М од а н а с о ц ре а ліз М?

«Губа не дура» – викрали три картини на сотні тисяч доларів

Це сталося у невеличкому та доволі спо-кійному селі під Прилуками – у Малій Дівиці. Близько першої ночі на терито-рію тракторної бригади підприємства

«Наф комагро» увірвалися грабіжники. Охоро-нець бачив двох – у темному одязі, з високи-ми воротами та у каптурах, скільки ж їх було насправді, остаточно не відомо. Вони підійшли до вагончика, де чергує вартовий, постукали і почали розповідати історію про те, що про-їжджали неподалік, у них скінчився бензин, і тепер вони потребують допомоги.

Не все вдається вмістити в газеті.Багато залишається поза увагою.

Не все вдається вмістити в газеті.Багато залишається поза увагою.

ПеРеДПлАТНІ ІНДеКСи: триразовий – 49086триразовий пільговий – 49087

четверговий випуск – 49088

ШУКАЙТе ГАЗеТУ

у пунктах продажу преси вашого містаабо

ПеРеДПлАТІТь, якщо хочете, щоб «Деснянку вільну» приносили вам додому

Передплату можна оформити у будь-якому поштовому відділенні

Напередодні місцевих виборів комунальна газета «Деснянська правда» розповсюдила в райо-нах спецвипуски. Наклад кож-ного – по 5 тисяч примірників. Здавалось би, нічого в цьому по-ганого немає: звичайна передви-борна чи передплатна піар-акція. Та в кожному спецвипуску – ре-дакторське звернення леоніда Ісаченка до жителів того чи ін-шого району, в якому він пропа-гує власне видання, очорнюючи «Деснянку вільну». Дивне розу-міння корпоративної етики!І тут виникає перше запитання: чому саме леоніда Ісаченка, го-ловного публіциста комуналь-ної газети, непокоїть «Деснянка вільна»? Ось уже втретє за рік редакторства на шпальтах сво-го видання леонід Михайлович публікує матеріали, які, на його думку, є «просто піаром», по-нашому – пропагандою «Деснянки вільної». Хай не фальшивить: «пі-ар» той із явним душком, задо-волення від якого мало. І він це цілком усвідомлює. В такий спосіб пропіарив і «Гарт», а наша газета, очевидно, претендує на основне інформаційне джерело творчих

потуг пана Ісаченка для своїх дисертантів. Бо з наполегливіс-тю, вартою кращого застосування, леонід Михайлович береться без документального підтвердження та з чиєїсь подачі трактувати по-дії, які відбувалися довкола «Дес-нянської правди».

Друге питання. Головред кому-налки бідкається: «Наша редакція має сьогодні безліч проблем – від кадрових до фінансових». Знаємо. Але для спецвипусків проти «Дес-нянки вільної» кошти знайшлися. Де знайшлися?І досить уже маніпулювати сло-

вом «вільна». Видаючи перший номер нового видання, ми по-яснили читачам, що наша газета вільна від старих зобов’язань. Вийшовши зі складу ВАТ «РВК «Деснянська правда» (доти газе-та була звичайним структурним підрозділом комплексу) і набув-ши статусу юридичної особи, редакція взяла на себе функцію видавця, яку до того виконувало відкрите акціонерне товариство. Якби не ініціатива редакційного колективу, за що йому варто по-дякувати, найімовірніше, досі все залишалося б як і було. А те, що

колектив, зрештою, підставили, з цим можна погодитися. Нам також непросто виживати, та робити це за рахунок чужого іміджу, даруй-те, остання справа.До речі, леонід Михайлович лука-вить, коли зауважує, що «з-поміж засновників відновленої «Деснян-ської правди» – органи місцевої влади». Насправді тільки вони – обласна рада та облдержад-міністрація і залишились. Пер-винна ж організація журналістів редакції не є юридичною осо-бою, тому що збанкрутувала як суб’єкт господарювання. Отже, надаючи журналістській органі-зації статус співза сновника, ке-рівництво газети порушує чинне законодавство.

Ісаченко гордиться тим, що за рік його редакторства тижне-вий наклад газети «Деснянська правда» зріс і на фініші виборчо-го процесу перевищив 46 тисяч примірників, а «Деснянка вільна», мовляв, занепадає. Та нинішній тираж – то не його заслуга. Чіт-ко спрацював адмінресурс. Дещо раніше і ми мали такий наклад. Тільки тоді адмінресурс працю-вав проти нашої газети. Ось у

чому різниця. До речі, «Деснянка вільна» й сьогодні в полі «підви-щеної уваги».Дивно, все-таки, читати твер-

дження леоніда Михайловича, що (цитата): «Деснянська правда» два роки тому при «жіночому керівни-цтві» у державі та нашій області потрапила раптом до рук людей, котрим газета була потрібна рівно стільки, скільки на ній можна генд-лювати». «На зміну заслуженим і поважним (колись на рівні чле-нів бюро обкому) редакторам…», мовляв, прийшли інші. І далі вже знайомий мотив: «Розігнали за-служених журналістів, професіо-налів, котрі десятиліття там пра-цювали, але тепер стали неугодні».

По-перше, не два роки, а три. По-друге, а що на це сьогодні сказала б голова обласної ради Наталія Романова, презентуючи депутатам кандидатуру Ісаченка на посаду головного редактора «Деснянської правди»?

Словом, чистої води фіга під ніс Хуго чи навпаки (читай книж-ку белетристики леоніда Ісачен-ка «Хуго і Фігу» – Чернівці, ви-давничий дім «Букрем», 2009 р., стор. 189-195).

ПеРеДПлАТНІ ІНДеКСи:

Напередодні місцевих виборів комунальна газета «Деснянська правда» розповсюдила в райо-нах спецвипуски. Наклад кож-ного – по 5 тисяч примірників. Здавалось би, нічого в цьому по-ганого немає: звичайна передви-борна чи передплатна піар-акція. Та в кожному спецвипуску – ре-дакторське звернення леоніда Ісаченка до жителів того чи ін-шого району, в якому він пропа-гує власне видання, очорнюючи «Деснянку вільну». Дивне розу-міння корпоративної етики!І тут виникає перше запитання: чому саме леоніда Ісаченка, го-ловного публіциста комуналь-ної газети, непокоїть «Деснянка вільна»? Ось уже втретє за рік редакторства на шпальтах сво-го видання леонід Михайлович публікує матеріали, які, на його думку, є «просто піаром», по-нашому – пропагандою «Деснянки вільної». Хай не фальшивить: «пі-ар» той із явним душком, задо-волення від якого мало. І він це цілком усвідомлює. В такий спосіб пропіарив і «Гарт», а наша газета, очевидно, претендує на основне інформаційне джерело творчих

потуг пана Ісаченка для своїх дисертантів. Бо з наполегливіс-тю, вартою кращого застосування, леонід Михайлович береться без документального підтвердження та з чиєїсь подачі трактувати по-дії, які відбувалися довкола «Дес-нянської правди».

Друге питання. Головред кому-налки бідкається: «Наша редакція має сьогодні безліч проблем – від кадрових до фінансових». Знаємо. Але для спецвипусків проти «Дес-нянки вільної» кошти знайшлися. Де знайшлися?І досить уже маніпулювати сло-

вом «вільна». Видаючи перший номер нового видання, ми по-яснили читачам, що наша газета вільна від старих зобов’язань. Вийшовши зі складу ВАТ «РВК «Деснянська правда» (доти газе-та була звичайним структурним підрозділом комплексу) і набув-ши статусу юридичної особи, редакція взяла на себе функцію видавця, яку до того виконувало відкрите акціонерне товариство. Якби не ініціатива редакційного колективу, за що йому варто по-дякувати, найімовірніше, досі все залишалося б як і було. А те, що

колектив, зрештою, підставили, з цим можна погодитися. Нам також непросто виживати, та робити це за рахунок чужого іміджу, даруй-те, остання справа.До речі, леонід Михайлович лука-вить, коли зауважує, що «з-поміж засновників відновленої «Деснян-ської правди» – органи місцевої влади». Насправді тільки вони – обласна рада та облдержад-міністрація і залишились. Пер-винна ж організація журналістів редакції не є юридичною осо-бою, тому що збанкрутувала як суб’єкт господарювання. Отже, надаючи журналістській органі-зації статус співза сновника, ке-рівництво газети порушує чинне законодавство.

Ісаченко гордиться тим, що за рік його редакторства тижне-вий наклад газети «Деснянська правда» зріс і на фініші виборчо-го процесу перевищив 46 тисяч примірників, а «Деснянка вільна», мовляв, занепадає. Та нинішній тираж – то не його заслуга. Чіт-ко спрацював адмінресурс. Дещо раніше і ми мали такий наклад. Тільки тоді адмінресурс працю-вав проти нашої газети. Ось у

чому різниця. До речі, «Деснянка вільна» й сьогодні в полі «підви-щеної уваги».Дивно, все-таки, читати твер-

дження леоніда Михайловича, що (цитата): «Деснянська правда» два роки тому при «жіночому керівни-цтві» у державі та нашій області потрапила раптом до рук людей, котрим газета була потрібна рівно стільки, скільки на ній можна генд-лювати». «На зміну заслуженим і поважним (колись на рівні чле-нів бюро обкому) редакторам…», мовляв, прийшли інші. І далі вже знайомий мотив: «Розігнали за-служених журналістів, професіо-налів, котрі десятиліття там пра-цювали, але тепер стали неугодні».

По-перше, не два роки, а три. По-друге, а що на це сьогодні сказала б голова обласної ради Наталія Романова, презентуючи депутатам кандидатуру Ісаченка на посаду головного редактора «Деснянської правди»?

Словом, чистої води фіга під ніс Хуго чи навпаки (читай книж-ку белетристики леоніда Ісачен-ка «Хуго і Фігу» – Чернівці, ви-давничий дім «Букрем», 2009 р., стор. 189-195).

Нов

ини

підг

отув

ала

Сніж

ана

БОЖ

ОК

стор.4

стор.2

плід ні к о н та к т и

ІСТОРиЧНА ПОДІЯ для чернігівських мікробіологів

12 листопада в результаті три-валих перегово-рів між представ-никами академії сільськогосподар-ських наук КНР та чернігівського Інституту сіль-ськогосподарської мікробіології бу-ло укладено пер-шу міждержавну угоду.

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

Ал

А

у дзе р к а лі стат и ст и к и

Ціни знову ростуть

За першу декаду листопада в Україні подо-рожчав хліб, молочні продукти та овочі.

Такі дані наведено в щодекадній довідці про зміну середнього рівня цін на продукти харчування в цілому по Україні станом на 10 листопада 2010 року.

За даними моніторингу цін, порівняно з 30-м жовтня, ціна на хліб із борошна вищого ґатун-ку зросла на 0,9% (з 4,37 до 4,41 грн за 1 кг); борошно вищого ґатунку – на 0,3% (з 3,18 до 3,19 грн за 1 кг); вермішель – на 0,4% (з 4,83 до 4,85 грн за 1 кг); крупу гречану – 0,2% (з 11,14 до 11,16 грн за 1 кг); крупу манну – 0,3% (з 3,88 до 3,89 грн за 1 кг).

Не змінилася ціна на хліб з борошна першо-го ґатунку (3,59 грн), хліб житньо-пшеничний (3,53 грн) і рис (8,56 грн за 1 кг).

На тваринницьку продукцію й продукти її переробки середні ціни у цілому по Україні підвищилися на молоко – на 0,5% (з 5,77 до 5,80 грн за 1 л); сметану – 0,4% (з 15,68 до 15,74 грн за 1 кг); масло вершкове – 0,5% (з 46,55 до 46,76 грн за 1 кг); яловичину – 0,2% (з 37,51 до 37,57 грн за 1 кг); свинину – 0,02% (з 40,35 до 40,36 грн за 1 кг); сало – 0,6% (з 19,20 до 19,31 грн за 1 кг); птицю (кури) – 0,2% (з 18,72 до 18,75 грн за 1 кг). Знизилися ціни на яйця (курячі) – 0,4% (з 6,85 до 6,82 грн за 1 десяток) і не змінилися на ковбаси варені першого ґатунку (28,48 грн за 1 кг).

На цукор середня ціна у цілому по Україні на зазначену дату знизилася на 0,2% (з 8,50 до 8,48 грн за 1 кг), тоді як на олію соняшни-кову підвищилася на 0,5% (з 11,02 до 11,08 грн за 1 літр).

На овочеву продукцію спостерігалося зрос-тання середніх цін на картоплю – 0,5% (з 4,16 до 4,18 грн за 1 кг); капусту – 0,8% (з 3,60 до 3,63 грн за 1 кг).

н а зн а к п р о т е ст у

16 листопада ринки та крамниці області не працюватимуть

На вуличні акції протесту по всій Україні вийдуть сот-ні тисяч підприємців, якщо влада не врахує їхні про-позиції до Податкового ко-дексу. Підтримали їх вимоги і чернігівські підприємці.

Зокрема очікується, що у вівторок не працювати-муть чернігівські ринки та чимало крамниць. Досить чисельна група сіверських ФОПів поїде до Києва, щоб взяти участь у загальноукра-їнських акціях протесту.

в л ас н а с п ра в а

відновлено матеріальну допомогу підприємцям-початківцям

Роздрібна торгівля, по-стачання будівельної сиро-вини та матеріалів, ремонт велосипедів та автомобілів, пошив одягу та постільної білизни, перукарські послу-ги, організація дозвілля.

Насамперед такі напрямки для створення власної справи обирають колишні безробітні, котрі пройшли навчання за спеціальністю «Підприємець-початківець», організоване Центрами зайнятості в ра-йонах та містах Чернігівщи-ни, та отримали для стар-ту матеріальну допомогу.

Державну програму, яка надає безробітним можли-вість розпочати власний бізнес, було відновлено з середи ни цього року. Відто-ді навчання в рамках курсу «Підприємець-початківець» в нашій області пройшли близь-ко 300 осіб (100 з них – у Чер-нігові). Вони набули правових та економічних знань, потріб-них у повсякденній роботі, написали та захистили бізнес-плани, визначилися з напрям-ком подальшого розвитку.

ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

http://dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

№ 125 (165) 16 листопада 2010, вівторок

реґіон2 № 125 (165) 16 листопада 2010, вівторок реґіон

c m y k

http://dponline.cn.ua

Поч. на 1-й стор.

