Зміст

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

РОЗДІЛ 1. Особливості науково-технічного перекладу . . . . . . . . . . . . . . . . .5

1.1.Загальна характеристика наукового стилю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

1.2. Основні проблеми науково-технічного перекладу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

1.2.1. Лексико-термінологічні особливості науково-технічного перекладу. . .7

1.2.2. Граматичні особливості науково-технічного перекладу. . . . . . . . . . . . .10

2.2.3. Способи та методи досягнення адекватності перекладу. . . . . . . . . . . . .12

Висновки з Розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

РОЗДІЛ 2. Переклад та аналіз науково-технічного тексту. . . . . . . . . . . . . . . . 15

2.1. Текст «Forschung im Internet» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15

2.2. Текст «Науково-дослідницькі роботи в Інтернеті» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

2.3. Граматично-лексичний аналіз тексту «Forschung im Internet» . . . . . . . . .17

Висновки з Розділу 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

До числа професій, які виникли ще на початку зародження людської

цивілізації, слід віднести так конче потрібний, але водночас порівняно

маловідомий фах усного та письмового перекладача.

Переклад з однієї мови на іншу – ремесло, яке існує ще з незапам’ятних

років. 50-100 тисяч років тому назад різні племена спілкувались між собою, і

вже тоді виникла потреба в перекладі. Часто невірний переклад був

причиною дипломатичних конфліктів. Пізніше виникли такі поняття як

теорія та практика перекладу, яку розробляли талановиті перекладачі

художньої та науково-технічної літератури. [4, с.7]

М. Рильський писав: «Перекладацтво – це нелегка і важлива справа, яка

гідно оцінюється тими, хто підходить до цього з іншими, фаховими

критеріями. Праця перекладача виснажується хистом і закоханістю в

мистецтво перекладу, а ще бажанням явити своєму народові якусь сторінку

чужомовної культури. Ця праця певною мірою саможертовна, вона не так для

власної слави, як слугує високій меті взаєморозуміння і злагоди між

близькими і далекими народами, меті створення майбутньої гармонійної

спільноти нашої планети».

З розвитком світового науково-технічного прогресу з’явилася

необхідність обміну науково-технічною інформацією в різних галузях

промисловості та науки. Ще в 1961 році видатний вчений-лінгвіст

А.Л. Пумпянський писав, що настав час подумати про створення окремої

дисципліни – переклад науково-технічної літератури. [3, с.11]

Переклад науково-технічної літератури по праву займає почесне місце

серед інших перекладів. Ефективне використання науково-технічної

інформації дозволить прискорити темпи науково-технічного прогресу.

Дана робота присвячена висвітленню питання особливостей науково-

технічного перекладу та основних проблем, які виникають при перекладі

науково-технічного тексту на українську мову.

3

Об’єктом дослідження є основні лекско-термінологічні, граматичні

труднощі науково-технічного перекладу.

Предметом дослідження є відповідність граматичних та лексичних

елементів німецького наукового тексту в українській мові.

Актуальність та необхідність такого дослідження зумовлюється тим

фактом, що труднощі ідентифікації граматичних явищ та окремі лексичні

проблеми перекладу науково-технічної літератури недостатньо висвітлені у

вітчизняних перекладознавчих працях. Сучасні вимоги до цих видів

перекладу передбачають не тільки передачу змісту оригіналу, а й оптимальне

відтворення стилістичних характеристик тексту.

Мета дослідження полягає у встановленні особливостей відтворення

українською мовою окремих граматичних конструкцій та лексичних одиниць

у перекладі науково-технічного тексту.

Реалізація поставленої задачі передбачає вирішення таких завдань:

1. З’ясування граматичних та лексико-термінологічних особливостей

перекладу науково-технічних текстів.

2. Аналіз особливостей передачі граматичних конструкцій та лексичних

одиниць у науково-технічному перекладі.

3. Визначення способів та методів досягнення адекватності перекладу.

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків до

кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури.

У 1 Розділі дається загальна характеристика наукового стилю та

розглядаються основні проблеми науково-технічного перекладу.

У 2 Розділі надається приклад перекладу німецького науково-

технічного тексту та його граматично-лексичний аналіз.

