Іван СіркоІван Сірко

Молоді рокиМолоді роки Іван Сірко народився приблизно між Іван Сірко народився приблизно між

1605—1610 роками. Це засвідчують 1605—1610 роками. Це засвідчують результати досліджень останків Сірка, результати досліджень останків Сірка, згідно з якими кошовому отаманові на згідно з якими кошовому отаманові на момент його смерті було 70-75 років.момент його смерті було 70-75 років.

Від першого дослідника біографії Сірка, Від першого дослідника біографії Сірка, Дмитра Яворницького, пішла думка про Дмитра Яворницького, пішла думка про те, що майбутній кошовий отаман те, що майбутній кошовий отаман народився в Слобідській Україні в народився в Слобідській Україні в слободі Мерефі. Однак Мерефа була слободі Мерефі. Однак Мерефа була заснована лише 1658 року, тобто після заснована лише 1658 року, тобто після народження Сірка. народження Сірка.

Сучасні дослідники вважають, що Іван Сучасні дослідники вважають, що Іван Сірко походив зі Східного Поділля, а Сірко походив зі Східного Поділля, а місцем його народження було сотенне місцем його народження було сотенне місто Брацлавського полку Мурафа за місто Брацлавського полку Мурафа за кілька кілометрів від Кальника.кілька кілометрів від Кальника.

За переказами, що були складені по За переказами, що були складені по смерті Сірка, майбутній отаман походив смерті Сірка, майбутній отаман походив з козацького роду. Проте це з козацького роду. Проте це твердження спростовують листи твердження спростовують листи королів Речі Посполитої, в яких вони королів Речі Посполитої, в яких вони називали Сірка «уродзоним», тобто називали Сірка «уродзоним», тобто шляхтичем. Крім цього, в тогочасних шляхтичем. Крім цього, в тогочасних джерелах під 1592 роком згадується джерелах під 1592 роком згадується ім'я подільського шляхтича Войтеха ім'я подільського шляхтича Войтеха Сірка, одруженого з якоюсь Оленою Сірка, одруженого з якоюсь Оленою Козинською, що можливо був родичем Козинською, що можливо був родичем ватажка запорожців.ватажка запорожців.

Родина І. СіркаРодина І. Сірка Софія Сірчиха — дружина Івана Сірка. Можливо, походила з Полтави. Проживала Софія Сірчиха — дружина Івана Сірка. Можливо, походила з Полтави. Проживала

у місті Мерефа на Слобожанщині. Народила Івану двох синів — Петра і Романа, і у місті Мерефа на Слобожанщині. Народила Івану двох синів — Петра і Романа, і двох доньок. Згадується у народній думі «Вдова Івана Сірка і Сірченки».двох доньок. Згадується у народній думі «Вдова Івана Сірка і Сірченки».

Син: Петро Сірченко — одружений на доньці молдавського господаря Хінкула. Син: Петро Сірченко — одружений на доньці молдавського господаря Хінкула. Загинув під час походу на Крим проти турків 1673 року (за народною думою Загинув під час походу на Крим проти турків 1673 року (за народною думою через зраду джури Голуба Волошина, за річкою Тор (Сіверський Донець), біля через зраду джури Голуба Волошина, за річкою Тор (Сіверський Донець), біля трьох зелених байраків).трьох зелених байраків).

