Мотиви і образи Кобзаря в кіно(до дня народження Т. Г. Шевченка)

• Усього про життя і творчість Шевченка було знято близько п'ятнадцяти ігрових повнометражних стрічок.

• Для порівняння: за творами Вільяма Шекспіра знято більше 800, а за творами Льва Толстого — майже 200 фільмів. І це враховуючи десятки байопиків. Хоча за своїм значенням особистість Шевченка не поступається ані Шекспіру, ані Толстому…

• Екранним відображенням Кобзаря донині лишаються старі радянські стрічки. Коли питаєш пересічних людей про кіношевченкіану, перше, що доводиться чути у відповідь: «Сон», той, що з Миколайчуком у головній ролі та фільм, в якому Шевченка зіграв Бондарчук»…

•  Першою стрічкою, знятою за мотивами Шевченкових творів, стала маловідома «Катерина» (1911). Однак ця картина, як і більшість інших українських кінотворів 1910-х років, поки не воскресла з архівів.   У 1927 році на екрани вийшла двосерійна стрічка Петра Чардиніна «Тарас Шевченко», що стала першим українським байопиком. Фільм складається з новел, які ілюструють ключові епізоди життя Кобзаря: юнацтво, навчання в Петербурзі, подорожі по Україні, солдатчина і т. д.

• Головну роль у ній виконав один із найяскравіших акторів «Березоля» Амвросій Бучма.

Іван Миколайчук. Кадр з фільму “Сон”

Амвросій Бучма (ліворуч). Кадр з фільму “Тарас Шевченко”

Сергій Бондарчук. Кадр з фільму “Тарас Шевченко”

• У 1929 році видатний скульптор Іван Кавалерідзе знімає фільм «Злива», який, на жаль, не зберігся. Однак ті, кому свого часу пощастило його переглянути, відзначають унікальну зображувальну систему цієї стрічки. Художня мова, якою в ній розповідається сюжет Шевченкової поеми «Гайдамаки», балансує десь між скульптурою та кінематографом. А формотворчим елементом у цьому вишукано естетському синтезі виступало світло.   Через три роки після закінчення роботи над «Зливою» Кавалерідзе - режисер знову повертається до «Гайдамаків». На цей раз фільм називався «Коліївщина». Незважаючи на червоний терор, що панував у 1933 році, коли відбулася прем'єра стрічки, на боротьбу з українізацією і голодомор — фільм таки вийшов дуже патріотичним. Хоча для цього режисерові довелося подолати численні ідеологічні правки і 17 разів переписати сценарій. Багато хто з критиків тих часів уважав цей фільм найкращим у кінотворчості великого художника…

Кадр із фільму І. Кавалерідзе “Коліївщина”

• Наступна картина Кавалерідзе «Прометей» (1936) у вільній формі трактує поему «Кавказ». У стрічці добре передано поетичну наснагу і гнівну силу Шевченкових рядків. Сюжет фільму не надто відрізняється від вищезгаданих робіт режисера…

• На хвилі кінематографічного маніпулювання з образом Кобзаря у 1951 році знімається фільм Ігоря Савченка «Тарас Шевченко». Наскільки б вражаючою не була акторська гра в картині — це не компенсувало її багато в чому брехливий зміст. В її підтексті неважко вловити бажання радянських рупорів вписати Шевченка в матрицю совкової ідеології

• Похитнути цей образ псевдо - Шевченка спробував Володимир Денисенко у своїй картині «Сон» (1964). Лише спробував, адже складається враження, що автори картини воліли не стільки створити вічний образ Кобзаря, скільки актуалізувати його для своєї епохи…

Кадр з фільму І. Кавалерідзе “Прометей”