4

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ

1.1 Загальна характеристика наукового стилю

За допомогою наукового стилю реалізується мовна функція

повідомлення. Твори, написані в цьому стилі, містять наукову інформацію,

яку треба донести до різних верств суспільства. Технічний переклад –

переклад, яким користуються для обміну науково-технічною інформацією.

Переклад повинен передати засобами іншої мови точний зміст оригіналу, при

цьому зберегти стилістичні особливості оригіналу. Досвід показує, що лише

частина науково-технічної інформації, перекладеної з іноземних мов,

безпосередньо та повністю використовується у науково-технічних розробках.

Значну частину науково-технічної інформації використовують побічно.

Науково-технічну інформацію можна розділити на три частини[4, с.8]:

Періодичні і неперіодичні видання та інші джерела інформації, які не

мають спеціального призначення для наукового обміну, але можуть

бути використані з цією метою, наприклад: спеціальні журнали і книги,

рекламні матеріали, інструкції та інші види подібних джерел

спеціальної інформації;

Періодичні видання, наприклад: галузеві бюлетені з рефератами та

анотаціями; галузеві науково-технічні журнали з дискусіями та

проблемами спеціального характеру; бібліографічні показники з

назвами патентів і предметів промислової продукції; огляди робіт даної

галузі;

Патентну літературу, яка являє собою основну форму обміну, тому що

усі досягнення в області науки та техніки офіційно оформляється у

вигляді патенту.

Характерною ознакою науково-технічної літератури є точність і стислість

вираження думки, з одного боку, і чітка логічна послідовність та повнота

висловлювання з іншого. Цим обумовлюється певний характер мовних

засобів, типових для цього виду літератури[6, с.4].

5

Залежно від конкретних завдань і реципієнтів інформації в науковому

стилі виділяють кілька різновидів текстів [7, с.5]:

1) суто науковий (нова інформація призначена для фахівців певної галузі

науки);

2) науково-публіцистичний (наукова проблема висвітлюється з погляду

публіциста);

3) науково-популярний (має на меті зацікавити науковою інформацією

широке коло людей незалежно від рівня фахової підготовки);

4) науково-навчальний (підручники, посібники);

5) виробничо-технічний (література, що обслуговує різні сфери господарства

і виробництва).

Кожен з цих різновидів має свої номінативно-виражальні засоби поряд

із засобами, спільними для наукового стилю в цілому.

Важливою особливістю наукового тексту є сувора логічна

послідовність викладу міркувань автора. Загальновідома «сухість» стилю

наукових творів є відображенням саме цієї риси їх побудови. Композиція

наукового тексту завжди передбачає рух думки від простого до складного,

від відомого до невідомого. Це безпосередньо відбивається в синтаксисі

наукового твору. Чіткість синтаксису, недвозначність зв'язків між членами

речення і окремими реченнями є предметом особливої уваги перекладача.

Порушення усталеного порядку слів, невдале розміщення підрядного

речення щодо того слова головного речення, якого воно безпосередньо

стосується – все це може «зашифрувати» думку автора наукового твору,

утруднити її сприйняття в перекладі. Але не можна розуміти проблему так,

ніби синтаксис оригіналу в усьому сковує перекладача, ніби перекладач

мусить мало не калькувати його. О. В. Федоров підкреслює, що «стиль

наукового тексту дає перекладачеві дуже широкі синтаксичні можливості:

оскільки будова речення тут не відіграє самостійної стилістичної ролі,

остільки при перекладі на іншу мову можливі в дуже широких межах всякого

роду граматичні перебудови й синтаксичні перегрупування, аж до

6

роз'єднання речення на дрібніші частини, сполучення більш дрібних частин в

єдине ціле, з'єднання однієї частини речення з частиною іншого й т.ін.»

