Незалежна газета.Засновник і редактор

Юрій Шеляженко.№ 7 (45)

31 липня 2012 рокуГаряча лінія: (097) 317-93-26

E-mail: say@truth.in.uaСайт: www.truth.in.ua

Добазарились!Ф е л ь е т о н .

Однажды жена послала Костю на рынок купитькартошки, капусты, буряка, лука и яиц. Чтобы муж не забыл,что надо купить, она дала ему список покупок.

Рынок показался Косте не таким, как надо. Да, наприлавках лежали свежие овощи и фрукты. В воздухевитали приятные запахи беляшей и морковки по-корейски.Но вокруг было чересчур много шума и суеты. Покупателипочему-то ничего не покупали. Одни панически бегали отприлавка к прилавку, другие собирались в кучки ивозбужденно перекрикивали друг друга.

Костя примкнул к одной из кучек покупателей,внимавших визгу бабушки с ручной тележкой:

– Нам ничего не продают! Давайте потребуемжалобную книгу!

– А что случилось, бабушка?– Выборы, сынок! Они хотят, чтобы покупатель

сделал свой выбор! Перестрелять бы всех!

До фєні чи по барабану?Послання Української мовисвоїм палкимприхильникам, оголошенетричі під УкраїнськимДомом 13 липня 2012 рокуМовний викликЦена двуязычияОголошується дискусіяПублічне читанняСвященного писанняМультфільм нагадав проідеї Айн РендНародний депутат ЄвгенСігал: Встановлюватиіснуючі межі населенихпунктів дешевше безрозроблення генеральнихпланівНародный депутат ВалерийШаманов: Искусственноесдерживание доллара невыгодно украинскойэкономикеVIVA КОРУПЦІЯ! Замітка про“національний” “проект”“Повітряного” “експресу”На часі - зміни доПодаткового кодексуУкраїниОлігарх на мокрому піскуПрип’ятський слідчий -фальсифікатор?Походеньки одного“антиколектора”

у випуску:

Передплачуйте газету “Правдошукач” в усіх поштових відділеннях України! Передплатний індекс 49608. Вартість 2,24 грн./міс.

Костя сплюнул и подошел к ближайшему прилавку.Там лежали великолепные картофелины размером скулачище, яблоки, зеленые и красные, персики, мягкие, каккотята. Только на ценниках почему-то было написано:«Ринок може бути щирим», «Ринок може бути чесним»...

Продавец – крепкий молодой парень – улыбнулсяКосте и принялся расхваливать свои цены:

– У меня самые лучшие цены! Вчера вот приходиламафия, хотели побить меня за то, что у меня самые низкиецены! Но я дал сдачи! Можешь на меня положиться!

Костя дал парню список покупок. Парень мелькомвзглянул на него и заявил:

– Совершенно согласен! Я все это вам продам понизким ценам прямо завтра! Заходите через неделю, а покарассказывайте всем, что у меня самые низкие цены!

Костя пожал плечами и пошел к другому прилавку.Продолжение на стр. 2

2

3

4

56

7

8

Індивідофобія:кого лякає до нестямисуверенітет особистості? Стор. 5

2 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠7 (45) â³ä 31 ëèïíÿ 2012 ðîêóÒð è á ó í à

Тим, хто вчергове душить горлянку суспільству,закон про мови «до фєні», оскільки саме «феня» – їх ріднамова. Як завжди, топорно прикриваючись і маскуючисьмалозрозумілими аргументами, ця шулерська влада мріє утакий спосіб вирішити декілька болючих для неї питань:нагадати власному електорату (який весь час дурить,хизуючись «красотою гри»), що передвиборні обіцянки-цяцянки вона здатна імітувати у будь-який час і незалежновід суспільних настроїв; затьмарити цим інформаційнимприводом хвилю народної підтримки політв’язнів,протестів проти придушення свобод, знищенняпарламентаризму, розвалу державного управління,небачених раніше масштабів корупції; протягнути «підшумок» закони, що дають зелене світло чиновномусвавіллю, криміналізації влади, придушенню протестнихнастроїв.

Янукович, як завжди, «вмиває руки»... Навіщо жнашій країні Президент, який «нічим не володіє», «ні на щоне впливає», приміром – не може припинити очевиднетоптання по Конституції і Законах України, що вражає увесьсвіт, не кажучи про громадян України? Чомусь продажнікірєєви видаються йому еталонами прийняття «єдиноправильних» рішень. Конституція і Закони перетворилисяу цього «гаранта» в непотрібний мотлох і у те саме дишло,яким він крутить, як циган сонцем.

Конституційна влада, у загальноприйнятомурозумінні, сьогодні в Україні відсутня як така, бо уся їївертикаль згори донизу структурована у вигляді мережіорганізованих злочинних угрупувань, для яких Конституції,законів чи будь-яких зобов’язань взагалі не існує.

Знущання над цілим народом за звичаямикримінального світу вже стало нормою повсякденногожиття. Всюди кругова порука, свавілля ібезвідповідальність. Проста людина нездатна домогтисядодержання своїх законних прав ані у соціальній сфері, аніу земельних чи майнових питаннях. Жахливими є стосункигромадян з так званою «правоохоронною системою»держави, якою сьогодні керують (та виконують рішенняцих «керівників» також) організовані злочинні угрупування,які можуть цілком безпідставно кинути людину за грати,мордувати її декілька років, а потім ще й очікувати

До фєні чи по барабану?вдячності за те, що живим випустили. Те, що пограбувализа цей час та знищили майно, скалічили здоров’я і життя –взагалі не береться до уваги. Справжні ж злочинці можутьрозраховувати на повну безкарність і покровительство, ато й «прийняття до лав» таких угрупувань.

Рішення, карати чи милувати, фальшуються за хабарчи викуп. Апелювати марно, та й нема куди. Влада нікогоне чує і ні на кого та ні на що не реагує. Для неї всі, хто неналежить до банди окупантів – бидло, на яке не вартозвертати увагу. Маємо справу із суцільною неадекватністювлади, що складається не з представників народу і тому єантинародною, а відтак нелегітимною, такою, яку потрібнонегайно міняти.

Але можновладці не дозволяють ані собі, ані своїмвасалам найменшої думки про можливість добровільноївідставки. Чіпляючись за владу, вони фальсифікуютькримінальні справи на опозиціонерів, яких тримають загратами і мають намір тримати довічно під будь-якимприводом, не замислюючись над тим, що самі вони не вічні.Форсуються зміни до законодавства, що дозволяють більшжорстоке поводження з політичними опонентами. Владамріє зняти депутатську недоторканність з опозиціонерів,залишаючи «понад законом» одіозного президента і горе-суддів. Перетасовуються виборчі округи під конкретнихосіб; здійснюється адміністративний тиск не тільки набюджетників, а й тотально на всіх громадян з метоювтягування до Партії регіонів та примусового голосуванняза неї під страхом репресій. Відпрацьовуються напозачергових місцевих виборах схеми маніпуляцій іфальсифікацій, зняття з реєстрації на виборчих перегонахпредставників опозиції. З бюджету виділено 1 млрд.гривень на встановлення камер відеоспостереження накожній виборчій дільниці з однією метою – спостерігати,хто і як голосував (для подальших «оргвисновків»).Натомість відхилено пропозиції опозиційних народнихдепутатів України використовувати ці камери в першучергу для контролю за підрахунком голосів. Назаконодавчому рівні запроваджуються так звані правилаетичної поведінки, за якими, що б влада не робила і як бивона не нівечила наше життя, особи, що репрезентуютьінтереси держави – тобто, і народні депутати України –

мають, цитую: «забезпечувати позитивну репутацію органівдержавної влади, органів місцевого самоврядування,всіляко сприяти зміцненню довіри громадян до влади,утверджувати чесність, неупередженість та ефективністьвлади», тобто – критика влади забороняється назаконодавчому рівні.

Ну, далі їхати нема куди... Влада, яка не користуєтьсядовірою населення, примушує всі її підступні дії тількишанувати. Черговий абсурд? Так. Але вже, мабуть,недостатньо підконтрольних ЗМІ, абордажних атак нателеоператорів, вільні інтернет-видання, замовних тасфальсифікованих кримінальних справ, ганебних судилищтощо.

Закріпитись у владі у будь-який спосіб, переважноу шахрайський – є головною метою окупаційної влади, якаготова домогтися свого за будь-яку ціну. Це підтверджуютьі постійні міліардні підживлення правоохоронної та судовоїсистеми на тлі згортання соціальних програм, і подіїнавколо Криму, і зазіхання на Севастополь, і сповненісепаратизму розмови про федералізацію України, деодіозний мовний закон грає не останню роль. Нова мовнаполітика режиму Януковича є початком розвалу державина удільні князівства.

Їхнє передвиборче гасло «Україна для людей», якебуло ще під час останньої президентської кампаніїрозшифровано (переведено з фєні), матеріалізувалося увласному збагаченні владної верхівки, членів їх сімей танайближчого оточення. Заповнення VIP-ложі на Євро-2012влучно віддзеркалювало місце сьогоднішньої владноїеліти. Її було проігноровано переважною більшістю главдержав, що за інших політичних обставин залюбкиподивилися б наживо ці знакові спортивні події. Отолігархів та злочинців у законі там було вдосталь, бо це – тісамі «люди», під ноги яких поклав Україну режимЯнуковича.

В цій ситуації звірячий оскал влади у бік опозиції,яка, мовляв, зруйнувала імідж влади у світі – недоречний.Це закономірний показник довіри до Януковича і Ко, до їхдій, котрі, на жаль, ніколи не відповідають словам іобіцянкам, до їх нехтування усім, окрім власних амбіцій ізабаганок. Народний депутат України О. ТИЩЕНКО

Начало фельетона читайте на первой полосе.Там громоздились горы яиц с ценниками на двух

языках: «Яйця покращені» и «Яйца улучшенные». Продавалих хамоватый толстяк, по виду - уголовник.

– Что значит «покращені»? – с опаской спросилКостя.

– А их легче носить. Мы полэгшылы жыття людэйвид зайвого тягаря,– объяснил продавец.

Костя взял в руки одно яйцо. Оно действительнобыло легким: еще бы, кто-то проделал в нем две дырки ивыпил все, что было внутри.

«Ну и фрукт!» – подумал Костя и пошел дальше, кбелой палатке с надписью «Объединенный базар». В нейбыло пусто, но возле нее стояла большая толпапокупателей.

– Что здесь? – спросил у них Костя.– Уже ничего! Посадили!

Добазарились!– Так чего ждете?– Ждем, что вырастет...У последней палатки какой-то толстогубый крепыш

гундосил:– Вернем буряки народу! Бесплатно!– Взвесь-ка мне кило, товарищ.«Товарищ» пристально посмотрел на него и заорал:– Граждане! Грабят! Этот буржуй в футболке с

империалистическими надписями – настоящийэксплуататор! Он, как козел, лезет в огород трудящихся! Унего на пузе написано «маке лове нот вор», что означает:гони лаве, я вор! Таких гнид наши деды ставили к стенке!Вон отсюда, олигарх недорезанный, не то поколочу!

На Костю стали показывать пальцами, и онпобыстрее пошел к выходу с базара. У выхода стоялстранный бородатый мужик с каким-то прямоугольником,

прикрытым простыней.– А ты что продаешь?– Ничего я не продаю, как и они. Но, в отличие от

них, не беру от государства бюджетные деньги за стояниена базаре.