Домовленість передбачає ви-пробування в КНР штамів, які є основою 4-х мікробних пре-паратів, розроблених в Інститу-

ті, що застосовується для поліпшення кореневого живлення та боротьби із хворобами рослин, а також пробіотич-ної дії – для профілактики кишково-шлункових захворювань у тварин. По-передньо в КНР вже було створено спільну українсько-китайську лабора-торію в китайському місті Шаньдунь, куди будуть залучати чернігівських мі-кробіологів для спільної розробки пре-паратів з відновлення корисних влас-тивостей ґрунтів, боротьби зі шкідни-ками та вирощування цінних культур. За словами заступника директора Ін-ституту ґрунту і добрив Шаньдунської академії Гонг Юаня, кліматичні умови та терміни вирощування рослин України та Китаю мають багато спільного, що створює передумови для об’єднання зусиль в напрямку вироблення нових способів ефективного вирощування сільськогосподарських культур. До того ж, обидві країни мають й спільну проблему – поширення ерозії ґрунтів та зменшення їх родючості.

Спеціалісти Піднебесної вже відві-дали наукову станцію в Сімферополі

та оглянули потужності чернігівського НДІ. Найбільшу зацікавленість в гостей викликали досягнення чернігівських мі-кробіологів у сфері вирощування бобо-вих, зернових та низки інших культур, а також препарати, що можуть бути ви-користані і в сільському господарстві Китаю. В свою чергу, директор Інститу-ту сільськогосподарської мікробіології, доктор с/г наук, професор Віталій Вол-когон наголосив на позитивних наслід-ках підписання угоди для своєї науко-вої установи. Зокрема, для продукції чернігівського інституту відкривається

величезний за розмірами ринок краї-ни, для якої сільське господарство є пріоритетною галуззю та можливість перейняти і застосувати китайський досвід в Україні. В разі позитивного результату випробування і адаптації в Китаї виведених у Чернігові мікроор-ганізмів, українсько-китайське наукове співробітництво перейде на новий рі-вень та закладе основу для створення спільного виробництва або продажу китайським партнерам ліцензії.

Олександр ІллІНФото Віктора КОШМАлА

п лід ні к о н та к т и

Історична подіядля чернігівських мікробіологів

НовиНи

Олексій Письменний продемонстрував фотографії відомих людей

Для Олексія Письм ен -ного фото-графія – це

хобі. І хоча по-бачити цього мо-лодого чоловіка на публічних за-ходах можна не часто, за півтора року практики у репортажній фо-тозйомці він на-збирав достатньо матеріалу для виставки портретів.

Тут більша частина портретів відомих лю-дей. Також є фото з мітингів і масових заходів. Олексій каже, що виставку вирішив зробити, аби перевірити якість своєї роботи. Адже фо-тографувати він вчився самостійно.

На відкриття виставки завітали відомі черні-гівські фотографи, журналісти та герої світлин Олексія Письменного. Відгуки про роботи лунали різні: і схвальні, і критичні. Тож це хороший сти-мул для вдосконалення молодого фотографа.

Молодь стає жорстокішою.Чернігів не стоїть осторонь

За даними Всесвітньої організації охоро-ни здоров’я, від насильства в Європі ги-не щодня 40 молодих людей віком від 10 до 29 років. Кількість молодих осіб, які

отримують травми та потрапляють до лікарні із пораненнями, ще більша.

Кримінальна хроніка Чернігова підтверджує цю статистику. Алкоголь, наркотики та низький рівень життя часто стають основною причиною злочинів. Згідно з даними ВООЗ, українські ді-ти усіх вікових категорій вживають алкоголю більше ніж у будь-якій іншій країні світу. До-слідники кажуть – щотижня алкогольні напої вживає майже п’ята частина дітей, старших десяти років. Одним із джерел поширення насильства фахівці називають необмежений доступ дітей та молоді до мережі Інтернет та телебачення. У Парламенті вже підготовлено законопроект, в якому пропонується обмеж-ити показ на телебаченні сцен жорстокості та насильства.

За рівнем насильства серед молоді Україна п’ята в Європі. Випереджає нас лише Росія, Албанія, Казахстан та Білорусь.

Найбільше розлучаються пари, що прожили разом менше ніж чотири роки

У січні–вересні 2010 року в області було за-реєстровано 2186 розлучень (1612 – у місь-ких поселеннях та 574 – у сільській місце-вості), що на 9% менше ніж рік тому.

Найчастіше реєстрували розлучення жи-телі Прилук та Куликівського району (3,6%), найрідше – Срібнянського (1,5%). Із загально-го числа розлучених уперше розірвали шлюб 861 чоловік та 1413 жінок.

Найбільша частка розлучень для чоловіків (10,5% від загальної кількості розлучених) при-падає на вік 30–35 років. А для жінок – 25–29 років (19,7%).

У 1286-ти сім’ях, розпалися, залишилися неповнолітні діти (у 1032 – по одній дитині, у 227 – по дві, у 27 – по три й більше). Най-більша кількість розлучень (765, або 35% за-гальної кількості) припадає на шлюбні пари, які сумісно прожили 0–4 роки.

Підготувала Сніжана БОЖОК

д обра с п ра в а

Радіє щиро дітвора – немає кращого двора за подарований «Батьківщиною»!

«Раніше на нашому подвір’ї були і гарні дерев’яні фігур-ки тварин, і спортивні пе-рекладини, – розповідають

мешканці багатоповерхівок, що на розі вулиць Мстиславської та Горько-го. – Якось працівники ЖЕКу, без жодних на те пояснень, знесли їх. Нових, звісно, ніхто не обладнав. Без сумніву, легше руйнувати, аніж будувати».

Обурені батьки, дідусі та бабусі хо-дили і до ЖЕКу, і у вищі інстанції, звер-талися до різних громадських органі-

зацій та на них ніхто не звертав уваги. У кожного були свої справи – «більш важливі».

«Останньою надією була допомога від чернігівської обласної організації ВО «Батьківщина», яка працює не ли-ше під час виборчої кампанії», – роз-повідають мешканці.

«Спільними зусиллями зроблено гар-ну справу. Звичайно, нині існує багато проблем: невеликі зарплати та пенсії, уже здоров’я не те. Але повірте, хо-четься жити, коли бачиш результати

роботи, щастя і радість наших дітей та онуків. Тож спадає на думку, що не все так погано, коли завдяки єдності духу поколінь та активній життєвій позиції робляться добрі та гарні спра-ви на благо своєї громади», – перекона-на Людмила Ріпа (бабуся – мешканка багатоповерхівки).

На думку олени Пантелієнко, яка сама є матір’ю, дуже важливо, щоб ді-тям було де рости, де гратися: «Я вдяч-на партії «Батьківщина» за її турботу і розуміння. І впевнена, що так вважає більшість батьків та дітей».

Всі долучилися до справи: і бабусі з дідусями з їхніми мудрими і практич-ними порадами, і татусі з мамами – ко-пали, цементували, фарбували, діти, які допомагали своїм батькам, і навіть, не-мовлята у візочках жваво реагували на події, що відбувалися довкола них.

Сніжана БОЖОКФото автора

Днями неподалік школи №19 кипіла робота. На подвір’ї було багатолюдно. Члени обласної організації ВО «Батьківщина» та мешканці сусідніх багатоповерхівок разом встановлювали довгоочікуваний дитячий майданчик. Дружно взявшись за справу, на невеличкому осередку майже за півдня виросли безпечні гойдалки та зручні спортивні установки.

№ 125 (165) 16 листопада 2010, вівторок 3http://dponline.cn.ua

україна і світукраїна і світУ держбюджеті знайшли «дірку»у 100 мільярдів гривень

Де ф і ц и т держав-ної каз-ни в 2010

році становити-ме близько 107 мільярдів гри-вень.

«5,5% від ВВП становитиме де-фіцит загально-го бюджету, 1% припаде на дефіцит «Нафтогазу», 1,8% – на рекапіталізацію банківської системи (якщо во-на не буде проведена цього року), 1,5% – це ПДВ-облігації», – такий прогноз зробив вико-навчий директор НБУ з економічних питань Ігор Шумило.

Також він констатував, що нинішнього ро-ку динаміка основних бюджетних показників (дефіциту і випуску боргових зобов’язань, у тому числі ПДВ-облігацій), відповідає крите-ріям, передбаченим Меморандумом із МВФ, і не загрожує макроекономічній стабільності.

За словами виконавчого директора НБУ, Україна має зменшити частку перерозподілу ВВП через бюджет до 30–35% (нині цей по-казник досягає 50%).

«Це не означає скорочення витрат. Еконо-міка має рости більш високими темпами, ніж ростуть бюджетні витрати, щоб ці ресурси за-лишалися в економіці. У тому числі для того, щоб розвивався фондовий ринок», – відзна-чив Ігор Шумило.

Нагадаємо, загальна сума доходів держбю-джету за січень–жовтень нинішнього року ста-новила 185 236,8 млн гривень, що на 37 466,5 млн гривень, або на 25,4% більше, ніж за від-повідний період 2009-го року.

Професійний жебраку нашій країні заробляє300 гривень на день

Команда «Гроші» занурилася у світ зли-дарів, та виявила, скільки і за що вони платять жебрацькій мафії.

Спочатку разом з головним фахівцем департаменту карного розшуку МВС Миколою Рощиним пройшлися підземним переходом. Справжні ударники жебрацької праці набива-ють кишені саме тут. Професійне око миттєво відрізняє злидаря від професіонала.

Шахраї часто використовують класичні фрази: «Самі ми не місцеві», «Нам кишеню з грошима відірвали», «Подайте на квиток до-дому».

Результати кількагодинної прогулянки ме-гаполісом вражають: дві третини прохачів – організовані професіонали.

Злочинний жербрацький конвеєр найкра-ще рухає дитяча праця. Інваліди – теж товар для мафії.

Як з’ясувалося, денний обіг професійного жебрацтва – 7 мільйонів гривень. На рік це – більше 2 мільярдів, з яких третина йде міліції або бандитам.

Середній заробіток професійного жебра-ка – 300 гривень на день. За приблизною оцінкою полковника Миколи Рощина, в Укра-їні 30 000 безхатьків, 30 000 жебраків та 30 тисяч дітей, які старцюють і не живуть вдо-ма. Четверта половина з них – просить ре-гулярно.

Підготувала Сніжана БОЖОК

У Польщі більше не куритимуть

Заборона пошириться на лікарні, шко-ли, спортивні клуби, зупинки громад-ського транспорту, дитячі майданчики і місця громадського відпочинку.

У барах, пабах, кафе та нічних клубах курити все ж таки дозволяється, лише за умов, якщо для курців у цих закла-дах передбачено окрему, ізольовану кімнату з системою вентиляції. Дозво-ляється обладнувати зони для куріння і на робочих місцях, в університетах і на вокзалах.

Порушникам закону доведеться запла-тити штраф до 500 злотих (більше 160 до-ларів). Організації, які не оповістили своїх співробітників про заборону на куріння, буде оштрафовано на суму до 2000 зло-тих (більше 600 доларів).

В Україні заборонили перевезення пасажирів уночі

Набрав чинності спільний на-каз МВС і Міністерства тран-спорту і зв’язку України від 19 жовтня 2010 N765/504,

що забороняє перевозити пасажи-рів автобусами в нічний час (від 10 години вечора до 6 години ранку), повідомляє «лІГА».

Згідно з повідомленням, дія на-казу не поширюється на автобуси, що працюють на маршрутах за-гального користування в режимі регулярних пасажирських переве-зень, а також автобуси, обладнані тахографами.

Нагадаємо, раніше перевози-ти пасажирів автобусами в нічний час заборонялося лише в зимовий період.

Україна і Росія припинять нічні перевірки потягу «Київ–Москва»

Міліції потрібно майже 300 мільйонів,щоб одягнутися до Євро-2012

Керівництво МВС України спо-дівається отримати з держбю-джету 290 млн грн на перео-снащення своїх підрозділів до

Євро-2012. Про це журналістам за-явив заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк.

«Ми сподіваємося, що в бюджеті на це буде передбачено кошти, тому що про це йшлося на засіданні уря-дового комітету. Для переоснащення міліції потрібно понад 290 мільйонів, якраз щоб ми по-європейськи зустрі-ли гостей у містах, які прийматимуть Євро-2012», – зазначив він.

За словами Ратушняка, цю суму передбачено витратити на закупівлю спецтехніки, транспорту, формового одягу, повідомляє «УНІАН».

Україна і РФ планують відмовити-ся від нічних прикордонних пе-ревірок швидкого потягу сполу-ченням «Київ–Москва».

Йдеться про швидкі потяги «Столич-ний експрес» – 1 (з Москви) і 2 (з Києва), які проходять прикордонно-митний контроль на українсько-російському кордоні двічі.

Планується проводити перевірку перед відправленням на залізничних вокзалах Києва і Москви. До кінцевої

станції потяги слідуватимуть без зу-пинка на кордоні.

Очікується, що новий порядок контролю почне діяти з грудня цьо-го року, повідомляє «УНІАН».

19 листопада прикордонні відом-ства двох країн планують провести відповідну зустріч. Не виняток, що остаточне схвалення пропозиції при-кордонників дадуть президенти Ро-сії і України на переговорах 26 лис-топада.

Перший сніг у США:сотні ДТП, скасовано десятки авіарейсівСнігопад в американських штатах

Міннесота і Вісконсин став причи-ною більш ніж 400 ДТП і призвів до скасування десятків авіарейсів,

передає телеканал CNN з посиланням на місцеві служби.

«Хоча ми спостерігаємо все це щорічно, але чомусь всі вже забу-ли, як водити машину в таку пого-ду. Тому твориться страшний без-лад», – цитує телеканал жительку міста Іган (Міннесота), передає РІА «Новости».

Патрульна служба штату в другій половині дня суботи повідомила, що за день у штаті сталася 401 аварія, причому в 45 випадках були потерпілі. Тому фахівці закликають водіїв машин до граничної обережності, особливо ввечері, коли дороги вкриваються крижаною кіркою.

Товщина снігового покриву в ба-гатьох областях досягла 20 сантиме-трів, снігова буря змусила керівництво

міжнародного аеропорту Міннеаполі-са (штат Міннесота) скасувати десят-ки рейсів.

За прогнозами метеорологів, най-ближчими днями потепління і поліп-шення погоди годі й чекати. Більше того, до ранньої зими слід готуватися жителям Вайомінгу та Небраски, що розташовані західніше.

