"АгроПартнер.Украина" №38 (463) от 30.09.2013

Издательство «АгроПартнер®» • № 38 (463) • 30.09.13 г. • /0552/ 45�60�44, 42�47�42 /050/ 197�16�51 • www.agropartner.ks.ua 1

№38 (463) 30 сентября 2013 г.

Издательство «АгроПартнер®» • № 38 (463) • 30.09.13 г. • /0552/ 45�60�44, 42�47�42 /050/ 197�16�51 • www.agropartner.ks.ua2

Нові українські гібриди соняшнику створені в Інституті олійних культур *

Найбільш розповсюджени�ми типами гібридів є простіміжлінійні гібриди, які харак�теризуються виключно висо�кою продуктивністю та вирів�няністю, внаслідок чогопрості гібриди є високотехно�логічними, що в свою чергупризводить до зменшеннявтрат при збиранні врожаю.

Одержання гібридів з мак�симальною врожайністю на�сіння – основний напрям се�лекції соняшнику. Селекція наврожайність – це, перш за все,селекція на створення добрерозвиненої рослини з високоюфотосинтетичною активністю,вільної від хвороб, зі здатністюформувати максимальні вро�жаї за будь�яких умов зовніш�нього середовища.

Стратегія селекції гібридно�го соняшнику базується настворенні високоврожайнихсамозапилених ліній з висо�кою стійкістю до основних хво�роб та шкідників. Кардинальнапроблема подальшого роз�витку гетерозисної селекції –це розробка теорії та більшглибше вивчення біології роз�витку, а також створення тех�нологій та методів генетичноїоцінки вихідного матеріалу.

Господарства, які викорис�товують високоякісне насінняне завжди використовуютьмаксимальні можливості рос�лин соняшнику. Рівень викори�стання потенціалу урожайностігібридів соняшнику у вироб�ництві дуже низький. При се�редній максимальній врожай�ності соняшнику 3,7 т/га(2000–2007 рр.) реальна уро�жайність в сільськогосподарсь�ких підприємствах була в 2008році 1,12 т/га, що означає, щорівень використання потенціа�лу урожайності складає 30,3%.

Результативність вироб�ництва соняшнику залежитьвід знання її основних біоло�гічних особливостей, а такождотримання рекомендаційщодо технології вирощуван�ня. Однак бажання більшостівиробників соняшникової си�ровини отримати якомогабільші та якомога швидшіприбутки призвели до того,що сівозміни скасовуються, атехнології не витримуються,наслідком чого є спад уро�жайності. Для підтримкирівня виробництва соняшни�кової олійної сировини, ви�робники почали збільшуватиплощі посіву. Але цей безпер�спективний шлях дійшовмежі. Тому суттєвим факто�ром підвищення врожаю на�сіння соняшнику, стало впро�вадження у виробництвонових високоолійних, висо�коврожайних, екологічнопластичних та стабільнихгібридів соняшнику.

В 2008 році в Реєстр сортіврослин України занесений но�вий гібрид соняшнику Рябота,названий на честь одного ізперших селекціонерів по гете�

розисній селекції в Україні.Новим етапом досягнень вІнституті селекції соняшникустало створення конвеєрурізнонаправлених гібридів со�няшнику. Нові гібриди соняш�нику, що занесені до Реєструсортів рослин України – простіміжлінійні, гібрид Рябота, Ре�гіон, Політ 2, Початок та трил�інійний Каменяр, будуть спри�яти збільшенню виробництваолійної сировини соняшника вУкраїні, особливо при дотри�манні рекомендованих техно�логій вирощування.

У 2010 вегетаційному році,коли температури повітря сяга�ли до +40°С, та були відсутнісуттєві опади, нові гібриди со�няшнику створювались саме взоні недостатнього зволожен�ня. Вони сформували середнюврожайність в Лісостеповій зоніна рівні 18,0–19,5 ц/га. Найвищіврожаї були сформовані уВінницькій області 22,6 ц/гагібридом Початок. В Харківськійобласті гібридом Регіон сфор�мована врожайність на рівні21,2 ц/га. Гібриди соняшнику уВінницькій області Початок таПоліт 2 сформували врожай нарівні 22,6 та 22,7 ц/га відповід�но. Трилінійний гібрид соняш�нику Каменяр в 2009 році (зарезультатами закінчення екс�пертизи), в зоні Лісостепусформував врожайність в ме�жах 17,0–19,7ц/га. Найвищаврожайність гібриду Каменярбуло зафіксовано в Харківськійобласті на Вовчанській сорто�дільниці – 29,6 ц/га.

По зоні Степу середня вро�жайність гібридів була ви�щою: гібрид Регіон склав се�редню врожайність за 2010рік на рівні 22,8 ц/га. Макси�мальна врожайність цьогогібриду сягала до 30,1 ц/га вКіровоградській області. ВХерсонській області вро�жайність становила 28,2 ц/га,а Одеській – 3,6ц/га.

Гібрид Політ 2 в зоні Степусформував середню вро�жайність 22,63ц/га, макси�мально сприятливі умови2010 вегетаційного року дляцього гібриду склалися в За�порізькій області 27,8 ц/га, вАР Крим 26,5ц/га та в Кіро�воградській 25,2ц/га.

Відносно гібриду Початок,середня врожайність по Сте�повій зоні України склала23,4ц/га, найбільш продук�тивним гібрид був у Кіровог�радській області, де вро�жайність сягала до 32,9ц/га, вОдеській області та в АР Криммаксимальні врожаї станови�ли 30,0 та 30,4ц/га відповідно.

Гібрид соняшнику Каменярв 2009 році сформував се�редню врожайність по зоніСтепу 25,0ц/га. Максимальнаврожайність, одержана вДніпропетровській області –37,1 ц/га, в Одеській – 31,6ц/га, Запорізькій – 27,8 ц/га.

В 2011 році на демонстра�ційному полігоні Інституту ол�

ійних культур м. Запоріжжягібриди соняшника сформу�вали відносно високі врожаї,не зважаючи на несприятливіпогодні умови, які припали напершу половину вегетаціїрослин, а саме на основні ета�пи органогенезу. Найвищийврожай був сформованийгібридом Початок – його вро�жайність становила 33,44 ц/га, гібрид Каменяр сформу�вав врожай на рівні 30,84 ц/га,а гібриди Політ 2 та Регіон –28,82 та 28,14 ц/га відповідно.

НАДІЙНИЙ. У Реєстрі сортіврослин України з 2004 року.Ранньостиглий високоврожай�ний трилінійний гібрид соняш�нику. Вегетаційний період –105 днів. Потенційна вро�жайність 3,5–4,0 т/га. Середняурожайність гібриду 2,9 т/га.Вирізняється стабільно висо�кою олійністю – на рівні 50%(навіть у дуже несприятливихпогодних умовах). Гібрид маєімунітет проти вовчка, несправ�жньої борошнистої роси, іржі,відносно стійкий до фомопси�су та білої гнилі. Оптимальнагустота стояння рослин на то�варних посівах на період зби�рання – 50–55 тис. шт./га взоні Степу та 70 тис. шт./га –в Лісостеповій зоні. Рекомен�дований для вирощування вумовах Степу та Лісостепу.