– Тогда зачем стоишь?– Я бродячий художник. Показываю людям свою

картину за деньги.– Что за картина?– «Кто может стать честным предпринимателем» –

называется. Гривна за показ.– Ну ты и хитрец! Правильно сообразил: на выходе

с такого базара у людей много лишних денег. Раз нет хлеба,куплю-ка зрелище. Держи!

Художник сдернул простыню, и Костя увидел... себя.В зеркале, вставленном в роскошную позолоченную рамку.

Любі мої друзі! Я, звичайно, дякую всім вам за те,що ви урочисто стали докупи на спротив свавіллю хамськоївлади. Дивлячись, як ви маршируєте у вишиванках іголодуєте за правду, я плакала. Серйозно.

Але скажіть, дорогі, будьте ласкаві, хто б захистивУкраїнську мову від вас самих? Ви ж постійно нехтуєтемною, принижуєте мене. Бо ви не хочете слухати одинодного. Та й самих себе не чуєте.

Людоньки добрі, я не хочу бути лайкою! Не лайтесямною! І не лайкайте чужу лайку! Майте ж елементарнуповагу до своєї мови! А то як починає добродій з цигаркоюв зубах спльовувати всілякі матюки про офісний планктонта вуличну бидлоту, про інтелігенцію, пациків та гопників,про гуманістів, толерастів, жидів, москалів і педерастів, проментів, прокурорів, суддів, про олігархів, міністрів,депутатів і багатьох інших покидьків, а найбільше закрутитьпро обраного вами президента, такого і розтакого, що вухав’януть! Кажете, не в’януть? Тоді з якого місця у вас ростутьвуха?!

Ви мене не любите, ви мене гвалтуєте! Ви не можетені про що домовитись, окрім планів, кого ненавидіти та зкого глумитися завтра! Ви видираєте у мене серце іперетворюєте мене на зомбі! Ви запліднюєте мене своїмжаргоном та цими тупими «мемами», в яких більшебагнюки, ніж сенсу! От скажіть, ви можете не срати одинодному на голови? Або не я ваша мова?! Може, вашасправжня мова – лайно усіх сортів?!

Та я б ще пробачила вам невміння домовлятися,якщо б ви вміли мріяти. Але ви не вмієте і не хочете мріяти.Ви нічого доброго не створюєте, тільки купуєте та лаєтепоганий товар. Ви вважаєте ідіотами, кретинами,імбецилами, школотою, придурками, ненормальними,навіженими, голубими, недоумками, егоїстами, психами ібрехунами всіх, хто бере на себе сміливість мріяти вголос,

Послання Української мови своїм палкимприхильникам, оголошене тричі під

Українським Домом 13 липня 2012 рокувтілювати свої мрії та пропонувати вам творити кращемайбутнє своїми руками. Звідки ви взяли, босяцьке плем’я,ніби ідеалізм – це дитинство, а цинізм – ознака дорослості?Якого клею нанюхалися, що до ваших мізків лише фекаліїлипнуть?! У якій підворотні на рік старший недоросль назразок того, якого ви обрали царем у своїй країні, пов’язавкров’ю вашу зграю малих дурників, змусивши забути прочесть та мрії і скрутити шию лежачому п’яничці, бо, по-перше, «прикольно» і, по-друге, той, сука, бач, «не наш»?Це, кошенятка мої здичавілі, ваша вершина зрілості, мужнійподвиг та очищення батьківщини?! Який Вовочка васнавчив, що країну врятують масові розстріли?

Ви перевернули мене догори дригом. Кажете одне,а маєте на увазі протилежне. Бізнес для вас – грабунок,політика – беззаконня, мистецтво – обман, життя –споживання; замість народу – натовп, замість любові – секс,замість правди – ненависть, замість закону – репресії,замість свободи – мертва традиція, замість мови –відмовки. Ви любите темні діла і зневажаєте чесні слова,які могли б пробудити вашу совість, якщо б ви насмілилисяназивати речі своїми іменами.

Вам знайоме слово «совість»? Знайоме? Кажете, цетака фішка, якої нема у ворогів? А чим ви відрізняєтесь відсвоїх ворогів?! Знаю-знаю, мовою. Якщо б не я, пропали бви без мене. От і пропадайте. І воріженьки ваші згинуть, якроса на сонці. Тут, панове, така історія. Нам, всім мовам,набридло, як ви нас використовуєте. Тому ми оголошуємострайк. Он російська мова теж ще з часів Брєжнєваіспитиваєт глубокоє удавлєтварєніє, как їйо імєют. Інгліштеж не в захваті, що більшість населення цієї планетитвердо знає ін інгліш лише три слова – фак, шіт і окей. Явже не кажу про китайську. Її розуміють лише китайці. Я їйспівчуваю. Тим більше, що ви, примітиви вульгарні, кожнеречення довжиною більш ніж десять слів схильні вважати

китайською грамотою. Ми оголошуємо страйк!Ви самі вирішили, що людина людині вовк. Вперед,

вийте по-вовчому! Поки не передумаєте. В процесіеволюції. Почуєте свою совість – людська мова до васповернеться. Отака фігня, кошенята.

Українська Душевна спільнота випустила наYouTube короткометражний документальний фільм«Вимагаю: нумо жити дружньо» («Требую: давайтежить дружно»), повідомляє "Релігія в Україні". Фільмприсвячено розміщенню в громадських місцяхКиєва, біля Українського Дому та офіційних установнаклейок із закликами до порозуміння між людьминезалежно від особистих уподобань щодоросійської чи української мови. У анотації до фільмусказано: коли в суспільстві панує конфлікт, хтось маєнагадати – людина з людиною домовляться будь-якою мовою.

3Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠7 (45) â³ä 31 ëèïíÿ 2012 ðîêó Ìî â à

Конфлікти навколо закону «Про засади державноїмовної політики» спонукають замислитись: чому з’явивсяцей закон і що зміниться після того, як його остаточно“протиснуть”? Бо можна не сумніватися, що закон вступитьв силу. По всьому видно, що цей закон готувався як бойовапісня партії влади напередодні парламентських виборів.

На кого розраховано гімн «регіональної»двомовності? Ясно, що на російськомовну інтелігенцію. Целідери громадської думки серед виборців Януковича.Влада вірно розраховує, що жест прихильності доросійської культури підкорить їх серця. І забудеться всявакханалія корупції, свавілля, рейдерства, невиконаніобіцянки захмарних пенсій, зарплат і пільг для бізнесу –«обиратимуть серцем» барина, який дозволив кріпоснимспілкуватися улюбленою мовою.

Краще, звісно ж, коли в державі одна мова. Держава– це скріплений доброю волею людей договір проутворення та самоуправління народу на своїй землі. Якщодобра воля вкорінена у традиціях, у історії, у спільній мовіта інших проявах однодумства – це посилює договір,робить державу досконалішою. Однак я б не хотів жити в«сильній державі», утопії чи імперії, де нема місцяінакодумству та іншомовності.

Ідеальних договорів не буває. Договір – це завждикомпроміс між людьми. Якщо хтось укладає договір провійну з інакомислячими та іншомовними, це більшовизм,

авторитаризм, тоталітаризм, який зрештою знищує і самихавторів такого договору. Ті, що руйнують людяність,зрештою не можуть не зруйнувати самих себе.

Російськомовна інтелігенція вважає Україну ріднимдомом, хоч і поділяє небезпечні й химерні стереотипи такзваного «Руського миру». Ці люди так само вперті йсвободолюбні, як і українська інтелігенція.

І коли між людьми нема згоди, не требазвинувачувати лише один бік. Всі ми винні в тому, що невміємо домовлятися, знаходити спільну мову.

Російською мовою написано багато прекраснихтекстів, заспівано купу добрих пісень, знято чимало фільмів,мудрих і свободолюбних. Чи варто ігнорувати це надбання?

Природне право, невід’ємне право україномовнихта російськомовних законослухняних громадян – жити тутв цій своїй державі й спілкуватися тими мовами, які вонисобі обирають, бо не мова обирає людину, а людина обираєсобі мову.

Те, що російськомовна інтелігенція добилася свогоу мовних питаннях – закономірно. Природне право так чиінакше перемагає у підсумку. Ціна, звичайно, неспівмірна.Їх не хотіли слухати, і вони скористалися дубинкою увигляді політизованого криміналу, щоб їх почули. Хоча, міжіншим, поступатися українською державністю на вимогиКремля та «Газпрому» не поспішають, обмежуючись такимижестами, як мовний закон та здача Севастополя. В глибинідуші вони розуміють, що імперія ведмежатників перш завсе обмежить їх свободи та «понятія», дай-но їй тількиУкраїну в пазурі.

Імперські ідеологи в Росії на замовленнякремлівських олігархів ставлять державу вище за людину,вибудовують струнку і привабливу для несамостійних«рабів Божих» ідеологію насильницького пануваннянебагатьох над багатьма за «правом найкращих»,відповідно до найодіозніших, найбільш антилюдянихперекручень концепції аристократизму та платонівськоїутопії.

Я давно кажу, що нашою спільною мовою має бутине українська чи російська мова, бо ми прекрасно знаємоі розуміємо обидві, а мова Богоподібності людини, мовадемократії, мова вірності собі, якою написав ТарасШевченко прекрасну пораду: “І чужого научайтесь, й свогоне цурайтесь”. Ми в Україні маємо всі передумови для того,щоб розбудовувати козацьку державу вільних, розумнихлюдей, що зневажають насильство, пильнують своюнепереборну внутрішню свободу, суверенну душу іпрагнуть жити у злагоді з кожним сусідом, здійснюючи всідобрі мрії.

Отже, якщо мовна політика Януковича додастьсамоповаги нашим російськомовним співгромадянам, ятільки радітиму за них.

Кожна людина сприймає як приниження, коли її нерозуміють, не поважають її мову та її погляди. Це

Мовний викликнормально. Тому не треба нікого принижувати – слідцінувати те добре, що за бажання можна знайти у глибині,за фасадом навіть найдурніших та найагресивнішихсвітоглядів. Бо у фундаменті навіть найпотворніших будовлюдського розуму завжди закладені гідні поваги тарозуміння ідеали, віра в себе, честь, гідність, порядність,самоповага. Цей фундамент і є суть людини, а все інше, зле,недосконале, зовнішнє – не гідне уваги. Треба показуватиу спілкуванні з будь-якою людиною будь-якою мовою, щосаме на цьому фундаменті ми завжди готові до спілкуванняі ніколи з того фундаменту не зійдемо.

Треба спілкуватися й домовлятися. Требапоказувати на власному прикладі, яка багата й милозвучнаукраїнська мова. Треба розвиватися самим, а не зловмиснопідміняти розвиток нав’язуванням комусь чужої длялюдини мови. Треба самостійно розвивати мову, вільно йбезкорисливо будувати мовний простір з власних чеснихта гідних виступів, а не чекати подачок за відпрацюванняпанщини від держави, тим більше, що ці подачки вбиваютьтворчість, дух підприємливості та благодійництва.

Коли замість освіти й самоосвіти нам з дитинстванав’язується, пропагандується, «прищеплюється»мислевірус ірраціонального колективізму, якась безглуздавпевненість, ніби треба жити на кишенькові гроші відбатьківщини, ніби мова, культура, держава, громада, сім’яважливіші за окрему людину з її розумним прагненнямдомовлятися та самій будувати своє щастя, це природнопризводить до масового безумства, агресії, конфліктів, бодля прибічників «платонічної любові» окрема людина інавіть група людей нібито нічого не важить і обов’язковомає бути часткою чогось більшого, великого-великого,наприклад, «люблячої імперії».