Зазначимо, що США дуже часто по-терпають від сильних снігопадів. Так, у лютому президент США Барак Оба-

ма оголосив штат Вірджинія (що ме-жує з федеральним округом Колумбія, на території якого перебуває столиця США) зоною надзвичайного стану че-рез потужні снігопади, що пройшли на його території.

Глава держави розпорядився нада-ти штату фінансову допомогу з феде-рального бюджету для ліквідації на-слідків стихійного лиха.

Тоді ж у столиці США внаслідок «снігового Армагедону» почався тран-спортний колапс. На вулицях міста утворилися багатокілометрові корки, викликані тим, що в багатьох місцях через потужні замети ширина про-їжджої частини не перевищувала де-кількох метрів.

А мер Нью-Йорка Майкл Блумберг сказав тоді, що кожен дюйм снігу (2,5 сантиметрів) обійшовся місту в міль-йон доларів – що означає загальний збиток близько 30–35 мільйонів до-ларів.

На Гаїті від холери вже померло 917 осіб

Хвороба спостерігається в шести з 10 провінцій, 14642 людей госпіта-лізовано з діагнозом холера з часу початку епідемії в жовтні.

Агентства гуманітарної допомоги до-кладають всіх зусиль для того, щоб хво-роба не вийшла за межі столиці – Порт-о-Пренса. Є побоювання, що вона може поширитися наметовими таборами, де живе 1,1 мільйона потерпілих внаслідок землетрусу.

ООН звернулася до світової спільноти із закликом виділити 164 млн доларів для боротьби з холерою на Гаїті наступного року.

У листопаді островом пронісся ураган «Томас», який супроводжу-вався проливними дощами, що, на думку представників гуманітарних організацій, сприяло поширенню хвороби, оскільки багато річок ви-йшло з берегів.

Згідно з даними ООН, холерою могли заразитися до 200 тисяч гаїтян.Гаїті називають найбіднішою країною західної півкулі. За два тижні, 28

листопада, тут мали відбутися президентські і парламентські вибори.

4 № 125 (165) 16 листопада 2010, вівторок

c m y k

http://dponline.cn.ua

культура

Поч. на 1-й стор.«Говорили недовго, – пригадує Ігор

Харченко, який тієї ночі саме чергу-вав. – А тоді вдарили мене кілька ра-зів по обличчю, звалили з ніг і продов-жували бити, а потім зв’язали скотчем руки та ноги, кинули у вагончик і піш-ли у напрямку їдальні».

Через деякий час Ігорю вдалося послабити вузол на ногах і дістатися до сусідньої транспортної бригади, де чергує інший охоронець. Той звільнив Ігореві руки від скотчу, і вже вдвох во-ни пішли оглядати місце злочину. Гра-біжників вже й слід простиг, разом із ними зникли три картини з місцевої їдальні, лишилися лише оправи.

Нічийне доброМісцеві жителі розповідають, ще

за радянських часів багатих колгос-пів приїздив у Малу Дівицю такий со-бі художник Горбенко. Тут він відпо-чивав, гостював у тодішнього голови колгоспу і багато малював. Оригінали своїх робіт частково залишав тут. Йо-го картини прикрашали і приміщен-ня клубу, і актові зали тракторних бригад, і от три роботи він подару-вав їдальні.

– Якраз над роздачею була картина-натюрморт, якась наче ваза із фрук-тами та овочами – гарбуз, цибулина така гарна. Біля вікна – квіти, наче в садку росли. А біля столу – найбільша за розміром картина. Там ще козак був намальований, на нашого тракторис-та дуже схожий, – посміхається кухар лариса ленда. – І ніби дядько той на підводі сидить, гарбузи везе.

Справжньої вартості предметів об-разотворчого мистецтва на тутешній кухні не знають. «Просто красиво було тут, затишно. Жаль, що вкрали, – те-пер от стіни які пусті», – нарікає ла-риса і сподівається, що картини по-вернуться на свої місця.

Завідувач центральною майстер-нею Петро Розумейко пригадує, що ще в січні у Малу Дівицю завітав чо-ловік. Представився фотографом, ніби-то цікавиться радянським мистецтвом і фотографує картини, які збереглися у далеких селах.

– Він попросив дозволу зробити знімок наших картин у їдальні, – роз-повідає Петро. – А що? Нехай фото-графує. Тоді запропонував купити їх усі по півтори тисячі гривень кожну. Я одразу одказав – я їх туди не вішав і знімати не буду. Щодо мене, напри-клад, я б їх і даром додому не взяв. А тут – хай би були.

Після розпаду колгоспів картини так і лишилися висіти на своїх місцях. Що-правда, коли створювалися нові під-приємства, їх ніхто на баланс не брав. Нічийне добро, вочевидь, потроху роз-тягували по домівках. Врешті зникли останні 3 роботи Горбенка з їдальні. Розпочати б їх пошук, відкрити кримі-нальну справу, але вкрадені речі на-

справді нічийні, а їхню ринкову вар-тість встановити неможливо. Можна лише здогадуватися, що картини не з дешевих.

Соцреалізм знову в модіПерша хвиля ажіотажу, пов’язаного

з радянським мистецтвом, розпочала-ся після розпаду Союзу. За кордоном великими партіями продавали мат-рьошки, погруддя вождів пролетарі-ату, червоні знамена та символіка. На історію, яка більше ніколи не матиме продовження, завжди хороший попит.

Те ж сталося і з картинами. Члени спілок художників дружніх радянських республік, окрім звичної творчої ро-боти, виконували і партійні замов-лення. Потрібно було оформлювати приміщення, де масово з’являється пролетаріат. Так, талановиті митці, заслужені художники, академіки пи-сали картини для вокзалів, бібліотек, клубів, лікарень та навіть їдалень. Те-матика різноманітна – від жнив, пор-третів трудівниць до зображень вож-дів на з’їздах, святкування жовтнево-травневих свят – як і годиться, для наочного нагадування, хто в будинку господар.

– У 2008-му році розпочалася дру-га хвиля зацікавлення роботами ра-дянського періоду. На міжнародних аукціонах вони коштують сотні тисяч доларів, – сучасний чернігівський ху-дожник Олег Синельник намагається припустити, з чим це пов’язано. – Це дуже якісні роботи, при Союзі була чудова академічна школа живопи-су та малюнку. Тож природно, що ці картини, якої б тематики вони не бу-ли, виконані на дуже високому рівні. Саме тому вони високо цінуються у світі. Якщо прізвище радянського ав-тора бодай раз «засвітиться» на між-народному аукціоні – це ознака того, що роботи цього художника дешево продаватися вже не будуть. Це, на-приклад, Глущенко, якого цілі арті-лі тепер підроблюють – Яблонська, Шишко, Бакшай. Багато імен. Взагалі цікавість до радянського мистецтва дуже велика.

Цінують, бо воно давно в історії. Більшість яскравих радянських авторів вже стали класиками – посмертно. То-му повторити роботу тієї ж Яблонської не зможе більше ніхто. Пішла в минуле і сильна академічна школа радянсько-го живопису, та й у стилі соцреалізму навряд чи хтось буде колись малюва-ти. Так, непомітно, за якихось 20 років, картини, які поспіхом знімали зі стін із початком перебудови, перетворилися на безцінні скарби. Тільки от продати їх не так просто, як здається.

– Ринок витворів мистецтв в Укра-їні не розвинений взагалі, – пояснює Олег Синельник. – Тому, якщо картини викрали, то, вочевидь, на замовлення, або з наміром в якусь конкретну гале-рею продати чи переправити за кор-

М од а н а с о ц ре а ліз М?

«Губа не дура» –викрали три картини на сотні тисяч доларів

дон. Адже, як правило, наші грабіжни-ки ціни таким роботам не знають.

Не знають їм ціни і теперішні влас-ники. Вочевидь, чимало робіт відомих на увесь світ радянських художників дотепер лежать під шаром пилу на горищах, у напівзруйнованих клубах чи закривають щілини у звичайних сільських хатах. А вони заслуговують на кращу долю.

Ольга МОТОРНА

Ігорю Харченку злодії зв’язали руки та ноги

Олег Синельник

лариса ленда показує, де раніше висів натюрморт

Картини вирвали «з м’ясом»

від від и н и

Гість із Росії у музеї Довженкалітературно-меморіальний музей О. П. Довженка від-

відав директор Свердловської кіностудії (нині м. Єкате-ринбург у Росії), відомий кінознавець лев Егліт. лев Ми-колайович регулярно цікавиться творчою спадщиною О. П. Довженка. На знак вдячності й шани гість з Росії

подарував музею фільм «Во власти золота» виробництва Свердловської кіностудії та серію книг про життя і твор-чість відомих російських кіноакторів.

Валерій МАГУлАСосницький район

п ре зе н та ція к н и г и

«Слов’янський Sacrum – скарбниця Європи»

11 листопада у Чернігівському обласному філар-монійному центрі фестивалів та куль-турних програм відбулася презен-тація книги воло-димира Личкова-ха «Слов’янський Sacrum – скарбни-ця Європи».

Автор книги – доктор філософських на-ук, професор, завідувач кафедри філософії та культурології Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевчен-ка Володимир Анатолійович личковах – є членом Слов’янського Комітету України, од-ним із фундаторів та керівників історико-культурологічного і миротворчого об’єднання «Чернігівське слов’янське братство».

Найбільше автора книги цікавить духовна сфера слов’янських святостей, тобто сфера сакральних цінностей, що складає неповтор-ний Sacrum слов’янських народів. Sacrum як святе, освячене, священне лежить в основі світогляду, ментальності, ціннісних орієнтацій і життєвих позицій. Духовні цінності, вироблені слов’янськими народами за тисячоліття свого існування, залишаються непересічними доро-говказами цивілізаційного розвитку не лише слов’янського суперетносу, а й всієї Європи, а можливо, і світу.

Книга Володимира личковаха розкриває слов’янський Sacrum як духовну скарбницю Європи, що має глибинний культуротворчий і цивілізаційний потенціал. При цьому автор спирається на ідеї українського «Кирило-Ме-фодіївського братства», російських, польських, чеських, сербських та інших слов’янофілів, на роботи сучасних славістів Центральної та Східної Європи.

В обласному філармонійному центрі фес-тивалів та концертних програм лауреат міжнародних конкурсів Олег Бойко дав концерт гітарної музики.

Фото Віктора КОШМАлА

к о н ц е р т

І звучала гітара...

культура

СтРАШНІШе, НІЖ МиША, ЗвІРА НеМАЄ

Це найнебезпечніший гризун для моло-дого саду. Взимку вони обгризають кору в тій частині штамбу, що під снігом, повніс-тю «окільцьовуючи» деревце. Через це во-но гине.

Щоб не привертати гризунів, приберіть у саду всі рослинні залишки та «їстівне сміття», ґрунт уздовж огорож і доріг перекопайте. А дерева «перев’яжіть». Як пов’язку можна використати очерет, соняшник, зрізаний ма-линник, руберойд, мішковину, толь, шматки клейонки, будь-яку компактну тканину. Тіль-ки не солому і клоччя!

Чудово відлякує гризунів полин, прив’я-заний верхівками донизу. Він не тільки обе-рігає дерево від мишей, але і захищає від сонячних опіків. Також відлякують гризу-нів розкладені у саду, свіжі або висушені, ошпарені рослини чорнокореня. Допомо-же і бузина червона. Не до вподоби шкід-никам дерев і запах друкарської фарби. Можете сміливо обмотати стовбури зви-чайними газетами. Якщо дозволяє час, об-мажте дерева сумішшю глини (3–4 кг) і коров’ячого гною (3–4 кг), розведеною в 10 л води.

Обв’язують і вкривають рослини пізньої осені, перед настанням стійких заморозків. Обв’язка має щільно прилягати до стовбурів і гілок, щоб миші не змогли дістатися кори і пошкодити її.

Взимку плодові дерева страждають і від зайців. Проти їхніх «укусів» обв’яжіть молоді дерева капроновими колготками або обмаж-те каніфольним спиртом. Для цього 0,5 кг розтовченої каніфолі розчиніть за темпе-ратури не нижче ніж 20 °С в 1 л спирту. Фарбуйте в суху погоду, поки стовпчик тер-мометра не опустився нижче –10 °С.

ЛиСтЯ: КоМПоСт АБо ЗоЛА?Хтось стверджує, що листя – це добриво і

спалювати його не треба. Інші вважають цін-ною золу від нього. Але всі по-своєму ма-ють рацію. З листя можна зробити компост, який приготувати дуже просто: кожен шар листя потрібно пересипати землею і поли-вати. Через рік добриво (і мульча водночас) буде готове.

Пріле листя добре використовувати в теп-лицях, оскільки воно виділяє багато тепла. Ним підсипають розсаду, щоб краще зберег-ти в землі вологу. Осіннє листя – прекрасна основа для «теплої грядки» під огірки, і об-лаштовувати її треба якраз восени.

Буде добре, якщо ви розкидаєте листя на городі і перекопаєте його. Адже в лис-ті містяться всі мікроелементи, потрібні для життєдіяльності рослин: азот, фосфор, кальцій, залізо, калій, магній, сірка. До того

ж, в опалому листі ховаються всілякі жуч-ки і черв’ячки, що винищують шкідників саду і городу.

еКСтРиМ НА ГРЯДЦІПоки морози не скували землю, потрібно

підготувати грядку для найпізнішої – підзи-мової сівби. Ділянку перекопайте, розрівняй-те, зробіть борозенки завглибшки 3–5 см. В останніх числах листопада посійте сухе на-сіння в промерзлу землю, засипавши зверху заздалегідь приготовленим сухим ґрунтом. Такого зимового екстриму не бояться морква, петрушка, цибуля-чорнушка, буряк, кріп.

При легкому промерзанні ґрунту ще мож-на сіяти під зиму і однорічні квіти: аліссіум, волошку, годецію, іберис, календулу, кларкію, матіолу, резеду, скабіозу, ешшольцію.

ПРоФІЛАКтичНе ЛІКУвАННЯПісля того, як завершите прибирання зи-

мових сортів яблук і груш, перекопайте між-ряддя і довкола стовбура. Внесіть востаннє

у цьому році добрива, а потім кола замуль-чуйте гноєм або торфом.

