С.С.Венгер, Т.В.Дзерве

Вплив вірусної хвороби на ріст та розвиток рослини

огірка

Актуальність питання вивчення розповсюдженості фіто

вірусів в навколишньому середовищі [1] полягає як в її

фундаментальності, так і в практичному значенні.

Визначення шкоди, яку приносять віруси, ареолу

розповсюдженості, механізмів передачі дасть змогу

прогнозувати появу та розвиток вірусних хвороб і

правильно вибирати методи боротьби з ними,

запровадження стійких сортів, отримання безвірусного

посадкового матеріалу [2, 3].

Віруси викликають різні патологічні зміни в

уражених рослинах, які зачіпають практично усі процеси,

що регулюють ріст і розвиток [4]. Вони викликають зміни

забарвлення листя, затримку росту, стовбуріння, зміни

метаболізму, приводять до порушень ферментативних,

гормональних систем рослини – хазяїна, падіння

фотосинтетичної активності, пошкодження харчової якості

плодів і їх товарного вигляду.

Значна кількість вірусних захворювань зареєстрована

на овочевих культурах як у відкритому ґрунті, так і в

закритому ґрунті. Широко поширеним вірусним

1

захворюванням є мозаїка огірка ( ВМО ) переважно в

районах з помірним кліматом [7, 12].

Огірки високо цінуються за хороші смакові якості та

лікарські властивості. За кількістю органічної води

( 95 – 97 %) вони перевищують всі овочі. Плоди містять

провітамін А, вітаміни групи В, біотин, фолієву,

нікотинову, аскорбінову та пантотенову кислоти, безліч

мікроелементів [13].

Огірки, як і редьку, називають санітарами людського

організму. Комплекс солей, що є у огірках, сприяє

уповільненню процесів старіння, заважає відкладанню

каменів в нирках і печінці. Клітковина огірків регулює

роботу травної системи, виводить зайвий холестерин.

Огірки містять тартронову кислоту, яка утримує

утворення жиру з вуглеводів. Ці властивості роблять

огірки ідеальними продуктами [9].

Мабуть за позитивне значення плодів огірка цій

культурі приділяють значну увагу. Так, у місті Шкові

( Білорусія) у 2007 році, у місті Лохвиця (Московська

обл..) у місті Ніжині встановленні пам’ятники огірку,

а 27 липня відзначається Міжнародний День Огірка [14,

15]. Однак слід відмітити, що всіма цінними якостями

володіють тільки здорові плоди, які не пошкодженні

вірусними захворюваннями [6].

Вірусні хвороби цієї культури на 10,9% знижують

2

врожай і значно погіршують якість продукції [5].

Огірки страждають такими вірусними захворюваннями:

зелена крапчаста мозаїка ( ВЗКМО ), біла мозаїка ( ССММ

), плямистість листя огірка ( ВПЛО ). Це спонукало нас

дослідити питання впливу вірусної мозаїчної хвороби

огірка ( ВМО ) на ріст, розвиток та врожай огірка.

Предмет дослідження – огірок сорту “ Ніжинський “.

Об’єкт дослідження – дія інокулянта на рослину.

Схема досліду:

I варіант – контроль – здорова рослина

II варіант – рослина, вражена вірусом

Дослід проводився у 5 – кратній повторності у

відкритому ґрунті на присадибній ділянці.

Збудник хвороби Cucumber mosaic virus. Вірус

ікосаедричної форми, родини Bromoviridae, геном

представлений п’ятьма одноланцюговою РНК, яка має

властивість і – РНК [16]. Збудник залишається

інфекційним in vitro при кімнатній температурі від 18

годин до 14 діб, а при температурі від 5 до 15 градусів

– до 2 – 5 місяців, у сухих мозаїчних листках огірка

він зберігає інфекційність до 50 – 60 днів, а в

мозаїчних плодах при температурі 3 – 5 градусів – до 30

– ти днів [8].

Індикацію вірусів та інокуляцію рослин проводили по

методиці В.П.Поліщука, І.Г.Будзанівська, Т.П.Шевченко

3

[9]( рис. 1 ).

Рис. 1 Укол інокулянта

Одержані дані обробляли статистично по методиці

Ойвін, Нью, Соколов (1960), достовірність відмінності

встановлювали при значенні Р<0,05 по таблиці Стьюдента

[11].

В процесі досліду проводили візуальні спостереження

за розвитком та ростом рослин на протязі 50 – ти днів.

Інокуляцію рослин провели 14 червня 2013 р. і через

кожні 7 днів спостерігали за станом, ростом та

розвитком рослин.

На листках уражених рослин ВМО спочатку з’являлися

жовто – зелені плями між жилками, а потім смуглястість.

У молодого листя відбувалася деформація і зменшення

розмірів. Черенки листя і міжвузля стебла коротшали. На

плодах з’являлися білі плями. (рис.2)

4

Рис. 2 Мозаїка огірка

Вплив вірусної хвороби на ріст рослини огірка

представлено в

таблиці 1.