Волання про «приниження російськомовних» – церезультат архаїчного колективізму, патерналізму,комплекс проігнорованої дитини, яка не може сама датисобі раду і хоче, щоб всі кинули все та обнімалися з нею тагралися з нею. Цинізм російськомовних, що вважаютьнайдостойнішою політикою «розвести всіх, як кошенят» –це те саме дитинство, тільки зіпсоване «вулицею»,безпризорністю та поганою компанією кремлівськихпровокаторів.

І якщо терпляче поводитись з «дітьми», як здорослими, ігнорувати агресивне небажання вчитися,заохочувати людську самоповагу та взаємоповагу, увагу,любов, допитливість та творчість, самостійність,ініціативність – наша душевна мова мудрих людейпоширюватиметься й ставатиме сильнішою, не тому, що цеякась особлива мова, а тому, що вона виражає нашу добруволю.

Нова мовна політика – це виклик для українців: чизалишимося ми собою або підемо воювати з іншомовнимий зруйнуємо свою душу, зробивши найвищу істину,людяність, першою жертвою цієї війни.

Я рад за русскоязычных украинцев. Они добилисьсвоего, государственной поддержки великого и могучегорегионального языка. Вопрос в том, какой ценой. Радиэтого пришлось привести к власти политизированныйкриминал. Жадный, вероломный и ненасытный,пожирающий, прежде всего, своих.

Я не склонен обвинять Януковича и Партиюрегионов в предательстве или расколе Украины, потомучто в данном случае они оправдали надежды своихизбирателей и наша политика от этого нелепого языковогоконфликта должна только очиститься.

На первый взгляд, такая мысль звучит крамольнодля украинских патриотов. Ведь ясно, что власть швырнулана стол козырь двуязычия, чтобы отвлечь внимание своегостремительно убывающего электората от коррупции,беспредела, политических репрессий.

Также ясно, что для государственного управления– как и для любого большого дела, где требуетсяорганизационное единство, чтобы много людей служилидостижению одной цели – единомыслие, общий языквесьма полезны. Но не все, что кажется полезным,осуществимо. Иногда простые идеи бывают смертельноопасными утопиями.

Все утопии опасны тем, что пытаются ради «общегоблага» ограничить свободу человека без согласиячеловека, насильно, вопреки естественным правам.Утопии убивают человечность. И любоегосударственничество – утопия. Только если этот ядпринимать в строго отмеренных дозах, разбавлять егораствором демократии и прав человека, он может бытьполезным лекарством, очищающим тело народа отпаразитов, останавливающим рост раковых клеток.

Как отмеривают яд государственничества?Естественно, на консилиуме специалистов,руководствующихся принципом "не навреди",объективными данными самочувствия и волеизъявлениемпациента при небольших вариациях дозы.

Вот, например, некоторые русскоязычныеукраинцы чувствуют себя униженными от того, что ихродным языком пренебрегают в официальныхучреждениях. Ни засилие русскоязычной прессы, ни массарусскоязычных телепередач не меняют ситуации, болеетого, унижение усугубляется тем, что русскоязычнаяинтеллигенция сделала «унижение русских в Украине»своим любимым штампом.

Все это – явное свидетельство передозировки ядомгосударственничества; хотя, возможно, причинапередозировки в том, что пациенты принимают какой-тозарубежный яд, а не только минимальные обязательныедозы отечественного.

В любом случае, это их палата № 6... я хотел сказать– это их страна, как и моя страна. Они имеют полное право

Цена двуязычияговорить на языке, который выберут для себя, и я будуслушать их, постараюсь понять их и буду договариватьсяс ними, хотя, конечно, всеми силами буду развиватьродной украинский язык и не буду скрывать множествопричин, по которым мой язык мне больше по душе, чемлюбые другие языки.

И мне кажется, что теперь, когда русскоязычныеукраинцы получили повод расправить плечи и поверитьв себя, настало время скидывать уголовное иго. Януковичим больше не нужен. Они это уже почувствовали.

Каждый человек прежде всего хочет и должен бытьверен себе. Но верность себе означает и общительность,договороспособность. Каждая семья, стайка, класс,общество, пытающиеся овладеть нами целиком иполностью с детства до старости, твердят,пропагандируют, пытаются убедить нас: «не верьтенезнакомцам!». Но любознательность в природе человека,любознательность и добродушие подталкивают насслушать инакомыслящих и договариваться с ними. Этопрекрасные стороны человеческой души. Право человекана любознательность и заключение сделок – этоестественное право, Богом данное и неотъемлемое.

Государство, вопреки уверениям знаменитогофилософа и раба сиракузских тиранов Платона – не естьчто-то большее, чем человек; гражданин не принадлежитгосударству, это государство принадлежит гражданам.

Государство – договор свободных людей осовместной жизни и самоуправлении на своей земле,скрепленный доброй волей. Без доброй воли каждогодостойного человека, без личной печати чести идостоинства каждого гражданина на этом социальномконтракте он просто не имеет силы. Хочу подчеркнуть, чтоэто консенсуальный договор, который может бытьотвергнут только по безумию, когда человек теряет честьи перестает быть человеком. Государство не можетосновываться на законах, навязываемых силой, даже еслис ними согласно большинство; закон только тогда являетсянастоящим законом, когда в силу правоприменительнойпрактики, в силу массы естественных оговорок, в силудействующих процедур все честные люди де-факто готовысогласиться и выполнять этот закон по доброй воле какчасть общественного контракта, даже если критикуют его.

Нам давно надо было договориться о языках. То, чторусскоязычные украинцы чувствуют себя униженными всвоем государстве – это не только их проблема, это общаяпроблема для всего общества, и надо договариваться, какмы будем ее решать. Для договора нужен диалог, длядиалога нужен повод, а то, что повод демонстративно былподан и воспринят как casus belli – всего лишьсвидетельство скудоумия «предводителей дворянства»что Восточной, что Западной Украины. Впрочем, онитолько прикидываются шлангами. Это актерство – дань

прижившемуся стереотипу, будто нельзя быть «шибкоумным», чтобы завоевать популярность. На самом деле, мынаблюдаем простую предвыборную игру для публики,которая ничего не решает, но только потому, что не хочети не умеет решать. Хотя среди этой публики всегданаходятся люди, которые быстро учатся.

Я знаю, что даже самые твердолобые украинскиеполитики готовы к переговорам и умеют вестипереговоры. И пока кучка демагогов отрабатывает своиместа в будущем парламенте, все серьезные вопросы по-настоящему решаются во множестве рациональных,взвешенных, непубличных диалогов.

Да, и впредь будет много публичной дурости ихамства, мы сгорим в пламени гнева и пройдем черезчистилище катарсиса, а затем достигнем компромисса. Номы наверняка избежим кровопролития, потому чтоуважаем друг друга, и это - главное. Именно так, какмифическая птица Феникс, рождаются и перерождаютсяв любом кризисе зрелые нации. А в справедливостипретензий украинской нации на зрелость я не сомневаюсь.

Українська Душевна спільнота, редакція релігійногобюлетеня «Ідеаліст» та редакція незалежної газети«Правдошукач» оголошують дискусію на тему: «Об’єднаннягромадян у складі однієї фізичної особи».

Переможця дискусії буде нагороджено 10листопада 2012 року дипломом та грошовим призом у сумі500 гривень.

Учасникам дискусії (незалежно від віку, статі, освіти,роду занять, національності, тощо) пропонується:

1) Аргументовано відповісти «так» чи «ні» напитання: «Чи згодні Ви з формулюванням «об’єднаннягромадян у складі однієї фізичної особи»?». У разінегативної відповіді бажано запропонувати кращеформулювання.

2) Аргументовано відповісти «підтримую» чи«заперечую» на інші репліки (відповіді та аргументи)учасників дискусії, раніше опубліковані в інтернеті заадресою: temple.org.ua/discussion

Репліки учасників дискусії (відповіді та аргументи)у необмеженому обсягу та кількості надсилаються:

- або поштою на адресу: Шеляженко ЮрійВадимович, а/с 153, м. Київ, 01042

- або електронною поштою на адресу:ludstvo@gmail.com

У листах має бути зазначене повне ім’я чи псевдонімучасника дискусії. Надсилаючи лист, учасник дискусіїпогоджується на публікацію своєї репліки під своїм іменем(псевдонімом) у пресі та в інтернеті. Отримані реплікинумеруються і публікуються за адресою temple.org.ua/discussion

Останній день прийняття листів учасниківдискусії – 1 листопада 2012 року.

Переможцем дискусії буде оголошено учасникадискусії, чиї репліки були підтримані найбільшою кількістюсхвальних відповідей.

У разі, якщо різні учасники дискусії здобудутьоднакову максимальну підтримку або ніхто не здобуденіякої підтримки, переможця буде визначеножеребкуванням. У разі, якщо ніхто не візьме участі удискусії, організатори вважатимуть безспірнимформулювання «об’єднання громадян у складі однієїфізичної особи».

Ідея проведення цієї дискусії виникла після того, якЕлла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальнихдосліджень імені М. В. Птухи НАН України, академікНаціональної академії наук України, доктор економічнихнаук, професор, член Конституційної Асамблеї висловиладумку, що формулювання «...об'єднання громадян у складіоднієї фізичної особи...» є «дискусійним».

* * *У червні ми звернулися з відкритим листом до

Президента України В. Януковича та членів КонституційноїАсамблеї, в якому пропонували доповнити КонституціюУкраїни такою законодавчою новелою: «Людина і держава,фізичні та юридичні особи в Україні є рівноправнимисуб’єктами права. Держава гарантує людині суверенітетособистості та визнає об’єднання громадян у складі однієїфізичної особи повноправним об’єднанням громадян.Забороняється дискримінація об’єднань громадян заознакою масовості. Фізичні особи можуть одноосібнозасновувати юридичні особи для ведення законноїгосподарської, суспільно-політичної, громадської,релігійної та іншої діяльності».

На разі надійшли відповіді на відкритий лист відчленів Конституційної Асамблеї Валентина Коваленка, ЕллиЛібанової та Андрія Єрмолаєва.

4 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠7 (45) â³ä 31 ëèïíÿ 2012 ðîêóÐå ë ³ ã ³ ÿ

Оголошується дискусіяДозвольте висловити глибоку вдячність за Вашу

активну життєву позицію в головних питаннях суспільногожиття. Переконаний, що майбутнє конституційнеоновлення не матиме бажаного результату без широкоїпрофесійної дискусії та відкритого суспільного діалогу.

Ваші пропозиції щодо рівноправності суб'єктівправа; суверенітету особистості та визнання об'єднаннягромадян у складі однієї фізичної особи; заборонидискримінації об'єднань громадян за ознакою масовості;можливості фізичною особою одноосібного заснуванняюридичної особи для ведення законної господарської,суспільно-політичної, громадської, релігійної та іншоїдіяльності мною опрацьовані і будуть внесені наобговорення Конституційної Асамблеї.

З повагою, ректор Національної академіївнутрішніх справ, член Конституційної АсамблеїВ.В. Коваленко.

Дуже вдячні Вам за листа. Ваше небайдужеставлення до теми Української державності та суверенітетув цілому і до питання суверенітету особистості, зокремавикликає глибоку повагу. Досить слушними і такими, щозаслуговують на увагу є Ваші пропозиції стосовнооб'єднань громадян. Щоправда, формулювання«...об'єднання громадян у складі однієї фізичної особи...» є,на мою думку, дискусійним.