[5, с.249]

Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який

відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця

особливість створює додаткові труднощі та проблеми. [8]

Аналіз лінгвістичних досліджень дозволяє виділити наступні

характеристики науково-технічного тексту: 1) статичність; 2) прагнення до

стислості, компактності вираження; 3) широке використання абстрактної

лексики й своєрідний спосіб її конкретизації; 4) специфічне вираження

абстрагованості й узагальненості як способу наукового пізнання. [10]

1.2. Основні проблеми науково-технічного перекладу

1.2.1. Лексико-термінологічні особливості науково-технічного перекладу

Основою наукового тексту є термінологія певної галузі науки. Система

термінів передає систему наукових понять, які є наслідком тривалого

попереднього розвитку цієї галузі і необхідною умовою дальшого її прогресу.

Правильне розуміння і відповідне відтворення в перекладі термінів, наявних

у тексті оригіналу, є першою заповіддю перекладача наукової літератури.

Закономірності розвитку природи й суспільства, відкриті й пізнані наукою,

формулюються за допомогою термінів. У системах термінів відбиваються всі

наукові теорії та гіпотези, всі наукові ідеї. Тому будь-яке викривлення

термінології в перекладі наукового твору неодмінно призводить до

спотворення висловлених у ньому ідей. При перекладі термінів найбільше

важить точність і послідовність їх уживання. [5, с.248]

Лексичний склад науково-технічних текстів характеризується широким

використанням термінів(слів, словосполучень, фраз, кліше), а також

наявністю реалій.

Особливу увагу слід звертати на переклад вузькогалузевих термінів.

Тут доводиться рахуватися з тим, що термінам, на жаль, властива

7

багатозначність надто в різних терміносистемах (die Luft-«повітря» і

«щілина»; der Strom - «потік» і «струм») [2, с.412]

Термін - слово, яке має якість позначати наукове поняття, що складає

разом з іншими поняттями даної галузі науки або техніки одну семантичну

систему. В тексті, призначеному для перекладу, термін завжди виступає як

одиниця перекладу. [8] Найбільшу складність для перекладу являють собою

терміни – неологізми. Ці терміни не відображені, як правило, у словниках.

Особливо багато неологізмі серед фірмових назв, тобто назви тих чи інших

виробів, які випускає фірма. [3, с.13] Неологізм - слово або мовний зворот,

створені для позначення нового предмета чи вираження нового поняття.

Кожне нове слово, що постає у мові, спочатку являє собою неологізм, а

набувши широкого вжитку, входить в активний словниковий склад мови,

перестає бути неологізмом. [8]

Реалії - речі, предмети, що існують матеріально і служать основою для

номінативного значення слова. [8] Під реаліями науково-технічної літератури

прийнято розуміти назви фірм, марки обладнання, місцезнаходження

підприємств. Реалії, як правило, не перекладаються, а даються в перекладі в

їх оригінальному написанні або в транслітерації. [4, с.10]

Основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме

переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови

іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як

таких. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого

спеціального тексту, особливо науково-технічного, - повне розуміння його

перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність,

без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі,

може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен

детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді

він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними

словниками. [9]

8

Кліше - мовний стереотип, готовий зворот, що використовується в

певних умовах і подібних контекстах. [8] У наш час вони займають особливе

місце у загальному арсеналі лексичних засобів, але частіше всього вони

вживаються у періодичних публікаціях політичного та наукового характеру.

Кліше включають ідіоми, стійкі вирази, набір готових фраз.

Характерною рисою сучасної науково-технічної літератури є широке

використання різних скорочень та абревіатур. Слід пам’ятати, що прийняті

скорочення є офіційними, загальноприйнятими і їх не можна довільно

змінювати та замінювати. [3, с.13]

Оскільки наука оперує не образами, а поняттями, наукова праця

насичена абстрактною лексикою. Загальновживані слова використовуються

тут, як правило, в одному із своїх значень. Емоційна й експресивна лексика

(здебільшого оцінного характеру) інколи вживається в текстах суспільно-

політичного циклу, фізико-математичним і природничим наукам така

лексика не властива. Ще одна композиційна особливість наукового стилю –

документація тверджень, цитати, посилання тощо. За типом мовлення

наукові тексти є монологічними, вживаються в усній та писемній формах з

переважанням останньої. [7, с.5]

На сучасному етапі, в зв’язку з появою нових наук, відкриттями нових

явищ виникають значні труднощі відокремлення загальнонаукової, загально

технічної, галузевої та вузькоспеціальної термінологій.

