Історико-архітектурні дослідження костелу Марії...

ФОРМУВАННЯ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОЇ

СТРУКТУРИ КОСТЕЛУ МАРІЇ МАГДАЛЕНИ У

МІСТІ ЛЬВОВІ

• Доповідач Ольга Тіхонова• Керівники: Ідак Ю.В., Білінська О.Б.

• НУ “Львівська політехніка”, кафедра ДОА

Мета дослідження - вивчити та проаналізувати нечисленні відомості з історії

спорудження пам’ятки архітектури та визначити особливості композиційної

побудовиоб’ємно-просторової структури костелу Марії

Магдалени.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Останні реставраційні дослідження (попередні роботи, фотофіксація, реставраційні роботи) у костелі Марії Магдалени

проводили працівники Регіонального інституту “Укрзахідпроектретаврація” у 2008 році. Окремі повідомлення з

історії будівництва костелу знаходимо у Островського Г.С., Лукомського Г.С., Овсійчука В. та в путівниках по місту Львову

[1-7].

Аналіз об’ємно-просторової структури

основної будівлі ансамблю

костелу Марії Магдалени

А

Б

б – аналіз композиційно-видового розкриття костелу – визначення підпорядкованості домінант і єдиних видових просторів

Комплексний аналіз сформованої містобудівельної композиції:

на прикладі костелу Марії Магдалени

а – аналіз композиційно - просторової структури

прилеглих територій до костелу Марії Магдалени –

виявлення елементів, які несуть основне композиційне

навантаження: головна композиційна вісь, домінанти,

міські простори

 Фасади костелу

Марії Магдалени

а – головний фасад

б – боковий південний фасад

в – східний фасад

Композиційний аналізголовного фасаду костелу Марії Магдaлени

Пропорційність Єдність і підпорядкованість в композиції фасаду;

Простий ритмічний порядок та

співрозмірність віконних прорізів і

дверей

основні формотворчі площини –

основна площина стіни, пілястри

врівноважена композиція

фасаду - співставлення однакових за насиченістю

горизонтальних і вертикальних

членувань

силуетний контур; рівномірний

розподіл архітектурних

форм у напрямку від головного

входу

Елементи об’ємного характеру є ударними акцентами, виконані у бароковому стилі і виражені об’ємними скульптурними елементами, шпилями та головним порталом входу з балконом

Скульптура св. Яна

Роботи С.Фесінгера

З історії створення костелу

•Костел зведено домініканцями 1615-1630 рр. (арх. Ян Годний та Альберт Келар; Г.С. Острозький вважає датою заснування 1635 р.),які використали кошти, залишені Ганною Петроконською, для побудови мурованого костелу з монастирем. Неофіційно костел називався “домініканки за мурами”.

•В другій половині XVII ст. пожежа знищує будівлю семінарії та значну частину костелу. Збереглися лише вівтарна частина та старий великий вівтар.

•Споруда неодноразово руйнувалась і відбудовувалась.•На думку Б. Януша спорудження костелу мало три

періоди: спочатку було збудовано пресвітерій з гранчастою апсидою; потім у другій половині XVII століття – видовжено костел і, нарешті, у XVIIІ столітті він набуває сучасного вигляду .

Дослідивши документи було виділено 4 етапи формування

основних формотворчих об’ємів костелу Марії Магдалени

І період*

Поч. ХVІІ ст.

ІІ період*ІІ пол. ХVІІ ст.

ІІІ період*кін. ХVІІІ ст.

ІV періодкін. ХІХ – поч.

XX ст

„ ренесансна ” церква з гранчастою апсидою- ренесансні форми на фасаді, карнизи з модульйонами і діамантовими квадрами, сигнатурка на даху- портал дверей виконаний з білого каменю, декорований ренесансним різьбленням.

І період* - поч. ХVІІ ст.

Особливості плану

Видовжений простірТовщина стіни 210 см

І період*

Поч. ХVІІ ст.

ІІ період*ІІ пол. ХVІІ ст.