Очистіть штамби і гілки від відмерлої кори, побіліть їх спеціальною сумішшю або глиною, розведеною з вапном. Це вбереже дерева від впливу різких температур. Кра-ще це зробити, коли закінчиться сезон до-щів. Побілку можна приготувати і самому. На 10 л води візьміть 2–3 кг вапна, 300 г мідного купоросу, 1 кг глини, а для клей-кості – 50 г столярного клею.

Якщо дерева обросли мохом, помийте їх залізним (200–400 г на 10 л води) або мідним (100 г на 10 л води) купоросом. Рани на стовбурі зачистіть гострим ножем і продезинфікуйте розчином мідного купо-росу (1 ч. л. на 1 л води), а потім замажте садовим варом.

воДА ПРо ЗАПАСПолийте плодово-ягідні культури. Осо-

бливо корисно це робити після сухої осені і високих урожаїв. Грунт бажано зволожити

завглибшки 70–80 см. Це, до речі, захис-тить корені і від холодів. Вологий ґрунт по-вільніше промерзає, і дерева краще пере-носять суворі зими.

МІСЦе – МоЛоДиМ У кожного дерева – свій строк родючос-

ті. Слива, вишня, черешня дають відмінні урожаї протягом 8–10 років, чорна сморо-дина – 5–6, аґрус – 5–8, червона смороди-на – 15–20. Старі дерева краще викопувати саме восени. Грунт у місцях, де вони рос-ли, обробіть розчином мідного купоросу (2 ст. л. на 10 л води), потім перекопайте і залиште так на зиму. А навесні посійте тут боби. Посадити дерево можна на цьому міс-ці не раніше, ніж через три роки.

ПРовоКАЦІЯ ДЛЯ БУР’ЯНІвЯкщо дозволяє час, то за два тижні до

основного перекопування злегка повору-шіть землю, розпушіть її. Цим ви спровоку-єте зростання бур’янів. А потім, коли вони вже покажуться у всій красі, дуже глибоко перекопайте город і, не розбиваючи грудки, залиште на зиму. Морози самі розпушать перекопаний шар. Краще проникатиме в оранки і волога.

Під час обробки ґрунту внесіть гній або компост (3–7 кг/м2). Гній краще закладати са-ме восени, і не дуже глибоко. Протягом зими він розкладеться так, що стане прекрасною їжею для ґрунтових бактерій. Якщо ж його заглибити, він не розкладеться і частково перетвориться на торф. Деревну золу, як добриво, можете сміливо вносити в чистому вигляді, а ось з відходами від бурого вугіл-ля (так званих брикетів) будьте обережними: вони погіршують структуру ґрунту.

Якщо на ділянці є теплиця, обробіть її розчином мідного купоросу: 1 ч. л. на 10 л води. І починайте готувати ґрунт під уро-жай помідорів наступного року. Запланова-ну для посадки ділянку перекопайте, внесіть заздалегідь на 1 м2 50–60 г суперфосфату і 15–20 г хлористого калію.

СоЮЗ ПоЛУНиЦІ І чАСНиКУНе помилиться той, хто в міжряддях по-

луниці висадить на зиму часник. По-перше, не потрібна окрема грядка, по-друге, запах часнику відлякує шкідників полуниці. Для попередження стеблової нематоди ґрунт посипте вапном або крейдою, потім пе-рекопайте, розрівняйте і обробіть розчи-ном мідного купоросу (1 ст. л. на 10 л води). Це захистить рослини і від фузарі-озу. Перед посадкою зубчики і «дитинки» замочіть на півгодини в 0,2% розчині мар-ганцівки, а борозенки заздалегідь посипте піском і золою. Висаджувати зубчики по-трібно на такій відстані: великі – 8–10 см, дрібні – 4–5 см.

ОМОВИЧОК№1, 16 ЛИСТОПАДА

ОМОВИЧОМОВИЧДГОТУЄМОСЯ

до зими

Cправи городнiправи городнiправи городнiправи городнiправи городнiправи городнiправи городнi

Листопад недаремно називають «сутінками року». День став зовсім коротким. На вулиці вогко і холодно. То зарядить дрібний дощ, то вигляне з-за хмаринок сонечко. Проте для садовода сезон ще не закінчений і зробити ще треба дуже багато.

Укриваємо ТРОЯНДИ

Для цього можна вико-ристати рідко сколочені дерев’яні ящики, метале-ві або пластмасові дуги

заввишки 40–50 см. У кущів вирі-зають всі м’які, невизрілі пагони. Міцні ж обрізають таким чином, щоб вони вмістилися під укрит-тям. Оббирають усе листя, яке може стати джерелом інфекції. На ґрунт, яким троянди були огорнуті ще у вересні (висота підгортання 15–20 см), кладуть ялинове гілля, насипають утеплюючий матеріал (сухе листя, стружку) шаром 15 см і зверху знову ялинове гілля.

Потім встановлюють ящики або дуги, обтягують їх крафт-папером, а зверху плівкою, притиснувши краї камінням. Під укриттям має залишатися невеликий повітря-ний простір. До падіння темпера-тури нижче ніж –10 °С залишають щілини для провітрювання. Якщо троянди висаджені у ряд і укрит-тя утворює тунель, то відкритими залишають торці. Огудини троянд не обрізають, а укладають на зем-лю, підстилаючи ялинове гілля. На них теж насипають утеплюючий матеріал, а зверху накривають па-пером і плівкою.

Як тільки встановиться мінусова температура і злегка промерзне верхній шар ґрунту, починають укривати троянди.

c m y k

Д№1, 16 ЛИСТОПАДА

ОМОВИЧОК6

Консультують фахiвцi

алейдоскопздоров’яалейдоскопалейдоскопздоров’яздоров’яздоров’яздоров’яздоров’яздоров’яздоров’яздоров’я

К

Звучить заманливо! Але чи корисні такі «енер-гетики» для здоров’я? Добова норма кофеї-ну становить близько 150 мг, в одній баноч-ці «чудодійного» напою може міститися від

150 до 400 мг!Виробник зазначає на тарі, що рекомендована

норма споживання – лише одна банка на день, але хто дотримується цієї вказівки? Може, молодь на дискотеках? Де одна – там і... Адже, апетит прихо-дить під час їди. Внаслідок систематичного вжи-вання енергетичних напоїв виникає кофеїнова за-лежність, яку не зняти горнятком підбадьорливої

кави, бо в ній недостатня кількість кофеїну, якщо тільки не випити п’ять чашок одразу.

Під час огляду запеклих прихильників «енер-гетиків» виявляється цілий букет хвороб: від про-блем із серцево-судинною системою до імпотенції, плюс «маленькі» нездужання: безсоння, втома, ви-снаження організму.

Надто небезпечні «енергетики», що містять алко-голь. Це бомба уповільненої дії! Виробники ствер-джують, що вміст алкоголю в напоях мінімальний і не завдає шкоди здоров’ю. Ну, а якщо випити кілька баночок? Скільки ви одержите алкоголю?

Якщо, наприклад, ви питимете на вулиці горілку зі склянки, то громадськість назве вас алкоголіком. А ось попиваючи енергетичний напій, про вас по-думають, що ви «модна» людина. Але ж, випивши кілька банок «енергетику», ви отримаєте таку ж кількість алкоголю! А сп’яніння не відчуєте. Алко-голь розслаблює, а кофеїн бадьорить, тому й маскує дію алкоголю. людина, не відчуваючи цього, сідає за кермо, і наслідки можуть бути трагічними.

Наприклад в Данії та Норвегії енергетичні напої продають лише в аптеках, бо вважають лікарськи-ми препаратами, а в Новій Зеландії взагалі заборо-нено їх виробництво.

Якщо ви думаєте, що проблема роздута, то по-миляєтесь! Минулого року в Росії в місті Пензі, померла 17-річна студентка. Медики констатува-ли смерть внаслідок кровотечі в підшлункову за-лозу, спричинену передозуванням енергетичними напоями.

Скажений ритм сучасного життя змушує шукати джерела додаткової енергії. Одним з яких є кофеїн. Доведено, що у малих дозах він впливає на нервову систему, підвищує рухову активність, розумову й

фізичну працездатність, знижує втому й сонливість. Тому випиті за день п’ять чашок кави вже не нонсенс, а закономірність. Але традиційним каві та чаю на п’яти наступає нове джерело енергії – енергетичний

напій. Це напій, що містить кофеїн, а часом ще й алкоголь, які, відповідно до реклами, підбадьорюють нас, роблять сіре життя яскравим і насиченим.

ЕНЕРГЕТИЧНІ НАПОЇ:шкода чи

велика шкода?

Тест

ось вже і листопад – за вікном сіре осіннє небо, дощ, а деінде, мабуть, і сніг. Спосте-

рігаючи таку картину, зникає бажання займатися спортом, правильно вживати їжу. Звіс-но, худнути влітку і навесні набагато простіше, ніж взим-ку чи восени.

Восени дні стають корот-шими, раніше темніє і рухова активність знижується. Через темряву та сіре небо настрій швидко псується, непомітно підкрадається меланхолія і

депресія. Починається сезон застуд і грипу. А ще через похоло-дання постійно хочеться їсти.

Взагалі, восени організм автоматично настроюється на накопичення жирових запасів і розлучатися з ними зовсім не бажає. Ми стаємо схожи-ми на ведмедиків. Що ж робити, аби не стати товстими і ледачими?

ДеКІЛьКА ПРоСтиХ СПоСоБІв залишитися восени бадьорими та енергійними: оДЯГАЙтеСЯ теПЛІШе, адже у старому англійському прислів’ї

мовиться «Немає поганої погоди, є поганий одяг». ЗІГРІвАЙтеСЯ не чаєм з солодким, а гарячими супами і гаря-

чими овочевими стравами, наприклад овочевим рагу, дуже смачно – запечені в духовці овочі. Спробуйте готувати страви в горщиках – наприклад, м’ясо з овочами або каші. Їжте страви з вареною або за-печеною картоплею, гарбузом, капустою. Чай та інші гарячі напої теж можна пити, але краще без цукерочок і тортиків. БІЛьШе РУХАЙтеСЯ. Зарядка, спорт, танці, будь-які активні ру-

хи відмінно зігрівають. чАСтІШе ПРиЙМАЙте гарячі душ і ванну, сходіть у сауну. ЯКЩо вАМ ХоЛоДНо, можете потішити себе думкою, що якраз

тієї миті ви активно спалюєте калорії. вІДвІДУЙте частіше активні заходи. ЗРоБІть СвоЮ оСеЛЮ теплою і затишною. Прикрасьте її яскра-

вим осіннім листям або гарбузами. Більше світла, ламп, свічок тощо. Взагалі, додайте якомога більше оранжевого до інтер’єру!!! ПоПовНІть ГАРДеРоБ яскравими кольорами. Завжди можна дода-

ти навіть до суворого дрес-коду яскравих аксесуарів – зелений шарфик, червону сумочку, смугастий теплий гольф або кумедні гумові чоботи. ЇЖте БІЛьШе ФРУКтІв, особливо цитрусових – вони містять

всі потрібні нам в холодний час вітаміни, а яскраві кольори, знову ж таки, підвищують настрій. До речі, прикрасити будинок можна апель-синами і мандаринами, поклавши їх у вазу. Не ЗАБУвАЙте ПРо ЗАПАХи! Аромати кориці, ванілі, шоколаду,

апельсина відмінно підвищують настрій, створюють відчуття затишку і тепла, а їсти хочеться менше. чАСтІШе БАЛУЙте СвоЄ тІЛо, більше розслабляйтеся – робіть

масаж, процедури догляду за тілом. А якщо сумістити це з лазнею або з сауною – так взагалі супер! У виХІДНІ ЗРАНКУ можна потішити себе випічкою – ніщо не додає

оселі більше затишку і тепла, ніж неповторний аромат свіжої здоби!

випиваєте в день п’ять-вісім склянок води, трав’яного чаю і розведених соків;

лягаєте спати до 22:30 і відчува-єте себе зранку бадьорим;

підтримуєте щоденну фізичну активність: виконуєте вправи на розтяжку, займаєтеся танця-ми, ходьбою, бігом, їздою на ве-лосипеді, атлетизмом тощо;

уникаєте переїдання; вільно висловлюєте свої почуття, не

відчуваючи провини чи жалю; добре справляєтеся зі стресом,

вмієте швидко позбавитися від стану внутрішньої напруги;

піклуєтеся про себе і знаєте, що ви того заслуговуєте;

ваш раціон добре збалансований; він містить, як мінімум, 80% сві-жих фруктів, овочів, злаків, бобо-вих, горіхів, насіння та риби;

уникаєте їжі, приготовленої за допомогою нагрівання жирів, особливо тваринних;

вживаєте оливкову і зрідка інші рослинні олії високої якості;

дотримуєтеся переважно веге-таріанської дієти, або вживаєте рибу від одного до п’яти разів на тиждень, уникаючи черво-ного м’яса;

вживаєте антиоксиданти, вітамі-ни та інші корисні добавки;

намагаєтеся зберігати подих глибоким, практикуєте корис-ну дихальну гімнастику;

дотримуєтеся регулярної діє-тичної очисної програми;

дбаєте про себе і не боїтеся про це розповідати;

можете посміятися над собою і не сприймаєте себе дуже серйозно;

підтримуєте позитивне ставлен-ня до життя, не зациклюючись на негативних думках або по-стійних клопотах;

підтримуєте здорові стосунки і маєте гарну групу підтримки серед друзів і родичів;

ваші батьки мають відмінне здоров’я;

любите свою роботу і вважа-єте, що вона дає можливість використовувати свій творчий потенціал;

вам знайомий стан «потоку» (тобто пристрасної захопле-ності) у процесі роботи або гри.

«ЧИ ШВИДКО ви старієте?»

А тепер визначте свій біологічний вік. Якщо ви набрали:від 0 до 10: додайте десять років до свого хронологічного;від 11 до 20: додайте п’ять років до свого хронологічного;21–40: ваш біологічний вік співпадає з вашим хронологічним віком;41–60: відніміть п’ять років від вашого хронологічного віку;61–80: відніміть десять років від вашого хронологічного віку.

Залежно від результатів

у вас може з’явитися бажання почати

працювати над собою, щоб змінити ситуацію.

Всі питання стосуються вашого способу життя. Поруч з кожним питанням поставте цифру 0, 1, 2, 3 або 4, де 0 означає «ніколи», 1 – «рідко», 2 – «іноді», 3 – «часто» і 4 вказує на постійну звичку.