При перекладі необхідно пам’ятати, що хоч мова науково-технічних

текстів є частиною загальнонаціональної мови, тобто вживає лексику і

граматику, але вона має певний стиль, який відповідає меті і завданню

науково-технічної літератури. До того ж науково-технічні тексти мають ряд

особливостей, як в області термінології, так і в області граматики. [4, с.11]

9

2.2.3. Граматичні особливості науково-технічного перекладу

Важливою рисою наукової мови є використання розгорнутих

складних речень з розгалуженою системою різних видів підрядності,

відокремлених зворотів, вставних і вставлених конструкцій. Синтаксис

наукового стилю має яскраво виражений книжний характер, чітко

організовану будову речень, без чого неможливо було б висловити складну

думку. Велика питома вага тут належить складнопідрядним реченням,

зокрема, з причинним і наслідковим зв’язком. Такі речення найбільше

відповідають специфіці наукового викладу. [7, с.5]

Що стосується словотвору, то перекладачеві слід добре засвоїти

семантичні особливості іменникових суфіксів (наприклад, чоловічого -er,

жіночих –ung, -tion, -tät, -ik, -ur), прикметникових суфіксів(-bar, -los, -frei, -

artig, -förmig, -mäßig), невідокремлюваних префіксів(miß-, un-, be-, ge-, zer-,

ver-, enti-, empt-), відокремлюваних (ab-, ein-, aus-, mit-), префіксів

відокремлюваних і невідокремлюваних, залежно від наголосу (über-, unter-,

durch-, um-, wieder-, voll-). Треба вміти також належно перекладати складні

іменники (чи як одне слово-калькуна кшталт «das Kraftwerk» -

«електростанція», чи конструкцією з іменником у родовому відмінку-

«Durchmesser» - «вимірювач тиску», чи іменником з прийменником –

«Betonkonstruktion» - «конструкція з бетону», чи іменником з прикметником

– «Wasserpumpe»- «водяна помпа»). Віддієслівні іменники нерідко

перекладаються українською мовою як дієслова. [2, с.412]

У німецькій науково-технічній літературі досить часто вживаються

персоніфіковані дієслова-присудки. Українською мовою їх найчастіше

можна передати за допомогою прямих відповідників-дієслів, наприклад:

Der Leberwurstemulgator OPTIMIX stabilisiert diese Voremulsion.

Харчовий емульгатор Оптімікс стабілізує цю попередню емульсію.

Але іноді доречнішими стають словосполучення, які відображають

смисл німецьких дієслів, наприклад:

10

Die vegetativen Mikroorganismen wurden nicht vollständig abgetötet

und verursachen einen rötlichen Kern.

Мікроорганізми вегетативного походження не були остаточно

знищені, результатом чого стає почервоніння середини батону. [6, с.26]

В науково-технічних текстах специфічні функції можуть

виконувати службові слова (прийменники, сполучники). Окрему роль

відіграють артиклі (вживання означеного й неозначеного артиклів, зміна

значення слова через зміну артикля («der Leiter»-«керівник», «die

Leiter»-«драбина»), широке застосування мають займенники «man» та «es». У

деяких терміносистемах (наприклад, фізика, хімія, математика) надзвичайно

широко використовуються модальні дієслова, які до того ж виступають у

сполуці з із займенником man (наприклад, «Heute muss man mehr

Aufmerksamkeit neuen Technologien schenken» - «сьогодні треба більше уваги

приділяти новим технологіям»); дієслово sollen + man висловлює

необхідність, припис, доручення іншої особи («Die Eigenschaften des Betons

soll man im Bauwesen berücksichtigen» - «особливості бетону слід

враховувати в будівельній справі»). До того ж модальне дієслово sollen з

інфінітивом (вільним або зв’язаним) може висловлювати допущення з чужих

слів(«diese Experemente sollen an der Odessaer Universität durchgeführt

werden»- «Кажуть, що ці експерименти ніби проводяться в Одеському

університеті»).