РЯБОТА. У Реєстрі сортіврослин України з 2008 року.Середньоранній гібрид. Ве�гетаційний період 100 днів.Технологічний у виробництві.Екологічно пластичний. Посу�хостійкий. Середня уро�жайність гібрида 2,9 т/га.Стійкий до несправжньої бо�рошнистої роси, іржі, склеро�тиніозу. Висота рослин –160–170 см, Кошик опуклий,слабо похилений, що не при�зводить до накопичуваннявологи при дозріванні.Олійність насіння – 47–48%.Оптимальна густота стояннярослин на товарних посівахна період збирання – 55–60тис. шт./га. Рекомендованийдля вирощування в умовахСтепу та Лісостепу.

ПОЧАТОК. У Реєстрі сортіврослин України з 2012 року.Вегетаційний період – 110–115днів. Висота рослин 150–190см, всі фази розвитку у рослинпроходять одночасно. Стійкий

до осипання, посухостійкий. Зарезультатами Держкомісії маєстійкість: до іржі 8 балів, до білоїгнилі 8 балів, до сірої гнилі 9балів до фомозу 7 балів. Гібридстійкий проти вовчка, НБР. Еко�логічно пластичний, технологі�чний. Урожайність 3,0–3,5 т/га,максимальна урожайність зароки конкурсного випробуван�ня 3,7 т/га. Олійність насіння50–51%. Густота стояння на то�варних посівах на момент зби�рання повинна становити неменше як 60–65 тис. шт./га. Ре�комендовано для вирощуванняв умовах Степу та Лісостепу.

ПОЛІТ 2. У Реєстрі сортіврослин України з 2010 року. На�ціональний стандарт України поультраскоростиглій групі. Веге�таційний період 95–100 днів.Технологічний. Стадії розвитку увсіх рослин проходять одночас�но. Середня урожайність за пе�ріод випробувань становила взоні Степу – 2,4 т/га, в зоні Лісо�степу – 2,8 т/га. Максимальнаурожайність за роки випробу�вань – 4,1 т/га. Вміст олії внасінні – 49–50%. Має потуж�ну кореневу систему. Стійкийдо вилягання. Кошик плеска�тий, при перестої насіння неосипається. Запилення коши�ка 90–95%, що гарантує ви�сокі врожаї. На півдні Україниза умов зрошення можливевикористання як пожнивноїкультури. Оптимальна густотастояння на період збирання55–60 тис. шт./га. Рекомен�дований для вирощування вумовах Степу та Лісостепу.

Кутіщева Н.М.,завідувач лабораторії

селекції міжлінійнихгібридів Інституту олійних

культур НААНТ. (061) 223#99#88

Набувайте насіння воригінаторів, стережіться

підробок.Наша адреса: 70417,

Запорізька обл.,Запорізький р#н,

с. Сонячне,вул. Інститутська, 1.

Тел./ф.: (061) 223#99#91, 223#99#75, 223#99#59

– комерційний відділ223#99#87 – відділ

насінництва223#99#50, 223#99#99 –

приймальня

Американский эксперт: Украинские фермеры становятся все опытнееВ США прогнозируют рост

инвестиций в украинскоесело. Наличие высокого уро�жая помогает Украине расши�рять рыночную базу, большеэкспортировать, от чего выиг�рает украинский аграрныйбизнес. Такое в мнение в ком�ментарии телеканалу БТБ вы�разил атташе по вопросамсельского хозяйства при по�сольстве США в Украине Рэн�далл Хейгер, комментируя по�вышение Министерствомсельского хозяйства США(USDA) прогноза урожая зер�на в Украине до 60 млн тонн.

«Украина имеет прекраснуюагропромышленную базу, у васхорошая земля, фермеры ста�новятся опытнее, используютболее совершенную технику, –сказал он. – Я думаю, основ�ным фактором роста произ�водства была цена. Фермерыувидели ее рост и привлекли

больше ресурсов для того, что�бы увеличить производство вУкраине и, к счастью, так и про�изошло. Украина способна иг�рать важную роль в мировойпродовольственной безопас�ности. Она сможет отвечать нарастущую мировую потреб�ность в продовольствии».

По словам атташе, на фонероста мирового спроса назерно высокий урожай помо�жет Украине наполнить ры�нок своей продукцией.

«Спрос на пшеницу и куку�рузу составляет примерно 1,9млрд тонн, и он растет с каж�дым годом, – добавил Хайгер.– Украина играет положитель�ную роль и должна сыграть еев этом году, отвечая на гло�бальные потребности в про�довольствии. Размер урожаятакже помогает Украине вы�ходить на новые рынки. Тра�диционно Украина отправля�

ет зерно в североафриканс�кие страны, на Ближний Вос�ток. С тем урожаем, которыйвы в этом году собрали, передвами открываются новые воз�можности. Например, Юго�Восточная Азия».

По его мнению, наличиеурожая помогает Украинерасширять рыночную базу,больше экспортировать, отчего выиграет украинский аг�рарный бизнес.

Также представитель посоль�ства США в Украине выразилубеждение, что эти факторы бу�дут способствовать притоку ин�вестиций в агросектор.

«Я думаю, инвестиции в аг�рарный сектор продолжатся,– отметил атташе. – В теку�щем году причин для этогодаже больше из�за высокихцен на зерно. Фермеры и ин�весторы решили увеличитьденежные вложения в страну,

потому что они видят потен�циальную выгоду. Я думаю,многие люди сейчас узнаютбольше об Украине. Они ви�дят большой аграрный по�тенциал, шансы увеличитьдоходы до уровня другихстран с похожими почвами».

Министерство сельскогохозяйства США (USDA) ожи�дает, что урожай зерна в Ук�раине в 2013 году составит60 млн тонн, что на 1,7%больше, чем ведомство про�гнозировало в августе.

Согласно отчету USDA,опубликованному на его офи�циальном сайте, в частности,прогноз урожая пшеницы по�вышен на 2,3% по сравнениюв августовской оценкой – до22 млн тонн, а фуражного зер�на – на 1,3%, до 38 млн тонн.

Источник:http://a7d.com.ua


Аграриям установят минимальный срок аренды земли в 12 летОтечественные аграрии мо�

гут вскоре столкнуться с серь�езным новшеством: парламен�тарии планируют заставить ихарендовать сельхозземли ми�нимум на 12 лет. Такую нормусодержит зарегистрированныйв парламенте законопроект остабильном использовании зе�мель сельскохозяйственногоназначения (текст документа к9.00 25 сентября опубликованне был, есть в распоряженииForbes). Его авторы – народныедепутаты Степан Ивахив (вне�фракционный), Олег Кулинич(Партия регионов), ВалерийЛунченко (БЮТ) и глава Укра�инской аграрной ассоциацииВладимир Макар.

По данным Госземагентства,из 4,75 млн. договоров аренды,действующих в стране, лишь14% заключено на срок свыше10 лет. Абсолютное большин�ство – почти 43% – на 6–10 лет.