Син: Роман Сірченко — дружений 1679 року з донькою покійного гетьмана Івана Син: Роман Сірченко — дружений 1679 року з донькою покійного гетьмана Івана Брюховецького (згідно німецькомовноі швейцарської газети від 30 червня 1680 Брюховецького (згідно німецькомовноі швейцарської газети від 30 червня 1680 року, виданої в Цюриху («Ordinari Wochen-Zeitung»)). Герой пісні «Ой Лимане, року, виданої в Цюриху («Ordinari Wochen-Zeitung»)). Герой пісні «Ой Лимане, Лимане…». На схилі життя Іван Сірко послав Романа із сотнею козаків на службу Лимане…». На схилі життя Іван Сірко послав Романа із сотнею козаків на службу до короля Речі Посполитої Яна III Собеського, який взяв його По смерті батька під до короля Речі Посполитої Яна III Собеського, який взяв його По смерті батька під опіку. В інструкції короля, даній його послу на Січ брацлавському протопопові опіку. В інструкції короля, даній його послу на Січ брацлавському протопопові Зарембі 24 липня 1682 року, цей останній мав переконувати козаків, що Зарембі 24 липня 1682 року, цей останній мав переконувати козаків, що «шкатулка» королівського серця завжди відкрита для них і як доказ нагадати, «шкатулка» королівського серця завжди відкрита для них і як доказ нагадати, що король «Сіркового сина пригорнув до себе завдяки пам'яті й заслугам його що король «Сіркового сина пригорнув до себе завдяки пам'яті й заслугам його батька». У спеціальному листі до запорожців, датованому приблизно тим самим батька». У спеціальному листі до запорожців, датованому приблизно тим самим часом, король зокрема писав: «Уродзоний Сірко, котрого як сина, такого часом, король зокрема писав: «Уродзоний Сірко, котрого як сина, такого великого мужа і відважного ватажка за цілість християнства ми пригорнули до великого мужа і відважного ватажка за цілість християнства ми пригорнули до себе і взяли під власну опіку, аби показати світові, як ми вдячні лицарській праці себе і взяли під власну опіку, аби показати світові, як ми вдячні лицарській праці його батька», тобто Івана Сірка. Із згаданої вже думи довідуємося, що другий його батька», тобто Івана Сірка. Із згаданої вже думи довідуємося, що другий син Сірка, очевидно, цей-таки Роман помер у Мерефі на очах у матері.син Сірка, очевидно, цей-таки Роман помер у Мерефі на очах у матері.

Донька: ім'я невідоме — дружина Івана Сербина, мереф'янського козака .Донька: ім'я невідоме — дружина Івана Сербина, мереф'янського козака . Донька: ім'я невідоме — дружина Івана Артеменка (Артеміва), козака Донька: ім'я невідоме — дружина Івана Артеменка (Артеміва), козака

Харківського полку.Харківського полку.

Участь у Тридцятилітній Участь у Тридцятилітній війнівійні

В українській історіографії 20 століття В українській історіографії 20 століття вважалося, що Сірко брав участь у вважалося, що Сірко брав участь у Тридцятирічній війні (1618—1648) на стороні Тридцятирічній війні (1618—1648) на стороні французів. Зокрема стверджувалося, що 1644 французів. Зокрема стверджувалося, що 1644 року Богдан Хмельницький, військовий писар року Богдан Хмельницький, військовий писар Війська Запорозького у Варшаві зустрічався з Війська Запорозького у Варшаві зустрічався з послом Франції графом де Брежі і наступного послом Франції графом де Брежі і наступного року підписав контракт, за яким 2500 козаків року підписав контракт, за яким 2500 козаків дісталися морем через Ґданськ до дісталися морем через Ґданськ до французького порту Кале. Командиром цих французького порту Кале. Командиром цих козаків був Іван Сірко, який у жовтні 1645 року козаків був Іван Сірко, який у жовтні 1645 року брав участь у боях проти Іспанії у Фландрії під брав участь у боях проти Іспанії у Фландрії під командуванням Людовіка де Бурбона, а 1646 командуванням Людовіка де Бурбона, а 1646 року, спільно з армією принца Конде, взяв року, спільно з армією принца Конде, взяв «ключ від Ла-Манша» — неприступну фортецю «ключ від Ла-Манша» — неприступну фортецю Дюнкерк.Дюнкерк.