Дієслово wollen в І особі множини плюс інфінітив надає реченню

відтінку легкого наказу(«Wollen wir die Kernstruktur analysieren»- «Давайте

проаналізуємо структуру ядра»). Подібна конструкція може надавати також

значення майбутнього часу(«Weiter wollen wir die mathematischen Formeln

anwenden»- «далі ми будемо застосовувати математичні формули»).

Дієслово mögen має значення доручення і перекладається словами «можливо,

нехай»(«Mag er den Einfluß der magnetischen Wellen beschreiben»- «нехай він

опише вплив магнітних хвиль»). В імперфекті кон’юнктиві, як відомо, mögen

висловлює бажання. Дієслово ж können висловлює фізичну можливість,

11

dürfen – «сміти, мати право», але останнє в імперфекті кон’юнктиві може

також висловлювати допущення і перекладається із застосуванням слів

«можливо, здається, очевидно». Дієслово lassen надає реченню спонтанний

відтінок (дозволяти, заставляти), а разом із зворотнім займенником sich

інфінітив має пасивне значення з відтінком можливості. До речі, пасивна

форма дієслів, яка дуже часто вживається в німецькій мові, перекладається

нерідко активною формою. Окремі труднощі складає переклад інфінітивних

конструкцій, поширених означень, які здебільшого передаються підрядними

реченнями, форм умовного способу, сполучникових та безсполучникових

підрядних речень.

2.2.4. Способи та методи досягнення адекватності перекладу.

Вже перші труднощі в процесі перекладу виникають при відтворенні

без еквівалентної лексики. Для цього можливі такі способи:

Транслітерація (Diesel Lampe);

Калькування (Atombombe - атомна бомба);

Наближений переклад (Der Heilige Nikolaus - Дід Мороз, хоча все частіше

останнім часом застосовується калька);

Описовий переклад (das Mitbestimmungsrecht - право громадянина на

участь в управлінні підприємством, Anlernberuf - професія, яка

здобувається в процесі нетривалого навчання безпосередньо за місцем

праці);

Елімінація національно-культурної специфіки (Radezkymarsch - військовий

марш);

Перерозподіл значення (Bundesrat - верхня палата);

Передача одного поняття за допомогою кількох понять (механізм

управління автомобілем – Lenkung und Bremsanlage des Wagens);

Наближена передача слів – реалій (швейцарська лексема «Stimmbürger» як

«громадянин з правом голосу»);

Передача випадкових без еквівалентних одиниць ( Tag und Nacht - доба);

12

Переклад структурних екзотизмів (wegloben - позбутися поганого

працівника, давши йому схвальну рекомендацію для іншої праці).

Чимало проблем постає перед перекладачем, який намагається

досягнути відповідного рівня адекватності перекладу, для чого

пропонується ряд методів:

1. конкретизація (замість „Holz“ – «дерев’яні бруси», „Stahl“ – «стальні

листи»);

2. генералізація (замість „Elektromobil“ – „ein Fahrzeug“- «транспортний

засіб» );

3. смисловий розвиток („100 Jahre Zugverkehr“ - «історія становлення і

розвитку залізничного транспорту»);

4. антонімічний переклад („Der Gelehrte machte vor keinen Hindernissen

halt“ - «вчений долав усі перепони»);

5. синтаксичні трансформації („die getroffene Maßnahmen erlauben die in

Richtung im Labor eines großen Gerätes“- «вжиті заходи дозволяють

розташувати в лабораторії великий прилад»);

6. перерозподіл змісту, за якого відбувається неспівпадіння як у плані

лексики, так і в плані граматики („die Schwerverletzten wurden aus dem

Wraks mit Brechwerkzeugen geboren“ - «важко поранені були визволені з

понівечених кузовів шляхом злому спеціальними інструментами»).

[2, с.410-411]

13

Висновки з Розділу 1

Аналіз поданого в даному розділі матеріалу дозволяє дійти висновку,

що науково-технічний текст має ряд особливостей. Це, перш за все,

логічність, стислість і послідовність викладу та чіткість синтаксису.

Важливе місце у визначенні поняття науково-технічного тексту посідає

широке вживання наукової термінології.

Науково-технічний переклад характеризується рядом особливостей,

серед яких: лексичні, термінологічні, граматичні.