отЖе, оЦІНІть, ЯК чАСто ви:

ЩО РОБИТИ,аби не стати

товстими і ледачими?

ЩО РОБИТИ,ЩО РОБИТИ,Дослухайтеся до порад

там, де зазвичай вжи-вали варений, пече-ний чи то смажений гарбуз, ні діти, ні до-

рослі не грипували й не застуджувалися. Недарма кажуть, що їжа – то ліки, а ліки ті – гарбуз. У цьому ово-чі міститься дуже багато ко-рисних речовин. Недарма в українців є традиція давати хлопцю гарбуза. З часом по-дібна відмова залицяльни-ку стала образливою, а на-справді вона містить у собі великий сенс. Адже в гарбузі багато каротину та вітаміну D, який підсилює життєвий тонус та сприяє росту. Тобто раніше вручення нареченою гарбуза було скоріше не ка-тегоричною відмовою, а на-тяк на те, що жениху треба підрости й набратися сил. А наступного року, хто знає, як життя складеться.

Дуже корисний гарбуз і тим, хто має проблеми

з печінкою (гепатит, хо-лецистит, жовчнокам’яна хвороба). Активні речовини м’якуша гарбуза прискорю-ють відновлення антиток-сичних функцій печінки.

Якщо у вас проблеми з нирками – корисно пити сік із сирого гарбуза. Та будьте обережні – гарбузовий сік діє заспокійливо, а тому не варто пити багато соку, осо-бливо якщо попереду важ-лива робота. Крім того, зна-харі вважали, що гарбузовий сік дуже допомагає чолові-кові підтримувати свій сек-суальний тонус. Для цьо-го також корисно вживати і гарбузове насіння. Адже не випадково у давнину з очи-щених і перемелених зернят гарбуза готували приворот-не зілля.

Гарбуз застосовують і зо-внішньо. Кашкою із свіжого чи вареного гарбуза лікують опіки, у тому числі й соняч-

ні. А якщо ви находилися за день й болять ноги – зро-біть кашку із сирого гарбу-за й помніть їх ступенями та прикладіть до гомілок на кілька хвилин.

Сприятливо впливає гар-буз і на стан зубів, адже фтор запобігає карієсу.

Позитивно діє гарбуз на нервовий стан. У разі без-соння, тривожного сну, не-врозів п’ють гарбузовий сік з медом.

Рани, опіки, ластовин-ня, вугрі, екзему теж лі-кують гарбузом – треба по-класти потертий м’якуш си-рого плода на хворе місце. А на застарілі гнійні рани, трофічні виразки на кін-цівках у хворих на діабет кладуть компреси з відвару цвіту гарбуза.

Салат З ЯБлУКНаріжте тонкими скибочками

яблука, змішайте з тертим сиром і дрібно порізаною зеленою цибулею. Подавати на листі салати-латуку.

ЯБлУКА печені – прекрасний гарнір до м’яса. Особ-ливо добре поєднується антонівка і ба-ранина. Покладіть половинки яблук на сковорідку, налийте туди трохи води і потримайте під кришкою на середньо-му вогні 10–15 хвилин. Такий гарнір не вимагає ніяких приправ.

ЯБлУКА під снігомЯблука розрізати на половинки, ви-

йняти серцевину, а виїмку заповнити варенням. Скласти їх у змащену мас-лом форму і випікати в добре нагрітій духовці 15 хвилин. Тим часом збити білки з цукром та кількома краплями лимонного соку і натертої лимонної це-дри. Викласти піну на яблука, посипати зверху горішками і підсушити в духовці протягом 5-ти хвилин.

7Д№1, 16 ЛИСТОПАДА

Гарбуз почали вирощувати в Північній Америці 5 тисяч років тому. Перші американські поселенці відрізали верхівку гарбуза, видаляли насіннячка, наповнювали середину молоком, спеціями й медом, потім запікали гарбуз у гарячій золі. Індіанці смажили скибочки гарбуза на багатті, а зі смужок в’яленого гарбуза робили килимки.

ПоЖивНА. У кашку з 3-ма столовими ложками вареного гарбуза додайте яєчний жовток і чайну ложку меду. Нанесіть теплу маску на обличчя на 10–15 хвилин, а потім змийте холодною водою. Щоб позбутися жирно-го блиску на чолі і крилах носа, корисно протирати об-личчя шматочком гарбуза.

ДЛЯ СУХоЇ ШКІРи. 2 столові ложки варено-го гарбуза добре збийте і змішайте зі столовою ложкою оливкової або іншої олії. Нанесіть маску на обличчя на 20 хвилин, потім змийте прохолодною водою.

тоНІЗУЮчиЙ ЗАСІБ ДЛЯ вСІХ тиПІв ШКІ-Ри – кашка з натертого гарбуза і віджатий з неї сік. Соком просочують тонкий шар вати, кашку наносять на марлеву серветку або безпосередньо на обличчя. Компрес покла-діть на обличчя на 15–20 хвилин, потім зніміть і вмийтеся прохолодною водою. Робіть цю процедуру 2–3 рази на тиждень, тривалість курсу 15–20 компресів.

Кажуть, досвідчений кулінар може приготувати з гарбуза понад тридцять страв. Це можуть бути супи, випічка, десерти...

вареного гарбуза додайте яєчний жовток і чайну ложку меду. Нанесіть теплу маску на обличчя на 10–15 хвилин, а потім змийте холодною водою. Щоб позбутися жирно-го блиску на чолі і крилах носа, корисно протирати об-личчя шматочком гарбуза.

Маски

Н а здоров’я!

С мачного!

ГАРБУЗ, запечений у сметані

ПРоДУКти: 1 кг поріза-ного гарбуза; 30 г топлено-го вершкового масла, 50 г ме-лених сухарів, 50 г цукру, 30 г пшеничного борошна, 200 г сметани, 30 г масла, сіль,100 г сметани (для поливання).

ПРиГотУвАННЯ:Гарбуз поріжте скибочками, посоліть, посипте

пшеничним борошном, додайте цукор і обсмажте на добре розігрітому жирі до готовності. Пере-кладіть гарбуз у посуд для запікання, змащений олією і посипаний сухарями, залийте сметаною і запікайте в розігрітій духовці до появи рум’яної кірочки. Готову запіканку розріжте на порції. До столу запіканку подавати зі сметаною.

трослі не грипували й не застуджувалися. Недарма кажуть, що їжа – то ліки, а ліки ті – гарбуз. У цьому ово-чі міститься дуже багато ко-рисних речовин. Недарма в українців є традиція давати хлопцю гарбуза. З часом по-

орисна сма котаорисна орисна сма котасма котаК

«ВІТАМІННИЙ салат»

ПРоДУКти: гарбуз – 200 г, велике яблуко – 1 шт., морк-ва – 1 шт., 0,5 склянки горіхів, сметана – 0,5 склянки або йогурт – склянка, зелень пе-трушки або кропу, сіль за смаком.

ПРиГотУвАННЯ:М’якоть сирого гарбуза, очи-

щене від шкірочки й серцевини яблуко (краще кислих сортів) і морквину середнього розміру натерти на крупній терці. Дода-ти очищені і добре подрібнені горіхи, дрібно нарізану зелень. Салат підсолити і заправити сме-таною або густим йогуртом.

пшеничного борошна, 200 г сметани, 30 г

Золоте ЯБлУЧКО

Яблука – найпопулярніший фрукт, який містить безліч корисних речовин.

У давнину яблука, запечені в по-пелі, давали хворим плевритом, а жін-кам, які годують немовлят груддю до тріщин на сосках прикладали протерті яблука, змішані з жиром. Вживаючи яблука щодня натще-

серце вранці, ви нормалізуєте робо-ту травної системи. Регулярне вживання яблук пере-

шкоджає перетворенню вуглеводів у жири. І саме тому розвантажуваль-ні дні – одне з ефективних засобів за-йвої ваги. Аби схуднути, варто робити роз-

вантажувальні яблучні дні один раз на тиждень (1–1,5) кг яблук, які треба роз-поділити на 5–6 прийомів. До того ж, яблука здатні знімати

стрес і заспокоювати. Найкраще для

цього підходить ЯБЛУчНиЙ чАЙ: 3–5 яблук добре промити, разом зі шкір-кою нарізати шматочками, залити 1 л води, кип’ятити протягом 10 хв., до-дати мед за смаком. Пити 1–2 склянки 3-4 рази на день. Яблука – воістину молодильний

фрукт – вони перешкоджають пе-редчасному старінню. Регулярне вживання яблук забезпечує нормаль-ну роботу шлунково-кишкового тракту (а це в свою чергу познача-ється на фігурі і шкірі) і зводить до мінімуму кількість простудних за-хворювань.

Отже яблука корисні всім. Англійці – великі поціновувачі цих плодів – ка-жуть: «Кожного дня з’їдайте по яблуку – і лікар вам не знадобиться».

ЯБлУКА моченіБеремо яблука, бажано кислі сорти, про-

миваємо. Дно посуду (діжки, емальований посуд, скляна банка) вистилаємо житньою соломою або листям смородини. Яблука складаємо хвостиками догори. І заливаємо суслом: житнє борошно, або 150 г сухого квасу, розмішуємо з невеликою кількістю холодної кип’яченої води. Доводимо роз-чин до 2 літрів і даємо відстоятись, про-ціджуємо. Додаємо кип’яченої води до 10 л і на кожен літр по 2 столові ложки солі і сухої гірчиці. Заливаємо яблука розчином і кладемо зверху полотно та гніт. Перший тиждень треба буде доливати сусла. Тер-мін приготування – 40 днів.

ОМОВИЧОК

чудо-овоч ГАРБУЗ

c m y k

М

ПАлАНТИН

Цей палантин прикрасить будь-

яку сукню, додасть елегантності та

жіночності вашому образу. Тож оберіть

колір пряжі, який вам до лиця, і вперед!

виДи ПетеЛь

Повітряна петля (п. п.): в п. ввести гачок, накинути на нього нитку і протяг-нути через п.

Стовпчик без накиду (ст. б/н): га-чок ввести в п. ланцюжка або нижнього р. і витягнути нову п., захопити нитку і пров’язати 2 п. на гачку в один прийом.

Стовпчик з накидом (ст. з/н): зроби-ти на гачок накид, ввести його в п. лан-цюжка і витягнути нову п., 3 п. на гачку пров’язати попарно в 2 прийоми.

Стовпчик з 2 накидами (ст. з 2/н): зро-бити на гачок 2 накиди, ввести гачок в п. ланцюжка і витягнути нову п., 4 п. на гачку пров’язати попарно в 3 прийоми.

З’єднувальний стовпчик (з’єд. ст.): га-чок ввести в п. ланцюжка, захопити нит-ку і протягнути її через п. ланцюжка і п. на гачку.

Фантазійний узор: за схемою 1.Мотив: за схемою 2.ЩІЛьНІСть в’ЯЗАННЯ: 10 см = 20 п.Кожна сторона одного мотиву близь-

ко 11 см.

оПиС РоБоти

Основне полотно: набрати ланцюжок з 91 п. п. і в’язати узором за схемою 1 завдовжки приблизно 110 см. За-кінчувати в’язання тре-ба 2-м або 4-м рядком схеми.

Обробка: зв’язати 28 мотивів за схемою 2.

Пришити по 10 моти-вів до довгих сторін па-лантина і по 4 мотиви до коротких сторін.

Готовий виріб зволо-жити і дати йому висо-хнути.

І останній штрих. При-красьте палантин брош-кою. Її також можна ви-плести.

Поради для тих, хто в’яже

одницi у скриньку

вАМ ЗНАДоБитьСЯ

250 г фантазійної стрічкопо-дібної меланжевої пряжі

у бежево-коричневих тонах, гачок для плетіння №4,5.

а р i внеру код i л ляа р i внеа р i внеру код i л ляру код i л ляЧ

ОБРОБКА ПАРОМу домашніх умовах

Лише об’ємні вироби – найчас-тіше це оздоблювальні еле-менти – оброблюють паром, з носика киплячого чайника, і

розправляють рукою. В інших випад-ках використовують праску і вологу льняну тканину. Саме льняну, тому що вона добре запобігає впливу висо-кої температури на оброблювану де-таль і, утримуючи достатню кількість вологи, дає гарну пару. Праску при цьому розігрівають до максимальної температури.

Вологою, злегка віджатою льняною тканиною накрийте зразок або деталь, покладені виворітною стороною вгору. Гарячою праскою водите над деталлю, майже не доторкаючись до тканини, утримуючи праску «у висячому по-ложенні». Над кожною оброблюваною ділянкою проводите праскою кілька разів, не доводячи тканину до повно-го висихання.

Проби в’язання і деякі деталі можна обробляти без закріплення країв. Робо-чі зразки та окремі мотиви відпарюй-те, просмикнувши тонкі панчішні спи-ці по краях. Після нетривалої обробки паром такого зразка, підніміть тканину і розправте в’язання, потягнувши за обидві протилежні спиці спочатку по ширині, потім по довжині. Знову від-парте. Знявши тканину, залишіть зра-зок, щоб він висох.

Аналогічно відпарюйте і деталі ви-робів, але краї закріплюйте шпильками або набравши прямі ділянки деталей на спиці і тільки закруглені заколюють шпильками через 10–15 мм. Перед цим по контуру деталі швом «через край» прокладіть «сувору» нитку. Прикріплю-ючи деталь шпильками, вколюйте їх під стіжки нитки. Така обережність не за-йва – це збереже край від деформації і можливих плям іржі.

Не можна закріплювати деталь по краю паперової викрійки. Перенесіть її контур олівцем на білу тканину. Колір олівця підберіть під колір пряжі. Якщо ви вирішили зайнятися в’язанням серйоз-но, виділіть для цієї роботи спеціальний шматок білої тканини, це може бути час-тина старого простирадла. Закінчивши обробку декількох деталей, прокип’ятіть цю тканину з підбілювачем.

Тканину з нанесеним контуром деталі вкладіть на підстилку для прасування, на неї прикріпіть деталь виворотною стороною вгору. Спочатку приколіть в основних робочих крапках викрійки, а потім по черзі прикріпіть всі лінії, роз-ташовуючи шпильки не рідше ніж 1–1,5 см. Відпарену деталь відколюйте тільки після повного висихання. Зверніть ува-гу на деталі, вив’язаними візерунками з великою кількістю повітряних петель, – вони потребують особливо ретельної волого-теплової обробки.