Таблиця 1Вплив вірусної хвороби на ріст рослин(висота в см)

Дата Контроль Дослід21.06 14,0±1,8 14±1,828.06 19,0±1,8 16,4±1,805.07 24,0±2,0 19,4±1,812.07 39,2±2,3 24.3±2,019.07 58,8±2,1 30.5±2,226.07 78,4±2,5 40,5±2,101.08 98,0±2,5 53.2±2,403.08 113.8±2,4 63,5±2,605.08 130,2±2,6 74,2±2,507.08 136,0±2,5 83,0±2,6

5

Це наглядніше видно на рис. 3

Рис. 3 Вплив вірусної хвороби на ріст

рослин(висота в см)

Таким чином, дані таблиці показали, що на кінець

досліду хворі рослини значно відставали в рості від

здорових рослин.

Під час досліду підраховували кількість плодів, що

знаходились на рослині. Результати відображені на рис.

4

6

Рис. 4 Вплив вірусної хвороби на кількість плодів

рослин огірків

Рисунок 5 показує вагу плодів огірка

Рис. 5 Вплив вірусної хвороби на вагу плодів

огірків в г.

7

Плоди хворої рослини огірка були вражені, що видно

на рис. 6 та втратили товарний вигляд.

Рис. 6 Плоди інфікованої рослини огірка

Все це позначилось на врожаї огірків, про що наочно

свідчить

таблиця 2

Таблиця 2

Вплив вірусної хвороби на врожай огірків в грамах.

Варіант 1 Варіант 2Вага плоду

огірка

120,3± 0,9 67,8±0,8

Кількість

плодів на рослині

в шт. 07.08.2013

21,0± 2,2 15,0± 1,3

Вага плодів з 2526,3 ±15,1 1017,0± 13,4

8

рослини

07.08.2013Загальна вага

плодів з рослини

за вегетаційний

період

7294,0 ±20,1 2231,5± 18,3

Літературні дані та наслідки наших досліджень дають

можливість зробити слідуючі висновки:

1. Овочеві культури страждають вірусними

захворюваннями. Серед огірків поширені зелена крапчаста

мозаїка, біла мозаїка, плямистість огірка. Збудником

вірусної мозаїки огірка є Cucumber mosaic virus.

2. Експериментальна інокуляція здорових рослин

огірка сорту “Ніжинський ” соком з уражених листків

вірусною хворобою викликає захворювання рослин

мозаїчною хворобою, яка приводить до появи жовто –

зелених плям, смугастості на листях, появи білих плям

на плодах, зменшення довжини міжвузля стебла

3. Зміна обміну речовин, зниження

фотосинтетичної активності зменшує синтез органічних

речовин. А це викликає зменшення кількості огірків,

зменшення їх ваги і в цілому приводить до зниження

врожаю.

4. Матеріал може бути використаний студентами

біологічної спеціальності, а також вчителями біології

9

загальноосвітніх шкіл.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Авторський колектив, за ред. В.П. Широбокова

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія. -

Вінниця: Нова Книга, 2011.- 952с.- 2000 прим.

2. Барабаш О.Ю., Тараненко Л.К., Сыч З.Д//

Биологические основы овощеводства, К.: Аристей, 2006. –

63с.

3. Бойко А.Л. Экология вирусов растений.- К.:Вища

школа,1990. - 167с.

4. Вакуленко В.В. Регуляторы роста / В.В. Вакуленко

// Защита и карантин растений. 2004. - № 1. - С. 24-26.

5. Глушак Л.Е. Вирусные заболевания огурцов на

Украине. Автореф. канд.дисс. Киев, 1969. - 23с.

6. Лебедева А.Т. Огурец / А.Т. Лебедева. М.: ООО

«Изд-во Астрель», 2004. -123 с.

7. Метьюз Р. Вирусы растений.- М.: 1998. - 87с

8. Паршин В.Г. Природные очаги огуречного вируса и

их роль в развитии вирусных эпифитотий. Автореф.

канд.дисс.Л., 1974. - 23с.

9. Поліщук В.П, Будзанівська І.Г, Шевченко Т.П.

Посібник з практичних занять до курсу ,,Загальна

вірусологія”, 2005р. - 203с.

10

10. Русанов Б.Г. Огурцы / Б.Г. Русанов. СПб.: ООО

«Диамант», ООО Изд-во «Золотой век», «Агропромиздат»,

2000. - 160 с.

11. Урбах В.Ю. Математическая статистика для

биологов и медиков, М.: Изд – во АН СССР, 1963. – 56 с.

12. Шевченко Т.П. і ін.. Віруси рослин – К.:

Фітосоціоцентр,2002. – 78с.

13. Юрина О.В. Огурцы. М.: Московский рабочий. -

1976. - 88 с.

14. www . nkj . ru Статья «Праздник огурца» в журнале

«Наука и жизнь»

15. www.iloveua.org Статья «Русский, украинский и

белорусский памятники огурцам»

16. ZengQ., WenH., WenQ., ChenX., WangY., XuanW.,

LiangJ., Wan S. (2013). Cucumber mosaic virus asdrug

delivery vehicle for doxorubicin . Biomaterials 34,

4632–4642

11