Капустін Григорій Григорович

(1680 - рік смерті невідомий) –

першовідкривач донецького вугілля в 1721р.

Пам'ятник Капустіну в Макіївці

Юз Джон (1814-1889) -

англійський капіталіст. Одержав від російського уряду концесію на будівництво заводу в Донбасі, в 1869р. побудував у селищі Юзівка металургічний завод (ДМЗ).

Петренко Михайло

(1817- 1849-52) - український поет. Закінчив Харківський університет. "Недоля", "Дивлюсь я на небо", "Вечірній дзвін", "Смута", "Думи мої, думи мої", "Весна".

Де і коли вмер невідомо.

Горлов Петро Миколайович

(1839-1915), російський гірський інженер, дослідник вугільних родовищ Донбасу, Кавказу, Усурійського краю, Середньої Азії, організатор гірського виробництва в цих регіонах. Ім'ям Горлова назване м. Горлівка, розташоване на місці колишнього селища при шахті, закладеної Горловим у 1867-68р.

Лутугин Леонід Іванович

(1864-1915), російський

геолог, засновник наукової школи геологів-вуглярів. Один з перших дослідників геології вугільних басейнів Росії. Досліджував Донбас (більш 20 років), Кузбас і ін. 17 лютого 1903р. призначений керівником робіт зі складання геологічної карти Донбасу.

Гонімов (літературний псевдонім Гороша) Ілля Олександрович

(1875-1966) - український радянський письменник. Повести "Склодуви" (1928), "Стара Юзовка" (1937), "Афонькіна любов" (1938), "На березі Кальміуса" (1940), "Рубець на серці" (1943-1957), розповіді "Сіль землі" (1933), "Циганчук" (1940), "Мій герой" (1943), "Эола" (1945), "Банкет у Юза" (1947). П'єси "Жарти Мефистофеля" (1941), "Не вірю" (1947), вірші, статті, замітки: "На заклик Батьківщини" (1942), "Матроси боролися за мир" (1951), "Основне завдання - творчість" (1954).

Ханжонков Олександр Олексійович

(26.07.1877-1945) народився у

Верхне-Ханжонковському Петрівському селищі Таганрозького округу Області Війська Донського (м.Макіївка). Ханжонков О.О. - кінодіяч, організатор і керівник першого російського кінопрокату, що випускав з 1907р. вітчизняні фільми. Після жовтневої революції працював на радянських кіностудіях. Побудував кіностудію на Житній вулиці в Москві, що стала найбільшою кінофабрикою в Європі, зняв більш 300 кінострічок

Петровський Григорій Іванович

(1878-1958) - партійний діяч. Член КПРС із 1897р. Член Єкатеринославського "Союзу боротьби за звільнення робітничого класу". Учасник революції 1905-07р. Депутат 4-1 Державної Думи, голова фракції більшовиків України. З 1917р. - нарком внутрішніх справ РРФСР. У 1919 голова Всеукраїнського ревкому. У 1919-38р. голова ВУЦВК і з 1922р. - один з голів ЦВК СРСР. У 1937р. – заступник голови Президії ВР СРСР. Член ЦК партії в 1921-1939р. З 1940 заступник директора Музею Революції СРСР.

Артем (Сергєєв Федір Андрійович)

(19.03.1883-1921), політичний діяч. Керував у Харкові збройним повстанням у 1905 і 1917, голова Військово-революційного комітету (ВРК). З 1918 голова Ради народних комісарів (СНК) Донецко-Криворізьської республіки, у 1920 голова Донецького губвиконкома.

У 1920-21 секретар Московського комітету (МК) партії, потім голова ЦК Всеросійського союзу гірників. Член ЦК партії в 1917-1918, 1920-21. Загинув під час іспиту аеровагона.

Махно Нестор Іванович (1888-1934), один з

керівників анархо-селянського руху в 1918-21р. на Південній. Україні в Громадянську війну. Очолюваний Махно рух (загальна чисельність непостійна — від 500 чоловік до 35 тис. чоловік) виступав під гаслами “безвладної держави”, “вільних рад”, вело збройну боротьбу проти німецької навали, білогвардійців, а потім і проти Радянської влади. Рух ліквідований Червоною Армією. Махно в 1921 емігрував.

Прокоф'єв Сергій Сергійович

(11 (23) квітня 1891- 5 березня 1953) у с.Сонцівка, нині село Красне Красноармійського р-на Донецької області. Російський радянський композитор, піаніст. Посмертно присуджена Ленінська премія (1957).

