / 5 1 3 8 1 8 , p o l s k a -potrzebuje-dodatkowej-dywizji-opinia

11. Шамшиев А. Миссия завер-шена: Польша окончательно пре-вращается в прифронтовую страну // http://www.rubaltic.ru/article/politika-i-obshchestvo/17042017-p o l s h a - o k o n c h a t e l n o -prevrashchaetsya-v-prifrontovuyu-stranu/

7 1

12. Корчагин С. Многонацио-нальная Литовско-Польско-Укра-инская бригада // Зарубежное воен-ное обозрение. – 2015. – №8. – С.45-49

13. Корчагин С. Состояние и перспективы развития ВВС Поль-ши // Зарубежное военное обозре-ние. – 2015. – №4. – С.66-74

14. ВВС Польши могут срав-няться с ведущими странами НАТО // https://topwar.ru/107049-vvs-polshi-mogut-sravnyatsya-s-veduschimi-stranami-nato.html

15. S T R U K T U R A ORGANIZACYJNA MARYNARKI WOJENNEJ // http://www.mw.mil.pl/index.php?akcja=zwiazkitakt

16. Фёдоров А. Польша бьёт в барабаны и гонит волну // http://

www.oborona.ru/includes/periodics/navy/2015/0113/204015045/detail.shtml

17. Командование специаль-ных операций вооружённых сил Польши (2017) // http://p o l i t i n f o r m . s u / a r m i y a - i -konflikty/69503-komandovanie-s p e c i a l n y h - o p e r a c i y -vooruzhennyh-sil-polshi-2017.html

18. U Z B R O J E N I E , WYPOSAŻENIE I STRUKTURY WOJSKA POLSKIEGO – WOJSKA OBRONY TERYTORIALNEJ // H T T P : / / M I L I TA R I U M . N E T /UZBROJENIE-WYPOSAZENIE-I-S T R U K T U R Y - W O J S K A -POLSKIEGO-WOJSKA-OBRONY-TERYTORIALNEJ/

News & Politics

Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)