ІВАН СЕМЕНОВИЧ НЕЧУЙ –

ЛЕВИЦЬКИЙ1838 - 1918

«Запорожці”

І. Рєпін “Запорожці пишуть листа турецькому султану”

ДЕ КОЗАК, ТАМ І СЛАВА

ПОБУТ , ЗАКОНИ ТА ЗВИЧАЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ

СІЧІ                                                                    

                       

СТЕП ТА ВОЛЯ -

КОЗАЦЬКА ДОЛЯ

                       

БЕРЕЖЕНОГО БОГ БЕРЕЖЕ , А КОЗАКА ШАБЛЯ СТЕРЕЖЕ

Карпо Летючий – головний герой твору

Карпо Летючий Літературні прототипи Козаки-запорожці

Потомок славних запрожців

«Високі, рівні, дужі» - гарні на вроду

Дотепні, проникливі, невибагливі, щедрі

Допитливий «стиха розмовляли...- ревуть страшні пороги»

Цінують свободу

Сміливий « На старих поважних лицях спочивали думи»

Міцні тілом

Вродливий «... повироблювані з каміння або дерева»

Витривалі, відважні, хоробрі, легкодушні

Впевнений «Гетьман вищий і кращий від усіх»

Гарні, проворні, сильні

Гордий

Лоцман

Побожний

Волелюбний

Береженого Бог береже, а козака – шабля стереже.

Бог не без милості, козак не без долі (щастя).

Де козак, там і слава.

До булави треба голови.

Козак з біди не заплаче.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козацькому роду нема переводу.

Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.

Степ та воля - козацька доля.

Терпи, козаче, горе - будеш пити мед.

Хліб та вода – то козацька їда.