• Як змінювалося ставлення до творчості та життя Шевченка в СРСР протягом наступних двадцяти років добре свідчать два варіанти екранізації його п'єси «Назар Стодоля». У 1937 році чорно - білу німу стрічку за цим твором зняв Георгій Тасін, а у 1955 — Віктор Івченко. У кривавому потоці 37-го року, виявляється, українські режисери зважувалися на вияви більшої творчої свободи, ніж у десятиліття мороку післявоєнного ідеологічного зомбування…

Плакат фільму “Назар Стодоля”. 1937 Д. Козачковський у стрічці “Назар Стодоля”. 1955

Кадр з фільму “Сон”.1964Кадр з фільму І. Саченко “Сон”

• Разом зі «Сном» Денисенка до 150-річчя Шевченка було знято і фільм «Наймичка» (1963). Лякаюче - символічним у ті часи виглядав сюжет цієї музичної стрічки, поставленої за мотивами опери Михайла Вериківського…

В. Донська у ролі Ганни. Кадр з фільму “Наймичка”

Кадр з фільму “Наймичка”. 1963

• Наступного року було знято телевізійний байопик про поета «Сторінка життя» (1964) із Дмитром Франько в головній ролі. А після більш ніж двадцятилітньої перерви у виході стрічок про життя і творчість Шевченка з'явився фільм - вистава «Капітанша» (1987). Головну роль у ньому зіграв Богдан Ступка. Однак час відкинув ці стрічки кудись на саме дно архівів…

Богдан Ступка. Кадр з фільму “Капітанша”

• За часів незалежності кінематографічний образ Кобзаря продовжував існувати завдяки одному-єдиному режисеру — Станіславу Клименку. У період із 1992 до 1999 року він зняв дванадцятисерійний біографічний фільм «Тарас Шевченко. Заповіт». Орієнтований на школярів, він поєднує в собі ігрове і просвітницьке кіно. На той час такий прийом ще міг підпасти під формат ігрового фільму. Сьогодні ж таким чином знімають рядові телепередачі. На основі останніх трьох серій Клименко змонтував повнометражну стрічку «Поет і княжна» (1999). Вона присвячена періоду «Трьох літ», а також роману Кобзаря з Варварою Рєпніною. Однак ані цей фільм, ані серіал не стали мистецькою подією.

Т. Шевченко “Заповіт”. Серіал С. Клименко (1992), постер

•  Роль Шевченка в обох цих фільмах зіграв Тарас Денисенко.

• У лютому 2013 року вийшла трагікомедія «Звичайна справа», де цей актор зіграв зневіреного поета Толіка, який закінчує своє безрадісне існування серед жебраків. Те, що екранний образ Тараса Григоровича і деградуючого поета втілює одне і те саме обличчя, є досить показовим для нашого часу...

Тарас Денисенко. Кадр з фільму “Звичайна справа”

• Сюжет фільму М. Іллєнка “Толока” охоплює останні 400 років. У своєму фірмовому стилі фантасмагоричної подорожі режисер обіграє мотив шевченкового вірша «У тієї Катерини хата на помості...». Проте сюжет вірша — лише частина загального сюжету стрічки…

Під час зйомок фільму “Толока”

Під час зйомок фільму “Толока”

• Останньою на сьогодні появою Шевченка в кіно є фільм «Братство» (2005). В цій стрічці про Кирило-Мефодіївське братство, яку також зафільмував Клименко, поетові відведена одна з трьох сюжетних ліній. Про художній рівень стрічки свідчить те, що вона не стала сплеском навіть серед багаторічного штилю у вітчизняному кінематографі тієї епохи…

Використані джерела:

• Kobzar Stars: Шевченко на широких екранах.// ж -л Українська культура, №8, 2013р.

• http://fraza.ua/analitics/17.11.13/178305/kinoprokljate_tarasa_shevchenko.html

• http://taras-shevchenko.in.ua/dokumentalne-kino.html

• http://vsiknygy.net.ua/news/34625/

Матеріал підготувалаАліна Острова,

завідувач відділу мистецтвДБУ для юнацтва