ІІІ період*кін. ХVІІІ ст.

ІV періодкін. ХІХ – поч.

XX ст

ІІ період* - ІІ пол. ХVІІ ст.

В другій половині XVII ст. пожежа знищує будівлю семінарії та значну частину костелу. Відбувається реконструкція костелу. З північного боку будуються семінарія, яка за традицією є дерев’яною. В північній стіні зліва від вівтаря знаходяться сходи, які вели із семінарії до каплиці і збереглися до наших часів. Портал входу ,з першого періоду, переноситься з колишнього фасаду в середину костелу,тепер веде до входу в семінарію. Продовжено основний об’єм „ренесансної” церкви у поздовжньому західному напрямку. Проліт головної нави в 2 рази ширший за проліт бокової. Товщина стіни 100см, рівень церкви понижено на 2 сходинки.

основний об’єм – тринавна шестистовпна базиліка(стовпи квадратні в плані розміром 2Х2м); первинний об’єм („ренесансна” церква) – вівтарна частина

ІІІ період - кін. ХVІІІ ст.

І період* Поч. ХVІІ

ст.

ІІ період*ІІ пол. ХVІІ ст.

ІІІ період*кін. ХVІІІ ст.

ІV періодкін. ХІХ – поч.

XX ст

Споруда зазнала значних змін під час реконструкції у XVIIІ ст: перероблено фасади, добудовано бічні вежі, на фасаді обабіч щита встановлено скульптури. Курівництво будівництвом було доручено Мартіну Урбаніку

ІV періодкін. ХІХ – поч.

XX ст

ІV період - кін. ХІХ – поч. XX ст

І період*

Поч. ХVІІ ст.

ІІ період*ІІ пол. ХVІІ ст.

ІІІ період*кін. ХVІІІ ст.

У 1870 р. вежі, які були добудовані наприкінці ХVІІІ століття отримали

сучасне шпилясте завершення

(І.Котлобулатова подає дату 1889 р., коли

верхівки веж отримали барокове завершення за

проектом Юліана Захарієвича).

поч. XX ст., після 1912р.– добудовано балюстраду

У 1880 р. розчищено площу перед костелом – був понижений рівень ґрунту.Костел було розписано у сецесійному стилі в двадцятих роках XX ст. Документи твердять,що художником костелу був Т. Гертнер (1750-1808 рр.), пензлю якого належать стінописи костелу, у т.ч. “Розп’яття”, яке розміщене на східній площині центрального нефу. У 1990 роки влаштовано водяне опалення залу та проведені реставраційні роботи як на фасадах так і в інтер’єрах (зокрема оздоблено сусальним золотом елементів декорування, відновлений живопис тощо). Також проведено благоустрій території з влаштуванням підпірної стінки.

У 1870 р. вежі отримали сучасне шпильчасте завершення.

1880 р. розчищено площу перед костелом – був понижений рівень ґрунту: до головного входу з головним порталом влаштовано нові сходи з терасою (раніше було декілька сходинок)

а – вигляд спереду б – вигляд збоку

план

• У 1926 р. перед збереженим старовинним вівтарем встановлений новий алебастровий вівтар (замість

рококового) з фігурами ангелів – скульптор Я. Райхерт Тот.

Cхема вівтаря

• Костел Марії Магдалени – одна з небагатьох сакральних споруд у Львові, під час будівництва якої були враховані закони акустики. Тут влаштований найбільший орган в Україні, який виготовлений чеською фірмою Брати Рігер у 1932 р.

Аналоги головного фасаду в Україні

Львів – собор Св. Магдалени

Львів – костел Кармелітів босих(тепер церква Св.Михайла)

Івано- Франківськ – Катедральний собор

Аналоги композиційно-видового розкриття костелу

Львів - церква Св.Михайла

Івано- Франківськ – Катедральний собор

Львів – собор Св. Магдалени

Львів – собор Св. Магдалени

Івано- Франківськ – Катедральний собор

Львів – церква Св. Михайла

Зміна завершень башт Івано- Франківськ – Катедральний собор

Львів - церква Св.МихайлаЛьвів – собор Св.