Стосовно прохання щодо забезпечення розгляду таврахування Ваших пропозицій Конституційною асамблеєюпід час підготовки законопроектів про внесення змін доКонституції України мушу повідомити наступне. Як членКонституційної Асамблеї, я входжу до складу комісії зпитань адміністративно-територіального устрою імісцевого самоврядування, тому, на превеликий жаль, де-юре не маю змоги зініціювати, і тим більше «...забезпечитирозгляд та врахування...» Ваших пропозиційКонституційною асамблеєю. Проте, я надіслала Вашоголиста секретареві Конституційної Асамблеї пані МариніСтавнійчук.

Тим не менше, приклад Вашого ставлення іпринципової позиції стосовно таких глобальних питаньнадихає і дає підстави для оптимізму.

З повагою і найкращими побажаннями,Академік НАН України Елла Лібанова.

Відповідно до покладених завдань, визначених уСтатуті Національного інституту стратегічних досліджень(далі - Інститут), затвердженого Указом Президента Українивід 16 грудня 2002 року № 1158/2002, Інститут здійснюєнаукове обгрунтування, аналіз та оцінку проблем іперспектив суспільно-політичного розвитку України.

З огляду на повноваження Інституту зазначаємо, щоподана інформація, яка викладена у Вашому листі, єважливою і актуальною, буде взята до уваги та розглянутау подальшій роботі Конституційною Асамблеєю.

З повагою, Директор Національного інститутустратегічних досліджень А.В. Єрмолаєв.

* * *

Окрім того, виявилося, що члени КонституційноїАсамблеї Олексій Онищенко, Віктор Мусіяка та ОлегПрисяжнюк не отримали направлені їм копії відкритоголиста.

Лист, адресований О. Онищенку, не розглядавсяним особисто і потрапив у Відділення релігієзнавстваІнституту філософії імені Г. С. Сковороди НаціональноїАкадемії наук України. Втім, з листа заступника директораІнституту Філософії проф. А. Колодного приємно булодізнатись про виважене й рівновіддалене ставленнянауковців до всіх релігійних конфесій в Україні, а також проте, що у відділенні релігієзнавства беруть до уваги надісланіУкраїнською Душевною спільнотою випуски релігійногожурналу "Мораль".

Поштові відправлення до очолюваного В. Мусіякоюблагодійного фонду "Громадянська енергія" та очолюваноїО. Присяжнюком "Асоціації суддів України" повернулисявідправнику, оскільки згадані організації не знаходяться засвоєю юридичною адресою.

Всі три відправлення, які не дійшли до згаданихадресатів, будуть надіслані для передачі адресатамсекретарю Конституційної Асамблеї Марині Ставнійчук.

Будь-яка реакція на відкритий лист проконституційні гарантії суверенітету особистості важливадля нас. Дякуємо всім, хто відгукнувся.

Публічне читанняСвященного писання

20-24 липня 2012 року біля площі Лесі Українки вКиєві з 17 до 18 години відбувалося публічне читанняСвященного писання. Перехожі слухали слово Боже, щооголошував проповідник з рупором. Українська Душевнаспільнота проводитиме регулярно такі просвітницькі,місіонерські акції.

Храм Божественного Одкровенняwww.temple.org.ua

5Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠7 (45) â³ä 31 ëèïíÿ 2012 ðîêó Ðå ë ³ ã ³ ÿ

Заступник міського голови – керуючий справамивиконкому Дніпропетровської міської ради М. М. Отченконадіслав нам листа на офіційному бланку цьоговисокоповажного органу місцевого самоврядування.

У своїй епістолі пан Отченко рішуче відкинув нашіпоради Конституційній Асамблеї посилити гарантіїсуверенітету особистості, опубліковані у попередньомувипуску газети:

“Хранителю віри Української Душевноїспільноти Шеляженко Ю.В.

Про надання інформаціїШановний Юріє Вадимовичу!

На Ваш лист від 28.06.2012 вих. № К-58 повідомляємотаке.

Відповідно до указу Президента від 25.01.2012 № 31/2012 "Питання формування та організації діяльностіКонституційної Асамблеї" Конституційна Асамблея у своїйдіяльності керується, зокрема, законами України, іншиминормативно-правовими актами України, чиннимиміжнародними договорами, а також загальновизнанимипринципами і нормами міжнародного права.

Людина не може мати рівні права з юридичнимиособами та державою, оскільки це різні за своєюправосуб'єктністю суб'єкти правовідносин і тому маютьрізні за своїм обсягом юридичні права та обов'язки.

Крім того, держава є історично першим і основнимсуб'єктом міжнародного права. З точки зору міжнародноїправосуб'єктності держава розглядається як сукупністьтрьох елементів - населення, суверенної влади та території.

Щодо суверенітету людини, то законодавство не даєтакого поняття, але Конституція України визнає, що всілюди є вільні і рівні у своїй гідності та правах і гарантуєправа і свободи, що не можуть бути скасовані (розділ IIКонституції України).

Також неможливо внести таку норму, як визнанняоб'єднання громадян у складі однієї фізичної особи,повноправним об'єднанням, оскільки визначення"об'єднання громадян" дає розуміти, що це не одна особа,а як найменше дві. Крім того, об'єднання громадянстворюється на основі єдності інтересів для спільноїреалізації громадянами своїх прав і свобод. Якщо змінитивизначення "об'єднання громадян", то відпаде саманеобхідність в такому об'єднанні.

Зауважуємо, що в Україні відсутня дискримінаціяоб'єднань громадян не тільки за ознакою масовості, а йвзагалі, оскільки в нашій державі діє принцип рівності всіхперед законом.

З повагою, Заступник міського голови —керуючий справами виконкому Дніпропетровськоїміської ради М. М. Отченко”.

Перш ніж дати оцінку посланню пана Отченка,мусимо висловити сумнів у його праві відповідати на листи,адресовані члену Конституційної Асамблеї КуліченкуІванові Івановичу - президенту всеукраїнської асоціаціїорганів місцевого самоврядування «Асоціація містУкраїни». Адже саме цьому члену Конституційної Асамблеїбув направлений лист від 28.06.2012 вих. № К-58. Хоча ІванКуліченко – міський голова Дніпропетровська, і уміськвиконкомі пан Отченко є його підлеглим, ми незнайшли ані у документації Конституційної Асамблеї наофіційному сайті Президента України, ані на сайті «Асоціаціїміст України» жодних згадок про повноваження М. М.Отченка розглядати звернення громадян (пропозиції) доКонституційної Асамблеї. Отже, отримана нами відпискамістить особисту думку Отченка Миколи Миколайовича,заради висловлення якої цей добродій дозволив собінезаконне втручання у листування громадян з членомКонституційної Асамблеї. Гадаємо, це дуже сміливийвчинок – на грані зухвалості. Проаналізуємо, заради чоговчинив свій «подвиг» Микола Отченко.

По-перше, відзначимо суперечливість йоговідповіді. Пан Отченко висловлює свої думки в множині(«Зауважуємо, що...», «повідомляємо таке»). В цьому неманічого дивного, бо ми, Юрій Шеляженко, самі любимо інодіпідкреслювати свою громадянську позицію їївисловленням від імені множини, тим самим закликаючивсіх бажаючих наполягати на тому ж. Дивно інше: цілкомприродно кажучи про себе в множині, пан Отченко чомусьстверджує, що нема необхідності у об’єднаннях громадянз однієї особи! Якщо він справді не бачить такоїнеобхідності, що йому заважало висловлюватись у однині:«зауважую, що…», «повідомляю таке»?..

По-друге, відзначимо разючий правовий нігілізм.Він виявився не тільки в тому, що пан Отченко надає

Індивідофобія:к о г о л я к а є д о н е с т я м исуверенітет особистості?

відповідь на лист, адресований не йому, але й у фразі:«Людина не може мати рівні права з юридичними особамита державою, оскільки це різні за своєю правосуб'єктністюсуб'єкти правовідносин і тому мають різні за своїм обсягомюридичні права та обов'язки». Схоже, пан Отченко нерозуміє чи не хоче розуміти, що рівність прав означає нерівносильність суб’єктів права, а заздалегідь обумовленуу якості основної засади соціального контракту, яким єКонституція, рівну непорушність прав, однаковезобов’язання всіх суб’єктів права утримуватися відпорушення прав інших суб’єктів. Скажімо, право людинина життя і право держави забезпечувати національнубезпеку, дійсно, різні за змістом та обсягом, різні засуб’єктами та об’єктами, але мають бути рівними у своїйнепорушності. Суб’єкти права, що прагнуть утверджувативласні права в ущерб правам інших суб’єктів – злочиннаособа чи група, неправова держава – приречені насамознищення. Вони будуть покарані невблаганнимзаконом причин та наслідків, вищим суддею у сферіприродного права.

Пан Отченко пише з очевидним натяком, нібидержава важливіша за людину: «держава є історичнопершим і основним суб'єктом міжнародного права. З точкизору міжнародної правосуб'єктності державарозглядається як сукупність трьох елементів - населення,суверенної влади та території». Але такий підхід – все одно,що вивчати астрономію по віддзеркаленню зоряного небау калюжі. Права людини більш давні, ніж держава, бо людистворюють держави. Права людини так чи інакшевизнавалися стихійно у кожній общині, у культурі племен,проповідувалися вождями і пророками. Відповідно доБіблії, спочатку Бог дав Мойсею заповіді «Не убий», «Невкради» та інші на горі Синай, а потім виникло Ізраїльськецарство Саула. Кожна держава, гідна зватись такою,декларує захист прав своїх громадян своєю першою метою.Всі сім’ї, групи і громади, держави, створені на засадахобмеження прав людини та людської цінності, зникали тазникають у вогні повстань. Сучасне міжнародне право, яквідомо, виникло з давньоримського jus gentium, щорегулювало відносини римлян з іноземцями, тобто,відносини між людьми, а не державами. Навіть у статутіОрганізації Об’єднаних Націй – спілки держав, а неіндивідуумів – зазначено у першій статті, що метою ООН єрозвиток поваги до прав людини та основних свобод.

Коли ми пропонуємо Конституційній Асамблеїновелу «Людина і держава, фізичні та юридичні особи вУкраїні є рівноправними суб’єктами права», ясно, щойдеться про рівноправність у правовідносинах міжлюдиною, державою, фізичними та юридичними особами.Інакше кажучи, базові права жодного з таких суб’єктів неможуть забезпечуватись за рахунок порушення базовихправ інших суб’єктів. Наприклад, при вирішенні конфліктуміж людиною і державою, фізичною і юридичною особоюмають бути однаково вислухані усі сторони у змагальномусудовому процесі. Не може вважатися, що двоє більш праві,ніж один, навіть якщо один стверджує, що двічі по двачотири, а двоє наполягають, що їхня більшість постановилавважати двічі по два числом, що дорівнює п’яти. До речі,така змагальність декларується у діючих процесуальнихкодексах – КАС, ЦПК, КПК, ГПК України.