Как отмечает один из авто�ров законопроекта ВладимирМакар, главная цель введенияарендного минимума – убе�речь земли от истощения.«Долгосрочная аренда поло�жительно сказывается на куль�туре земледелия – истощатьземлю в первые годы стано�вится попросту невыгодно, –объясняет он. – Сложно пред�ставить себе предпринимате�ля, который в свой бизнес�план впишет: «Не забыть черездевять лет убить землю».

Почему именно 12 лет? Та�кой срок выведен из расчетадвух севооборотов – шестьлет каждый. «Если привязы�ваться к одному севообороту,будет риск истощения почв впоследние три года аренды(максимальный период, в те�чение которого можно реали�

зовывать интенсивные техно�логии в земледелии, послечего начинается резкое сни�жение качества почвы. –Forbes)», – поясняет Макар.

Закрепление минимально�го срока аренды на длитель�ный период – на руку аренда�торам, в первую очередькрупным агрохолдингам. «Сточки зрения арендатора – этовыгодно, ты понимаешь, чтопришел надолго, – поясняетАркадий Корнацкий, основа�тель «Агрофирмы Корнацких».– Другое дело, что холдингамуже не надо будет бороться запайщика, улучшая экономи�ческие условия: это опреде�ленная кабала для селян».

Представитель одного изкрупнейших отечественныхагрохолодингов (в аренде –около 250 000 га) отмечает,что такой арендный минимумдобавил бы агробизнесу ста�бильности. «У таких компаний,как наша, – длинный горизонтпланирования, и мы заинтере�сованы в дополнительной га�рантии реализации планов», –сказал он. Что касается болеекоротких проектов – всегдаостается возможность пере�уступить право аренды друго�му предприятию, эта практикадействует и сегодня.

«В любом случае, принятиезаконопроекта отсеет случай�ных людей, которые где�то ус�лышали о невероятной привле�кательности агробизнеса ирешили на два�три сезона взятьземлю и засеять ее подсолнеч�ником, – констатирует Макар. –Таких примеров – масса».

Китайский следЗаконопроект поддержи�

вают не только представите�

ли крупного агробизнеса, нои влиятельные профильныечиновники. «Лично я – сто�ронник долгосрочной арен�ды, ведь только так аренда�тор сможет планировать свойбизнес и заботиться о плодо�родии почв», – считает главаГосземагентства СергейТимченко. На прошлой неде�ле замминистра аграрнойполитики Иван Бисюк, высту�пая на конференции «Эффек�тивное управление крупнымиагрокомпаниями», сообщил:«Мы предлагаем минималь�ный срок аренды 15 лет... этопредложение, скорее всего,поддержат компании».

За таким единодушиемскрывается еще одна не афи�шируемая причина. Перегово�ры с Украиной о получении впользование крупных наделовведет Китай, и одно из требо�ваний этой стороны – расши�рение минимального срокааренды, рассказал Forbes ис�точник в правительстве, зна�комый с ходом переговоров.

По словам Ю Сяо Чунь, зам�директора департамента помеждународным связям ивнешнеэкономическому со�трудничеству Синьцзянскойпроизводственно�строитель�ной корпорации, китайскиебанки уже выделили около $3млрд. на инвестиции в сельс�кое хозяйство Украины. Покастороны публично заявилитолько о совместном проектеорошения – на территорииплощадью 20 000 га в Крымуи Днепропетровской области.Участие в нем примет украин�ская компания KSG Agro Сер�гея Касьянова. «На 2014 годзапланирован проект на 3000га, – сообщил бизнесмен. –

Это больше пробный шаг».«Если говорить о системах

орошения, то этот бизнес – дол�госрочный: по некоторым оцен�кам, окупаемость систем оро�шения – порядка 10�11 лет, –отмечает Макар. – Ни один ин�вестор, неважно, украинскийили иностранный, не зайдет втакой проект без гарантий».

Что еще сулит законо�проект

Дополнительное революци�онное новшество, котороепредлагают авторы документа– отказ от системы севосмен иобязательных проектов земле�устройства. На сегодняшнийдень они имеются всего у 2%землепользователей. Заме�нить их предлагают регулярныманализом состояния почвы, ко�торый будет определять сте�пень ее «усталости». Схемапредполагается такая: при зак�лючении договора аренды кнему будет приобщен документс качественными показателямипочвы. Раз в шесть лет аренда�тор обязан будет проводить ла�бораторный анализ почвы в ак�кредитованных лабораторияхза свой счет. (Согласно прайс�листу компании «Агроанализ»,стоимость агрохимическогоанализа почвы – 220 гривен изанимает 7�10 суток.) В случаеявного ухудшения показателейарендатор обязан возместитьущерб владельцу пая.

Также в законопроектепредлагается сделать пуб�личными данные о владель�цах земель в Государствен�ном земельном кадастре иупростить оборот аренды,сократив количество обяза�тельных документов дляоформления договора.

Красные цветы рапса не нравятся вредителямБританские ученые из ис�

следовательского центраRothamsted Research утверж�дают, что однажды рапсовые«желтые моря» могут покрас�неть. Они обнаружили, что из�менение цвета лепестков рап�са может стать экологическичистым способом борьбы свредителями. В частности,красный цвет отпугивает жукарапсового цветоеда – наибо�лее опасного вредителя нарапсе, который быстро адап�тируется к пестицидам.

Ученые работают над новойстратегией сдерживания жука.В своем эксперименте они ис�пользовали пищевые красите�ли, чтобы изменить цвет лепе�стков цветов. «Мы выращивалирапс в горшках, смывали почвуи ставили растения в ведра сводой», – рассказал ведущийавтор исследования докторСэм Кук (Sam Cook). «И мы до�бавляли в воду пищевые краси�тели, которые впитывались кор�нями растений и влияли на цветлепестков». Исследователи ис�пользовали разные красители сцелью получить синие и крас�ные лепестки. В ходе лабора�торных экспериментов и поле�вых испытаний, проведенных втечение двух лет, они установи�

ли, что цвет в значительной сте�пени влияет на поведение рап�сового цветоеда. Красный и си�ний цвет «нравится» жукамзначительно меньше, чем тра�диционный желтый и белый.

Исследование показывает,что жуков больше привлекаютобъекты с высокой отражаю�щей способностью ультрафи�олетовых лучей. Это знаниепоможет разработать новыестратегии управления поведе�нием вредителей и защиты ра�стений от них. «Мы могли бывывести красные растения. Ан�тоциан, отвечающий за крас�ную и фиолетовую окраску,присутствует в семенах рапса,и мы можем вывести сорт скрасными лепестками и листь�ями», – утверждает доктор Кук.

На практике новая страте�гия может заключаться всмешивании и сочетанииразличных цветов, которыенасекомые находят привле�кательными и отталкиваю�щими. Высаженный по кра�ям поля рапс с желтымицветами проектируется какпривлекательная ловушка длявредителей, в то время какосновная центральная частьпосадки красного или синегоцвета будет сохранена.