Проте дослідження сучасних істориків Проте дослідження сучасних істориків доводять, що в джерелах, які присвячені доводять, що в джерелах, які присвячені Тридцятирічній війні, ім'я Івана Сірка не Тридцятирічній війні, ім'я Івана Сірка не згадується. Так само відсутні прямі згадки про згадується. Так само відсутні прямі згадки про участь українських козацьких підрозділів у участь українських козацьких підрозділів у конфлікті. Робиться припущення, що «легенда конфлікті. Робиться припущення, що «легенда про Сірка» виникла через перекручування про Сірка» виникла через перекручування попередніми істориками імені французького попередніми істориками імені французького генерала, барона де Cipo. Попри це на честь генерала, барона де Cipo. Попри це на честь «легендарної» перемоги Івана Сірка на березі «легендарної» перемоги Івана Сірка на березі Ла-Маншу встановлено пам'ятник козацькому Ла-Маншу встановлено пам'ятник козацькому отаману.отаману.

Кошовий отаманКошовий отаман Брав участь у війнах Б. Хмельницького з Брав участь у війнах Б. Хмельницького з

Польщею, але найбільше й успішно воював Польщею, але найбільше й успішно воював проти татар і турків.проти татар і турків.

В історичних документах зафіксована В історичних документах зафіксована участь Івана Сірка у визвольній війні участь Івана Сірка у визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої, українського народу проти Речі Посполитої, зокрема в битві під Жванцем 1653 р.зокрема в битві під Жванцем 1653 р.

1654 року Іван Сірко, разом з полковниками 1654 року Іван Сірко, разом з полковниками Іваном Богуном, Петром Дорошенком, та Іваном Богуном, Петром Дорошенком, та іншими, виступає проти підписання іншими, виступає проти підписання Переяславської угоди, і, як більшість Переяславської угоди, і, як більшість запорожців, відмовляється від присяги запорожців, відмовляється від присяги московському царю Олексію Михайловичу.московському царю Олексію Михайловичу.

У другій половині 50-х років — Вінницький У другій половині 50-х років — Вінницький полковник. Після перемоги гетьмана Івана полковник. Після перемоги гетьмана Івана Виговського над московським військом під Виговського над московським військом під Конотопом 1659 року, Сірко на чолі Конотопом 1659 року, Сірко на чолі запорожців завдає поразки союзникам запорожців завдає поразки союзникам гетьманців — кримським татарам під гетьманців — кримським татарам під Аккерманом і плюндрує степовий Крим. А Аккерманом і плюндрує степовий Крим. А вже за кілька місяців він несподівано вже за кілька місяців він несподівано відмовляється ставити свій підпис, навіть відмовляється ставити свій підпис, навіть за присутності гетьмана Юрія за присутності гетьмана Юрія Хмельницького, під Переяславськими Хмельницького, під Переяславськими статтями 1659 року.статтями 1659 року.

Наприкінці 1660 року Сірко остаточно Наприкінці 1660 року Сірко остаточно пориває з Ю. Хмельницьким і пориває з Ю. Хмельницьким і відправляється на Чартомлицьку Січ.відправляється на Чартомлицьку Січ.

Кошовий отаманКошовий отаман У 1660—1680 pp. дванадцять разів його У 1660—1680 pp. дванадцять разів його

обирали Кошовим отаманом.обирали Кошовим отаманом. 1664 — Поселився з родиною під Харковом, 1664 — Поселився з родиною під Харковом,

за дві версти від Мерефи. Обрано на за дві версти від Мерефи. Обрано на посаду полковника Харківського полку посаду полковника Харківського полку (1664—1665, 1667)(1664—1665, 1667)

Як політик часто міняв орієнтацію.Як політик часто міняв орієнтацію. Виступав проти Івана Виговського, Юрія Виступав проти Івана Виговського, Юрія

Хмельницького (якого колись підтримував Хмельницького (якого колись підтримував проти Виговського) й Павла Тетері, яким проти Виговського) й Павла Тетері, яким закидав їх пропольську політику; однак, у закидав їх пропольську політику; однак, у цей же період був противником Москви.цей же період був противником Москви.

Після Андрусівського договору 1667 зайняв Після Андрусівського договору 1667 зайняв виразно антимосковську (й разом з тим виразно антимосковську (й разом з тим антипольську) позицію.антипольську) позицію.