Переклад сталих словосполучень, типових фразеологічних елементів,

які є досить поширеними в науково-технічній літературі іноземної мови, є

досить складним завданням, оскільки важко знайти відповідні форми і

українській мові.

Неврахування багатозначності слів та здатності великої кількості слів

поряд із загальнонародними мати спеціалізовані загальнонаукові, загально

технічні та термінологічні значення в обох мовах обов’язково призведе до

стилістичних перекладацьких помилок. Тому якісним буде тільки той

переклад, в якому перекладач враховує стилістичні норми текстів у мовах

оригіналу та перекладу.

Граматичні труднощі, які виникають в процесі перекладу, не можливо

відокремити від лексичних. Будь-яка граматична конструкція перекладається

тим чи іншим способом в залежності від лексичного наповнення науково

тексту.

Перекладачеві необхідно пам’ятати про існування способів та методів

досягнення адекватнотності у перекладі та застосовувати їх у своїй

діяльності задля уникнення недопустимих помилок.

14

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД ТА АНАЛІЗ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ТЕКСТУ

2.1. Текст «Forschung im Internet» (Prof. Albert Endres, Institut für

Informatik der Technischen Universität München).

Forschung setzt voraus, dass der Wissenschaftler schnell und umfassend

darüber informiert wird, was sich auf seinem Gebiet (und wichtigen

Nachbargebieten) Neues tut. Er muss den Stand der Technik wissen und ausnützen.

Dafür muss er in das oft informelle Netz eingebunden sein, das sich die einzelnen

Wissensgebiete schaffen, etwa Fachgesellschaften, Arbeitsgruppen und

Begegnungszentren, oder in bilaterale Korrespondenz. Vor allem muss er Zugang

zu den einschlägigen Publikationsorganen haben, in denen über die

Forschungsergebnisse von Kollegen berichtet wird. Ist der Forscher hierfür

ausschließlich auf Druckmedien angewiesen, kann die Verzögerung zwischen

Entdeckung und Veröffentlichung oft Jahre betragen. Bei vielen schnell sich

entwickelnden Gebieten ist dieser Verzug fatal. In dieser Situation hilft das

Internet. Dieses elektronische „Netz der Netze“ entwickelte sich in der

Wissenschaft, um den Informationsaustausch zwischen einer zunächst kleinen Zahl

von Forschergruppen auf eine neue, elektronische Basis zu stellen. In einer

explosionsartigen Ausbreitung gerade in den letzten Jahren hat sich das Internet

auf der ganzen Welt als das primäre Kommunikationsmedium der Wissenschaft

etabliert. Es gibt heute auf der ganzen Welt kaum noch eine Forschergruppe, die

nicht Zugang zum Internet hat. Es ist wie ein Telefonnetz, mit dem großen Vorteil,

dass man sich zeitlich nicht zu synchronisieren braucht. Was Internet am Ende des

Arbeitstages in Deutschland anvertraut wird, steht bei Arbeitsbeginn allen

Kollegen in Amerika und Asien zur Verfügung. Internet ist auch ein großer

Speicher, eine weltumfassende elektronische Bibliothek. An jedem Knoten des

Netzes steht Rechnerkapazität zur Verfügung, die bei der Verwaltung und beim

Suchen von Informationen helfen kann. Aus dieser Idee entstanden sogenannte

Suchmaschinen (Search engines), genaugenommen Software- Komponenten, die in

der Lage sind, Tausende, ja Millionen Rechner im Netz nach bestimmten Themen

zu durchsuchen. Man spricht auch manchmal von „Erntemaschinen“, die alle

15

gerade reif gewordenen Früchte (des Wissens) einsammeln. Die Sammlung des

Vorwissens, die Recherche, ist nur der erste Schritt eines dreistufigen Prozesses.

Wenn der Wissenschaftler weiß, was andere geleistet haben, entsteht bei ihm aus

Kritik an der Ist-Situation, durch Beflügelung der Fantasie oder durch

systematisches Analysieren die neue Idee, die eigene kreative Leistung.