8 Д№1, 16 ЛИСТОПАДА

ВОлОГО-ТЕПлОВА ОБРОБКА зразків та виробів

ви пров’язали перший зразок або простий виріб. Стовпчики і ряди в’язання по полотну мо-жуть лежати не дуже рівно. Не

поспішаєте засмучуватися. Правильно відпарте в’язання, це додасть йому за-кінчений, доглянутий вигляд. Вибира-ючи візерунок або розмір гачка для роботи, остаточне рішення приймайте, порівнюючи відпарені проби. Розра-хунок деталей виконуйте за робочим зразком – це невеликий квадрат або

прямокутник, пров’язаний робочою ниткою, правильно підібраним гачком і візерунком та ретельно відпарений. Готові деталі виробу перед з’єднанням теж потрібно обробити паром. Не ре-комендую прасувати полотно, зв’язане гачком, незалежно від візерунка або матеріалу.

Обробляти паром можна тільки ви-роби з вовни або бавовно-льону. Ви-роби із штучних волокон відпарюють холодним способом.

ОМОВИЧОК

СХеМА 1

СХеМА 2

Повторювати з 1-го по 4-й р.Кількість п. ділиться на 10+1

44 cм

ПАЛАНтиН

110 cм

рапорт

1 р.

2

3

4

5

6

7

8

початкове кільце

з’єд. ст.

п.п.

ст. з/н

ст. б/н

ст. з 2/н

п.п. підйому або початок

№ 125 (165) 16 листопада 2010, вівторок 9http://dponline.cn.ua

пам’ятьпам’ять

р о к и і д олі

г е р оїв п од в и г и бе зс М е р т ні

А йому ж було лише вісімнадцятьПевен, багатьом не раз доводилося чути: «Ну, що з нього візьмеш, молодий ще, зелений». Це про тих, кому ще бракує життєвого досвіду, хто через свою молодість невзмозі прийняти якесь важливе рішення, не готовий до якогось серйозного вчинку. Ніби й так. Але життя спростовує цю, здавалось би, незаперечну «істину».

Спростував її і юнак із се-ла Ведильці Чернігівсько-го району Андрій Блажкун. «Спростував» ціною свого

життя, своєї героїчної молодос-ті. У 18 років Батьківщина удо-стоїла його (на жаль, посмертно) найвищого звання країни – Героя Радянського Союзу. За мужність і відвагу в боях проти фашистських загарбників у роки Великої Вітчиз-няної війни.

З моєї пам’яті частенько вири-нає наш невеличкий, але затиш-ний «Кабінет журналіста» редак-ції обласної газети «Деснянська правда», приміщення якої років з двадцять тому містилося на ко-

лишній вулиці Свердлова, 2. Спо-минів про «життя» того кабіне-ту багато. Не раз він проймався якимось яскравим сяйвом. Сяйво те йшло від Золотих Зірок Героїв Радянського Союзу, які збирались на запрошення до нашої гостинної «хати». Розсідалися за своєрідним редакційним «круглим столом» і поринали в спогади. І хоч скроні у них вже сріблилися, розмова, як правило, точилася про героїку мо-лодих років, обпалених бойовими грозами Великої Вітчизняної.

Гостям, за плечима кожного з яких відвага, подвиг в ім’я Вітчиз-ни, було що згадати, що розпо-вісти. Недарма ж на їхніх грудях

сяяли Золоті Зірки Героїв. У О. І. Молодчого, наприклад, їх було аж дві. Поруч із прославленим повітряним асом всідалися такі ж безстрашні, як і він, скромні, необтяжені славою, блиском Зо-лотих Зірок відважні льотчики П. М. Косолапов і О. М. Карасьов, тан-кіст Ю. І. Сагайдачний, Герої інших родів військ М. К. Наумчик, М. Я. Кальонов, М. І. Глотов…

У грізний час ратних випро-бувань на подвиг вела їх моло-дість, відвага, прагнення будь-що захистити рідну землю від воро-гів. Вже тоді вони розуміли: місце для подвигу є не лише у зрілої людини, а й у молодої. Розумі-ли це і ми. Тому на зустрічі, про які мова, завжди запрошували допризовну молодь, студентів, учнів старших класів. І бачили, як загоралися у них очі від по-чутого і побаченого. Для них це була справжня школа патріотиз-му, школа виховання високих по-чуттів бути змолоду корисним Батьківщині.

Не раз на таких зустрічах пред-ставники обох поколінь із болем у серці згадували й ім’я вісімнад-цятирічного Героя Радянського Союзу Андрія Блажкуна, ставили у приклад його синівську і без-компромісну відданість своїй Ві-тчизні.

– Хотілось би, щоб сьогодні з нами був той відважний хлопець з Ведильців, про подвиг якого ми стільки чули, – сказав якось один із присутніх на зустрічі. – Адже

стати Героєм у вісімнадцять, це, погодьтеся, справжній героїзм, справжня відвага. Це приклад для нинішньої молоді…

Не судилося тому хлопцю по-вернутися після Перемоги на рідну землю. Не судилося разом з однолітками радіти вільному життю, зустрічати ранкові зорі, робити людям добро. Герой заги-нув. Загинув, визволяючи Угорщи-ну від фашистської неволі. На ві-чний спокій прийняла його земля братнього народу. Могила Героя – у Будапешті.

А йшов до Перемоги гвардії рядовий Блажкун у складі 3-ї ро-ти 202-го стрілецького полку 68-ї гвардійської Проскурівської Чер-вонопрапорної стрілецької дивізії. Йшов напористо і сміливо. У збір-нику «Героїв подвиги безсмертні» (Політвидав. 1982) є такі слова: «Стрілець Блажкун намагався бути в перших рядах бійців, влучним вогнем з автомата мужньо відби-вав контратаки гітлерівців… Од-ного разу, коли фашистам вдалося підійти близько до наших позицій, він із вигуком «Бий фашистів!» ки-нувся на них врукопашну. Ворог не витримав сміливого натиску червонозоряних бійців і в паніці відступив…»

Хоробрості надавали йому і не-стихаючий біль душі, незгладима пам’ять про жахливі злодіяння оку-пантів у роки їхнього «панування» в рідному селі. Нелюди з каральних загонів, намагаючись зламати волю жителів села до опору, вибити з їх

свідомості віру в Перемогу, жор-стоко розправлялися з місцевим населенням. Палили людей жив-цем. Розстрілювали. Катували тоді сотні стариків, жінок, дітей. Все це невигойним болем відгукувалось у серці воїна, кликало до помсти. І він мстив. Не жалів себе, аби пе-ремогти катів, поквитатися з ними за все, що вони вчинили.

В одному із запеклих боїв смі-ливця було тяжко поранено. По-раненого його і схопили фашисти. По-звірячому катували, намагалися вибити з нього потрібні їм відомос-ті про розташування і боєздатність нашого підрозділу. Мужній боєць мовчав. Кати лютували. «Хто ти? – волали. – Ти ніхто!»

– Я – солдат своєї Батьківщи-ни. Присягав їй. І служу тільки їй..! – стікаючи кров’ю, промовив гвардієць.

Нелюди не вгамовувалися. Від-різали солдату вуха, ніс, виколо-ли очі, палили вогнем, але нічого від нього не добилися. До остан-ньої хвилини свого короткого життя наш земляк залишався ві-рним сином своєї Батьківщини. За цю вірність, за незрадливу любов до рідного краю відваж-ний юнак із Чернігівщини і посів почесне місце серед когорти Ге-роїв Радянського Союзу. А йому ж було тоді лише 18 років! лише вісімнадцять!

Пам’ятати б про це нинішній молоді.

Андрій ФОМІЧОВм. Чернігів

Я її добре знав. Це моя двоюрідна се-стра. Шура була найменшою дитиною в сім’ї Дем’яна Андрійовича Слюса-ка. Жили вони біля школи в центрі

села. Ще дитиною маленька Шура бігала на шкільне подвір’я. З цікавістю спостері-гала, як діти, радісні і веселі, з книжками йдуть до школи, як ганяли м’яч під час пе-рерви. Дітей ведуть на екскурсію і позаду обов’язково йде Шура. Її усе цікавило. Якось хтось жартував: «Пішли з нами на урок». І вона, тихенько вмостившись на задній парті, вслухалася в чарівну мову вчитель-ки. Хоча в класі було 38 учнів, учителька її помітила. Попросила вийти з класу.

Дівчинці виповнилося лише 7 років. А в перший клас приймали у вісім. І тоді за це вродливе дівча вступився весь клас. Зре-штою, ублагали, щоб Шура ходила вільним слухачем. Вчителька погодила це з директо-ром школи. Відтоді моя двоюрідна сестричка разом з дітьми поспішала до школи, сідала за свою парту. Її батьки ще вдома навчили писати і читати. Тож дівча вже самостійно читало маленькі дитячі книжки.

У першому класі Шура була наймен-шою на зріст, але вчилася на «відмінно» (такі були оцінки). Все давалося їй легко. З радістю допомагала учням краще засво-їти матеріал.

Минали роки. І ось вона вже у четвер-тому-п’ятому класах. Активний учасник ху-дожньої самодіяльності. Займається у му-зичному гуртку – швидко навчилася грати на балалайці, освоїла семиструнну гітару.

У свята струнний оркестр часто висту-пав у школі з концертом, Шура виконува-ла пісні, декламували вірші. Всім подоба-лися її пісні під гітару. Послухати гру дітей приходили і батьки. «Отака вдала дитина у Дем’яна, – казали односельці. – Їй після школи пряма дорога в артистки».

Шура вчилася у сьомому класі (це була семирічна школа) і її попросили попрацюва-ти піонервожатою на громадських засадах. Діти полюбили юну наставницю. Вона чита-ла малим школярикам казочки, оповідання, разом з ними співала пісні. Особливо подо-бались дітям казочки з хорошими кінцівка-ми. Шура часто сама вигадувала їх. Стала справжнім ватажком піонерського племені, яке не тільки навчалося, а й садило дере-ва, збирало в полі колоски і «виливало» з нірок ховрашків, щоб не нищили врожай. Діти пишалися своєю піонервожатою.

А вечорами в гуртку «Тсовіахіма» і ГПО (готовий до праці й оборони) учні старших класів вивчали гвинтівку, протигаз. Дівчина з карими очима і ледь-ледь задертим носи-ком вже вміла стріляти з гвинтівки, підтя-гуватися, освоїла азбуку «морзе» (передача прапорцями). Коли її приймали в комсомол, запитали: «Якщо буде війна, ти й там будеш такою сміливою і кмітливою?..»

І ось випускний вечір. У кожного свої плани на майбутнє. Шура подає документи до Прилуцького медучилища, успішно за-кінчує і готується вступати до медичного інституту. А напередодні познайомилася з молодим лейтенантом Іваном Козловим.

Невдовзі побралися, і Шура відбула із Ва-нею на місце його служби.

Перед війною обоє приїжджали в По-греби до Шуриних батьків. Я вчився уже в шостому класі і добре пам’ятаю їх, краси-вих і мужніх. Не забуду, як Шура говорила мені: «Коля, я знаю, ти навчаєшся добре, любиш художню літературу, пишеш вірші. Станеш журналістом, а це почесна профе-сія. І тоді й про мене напишеш.

Вивчитися мені не вдалося, перешкоди-ла війна. А позаштатним кореспондентом багатьох газет я став. І виконую прохання Шури через кілька десятиліть.

Згодом Шура і Ваня поїхали. І більше я їх не бачив, бо невдовзі почалася війна. Сестра писала мені частіше ніж батькам. І все написане нижче – з її листів.

У суботу 21 червня 1941 року у військо-вій частині, де служило подружжя, вла-штували концерт. Шура теж брала у ньому участь. Грала на гітарі. Веселила глядачів частівками, які сама й писала. З клубу роз-ходилися всі радісні і збуджені. А вранці почули страшну звістку: війна. Через кілька днів лейтенант Іван Козлов відбув на Захід-ний фронт. Шуру направляли в інше місце. На прощання вона взяла гітару: «Дан при-каз ему на запад, ей в другую сторону...» І замовкла: «Ваню, доспіваю цю пісню, як зустрінемося з тобою після війни».

З перших днів бойових дій воєнфель-дшер Олександра Слюсак на передньому краї оборони. Її головна мета – допомагати бити ворога. З нею завжди був автомат і

медична сумка. Перев’язувала поранених, витягувала їх у безпечне місце, звідки їх за-бирали санітари. При можливості брала в руки автомат і разом з бійцями відбивала шалений натиск ворога. Кілька листів при-йшло від неї батькам: «Добрий день, мої рідні тато і мама. Я жива і здорова. Пере-буваю на фронті. Ведемо важкі бої. Нелегко нам, але ми переможемо. Бо немає такої сили, щоб перемогла Червону Армію. Вірю – ми переможемо і зустрінемося з вами. Мамо! Як там моя берізка (Шура посадила берізку у дворі ще школяркою)?»

Фашистська армія рвалася на Дон. Їх ма-нили простори Кубані, Північного Кавказу. Тривали запеклі оборонні бої. Шура з сані-тарами та іншим медперсоналом нарівні з бійцями передніх ліній оборони пережи-ла всі жахіття протистояння не на життя, а на смерть. Скільком бійцям надали вони допомогу, скількох порятували, Шура вже й не пам’ятала…

…Під час однієї з поїздок від фронту в тил ворожі літаки знищили санітарний по-їзд, в якому була й медсестра з Погребів Олександра Слюсак. У 1943 році Погреби звільнила Радянська армія. До Шуриних батьків завітав офіцер Іван Козлов. Він розповів, що розшукував кохану дружи-ну Олександру. Пошуки привели його в Сальські степи під Сталінградом. Зустрівся з тими, хто знав її. Дізнався, коли санітар-ний поїзд вийшов зі станції відправлення, але до станції призначення так і не дійшов. На цьому й закінчилися пошуки дружини. Офіцер відбув у свою частину, і його по-дальша доля невідома.

Скоро не стало й батьків Шури. Вирос-ли нові покоління, які знають про війну тільки зі спогадів старших. А з нинішніх дітей взагалі ніхто не знає, що в цій ста-ренькій хаті, яка через дорогу біля школи, колись жила юна школярка, піонервожата Погребівської школи по імені Шура, яку любило все село.