Не зважаючи на свою ворожість до Не зважаючи на свою ворожість до турецько-татарського світу, довгий час турецько-татарського світу, довгий час підтримував гетьмана Петра Дорошенка, з підтримував гетьмана Петра Дорошенка, з яким потім розійшовся.яким потім розійшовся.

Мав великі зв'язки і впливи на Мав великі зв'язки і впливи на Лівобережній і Слобідській Україні, на якій Лівобережній і Слобідській Україні, на якій посідав маєток; якийсь час був посідав маєток; якийсь час був полковником (титулярним) ніжинським (від полковником (титулярним) ніжинським (від Дорошенка) і харківським.Дорошенка) і харківським.

Кошовий отаманКошовий отаман 1672 претендував на гетьманську 1672 претендував на гетьманську

булаву, що посварило його з новим булаву, що посварило його з новим гетьманом Іваном Самойловичем і гетьманом Іваном Самойловичем і московським урядом, який заслав його московським урядом, який заслав його до Тобольську (мабуть, головно за до Тобольську (мабуть, головно за підтримку Дорошенка й зв'язки з підтримку Дорошенка й зв'язки з Степаном Разіном).Степаном Разіном).

По поверненні з московскької неволі По поверненні з московскької неволі (1673) до кінця життя лишився (1673) до кінця життя лишився противником Москви і Самойловича, противником Москви і Самойловича, обстоюючи насамперед автономні обстоюючи насамперед автономні інтереси Запоріжжя й в ім'я їх інтереси Запоріжжя й в ім'я їх встановлюючи зв'язки то з Польщею, встановлюючи зв'язки то з Польщею, то навіть з Туреччиною і Кримом.то навіть з Туреччиною і Кримом.

1675 року здійснив блискучий похід, 1675 року здійснив блискучий похід, заблокувавши вторгнення Туреччини заблокувавши вторгнення Туреччини на Чигирин, розбив кримську орду і на Чигирин, розбив кримську орду і яничарів Ібрагім-паші, які вдерлися на яничарів Ібрагім-паші, які вдерлися на Україну.Україну.

Чигиринські походиЧигиринські походи Запорозькі козаки взяли участь у Запорозькі козаки взяли участь у

відсічі другого так званого відсічі другого так званого Чигиринського походу стотисячного Чигиринського походу стотисячного турецько-татарського війська, яке турецько-татарського війська, яке взяло в облогу Чигирин, плануючи взяло в облогу Чигирин, плануючи після завоювання цього міста після завоювання цього міста зробити його плацдармом для зробити його плацдармом для загарбання Правобережної, а потім загарбання Правобережної, а потім й усієї України. Чигирин захищали й усієї України. Чигирин захищали 40-тисячна царська армія під 40-тисячна царська армія під командуванням Ромодановського й командуванням Ромодановського й 20-тисячне козацьке військо на чолі 20-тисячне козацьке військо на чолі з гетьманом Іваном Самойловичем. У з гетьманом Іваном Самойловичем. У 1677 р. після безуспішної 1677 р. після безуспішної тритижневої облоги турки й татари тритижневої облоги турки й татари змушені були ретируватися з змушені були ретируватися з України.України.

Герб І.Сірка

Чигиринські походиЧигиринські походи У 1678 р. до Чигирина прийшло 200 У 1678 р. до Чигирина прийшло 200

тисяч турецьких і татарських тисяч турецьких і татарських військ, їм протистояли 70-тисячна військ, їм протистояли 70-тисячна царська армія й 50 тисяч царська армія й 50 тисяч українських козаків. І цей похід українських козаків. І цей похід виявився безплідним для турецько-виявився безплідним для турецько-татарських військ, хоч вони й татарських військ, хоч вони й зайняли і зруйнували місто. Під час зайняли і зруйнували місто. Під час другого Чигиринського походу другого Чигиринського походу запорозьке військо мало завдати запорозьке військо мало завдати ударів по тилах турецько-ударів по тилах турецько-татарських військ.татарських військ.