По-третє, пан Отченко продовжує повторюватистарі казки про те, ніби множина – це завжди більше, ніжоднина: «неможливо внести таку норму, як визнанняоб'єднання громадян у складі однієї фізичної особи,повноправним об'єднанням, оскільки визначення"об'єднання громадян" дає розуміти, що це не одна особа,а як найменше дві. Крім того, об'єднання громадянстворюється на основі єдності інтересів для спільноїреалізації громадянами своїх прав і свобод. Якщо змінитивизначення "об'єднання громадян", то відпаде сама

необхідність в такому об'єднанні».Відповідно до академічного тлумачного словника

української мови, об’єднання – це «ціле, що склалося наоснові з'єднання, поєднання чого-небудь»; «організаціялюдей на основі спільності мети, завдань; спілка». Виникаєпитання: що може бути більш цілим, ніж людськаіндивідуальність? Недарма ми звемо цілеспрямовані діїлюдини «зібраністю». Чому двоє людей, які діють на підставіпевного узгодженого між ними статуту – це об’єднання, аодна людина, що так само діє на підставі певного визнаногонею статуту – не об’єднання? Що може бути більш цілим ідіючим відповідно до поставленої перед собою мети, ніжзібрана особистість, що володіє собою та послідовнодосягає поставленої мети? Якщо пан Отченко не бачитьсенсу в публічному добровільному взятті на себе людиноюпевних зобов’язань при утворенні об’єднання громадян ускладі однієї фізичної особи, то я бачу в цьому чіткий сенс:це акт самодисципліни, акт громадянськоївідповідальності, підтвердження здатності досамовизначення і особистої зрілості. Якщо пан Отченковважає, що людина не здатна повноцінно дисциплінуватисебе, володіти собою, бути повноцінною людиною сама пособі, ставити перед собою конструктивні цілі та займатисьсамодіяльністю, корисною для себе та суспільства в цілому– хай він каже таке лише про себе і хай не судить про інших,тих, хто знає не тільки з книжок, що таке совість.

Зрештою, пан Отченко не бере до уваги положеннячастини другої статті 83 Цивільного кодексу України:«Товариством є організація, створена шляхом об'єднанняосіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.Товариство може бути створено однією особою, якщо іншене встановлено законом».

Останнє твердження пана Отченка – «в Українівідсутня дискримінація об'єднань громадян не тільки заознакою масовості, а й взагалі, оскільки в нашій державідіє принцип рівності всіх перед законом» – взагалі далекевід реального стану речей. Вже те, що цьому твердженнюпередує цілий абзац ірраціональної дискримінаціїоб’єднань громадян у складі однієї фізичної особи, свідчитьпро те, що пан Отченко взявся судити про проблему,значення якої досі не усвідомлює. Нещодавнє скандальнепорушення права громадян на об’єднання за ознакоювіросповідання Першим заступником Міністра культуриУкраїни Ю. Богуцьким на тій підставі, що він визнає лишемасові релігійні об’єднання і не хоче визнавати такі, щостворюються одноосібно, змусило нас вигадати назву длявпертого інстинктивного небажання деяких осіб визнаватиоднину різновидом множини: індивідофобія.

На жаль, індивідофобів багато. Та скільки б їх небуло, прості істини від того не зміняться: люди утворюютьдержави і володіють своїми державами; двічі по два –чотири; однина є різновидом множини.

Індивідофоби вважають, що сам факт об’єднаннялюдей дає щось більше, ніж індивідуальні зусилля цихлюдей. Для індивідофобів належність до об’єднання,вірність об’єднанню, слава й авторитет в об’єднанні ємірилом особистого розвитку. Вони судять про себе не завласними критеріями успіху, а вважають, що чужесхвалення, збільшення сім’ї, приєднання до професійної читворчої спілки робить їх чимось більшим, ніж вони єнасправді. Тому індивідофобів дратує проста істина, щооднина є різновидом множини – адже ця простотапідкреслює той факт, що об’єднання значить не більше, ніжузгоджена воля його учасників, і не може служити міриломособистого розвитку.

Чому ми наполягаємо на важливості подоланняіндивідофобії у нашому суспільстві? Бо це не абстрактнапроблема: поки вершиною моралі вважається вірністьіншим людям, а не вірність собі, доти громадська думказаважає людині бути творцем власного щастя.

Мультфільм нагадав про ідеї Айн РендПеред показом мультфільму "Льодовиковий період:

зрушення материків" (Ice Age: Continental Drift) вкінотеатрах показують короткометражку "Найдовшийдень" з малою Меггі Сімпсон у головній ролі.

Цей мультфільм нагадує про ідеї та творчість одногоз найвизначніших ідеалістів XX століття, непримиренногокритика колективізму, етатизму, соціальної держави АйнРенд (1905-1982).

За сюжетом "Найдовшого дня", Меггі Сімпсонвіддають у школу імені Айн Ренд, де дурнувата машинкадля визначення талантів прирікає направити її у кімнатудля дітей без особливих талантів. Там злий малюкДжеральд вбиває метеликів солідним молотком, схожимна суддівський.

Меггі лякається, втікає у бібліотеку, де знаходитьнатхнення у книжці про те, як гусінь перетворюється наметеликів. Після цього їй вдається дуже винахідливоврятувати одного метелика від чудовиська з молотком.

Мораль цієї історії очевидна: істинні таланти - невроджені, а набуті у боротьбі з ненависниками всьогоживого і бездушними класифікаторами.

Айн Ренд відома всьому людству як авторфілософського роману «Атлант розправив плечі». Хочавона була атеїстом і називала свій світогляд«об’єктивізмом», це якраз той випадок, коли високою

істиною людяності стає заперечення недосконалихуявлень про ідеальне, духовне.

Її творчість засвідчує, що Айн Ренд була справжнімідеалістом. Вустами кращих героїв свого роману вонависловлює такі думки: «Здатність мислити - єдина і основналюдська чеснота, з якої випливають всі інші чесноти»;«Справедливість є актом визнання того, що існує»;«Мислителі, тримаючи в своїх рядах тих, хто заперечуєіснування думки, вважаючи це всього лише іншимфілософським напрямком, дозволяють руйнувати розум»;«Несправедливість стає можливою за згоди її жертв. Владахама стала можливою, тому що це дозволили люди розуму.Паплюження розуму - ця мета рухає всіма ірраціональнимидоктринами. Наруга над талантом - цю мету переслідуютьвсі вчення, що вихваляють самопожертву. Огудникизавжди знали це. Цього не знали ми. Настав час прозріти».

Символом об’єктивізму, за Айн Ренд, є золотийдолар - гроші, які використовуються у взаєморозрахункахвільних підприємливих людей. Вартість цих грошейпідкріплена узгодженою доброю волею реалістів, кожен зяких дав клятву: «Присягаюся своїм життям і любов'ю донього, що ніколи не буду жити заради іншої людини і ніколине попрошу і не змушу іншу людину жити заради мене».

Ідеї Айн Ренд співзвучні Священному писанню,тексту Креативний ідеалізм (4, 19, 20, 38).

6 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠7 (45) â³ä 31 ëèïíÿ 2012 ðîêóÏ à ðë àì å í ò

Народный депутат ВалерийШаманов: Искусственноесдерживание доллара невыгодно украинской экономикеПосле предстоящих парламентских выборов в

Украине гривна существенно подешевеет относительнодоллара. Однако реальный курс гривны пойдет только напользу для украинской экономики, по сравнению с вредомдля нее от искусственного сдерживания доллара. Об этоми многом другом рассказал журналистам народныйдепутат Валерий Шаманов.

- Валерий Викторович, сейчас много говорят оперспективе обесценивания гривни сразу послевыборов, и многие СМИ утверждают, что это выгоднотолько экспортерам, а населению, банкам, бюджету ивсей экономике в целом это невыгодно. Как выдумаете, как долго экспортеры будут диктовать всейстране свою волю?

- С моей точки зрения, ослабление гривни выгодноне только экспортерам, но и экономике Украины. Я имеюв виду, чтобы доллар стоил реальную цену. Мы ужесталкивались с такой ситуацией, когда доллар стоил пятьгривень, а потом резко подорожал до восьми. Вот и сейчасопять похожая ситуация, когда обесценивание гривниперед выборами искусственно сдерживают. Не можетбыть, чтобы в мировой экономике доллар укреплялся, а вУкраине, при нашей инфляции в 8-10 % ежегодно, ценадоллара по отношению к гривне не менялась.

Идеальная ситуация для экономики – это когданаша национальная валюта - гривня имела бы плавающийкурс, который реально отражал бы ее стоимость натекущий момент времени. Поэтому нам всем надоготовиться к тому, что после выборов правительствопроведет ряд непопулярных шагов, одним из которыхбудет ослабление гривни.

- На Ялтинской встрече президентов России иУкраины не произошло прорыва в отношениях.Дипломаты шокированы 4-х часовым опозданиемПутина, задержавшегося с байкерами, на встречу сЯнуковичем. А как вы это прокомментируете?

- Комментировать, кто насколько опоздал,некорректно. А вот то, что у нас с Россией нет прорыва вовзаимоотношениях и на сегодняшний день у нас остаетсясамый дорогой газ в Европе – это очень печально. Россиядля нас как старший брат. Президенты встречаются и отэтих встреч ждут больших возможностей для Украины иее народа лучше жить и легче дышать, но этого пока невидно. Этот брат нам не хочет помогать. На сегодняшнийдень у нас расширяются только торгово-экономическиесвязи, но тормозятся политические. Наверное, еще ненаступил тот момент, когда наш Президент будет говоритьна равных с Путиным и заключать соглашения, одинакововыгодные и Украине, и России.

- Не кажется ли вам, что любое, даже самоепророссийское, правительство в Украине рано илипоздно становится националистическим из-за эгоизмароссийского руководства?

- Я с вами не соглашусь. В любом случае мы всестараемся быть независимыми. Но мы зависимы отроссийского газа. И сегодня вот эта игла, на которой мывсе сидим, к сожалению, тормозит все наши начинания. Икакой бы ни был премьер-министр, но пока не избавимсяот поставок 60% российского газа для нашей экономики,ни о каком эгоизме говорить не следует.

- Что Вы думаете о скандальной ситуациивокруг языкового вопроса?

- На мой взгляд, принятие данного закона, о

признании русского и других языков на территориях счастью его носителей не меньше, чем 10% проживающегонаселения, региональными, ничего не изменит в нашейстране и, тем более, не навредит украинскому. И расходына его исполнение, то есть на дублирование всехдокументов незначительны. Кстати, дублирование всехдокументов и так происходит и на востоке страны, в Крыму,в румынскоязычных районах Украины.

Что касается влияния скандала на предвыборнуюситуацию, то провалы в экономике и тотальную коррупциюна местах очень сложно прикрыть русским языком: первоетак и не удалось укрепить, а второе не сложилосьзначительно уменьшить, несмотря на все обещания изатраченные усилия.

Вот автор законопроекта господин Колесниковчувствует себя именинником. Для него этот эпизодвыгоден. Теперь главное для Колесникова — правильноподобрать себе округ, желательно в Крыму, и прохождениепо мажоритарке ему гарантированно. То же самое можносказать и об оппозиции, которая, не щадя себя, активнопиарится на защите государственности.

- Не так давно «под стенами темницы, где экс-премьер томится» прошел массовый митинг–поздравление Юлии Тимошенко с ее 51-м днемрождения. Его поддержали и простые люди, иукраинские артисты. Что это — народный порыв встране, где любят обиженных, или новое возрождениелидера?

- Это не прорыв и не порыв, просто люди, которыепо-разному относятся к Юлии Тимошенко, чувствуютнесправедливость власти по отношению к ней. Грустно,когда лидер оппозиции отмечает свой день рождения неза праздничным столом в кругу семьи, друзей исоратников.

- Опять власть загоняет себя в угол. Для чего онаэто делает?

- Наверное, потому, что сильно боится. Нам нехватает политической культуры в стране. С уважением кинакомыслящему и к проигравшему. Если мы стремимсяидти по европейскому пути, то такая культура у насобязательно будет! Главное - сделать правильный выборв направлении пути!

- Вы готовитесь к новым выборам 2012 года?Будете ли участвовать в них сами или кого-топоддержите?

- Поживем - увидим. Если прыгать в омут будущихвыборов, то лететь и входить в водоворот выборов 2012года надо красиво и со знанием дела.