Магдалени

Аналоги фасадів

Фірценхайліген, паломницька

церква(1743-1771) арх.Б.Нейман

Санкт-Гален,Швейцарія

Церква (1755-1767)арх. Бан’ято,П.Тумб,

Й.М.Бер

Львів – собор Св. Магдалени

Аналоги башт

Санкт - Гален, церква(1755-1767)

“Іноземний шолом”

Бірмінгем,кафедральний собор

(1709-1725), арх. Арчер

Грюсау , Силезія

(1728-1735),арх.

Єнч

Львів – собор Св. Магдалени

• Костел Марії Магдалени – одна з небагатьох сакральних споруд у Львові, під час будівництва якої були враховані закони акустики. Тут влаштований найбільший орган в Україні, який виготовлений чеською фірмою Брати Рігер у 1932 р.

Зображення костелу на давніх світлинах

Яворський Косьчєша Ю.

Костел Св. Марії Магдалени –

Львів, бл.1912 р. – 12х17см. – ЛІМ,

фм.675 [10, c. 205]

Вигляд на костел Марії Магдалени 1910-1912 рр. (ЛІМ) [11, с. 186]

Висновки

• Комплекс костелу Марії Магдалени утворює гармонійну архітектурно-просторову композицію, яка забезпечує певний порядок, закономірність у побудові архітектурних форм та у їх розташуванні: єдність та підпорядкованість елементів, простий ритмічний порядок, систему пропорцій і масштабну співрозмірність, симетрію і врівноваженість. Ці закономірності відповідають вимогам зорового сприйняття, художньої виразності та функціонального впорядкування елементів.

• Об’ємно-просторова структура комплексу в процесі еволюції зазнавала кардинальних змін, які впливали як на функціональне вирішення всередині костелу, так і на формування зовнішнього силуету пам’ятки. Аналіз історії будівництва комплексу дозволив виконати теоретичну реконструкцію етапів формування основних формотворчих об’ємів храму. В результаті чисельних перебудов костелу місто отримало визначну пам’ятку барочної архітектури у Львові.

Використана література• Література• 1. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом. – Львів: Каменяр, 1987. – 175 с.

2. Історія українського мистецтва в 6-ти томах / Т.3. Мистецтво другої половини XVII-XVIII ст. – Київ: Академія наук, 1968. – 429 с. 3. Лукомский Г.С. Стародавняя архитектура Галиции в очерках и рисунках. – ПТГ, 1915. – 127 с. 4. Овсійчук В. Архітектурні пам’ятки Львова. – Львів: Каменяр, 1969. – 171 с. 5. Островский Г.С. Львов. Архитектурно-художественные памятники XIII-XX веков – Ленинград: Искусство, 1975. – 208 с. 6. Słownik geograficzny Królewstwa polskiego і innych krajów słowianskich/ T.5. – Warszawa: Sulimierski i Walewskij, 1904. – 960 s. 7. Orlowicz M. Ilustrowanyj przewodnik po Lwowie. Lwów, 1920. – 67 s. 8. Архів Західного Регіонального інституту “Укрзахідпроектреставрація”. Л-22-45. Пам’ятка архітектури XVII ст. (ох. № 345). Львівський будинок органної та камерної музики у Львові на вул. С.Бандери, у м.Львові. Попередні роботи. Фотофіксація. Реставраційне завдання. – Львів, 2008. 9. Архітектура: Короткий словник-довідник / Склав: А.П. Мардер, Ю.М. Євреїнов, О.А. Пламеницька та ін.; за заг. ред. А.П. Мардера – К.: Будівельник, 1995. – 335 с.: іл. 10. Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів: Центр Європи, 2006. – 311 с. 11. Dawna fotografia lwowska 1839-1939 / pod red. A.Żakowicz. – Lwow: Centrum Europy, 2004. – 368 с.