Перші вітчизняні гібриди соняшника для нових технологій боротьби із бур’янами *

Нові умови життя, новесільське господарство, нові ви�моги до селекційної практики,а разом із тим і до селекційноїтеорії спонукали створити при�ватну селекційну установу Все�український науковий інститутселекції (ВНІС), в основі діяль�ності якої лежать сучасні біо�логічні та селекційні технології.Які ключові моменти важливідля створення сучасних конку�рентноспроможних сортів?Відповідь на це питання для на�уковців ВНІС лежить в площинітрьох ключових моментів: вико�ристання «високоцінної» плаз�ми для створення нових форм,пошук та впровадження новихметодів селекції, а також вико�ристання оригінальних системгібридизації. Глибокий аналізперспектив розвитку ринку,здійснений на основі тенденційв передовій селекційній науціпоказав, що селекція на високуадаптивність та високу еколог�ічну пластичність – не єдина за�порука успіху. Виробництво ви�сокоякісного насіння –важливий елемент в діяльностіВНІС. Первинне насінництво іподальші ланки розмноженнясупроводжуються безпосе�реднім контролем селекціо�нерів – авторів сортів і гібридів.Переробка насіння здійснюєть�ся на кращих сучасних акреди�тованих насіннєвих заводах,знову таки під контролем на�ших технологів. І заключнийелемент – власна аналітичнабаза, яка проводить контрольякості не тільки традиційними,а й сучасними молекулярно�ге�нетичними методами, що доз�воляє здійснити додатковийконтроль сортових якостейпартій насіння. Молекулярно�генетичний аналіз проводитьсяу власній нещодавно відкритійлабораторії, в якій є сучасне об�ладнання та висококваліфіко�ваний персонал, в основномукандидати наук.

Соняшник, кукурудза, цук�рові і кормові буряки, пшени�ця, ячмінь, тритикале, жито,ярий та озимий ріпак – ось да�леко неповний перелік куль�тур, з яким мають справу се�лекціонери нашого інституту.Селекційний процес почи�нається із колекцій вихідногоматеріалу. Ретельний підбірматеріалу з комплексом оз�нак, властивих гібридам і сор�там сучасного типу, оцінкацього матеріалу на мож�ливість його геному забезпе�чити адаптивність і екологічнупластичність, дозволяє пе�рейти до наступного кроку –власне процесу створення но�вих форм. Тут ВНІС працює напередньому рубежі селекцій�ної науки – методи селекціїрозроблені на основі сучаснихдосягнень біологічної науки,захищені патентами та ав�торськими свідоцтвами. Новіоригінальні методи селекціїспрямовані на скороченнятерміну селекції та підвищен�ня ефективності селекційногопроцесу. Новостворені форминесуть в собі ознаки та гени,які дозволяють використову�вати їх одночасно і для отри�мання гібридного насіння впромислових масштабах. Вроботі Всеукраїнського науко�вого інституту селекції вико�

ристовуються як класичні си�стеми гібридизації (наприк�лад, стерильності), так і ориг�інальні системи, створені наоснові власних винаходів. Такісистеми є більш надійними тадозволяють, як наприкладздійснюється на кукурудзі,проводити контроль повнотизапилення та рівня гібрид�ності. Створені компонентивипробовуються в найбільшперспективних комбінаціях, ізяких відбираються найкращі,що проходять Державне сор�товипробування.

Збереження всіх урожайнихта біологічних властивостейгібридів і сортів забезпечуєть�ся ретельним насінництвом,починаючи від первинних ла�нок і до ділянок гібридизації.Проходження всього процесу,від селекції гібридів до реалі�зації насіння, забезпечуєзменшення вартості насіннягібридів, які за своїми властиво�стями не поступаються світо�вим аналогам, а по адаптивності– часто перевищують їх.

Наукова робота ВНІС здій�снюється також в межах страте�гічного партнерства з провідни�ми сільськогосподарськимиуніверситетами. В рамкахспівробітництва ведеться се�лекція основних сільськогоспо�дарських культур, проводитьсярозробка біотехнологічнихпідходів до оцінки селекційно�го матеріалу, впровадженняДНК�технологій в селекційнийпроцес та розробка методівконтролю якості насіння.

Сорти та гібриди ВНІС не по�ступаються закордонним, а заціною створюють їм достойнуконкуренцію. Тут ілюстративнимприкладом є досягнення в се�лекції соняшнику. ВНІС створивта активно впровадив у вироб�ництво високоадаптивні гібридисоняшнику Український F1, Ук�раїнське сонечко, Заграва, Со�нячний настрій. Ознайомитись ізописом гібридів можна на офіц�ійному сайті ВНІС http://vnis.com.ua. Для отримання ви�соких врожаїв недостатньо лишевисокоякісного насіння, – необ�хідний високий агрофон, ство�рити який можливо лише за на�явності ефективних заходівборотьби із бур’янами. Дослід�ження та виробничий досвід по�казують, що втрати врожаю присильному забур’яненні полів мо�жуть сягати навіть половини відгенетично запрограмованоговрожаю. Сьогодні для боротьбиіз сходами бур’янів використову�ють ґрунтові досходові гербіци�ди Харнес, Газагард, Дуал Голдта інші. Для післясходової бо�ротьби із бур’янами наявнілише гербіциди, які знищуютьоднодольні бур’яни, наприкладСтилет, Фюзілад Форте. Дво�дольні бур’яни в посівах соняш�нику часто становлять серйоз�ну загрозу для продуктивностіурожаю. Чи є можливість поз�бавитись цієї загрози?

Починаючи із 2003 року всвіті почали активно викорис�товувати гібриди соняшнику,стійкі до гербіцидів, на основітрибенурон�метилу, похідно�го сульфонілсечовини (SU) іімидозолинон� та імідозолин�вмісних гербіцидів (IMI). Ме�ханізмом дії гербіцидів єпригнічення функції фермен�ту, що приймає участь у син�тезі деяких амінокислот, і, якнаслідок, – блокування синте�

зу білків. Гербіциди на основіцих діючих речовин застосо�вуються достатньо давно, і втих регіонах де, як бур’ян,присутній дикий соняшник,виникли стійкі форми. Такгібриди соняшнику стійкі доSU та IMI вперше були ство�рені із диких форм соняшни�ка, відібраних в штаті Канзаста Північна Дакота (США).Шляхом класичної селекціїознаки було перенесено в за�гально�доступні лінії міністер�ства сільського господарстваСША. Крім того, такі формибули віднайдені для дикогосоняшника та спорідненоговиду в ще кількох штатах: Ко�лорадо, Небраска, Південната Північна Дакота. Пізнішебуло показано, що стійкістьобумовлено мутацією одногогену. Отримати форми з озна�ками стійкості вдалося мето�дом мутагенезу, мутантніформи лягли в основу деякихгібридів соняшнику, стійких догербіцидів на основі трибену�рон�метилу. На сьогодні різнікомпанії використовуютьгібриди SU та IMI в так званихсистемах – «гібриди + гербі�цид та схеми застосування».Серед цих систем найбільшвідомі сьогодні Sures,ExpressSun®, Sumo в яких ви�користовуються SU�стійкигібриди соняшника. Зареє�стровано більше десяти гер�біцидів основною діючоюречовиною яких є трибену�рон�метил, наприклад Гран�стар, Гранд Плюс, ГранстарПро, Експресс, Трибун, Гре�нері, Гюрза, Террастар, Арт�стар, Коррида, Сталкер. Ви�користання SU гібридів тавідповідних гербіцидів забез�печує післясходовий контрольдводольних бур’янів у посівахсоняшнику. Використання цихпрепаратів та стійких до нихгібридів соняшнику забезпе�чує високу ефективність про�ти широкого спектру дводоль�них та багаторічних бур’янів,особливо таких стійких видів,як амброзія (Ambrosia spp.),осоти (Sonchus spp., Cirsiumspp.), лобода (Chenopodiumspp.), нетреба (Xanthium spp.),дурман звичайний (Daturactramonium) та інші. Необхід�но відмітити, що ця технологіянацілена на знищення тількидводольних бур’янів, а длязнищення однодольних бур’�янів необхідно використову�вати додаткові гербіциди.