Основні сили запорожців, які Основні сили запорожців, які очолював Іван Сірко, діяли над очолював Іван Сірко, діяли над Лиманом. На військовій раді Лиманом. На військовій раді вирішили знищити великий вирішили знищити великий морський транспорт із морський транспорт із продовольством, котрий був продовольством, котрий був відправлений із Константинополя. В відправлений із Константинополя. В Очакові хлібні запаси через Очакові хлібні запаси через мілководдя Дніпра були мілководдя Дніпра були перевантажені з 15 каторг і 7 перевантажені з 15 каторг і 7 кораблів на 130 дрібних суден. кораблів на 130 дрібних суден. Звідти паша рушив до Кизи-Звідти паша рушив до Кизи-Керменя, котрий турецьке Керменя, котрий турецьке командування намагалося командування намагалося використати як продовольчу базу використати як продовольчу базу для постачання своїх військ.для постачання своїх військ.

Турецький султан Мехмед IV

Чигиринські походиЧигиринські походи Запорожці пропустили турецькі кораблі в Запорожці пропустили турецькі кораблі в

Дніпро, а потім із тилу вдарили по них. Дніпро, а потім із тилу вдарили по них. Бій був короткий. Козаки знищили турків, Бій був короткий. Козаки знищили турків, а гребців каторг — полонених — а гребців каторг — полонених — визволили. У листі до Самойловича Іван визволили. У листі до Самойловича Іван Сірко писав: «…липня 12 числа проти Сірко писав: «…липня 12 числа проти Краснякова на гирлі Карабельном, ударив Краснякова на гирлі Карабельном, ударив на ті всі судна, оволоділи єсми ними одне на ті всі судна, оволоділи єсми ними одне тільки судно вітрилами й многими гребці тільки судно вітрилами й многими гребці ушло». Було взято 500 полонених, а ушло». Було взято 500 полонених, а також захоплено 7 гармат, 20 прапорів і також захоплено 7 гармат, 20 прапорів і все продовольство. Для турецького все продовольство. Для турецького війська, яке й до того терпіло від нестачі війська, яке й до того терпіло від нестачі продовольства і фуражу, це була велика продовольства і фуражу, це була велика втрата.втрата.

Залишивши частину військ з ясиром та Залишивши частину військ з ясиром та запасами продовольства в Кардишині та запасами продовольства в Кардишині та відправивши полонених до українського відправивши полонених до українського гетьмана, а турецького начальника — в гетьмана, а турецького начальника — в Москву, низове запорозьке військо на Москву, низове запорозьке військо на чолі з Іваном Сірком пішло «на Буг к чолі з Іваном Сірком пішло «на Буг к турскому мосту и заставе». Запорозькі турскому мосту и заставе». Запорозькі козаки спалили турецькі мости, знищили козаки спалили турецькі мости, знищили варту й захопили багато підвод із різними варту й захопили багато підвод із різними запасами, що направлялись у Чигирин. запасами, що направлялись у Чигирин. Візир змушений був відправити Візир змушений був відправити молдавського та волоського господарів з молдавського та волоського господарів з військом для відбудови мостів.військом для відбудови мостів.

Турецький султан Мехмед IV

Чигиринські походиЧигиринські походи У зв'язку з підготовкою до нового У зв'язку з підготовкою до нового

наступу султанський уряд ще наступу султанський уряд ще навесні 1679 р. приступив до навесні 1679 р. приступив до спорудження в пониззях Дніпра спорудження в пониззях Дніпра двох фортець-"городків". двох фортець-"городків". Турецький уряд уже давно мав Турецький уряд уже давно мав намір збудувати на Дніпрі фортеці, намір збудувати на Дніпрі фортеці, які були б опорними пунктами під які були б опорними пунктами під час походів на Лівобережну час походів на Лівобережну Україну. 25-тисячне військо мало Україну. 25-тисячне військо мало виступити проти Запорозької Січі. виступити проти Запорозької Січі. Саме з цим турецьким походом Саме з цим турецьким походом історична традиція пов'язує історична традиція пов'язує знамениту відповідь запорожців та знамениту відповідь запорожців та їхнього кошового отамана Івана їхнього кошового отамана Івана Сірка турецькому султану.Сірка турецькому султану.