- Вам удалось предсказать победу испанцев начемпионате Евро-2012, а Ваш 6-летний сын сталзвездой видеоролика в интернете как «самыйискренний фан». Случайно ли это?

- Детство у ребенка одно. Не хотелось бы, чтобы уребенка это детство заканчивалось. Позитив должен бытьпозитивом, причем не важно, кто родители этого ребенка.У него были настоящие эмоции. Наша страна, наш флаг,гимн, победа нашей сборной должна быть одной для всех,безо всяких пятен.

Я как спортсмен, конечно же, интересуюсьфутболом, а тем более такими чемпионатами, какпервенство Европы по футболу. Обратите внимание, нашастрана первой среди республик бывшего СССР принимаетсоревнования такого высокого уровня.

Валерий Викторович ШАМАНОВ

- Как Вы думаете, не повторится ли в Украинеситуация, происходящая сейчас в Греции? Ведь грекиуспешно провели Олимпиаду в 2004 году, но ихэкономика вот уже 8 лет не может восстановиться.Ожидаемого туристического бума не произошло, а всепостроенные под Олимпиаду гостиницы практическисебя не окупили из-за экономического кризиса 2008года. Вот недавно в Интернете прошла информация,что некоторые из них вынуждены закрыться. Еслижизнь после Евро?

- Во-первых, все гостиницы, построенные под Евро-2012 в Украине, освобождены от налогов на 10 лет ипостроены олигархами. Так что олигархи, в любом случае,не пострадают – это ведь не основной источник ихдоходов. Другое дело, что деньги в прошлом годувыделялись из бюджета государства на строительстводорог, мостов, развязок, авиатерминалов ижелезнодорожных вокзалов. Куда теперь направитьбюджетные деньги? Ведь инфраструктура - это всегдахорошо. Еще один немаловажный вопрос - качество этойпостроенной инфраструктуры. Соотношение вложенныхденег и достигнутого результата. Нам еще предстоитпроанализировать в будущем, кто сколько смог украсть нагосударственных заказах, пользуясь спешкой истремлением правительства, как основного организатора,успеть все охватить и все построить. Это работа длясоответствующих органов прокуратуры, СБУ и милиции. Ядумаю, если в мире не случится еще один глобальныйкризис, то в Украине после проведения чемпионата Евро-2012 все будет нормально.

- 15 июля День металлурга. Что бы Вы пожелалиотечественным металлургам?

- В этот день мы отдаем дань уважения вашемунелегкому труду, отмечаем тот серьезный, значимыйвклад, который вы вносите в индустриальное развитиестраны.

Объединяя сотни тысяч людей, причастных кславной и почётной профессии, этот праздник - предметзаконной трудовой гордости наших земляков завысочайшие достижения металлургов Донбасса, их тонкоезнание секретов металла и сложных технологийпроизводства. Благодаря высококвалифицированнымспециалистам и инженерам, грамотным компетентнымруководителям, ветеранам отрасли сохраняетсябесценный опыт многих поколений металлургическогобратства.

Вы - сильные, трудолюбивые, стойкие духом люди.Вы являетесь движущей силой экономического развитиярегиона и страны.

Желаю вам, дорогие земляки, крепкого как стальздоровья, стабильности, удачи и благополучия! Пусть вашапрофессия и дальше служит залогом уверенности взавтрашнем дне!

П о м а т е р и а л а м “ П а р а л л е л ь - М е д и а ”,“Свободный репортер”.

Верховна Рада України прийняла у другомучитанні та в цілому законопроект В. Бевзенка,С. Терещука та Є. Сігала про внесення змін доЗемельного кодексу України та іншихзаконодавчих актів України щодо проведенняробіт із землеустрою, пов'язаних із встановленнямі зміною меж адміністративно-територіальниходиниць (№10042). У липні законопроектнаправлено на підпис Президенту України. Один зініціаторів законопроекту Євген Сігал розповідає:

– Я з самого початку вболівав за цей закон. Аджена сьогоднішній день відсутній порядок встановленнямеж населених пунктів. Відповідно до статті 173Земельного кодексу України межі району, села, селища,міста, району у місті встановлюються і змінюються запроектами землеустрою, які розробляютьсявідповідно до техніко-економічного обґрунтування їхрозвитку, генеральних планів населених пунктів. ВУкраїні налічується 29801 населених пунктів. Станом на01.01.2011 встановлено межі згідно проектівземлеустрою щодо встановлення і зміни меж населенихпунктів у 16738 населених пунктах, що становить 56,0% від їх загальної кількості.

Одним із негативних чинників, що стримуєзавершення робіт із встановлення меж населенихпунктів, є відсутність або застарілість генеральних

планів, схем планування територій, планів зонуваннятериторій і детальних планів території. Відсутністьзазначеної документації породжує проблемуневизначеності територіальної основи місцевогосамоврядування, призводить до зростання суперечностейяк у відносинах між органами державної влади та органамимісцевого самоврядування, так і в стосунках між місцевимсамоврядуванням, що веде до неможливості здійсненняефективної діяльності на рівні громади.

Врегулювання цієї проблеми дозволитьприскорити завершення встановлення меж населенихпунктів в найближчому майбутньому, що сприятимечіткому обліку земель, формування Державногоземельного кадастру, а також надасть поштовх розвиткутериторіальних громад.

Законопроектом передбачається визначитипроцедуру встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць. Передбачається внесення змін доЗемельного кодексу України та Законів України «Проземлеустрій», «Про державну експертизу землевпорядноїдокументації, які передбачають визначення складу таосновних вимог щодо розроблення, погодження тазатвердження проектів землеустрою щодо встановленнямеж адміністративно-територіальних одиниць, передачурайонним радам повноважень щодо затвердження меж сілта селищ, які входять до складу території району,

визначення процедури врегулювання спірних питаньпри погодженні проектів, можливість встановленняіснуючих меж населених пунктів (без їх зміни) завідсутності генеральних планів населених пунктів.

Запровадження норми щодо можливостівстановлення існуючих меж населених пунктів безрозроблення генеральних планів значно здешевитьпроцедуру такого встановлення і призведе до економіїбюджетних коштів.

Євген ЯковичСІГАЛ,Перший заступникГолови КомітетуВерховної РадиУкраїни з питаньаграрної політикита земельнихвідносин, члендепутатськоїфракції Партіїрегіонів уВерховній РадіУкраїни.

Народний депутат Євген Сігал: Встановлювати існуючі межінаселених пунктів дешевше без розроблення генеральних планів

7Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠7 (45) â³ä 31 ëèïíÿ 2012 ðîêó Ï à ðë àì å í ò

VIVA КОРУПЦІЯ! Замітка про "національний""проект" "Повітряного" "експресу"

Тут яка проблема – ЄВРО-2012 закінчилося. Томутреба знайти нові підстави для швидкого пограбункубюджету. Саме для цього подано законопроект № 9649 провнесення змін до Податкового кодексу України з питаньреалізації національного проекту "Повітряний експрес" -залізничне пасажирське сполучення м. Київ - міжнароднийаеропорт "Бориспіль" і будівництво іншихінфраструктурних об'єктів Київського регіону" . Давайтейого скрупульозно розглянемо. Знайдемо відповіді на такіпрості питання: чи дійсно цей проект є "національним" тачи підпадає цей "проект" під визначення державноїпрограми, яка за Бюджетним кодексом Українифінансується за рахунок коштів платників податків? Або чи"експрес" дійсно є "повітряним"? На питання "Як довгодіятимуть ці пільги?" не відповідатиму. Я за освітоюекономіст, а не психіатр. Отже, запитайте панів Азарова чиЯнуковича, як довго вони будуть красти кошти платниківподатків.

Почнемо із міжнародних юридичних аспектів.Минулої середи відбулося засідання фінансового

комітету, де проект № 9649 було рекомендовано до 2читання. Я намагався заперечити, але...

Між іншим, проект підтримали лише 9 нардепів прикворумі в 18, але кого ж це обходить? Подивіться кінцевупорівняльну таблицю і Ви знайдете разючу відмінністьостаточної редакції від прийнятої в 1 читанні, що грубосуперечить статті 116 Закону України "Про регламентВерховної Ради України".

Єдиним прецедентом, коли законом Україниустановлювалися особливості оподаткування сторінкомерційного договору, був так званий "пакистанськийтанковий контракт", укладений ХТЗ на початку 1996 року.Мені прийшлося його доповідати. Робив це "крізь зуби", боз одного боку порушувалося правило нейтральностіподатків, але з іншого - треба було якось спасати залишкипідприємств "СРЄДМАШУ СРСР". Звертаю увагу, що на тоймомент ще діяла Конституція Української РСР.

(За іронією долі, працюючи у ЗовнішекономбанкуСРСР, я допоміг тому ж ХТЗ виконати у далекому 1991 роціконтракт з поставки танків в Індію (військовому опонентуПакистана), та отримати йому повновісну валюту замістьклірингових радянських папірців. У принципі, ми тоді награні фолу таки обдурили Москву, але це окремадетективна історія).

Далі. Конституція України (зразку 1996 року)закріпила примат норм міжнародного права. Так от, у статті2 Статуту ООН упроваджено "принцип взаємностісуверенних інтересів держав", за яким держава не повиннаукладати угоди (договори) з несуверенними країнами абоз особами, діяльність яких регулюється приватнимміжнародним правом. Класичний історичний приклад -договір між Індією та АТ "Британська Ост-Індська компанія"(почитайте на ніч знамениту енциклопедію "Британніка").Однією з форм таких угод є прийняття нормативного(обов’язкового до виконання) акту, що надає привілеїокремій комерційній компанії, яка діє від імені такої країниабо під ризик такої країни або на її користь. Отже, з точкизору міжнародного публічного права подібні угоди(договори) або норми таких нормативних актів де-фактопризводять до звуження суверенітету держави та повиннітрактуватися як нікчемні ipso jure (за визначенням), у томучислі у зв’язку з порушенням ними вимог статті 53Віденської конвенції про право міжнародних договорівщодо дотримання імперативних норм загальногоміжнародного права (jus cogens).

Простими словами, проект № 9649 грубосуперечить базовим нормам загального міжнародного

права та де-факто обмежує податковий суверенітетУкраїни як складову частину її загального політичногосуверенітету.

Ступінь нелегітимності подібного роду проектівзначно зросла після вступу України до СОТ, оскільки їхнійзміст грубо суперечить нормам статті VІІІ "Монополії таексклюзивні поставки для державних потреб" ГенеральноїУгоди про Тарифи та Торгівлю (GATT) та регламентамСвітової Організації Торгівлі (СОТ), зокрема (але невиключно) додаткам 1- 4 до Маракешської Угоди.

Тепер розглянемо аспекти національногоправа.

У проекті № 9649 мова йде про "Національнийпроект "Повітряний експрес", затверджений Кабміном якнаціональна програма". Але в Україні не існує юридичноготерміну "національна програма", але є "державна цільовапрограма", затверджена у спосіб, передбачений Законом"Про державні цільові програми" №1621 (ВідомостіВерховної Ради України (ВВР), 2004, N 25, ст.352).