Компанія BASF, починаючі з1992 року і до сьогодні, вико�ристовує систему Clearfield®,на разі розпочинається впро�вадження покращеної систе�му Clearfield Plus®, невик�лючні права на використанняяких надані компанії Сингента.Система Clearfield® – це уні�кальна комбінація гербіцидуЄвро�Лайтнінг і високовро�жайних гібридів соняшнику,стійких до цього препарату.Євро�Лайтнінг має системнудію на однорічні і багаторічнідводольні і злакові бур’яни, ут.ч. на амброзію, осоти, канат�ник, а також на вовчок. Гербі�цид має також ґрунтову дію

проти послідуючих хвиль бур�’янів. Євро�Лайтнінг у системіClearfield® – це перша уні�кальна можливість знищенняширокого спектра бур’янів задопомогою післясходовогообробітку гербіцидом з гнучки�ми строками використання.Діючими речовинами гербіци�ду Євро�Лайтнінг є імазапір (15г/л) і імазамокс (33 г/л), препа�ратна форма – водорозчиннийконцентрат. Гербіцид потрап�ляє у рослину через листя і че�рез кореневу систему рослин.

Використовуючи власні ви�находи на основі загальнодо�ступних стійких до гербіцидівформ, ВНІС проводить широ�ку програму по створеннюаналогів зареєстрованих тастворенню нових гібридів со�няшнику, стійких до гербі�цидів на основі трибенурон�метилу (SU) і імидозолинон�та імідозолин�вмісних гербі�цидів (IMI). На ринку Українидо сьогодні були присутні лишестворені закордонними компа�ніями гібриди соняшнику, стійкідо гербіцидів. Всеукраїнськийнауковий інститут селекціїпредставляє адаптовані до на�ших умов вітчизняні гібриди со�няшника, які дозволяють вико�ристовувати нові технологіїборотьби із бур’янами.

Армагедон (IMI) – гібрид,стійкий до гербіцидів імідазо�лінової групи. Знаходиться навипробуванні з 2010 року. Ор�ієнтовна реєстрація в Реєстрісортів рослин України – 2013р. Вегетаційний період: 110днів. Характеристика гібриду:висота рослин 170 см, поло�ження кошика – прямостоя�чий. Стійкість до хвороб ішкідників: гібрид генетичностійкий до вовчка, несправж�ньої борошнистої роси.Сприйнятливість до умов зов�нішнього середовища: гібридз активною реакцією на доб�рива, стійкий до вилягання,добре пристосований до ме�ханічного збирання. Вміст олії– 51,6–52%. Потенціал вро�жайності становить 54 ц/га.Урожайність, отримана в кон�курсному випробуванні – 42 ц/га. Рекомендований для виро�щування в Лісостеповій таСтеповій зонах України.

Сонячний настрій (SU) –гібрид, стійкий до гербіцидів наоснові трибенурон�метилу.Оригінатор: Всеукраїнськийнауковий інститут селекції.Гібрид соняшнику Сонячнийнастрій внесений до Реєст�ру сортів рослин України.Скоростиглий високовро�жайний гібрид. Вегетацій�ний період – 98–103 днів.Гібрид відрізняється інтенсив�ним ростом на перших етапахрозвитку, стійкий до вилягання.Стійкий до вовчка та несправ�жньої борошнистої роси. Ви�соко� та середньостійкий дофомопсису, білої гнилі. Вмістолії – 51,2–52,0%. Потенціалврожайності становить 48 ц/га.Урожайність отримана в кон�курсному випробуванні – 40,1ц/га. Рекомендований для ви�рощування в Лісостеповій таСтеповій зонах України.



НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТВАРИННИЦТВІ

Ми зробимо тваринників багатими! *

«Використовуючи нові технології у свинарстві, при утриманні 30 голів свиней, за рік, можна заробити 103 тисячігривень!!!» (Із виступу по телебаченню Міністра Агрополітики і продовольства України М.В.Присяжнюка).

Виступ міністра аграрноїполітики підтверджує, щонова технологія відгодівлітварин ферментованим зво�ложеним кормом із сумішізернових є однією з найкра�щих у світі (Висновки резуль�татів дослідження інституту«Landsudvalget for Svine», Да�нія). Ми пропонуємо кормо�готувальні агрегати серіїАКГСМ «Мрія», які забезпе�чать нову технологію году�вання свиней, ВРХ і телятферментованим зволоженимкормом – гомогенною кормо�вою суспензією, яка є однієюз найкращих на сьогоднішнійдень. Кормоагрегати працю�

ють в 5500 господарствах Ук�раїни та зарубіжжя на протязі13 років, маючи при цьомунайвищі економічні показни�ки і позитивні відгуки фахівцівсільських господарств.

Розроблені кормоагрегатипройшли успішне, протягом2�х років, випробування вінституті свинарства (м. Пол�тава), інституті тваринництва«Асканія�Нова» і отрималивисоку оцінку тваринників.Агрегати є енергоекономіч�ними, тому що об’єднують всобі п’ять технологічних опе�рацій, які виконуються одно�часно на одному електродви�гуні: подрібнення зерновоїсуміші, змішування, процесферментації, підігрів (за раху�нок тертя жорнів), видача го�тового ферментованого кор�му гомогенної суспензії,замінюючи 4 агрегати і пиловіциклони, економлячи енерго�ресурси до 30%. Використан�ня в господарствах і на фер�мах кормоагрегатів серіїАКГСМ «Мрія» забезпечитьсучасний світовий рівень тва�ринництва при високому при�бутку ,за рахунок економіїкормів до 20%, економії елек�троенергії до 30%, зменшен�ня виділення гною до 44% зарахунок легкого засвоєнняферментованих кормів, якімають високий рівень збага�

ченої обмінної енергії ізбільшують в тілі тварин вмістазоту на 30%, кальцію на12%, фосфору на 6,4%, маг�нію на 4%, що забезпечуєзбільшення перетравностісирого протеїну на 12,3%,сирої клітковини на 14,4%, тазбільшує засвоюваність кор�му на 20–25%, чим при году�ванні сухим кормом, значнозбільшує середньодобовіприрости живої маси тварин,поліпшує їх стан здоров’я,збільшує обмінну і валовуенергію тварин, а відповідносередньодобовий прирістж.м., зниження собівартостідо 50% при рентабельності

до 200%. Потрібно усього240–260 кг зерносумішідля відгодівлі свиней ва�гою 100 кг за 5,5–5,8місяців. Навіть при сьо�годнішніх високих цінах нафуражне зерно є сенс зай�матися тваринництвом,використовуючи агрегатикормоготування нового по�коління АКГСМ «Мрія».