(1894-1971), державний політичний діяч. Із селян. З 1909 слюсар на заводах і шахтах Донбасу. У 1928 завідувач організаційним відділом ЦК КП(б) України, з 1929 навчався в Промисловій академії. З 1931 на партійній роботі в Москві, з 1935 1-й секретар Московського комітету і Московського міського комітету ВКП(б).

У 1938 — березні 1947 і в грудні 1947 — 49 1-й секретар ЦК КП(б) України, одночасно в 1944 — 47 голова Ради народних комісарів (Ради Міністрів) Української РСР. З 1949 секретар ЦК і 1-й секретар Московського комітету ВКП(б). З 1953 1-й секретар ЦК КПРС, одночасно в 1958-64 голова Ради міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1934-66, член Політбюро (Президії) ЦК у 1939-64.

Хрущов Микита Сергійович

Абакумов Єгор Трофимович (1895-1960) - учасник боротьби за радянську владу в Юзовці, заступник міністра вугільної промисловості СРСР.

Беспощадний (Іванов) Павло Григорович - російський радянський поет. Працював на шахтах Донбасу, багато віршованих збірників присвятив людям Донецького краю.

Сосюра Володимир Миколайович

(1898-1965) - український поет, лауреат Державної премії СРСР (1948) і Державної премії УРСР ім.Т.Г.Шевченко, уродженець Донбасу. Збірники “Сьогодні” (1925), “Щоб сади шуміли”, 1947; “Ластівки на сонце” (1960) і ін.

Поема “Розстріляне безсмертя” про репресії проти українських письменників (1960-і рр.).

Гуров Кузьма Акимович

(1901-1943) - генерал-лейтенант. Війська, якими він командував, звільняли Донбас від фашистів. Загинув під час бойових дій на р. Молочної, похований у м.Донецьку

Ізотов Микита Олексійович (1902-1951) - забійник шахти "Кочегарка", один із зачинателів стаханівського руху.

Гринкевич Франц Андрійович

(1905-1943) - гвардії полковник, командир танкової бригади. Загинув при звільненні Донбасу від фашистів, похований у Донецьку.

Пам'ятник Гринкевичу

Катеринич Іван Трохимович

(1906-1959) - організатор машинобудівної промисловості, протягом багатьох літ був директором Донецького машинобудівного заводу ім. ВЛКСМУ.

Горбатов Борис Леонтійович

(1908-1954) - росіянин радянський письменник, уродженець Донбасу, що присвятив йому багато своїх добутків. У повісті “Моє покоління” (1933), збірнику розповідей “Звичайна Арктика” (1940), романі “Донбас” (1-я книга, 1951) в дусі офіційної радянської ідеології оспіваний трудовий ентузіазм народу, що будує соціалізм. Повість “Нескорені” (1943; Державна премія СРСР, 1946) про патріотизм радянських людей в умовах німецької окупації. Військова публіцистика. Державна премія СРСР (1952).

Васи; ль Семе; нович Сту; с (6 січня 1938, село Рахнівка Гайсинського району Вінницької області — †4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермської області) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України.

Горчакова Олена Петрівна (1924) - заслужена артистка Української РСР, прима-балерина Донецького Державного театру опери і балету, член Союзу театральних діячів України.

(1928-1979) – народився в селі Знаменське Слов'янського р-на, радянський актор, режисер, заслужений артист РСФСР (1965), народний артист УРСР (1974). Закінчив Харківський театральний інститут (1951), у 1951-60 працював у Харківському українському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченко. З 1954 знімався в кіно. У 1960-і рр. звернувся до кинорежисури. У 1974 за власнім сценарієм поставив фільм про події Великої вітчизняної війни “У бій йдуть одні старі”, де дуже вдало зіграв одну з головних ролей (Державна премія УРСР, 1977). Тема війни була продовжена їм у фільмі “Ати-бати йшли солдати” (1977), також відзначеному Державною премією УРСР. Загинув в автокатастрофі, У Краматорську був відкритий пам'ятник Бикову Л.Ф. У 1994р. Міжнародний Астрономічний Союз привласнив однієї з малих планет ім'я “Биков”.

Биков Леонід Федорович

Солов'яненко Анатолій Борисович (25.09.1932) - співак, лірично-драматичний тенор, народний артист СРСР (1975), лауреат Ленінської премії (1980). З 1965р. працював в Українському театрі опери і балету.