Ну то й що, треба просто поміняти назву, - можетезаперечити. Але саме в подробицях назви і криєтьсядиявол. Дивіться, ця програма явно впливає на доходи тавидатки бюджету (надаються податкові пільги,застосовуються особливі правила відшкодування ПДВ).Отже, програма має всі ознаки "загальнодержавної", яказгідно зі статтею 4 вищезазначеного закону має не тількизатверджуватися лише Радою (а не Кабміном), але й (увага!)"враховуватися під час складення проекту Державногобюджету України на відповідний рік" та включатися доПереліку державних цільових програм, які плануєтьсявиконати у відповідному році, що "подається на розрозгляд Верховної Ради України разом із проектом законупро Державний бюджет України на відповідний рік".Смішно, але такий порядок затвердження програм булощойно впроваджено законом Януковича №4731 від 17травня цього року.

Отже, використавши у проекті № 9649 термін"національна програма" або "національний проект", КабмінАзарова по-шулерськи намагається обійти прямі нормиЗакону № 1621, які вимагають не тільки прийняттяокремого закону, але й відповідних корекцій закону пробюджет. Тхне корупцією, чи не правда?

Між іншим, зараз не існує "Національного проекту"Повітряний експрес", затвердженого Кабміном якнаціональна програма. Немає як класу. Але в проекті закону№ 9649 посилання на такий проект є. Отже, логіка Кабмінупроста – нехай спочатку Рада надасть податкові пільги, ами поспіль їх справедливо "розпиляємо". Звичайно, що міжсобою, "красавами" (жодних заздрощів).

Себто, перед нардепами з провладної більшостіпостала дилема:

- або проголосувати за закон, що надає податковіпільги у межах зазначеної "Національної програми" зневизначеним юридичним статусом (не затвердженимзгідно із законом), на користь компаній, яких ніхто не знає,з метою, яка не визначена, та з розумінням, що країни –члени СОТ висунуть адекватні претензії до українськихекспортерів зерна, металу, хімії, товарів легкоїпромисловості (тощо);

- або утриматись від такого голосування, ризикуючинаразитися на невдоволення Азарова або адміністраціїпрезидента Януковича, та не потрапити у партійний списоккандидатів або до фаворитів виборчого округу.

У будь-якому випадку, національний проект"Повітряний експрес", сторони якого звільняються відоподаткування або сплачують податки у спосіб, відміннийвід звичайного, має затверджуватися виключно Верховною

Радою України у порядку, передбаченому законом длязатвердження державної цільової програми.

***Заради цікавості.Сутність проекту № 9649 роз’яснював з трибуни

нардепам навіть не міністр, а другорядний чиновник. Безхвилювання він розповів, що за проектом "Повітряногоекспресу" необхідно надати податкові пільги обранимкомерційним компаніям. Для відповіді на питання, а хтовони такі?, часу в чиновника не було, бо Литвин заперечив(див. стенограму). Потім депутат Чєчетов зробивсимптоматичний "хайль" і проект було взято за основу.

Поспіль для підготовки до 2 читання проект № 9649було спрямовано до профільного комітету, дві третиниякого складають члени партії Регіонів. Але жахливакорупційність проекту була очевидна навіть для них. ТожКомітет зажадав додаткових роз’яснень. До другогочитання нам пояснили, що Азаров мав на увазі. З’ясувалося,що мова йде про три такі окремі проекти:

- "спорудження залізничного пасажирськогосполучення від Києва до аеропорту Бориспіль";

P.S. Виникає питання, чому така "національна"програма не передбачає спорудження аналогічногозалізничного сполучення від центра Донецька, Львову,Одеси, Харкова, інших міст України, що мають аеропорти,розташовані за їхніми межами? Отже така програма неможе вважатися "національною", а є регіональною зазаконом №1621 з відповідною зміною джерел їїфінансування;

- "будівництво (чому не спорудження?) міськоїкільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на ділянці"Київ – Бориспіль"";

P.S. Виникає питання, про що йде мова, оскільки наділянці "Київ – Бориспіль" кільцевої автомобільної дорогиапріорі не може бути. Є всім відома траса;

- "будівництво (чому не спорудження?) дороги відПодільського мостового переходу до проспекту Ватутіна ум. Києві.

P.S. Виникає питання, про що йде мова, оскільки такадорога (шлях) жодним чином не пов’язані прямо заеропортом "Бориспіль".

У результаті скрупульозного аналізу стаєзрозумілим, що проект № 9649 подано жадібнимикорупціонерами, які не хочуть втрачати темп заробляннягрошей, набраний напередодні ЄВРО – 12.

Наприкінець.Проект "Повітряного експресу" є корупційним в

абсолюті. Він не тільки порушує норми міжнародного танаціонального права, але й створює підстави для корупціїу "кубі".

Якщо, не дай Боже, слухняна більшість Ради за такийпроект проголосує, то раджу таких проголосувавшихуважати посібниками зухвалих корупціонерів. Мрію, щобиїхні рахунки та майно в Євросоюзі та США булизаарештованими, а поспіль обернені у власністьукраїнських громадян.

Сергій ТЕРЬОХІН,народний депутат України.

На часі - зміни до Податкового кодексу УкраїниНовий Податковий кодекс України

шліфується на практиці. Народні депутати України С.Василенко та Д. Святаш розповіли про актуальніпроблеми державної податкової політики.

С е р г і й В о л о д и м и р о в и чВ А С И Л Е Н К О , заступник головиТимчасової спеціальної комісіїВерховної Ради України з питаньАвтономної Республіки Крим:

На засіданнях нашої Тимчасової спеціальноїкомісії було ухвалено низку законопроектів та поданонародними депутатами - членами комісії на розгляддо Верховної Ради України.

Законопроект Б. Дейча про внесення змін доПодаткового кодексу України щодо змін порядкуоподаткування туроператорської та турагентськоїдіяльності (№ 10004 від 07.02.2012) направлений настворення сприятливих умов для розвиткувітчизняного туризму та підтримки пріоритетнихнапрямів туристичної діяльності, а саме: в'їзного тавнутрішнього туризму.

Законопроект Б. Дейча, О. Нетецької, О. Зацапро внесення змін до Податкового кодексу Українищодо підвищення доступності таконкурентоздатності внутрішнього та в' їзноготуризму (№ 10195 від 14.03.2012) створить сприятливіумови для лікування та оздоровлення населення,підтримки пріоритетних напрямів туристичноїдіяльності , зокрема, в' їзного та внутрішнього

туризму, відтворення матеріально-технічної базикурортного комплексу України.

Законопроектом О. Заца, А. Пінчука провнесення доповнень до Податкового кодексу Українищодо порядку сплати туристичного збору фізичнимиособами - власниками або орендарями індивідуальнихзасобів розміщення (№ 9321 від 20.10.2011)спрощується процедура сплати туристичного зборупри наданні послуг із тимчасового розміщенняфізичними особами – власниками або орендарямиіндивідуальних засобів розміщення, які надаютьпослуги з тимчасового розміщення (проживання) бездержавної реєстрації як суб'єкти підприємницькоїдіяльності.

Д м и т р о В о л о д и м и р о в и чСВЯТАШ, народний депутат України:

Важливим етапом унормування державноїподаткової політики стало прийняття законопроекту №9661-д від 17.02.2012 року, який був розроблений уКомітеті з питань фінансів, банківської діяльності,податкової та митної політики на базі 7 законопроектів.

У ході підготовки до другого читання ми цієюробочою групою спільно з Урядом опрацювали такождостатню кількість законопроектів, які стосуються змін доПодаткового кодексу України. До речі, на сьогодні такихзаконопроектів зареєстровано більше 100.

Ми розуміємо, що з наближенням виборчоїкампанії кількість таких проектів буде системнозбільшуватися. Значна кількість законопроектівнаправлені на звільнення від оподаткування тих чиінших доходів або надання додаткових податкових пільг,що, зрозуміло, унеможливлює їх врахування.

Опрацьовано також 252 пропозиції, якінадійшли від суб’єктів права законодавчої ініціативи додругого читання цього законопроекту. Враховано уцілому, частково або редакційно 170 пропозицій. Інші82 пропозиції відхилено. Таким чином, роботаКомітетом спільно з представниками Уряду та бізнесупроведена достатньо велика, вона була прозорою тавідкритою. Тільки засідань робочих груп загальних тапо окремим питанням було проведено більше 15.

Ми притримуємося принципової позиціїКомітету: удосконалення положень Податковогокодексу України мають носити комплексний тасистемний характер, що суттєво оптимізуєзаконопроектну роботу. Я вважаю, що практикакомплексного розгляду змін до податковогозаконодавства є найвірнішою і Комітет саме такимчином буде діяти і надалі.

Особливу увагу при доопрацюванні приділенопитанню вдосконалення спрощеної системиоподаткування, обліку та звітності за результатами їїзапровадження з 1 січня поточного року.

Запроваджено комплекс змін до норм щодоподаткового адміністрування, які направленінасамперед на спрощення та удосконаленняадміністративних процедур; щодо оподаткуванняподатком на прибуток підприємств; щодо податку надоходи фізичних осіб. Важливе місце у нашій роботіми приділили питанням оподаткування податком надодану вартість. Крім того, до 01.01.2014 незастосовуватимуться штрафні санкції за неподанняабо порушення строку подання фізичними особамидо органів ДПС відомостей про зміну даних, яківносяться до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків.

8 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠7 (45) â³ä 31 ëèïíÿ 2012 ðîêóÏ ð î ç à

Передплачуйте газету “Правдошукач” в усіх поштових відділеннях України! Передплатний індекс 49608. Вартість 2,24 грн./міс.

Засновник, редактор, видавець:Шеляженко Юрій Вадимович

(фізична особа-підприємець, ДРФО 2961810532).Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого

засобу масової інформації серія КВ № 14488-3459 Р,видане Міністерством Юстиції України 10.10.2008 р.

Тираж 2000 примірників. Розповсюджуєтьсябезкоштовно та по передплаті (ціна 2 грн. 24 коп.).

Адреса редакції, видавця: поштовий індекс 01042,м. Київ, вул.Тверський тупик, буд. 9, к. 82.

Тел. +38 (097) 3179326, факс +38 (044) 5290435.Електронна пошта: say@truth.in.uaПідписано до друку 30.07.2012 р. Віддруковано у

ТОВ “Прес Корпорейшн Лімітед”, вул. Чехова, 12-а,Вінниця, 21034, тел. 0432-556397. Замовлення № 126606.

Всеукраїнська незалежна газета

Олігарх на мокрому піскуОповідання.

На робочому столі Максима лежала мушля. Завжди,коли йому було сумно, він підносив її до вуха й заплющувавочі. Мушля дарувала подих моря. У дитинстві йомуподобалося сидіти на березі й вивчати мову хвиль, якілагідно торкалися берега та перетворювали пісок біля йогоніг на мед.

– Максиме Олександровичу, нарада – нагадаласекретар.

Він поклав мушлю згори стосу паперів, сунувмобільний телефон в кишеню брюк і рушив до конференц-залу. Дорогою йому посміхалися працівники головногоофісу Корпорації Максима. Всі знали: за похмуре обличчягенеральний може звільнити.

– Панове, настав час підбити підсумки,– сказав вінще від дверей, і кожне слово ловила сотня відданихменеджерів у однакових білих сорочках,– Три роки томуми створили політичну партію «Ривок», лідер якої, нашанаціональна гордість, зірка футболу, зараз виступає зтрибуни Організації Об’єднаних Націй про мир та дружбув усьому світі. Це коштувало, повірте, недешево. Але вінвартий тих коштів, за які я його купив. Тепер,– Максимвсівся просто на стіл у президії,– я хочу почути ваш звіт.Доведіть мені, що ми виграємо для нашого хлопцяпрезидентські вибори.

