Принципи програмування врожаю

сільськогосподарських культур

1. Поняття про програмування врожаїв сільськогосподарських культур. Рівні врожайності

2. Етапи та принципи програмування врожайності

3. Методи програмування врожайності. Агробіологічні та агрохімічні основи програмування врожайності

4. Балансово-розрахунковий метод програмування врожаю

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Стор.327-335

1.Поняття про програмування врожаїв сільськогосподарських культур. Рівні врожайності

Програмування урожаїв - розробка комплексу взаємозв'язаних заходів, своєчасне і високоякісне виконання яких забезпечує отримання запланованого рівня врожайності сільськогосподарських культур заданої якості при одночасному підвищенні родючості ґрунту і задоволенні вимог охорони навколишнього середовища

Програмування урожаю слід відрізняти від

планування і прогнозування

Планування урожаю — це перший етап програмування. Воно засноване на середніх статистичних даних по урожайності в конкретному господарстві або на даному полі за багато років з перевищенням на певний відсоток з урахуванням рівня агротехніки, механізації і організації праці і потреби населення країни в продуктах живлення і промисловості в сировині

Прогнозування — це розрахунок теоретично можливого урожаю, що забезпечується ґрунтово-кліматичними і матеріально-технічними ресурсами. Основна мета його в тому, щоб дати наукове обґрунтування величини урожаю при складанні планів виробництва сільськогосподарської продукції

Рівні врожайності:• Звичайна (0,5-1,5 % використання

фізіологічно активної сонячної радіації);• Добра (1,5-3 % використання ФАР);• Рекордна (3,5-5 % використання ФАР);• Теоретично можлива (6-8 %

використання ФАР)

2.Етапи та принципи програмування врожайності

Процес програмування урожаю включає два етапи:• розробку науково обґрунтованої програми отримання розрахункової врожайності•практичну реалізацію

розробленої програми у виробничих умовах

Виконання цих етапів передбачає наступні

елементи:

• визначення потенційно можливого рівня врожайності по лімітуючому в даному районі ґрунтово-кліматичному чиннику;

• визначення дійсно можливого урожаю з врахуванням ґрунтової родючості, кліматичних і економічних чинників;

• виявлення причин невідповідності між фактично отриманими і дійсно можливими урожаями;

• розрахунок доз добрив під програмований урожай для кожного поля сівозміни, з урахуванням агрохімічних показників ґрунту, біологічних особливостей культури і сорту;

• розробка технологічних карт, що включають всі необхідні агротехнічні прийоми з вказівкою способів і термінів їх виконання;

• своєчасне і якісне виконання агротехнічних прийомів, передбачених технологічною картою;

• облік урожаю і умов вирощування сільськогосподарських культур на кожному полі з метою накопичення інформації, необхідної для оперативного коректування розробленої програми і подальших уточнень нормативів і показників програмування урожаїв

3.Методи програмування врожайності. Агробіологічні та агрохімічні основи програмування врожайності

Всі чинники і умови, необхідні для отримання будь-якого програмованого урожаю, ділять на дві групи:

1) біологічні чинники — рослина, посів, структура агроценозу і

урожаю (агробіологічні основи програмування врожайності)

2) енергія і живильні речовини, що безпосередньо входять до

складу органічної маси рослини, в урожай (агрохімічні основи програмування врожайності)

На практиці найбільш часто розглядають агрохімічні основи

програмування врожайності, тобто проектують систему

удобрення

При розробці системи удобрення досить важливо встановити

оптимальні норми і співвідношення поживних елементів для окремих сільськогосподарських культур і сівозміни в цілому. Визначення оптимальних норм добрив під

окремі культури проводять такими методами:

• визначення норм добрив за результатами польових дослідів із добривами;

• балансово-розрахункові методи за виносом поживних речовин з урахуванням коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив;

• визначення норм добрив на запланований приріст урожаю;

• визначення норм добрив за нормативами витрат поживних речовин для одержання одиниці продукції та одиниці приросту врожаю;

• визначення норм добрив за рівнем природної родючості (бальною оцінкою) ґрунту

4. Балансово-розрахунковий метод програмування врожаю

Баланс основних поживних речовин визначається

співвідношенням між загальним їх виносом урожаєм і тією

кількістю поживних речовин, що повертаються в ґрунт

Із загального запасу доступних поживних речовин рослини

засвоюють певну частину. Різні рослини з одного й того ж ґрунту

використовують поживні речовини в різній кількості, навіть одна і та ж

культура використовує різні кількості поживних елементів із того ж самого ґрунту залежно від конкретних умов

Залежно від культур і типів ґрунтів неоднакові також і коефіцієнти

використання поживних речовин із внесених органічних і мінеральних

добрив

Схема розрахунку

№ Показники N P2O5 K2O

1Винос елементів живлення з урожаєм, кг на 1 ц осн.прод. 3,03 1,28 2,36

2 Винос елементів живлення з урожаєм, кг/га 130,29 55,04 101,48

3 Вміст елементів живлення в ґрунті, кг/га 258,00 255,00 262,00

4 Коефіцієнт використання NPK з ґрунту 0,29 0,01 0,14

5 Буде використано NPK з грунту, кг/га 74,82 2,55 36,68

6 Норма внесення органічних добрив, т/га 33 33 33

7 Вміст елементів живлення в орг.добривах, кг/т 5,00 2,50 6,00

8 Буде внесено NPK з орг.добривами, кг/га 165,00 82,50 198,00

9 Коефіцієнт використання NPK з орг.добрив 0,30 0,28 0,31

10 Буде використано NPK з орг.добрив, кг/га 49,50 23,10 61,38

11 Потрібно використати NPK з мін.добрив, кг/га 5,97 29,39 3,42

12 Коефіцієнт використання NPK з мін.добрив 0,53 0,36 0,56

13 Потрібно внести NPK в мін.добривах, кг/га 11,26 81,64 6,11

14 Вміст д.р. в мін.добривах, % 28,00 24,00 20,00

15 Потрібно внести мін.добрив в фізичній масі, кг/га 40,23 340,16 30,54