Богатиков Юрій Йосипович

(1932-2002) - уродженець м.Єнакієве, естрадний співак, народний артист УРСР і СРСР. Професійно співати почав в ансамблі пісні і танцю Червонопрапорного Тихоокеанського флоту. У 1959р. працював солістом у шахтарському ансамблі пісні і танцю "Донбас". З 1974р. і до останнього часу був солістом Кримської державної філармонії Міністерства культури Криму. Вмер у Сімферополю.

Астахова Поліна Григорівна

(1936-2005) - вихованка Донецької школи спортивної гімнастики, заслужений майстер спорту (1960). Чемпіонка Олімпійських ігор (1956, 1960, 1964), світу (1958, 1962), Європи (1959, 1961), кількаразова чемпіонка СРСР

(у 1959-65) в окремих вправах і командних змаганнях.

Кобзон Йосип Давидович (11.09.1937) народився в місті Часів Яр Донецької області, російський естрадний співак, народний артист СРСР (1987), народний артист України (1991). Державна премія СРСР (1984).

(р. 4 грудня 1963, Луганськ), український спортсмен (легка атлетика), заслужений майстер спорту (1983). Чемпіон Олімпійських ігор (1988), Європи (1986), СРСР (1984, 1985). Переможець п'яти чемпіонатів світу (1983-95) у стрибках із шестом. Першим в історії легкої атлетики переборов висоту 6 м (1985). Усього в 1984-94 установив 35 світових рекордів (у тому числі 18 на змаганнях у критих приміщеннях).

Його п'ятий рекорд (13 липня 1985 у Парижі) став історичним — Бубка першим переборов висоту 6 м. Його вищі досягнення: 6 м 14 см на відкритому стадіоні (Сестриер, 1994) і 6 м 15 см у залі (Донецьк, 1993) — залишаються неперевершеними (на 1999). На чемпіонаті світу 1991 у Токіо Бубка виграв зі скромним для себе результатом 5 м 95 см, але комп'ютери визначили, що в переможній спробі він перелетів планку на висоті 6 м 37 см.

На думку фахівців, Бубка не розкрив цілком усіх своїх можливостей; по визнанню Сергія, він не хотів залишитися в історії героєм одного стрибка, як американець Боб Бимон, що стрибнув у довжину на 8 м 90 див на Олімпійських іграх 1968. Бубка — єдиний легкоатлет, що переміг на п'ятьох чемпіонатах світу (1983-95).

Президент Міжнародного олімпійського комітету Х. А. Самаранч назвав його найвидатнішим спортсменом сучасності.

Бубка Сергій Назарович

Береговий Георгій Тимофійович

(15.04.21–30.06.95).

Льотчик-космонавт СРСР, генерал-лейтенант авіації, двічі Герой Радянського Союзу, у жовтні 1968 року здійснив політ на космічному кораблі "Союз-3".

Засипко Владислав –

(н. - 22.01.53р.) донецький боксер, чемпіон СРСР 1974 і 1975р., бронзовий призер чемпіонату світу 1974р., дворазовий чемпіон Європи, заслужений майстер спорту

Пономарьов Руслан Олегович –

(11.10.1983) уродженець м.Краматорська, Заслужений майстер спорту України.

У1998 році став наймолодшим у світі гросмейстером.

У 2002р. став чемпіоном світу з шахів

Чемпіон XXXVI і XXXIX Шахматної Олімпіади у складі збірної України.

Ягубкин Олександр –

(н. - 25.04.61р.) чемпіон світу і триразовий чемпіон Європи з боксу (80-і роки), вихованець донецької школи боксу

Подкопаєва Ліллія – абсолютна чемпіонка зі

спортивної гімнастики. 1995-й - абсолютна

чемпіонка світу (Японія, Сабае), володарка Кубка Європи.

1996-й - абсолютна чемпіонка Європи (Великобританія, Бірмінгем).

1996-й - абсолютна чемпіонка Олімпійських ігор (США, Атланта).

Вадим Якович Пісарев

(нар. 1965), український артист балету. Народний артист України. Художній керівник Донецького національного академічного театру опери та балету імені А. Солов'яненка, засновник і директор Міжнародного фестивалю «Зірки світового балету».

Бондар Григорій Васильович - видатний онколог, професор,

член-кореспондент Академії медичних наук України, засновник першого і єдиного в Україні противопухлинного центру

Рибалко Микола Олександрович –

(14.02.22-08.07.95)

поет-фронтовик, родом із Донбасу

Ріна; т Леоні;дович Ахме; тов

(н.- 21 вересня 1966) — народний депутат України, найбагатша людина України, підприємець, президент футбольного клубу «Шахтар», власник компанії «System Capital Management», благодійного Фонду «Розвиток України» та Фонду «Ефективне управління».