Почали виступати з місця члени політради тасекретарі обласних виконкомів; казали про сотні тисячприйнятих до партії, голосно лунали назви проектів тавідсотки електоральної підтримки. У одній області провелипраймеріз, на яких переміг свій кандидат. У іншій областіроздали м’ячі з автографами у кожну школу. І всюди висілибігборди, з яких знаменитий футболіст закликав виборців:«Не пасуй – голосуй!».

– Партія «Ривок» обіграла всіх параолімпійців староїліги і стала потужною політичною силою. На нас народпокладає надії,– підсумував Максим,– Скажіть, яка у насполітична програма?

– Країна чемпіонів! – хором відгукнулисяпартфункціонери.

– Правильно! Ми – велика команда. Соціальнігарантії має кожен, ми своїх не кидаємо. Підвищимозарплати. Забезпечимо гідну старість. Збільшимонароджуваність. Подолаємо корупцію. Всі сили, таланти,майно, навіть серце покладемо на олтар спільної перемоги.Горе тим егоїстам, які стоятимуть на цьому тріумфальномушляху, бо ворогів народу буде покарано! Виконуйпоставлені завдання, працюй з ранку до ночі, жертвуйсобою, сумлінно виконуй свої обов’язки перед командою,і зможеш пишатися перемогою наших чемпіонів. А якщопретендуєш на звання чемпіона – бери участь у спортивнихсвятах. Одного з мільйонів судді оберуть чемпіоном. Іншімають пам’ятати, що головне – участь, а не перемога. Отщо ми скажемо народу перед виборами. І це будесправжній гол.

Максим зробив паузу. Всі дивилися на нього, спітнілій радісні, у екстазі командного єднання. Він тримав їх укулаку, а з ними – ті мільйони громадян, яких вони привелидо партії. Насолоджуючись цим відчуттям, він розтуливжменю.

– Зрозуміли? Молодці. Всі вільні.Біля виходу з конференц-залу Максим помітив, як,

не звертаючи уваги на охоронців, до нього прориваєтьсяякийсь двадцятирічний хлопчина. Поманив його рукою досебе. Охоронці розступилися.

– Максиме Олександровичу, вам багато чого некажуть,– швидко заторохтів він,– Хоча наш кандидатсправді є лідером виборчих перегонів, у інтернеті купапублікацій про корупцію. Пишуть прямо, що ви йогокупили, що наша партія – приватний клуб менеджерівКорпорації Максима. Є фотографії його відпочинку здівчатами у вашому замку в Турції. Наводяться дані прозбільшення ваших особистих статків після минулорічноїперемоги партії «Ривок» на парламентських виборах...

– Ну і що? Хай пишуть. Наклепники.– Ви недооцінюєте цю журналістку, Олену

Голосевич! Вона пише, що за фасадом командної гри ви іваш кандидат нічого не пропонуєте країні, окрімбутафорських змагань та конфліктів. Вона пише, що в усіхзатіяних вами політичних конфліктах всі, окрім вас,програють, а ви виводите в офшори чергові мільярди. Івона пише, що нічого не міняється, бо на вас всі сподівання,а ви нічого не хочете міняти. Тільки ведете розкішне життята обіцяєте, обіцяєте, обіцяєте.

– Ти знаєш нашу позицію стосовно таких бруднихнатяків. Ми ініціювали проект «Вільний Інтернет» длязвільнення всесвітньої мережі від брехні та наклепів.Настав час притягнути до кримінальної відповідальностітих, хто засмічує наш інформаційний простір. Не секрет,що всі такі паскудні статті пишуться за гроші. Ця ОленаГолосевич – продажна джинсова курва, яка заздрить групіпідтримки нашого кандидата, заздрить справжнімчемпіонам. Взагалі, моніторинг продажності журналістів відгромадської організації «Максимально чесно» показує, що90% інформації зі всіх джерел, окрім Телекомпанії Максима– суцільний обман та провокації. Так і пояснюй виборцям.

– Але, можливо, варто було б вкладати якісь коштив справжні інновації?

– Що ти канючиш? Думаєш, чемпіони не подумалипро це? Корпорація Максима – найбільш інноваційна, ніхтоне витрачає на фінансування науки стільки, скільки ми.

– Максиме Олександровичу, мої друзі з ТехнічногоУніверситету винайшли революційну технологіювиготовлення надміцної дешевої пластмаси, яка б моглазамінити залізобетон, але після запитів про підтримку,зокрема, направлених вам, моїх друзів примусилиприпинити дослідження і вигнали з університету підпредлогом поганої успішності...

– Так і треба прогульщикам занять! Тобі по пальцяхроз’яснювати, що до чого? Всі винаходи роблять на заході.Якщо ми порушимо світовий порядок – від насвимагатимуть повернення кредитів, які ми не можемоповернути. У нас соціальна держава. Наша командазабезпечує всесвітньо відомим брендам дешеву робочусилу.

– Кому потрібні такі порядки?– Скажи, ти в якій команді?! Подумай над цим!Максим розвернувся й пішов до свого кабінету.

Дорогою проінструктував секретаря: з’ясувати особу

жовторотого мрійника й звільнити з вовчим білетом. Йогодушив гнів, але звичний вигляд мушлі на купі паперівподіяв заспокійливо. Зморшки на чолі розгладилися. Упаперах був моніторинг критичних публікацій: цілийповерх хмарочосу Корпорації Максима займала прес-служба, яка відслідковувала кожне жорстке слово,залякувала журналістів, власників газет, сайтів, телеканалівта радіостанцій, спростовувала, судилася, дискредитувала,відволікала увагу від неприємних і скандальних фактів.

У лютуванні обуреної і обдуреної громадськості –тобто, тих небагатьох громадян, які дозволяли собівідмовлятися від його продукції та обіцянок – Максим чувзнайомий з дитинства загадковий шум океану. Цей шумвабив і захоплював, роздирав серце, прищемлював душу.

Все життя він провів на березі моря долі, яке кидалойому під ноги людей, гроші, славу й владу. Коли всізневажили промисловість, море кинуло йому заводи, як підчас шторму випльовує волохате шмаття водоростей. Колиніхто не вірив жодній ідеї, до його кабінету заносило сотніталановитих ідеологів у пошуках хліба з маслом. Він брав уруки кожну з цих примхливих морських зірок, кожнумедузу, уважно вивчав і кидав назад до скаженої стихіїшторму. Коли держава на замовлення його лобістів піднялаподатки і розорила дрібний бізнес, бо він не терпівконкуренції – горді підприємці, ще вчора господарі своєїдолі, приходили до нього на поклон, щоб влаштуватисьменеджерами середньої ланки в Корпорації Максима.

Він спорудив свою імперію з покірних людей,зліплених простими потребами й амбіціями, так само якбудував в дитинстві піщані замки на березі моря з піщинок,зволожених солоною водою. Для Максима не було більшоїрадості, ніж зтиснути у жмені безвільний пісок і, поволірозтуляючи, скидати мокрі блискучі піщинки донизу, на їхсправедливе мізерне місце у величних, химернихфортецях. До нього часто підбігали однолітки, дивилися,просилися в компанію; а він мовчки будував своє, міркуючинад майбутнім й намагаючись розгадати таємничу мовуморських хвиль. Одна дівчина назвала його піщані замкилайном, інша безжально розтоптала, волаючи на всеузбережжя, що він не любить її. Максим продовжувавбудувати. Він знав, навіщо вийшов з моря: без нього ці хвилі,ці піщинки просто не мали б сенсу.

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

Походеньки одного “антиколектора”

Колишній директор ДСП «Комплекс» ВікторСафонов, який викрив розкрадання 2,1 млн. грн.бюджетних коштів і сам став фігурантом кримінальноїсправи після того, як казнокради відкупилися відправосуддя, подав заяву про злочин, скоєний слідчимПрип'ятської спеціальної прокуратури Шевченко О. О.

Відповідно до заяви Сафонова, 11.05.2012 р.

43-річний Федір Олексюк закликає позичальниківне повертати гроші банкам та кредитним спілкам, обіцяєборонити їх від фінансистів і колекторів, суддів іправоохоронців. Хто він: справжній рятівник громадян, щопотрапили в скруту, чи ділок-лицедій, який на бідах людейбудує власне благополуччя?

(Продовження. Початок див. у випусках№№ 3, 4, 5 газети «Правдошукач»)

Фіаско в суді18 березня 2011 року господарський суд м. Києва

відмовив в задоволенні позову фізичної особи-підприємця - клієнта ПП «ЮОАК «Ваша Надія» (керівник -Федір Олексюк) до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі -банк «Аваль») про визнання недійсним кредитногодоговору, за умовами якого 3.06.2008р. кредиторвідкриває позичальнику 10-літню відновлювальну(револьверну) кредитну лінію на суму 250 000 доларівСША, яка має бути повернута до 2.06.2018 р.

Отримавши, мабуть, некваліфіковану пораду відФедора Олексюка, позивач заявив про дві причинивиникнення спору, які нібито породжені незаконнимидіями відповідача: одностороння зміна кредиторомвідсоткової ставки за користування коштами, а такожвидача кредиту та вимога сплати процентів закористування ним в іноземній валюті.

Однак в першому випадку заявник послався нанорми Закону України «Про фінансові послуги та державнерегулювання ринків фінансових послуг» у редакції, що небула чинною в момент укладання договору.

В другому ж випадку він наполягав на тому, щовідповідач нібито повинен був мати індивідуальну ліцензіюдля кредитування позичальників в інвалюті. Натомість банк«Аваль», надаючи кредит, керувався генеральноюліцензією НБУ на здійснення валютних операцій, як того івимагає чинне законодавство.

В судовому засіданні було викрито справжній намірпозичальника банку «Аваль» та його горе-захисників. Якзастереження від проявів шахрайства варто сприймативисновок служителя Феміди: «Мета звернення позивача зпозовом до суду, яка в дійсності полягає не у захистіпорушених прав, а в уникненні виконання договорушляхом створення судового процесу, не узгоджується знормами чинного законодавства».

По суті, суд виніс Олексюку Ф.Ю. новий «вирок» якімітатору правозахисної діяльності, як особі, що діє нашкоду суспільним інтересам, адже умисно, вочевидь, зкорисливих мотивів, уводить в оману позичальників щодоможливостей безкарно та з вигодою для себе порушуватиумови кредитних договорів.

Експерти: «Антиколекторство -це суцільне шахрайство»

Своїми враженнями стосовно так званогоантиколекторства у вітчизняному виконанні, зокремаФедора Олексюка, я попросив поділитися людей, чиякомпетентність на ринку фінансових послуг перевіренадосвідом. Деякі з них пропоную вашій увазі.

Голова ради Незалежної асоціації банків України,

Прип’ятський слідчий - фальсифікатор?слідчий Шевченко О. О. винесла постанову про йогопримусовий привід для ознайомлення з матеріаламикримінальної справи, тим самим перевищивши своїслужбові повноваження, оскільки тільки суд можеобмежувати термін ознайомлення з матеріалами справи.

Окрім того, складену слідчим постанову ВікторСафонов вважає завідомо неправдивим документом,

оскільки у ній стверджується, що він не з’являвся наознайомлення з матеріалами справи без поважнихпричин, а насправді він повідомляв слідчому втелеграмах та листах про перенесену його дружиноюоперацію. Більше того, у телефонній розмові з нимШевченко О. О. підтвердила, що всі лікарські довідкивона бачила.

голова правління ПАТ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькін:- Відносини позичальника з антиколектором

нагадують мені звичайну ситуацію з ремонтом квартири: впроцесі вартість зростає у 1,5 - 2 рази. Далі буде...

Олександр КРИВЕНКО,akryvenko64@gmail.com, +380 63 241-36-81