Микола СлЮСАКс. Погреби,Прилуцький район

У Погребівському сільському Будинку культури є стенд під назвою «Вони захищали Батьківщину». Серед багатьох фотографій загиблих воїнів-односельчан – і фото симпатичної дівчини. А під ним напис: Олександра Дем’янівна Слюсак.

недоспівана пісня

10 № 125 (165) 16 листопада 2010, вівторок

c m y k

http://dponline.cn.ua

вчитеЛь. Що становить основу його професії? Знання предмета? Безумовно. Ораторське мистецтво? Звичайно. любов до дітей, вміння розуміти й відчувати, як навчається учень і що він при цьому пе-реживає? Ну, хто ж буде сперечатися. А ще він завжди має залишатися молодим у своїй роботі – крокувати в ногу з часом, не зупинятися на досягнутому, прагнути досконалості. Він має бути сучасним.

Впевнено планетою крокує XXI сто-ліття, а разом з ним у наше життя міц-но входять нові можливості, пов’язані з інформаційно-комунікативними техноло-гіями. Що й казати, сама система освіти в нашій країні вимагає нового підходу до процесу навчання школярів, починаючи з молодших класів.

Не слід забувати, що на цьому етапі розвитку суспільства наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасни-ми комп’ютерними технологіями, не озна-йомлена з технологіями Інтернету, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

Як і багато років тому, для вчителя голов ні інструменти – дошка і крейда. Але для нинішніх дітей і для сучасного уро-ку цього вже недостатньо. Сучасна шко-ла покликана забезпечити доступність якісної освіти учнів з урахуванням їхніх можливостей, нахилів та зацікавленості, зобов’язана переглянути весь методичний інструментарій. Нові інформаційні техно-логії, безумовно, відіграють у цьому сенсі позитивну роль.

Комп’ютер став незамінним помічником у всіх сферах діяльності людини. Нині майже 90% учнів мають вдома ПК. Хіба може вчи-тель відставати від своїх учнів? Ні, не може. Сучасний викладач має не лише оволодіти ПК і різними комп’ютерними програмами, а й застосовувати свої знання і вміння при підготовці і проведенні уроків.

Роль комп’ютера на уроці складна: його використання в навчальному про-цесі допомагає вчителю зробити урок динамічним, цільовим, насиченим, яскра-вим, таким, що запам’ятовується надовго. Комп’ютер – це новий вимір у просторі на-вчання. Це помічник учителя, інструмент для досягнення ним педагогічних цілей, але не панацея від усіх освітніх проблем. Комп’ютер у будь-якому разі не замінить традиційної книжки та живого спілкуван-ня з учителем, впливу особистості вчите-ля на учнів. По-перше, саме вчитель має можливість зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їхню довіру; по-друге, він може спрямувати їхню увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається; по-третє, відзначити їхню старанність та знайти способи мотивації до навчання. Таку роль вчителя ніколи не зможе взяти на себе техніка.

Комп’ютерні технології постійно вдо-сконалюються, стають доступнішими, гнуч-кими. Найсучаснішим комп’ютерним засо-бом навчання, що впроваджується у на-вчальний процес шкіл України є мульти-медійні технології. Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх основі інтерактивних комп’ютерних презентацій.

Мультимедіа (мульти – багато, ме-діа – середовище, носій) – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відео, графічне зображення, анімацію та мультиплікацію.

Презентація – це набір сторінок-слайдів, що послідовно змінюють одне од-ного, на кожній з яких можна розмістити будь-який текст, малюнки, схеми, відео-, аудіофрагменти, анімацію, 3D-графіку, ви-користовуючи при цьому різні елементи оформлення.

Програма Microsoft Power Point при-значена для створення та показу мульти-медійних презентацій. За допомогою цих

презентацій можна демонструвати різно-манітні ілюстрації, фото– і відеоматеріали, портрети, історичні документи, механіз-ми і явища. Microsoft Power Point надає користувачу все потрібне для створення презентації – потужні функції роботи з текстом, включаючи окреслення контуру тексту, засоби для малювання, побудови діаграм, широкий набір стандартних ілю-страцій тощо.

Умови для ефективного впровадження мультимедійних технологій на урокаху початкових класах:

1. Матеріально-технічна база: електронний носій, на якому ство-

рено алгоритм уроку або наочний матеріал, музика, відеоролики, ауді-озаписи тощо;

комп’ютер; мультимедійний проектор; екран (його з успіхом може замінити

світла стіна); інтерактивна дошка.

2. Інформаційна культура вчителя.3. Інформаційна культура учня.4. Наявність педагогічного досвіду.5. Знання методик ефективного застосу-

вання комп’ютерних програм.6. Наявність відповідного програмного за-

безпечення, що відповідало б навчаль-ним програмам з цих дисциплін.основне завдання методики вико-

ристання мультимедіа – формування ін-формаційного середовища, що забезпе-чує досягнення педагогічних цілей, і яке проводиться за допомогою цілого комп-лексу засобів навчання.

Кожен вчитель знає, як відбувається запам’ятовування інформації: якщо інфор-мація сприймається лише на слух, засво-юється 20% її обсягу; якщо за допомогою зору – запам’ятовується 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання «вклю-чення» слухового й зорового каналів ін-формації учень спроможний засвоїти до 60% інформації. А застосування мультиме-діа дає змогу об’єднати текст, звук, графіч-не зображення, відео та ще й улюблену ді-тьми анімацію (мультиплікацію), тим самим підвищуючи рівень засвоєння навчальної інформації кожним школярем.

Ще К. Ушинський стверджував: «Пе-дагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і, навіть, якщо можливо нюх та смак, взяли участь в ак-ті запам’ятовування... За такого дружно-го сприяння всіх органів в акті засвоєн-ня ви переможете найлінивішу пам’ять». Саме цим пояснюється роль мультиме-дійних засобів навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання в діяльності сучасного закладу освіти.

Комп’ютер з мультимедіа в руках учи-теля стає дуже ефективним технічним засобом навчання. Одночасно впливаю-чи на зоровий та слуховий аналізатори, він оперативно відповідає на дії корис-тувача, підтримуючи справжній зворот-ний зв’язок, тобто працює в інтерактив-ному режимі.

Важко заперечити, що майбутнє за сис-темою навчання, яке вкладається у схему «учень – технологія – вчитель», за якої викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає актив-ним учасником процесу навчання. Тобто, якщо в навчальному процесі, що відбува-ється за схемою «учень – вчитель – підруч-ник» з’явиться новий елемент – комп’ютер, то зміст праці вчителя суттєво зміниться: основним стане не передача знань, а орга-нізація самостійної пізнавальної діяльнос-ті учнів. Тобто величезний дидактичний потенціал використання інформаційних технологій навчання зможе бути розкри-тим лише за умов, якщо провідна роль у навчально-виховному процесі належа-

тиме вчителю, а комп’ютер буде не лише потужним засобом, а й третім партнером у педагогічній взаємодії.

Аналізуючи позитивні сторони застосу-вання мультимедійних засобів та недоліки їх використання в освітньому процесі, мо-жемо говорити про неабиякі переваги ви-користання мультимедійних технологій на-вчання на уроках у початкових класах. Ці пе-реваги, насамперед, зумовлені технічними можливостями комп’ютера. Це і збільшення обсягу пам’яті, що дозволяє істотно розши-рити і урізноманітнити матеріал. Швидка дія комп’ютера забезпечує своєчасну обробку інформації; наявність звукового супроводу сприяє активізації сприймання потрібних знань. Використання комп’ютера на різних етапах навчання допомагає реалізувати особистісно-орієнтований підхід в освіті. Творча взаємодія вчителя й учня забезпе-чує задоволення від самого процесу навчан-ня, зацікавленість тим, що вивчається. Такі заняття допомагають вчителю залучити до творчої співпраці всіх учнів. Ефективним є використання відеофрагментів фільмів або мультиплікації, в яких зображено недоступ-ні для спостереження процеси та явища. Наприклад, виверження вулкана, цунамі, торнадо тощо. Особливу атмосферу ство-рюють музичні записи, які супроводжують демонстрацію зображень. Використання де-монстраційних засобів сприяє формуванню у дітей образних уявлень, а на їх основі – загальних понять. Великий інтерес в учнів викликають презентації в яких одночасно поєднано картини рідного краю, поезію та музичну фонограму. Такі презентаційні ма-теріали, крім освітніх, виконують ще й ви-ховну функцію – згуртовують колектив, при-щеплюють дітям почуття відповідальності, розвивають естетичні смаки тощо.

Використання мультимедійних пре-зентацій на уроках в початкових класах зумовлюється тим, що дозволяє подати матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною струк-турованою інформацією в алгоритмічно-му порядку.

Опанувавши програму створення пре-зентацій Power Point, учитель сам стає ре-жисером заняття. Ця програма дозволяє педагогу створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео– та ау-діофрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе учневі легше засвоїти новий навчальний матеріал.

Використання презентацій є доцільним на будь-якому етапі вивчення теми та на будь-якому етапі уроку. Перед початком роботи над презентацією слід досягти повного розу-міння її змісту. Презентація має бути корот-кою, доступною і композиційно завершеною. Проте мультимедійний урок може виступати і як «міні-технологія», тобто як підготовлена вчителем розробка із заданою навчальною метою і завданнями, орієнтована на цілком певні результати навчання.

Мультимедійний урок може досягти мак-симального навчального ефекту лише тоді, якщо буде осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів.

Отже, використання мультимедійних презентацій, анімаційних завдань, урив-ків художніх та документальних фільмів дозволяє розв’язувати складні навчаль-ні задачі нестандартним, захоплюючим способом. Дітям дуже подобаються такі уроки, на них вони не просто бездіяльні слухачі, а активні учасники.

Тож, шановні колеги, спробуйте та пе-реконайтесь у винятковій користі цих про-дуктів. Їх використання позбавить вас і ді-тей нудних щоденних вправ, внесе в урок різноманітність, веселість, допоможе нала-годити приємну атмосферу у класі.

Ви помітите, як учні чекають тієї миті, коли ви почнете працювати з комп’ютером. Окрім того, і самим педагогам, які прагнуть самовдосконалитися, робота з подібними програмами буде тільки на користь!

Ганна КАПЕлЮХА,вчитель початкових класів Колегіум №11 м. Чернігова

Використання мультимедійних технологійна уроках у початковій школідля підвищення якості освіти молодших школярів

б уд ьт е обе ре ж ні!

Залізниця – об’єкт підвищеної небезпекиСтатистика аварій свідчить, що їхати по-

тягом приблизно в 3–4 рази безпечні-ше, ніж летіти літаком, і в 10 разів ніж автомобілем. Але щороку на залізниці

стається велика кількість аварій, які роблять залізничний транспорт зоною підвищеної не-безпеки. Особливо багато аварій трапляєть-ся на залізничних переїздах: у 2009 році на них загинуло 34 людини, а за 9 місяців 2010 року – 69 осіб.

Причиною залізничних аварій бувають за-звичай зовнішні обставини. Але і сам паса-жир часом стає винуватцем екстремальної ситуації.

КІльКА ПОРАД З ПРАВил БеЗПеКиНА ЗАлІЗНиЧНОМУ ТРАНСПОРТІ:

1. Залізничні колії можна переходити лише у відповідних місцях, перед цим впевнившись, що немає потяга.

2. Під час проходження потяга без зупинки не можна стояти ближче ніж два метри від краю платформи. Підходити до вагона тіль-ки після повної зупинки потяга.

3. При русі вздовж залізничної колії не дозво-ляється підходити ближче ніж 5 метрів до крайньої рейки.

4. На електрифікованих ділянках залізничної колії не піднімайтесь на опори, не торкай-теся спуску, який відходить від опори до ре-йок, а також дротів, що лежать на землі.

5. Забороняється бігати по платформі вздовж потяга, що прибуває чи відходить.

6. Не відчиняйте під час руху потяга зовнішні двері, не стійте на підніжках, не висовуйте-ся з вікон.

7. Не зривайте без крайньої потреби СТОП-кран. Запам’ятайте, що навіть при пожежі не можна зупиняти потяг на мосту, в туне-лі та інших місцях, що можуть призвести до ускладнення евакуації.

8. Забороняється використовувати у вагонах відкритий вогонь та користуватися побуто-вими приладами, що працюють від вагонної мережі.

9. Не можна перевозити пальне і вибухоне-безпечні речовини.

10. Якщо ви відчули запах горілої гуми або з’явився дим, негайно зверніться до про-відника.

11. При екстреній евакуації з вагона зберігайте спокій, надавайте допомогу літнім людям, інвалідам та дітям.

Дмитро МІРОШНИК,викладач навчально-методичного центру цивільного

захисту та безпеки життєдіяльностіЧернігівської області

№ 125 (165) 16 листопада 2010, вівторок 11http://dponline.cn.ua

к а л е н д а р

Сьогодні Сонце зійшло о 7 год. 14 хв., за-йде о 16 год. 14 хв. День триватиме 8 годин 59 хвилин. Перша чверть 13 листопада. Мі-сяць у Рибах.

За релігійним календарем сьогодні – му-чеників Акепсима єпископа, Іосифа пресвітера та Аїфала диякона. Оновлення храму селико-мученика Георгія у лідді. Преподобного Апек-сима. Праведниці Снандулії.

Завтра – преподобного Іоанникія Великого. Священномученика Никандра, єпископа Мір-ського, та Єрмея пресвітера. Преподобного Меркурія Печерського. Преподобного Никан-дра Городноєзерського. День пісний.

Іменинниками будуть: сьогодні – Йосип, Юрій, Світлана, Агапій; завтра – Інокентій, Фа-їна, Ярема, Анікій, Арсен, Олександр.

ц и М и д н я М и н а р од и л и с я

16.11

Французький фізик, математик і ен-циклопедист Жан ле Рон д’Аламбер (1717); український історик Дмитро Бантиш-Каменський (1788); україн-ська фігуристка, олімпійська чемпіон-ка оксана Баюл (1977).

17.11

Український та російський актор Михайло Щепкін (1788); перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч Григорій Кочур (1908); французь-ка акторка Софі Марсо (1966).

н е с п р и я тл и ві д ні у л и ст о п а д і

17, 29

зніМ о к із с у п у т н и к а

NOAA-15 15.11.2010 05:39

Чернігів

гі д р о М е т ц е н т р п ові д о М л я є

16-го листопада очікується мінлива хмар-ність, без опадів. Вітер південно-східний 5–10 м/сек. Температура повітря +10 ... +15 °C, по Чернігову +12 ... +14 °C.