Наводимо зразковий розра�хунок прибутку вирощуваннясвиней на закупівельних мате�ріалах за один цикл відгодівлі.(Ціна 1 кг корму, приготова�ного на кормоагрегаті, скла�дає 0,2 коп. Окупність агре�гатів від 10 до 15 днів.)

Розрахунок на 1 свиню 100кг ж.м. за період 5,5–5,8місяців відгодівлі (при ціні фу�ражного зерна 1700 грн./т):

– витрати на зерно суміш:240–250 кг х 1,7 грн. = 425,0 грн.;

– витрати на воду: 0,5 м3 х17,0грн./м3 = 8,5 грн.;

– витрати на эл. енергію на1голову (за весь періодвідгодівлі): 16,5 кВт х 0,37грн. = 6,4 грн.

– витрати на з/платню (на1 голову відгодівлі): 15,0 грн.х 5,5 міс. = 82,5 грн.

РАЗОМ: 522,40 грн.– Інші витрати (транспортні,

навозовидалення, добавки,ліки та ін.):8% = 51,18грн.

ВСЬОГО витрат за весь

період відгодівлі на 1 голо�ву = 574,0 грн. (взято макси�мальний розрахунок витрат)

Усереднена реалізаційнаціна 1 кг ж.м. по Україні скла�дає 20,0 грн.

Дохід: 20,0 грн. х 100 кг ж.м.= 2000.00 грн. Прибуток:2000,0грн. – 574,0 = 1426,0 грн.

Чистий прибуток складає1426,0 грн. на 1 головувідгодівлі, що майже в 3 разивище витрат.

За один цикл відгодівлі: на10 голів – 14260,0 грн.; на 50голів – 71300,0 грн.; на 100голів – 142600,0 грн., плюсприбуток від опоросу свино�маток, продаж поросят, еко�

номії кормів та енергоре�сурсів. Це розрахунок за одинцикл відгодівлі, а їх на рік – 2,2цикли. Помножуючи резуль�тати на 2,2. одержуємо річнийприбуток. Має рацію Міністрагрополітики України – відго�довуючи за рік 30 голів сви�ней, в т.ч. 3 свиноматки, мож�на мати, як мінімум, 103 тисячігрн. за рік чистого прибутку.

1426,0 грн. х 30 голів х 2,2цикли = 94116,0грн. Плюспродаж поросят за рік 30 шт.х 300грн. = 9000.0грн.

ВСЬОГО: 94000,0 +9000,0 = 103000,0 грн.

Примітка: Якщо кормивласні, вирощені в особисто�му господарстві, прибутокприродно зростає. Для свино�ферм на утриманні від 100 до

1000 і більше голів розробле�на механічна кормороздача.

Науковим центром АІНУвиготовлений універсаль�ний подрібнювач кормівПКУ�01А, який подрібнюєзернові, корене�плоди усіхвидів, сіно, солому, куку�рудзяні качани і стебло, зе�лені корми до фракції 2–10мм. Приготована сумішможе бути використана якдобавка в готовий фермен�тований корм до 40% , абояк окремий корм, що еконо�мить до 30% зерносуміші,не погіршуючи поживністьферментованого корму.

Практично аналогічні ре�

зультати і прибуток отримує�мо і при відгодівлі ВРХ та те�лят. Так, при складі соковитихкормів 52–55% та концентро�ваних ферментованих кормів– 48–45%, перероблених вкормоагрегаті АКГСМ «Мрія»,де фактичний зміст сирогопротеїну на одну кормоодиницю складає 120–140г, одержуємо позитивні ре�зультати. За результата�ми відгодівлі і утриманнясвиней, ВРХ і телят, цятехнологія є технологієюсвітового рівня, однією знайкращих і економічновигідних на сьогодні.

Д.с.г.н. # Нежлутченко Т. І.К.с. г. н, академік АІНУ #

Соляник М.Б.

Как повысить плодородие почвы в десяткираз с помощью червей СТАРАТЕЛЬ

(Владимирские)Если Вы хотите повысить плодородие почвы в 5–10 раз в

ближайшие 4–5 лет и получить урожай зерновых по 60–80 ц,картофеля – по 400–800 ц с гектара, Вы умеете выращиватьсельскохозяйственную продукцию. Теперь научитесь разво�дить червей СТАРАТЕЛЬ.

Главная их особенность в том, что они предназначены дляпереработки различных органических отходов сельского хо�зяйства и промышленности (навоз животных, помет птиц, ра�стительные остатки, осадки сточных вод очистных сооруже�ний, отходы предприятий пищевой промышленности)

Червь СТАРАТЕЛЬ работает круглый год! Один червь СТАРА�ТЕЛЬ в год производит потомство в 1500 особей и 100 кг биогу�муса. Из 1 тонны компоста получают в среднем 600 кг биогумусаи 10–15 кг червей. Но самое главное, черви СТАРАТЕЛЬ срав�нительно легко переключаются с одного типа корма на другой.Они адаптированны к самому разному пищевому субстрату.

Биогумус – 100% натуральное удобрение:• биогумус ПОВЫШАЕТ урожайность в 1,5 раза;• биогумус УСКОРЯЕТ созревание, увеличивает содержание

витамина «С», улучшает вкусовые качества овощей и фруктов;• биогумус СНИЖАЕТ заболеваемость растений за счет со�

держания актиномицетов;• биогумус УДОБЕН в применении: достаточно в сезон од�

норазового внесения локально под растения или в россыпьпод перекопку;

• биогумус НЕ СОДЕРЖИТ нитратов, патогенной микрофло�ры, семян сорняков;

• биогумус УДЕРЖИВАЕТ в почве влагу.Также есть саженцы малины. САМАЯ ВЫСОКОУРОЖАЙ�

НАЯ В СНГ. Отличается стабильной урожайностью, крупно�плодная Высота растений 140–170 см. Урожайность от 3 до 7кг. Сорт выведен Красноярским НИИСХ, Институтом общейгенетики им. Н. И. Вавилова.

Доставка по всей Украине!Для получения дополнительной информации на сайте

http://chervi.com.uaтел:+38(050) 288#86#88; +38(067) 916#78#78

Сказав что вы узнали о рекламе из газеты«АгроПартнер. Украина» получите скидку

на червя СТАРАТЕЛЬ 10%!

Украинских аграриев интересует экзотикаУченные и сельхозпроиз�

водители доказывают, что наукраинских землях можновыращивать широкое разно�образие культур.

По информации «AgroNews»,в Украине, кроме традиционныхзерновых и масличных куль�тур, можно выращивать рис,лен, фундук, амарант, горчи�ца и другие растения.