Відомий лист Запорізьких казаків Відомий лист Запорізьких казаків до султана Туреччини Мехмета IV до султана Туреччини Мехмета IV 1676 р. підписано Іваном Сірком, 1676 р. підписано Іваном Сірком, що показано у відомої картині Іллі що показано у відомої картині Іллі Рєпіна.Рєпіна.

Козаки пишуть відповідь турецкому султану, I.I.Рєпін, 1880-91 рр.

Останні роки життяОстанні роки життя Сірко виходив переможцем з Сірко виходив переможцем з

десятків антиосманських походів. десятків антиосманських походів. Досить сказати, що у боротьбі Досить сказати, що у боротьбі проти агресії Османської імперії проти агресії Османської імперії Сірко провів понад 55 успішних Сірко провів понад 55 успішних походів і жодного не програв!походів і жодного не програв!

Його запорожці наводили страх на Його запорожці наводили страх на все північне побережжя Чорного все північне побережжя Чорного моря та Крим, не раз брали Очаків, моря та Крим, не раз брали Очаків, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Кілію, Тягиню (Бендери), Арабат, Кілію, Тягиню (Бендери), Арабат, Перекоп, навіть Ясси; татарські Перекоп, навіть Ясси; татарські матері лякали дітей іменем Сірка.матері лякали дітей іменем Сірка.

Уже на схилі віку він згадує в Уже на схилі віку він згадує в листі, до російського царя Олексія листі, до російського царя Олексія Михайловича, що наприкінці Михайловича, що наприкінці двадцятих років йому разом із двадцятих років йому разом із Богданом Хмельницьким випало Богданом Хмельницьким випало бути в морському поході бути в морському поході запорозьких козаків проти запорозьких козаків проти турецької фортеці Трапезундтурецької фортеці Трапезунд

Останні роки життяОстанні роки життя 1680 року спільно з донцями Сірко 1680 року спільно з донцями Сірко

востаннє опустив свою переможну востаннє опустив свою переможну булаву в битві з ординцями. булаву в битві з ординцями. Повертаючись з походу, він дізнається Повертаючись з походу, він дізнається про вбивство синів і дружини після про вбивство синів і дружини після чого занедужав і поїхав з Січі за 10 чого занедужав і поїхав з Січі за 10 верств на свою пасіку в село Грушівка верств на свою пасіку в село Грушівка (нині село Ленінське, Апостолівського (нині село Ленінське, Апостолівського району, Дніпропетровської області). У району, Дніпропетровської області). У «Літописі» Самійла Величка читаємо: «Літописі» Самійла Величка читаємо: «…того ж літа, 1 серпня, преставився «…того ж літа, 1 серпня, преставився від цього життя в своїй пасіці від цього життя в своїй пасіці Грушовці, похворівши певний час, Грушовці, похворівши певний час, славний кошовий отаман Іван Сірко… славний кошовий отаман Іван Сірко… поховано його знаменито… з поховано його знаменито… з превеликою гарматною й мушкетною превеликою гарматною й мушкетною стрільбою і з великим жалем всього стрільбою і з великим жалем всього Низового війська. Бо це був справний і Низового війська. Бо це був справний і щасливий вождь, який з молодих літ щасливий вождь, який з молодих літ аж до своєї старості …не тільки значно аж до своєї старості …не тільки значно воював за Крим і попалив в ньому воював за Крим і попалив в ньому деякі міста, але також погромлював у деякі міста, але також погромлював у диких полях… численні татарські диких полях… численні татарські чамбули і відбивав полонений чамбули і відбивав полонений християнський ясир».християнський ясир».