17-го та 18-го листопада – мінлива хмар-ність, без істотних опадів, вночі та вранці міс-цями туман. Вітер південно-східний 5–10 м/сек. Температура вночі +4 ... +9 °C, вдень 17-го +10 ... +15 °C, 18-го +7 ... +12 °C.

Радіаційний фон по області: Семенівка, По-кошичі, Чернігів, Ніжин – 11, Щорс, Прилуки – 13, Остер – 14 мкр/год.

Температура води в Десні – 8,5 °C.

п ог од а н а с о н ці (д а ні S OHO)

GOES-14 15.11.2010 01:06 LASCO C2 15.11.2010 07:24

Якщо в Криму термоме-три днями показували плюс 28 градусів, то це вже режим не оксами-

тового, а літнього сезону. На Поліссі тепло продовжило грибний сезон. У листопаді про такі речі можна тільки мріяти. Незвичайно тепла погода і в центральних ра-йонах європейської частини Росії та в Білорусі.

Що стосується Чернігів-щини, то в першій декаді останнього осіннього міся-ця середня декадна темпе-ратура на більшій частині території становила 8,3–9,4 градуса тепла, що майже на 6–7 градусів вище від

середніх багаторічних зна-чень. В окремі дні вона сягала плюс 17–19, а 9-10 листопада були перекриті максимальні значення доби. Схожою за температурним режимом ця декада була у 1966 році.

Початок цьогорічного лис-топада видався вельми до-щовим. Кількість опадів за декаду у південній частині області становила 108-126 відсотків норми, а в північ-ній – 198–270 відсотків. На півночі області 10 листопа-да навіть прогриміли грози. Шквалисте посилення вітру подекуди сягало 16–24-х ме-трів за секунду. Такої швид-

кості вітер здатен трощити дерева і пошкоджувати жит-лові та господарські примі-щення.

Безперечно, дощі і не-звичне тепло «підправили» земний ландшафт: знову за-зеленіли трави, відновили вегетацію озимі культури. Правда, опалого листя вже не повернути назад. Чекай-мо наступної весни.

Незвичайна, як на цю пору плюсова температура принесла циклони, котрі, рухаючись північніше Укра-їни, у свої теплі сектори за-тягували теплі маси повітря середземноморських суб-тропіків.

Аномально тепла погода і в помірних широтах сусід-ньої Росії аж до Західного Сибіру. І лише Східний Си-бір потерпає сьогодні від справжніх зимових морозів і сніговіїв. Знову в обіймах

негоди опинилися Бельгія і Німеччина, дещо менше – Голландія та Франція. Тут інтенсивні зливи обумови-ли повені, котрі подекуди зрідні катастрофічним. Це вже не вперше в ниніш-ньому році вони завдають збитків і зайвих клопо-тів багатьом європейським країнам. А в деяких штатах США пронеслися перші сні-гові бурі.

Коли ж у нас настане передзим’я і в повітрі за-кружляють перші сніжинки? За прогнозами синоптиків, уже в другій половині ни-нішнього тижня почнеться зниження температури. Та прогнозисти не виключа-ють, що після нетривало-го похолодання наприкінці місяця знову потеплішає. Гадаємо, більшість не про-ти цього.

лесь ГОМІН

п ор и р о к у

листопад – дощопад?Справді, передзим’я нинішнього року починається нетрадиційно. Замість снігів і навіть дошкульних морозів в окремі дні погода б’є плюсові рекорди температури цієї пори. За даними Українського гідрометцентру, такі показники, як у першій декаді листопада, адекватні періоду десь місяць-півтора назад.

Фот

о Св

ітла

ни К

УЗЬМ

ЕНКО

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

АлА

в и к л и к д о с уд уНовозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи

за позовом Дєдок Євгенії Вікторівни, яка діє як законний представник в інтересах ма-лолітнього сина Вороха Володимира Володимировича, 12.09.1997 року народження, до Степанової Олесі Євгеніївни про визнання особи такою, що втратила право на користу-вання жилим приміщенням призначено на 30 листопада 2010 р. на 9 год.

Для участі у справі як відповідач викликається Степанова олеся Євгеніївна (остан-нє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Муринсона, 8-А, кв. 3).

Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповіда-чка вважається повідомленою про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідо-млення про причини неявки Степанової О. Є, повідомленої належним чином або, якщо причину буде визнано неповажною, – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Справу буде розглянуто в приміщенні суду за адресою: м. чернігів, вул. Мстислав-ська, 17, під головуванням судді Гордійко Ю. Г. (каб. 18).

ре к л а М а, ог оло ш е н н я

Колектив КлПЗ «Чернігівська обласна ди-тяча лікарня» висловлює глибоке співчуття заступнику начальника управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністра-ції Галині Михайлівні Васильковій з приво-ду тяжкої втрати – смерті батька

Михайла МиколайовичаЛитвиНеНКА.

б уд ні с о с н и ч ч и н и

Забутий стадіонВ останні роки зроблено немало добрих справ щодо упорядкування та благоустрою Сосниці. Проведено роботи з реконструкції відрізку автошляху на вулиці Корнєва, ямкові ремонти дорожнього покриття окремих вулиць. Втім, не обходиться і без ложки дьогтю.

Хто хоч раз бував на Сосницько-му центральному стадіоні, той звертав увагу на занедбаний жахливий стан глядацьких три-

бун. Їх, власне, там немає. Є земляна насип, де раніше були облаштовані, зі струганих дощатих рейок, місця для сидіння. З часом під дією дощів та снігів вони погнили. Щоправда, років 15 тому була спроба їх реані-мувати. Сталося це перед черговими виборами. Принаймні, косметичний

ремонт провели, і трибуни мали хоч не ідеальний, проте досить задовіль-ний вигляд. людям було де сісти, щоб переглянути футбольний матч чи про-сто відпочити.

Що коїться нині на селищному ста-діоні – про це, на жаль, важко пере-дати пером очевидця. Краще, мабуть, один раз побачити, ніж 10 разів почути. І не треба сьогодні раз у раз повто-рювати, що в нас люди не приділяють уваги розвитку фізкультури. Просто у

райцентрі немає для занять спортом належної бази. А згаданий селищний стадіон просто відлякує своїм вигля-дом і фізкультурників, і уболівальни-ків, а також гостей. А ще подекуди по кутках цього горе-стадіону утворено штучні сміттєзвалища, пасуться кози та інша живність, залишаючи після се-бе продукти життєдіяльності. Їм і без спорту добре.

Валерій МАГУлА,смт Сосниця

12 № 125 (165) 16 листопада 2010, вівторок

c m y k

http://dponline.cn.ua

c m y k

остання сторінкаостання сторінкав ол е Й б ол

Пристрілка не вдалася

Паралельно із всеукраїнським чемпіонатом «Буревісник» ви-ступає і в першій студентській лізі України, де найбільш вда-

ло завершив сезон 2006–2007 років, примірявши золоті нагороди. А ще команда має титул п’ятиразового пе-реможця обласної першості і чотири рази вигравала міжнародний турнір «Слов’янське братство».

Приємно, що у дебютній частині становлення команди за неї грала Юлія ларіонова, яка нині є майстром спорту і виступає за суперлігівську одеську команду «Джінестра» і ми-

нулого сезону вклала свою частку у завоювання кубка України і срібних нагород чемпіонату.

Переважно гравці «Буревісника» є вихованцями ДЮСШ Чернігова і області. За неї виступають кандидат у майстри спорту Ганна Промогай-бо, першорозрядники Оксана Бойко, Олександра Зенченко (капітан), Євгенія Задніпровська, Наталія Ковтун, Альо-на Шара, Юлія Ворона, Тетяна Рубан, Ірина Федорченко, Дарія Кононенко, Ірина Сичова.

З досвідченими тренуються і мо-лоді спортсменки, які вже епізодично

грають у відповідальних матчах. Це – Тетяна Панько, Наталія Канодиба, Ка-терина Носенко, Тетяна Грищенко, Ві-кторія Сибірська, Марія Сапон, Ганна Жула, Тетяна Бородач і Олена лобова. Дівчатам по 13–18 років і в них ще все попереду. Але така довіра від головно-го тренера Івана Ващенка та тренера Віталія Сідлецького багато що для них значить у набутті майстерності.

Сезон 2010–2011 років команда дня-ми відкрила вдома матчами першого туру чемпіонату України серед команд вищої аматорської ліги. Вісім команд приїхали до Чернігова. За регламен-том кожному учаснику довелося гра-ти по 4 поєдинки. У стартовому мат-чі чернігівський «Буревісник» переміг полтавську команду СДЮШОР-2 із ра-хунком 3:2. У решті поєдинків не та-кий втішний показник чекав на наших землячок, оскільки вони поступилися «Полтавчанці» (Полтава) і двом хар-ківським колективам – «Харків’янці» і ТЕЦ-5-ХДЗА. У підсумку «Буревісник» набрав лише три очки і опинився на шостому місці. Що ж, пристрілка не вдалася, але це лише початок. Основні ігри ще попереду. Сподіватимемося, що у наступних турах наші землячки виступлять більш гідно.

Віктор БЕРЕГОВИЙФото Віктора КОШМАлА

Жіноча волейбольна команда чернігівського національного педагогічного університету «Буревісник» заснована порівняно недавно – у 2003 році. Однак і за такий короткий проміжок часу вже досягла чимало. Вона – міцний середнячок у чемпіонаті України серед команд вищої аматорської ліги, була навіть бронзовим призером у сезонах 2004–2006 років. Минулорічну першість команда завершила на 4-му місці.

Ігровий момент матчу «Буревісник» (Чернігів) – СДЮШОР-2 (Полтава) – 3:2

Жіноча волейбольна команда ЧНПУ «Буревісник»

у світі цік а в ог о

У лондоні зводять свою ейфелеву вежу, а в Польщі – гігантську статую Христа

У польському місті Свебодзін нарешті за-вершилось будівництво найвищої у світі статуї Ісуса Христа.

Висота монумента, включаючи п’єдес-тал, становить 51 метр (17-поверховий буди-нок). Дотепер найвищою була 38-метрова ста-туя Христа в Ріо-де-Жанейро. Проект, який з 2008 року збирали у вигляді пожертвувань, обійшовся в 1,4 млн доларів.

Тим часом в лондоні вирішили звести свій аналог Ейфелевої вежі. Сталева «Орбіта» бу-де однією з визначних пам’яток олімпійського комплексу в лондоні. За формою вона нага-дуватиме трубку кальяну, а її висота станови-тиме 114 метрів. Це майже втричі нижче ніж Ейфелева вежа в Парижі, але вище ніж Статуя Свободи в Нью-Йорку. Очікується, що вежу відкриють у березні 2012 року. Фінансувати проект вартістю у $35,8 млн вирішив власник «Криворіжсталі» лакшмі Міттал.

Дитина-підприємець відкрила власну справу у три роки

Свій бізнес Райан Рос почав з про-дажу курячих яєць. Він влашту-

вав у дворі курячу ферму із 60-ти несучок. Що-дня отримував прибуток у 15 доларів. Реалізо-вував свою продукцію «комерсант» там, де най-більше народу – біля церкви і на фермерському ринку. Потім Райан вирішив «делегувати повно-важення», найнявши на роботу доросліших ді-тей, які під його керівництвом косили газони. За годину його бригада отримувала по 20 до-ларів, з яких тільки 5 він залишав собі.

Райан розповів, що багато хто не вірив у те, що дитина може вести бізнес. Підтримку він знайшов тільки у батьків: «Мати навчила мене правилу, яке я називаю «80–10–10»: 80% прибутки я інвестую у розвиток бізнесу, 10% віддаю на добродійність, а 10%, що залиши-лися, витрачаю сам».

Сьогодні Райану 9 років. Він вчиться у школі, грає з друзями, інвестує гроші в нерухомість і вже майже мільйонер.

За матеріалами Інтернет-видань

теле

фон

рек

ламн

ого

відд

ілу

4-40

-07

жін оч и Й Фу т б ол. ч е М піо н ат у к раїн и

Останні штрихи сезону від Алли лишафай

«легенда» вже в ранзі чемпіона України свою виїзну гру у До-нецьку провела як і належить кращій команді країни: грала

на виграш. І свого досягла. У другому таймі після сольного проходу гол заби-ла Алла лишафай. Фактично його можна вважати останнім голом чемпіонату, бо єдиний ще не зіграний матч сезону за участі «легенди» й «Іллічівки» ймовір-ніше за все не відбудеться і легких три очки до свого доробку приплюсує марі-упольська команда. Але це не дозволить їй піднятися на другу сходинку турнірної таблиці. Другими залишаться харківські футболістки завдяки кращій різниці за-битих та пропущених м’ячів.

Алла лишафай цього року забивала мало – лише три рази, але сезон, одно-значно, в її біографії – один з найвдалі-ших. Алла грала в захисті, і за клуб, і за збірну – ефективно, надійно. А що мало забивала, так то не її основні функції сьо-годні. Найкращі бомбардири у «легенді», нагадаємо, Юлія Корнієвець (14 м’ячів) та Оксана Яковишин (13 м’ячів). А в чемпіона-ті України – Ганна Мозольська (20 м’ячів) та Світлана Фрішко (18 м’ячів), обидві з харківського «Житлобуду-1».

Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ

«Дончанка» (Донецьк) – «Легенда» (Чернігів) – 0:113 листопада. 18 тур. «Іллічівка» (Маріуполь) –

«Ятрань» (Умань) – +:–. Пропущений матч 13-го туру «Чорноморочка» (Одеса) – «Родина» (Костопіль) – 3:4.

Аллу лишафай інколи доводилося стримувати ось так

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх.веб-сайт: www.dponline.cn.ua. електронна пошта: despravda@ukr.net.Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда»,14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота).Тираж тижня – 25 794. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянка вільна Засновник та видавець – тов «Редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р. Головний редактор Лариса МІЛовА. Перший заступник головного редактора Леся КоШеЛь. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро ГРоМовиЙ. Керівник відділу зв’язків з громадськістю володимир ЛиСеНКо. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92.Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36;гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: олександр БоЖоК, Ганна ЗевКо, Світлана КУЗьМеНКо. Коректори: Альона ШевчеНКо, Світлана СоКоЛ, олена ШеРеМет. Передплатні індекси: триразовий – 49086; триразовий пільговий – 49087 та четверговий випуск – 49088.