Академик НААН АлександрИващенко акцентирует, чтоосваивать на отечественныхполях новые культуры необхо�димо по нескольким причи�нам. Во�первых, однообраз�

ные растения истощают верх�ние слои почвы, в результатечего урожайность значительнопадает. Во�вторых, на юге Ук�раины с каждым годом ужес�точаются засухи, что не спо�собствует богатой жатве.

Ученые и аграрии обнадежи�вают – в южном регионе Украи�не есть перспективы для выра�щивания азиатских зерновых ибобовых культур. В частности,речь идет о рисе и нуте. Также«дублером» зерновых в засуш�ливых условиях могут стать сор�го и амарант, которые по неко�торым показателям не

поступаются даже пшенице.Разнообразить севооборот

на полях, по мнению аграри�ев, лучше всего горчицей. Онапрекрасно растет даже послеподсолнуха, который, как из�вестно, сильно истощает зем�лю. Кроме того, семена гор�чицы пользуются спросом наевропейском рынке, особен�но в Германии. Цена тонныгорчичного семени колеблет�ся от 850 до 950 евро.

Эксперты отмечают, чтосеменные компании обяза�ны успевать за развитиемаграрного рынка в целом.

Нишевые культуры не заме�нят украинской пшеницыили подсолнечника. Однакопочвам нужны севооборо�ты, а производителям – но�вые рынка сбыта, возмож�ность развиваться ипробовать что�то новое.

Аналитики также добав�ляют, что в ближайшем бу�дущем многие из нишевыхкультур займут место всписке популярных. А на ихместо придут кунжут, тмин,арахис, фундук. Ими ужесейчас начинают занимать�ся отечественные аграрии.

Зерновому пулу бытьПремьер�министр Николай

Азаров поручил Министерствуэкономического развития иторговли совместно с Мини�стерством аграрной политики ипродовольствия, Министер�ством инфраструктуры и Мини�стерством доходов и сборов

начать работу над проектом со�здания зернового пула междуУкраиной, Казахстаном, Росси�ей, осуществив с партнераминеобходимые консультации.

Николай Азаров сообщил,что договоренности о разра�ботке проекта зернового пула

достигнуты с премьер�мини�страми Казахстана и России25 сентября в Астане в рамкахучастия в первом заседанииВысшего Евразийского эко�номического совета на уров�не глав правительств.

«Согласованная рыноч�

ная позиция трех нашихстран на зерновом рынкепозволит существенноуменьшать риски колеба�ний ценовой конъюнктурыили вообще избегать конъ�юнктурных потерь», — под�черкнул премьер�министр.


7576

• ЗАКУПАЕМ сою, люпин, горох, МАСЛИЧНЫЕКУЛЬТУРЫ, отходы масличных культур. ПРОДАЕМмасло, жмых. Тел.: (0562) 38�55�40, (050) 922�42�34.

Реализуем ЕМКОСТИ Б/У биметаллические, нержа�веющие, эмалированные, металлические. Пищевые;технические; для сыпучих; для жидких удобрений, КАС.10 ... 25, 50, 75 ... 100 куб. м. Тел.: (095) 829�44�15.

Продам комбайны, трактора, атомобили и поч�вообрабатывающую технику. Выполняем капремонтс/х техники. Тел.: (067) 914�83�25 – Николай.

Продам: комбайн КЗС – 9�1, 2005 года выпуска, от�работано 2200 моточасов; Жатки: зерновая, подсол�нечник; подборщик, измельчитель; Двигатель – ЯМЗ238. Цена – 300 тыс. гривен. Тел.: (066) 593�66�86.

• КУПЛЮ подсолнечник крупноплодный фракции3,2 и 3,4. Тел.: (050) 535�96�18.

Реализуем суданку тонкостебельную. Количе�ство, качество, цена, доставка Автолюксом. Тел.:(067) 605�32�87.

• Каталоги оригинальных запчастей, инструкциипо эксплуатации и ремонту в книжном виде, для с/х тех�ники: John Deere, CLAAS, New Holland, CASE, MasseyFerguson и др. Тел.: (093)403�10�73, (097)558�92�72.

Продам рассаду клубники сортов Азия, Альба, Рок�сана, Альбион, Тел.: (050) 508�04�85.

• МЕШКИ БУМАЖНЫЕ производство и продажа, спечатью, для семян рапса,подсолнечника, кукурузы,для комбикормов и т п. Тел.: (067)579�20�18.

• ПАТ «Компанія»Райз» UkrLandFarming пропонуєповний спектр послуг для сільськогосподарського ви�робництва: високоякісне насіння озимої та ярої пше�ниці, ячменю, кукурудзи, соняшнику від відомих світо�вих виробників вітчизняної та імпортної селекції. Засобизахисту рослин: гербіциди, фунгіциди, протравники,інсектициди, прилипачі, регулятори росту. (067) 566�16�74. http://rise.agronovator.ua.

• Продам трактор Т�40 1988 г.в., в отличном состо�янии, после кап. ремонта. Тел.: (096) 806�61�88.

• Продам запчасти и комплектующие к тракто�рам МТЗ, ЮМЗ, Т�40 (16,25). Ремонт гидравлики. г.Мелитополь. Тел.: (097) 742�29�47, (099) 222�9�233,(096) 445�63�11.

• Оказываем услуги по уборке урожая подсол�нечника и кукурузы, с использованием комбайна JohnDeere 9500. Тел.: (050) 316�37�35 � Олег Сергеевич.

• Продам сельхозтехнику, орудия, прицепы, ем�кости, оборудования переработки, складские иофисные помещения, весы, металло�дерево стан�ки. Тел.: (096) 583�39�68.

ЧАСТНЫЕ ОБЪЯВЛЕНИЯ

Ошибочная политика пропаганды биотопливаведет к негативным изменениям климата

Пришло время переосмыс�лить идею поощрения биотоп�лива для того, чтобы умень�шить негативные измененияклимата, так как методы, ис�пользуемые для оправданиятакой политики изначальнопорочны. Об этом говорится вотчете исследователей Мичи�ганского университета.

В новых документах, опуб�ликованных в Журнале Кли�матических Изменений,Джон ДеСикко подвергаетсомнению широко распрост�раненное, но научно упро�щенное пониманиетого, что биотопливо,такое как этанол, яв�ляется по существу« у г л е р о д н о � н е й т �ральным». Это обо�сновывалось тем, что,якобы, «парниковый»углекислый газ, обра�зующийся при сгора�нии такого топлива ивыбрасываемый в ат�мосферу, полностьюуравновешивается впроцессе поглощенияего растениями в про�цессе роста.

Эта точка зрения яв�ляется ошибочной, таккак не учитывает ог�ромное множество различныхфакторов, среди которых ивыбросы углекислого газа впроцессе производства био�топлива, и некомпенсируе�мая вырубка лесов под посе�вы биотопливных культур иеще многое другое.