Останні роки життяОстанні роки життя Похований І.Сірко біля Чортомлицької Похований І.Сірко біля Чортомлицької

Січі (тепер село Капулівка, Січі (тепер село Капулівка, Нікопольського району Нікопольського району Дніпропетровської області). 1967 року Дніпропетровської області). 1967 року його перепоховали на іншому краю його перепоховали на іншому краю села, через те, що води Каховського села, через те, що води Каховського водосховища наблизилися до могили. водосховища наблизилися до могили. Точно сказати, що то є тіло Сірка, не Точно сказати, що то є тіло Сірка, не можливо. Відомо, що йому відрубали можливо. Відомо, що йому відрубали праву руку, так він заповів у своєму праву руку, так він заповів у своєму заповіті. При розкопках могили було заповіті. При розкопках могили було віднайдено обидві цілі руки, тому де віднайдено обидві цілі руки, тому де його в дійсності поховано нікому не його в дійсності поховано нікому не відомо.відомо.

Щороку,1-2 серпня, на могилі І. Д. Щороку,1-2 серпня, на могилі І. Д. Сірко (що за 2 кілометри від с. Сірко (що за 2 кілометри від с. Капулівка Нікопольського району Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської обл.) проводиться Дніпропетровської обл.) проводиться вшанування пам'яті Славного вшанування пам'яті Славного Кошового Отамана. Яке збирає тисячі Кошового Отамана. Яке збирає тисячі українців з усієї країни та закордону.українців з усієї країни та закордону.

Сірко - характерникСірко - характерник Вважалося, що Сірко лежить у землі без голови: череп Вважалося, що Сірко лежить у землі без голови: череп

деякий час «мандрував» — до Москви в антропологічну деякий час «мандрував» — до Москви в антропологічну лабораторію, до Нікополя, й нарешті опинився у лабораторію, до Нікополя, й нарешті опинився у Дніпропетровському історичному музеї. На хресті, що стояв Дніпропетровському історичному музеї. На хресті, що стояв на могилі Сірка, деякий час, був напис: «Хто буде сім років на могилі Сірка, деякий час, був напис: «Хто буде сім років перед Великоднем виносити по три заполи на мою могилу, перед Великоднем виносити по три заполи на мою могилу, то буде мати таку силу, як я, і знатиме стільки, скільки я». то буде мати таку силу, як я, і знатиме стільки, скільки я». Саме тут варто звернутися до феномена Саме тут варто звернутися до феномена «характерництва». Майже всі козацькі гетьмани, кошові «характерництва». Майже всі козацькі гетьмани, кошові отамани і знамениті полковники були «характерниками» отамани і знамениті полковники були «характерниками» (серед них — Дмитро Байда-Вишневецький, Іван Підкова, (серед них — Дмитро Байда-Вишневецький, Іван Підкова, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай і найбільший Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай і найбільший характерник із них — Іван Сірко). Це козаки, які володіли характерник із них — Іван Сірко). Це козаки, які володіли магією, — могли бачити майбутнє, події, що відбувалися за магією, — могли бачити майбутнє, події, що відбувалися за сотні кілометрів в інших краях, впливали на свідомість сотні кілометрів в інших краях, впливали на свідомість людей, неживу природу, лікували смертельні рани (навіть людей, неживу природу, лікували смертельні рани (навіть ставили на ноги мертвих!), знаходили скарби, виходили ставили на ноги мертвих!), знаходили скарби, виходили сухими з води («на Дніпрі войлок прокладуть і йдуть»). сухими з води («на Дніпрі войлок прокладуть і йдуть»). Відомо, що під час одного з походів Івана Сірка в Крим Відомо, що під час одного з походів Івана Сірка в Крим вітер видув силу-силенну води з Сиваської затоки, завдяки вітер видув силу-силенну води з Сиваської затоки, завдяки чому козацьке військо перейшло її вбрід і увірвалося на чому козацьке військо перейшло її вбрід і увірвалося на півострів у неочікуваному для татар місці — а потім так півострів у неочікуваному для татар місці — а потім так само повернулося на материк. Офіційна церква само повернулося на материк. Офіційна церква звинувачувала «характерників» у чаклунстві.звинувачувала «характерників» у чаклунстві.

Турки і татари прозвали Сірка Урус-Руський.Турки і татари прозвали Сірка Урус-Руський.