2.2. Текст «Науково-дослідницькі роботи в Інтернеті» (Проф. Альберт

Ендрес. Інститут інформатики Технічного університету, Мюнхен).

Науково-дослідницька діяльність передбачає швидке та широке

інформування вченого щодо новин в його галузі (а також у головних

суміжних галузях). Він повинен знати й використовувати сучасний рівень

науково-технічного розвитку. Для цього він повинен бути інтегрованим у

неформальні інформаційні організації, що створюються в окремих сферах

науки (наприклад, спеціалізовані об’єднання, робочі групи, контактні

центри), або мати доступ до двобічної кореспонденції. Насамперед йому

необхідно мати доступ до спеціалізованої літератури та публікацій, в яких

повідомляються наслідки досліджень його колег. Якщо дослідник

вимушений користуватися для цього лише друкованими виданнями, то

часовий інтервал між моментом відкриття та публікацією може складати

роки. В багатьох галузях, які стрімко розвиваються, таке зволікання є

фатальним. У такій ситуації допомагає Інтернет. Ця електронна «сітка сіток»

розвивалась у науці заради ставлення обміну інформацією між спочатку не

численними науково-дослідницькими групами на нову, електронну основу.

Стрімко розширюючись, особливо в останні роки, Інтернет в усьому світі

став головним засобом комунікації в науці. Мабуть, сьогодні у світі немає

жодної науково-дослідницької групи, яка не мала б доступ до Інтернету. Він

нагадує телефонну мережу, лише з тією великою перевагою, що не потребує

ніякої синхронізації за часом. Те, що в Німеччині наприкінці робочого дня

буде введено в Інтернет, знаходиться на початку робочого дня у

розпорядженні всіх колег в Америці та Азії. Інтернет є великим

16

накопичувачем інформації, всесвітньою електронною бібліотекою. До

кожного вузла цієї мережі підключено комп’ютер, який допомагає

оброблювати дані та вести пошук інформації. На ґрунті цієї ідеї були

створені пошукові системи (Search engines), точніше кажучи, компоненти

програмного забезпечення, які здатні знаходити у тисячах, навіть мільйонах

комп’ютерів інформацію до певної теми. Іноді їх називають «збиральними

машинами», які збирають дозрілі плоди (науки). Збір існуючої інформації

(науковий пошук) є лише першим етапом триступеневого процесу. Якщо

вчений має інформацію щодо наслідків інших дослідників, то в нього завдяки

польоту фантазії або систематичного аналізу виникає як наслідок критичного

розгляду реальної ситуації нова ідея – продукт власної творчої праці.

2.3. Граматично-лексичний аналіз тексту «Forschung im Internet» (Prof.

Albert Endres, Institut für Informatik der Technischen Universität München).

Заголовок тексту „ Forschung im Internet ” – «Науково-дослідницькі

роботи в Інтернеті» характеризується стислістю форми висловлювання, яка

притаманна заголовкам науково-технічних статей. При перекладі форма

однини німецького іменника „ Forschung ” за своїм значенням відповідає

українському словосполученню з іменником у множині «науково-

дослідницькі роботи».

Німецький варіант тексту характеризується широким вживанням

модальних дієслів:

17

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Всесоюзный центр переводов научно-технической литературы и

документации. Основы научно-технического перевода. Вопросы теории.

Составитель Смирнов И.П. Москва.,1989.

2. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія та практика перекладу.

Вінниця, Нова Книга, 2006.

3. Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. Київ,

Фірма «ІНКОС», 2002.

4. Коваленко А.Я. Науково-технічний переклад: Навчальний посібник.

Тернопіль, Видавництво Карп’юка, 2001.

5. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навчальний посібник. Київ,

Юніверс, 2002.

6. Кур’янова М.О. Навчальний посібник з граматичних проблем перекладу

німецької науково-технічної літератури українською мовою. Київ, 2005

7. ЧДТУ. Науково-технічний переклад. Конспект лекцій і дидактичний

матеріал для студентів лінгвістичних спеціальностей / Укладач

Л.О. Андрієнко. Черкаси, 2002.

8. www.franko.lviv.ua

9. www.visnyk.sumdu.edu.ua

10.www.rusnauka.com

18