ДеСикко подчеркнул, чтоочень важно понимание того,что развитие биотопливнойиндустрии не имеет преиму�ществ для сохранения кли�мата перед традиционнымивидами топлива, получаемы�ми из нефти. Модели, на ко�

торые опирались специалис�ты при принятии решений иразработке политики перехо�да на биотопливо, неточны. Вних неучтены очень многиефакторы. Поэтому подходтребует пересмотра.

Ученый уверен, что обще�ству и специалистам необхо�димо, в первую очередь, со�средоточить усилия навыборе наиболее эффектив�ных поглотителей углекисло�го газа из атмосферы. А таки�ми поглотителями в природе,как известно, являются леса.

Настораживают и другиеаспекты реализации биотоп�ливных программ. В настоя�щее время уже огромныеплощади земель в Индии иЮжной Азии засеяны расте�нием ятрофу в рамках реали�зации задач программы Ев�росоюза по повышениюуровня потребления обнов�ляющихся источников энер�гии. И хоть использованиеразличных видов биотопливаэкономически необоснован�но, однако экологичность егоприменения пока оставалось

бесспорной. Но кенийскиеученые в результате исследо�ваний установили, что расте�ния ятрофу, масло которогосчитается наиболее подходя�щим для получения биотоп�лива, к сожалению, не являет�ся экологически чистым.

В процессе опытов было до�казано, что биотопливо, полу�ченное на основе масла этихрастений может при использо�вании выделять в 6 раз боль�шее количество углекислогогаза, чем привычные виды топ�лива. При этом ранее члены

Всемирной организации за�щиты природы заявили, чтодля обеспечения технологи�ческого процесса производ�ства биотоплива приходитсяежегодно уничтожать огром�ные лесные насаждения тропи�ков в Индонезии и Малайзии.Понятно, почему экономичес�кая и политическая обоснован�ность использования биотоп�лива до сих пор вызываетсомнения. Ведь лесные масси�вы приносят огромную пользу,поглощая углекислый газ и вы�деляя кислород. Массовое

уничтожение лесов можетпривести не только к эколо�гической катастрофе, но и ктем самым неблагоприятнымпеременам климата, от кото�рых человечество пытаетсяуехать на биотопливе.

«Биотопливо также не име�ет никаких преимуществ присжигании» � говорит ДеСик�ко. На единицу энергии выб�росов углекислого газа присжигании этанола меньше на2% по сравнению с бензи�ном. А биодизель дает на 1%углекислого газа по отноше�

нию к обычному ди�зельному топливу.

В работе ученыхделается вывод, чтодля борьбы с нега�тивными изменени�ями климата гораз�до большую пользупринесли бы высад�ка лесов и их защи�т а , а н е р а з в и т и ебиотопливного на�правления. Потомуч т о в п р о тивномслучае лесов на пла�нете не останетсявовсе. Достаточнонапомнить, что напроизводство 14миллиардов галло�

нов этанола, которым зап�равляют 4,4% транспорт�ных средств в США, идетоколо 45% урожая амери�канской кукурузы. А длятого, чтобы полностью пере�вести весь транспорт странына биотопливо, необходи�мо, фактически, увеличитьплощади под кукурузой в 10раз. И это только для однойстраны. Пришло время за�думаться, готовы ли мы ли�шиться «легких планеты»из�за непродуманной био�топливной концепции.


Модульные емкости «BUWAtank» – надежное хранение чистой, технической и сточных вод *

М о д у л ь н ы е е м к о с т и«BUWAtank» – это лучшие в Ев�ропе резервуары для хранениязапаса чистой воды, а такжедля хранения и обработки заг�рязненных сточных вод и удоб�рений. Резервуары разработа�ны таким образом, что для ихустановки не требуется специ�ального оборудования и техни�ки, что дает возможность со�брать и ввести в эксплуатациюемкость за 2–3 дня. Резервуа�ры BUWAtank позволяют хра�нить от 2 до 2400 м3 жидкости.Уникальная мобильность по�зволяет перемещать емкости,использовать их сезонно, сда�вать в аренду на территориизаказчика. Изготовлен«BUWAtank» из гофрированныхстальных панелей толщиной от0,8 до 2 мм, которые проходятэтап четырехслойной гальва�нообработки и двухстороннейгорячей оцинковки, обработкиполимерным покрытием«Super Vinyl Thermoplast» такжеизвестным как «Plastisol».

В прошлых статьях уже былипредставлены преимуществаBUWAtank в сравнении с анало�гичными емкостями из бетона,стали или пластика. Если опи�сать достоинства этой техноло�гии двумя словами, то это бу�дет: долговечность и экономия.Применение данных конструк�ций так же во многом выигры�вает у остальных емкостей.

«BUWAtank» используется дляхранения чистой воды, сточныхвод, удобрений (КАС), в каче�стве бассейнов для выращива�ния рыбы, пожарных емкостей,резервуаров для полива и сбо�ра дождевой воды и т.д.

Аграрные комплексы нужда�ются в хранении жидких удоб�рений. Для таких целей суще�ствует разработка «BUWAtank»MSBVC – MSCVC. Такие емко�сти строятся из гофрирован�ных панелей толщиной не ме�нее 1,2 или 1,4 мм. Панелиоцинкованные и полностью по�крыты уникальным материа�лом, известным как «Plastisol»,и изготовлены исключительнодля «BUWAtank». Это покрытиеимеет толщину слоя в 200 мик�рон с обеих сторон панелей.Эта дополнительная защитаочень важна для емкостей, ко�торые используются для хра�нения агрессивных жидкостейи контактируют с загрязнен�ным воздухом. Часто суще�ствует необходимость в такиерезервуары устанавливатьоборудование для переме�шивания жидкого материа�ла, что влечет за собой виб�рации, которые абсолютноне влияют на целостность исрок службы конструкции.

Панели, частично закопан�ные в землю на протяжении10 лет, были выкопаны и про�верены на наличие коррозии.

Коррозия на них отсутство�вала. На основании этих тес�тов, был сделан прогнозслужбы емкостей BUWAtank,частично вкопанных в землю,равняющийся 25–30 годам.Высокая коррозионная стой�кость подтверждает соль�тест и тест Кестерниха. Дляпрохождения теста Кестер�ниха была разработана про�мышленная среда (ISO 3231).Во время этого испытанияобъект подвергается воздей�ствию очень загрязненноговоздуха (в течение 8 часов,диоксид серы) и в условияхпребывания на открытомвоздухе в течении16 часов.После этого объект проверя�ется на коррозию. В суммеэти два теста занимают 24

часа. Во время испытаний всолевом тумане (ISO 7253),объект опрыскивают раство�ром соли 5%. Из�за высокойвлажности и температуры,процесс окисления ускоря�ется. После всех этих тестов,проверки показали, что мате�риалы чрезвычайно коррози�естойкие и долговечные.

Более подробно узнатьо модульных емкостях

BUWAtank и ознакомитьсяс образцами все желаю#щие смогут на XI Между#

народном водном форумеAQUA UKRAINE–2013,который пройдет 5–8

ноября 2013 г. в Киеве вМеждународном выста#

вочном центре на Бровар#ском проспекте, 15.

Documents

"АгроПартнер.Украина" №38 (463) от 30.09.2013